Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №14 від 18 березня 2015 року

 

 

 

 

1500 година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Ванат П.М., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Савченко О.Ю., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 22 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Гордєєв А.А., Кривенко В.М., Медуниця О.В., Пресман О.С., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Зайченко А.С., Козловська Г.М., Новацька О.В., Товстенко В.М., Щербаченко С.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань:

Шевальов А.В. –заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції;

Мартиненков І.М. – перший заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України;

Буграк І.М. – заступник директора Департаменту – начальник Управління нормативного забезпечення бюджетного процесу Міністерства фінансів України;

Гоголь О.В. – заступник начальника Управління нормативного забезпечення бюджетного процесу Міністерства фінансів України;

Наврата А.І. – заступник директора Департаменту фінансів виробничої сфери та майнових відносин – начальник Управління фінансів промисловості Міністерства фінансів України;

Марушкевич І.М. – заступник директора Департаменту фінансово-економічної політики Міністерства енергетики та вугільної промисловості України;

Пилипенко В.П. – Головний контролер – директор Департаменту з питань правового забезпечення Рахункової палати.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» щодо державної підтримки вугільної галузі (реєстр. № 2376 від 16.03.2015), поданий народними депутатами України Мартиненком М.В. та Бондарем М.Л.

3. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо посилення фінансової самодостатності територіальних громад) (реєстр. № 1900 доопрац. 11.02.2015), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кириленком І.Г., Івченком В.Є., Дерев’янком Ю.Б., Євтушком С.М.

4. Різне.

4.1. Про проведення слухань у Комітеті з питань бюджету на тему: «Діяльність Рахункової палати: шляхи законодавчого реформування».

4.2. Про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на березень і квітень 2015 року.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (щодо спрощення порядку складання та подання фінансової звітності для суб’єктів мікропідприємництва)», (реєстр. № 1073 від 27.11.2014, народний депутат України Васюник І.В.).

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації права законодавчої ініціативи», (реєстр. № 1311 від 09.12.2014, народні депутати України Чумак В.В., Продан О.П. та ін.).

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо ненарахування виплат народним депутатам України у разі невиконання ними передбачених законом повноважень без поважних причин)», (реєстр. № 1462 від 12.12.2014, народні депутати України Іллєнко А.Ю., Левченко Ю.В. та ін.).

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо звільнення державного службовця за сепаратизм)», (реєстр. № 1459 від 12.12.2014, народні депутати України Рудик С.Я., Осуховський О.І. та ін.).

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення у відповідність національного законодавства з питань охорони прав на винаходи та корисні моделі до міжнародних стандартів», (реєстр. № 1765 від 15.01.2015, народний депутат України Петьовка В.В.).

Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про лікарські засоби» щодо спрощення державної реєстрації лікарських засобів», (реєстр. № 1579 від 22.12.2014, Кабінет Міністрів України).

Проект Закону України «Про мораторій на будівництво об’єктів виробничого призначення та об’єктів невиробничого призначення на окремих об’єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва», (реєстр. № 1772 від 15.01.2015, народний депутат України Ар’єв В.І.).

Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо вимоги політичної неупередженості), (реєстр. № 1596 від 23.12.2014, народні депутати України Шурма І.М., Шпенов Д.Ю.).

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», (реєстр. № 1445 від 11.12.2014, народний депутат України Королевська Н.Ю.).

1.1.10. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання одержання копії судового рішення», (реєстр. № 1486 від 16.12.2014, народний депутат України Кожем’якін А.А.).

1.1.11. Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України (щодо вдосконалення адміністративного судочинства)», (реєстр. № 1458 від 12.12.2014, народні депутати України Осуховський О.І., Головко М.Й. та ін.).

1.1.12. Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» щодо Єдиного державного реєстру судових рішень», (реєстр. № 1727 від 13.01.2015, народні депутати України Шкрум А.І., Пташник В.Ю. та ін.).

1.1.13. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (щодо підвищення відповідальності суддів)», (реєстр. № 1746 від 14.01.2015, народний депутат України Чижмарь Ю.В.).

1.1.14. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо забезпечення кваліфікованого та компетентного судочинства)», (реєстр. № 1719 від 13.01.2015, народний депутат України Ємець Л.О.).

1.1.15. Проект Закону України «Про внесення змін до частини першої статті 64 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо вимог до кандидатів на посаду судді)», (реєстр. № 1716 від 13.01.2015, народний депутат України Чижмарь Ю.В.).

1.1.16. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо участі іноземних осіб в телерадіоорганізаціях)», (реєстр. № 1768 від 15.01.2015, народні депутати України Левус А.М., Висоцький С.В. та ін.).

1.1.17. Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо посилення захисту прав осіб задіяних в антитерористичній операції чи військових діях», (реєстр. № 1662 від 28.12.2014, народні депутати України Купрієнко О.В., Ляшко О.В. та ін.).

1.1.18. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку видачі виконавчого листа», (реєстр. № 1709 від 13.01.2015, народний депутат України Шпенов Д.Ю.).

1.1.19. Проект Закону України «Про внесення змін до статей 524 та 533 Цивільного кодексу України (щодо уточнення термінів «валюта», «зобов’язання» та «валюта виконання зобов’язання»)», (реєстр. № 1784 від 16.01.2015, народні депутати України Безбах Я.Я., Сольвар Р.М. та ін.).

1.1.20. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо забезпечення захисту релігійних та інших прав громадян)», (реєстр. № 1506 від 18.12.2014, народний депутат України Сольвар Р.М.).

1.1.21. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо громадських об’єднань)», (реєстр. № 1602 від 24.12.2014, народні депутати України Пацкан В.В., Горват Р.І. та ін.).

1.1.22. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» (щодо визначення термінів і понять)», (реєстр. № 1723 від 13.01.2015, народний депутат України Заставний Р.Й.).

1.1.23. Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо забезпечення права на захист житла)», (реєстр. № 1720 від 13.01.2015, народний депутат України Ємець Л.О.).

1.1.24. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо посилення заходів по охороні лісів)», (реєстр. № 1307 (доопрац.) від 13.01.2015, народний депутат України Дирів А.Б.).

1.1.25. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення охорони екомережі)», (реєстр. № 1769 від 15.01.2015, народні депутати України Єднак О.В., Гопко Г.М. та ін.).

1.1.26. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо спрощення проведення аудіо і відео фіксації судового засідання представниками ЗМІ)», (реєстр. № 1620 від 24.12.2014, народні депутати України Кривошея Г.Г., Ємець Л.О. та ін.).

1.1.27. Проект Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо недоторканності народних депутатів України та суддів)», (реєстр. № 1776 від 16.01.2015, Президент України).

1.1.28. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державні нагороди, якими відзначені трудові колективи, навчальні заклади, об’єднання громадян, військові частини і з’єднання» (щодо правонаступництва трудових колективів, відзначених державними нагородами іноземних держав)», (реєстр. № 1774 від 15.01.2015, народні депутати України Дехтярчук О.В., Яніцький В.П. та ін.).

1.1.29. Проект Закону України «Про внесення доповнень до Закону України «Про авторське право та суміжні права» (щодо свободи панорами)», (реєстр. № 1677 від 29.12.2014, народний депутат України Юрик Т.З.).

1.1.30. Проект Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (щодо порядку надсилання копій апеляційної та касаційної скарг)», (реєстр. № 1415 від 11.12.2014, народні депутати України Сольвар Р.М., Безбах Я.Я.).

1.1.31. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо скасування неучасті України у воєнно-політичних союзах)», (реєстр. № 1725 від 13.01.2015, народний депутат України Кишкар П.М.).

1.1.32. Проект Закону України «Про внесення змін до Перехідних положень Земельного кодексу України (щодо зміни цільового призначення земельних ділянок в окремих випадках)», (реєстр. № 1463 від 12.12.2014, народні депутати України Осуховський О.І., Рудик С.Я. та ін.).

1.1.33. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо відмови учаснику, учаснику попередньої кваліфікації в участі у процедурі закупівлі та попередній кваліфікації учасників закупівель)», (реєстр. № 1782 від 16.01.2015, народний депутат України Матейченко К.В.).

1.1.34. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (щодо удосконалення механізму надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій)», (реєстр. № 1714 від 13.01.2015, народні депутати України Гончаренко О.О., Андрієвський Д.Й.).

1.1.35. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо надання комунальних послуг)», (реєстр. № 1621 від 24.12.2014, народні депутати України Андрієвський Д.Й., Бабак А.В. та ін.).

1.1.36. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо права інтелектуальної власності на службові твори», (реєстр. № 1812 від 22.01.2015, народні депутати України Алексєєв І.С., Сторожук Д.А.).

1.1.37. Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо термінологічного та організаційного удосконалення)», (реєстр. № 1825 від 23.01.2015, народний депутат України Лубінець Д.В.).

1.1.38. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (щодо зміни тривалості часу для оголошення депутатських запитів та обмеження кількості адресатів для їх направлення)», (реєстр. № 1799 від 20.01.2015, народні депутати України Сольвар Р.М., Безбах Я.Я. та ін.).

1.1.39. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відкритості та доступу до інформації про діяльність Верховної Ради України, її комітетів та народних депутатів України», (реєстр. № 1591 від 23.12.2014, народні депутати України Заліщук С.П., Лещенко С.А. та ін.).

1.1.40. Проект Закону України «Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо забезпечення особистого голосування народними депутатами України)», (реєстр. № 1744 від 14.01.2015, народні депутати України Лабазюк С.П., Литвин В.М. та ін.).

1.1.41. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вступу на державну службу та службу в органах місцевого самоврядування», (реєстр. № 1616 від 24.12.201, народні депутати України Заболотний Г.М., Домбровський О.Г.).

1.1.42. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» (щодо поширення дії Закону на фізичних осіб)», (реєстр. № 1823 від 23.01.2015, народний депутат України Матківський Б.М.).

1.1.43. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання гарантії», (реєстр. № 1789 від 19.01.2015, народний депутат України Алексєєв І.С.).

1.1.44 Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо уникнення подвійної сплати страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», (реєстр. № 1845 від 26.01.2015, народний депутат України Остапчук В.М.).

1.1.45. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» щодо спрощення припинення юридичних осіб шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації)», (реєстр. № 1416 від 11.12.2014, народні депутати України Галасюк В.В., Єфімов М.В. та ін.).

1.1.46. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (щодо унеможливлення внесення змін до Єдиного державного реєстру за підробними документами)», (реєстр. № 1475 від 16.12.2014, народний депутат України Продан О.П.).

1.1.47. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливості справляння земельного податку», (реєстр. № 1609 від 24.12.2014, народний депутат України Курячий М.П.).

1.1.48. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо термінів сплати єдиного внеску бюджетними установами», (реєстр. № 1712 від 13.01.2015, народний депутат України Євлахов А.С.).

1.1.49. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо врегулювання правовідносин при оформленні прав власності чи користування земельною ділянкою», (реєстр. № 1593 від 23.12.2014, народний депутат України Купрієнко О.В.).

1.1.50. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами)», (реєстр. № 1633 від 25.12.2014, народні депутати України Дзюблик П.В., Кривенко В.В.).

1.1.51. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо уточнення порядку здійснення окремих повноважень)», (реєстр. № 1473 від 15.12.2014, народні депутати України Дерев’янко Ю.Б., Суслова І.М., Івченко В.Є.).

1.1.52. Проект Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо децентралізації повноважень органів виконавчої влади в сфері земельних відносин)», (реєстр. № 1452 від 12.12.2014, народний депутат України Москаленко Я.М.).

1.1.53. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення порядку проведення досудового розслідування у формі дізнання», (реєстр. № 1221 від 03.12.2014, народні депутати України Геращенко А.Ю., Єфремова І.О. та ін.).

1.1.54. Проект Закону України «Про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини» щодо вимог маркування молочних продуктів, які містять пробіотики», (реєстр. № 1485 від 16.12.2014, народні депутати України Мірошніченко І.В., Івченко В.Є.).

1.1.55. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державне оборонне замовлення» (щодо відносин у сфері виконання державного оборонного замовлення)», (реєстр. № 1738 від 14.01.2015, народний депутат України Гвоздьов М.О.).

1.1.56. Проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо забезпечення міжнародних стандартів у сфері захисту прав дитини)», (реєстр. № 1606 від 24.12.2014, народні депутати України Остапчук В.М., Пономарьов О.С.).

1.1.57. Проект Закону України «Про припинення участі України в Єдиному економічному просторі (ЄЕП) та про внесення змін до деяких законів України з питань міжнародних договорів», (реєстр. № 1905 від 02.02.2015, народний депутат України Тимошенко Ю.В.).

1.1.58. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств та запобігання рейдерству», (реєстр. № 1864 від 27.01.2015, народний депутат України Євлахов А.С.).

1.1.59. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо поліпшення розрахунків за надання послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів)», (реєстр. № 1916 від 02.02.2015, народні депутати України Фірсов Є.П., Алєксєєв С.О.).

1.1.60. Проект Закону України «Про встановлення строків переробки деяких товарів за межами митної території України», (реєстр. № 1917 від 02.02.2015, народні депутати України Домбровський О.Г., Бандуров В.В.).

1.1.61. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо посилення вимог до надання статусу учасника бойових дій)», (реєстр. № 1802 від 20.01.2015, народні депутати України Чепинога В.М., Найєм М.).

1.1.62. Проект Закону України «Про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» щодо забезпечення оптимального рівня державного контролю», (реєстр. № 1740 від 14.01.2015, народний депутат України Левченко Ю.В.).

1.1.63. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо вдосконалення законодавства)», (реєстр. № 1909 від 02.02.2015, народний депутат України Мамчур Ю.В.).

1.1.64. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» (щодо уточнення окремих положень та приведення у відповідність із Кодексом адміністративного судочинства України)», (реєстр. № 1879 від 29.01.2015, народний депутат України Голубов Д.І.).

1.1.65. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підлягання призиву на військову службу або збори народних депутатів України», (реєстр. № 1771 від 15.01.2015, народні депутати України Вінник І.Ю., Пашинський С.В. та ін.).

1.1.66. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (щодо мобілізації народних депутатів України)», (реєстр. № 1771-1 від 26.01.2015, народний депутат України Ничипоренко В.М.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та/або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення окремих положень молодіжної політики та утворення молодіжних центрів) (реєстр № 1248 від 04.12.2014), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Лозовим А.С та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього опрацювання є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики та спорту.

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до законів України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про місцеве самоврядування», «Про молодіжні та дитячі громадські організації»:

– уповноважити органи місцевого самоврядування, забезпечуючи реалізацію молодіжної політики, утворювати молодіжні центри, які мають здійснювати інформаційно-ресурсне забезпечення та взаємодію державних органів, установ, громадських об’єднань, благодійних організацій щодо реалізації державної політики у сфері молоді, та здійснювати їх фінансове забезпечення надалі.

Щодо такого положення слід відмітити, що утворення відповідно до чинного законодавства комунальної установи, якою у законопроекті визнається молодіжний центр, пов’язане серед іншого з визначенням місцевою радою джерел її фінансового забезпечення. Таким джерелом, виходячи з положень законопроекту, мають бути кошти відповідного місцевого бюджету.

Отже, утримання та/або фінансова підтримка новостворених молодіжних центрів, які будуть дублювати функції діючих структур (зокрема, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, їх спеціалізованих формувань, контактних центрів), матиме наслідком необхідність вишукання додаткових коштів місцевих бюджетів, а також призведе до розпорошення таких коштів між управлінською структурою та програмами з реалізації молодіжних заходів.

За орієнтовною оцінкою Міністерства фінансів України утримання молодіжних центрів, у разі їх утворення, додатково потребуватиме майже 6,5 млрд гривень;

– уточнити повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері молоді, фізичної культури та спорту, щодо становлення та розвитку молоді, одним з яких є надання державної підтримки усім громадським об’єднанням, діяльність яких спрямована на реалізацію молодіжної політики.

Відповідно до підпункту ґ пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України з державного бюджету надається підтримка молодіжним та громадським організаціям на виконання загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Тому вимога щодо надання державної підтримки всім громадським об’єднанням, діяльність яких спрямована на реалізацію молодіжної політики, не узгоджується з наведеним положенням Бюджетного кодексу, та в свою чергу значно розширює коло претендентів на державну підтримку, що буде потребувати додаткових коштів з державного бюджету;

– встановити додаткові повноваження центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді щодо надання підтримки дітям та молоді, які знаходяться у складній життєвій ситуації.

Відповідно закону України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю» Кабінетом Міністрів України у постанові від 01.08.2013 р. № 573 затверджено Загальне положення про центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, у якому визначено основні завдання центрів (регіональних і місцевих).

Забезпечення зазначеними центрами згідно із законопроектом додаткових функцій викличе необхідність у збільшенні чисельності працюючих та відповідних коштів з місцевих бюджетів на її утримання.

Відтак, наведені вище положення законопроекту зумовлюють безпосереднє збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України і не підтримує прийняття законопроекту.

З огляду на наведене та відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо проведення додаткових видатків для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення окремих положень молодіжної політики та утворення молодіжних центрів) (реєстр. № 1248 від 04.12.2014), поданий народними депутатами України Крульком І.І., Лозовим А.С та іншими, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики та спорту.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про столицю України місто-герой Київ» (щодо адміністративно-територіального устрою міста Києва) (реєстр. № 1120 від 01.12.2014), поданий народним депутатом України Крульком І.І.

Відмітили:

Головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, спрямований на створення правового механізму для встановлення меж міста Києва та меж районів міста Києва, а реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з державного або місцевих бюджетів.

Водночас, згідно з пунктом 4 статті 2 частини першої законопроекту межі міста Києва та межі районів у місті Києві пропонується затверджувати у вигляді топографічної карти масштабом 1:50 000 з виносками окремих ділянок в місцях забудови у більш детальному масштабі.

Слід відмітити, що відповідно до статті 21 Закону України «Про топографо-геодезичну та картографічну діяльність» виконання топографо-геодезичних та картографічних робіт (загальнодержавних) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а відповідні роботи за рішеннями місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування проводяться за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Відтак, розроблення топографічної карти для міста Києва має здійснюватися за рахунок коштів міського бюджету. Міністерство фінансів також звертає увагу та таке, зазначаючи, що законопроект потребуватиме додаткових фінансових ресурсів, вартісна оцінка яких не проведена через відсутність відповідних розрахунків.

З огляду на наведене та згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» (щодо адміністративно-територіального устрою міста Києва) (реєстр. № 1120 від 01.12.2014), поданий народним депутатом України Крульком І.І., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків міського бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державні нагороди України» (щодо присвоєння почесних звань) (реєстр. № 1469 від 15.12.2014), поданий народними депутатами України Сусловою І.М., Дерев’янком Ю.Б.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про державні нагороди України», якими передбачити присвоєння почесного звання «Батько-герой» батьку, що самостійно виховав п’ятьох і більше дітей, які досягли восьмирічного віку, у тому числі, усиновлених.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація Закону у разі його прийняття не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

З приводу запропонованого слід зазначити, що відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про державні нагороди України» нагородженому вручається державна нагорода та документ, що посвідчує нагородження нею. У випадку визначеному законопроектом, це нагрудний знак та відповідне посвідчення, на виготовлення яких належить вишукати додаткові кошти у державному бюджеті. Міністерство фінансів України, крім того, зазначає, що додаткових витрат з державного бюджету може потребувати виплата особливих пенсій батькам – героям згідно із Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною».

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості державного бюджету.

Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державні нагороди України» (щодо присвоєння почесних звань) (реєстр. № 1469 від 15.12.2014), поданий народними депутатами України Сусловою І.М., Дерев’янком Ю.Б., є таким, що має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про заборону пропаганди комуністичної ідеології в Україні (реєстр. № 1222-1 від 18.12.2014), внесений народними депутатами України Пашинським С.В., Сюмар В.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується заборонити пропаганду комуністичної ідеології в Україні та виготовлення (поширення) і публічне використання комуністичної символіки.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація Закону у разі його прийняття не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

При цьому, виходячи із запропонованого у статті 1 законопроекту визначення комуністичної символіки, до переліку якої, серед іншого, належать назви вулиць, площ, підприємств, установ та організацій, у яких використані імена діячів комуністичного режиму, назви СРСР, республік СРСР, УРСР, назви, пов’язані з комуністичними партійними з’їздами тощо, органам місцевого самоврядування доручено вжити заходів із зміни таких назв. Відтак, витрати пов’язані з перейменуванням назв населених пунктів, вулиць, площ, тощо, будуть проводитись за рахунок коштів місцевих бюджетів і потребуватимуть вишукування додаткових ресурсів.

Крім того, законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 1091, згідно з якою:

- виготовлення та/або поширення, а також публічне використання комуністичної символіки, у тому числі сувенірної, пропаганда комуністичної ідеології, – караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією майна або без такої;

- такі дії, вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Застосування таких санкцій, може призвести до збільшення видатків з державного бюджету на утримання в установах виконання покарань осіб, засуджених до обмеження або позбавлення волі, що засвідчується також у висновку Міністерства фінансів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про заборону пропаганди комуністичної ідеології в Україні (реєстр. № 1222-1 від 18.12.2014), внесений народними депутатами України Пашинським С.В., Сюмар В.П., є таким, що має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів, а також може збільшити видатки державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення голосування за кордоном (реєстр. № 1198 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Бубликом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про Державний реєстр виборців», якими встановлюється новий порядок утворення закордонних виборчих дільниць на тимчасовій основі за межами дипломатичних установ України, а також удосконалюється механізм зміни виборчої адреси та зміни місця голосування.

Зважаючи, що витрати на підготовку і проведення відповідних виборів здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, та беручи до уваги, що запровадження вказаних положень призведе до збільшення кількості закордонних виборчих дільниць і членів виборчих комісій, реалізація зазначених пропозицій потребуватиме додаткових витрат на забезпечення функціонування закордонних виборчих дільниць, насамперед, на оплату праці членів виборчих комісій, виготовлення додаткової кількості бюлетенів, іншої документації, про що зазначається також у пояснювальній записці до законопроекту.

З огляду на наведене та відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості державного бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу, згідно з якою Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України відмічає, що законопроект потребує додаткових коштів з державного бюджету, і у поточному бюджетному періоді не забезпечений відповідними ресурсами.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення голосування за кордоном (реєстр. № 1198 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Бубликом Ю.В. та іншими, є таким, що має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язковості онлайн-трансляції відкритих засідань комітетів Верховної Ради України (реєстр. №1405 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Томенком М.В., Арешонковим В.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про Регламент Верховної Ради України» та «Про Комітети Верховної Ради України» забезпечивши гласність засідань комітетів Верховної Ради України, шляхом онлайн-трансляції у повному обсязі відкритих комітетів та розміщення інформації на офіційних веб-сайтах комітетів Верховної Ради.

При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень забезпечується в рамках коштів, передбачених на висвітлення діяльності Верховної Ради України.

Слід зазначити, що за відповідною бюджетною програмою щорічно передбачаються кошти виключно на заходи, визначені законодавством (зокрема, трансляція по телебаченню і радіо засідань Верховної Ради України, фінансову підтримку видань «Голос України» та «Віче»).

Запропоноване законопроектом положення щодо онлайн-трансляції відкритих засідань комітетів розширює перелік заходів, що забезпечуються за рахунок коштів державного бюджету, і потребуватиме додаткової оплати послуг. Крім того, не виключена необхідність облаштування залів засідань комітетів Верховної Ради України спеціальним обладнанням для здійснення відео - та аудіо - трансляції. На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що у державному бюджеті на поточний рік такі видатки не передбачені.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості державного бюджету, як визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язковості онлайн-трансляції відкритих засідань комітетів Верховної Ради України (реєстр. № 1405 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Томенком М.В., Арешонковим В.Ю. та іншими, є таким, що має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України про вищу освіту (реєстр. № 1619 від 24.12.2014), поданий народним депутатом України Купрієнком О.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується запровадити підготовку у вищих навчальних закладах бакалаврів на основі ступеня молодшого спеціаліста та молодших бакалаврів на основі молодшого спеціаліста і надати вищим навчальним закладам право самостійно визначати терміни їх навчання.

Реалізація запропонованих положень потребуватиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів на збільшення чисельності працівників вищих навчальних закладів та студентів у зв’язку із запровадженням підготовки молодших бакалаврів (бакалаврів) на основі ступеня молодшого спеціаліста та збільшенням термінів навчання студентів, про що відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Загалом Міністерством фінансів України прийняття законопроекту не підтримується та висловлюються окремі пропозиції по суті законодавчої ініціативи.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України про вищу освіту (реєстр. № 1619 від 24.12.2014), поданий народним депутатом України Купрієнком О.В., матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів (потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підтримки молодих працівників, в тому числі тих, які залучені до роботи в селах і селищах) (реєстр. № 1367 від 10.12.2014), поданий народними депутатами України Міщенком С.Г. та Атрошенком В.А.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом запропоновано внести зміни до Кодексу законів про працю України, законів України «Про зайнятість населення» та «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», зокрема, пропонується:

збільшити граничний вік працездатної молоді, якій надається перше робоче місце з 28 до 35 років;

збільшити додаткову оплату праці керівникам стажування з 5 до 10 відсотків суми основної заробітної плати, яку вони отримують за основним місцем роботи;

збільшити термін надання працездатній молоді першого робочого місця після закінчення навчального закладу з двох років до трьох років;

скоротити з десяти до п’яти років строк передачі житла у власність молодому працівнику, який уклав трудовий договір на строк не менш як три роки з підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і виду діяльності, що розташовані у селах і селищах;

у випадку відсутності житла, яке повинно передатися у визначений законопроектом строк пропонується надати молодому працівнику право отримати пільговий кредит для побудови житла або на придбання житла у державних банках за пільговою відсотковою ставкою, яка не може перевищувати 3% річних, а Національний банк України має надати рефінансування державним банкам для надання таких кредитів.

За попередніми розрахунками Міністерства фінансів реалізація законопроекту потребуватиме додаткових коштів на виплату молодим працівникам одноразової адресної грошової допомоги у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати та забезпечення їх житлом в обсязі 8,1 млрд гривень у розрахунку на рік.

Проте, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Загалом Міністерством фінансів України прийняття законопроекту не підтримується, оскільки Верховною Радою України прийнято Закон України від 28.12.2014 № 76 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України», внесені зміни до закону України «Про зайнятість населення» і статтю 28 щодо надання молодим працівникам одноразової грошової допомоги та житла вилучено.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та / або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловлює зауваження до законопроекту та вважає, що його доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підтримки молодих працівників, в тому числі тих, які залучені до роботи в селах і селищах) (реєстр. № 1367 від 10.12.2014), поданий народними депутатами України Міщенком С.Г. та Атрошенком В.А., має вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пільгових умов вступу до вищих навчальних закладів, оздоровлення та відпочинку окремих категорій дітей (реєстр. № 1411 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Павленком Ю.О., Королевською Н.Ю., Бахтеєвою Т.Д.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом шляхом внесення змін до Законів України «Про охорону дитинства», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується надати право на вступ поза конкурсом до державних та комунальних професійно-технічних, вищих навчальних закладів на спеціальності, підготовка за якими здійснюється за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів:

- дітям, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами; дітям, які перебувають в зоні воєнних дій і збройних конфліктів; дітям, батьки (один із батьків) яких загинули (пропали безвісти) під час участі в антитерористичній операції, або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районах проведення антитерористичної операції, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції, за умови наявності у них достатнього рівня підготовки.

Крім того, передбачаються зміни до Закону України «Про оздоровлення і відпочинок дітей», якими запропоновано вищезазначену категорію дітей віднести до дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки, а також оздоровлення і відпочинок яких здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, професійних спілок і фондів, добровільних внесків юридичних та фізичних осіб, інших джерел.

Реалізацію положень законопроекту в частині надання права вступу поза конкурсом до державних та комунальних професійно-технічних, вищих навчальних закладів, належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному та місцевих бюджетах на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах, фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах державної та комунальної власності на умовах державного (регіонального) замовлення, тобто на оплату освітянських послуг.

Водночас, відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у матеріалах до законопроекту, реалізація його положень потребуватиме видатків з Державного бюджету України на придбання путівок до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, за попередніми розрахунками – близько 5 тис. грн на одну особу на рік.

Проте, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до зазначеного законопроекту зазначає, що оскільки реалізація його положень потребуватиме вишукання додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для придбання путівок до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку, розгляд законодавчої пропозиції можливий після надання фінансово-економічних розрахунків додаткових витрат державного бюджету.

Водночас, Міністерством фінансів України звернуто увагу, що відповідно до статті 53 Конституції України та Закону України «Про вищу освіту», громадяни мають право здобувати вищу освіту у державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

У даний час до вищих навчальних закладів зараховуються поза конкурсом:

- особи, яким відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надано таке право;

- діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа віком від 18 до 23 років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 р. № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» (зі змінами);

- інваліди І та II груп та діти-інваліди віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраним напрямом (спеціальністю), відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»;

- особи, яким відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надане таке право;

- особи, яким відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» надане таке право;

- діти, чиї батьки загинули або стали інвалідами на вугледобувних підприємствах, при вступі на навчання за гірничими спеціальностями відповідно до Указу Президента України від 19.05.1999 р. № 524 «Про державну допомогу дітям, які вчаться за гірничими спеціальностями і чиї батьки загинули або стали інвалідами на вугледобувних підприємствах»;

- діти військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, працівників правоохоронних органів, які загинули під час виконання службових обов’язків, відповідно до Указу Президента України від 21.02.2002 р. № 157 «Про додаткові заходи щодо посилення турботи про захисників Вітчизни, їх правового і соціального захисту, поліпшення військово-патріотичного виховання молоді»;

- члени сімей шахтарів та гірничорятувальників, які загинули внаслідок аварії на орендному підприємстві «Шахта імені О. Ф. Засядька», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.01.2008 р. № 6 «Деякі питання соціального захисту членів сімей загиблих шахтарів та гірничорятувальників».

Поряд з цим, зазначається, що в даний час тільки у вищих навчальних закладах Міністерства освіти і науки України кількість студентів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, інвалідів, чорнобильців та шахтарів (тобто лише 4 категорії), які навчаються за рахунок бюджетних коштів, складає близько 35 тис. осіб. Відтак, розширення переліку осіб, які будуть зараховуватися до вищих навчальних закладів поза конкурсом, призведе до неефективного використання бюджетних коштів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що порушена у законопроекті проблема потребує комплексного, системного вирішення у Законі України «Про вищу освіту», а не шляхом внесення фрагментарних змін до різних законів, водночас, не заперечує проти законодавчої ініціативи, спрямованої на посилення державної підтримки дітей, які постраждали внаслідок окупації, воєнних дій чи збройних конфліктів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пільгових умов вступу до вищих навчальних закладів, оздоровлення та відпочинку окремих категорій дітей (реєстр. № 1411 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Павленком Ю.О., Королевською Н.Ю., Бахтеєвою Т.Д., матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів (потребуватиме витрат державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  науки і освіти.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (щодо зміни та порядку нарахування допомоги при народженні дитини) (реєстр. № 1432 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Барвіненком В.Д., Герегою О.В., Мельниченком В.В., Шиньковичем А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики та спорту.

Законопроектом пропонується: диференціювати розміри допомоги при народженні дитини у залежності від черговості її народження та надавати таку допомогу виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, установленого на момент здійснення виплат допомоги, у сумі кратній: 34 розмірам прожиткового мінімуму – на першу дитину, 63 розмірам – на другу дитину, 128 розмірам – на третю та кожну наступну дитину; підвищити одноразові виплати допомоги при народженні другої дитини з 10 до 15 прожиткових мінімумів, при народженні третьої та наступної дитини – з 10 до 20 прожиткових мінімумів; здійснювати виплати допомоги на першу дитину протягом 24 місяців, на другу дитину – протягом 48 місяців, на третю та кожну наступну дитину – протягом 72 місяців. Також передбачається здійснювати щомісячні виплати такої допомоги на першу та другу дитину у розмірі 100 % прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на момент здійснення виплати, на третю та наступну дитину – у розмірі 150 % прожиткового мінімуму.

На даний час відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено єдиний розмір допомоги при народженні дитини незалежно від черговості її народження – 41280 гривень (розмір зазначеної допомоги на першу дитину збільшено на 33 відсотки).

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень потребує додаткових фінансових і матеріальних витрат за рахунок Державного бюджету України, джерелами фінансування яких пропонується визначити кошти, отримані внаслідок  оптимізації видатків на забезпечення діяльності центральних органів влади та інших статей видатків.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України.

За розрахунками Міністерства фінансів обсяг додаткових видатків, необхідних для реалізації законопроекту в умовах 2015 року становитиме 3,6 млрд грн у розрахунку на рік.

Загалом Міністерство фінансів не підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи про першочергову необхідність забезпечити в умовах фінансової кризи своєчасним фінансуванням уже прийняті рішення щодо соціального захисту населення, враховуючи заходи, які здійснюються щодо жорсткої економії бюджетних коштів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (щодо зміни та порядку нарахування допомоги при народженні дитини) (реєстр. № 1432 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Барвіненком В.Д., Герегою О.В., Мельниченком В.В., Шиньковичем А.В., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики та спорту.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» щодо підвищення рівня соціального забезпечення (реєстр. № 1514 від 18.12.2014), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів та інвалідів.

Законопроектом пропонується збільшити надбавку на догляд за інвалідами з дитинства, віднесеними до підгрупи А І групи до 110 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (чинна норма – 75 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність).

Відповідно до пояснювальної записки реалізація законопроекту у 2015 році потребує додаткових видатків з державного бюджету у сумі 139,5 млн грн (розрахунок проведено виходячи з орієнтовної кількості одержувачів надбавки у 2014 році – 35 тис. осіб). При цьому в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України реалізація передбачених законопроектом змін потребуватиме здійснення у 2015 році додаткових видатків з державного бюджету в обсязі понад 153,5 млн грн (за даними Мінсоцполітики середньомісячна кількість одержувачів вказаної надбавки у 2015 році становитиме 37740 осіб), що не будуть забезпечені фінансовими ресурсами.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» щодо підвищення рівня соціального забезпечення (реєстр. № 1514 від 18.12.2014), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів та інвалідів.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (щодо виборів міських голів за принципом абсолютної більшості голосів) (реєстр. № 1292 від 08.12.2014), поданий народним депутатом України Луценко І.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується у містах з населенням понад 100 тис. мешканців проводити вибори міських голів за мажоритарною системою абсолютної більшості на відміну від чинної системи відносної більшості.

Згідно із статтею 61 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» фінансове забезпечення підготовки і проведення чергових, позачергових та перших місцевих виборів здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України.

На відміну від норм чинного Закону законопроектом передбачається встановити, що витрати на проведення повторного голосування провадяться за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів. При цьому, розширюється кількість випадків, за умови настання яких:

– проводиться повторне голосування,

– вибори у виборчому окрузі визнаються такими, що не відбулися (потребує проведення повторних виборів за рахунок коштів місцевих бюджетів та коштів власних виборчих фондів кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови).

Відтак реалізація законопроекту потребує додаткових видатків з місцевих бюджетів на підготовку та проведення повторного голосування та повторних виборів (у разі настання підстав для їх призначення), про що зазначає також Міністерство фінансів України.

Водночас, всупереч вимогам частини третьої статті 91 та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел покриття додаткових видатків для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (щодо виборів міських голів за принципом абсолютної більшості голосів) (реєстр. № 1292 від 08.12.2014), поданий народним депутатом України Луценко І.В., має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видаткової частини місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  правової політики та правосуддя.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціальних гарантій педагогічним, медичним і фармацевтичним працівникам, які працюють в сільській місцевості (реєстр. № 1273 від 08.12.2014), поданий народним депутатом України Ничипоренком В.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості і пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 57 Закону України «Про освіту» та статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я, забезпечивши з 1 січня 2016 року педагогічним і медичним працівникам, які працюють у сільській місцевості:

одержання щорічної матеріальної допомоги у розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати);

одержання протягом перших семи років роботи за фахом у навчальному закладі державної чи комунальної форми власності щомісячної матеріальної допомоги у розмірі 50 % посадового окладу (ставки заробітної плати);

пільгове надання житла за рахунок держави, яке реалізується шляхом отримання службового житла (будинку або квартири);

одержання безвідсоткового довгострокового кредиту для придбання або будівництва індивідуального житла.

одержання безвідсоткового кредиту для придбання приватного автотранспорту;

безкоштовну передплату на вітчизняні фахові періодичні видання;

службовими транспортними засобами для виконання службових обов’язків медичних і фармацевтичних працівників, виплату грошової компенсації у випадку використання приватного автотранспорту для виконання службових обов’язків;

отримання щорічної грошової винагороди в розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати) за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків медичними працівниками.

Одночасно передбачається з частини четвертої статті 57 Закону України «Про освіту» виключити положення щодо врахування середньомісячного сукупного доходу сім’ї при наданні педагогічним працівникам, які працюють у сільській місцевості, пенсіонерам з їх числа пільг з безоплатного користування житлом з опаленням і освітленням.

Частиною третьою Прикінцевих положень законопроекту визначається, що фінансове забезпечення витрат, пов’язаних із виконанням закону, буде здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно у пояснювальній записці зазначається, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету. Однак, всупереч вимогам частини третьої статті 91 та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел покриття додаткових видатків для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту, визначивши за попередніми розрахунками, що на виплату тільки щорічної матеріальної допомоги у розмірі одного посадового окладу (ставки заробітної плати), щомісячної надбавки у розмірі 50 % посадового окладу (ставки заробітної плати) необхідно буде вишукати додатково 6,1 млрд грн, на забезпечення житлом орієнтовно 30 % педагогічних, медичних, фармацевтичних працівників, які працюють у сільській місцевості та селищах міського типу – близько 9 млрд гривень.

Поряд з тим, Міністерство фінансів зауважує, що положення законопроекту не узгоджуються з чинним законодавством, оскільки відповідно до статті 2 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» і статті 8 Закону України «Про оплату праці» Кабінетом Міністрів України визначаються умови оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету. Згідно із статтею 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівнику за виконувану роботу і розмір її залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, що не передбачає врахування місця розташування закладу, установи чи організації.

Водночас слід звернути увагу, що відповідно до пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України норми статті 57 Закону України «Про освіту» та пункту «ж» частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо оплати праці) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціальних гарантій педагогічним, медичним і фармацевтичним працівникам, які працюють в сільській місцевості (реєстр. № 1273 від 08.12.2014), поданий народним депутатом України Ничипоренком В.М., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості і пенсійного забезпечення.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо усунення неузгодженостей при стягненні військового збору(реєстр. № 1260 від 04.12.2014), поданий народним депутатом України Долженковим О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, виключити з об’єкту оподаткування військовим збором будь-які доходи, отримані фізичними особами, які мають податкову адресу на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим або на території населених пунктів, де проводиться (проводилася) антитерористична операція, а також базу оподаткування військовим збором зменшити на суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Слід звернути увагу, що згідно із Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» дію такого збору продовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України та поширено на загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що реалізація законопроекту призведе до зменшення бази оподаткування для утримання військового збору та втрат доходів державного бюджету від недонадходження збору, висловлює інші зауваження до законопроекту, а тому його не підтримує.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, а також підпунктом 4.1.9 та пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо усунення неузгодженостей при стягненні військового збору (реєстр. № 1260 від 04.12.2014), поданий народним депутатом України Долженковим О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підвищення ставки плати за користування надрами) (реєстр. № 1493 від 17.12.2014), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Сусловою І.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово на 2015 рік переглянути ставки плати за користування надрами для видобування корисних копалин, зокрема, зменшити ставку на залізну руду з 8 до 6 відсотків від вартості товарної продукції гірничого підприємства. У такому разі також не застосовуватимуться введена з 01.01.2015 р. ставка на природний газ, видобутий під час виконання договорів про спільну діяльність (70 % від вартості товарної продукції гірничого підприємства).

Належить зауважити, що плату за користування надрами трансформовано в рентну плату за користування надрами з підняттям ставок на видобування корисних копалин згідно із Законом України від 28.12.2014 № 71-VIІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи».

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 29, пункту 4 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення зараховуються до загального фонду державного та місцевих бюджетів.

Відтак, положення законопроекту призведуть до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект, оскільки його прийняття призведе до втрат доходів бюджету у сумі більше ніж 2 млрд грн на рік.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1січня 2015 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, а також з підпунктом 4.1.9 та пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підвищення ставки плати за користування надрами) (реєстр. № 1493 від 17.12.2014), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Сусловою І.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від рентної плати за користування надрами та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  податкової та митної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення умов реалізації права на видобування прісних підземних вод) (реєстр. № 1587-1 від 31.12.2014), поданий народним депутатом України Лабазюком С.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується, зокрема, встановити, що землевласники і землекористувачі, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, частка сільськогосподарського товарного виробництва яких дорівнює або перевищує 75 %, в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати підземні води для власних господарсько-побутових, сільськогосподарських та виробничих потреб.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект доцільно відхилити, оскільки реалізація його положень в частині звільнення від обов’язкового отримання спеціальних дозволів на користування надрами матиме негативний вплив на доходи державного бюджету.

Відповідно до підпункту 252.1.1 статті 252 Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування надрами є суб’єкти господарювання, які здійснюють спеціальне використання надр на підставі отриманого ними спеціального дозволу на користування надрами. Згідно з підпунктом 252.1.5 статті 252 Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є, зокрема, землевласники та землекористувачі, що видобувають прісні підземні води.

Отже, реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення доходів бюджетів від рентної плати за користування надрами.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення умов реалізації права на видобування прісних підземних вод) (реєстр. № 1587-1 від 31.12.2014), поданий народним депутатом України Лабазюком С.П., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від спеціальних дозволів за користування надрами та може призвести до зменшення доходів бюджетів від рентної плати за користування надрами).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок) (реєстр. № 1757 від 14.01.2015), поданий народним депутатом України Барною О.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування акцизним податком операції щодо переобладнання ввезеного на митну територію України транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль.

За експертною оцінкою Міністерства фінансів України втрати доходів бюджету від реалізації законопроекту становитимуть орієнтовно 300 млн грн, у зв’язку з чим Мінфін не підтримує законопроект.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, а також з підпунктом 4.1.9 та пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок) (реєстр. № 1757 від 14.01.2015), поданий народним депутатом України Барною О.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  податкової та митної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про врегулювання правовідносин між споживачами фінансових послуг та банками та фінансовими установами у зв’язку з різким підняттям курсу іноземної валюти стосовно гривні (реєстр. № 1531-1 від 29.12.2014), поданий народним депутатом України Головком М.Й.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується, зокрема, реструктуризація зобов’язань за кредитом шляхом внесення змін до договору, які передбачають: перерахування несплачених зобов’язань за кредитом в гривню за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим на дату укладення договору банківського кредиту між банком чи фінансовою установою. При цьому різниця між офіційним курсом іноземних валют до гривні на момент укладення договору банківського кредиту між банком чи фінансовою установою та позичальником та офіційним курсом іноземних валют станом на 01.01.2015 р. в тілі кредиту розподілятиметься таким чином: 50 % різниці між офіційними курсами валют підлягає безумовному списанню банком; 50 % різниці погашається державою.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не може бути підтриманий, а його прийняття може призвести до неотримання фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду та погіршення економічної ситуації в країні, а також до погіршення фінансового стану банків та негативно вплине на можливість банків виконувати свої зобов’язання перед вкладниками та іншими кредиторами.

При цьому Мінфін зауважує, що оскільки законопроектом не визначено джерела, за рахунок яких буде здійснюватися погашення державою відповідної різниці між офіційним курсом іноземних валют до гривні, неможливо прорахувати вартісну величину впливу на показники бюджетів.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків» (що спрямований на посилення фінансової спроможності банківської системи) держава бере участь у капіталізації банку шляхом: придбання акцій при їх додатковому розміщенні в обмін на державні облігації України; надання позики у вигляді державних облігацій України на умовах субординованого боргу під забезпечення, надане учасниками банку із забезпеченням права держави розпоряджатися та користуватися акціями банку в обсязі не менше ніж 75 відсотків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про врегулювання правовідносин між споживачами фінансових послуг та банками та фінансовими установами у зв’язку з різким підняттям курсу іноземної валюти стосовно гривні (реєстр. № 1531-1 від 29.12.2014), поданий народним депутатом України Головком М.Й., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат державного бюджету на погашення 50 % відповідної курсової різниці щодо зобов’язань за кредитом, а також може призвести до зменшення доходів бюджету від податку на прибуток банківських установ та/або потребувати додаткових витрат державного бюджету на капіталізацію банків внаслідок можливого погіршення фінансового стану банків).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про врегулювання правовідносин між споживачами фінансових послуг та банками і фінансовими установами щодо соціального захисту незахищених верств населення, учасників АТО, бойових дій та членів їх сімей (реєстр. № 1531 від 22.12.2014), поданий народним депутатом України Артеменком А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується, зокрема, запровадити мораторій на вимоги всіх банків та фінансових установ щодо виконання зобов’язань фізичними особами-резидентами України за кредитними угодами (кредитними договорами, у тому числі за договорами овердрафт, кредитної лінії) в іноземній валюті на термін 365 календарних днів з дати вступу в дію цього Закону. При цьому, пропонується під час дії мораторію заборонити банкам та фінансовим установам нараховувати проценти за основною заборгованістю, пені, штрафи, тощо та стягувати чи вимагати сплати заборгованості за кредитом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання та не може бути підтриманий у запропонованій редакції. За оцінкою Мінфіну реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету, однак може призвести до неотримання Україною фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду та погіршення економічної ситуації в країні. Крім того, застосування положень законопроекту може призвести до погіршення фінансового стану банків та негативно вплине на можливість банків виконувати свої зобов’язання перед вкладниками та іншими кредиторами.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків» (що спрямований на посилення фінансової спроможності банківської системи) держава бере участь у капіталізації банку шляхом: придбання акцій при їх додатковому розміщенні в обмін на державні облігації України; надання позики у вигляді державних облігацій України на умовах субординованого боргу під забезпечення, надане учасниками банку із забезпеченням права держави розпоряджатися та користуватися акціями банку в обсязі не менше ніж 75 відсотків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про врегулювання правовідносин між споживачами фінансових послуг та банками і фінансовими установами щодо соціального захисту незахищених верств населення, учасників АТО, бойових дій та членів їх сімей (реєстр. № 1531 від 22.12.2014), поданий народним депутатом України Артеменком А.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від податку на прибуток банківських установ та/або потребувати додаткових витрат державного бюджету на капіталізацію банків внаслідок можливого погіршення фінансового стану банків).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про захист прав споживачів фінансових послуг від наслідків девальвації гривні (реєстр. № 1558 від 22.12.2014), поданий народним депутатом України Мельничуком С.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується встановити порядок і умови реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті та їх переведення в національну валюту України для громадян України, які мають невиконані зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті (валютних кредитів), укладеними з фінансовими установами та банками України.

При цьому, законопроектом передбачено умови, зокрема, щодо списання заборгованості або її частини за кредитними договорами, дострокового отримання вкладів у фінансових установах, зменшення процентної ставки за користування кредитом, мораторію на стягнення майна.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання та не може бути підтриманий у запропонованій редакції. За оцінкою Мінфіну реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету, однак може призвести до неотримання Україною фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду та погіршення економічної ситуації в країні. Крім того, передбачене законопроектом списання частини зобов’язань фізичної особи за споживчими кредитами спричинить значні збитки банків і негативно вплине на можливість банків виконувати свої зобов’язання перед вкладниками та іншими кредитами, як наслідок, призведе до дестабілізації роботи банківської системи та поглиблення кризових явищ.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків» (що спрямований на посилення фінансової спроможності банківської системи) держава бере участь у капіталізації банку шляхом: придбання акцій при їх додатковому розміщенні в обмін на державні облігації України; надання позики у вигляді державних облігацій України на умовах субординованого боргу під забезпечення, надане учасниками банку із забезпеченням права держави розпоряджатися та користуватися акціями банку в обсязі не менше ніж 75 відсотків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про захист прав споживачів фінансових послуг від наслідків девальвації гривні (реєстр. № 1558 від 22.12.2014), поданий народним депутатом України Мельничуком С.П., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від податку на прибуток банківських установ та/або потребувати додаткових витрат державного бюджету на капіталізацію банків внаслідок можливого погіршення фінансового стану банків).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті (реєстр. № 1558-1 від 23.12.2014), поданий народними депутатами України Дзензерським Д.В., Дейдейєм Є.С., Бриченком І.В., Лунченком В.В., Фаєрмаком С.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується встановити порядок і умови реструктуризації зобов’язань за кредитними договорами в іноземній валюті та їх переведення в національну валюту України для громадян України, які мають невиконані зобов’язання за кредитними договорами в іноземній валюті (валютних кредитів), укладеними з фінансовими установами та банками України.

При цьому, законопроектом передбачені умови, зокрема, щодо зменшення процентної ставки за кредитами, списання штрафів та пені позичальникам, мораторію на стягнення майна.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання та не може бути підтриманий у запропонованій редакції. За оцінкою Мінфіну реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету, однак може призвести до неотримання Україною фінансової допомоги від Міжнародного валютного фонду та погіршення економічної ситуації в країні.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків» (що спрямований на посилення фінансової спроможності банківської системи) держава бере участь у капіталізації банку шляхом: придбання акцій при їх додатковому розміщенні в обмін на державні облігації України; надання позики у вигляді державних облігацій України на умовах субординованого боргу під забезпечення, надане учасниками банку із забезпеченням права держави розпоряджатися та користуватися акціями банку в обсязі не менше ніж 75 відсотків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті (реєстр. № 1558-1 від 23.12.2014), поданий народними депутатами України Дзензерським Д.В., Дейдейєм Є.С., Бриченком І.В., Лунченком В.В., Фаєрмаком С.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від податку на прибуток банківських установ та/або потребувати додаткових витрат державного бюджету на капіталізацію банків внаслідок можливого погіршення фінансового стану банків).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо убезпечення пенсійних активів (реєстр. № 1676 від 29.12.2014), поданий народним депутатом України Поляковим М.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується механізм відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) коштів (активів) недержавних пенсійних фондів, розміщених на депозитах, у разі неплатоспроможності банку, зокрема:

– визначити вкладниками банків недержавні пенсійні фонди, пенсійні активи яких розміщено з метою отримання доходу на користь учасників цих фондів на банківські депозитні рахунки;

– встановити суму граничного розміру відшкодування Фондом коштів за вкладом недержавного пенсійного фонду у розмірі 200 тис. грн в розрахунку на кожного його учасника, а також визначити процедуру подання Фонду інформації про кількість учасників недержавного пенсійного фонду.

Отже, реалізація законопроекту призведе до збільшення витрат Фонду.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зауважуючи, зокрема, що внаслідок його прийняття, ризики, які приймає на себе недержавний пенсійний фонд при здійсненні інвестиційної діяльності, будуть перекладені на Фонд, що є неприпустимим, та дозволить особам, що здійснюють управління активами недержавного фонду, уникнути відповідальності за завдані йому збитки.

Належить зазначити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» одним з джерел формування коштів Фонду у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду є кошти державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що надається з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів.

При цьому, згідно із статтею 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» надано право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски ОВДП у сумі 20 млрд грн в обмін на ці облігації векселів Фонду, а у 2014 році відповідно до статті 23-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» здійснено аналогічні операції на суму 10,1 млрд гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо убезпечення пенсійних активів (реєстр. № 1676 від 29.12.2014), поданий народним депутатом України Поляковим М.А., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (щодо управління господарськими товариствами енергетичної галузі) (реєстр. № 1589 від 23.12.2014), поданий народним депутатом України Москаленком Я.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується доповнити перелік господарських товариств, які за підсумками календарного року будуть зменшувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів, господарськими товариствами електроенергетичної галузі, 100 відсотків акцій (часток, паїв) яких передані в управління уповноваженому органу управління.

Слід відмітити, що у державному бюджеті на 2015 рік передбачено доходи загального фонду державного бюджету за кодом 2101000 «Частина чистого прибутку (доходу) державних або комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного бюджету, та дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна або комунальна власність» у сумі 4610,1 млн гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект у поданій редакції, оскільки його реалізація призведе до недонадходжень до загального фонду державного бюджету відповідних доходів (зокрема, від «Укргідроенерго» в сумі 334,8 млн грн, які враховані у планових показниках доходів державного бюджету за кодом 2101000).

Однак, автором законопроекту не надане до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Крім того, передбачений термін набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (щодо управління господарськими товариствами енергетичної галузі) (реєстр. № 1589 від 23.12.2014), поданий народним депутатом України Москаленком Я.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від сплати дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  економічної політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про додаткові гарантії захисту прав позичальників (реєстр. № 1559 від 22.12.2014), поданий народним депутатом України Мельничуком С.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується, зокрема:

– заборонити банкам та іншим фінансовим установам, а також іншим особам, які мають право вимоги до позичальників (надалі – кредитор), відступати право вимоги за кредитними договорами іншим особам (у будь-який спосіб, як-то за договором відступлення права вимоги, продажу/міни права вимоги, договору факторингу) без попередньої пропозиції виконання грошового зобов’язання позичальником та його поручителем/поручителями за ціною відступлення права вимоги;

– передбачити, що при неможливості виконувати зобов’язання за кредитним договором позичальник має право звернутись письмово до кредитора із заявою про передачу предмета застави/іпотеки кредитору, а заборгованість, що становить різницю між розміром зобов’язань позичальника за кредитним договором та сумою, отриманою кредитором, внаслідок передачі предмета застави/іпотеки кредитору або примусового стягнення, вважається погашеною та підлягає списанню.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання та не може бути підтриманий у запропонованій редакції. За оцінкою Мінфіну реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету, однак застосування положень законопроекту до усіх видів кредитних договорів може призвести до погіршення ситуації у банківській системі, пов’язаної з масовими невиконаннями своїх зобов’язань недобросовісними позичальниками, відповідне збільшення збитків банків та поглиблення кризових явищ у банківському секторі.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків» (що спрямований на посилення фінансової спроможності банківської системи) держава бере участь у капіталізації банку шляхом: придбання акцій при їх додатковому розміщенні в обмін на державні облігації України; надання позики у вигляді державних облігацій України на умовах субординованого боргу під забезпечення, надане учасниками банку із забезпеченням права держави розпоряджатися та користуватися акціями банку в обсязі не менше ніж 75 відсотків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про додаткові гарантії захисту прав позичальників (реєстр. № 1559 від 22.12.2014), поданий народним депутатом України Мельничуком С.П., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від податку на прибуток банківських установ та/або потребувати додаткових витрат державного бюджету на капіталізацію банків внаслідок можливого погіршення фінансового стану банків).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо модифікації ставок податку на додану вартість для зменшення вартості життя громадян та збільшення оподаткування олігархів) (реєстр. № 1163 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України Соболєвим С.В., Тимошенко Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується встановити диференційовані ставки податку на додану вартість на окремі операції. Зокрема, замість діючих ставок податку, встановлених Податковим кодексом на рівні 20 %, 0 % та 7 %, пропонується запровадити спеціальні ставки податку у розмірі 18% (стандартна ставка), 5 % (знижена), 21 % (збільшена) та 0 % (нульова) для окремих операцій з постачання товарів (послуг).

Крім того, законопроектом передбачено право вибору платнику податку на додану вартість щодо віднесення від‘ємної різниці ПДВ, яка виникає при застосуванні зниженої ставки, або до складу податкового кредиту у наступному податковому періоді, або до складу витрат при визначенні податкового зобов‘язання з податку на прибуток підприємств.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку надає зауваження до законопроекту та зазначає, що реалізація його положень матиме негативний вплив на бюджет у сумі 52,9 млрд грн. на рік, а відтак законопроект не підтримує.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зауважує, зокрема, що реалізація законопроекту містить ризики зменшення надходжень до державного бюджету, які не можуть бути компенсовані надходженням ПДВ від операцій з продажу товарів за стандартною та підвищеними ставками, оскільки зменшена ставка податку поширюється на значно більший обсяг операцій, ніж підвищені ставки.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

При цьому, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 01.01.2015 р.) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо модифікації ставок податку на додану вартість для зменшення вартості життя громадян та збільшення оподаткування олігархів) (реєстр. № 1163 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України Соболєвим С.В., Тимошенко Ю.В., матиме вплив на показники бюджетів (призведе до зменшення доходів бюджету щодо податку на додану вартість та може призвести до зменшення доходів бюджету від податку на прибуток підприємств).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території вільної (спеціальної) економічної зони «Порто-франко») (реєстр. № 1733 від 14.01.2015), поданий народними депутатами України Рабіновичем В.З., Пресманом О.С., Скориком М.Л.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається доповнити Податковий кодекс України новими положеннями, згідно з якими на період функціонування вільної економічної зони «Порто-Франко» (далі СЕЗ) суб’єкти СЕЗ при реалізації інвестиційних проектів: протягом перших 3 років звільняються від сплати податку на прибуток підприємств, а наступні три роки сплачують цей податок за ставкою 50 % від діючої; зменшують валовий дохід на суму інвестицій у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів. Крім того, пропонується звільнити від сплати земельного податку суб’єктів СЕЗ, що реалізують інвестиційні проекти на  цій територій та/або є власниками або користувачами земельних ділянок, на яких розміщується СЕЗ.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку надає зауваження до законопроекту та його не підтримує, зазначаючи, що реалізація положень законопроекту матиме значний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від кількості суб‘єктів господарювання, які реалізуватимуть інвестиційні проекти на території СЕЗ та результатів їх фінансово-господарської діяльності, розмірів ділянок суб’єктів СЕЗ.

Належить зауважити, що згідно із Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» плата за землю є складовою податку на майно (розділ XII Кодексу).

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 11 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

Крім того, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід також зазначити, що даний законопроект системно пов‘язаний із іншими законопроектами цих же розробників «Про вільну (спеціальну) економічну зону «Порто-франко»» (реєстр. № 1731 від 14.01.2015р.) та «Про внесення зміни до Митного кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території вільної (спеціальної) економічної зони «Порто-франко») (реєстр. № 1732 від 14.01.2015), а відтак розглядати такі законопроекти доцільно взаємоузгоджено.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території вільної (спеціальної) економічної зони «Порто-франко») (реєстр. № 1733 від 14.01.2015), поданий народними депутатами України Рабіновичем В.З., Пресманом О.С., Скориком М.Л., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення бази оподаткування при нарахуванні заробітної плати (реєстр. № 1379 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що при справлянні податку на доходи фізичних осіб під час нарахування доходів у формі заробітної плати нарахована база оподаткування не може бути нижче середньої заробітної плати за видом економічної діяльності та займаною посадою за регіонами, визначеної центральним органом виконавчої влади, що реалізує політику у сфері статистики. Крім того, за використання праці без укладення трудового договору або з заниженням заробітної плати в трудовому договорі, внесення неправдивих відомостей щодо займаної посади до трудового договору законопроектом передбачається запровадити кримінальну відповідальність у вигляді штрафу від 3 до 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Згідно з пояснювальною запискою метою прийняття законопроекту є забезпечення надходжень коштів до місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків на оплату праці у бюджетній сфері, а також існують ризики зменшення доходної частини бюджетів від недонадходження податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з поглибленням «тінізації» заробітної плати у приватному (недержавному) секторі. З огляду на зазначене та інші зауваження, Мінфін не підтримує законопроект у запропонованій редакції.

Разом з тим, положення законопроекту щодо кримінальної відповідальності можуть призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень.

Незважаючи на можливий вплив законопроекту на показники доходів бюджету, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На зазначене також звертає увагу Мінфін.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (через 60 календарних днів з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення бази оподаткування при нарахуванні заробітної плати (реєстр. № 1379 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни доходів бюджетів щодо податку на доходи фізичних осіб, може потребувати додаткових видатків на оплату праці у бюджетній сфері, а також може призвести до збільшення доходів від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету у разі виявлення відповідних порушень).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  податкової та митної політики.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів) (реєстр. № 1094 від 28.11.2014), поданий народним депутатом України Долженковим  О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, виключити із підпункту 103.2 статті 103 Податкового кодексу України норму стосовно бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу. При цьому, як зазначає Міністерство фінансів України, чинне положення Кодексу дає чітке визначення поняття «бенефіціарний отримувач (власник) доходу» і дозволяє законним шляхом запобігти ухиленню від оподаткування. Відповідне положення має на меті попередити неправомірне застосування переваг, передбачених конвенціями про уникнення оподаткування, шляхом розміщення компанії-посередника між особою, яка виплачує дохід та його отримувачем. Отже, на думку Мінфіну, така законодавча ініціатива може призвести до ухилення від оподаткування та використання суб’єктами господарювання різних схем щодо мінімізації податкових зобов‘язань.

Законопроектом також передбачається скасувати пункт 150.3 статті 150 цього Кодексу, якою передбачено право контролюючого органу на проведення позапланової перевірки правильності визначення об’єкта оподаткування на прибуток, якщо платник податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів декларує від‘ємний результат об’єкту оподаткування.

У цьому зв’язку слід зауважити, що Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» розділ III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України викладено в новій редакції. А тому, запропонована законодавча ініціатива у поданій редакції не зможе бути реалізованою.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запропоновані зміни призведуть до зменшення нарахування податку на прибуток підприємств та несвоєчасного надходження цього податку до бюджету (однак, через відсутність необхідних для розрахунку даних вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету визначити неможливо), а тому не підтримує законопроект.

Незважаючи на негативний вплив законопроекту на доходну частину бюджету, автором законопроекту не надано пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення адміністрування податків, зборів (обов‘язкових платежів) (реєстр. № 1094 від 28.11.2014), поданий народним депутатом України Долженковим О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевого  бюджетів щодо податку на прибуток підприємств).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  податкової та митної політики.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо усунення дискримінації в оподаткуванні доходів резидентів та нерезидентів з джерелом їх походження в Україні) (реєстр. № 1263 від 04.12.2014), поданий народним депутатом України Долженковим О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається встановити, що доходи фізичних осіб з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються в будь-яких випадках за правилами та ставками, визначеними для резидентів (згідно чинного законодавства відповідні доходи нерезидентів оподатковуються за вищими ставками ніж для резидентів).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів бюджетів з податку на доходи фізичних осіб розрахунково у сумі 34 млн грн, а тому не підтримує законопроект.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

При цьому, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Отже розширення кола застосування пільгового оподаткування з його сплати призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо усунення дискримінації в оподаткуванні доходів резидентів та нерезидентів з джерелом їх походження в Україні) (реєстр. № 1263 від 04.12.2014), поданий народним депутатом України Долженковим О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів в частині надходжень податку на доходи фізичних осіб та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  податкової та митної політики.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» щодо скасування ввізного мита на електромобілі (реєстр. № 1674 від 28.12.2014), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити нульові ставки ввізного мита на транспортні засоби, оснащені електричними двигунами, зокрема на тролейбуси, легкові автомобілі, велосипеди.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень ввізного мита до бюджету (за даними електронних копій митних декларацій у 2014 році імпортовано в Україну 514 транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, на які законопроектом пропонується встановити нульові ставки ввізного мита, при цьому до державного бюджету сплачено 3,3 млн грн ввізного мита).

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На зазначене також звертає увагу Мінфін.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» щодо скасування ввізного мита на електромобілі (реєстр. № 1674 від 28.12.2014), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо ввізного мита).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності фізичними особами-підприємцями, які здійснюють діяльність з надання нерухомого майна в оренду) (реєстр. № 1075 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Васюником І.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується при визначенні загальних площ земельних ділянок, житлових та нежитлових приміщень, які можуть надаватися в оренду платником єдиного податку-фізичною особою (до 0,2 га земельних ділянок, до 100 і 300 квадратних метрів для житлових і нежитлових приміщень відповідно) не враховувати площі земельних ділянок, житлових і нежитлових приміщень, які така фізична особа надає в оренду за окремими договорами із застосуванням особливостей оподаткування, визначених пунктом 170.1 статті 170 Податкового кодексу України (щодо оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм)).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту зменшить доходи місцевих бюджетів, оскільки фізичні особи - підприємці та фізичні особи - не суб‘єкти підприємницької діяльності, які надають в оренду земельні ділянки, житлові і нежитлові приміщення будь-якої площі (сплачують податок на доходи фізичних осіб на загальних підставах за ставкою 15 %) зможуть мінімізувати власні податкові зобов’язання, використовуючи спрощену систему оподаткування, обліку та звітності із застосуванням нижчої ставки податку. Вартісна величина впливу законопроекту на показники місцевих бюджетів залежатиме від кількості фізичних осіб, які перебувають на загальній системі оподаткування та надають в оренду земельні ділянки, житлові та нежитлові приміщення понад обсяги, встановлені для платників єдиного податку, і які виявлять бажання стати платниками єдиного податку, а також від розмірів орендної плати.

Міністерство фінансів України не підтримує законопроект, зауважуючи також те, що надання в оренду нерухомого майна є високорентабельним, а тому відповідні фізичні особи не потребують державної підтримки у вигляді спрощеної системи оподаткування і можуть здійснювати таку діяльність у загальному режимі оподаткування.

Незважаючи на те, що законопроект матиме негативний вплив на показники доходів місцевих бюджетів, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Крім того, згідно зі статтею 103 Бюджетного Кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Однак, законопроект не містить пропозицій щодо  таких компенсацій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності фізичними особами-підприємцями, які здійснюють діяльність з надання нерухомого майна в оренду) (реєстр. № 1075 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Васюником І.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» (щодо допуску до міжнародних автомобільних перевезень вантажів на основі положень та регламентів Європейського Союзу) (реєстр. № 1527 від 22.12.2014), поданий народним депутатом України Остапчуком В.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроект передбачає внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо удосконалення процедури допуску перевізників до міжнародних перевезень вантажів. Так, зокрема, на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті пропонується покласти повноваження щодо ведення державного електронного реєстру автомобільних перевізників, допущених до міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Слід зазначити, що реалізація такого нововведення потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на створення та ведення державного електронного реєстру автомобільних перевізників, про що також зазначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.

У той же час, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований авторами законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України зазначає, що законопроект підлягає доопрацюванню в частині надання фінансово-економічних розрахунків та інформації щодо обсягу необхідного фінансового забезпечення законодавчої ініціативи.

На момент розгляду законопроекту від Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України висновок не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» (щодо допуску до міжнародних автомобільних перевезень вантажів на основі положень та регламентів Європейського Союзу) (реєстр. № 1527 від 22.12.2014), поданий народним депутатом України Остапчуком В.М., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  транспорту.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо тарифу на електроенергію для суб’єктів господарювання у містах-супутниках АЕС) (реєстр. № 1635 від 25.12.2014), поданий народними депутатами України Ксенжуком О.С., Бандуровим В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом пропонується доповнити положення законів України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» та «Про електроенергетику» новими нормами, відповідно до яких тарифи на електроенергію для всіх категорій споживачів, у тому числі суб’єктів господарювання, розташованих на території міст-супутників АЕС, встановлюється у розмірі 70 відсотків діючого тарифу для відповідної групи споживачів.

Варто зауважити, що відповідно до статті 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. При цьому, встановлення державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими цінами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку. Положення відповідного змісту містяться і у статті 17 Закону України «Про електроенергетику».

Отже, реалізація даної законодавчої пропозиції призведе до втрат енергетичної галузі, збільшення перехресного субсидування між галузями, збільшення оптового тарифу для інших споживачів електроенергії та, відповідно, зростання ризиків несплати ними за електричну енергію, а також зумовить підвищення роздрібних тарифів на електроенергію для бюджетних установ та житлово-комунальних господарств. У свою чергу, зазначене спричинить негативні явища у роботі підприємств енергетичної галузі, а саме: зменшення прибутку і, як наслідок, зменшення надходження податків та зборів до бюджетів. Крім того, підвищення тарифів на електроенергію для бюджетних установ призведе до необхідності вишукування додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

Таку ж позицію висловило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту та зазначило, що ця законодавча ініціатива суперечить Стратегії сталого розвитку «Україна 2020», схваленій Указом Президента України від 12.01.2015 № 5/2015, відповідно до якої головним завданням енергонезалежності є повна реформа системи ціно- та тарифоутворення на енергію та паливо, зокрема перегляд механізму формування балансу енергоресурсів, відмова від перехресного субсидування.

У той же час, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований автором законопроекту не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Загалом, Міністерством фінансів України не підтримується даний законопроект.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо тарифу на електроенергію для суб’єктів господарювання у містах-супутниках АЕС) (реєстр. № 1635 від 25.12.2014), поданий народними депутатами України Ксенжуком О.С., Бандуровим В.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати та зменшує надходження державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (щодо народної експертизи законопроектів) (реєстр. № 1152 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Петьовкою В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

Законопроект передбачає запровадити народну експертизу законопроектів, що здійснюється у формі висловлення підтримки та заперечення проти прийняття певного законопроекту, шляхом здійснення прямого голосування на офіційному сайті Верховної Ради України та надання письмових пропозицій тощо.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація закону у разі його прийняття не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

При цьому, як зазначають Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України та Міністерство фінансів України, запропоноване буде вимагати як переоснащення технічних засобів Верховної Ради України та розробки окремого програмного забезпечення, так і збільшення кількості фахівців, які повинні будуть відслідковувати результати голосування за народну експертизу й узагальнювати їх, що в свою чергу потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості державного бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу, згідно з якою Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» (щодо народної експертизи законопроектів) (реєстр. № 1152 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Петьовкою В.В., є таким, що має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо захисту прав, основоположних свобод та законних інтересів інвалідів (реєстр. № 1434 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Барвіненком В.Д., Герегою О.В., Шиньковичем А.В. та Мельниченком В.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом передбачається доповнити Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» нормами, згідно з якими:

центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень здійснюватимуть розроблення та координацію довгострокових і короткострокових програм, виконання яких гарантуватиме інвалідам можливість вести незалежний спосіб життя і брати участь у всіх його аспектах, забезпечить доступ на рівні з іншими до фізичного оточення, інформаційно-комунікаційних технологій і систем, а також до інших об’єктів і послуг, що надаються населенню, як у міських, так і у сільських районах, заохочення доступу інвалідів до нових інформаційно-комунікаційних технологій і систем, зокрема інтернету;

особа, яка стала інвалідом після здобуття певного освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти, і стан її здоров’я за висновком медико-соціальної експертизи не дозволяє їй працювати за отриманою спеціальністю, матиме право на  безоплатне здобуття на конкурсній основі того ж або іншого освітньо-кваліфікаційного рівня вищої освіти за іншою спеціальністю в державних і комунальних вищих навчальних закладах.

Враховуючи вищевикладене, реалізація зазначених положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України та місцевих бюджетів, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних. У зв’язку з цим та зважаючи на відсутність фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту, Міністерство фінансів України в межах компетенції вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловлює зауваження до законопроекту і вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо захисту прав, основоположних свобод та законних інтересів інвалідів (реєстр. № 1434 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Барвіненком В.Д., Герегою О.В., Шиньковичем А.В. та Мельниченком В.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» (щодо ставок ввізного мита на транспортні засоби) (реєстр. № 1654 від 26.12.2014), поданий народним депутатом України Остапчуком В.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується знизити ставку ввізного мита на сідельні тягачі (трактори колісні для напівпричепів), що використовувались та відповідають екологічним нормам Євро-5 та вище, з 10 % до 0 % (запропонувавши для таких транспортних засобів додатковий код УКТ ЗЕД 8701209010).

Як зазначається у пояснювальній записці, втрати бюджету від зменшення ставки ввізного мита за запропонованою товарною підкатегорією при щорічному прогнозованому ввезенні міжнародними перевізниками 2000 автомобілів становитимуть близько 50 млн грн та будуть компенсовані за рахунок збільшення обсягів перевезень, отримання додаткових надходжень у вигляді податку на прибуток, акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку  надає зауваження до законопроекту, зазначаючи, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень митних платежів до державного бюджету (за даними електронних копій митних декларацій у 2014 році імпортовано в Україну 2,5 тис. сідельних тягачів, що використовувались, з них 33 транспортні засоби, що відповідають екологічним нормам Євро-5, при цьому до бюджету сплачено ввізного мита 0,7 млн гривень).

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 01.01.2015 р.) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» (щодо ставок ввізного мита на транспортні засоби) (реєстр. № 1654 від 26.12.2014), поданий народним депутатом України Остапчуком В.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування матеріальної допомоги фізичним особам на лікування та реабілітацію) (реєстр. № 1683 від 30.12.2014), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується звільнити від оподаткування податком на доходи фізичних осіб цільову благодійну допомогу, що надається резидентами - юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) на лікування та реабілітацію визначених у законопроекті фізичних осіб.

Слід зауважити, що вказаний у законопроекті пункт 170.3 статті 170 Податкового кодексу України, до якого пропонується внести зміни, унормовує питання оподаткування роялті, а особливості оподаткування цільової благодійної допомоги визначені підпунктом 170.7.4 пункту 170.7 статті 170 цього Кодексу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект у поданій редакції, надаючи відповідну аргументацію, та відмічає, що реалізація такої законодавчої ініціативи матиме негативний вплив на доходи місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб.

Проте, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з моменту його прийняття) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Крім того, згідно зі статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування матеріальної допомоги фізичним особам на лікування та реабілітацію) (реєстр. № 1683 від 30.12.2014), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів щодо податку на доходи фізичних осіб та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  податкової та митної політики.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реалізації норм Закону України «Про Економічний експеримент на території міста Одеса») (реєстр. № 1787 від 16.01.2015), поданий народними депутатами України Ківаловим С.В., Кіссе А.І., Матвійчуком Е.Л.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити Податковий кодекс України положеннями, що передбачають звільнення з 2016 року на 5 років суб’єктів господарювання, які беруть участь у Економічному експерименті «Одеса», від оподаткування податком на прибуток підприємств, податком на доходи фізичних осіб та земельним податком.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект, надаючи відповідну аргументацію, та відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме значний негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які реалізовуватимуть інвестиційні проекти на території м. Одеси, результатів їх фінансово-господарської діяльності, заробітної плати та розмірів земельних ділянок, які використовуватимуться суб’єктами експерименту у власній господарській діяльності.

Варто зауважити, що Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» розділ III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України, до якого законопроектом вносяться зміни, викладено в новій редакції. Відтак, запропонована законодавча ініціатива у поданій редакції не зможе бути реалізованою.

Слід зазначити, що відповідно до Податкового кодексу України плата за землю є складовою податку на майно (розділ XII).

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків, а також податку на доходи фізичних осіб призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід також зазначити, що даний законопроект системно пов‘язаний з іншим законопроектом цих же розробників «Про Економічний експеримент на території міста Одеси») (реєстр. № 1786 від 16.01.2015), а відтак розглядати такі законопроекти доцільно взаємоузгоджено.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реалізації норм Закону України «Про Економічний експеримент на території міста Одеса») (реєстр. № 1787 від 16.01.2015), поданий народними депутатами України Ківаловим С.В., Кіссе А.І., Матвійчуком Е.Л., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та плати за землю і потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  податкової та митної політики.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» щодо основних засад державної політики із забезпечення безпеки дорожнього руху (реєстр. № 1671 від 28.12.2014), поданий народними депутатами України Сольваром Р.М., Шкірею І.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується внести змін до Закону України «Про дорожній рух» щодо розширення термінологічної бази даного Закону, визначення цілей та завдань здійснення державної політики у сфері дорожнього руху і забезпечення його безпеки, а також встановлення повноважень Кабінету Міністрів України на затвердження методики оцінювання витрат від дорожньо-транспортних пригод для виявлення економічних збитків держави від дорожньо-транспортних пригод та методики оцінювання вартості середньостатистичного життя потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах.

Поряд з цим, законопроектом встановлюється, що обсяг коштів Державного бюджету України, що виділяється на фінансування заходів щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, розраховується, зокрема, на підставі методики оцінювання витрат від дорожньо-транспортних пригод (введення в дію зазначеної законодавчої пропозиції запропоновано з 1 січня 2016 року). Зазначене може привести до збільшення витрат державного бюджету на фінансування зазначених заходів.

У той же час, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

Міністерство фінансів в межах компетенції не заперечує щодо прийняття даного законопроекту.

На момент розгляду законопроекту від Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України висновок не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» щодо основних засад державної політики із забезпечення безпеки дорожнього руху (реєстр. № 1671 від 28.12.2014), поданий народними депутатами України Сольваром Р.М., Шкірею І.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» щодо заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових у приміщеннях будівель Верховної Ради України (реєстр. № 1770 від 15.01.2015), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається ввести заборону на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових у приміщеннях будівель Верховної Ради України.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі. Такі ліцензії видаються терміном на один рік.

При цьому, відповідно до статей 64 і 66 Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами зараховується до відповідних місцевих бюджетів.

Отже, реалізація законопроекту, зокрема, призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів від плати за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначає, що неможливо обрахувати вплив законопроекту на доходну частину бюджету.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91). При цьому, відсутність відповідної звітності не дає можливості Мінфіну визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» щодо заборони продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових у приміщеннях будівель Верховної Ради України (реєстр. № 1770 від 15.01.2015), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів від плати за ліцензії).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  податкової та митної політики.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування земель сільськогосподарського призначення під будівлями, господарськими дворами, фермами тощо) (реєстр. № 1785 від 16.01.2015), поданий народним депутатом України Барною О.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити мінімальний розмір орендної плати для земель сільськогосподарського призначення під будівлями, господарськими дворами, фермами, тощо на рівні 1 % нормативної грошової оцінки (діючий мінімальний розмір орендної плати для відповідних земель складає 3 %).

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого належить плата за землю та відповідно орендна плата за земельну ділянку) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Отже, реалізація законопроекту може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування у разі надання в оренду відповідних земельних ділянок у розмірі, що є нижчим за 3 % нормативної грошової оцінки відповідної землі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект, наводячи відповідні аргументи, та відмічає, що реалізація законопроекту призведе до втрат доходів місцевих бюджетів.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91). При цьому, відсутність відповідної звітності не дає можливості Мінфіну визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України та пунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування земель сільськогосподарського призначення під будівлями, господарськими дворами, фермами тощо) (реєстр. № 1785 від 16.01.2015), поданий народним депутатом України Барною О.С., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від орендної плати за земельні ділянки).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо реєстрації оренди (суборенди) та мінімального розміру річної орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення) (реєстр. № 1418 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Мартиняком С.В, Москаленком Я.М., Єремеєвим І.М., Деркачем А.Л. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується надати право виконавчим комітетам сільських, селищних та міських рад щодо реєстрації договорів оренди (суборенди) земельних ділянок сільськогосподарського призначення за місцем їх розташування, виключивши при цьому положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо державної реєстрації права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Також законопроектом передбачається встановлення мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення у розмірі 6 % нормативної грошової оцінки (діючий мінімальний розмір орендної плати для відповідних земель складає 3 %).

Відповідно до пункту 24-1 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зараховується до загального фонду державного бюджету. Отже, реалізація відповідного положення законопроекту призведе до зменшення доходів державного бюджету.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що законопроект потребує доопрацювання, оскільки його положення не узгоджуються з статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтею 125 Земельного кодексу України, статтями 182 і 395 Цивільного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо реєстрації оренди (суборенди) та мінімального розміру річної орендної плати за користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення) (реєстр. № 1418 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Мартиняком С.В, Москаленком Я.М., Єремеєвим І.М., Деркачем А.Л. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  аграрної політики та земельних відносин.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо заборони на порушення справ про банкрутство гірничих підприємств (реєстр. № 1236 від 04.12.2014), внесений народними депутатами України Дунаєвим С.В., Мірошниченком Ю.Р., Йоффе Ю.Я., Бакуліним Є.М., Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет з питань економічної політики.

Даним законопроектом пропонується продовжити до 1 січня 2017 року термін дії заборони на порушення справ про банкрутство гірничих підприємств (гірничодобувні підприємства, шахти, рудники, копальні, кар’єри, розрізи, збагачувальні фабрики, шахтовуглебудівні підприємства), у статутних капіталах яких частка держави становить не менше ніж 25 відсотків. Згідно з пояснювальною запискою такий мораторій надасть можливість Уряду в рамках реалізації енергетичної стратегії України та Концепції розвитку вугільної промисловості України здійснити при державній підтримці комплекс заходів з реформування, технічного переоснащення та забезпечення сталого розвитку вугільних підприємств.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту може мати вплив на видаткову та дохідну частини державного бюджету, оскільки продовження мораторію призводить до подальшого невиконання боржником грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо заборони на порушення справ про банкрутство гірничих підприємств, внесений народними депутатами України (реєстр. № 1236 від 04.12.2014), внесений народними депутатами України Дунаєвим С.В., Мірошниченком Ю.Р., Йоффе Ю.Я., Бакуліним Є.М., Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету щодо недоотримання податків і зборів від гірничих підприємств та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання державної підтримки таким підприємствам).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  економічної політики.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо податку з доходів фізичних осіб при реструктуризації боргів позичальників) (реєстр. № 1560 від 22.12.2014), поданий народним депутатом України Мельничуком С.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті передбачається, зокрема, звільнити від оподаткування податком на доходи фізичних осіб суми списаного боргу платника податку при конвертації кредитних зобов’язань з іноземної валюти в національну та/або після добровільної передачі заставленого майна боржником. При цьому, пропонується не поширювати чинний порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об‘єктів нерухомого майна на дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) об’єктів нерухомості в результаті добровільної реалізації заставного майна.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект, надаючи відповідну аргументацію, та  відмічає, що реалізація такої законодавчої ініціативи матиме негативний вплив на доходи місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб.

Проте, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Крім того, згідно зі статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо податку з доходів фізичних осіб при реструктуризації боргів позичальників) (реєстр. № 1560 від 22.12.2014), поданий народним депутатом України Мельничуком С.П., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів щодо податку на доходи фізичних осіб та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (соціальних і майнових гарантій учасникам добровольчих батальйонів) (реєстр. № 1684 від 30.12.2014), поданий народними депутатами України Чижмарем Ю.В., Мельничуком С.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом пропонується розширити перелік осіб, які визначаються учасниками бойових дій, а відтак надати їм право на пільги, визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Так, запропоновано до осіб, які належать до учасників бойових дій, віднести учасників добровольчих батальйонів, які брали безпосередню участь у антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо у районах антитерористичної операції. При цьому участь таких осіб у антитерористичній операції в складі добровольчого батальйону пропонується підтверджувати рішенням суду за свідченням не менше двох осіб, які на день винесення рішення суду набули статус учасника бойових дій.

Згідно зазначеного Закону такі особи матимуть право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, проїзду, придбання ліків, зубопротезування, санаторно-курортне лікування, пенсійне забезпечення, виплату грошової допомоги тощо.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що розширення кола осіб, які матимуть право на пільги передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій, матиме вплив на видаткову частину Державного бюджету України.

За попередніми розрахунками Міністерства фінансів надання пільг учасникам бойових дій в умовах поточного року в середньому на одну особу потребуватиме близько 18 тис. грн в рік. Зауважено, що у зв’язку із відсутністю даних щодо кількості осіб, які набудуть відповідного статусу та права на пільги, не має можливості надати фінансову оцінку законопроекту.

Отже, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні.

Загалом, Міністерство фінансів України в межах компетенції вважає, що розгляд законопроекту можливо здійснити після складання розрахунків додаткових видатків та визначення джерел їх фінансування.

Щодо терміну набрання чинності Закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України погоджується із зазначеним законопроектом, при цьому висловлює окремі пропозиції до нього.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (соціальних і майнових гарантій учасникам добровольчих батальйонів), поданий народними депутатами України Чижмарем Ю.В., Мельничуком С.П. (реєстр. № 1684 від 30.12.2014), має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування єдиного показника середньої заробітної плати в Україні для призначення (перерахунку) пенсій (реєстр. № 1713 від 13.01.2015), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується для обчислення (перерахунку) пенсії встановити єдиний показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат, оскільки Кабінет Міністрів України буде затверджувати єдиний показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, виходячи з фінансових можливостей держави.

У свою чергу, Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що у разі затвердження Кабінетом Міністрів України показника середньої заробітної плати (доходу) більшого, ніж чинний, реалізація законопроекту потребуватиме додаткових фінансових ресурсів бюджету Пенсійного фонду України, що як наслідок, збільшить видатки Державного бюджету України на покриття дефіциту Фонду.

Отже, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На даний час висновок Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо застосування єдиного показника середньої заробітної плати в Україні для призначення (перерахунку) пенсій (реєстр. № 1713 від 13.01.2015), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до пункту 10 розділу III «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (щодо посилення соціального захисту військовослужбовців та працівників, які беруть участь в антитерористичних операціях) (реєстр. № 1750 від 14.01.2015), поданий народним депутатом України Балогою В.І.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується обмеження максимального місячного розміру грошового забезпечення (заробітної плати), передбачене пунктом 10 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», не застосовувати для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, працівників, які забезпечують проведення антитерористичної операції.

Слід зазначити, що відповідно до вищезазначеного Закону місячний розмір заробітної плати (грошового забезпечення) народних депутатів, членів Кабінету Міністрів України, прокурорів, працівників державних органів (крім Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції) та інших бюджетних установ, працівників Національного банку України, суддівської винагороди обмежується 7 розмірами мінімальної заробітної плати, а при скороченні чисельності працівників – 10 розмірами мінімальної заробітної плати (при цьому зазначене не стосується виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплати часу щорічної відпустки).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що розширення кола осіб, до яких не застосовуватиметься обмеження заробітної плати (грошового забезпечення) може мати вплив на видаткову частину Державного бюджету України в частині видатків на оплату праці (грошове забезпечення) військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, працівників, які забезпечують проведення антитерористичної операції. Разом з тим, висловлено пропозицію щодо розгляду законопроекту після його доопрацювання у частині конкретизації функцій, які будуть виконуватися військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу, працівниками, щодо забезпечення проведення антитерористичної операції та складання розрахунків видатків.

Отже, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після

15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до пункту 10 розділу III «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (щодо посилення соціального захисту військовослужбовців та працівників, які беруть участь в антитерористичних операціях) (реєстр. № 1750 від 14.01.2015), поданий народним депутатом України Балогою В.І., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо виправлення пенсійної несправедливості при переведенні з одного виду пенсії на інший) (реєстр. № 1796 від 19.01.2015), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується з 1 липня 2015 року надати можливість здійснювати переведення з одного виду пенсії на інший на підставі поновлених документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів і застосовувати показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за переведенням на інший вид пенсії (за чинною редакцією переведення з одного виду пенсії на інший проводиться на підставі документів, що знаходяться на час переведення у пенсійній справі, із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії).

Крім того, прикінцевими положеннями поданого законопроекту пропонується надати право на перерахунок пенсій особам, яких раніше було переведено з одного виду пенсії на інший відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням запропонованих змін.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків Пенсійного фонду України на перерахунок пенсій внаслідок застосування оновленого показника середньої заробітної плати при переведенні особи на інший вид пенсії, що, як наслідок, збільшить видатки Державного бюджету України на покриття дефіциту бюджету Фонду, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних. В межах компетенції поданий законопроект не підтримується.

Отже, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо виправлення пенсійної несправедливості при переведенні з одного виду пенсії на інший) (реєстр. № 1796 від 19.01.2015), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у т.ч. на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (реєстр. № 1663 від 28.12.2014), поданий народним депутатом України Литвином В.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується запровадити до 1 січня 2017 року поетапне збільшення страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, з урахуванням віку громадян, для чоловіків з 33 до 35 років та для жінок з 20 до 30 років (за чинним законодавством страховий стаж встановлено для чоловіків – 35 років, жінок – 30 років).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Пенсійного фонду України, та як наслідок, збільшить видатки Державного бюджету України на покриття дефіциту Фонду. При цьому зазначається, що за інформацією Пенсійного фонду України, додаткові видатки на реалізацію законопроекту складуть біля 100 млн грн на рік. Зважаючи на викладені зауваження, Міністерством в межах компетенції поданий законопроект не підтримується.

Всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (реєстр. № 1663 від 28.12.2014), поданий народним депутатом України Литвином В.М., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо підвищення мінімальної пенсії з втрати годувальника членам сімей загиблих учасників антитерористичної операції) (реєстр. №1777 від 16.01.2015), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується з 1 липня 2015 року мінімальну пенсію у разі втрати годувальника членам сімей загиблих (померлих) учасників антитерористичної операції, якщо вони є непрацездатними та перебували на забезпеченні загиблого (померлого) годувальника (при цьому дітям незалежно від того, чи перебували вони на утриманні), установити у розмірі трьох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність (за чинною редакцією – два прожиткових мінімума для осіб, які втратили працездатність).

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, додаткові видатки державного бюджету становитимуть 400 тис. грн. на місяць.

У свою чергу, Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що за орієнтовними розрахунками реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів Державного бюджету України у обсязі 7,5 млн грн на 6 місяців.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо підвищення мінімальної пенсії з втрати годувальника членам сімей загиблих учасників антитерористичної операції) (реєстр. № 1777 від 16.01.2015), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, зокрема Пенсійного фонду України в частині дотації на виплату пенсій за різними пенсійними програмами).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  національної безпеки і оборони.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо медичного забезпечення учасників бойових дій (реєстр. № 1745 від 14.01.2015), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Єремеєвим І.М., Москаленком Я.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується розширити перелік пільг, які надаються учасникам бойових дій, зокрема, запропоновано додатково надати право на одержання компенсації вартості самостійно придбаних ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення, безоплатне медичне обстеження і диспансеризацію, безоплатне забезпечення протезами вітчизняного і закордонного виробництва осіб, які отримали інвалідність у зв’язку з участю в антитерористичній операції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запропоновані законопроектом норми щодо надання учасникам бойових дій додаткових пільг можуть потребувати додаткових видатків бюджету. Загалом в межах компетенції Міністерство вважає, що поданий законопроект потребує доопрацювання та надання фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань.

Отже, згідно з вимогами статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічні обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Слід зазначити, що питання забезпечення учасників антитерористичної операції протезами вітчизняного та закордонного виробництва врегульовано чинним законодавством.

Так, у Державному бюджеті України на 2015 рік Міністерству соціальної політики, як головному розпоряднику коштів державного бюджету, у складі бюджетної програми 2507030 «Заходи із соціальної, трудової та професійної реабілітації інвалідів» враховано видатки на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації окремих категорій населення, у тому числі військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та перебували у районах проведення антитерористичної операції, незалежно від встановлення їм інвалідності.

Крім того, Міністерству соціальної політики України за бюджетною програмою 2505040 «Забезпечення протезуванням та ортезуванням виробами підвищеної функціональності за технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, окремих категорій громадян, які брали участь в антитерористичній операції та/або у забезпеченні її проведення і втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок» передбачено видатки у сумі 150,0 млн гривень.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На даний час висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо медичного забезпечення учасників бойових дій (реєстр. № 1745 від 14.01.2015), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Єремеєвим І.М., Москаленком Я.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантій соціального та правового захисту військовослужбовців, які виконують завдання в умовах правового режиму воєнного стану або під час здійснення антитерористичної операції, та членів їх сімей (реєстр. № 1238 від 04.12.2014), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Головком М.Й., Іллєнком А.Ю., Рудиком С.Я. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом вносяться зміни до законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та посилити гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців, які виконують завдання в умовах правового режиму воєнного стану або під час здійснення антитерористичної операції, та членів їх сімей.

Зокрема, змінами до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено для військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях в умовах дії правового режиму воєнного стану та/або беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, виплату щомісячної винагороди за нормами і в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України; надання права на безоплатне санітарно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів після скасування воєнного стану або закінчення антитерористичної операції; а дітям зазначеної категорії  військовослужбовців право на позаконкурсне зарахування до військових ліцеїв, ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою, вищих військових навчальних закладів та вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи, за умов успішного складення іспитів та відповідності іншим вимогам і правилам прийому до цих навчальних закладів.

Змінами до Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист» пропонується розширити коло осіб, які визнаються ветеранами військової служби, ветеранами органів внутрішніх справ, ветеранами податкової міліції, ветеранами державної пожежної охорони, ветеранами Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранами служби цивільного захисту, ветеранами Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, доповнивши особами, які виконували завдання в умовах правового режиму воєнного стану та/або під час здійснення антитерористичної операції.

Крім того, змінами до статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» запропоновано збільшити пенсії в разі втрати годувальника та призначати їх у розмірі 70 відсотків заробітку годувальника на кожного непрацюючого члена сім’ї та розширити перелік осіб, які мають таке право членами сімей військовослужбовців, особами, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли  внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або виконанні інших обов’язків військової служби (службових обов’язків), в тому числі під час проведення антитерористичних операцій.

Крім того, прикінцевими положеннями поданого законопроекту пропонується надати право на перерахунок пенсій особам, яким раніше призначено пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». При цьому визначено, що якщо внаслідок перерахунку за нормами законопроекту розмір пенсії або виплачуваної її частини зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Також, Кабінету Міністрів України доручено в місячний термін з дня набрання чинності поданого законопроекту забезпечити проведення перерахунку раніше призначених пенсій особам відповідно до пункту 2 прикінцевих положень поданого законопроекту.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація потребуватиме додаткових витрат державного бюджету. Зокрема, авторами зазначено, що за розрахунками Міністерства соціальної політики України, реалізація змін до статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб потребуватиме додаткових витрат державного бюджету у сумі близько 281,7 млн гривень у розрахунку на рік (29767 осіб, які на цей час отримують пенсію на 1 утриманця, та 293 особи, які отримують пенсію на 2 утриманців (усього – 30060 осіб)).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що зазначені питання переважно вже врегульовані чинним законодавством і не потребують додаткового вирішення, а саме:

- щодо забезпечення соціальних і правових гарантій військовослужбовцям, у тому числі визнання умов виплати грошового забезпечення. Зважаючи на те, що згідно із Законом України «Про Кабінет Міністрів України» (стаття 20) зазначене питання віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 установлено винагороду за безпосередню участь військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах;

- відповідно до Закону України вад 06.05.2014 № 1233-VІІ «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» військовослужбовцям, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, вже надано статус учасників бойових дій (ветеранів війни) з автоматичним поширенням на них пільг з оплати за житлово-комунальні послуги, послуги зв’язку, безоплатного проїзду, санаторно-курортного лікування, одержання додаткової відпустки тощо.

- Законом України від 20.05.2014 № 1274-VІІ «Про внесення зміни до статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» збільшено розмір пенсії у разі втрати годувальника з 40 до 70 відсотків грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного працездатного члена сім’ї.

Крім того, Міністерством вважається за недоцільне надання права на позаконкурсне зарахування до навчальних закладів дітей військовослужбовців, які загинули під час виконання завдань в умовах воєнного стану та/або в антитерористичній операції, зважаючи на можливі наслідки неефективного використання бюджетних коштів у такий спосіб.

Враховуючи вище викладене, реалізація законопроекту може збільшити видатки державного бюджету в частині виплати щомісячної винагороди військовослужбовцям, які беруть участь у бойових діях в умовах дії правового режиму воєнного стану та/або беруть безпосередньо участь в антитерористичній операції, у разі перегляду та збільшення розміру такої винагороди, про що зауважило у експертному висновку Міністерство фінансів України до цього законопроекту.

Слід звернути увагу, що відповідно до вимог статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали відсутні.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Крім того, зазначається, що вимоги статті 27 Бюджетного кодексу України у наданих матеріалах до законопроекту враховані лише частково.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантій соціального та правового захисту військовослужбовців, які виконують завдання в умовах правового режиму воєнного стану або під час здійснення антитерористичної операції, та членів їх сімей (реєстр. № 1238 від 04.12.2014), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Головком М.Й., Іллєнком А.Ю., Рудиком С.Я. та іншими, має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету та може призвести до неефективного використання коштів державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  національної безпеки і оборони.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення умов для ведення сільського господарства (реєстр. № 1368 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітилит:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроект містить положення щодо регулювання відносин між орендодавцем та орендарем земельних часток (паїв), поліпшення умов для особистих селянських господарств, фізичних осіб, що займаються виробництвом молока, молочної сировини, встановлення максимального розміру надбавки на паливно-енергетичні ресурси.

Зокрема, пропонується внести зміни та доповнення до Закону України «Про оренду землі» (далі – Закон), включивши до терміну орендна плата за землю плату за користування земельною часткою (паєм) (зміни до статті 21 цього Закону); передбачивши оплату орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, земельні частки (паї) виключно у грошовій формі (зміни до статті 22 цього Закону); визначивши права та обов’язки орендодавця і орендаря щодо встановлення та сплати річної орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення у розмірі не менше ніж 5 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря та зобов’язавши орендаря сплачувати щорічний збір в розмірі 2 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю), що зараховується до бюджету розвитку сільської (селищної) ради за місцезнаходженням таких земельних ділянок (зміни до статей 24 та 25 цього Закону).

Законодавча пропозиція щодо сплати орендарем зазначеного збору начебто направлена на наповнення місцевих бюджетів, проте, запропонована норма не є предметом регулювання Закону України «Про оренду землі», оскільки відповідно до статті 1 Податкового кодексу України основним документом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки є Податковий кодекс України. Крім того, запропоновані автором новації щодо регулювання відносин між орендодавцем і орендарем земельних часток (паїв) не узгоджуються із нормами Закону України «Про оренду землі», Податкового та Цивільного кодексів України.

Також, у законопроекті допускається одностороннє розірвання договору оренди (діючі норми статті 31 цього Закону такого порядку не передбачають, за виключенням, якщо це передбачено законом або договором) та розширюється можливість дострокового розірвання договору оренди на вимогу однієї із сторін без рішення суду (зміни до статті 32 цього Закону).

Зміни щодо одностороннього розірвання договору оренди також запропоновано до статті 291 Господарського кодексу України.

Крім того, змінами до статті 211 Земельного кодексу України пропонується запровадити відповідальність за порушення земельного законодавства, в частині порушення строків виплати орендної плати за користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення або земельною часткою (паєм).

Водночас, Кодекс України про адміністративні правопорушення пропонується доповнити новою статтею 513 щодо порушення термінів виплати орендної плати за користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення або земельною часткою (паєм) (встановивши адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а змінами до статті 221 цього Кодексу надати повноваження районним, районним у містах, міським чи міськрайонним судам з розгляду справ про вищевказані адміністративні правопорушення.

Змінами до статті 175 Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність за невиплату орендної плати громадянам за користування належними їм на праві власності земельними ділянками сільськогосподарського призначення, земельними частками (паями) у вигляді штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Прийняття таких норм законопроекту впливатиме на доходну частину державного бюджету від сплати штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень та на видаткову частину в частині збільшення витрат державного бюджету на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів.

Разом з тим, додаткове регулювання питання визначення суми орендної плати за земельні ділянки (земельні паї) сільськогосподарського призначення, встановлення відповідальності за несвоєчасну оплату та не в повному обсязі може сприяти додатковим надходженням до державного та місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, та від податку з доходів фізичних осіб, який належить сплачувати фізичним особам – власникам земельних паїв.

Також, законопроектом до Закону України «Про молоко та молочні продукти» вносяться зміни до статті 1 в частині доповнення терміном «розрахунковий документ» (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція) та передбачається нова стаття 9-1 щодо порядку закупівлі молока та молочної сировини, де визначається, що переробне підприємство при закупівлі молока та молочної сировини зобов’язане видати продавцеві розрахунковий документ у формі та в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Щодо зазначеної законодавчої пропозиції, Міністерство фінансів України висловило позицію щодо недоцільності визначення такого порядку закупівлі молока та молочної сировини, оскільки його вже врегульовано чинними наказами Мінагрополітики, галузевими стандартами і рекомендаціями, відповідно до яких закупівля молока та молочної сировини у сільгоспвиробників усіх форм власності та господарствах населення в умовах ринкової економіки здійснюється переробними підприємствами на підставі укладених договорів за договірними цінами.

Крім того, Прикінцевими положеннями законопроекту зобов’язано Кабінет Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

- запровадити механізм по нарахуванню та виплаті зазначених у частині першій статті 16 Закону України «Про молоко та молочні продукти» коштів для підтримки виробників молока, молочної сировини та молочних продуктів, які пред’являють розрахункові документи, що може призвести до збільшення видатків державного бюджету в частині виплати дотацій виробникам молока, молочної сировини та молочних продуктів;

- встановити торговельні (постачальницько-збутові) надбавки, на паливно-енергетичні ресурси (вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, дрова, торф’яні брикети, газ скраплений), що відпускаються населенню для побутових потреб, у розмірі не вище 10 відсотків без урахування витрат з їх транспортування. Проте, пунктом 12 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.96 № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» згадані торгівельні надбавки встановлюються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Слід зазначити, що запропоноване у Прикінцевих положеннях законопроекту встановлення розміру торгівельних надбавок для паливно-енергетичних ресурсів, які відпускаються населенню для побутових потреб на рівні не більше 10 відсотків, потребує узгодження із нормами Закону України «Про ціни та ціноутворення».

Так, згідно із статтею 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. При цьому, установлення державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими цінами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.

Загалом слід відмітити, що реалізація положень законопроекту має вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного і місцевих бюджетів за умови внесення відповідних змін до Податкового кодексу України та отримання позитивного ефекту від правового регулювання питання встановлення вимог щодо розміру орендної плати за земельні ділянки (земельні паї) сільськогосподарського призначення та збільшує витрати державного і місцевих бюджетів), про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Проте, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Загалом Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначає про необхідність його доопрацювання та висловлює ряд зауважень щодо неузгодженості законодавчих пропозицій чинному законодавству, зокрема, Податкового та Цивільного кодексів України, законів України «Про оренду землі», «Про ціни та ціноутворення».

Крім того, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення умов для ведення сільського господарства (реєстр. № 1368 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В., має вплив на показники бюджету (збільшує надходження за умови внесення відповідних змін до Податкового кодексу України і отримання позитивного ефекту від правового регулювання питання встановлення вимог щодо розміру орендної плати за земельні ділянки (земельні паї) сільськогосподарського призначення та збільшує витрати державного і місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (щодо окремих питань діяльності всеукраїнської конференції працівників прокуратури та місцевих прокуратур) (реєстр. № 1734 від 14.01.2014), поданий народними депутатами України Паламарчуком М.П., Князевичем Р.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є врегулювання питань послідовного формування місцевої прокуратури в умовах обмежених видатків Державного бюджету України та забезпечення проведення всеукраїнської конференції працівників прокуратури.

Так, зокрема, законопроектом передбачається внести зміни до Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» та відтермінувати створення місцевих прокуратур (діяльність яких, відповідно до статті 12 Закону, передбачається з 25 квітня 2015 року). Зазначені положення пропонується ввести в дію після проведення адміністративно-територіальної реформи, стабілізації фінансово-економічної ситуації в країні, але не пізніше одного року з дня набрання чинності відповідно до закону у разі підтримки такої  законодавчої пропозиції. При цьому, зазначається, що до створення місцевих прокуратур їх повноваження здійснюватимуть міські, районні, міжрайонні, районні в містах прокуратури.

Крім того нормами законопроекту регламентовано, що перше скликання та проведення всеукраїнської конференції працівників прокуратури здійснюється в порядку, який діяв до набрання чинності Закону України «Про прокуратуру».

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України та забезпечить економію витрат Державного бюджету України у розмірі близько 40 млн грн у зв’язку із відтермінуванням положень законопроекту щодо фінансування створення місцевих прокуратур.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не потребує додаткових видатків  державного бюджету, та в межах компетенції не заперечує щодо його прийняття.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (щодо окремих питань діяльності всеукраїнської конференції працівників прокуратури та місцевих прокуратур) (реєстр. № 1734 від 14.01.2014), поданий народними депутатами України Паламарчуком М.П., Князевичем Р.П., має вплив на показники бюджету (не потребуватиме коштів державного бюджету на створення місцевих прокуратур у 2015 році та зумовить необхідність передбачення таких коштів у наступному бюджетному періоді).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо захисту населення від інфекційних хвороб (реєстр. № 1729 від 14.01.2015), поданий народними депутатами України Бахтеєвою Т.Д., Біловолом О.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до Законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою усунення наявних у них протиріч та удосконалення положень, що регулюють питання проведення профілактичних щеплень.

Відповідно до пояснювальної записки до даного законопроекту реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України.

Разом з тим, за експертним висновком Міністерства фінансів України, положення законопроекту містять норми, які можуть зумовити додаткові видатки державного бюджету, зокрема зміни до статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», а саме:

- розширення переліку обов’язкових профілактичних щеплень (пропонується змінити норми щодо обов’язковості щеплень проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу на встановлення обов’язковими тих щеплень, які  включаються до календаря щеплень з його щорічним переглядом з урахуванням епідемічної ситуації в Україні та світі);

- розширення переліку інфекційних хвороб для прийняття рішень про проведення обов’язкових профілактичних щеплень у разі загрози виникнення або масового поширення певних інфекційних хвороб (в даний час це стосується тільки особливо небезпечних та небезпечних інфекційних хвороб).

Загалом Міністерство фінансів України вважає, що законопроект потребує доопрацювання, при цьому зазначається, що відсутність вихідних параметрів унеможливлює здійснення розрахунків вартісної величини впливу законопроекту на видаткову частину бюджету.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України  на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо захисту населення від інфекційних хвороб (реєстр. № 1729 від 14.01.2015), поданий народними депутатами України Бахтеєвою Т.Д., Біловолом О.М. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо рівності прав органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та соціального захисту населення при сплаті судового збору) (реєстр. № 1828 від 23.01.2015), поданий народним депутатом України Насаликом І.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у справах, пов’язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів (чинна норма – за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з відчуженням земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності), що надасть більші можливості таким органам для судового захисту прав територіальних громад. Крім того, передбачається звільнити органи соціального захисту населення за всіма видами позовів (згідно  з діючою нормою такі органи звільнені лише як позивачі за позовами щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсації, виплат та доплат, установлених законодавством).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту сприятиме більш ефективному розподілу та використанню бюджетних коштів, та зауважує, що проект закону може бути підтриманий за умови врахування висловлених зауважень. Вартісна величина впливу залежатиме від кількості позовів органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також органів соціального захисту населення у справах, пов’язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів, та ціни таких позовів.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини третьої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп’ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо рівності прав органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та соціального захисту населення при сплаті судового збору) (реєстр. № 1828 від 23.01.2015), поданий народним депутатом України Насаликом І.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору, та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади, а також призведе до зменшення видатків бюджету на функціонування органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, у тому числі органів соціального захисту населення).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо доповнення переліку пільгових категорій (реєстр. № 1679 від 29.12.2014), поданий народними депутатами України Алєксеєвим І.С., Сторожуком Д.А., Купрієнком О.В., Алєксєєвим І.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору державні органи приватизації у справах, пов’язаних із захистом майнових прав та інтересів держави.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту є доцільним, а реалізація положень законопроекту сприятиме більш ефективному розподілу та використанню бюджетних коштів, оскільки в разі його неприйняття необхідно щорічно передбачати Фонду державного майна України видатки державного бюджету для сплати судового збору (за даними Фонду державного майна у 2014 році для стягнення до бюджету коштів у сумі близько 25,7 млн грн потреба на сплату судового збору складала близько 1,37 млн грн, з яких фактично виділено 0,5 млн гривень).

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини третьої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп‘ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.

Отже, будь-яке звільнення органів влади від сплати судового збору матиме наслідком зменшення рівня фінансового забезпечення судів, на що також звертає увагу у своєму експертному висновку Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо доповнення переліку пільгових категорій (реєстр. № 1679 від 29.12.2014), поданий народними депутатами України Алєксеєвим І.С., Сторожуком Д.А., Купрієнком О.В., Алєксєєвим І.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору, та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади, а також призведе до зменшення видатків бюджету на функціонування державних органів приватизації).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» (щодо забезпечення конкурентоспроможності виробників насіння соняшника) (реєстр. № 1837 від 26.01.2015), поданий народним депутатом України Вадатурським А.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується скасувати вивізне (експортне) мито на насіння соняшнику, на яке відповідно до чинного законодавства сьогодні діє ставка мита 10 % від митної вартості товару (з 01.01.2007 р. ставка вивізного мита щороку зменшується на 1 відсотковий пункт до значення 10 відсотків).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень вивізного мита до державного бюджету (за даними митних декларацій у 2014 році експортовано 74 тис. тонн насіння соняшника, при цьому до бюджету сплачено 41,3 млн грн вивізного мита), а тому не підтримує законопроект.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур» (щодо забезпечення конкурентоспроможності виробників насіння соняшника) (реєстр. № 1837 від 26.01.2015), поданий народним депутатом України Вадатурським А.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо вивізного мита).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про спеціальну (вільну) економічну зону «Порто-франко» на території Одеського морського торговельного порту (щодо регулювання інвестиційної діяльності на території СЕЗ «Порто-франко» (реєстр. № 1642 від 26.12.2014), поданий народним депутатом України Чекітою Г.Л.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується уточнити порядок створення та функціонування спеціальної (вільної) економічної зони «Порто-франко» (далі СЕЗ «Порто-франко»), продовживши термін функціонування СЕЗ з 25 до 30 років, збільшивши її територію у 7 разів (з 32,5 га до 239 га), розширивши коло суб’єктів СЕЗ суб’єктами з особливим статусом, запровадити функціонування на території СЕЗ вільних митних зон. Також передбачено, що суб’єктам СЕЗ «Порто-франко» надаються пільги щодо сплати земельного податку та податку на прибуток підприємств, визначені Податковим кодексом України.

Крім того, згідно із законопроектом, на території СЕЗ «Порто-франко» можуть функціонувати вільні митні зони комерційного, сервісного та промислового типів, межі яких встановлюються органом господарського розвитку.

У цьому зв’язку слід відмітити, що реалізація такої законодавчої ініціативи призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо митних платежів, оскільки відповідно до статті 130 Митного кодексу України вільна митна зона – це митний режим, відповідно до якого, зокрема, іноземні товари ввозяться на територію вільної митної зони та вивозяться з цієї території за межі митної території України із звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Належить зауважити, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються виключно Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися іншими законами України (пункт 7.3 статті 7 Кодексу), а зміни до Митного кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Митного кодексу України (пункт 9 розділу XXI цього Кодексу).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект, наводячи відповідну аргументацію, та відмічає, що вартісна величина впливу на дохідну частину бюджету (у разі визначення податкових пільг у Податковому кодексі України) залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які реалізуватимуть інвестиційні проекти на території СЕЗ, результатів їх фінансово-господарської діяльності, розмірів земельних ділянок суб‘єктів СЕЗ.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків у разі його унормування у Податковому кодексі України, призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про спеціальну (вільну) економічну зону «Порто-франко» на території Одеського морського торговельного порту (щодо регулювання інвестиційної діяльності на території СЕЗ «Порто-франко» (реєстр. № 1642 від 26.12.2014), поданий народним депутатом України Чекітою Г.Л., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо ввізного та вивізного мита, а також може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств і плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів у разі унормування відповідних податкових пільг у Податковому кодексі України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про систему досудового слідства України та статус слідчих (реєстр. № 1187 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України А.Ю. Геращенком, І.О. Єфремовою та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується визначити правові основи діяльності органів досудового розслідування в Україні, зокрема, їх завдання, організаційну структуру, фінансові та інші умови, необхідні для виконання покладених на них обов’язків.

Так, відповідно до норм законопроекту до органів досудового розслідування належать слідчі підрозділи Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної фіскальної служби України, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань України (яке комплектується слідчими підрозділів органів прокуратури).

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України, оскільки при його підготовці враховано лише ті положення щодо матеріального забезпечення, відпусток слідчих, їх забезпечення житлом, умов державного страхування, які вже встановлені чинними нормативними актами.

У той же час, на думку авторів, прийняття вказаного законопроекту дозволить здійснити суттєву економію бюджетних коштів за умови зупинення плинності кадрів у слідчих підрозділах. Так, автори законопроекту зазначають, що на підготовку одного фахівця держава витрачає з бюджету майже 150 тис. грн, тобто, плинність кадрів у слідстві призводить до щорічних додаткових витрат у розмірі понад 150 млн гривень.

Проте, слід зауважити, що положення законопроекту уніфікують та визначають в інший спосіб регламентовані чинними законами і відповідними підзаконними нормативно-правовими актами умови матеріального забезпечення (оплати праці слідчих), надання відпустки, пенсійного забезпечення, а також державного страхування, які передбачені слідчим підрозділів Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ, Державної фіскальної служби, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань відповідно до законів України «Про міліцію», «Про Службу безпеки України», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про прокуратуру», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», розділами XVIII1 (Посадові особи контролюючих органів та їх правовий і соціальний захист) та XVIII2 (Податкова міліція) Податкового кодексу України.

Так, статтею 22 законопроекту пропонується запровадження єдиних умов матеріального забезпечення та соціальних гарантій слідчих органів досудового розслідування (далі – слідчі) незалежно від відомчих ознак. Зокрема, законопроектом передбачено підвищити з 2015 року рівень оплати праці слідчих та установити з 1 липня 2015 року посадовий оклад слідчого місцевого рівня (за виключенням міст Києва та Севастополя) у розмірі 10 мінімальних заробітних плат з подальшим його підвищенням з 1 січня 2016 року до рівня 11 мінімальних заробітних плат, з 1 січня 2017 року – до рівня 12 мінімальних заробітних плат.

Посадові оклади слідчих регіонального та центрального органу пропонується установити пропорційно до посадового окладу слідчого місцевого рівня з підвищувальними коефіцієнтами 1,2-1,3, а слідчим керівного складу передбачено підвищувальні коефіцієнти у межах 1,1-1,5 від розміру посадового окладу слідчого відповідного рівня.

Так, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що внаслідок зазначеного посадові оклади слідчих з 01.07.2015 збільшаться у середньому у 6 разів (з 2057 грн до 12180 гривень).

В результаті збільшення посадових окладів слідчих, збільшаться інші виплати, які залежать від розміру встановленого посадового окладу та здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, зокрема, виплата щомісячної доплати за вислугу років у підвищеному розмірі від 10-50 відсотків посадового окладу (залежно від вислуги років), розміри пенсійного забезпечення (залежно від стажу роботи на посадах слідчих).

Також додаткових коштів потребуватиме реалізація окремих норм законопроекту, зокрема, щодо:

- надання права слідчим на додаткову оплачувану відпустку з оплатою проїзду до місця відпочинку, безплатне одержання у приватну власність жилого приміщення, яке вони займають у будинках державного житлового фонду (мають право слідчі у яких стаж роботи (служби) на посадах слідчих не менше 10 років, у разі звільнення з посади слідчого за станом здоров’я, за віком, у зв’язку з виходом на пенсію за вислугою років, у зв’язку зі скороченням штатів у разі неможливості використання на службі, а також члени сімей слідчих, які загинули (померли) або визнані у встановленому порядку безвісно відсутніми в період перебування на службі),

- встановлення терміну (від 3 місяців до 3 років залежно від умов проходження служби), протягом якого слідчих та членів їх сімей (у разі загибелі слідчого) необхідно забезпечити жилим приміщенням та виплатити грошову компенсацію за піднайом (найм) жилого приміщення,

- забезпечення слідчих пільговими кредитами та земельною ділянкою на індивідуальне та кооперативне житлове будівництво.

Відтак, реалізація зазначених вище положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, зокрема, на підвищення оплати праці, пенсійне забезпечення та здійснення виплат передбачених нормами законопроекту, про що, також відмічає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Враховуючи зазначене, відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні.

Разом з тим, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація норм законопроекту збільшить видаткову частину державного бюджету, та в межах компетенції не підтримує його прийняття, висловлюючи зауваження до законопроекту, зокрема, щодо не узгодженості його положень із законами України «Про оплату праці», «Про Кабінет Міністрів України», «Про страхування», а також з нормами чинного пенсійного законодавства.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про систему досудового слідства України та статус слідчих (реєстр. № 1187 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України А.Ю. Геращенком, І.О. Єфремовою та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшить витрати державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про Єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги (реєстр. № 1640 від 26.12.2014), поданий народними депутатами України Кіршем О.В., Капліним С.М., Ляшком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом врегульовуються питання впровадження та функціонування Єдиної державної системи моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги (далі – ЄДСМ), яке забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері енергоефективності та енергозбереження (Уповноважений орган) і здійснюється державним підприємством у відповідності до плану заходів по впровадженню та функціонуванню ЄДСМ, який затверджується Кабінетом Міністрів України, і Регламенту ЄДСМ.

Відповідно до статті 10 законопроекту визначається, що джерелами фінансування впровадження та функціонування ЄДСМ, зокрема, є інвестиції, надані державному підприємству на впровадження та функціонування ЄДСМ та фінансові надходження державного підприємства від функціонування ЄДСМ.

Згідно з пояснювальною запискою впровадження ЄДСМ визнається інноваційно-інвестиційним проектом і не потребує видатків з державного бюджету та гарантій Уряду, а загальні витрати по впровадженню протягом двох років дорівнюватимуть 360-400 млн гривень. При цьому відмічено, що мінімальний річний економічний ефект від впровадження ЄДСМ, виходячи з отриманих з офіційних джерел даних за 2012 р, складає 17,012 млрд гривень.

Слід відмітити, Законом України «Про інвестиційну діяльність» передбачено, що інвестиційна діяльність здійснюється серед іншого на основі державного інвестування, у тому числі державної підтримки реалізації інвестиційних проектів за рахунок коштів державного бюджету. Поряд з тим, встановлено, що інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об’єктами та результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів України.

Тому, Міністерство фінансів України звертає увагу, що до нього не надані пояснення щодо джерел та обсягів інвестицій, умов їх надання та повернення, а також операцій, за рахунок яких державне підприємство буде отримувати доходи.

Водночас, у разі створення нового державного підприємства Урядом або Уповноваженим органом згідно з вимогами статті 74 Господарського кодексу України його належить наділити статутним капіталом, що потребуватиме залучення додаткових коштів з державного бюджету.

При цьому не виконані вимоги частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України – до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту.

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України в узагальнюючому висновку до законопроекту зазначає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про Єдину державну систему моніторингу виробництва, постачання, транспортування, споживання та оплати за паливно-енергетичні ресурси і комунальні послуги (реєстр. № 1640 від 26.12.2014), поданий народними депутатами України Кіршем О.В., Капліним С.М., Ляшком О.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.62. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Гірничого закону України щодо уточнення порядку компенсацій за оплату комунальних послуг (реєстр. № 1634 від 25.12.2014), поданий народними депутатами України Бондаром М.Л, Васюником І.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Даним законопроектом передбачається внесення змін до Гірничого закону України (положення статей 43 та 48) в частині уточнення видів опалення, при користуванні якими працівники гірничих підприємств та працівники гірничих підприємств, що ліквідуються або консервуються, матимуть право на компенсацію за оплату електроенергії, газу та центрального опалення житла, що виплачується за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Зокрема, таку компенсацію вказаним особам, що проживають у житлових будинках (квартирах), передбачається надавати у разі користування як централізованим, так і іншим індивідуальним (непічним) опаленням.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, цей проект закону потребуватиме незначних додаткових витрат з державного бюджету, які мають бути враховані при розрахунку субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію за оплату електроенергії, газу та централізованого чи іншого опалення житла, передбачених Гірничим законом України (додаткові витрати  становитимуть 235 457 тис. грн на рік).

Тобто, розширення кола осіб, які матимуть право на отримання компенсації (замість безоплатного отримання вугілля на побутові потреби), за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам потребуватиме додаткових коштів державного бюджету,

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для забезпечення додаткових видатків та досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Гірничого закону України щодо уточнення порядку компенсацій за оплату комунальних послуг (реєстр. № 1634 від 25.12.2014), поданий народними депутатами України Бондаром М.Л, Васюником І.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує видатки державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо доповнення повноважень по вчиненню нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування у населених пунктах, де немає нотаріусів (реєстр. № 1615 від 24.12.2014), поданий народними депутатами України Заболотним Г.М., Домбровським О.Г.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом передбачається внести зміни до законів України «Про нотаріат» та «Про місцеве самоврядування в Україні», надавши право уповноваженим посадовим особам органів місцевого самоврядування вчиняти ряд нотаріальних дій в населених пунктах, де немає нотаріусів. При цьому встановлюється необхідність проходження відповідного професійного навчання та підвищення кваліфікації посадовими особами місцевого самоврядування, які вчинятимуть нотаріальні дії.

Зважаючи, що відповідно до пункту 20 статті 91 Бюджетного кодексу України видатки на підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування є такими, що здійснюються з місцевих бюджетів, впровадження законодавчої ініціативи зумовить потребу у додаткових коштах місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України також зазначає про можливе збільшення видатків місцевих бюджетів внаслідок реалізації законопроекту.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат місцевих бюджетів та/або джерел додаткових надходжень місцевих бюджетів для досягнення їх збалансованості.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо доповнення повноважень по вчиненню нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування у населених пунктах, де немає нотаріусів (реєстр. № 1615 від 24.12.2014), поданий народними депутатами України Заболотним Г.М., Домбровським О.Г., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо податкового стимулювання росту обсягів фінансового забезпечення обороноздатності держави) (реєстр. № 1216 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України Іллєнком А.Ю., Левченком Ю.В., Осуховським О.І та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується надати право платникам податку на прибуток підприємств включати до складу інших витрат звичайної діяльності суми коштів або вартість майна, товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перерахованих (переданих) протягом звітного року для зарахування їх до спеціального фонду Державного бюджету України для фінансування потреб оборони України.

Насамперед слід зауважити, що Законом України від 28.12.2014 р. № 71‑VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» розділ III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України викладено в новій редакції. Тому, запропоновані законодавчі ініціативи у поданій редакції не зможуть бути реалізовані.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку вказує, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів, а також зазначає, що підтримує законопроект в частині включення без обмежень до складу витрат суми добровільно перерахованих коштів до спеціального фонду державного бюджету, та не підтримує в частині включення без обмежень до складу витрат вартості майна, добровільно переданого до спеціального фонду державного бюджету для фінансування потреб оборони України.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо податкового стимулювання росту обсягів фінансового забезпечення обороноздатності держави) (реєстр. № 1216 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України Іллєнком А.Ю., Левченком Ю.В., Осуховським О.І та іншими., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.65. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення доповнень до статті 165 Податкового кодексу України (щодо включення доходів, отриманих ветераном війни у вигляді орендної плати за паї, до переліку доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу) (реєстр. № 1366 від 10.12.2014), поданий народними депутатами України Міщенком С.Г., Атрошенком В.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2016 року статтю 165 Податкового кодексу України доповнити новим підпунктом, відповідно до якого доходи, отримані ветераном війни у вигляді орендної плати за земельні частки (паї) у грошовій формі та/або у натуральній формі, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відповідно до статей 29, 64 і 66 Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у визначених пропорціях.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту призведе до зменшення надходжень місцевих бюджетів, обсяг втрат бюджетів від недонадходження податку на доходи фізичних осіб залежатиме від обсягу доходу у вигляді орендної плати, отриманого особами, на яких поширюватиметься дія запропонованих положень. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, оскільки запропоновані зміни не відповідають основному принципу рівності платників податків, а з метою забезпечення соціальної справедливості при оподаткуванні враховується лише рівень оподатковуваних доходів.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення доповнень до статті 165 Податкового кодексу України (щодо включення доходів, отриманих ветераном війни у вигляді орендної плати за паї, до переліку доходів, що не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу) (реєстр. № 1366 від 10.12.2014), поданий народними депутатами України Міщенком С.Г., Атрошенком В.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів щодо податку з доходів фізичних осіб та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.66. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення фінансової підтримки вітчизняної кінематографії (реєстр. № 1359 від 10.12.2014), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Тарутою С.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується запровадити новий загальнодержавний збір – збір на розвиток національного кінематографу, встановивши:

основну ставку збору у розмірі 20 % розміру мінімальної заробітної плати (далі – МЗП), встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 хвилину тривалості фільму;

підвищену ставку збору – у розмірі 50 % МЗП за 1 хвилину тривалості фільмів, студія виробник яких є резидентом країни-окупанта;

пільгову ставку збору – у розмірі 2 % МЗП за 1 хвилину тривалості національних фільмів, наукових, науково-популярних фільмів та передач.

Крім того, законопроектом передбачається відновити пільги з податку на доходи фізичних осіб для виграшів у державну лотерею, розмір яких не перевищує 40 мінімальних заробітних плат; оподатковувати податком на доходи фізичних осіб пасивні доходи за ставкою 15 % (чинна норма – 20 %); запровадити оподаткування залишкового фонду державних лотерей.

Насамперед слід зауважити, що Законом України від 28.12.2014 р. № 71‑VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до зазначених у законопроекті підпунктів та окремих статей, а розділ III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України викладено в новій редакції. Тому, запропоновані законодавчі ініціативи у поданій редакції не зможуть бути реалізовані і мають бути узгоджені з діючою редакцією цього Кодексу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту у запропонованій редакції є недоцільним, наводячи відповідну аргументацію, та відмічає, що реалізація положень законопроекту (враховуючи зміни до Податкового кодексу України, що набрали чинності з 01.01.2015 р. та пропозиції, викладені у законопроекті) за експертною оцінкою призведуть до втрат доходів бюджету у сумі близько 1,4 млрд гривень.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення фінансової підтримки вітчизняної кінематографії (реєстр. № 1359 від 10.12.2014), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Тарутою С.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів щодо податку на доходи фізичних осіб та до збільшення доходів державного бюджету щодо збору на розвиток національного кінематографу).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.67. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» (щодо фінансування організації громадських робіт для безробітних) (реєстр. № 1846 від 26.01.2015), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до частини шостої статті 31 Закону України «Про зайнятість населення» встановити, що фінансування громадських робіт у разі залучення до таких робіт зареєстрованих безробітних здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (за чинною редакцією – фінансування таких робіт здійснюється пропорційно рівними частинами за рахунок коштів місцевих бюджетів та Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття).

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація запропонованих положень законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники Державного бюджету України, проте потребуватиме додаткових витрат Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, які можуть призвести до необхідності збільшення розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що в умовах існуючого значного навантаження на фонд оплати праці є недоцільним.

Загалом Міністерство фінансів України підтримує поданий законопроект за умови дотримання бездефіцитності бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України  на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» (щодо фінансування організації громадських робіт для безробітних) (реєстр. № 1846 від 26.01.2015), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., матиме вплив на показники бюджету (зменшить витрати місцевих бюджетів та зумовить додаткове навантаження на бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.68. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо розширення кола осіб, звільнених від сплати єдиного внеску) (реєстр. № 1433 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Барвіненком В.Д., Герегою О.В. Мельниченком В.В., Шиньковичем А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами, які вийшли на пенсію за віком на пільгових умовах.

Надходження від сплати єдиного внеску є основним джерелом доходів бюджетів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а тому зниження ставки єдиного внеску призведе до зменшення доходів цих фондів та відповідно до розбалансування їх бюджетів.

Зважаючи на наявність протягом останніх років значного дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок державного бюджету, недонадходження власних коштів цих фондів стане додатковим навантаженням на державний бюджет.

При цьому, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що обсяг втрат надходжень до відповідних фондів неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

Однак авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.

Зважаючи на наведене, а також те, що надання привілеїв при сплаті єдиного внеску для окремої категорії платників призведе до масових порушень платіжної дисципліни та до аналогічних звернень інших осіб, Мінфін не підтримує законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо розширення кола осіб, звільнених від сплати єдиного внеску) (реєстр. № 1433 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Барвіненком В.Д., Герегою О.В. Мельниченком В.В., Шиньковичем А.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.69. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо стимулювання сплати поточних платежів з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і погашення заборгованості до Пенсійного фонду України (реєстр. № 1608 від 24.12.2014), поданий народним депутатом України Остапчуком В.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується списати нараховані та несплачені штрафи і пеню, пов’язану із заборгованістю через несвоєчасну сплату страхових внесків за період до 31 грудня 2010 року, платникам, які заявили про припинення підприємницької діяльності та які не мають заборгованості зі сплати страхових внесків та єдиного внеску на загальне обов’язкове державне соціальне страхування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його не підтримує, оскільки пропозиція щодо списання фінансових санкцій призведе до погіршення платіжної дисципліни і, як наслідок, до зменшення надходжень Пенсійного фонду України, а відтак потребуватиме бюджетних видатків.

Зважаючи на наявність протягом останніх років значного дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок державного бюджету, недонадходження власних коштів цього фонду стане додатковим навантаженням на державний бюджет.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо стимулювання сплати поточних платежів з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і погашення заборгованості до Пенсійного фонду України (реєстр. № 1608 від 24.12.2014), поданий народним депутатом України Остапчуком В.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.70. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності) (реєстр. № 1724 від 13.01.2015), поданий народним депутатом України Заставним Р.Й.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається надати право застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (тобто сплачувати єдиний податок) комунальним унітарним підприємствам, створеним органами місцевого самоврядування.

Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначає, що не підтримує прийняття законопроекту, надаючи відповідну аргументацію, а також визначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на дохідну частину бюджету, оскільки пропонується розширити сферу застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91). Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, а також з підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності) (реєстр. № 1724 від 13.01.2015), поданий народним депутатом України Заставним Р.Й., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств та частини чистого прибутку комунальних підприємств та до збільшення доходів місцевих бюджетів від єдиного податку).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.71. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 282 Податкового кодексу України (щодо послаблення податкового навантаження на природоохоронні установи) (реєстр. № 1850 від 27.01.2015), поданий народними депутатами України Томенком М.В., Співаковським О.В., Хланєм С.В., Гордєєвим А.А., Продан О.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати земельного податку заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам'ятки природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Отже розширення кола застосування пільгового оподаткування з її сплати призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

Таким чином, запропоновані положення законопроекту, у разі їх реалізації, призведуть до зменшення доходів місцевих бюджетів та потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів відповідних місцевих бюджетів.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України та пунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект, наводячи відповідну аргументацію.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 282 Податкового кодексу України (щодо послаблення податкового навантаження на природоохоронні установи) (реєстр. № 1850 від 27.01.2015), поданий народними депутатами України Томенком М.В., Співаковським О.В., Хланєм С.В., Гордєєвим А.А., Продан О.П., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.72. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відновлення норм, які передбачають звільнення від сплати земельного податку (реєстр. № 1850-1 від 27.01.2015), поданий народними депутатами України Гриневич Л.М., Фроловим М.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати земельного податку:

заповідники, у тому числі заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники (крім мисливських), парки державної та комунальної власності, регіональні ландшафтні парки, ботанічні сади, дендрологічні і зоологічні парки, пам’ятки природи, заповідні урочища та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва;

дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Отже розширення кола застосування пільгового оподаткування з її сплати призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

Таким чином, запропоновані положення законопроекту, у разі їх реалізації, призведуть до зменшення доходів місцевих бюджетів та потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів відповідних місцевих бюджетів.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України та пунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект, наводячи відповідну аргументацію.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відновлення норм, які передбачають звільнення від сплати земельного податку (реєстр. № 1850-1 від 27.01.2015), поданий народними депутатами України Гриневич Л.М., Фроловим М.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.73. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту» щодо розширення можливостей батьків у здобутті їх дітьми освіти у дошкільних навчальних закладах державної та комунальної форми власності (реєстр. № 1437 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Гордєєвим А.А,, Вінником І.Ю., Співаковським О.В., Хланєм С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом передбачається можливість відкриття у дошкільних начальних закладах державної та комунальної форми власності додаткових груп з наповнюваністю від 3 до 15 осіб, які повністю або частково будуть утримуватися за рахунок коштів батьків або осіб, які їх замінюють, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб.

Реалізація законодавчої ініціативи призведе до необхідності збільшення видатків місцевих бюджетів на забезпечення функціонування додаткових груп з наповнюваністю від 3 до 15 осіб, умовою створення яких буде визначено часткове утримання за рахунок коштів батьків або осіб, які їх замінюють, фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб.

Водночас, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції для досягнення збалансованості місцевих бюджетів, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України визначає, що законопроект потребуватиме вишукання додаткових коштів з місцевих бюджетів, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу.

При цьому, Мінфін пропонує у абзаці другому статті 1 та у абзаці другому статті 2 розділу І законопроекту слова «або частково» виключити.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту» щодо розширення можливостей батьків у здобутті їх дітьми освіти у дошкільних навчальних закладах державної та комунальної форми власності (реєстр. № 1437 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Гордєєвим А.А,, Вінником І.Ю., Співаковським О.В., Хланєм С.В., має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків таких бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.74. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації конституційних прав внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 1835 доопрац. від 05.02.2015), поданий народним депутатом України Помазановим А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроект передбачає внесення змін до низки законодавчих актів, якими пропонується надати внутрішньо переміщеним особам державні соціальні гарантії щодо наступного:

- віднесення таких осіб до категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, та надання таким працівникам переважного права у залишенні на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці;

- віднесення таких осіб до категорії громадян, що мають позачергове право на отримання жилих приміщень, а також на отримання таких приміщень з фондів житла для тимчасового проживання, житлового фонду соціального призначення та в інших місцях, придатних для проживання;

- створення можливості набуття цими особами земельних ділянок державної або комунальної власності у користування за спрощеним порядком;

- спрощення порядку вступу на посаду державного службовця для внутрішньо переміщених осіб;

- надання інших додаткових прав внутрішньо переміщеним особам, зокрема: на позачергове влаштування дітей у дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, переведення до державного вищого навчального закладу, професійно-технічного навчального закладу з обов’язковим наданням гуртожитку на період навчання тим, хто не має житла, отримання оплати праці за відпрацьований час на громадських та інших роботах тимчасового характеру, а також звільнення від сплати мита за відновлення втрачених документів, що посвідчують особу, та за реєстрацію місця проживання.

Довідково: згідно із пунктом 15 частини першої статті 64 та пунктом 202 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України державне мито зараховується до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів. Розміри ставок державного мита встановлені Декретом Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 «Про державне мито», згідно з яким розмір державного мита за видачу паспорта громадянина України у разі обміну замість втраченого чи пошкодженого становить 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, а за реєстрацію місця проживання – 0,05 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що становить 34 грн і 0,85 грн відповідно.

Враховуючи вищевикладене, реалізація положень законопроекту матиме наслідком зменшення надходжень до місцевих бюджетів /у зв’язку із не сплатою державного мита за відновлення втрачених документів та за реєстрацію місця проживання/, та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету /на створення додаткових місць державного замовлення на навчання внутрішньо переміщених осіб та додаткових місць для проживання у гуртожитках/ і відповідних місцевих бюджетів /для забезпечення жилими приміщеннями внутрішньо переміщених осіб, оплати праці у разі залучення цих осіб до громадських та інших робіт тимчасового характеру, створення додаткових місць для навчання у професійно-технічних навчальних закладах та місць для проживання в гуртожитках/, а також потребуватиме додаткових витрат Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у зв’язку із забезпеченням компенсування роботодавцю фактичних витрат, який працевлаштовуватиме на нове місце роботи громадян, що мають статус внутрішньо переміщеної особи.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень проекту закону потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, які неможливо спрогнозувати з прийнятною точністю, оскільки відсутні показники для обрахунку його положень.

Крім того, Міністерство фінансів висловило інші зауваження по суті законопроекту. Зокрема, окремо зауважено, що пропозиція стосовно доповнення Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», яким встановлюються гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб, нормою щодо звільнення від сплати державного мита не є нормою цього Закону, відповідні питання регулюються Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації конституційних прав внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 1835 доопрац. від 05.02.2015), поданого народним депутатом України Помазановим А.В., мають вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження місцевих бюджетів і збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів), а також на показники Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (потребуватимуть додаткових витрат).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.75. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне оборонне замовлення» (щодо врегулювання розбіжностей законодавства у сфері процедури закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки) (реєстр. № 1737 від 14.01.2015), поданий народним депутатом України Гвоздьовим М.О.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про державне оборонне замовлення» та передбачити можливість здійснення закупівлі продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом в іноземних юридичних осіб шляхом укладення державним замовником договору комісії із суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, якому в установленому законодавством порядку надані повноваження на право здійснення експорту та імпорту товарів військового призначення і товарів, які містять відомості, що становлять державну таємницю.

Слід зазначити, що відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Отже, реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету для державних замовників оборонного замовлення на оплату комісійної винагороди посереднику.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає про необхідність його доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень, зокрема, щодо недоцільності запропонованої схеми закупівлі іноземної продукції, робіт і послуг оборонного призначення лише через уповноважені Урядом підприємства (спецекспортери), оскільки це знижує прозорість процедури закупівлі та потребує додаткових бюджетних витрат на оплату комісійної винагороди посереднику.

Однак, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне оборонне замовлення» (щодо врегулювання розбіжностей законодавства у сфері процедури закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки) (реєстр. № 1737 від 14.01.2015), поданий народним депутатом України Гвоздьовим М.О., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.76. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо збільшення розміру знижки плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) (реєстр. № 1696 від 12.01.2015), поданий народним депутатом України Вінником І.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та встановити знижку у розмірі 75 % (діюча норма – 50 %) плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм, передбачених законодавством, військовослужбовцям, а також звільненим з військової служби особам, які стали інвалідами під час проходження військової служби, та членам їх сімей, які перебувають на їх утриманні, батькам та членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що за попередніми розрахунками додаткові витрати на надання таких пільг зазначеній категорії громадян в умовах поточного року становитимуть близько 768 гривень у середньому на одну особу у рік.

Проте, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо збільшення розміру знижки плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) (реєстр. № 1696 від 12.01.2015), поданий народним депутатом України Вінником І.Ю., має вплив на показники бюджету (збільшує видатки державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.77. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про встановлення мораторію на вирубку лісів та експорт лісо - та пиломатеріалів (реєстр. № 1748 від 14.01.2015), поданий народним депутатом України Ляшком О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується встановити мораторій на 50 років на проведення суцільних рубок головного користування та на вивезення за межі митної території України лісоматеріалів та пиломатеріалів.

При цьому відзначається, що під дію мораторію не підпадають вибіркові, поступові та комбіновані рубки, деревина від яких спрямовується для постачання споживачам в Україні; забороняється трелювання деревини та поступові рубки в період з 1 травня по 30 вересня; покладається контроль за дотриманням мораторію на проведення рубок головного користування на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську, Севастопольську міські державні адміністрації з питань охорони навколишнього природного середовища.

У прикінцевих положеннях законопроекту дається завдання Кабінету Міністрів України розробити і подати на затвердження Верховній Раді України загальнодержавну програму збереження лісів в Україні та відповідні регіональні програми, у яких передбачити заходи реагування на соціально-економічні наслідки запровадження мораторіїв, реалізація яких потребуватиме залучення коштів державного та місцевих бюджетів, про що наголошено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Автори законопроекту в пояснювальній записці зауважують, що заборона вивозу за кордон деревини та пиломатеріалів дасть змогу направити їх в народне господарство України, створити нові робочі місця, забезпечити значні наповнення державного бюджету.

Одночасно слід відмітити, що відповідно до статей 29, 64 та 66 Бюджетного кодексу України рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, зараховується у відповідних відсотках до державного бюджету, бюджетів Автономної Республіки Крим, обласних та районних бюджетів, міських бюджетів міст Києва та Севастополя, тому реалізація норм проекту Закону може зменшити дохідну частину цих бюджетів на суму вищезазначеного платежу у разі зменшення рубок головного користування, про що також зауважено в експертному висновку Міністерства фінансів України разом із зазначенням необхідності доопрацювання відповідного законопроекту.

Разом з тим, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про встановлення мораторію на вирубку лісів та експорт лісо - та пиломатеріалів (реєстр. № 1748 від 14.01.2015), поданий народним депутатом України Ляшком О.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати та зменшуючи надходження державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.78. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу цивільного захисту України (щодо удосконалення моніторингу та заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій) (реєстр. № 1859 від 27.01.2015), поданий народним депутатом України Мельничуком С.П.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроектів є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу цивільного захисту України та визначити обов’язки суб’єктів господарювання, центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо створення автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення на потенційно-небезпечних об’єктах та у будівлях і будинках соціально-культурного та виробничого призначення з масовим перебуванням людей, що мають покрівлі великої площі (більше 1000 м2).

Таким чином, реалізація заходів із забезпечення безпеки населення, яке працює або потрапляє в зону можливого ураження при аваріях на об’єктах різних форм власності з ризиком виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру, а також будинках і будівлях соціального-культурного та виробничого призначення (з масовим перебуванням людей) може потребувати додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

Проте, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту в межах компетенції не заперечує щодо його розгляду.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням наведених зауважень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу цивільного захисту України (щодо удосконалення моніторингу та заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій) (реєстр. № 1859 від 27.01.2015), поданий народним депутатом України Мельничуком С.П., має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.79. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо підвищення пенсій працівникам сільськогосподарських підприємств) (реєстр. № 1429 від 11.12.2014), поданий народним депутатом України Барвіненком В.Д. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом вносяться зміни до статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пропонується підвищення пенсій громадянам, які були задіяні в сільськогосподарському виробництві (працювали на сільськогосподарському підприємстві, були членами сільськогосподарського кооперативу, вели особисте селянське господарство):

на 15 % - при стажі роботи від 5 до 10 років;

на 20 % - при стажі роботи від 10 до 15 років;

на 25 % - при стажі роботи від 15 років, або на посаді керівника від 10 років.

Також, громадянами які отримали інвалідність під час роботи на сільськогосподарському виробництві пенсії збільшуються на 10 %, незалежно від стажу роботи на сільськогосподарському виробництві. При цьому, у разі якщо особа, яка отримала інвалідність під час роботи на сільськогосподарському виробництві, має право на більше підвищення пенсії на підставі стажу, то до такої особи застосовується більше підвищення пенсії.

Крім того, право на підвищення пенсій громадянам, які були задіяні в сільськогосподарському виробництві, запропоновано унормувати у законах України «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про особисте селянське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України».

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту потребує додаткових витрат з Державного бюджету України, зокрема, за розрахунками Міністерства соціальної політики України – близько 5 млн гривень.

Слід звернути увагу, що суб’єктом законодавчої ініціативи відповідно до вимог статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету /обсяг яких неможливо спрогнозувати через відсутність вихідних даних/, у тому числі на покриття дефіциту бюджету Пенсійного фонду.

Загалом Міністерством фінансів законопроект не підтримується, зокрема, звернуто увагу на неузгодженість законодавчої пропозиції положенням Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» та принципам пенсійного страхування, що базуються на рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу і розміру заробітної плати (доходу).

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо підвищення пенсій працівникам сільськогосподарських підприємств) (реєстр. № 1429 від 11.12.2014), поданий народним депутатом України Барвіненком В.Д. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.80. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування лотерейної діяльності (реєстр. № 1702 від 12.01.2015), поданий народним депутатом України Кишкарем П.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроект передбачає новий механізм оподаткування лотерейної діяльності, а саме оподаткування доходу операторів лотерей, що залишається після формування призового фонду, за ставкою 25 відсотків. Крім того, пропонується виключити виграші та призи у лотерею з доходів фізичних осіб, що оподатковуються за ставкою 15 %.

Слід зазначити, що запропонований механізм оподаткування лотерейної діяльності не встановлює розмір відрахувань до призового фонду, а це, на думку Міністерства фінансів України, призведе до значних втрат бюджету з податку на прибуток підприємств. Запровадження звільнення від оподаткування доходів у формі виграшів (призів) у лотерею призведе до розширення діючого переліку податкових звільнень з податку на доходи фізичних осіб та порушення одного з основних принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство, а саме принципу соціальної справедливості, що полягає в установленні податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків, і, як наслідок, до річних втрат бюджетів з цього податку.

Відповідно до статей 29, 64 і 66 Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб та податок на прибуток підприємств зараховуються до державного бюджету і місцевих бюджетів у визначених пропорціях.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект, а реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до бюджетів на суму близько 2 млрд грн щороку, у тому числі 0,7 млрд грн з податку на прибуток підприємств та 1,3 млрд грн з податку на доходи фізичних осіб.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування лотерейної діяльності (реєстр. № 1702 від 12.01.2015), поданий народним депутатом України Кишкарем П.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів щодо податку на доходи фізичних осіб і податку на прибуток підприємств та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.81. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування деяких неприбуткових організацій (реєстр. № 1892 від 30.01.2015), поданий народними депутатами України Бабак А.В., Скуратовським С.І., Андрієвським Д.Й. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується включити до переліку суб’єктів господарювання, що не є платниками податку на прибуток підприємств, об‘єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків, житлово-будівельних кооперативів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів бюджету, наводить інші зауваження до законопроекту, а відтак не підтримує його прийняття.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування деяких неприбуткових організацій (реєстр. № 1892 від 30.01.2015), поданий народними депутатами України Бабак А.В., Скуратовським С.І., Андрієвським Д.Й. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджету щодо податку на прибуток підприємств).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.82. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відміни посилення фіскального та адміністративного тиску на доходи фізичних осіб (реєстр. № 1877 від 29.01.2015), поданий народними депутатами України Продан О.П., Ляшком О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується скасувати для суб’єктів підприємницької діяльності, які перебувають на загальній системі оподаткування:

обов’язкову сплату мінімального страхового внеску в періодах, в яких не було отримано доходу;

сплату не менше мінімального страхового внеску із заробітної плати працівників або за цивільно-правовим договором, коли дохід менше мінімальної заробітної плати;

збільшення фінансових санкцій за порушення порядку нарахування єдиного соціального внеску, порушення при поданні звітності щодо ЄСВ, подання недостовірних відомостей, несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору згідно з вимогами діючого законодавства та інші порушення законодавства про працю.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його не підтримує, надавши відповідну аргументацію, зокрема, зауважує, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з Пенсійного фонду України, та, як наслідок, призведе до збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Фонду, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91). Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відміни посилення фіскального та адміністративного тиску на доходи фізичних осіб (реєстр. № 1877 від 29.01.2015), поданий народними депутатами України Продан О.П., Ляшком О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.83. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо забезпечення фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій) (реєстр. № 1865 від 27.01.2015), поданий народним депутатом України Лапіним І.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» пропонується відновити фінансування санаторно-курортного лікування працівників та студентів денної форми навчання у санаторіях-профілакторіях підприємств, установ, навчальних закладів та організацій за рахунок коштів Фонду соціального страхування України (до прийняття Закону України від 28.12.2014 року № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці» відповідні видатки проводилися за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, діяльність якого цим Законом припинена).

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, прийняття відповідних змін передбачатиме фінансування санаторіїв-профілакторіїв із коштів Фонду соціального страхування у розмірі 80 млн. гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Фонду соціального страхування України та не буде забезпечена фінансовими ресурсами. Загалом в межах компетенції поданий законопроект не підтримується.

Отже, згідно з вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатом розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо забезпечення фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій) (реєстр. № 1865 від 27.01.2015), поданий народним депутатом України Лапіним І.О., має вплив на показники бюджету Фонду соціального страхування України (збільшуючи витрати).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.84. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвищення рівня народжуваності та престижу батьківства) (реєстр. № 1862 від 27.01.2015), поданий народними депутатами України Гриневич Л.М., Кондратюк О.К., Абдулліним О.Р. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Поданим законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки», пропонується надавати батькові новонародженої дитини на підставі документа закладу охорони здоров’я оплачувану відпустку тривалістю 7 календарних днів, а також можливість приєднати до цієї відпустки щорічну відпустку незалежно від тривалості роботи.

Крім того, запропоновано підприємствам, установам та організаціям за рахунок власних коштів надавати чоловікам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості.

Слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про відпустки» чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, передбачено надання за його бажанням в обов’язковому порядку відпустки без збереження заробітної плати тривалістю до 14 календарних днів. Також чоловіки, дружини яких перебувають у післяпологовій відпустці, мають право на щорічну оплачувану відпустку повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на оплату соціальної відпустки батькові у зв’язку з народженням дитини (якщо батько є працівником бюджетної установи). Відмічається, що у бюджеті на 2015 рік видатки на реалізацію даного законопроекту не передбачені. Загалом в межах компетенції Міністерством поданий законопроект не підтримується.

Отже, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третій статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На даний час висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвищення рівня народжуваності та престижу батьківства) (реєстр. № 1862 від 27.01.2015), поданий народними депутатами України Гриневич Л.М., Кондратюк О.К., Абдулліним О.Р. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або  1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.85. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (щодо поновлення надбавки до пенсії та права на комунальні пільги дітям війни) (реєстр. № 1880 від 29.01.2015), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» пропонується поновити дітям війни надбавку до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (за чинним законодавством відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» виплата надбавки до пенсії дітям війни провадиться у розмірі 66,43 гривень).

Слід зазначити, що відповідно до Закону України від 22.10.1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам війни розмір підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, становить 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (виходячи із розміру прожиткового мінімуму встановленого на 01.01.2015, розмір такого підвищення складає 94,90 гривень).

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення» учасникам війни здійснюється доплата до підвищення, яке встановлюється до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, для  того, щоб розмір зазначеного підвищення становив 15 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом, для осіб, які втратили працездатність (виходячи із розміру прожиткового мінімуму встановленого на 01.01.2015, з урахуванням доплати до підвищення таке підвищення складає 142,35 гривень).

Також, пропонується дітям війни надавати пільги за користування комунальними послугами без врахування середньомісячного доходу сім’ї.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту його реалізація не призведе до додаткових видатків Державного бюджету України.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, за орієнтовними розрахунками реалізація поданого законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів Державного бюджету України у обсязі 2095,7 млн грн на 2015 рік, у т.ч.:

- на виплати надбавки до пенсії дітям війни у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни – 1995,7 млн грн;

- на забезпечення надання дітям війни пільгової знижки на оплату житлово-комунальних послуг – 100 млн гривень.

Загалом, в межах компетенції Міністерством поданий законопроект не підтримується.

Отже, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (щодо поновлення надбавки до пенсії та права на комунальні пільги дітям війни) (реєстр. № 1880 від 29.01.2015), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.86. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (реєстр. № 1819 від 22.01.2015), поданий народним депутатом України Семенченком С.І.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом пропонується розширити перелік осіб, які визначаються учасниками бойових дій, а відтак надати їм право на пільги, визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Так, запропоновано до осіб, які належать до учасників бойових дій, віднести: військовослужбовців та працівників Державної спеціальної служби транспорту, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби, а також добровольців, які були залучені державними або громадськими організаціями, або самоорганізувалися у добровольчі формування для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та брали безпосередню участь в бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Крім того, пропонується надати статус інваліда війни безпосереднім учасникам антитерористичної операції із числа військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, органів національної безпеки і оборони, добровольців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитеростичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи в районах антитеростичної операції у період її проведення.

А також, пропонується поширити чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на сім’ї добровольців та працівників підприємств, установ чи організацій, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вищезазначені особи матимуть право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, проїзду, придбання ліків, зубопротезування, санаторно-курортне лікування, пенсійне забезпечення, виплату грошової допомоги тощо.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребуватиме збільшення бюджетних видатків, оскільки фінансування реалізації його положень можливе за рахунок перерозподілу наявних бюджетних призначень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що розширення кола осіб, які матимуть право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, проїзду, придбання ліків, зубопротезування, санаторно-курортне лікування, пенсійного забезпечення, виплати грошової допомоги, тощо матиме вплив на видаткову частину Державного бюджету України, за попередніми розрахунками надання пільг в умовах поточного року становитимуть: близько 25 тис. грн для інвалідів війни, 18 тис. грн – учасників бойових дій та 15 тис. грн – осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у середньому на одну особу у рік. Зауважено, що у зв’язку із відсутністю даних щодо кількості осіб, які набудуть відповідного статусу та права на пільги, не має можливості надати фінансову оцінку законопроекту. Загалом, в межах компетенції Міністерство вважає, що розгляд законопроекту можливо здійснити після складання розрахунків додаткових видатків та визначення джерел їх фінансування.

Отже, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (реєстр. № 1819 від 22.01.2015), поданий народним депутатом України Семенченком С.І., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.87. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту членів сімей учасників антитерористичної операції (реєстр. № 1681 доопрац. від 19.01.2015), поданий народними депутатами України Білецьким А.Є., Петренком О.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та статті 22 Закону України «Про міліцію», якими надати право на 50-відсоткову знижку зі сплати за користування житлом (квартирної плати), комунальними послугами (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) та скрапленим балонним газом для побутових потреб батькам та іншому з подружжя, дітям, які є непрацездатними, або такими, що знаходились на утриманні військовослужбовця (працівника міліції), які залучалися та брали безпосередньо участь в антитерористичній операції, в період з початку і до закінчення особливого періоду, антитерористичної операції.

Слід відмітити, що статтею 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтею 22 Закону України «Про міліцію» військовослужбовцям, працівникам міліції та членам їх сімей передбачено 50-відсоткову знижку плати за користування житлом, комунальними послугами та за паливо. При цьому, при наданні таких пільг враховується середньомісячний сукупний доход сім’ї.

Крім того, у законопроекті пропонується внести зміни до статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими надати право вступу поза конкурсом до вищих навчальних закладів державної та комунальної форми власності на спеціальності, підготовка за якими здійснюється за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів, дітям військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які загинули (померли) захищаючи незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України.

Слід зазначити, що відповідно до статті 53 Конституції України та Закону України «Про вищу освіту», громадяни мають право здобувати вищу освіту у державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. У даний час до вищих навчальних закладів зараховуються поза конкурсом:

- особи, яким відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» надано таке право;

- діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, а також особи з їх числа віком від 18 до 23 років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.1994 р. № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» (зі змінами);

- інваліди І та II груп та діти-інваліди віком до 18 років, яким не протипоказане навчання за обраним напрямом (спеціальністю), відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»;

- особи, яким відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» надане таке право;

- особи, яким відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» надане таке право;

- діти, чиї батьки загинули або стали інвалідами на вугледобувних підприємствах, при вступі на навчання за гірничими спеціальностями відповідно до Указу Президента України від 19.05.1999 р. № 524 «Про державну допомогу дітям, які вчаться за гірничими спеціальностями і чиї батьки загинули або стали інвалідами на вугледобувних підприємствах»;

- діти військовослужбовців Збройних Сил України, інших військових формувань, працівників правоохоронних органів, які загинули під час виконання службових обов’язків, відповідно до Указу Президента України від 21.02.2002 р. № 157 «Про додаткові заходи щодо посилення турботи про захисників Вітчизни, їх правового і соціального захисту, поліпшення військово-патріотичного виховання молоді»;

- члени сімей шахтарів та гірничорятувальників, які загинули внаслідок аварії на орендному підприємстві «Шахта імені О.Ф. Засядька», відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.01.2008 р. № 6 «Деякі питання соціального захисту членів сімей загиблих шахтарів та гірничорятувальників».

Поряд з цим, в даний час тільки у вищих навчальних закладах Міністерства освіти і науки України кількість студентів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, інвалідів, чорнобильців та шахтарів (тобто лише 4 категорії), які навчаються за рахунок бюджетних коштів, складає близько 35 тис. осіб. Відтак, розширення переліку осіб, які будуть зараховуватися до вищих навчальних закладів поза конкурсом, призведе до неефективного використання бюджетних коштів.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту його реалізація не потребуватиме збільшення бюджетних видатків, оскільки фінансування реалізації його положень можливе за рахунок перерозподілу наявних бюджетних призначень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на надання пільг членам сімей учасників антитерористичної операції, які за попередніми розрахунками в умовах поточного року становитимуть близько 1246 гривень у середньому на одну особу у рік.

Загалом в межах компетенції Міністерство вважає, що розгляд законопроекту можливо здійснити після складання розрахунків додаткових видатків та визначення джерел їх фінансування.

Отже, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту членів сімей учасників антитерористичної операції (реєстр. № 1681 доопрац. від 19.01.2015), поданий народними депутатами України Білецьким А.Є., Петренком О.М., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного і місцевих бюджетів та може зумовити неефективне використання бюджетних коштів на надання освітянських послуг).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

б) такі, що збільшують надходження та/або зменшують витрати

1.2.88. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підвищення ставок акцизного збору на тютюнові вироби, алкогольні напої та пиво) в рамках процесу євроінтеграції України (реєстр. № 1474 від 16.12.2014), поданий народними депутатами України Гопко Г.М., Остріковою Т.Г., Мусієм О.С., Кривенком В.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується значно підвищити ставки акцизного податку на тютюнові вироби, алкогольні, слабоалкогольні напої та пиво. Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є забезпечення подальшого збільшення реальних цін на тютюнові вироби для закріплення тенденції до зменшення вживання алкоголю та тютюну в Україні, що також дасть можливості отримати додаткові надходження до державного бюджету (більше 8 млрд гривень).

Відповідно до пунктів 7 і 8 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України акцизний податок з вироблених в Україні і з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) зараховується до загального фонду державного бюджету, а відповідно до пункту 16 частини першої статті 64 та пункту 20-3 частини першої статті 69 цього Кодексу акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

За експертною оцінкою Міністерства фінансів України у разі реалізації законопроекту додаткові надходження бюджету від акцизного податку становитимуть 7,2 млрд грн за умови збереження рівня споживання цих товарів на рівні 2014 року. Однак, Мінфін зауважує, що значне підвищення ставок акцизного податку може спровокувати заміщення споживання товарів промислового виробництва продукцією домашнього виготовлення, та зазначає, що законопроект потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підвищення ставок акцизного збору на тютюнові вироби, алкогольні напої та пиво) в рамках процесу євроінтеграції України (реєстр. № 1474 від 16.12.2014), поданий народними депутатами України Гопко Г.М., Остріковою Т.Г., Мусієм О.С., Кривенком В.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету та бюджетів місцевого самоврядування від акцизного податку).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.89. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо збільшення розмірів плати за ліцензії на право оптової торгівлі чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами (реєстр. № 1488 від 16.12.2014), поданий народними депутатами України Гопко Г.М., Остріковою Т.Г., Мусієм О.С., Кривенком В.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається збільшити у 5 разів річну плату за ліцензії на право оптової торгівлі чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами. Крім того, пропонується плату за ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами сплачувати з кожного касового апарату (у чинній нормі – з кожного робочого місця), а також встановити плату за ліцензії на оптову торгівлю та роздрібну торгівлю сидром та перрі (без додання спирту) на загальних підставах.

Відповідно до статей 64 і 66 Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на право оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами зараховується до відповідних місцевих бюджетів.

За експертною оцінкою Міністерства фінансів України у разі реалізації законопроекту надходження місцевих бюджетів від плати за ліцензії зростуть на 1,7 млрд гривень. Однак, Мінфін вважає, що збільшення податкового навантаження доцільно здійснювати через ставки акцизного податку, та зазначає, що законопроект потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо збільшення розмірів плати за ліцензії на право оптової торгівлі чи роздрібної торгівлі алкогольними напоями або тютюновими виробами (реєстр. № 1488 від 16.12.2014), поданий народними депутатами України Гопко Г.М., Остріковою Т.Г., Мусієм О.С., Кривенком В.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів місцевих бюджетів від плати за ліцензії).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.90. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запобігання дефолту) (реєстр. № 1693 від 12.01.2015), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 200.5 статті 200 Податкового кодексу України, яким визначено перелік осіб та умови, за яких такі особи не мають права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, доповнивши такий перелік особами, що здійснюють операції з вивезення в митному режимі експорту залізної руди та металу.

Показник державного відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами відображається у доходах державного бюджету зі знаком «-», тобто зменшуючи загальний обсяг надходжень ПДВ до бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект, наводячи відповідні аргументації.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запобігання дефолту) (реєстр. № 1693 від 12.01.2015), поданий народним депутатом України Капліним С.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.91. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про застосування амністії в Україні» (щодо повної реабілітації політичних в’язнів) (реєстр. № 1781 від 16.01.2015), поданий народними депутатами України Мосійчуком І.В., Ліньком Д.В., Лозовим А.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Проектом закону передбачається застосування індивідуальної амністії до визначеного кола осіб, щодо яких мало місце кримінальне переслідування, пов’язане з їхньою громадсько-політичною діяльністю.

Реалізація такого положення законопроекту призведе до зменшення чисельності осіб, які перебувають в установах виконання покарань, а відтак – до економії коштів державного бюджету, що передбачаються на їх утримання.

Міністерство фінансів також зазначає про таке і в межах компетенції не заперечує щодо розгляду законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про застосування амністії в Україні» (щодо повної реабілітації політичних в’язнів) (реєстр. № 1781 від 16.01.2015), поданий народними депутатами України Мосійчуком І.В., Ліньком Д.В., Лозовим А.С., є таким, що має вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.92. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про особисте селянське господарство» (щодо врегулювання питання членства в особистих селянських господарствах) (реєстр № 1464 від 15.12.2014), поданий народними депутатами України Кириленком І.Г. та Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внесення змін до Закону України «Про особисте селянське господарство» щодо питання набуття та припинення членства в особистих селянських господарствах, а також подання до сільських та селищних або міських рад заяв про вступ та вихід із особистого селянського господарства.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків державного та місцевих бюджетів.

Водночас, здійснення операцій щодо передачі права власності на землі члена особистого селянського господарства у разі припинення його членства в такому господарстві, матиме вплив на доходну частину державного бюджету внаслідок сплати платежів, пов’язаних з переходом права власності на такі земельні ділянки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту висловлює зауваження по суті законодавчої пропозиції та зазначає про необхідність його доопрацювання.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні проект доцільно повернути суб‘єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про особисте селянське господарство» (щодо врегулювання питання членства в особистих селянських господарствах) (реєстр № 1464 від 15.12.2014), поданий народними депутатами України Кириленком І.Г. та Івченком В.Є., має вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.93. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо правового режиму земель колективної власності (реєстр. № 1465 від 15.12.2014), поданий народними депутатами України Кириленком І.Г., Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується доповнити розділ X Земельного кодексу України положеннями щодо переходу права власності на землі суб’єкта права колективної власності у разі реорганізації такого суб‘єкта. Зокрема, у законопроекті визначаються умови передачі права власності на ці землі правонаступникам реорганізованого суб’єкта права колективної власності, а за відсутності правонаступників встановлюється передача земель у таких випадках у державну чи комунальну власність, а також запропоновано змінювати статус земельних ділянок загального користування, що перебувають у колективній власності садівницьких товариств.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків державного та місцевих бюджетів.

Водночас, здійснення операцій щодо передачі права власності на землі суб’єкта права колективної власності у разі його реорганізації, а також зміни статусу земельних ділянок загального користування, що перебувають у колективній власності садівницьких товариств, матиме вплив на доходну частину державного бюджету внаслідок сплати платежів, пов’язаних з набуттям прав власності на такі земельні ділянки.

Крім того, держава та територіальні громади, отримавши у володіння земельні ділянки, матимуть можливість здійснювати розпорядження такими землями і відповідно отримувати платежі (наприклад, від оренди, у разі відчуження) до державного та місцевих бюджетів, що пов’язані з операціями по використанню земельних ділянок.

Міністерство фінансів України в експертному висновку висловлює до законопроекту зауваження по суті законодавчої пропозиції та пропонує його доопрацювати.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні проект доцільно повернути суб‘єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо правового режиму земель колективної власності (реєстр. № 1465 від 15.12.2014), поданий народними депутатами України І.Г. Кириленком, В.Є. Івченком, має вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.94. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» (щодо врегулювання ставок ввізного мита на полівінілхлорид) (реєстр. № 1335-1 від 26.12.2014), поданий народним депутатом України Насаликом І.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується деталізувати товарну підкатегорію 3904100000 УКТЗЕД (полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами), для якого відповідно до чинного законодавства встановлені нульові пільгова і повна ставка ввізного мита, шляхом виділення у його рамках двох кодів УКТЗЕД 3904100010 (полiвiнiлхлорид, отриманий емульсійним, або мікросуспензійним способом, за відповідними показниками) із встановленням нульових пільгової і повної ставок ввізного мита та 3904100090 (полiвiнiлхлорид інший) із встановленням пільгової і повної ставок ввізного мита у розмірі 6,5 %.

Слід зазначити, що реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню доходів державного бюджету в частині надходжень ввізного мита, а також податку на додану вартість /оскільки, відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної Митним кодексом України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що за даними митної статистики протягом 10 місяців 2014 року в Україну імпортовано полівінілхлориду (код УКТ ЗЕД 3904100000) в обсязі 129,7 тис. тонн вартістю 168,4 млн дол. США, в тому числі полівінілхлориду, на який пропонується встановити ввізне мито в розмірі 6,5 % – 100,8 тис. тонн вартістю 87,5 млн дол. США. Отже, за умови підвищення ставки ввізного мита на товари, що ввозяться не з країн-членів ЄС, умовні додаткові надходження ввізного мита складатимуть 72 млн гривень.

Однак, Міністерство фінансів України не підтримує законопроект, оскільки Україною в рамках Угоди про асоціацію з ЄС взято зобов’язання щодо збереження нульової ставки ввізного мита на полівінілхлорид. Відповідно до статті 30 зазначеної Угоди жодна сторона не може збільшити існуюче мито або схвалити справляння будь-якого нового мита на товар, що походить з іншої Сторони. Таким чином, встановлення ставки ввізного мита за товарною підкатегорією 3904100090 УКТ ЗЕД на рівні 6,5 % на всі товари незалежно від країни їх походження, не відповідатиме положенням Угоди.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України» (щодо врегулювання ставок ввізного мита на полівінілхлорид) (реєстр. № 1335-1 від 26.12.2014), поданий народним депутатом України Насаликом І.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.95. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо скорочення переліку державних нагород, розширення обсягу прав нагороджених осіб, встановлення обмежень у нагородженні державними нагородами певних суб’єктів) (реєстр. № 1451 від 12.12.2014), поданий народним депутатом України Власенком С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про державні нагороди України», «Про державну службу», «Про дипломатичну службу», «Про судоустрій і статус суддів», а також до затверджених відповідними законами України дисциплінарних статутів Митної служби України, органів внутрішніх справ України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, служби цивільного захисту, якими, зокрема, передбачається:

визначити, що державні службовці не можуть бути нагороджені державними нагородами за належне та (або) сумлінне виконання ними своїх службових обов’язків;

встановити заборону провадити нагородження державними нагородами з нагоди державних свят, ювілеїв, річниць, пам’ятних дат, особистих подій особи, що нагороджується;

скасувати усі почесні звання України;

надати право особам, нагородженим державними нагородами, а також особам, щодо яких ухвалено рішення про нагородження державними нагородами, право відмовитись від них тощо.

Міністерство фінансів України звертає увагу, що скасування почесних звань України, призведе до скасування посадових окладів за почесні звання та дозволить спрямувати вивільнені кошти на забезпечення інших виплат працівників бюджетної сфери.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо скорочення переліку державних нагород, розширення обсягу прав нагороджених осіб, встановлення обмежень у нагородженні державними нагородами певних суб’єктів) (реєстр. № 1451), поданий народним депутатом України Власенком С.В., є таким, що має вплив на показники бюджету (може призвести до економії коштів державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.96. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку з валового доходу великих підприємств для забезпечення обороноздатності України (реєстр. № 1029 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Фірсовим Є.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується запровадити новий загальнодержавний податок – податок з валового доходу великих підприємств для забезпечення обороноздатності України, передбачивши його щомісячну сплату до державного бюджету у розмірі 0,25 відсотка бази оподаткування.

Автор законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту надасть можливість щомісячно отримувати додаткові надходження до Зведеного бюджету України для фінансування української армії. Однак, у пояснювальній записці до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань та відповідних розрахунків, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект, наводячи відповідну аргументацію, та вказує, що реалізація положень законопроекту впливатиме на доходну частину бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо податку з валового доходу великих підприємств для забезпечення обороноздатності України (реєстр. № 1029 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Фірсовим Є.П., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету у зв’язку із запровадженням відповідного нового податку).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.97. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (щодо порядку обігу підконтрольних речовин) (реєстр. № 1801 від 20.01.2015), поданий народним депутатом України Лапіним І.О.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Запропонований законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою приведення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» у відповідність до законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», а також вирішення проблемних питань щодо діяльності з використання, зберігання, перевезення, придбання, ввезення на територію України, вивезення з території України, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів в органах державної влади, у яких проходять службу військовослужбовці або особи начальницького і рядового складу, та діяльності з використання, зберігання, перевезення, придбання, знищення прекурсорів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах.

Крім того, пропонується розширити вимоги закону, зокрема щодо справляння плати за видачу дозволу (переоформлення дозволу, видачу дублікату дозволу) на право ввезення (вивезення) чи транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та встановити, що кошти отримані за видачу дозволу на право транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також за видачу дублікатів та переоформлення дозволів, спрямовуються до Державного бюджету України.

Реалізація положень законопроекту матиме наслідком додаткові надходження до державного бюджету.

Міністерство фінансів України вважає доцільним прийняття законопроекту, при цьому зазначається, що відсутність вихідних параметрів унеможливлює здійснення обрахунку обсягу додаткових надходжень до державного бюджету за рахунок плати за видачу дозволу на право транзиту через територію України наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також плати за видачу дублікатів та переоформлення дозволів.

Також зауважено, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), зокрема щодо додаткових надходжень бюджету від його реалізації.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» (щодо порядку обігу підконтрольних речовин) (реєстр. № 1801 від 20.01.2015), поданий народним депутатом України Лапіним І.О., матиме вплив на показники державного бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.98. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування окремих транспортних засобів, що можуть бути віднесеними до предметів розкоші) (реєстр. № 1344 від 10.12.2014), поданий народними депутатами України Шлемком Д.В., Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується запровадити новий податок (податок на транспортні засоби, що можуть бути віднесеними до предметів розкоші) для фізичних осіб на:

легкові автомобілі з об’ємом циліндрів двигуна понад 3510 куб. сантиметрів та мотоцикли з об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. сантиметрів – за ставкою 10 % мінімальної заробітної плати за 100 куб. см;

судна, яхти та інші плавучі засоби для дозвілля або спорту, оснащені стаціонарним або підвісним двигуном (двигунами) потужністю понад 55 кВт (крім тих, що використовувалися понад 20 років) – за ставкою 10 % мінімальної заробітної плати за 1 кВт потужності двигуна чи двигунів;

літаки і вертольоти – за ставкою 0,5 % мінімальної заробітної плати за кожен кілограм максимальної злітної маси.

Належить звернути увагу, що Законом України від 28.12.2014 р.    № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» запроваджено транспортний податок, відповідно до якого автомобіль з об’ємом циліндрів двигуна понад 3000 куб. см, вік якого не перевищує 5 років, підлягає оподаткуванню за ставкою 25000 грн на рік.

Отже, запровадження запропонованого законопроектом податку може створити умови, коли один і той же автомобіль потраплятиме під оподаткування двома податками: транспортного податку та податку з транспортних засобів, що можуть бути віднесеними до предметів розкоші.

За експертною оцінкою Міністерства фінансів України додаткові доходи бюджету від запровадження вказаного податку можуть становити близько 100 млн гривень, а у випадку, якщо законопроектом передбачається зміна діючої системи оподаткування транспортних засобів, то матимуть місце втрати доходів бюджету в обсязі близько 300 млн гривень. Зважаючи на наведене, а також невідповідність введення нового податку завданням щодо реформування системи оподаткування, Мінфін вважає, що законопроект в запропонованій редакції не може бути підтриманий.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування окремих транспортних засобів, що можуть бути віднесеними до предметів розкоші) (реєстр. № 1344 від 10.12.2014), поданий народними депутатами України Шлемком Д.В., Івченком В.Є., матиме вплив на показники бюджету (може призвести як до збільшення доходів бюджету від запровадження нового податку, так і до зменшення доходів місцевих бюджетів від транспортного податку, залежно від практичної реалізації законопроекту та тлумачення його положень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.99. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо оптимізації витрат Апарату Верховної Ради України шляхом запровадження електронної розсилки деяких друкованих матеріалів, що надаються народним депутатам України) (реєстр. № 1795 від 19.01.2015), поданий народним депутатом України Голубовим Д.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 11, 21, 24, 25, 98, 112, 117, 122, 126, 131, 133, 145, 147, 150, 152, 156 Регламенту Верховної Ради України з метою запровадження надання в електронному вигляді народним депутатам України проектів порядку денного сесії Верховної Ради України, розкладу засідань, висновків до зареєстрованих законопроектів та інших супровідних документів до них, редакційних уточнень тощо, шляхом розсилки на адресу електронної пошти на поштовому сервері Верховної Ради та введення відповідної інформації до бази даних законопроектів електронної комп’ютерної мережі веб–сайту Верховної Ради України.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень надасть змогу значно зменшити обсяг витрат Апарату Верховної Ради України для придбання паперу, ремонту і обслуговування обладнання та інвентарю (оргтехніка, картриджі тощо), на яких здійснюється друк та тиражування законопроектів (із супровідними матеріалами), а також інших матеріалів, що надаються народним депутатам України.

Міністерство фінансів в межах компетенції не заперечує щодо розгляду законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо оптимізації витрат Апарату Верховної Ради України шляхом запровадження електронної розсилки деяких друкованих матеріалів, що надаються народним депутатам України) (реєстр. № 1795 від 19.01.2015), поданий народним депутатом України Голубовим Д.І., є таким, що має вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.100. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення (реєстр. № 1468 від 15.12.2014), поданий народним депутатом України Кириленком І.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується доповнити перелік законів, відповідно до яких сплачується підвищений розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (6,1 %), що дають право на отримання спеціальних пенсій, а саме: законами України «Про дипломатичну службу», «Про судову експертизу», «Про судоустрій і статус суддів», «Про Кабінет Міністрів України» та Податковим кодексом України. Крім того, пропонується передбачити, що підвищений розмір єдиного соціального внеску не встановлюється для платників за період роботи на умовах сумісництва, оскільки для нарахування пенсії застосовується страховий стаж за основним місцем роботи.

Підвищення ставки єдиного внеску сприятиме збільшенню доходів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, а законопроект потребує доопрацювання, оскільки запропонувавши відміну сплати підвищеного розміру єдиного соціального внеску для платників за період роботи на умовах сумісництва, автором законопроекту не визначено механізм реалізації запропонованих положень, а також категорії осіб, на які будуть поширюватися зазначені положення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення (реєстр. № 1468 від 15.12.2014) , поданий народним депутатом України Кириленком І.Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.101. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про особливості здійснення закупівель енергосервісу (реєстр. № 1532 від 22.12.2014), внесений народним депутатом України Домбровським О.Г.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань з питань економічної політики.

Законопроектом передбачається встановити особливості щодо здійснення закупівель енергосервісу. Зокрема, пропонується встановити, що при проведенні процедури закупівлі енергосервісу для визначення найбільш економічно вигідної пропозиції замовник застосовує у якості критерія показник ефективності договору енергосервісу, який розраховується як сумарне за 20-річний період (з дати оголошення про проведення процедури закупівлі енергосервісу) значення різниці між щорічними скороченнями витрат замовника та щорічними платежами учаснику процедури закупівлі, дисконтоване на розмір облікової ставки Національного банку України, що діяла на дату оголошення про проведення процедури закупівлі енергосервісу (стаття 4 законопроекту).

При цьому у законопроекті про внесення змін до Закону України «Про енергозбереження» щодо правових засад реалізації договорів енергосервісу (реєстр. № 1533), який є системно пов’язаним із законопроектом за реєстр. № 1532, зазначено, що оплата виконавцю енергосервісу здійснюється за рахунок суми скорочення витрат замовника енергосервісу на оплату паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг, що досягається в результаті здійснення енергосервісу.

За експертним висновком Міністерства фінансів України плата виконавцю енергосервісу за послуги, дисконтована на облікову ставку НБУ, може призвести до збільшення витрат бюджетних установ, однак неможливо здійснити вартісний розрахунок можливих витрат бюджету у наступних бюджетних періодах, оскільки розробником не надано інформації щодо очікуваної середньої вартості енергосервісної послуги на одну бюджетну установу.

Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання, зауважуючи, що у законопроекті відсутня головна умова, задля якої має бути укладено енергосервісний договір, а саме рівень скорочення споживання у натуральних показниках, що має забезпечити виконавець енергосервісу (автор пропонує скорочення лише у грошовому вираженні), та відсутня конкретизація, що саме відноситься до енергосервісних послуг (таке поняття відсутнє і може включати будь-які послуги, оскільки енергосервісні послуги спрямовані на скорочення витрат з оплати, а не на економію споживання паливно-енергетичних ресурсів у натуральних показниках).

Належить також зазначити, що запропоноване у законопроекті визначення «щорічні платежі учаснику процедури закупівлі», до яких належать щорічні платежі, вказані учасником процедури закупівель в пропозиції, які замовник повинен сплатити учаснику за договором енергосервісу (пункт 2 частини першої статті 1 законопроекту), не відповідає вимогам статей 23 і 48 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та не узгоджується із вищевказаним положенням законопроекту за реєстр. № 1533.

Зокрема, Кодексом регламентовано, що розпорядники бюджетних коштів мають повноваження на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів тільки в межах бюджетних асигнувань, що надаються відповідно до бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет). Після закінчення бюджетного періоду усі бюджетні призначення втрачають чинність. При цьому, зобов’язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов’язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів, а також є порушенням бюджетного законодавства, тому витрати бюджету на покриття таких зобов’язань не здійснюються.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про особливості здійснення закупівель енергосервісу (реєстр. № 1532 від 22.12.2014), внесений народним депутатом України Домбровським О.Г., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення витрат державного і місцевих бюджетів на функціонування бюджетних установ).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати при доопрацюванні даного законопроекту привести його положення у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України, зокрема, виключити пункт 2 частини першої статті 1 законопроекту, як такий, що не відповідає вимогам статей 23 і 48 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.102. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про встановлення мораторію на відключення водо-, тепло-, газопостачання, електропостачання, послуг водовідведення населенню України (реєстр. № 1502 від 17.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

У законопроекті пропонується встановити мораторій на обмеження/відключення послуг  водо-, тепло-, газо- та електропостачання, послуг водовідведення для таких споживачів: населення; соціальних закладів, закладів охорони здоров’я, навчальних закладів; підприємств, що надають населенню житлово-комунальні послуги.

Щодо такого положення слід зазначити, що застосування мораторію на обмеження/відключення від водо-, тепло-, газо- та електропостачання, послуг водовідведення може призвести до значного зниження рівня оплати за спожиті послуги і, як наслідок, до створення ризику недонадходження до державного та місцевих бюджетів податків і зборів, які сплачуються надавачами таких послуг.

У пункті 2 статті 2 «Прикінцеві положення» законопроекту встановлюється вимога Кабінету Міністрів України у місячний термін забезпечити виплату субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Така пропозиція суперечить положенням статті 95 Конституції України та статті 4 Бюджетного кодексу України, якими встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету, їх розмір і цільове спрямування.

Поряд з тим, згідно із частиною першою статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» зазначена субвенція місцевим бюджетам не передбачена.

На таке у своєму експертному висновку звертає увагу також Міністерство фінансів України, зазначаючи, що законопроект має вплив на показники бюджету, вартісну оцінку якого за відсутністю відповідних розрахунків неможливо провести, та не підтримує прийняття законопроекту у поданій редакції.

Відтак, в порушення частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення  збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про встановлення мораторію на відключення водо-, тепло-, газопостачання, електропостачання, послуг водовідведення населенню України (реєстр. № 1502 від 17.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В., має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету та можливого зменшення надходжень державного і місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України, виключивши пункт 2 статті 2 «Прикінцеві положення» законопроекту.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.103. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації (реєстр. № 1123 від 01.12.2014), поданий народними депутатами України Томенком М.В., Абдулліним О.Р.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

Законопроектом визначаються способи, механізми та етапи реформування друкованих засобів масової інформації (далі – ЗМІ), заснованих органами державної влади, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування.

Основною метою такого реформування, як зазначено у пояснювальні записці до законопроекту, є обмеження впливу органів державної влади, інших державних органів та органів місцевого самоврядування на редакції друкованих ЗМІ, зведення до мінімуму використання друкованих ЗМІ з метою маніпулювання суспільною свідомістю і особистою думкою громадян.

Так, відповідно до норм законопроекту реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюватиметься у два етапи: перший (протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом) та другий (протягом наступних двох років). Зокрема, на першому етапі здійснюється реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій згідно з переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, в інформаційній та видавничій сферах, організовується підвищення кваліфікації працівників таких редакцій, а також складається Зведений список об’єктів реформування; на другому етапі здійснюється реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій, які не реформовані на першому етапі. При цьому, зазначено, що після завершення другого етапу фінансування друкованих засобів масової інформації та редакцій з державного та місцевих бюджетів припиняється.

Статтею 3 законопроекту встановлено, що реформування друкованих засобів масової інформації та редакцій здійснюється шляхом виходу з числа співзасновників друкованих ЗМІ та їх редакцій органів влади, а також перетворення друкованих ЗМІ, заснованих центральними органами виконавчої влади, в офіційні друковані видання.

Разом з тим, у Прикінцевих та перехідних положеннях законопроекту вносяться зміни до статті 7-1 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», якими передбачається, що засновниками офіційних друкованих видань можуть бути центральні органи державної влади, а фінансування видатків на підготовку, випуск і розповсюдження офіційних друкованих видань здійснюється за рахунок і в межах коштів, що передбачаються для утримання відповідних центральних органів виконавчої влади.

Крім того, нормами законопроекту передбачається надання державної підтримки реформованим друкованим засобам масової інформації місцевої сфери розповсюдження за рахунок коштів Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, формами державної підтримки є: встановлення для редакцій пільгових умов надання в оренду приміщень, що перебувають у державній або комунальній власності; адресна підтримка реформованих друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження; надання редакціям реформованих друкованих засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження пріоритетного права на укладення договорів на висвітлення діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

При цьому, нормами законопроекту передбачається надання приміщень, що перебувають у державній або комунальній власності, в яких на час реформування перебували редакції, в оренду строком не менше ніж на п’ятнадцять років з розміром орендної плати, установленим для бюджетних організацій. Разом з тим, майно (крім приміщень і земельних ділянок), яке перебувало на момент набрання чинності цим Законом на балансі редакції (майно, надане редакції засновниками (співзасновниками) друкованого засобу масової інформації та редакції у користування, та майно, придбане трудовим колективом редакції), пропонується передати у власність зазначеному суб’єкту господарювання безоплатно за умови забезпечення функціонування друкованого засобу масової інформації, збереження його назви, цільового призначення, мови видання та тематичної спрямованості.

Реалізація зазначеного зумовить втрати надходжень державного та місцевих бюджетів від орендної плати (у зв’язку із визначенням для редакцій пільгових умов надання в оренду приміщень, що перебувають у державній або комунальній власності) та безоплатної передачі майна друкованим засобам масової інформації.

Крім того, нормами законопроекту пропонується розширити коло осіб, які матимуть право на пенсію відповідно до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», зокрема, надати таке право журналістам електронних засобів масової інформації. Реалізація зазначеного потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Водночас, нормами законопроекту передбачається здійснення перереєстрації друкованих ЗМІ на безоплатній основі. Зазначене призведе до зменшення надходжень до державного бюджету, оскільки відповідно до статті 20 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та пункту 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.1997  р. № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів» при перереєстрації друкованого ЗМІ сплачується реєстраційний збір у розмірі 50 відсотків установленого реєстраційного збору.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація потребує додаткових матеріальних та інших витрат.

Зокрема, авторами законопроекту зазначається, що за орієнтовними розрахунками загальна сума коштів, необхідних на реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації складатиме 195,57 млн грн, у тому числі: на першому етапі в сумі 6,98 млн грн; на другому етапі – в сумі 188,59 млн гривень.

При цьому, авторами зазначено, що середній показник необхідної для надання державної адресної підтримки реформованим друкованим засобам масової інформації ґрунтується на фактично виділених коштах засновниками (співзасновниками), а саме, обласними, міськими державними адміністраціями у 2014 році. Ці кошти виділяються з місцевих бюджетів на підтримку комунальних друкованих засобів масової інформації відповідно до Законів України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» та «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні».

Проте, аналіз положень законопроекту свідчить, що їх реалізація  потребуватиме додаткових видатків державного і місцевих бюджетів для надання фінансової підтримки реформованим друкованим засобам масової інформації та зумовить втрати надходжень державного і місцевих бюджетів від орендної плати, безоплатної передачі майна друкованим засобам масової інформації, а також зменшить надходження державного бюджету від сплати реєстраційного збору.

Враховуючи зазначене, відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету, належить надати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні.

Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Слід зазначити, що статтею 87 Бюджетного кодексу України здійснення видатків державного бюджету на надання фінансової підтримки реформованим друкованим засобам масової інформації не передбачено. Разом з тим, відповідно до статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів, зокрема, належать лише видатки на програми підтримки засобів масової інформації.

Відтак, Бюджетним кодексом України видатки на фінансову підтримку реформованих друкованих засобам масової інформації не передбачені. Про що, відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку в межах компетенції зазначає, що законопроект потребує доопрацювання.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму експертному висновку висловлює ряд зауважень до законопроекту та вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації (реєстр. № 1123 від 01.12.2014), поданий народними депутатами України Томенком М.В., Абдулліним О.Р., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного і місцевих бюджетів, зумовить втрати надходжень державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

1.2.104. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо порядку перерахування сільськогосподарськими товаровиробниками податку на доходи фізичних осіб до відповідних бюджетів місцевого самоврядування (реєстр. № 1251 від 04.12.2014), поданий народним депутатом України Долженковим О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується надати право сільськогосподарському товаровиробнику та його відокремленим підрозділам (якщо відокремлений підрозділ уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ) за результатами звітного податкового періоду перераховувати:

- суми податку на доходи, нараховані на користь фізичних осіб – працівників, до відповідного бюджету місцевого самоврядування за місцем проживання (податковою адресою) вказаних платників податку;

- суми податку на доходи, нараховані на користь фізичних осіб – власників земельних ділянок та/або земельних часток (паїв), до відповідного бюджету місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки та/або земельних часток (паїв) відповідно.

Належить зауважити, що порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до відповідних бюджетів також визначено частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України. Згідно з цією нормою податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі, а податковим агентом – фізичною особою, зараховується до відповідного бюджету за місцем реєстрації такої фізичної особи у органах доходів і зборів.

Відтак, положення законопроекту не узгоджуються з такою нормою Бюджетного кодексу.

Разом з тим, реалізація законопроекту може призвести до розбалансування показників різних бюджетів, зокрема, збільшення надходжень податку на доходи фізичних осіб до бюджетів одних адміністративно-територіальних одиниць та зменшення таких надходжень до бюджетів інших адміністративно-територіальних одиниць. На зазначене також звертає увагу у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України, надає зауваження до законопроекту та зазначає, що він потребує доопрацювання.

У цьому зв’язку також необхідно зазначити, що податок на доходи фізичних осіб належить до доходів загального фонду місцевих бюджетів, за якими здійснюється горизонтальне вирівнювання податкоспроможності місцевих бюджетів (статті 98 і 99 Бюджетного кодексу України). Тому, у разі зміни порядку зарахування цього податку відповідно до запропонованого у законопроекті механізму, буде здійснено відповідні перерахунки міжбюджетних трансфертів, що встановлюються для горизонтального вирівнювання податкоспроможності територій (базова і реверсна дотації), внаслідок чого для місцевих бюджетів, у яких збільшаться/зменшаться надходження даного податку, буде зменшено/збільшено базову дотацію або збільшено/зменшено реверсну дотацію.

Проте, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91). Положення законопроекту щодо набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо порядку перерахування сільськогосподарськими товаровиробниками податку на доходи фізичних осіб до відповідних бюджетів місцевого самоврядування (реєстр. № 1251 від 04.12.2014), поданий народним депутатом України Долженковим О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення надходжень податку на доходи фізичних осіб до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Законопроект не узгоджується з нормами частини другої статті 64 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.105. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про державну підтримку санаторно-курортного реабілітаційного центру «Слов’янський курорт», (реєстр. № 1446 від 11.12.2014), поданий народним депутатом України Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом визначаються засоби державної підтримки дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», зокрема пропонується встановити такі заходи державної підтримки:

- придбання 100 % путівок санаторіїв, що входять до складу Центру, за рахунок коштів державного бюджету, які щорічно належить передбачати у державному бюджеті;

- погашення за рахунок коштів державного бюджету заборгованості перед постачальниками комунальних послуг, яка утворилася станом на 31 грудня 2014 року;

- списання податкового боргу, який виник станом на 31 грудня 2014 року;

- встановити для Центру оплату за житлово-комунальні послуги, послуги з газо- та електропостачання, що використовується для власних потреб, за цінами і тарифами, встановленими для населення.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, призведе до втрат доходів бюджету у зв’язку із списанням податкової заборгованості та зменшенням обсягів сплати підприємствами електроенергетики та житлово-комунального господарства податків і зборів до державного та місцевих бюджетів через зменшення рівня рентабельності таких підприємств.

Крім того, слід врахувати, що згідно із статтею 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. При цьому, установлення державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими цінами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій до зміни законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, згідно із Бюджетним кодексом України за рахунок бюджетних коштів здійснюють свою діяльність бюджетні установи, діяльність яких є неприбутковою, а дочiрнє пiдприємство «Санаторно-курортний реабiлiтацiйний центр «Слов’янський курорт» ЗАТ лiкувально-оздоровчих закладiв профспілок України «Укрпрофоздоровниця» не є бюджетною установою. Аналогічні зауваження висловило також Міністерство фінансів України, зауваживши про те, що прийняття рiшення щодо фiнансування з державного бюджету дочiрнього пiдприємства «Санаторно-курортний реабiлiтацiйний центр «Слов’янський курорт» ЗАТ лiкувально-оздоровчих закладiв профспiлок України «Укрпрофоздоровниця» порушить принципи бюджетної системи щодо справедливості й неупередженості.

Загалом Міністерство фінансів України не підтримує поданий законопроект, оскільки реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

Воднчас, стосовно закупiвлi санаторно-курортних путiвок Мінфін зазначає, що щороку виходячи iз фiнансових можливостей у Державному бюджетi України вiдповiдно до чинного законодавства передбачаються бюджетні асигнування на безоплатне забезпечення санаторно-курортними путiвками інвалідів, у тому числi інвалідів-спинальників,

Відмічено, що у Законi України «Про Державний бюджет України на 2015 рiк» Мiнiстерству соціальної полiтики за бюджетною програмою «Заходи iз соціальної, трудової та професійної реабiлiтацiї iнвалiдiв» по загальному фонду передбаченi бюджетні асигнування у обсязi 931,9 млн грн, у складi яких враховані видатки на санаторно-курортне оздоровлення інвалідів, оплату проїзду супроводжуючих інвалідів-спинальників, виплату грошової компенсації замість санаторно-курортного лікування. Міністерство соціальної політики України як головний розпорядник бюджетних коштiв у межах встановлених йому бюджетних повноважень здiйснюе управлiння цими коштами, забезпечуючи ефективне, результативне i цiльове використання бюджетних коштiв.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про державну підтримку санаторно-курортного реабілітаційного центру «Слов’янський курорт», поданий народним депутатом України Солодом Ю.В. (реєстр. № 1446 від 11.12.2014):

- має вплив на показники бюджету (призведе до втрати доходів державного бюджету та збільшить витрати державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

- рекомендувати Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму узгодити його положення з вимогами Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.106. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про вільну (спеціальну) економічну зону «Порто-франко» (реєстр. № 1731 від 14.01.2015), поданий народними депутатами України Рабіновичем В.З., Пресманом О.С., Скориком М.Л.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується з 2016 року створити вільну (спеціальну) економічну зону «Порто-франко» (далі – СЕЗ) на період 30 років в межах Одеської області, визначити механізм її функціонування, запровадити на території СЕЗ митний режим вільної митної зони (із звільненням від оподаткування митними платежами) для необмеженого кола юридичних осіб, що здійснюють господарську діяльність в межах СЕЗ. Крім того, у законопроекті визначаються операції, щодо яких не справляються ввізне та вивізне мито, акцизний податок, а податок на додану вартість пропонується справляти за нульовою ставкою. Також передбачено, що на період функціонування СЕЗ суб’єкти СЕЗ при реалізації інвестиційних проектів протягом перших 3 років звільняються від сплати податку на прибуток підприємств, а наступні 3 роки сплачують цей податок за ставкою 50 % від діючої, зменшують валовий дохід на суму інвестицій у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів та звільняються від сплати земельного податку.

Потрібно зазначити, що згідно з частиною третьою статті 6 законопроекту за реєстрацію суб’єктів СЕЗ справляється плата, розмір якої встановлюється Одеською обласною радою, а відповідні кошти спрямовуються на розвиток інфраструктури СЕЗ у порядку, визначеному виконавчим комітетом Одеської обласної ради за погодженням з Міністерством фінансів України.

Насамперед належить зауважити, що такі положення законопроекту суперечать нормам Бюджетного кодексу України, зокрема, пункту 4 частини першої статті 7 /принцип повноти – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування/, частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/, главі 11 /згідно з якою визначаються надходження та витрати місцевих бюджетів/. Відтак, відповідне питання не може унормовуватися відповідним законопроектом і є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

Слід зазначити, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються виключно Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися іншими законами України (пункт 7.3 статті 7 Кодексу), а зміни до Митного кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Митного кодексу України (пункт 9 розділу XXI цього Кодексу).

Варто також відмітити, що даний законопроект системно пов’язаний з іншими законопроектами цих же розробників «Про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території вільної (спеціальної) економічної зони «Порто-франко») (реєстр. № 1733 від 14.01.2015) та «Про внесення зміни до Митного кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території вільної (спеціальної) економічної зони «Порто-франко»)» (реєстр. № 1732 від 14.01.2015), а відтак розглядати такі законопроекти доцільно взаємоузгоджено.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект, наводячи відповідну аргументацію, та відмічає, що реалізація положень законопроекту  разом із законопроектом за реєстр. № 1733 матиме значний негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від обсягів зовнішньої та внутрішньої торгівлі, що здійснюється суб’єктами господарювання, а також від кількості суб’єктів господарювання, які реалізуватимуть інвестиційні проекти на території СЕЗ та результатів їх фінансово-господарської діяльності, розмірів ділянок суб’єктів СЕЗ (за даними Держстату обсяг експорту-імпорту товарів за 10 місяців 2014 року в Одеській області становив 1,5 і 1,8 млрд дол. США відповідно).

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про вільну (спеціальну) економічну зону «Порто-франко» (реєстр. № 1731 від 14.01.2015), поданий народними депутатами України Рабіновичем В.З., Пресманом О.С., Скориком М.Л., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, акцизного податку і плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України, а саме: абзац другий частини третьої статті 6 законопроекту виключити, як такий, що суперечить вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, пункту 4 частини першої статті 7, частині п’ятій статті 13, главі 11), а порушені у цьому положенні законопроекту питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.107. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про Економічний експеримент на території міста Одеса» (реєстр. № 1786 від 16.01.2015), поданий народними депутатами України Ківаловим С.В., Кіссе А.І., Матвійчуком Е.Л.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2016 року на п’ять років запровадити Економічний експеримент на території міста Одеси (далі – Економічний експеримент «Одеса»). При цьому, суб’єктів господарської діяльності, що беруть участь у такому експерименті, передбачається звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємств, податком на доходи фізичних осіб та земельним податком.

Потрібно зазначити, що згідно з частиною третьою статті 6 законопроекту за реєстрацію суб’єктів, які беруть участь у Економічному експерименті «Одеса», справляється плата, розмір якої встановлюється Одеською міською радою, а відповідні кошти спрямовуються на розвиток інфраструктури Економічного експерименту «Одеса» у порядку, визначеному виконавчим комітетом Одеської міської ради за погодженням з Міністерством фінансів України.

Насамперед належить зауважити, що такі положення законопроекту суперечать нормам Бюджетного кодексу України, зокрема, пункту 4 частини першої статті 7 /принцип повноти до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування/, частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/, главі 11 /згідно з якою визначаються надходження та витрати місцевих бюджетів/. Відтак, відповідне питання не може унормовуватися відповідним законопроектом і є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

Варто звернути увагу, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються виключно Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися іншими законами України (пункт 7.3 статті 7 Кодексу).

Слід також відмітити, що даний законопроект системно пов’язаний із іншим законопроектом цих же розробників «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реалізації норм Закону України «Про Економічний експеримент на території міста Одеси»)» (реєстр. № 1787 від 16.01.2015), а відтак розглядати такі законопроекти доцільно взаємоузгоджено.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект, наводячи відповідну аргументацію, та відмічає, що реалізація положень законопроекту разом із законопроектом за реєстр. № 1787 матиме значний негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які реалізовуватимуть інвестиційні проекти на території м. Одеси, результатів їх фінансово-господарської діяльності, заробітної плати та розмірів земельних ділянок, які використовуватимуться суб’єктами експерименту у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків, а також податку на доходи фізичних осіб призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про Економічний експеримент на території міста Одеса» (реєстр. № 1786 від 16.01.2015), поданий народними депутатами України Ківаловим С.В., Кіссе А.І., Матвійчуком Е.Л., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та плати за землю і потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України, а саме: абзац другий частини третьої статті 6 законопроекту виключити, як такий, що суперечить вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, пункту 4 частини першої статті 7, частині п’ятій статті 13, главі 11), а порушені у цьому положенні законопроекту питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.108. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальної захищеності інвалідів в Україні (реєстр. № 1400 від 11.12.2014), поданий народним депутатом України Кужель О.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом передбачається внести зміни до законів України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України» та «Про реабілітацію інвалідів в Україні» стосовно:

- створення Державної служби з питань медико-соціальної експертизи та реабілітації й визначення інвалідності комісіями з питань медико-соціальної експертизи та реабілітації, які є органами служби;

- надання податкових пільг підприємствам громадських організацій інвалідів за умови наявності реєстрації у органі фіскальної служби заяви про бажання отримати таку пільгу та позбавлення таких пільг за поданням цієї державної інституції;

- запровадження спеціалізованого публічного обліку працездатних інвалідів і сплати адміністративно-господарських санкцій у разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів підприємствами, установами, організаціями за умови існування в області спеціалізованого публічного обліку працездатних інвалідів з 01.01.2016 р.;

- поширення на бюджетні установи зобов’язання сплачувати адміністративно-господарські санкції у разі невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів;

- запровадження розподілу фінансової допомоги за рахунок коштів адміністративно-господарських санкцій між роботодавцями і громадськими організаціями на умовах конкурсу, відстеження та контроль за цільовим використанням отриманої роботодавцями фінансової допомоги за показниками результативності;

- надання інвалідам додатково 50 % знижки вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах), залізничного, автомобільного транспорту в період з 16 травня по 30 вересня для задоволення потреб у відновленні їх здоров’я.

Довідково: адміністративно-господарські санкції у разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів є надходження Фонду соціального захисту інвалідів, що зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і використовуються на реалізацію заходів щодо соціальної, трудової та професійної реабілітації інвалідів. У Державному бюджеті України на 2015 рік Фонду соціального захисту інвалідів для реалізації заходів щодо соціальної, трудової та професійної реабілітації інвалідів передбачено видатки загалом у сумі 1 105,3 млн грн, у тому числі за спеціальним фондом – 173,5 млн гривень.

Враховуючи вищевикладене, реалізація положень законопроекту матиме наслідком зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів /за рахунок надання податкових пільг підприємствам громадських організацій інвалідів та недонадходження адміністративно-господарських санкцій через запропоновані додаткові умови їх застосування/, а також потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України /на забезпечення діяльності нового органу державної влади – Державної служби з питань медико-соціальної експертизи та реабілітації і може зумовити необхідність спрямування додаткового обсягу коштів із загального фонду державного бюджету на здійснення Фондом соціального захисту інвалідів заходів із соціального захисту та реабілітації інвалідів у зв’язку із зменшенням цільових надходжень до цього Фонду і відповідно витрат спеціального фонду державного бюджету на заходи, що здійснюються Фондом/, а надання додаткових пільг з перевезення інвалідів зумовить ще й необхідність виділення коштів з місцевих бюджетів.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За експертним висновком Міністерства фінансів України законопроект в межах компетенції не підтримується, оскільки його реалізація потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів. При цьому, Міністерство фінансів висловило інші зауваження по суті законопроекту. Зокрема, окремо зауважено, що пропозиція стосовно створення Державної служби з питань медико-соціальної експертизи та реабілітації не може бути предметом цього законопроекту, оскільки відповідно до пункту 91 статті 116 Конституції України питання утворення, реорганізації і ліквідації міністерств та інших центральних органів виконавчої влади віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

Слід звернути увагу, що положеннями законопроекту передбачається можливість надання центральним органам виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту інвалідів, ветеранів війни, позик, поворотної та безповоротної фінансової допомоги підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів. Проте, частиною четвертою статті 16 Бюджетного кодексу України встановлено заборону на здійснення бюджетними установами запозичень у будь-якій формі (крім випадків, передбачених Кодексом) або надання юридичним чи фізичним особам кредитів з бюджету (якщо не встановлено відповідні бюджетні призначення надання кредитів з бюджету).

У свою чергу, частина перша статті 23 Бюджетного кодексу України регламентує, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке згідно з пунктом 8 частини першої статті 2 Кодексу має кількісні, часові і цільові обмеження. Частиною сьомою статті 20 Кодексу передбачено, що за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, затверджуються порядки використання коштів державного бюджету, які, зокрема, мають містити положення щодо напрямів використання бюджетних коштів.

Враховуючи вимоги Бюджетного кодексу України, бюджетні установи мають право на взяття бюджетних зобов’язань та проведення видатків за умови встановлення їм бюджетних призначень відповідного цільового спрямування.

Зважаючи на вищезазначені вимоги Бюджетного кодексу України, положення законопроекту щодо надання центральним органам виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту інвалідів, ветеранів війни, позик, поворотної та безповоротної фінансової допомоги підприємствам і організаціям громадських організацій інвалідів потребує доопрацювання.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на сьогодні не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціальної захищеності інвалідів в Україні (реєстр. № 1400 від 11.12.2014), поданий народним депутатом України Кужель О.В.:

- мають вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження та збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.109. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про садівництво громадян» (реєстр. № 1467 від 15.12.2014), поданий народними депутатами України І.Г. Кириленком, В.Є. Івченком.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроект визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері садівництва громадян і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами та громадянами щодо організації використання земельних ділянок для колективного або індивідуального ведення садівництва та діяльності садівницьких товариств.

Зокрема, статтею 17 законопроекту передбачається державна цільова підтримка садівництва громадян відповідно до державної цільової та регіональних програм розвитку колективного садівництва громадян за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів у порядку, встановленому Законом. При цьому, прикінцевими положеннями до законопроекту Кабінету Міністрів України доручено розробити та затвердити Державну цільову програму розвитку садівництва громадян в Україні на  період до 2020 року. Також визначається, що Кабінет Міністрів України відповідно до зазначеної державної цільової програми розвитку колективного садівництва громадян щорічно при підготовці проекту Державного бюджету України має передбачати відповідні кошти на підтримку розвитку садівництва громадян та підвищення родючості ґрунтів; органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до регіональних програм розвитку колективного садівництва громадян щорічно передбачати кошти в проектах місцевих бюджетів на підтримку садівництва громадян та підвищення родючості ґрунтів. Відповідно, реалізація законопроекту призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів.

Крім того, пропонується для садівницьких товариств застосовувати тарифи на електроенергію та інші комунальні послуги як для сільських жителів. Запровадження такої законодавчої пропозиції призведе до погіршення фінансово-економічного стану підприємств і організацій, що надають вказані послуги, збільшення кількості збиткових підприємств галузі.

Загалом, зазначене спричинить зменшення надходжень до бюджетів від сплати підприємствами електроенергетики та житлово-комунального господарства податків і зборів та може зумовити необхідність спрямування додаткових витрат державного та місцевих бюджетів на компенсацію відповідних втрат таких підприємств.

Так, згідно із статтею 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. При цьому, установлення державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими цінами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків державного та місцевих бюджетів за виключенням випадків реалізації заходів, передбачених державними цільовими та регіональними програмами.

Отже, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Загалом, Міністерство фінансів України пропонує цей законопроект доопрацювати, висловлюючи зауваження по суті законодавчої пропозиції. Зокрема, зауважується про неузгодженість положень законопроекту Земельному кодексу України, законам України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про землеустрій», а також наголошується про недоцільність спрямування коштів державного бюджету на розвиток садівництва громадян, оскільки такі заходи не мають загальнодержавного значення. Слід зауважити, що відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 82 та частини другої статті 83 Бюджетного кодексу України видатки, що мають місцевий характер, здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про садівництво громадян» (реєстр. № 1467 від 15.12.2014), поданий народними депутатами України І.Г. Кириленком, В.Є. Івченком:

1) має вплив на показники бюджету (збільшує витрати і зменшує надходження державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин при доопрацюванні законопроекту узгодити норми законопроекту із вимогами Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.110. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» щодо деяких питань виробництва сільськогосподарської техніки (реєстр. № 1240 від 04.12.2014), поданий народними депутатами України Головком М.Й. Осуховським О.І., Іллєнком А.Ю., Марченком О.О., Бубликом Ю.В., Левченком Ю.В. та Рудиком С.Я.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу», якими передбачається викладення у новій редакції понять «вітчизняна техніка і обладнання для агропромислового комплексу», «вітчизняна техніка і обладнання для агропромислового комплексу спільного виробництва» та «підприємства вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу».

Також законопроектом уточнюються повноваження центральних органів виконавчої влади у проведенні державної політики пріоритетного розвитку машинобудування для агропромислового комплексу (зміни до статей 6, 7, 10 Закону). Крім того, пропонується розширити пільгове оподаткування податком на додану вартість, включивши операції з оплати вартості витрат, спрямованих на науковий супровід інноваційних проектів державного значення, здійснених як за рахунок бюджету, так і за власні кошти підприємств (зміни до пункту 1 статті 11 Закону), застосовувати пільгове оподаткування податку на додану вартість та оформлення митних процедур операцій із ввезення технологічного обладнання, устаткування та комплектувальних виробів підприємств вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу (новий пункт 5 статті 11 Закону).

Крім того, новими положеннями статті 15 Закону визначено основні заходи щодо удосконалення ринку вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового  комплексу та механізму забезпечення нею, серед яких:

- регулювання ставок ввізного мита при ввезенні на територію України іноземної техніки, аналоги якої виготовляються в Україні;

- формування частини видатків на заходи в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу за рахунок коштів, що надходитимуть від додаткового оподаткування операцій з ввезення на митну територію України іноземної сільськогосподарської техніки і обладнання в розмірі до 5 відсотків від її митної вартості;

- надання місцевими органами виконавчої влади, в тому числі за рахунок відповідних видатків місцевих бюджетів, підтримки уповноваженому органу, який впроваджує державну політику пріоритетного розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу в питаннях формування інфраструктури ринку техніки і обладнання для агропромислового комплексу, її технічного обслуговування і ремонту.

Аналіз положень законопроекту засвідчує, що їх реалізація призведе до зменшення надходжень до державного бюджету у разі внесення відповідних змін до Податкового і Митного кодексів України та потребуватиме витрат державного і місцевих бюджетів.

Однак, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що статтею 197 Податкового кодексу України (далі – Кодексу) передбачено звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з:

оплати вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і дослідницько-конструкторських робіт особою, яка безпосередньо отримує такі кошти з рахунка органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (підпункт 197.1.22 пункту 197.1 статті 197 Кодексу);

ввезення на митну територію України матеріалів, устаткування, комплектуючих, що використовуються для виробництва: (енергозберігаючого обладнання і матеріалів, виробів, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів) (підпункт 197.16.2 пункту 197.16 статті 197 Кодексу).

Також зазначено, що відповідно до пункту 5.2 статті 5 Кодексу поняття, терміни, правила та положення інших актів, що суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Стаття 7 Кодексу визначає, що підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

Тобто, ініціативи щодо додаткового унормування питань, пов’язаних з оподаткуванням операцій з виробництва (введення) сільськогосподарської техніки, мають бути врегульовані шляхом внесення змін до Податкового кодексу України.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України в межах компетенції законопроект не підтримується, при цьому висловлено зауваження та застереження щодо недоцільності введення додаткових податкових пільг.

Крім того, слід зазначити, що положення статті 15 Закону щодо формування частини видатків на заходи в агропромисловому комплексі на умовах фінансового лізингу за рахунок коштів, що надходитимуть від додаткового оподаткування операцій з ввезення на митну територію України іноземної сільськогосподарської техніки і обладнання в розмірі до 5 відсотків від її митної вартості, – не узгоджуються із вимогами статті 95 Конституції України, а також пункту 8 частини першої статті 2, частини п’ятої статті 13, частини першої статті 23, частини першої статті 30, пункту 5 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України, згідно яких будь-які видатки державного бюджету здійснюються відповідно до бюджетних призначень, встановлених законом про державний бюджет. Відтак, така ініціатива не може бути предметом регулювання даного законопроекту.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловлює до законопроекту свої зауваження і пропозиції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» щодо деяких питань виробництва сільськогосподарської техніки (реєстр. № 1240 від 04.12.2014), поданий народними депутатами України Головком М.Й. Осуховським О.І., Іллєнком А.Ю., Марченком О.О., Бубликом Ю.В., Левченком Ю.В. та Рудиком С.Я.:

1) має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, а також зменшуючи надходження бюджету за умови внесення відповідних змін до податкового та митного законодавства та залежно від наслідків їх практичного застосування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин при доопрацюванні законопроекту узгодити норми законопроекту із вимогами Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.111. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо забезпечення конституційних гарантій надання громадянам безоплатної медичної допомоги) (реєстр. № 1483 від 16.12.2014), поданий народним депутатом України Насаликом І.С.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом передбачається внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я, зокрема щодо уточнення поняття «медична допомога», а також визначення нових понять, таких як «якість медичної допомоги», «гарантований державою рівень надання медичної допомоги», «доступність медичної допомоги».

Окрім цього, пропонується внести зміни до статей 18 та 25 цього закону в частині встановлення положень щодо співфінансування з державного бюджету та місцевих бюджетів надання безоплатної медичної допомоги в умовах стаціонарного лікування на паритетних умовах та на підставі місцевих фінансово забезпечених програм. Також визначається, що безоплатна медична допомога всім іншим категоріям надається на підставі угоди /має укладаєтися між органом місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони здоровя/ про паритетне співфінансування витрат на надання стаціонарної медичної допомоги у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів та не узгоджується із положеннями Бюджетного кодексу України, яким не передбачено надання послуг безоплатної медичної допомоги на умовах співфінансування, крім того, порушуватиме вимоги статтi 85 Бюджетного кодексу України, якою заборонено здiйснювати впродовж бюджетного перiоду видатки на одну мету одночасно з рiзних бюджетiв.

Слід звернути увагу, що положеннями Бюджетного кодексу України видатки на охорону здоров’я розмежовано між державним та місцевими бюджетами і типами медичних закладів та установ. При цьому, згідно із статтею 1 Бюджетного кодексу України відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, регулюються цим Кодексом. Водночас, відповідно до вимог статті 4 Кодексу бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, при цьому, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

За експертним висновком Міністерства фінансів України прийняття зазначеного законопроекту не підтримується, з огляду на те, що його реалізація, беручи до уваги дані наведені у пояснювальній записці до законопроекту, потребуватиме додаткових витрат державного бюджетну на забезпечення гарантованого рівня надання медичної допомоги у повному обсязі у сумі близько 4 млрд грн у розрахунку на рік, а також на не відповідність вимогам статті 85 Бюджетного кодексу України.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій до зміни законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловлює зауваження до законопроекту та вважає, що він потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо забезпечення конституційних гарантій надання громадянам безоплатної медичної допомоги) (реєстр. № 1483 від 16.12.2014), поданий народним депутатом України Насаликом І.С.:

 - має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань охорони здоров’я при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.112. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про забезпечення державної підтримки заходів з розвитку та популяризації української мови та української друкованої продукції (реєстр. № 1387 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України А.В. Яценком.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет Верховної Ради України з питань культури і духовності.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його основним завдання є надання державної підтримки заходів з розвитку та популяризації української мови та україномовної друкованої продукції, як сукупності правових, економічних, соціальних, організаційних та інших заходів державного сприяння, а також подовження терміну дії пільг наданих державою для підтримки та розвитку книговидавничої справи.

За визначенням автора, реалізація законопроекту не потребує додаткового навантаження на бюджет.

Проте, проект передбачає протягом 2015 – 2020 років з державного бюджету України щорічну державну підтримку заходів з розвитку та популяризації української мови та україномовної друкованої продукції.

Така державна підтримка має бути спрямована на: створення та забезпечення роботи спеціальних курсів, гуртків і семінарів з вивчення української мови та підвищення рівня володіння українською мовою різними категоріями громадян; розширення видання пам'яток української писемності; створення довідників, словників різного типу і призначення, навчальних посібників з української мови, їх видання масовими тиражами; підготовку і видання академічних зібрань творів класиків української літератури та українського фольклору; підготовку науково-довідкових видань з української мови тощо.

Для реалізації зазначеного законопроектом визначено, що кошти на фінансування заходів з розвитку та популяризації української мови та україномовної друкованої продукції виділяються окремим рядком у Державному бюджеті України або бюджеті Автономної Республіки Крим, у бюджетах місцевого самоврядування в порядку, встановленому законодавством і обслуговуються Державним казначейством України.

При цьому, зазначено що розподіл коштів державної підтримки заходів з розвитку та популяризації української мови та україномовної друкованої продукції, в державному та місцевих бюджетах, здійснюється Кабінетом Міністрів України (стаття 8 законопроекту). Разом з тим, підпунктом 3.1. пункту 3 розділу II доручається Кабінету Міністрів України при розробці проекту державного бюджету на 2015 рік та наступні роки до 2020 року включно передбачити кошти державної підтримки інвестиційних проектів спрямованих на переоснащення видавничо-поліграфічної бази україномовних видань, розроблення і запровадження новітніх технологій та розширення виробництва україномовної книжкової продукції.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначено, що за інформацією Державного комітету телебачення і радіомовлення, на розбудову переоснащення видавничо-поліграфічної бази україномовних видань, розроблення і запровадження новітніх технологій та розширення виробництва україномовної книжкової продукції необхідно буде вишукати додатково понад 0,4 млрд гривень.

Тому, реалізація зазначеного потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України.

Разом з тим, стаття 6 законопроекту встановлює ще одну форму державної підтримки заходів з розвитку та популяризації української мови та україномовної друкованої продукції, яка здійснюється шляхом протекціоністської політики зниження споживчої вартості інформаційної, друкованої, поліграфічної продукції, включаючи податкове, тарифне, митне, валютне та господарське регулювання, відшкодування збитків, подання фінансової допомоги.

Враховуючи зазначене, законопроектом шляхом внесення змін до Митного кодексу України пропонується термін дії пільг, наданих до 1 січня 2015 року, продовжити до 1 січня 2020 року з оподаткування ввізним митом при ввезені на митну територію України та поміщенні і митний режим імпорту товари, які не виробляються в Україні, і ввозяться на митну територію України для використання у видавничій діяльності україномовних видань та діяльності з виготовлення книжкової продукції, надрукованої повністю або не менше як на 50 % українською мовою, яка виробляється в Україні /по 43 товарних підкатегоріях УКТЗЕД/.

Запровадження зазначених пільг призведе до порушення принципу єдиного підходу до встановлення податків та зборів, звуження бази оподаткування і, як наслідок, до зменшення надходжень державного бюджету, зокрема, від ввізного мита.

За інформацією Державної фіскальної служби обсяг наданих пільг з оподаткування ввізним митом товарів, які ввозяться на митну територію України для використання у видавничій діяльності, в 2013 році склав 4,1 млн грн, за 9 місяців 2014 року – 2,6 млн грн, про що відмічено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Враховуючи зазначене, відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету, належить надати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні.

Крім того, зазначені зміни не узгоджується з положеннями Митного кодексу України. Згідно із пунктом 9 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Митного кодексу України.

Разом з тим, положення законопроекту не узгоджуються із бюджетним законодавством. Так, відповідно до статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, а також положенням пунктів 6-8 частини першої статті 2 та частини першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України, якими зазначена конституційна норма конкретизується. Нормами Бюджетного кодексу України, зокрема, частиною другою статті 4 встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

Поряд з цим, норми визначені в статтях 4 та 7 законопроекту вже врегульовані Бюджетним кодексом України. Так, частиною сьомою статті 20 Кодексу встановлено, що за рішенням Кабінету Міністрів України порядки використання коштів державного бюджету затверджуються Кабінетом Міністрів України або головним розпорядником коштів державного бюджету за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, а частиною першою статті 43 Кодексу встановлено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. В органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, бюджетним установам відкриваються рахунки у встановленому законодавством порядку.

Разом з тим, нормами законопроекту пропонується здійснювати Кабінетом Міністрів України розподіл коштів місцевих бюджетів з державної підтримки заходів з розвитку та популяризації української мови та україномовної друкованої продукції. Проте, пунктом 3 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України визначається принцип самостійності бюджетної системи, за яким Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів бюджету, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування визначати напрями використання бюджетних коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних місцевих рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні місцеві бюджети. Крім того, частиною другою статті 76 Бюджетного кодексу України встановлено, що виключно рішенням про місцевий бюджет визначаються, зокрема, загальні суми видатків та кредитування місцевого бюджету (з розподілом на загальний та спеціальний фонди).

Слід зазначити, що питання щодо закріплення законопроектом приписів фінансування заходів з розвитку та популяризації української мови та україномовної продукції окремим рядком у Державному бюджеті України на сьогодні практично врегульоване. Так, фінансування заходів з розвитку та популяризації україномовної продукції здійснюється за окремою бюджетною програмою – «Випуск книжкової продукції за програмою «Українська книга» (код 1701110), а забезпечення розвитку та застосування української мови здійснюється у межах бюджетної програми «Здійснення концертно-мистецьких та культурологічних загальнодержавних заходів, заходів з вшанування пам’яті, заходів з виявлення та підтримки творчо обдарованих дітей та молоді, заходів, пов’язаних із забезпеченням свободи совісті та релігії, державна підтримка регіональних культурних ініціатив та аматорського мистецтва, поповнення експозицій музеїв та репертуарів театрів, концертних та циркових організацій, забезпечення розвитку та застосування української мови» (код 1801170).

Крім того, слід звернути увагу на те, що значна частина положень статті 2 проекту, які стосуються напрямів та видів державної підтримки книговидання, кореспондуються з положеннями статей 3, 5 Закону України «Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні». Крім того, термінологія, що вживається у цій статті не узгоджується з чинним Законом України «Про бібліотеки та бібліотечну справу». Так, законопроектом згадуються такі види бібліотек, як «наукові, масові і технічні», тоді як у статті 6 вищезазначеного Закону бібліотеки за значенням поділяються на всеукраїнські загальнодержавного значення (національні, державні), республіканські (Автономної Республіки Крим), обласні, міські, районні, селищні, сільські, за змістом фондів - на універсальні, галузеві, міжгалузеві, за призначенням – на публічні (загальнодоступні), спеціальні (академій наук, науково-дослідних інститутів, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій) та спеціалізовані (для дітей, юнацтва, осіб з фізичними вадами).

Відповідно до норм законопроекту цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. Проте, відповідно до положень частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Тому, відповідні норми запропонованого проекту закону, у разі його прийняття, повинні застосовуватися відповідно до вимог бюджетного законодавства.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту вплине на дохідну та видаткову частини державного та місцевих бюджетів і в межах компетенції не підтримує прийняття цього законопроекту.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про забезпечення державної підтримки заходів з розвитку та популяризації української мови та української друкованої продукції» (реєстр. № 1387 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України А.В. Яценком має вплив на показники бюджету (призведе до зменшення надходжень державного бюджету і потребуватиме додаткових видатків державного та місцевого бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами бюджетного та митного законодавства.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

1.2.113. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» (щодо працевлаштування молоді) (реєстр. № 1524 від 19.12.2014), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом передбачається внести зміни до Закону України «Про зайнятість населення» стосовно:

- збільшення квоти з 5 до 30 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік для працевлаштування молоді до 30 років підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 10 осіб /за діючою нормою квота встановлена у розмірі 5 % і лише для підприємств із штатною чисельністю понад 20 осіб/;

- збільшення з двох до п’яти років терміну виплати компенсації роботодавцю, який працевлаштовує молодь, фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу;

- зарахування до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі – Фонд) суми штрафів, передбачених частинами третьою, четвертою, сьомою і восьмою статті 53 цього Закону (у разі провадження суб’єктом господарювання діяльності з надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном без отримання відповідної ліцензії або наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця без отримання відповідного дозволу, неподання або порушення порядку подання цим суб’єктом відомостей про працевлаштування ним осіб, порушення ним вимог цього Закону та Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», а також отримання від громадян, що отримали послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, гонорарів, комісій та інших винагород) /за діючою нормою такі суми штрафів зараховуються до доходів загального фонду державного бюджету/;

- підвищення відповідальності за порушення законодавства про зайнятість населення шляхом підвищення штрафів за вчинені порушення у 7,5 – 10 разів і встановлення їх у розмірі від 20 до 100 мінімальних заробітних плат /виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01 січня 2015 року, суми штрафів відповідно становитимуть 24 360 грн – 121 800 гривень/.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України належать кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону (крім штрафів, визначених пунктами 37-39 частини першої статті 64, пунктами 26 і 27 частини першої статті 66 та пунктами 11, 12, 13 і 13-1 частини першої статті 69 цього Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, положення законопроекту не узгоджуються з вимогами Бюджетного кодексу України та їх реалізація матиме наслідком зменшення надходжень державного бюджету у зв’язку із не зарахуванням до доходів державного бюджету штрафів за окремі порушення законодавства про зайнятість населення.

Водночас, законодавча ініціатива призведе до збільшення надходжень до бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття /за рахунок надходжень вищезазначених сум штрафів та збільшення їх розмірів, а також збільшення до 30 відсотків квоти для працевлаштування молоді до 30 років підприємствам, установам і організаціям з чисельністю штатних працівників понад 10 осіб/, і відповідно дозволить Фонду проводити додаткові витрати, разом з тим потребуватиме додаткових витрат Фонду у зв’язку із збільшенням терміну виплати компенсації роботодавцю, який працевлаштовує на нове робоче місце громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштування та яким надано статус безробітного, за направленням територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За експертним висновком Міністерства фінансів України законопроект в межах компетенції не підтримується, оскільки його реалізація призведе до зменшення дохідної частини державного бюджету та потребуватиме щорічно додаткових витрат Фонду, які можуть призвести до необхідності збільшення розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на сьогодні не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» (щодо працевлаштування молоді) (реєстр. № 1524 від 19.12.2014), поданого народним депутатом України Рабіновичем В.З.:

- мають вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження державного бюджету), а також на показники Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (переважно збільшуючи витрати та збільшуючи надходження у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.114. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збору на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури територій населених пунктів сільських, селищних та міських рад (реєстр. № 1617 від 24.12.2014), поданий народним депутатом України Бобовим Г.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається доповнити Податковий кодекс України новою статтею 268-1 щодо справляння з 1 січня 2016 року нового місцевого збору – збору на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури територій населених пунктів сільських, селищних та міських рад (далі – збір), який сплачуватиметься орендарями земель сільськогосподарського призначення (ріллі) у розмірі 0,5 % від суми нормативно-грошової оцінки за 1 гектар земель сільськогосподарського призначення (ріллі).

Необхідно зазначити, що згідно з абзацом третім пункту 2 розділу І законопроекту (щодо пункту 268-1.1 нової статті 268-1) кошти від збору зараховуються до спеціального фонду місцевого бюджету і використовуються за цільовим призначенням на потреби розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Крім того, абзацом двадцять сьомим пункту 2 розділу І законопроекту (щодо підпункту 268-1.9.1 нової статті 268-1) визначено, що збір використовується за цільовим призначенням на потреби розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури територій населених пунктів сільських, селищних та міських рад.

Насамперед належить зауважити, що такі положення законопроекту суперечать нормам Бюджетного кодексу України, зокрема, частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/ та главі 11 /згідно з якою визначаються надходження та витрати місцевих бюджетів/. Відтак, питання щодо цільового спрямування збору не може унормовуватися даним законопроектом і є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

За експертною оцінкою Міністерства фінансів України додаткові надходження від запровадження збору можуть становити близько 1 млрд гривень. Крім того, Мінфін у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект, наводячи відповідну аргументацію.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збору на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури територій населених пунктів сільських, селищних та міських рад (реєстр. № 1617 від 24.12.2014), поданий народним депутатом України Бобовим Г.Б.:

1) матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів місцевих бюджетів від запровадження відповідного місцевого збору). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

2) рекомендувати при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України, а саме:

- абзац третій та слова «і використовується за цільовим призначенням на потреби розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури територій населених пунктів сільських, селищних та міських рад» в абзаці двадцять сьомому пункту 2 розділу І законопроекту виключити, оскільки такі положення суперечать вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, частині п’ятій статті 13 і главі 11), а порушені у цих положеннях законопроекту питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Опосередкований

1.2.115. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» (щодо обов’язковості онлайн-трансляції засідань Кабінету Міністрів України) (реєстр. № 1685 від 30.12.2014), поданий народним депутатом України Томенком М.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

У законопроекті пропонується доповнити частину четверту статті 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» положенням, що гласність засідань Урядом забезпечується шляхом онлайн-трансляції у повному обсязі засідань Кабінету Міністрів України на офіційному веб-сайті Уряду.

Відповідно до пояснювальної записки реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету та забезпечуватиметься у межах коштів, передбачених на забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що можливість забезпечення реалізації положень законопроекту в межах видатків, передбачених в державному бюджеті на забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України, потребує підтвердження головним розпорядником бюджетних коштів через відсутність у Мінфіна інформації щодо наявності у Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України необхідного обладнання та програмного забезпечення для здійснення відео- та аудіо- онлайн-трансляції.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» (щодо обов’язковості онлайн-трансляції засідань Кабінету Міністрів України) (реєстр. № 1685 від 30.12.2014), поданий народним депутатом України Томенком М.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на придбання необхідного обладнання та програмного забезпечення для здійснення відео- та аудіо- онлайн-трансляції засідань Уряду залежно від стану матеріально-технічного і фінансового забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України і вжиття заходів щодо раціонального та ефективного використання відповідних бюджетних коштів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.116. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо скасування статті 370 Провокація підкупу) (реєстр. № 1690 від 31.12.2014), поданий народним депутатом України Матейченком К.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується виключити статтю 370 Кримінального кодексу України, згідно з якою встановлено відповідальність за провокацію підкупу у вигляді покарання обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі від 2 до 5 років та зі штрафом від 250 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а за те саме діяння, вчинене службовою особою правоохоронних органів, – позбавленням волі від 3 до 7 років та зі штрафом від 500 до 750 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може зменшити обсяг надходжень до державного бюджету від штрафних санкцій та призвести до зменшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у разі виявлення відповідних правопорушень.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо скасування статті 370 Провокація підкупу) (реєстр. № 1690 від 31.12.2014), поданий народним депутатом України Матейченком К.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до втрати потенційних доходів бюджету від штрафів та зменшити видатки на утримання засуджених осіб у разі виявлення відповідних порушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.117. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України (реєстр. № 1303 від 09.12.2014), поданий народним депутатом України Тимчуком Д.Б.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Проектом закону пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, та посилити відповідальність за злочини, передбачені:

- статтею 110 «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України», шляхом збільшення строків позбавлення волі з 3 – 10 років до 5 – 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років та з конфіскацією майна у залежності від виду правопорушень;

- статтею 110-2 «Фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України», шляхом збільшення строків позбавлення волі з 3 – 10 років до 5 – 15 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років та з конфіскацією майна у залежності від виду правопорушень;

- статтею 111 «Державна зрада», передбачивши додаткове покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань осіб, засуджених до позбавлення волі, а також до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходження коштів від реалізації конфіскованого майна, про що йдеться також у висновку Міністерства фінансів.

Однак, у пояснювальній записці визначено, що проект закону не потребує додаткових фінансових витрат.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за злочини проти основ національної безпеки України (реєстр. № 1303 від 09.12.2014), поданий народним депутатом України Тимчуком Д.Б., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій, що застосовуватимуться при виявленні відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.118. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо кримінальної відповідальності за вербування, залучення та (або) втягування дітей до участі у військових конфліктах чи діях (реєстр. № 1412 від 11.12.2014), поданий народним депутатом України Павленком Ю.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, Закону України «Про застосування амністії в Україні», зокрема, встановивши кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 5 – 15 років або довічного ув’язнення (в залежності від скоєного правопорушення) за злочини, щодо вербування, залучення або втягування неповнолітнього або малолітньої особи до незаконних воєнізованих чи збройних формувань, використання їх у збройних конфліктах інших держав, у військових конфліктах чи діях, у незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами тощо.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань осіб, засуджених до позбавлення волі, хоча у пояснювальній записці до законопроекту визначається, що він не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України також звертає увагу на таке, зазначаючи при цьому, що впровадження положень законопроекту можливе за умови здійснення відповідних видатків за рахунок та в межах встановлених законом про державний бюджет бюджетних призначень.

Зважаючи на наведене, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо кримінальної відповідальності за вербування, залучення та (або) втягування дітей до участі у військових конфліктах чи діях (реєстр. № 1412 від 11.12.2014), поданий народним депутатом України Павленком Ю.О., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету за умови виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.119. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення порядку голосування на пленарних засіданнях Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад) (реєстр. № 1231 від 04.12.2014), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Головком М.Й. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтями 351-1 та 351-2, відповідно до яких встановлюється кримінальна відповідальність за голосування народним депутатом України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом місцевої ради за іншого депутата відповідної ради, а також за передачу депутатом персональної картки для голосування іншій особі, у виді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до п’яти років.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету (на утримання в установах виконання покарань осіб, засуджених до позбавлення волі) та місцевих бюджетів (на проведення проміжних виборів депутатів відповідних рад).

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що видатки на реалізацію положень законопроекту в державному бюджеті на 2015 рік не передбачені.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення порядку голосування на пленарних засіданнях Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад) (реєстр. № 1231 від 04.12.2014), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Головком М.Й. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів при настанні відповідних випадків та застосуванні санкцій).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.120. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення захисту прав на нерухоме майно (реєстр. № 1385 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 162 Кримінального кодексу України, встановивши, що:

- незаконне проникнення до законного володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку, а так само незаконне виселення, вчинення інших незаконних дій, які порушують недоторканність володіння особи чи обмежують її можливості використовувати таке володіння, – караються штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма від 50 до 100) або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Оскільки на відміну від чинної норми розмір штрафів збільшено у 10 разів, реалізація такого положення може призвести до збільшення доходів державного бюджету, що відмічає також Міністерство фінансів.

Ті самі дії, вчинені групою осіб, або службовою особою шляхом зловживання наданими їй службовими повноваженнями чи службовим становищем, або поєднані із застосуванням насильства чи з погрозою його застосування, – караються позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.

Порівняно з чинною нормою розширене коло осіб, до яких можуть бути застосовані санкції у вигляді позбавлення волі. За настання таких умов, можуть бути збільшені видатки державного бюджету, пов’язані з утриманням засуджених.

Зважаючи на наведене, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення захисту прав на нерухоме майно (реєстр. № 1385 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів або видатків державного бюджету залежно від застосованих санкцій).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.121. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо заборони проведення собачих боїв) (реєстр. № 1378 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Проектом закону пропонується доповнити статтю 299 Кримінального кодексу України частиною третьою, встановивши, що проведення боїв за участю собак та інших тварин, яких відносять до хребетних, а також селекціонування, навчання та використання собак для боїв, нацькування зазначених тварин, одна на одну, вчинене для проведення спортивних, видовищних заходів з хуліганських, корисливих чи інших мотивів, – караються штрафом від двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок штрафних санкцій, передбачених за скоєння вищезгаданих дій, або до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб, які відбуватимуть покарання, про що також зазначається Міністерством фінансів.

З огляду на зазначене, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо заборони проведення собачих боїв) (реєстр. № 1378 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшити доходи або видатки державного бюджету за умови виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.122. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за деякі тяжкі та особливо тяжкі злочини) (реєстр. № 1219 від 03.12.2014), поданий народними депутатами України Геращенком А.Ю., Єфремовою І.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, зокрема, передбачивши підвищення максимального строку покарання у виді позбавлення волі з п’ятнадцяти років до двадцяти п’яти років (статті 63, 69, 71), а також щодо максимального строку покарання у виді позбавлення волі для неповнолітніх – до двадцяти років (статті 102 і 103). Крім того, вносяться зміни до 64 статей цього кодексу, які передбачають відповідальність за вчинення ряду тяжких та особливо тяжких злочинів, збільшивши максимальний строк покарання до 25 років (чинна норма до 15 років).

Реалізація таких положень законопроекту у разі його прийняття може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань осіб, засуджених до позбавлення волі, хоча згідно із пояснювальною запискою він не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що загальна величина впливу на показники бюджету буде залежати від кількості правопорушників до яких буде застосовуватись той чи інший вид покарання.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за деякі тяжкі та особливо тяжкі злочини) (реєстр. № 1219 від 03.12.2014), поданий народними депутатами України Геращенком А.Ю., Єфремовою І.О. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.123. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про надра щодо вдосконалення нормативно-правової бази у правовідносинах пов’язаних з видобутком підземних вод (реєстр. № 1587 від 23.12.2014), поданий народними депутатами України Купрієнком О.В., Геращенком А.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується, зокрема, надати можливість користуватися надрами для видобутку підземних вод з дня вчинення дії (подання документів) на отримання спеціального дозволу на користування надрами, якщо видобуток використовується для надання житлово-комунальних послуг населенню та/або забезпечення життєдіяльності підприємств.

Міністерство фінансів України за результатами проведеної експертизи зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, та пропонує відхилити законопроект, оскільки запропоновані зміни суперечать абзацу тринадцятому статті 24 Кодексу про надра, відповідно до якого права та обов’язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а видобуток підземних вод до моменту отримання спеціального дозволу може призвести до безконтрольного та нераціонального використання обмежених та уразливих водних ресурсів України.

Відповідно до підпункту 252.1.1 статті 252 Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування надрами є суб'єкти господарювання, які здійснюють спеціальне використання надр на підставі отриманого ними спеціального дозволу на користування надрами. Згідно з підпунктом 252.1.5 статті 252 Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є, зокрема, землевласники та землекористувачі, що видобувають прісні підземні води.

Отже, реалізація законопроекту може призвести до недонадходження доходів бюджету від рентної плати за користування надрами залежно від тривалості процедури отримання спеціального дозволу на користування надрами.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про надра щодо вдосконалення нормативно-правової бази у правовідносинах пов’язаних з видобутком підземних вод (реєстр. № 1587 від 23.12.2014), поданий народними депутатами України Купрієнком О.В., Геращенком А.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від рентної плати за користування надрами залежно від тривалості отримання спеціальних дозволів на користування надрами).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.124. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (щодо поліпшення умов інвестиційної діяльності в Україні) (реєстр. № 1476 від 16.12.2014), поданий народними депутатами України Пинзеником В.М., Гринівим І.О., Іоновою М.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонуються внесення змін до статті 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», згідно з якими іноземці та особи без громадянства, чия заробітна плата за виконання ними трудових обов’язків в Україні становить не менш, ніж еквівалент 60 тисяч євро до вирахування податків на рік, можуть отримувати посвідку на тимчасове проживання на весь строк дії укладеного з ними трудового договору для роботи в Україні (незалежно від строку дії дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства або іншого документу, що має подібну функцію).

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація  не потребує додаткових коштів з бюджетів.

Проте, реалізація положень законопроекту може зумовити зменшення надходжень місцевих бюджетів від надання адміністративних послуг та сплати державного мита.

Так, відповідно до постанови від 28.03.2012 р. № 251 «Про затвердження Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання і технічного опису їх бланків та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 грудня 2002 р. № 1983» (із змінами) посвідка на тимчасове проживання видається строком до одного року з можливістю його продовження щоразу на один рік.

Відповідно до Переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби, і розмірів плати за їх надання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 р. № 795, за надання послуги з оформлення посвідки на тимчасове проживання сплачується адміністративний збір в розмірі 52,49 гривень. При цьому, відповідно до пункту 36 частини першої статті 64 та пункту 20-1 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України плата за надання адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуги, зараховується до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів.

Крім того, відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. № 7-93 «Про державне мито» за видачу або обмін посвідки на  тимчасове проживання в Україні іноземцями та особами без громадянства сплачується державне мито в розмірі 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що становить 34 гривні). Разом з тим, згідно із пунктом 15 частини першої статті 64 та пунктом 20-2 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України державне мито зараховується до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів.

Водночас, варто відмітити, що спрощення процедури та умов отримання дозволу на працевлаштування іноземців в Україні сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату та може стимулювати інвестиційну діяльність іноземців в Україні, і як наслідок сприятиме процесам зайнятості в України. Відповідно, у разі реалізації зазначеного, можуть збільшитися надходження бюджетів від податків та зборів, а також надходження до бюджетів фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку в межах компетенції не заперечує щодо прийняття законопроекту.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України в даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (щодо поліпшення умов інвестиційної діяльності в Україні) (реєстр. № 1476 від 16.12.2014), поданий народними депутатами України Пинзеником В.М., Гринівим І.О., Іоновою М.М., має опосередкований вплив на показники бюджету (може зменшити/збільшити надходження бюджетів (у тому числі місцевого бюджету) залежно від кількості іноземців та осіб без громадянства, працевлаштованих в Україні, та змін, що відбуватимуться в сфері зайнятості та у цілому в економіці, внаслідок реалізації законодавчої пропозиції).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.125. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини (реєстр. № 1308-1 від 19.12.2014), поданий народним депутатом України Фірсовим Є.П.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом з метою посилення відповідальності за правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини пропонується внести зміни до глави 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та збільшити розміри штрафів в 3 − 225 разів. Зокрема, за порушення у сфері земельних ресурсів (статті 52, 53), водних ресурсів (стаття 59, 59-1, 60, 86-1), лісових ресурсів (статті 63, 64, 65, 65-1, 66, 67, 68, 69, 71, 72, 73, 74, 76, 77), правил використання надр (стаття 57), поводження з відходами (статті 82, 82-1, 82-2, 82-3, 82-4,  82-5,  82-6, 91-3), охорони атмосферного повітря (статті 78, 79), охорони культурної спадщини (статті 92, 92-1) та інші.

Прийняття та реалізація поданого законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок додаткових надходжень від сплати штрафів, у зв’язку із збільшенням їх розмірів, у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

Міністерство фінансів України в експертному висновку зазначає про підтримку прийняття поданого законопроекту. Одночасно відзначається, що реалізація норм проекту Закону впливатиме на дохідну частину державного бюджету.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини (реєстр. № 1308-1 від 19.12.2014), поданий народним депутатом України Фірсовим Є.П., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.126. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення боротьби з браконьєрством та захисту навколишнього середовища (реєстр. № 1586 від 23.12.2014), поданий народними депутатами України Купрієнком О.В. та Геращенком А.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом з метою збереження природних ресурсів та підвищення рівня відповідальності за порушення, пов’язані з нанесенням шкоди навколишньому середовищу, пропонується доповнити статтю 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення нормами, які дають право посадовим особам та єгерям користувачів мисливських угідь складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 65, 65-1, 66, 72, 73, 77, 77-1, 85 та 85-1 цього Кодексу, якими встановлено накладання штрафів за: незаконну порубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка, полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень, підросту в лісах; пошкодження лісу стічними водами, хімічними речовинами, нафтою і нафтопродуктами, шкідливими викидами, відходами; засмічення лісів відходами; порушення вимог пожежної безпеки в лісах; самовільне випалювання рослинності або її залишків; порушення правил використання об’єктів тваринного світу; виготовлення чи збут заборонених знарядь добування об’єктів тваринного або рослинного світу.

Прийняття та реалізація поданого законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок збільшення надходжень від сплати штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

Міністерство фінансів України в експертному висновку зазначає, що законопроект може бути підтриманий.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення боротьби з браконьєрством та захисту навколишнього середовища (реєстр. № 1586 від 23.12.2014), поданий народними депутатами України Купрієнком О.В. та Геращенком А.Ю., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. 

1.2.127. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статей 41 і 43 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (реєстр. № 1652 від 26.12.2014), поданий народним депутатом України Поляковим М.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується встановити відповідальність учасників ринків фінансових послуг за створення перешкод у виконанні посадовими особами Уповноваженого органу покладених на них обов’язків та за ненадання або несвоєчасне надання клієнту фінансових послуг інформації про умови надання фінансових послуг шляхом накладання штрафних санкцій у розмірі від 20 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Отже, реалізація законопроекту може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних порушень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків з державного бюджету, та підтримує законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статей 41 і 43 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (реєстр. № 1652 від 26.12.2014), поданий народним депутатом України Поляковим М.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних порушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.128. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо встановлення мораторію на посилення фіскального тиску (реєстр. № 1053 від 27.11.2014), поданий народними депутатами України Святашем Д.В., Денисенком А.П., Мисиком В.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово до 31 грудня 2019 року заборонити підвищення фіскального тиску на фізичних та юридичних осіб, шляхом підвищення розмірів податків і зборів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат доходів загального фонду державного бюджету та не підтримує законопроект, наводячи відповідну аргументацію.

При цьому, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що встановлення такої заборони не матиме юридичного значення, оскільки не може бути перешкодою для внесення суб’єктами права законодавчої ініціативи на розгляд парламенту законопроектів з відповідних питань, а якщо такі законопроекти будуть прийняті, то згідно діючих в Україні колізійних правил застосуванню підлягає закон, що прийнятий пізніше. Отже, запропоноване у законопроекті законодавче оголошення «мораторію», на думку ГНЕУ, матиме декларативний характер.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо встановлення мораторію на посилення фіскального тиску (реєстр. № 1053 від 27.11.2014), поданий народними депутатами України Святашем Д.В., Денисенком А.П., Мисиком В.Ю. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів залежно від практичного застосування відповідного положення).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  податкової та митної політики.

1.2.129. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення адміністрування отримання податкових пільг підприємствами та організаціями, які засновані громадськими організаціями інвалідів (реєстр. № 1401 від 11.12.2014), поданий народним депутатом України Кужель О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується передбачити положення, що підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати пільги щодо податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість і земельного податку, за умови наявності реєстрації у відповідному органі фіскальної служби, яка здійснюється на підставі відповідної заяви платника податку про бажання отримати такі пільги (у чинних нормах – на підставі дозволу, що видається уповноваженим органом відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»).

Згідно з пояснювальною запискою, положення законопроекту спрямовані на усунення діючого на сьогодні дозвільного принципу і запровадження декларативного принципу набуття підприємствами і організаціями громадських організацій інвалідів права користування пільгами з оподаткування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект, зокрема зауважуючи, що передача фіскальному органу права приймати рішення щодо доцільності надання пільг з оподаткування може призвести до їх надання без урахування соціальної значимості підприємств.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо спрощення адміністрування отримання податкових пільг підприємствами та організаціями, які засновані громадськими організаціями інвалідів (реєстр. № 1401 від 11.12.2014), поданий народним депутатом України Кужель О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів щодо податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та земельного податку у зв‘язку з можливістю розширення переліку організацій інвалідів, що отримуватимуть податкові пільги).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.130. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення строків транзитних перевезень для автомобільного транспорту (реєстр. № 1393 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Дубневичем Я.В., Дубневичем Б.В., Кіт А.Б. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується збільшити строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту з 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці – 5 діб) до 30 діб. Тобто, передбачається надати можливість громадянам України, які проживають у прикордонних областях, ввозити в Україну автомобілі з іноземною реєстрацією у митному режимі транзит без сплати митних платежів та користуватися цими автомобілями на території України протягом 30 діб.

Слід зазначити, що відповідно до чинного законодавства транзит передбачає виключно переміщення транспортних засобів митною територією України до кінцевого пункту призначення без будь-якого використання цих транспортних засобів в інших цілях, а строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту встановлені виходячи з технічної можливості доставки їх в пункт призначення. Крім того, згідно зі статтею 380 Митного кодексу України передбачено можливість тимчасового ввезення мешканцями 50-кілометрової прикордонної зони транспортних засобів особистого користування строком до одного року за умови дотримання умов, визначених цією статтею.

На думку Міністерства фінансів України, запропонований законопроектом строк транзитного переміщення митною територією України для автомобільного транспорту значно перевищує підтверджені практикою максимальні строки переміщення автомобілів між найбільш віддаленими митними органами України та може сприяти створенню схем неправомірного використання транспортних засобів особистого користування з метою уникнення від оподаткування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту сприятиме зменшенню обсягів легального імпорту автомобілів та відповідно надходжень митних платежів, а тому вважає прийняття законопроекту недоцільним.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення строків транзитних перевезень для автомобільного транспорту (реєстр. № 1393 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Дубневичем Я.В., Дубневичем Б.В., Кіт А.Б. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету щодо митних платежів у разі зменшення обсягу легального імпорту автомобілів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2014 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2015 року, а після 15 липня 2014 року – не раніше 1 січня 2016  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.  

1.2.131. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування операцій з цінними паперами) (реєстр. № 1259 від 04.12.2014), поданий народним депутатом України Долженковим О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Як зазначено у пояснювальній записці, метою законопроекту є зміна існуючої системи оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами для створення сприятливих податкових передумов розвитку фондового ринку в Україні та підвищення його інвестиційної привабливості.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину бюджету в частині надходжень податку на прибуток підприємств. Автором законопроекту не надано інформацію про кількість та результати господарської діяльності суб’єктів господарювання, яких стосуватимуться законодавчі зміни, тому, як зауважує Мінфін, вартісну величину впливу на бюджет визначити неможливо.

Слід зауважити, що Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» розділ III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України викладено в новій редакції, включаючи порушені у законопроекті питання, а відтак, запропонована законодавча ініціатива у поданій редакції не зможе бути реалізованою.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування операцій з цінними паперами) (реєстр. № 1259 від 04.12.2014), поданий народним депутатом України Долженковим О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від податку на прибуток підприємств у разі узгодження відповідних положень з новою редакцією розділу III Податкового кодексу України).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.132. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про страхування» (нова редакція) та інших законодавчих актів України (реєстр. № 1797 від 19.01.2015), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом викладається у новій редакції Закон України «Про страхування». При цьому, передбачена можливість накладання Уповноваженим органом штрафів на страховиків та інших учасників страхового ринку за порушення законодавства у сфері страхування (у розрахунках від 50 до 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян залежно від виду порушення). Крім того, законопроектом запропоновано доповнити Цивільний кодекс України та Господарській кодекс України положеннями, згідно з якими у разі укладання договорів за результатами проведення процедур закупівель, визначених Законом України «Про здійснення державних закупівель» (крім процедур запиту цінових пропозицій), а також інших договорів замовників процедур закупівель, сума яких перевищує 300 тис. грн, а також в інших випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, істотною умовою є обов’язкове страхування відповідальності переможців процедур закупівель, контрагентів замовників процедур закупівель у порядку, визначеному спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частини державного бюджету та підтримує законопроект з подальшим врахуванням наданих зауважень до нього.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про страхування» (нова редакція) та інших законодавчих актів України» (реєстр. № 1797 від 19.01.2015), поданий народним депутатом України Яценком А.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та збільшення витрат на закупівлі за бюджетні кошти залежно від суми закупівель).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності, згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.132. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за порушення порядку реєстрації та особистого голосування народними депутатами України) (реєстр. №1522 від 19.12.2014), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про Регламент Верховної Ради України», «Про статус народного депутата України» та Кримінального кодексу України з метою введення кримінальної відповідальності за порушення порядку реєстрації та особистого голосування народними депутатами України. Зокрема, передбачено, що:

- несанкціоноване втручання в роботу електронної системи підрахунку голосів Верховної Ради України, що призвело до витоку, втрати, підробки, блокування інформації, спотворення процесу обробки інформації або до порушення встановленого порядку її маршрутизації, – карається обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого (зміни до статті 361 Кримінального кодексу);

- перевищення влади або службових повноважень, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, карається позбавленням волі на строк від двох до п’яти років, із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

- перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

- такі дії, якщо вони спричинили тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

- використання картки іншого народного депутата України, депутата місцевої ради (в тому числі дубліката) при реєстрації та голосуванні за допомогою електронної системи, карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років (передбачено новою статтею 365-3 Кримінального кодексу).

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету (на утримання в установах виконання покарань осіб, засуджених до позбавлення волі) та місцевих бюджетів (на проведення проміжних виборів депутатів відповідних рад).

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів.

Міністерство фінансів України також звертає увагу на таке, зазначаючи, що видатки на реалізацію положень законопроекту в державному бюджеті на 2015 рік не передбачені.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кримінальної відповідальності за порушення порядку реєстрації та особистого голосування народними депутатами України) (реєстр. № 1522 від 19.12.2014), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів при настанні відповідних випадків та залежно від санкцій).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.134. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 263 Кримінального кодексу України (щодо встановлення додаткового виду відповідальності за поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) (реєстр. № 1500 від 17.12.2014), поданий народним депутатом України Королем В.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається встановити кримінальну відповідальність у вигляді штрафу (від 50 до 100 неоподатковуваного мінімуму), громадських чи виправних робіт, арешту (на строк до шести місяців) або обмеження волі (на строк до двох років) за перебування (за винятком осіб, уповноважених законом) з вогнепальною чи холодною зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями в приміщеннях органів державної влади, органів місцевого самоврядування, в приміщеннях та на території закладів освіти.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок штрафних санкцій, передбачених за скоєння вищезгаданих дій, або до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб, які відбуватимуть покарання, про що також зазначається Міністерством фінансів України.

Зважаючи на наведене, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 263 Кримінального кодексу України (щодо встановлення додаткового виду відповідальності за поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) (реєстр. № 1500 від 17.12.2014), поданий народним депутатом України Королем В.М., має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшити доходи або видатки державного бюджету за умови виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.135. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Митного кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території вільної (спеціальної) економічної зони «Порто-франко») (реєстр. № 1732 від 14.01.2015), поданий народними депутатами України Рабіновичем В.З., Пресманом О.С., Скориком М.Л.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 131 глави 21 «Вільна митна зона» розділу V Митного кодексу України, встановивши, що особливості правового регулювання митного режиму і перелік видів товарів, які можуть бути поміщені у митний режим вільної митної зони з метою розміщення на територіях вільних митних зон промислового типу, та виробничих операцій, які можуть здійснюватися з такими товарами, визначаються окремими законами України для кожної такої зони.

Слід також зазначити, що даний законопроект системно пов’язаний з іншими законопроектами цих же розробників «Про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території вільної (спеціальної) економічної зони «Порто-франко»» (реєстр. № 1730 від 14.01.2015) та «Про вільну (спеціальну) економічну зону «Порто-франко») (реєстр. № 1731 від 14.01.2015), а відтак розглядати такі законопроекти доцільно взаємоузгоджено.

Оскільки законопроектом передбачено не особливості оподаткування відповідних товарів, а лише зазначено, що такі особливості встановлюються окремими законами для кожної вільної митної зони, то реалізація законопроекту без прийняття таких законів безпосередньо не призведе до зміни показників доходів державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, зауважуючи, що положення законопроекту щодо застосування митних режимів не узгоджуються із вимогами статті 73 Митного кодексу України, а відтак, не підтримує законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Митного кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території вільної (спеціальної) економічної зони «Порто-франко») (реєстр. № 1732 від 14.01.2015), поданий народними депутатами України Рабіновичем В.З., Пресманом О.С., Скориком М.Л., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення митних платежів до державного бюджету у разі прийняття відповідних законів щодо кожної вільної митної зони).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  податкової та митної політики.

1.2.136. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо введення процедури медіації) (реєстр. № 1666 від 28.12.2014), поданий народним депутатом України Кісельовим А.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, доповнити Податковий кодекс України новими поняттями «процедура медіації» та «угода про податкові зобов’язання», встановивши при цьому процедуру їх застосування.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту введення такої процедури дасть можливість зменшити кількість податкових та митних спорів, які направляються в суди, та збільшить доходи бюджету за рахунок податків, які сплачуватимуться в результаті досягнення примирення (за період проведення експерименту у 2013 році органами доходів і зборів було проведено 1 332 зустрічі з платниками податків на загальну суму 15,1 млрд грн, при цьому по 1 023 судовим справам платники податків відмовились від примирення, а по 309 справам було досягнуто примирення на загальну суму 5,6 млрд гривень).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку  не підтримує законопроект у запропонованій редакції, надаючи відповідні аргументи, та зазначає, що реалізація положень законопроекту не призведе до втрат доходів бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо введення процедури медіації) (реєстр. № 1666 від 28.12.2014), поданий народним депутатом України Кісельовим А.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету залежно від результатів медіації та угод про податкові зобов’язання).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.137. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо впорядкування оподаткування операцій з електронними грошима та електронними платіжними засобами) (реєстр. № 1675 від 29.12.2014), поданий народними депутатами України Бєльковою О.В., Різаненком П.О., Євлаховим А.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до розділу III Податкового кодексу України щодо надання права платникам податків-емітентам електронних платіжних засобів збільшувати загальновиробничі витрати (у розмірі фактичних витрат), пов’язані з обігом платіжних карток. Крім того, передбачається доповнити перелік операцій, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, операціями з використанням електронних грошей та дозволити платникам єдиного податку здійснювати розрахунки із застосуванням електронних грошей.

Слід зауважити, що Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» розділи III «Податок на прибуток підприємств» та XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України викладено в новій редакції. Тому, запропоновані законодавчі ініціативи у поданій редакції не зможуть бути реалізовані.

Належить також зазначити, що постановою Національного банку України від 15.11.2011 р. № 400 затверджено Перелік типових операцій з розрахунково-касового обслуговування, які відповідно до норм Податкового кодексу України не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, зокрема пунктом 8 Переліку зазначаються операції з електронними грошима.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект, наводячи відповідні обґрунтування, та відмічає, що реалізація законопроекту не призведе до втрат доходів бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо впорядкування оподаткування операцій з електронними грошима та електронними платіжними засобами) (реєстр. № 1675 від 29.12.2014), поданий народними депутатами України Бєльковою О.В., Різаненком П.О., Євлаховим А.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від податку на прибуток підприємств, у разі узгодження відповідних положень з новою редакцією розділу III Податкового кодексу України).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.138. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо визначення строків транзитних перевезень автомобільного транспорту) (реєстр. № 1393-1 від 28.12.2014), поданий народним депутатом України Головком М.Й.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується збільшити строк транзитних перевезень для автомобільного транспорту з 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці – 5 діб) до 25 діб. Зазначене надасть можливість ввозити в Україну автомобілі з іноземною реєстрацією у митному режимі транзиту без сплати митних платежів з метою забезпечення соціально-побутових та духовних потреб протягом 25 діб.

Слід зазначити, що відповідно до чинного законодавства транзит передбачає виключно переміщення транспортних засобів митною територією України до кінцевого пункту призначення без будь-якого використання цих транспортних засобів в інших цілях, а строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту встановлені виходячи з технічної можливості доставки їх в пункт призначення. Крім того, згідно зі статтею 380 Митного кодексу України передбачено можливість тимчасового ввезення мешканцями 50-кілометрової прикордонної зони транспортних засобів особистого користування строком до одного року за умови дотримання умов, визначених цією статтею.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запропонована законодавча ініціатива значно перевищує підтверджені практикою максимальні строки переміщення автомобілів між найбільш віддаленими митними органами України та може сприяти створенню схем неправомірного використання транспортних засобів особистого користування з метою уникнення від оподаткування і зменшенню обсягів легального імпорту автомобілів, та відповідно надходжень митних платежів, а тому вважає прийняття законопроекту недоцільним.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо визначення строків транзитних перевезень автомобільного транспорту) (реєстр. № 1393-1 від 28.12.2014), поданий народним депутатом України Головком М.Й., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету щодо митних платежів у разі зменшення обсягу легального імпорту автомобілів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2014 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2015 року, а після 15 липня 2014 року – не раніше 1 січня 2016  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  податкової та митної політики.

1.2.139. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері морського та річкового транспорту) (реєстр. № 1682 від 30.12.2014), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення підвищити розмір штрафних санкцій за правопорушення в сфері морського і річкового транспорту та додатково передбачити підвищену адміністративну відповідальність за повторне скоєння окремих адміністративних правопорушень. Так, зокрема встановлюються збільшені розміри штрафних санкцій за такі правопорушення:

за порушення правил входу суден у порт і виходу їх з порту, руху і стоянки суден у портових водах, а також правил, що забезпечують безпеку пасажирів під час посадки на судна, в путі слідування і під час висадки їх з суден – штраф на громадян у розмірі від 7 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – н.м.д.г.) і на посадових осіб – від 20 до 40 н.м.д.г. (діюча норма для громадян від 3 до 5 н.м.д.г. і посадових осіб від 4 до 7 н.м.д.г.);

за проведення без належного дозволу водолазних робіт у портових водах, а також недодержання правил подачі сигналів під час цих робіт – штраф на посадових осіб у розмірі від 20 до 40 н.м.д.г. (діюча норма від 4 до 7 н.м.д.г.);

за пошкодження споруд і пристроїв сигналізації та зв'язку – штраф на громадян у розмірі від 7 до 15 н.м.д.г. і на посадових осіб – від 20 до 40 н.м.д.г. (діюча норма для громадян від 3 до 5 н.м.д.г. і посадових осіб від 4 до 7 н.м.д.г.);

за пошкодження внутрішнього обладнання суден – штраф у розмірі від 10 до 30 н.м.д.г. (діюча норма від 1 до 3 н.м.д.г.);

за керування судноводіями річковими або маломірними суднами, не зареєстрованими у встановленому порядку, або такими, що не пройшли технічного огляду, або не несуть бортових номерів і позначень, або мають несправності, з якими заборонено їх експлуатацію, або переобладнаними без відповідного дозволу, або з порушенням правил завантаження, норм пасажиромісткості, обмежень по району та умовах плавання – штраф у розмірі від 30 до 50 н.м.д.г. (діюча норма від 1 до 5 н.м.д.г.);

за порушення судноводіями річкових суден правил руху і стоянки суден у плесі, на рейдах і в портах, буксирування составів і плотів, подачі звукових і світлових сигналів, несення суднових вогнів і знаків, правил навантаження і розвантаження суден, а також пошкодження портових і гідротехнічних споруд та обладнання – штраф у розмірі від 30 до 50 н.м.д.г. або позбавлення права керування судном на строк до одного року (діюча норма від 4 до 7 н.м.д.г. або позбавлення права керування судном на строк до одного року);

за перевищення судноводіями маломірних суден установленої швидкості руху, недодержання вимог навігаційних знаків, умисне зупинення або стоянка судна в заборонених місцях, пошкодження гідротехнічних споруд або технічних засобів і знаків судноплавної і навігаційної обстановки, порушення правил маневрування, подачі звукових сигналів, несення бортових вогнів і знаків – штраф у розмірі від 20 до 40 н.м.д.г. або позбавлення права керування маломірним судном на строк до трьох років. (діюча норма від 3 до 5 н.м.д.г. або позбавлення права керування маломірним судном на строк до одного року);

за керування річковим або маломірним судном особою, яка не має права керування цим судном, або передача керування таким судном особі, яка не має права керування, – штраф у розмірі від 20 до 50 н.м.д.г. (діюча норма від 3 до 5 н.м.д.г.);

за порушення судноводіями маломірних суден інших правил користування маломірними суднами – штраф у розмірі від 20 до 30 н.м.д.г. (діюча норма від 1 до 3 н.м.д.г.);

за інші правопорушення у сфері безпеки судноплавства на морському та річковому транспорті.

Зазначене матиме вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок збільшення надходжень від стягнення адміністративних штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення, про що також зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Міністерство фінансів в межах компетенції підтримує даний законопроект.

На момент розгляду законопроекту висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшли.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері морського та річкового транспорту) (реєстр. № 1682 від 30.12.2014), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.140. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 265.4 статті 265 Податкового кодексу України щодо встановлення додаткових пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (реєстр. № 1143 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Фурсіним І.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 2016 року надати право міським, селищним та сільським радам щодо встановлення додаткових пільг з податку на нерухоме майно, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності ветеранів праці, дітей війни, інвалідів війни, учасники бойових дій, осіб, що виховують трьох та/або більше дітей.

Належить звернути увагу, що Законом України від 28.12.2014 р.    № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» положення щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у тому числі щодо встановлення пільг з цього податку викладено у новій редакції (статті 266 і пункт 266.4 цієї статті Податкового кодексу). Відтак, запропонована законодавча ініціатива у поданій редакції не зможе бути реалізованою.

Міністерство фінансів України за результатами проведеної експертизи зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів буде залежатиме від кількості та площі об’єктів житлової нерухомості, що належать громадянам, яких пропонується звільнити від сплати податку. При цьому Мінфін вважає прийняття законопроекту недоцільним, оскільки Податковим кодексом України вже унормовано питання надання пільг з даного податку, при цьому такі пільги з об’єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 265.4 статті 265 Податкового кодексу України щодо встановлення додаткових пільг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (реєстр. № 1143 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Фурсіним І.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у разі запровадження місцевими радами таких пільг).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  податкової та митної політики.

1.2.141. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відумерлої спадщини (реєстр. № 1481 від 16.12.2014), поданий народними депутатами України Москаленком Я.М., Єремеєвим І.М., Деркачем А.Л., Бандуровим В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується, зокрема, надати повноваження відповідним органам місцевого самоврядування після спливу одного року з часу відкриття спадщини та до моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання спадщини відумерлою, передавати відповідні земельні ділянки сільськогосподарського призначення в оренду громадянам та юридичним особам. Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту дозволить збільшити надходження до місцевих бюджетів у сумі понад 900 млн грн щорічно.

Міністерство фінансів України за результатами проведеної експертизи зазначає, що законопроект може бути прийнятий у термін, визначений розробниками, а реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень до місцевих бюджетів, однак неможливо оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів із-за відсутності інформації щодо площі земельних ділянок, яка не переоформлена та фактично не має господаря.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відумерлої спадщини (реєстр. № 1481 від 16.12.2014), поданий народними депутатами України Москаленком Я.М., Єремеєвим І.М., Деркачем А.Л., Бандуровим В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки, у разі надання в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які не переоформлені та фактично не мають господаря).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  правової політики та правосуддя.

1.2.142. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 7 Закону України «Про оренду землі» (щодо вдосконалення порядку переходу права на оренду земельної ділянки у разі набуття права власності на розташовані на ній житловий будинок, будівлю або споруду) (реєстр. № 1680 від 29.12.2014), поданий народними депутатами України Алексєєвим І.С., Лунченком В.В., Сторожуком Д.А., Дейдеєм Є.С., Бриченком І.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується запровадити механізм, згідно з яким передбачається:

розірвання договору оренди земельної ділянки за заявою однієї зі сторін, у разі переходу права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що знаходиться на відповідній земельній ділянці, яка є власністю іншої особи;

зобов’язання новому власнику нерухомості протягом десяти днів з дня набуття права власності звернутися до власника земельної ділянки з пропозицією укласти договір оренди на тих самих умовах, що були у попереднього орендаря, а власник цієї земельної ділянки зобов’язаний прийняти таку пропозицію.

Реалізація законопроекту може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у разі переукладення відповідних договорів з розміром орендної плати, що є нижчим від мінімального граничного розміру орендної плати на момент переукладення договору.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект потребує доопрацювання, оскільки його положення не відповідають статті 3 Цивільного кодексу України щодо свободи договору, а статтею 627 цього Кодексу передбачається, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні умов договору.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 7 Закону України «Про оренду землі» (щодо вдосконалення порядку переходу права на оренду земельної ділянки у разі набуття права власності на розташовані на ній житловий будинок, будівлю або споруду) (реєстр. № 1680 від 29.12.2014), поданий народними депутатами України Алексєєвим І.С., Лунченком В.В., Сторожуком Д.А., Дейдеєм Є.С., Бриченком І.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у разі переукладення відповідних договорів оренди з розміром орендної плати, що є нижчим від мінімального граничного розміру орендної плати на момент переукладення договору).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.143. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення захисту професійної діяльності журналістів) (реєстр. № 1630 від 25.12.2014), поданий народними депутатами України Кондратюк О.К., Абдулліним О.Р. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внесення змін до статей 163 та 171 Кримінального кодексу України в частині деталізації порушень (злочинів) та встановлення відповідних покарань за їх скоєння, які стосуються порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, а також перешкоджанню у законній професійній діяльності журналістів.

Зокрема, нормами законопроекту передбачається відповідальність у вигляді штрафу до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років за незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими журналіст користується у зв’язку зі своєю професійною діяльністю.

Крім того, пропонується включити журналістів до переліку осіб, за порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції яких настає кримінальна відповідальність (нормами чинного Кримінального кодексу такі діяння караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років).

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Проте, реалізація положень законопроекту при застосуванні кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі за зазначені злочини, у разі їх виявлення, призведе до розширення кола засуджених та відповідно до збільшення видатків державного бюджету на їх утримання в установах виконання покарань, а застосування покарання у вигляді штрафних санкцій, що будуть сплачувати громадяни, які здійснили злочин, призведе до збільшення доходної частини державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту може збільшити доходну та видаткову частину державного бюджету. При цьому, загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників, до яких будуть застосовуватися штрафні санкції, арешт, обмеження або позбавлення волі.

Загалом, Міністерство фінансів України в межах компетенції не заперечує проти розгляду законопроекту за умови його доопрацювання у частині зміни покарання у вигляді обмеження (позбавлення) волі альтернативним видом покарання у вигляді збільшення розмірів штрафів.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо удосконалення захисту професійної діяльності журналістів) (реєстр. № 1630 від 25.12.2014), поданий народними депутатами України О.К. Кондратюк, О.Р. Абдулліним та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшити надходження та витрати бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та в залежності від покарань, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.144. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо прав громадян під час проведення мирних зібрань) (реєстр. № 1779 від 16.01.2015), поданий народними депутатами України Сугоняком О.Л., Лавриком М.І., Медуницею О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується, зокрема, встановити відповідальність за відмову керівниками та іншими посадовими особами органів державної  влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, громадських організацій і політичних партій у проведенні невідкладного прийому представників громадських об’єднань під час проведення ними мирних зібрань у вигляді накладення штрафу від 150 до 230 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (зміни до статті 186-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на видаткову частину державного бюджету та у зв’язку із запровадженням відповідних штрафів може збільшити його доходну частину.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо прав громадян під час проведення мирних зібрань) (реєстр. № 1779 від 16.01.2015), поданий народними депутатами України Сугоняком О.Л., Лавриком М.І., Медуницею О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від надходження адміністративних штрафів у разі виявлення відповідних порушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.145. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження кількості заступників міністра (реєстр. № 1711 від 13.01.2015), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується скоротити кількість заступників міністра до одного першого заступника та у разі необхідності за рішенням Уряду ввести посаду заступника міністра (у чинному законодавстві немає обмежень щодо кількості заступників міністра).

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту сприятиме зменшенню видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме виділення додаткових видатків з бюджету, а також вважає, що законопроект потребує додаткового опрацювання, оскільки у системі центральних органів виконавчої влади діють міністерства із значним функціональним навантаженням, зокрема, у частині експертизи законопроектів та інших нормативно-правових актів (наприклад, Мінюст, Мінфін та Мініекономрозвитку), що потребує чіткої координації діяльності за кожним напрямом.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження кількості заступників міністра (реєстр. № 1711 від 13.01.2015), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на функціонування міністерств залежно від вжиття заходів щодо економного та ефективного використання відповідних коштів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  правової політики та правосуддя.

1.2.146. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін та доповнень до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (щодо підвищення майнової відповідальності суддів та працівників правоохоронних органів) (реєстр. № 1747 від 14.01.2015), поданий народним депутатом України Чижмарем Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується передбачити, що посадова, службова особа державного органу, дії якої призвели до збитків державного бюджету, несе відповідальність згідно із Законом. При цьому, збитками державного бюджету вважаються кошти, виплачені за рішенням суду про стягнення коштів.

Так, за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, органи прокуратури звертаються в інтересах держави до суду з позовами про відшкодування збитків, завданих державному бюджету і у разі встановлення в діях посадової, службової особи державного органу складу злочину за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили, державні органи реалізують право зворотної вимоги (регресу) до такої особи щодо відшкодування збитків, завданих державному бюджету, у розмірі виплаченого відшкодування.

Слід зазначити, що підпунктом 10 пункту 9 частини першої Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України регламентований такий механізм відшкодування збитків державного бюджету, пов’язаних з відшкодуванням шкоди, нанесеними злочинними діями посадових, службових осіб органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування).

Проте, введення в дію даного Закону посилить правове регулювання цього питання та підвищить матеріальну відповідальність суддів та працівників правоохоронних органів у разі встановлення в діях посадової, службової особи державного органу складу злочину. Як наслідок, реалізація законопроекту може сприяти зменшенню втрат державного бюджету, пов’язаних з відшкодуванням шкоди, нанесеної злочинними діями посадових, службових осіб органів, що здійснюють оперативно розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку в межах компетенції не заперечує щодо його прийняття.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін та доповнень до Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (щодо підвищення майнової відповідальності суддів та працівників правоохоронних органів) (реєстр. № 1747 від 14.01.2015), поданий народним депутатом України Чижмарем Ю.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (може зменшити втрати державного бюджету у разі набуття практичного застосування зворотної вимоги (регресу) до посадових, службових осіб органів, що здійснюють оперативно розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.147. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням) (реєстр. № 1808 від 21.01.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Сусловою І.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Згідно із підпунктом 39.2.1.3 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України для визначення найбільш співставної ціни товарів за принципом «витягнутої руки» має використовуватися середня ціна таких товарів, що склалася на товарній біржі, за декаду, що передує проведенню контрольованої операції, а перелік товарних бірж для кожної групи товарів визначається Кабінетом Міністрів України. Законопроектом пропонується уточнити, що Урядом визначається перелік світових товарних бірж для кожної групи товарів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що така законодавча ініціатива сприятиме вдосконаленню запровадженої в Україні системи державного регулювання трансфертного ціноутворення та наповненню державного бюджету шляхом встановлення повноважень Кабінету Міністрів України визначати перелік будь-яких світових бірж, а відповідно визначати і ціну товару, що склалася на світових товарних біржах, яка використовується для оподаткування господарських операцій при трансфертному ціноутворенні

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект, наводячи відповідну аргументацію, та відмічає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на дохідну частину бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням) (реєстр. № 1808 від 21.01.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Сусловою І.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників бюджету).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради Украни з питань податкової та митної політики.

1.2.148. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони на обмеження або припинення постачання електричної та теплової енергії) (реєстр. № 1673 від 28.12.2014), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Добродомовим Д.Є.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про електроенергетику» та «Про теплопостачання» пропонується заборонити енергопостачальникам та постачальникам теплової енергії обмежувати чи повністю припиняти електро- та теплопостачання суб’єктам господарської діяльності, які є виробниками продукції, робіт і послуг оборонного призначення та виконують державне оборонне замовлення, на час дії воєнного стану або проведення антитерористичної операції на території України.

Поряд з тим, встановлюється, що установам охорони здоров'я та навчальним закладам енергопостачальники мають право обмежувати або припиняти електро- та теплопостачання виключно після погодження з органами державної влади або органами місцевого самоврядування, що відповідають за фінансування даних установ.

З приводу такої законодавчої ініціативи Міністерство фінансів та Головне науково-експертне управління висловлюють застереження щодо виникнення ризиків для енергопостачальників та постачальників теплової енергії в частині погіршення їх фінансового стану через зниження рівня оплати за спожиті послуги і, як наслідок, зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, що сплачуються такими підприємствами.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості бюджетів, як визначено в частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони на обмеження або припинення постачання електричної та теплової енергії) (реєстр. № 1673 від 28.12.2014), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Добродомовим Д.Є., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень державного і місцевих бюджетів за умови послаблення платіжної дисципліни).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію у визначені законодавством терміни.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.149. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій) (реєстр. № 1718 від 13.01.2015), поданий народним депутатом України Продан О.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується скасувати обов’язок застосування реєстраторів розрахункових операцій для: платників єдиного податку другої та третьої груп (фізичні особи-підприємці); підприємств, організацій та установ, які надають послуги.

Міністерство фінансів України у своєму висновку зазначає, що прийняття законопроекту не дозволить реалізувати заходи, запроваджені Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», щодо боротьби з тіньовими схемами обігу готівки, а також об’єктивного обліку обсягів торгівлі та надання. При цьому, Мінфін висловлює зауваження і пропозиції до законопроекту та не підтримує його прийняття в запропонованій редакції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій) (реєстр. № 1718 від 13.01.2015), поданий народним депутатом України Продан О.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету у зв’язку з можливою тінізацією обсягів торгівлі і послуг).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.150. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо вдосконалення правового регулювання орендних відносин (реєстр. № 1829 від 23.01.2015), поданий народним депутатом України Алексєєвим І.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується:

- дозволити передачу в оренду майно підприємств, що провадять діяльність у сфері метрології, сертифікації та стандартизації;

- встановити строки розміщення в офіційних друкованих засобах масової інформації та на веб-сайтах орендодавців оголошення про намір передати майно в оренду або відмову в укладені договору оренди;

- включити до істотних умов договору положень щодо зобов’язання орендаря відшкодувати збитки, завдані у зв’язку з втратою, пошкодженням або знищенням об’єкта оренди;

- заборонити вчиняти орендарем дії, що можуть призвести до зміни права власності на орендоване майно;

- здійснювати повернення власнику майна об’єктів оренди у разі припинення або розірвання договору оренди у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект спрямований на збільшення надходжень від оренди до державного та місцевих бюджетів та може бути розглянутий на пленарному засіданні Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо вдосконалення правового регулювання орендних відносин (реєстр. № 1829 від 23.01.2015), поданий народним депутатом України Алексєєвим І.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим майном, залежно від ефективності застосування передбачених законопроектом положень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.151. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо охорони фауни, флори та посилення боротьби з браконьєрством) (реєстр. № 1665 від 28.12.2014), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В. та Дирівим А.Б.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом з метою посилення заходів по охороні тваринного і рослинного світу, боротьби з браконьєрством та приведення вітчизняного екологічного законодавства у відповідність із європейським пропонується внести зміни до Лісового кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та семи законів України, зокрема «Про тваринний світ», «Про мисливське господарство та полювання», «Про рослинний світ», «Про природно-заповідний фонд України».

Вищезазначені зміни передбачають заборону: проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою в період масового розмноження диких тварин; застосування хімічних засобів боротьби із шкідниками лісу на територіях заповідників; полювання із застосуванням капканоподібних знарядь лову та свинцевого шроту; відстрілу тварин в містах та інших населених пунктах із холодної метальної та пневматичної зброї; утримання ведмедів та вовків у ресторанах, кафе та інших непристосованих для цього місцях; рубки у природних заповідниках сухостійних, дуплястих дерев. Одночасно вносяться уточнення строків полювання на шакала й вовка, підвищується відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ та збільшуються в 10 разів розміри штрафів за порушення вимог щодо охорони середовища перебування і шляхів міграції, переселення, схрещування диких тварин, а також за незаконне ввезення і вивезення об’єктів тваринного і рослинного світу.

Заразом пропонується доповнити статтю 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» органами державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, що дозволить Держекоінспекції України оперативно реагувати на звернення громадян про факти порушень природоохоронного законодавства.

Отже, прийняття та реалізація поданого законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок збільшення надходжень від сплати штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

Міністерство фінансів України в експертному висновку в межах компетенції зазначає, що законопроект може бути підтриманий.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає за доцільне повернути вищезазначений законопроект суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання, про що зазначає в своєму висновку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо охорони фауни, флори та посилення боротьби з браконьєрством) (реєстр. № 1665 від 28.12.2014), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В. та Дирівим А.Б., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитись в дію згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.152. СЛУХАЛИ

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо забезпечення умов розвитку містобудівної діяльності та міського господарства (реєстр. № 1735 від 14.01.2015), поданий народними депутатами України Мартовицьким А.В., Павловим К.Ю., Курячим М.П., Кришиним О.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується до 1 січня 2017 року призупинити дію частин третьої та четвертої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з якими забороняється передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб (у разі відсутності плану зонування або детального плану території) та зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території.

Законопроект, як зазначають Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України та Міністерство фінансів України, всупереч вимогам статей 39 та 180 Земельного кодексу України та статті 25 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» стримує розробку відповідної містобудівної документації, насамперед, генерального плану населеного пункту, без яких розвиток територій може набути хаотичного характеру, а також може спричинити необхідність створення відповідної інфраструктури (транспортної, об’єктів житлово-комунального господарства та соціально-культурного призначення тощо). Розбудова такої інфраструктури вважає Міністерство фінансів України може забезпечуватися за рахунок коштів місцевих бюджетів та/або із залученням коштів державного бюджету, і не підтримує прийняття законопроекту.

Відтак, до законопроекту належало надати відповідне фінансово-економічне обґрунтування, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо забезпечення умов розвитку містобудівної діяльності та міського господарства (реєстр. № 1735 від 14.01.2015), поданий народними депутатами України Мартовицьким А.В., Павловим К.Ю., Курячим М.П., Кришиним О.Ю., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів за необхідності створення додаткової інфраструктури).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію у терміни згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.153. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо спрощення процедури продажу земельних ділянок комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах, а також щодо підстав та механізму відшкодування збитків власникам землі) (реєстр. № 1482 від 16.12.2014), поданий народним депутатом України Насаликом І.С.

Відмітили:

Головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

З метою реалізації завдань законопроекту пропонується у Земельному кодексі України доповнити:

- частину другу статті 134 положенням, згідно з яким не підлягають продажу на конкурентних засадах земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі відсутності більше одного учасника торгів протягом місяця з дня їх оголошення, якщо на земельній ділянці комунальної власності рішенням власника передбачається розташування об’єкта сфери послуг чи соціально-культурного призначення;

– статтю 156, розширивши перелік підстав для відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам умовою про використання земельної ділянки без документа, що засвідчує право на неї;

- статтю 157 положенням, згідно з яким порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам для земельних ділянок комунальної власності встановлюється органами місцевого самоврядування в розмірах, що не перевищують ставки земельного податку з коефіцієнтом 12.

Міністерство фінансів України звертає увагу, що впровадження окремого порядку відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам для земельних ділянок комунальної власності призведе до різних підходів визначення збитків, спричинених вилученням земельних ділянок державної, комунальної та приватної власності, з огляду на чинні вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284, згідно з якими розміри збитків визначаються у повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених витрат на поліпшення якості земель.

Міністерство фінансів вважає, що законопроект не потребує видатків з державного бюджету.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація запропонованих змін  дозволить залучити до місцевих бюджетів додаткові фінансові ресурси, однак всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо спрощення процедури продажу земельних ділянок комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах, а також щодо підстав та механізму відшкодування збитків власникам землі) (реєстр. № 1482 від 16.12.2014), поданий народним депутатом України Насаликом І.С., має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення надходжень та видатків місцевих бюджетів у разі застосування нових підстав для відшкодування збитків).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.154. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання використання альтернативних джерел електричної енергії) (реєстр. № 1821 від 22.01.2015), поданий народними депутатами України Кучером М.І., Домбровським О.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується виключити з переліку підакцизних товарів електричну енергію, вироблену кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії. Крім того, законопроектом передбачається дозволити виробникам альтернативних джерел електричної енергії використовувати спеціальний податковий режим, зокрема бути платниками єдиного податку.

Необхідно відмітити, що відповідно до підпункту 213.2.8 пункту 213.2 статті 213 Податкового кодексу України реалізація електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії, не підлягає оподаткуванню акцизним податком. Отже, одне з порушених у законопроекті питань є врегульованим, на що також звертає увагу у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.

Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зауважуючи, що законопроектом вносяться суперечливі зміни до двох статей, оскільки однією статтею виключається з переліку підакцизних товарів відповідна електрична енергія, а іншою статтею визначається така електроенергія підакцизним товаром.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання використання альтернативних джерел електричної енергії) (реєстр. № 1821 від 22.01.2015), поданий народними депутатами України Кучером М.І., Домбровським О.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств та до збільшення доходів місцевих бюджетів від єдиного податку у разі обрання підприємством, яке виробляє відповідну електричну енергію, спеціального податкового режиму).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.155. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вилучення правових норм, що містять корупційну складову та унеможливлюють діяльність сільськогосподарських товаровиробників (реєстр. № 1851 від 27.01.2015), поданий народним депутатом України Корнацьким А.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується виключити вимоги щодо оформлення та реєстрації в установленому порядку прав власності/користування земельними ділянками, які передбачені для платників єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до пункту 24-1 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зараховується до загального фонду державного бюджету. Отже, реалізація відповідного положення законопроекту може призвести до зменшення доходів державного бюджету.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект, наводячи відповідну аргументацію.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вилучення правових норм, що містять корупційну складову та унеможливлюють діяльність сільськогосподарських товаровиробників (реєстр. № 1851 від 27.01.2015), поданий народним депутатом України Корнацьким А.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у зв’язку з можливістю не здійснення державної реєстрації відповідного майна для застосування спрощеної системи оподаткування).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.156. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) (реєстр. № 1730 від 14.01.2015), поданий народними депутатами України І.С. Алексєєвим, Д.А. Сторожуком.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Даним законопроектом пропонується, зокрема, статтю 1167 Цивільного кодексу України доповнити нормою, відповідно до якої у разі завдання шкоди внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) моральна шкода відшкодовуватиметься незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала.

За експертною оцінкою Міністерства фінансів України реалізація зазначеного положення законопроекту може потребувати додаткових коштів відповідних бюджетів. Загалом Мінфін надає зауваження до окремих положень законопроекту та вважає, що такий законопроект потребує доопрацювання.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) (реєстр. № 1730 від 14.01.2015), поданий народними депутатами України І.С. Алексєєвим, Д.А. Сторожуком), матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків бюджету у разі відшкодування відповідними органами влади шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.157. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за доведення до банкрутства) (реєстр. № 1856 від 27.01.2015), поданий народним депутатом України М.Й. Головком.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до статті 219 Кримінального кодексу України, якими додатково передбачити покарання позбавленням волі на строк до 3 років за доведення до банкрутства суб’єкта господарської діяльності, а також виокремити за вчинення таких же дій керівником державного підприємства чи підприємства, частка державної власності якого складає 50%+1 голос, визначити покарання адміністративним штрафом (від 5 до 10 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян) або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від таких штрафів належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну та видаткову частини державного бюджету через збільшення розмірів штрафів за вчинення відповідних правопорушень і збільшення витрат на утримання засуджених до позбавлення волі осіб, чисельність яких зросте, в установах виконання покарань. Загалом Мінфін в межах компетенції не заперечує щодо розгляду законопроекту з урахуванням заміни покарання у вигляді позбавлення волі збільшенням розмірів штрафів за зазначені злочини.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за доведення до банкрутства) (реєстр. № 1856 від 27.01.2015), поданий народним депутатом України М.Й. Головком, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримуватися засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.158. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 316 Митного кодексу України (щодо застосування Конвенції МДП 1975 року до підакцизних товарів) (реєстр. № 1904 від 02.02.2015), поданий народними депутатами України Продан О.П., Дубневичем Я.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується виключити обмеження на застосування книжки МДП при перевезенні алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту приведе національне митне законодавство у відповідність до міжнародних договорів, надасть можливість для розвитку транзитного потенціалу України, забезпечить додаткові надходження до державного бюджету завдяки сплаті митних платежів при перевезенні алкогольних  напоїв та тютюнових виробів територією України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не має прямого впливу на показники бюджету, та не підтримує законопроект, зауважуючи, що виключення з Митного кодексу обмежень на перевезення алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що мають високий рівень оподаткування, з використанням процедури МДП призведе до затримок із сплати митних платежів до бюджету, податкові зобов‘язання по яких виникають внаслідок недоставки товарів до митниці призначення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 316 Митного кодексу України (щодо застосування Конвенції МДП 1975 року до підакцизних товарів) (реєстр. № 1904 від 02.02.2015), поданий народними депутатами України Продан О.П., Дубневичем Я.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету щодо митних платежів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.159. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо вдосконалення застосування спрощеної системи оподаткування самозайнятими особами) (реєстр. № 1826 від 23.01.2015), поданий народним депутатом України Лубінцем Д.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується поширити спрощену систему оподаткування, обліку та звітності на самозайняту особу – платника податку, який є фізичною особою – підприємцем або проводить незалежну професійну діяльність.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект зменшить надходження місцевих бюджетів, оскільки дозволить самозайнятим особам (які сплачують податок на доходи фізичних осіб на загальних підставах за ставками 15 % або 20 %) застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою єдиного податку за фіксованою ставкою (від 0 до 20 % розміру мінімальної заробітної плати для другої групи) або за відсотковими ставками 2 % або 4 % доходу (для третьої групи). Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зауважуючи, що реалізація положень законопроекту призведе до одночасного встановлення у розділах IV і XIV Податкового кодексу України подвійних правил у сфері оподаткування доходів фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо вдосконалення застосування спрощеної системи оподаткування самозайнятими особами) (реєстр. № 1826 від 23.01.2015), поданий народним депутатом України Лубінцем Д.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та збільшення доходів місцевих бюджетів від єдиного податку залежно від кількості самозайнятих осіб, які зареєструються платниками єдиного податку, та розмірів отриманих ними доходів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.160. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо додаткових гарантій для учасників бойових дій (реєстр. № 1684-1 від 14.01.2015), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Івахівим С.П., Развадовським В.Й. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується зобов’язати Міністерство оборони України та його структурні підрозділи забезпечити видачу учасникам бойових дій довідок, що підтверджують їх участь в антитерористичній операції протягом 7 робочих днів з моменту прийняття рішення про демобілізацію та/або протягом 3 робочих днів з моменту звернення відповідних осіб.

Такі вимоги можуть прискорити надання учасникам антитерористичної операції статусу учасника бойових дій, що відповідно потребуватиме коштів державного бюджету для надання пільг зазначеній категорії громадян.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину Державного бюджету України, за попередніми розрахунками надання пільг учасникам бойових дій в умовах поточного року в середньому на одну особу потребуватиме близько 18 тис. грн в рік (за відсутності даних щодо кількості осіб, які набудуть відповідного статусу та права на пільги, відсутня можливість надати фінансову оцінку законопроекту).

Загалом Міністерство фінансів України вважає, що розгляд законопроекту можливо здійснити після складання розрахунків додаткових видатків та визначення джерел їх фінансування.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо додаткових гарантій для учасників бойових дій (реєстр. № 1684-1 від 14.01.2015), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Івахівим С.П., Развадовським В.Й. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення витрат державного та місцевих бюджетів у разі стрімкого зростання чисельності учасників бойових дій).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.161. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання державних закупівель (щодо підвищення рівня конкуренції) (реєстр. № 1648 від 26.12.2014 р.), поданий народними депутатами України Поляковим М.А., Барною С.С. та Кривошеєм Г.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових бюджетних коштів, та вважає, що законопроект може бути розглянутий на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Разом з тим, законопроектом пропонується, зокрема, встановити відповідальність за внесення в документи, які відповідно до закону подаються для участі у процедурах державних закупівель, завідомо неправдивих відомостей щодо відповідності вимогам встановлених законом, Замовнику державних закупівель у вигляді накладення штрафу від 500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, – від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від 3 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого (доповнення Кримінального кодексу України новою статтею 205-2).

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання державних закупівель (щодо підвищення рівня конкуренції) (реєстр. № 1648 від 26.12.2014), поданий народними депутатами України Поляковим М.А., Барною С.С. та Кривошеєм Г.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від надходження адміністративних штрафів та/або може призвести до збільшення видатків на утримання засуджених осіб у разі виявлення відповідних порушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.162. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації (реєстр. № 2016 від 03.02.2015), поданий народним депутатом України Луценко І.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей  153, 155 та 156  Кримінального кодексу України, зокрема, розширивши коло осіб до яких застосовуватиметься покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення діянь (передбачених зазначеними статтями) щодо неповнолітніх. Крім того, пропонується доповнити статтю 302 цього кодексу частиною четвертою, якою передбачити відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років за створення або утримання місць розпусти і звідництво із залученням малолітньої особи.

Відтак, реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань осіб, засуджених до позбавлення волі.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України зазначає, що законопроект не містить норм, які безпосередньо впливають на дохідну та видаткову частини бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту дітей від сексуальних зловживань та сексуальної експлуатації (реєстр. № 2016 від 03.02.2015), поданий народним депутатом України Луценко І.С., має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшити витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.163. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за публічні заклики до ухилення від призову за мобілізацією) (реєстр. № 1886 від 29.01.2015), поданий народними депутатами України Геращенком А.Ю., Філатовим Б.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 336-1, встановивши, що:

- публічні заклики до ухилення від призову за мобілізацією, а також виготовлення чи зберігання або розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, – караються обмеженням волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк з конфіскацією та знищенням відповідних матеріалів, а також конфіскацією засобів (знарядь) їх виготовлення та розповсюдження;

- такі дії, вчинені особою, яка є представником влади, або повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації, – караються обмеженням волі на строк до чотирьох років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією і знищенням відповідних матеріалів, а також конфіскацією засобів (знарядь) їх виготовлення та розповсюдження.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань осіб, засуджених до позбавлення волі, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що загальний обсяг видатків буде залежати від кількості правопорушників до яких буде застосовуватись обмеження (позбавлення) волі.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Кримінального кодексу України (щодо відповідальності за публічні заклики до ухилення від призову за мобілізацією) (реєстр. № 1886 від 29.01.2015), поданий народними депутатами України Геращенком А.Ю., Філатовим Б.А., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету за умови виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.164. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо накладення стягнення на народного депутата за порушення вимог щодо особистого голосування) (реєстр. № 1895 від 30.01.2015), поданий народними депутатами України Лещенком С.А., Соболєвим Є.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про Регламент Верховної Ради України» і «Про комітети Верховної Ради України», та встановити накладення стягнення на народного депутата України, що порушив вимогу щодо особистого голосування. Стягнення включає сукупність таких обмежень, зокрема:

позбавлення народного депутата права брати участь у десяти пленарних засіданнях Верховної Ради, а за кожне повторне протягом поточного скликання порушення народним депутатом вимоги щодо особистого голосування – у двадцяти пленарних засіданнях;

припинення (на період позбавлення народного депутата права брати участь у пленарних засіданнях Верховної Ради) нарахування та здійснення йому будь-яких виплат;

- заборону (на період позбавлення народного депутата права брати участь у пленарних засіданнях Верховної Ради) на відрядження за рахунок коштів Державного бюджету України тощо.

Реалізація окремих положень законопроекту може призвести до економії коштів державного бюджету, передбачених на забезпечення діяльності Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України визначає, що законопроект не потребує додаткового фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо накладення стягнення на народного депутата за порушення вимог щодо особистого голосування) (реєстр. № 1895 від 30.01.2015), поданий народними депутатами України Лещенком С.А., Соболєвим Є.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.165. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про житлово-комунальні послуги (реєстр. № 1581 від 22.12.2014), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про житлово-комунальні послуги» та з урахуванням запропонованих уточнень внести зміни до законів України: «Про страхування», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про теплопостачання» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту та засвідчується Міністерством фінансів України, його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

При цьому слід звернути увагу, що згідно з частиною четвертою статті 27 законопроекту забороняється встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижче від розміру економічно обґрунтованих витрат на виробництво з урахуванням планового прибутку без їх відшкодування. Водночас, у частині другій статті 28 визначається, що питання відшкодування таких втрат вирішуються у судовому порядку, хоча джерела для забезпечення відповідного відшкодування не вказані.

Зважаючи, що встановлення цін і тарифів віднесено до компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг, та органів місцевого самоврядування, у питаннях відшкодування втрат належить керуватися вимогами частини другої статті 25 та пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, згідно з якими відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) за рахунок коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) в межах бюджетних призначень (за рішенням суду у розмірі, що не перевищує суми реальних збитків).

Відтак, реалізація законопроекту може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів за наявності судових рішень щодо відшкодування втрат внаслідок встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижче від розміру економічно обґрунтованих.

Тому до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо скорочення витрат та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення їх збалансованості, як визначено в частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів вважає, що запропоновані зміни потребують доопрацювання в частині:

- обов’язкового приведення до норм Закону України від 10.04.2014 р. № 1198-VII «Про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення розрахунків за енергоносії)», яким змінено механізм визначення виконавця послуг з опалення та уточнені процедури укладання угод споживачів з виконавцями робіт та послуг;

- врегулювання питання встановлення та обліку як вузлів комерційного обліку, так і квартирних лічильників комунальних послуг;

 - запровадження нового виду страхування цивільно-правової відповідальності управителя багатоквартирного будинку за шкоду, завдану спільному майну як добровільний (в проекті пропонується обов’язковим);

- доповнення нормою, яка б надавала право Кабінету Міністрів України визначати єдині підходи до формування ціни та винагороди послуг управителя з метою недопущення включення до неї витрат, які не відносяться до цих послуг, а також необґрунтованого їх завищення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про житлово-комунальні послуги (реєстр. № 1581 від 22.12.2014), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів за умови судових рішень щодо відшкодування втрат внаслідок встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижче від розміру економічно обґрунтованих).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені суб’єктом права законодавчої ініціативи.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроекти, які мають опосередкований вплив

на показники бюджету та потребують узгодження

з бюджетним законодавством:

1.2.166. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо встановлення відповідальності у виді довічного позбавлення волі за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів) (реєстр.  1380 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається внести зміни до статей 305, 306, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313, 314, 315, 316, 317, 318, 319, 320, 322, 324 Кримінального кодексу України, що стосуються злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів, незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів та за ряд інших кримінально карних правопорушень, передбачених розділом ХІІІ Кримінального кодексу України, встановивши більш жорсткі види покарання, зокрема, виключити можливість застосування штрафних санкцій та збільшити строки позбавлення волі, включаючи довічне позбавлення волі, з обов’язковою конфіскацією майна.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету у зв’язку із збільшенням строків позбавлення волі та збільшенням чисельності осіб, які утримуються в установах виконання покарань, та до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходження коштів від реалізації конфіскованого майна, а також може зменшити доходну частину державного бюджету через відміну штрафних санкцій, встановлених за відповідні правопорушення, про що йдеться також у висновку Міністерства фінансів.

Однак, у пояснювальній записці визначено, що законопроект не потребує додаткових матеріальних та фінансових витрат з державного бюджету.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції для досягнення збалансованості державного бюджету.

Водночас, згідно з пунктом 2 розділу II «Прикінцеві положення» законопроекту пропонується кошти, одержані від реалізації майна, конфіскованого за вироком суду за злочини, передбачені статтями 305  320, 322, 324 Кримінального кодексу України, зараховувати в дохід державного бюджету та використовувати на фінансування заходів з профілактики і боротьби з наркоманією, фінансування діяльності правоохоронних органів, спрямованої на боротьбу з наркоманією, фінансування заходів оздоровлення суспільства, поширення здорового способу життя, розвитку дитячих спортивних закладів. Крім того, пунктом 3 передбачено Кабінету Міністрів України здійснювати розробку проектів законів про Державний бюджет України на 2015 рік та наступні роки з урахуванням пункту 2 цього розділу.

Слід зазначити, що такі положення законопроекту не відповідають положенням статті 95 Конституції України та статті 4 Бюджетного кодексу України, згідно з якими виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету, їх розмір та цільове спрямування. Крім того, відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, належать до доходів загального фонду державного бюджету, які не мають спеціального цільового спрямування.

Враховуючи зазначене, пункти 2 і 3 розділу II «Прикінцеві положення» законопроекту належить виключити, як такі що суперечать Бюджетному кодексу України та не є предметом регулювання цього законопроекту. Про зазначене зауважує і Міністерство фінансів України, відмічаючи, що за таких умов не заперечує щодо розгляду законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо встановлення відповідальності у виді довічного позбавлення волі за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів) (реєстр. № 1380 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету та до зміни його доходів залежно від санкцій, що застосовуватимуться при виявленні відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення із Бюджетним кодексом України, виключивши пункти 2 і 3 розділу II «Прикінцеві положення».

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.167. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (реєстр.  1707 від 13.01.2015), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту його розроблено з метою захисту прав юридичних осіб публічного права та забезпечення можливості їм надавати благодійну допомогу.

Так, змінами до статті 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» пропонується надати нове визначення терміну «благодійник», а саме дієздатна фізична або юридична особа, яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (за чинною редакцією – віднесено лише осіб приватного права), тобто у такий спосіб розширюється коло суб’єктів, які мають право надавати благодійну допомогу.

Слід зауважити, що за такого визначення благодійними організаціями можуть бути і бюджетні установи. Проте, здійснення благодійної діяльності бюджетними установами не відповідає меті їх створення, і відповідно не передбачено Бюджетним кодексом України.

Крім того, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи не заборонятиме використовувати бюджетні кошті на благодійну діяльність, і відповідно створюватиме додаткове навантаження на видаткову частину державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України підтримує прийняття запропонованого законопроекту.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України  на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (реєстр.  1707 від 13.01.2015), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.:

- матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може зумовити додаткове навантаження на видаткову частину державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

- рекомендувати Комітету з питань культури і духовності при доопрацюванні законопроекту врахувати те, що згідно із вимогами Бюджетного кодексу України бюджетні установи не можуть здійснювати благодійну діяльність.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

1.2.168. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про Військові казначейські зобов’язання» (реєстр.  1760 від 14.01.2015), внесений народним депутатом України Мельничуком С.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується запровадити новий вид державного цінного паперу (військові казначейські зобов’язання) з метою фінансування військових операцій під час війни або загрози війни та визначити окремі умови випуску, розміщення і погашення таких цінних паперів.

Насамперед, належить зазначити, що окремі положення законопроекту не відповідають вимогам Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс).

Зокрема, статтею 4 законопроекту передбачено, що кошти, залучені до Державного бюджету України від розміщення військових казначейських зобов’язань, використовуються виключно для фінансування державних або регіональних програм і проектів Міністерства оборони України та Української військової організації. Таке положення суперечить частині другій статті 4 Кодексу (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету), частині п’ятій статті 13 Кодексу (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет), частині другій статті 23 Кодексу (згідно з якою бюджетні призначення встановлюються законом про державний бюджет).

Запропоноване законопроектом визначення термінів «бюджет» і «закон про Державний бюджет України» є недоцільним, оскільки відповідне питання є предметом регулювання бюджетного законодавства і унормовано пунктами 1 і 24 частини першої статті 2 Кодексу. При цьому, визначення терміну «закон про Державний бюджет України» у законопроекті відрізняється від його визначення у пункті 24 частини першої статті 2 Кодексу.

Абзацом другим статті 1 законопроекту передбачено, що обсяг емісії військових казначейських зобов’язань у сукупності з емісією державних облігацій внутрішніх державних позик не може перевищувати граничного обсягу внутрішнього державного боргу та обсягу пов’язаних з обслуговуванням державного боргу видатків, визначених законом про державний бюджет на відповідний рік. Таке положення не відповідає частині першій статті 16 Кодексу (згідно з якою державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про державний бюджет, з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду), а також за своїм викладом взагалі не відповідає бюджетній методології та позбавлено економічної логіки.

Згідно з абзацом третім статті 1 законопроекту емісія військових  казначейських зобов’язань є частиною бюджетного процесу. Однак, таке трактування є недоречним і неспівставним з стадіями бюджетного процесу, встановленими частиною першою статті 19 Кодексу, та не узгоджується з визначенням терміну «бюджетний процес» згідно з пунктом 10 частини першої статті 2 Кодексу (регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства).

Згідно з абзацом четвертим статті 1 законопроекту погашення та сплата доходу за військовими казначейськими зобов’язаннями гарантується доходами державного бюджету. Порушені у цьому положенні питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства і вже належним чином унормовані у Кодексі (зокрема, згідно з частиною шостою статті 16 Кодексу витрати на обслуговування та погашення державного боргу здійснюються Мінфіном відповідно до кредитних договорів, а також нормативно-правових актів, за якими виникають державні боргові зобов’язання, незалежно від обсягу коштів, визначеного на таку мету законом про державний бюджет, а згідно з частиною другою статті 55 Кодексу видатки на обслуговування державного боргу належать до захищених статей бюджету).

Статтею 9 законопроекту передбачено, що військові казначейські зобов’язання надають власнику право контролю за дотриманням бюджетного законодавства, та цільового використання коштів. Таке положення є декларативним, оскільки не містить механізму його реалізації. Водночас, питання контролю за дотриманням бюджетного законодавства унормовані главою 17 Кодексу шляхом визначення повноважень відповідних органів влади у такому процесі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на показники державного бюджету у разі впровадження та обслуговування нового виду цінних паперів, та не підтримує прийняття законопроекту, оскільки:

законопроект не узгоджується із законами, що регулюють бюджетні відносини;

запропонований новий вид цінного паперу за своєю суттю, порядком здійснення емісії та обігу є тотожний державним цінним паперам «казначейські зобов’язання України», порядок емісії та обігу яких врегульований статтею 11 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»;

відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і впровадження професійної діяльності на фондовому ринку, регулюються Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Слід також звернути увагу, що Урядом у 2014 році запроваджено випуск казначейських зобов’язань «Військові» (згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 100) та випуск ОВДП «Військові облігації» (згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 101).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про Військові казначейські зобов’язання» (реєстр. № 1760 від 14.01.2015), внесений народним депутатом України Мельничуком С.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету у разі випуску військових казначейських зобов’язань).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

2. Законопроект не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 2, 4, 13, 16, 19, 23, 55 і главі 17) та не узгоджується з нормами Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок».

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  фінансової політики і банківської діяльності.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. Слухали:

Інформацію першого заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості України Мартиненкова І.М. про проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» щодо державної підтримки вугільної галузі (реєстр. № 2376 від 16.03.2015), поданий народними депутатами України Мартиненком М.В. та Бондарем М.Л.

Відмітили:

Законодавча пропозиція передбачає здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, визначених за загальним фондом державного бюджету Міністерству енергетики та вугільної промисловості України, перерозподілу видатків розвитку шляхом зменшення їх на 400 млн гривень за бюджетною програмою 1101070 «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» та встановлення таких видатків за новою бюджетною програмою 1101110 «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції» (у державному бюджеті на 2015 рік бюджетні призначення за бюджетною програмою 1101110 не передбачено, у 2014 році видатки проведено у сумі 8 705,4 млн гривень або 95 % від плану на рік).

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація дозволить забезпечити здійснення виплат заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств та стабілізувати роботу таких підприємств.

При цьому, слід зазначити, що Законом України від 02.03.2015    № 217-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» Міністерству енергетики та вугільної промисловості встановлено бюджетні призначення за новою бюджетною програмою 1101520 «Поповнення обігових коштів або збільшення статутних фондів вугледобувних підприємств для погашення простроченої заборгованості із заробітної плати працівникам, що утворилася на 1 січня 2015 року» у сумі 200 млн гривень. Заходи за цією програмою також передбачають виплату заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств, але, як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, не вирішують проблему виплати поточної заробітної плати у 2015 році.

В порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України в матеріалах до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) щодо встановлення/зменшення видатків державного бюджету у запропонованих обсягах та за визначеними напрямами.

Так, зокрема, в пояснювальній записці до законопроекту відсутні пояснення щодо можливості зменшення на запропоновану суму видатків за бюджетною програмою «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» (код 1101070) та ризиків її виконання у разі такого зменшення, про що наголошено у експертному висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Довідково: за підсумками січня-лютого поточного року за даними звітності Казначейства за програмою 1101070 за загальним фондом державного бюджету видатки не проводились (план на рік (із урахуванням внесених змін) складає 1 553,4 млн грн, при цьому, Законом України від 02.03.2015 № 217-VIII планові показники було збільшено на 353,4 млн гривень).

Загалом, така законодавча пропозиція не передбачає залучення додаткових бюджетних коштів та не впливає на загальні показники видатків державного бюджету, оскільки пропонується здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень загального фонду державного бюджету перерозподіл видатків між бюджетними програмами Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Разом з тим, слід наголосити, що виходячи з вимог нормотворчої техніки щодо оформлення законопроектів щодо внесення змін до закону про державний бюджет, законопроект містить помилки та неточності, і тому потребує внесення редакційних та техніко-юридичних уточнень, а саме:

- назву законопроекту у його тексті та додатку до нього викладено не однаково, у зв’язку з чим, необхідно у додатку до законопроекту назву законопроекту викласти відповідно до назви, викладеної у тексті законопроекту;

- у додатку до законопроекту:

рядок «Всього» необхідно виключити, оскільки законодавча пропозиція не змінює підсумкових показників видатків державного бюджету;

у рядку за кодом 1101070 «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» за загальним фондом показник «Всього» та показник «Разом» визначено невірно (не враховано запропонованого зменшення на 400 млн. гривень), тому замість цифр «1 553 400,0» та «1 553 700,0» належить зазначити «1 153 400,0» та «1 153 700,0».

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (лист від 17.03.2015         № 16/3-389/2376) за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та відповідного висновку Уряду.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновок Міністерства фінансів України не надійшов (лист Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету направлено Міністерству фінансів 17 березня 2015 року № 04-13/3-673).

Також, на час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції).

Поряд з цим, слід зазначити, що у Верховній Раді України після 13.00 години 18 березня 2015 року зареєстровано законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (щодо підтримки державних вугледобувних підприємств) (реєстр. № 2376-1 від 18.03.2015), поданий народними депутатами України Мусієм О.С., Матківським Б.М. та іншими, який є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 2376.

Наразі законопроект за реєстр. № 2376-1 (включаючи супровідні матеріали до нього) до Комітету з питань бюджету не надійшов, відтак відсутня можливість навіть ознайомитися та проаналізувати таку законодавчу пропозицію.

Висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції), Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України та Міністерства фінансів України до цього законопроекту не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Мельник С.І., Маркевич Я.В., Деркач А.Л., Шкварилюк В.В., Савченко О.Ю., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Амельченко В.В., Крулько І.І., а також заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України Мартиненков І.М., заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Шевальов А.В.

Заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України Мартиненков І.М. висловив позицію щодо підтримки даного законопроекту.

Заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Шевальов А.В. висловив позицію щодо непідтримки даного законопроекту, зокрема, ним було зауважено, що змінами до закону про Державний бюджет України на 2015 рік Міністерству енергетики та вугільної промисловості вже встановлено бюджетні призначення у сумі 200 млн гривень для погашення заборгованості із заробітної плати працівникам вугледобувних підприємств за минулий рік та зазначено, що питання фінансового збалансування вугільних підприємств і виплати заробітної плати повинні вирішуватися шляхом оптимізації цінової політики до ринкового рівня та оптимізації витрат із собівартості вугільної продукції до рівня, що забезпечуватиме беззбиткову діяльність підприємств вугільної галузі.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 2376 за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як Закон з пропозиціями Комітету, пов’язаними із узгодженням бюджетних показників (у тому числі: у додатку до законопроекту виключити рядок «Всього», назву законопроекту викласти відповідно до назви, викладеної у тексті законопроекту; у рядку за кодом 1101070 «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» цифри «1 553 400,0» та «1 553 700,0» замінити відповідно цифрами «1 153 400,0» та «1 153 700,0», що відображатиме запропоновані зміни) та забезпеченням усунення редакційних і техніко-юридичних помилок.

У ході обговорення, народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету висловили застереження щодо зменшення видатків державного бюджету для здійснення заходів з реструктуризації вугільної та торфодобувної промисловості з огляду на задекларовані в Угоді про коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» завдання щодо реформи вугільної галузі.

Так, народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету було висловлено думку щодо проведення комплексного обговорення стратегії розвитку вугільної галузі із заслуховуванням із цих питань урядової позиції, а саме Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Запропоновано звернутися з цього питання до Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

За результатами обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В. Ця пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» щодо державної підтримки вугільної галузі (реєстр. № 2376), поданий народними депутатами України Мартиненком М.В. та Бондарем М.Л., за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій у додатку до законопроекту:

виключити рядок «Всього»;

назву законопроекту викласти відповідно до назви, викладеної у тексті законопроекту;

у рядку за кодом 1101070 «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» цифри «1 553 400,0» та «1 553 700,0» замінити відповідно цифрами «1 153 400,0» та «1 153 700,0», що відображатиме запропоновані зміни.

У разі прийняття даного законопроекту Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні закону належить внести до тексту і додатку до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утримались» - 2, «не голосували» - 2.

3. Слухали:

Інформацію народного депутата України Крулька І.І. про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо посилення фінансової самодостатності територіальних громад) (реєстр. № 1900 доопрац. від 11.02.2015), поданий народними депутатами Тимошенко Ю.В., Кириленком І.Г., Івченком В.Є., Дерев’янком Ю.Б., Євтушком С.М.

Відмітили:

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, метою його підготовки визначено підвищення фінансової самодостатності бюджетів місцевого самоврядування (бюджетів сіл, селищ і міст районного значення) шляхом доопрацювання окремих положень Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), включаючи ті, які було змінено Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо реформи міжбюджетних відносин)» від 28.12.2014 року № 79-VIII.

У доопрацьованому законопроекті передбачається:

1) здійснити перерозподіл податків і зборів, що зараховуються до місцевих бюджетів, між їх рівнями та між загальним і спеціальним фондами бюджетів місцевого самоврядування, а саме:

– податок на доходи фізичних осіб, що сплачується на території сіл і селищ, перерозподілити таким чином:

до районного бюджету – 35 % (чинна норма 60 %, до внесення змін Законом від 28.12.2014 року № 79 – було 50 %);

до сільських і селищних бюджетів – 25% (чинна норма 0 %, до внесення змін Законом від 28.12.2014 року № 79 – було 25 %);

– податок на доходи фізичних осіб, що сплачується на території міст районного значення, зараховувати у розмірі 60 % до бюджетів міст районного значення (чинна норма 0 %, до внесення змін Законом від 28.12.2014 року № 79 – було 25 %);

50 % рентної плати за спеціальне використання деревини, що заготовлена в порядку рубок головного користування, та згідно з чинними нормами Кодексу зараховується до доходів бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, виключити із складу доходів таких бюджетів та включити до складу доходів бюджетів сіл, селищ;

єдиний податок, що згідно з чинними нормами Кодексу зараховується у повному обсязі (100 %) до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування розподілити між загальним та спеціальним фондом (бюджетом розвитку) таких бюджетів:

до загального фонду – єдиний податок, що відповідно до Податкового кодексу сплачується платниками ІV групи (сільськогосподарські виробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків);

до спеціального фонду (бюджет розвитку) – єдиний податок, що відповідно до Податкового кодексу сплачується платниками І-ІІІ групи;

2) проводити зарахування рентної плати за спеціальне використання водних об’єктів місцевого значення для ведення рибництва (ставки, запруди), що згідно з чинними нормами Кодексу зараховується до бюджетів місцевого самоврядування за місцем податкової реєстрації платника рентної плати, до таких бюджетів за місцем знаходження водного об’єкту;

3) визначити повноваження міст районного значення за доходами та видатками такими, як для міст республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.

При цьому визначається, що до об’єднання територіальних громад, які створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, з бюджетів міст районного значення не здійснюються видатки, встановлені підпунктом «ґ» пункту 2 (вища освіта), підпунктом «б» пункту 3 (програми медико-санітарної освіти) та пунктом 4 (соціальний захист та соціальне забезпечення) частини першої статі 89 Бюджетного кодексу України. З огляду на таке, згідно з пояснювальною запискою до бюджетів міст районного значення пропонується не застосовувати горизонтальне вирівнювання податкоспроможності бюджетів, не надавати субвенції з державного бюджету на виконання державних програм соціального захисту населення та на підготовку робітничих кадрів;

4) запровадити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання районних автомобільних доріг, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах в обсязі 15 відсотків доходів державного бюджету від акцизного податку з нафтопродуктів, затвердженого законом про державний бюджет.

Обсяги зазначеної субвенції затверджуються у законі про Державний бюджет України окремо для районних бюджетів і розподіляються між районним бюджетом та бюджетами місцевого самоврядування на основі затвердженої Урядом формули;

6) доповнити перелік видатків, що здійснюються з сільських і селищних бюджетів, видатками на фізичну культуру і спорт;

7) спрямовувати капітальні видатки бюджету розвитку на ремонт та реконструкцію приміщень органів місцевого самоврядування, придбання предметів і матеріалів тривалого використання для потреб органів місцевого самоврядування;

8) встановити вимоги щодо розподілу обсягу стабілізаційної дотації – 75 % загального її обсягу надавати районним бюджетам на покриття можливих фактичних диспропорцій у фінансовому забезпечені бюджетів сіл, селищ та міст районного значення, а також визначити, що кошти стабілізаційної дотації мають першочергово спрямовуватися на збільшення фінансового забезпечення додаткової потреби у видатках на забезпечення осіб, переселених із територій проведення антитерористичної операції та медичного забезпечення військовослужбовців;

9) забезпечити у 2015 році здійснення з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення видатків на навчально-виховні комплекси (дошкільна освіта), утримання об’єктів культурної сфери (палаців і будинків культури, клубів, центрів дозвілля, інших клубних закладів та бібліотек) за рахунок міжбюджетних трансфертів з районного бюджету бюджетам місцевого самоврядування в обсязі, не меншому ніж затверджено із змінами органами місцевого самоврядування у бюджетах в 2014 році та без вилучення відповідних бюджетних установ з комунальної власності сіл, селищ, міст районного значення.

Законопроектом також пропонується ряд інших змін до Кодексу, зокрема, щодо:

– уточнення порядку використання освітньої та медичної субвенції, визначивши:

можливість спрямовувати на фінансове забезпечення освітніх і медичних закладів поряд з субвенцією інших коштів місцевих бюджетів;

встановлення Урядом вичерпного переліку видатків, що можуть здійснюватися за рахунок таких субвенцій, та черговості фінансового забезпечення таких видатків;

спрямування залишків коштів за такими субвенціями в першочерговому порядку на виконання бюджетних зобов’язань минулих років, взятих на облік в органах Казначейства;

– визначення переліку товарів, робіт і послуг щодо можливості здійснення попередньої оплати закупівель за бюджетні кошти та терміну (не більше 1 місяця, який може бути збільшений Урядом до одного року), надавши повноваження Уряду на затвердження порядку щодо регулювання цих питань;

– виключення умови про «виконання доходів зведеного бюджету України», за якої платіжні доручення виконуються органами Казначейства протягом п’яти днів з дати надання доручення на здійснення платежу, та визначення відповідальності органів казначейства за недотримання терміну здійснення платежу за дорученням розпорядника бюджетних коштів, яке оформлене відповідно до вимог законодавства;

– підготовки Кабінетом Міністрів України у місячний термін законопроекту щодо списання непогашеної заборгованості за середньостроковими позиками (крім заборгованості місцевих бюджетів Автономної Республіки Крим) перед державним бюджетом.

Загалом характеристика положень та належні обґрунтування, включаючи фінансово-економічні, деталізовано у пояснювальній записці до законопроекту. Крім того, звернуто увагу на необхідність прийняття разом із запропонованим законопроектом змін до Податкового кодексу, пов’язаних із збільшенням надходжень до бюджетів місцевого самоврядування, додаткові надходження від запровадження яких за оцінкою авторів законопроекту можуть скласти близько 1 млрд грн в розрахунку на рік.

Водночас, щодо окремих положень законопроекту, слід зауважити, зокрема, таке:

– зменшення нормативу зарахування податку на доходи фізичних осіб до районних бюджетів з 60 % до 35 % зумовлює втрати районних бюджетів і потребуватиме здійснення нового розрахунку горизонтального вирівнювання податкоспроможності бюджетів міст обласного значення та районних бюджетів і, як наслідок, призведе до зміни показників базової та реверсної дотації для бюджетів усіх рівнів, що буде мати вплив на показники державного бюджету у поточному бюджетному періоді, а відтак потребуватиме змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік».

На таке у своєму висновку звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи що зміна нормативу зарахування податку на доходи фізичних осіб до районних бюджетів без відповідного перерозподілу видаткових повноважень розбалансовує такі бюджети на 4,4 млрд грн, а також призведе до збільшення обсягів базової дотації (для районних бюджетів – 1,7 млрд грн) та реверсної дотації (для бюджетів міст обласного значення – 1,1 млрд грн) і втрат державного бюджету обсягом 0,6 млрд гривень;

– надання права здійснювати з бюджетів міст районного значення видатки на освіту та охорону здоров’я за переліком, визначеним статтею 89 Кодексу, та встановлення доходів згідно із статтею 64 Кодексу (з урахуванням законодавчих пропозицій, викладених у цьому законопроекті) ставить під сумнів доцільність проведення таких видатків за рахунок міжбюджетних трансфертів з районного бюджету (як передбачено у пункті 20 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу) і потребує визначення іншого порядку їх фінансового забезпечення (за рахунок освітньої та медичної субвенції згідно із статтями 103-2 і 103-4 Кодексу чи за рахунок збільшеного обсягу доходів таких бюджетів внаслідок зарахування 60 % податку на доходи фізичних осіб), що в свою чергу буде потребувати проведення відповідних перерахунків і внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»;

– пропозиція щодо встановлення конкретного обсягу субвенції, яка надається з державного бюджету на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання районних автомобільних доріг, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (в обсязі 15 відсотків акцизного податку з нафтопродуктів, затвердженого Законом про Державний бюджет України) не узгоджується із статтею 95 Конституції України, згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Крім того, назву субвенції, що визначається у пункті 13 законопроекту (нова стаття 103-6 Кодексу), належить привести у відповідність із статтею 97 Кодексу, згідно з якою у державному бюджеті передбачається субвенція місцевим бюджетам, а не бюджетам місцевого самоврядування.

Разом з тим, згідно із запропонованою новою статтею 103-6 Кодексу передбачається у законі про державний бюджет затверджувати обсяги зазначеної субвенції окремо для районних бюджетів, однак критеріїв розподілу таких обсягів між державним бюджетом та районними бюджетами не визначено.

Водночас, запровадження зазначеної субвенції у поточному році призведе до розбалансування показників державного бюджету (за оцінкою Мінфіну обсяг такої субвенції становитиме 2,3 млрд грн), а отже потребуватиме змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», проте пропозицій щодо скорочення витрат або збільшення доходів державного бюджету не запропоновано;

– встановлення вимоги щодо обов’язковості виконання органами Казначейства платіжних доручень за видатками місцевих бюджетів протягом п’яти операційних днів без врахування стану надходжень відповідного місцевого бюджету та наявності бюджетних коштів на рахунку може негативно впливати на ліквідність єдиного казначейського рахунку та унеможливити проведення першочергових видатків загальнодержавного значення.

Крім того, враховуючи, що законопроект за реєстр. № 1900 системно пов’язаний із законопроектами про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо посилення фінансової самодостатності територіальних громад) за реєстр. № 1899 від 11.02.2015 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення фінансової самодостатності територіальних громад) за реєстр. № 1898 від 30.01.2015 р., Головне науково-експертне-управління Апарату Верховної Ради України пропонує рішення щодо нього приймати за результатами розгляду зазначених законопроектів. При цьому, слід зауважити, що 5 березня поточного року за наслідками розгляду у першому читанні Верховною Радою України законопроект за реєстр. № 1898 не прийнято.

Загалом, Головне науково-експертне-управління Апарату Верховної Ради України, зважаючи що за змістом відповідних положень Конституції України (ст. 116) та Закону України «Про Кабінет Міністрів України» забезпечення проведення фінансової, податкової політики, виконання затвердженого Верховної Ради України Державного бюджету України належить до повноважень Кабінету Міністрів України, пропонує для прийняття виваженого рішення щодо пропозицій проекту варто отримати відповідний експертний висновок Уряду.

За оцінкою Міністерства фінансів України запропонований у законопроекті перерозподіл дохідних та видаткових повноважень між рівнями бюджетів призведе до втрат державного бюджету та розбалансує показники місцевих бюджетів усіх рівнів бюджетів. Втрати державного бюджету визначаються Мінфіном у сумі 5,6 млрд гривень.

Загалом, Міністерство фінансів України не підтримує законопроект та вважає, що розглядати питання внесення змін до Бюджетного кодексу України необхідно системно і комплексно, за результатами підсумків впровадження першого етапу реформи та з урахуванням розмежування повноважень місцевих органів влади. При цьому термін набрання чинності таких змін може бути не раніше 1 січня 2016 року, що відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

На час розгляду законопроекту висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до Комітету з питань бюджету не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Матвієнко А.С., Пинзеник В.М., Крулько І.І., Маркевич Я.В., Ванат П.М., Деркач А.Л., Амельченко В.В., Савченко О.Ю., Дубневич Б.В., а також заступник Міністра фінансів України з питань європейської інтеграції Шевальов А.В.

За наслідками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозиції, що надійшли від членів Комітету, жодна з яких не набрала необхідної кількості голосів (законопроект «відхилити» – 6, «прийняти за основу» – 7).

Оскільки за результатами голосування Комітетом не було прийнято результативно рішення, визнано за доцільне визначатися щодо проекту закону за реєстр. № 1900 (доопрац.) безпосередньо на пленарному засіданні Верховної Ради, співдоповідати з цього питання у сесійній залі доручено голові підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченку І.І.

Водночас, у ході обговорення законопроекту народним депутатом України Деркачем А.Л. та іншими членами Комітету внесено пропозицію доручити Міністерству фінансів України (виходячи з проведеної оцінки впровадження та дієвості започаткованої у 2015 році реформи міжбюджетних відносин, поточного стану економіки і державних фінансів та проаналізувавши положення цього та інших законопроектів щодо внесення змін до Бюджетного кодексу і з урахуванням доручень, наданих згідно із Законом України від 02.03.2015 року № 212) підготувати відповідні законодавчі пропозиції змін до бюджетного законодавства, насамперед, такі, що стосуються зміцнення фінансової основи органів місцевого самоврядування (в першу чергу сіл, селищ, міст районного значення) і мають бути спрямовані на посилення фінансової самодостатності територіальних громад.

Відповідно у Комітеті з питань бюджету (на базі підкомітетів з питань місцевих бюджетів і з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу) спільно з Міністерством фінансів України у форматі робочої групи забезпечити опрацювання запропонованих законодавчих пропозицій для їх розгляду Комітетом надалі.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

4. Різне.

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Крулька І.І. про проведення слухань у Комітеті з питань бюджету на тему: «Діяльність Рахункової палати: шляхи законодавчого реформування».

Відмітили:

Головою підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Крульком І.І. ініційовано проведення слухань у Комітеті з питань бюджету 26 березня 2015 року на тему: «Діяльність Рахункової палати: шляхи законодавчого реформування» (далі – комітетські слухання) /лист від 12.03.2015 № 216-2/36 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету/.

Згідно із статтями 29 і 52 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», зокрема, встановлено, що:

комітети при підготовці і проведенні слухань у комітетах мають право проводити слухання з метою обговорення проектів найбільш важливих законодавчих актів, віднесених до предметів їх відання, отримання всебічної інформації щодо питань, які розглядаються комітетом, їх детального вивчення та обговорення, а також залучення широких кіл громадськості до участі у визначенні політики держави, розбудови демократичного суспільства;

слухання в комітетах проводяться в сесійний період у дні тижня, що відводяться для роботи в комітетах;

комітети приймають рішення про тему, день та час проведення слухань, як правило, не пізніше ніж за тридцять днів до їх проведення;

у рішенні комітету про проведення слухання визначаються особи, відповідальні за організацію підготовки та проведення слухань, доповідачі з питань, що розглядатимуться, та порядок їх висвітлення в засобах масової інформації;

комітети повідомляють учасників слухань про дату слухань, місце їх проведення та питання, що вносяться на обговорення, не пізніш як за тиждень до початку їх проведення;

за результатами слухань комітет приймає рекомендації.

Верховною Радою України прийнято за основу проект Закону України про Рахункову палату за реєстр. № 2072 (Постанова Верховної Ради України від 05.03.2015 № 239-VIІI).

Прийняття нової редакції Закону України «Про Рахункову палату», що передбачено Угодою про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» від 27.11.2014 року, має забезпечити незалежне, повноцінне та прозоре здійснення Рахунковою палатою контролю за публічними фінансами. Для належного врегулювання такого питання потрібна консолідація усіх гілок влади, міжнародних та вітчизняних експертів.

Відтак, комітетські слухання мають на меті обговорення проблем діяльності Рахункової палати та шляхів їх врегулювання у новій редакції закону про Рахункову палату (включаючи визначення напрямів доопрацювання положень законопроекту за реєстр. № 2072 до другого читання). Такий закон має визначити вичерпний перелік повноважень Рахункової палати, прозорий порядок призначення її членів, а також інші питання організації та порядку діяльності Рахункової палати, враховуючи положення Конституції України та міжнародні стандарти здійснення державного фінансового контролю.

Проведення комітетських слухань передбачається за участю членів Комітету з питань бюджету та інших народних депутатів України, представників Адміністрації Президента України, Рахункової палати, Міністерства фінансів України, Головного науково-експертного управління та Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України, а також профільних громадських організацій та інших експертів.

При цьому, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Крулько І.І. запропонував провести комітетські слухання 25 березня п.р. об 11 годині, а не 26 березня, як пропонувалося ним раніше.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену головою підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крульком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана усіма присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

Ухвалили:

1. Провести 25 березня 2015 року об 11 годині у приміщенні Верховної Ради України комітетські слухання на тему: «Діяльність Рахункової палати: шляхи законодавчого реформування».

2. Відповідальним за організацію підготовки та проведення комітетських слухань визначити голову підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету з питань бюджету Крулька І.І., доручивши йому, зокрема:

складання порядку денного та визначення доповідачів комітетських слухань;

запрошення для участі в комітетських слуханнях представників Адміністрації Президента України, Рахункової палати, Міністерства фінансів України, Головного науково-експертного управління та Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України, профільних громадських організацій та інших експертів;

забезпечення в установленому порядку висвітлення в засобах масової інформації комітетських слухань.

3. Рекомендувати Рахунковій палаті до 23 березня 2015 року підготувати і подати до Комітету з питань бюджету інформаційно-аналітичні матеріали щодо діяльності Рахункової палати та шляхи її законодавчого реформування, визначити доповідача із зазначеного питання.

Голосували: «за» - одноголосно.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Павелка А.В. про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на березень і квітень 2015 року.

Відмітили:

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» розклад засідань комітету не менш як на двотижневий термін складається головою комітету з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України, доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, стану підготовки питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету.

Постановою Верховної Ради України від 15.01.2015 № 110-VIIІ (із змінами згідно з Постановою від 27.01.2015 № 130-VIIІ) затверджено календарний план проведення другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

З урахуванням цього календарного плану складено орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на березень і квітень 2015 року (роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Крім того, Комітетом прийнято рішення провести 25 березня 2015 року об 11-00 слухання у Комітеті з питань бюджету на тему: «Діяльність Рахункової палати: шляхи законодавчого реформування».

При цьому, до розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Затвердити орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на березень і квітень 2015 року:

Дата

День тижня

Час проведення

Місце проведення

на березень 2015 року

2 березня

понеділок

8-30

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

4 березня

середа

14-30

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

18 березня

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

25 березня

слухання на тему: «Діяльність Рахункової палати: шляхи законодавчого реформування»

середа

11-00

 

на квітень 2015 року

8 квітня

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

15 квітня

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

22 квітня

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

До розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Голосували: «за» - одноголосно.

 

Голова Комітету                                                          А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                       В.В. Шкварилюк

 

 

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку