09 листопада 2020, 18:02

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №59 від 02.11.2020

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №59 від 02 листопада 2020 року

 

 

 

17  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лунченко В.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І.

Всього присутніх – 29 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Гнатенко В.С., Заремський М.В., Лаба М.М., Люшняк М.В., Шпак Л.О.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Серік Н.П., Симончук К.В., Стадник М.В., Климчук Д.І., Клочкова Т.В.

Список запрошених та інших присутніх на засіданні осіб:

Народний депутат України Маслов Д.В.

Марченко С.М. – Міністр фінансів України;

Гливка А.О. – радник Міністра фінансів України;

Романюк Ю.П. – директор Департаменту прогнозування доходів бюджету та методологіх бухгалтерського обліку Міністерства фінансів України;

Коболєв А.В. – Голова правління АТ «НАК «Нафтогаз України»;

Колбушкін Ю.П. – начальник Департаменту бюджетних розрахунків та податкового планування НАК «Нафтогаз України»;

Осмоловська О.О.- директор зі зв’язків з державними регуляторними органами і зацікавленими сторонами Групи «Нафтогаз України»;

Немчинов М.О. – заступник Міністра енергетики України;

Овсієнко А.А. – Голова Вищої ради правосуддя;

Моніч Б.С. – Голова Ради суддів України;

Пацкан В.В. – Голова Рахункової палати;

Мазярчук В.М. – радник Голови Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки Рахункової палати.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу») за реєстр. № 4119 (доопрацьований) від 27.10.2020 р., поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Шипайлом О.І., Трухіним О.М. та іншими, та альтернативні законопроекти за реєстр.  4119-1 від 30.09.2020 р., поданий народним депутатом України Холодовим А.І., і за реєстр.  4119-2 від 30.09.2020 р., поданий народним депутатом України Торохтієм Б.Г.

2. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 4100 від 15.09.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

3. Щодо підготовки до першого читання законопроекту про Державний бюджет України на 2021 рік (реєстр. № 4000 від 14.09.2020), поданого Кабінетом Міністрів України.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу») за реєстр. № 4119 (доопрацьований) від 27.10.2020 р., поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Шипайлом О.І., Трухіним О.М. та іншими, та альтернативні законопроекти за реєстр. № 4119-1 від 30.09.2020 р., поданий народним депутатом України Холодовим А.І., і за реєстр. № 4119-2 від 30.09.2020 р., поданий народним депутатом України Торохтієм Б.Г.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу») за реєстр. № 4119 доопрацьований /далі – доопрацьований законопроект № 4119/.

Доопрацьованим законопроектом № 4119 пропонуються зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/, згідно з якими передбачається, насамперед:

1) включити до складу доходів спеціального фонду державного бюджету на 2020 рік нові джерела /доповнення статті 11 Закону новими пунктами/, а саме надходження від:

погашення публічним акціонерним товариством "Укрнафта" /далі – ПАТ «Укрнафта»/ податкового боргу, в т.ч. реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, пені та процентів, нарахованих та/або таких, що підлягають нарахуванню на суму цього боргу), а також визначених контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій та пені, нарахованих у зв’язку з несвоєчасною сплатою податків, що знаходяться в процедурі судового або досудового (адміністративного) оскарження, з податку на прибуток підприємств, рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату, податку на додану вартість, що склалися станом на 1 серпня 2020 року та несплачені до дати проведення взаєморозрахунків /нові пункти 11-13/;

сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у ПАТ «Укрнафта» за результатами операцій продажу (постачання) природного газу акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» /далі – НАК «Нафтогаз України»/ /новий пункт 14/;

сплати грошових зобов’язань ПАТ «Укрнафта» з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України» /новий пункт 15/;

сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, зазначеної у новому пункті 31 статті 14 Закону, а також за результатами господарської діяльності у 2020-2021 роках /новий пункт 16/.

У зв’язку з цим, доопрацьованим законопроектом № 4119 запропоновано зміни до статті 1 і додатка № 1 до Закону щодо збільшення доходів державного бюджету (разом та за спеціальним фондом) на 42.504.883 тис. грн, у т.ч. щодо:

податку на прибуток підприємств (код 11020000) – на 12.254.583 тис. грн;

рентної плати за користування надрами (код 13030000) – на 21.710.200 тис. грн, у т.ч. для видобування нафти – на 14.198.400 тис. грн, для видобування природного газу – на 7.040.500 тис. грн, для видобування газового конденсату – на 471.300 тис. грн;

податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код 14060000) – на 8.540.100 тис. грн;

2) визначити цільове спрямування запропонованих нових джерел спеціального фонду державного бюджету на 2020 рік /доповнення статті 14 Закону новими пунктами/, а саме їх спрямувати на:

компенсацію НАК «Нафтогаз України» економічно обґрунтованих витрат, здійснених з метою виконання покладених на нього відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання таких спеціальних обов'язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку (за рахунок джерел, визначених новими пунктами 11-14 статті 11 Закону) /новий пункт 31/;

реструктуризацію вугільної галузі (за рахунок джерел, визначених новими пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону) /новий пункт 32/;

фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками /далі – Фонд боротьби з COVID-19/ (за рахунок джерел, визначених новими пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону) /новий пункт 33/.

У зв’язку з цим, доопрацьованим законопроектом № 4119 запропоновано зміни до статті 1 і додатка № 3 до Закону щодо збільшення видатків державного бюджету (разом та за спеціальним фондом) на 42.504.883 тис. грн, у т.ч. передбачення за спеціальним фондом:

видатків розвитку Міністерству енергетики України /далі – Міненерго/ за новою бюджетною програмою «Компенсація акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" економічно обґрунтованих витрат, здійснених з метою виконання покладених на нього відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання таких спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку» (код 2401380) у сумі 32.204.883 тис. грн, а також за бюджетною програмою «Реструктуризація вугільної галузі» (код 2401590) у сумі 1,4 млрд грн;

видатків Міністерству фінансів України /далі – Мінфін/ в частині загальнодержавних видатків за бюджетною програмою «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» (код 3511380) у сумі 8,9 млрд грн

3) визначити особливості проведення передбачених законопроектом операцій за спеціальним фондом державного бюджету /доповнення Закону новою статтею 14-1/, зокрема, встановити, що:

надходження, визначені новими пунктами 11-16 статті 11 Закону, спрямовуються на реалізацію заходів, визначених новими пунктами 31-33 статті 14 Закону, у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України;

розрахунок компенсації в цілях проведення взаєморозрахунків відповідно до нового пункту 31 статті 14 Закону здійснюється відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

проведення взаєморозрахунків за рахунок джерел, визначених новими пунктами 11-13 статті 11 Закону, відбувається на підставі довідки, наданої контролюючим органом.

Поряд з цим, пропонується установити, що грошові зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, пені та процентів), визначені у нових пунктах 11-13 статті 11 Закону, вважаються узгодженими в момент погашення, а ПАТ «Укрнафта» зобов’язується в десятиденний термін після сплати до державного бюджету таких надходжень вчинити дії щодо відмови від позовів (скарг) стосовно визначених контролюючим органом відповідних санкцій та пені, які були погашені внаслідок проведених взаєморозрахунків /пункт 2 розділу ІІ доопрацьованого законопроекту № 4119/;

4) передбачити можливість надання державних гарантій за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань господарського товариства, у статутному капіталі якого 100 відсотків акцій належить державі та яке здійснює діяльність у сфері передачі електричної енергії в Україні /доповнення статті 6 Закону новим пунктом 1-1/.

Згідно з пояснювальною запискою доопрацьований законопроект № 4119 має на меті:

забезпечити реалізацію вимог пункту 7 частини четвертої та частини сьомої статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»;

врегулювати бюджетну заборгованість ПАТ «Укрнафта» минулих періодів з урахуванням штрафних і фінансових санкцій, стягнення якої за інших обставин вимагало б тривалої юридичної процедури з невизначеним для держави результатом;

забезпечити додаткові джерела фінансового забезпечення Фонду боротьби з COVID-19 (зокрема, для забезпечення готовності та реагування закладів охорони здоров’я на спалахи цієї хвороби, надання медичної допомоги пацієнтам, а саме: для закупівлі засобів індивідуального захисту, реактивів, тест-систем, медичних виробів, дезінфекційних засобів, на придбання медичного та лабораторного обладнання для проведення лабораторних (визначення цієї хвороби методом полімеразної ланцюгової реакції) та рентгенологічних досліджень, здійснення ефективного та якісного лікування та ін.) та видатків на реструктуризацію вугільної галузі (з метою погашення заборгованості із зарплати працівникам державних вугледобувних підприємств);

врегулювати розрахунки по зеленій енергетиці.

Передусім слід зазначити, що поданий тими ж авторами законопроект з також назвою за реєстр. № 4119 від 18.09.2020 р. /далі – попередній законопроект № 4119/ Комітетом 29.09.2020 р. (протокол № 56) було розглянуто і рекомендовано Верховній Раді України включити до порядку денного четвертої сесії та прийняти за основу і в цілому як закон з пропозиціями Комітету. Однак попередній законопроект № 4119 30.09.2020 р. Верховною Радою України не включено до порядку денного четвертої сесії, а 26.10.2020 р. відкликано авторами у зв’язку з необхідністю його доопрацювання. Загалом у доопрацьованому законопроекті № 4119 враховано пропозиції Комітету до попереднього законопроекту № 4119 щодо внесення необхідних техніко-юридичних поправок (включаючи уточнення бюджетних показників відповідно до закону від 17.09.2020 р. № 909-ІХ), а також змінено цільове спрямування додаткових надходжень у сумі 10,3 млрд грн (попереднім законопроектом № 4119 пропонувалося спрямувати такі надходження на оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів та модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень /1,3 млрд грн/, здійснення заходів створення, розвитку та забезпечення діяльності національного авіаперевізника /5 млрд грн/, відновлення мостів на автомобільних дорогах загального користування /4 млрд грн/).

ІІ. До Комітету надійшли альтернативні до попереднього законопроекту № 4119 проекти Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу») за реєстр. № 4119-1 від 30.09.2020 р. /далі – альтернативний законопроект № 4119-1/ і за реєстр. № 4119-2 від 30.09.2020 р. /далі – альтернативний законопроект № 4119-2/.

При цьому за переважною більшістю змін альтернативні законопроекти № 4119-1 і № 4119-2 є подібними до попереднього законопроекту № 4119, основна відмінність полягає у визначенні цільового спрямування додаткових надходжень у сумі 10,3 млрд грн (що також є основною відмінністю відносно доопрацьованого законопроекту № 4119), а саме:

альтернативним законопроектом № 4119-1 такі надходження спрямовуються на оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів та модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень (1,3 млрд грн), фінансування заходів із авіабудування Державним підприємством «Антонов» (5 млрд грн), відновлення мостів на автомобільних дорогах загального користування (4 млрд грн);

альтернативним законопроектом № 4119-2 такі надходження спрямовуються на оновлення та модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень (1,3 млрд грн), фінансування заходів із виробництва літаків Державним підприємством «Антонов» (9 млрд грн).

Поряд з тим, порівняно з попереднім законопроектом № 4119 і доопрацьованим законопроектом № 4119 в альтернативних законопроектах № 4119-1 і № 4119-2 змінено деякі інші положення, зокрема:

у новому пункті 16 статті 14 Закону не передбачено включення до доходів спеціального фонду державного бюджету надходжень від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток НАК «Нафтогаз України» за результатами господарської діяльності у 2020-2021 роках;

у новому пункті 31 статті 14 Закону уточнено, що НАК «Нафтогаз України» отримає компенсацію економічно обґрунтованих витрат, що будуть здійснені /а не вже здійснених/ з метою виконання покладених на нього відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, зменшених на доходи, що будуть отримані /а не вже отримані/ у процесі виконання таких спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку;

у новій статті 14-1 Закону додатково визначено, що реалізація заходів, визначених новим пунктом 31 статті 14 Закону, відбувається виключно після повного виконання ПАТ «Укрнафта» положень нових пунктів 11-13 статті 11 Закону, а також передбачено право ПАТ «Укрнафта» повністю виконати такі положення протягом 10 календарних днів після набрання відповідним законом чинності.

Верховною Радою України 30.09.2020 р. альтернативні законопроекти № 4119-1 і № 4119-2 не включено до порядку денного четвертої сесії.

ІІІ. Щодо процедури розгляду доопрацьованого законопроекту № 4119 та альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2, опрацювання експертних висновків до них.

Спочатку відповідно до статей 93 і 96 Регламенту Верховної Ради України необхідно розглянути питання щодо доцільності включення доопрацьованого законопроекту № 4119 та альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2 до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України, позитивне вирішення якого буде підставою для розгляду Верховною Радою України зазначених законопроектів у першому читанні.

При цьому проектом розкладу пленарних засідань Верховної Ради України на 3 – 6 листопада 2020 року (складеним для розгляду Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп 02.10.2020 р.) доопрацьований законопроект № 4119 та альтернативні законопроекти № 4119-1 і № 4119-2 передбачено на 4 листопада п.р. для включення до порядку денного сесії та прийняття рішення.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до доопрацьованого законопроекту № 4119 /лист від 29.10.2020 р. № 16/3-2020/197269 (248060)/ надає зауваження до нього та зазначає про доцільність отримання висновку Уряду щодо доопрацьованого законопроекту № 4119, виходячи з вимог пункту 6 статті 116 Конституції України (згідно з яким Кабінет Міністрів України розробляє проект закону про державний бюджет і забезпечує виконання затвердженого державного бюджету, подає Верховній Раді України звіт про його виконання) та частини другої статті 28 Закону (за якою рішення про виділення коштів із Фонду боротьби з COVID-19 приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом).

Згідно з частинами третьою і четвертою статті 52 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет може розглядатися у Верховній Раді України лише у разі наявності експертного висновку Мінфіну, а якщо такий проект закону передбачає зміну граничних обсягів дефіциту державного бюджету, державного боргу і гарантованого державою боргу та надання державних гарантій, тоді він може розглядатися Верховною Радою України лише у разі наявності рішення Комітету щодо підтримки такого проекту закону.

Принагідно варто зазначити, що умовами внесення змін до закону про державний бюджет (визначеними частиною першою статті 52 Кодексу), серед іншого є: перевиконання за підсумками 3 кварталів надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15%; відхилення оцінки прогнозних макроекономічних показників від прогнозу, врахованого під час затвердження державного бюджету; необхідність передачі коштів між загальним та спеціальним фондами державного бюджету в межах бюджетних призначень; зарахування до загального чи спеціального фонду встановленого законом нового виду доходу державного бюджету на період до внесення відповідних змін до Кодексу. Доопрацьований законопроект № 4119 та альтернативні законопроекти № 4119-1 і № 4119-2 не узгоджуються з вказаними умовами, однак така норма Кодексу тимчасово, до 01.01.2021 р., не застосовується /відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ/.

Мінфін у своєму висновку до доопрацьованого законопроекту № 4119 /лист від 29.10.2020 р. № 35020-05-2/33285/ зазначає, що його реалізація призведе до збільшення доходів і видатків державного бюджету 2020 року шляхом взаєморозрахунків, а також потребуватиме врегулювання ряду питань. Загалом Мінфін не заперечує проти розгляду доопрацьованого законопроекту № 4119.

Мінфін у своїх висновках до альтернативних законопроектів № 4119-1 /лист від 20.10.2020 р. № 35020-05-2/32157/ і № 4119-2 /лист від 20.10.2020 р. № 35020-05-2/32156/ зазначає, що їх реалізація призведе до збільшення доходів і видатків державного бюджету 2020 року шляхом взаєморозрахунків, наводить щодо цих законопроектів аналогічні застереження, як щодо попереднього законопроекту № 4119, висловлює зауваження щодо запропонованої державної підтримки ДП «Антонов» та загалом не підтримує ці законопроекти.

Міненерго у своєму висновку до доопрацьованого законопроекту № 4119 /лист від 29.10.2020 р. № ВР/1.1-18.2-22734/ зазначає про його підтримку із зауваженням, що запропонованій компенсації НАК «Нафтогаз України» у сумі 32,2 млрд грн має передувати прийняття Урядом відповідного проекту акта, в якому буде затверджено механізм розрахунку компенсації.

На час розгляду у Комітеті даного питання не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) щодо доопрацьованого законопроекту № 4119 та альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2, а також висновки ГНЕУ щодо альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2.

Статтею 110 Регламенту Верховної Ради України визначено особливості розгляду альтернативних законопроектів, зокрема:

альтернативні законопроекти розглядаються, як правило, в порядку черговості їх внесення;

при розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може рекомендувати Верховній Раді взяти за основу один із них або підготувати інший законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради народними депутатами - членами цього комітету;

Верховна Рада розглядає альтернативні законопроекти на пленарному засіданні одночасно з основним законопроектом.

ІV. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано доопрацьований законопроект № 4119 та альтернативні законопроекти № 4119-1 і № 4119-2, проаналізовано висновки до них та звернуто увагу на таке.

1. Доопрацьований законопроект № 4119 та альтернативні законопроекти № 4119-1 і № 4119-2 спрямовані на реалізацію положень статті 11 Закону України від 09.04.2015 р. № 329-VIII «Про ринок природного газу», якими серед іншого передбачено, що:

з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб’єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов’язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства /частина перша/;

рішення Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу має визначати, зокрема, джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки, з урахуванням положення частини сьомої цієї статті /пункт 7 частини четвертої статті 11/;

суб’єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов’язки відповідно до частини першої цієї статті, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб’єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов’язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України /частина сьома/.

Відповідно до цієї законодавчої норми прийнято Постанову КМУ від 19.10.2018 р. № 867 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на суб’єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», згідно з якою, зокрема покладено на НАК «Нафтогаз України» такі спеціальні обов’язки (на умовах та у порядку, що визначені Положенням):

до 01.08.2020 р. продавати природний газ постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів, релігійних організацій та ДПУ «МДЦ «Артек» на умовах та у порядку, що визначені Положенням, а також постачати природний газ побутовим споживачам, релігійним організаціям та ДПУ «МДЦ «Артек», постачання яким у відповідному періоді не здійснює інший постачальник;

до 01.05.2021 р. постачати природний газ виробникам теплової енергії;

придбавати природний газ у ПАТ «Укргазвидобування» та ДАТ «Чорноморнафтогаз» для формування ресурсу природного газу до 01.08.2020 р. для побутових споживачів, релігійних організацій, ДПУ «МДЦ «Артек», до 01.05.2021 р. для виробників теплової енергії.

Однак у такій Постанові КМУ не визначено джерел фінансового забезпечення та порядку визначення компенсації економічно обґрунтованих витрат, що надається суб’єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов’язки. Наразі це питання залишається невирішеним, зокрема Урядом не затверджено порядок надання відповідної компенсації НАК «Нафтогаз України», на що також звертають увагу Мінфін і Міненерго.

На думку ГНЕУ, пропонований у доопрацьованому законопроекті № 4119 механізм компенсації НАК «Нафтогаз» економічно обґрунтованих витрат виглядає вразливим саме у контексті вищезгаданих положень частин четвертої і сьомої статті 11 Закону України «Про ринок природного газу».

Отже, врегулюванню порушеного зазначеними законопроектами питання щодо реалізації статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» мало б передувати відповідне рішення Кабінету Міністрів України і загалом Уряду належало б вносити відповідну законодавчу ініціативу.

2. У пояснювальних записках до доопрацьованого законопроекту № 4119 та альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2 в частині фінансово-економічного обґрунтування зазначено, зокрема, що:

загальний обсяг додаткових податкових надходжень до спеціального фонду державного бюджету в рамках передбаченої законопроектом операції складе 42,5 млрд грн, у т.ч.: податковий борг ПАТ «Укрнафта» – загальним обсягом 30,35 млрд грн (у т.ч.: з рентної плати (газ, нафта, конденсат) – 18,8 млрд грн; з податку на прибуток – 2,6 млрд грн; з ПДВ – 2,84 млрд грн; донараховані суми за результатами контрольно-перевірочної роботи, що перебувають в процедурі судового оскарження, – 3,1 млрд грн; заборгованість підприємств системи ПАТ «Укрнафта» – 3 млрд грн); додаткові грошові зобов’язання з ПДВ та податку на прибуток підприємств, що виникають у ПАТ «Укрнафта» за результатами операцій купівлі-продажу (постачання) природного газу з НАК «Нафтогаз України», – 6,2 млрд грн; додаткові податкові зобов’язання з податку на прибуток підприємств, що виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання належної компенсації, – до 5,95 млрд грн.

на виплату компенсації НАК «Нафтогаз України» із спеціального фонду державного бюджету буде спрямовано 32,2 млрд грн, а надлишок надходжень у сумі 10,3 млрд грн буде спрямовано на фінансове забезпечення ряду відповідних заходів;

розрахунок обсягу компенсації НАК «Нафтогаз України» здійснено з дотриманням вимог частини сьомої статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» як сума економічно обґрунтованих витрат Компанії, зменшених на доходи, отримані /будуть отримані/ у процесі виконання покладених на неї спеціальних обов'язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку, відповідно до методології, що враховує цілий комплекс показників, що дозволяють забезпечити об’єктивний та прозорий розрахунок.

Проте зазначена інформація є неповною з огляду на вимоги частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, згідно з якими до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), на що також звертає увагу ГНЕУ. Виникає питання щодо відповідності положень доопрацьованого законопроекту № 4119 та альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2 визначеному пунктом 5 частини першої статті 7 Кодексу принципу обґрунтованості (бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил).

Так, у супровідних документах до доопрацьованого законопроекту № 4119 та альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2 не наведено розрахунків щодо запропонованих цими законопроектами (у змінах до додатка № 1 до Закону) обсягів додаткових доходів спеціального фонду державного бюджету за їх видами та відповідних обґрунтувань, передусім в частині реалістичності таких додаткових надходжень, а також не наведено обґрунтувань і розрахунків щодо передбачених цими законопроектами (у нових пунктах статті 14 та змінах до додатка № 3 до Закону) видатків спеціального фонду державного бюджету за бюджетними програмами та обсягів таких видатків.

Наприклад, виникає сумнів щодо забезпечення повноти відповідних надходжень від ПАТ «Укрнафта» до спеціального фонду державного бюджету, оскільки пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» доопрацьованого законопроекту № 4119 та альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2 допускається можливість неналежного виконання ПАТ «Укрнафта» окремих положень законопроекту (при цьому за інформацією Державної податкової служби станом на 01.08.2020 р. податковий борг ПАТ «Укрнафта» перед державним бюджетом становить 15,6 млрд грн, що майже в 2 рази менше обсягу, зазначеного у пояснювальній записці до законопроекту (30,5 млрд грн). З цього приводу Мінфін зауважує, що суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано підтвердження щодо забезпечення надходжень від ПАТ «Укрнафта» до спеціального фонду державного бюджету для фінансового забезпечення видатків, визначених зазначеними законопроектами. Крім того, на думку ГНЕУ, виглядає дискусійною дієвість підходу щодо фінансового забезпечення вказаних у доопрацьованому законопроекті № 4119 витрат за рахунок сплати податкового боргу, грошових зобов’язань ПАТ «Укрнафта», адже, по суті, його виконання частково ставиться у залежність від рішень ПАТ «Укрнафта» як самостійного господарюючого суб’єкта.

ГНЕУ зауважує, що не надано інформації щодо: обсягів коштів, необхідних для компенсації НАК «Нафтогаз»; достатності пропонованих джерел та можливості сплати (або стягнення) податкового боргу, грошового зобов’язання ПАТ «Укрнафта»; розмірів податкової заборгованості ПАТ «Укрнафта», оскаржуваних ним грошових зобов’язань.

Щодо передбаченої доопрацьованим законопроектом № 4119 та альтернативними законопроектами № 4119-1 і № 4119-2 компенсації витрат НАК «Нафтогаз України» Мінфін зазначає, що:

не надані фінансово-економічні розрахунки щодо суми компенсації;

під час визначення потреби компенсації не враховані прибутки НАК «Нафтогаз України» від інших видів діяльності (зокрема транзиту газу), а також отриманий чистий прибуток НАК «Нафтогаз України» та отримані зазначеною Компанією протягом останніх років облігацій внутрішньої державної позики, які використовувалися у господарській діяльності на поповнення її статутного капіталу /довідково: протягом 2009-2015 рр. здійснювалися операції з випуску ОВДП загалом на суму 184,6 млрд грн з подальшим придбаннях у державну власність в обмін на зазначені облігації акцій додаткової емісії НАК «Нафтогаз України»/;

потребуватиме підтвердження аудитом Державної аудиторської служби розрахунків розміру компенсації з наданням первинних документів, що підтверджують виникнення відповідних витрат, здійснених суб’єктом, на якого покладені спеціальні обов’язки, та доходів, отриманих у процесі виконання спеціальних обов’язків згідно з статтею 11 Закону України «Про ринок природного газу».

3. Згідно з пояснювальними записками до доопрацьованого законопроекту № 4119 та альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2 реалізація зазначених законопроектів не спричинить негативного впливу на баланс державного бюджету, оскільки передбачені законопроектом додаткові видатки спеціального фонду у повному обсязі буде забезпечено додатковими джерелами надходжень до спеціального фонду, що не враховувалися під час планування державного бюджету на 2020 рік (від погашення податкового боргу, визначених грошових зобов’язань, що знаходяться в процедурі судового або досудового (адміністративного) оскарження, а також низки додаткових надходжень за результатами проведених взаєморозрахунків).

Однак зазначеними законопроектами передбачається зараховувати до спеціального фонду державного бюджету певні надходження від сплати податку на прибуток підприємств, рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату і ПДВ, хоча такі податки згідно з відповідними нормами статей 29, 64, 66 і 69 Кодексу належать до доходів загального фонду державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. ГНЕУ вважає, що пропозиція нової статті 11-1 Закону як виняток з положень Кодексу зараховувати частину надходжень від рентної плати, що сплачується ПАТ «Укрнафта», до спеціального фонду державного бюджету своїм наслідком матиме зменшення надходжень місцевих бюджетів, правові наслідки якого у супровідних до доопрацьованого законопроекту № 4119 документах не визначені. Поряд з тим, ГНЕУ звертає увагу, що за змістом доопрацьованого законопроекту № 4119 виглядає незрозумілим, чи були враховані кошти від погашення податкового боргу, грошового зобов’язання ПАТ «Укрнафта» у бюджеті на поточний рік, що, у разі наявності такого, вимагатиме відповідного коригування його показників. Таким чином, реалізація положень зазначених законопроектів може призвести до втрати потенційних доходів загального фонду державного і місцевих бюджетів щодо вказаних податків, при тому що наразі залишаються ризики щодо виконання у 2020 р. доходів загального фонду бюджетів передусім залежно від ситуації з коронавірусом і пов’язаним з ним карантином, що відповідно впливатиме на стан економіки. Довідково: згідно із звітними даними доходи загального фонду державного бюджету за січень-вересень 2020 р. надійшли загалом в обсязі 655,4 млрд грн, що становить 98,5% уточненого плану на звітний період (або на 10 млрд грн менше).

Поряд з тим, у запропонованому доопрацьованим законопроектом № 4119 новому пункті 16 статті 11 Закону передбачається зарахування до спеціального фонду державного бюджету у 2020 р. надходжень від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» за результатами господарської діяльності у 2020-2021 рр. роках, але такі надходження щодо періоду 2020 року можуть бути враховані в планових показниках доходів загального фонду державного бюджету на 2020 рік (оскільки йдеться не про податковий борг, а про поточні податкові зобов’язання), а щодо періоду 2021 року мають враховуватися у прогнозних показниках відповідних доходів проекту державного бюджету на наступний рік. Отже, реалізація зазначеного положення може призвести до недоотримання доходів загального фонду державного бюджету у п.р. та втрати відповідних доходів у наступному році. При цьому, на думку ГНЕУ, виникає питання щодо коректності такого припису нового пункту 16 статті 11 Закону, зважаючи на тимчасовий характер дії закону про державний бюджет.

Виходячи з наведеного, у разі прийняття даної законодавчої ініціативи залежно від практики застосування відповідного закону та подальшого стану виконання державного бюджету у п.р. може виникнути ризик розбалансування показників загального фонду державного бюджету. У цьому зв’язку слід зазначити, що відповідно до законодавчих вимог держава прагне до збалансованості бюджету України /частина третя статті 95 Конституції України/ та бюджетна система України ґрунтується на принципі збалансованості /пункт 2 частини першої статті 7 Кодексу/.

4. Щодо запропонованих альтернативними законопроектами № 4119-1 і № 4119-2 видатків у спеціальному фонді державного бюджету за новою бюджетною програмою відповідно «Фінансування заходів із авіабудування Державним підприємством «Антонов» у сумі 5 млрд грн і «Фінансування заходів із виробництва літаків Державним підприємством «Антонов» у сумі 9 млрд грн необхідно звернути увагу на таке.

За своїм змістом такі видатки вбачаються одним із видів державної допомоги суб’єктам господарювання, надання якої за рахунок бюджетних коштів має здійснюватися з дотриманням норм Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» щодо допустимості такої допомоги для конкуренції. Враховуючи зазначене та частину четверту статті 35 Кодексу, державна допомога суб’єктам господарювання за рахунок коштів державного бюджету може бути надана лише після отримання відповідного рішення Уповноваженого органу (Антимонопольного комітету України), однак у супровідних документах до альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2 не зазначено про виконання вищевказаних вимог. Мінфін також вказує, що запропонована державна підтримка потребує висновку Антимонопольного комітету України щодо допустимості такої допомоги для конкуренції.

Мінфін зауважує, що у матеріалах до альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2 не надано: фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків) щодо запропонованих обсягів за вказаною новою бюджетною програмою; інформації, яка б підтвердила наявність виробничої спроможності ДП «Антонов» забезпечити у 2020 р. виробництво літаків у межах запропонованих обсягів видатків державного бюджету; підтвердження наявності договорів із споживачами на придбання літаків виробництва ДП «Антонов» (які буде вироблено за вказані бюджетні кошти).

У найменування зазначеної нової бюджетної програми застосований термін «фінансування» не відповідає його значенню, наведеному у пункті 51 частини першої статті 2 Кодексу (а саме надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна, зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету).

Крім того, загалом виникає питання щодо спроможності у 2020 р. використання коштів за зазначеною новою бюджетною програмою та новими бюджетними програмами щодо оновлення залізничної інфраструктури і відновлення мостів на автомобільних дорогах, передбаченими в альтернативних законопроектах № 4119-1 і № 4119-2, зважаючи на необхідність затвердження щодо таких програм документів, застосування яких у процесі виконання бюджету визначено Кодексом (порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетних програми) та здійснення процедур закупівель, а до завершення п.р. залишається менше двох місяців.

5. У доопрацьованому законопроекті № 4119 пропонується збільшити видатки на Фонд боротьби з COVID-19 за відповідною бюджетною програмою (код 3511380) на 8,9 млрд грн, передбачивши такі кошти за спеціальним фондом державного бюджету.

Статтею 28 Закону /включеною законом від 13.04.2020 р. № 553-IX/ встановлено, зокрема, що: у складі державного бюджету створюється Фонд боротьби з COVID-19 на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину; кошти Фонду боротьби з COVID-19 спрямовуються за визначеними цією статтею напрямами; рішення про виділення коштів із Фонду боротьби з COVID-19 (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом. При цьому на виконання пункту 16 розділу ІІ закону від 13.04.2020 р. № 553-ІХ постановою КМУ від 22.04.2020 р. № 302 (із змінами) затверджено Порядок використання коштів Фонду боротьби з COVID-19.

Водночас, у загальному фонді державного бюджету на 2020 рік за відповідною бюджетною програмою (код 3511380) визначені бюджетні призначення (з урахуванням внесених змін) у сумі 63.350,3 млн грн, а уточнений річний план (з урахуванням перерозподілу видатків) становить 65.959,3 млн грн, при цьому такі кошти повністю розподілені. Щодо виділення коштів з Фонду боротьби з COVID-19 слід відмітити, що за інформацією Мінфіну станом на 01.10.2020 р. сума відкритих асигнувань становила 30,15 млрд грн (або 45,7% річного уточненого плану), касові видатки – 27,9 млрд грн (або 42,3% річного уточненого плану). Зазначене свідчить про недостатність вжитих Урядом та безпосередньо головними розпорядниками коштів державного бюджету заходів щодо використання коштів Фонду боротьби з COVID-19.

Верховною Радою України у вересні-жовтні п.р. прийнято ряд рішень, що певним чином стосуються Фонду боротьби з COVID-19, зокрема:

постанови від 18.09.2020 р. № 920-IX «Про звернення до Кабінету Міністрів України щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення безпечного навчального процесу та якісної освіти в умовах карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)», № 921-IX «Про звернення до Кабінету Міністрів України щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення безпечного освітнього процесу в умовах карантину, запровадженого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)» і № 922-IX «Про безпеку педагогічних працівників закладів загальної середньої та професійної (професійно-технічної) освіти під час пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19)», якими рекомендується Кабінету Міністрів України провести перерозподіл видатків Фонду боротьби з COVID-19 з метою створення умов для забезпечення безпечного освітнього процесу та якісної освіти в умовах карантину;

постанова від 20.10.2020 р. № 937-IX «Про заходи протидії поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) та захисту всіх систем життєдіяльності країни від негативних наслідків пандемії та нових біологічних загроз», якою передбачається здійснити відповідні заходи, що ймовірно потребуватиме виділення коштів з Фонду боротьби з COVID-19 .

Враховуючи вищенаведене, а також зростаюче поширення відповідної інфекційної хвороби в Україні, пропозиція (у доопрацьованому законопроекті № 4119) щодо збільшення видатків на Фонд боротьби з COVID-19 вбачається аргументованою.

Разом з тим, ГНЕУ зауважує, що для прийняття виваженого рішення щодо такого питання доцільно: по-перше, розглянути питання щодо ефективності використання коштів Фонду боротьби з COVID-19, зважаючи на його «ручний» характер у 2020 р. та визначені видатки на відповідну бюджетну програму в обсязі понад 63 млрд грн; по-друге, надати детальні розрахунки прогнозної потреби у фінансовому забезпеченні відповідних заходів, власне, визначити такі заходи у Законі та обґрунтувати можливість їх використання до кінця поточного бюджетного періоду.

6. З приводу збільшення видатків на реструктуризацію вугільної галузі на 1,4 млрд грн з метою погашення заборгованості із зарплати працівникам державних вугледобувних підприємств (як зазначено у пояснювальній записці до доопрацьованого законопроекту № 4119) варто відмітити таке.

Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реструктуризації вугільної галузі /затвердженим постановою КМУ від 23.01.2019 р. № 80 (із зміною)/, одним із напрямів спрямування таких коштів визначено забезпечення вітчизняного виробництва товарної вугільної продукції шляхом оплати праці та внесення обов’язкових платежів, пов’язаних з виплатою зарплати, спожитої електроенергії, а також погашення заборгованості із зарплати.

Законом бюджетні призначення за відповідною бюджетною програмою (код 2401590) на 2020 рік встановлені за загальним фондом державного бюджету спочатку у сумі 1962,7 млн грн, затим законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ збільшені на 1,6 млрд грн (на оплату праці шахтарям, що вказано у пояснювальній записці до відповідного урядового законопроекту за реєстр. № 3279) до 3562,7 млн грн. Згідно із звітними даними такі видатки за січень-вересень п.р. проведені у сумі 3524,3 млн грн, що становить 98,9% бюджетних призначень. Аналогічна ситуація щодо збільшення впродовж бюджетного періоду видатків на зазначену мету мала місце декілька років поспіль, зокрема у 2019 р. видатки за вказаною бюджетною програмою проведені у сумі 3268,6 млн грн, при тому що спочатку бюджетні призначення були визначені у сумі 1630 млн грн, потім збільшені на 1 млрд грн, а уточнений річний план ще збільшено на 638,6 млн грн (шляхом перерозподілу видатків). Зазначене свідчить про неналежне бюджетне планування відповідних видатків і недієвість заходів Міненерго щодо реформування державних вугледобувних підприємств з метою досягнення їх ефективності та недопущення утворення заборгованості із зарплати шахтарям.

ГНЕУ зауважує, що до доопрацьованого законопроекту № 4119 не надано належного обґрунтування в частині достатності передбачених коштів для забезпечення до кінця п.р виплати та погашення заборгованості із зарплати працівникам державних вугледобувних підприємств.

7. Щодо передбаченого доопрацьованим законопроектом № 4119 розширення напрямів надання державних гарантій у п.р. (для забезпечення виконання боргових зобов’язань господарського товариства, у статутному капіталі якого 100% акцій належить державі та яке здійснює діяльність у сфері передачі електричної енергії в Україні) необхідно насамперед звернути увагу, що до статей 5 і 6 Закону внесено зміни (законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ), якими виключено граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31.12.2020 р. і граничний обсяг надання державних гарантій у 2020 р., водночас унормовано (пункт 2 розділу ІІ закону від 13.04.2020 р. № 553-ІХ) тимчасове, до 01.01.2021 р., незастосування окремих норм статей 17, 18 і 40 Кодексу щодо визначення у законі про державний бюджет граничних обсягів надання державних гарантій та гарантованого державою боргу і щодо обмеження граничного обсягу надання державних гарантій 3% планових доходів загального фонду державного бюджету. Відтак, наразі по суті немає законодавчих обмежень щодо обсягів і напрямів надання державних гарантій у 2020 році. Отже, у цьому контексті запропоноване положення узгоджується з нормами бюджетного законодавства.

Однак зазначене положення не містить будь-якого обмеження щодо обсягу надання державних гарантій за вказаним новим напрямом, як це передбачено у підпункті «б» пункту 1 статті 6 Закону щодо державних гарантій для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави (до 10 млрд грн), або у новій статті 6-1 Закону щодо державних гарантій на портфельній основі (до 5 млрд грн). Поряд з тим, у супровідних документах до доопрацьованого законопроекту № 4119 не наведено інформації про можливий обсяг таких державних гарантій, а також пояснень щодо потреби відповідного суб’єкта господарювання у кредитних ресурсах, його поточного фінансового стану, умов кредитування та оцінки наслідків відповідного рішення для бюджету. Як наслідок, реалізація такого положення може у 2020 р. призвести до збільшення гарантованого державою боргу, а у наступних роках потребувати додаткових витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов’язань залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.

Довідково: згідно із звітними даними за січень-вересень 2020 р. державні гарантії надано в обсязі 24,15 млрд грн (у т.ч. щодо боргових зобов’язань: Укравтодору – 19,27 млрд грн, Укренерго –4,88 млрд грн).

На думку ГНЕУ, потребує додаткового обґрунтування пропозиція щодо «врегулювання розрахунків по зеленій енергетиці» (про що йдеться у пояснювальній записці до доопрацьованого законопроекту № 4119) саме шляхом надання відповідних державних гарантій. Принагідно зауважено, що відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» фінансове забезпечення заходів у сфері альтернативних джерел енергії здійснюється як за рахунок коштів, передбачених в оптових тарифах на електроенергію та тарифах на теплову енергію, шляхом впровадження спеціальної цільової надбавки до тарифу, визначеної законом, так і за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, коштів державного та місцевого бюджетів, добровільних внесків та інших коштів, не заборонених законодавством. ГНЕУ вважає, що для прийняття виваженого рішення щодо такого питання доцільно було б надати детальну інформацію щодо стану розрахунків у сфері зеленої енергетики, результативності інших організаційних та економічних заходів врегулювання проблеми погашення заборгованості у цій сфері.

 

ГНЕУ також зауважує, що у контексті забезпечення належного парламентського контролю за відповідним процесом вбачається сумнівною пропозиція щодо способу вирішення порушеного питання – шляхом доповнення статті 6 Закону новим пунктом 1-1, а не шляхом внесення змін до пункту 1 цієї статті, який передбачає надання державних гарантій за рішенням Кабінету Міністрів України та як виняток з положень частини першої статті 17 Кодексу України за погодженням з Комітетом.

8. Окремі положення доопрацьованого законопроекту № 4119 та альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2 не узгоджуються з нормами бюджетного і податкового законодавства та/або містять суперечності, зокрема:

положення нових пунктів 11-16 статті 11 Закону щодо зарахування до спеціального фонду державного бюджету певних надходжень від окремих податків не узгоджуються з пунктами 2, 5-1 і 6 частини другої статті 29, пунктами 4-1, 4-2 і 17 частини першої статті 64, пунктами 1-1 і 4-1 частини першої статті 66 та пунктом 3-1 частини першої статті 69 Кодексу, згідно з якими такі податки належать до доходів загального фонду державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. У зв’язку з цим, для усунення неузгодженості правових норм зазначеними законопроектами передбачена нова статті 11-1 Закону, в якій пропонується зафіксувати унормування цього питання, як виняток з вищенаведених норм Кодексу;

положення, передбачені у новій статті 14-1 Закону та пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» зазначених законопроектів, щодо особливостей сплати грошових зобов’язань з відповідних податків ПАТ «Укрнафта» не належать до предмету регулювання закону про державний бюджет (визначеного статтею 40 Кодексу) та мали б унормовуватися податковим законодавством, про що також зазначає ГНЕУ;

передбачення у новій статті 14-1 Закону та пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» зазначених законопроектів виразу «проведення взаєморозрахунків» не узгоджується із змістом відповідних положень зазначених законопроектів, в яких йдеться не про проведення взаєморозрахунків, а про спрямування додаткових джерел спеціального фонду на проведення відповідних видатків державного бюджету, крім того, такий вираз не застосовується у бюджетному законодавстві;

положення пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» зазначених законопроектів щодо дій НАК «Нафтогаз України» у разі неналежного виконання ПАТ «Укрнафта» норм відповідного закону (даної законодавчої ініціативи) вбачається суперечливим відносно інших положень зазначених законопроектів, оскільки ще на стадії унормування відповідного питання ставиться під сумнів можливість його виконання.

9. Як і попередній законопроект № 4119, доопрацьований законопроект № 4119 (відповідно й альтернативні законопроекти № 4119-1 і № 4119-2) є системно пов’язаним з поданим тими ж авторами проектом Закону України «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (щодо особливостей адміністрування податків в цілях фінансування видатків, визначених пунктами 31-34 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»)» за реєстр. № 4120 від 18.09.2020 р. /далі – законопроект № 4120/, на що також звертає увагу Мінфін. Загалом у законопроекті № 4120 пропонується врегулювати деякі особливості зарахування коштів при погашенні податкового боргу та сплаті грошових зобов’язань з ПДВ ПАТ «Укрнафта» з посиланням на передбачені попереднім законопроектом за реєстр. № 4119 нові пункти 11-16 статті 11 та нові пункти 31-34 статті 14 Закону. Відповідно до пояснювальної записки законопроект № 4120 має на меті створити умови, необхідні для належного проведення централізованих бюджетних взаєморозрахунків, передбачених новими пунктами 31-34 статті 14 Закону, максимізувати доходи спеціального фонду державного бюджету для належного фінансового забезпечення видатків за програмами компенсації НАК «Нафтогаз України» непокритих доходами витрат, понесених в рамках виконання покладених на неї спеціальних обов’язків, на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», а також за програмою державної підтримки інфраструктурних проектів.

ГНЕУ у своєму висновку до законопроекту № 4120 зауважує, що він не встановлює завершеного механізму правового регулювання, оскільки містить численні відсильні (бланкетні) норми до попереднього законопроекту № 4119, у зв’язку з чим прийняття рішення щодо законопроекту № 4120 має прийматися виключно за результатами розгляду попереднього законопроекту № 4119. Відтак, належне практичне застосування даної законодавчої ініціативи залежить від взаємоузгодженого розгляду і прийняття доопрацьованого законопроекту № 4119 (або альтернативного законопроекту № 4119-1 чи № 4119-2) та законопроекту № 4120.

10. Альтернативні законопроекти № 4119-1 і № 4119-2 потребують внесення техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення до вимог нормопроектувальної техніки (у т.ч. щодо оформлення законопроектів про внесення змін до закону про державний бюджет), узгодження з іншими положеннями зазначених законопроектів і нормами законодавства, зокрема, необхідно:

уточнити нумерацію пунктів у розділі І (передбачено два пункти 3);

в абзаці першому пункту 2 розділу І слова «та абзацами» виключити (є зайвими);

в абзацах другому і третьому пункту 2 розділу ІІ слова «цього Закону» замінити словами і цифрами «Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»» (для забезпечення коректності викладу відсильних норм у цих абзацах /оскільки в даному випадку йдеться про норми закону про державний бюджет, а не про норми закону про внесення змін до закону про державний бюджет/), а також відповідно у пункті 3 розділу ІІ слова і цифри «абзаців другого – шостого пункту 2 Розділу І цього Закону» замінити словами і цифрами «пунктів 11-15 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»» (для узгодження положень вказаних пунктів 2 і 3 щодо однакового викладу відсильних норм);

у пункті 3 розділу ІІ слова «З метою забезпечення належного виконання норм, визначених цим Законом» виключити (такі слова не несуть додаткового змістовного навантаження), а також слова і цифри «пункту 2 розділу ІІ цього Закону, що створить» замінити словами і цифрою «абзацу третього пункту 2 цього розділу Закону, що призведе до виникнення» (для забезпечення більш чіткого викладу);

у додатку № 1 /щодо змін до додатка № 1 до Закону/ за кодами 11000000, 13000000 і 14060000 найменування доходів доповнити відповідно словами «збільшення ринкової вартості», «природних ресурсів» і «товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування» (для приведення у відповідність до класифікації доходів бюджету та узгодження з відповідними найменуваннями у додатку № 1 до Закону);

у додатку № 2 /щодо змін до додатка № 3 до Закону/ заголовок графи «Код функціональної класифікації видатків та кредитування» доповнити словом «бюджету» (для забезпечення коректності викладу та узгодження з Законом).

В альтернативних законопроектах № 4119-1 і № 4119-2 необхідно врахувати зміни до Закону, внесені законом від 17.09.2020 р. № 909-ІХ /згідно з яким збільшено доходи і видатки державного бюджету загалом на 750 млн грн, у т.ч. по 375 млн грн – за загальним і спеціальним фондами)/ для приведення у відповідність до остаточної редакції Закону з метою узгодження правових норм і забезпечення збалансованості бюджетних показників. Зокрема, належить внести відповідні зміни до пункту 1 розділу І /щодо змін до статті 1 Закону/ та додатків № 1 і № 2 /щодо змін до додатків № 1 і № 3 до Закону/.

Аналогічні пропозиції щодо внесення необхідних техніко-юридичних поправок були надані Комітетом до попереднього законопроекту № 4119, при цьому у доопрацьованому законопроекті № 4119 такі пропозиції повністю враховані.

ГНЕУ вважає, що потребує коригування назва доопрацьованого законопроекту № 4119: по-перше, вміщення у назві формулювання «щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»» є некоректним у юридичному відношенні, оскільки безпосередньо реалізація таких положень не належить до предмету регулювання закону про державний бюджет (визначеного у статті 40 Кодексу); по-друге, за змістом доопрацьованого законопроекту № 4119 його предмет є ширшим порівняно з визначеним у назві.

Крім того, найближчим часом Верховна Рада України може розглянути інші законопроекти щодо внесення змін до Закону (наприклад, законопроект за реєстр. № 3040а), відтак, у разі їх прийняття до розгляду доопрацьованого законопроекту № 4119 та альтернативних законопроектів № 4119-1 і № 4119-2 потребуватимуть уточнення відповідні бюджетні показники та інші положення зазначених законопроектів з метою забезпечення узгодженості правових норм.

11. До Комітету звернувся окремий народний депутат України з проханням при підготовці до розгляду у першому читанні доопрацьованого законопроекту № 4119 врахувати пропозицію про його доповнення новими положеннями /копія листа роздана народним депутатам України – членам Комітету/. Однак, такі положення не є предметом правового регулювання доопрацьованого законопроекту № 4119. Крім того, відповідно до законодавчої процедури (визначеної розділом IV Регламенту Верховної Ради України) подання, розгляд і врахування пропозицій до законопроекту передбачається при його підготовці до другого (а не першого) читання.

V. Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., Забуранна Л.В., Цабаль В.В., Міністр фінансів України Марченко С.М., заступник Міністра енергетики України Немчинов М.О., Голова правління НАК «Нафтогаз України» Коболєв А.В. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Доповідаючи дане питання, співавтор доопрацьованого законопроекту № 4119 – народний депутат України Трухін О.М. серед іншого звернув увагу, що на відміну від попереднього законопроекту № 4119 в доопрацьованому законопроекті № 4119 змінено цільове спрямування додаткових доходів у сумі 10,3 млрд грн, а саме на фінансове забезпечення Фонду боротьби з COVID-19 (8,9 млрд грн) та реструктуризацію вугільної галузі (1,4 млрд грн), а також запропонував Комітету підтримати доопрацьований законопроект № 4119.

Міністр фінансів України Марченко С.М. відмітив, що Мінфін в цілому підтримує доопрацьований законопроект № 4119.

Заступник Міністра енергетики України Немчинов М.О. і Голова правління НАК «Нафтогаз України» Коболєв А.В. вказали, що відповідно Міненерго і НАК «Нафтогаз України» підтримують доопрацьований законопроект № 4119.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. зазначив про підтримку доопрацьованого законопроекту № 4119 із зауваженнями, зокрема, щодо ризиків зростання гарантованого державою боргу.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. зазначила, що за результатами розгляду даного питання у підкомітеті пропонується Комітету прийняти рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме рекомендувати Верховній Раді України доопрацьований законопроект № 4119 та альтернативні законопроекти № 4119-1 і № 4119-2 включити до порядку денного четвертої сесії та за результатами розгляду у першому читанні прийняти доопрацьований законопроект № 4119 за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій, наведених у проекті ухвали.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію, що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу») за реєстр. № 4119 (доопрацьований) від 27.10.2020 р., поданий народними депутатами України Арахамією Д.Г., Шипайлом О.І., Трухіним О.М. та іншими, та альтернативні законопроекти за реєстр. № 4119-1 від 30.09.2020 р., поданий народним депутатом України Холодовим А.І., і за реєстр. № 4119-2 від 30.09.2020 р., поданий народним депутатом України Торохтієм Б.Г., включити до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання та за результатами розгляду в першому читанні прийняти законопроект за реєстр. № 4119 (доопрац.) за основу і в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій:

у пункті 2 розділу І слова і цифри «Статтю 6», «пунктом» та «1-1» замінити відповідно словами і цифрами «Пункт 1 статті 6», «підпунктом» та «д», а слова «за рішенням Кабінету Міністрів України» виключити;

внести необхідні техніко-юридичні поправки (включаючи внесення відповідних уточнень до зазначеного законопроекту у разі прийняття інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» до розгляду зазначеного законопроекту).

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 4119 (доопрац.) Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести до нього необхідні редакційні і техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо зазначеного законопроекту.

Голосували: «за» – 26, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 2.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра фінансів України Марченка С М. про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України за реєстр. № 4100 від 15.09.2020 р., поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 4100 від 15.09.2020 р.), поданий Кабінетом Міністрів України.

Проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України за реєстр. № 4100 /далі – законопроект/, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою врегулювання питань, пов’язаних із підготовкою проекту закону про Державний бюджет України на 2021 рік /поданого Кабінетом Міністрів України законопроекту за реєстр. № 4000 (далі – законопроект № 4000)/.

Для реалізації такої мети у законопроекті запропоновані зміни до положень Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), що передбачають унормування питань щодо:

– врегулювання правових засад функціонування бюджетної системи України, міжбюджетних відносин та створення належної ресурсної бази для здійснення повноважень органами місцевого самоврядування на новій територіальній основі (у зв’язку із прийняттям Закону України від 16.04.2020 № 562-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад», Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»). При цьому запропоновано інший підхід до визначення окремих термінів (таких як: «бюджети місцевого самоврядування», «місцеві бюджети», без застосування терміну «бюджети об’єднаних територіальних громад») і до структури бюджетної системи України та зведених бюджетів (виключено із структури бюджети районів у містах, а також положення щодо зведених бюджетів районів, зведених бюджетів міст з районним поділом), визначено перелік доходів та видатків бюджетів місцевого самоврядування, встановлено перелік доходів районних бюджетів та вилучено такі бюджети із системи горизонтального вирівнювання, а також уточнено окремі положення щодо надання трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, впорядковано повноваження виконавчих органів місцевих рад у процесі складання та виконання місцевих бюджетів (включаючи здійснення місцевих запозичень) тощо;

– запровадження на постійній основі механізму державної підтримки суб’єктів господарювання мікро-, малого та середнього підприємництва – резидентів України шляхом надання державних гарантій для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, наданих таким суб’єктам господарювання. При цьому встановлено, що державні гарантії можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань за портфелем кредитів банків-кредиторів, наданих суб’єктам господарювання мікропідприємництва, малого та/або середнього підприємництва – резидентам України у розмірі, що не перевищує 80% загальної суми таких боргових зобов’язань за портфелем кредитів та 80% за кожним окремим кредитом /далі – державні гарантії на портфельній основі/, а порядок відбору банків-кредиторів, умови надання державних гарантій на портфельній основі, розмір та вид забезпечення, що надається такими суб’єктами господарювання, встановлюється Кабінетом Міністрів України;

– надання права від імені держави Голові Боргового агентства України за погодженням з Міністром фінансів України на здійснення правочинів з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж, у т.ч. за рахунок здійснення державних запозичень понад обсяги, визначені законом про державний бюджет, а також щодо визначення Кабінетом Міністрів України умов правочинів з державними деривативами;

– консолідації на єдиному казначейському рахунку коштів, що зараховуються на єдиний рахунок (це рахунок, відкритий у Казначействі для Державної податкової служби, що може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податків та зборів, передбачених Податковим кодексом України, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи /згідно із Законом України від 04.10.2019 р. № 190-IX/. При цьому встановлюється, що перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до державного бюджету через єдиний рахунок, Казначейством здійснюється за висновком податкових органів, поданим на дату формування реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника у складі зведеного реєстру платежів з єдиного рахунку згідно з Податковим кодексом України, а коштів, помилково та/або надміру зарахованих до місцевих бюджетів через єдиний рахунок, – здійснюється за відповідним висновком податкових органів (без погодження відповідними місцевими фінансовими органами);

– відкриття рахунків Казначейством (до повернення тимчасово окупованої території України під загальну юрисдикцію України) за надходженнями до місцевих бюджетів АР Крим та м. Севастополя для зарахування платежів зі сплати боргів з місцевих податків та зборів, що виникли до дати тимчасової окупації, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», платниками – резидентами, які мають об’єкти оподаткування з місцезнаходженням на тимчасово окупованій території України, на підставі інформації та даних центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію податкової політики. При цьому органи Казначейства здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів АР Крим та м. Севастополя на такі рахунки, за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету;

– залучення на поворотній основі коштів єдиного казначейського рахунка для покриття касових розривів загального фонду державного бюджету з дотриманням граничного обсягу дефіциту державного бюджету;

– погодження з Вищою радою правосуддя перерозподілу видатків між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня у системі Державної судової адміністрації України, що призводить до зміни обсягів видатків судів;

– спрямування Міністерству інфраструктури України у 2021 році, як виняток з положень пункту 21 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України, 60 відсотків коштів спеціального фонду (джерелом формування якого є 50 відсотків надходжень від адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі), на оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів залізничним транспортом та модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень.

 

 

I. Законопроект включено до порядку денного четвертої сесії Верховної Ради України IX скликання 29.09.2020 р.

Розробником законопроекту у Кабінеті Міністрів України є Міністерство фінансів України (далі – Мінфін). Відповідно до Регламенту Верховної Ради на законопроект надано висновки:

Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ (лист від 15.10.2020 р. № 16/3-2020/184977, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету), що висловило низку зауважень до положень законопроекту, насамперед щодо необхідності дотримання норм Конституції України при зміні структури бюджетної системи та бюджетних повноважень, доцільності надання державних гарантій на портфельній основі виключно у виняткових випадках, а не у загальному порядку, ризиків для бюджету у частині зростання розміру боргового навантаження, а також звернуло увагу на відсутність належних детальних розрахунків щодо зміни фінансової спроможності місцевих бюджетів з урахуванням обсягу видаткових повноважень та їх ресурсного забезпечення;

Комітетами Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій (лист від 01.10.2020 № 04-24/20-2020/174006, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету), з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування /лист від 02.10.2020 № 04-23/3-2020/175519, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету), з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування (лист від 08.10.2020 № 04-18/04-2020/180075, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету)/, з питань гуманітарної та інформаційної політики (лист від 12.10.2020 № 04-14/17-2020/182065, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету), що вважають за доцільне за наслідками розгляду в першому читанні прийняти законопроект за основу з наступним врахуванням висловлених ними в межах компетенції зауважень та пропозицій.

Зважаючи, що законопроект є системно пов’язаним із законопроектом № 4000 та більшість його положень враховані у показниках проекту державного бюджету на 2021 рік /насамперед, щодо оновлених міжбюджетних відносин/, свою позицію щодо доопрацювання законопроекту висловили народні депутати України, Всеукраїнські асоціації органів місцевого самоврядування, Українська асоціація районних та обласних рад, а також ряд місцевих рад.

На час розгляду у Комітеті законопроекту висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроектів) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції)/ не надійшли.

II. З приводу пропозицій змін до Кодексу, беручи до уваги зазначені висновки, слід відмітити про таке:

1) щодо питань врегулювання міжбюджетних відносин та створення належної ресурсної бази для здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на новій територіальній основі.

Законом України від 17 вересня 2020 року № 907–IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» /далі – Закон № 907/ вже унормовано окремі питання щодо формування та виконання місцевих бюджетів, контролю за їх відповідністю бюджетному законодавству, встановлення міжбюджетних відносин в умовах проведених змін у адміністративно – територіальному устрої країни, що певним чином також передбачено у законопроекті (зокрема, окремі положення законопроекту дублюють норми Закону № 907, а деякі пропонується врегулювати в інший спосіб). У висновку ГНЕУ також зауважено, що законопроект не враховує зміни, які внесені до Кодексу Законом № 907 (що вводиться в дію з 1 січня 2021 року).

З огляду на наведене при доопрацюванні законопроекту до другого читання належить узгодити відповідні положення Кодексу для усунення правових колізій. Поряд з тим, зважаючи на прийняті у Законі № 907 положення в частині розподілу доходів між бюджетами та врегулювання такого питання у нових статтях Кодексу, необхідно внести зміни до ряду положень Кодексу, де застосовується посилання на відповідні статті, а також внести інші техніко – юридичні правки для узгодження правових норм. Так, законопроектом серед іншого пропонується виключити з Кодексу статтю 69 і доповнити Кодекс новою статтею 64-1 (що вже унормовано Законом № 907), проте не передбачено відповідних змін до відсильних норм Кодексу (у статтях 29, 64, 66, 67-1 і пункті 1 розділу VI), в яких згадуються норми статті 69, хоча у більшості випадків мають згадуватися норми нової статті 64-1.

Водночас, належить відмітити, що з часу розгляду у Верховній Раді законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо приведення у відповідність положень бюджетного законодавства у зв’язку із завершенням адміністративно-територіальної реформи за реєстр. № 3614 (щодо таких змін Комітетом було висловлено позицію у висновку від 01.07.2020 № 04-13/3-2020/92649) та прийняття Закону № 907 (з червня по вересень 2020 року) залишаються законодавчо неунормованими питання статусу територіальних громад, що є об’єднаними за рішеннями Кабінету Міністрів України, та населених пунктів, що увійшли до їх складу, а також не визначено ролі укрупнених районів у новому адміністративно – територіальному устрої. Так, з точки зору ГНЕУ, виглядає дискусійною навіть заміна у законопроекті терміну «територіальна громада міста» терміном «міська територіальна громада», в аспекті того, що згідно із частинами першою та четвертою статті 140 Конституції України «місцеве самоврядування є правом територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста…», «органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради».

При цьому згідно з пояснювальною запискою до законопроекту підставою для врегулювання бюджетних відносин на новій територіальній основі стали Закон України від 16.04.2020 № 562-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» (на основі якого 12 червня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято 24 розпорядження за №№ 707 - 730 про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад у кожній області), Постанова Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів».

Проте пропозиції змін у законопроекті щодо визначення складу доходів та видатків бюджетів сіл, селищ, міст і районних бюджетів, позбавлення районних рад та райдержадміністрацій ряду повноважень у бюджетному процесі так і не мають належного законодавчого підґрунтя, оскільки такі зміни мають базуватися на основі визначеного законом розподілу повноважень між органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування в усіх сферах суспільного життя.

З цього приводу належить звернути увагу, що Комітетом Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування подано на розгляд Верховної Ради України доопрацьований на повторне перше читання проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій за реєстр. № 3651-д від 06.10.2020, у якому згідно з висновком цього Комітету пропонується врегулювати питання:

закінчення повноважень сільських, селищних, міських голів, сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, районних рад у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України;

реорганізації сільських, селищних, міських рад, їхніх виконавчих органів, районних рад як юридичних осіб публічного права, у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України;

правонаступництва щодо майна, прав та обов’язків територіальних громад, території яких були включені до територій територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

правонаступництва щодо майна, прав та обов’язків районних рад, які представляли спільні інтереси територіальних громад ліквідованих районів;

продовження до закінчення бюджетного періоду виконання бюджетів територіальних громад, прийнятих до затвердження Кабінетом Міністрів України територій територіальних громад в регіонах України, та бюджетів районів, які ліквідовані Верховною Радою України;

утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України;

особливостей державної реєстрації щодо органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій як юридичних осіб публічного права, у зв’язку зі змінами в адміністративно-територіальному устрої України.

При цьому питання щодо розмежування та передачі повноважень органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування у законопроекті за реєстр. № 3651-д не унормовуються, натомість передбачено, що правонаступник районної ради району, ліквідованого Верховною Радою України, після припинення відповідних районних рад як юридичних осіб, але не пізніше 1 липня 2021 року, зобов’язаний передати до комунальної власності територіальних громад окремі об’єкти спільної власності територіальних громад району, які знаходяться на території цих територіальних громад, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Кодексом. Однак, розмежування видатків між бюджетами встановлюється у Кодексі виходячи з визначених профільними законами повноважень органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади в усіх сферах суспільного життя, а не навпаки.

Варто також зауважити, що прийняття Верховною Радою України законопроекту за реєстр. № 3651-д щодо впорядкування окремих питань діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування у зв’язку із зміною районів може зумовити окремі зміни до Кодексу, що виходять за рамки запропонованих у законопроекті положень.

У висновку ГНЕУ на законопроект з приводу запропонованих змін в частині розподілу доходних джерел та видаткових повноважень підкреслено, зокрема, таке:

за конституційними нормами (стаття 140 і частина друга статті 143 Конституції України) обласні та районні ради мають статус органів місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, та наділені низкою конституційних повноважень, яких вони на даний час не позбавлені. У розвиток конституційних приписів Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» також покладає на районні ради повноваження у вирішенні значної частини суспільних справ, за реалізацію яких вони несуть юридичну (і політичну – перед виборцями) відповідальність. Водночас внесена законодавча пропозиція не супроводжується переглядом цих повноважень;

регулювання у частині обласних бюджетів залишається незмінним, хоча природа створення обласних та районних рад є однаковою, спрямованою на представництво спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ та міст, то ж не може бути підтримана ідея позбавлення районних рад більшості бюджетних надходжень, оскільки це необхідна умова здійснення ними покладених законом повноважень.

Тому вчергове доцільно звернути увагу на окремі вимоги розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 січня 2019 р. № 77-р «Про затвердження плану заходів з реалізації нового етапу реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні на 2019-2021 роки», згідно з якими відповідальним центральним органам виконавчої влади серед іншого доручалося забезпечити розроблення:

у новій редакції законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації» /з метою передачі (децентралізації) повноважень органів виконавчої влади органам місцевого самоврядування та їх розмежування за принципом субсидіарності/;

законопроектів щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України та Податкового кодексу України з урахуванням проектів нових редакцій законів України «Про місцеві державні адміністрації» та «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо фінансового забезпечення повноважень органів місцевого самоврядування /з метою створення належної ресурсної бази для здійснення повноважень органів місцевого самоврядування/.

Беручи до уваги наведене, слід констатувати про недотримання такої послідовності при поданні Кабінетом Міністрів України законопроекту до Верховної Ради України, прийняття якого, починаючи з 1 січня 2021 року, може зумовити на різних рівнях місцевої влади (сіл, селищ, міст, районів та областей) неоднозначне тлумачення окремих положень Кодексу, зокрема, в частині відповідності функцій та фінансових ресурсів для їх забезпечення;

2) щодо визначення особливостей надання державних гарантій на портфельній основі, а також унормування права на здійснення правочинів з державними деривативами.

Комітет висловив свою позицію щодо зазначених питань у висновку на урядовий законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження механізму надання державних гарантій на портфельній основі та врегулювання порядку сплати податкового боргу за реєстр. № 3598 (що за наслідками розгляду Верховною Радою України згідно з постановою від 13.07.2020 № 756-IX направлено в Комітет для підготовки на повторне перше читання).

Варто звернути увагу, що на даний час питання щодо можливості надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році унормувано у Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (згідно із змінами, внесеними Законом від 03.09.2020 № 873-IX), у новій статті 6-1 якого, як виняток з положень статті 17 Кодексу, включено положення системно пов’язаного законопроекту № 3598 щодо деталізації механізму надання державних гарантій на портфельній основі, а також щодо зазначених гарантій передбачено унормувати відповідальність банка-кредитора і гаранта, розмір та вид забезпечення, що надається суб’єктами господарювання. Такі зміни було внесено за наслідками розгляду доопрацьованого законопроекту за реєстр. № 3659 (взаємопов’язаного із законопроектом № 3589) для того, щоб залежно від ефективності запровадження зазначеного нового механізму і практики застосування відповідних норм розглядати питання щодо доцільності законодавчого врегулювання такого механізму на постійній основі у Кодексі.

ГНЕУ, зауваживши про притаманність пропонованому механізму надання державних гарантій на портфельній основі ризиків, а також підпорядкованість конкретним ситуативним цілям, висловило позицію, що надання таких державних гарантій має застосовуватися не у загальному порядку, як це передбачено законопроектом, а здійснюватися виключно у виняткових випадках, виходячи із загальносуспільного інтересу, з метою, зокрема, подолання негативних наслідків в економіці у зв’язку з певними надзвичайними ситуаціями, до яких цілком можна віднести і подолання економічних наслідків застосування обмежувальних заходів у зв’язку з коронавірусною хворобою.

Водночас, передбачене доповнення частини сьомої статті 17 Кодексу про поширення положень бюджетного законодавства щодо захищених видатків бюджету на платежі, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань держави (АР Крим, обласної ради чи територіальної громади міста), вбачається недоцільним, оскільки не узгоджується з нормою цієї ж частини статті 17 Кодексу та не потребує додаткового законодавчого врегулювання, бо відповідно до вимог частини сьомої статті 17 Кодексу зазначені платежі здійснюються згідно з відповідними договорами незалежно від обсягу коштів, визначених на цю мету в законі про державний бюджет (рішенні про місцевий бюджет). Крім того, таке положення не відповідає бюджетній методології, так як зазначені платежі не є видатками бюджету та відображаються як надання кредитів з бюджету. У свою чергу ГНЕУ вважає дискусійною пропозицію щодо віднесення зазначених платежів до захищених видатків бюджету, з огляду, по-перше, на природу таких видатків, віднесення до яких обумовлюється суттєвим впливом на інтереси широких верств населення, загальні соціальні процеси, безпеку держави тощо, а також некоректною щодо застосування відсильної норми до бюджетного законодавства щодо захищених видатків бюджету, оскільки питання захищених видатків бюджету є предметом регулювання власне статті 55 Кодексу, в якій визначено вичерпний їх перелік.

Поряд з тим, ГНЕУ звернуто увагу, що положення проекту /зміни до пункту 35 розділу VI Кодексу/ щодо «права на розміщення державних деривативів та здійснення правочинів з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж, в тому числі за рахунок здійснення державних запозичень понад обсяги, визначені на поточний бюджетний період законом про Державний бюджет України», а також винятки, передбачені у змінах до частини першої статті 16 Кодексу (згідно з якими «державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про Державний бюджет України (крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 15 та пунктом 35 розділу VI цього Кодексу…»), можуть містити ризики для бюджету у частині зростання розміру боргового навантаження. Крім того, ГНЕУ вбачається некоректним у юридичному відношенні розміщення в основному тексті Кодексу посилання на норми тимчасового характеру, якою є припис пункту 35 розділу VI Кодексу. У цьому зв’язку слід також зазначити, що статтею 31 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (включеною до цього Закону згідно із Законом України від 13.04.2020 р. № 553-IX за ініціативою Мінфіну) у 2020 р. Мінфіну надано право здійснювати правочини з державними деривативами, включаючи їх обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж, в т.ч. за рахунок здійснення державних запозичень понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону. Отже, питання щодо здійснення правочинів з державними деривативами за рахунок здійснення понадпланових державних запозичень вбачається за доцільне унормовувати не на постійній основі у Кодексі, а розглядати окремо кожного року і врегульовувати залежно від стану виконання державного бюджету, рівня боргової безпеки та загалом макроекономічної ситуації.

3) щодо окремих питань виконання державного та місцевих бюджетів.

Згідно із змінами до частини другої статті 78 Кодексу встановлюється, що перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до місцевих бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється Казначейством України за висновком податкових органів (без погодження відповідними місцевими фінансовими органами).

За поясненнями, наведеними у порівняльній таблиці до законопроекту, такі зміни запропоновані для узгодження норм бюджетного та податкового законодавства (щодо зарахування податків і зборів та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи, які сплачені через єдиний рахунок до місцевих бюджетів) та забезпечення реалізації пункту 35-1.8 статті 35-1 Податкового кодексу України щодо своєчасного врахування коштів, помилково та/або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, що виникли за даними контролюючого органу, починаючи з 1 січня 2021 року, при формуванні реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків на дату формування такого реєстру. Механізм перерахування коштів з єдиного рахунка на відповідні бюджетні рахунки, відкриті в Казначействі для зарахування надходжень та повернення (врахування) помилково та/або надміру зарахованих коштів до/з місцевих бюджетів, визначений Порядком функціонування єдиного рахунка та виконання норм статті 35-1 Податкового кодексу України центральними органами виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 321 (набирає чинності з 01.01.2021).

Слід відмітити, що питання реалізації положень Податкового кодексу України в частині функціонування єдиного рахунка також пропонується врегулювати в урядовому законопроекті «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за реєстр. № 3446, який у разі унормування зазначеного питання у законопроекті № 4100 втратить актуальність.

При цьому належить поінформувати, що Асоціація міст України у висновку на законопроект за реєстр. № 3446 категорично заперечує проти прийняття зазначеного вище положення у запропонованій редакції, мотивуючи таким:

на даний час повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, перерахування їх між видами доходів і бюджетів здійснюється за погодженням з місцевим фінансовим органом на підставі електронних висновків та/або повідомлень згідно з порядком, затвердженим наказом Мінфіну від 11.02.2019 № 60. Таким порядком чітко встановлено термін та механізм такого погодження електронних висновків та/або повідомлень, що працює без затримки у їх підписанні. Водночас, під час погодження місцевими фінансовими органами неодноразово були виявлені випадки подання висновків на підставі недостовірних даних платників (зокрема, щодо плати за землю);

зважаючи, що відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу місцевий фінансовий орган за участю органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, у процесі виконання місцевого бюджету за доходами здійснює прогнозування та аналіз доходів відповідного бюджету, погодження місцевим фінансовим органом висновків та/або повідомлень на повернення помилково та/або надміру сплачених коштів дозволяє забезпечити належне прогнозування та коригування очікуваних надходжень до бюджету податків і зборів. Тому, Асоціацією пропонується зберегти чинний порядок та здійснювати повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, перерахування їх між видами доходів і бюджетів за погодженням з відповідними місцевими фінансовими органами.

У змінах до пункту 23 частини першої статті 2 Кодексу пропонується уточнити, що «надходження у вигляді майна бюджетної установи в натуральній формі (активи), придбаного (створеного) за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, отриманих органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами, які відповідно до законодавства виконують функції з управління об’єктами державної або комунальної власності, у межах відповідного бюджету» не належать до складу доходів бюджету. З точки зору ГНЕУ доцільність такого уточнення потребує додаткового обґрунтування, оскільки за своїм економічним змістом вказані надходження не можуть розглядатись як джерело наповнення державного та місцевого бюджету (адже поняття «бюджет», зокрема, Кодекс визначає як «план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду»).

4) реалізація законопроекту згідно з пояснювальною запискою до нього здійснюватиметься з урахуванням норм чинного законодавства, обсяги надходжень та витрат визначатимуться Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» відповідно до принципу збалансованості бюджетної системи.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, що також відмічає ГНЕУ. При цьому ГНЕУ звертає увагу, що запровадженню нового порядку формування складу доходів і видатків окремо бюджетів місцевого самоврядування та районних бюджетів мають передувати детальні розрахунки зміни фінансової спроможності місцевих бюджетів у розрізі їх відповідних рівнів з урахуванням обсягу видаткових повноважень та ресурсного забезпечення, сфери функціонування й відповідальності органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади, а також у контексті спроможності створення фінансових можливостей для сталого розвитку відповідних територій, запобігання ризикам виникнення нових регіональних суперечностей та демотивації місцевих органів влади у збільшенні надходжень до місцевих бюджетів.

5) до деяких положень законопроекту потрібно внести техніко-юридичні і редакційні правки для приведення до вимог нормопроектувальної техніки, узгодження з іншими положеннями законопроекту, нормами Кодексу (включаючи бюджетну методологію) та інших законодавчих актів. Наприклад, застосоване у запропонованому законопроектом новому абзаці пункту 4-1 розділу VI Кодексу  посилання на абзац перший є некоректним, оскільки йдеться про абзац другий цього пункту, передбачене законопроектом положення нового пункту 16-1 розділу VI Кодексу слід викласти в пункті 16 цього ж розділу, який і визначає особливості застосування норм Кодексу на період дії Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», у передбаченому законопроектом новому пункті 51 розділу VI Кодексу застосований термін «фінансування» не відповідає його значенню, наведеному у пункті 51 частини першої статті 2 Кодексу.

Крім того, для забезпечення узгодженості правових норм і дотримання збалансованості бюджету потрібно буде вносити необхідні зміни до законопроекту залежно від напрямів доопрацювання пов’язаного законопроекту № 4000 до ІІ читання, а також навпаки у разі вилучення окремих положень чи включення нових положень при доопрацюванні законопроекту необхідно внести відповідні зміни до пов’язаного законопроекту № 4000.

Поряд з тим, при доопрацюванні законопроекту до ІІ читання необхідно опрацювати пропозиції щодо врегулювання окремих бюджетних правовідносин починаючи з 2021 р., викладені в ряді інших зареєстрованих у Верховній Раді законопроектах щодо внесення змін до Кодексу, та по можливості врахувати такі пропозиції у разі узгодження з положеннями пов’язаного законопроекту № 4000 при його доопрацюванні до ІІ читання. Зокрема, йдеться про законопроекти:

реєстр. № 3967 щодо перейменування Фонду соціального захисту інвалідів;

реєстр. № 3983 щодо видатків на функціонування Служби безпеки України;

реєстр. № 3899 і № 3899-1 щодо створення Державного фонду підтримки медицини, спорту, освіти, культури, науки та туризму.

Тому, зважаючи на необхідність ретельного опрацювання вищезазначених зауважень і пропозицій для усунення неточностей і суперечностей (при цьому взаємоузгоджено з підготовкою до ІІ читання пов’язаного законопроекту № 4000), Комітету належить доопрацювати законопроект до ІІ читання, керуючись вимогами частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України (включаючи врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні).

Слід відмітити, що наразі до законопроекту надійшло ряд пропозицій народних депутатів України (як окремими листами, так і у складі пропозицій до пов’язаного законопроекту № 4000), які відповідно до вимог Регламенту Верховної Ради України не можуть бути розглянуті. Зокрема, на відміну від спеціальної процедури розгляду законопроекту про державний бюджет (передбаченої главою 27 цього Регламенту) законопроект про внесення змін до Кодексу розглядається за загальною законодавчою процедурою (зокрема, щодо розгляду у І і ІІ читаннях – відповідно до глав 19 і 20 цього Регламенту). Таким чином, Комітет має право опрацьовувати пропозиції народних депутатів України до законопроекту, які відповідно до вимог ст. 116 цього Регламенту будуть подані після прийняття законопроекту за основу у І читанні.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Кузбит Ю.М., Міністр фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Кузбит Ю.М. за результатами розгляду питання у підкомітеті вніс пропозицію ухвалити таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 4100 прийняти за основу, доручивши Комітету доопрацювати його та внести на розгляд Верховної Ради у другому читанні (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету). При цьому рекомендується розглянути зазначений законопроект у першому читанні на одному пленарному засіданні з розглядом у першому читанні системно пов’язаного проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (реєстр. № 4000).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Кузбитом Ю.М. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 4100 від 15.09.2019 р.), внесений Кабінетом Міністрів України, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект і внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

При цьому рекомендується розглянути зазначений законопроект у першому читанні на одному пленарному засіданні з розглядом у першому читанні системно пов’язаного проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (реєстр. № 4000 від 15.09.2019 р.), внесеного Кабінетом Міністрів України.

Голосували: «за» – 27, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 2.

По завершенні розгляду питання Голова Комітету з питань бюджету Арістов Ю. оголосив перерву для проведення робочої групи щодо проекту Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік.

Після перерви (19 год. 50 хв.)

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Трухіна О.М. щодо підготовки до першого читання проекту Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік (реєстр. № 4000 від 14.09.2020 р.), поданого Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідно до статей 96 і 116 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, статті 29 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статті 153 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Кабінет Міністрів 14 вересня 2020 року подав до Верховної Ради проект Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік (реєстр. № 4000 від 14.09.2020 р.) /далі – законопроект/.

Спеціальну процедуру розгляду і прийняття законопроекту про державний бюджет встановлено главою 27 «Затвердження Державного бюджету України і контроль за його виконанням» Регламенту (насамперед визначено строки розгляду та вимоги до такої процедури).

Передусім, згідно з статтею 154 Регламенту не пізніше ніж через 5 днів з дня подання Урядом законопроекту про державний бюджет на пленарному засіданні Верховної Ради відбувається представлення такого законопроекту членом Кабінету Міністрів, відповідальним за формування та реалізацію державної фінансової і бюджетної політики, а від Комітету Верховної Ради України з питання бюджету /далі – Комітет/ має виступати Голова Комітету з доповіддю щодо відповідності такого законопроекту вимогам Кодексу. Зважаючи на зазначене, 18 вересня 2020 року на пленарному засіданні Верховної Ради відбулося представлення законопроекту. При цьому напередодні Комітет на своєму засіданні 17.09.2020 р. заслухав таке питання та затим поінформував Верховну Раду щодо законопроекту, зокрема в частині його відповідності вимогам Кодексу /лист від 17.09.2020 р. № 04-13/3-2020/160925 (199840)/.

На виконання частини третьої статті 156 Регламенту, пункту 2 частини першої і пункту 2 частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата надіслала Верховній Раді і Комітету (листи від 29.09.2020 р. № 06-2355 і № 06-2356) Висновки за результатами експертизи законопроекту, затверджені рішенням Рахункової палати від 28.09.2020 р. № 26-1 /далі – Висновки РП/ (Висновки РП розміщено на офіційному сайті Рахункової палати, а також 01.10.2020 р. направлено через СЕДО народним депутатам – членам Комітету).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ надало висновок (лист від 17.09.2020 р. № 16/3-2020/160954 (199846), копія якого роздана народним депутатам – членам Комітету), в якому, зокрема, проаналізовано законопроект та надано зауваження до його окремих положень.

У Комітеті проаналізовано законопроект, супровідні матеріали до нього, додатково запитувану Комітетом інформацію щодо законопроекту, Висновки РП і висновок ГНЕУ до законопроекту, інші матеріали (включаючи пропозиції і зауваження щодо законопроекту) та звернуто увагу на таке.

І. Щодо основних положень і показників законопроекту

Показники проекту державного бюджету на 2021 рік розраховані виходячи з основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку на 2021 рік, передбачених у схваленому постановою КМУ від 29.07.2020 р. № 671 прогнозі на 2021-2023 роки, зокрема: прогноз номінального ВВП становить 4505,9 млрд грн (факт за 2019 р. – 3974,56 млрд грн, первинний прогноз на 2020 р. – 4510,8 млрд грн, уточнений прогноз на 2020 р. – 3985,5 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 4,6% (факт за 2019 р. – 3,2%, первинний прогноз на 2020 р. – зростання на 3,7%, уточнений прогноз на 2020 р. – падіння на 4,8%), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 107,3% (факт за 2019 р. – 104,1%, первинний прогноз на 2020 р. – 105,5%, уточнений прогноз на 2020 р. – 111,6%). Поряд з тим, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що для розрахунку бюджетних показників законопроекту враховано середньорічний прогнозний курс валюти – 29,1 грн/дол. США (факт за 2019 р. – 25,8 грн, первинний прогноз на 2020 р. – 27 грн/дол. США) та прогнозний курс на кінець 2021 року  – 28,8 грн/дол. США (факт на 31.12.2019 р. – 23,7 грн, первинний прогноз на 31.12.2020 р. – 27,5 грн/дол. США). Загалом у пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що зазначений прогноз представляє найбільш вірогідний сценарій розвитку економіки у середньостроковій перспективі в умовах «перезапуску» після поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та переходу до стійкого розвитку з урахуванням впливу реформ відповідно до пріоритетів, визначених у стратегічних документах Уряду (зокрема, у Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженій постановою КМУ від 12.06.2020 р. № 471, а також Державній програмі стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020-2022 роки, затвердженій постановою КМУ від 27.05.2020 р. № 534).

Разом з тим, у Висновках РП звернуто увагу, зокрема, що:

прогнозоване на 2021 рік зростання економіки є досить оптимістичним, при тому що одним із основних факторів можливого зростання економіки є статистичний ефект низької бази порівняння, враховуючи очікуване у п.р. значне падіння (на думку Рахункової палати, ризиком недосягнення прогнозованого зростання економіки є скорочення підприємствами і організаціями освоєння капітальних інвестицій, відтік прямих іноземних інвестицій та фактичне зменшення кредитування у п.р.);

прогнозоване зменшення частки експорту товарів і послуг у структурі ВВП у 2021 році та випереджальне зростання імпорту товарів і послуг збільшує ризики витіснення з окремих внутрішніх ринків вітчизняних підприємств-виробників, а зростання споживчого попиту домогосподарств натомість може фактично стимулювати розвиток економік інших країн;

у разі меншої, ніж передбачено Урядом, у 2021 р. девальвації офіційного курсу гривні до іноземних валют втрати державного бюджету від зменшення доходів будуть більшими за економію видатків;

у разі меншої, ніж передбачено Урядом, інфляції на 2021 рік є ризики невиконання окремих податків державного бюджету, частка яких у загальному обсязі доходів становить 45% (відмічено, що в Основних засадах грошово-кредитної політики на 2021 рік і середньострокову перспективу, схвалених рішенням Ради НБУ 10.09.2020 р., показник інфляції є нижчим: за прогнозом споживчі ціни на кінець 2021 р. зростуть на 5,5%, у середньому – на 5,8%).

Національний банк України /далі – НБУ/ також зауважує /лист від 05.10.2020 р. № 18-0009/55939/, що покладені в основу проекту державного бюджету на 2021 рік окремі макропоказники є надто оптимістичними й завищеними, а тому їх використання може призвести до нереалістичних прогнозів бюджетних показників, при цьому основні ризики недовиконання доходів існують насамперед через високий показник номінального ВВП та закладений слабкий обмінний курс гривні (зокрема, очікування по слабкому курсу, закладені при складанні державного бюджету, не справджувались декілька років поспіль /2017-2020 рр./). З огляду на це, НБУ вважає за доцільне переглянути дохідну та видаткову частини державного бюджету з урахуванням більш консервативного макроекономічного прогнозу.

Законопроект підготовлено з урахуванням запропонованих Кабінетом Міністрів змін до базового бюджетного і податкового законодавства, викладених в урядових законопроектах: про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 4100 від 15.09.2020 р.) /далі – пов’язаний законопроект № 4100/; про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень (реєстр. № 4101 від 15.09.2020 р.) /далі – пов’язаний законопроект № 4101/. Зазначене не узгоджується з визначеним пунктом 5 частини першої статті 7 Кодексу принципом обґрунтованості бюджетної системи (згідно з яким бюджет формується на реалістичних розрахунках надходжень бюджету та витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил), а також визначеним пунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України принципом стабільності податкового законодавства (згідно з яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду). Отже, для дотримання збалансованості показників державного бюджету і місцевих бюджетів на 2021 рік та узгодження правових норм такі законопроекти належить розглядати взаємоузгоджено і одночасно, при цьому першими мають бути прийняті пов’язані законопроекти № 4100 і № 4101.

У статті 1 законопроекту загальні показники проекту державного бюджету на 2021 рік є такими:

доходи – у сумі 1071,1 млрд грн (більше фактичних за 2019 р. на 72,8 млрд грн, або на 7,3%, менше первинно затверджених на п.р. на 24,4 млрд грн, або на 2,2%, та більше затверджених із змінами на п.р. на 91,6 млрд грн, або на 9,4%);

видатки – у сумі 1330,98 млрд грн (більше фактичних за 2019 р. на 255,86 млрд грн, або на 23,8%, первинно затверджених на п.р. – на 148,97 млрд грн, або на 12,6%, затверджених із змінами на п.р. – на 60,84 млрд грн, або на 4,8%);

повернення кредитів – у сумі 8,59 млрд грн (більше фактичних за 2019 р. на 1,28 млрд грн, або на 17,5%, первинно затверджених на п.р. – на 1,21 млрд грн, або на 16,4%, затверджених із змінами на п.р. – на 1,2 млрд грн, або на 16,2%);

надання кредитів – у сумі 19,1 млрд грн (більше фактичних за 2019 р. на 7,58 млрд грн, або на 65,8%, первинно затверджених на п.р. – на 3,88 млрд грн, або на 25,5%, затверджених із змінами на п.р. – на 3,9 млрд грн, або на 25,7%);

дефіцит (фінансування) – у сумі 270,35 млрд грн (більше фактичного за 2019 р. на 189,36 млрд грн, або в 3,3 раза, первинно затвердженого на п.р. – на 176,1 млрд грн, або в 2,9 раза, та менше затвердженого із змінами на п.р. на 28,05 млрд грн, або на 9,4%).

Показники доходів проекту державного бюджету на 2021 рік розраховано на чинному податковому законодавстві з урахуванням запропонованих Урядом змін до Податкового кодексу України, викладених у пов’язаному законопроекті № 4101, якими серед іншого передбачено індексацію ставок, визначених в абсолютних значеннях (зокрема, щодо акцизного податку (крім тютюнових виробів), екологічного податку, рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів і води, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України), на відповідні індекси споживчих цін або цін виробників промислової продукції у 2020 р. (відповідно до постанови КМУ від 29.03.2020 р. № 253). Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту та за додатково отриманою інформацією Мінфіну (лист від 24.09.2020 р. № 15020-07-2/29554) у показниках доходів проекту державного бюджету на 2021 рік від реалізації пов’язаного законопроекту № 4101 враховано 2227,2 млн грн (у т.ч. загальний фонд – 2112,1 млн грн, спеціальний фонд – 115,1 млн грн), з яких більша частина (66,3%) стосується акцизного податку – 1476 млн грн. Отже, реалістичність планових показників надходжень відповідних податків (акцизного податку, рентної плати та екологічного податку) залежать від прийняття і практики застосування пов’язаного законопроекту № 4101. Рахункова палата також відмічає, що у разі неприйняття пов’язаного законопроекту №  4101 або прийняття в іншій редакції збільшуються ризики ненадходження доходів у запропонованих обсягах.

У 2021 році Урядом прогнозується зменшення частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет, зокрема, доходи проекту зведеного бюджету на 2021 рік прогнозуються у сумі 1408,6 млрд грн і становлять 31,3% прогнозного ВВП, що на 1,4 відсоткового пункту менше уточненого прогнозного показника на 2020 рік (факт за 2017 р. – 34,1% ВВП, факт за 2018 р. – 33,3% ВВП, факт за 2019 р. – 32,5% ВВП, первинний прогноз на 2020 рік – 31,4% ВВП, уточнений прогноз на 2020 рік – 32,7% ВВП). За розрахунками Рахункової палати зниження рівня перерозподілу ВВП через державний бюджет зумовлено зменшенням обсягів вилучених державою, як власником, після оподаткування до державного бюджету дивідендів на державну частку і частини прибутку підприємств державного сектору економіки. Разом з тим, зниження відповідного показника вбачається недостатньо обґрунтованим, оскільки законодавством не передбачено зменшення податкового навантаження та податковий борг перед бюджетом залишається значним /на 01.10.2020 р. – 120,5 млрд грн, з них перед державним бюджетом – 99,2 млрд грн/. Наприклад, плановий показник надходжень податку на прибуток підприємств на 2021 рік становить 2,6% ВВП, при тому що фактичні надходження цього податку за 2018 рік і 2019 рік становили 3% ВВП, а уточнений плановий показник на 2020 рік – 2,8% ВВП. Це свідчить про наявність потенційних резервів збільшення доходів проекту державного бюджету на 2021 рік за умови покращення адміністрування податків і зборів (насамперед вжиття заходів щодо погашення податкового боргу, руйнування схем мінімізації податкових зобов’язань, протидії контрабанді, запобігання відмиванню коштів через офшорні зони).

Порівняно з уточненими плановими показниками на 2020 рік у доходах проекту державного бюджету на 2021 рік найвагоміше збільшення передбачено щодо: ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – на 52,9 млрд грн, або на 68,3%; ПДВ з ввезених на територію України товарів – на 28,7 млрд грн, або на 9,4%; податку на доходи фізичних осіб та військового збору (разом) – на 27,6 млрд грн, або на 24,8%; акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 9,4 млрд грн, або на 12,6%; акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – на 8,9 млрд грн, або на 16,8%; податку на прибуток підприємств – на 7,7 млрд грн, або на 7,8%; рентної плати за користування надрами – на 6,7 млрд грн, або на 24,8%; інших надходжень (код 21080000) – на 4,5 млрд грн, або в 2,2 раза; ввізного мита – на 1,5 млрд грн, або на 5,4%; власних надходжень бюджетних установ – на 1,2 млрд грн, або на 3,1%.

Разом з тим, порівняно з уточненим планом на 2020 рік у проекті державного бюджету на 2021 рік зменшені прогнозні показники доходів за деякими видами, зокрема: частина чистого прибутку (доходу) державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивіденди (доходу), нарахованого на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, – на 43,8 млрд грн, або на 64%; кошти, що перераховуються НБУ відповідно до Закону України «Про Національний банк України», – на 9,7 млрд грн, або на 22,8%; надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном – на 2,45 млрд грн, або на 59,8%; плата за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та видачу дублікатів таких ліцензій – на 724,3 млн грн, або на 79%; судовий збір та надходження від звернення застави у дохід держави – на 582,1 млн грн, або на 14,7%.

Крім того, на 2021 рік взагалі не заплановані надходження плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей. Натомість статтею 20 законопроекту встановлюється, що у 2021 р. надходження зазначеної плати зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються у порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів (що може передбачати визначення нових бюджетних програм), на підтримку спорту та культури, фінансування медицини, освіти та науки відповідно до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор». Проте у спеціальному фонді проекту державного бюджету на 2021 рік не передбачено відповідних планових показників надходжень (згідно з бюджетною класифікацією) та видатків (в розрізі визначених головних розпорядників коштів та бюджетних програм). Така стаття законопроекту не відповідає вимогам Кодексу (зокрема, частині другій статті 23 і пункту 5 частини першої статті 40 щодо встановлення бюджетних призначень законом про державний бюджет та частині третій статті 20 щодо формування бюджетних програм головними розпорядниками коштів під час підготовки пропозицій до Бюджетної декларації та складання бюджетного запиту), а також суперечить іншим його положенням (а саме статтям 11-14, якими унормовується вичерпний склад спеціального фонду проекту державного бюджету на 2021 р.). Слід звернути увагу, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зокрема, у статтях 11 і 14 та додатках №№ 1, 3 і 6) передбачено зарахування плати за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор до спеціального фонду державного бюджету (плановий показник – 4411,3 млн грн) з цільовим спрямуванням таких коштів на реалізацію відповідних заходів. При цьому, згідно із звітними даними за січень-вересень 2020 р. фактичні надходження від зазначеної плати становили 500 грн. Отже, необхідно статтю 20 законопроекту виключити та опрацювати питання щодо передбачення у складі спеціального фонду проекту державного бюджету на 2021 рік відповідних коштів з визначенням їх цільового спрямування (з внесенням відповідних змін до статей 1, 11 і 14 та додатків до законопроекту). За оцінкою Рахункової палати, є підстави передбачити в доходах проекту державного бюджету надходження зазначеної плати у сумі 2,2 млрд грн, зважаючи що затвердження ліцензійних умов і видача відповідних ліцензій є компетенцією Комісії з регулювання азартних ігор і лотерей, видатки на функціонування якої передбачені у законопроекті і відповідно у 2021 р. вона має розпочати свою діяльність.

Згідно з супровідними матеріалами до законопроекту у плановому показнику ПДВ на 2021 рік враховано розрахунковий обсяг бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 156,6 млрд грн, що більше на 15,4 млрд грн очікуваного показника у 2020 р. /141,2 млрд грн/ та на 4,7 млрд грн фактичного показника за 2019 р. /151,9 млрд грн/. За звітними даними впродовж січня-вересня п.р. грошовими коштами відшкодовано 104,3 млрд грн, що на 13,1 млрд грн менше ніж за аналогічний період 2019 р., при цьому залишки невідшкодованого ПДВ на 01.10.2020 р. становили 17,7 млрд грн (зменшилися на 9,7 млрд грн з початку п.р.).

У статті 15 законопроекту передбачено, що НБУ після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою НБУ річної фінансової звітності та формування резервів має перерахувати до державного бюджету у 2021 р. кошти на загальну суму не менш як 33 млрд грн, що на 9,7 млрд грн або на 22,8% менше фактичних надходжень 2020 р. (42,7 млрд грн). Однак НБУ зазначає, що прогнозований обсяг перерахувань до державного бюджету у 2021 р. становитиме 22,6 млрд грн /згідно з розрахунком, наданим листом НБУ від 15.04.2020 р. №62-0013/19065 на виконання частини третьої статті 33 Кодексу/, та звертає увагу, що остаточна сума для перерахування буде визначена у консолідованій фінансовій звітності, затвердженій зовнішнім аудитором, і залежатиме від фактичних макроекономічних показників, обсягів операцій на відкритому ринку, операцій Кабінету Міністрів в національній та іноземних валютах протягом усього 2020 р. Разом з тим, за останні 6 років були значні обсяги перерахувань коштів НБУ до державного бюджету (2015 р. – 61,8 млрд грн, 2016 р. – 38,2 млрд грн, 2017 р. – 44,4 млрд грн, 2018 р. – 44,6 млрд грн, 2019 р. – 64,9 млрд грн, 2020 р. – 42,7 млрд грн). Отже, доцільно розглянути можливість збільшення у законопроекті відповідних надходжень виходячи з фінансового стану та результатів діяльності НБУ за січень-вересень 2020 р. (довідково: за інформацією на офіційному сайті НБУ від 02.09.2020 р. сума консолідованого прибутку НБУ за 6 міс. п.р. становила майже 80 млрд грн проти прибутку у 6,4 млрд грн, що був отриманий за аналогічний період 2019 р.).

На 2021 рік надходження частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, заплановані в обсязі 24,6 млрд грн (факт за 2019 р. – 46,3 млрд грн, уточнений план на 2020 р. – 68,3 млрд грн, факт за 9 міс. п.р. – 65,4 млрд грн). Як зазначено у супровідних матеріалах до законопроекту, заплановане зменшення таких надходжень у 2021 р. пов’язано, зокрема з переглядом розмірів базових нормативів відрахування частини чистого прибутку та дивідендів до державного бюджету, але не наведено належного розрахунку таких надходжень (що включав би прогнозні обсяги прибутків підприємств державного сектору економіки і розміри базових нормативів відрахування). Слід відмітити, що у 2020 р. відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями здійснюється у розмірі 80% /згідно з постановою КМУ від 23.02.2011 р. № 138 (із змінами)/, а базовий норматив відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 р. господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, визначено у розмірі 50% (при цьому для окремих суб’єктів господарювання визначено інші розміри: НАК «Нафтогаз України» – 95%, АТ КБ «ПриватБанк» – 75%, АТ «Ощадбанк», «Укрексімбанк», «Українська залізниця», ПАТ «Укргідроенерго» і ПАТ «НЕК «Укренерго» – 30%) /згідно з постановою КМУ від 24.04.2020 р. № 328 (із змінами)/. Рахункова палата зауважує, що у розрахунку відповідних прогнозних надходжень на 2021 рік враховано зменшення нормативів відрахувань частини прибутку і дивідендів на наступний рік без перегляду їх Урядом, що суперечить принципу обґрунтованості бюджетної системи, визначеному у статті 7 Кодексу. Таким чином, вбачається можливим збільшення планових показників таких надходжень на 2021 рік у разі застосування нормативів відрахувань відповідних платежів на рівні, не нижчому ніж у 2020 р. Водночас, потрібно зазначити, що статтею 22 законопроекту пропонується врегулювати питання сплати господарськими товариствами дивідендів на державну частку до державного бюджету у разі неприйняття ними рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним. Однак, таке питання передбачає унормування правових відносин на постійній основі і не є предметом регулювання закону про державний бюджет (визначеним статтею 40 Кодексу), який до того ж має обмежену дію у часі (рік), а відтак має врегульовуватися у Законі України «Про управління об’єктами державної власності», про що також зазначено у Висновках РП.

Статтею 29 законопроекту пропонується встановити, що у 2021 р. (як виняток з положень пункту 2 частини першої статті 15 Кодексу) кошти, отримані від приватизації установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, що належать до сфери управління Мін’юсту та безпосередньо не забезпечують виконання встановлених для них законодавством завдань і функцій, не належать до джерел фінансування бюджету, визначених пунктом 2 частини першої статті 15 Кодексу, та зараховуються до доходів державного бюджету в такій пропорції: до загального фонду – 30%, до спеціального фонду – 70%, які спрямовуються на проведення будівництва, реконструкції (реставрації) та капітального ремонту об’єктів Державної кримінально-виконавчої служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів (що може передбачати визначення нової бюджетної програми). При цьому у спеціальному фонді проекту державного бюджету на 2021 р. не передбачено відповідних планових показників надходжень (згідно з бюджетною класифікацією) та видатків Мін’юсту за відповідною бюджетною програмою. Така стаття законопроекту не відповідає вимогам Кодексу (зокрема, частині другій статті 23 і пункту 5 частини першої статті 40 щодо встановлення бюджетних призначень законом про державний бюджет та частині третій статті 20 щодо формування бюджетних програм головними розпорядниками коштів під час підготовки пропозицій до Бюджетної декларації та складання бюджетного запиту) та суперечать іншим його положенням (а саме статтям 11-14, якими унормовується вичерпний склад спеціального фонду проекту державного бюджету на 2021 р.). Крім того, запропоноване статтею 29 законопроекту віднесення частини надходжень від приватизації державного майна до доходів державного бюджету не відповідає пункту 51 частини першої статті 2 та пункту 2 частини першої статті 15 Кодексу (згідно з якими такі надходження є джерелами фінансування державного бюджету), а також суперечить міжнародним вимогам щодо статистики державних фінансів та призведе до викривлення інформації щодо приватизації державного майна і загалом бюджетних показників. Аналогічні зауваження щодо такої статті містяться у Висновках РП. Відтак, потрібно статтю 29 законопроекту виключити та для унормування зазначеного питання внести відповідні доповнення до інших положень законопроекту (передусім, статей 12 і 14).

У Висновках РП зауважено, що, враховуючи динаміку надходження доходів у п.р, основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2020 рік та подані разом із законопроектом обґрунтування, збільшується ризик недосягнення передбаченого у законопроекті зростання окремих доходів, насамперед бюджетоутворюючих (наявні значні ризики недосягнення збільшення надходжень ПДВ із ввезених на митну територію України товарів). Водночас, на думку Рахункової палати, наявними є невраховані у законопроекті додаткові резерви надходження доходів до державного бюджету, зокрема, від рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення (+ 15,1 млрд грн), ввізного мита (+ 2,4 млрд грн), власних надходжень бюджетних установ (+ 0,9 млрд грн).

НБУ вважає, що через завищені прогнозні макропоказники на 2021 рік існують ризики недоотримання доходів в обсязі до 65 млрд грн.

Крім того, слід звернути увагу на ймовірність втрат доходів державного бюджету у разі прийняття в цілому ряду законопроектів щодо пільгового оподаткування, які у вересні 2020 р. прийняті за основу, що також відмічено у додатково наданій інформації Держмитслужби /лист від 24.09.2020 р. № 03-3/22-06/12266/, зокрема, про: внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні (реєстр. № 3476); внесення змін до Митного кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні (реєстр. № 3477); внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції (реєстр. № 3656); внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти зі значними інвестиціями (реєстр. № 3761); внесення зміни до розділу XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (реєстр. № 3762); внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки культури, туризму та креативних індустрій (реєстр. № 3851).

Граничний обсяг дефіциту проекту державного бюджету на 2021 рік передбачено у сумі 270,35 млрд грн (у т.ч. загальний фонд – 245,41 млрд грн, спеціальний фонд – 24,94 млрд грн), що розрахунково становить 6% прогнозного ВВП (факт за 2019 р. – 2%, первинний план на 2020 р. – 2,1%, уточнений план на 2020 рік – 7,5%). Зазначене не відповідає вимогам абзаців другого і третього частини першої статті 14 Кодексу щодо визначення граничного обсягу дефіциту державного бюджету не вище 3% ВВП. У зв’язку з цим, у пункті 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту запропоновано зупинити на 2021 рік дію вищенаведених норм Кодексу (які також не застосовуються у 2020 р. згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (спрямованим загалом на забезпечення фінансовими ресурсами невідкладних заходів із запобігання негативних наслідків, спричинених виникненням і поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) /далі – закон від 13.04.2020 р. № 553-ІХ/. З цього приводу Рахункова палата зауважує, що відповідно до наданих із законопроектом прогнозних показників державного бюджету на 2022-2023 рр. передбачено поступове зменшення дефіциту державного бюджету, однак у середньостроковій перспективі не вдасться досягти рівня, що не перевищує встановленого обмеження (прогнозований рівень дефіциту в 2023 р. становитиме 3,5%), і надмірний дефіцит державного бюджету протягом 2019-2023рр., основним джерелом покриття якого передбачені державні запозичення, призведе до збільшення боргового навантаження на державний бюджет у 2021 р. та надалі. НБУ вважає, що передбачений у законопроекті розмір дефіциту державного бюджету є складним для фінансування та створює ризики розбалансування економіки (фіскальна політика має бути контрциклічною, тобто підтримувати економіку країни у важкі часи та стримувати її від перегріву при зростанні –якщо в 2020 р. збільшення дефіциту було цілком виправданим і націленим на підтримку економіки у надважкий період, то в 2021 р. очікується відновлення економіки).

Загалом державні запозичення передбачені в обсязі майже 702,4 млрд грн (у т.ч. внутрішні – 549,1 млрд грн, зовнішні – 153,3 млрд грн), що більше планових показників на 2020 р.: первинних – на 337,2 млрд грн, або в 1,9 раза; уточнених – на 59,7 млрд грн, або на 9,3%. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту середньозважена ставка для внутрішніх боргових інструментів становитиме близько 8,8% річних, для зовнішніх боргових інструментів – близько 6,5% річних, однак умови запозичень можуть змінюватися залежно від впливу політичних, економічних та геополітичних чинників. НБУ зауважує, що фінансування дефіциту державного бюджету шляхом запланованих випусків ОВДП (549,1 млрд грн) можливе за рахунок зростання їх дохідності, а оскільки ОВДП є безризиковим активом для банків і дохідність ОВДП формує нижню межу для кредитних ставок банків, існує ризик суттєвого зростання останніх, в результаті, це може спровокувати ризики неможливості активізації кредитування внаслідок зростання процентних ставок в економіці та фокусування банків на операціях з купівлі ОВДП. Рахункова палата вважає, що суттєвими є ризики недоотримання на прийнятних умовах у визначених обсягах державних запозичень у разі погіршення ситуації на міжнародних ринках капіталу, неотримання коштів МВФ і зменшення попиту на ОВДП. Крім того, згідно з інформацією про фіскальні ризики (наданою у складі супровідних матеріалів до законопроекту) з огляду на ситуацію, що склалася на ринках капіталу у п.р. та ймовірність другої хвилі поширення коронавірусу, існує потенційний ризик недовиконання плану державних запозичень у 2020–2021 рр. для фінансування збільшеного дефіциту державного бюджету, що може спричинити необхідність скорочення видатків державного бюджету.

Статтями 16 і 17 законопроекту пропонується надати право Мінфіну у разі потреби за рішенням Кабінету Міністрів здійснювати понадпланові випуски ОВДП (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) та подальшим їх спрямуванням на придбання у державну власність в обмін на ці облігації відповідно акцій додаткової емісії банків та векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Такі положення не узгоджуються з вимогами Кодексу, про що також зауважує Рахункова палата, зокрема: частиною першою статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною першою статті 18 і пунктом 2 частини першої статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет), пунктом 13 частини першої статті 113 (щодо визнання порушенням бюджетного законодавства прийняття рішень, що призвели до перевищення граничного обсягу державного боргу). Довідково: протягом останніх років аналогічні норми постійно передбачаються у законах про державний бюджет, при цьому у 2018-2019 рр. такі операції не здійснювалися.

Кредити (позики), що залучаються державою до спеціального фонду державного бюджету від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів, у 2021 р. заплановані в обсязі 23,7 млрд грн, що на 1 млрд грн більше відповідного планового показника на 2020 рік (факт за 2018 р. – 9,1 млрд грн, або 46,7% річного плану, факт за 2019 р. – 15,9 млрд грн, або 71,5% річного плану, факт за 9 міс. 2020 р. – 6,56 млрд грн, або 28,9% річного плану). Низький рівень залучення таких кредитів (позик) є характерним і для попередніх років, що свідчить про системні недоліки у плануванні та використанні зазначених коштів, зокрема через неналежне здійснення відповідальними виконавцями заходів з впровадження проектів. Зважаючи на наведене, вбачається занадто оптимістичною можливість отримання у 2021 році відповідних кредитних ресурсів у запропонованому збільшеному обсязі. При цьому, частиною другою статті 4 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну на підставі рішення Кабінету Міністрів, погодженого з Комітетом, вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення фактичного надходження у 2021 році таких кредитів (позик) та витрат за відповідними бюджетними програмами, перерозподілу витрат бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників коштів в межах загального обсягу залучення таких кредитів (позик) з коригуванням встановлених показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу. Зазначене положення не враховує вимоги частини першої статті 16, частини першої статті 18 та частини першої статті 40 Кодексу (щодо встановлення законом про державний бюджет граничного обсягу державного боргу, фінансування державного бюджету, бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету та обсягів залучення відповідних кредитів (позик)).

Загальні витрати на обслуговування і погашення державного боргу заплановані в обсязі 599,8 млрд грн, що більше плану на 2020 рік: первинно затвердженого – на 176,2 млрд грн, або на 41,6%; уточненого – на 115,3 млрд грн, або на 23,8%. При цьому витрати на погашення основної суми боргу заплановано в обсязі 439,3 млрд грн /на 93,3 млрд грн, або на 27%, більше уточненого плану на 2020 рік/, а видатки на обслуговування боргу визначені у сумі 160,5 млрд грн /на 22 млрд грн, або на 15,9%, більше бюджетних призначень на 2020 рік/. Поряд з тим, у законопроекті вперше на 2021 р. передбачені видатки у сумі 1,15 млрд грн на виплати за державними деривативами (випущеними в результаті здійснення у 2015 і 2016 рр. правочинів з державним та гарантованим державою боргом з метою його реструктуризації і часткового списання на умовах, затверджених постановою КМУ від 11.11.2015 р. № 912) за новою бюджетною програмою Мінфіну (код 3511500). За оцінкою Рахункової палати, ці видатки завищені, оскільки при їх розрахунку не враховано економію коштів за результатами здійсненого у серпні п.р. правочину з державними деривативами. Оскільки витрати в частині зовнішніх зобов’язань розраховані на основі прогнозного курсу валюти 28,8 грн/дол. США на кінець 2021 р., можливе зменшення відповідних витрат у разі меншої девальвації гривні (ніж прогнозується Урядом) з урахуванням відповідної тенденції, що складається останніми роками. Відповідно до інформації про фіскальні ризики (наданої у складі супровідних матеріалів до законопроекту) значне навантаження за борговими платежами припадає на 2019-2022 рр. внаслідок необхідності погашення державного боргу перед МВФ та за частиною ОЗДП 2014-2016 рр. випусків, а також у зв’язку зі значними обсягами випуску короткострокових ОВДП 2018-2020 рр.

Граничний обсяг державного боргу на 31.12.2021 р. передбачено у сумі 2604,2 млрд грн (більше відповідного граничного обсягу на 31.12.2020 р.: первинно затвердженого – на 559 млрд грн, або на 27,3%; затвердженого із змінами – на 217,4 млрд грн, або на 9,1%), що становить 57,8% прогнозного ВВП (на 31.12.2019 р. державний борг становив 1761,4 млрд грн, або 44,3% ВВП, граничний обсяг державного боргу на кінець 2020 р. встановлено у сумі 2386,8 млрд грн, або 59,9% прогнозного ВВП). Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець 2021 р. розрахунково складе у сумі 2908,7 млрд грн, що становитиме 64,6% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2019 р. – 50,3% ВВП, первинний прогноз на 2020 р. – 52,4% ВВП). Згідно з вимогами частини другої статті 18 Кодексу такий обсяг боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального обсягу ВВП, а у разі очікуваного перевищення цієї граничної величини Уряд має невідкладно звернутися до Верховної Ради за дозволом на тимчасове перевищення такої граничної величини та подати Верховній Раді для схвалення план заходів з приведення загального обсягу такого боргу до встановлених Кодексом вимог. Водночас, згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу зазначена вимога не застосовується, серед іншого, у випадках проведення на території України антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил.

При цьому, у статтях 5 і 6 законопроекту не передбачено встановлення граничного обсягу гарантованого державою боргу на 31.12.2021 р. та граничного обсягу надання державних гарантій у 2021 р., що не відповідає вимогам Кодексу, на що також вказує Рахункова палата, зокрема щодо: визначення граничного обсягу гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій /абзац перший частини першої статті 17, абзац перший частини першої статті 18 та пункт 2 частини першої статті 40/; визначення граничного обсягу надання державних гарантій не вище 3% планових доходів загального фонду державного бюджету /абзац другий частини першої статті 18/. У зв’язку з цим, у пункті 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту запропоновано зупинити на 2021 рік дію вищенаведених норм Кодексу. Слід звернути увагу, що згідно із законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ у п.р. також виключено відповідні обмеження щодо гарантованого державою боргу і державних гарантій, однак зазначене було впроваджено по суті на початку дії карантину (в умовах невизначеності щодо подальшої ситуації з коронавірусом, щодо дії карантину та впливу цих факторів на економіку) як тимчасовий захід лише до кінця п.р. Виходячи з обсягу доходів загального фонду проекту державного бюджету на 2021 рік (946,36 млрд грн) та відповідної вимоги Кодексу, граничний обсяг надання державних гарантій мав би становити не більше 28,39 млрд грн. Натомість порівняно з 2020 р. у статті 6 законопроекту пропонується розширити напрями надання державних гарантій та зафіксувати збільшені їх граничні обсяги за окремими напрямами (щодо гарантій за портфелем кредитів-банків – до 10 млрд грн /у п.р. – до 5 млрд/, гарантій за оборонними програмами – до 20 млрд грн /у п.р. – до 10 млрд/, що загалом вже становить 30 млрд грн і перевищує допустиму законом межу. Довідково: за 2019 р. державні гарантії надано в обсязі 4,85 млрд грн, у п.р. /на 01.10.2020 р./ – 24,15 млрд грн (у т.ч. щодо боргових зобов’язань: Укравтодору – 19,27 млрд грн, Укренерго –4,88 млрд грн). Невстановлення обмежень щодо надання державних гарантій містить ризики неконтрольованого зростання гарантованого державою боргу у 2021 р. та здійснення у наступних бюджетних періодах витрат державного бюджету за гарантійними зобов’язаннями, що також відмічають Рахункова палата і НБУ. Крім того, практична реалізація підпункту «б» пункту 1 статті 6 законопроекту щодо можливості надання державних гарантій за портфелем кредитів-банків залежить від унормування механізму надання таких гарантій у статті 17 Кодексу, що передбачається у пов’язаному законопроекті № 4100 і на це також звертає увагу ГНЕУ.

ГНЕУ загалом зауважує, що положення статей 4, 6, 16, 17, абзаців 2-6 пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту можуть призвести до порушення параметрів боргової безпеки країни та максимізації боргових ризиків у середньо- та довгостроковій перспективі.

У законопроекті надходження від приватизації державного майна плануються в обсязі 6 млрд грн, при тому що на п.р. план таких надходжень законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ зменшено з 12 млрд грн до 0,5 млрд грн у зв’язку з законодавчою вимогою щодо тимчасового припинення приватизації об’єктів великої приватизації на період встановлення карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (факт за 2018 р. – 268,8 млн грн, факт 2019 р. – 549,5 млн грн, факт за 9 міс. п.р. – 1,89 млрд грн). Зважаючи на зазначене, а також невиконання цього джерела фінансування державного бюджету протягом останніх років, існують ризики щодо виконання запропонованого показника і на 2021 рік. У свою чергу, на думку Рахункової палати, враховуючи економічну кризу в країні, яка розпочалася ще наприкінці 2019 р., значними є ризики незалучення в 2021 р. широкого кола інвесторів до придбання державної власності і продажу об’єктів великої приватизації та суттєвого знецінення об’єктів державної власності. Разом з тим, Фонд державного майна поінформував /лист від 24.09.2020 р. № 10-19-19269/, що за оптимістичним прогнозом готовий забезпечити надходження від приватизації державного майна у розмірі 12 млрд грн (з яких 3 млрд грн від продажу об’єктів малої приватизації, а 9 млрд грн – великої приватизації), для цього необхідно забезпечити відповідний рівень видатків на заходи з підготовки об’єктів до приватизації та функціонування цього Фонду, виключення пункту 7-2 розділу V Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», що дозволить проводити аукціони з продажу об’єктів великої приватизації, а також прийняття ряду законопроектів з відповідних питань.

У статті 1 законопроекту (аналогічно як у законах на попередні роки) передбачено визначити оборотний залишок бюджетних коштів у розмірі до 2% видатків загального фонду державного бюджету (тобто це означає межу від 0% до 2%). Однак цим лише дублюється положення абзацу другого частини третьої статті 14 Кодексу, яким встановлено межу для визначення безпосередньо у законі про державний бюджет конкретного показника оборотного залишку в абсолютній величині. Отже, таке положення законопроекту унеможливлює контроль за збереженням на кінець року оборотного залишку бюджетних коштів та визначення фактичного обсягу вільного залишку бюджетних коштів (одного з джерел фінансування бюджету), що також вказано у Висновках РП. На думку Рахункової палати, невстановлення оборотного залишку бюджетних коштів в абсолютній величині стало однією з причин недостатності ресурсу загального фонду державного бюджету у 2018 і 2019 рр.

Видатки проекту державного бюджету на 2021 рік розподілені (додаток № 3 до законопроекту) між 85 головними розпорядниками коштів державного бюджету (без урахування головних розпорядників коштів за загальнодержавними видатками і кредитуванням). Порівняно з 2020 р. кількість головних розпорядників коштів не змінилася (з урахуванням того, що протягом п.р. їх кількість збільшилася на 4 одиниці внаслідок утворення/реорганізації міністерств). При цьому передбачено видатки для Бюро економічної безпеки (як нового головного розпорядника коштів) у сумі 1 млрд грн, хоча наразі немає відповідних правових підстав, оскільки такий державний орган ще не створено (законопроект про Бюро економічної безпеки України за реєстр. № 3087-д Верховною Радою лише прийнято за основу 03.09.2020 р.), що також вказано у Висновках РП. Водночас, на 2021 рік вже не плануються видатки для Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (яка у п.р. є головним розпорядником коштів) у зв’язку з її ліквідацією відповідно до Указу Президента України від 30.06.2020 № 259.

У статтях 7 і 8 законопроекту передбачено соціальні гарантії на 2021 рік, зокрема:

 

з 1 грудня 2020 р. (затверд.)

з
1 січня 2021 р.
(проект)

з 1 липня 2021 р.
(проект)

з 1 грудня 2021 р.
(проект)

у %% 2021/2020
(по грудню)

прожитковий мінімум

2189 грн

2189 грн

2294 грн

2393 грн

109,3%

прожитковий мінімум
для працездатних осіб

2270 грн

2270 грн

2379 грн

2481 грн

109,3%

прожитковий мінімум
для осіб, які втратили працездатність

1769 грн

1769 грн

1854 грн

1934 грн

109,3%

мінімальна заробітна плата

5000 грн

6000 грн

6500 грн

6500 грн

130%

Таким чином, у І півріччі 2021 р. розміри прожиткового мінімуму не змінюватимуться (будуть на рівні, встановленому з 01.12.2020 р.), а їх поетапне зростання передбачається з 1 липня і з 1 грудня /відповідно на 4,8% і 9,3% до грудня попереднього року/, натомість мінімальна зарплата зросте з 1 січня 2021 р. на 20% і з 1 липня загалом на 30% порівняно з встановленим її розміром з 01.09.2020 р. /5000 грн/. При цьому інфляція на 2021 рік прогнозується на рівні 107,3%, тобто підвищення прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати передбачається відповідно на 2 і 22,7 відсоткових пункти вище прогнозного індексу споживчих цін. Разом з тим, за інформацією Мінсоцполітики (на його офіційному сайті), наданою відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум», фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах вересня 2020 р. у розрахунку на місяць на одну особу становив 3763 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 4313 грн), для дітей віком до 6 років – 3515 грн, для дітей віком від 6 до 18 років – 4317 грн, для працездатних осіб – 3917 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 4865 грн), для осіб, які втратили працездатність, – 3171 грн. Отже, законопроектом передбачено визначити розмір прожиткового мінімуму на 2021 рік (середньозважений розмір якого – 2250 грн), який на 48% нижчий за фактичний його розмір у цінах вересня 2020 р. Слід звернути увагу, що Постановою Верховної Ради України від 19.05.2020 р. № 620-ІХ «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні"» доручено, зокрема: Кабінету Міністрів здійснити заходи щодо наближення у 2020 р. розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини з урахуванням оновлених наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг; Мінфіну при підготовці законопроекту про державний бюджет на 2021 рік та наступні роки розраховувати соціальну складову державного бюджету на основі прожиткового мінімуму, встановленого із дотриманням вимог національного законодавства та міжнародних актів, що регулюють зазначену сферу правовідносин. ГНЕУ зауважує, що Урядом пропонується закріпити значно нижчий розмір базового соціального стандарту, ніж обчислений згідно з чинною на сьогодні методикою його показників, що не враховує знецінення грошових доходів та заощаджень громадян внаслідок високої цінової інфляції і зумовить зниження купівельної спроможності населення (й відповідно формування ВВП), погіршення рівня його життя та соціальної захищеності, створить передумови подальшого зубожіння, особливо найбільш уразливих верств населення, зокрема, тих, для кого пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги є основним, зазвичай єдиним, джерелом існування. Крім того, Рахункова палата звертає увагу, що встановлений у статті 7 законопроекту прожитковий мінімум розраховано на основі наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення, затверджених постановою КМУ від 11.10.2016 р. № 780, яка рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.04.2018 р. № 826/3639/17 і постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 р. по цій справі визнана протиправною та нечинною.

Поряд з тим, у статті 7 законопроекту вперше Урядом запропоновано з 01.01.2021 р. встановлювати прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадових окладів судді та працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами /у розмірі 2102 грн/, прокурора окружної прокуратури /у розмірі 1000 грн/, при цьому такі розміри є нижчими від визначеного цією є статтею загального прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з супровідними матеріалами до законопроекту таке положення передбачено з метою недопущення дефіциту у коштах на виплату зарплати (грошового забезпечення) для суддів, прокурорів, працівників (у т.ч. осіб начальницького складу) ДБР і НАБУ за умовами, передбаченими відповідно законами України «Про судоустрій і статус суддів» /ст. 135/, «Про прокуратуру» /ст. 81/, «Про Державне бюро розслідувань» /ст. 20/ і «Про Національне антикорупційне бюро України» /ст. 23/, але не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань і розрахунків (включаючи розрахунку вартісних величин зазначених розмірів прожиткового мінімуму), що також відмічено у Висновках РП. Разом з тим, положення статті 40 Кодексу та статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» не містять вимог щодо визначення таких видів прожиткових мінімумів та їх встановлення у законі про державний бюджет. ГНЕУ зауважує, що запропонований підхід є суперечливим у частині встановлення окремих розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб при визначенні посадових окладів для деяких категорій працюючих і такі кроки руйнують справедливий механізм розподілу доходів, раціонального та ефективного використання державних коштів, стверджують кастовість та спотворюють політику оплати праці, зокрема у межах державного управління, яка має базуватися на системних (а не вибірково-точкових) принципах і стандартах, а також є демотивуючим фактором загалом.

Крім того, статтею 28 законопроекту передбачається установити, що у 2021 р. для всіх категорій працівників державних органів застосовуються розміри та умови оплати праці, що діяли на 1 вересня 2020 р. Це обмеження щодо оплати праці працівників державних органів потребує додаткового правового аналізу щодо відповідності законодавству з огляду на прийняте Конституційним Судом України рішення від 28.08.2020 р. № 10-р/2020 щодо визнання положень частини першої і третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). На думку Рахункової палати, зазначене положення створить нерівні умови для різних категорій працівників державних органів. ГНЕУ зауважує, що така пропозиція порушує принципи рівності усіх перед законом та соціальної справедливості, оскільки для окремих категорій працюючих безпідставно не враховує знецінення грошових доходів внаслідок цінової інфляції, при цьому не береться до уваги, що наслідком цього рішення буде зниження рівня життя та соціальної захищеності, оскільки для більшості працівників державних органів саме зарплата є основним і єдиним джерелом існування.

Загалом слід відмітити, що критерії до формування у проекті державного бюджету на 2021 рік показників видатків щодо забезпечення діяльності державних органів (включаючи видатки на оплату праці) потребують пояснень, оскільки єдиного підходу не відстежується, спостерігається як збільшення, так і зменшення обсягів відповідних видатків (проти затверджених на 2020 рік) та із значною диференціацією. Крім того, у проекті державного бюджету на 2021 рік у складі загальнодержавних видатків Секретаріату Кабінету Міністрів збережено видатки на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління (за бюджетною програмою 0421060 в обсязі 467,3 млн грн, з них на оплату праці – 383,1 млн грн), але не надано жодних пояснень щодо намірів Уряду з покращення процесу реалізації Стратегії реформування державного управління України на період до 2021 року, насамперед в частині чіткого визначення завдань, очікуваних показників роботи структурних підрозділів з питань реформування державного управління і фахівців з питань реформ та проведення моніторингу і контролю за виконанням визначених завдань та показників, умов оплати праці фахівців з питань реформ, напрямів використання коштів, передбачених на вказаною бюджетною програмою.

Передбачене законопроектом підвищення мінімальної зарплати ГНЕУ вважає позитивним кроком, водночас відмічає, що це своїм наслідком матиме автоматичне зростання фіскального навантаження на доходи громадян. Рахункова палата зауважує, що зазначене може призвести до вчинення суб’єктами господарювання (насамперед малого і середнього бізнесу) дій із податкової мінімізації (ухилення від сплати податків) за рахунок збільшення «конвертів» при оплаті праці за виконану роботу, звільнення найманих працівників чи переводу їх на неповний робочий графік.

У проекті державного бюджету на 2021 рік видатки споживання визначені в обсязі 1154,99 млрд грн /більше фактичних за 2019 р. на 156,1 млрд грн, або на 15,6%, та бюджетних призначень на 2020 р. на 120,3 млрд грн, або на 11,6%/ і становлять 86,8% загального обсягу видатків, а видатки розвитку – 174,49 млрд грн /більше фактичних за 2019 р. на 98,3 млрд грн, або в 2,3 рази, та бюджетних призначень на 2020 р. на 8,87 млрд грн, або на 5,4%/ і становлять 13,1% загального обсягу видатків, а решта видатків в обсязі 1,5 млрд грн (0,1% загального обсягу видатків) є нерозподіленими (резервний фонд). За економічною структурою найбільші обсяги видатків передбачені на:

оплату праці працівників бюджетних установ – 212,47 млрд грн /більше фактичних за 2019 р. на 36 млрд грн, або на 20,4%, та бюджетних призначень на 2020 рік на 16,1 млрд грн, або на 8,2%/;

трансферт Пенсійному фонду – 203,8 млрд грн /більше фактичних за 2019 р. на 21,5 млрд грн, або на 11,8%, та бюджетних призначень на 2020 рік на 1,5 млрд грн, або на 0,8%/;

трансферти місцевим бюджетам – 161,7 млрд грн /менше фактичних за 2019 р. на 98,6 млрд грн, або на 37,9%, та більше бюджетних призначень на 2020 рік на 4,1 млрд грн, або на 2,6%/;

обслуговування державного боргу – 160,47 млрд грн /більше фактичних за 2019 р. на 41,2 млрд грн, або на 34,6%, та бюджетних призначень на 2020 рік на 22 млрд грн, або на 15,9%/.

Видатки для Пенсійного фонду на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду в обсязі 203,8 млрд грн, як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, обраховані з урахуванням індексу інфляції, прогнозного обсягу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, такі видатки передбачають продовження виплати щомісячної доплати у розмірі 500 грн 80-річним пенсіонерам та здійснення з 01.05.2021 р. індексації пенсій, а також запровадження з 01.07.2021 р. щомісячної доплати до пенсії у розмірі 400 грн пенсіонерам, яким виповнилося 75 років, до досягнення ними 80-річного віку. Разом з тим, впродовж п.р. Казначейством щомісяця надаються з ЄКР позики Пенсійному фонду на покриття тимчасових касових розривів і загальний обсяг цих позик за січень-вересень 2020 р. становив 128,3 млрд грн (з яких повернуто 111,2 млрд грн), а загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за надання позик з ЄКР на 01.10.2020 р. становив 65,17 млрд грн і з початку п.р. збільшився на 15,97 млрд грн. У Висновках РП відмічено, що зростають ризики значного посилення залежності виплати пенсій і допомоги від отримання Пенсійним фондом позик з ЄКР, вкотре не передбачено повернення на ЄКР 48,1 млрд грн, наданих у 2007–2014 рр. на покриття тимчасових касових розривів Пенсійного фонду, та з урахуванням зростання у п.р. такої заборгованості ризики неповернення цих коштів дедалі збільшуються. Зважаючи на зазначене, обсяг коштів, передбачений на 2021 р. для Пенсійного фонду, потребує додаткового обґрунтування.

На 2021 р. видатки на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі передбачено у сумі 36,6 млрд грн, що менше фактичних видатків за 2019 р. на 10 млрд грн, або на 21,5%, та бюджетних призначень на 2020 р. на 0,56 млрд грн, або на 1,5%. Визначення коштів на таку мету потребує додаткових пояснень з огляду на можливе зростання цін на житлово-комунальні послуги. Рахункова палата також зауважує, що у разі подорожчання відповідних послуг і збільшення кількості субсидіантів посилюються ризики необхідності перегляду цих видатків.

Видатки на охорону здоров’я у проекті державного бюджету на 2021 рік визначено в обсязі 156,2 млрд грн /включаючи трансферти з державного бюджету місцевим бюджетам/ з урахуванням продовження реалізації заходів відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Згідно з абзацом другим частини п’ятої статті 4 цього Закону обсяг коштів державного бюджету, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в законі про державний бюджет у розмірі не менше 5% ВВП. Однак за прогнозними розрахунками Мінфіну обсяг видатків зведеного бюджету на охорону здоров’я на 2021 рік становитиме 191,1 млрд грн, або 4,2% ВВП, а до законопроекту не подана відповідна програма медичних гарантій. Натомість, як і у 2020 р., згідно з статтею 19 законопроекту у 2021 р. реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів, та пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту передбачається зупинити дію відповідної норми. На реалізацію програми медичних гарантій враховані видатки в обсязі 123,4 млрд грн, що на 34,6 млрд грн, або на 38,9%, більше бюджетних призначень на 2020 р. При цьому, як і у п.р., згідно з пунктом 6 Прикінцевих положень законопроекту фінансове забезпечення закладів охорони здоров’я, які належать до сфери управління МОЗ, Національної академії медичних наук, Державного управління справами, Національної академії наук, Мінсоцполітики та не уклали договір з Національною службою здоров’я про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, здійснюватиметься у 2021 р. за рахунок коштів державного бюджету за бюджетними програмами відповідних вищезазначених головних розпорядників коштів.

Поряд з тим, передбачено видатки МОЗ на: проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, – 2,6 млрд грн; забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру /що за інформацією у пояснювальній записці до законопроекту включає централізоване забезпечення хворих дороговартісними лікарськими засобами та медичними виробами з лікування ВІЛ/СНІДу, туберкульозу, онкології, серцево-судинних захворювань, рідкісних орфанних захворювань, забезпечення заходів імунопрофілактики населення/ – 9,5 млрд грн (на 1,5 млрд грн, або на 18,1%, більше бюджетних призначень на 2020 р.); розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізацію і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я – 2 млрд грн /що за інформацією у пояснювальній записці до законопроекту включає 1 млрд грн на продовження у 2021 р. реалізації заходів щодо розвитку такої системи в усіх регіонах, зокрема на придбання спеціалізованого санітарного транспорту, а також 1 млрд грн для дооснащення медичним обладнанням приймальних відділень опорних лікарень/ (на 77,4 млн грн, або на 4%, більше бюджетних призначень на 2020 р.). Водночас, менше ніж на п.р. передбачено коштів на громадське здоров’я та заходи боротьби з епідеміями – 2,7 млрд грн (на 2020 р. – 3,7 млрд грн), на рівні 2020 р. заплановано видатки на лікування громадян України за кордоном  – 1,09 млрд грн, реалізацію пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів – 112 млн грн. Національній академії медичних наук передбачено видатки, серед іншого, на: реалізацію пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення надання медичної допомоги у окремих науково-дослідних установах НАМН – 1,6 млрд грн (на 0,8 млрд грн більше бюджетних призначень на 2020 р., при цьому до пілотного проекту планується долучити ще 4 установи); фонд розвитку закладів третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги – 0,5 млрд грн.

Щодо видатків на освіту слід звернути увагу, що порівняно з п.р. (з урахуванням змін, внесених законом від 13.04.2020 р. № 553-IX) на 2021 р. відновлено видатки на: Фонд Президента України з підтримки освіти, науки та спорту /заснування такого Фонду передбачено Указом Президента України від 06.11.2018 р. № 357/ у сумі 0,5 млрд грн (на п.р. зазначені видатки встановлені у такій же сумі, але потім скасовані); Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти у сумі 1 млрд грн /за наведеною у пояснювальній записці до законопроекту інформацією такі кошти планується спрямувати на відновлення і розбудову мережі студентських гуртожитків, а також на заходи, пов’язані із забезпеченням пожежної та техногенної безпеки у закладах освіти/ (на п.р. зазначені видатки встановлені у сумі 0,25 млрд грн, але потім скасовані); забезпечення діяльності Національного фонду досліджень, грантову підтримку наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у сумі 0,58 млрд грн (на п.р. зазначені видатки встановлені у сумі 0,53 млрд грн, але потім зменшені до 0,3 млрд грн); підтримку пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у закладах вищої освіти у сумі 0,1 млрд грн (на п.р. зазначені видатки встановлені у сумі 0,4 млрд грн, але потім скасовані).

Видатки на фінансове забезпечення культури та мистецтва на 2021 р. плануються у сумі 7,5 млрд грн і включають видатки за бюджетними програмами, заходи за якими виконуватимуться як безпосередньо Апаратом Міністерства культури та інформаційної політики, так і відповідальними виконавцями бюджетних програм (Державним комітетом телебачення і радіомовлення, Державним агентством з питань кіно, Українським інститутом національної пам’яті, а також новоутвореними Державною службою з етнополітики та свободи совісті, Державним агентством розвитку туризму, Державним агентством з питань мистецтв та мистецької освіти, Державною інспекцією культурної спадщини, Державною службою охорони культурної спадщини). При цьому лише на виконання управлінських функцій вказаними державними органами передбачається 240,1 млн грн. Водночас, пропонується спрямувати кошти державного бюджету у сфері культури за новими напрямами: фонд розвитку закладів загальнодержавного значення (1 млрд грн) та розкриття туристичного потенціалу України (0,2 млрд грн).

У законопроекті загальний ресурс на національну безпеку та оборону передбачено у сумі 267,1 млрд грн (з них шляхом надання державних гарантій  – до 20 млрд грн), або 5,93% ВВП /у 2020 р. – 6,23% ВВП/, що відповідає вимогам статті 35 Закону України «Про національну безпеку України» /обсяг видатків на фінансове забезпечення сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% запланованого ВВП/. За інформацією, наведеною у супровідних матеріалах до законопроекту /згідно з пунктом 11 частини першої статті 38 Кодексу/, до Мінфіну не надходили пропозиції від РНБО до законопроекту стосовно текстових статей, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, та обсягів видатків на національну безпеку і оборону. Разом з тим, відповідно до статті 37 Кодексу Кабінет Міністрів до схвалення законопроекту про державний бюджет подає його РНБО по зазначених статтях, а згідно з частиною третьою статті 35 Закону України «Про національну безпеку України» Кабінет Міністрів вносить на розгляд Верховної Ради такий законопроект з урахуванням відповідного рішення РНБО. У зв’язку з цим, на думку Рахункової палати, Кабінетом Міністрів розподілило 247 млрд грн між 9 головними розпорядниками коштів без визначених критеріїв і пріоритетів. Порівняно з затвердженими на п.р. показниками видатки на національну безпеку та оборону на 2021 р. пропонується загалом збільшити на 9,3 млрд грн, або на 3,9%, у т.ч.: МВС – на 4,1 млрд грн, або на 4,3%; СБУ – на 2,5 млрд грн, або на 19,9%; СЗР – на 1,6 млрд грн, або на 69,5%; Держспецзв’язку – на 1 млрд грн, або на 35,5%; ГУР Міноборони – на 0,4 млрд грн, або на 11,7%. При цьому видатки Міноборони навпаки зменшуються на 0,5 млрд грн, або на 0,4%.

Видатки на забезпечення функціонування судів і діяльності суддів, органів і установ системи правосуддя у законопроекті передбачено в обсязі 19,1 млрд грн (з них за загальним фондом – 15,7 млрд грн), що на 1,4% більше, ніж затверджено на 2020 рік. Проте, за інформацією, наведеною у супровідних матеріалах до законопроекту /згідно з пунктом 11-1 частини першої статті 38 Кодексу/, не враховано пропозиції Вищої ради правосуддя по відповідних статтях загалом на суму 27,7 млрд грн, у т.ч. на: оплату праці (з нарахуваннями) – 19,5 млрд грн (умови оплати праці суддів та державних службовців встановлено на рівні 2020 р.), оплату комунальних послуг і енергоносіїв – 0,1 млрд грн, інші поточні витрати – 3,6 млрд грн (без вмотивованих обґрунтувань та розрахунків додаткової потреби), капітальні видатки – 4,5 млрд грн. При цьому за спеціальним фондом на вказану мету планується отримати судовий збір та надходження від звернення застави у дохід держави у сумі 3,4 млрд грн (відповідно до пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Кодексу), що на 0,6 млрд грн менше ніж заплановано на 2020 рік.

Згідно з статтею 24 законопроекту обсяг видатків, передбачених за бюджетною програмою «Забезпечення окремих видатків районних державних адміністрацій, пов’язаних з ліквідацією районів», розподіляється Кабінетом Міністрів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. У проекті державного бюджету на 2021 р. зазначені видатки передбачені за загальним фондом у складі загальнодержавних витрат Мінфіну (код 3511270) у сумі 1,2 млрд грн (з них на оплату праці – у сумі 1 млрд грн). Така стаття законопроекту не узгоджується з нормами Кодексу, оскільки згідно з пунктом 5 частини першої статті 40 Кодексу розподіл зазначених коштів мав би бути передбачений у додатку № 3 до законопроекту шляхом встановлення відповідних бюджетних призначень облдержадміністраціям (як головним розпорядникам коштів), якщо ж на даному етапі це неможливо, зазначений розподіл повинен здійснюватися відповідно до частини шостої статті 23 Кодексу (згідно з якою передача бюджетних призначень від одного до іншого головного розпорядника бюджетних коштів здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом).

У проекті державного бюджету на 2021 рік не передбачено розподіл державних капітальних вкладень за державними інвестиційними проектами, натомість за загальним фондом акумульовано такі кошти у складі загальнодержавних витрат Мінекономіки за бюджетною програмою «Державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів» (код 1211120) у сумі 1129,3 млн грн /визначено на рівні 2020 р. з урахуванням змін, внесених законом від 13.04.2020 р. № 553-IX/. При цьому статтею 25 законопроекту пропонується (як виняток з пункту 7 частини дев’ятої статті 33, частин другої, третьої та сьомої статті 33-1 та пункту 4-1 частини першої статті 38 Кодексу) розподіляти такі кошти між головними розпорядниками коштів (з визначенням нових бюджетних програм) за рішенням Кабінету Міністрів на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів без погодження з Комітетом, ігноруючи вимоги частин шостої та п’ятнадцятої статті 23 Кодексу. Таке положення не відповідає нормам Кодексу (зокрема, вищезгаданим у статті 25 законопроекту, а також частині другій статті 23 і пункту 5 частини першої статті 40 щодо встановлення бюджетних призначень законом про державний бюджет, частинам шостій і п’ятнадцятій статті 23 щодо передачі бюджетних призначень за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом). Отже, з метою дотримання бюджетного законодавства при доопрацюванні законопроекту належить статтю 25 та видатки за бюджетною програмою 1211120 у сумі 1129,3 млн грн виключити, здійснивши розподіл таких коштів між відповідними бюджетними програмами головних розпорядників коштів на підставі рішення зазначеної Міжвідомчої комісії. У Висновках РП звернуто увагу, що Рахункова палата неодноразово вказувала на зволікання з прийняттям рішень про розподіл коштів між об’єктами і недоліки в організації виконання державних інвестиційних проектів, як наслідок, передбачені у законі про державний бюджет видатки на їх виконання не використовувалися, а перерозподілялися на інші бюджетні програми, відповідно, терміни реалізації проектів переносилися. Варто також відмітити, що відповідно до частини шостої статті 33-1 Кодексу державні капітальні вкладення розподіляються на реалізацію нових державних інвестиційних проектів за умови, що в межах обсягу державних капітальних вкладень на плановий бюджетний період не менше 70% буде спрямовано на продовження (завершення) реалізації розпочатих державних інвестиційних проектів. Виконання вказаної вимоги у разі визначення на 2021 р. обсягу державних капітальних вкладень на рівні п.р. обмежуватиме можливість розпочати нові державні інвестиційні проекти.

Видатки на державну підтримку вугільної галузі передбачені загалом у сумі 4,49 млрд грн, або майже в обсязі, затвердженому на 2020 р. (4,51 млрд грн), з них на реструктуризацію вугільної галузі – 3,12 млрд грн (відповідно 3,56 млрд грн), заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств – 1,03 млрд грн (відповідно 0,61 млрд грн), гірничорятувальні заходи на вугледобувних підприємствах – 0,34 млрд грн (відповідно 0,29 млрд грн). Разом з тим, у п.р. піднімається питання щодо вишукання додаткових коштів для погашення відповідної заборгованості. Отже, постає питання щодо достатності передбачених на 2021 р. коштів для вирішення проблем вугільної галузі. Крім того, у законопроекті не передбачено коштів для реалізації Державної цільової економічної програми енергоефективності (на п.р. затверджено 0,4 млрд грн) і з цього приводу не надано відповідних пояснень у супровідних матеріалах до законопроекту. Варто відмітити, що постановою КМУ від 06.11.2019 р. № 921 встановлено збільшити статутний капітал державної установи «Фонд енергоефективності» на 1,1 млрд грн за рахунок відповідних коштів, передбачених у державному бюджеті на 2019 рік.

Видатки державного дорожнього фонду на розвиток мережі автомобільних доріг (у складі спеціального фонду державного бюджету) плануються в обсязі 71,48 млрд грн, у т.ч. на: виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування – 13,5 млрд грн (на п.р. затверджено 5,6 млрд грн), розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення – 36,59 млрд грн (відповідно 38 млрд грн), субвенцію місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 21,3 млрд грн (відповідно 22,2 млрд грн). Таким чином, у загальному обсязі зазначених видатків на 2021 рік видатки на виконання відповідних боргових зобов’язань вже становлять 19%, а тому в подальшому ймовірне здійснення запозичень Укравтодору під державні гарантії (що на наступний рік планується згідно з підпунктом «г» пункту 1 статті 6 законопроекту і в презентаційних матеріалах Мінфіну до законопроекту зазначається про наміри надати відповідні державні гарантії в обсязі 70,9 млрд грн) та нарощування обсягів таких запозичень матиме наслідком зростання у наступних бюджетних періодах видатків на виконання відповідних боргових зобов’язань і зменшуватиме ресурс державного дорожнього фонду на проведення робіт з розвитку дорожнього господарства. Однак, у проекті державного бюджету на 2021 рік не передбачено видатків на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм (на п.р. затверджено 4,4 млрд грн) /відповідно до частини четвертої статті 24-2 Кодексу на цей напрямок належить спрямовувати 5% коштів державного дорожнього фонду в частині доходів, за виключенням коштів, що спрямовуються на виконання відповідних боргових зобов’язань/. Водночас, статтею 30 законопроекту пропонується установити, що у 2021 р., як виняток з положень статті 24-2 Кодексу, кошти спеціального фонду державного бюджету, передбачені на реалізацію заходів, визначених пунктом 4 частини третьої статті 24-2 Кодексу /на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм/ (заплановано у сумі 3,05 млрд грн), спрямовуватимуться на оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів залізничним транспортом та модернізацію залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень. Крім того, на таку мету у 2021 р. Урядом шляхом унормування у пов’язаному законопроекті № 4100 запропоновано ще спрямувати 60% коштів спеціального фонду, джерелом формування якого є доходи, визначені пунктом 13-5 частини третьої статті 29 Кодексу /50% надходжень від адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі/ (заплановано у сумі 1,44 млрд грн) як виняток з положень пункту 21 частини четвертої статті 30 Кодексу /згідно з яким такі кошти спрямовуються на здійснення заходів із впровадження, розбудови, відновлення та експлуатації системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі/. Отже, відповідні видатки передбачені за спеціальним фондом у сумі 4,49 млрд грн, однак зазначене не узгоджується з вищезгаданими нормами Кодексу.

У Висновках РП окремо зазначено, що за оцінкою Рахункової палати є можливості для оптимізації запропонованих у законопроекті як кількості бюджетних програм і результативних показників їх виконання, так і обсягів видатків:

за деякими бюджетними програмами, які передбачаються і на 2021 рік, упродовж останніх років видатки за ініціативою головних розпорядників коштів зменшувалися та перерозподілялися на інші бюджетні програми, що здебільшого є наслідком прорахунків при формуванні бюджетних програм у проекті державного бюджету;

наявні можливості для оптимізації 9603 результативних показників за 453 бюджетними програмами (запропонованих у супровідних матеріалах до законопроекту).

Видатки державного фонду регіонального розвитку передбачено у складі загальнодержавних витрат Мінрегіону за кодом 2761070 у сумі 9,36 млрд грн, що становить 0,99% доходів загального фонду проекту державного бюджету /відповідно до вимог частини першої статті 24-1 Кодексу при складанні проекту державного бюджету державний фонд регіонального розвитку визначається в обсязі не менше 1% прогнозного обсягу доходів загального фонду/ та більше бюджетних призначень на 2020 р. (на п.р. затверджено 7,5 млрд грн, але законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ зменшено до 4,9 млрд грн).

Відносини між державним та місцевими бюджетами на 2021 рік у законопроекті побудовані на основі чинного законодавства з урахуванням запропонованих Урядом змін до Кодексу у пов’язаному законопроекті № 4100 (що вже певним чином унормовано у Законі України від 17.09.2020 р.
№ 907
-IX «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»)
, постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 р. № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів» та здійснюваних окремих заходів з реалізації реформ у сферах місцевого самоврядування, охорони здоров’я, освіти, соціального захисту населення. При цьому з урахуванням положень пов’язаного законопроекту № 4100 та закону від 17.09.2020 р. № 907-IX районні бюджети не матимуть взаємовідносин з державним бюджетом /довідково: у 2020 р. 448 районних бюджетів отримують відповідні трансферти з державного бюджету/. На 2021 рік законопроектом встановлюються відносини державного бюджету з 1463 місцевими бюджетами, що на 10 більше ніж у п.р.

Загальний обсяг трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на 2021 рік становить 161,7 млрд грн, у т.ч. із загального фонду – 137,3 млрд грн, спеціального фонду – 24,4 млрд грн.

Із загального фонду державного бюджету передбачається надати місцевим бюджетам:

дотації у сумі 24,3 млрд грн, що на 2,7 млрд грн, або на 12,4% більше, ніж визначено на 2020 рік, з них:

базову дотацію у сумі 15,7 млрд грн, що на 2,4 млрд грн, або на 18,1%, більше порівняно з п.р., яку отримають 20 обласних бюджетів та 1075 бюджетів територіальних громад (74,8% від кількості громад, що мають взаємовідносини з державним бюджетом). У Висновках РП вказано, що зменшиться частка бюджетів, щодо яких вирівнювання податкоспроможності не здійснюється, і бюджетів, з яких передбачено перерахування до державного бюджету реверсної дотації, тобто самодостатніх громад, таким чином, результатом реформи децентралізації стало не деклароване отримання самодостатніх громад, а штучне укрупнення адміністративно-територіальних одиниць;

– додаткову дотацію на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я у сумі 7,9 млрд грн, що визначена на рівні п.р. /така дотація відповідно до Кодексу встановлюється для обласних бюджетів з подальшим розподілом між місцевими бюджетами/. Згідно із запропонованими змінами у пов’язаному законопроекті № 4100 пропонується розподіл 50% такої дотації між місцевими бюджетами здійснювати лише за підсумками І півріччя, що в умовах зниження надходжень до місцевих бюджетів, пов’язаних з негативними наслідками поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, не сприятиме забезпеченню своєчасних виплат за захищеними видатками місцевих бюджетів. Асоціація міст пропонує збільшити обсяг такої дотації до 14 млрд грн для забезпечення утримання відповідних закладів, у т.ч. переданих з районного рівня;

додаткову дотацію на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг зі сплати земельного податку суб’єктам космічної діяльності та літакобудування – 668,7 млн грн (на 263,6 млн грн, або на 65,1%, більше ніж на п.р.). Однак втрати місцевих бюджетів від наданих державою податкових пільг в інших сферах економіки не відшкодовуються /прикладом є справляння відповідно до пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, у розмірі 25% податку/.

При цьому не передбачено надання стабілізаційної дотації (на п.р. затверджена у сумі 200 млн грн, але скасована законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ), яка відповідно до пункту 19 розділу VІ Кодексу надавалася до завершення процесу об’єднання територіальних громад відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад»;

субвенції передбачаються у сумі 113 млрд грн, що на 4,7 млрд грн, або на 4,4%, більше порівняно з 2020 р., зокрема:

освітня субвенція в обсязі 102,5 млрд грн, що на 23,4 млрд грн, або на 29,6%, більше ніж на п.р. При цьому у складі освітньої субвенції заплановано резерв коштів у сумі 696,7 млн грн /обсяг якого відповідно до частини третьої статті 103-2 Кодексу не може перевищувати 1% загального обсягу субвенції/. У пояснювальній записці до законопроекту немає пояснень щодо врахованого у розрахунках обсягу субвенції контингенту учнів /відповідно до формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами, затвердженої постановою КМУ від 27.12.2017 р. № 1088 (із змінами), під час здійснення відповідного розрахунку має враховуватися, зокрема, контингент учнів усіх типів закладів загальної середньої освіти станом на 5 вересня року, що передує плановому бюджетному періоду/. Поряд з тим, на виконання підпункту 1 пункту 6 розділу XII Закону України «Про освіту», згідно з яким передбачено поетапне (до 2023 р.) щорічне збільшення посадових окладів педагогічних працівників найнижчої кваліфікаційної категорії до 4 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, постановою КМУ від 10.07.2019 р. № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки» встановлено з 01.01.2020 р. відповідне поетапне збільшення оплати праці педагогічних працівників. Однак, в освітній субвенції кошти на виконання зазначених норм не враховані. Рахункова палата вважає, що в умовах запланованого підвищення розміру мінімальної зарплати збільшуються ризики незабезпечення в повному обсязі видатків на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників закладів освіти. За оцінкою Асоціації міст додаткова потреба у таких коштах становить 35,5 млрд грн;

– субвенція на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у сумі 504,46 млн грн /на рівні п.р./;

– субвенція на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у сумі 1,42 млрд грн (на 361,3 млн грн ,або на 34,1%, більше, ніж на п.р.);

– субвенція на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» у сумі 1 млрд грн (на 0,5 млрд грн, або в 2 рази більше ніж на п.р., за загальним фондом), при цьому не передбачена за спеціальним фондом (на п.р. визначена у сумі 2 млрд грн);

– субвенція на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти у сумі 150 млн грн (на 50 млн грн, або на 50%, більше ніж на п.р.);

– субвенція на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я у сумі 2,9 млрд грн (на 1,4 млрд грн, або на 93,2%, більше ніж на п.р), у складі якої згідно з пояснювальною запискою до законопроекту враховано 867,5 млн грн на забезпечення у І півріччі 2021 р. хворих на цукровий діабет інсуліном та хворих на нецукровий діабет десмопресином (з ІІ півріччя передбачається забезпечення хворих на цукровий та нецукровий діабет відповідними препаратами за рахунок програми медичних гарантій).

Вперше передбачено надання субвенцій на: заходи, спрямовані на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками під час навчального процесу у закладах загальної середньої освіти (1 млрд грн); розвиток спортивної інфраструктури (0,5 млрд грн); розвиток мережі надання адміністративних послуг (489,8 млн грн); розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад (62,6 млн грн).

Натомість не передбачено окремих субвенцій, визначених на п.р., серед них: медичної субвенції (у п.р. надавалася у січні-березні в обсязі 14,6 млрд грн у зв’язку із переходом з 01.04.2020 р. вторинної медичної допомоги на фінансове забезпечення Національною службою здоров’я), субвенції на придбання ангіографічного обладнання (80,8 млн грн; за інформацією МОЗ у 2020 р. мають бути завершені заходи щодо забезпечення закладів охорони здоров’я ангіографічним обладнанням для 100% покриття території країни мережею реперфузійних центрів), субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (1,7 млрд грн).

Із спеціального фонду державного бюджету передбачено надати місцевим бюджетам субвенції в обсязі 24,4 млрд грн, з яких на:

– фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 21,3 млрд грн /надається на виконання пункту 2 частини третьої статті 24-2 та статті 103-1 Кодексу в рамках державного дорожнього фонду/, що на 0,83 млрд грн менше ніж на п.р. (це пов’язано із збільшенням обсягу виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування);

– реалізацію інвестиційних проектів за рахунок кредитів (позик) від міжнародних фінансових організацій, а саме на: завершення будівництва метрополітену у м. Дніпрі (1 млрд грн); подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові (310 млн грн); реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з МБРР проекту «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей» (0,56 млрд грн); реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (1,2 млрд грн).

На відміну від 2020 р. не передбачено надання субвенції на реалізацію проекту «Житло для внутрішньо переміщених осіб» (на п.р. визначена у сумі 485 млн грн за рахунок міжнародної допомоги), а також субвенцій (за рахунок надходжень від плати за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор) на: реалізацію програми "Спроможна школа для кращих результатів" (2 млрд грн), створення нових, будівельно-ремонтні роботи існуючих палаців спорту та завершення розпочатих у попередньому періоді робіт з будівництва/реконструкції палаців спорту (150 млн грн), завершення розпочатих у попередньому періоді робіт з будівництва/реконструкції, будівництво нових, реконструкцію та капітальний ремонт існуючих спортивних п’ятдесятиметрових і двадцятип’ятиметрових басейнів (200 млн грн).

При цьому законопроект не містить розподілу між місцевими бюджетами 14 трансфертів з державного бюджету (або 46,7% їх загальної кількості (з яких нових лише 4 субвенції), що не узгоджується з вимогами частини третьої статті 97 Кодексу (згідно з якими у державному бюджеті затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів) та створює ризики затягування подальшого розподілу відповідних трансфертів (відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу), несвоєчасного перерахування і неефективного використання зазначених коштів протягом бюджетного періоду, на що також звертає увагу Рахункова палата. Йдеться про субвенції на:

заходи, спрямовані на боротьбу з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками під час навчального процесу у закладах загальної середньої освіти – 1 млрд грн (нова субвенція);

розроблення комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад – 62,6 млн грн (нова субвенція);

розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг – 489,8 млн грн (нова субвенція);

розвиток спортивної інфраструктури – 500 млн грн (нова субвенція);

забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» – 1,4 млрд грн;

реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» – 1 млрд грн;

модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів – 150 млн грн;

фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, – 137,5 млн грн (на рівні п.р.);

реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України – 1,65 млрд грн, з них за загальним фондом – 0,45 млрд грн (на 375 млн грн, або на 29,4%, більше ніж на п.р.);

здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, – 125 млн грн (на 105 млн грн, або у 6 разів більше ніж на п.р.);

виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для: сімей осіб, які загинули, і для осіб, які стали особами з інвалідністю І-ІІ групи внаслідок участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та які потребують поліпшення житлових умов, – 305,1 млн грн (на рівні п.р.); внутрішньо переміщених осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, і визнані особами з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи або учасниками бойових дій та які потребують поліпшення житлових умов, – 248,4 млн грн (на рівні п.р); сімей учасників бойових дій на території інших держав, які загинули, і для осіб з інвалідністю І-ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав та які потребують поліпшення житлових умов. – 50 млн грн (на рівні п.р.); осіб з інвалідністю I-II групи, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності – 12,3 млн грн (на 4,7 млн грн, або на 61,4%, більше ніж на п.р.).

До державного бюджету у 2021 р. планується отримати реверсну дотацію в обсязі 10,4 млрд грн (на 1,6 млрд грн, або на 18,5%, більше ніж на п.р.), яку будуть перераховувати до державного бюджету 4 обласних бюджети, 206 бюджетів територіальних громад.

Статтею 18 законопроекту пропонується установити, що розподіл субвенції місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України між місцевими бюджетами здійснюється Кабінетом Міністрів. У проекті державного бюджету на 2021 рік зазначена субвенція передбачена у складі загальнодержавних видатків Мінрегіону /код бюджетної програми 2761600/ у сумі 1650 млн грн, у т.ч. за загальним фондом – 450 млн грн, за спеціальним фондом – 1200 млн грн (за рахунок кредиту, залученого від Європейського інвестиційного банку). Така стаття законопроекту не враховує вимоги Кодексу, оскільки згідно з пунктом 6 частини першої статті 40 Кодексу та частиною третьою статті 97 Кодексу розподіл вказаної субвенції мав би бути передбачений у додатку № 6 до законопроекту, якщо ж на даному етапі це неможливо, зазначений розподіл повинен здійснюватися відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу (за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом).

Статтями 26 і 27 законопроекту передбачається певним чином змінити цільове призначення залишків коштів освітньої субвенції і субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, що не узгоджується з нормами відповідно частини четвертої статті 103-2 і частини четвертої статті 103-3 Кодексу.

За інформацією у супровідних матеріалах до законопроекту розрахункові показники місцевих бюджетів (без міжбюджетних трансфертів) на 2021 рік становлять загалом: видатки і кредитування – 499,2 млрд грн /що більше ніж враховано при затвердженні державного бюджету на п.р. на 51,6 млрд грн, або на 11,5%/, доходи – 337,5 млрд грн /відповідно більше на 47,5 млрд грн, або на 16,4%/.

Виходячи з наявної інформації, секретаріатом Комітету підготовлено аналітичні матеріали до законопроекту, які під час опрацювання законопроекту у підкомітетах надавалися за відповідними напрямами народним депутатам – членам Комітету та 09.10.2020 р. надіслані на їх електронну пошту у ВРУ.

ІІ. Щодо відповідності законопроекту вимогам Кодексу та узгодження з деякими іншими законами

Частиною третьою статті 153 Регламенту встановлено, що законопроект про державний бюджет має бути розроблений з дотриманням вимог Кодексу та має ґрунтуватися на Бюджетній декларації з урахуванням рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики (якщо такі рекомендації схвалені відповідно до частини шостої статті 152 Регламенту).

У зв’язку з цим варто зазначити, що відповідно до вимог статті 33 Кодексу та статті 152 Регламенту Кабінет Міністрів не пізніше 1 червня року, що передує плановому, повинен схвалити Бюджетну декларацію і у триденний строк подати її до Верховної Ради, при цьому Верховна Рада має розглянути питання щодо Бюджетної декларації не пізніше 15 липня року, що передує плановому, та прийняти щодо неї відповідне рішення. Разом з тим, пунктом 2 розділу ІІ закону від 13.04.2020 р. № 553-IX за ініціативою Уряду передбачено, що стаття 33 Кодексу у 2020 році не застосовується. Як наслідок, Кабінетом Міністрів не подавалася до Верховної Ради Бюджетна декларація на 2021-2023 роки. Таким чином, наразі немає урядового документу середньострокового бюджетного планування, що мав би визначати засади бюджетної політики і показники державного бюджету на 2021-2023 роки і бути основою для складання проекту державного бюджету на 2021 рік та прогнозів місцевих бюджетів на 2022 і 2023 роки. Разом з тим, на думку ГНЕУ, у контексті заявленого Урядом курсу на запровадження засад середньострокового планування у супровідних матеріалах до законопроекту доцільно було б надати детальну інформацію щодо дотримання трирічних бюджетних пріоритетів держави та можливих ризиків, пов’язаних із забезпеченням середньострокової та довгострокової збалансованості бюджету та формуванням завдань податкової та митної політики.

Загалом про відповідність окремих положень законопроекту нормам Кодексу та іншого законодавства вже відмічалося вище по тексту, а також вказано ГНЕУ і Рахунковою палатою у своїх висновках.

Серед іншого, на думку ГНЕУ, статтями 4, 20, 24 і 25 законопроекту допускається можливість управління державними видатками «у ручному режимі», без відповідного економічного обґрунтування напрямів та обсягів розподілу бюджетних коштів, і такі положення є суперечливими з точки зору дотримання вимог статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків). Аналогічні зауваження містяться у Висновках РП.

Як і у попередні роки, законопроектом пропонується внести зміни або зупинити дію окремих норм законодавчих актів /зокрема, йдеться про статті 25-27, 29 і 30 та пункти 3 і 4 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту/. Це не відповідає вимогам частини четвертої статті 153 Регламенту (згідно з якою законопроект про державний бюджет не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів), що також зазначає Рахункова палата. При цьому ГНЕУ зауважує, що у законопроекті продовжена багаторічна негативна практика призупинення законом про державний бюджет дії чинних актів законодавства, зміни передбаченого ними правового регулювання відносин, що суперечить численним рішенням Конституційного Суду України.

Поряд з тим, при подальшому доопрацюванні законопроекту потрібно внести до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення для приведення у відповідність до вимог нормопроектувальної техніки.

У поданих разом із законопроектом супровідних матеріалах немає деякої інформації, передбаченої частиною першою статті 38 Кодексу, зокрема, йдеться про:

обґрунтування розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення /пункт 2-1/ – з цього приводу у складі супровідних матеріалів до законопроекту міститься загальна інформація щодо соціального захисту населення, в т.ч. величини прожиткового мінімуму у розрахунку на місяць на одну особу і для основних соціальних і демографічних груп населення;

перелік державних інвестиційних проектів із зазначенням загальної вартості кожного проекту, загальних обсягів витрат державного бюджету, необхідних для розроблення та реалізації кожного проекту, включаючи обсяги видатків державного бюджету, необхідних для завершення кожного проекту, а також обсяги таких видатків на відповідний бюджетний період у розрізі бюджетних програм /пункт 4-1/ – що ймовірно пов’язано з наявністю статті 25 законопроекту, якою в інший спосіб унормовується відповідне питання (про що вище зазначено).

Крім того, у супровідних матеріалах до законопроекту не наведено детальних розрахунків і обґрунтувань до законопроекту та показників проекту державного бюджету на 2021 рік, що значно ускладнює опрацювання і аналіз окремих положень та показників законопроекту. З огляду на зазначене, від Комітету направлялися звернення до окремих державних органів (насамперед, Мінфіну) щодо термінового подання відповідних матеріалів. У відповідь на такі звернення Комітету надано певні пояснення і розрахунки, однак така інформація не є складовою безпосередньо законопроекту та/або супровідних матеріалів до нього (а відтак не є доступною для широкого обговорення як в Парламенті, так і серед громадськості).

ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту

Процедура підготовки і розгляду законопроекту про державний бюджет у першому читанні визначена статтями 156-157 Регламенту. Зокрема, згідно з частиною першою статті 156 Регламенту народні депутати і комітети Верховної Ради формують свої пропозиції до законопроекту і мають їх направляти до Комітету не пізніше 1 жовтня 2020 року з урахуванням визначених вимог, зокрема: пропозиції щодо збільшення витрат та/або зменшення надходжень державного бюджету мають визначати джерела їх покриття, включаючи види та обсяги витрат, що підлягають скороченню. Такі пропозиції та пропозиції до текстових статей законопроекту не можуть призводити до збільшення державного боргу і державних гарантій порівняно з їх граничним обсягом, передбаченим у законопроекті.

Розпочинаючи підготовку законопроекту до першого читання, протягом 23-25 вересня п.р. у відповідних підкомітетах Комітету за участю Мінфіну, Рахункової палати, відповідних органів влади і установ попередньо розглянуто законопроект за такими напрямами: доходи і фінансування державного бюджету, державний борг; видатки та кредитування державного бюджету; відносини між державним бюджетом і місцевими бюджетами. У процесі розгляду зазначених питань у відповідних підкомітетах отримано додаткову інформацію щодо обґрунтувань і розрахунків окремих показників проекту державного бюджету на 2021 рік. Загалом звернуто увагу, що у доходній частині проекту державного бюджету на 2021 рік вбачається обґрунтованим збільшення прогнозу деяких видів надходжень. При опрацюванні показників видатків та кредитування проекту державного бюджету на 2021 рік було заслухано 35 головних розпорядників коштів державного бюджету, вивчено стан і проблеми бюджетного забезпечення у відповідних сферах діяльності. Слід відмітити, що переважна більшість головних розпорядників коштів державного бюджету зазначила про недостатність бюджетних коштів для забезпечення їх діяльності  та виконання покладених на них завдань з огляду на розпочаті та ініційовані структурні перетворення. Під час розгляду питання міжбюджетних відносин за участю представників всеукраїнських асоціацій найбільше занепокоєння, як і у попередні роки, викликало недостатнє забезпечення фінансовими ресурсами виконання делегованих державою повноважень, насамперед у зв’язку із підвищенням зарплати педагогічних працівників, що у свою чергу зумовить відволікання власних ресурсів місцевого самоврядування. За наслідками такої роботи народними депутатами – членами Комітету сформовано ряд пропозицій, які включено до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту.

З метою збалансованого розгляду законопроекту у Комітеті у форматі заходів робочої групи за участю керівництва Мінфіну та Рахункової палати опрацьовано таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту (при формуванні якої включено загалом 2451 пропозиція) та Висновки РП. У ході роботи відмічено, що окремі народні депутати подали збалансовані пропозиції лише формально, тому що запропоновані джерела додаткових витрат бюджету в таких пропозиціях виявилися нереалістичними і не підтверджуються належними розрахунками і поясненнями, не узгоджуються з бюджетною методологією та можуть зумовити невиконання бюджетних програм (зокрема, на функціонування державних органів), видатки за якими пропонується зменшити. Поряд з тим, окремі пропозиції містять зміни до інших законодавчих актів, хоча відповідно до частини четвертої статті 153 Регламенту законопроект про державний бюджет не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів. За попередньою оцінкою для врахування поданих пропозицій необхідно загалом близько 1,5 трлн грн. Загалом до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту не включені пропозиції, направлені до Комітету після 1 жовтня 2020 р. (тобто зареєстровані в Апараті Верховної Ради (в СЕДО) 2 жовтня п.р. і пізніше) як такі, що згідно з частиною другою статті 156 Регламенту не розглядаються.

Окремо слід зазначити, що у Верховній Раді зареєстровано проект постанови Верховної Ради України «Про особливий порядок підготовки Бюджетних висновків до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., Цимбалюком М.М. (реєстр. № 4180 від 01.10.2020 р.), яким пропонується доручити Комітету врахувати положення відповідної постанови (йдеться про цей проект постанови) у проекті Бюджетних висновків Верховної Ради. Однак цей проект постанови не відповідає спеціальній процедурі підготовки законопроекту про державний бюджет до першого читання, визначеній статтею 156 Регламенту. За висновком Мінфіну врахування положень цього проекту постанови розбалансує показники законопроекту. Разом з тим, окремі положення цього проекту постанови певним чином дублюються поданими його авторами пропозиціями до законопроекту, що включені до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту і відповідно розглянуті Комітетом. Отже, проект постанови за реєстр. № 4180 не потребує окремого розгляду у Верховній Раді та втратить свою актуальність після прийняття законопроекту у першому читанні.

У результаті проведеної роботи робочою групою підготовлено проект постанови Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік» та таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту (такі матеріали роздані народним депутатам – членам Комітету у матеріалах до засідання Комітету та додаються). Пропозиції, наведені у зазначеній таблиці та які запропоновано врахувати (або врахувати частково), включено до зазначеного проекту постанови Верховної Ради. Такі пропозиції мають бути розглянуті і враховані Кабінетом Міністрів при підготовці законопроекту до другого читання і реалізації бюджетної політики у наступному році.

Відповідно до частини десятої статті 157 Регламенту законопроект про державний бюджет на наступний рік вважається прийнятим у першому читанні, якщо буде прийнято в цілому проект постанови Верховної Ради щодо висновків і пропозицій до цього законопроекту, а схвалені Верховною Радою висновки і пропозиції до законопроекту про державний бюджет на наступний рік набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради.

З огляду на вимоги частин четвертої і п’ятої статті 156 Регламенту, планувалося на засіданні Комітету 16.10.2020 р. розглянути дане питання, однак таке засідання не відбулося через відсутність кворуму.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання на засіданні Комітету 02.11.2020 р. взяли участь народні депутати – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., Забуранна Л.В., Крулько І.І., народний депутат – член Комітету з питань правової політики Маслов Д.В., Міністр фінансів Марченко С.М., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., Голова Вищої ради правосуддя Овсієнко А.А., Голова Ради суддів Моніч Б.С.

Зокрема, підсумовуючи доповідь, заступник Голови Комітету Трухін О.М. запропонував підтримати рішення Комітету, напрацьоване робочою групою, а саме: 1) схвалити запропонований робочою групою проект постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту, а також схвалити висновки до пропозицій у підготовленій таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту; 2) рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу та в цілому підготовлений Комітетом проект постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту.

Народний депутат Забуранна Л.В. запропонувала у проекті постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту виключити пункт 1.13.6 частини першої проекту Бюджетних висновків, в якому передбачено збільшення за загальним фондом видатків за бюджетною програмою «Забезпечення конституційної юрисдикції в Україні» (код 0801010) на 69.941,2 тис. грн. При цьому, народний депутат Крулько І.І. запропонував таке положення перенести до частини другої проекту Бюджетних висновків щодо доручення Уряду при підготовці законопроекту до другого читання визначитися щодо можливості збільшення таких видатків.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. спочатку поставив на голосування пропозицію народних депутатів Забуранної Л.В. і Крулька І.І. про перенесення положення пункту 1.13.6 частини першої проекту Бюджетних висновків до пункту 2.17 частини другої проекту Бюджетних висновків (без суми) з відповідним зменшенням /на 69.941,2 тис. грн/ доходів за кодом 21010000 щодо частини чистого прибутку державних підприємств /у пункті 1.12.5 частини першої проекту Бюджетних висновків/. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

Затим Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував підтримати пропозицію, озвучену заступником Голови Комітету Трухіним О.М., зокрема: 1) схвалити запропонований робочою групою проект постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту і висновки до пропозицій у підготовленій таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту (з урахуванням проголосованого уточнення щодо видатків Конституційного Суду); 2) рекомендувати Верховній Раді прийняти за основу та в цілому підготовлений Комітетом проект постанови щодо висновків та пропозицій до законопроекту. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Схвалити підготовлений у Комітеті з питань бюджету проект постанови Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік», а також схвалити висновки до пропозицій у таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік (реєстр. № 4000).

2. Рекомендувати Верховній Раді України проект постанови Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік», підготовлений Комітетом з питань бюджету, прийняти за основу та в цілому.

«Проект

П О С Т А Н О В А
Верховної Ради України

Про висновки та пропозиції до проекту Закону України
про Державний бюджет України на 2021 рік

 

За результатами розгляду у першому читанні проекту Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік (реєстр. № 4000), поданого Кабінетом Міністрів України, Верховна Рада України   п о с т а н о в л я є :

1. Схвалити висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік як Бюджетні висновки Верховної Ради України (додаються).

2. Кабінету Міністрів України підготувати проект Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік до другого читання відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради України та подати його на розгляд Верховної Ради України у двотижневий строк з дня набрання чинності цією Постановою.

3. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

 

Проект

Схвалено
Постановою Верховної Ради України
від                          2020 року №     -ІХ

 

БЮДЖЕТНІ Висновки
Верховної Ради України

 

1.        При підготовці проекту Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік до другого читання врахувати такі зміни:

1.1.          Пункт 3 статті 6 законопроекту після слів «міжнародними фінансовими організаціями» доповнити словами «та/або державними банками».

1.2.          У частині першій статті 9 законопроекту слова та цифри «для працездатних осіб – 25 відсотків» замінити словами та цифрами «для працездатних осіб – 35 відсотків».

1.3.          Статтю 12 законопроекту доповнити новим пунктом 7 такого змісту:

«7) залишок коштів, джерелом формування яких були надходження спеціального фонду державного бюджету, передбачені на реалізацію заходів, визначених пунктом 4 частини третьої статті 24-2 Бюджетного кодексу України, який утворився на 1 січня 2021 року»;

У зв’язку з цим, статтю 14 законопроекту доповнити новим пунктом __ такого змісту:

«__) фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм (за рахунок джерел, визначених пунктом 7 статті 12 цього Закону) за новою бюджетною програмою, відкритою під час внесення змін до розпису Державного бюджету України».

1.4.          У статті 15 законопроекту цифри «33.000.000» замінити цифрами «45.000.000» та у додатку № 1 до законопроекту передбачити збільшення доходів загального фонду проекту державного бюджету на 2021 рік за кодом 21020000 «Кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України» на 12.000.000 тис. грн (з уточненням відповідних підсумкових показників у цьому додатку та статті 1 законопроекту).

1.5.          Статтю 18 законопроекту виключити.

1.6.          Статтю 20 законопроекту виключити, водночас внести відповідні зміни до статей 11 і 14 законопроекту щодо зарахування плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей до спеціального фонду державного бюджету із спрямуванням таких надходжень на реалізацію заходів у сфері спорту, культури, медицини, освіти і науки за відповідними бюджетними програмами, а також до статті 1 і додатків до законопроекту щодо визначення відповідних показників доходів і видатків спеціального фонду державного бюджету.

1.7.          У частинах першій і другій статті 22 законопроекту слова і цифри «не менше 30 відсотків» замінити словами і цифрами «не менше 90 відсотків».

1.8.          Статтю 25 законопроекту виключити та видатки загального фонду проекту державного бюджету на 2021 рік за бюджетною програмою «Державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів» (код 1211120) у сумі 1.129.307,2 тис. грн виключити, при цьому збільшити обсяг зазначених видатків до 4.000.000 тис. грн та відповідно до вимог статті 33-1 Бюджетного кодексу України здійснити розподіл таких коштів між відповідними бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів (з внесенням відповідних змін до статті 1 та додатка № 3 до законопроекту).

1.9.          Статтю 29 законопроекту виключити, водночас внести такі зміни до законопроекту:

1) статтю 12 доповнити новим пунктом 8 такого змісту:

«8) 70 відсотків надходжень від приватизації майна установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, що належать до сфери управління Міністерства юстиції України та безпосередньо не забезпечують виконання встановлених для них законодавством завдань і функцій»;

2) статтю 14 доповнити новим пунктом 16 такого змісту:

«16) проведення будівництва, реконструкції (реставрації) та капітального ремонту об’єктів Державної кримінально-виконавчої служби України (за рахунок джерел, визначених пунктом 8 статті 12 цього Закону) за новою бюджетною програмою, відкритою під час внесення змін до розпису Державного бюджету України».

1.10.     Законопроект доповнити новими статтями такого змісту:

1.10.1.        «Стаття __. Розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетними програмами «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної прикордонної служби України» (код 1002070), «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Національної гвардії України» (код 1003090), «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій» (код 1006110), «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» (код 2101190), «Будівництво (придбання) житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України» (код 3601180), «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Головного управління розвідки Міністерства оборони України» (код 5961040), «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» (код 6521100), «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Управління державної охорони України» (код 6601030), «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України» (код 6621030), «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України» (код 6641060), «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (код 1201150), «Здійснення природоохоронних заходів, зокрема з покращення стану довкілля» (код 2701270) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Про використання коштів державного бюджету за зазначеними бюджетними програмами у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) відповідні головні розпорядники коштів державного бюджету щокварталу інформують Комітет Верховної Ради України з питань бюджету»;

1.10.2.        «Стаття __. Установити, що для розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетними програмами «Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти» (код 2201140), «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти» (код 2211210), «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми "Спроможна школа для кращих результатів"» (код 2211260) Міністерство освіти і науки України утворює комісію, до складу якої включаються представники Міністерства освіти і науки України, члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (не менше 33 відсотків від складу комісії) та Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій (не менше 33 відсотків від складу комісії)».

1.11.      В абзаці п’ятому пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту слова «та частини другої» виключити.

1.12.     Збільшити доходи загального фонду проекту державного бюджету на 2021 рік у додатку № 1 до законопроекту (з уточненням відповідних підсумкових показників у цьому додатку та статті 1 законопроекту):

1.12.1.        за кодом 11020000 «Податок на прибуток підприємств» на 1.000.000 тис. грн;

1.12.2.        за кодом 13030100 «Рентна плата за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення» на 127.000 тис. грн;

1.12.3.        за кодом 13031600 «Рентна плата за користування надрами для видобування залізних руд» на 317.000 тис. грн;

1.12.4.        за кодом 15010000 «Ввізне мито» на 2.400.000 тис. грн;

1.12.5.        за кодом 21010000 «Частина чистого прибутку (доходу) державних або комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна або комунальна власність» на 4.240.432,4 тис. грн;

1.12.6.        за кодом 24140500 «Збір з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна» на 116.430,6 тис. грн.

1.13.     Внести такі зміни до видатків проекту державного бюджету на 2021 рік у додатку № 3 до законопроекту (з уточненням відповідних підсумкових показників у цьому додатку та статті 1 законопроекту):

1.13.1.        збільшити за загальним фондом видатки за бюджетною програмою «Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України» (код 0111010) на 137.847,6 тис. грн, у тому числі видатки споживання – на 73.300,3 тис. грн (з них оплата праці – на 10.952,8 тис. грн), видатки розвитку – на 64.547,3 тис. грн;

1.13.2.        збільшити за загальним фондом видатки за бюджетною програмою «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Верховної Ради України» (код 0111020) на 109.315,9 тис. грн, у тому числі видатки споживання – на 104.371,9 тис. грн (з них оплата праці – на 83.747,4 тис. грн), видатки розвитку – на 4.944 тис. грн;

1.13.3.        збільшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Висвітлення діяльності Верховної Ради України через засоби телебачення і радіомовлення та фінансова підтримка видання газети «Голос України» (код 0111090) на 893,4 тис. грн;

1.13.4.        передбачити за загальним фондом видатки споживання за новою бюджетною програмою «Заходи з підтримки розвитку лідерства в Україні» у сумі 15.000 тис. грн для Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України;

1.13.5.        збільшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Підготовка кадрів у сфері статистики закладом вищої освіти та забезпечення діяльності його баз практики» (код 0414090) на 5.760,1 тис. грн;

1.13.6.             збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (код 1201150) на 500.000 тис. грн;

1.13.7.             передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Створення центрів креативної економіки» у сумі 110.167 тис. грн для Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України;

1.13.8.             передбачити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Організація та регулювання діяльності установ в системі Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» (код 1209030) у сумі 635.355,6 тис. грн;

1.13.9.             збільшити за загальним фондом видатки за бюджетною програмою «Функціонування закордонних дипломатичних установ України та розширення мережі власності України для потреб цих установ» (код 1401030) на 943.177 тис. грн, у тому числі видатки споживання – на 568.110 тис. грн, видатки розвитку – на 375.067 тис. грн;

1.13.10.        у найменуванні бюджетної програми за кодом 1501040 після слів «у Донецькій та Луганській областях,» доповнити словами «та членів їх сімей (при здійсненні заходів із психологічної реабілітації)»;

1.13.11.        збільшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Національного центру «Мала академія наук України», надання позашкільної освіти державними закладами позашкільної освіти, заходи з позашкільної роботи» (код 2201120) на 19.906,3 тис. грн (з них оплата праці – на 16.316,6 тис. грн);

1.13.12.        збільшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Фізична і спортивна підготовка учнівської та студентської молоді» (код 2201310) на 45.000 тис. грн;

1.13.13.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку» у сумі 1.505.000 тис. грн для Міністерства охорони здоров’я України;

1.13.14.        збільшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Фінансова підтримка громадських об’єднань осіб з інвалідністю» (код 2507020) на 25.000 тис. грн;

1.13.15.        передбачити за загальним фондом видатки споживання за новою бюджетною програмою «Оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку вищої категорії, які розташовані в гірських районах (районах, в яких розташовані населені пункти, віднесені до категорії гірських)» у сумі 150.000 тис. грн для Міністерства соціальної політики України;

1.13.16.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Забезпечення життєдіяльності Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» у сумі 23.850 тис. грн для Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, виключивши видатки за бюджетною програмою «Забезпечення життєдіяльності Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» (код 1201480) у такій же сумі;

1.13.17.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення» у сумі 2.530.000 тис. грн для Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України, виключивши видатки за бюджетною програмою «Виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей для виготовлення продукції оборонного призначення» (код 1201520) у такій же сумі;

1.13.18.        збільшити за загальним фондом видатки за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері екологічного контролю» (код 2705010) на 60.092,1 тис. грн, у тому числі збільшивши видатки споживання на 37.670,2 тис. грн (з них оплата праці – на 1.457,9 тис. грн) та передбачивши видатки розвитку у сумі 22.421,9 тис. грн;

1.13.19.        збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Першочергове забезпечення сільських населених пунктів централізованим водопостачанням» (код 2707090) на 110.000 тис. грн;

1.13.20.        збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення» (код 2708110) на 30.000 тис. грн;

1.13.21.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Фінансове забезпечення заходів з розвитку аеропортної інфраструктури» у сумі 3.000.000 тис. грн для Міністерства інфраструктури України;

1.13.22.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Проектування та виконання робіт з відновлення залізничної колії європейського зразка шириною 1435 мм від станції Чоп до станції Ужгород з доведенням до перону залізничного вокзалу Ужгород» у сумі 5.000 тис. грн для Міністерства інфраструктури України;

1.13.23.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Проектування та будівництво аеродрому Міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ» у сумі 1.500.000 тис. грн для Міністерства інфраструктури України (для відповідального виконавця бюджетної програми – Державного агентства інфраструктурних проектів України);

1.13.24.        збільшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Здійснення заходів державної політики з питань молоді та державна підтримка молодіжних та дитячих громадських організацій» (код 3401070) на 5.000 тис. грн;

1.13.25.        збільшити за загальним фондом видатки за бюджетною програмою «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» (код 3401220) на 140.000 тис. грн, у тому числі видатки споживання – на 30.000 тис. грн (з них оплата праці на 4.200 тис. грн), видатки розвитку на 110.000 тис. грн;

1.13.26.        збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері фінансової політики» (код 3501530) на 14.875,2 тис. грн;

1.13.27.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» (код 3511210) у сумі 7.360.000 тис. грн для Міністерства фінансів України та зменшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Державний фонд регіонального розвитку» (код 2761070) на 3.180.000 тис. грн (з внесенням відповідних змін до додатка № 6 до законопроекту), доповнивши пункт 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту новим абзацом такого змісту:

«абзацу другого частини першої статті 24-1 Бюджетного кодексу України»;

1.13.28.        збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Будівництво об’єктів загальнодержавного значення у сфері культури» (код 3801280) на 170.000 тис. грн;

1.13.29.        збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення» (код 3801340) на 2.500.000 тис. грн;

1.13.30.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення центрів культурних послуг» у сумі 300.000 тис. грн для Міністерства культури та інформаційної політики України (з внесенням відповідних змін до додатка № 6 до законопроекту);

1.13.31.        збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Управління та випробування космічних засобів» (код 6381050) на 40.000 тис. грн;

1.13.32.        збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Утилізація твердого ракетного палива» (код 6381120) на 519.780 тис. грн;

1.13.33.        збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ Національної академії наук України» (код 6541030) на 14.000 тис. грн;

1.13.34.        збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Реалізація пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення надання медичної допомоги у окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук України» (код 6561160) на 333.500 тис. грн;

1.13.35.        передбачити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Наукова і організаційна діяльність президії Національної академії правових наук України» (код 6581020) на 500 тис. грн;

1.13.36.        збільшити за загальним фондом видатки розвитку за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері законодавства і права» (код 6581040) на 5.000 тис. грн;

1.13.37.        збільшити за загальним фондом видатки споживання за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері державного майна» (код 6611010) на 200.000 тис. грн (з них оплата праці – на 163.900 тис. грн).

1.14.          У додатку № 8 до законопроекту:

за рядком «Проект «Додаткове фінансування для Проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (Кредитор – Міжнародний банк реконструкції та розвитку) у назві інвестиційного проекту слово «для» виключити, а у графі «Загальний обсяг кредиту (позики) (тис. одиниць)» цифри «100000» замінити цифрами «135000»;

за рядком «Проект «Східна Україна: воззєднання, відновлення, зростання» (Кредитор – Міжнародний банк реконструкції та розвитку) у назві інвестиційного проекту слова «воззєднання, відновлення, зростання» замінити словами і цифрою «возз’єднання, відновлення та відродження (Проект 3В)».

2.        Кабінету Міністрів України при підготовці проекту Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік до другого читання:

2.1.              Розглянути можливість визначення у статті 1 законопроекту оборотного залишку коштів державного бюджету на 2021 рік в абсолютній величині.

2.2.              Опрацювати питання щодо уточнення редакції частини другої статті 4 законопроекту в частині можливості здійснення перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету між бюджетними програмами головних розпорядників коштів державного бюджету, пов’язаними з реалізацією інвестиційних проектів за рахунок кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій, без зміни граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу, визначених законопроектом.

2.3.              У статті 5 законопроекту визначити граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31 грудня 2021 року та у зв’язку з цим виключити абзаци четвертий і шостий пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту.

2.4.              У статті 6 законопроекту визначити граничний обсяг надання державних гарантій на 2021 рік та у зв’язку з цим виключити абзаци третій, четвертий, п’ятий і шостий пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту.

2.5.              Визначити граничні обсяги надання державних гарантій на 2021 рік за напрямами, визначеними підпунктом «г» пункту 1 та пунктом 3 статті 6 законопроекту.

2.6.              Розглянути можливість передбачення у статті 6 законопроекту надання державних гарантій за рішенням Кабінету Міністрів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування інвестиційного проекту будівництва третьої черги Дністровської гідроакумулюючої електричної станції, інвестиційного проекту будівництва Канівської гідроакумулюючої електричної станції, а також звільнення цього товариства від зобов’язання надавати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань за державними гарантіями та сплачувати до державного бюджету плату за їх надання.

2.7.              Опрацювати питання збільшення планових надходжень від приватизації державного майна на 2021 рік із зменшенням на відповідну суму планових показників державних запозичень і граничного обсягу державного боргу, а також з відповідним зменшенням видатків на обслуговування державного боргу і збільшенням видатків на заходи, пов’язані з проведенням приватизації державного майна.

2.8.          Розглянути можливість збільшення доходів спеціального фонду проекту державного бюджету на 2021 рік:

2.8.1.        за кодом 22160100 «Плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні» відповідно до динаміки надходжень такої плати у 2019 і 2020 роках з відповідним збільшенням видатків спеціального фонду проекту державного бюджету на 2021 рік в рамках державного дорожнього фонду за напрямами і у порядку, визначеними частинами третьою і четвертою статті 24-2 Бюджетного кодексу України;

2.8.2.        за кодом 25020000 «Інші джерела власних надходжень бюджетних установ» з відповідним збільшенням видатків спеціального фонду проекту державного бюджету на 2021 рік, що здійснюються за рахунок таких джерел.

2.9.          Розглянути можливість виключення статті 22 законопроекту і унормування відповідного питання шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про управління об’єктами державної власності».

2.10.          Опрацювати питання щодо передбачення у складі спеціального фонду проекту державного бюджету на 2021 рік збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, із спрямуванням відповідних надходжень на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, та відповідно виключення абзацу восьмого пункту 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту.

2.11.          Опрацювати питання щодо передбачення у складі спеціального фонду проекту державного бюджету на 2021 рік залишку коштів, джерелом формування яких у 2019 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, із спрямуванням відповідних коштів на будівництво автотранспортної магістралі через р. Дніпро у м. Запоріжжі (автомобільна дорога загального користування державного значення Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя (через м. Кременчук) – Маріуполь «Під’їзд до о. Хортиця (автотранспортна магістраль через р. Дніпро у м. Запоріжжі)»).

2.12.          Опрацювати питання щодо передбачення у складі спеціального фонду проекту державного бюджету на 2021 рік понадпланових надходжень від випуску облігацій внутрішньої державної позики із спрямуванням відповідних надходжень на фінансову підтримку гарантованого покупця для оплати електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, та фінансову підтримку оператора системи передачі на виконання спеціальних обов’язків із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (з наступним спрямуванням коштів на оплату послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії).

2.13.          Опрацювати питання щодо унормування у законопроекті надання права Міністерству фінансів України за рішенням Кабінету Міністрів України здійснювати понадпланові випуски облігацій внутрішньої державної позики з подальшим збільшенням статутного капіталу виробників електричної енергії державної власності та/або акціонерного товариства, 100 відсотків акцій якого належать державі, що здійснює функції оператора системи передачі на ринку електричної енергії, та придбанням у державну власність акцій (часток) цих товариств в обмін на такі облігації.

2.14.          Опрацювати питання щодо можливості подальшого підвищення у 2021 році державних соціальних стандартів, насамперед прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення (з наближенням до його фактичного розміру), виходячи з фінансових можливостей держави.

2.15.          Провести правову експертизу на відповідність законодавству статті 28 законопроекту щодо застосування у 2021 році для всіх категорій працівників державних органів розмірів та умов оплати праці, що діяли на 1 вересня 2020 року, та за результатами проведення такої експертизи, у разі необхідності, виключити цю статтю і переглянути показники видатків на функціонування державних органів в частині видатків на оплату праці працівників.

2.16.          Доопрацювати показники видатків проекту державного бюджету на 2021 рік по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України, на підставі рішення Ради національної безпеки і оборони України виходячи з обсягу видатків для сектору безпеки і оборони України (у відсотках від прогнозного валового внутрішнього продукту) на рівні, не меншому від передбаченого у законопроекті, з урахуванням реальних потреб суб’єктів сектору безпеки і оборони, насамперед щодо збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських та інших працівників, необхідності оновлення та модернізації техніки, засобів та обладнання спеціального призначення.

2.17.          Визначитися щодо можливості та доцільності збільшення/передбачення видатків і надання кредитів загального фонду проекту державного бюджету на 2021 рік за врахованими частково пропозиціями народних депутатів України та комітетів Верховної Ради України у таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту (виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету та за результатами оцінювання обґрунтованості додаткової потреби у бюджетних коштах), а саме:

2.17.1.             за бюджетною програмою «Фінансова підтримка санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення» (код 0301060);

2.17.2.             за бюджетною програмою «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ системи правосуддя» (код 0501020) (включаючи забезпечення Служби судової охорони);

2.17.3.             за бюджетною програмою «Забезпечення конституційної юрисдикції в Україні» (код 0801010);

2.17.4.             за бюджетною програмою «Доплати працівникам за роботу у зоні відчуження та громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (код 1201280);

2.17.5.             за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері експортного контролю» (код 1208010);

2.17.6.             за бюджетною програмою «Заходи з будівництва прикордонних інспекційних постів та покращення доступу сільськогосподарських МСП до експортних ринків» (код 1209610);

2.17.7.             за новою бюджетною програмою «Заходи сприяння економічній самостійності малозабезпеченої сім’ї» для Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України;

2.17.8.             за новою бюджетною програмою «Розвиток інфраструктури індустріальних парків» для Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України;

2.17.9.             за новою бюджетною програмою «Заходи із створення та організації функціонування Експортно-кредитного агентства в Україні (для збільшення статутного капіталу цього агентства)» для Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України;

2.17.10.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері державної політики щодо зовнішніх відносин» (код 1401010);

2.17.11.        за бюджетною програмою «Професійне навчання посадових осіб дипломатичної служби та працівників інших державних органів у сфері зовнішніх зносин» (код 1401100);

2.17.12.        за бюджетною програмою «Фінансова підтримка забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, забезпечення діяльності Українського інституту, заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України» (код 1401110);

2.17.13.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у справах ветеранів» (код 1501010) в частині видатків розвитку;

2.17.14.        за новою бюджетною програмою «Грошова компенсація постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації» для Міністерства у справах ветеранів України;

2.17.15.        за новою бюджетною програмою «Програма героїзації образу захисника та формування позитивного сприйняття ветерана суспільством, здійснення заходів із вшанування військовослужбовців та ветеранів протягом життя та вшанування пам’яті загиблих, підняття рівня національно-патріотичного виховання» для Міністерства у справах ветеранів України;

2.17.16.        за бюджетною програмою «Загальне керівництво та управління у сфері освіти і науки» (код 2201010);

2.17.17.        за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ» (код 2201040);

2.17.18.        за бюджетною програмою «Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти» (код 2201140);

2.17.19.        за новою бюджетною програмою «Здійснення сертифікації педагогічних працівників, експертизи освітніх програм у сфері забезпечення якості освіти» для Міністерства освіти і науки України;

2.17.20.        за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення та ремонт існуючих спортивних комплексів при загальноосвітніх навчальних закладах усіх ступенів» для Міністерства освіти і науки України;

2.17.21.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері охорони здоров'я» (код 2301010) в частині видатків розвитку;

2.17.22.        за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері охорони здоров'я» (код 2301020);

2.17.23.        за бюджетною програмою «Громадське здоров'я та заходи боротьби з епідеміями» (код 2301040);

2.17.24.        за бюджетною програмою «Підготовка і підвищення кваліфікації кадрів у сфері охорони здоров'я, підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів закладами фахової передвищої та вищої освіти» (код 2301070);

2.17.25.        за бюджетною програмою «Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів у сфері охорони здоров'я, підготовка наукових та науково-педагогічних кадрів закладами післядипломної освіти» (код 2301080);

2.17.26.        за бюджетною програмою «Загальнодержавні заклади та заходи у сфері медичної освіти» (код 2301090);

2.17.27.        за бюджетною програмою «Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров'я» (код 2301110);

2.17.28.        за бюджетною програмою «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров'я науково-дослідних установ та  вищих навчальних медичних закладах Міністерства охорони здоров'я України» (код 2301170);

2.17.29.        за бюджетною програмою «Санаторне лікування хворих на туберкульоз та дітей і підлітків з соматичними захворюваннями» (код 2301180);

2.17.30.        за бюджетною програмою «Спеціалізована консультативна амбулаторно-поліклінічна та стоматологічна допомога, що надається вищими навчальними закладами, науково-дослідними установами та загальнодержавними закладами охорони здоров'я» (код 2301200);

2.17.31.        за бюджетною програмою «Розвиток системи екстреної медичної допомоги та модернізація і оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я» (код 2301220);

2.17.32.        за бюджетною програмою «Проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (код 2301270);

2.17.33.        за бюджетною програмою «Організація і регулювання діяльності установ та окремі заходи у системі охорони здоров'я» (код 2301350);

2.17.34.        за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (код 2301400);

2.17.35.        за бюджетною програмою «Реалізація пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів» (код 2301550);

2.17.36.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення» (код 2308010) в частині видатків розвитку;

2.17.37.        за бюджетною програмою «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (код 2308060);

2.17.38.        за новою бюджетною програмою «Створення біокластеру «Біологічна безпека та розвиток біотехнологічних технологій» для Міністерства охорони здоров’я України;

2.17.39.        за новою бюджетною програмою «Організація діяльності Товариства Червоного Хреста України» для Міністерства охорони здоров’я України;

2.17.40.        за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я» (код 2311500);

2.17.41.        за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на закупівлю медичного обладнання і засобів медичним закладам, здійснення інших заходів для боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» для Міністерства охорони здоров’я України;

2.17.42.        за бюджетною програмою «Реструктуризація вугільної галузі» (код 2401590);

2.17.43.        за новою бюджетною програмою «Заходи з охорони праці та підвищення техніки безпеки на вугледобувних підприємствах» для Міністерства енергетики України;

2.17.44.        за новою бюджетною програмою «Реалізація Державної цільової економічної програми енергоефективності» для Міністерства енергетики України (для відповідального виконавця бюджетної програми – Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України);

2.17.45.        за бюджетною програмою «Виплата деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення» (код 2501030);

2.17.46.        за бюджетною програмою «Заходи із соціального захисту дітей, сімей, жінок та інших найбільш вразливих категорій населення» (код 2501130);

2.17.47.        за бюджетною програмою «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (код 2501200);

2.17.48.        за бюджетною програмою «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» (код 2501630);

2.17.49.        за бюджетною програмою «Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації осіб з інвалідністю» (код 2507030);

2.17.50.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері реалізації політики щодо соціального захисту населення та захисту прав дітей» (код 2509010);

2.17.51.        за новою бюджетною програмою «Реалізація пілотного проекту «Організація соціальної роботи з сім’ями та дітьми, які належать до вразливих груп населення та/або перебувають у складних життєвих обставинах, в умовах децентралізації» для Міністерства соціальної політики України;

2.17.52.        за бюджетною програмою «Здійснення природоохоронних заходів, зокрема з покращення стану довкілля» (код 2701270);

2.17.53.        за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Національного центру обліку викидів парникових газів» (код 2701520);

2.17.54.        за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Національної комісії з радіаційного захисту населення України» (код 2701560);

2.17.55.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері геологічного вивчення та використання надр» (код 2704010);

2.17.56.        за бюджетною програмою «Розвиток мінерально-сировинної бази» (код 2704020);

2.17.57.        за бюджетною програмою «Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами» (код 2707050);

2.17.58.        за бюджетною програмою «Захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, в тому числі в басейні р. Тиса у Закарпатській області» (код 2707070);

2.17.59.        за бюджетною програмою «Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення» (код 2708070);

2.17.60.        за бюджетною програмою «Збереження етнокультурної спадщини регіонів, постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи» (код 2708080);

2.17.61.        за бюджетною програмою «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу "Вектор" та експлуатація його об’єктів» (код 2708090);

2.17.62.        за бюджетною програмою «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення» (код 2708110);

2.17.63.        за бюджетною програмою «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об’єкта «Укриття» та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» (код 2708120);

2.17.64.        за бюджетною програмою «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» (код 2709060);

2.17.65.        за новою бюджетною програмою «Розвиток та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушених систем» для Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (для відповідального виконавця бюджетної програми – Державного агентства водних ресурсів України);

2.17.66.        за новою бюджетною програмою «Будівництво лісових доріг» для Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (для відповідального виконавця бюджетної програми – Державного агентства лісових ресурсів України);

2.17.67.        за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері будівництва, житлової політики, житлово-комунального господарства та регіонального розвитку, дослідження збереження та вивчення видів флори у спеціально створених умовах» (код 2751030);

2.17.68.        за новою бюджетною програмою «Реалізація Загальнодержавної цільової програми «Питна вода України» для Міністерства розвитку громад та територій України;

2.17.69.        за новою бюджетною програмою «Будівництво футбольних полів зі штучним покриттям в регіонах України» для Міністерства розвитку громад та територій України;

2.17.70.        за новою бюджетною програмою «Реалізація Державної програми розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки» для Міністерства розвитку громад та територій України (загальнодержавні видатки та кредитування);

2.17.71.        за бюджетною програмою «Національна програма інформатизації» (код 2911040);

2.17.72.        за бюджетною програмою «Оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів та модернізація залізничної інфраструктури для розвитку пасажирських перевезень» (код 3101270);

2.17.73.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг» (код 3111010);

2.17.74.        за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020);

2.17.75.        за бюджетною програмою «Здійснення заходів державної політики з питань молоді та державна підтримка молодіжних та дитячих громадських організацій» (код 3401070);

2.17.76.        за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету бюджету Поляницької сільської територіальної громади на будівництво сучасного біатлонного комплексу в с. Поляниця Івано-Франківської області» для Міністерства молоді та спорту України;

2.17.77.        за новою бюджетною програмою «Розробка проектно-кошторисної документації та будівництво міжнародного пункту пропуску «Лопушанка-Міхновець у Львівській області, Самбірського району» для Міністерства фінансів України (для відповідального виконавця бюджетної програми – Державної митної служби України);

2.17.78.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері юстиції» (код 3601010);

2.17.79.        за бюджетною програмою «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» (код 3601020);

2.17.80.        за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності органів пробації» (код 3601030);

2.17.81.        за бюджетною програмою «Забезпечення формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги» (код 3603020);

2.17.82.        за бюджетною програмою «Збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції» (код 3801020);

2.17.83.        за бюджетною програмою «Здійснення культурно-мистецьких заходів національними творчими спілками та Всеукраїнським товариством "Просвіта"» (код 3801100) для здійснення заходів з підготовки та проведення міжнародних, всеукраїнських фестивалів;

2.17.84.        за бюджетною програмою «Забезпечення функціонування Українського культурного фонду, у тому числі здійснення Фондом заходів з підтримки проектів» (код 3801140);

2.17.85.        за бюджетною програмою «Виробництво (створення) та розповсюдження патріотичних серіалів» (код 3801180), виклавши її найменування у новій редакції;

2.17.86.        за бюджетною програмою «Будівництво об’єктів загальнодержавного значення у сфері культури» (код 3801280);

2.17.87.        за бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Українського інституту книги, підтримка книговидавничої справи та популяризація української літератури у світі» (код 3801560);

2.17.88.        за бюджетною програмою «Розкриття туристичного потенціалу України» (код 3804020);

2.17.89.        за бюджетною програмою «Державна підтримка кінематографії» (код 3806030);

2.17.90.        за бюджетною програмою «Заходи з реалізації державної політики у сфері відновлення та збереження національної пам’яті, забезпечення діяльності Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції гідності та Галузевого державного архіву Українського інституту національної пам’яті» (код 3809020);

2.17.91.        за бюджетною програмою «Забезпечення інформаційного суверенітету України, розвиток мов корінних народів, що проживають на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та м. Севастополь та фінансова підтримка системи державного іномовлення України» (код 3901080);

2.17.92.        за бюджетною програмою «Заходи щодо створення систем та баз даних з питань реінтеграції» (код 3901100);

2.17.93.        за новою бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо відновлення інфраструктури, зруйнованої внаслідок збройного конфлікту Російської Федерації проти України» для Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України;

2.17.94.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері регулювання зв’язку та інформатизації» (код 5561010);

2.17.95.        за бюджетною програмою «Забезпечення засад функціонування незалежної судової влади» (код 5981010);

2.17.96.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері конкурентної політики, контроль за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції» (код 6011010);

2.17.97.        за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері фондового ринку» (код 6151010);

2.17.98.        за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність наукових установ Національної академії наук України» (код 6541030);

2.17.99.        за бюджетною програмою «Підтримка розвитку пріоритетних напрямів наукових досліджень» (код 6541230);

2.17.100.   за новою бюджетною програмою «Забезпечення житлом вчених Національної академії наук України» для Національної академії наук України;

2.17.101.   за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері профілактики і лікування хвороб людини» (код 6561040);

2.17.102.   за бюджетною програмою «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій, спеціалізована консультативно-поліклінічна допомога, що надається науково-дослідними установами Національної академії медичних наук України» (код 6561060);

2.17.103.   за бюджетною програмою «Заходи, пов'язані з проведенням приватизації державного майна» (код 6611020).

2.18.          Опрацювати можливість унормування у законопроекті питання погашення заборгованості за електричну енергію відповідно до Закону України від 17 червня 2020 року № 719-ІХ «Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії» із застосуванням передбаченого у цьому Законі механізму проведення взаєморозрахунків.

2.19.          Опрацювати питання щодо можливості зменшення видатків загального фонду проекту державного бюджету на 2021 рік за врахованими частково пропозиціями народних депутатів України в таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту (за результатами оцінювання доцільності та обґрунтованості передбачених обсягів бюджетних коштів) за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність у сфері агропромислового комплексу» (код 6591060).

2.20.          Опрацювати питання щодо внесення змін до найменувань бюджетних програм (у додатках № 3 та № 4 до законопроекту) з викладенням у такій редакції:

2.20.1.             «Пільговий проїзд студентів закладів фахової передвищої та вищої освіти і учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти у залізничному транспорті» (код 2201200);

2.20.2.             «Надання пільгових довгострокових кредитів для здобуття фахової, передвищої та вищої освіти» (код 2201210);

2.20.3.             «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок і підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, дефіциту коштів Пенсійного фонду, а також сплата єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за деякі категорії застрахованих осіб» (код 2506080).

2.21.          Опрацювати питання щодо зміни головного розпорядника коштів державного бюджету та передбачення Міністерству ветеранів України видатків за окремими бюджетними програмами, які у законопроекті передбачено Міністерству соціальної політики України: «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною» (код 2501150), «Надання одноразової грошової допомоги членам сімей осіб, смерть яких пов’язана з участю в масових акціях громадського протесту, що відбулися у період з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 року та особам, які отримали тілесні ушкодження, побої, мордування під час участі в зазначених акціях» (код 2501190), «Виплата матеріальної допомоги військовослужбовцям, звільненим з військової строкової служби» (код 2501570).

2.22.          Уточнити у законопроекті розподіл обсягу міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами, враховуючи зміни статусу адміністративно-територіальних одиниць та чисельності населення у них, зміни у місцезнаходженні суб’єктів господарювання – платників податків та обсягів сплачених податків, зміни параметрів, що застосовуються при розрахунку освітньої субвенції, а також уточнити у додатку № 5 до законопроекту назви місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць.

2.23.          Опрацювати питання належного фінансового забезпечення оплати праці педагогічних працівників закладів і установ загальної середньої освіти, професійно-технічної освіти та фахової передвищої освіти в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти, зважаючи на вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки», передбачивши відповідне збільшення обсягу освітньої субвенції.

2.24.          Додатково опрацювати відхилені пропозиції народних депутатів України та комітетів Верховної Ради України у таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту.

Голосували: «за» – 26, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 2.

Голова Комітету                                                                 Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль