Головна > Текстові публікації > Законопроектна робота > Висновки Комітету до законопроектів, щодо яких Комітет є головним
Надрукувати Зменшити зону перегляду

Висновки Комітету до законопроектів, щодо яких Комітет є головним

31 березня 2020, 09:38

Щодо розгляду урядового законопроекту про внесення зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо безперервного забезпечення харчування військовослужбовців (реєстр. № 3254)

 

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ на своєму засіданні 30 березня 2020 року розглянув проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо безперервного забезпечення харчування військовослужбовців (реєстр. № 3254 від 23.03.2020 р.), поданий Кабінетом Міністрів України.

 

І. До Комітету надійшов на розгляд законопроект про внесення зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо безперервного забезпечення харчування військовослужбовців за реєстр. № 3254 /далі – законопроект/.

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/ новою статтею 27, згідно з якою дозволити Міністерству оборони України /далі – Міноборони/ та Міністерству внутрішніх справ України /далі – МВС/ у 2020 році для забезпечення безперебійності процесу харчування особового складу Збройних Сил України /далі – ЗСУ/, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів продовжити до 31 грудня 2020 року у межах відповідних бюджетних асигнувань Міноборони та МВС строк дії договорів про закупівлю послуг з харчування, які діяли у 2019 році.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

– законопроект розроблено Міноборони з метою безперервного забезпечення харчуванням військовослужбовців складових сил безпеки та оборони, схвалено на засіданні Уряду 18.03.2020 р. з доопрацюванням в одноденний строк у частині поширення дії положень законопроекту на МВС;

– на сьогодні існує реальний ризик зриву забезпечення харчуванням особового складу ЗСУ та інших складових сил безпеки та оборони у зв’язку з виникненням непередбачуваних обставин, що обумовлене відмовою переможця за результатами проведених процедур закупівлі послуг з харчування особового складу ЗСУ укласти договори на харчування (ТОВ “ПОНТЕМ.УА” відмовилося надавати послуги з харчування в регіонах України у зв’язку з поширенням коронавірусу COVID-19), вказана обставина призведе до зриву з 24.03.2020 р. харчування особового складу ЗСУ;

– положення Закону України «Про публічні закупівлі» щодо можливості продовження дії договорів на строк проведення процедур закупівлі на суму не більше 20% від вартості укладеного договору не дозволяє в повному обсязі забезпечити харчуванням особовий склад ЗСУ та інших складових сил безпеки та оборони, разом з тим, постійне оскарження учасниками процедур закупівлі послуг з харчування в Антимонопольному комітеті не дає можливості Міноборони та МВС своєчасно укласти договори з переможцями процедур закупівлі;

реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, оскільки харчування особового складу буде здійснюватися в межах бюджетних асигнувань, передбачених Міноборони та МВС на вказані цілі за відповідними бюджетними програмами.

ІІ. Щодо особливостей розгляду законопроекту та експертних висновків до нього.

Згідно з частиною третьою статті 52 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ (крім поданих Кабінетом Міністрів України проектів законів, розробником яких є Мінфін).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту, погоджуючись з необхідністю належного й безперебійного забезпечення харчуванням особового складу ЗСУ, інших військових формувань, правоохоронних органів та в цілому не заперечуючи щодо прийняття законопроекту, зважаючи на актуальність та гостроту порушеної у ньому проблеми, а також складність та нестандартність ситуації, що виникла у даній сфері публічних закупівель, одночасно висловлює окремі зауваження щодо законопроекту.

Мінфін у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту не вплине на показники державного бюджету, водночас зауважує, що законопроект потребує додаткового обґрунтування у частині необхідності продовження строку дії минулорічних договорів МВС про закупівлю послуг з харчування для особового складу системи органів МВС.

На час розгляду законопроекту до Комітету висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

ІІІ. У Комітеті попередньо опрацьовано законопроект, проаналізовано отримані висновки до нього та звернуто увагу на таке.

Виходячи із змісту законопроекту, законом про державний бюджет дозволяється здійснювати певну частину операцій із закупівлі за бюджетні кошти без застосування процедур і вимог, які передбачені законодавством у сфері публічних закупівель. Однак питання щодо договорів про закупівлю не належить до предмету регулювання закону про державний бюджет, визначеного статтею 40 Кодексу, і має унормовуватися законодавством щодо закупівель. Зокрема, згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом та/або Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», а зміна його положень може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до вказаних законів. Аналогічне зауваження міститься у висновку ГНЕУ.

При цьому для забезпечення безперебійності окремих закупівель частиною п’ятою статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Відповідно до частини другої статті 25 Господарського кодексу України органам державної влади і органам місцевого самоврядування, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб'єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції.

Серед переліку умов внесення змін до закону про державний бюджет (визначених частиною першою статті 52 Кодексу) не передбачено випадків щодо врегулювання порушеного законопроектом питання.

Запропонований у законопроекті дозвіл здійснювати у 2020 році закупівлі послуг з харчування не на конкурсній основі може містити корупційні ризики під час здійснення таких закупівель та відповідно може призвести до неефективного використання бюджетних коштів, оскільки такі закупівлі потенційно можуть здійснюватися за завищеними цінами.

У пояснювальній записці до законопроекту не вказано обсяги видатків державного бюджету в розрізі відповідних бюджетних програм Міноборони і МВС на послуги харчування, щодо яких пропонується продовжити дію договорів про закупівлю цих послуг. Загалом до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, на що також звертає увагу Мінфін.

Разом з тим, згідно з розписом державного бюджету на 2020 рік найбільші асигнування на послуги харчування передбачено Міноборони за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» (код 2101020) – 3773,2 млн грн, а МВС за бюджетними програмами «Забезпечення виконання завдань та функцій Національної гвардії України» (код 1003020) – 512,3 млн грн, «Забезпечення виконання завдань та функцій Державної прикордонної служби України» (код 1002020) – 235,3 млн грн, «Реалізація державної політики у сфері внутрішніх справ, забезпечення діяльності органів, установ та закладів Міністерства внутрішніх справ України» (код 1001050) – 110,7 млн грн.

У висновку Мінфіну вказано, що за розрахунками Міноборони потреба у коштах на 2020 рік на харчування 35,5 тисяч військовослужбовців ЗСУ за 7 минулорічними договорами про закупівлю послуг з харчування, дію яких пропонується продовжити до кінця поточного року, становить 866,8 млн грн (у розрахунку на 9 місяців). Разом з тим, Мінфін зауважує, що до законопроекту не додано обґрунтувань щодо необхідності продовження для МВС дії аналогічних договорів та необхідних фінансово-економічних розрахунків на реалізацію законопроекту для системи органів МВС.

Варто також звернути увагу, що в урядовому законопроекті про державний бюджет на 2020 рік (реєстр. № 2000 від 15.09.2019 р.) передбачалося положення, в якому пропонувалося дозволити Міноборони у 2020 р. продовжити до 31.03.2020 р. дію договорів про закупівлю послуг з харчування, які діяли у 2019 р. /довідково: аналогічна норма передбачалася у законах про державний бюджет на 2015-2019 рр./, тобто тільки для Міноборони і лише на І квартал року. З цього приводу Комітет, Рахункова палата і ГНЕУ звертали увагу на невідповідність такого положення вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», тому у Бюджетних висновках Верховної Ради України запропоновано Кабінету Міністрів України при підготовці законопроекту за реєстр. № 2000 до другого читання виключити таке положення, що було враховано Урядом і у прийнятому Законі немає відповідної норми. При цьому Закон прийнято 14.11.2019 р. (за півтора місяці до початку 2020 року), відтак Міноборони мало можливість заздалегідь вжити необхідні заходи для врегулювання питання щодо закупівлі послуг з харчування у поточному році.

ГНЕУ вважає, що строк дії відповідних договорів вбачається доцільним встановити не до 31 грудня 2020 року, як це пропонується у законопроекті, а до дати укладення нових договорів відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Враховуючи вищенаведене, Уряду належить комплексно проаналізувати порушене законопроектом питання, на підставі чого розробити і подати законопроект про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо визначення особливостей здійснення закупівель послуг з харчування для забезпечення безперебійності процесу харчування військовослужбовців, що дозволить унормувати дане питання на постійній основі з дотриманням чинного законодавства.

Крім того, найближчим часом Верховна Рада України може розглянути інші законопроекти щодо внесення змін до Закону. Відтак, у разі прийняття таких законопроектів до розгляду законопроекту за реєстр. № 3254 може потребувати уточнення нумерація і зміст передбаченої законопроектом нової статті Закону з метою забезпечення узгодженості правових норм.

За підсумками розгляду даного питання Комітет з питань бюджету ухвалив таке рішення: рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо безперервного забезпечення харчування військовослужбовців (реєстр. № 3254 від 23.03.2020 р.), поданий Кабінетом Міністрів України, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету з питань бюджету, викладених у листі-висновку Комітету.