19 грудня 2019, 15:24

Про Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у січні-вересні та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році

 

Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 18 грудня 2019 року розглянув Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у січні-вересні та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році.

Рахункова палата відповідно до вимог частини другої статті 110 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» подала до Верховної Ради Висновок про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у січні-вересні, затверджений рішенням Рахункової палати від 26.11.2019 р. № 33-8 (далі – Висновок РП), який надійшов на розгляд до Комітету.

У Комітеті проаналізовано Висновок РП, останні звітні дані Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Державної казначейської служби України (далі – Казначейство), Державної фіскальної служби України (далі – ДФС), інших державних органів щодо стану реалізації норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон) і виконання бюджетів у поточному році та звернуто увагу на таке.

Щодо макроекономічних показників

Згідно з статистичними даними основні показники економічного і соціального розвитку України, зокрема, є такі: реальний ВВП за І квартал, ІІ квартал і ІІІ квартал 2019 р. (порівняно з відповідним періодом 2018 р.) становив за оперативною оцінкою Держстату відповідно 102,5%, 104,6% і 104,2% /враховано при затвердженні бюджету – 103%/; індекс споживчих цін у листопаді п.р. – 100,1%, з початку року – 104,3% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 107,4%/; індекс цін виробників промислової продукції у жовтні п.р. – 98,8%, з початку року – 98,9% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року)  – 110,1%/.

У Висновку РП відмічено, що в умовах надпрогнозованого зростання економіки державний бюджет у звітному періоді не виконано як за доходами, так і за видатками.

За попередніми даними Національного банку, обсяг міжнародних резервів на 01.12.2019 р. склав 21,93 млрд дол. США і збільшився у листопаді п.р. на 0,53 млрд дол. США, або на 2,5% (з початку року збільшився на 1,11 млрд дол. США, або на 5,3%). Офіційний курс гривні щодо долара США за січень-листопад (в середньому) і на кінець листопада п.р. становив відповідно 26,05 і 24,04 грн/дол. США /прогнозний обмінний курс, врахований при затвердженні бюджету, середньорічний і на кінець року – 28,2 і 29,4 грн/дол. США/.

Кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства становили на 01.12.2019 р. 90 млрд грн (проти 60,9 млрд грн на 01.01.2019 р.), у т.ч.: на єдиному казначейському рахунку – 55 млрд грн (проти 9,9 млрд грн на 01.01.2019 р.), на рахунках Казначейства у іноземній валюті – 24,2 млрд грн, на інших рахунках – 10,8 млрд грн.

Щодо доходів державного бюджету

Доходи державного бюджету за 11 місяців п.р. становили 899,7 млрд грн, що на 56,4 млрд грн, або на 6,7%, більше відповідного показника за минулий рік. Рахункова палата звертає увагу, що збільшення доходів державного бюджету порівняно з відповідним періодом минулого року забезпечено, насамперед, за рахунок коштів Національного банку, зростання цін, заробітної плати, збільшення обсягів імпорту, авансового перерахування державними підприємствами частини чистого прибутку.

До загального фонду за січень-листопад п.р. надійшло доходів в обсязі 792,2 млрд грн, що на 51 млрд грн, або на 6,1%, менше уточненого плану на цей період, при тому що такий план вже зменшено на 9,8 млрд грн у зв‘язку із зменшенням річного затвердженого плану на 20,1 млрд грн згідно із змінами до Закону, внесеними законом від 31.10.20198 р. № 265-IХ. Порівняно з відповідним періодом минулого року такі доходи зросли на 4,1% при плановому річному зростанні на 9% /уточнений план на 2019 р. до факту за 2018 р./, що також вказує на проблеми їх виконання у п.р.

При цьому за окремими доходами відбулося перевиконання плану за звітний період, зокрема: кошти, що перераховуються Національним банком (+17,3 млрд грн) /при встановленому Законом плані 47,6 млрд грн перераховано 64,9 млрд грн, що відповідає показнику, визначеному у консолідованій фінансовій звітності НБУ за 2018 рік/; податок на прибуток підприємств (+6,5 млрд грн); податок та збір на доходи фізичних осіб (+4,1 млрд грн); акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (+2,1 млрд грн); збори на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (+1,7 млрд грн).

Щодо коштів від НБУ за останні два роки має місце значне відхилення фактичних надходжень від показників, врахованих у державному бюджеті (у 2018 р. – менше на 5,9 млрд грн, або на 11,7%; у 2019 р. – більше на 17,3 млрд грн, або на 36,3%), що свідчить про наявність проблеми реалістичного планування відповідного показника.

Однак, не виконано план надходжень за рядом основних бюджетоутворюючих платежів, насамперед: ПДВ з ввезених на територію України товарів (-36,6 млрд грн); акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (-15,8 млрд грн); рентної плати за користування надрами (-11,1 млрд грн) /особливо в частині природного газу (-10,8 млрд грн)/; частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (-10,7 млрд грн); ПДВ із вироблених товарів з урахуванням бюджетного відшкодування (майже -8 млрд грн).

За Висновком РП невиконання планового показника доходів загального фонду спричинено, зокрема, відхиленням окремих фактичних макропоказників від прогнозних (насамперед, меншим, порівняно із врахованим у бюджеті, курсом гривні до іноземних валют), системними недоліками законодавчого регулювання, планування й адміністрування акцизного податку з тютюнових виробів, зменшенням Кабінетом Міністрів для окремих державних підприємств нормативу відрахування до бюджету частини чистого прибутку після набрання чинності Законом, зростанням податкової заборгованості суб’єктів господарювання перед державним бюджетом з початку року.

За інформацією ДПС невиконання плану надходжень рентної плати за користування надрами для видобування природного газу пояснюється зменшенням декларування податкових зобов’язань у зв’язку із зменшенням ціни на газ, а акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – в основному внаслідок скорочення обсягів реалізації та виробництва тютюнових виробів.

Таким чином, наразі залишається висока вірогідність невиконання річного плану доходів загального фонду державного бюджету, на що також вказує Рахункова палата.

Бюджетне відшкодування ПДВ за 11 місяців п.р. здійснено в обсязі 142,1 млрд грн, що на 20,5 млрд грн, або на 16,8%, більше такого показника за відповідний період минулого року. При цьому за даними ДПС на 01.11.2019 р. бюджетна заборгованість по невідшкодованих сумах ПДВ становила 20,97 млрд грн (зменшилася на 7,7 млрд грн з початку року), з них з простроченим терміном відшкодування – 0,6 млрд грн (практично не змінилася).

До спеціального фонду за січень-листопад п.р. надійшло доходів в обсязі 107,5 млрд грн, що становить 108,7% затверджених із змінами річних показників та на 30,4% більше, ніж за відповідний період 2018 р. У звітному періоді найбільшим за обсягом джерелом доходів спеціального фонду були власні надходження бюджетних установ, які становили більш ніж третину зазначених доходів: надійшло 40,5 млрд грн, або 120,2% затверджених із змінами річних показників. Разом з тим, суттєве зростання доходів спеціального фонду проти минулого року та плану на звітний період пояснюється, насамперед, таким.

У 2019 р. до спеціального фонду державного бюджету зараховується 75% (у 2018 р. – 50%) акцизного податку та ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби /пункт 41 розділу VI Кодексу/, які є джерелами доходів державного дорожнього фонду. За 11 місяців до державного дорожнього фонду /у частині доходів/ надійшло 49,5 млрд грн, що становить 98,2% затвердженого із змінами річного плану, та на 3,7 млрд грн, або на 8%, більше плану на звітний період. Отже, як і в минулому році, можливим є перевиконання відповідного річного плану. З цього приводу слід зазначити, що 13 грудня 2019 р. набула чинності норма, згідно з якою у разі перевиконання надходжень до державного дорожнього фонду такі кошти розподіляються за відповідними напрямами спрямування автоматично в пропорціях, визначених частиною четвертою статті 24-2 Кодексу, при цього подальший розподіл коштів на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах має здійснюватися відповідно до вимог частини другої статті 103-1 Кодексу в порядку, встановленому частиною шостою статті 108 Кодексу (тобто за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом, здійснюється розподіл додаткового обсягу відповідної субвенції між місцевими бюджетами) /пп.12 п.1 р.І Закону України від 14.11.2019 р. № 293-ІХ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»/.

Поряд з тим, відбулося значне перевиконання загального обсягу планових надходжень від митних платежів, отриманих при митному оформленні для вільного обігу транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та поміщені в митні режими транзиту або тимчасового ввезення у період з 01.01.2015 р. до дня набрання чинності законом від 08.11.2018 р. № 2611-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» /згідно з пунктом 7 статті 11, пунктом 16 статті 14 і пунктом 9 Прикінцевих положень Закону такі платежі зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються Пенсійному фонду/: при річному плані у сумі 1 млрд грн за 11 місяців п.р. надійшло загалом 7,1 млрд грн, або в 7,1 раза більше.

Крім того, до спеціального фонду зараховано конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов'язаного з корупцією правопорушення, у сумі 1,56 млрд грн (переважна більшість яких надійшла ще у лютому п.р.), при цьому у державному бюджеті на 2019 рік спочатку не було передбачено планових показників таких коштів, хоча згідно із статтею 35 Закону у разі їх надходження такі кошти у сумі 524 млн грн зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються Міноборони на облаштування військових комісаріатів та їх всебічне забезпечення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів. Комітет у червні і вересні п.р. рекомендував Кабінету Міністрів внести пропозиції щодо унормування питання зарахування і розподілу таких коштів, однак Урядом не було вирішено зазначене питання, тому за ініціативою Комітету при внесенні змін до Закону (закон від 31.10.2019 р. № 265-IX) унормовано зарахування цих коштів із спрямуванням на розвиток автомобільних доріг державного значення (загалом 1036,1 млн грн) та облаштування військових комісаріатів (524 млн грн).

За даними ДПС на 1 листопада п.р. переплати до державного бюджету становили 55,8 млрд грн (проти 37,1 млрд грн на початок року), а податковий борг перед державним бюджетом становив 97,2 млрд грн (збільшився з початку року на 11,5 млрд грн, або на 13,4%). Зростання податкового боргу перед державним бюджетом свідчить про подальше погіршення стану фінансової дисципліни платників податків та недієвість заходів контролюючих органів щодо управління податковим боргом.

Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу

За січень-листопад 2019 р. державний бюджет виконано з дефіцитом, що становив 34,9 млрд грн (при затвердженому граничному обсягу дефіциту – 91,1 млрд грн), при цьому за загальним фондом - з дефіцитом у сумі 38,1 млрд грн при уточненому плані на цей період у сумі 55,3 млрд грн, а за спеціальним фондом – з профіцитом у сумі 3,2 млрд грн. Нижчий показник дефіциту державного бюджету порівняно з його граничним обсягом обумовлений, насамперед, проведенням видатків і наданням кредитів з державного бюджету в обсягах, менших ніж отримано доходів і коштів від повернення кредитів, при тому що за загальним фондом не виконано план надходжень від приватизації державного майна на звітний період, а витрати на погашення державного боргу проведено в більшому обсязі, ніж передбачено Законом.

Від приватизації державного майна за 11 місяців п.р. до загального фонду надійшло 531,2 млн грн, або 3,4% уточненого плану на звітний період (при затвердженому річному плановому показнику 17,1 млрд грн), в основному від продажу об’єктів малої приватизації. Основні надходження від приватизації державного майна очікувалося отримати саме від приватизації об’єктів великої приватизації, зокрема розпорядженням КМУ від 16.01.2019 р. № 36-р затверджено перелік об’єктів великої приватизації державної власності, до якого включено 21 об’єкт. Проте за інформацією Фонду держмайна на сьогодні залишається заблокованою судовими рішеннями приватизація 2 об’єктів великої приватизації (ПАТ «Центроенерго» і ПАТ «Сумихімпром»), а 6 таких об’єктів розблоковані лише влітку п.р. і наразі за 5 з цих об’єктів Урядом визначено радників для підготовки до продажу (зокрема, ПрАТ «Президент-Готель», АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», ДП «Вугільна компанія “Краснолиманська”», ДП «Завод “Електроважмаш”», АТ «Одеський припортовий завод»), при цьому всупереч рішенню Кабінету Міністрів досі не передані до Фонду держмайна такі об’єкти: Міністерством охорони здоров’я – ПрАТ «Індар», Секретаріатом КМУ – ДПАТ «Національна акціонерна компанія “Украгролізинг”», тому на сьогодні не відібрано радників для підготовки до приватизації цих об’єктів та не визначені терміни їх приватизації. Щодо приватизації об’єктів електроенергетики Фонд держмайна повідомив, що у зв’язку з дорученнями Уряду питання передачі теплоелектроцентралей у власність територіальних громад потребує остаточного вирішення. Отже, вкотре вбачається ймовірним значне невиконання річного плану надходжень від приватизації державного майна. Хоча вже набрав чинності Закон України від 02.10.2019 р. №145-IX «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації"», його практичне застосування щодо розширення переліку об’єктів приватизації у цьому році малоймовірне.

Державні запозичення на фінансування державного бюджету за 11 місяців п.р. здійснені в обсязі 394,7 млрд грн (113,7% затвердженого річного обсягу та 95,8% уточненого річного плану), з них до загального фонду – 384,2 млрд грн (118,3% затвердженого річного обсягу та 98,6% уточненого річного плану), з яких переважну більшість становили внутрішні запозичення – 321,15 млрд грн (159% затвердженого річного обсягу та 98,6% уточненого річного плану).

Збільшення плану держаних запозичень до загального фонду відбулося з одночасним збільшенням планових показників погашення державного боргу загалом на 73,98 млрд грн (при цьому збільшено план щодо внутрішніх боргових операцій та зменшено – щодо зовнішніх), що пов’язано в основному з підвищенням попиту на короткострокові і середньострокові ОВДП та відповідно потребує додаткових коштів на погашення внутрішнього боргу у п.р. (які не передбачені у державному бюджеті на 2019 рік). Такі операції допускаються згідно з абзацами четвертим і п’ятим частини першої статті 16 Кодексу.

За інформацією Міністра фінансів Маркарової О.С. під час «години запитань до Уряду» на засіданні Верховної Ради 06.12.2019 р. з початку п.р. обсяг портфелю іноземних інвесторів в українські ОВДП зріс більше ніж у 16 р. та перевищив 100 млрд грн, чому сприяли приєднання України до мережі міжнародного депозитарію Сlearstream і запровадження концепції номінального утримувача, а також проведення з жовтня п.р. аукціонів з розміщення ОВДП через електронну інформаційно-торгівельну систему – Bloomberg. За Висновком РП полегшення доступу нерезидентів до ринку державних цінних паперів сприяло зростанню обсягів запозичення ОВДП, номінованих у гривні, і зменшенню з березня п.р. їх середньозваженої дохідності, однак зростання частки ОВДП, що перебувають у власності нерезидентів, збільшує ризики дестабілізації фінансової ситуації у разі їх виходу з ринку внутрішніх запозичень. Зокрема, у листопаді п.р. середньозважена дохідність гривневих ОВДП становила 15,09% річних і знизилась на 3,87 в.п. відносно січня п.р., проте ще залишається достатньо високою, що потребуватиме значних видатків державного бюджету на обслуговування боргу.

Зовнішні запозичення за загальним фондом надійшли у сумі 63 млрд грн (що за інформацією Мінфіну включає залучення другого траншу кредиту під гарантію Світового банку в обсязі 529,2 млн євро, дорозміщення ОЗДП 2018 року на номінальну суму 350 млн дол. США, здійснення випуску єврооблігацій на номінальну суму 1 млрд євро та залучення кредиту на номінальну суму 250 млн дол. США), або 51,4% затвердженого річного плану та 98,6% уточненого річного плану.

Слід відмітити, що у березні-липні п.р. Фондом гарантування вкладів фізичних осіб здійснено дострокове погашення векселів, що були видані ним в обмін на ОВДП, загалом у сумі 9,1 млрд грн /при цьому у 2018 р. здійснено таку операцію у сумі 1 млрд грн/ та відображено у звітності за кодом 601100 «Надходження внаслідок продажу/пред'явлення цінних паперів». Ці надходження не планувалися у Законі, а відтак є додатковим джерелом фінансування загального фонду державного бюджету у 2019 р. Крім того, вони не є борговим джерелом фінансування бюджету, а відображають виконання зобов’язань перед державним бюджетом, відтак можуть надходити до загального фонду незалежно від наявності відповідного планового показника. Разом з тим, з метою зменшення державного боргу Урядом відповідно до частини четвертої статті 15 Кодексу прийнято рішення про зміну обсягів джерел фінансування загального фонду державного бюджету у сумі 9,1 млрд грн (зменшення за кодом 401000 «Запозичення» у зв’язку з відповідними надходженнями за кодом 601100) /розпорядження КМУ від 21.08.2019 р. № 675-р/, що погоджено з Комітетом. Потім, керуючись цією ж нормою Кодексу, прийнято розпорядження КМУ від 27.11.2019 р. № 1104-р (погоджене з Комітетом), яким передбачено зміну обсягів джерел фінансування загального фонду державного бюджету у сумі 16,4 млрд грн (збільшено за кодом 401000 «Запозичення» та зменшено за кодом 500000 «Надходження від приватизації державного майна») через значне невиконання плану надходжень від приватизації та необхідність заміщення недоотриманих джерел фінансування у п.р., внаслідок чого на відповідну суму збільшиться державний борг, але це допускається відповідно до частини першої статті 16 і частини четвертої статті 15 Кодексу. Таким чином, рішення Уряду щодо зміни обсягу планових запозичень у 2019 році (спочатку щодо зменшення на 9,1 млрд грн, а потім щодо збільшення на 16,4 млрд грн, тобто загалом збільшення на 7,28 млрд грн) вбачаються непослідовними та невиваженими.

Зовнішні запозичення до спеціального фонду (від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів) становили 10,5 млрд грн, або 47,2% затвердженого із змінами річного плану та в 1,5 раза більше порівняно з аналогічним періодом 2018 р. Отже, стан залучення таких запозичень дещо поліпшився, але залишається низьким та є наслідком неналежної діяльності відповідальних виконавців інвестиційних проектів та системних недоліків у забезпеченні впровадження таких проектів.

Платежі з погашення державного боргу у звітному періоді здійснені у сумі 337,2 млрд грн (123,8% затвердженого показника на рік та 97,4% уточненого річного плану), у т.ч. на погашення внутрішнього боргу – 253,8 млрд грн, зовнішнього боргу – 83,4 млрд грн. При цьому майже половину загального обсягу виплат становило погашення за короткостроковими зобов’язаннями (152,6 млрд грн).

Загальна сума державного і гарантованого державою боргу на 31 жовтня 2019 р. становила 2045,4 млрд грн та зменшилася з початку року у гривневому еквіваленті на 122,98 млрд грн, або на 5,7%. Обсяг державного боргу зменшився з початку року на 65,3 млрд грн, або на 3,5%, і становив 1794,99 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2019 р. – 2 060,1 млрд грн). Гарантований державою борг порівняно з початком року зменшився на 56,7 млрд грн, або на 18,7%, і становив 250,45 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2019 р. – 388,6 млрд грн). Зменшення боргу у гривневому еквіваленті є наслідком у першу чергу зміцнення офіційного курсу гривні до долара США порівняно з початком року (на 31.12.2018 р. – 27,69 грн/дол. США, на 30.11.2019 р. – 24,04 грн/дол. США), на що також звертає увагу Рахункова палата.

За звітними даними у січні-жовтні п.р. державні гарантії не надавалися (згідно з статтею 6 Закону граничний обсяг їх надання – 27,28 млрд грн), хоча наприкінці року ще можуть бути надані, зважаючи на наявність відповідних рішень Уряду (наприклад, Постанова КМУ від 27.11.2019 р. № 961 «Про надання у 2019 році державної гарантії за зобов’язаннями Державної іпотечної установи» /1,2 млрд грн/) та практику попередніх років.

Залишки бюджетних коштів за загальним фондом збільшилися з початку року на 11,5 млрд грн та на кінець листопада п.р. становили 11,9 млрд грн, а за спеціальним фондом – збільшилися на 12,5 млрд грн і становили відповідно 47,4 млрд грн.

Щодо видатків та кредитування державного бюджету

За січень-листопад п.р. видатки проведено загалом у сумі 933,45 млрд грн, або 85,4% бюджетних призначень, у т.ч. за загальним фондом - у сумі 834,7 млрд грн (84,8% бюджетних призначень (зменшених на 21,98 млрд грн змінами до Закону згідно із законом від 31.10.2019 р. № 265-IХ) та 92,4% уточненого плану на звітний період /або на 68,4 млрд грн менше/) та за спеціальним фондом - у сумі 98,7 млрд грн (90,4% бюджетних призначень).

На 1 грудня п.р. не розпочато проведення видатків загального фонду державного бюджету за 39 бюджетними програмами (з урахуванням змін до Закону згідно із законом від 31.10.2019 р. № 265-IХ), незважаючи на наявність відповідних бюджетних асигнувань на звітний період.

У звітному періоді проведенню деяких видатків державного бюджету в запланованих обсягах завадило тривале затвердження учасниками бюджетного процесу документів, застосування яких у процесі виконання бюджету визначено Кодексом (порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетної програми), та зволікання щодо проведення процедур закупівель. У Висновку РП зазначено, що видатки за більшістю бюджетних програм державного бюджету здійснені в обсягах, що менше плану на звітний період, насамперед, внаслідок низької виконавської дисципліни учасників бюджетного процесу, що зокрема призвело до незавершення закупівель, відтермінування початку проведення видатків, неналежного впровадження державних інвестиційних проектів.

Відповідно до частин шостої та восьмої статті 23 Кодексу станом на 15 грудня п.р Комітетом розглянуто 66 звернень щодо погодження передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету /з них 6 – повернуто на доопрацювання/. Велика кількість таких звернень і значні обсяги перерозподілу коштів вказують на наявність серйозних прорахунків при бюджетному плануванні, що підтверджує відсутність чітких пріоритетів у діяльності розпорядників коштів, підкреслює реагування на поточні завдання та свідчить про відсутність системних підходів в управлінні бюджетними коштами.

Пенсійному фонду за загальним фондом державного бюджету спрямовані видатки у сумі 153,9 млрд грн, або 100% уточненого плану на січень-листопад 2019 р., що на 19,7% (на 25,3 млрд грн) більше порівняно з аналогічним періодом 2018 р. Поряд з тим, Урядом збільшено видатки для Пенсійного фонду на 7,9 млрд грн шляхом здійснення перерозподілу видатків загального фонду державного бюджету, передбачених Мінсоцполітики (розпорядження КМУ від 22.05.2019 р. № 357-р, погоджене з Комітетом).

Крім того, у 2019 р. за спеціальним фондом державного бюджету передбачено видатки на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду, у сумі 1 млрд грн за рахунок митних платежів від розмитнення транспортних засобів /про що вище зазначено/, при цьому на індексацію пенсій – за рахунок понадпланових надходжень таких платежів. На 01.12.2019 р. Пенсійному фонду перераховано зазначених коштів у сумі 7,1 млрд грн (з яких 0,7 млрд грн – залишок цих коштів за 2018 р.).

Таким чином, загалом Пенсійному фонду за 11 місяців п.р. спрямовано 161,7 млрд грн, що становить 17,3% усіх проведених видатків державного бюджету за звітний період, при цьому річний уточнений план відповідних видатків (разом за загальним і спеціальним фондами) становить 182,3 млрд грн. Зважаючи на наведене, тимчасовість надходжень до спеціального фонду від розмитнення транспортних засобів (визначених Законом додатковими джерелами виплат пенсій) та відповідні бюджетні призначення на 2020 рік у сумі 172,6 млрд грн, у наступному році може виникнути потреба у додаткових видатках загального фонду державного бюджету на таку мету.

При цьому за інформацією на офіційному сайті Казначейства у січні-листопаді 2019 р. за рахунок ЄКР надано позики на покриття тимчасових касових розривів Пенсійному фонду загалом у сумі 111,1 млрд грн, з яких повернуто 100,8 млрд грн, а загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за відповідними позиками на 01.12.2019 р. /з урахуванням заборгованості попередніх років/ становив 58,3 млрд грн та збільшився з початку року на 5,5 млрд грн.

Отже, порівняно з минулим роком фінансовий стан Пенсійного фонду не поліпшується, навпаки збільшується його залежність від ресурсів державного бюджету та позик за рахунок ЄКР, на що також звернуто увагу у Висновку Рахункової палати. На рекомендації Комітету з даного питання Мінфін повідомив, що вважає доцільним повернутися до питання погашення заборгованості Пенсійного фонду перед ЄКР після досягнення цим фондом бездефіцитності.

Видатки на обслуговування державного боргу за січень-листопад 2019 р. проведені в обсязі 114,2 млрд грн, що становить 92,4% бюджетних призначень (зменшених на 21,6 млрд грн змінами до Закону згідно із законом від 31.10.2019 р. № 265-IХ) та 92,9% уточненого плану на звітний період, або на 8,7 млрд грн менше (економія коштів виникла внаслідок ревальвації гривні до іноземних валют та міцніший обмінний курс гривні, ніж врахований при затвердженні державного бюджету на 2019 рік). При цьому частка таких видатків у загальному обсязі проведених видатків державного бюджету становить 12,2%.

У січні-листопаді п.р. прийнято 17 рішень Кабінету Міністрів про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету, з них 2 рішення скасовано /на здійснення заходів з відновлення безперебійного мовлення Концерном радіомовлення, радіозв’язку та телебачення з метою забезпечення інформаційної безпеки держави, а також на здійснення заходів з проведення незалежного аудиту Державного концерну «Укроборонпром» та його підприємств із залученням міжнародних експертів на поворотній основі/. Згідно з чинними рішеннями Уряду розподілено 1,3 млрд грн коштів резервного фонду, або 89,6% первинних бюджетних призначень (змінами до Закону згідно із законом від 31.10.2019 р. № 265-IХ такі призначення збільшено на 0,5 млрд грн до 2 млрд грн з метою їх достатності до завершення року на непередбачені видатки), при цьому касові видатки за 10 місяців п.р. становили 1,1 млрд грн, або 76,2% первинних бюджетних призначень. Разом з тим, окремі з таких рішень не у повній мірі відповідають меті створення цього фонду відповідно до частини першої статті 24 Кодексу (для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету), про що також зазначено у Висновку РП. Наприклад, Міненерговугілля виділено кошти для: забезпечення оплати спожитої електричної енергії державними вугледобувними підприємствами (розпорядження КМУ від 30.01.2019 р. № 59-р) у сумі 450 млн грн, з яких використано 445,3 млн грн; оплати праці та внесення обов’язкових платежів, пов’язаних з виплатою зарплати працівникам вугільної промисловості, на поворотній основі (розпорядження КМУ від 03.04.2019 р. № 224-р і від 14.08.2019 р. № 604-р) загалом у сумі 500 млн грн, які повністю використані.

За січень-листопад 2019 р. повернуто кредитів до загального фонду в обсязі 6,8 млрд грн, або 81,8% затвердженого на рік показника та 84,4% плану на звітний період. До спеціального фонду повернуто кредитів в обсязі 0,35 млрд грн, або 24,7% затвердженого на рік показника.

За 11 місяців п.р. надано кредитів на суму 8,3 млрд грн, або 54,6% бюджетних призначень, у т.ч. із загального фонду – на суму 2,4 млрд грн (93,6% бюджетних призначень (збільшених на 1,9 млрд грн змінами до Закону згідно із законом від 31.10.2019 р. № 265-IХ) або 67,6% уточненого плану на звітний період) та із спеціального фонду – на суму 5,9 млрд грн (46,7% бюджетних призначень).

На 01.11.2019 р. кредиторська заборгованість за видатками загального фонду становила 2,8 млрд грн і збільшилася з початку року майже в 2 рази, з них прострочена кредиторська заборгованість – 1 млрд грн (35,3% від загального обсягу заборгованості) та збільшилася з початку року на 5,8%. Дебіторська заборгованість за видатками загального фонду на 01.11.2019 р. становила 20,98 млрд грн і зменшилася з початку року на 7,3%, з них прострочена дебіторська заборгованість – 2,8 млрд грн (13,2% від загального обсягу заборгованості) та збільшилася з початку року на 37,1%.

Відповідно до статті 22 Закону розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за двома бюджетними програмами здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом. За зверненнями відповідно Мінагрополітики і Мінприроди Комітетом погоджено рішення Кабінету Міністрів щодо розподілу коштів за: бюджетною програмою 1201140 «Державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, аквакультури (рибництва)» /розпорядження КМУ від 27.03.2019 р. № 196-р (із змінами від 15.11.2019 р. № 1153-р)/ у сумі 2,93 млрд грн (яка відповідає бюджетним призначенням, зменшеним на 0,57 млрд грн змінами до Закону згідно із законом від 31.10.2019 р. № 265-IХ); бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» /постанова КМУ від 24.04.2019 р. № 393 (із змінами від 05.06.2019 № 513)/ у сумі 398,2 млн грн (майже у повному обсязі з урахуванням здійсненого перерозподілу коштів на іншу програму у сумі 24,3 млн грн).

Відповідно до статті 33 Закону у 2019 р. Кабінет Міністрів за погодженням з Комітетом визначає обсяги і порядок спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 р. були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення /який збережено на рахунках спеціального фонду державного бюджету/, на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави, на забезпечення житлом громадян, зокрема учасників антитерористичної операції, учасників здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які потребують поліпшення житлових умов. За інформацією Казначейства нерозподілений залишок таких коштів на 01.01.2019 р. становив 2,65 млн грн дол. США, або у гривневому еквіваленті 73,4 млн грн за офіційним курсом НБУ на цю дату. На виконання цієї норми Комітетом погоджено постанову КМУ від 22.05.2019 р. № 445, якою передбачено спрямувати вказані кошти МВС за бюджетною програмою 1007040 (30 млн грн) та Мінсоцполітики на субвенцію місцевим бюджетам за бюджетною програмою 2511190 (у сумі залишку цих коштів за вирахуванням суми для МВС). При цьому з огляду на вимоги частини шостої статті 108 Кодексу розпорядженням КМУ від 14.08.2019 р. № 680-р здійснено розподіл такої субвенції між місцевими бюджетами у сумі 37,2 млн грн, що погоджено Комітетом.

Щодо трансфертів між державним і місцевими бюджетами

За 11 місяців п.р. трансферти з державного бюджету передані місцевим бюджетам у сумі 238,95 млрд грн, що становить 87,3% уточненого річного плану /такий план враховує погоджені Комітетом рішення Уряду щодо розподілу і перерозподілу трансфертів державного бюджету між місцевими бюджетами/ та 95,1% уточненого плану на звітний період.

Базова дотація перерахована у сумі 9,5 млрд грн, або 100% плану на січень-листопад п.р. Додаткові дотації (крім стабілізаційної дотації, розподіл якої між місцевими бюджетами здійснено Урядом лише наприкінці листопада п.р.) також надано у повному обсязі відповідно до плану на цей період. Реверсна дотація перерахована до державного бюджету у сумі 6,2 млрд грн, або 99,9% плану на звітний період.

Субвенції загального фонду перераховані у сумі 200,75 млрд грн, або 95,3% уточненого плану на січень-листопад п.р., з них субвенції на виконання державних програм соціального захисту населення надані в обсязі 74,2 млрд грн, або 91,4% відповідного плану. Серед таких субвенцій найбільшою за обсягом є субвенція на виплату допомоги сім`ям з дітьми, малозабезпеченим сім`ям, особам, які не мають права на пенсію, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, тимчасової державної допомоги дітям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомоги по догляду за особами з інвалідністю І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, компенсаційної виплати непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю I групи, а також за особою, яка досягла 80-річного віку (яку перераховано у сумі 50,1 млрд грн, або 89,4% уточненого плану на звітний період та 81% уточненого річного плану). За рахунок такої субвенції в рамках державної допомоги сім’ям з дітьми серед іншого забезпечуються ініціативи Уряду щодо запровадження у цьому році нових видів допомог, передбачених постановами КМУ від 30.01.2019 р. № 68 «Деякі питання надання послуги з догляду за дитиною до трьох років “муніципальна няня”» (здійснення з 01.01.2019 р. відшкодування вартості такої послуги у розмірі прожиткового мінімуму на дітей віком до шести років, встановленого станом на 1 січня відповідного року /у п.р. – 1626 грн/) та від 13.03.2019 р. №250 «Деякі питання надання соціальної підтримки багатодітним сім’ям» (надання з 01.04.2019 р. допомоги громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, на третю і кожну наступну дитину у розмірі 1700 грн щомісяця до досягнення дитиною 6-річного віку). Насамперед, у поданих Урядом матеріалах до проекту Закону в частині пояснення і розрахунку обсягу такої субвенції на 2019 р. не зазначалося про вищезгадані нові види допомог, а відтак виникає питання щодо правомірності і реалістичності їх фінансового забезпечення у п.р. Крім того, дане питання мало б регулюватися на законодавчому рівні, зважаючи що види допомоги сім’ям з дітьми та вимоги щодо її надання визначено Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми». Тому Комітет у червні і вересні п.р. рекомендував Уряду надати обґрунтування щодо здійснення у 2019 році зазначених видатків та внести пропозиції щодо законодавчого врегулювання вказаних допомог. У відповідь Мінфін повідомив, що процес затвердження змін до законів є більш тривалим у часі, тому за пропозицією Мінсоцполітики були прийняті відповідні рішення Уряду. Отже, залишається невирішеним законодавче унормування відповідного питання.

Значну частку серед наданих місцевим бюджетам субвенцій загального фонду за 11 місяців п.р. становили освітня та медична субвенції, а саме освітня субвенція передана в обсязі 63,3 млрд грн або 98,6% уточненого плану на звітний період /при цьому уточнений річний план становить 70,3 млрд грн, що на 0,7 млрд грн більше бюджетних призначень у зв’язку з перерозподілом видатків МОН/, медична субвенція – 50,5 млрд грн або 100% уточненого плану на звітний період /при цьому уточнений річний план становить 56 млрд грн, що на 0,3 млрд грн більше бюджетних призначень у зв’язку з перерозподілом видатків МОЗ/. Хоча уточнені річні плани за такими субвенціями трохи збільшено, однак залишився невиконаним пункт 17 розділу «Прикінцеві положення» Закону, яким доручено Кабінету Міністрів за підсумками І півріччя п.р. за результатами виконання місцевих бюджетів подати на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до державного бюджету на 2019 рік у частині збільшення освітньої і медичної субвенцій.

Статтею 20 Закону надано право Кабінету Міністрів здійснювати розподіл резерву коштів освітньої і медичної субвенцій, а також нерозподілених видатків цих субвенцій для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, між місцевими бюджетами, а також перерозподіл таких субвенцій між місцевими бюджетами. Загальний резерв освітньої субвенції становив 1278,5 млн грн і згідно з розпорядженням КМУ від 10.07.2019 р. № 497-р зменшено цю субвенцію і такий резерв на 88,9 млн грн, наразі залишок зазначеного резерву повністю розподілений Урядом між місцевими бюджетами /розпорядження КМУ від 27.03.2019 р. № 191-р, від 10.07.2019 р. № 496-р, від 23.10.2019 р. № 993-р і від 27.11.2019 р. № 1106-р/. Загальний резерв медичної субвенції становив майже 667,7 млн грн, який також повністю розподілений Урядом між місцевими бюджетами /розпорядження КМУ від 15.11.2019 р. № 1110-р/.

Субвенції спеціального фонду за січень-листопад п.р. перераховані у сумі 14,7 млрд грн (або 82,7% уточненого річного плану). Переважно йдеться про субвенцію на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, яка є складовою державного дорожнього фонду та перерахована у сумі 13,8 млрд грн (або 100% плану на звітний період та 93,9% бюджетних призначень). Відповідно до статті 25 Закону у 2019 р. Комітет уповноважено погоджувати переліки об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, фінансове забезпечення яких здійснюється за рахунок зазначеної субвенції, які затверджені відповідною обласною, Київською міською держадміністрацією та погоджені Укравтодором. На виконання такої норми станом на 15 грудня 2019 р. згідно із зверненнями усіх обласних та Київської міської держадміністрацій Комітет погодив 86 переліків об’єктів (з них уточнених – 45).

У Законі практично половину трансфертів місцевим бюджетам затверджено без розподілу між місцевими бюджетами, відтак розподіли зазначених трансфертів відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу мають бути здійснені Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом. На 15 грудня п.р. Комітет розглянув 34 звернення щодо погодження розподілу і перерозподілу трансфертів між місцевими бюджетами. На даний час залишаються нерозподіленими незначні обсяги таких субвенцій місцевим бюджетам (із загального фонду державного бюджету) на:

здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (код 1611020) /затверджена у сумі 34 млн грн, не розподілено 625 тис. грн, або 1,9%/;

виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції (код 2511190) /затверджена у сумі 25 млн грн, не розподілено 139,7 тис. грн, або 0,56%/;

виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав /затверджена у сумі 200 млн грн, не розподілено 212,4 тис. грн, або 0,11%/;

реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (код 2761600) /затверджена у сумі 500 млн грн, не розподілено 333,7 млн грн. або 66,7%/.

Окремо слід зауважити, що відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Кодексу розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – ДФРР) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом у тримісячний строк з дня набрання чинності законом про державний бюджет. У Законі (із змінами згідно із законом від 31.10.2019 р. № 265-ІХ) загальний обсяг ДФРР на 2019 р. затверджено у сумі 7,17 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – 6,17 млрд грн, за спеціальним фондом – 1 млрд грн). За зверненнями Мінрегіону Комітетом погоджено розподіл коштів ДФРР (згідно з розпорядженнями КМУ від 15.05.2019 р. № 351-р, від 05.07.2019 р. № 492-р, від 09.10.2019 р. № 935-р, від 04.12.2019 р. № 1191-р) у сумі 6,9 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – 5,99 млрд грн, за спеціальним фондом – 0,9 млрд грн). Отже, на даний час залишаються нерозподіленими кошти ДФРР у сумі 273,7 млн грн, або 3,8% бюджетних призначень (у т.ч. за загальним фондом – 175,4 млн грн, за спеціальним фондом – 98,3 млн грн). У 2019 р. продовжується негативна практика попередніх років щодо тривалого періоду (з недотриманням визначеного строку) розподілу вищезазначених видатків, що створює ризики для своєчасного освоєння відповідних бюджетних коштів у п.р. та не сприяє їх ефективному використанню.

Щодо змін до Закону

З початку року станом на 15.12.2019 р. прийнято 4 закони щодо змін до Закону, а саме:

від 28.02.2019 р. № 2696-VIII щодо врегулювання відносин між державним бюджетом та окремими місцевими бюджетами у 2019 р. у зв’язку з непроведенням у грудні 2018 р. місцевих виборів у 52 об’єднаних територіальних громадах через введення воєнного стану у 9 областях (яким за загальним фондом державного бюджету передбачено зменшення на 9,56 млн грн доходів /реверсної дотації/ та видатків /зменшення базової дотації на 13,43 млн грн і збільшення стабілізаційної дотації на 3,87 млн грн/, а також збільшено резерв коштів освітньої субвенції на 11,32 млн грн та зменшено резерв коштів медичної субвенції на 1,75 млн грн в межах загальних обсягів цих субвенцій);

від 02.10.2019 р. № 149-IX щодо перерозподілу видатків спеціального фонду державного бюджету, передбачених Укравтодору: за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) збільшено на 1166,5 млн грн за рахунок зменшення за бюджетними програмами «Покращення стану автомобільної дороги М-15 Одеса – Рені» (код 3111170) на 976,5 млн грн та «Розвиток автомобільних доріг загального користування державного значення за маршрутом Північний об’їзд міста Рівного» (код 3111210) на 190 млн грн;

від 31.10.2019 р. № 265-IX, згідно з яким змінено загальні показники державного бюджету: зменшено доходи на 18819,1 млн грн (у т.ч.  за загальним фондом зменшено на 20107 млн грн, за спеціальним фондом збільшено на 1287,9 млн грн), зменшено видатки на 19098,7 млн грн (у т.ч. за загальним фондом зменшено на 21984,7 млн грн, за спеціальним фондом збільшено на 2886 млн грн), надання кредитів збільшено на 1424,7 млн грн (у т.ч. за загальним фондом збільшено на 1877,7 млн грн, за спеціальним фондом зменшено на 453,1 млн грн), а також збільшено фінансування за спеціальним фондом на 1145 млн грн та відповідно граничний обсяг дефіциту державного бюджету. Щодо доходів за загальним фондом вони зменшені переважно в частині митних платежів (план яких не виконується в основному через зміцнення гривні порівняно з прогнозом), а за спеціальним фондом унормовано зарахування конфіскованих коштів у сумі 1560,1 млн грн (що відповідає факту за січень-вересень 2019 р.) із спрямуванням на розвиток автомобільних доріг державного значення (загалом 1036,1 млн грн) та облаштування військових комісаріатів (524 млн грн). Щодо видатків найбільше зменшено видатки на обслуговування державного боргу (на 21627,7 млн грн у зв’язку з економією коштів внаслідок зміцнення гривні порівняно з прогнозом), при цьому за рахунок перерозподілу окремих видатків за загальним фондом збільшено видатки на вирішення пріоритетних та першочергових завдань, насамперед, на: реструктуризацію вугільної галузі (1 млрд грн), виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії (1677,7 млн грн), національну безпеку і оборону (1361,9 млн грн), резервний фонд (500 млн грн);

від 06.12.2019 р. № 360-IX, згідно з яким здійснено перерозподіл видатків загального фонду державного бюджету: збільшено Міністерству охорони здоров’я бюджетні призначення (видатки розвитку) за бюджетною програмою  «Реалізація державного інвестиційного проекту «Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні "Охматдит"» (код 2301810) на 200 млн грн та зменшено на таку суму (скасовано) бюджетні призначення Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів за бюджетною програмою «Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту» (код 0411220).

За результатами розгляду даного питання, керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Кодексу, Комітет з питань бюджету ухвалив таке рішення:

1. Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у січні-вересні та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році взяти до відома та врахувати в роботі.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) проаналізувати Висновок Рахункової палати про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у січні-вересні та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування;

2) доручити Міністерству фінансів України разом з Державною податковою службою України і Державною митною службою України вжити заходів для забезпечення додаткових надходжень державного бюджету у 2019 та 2020 роках, у тому числі за рахунок покращення адміністрування податків і зборів (насамперед вжиття заходів щодо погашення податкового боргу платників податків перед державним бюджетом, зниження рівня тіньової економіки, включаючи руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, запобігання та протидію контрабанді), з метою належного виконання державного бюджету у 2019 і 2020 роках;

3) звернути увагу головних розпорядників коштів державного бюджету на необхідність дотримання фінансової дисципліни, забезпечивши до завершення поточного року належне використання бюджетних коштів, врегулювання питань погашення кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості та ведення претензійно-позовної роботи щодо погашення простроченої бюджетної заборгованості;

4) доручити Міністерству соціальної політики України разом з Міністерством фінансів України і Пенсійним фондом України проаналізувати поточний стан виконання бюджету Пенсійного фонду України на 2019 рік та вжити заходів щодо забезпечення спроможності цього фонду здійснювати виплати пенсій виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету і необхідності поступового погашення заборгованості за позиками, наданими Пенсійному фонду України за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку;

5) забезпечити за наявності підстав виконання норм абзацу шостого частини четвертої статті 24-2 Бюджетного кодексу України щодо розподілу перевищення фактичних надходжень державного дорожнього фонду порівняно з показниками, визначеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», включаючи подальший розподіл відповідної субвенції згідно з вимогами частини другої статті 103-1 і частини шостої статті 108 цього Кодексу;

6) подати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені у її Висновку про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2019 рік у січні-вересні.