Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №10 від 18 лютого 2015 року

 

 

 

1500 година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

 

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Гордєєв А.А., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Матвієнко А.С., Маркевич Я.В., Медуниця О.В., Мельник С.І., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Шкварилюк В.В.,

Всього присутніх – 18 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Ванат П.М., Деркач А.Л., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пресман О.С., Савченко О.Ю., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Зайченко А.С., Козловська Г.М., Новацька О.В., Товстенко В.М., Щербаченко С.В., Яковенко С.П.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань:

Тимошенко Ю.В. – Голова депутатської фракції політичної партії «Всеукраїнсього об’єднання «Батьківщина» у Верховній Раді України;

Уманський І.І. – перший заступник Міністра фінансів України;

Лозицький В.П – директор Департаменту державного бюджету Міністерства фінансів України;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (реєстр. № 2147 від 16.02.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і статтею 27 Бюджетного кодексу України.

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування грошової винагороди учасників антитерористичної операції та адміністрування податків і зборів», (реєстр. № 1431 від 11.12.2014, народні депутати України Мельниченко В.В., Барвіненко В.Д. та ін.);

1.1.2. Проект Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо зменшення строку тимчасового зберігання товарів гуманітарної допомоги для внутрішньо переміщених осіб)», (реєстр. № 1419 від 11.12.2014, народні депутати України Пацкан В.В., Шкрум А.І. та ін.);

1.1.3. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії, а також для погашення позик, отриманих від міжнародних фінансових організацій», (реєстр. № 1538 від 22.12.2014, Кабінет Міністрів України);

1.1.4. Проект Закону України «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України (щодо впорядкування питань фінансування заходів з підвищення безпеки ядерних установок)», (реєстр. № 1394 від 11.12.2014, народні депутати України Бандуров В.В., Гіршфельд А.М. та ін.);

1.1.5. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо упорядкування демократичного цивільного контролю над Воєнною організацією держави», (реєстр. № 1426 від 11.12.2014, народні депутати України Луценко Ю.В., Березюк О.Р. та ін.);

1.1.6. Проект Закону України «Про внесення змін Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо звільнення з військової служби осіб, які мають на утриманні дітей-інвалідів I чи II групи», (реєстр. № 1448 від 11.12.2014, народні депутати України Деркач А.Л., Єремеєв І.М.);

1.1.7. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 17-3 Закону України «Про електроенергетику» щодо покращення умов для виробництва електроенергії з енергії вітру», (реєстр. № 1457 від 12.12.2014, народні депутати України Левченко Ю.В., Бублик Ю.В. та ін.);

1.1.8. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо імплементації вимог Директиви ЄС про недобросовісну комерційну практику)», (реєстр. № 1197-1 від 26.12.2014, народні депутати України Кондратюк О.К., Абдуллін О.Р. та ін.);

1.1.9. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» (щодо позначення країни виробника (виконавця, продавця)», (реєстр. № 1450 від 12.12.2014, народний депутат України Артюшенко І.А.);

1.1.10. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо способу виконання судових рішень», (реєстр. № 1568 від 22.12.2014, Кабінет Міністрів України);

1.1.11. Проект Закону України «Про зупинення дії Закону України «Про очищення влади», (реєстр. № 1515 від 19.12.2014, народний депутат України Скорик М.Л.);

1.1.12. Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 7 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» (щодо вдосконалення системи експлуатації мостів та шляхопроводів)» (реєстр. № 1528 від 22.12.2014, народний депутат України Остапчук В.М.);

1.1.13. Проект Закону України «Про внесення доповнень до Цивільного кодексу України (щодо введення обмежень розміру санкцій, що можуть бути застосовані відповідно до договору стосовно фізичної особи, яка прострочила виконання грошового зобов’язання)», (реєстр. № 1042-1 від 25.12.2014, народний депутат України Сидорович Р.М.);

1.1.14. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу» (щодо недопущення затягування строків проведення санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю гуманітарної допомоги)», (реєстр. № 1509 від 18.12.2014, народний депутат України Константіновський В.Л.);

1.1.15. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо предметів закупівлі, на яких не поширюється дія Закону)», (реєстр. № 1597 від 23.12.2014, народні депутати України Геращенко І.В., Іонова М.М. та ін.);

1.1.16. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» (щодо автоматичної добровільної відмови від громадянства України)», (реєстр. № 1114-1 від 12.12.2014, народний депутат України Луценко І.В.);

1.1.17. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо обов’язкового інформування про засновників та власників засобів масової інформації)», (реєстр. № 1461 від 12.12.2014, народні депутати України Рудик С.Я., Осуховський О.І. та ін.);

1.1.18. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (щодо поліпшення управління міграційними процесами)», (реєстр. № 1510 від 18.12.2014, народний депутат України Сольвар Р.М.);

1.1.19. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» (щодо надання інформації про зареєстровані транспортні засоби з Єдиного державного реєстру)», (реєстр. № 1595 від 23.12.2014, народні депутати України Козаченко Л.П., Дехтярчук О.В. та ін.);

1.1.20. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо покращення становища в організації дорожнього руху)», (реєстр. № 1636 від 25.12.2014, народний депутат України Федорук М.Т.);

1.1.21. Проект Закону України «Про внесення змін до пункту 5 Розділу VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про морські порти України» (щодо отримання документів дозвільного характеру)», (реєстр. № 1607 від 24.12.2014, народний депутат України Остапчук В.М.);

1.1.22. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гарантій для працівників на час виконання обов’язків у зв’язку з мобілізацією)», (реєстр. № 1613 від 24.12.2014, народні депутати України Заболотний Г.М., Домбровський О.Г.);

1.1.23. Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо випробування при прийнятті на роботу)», (реєстр. № 1639 від 26.12.2014, народні депутати України Барвіненко В. Д., Герега О. В. та ін.).

УХВАЛИЛИ:

1. Законопроект за реєстр. № 1597 «Про внесення змін до статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо предметів закупівлі, на яких не поширюється дія Закону)» (пункт 1.1.15.), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Іоновою М. М. та іншими, визнати таким, що має вплив на показники бюджету і перенести його з розділу 1.1. до відповідного підрозділу розділу 1.2.

2. Інші законопроекти є такими, що не мають впливу.

3. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

 

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів.

 

Безпосередній, у тому числі:

а) такі, що мають негативний вплив

(зменшують надходження та/або збільшують витрати)

 

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 6 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» (щодо зарахування до бюджету місцевого самоврядування державного мита за вчинення нотаріальних дій з відчуження нерухомого майна за його місцем знаходження) (реєстр. № 1320 від 09.12.2014), поданий народним депутатом України Сольваром Р.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується зараховувати державне мито за вчинення правочинів з відчуження майна до бюджету місцевого самоврядування за місцем знаходження (реєстрації) цього майна, а не за місцем розгляду та оформлення відповідних документів (що є загальним правилом для сплати державного мита згідно з чинним законодавством).

Як зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, за своєю сутністю державне мито є платою за дії (послуги) уповноважених законом на те органів за вчинення ними в інтересах фізичних та юридичних осіб дій та видачу документів, що мають юридичне значення. Тобто, фактично державне мито виконує компенсаційну функцію і є інструментом відшкодування витрат державного або іншого органу у зв’язку з його діяльністю. Тому пропозиція щодо зарахування державного мита не за місцем здійснення правочинів з відчуження майна, а за місцем розміщення такого майна не відповідає ідеології даного платежу.

Міністерство фінансів України вважає прийняття законопроекту недоцільним та зазначає, що реалізація його положень не впливатиме на доходну та видаткову частини державного бюджету, а може вплинути на перерозподіл коштів між місцевими бюджетами.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 6 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» (щодо зарахування до бюджету місцевого самоврядування державного мита за вчинення нотаріальних дій з відчуження нерухомого майна за його місцем знаходження) (реєстр. № 1320 від 09.12.2014), поданий народним депутатом України Сольваром Р.М., матиме вплив на показники бюджетів місцевого самоврядування (призведе до зменшення надходжень державного мита до одних місцевих бюджетів та збільшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки вітчизняного книговидання) (реєстр. № 1471 від 15.12.2014), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Пацканом В.В., Сусловою І.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити на постійній основі від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру. При цьому, зазначається, що суми вивільнених коштів (сум податку, які не сплачуються та залишаються в розпорядженні платника податку) спрямовуються таким платником на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва (надання послуг), запровадження новітніх технологій та/або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі, та сплату процентів за ними.

Крім того, проектом закону передбачається звільнити зазначені операції з виготовлення продукції видавничої діяльності від оподаткування податком на додану вартість, передбачивши при цьому сплату ПДВ у загальному порядку в разі імпорту поліграфічної продукції.

Слід зазначити, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники доходної частини бюджету. За експертною оцінкою Міністерства фінансів України прийняття законопроекту призведе до зменшення доходів бюджету в частині надходжень податку на прибуток у сумі близько 36 млн грн щороку.

Проте, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства, на що також звертає увагу у своєму експертному висновку Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ).

Належить зауважити, що Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» розділ III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України викладено в новій редакції. Відтак, запропонована законодавча ініціатива у поданій редакції не зможе бути реалізованою на що також вказує ГНЕУ. Водночас, зазначеним Законом підпункт 197.1.25 пункту 197.1 статті 197, до якого законопроектом пропонуються зміни, викладено у новій редакції, зокрема, від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва, доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України.

Варто відмітити, що положення законопроекту щодо звільнення від оподаткування окремих суб’єктів господарювання не відповідає принципу побудови системи оподаткування, визначеному підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, згідно з яким усім платникам податків забезпечується рівність перед законом, на що також звертає увагу у своєму експертному висновку Мінфін. На думку Мінфіну, стимулом для розвитку інвестиційної діяльності є наявність сприятливих законодавчих умов для отримання прибутку як такого, в тому числі шляхом дерегуляції підприємницької діяльності, створення неупередженої судової системи, гарантування захисту внесених інвестицій від рейдерських захоплень тощо, а не наявність пільг з податку на прибуток. Крім того, Мінфін зауважує, що оподаткування податком на додану вартість зазначеної продукції при імпорті не відповідає вимогам пункту 1 статті III ГАТТ/СОТ, відповідно до якого внутрішні податки не повинні застосовуватися до імпортованих чи вітчизняних товарів таким чином, щоб створювати захист для вітчизняного виробництва, а відтак, не підтримує законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки вітчизняного книговидання) (реєстр. № 1471 від 15.12.2014), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Пацканом В.В., Сусловою І.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів щодо податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо плати за приєднання до мереж суб’єктів природних монополій» (щодо терміну) (реєстр. № 1389 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законом України від 22.06.2012 № 5021-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо плати за приєднання до мереж суб’єктів природних монополій» (далі – Закон) було внесено зміни до законів України «Про електроенергетику» та «Про засади функціонування ринку природного газу», відповідно до яких, на законодавчому рівні врегульовані питання встановлення плати за приєднання до електричних або газових мереж.

У той же час, законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Закону встановити, що правовідносини, пов’язані з приєднанням об'єктів замовників до електричних і газових мереж (у тому числі правовідносини, які виникають у зв’язку із розпорядженням такими мережами та сплатою пайової участі), регулюватимуться законодавством, яке діяло до набрання чинності цього Закону, якщо технічні умови щодо приєднання до електричних або газових мереж видано замовнику до 1 січня 2018 року (у чинному – до 1 січня 2013 року) і будівництво таких об’єктів розпочато до 1 липня 2018 року (у чинному – до 1 липня 2013 року).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що у разі прийняття законопроекту замовники та постачальники електроенергії і природного газу до 2018 року вирішуватимуть питання оплати за приєднання до електричних або газових мереж, виходячи лише з умов двостороннього договору, що порушить введену систему оплати спеціальними законами («Про електроенергетику» та «Про засади функціонування ринку природного газу»). Зазначене може призвести до втрат доходів енерго- та газопостачальних організацій, збільшення перехресного субсидування між галузями та зростання ризиків несплати за енергоносії іншими її споживачами, а також може зумовити підвищення тарифів на енергоносії для підприємств інших галузей економіки, бюджетних установ. У свою чергу, це може призвести до негативних наслідків у роботі підприємств, а саме: збільшення собівартості продукції (послуг), зменшення прибутку тощо і, як результат, зменшення надходження податків та зборів до бюджетів. Крім того, підвищення тарифів на енергоносії для бюджетних установ призведе до необхідності вишукування додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

У той же час, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований автором законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерством фінансів даний законопроект не підтримується.

На момент розгляду законопроекту висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшли.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо плати за приєднання до мереж суб’єктів природних монополій» (щодо терміну) (реєстр. № 1389 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати бюджетів та зменшує надходження бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

 

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 208 Земельного кодексу України (щодо уточнення переліку об’єктів, при будівництві яких не відшкодовуються втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва) (реєстр. № 1028 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Фірсовим Є.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується звільнити громадян та юридичних осіб від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва у разі використання земельних ділянок для будівництва державних об’єктів авіаційної інфраструктури.

Відповідно до статті 69-1 Бюджетного кодексу України кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва зараховуються до спеціального фонду місцевих бюджетів та згідно із частиною другою статті 209 Земельного кодексу України використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель, проведення нормативної грошової оцінки землі.

Відтак, запропоноване у законопроекті розширення переліку випадків звільнення від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, призведе до зменшення надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів, а відтак знизить можливості місцевої влади у здійсненні відповідних заходів, про що у своїх висновках також зазначають Міністерство фінансів України та Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки, відсутність яких унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки впливу на показники місцевих бюджетів.

При цьому, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 208 Земельного кодексу України (щодо уточнення переліку об’єктів, при будівництві яких не відшкодовуються втрати сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва), (реєстр. № 1028 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Фірсовим Є.П., має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до зменшення доходів та видатків спеціального фонду).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

 

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо додаткового джерела фінансування робіт із добудови об’єктів незавершеного будівництва) (реєстр. № 1186 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Фаєрмарком С.О.

Відмітили:

Головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Згідно із законопроектом пропонується за рахунок коштів, що вносяться замовниками нового будівництва у якості пайової участі в розвиток інфраструктури міст, також здійснювати фінансування робіт із добудови об’єктів незавершеного будівництва, зокрема, будівництво яких здійснювалося із залученням коштів фізичних осіб.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 4-1 частини першої статті 71 Бюджетного кодексу України кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», зараховуються до бюджету розвитку, який є складовою частиною спеціального фонду місцевого бюджету, і використовуються за рішенням місцевої ради на заходи згідно із законодавством.

Тому, реалізація законодавчої пропозиції щодо розширення сфери спрямування таких коштів призведе до їх розпорошення (зокрема, зменшення частки витрат на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту), що в свою чергу матиме наслідком відтермінування введення в експлуатацію таких об’єктів або залучення інших коштів місцевих бюджетів для їх своєчасного завершення, на що звертає увагу Міністерство фінансів України.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки, відсутність яких унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки впливу на показники місцевих бюджетів.

Загалом Міністерство фінансів не підтримує прийняття законопроекту.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (щодо додаткового джерела фінансування робіт із добудови об’єктів незавершеного будівництва) (реєстр. № 1186 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Фаєрмарком С.О., має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

 

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України»(щодо викупу предмета іпотеки) (реєстр. № 1147 (доопрац.) від 23.12.2014), поданий народним депутатом України Фурсіним І.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про іпотеку» та «Про іпотечні облігації» щодо запровадження механізму викупу предмету іпотеки державною іпотечною установою за згодою іпотекодержателя, якщо предмет іпотеки підпадає під дію статті 1 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», на підставі заяви іпотекодержателя з подальшим правом викупу предмету іпотеки іпотекодавцем.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету, однак зауважує, що законопроектом не визначено джерела, за рахунок яких Спеціальна державна іпотечна установа буде здійснювати викуп предмету іпотеки, а також неможливо розрахувати вартісну величину впливу на показники бюджетів.

Загалом Мінфін вважає, що законопроект не може бути підтриманий в запропонованій редакції, зауважуючи зокрема, що законопроектом не визначено поняття Спеціальної державної іпотечної установи, її повноваження та сфера діяльності, а Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» має тимчасовий характер та втратить чинність з дня набрання чинності законом, який врегулює питання особливостей погашення основної суми заборгованості, вираженої в іноземній валюті (при цьому 03.07.2014 р. Верховною Радою України прийнято в першому читанні проект Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню» (реєстр. № 0960)).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо викупу предмета іпотеки) (реєстр. № 1147 (доопрац.) від 23.12.2014), поданий народним депутатом України Фурсіним І.Г., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати витрат державного бюджету для викупу предмету іпотеки Спеціальною державною іпотечною установою).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

 

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо державної фінансової підтримки кредитних спілок з метою виконання зобов’язань перед своїми членами по поверненню депозитних вкладів (внесків) (реєстр. № 1517 від 19.12.2014), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України «Про кредитні спілки» та «Про Національний банк України», згідно з якими запроваджується можливість надання державної фінансової підтримки крупним спілкам, які неспроможні виконувати зобов’язання перед своїми членами по поверненню депозитних вкладів (внесків), шляхом видачі Національним банком України на підставі подання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг довгострокового безвідсоткового кредиту на термін та у розмірах, необхідних для фінансового оздоровлення кредитної спілки, відновлення її діяльності та виконання нею зобов’язань перед своїми членами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на видатки частини державного бюджету, однак зауважує про невідповідність положень законопроекту вимогам законодавства. потребує додаткових видатків державного бюджету. Крім того, Мінфін звертає увагу та те, що статтею 25 Закону України «Про кредитні спілки» встановлена можливість створення об’єднання кредитної спілки з метою сприяння фінансової стабільності кредитних спілок та об’єднання тимчасово вільних коштів своїх членів для їх взаємокредитування. Тобто, фактично встановлений механізм рефінансування кредитних спілок.

Слід також зазначити, що неповернення кредитними спілками Національному банку України кредитів, що згідно із законопроектом можуть надаватися Нацбанком, може негативно вплинути на фінансові результати діяльності НБУ. Зважаючи, що згідно із статтею 5-1 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України перераховує до державного бюджету 50 відсотків прибутку до розподілу, реалізація зазначеного законопроекту може призвести до недонадходження таких коштів до державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо державної фінансової підтримки кредитних спілок з метою виконання зобов’язань перед своїми членами по поверненню депозитних вкладів (внесків) (реєстр. № 1517 від 19.12.2014), поданий народним депутатом України Капліним С.М., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету щодо коштів, що перераховуються Національним банком України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

 

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо посилення захисту прав вкладників (реєстр. № 1588 від 23.12.2014), поданий народними депутатами України Купрієнком О.В., Геращенком А.Ю.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується встановити різні за розміром гарантовані суми відшкодування коштів за вкладами в національній та іноземній валютах, а саме сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн за вкладами в національній валюті та 25 тис. дол. США за вкладами в іноземній валюті (у чинній нормі – єдиний розмір для всіх вкладів – 200 тис. грн), а також передбачити, що перерахування суми вкладу в іноземній валюті здійснюватиметься за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком на день прийняття рішення про виплату відшкодування коштів (у чинній нормі – на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації).

Запропонований законопроектом граничний розмір відшкодування за вкладами в іноземній валюті в перерахунку на гривні (наприклад, за встановленим Національним банком України офіційним курсом гривні до долара США станом на 16.02.2015 р. – 26 грн/дол. США) становитиме 650 тис. грн, що в 3,2 рази більше, ніж гарантована сума за вкладами в національній валюті.

Таким чином, реалізація законопроекту призведе до збільшення витрат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету, однак зауважує, що законопроектом не визначено джерела, за рахунок яких буде здійснюватися значне підвищення витрат Фонду, у зв’язку з чим неможливо прорахувати вартісну величину впливу на показники бюджету. Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та вважає, що законопроект не може бути підтриманий, зважаючи, зокрема, на економічну ситуацію, що склалася в банківському секторі та країні в цілому.

Належить зазначити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» одним з джерел формування коштів Фонду у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду є кошти державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що надається з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів.

При цьому, згідно із статтею 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» надано право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски ОВДП у сумі 20 млрд грн в обмін на ці облігації векселів Фонду, а у 2014 році відповідно до статті 23-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» здійснено аналогічні операції на суму 10,1 млрд гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» щодо посилення захисту прав вкладників (реєстр. № 1588 від 23.12.2014), поданий народними депутатами України Купрієнком О.В., Геращенком А.Ю., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

 

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування надання соціальних послуг (реєстр. № 1555 від 22.12.2014), поданий народними депутатами України Барвіненком В.Д., Матвійчуком Е.Л.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, зокрема:

- звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємств суб‘єктів господарювання, включених до Реєстру надавачів соціальних послуг, від надання соціальних послуг фізичним особам або сім’ям, які перебувають або ризикують потрапити у складні життєві обставини, згідно з переліком соціальних послуг, затвердженим центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, у тому числі в межах соціального замовлення;

- розширити перелік послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, послугами, що надаються вищезазначеним фізичним особам або сім’ям згідно з переліком соціальних послуг, затвердженим центральним органом виконавчої влади;

- замінити громадські організації інвалідів та їх спілки, які мають право на здійснення певних послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, на громадські об’єднання інвалідів;

- не включати до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходи від надання платних соціальних послуг, компенсаційні виплати з бюджету фізичним особам, які надають соціальні послуги

- не включати до складу доходу платника єдиного податку суми коштів, що надійшли як оплата за надання соціальних послуг фізичним особам або сім’ям, які перебувають або ризикують потрапити у складні життєві обставини.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає про вплив реалізації законопроекту на дохідну частину бюджету і неможливість визначити вартісну величину такого впливу через відсутність необхідних для розрахунку даних, та надає зауваження до проекту закону, у зв’язку з чим не підтримує законопроект.

Незважаючи на негативний вплив законопроекту на показники доходів бюджету, його авторами не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

При цьому, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 01.09.2015 р.) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Крім того, належить зауважити, що частина податку на доходи фізичних осіб, податку на прибуток підприємств, а також єдиний податок зараховуються до місцевих бюджетів згідно з нормами Бюджетного кодексу України. Відтак, реалізація положень законопроекту призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів. Згідно зі статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Однак, подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо такої компенсації місцевим бюджетам.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування надання соціальних послуг (реєстр. № 1555 від 22.12.2014), поданий народними депутатами України Барвіненком В.Д., Матвійчуком Е.Л., матиме вплив на показники бюджетів (призведе до зменшення доходів бюджетів щодо податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та єдиного податку, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

 

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо надання пільг в оподаткуванні доходів, отриманих самозайнятими особами у сфері послуг (реєстр. № 1425 від 11.12.2014), поданий народним депутатом України Кужель О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається звільнити новостворених самозайнятих фізичних осіб-підприємців, які мають намір здійснювати підприємницьку діяльність у сфері послуг, строком на три роки від обов‘язку ведення обліку доходів і витрат, подання податкової звітності, сплати податку на доходи фізичних осіб, та пропонується змінити порядок взяття на облік таких підприємців.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що щорічно в Україні реєструється близько 200 тис. підприємців, кожним з яких сплачується в середньому 2,5 тис. грн податків, а відтак реалізація положень законопроекту може спричинити річні втрати доходів місцевих бюджетів близько 500 млн гривень. Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та не підтримує його прийняття.

Незважаючи на те, що законопроект матиме негативний вплив на показники доходів бюджету, його автором не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Крім того, згідно зі статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Однак, законопроект не містить пропозицій щодо таких компенсацій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо надання пільг в оподаткуванні доходів, отриманих самозайнятими особами у сфері послуг (реєстр. № 1425 від 11.12.2014), поданий народним депутатом України Кужель О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо зниження цін на лікарські засоби) (реєстр. № 1376 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується знизити ставку податку на додану вартість з 7 % до 3 % на операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію лікарських засобів для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України; лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань. Крім цього, шляхом внесення змін до законів України «Про лікарські засоби» та «Про ціни і ціноутворення» передбачається встановити рівень граничної постачальницько-збутової надбавки на лікарські засоби і вироби медичного призначення, що реалізуються в Україні, яка не може перевищувати 3 % оптово-відпускної ціни, та граничної торговельної (роздрібної) надбавки, яка не може перевищувати 5 % від закупівельної ціни лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку  зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до недонадходження ПДВ до державного бюджету (за попередніми розрахунками втрати доходів державного бюджету в частині податку на додану вартість, який справляється при ввезенні товарів на митну територію України можуть становити 2,4 млрд грн), а також висловлює інші зауваження та не підтримує законопроект.

Незважаючи на негативний вплив законопроекту на дохідну частину бюджету, його автором не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо зниження цін на лікарські засоби) (реєстр. № 1376 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції у сфері державного пробірного контролю (реєстр. № 1511 від 18.12.2014), поданий народним депутатом України Кужель О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається скорочення адміністративного втручання органів державного нагляду (контролю) у діяльність суб’єктів господарювання ювелірного ринку, спрощення умов ведення відповідного бізнесу та запровадження штрафних санкцій за порушення чинного законодавства у відповідній сфері шляхом внесення змін до:

Кодексу про адміністративні правопорушення зокрема, викладення частини другої статті 189 Кодексу у новій редакції, виключення статті 244-1 та запровадження адміністративної відповідальності за торгівлю на території України ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, які не мають відбитка державного пробірного клейма або мають відбиток підробленого державного пробірного клейма (накладення штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі);

Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними» зокрема, ліквідація обов’язкової реєстрації суб’єктів господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, та обов’язкової реєстрації іменників виготовлювачів ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів; скасування положень щодо центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю;

Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» – відміна ліцензування провадження господарської діяльності із збирання, первинної обробки відходів і брухту дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що підтримує законопроект, а реалізація його положень матиме вплив на видаткову частину державного бюджету в частині скорочення видатків на утримання Державної пробірної служби, а також на дохідну частину державного бюджету у частині ненадходження плати за ліцензії на провадження відповідної господарської діяльності (у 2014 році таку ліцензію отримало 24 суб’єкти господарювання, внаслідок чого до загального фонду державного бюджету надійшло 29,23 тис. грн) та у частині надходження штрафів внаслідок запровадження передбаченої законопроектом адміністративної відповідальності.

Слід зазначити, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» Державна пробірна служба ліквідується. При цьому, Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» видатки загального фонду державного бюджету на функціонування такої організації встановлено в обсязі 1.183,1 тис. грн, що на 2.379,7 тис. грн менше фактичних видатків у 2014 році (3.562,8 тис. гривень).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції у сфері державного пробірного контролю (реєстр. № 1511 від 18.12.2014), поданий народним депутатом України Кужель О.В., матиме вплив на показники державного бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо плати за ліцензії та може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень, а також сприятиме зменшенню видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення державної підтримки підприємницької діяльності самозайнятих осіб у сфері послуг (реєстр. № 1424 від 11.12.2014), поданий народним депутатом України Кужель О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

У законопроекті, зокрема, передбачено доповнення статті 8 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» положенням, згідно з яким держава застосовує податкові стимули, надає фінансову допомогу для забезпечення самозайнятості молоді у сфері послуг з метою запобігання безробіттю, забезпечення зайнятості молоді. Таке положення є декларативним, оскільки не містить механізму реалізації (про що також зазначають у своїх висновках Міністерство фінансів України та Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради Украни), а відтак не матиме безпосереднього впливу на показники бюджету.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» також передбачається надати право самозайнятим особам, які зареєстровані безробітними у відповідності до вимог Закону України «Про зайнятість населення» та провадять підприємницьку діяльність у сфері послуг, брати добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування у разі, якщо обсяг доходу, отриманого ними впродовж року, не перевищує 100000 гривень.

У цьому зв’язку ГНЕУ зауважує, що у разі несплати зазначеними особами страхових внесків за період, необхідний для набуття страхового стажу для отримання пенсії в мінімальному розмірі, тягар відповідальності за утримання цих людей у старості може лягти на державу. Отже, реалізація такої пропозиції потребуватиме визначення джерел фінансування відповідних виплат зазначеним особам.

Крім того, законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про зайнятість населення» в частині надання безробітним з числа застрахованих самозайнятих осіб, які виявили бажання провадити підприємницьку діяльність у сфері послуг, допомоги по безробіттю одноразово для організації такої діяльності.

Загалом Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, які неможливо спрогнозувати через відсутність відповідних показників для обрахунку, надає зауваження до законопроекту та вважає його прийняття недоцільним.

Проте, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення державної підтримки підприємницької діяльності самозайнятих осіб у сфері послуг (реєстр. № 1424 від 11.12.2014), поданий народним депутатом України Кужель О.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

 

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (реєстр. № 1541 від 22.12.2014), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується уточнити положення щодо звільнення від сплати судового збору органів соціального захисту населення, встановивши таке звільнення у справах, пов‘язаних з призначенням і виплатою фізичним особам всіх видів державної соціальної допомоги, компенсацій, виплат та доплат, установлених законодавством (у чинній нормі – за подання позовів щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсації, виплат та доплат, установлених законодавством).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що підтримує законопроект, та звертає увагу, що необхідність внесення запропонованих змін обумовлюється тим, що відповідно до діючого законодавства пільга щодо сплати судового збору стосовно зазначених органів не може бути застосована у випадках, коли вони оскаржують судові рішення в якості відповідачів, а також при оскарженні судових ухвал, що виносяться під час розгляду справи. Відтак, реалізація положень законопроекту сприятиме більш ефективному розподілу та використанню бюджетних коштів, оскільки в разі його неприйняття необхідно щорічно передбачати органам соціального захисту населення видатки державного бюджету для сплати судового збору (у 2013 році потреба становила близько 1,55 млн грн, у I півріччі 2014 року – 0,41 млн гривень).

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини третьої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп‘ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.

Отже, будь-яке звільнення органів влади від сплати судового збору матиме наслідком зменшення рівня фінансового забезпечення судів, на що також вказує у своєму експертному висновку Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (реєстр. № 1541 від 22.12.2014), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору, та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади, а також призведе до зменшення видатків бюджету на функціонування органів соціального захисту населення).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

1.2.15.  СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо забезпечення державної підтримки заходів з розвитку та популяризації української мови та україномовної друкованої продукції) (реєстр. № 1388 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до окремих пунктів підрозділів 2 та 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині продовження на п’ять років (з 2015 р. до 2020 р.) пільгового оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств книговидавничої та поліграфічної діяльності, які здійснюють видання поліграфічної продукції, надрукованої повністю або не менш як на 50 % українською мовою.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів бюджету, наводить інші зауваження до законопроекту, а відтак не підтримує його прийняття.

Проте, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо забезпечення державної підтримки заходів з розвитку та популяризації української мови та україномовної друкованої продукції) (реєстр. № 1388 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів щодо податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розширення переліку сільськогосподарських товарів та операцій з ними (реєстр. № 1612 від 24.12.2014), поданий народним депутатом України Заболотним Г.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується розширити коло суб’єктів господарювання, що звільнятимуться від сплати податку на додану вартість до бюджету, шляхом їх віднесення до пільгової категорії підприємств, які відповідно до зазначеної класифікації (19.10.0 КВЕД) будуть провадити діяльність з вироблення замші, оздоблення шкіри, виробництва взуттєвих та технічних шкір тощо. Крім цього, передбачається розширити перелік товарів, які відповідно до норм Податкового кодексу України будуть вважатися сільськогосподарськими (4104 УКТ ЗЕД – шкури великої рогатої худоби; 4105 – шкури овець, ягнят; 4106 – шкури кіз, свиней, рептилій), для поширення на такі операції спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що в разі реалізації положень законопроекту сума втрат доходів державного бюджету в частині податку на додану вартість може скласти 3,6 млн грн в розрахунку на рік. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, наводячи відповідну аргументацію.

Незважаючи на негативний вплив законопроекту на доходну частину бюджету, автором законопроекту не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розширення переліку сільськогосподарських товарів та операцій з ними (реєстр. № 1612 від 24.12.2014), поданий народним депутатом України Заболотним Г.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо податку на додану вартість).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (щодо державних гарантій суб’єктам господарювання у застосуванні ними реєстраторів) (реєстр. № 1088 від 28.11.2014), поданий народним депутатом України Продан О.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується передбачити, що кошти, витрачені суб’єктами господарювання на придбання модемів або реєстраторів розрахункових операцій, зараховуватимуться в якості сплати ними податкових зобов’язань. Також законопроектом запроваджуються фінансові санкції до виробників, постачальників та сервісних центрів, які здійснюють обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, за порушення вимог відповідного закону, у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зважаючи на зазначене, законопроект вплине на доходну частину бюджету, оскільки, з одного боку призведе до зменшення податкових надходжень в результаті зарахування витрат суб’єктів господарювання на придбання модемів або реєстраторів розрахункових операцій в якості сплати податків, а з іншого – може сприяти збільшенню надходжень у вигляді фінансових санкцій у разі виявлення відповідних порушень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також звертає увагу на зазначений вплив законопроекту на доходи бюджету (за орієнтовними розрахунками втрати доходів бюджету від реалізації законопроекту в частині податкових надходжень можуть скласти близько 1,1 млрд грн), надає зауваження до законопроекту та вважає, що він не може бути підтриманий у запропонованій редакції.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (щодо державних гарантій суб’єктам господарювання у застосуванні ними реєстраторів) (реєстр. № 1088 від 28.11.2014), поданий народним депутатом України Продан О.П., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджету від податкових надходжень та може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо безоплатного передання транспортних засобів) (реєстр. № 1403 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Іоновою М.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати податку на додану вартість та акцизного податку операції з безоплатної передачі транспортних засобів, конфіскованих, визнаних безхазяйними, за якими не звернувся власник до кінця строку зберігання, та таких, що за правом успадкування чи на інших законних підставах перейшли у власність держави, у володіння і користування державних органів, установ (організацій), які утримуються за рахунок бюджетних коштів, а також від сплати збору за першу реєстрацію транспортного засобу щодо таких транспортних засобів.

Належить зауважити, що збір за першу реєстрацію транспортного засобу (що до кінця 2014 року зараховувався до спеціального фонду місцевих бюджетів) скасовано з 01.01.2015 р. згідно із Законом України від 28.12.2014 № 71-VIІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи». Відтак, відповідне положення законопроекту не призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів.

Згідно з пунктами 6-8 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України податок на додану вартість та акцизний податок належать до доходів загального фонду державного бюджету. Отже, реалізація положень законопроекту призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету, про що також зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку та підтримує прийняття законопроекту з урахуванням зауважень.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91). При цьому, відсутність необхідних даних не дає можливості Мінфіну визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, а також з підпунктом 4.1.9 та пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо безоплатного передання транспортних засобів) (реєстр. № 1403 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Іоновою М.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість і акцизного податку).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо заборони реалізації алкогольних напоїв в нічний час) (реєстр. № 1440 від 11.12.2014), поданий народним депутатом України Журжієм А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується ввести заборону на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів з 22 години вечора до 10 години ранку, враховуючи вихідні дні та свята (крім продажу на розлив у закладах громадського харчування), та запровадити відповідальність за порушення такої вимоги шляхом застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів у сумі 6800 грн за кожен факт порушення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що введення запропонованих обмежень на продаж пива та алкогольних напоїв в нічний час може спричинити заміщення легальних суб’єктів господарювання нелегальними торгівцями, що призведе до втрат доходів бюджету, які неможливо обрахувати.

Разом з тим, реалізація законопроекту може сприяти збільшенню доходів бюджету від фінансових санкцій у разі виявлення відповідних порушень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо заборони реалізації алкогольних напоїв в нічний час) (реєстр. № 1440 від 11.12.2014), поданий народним депутатом України Журжієм А.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджету, насамперед від акцизного податку, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від фінансових санкцій у разі виявлення відповідних порушень).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо боротьби із зловживанням алкогольних напоїв) (реєстр. № 1440-1 від 25.12.2014), поданий народним депутатом України Головком М.Й.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема:

ввести заборону на продаж пива (в тому числі безалкогольного), алкогольних та слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, зокрема: на відстані не менше ніж 300 м від загальноосвітніх навчальних закладів; особам, які перебувають у нетверезому стані; жінкам з видимими ознаками вагітності; з 22 години вечора до 10 години ранку (крім закладів ресторанного  господарства);

ввести заборону на споживання пива (крім безалкогольного), алкогольних та слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, зокрема: у закладах торгівлі (крім спеціально відведених місць); на вулицях, парках, у скверах; у під'їздах, у підвалах, на дахах жилих будинків; у місцях, де ведеться будівництво.

Крім того, законопроектом передбачені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог продажу алкогольних напоїв та пива (в тому числі безалкогольного), зокрема, шляхом підвищення штрафів до 200-400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а якщо до здійснення відповідного правопорушення протягом року двічі накладалися адміністративні стягнення за те саме правопорушення – карається штрафом від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 2 років).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект може призвести до втрат доходів бюджету, оскільки обмеження продажу пива та алкогольних напоїв в нічний час може спричинити заміщення легальних суб’єктів господарювання нелегальними торгівцями.

Разом з тим, реалізація законопроекту може спричинити збільшення доходів бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від встановленого виду покарання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо боротьби із зловживанням алкогольних напоїв) (реєстр. № 1440-1 від 25.12.2014), поданий народним депутатом України Головком М.Й., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджету, насамперед від акцизного податку, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від встановленого виду покарання).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення боротьби із зловживаннями у сфері продажу і споживання пива, алкогольних та слабоалкогольних напоїв) (реєстр. № 1453 від 12.12.2014), поданий народними депутатами України Головком М.Й., Осуховським О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», зокрема:

ввести заборону на продаж пива (в тому числі безалкогольного), алкогольних та слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, зокрема: на відстані не менше ніж 300 м від загальноосвітніх навчальних закладів; особам, які перебувають у нетверезому стані; жінкам з видимими ознаками вагітності; з 22 години вечора до 10 години ранку (крім закладів ресторанного  господарства);

ввести заборону на споживання пива (крім безалкогольного), алкогольних та слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, зокрема: у закладах торгівлі (крім спеціально відведених місць); на вулицях, парках, у скверах; у під'їздах, у підвалах, на дахах жилих будинків; у місцях, де ведеться будівництво.

Крім того, законопроектом передбачені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог продажу алкогольних напоїв та пива (в тому числі безалкогольного), зокрема, шляхом підвищення штрафів до 200-400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (а якщо до здійснення відповідного правопорушення протягом року двічі накладалися адміністративні стягнення за те саме правопорушення – карається штрафом від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 2 років).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект може призвести до втрат доходів бюджету, оскільки обмеження продажу пива та алкогольних напоїв в нічний час може спричинити заміщення легальних суб’єктів господарювання нелегальними торгівцями.

Разом з тим, реалізація законопроекту може спричинити збільшення доходів бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від встановленого виду покарання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення боротьби із зловживаннями у сфері продажу і споживання пива, алкогольних та слабоалкогольних напоїв) (реєстр. № 1453 від 12.12.2014), поданий народними депутатами України Головком М.Й., Осуховським О.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджету, насамперед від акцизного податку, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від встановленого виду покарання).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо ідентифікації телерадіопрограм та/або -передач, -реклами, створених за бюджетні кошти) (реєстр. № 1470 від 15.12.2014), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Томенком М.В. та Сусловою І.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» новою частиною, в якій визначити порядок ідентифікації телерадіопередач та реклами, створених за рахунок коштів державного бюджету або місцевих бюджетів.

Так, зокрема, нормами законопроекту передбачається, що трансляція телерадіопрограм та/або -передач, -реклами, які створюються за рахунок коштів Державного бюджету України або місцевих бюджетів, супроводжується інформацією про створення та/або трансляцію таких програм за рахунок коштів Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

Крім того, законопроектом надається право телерадіоорганізаціям крім соціальної реклами, створювати інші види реклами за рахунок бюджетних коштів.

Як зазначено у пояснювальні записці до законопроекту, його реалізація не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

Проте, здійснення телерадіоорганізаціями повідомлень, що ідентифікуватимуть телерадіопередачі, створені за бюджетні кошти та надання права телерадіоорганізаціям створювати за рахунок бюджетних коштів інші види реклами окрім соціальної, потребуватиме додаткових бюджетних коштів.

Враховуючи зазначене, згідно з частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України до даного законопроекту належить подати фінансово-економічне обґрунтування з відповідними розрахунками та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак така інформація відсутня.

Разом з тим, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту вплине на видаткову частину бюджетів.

Загалом, Міністерство фінансів України в межах компетенції не підтримує прийняття зазначеного законопроекту в поданій редакції, зауважуючи про його невідповідність Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України в даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо ідентифікації телерадіопрограм та/або -передач, -реклами, створених за бюджетні кошти) (реєстр. № 1470 від 15.12.2014), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Томенком М.В. та Сусловою І.М., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

 

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про Лікарняні каси» (реєстр. № 1377 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом визначаються організаційні, правові та економічні засади фінансово-правового регулювання діяльності Лікарняних кас.

Відповідно до положень законопроекту Лікарняними касами є членська, незалежна, неурядова, некомерційна, неприбуткова, неполітична організація, заснована фізичними та юридичними особами (крім органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права), їх об’єднаннями з метою задоволення потреб її членів у наданні фінансово-правових послуг у сфері медичної діяльності та наданні цільової безповоротної медичної допомоги її членам та закладам охорони здоров’я.

Одним із принципів утворення і діяльності Лікарняних кас є самоврядність, що передбачає самостійність в управлінні діяльністю, а також невтручанням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Слід відмітити, що згідно із положеннями частини третьої статті 21 законопроекту Лікарняні каси, що існують лише на членські внески і добродійні пожертвування, звільняються від сплати податків та інших платежів до бюджету і спеціальних фондів.

Водночас необхідно зауважити, що відповідно до пункту 7.3 статті 7 розділу І Податкового кодексу України будь-які питання оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу.

При цьому, звільнення Лікарняних кас від сплати податків та інших платежів, а також здійснення їх безоплатної реєстрації центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, призведе до недонадходжень до державного бюджету.

Поряд з тим, положеннями законопроекту передбачено зарахування до державного бюджету залишку коштів після розрахунків з членами Лікарняної каси та іншими кредиторами у разі ліквідації Лікарняної каси та направлення в доходи держави коштів та майна Лікарняної каси. Реалізація таких положень матиме наслідком надходження коштів до державного бюджету у разі настання відповідних випадків.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до скорочення надходжень до бюджету, при цьому зауважує, що вартісну величину впливу неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів та необхідних обґрунтувань автора законопроекту.

Загалом, Міністерство фінансів вважає, що законопроект потребує доопрацювання і надання фінансово-економічних розрахунків.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та / або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України  на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про Лікарняні каси» (реєстр. № 1377 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В., матиме вплив на показники бюджету (переважно зменшуючи надходження до державного бюджету у разі передбачення пільг з оподаткування у Податковому кодексі України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

 

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про заходи із забезпечення погашення заборгованості по заробітній платі (реєстр. № 1443 від 11.12.2014), внесений народним депутатом України Королевською Н.Ю.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується визначити заходи, спрямовані на боротьбу із постійним зростанням заборгованості по заробітній платі в Україні.

Зокрема, передбачається створення та ведення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю Реєстру підприємств, що мають заборгованість із заробітної плати. До такого Реєстру включатимуться підприємства, установи, організації усіх форм власності із заборгованістю по заробітній платі не менше 50,0 тис. грн, або які мають заборгованість протягом 2-х місяців підряд незалежно від суми заборгованості.

Відповідно до законодавчої ініціативи стосовно підприємств, включених до Реєстру, проводиться фінансовий аудит їх діяльності, порядок проведення якого затверджується Кабінетом Міністрів України.

Протягом 3-х місяців проводитиметься фінансовий аудит щодо усіх боржників, включених до Реєстру, із залученням представників центральних органів виконавчої влади та правоохоронних органів.

За результатами фінансового аудиту вживаються заходи, направлені на погашення заборгованості із заробітної плати і притягнення винних осіб до відповідальності.

Крім того, передбачається, що відомості про керівників підприємств, включених до Реєстру, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів державного бюджету.

За експертним висновком Міністерства фінансів України законопроект в межах компетенції не підтримується, оскільки його реалізація потребуватиме виділення додаткових видатків державного бюджету на створення та ведення Реєстру підприємств, що мають заборгованість із заробітної плати. Крім того зауважується, що Міністерством соціальної політики України на даний час здійснює збір щотижневої інформації про заборгованість із заробітної плати.

Проте, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловлює зауваження до законопроекту і вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про заходи із забезпечення погашення заборгованості по заробітній платі (реєстр № 1443 від 11.12.2014), внесений народним депутатом України Королевською Н.Ю. має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

 

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання питання відпустки по догляду за дитиною) (реєстр. № 1430 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Барвіненком В.Д., Герегою О.В., Шиньковичем А.В. та Мельниченком В.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Поданим законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України та законів України «Про відпустки», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про прокуратуру» пропонується замість відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку запровадити трирічну відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею восьмирічного віку.

При цьому, передбачається надати можливість використовувати відпустку повністю або частинами у будь-який час за заявою жінки або особою, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею восьмирічного віку.

Крім того, пропонується підприємству за рахунок власних коштів надавати жінкам частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. Слід відмітити, що реалізація цієї законодавчої ініціативи потребуватиме видатків державного та місцевих бюджетів на оплату бюджетними установами частково оплачуваної відпустки жінкам для догляду за дитиною більшої тривалості.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не впливатиме на доходну та видаткову частину державного або місцевого бюджетів, проте в межах компетенції прийняття даного законопроекту не підтримується.

Так, Міністерство фінансів відмічає, що 27 березня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні». Пунктом 7 розділу II цього Закону внесено зміни до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», згідно з якими встановлено розмір допомоги при народженні дитини у фіксованому розмірі – 41280 гривень. При цьому, Законом передбачено, що виплата зазначеної допомоги здійснюватиметься одноразово у сумі 10320 гривень, решта суми допомоги виплачуватиметься протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Крім того, зазначеними змінами до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» допомогу при народженні дитини було об’єднано з допомогою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, у зв’язку з чим останній вид допомоги було виключено з переліку видів державної допомоги сім’ям з дітьми.

Крім того, зазначається, що пунктом 13 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платниками єдиного внеску є особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини.

Враховуючи наведене, Міністерство фінансів вважає, що запропонована законопроектом норма щодо можливості використовувати відпустку по догляду за дитиною частинами, в будь-який час до досягнення дитиною восьмирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства суперечить Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», яким чітко встановлено термін виплати допомоги при народженні – протягом 36 місяців після народження дитини, та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій до зміни законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Водночас слід зазначити, що 28 грудня 2014 року Верховною Радою України Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» прийнято у новій редакції і передбачені пунктом 3 розділу І законопроекту зміни до цього Закону не узгоджуються з його новими положеннями.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання питання відпустки по догляду за дитиною) (реєстр. № 1430 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Барвіненком В.Д., Герегою О.В., Шиньковичем А.В. та Мельниченком В.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань  соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

 

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо забезпечення продуктами харчування осіб які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) (реєстр. № 1435 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Барвіненком В.Д., Герегою О.В., Мельниченком В.В., Шиньковичем А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом запропоновано зміни до статей 20 та 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно яких особам, віднесеним до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, компенсується 50 % вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами, але не менше одного прожиткового мінімуму встановленого на відповідний рік (за чинним законодавством відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 07.04.2014 року № 196 така компенсація встановлюється в розмірі від 312,0 грн до 320,0 грн), та особам, віднесеним до категорії 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи – 25 % вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами, але не менше половини прожиткового мінімуму (за чинним законодавством відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 07.04.2014 року № 196 така компенсація встановлюється в розмірі від 156,0 грн до 160,0 гривень).

Міністерством фінансів України у своєму експертному висновку зауважено щодо невизначення у законопроекті соціальних і демографічних груп населення, прожитковий мінімум щодо яких застосовуватиметься у розрахунку зазначеної компенсації. Загалом в межах компетенції поданий законопроект Міністерством не підтримується.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів обсяг додаткових видатків, необхідних для реалізації законопроекту становить близько 2227,6 млн грн у розрахунку на рік. За висновком Міністерства фінансів України додаткові видатки державного бюджету не будуть забезпечені фінансовими ресурсами, оскільки джерел покриття додаткових витрат державного бюджету не визначено.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень, зокрема звернуто увагу на недотримання вимог статті 27 Бюджетного кодексу України щодо фінансово-економічного обґрунтування положень законопроекту та введення в дію законопроектів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо забезпечення продуктами харчування осіб які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) (реєстр. № 1435 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Барвіненком В.Д., Герегою О.В., Мельниченком В.В., Шиньковичем А.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

 

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення (реєстр. № 1466 від 15.12.2014), поданий народним депутатом України Кириленком І.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується доповнити частину другу статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» нормою, яка передбачає, що перерахунок пенсії військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не проведений з вини органів Пенсійного фонду та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

Крім того, Міністерство фінансів звертає увагу, що відповідно до діючої редакції статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» різниця в пенсіях за минулий час може бути виплачена не більш як за 12 місяців. У разі прийняття зазначених у законопроекті змін, видатки на виплату різниці в розмірі перерахованих пенсій будуть збільшуватися пропорційно часу, що перевищує 12 місяців. Таким чином, реалізація запропонованих змін потребуватиме додаткових коштів, розмір яких буде встановлюватися у кожному конкретному випадку органами Пенсійного фонду України.

Також зауважується, що законопроектом передбачається врегулювання питання здійснення перерахунку пенсій, не проведеного з вини органів Пенсійного фонду, вибірково – лише для однієї категорії пенсіонерів –військовослужбовців, що є соціально несправедливим.

Враховуючи наведене, та зважаючи на наявність дефіциту Пенсійного фонду, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, Міністерство фінансів вважає, що поданий законопроект потребує доопрацювання і фінансово-економічного обґрунтування.

Отже, згідно вимог статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічні обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення (реєстр. № 1466 від 15.12.2014), поданий народним депутатом України Кириленком І.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, зокрема Пенсійного фонду України в частині дотації на виплату пенсій за різними пенсійними програмами).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

 

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» щодо підвищення рівня соціального забезпечення (реєстр. № 1513 від 18.12.2014), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів та інвалідів.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» пропонується збільшити розмір цільової грошової допомоги на прожиття інвалідам війни та учасникам бойових дій, а саме: інвалідам війни I групи до 210 гривень (за чинною редакцією – 70 гривень), інвалідам війни II та III груп до 150 гривень (за чинною редакцією – 50 гривень) та учасникам бойових дій до 120 гривень (за чинною редакцією – 40 гривень).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів бюджету Пенсійного фонду України, та, як наслідок, збільшить видатки Державного бюджету України на покриття дефіциту Фонду. При цьому зазначається, що додаткові видатки державного бюджету на реалізацію поданого законопроекту складуть біля 253 млн гривень на рік. Загалом в межах компетенції поданий законопроект не підтримується.

Отже, згідно вимог статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічні обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Однак, такі матеріали у супровідних документах до законопроекту відсутні.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На даний час висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» щодо підвищення рівня соціального забезпечення (реєстр. № 1513 від 18.12.2014), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів та інвалідів.

 

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (щодо встановлення підвищеного мінімального розміру допомоги по безробіттю учасникам антитерористичної операції та іншим ветеранам війни) (реєстр. № 1487 від 16.12.2014), поданий народним депутатом України Константіновським В.Л.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» нормою, згідно якої допомога по безробіттю не може бути нижче двократного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом, якщо допомога по безробіттю виплачується особі, яка відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є ветераном війни.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники Державного бюджету України. Водночас зазначається, що реалізація запропонованих норм законопроекту потребуватиме додаткових витрат Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, що може потребувати збільшення розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і відповідно  збільшувати навантаження на фонд оплати праці.

Враховуючи, що бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на 2015 рік вже схвалений правлінням Фонду (постанова Фонду від 02.12.2014 № 28) і у цьому бюджеті зазначені видатки не передбачені, Міністерство фінансів вважає, що законопроект може бути розглянутий лише у разі вишукання джерел покриття додаткових витрат бюджету Фонду за умови дотримання його бездефіцитності.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (щодо встановлення підвищеного мінімального розміру допомоги по безробіттю учасникам антитерористичної операції та іншим ветеранам війни) (реєстр. № 1487 від 16.12.2014), поданий народним депутатом України Константіновським В.Л., має вплив на показники бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (збільшуючи витрати Фонду).

У разі прийняття відповідного закону він має набирати чинності відповідно до законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

 

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо предметів закупівлі, на яких не поширюється дія Закону) (реєстр. № 1597 від 23.12.2014), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Іоновою М.М., Фірсовим Є.П., Гриневич Л.М., Кондратюк О.К.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових бюджетних коштів, та вважає, що законопроект може бути розглянутий Верховною Радою України.

Разом з тим, запропоноване у законопроекті непоширення дії Закону України «Про здійснення державних закупівель» на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи та послуги, закупівля яких здійснюється для надання гуманітарної допомоги населенню Донецької та Луганської областей, може мати вплив на показники бюджету. Зокрема, у такому випадку придбання відповідних предметів закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами, а відтак потребуватиме збільшення витрат бюджету на відповідні закупівлі.

При цьому, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку звертає увагу, що такі пропозиції не повною мірою узгоджуються з основною метою цього Закону, яка полягає створенні конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобіганні проявам корупції у цій сфері, розвитку добросовісної конкуренції, забезпеченні раціонального та ефективного використання державних коштів. У зв’язку з цим ГНЕУ вважає за можливе вирішення даного питання шляхом спрощення процедури здійснення державних закупівель для надання допомоги населенню Донецької та Луганської областей, зважаючи на особливі умови, що склалися в цих регіонах.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (щодо предметів закупівлі, на яких не поширюється дія Закону) (реєстр. № 1597 від 23.12.2014), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Іоновою М.М., Фірсовим Є.П., Гриневич Л.М., Кондратюк О.К., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення витрат бюджету на відповідні закупівлі).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

б) такі, що мають позитивний вплив

(збільшують надходження та/або зменшують витрати)

 

1.2.31; 1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (щодо зменшення загального складу місцевих рад) (реєстр. № 1150-1 від 12.12.2014), поданий народними депутатами України Гопко Г.М., Геращенком А.Ю. та іншими, та про внесення змін до статті 16 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (щодо оптимізації складу місцевих рад) (реєстр. № 1150-2 від 19.12.2014), поданий народними депутатами України Томенком М.В., Гончаренком О.О., Чепиногою В.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроектів є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектами пропонується встановити кількісний склад депутатів місцевої ради залежно від чисельності населення, при цьому:

згідно із законопроектом за реєстр. № 1150-2 за 50 днів до дня проведення місцевих виборів загальний склад депутатів має затверджуватися рішенням відповідної ради;

відповідно до законопроекту за реєстр. № 1150-1 чисельність рад кожного рівня передбачається визначити у статті 16 Закону, виключивши норми щодо її затвердження відповідними радами.

Оскільки така пропозиція, як зазначено у поясненнях до законопроектів, спрямована на скорочення чисельності депутатів місцевих рад, то її реалізація може призвести до зменшення видатків місцевих бюджетів, пов’язаних з виконанням повноважень депутатами відповідних місцевих рад та з підвищення їх кваліфікації.

Водночас авторами законодавчої ініціативи не надано відповідні розрахунки до законопроекту, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України, що в свою чергу унеможливило проведення Міністерством фінансів України їх вартісної оцінки та визначення обсягу економії бюджетних коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів про внесення змін до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (щодо зменшення загального складу місцевих рад), (реєстр. № 1150-1 від 12.12.2014), поданий народними депутатами України Гопко Г.М., А.Ю. Геращенком та іншими, та про внесення змін до статті 16 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (щодо оптимізації складу місцевих рад) (реєстр. № 1150-2 від 19.12.2014), поданий народними депутатами України Томенком М.В., Гончаренком О.О., Чепиногою В.М., мають вплив на показники місцевих бюджетів (можуть призвести до зменшення видаткової частини місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону вони можуть набирати чинності у терміни, визначені авторами законопроектів.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

 

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про деякі заходи щодо посилення ролі територіальних громад в управлінні земельними ресурсами (реєстр. № 1159 від 02.12.2014), внесений народними депутатами України Кулінічем О.І., та Лунченком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроект передбачає визнання права комунальної власності сіл, селищ, міст на переважну більшість земель, розташованих в межах територій сільських, селищних, міських рад за межами населених пунктів з наступним визначенням терміну «територія місцевої ради». Крім того, пропонується передати від районних державних адміністрацій до органів місцевого самоврядування повноваження щодо виділення земельних часток власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності.

Наслідком реалізації законодавчих пропозицій може стати збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від операцій з розпорядження земельними ділянками, які розташовані поза межами населених пунктів, про що зазначено у пояснювальній записці до законопроекту. Хоча всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів України визнає законопроект таким, що не потребуватиме витрат з державного бюджету, не суперечить Бюджетного кодексу України, однак зазначає про необхідність його доопрацювання, для узгодження з іншими законами України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про деякі заходи щодо посилення ролі територіальних громад в управлінні земельними ресурсами (реєстр. № 1159 від 02.12.2014), внесений народними депутатами України Кулінічем О.І., та Лунченком В.В., має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

 

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України щодо мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (реєстр. № 1063-1 від  04.12.2014), поданий народним депутатом України Бобовим Г.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується передбачити, що мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарських угідь не може бути меншим 4,5 % нормативної грошової оцінки (діючий мінімальний розмір орендної плати для відповідних земель складає 3 %).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту звертає увагу, що відповідно до діючого законодавства органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування мають повноваження самостійно визначати орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності, що може бути встановлена в межах від 3 до 12 % нормативної грошової оцінки. Відтак, Мінфін вважає, що зазначена законодавча позиція не потребує додаткового законодавчого врегулювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 288 Податкового кодексу України щодо мінімального розміру орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарських угідь (реєстр. № 1063-1 від 04.12.2014), поданий народним депутатом України Бобовим Г.Б., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету та потребують узгодження з бюджетним законодавством

 

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» щодо передачі пожежно-рятувальних автомобілів (реєстр. № 1479 від 16.12.2014), поданий народним депутатом України Москаленком Я.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 7 Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» новим абзацом, відповідно до якого передбачено безоплатну передачу з державної у комунальну власність пожежно-рятувальних автомобілів, що відпрацювали встановлені терміни експлуатації та вивільняються у результаті оновлення, але за своїм технічним станом можуть бути використані пожежно-рятувальними підрозділами місцевої пожежної охорони.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що за інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій у зв’язку з обмеженістю коштів державного бюджету пожежно-рятувальні автомобілі, які знаходяться у сфері її управління, продовжують використовуватися державними пожежно-рятувальними підрозділами після закінчення термінів їх експлуатації. Тому реалізація законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету такого державного органу для закупівлі нових пожежно-рятувальних автомобілів на заміну тих, які будуть передані до місцевої пожежної охорони. При цьому, відсутність фінансово-економічних розрахунків (у тому числі щодо кількості пожежно-рятувальних автомобілів, які можуть бути передані місцевій пожежній охороні) не дозволяє зробити оцінку фінансового забезпечення законопроекту.

Слід зауважити, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України до видатків місцевих бюджетів належать видатки на місцеву пожежну охорону. Крім того, частиною другою статті 85 цього Кодексу забороняється здійснювати видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, а відповідні дії згідно з пунктом 38 частини першої статті 116 Кодексу вважаються порушенням бюджетного законодавства.

Зважаючи на такі норми, Мінфін не підтримує законопроект, як такий, що не відповідає бюджетному законодавству та може потребувати додаткових видатків з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» щодо передачі пожежно-рятувальних автомобілів (реєстр. № 1479 від 16.12.2014), поданий народним депутатом України Москаленком Я.М.:

1) матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету у разі прийняття рішень щодо передачі пожежно-рятувальних автомобілів місцевій пожежній охороні та необхідності відновлення техніки для державних пожежно-рятувальних підрозділів за рахунок коштів державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року.;

2) не узгоджується з нормами Бюджетного кодексу України (зокрема, статтями 85, 91, 116).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

 

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про вибори народних депутатів України (реєстр. № 1068 від 27.11.2014), внесений народним депутатом України Мірошніченком Ю.Р.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується проводити вибори народних депутатів України за пропорційною виборчою системою у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі, який поділятиметься на 225 територіальних виборчих округів і включатиме закордонний виборчий округ.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень після прийняття відповідного закону не впливатиме на доходну та видаткову частини державного або місцевих бюджетів.

Водночас, у статті 46 законопроекту одним з виключних джерел здійснення підготовки і проведення виборів народних депутатів України визначаються кошти Державного бюджету України.

При цьому, у законопроекті на відміну від положень чинного закону пропонується, зокрема:

– продовжити термін роботи окружних та дільничних виборчих комісій (на 5 і 14 днів відповідно);

– збільшити максимальну кількість членів дільничних виборчих комісій: малих та середніх на 4 особи, великих – на 6 осіб;

– збільшити на 1,5 відсотка кількість виборчих бюлетенів, які мають бути виготовлені за рахунок коштів державного бюджету.

Такі пропозиції потребуватимуть збільшення видатків державного бюджету, насамперед, на утримання виборчих комісій, на оплату праці їх членів.

Поряд з тим, передбачається зменшити з 5 % (чинна норма) прохідний бар’єр для участі партій у розподілі депутатських мандатів (новий відсоток не узгоджується і має різні значення: у частині 4 статті 1 – 3 %, а у частині третій статті 96 – 1 % і більше), що за будь-яких умов призведе до втрат доходів державного бюджету внаслідок зменшення кількості випадків, коли грошова застава має перераховуватися до державного бюджету.

Законопроектом збільшується розмір грошової застави, що вноситься партіями, які висунули кандидатів у депутати, до двох тисяч мінімальних розмірів заробітної плати (відповідно до чинного Закону розмір грошової застави для партій складає одну тисячу розмірів мінімальної заробітної плати).

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки, та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків для досягнення збалансованості державного бюджету.

Крім того, окремі положення законопроекту належить узгодити з положеннями Бюджетного кодексу України, зокрема, положення статей 46, 48, 49 привести у відповідність до вимог статей 20, 22, 40 Бюджетного кодексу в частині застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі, визначення головного розпорядника коштів державного бюджету, його повноважень і предмету регулювання закону про державний бюджет щодо встановлення бюджетних призначень, а також застосувати бюджетну термінологію щодо термінів «кошторис», «фінансування бюджету».

У законопроекті вживаються невірні назви центральних органів виконавчої влади, зокрема, у положеннях статей 48 та 49, що стосуються Державної казначейської служби України та Державної фінансової інспекції України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України не підтримує законопроект і зазначає, що його реалізація може призвести до втрат дохідної частини державного бюджету та потребуватиме виділення додаткових видатків з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про вибори народних депутатів України (реєстр. № 1068 від 27.11.2014), внесений народним депутатом України Мірошниченком Ю.Р., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення дохідної частини та збільшення видаткової частини державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань правової політики та правосуддя при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами пункту статей 2, 20, 22, 40 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

 

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про вибори народних депутатів України (за відкритими партійними списками) (реєстр. № 1068-1 від 02.12.2014), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується проводити вибори народних депутатів України за пропорційною виборчою системою із відкритими партійними списками – загальнодержавним виборчим списком із закріпленням кандидатів у депутати за територіальними виборчими округами.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не впливає на доходну та видаткову частину Державного бюджету України.

Водночас, у статті 64 законопроекту визначається, що здійснення підготовки і проведення виборів депутатів, серед іншого, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

При цьому, на відміну від чинного закону законопроектом пропонується утворити 450 територіальних виборчих округів (згідно з чинною нормою 225) та збільшити максимальну кількість членів дільничних виборчих комісій: малих та середніх на 2 особи, великих – на 4 особи, що вимагає додаткових коштів з державного бюджету, насамперед, на утримання виборчих комісій та на оплату праці їх членів. Про таке зауважує і Міністерство фінансів України

Законопроектом передбачається збільшити розмір грошової застави, що вноситься партіями, які висунули кандидатів у депутати, до 2 млн гривень (відповідно до чинного Закону розмір грошової застави для партій складає одну тисячу розмірів мінімальної заробітної плати).

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що в свою чергу унеможливило проведення Міністерством фінансів вартісної оцінки впливу на показники бюджетів.

Крім того, окремі положення законопроекту належить узгодити з положеннями Бюджетного кодексу України, зокрема, положення статті 65 привести у відповідність до вимог статей 20, 22, 40 Бюджетного кодексу в частині застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі, визначення головного розпорядника коштів державного бюджету, його повноважень і предмету регулювання закону про державний бюджет щодо встановлення бюджетних призначень, а також застосувати бюджетну термінологію щодо терміну «кошторис».

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про вибори народних депутатів України (за відкритими партійними списками) (реєстр. № 1068-1 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видаткової частини державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань правової політики та правосуддя при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами статей 2, статті 20, 22, 40 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

 

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про вибори народних депутатів України (реєстр. № 1068-2 від 11.12.2014), внесений народними депутатами України Чумаком В.В., Агафоновою Н.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується проводити вибори народних депутатів України за пропорційною виборчою системою за загальнодержавними та регіональними виборчими списками кандидатів у депутати у єдиному загальнодержавному виборчому окрузі, який поділятиметься на територіальні виборчі округи і включатиме закордонний виборчий округ. З метою висування списків кандидатів у депутати єдиний загальнодержавний виборчий округ пропонується поділити на 27 виборчих регіонів. Кількість і межі територіальних виборчих округів законопроектом не визначається.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не тягне за собою істотних змін у видатках з Державного бюджету на проведення виборів народних депутатів України, які повинні бути передбачені відповідним законом про Державний бюджет України.

Водночас, у законопроекті визначається, що здійснення підготовки і проведення виборів депутатів, серед іншого, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

При цьому, законопроектом пропонується збільшити термін роботи окружних та дільничних виборчих комісій відповідно на 10 і 5 днів та максимальну кількість членів дільничних виборчих комісій: малих та середніх на 2 особи, великих – на 4 особи, що вимагає додаткових коштів з державного бюджету, насамперед, на утримання виборчих комісій та на оплату праці їх членів.

Виходячи з положень законопроекту, додаткові бюджетні кошти мають бути спрямовані також на:

– виготовлення інформаційних буклетів партій із розрахунку не менш як по 15 примірників кожного буклету на кожну велику виборчу дільницю, не менш як по 12 примірників – на кожну середню, не менш як по 10 – на кожну малу виборчу дільницю, а також по 5 примірників на кожну окружну виборчу комісію;

– збільшення кількості інформаційних плакатів до не менш як 25 примірників на кожну велику виборчу дільницю, не менш як 20 примірників – на кожну середню та не менш як 15 на кожну малу виборчі дільниці (згідно з чинним законодавством виготовляються інформаційні плакати із розрахунку не менш як по 2 примірники кожного плаката на кожну виборчу дільницю).

Законопроектом зменшується з 5 до 3 відсотків прохідний бар'єр для участі партій у розподілі депутатських мандатів, що призведе до втрат дохідної частини державного бюджету внаслідок зменшення кількості випадків, коли грошова застава має перераховуватися до державного бюджету.

При цьому, розмір грошової застави, що вноситься партіями, які висунули кандидатів у депутати, збільшується до 2 млн гривень (відповідно до чинного Закону розмір грошової застави для партій складає одну тисячу розмірів мінімальної заробітної плати).

На відміну від чинного Закону законопроектом передбачено встановити, що вибори народних депутатів України не можуть відбуватися одночасно з всеукраїнським референдумом, виборами Президента України, виборами депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів.

Зважаючи на зазначене, не виконано вимоги частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України про необхідність надання до законопроекту належних розрахунків та пропозицій щодо джерел проведення додаткових видатків з державного бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

Крім того, окремі положення законопроекту належить узгодити з положеннями Бюджетного кодексу, зокрема, положення статті 79 привести у відповідність до вимог статей 20, 22, 40 Бюджетного кодексу України в частині застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі, визначення головного розпорядника коштів державного бюджету, його повноважень і предмету регулювання закону про державний бюджет щодо встановлення бюджетних призначень, а також застосувати бюджетну термінологію щодо термінів «кошторис», «фінансування бюджету».

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України вважає, що законопроект потребує доопрацювання і зазначає, що його реалізація може призвести до втрат дохідної частини державного бюджету та потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про вибори народних депутатів України (реєстр. № 1068-2 від 11.12.2014), внесений народними депутатами України Чумаком В.В., Агафоновою Н.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видаткової частини державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань правової політики та правосуддя при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення із статтями 2, 20, 22, 40 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

 

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (щодо збереження пам’яток культурної спадщини, внесених до Списку всесвітньої спадщини Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) (реєстр. № 1553 від 22.12.2014), поданий народними депутатами України Васюником І.В., Княжицьким М.Л., Матіос М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань культури і духовності.

Законопроектом пропонується внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини», згідно з якими визначаються поняття пам’яток всесвітньої спадщини, їх буферних зон, порядок встановлення режиму їх використання, компетенція органів управління такими пам’ятками та їх наглядових рад, а також встановлюються інші особливості щодо управління та збереження пам’яток всесвітньої спадщини.

Разом з тим, статтею 3 проекту закону передбачається створення для кожної пам’ятки, внесеної до Списку всесвітньої спадщини, органу управління пам`ятками всесвітньої спадщини, який утворюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, після внесення такої пам’ятки до Списку всесвітньої спадщини.

А також, нормами законопроекту розширено повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини та встановлено повноваження Кабінету Міністрів України щодо створення наглядових рад пам’яток всесвітньої спадщини, затвердження їх складу та положення про них.

Так, зокрема, для здійснення нагляду за діяльністю даного органу управління за станом збереження пам’ятки передбачається створення наглядових рад пам`яток всесвітньої спадщини - колегіальних органів, до складу яких за принципом пропорційної участі включаються провідні науковці та фахівці у сфері збереження культурної спадщини. При цьому, фінансування діяльності наглядових рад забезпечується Кабінетом Міністрів України.

За визначенням авторів законопроекту, реалізація його положень не впливає на показники бюджету.

Проте, утримання органів управління пам’яток всесвітньої спадщини та їх наглядових рад потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету.

Враховуючи зазначене, згідно з частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України до даного законопроекту належить подати фінансово-економічне обґрунтування з відповідними розрахунками та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак така інформація відсутня.

Разом з тим, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Крім того, слід зазначити, що положення законопроекту в частині доповнення Закону України «Про охорону культурної спадщини»   статтею 6-2 та встановлення вимоги щодо забезпечення фінансування діяльності наглядових рад Кабінетом Міністрів України не відповідає вимогам бюджетного законодавства.

Насамперед, слід відмітити, що статтею 95 Конституції України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Разом з тим, частиною другою статті 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України. При цьому, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Бюджетному кодексі України, застосовуються відповідні норми даного Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 23, частиною першою статті 30 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. При цьому, головні розпорядники бюджетних коштів проводять видатки бюджету відповідно до встановлених бюджетних призначень.

Відтак, норма щодо фінансування діяльності наглядових рад пам’яток всесвітньої спадщини не узгоджується з вимогами Бюджетного кодексу України та не є нормою даного закону.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету та висловлює ряд зауважень щодо сутності положень законопроекту, зокрема стосовно відсутності у законопроекті визначення юридичного статусу органів управління пам’ятками всесвітньої спадщини.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (щодо збереження пам’яток культурної спадщини, внесених до Списку всесвітньої спадщини Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) (реєстр. № 1553 від 22.12.2014), поданий народними депутатами України Васюником І.В., Княжицьким М.Л., Матіос М.В., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань культури і духовності при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами бюджетного законодавства.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

 

Опосередкований

 

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до законодавчих актів України (щодо підвищення віку, з якого особі дозволяється купівля або продаж пива, алкогольних та слабоалкогольних напоїв) (реєстр. № 1454 від 12.12.2014), поданий народними депутатами України Головком М.Й., Осуховським О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за правопорушення, пов’язані із продажем алкогольних напоїв (у тому числі пива), особам, які не досягли 21 року, шляхом збільшення розмірів штрафів до 200-800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також встановлення відповідальності споживача за купівлю алкогольних напої (в тому числі пива) у заборонений законом час або особою, яка не досягла 21 річного віку, шляхом накладення штрафу від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що вплив законопроекту на доходну частину бюджету неможливо обрахувати.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до законодавчих актів України (щодо підвищення віку, з якого особі дозволяється купівля або продаж пива, алкогольних та слабоалкогольних напоїв) (реєстр. № 1454 від 12.12.2014, поданий народними депутатами України Головком М.Й., Осуховським О.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів за умови виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (відносно порядку нарахування пені) (реєстр. № 1261 від 04.12.2014), поданий народним депутатом України Долженковим О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України щодо ненарахування пені платникам податків, які самостійно виявили факт заниження податкового зобов’язання шляхом подання відповідного уточнюючого розрахунку та відображення суми недоплати у податковій декларації за звітний період. Поряд з тим, передбачається змінити порядок нарахування пені, на суму податкового боргу, а саме розраховувати пеню на основі облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення суми податкового боргу (чинна норма – на основі облікової ставки Національного банку України на день виникнення боргу, або його погашення, залежно від того, яка ставка більше).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту надає зауваження до законопроекту та не підтримує його прийняття, зважаючи на таке. На думку Мінфіну, пропозиції щодо звільнення від сплати пені платників податків, які самостійно виявили факт заниження податкового зобов‘язання, від можливості самостійно обчислити та сплатити суму пені  спонукатиме не до посилення дисципліни серед платників податків у частині подання повної та об‘єктивної податкової звітності, а навпаки стимулюватиме несумлінних платників податків до свідомого заниження своїх податкових зобов‘язань з можливістю їх відображення у майбутніх звітних періодах (з уникненням при цьому відповідальності у вигляді сплати пені за весь період заниження). Мінфін вважає, що запропонований підхід розрахунку пені на основі облікової ставки лише ускладнить її нарахування за тривалий період заборгованості, а реалізація законопроекту впливатиме на доходну частину бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (відносно порядку нарахування пені) (реєстр. № 1261 від 04.12.2014), поданий народним депутатом України Долженковим О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету у разі погіршення податкової дисципліни).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про залізничний транспорт» щодо посилення контролю та усунення зловживань (реєстр. № 1507 від 18.12.2014), поданий народним депутатом України Макар’яном Д.Б.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується запровадити автоматизовану систему моніторингу переміщення залізничного транспорту, в рамках якої обов’язковим є встановлення на всіх локомотивах, що використовуються на території України, пристроїв контролю місцезнаходження та на всіх автономних локомотивах, первинним двигуном яких є двигун внутрішнього згоряння – пристроїв контролю витрат пального, інформація з яких в режимі реального часу автоматично передається у відповідний підрозділ центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту, до Укрзалізниці та її органів на місцях.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на основні показники фінансового плану залізниць України та може мати вплив на дохідну частину державного бюджету в частині зменшення надходжень від сплати поточних податків та обов’язкових платежів до державного бюджету підприємствами залізничного транспорту.

У той же час, автор законопроекту у пояснювальній записці до нього зазначає, що для встановлення обладнання для моніторингу переміщень та контролю витрат пального тепловозів необхідно 11,7 млн грн, натомість економія від встановлення такого обладнання, за рахунок недопущення несанкціонованих перевезень та недопущення крадіжок пального може сягати більше 500 млн грн щороку.

Враховуючи зазначене, реалізація положень законопроекту може призвести як до збільшення, так і зменшення надходжень державного бюджету від сплати поточних податків та обов’язкових платежів до державного бюджету підприємствами залізничного транспорту в залежності від економічного ефекту від встановлення такого обладнання.

Крім того, у разі отримання позитивного економічного ефекту від впровадження запропонованої системи, законодавча пропозиція може призвести до зниження вартості залізничних перевезень і відповідно до зменшення витрат державного та місцевих бюджетів на оплату відповідних послуг бюджетними установами.

Міністерством фінансів України зауважено щодо необхідності додаткового обґрунтування доцільності вирішення порушеного питання шляхом створення окремої автоматизованої системи моніторингу переміщень залізничного транспорту, а не шляхом розвитку функціонального складу існуючих автоматизованих систем. При цьому, наголошується, що законопроект не враховує існуючі на залізничному транспорті технологічні процеси, зокрема, використання в процесі перевезень локомотивів власності інших держав, оскільки встановлення датчиків місцезнаходження на вказаний рухомий склад для подальшого моніторингу потребуватиме погодження з державами-власниками.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про залізничний транспорт» щодо посилення контролю та усунення зловживань (реєстр. № 1507 від 18.12.2014), поданий народним депутатом України Макар’яном Д.Б., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи/зменшуючи надходження державного бюджету та зменшуючи витрати державного та місцевих бюджетів в залежності від економічного ефекту від встановлення обладнання для моніторингу переміщень та контролю витрат пального тепловозів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

 

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо громадських об’єднань) (реєстр. № 1603 від 24.12.2014), поданий народними депутатами України Пацканом В.В. та Горватом Р.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується виключити статтю 186-5 Кодексу про адміністративні правопорушення, згідно з якою встановлено відповідальність за діяльність нелегалізованих громадських об’єднань у вигляді покарання штрафу від 25 до 130 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує бюджетних видатків.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо громадських об’єднань) (реєстр. № 1603 від 24.12.2014), поданий народними депутатами України Пацканом В.В. та Горватом Р.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до втрати потенційних доходів бюджету від штрафів, які згідно з чинним законодавством можуть надійти у разі виявлення відповідних порушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення державного захисту громадян (реєстр. № 1386 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України та законів України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» і «Про Національний банк України» щодо обмеження розмірів фінансових санкцій за порушення позичальниками – фізичними особами умов кредитних договорів та умов передачі та/або переуступлення третім особам прав вимоги боргу фізичної особи перед банком або фінансовою установою.

При цьому, законопроектом передбачено положення, згідно з яким у випадку перерахування суб’єктом господарської діяльності та сплати на основі його розрахунків та/або вимог платником грошових коштів неустойки в розмірі, що перевищує встановлені в статті 3 розміри, відповідний банк або фінансова установа зобов’язана повернути платнику суму переплати та сплатити штраф на користь держави в розмірі суми переплати в трьохденний строк після встановлення факту переплати.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не потребує додаткових видатків державного бюджету, висловлює зауваження до законопроекту (зокрема, про неузгодженість положень законопроекту з відповідними нормами Цивільного кодексу України та Закону України «Про Національний банк України»), а відтак вважає, що законопроект не може бути підтримано у запропонованій редакції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення державного захисту громадян (реєстр. № 1386 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі встановлення факту переплати відповідної неустойки).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

 

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення кримінальної відповідальності за доведення до банкрутства кредитної спілки) (реєстр. № 1518 від 19.12.2014), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

З метою захисту майнових прав громадян, які є членами кредитних спілок, законопроектом пропонується посилити кримінальну відповідальність керівників кредитних спілок, винних у доведенні до банкрутства кредитних спілок, шляхом позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 8 років, або позбавлення волі на строк до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 5 років (у чинній нормі аналогічне порушення карається штрафом від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частини державного бюджету та підтримує законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення кримінальної відповідальності за доведення до банкрутства кредитної спілки) (реєстр. № 1518 від 19.12.2014), поданий народним депутатом України Капліним С.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від штрафів та/або потребувати додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від встановленого виду покарання).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (щодо врегулювання питань реєстрації речових прав на нерухоме майно) (реєстр. № 1428 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Барвіненком В.Д., Герегою О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується доповнити окремі статті Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» положеннями, зокрема, щодо необхідності видачі заявнику відповідної картки на підтвердження прийняття заяви про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень та письмового повідомлення про відмову у такій реєстрації із зазначенням відповідних підстав, та практичних рекомендацій щодо усунення заявником обставин, які стали підставою для прийняття реєстратором негативного рішення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не потребуватиме витрат державного бюджету, а законопроект може бути розглянутий Верховною Радою України.

Разом з тим, у своєму експертному висновку Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України звертає увагу на необхідність визначення джерел фінансування відправлення реєстраторами запроваджених проектом повідомлень заявникам.

У цьому зв’язку слід зазначити, що реалізація законопроекту має здійснюватися за рахунок видатків державного бюджету, передбачених на функціонування органів державної реєстрації, та може потребувати додаткових коштів залежно від встановленого обсягу таких видатків і вжиття організаційних заходів щодо оптимізації і ефективного використання відповідних бюджетних коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (щодо врегулювання питань реєстрації речових прав на нерухоме майно) (реєстр. № 1428 від 11.12.2014), поданий народними депутатами України Барвіненком В.Д., Герегою О.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету для видачі відповідних карток і повідомлень залежно від встановленого обсягу видатків на функціонування органів державної реєстрації та вжиття організаційних заходів щодо оптимізації і ефективного використання відповідних бюджетних коштів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

 

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо скасування податкових пільг олігархам) (реєстр. № 1492 від 17.12.2014), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Сусловою І.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується у статті 39 Податкового кодексу України скоротити тривалість податкової перевірки контрольованих операцій до трьох місяців (у чинній нормі – до 18 місяців) і продовження строків такої перевірки за певних обставин до 2 місяців (у чинній нормі – до 12 місяців), а також скасувати пункт 21 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу щодо тимчасових до 01.01.2018 р. пільг для цілей оподаткування операцій з імпорту/експорту окремих товарних позицій щодо відхилення договірних цін у податковому обліку платників податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін не більше ніж на 5 % і таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов’язання, коригування від’ємного значення об’єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Слід звернути увагу, що Законом України від 28.12.2014 р. № 72-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням» виключено пункт 21 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу і викладено у новій редакції статтю 39 Кодексу. У цьому зв’язку Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що норми стосовно контролю за трансфертним ціноутворенням вже приведено у відповідність із вимогами Настанов Організації економічного співробітництва та розвитку щодо трансфертного ціноутворення для транснаціональних компаній та податкових служб, а відтак, законопроект не може бути підтримано та його реалізація не впливатиме на доходну частину бюджету.

Разом з тим, реалізація положень щодо скорочення тривалості перевірок може призвести до послаблення фінансової дисципліни платників податків та відповідно до мінімізації податкових зобов’язань.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо скасування податкових пільг олігархам) (реєстр. № 1492 від 17.12.2014), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Сусловою І.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до мінімізації податкових зобов’язань, у разі послаблення фінансової дисципліни платників податків).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Голосували: «за» - одноголосно.

 

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Уманського І.І. про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (реєстр. № 2147 від 16.02.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроект розроблено на виконання пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (далі – Закон), згідно з яким доручено Уряду до 15.02.2015 р. внести на розгляд Верховної Ради пропозиції змін до державного бюджету на 2015 рік за результатами впровадження змін до законодавства, на основі яких сформовано державний бюджет, та перемовин з міжнародними фінансовими організаціями, передбачивши, зокрема: субвенцію з державного бюджету міському бюджету м. Києва в обсязі 1,9 млрд грн на виконання зобов’язань за здійсненими запозиченнями; збільшення видатків на дитячу онкологію та гемодіаліз; видатки на придбання цифрових мамографів та ультразвукових діагностичних приладів вітчизняного виробництва; подальшу реалізацію галузевих реформ, у тому числі шляхом оптимізації видатків та надання кредитів бюджету.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що перегляд показників державного бюджету здійснено на підставі оновленого прогнозу макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2015 рік, що відповідає прогнозу МВФ, зокрема: прогноз номінального ВВП – 1850,2 млрд грн (попередній прогноз на 2015 р. – 1720,8 млрд грн), його реальне падіння – на рівні 5,5 % (попередній прогноз на 2015 р. – на рівні 4,3 %), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 126,7 % (попередній прогноз на 2015 р. – 113,1 %, факт за 2014 р. – 124,9 %). Крім того, з офіційних джерел відомо, що у законопроекті для розрахунку бюджетних показників враховано уточнений середньорічний прогнозний курс валюти – 21,7 грн/дол. США (попередній прогноз на 2015 р. – 17 грн/дол. США, фактичний середньорічний курс валюти за 2014 р. – 11,89 грн/дол. США).

Загалом законопроектом пропонується внести зміни до статей 1, 5, 11, 14, 15, 19, 25-27 з доповненнями новими статтями 29-32, Прикінцевих положень та додатків №№ 1-8 і 10 до Закону, внаслідок яких передбачаються такі зміни основних показників державного бюджету:

збільшення доходів на 22,2 млрд грн (або на 4,7 %), у т.ч. за загальним фондом на 21,65 млрд грн та спеціальним фондом на 0,56 млрд грн;

збільшення видатків на 35,3 млрд грн (або на 6,7 %), у т.ч. за загальним фондом на 34,79 млрд грн та спеціальним фондом на 0,56 млрд грн;

збільшення повернення кредитів за загальним фондом на 0,77 млрд грн;

збільшення надання кредитів за загальним фондом на 0,27 млрд грн;

збільшення граничного обсягу дефіциту державного бюджету на 12,6 млрд грн (або на 19,8 %) із визначенням в обсязі 76,3 млрд грн, що становитиме 4,1 % оновленого прогнозного ВВП на 2015 рік (враховано при затвердженні державного бюджету 3,7 %).

Водночас, належить звернути увагу, що під час розгляду законопроекту на засіданні Уряду 14 лютого п.р. Прем’єр-міністр України наголосив, що разом з даним законопроектом будуть подані законопроекти, що впливають на доходну і видаткову частини державного бюджету, зокрема щодо внесення змін до Податкового кодексу України та законодавства про пенсійне забезпечення. Однак, станом на 18.02.2015 р. такі законопроекти Урядом ще не подано до Верховної Ради.

У такому разі згідно з частиною другою статті 160 Регламенту Верховної Ради спочатку вносяться зміни до відповідного закону і лише після того розглядаються пропозиції про зміни до закону про державний бюджет відповідно до положень Бюджетного кодексу України та цього Регламенту.

Отже, для дотримання збалансованості уточнених показників державного бюджету на 2015 рік та регламентних вимог необхідно прийняти відповідні законопроекти до затвердження змін до державного бюджету на 2015 рік, забезпечуючи при цьому взаємоузгодження їх положень.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту уточнення показників доходів державного бюджету на 2015 рік здійснено відповідно до оновленого прогнозу макроекономічних показників на п.р. (насамперед, через підвищення темпів інфляції та девальвацію гривні).

Збільшення доходів державного бюджету порівняно із затвердженими показниками передбачено за такими платежами, зокрема:

ПДВ – на 11,8 млрд грн або на 7,5 % (у т.ч. з вироблених товарів – на 4,9 млрд грн, з ввезених товарів – на 8,9 млрд грн, а також збільшення бюджетного відшкодування ПДВ – на майже 2 млрд грн);

рентна плата за користування надрами для видобування природного газу – на 9,1 млрд грн або на 41,7 %;

податок на прибуток підприємств – на 2,3 млрд грн або на 6,9% (при цьому, за січень п.р. виконання плану надходжень цього податку становило 90,7 % і недоотримано 0,22 млрд грн);

ввізне мито – на 2,1 млрд грн або на 6,8 % (при цьому, за січень п.р. виконання плану надходжень цього податку становило 81,1 % і недоотримано 0,16 млрд грн);

рентна плата за транспортування природного газу – на 1,5 млрд грн або на 99,2 %;

надходження в рамках програм допомоги ЄС – на 1,1 млрд грн або на 35,4 %.

Належить звернути увагу, що реалістичність передбаченого законопроектом збільшення надходжень, насамперед, від рентної плати за користування надрами для видобування природного газу безпосередньо залежатиме від прийняття урядової законодавчої ініціативи (яку ще не подано) щодо підвищення ставок такої плати.

Зменшення доходів державного бюджету порівняно із затвердженими показниками передбачено за такими платежами:

кошти, що перераховуються НБУ, – на 4,9 млрд грн, або на 7,5 % /за результатами переговорів з місією МВФ/. При цьому, законопроектом передбачено зміни до пункту 7 Прикінцевих положень Закону щодо збільшення відрахувань Національним банком до загальних резервів, поки сума загальних резервів у 2014, 2015 та 2016 роках не дорівнюватиме відповідно 4, 7 та 10 % обсягу грошово-кредитних зобов’язань НБУ (у чинній нормі – 3, 5 та 7 %);

збір з операцій з купівлі іноземної валюти в готівковій формі, – на 1,9 млрд грн або на 86,8 % /у зв’язку з девальвацією гривні та обмеженим попитом на готівкову валюту/.

Законопроектом передбачаються суттєві зміни щодо боргових параметрів (що пов’язано з девальвацією гривні та погодженим з МВФ збільшенням граничного дефіциту державного бюджету), зокрема:

збільшення державних запозичень на 103,6 млрд грн або на 35,3 % порівняно із затвердженим показником, у т.ч. збільшення зовнішніх запозичень на 105,8 млрд грн та зменшення внутрішніх запозичень на 2,2 млрд грн;

збільшення витрат на погашення державного боргу на 92,8 млрд грн або на 58,4 % порівняно із затвердженим показником, у т.ч. за внутрішніми зобов’язаннями на 66,8 млрд грн та зовнішніми зобов’язаннями на 26 млрд грн;

збільшення інших витрат, пов’язаних з виконанням державою боргових та гарантійних зобов’язань, загалом на 21,8 млрд грн або на 22,2 % порівняно із затвердженими показниками.

При цьому, у змінах до статті 19 Закону передбачено зменшити випуск ОВДП до 29,7 млрд грн (на 1,8 млрд грн) з подальшим придбанням у державну власність в обмін на зазначені облігації акцій додаткової емісії НАК «Нафтогаз України», з них 10,7 млрд грн для компенсації збитків від постачання природного газу в район проведення антитерористичної операції.

Зважаючи на передбачені законопроектом зміни боргових показників державного бюджету, у змінах до статті 5 Закону передбачено збільшення граничного обсягу державного боргу на кінець п.р. до 1394,4 млрд грн (на 218,4 млрд грн або на 18,6 % більше затвердженого показника), що становитиме 75,4 % оновленого прогнозного ВВП на 2015 рік (враховано при затвердженні державного бюджету 68,3 %).

Поряд з тим, відповідно до передбаченої законопроектом нової статті 32 Закону надається право Уряду залучати кредитні кошти під державні гарантії в розмірі до 1 млрд дол. США для створення стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду. З урахуванням затвердженого статтею 6 Закону граничного обсягу надання державних гарантій у сумі 25 млрд грн таке положення законопроекту призведе до збільшення майже удвічі загального обсягу надання державних гарантій у 2015 р. та відповідно до зростання гарантованого державою боргу.

При цьому, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) звертає увагу, що залучення такого обсягу кредитних ресурсів містить значні ризики для бюджету в частині зростання розміру боргового навантаження.

Поряд з тим, запропоноване законопроектом визначення обсягу державних гарантій в іноземній валюті не відповідає статті 99 Конституції України, згідно з якою грошовою одиницею України є гривня.

Крім того, у законопроекті не передбачено визначення граничного обсягу гарантованого державою боргу на кінець п.р., хоча така вимога встановлена частиною першою статті 18 і пунктом 2 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України згідно із законом від 28.12.2014 р. № 79-VIII.

Виходячи з положень законопроекту, загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець п.р. може розрахунково становити більше 90 % ВВП (враховано при затвердженні державного бюджету 85,4 %).

У цьому зв’язку слід звернути увагу, що згідно з вимогами частини другої статті 18 Бюджетного кодексу України загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60 % річного номінального обсягу ВВП, а з 01.01.2015 р. згідно із законом від 28.12.2014 р. № 79-VIII у разі очікуваного перевищення цієї величини Уряд зобов’язаний невідкладно звернутися до Верховної Ради за дозволом на тимчасове перевищення такої граничної величини та подати для схвалення план заходів з приведення загального обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу до встановлених Кодексом вимог. Додатково до зазначеного ГНЕУ зауважує, що у поданих до законопроекту супровідних документах відсутні необхідні обґрунтування щодо дотримання визначених у Бюджетному кодексі вимог.

У законопроекті запропоновано доповнити Прикінцеві положення Закону новим пунктом 14, згідно з яким дозволити Мінфіну здійснити правочини з державним боргом за державними зовнішніми запозиченнями та гарантованим державою боргом за зовнішніми кредитами, обслуговування та погашення яких здійснюється за рахунок державного бюджету, шляхом обміну (зміни умов діючих позик), випуску та продажу боргових зобов’язань держави з відповідним коригуванням встановлених Законом граничного обсягу державного боргу та показників фінансування державного бюджету. Крім того, передбачається запровадити за рішенням Уряду загальну координацію Мінфіном дій суб’єктів господарювання державного сектору економіки, державних банків та/або міських рад у разі прийняття ними рішення про намір здійснити правочини за кредитами, місцевим боргом за місцевими зовнішніми запозиченнями шляхом обміну (зміни умов діючих позик), випуску та продажу боргових зобов’язань.

Однак, можливість коригування встановлених Законом боргових параметрів без внесення змін до нього не узгоджується з вимогами Бюджетного кодексу України, зокрема: частиною першою статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною першою статті 18 і пунктом 2 частини першої статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет). Крім того, ГНЕУ зауважує, що згідно з частиною сьомою статті 16 Бюджетного кодексу України правочини з державним (місцевим) боргом, включаючи обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж боргових зобов'язань, можуть здійснюватися лише за умови дотримання граничного обсягу державного (місцевого) боргу.

Загалом включення до законопроекту відповідного положення з урахуванням положень пункту 12 Прикінцевих положень Закону (щодо обміну державних облігацій, що знаходяться у НБУ, на нові ОВДП із строком обігу до 20 років) надасть можливість Уряду вжити заходи щодо упорядкування боргових зобов’язань для поліпшення середньострокової боргової стійкості.

Крім того, законопроектом (у новій статті 31 Закону) передбачається дозволити Київській міській раді здійснити реструктуризацію запозичень, залучених у 2012 році до загального фонду бюджету м. Києва для погашення заборгованості за вексельними розрахунками з відшкодування різниці в тарифах на теплову енергію, продовживши строк погашення основної суми боргу на не менше ніж на 360 календарних днів. У такий спосіб запропоновано врегулювати питання щодо надання відповідної субвенції міському бюджету м. Києва на виконання пункту 3 Прикінцевих положень Закону.

Відповідно до законопроекту видатки державного бюджету визначено в обсязі 563,2 млрд грн, з них за загальним фондом – 536,8 млрд грн.

Законопроектом передбачено такі зміни показників витрат державного бюджету за загальним фондом, зокрема:

1) у зв’язку з девальвацією гривні збільшено видатки на:

обслуговування державного боргу – на 18 млрд грн;

виконання боргових зобов’язань за кредитами, залученими під державні гарантії ДП "Укрмедпостач" (на 103,5 млн грн), ДП "Львівська обласна дирекція з протипаводкового захисту" (на 83,4 млн грн), Укравтодору (на 1703,6 млн грн), для реалізації Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу (на 706,6 млн грн) та проектів "Циклон-4" і "Створення Національної супутникової системи зв’язку" (на 930 млн грн);

забезпечення функціонування закордонних дипломатичних установ України – на 407,2 млн грн;

сплату внесків до міжнародних організацій, членом яких є Україна, загалом на 142,4 млн грн;

утримання українських миротворчих контингентів (персоналу) – на 106 млн грн;

забезпечення підготовки і участі українських спортсменів у міжнародних змаганнях за кордоном – на 49,2 млн грн;

видатки на утримання військових аташе – на 29,8 млн грн;

здійснення досліджень на антарктичній станції "Академік Вернадський" – на 9,2 млн грн;

а також збільшено надання кредитів з державного бюджету для виконання державою гарантійних зобов'язань – на 265,2 млн грн /при цьому, обсяг повернення позик, наданих за рахунок коштів, залучених державою, збільшено на 770,4 млн грн/;

2) для надання державної підтримки найменш захищеним категоріям громадян в оплаті спожитих комунальних послуг та енергоносіїв збільшено видатки на 15,3 млрд грн, у тому числі на:

надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату комунальних послуг та енергоносіїв – на 12,47 млрд грн;

надання адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території та районів проведення антитерористичної операції, – на 2,85 млрд грн;

3) для забезпечення діяльності медичних закладів збільшено видатки, зокрема:

– Міністерству охорони здоров’я на:

спеціалізовану та високоспеціалізовану медичну допомогу, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я – на 107,2 млн грн /з них на утримання Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина № 6 м. Дніпропетровська" передбачено видатки у сумі 85,1 млн грн за рахунок зменшення обсягу медичної субвенції, про що зазначено у пояснювальній записці/;

діагностику і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров’я науково-дослідних установах та вищих навчальних медичних закладах МОЗ – на 39,5 млн грн;

санаторне лікування хворих на туберкульоз та дітей і підлітків з соматичними захворюваннями – на 0,8 млн грн;

забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру – на 907,6 млн грн з розподілом на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями у змінах до додатку № 5 до Закону /з них на виконання пункту 3 Прикінцевих положень Закону 400 млн грн на гемодіаліз, придбання цифрових мамографів та ультразвукових діагностичних приладів вітчизняного виробництва та лікування дитячої онкології, про що зазначено у пояснювальній записці/;

– Національній академії медичних наук на діагностику і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій, спеціалізовану консультативно-поліклінічну допомогу – на 30 млн грн;

– Міністерству інфраструктури відновлено проведення видатків за бюджетною програмою "Медичне обслуговування працівників та пасажирів залізничного транспорту" (щодо 10 відомчих закладів охорони здоров’я відповідно до переліку підприємств, на базі яких утворюється ПАТ "Українська залізниця") в обсязі 290,7 млн грн /за рахунок зменшення обсягу медичної субвенції/. При цьому, із додатка № 9 до законопроекту /зміни до додатка № 10 до Закону/ не виключено «Державний заклад "Дорожня лікарня станції Ясинувата ДП "Донецька залізниця", Донецька обл.», який внесено до переліку підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється ПАТ "Українська залізниця" (постанова Уряду від 25.06.2014 р. № 200). Відповідні зміни належить внести до додатку № 9 законопроекту при його доопрацюванні;

4) видатки Пенсійному фонду на виплату пенсій зменшено на 3,9 млрд грн у зв’язку із законодавчою ініціативою Уряду (яку ще не подано) щодо обмеження пенсій особам у період роботи на посадах, які дають право на призначення спеціальних пенсій. Отже, коригування таких видатків належало б здійснити після прийняття такої ініціативи;

5) запропоновано бюджетні призначення за новими бюджетними програмами, зокрема:

«Поповнення обігових коштів або збільшення статутних фондів вугледобувних підприємств для погашення простроченої заборгованості із заробітної плати працівникам, що утворилася на 1 січня 2015 року» у сумі 200 млн грн;

«Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» у сумі 300 млн грн; 

6) уточнено обсяги бюджетних призначень за бюджетними програмами Міністерства освіти і науки, що згідно з пояснювальною запискою обґрунтовується продовженням проведення реформ у сфері освіти та оптимізацією бюджетних коштів на надання освітянських послуг, а саме:

зменшено видатки на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах, підготовку кадрів вищими навчальними закладами та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка загалом у сумі понад 150 млн грн;

відновлено утримання з державного бюджету 4 загальноосвітніх навчальних закладів (Український фізико-математичний ліцей, Державний загальноосвітній навчальний заклад гімназія-інтернат "Дитяча інженерна академія", Республіканське вище училище фізичної культури, Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів "Міжнародна українська школа") та додатково передбачено 57,9 млн грн /за рахунок зменшення обсягу освітньої субвенції по м. Києву на 53,5 млн грн/. У зв’язку з цим, для забезпечення узгодженості правових норм належить внести відповідні зміни до підпункту «а» пункту 7 частини першої статті 87 та підпункту «а-1» пункту 2 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України;

7) збільшено/зменшено видатки за окремими бюджетними програмами, пояснення щодо яких не надано, зокрема на:

документування громадян та створення і забезпечення функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем консульської служби – збільшено на 20 млн грн;

фінансову підтримку національних творчих спілок у сфері культури і мистецтва та заходи Всеукраїнського товариства "Просвіта" (для забезпечення діяльності Будинку ветеранів сцени імені Наталії Ужвій) –збільшено на 1 млн грн;

виробництво та трансляцію телерадіопрограм для державних потреб – зменшено на 150 млн грн;

керівництво та управління у сфері авіаційного транспорту – зменшено на 63,3 млн грн;

8) здійснено перерозподіл видатків державного бюджету та передачу бюджетних призначень в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених у 2015 році окремим головним розпорядникам коштів держаного бюджету, зокрема по Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату КМУ, МВС, Міненерговугіллю, Мінекономрозвитку, Мінкультури (з визначенням відповідального виконавця бюджетних програм – Українського інституту національної пам’яті); Мінрегіону (з визначенням відповідального виконавця бюджетних програм – Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру /утвореної шляхом реорганізації Державного агентства земельних ресурсів/), Мінфіну, Національному агентству з питань державної служби, СБУ та Національній академії педагогічних наук.

Крім того, законопроектом пропонується за спеціальним фондом державного бюджету збільшити бюджетні призначення Державній судовій адміністрації на 12 млн грн (за рахунок збільшення планових надходжень від судового збору) та здійснити перерозподіл видатків місцевих і апеляційних судів шляхом встановлення видатків розвитку в обсязі 46,3 млн грн та відповідного зменшення видатків споживання з метою погашення кредиторської заборгованості і забезпечення належних та безпечних умов для роботи судів, переміщених з тимчасово неконтрольованих Україною територій Донецької та Луганської областей.

За висновком ГНЕУ, аналіз запропонованих у законопроекті скорочень бюджетних видатків свідчить, що в більшості випадків економію бюджетних коштів пропонується здійснити за рахунок соціально значущих програм (щодо фінансування пенсій, освіти та науки).

Згідно із законопроектом загальний обсяг трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам зростає на 11,9 млрд грн або на 7,3 % порівняно із затвердженими показниками на 2015 рік.

Таке зростання відбувається за рахунок:

збільшення на 12,47 млрд грн обсягу субвенції з надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот /що відповідно до пояснювальної записки обумовлено зростанням роздрібних цін на енергоносії залежно від обраного сценарію підвищення цін на природний газ та тарифів на теплову енергію для населення/;

передбачення нової субвенції на часткове фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл, які до 2015 року отримували підтримку з Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, у сумі 100 млн грн /для збереження мережі таких шкіл/;

визначення коштів на відновлення (будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію) інфраструктури у Донецькій та Луганській областях у сумі 300 млн грн у вигляді субвенції, скасувавши відповідну бюджетну програму Мінрегіону.

Разом з тим, у законопроекті запропоновано виключити субвенцію на проекти ліквідації підприємств вугільної та торфодобувної промисловості і утримання водовідливних комплексів у безпечному режимі на умовах співфінансування (50 %) в сумі 353,4 млн грн із зупиненням на 2015 рік дії відповідної норми пункту 7 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України, а такі кошти направити на реструктуризацію вугільної та торфодобувної промисловості. Однак, відповідно до частини четвертої статті 153 і частини другої статті 160 Регламенту Верховної Ради такий законопроект не може містити положень щодо зупинення дії чи внесення змін до законів.

У зв’язку з передбаченим законопроектом відновленням утримання окремих закладів освіти та охорони здоров’я з державного бюджету, про що зазначено вище, а також з урахуванням заходів з реформування у сфері освіти зменшено обсяг відповідних субвенцій місцевим бюджетам: медичної – на 375,8 млн грн, освітньої – на 183,5 млн грн, на підготовку робітничих кадрів – на 15 млн грн. При цьому, за:

медичною субвенцією проведено зменшення її обсягів не лише для місцевих бюджетів, що пов’язані з передачею закладів, а й іншим бюджетам, яким у додатку №6 до Закону встановлено бюджетні призначення, без надання відповідних обґрунтувань;

освітньою субвенцією та субвенцією на підготовку робітничих кадрів зменшено відповідно на 130 млн грн та 15 млн грн або майже на 0,3 % врахований у Законі резерв коштів. Однак, відповідно до вимог частини четвертої статті 103-2 та частини четвертої статті 103-3 Бюджетного кодексу України такий резерв передбачається у розмірі 1% загального обсягу відповідної субвенції для здійснення видатків, що не могли бути враховані при застосуванні формули.

Крім того, забезпечуючи вимоги щодо передачі окремих закладів на утримання з державного бюджету та виходячи з практичного застосування, у законопроекті викладено у новій редакції додаток № 10 до Закону, в якому уточнено перелік закладів, установ, організацій та заходів освіти, культури, охорони здоров’я та фізичної культури і спорту, які передаються на фінансування/надання фінансової підтримки з місцевих бюджетів, та впорядковано назви таких установ, закладів і заходів.

Поряд з тим, законопроектом передбачено доповнити Закон новою статтею 29, згідно з якою надати право Уряду для забезпечення обслуговування громадян, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, здійснювати розподіл та перерозподіл освітньої, медичної субвенцій та субвенції на підготовку робітних кадрів. Таке положення не узгоджується з вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої не передбачено право Уряду здійснювати розподіл та перерозподіл таких субвенцій. Поряд з тим, ГНЕУ зауважує, що така законодавча норма допускає «ручне» управління державними видатками без відповідного економічного обґрунтування напрямів та обсягів їх розподілу, що суперечить вимогам статті 95 Конституції України, згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Крім того, у цьому положенні законопроекту не конкретизовано, про який розподіл і перерозподіл йдеться (чи між субвенціями, чи між місцевими бюджетами в межах загального обсягу кожної субвенції, чи про розподіл відповідного резерву коштів).

Запропоновані законопроектом зміни до статей 25-27 Закону щодо формул розподілу медичної субвенції, субвенції на підготовку робітничих кадрів та освітньої субвенції демонструють нераціональний підхід щодо їх затвердження Законом та засвідчують необхідність дотримання положень частини третьої статей 103-2, 103-3 і 103-4 Бюджетного кодексу України щодо затвердження Формули розподілу відповідних субвенцій Кабінетом Міністрів України.

Щодо оформлення законопроекту потрібно зауважити, що у матеріалах до законопроекту не надано порівняльних таблиць щодо передбачених у ньому змін до додатків № 6, № 7 № 8 та № 10 до Закону, хоча відповідно до вимог частини шостої статті 91 Регламенту Верховної Ради такі таблиці мають додаватися. Поряд з тим, у пояснювальній записці наведено пояснення і фінансово-економічне обґрунтування законопроекту без будь-яких розрахунків щодо передбачених законопроектом змін до показників державного бюджету, хоча надання таких розрахунків передбачено частиною третьою статті 91 цього Регламенту. Крім того, зазначене унеможливлює проведення якісного всебічного аналізу пропонованих змін бюджетних показників та оцінки рівня обґрунтованості внесених законодавчих пропозицій, на що також звертає увагу ГНЕУ.

Варто зазначити, що у законопроекті врегульовуються питання, порушені у законопроектах про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» щодо Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина № 6 м. Дніпропетровська» (реєстр. № 1726), поданому народним депутатом Курячим М.П., та щодо уточнення деяких питань реформи міжбюджетних відносин з урахуванням положень Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» (реєстр. № 1820 (доопрацьований)), поданому народним депутатом Остапчуком В.М., а також у проекті постанови Верховної Ради «Про доручення Уряду щодо реструктуризації державного боргу України» (реєстр. № 1884), поданому народними депутатами Ляшком О.В., Тимошенко Ю.В., Кожем’якіним А.А., Галасюком В.В. Відтак, у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 2147 зазначені законопроекти втратять свою актуальність.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту (лист від 18.02.2015 р. № 16/3-237/2147) надало зауваження до цього законопроекту.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

Щодо регламентних процедур розгляду законопроекту (реєстр. № 2147) належить відмітити таке.

Відповідно до частини третьої статті 160 Регламенту Верховної Ради розгляд законопроекту про внесення змін до закону про державний бюджет здійснюється за загальною процедурою розгляду законопроектів, тобто за процедурою, визначеною розділом IV цього Регламенту /статті 93-129/.

Згідно із статтями 93 і 108 цього Регламенту Комітет з питань бюджету має попередньо розглянути законопроект та підготувати його до першого читання. Відповідно до статті 111 цього Регламенту за наслідком підготовки законопроекту до розгляду в першому читанні Комітет з питань бюджету має ухвалити висновок щодо пропозиції одного із можливих рішень Верховної Ради про прийняття законопроекту, передбачених статтею 114 цього Регламенту /зокрема, прийняти за основу та доручити Комітету підготувати його до другого читання з урахуванням пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи/.

У разі прийняття Верховною Радою законопроекту у першому читанні за основу суб’єкти права законодавчої ініціативи згідно із статтею 116 цього Регламенту мають можливість у 14-денний строк (а за окремим рішенням Верховної Ради у 7-денний строк) подати свої пропозицій до законопроекту. За наслідками розгляду поданих пропозицій Комітет має підготувати такий законопроект до другого читання.

Слід зазначити, що Урядом при поданні законопроекту за реєстр. № 2147 запропоновано Верховній Раді прийняти такий законопроект за основу та доручити Комітету з питань бюджету його доопрацювати до другого читання з урахуванням пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи.

Зважаючи на зазначене та беручи до уваги нагальність розгляду законопроекту за реєстр. № 2147, який містить значний обсяг змін до показників державного бюджету на 2015 рік, необхідність його узгодження з іншими законопроектами, що будуть прийняті і системно пов’язані з даним законопроектом, а також для забезпечення дотримання вимог бюджетної методології потрібно у разі прийняття такого законопроекту за основу доручити Комітету з питань бюджету разом з Мінфіном підготувати законопроект за реєстр. № 2147 до другого читання з урахуванням пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, поданих за скороченою процедурою, після прийняття пов’язаних з даним законопроектом інших урядових законопроектів.

Варто також відмітити, що Голова Верховної Ради 17 лютого п.р. провів нараду голів парламентських комітетів та керівників депутатських фракцій за участю Міністра фінансів з метою обговорення даного законопроекту та організації його обговорення у Парламенті орієнтовно 26 лютого 2015 року на позачерговому пленарному засіданні.

В обговоренні питання брали участь народні депутати – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Матвієнко А.С., Дубневич Б.В., Медуниця О.В., Шкварилюк В.В., Куліченко І.І., Пинзеник В.М., Мельник С.І., Маркевич Я.В., Рудик С.Я., Кривенко В.М., Амельченко В.В., Крулько І.І., Іщейкін К.Є., Левченко Ю.В., Голова депутатської фракції політичної партії «Всеукраїнсього об’єднання «Батьківщина» у Верховній Раді України Тимошенко Ю.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Уманський І.І.

Перед цим засіданням Комітету відбулося попереднє обговорення такого законопроекту у робочій групі під головуванням першого заступника Голови Комітету Амельченка В.В., яка запропонувала на засідання Комітету проект ухвали, а саме:

1) звернутися до Голови Верховної Ради щодо скликання позачергового пленарного засідання на 24 лютого 2015 року, на якому до розгляду у першому читанні на цьому засіданні законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (реєстр. № 2147) розглянути і прийняти за основу інші урядові законопроекти, системно пов’язані із цим законопроектом;

2) рекомендувати Верховній Раді законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (реєстр. № 2147) за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та доручити Комітету з питань бюджету разом з Мінфіном доопрацювати такий законопроект з урахуванням пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких пропозицій наполовину, і внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні після прийняття в цілому системно пов’язаних з цим законопроектом інших урядових законопроектів.

Голова Комітету Павелко А.В. поінформував про таку робочу групу та звернув увагу, що запропонований проект ухвали роздано народним депутатам – членам Комітету.

Разом з тим, окремі народні депутати запропоновували до цього проекту ухвали внести такі уточнення:

народний депутат Кривенко В.М. – у пункті 1 не обмежувати Голову Верховної Ради конкретною датою проведення позачергового пленарного засідання /24 лютого/, а запропонувати йому визначитися в межах з 24 лютого по 26 лютого, що було підтримано Головою Комітету Павелко А.В.;

народний депутат Крулько І.І. – у пункті 1 виключити слова "і прийняття за основу";

народний депутат Левченко Ю.В. – підтримуючи пропозицію народного депутата Крулька І.І., додатково ще виключити пункт 2.

За наслідками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. сформулював для голосування можливі три варіанти ухвали Комітету: 1) пропозицію робочої групи з уточненням народного депутата Кривенка В.М.; 2) пропозицію народного депутата Крулька І.І.; 3) пропозицію народного депутата Левченка Ю.В.

Голова Комітету Павелко А.В. спочатку поставив на голосування першу пропозицію. Ця пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Ухвалили:

1. Звернутися до Голови Верховної Ради України щодо скликання позачергового пленарного засідання на 24 (25 чи 26) лютого 2015 року, на якому до розгляду у першому читанні на цьому засіданні проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (реєстр. № 2147) розглянути і прийняти за основу інші урядові законопроекти, системно пов’язані із цим законопроектом.

2. Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (реєстр. № 2147) за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та доручити Комітету з питань бюджету разом з Міністерством фінансів України доопрацювати такий законопроект з урахуванням пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи, скоротивши строк подання таких пропозицій наполовину, і внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні після прийняття в цілому системно пов’язаних з цим законопроектом інших урядових законопроектів.

Голосували: «за» - 11, «проти» - 3, «утримались» - 2,

   «не голосували» - 2.

Голова Комітету                                                       А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                    В.В. Шкварилюк

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку