25 листопада 2020, 15:37

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №63 від 18.11.2020

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №63 від 18 листопада 2020 року

 

 

 

12  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Гевко В.Л., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В. Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 30 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Копанчук О.Є., Забуранна Л.В., Кіссе А.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Серік Н.П., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та інших присутніх на засіданні осіб:

від Міністерства фінансів України

Кава О.С. – заступник Міністра;

Гливка А.О. – радник Міністра;

Макацарія С.М. – заступник директора Департаменту політики міжбюджетних відносин;

 

 

від Міністерства інфраструктури України

Клімашевський А.М. – заступник Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;

від Міністерства розвитку економіки, торгівлі
 та сільського господарства України

Панаіотіді С.М. – заступник Міністра;

від Державного управління спрвами

(в режимі відеоконференції)

Прилипко С.І. – заступник Керівника;

Слободянюк Д.П. – керівник Управління охорони здоров’я та санаторно-курортних закладів;

від Міністерства молоді та спорту України

Перевезенцев О.Ю. – Державний секретар;

від Міністерства культури та інформаційної політики України
(в режимі відеоконференції)

Петасюк Л.В. – заступник Міністра;

від Міністерства внутрішніх справ України

Геращенко А.Ю. – заступник Міністра;

Шевнін С.М. – директор Департаменту фінансово-облікової політики;

від Національної гвардії України

Дзюба Р.В. – заступник командувача Національної гвардії з тилу – начальник логістики;

від Міністерства розвитку громад та територій України

Лукеря І.М. – заступник Міністра;

Бондарчук Н.Л. – директор Департаменту впровадження пріоритетних проектів регіонального розвитку;

від Міністерства охорони здоров’я України

Шаталова С.М. – заступник Міністра;

від Міністерства енергетики України

Немчинов М.О. – заступник Міністра;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Мазярчук В.М. – радник Голови Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки Рахункової палати.

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інфраструктури (розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 1109-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 1144-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Державному управлінню справами (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1346-р);

4) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту (розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.11.2020 № 1378-р);

5) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури та інформаційної політики (розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2020 № 1392-р);

6) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству внутрішніх справ (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1364-р);

7) зміни до розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 № 1134-р та від 28.10.2020 № 1390-р);

8) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 № 1416-р);

9) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 № 1417-р);

10) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1434-р)

3. Про погодження надання у 2020 році державної гарантії для забезпечення виконання боргових зобов’язань Державної іпотечної установи (постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1110) /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Міністра фінансів України Кави О.С./

 

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" щодо допуску дізнавачів, слідчих та прокурорів до району здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (реєстр. № 3984 від 13.08.2020, Президент України);

1.1.2. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо порядку призначення заступників керівників центральних органів виконавчої влади (реєстр. № 4125 від 18.09.2020, народні депутати України Поляков А.Е., Скороход А.К. та інші);

1.1.3. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (щодо термінів оприлюднення фінансової звітності та аудиторських висновків) (реєстр. № 3957 від 05.08.2020, народні депутати України Рущишин Я.І., Рудик К.О., Железняк Я.І. та інші);

1.1.4. Проект Закону України про внесення змін до статті 93 Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" (щодо підвищення захисту інтересів власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) сільськогосподарського призначення) (реєстр. № 4063 від 07.09.2020, народний депутат України Дубінський О.А.);

1.1.5. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо удосконалення окремих механізмів запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням (реєстр. № 4163 від 29.09.2020, народний депутат України Божик В.І.);

1.1.6. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання звітності неприбуткових організацій (реєстр. № 4018 від 02.09.2020, народні депутати України Волинець М.Я., Наливайченко В.О., Шахов С.В. та інші);

1.1.7. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відображення у податковій звітності сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (реєстр. № 3038а від 28.08.2020, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Цимбалюк М.М., Ніколаєнко А.І. та інші);

1.1.8. Проект Закону України про ратифікацію Угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо приєднання до Декларації про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства, відповідних Рекомендацій та процедурних Рішень Ради Організації економічного співробітництва та розвитку (реєстр. № 0049 від 26.06.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" (щодо уточнення окремих положень) (реєстр. № 4137 від 21.09.2020, народний депутат України Стефанчук Р.О.);

1.1.10. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі (реєстр. № 3955 від 04.08.2020, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Власенко С.В.);

1.1.11. Проект Закону України про внесення змін до Господарського кодексу України щодо усунення суперечностей та уточнення визначень оренди майна та лізингу (реєстр. № 4076 від 08.09.2020, народний депутат України Рєпіна Е.А.);

1.1.12. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері торговельного захисту (реєстр. № 4141 від 22.09.2020, народні депутати України Кисилевський Д.Д., Підласа Р.А., Наталуха Д.А., Любота Д.В. та інші);

1.1.13. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" щодо визнання Україною результатів робіт Європейського Союзу з оцінки відповідності продукції (реєстр. № 3904 від 17.07.2020, народні депутати України Власенко С.В., Наталуха Д.А.);

1.1.14. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" щодо питання взаємного визнання оцінки відповідності та прийнятності промислових товарів з Європейським Союзом (реєстр. № 3904-1 від 04.08.2020, народні депутати України Федієнко О.П., Ватрас В.А., Крячко М.В. та інші);

1.1.15. Проект Закону України про внесення змін до статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо забезпечення доступу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до банківської таємниці (реєстр. № 4073 від 08.09.2020, народний депутат України Володіна Д.А.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з окремих операцій на період реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов'язаної допомоги та інших питань державного боргу" (реєстр. № 3039 від 28.08.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.17. Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво (асигнування 2016 р.) (проект "Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб") (реєстр. № 0070 від 24.09.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.18. Проект Закону України про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" від 04 червня 2020 року № 674-IX (про згортання національної деталізації щодо класифікації одягу та інших виробів, що використовувалися) (реєстр. № 3903 від 17.07.2020, народні депутати України Колісник А.С., Гетманцев Д.О.);

1.1.19. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з прийняттям Закону України "Про правила відбування адміністративного арешту" (реєстр. № 3048а від 31.08.2020, народні депутати України Монастирський Д.А., Павлюк М.В., Яцик Ю.Г. та інші);

1.1.20. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особистої поруки (реєстр. № 4222 від 15.10.2020, народні депутати України Юрчишин Я.Р., Цабаль В.В., Умєров Р.Е. та інші);

1.1.21. Проект Закону України про внесення зміни до статті 61 Виборчого кодексу України щодо уточнення строку охорони приміщень виборчих комісій (реєстр. № 4070 від 08.09.2020, народні депутати України Клочко А.А., Безгін В.Ю., Корнієнко О.С.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань" (реєстр. № 3049а від 31.08.2020, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та використання електронних доказів" (реєстр. № 4004 від 01.09.2020, народні депутати України Монастирський Д.А., Мінько С.А., Бакумов О.С. та інші);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України для уточнення окремих умов надання пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки власникам об’єктів житлової нерухомості, розташованих на тимчасово окупованій території" (реєстр. № 3037а від 28.08.2020, народні депутати України Холодов А.І., Рєпіна Е.А., Устенко О.О., Качура О.А. та інші);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт"" (реєстр. № 4169 від 30.09.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про поштовий зв'язок" (реєстр. № 3821 від 09.07.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації" (реєстр. № 4110 від 17.09.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання діяльності фермерських господарств" (реєстр. № 4046 від 03.09.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.29. Проект Закону України "Про особливості державної політики щодо встановлення заборони для окремих категорій осіб публічних висловлювань щодо заперечення окремих міжнародних злочинів або виправдання дій їх організаторів, збройної агресії Російської Федерації і тимчасової окупації частини території України, щодо заборони та обмеження взаємодії і зв'язків таких осіб з органами влади і посадовими особами Російської Федерації та незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території України" (реєстр. № 4136 від 21.09.2020, народний депутат України Ясько Є.О. та інші);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" (реєстр. № 3474 від 14.05.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 22 Закону України "Про туризм" (щодо готельних послуг, пов'язаних з домашніми тваринами проживаючих)" (реєстр. № 3992 від 17.08.2020, народний депутат України Кузьміних С.В.);

1.1.32. Проект Закону України "Про ратифікацію поправки до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат щодо нової статті 12bis "Зміна клімату" (реєстр. № 0072 від 25.09.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення участі громадян України у здійсненні правосуддя (реєстр. № 4192 від 05.10.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо врегулювання діяльності міжнародних громадських об'єднань" (реєстр. № 4176 від 30.09.2020, народний депутат України Княжицький М.Л.);

1.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до Сімейного кодексу України (щодо визначення часу, з якого за рішенням суду зменшується або збільшується розмір аліментів)" (реєстр. № 4195 від 07.10.2020, народні депутати України Діденко Ю.О., Ватрас В.А.);

1.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо підвищення розмірів аліментів" (реєстр. № 3018а від 27.08.2020, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Цимбалюк М.М., Івченко В.Є.);

1.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення місця проживання дитини в безспірному порядку" (реєстр. № 4154 від 25.09.2020, народні депутати України Володіна Д.А., Дануца О.А., Пивоваров Є.П. та інші);

1.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо управління багатоквартирними будинками" (реєстр. № 3878 від 16.07.2020, народний депутат України Літвінов О.М.);

1.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (реєстр. № 3034а від 27.08.2020, народні депутати України Макаров О.А., Осадчук А.П. та інші);

1.1.40. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Центральну виборчу комісію" щодо опитувань громадської думки" (реєстр. № 4043-1 від 04.09.2020, народний депутат України Макаров О.А.);

1.1.41. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Центральну виборчу комісію" щодо недопущення наділення Центральної виборчої комісії невластивими повноваженнями" (реєстр. № 4043-2 від 04.09.2020, народний депутат України Лозинський Р.М.);

1.1.42. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Центральну виборчу комісію" щодо недопущення наділення Центральної виборчої комісії невластивими повноваженнями" (реєстр. № 4043-4 від 04.09.2020, народний депутат України Юрчишин Я.Р.);

1.1.43. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Центральну виборчу комісію" щодо недопущення наділення Центральної виборчої комісії нетиповими повноваженнями"
(реєстр. № 4043-6 від 07.09.2020, народний депутат України Бобровська С.А.);

1.1.44. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Центральну виборчу комісію" щодо опитувань громадської думки" (реєстр. № 4043-7 від 07.09.2020, народний депутат України Рахманін С.І.);

1.1.45. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Центральну виборчу комісію" щодо недопущення наділення Центральної виборчої комісії невластивими повноваженнями" (реєстр. № 4043-11 від 14.09.2020, народний депутат України Василенко Л.В.);

1.1.46. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Центральну виборчу комісію" щодо недопущення наділення Центральної виборчої комісії невластивими повноваженнями" (реєстр. № 4043-12 від 14.09.2020, народний депутат України Цабаль В.В.);

1.1.47. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо забезпечення об’єктивності та неупередженості при формуванні порядку денного засідань Верховної Ради України" (реєстр. № 4030 від 02.09.2020, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Євтушок С.М., Соболєв С.В.);

1.1.48. Проект Закону України "Про внесення змін до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" щодо терміну набрання чинності окремими положеннями" (реєстр. № 4090 від 14.09.2020, народні депутати України Гетманцев Д.О., Василевська-Смаглюк О.М.);

1.1.49. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (щодо визначення терміну "національні публічні діячі")" (реєстр. № 4218 від 13.10.2020, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.50. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання окремих питань процедур банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19" (реєстр. № 4220 від 15.10.2020, Президент України);

1.1.51. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо внесення відомостей про зареєстроване місце проживання громадян України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України" (реєстр. № 3902 від 17.07.2020, народні депутати України Лубінець Д.В., Умєров Р.Е. та інші);

1.1.52. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення прав потерпілих осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень проти статевої свободи, статевої недоторканості особи та домашнього насильства" (реєстр. № 4175 від 30.09.2020, народні депутати України Констанкевич І.М., Батенко Т.І., М'ялик В.Н. та інші);

1.1.53. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України “Про захист прав споживачів” щодо гарантійних зобов’язань в електронному вигляді" (р. № 4185 від 02.10.2020, народні депутати України Чернєв Є.В., Васильєв І.С.);

1.1.54. Проект Закону України "Провнесення змін до Закону України «Про міжнародні договори України» щодо застережень України до міжнародних договорів" (реєстр. № 4128 (доопрац.) від 23.10.2020, народний депутат України Наливайченко В.О.);

1.1.55. Проект Закону України "Про обчислення часу в Україні" (реєстр. № 4201 від 09.10.2020, народний депутат України Стефанчук Р.О.);

1.1.56. Проект Закону України "Про обчислення часу на території України (про застосування українського часу)" (реєстр. № 4201-1 від 22.10.2020, народні депутати України Соболєв С.В., Івченко В.Є.);

1.1.57. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо заборони використання мобільних телефонів та інших пристроїв, що мають підключення до інтернету" (реєстр. № 4226 від 16.10.2020, народний депутат України Гончаренко О.О.);

1.1.58. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 35 Закону України "Про запобігання корупції"" (реєстр. № 4253 від 22.10.2020, народні депутати України Осадчук А.П., Рахманін С.І., Макаров О.А., Клименко Ю.Л., Умєров Р.Е., Васильченко Г.І., Юрчишин Я.Р.);

1.1.59. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну гвардію України" стосовно визначення суб’єкта затвердження статуту бойової служби Національної гвардії України" (реєстр. № 4206 від 12.10.2020, народні депутати України Павлюк М.В., Михайлюк Г.О., Галушко М.Л. та інші);

1.1.60. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання функцій з конвоювання" (реєстр. № 4214 від 13.10.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.61. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" (реєстр. № 3985 від 13.08.2020, народні депутати України Бабій Р.В., Федієнко О.П., Ватрас В.А., Тарасенко Т.П., Демченко С.О.);

1.1.62. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо забезпечення рівномірного навантаження на суддів Великої Палати Верховного Суду" (реєстр. № 3910 від 21.07.2020, народний депутат України Павліш П.В.);

1.1.63. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Закону України "Про Вищу раду правосуддя" щодо завершення конкурсних процедур на зайняття посад суддів місцевих судів" (реєстр. № 4229 від 19.10.2020, народні депутати України Маслов Д.В., Дирдін М.Є., Вельможний С.А., Ватрас В.А., Демченко С.О.);

1.1.64. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо удосконалення порядку залучення громадян України до участі у здійсненні правосуддя та формування списку присяжних" (реєстр. № 4191 від 05.10.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.65. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо особливостей провадження у справах за зверненнями органів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки" (реєстр. № 4150 від 24.09.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.66. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну поліцію" (щодо відрядження поліцейських до органів державної влади, підприємств, установ, організацій, закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання та присвоєння спеціальних звань відрядженим (прикомандированим) поліцейським)" (реєстр. № 4203 від 09.10.2020, народні депутати України Бакумов О.С., Монастирський Д.А., Медяник В.А. та інші);

1.1.67. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження спрощеного порядку судового розгляду певних категорій справ, у яких особа визнає свою вину" (реєстр. № 3828 від 10.07.2020, народні депутати України Лабазюк С.П., Ватрас В.А., Батенко Т.І.);

1.1.68. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про виконавче провадження" щодо особливостей виконання рішення про забезпечення позову" (реєстр. № 4064 від 07.09.2020, народний депутат України Камельчук Ю.О.);

1.1.69. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про виконавче впровадження" щодо особливостей виконання судового рішення про забезпечення позову" (реєстр. № 4064-1 від 23.09.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.70. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо уточнення порядку доступу нотаріусів до Єдиного державного демографічного реєстру" (реєстр. № 3989 від 14.08.2020, народні депутати України Батенко Т.І., Балога В.І., Арешонков В.Ю., Вельможний С.А., Мінько С.А., Мезенцева М.С.);

1.1.71. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо приведення його норм у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 та з метою врегулювання діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції" (реєстр. № 4293 від 30.10.2020, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Власенко С.В., Савчук О.В.);

1.1.72. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань врегулювання діяльності наглядових рад акціонерних товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерних товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків" (реєстр. № 4199 від 08.10.2020, народні депутати України Медведчук В.В., Колтунович О.С.);

1.1.73. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реформування наглядових рад для забезпечення належного та ефективного управління корпоративними правами держави" (реєстр. № 4199-1 від 26.10.2020, народні депутати України Скічко О.О., Наталуха Д.А., Васильковський І.І., Мотовиловець А.В.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – одноголосно.

 

 

 

 

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Розділу XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного  кодексу України щодо сприяння розвитку недержавної підтримки діяльності у сфері фізичної культури і спорту (реєстр. № 4068 від 07.09.2020), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Аллахвердієвою І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, до 1 січня 2025 року, звільнити від оподаткування ввізним митом товари, що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, що є національними спортивними федераціями відповідно до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» для використання суб’єктами сфери фізичної культури і спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій (за визначеними законопроектом кодами УКТ ЗЕД), а порядок ввезення та цільового використання таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України. Також законопроектом пропонується не поширювати зазначене звільнення на товари походженням з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що звільнення від оподаткування ввізним митом зазначених у законопроекті товарів може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита, а вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету оцінити неможливо, оскільки до законопроекту не надано фінансово-економічних розрахунків із зазначенням обсягів товарів, що будуть ввозитися на митну територію України без сплати ввізного мита. Водночас відмічено, що за даними митної статистики у 2019 році при ввезенні товарів за вказаними в законопроекті кодами згідно з УКТ ЗЕД сплачено ввізного мита в сумі 65,4 млн грн. Крім того, Мінфін зазначає, що рішення стосовно доцільності зниження ставок ввізного мита на імпорт окремих товарів слід приймати за результатами оцінки впливу такого зменшення на розвиток вітчизняних галузей промисловості. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Розділу XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо сприяння  розвитку недержавної підтримки діяльності у сфері фізичної культури і спорту (реєстр. № 4068 від 07.09.2020), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Аллахвердієвою І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування суб’єктів, які здійснюють відрахування (винагороду) за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління (реєстр. № 4088 від 14.09.2020), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Сушком П.М., Аллахвердієвою І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається:

встановити, що до поняття «роялті» відноситься, зокрема, платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»;

положення підпункту 6 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 Кодексу не застосовувати до випадків нарахування платником податку на прибуток підприємств роялті (відрахування (винагороди) правовласнику) на користь організацій колективного управління, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»;

доповнити перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів від провадження господарської діяльності фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), витратами у вигляді роялті, що сплачені на користь організацій колективного управління відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджету – призведе до втрат бюджету, а сума втрат буде залежати від сум сплати роялті та кількості суб’єктів господарювання, які здійснюють сплату роялті на користь організацій колективного управління. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування суб’єктів, які здійснюють відрахування (винагороду) за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління (реєстр. № 4088 від 14.09.2020), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Сушком П.М., Аллахвердієвою І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення соціальних прав окремих категорій осіб (реєстр. № 3977 від 10.08.2020), поданий народним депутатом України Фрісом І.П.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2021 року пропонується, зокрема:

розширити визначення поняття «податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання» в частині його застосування до доходу від провадження незалежної професійної діяльності;

надати особам, які провадять незалежну професійну діяльність, право на податкову знижку та право на застосування податкової соціальної пільги з податку на доходи фізичних осіб.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджетів всіх рівнів, а вартісна величина впливу буде залежати від кількості діючих осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в умовах законопроекту отримають право: включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу від провадження незалежної професійної діяльності за наслідками звітного податкового року, фактично здійснені ним витрати протягом звітного податкового року; зменшити суму доходу, отриманого від впровадження незалежної професійної діяльності протягом звітного періоду, на діючий розмір податкової соціальної пільги (50, 100, 150, 200 %). Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення соціальних прав окремих категорій осіб (реєстр. № 3977 від 10.08.2020), поданий народним депутатом України Фрісом І.П., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» щодо збільшення кількості державних уповноважених та забезпечення роботи органу оскарження (реєстр. № 3779 від 02.07.2020), внесений народними депутатами України Наталухою Д.А., Кицаком Б.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Даним законопроектом пропонується збільшити кількість державних уповноважених Антимонопольного комітету України на чотири особи та передбачити, що постійно діючу адміністративну колегію очолює державний уповноважений зі складу постійно діючої адміністративної колегії.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту вплине на показники державного бюджету: збільшення кількості державних уповноважених Антимонопольного комітету України на чотири особи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету на оплату праці з нарахуваннями у сумі 1038 тис. грн у рік. Водночас відмічено, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» видатків на реалізацію такої законодавчої ініціативи не передбачено.

При цьому до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідних положень законопроекту (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» щодо збільшення кількості державних уповноважених та забезпечення роботи органу оскарження (реєстр. № 3779 від 02.07.2020), внесений народними депутатами України Наталухою Д.А., Кицаком Б.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування Антимонопольного комітету України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

 

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» щодо державних уповноважених і приведення норм закону у відповідність із Конституцією України (реєстр. № 3779-1 від 20.07.2020), внесений народними депутатами України Тарутою С.О., Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Даним законопроектом пропонується, серед іншого, збільшити кількість державних уповноважених Антимонопольного комітету України на чотири особи та передбачити, що у разі необхідності для забезпечення здійснення Антимонопольним комітетом України окремих завдань за рішенням Кабінету Міністрів України додатково вводиться посада заступника Голови Антимонопольного комітету України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту вплине на показники державного бюджету: збільшення кількості державних уповноважених Антимонопольного комітету України на чотири особи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету на оплату праці з нарахуваннями у сумі 1038 тис. грн у рік. Водночас відмічено, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» видатків на реалізацію такої законодавчої ініціативи не передбачено.

При цьому до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідних положень законопроекту (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» щодо державних уповноважених і приведення норм закону у відповідність із Конституцією України (реєстр. № 3779-1 від 20.07.2020), внесений народними депутатами України Тарутою С.О., Цимбалюком М.М., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування Антимонопольного комітету України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 47 Закону України «Про зайнятість населення» щодо збільшення розміру допомоги по частковому безробіттю» (реєстр. № 3016а від 27.08.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» пропонується з 1 січня 2021 року збільшити у чотири рази граничний розмір допомоги по частковому безробіттю /така допомога встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду/, при цьому, запропоновано забезпечити виплату такої допомоги у підвищеному розмірі, яка призначена до 1 січня та з 1 січня 2021 року.

Також законопроектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що на думку авторів цього законопроекту дасть можливість збільшити надходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та спрямувати їх на підвищення розміру допомоги по частковому безробіттю.

Так, у пояснювальній записці до даного законопроекту зазначається, що при вжитті вказаних заходів можливо збільшити надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень.

Реалізація законопроекту потребуватиме коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд), про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту. За відсутності реальних джерел покриття додаткових видатків Фонду, як зазначено Міністерством фінансів України, реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджет в частині надання фінансової допомоги Фонду.

Разом з цим, слід зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України зауважує, що в умовах зростання потреби у видатках на допомогу по безробіттю під час карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та для забезпечення вчасного виконання вже покладених на Фонд функцій, прийняття рішень, які потребуватимуть додаткових видатків, має здійснюватися виважено, після проведення відповідних розрахунків та з урахуванням можливостей Фонду.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 47 Закону України «Про зайнятість населення» щодо збільшення розміру допомоги по частковому безробіттю» (реєстр. № 3016а від 27.08.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Івченком В.Є., може мати вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (щодо встановлення пенсій за особливі заслуги громадянам нагородженим Почесною Грамотою Верховної Ради України або Грамотою Верховної Ради України)» (реєстр. № 3002а від 21.08.2020), внесений народним депутатом України Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» пропонується з 1 січня 2021 року встановити пенсії за особливі заслуги перед Україною особам, які нагороджені Почесною грамотою Верховної Ради України або Грамотою Верховної Ради України. Відповідно до статті 5 цього Закону така пенсія встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у розмірі 20-25 відсотків від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.

Реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету у зв’язку із розширенням кола осіб, які мають право на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або реальних джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України зауважує, що при наявності протягом останніх років дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, прийняття рішень щодо покращення пенсійного забезпечення, які потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету, має здійснюватися з урахуванням можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України. Крім того, з позиції Міністерства фінансів України надання додаткових преференцій окремій категорії осіб порушить принцип рівності та може спричинити численні звернення щодо створення особливих умов призначення пенсій для інших категорій громадян.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (щодо встановлення пенсій за особливі заслуги громадянам нагородженим Почесною Грамотою Верховної Ради України або Грамотою Верховної Ради України)» (реєстр. № 3002а від 21.08.2020), внесений народним депутатом України Цимбалюком М.М., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного та соціального забезпечення окремих категорій осіб» (реєстр. № 3596 від 04.06.2020), внесений народним депутатом України Ляшенко А.О.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 січня 2021 року пропонується:

- надати право особі, що супроводжує особу з інвалідністю першої групи, якій за висновком медико-соціальної експертної комісії визначено потребу в супроводі, на безоплатне отримання путівки до санаторно-курортного закладу (без лікування);

- особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визначати пенсію по інвалідності за їх бажанням відповідно до цього закону, або з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету у зв’язку із збільшенням розміру пенсій по інвалідності для осіб із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інших ядерних аварій (ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї), а також для забезпечення безкоштовними путівками на санаторно-курортне лікування осіб, що супроводжують особу з інвалідністю першої групи, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

За інформацією, наведеною Міністерством фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту, за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України додаткові видатки на реалізацію проекту акта у частині призначення пенсій у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати становитимуть близько 1 млрд грн на рік.

Загалом Міністерство фінансів України цей законопроект не підтримує та вважає, що прийняття рішень щодо поліпшення пенсійного забезпечення, які потребують додаткових бюджетних видатків, повинно здійснюватися комплексно, з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного та соціального забезпечення окремих категорій осіб» (реєстр. № 3596 від 04.06.2020), внесений народним депутатом України Ляшенко А.О., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до
статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» (щодо виключення дискримінаційних норм при наданні допомоги по частковому безробіттю)» (реєстр. № 3981 від 13.08.2020), внесений народним депутатом України Волинцем М.Я.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» пропонується надати право на отримання допомоги по частковому безробіттю не лише у разі поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а у всіх випадках запровадження Кабінетом Міністрів України карантину чи (та) надзвичайної ситуації. Крім того, запропоновано надавати допомогу по частковому безробіттю всім роботодавцям, а не лише із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва, як це визначено чинною редакцією цього закону.

Реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд) та може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги Фонду, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Слід відмітити, що для здійснення Фондом виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2020 № 308 (зі змінами) було надано фінансову допомогу Фонду із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками у сумі 2,7 млрд грн на безповоротній основі.

Разом з цим, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України зауважує, що в умовах зростання видатків на допомогу по безробіттю під час карантину та з метою забезпечення вчасного виконання вже покладених на Фонд функцій, прийняття рішень, які потребуватимуть додаткових видатків, мають здійснюватися виважено, після проведення відповідних розрахунків та з урахуванням можливостей Фонду.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» (щодо виключення дискримінаційних норм при наданні допомоги по частковому безробіттю)» (реєстр. № 3981 від 13.08.2020), внесений народним депутатом України Волинцем М.Я., може мати вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про відновлення платоспроможності або ліквідацію кредитних спілок України» (реєстр. № 3803 від 07.07.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є визначення та здійснення переліку та порядку здійснення заходів щодо реабілітації (відновлення платоспроможності) кредитних спілок, які у період 2010-2019 років опинилися на межі банкрутства, або дані про які було виключено з реєстру фінансових установ без волі на те самих кредитних спілок, або які знаходяться тепер на межі платоспроможності, а також – організація процесу ліквідації кредитних спілок, платоспроможність яких неможливо відновити.

Законопроектом визначаються загальні правові та організаційні засади відновлення платоспроможності кредитних спілок України, які втратили здатність вчасно та в повному обсязі розраховуватися за своїми зобов’язаннями перед своїми членами, або їх ліквідації.

Серед іншого, законопроектом передбачається, що:

відновлення у порушених правах фізичних осіб, що є членами кредитних спілок, платоспроможність яких відновлюється, здійснюється за рахунок тимчасової фінансової підтримки (рефінансування) з боку держави, при прийнятті рішення про ліквідацію чи відновлення платоспроможності кредитних спілок держава керується пріоритетом відновлення платоспроможності, якщо рівень шкоди для такої спілки визнано прийнятним, а відновлення повної платоспроможності – можливим /пункт 1.2 статті 1/;

відповідний закон регулює відносини, пов’язані із відновленням цивільної правової дієздатності, операційної спроможності та платоспроможності кредитних спілок України, а також виплатою компенсацій вкладникам кредитних спілок, платоспроможність яких відновити неможливо, і стосовно яких прийнято рішення про їх ліквідацію /пункт 2.1 статті 2/;

потреба кредитної спілки у фінансуванні задовольняється Національним банком України шляхом відкриття на користь кредитної спілки кредитної лінії, метою якої є відновлення платоспроможності спілки шляхом реалізації плану відновлення платоспроможності, а за наявності можливостей для цього та визнання доцільним прискорити реалізацію плану відновлення платоспроможності, визнана НБУ потреба може перевищувати визначений обсяг завданої спілці шкоди /стаття 7/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація його положень потребуватиме витрат з державного бюджету в частині обсягу компенсаційних виплат. Зокрема відмічено, що за приблизними оцінками сума прямих втрат членів кредитних спілок, зумовлених недоступністю для них вкладів у кредитних спілках, та відсутністю механізму компенсації цих втрат, оцінюється у 1,5 млрд грн, при цьому максимальна сума незворотних витрат бюджету на компенсацію втрат вкладникам ліквідованих спілок оцінюється на рівні до 750 млн грн протягом 3 років після моменту набрання чинності відповідним законом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що відповідно до наданих розрахунків до законопроекту сума витрат державного бюджету на компенсацію витрат вкладникам ліквідованих кредитних спілок становитиме до 750 млн гривень протягом трьох років з моменту набрання чинності відповідним законом. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та не підтримує його у запропонованій редакції, а також вважає, що законопроект потребує висновку НБУ, який здійснює державне регулювання та нагляд на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги в межах, визначених Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншими законами України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про відновлення платоспроможності або ліквідацію кредитних спілок України» (реєстр. № 3803 від 07.07.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат державного бюджету на компенсацію втрат вкладникам ліквідованих кредитних спілок). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження податку на виведений капітал на заміну податку на прибуток підприємств (реєстр. № 3665 від 16.06.2020), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Южаніною Н.П., Герасимовим А.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується на заміну податку на прибуток підприємств запровадити з 1 січня 2021 року податок на виведений капітал. Об’єктом оподаткування податком на виведений капітал визначаються операції з виведення капіталу та операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу, за ставками:

15% – до операцій з виведення капіталу;

20% – до операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу (крім зазначених нижче операцій, що оподатковуються за ставкою 5%);

5% – до коштів, сплачених на виконання боргових зобов’язань пов’язаним особам – нерезидентам (у випадках перевищення сукупної суми боргових зобов’язань перед всіма пов’язаними особами – нерезидентами над сумою власного капіталу платника більш ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, – більш ніж у 10 разів) або реєстрації нерезидента у державі, що є «низькоподатковою» юрисдикцією, застосовуватиметься ставка 20%).

Водночас, в частині оподаткування податком на доходи фізичних осіб законопроектом передбачається, зокрема:

виключити діючу ставку 5% – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування);

застосовувати ставку у розмірі 9% – для дивідендів, за винятком дивідендів, що виплачуються платником податку на виведений капітал (за умови, що така сума дивідендів збільшила базу оподаткування податком на виведений капітал), які не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;

звільнити від оподаткування дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року, в тому числі дохід від продажу інвестиційного активу, від платника податку на виведений капітал.

Крім того, законопроектом доручається Кабінету Міністрів України під час підготовки проектів закону про Державний бюджет України на 2021 рік та наступні роки враховувати запровадження з 1 січня 2021 року податку на виведений капітал, забезпечуючи дотримання визначеного Кабінетом Міністрів України у стратегії управління державним боргом рівня граничного обсягу дефіциту державного бюджету на відповідний рік, зокрема, шляхом упровадження заходів з економії витрат, реалізація яких узгоджується з пріоритетними напрямами державної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що законопроект передбачає ряд заходів для бездефіцитного впровадження податку на виведений капітал, зокрема, шляхом сплати авансового внеску з податку на виведений капітал, який визначатиметься Міністерством фінансів України у розмірі не меншому за сплату податку на прибуток в діючих умовах оподаткування.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджету, починаючи з 2021 року. Зокрема, Мінфін вважає, що запровадження з 2021 року податку на виведений капітал на заміну податку на прибуток підприємств може призвести, за попередніми оцінками, до прямих втрат бюджету у короткостроковій перспективі (загальна сума втрат державного сектора у 2021 році складатиме 59,7 млрд грн, у тому числі: втрати державного бюджету – 53,2 млрд грн, місцевих бюджетів – 8,1 млрд грн та додаткові надходження до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування – 1,6 млрд грн). Крім того, Мінфін зазначає, що реалізація законопроекту призведе до втрат бюджетів усіх рівнів від податку на доходи фізичних осіб у сумі близько 3,3 млрд грн, у тому числі від: скасування оподаткування дивідендів за ставками 5 і 9% – у сумі близько 3,2 млрд грн; звільнення від оподаткування доходу від продажу інвестиційного активу – у сумі близько 0,1 млрд грн. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та не підтримує його прийняття.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження податку на виведений капітал на заміну податку на прибуток підприємств (реєстр. № 3665 від 16.06.2020), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Южаніною Н.П., Герасимовим А.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів у перші роки запровадження податку на виведений капітал). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо гармонізації політики оподаткування в Україні з країнами ЄС для покращення інвестицій та добросовісної конкуренції (реєстр. № 3502 доопрац. від 09.06.2020), поданий народним депутатом України Петруняком Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року зменшити ставку акцизного податку на тютюнові відходи з 1367,71 до 2,04 грн за 1 кг з щорічним збільшенням такої ставки загалом до 5 грн за 1 кг з 2025 року.

Крім того, законопроектом передбачається скасувати право Кабінету Міністрів України встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація забезпечить прогнозовані та стабільні надходження до державного бюджету які можуть сягнути щонайменше 50 млн грн в рік, зменшить обсяги утилізації тютюнових відходів і тим самим збільшить підтримку сільського господарства та садівництва за рахунок нових видів органічних добрив та засобів догляду за рослинами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, але призведе до втрат бюджету, обрахувати які неможливо. Загалом Мінфін вважає, що прийняття законопроекту призведе до створення схем ухилення від сплати акцизного податку, збільшення нелегального виробництва тютюнових виробів та, як наслідок, зменшення надходжень акцизного податку.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо гармонізації політики оподаткування в Україні з країнами ЄС для покращення інвестицій та добросовісної конкуренції (реєстр. № 3502 доопрац. від 09.06.2020), поданий народним депутатом України Петруняком Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо гармонізації політики оподаткування в Україні з країнами ЄС для покращання інвестицій та добросовісної конкуренції (реєстр. № 3502-1 від 24.06.2020), поданий народними депутатами України Устенком О.О., Юрченком О.М., Холодовим А.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року зменшити ставку акцизного податку на тютюнові відходи з 1367,71 до 1230,94 грн за 1 кг з щорічним збільшенням такої ставки загалом до 2552,47 грн за 1 кг з 2025 року.

Крім того, законопроектом передбачається доручити Кабінету Міністрів України встановлювати мінімальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

У пояснювальній записці зазначається, що реалізація законопроекту забезпечить прогнозовані та стабільні надходження до державного бюджету, недопущення створення умов для уникнення оподаткування тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та тютюнової сировини, удосконалення системи протидії шахрайству і контрабанди підакцизних товарів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, але призведе до втрат бюджету, які обрахувати неможливо. Загалом Мінфін вважає, що прийняття законопроекту призведе до зменшення надходжень акцизного податку з огляду на зменшення ставки цього податку, а також те, що тютюнові відходи можуть бути використані в якості сировини для виробництва тютюнових виробів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо гармонізації політики оподаткування в Україні з країнами ЄС для покращання інвестицій та добросовісної конкуренції (реєстр. № 3502-1 від 24.06.2020), поданий народними депутатами України Устенком О.О., Юрченком О.М., Холодовим А.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання окремих питань оподаткування вітчизняних виробників національного культурного продукту (реєстр. № 3559 від 28.05.2020), поданий народними депутатами України Володіною Д.А., Леоновим О.О., Дмитруком А.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

встановити, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції з виплати вітчизняному виробникові національного культурного продукту творчого гонорару у грошовій формі;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з створення, постачання, просування, реставрації і розповсюдження вітчизняним виробником національного культурного продукту без визначення обмежень (згідно з чинної нормою таке звільнення передбачене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України);

дозволити бути платником єдиного податку першої – третьої груп суб’єкту господарювання, який здійснює діяльність з організації, проведення гастрольних заходів та є вітчизняним виробником національного культурного продукту.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття не потребує додаткових бюджетних витрат.

Однак Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що здійснити вартісну оцінку впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо у зв’язку із нечітким формулюванням положень законопроекту. При цьому Мінфін зауважує, що реалізація законопроекту може призвести до втрат доходів державного бюджету з податку на додану вартість та створить ризик щодо переваги спрощеної системи оподаткування, яка буде використовуватися середнім та великим бізнесом з метою утворення схем податкової оптимізації.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджуються з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання окремих питань оподаткування вітчизняних виробників національного культурного продукту (реєстр. № 3559 від 28.05.2020), поданий народними депутатами України Володіною Д.А., Леоновим О.О., Дмитруком А.Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту соціально незахищених верств населення від надмірного оподаткування (реєстр. № 3811 від 08.07.2020), поданий народними депутатами України Скориком М.Л., Бойком Ю.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, оподатковувати за нульовою ставкою операції з постачання (продажу) пенсіонерам, особам з інвалідністю, безробітним, багатодітним сім’ям, малозабезпеченим сім’ям, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, а також внутрішньо переміщеним особам продуктів харчування, напоїв (окрім алкогольних напоїв), лікарських засобів, виробів медичного призначення, житлово-комунальних послуг, в т.ч. теплової енергії, природного газу, електричної енергії та послуг з їх постачання та/або розподілу.

Крім того, законопроектом передбачається встановити, що заходи із забезпечення збереження та захисту даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюється державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв’язку, Національної системи конфіденційного зв’язку, формування та реалізації державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв’язку спеціального призначення, урядового фельд’єгерського зв’язку, а також інших завдань відповідно до закону.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття сприятиме соціальному захисту населення, економічному розвитку, мінімізації ризиків втручання в критичні державні інформаційні ресурси та призведе до суттєвого зростання дохідної частини державного та місцевих бюджетів, що за оцінками автора становитимуть 25,8 млрд грн на рік.

Однак Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджету, а запропоновані законопроектом положення, які, на думку авторів, сприятимуть суттєвому збільшенню дохідної частини бюджету, не гарантують компенсацію втрат державного бюджету від запровадження нульової ставки податку на додану вартість, що призведе до його розбалансування. Мінфін вважає, що запропоноване у законопроекті, окрім можливої мінімізації податкових зобов’язань з податку на додану вартість, може призвести до неправомірного відшкодування цього податку з бюджету. Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через чотири місяці з дня набрання ним чинності) не узгоджуються з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту соціально незахищених верств населення від надмірного оподаткування (реєстр. № 3811 від 08.07.2020), поданий народними депутатами України Скориком М.Л., Бойком Ю.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та у середньостроковій перспективі може опосередковано призвести до збільшення доходів бюджету залежно від впливу наслідків реалізації даної законодавчої ініціативи на розвиток економіки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування операцій з ввезення на митну територію України транспортних засобів (реєстр. № 3825 від 10.07.2020), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Буніним С.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року звільнити від оподаткування податком на додану вартість постачання легкових автомобілів за товарними позиціями УКТ ЗЕД 8703 21, 8703 22, 8703 23, 8703 31, 8703 32, 8703 33 (з об’ємом двигуна від 1000 до 3000 куб. см) для осіб з інвалідністю І та ІІ групи, законних представників недієздатної особи з інвалідністю І та ІІ групи, законних представників дитини з інвалідністю І та ІІ групи при наявності медичних показань для забезпечення автомобілем і відсутності протипоказань до керування ним з їх оплатою за власний рахунок.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дасть змогу поліпшити соціально-економічне становище осіб з інвалідністю та удосконалити механізм забезпечення їх автомобілями. Водночас відмічено, що особи, які за власні кошти придбали автомобіль, автоматично втрачають право на безоплатне отримання автомобіля і таким чином зніметься навантаження на державний бюджет.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок недонадходження податку на додану вартість, а оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо у зв’язку із відсутністю інформації щодо обсягів транспортних засобів, які будуть імпортуватися та постачатися на митній території України, особами та за відповідних умов, визначених законопроектом.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування операцій з ввезення на митну територію України транспортних засобів (реєстр. № 3825 від 10.07.2020), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Буніним С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо звільнення працівників та профспілок від сплати судового збору при розгляді трудових спорів) (реєстр. № 4019 від 02.09.2020), поданий народними депутатами України Волинцем М.Я., Наливайченком В.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях:

позивачі – за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;

позивачі – профспілки, їх організації, об'єднання профспілок у справах про порушення роботодавцем гарантій діяльності профспілок, встановлених законодавством, колективними договорами і угодами.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його розроблено з метою посилення правового захисту трудових прав працівників та забезпечення доступу до правосуддя.

Cлід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу залежатиме від кількості та ціни позовів щодо спорів, пов’язаних з трудовими правовідносинами, а також кількості та ціни позовів, з якими профспілкові організації будуть звертатись до судів, проте оцінити такий вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних (за інформацією Верховного Суду України, у 2019 році було розглянуто 2,9 тис. позовів з трудових правовідносин).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо звільнення працівників та профспілок від сплати судового збору при розгляді трудових спорів) (реєстр. № 4019 від 02.09.2020), поданий народними депутатами України Волинцем М.Я., Наливайченком В.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збалансованості ставок акцизного податку на пальне (реєстр. № 4098-1 від 18.09.2020), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується знизити ставку на бензини моторні з 213,50 до 139,50 євро за 1000 л.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту дозволить збільшити доходи бюджету (призведе до росту споживання бензинів до 3 млн т., що становить близько 70% українського виробництва).

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що втрати бюджету від прийняття законопроекту становитимуть близько 5,4 млрд грн за умови реалізації бензинів моторних на рівні 2019 року та з урахуванням обмінного курсу гривні до євро 31,4 грн за 1 євро.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, а також підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 та пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 2 частини другої статті 24-2 та пунктами 1 і 2 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України акцизний податок з пального є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету в частині державного дорожнього фонду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збалансованості ставок акцизного податку на пальне (реєстр. № 4098-1 від 18.09.2020), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від акцизного податку з пального в частині державного дорожнього фонду та відповідно потребуватиме скорочення витрат цього фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження податку на виведений капітал на заміну податку на прибуток підприємств (реєстр. № 3665-1 від 30.06.2020), поданий народними депутатами України Дирдіним М.Є., Аллахвердієвою І.В., Ватрасом В.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується на заміну податку на прибуток підприємств запровадити з 1 січня 2021 року податок на виведений капітал. Об’єктом оподаткування податком на виведений капітал визначаються операції з виведення капіталу та операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу, за ставками:

17% – до операцій з виведення капіталу;

20% – до операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу (крім тих, що оподатковуються за ставкою 5%);

5% – до коштів, сплачених на виконання боргових зобов'язань пов'язаним особам – нерезидентам (у випадках перевищення сукупної суми боргових зобов'язань перед всіма пов'язаними особами – нерезидентами над сумою власного капіталу платника більш ніж у 3,5 разу (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, – більш ніж у 10 разів) або реєстрації нерезидента у державі, що є «низькоподатковою» юрисдикцією, застосовуватиметься ставка 20%).

Водночас, в частині оподаткування податком на доходи фізичних осіб законопроектом передбачається, зокрема:

виключити діючу ставку 5% – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування);

застосовувати ставку у розмірі 11% – для дивідендів, за винятком дивідендів, що виплачуються платником податку на виведений капітал (за умови, що така сума дивідендів збільшила базу оподаткування податком на виведений капітал), які не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;

звільнити від оподаткування дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року, в тому числі дохід від продажу інвестиційного активу, від платника податку на виведений капітал.

Крім того, законопроектом доручається Кабінету Міністрів України під час підготовки проектів закону про Державний бюджет України на 2021 рік та наступні роки враховувати запровадження з 1 січня 2021 року податку на виведений капітал, забезпечуючи дотримання визначеного Кабінетом Міністрів України у стратегії управління державним боргом рівня граничного обсягу дефіциту державного бюджету на відповідний рік, зокрема, шляхом упровадження заходів з економії витрат, реалізація яких узгоджується з пріоритетними напрямами державної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що законопроект передбачає ряд заходів для бездефіцитного впровадження податку на виведений капітал, зокрема, шляхом сплати авансового внеску з податку на виведений капітал, який визначатиметься Міністерством фінансів України у розмірі не меншому за сплату податку на прибуток в діючих умовах оподаткування.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджету, починаючи з 2021 року. Зокрема, Мінфін вважає, що запровадження з 2021 року податку на виведений капітал на заміну податку на прибуток підприємств може призвести, за попередніми оцінками, до прямих втрат бюджету у короткостроковій перспективі (загальна сума втрат державного сектора у 2021 році складатиме 57,5 млрд грн, у тому числі: втрати державного бюджету – 51 млрд грн, місцевих бюджетів – 8,1 млрд грн та додаткові надходження до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування – 1,6 млрд грн). Крім того, Мінфін зазначає, що реалізація законопроекту призведе до втрат бюджетів усіх рівнів від податку на доходи фізичних осіб у сумі близько 3,3 млрд грн, у тому числі від: скасування оподаткування дивідендів за ставками 5 і 9% – у сумі близько 3,2 млрд грн; звільнення від оподаткування доходу від продажу інвестиційного активу – у сумі близько 0,1 млрд грн. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та не підтримує його прийняття.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження податку на виведений капітал на заміну податку на прибуток підприємств (реєстр. № 3665-1 від 30.06.2020), поданий народними депутатами України Дирдіним М.Є., Аллахвердієвою І.В., Ватрасом В.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів у перші роки запровадження податку на виведений капітал). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» (щодо забезпечення гласності засідань комітетів Верховної Ради України) (реєстр. № 3745 від 25.06.2020), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Клименко Ю.Л., Фроловим П.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Згідно із законопроектом встановлюється вимога щодо обов’язкової онлайн-трансляції засідань комітетів, які проводяться відкрито, через свої веб-сторінки на офіційному веб-сайті Верховної Ради України у глобальній інформаційній мережі Інтернет. При цьому у пояснювальній записці до законопроекту визначено, що реалізація його положень /у разі прийняття/ не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету. Міністерство фінансів України також зазначило про відсутність впливу законопроекту на дохідну та видаткову частину державного і місцевих бюджетів.

Водночас слід відмітити, що згідно з додатково отриманою від Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України інформацією /лист Апарату Верховної Ради України №19/3-2020/177402 від 06.10.2020 р./ на даний час лише 7 секретаріатів комітетів Верховної Ради України мають відповідне обладнання для забезпечення он-лайн трансляцій засідань (у тому числі виїзних) із можливістю розміщення відеоматеріалів на офіційних web-сторінках комітетів, відеохостингах та у соціальних мережах /без зазначення вартості таких комплектів/.

Відповідно для реалізації законодавчої ініціативи необхідно буде додаткове оснащення належним обладнанням (у стандартній комплектації) інших комітетів, залучення фахівців для налаштування та використання таких комплектів під час засідань, що потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на забезпечення діяльності Верховної Ради України.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Зважаючи, що законопроект матиме вплив на показники державного бюджету, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» (щодо забезпечення гласності засідань комітетів Верховної Ради України) (реєстр. № 3745 від 25.06.2020), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Клименко Ю.Л., Фроловим П.В. та іншими, є таким, що має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо збалансованості наповнення місцевих бюджетів (реєстр. № 3679 від 18.06.2020), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Халімоном П.В., Вороньком О.Є. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

відновити з 1 січня 2021 року проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення;

встановити, що з 1 січня 2024 року індексація нормативної грошової оцінки землі сільськогосподарського призначення не проводиться;

звільнити з 1 липня 2020 року до 31 грудня 2021 року від оподаткування земельним податком землі залізничного транспорту (крім земель під культурно-побутовими будівлями і спорудами та земель, розташованих у населених пунктах, в яких загальна частка нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті до бюджету, становить менше 20% бюджету такого населеного пункту);

встановити мораторій на задоволення вимог кредиторів і виплати підприємствами залізничного транспорту за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями перед кредиторами країни-агресора до припинення збройної агресії Російської Федерації проти України, тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і відновлення територіальної цілісності України, а також встановити особливий порядок надання дозволу Національним банком України на погашення таких зобов’язань;

відновити на законодавчому рівні правове регулювання пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття забезпечить у короткостроковій перспективі: збільшення інвестицій у реальний сектор економіки, створення нових високотехнологічних виробництв, що в свою чергу, створить нові робочі місця та збільшить надходження податків і зборів до державного і місцевих бюджетів; фінансову стабільність одного із найбільших платників податків – ПАТ «Укрзалізниця»; збалансування надходжень місцевих бюджетів від земельного податку та пайової участі у розвитку інфраструктури. Кім того, у далекій перспективі прийняття законопроекту дозволить забезпечити виконання завдань національної безпеки у сфері транспорту, запобігти кризовим явищам у сфері залізничного транспорту та забезпечити стабільність наповнення місцевих бюджетів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів державного та місцевих бюджетів. За інформацією Державної податкової служби України за даними податкових декларацій платників на 2020 рік, сума нарахованого земельного податку за землі залізничного транспорту склала 2,5 млрд грн – у відповідному розмірі оцінюються втрати місцевих бюджетів внаслідок запропонованого звільнення від оподаткування. Водночас, Мінфін відмічає, що із запровадженням індексації нормативної грошової оцінки для земель несільськогосподарського призначення додаткові надходження до місцевих бюджетів можуть становити 1,3 млрд грн в розрахунку на рік.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається земельний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо збалансованості наповнення місцевих бюджетів (реєстр. № 3679 від 18.06.2020), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Халімоном П.В., Вороньком О.Є. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе загалом до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів, а також може призвести до збільшення надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів від коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3824 від 10.07.2020), поданий народними депутатами України Мезенцевою М.С., Мельником П.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується подовжити звільнення від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на період з 01 по 30 червня 2020 року:

– фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування;

– осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;

– членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

При цьому, законопроектом подовжується термін включення до страхового стажу періоду з 1 по 30 червня, за який не сплачувалися страхові внески, вищезазначеними категоріями осіб.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття дозволить забезпечити ефективні заходи нейтралізації негативних наслідків для економічної активності в Україні, що викликані поширенням коронавірусної інфекції COVID-19.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень негативно вплине на дохідну частину бюджетів Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування: призведе до втрат доходів цих фондів орієнтовно в сумі 1,1 млрд грн за місяць. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зауважуючи, зокрема, що реалізація його положень призведе до зростання дефіциту бюджетів цих фондів, що потребуватиме значних джерел покриття витрат державного бюджету, і, в свою чергу, може призвести до порушення термінів виплат та виникнення заборгованості з пенсій та інших соціальних виплат населенню.

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету. У державному бюджеті щороку передбачаються видатки для надання трансферів Пенсійному фонду України (включаючи фінансове забезпечення його дефіциту), зокрема, на 2020 рік – 202,3 млрд гривень. При цьому, значним є обсяг заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, та продовжує зростати (на 01.01.2020 р. – 49,2 млрд грн, а на 01.10.2020 р. – 65,2 млрд грн).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3824 від 10.07.2020), поданий народними депутатами України Мезенцевою М.С., Мельником П.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування і відповідно потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3824-1 від 23.07.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується продовжити звільнення від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на період з 1 червня по 30 червня та з 1 липня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):

– фізичних осіб – підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування;

– осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;

– членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

– найманих працівників, працюючих у вищенаведених роботодавців, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором.

Крім того, законопроектом продовжується термін щодо включення до страхового стажу фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства періоду з 1 червня по 30 червня та з 1 липня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, за який не сплачувалися страхові внески.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття сприятиме повноцінному застосуванню заходів щодо подолання наслідків економічної кризи в зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19 шляхом встановлення граничних термінів та строків цих заходів у законодавчих актах не раніше закінчення періоду дії карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень негативно вплине на дохідну частину бюджетів Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування: призведе до втрат доходів цих фондів орієнтовно в сумі 1,9 млрд грн на місяць, в тому числі внаслідок звільнення від сплати ЄСВ фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства, розрахунково в сумі 1,1 млрд грн на місяць, звільнення від сплати ЄСВ найманих працівників, працюючих у вищенаведених роботодавців, розрахунково в сумі 0,8 млрд грн на місяць. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зауважуючи, зокрема, що реалізація його положень призведе до зростання дефіциту бюджетів цих фондів, що потребуватиме значних джерел покриття витрат державного бюджету, і, в свою чергу, може призвести до порушення термінів виплат та виникнення заборгованості з пенсій та інших соціальних виплат населенню.

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету. У державному бюджеті щороку передбачаються видатки для надання трансферів Пенсійному фонду України (включаючи фінансове забезпечення його дефіциту), зокрема, на 2020 рік – 202,3 млрд гривень. При цьому, значним є обсяг заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, та продовжує зростати (на 01.01.2020 р. – 49,2 млрд грн, а на 01.10.2020 р. – 65,2 млрд грн).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3824-1 від 23.07.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування і відповідно потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо пільгового оподаткування операцій із ввезення на митну територію України транспортних засобів деякими категоріями осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (реєстр. № 3839 від 14.07.2020), поданий народним депутатом України Остапенком А.Д.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 липня 2021 року звільнити (частково, у відсотковому співвідношенні) від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком транспортні засоби, які ввозяться на митну територію України учасниками бойових дій, особами, нагородженими визначеними орденами та медалями України, а також членами сімей осіб, визначених відповідними статтями Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у кількості не більше одного транспортного засобу однією особою (або членом її сім’ї) один раз на п’ять років з обов’язковою умовою щодо особистої реєстрації транспортного засобу особою, що його ввозить, в порядку, передбаченому законодавством України, що класифікуються за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД:

8701 (трактори) – за умови, що відповідна особа зареєстрована та здійснює підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства та/або агропромислового сектору;

8703 21, 8703 22, 8703 23, 8703 31, 8703 32 (легкові автомобілі);

8703 33 (транспортні засоби з об’ємом двигуна 2500 куб. см) – за умови, що відповідна особа зареєстрована та здійснює підприємницьку діяльність у сфері перевезень пасажирів та/або вантажів.

Крім того, передбачається, що відсоток звільнення від оподаткування (податкової пільги) для вказаних осіб встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття суттєво зменшить соціальну напругу у суспільстві, створить умови для реалізації ветеранами війни свого права на достойний рівень життя та сприятиме реалізації ними успішних проектів у сфері започаткування й розвитку малого та середнього бізнесу

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок недонадходження податку на додану вартість та акцизного податку, а оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробником не надано відповідних фінансово-економічних розрахунків. Крім того, Мінфін зауважує, що неможливо здійснити розрахунки ймовірних втрат бюджету у зв’язку із відсутністю інформації щодо обсягів транспортних засобів, які будуть ввезенні на митну територію України, осіб та за відповідних умов, визначених законопроектом.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо пільгового оподаткування операцій із ввезення на митну територію України транспортних засобів деякими категоріями осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (реєстр. № 3839 від 14.07.2020), поданий народним депутатом України Остапенком А.Д., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.25. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» щодо умов та порядку забезпечення доступу до інформації про використання публічних коштів Моторним (транспортним) страховим бюро України (реєстр. № 3829 від 10.07.2020), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Аллахвердієвою І.В., Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни Закону України «Про відкритість використання публічних коштів», згідно з якими кошти Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі – МТСБУ) визначити публічними коштами та зобов’язати МТСБУ щокварталу здійснювати оприлюднення інформації про заплановане та фактичне використання коштів на єдиному веб-порталі використання публічних коштів.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про страхування» МТСБУ є юридичною особою, що утримується за рахунок коштів страховиків, та Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам, непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту (стаття 39 цього Закону), при цьому фінансування статутної діяльності МТСБУ здійснюється за рахунок внесків страховиків – членів МТСБУ, а також за рахунок пасивних доходів від тимчасово розміщених коштів цього фонду та інших джерел, не заборонених законодавством, у порядку, визначеному Статутом МТСБУ, та в обсягах, передбачених кошторисом, що затверджується президією МТСБУ (стаття 42 цього Закону).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету на доопрацювання відповідного програмного забезпечення веб-порталу, який використовується для оприлюднення інформації, та введення його оновленого функціоналу в експлуатацію. При цьому Мінфін зауважує, що оприлюднення інформації про використання коштів МТСБУ на веб-порталі вимагає побудови інтеграції система-система, яка забезпечить в автоматичному режимі передачу даних з облікової системи МТСБУ до веб-порталу, однак вартісну оцінку можливо буде здійснити після прийняття необхідного правового підґрунтя та передачі МТСБУ необхідної інформації для побудови такої системи. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання, оскільки не враховує правовий статус МТСБУ і джерела утворення його коштів для фінансового забезпечення його діяльності та виконання законодавчо визначених завдань.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» щодо умов та порядку забезпечення доступу до інформації про використання публічних коштів Моторним (транспортним) страховим бюро України (реєстр. № 3829 від 10.07.2020), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Аллахвердієвою І.В., Гетманцевим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме збільшення видатків державного бюджету на доопрацювання відповідного програмного забезпечення єдиного веб-порталу використання публічних коштів для оприлюднення відповідної інформації та введення його оновленого функціоналу в експлуатацію). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку» щодо підвищення соціального захисту сімей осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (реєстр. № 3019а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2021 року встановити виплату одноразової допомоги дружині (чоловіку) і дітям віком до 18 років у разі смерті (загибелі) особи, яка має особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, в розмірі п’яти фактичних прожиткових мінімумів у середньому на одну особу /чинна норма – в розмірі п’яти прожиткових мінімумів, затверджених законом на день смерті (загибелі), у розрахунку на місяць на одну особу/.

Довідково: Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні (та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій).

Зважаючи, що відповідно до підпункту «б» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розміру соціальної допомоги зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що врахування фактичного розміру прожиткового мінімуму при розрахунку суми виплати одноразової грошової допомоги членам сім’ї померлої (загиблої) особи, яка мала особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, що майже на 50 відсотків більше проти розміру прожиткового мінімуму, затвердженого законом, призведе до збільшення розміру цієї допомоги та потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

За орієнтовними розрахунками Мінфіну підвищення розміру допомоги потребуватиме додаткових витрат майже 12 тис. грн у розрахунку на одну особу, а загальні витрати з державного бюджету можуть становити близько 300 тис. грн на рік.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у законопроекті Кабінету Міністрів України доручено затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного та за рахунок них підвищити соціальний сімей осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2021 року/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку» щодо підвищення соціального захисту сімей осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (реєстр. № 3019а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та Цимбалюком М.М., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків для виплати відповідної допомоги). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку» щодо підвищення соціального захисту сімей осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною та дострокового виходу на пенсію (реєстр. № 3019а-1 від 14.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2021 року встановити виплату одноразової допомоги дружині (чоловіку) і дітям віком до 18 років у разі смерті (загибелі) особи, яка має особливі трудові заслуги перед Батьківщиною в розмірі десяти фактичних прожиткових мінімумів у середньому на одну особу /чинна норма – в розмірі п’яти прожиткових мінімумів, затверджених законом на день смерті (загибелі), у розрахунку на місяць на одну особу/.

Довідково: Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні (та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій).

Крім того, законопроектом пропонується надати право дострокового виходу на пенсію особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я. Такі виплати здійснюватимуться за рахунок коштів державного бюджету до досягнення ними пенсійного віку.

Зважаючи, що відповідно до підпункту «б» та «ж» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог та пенсій, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розміру соціальної допомоги та встановлення пенсій зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що за орієнтовними розрахунками лише підвищення розміру допомоги потребуватиме додаткових витрат майже 12 тис. грн у розрахунку на одну особу, а загальні витрати з державного бюджету можуть становити близько 300 тис. грн на рік, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді. Крім того, Мінфін зауважує, що виплата пенсій особам, звільненим у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я, також потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак, відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісного впливу законопроекту на видаткову частину бюджету.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку» щодо підвищення соціального захисту сімей осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною та дострокового виходу на пенсію (реєстр. № 3019а-1 від 14.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків для виплати відповідної допомоги). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо збільшення розміру допомоги (реєстр. № 3021а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2021 року встановити розмір державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю та надбавки на догляд за ними на рівні фактичного прожиткового мінімуму /чинна норма – на рівні прожиткового мінімуму, встановленого законом про державний бюджет на відповідний рік/.

Довідково: Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні (та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій).

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розміру соціальної допомоги зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, наданими у експертному висновку до законопроекту, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 12 млрд грн, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у законопроекті Кабінету Міністрів України доручено затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного бюджету та спрямувати їх на забезпечення громадян соціальним житлом.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2021 року/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо збільшення розміру допомоги (реєстр. № 3021а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та Цимбалюком М.М., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків для забезпечення виплати відповідної соціальної допомоги). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо підвищення розмірів грошової допомоги на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (реєстр. № 3022а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2021 року встановити всі види допомог для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, а також державних соціальних стандартів для таких дітей на рівні фактичного прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку /чинна норма – на рівні прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку встановленого законом державний бюджет на відповідний рік/.

Довідково: Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні (та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій).

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розміру соціальної допомоги зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, наданими у експертному висновку до законопроекту, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 2 млрд гривень. Крім того, Мінфін зазначає, що для дотримання єдиних підходів при визначенні розміру державних допомог аналогічного збільшення також потребуватиме розмір допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, а додаткові видатки у 2021 році становитимуть 2,9 млрд гривень.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у законопроекті Кабінету Міністрів України доручено затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до зведеного бюджету та за рахунок них забезпечити підвищення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2021 року/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо підвищення розмірів грошової допомоги на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (реєстр. № 3022а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків для виплати відповідної допомоги). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» щодо підвищення соціального захисту дітей та молоді (реєстр. № 3042а від 28.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2021 року встановити розміри допомог сім’ям на неповнолітніх дітей, стипендій та інших видів матеріального забезпечення молоді, яка отримує професійно-технічну, вищу освіту у відповідних навчальних закладах на рівні не менше фактичного прожиткового мінімуму /чинна норма – враховуючи вартість прожиткового мінімуму та виходячи з реальних можливостей держави/.

Довідково: Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні (та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій).

Зважаючи, що виплата таких допомог здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, про що також зазначає Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість у законопроекті Кабінету Міністрів України доручено затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до  зведеного бюджету і бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та за рахунок них забезпечити підвищення соціального захисту дітей і молоді.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2021 року/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» щодо підвищення соціального захисту дітей та молоді (реєстр. № 3042а від 28.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів для виплати відповідних допомог та стипендій). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту дітей та молоді (реєстр. № 3042а-1 від 16.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

У законопроекті пропонується встановити розміри допомог сім’ям на неповнолітніх дітей, стипендій (академічних стипендій, соціальних стипендій та інших видів стипендій) та інших видів матеріального забезпечення молоді, яка отримує професійну (професійно-технічну), фахову передвищу, вищу освіту у відповідних навчальних закладах на рівні не менше фактичного прожиткового мінімуму. Крім того, розміри соціальних стипендій для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також для осіб, на яких розповсюджується Закон України «Про престижність шахтарської праці», затверджуватимуться на рівні не менше 150 відсотків фактичного прожиткового мінімуму.

Довідково: Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні (та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій).

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту констатує, що реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, однак відсутність вихідних даних унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу.

Зазначаючи у пояснювальній записці, що законопроект потребує додаткових фінансових витрат у майбутньому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи до законопроекту не надається належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Водночас, у законопроекті Кабінету Міністрів України доручається невідкладно подати до Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо збільшення доходів та видатків для реалізації його положень. При цьому не взято до уваги, що внесення змін до закону про державний бюджет України проводиться лише у випадках, визначених у статтях 52 та 53 Бюджетного кодексу України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня наступного за днем його опублікування/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту дітей та молоді (реєстр. № 3042а-1 від 16.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів для виплати відповідних допомог та стипендій). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» щодо збільшення грошової допомоги на догляд (реєстр. № 3026а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Дубілем В.О.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2021 року встановити розмір грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею на рівні не менше, ніж два фактичних прожиткових мінімумів /чинна норма – розмір зазначеної допомоги розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць/.

Довідково: Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні (та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій).

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розміру соціальної допомоги зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, наданими у експертному висновку до законопроекту, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 4,3 млрд грн на рік (в умовах 2020 року), що не буде забезпечено фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у законопроекті Кабінету Міністрів України доручено затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного бюджету та спрямувати їх на забезпечення громадян соціальним житлом.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2021 року/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» щодо збільшення грошової допомоги на догляд (реєстр. № 3026а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Дубілем В.О., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків для виплати грошової допомоги особам, які проживають разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» щодо забезпечення громадян соціальним житлом (реєстр.  4007 від 01.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті пропонується надати право громадянам на отримання соціального житла з урахуванням фактичного прожиткового мінімуму /чинна норма – з урахуванням прожиткового мінімуму/.

Довідково: Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні (та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій).

Зважаючи, що відповідно до статті 5 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» житловий фонд соціального призначення формується органами місцевого самоврядування, зокрема шляхом будівництва нового житла та передачі з державної в комунальну власність соціального житла, побудованого за рахунок коштів державного бюджету, реалізація положень в частині отримання житла із такого фонду потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, про що також зазначає Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість у законопроекті Кабінету Міністрів України доручено затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного бюджету та спрямувати їх на забезпечення громадян соціальним житлом.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 липня 2021 року/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» щодо забезпечення громадян соціальним житлом (реєстр. № 4007 від 01.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо підвищення розмірів допомоги (реєстр. № 4010 від 01.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2021 року встановити розмір державних соціальних допомог (у зв’язку з вагітністю та пологами, на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; на дітей одиноким матерям, на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність) виходячи з фактичних прожиткових мінімумів /чинні норми – виходячи з прожиткових мінімумів, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік/.

Довідково: Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні (та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій).

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розмірів соціальних допомог зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, наданими у експертному висновку до законопроекту, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі щонайменше 10,5 млрд грн, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у законопроекті Кабінету Міністрів України доручено затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного бюджету та спрямувати їх на забезпечення громадян соціальним житлом.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2021 року/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо підвищення розмірів допомоги (реєстр. № 4010 від 01.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків для забезпечення виплати у підвищених розмірах державної соціальної допомоги сім’ям з дітьми). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо визначення розміру допомоги з урахуванням фактичного прожиткового мінімуму (реєстр.
№ 4010-1 від 21.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом
 Ю.В., Гнатенком В.С. та Морозом В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується встановити розмір державних соціальних допомог (у зв’язку з вагітністю та пологами, на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; на дітей одиноким матерям, на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність) виходячи з фактичних прожиткових мінімумів. На відміну від законопроекту реєстр. № 4010 визначатиметься, що розмір таких допомог встановлюватиметься щомісячно з урахуванням фактичного прожиткового мінімуму за місяць, що передує місяцю виплати допомоги /чинні норми – виходячи з прожиткових мінімумів, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік/.

Довідково: Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні (та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій).

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розмірів соціальних допомог зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, наданими у експертному висновку до законопроекту, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі щонайменше 13,1 млрд грн, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо визначення розміру допомоги з урахуванням фактичного прожиткового мінімуму (реєстр. № 4010-1 від 21.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С. та Морозом В.В., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків для виплати відповідних допомог). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оплату праці» щодо підвищення розмірів заробітної плати (реєстр. № 3013а від 26.08.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про оплату праці», зокрема, передбачається:

встановити, що мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт);

не включати до мінімальної заробітної плати доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати, доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії та інші аналогічні виплати;

встановлювати розмір мінімального посадового окладу (тарифної ставки) для працівників бюджетних установ не менше від фактичного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб;

здійснювати перегляд розміру мінімальної заробітної плати залежно від зміни розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

встановити, що розмір мінімальної заробітної плати не може бути зменшено в разі зменшення фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, проектом закону доручається Кабінету Міністрів України, зокрема:

затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах та за рахунок додаткових надходжень забезпечити підвищення розміру заробітної плати працівникам бюджетної сфери;

врахувати у проектах державного бюджету розмір мінімальної заробітної плати з урахуванням норм даного Закону.

За пропозицією суб’єктів права законодавчої ініціативи відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2021 року.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація положень цього проекту закону не потребує додаткових видатків у 2020 році. Водночас зазначено, що при вжитті необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки можливо збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень.

У своєму експертному висновку Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову та дохідну частини бюджетів усіх рівнів у частині підвищення оплати праці працівників бюджетних установ. За розрахунками Мінфіну, у разі встановлення з 1 січня 2021 року посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС на рівні мінімальної заробітної плати, додаткові видатки на оплату праці працівників бюджетної сфери становитимуть понад 350 млрд гривень.

Також, Міністерством фінансів України зазначається, що запропоновані законопроектом положення не узгоджуються із нормами статті 6 Закону України «Про оплату праці» в частині визначення розміру мінімального посадового окладу.

Варто відмітити, що підвищення рівня оплати праці може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів не тільки від податку на доходи фізичних осіб, а й військового збору, а також до фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оплату праці» щодо підвищення розмірів заробітної плати (реєстр. № 3013а від 26.08.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетної сфери і, відповідно, надходження державного і місцевих бюджетів від податків і зборів, що нараховуються на доходи громадян, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння розвитку недержавної підтримки діяльності у сфері фізичної культури і спорту (реєстр. № 4069 від 08.09.2020), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Аллахвердієвою І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Податкового кодексу України пропонується:

надати можливість платникам податку на прибуток підприємств при здійсненні безоплатного перерахування (надання) коштів (товарів, робіт, послуг) всім суб’єктам сфери фізичної культури і спорту /згідно з чинною нормою лише дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту/, які є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, відносити до складу витрат суму, що не перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

доповнити новими положеннями, відповідно до яких платники податку на прибуток підприємств:

- не здійснюватимуть коригування фінансового результату до оподаткування у разі перевищення встановленого «8% ліміту», за умови, якщо безоплатне перерахування коштів, передача товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні таких платників податку після сплати ними податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств;

- у разі безоплатного перерахування (надання) неприбутковим організаціям – суб’єктам сфери фізичної культури і спорту коштів (товарів, робіт, послуг) у сумі, що перевищує 5 млн грн, застосовуватимуть коригування (збільшення) фінансового результату до оподаткування у розмірі, що перевищує 16% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

звільнити від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нежитлової нерухомості, безоплатно отримані суб’єктами сфери фізичної культури і спорту, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

тимчасово, до 1 січня 2025 року, звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту неприбутковими організаціями, що є національними спортивними федераціями відповідно до Закону України «Про фізичну культуру і спорт», товарів, визначених пунктом 4-4 Розділу XXІ Митного кодексу України, та з першого постачання цих товарів на митній території України зазначеними неприбутковими організаціями для використання суб’єктами сфери фізичної культури і спорту, що є неприбутковими організаціями, а порядок ввезення, постачання та цільового використання таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України. При цьому, зазначене звільнення пропонується не поширювати на товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.

Крім того, законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про фізичну культуру і спорт», якими передбачається доповнити новими термінами «спортивний донатор» і «недержавна підтримка діяльності у сфері фізичної культури і спорту» та надати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, деякі нові повноваження.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим законопроектом цих же авторів «Про внесення змін до Розділу XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо сприяння розвитку недержавної підтримки діяльності у сфері фізичної культури і спорту» (реєстр. № 4068), а відтак практика застосування положень цих законопроектів залежить від взаємоузгодженого їх розгляду і прийняття.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів бюджету, проте визначити вартісний обсяг таких втрат немає можливості через відсутність необхідних для розрахунку даних, а саме: кількості платників, які надаватимуть благодійну допомогу суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, та суми коштів, вартості товарів, обсягів та вартості виконаних робіт і наданих послуг, безоплатно перерахованих (наданих) платниками податку на прибуток підприємств неприбутковим організаціям – суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а також кількості та площі об’єктів нежитлової нерухомості, розміру ставки податку, встановленої органами місцевого самоврядування. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10% податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння розвитку недержавної підтримки діяльності у сфері фізичної культури і спорту (реєстр. № 4069 від 08.09.2020), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Аллахвердієвою І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість та доходів місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств і податку на майно, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів та може потребувати збільшення видатків державного бюджету на функціонування відповідного центрального органу виконавчої влади залежно від вжиття ним заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України (реєстр. № 3706 від 19.06.2020), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Штепою С.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, зокрема, що:

тимчасово, протягом 180 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо упорядкування структури акцизного податку» (такого закону немає у чинному законодавстві, ймовірно йдеться про законопроект з такою ж назвою за реєстр. № 3704), митне оформлення легкових автомобілів та вантажних автомобілів загальною масою до 3,5 тони, які ввезені на митну територію України до 1 травня 2020 року і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється з виконанням митних формальностей відповідно до тимчасового порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

тимчасово не застосовуються штрафні санкцій за порушення при переміщенні транспортних засобів у митних режимах тимчасового ввезення і транзиту на території України на строк 180 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо упорядкування структури акцизного податку» за умови здійснення митного оформлення транспортного засобу зі сплатою належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн).

Насамперед необхідно відмітити, що законопроект є системно пов’язаним із законопроектом про внесення змін до Податкового кодексу України щодо упорядкування структури акцизного податку» (реєстр. № 3704) і похідним від нього. Відтак, практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 3706 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3704.

Відповідно до пояснювальної записки реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету та збільшить надходження до державного бюджету на 17,36 млрд грн від митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією, що знаходяться на митній території України. З цього приводу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що зазначена законодавча пропозиція щодо продовження пільгового розмитнення транспортних засобів може мати зворотній ефект, коли власники нерозмитнених авто, в очікуванні чергових преференцій, не поспішатимуть із розмитненням.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту має вплив на доходи бюджету, водночас розробником при розрахунку не враховано кількості транспортних засобів з іноземною реєстрацією, власники яких відмовляться здійснити митне оформлення транспортних засобів за встановленими правилами та які будуть продовжувати знаходитися на території України з порушенням митних правил, а саме до таких транспортних засобів не застосовуватиметься адміністративна відповідальність, передбачена статтями 469, 470, 481, 485 Митного кодексу України.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XXІ  «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України (реєстр. № 3706 від 19.06.2020), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Штепою С.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недонадходження вже нарахованих адміністративних штрафів до державного бюджету у короткостроковій перспективі, а також може опосередковано вплинути на зменшення надходжень митних платежів до державного бюджету у подальшому залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3704). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитувань громадської думки (реєстр. № 4043 від 03.09.2020), поданий народними депутатами України Корнієнком О.С., Клочком А.А., Івановим В.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується надати повноваження Центральній виборчій комісії забезпечувати організацію підготовки і проведення опитування громадської думки у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про проведення такого опитування. При цьому передбачається, що матеріально-технічне та фінансове забезпечення опитування громадської думки може здійснюватися серед іншого за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відтак, реалізація положень законопроекту зумовить необхідність збільшення видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Центральної виборчої комісії для організації опитування громадської думки, хоча у пояснювальній записці до законопроекту визначається, що він не потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про такий вплив законопроекту на видатки державного бюджету, відмічає, що відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини його впливу на показники бюджету, та не підтримує поданий законопроект.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про необхідність подання таких розрахунків зазначається також Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України у висновку на законопроект.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитувань громадської думки (реєстр. № 4043 від 03.09.2020), поданий народними депутатами України Корнієнком О.С., Клочком А.А., Івановим В.І. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків на організацію та проведення опитування громадської думки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитування громадської думки про ймовірну лояльність до держави-агресора (реєстр. № 4043-3 від 04.09.2020), поданий народним депутатом України Устіновою О.Ю.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується надати Центральній виборчій комісії повноваження у встановленому нею порядку провести опитування громадської думки щодо ставлення громадян України до ймовірної лояльності Фокіна Вітольда Павловича до держави-агресора у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про проведення такого опитування.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету для фінансового забезпечення підготовки та проведення опитування громадської думки, однак відсутність вихідних даних (не визначено строків проведення такого опитування, території проведення опитування, кількості залучених до опитування осіб та умов оплати їх послуг тощо) унеможливила визначення ним вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитування громадської думки про ймовірну лояльність до держави-агресора (реєстр. № 4043-3 від 04.09.2020), поданий народним депутатом України Устіновою О.Ю., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитувань громадської думки (реєстр. № 4043-5 від 08.09.2020), поданий народним депутатом України Васильченко Г.І.

 

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується надати Центральній виборчій комісії повноваження на проведення опитування громадської думки щодо ставлення громадян України до легалізації азартних ігор у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про проведення такого опитування. При цьому, порядок опитування громадської думки встановлюватиметься Центральною виборчою комісією.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету для фінансового забезпечення підготовки та проведення опитування громадської думки, однак відсутність вихідних даних (не визначено строків проведення такого опитування, території проведення опитування, кількості залучених до опитування осіб та умов оплати їх послуг тощо) унеможливила визначення ним вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитувань громадської думки (реєстр. № 4043-5 від 08.09.2020), поданий народним депутатом України Васильченко Г.І., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитування громадської думки про необхідність проживання Президента України в державній заміській резиденції (реєстр. № 4043-8 від 08.09.2020), поданий народним депутатом України Клименко Ю.Л.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується надати Центральній виборчій комісії повноваження на проведення опитування громадської думки щодо необхідності проживання Президента України в державній заміській резиденції.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету для фінансового забезпечення підготовки та проведення опитування громадської думки, однак відсутність вихідних даних (не визначено строків проведення такого опитування, території проведення опитування, кількості залучених до опитування осіб та умов оплати їх послуг тощо) унеможливила визначення ним вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитування громадської думки про необхідність проживання Президента України в державній заміській резиденції (реєстр. № 4043-8 від 08.09.2020), поданий народним депутатом України Клименко Ю.Л., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитування громадської думки стосовно можливого внесення змін до Конституції України з метою заборони відвідин території держави-агресора народними депутатами України (реєстр. № 4043-9 від 08.09.2020), поданий народним депутатом України Піпою Н.Р.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується надати Центральній виборчій комісії повноваження на проведення опитування громадської думки стосовно можливого внесення змін до Конституції України з метою заборони відвідин території держави-агресора народними депутатами України.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету для фінансового забезпечення підготовки та проведення опитування громадської думки, однак відсутність вихідних даних (не визначено строків проведення такого опитування, території проведення опитування, кількості залучених до опитування осіб та умов оплати їх послуг тощо) унеможливила визначення ним вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитування громадської думки стосовно можливого внесення змін до Конституції України з метою заборони відвідин території держави-агресора народними депутатами України (реєстр. № 4043-9 від 08.09.2020), поданий народним депутатом України Піпою Н.Р., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитувань громадської думки (реєстр. № 4043-10 від 10.09.2020), поданий народним депутатом України Стефанишиною О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується надати Центральній виборчій комісії повноваження на проведення опитування громадської думки щодо ставлення громадян України до легалізації медичного канабісу в разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про проведення такого опитування. При цьому, порядок опитування громадської думки встановлюватиметься Центральною виборчою комісією.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету для фінансового забезпечення підготовки та проведення опитування громадської думки, однак відсутність вихідних даних (не визначено строків проведення такого опитування, території проведення опитування, кількості залучених до опитування осіб та умов оплати їх послуг тощо) унеможливила визначення ним вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитувань громадської думки (реєстр. № 4043-10 від 10.09.2020), поданий народним депутатом України Стефанишиною О.А., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 10 Закону України «Про державні нагороди України» (щодо запровадження почесного звання «Заслужений працівник сфери телекомунікацій України») (реєстр. № 4017 від 02.09.2020), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Крячком М.В., Сохою Р.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується доповнити частину першу статті 10 Закону України «Про державні нагороди України», встановивши нове почесне звання «Заслужений працівник сфери телекомунікацій України».

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на виготовлення нагрудних знаків, відповідних посвідчень, виплату надбавок до посадового окладу працівникам бюджетних установ, пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною».

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на показники державного бюджету, відмічаючи, що відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини його впливу на показники бюджету, та не підтримує поданий законопроект.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію  законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 10 Закону України «Про державні нагороди України» (щодо запровадження почесного звання «Заслужений працівник сфери телекомунікацій України») (реєстр. № 4017 від 02.09.2020), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Крячком М.В., Сохою Р.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання додаткової оплачуваної відпустки чоловікам у зв’язку з народженням дитини (реєстр. № 4033 від 02.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Євтушком С.М. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки», згідно з якими передбачається надати право чоловікам на оплачувану відпустку у зв’язку з народженням дитини тривалістю 10 календарних днів.

Реалізація такої законодавчої ініціативи може потребувати додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на доплату працівникам, які виконуватимуть обов’язки тимчасово відсутніх працівників, оскільки відповідно до статті 105 Кодексу законів про працю України працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи, провадиться доплата за виконання таких обов’язків в розмірах, передбачених колективним договором.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про такий вплив законопроекту на показники бюджетів, звертає увагу на неможливість визначення вартісної величини впливу на показники бюджетів у зв’язку з відсутністю даних: кількості народжених дітей; осіб, які підуть в одноразові відпустки; прогнозного числа осіб, які потребують заміни тощо.

Тому в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту необхідно було надати належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання додаткової оплачуваної відпустки чоловікам у зв’язку з народженням дитини (реєстр. № 4033 від 02.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Євтушком С.М. та Цимбалюком М.М., є таким, що має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 95 Кодексу законів про працю України щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати (реєстр. № 3012а від 26.08.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України, зокрема, передбачається:

встановити, що мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт);

не включати до мінімальної заробітної плати доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати;

встановлювати розмір мінімальної заробітної плати не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, проектом закону доручається Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах та за рахунок додаткових надходжень до зведеного бюджету забезпечити підвищення мінімальної заробітної плати у бюджетній сфері.

За пропозицією суб’єктів права законодавчої ініціативи відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2021 року.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація положень цього проекту закону не потребує додаткових видатків у 2020 році. Водночас зазначено, що при вжитті необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки можливо збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень.

У своєму експертному висновку Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову та дохідну частини бюджетів усіх рівнів у частині підвищення оплати праці працівників бюджетних установ. За розрахунками Мінфіну, у разі встановлення з 1 січня 2021 року посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС на рівні фактичного прожиткового мінімуму  для працездатних осіб, додаткові видатки на оплату праці працівників бюджетної сфери становитимуть понад 350 млрд гривень.

Також, Міністерством фінансів України зазначається, що запропоновані законопроектом положення в частині визначення мінімальної заробітної плати на рівні не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб не узгоджується із нормами статті 96 Кодексу законів про працю України та статей 3, 3-1, 6, 9 та 10 Закону України «Про оплату праці» в частині визначення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімального посадового окладу, а також із нормами Закону України «Про прожитковий мінімум», яким встановлено, що для визначення розміру мінімальної заробітної плати застосовується прожитковий мінімум, затверджений законом про державний бюджет на відповідний рік, а фактичний прожитковий мінімум застосовується лише для спостереження за динамікою рівня життя в Україні.

Варто відмітити, що підвищення рівня оплати праці працівників може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів не тільки від податку на доходи фізичних осіб, а й військового збору, а також до фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 95 Кодексу законів про працю України щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати (реєстр. № 3012а від 26.08.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетної сфери і, відповідно, надходження державного і місцевих бюджетів від податків і зборів, що нараховуються на доходи громадян, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 96 Кодексу законів про працю України щодо підвищення розміру мінімального посадового окладу (тарифної ставки) (реєстр. № 3015а від 27.08.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про оплату праці» передбачається визначити, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) для працівників бюджетних установ встановлюватиметься у розмірі, не меншому від мінімальної заробітної плати /за чинною редакцією у розмірі не меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року/.

При цьому, проектом закону доручається Кабінету Міністрів України, зокрема, затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до зведеного бюджету та за рахунок них забезпечити підвищення розміру заробітної плати працівникам бюджетної сфери.

За пропозицією суб’єктів права законодавчої ініціативи відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2021 року.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація положень цього проекту закону не потребує додаткових видатків у 2020 році. Водночас зазначено, що при вжитті необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки можливо збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень.

У своєму експертному висновку Міністерство фінансів України  зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову та дохідну частини бюджетів усіх рівнів у частині підвищення оплати праці працівників бюджетних установ. За розрахунками Мінфіну, у разі встановлення з 1 січня 2021 року посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС на рівні мінімальної заробітної плати, додаткові видатки на оплату праці працівників бюджетної сфери становитимуть понад 350 млрд гривень.

При цьому, запропоновані законопроектом положення в частині визначення мінімальної заробітної плати на рівні не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб не узгоджується із нормами статей 95 і 96 Кодексу законів про працю України та статей 3-1 і 9 Закону України «Про оплату праці» в частині визначення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімального посадового окладу, а також із нормами Закону України «Про прожитковий мінімум», яким встановлено, що для визначення розміру мінімальної заробітної плати застосовується прожитковий мінімум, затверджений законом про державний бюджет на відповідний рік, а фактичний прожитковий мінімум застосовується лише для спостереження за динамікою рівня життя в Україні.

Варто відмітити, що підвищення рівня оплати праці може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів не тільки від податку на доходи фізичних осіб, а й військового збору, а також до фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 96 Кодексу законів про працю України щодо підвищення розміру мінімального посадового окладу (тарифної ставки) (реєстр. № 3015а від 27.08.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетної сфери і, відповідно, надходження державного і місцевих бюджетів від податків і зборів, що нараховуються на доходи громадян, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо захисту інтересів територіальних громад» (реєстр. № 4166 від 29.09.2020), внесений народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується, насамперед Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» доповнити новою статтею 16-1 щодо викупу окремих об’єктів приватизації територіальними громадами (об’єднаними територіальними громадами), на території яких вони розташовані.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, метою його прийняття є захист інтересів територіальних громад, збереження єдиних майнових комплексів державних, комунальних підприємств (їх структурних підрозділів) та об’єктів соціально-культурного призначення, які мають важливе значення для територіальних громад, на території яких вони розташовані, шляхом надання відповідним територіальним громадам (об’єднаним територіальним громадам) можливості приватизації (викупу) зазначених об’єктів за спеціальною процедурою.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, разом з тим у разі прийняття рішення про викуп об’єкта приватизації територіальною громадою потребуватиме виділення коштів з відповідного місцевого бюджету. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує у запропонованій редакції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо захисту інтересів територіальних громад» (реєстр. № 4166 від 29.09.2020), внесений народним депутатом України Гривком С.Д., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат місцевих бюджетів на викуп об’єкта приватизації відповідними територіальними громадами). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» (реєстр. № 3343 від 15.04.2020), поданий народним депутатом України Касаєм Г.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується скасувати Закон України від 16.06.2011 р. № 3531-VI «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» та підпорядкувати підприємства оборонно-промислового комплексу Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до моменту вирішення питання підпорядкованості таких підприємств центральним органам виконавчої влади за сферою діяльності.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття не потребує додаткових витрат з державного бюджету. Зокрема, відмічено, що метою даного законопроекту є створення на державному рівні належних умов для функціонування та розвитку підприємств оборонно-промислового комплексу України, здійснення військово-технічного співробітництва з іноземними замовниками, належного виконання зобов’язань з державного оборонного замовлення шляхом гармонізації законодавчого забезпечення зазначеної сфери з іншими нормативно-правовими актами країни.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету внаслідок покладення додаткових функцій, пов’язаних з управлінням підприємствами оборонно-промислового комплексу. Крім того, Мінфін зауважує, що у разі ліквідації державного концерну «Укроборонпром» (далі – Концерн) буде відсутнє забезпечення виконання зобов’язань за державними гарантіями (а саме боргових зобов’язань підприємств, що входять до складу Концерну, за кредитами, залученими для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави), та виникає ризик втрат державного бюджету /за інформацією Мінфіну, у 2020 році заборгованість таких підприємств за кредитами, залученими під державні гарантії у 2016-2018 роках, становить 1,78 млрд грн/. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує у запропонованій редакції.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту також зауважує, що передбачена у законопроекті ліквідація Концерну з покладанням на Мінекономіки додаткових функцій, пов’язаних з управлінням підприємствами оборонно-промислового комплексу, матиме наслідком збільшення видатків державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» (реєстр. № 3343 від 15.04.2020), поданий народним депутатом України Касаєм Г.О., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покладення додаткових функцій, пов’язаних з управлінням підприємствами оборонно-промислового комплексу, а також може призвести до втрат надходжень державного бюджету щодо відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням гарантійних зобов’язань). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради Україи з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових гарантій прав педагогічних та науково-педагогічних працівників під час дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3033а від 27.08.2020), внесений народними депутатами України Новинським В.В., Гриб В.О., Магомедовим М.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про освіту», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та «Про страхування» пропонується:

встановити доплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладів освіти, які безпосередньо організовують освітній процес, у розмірі 100 відсотків заробітної плати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), за рахунок фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками;

віднести захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника коронавірусною хворобою (COVID-19), що пов’язане з виконанням професійних обов’язків під час дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), до професійних захворювань;

передбачити обов’язкове державне страхування щодо педагогічних та науково-педагогічних працівників державних та комунальних закладів освіти з наступними страховими виплатами у разі:

захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) – не менше 100 кратного розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року;

встановлення групи інвалідності протягом одного календарного року, що настала внаслідок захворювання коронавірусною хворобою (COVID-19) – 300 кратного розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року;

смерті працівника – у 750 кратному розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Прийняття запропонованих положень зумовить необхідність збільшення видатків державного та місцевих бюджетів і потребуватиме вишукання додаткових ресурсів для їх забезпечення. Однак, у пояснювальній записці до законопроекту визначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України, оскільки здійснюватиметься у межах затверджених видатків.

З приводу такої законодавчої ініціативи Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначається таке:

обсяг виділених коштів з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками відповідно до прийнятих Кабінетом Міністрів України рішень досягнув обсягу бюджетного призначення, затвердженого в державному бюджеті для цього фонду;

за орієнтованими розрахунками тільки на доплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладів освіти, які безпосередньо організовують освітній процес, у розмірі 100 відсотків заробітної плати до кінця 2020 року необхідно додатково 41 млрд гривень;

визначення додаткового обсягу видатків на обов’язкове державне страхування педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти унеможливлене у зв’язку з відсутністю прогнозної кількості осіб, які захворіють, а також конкретних розмірів страхових внесків страхувальників.

При цьому, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових гарантій прав педагогічних та науково-педагогічних працівників під час дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3033а від 27.08.2020), внесений народними депутатами України Новинським В.В., Гриб В.О., Магомедовим М.С. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових гарантій прав педагогічних та науково-педагогічних працівників під час дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3033а-1 від 14.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про освіту», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та «Про захист населення від інфекційних хвороб» пропонується:

встановити доплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладам освіти, які безпосередньо організовують освітній процес, у розмірі 100 відсотків заробітної плати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), за рахунок фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками;

віднести захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника коронавірусною хворобою (COVID-19), що пов’язане з виконанням професійних обов’язків під час дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), до професійних захворювань;

поширити обов’язкове державне страхування на педагогічних та науково-педагогічних працівників державних та комунальних закладів освіти з наступними страховими виплатами (у разі захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) – не менше 100 кратного розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року; встановлення групи інвалідності протягом одного календарного року, що настала внаслідок захворювання коронавірусною хворобою (COVID-19) – 300 кратного розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року; смерті працівника – у 750 кратному розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року).

Прийняття запропонованих положень зумовить необхідність збільшення видатків державного та місцевих бюджетів і потребуватиме вишукання додаткових ресурсів для їх забезпечення. Однак, у пояснювальній записці до законопроекту визначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України, оскільки здійснюватиметься у межах затверджених видатків.

З приводу такої законодавчої ініціативи Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначається таке:

обсяг виділених коштів з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками відповідно до прийнятих Кабінетом Міністрів України рішень досягнув обсягу бюджетного призначення, затвердженого в державному бюджеті для цього фонду, та становить 65,96 млрд гривень;

за орієнтованими розрахунками тільки на доплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладів освіти, які безпосередньо організовують освітній процес, у розмірі 100 відсотків заробітної плати до кінця 2020 року необхідно додатково 41 млрд гривень;

визначення додаткового обсягу видатків на обов’язкове державне страхування педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти унеможливлене у зв’язку з відсутністю прогнозної кількості осіб, які захворіють, а також конкретних розмірів страхових внесків страхувальників.

При цьому, в супереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових гарантій прав педагогічних та науково-педагогічних працівників під час дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3033а-1 від 14.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України, спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження інвестиційних стимулів в індустріальних парках (реєстр. № 3725 від 23.06.2020), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Кисилевським Д.Д. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається звільнити від оподаткування ввізним митом устаткування, обладнання та комплектуючі до них (крім підакцизних товарів) /за визначеними законопроектом кодами УКТ ЗЕД/, що ввозяться на митну територію України керуючими компаніями індустріальних парків для облаштування індустріальних парків та/або для подальшого здійснення господарської діяльності в їх межах, учасниками індустріальних парків, які відповідають критеріям, встановленими Податковим кодексом України, та якщо зазначені товари будуть використані для здійснення господарської діяльності у сфері переробної промисловості, а також науково-дослідної діяльності, діяльності у сфері інформації і телекомунікацій. Також законопроектом пропонується не поширювати зазначене звільнення на товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.

Насамперед слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим законопроектом цих же авторів «Про внесення змін до Податкового кодексу України, спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження стимулів в індустріальних парках» (реєстр. № 3724), а відтак практика застосування законопроекту за реєстр. № 3725 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття з законопроектом за реєстр. № 3724.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що з однієї сторони активізація ділової активності завдяки індустріальним паркам сприятиме зростанню податкових надходжень, з іншої – передбачені для резидентів індустріальних парків інвестиційні стимули та скорочення ділової активності в секторі послуг матимуть наслідком недоотримання податків, а програми підтримки експорту вимагатимуть збільшення видаткової частини бюджету, однак чистий ефект від податкових надходжень буде позитивним (додаткові надходження становитимуть 3,34% від рівня 2019 р.).

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат надходжень до бюджету від ввізного мита, а вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету оцінити неможливо за відсутності обсягів імпорту устаткування, обладнання та комплектуючих до них, що будуть ввозитися без оподаткування ввізним митом. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України, спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження інвестиційних стимулів в індустріальних парках (реєстр. № 3725 від 23.06.2020), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Кисилевським Д.Д. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розмірів трудових пенсій за понаднормовий страховий стаж» (реєстр. № 3023а від 27.08.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Кириленком І.Г.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсії за віком збільшувати на 3 відсотки розмір пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 10 відсотків мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини (за чинною редакцією  такий розмір підвищення становить 1%, і не може бути більше як 1 відсотка мінімальної пенсії за віком).

За пропозицією суб’єкта права законодавчої ініціативи відповідний закон набиратиме чинності з 1 січня 2021 року.

Крім того, у прикінцевих положеннях законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, а також забезпечити виплату з 1 січня 2021 року за нормами цього Закону пенсійних виплат, які призначені до 1 січня та з 1 січня 2021 року.

Водночас, у пояснювальній записці до даного законопроекту зазначається, що його реалізація може бути забезпечена за рахунок здійснення заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень.

Реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету  та Пенсійного фонду України (далі – Фонд), оскільки потребуватиме додаткових видатків Фонду і призведе до збільшення дефіциту його бюджету, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, а реальних джерел покриття додаткових видатків державного бюджету невизначено, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

За орієнтовними розрахунками Фонду, про що зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України, додаткові видатки на реалізацію цього законопроекту складуть 106,1 млрд грн на рік.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерство фінансів України.

Загалом, Міністерство фінансів України цей законопроект не підтримує та вважає, що прийняття законодавчих змін без відповідного фінансового забезпечення не відповідає принципу збалансованості бюджету, відповідно до якого повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період, та принципу обґрунтованості, згідно з яким бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюється відповідно до затверджених методик та правил.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розмірів трудових пенсій за понаднормовий страховий стаж» (реєстр. № 3023а від 27.08.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Кириленком І.Г., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо поліпшення умов призначення пенсій» (реєстр. № 3054 (доопрац.) від 28.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» пропонується:

- збільшити величину оцінки одного року страхового стажу з 1% до 1,35%;

- встановити право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками – 55 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років (за чинними нормами законодавства передбачено поступове, протягом 10 років, збільшення страхового стажу до 35 років та право на призначення пенсій за віком після досягнення шістдесятирічного віку);

- заборонити зміну умов призначення пенсії в частині підвищення пенсійного віку та збільшення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком;

- передбачити можливість призначення державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію для чоловіків після досягнення віку 63 років, а для жінок – 58 років;

- збільшити до 3 відсотків розмір підвищення пенсії за віком за кожний повний рік понад норму страхового стажу, але не більше 10 відсотків мінімальної пенсії за віком (за чинною редакцією  такий розмір підвищення становить 1%, і не може бути більше як на 1 відсоток мінімальної пенсії за віком);

- доручити Кабінету Міністрів України розробити та подати на розгляд Верховної ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», необхідних для реалізації поданого законопроекту.

Реалізація законопроекту збільшуватиме видатки державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України (далі – Фонд), оскільки призведе до збільшення дефіциту цього Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

За орієнтовними розрахунками Фонду, про що зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України, додаткові видатки на реалізацію цього законопроекту становитимуть 25,3 млрд грн на місяць, які у бюджеті Фонду на 2020 рік не передбачено.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерство фінансів України.

Загалом, Міністерство фінансів України цей законопроект не підтримує та вважає, що прийняття запропонованих законопроектом змін поставить в нерівні умови пенсіонерів, яким пенсія вже призначена з урахуванням норм пенсійної реформи.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо поліпшення умов призначення пенсій» (реєстр. № 3054 (доопрац) від 28.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про паспорт громадянина України у формі книжечки (реєстр. № 3986-1 від 14.08.2020), внесений народними депутатами України Новинським В.В., Гриб В.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується надати право громадянам України отримувати паспорт громадянина України у формі книжечки, визначити вимоги до такого паспорта та термін його дії.

Слід зазначити, що положенням частини третьої статті 4 законопроекту передбачено, що за видачу паспорта громадянина України у формі книжечки державне мито не справляється.

Реалізація зазначеного положення зменшить доходи місцевих бюджетів від сплати державного мита, оскільки відповідно до положень Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», за видачу паспорта громадянина України у разі обміну замість втраченого чи пошкодженого передбачено справляння державного мита, в розмірі двох неоподатковуваних мінімуми доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімумів доходів громадян 17 грн розмір державного мита становитиме 34 грн/, а відповідно до пункту 15 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України такий платіж зараховується до доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

Слід зазначити, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про паспорт громадянина України у формі книжечки (реєстр. № 3986-1 від 14.08.2020), внесений народними депутатами України Новинським В.В., Гриб В.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшить доходи місцевих бюджетів від сплати державного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» щодо стимулювання створення робочих місць у галузі (реєстр. № 3804 від 07.07.2020), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Івченком В.Є. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» (далі – Закон), якими зокрема:

оновлено визначення поняття «вітчизняна техніка і обладнання для агропромислового комплексу», згідно з яким, це техніка і обладнання, виготовлене підприємствами – резидентами України на виробничих потужностях, що розташовані на території України, ступінь локалізації якої у собівартості перевищує 55% (згідно з чинною редакцією – ступінь локалізації перевищує 60%), та на підприємствах з виробництва якої питома вага витрат на оплату праці з урахуванням відрахування на соціальні заходи у складі собівартості виробленої (реалізованої – для суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності) продукції становить не менш як 9% (згідно з чинною редакцією – така вимога відсутня),

при цьому, Кабінет Міністрів України, щорічно може встановлювати інший ступінь локалізації для певних видів техніки і обладнання для агропромислового комплексу (як до 5% у сторону зменшення, так до 10% в сторону збільшення),

викладено у новій редакції основні завдання вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу,

уточнено основні напрями державної підтримки пріоритетного розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу, здійснення яких передбачається за рахунок видатків державного бюджету, а саме, запропоновано:

- часткову, у розмірі 70% (згідно з чинною редакцією – до 70%), компенсацію облікової ставки Національного банку України за кредитами банків, що надаються підприємствам вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу на виготовлення техніки і обладнання для агропромислового комплексу, та державна підтримка банків, що здійснюють довгострокове кредитування цих підприємств,

- часткову у розмірі 30% (згідно з чинною редакцією – до 40%) компенсацію державою вартості техніки і обладнання для агропромислового комплексу, що поставляється сільськогосподарським товаровиробникам і підприємствам харчової та переробної промисловості, при цьому, Кабінет Міністрів України може збільшувати відсоток компенсації для фермерських господарств, створених відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», додатково до 10%.

За висновком Міністерства фінансів України до даного законопроекту, запропоноване у законопроекті уточнення напрямів державної підтримки пріоритетного розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу, здійснення яких передбачається за рахунок видатків державного бюджету, в частині зміни розмірів відповідних часток компенсації у розмірі 30%, а не до 40%, впливатиме на розмір видатків державного бюджету (у бік їх збільшення) у відповідних бюджетних періодах.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зауважує, що у державному бюджеті за бюджетною програмою 1201150 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», серед іншого, передбачено спрямування коштів на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки і обладнання вітчизняного виробництва в обсязі 1 000 млн гривень. При цьому, згідно з Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 130, таку часткову компенсацію визначено у розмірі 25% їх вартості (без урахування податку на додану вартість).

За оцінкою Міністерства фінансів реалізація положення щодо визначення часткової, у розмірі 30%, а не до 40%, компенсації державою вартості техніки і обладнання для агропромислового комплексу, що поставляється сільськогосподарським товаровиробникам і підприємствам харчової та переробної промисловості, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, орієнтовно у сумі 200 млн гривень.

Загалом за узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України в межах компетенції законопроект не підтримується.

Слід зауважити, що розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» щодо стимулювання створення робочих місць у галузі (реєстр. № 3804 від 07.07.2020), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Івченком В.Є. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо збільшення розмірів допомоги та страхових виплат» (реєстр № 3017а від 27.08.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року підвищити розміри страхових виплат Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України (одноразової та щомісячної виплати потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, одноразової допомоги сім’ї у разі смерті потерпілого і допомоги на поховання) за рахунок врахування при визначенні розмірів виплат фактичного розміру прожиткового мінімуму (чинна редакція закону передбачає при визначені таких виплат враховувати прожитковий мінімум затверджений Верховною Радою України у законі про Державний бюджет України на відповідний рік), а також здійснювати індексацію щомісячних страхових виплат відповідно до Закону України «Про індексацію грошових виплат населенню».

Крім того, прикінцевими положеннями законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, а також забезпечити виплату з 1 січня 2021 року за нормами цього Закону щомісячних страхових виплат, які призначені до 1 січня та з 1 січня 2021 року.

Водночас, у пояснювальній записці до даного законопроекту зазначається, що його реалізація може бути забезпечена за рахунок здійснення заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень.

Реалізація законопроекту у зв’язку із збільшенням розмірів окремих страхових виплат потребуватиме додаткових витрат Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України, проте автором законопроекту не визначено реальних джерел покриття додаткових видатків Фонду, зважаючи на зазначене, виконання закону може потребувати додаткових видатків державного бюджету в частині надання фінансової допомоги Фонду, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Разом з цим, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На виконання вказаних вимог зазначає також Міністерство фінансів України.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України зауважує, що з метою забезпечення вчасного виконання вже покладених на Фонд функцій, прийняття рішень, які потребуватимуть додаткових видатків, мають здійснюватися виважено, після проведення відповідних розрахунків та з урахуванням можливостей Фонду. Також Міністерством фінансів України зазначається, що пропозиція стосовно здійснення індексації суми щомісячної страхової виплати відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» не відповідає статті 2 зазначеного Закону, відповідно до якої індексації підлягають суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, крім помісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування. За узагальненим висновком Міністерства фінансів України законопроект не підтримується.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо збільшення розмірів допомоги та страхових виплат» (реєстр № 3017а від 27.08.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Івченком В.Є., може мати вплив на показники бюджету (збільшує витрати Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України та може потребувати додаткових витрат державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо дострокового виходу на пенсію» (реєстр. № 3053 (доопрац.) від 28.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується:

- надати право дострокового виходу на пенсію жінкам, які народили трьох або чотирьох дітей та виховали їх до десятирічного віку, після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років;

- надати право дострокового виходу на пенсію особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення загальновстановленого пенсійного віку, у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності працівників та виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я;

- доручити Кабінету Міністрів України розробити та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», необхідних для реалізації поданого законопроекту.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки призведе до збільшення видатків Пенсійного Фонду України (далі – Фонд) і відповідно дефіциту цього Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

За орієнтовними розрахунками Фонду, про що зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України, додаткові видатки на виплату дострокової пенсії особам, які вийшли на пенсію за півтора року, становитимуть 41,6 млн грн на місяць.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

Загалом Міністерство фінансів України цей законопроект не підтримує та вважає, що надання права на достроковий вихід на пенсію з урахуванням кількості дітей не узгоджується з принципами солідарної системи пенсійного страхування, зокрема, рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат і виконання обов’язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо дострокового виходу на пенсію» (реєстр. № 3053 (доопрац.) від 28.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо підвищення розміру допомоги» (реєстр. № 3020а від 27.08.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується з 1 вересня 2020 року надавати допомогу по безробіттю у розмірі, що не перевищує чотирикратного розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а допомогу на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, – у розмірі фактичного прожиткового мінімуму (чинна редакція закону передбачає надання вказаних допомог із розрахунку розміру прожиткового мінімуму).

Також у прикінцевих положеннях законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що, на думку авторів цього законопроекту, дасть можливість збільшити надходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та спрямувати їх на підвищення розміру допомоги.

Так, у пояснювальній записці до даного законопроекту зазначається, що при вжитті вказаних заходів можливо збільшити надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2020 році на суму понад 15 млрд гривень.

Реалізація законопроекту у зв’язку із збільшенням розмірів допомоги потребуватиме додаткових коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд), а за відсутності реальних джерел покриття додаткових видатків Фонду може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги Фонду, про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Разом з цим, слід зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України зауважує, що в умовах зростання потреби у видатках на допомогу по безробіттю та для забезпечення вчасного виконання вже покладених на Фонд функцій, прийняття рішень, які потребуватимуть додаткових видатків, має здійснюватися виважено, після проведення відповідних розрахунків та з урахуванням можливостей Фонду.

Також Міністерство фінансів України зазначає, що відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний Бюджет України на відповідний рік. Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо підвищення розміру допомоги» (реєстр. № 3020а від 27.08.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та Цимбалюком М.М., може мати вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення дотримання соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3949-1 від 21.08.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується надати право на отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами та звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», включаючи осіб з інвалідністю, які не досягли встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримують пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю». При цьому, розмір допомоги по частковому безробіття вказаній категорії осіб надаватиметься з розрахунку двох третин розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом (виходячи із встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами) розміру мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року 5000 грн, розмір такої допомоги становитиме 3 333,3 грн).

Також, пропонується уточнити окремі норми законодавства щодо термінів виплати допомоги по безробіттю на період карантину.

Крім того, законопроектом пропонується надати право на отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину всім роботодавцям, а не лише з числа малого та середнього підприємництва.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами) видатки Фонду COVID-19 передбачені за загальним фондом Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у обсязі 65 959,3 млн грн, які розподілені на напрямами, визначеними статтею 28 Закону, в повному обсязі.

На даний час Урядом прийнято ряд рішень щодо виділення із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) коштів Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на загальну суму 8 251,2 млн грн, зокрема:

від 27.04.2020 № 308 «Про виділення коштів для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття» (зі змінами) – у обсязі 2 803 млн грн (видатки споживання) на безповоротній основі – для виплати допомоги по частковому безробіттю; 1 277 млн грн на поворотній основі (надання кредитів) – для виплати допомоги по безробіттю;

від 10.06.2020 № 472 «Деякі питання виділення коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття» (зі змінами) – у обсязі 4 171,2 млн грн (видатки споживання) на безповоротній основі для – виплати допомоги по безробіттю.

Отже, реалізація законодавчої ініціативи у зв’язку із розширенням кола отримувачів допомоги по частковому безробіттю потребуватиме додаткових коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і може зумовити необхідність виділення додатково коштів з державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду, про що також зазначило у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. На невиконання зазначених вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення дотримання соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3949-1 від 21.08.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.62. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (щодо посилення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування) (реєстр. № 3862 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Штепою С.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті серед іншого пропонується покласти на місцеві державні адміністрації обов’язки із здійснення плати за комунальні послуги та квартирну плату за житлове приміщення, закріплене за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, які не мають родичів, зареєстрованих на їхній житловій площі, а також не мають родичів, яким належить дане житло на праві спільної сумісної власності, до досягнення ними повнолітнього віку за місцезнаходженням житла.

Належить відмітити, що реалізація такої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків з місцевих бюджетів, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (щодо посилення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування) (реєстр. № 3862 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Штепою С.С., має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків таких бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» та інших законодавчих актів України щодо розвитку телекомунікаційних мереж (реєстр. № 4118 від 18.09.2020), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Сохою Р.В., Ватрасом В.А. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань цифрової трансформації.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про телекомунікації», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про житлово-комунальні послуги» та «Про оренду державного та комунального майна» пропонується, зокрема:

викласти у новій редакції терміни «власник (володілець) інфраструктури об’єкта доступу», «елементи інфраструктури об’єкта доступу» та розкрити зміст принципу забезпечення недискримінаційного доступу замовника до інфраструктури об’єкта доступу з метою користування ним;

уточнити механізм визначення періодичної плати за доступ до елементів інфраструктури об’єкта доступу та розмір відповідної плати;

надати право Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації здійснювати позасудове врегулювання спорів щодо доступу до інфраструктури об’єкта доступу;

розширити повноваження центрального органу виконавчої влади в галузі зв’язку в частині забезпечення у взаємодії з іншими центральними органами виконавчої влади, органами державної влади та органами місцевого самоврядування функціонування єдиного центру доступу (реєстру) до інформації про об’єкти доступу для розміщення телекомунікаційних мереж та про умови і процедури для отримання доступу до інфраструктури об’єкта доступу.

Слід відмітити, що покладання на Міністерство цифрової трансформації України та відповідні органи державної влади і органи місцевого самоврядування зазначених додаткових повноважень може потребувати додаткових видатків з державного і місцевих бюджетів, про що також зауважує Міністерство фінансів у своєму експертному висновку до даного законопроекту.

Відтак, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Щодо набрання чинності законом, то визначений у законопроекті термін (через 30 днів з дня його опублікування) не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» та інших законодавчих актів України щодо розвитку телекомунікаційних мереж (реєстр. № 4118 від 18.09.2020), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Сохою Р.В., Ватрасом В.А. та іншими, матиме вплив на показники державного і місцевих бюджетів (може призвести до додаткових видатків на забезпечення діяльності Міністерства цифрової трансформації України та відповідних органів державної влади і органів місцевого самоврядування для реалізації заходів, передбачених законопроектом). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону)

2.Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

1.2.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо соціального захисту працівників державних та комунальних закладів освіти (реєстр. № 3036а від 28.08.2020), внесений народними депутатами України Констанкевич І.М., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» пропонується поширити положення про обов’язкове державне страхування на випадок захворювання на інфекційну хворобу на педагогічних та науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти з такими страховими виплатами (у разі встановлення групи інвалідності протягом одного календарного року, що настала внаслідок захворювання коронавірусною хворобою (COVID-19), за умови, що таке захворювання пов’язане з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження  залежно від встановленої працівнику групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, але не менше 300 кратного розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року; у разі смерті працівника – не менше 750 кратному розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року).
У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначено, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України, та звернуто увагу на таке:
усі працівники бюджетних установ, у тому числі працівники державних та комунальних закладів освіти, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та отримують страхові виплати у разі настання страхового випадку відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне страхування (зокрема надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків та інших джерел, передбачених законом); 
запровадження іншого виду державного страхування для працівників освіти та здійснення додаткових страхових виплат, пов’язаних із захворюванням на коронавірусну хворобу, не лише потребуватиме додаткових бюджетних коштів, джерела покриття яких відсутні, а також призведе до звернень працівників інших професій щодо надання таких виплат.

Зважаючи на зазначене, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо соціального захисту працівників державних та комунальних закладів освіти) (реєстр. № 3036а від 28.08.2020), внесений народними депутатами України Констанкевич І.М., Батенком Т.І. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

 

 

1.2.65. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту працівників державних та комунальних закладів освіти (реєстр. № 3036а-1 від 15.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом пропонується доповнити:

статтю 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», поширивши положення про обов’язкове державне страхування на випадок захворювання на інфекційну хворобу на педагогічних та науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти з такими страховими виплатами (у разі встановлення групи інвалідності протягом одного календарного року, що настала внаслідок захворювання коронавірусною хворобою (COVID-19), за умови, що таке захворювання пов’язане з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження  залежно від встановленої працівнику групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, але не менше 300 кратного розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року; у разі смерті працівника – не менше 750 кратному розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року);
статтю 57 Закону України «Про освіту», визначивши захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника коронавірусною хворобою (COVID-19), що пов’язане з виконанням професійних обов’язків під час дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), як професійне захворювання із страховою виплатою працівнику у розмірі не менше 100 кратного розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року;
розділ II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», встановивши доплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладів освіти, які безпосередньо організовують освітній процес, у розмірі 100 відсотків заробітної плати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). 

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначено, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків з державного і місцевих бюджетів, та звернуто увагу на таке:

за орієнтованими розрахунками тільки на доплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладів освіти, які безпосередньо організовують освітній процес, у розмірі 100 відсотків заробітної плати до кінця 2020 року необхідно додатково 41 млрд гривень;

визначення додаткового обсягу видатків на обов’язкове державне страхування педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти унеможливлене у зв’язку з відсутністю вихідних даних;

усі працівники бюджетних установ, у тому числі працівники державних та комунальних закладів освіти, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та отримують страхові виплати у разі настання страхового випадку відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне страхування (зокрема надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків та інших джерел, передбачених законом); 
запровадження іншого виду державного страхування для працівників освіти та здійснення додаткових страхових виплат, пов’язаних із захворюванням на коронавірусну хворобу, не лише потребуватиме додаткових бюджетних коштів, джерела покриття яких відсутні, а також призведе до звернень працівників інших професій щодо надання таких виплат.

Зважаючи на зазначене, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту працівників державних та комунальних закладів освіти (реєстр. № 3036а-1 від 15.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування

1.2.66. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо додаткового фінансового забезпечення педагогічних та науково-педагогічних працівників на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 4021 від 29.09.2020), внесений народними депутатами України Павленком Р.М., Фединою С.Р., Княжицьким М.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про освіту» та «Про страхування» пропонується визначити захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника коронавірусною хворобою (COVID-19), що пов’язане з виконанням професійних обов’язків під час дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), як професійне захворювання, передбачивши обов’язкове державне страхування педагогічних та науково-педагогічних працівників державних та комунальних закладів освіти в порядку та на умовах, установлених Кабінетом Міністрів України.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначено, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, та звернуто увагу на таке:
усі працівники бюджетних установ, у тому числі працівники державних та комунальних закладів освіти, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та отримують страхові виплати у разі настання страхового випадку відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне страхування (зокрема надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків та інших джерел, передбачених законом); 
запровадження іншого виду державного страхування для працівників освіти та здійснення додаткових страхових виплат, пов’язаних із захворюванням на коронавірусну хворобу, не лише потребуватиме додаткових бюджетних коштів, джерела покриття яких відсутні, а також призведе до звернень працівників інших професій щодо надання таких виплат.

Зважаючи на зазначене, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо додаткового фінансового забезпечення педагогічних та науково-педагогічних працівників на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 4021 від 29.09.2020), внесений народними депутатами України Павленком Р.М., Фединою С.Р. Княжицьким М.Л. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.67. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо додаткового фінансового забезпечення педагогічних та науково-педагогічних працівників на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України  коронавірусної хвороби (COVID-19)» (реєстр. № 4021-1 від 29.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С., Солодом Ю.В. та Морозом В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про освіту», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та «Про захист населення від інфекційних хвороб» пропонується:

встановити доплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладам освіти, які безпосередньо організовують освітній процес, у розмірі 100 відсотків заробітної плати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), за рахунок фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками;

віднести захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника коронавірусною хворобою (COVID-19), що пов’язане з виконанням професійних обов’язків під час дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), до професійних захворювань;

поширити положення про обов’язкове державне страхування на випадок захворювання на інфекційну хворобу на педагогічних та науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти з такими страховими виплатами (у разі встановлення групи інвалідності протягом одного календарного року, що настала внаслідок захворювання коронавірусною хворобою (COVID-19), за умови, що таке захворювання пов’язане з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження – залежно від встановленої працівнику групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, але не менше 300 кратного розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року; у разі смерті працівника – не менше 750 кратному розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року).

Прийняття запропонованих положень зумовить необхідність збільшення видатків державного та місцевих бюджетів і потребуватиме вишукання додаткових ресурсів для їх забезпечення. Однак, у пояснювальній записці до законопроекту визначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України, оскільки здійснюватиметься у межах затверджених видатків.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначено, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків з державного і місцевих бюджетів, та звернуто увагу на таке:

за орієнтованими розрахунками тільки на доплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладів освіти, які безпосередньо організовують освітній процес, у розмірі 100 відсотків заробітної плати до кінця 2020 року необхідно додатково 41 млрд гривень;

визначення додаткового обсягу видатків на обов’язкове державне страхування педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти унеможливлене у зв’язку з відсутністю вихідних даних;

усі працівники бюджетних установ, у тому числі працівники державних та комунальних закладів освіти, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та отримують страхові виплати у разі настання страхового випадку відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне страхування (зокрема надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків та інших джерел, передбачених законом); 
запровадження іншого виду державного страхування для працівників освіти та здійснення додаткових страхових виплат, пов’язаних із захворюванням на коронавірусну хворобу, не лише потребуватиме додаткових бюджетних коштів, джерела покриття яких відсутні, а також призведе до звернень працівників інших професій щодо надання таких виплат.

Зважаючи на зазначене, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо додаткового фінансового забезпечення педагогічних та науково-педагогічних працівників на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)» (реєстр. № 4021-1 від 29.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С., Солодом Ю.В. та Морозом В.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

 

 

1.2.68. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою населених пунктів (реєстр. № 4111 від 17.09.2020), поданий народними депутатами України Василенко Л.В., Бондар Г.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується встановити мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою в населених пунктах строком на 5 років, визначивши вимоги щодо вибіркового видалення окремих зелених насаджень.

Прикінцевими положеннями законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України провести протягом 2021 року інвентаризацію природоохоронних об’єктів у містах та інших населених пунктах (у тому числі зелених, рекреаційних зонах, парках та лісопарках), забезпечити винесення на картографічні матеріали і в натурі у містах та інших населених пунктах меж існуючих об’єктів благоустрою, на яких заплановано ввести мораторій на видалення зелених насаджень. Реалізація таких законодавчих ініціатив потребуватиме додаткових витрат місцевих бюджетів.

Проте, згідно із пояснювальною запискою до проекту закону, його реалізація не потребує додаткових бюджетних витрат.

Крім того, відповідно до пункту 5 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2006 № 1045, відновна вартість зелених насаджень, що належать до комунальної власності, сплачується до відповідного місцевого бюджету.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Щодо терміну набрання чинності відповідними законами, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою населених пунктів (реєстр. № 4111 від 17.09.2020), поданий народними депутатами України Василенко Л.В., Бондар Г.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшуючи доходи та збільшуючи витрати місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
 (такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.69. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статей 14 та 168 Податкового кодексу України щодо зарахування податку з доходів фізичних осіб по місцю знаходження виробничих підрозділів (реєстр. № 4062 від 07.09.2020), поданий народним депутатом України Васильєвим І.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2021 року пропонується, зокрема:

доповнити Податковий кодекс новим терміном «виробничий структурний підрозділ», який для розділу IV цього Кодексу вживати у визначенні Господарського кодексу України;

встановити, що суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані на користь працівників виробничих структурних підрозділів, перераховуються до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням таких виробничих структурних підрозділів.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту дозволить рівномірно розподілити потік сплаченого податку на доходи фізичних осіб між бюджетами тих громад, де безпосередньо здійснюється діяльність підприємств.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи, що реалізація його положень матиме позитивний вплив на доходи місцевих бюджетів за місцезнаходженням виробничих структурних підрозділів підприємства.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, належить зауважити, що порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до відповідних бюджетів також визначено частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України, згідно з якою податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі. Таким чином, у разі підтримки законопроекту для узгодження правових норм належить також внести відповідні зміни до частини другої статті 64 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статей 14 та 168 Податкового кодексу України щодо зарахування податку з доходів фізичних осіб по місцю знаходження виробничих підрозділів (реєстр. № 4062 від 07.09.2020), поданий народним депутатом України Васильєвим І.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення надходжень податку на доходи фізичних осіб до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів залежно від місцезнаходження виробничих структурних підрозділів підприємства). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Законопроект не узгоджується з частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.70. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень» (реєстр. № 3892 від 17.07.2020), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається, зокрема:

Визначення термінів /зокрема, насильницьке кримінальне правопорушення – передбачене Кримінальним кодексом України умисне суспільно небезпечне діяння, внаслідок якого потерпілому заподіяно тяжке тілесне ушкодження або смерть, а також суспільно небезпечне діяння проти статевої свободи та статевої недоторканості або вчинене щодо дитини, яким потерпілому заподіяно фізичне або психологічне насильство/;

встановлення осіб, які мають право на відшкодування шкоди /зокрема, фізичні особи матимуть право на відшкодування шкоди у зв’язку із:

втратою заробітку (доходу) внаслідок заподіяння насильницьким кримінальним правопорушенням шкоди здоров’ю;

понесенням витрат на медичні послуги, придбання лікарських засобів та медичних виробів/;

визначення органів, на які покладатиметься відшкодування шкоди /центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної правової політики, та регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги/;

встановлення розміру відшкодування шкоди /мінімальний розмір відшкодування шкоди не може бути менше 40% від встановленого на 1 січня відповідного року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розрахунку на одну особу/;

створення державного фонду відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень у складі спеціального фонду державного бюджету;

справляння збору на відшкодування шкоди, завданої насильницькими кримінальними правопорушеннями, платниками якого є особи, стосовно яких ухвалено судом та набрав законної сили обвинувальний вирок, залежно від ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення у таких розмірах: кримінального проступку – 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; нетяжкого злочину – 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; тяжкого злочину – 0,45 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; особливо тяжкого злочину – 0,6 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також встановлення порядку повернення сплаченої суми такого збору на відшкодування шкоди.

Насамперед, належить зазначити, що законопроект є системно пов’язаним з іншими урядовими законопроектами «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення механізму відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень» (реєстр. № 3893 від 17.07.2020) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо механізму фінансового забезпечення відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень» (реєстр. № 3894 від 17.07.2020). При цьому базовим серед них є законопроект за реєстр. № 3892.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень передбачається за рахунок надходжень до спеціального фонду державного бюджету від виконання покарань у вигляді штрафу, виправних робіт та збору на відшкодування шкоди, завданої насильницькими кримінальними правопорушеннями;

мінімальна сума річних витрат зі спеціального фонду державного бюджету на здійснення відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень з урахуванням кількості потерпілих становитиме близько 20,5 млн грн, при цьому прорахувати максимальний розмір таких виплат наразі неможливо, оскільки порядок визначення розміру шкоди, як передбачено у законопроекті, встановлюється Кабінетом Міністрів України;

загальна сума надходжень від сплати збору на відшкодування шкоди, завданої насильницькими кримінальними правопорушеннями становитиме близько 59,8 млн гривень.

Згідно з експертним висновком Мінфіну реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету. Відмічено, що обсяг надходжень державного фонду відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень становитиме 79 млн грн (надходження від нового збору на відшкодування шкоди, завданої насильницьким кримінальним правопорушенням, – 59,8 млн грн, надходження за виконання покарань у вигляді виправних робіт – 2,96 млн грн, надходження за виконання покарань у вигляді штрафу – 16,3 млн грн), при мінімально необхідній сумі річних видатків на здійснення компенсацій – 20,5 млн гривень.

Окремо необхідно зауважити, що положення статті 11 законопроекту не відповідають вимогам Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), зокрема:

– згідно з частиною першою цієї статті головним розпорядником коштів державного фонду відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної правової політики, що не узгоджується з статтею 22 Кодексу, згідно з якою, зокрема, головні розпорядники коштів державного бюджету затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

– згідно з частиною другою цієї статті джерелами формування державного фонду відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень, який створюється у складі спеціального фонду державного бюджету, є кошти, визначені згідно із статтею 24-5 Кодексу. Таке положення не відповідає нормам Кодексу, зокрема частині п’ятій статті 13, згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Кодексом та законом про Державний бюджет України.

Слід також зазначити, що у частині першій статті 13 законопроекту (щодо набрання чинності відповідним законом) вбачається недоцільним посилання на Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо механізму фінансового забезпечення відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень», оскільки базовим законопроектом щодо врегулювання порушення питання є законопроект «Про відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень» за реєстр. № 3892.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень» (реєстр. № 3892 від 17.07.2020), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від збору на відшкодування шкоди, завданої насильницькими кримінальними правопорушеннями, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для здійснення відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету з питань правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроекту:

статтю 11 привести у відповідність до вимог бюджетного законодавства, при цьому виключивши частину першу і другу цієї статті як такі, що не відповідають нормам статей 13 і 22 Бюджетного кодексу України;

у частині перші статті 13 виключити посилання на Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо механізму фінансового забезпечення відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень» (оскільки законопроект з такою назвою не є базовим законопроектом по відношенню до даного законопроекту).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.71. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про відкликання народного депутата України за народною ініціативою (реєстр. № 3972 від 10.08.2020), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г. та Павлюком М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

У законопроекті, що за визначенням автора має на меті посилення політичної відповідальності обраних в одномандатних виборчих округах народних депутатів України, пропонується запровадити процедуру відкликання народного депутата за народною ініціативою.

При цьому встановлюється порядок підготовки проведення та встановлення результатів голосування з питань відкликання народного депутата України, що серед іншого передбачає утворення та організацію роботи окружної та дільничих комісій, здійснення заходів щодо проведення агітації, включаючи публікації у пресі, виступи на радіо і телебаченні, друкування бюлетенів, забезпечення приміщенням, транспортом, зв’язком.

Реалізацію таких заходів пропонується здійснювати за рахунок «державних коштів, що виділяються Центральній виборчій комісії в межах кошторису витрат, затвердженого у встановленому порядку» /стаття 26 законопроекту/.

Слід відмітити, що Бюджетний кодекс України (далі – Кодекс) не містить терміну «державні кошти», у бюджетному законодавстві вживається термін «бюджетні кошти (кошти бюджету)». Ймовірно у законопроекті мова йде про кошти державного бюджету.

Зважаючи, що відповідно до статті 95 Конституції України та частини другої статті 4 Кодексу виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету, запропоноване положення статті 26 законопроекту суперечить таким нормам законодавства. Центральна виборча комісія, як головний розпорядник коштів державного бюджету, отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про державний бюджет та здійснює управління такими коштами, включаючи затвердження кошторису, паспорту бюджетної програми тощо.

Відтак, положення законопроекту щодо фінансового забезпечення організації та проведення голосування з питань відкликання народного депутата України необхідно привести у відповідність до вимог статей 2, 4, 22, 46 Кодексу.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету на підготовку та проведення голосування про відкликання народного депутата, а також на підготовку і проведення проміжних виборів народного депутата у відповідному виборчому окрузі, однак відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини впливу положень законопроекту на показники бюджету.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Зважаючи, що законопроект матиме вплив на показники державного бюджету, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Кодексу щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про відкликання народного депутата України за народною ініціативою (реєстр. № 3972 від 10.08.2020), поданий народними депутатами України Мазурашем Г.Г. та Павлюком М.В., є таким, що має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків для організації проведення відповідного голосування та на підготовку проміжних виборів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України при доопрацюванні законопроекту привести у відповідність до вимог статей 2, 4, 22, 46 Бюджетного кодексу України положення щодо фінансового забезпечення процедури відкликання народного депутата України (зокрема, частини третьої статті 17 та статті 26 законопроекту).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України

1.2.72. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо визначення терміну встановлення Кабінетом Міністрів України фактичного розміру прожиткового мінімуму (реєстр. № 3029а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із проектом закону прожитковий мінімум встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг на плановий рік з урахування фактичних цін на 1 липня попереднього року та очікуваних цін з 1 липня попереднього року до 31 грудня планового року включно. Водночас, розрахунки прогнозного фактичного розміру прожиткового мінімуму на плановий рік та копія висновків соціальних партнерів надаватиметься Урядом Верховній Раді України одночасно з поданням проекту закону про державний бюджет на плановий рік.

Крім того, запропоновано набір продуктів харчування та набір непродовольчих товарів визначати в натуральних показниках, набір послуг у нормативах споживання щорічно у липні (за чинною редакцією – не рідше одного разу на п’ять року).

При цьому, проектом закону доручається Кабінету Міністрів України, зокрема, затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного бюджету та за рахунок них забезпечити підвищення соціального захисту найбідніших громадян України.

За пропозицією суб’єктів права законодавчої ініціативи відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2021 року.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація положень цього проекту закону не потребує додаткових видатків у 2020 році. Водночас зазначено, що при вжитті необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки можливо збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, реальних джерел покриття яких авторами законопроекту не визначено, зауважуючи про те, що оцінку вартісної величини впливу положень законопроекту неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів для обрахунку та необхідних обґрунтувань розробника.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Необхідно зауважити, що відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів, набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1), та застосовується, зокрема, для встановлення розмірів державних соціальних гарантій, формування державного та місцевих бюджетів тощо (стаття 2).

Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом (стаття 6), який встановлюється з метою визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, встановлених Конституцією України, а також визначення та обґрунтування розмірів видатків, зокрема державного бюджету (стаття 2).

Також слід звернути увагу, що відповідно до статті 95 Конституції України та статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система ґрунтується на принципі збалансованості, згідно якого повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

Отже, встановлення розмірів прожиткового мінімуму, на основі яких визначаються основні державні соціальні гарантії, без урахування фінансових можливостей держави призведе до розбалансованості бюджетів усіх рівнів, до виникнення значної заборгованості із виплати заробітної плати, пенсій, державних допомог тощо, і, як наслідок, до соціальної напруги у суспільстві, про що також зазначило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту.

Водночас слід звернути увагу на те, що запропонований законопроектом порядок встановлення прогнозних фактичних розмірів прожиткового мінімуму на плановий рік не відповідає вимогам щодо порядку та термінів складання проекту державного бюджету на відповідний рік, визначеним у главі 6 Бюджетного кодексу України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо визначення терміну встановлення Кабінетом Міністрів України фактичного розміру прожиткового мінімуму (реєстр. № 3029а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М.:

має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статті 95 Конституції України і вимогами глави 6 Бюджетного кодексу України (у частині положень щодо порядку складання проекту Державного бюджету України) із урахуванням висновку Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.73. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України, спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження стимулів в індустріальних парках (реєстр. № 3724 від 23.06.2020), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Кисилевським Д.Д. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року внести зміни до Податкового кодексу України, якими визначаються особливості оподаткування керуючих компаній індустріальних парків та учасників індустріальних парків, зокрема, передбачається:

визначити перелік критеріїв до учасників індустріальних парків:

- сума доходів від здійснення господарської діяльності у сфері переробної промисловості, а також науково-дослідної діяльності, діяльності у сфері інформації і телекомунікацій в межах індустріального парку за останній річний звітний період становить не менш як 70% доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за такий період за даними фінансової звітності;

- розмір нарахованої за кожен місяць звітного періоду середньої заробітної плати (доходу) штатних працівників є не меншим трьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємств строком на 5 років прибуток учасників індустріальних парків від здійснення господарської діяльності у сферах переробної промисловості, або науково-дослідної діяльності, або діяльності у сфері інформації і телекомунікацій, а також наступні після звільнення від оподаткування 5 років прибуток оподатковувати із застосуванням коефіцієнту 0,5 за умови, що такі учасники індустріальних парків протягом такого звільнення відповідали визначеним критеріям);

встановити, що за заявою керуючих компаній та учасників індустріальних парків надається розстрочення сплати податку на додану вартість без нарахування процентів, пені та штрафу терміном до 5 років при ввезенні ними на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих до них, матеріалів (крім підакцизних товарів) для облаштування індустріальних парків та здійснення господарської діяльності у визначених сферах, а також встановити ставку податку на додану вартість у розмірі 3% на операції з ввезення таких товарів;

надати можливість органам місцевого самоврядування встановлювати ставки і пільги щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості, земельного податку та орендної плати за користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для ініціаторів створення, керуючих компаній та учасників індустріальних парків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники бюджетів, а вартісну величину впливу законопроекту на дохідну частину бюджетів визначити неможливо, оскільки вона залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які здійснюватимуть діяльність у межах індустріальних парків, результатів їхньої фінансово-господарської діяльності (прибутковості), обсягів ввезення обладнання та комплектуючих, розмірів земельних ділянок та об’єктів нерухомості. При цьому звернуто увагу, що передбачені законопроектом пільги щодо оподаткування прибутку аналогічні тим, що застосовувалися для суб’єктів спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ) і територій пріоритетного розвитку (ТПР) і які були скасовані з 31 березня 2005 року через відсутність позитивних зрушень у залученні інвестицій, суттєву бюджетну неефективність, викривлення конкуренції на внутрішньому ринку, певні зловживання /за останній повний рік дії спеціального режиму оподаткування (2004 рік) суб’єктами СЕЗ і ТПР при реалізації 783 проектів було залучено 129,2 млн дол. США іноземних інвестицій, що становить 7,6% загального обсягу іноземних інвестицій в Україну, при цьому ними отримано податкових пільг в сумі 4,7 млрд грн, а сплачено до бюджетів 1,2 млрд грн/. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зауважуючи, що застосування для ініціаторів створення, керуючих компаній та учасників індустріальних парків додаткових податкових стимулів (з урахуванням передбаченого частиною шостою статті 287 Митного кодексу України звільнення від сплати ввізного мита), крім прямих втрат бюджету та порушення умов конкуренції на внутрішньому ринку, повністю знівелює діяльність наукових та технологічних парків, для яких законодавчо також встановлені лише пільги зі сплати ввізного мита.

Згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України 10% податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Таким чином, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо такого податку призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Окремо належить зауважити, що законопроектом пропонуються зміни до Закону України «Про індустріальні парки» щодо особливостей державної підтримки учасників індустріальних парків, якими, зокрема, передбачається надання:

керуючим компаніям, ініціаторам створення - суб’єктам господарювання та учасникам індустріальних парків за рахунок коштів, передбачених законом про Державний бюджет України, компенсації 50% витрат на підключення та приєднання до електромереж;

учасникам індустріальних парків компенсації відсоткових платежів за кредитами у залежності від частки експорту продукції власного виробництва у загальному доході від їх господарської діяльності (від 30% до 100% загальної суми відсоткових платежів за кредитом);

керуючим компаніям та учасникам індустріальних парків компенсації відсоткових ставок за кредитами на облаштування індустріальних парків /порядок компенсації визначає Кабінет Міністрів України/;

учасникам індустріальних парків протягом перших трьох років господарської діяльності в межах індустріального парку часткової компенсації інвестицій за рахунок коштів державного бюджету в обсязі, що залежить від частки експорту продукції власного виробництва в загальному обсязі доходів господарської діяльності (від 15% до 70% загальних капітальних витрат).

Зазначені положення законопроекту не відповідають вимогам:

частини другої статті 95 Конституції України /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків/;

частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України /, частини другої статті 23 Кодексу /згідно з якою бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет)/.

Слід також відмітити, що змінами до Закону України «Про індустріальні парки» передбачено створення уповноваженої державної установи ? Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, яка буде виконувати ряд функцій, зокрема: розроблення роз’яснення та рекомендацій щодо дотримання керуючими компаніями та учасниками індустріальних парків податкового законодавства, здійснення аналізу та узагальнення міжнародного досвіду в сфері забезпечення функціонування індустріальних парків та залучення інвестицій, розроблення короткострокових та довгострокових планів розвитку індустріальних парків, забезпечення налагодження співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями, урядовими та неурядовими організаціями іноземних держав з питань залучення фінансових ресурсів для реалізації індустріальними парками інноваційних та інвестиційних проектів, здійснення компенсації відсоткових ставок за кредитами, учасників індустріальних парків  спрямованими на розвиток інфраструктури індустріальних парків, облаштування їх території та реконструкцію інженерних мереж, тощо. Отже, реалізація таких положень законопроекту може потребувати додаткових витрат державного бюджету на функціонування Державної інноваційної фінансово-кредитної установи.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України, спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження стимулів в індустріальних парках (реєстр. № 3724 від 23.06.2020), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Кисилевським Д.Д. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів, а також потребуватиме додаткових витрат державного бюджету для здійснення компенсації учасникам індустріальних парків інвестицій, відсоткових платежів і ставок за кредитами, витрат на підключення і приєднання до електромереж та на функціонування уповноваженої державної установи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту привести його окремі положення щодо надання відповідних компенсацій з державного бюджету у відповідність до вимог статті 95 Конституції України і Бюджетного кодексу України (зокрема, статтей 4 і 23).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.74. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» щодо забезпечення ефективного функціонування експортно-кредитного агентства» (реєстр. № 3793 від 03.07.2020), внесений народними депутатами України Приходьком Б.В., Наталухою Д.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з фінансів, податкової та митної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що метою його прийняття є врегулювання питань діяльності приватного акціонерного товариства «Еспортно-кредитне агентство» (далі – ЕКА), забезпечення ефективного функціонування ЕКА, надання стимулів для розвитку експорту.

Серед іншого, законопроектом пропонується внести зміни до абзацу другого частини четвертої статті 2 Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» (далі – Закон), збільшивши з 200 млн грн до 2 млрд грн мінімальний розмір початкового статутного капіталу ЕКА, який формується за рахунок коштів державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що у разі прийняття законопроекту у поточному році реалізація його положень потребуватиме внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо виділення коштів на формування статутного капіталу ЕКА у розмірі 1,8 млрд грн (статутний капітал ЕКА сформований у розмірі 200 млн грн, які були спрямовані з державного бюджету 2018 році).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту також зауважує, що пропозиція збільшити початковий статутний капітал ЕКА своїм наслідком має збільшення витрат бюджету.

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

Поряд з тим, законопроектом пропонується частину четверту статті 6 Закону доповнити новим положенням, згідно з яким у разі якщо страхова сума за окремим предметом договору страхування перевищує 10 відсотків суми сплаченого статутного капіталу і сформованих вільних резервів та страхових резервів, ЕКА зобов’язане укласти договір перестрахування або отримати державну гарантію для забезпечення виконання боргових зобов’язань за таким договором страхування, а порядок та умови надання такої державної гарантії встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог бюджетного законодавства.

З цього приводу слід зауважити, що статтею 17 Бюджетного кодексу України визначено основні вимоги щодо надання державних гарантій, серед яких такі:

державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про державний бюджет, на підставі рішення Кабінету Міністрів України, міжнародних договорів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України /частина перша/;

державні гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов’язань у спосіб, передбачений законом /частина третя/;

суб’єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання державних гарантій, зобов’язані надати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань та сплатити до державного бюджету плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом про державний бюджет /частина п’ята/.

Таким чином, Мінфін вважає, що положення законопроекту щодо надання державних гарантій ЕКА не узгоджуються з нормами Бюджетного кодексу України (зокрема статтею 17), висловлює інші зауваження до законопроекту та загалом не підтримує законопроект у запропонованій редакції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» щодо забезпечення ефективного функціонування експортно-кредитного агентства» (реєстр. № 3793 від 03.07.2020), внесений народними депутатами України Приходьком Б.В., Наталухою Д.А., матиме вплив на показники бюджету (потребує додаткових витрат державного бюджету на збільшення статутного капіталу ЕКА). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту привести його положення щодо надання державних гарантій ЕКА у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (зокрема статті 17).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.75. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо забезпечення відповідності податкового законодавства принципам фіскальної достатності та рівності усіх платників перед законом) (реєстр. № 3923 від 22.07.2020), поданий народним депутатом України Шпак Л.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 01.01.2021 року пропонується:

встановити відповідальність платника податків за неповну або несвоєчасну сплату до місцевих бюджетів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів у разі їх наявності та за місцезнаходженням земельної ділянки податку на доходи фізичних осіб за отриманий дохід у вигляді орендної плати за земельні паї;

скасувати пільгову ставку плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин /у розмірі 25% обчисленого податку/;

встановити, що розмір річної суми орендної плати за землі державної і комунальної власності не може бути меншою 12% нормативної грошової оцінки землі (згідно з чинними нормами – не менше за розмір земельного податку, але не більше 12% нормативної грошової оцінки);

скасувати звільнення платників єдиного податку від обов'язку нарахування, подання податкової звітності та сплати земельного податку;

відновити проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі з урахуванням індексу споживчих цін за попередній рік.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту забезпечить приведення у відповідність окремі положення податкового законодавства до принципів фіскальної достатності та рівності усіх платників перед законом, активізації стимулюючого, фіскального та регулюючого потенціалу податків і зборів. Крім того відмічено, що через не проведення індексації нормативної грошової оцінки землі місцеві бюджети щорічно втрачають 2 млрд грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів. Зокрема, за експертною оцінкою, додаткові надходження до місцевих бюджетів у розрахунку на рік становитимуть понад 9,7 млрд грн, у тому числі внаслідок: скасування пільгової ставки плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, – 4,9 млрд грн; відновлення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі – 4,8 млрд гривень.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо забезпечення відповідності податкового законодавства принципам фіскальної достатності та рівності усіх платників перед законом) (реєстр. № 3923 від 22.07.2020), поданий народним депутатом України Шпак Л.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від плати за землю). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.76. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції (реєстр. № 3131-д від 14.07.2020), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Заблоцьким М.Б., Петруняком Є.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року встановити механізм оподаткування доходів юридичних та фізичних осіб – власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення шляхом запровадження поставленого податкового зобов’язання, який передбачає рівень сплати податків з доходу від використання таких земельних ділянок не нижче, ніж мінімальний розрахунковий податок.

Також законопроектом передбачено доповнити розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» новим пунктом 7-1, яким пропонується встановити, що до середньомісячного сукупного доходу сім’ї при визначенні права на отримання пільг та житлових субсидій громадянам на сплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, не включаються доходи, отримані громадянами від реалізації власної сільськогосподарської продукції, якщо сума таких доходів сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня поточного року.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дасть можливість вивести з тіні ринок оренди сільськогосподарських земель та доходи, які отримуються від використання таких земель їх власниками і користувачами, що в свою чергу призведе до збільшення сплати податків до бюджетів всіх рівнів, зростання економіки та збільшення витрат на соціальну сферу. При цьому відмічено, що згідно з даними Земельного кадастру обсяг земель сільськогосподарського призначення становить 41,5 млн га, з них за даними Держстату в обробці – 28 млн га, з яких 19,6 млн га в офіційному обробітку (оренді), відповідно 8,4 млн га «обробляється самостійно», тобто використовуються у різних тіньових схемах. Таким чином за розрахунком (8,4 млн га х 1400 грн/1 га) додатковий дохід від запровадження поставленого податкового зобов’язання складатиме близько 12 млрд грн в рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходи бюджетів (при цьому не матиме негативного впливу на бюджет), а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів буде залежати від обсягів доходів власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, отриманих від використання таких земель. Загалом Мінфіном законопроект підтримується за умови його доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції (реєстр. № 3131-д від 14.07.2020), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Заблоцьким М.Б., Петруняком Є.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів у наступних бюджетних періодах залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.77. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про ратифікацію Гарантійної угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Проект «Програма підвищення надійності підстанцій») (реєстр. № 0051 від 07.07.2020), внесений Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

У зазначеній Гарантійній угоді передбачається надання кредиту від Європейського інвестиційного банку (далі – ЄІБ) у сумі 136 млн євро НЕК «Укренерго» для фінансування Проекту «Програма підвищення надійності підстанцій» (далі – Проект), та державної гарантії на забезпечення виконання зобов’язань за відповідною Фінансовою угодою, якою встановлюються основні умови надання кредиту та виконання Проекту.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, Проект має на меті здійснити реконструкцію 11-ти підстанцій напругою 330 кВ та однієї підстанції напругою 750 кВ Дніпровської електроенергетичної системи з впровадженням на підстанціях автоматизованих систем керування технологічними процесами для досягнення технічного рівня можливості інтеграції української енергосистеми з енергосистемою Європи та забезпечення цілісності ОЕС України.

Пунктом 2 статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що у 2020 році державні гарантії можуть надаватися на підставі міжнародних договорів України за такими можливими напрямами: фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку національної економіки, проектів, спрямованих на підвищення енергоефективності та зміцнення конкурентних переваг українських підприємств.

Статтею 17 Бюджетного кодексу України зазначено, що:

суб’єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання кредитів (позик), залучених державою, або державних гарантій, зобов’язані надати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань та сплатити до державного бюджету плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом про державний бюджет /частина п’ята/;

платежі, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань держави, здійснюються згідно з відповідними договорами незалежно від обсягу коштів, визначених на цю мету в законі про державний бюджет, у такому ж порядку, як визначено частиною шостою статті 16 цього Кодексу, та відображаються як надання кредитів з бюджету стосовно суб’єктів господарювання, зобов’язання яких гарантовані /частина сьома/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що прийняття законопроекту не вплине на збільшення фінансування з державного бюджету у 2020 році, а джерелом повернення та обслуговування кредиту будуть кошти НЕК «Укренерго», при цьому протягом реалізації Проекту додатково до витрат з обслуговування кредиту ЄІБ НЕК «Укренерго» сплачуватиме до загального фонду державного бюджету плату за надання державної гарантії у розмірі 0,2% річних від використаної та неповернутої суми кредиту. Загалом Мінфін підтримує прийняття законопроекту та зазначає, що надання державної гарантії щодо залучення НЕК «Укренерго» кредиту від ЄІБ у сумі 136 млн євро вплине на збільшення дохідної частини державного бюджету у зв’язку з надходженням плати за надання державної гарантії.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про ратифікацію Гарантійної угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Проект «Програма підвищення надійності підстанцій») (реєстр. № 0051 від 07.07.2020), внесений Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (призведе у наступних бюджетних періодах до збільшення доходів державного бюджету від плати за надання державної гарантії, а також може потребувати збільшення витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов’язань залежно від практики реалізації Проекту та фінансового стану НЕК «Укренерго»). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

1.2.78. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України (реєстр. № 3531 від 22.05.2020), поданий народним депутатом України Колихаєвим І.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується відновити справляння рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України, встановивши ставку 0,21 долара США за транзитне транспортування 1000 куб. метрів природного газу за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

в період з 2021 по 2024 рік, навіть за умови суттєвого зниження фізичних обсягів транзиту природного газу, державний бюджет додатково щорічно отримуватиме близько 3 млрд грн;

у незначних обсягах можуть знизитися платежі оператора газотранспортної системи зі сплати ПДВ, адже у відповідності до пункту 189.16 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання послуг з перевезення (переміщення, транспортування) природного газу транскордонними газопроводами визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів;

таким чином, база оподаткування ПДВ фактично зменшуватиметься на суму сплаченої рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України, проте вартісна величина фактичного зменшення платежів із ПДВ буде значно нижчою за прогнозний обсяг рентної плати та може бути визначена лише за підсумками фінансово-господарської діяльності у відповідному звітному періоді.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту дозволить збільшити надходження рентної плати до державного бюджету. При цьому Мінфін відмічає, що нарахована оператором газотранспортної системи України рентна плата за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України зменшить об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств оператора, внаслідок чого зменшаться бюджетні надходження податку на прибуток підприємств на суму близько 0,5 млрд гривень. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зауважуючи, насамперед, що:

відновлення рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України може бути ризиком виконання умов сертифікації ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», підтвердженої Секретаріатом Енергетичного співтовариства;

транспортування природного газу більше не здійснюється на підставі відстані та маршруту транспортування природного газу газотранспортною системою, а, отже, нарахування рентної плати за транзитне транспортування природного газу через територію України згідно з пропозицією законопроекту здійснити неможливо;

на сьогодні в Україні створено необхідну законодавчу базу для реалізації загальноприйнятого у міжнародній практиці механізму стягнення доходу на капітал у вигляді дивідендних виплат: щорічно право держави як акціонера на дохід від належних їй активів газотранспортної системи забезпечується шляхом отримання дивідендів/частини чистого прибутку на державну частку в статутному капіталі відповідного суб’єкта господарювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України (реєстр. № 3531 від 22.05.2020), поданий народним депутатом України Колихаєвим І.В., матиме вплив на показники бюджету (приведе до збільшення доходів державного бюджету від рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України, а також може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.79. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збалансованості ставок акцизного податку на пальне (реєстр. № 4098 від 15.09.2020), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Наталухою Д.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується змінити ставки акцизного податку на окремі види пального:

знизити ставку на бензини моторні з 213,50 до 139,50 євро за 1000 л;

збільшити ставку на скраплений газ з 52 до 139,50 євро за 1000 л.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту дозволить збільшити доходи бюджету більше, ніж на 4,8 млрд грн на рік.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету. Разом з тим, за розрахунками Мінфіну, за умови збереження обсягів споживання бензинів моторних та скрапленого газу на рівні 2019 року та з урахуванням обмінного курсу гривні до євро 31,4 грн за 1 євро, додаткові надходження від прийняття законопроекту можуть становити близько 3,5 млрд грн на рік (зменшення ставки акцизного податку на бензини спричинить втрати бюджету у сумі 5,3 млрд грн на рік, а збільшення ставки на скраплений газ – додаткові надходження у сумі 8,8 млрд грн на рік).

Слід зазначити, що згідно з пунктом 2 частини другої статті 24-2 та пунктами 1 і 2 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України акцизний податок з пального є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету в частині державного дорожнього фонду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збалансованості ставок акцизного податку на пальне (реєстр. № 4098 від 15.09.2020), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Наталухою Д.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету від акцизного податку з пального і відповідного збільшення витрат державного дорожнього фонду). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.80. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збалансованості ставок акцизного податку на пальне (реєстр. № 4098-2 від 30.09.2020), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Семінським О.В. та іншими.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується змінити ставки акцизного податку на окремі види пального:

знизити ставки на бензини моторні з 213,5 до 169,5 євро за 1000л;

збільшити ставку на скраплений газ з 52 до 124,5 євро за 1000л.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту дозволить підвищити доходи бюджету на наступні роки на 4,4  5 млрд грн на рік.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту загалом сприятиме збільшенню доходів державного бюджету у сумі 4,1 млрд грн. (за рахунок збільшення надходжень від акцизного податку на скраплений газ на 7,3 млрд грн. та зменшення надходжень від акцизного податку на бензин на 3,2 млрд грн.), за умови збереження обсягів споживання бензинів та скрапленого газу на рівні 2019 року.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 2 частини другої статті 24-2 та пунктами 1 і 2 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України акцизний податок з пального є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету в частині державного дорожнього фонду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України внесення змін до Податкового кодексу України щодо збалансованості ставок акцизного податку на пальне (реєстр. № 4098-2 від 30.09.2020), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Семінським О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (приведе до збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.81. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення співвідношення ставок акцизного податку на бензини та скраплений газ відповідно до європейського законодавства (реєстр. № 4098-3 від 30.09.2020), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Фединою С.Р. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

зберегти у середньостроковому періоді (протягом 3 років у 2021 – 2023 роках) діючі ставки акцизного податку на скраплений газ та бензини;

щорічно (з 2024 по 2031 рік) збільшувати ставки акцизного податку на скраплений газ на 2 євро за 1000 літрів в рік (з 52 євро до 68 євро за 1000 літрів) та бензини на 2,5 євро у 2024 році та на 8 євро за 1000 літрів в рік у 2025 – 2031 роках (з 213,5 до 272 євро за 1000 літрів).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не вимагатиме витрат із державного бюджету, а з 2025 року до 2031 року дозволить збільшити щорічні доходи бюджету на 750 млн гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту у 2024 – 2030 роках збільшить надходження державного бюджету (у разі збереження обсягів оподаткування пального на рівні 2019 року) у 2024 році на 385 млн грн, а у 2025 – 2030 роках по 780 млн грн щорічно.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 2 частини другої статті 24-2 та пунктами 1 і 2 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України акцизний податок з пального є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету в частині державного дорожнього фонду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення співвідношення ставок акцизного податку на бензини та скраплений газ відповідно до європейського законодавства (реєстр. № 4098-3 від 30.09.2020), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Фединою С.Р. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету від акцизного податку з 2024 року). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.82. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (реєстр. № 4101 від 15.09.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект розроблено з метою забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2021 році, вжиття заходів, спрямованих на зниження рівня податкового боргу платників податків, усунення недоліків податкового законодавства. Законопроектом пропонується, зокрема:

- провести індексацію ставок податків, зборів, які визначені в абсолютних значеннях:

ставки акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку (крім ставок екологічного податку за викиди двоокису вуглецю та за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти) та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України збільшуються на 11,6% з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2020 рік;

ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів збільшуються на 12% з урахуванням прогнозного індексу цін виробників промислової продукції на 2020 рік;

- підвищити з 01 січня 2021 року ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) з 10 грн/т до 15 грн/тонну та передбачити поетапне підвищення ставки до рівня 30 грн/тонну у 2024 році (щорічне підвищення на 5 грн/тонну);

- підвищити в 2 рази ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти;

- розширити коло платників транспортного податку за рахунок зменшення порогу вартості легкових автомобілів, які є об’єктом оподаткування, з 375 до 200 розмірів мінімальної заробітної плати;

- встановити обов’язок для осіб, які здійснюють незалежну професійну та підприємницьку діяльність та одночасно є найманими працівниками, сплачувати єдиний соціальний внесок із загальної суми отриманого такою особою доходу, а не з розміру мінімальної заробітної плати;

- визнавати витрати по процентах за кредитами та позиками, отриманими від нерезидентів, в період їх фактичної сплати, а не в період їх нарахування відповідно до положень бухгалтерського обліку;

- встановити строк, протягом якого суб’єкти господарювання мають право переносити збитки минулих років (протягом 5 років).

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту дозволить збільшити надходження податків і зборів до: державного бюджету – на 2,7 млрд грн, місцевих бюджетів – на 0,5 млрд гривень.

Слід зазначити, що законопроект є системно пов’язаним з урядовим законопроектом про Державний бюджет України на 2021 рік (реєстр. № 4000 від 14.09.2020). Так, згідно з пояснювальною запискою до законопроекту за реєстр. № 4000 та за додатково отриманою інформацією Мінфіну у показниках доходів проекту державного бюджету на 2021 рік від реалізації пов’язаного законопроекту за реєстр. № 4101 враховано 2227,2 млн грн (у т.ч. загальний фонд – 2112,1 млн грн, спеціальний фонд – 115,1 млн грн), з яких більша частина (66,3%) стосується акцизного податку – 1476 млн грн. Отже, реалістичність планових показників надходжень відповідних податків (акцизного податку, рентної плати та екологічного податку) до державного бюджету залежать від прийняття і практики застосування пов’язаного законопроекту за реєстр. № 4101. Рахункова палата також відмічає, що у разі неприйняття пов’язаного законопроекту за реєстр. № 4101 або прийняття в іншій редакції збільшуються ризики ненадходження доходів у запропонованих обсягах.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (реєстр. № 4101 від 15.09.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів, водночас спрямований на збалансування показників проекту державного бюджету на 2021 рік). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.83. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно (реєстр. № 0073 від 12.10.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

Законопроектом пропонується ратифікувати Протокол про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно (далі – Конвенція), вчинений 15 червня 2020 року в м. Києві (далі – Протокол). Зокрема, у Протоколі передбачається:

замінити прибутковий податок з громадян, на який поширюється Конвенція, на податок на доходи фізичних осіб;

уточнити визначення терміну «резидент Договірної Держави»;

збільшити загальні ставки оподаткування дивідендів (з 10% до 15%), процентів (з 2% до 5%), а також роялті, які сплачуються за користування будь-яким авторським правом на наукову працю, патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду (з 0% до 5%) та роялті за користування авторським правом на літературні твори або твори мистецтва, включаючи кінематографічні фільми і фільми або плівки для радіомовлення чи телебачення (з 5% до 10%);

уточнити положення щодо обміну інформацією, яким передбачається значне розширення можливостей компетентних органів Договірних Держав щодо обміну податковою інформацією;

доповнити Конвенцію статтею «Право на отримання вигід», яка обмежує можливості застосування пільгових положень Конвенції, якщо основною метою є отримання таких пільг.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету. При цьому відмічено, що за інформацією, одержаною від Державної податкової служби України, щодо задекларованих сум дивідендів, процентів та роялті, виплачених українськими підприємствами резидентам Австрії (згідно з додатком ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2019 рік), за умови збереження обсягів зазначених видів доходу на рівні 2019 року та за рахунок збільшення податкових ставок, які встановлюються Протоколом, прогнозовані додаткові податкові надходження будуть становити 17 млн грн (7,9 млн грн – від доходів у вигляді роялті, 8,9 млн грн – від доходів у вигляді процентів та 0,2 млн грн – від доходів у вигляді дивідендів). Крім того, Мінфін звертає увагу, що у поточному бюджетному періоді впливу на дохідну або видаткову частину бюджету не відбудеться, оскільки згідно зі статтею 9 Протоколу його положення будуть застосовуватись в обох державах для податкових періодів, що починаються 1 січня або після 1 січня календарного року, що настає за роком набрання чинності цим Протоколом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно (реєстр. № 0073 від 12.10.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету у наступних бюджетних періодах залежно від практики застосування Конвенції з урахуванням внесених Протоколом до неї змін). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

1.2.84. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України в частині плати за землю (реєстр. № 3922 від 22.07.2020), поданий народним депутатом України Шпак Л.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити плату за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, встановивши ставку земельного податку у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок;

встановити ставку земельного податку за: земельні ділянки на землях водного фонду – у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки; земельні ділянки на землях водного фонду, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, – у розмірах, встановлених для орендної плати за такі земельні ділянки;

виключити положення щодо звільнення платників єдиного податку другої та третьої груп від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками єдиного податку для провадження господарської діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація має забезпечити вдосконалення норм Податкового кодексу України в частині плати за землю без правовстановлюючих документів, що дозволить збільшити надходження до місцевих бюджетів та в свою чергу сприятиме соціально-економічному розвитку регіонів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що значного збільшення надходжень з плати за землю не відбудеться, оскільки застосування запропонованих положень законопроекту призведе до численних судових спорів між фізичними і юридичними особами та контролюючими органами. При цьому відмічено, що вартісна величина впливу на показники бюджетів залежатиме від площі та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, право власності або оренди на які не оформлені в установленому порядку, а також тих, які перебувають у власності або користуванні платників єдиного податку другої та третьої груп і які пропонується оподатковувати, та встановлених органами місцевого самоврядування ставок плати за землю, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України в частині плати за землю (реєстр. № 3922 від 22.07.2020), поданий народним депутатом України Шпак Л.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від плати за землю). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.85. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Водного кодексу України щодо уточнення переліку первинних водокористувачів (реєстр. № 3969 від 07.08.2020), поданий народними депутатами України Андрійовичем З.М., Задорожним А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 42 Водного кодексу України щодо уточнення критеріїв визначення первинних водокористувачів; умов забору та використання води із каналів, водогосподарських систем, водогонів (водопроводів), зокрема, передбачивши обов’язковість укладання відплатного договору про водопостачання (поставку води) тощо.

Так, проектом закону до первинних водокористувачів пропонується віднести й тих, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води та отримують воду з каналів, водосховищ, водогосподарських систем, водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів.

Разом з тим, законопроектом встановлюється обов’язковість укладання відплатного договору про водопостачання (поставку води), укладеного з підприємствами та організаціями, які є балансоутримувачем або забезпечують перекидання води у маловодні регіони.

Як зазначається в пояснювальній записці до законопроекту, такі зміни дозволять спрямувати додаткові кошти до бюджету.

Слід відмітити, що постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1101 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються бюджетними установами, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів» визначено, що водогосподарські організації надають платні послуги, пов’язані з подачею води юридичним і фізичним особам з меліоративних систем і водних джерел для поливу зрошуваних або зволоження осушених земель, промислових і комунальних потреб, а також поливу городів, садів і богарних земель та наповнення наливних водойм.

Водночас, частиною третьою статті 13 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ визначено, що власні надходження бюджетних установ (відповідно до пункту 15 частини першої статті 2 Кодексу включають надходження, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт та цільових заходів, гранти, дарунки та благодійні внески, а також надходження від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності)  отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Отже, реалізація вищевказаних норм сприятиме збільшенню надходжень до спеціального фонду державного бюджету від власних надходжень бюджетних установ, і, відповідно, видатків спеціального фонду державного бюджету, зважаючи на вимоги частини четвертої, восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48 Кодексу.

Так, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація норм законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до спеціального фонду бюджету за кодом 2707050 «Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами», що дозволить забезпечити більш належне функціонування державного водогосподарського комплексу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Водного кодексу України щодо уточнення переліку первинних водокористувачів (реєстр. № 3969 від 07.08.2020), поданий народними депутатами України Андрійовичем З.М., Задорожним А.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету (в частині власних надходжень бюджетних установ) і, відповідно, видатки спеціального фонду державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він має вводитись в дію згідно із  законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

Опосередкований:

1.2.86. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо порядку проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності антикорупційних органів (реєстр. № 3974 від 10.08.2020), поданий народним депутатом України Кабаченком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань антикорупційної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про запобігання корупції», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, з метою встановлення уніфікованого порядку проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності антикорупційних органів.

Зокрема, у законопроекті передбачається встановити, що фінансове забезпечення діяльності комісії з проведення незалежної зовнішньої оцінки діяльності Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги у разі неможливості залучення фінансового забезпечення з державного бюджету (згідно з діючою нормою відшкодування витрат, пов’язаних з роботою комісії із зовнішнього контролю за діяльністю Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів здійснюється виключно за рахунок державного бюджету), а також передбачити положення, що контроль за витрачанням коштів відповідними антикорупційними органами здійснюватиме Рахункова палата шляхом проведення аудиту один раз на два роки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект може потребувати додаткових видатків з державного бюджету для Національного антикорупційного бюро на фінансове забезпечення діяльності комісії зовнішнього контролю та її членів, у тому числі секретаріату, що утворюється для допомоги в їхній діяльності, при цьому звертає увагу, що ініціатором законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків (стаття 27 Бюджетного кодексу України).

Разом з тим, Мінфін вважає, що положення законопроекту щодо фінансування за рахунок коштів державного бюджету діяльності комісій зовнішнього контролю антикорупційних органів не можуть бути практично реалізовані за відсутності у законопроекті порядку та умов такого фінансового забезпечення.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо порядку проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності антикорупційних органів (реєстр. № 3974 від 10.08.2020), поданий народним депутатом України Кабаченком В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків з державного бюджету для Національного антикорупційного бюро на фінансове забезпечення діяльності комісії зовнішнього контролю та її членів, у тому числі секретаріату, що утворюється для допомоги в їхній діяльності, залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи та вжиття заходів щодо ефективного і раціонального використання бюджетних коштів на функціонування Національного антикорупційного бюро). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.87. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації окремих положень діяльності Бюро економічної безпеки України (реєстр. № 3959 від 06.08.2020), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О. і Василевською-Смаглюк О.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, як зазначено у пояснювальній записці, для реалізації окремих повноважень незалежного державного правоохоронного органу (Бюро економічної безпеки України), який повинен виконувати функції аналітичної оцінки, запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності.

Зокрема, у Кодексі про адміністративні порушення пропонується встановити відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до Бюро економічної безпеки України у вигляді накладання штрафу (доповнення новою статтею 184-4), а у Кримінальному кодексі – за шахрайство з податком на додану вартість у вигляді накладання штрафу, або виправних робіт чи позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, у тому числі з конфіскацією майна (доповнення новою статтею 222-2).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що прийняття та реалізація законопроекту не потребуватиме фінансових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення. Водночас Мінфін відмічає, що реалізація положень законопроекту щодо встановлення відповідальності за шахрайство з податком на додану вартість може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків обмеження (позбавлення) волі за відповідний злочин, а загальний обсяг таких видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо. Загалом Мінфін надає зауваження до деяких положень законопроекту та вважає передчасним його прийняття.

Крім того, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і конфіскації майна у разі виявлення відповідних правопорушень.

Разом з тим, до законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

 

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації окремих положень діяльності Бюро економічної безпеки України (реєстр. № 3959 від 06.08.2020), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О. і Василевською-Смаглюк О.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і конфіскації майна та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх видів і способів покарання). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.88. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України (реєстр. № 3959-1 від 25.08.2020), внесений народними депутатами Іонушасом С.К., Неклюдовим В.М., Медяником В.А. і Михайлюк Г.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що у разі створення Бюро економічної безпеки України внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення дозволить належним чином виконувати цьому державному органу свої повноваження щодо здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Зокрема, у Кодексі про адміністративні порушення пропонується встановити відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до Бюро економічної безпеки України у вигляді накладання штрафу (доповнення новою статтею 184-4), а у Кримінальному кодексі – збільшити суми штрафу та запровадити позбавлення волі за ухилення від сплати податків, зборів, платежів (зміни до статті 212), встановити відповідальність за шахрайство з податком на додану вартість у вигляді накладання штрафу, або виправних робіт чи позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, у тому числі з конфіскацією майна (доповнення новою статтею 222-2).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття та реалізація не потребуватиме фінансових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення. Водночас Мінфін відмічає, що реалізація положень законопроекту щодо встановлення відповідальності за шахрайство з податком на додану вартість може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків обмеження (позбавлення) волі за відповідний злочин, а загальний обсяг таких видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо. Загалом Мінфін надає зауваження до деяких положень законопроекту та вважає передчасним його прийняття.

Крім того, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і конфіскації майна у разі виявлення відповідних правопорушень.

Разом з тим, до законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України (реєстр. № 3959-1 від 25.08.2020), внесений народними депутатами Іонушасом С.К., Неклюдовим В.М., Медяником В.А. і Михайлюк Г.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і конфіскації майна та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх видів і способів покарання). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.89. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України для уточнення окремих умов мораторію на проведення податкових перевірок» (реєстр. № 4045 від 03.09.2020), поданий народним депутатом України Васильєвим І.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України пропонується не поширювати дію мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок, встановленого на період карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), щодо перевірки великих платників податків.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що прийняття законопроекту дозволить податковим органам ефективно здійснювати встановлені законодавством функції у сфері виявлення та протидії ухиленню від сплати податків, і при цьому суттєво не вплине на заходи по запобіганню виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджету. Крім того, Мінфін відмічає, що прийняття запропонованих змін врегулює питання проведення перевірок великих платників податків, передбачених у плані-графіку на 2020 рік, а також дозволить податковим органам ефективно здійснювати встановлені законодавством функції у сфері виявлення та протидії ухиленню від сплати податків. Загалом Мінфіном підтримується законопроект.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України для уточнення окремих умов мораторію на проведення податкових перевірок» (реєстр. № 4045 від 03.09.2020), поданий народним депутатом України Васильєвим І.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від податків і зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.90. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до?деяких законодавчих актів України щодо відшкодування шкоди за біль та жаль» (реєстр. № 3605 від 05.06.2020), внесений народними депутатами України Третьяковою Г.М., Гривком С.Д. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського кодексу України та Кодексу законів про працю України, якими (як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту) передбачається змінити підхід до визначення моральної шкоди з урахуванням законодавства країн ЄС, де шкода, завдана особі, визначається не як завдання моральної шкоди, а завдання шкоди за біль та жаль, зокрема:

замінити у законодавстві термін «моральна шкода» терміном «шкода за біль та жаль»;

передбачити негайне виконання судових рішень у справах про відшкодування шкоди за біль та жаль;

розширити перелік підстав для відшкодування особі моральної шкоди (згідно з законопроектом – шкоди за біль та жаль), доповнивши шкодою, спричиненою почуттям у зв’язку з порушен