ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №8 від 04.02.2015

Опубліковано 27 лютого 2015, о 09:34

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №8 від 4 лютого 2015 року

15⁰⁰година м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В.*

Присутні:

Члени Комітету: Ванат П.М., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Гордєєв А.А., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Пинзеник В.М., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В., Шуфрич Н.І.

Всього присутніх – 18 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Павелко А.В., Деркач А.Л., Крулько І.І., Маркевич Я.В., Павлов К.Ю., Пресман О.С., Рудик С.Я., Савченко О.Ю., Скорик М.Л., Унгурян П.Я.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Корольковська М.М., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Зайченко А.С., Козловська Г.М., Товстенко В.М., Щербаченко С.В., Яковенко С.П.

Список запрошених додається.

__________________

*У зв’язку з відсутністю Голови Комітету Павелка А.В. головував на засіданні Комітету з питань бюджету 4 лютого 2015 року за його дорученням перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України. (За списком, що додається)

2. Про доопрацювання Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (реєстр. № 0963), повернутого з пропозиціями Президента України.

3. Про проекти законів України про внесення змін до Бюджетного кодексу України:

- реєстр. № 1409 від 11.12.2014 (щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Амельченком В.В., Кривенком В.М. та іншими;

- реєстр. № 1409-1 від 22.12.2014 (щодо впровадження енергоефективних заходів у бюджетних установах), поданий народним депутатом України Домбровським О.Г.

4. Різне.

- Про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на лютий 2015 року.

- Щодо Меморандуму про партнерство та співробітництво між Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація платників податків України» та Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Порядок денний підтримано одноголосно.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України про внесення змін до окремих законів України (щодо заборони приватизації, передачі у концесію (оренду) Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"), (реєстр. № 1036 від 27.11.2014, народний депутат України Міщенко С.Г.);

1.1.2. Проект Закону України про внесення змін до статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (щодо строків виплати страхового відшкодування), (реєстр. № 1134 від 01.12.2014, народний депутат України Євтушок С.М.);

1.1.3. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони приватизації об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем та земель, на яких ці об’єкти розташовані, (реєстр. № 1128 від 01.12.2014, народні депутати України Гордєєв А.А., Вінник І.Ю. та ін.);

1.1.4. Проект Закону України про дзеркальні майнові санкції щодо Російської Федерації, (реєстр. № 1206 від 02.12.2014, народні депутати України Левченко Ю.В., Бублик Ю.В. та ін.);

1.1.5. Проект Закону України про особливості виконання кредитних зобов’язань на території проведення антитерористичної операції, (реєстр. № 1213 від 02.12.2014, народні депутати України Левченко Ю.В., Осуховський О.І. та ін.);

1.1.6. Проект Закону України про внесення доповнень до Цивільного кодексу України (щодо введення обмежень розміру санкцій, що можуть бути застосовані відповідно до договору стосовно фізичної особи, яка прострочила виконання грошового зобов’язання), (реєстр. № 1042 від 27.11.2014, народний депутат України Міщенко С.Г.);

1.1.7. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо умов повернення строкових депозитів), (реєстр. № 1195 від 02.12.2014, народні депутати України Різаненко П.О., Бєлькова О.В.);

1.1.8. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції" (щодо заборони особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняних до них осіб та членів їх сімей відкривати банківські рахунки за кордоном та вчиняти інші дії, що сприяють вчиненню корупційних правопорушень), (реєстр. № 1101 від 28.11.2014, народні депутати України Осуховський О.І., Левченко Ю.В. та ін.);

1.1.9. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо правового врегулювання роботи громадських об’єднань та приведення нормативно-правових актів до норм чинного законодавства), (реєстр. № 1232 від 04.12.2014, народні депутати України Бублик Ю.В., Левченко Ю.В. та ін.);

1.1.10. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо призначення на посади заступників керівників органів державної влади), (реєстр. № 1224 від 03.12.2014, народні депутати України Пинзеник В.М., Гринів І.О.);

1.1.11. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України "Про ціни та ціноутворення" про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян в умовах різкого підвищення цін на соціально значущі продовольчі товари, (реєстр. № 1021 від 27.11.2014, народні депутати України Королевська Н.Ю., Павленко Ю.О. та ін.);

1.1.12. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо захисту інвестицій та гарантування діяльності товариств з обмеженою відповідальністю), (реєстр. № 1048 від 27.11.2014, народний депутат України Міщенко С.Г.);

1.1.13. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" (щодо засад внутрішньої політики у сфері охорони здоров’я), (реєстр. № 1105 від 28.11.2014, народні депутати України Левченко Ю.В., Осуховський О.І. та ін.);

1.1.14. Проект Закону України рро внесення змін до деяких законів України (щодо імплементації вимог Директиви ЄС про недобросовісну комерційну практику), (реєстр. № 1197 від 02.12.2014, народні депутати України Левченко Ю.В., Осуховський О.І. та ін.);

1.1.15. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо скасування окремого податкового обліку діяльності, яка підлягає патентуванню), (реєстр. № 1092 від 28.11.2014, народний депутат України Долженков О.В.);

1.1.16. Проект Закону України про денонсацію Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, (реєстр. № 0002 від 02.12.2014, народні депутати України Левченко Ю.В., Осуховський О.І. та ін.);

1.1.17. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (щодо провадження у справі про банкрутство), (реєстр. № 1190 від 02.12.2014, народні депутати України Святаш Д.В., Писаренко В.В.);

1.1.18. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо маркування імпортних товарів державною мовою), (реєстр. № 1241 від 04.12.2014, народні депутати України Головко М.Й., Осуховський О.І., Левченко Ю.В. та ін.);

1.1.19. Проект Закону України про внесення змін до статті 30 Закону України "Про акціонерні товариства" (щодо спрощення процедури виплати дивідендів акціонерам), (реєстр. № 1249 від 04.12.2014, народні депутати України Воропаєв Ю.М., Долженков О.В.);

1.1.20. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" (щодо використання зброї), (реєстр. № 1117 від 28.11.2014, народні депутати України Головко М.Й., Левченко Ю.В. та ін.);

1.1.21. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо посилення соціального захисту сімей мобілізованих, (реєстр. № 1212 від 02.12.2014, народні депутати України Головко М.Й., Осуховський О.І., Левченко Ю.В. та ін.);

1.1.22. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо порядку виконання військового вітання), (реєстр. № 1079 від 27.11.2014, народні депутати України Осуховський О.І., Левченко Ю.В. та ін.);

1.1.23. Проект Закону України про внесення змін до статті 186-1 Земельного кодексу України (щодо спрощення процедури погодження проекту землеустрою), (реєстр. № 1025 від 27.11.2014, народний депутат України Шпенов Д.Ю.);

1.1.24. Проект Закону України про внесення змін до статті 186-1 Земельного кодексу України щодо спрощення процедури погодження проекту землеустрою, (реєстр. № 1025-1 від 08.12.2014, народний депутат України Ничипоренко В.М.);

1.1.25. Проект Закону України про внесення змін до статті 50 Закону України "Про землеустрій" щодо спрощення процедури виготовлення проектів землеустрою для відведення земельних ділянок, (реєстр. № 1280 від 08.12.2014, народний депутат України Ничипоренко В.М.);

1.1.26. Проект Закону України про внесення зміни до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр" (щодо державної реєстрації права власності на земельні ділянки за межами населених пунктів), (реєстр. № 1305 від 09.12.2014, народний депутат України Дирів А.Б.);

1.1.27. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про оцінку земель" (щодо оцінки земель за межами населеного пункту міст обласного підпорядкування), (реєстр. № 1306 від 09.12.2014, народний депутат України Дирів А.Б.);

1.1.28. Проект Закону України про внесення зміни до статті 17 Закону України "Про міліцію" (про умови прийняття на службу до спеціальних військових підрозділів та підрозділів територіальної оборони), (реєстр. № 1081 від 27.11.2014, народні депутати України Головко М.Й., Левченко Ю.В. та ін.);

1.1.29. Проект Закону України про внесення змін до пункту 15 Перехідних положень Земельного кодексу України (щодо запобігання тіньової торгівлі землями сільськогосподарського призначення), (реєстр. № 1108 від 28.11.2014, народні депутати України Головко М.Й., Левченко Ю.В. та ін.);

1.1.30. Проект Закону України про внесення зміни до статті 20 Земельного кодексу України (щодо забезпечення використання земельних ділянок за цільовим призначенням), (реєстр. № 1226 від 03.12.2014, народний депутат України Різаненко П.О.);

1.1.31. Проект Закону України про внесення доповнень до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (щодо врегулювання питань, періодичності, строків виплати допомоги по безробіттю), (реєстр. № 1046 від 27.11.2014, народний депутат України Міщенко С.Г.);

1.1.32. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби" (щодо забезпечення прозорості виробництва та безпеки лікарських засобів), (реєстр. № 1199 від 02.12.2014, народні депутати України Бублик Ю.В., Левченко Ю.В. та ін.);

1.1.33. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо посилення відповідальності посадових та службових осіб контролюючих органів, (реєстр. № 1265 від 04.12.2014, народні депутати України Продан О.П., Чумак В.В. та ін.);

1.1.34. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо недопущення блокування діяльності засобів масової інформації), (реєстр. № 1119 від 28.11.2014, народні депутати України Левченко Ю.В., Осуховський О.І. та ін.);

1.1.35. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" щодо заходів правового захисту адвокатів, (реєстр. № 1194 від 02.12.2014, народні депутати України Осуховський О.І., Левченко Ю.В. та ін.);

1.1.36. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" (щодо акту автоматичної добровільної відмови від громадянства України), (реєстр. № 1114 від 28.11.2014, народні депутати України Левченко Ю.В., Осуховський О.І. та ін.);

1.1.37. Проект Закону України про внесення змін до статті 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (щодо здійснення реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника), (реєстр. № 1045 від 27.11.2014, народний депутат України Міщенко С.Г.);

1.1.38. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо встановлення строку видачі виконавчих документів), (реєстр. № 1225 від 03.12.2014, народний депутат України Різаненко П.О.);

1.1.39. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку реалізації повноважень Верховної Ради України з окремих питань судоустрою і статусу суддів, (реєстр. № 1246 від 04.12.2014, народні депутати України Левченко Ю.В., Головко М.Й. та ін.);

1.1.40. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" (щодо підстав припинення громадянства України), (реєстр. № 1245 від 04.12.2014, народні депутати України Головко М.Й., Осуховський О.І. та ін.);

1.2.41. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про засади державної мовної політики" (щодо забезпечення статусу української мови як єдиної державної та рівності регіональних мов або мов меншин), (реєстр. № 1148 від 02.12.2014, народний депутат України Петьовка В.В.);

1.1.42. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регулювання діяльності капеланів в органах та установах, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України), (реєстр. № 1154 від 02.12.2014, народний депутат України Мірошниченко Ю.Р.);

1.1.43. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення громадянства України осіб, котрі вчинили злочини проти основ національної безпеки України, (реєстр. № 1297 від 08.12.2014, народні депутати України Кожем’якін А.А., Паламарчук М.П.);

1.1.44. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про засади державної мовної політики" (в частині мови документів, що посвідчують особу або відомості про неї), (реєстр. № 1334 від 10.12.2014, народний депутат України Дирів А.Б.);

1.1.45. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" щодо назв організацій, керівні центри яких знаходяться за межами України, (реєстр. № 1244 від 04.12.2014, народні депутати України Бублик Ю.В., Головко М.Й. та ін.);

1.1.46. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Вищу раду юстиції" (щодо граничних строків проведення перевірки), (реєстр. № 1321 від 09.12.2014, народні депутати України Сольвар Р.М., Безбах Я.Я.);

1.1.47. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уникнення корупції працівниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, (реєстр. № 1360 від 10.12.2014, народний депутат України Соболєв С.В.);

1.1.48. Проект Закону України про внесення змін до статті 25 Закону України "Про Національний банк України" (щодо рефінансування), (реєстр. № 1146 від 02.12.2014, народний депутат України Фурсін І.Г.);

1.1.49. Проект Закону України про реструктуризацію кредитних зобов’язань громадян України, мобілізованих до лав Збройних Сил України, Національної гвардії та інших військових формувань, а також інших учасників антитерористичної операції, (реєстр. № 1300 від 09.12.2014, народний депутат України Фурсін І.Г.);

1.1.50. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (щодо додаткових гарантій потерпілих внаслідок дорожньо-транспортних пригод на отримання страхового відшкодування), (реєстр. № 1178 від 02.12.2014, народний депутат України Фаєрмарк С.О.);

1.1.51. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо збільшення привабливості інвестиційної діяльності та поліпшення стану платіжного балансу України), (реєстр. № 1365 від 10.12.2014, народні депутати України Шкрум А.І., Рябчин О.М.);

1.1.52. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" (щодо помічників-консультантів народного депутата), (реєстр. № 1030 від 27.11.2014, народний депутат України Фірсов Є.П.);

1.1.53. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" (щодо оприлюднення задекларованих доходів), (реєстр. № 1122 від 01.12.2014, народний депутат України Пинзеник В.М.);

1.1.54. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про комітети Верховної Ради України" (щодо доступу засобів масової інформації до засідань комітетів Верховної Ради України), (реєстр. № 1228 від 03.12.2014, народний депутат України Різаненко П.О.);

1.1.55. Проект Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо внесення проектів законів України до Верховної Ради України), (реєстр. № 1121 від 01.12.2014, народні депутати України Гринів І.О., Пинзеник В.М.);

1.1.56. Проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність, Закону України від 6 листопада 2012 року № 5475-VI "Про всеукраїнський референдум", (реєстр. № 1133 від 01.12.2014, народні депутати України Князевич Р.П., Черненко О.М. та ін.);

1.1.57. Проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про всеукраїнський референдум", (реєстр. № 1133-1 від 01.12.2014, народні депутати України Крулько І.І., Ємець Л.О. та ін.);

1.1.58. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових прав маломобільних груп населення (інвалідів та дітей) під час користування залізничним транспортом в Україні, (реєстр. № 1179 від 02.12.2014, народний депутат України Фаєрмарк С.О.);

1.1.59. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (щодо можливості реєстрації прав незалежно від місця розташування об’єкта за вибором заявника), (реєстр. № 1184 від 02.12.2014, народний депутат України Фаєрмарк С.О.);

1.1.60. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо залучення до роботи у державних органах іноземців відповідно до державних інтересів України, (реєстр. № 1161 від 02.12.2014, народні депутати України Найєм М., Князевич Р.П., Кононенко І.В.);

1.1.61. Проект Закону України про внесення змін до статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо звільнення з військової служби громадян, які є студентами або аспірантами денної форми навчання, (реєстр. № 1175 від 02.12.2014, народний депутат України Литвин В.М.);

1.1.62. Проект Закону України про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України "Про електроенергетику" щодо покращення умов для виробництва електроенергії з енергії сонячного випромінювання, (реєстр. № 1309 від 09.12.2014, народний депутат України Левченко Ю.В.);

1.1.63. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо приведення у відповідність законодавства до норм Кримінального кодексу України стосовно продовження, зміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру), (реєстр. № 1200 від 02.12.2014, народні депутати України Осуховський О.І., Левченко Ю.В. та ін.);

1.1.64. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо порядку притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата України за вчинення корупційного правопорушення, (реєстр. № 1057 від 27.11.2014, народний депутат України Лопушанський А.Я.);

1.1.65. Проект Закону України про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо терміну дії судового рішення, (реєстр. № 1160 від 02.12.2014, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.66. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" (щодо статусу керівника вищого навчального закладу), (реєстр. № 1151 від 02.12.2014, народний депутат України Петьовка В.В.);

1.1.67. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання законодавства у сфері застосування запобіжних заходів до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування), (реєстр. № 1242 від 04.12.2014, народні депутати України Левченко Ю.В., Осуховський О.І. та ін.);

1.1.68. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (у зв’язку із запровадженням інституту присяжних виконавців), (реєстр. № 1156 від 02.12.2014, народний депутат України Мірошниченко Ю.Р.);

1.1.69. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо забезпечення реалізації Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції"), (реєстр. № 1258 від 04.12.2014, народний депутат України Долженков О.В.);

1.1.70. Проект Закону України про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України "Про прокуратуру" (щодо змін, що стосуються Бюджетного кодексу України), (реєстр. № 1247 від 04.12.2014, народний депутат України Пинзеник В.М.);

1.1.71. Проект Закону України про внесення змін до статті 778 Цивільного кодексу України (щодо вдосконалення положень у сфері найму (оренди), (реєстр. № 1383 від 10.12.2014, народний депутат України Яценко А.В.);

1.1.72. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо операцій з реорганізації (створення юридичної особи) шляхом виділу), (реєстр. № 1074 від 27.11.2014, народний депутат України Васюник І.В.);

1.1.73. Проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" від 16 вересня 2014 року № 1680-VII", (реєстр. № 1011 від 27.11.2014, народні депутати України Парубій А.В., Пашинський С.В.);

1.1.74. Проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей", (реєстр. № 1011-1 від 28.11.2014, народний депутат України Тимошенко Ю.В.);

1.1.75. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (щодо забезпечення реалізації положень закону), (реєстр. № 1257 від 04.12.2014, народний депутат України Долженков О.В.);

1.1.76. Проект Закону України про внесення зміни до статті 177 Сімейного кодексу України (щодо захисту житлових прав дитини у випадку порушень їх батьками), (реєстр. № 1319 від 09.12.2014, народні депутати України Сольвар Р.М., Безбах Я.Я.);

1.1.77. Проект Закону України про внесення змін до статті 15 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" (щодо прийому дітей, яким не зроблено профілактичних щеплень, до дитячих закладів), (реєстр. № 1331 від 10.12.2014, народний депутат України Дирів А.Б.);

1.1.78. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" (щодо порядку проведення голосування в установах виконання покарань або слідчих ізоляторах), (реєстр. № 1214 від 02.12.2014, народні депутати України Осуховський О.І., Бублик Ю.В. та ін.);

1.1.79. Проект Закону України про внесення змін до статті 16 Закону України "Про державні нагороди України" (щодо позбавлення державних нагород), (реєстр. № 1211 від 02.12.2014, народні депутати України Марченко О.О., Осуховський О.І. та ін.);

1.1.80. Проект Закону України про внесення змін до законів України щодо забезпечення права громадян на свободу світогляду і віросповідання при отриманні освіти, (реєстр. № 1447 від 11.12.2014, народний депутат України Унгурян П.Я.);

1.1.81. Проект Закону України про внесення змін до статті 44 Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо участі представників органів місцевого самоврядування у конкурсному комітеті, який визначає перевізника на автобусний маршрут, (реєстр. № 1275 від 08.12.2014, народний депутат України Ничипоренко В.М.);

1.1.82. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо удосконалення механізму передачі земельних ділянок, відчужених для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності), (реєстр. № 1270 від 05.12.2014, народні депутати України Дзензерський Д.В., Бондар В.В.);

1.1.83. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пріоритетного зарахування членів скаутських організацій України до навчальних закладів Служби безпеки України, Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України, (реєстр. № 1169 від 02.12.2014, народний депутат України Васюник І.В.);

1.1.84. Проект Закону України про внесення змін до статті 26 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо військовослужбовців, які є студентами або аспірантами денної форми навчання (реєстр. № 1175-1 від 03.12.2014, народний депутат України Гриневич Л.М.);

1.1.85. Проект Закону України про доповнення статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо порядку припинення надання (відключення) житлово-комунальних послуг, (реєстр. № 1284 від 08.12.2014, народний депутат України Матвієнков С.А.);

1.1.86. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" (щодо розповсюдження продукції друкованих засобів масової інформації державною мовою), (реєстр. № 1237 від 04.12.2014, народні депутати України Бублик Ю.В., Осуховський О.І. та ін.);

1.1.87. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уніфікації та приведення до міжнародних стандартів законодавства у сфері інтелектуальної власності (в частині визначення об’єктів права інтелектуальної власності), (реєстр. № 1149 від 02.12.2014, народний депутат України Петьовка В.В.);

1.1.88. Проект Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо порядку допуску до залу пленарних засідань парламенту, (реєстр. № 1162 від 02.12.2014, народний депутат України Соболєв С.В.);

1.1.89. Проект Закону України про посилення уваги до використання державних символів у дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах, (реєстр. № 1192 від 02.12.2014, народні депутати України Головко М.Й., Осуховський О.І. та ін.);

1.1.90. Проект Закону України про внесення змін до статті 8 Житлового кодексу Української РСР (щодо визначення порядку переведення жилих будинків і приміщень у нежилі), (реєстр. № 1322 від 09.12.2014, народний депутат України Сольвар Р.М.).

УХВАЛИЛИ:

1. Законопроекти:

за реєстр. №1021 "Про внесення зміни до Закону України "Про ціни та ціноутворення" про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян в умовах різкого підвищення цін на соціально значущі продовольчі товари", поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Павленком Ю.О. та іншими (пункт 1.1.11.) визнати таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету;

за реєстр. № 1146 "Про внесення змін до статті 25 Закону України "Про Національний банк України" (щодо рефінансування)", поданий народним депутатом України Фурсіним І.Г., (пункт 1.1.48.) визнати таким, що має безпосередній вплив на показники бюджету,

і перенести їх з розділу 1.1. до відповідних підрозділів розділу 1.2.

2. Інші законопроекти є такими, що не мають впливу.

3. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

а) безпосередній

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо мораторію на приватизацію культових будівель та майна) (реєстр. № 1012 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Сюмар В.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом вносяться зміни до законів України «Про свободу совісті та релігійні організації», «Про приватизацію державного майна» та «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», відповідно до яких пропонується встановити, що культові будівлі і майно (споруди, приміщення) та їх окремі частини, що були у використанні релігійних організацій та перебувають у державній чи комунальній власності, які використовуються не за призначенням, не підлягають приватизації та повертаються релігійним організаціям у порядку, встановленому законом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що у колишніх культових будівлях, які перебувають у державній та комунальній власності, розташовані навчальні заклади, заклади культури, охорони здоров’я, заклади для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, наукові установи тощо. Тому реалізація положень законопроекту потребуватиме суттєвих додаткових коштів, насамперед, для побудови нових шкіл, дитячих садків, закладів охорони здоров’я, наукових інститутів тощо.

У зв’язку з цим, Мінфін вважає, що реалізація положень законопроекту призведе до збільшення видаткової частини бюджету, а розгляд законопроекту можливий після подання відповідних розрахунків додаткових видатків та визначення джерел їх фінансування.

Однак, суб’єктом права законодавчої ініціативи не забезпечено виконання вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, відповідно до яких до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, має бути додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Крім того, передбачений термін набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо мораторію на приватизацію культових будівель та майна) (реєстр. № 1012 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Сюмар В.П., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного і місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо створення умов реалізації права на працю) (реєстр. № 1023 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується зменшувати єдиний внесок на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат (які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі) та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами для таких категорій працівників: молоді, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення або припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу; та громадян, які виїхали з окупованих територій чи території проведення антитерористичної операції.

Слід зазначити, що надходження від сплати єдиного внеску є основним джерелом наповнення фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та Пенсійного фонду України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що не підтримує законопроект, зважаючи, зокрема, на наявність дефіциту Пенсійного фонду України, що покривається за рахунок коштів державного бюджету, а прийняття запропонованих змін без визначення джерел покриття втрат доходів фондів соціального страхування є неможливим.

Однак автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91). При цьому, через відсутність вихідних даних Мінфін не має можливості визначити вартісну величину впливу на показники бюджету.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо створення умов реалізації права на працю) (реєстр. № 1023 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо дерегулювання у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування (реєстр. № 1060 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Кужель О.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується зменшити розмір єдиного внеску на 45 % та створити Фонд соціального страхування України, об’єднавши фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування: страхування на випадок безробіття; страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

Надходження від сплати єдиного внеску є основним джерелом доходів бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та Пенсійного фонду України, а тому зниження ставки єдиного внеску призведе до зменшення доходів цих фондів та відповідно до розбалансування їх бюджетів.

Зважаючи на наявність протягом останніх років значного дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок державного бюджету, недонадходження власних коштів цих фондів стане додатковим навантаженням на державний бюджет.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що потреба у додаткових коштах з державного бюджету на реалізацію законопроекту за орієнтовними розрахунками становитиме більше 70 млрд грн на рік.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.

Зважаючи на наведене, Мінфін не підтримує законопроект.

Разом з тим, Мінфін зазначає, що зниження розміру єдиного соціального внеску можливо виключно за умови розроблення та запровадження таких економічних механізмів, які б дозволили легалізувати заробітну плату, що, як наслідок дасть можливість знизити розмір єдиного соціального внеску, при цьому уникнувши ризиків несвоєчасного здійснення страхових виплат фондами.

Слід звернути увагу, що Законом України від 28.12.2014 № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» порушенні у законопроекті питання певним чином унормовані. Отже, положення законопроекту потребують узгодження з чинним законодавством.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» щодо дерегулювання у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування (реєстр. № 1060 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Кужель О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про зміну системи регулювання економіки (реєстр. № 1069 від 27.11.2014), внесений народними депутатами України Продан О.П., Бєльковою О.В., Юринець О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується через 365 днів з моменту набрання чинності відповідним законом зупинити дію положень 87 законодавчих актів щодо отримання суб'єктами підприємницької діяльності дозвільних документів та/або якими встановлено інші норми, що регулюють господарську діяльність. Крім того, законопроектом передбачено доручити Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності відповідним законом внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти щодо здійснення регулювання та видачі дозвільних документів у відповідності до європейських норм та правил, для забезпечення безпеки життєдіяльності споживачів та захисту права власності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що прийняття проекту закону призведе до зменшення надходжень до бюджету, оскільки ним передбачається відміна дозвільних документів, за видачу яких справляється плата, що зараховується до бюджету.

Однак авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зауважуючи, що у проекті закону:

- не конкретизовано, дію яких саме норм має бути зупинено, а наведені критерії є загальними;

- не визначено період, на який припиняється дія відповідних положень законів та кодексів;

- відсутні положення щодо змін до інших законів, що може призвести до негативних наслідків та до виникнення прогалин правового регулювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про зміну системи регулювання економіки (реєстр. № 1069 від 27.11.2014), внесений народними депутатами України Продан О.П., Бєльковою О.В., Юринець О.В., матиме вплив на показники бюджету (через рік після набрання чинності відповідним законом призведе до зменшення доходів бюджету щодо надходжень плати за видачу відповідних дозволів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування благодійної допомоги на лікування онкохворих дітей) (реєстр. № 1026 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті шляхом внесення змін до Податкового кодексу України пропонується звільнити від оподаткування податком на доходи фізичних осіб цільової та нецільової благодійної допомоги у будь-якій сумі (вартості), у тому числі матеріальної, що надається резидентами та нерезидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку на лікування онкологічних захворювань дитини платника податку або на користь благодійної організації для лікування онкологічних захворювань дитини.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття такої законодавчої ініціативи матиме негативний вплив на доходи бюджетів в частині можливих втрат доходів з податку на доходи фізичних осіб.

Проте, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід зауважити, що чинним законодавством вже передбачено звільнення від оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді коштів або вартості майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів благодійної організації або його роботодавця, за наявності відповідних підтверджуючих документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов‘язкового державного соціального медичного страхування (пп. 165.1.19 пункту 165.1 статті 165 Кодексу). На зазначене також звертають увагу у своїх експертних висновках Мінфін та Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі - ГНЕУ).

Крім того, підпунктом 170.7.4 пункту 170 статті 170 Кодексу передбачено умови звільнення від оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді цільової благодійної допомоги, яка надається резидентами-юридичними чи фізичними особами, у будь-якій сумі (вартості). Разом з тим, як зауважує Мінфін, запропоновані зміни до підпункту 170.7.4 пункту 170.7 статті 170 Кодексу суперечитимуть положенням пункту 170.11 статті 170 Кодексу щодо оподаткування іноземних доходів фізичних осіб.

Виходячи із вищевикладеного та підтримуючи в цілому ініціативу щодо звільнення від оподаткування цільової благодійної допомоги на лікування онкологічних захворювань дітей, Міністерство фінансів України та ГНЕУ вважають доцільним доповнити тільки підпункт 170.7.4 пункту 170.7 статті 170 Кодексу відповідним положенням щодо невключення до оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб цільової благодійної допомоги, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь закладів охорони здоров’я та/або реабілітаційних установ на лікування онкологічних захворювань дитини платника податку.

Міністерство фінансів України також звертає увагу, що пропозиції про звільнення від оподаткування благодійної допомоги, яка надається безпосередньо платнику податку, а не закладам охорони здоров’я, без визначення чітких напрямів використання коштів саме в медичних (реабілітаційних) закладах та механізму контролю за їх цільовим використанням, можуть призвести до виникнення схем ухилення від оподаткування у значних розмірах із залученням несумлінними платниками податків відповідної категорії громадян, для яких встановлено пільгу. Тому Мінфін не підтримує законопроект у запропонованій редакції.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства, про що також зазначає ГНЕУ.

Крім того, законопроект не відповідає вимогам підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу щодо рівності та недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації для платників податків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування благодійної допомоги на лікування онкохворих дітей) (реєстр. № 1026 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів в частині надходжень податку на доходи фізичних осіб).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» (щодо сприяння розвитку конкуренції на ринку робіт з приєднання до Єдиної газотранспортної системи України) (реєстр. № 1064 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Кужель О.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» поширити право на виконання робіт з приєднання об’єктів газоспоживання до Єдиної газотранспортної системи України (далі – ЄГТС) не тільки на газотранспортні та газопостачальні підприємства, а й на усіх суб’єктів господарювання, що мають відповідні ліцензії та дозволи.

Крім того, законопроектом вносяться зміни до умов оплати послуг за приєднання до ЄГТС. Так, зокрема, пропонується покласти виконання вишукувальних та будівельно-монтажних робіт на замовника послуг з приєднання газових мереж до ЄГТС.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначило, що покладення вишукувальних та будівельно-монтажних робіт з приєднання газових мереж до ЄГТС на замовника послуг призведе до необхідності оплати таких послуг бюджетними установами, якщо вони виступатимуть замовниками таких послуг і, як наслідок, до додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

У той же час, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

Міністерство фінансів України висловило позицію щодо необхідності доопрацювання даного законопроекту та запропонувало залишити за бюджетними установами, які є замовниками послуг з приєднання газових мереж до ЄГТС, тільки розроблення проектно-кошторисної документації, як це передбачено чинним законодавством.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований автором законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту від Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України висновок не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» (щодо сприяння розвитку конкуренції на ринку робіт з приєднання до Єдиної газотранспортної системи України) (реєстр. № 1064 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Кужель О.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про вогнепальну зброю цивільного призначення (реєстр. № 1135 від 01.12.2014), внесений народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом запропоновано врегулювання правовідносини, що виникають у сфері обігу в Україні вогнепальної зброї цивільного призначення та бойових припасів до неї, зокрема, в частині запровадження нового порядку набуття та використання фізичними і юридичними особами такої зброї.

Слід зазначити, що положеннями законопроекту на Кабінет Міністрів України, окремі органи державної влади (Міністерство юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України та Міністерство охорони здоров’я України) та органи місцевого самоврядування покладаються повноваження щодо державного регулювання відносин у цій сфері.

Так, зокрема, додаткові повноваження пропонується покласти на Міністерство юстиції України та його територіальні органи – щодо забезпечення формування державної політики у сфері державної реєстрації прав на вогнепальну зброю цивільного призначення, забезпечення створення та функціонування Державного реєстру прав на цивільну зброю (в тому числі передбачається створення державного підприємства – Адміністратора такого реєстру, яке належатиме до сфери управління Мін’юсту та здійснюватиме заходи із створення і супроводження програмного забезпечення реєстру та відповідатиме за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться у такому реєстрі) і державного реєстру осіб, які мають судимості за умисні насильницькі злочини, за злочини проти громадської безпеки або інші, пов’язані з незаконним обігом зброї, тощо (статті 5, 9 та 22 законопроекту); на Міністерство охорони здоров’я України та його територіальні органи (на даний час їх діяльність чинним законодавством не передбачена) – щодо забезпечення створення та функціонування державних реєстрів осіб, які перебувають на обліку в психіатричних і наркологічних закладах та осіб, які визнані недієздатними або обмежено дієздатними у зв’язку з наявністю у них психічного захворювання, тощо (стаття 7 законопроекту); на органи місцевого самоврядування – щодо сприяння в забезпеченні законного обігу вогнепальної зброї цивільного призначення, створення умови для належного виховання населення щодо поводження зі зброєю, облаштування місць для стрільбищ (відстрілювання зброї), в тому числі комунальних, пропагування культури володіння та користування зброєю (стаття 8 та пункт 4 частини третьої Прикінцевих та перехідних положень законопроекту).

Слід зазначити, що реалізація таких додаткових повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування зумовить необхідність передбачення додаткових коштів державного та місцевих бюджетів, про що також зазначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.

Поряд з тим, законопроектом передбачається, що за отримання (поновлення дії) свідоцтва на володіння зброєю покупець сплачує збір в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, який зараховуватиметься до місцевих бюджетів, що призведе до збільшення надходжень таких бюджетів.

Крім того, законопроект шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає запровадження відповідальності у вигляді штрафів від 200 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення законодавства у сфері обігу вогнепальної зброї цивільного призначення, що може мати позитивний вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок додаткових надходжень від стягнення адміністративних штрафів за відповідні правопорушення, у разі їх виявлення.

Проте, положеннями законопроекту не визначено органу державної влади, який матиме повноваження на притягнення до адміністративної відповідальності за такі правопорушення.

Отже, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

Міністерство фінансів України зазначає, що даний законопроект потребує доопрацювання та надання фінансово-економічних обґрунтувань, висловлюючи при цьому низку зауважень.

Так, Міністерством фінансів України відзначено, що положеннями законопроекту встановлено повноваження у сфері обігу вогнепальної зброї цивільного призначення Міністерства охорони здоров’я та його територіальних підрозділів, які на даний час не створені. Звернуто увагу, що згідно із нормами чинного законодавства, зокрема, Конституції України, законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про центральні органи виконавчої влади» утворення, реорганізація і ліквідація міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, затвердження положень про зазначені органи є повноваженнями Кабінету Міністрів України.

У зв’язку з чим, вважається, що застосування чітких назв центральних органів виконавчої влади, не визначених у Конституції України, передбачення територіальних органів чи підрозділів не повинно регулюватися цим законопроектом.

Крім того, Міністерство фінансів України зауважує, що Прикінцевими та перехідними положеннями до законопроекту вносяться зміни, зокрема до Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких встановлюється адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо обігу вогнепальної зброї цивільного призначення. Однак, які особи матимуть право складати відповідні протоколи про такі адміністративні правопорушення, законопроектом не визначено.

Також, відзначається, що пунктом 8 частини третьої Прикінцевих та перехідних положень до законопроекту пропонується запровадити такий вид обов’язкового страхування, як страхування цивільно-правової відповідальності власника вогнепальної зброї цивільного призначення та зазначається, що запровадження нових видів обов’язкового страхування не відповідає міжнародній практиці (у більшості країн ЄС використовується обмежена кількість 5-6 видів обов’язкового страхування).

Крім цього, відповідно до пункту 29 частини першої статті 7 Закону України «Про страхування» в Україні здійснюється страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї.

Порядок і правила проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 402.

Зважаючи на вимоги чинного законодавства, Міністерство фінансів вважає, що вирішення питання щодо страхування цивільно-правової відповідальності власника вогнепальної зброї цивільного призначення має здійснюватись шляхом внесення змін до вищезазначених актів.

Водночас зауважується, що вживання у законопроекті поряд із терміном «державний реєстр прав на цивільну зброю» також термінів «державний реєстр прав на зброю», «Єдиний державний реєстр власників зброї» потребує доопрацювання у частині використання у законопроекті єдиної термінології.

На момент розгляду законопроекту висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшли.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про вогнепальну зброю цивільного призначення (реєстр. №1135 від 01.12.2014), внесений народним депутатом України Капліним С.М., має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного і місцевих бюджетів та надходження місцевих бюджетів, а також збільшуючи надходження державного бюджету при умові виявлення відповідних правопорушень та в залежності від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року - не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо скасування плати за оформлення документів на земельні ділянки для населення) (реєстр. № 1051 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроектів є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України і Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю» та скасувати плату за виготовлення і оформлення документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку.

Зокрема, передбачається виготовлення і оформлення документів із землеустрою, які посвідчують право власності на земельні ділянки, при виділенні в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) та передачі земельних ділянок у власність громадян здійснювати на безоплатній основі за рахунок коштів державного бюджету та виключно визначеними Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади та державними підприємствами у порядку та у строки, встановлені Кабінетом Міністрів України.

Набрання чинності положень законопроекту визначено з 1 січня 2016 року.

Реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету, починаючи з 1 січня 2016 року та залежатиме від вартості та кількості робіт із виготовлення документів із землеустрою, необхідних для здійснення безоплатної передачі земельних ділянок громадянам.

Проте, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України не підтримує прийняття законопроекту та зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету. При цьому, зазначається про неузгодженість положень законопроекту із статтею 67 Закону України «Про землеустрій», якою визначено чіткий перелік документації із землеустрою, що може розроблятись за рахунок коштів державного бюджету. Документація із землеустрою для здійснення безоплатної передачі земельних ділянок громадянам до цього переліку не включена.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловлює зауваження та пропонує законопроект доопрацювати.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо скасування плати за оформлення документів на земельні ділянки для населення) (реєстр.№1051 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до окремих законів України (щодо скасування надмірної кількості підстав для зупинення транспортних засобів та здійснення громадського контролю за правоохоронними органами) (реєстр. № 1037 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроектів є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про міліцію» та скоротити кількість підстав для зупинення міліцією транспортних засобів. Крім того, змінами до Закону України «Про дорожній рух» запропоновано надати право водію мати при собі та вимагати від працівників ДАІ заповнити Картку обліку зупинки транспортного засобу (бланк, де зазначаються: посада, прізвище, ім’я та по-батькові інспектора ДАІ, номер картки маршруту патрулювання працівників міліції, поста ДАІ, номерний знак зупиненого транспортного засобу; прізвище, ім’я та по батькові водія, час та дата зупинки транспортного засобу, підстави його зупинки, тривалість зупинки, підписи інспектора ДАІ, який зупинив транспортний засіб та водія), яка заповнюється інспектора ДАІ та залишається у водія.

Реалізація положень законопроекту щодо скорочення кількості підстав для зупинення транспортних засобів не впливатиме на доходну та видаткову частини державного бюджету.

Щодо запровадження Картки обліку зупинки транспортного засобу, то положеннями законопроекту не врегульовано питання розробки та затвердження зразка цієї картки, порядку її застосування. Тому, покладання відповідних повноважень на органи внутрішніх справ, зокрема, для забезпечення виготовлення і постачання необхідної кількості бланків таких карток потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України в межах компетенції не заперечує щодо розгляду законопроекту.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу із урахуванням висловлених пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до окремих законів України (щодо скасування надмірної кількості підстав для зупинення транспортних засобів та здійснення громадського контролю за правоохоронними органами) (реєстр. № 1037 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету).

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо підвищення військовослужбовцям мінімальної пенсії по інвалідності) (реєстр. № 1033 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом вносяться зміни до статті 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пропонується збільшити з 1 липня 2015 року мінімальні розміри пенсій по інвалідності військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом.

Зокрема, мінімальний розмір пенсії таким особам у процентному відношенні від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, пропонується визначити в наступних розмірах: інвалідам війни: I групи – 300 відсотків, II групи – 275 відсотків, III групи – 250 відсотків; іншим інвалідам: I групи – 200 відсотків, II групи – 175 відсотків, III групи – 150 відсотків.

Слід зазначити, що відповідно до чинного законодавства мінімальний розмір пенсії по інвалідності таких громадян встановлюється залежно від групи інвалідності, її причини та військового звання у процентному відношенні від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у таких розмірах:

- інвалідам війни з числа солдатів і матросів строкової служби I групи – 120 відсотків, II групи – 110 відсотків, III групи – 105 відсотків;

- іншим інвалідам з числа солдатів і матросів строкової служби I групи – 110 відсотків, II групи – 105 відсотків, III групи – 100 відсотків;

- інвалідам з числа єфрейторів (старших солдатів) і сержантів, старших матросів і старшин строкової служби – 110 відсотків;

- інвалідам з числа прапорщиків і мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, осіб молодшого начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, державної пожежної охорони – 120 відсотків.

При цьому, інвалідам з числа осіб офіцерського складу та осіб начальницького складу (крім молодшого) органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби і державної пожежної охорони – 130 відсотків відповідних мінімальних розмірів пенсій, передбачених для інвалідів з числа солдатів і матросів строкової служби.

Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1381 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення» визначено, що інвалідам війни та учасникам бойових дій, у яких щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає в інвалідів війни I групи – 285 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, II групи – 255, III групи – 225, учасників бойових дій – 165 відсотків, виплачується щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

Крім того, прикінцевими положеннями поданого законопроекту пропонується надати право на перерахунок пенсій особам, яким раніше призначено пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, додаткові видатки державного бюджету на реалізацію законодавчої пропозиції у 2015 році та в подальшому складатимуть 50 млн грн на місяць.

Проте, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України на виплату пенсій, обсяг яких неможливо спрогнозувати через відсутність вихідних даних та не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

З позиції Міністерства фінансів підвищення мінімального розміру пенсії окремій категорії осіб є соціально несправедливим по відношенню до інших пенсіонерів та необґрунтованим.

Крім того, беручи до уваги умови жорсткої економії бюджетних коштів та необхідність невідкладної стабілізації фінансової ситуації, а також зважаючи на наявність дефіциту Пенсійного фонду, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, Міністерство фінансів вважає, що прийняття у даний час рішень, які потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету на пенсійне забезпечення, є неможливим.

На думку Міністерства фінансів, питання підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян має здійснюватись комплексно, з урахуванням стану соціально-економічного розвитку країни і збалансування додаткових видатків з наявними бюджетними ресурсами.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо підвищення військовослужбовцям мінімальної пенсії по інвалідності) (реєстр. №1033 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у т.ч. на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвищення рівня соціального захисту членів сімей військовослужбовців Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України та працівників міліції, які загинули під час виконання ними службового обов’язку) (реєстр. № 1082 від 27.11.2014), поданий народними депутатами України Осуховським О.І., Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом вносяться зміни до законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Про міліцію», якими пропонується збільшити розміри одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, працівникам міліції та членам їх сімей.

Зокрема, запропоновано здійснювати виплату одноразової грошової допомоги у розмірах встановлених від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме:

- членам сім’ї, батькам та утриманцям у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста у період проходження ними військової служби, під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві – у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, що на сьогодні відповідатиме 913,5 тис. грн (за чинною редакцією – 500-кратного прожиткового мінімуму або 609 тис. гривень);

- військовослужбовцю у разі встановлення I групи інвалідності – у розмірі 375-кратного прожиткового мінімуму, що на сьогодні відповідатиме 456,8 тис. грн (за чинною редакцією – 250-кратного прожиткового мінімуму або 304,5 тис. грн); II групи інвалідності – у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, що на сьогодні відповідатиме 365,4 тис. грн (за чинною редакцією – 200-кратного прожиткового мінімуму або 243,6 тис. грн) та III групи інвалідності – у розмірі 225-кратного прожиткового мінімуму, що на сьогодні відповідатиме 274,1 тис. грн (за чинною редакцією – 150-кратного прожиткового мінімуму або 182,7 тис. гривень).

Також, запропоновано розмір одноразової грошової допомоги у випадку встановлення військовослужбовцю інвалідності в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, збільшити до 105-кратного прожиткового мінімуму, що на сьогодні складатиме 127,9 тис. грн (за чинною редакцією – 70-кратний прожитковий мінімум або 85,3 тис. гривень).

Крім того, пропонується розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов’язків по охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю або у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов’язків, а також встановлення інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ, збільшити до 250-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час виплати цих сум, що на сьогодні відповідатиме 304,5 тис. грн (за чинною редакцією – 100-кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, або 121,8 тис.гривень).

Міністерство фінансів у своєму експертному висновку відмітило, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на збільшення розмірів виплати одноразової грошової допомоги, при цьому, обсяг додаткових видатків залежатиме від фактичної кількості випадків загибелі (смерті) та встановлення інвалідності військовослужбовцям (працівникам міліції) за підсумками року.

Зокрема, Міністерство фінансів зазначає, що у 2014 році (за станом на 18 грудня) кількість загиблих у зоні АТО на сході країни військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії, Держприкордонслужби, СБУ та працівників міліції МВС становила понад 1160 осіб, що потребує додаткових витрат державного бюджету для виплати грошової допомоги за діючими умовами у сумі 706,4 млн. гривень. Проте, на даний час неінфляційні джерела здійснення зазначених додаткових видатків відсутні.

Слід звернути увагу, що відповідно до вимог статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали відсутні.

Підсумовуючи Міністерство фінансів зауважує, що у зв’язку із необхідністю першочергового фінансування потреб оборони держави законопроект може бути підтримано за умови вишукання неінфляційних джерел фінансування додаткових видатків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підвищення рівня соціального захисту членів сімей військовослужбовців Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України та працівників міліції, які загинули під час виконання ними службового обов’язку) (реєстр. № 1082 від 27.11.2014), поданий народними депутатами України Осуховським О.І., Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну гвардію України» (щодо підпорядкування та чисельності Національної гвардії України) (реєстр. № 1234 від 04.12.2014), поданий народними депутатами України Осуховським О.І., Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про Національну гвардію України» та вивести Національну гвардію України із складу Міністерства внутрішніх справ України, запровадивши підзвітність і підконтрольність її Верховній Раді України. Крім того, запропоновано вилучити з тексту цього Закону фіксовану чисельність військовослужбовців (60 тис. осіб), та передбачити, що загальну чисельність Нацгвардії визначає та затверджує Верховна Рада України.

Слід зазначити, що реалізація частини 7 статті 5 Закону України «Про Національну гвардію України» (щодо визначення та затвердження Верховною Радою України чисельності Нацгвардії) має ризики щодо визначення чисельності Національної гвардії України більшої, ніж визначено чинним Законом, і відповідно збільшення видатків державного бюджету на забезпечення її діяльності.

Крім того, законопроектом передбачено віднести до повноважень Верховної Ради України загальний нагляд за діяльністю Національної гвардії України, проведення перевірки фінансового стану та матеріально-технічного забезпечення, висловлення рекомендацій командувачеві Національної гвардії України та Президентові України (зміни до статті 6 Закону), призначення командувача Нацгвардії та його заступників на п’ятирічний термін та їх дострокового звільнення з посади (зміни до статті 7 Закону).

Проте, нормами статті 85 Конституції України такі повноваження не надано Верховній Раді України, про що зауважено Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України законопроект потребує суттєвого доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національну гвардію України» (щодо підпорядкування та чисельності Національної гвардії України) (реєстр. № 1234 від 04.12.2014), поданий народними депутатами України Осуховським О.І., Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (може збільшити видатки державного бюджету за умови визначення чисельності Національної гвардії України більшою, ніж за чинною редакцією Закону).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (про підвищення розміру пенсійного забезпечення за понаднормовий страховий стаж) (реєстр. № 1040 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується збільшити доплату до пенсії за понаднормовий стаж та встановити, що за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 5 відсотків мінімального розміру пенсії за віком /за чинною редакцією – 1 відсоток розміру пенсії за віком, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії/.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів з бюджету Пенсійного фонду України, що, як наслідок, може збільшить видатки Державного бюджету України на покриття дефіциту Фонду.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, додаткові видатки державного бюджету на реалізацію законодавчої пропозиції складуть 100 млн грн. на місяць (1,2 млрд грн на рік).

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерством фінансів України прийняття законопроекту не підтримується та зазначається, що його реалізація не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

Також, відмічається, що зважаючи на наявність протягом останніх років дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, реалізація такої пропозиції стане додатковим навантаженням на Державний бюджет України.

Крім того зауважено, що питання підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій громадян має здійснюватись комплексно, виходячи із соціально-економічного становища країни та фінансової спроможності Державного бюджету України.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (про підвищення розміру пенсійного забезпечення за понаднормовий страховий стаж) (реєстр. № 1040 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має вплив на показники бюджету (збільшить витрати державного бюджету, зокрема, на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 136 Кодексу законів про працю України (щодо забезпечення захисту заробітної плати від необґрунтованих відрахувань та недопущення порушення принципу презумпції невинуватості працівника у питанні покладення на працівника матеріальної відповідальності) (реєстр. № 1043 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 136 Кодексу законів про працю України пропонується визначити, що покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу виключно у разі, якщо працівник письмово погодився із здійсненням такого відрахування та із його розміром.

Крім того, законопроектом передбачається встановити, що відрахування із заробітної плати у порядку покриття шкоди, заподіяної працівником, дозволяється лише в тих випадках, коли може бути доведено, що за заподіяну шкоду несе відповідальність саме той працівник. Обов’язок доведення в суді наявності підстав для здійснення такого відрахування із заробітної плати пропонується покласти на власника або уповноважений ним орган.

Міністерством фінансів України прийняття законопроекту не підтримується та зазначається, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків на оплату судового збору у разі необхідності доведення у суді наявності підстав для здійснення відрахування у порядку покриття шкоди, заподіяної працівниками бюджетної сфери.

Водночас, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 136 Кодексу законів про працю України (щодо забезпечення захисту заробітної плати від необґрунтованих відрахувань та недопущення порушення принципу презумпції невинуватості працівника у питанні покладення на працівника матеріальної відповідальності) (реєстр. № 1043 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має вплив на показники бюджету (може потребувати витрат бюджету на оплату судового збору у разі розгляду у судовому порядку питання відрахування із заробітної плати працівника заподіяної ним шкоди).

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником за порушення строків виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику) (реєстр. № 1047 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці», якими встановити, що одночасно зі сплатою працівнику не виплаченої у встановлені строки суми заробітної плати або іншої виплати (ця сума виплачується роботодавцем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час затримки) йому додатково виплачується пеня у розмірі 0,1 відсотка від такої суми за кожний день затримки (починаючи з наступного дня після закінчення встановлених строків виплати та включаючи день фактичної виплати) та штраф у розмірі 10 відсотків від цієї ж суми.

Також, вносяться зміни до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» та пропонується встановити, що дія цього Закону не поширюється на випадки затримки заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику від роботодавця.

Міністерством фінансів України прийняття законопроекту не підтримується та зазначається, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на виплату індексації заборгованих виплат, пені та штрафу за невиплату заробітної плати або інших виплат, встановлених законодавством працівникам бюджетної сфери.

Водночас, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України відповідно до узагальнюючого висновку вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо матеріальної відповідальності роботодавця перед працівником за порушення строків виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику) (реєстр. № 1047 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного та місцевих бюджетів у разі невиплати заробітної плати або інших виплат працівникам бюджетної сфери у встановлені строки).

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про визнання Організації Українських Націоналістів і Української Повстанської Армії воюючою стороною у Другій світовій війні за свободу і незалежність України (реєстр. № 1100 від 28.11.2014), внесений народними депутатами України Осуховським О.І., Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів та інвалідів.

Законопроектом пропонується визнати Організацію українських націоналістів (ОУН) та Українську повстанську армію (УПА) воюючою стороною за незалежність України у Другій світовій війні, поширити на членів цих організацій статус учасника бойових дій і відповідно надати колишнім членам ОУН і воякам УПА пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для учасників бойових дій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до зазначеного законопроекту зазначає, що розширення кола осіб, які матимуть право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, проїзду, придбання ліків, зубопротезування, санаторно-курортне лікування, пенсійного забезпечення, виплати грошової допомоги тощо матиме вплив на видаткову частину Державного бюджету України. Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, джерел покриття яких у законопроекті не визначено, відтак не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

За попередніми розрахунками Міністерства фінансів надання пільг учасникам бойових дій в умовах 2014 року у середньому на одну особу потребуватиме близько 18 тис. грн. в рік. Зауважено, що у зв’язку із відсутністю даних щодо кількості осіб, які набудуть відповідного статусу та права на пільги, не має можливості надати фінансову оцінку законопроекту.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, Міністерство фінансів відмічає, що в умовах необхідності упорядкування надмірно розгалуженої системи пільг, забезпечення її адресності прийняття будь-яких змін до законодавчих актів України, які розширюють перелік пільгових категорій громадян та збільшують видатки державного бюджету є недоцільним та економічно необґрунтованим.

Загалом Міністерство фінансів вважає, що розгляд законопроекту можливо здійснити після складання розрахунків додаткових видатків та визначення джерел їх фінансування.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про визнання Організації Українських Націоналістів і Української Повстанської Армії воюючою стороною у Другій світовій війні за свободу і незалежність України (реєстр. № 1100 від 28.11.2014), внесений народними депутатами України Осуховським О.І., Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів та інвалідів.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні (реєстр. № 1087 від 28.11.2014), внесений народним депутатом України Шухевичем Ю.Р.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується особам, які мають право на отримання пенсій відповідно до законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про статус суддів», «Про судову експертизу», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову та науково-технічну діяльність», Митного кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, проводити обчислення розмірів цих пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, запропоновано особам, яким були призначені пенсії до 31 грудня 2003 року включно надати право подати для обчислення пенсії довідку про заробіток за ті періоди роботи, що були встановлені в Законі України «Про пенсійне забезпечення» на день призначення їх пенсії. А тим особам, які не подали необхідних документів у зв’язку з набранням чинності цим Законом, передбачається виплачувати пенсію у мінімальному розмірі, що встановлений в Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що за інформацією Міністерства соціальної політики України реалізація норм законопроекту щодо виплати «спеціальних» пенсій на загальних підставах призведе до економії видатків державного бюджету у сумі 4,3 млрд грн на рік. При цьому, норма щодо обчислення пенсії з урахуванням Закону України «Про пенсійне забезпечення» потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України (обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних), які можуть бути забезпечені за рахунок економії коштів, отриманої внаслідок реалізації зазначеної вище законодавчої пропозиції.

Загалом Міністерство фінансів вважає, що поданий законопроект потребує доопрацювання, з огляду на те, що питання зміни порядку призначення пенсій окремим категоріям громадян, потребує детального опрацювання, оскільки не враховано той факт, що державні службовці та особи, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до спеціальних законів України, сплачують із заробітної плати внески до Пенсійного фонду у розмірі вдвічі більшому, ніж одержувачі пенсій на загальних підставах.

Крім того, відмічається, що зважаючи на наявність протягом останніх років дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, видатки на реалізацію запропонованих змін стануть додатковим навантаженням на Державний бюджет України.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України не підтримує пропозицію щодо врегулювання питання обчислення розмірів пенсій, призначених за спеціальними законами, у форматі окремого закону. Зазначається, що питання пенсійного забезпечення є предметом регулювання конкретних законів, і їх необхідно врегульовувати шляхом внесення відповідних змін до кожного із законів. Зауважено, що запровадження пропозиції щодо скасування пенсійного забезпечення за «спеціальними» законами потребує внесення відповідних змін до законодавства про подальшу сплату на загальних підставах страхових внесків особами, що підпадають під дію цих законів, а також вирішення питання щодо відповідних компенсаційних заходів щодо осіб, які сплачували страхові внески в підвищених розмірах в минулому.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні» (реєстр. № 1087 від 28.11.2014), внесений народним депутатом України Шухевичем Ю.Р., має вплив на показники бюджету (зменшуючи витрати державного бюджету щодо дотації Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо зниження пенсійного віку та поліпшення інших умов виходу на пенсію) (реєстр. № 1031-1 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується з 1 липня 2015 року:

- зменшити вік виходу на пенсію після досягнення 55 років для жінок за умови наявності страхового стажу не менше 15 років;

- встановити мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25 років (за чинною редакцією – 35 років), а у жінок 20 років страхового стажу (за чинною редакцією – 30 років);

- надати право непрацюючим інвалідам ІІ і ІІІ груп за наявності у них страхового стажу (у чоловіків – 25, а у жінок – 20 років) за їх вибором призначати пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього закону;

- установити мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 90 відсотків середньої заробітної плати шахтаря (діючі норми – 80 відсотків);

- здійснювати визначення середньої заробітної плати для обчислення пенсії із застосуванням середньої заробітної плати за один календарний рік (замість трьох календарних років), який передує року звернення за призначенням пенсії;

- виплатити відшкодування жінкам, які досягли віку 55 років у період з дати набрання чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» ( з 1 жовтня 2011 року і до 1 січня 2015 року), і яким у зв’язку з підвищенням пенсійного віку пенсії не були призначені.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України і не буде забезпечена фінансовими ресурсами. Загалом в межах компетенції поданий законопроект не підтримується.

Разом з тим, за інформацією Міністерства соціальної політики України, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат бюджету Пенсійного фонду України у сумі 30,8 млрд грн на рік, що, як наслідок, збільшить видатки Державного бюджету України на покриття дефіциту Фонду.

Крім того, зважаючи на наявність протягом останніх років дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, Міністерство фінансів вважає, що прийняття рішень, які потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету, є неможливим.

На думку Міністерства фінансів, питання підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій громадян має здійснюватись комплексно, виходячи з соціально-економічного становища країни та фінансової спроможності Державного бюджету України.

Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України прийняття поданого законопроекту не підтримується. Зауважується, що пенсійне забезпечення громадян потребує системного вдосконалення норм пенсійного забезпечення, коригування має базуватися на комплексному аналізі ефективності функціонування пенсійної системи у період після запровадження змін, передбачених Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо зниження пенсійного віку та поліпшення інших умов виходу на пенсію) (реєстр. № 1031-1 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (Про відновлення перерахунку пенсій та її підвищення до рівня збільшення заробітної плати за попередній рік з урахуванням рівня інфляції) (реєстр. № 1020 від 27.11.2014), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Павленком Ю.О. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується відновити дію частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», яка була призупинена Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні». Зокрема, передбачається здійснювати перерахунок раніше призначених пенсій у разі збільшення середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що за розрахунками Міністерства соціальної політики України реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів державного бюджету у сумі 1,4 млрд грн, які у бюджеті Пенсійного фонду України не враховані.

З позиції Міністерства фінансів питання підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій громадян має здійснюватись комплексно, виходячи з соціально-економічного становища країни та фінансової спроможності Державного бюджету України.

На даний час висновок Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (Про відновлення перерахунку пенсій та її підвищення до рівня збільшення заробітної плати за попередній рік з урахуванням рівня інфляції) (реєстр. № 1020 від 27.11.2014), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Павленком Ю.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» щодо забезпечення конкурентоспроможності ринку споживання кальцинованої соди (гідрогенкарбонат (бікарбонат) натрію) (реєстр. № 1285 від 08.12.2014), поданий народним депутатом України Вознюком Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується знизити ставку ввізного мита на гідрогенкарбонат (бікарбонат) натрію (код УКТ ЗЕД 2836300000) з 5,5 % до 0 %.

Як зазначається у пояснювальній записці, наслідком застосування законопроекту буде забезпечення стабільної роботи скляної, хімічної та металургійної галузей, що дозволить зберегти зайнятість населення та сприятиме покращенню соціально-економічного розвитку регіонів. Проте, за експертною оцінкою Міністерства фінансів України умовні річні недонадходження ввізного мита можуть становити 43,6 млн гривень.

Однак, автором проекту закону не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку також звертає увагу на відсутність розрахунків щодо можливого впливу законопроекту на показники бюджету та неузгодженість пропозицій щодо терміну набрання чинності відповідного законопроекту згідно зі статтею 4 Податкового кодексу України.

Належить зауважити, що згідно з пояснювальною запискою, законопроектом пропонується встановити нульову ставку ввізного мита на кальциновану соду. У цьому зв‘язку Мінфін звертає увагу, що кальцинована сода (карбонат динатрію) класифікується за кодом УКТ ЗЕД 2836200000, а за кодом, що зазначається у законопроекті, класифікується харчова сода (гідрогенкарбонат (бікарбонат) натрію). Таким чином, реалізація норм законопроекту не призведе до зменшення ставки ввізного мита на кальциновану соду.

Крім того, Мінфін зазначає, що діючу ставку ввізного мита на кальциновану соду (карбонат динатрію) встановлено відповідно до взятих Україною міжнародних зобов‘язань, зафіксованих у Розкладі CLXII, відтвореному у Додатку I до Протоколу про вступ України до Світової організації України. Додатком I-А до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС визначено, що ставка ввізного мита на кальциновану соду зменшується пропорційно з 5,5 % до 0 % протягом трьох років.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України» щодо забезпечення конкурентоспроможності ринку споживання кальцинованої соди (гідрогенкарбонат (бікарбонат) натрію) (реєстр. № 1285 від 08.12.2014), поданий народним депутатом України Вознюком Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного тарифу України (щодо врегулювання ставок ввізного мита на полівінілхлорид) (реєстр. № 1335 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Дирівим А.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується деталізувати товарний код 3904100000 УКТЗЕД (полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами), для якого відповідно до чинного законодавства встановлені нульові пільгова і повна ставка ввізного мита, шляхом виділення у його рамках двох кодів УКТЗЕД 3904100010 (полiвiнiлхлорид, отриманий емульсійним, або мікросуспензійним способом, за відповідними показниками) із встановленням нульових пільгової і повної ставок ввізного мита та 3904100090 (полiвiнiлхлорид інший) із встановленням пільгової і повної ставок ввізного мита у розмірі 6,5 %.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, деталізація зазначеної товарної категорії спрямована на захист вітчизняних товаровиробників та підвищення конкурентоспроможності українських товарів. Таким чином, пропонується встановити ввізне мито на полівінілхлорид товарної підкатегорії 3904100090, що виробляється в Україні, та зберегти нульову ставку ввізного мита для полівінілхлориду, отриманого емульсійним або мікросуспензійним способом, що імпортується в Україну у вигляді сировини для виробництва товарів.

Слід зазначити, що реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню доходів державного бюджету в частині надходжень ввізного мита, а також податку на додану вартість /оскільки, відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної Митним кодексом України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що за даними митної статистики протягом 10 місяців 2014 року в Україну імпортовано полівінілхлориду (код УКТ ЗЕД 3904100000) в обсязі 129,7 тис. тонн вартістю 168,4 млн дол. США, в тому числі полівінілхлориду, на який пропонується встановити ввізне мито в розмірі 6,5 % – 100,8 тис. тонн вартістю 87,5 млн дол. США. Отже, за умови підвищення ставки ввізного мита на товари, що ввозяться не з країн-членів ЄС, умовні додаткові надходження ввізного мита складатимуть 72 млн гривень.

Проте, як зазначає Мінфін, Україною в рамках Угоди про асоціацію з ЄС взято зобов’язання щодо збереження нульової ставки ввізного мита на полівінілхлорид (код УКТ ЗЕД 3904100000). Відповідно до статті 30 зазначеної Угоди жодна сторона не може збільшити існуюче мито або схвалити справляння будь-якого нового мита на товар, що походить з іншої Сторони. Таким чином, встановлення ставки ввізного мита за товарною підкатегорією 3904100090 УКТ ЗЕД на рівні 6,5 % на всі товари незалежно від країни їх походження, не відповідатиме положенням Угоди.

Міністерство фінансів України не підтримує законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного тарифу України (щодо врегулювання ставок ввізного мита на полівінілхлорид) (реєстр. № 1335 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Дирівим А.Б., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо адресного поштового інформування про пільги та інші види соціальної допомоги мало мобільних та інших соціально вразливих груп населення) (реєстр. № 1181 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Фаєрмарком С. О.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів та інвалідів.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про соціальний захист дітей війни», «Про реабілітацію інвалідів в Україні», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про соціальні послуги», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» та «Про поштовий зв’язок».

Запропоновані зміни передбачають закріплення права інвалідів, ветеранів війни та інших соціально вразливих груп населення на отримання повної, доступної та актуальної інформації про обсяг та умови надання належних їм пільг та інших видів соціального захисту шляхом здійснення персонального адресного поштового інформування. Встановлюється, що адресне поштове інформування забезпечується органом, уповноваженим на ведення Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з викладеним фінансово-економічним обґрунтуванням у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень потребуватиме бюджетних видатків на оплату послуг національного оператора, пов’язаних із забезпеченням адресного поштового інформування про пільги та інші види соціальної допомоги, в сумі 48 726,4 тис. гривень.

Джерелом додаткових надходжень бюджету, з метою досягнення його збалансованості, на думку автора законопроекту, вбачається результат перегляду структури пільг: категорій осіб, які мають право на пільги, та критеріїв їх надання. Метою перегляду повинно стати їх скорочення, внаслідок скасування пільг, які сьогодні надаються державою особам, з високим рівнем доходу, та перехід до системи їх надання за єдиним критерієм – малозабезпеченість, за яким оцінюється матеріальне становище кожного конкретного отримувача пільги. Така реформа повинна призвести до економії державних коштів, які зможуть бути направлені на посилення захисту малозабезпечених верств населення, в тому числі, шляхом фінансування з державного бюджету послуг національного оператора з їх адресного поштового інформування про наявність, умови та порядок використання наданої їм адресної допомоги.

Проте, положеннями законопроекту не передбачено конкретних законодавчих пропозицій щодо упорядкування пільг та пільгових категорій громадян.

У свою чергу, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових бюджетних коштів у разі залучення додаткових матеріальних або людських ресурсів, необхідних для інформування отримувачів пільг /здійснити вартісну оцінку впливу законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність вихідних даних щодо необхідності залучення таких ресурсів/, та зауважує, що законопроект потребує визначення конкретних джерел покриття додаткових бюджетних коштів.

Крім того зазначається, що запропонований порядок інформування громадян про передбачені законодавством пільги, які без відповідного фінансового забезпечення, можуть мати суто декларативний характер, не сприятиме покращенню становища інвалідів, ветеранів війни та інших соціально вразливих груп населення та може викликати негативну реакцію цих громадян.

Отже, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та / або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо адресного поштового інформування про пільги та інші види соціальної допомоги мало мобільних та інших соціально вразливих груп населення) (реєстр. № 1181 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Фаєрмарком С. О., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань у справах ветеранів та інвалідів.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (щодо надання педагогічним та іншим категоріям працівників можливості працювати на своїх посадах після отримання пенсії за вислугу років) (реєстр. № 1034 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості населення та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується надати можливість, зокрема, педагогічним, медичним та соціальним працівникам працювати на своїх посадах після отримання пенсії за вислугу років.

З огляду на те, що оплата праці педагогічних, медичних та соціальних працівників державних і комунальних закладів здійснюється за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів, також враховуючи, що за рахунок видатків державного бюджету надається дотація на виплату пенсій, надбавок, підвищень до пенсій, які призначаються за різними пенсійними програмами, та покривається впродовж останніх років дефіцит Пенсійного фонду України, реалізація положень запропонованого законопроекту зумовить додаткове навантаження на видаткову частину державного бюджету.

Міністерством фінансів України прийняття законопроекту не підтримується та зазначається, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

Також відмічається, що на сьогоднішній день педагогічні, медичні та соціальні працівники мають пільги при призначенні пенсії, а саме право на пенсію за вислугу років, виплату грошової допомоги при виході на пенсію в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

Крім того, надання додаткових преференцій зазначеній категорії осіб не відповідає основним напрямам пенсійного реформування, зокрема, забезпеченню рівноправності громадян в пенсійній системі шляхом запровадження єдиних правил призначення пенсій та уніфікації пенсійного законодавства.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій до зміни законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (щодо надання педагогічним та іншим категоріям працівників можливості працювати на своїх посадах після отримання пенсії за вислугу років) (реєстр. № 1034 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., матиме вплив на показники бюджету (зумовить додаткове навантаження на видаткову частину державного бюджету).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості населення та пенсійного забезпечення.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо відновлення соціальної справедливості та недопущення зубожіння населення (реєстр. №1085 від 28.11.2014), поданий народним депутатом України Фельдманом О. Б.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», зокрема щодо врахування динаміки зростання цін внаслідок коливання курсу гривні по відношенню до основних іноземних валют під час обчислення індексу споживчих цін. Також, пропонується відновити дію частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині здійснення перерахунку пенсій у зв’язку зі збільшенням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески /призупинена законом від 27.03.2014 № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні»/.

Одночасно, передбачається визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» /цим Законом внесено зміни до Податкового кодексу України (збільшено ставки окремих податків і зборів тощо) та низки інших законодавчих актів України, зокрема, внесено змiни до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дiтьми», згiдно з яким встановлено єдиний розмiр допомоги при народженнi дитини – 41 280 гривень, незалежно вiд того, яка це дитина за черговiстю народження, зупинено дію норм Законів України «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування» стосовно виплати державним службовцям, працівникам органів місцевого самоврядування грошової винагороди за сумлінну безперервну працю в державних органах, зразкове виконання трудових обов’язків та грошової допомоги в розмірі 10 посадових окладів у разі виходу на пенсію, внесено зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо виплати вихідної допомоги у розмірі 10 місячних заробітних плат судді, який вийшов у відставку та Закону України «Про прокуратуру» стосовно виплати прокурорам і слідчим при виході на пенсію грошової допомоги у розмірі місячного заробітку за кожен повний рік роботи на цих посадах чи на посадах у науково-навчальних закладах прокуратури, також передбачено здійснення заходів з оптимізації загальної чисельності правоохоронних органів (МВС, СБУ, Управління держохорони, прокуратури) тощо/.

Міністерством фінансів України прийняття законопроекту не підтримується, з огляду на те, що його реалізація призведе до втрат бюджету та потребуватиме виділення додаткових бюджетних коштів.

За розрахунками Міністерства фінансів у разі втрати чинності Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» орієнтовний обсяг недонадходжень до бюджету може становити близько 30 млрд грн на рік, а додаткові бюджетні витрати у розрахунку на рік становитимуть близько 9,8 млрд грн, у тому числі понад 8,4 млрд грн – для відновлення диференційованих розмірів допомоги при народжені дитини та допомоги по догляду за дитиною і близько 1,4 млрд грн – на утримання Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки, Управління державної охорони та Генпрокуратури.

Крім того, додаткових видатків з державного і місцевих бюджетів, бюджетів Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування потребуватиме зміна порядку обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення. Оцінку вартісної величини впливу вказаного положення законопроекту неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів для обрахунку.

Реалізація норми законопроекту щодо відновлення дії частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо здійснення перерахунку пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, потребуватиме вишукання додаткових коштів Пенсійного фонду України у сумі близько 1,3 млрд гривень. Враховуючи, що покриття дефіциту Фонду здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, зазначене, як наслідок, зумовить додаткове навантаження на Державний бюджет України.

Також, у висновку Міністерства фінансів зазначається про вiдсутнiсть джерел покриття додаткових витрат на проведення індексації грошових доходiв населення, якi виникнуть через запропоновану у законопроекті змiну порядку обчислення iндексу споживчих цін, що призведе до утворення заборгованостi iз заробiтної плати працiвникiв бюджетних установ, пенсiй та iнших соцiальних виплат. Вказане може зумовити хвилю невдоволення з боку працiвникiв ycix галузей бюджетної сфери та найбiльш соціально незахищених категорiй населення, у тому числi пенсiонерiв та iнвалiдiв.

Зауважено, що Законом України «Про запобiгання фiнансової катастрофи та створення передумов для економiчного зростання в Україні» внесено змiни до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дiтьми», згiдно з яким встановлено єдиний розмiр допомоги при народженнi дитини незалежно вiд того, яка це дитина за черговiстю народження, – 41 280 гривень. При цьому розмiр зазначеної допомоги на першу дитину було збiльшено на 33 вiдсотки. Вiдновлення надання допомоги при народженнi дитини у рiзних розмiрах для однієї категорії осiб (новонароджених дiтей) порушить принцип соцiальної справедливостi при наданнi цієї допомоги, оскiльки статтею 52 Конституцiї України гарантується рівність прав дiтей незалежно вiд походження.

З огляду на першочергову необхiднiсть забезпечити в умовах фiнансової кризи своєчасним фiнансуванням уже прийнятi рiшення щодо соцiального захисту населення, а також враховуючи заходи, якi здiйснюються Урядом щодо жорсткої економії бюджетних коштiв, на думку Мінфіну приймати рішення, якi зменшують надходження бюджету та призводять до додаткових бюджетних витрат, недоцiльно. Питання пiдвищення рiвня соцiальної пiдтримки та пенсiйного забезпечення громадян має здiйснюватися комплексно, виходячи з соцiально-економiчного становища України та фiнансової спроможностi Державного бюджету України.

Зважаючи на викладене, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та / або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України загалом підтримує ідею щодо необхідності поліпшення матеріального становища пенсіонерів, разом з тим висловлює окремі зауваження до законопроекту та вважає, що реалізація законодавчої пропозиції потребує визначення додаткових джерел її фінансування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо відновлення соціальної справедливості та недопущення зубожіння населення (реєстр. № 1085 від 28.11.2014), поданий народним депутатом України Фельдманом О. Б., має вплив на показники бюджету (зменшує надходження та збільшує витрати державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо обов’язкового володіння українською мовою посадовими та службовими особами органів державної влади) (реєстр. № 1201 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України Головком М.Й., Осуховським О.І., Левченком Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 3, 4, 10 і 12 Закону України «Про державну службу», відповідно до яких посадові та службові особи органів державної влади повинні володіти українською мовою на рівні, необхідному для виконання ними їхніх посадових і професійних обов’язків, не допускати публічних проявів зневаги до української мови, знущання чи глуму над нею, а також її дискредитації.

Разом з тим, новою частиною другою статті 4 Закону передбачається, що посадові та службові особи органів державної влади зобов’язані складати іспит з української мови для підтвердження необхідного рівня володіння нею під час виконання ними службових обов’язків. Порядок проведення іспитів затверджується Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи, що діяльність системи органів державної влади забезпечується значною кількістю державних службовців, реалізація такого положення законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на організацію іспитів незалежно від форми їх проведення.

При цьому, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо збалансування державного бюджету, як визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу, згідно з якою Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України зазначає, що законопроект може бути розглянутий після аналізу розрахунків додаткових видатків бюджету та джерел їх фінансування, оскільки призводить до збільшення видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» (щодо обов’язкового володіння українською мовою посадовими та службовими особами органів державної влади) (реєстр. № 1201 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України Головком М.Й., Осуховським О.І., Левченком Ю.В., є таким, що має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення (реєстр. №1070-1 від 11.12.2014), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом вносяться зміни до пунктів 14 і 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, згідно з якими пропонується визначити, що внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств та купівля-продаж (відчуження іншим способом) земельних ділянок сільськогосподарського призначення забороняється до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення.

Слід врахувати, що відповідно до частини другої статті 59 Закону України «Про всеукраїнський референдум» фінансове забезпечення підготовки і проведення всеукраїнського референдуму здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Водночас, відтермінування ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення на невизначений строк унеможливить здійснення операцій із такими земельними ділянками, а відтак і надходження до бюджету відповідних платежів, пов’язаних з обігом земель сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності.

Як зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України, державним бюджетом видатки на зазначені заходи не передбачені. Відтак, законопроект потребує доопрацювання.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Реалізація проекту Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 1070-1 від 11.12.2014), поданого народним депутатом України Королевською Н.Ю., матиме вплив на показники бюджету (збільшує витрати бюджету та опосередковано зменшує надходження державного та місцевих бюджетів у зв’язку із відтермінуванням ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо встановлення обмежень при звільненні деяких органів державної влади від сплати судового збору (реєстр. № 1349 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Вознюком Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується конкретизувати перелік справ, за якими будуть звільнятися Міністерство фінансів України та місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Державна казначейська служба та її територіальні органи, Державна фінансова інспекція України та її територіальні органи від сплати судового збору, а також виключити з переліку органів державної влади, які мають пільги зі сплати судового збору, Державну службу фінансового моніторингу України та Національний банк України.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини третьої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп‘ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп’ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.

Таким чином, реалізація законопроекту призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету, а відтак, як зазначає Мінфін, потребуватиме додаткових видатків для сплати судового збору відповідними державними органами. Однак, автором проекту закону не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України зазначає, що законопроект може бути підтриманий за умови врахування висловлених зауважень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» щодо встановлення обмежень при звільненні деяких органів державної влади від сплати судового збору (реєстр. № 1349 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Вознюком Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору, а відтак потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування відповідних органів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо скасування авансових внесків з податку на прибуток) (реєстр. № 1093 від 28.11.2014), поданий народним депутатом України Долженковим О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується скасувати сплату щомісяця авансових внесків з податку на прибуток підприємств, встановлену пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, та сплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів та прирівняних до них платежів. Крім того, передбачається поновити квартальний звітний податковий період для платників податків, дохід яких за останній річний звітний (податковий) період складає 10 і більше млн. гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до зменшення надходжень до бюджету податку на прибуток підприємств на суму близько 3,3 млрд грн щороку, не сприятиме рівномірному надходженню податку до бюджету та суттєво збільшить витрачання часу на ведення обліку та заповнення податкової звітності, що негативно позначиться на показниках рейтингової оцінки Doing Business.

Незважаючи на те, що законопроект матиме негативний вплив на показники доходів бюджету, його автором не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На зазначене також звертає увагу Мінфін.

Міністерство фінансів України вважає, що законопроект не може бути підтриманий.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

Слід зауважити, що Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» розділ III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України викладено в новій редакції. Відтак, запропонована законодавча ініціатива в частині внесення змін у цей розділ не зможе бути реалізованою у поданій редакції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо скасування авансових внесків з податку на прибуток) (реєстр. № 1093 від 28.11.2014), поданий народним депутатом України Долженковим О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів щодо податку на прибуток підприємств у поточному році).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення доповнень до Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору учасників антитерористичних операцій та членів сімей загиблих (реєстр. № 1329 від 09.12.2014), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору позивачів за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Також передбачається встановити, що судовий збір не справляється за подання заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій.

Належить зауважити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини третьої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп‘ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп‘ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.

Незважаючи на те, що законопроект матиме вплив на показники доходів бюджету, його автором не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На зазначене також звертає увагу у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України та зауважує, що вартісна величина впливу залежатиме від кількості позовів щодо зазначених спорів, а оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Слід також звернути увагу, що відповідно до норм статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Міністерство фінансів України підтримує законопроект та зазначає, що його прийняття дозволить забезпечити реалізацію конституційних прав громадян на соціальний та судовий захист.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення доповнень до Закону України «Про судовий збір» щодо звільнення від сплати судового збору учасників антитерористичних операцій та членів сімей загиблих (реєстр. № 1329 від 09.12.2014), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору, а відтак потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо створення умов для детенізації роботи малого підприємництва) (реєстр. № 1060-1 від 27.11.2014), поданий народними депутатами України Продан О.П., Беляковою О.В., Агафоновою Н.В., Чумаком В.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується зниження у середньому на 47 % розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та передбачається змінити базу нарахування єдиного внеску для фізичних осіб - підприємців та членів сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, і для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, а саме: нараховувати єдиний внесок на розмір мінімальної заробітної плати, встановлений на 1 число звітного періоду, в якому отримано дохід (прибуток). Зазначеним особам також передбачається право один раз на рік, на час своєї відпустки, протягом одного календарного місяця не сплачувати єдиний внесок у разі не здійснення своєї діяльності, та у разі наявності лікарняного листка на строк, більше одного календарного місяця. Крім того, законопроектом пропонується, що фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є найманими працівниками, за яких сплачує мінімальний внесок роботодавець.

Слід зазначити, що надходження від сплати єдиного внеску є основним джерелом доходів бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та Пенсійного фонду України, а тому зниження ставки єдиного внеску призведе до зменшення доходів цих фондів та відповідно до розбалансування їх бюджетів.

Однак авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

При цьому, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.

Мінфін зауважує, що запропоновані у законопроекті зміни щодо порядку нарахування єдиного соціального внеску для окремих категорій платників (для фізичних осіб-підприємців, осіб, які забезпечують себе роботою самостійно) не відповідають принципам загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, зокрема, рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов’язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, і диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачено страхові внески. Крім того, встановлення пільг при сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для окремих категорій платників призведе до масових звернень інших осіб щодо надання таких пільг та порушень платіжної дисципліни.

Зважаючи на наведене, Мінфін не підтримує законопроект.

Разом з тим, Мінфін зазначає, що зниження розміру єдиного соціального внеску можливо виключно за умови розроблення та запровадження таких економічних механізмів, які б дозволили легалізувати заробітну плату, що, як наслідок, дасть можливість знизити розмір єдиного соціального внеску, при цьому уникнувши ризиків несвоєчасного здійснення страхових виплат фондами.

Слід звернути увагу, що Законом України від 28.12.2014 № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» порушені у законопроекті питання певним чином унормовані. Отже, положення законопроекту потребують узгодження з чинним законодавством.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо створення умов для детенізації роботи малого підприємництва) (реєстр. № 1060-1 від 27.11.2014), поданий народними депутатами України Продан О.П., Беляковою О.В., Агафоновою Н.В., Чумаком В.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо зменшення розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) (реєстр. № 1060-2 від 08.12.2014), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Сусловою І.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується зменшити розмір єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до 18 відсотків від бази нарахування.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2015 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.

Зважаючи на наведене, Мінфін не підтримує законопроект.

Слід звернути увагу, що Законом України від 28.12.2014 № 77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» порушені у законопроекті питання певним чином унормовані. Отже, положення законопроекту потребують узгодження з чинним законодавством.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (щодо зменшення розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) (реєстр. № 1060-2 від 08.12.2014), поданий народними депутатами України Ю.Б. Дерев’янком, І.М. Сусловою, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (щодо вирішення проблем інвесторів довгобудів) (реєстр. № 1185 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Фаєрмаком С.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Згідно з пояснювальною запискою основною метою законопроекту є допомога у розв’язанні проблем подолання наслідків тривалих кризових явищ у житловому будівництві та розширення можливостей територіальних громад у питаннях підтримки постраждалих інвесторів довгобудів, які знаходяться на території відповідних громад.

Законопроектом, зокрема, пропонується можливість викупу у замовників будівництва, забудовників та/або фінансових установ об’єктів незавершеного будівництва за рахунок нереалізованих приміщень в таких об’єктах, а також передбачається механізм отримання територіальними громадами у власність об’єктів незавершеного будівництва довгобудів, у т.ч. тих, що фінансувалися із залученням коштів фізичних осіб.

При цьому, автор законопроекту вважає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного чи місцевих бюджетів і має фінансуватись за рахунок нереалізованих приміщень в об’єктах, які добудовуються із застосуванням запропонованих механізмів.

Однак, згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту потребуватиме залучення додаткових коштів з бюджетів різних рівнів для здійснення судових витрат, оформлення права власності, утримання таких об’єктів незавершеного будівництва, консервації у разі необхідності, виготовлення (коригування) проектної документації, добудови об’єктів незавершеного будівництва з метою їх реалізації.

Суб’єктом права законодавчої ініціативи не забезпечено виконання вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, відповідно до яких до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, має бути додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. При цьому, у зв’язку з відсутністю вихідних даних Мінфін позбавлений можливості надати висновок щодо вартісного впливу законопроекту на показники бюджету. Крім того, передбачений термін набрання чинності відповідного закону (через десять днів з дня його офіційного опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України.

Зважаючи на наведене, Міністерство фінансів України не підтримує вказаний законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (щодо вирішення проблем інвесторів довгобудів) (реєстр. № 1185 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Фаєрмаком С.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення витрат бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про відновлення порушених пенсійних прав деяких категорій громадян (реєстр. № 1017 від 27.11.2014), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Шуфричем Н.І. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом визначаються положення згідно із якими пропонується призначити пенсію особам, які у період з 1 жовтня 2011 року досягли: жінки – 55 років, чоловіки – державні службовці – 60 років, і яким у зв’язку з підвищенням пенсійного віку пенсії не були призначені, а також обмежити максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання 10 прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Крім того, передбачається визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яким, зокрема, передбачено збільшення пенсійного віку для жінок, збільшення страхового стажу для набуття права на пенсію, обмеження максимального розміру пенсій тощо.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України, а саме Пенсійного фонду України, в тому числі і на покриття дефіциту Фонду.

Міністерством фінансів України прийняття законопроекту не підтримується, з огляду на те, що його реалізація не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

Зазначається, що за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду, лише реалізація норм щодо зниження пенсійного віку та зменшення необхідного страхового стажу потребуватиме додаткових коштів з бюджету Фонду у сумі майже 5 млрд грн на рік, що в свою чергу збільшить видатки державного бюджету на покриття дефіциту Фонду.

Крім того, необхідно зауважити, що в експертному висновку Міністерства фінансів до законопроекту реєстр. № 1205 від 02.12.2014 /про заходи щодо ліквідації дефіциту бюджету Пенсійного фонду України/, зазначено, що за інформацією Міністерства соціальної політики України, скасування Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» /аналогічне положення запропоновано і у законопроекті, який розглядається/ потребуватиме вишукання додаткових коштів державного бюджету у сумі близько 40,7 млрд грн на рік.

Також Міністерством фінансів зауважено, що пенсійна реформа в Україні була запроваджена з метою знівелювання негативного впливу старіння населення України на бюджет Пенсійного фонду, який протягом останніх років є дефіцитним, а також збалансування солідарної системи пенсійного страхування у середньостроковій перспективі.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та / або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловлює зауваження до законопроекту, зазначає про потребу в додаткових фінансових ресурсах для реалізації законодавчої пропозиції та вважає доцільним цей законопроект відхилити.

При цьому, висловлено думку про те, що коригування системи пенсійного забезпечення має базуватися на комплексному аналізі ефективності функціонування пенсійної системи у період після запровадження змін, передбачених Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи».

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про відновлення порушених пенсійних прав деяких категорій громадян (реєстр. № 1017 від 27.11.2014), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Шуфричем Н.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету Пенсійного фонду України).

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (щодо нагороджених грамотами Верховної Ради України) (реєстр. № 1191 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України Бубликом Ю.В., Левченком Ю.В., Осуховським О.І., Іллєнком А.Ю. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» з метою надання права на пенсію за особливі заслуги перед Україною особам, які нагороджені Почесною грамотою Верховної Ради України або Грамотою Верховної Ради України (за чинною редакцією таке право надано, зокрема особам, нагородженим Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР або Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР).

Надання права на пенсію за особливі заслуги перед Україною, передбачає встановлення надбавки до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у розмірі 20 відсотків прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту станом на 01 липня 2013 року пенсії за особливі заслуги перед Україною отримують 4106 осіб, відзначених Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР та 4527 осіб, відзначених Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР (загалом 8633 особи).

За період з 16 липня 1990 року по 18 липня 2013 року Почесною грамотою Верховної Ради України нагороджено 6314 осіб та Грамотою Верховної Ради України 6507 осіб (загалом 12821 особа), тобто кількість осіб, які матимуть право на одержання зазначеної пенсії, збільшується майже у 1,5 рази.

За попередніми розрахунками авторів законопроекту реалізація запропонованих змін потребуватиме додаткових видатків державного бюджету в частині виплати пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, близько 36 млн. грн. на рік.

Міністерством фінансів України прийняття законопроекту не підтримується з огляду на те, що реалізація запропонованих змін призведе до розширення кола осіб, які матимуть право на одержання пенсій за особливі заслуги перед Україною, і, як наслідок, до додаткових витрат Державного бюджету України на пенсійне забезпечення.

Також відмічається, що зважаючи на наявність дефіциту Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, прийняття рішень стосовно підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян має здійснюватися комплексно, виходячи з соціально-економічного становища країни та фінансової спроможності Державного бюджету України.

Всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та / або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (щодо нагороджених грамотами Верховної Ради України) (реєстр. № 1191 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України Бубликом Ю.В., Левченком Ю.В., Осуховським О.І., Іллєнком А.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету щодо дотації Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами).

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо посилення соціального захисту деяких категорій постраждалих громадян (реєстр. № 1337 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Як зазначається у пояснювальній записці, законопроект розроблено з метою вдосконалення порядку надання пільг та компенсацій сім’ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС, виключивши норму щодо встановлення причинного зв’язку смерті такої особи.

Так, законопроектом пропонується надати право неповнолітнім дітям та/або дружині (чоловіку) померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного до категорії 1, незалежно від наявності причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою, а саме:

на отримання пільг, якими він користувався за життя /знижка плати за користування житлом, телефоном тощо/;

на отримання компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю;

на отримання виплати щорічної допомоги на оздоровлення;

на отримання щомісячної компенсації за втрату годувальника;

на призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування та розрахунків, наведених у матеріалах до законопроекту, реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків орієнтовно в обсязі 5,1 млн грн на рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що його реалізація розширить коло одержувачів пільг і компенсацій та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, які не будуть забезпечені фінансовими ресурсами, та зазначається, що джерела покриття таких видатків головним розробником не визначені.

Крім того, Міністерство фінансів України звертає увагу, що питання надання державних соціальних гарантій та поліпшення соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має здійснюватися комплексно, в рамках чинного законодавства у сфері соціального захисту з урахуванням соціально-економічного становища країни та фінансових можливостей Державного бюджету України.

Отже, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно направити на доопрацювання, звернуто увагу на недотримання вимог статті 27 Бюджетного кодексу України щодо подання пропозицій для досягнення збалансованості показників бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо посилення соціального захисту деяких категорій постраждалих громадян реєстр. № 1337 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі на дотацію Пенсійному фонду України для виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, які призначаються за різними пенсійними програмами).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про заходи щодо ліквідації дефіциту бюджету Пенсійного фонду України (реєстр. № 1205 від 02.12.2014), внесений народними депутатами України Головком М.Й., Бубликом Ю.В. Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю. та іншими.

Відмітили:

Запропонованим законопроектом пропонується:

- визнати таким, що втратив чинність Закон України від 08.07.2011 р. № 3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» /передбачає збільшення пенсійного віку для жінок, збільшення страхового стажу для набуття права на пенсію, обмеження максимального розміру пенсій тощо/;

- встановити максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) з урахуванням всіх доплат та надбавок на рівні п’яти мінімальних розмірів пенсій;

- особам, пенсія яким призначена до набрання чинності цим законом і перевищує п’ять мінімальних розмірів пенсій, сплачувати обов’язковий внесок до Пенсійного фонду України у сумі, яка складає різницю між призначеною їм пенсією та п’яти мінімальними розмірами пенсій;

- встановити, що для отримання права на державне пенсійне забезпечення фізичні особи, які надають послуги на території України та/або за її межами, мають бути зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності та сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України, а саме для Пенсійного фонду України, в тому числі і на покриття дефіциту Фонду, а обмеження розміру пенсій матиме наслідком скорочення витрат Пенсійного фонду України і в певній мірі слугуватиме компенсатором додаткових витрат Фонду.

Міністерством фінансів України прийняття законопроекту не підтримується та зазначається, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України (обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних) та не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

Так, за інформацією Міністерства соціальної політики України, скасування Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» потребуватиме вишукання додаткових коштів державного бюджету у сумі близько 40,7 млрд. грн. на рік.

Одночасно необхідно звернути увагу, що у експертному висновку Міністерства фінансів до законопроекту реєстр. № 1087 від 28.11.2014 /про скасування привілеїв у пенсійному забезпеченні/ зазначено, що за інформацією Міністерства соціальної політики України реалізація норм цього законопроекту щодо виплати «спеціальних» пенсій на загальних підставах, тобто, відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» призведе до економії видатків державного бюджету лише у сумі 4,3 млрд грн на рік.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про заходи щодо ліквідації дефіциту бюджету Пенсійного фонду України (реєстр. № 1205 від 02.12.2014), внесений народними депутатами України Головком М.Й., Бубликом Ю.В. Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету Пенсійного фонду України), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про єдині правила пенсійного забезпечення громадян України (реєстр. № 1314 від 09.12.2014), поданий народним депутатом України Пинзеником В.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити, що пенсія за віком, включаючи щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці, які досягли пенсійного віку, призначатиметься всім громадянам України відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

За експертним висновком Міністерства фінансів України законопроект потребує доопрацювання, зважаючи на необхідність детального опрацювання та застосування комплексного підходу до вирішення цього питання, та зазначає, що реалізація законопроекту, у разі його прийняття, не потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України.

Водночас, зазначається, що реалізація положень законопроекту призведе до економії видатків Державного бюджету України (в частині видатків, що передбачаються у державному бюджеті Пенсійному фонду України на дотацію для виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, які призначаються за різними пенсійними програмами).

Крім того, відмічається, що запропонований законодавчий підхід щодо призначення пенсій за віком усім громадянам на загальних підставах не враховує особливості пенсійного забезпечення, передбаченого низкою законодавчих актів, які регулюють порушене питання, і як наслідок, може призвести до двозначності та неясності у трактуванні законодавства.

На думку Міністерства фінансів, незрозумілим є механізм призначення спеціальних пенсій, враховуючи, що умови законопроекту пов’язані лише з призначенням пенсії за віком, у той час як законодавством передбачені й інші види пенсії, зокрема пільгові пенсії, пенсії за вислугу років.

Також зазначається, що автором законопроекту не враховано той факт, що особи, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії відповідно до спеціальних законів України, сплачують із заробітної плати внески до Пенсійного фонду у розмірі вдвічі більшому, ніж одержувачі пенсій на загальних підставах, що є соціально несправедливим.

Слід зауважити, що законопроектом не передбачено внесення змін до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про судоустрій і статус суддів», Митного кодексу України, Постанови Верховної Ради України «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», якими встановлено особливі умови пенсійного забезпечення.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про єдині правила пенсійного забезпечення громадян України (реєстр. № 1314 від 09.12.2014), внесений народним депутатом України Пинзеником В.М., має вплив на показники бюджету (зменшуючи витрати державного бюджету, у тому числі на дотацію Пенсійному фонду України для виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, які призначаються за різними пенсійними програмами).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 215 Податкового кодексу України (щодо зміни ставок акцизного збору на транспортні засоби) (реєстр. № 1243 від 04.12.2014), поданий народними депутатами України Іллєнком А.Ю., Головком М.Й., Осуховським О.І., Марченком О.О., Бубликом Ю.В., Левченком Ю.В., Рудиком С.Я.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується скасувати акцизний податок: на нові автомобілі з об’ємом циліндрів двигуна до 2200 куб. см для бензинових двигунів та 1500 куб. см для дизельних двигунів; на нові транспортні засоби, обладнані для тимчасового проживання людей, з об’ємом циліндрів двигуна до 2200 куб. см для бензинових двигунів та 2500 куб. см для дизельних двигунів, а також збільшити ставки акцизного податку на нові автомобілі з більшим об’ємом двигуна на 19 %, 20 % та 38 %.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запропонована зміна ставок акцизного податку зменшить ціну та збільшить попит на автомобілі з невеликим об’ємом двигуна, а оскільки продажі таких автомобілів значно перевищують продажі автомобілів з великим об’ємом двигуна, то відповідно реалізація законопроекту призведе до втрат доходів бюджету (100 млн грн на рік, виходячи з кількості автомобілів, що були ввезені за 10 місяців 2014 року, та суми акцизного податку, що була сплачена за 11 місяців 2014 року), а відтак не підтримує законопроект.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 215 Податкового кодексу України (щодо зміни ставок акцизного збору на транспортні засоби) (реєстр. № 1243 від 04.12.2014), поданий народними депутатами України Іллєнком А.Ю., Головком М.Й., Осуховським О.І., Марченком О.О., Бубликом Ю.В., Левченком Ю.В., Рудиком С.Я., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо узгодження окремих норм до Закону України «Про вільну (спеціальну) економічну зону «Умань») (реєстр. № 1370 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що протягом наступних п’яти років реалізації на території вільної (спеціальної) економічної зони «Умань» інвестиційних проектів суб’єкти господарювання, які реалізуватимуть інвестиційні проекти на цій території, сплачують податки та збори, визначені Податковим кодексом України, за ставкою в розмірі 75 відсотків від діючої ставки оподаткування відповідного податку чи збору.

Отже, такі суб’єкти звільнятимуться від сплати 25 % відповідних податків і зборів, а відтак реалізація законопроекту матиме негативний вплив на доходи бюджету. При цьому, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що вартісну величину його впливу на дохідну частину бюджету залежатиме, зокрема, від кількості суб’єктів господарювання, які реалізуватимуть інвестиційні проекти на території СЕЗ «Умань».

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 № 843-р затверджено перелік пріоритетних галузей економіки, в яких можуть реалізовуватися інвестиційні проекти, а саме АПК, ЖКК, машинобудування, транспортна інфраструктура, курортно-рекреаційна сфера і туризм, переробна промисловість. При цьому, реалізація таких інвестиційних проектів у зазначених галузях не передбачає жодних територіальних обмежень.

Крім того, на думку Мінфіну, досвід функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку в Україні засвідчив, що надання податкових пільг окремим суб'єктам інвестиційної діяльності не призвело до певних позитивних зрушень в економіці, тому пільговий режим оподаткування таких територій у 2005 році було скасовано, зокрема через викривлення конкуренції, бюджетну неефективність та окремі зловживання.

Зважаючи на наведене, Мінфін не підтримує законопроект.

Водночас, належить відмітити, що на розгляд Верховної Ради України автором цього законопроекту подано системно пов’язаний з ним проект закону «Про вільну (спеціальну) економічну зону «Умань»» (реєстр. № 1369 від 10.12.2014), яким передбачено запровадження пільгового оподаткування для суб’єктів вільної (спеціальної) економічної зони «Умань». Отже, такі законопроекти належить розглядати взаємоузгоджено.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо узгодження окремих норм до Закону України «Про вільну (спеціальну) економічну зону «Умань») (реєстр. № 1370 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки вітчизняної видавничої діяльності) (реєстр. № 1316 від 09.12.2014), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Тарутою С.О., Денисенком В.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, розповсюджувачів книжкової продукції, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного та/або рекламного характеру. При цьому, зазначається, що суми вивільнених коштів (сум податку, які не сплачуються та залишаються в розпорядженні платника податку) спрямовуються таким платником на створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва (надання послуг), запровадження новітніх технологій та/або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі та сплату процентів за ними.

Крім того, проектом закону також передбачається звільнити зазначені операції з постачання та виготовлення продукції видавничої діяльності від оподаткування податком на додану вартість, передбачивши при цьому сплату ПДВ у загальному порядку в разі імпорту поліграфічної продукції.

Слід зазначити, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники доходної частини бюджету. За експертною оцінкою Міністерства фінансів України прийняття законопроекту призведе до зменшення доходів бюджету в частині надходжень податку на прибуток у сумі близько 36 млн грн щороку.

Проте, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Належить зауважити, що Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» підпункт 197.1.25 пункту 197.1 статті 197, до якого законопроектом пропонуються зміни, викладено у новій редакції, зокрема, від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання (передплати) періодичних видань друкованих засобів масової інформації та книжок (крім видань еротичного характеру), учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва, доставки таких періодичних видань друкованих засобів масової інформації на митній території України.

Варто відмітити, що положення законопроекту щодо звільнення від оподаткування окремих суб’єктів господарювання не відповідає принципу побудови системи оподаткування, визначеному підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, згідно з яким усім платникам податків забезпечується рівність перед законом, на що також звертає увагу у своєму експертному висновку Мінфін. На думку Мінфіну, стимулом для розвитку інвестиційної діяльності є наявність сприятливих законодавчих умов для отримання прибутку як такого, в тому числі шляхом дерегуляції підприємницької діяльності, створення неупередженої судової системи, гарантування захисту внесених інвестицій від рейдерських захоплень тощо, а не наявність пільг з податку на прибуток. Крім того, Мінфін зауважує, що оподаткування податком на додану вартість зазначеної продукції при імпорті не відповідає вимогам пункту 1 статті III ГАТТ/СОТ, відповідно до якого внутрішні податки не повинні застосовуватися до імпортованих чи вітчизняних товарів таким чином, щоб створювати захист для вітчизняного виробництва.

Міністерство фінансів України не підтримує законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо підтримки вітчизняної видавничої діяльності) (реєстр. № 1316 від 09.12.2014), поданий народними депутатами України Княжицьким М.Л., Тарутою С.О., Денисенком В.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджету щодо податку на прибуток підприємств).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо розвитку тваринницької галузі агропромислового комплексу) (реєстр. № 1172 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Барвіненком В.Д.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується для цілей оподаткування запровадити нові терміни (такі як «центр заготівлі молока», «доїльна установка»), а також розширити коло суб‘єктів господарювання, шляхом створення додаткової ланки (між громадянами – власниками великої рогатої худоби і переробним підприємством) – центрів заготівлі молока, на які поширюватиметься дія спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Такий спеціальний режим передбачає непряму державну підтримку сільськогосподарських виробників, шляхом надання дозволу сільгосппідприємствам не сплачувати до бюджету суми ПДВ, нарахованих на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів, та в повному обсязі залишати їх у своєму розпорядженні.

Отже, норми законопроекту, в разі їх реалізації, матимуть негативний вплив на дохідну частину бюджету. За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України сума втрат доходів в частині надходжень податку на додану вартість може скласти близько 1,2 млрд гривень.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Непряма державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників за рахунок несплати ПДВ, за інформацією Мінфіну, становить близько 12-13 млрд грн на рік, а за даними Державної фіскальної служби сума недонадходжень ПДВ за 2009-2013 роки становила близько 57 млрд гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект, зауважуючи також, що використання в будь-яких операціях з постачання товарів/послуг суб‘єктів господарювання – посередників не створює сприятливих умов для розвитку галузі, здешевлення продукції та підвищення її якості, а навпаки створює умови для мінімізації податкових зобов‘язань та, як наслідок, зменшення надходжень до бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо розвитку тваринницької галузі агропромислового комплексу) (реєстр. № 1172 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Барвіненком В.Д., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо податку на додану вартість).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування страховиків) (реєстр. № 1091 від 28.11.2014), поданий народним депутатом України Долженковим О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити загальний порядок оподаткування податком на прибуток підприємств щодо страхової діяльності (тобто об’єктом оподаткування визначати прибуток, а не доход від такої діяльності), крім страхової діяльності з довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування, який оподатковуватиметься за нульовою ставкою.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до зменшення надходжень до бюджету податку на прибуток на суму близько 300 млн грн щороку.

Незважаючи на те, що законопроект матиме негативний вплив на показники доходів бюджету, його автором не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На зазначене також звертає увагу Мінфін.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 01.01.2015 р.) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Слід зауважити, що Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» розділ III «Податок на прибуток підприємств» Податкового кодексу України викладено в новій редакції. Відтак, запропонована законодавча ініціатива у поданій редакції не зможе бути реалізованою.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування страховиків) (реєстр. № 1091 від 28.11.2014), поданий народним депутатом України Долженковим О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів в частині податку на прибуток підприємств).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо дотримання принципу соціальної справедливості в пенсійному забезпеченні) (реєстр. № 1279 від 08.12.2014), поданий народним депутатом України Ничипоренком В.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з метою встановлення пенсій народним депутатам України, колишнім членам Кабінету Міністрів України та Президенту України на загальних підставах у порядку, визначеному Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

За експертним висновком Міністерства фінансів України законопроект потребує доопрацювання, зважаючи на необхідність детального опрацювання та застосування комплексного підходу до вирішення цього питання, та зазначає, що реалізація законопроекту призведе до економії видатків Державного бюджету України (в частині коштів, що передбачені на дотацію Пенсійному фонду України для виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами).

Також слід зазначити про те, що положеннями законопроекту не враховано той факт, що особи, які мають право на одержання спеціальних пенсій сплачують із заробітної плати внески до Пенсійного фонду у розмірі вдвічі більшому, ніж одержувачі пенсій на загальних підставах.

Крім того, необхідно звернути увагу, що законопроект не передбачає внесення відповідних змін до інших спеціальних законів, якими встановлені особливі умови нарахування пенсій, а саме: Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України».

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо дотримання принципу соціальної справедливості в пенсійному забезпеченні) (реєстр. № 1279 від 08.12.2014), поданий народним депутатом України Ничипоренком В.М., має вплив на показники бюджету (зменшуючи витрати державного бюджету, зокрема щодо дотації Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо страхового стажу та умов виходу на пенсію) (реєстр. № 1031-3 від 05.12.2014), поданий народним депутатом України Ничипоренком В.М.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується:

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів бюджету Пенсійного фонду України, та, як наслідок, збільшить видатки Державного бюджету України на покриття дефіциту Фонду. Загалом в межах компетенції поданий законопроект не підтримується.

Разом з тим, за інформацією Пенсійного фонду, додаткові видатки на реалізацію поданого законопроекту складуть біля 18,1 млрд грн на рік.

З позиції Міністерства фінансів пенсійна реформа в Україні була запроваджена з метою знівелювання негативного впливу старіння населення України на бюджет Пенсійного фонду, який протягом останніх років є дефіцитним, а також збалансування солідарної системи пенсійного страхування у середньостроковій перспективі.

Відмічається, що подальша реалізація реформи дозволить покращити пенсійне забезпечення пенсіонерів та створить умови для фінансової стабільності Пенсійного фонду і впровадження II рівня пенсійної системи – обов’язкової накопичувальної системи пенсійного страхування. Прийняття запропонованих законопроектом змін поставить в нерівні умови пенсіонерів, яким пенсія вже призначена з урахуванням норм пенсійної реформи.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо страхового стажу та умов виходу на пенсію) (реєстр. № 1031-3 від 05.12.2014), поданий народним депутатом України Ничипоренком В.М., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо відновлення пенсійного віку жінок) (реєстр. № 1031-2 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України Бандуровим В.В., Москаленком Я.М. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується зменшити вік виходу на пенсію після досягнення 55 років для жінок за умови наявності страхового стажу не менше 15 років.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів бюджету Пенсійного фонду України, та, як наслідок, збільшить видатки державного бюджету на покриття дефіциту Фонду, обсяг яких неможливо спрогнозувати через відсутність вихідних даних. Загалом в межах компетенції поданий законопроект не підтримується.

Разом з тим, за інформацією Міністерства соціальної політики України, реалізація поданого законопроекту потребуватиме додаткових коштів з бюджету Фонду у сумі біля 12,7 млрд гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо відновлення пенсійного віку жінок) (реєстр. № 1031-2 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України Бандуровим В.В., Москаленком Я.М., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі на покриття дефіциту Пенсійного фонду України).

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» щодо скасування додаткових пенсій народним депутатам та деяким іншим категоріям осіб (реєстр. № 1239 від 04.12.2014), поданий народними депутатами України Іллєнком А.Ю., Головком М.Й., Осуховським О.І., Левченком Ю.В., Рудиком С.Я. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», виключивши норму щодо права на встановлення пенсій за особливі заслуги перед Україною народним депутатам України, депутатам колишніх Союзу РСР та Української РСР, членам Уряду та Уряду колишньої Української РСР, депутатам всіх рівнів рад, а також особам, відзначених почесним званням «заслужений».

Крім того, запропоновано збільшити до величини нинішньої верхньої межі надбавку до розміру пенсії за особливі заслуги перед Україною, а саме:

- до 40 відсотків Героям України, особам, нагородженим орденом Героїв Небесної Сотні, Героям Радянського Союзу, матерям, які народили п’ятеро і більше дітей (за чинною редакцією – від 35 до 40 відсотків);

- до 35 відсотків ветеранам війни, видатним спортсменам, космонавтам

( за чинною редакцією – від 25 до 35 відсотків);

- до 25 відсотків відзначених почесним званням, державними преміями

( за чинною редакцією – від 20 до 25 відсотків).

Слід зазначити, що чинним законодавством пенсія за особливі заслуги перед Україною встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у розмірі від 20 до 40 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту, за розрахунками Пенсійного фонду України, у частині збільшення розміру надбавки до пенсії потребуватиме вишукання додаткових коштів Державного бюджету України у обсязі 20,6 млн грн на місяць або 247,2 млн грн на рік. При цьому, у частині позбавлення прав на призначення пенсії за особливі заслуги народних депутатів, членів Уряду, осіб, яким присвоєно звання «заслужений», прийняття законопроекту призведе до економії коштів державного бюджету, обсяг якої неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних, оскільки зазначене стосуватиметься новопризначених пенсіонерів.

Отже, згідно вимог статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічні обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Однак, такі матеріали у супровідних документах до законопроекту відсутні.

На думку Міністерства фінансів України, запропоновані у законопроекті розміри надбавок до пенсії, на яку має право особа згідно із Законом України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», не містить об’єктивного підходу та потребує більш детальної градації розмірів пенсій залежно від наявних заслуг перед Україною.

Крім того, відмічається, що встановлення нових розмірів надбавок до пенсії є соціально несправедливим по відношенню до пенсіонерів, яким пенсія уже призначена з урахуванням діючих норм.

Також зазначається, що автором законопроекту, не зазначено орган, яким визначатиметься розмір надбавки. Тому, Міністерство фінансів вважає, що з метою упорядкування питання щодо пенсійного забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною», доцільно визначити єдиний орган, який буде призначати та виплачувати пенсії за особливі заслуги перед Україною, та затвердити відповідну схему визначення розмірів надбавки у залежності від наявних заслуг перед Україною.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» щодо скасування додаткових пенсій народним депутатам та деяким іншим категоріям осіб (реєстр. № 1239 від 04.12.2014), поданий народними депутатами України Іллєнком А.Ю., Головком М.Й., Осуховським О.І., Левченком Ю.В., Рудиком С.Я. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, зокрема Пенсійного фонду України в частині дотації на виплату пенсій за різними пенсійними програмами).

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо диференціації ставки воєнного збору (реєстр. № 1110 від 28.11.2014), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Осуховським О.І., Іллєнком А.Ю., Бубликом Ю.В., Марченком О.О., Головком М.Й.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України пунктом 16-1 щодо запровадження тимчасово (до 1 січня 2016 року) воєнного збору із диференційованою ставкою оподаткування залежно від отриманого доходу платника податку (якщо середньомісячний річний оподатковуваний дохід перевищує 2000 грн., ставка збору становить 0,1 % від об’єкта оподаткування, 2500 грн – 0,2 %, 3000 грн – 0,3 %, 3500 грн – 0,5 %, 4000 грн – 1 %, 4500 грн – 1,5 %, 5000 грн – 2 %, 7000 грн – 2,5 %, 10000 грн – 3 %).

У цьому зв’язку слід звернути увагу, що у Податковому кодексі України вже передбачено пункт 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, яким тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір у розмірі 1,5 % з доходів фізичних осіб, визначених статтею 163 Податкового кодексу України.

Відтак, у разі прийняття законопроекту можуть виникнути юридичні колізії у податковому законодавстві щодо справляння військового збору за чинною ставкою або за новими диференційованими ставками оподаткування, чи за обома ставками у разі трактування двох військових зборів як різних платежів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до втрат доходів державного бюджету, надає зауваження до законопроекту та не підтримує його в запропонованій редакції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо диференціації ставки воєнного збору (реєстр. № 1110 від 28.11.2014), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Осуховським О.І., Іллєнком А.Ю., Бубликом Ю.В., Марченком О.О., Головком М.Й., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення або зменшення доходів державного бюджету від військового збору у зв’язку із можливим неоднозначним трактуванням положень щодо справляння цього збору).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо справляння воєнного збору) (реєстр. № 1115 від 28.11.2014), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Осуховським О.І., Іллєнком А.Ю., Бубликом Ю.В., Марченком О.О., Головком М.Й.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити справляння воєнного збору, що має сплачуватись одноразово на потреби української армії платниками податку, доходи яких згідно з податковою декларацією за 2013 рік перевищують: 500 тис. грн за ставкою 10 %, 1 млн грн – 15 %, 10 млн грн –20 %, 100 млн грн – 25 %. При цьому, законопроектом передбачено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється за правилами, визначеними розділом IV Податкового кодексу України.

Належить звернути увагу, що Законом України від 31.07.2014 р. № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» тимчасово (до 1 січня 2015 року) встановлено військовий збір у розмірі 1,5 % з доходів фізичних осіб, отриманих, зокрема, у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри. Згідно із Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» дію такого збору продовжено до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України та поширено на загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи.

Відтак, у разі прийняття законопроекту можуть виникнути юридичні колізії у податковому законодавстві щодо запровадження нового «військового збору» та його справляння одночасно з вже діючим військовим збором.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту сприятиме збільшенню доходів бюджету, однак надає зауваження до законопроекту та не підтримує його в запропонованій редакції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо справляння воєнного збору) (реєстр. № 1115 від 28.11.2014), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Осуховським О.І., Іллєнком А.Ю., Бубликом Ю.В., Марченком О.О., Головком М.Й., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від військового збору).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про денонсацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї (реєстр. № 0001-2 від 05.12.2014), внесений народними депутатами України Пинзеником В.М., Матіос М.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань європейської інтеграції.

У законопроекті пропонується з 1 липня 2015 року денонсувати Конвенцію між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї, підписані 8 листопада 2012 року та Угоду між Урядом Радянських Соціалістичних Республік і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна, підписану 29 жовтня 1982 року.

Як зазначається у пояснювальній записці, зазначеною Угодою створено сприятливі можливості для виведення за кордон значних сум коштів та для створення різних схем з мінімізації податкових зобов‘язань. Таким чином, законопроект розроблено з метою ліквідації необґрунтованих податкових пільг, передбачених зазначеною Угодою і Конвенцією, що спричиняють негативний вплив як на податкову систему, так і на економіку України в цілому.

Отже, реалізація такого законопроекту може сприяти збільшенню доходів державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту збільшить надходження до державного бюджету, та підтримує законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про денонсацію Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї (реєстр. № 0001-2 від 05.12.2014), внесений народними депутатами України Пинзеником В.М., Матіос М.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про цивільну зброю і боєприпаси (реєстр. №1135-1 від 10.12.2014), внесений народним депутатом України Іллєнком А.Ю., Амельченком В.В., Левченком Ю.В., Рудиком С.Я. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом запропоновано врегулювання правовідносини, що виникають у сфері обігу в Україні вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, зокрема, в частині запровадження нового порядку набуття та використання фізичними і юридичними особами такої зброї.

Слід зазначити, що положеннями законопроекту на Кабінет Міністрів України та окремі органи державної влади (Міністерство юстиції України, Міністерство внутрішніх справ України та інші органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю, визначені чинним законодавством) покладаються повноваження щодо державного регулювання відносин у цій сфері.

Так, зокрема, додаткові повноваження пропонується покласти на Кабінет Міністрів України – щодо забезпечення реалізації державної політики у сфері обігу цивільної зброї та боєприпасів і прийняття нормативно-правових актів в частині реалізації відносин у сфері обігу цивільної зброї та боєприпасів, визначених цим Законом; Міністерство юстиції України – щодо забезпечення формування державної політики у сфері державної реєстрації прав на вогнепальну зброю, забезпечення створення та функціонування Єдиного державного реєстру зброї України (далі – ЄДРЗУ) (в тому числі передбачається створення державного підприємства – Адміністратора такого реєстру, яке належатиме до сфери управління Мін’юсту та здійснюватиме заходи із створення і супроводження програмного забезпечення реєстру та відповідатиме за технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, що містяться у такому реєстрі), ліцензування у сфері обігу цивільної зброї та боєприпасів тощо (статті 6 – 9 та 48 законопроекту); органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державної реєстрації прав на зброю – щодо забезпечення функціонування та наповнення ЄДРЗУ, організації роботи, пов’язаної із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав на зброю, забезпечення внесення інформації до ЄДРЗУ, утилізації і тимчасового зберігання зброї та боєприпасів до неї, видачі збройової картки та дозволу на зброю і заміну основних її частин при ремонті тощо (статті 11, 16, 26, 28 та 31 законопроекту).

Слід зазначити, що реалізація таких додаткових повноважень органами державної влади зумовить необхідність передбачення додаткових коштів державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України та пояснювальній записці до законопроекту.

Поряд з тим, законопроектом передбачається сплата винагороди особі, яка знайшла зброю та здала її до органів Міністерства внутрішніх справ України і виплата, в окремих випадках, оціночної вартості вилученої зброї органами внутрішніх справ її власнику, що також потребуватиме додаткових бюджетних коштів. (стаття 23 та підпункт б пункту 3.1. Прикінцевих положень законопроекту).

Крім того, законопроектом встановлюється, що у приміщеннях та на території державних, комунальних підприємств, установ та організацій, що визначені Кабінетом Міністрів України, діють зони, вільні від зброї, вхід до яких та/або межі їх території повинні бути позначені відповідними інформаційними знаками, а також такі зони мають бути забезпечені озброєною охороною та охоронюваним місцем для тимчасового зберігання зброї. Зазначене також потребуватиме коштів державного та місцевих бюджетів (стаття 37 законопроекту).

У той же час, законопроект шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає запровадження відповідальності у вигляді штрафів від 200 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення законодавства у сфері обігу вогнепальної зброї цивільного призначення, що може мати позитивний вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок додаткових надходжень від стягнення адміністративних штрафів за відповідні правопорушення, у разі їх виявлення.

Поряд з цим, положеннями законопроекту передбачається запровадження ліцензування таких видів господарської діяльності як розробка та/або конструювання цивільної зброї та/або боєприпасів і тимчасове та/або постійне зберігання зброї та боєприпасів, що також призведе до збільшення надходжень державного бюджету.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, ухвалення та реалізація цього Закону потребують виділення незначних коштів з Державного бюджету України виключно для створення Єдиного державного реєстру вогнепальної зброї, якого нині не існує. Усі інші витрати можуть повністю покриватися за рахунок надходжень від обов’язкових платежів, які сплачують власники зброї під час реалізації своїх прав у цивільному обігу зброї.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований авторами законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Так, Міністерством фінансів України відзначено, що згідно положень законопроекту органом ліцензування у сфері обігу цивільної зброї і боєприпасів є Міністерство юстиції України, яке затверджує ліцензійні умови провадження господарської діяльності у сфері обігу цивільної зброї і боєприпасів та порядок контролю за їх додержанням. При цьому контроль за виконанням ліцензійних умов покладається на Міністерство внутрішніх справ України.

Однак, зазначені положення законопроекту не узгоджуються з нормами Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» згідно з якими контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснює орган ліцензування (орган, який видає та переоформлює ліцензії) в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Крім того, Міністерство фінансів України зауважує, що підпунктом 2 пункту п’ятого Прикінцевих положень до законопроекту вносяться зміни, зокрема до Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до яких встановлюється адміністративна відповідальність за порушення вимог щодо обігу вогнепальної зброї цивільного призначення. Однак, які особи матимуть право складати відповідні протоколи про такі адміністративні правопорушення, законопроектом не визначено.

Також, відзначається, що підпунктом 3 пункту п’ятого Прикінцевих положень до законопроекту пропонується запровадити такий вид обов'язкового страхування, як страхування цивільно-правової відповідальності власників вогнепальної зброї та зазначається, що запровадження нових видів обов'язкового страхування не відповідає міжнародній практиці (у більшості країн ЄС використовується обмежена кількість 5-6 видів обов'язкового страхування).

Водночас зауважується, що законопроектом визначаються повноваження органів державної реєстрації прав на зброю та уповноваженого органу Міністерства внутрішніх справ України. При цьому, окремі функції зазначених органів дублюються, так, зокрема, щодо вилучення, а також знищення в установленому порядку зброї.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про цивільну зброю і боєприпаси (реєстр. №1135-1 від 10.12.2014), внесений народним депутатом України Іллєнком А.Ю., Амельченком В.В., Рудиком С.Я. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного і місцевих бюджетів та надходження державного бюджету).

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо захисту прав споживачів природного газу, які використовують газ тільки для приготування їжі) (реєстр. № 1144 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Фурсіним І.Г.

Відмітили:

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» дозволити у разі відмови населення, що використовує природний газ тільки для приготування їжі, від встановлення лічильника газу та здійснювати постачання йому природного газу за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України (згідно чинної редакції зазначеного Закону з 1 січня 2018 року постачання природного газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, у яких природний газ використовується тільки для приготування їжі, здійснюватиметься лише за умови його комерційного обліку).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту створює нерівні умови для населення, що використовує природний газ комплексно, у тому числі для опалення (термін запровадження комерційного обліку з 1 січня 2012 року), а також для населення, що використовує природний газ для підігріву води та приготування їжі (термін запровадження комерційного обліку з 1 січня 2016 року).

За інформацією НАК «Нафтогаз України» станом на 1 листопада 2014 року в житловому фонді України налічується 13,91 млн газифікованих квартир, з них обладнано лічильниками – 9,78 млн, або 70,3 %, у т.ч.:

- з 7,76 млн квартир, де газ використовується комплексно, обладнано лічильниками 7,68 млн, або 99,0 % (оснащення лічильниками цієї категорії споживачів практично завершено);

- з 1,31 млн квартир, де газ використовується газовою плитою та проточним водонагрівачем, з обліком – 0,914 млн, або 69,9 %;

- з 4,85 млн квартир, де газ використовується тільки газовою плитою, з обліком – 1,19 млн, або 24,5 %.

Тому, надання дозволу на відмову від встановлення лічильників природного газу для категорії населення, що використовує газ тільки для приготування їжі, не буде сприяти енергозбереженню та ефективному використанню природного газу.

Враховуючи, що за таких умов може бути недостатньо газу власного видобутку для забезпечення в повному обсязі потреб населення, вказане може призвести до збільшення НАК «Нафтогаз України» обсягів спрямування імпортованого природного газу для потреб населення, і відповідно до необхідності компенсації Компанії з державного бюджету різниці між цінами закупівлі імпортованого природного газу та його реалізації для потреб населення у разі нестачі ресурсу власного видобутку.

У той же час, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

Поряд з цим, Міністерство фінансів зауважує, що прийняття законопроекту не узгоджується із зобов’язаннями України в рамках виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Україною як позичальником та Європейським Союзом як кредитором щодо надання Україні макрофінансової допомоги Європейського Союзу у сумі до 610 мільйонів євро, якими визначено зобов'язання України поширити істотним чином застосування індивідуальних газових лічильників.

Крім того, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.04.2012 № 259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу», Міністерством енергетики та вугільної промисловості разом з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями і суб’єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, затверджено графіки оснащення квартир і приватних будинків, у яких проживає населення, лічильниками газу в розрізі територій, на яких провадять господарську діяльність зазначені суб’єкти в термін до 01.01.2018.

При цьому, встановлення лічильників газу для населення останні роки здійснюється за рахунок інвестиційних програм газорозподільних підприємств.

Зважаючи на зазначене, Міністерством фінансів не підтримується даний законопроект.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України не підтримує прийняття даного законопроекту та висловлює ряд зауважень до нього.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо захисту прав споживачів природного газу, які використовують газ тільки для приготування їжі) (реєстр. № 1144 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Фурсіним І.Г., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ініціативу громадян щодо прийняття нормативно-правових актів та інших рішень органами влади (реєстр. №1140 від 01.12.2014), поданий народним депутатом України Сусловою І.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом визначаються процедури і правила, за якими громадяни отримають право ініціювати розгляд нормативних документів та інших рішень органами державної влади та місцевого самоврядування, шляхом створення та підписання петиції.

Згідно з фінансово-економічним обґрунтуванням до законопроекту реалізація положень законопроекту не потребує збільшення видатків Державного бюджету України.

Однак, статтею 4 законопроекту пропонується на офіційних веб-сайтах суб’єктів владних повноважень створити електронні ресурси для формування петиції. Крім того, статтею 7 законопроекту встановлюються вимоги до інформаційно-телекомунікаційної системи, яка використовується для формування петиції та повинна забезпечувати:

можливість створювати петицію будь-яким громадянином України в режимі реального часу;

візуалізовану інструкцію-маршрутизатор, який дозволить громадянам створювати чи підписати петицію без спеціальних знань комп’ютерної техніки;

зрозуміле для громадянина відображення петиції на моніторі кінцевого пристрою користувача;

зрозумілі інтерактивні діалогові вікна, які дають змогу громадянину реалізувати права передбачені цим Законом;

ідентифікацію особи через встановлені криптографічні носії чи інші захищені ідентифікатори особи;

фіксацію підписання петиції громадянином та збереження даних про результат такого підписання на віддаленому сервері захищеної інформаційно-телекомунікаційної системи;

унеможливлення доступу до результату волевиявлення окремого громадянина – користувача інформації в системі;

заборону для підписання петиції громадянами, щодо яких є обмеження у цьому Законі;

уникнення втручання сторонніх осіб у процедуру ідентифікації особи та підписання петиції;

передачу даних в режимі он-лайн на віддалені захищені сервери інформаційно-телекомунікаційної системи;

зведення, систематизацію та аналіз даних отриманих у результаті процесу підписання петиції громадянами України та висвітлення цих даних в режимі реального часу.

Реалізація таких положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету на створення інформаційно-телекомунікаційних систем суб’єктами владних повноважень.

Крім того, додаткових коштів потребуватиме реалізація положень статті 9 законопроекту, згідно з якими суб’єкт владних повноважень повідомляє ініціаторів петиції протягом п’яти днів з дня її отримання в газетах «Голос України» або «Урядовий кур’єр», якщо питання порушені петицією не входять до компетенції суб’єкта владних повноважень, якому вона була подана і така петиція не розглядалася.

Слід зазначити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, авторами не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

Міністерство фінансів України не підтримує проект закону, зазначаючи, що він потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ініціативу громадян щодо прийняття нормативно-правових актів та інших рішень органами влади (реєстр. № 1140 від 01.12.2014), поданий народним депутатом України Сусловою І.М., є таким, що має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про присяжних виконавців» (реєстр. № 1155 від 02.12.2014), внесений народним депутатом України Мірошниченком Ю.Р.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом передбачено запровадити інститут присяжних виконавців, який є альтернативним до інституту примусового виконання рішень судів та інших органів в Україні.

Зокрема, нормами законопроекту визначаються засади організації та діяльності присяжних виконавців, їхній статус, повноваження, умови виплати винагороди, регламентується здійснення контролю за їх діяльністю.

Присяжний виконавець відповідно до норм законопроекту є спеціально уповноваженою від імені держави особою, на яку покладається виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), визначених Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до норм законопроекту присяжним виконавцем може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у сфері права не менш як три роки, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.

Чисельність присяжних виконавців та адміністративно-територіальну одиницю, на якій розташовується контора присяжного виконавця встановлює уповноважений центральний орган виконавчої влади з розрахунку не більш як одна особа на 10 000 населення.

Разом з тим, для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір отримати свідоцтво про право на здійснення діяльності з виконання рішень, контролю за дотриманням присяжними виконавцями законодавства та підготовки рекомендацій про видачу або анулювання свідоцтва, порушення, проведення чи припинення дисциплінарного провадження стосовно присяжних виконавців утворюється кваліфікаційно-дисциплінарна комісія.

Частиною четвертою статті 7 законопроекту встановлено, що виконання рішень здійснюється присяжним виконавцем на підставі договорів із стягувачами.

Згідно зі статтею 19 законопроекту дії присяжних виконавців з виконання рішення є платними. Винагорода присяжного виконавця встановлюється у розмірі виходячи із суми вимог стягнення за виконавчим документом, або у фіксованих сумах, що стягуються за вчинення виконавчих дій, граничні ставки винагороди присяжного виконавця встановлює Кабінет Міністрів України. Така винагорода стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом. Крім того, законопроектом передбачається, що витрати, пов’язані з виконанням рішення, сплачуються стягувачем шляхом внесення авансового платежу та відшкодовуються в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Присяжний виконавець самостійно несе за свої дії та завдану третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом.

Новелою законопроекту є запровадження страхування цивільно-правової відповідальності присяжного виконавця. Так, зокрема передбачено, що для забезпечення відшкодування шкоди присяжний виконавець до початку своєї діяльності зобов’язаний укласти договір страхування цивільно-правової (майнової) відповідальності перед третіми особами. Мінімальний розмір страхової суми за договором страхування відповідальності присяжного виконавця встановлюється уповноваженим органом виконавчої влади. Франшиза становить один відсоток від страхового відшкодування. Порядок і умови обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності присяжних виконавців встановлюється законом.

Отже, реалізація положень законопроекту, у разі скорочення штатної чисельності державних виконавців в зв’язку із передачею відповідних повноважень та покладення витрат, пов’язаних з організацією і проведенням виконавчих дій на присяжного виконавця, як це зазначено у пояснювальні записці до законопроекту, може призвести до зменшення видаткової частини державного бюджету в частині видатків Державної виконавчої служби України.

Разом з тим, статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невиконання у встановлений термін рішення майнового характеру для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, а у разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника – фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника – юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання.

Оскільки присяжний виконавець, відповідно до поданого законопроекту не уповноважений здійснювати вищезазначені дії, відбудеться зменшення надходжень до загального фонду державного бюджету від виконавчого збору та штрафних санкцій у разі такої не сплати.

Відтак, згідно з частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України до даного законопроекту належить подати фінансово-економічне обґрунтування з відповідними розрахунками та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак така інформація відсутня.

Разом з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що запровадження інституту присяжних виконавців призведе до зменшення видаткової частини державного бюджету за рахунок скорочення чисельності державних виконавців та зменшення доходної частини державного бюджету за рахунок скорочення надходжень від виконавчого збору.

Крім того, Міністерство фінансів відмічає, що передбачене законопроектом встановлення нового виду обов’язкового страхування – страхування цивільно-правової відповідальності присяжного виконавця суперечитиме міжнародній практиці (в країнах Європейського Союзу використовується 5-6 видів обов’язкового страхування) та може призвести до підвищення собівартості надання послуг присяжними виконавцями, а відтак стаття 18 проекту закону потребує доопрацювання, а пункт 4 Прикінцевих положень (зміни щодо страхування цивільно-правової відповідальності присяжного виконавця за шкоду, яку може бути завдано у зв’язку з виконанням його обов’язків) необхідно виключити.

Загалом, Міністерство фінансів України в межах компетенції зазначає, що законопроект потребує доопрацювання.

Слід зазначити, що відповідно до звіту Державної казначейської служби за січень-грудень 2014 року до загального фонду державного бюджету кошти від виконавчого збору надійшли в обсязі 326,7 млн грн, у той час як видатки за бюджетною програмою 3604010 «Керівництво та управління у сфері державної виконавчої служби» були здійсненні в сумі 10 млн гривень.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України в даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про присяжних виконавців» (реєстр. № 1155 від 02.12.2014), внесений народним депутатом України Мірошниченком Ю.Р., має вплив на показники бюджету (оцінка впливу визначатиметься залежно від рівня залучення присяжних виконавців до здійснення виконавчих дій, може зменшити доходну та видаткову частини державного бюджету).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» (щодо забезпечення соціального захисту працівників та членів їх сімей) (реєстр. № 1142 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Вінником І.Ю.

Відмітили:

Законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про міліцію», якими пропонується збільшити розміри одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції.

Зокрема, пропонується встановити, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) працівника міліції не повинен бути меншим 500-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на час виплати цих сум, що на сьогодні відповідатиме 609 тис. грн (за чинною редакцією – допомога встановлюється в розмірі десятирічного грошового забезпечення за останньою посадою та не повинна бути меншою 100-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, або 121,8 тис. гривень).

Крім того, запропоновано здійснювати виплату одноразової грошової допомоги у всіх випадках, передбачених статтею 23 Закону України «Про міліцію», у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов’язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ у розмірах, встановлених від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: у разі встановлення I групи інвалідності – у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, що на сьогодні відповідатиме 304,5 тис. грн; II групи інвалідності – у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, що на сьогодні відповідатиме 243,6 тис. грн та III групи інвалідності – у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, що на сьогодні відповідатиме 182,7 тис. грн (за чинною редакцією – залежно від ступеня втрати працездатності – в розмірі до п’ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою).

При цьому, запропоновані законопроектом положення будуть поширюватись на осіб, залучених до заходів щодо охорони громадського порядку і боротьби із злочинністю, а також на пенсіонерів міліції (норми частини десятої статті 23 Закону).

Прикінцевими положеннями законопроекту передбачається, що у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції до набрання чинності цього Закону одноразова грошова допомога виплачується у розмірі, встановленому цим Законом, особам, яким на день набрання чинності цим Законом не здійснено виплату такої допомоги.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту не впливатиме на дохідну чи видаткову частину Державного бюджету України на поточний рік, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 626 «Деякі питання виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) працівника міліції» було встановлено виділити Міністерству внутрішніх справ 39752 тис. гривень для виплати одноразової грошової допомоги сім’ям, а в разі їх відсутності батькам та утриманцям працівників міліції, які загинули під час безпосередньої участі в антитерористичній операції або померли внаслідок поранень, отриманих під час такої участі, а Міністерству фінансів здійснити зазначені видатки за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Однак, Міністерство фінансів у своєму експертному висновку зауважило, що відповідно до Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415, рішення про виділення коштів з резервного фонду бюджету приймається тільки в межах призначення на цю мету у відповідному бюджеті і втрачає чинність після закінчення відповідного бюджетного періоду.

Отже, реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України на виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), інвалідності працівника міліції /обсяг додаткових видатків залежатиме від фактичної кількості випадків призначення зазначеної допомоги/, про що також зауважило у своєму висновку Міністерство фінансів.

Слід звернути увагу, що постановою Уряду від 05.11.2014 № 626 визначено розмір грошової допомоги, що виплачується сім’ї, а у разі її відсутності батькам та утриманцям працівника міліції, який загинув під час безпосередньої участі в антитерористичній операції або помер внаслідок поранень, отриманих під час такої участі, та прирівняно її до аналогічних виплат військовослужбовцям.

Крім того, пунктом 2 цієї постанови відмічено, що для визначення розміру грошової допомоги, що виплачується сім’ї, а в разі її відсутності батькам та утриманцям працівника міліції, який загинув під час безпосередньої участі в антитерористичній операції або помер внаслідок поранень, отриманих під час такої участі, до грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги, включаються посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та інші щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, премії), але не більш як 5075 гривень у розрахунку на місяць.

Загалом Міністерством фінансів законопроект не підтримується та зауважено про достатність врегулювання порушеного питання постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 626.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» (щодо забезпечення соціального захисту працівників та членів їх сімей) (реєстр. № 1142 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Вінником І.Ю., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» та деяких інших законів України щодо впорядкування виплат жертвам політичних репресій (реєстр. № 1170 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується для осіб, які реабілітовані на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», а саме статті 1 /необгрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами із політичних мотивів/ встановити грошову компенсацію у розмірі однієї мінімальної заробітної плати (встановленої законами України на день її виплати) за кожний місяць позбавлення волі або примусового поміщення у лікувальні заклади репресованих та реабілітованих громадян (чинною редакцією передбачена грошова компенсація у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожний місяць позбавлення волі, але не більш як 75 мінімальних заробітних плат), а також пропонується замінити існуюче обмеження (трьома роками) строку подання заяви про її отримання на безстрокове.

Також, пропонується встановити реабілітованим особам надбавки до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії у відсотках, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, зокрема, особам:

- які реабілітовані відповідно до статті 1 Закону (необгрунтовано засуджені судами або піддані репресіям позасудовими органами із політичних мотивів) – у розмірі 25 відсотків прожиткового мінімуму /на даний час відповідає – 237,25 грн/;

- які реабілітовані відповідно до статті 3 Закону (засліні, вислані з постійного місця проживання та позбавлені майна за рішенням органів державної влади) – у розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму /на даний час відповідає –142,35 грн/.

При цьому, нормами законопроекту розширюється коло осіб, які матимуть право на таке підвищення пенсій, а саме пропонується її виплачувати дружинам (чоловікам), які не одружилися вдруге, померлих осіб, які були реабілітовані відповідно до статтей 1 та 3 Закону, – у розмірі 12 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність /на даний час відповідає – 113.88 грн/.

При цьому, нормами законопроекту передбачається внесення змін також до положень пункту «г» статті 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та статті 47 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в частині скасування права на встановлення підвищень до пенсій громадянам, які необгрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані чинною редакцією передбачено підвищення реабілітованим на 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком (на даний час відповідає – 474,5 грн) та членам їх сімей, яких було примусово переселено – 25 відсотків (на даний час відповідає – 237,25 грн).

Крім того, прикінцевими положеннями законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України здійснити виплату грошової компенсації у повному обсязі тим особам, які не одержали грошової компенсації, а тим, які одержали частину – у повному розмірі, з урахуванням частини виплаченої грошової компенсації.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація потребує додаткових витрат, котрі будуть передбачені у Державному бюджеті на наступний рік. На думку автора законопроекту, компенсувати додаткові витрати державного бюджету необхідно за рахунок перерозподілу активів колишнього Радянського Союзу та виплати компенсації за незаконне позбавлення волі українських громадян, примушування їх до рабської праці, позбавлення зароблених коштів у місцях позбавлення волі, яку пропонується стягнути за вимогою України з винних осіб.

Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» встановлено, що громадянам, які необґрунтовано зазнали політичних репресій і згодом були реабілітовані, проводиться підвищення пенсій або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсій, в розмірі 54,4 гривні, а членам їх сімей, яких було примусово переселено, 43,52 гривні.

За інформацією Пенсійного фонду України, яка зазначена в експертному висновку Міністерства фінансів, для підвищення діючого розміру пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії різним категоріям реабілітованих осіб, необхідно додатково вишукати 15,1 млн грн в рік. При цьому, зауважено, що обсяг витрат для здійснення виплат грошової компенсації за час позбавлення волі або примусового поміщення у лікувальні заклади, забезпечення виплати компенсації за майно без обмеження будь-яким строком неможливо спрогнозувати з прийнятною точністю, оскільки відсутні показники щодо чисельності осіб для обрахунку цих положень законопроекту.

Крім того, враховуючи зазначене, запропоноване законопроектом встановлення реабілітованим надбавок до пенсії та розширення кола осіб, які матимуть право на підвищення пенсій, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Проте, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Міністерство фінансів у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує прийняття поданого законопроекту, зауважуючи, що законопроект потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та його реалізація не буде забезпечена фінансовим ресурсом.

Поряд із цим, Міністерство фінансів відмічає, що вже більше 23 років, протягом яких діє Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», здійснювалися розрахунки з реабілітованими громадянами і на сьогодні майже завершені. Тому, на завершальному етапі розрахунків вважається недоцільним внесення змін до вказаного Закону у частині проведення виплат грошової компенсації за час позбавлення волі або примусового поміщення у лікувальні заклади у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати компенсації, за кожний місяць позбавлення волі протягом усього терміну незаконного ув’язнення, а також зняття обмеження щодо терміну подання заяви про компенсацію і повернення майна, оскільки зазначені зміни можуть призвести до поновлення процесу розрахунків з реабілітованими громадянами, що спричинить нову хвилю звернень громадян, скарг та невдоволень. Крім того, зауважено, що зміна умов і норм загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, Міністерство фінансів відмічає, що термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не узгоджується з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект може бути прийнятий за основу за умови врахування висловлених зауважень, зокрема звернуто увагу, що реалізація законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін і доповнень до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» та деяких інших законів України щодо впорядкування виплат жертвам політичних репресій (реєстр. № 1170 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводиться в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до статті 25 Закону України «Про Національний банк України» (реєстр. № 1146 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Фурсіним І.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується надати Національному банку України можливість конвертувати заборгованість в субординований борг комерційного банку та/або викуп цінних паперів комерційного банку (в тому числі, акції облігації), у разі неможливості комерційним банком вчасно повернути кошти, виділені як рефінансування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету. При цьому, Мінфін вважає, що законопроект потребує погодження з Національним банком України з огляду на статтю 55 Закону України «Про Національний банк України». Крім того, Мінфін зазначає, що законопроект не може бути підтриманий у запропонованій редакції, зауважуючи, що згідно з постановою Національного банку України від 25.09.2014 р. № 602 «Про заходи щодо забезпечення повернення кредитів, наданих Національним банком України» НБУ має право з урахуванням монетарних можливостей прийняти рішення про заміну істотних умов кредитних договорів, укладених під програми фінансового оздоровлення та для збереження ліквідності банків, щодо процентної ставки, строку дії кредитних договорів та графіка повернення заборгованості, переліку забезпечення, а також обмежень та вимог щодо діяльності банку.

Слід зазначити, що неповернення комерційними банками Національному банку України коштів, які були ним надані як рефінансування, може негативно вплинути на фінансові результати діяльності НБУ. Зважаючи, що згідно із статтею 5-1 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України перераховує до державного бюджету 50 відсотків прибутку до розподілу, реалізація зазначеного законопроекту може призвести до недонадходження таких коштів до державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 25 Закону України «Про Національний банк України» (реєстр. № 1146 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Фурсіним І.Г., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету щодо коштів, що перераховуються Національним банком України).

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету та

потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про державну підтримку жінок, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня» (реєстр. № 1052 від 27.11.2014), внесений народними депутатами України Фельдманом О.Б., Денисенком А.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом передбачається визначити основні напрями державної політики популяризації материнства, підстави та критерії присвоєння почесного звання України «Мати-героїня», а також встановлюються додаткові соціальні пільги та компенсаційні виплати жінкам, яким присвоєно таке звання.

Так, пропонується встановити, що центральні органи виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у соціальній сфері розроблюють та затверджують відповідні цільові державні програми щодо популяризації материнства і належної соціальної підтримки багатодітних сімей та жінок, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня». Фінансове забезпечення таких програм має здійснюватися, зокрема за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів.

Крім того, законопроектом передбачається надання жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня» гарантованих державою пільг та компенсацій, а саме: одноразової грошової винагороди; першочергового забезпечення жилими приміщеннями (для тих, хто потребує поліпшення житлових умов); права на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми; права на пенсію за особливі заслуги перед Україною; права на щорічне безоплатне медичне обслуговування, диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах; права на безоплатне забезпечення санаторно-курортними путівками один раз на рік; безоплатного позачергового зубопротезування; щомісячної доплати у розмірі 50 відсотків від пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії; безоплатного проїзду один раз на рік до будь-якого пункту України і назад автомобільним або залізничним транспортом з правом першочергового придбання квитків; 50-відсоткової знижки плати за користування житлом, комунальними послугами у межах середніх норм споживання, передбачених законом, телефоном; відшкодовування 50 відсотків вартості палива, придбаного в межах установлених норм, особам, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення.

Також встановлюється, що відповідні додаткові заходи і розмір компенсаційних виплат визначатиметься Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України вважає прийняття законопроекту недоцільним, оскільки реалізація його положень потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів і не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

За орієнтовними розрахунками Мінфіну реалізація запропонованих законопроектом пільг та виплат жінкам, яким присвоєно почесне звання (виплати одноразової винагороди спадкоємцям жінок, яким присвоєно почесне звання, встановлення щомісячної доплати у розмірі 50 відсотків від пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, позачергове зубопротезування, безоплатний проїзд автомобільним або залізничним транспортом, санаторно-курортне забезпечення тощо) потребуватиме щороку додаткового виділення майже 1,0 млрд грн бюджетних коштів.

Міністерством фінансів зауважується, що встановлення додаткових соцiальних гарантiй жiнкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», та здiйснення вiдповiдних витрат має реалізовуватися за рахунок коштiв державного та мiсцевих бюджетiв. При цьому положеннями законопроекту, такі видатки не розмежованi за рівнями бюджету, що, у свою чергу, у разi прийняття законопроекту може призвести до порушення вимог статтi 85 Бюджетного кодексу України, якою заборонено здiйснювати впродовж бюджетного перiоду видатки на одну мету одночасно з рiзних бюджетiв.

Kpiм того, зазначається, що реалiзацiя запропонованих норм призведе до розширення перелiку категорiй громадян, якi матимуть право на пiльги, компенсацiї, доплати, а в умовах необхiдностi упорядкування надмiрно розгалуженої системи пiльг, забезпечення її адресностi, а також зважаючи на наявнiсть дефiциту Пенсiйного фонду, який покривається за рахунок коштiв Державного бюджету України, прийняття будь-яких змiн до законодавчих актів України, якi розширюють перелiк пiльгових категорiй громадян, та прийняття рiшень, якi потребуватимуть додаткових видаткiв з державного бюджету, у т.ч. на пенсiйне забезпечення, є економiчно необrрунтованим.

Також, у висновку Мінфіну відмічається, що положення законопроекту якими встановлюється можливість присвоєння жiнкам почесного звання «Мати-героїня» посмертно, може призвести до отримания вiдповiдних пiльг та компенсацiйних виплат родичами (спадкоємцями) померлих жiнок, що також потребуватиме видiлення додаткових бюджетних коштів. Проте, на даний час вiдсутнi законодавчi пiдстави для визначення механiзму отримання одноразової винагороди, пiльг та компенсацiйних виплат спадкоємцями померлих жiнок, яким було присвоєно почесне звання України «Мати-героїня».

Водночас, отримання родичами (спадкоємцями) винагород, пiльг, компенсацiйних виплат за почесне звання України «Мати-героїня» не вiдповiдає суті цiєї державної нагороди – безпосередня вiдзнака особистих заслуг жiнок у народженнi та вихованнi дiтей.

Відмічено, що на даний час деякi iз запропонованих норм (надання житлових примiщень, права на пенсiю за віком пiсля досягнення 50 pоків, право на пенсiю за особливi заслуги перед Україною, безоплатне медичне обслуговування у державних та комунальних закладах, затвердження вiдповiдних державних цiльових програм) законодавчо врегульованi.

Зважаючи на вищевикладене, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Необхідно відмітити, що відповідно до Указу Президента України від 25 грудня 2007 року № 1254 починаючи з 1 січня 2008 року, засновано винагороду жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня». Згідно з вказаним Указом винагорода для жінок, яким присвоєно таке почесне звання, виплачується у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня року, в якому призначено почесне звання. У Державному бюджеті України такі виплати передбачаються щороку, починаючи з 2009 року.

У 2015 році розмір такої винагороди становить 11760 гривень. У Державному бюджеті України на 2015 рік у складі видатків Міністерства соціальної політики за бюджетною програмою 2501130 «Одноразові виплати жінкам, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», інвалідам і непрацюючим малозабезпеченим особам та особам, які постраждали від торгівлі людьми» передбачені видатки в обсязі 68,8 млн гривень.

Висновок Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про державну підтримку жінок, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», внесений народними депутатами України Фельдманом О. Б., Денисенком А. П. та іншими (реєстр. №1052 від 27.11.2014):

- має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами Бюджетного кодексу, насамперед забезпечивши дотримання вимог частини другої статті 85 Кодексу.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про відкликання народного депутата України (реєстр. № 1032 від 27.11.2014), внесений народним депутатом України Батенком Т.І.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити порядок та підстави відкликання виборцями народного депутата України.

Згідно із частиною першою статті 11 законопроекту, найвищим органом з організації та проведення голосування, вирішення інших питань, пов'язаних з відкликанням народного депутата України, є Центральна виборча комісія. Поряд з тим, для організації та проведення голосування про відкликання народного депутата України утворюються відповідно окружна та дільничні комісії, діяльність яких регламентується Законом України «Про вибори народних депутатів України».

Зважаючи на таке, фінансове забезпечення діяльності комісій, зокрема, оплата праці членів комісій, оплата конкретного обсягу публікацій в місцевій пресі, виступів по радіо та місцевому телебаченню для народного депутата та організація проведення голосування потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Відповідно до статті 22 законопроекту видатки з організації відкликання народного депутата України здійснюються за рахунок державних коштів, що виділяються Центральною виборчою комісією в межах кошторису витрат, затвердженого у встановленому законом порядку.

Ймовірно йдеться про кошти державного бюджету, які є складовою державних коштів (що відповідно за своїм змістом включають набагато ширший перелік коштів держави). Відтак, термін «державні кошти» не є тотожним терміну «кошти державного бюджету», що слід врахувати при доопрацюванні законопроекту. Крім того, на виконання вимог частини першої статті 47 Бюджетного кодексу порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів встановлено Постановою Кабінету Міністрів України (від 28 лютого 2002 року № 228), а не законом, як передбачається у зазначеній статті.

Загалом положення статті 22 законопроекту суперечить статті 95 Конституції України та Бюджетному кодексу України, де встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету. Оскільки, згідно з бюджетним законодавством, Центральна виборча комісія затверджує кошторис за кожною з бюджетних програм і лише в обсягах, що встановлені законом про державний бюджет на відповідний рік, то видатки на організацію відкликання народного депутата України мають бути визначені у законі про Державний бюджет України.

При цьому, в порушення частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, автором не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

Термін набрання чинності законом не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу, згідно з якою Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація Закону потребуватиме значних додаткових видатків з державного бюджету на забезпечення проведення процедури відкликання народного депутата, вартісну оцінку яких за відсутності фінансово-економічного обґрунтування неможливо провести.

Водночас, Мінфін звертає увагу, що автором законопроекту не запропоновані зміни до частини п’ятої статті 1 Закону України «Про статус народного депутата України» щодо збереження довічного статусу народного депутата України. За таких умов, звання народного депутата України буде зберігатися довічно і за тими, кого було відкликано. Це, в свою чергу, призведе до збільшення кількості осіб, на яких поширюватиметься дія статті 20 Закону України «Про статус народного депутата України», а саме, право на призначення пенсії відповідно до норм цієї статті, обрахування стажу, безкоштовне медичне обслуговування тощо, що також спричинить додаткове навантаження на державний бюджет.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно відхилити.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про відкликання народного депутата України (реєстр. №1032 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Батенком Т.І., є таким, що має вплив на показники бюджету (призводить до збільшення видатків державного бюджету) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету з питань правової політики та правосуддя при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність із Бюджетним кодексом України, зокрема, замінивши по тексту слова «державні кошти» словами «кошти державного бюджету» у відповідних відмінках та у статті 22 слова «у встановленому законом порядку» – словами «у встановленому порядку».

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про порядок імпічменту Президента України (реєстр. № 1097 від 28.11.2014), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Тимошенко Ю.В.

Відмітили:

Законопроект визначає правові та організаційні засади процедури імпічменту Президента України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України. При цьому, статтею 34 законопроекту визначається, що фінансове забезпечення діяльності комісії та виділення для її роботи службових приміщень, засобів діловодства, зв'язку й транспорту здійснюються Апаратом Верховної Ради України у межах кошторису видатків, передбачених на здійснення повноважень Верховної Ради України.

Водночас, згідно із статтею 7 законопроекту для проведення розслідування обставин вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину Верховна Рада України утворює комісію, до складу якої поряд з народними депутатами України входять один прокурор і троє спеціальних слідчих. Такі особи відряджаються до Верховної Ради України на час роботи комісії та отримують заробітну плату (включаючи надбавки та доплати) у розмірі, встановленому за їх основним місцем роботи за рахунок коштів передбачених на утримання Верховної Ради України, як передбачається статтею 32 законопроекту.

Слід зауважити, що таке положення не узгоджується з бюджетним законодавством. У відповідності із статями 23 та 48 Бюджетного кодексу будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення та тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Крім того, статтею 51 Бюджетного кодексу визначено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати (грошового забезпечення), затвердженого для бюджетних установ у кошторисах.

Відтак, виплата заробітної плати з усіма доплатами працівникам, що не враховані у чисельності працюючих Верховної Ради України, не відповідає зазначеним вище вимогам Бюджетного кодексу та зумовлює потребу у додаткових видатках на утримання Верховної Ради України. Водночас, може утворитися економія за такими коштами в установах, де зберігаються відповідні посади. Тому, доцільно визначити інший спосіб оплати праці відряджених до комісії осіб, продовжуючи її здійснення за основним місцем роботи або шляхом відшкодування таких витрат Верховній Раді України.

З огляду на наведене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, авторами не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

Міністерство фінансів України зазначає, що законопроект потребує необхідних фінансово-економічних розрахунків, оскільки його реалізація у разі прийняття потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про порядок імпічменту Президента України (реєстр. № 1097 від 28.11.2014), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Тимошенко Ю.В., є таким, що має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення та/або перерозподілу видатків державного бюджету).

2. Рекомендувати Комітету з питань правової політики та правосуддя при доопрацюванні законопроекту статтю 32 привести у відповідність до статей 23, 48, 51, Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації (реєстр. № 1313 від 09.12.2014), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Даним законопроектом встановлюються особливості державних закупівель енергосервісу. Так, зокрема, визначається, що державні закупівлі енергосервісу здійснюються за процедурами державних закупівель в порядку, встановленому Законом України «Про здійснення державних закупівель» з урахуванням особливостей, визначених даним законопроектом, відповідно до яких його положення застосовуються до всіх державних закупівель енергосервісу, за умови що вартість предмета закупівлі (без урахування податку на додану вартість) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень.

Також законопроектом визначаються такі терміни як «енергосервіс» та «енергосервісний договір», відповідно до яких, під енергосервісом розуміється комплекс заходів, спрямованих на скорочення споживання та (або) витрат замовника енергосервісу на оплату паливно-енергетичних ресурсів, житлово-комунальних послуг порівняно до споживання за відсутності таких заходів, а під енергосервісним договором - договір предметом якого є здійснення енергосервісу виконавцем енергосервісу, оплата якого здійснюється за рахунок досягнутого в результаті здійснення енергосервісу скорочення суми витрат замовника енергосервісу (порівняно до витрат, які були б понесені за відсутності енергосервісу) на оплату паливно-енергетичних ресурсів, житлово-комунальних послуг.

При цьому, передбачений енергосервісним договором рівень скорочення споживання та (або) витрат замовника енергосервісу на оплату паливно-енергетичних ресурсів, житлово-комунальних послуг має становити не менше 20 %, а щорічні платежі виконавцю енергосервісу за енергосервісним договором мають становити не більше 90 % суми щорічного скорочення витрат замовника, яка визначатиметься як різниця між базовим рівнем споживання паливно-енергетичних ресурсів та житлово-комунальних послуг та фактичним рівнем споживання паливно-енергетичних ресурсів, житлово-комунальних послуг помножена на діючі у періоді, за який здійснюється розрахунок, ціни (тарифи) на оплату паливно-енергетичних ресурсів, житлово-комунальних послуг. Пропонується встановити, що строк дії енергосервісного договору має становити від 3 до 15 років тощо.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відзначає, що його положення не узгоджується із законами, що регулюють бюджетні відносини. Так зазначається, що частиною другою статті 6 «Істотні умови енергосервісного договору» законопроекту пропонується покласти на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, повноваження стосовно затвердження істотних умов енергосервісного договору, а саме погодження питань рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг, строку дії та порядку здійснення оплати за відповідними договорами.

У той же час, враховуючи, що державні закупівлі здійснюються розпорядниками за рахунок бюджетних коштів, запропонована норма не узгоджується із положеннями статей 22 та 51 Бюджетного кодексу України щодо повноважень головного розпорядника бюджетних коштів в частині:

управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінки ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організації та координації роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі;

встановлення обґрунтованих лімітів споживання, зокрема електричної та теплової енергії, водопостачання, водовідведення, природного газу, які споживаються бюджетними установами.

Крім того, Міністерством фінансів України зауважується, що до його повноважень відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, не відносяться повноваження щодо формування державної політики у сфері впровадження енергозберігаючих заходів, у тому числі погодження питань рівня споживання паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг, строку дії та порядку здійснення оплати за відповідними договорами (абзац третій частини другої статті 6 законопроекту).

Також, Міністерство фінансів зазначає, що у даному законопроекті не закладені норми, які передбачали б в першу чергу, вигоди держави. Так, відповідно до положень законодавчої ініціативи переможець визначається в залежності від розміру зменшення плати за енергоносії, а вся економія йде на оплату енергосервісній компанії. При цьому, плата за послуги енергосервісній компанії дисконтова на облікову ставку НБУ, що може призвести до збільшення витрат бюджетних установ.

Поряд з цим, положеннями законопроекту встановлюється, що при достроковому розірванні енергосервісного договору за ініціативою замовника енергосервісу, замовник енергосервісу має відшкодувати виконавцю енергосервісу збитки, завдані внаслідок дострокового розірвання енергосервісного договору, що також потребуватиме вишукування додаткових коштів державного та місцевих бюджетів у разі розірвання таких договорів бюджетними установами.

Загалом, за результатами проведеної експертизи зазначеного законопроекту Міністерство фінансів України зазначає, що даний законопроект має вплив на показники бюджету та потребує доопрацювання.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту висловлює ряд зауважень та пропозицій до нього. Так, зокрема, запропоновано розглянути можливість апробації пропонованого у законопроекті механізму енергомодернізації шляхом реалізації низки пілотних проектів, що дозволило б підтвердити ефективність цього механізму на практиці та усунути недоліки, які в подальшому могли б здійснювати негативний вплив при його поширенні на весь масив бюджетних установ.

Крім того, звернуто увагу на необхідність більш чіткого визначення терміну «енергосервіс», зі змісту якого, зокрема, неможливо повною мірою визначити сукупність заходів, кінцевим результатом яких очікується скорочення витрат замовника енергосервісних послуг на споживання паливно-енергетичних ресурсів та (або) комунальних послуг і який дозволяє включати до цих заходів досить широкий перелік заходів, наприклад, організаційних, консультативних, інформаційних тощо.

Також, Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України зауважується, що докладного обґрунтування потребує зміст окремих пропозицій статті 5 законопроекту, згідно з якими: «передбачений енергосервісним договором рівень скорочення споживання та (або) витрат замовника енергосервісу на оплату паливно-енергетичних ресурсів, житлово-комунальних послуг має становити не менше 20 %»; «щорічні платежі виконавцю енергосервісу за енергосервісним договором мають становити не більше 90 % суми щорічного скорочення витрат замовника»; «строк дії енергосервісного договору має становити від 3 до 15 років».

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації (реєстр. № 1313 від 09.12.2014), поданий народними депутатами України О.В. Ляшком, В.В. Галасюком та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів).

2. Рекомендувати Комітету з питань промислової політики та підприємництва при доопрацюванні цього законопроекту, узгодити його положення з вимогами Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про відродження унікального Символу православ’я – церкви Богородиці (Десятинної) в місті Києві (реєстр. № 1067 від 27.11.2014), внесений народним депутатом України Мірошниченком Ю.Р.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань культури і духовності.

Законопроектом пропонується на законодавчому рівні вирішити питання про відродження унікального Символу православ’я – церкви Богородиці (Десятинної) із створенням Національного православного комплексу.

Статтею 3 проекту закону визначається, що відродження унікального Символу православ’я – церкви Богородиці (Десятинна) та створення Національного православного комплексу має бути завершено до відзначення в Україні у 2018 році 1030-річчя хрещення Київської Русі.

Так, зокрема законопроектом передбачається спроектувати і збудувати Національний православний комплекс на території пам’ятки археології національного значення «Місто Володимира – дитинець стародавнього Києва з фундаментами Десятинної церкви», збудувати Національний музей древнього храму, завершити археологічні дослідження, створити на території Національного православного комплексу Духовно-просвітницький центр православної культури, передбачивши в його складі навчальний заклад та бібліотеку.

А також, пропонується передбачити в межах Національного православного комплексу можливість відправлення релігійних потреб, функціонування монастиря, екскурсійного відвідування та проведення протокольних заходів.

При цьому, пунктом другим Прикінцевих положень законопроекту пропонується надати доручення для Кабінету Міністрів України на здійснення заходів для досягнення мети законопроекту, серед яких передбачити у проектах державного бюджету на 2015, 2016 і 2017 роки кошти, необхідні для створення Національного православного комплексу.

Відтак, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та міського бюджету міста Києва, зокрема для проектування і будівництва Національного православного комплексу, завершення археологічних досліджень церкви Богородиці (Десятинної), будівництва Національного музею древнього храму, створення Духовно-просвітницького центру православної культури разом з навчальними закладами і бібліотекою та виконання інших заходів передбачених законопроектом.

Проте, автором законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується прийняти проект закону без відповідних розрахунків, враховуючи загальнонаціональне значення відродження унікального Символу православ’я – церкви Богородиці (Десятинної) із створенням Національного православного комплексу. При цьому, зазначається, що необхідні фінансово-економічні розрахунки та обсяг бюджетних коштів має запропонувати Організаційний комітет із створення Національного архітектурно-історичного, духовно-символічного, православного комплексу із відродженням унікального Символу православ’я – церкви Богородиці (Десятинної) в місті Києві.

Отже, суб’єктом законодавчої ініціативи в порушення вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 93 Регламенту Верховної Ради України не подано фінансово-економічне обґрунтування з відповідними розрахунками та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Проте, термін набрання чинності законом визначений у законопроекті, не узгоджується з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Разом з тим, слід звернути увагу, що статтею 35 Конституції України та статтею 5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» встановлено, що церква (релігійні організації) в Україні відокремлена від держави, держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії.

Враховуючи зазначені норми законодавства, Бюджетний кодекс України не містить вимог щодо видаткових повноважень державних та місцевих бюджетів в частині діяльності релігійних організацій.

За висновком Міністерства фінансів України прийняття законопроекту не підтримується та вплине на видаткову частину бюджетів.

Крім того, Міністерством фінансів України звернуто увагу на вимоги діючого законодавства щодо діяльності релігійних організацій.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про відродження унікального Символу православ’я – церкви Богородиці (Десятинної) в місті Києві (реєстр. № 1067 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Ю.Р. Мірошниченком має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами Бюджетного кодексу України, зваживши на запропоновані у законопроекті напрями діяльності Національного православного комплексу.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

б) опосередкований

1.2.62. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (щодо виключення Державного племзаводу «Плосківський» з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації) (реєстр. № 1227 від 03.12.2014), поданий народним депутатом України Різаненком П.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується виключити з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, Державний племзавод «Плосківський», органом управління якого є Міністерство аграрної політики України.

Автором законопроекту у пояснювальній записці зазначено, що метою прийняття законопроекту є створення умов для подальшої приватизації Державного племзаводу «Плосківський», збереження якого у державній власності економічно недоцільно, та розпаювання земель зазначеного підприємства для забезпечення прав членів трудового колективу на одержання земель.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не потребуватиме видатків бюджету, і вважає, що законопроект може бути розглянутий Верховною Радою України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (щодо виключення Державного племзаводу «Плосківський» з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації) (реєстр. № 1227 від 03.12.2015), поданий народним депутатом України Різаненком П.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від приватизації державного майна у разі приватизації відповідного підприємства).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (щодо удосконалення процедур стягнення штрафів, накладених за порушення законодавства на ринку цінних паперів) (реєстр. № 1102 від 28.11.2014 року), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Осуховським О.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом передбачається, зокрема віднести постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів у вигляді штрафу, ухвалених за результатами розгляду уповноваженими особами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку справ про порушення законодавства на ринку цінних паперів, до виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття підвищить дисциплінованість учасників фондового ринку, а також забезпечить оперативне надходження до державного бюджету суми штрафів, накладених за порушення законодавства на ринку цінних паперів, які сплачуються у добровільному порядку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект підтримується, а реалізація його положень не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (щодо удосконалення процедур стягнення штрафів, накладених за порушення законодавства на ринку цінних паперів) (реєстр. № 1102 від 28.11.2014), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Осуховським О.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів в результаті застосування заходів примусового стягнення штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень).

1.2.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зняття регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства в Україні та стимулювання інвестицій) (реєстр. № 1058 від 27.11.2014), поданий народними депутатами України Кужель О.В., Рябчиним О.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

З метою зняття регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства в Україні (далі – ДПП) та стимулювання інвестицій даним законопроектом пропонується внести відповідні зміни до законів України «Про державно-приватне партнерство», «Про угоди про розподіл продукції», «Про управління об’єктами державної власності», «Про концесії», «Про оренду державного та комунального майна», «Про приватизацію державного майна», «Про здійснення державних закупівель», «Про особливості здійснення закупівель в окремих сферах господарської діяльності» і «Про міжнародне приватне право».

При цьому, змінами до статті 18 Закону України «Про державно-приватне партнерство» пропонується розширити перелік видів державної підтримки здійснення ДПП, передбачивши виплату приватному партнеру платежів, визначених договором, укладеним в рамках ДПП, зокрема, плати за готовність (доступність) об’єкту ДПП до експлуатації (використання), тощо.

Також змінами до статті 20 цього Закону передбачається визначити, що протягом строку дії договору ДПП буде застосовуватися законодавство, чинне на момент укладання такого договору, крім законодавства, що зменшує розміри податків і зборів або скасовує їх, послабляє процедури державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності або пом’якшує відповідальність приватного партнера.

Крім того, змінами до статей 1 і 12 Закону України «Про концесії» пропонується, що:

– концесієдавець на безоплатній основі надаватиме концесіонеру право створювати (побудувати) об’єкт концесії або його поліпшувати;

– концесійний платіж може вноситися концесіонером шляхом передачі нових об’єктів, створених ним за власний рахунок, у власність концесієдавцю.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту може призвести до недонадходження коштів бюджету від концесійних платежів та потребувати додаткових видатків бюджету для здійснення виплат приватному партнеру. Враховуючи вплив положень законопроекту на доходну та видаткову частини бюджету, Мінфін не підтримує законопроект у запропонованій редакції.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зняття регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства в Україні та стимулювання інвестицій) (реєстр. № 1058 від 27.11.2014), поданий народними депутатами України Кужель О.В., Рябчиним О.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від концесійних платежів залежно від умов концесійного договору та від податків у разі прийняття змін до податкового законодавства щодо підвищення податкового навантаження, може потребувати додаткових витрат бюджетів у разі необхідності виплати відповідних платежів приватному партнеру згідно з договором).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.65. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері економічної конкуренції, а саме обігу: молока, цукру, зерна тощо (реєстр. № 1038 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до деяких статей Кодексу України про адміністративні правопорушення та статей 6, 52 і 55 Закону України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до яких значно підвищити розміри штрафів за вчинення адміністративних правопорушень у сфері економічної конкуренції.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від таких штрафів належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину державного бюджету через збільшення розмірів штрафів за вчинення відповідних правопорушень. Загалом Мінфін в межах компетенції підтримує даний законопроект.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері економічної конкуренції, а саме обігу: молока, цукру, зерна тощо (реєстр. № 1038 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

1.2.66. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про зупинення дії Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав (реєстр. № 1204 від 02.12.2014), внесений народними депутатами України Левченком Ю.В., Осуховським О.І., Іллєнком А.Ю., Бубликом Ю.В., Марченком О.О., Головком М.Й.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет у закордонних справах.

Даним законопроектом пропонується зупинити дію Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав, підписану 8 грудня 1991 року і ратифіковану Постановою Верховної Ради України від 10 грудня 1991 року № 1958-XII.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету. Загалом Мінфін підтримує прийняття даного законопроекту, оскільки це сприятиме захисту національних інтересів та суверенітету України.

Водночас, належить відмітити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» за бюджетною програмою «Внески до бюджету СОТ та Єдиного бюджету органів СНД» (код 1201020) загалом встановлено бюджетні призначення у сумі 12,5 млн гривень. Тому у разі прийняття зазначеного законопроекту Уряд матиме юридичні підстави не спрямовувати кошти на внески до Єдиного бюджету органів СНД (якщо такі кошти передбачені у зазначеній програмі на поточний рік) і не планувати відповідні видатки державного бюджету надалі.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про зупинення дії Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав (реєстр. № 1204 від 02.12.2014), внесений народними депутатами України Левченком Ю.В., Осуховським О.І., Іллєнком А.Ю., Бубликом Ю.В., Марченком О.О., Головком М.Й., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету у разі передбачення відповідних коштів у державному бюджеті).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

1.2.67. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (щодо заборони експорту лісоматеріалів дуба) (реєстр. № 1096 від 28.11.2014), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Осуховським О.І., Іллєнком А.Ю., Бубликом Ю.В., Марченком О.О., Головком М.Й.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується заборонити експорт лісоматеріалів та пиломатеріалів цінних та рідкісних порід дерев, а також лісоматеріалів дуба.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 29, пункту 2 частини першої статті 64 та пункту 2 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, зараховується у розмірі 50 % до державного бюджету та 50 % до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів і міських бюджетів міст Києва та Севастополя.

Відтак, реалізація даної законодавчої ініціативи може мати вплив на зменшення доходної частини загального фонду державного і відповідних місцевих бюджетів, у разі зменшення рубок головного користування, на що також вказує у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України, однак, вартісну величину впливу на дохідну частину бюджетів визначити неможливо через відсутність фінансово-економічних розрахунків.

Міністерство фінансів України не заперечує щодо прийняття такого законопроекту, зазначаючи, що за даними Державної фіскальної служби України, ліс, що вирубується, майже не надходить на підприємства для його подальшої переробки, а практично повністю експортується як деревина, тому ситуація, що склалася з експортом лісоматеріалів, має негативні наслідки для держави в контексті економічного, екологічного та соціального аспектів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (щодо заборони експорту лісоматеріалів дуба) (реєстр. № 1096 від 28.11.2014), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Осуховським О.І., Іллєнком А.Ю., Бубликом Ю.В., Марченком О.О., Головком М.Й., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих доходів щодо рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, у разі зменшення рубок головного користування).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.68. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про мораторій на проведення перевірок суб‘єктами господарювання (реєстр. № 1054 від 27.11.2014), поданий народними депутатами України Мисиком В.Ю., Денисенком А.П., Писаренком В.В., Святашем Д.В., Фельдманом О.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

У законопроекті пропонується встановити, що на період до 31 грудня 2019 року органи і посадові особи, уповноважені законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, зобов’язані припинити проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, крім перевірок за поданням суб'єктом господарювання до відповідного органу письмової заяви про проведення перевірки за його бажанням.

На думку суб’єктів права законодавчої ініціативи, прийняття даного законопроекту сприятиме розвитку підприємницької діяльності, що, в свою чергу, призведе до позитивного впливу на вітчизняну економіку, створення нових робочих місць та наповнення Державного бюджету України.

Разом з тим, згідно з експертним висновком Мінфіну законопроект може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів, зокрема надходжень коштів від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону, та втрат бюджетних коштів через порушення суб’єктами господарювання вимог законодавства, у зв’язку із запропонованою забороною на проведення перевірок.

Отже, реалізація проекту закону може негативно вплинути на платіжну дисципліну платників податків, у разі можливої мінімізації податкових зобов’язань платниками податків, внаслідок чого можуть зменшитися доходи бюджетів.

Слід також зауважити, що Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженою Постановою Верховної Ради України від 11.12.2014 р. № 26, передбачається встановлення заборони на проведення перевірок суб’єктів господарювання контролюючими органами лише протягом 2015-2016 років.

Міністерство фінансів України не підтримує законопроект.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму експертному висновку зазначає, що зменшення впливу контролюючих органів на господарську діяльність суб’єктів господарювання має відбуватися не шляхом припинення проведення перевірок їх діяльності, а шляхом скорочення їх кількості (зокрема, за рахунок звільнення тих суб’єктів господарювання, у діяльності яких не знайдено порушень законодавства, від планових перевірок на наступні три роки), скорочення кількості контролюючих органів, обмеження сфери застосування та вдосконалення порядку проведення перевірок (зокрема, встановлення максимального строку, наприклад у 20 робочих днів у рік, протягом якого діяльність суб’єкта господарювання може перевірятися у плановому порядку).

Варто також звернути увагу, що пунктом 8 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12. 2014 р. № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про мораторій на проведення перевірок суб’єктами господарювання (реєстр. № 1054 від 27.11.2014), поданий народними депутатами України Мисиком В.Ю., Денисенком А.П., Писаренком В.В., Святашем Д.В., Фельдманом О.Б., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів у разі можливої мінімізації податкових зобов‘язань платниками податків).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.1.69. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про встановлення та/або використання спеціальних сигнальних пристроїв) (реєстр. № 1137 від 01.12.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, проект розроблено з метою підвищення безпеки дорожнього руху та забезпечення невідворотності застосування стягнень за порушення законодавства про встановлення та/або використання спеціальних сигнальних пристроїв.

Так, згідно з чинною редакцією статті 122⁵ Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення вимог законодавства щодо встановлення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв тягне за собою накладення штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – н.м.д.г.) з конфіскацією спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв зазначеної.

Натомість, законопроектом пропонується зазначену статтю викласти у новій редакції, збільшивши при цьому розміри штрафних санкцій. Зокрема, запропоновано передбачити відповідальність за:

- надання посадовою особою неправомірного дозволу на встановлення та/або використання або зняття з транспортних засобів спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв у вигляді штрафу у розмірі від 4000 до 4500 н.м.д.г.;

- порушення вимог законодавства щодо використання на транспортних засобах спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв у вигляді штрафу у розмірі від 3500 до 4000 н.м.д.г. з конфіскацією спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

- наявність на транспортних засобах спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв, які були встановлені з порушенням вимог законодавства або не були зняті відповідно до законодавства, у вигляді штрафу у розмірі від 3000 до 3500 н.м.д.г. з конфіскацією спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Слід зазначити, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у зв’язку із запровадженням нових підстав для притягнення до адміністративної відповідальності та підвищенням розмірів штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення, про що також у своєму експертному висновку зазначає Міністерство фінансів України. Величина впливу визначатиметься залежно від кількості правопорушень та розмірів застосованих.

Міністерство фінансів України у межах компетенції не заперечує щодо розгляду законопроекту.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з обов’язковим урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про встановлення та/або використання спеціальних сигнальних пристроїв) (реєстр. № 1137 від 01.12.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету при умові виявлення відповідних правопорушень та в залежності від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.70. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» (щодо покращення становища споживачів та постачальників електричної енергії) (реєстр. № 1113 від 28.11.2014), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Осуховським О.І., Іллєнком А.Ю. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом передбачено шляхом внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» встановити:

відповідальність енергопостачальників перед споживачами електричної енергії у разі переривання електропостачання з вини постачальника за недовідпущення електричної енергії понад 10 % від договірної величини постачання електричної енергії у розмірі двократної вартості недовідпущеної електричної енергії;

сплату споживачами (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) енергопостачальникам двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини у випадку споживання електричної енергії з перевищенням договірної величини більше ніж на 10 %;

сплату споживачами (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) енергопостачальникам двократної вартості різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності у випадку перевищення договірної величини потужності більше ніж на 10 %.

Крім того, законопроектом передбачається зарахування переплати за споживання електричної енергії (різниця між сумою реально сплаченою споживачем та сумою нарахованою за спожиту електричну енергію) в якості передплати за наступний розрахунковий період споживання.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що зазначені зміни призведуть як до збитків споживачів внаслідок не відпущеної їм електроенергії, в тому числі бюджетних установ, так і до неотримання доходів енергопостачальників, що не може бути підтримано в умовах вжиття Урядом України заходів стосовно стабілізації роботи ринку електричної енергії та його збалансування (розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.12.2014 № 1188-р «Про тимчасові заходи щодо збалансування ринку електричної енергії України», розпорядження від 08.12.2014 № 1195-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії»). Тобто, реалізація таких положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень бюджетів, внаслідок зменшення доходів споживачів та енергопостачальників.

У той же час, слід зазначити, що встановлення 10-ти відсоткового діапазону щодо можливості споживачами (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) перевищувати споживання електричної енергії понад договірну величину не вимагатиме двократної оплати бюджетними установами різниці фактичної та договірної величини споживання, якщо вона не перевищує 10 %.

Поряд з цим, слід зазначити, що застосування таких положень може призвести до дискредитації норми щодо відповідальності споживача та постачальника за дотримання договірних відносин.

Загалом, Міністерство фінансів України даний законопроект не підтримує та зауважує про відсутність у матеріалах до законопроекту обґрунтувань та розрахунків економічної доцільності вказаних змін.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про електроенергетику» (щодо покращення становища споживачів та постачальників електричної енергії) (реєстр. № 1113 від 28.11.2014), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Осуховським О.І., Іллєнком А.Ю. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (не призведе до додаткових витрат бюджетів у разі перевищення бюджетними установами величини споживання електричної енергії в межах до 10 % договірної величини та може призвести до скорочення надходжень бюджетів у разі зменшення доходів споживачів та енергопостачальників, внаслідок скорочення енергопостачальниками обсягів відпуску електроенергії).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.71. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення правових норм, які передбачають адміністративну відповідальність за правопорушення в агропромисловому комплексі (реєстр. № 1209 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України Осуховським О.І., Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України, визначивши порушення строку погодження (відмови у погодженні) документації із землеустрою порушенням земельного законодавства /за чинною редакцією – порушення строків розгляду заяв щодо відведення земельних ділянок та строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку/.

Крім того, вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення:

за невиконання законних вимог державних інспекторів сільського господарства (зміни до статті 188²⁷ Кодексу) та збільшуються розміри штрафів за відповідними правопорушеннями, склад яких конкретизується (від 3-14 до 15-35 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), крім того, встановлюється відповідальність за ухилення посадових осіб і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від своєчасного виконання приписів інспекторів у вигляді штрафу від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

скасовано повноваження: районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів (суддів) щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення за статтею 188²⁷ Кодексу (зміни до статті 221 Кодексу) та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів стосовно правопорушень за статтями 53⁵-53⁶ Кодексу (зміни до статті 242-1 Кодексу);

встановлено повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (зміни до статті 244 Кодексу) стосовно правопорушень за статтями 53⁵-53⁶ Кодексу (за порушення порядку використання та охорони земель), 188²⁷ Кодексу (за невиконання законних вимог державних інспекторів сільського господарства), відмінено диференціацію розмірів штрафів за адміністративні правопорушення, що встановлюється в залежності від посади, яку займає державний інспектор сільського господарства, а також уточнено перелік державних інспекторів сільського господарства, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення;

- виключено повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі та встановлено повноваження державних інспекторів сільського господарства (зміни до статті 255 Кодексу) щодо розгляду справ про вищевказані адміністративні правопорушення.

У зв’язку з посиленням адміністративної відповідальності за правопорушення в агропромисловому комплексі реалізація передбачених законопроектом норм у разі виявлення зазначених правопорушень призведе до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій.

Водночас, слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» ліквідовано Державну інспекцію сільського господарства, яка здійснювала реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, поклавши функції із здійснення реєстрації та обліку машин на Міністерство внутрішні справ, функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині експлуатації та технічного стану машин – на Державну службу з безпеки на транспорті, функції із здійснення сертифікації насіння і садивного матеріалу – на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів – на Державну екологічну інспекцію.

Враховуючи вищенаведене, Міністерство фінансів України в межах компетенції зазначає про необхідність доопрацювання законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення правових норм, які передбачають адміністративну відповідальність за правопорушення в агропромисловому комплексі (реєстр. № 1209 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України Осуховським О.І., Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

1.2.72. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо продовження строку дії мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення) (реєстр. № 1070 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Головком М.Й. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроектів є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектами пропонується продовжити з 1 січня 2016 до 1 січня 2026 року строк дії мораторію на операції з земельними ділянками сільськогосподарського призначення, передбаченого у пунктах 14 і 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Відповідно до пункту 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України встановлено мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року.

Продовження мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення на період до 2026 року, за умови дотримання умов визначених Земельним кодексом, унеможливить здійснення операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення, а відтак і надходження до бюджету відповідних платежів, пов’язаних з обігом земель сільськогосподарського призначення.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту зазначає, що законопроект не суперечить законам, що регулюють бюджетні відносини. Крім того, Держземагентством зазначається, що для зняття мораторію необхідно створити відповідну нормативно-правову базу для регулювання ринку земель сільськогосподарського призначення.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку висловлює пропозиції до зазначеного законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо продовження строку дії мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення) (реєстр. № 1070 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Головком М.Й. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (обмежує надходження до бюджетів платежів, що пов’язані із здійсненням операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.73. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за забруднення навколишнього природного середовища (реєстр. № 1308 від 09.12.2014), поданий народним депутатом України Дирівим А.Б.

Відмітили:

Законопроектом з метою посилення відповідальності за забруднення навколишнього природного середовища пропонується внести зміни до статей 59, 71, 73, 78, 79, 82-1, 82-3, 82-4, 82-5, 83, 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення та доповнити цей Кодекс новою статтею 59-2. Зокрема, передбачено збільшення розмірів штрафів за порушення правил охорони водних ресурсів (встановлено у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за руйнування русел водотоків, незаконне порушення природних умов поверхневого стоку (40-120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за введення в експлуатацію виробничих об’єктів без обладнання, що запобігає шкідливому впливу на ліси (50-80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за засмічення лісів побутовими і промисловими відходами (20-80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за порушення порядку здійснення викиду забруднюючих речовин в атмосферу або впливу на неї фізичних та біологічних факторів (50-80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за недодержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при введенні в експлуатацію і експлуатації підприємств і споруд (50-80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за порушення правил ведення первинного обліку та здійснення контролю за операціями поводження з відходами або неподання чи подання звітності щодо утворення, використання, знешкодження та видалення відходів (30-40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за приховування, перекручення або відмову від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб і зверненнями громадян та їх об'єднань щодо безпеки утворення відходів та поводження з ними (30-40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, без спеціального дозволу (30-40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за передачу відходів з порушенням правил зберігання, оброблення або видалення підприємствам чи організаціям, що не мають відповідного дозволу на проведення цих операцій (20-70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів (30-100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за порушення правил охорони та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду (25-80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Прийняття та реалізація поданого законопроекту матиме вплив на доходну частину державного бюджету за рахунок збільшення надходжень від сплати штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

Міністерство фінансів України в експертному висновку зазначає, що підтримує прийняття поданого законопроекту. Зазначається, що реалізація норм проекту Закону впливатиме на дохідну частину державного бюджету внаслідок збільшення розмірів штрафів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за забруднення навколишнього природного середовища (реєстр. № 1308 від 09.12.2014), поданий народним депутатом України Дирівим А.Б., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

1.2.74. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо захисту лікарської таємниці) (реєстр. № 1193 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України Бубликом Ю.В., Осуховським О.І., Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 3 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» визначенням поняття «лікарська таємниця».

Крім того, запропоновано викласти у новій редакції статтю 40 «Дотримання лікарської таємниці» вищезазначеного Закону, передбачивши встановлення цивільно-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності винним особам за розголошення лікарської таємниці.

Слід зазначити, що чинною редакцією статті 145 Кримінального кодексу України встановлено кримінальну відповідальність за умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки – у вигляді штрафу до п’ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот сорока годин, або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправних робіт на строк до двох років.

Зважаючи на викладене, нормативно-правове визначення поняття «лікарська таємниця» сприятиме поширенню практики застосування заходів відповідальності до осіб, винних у вчиненні такого правопорушення, що може призвести до збільшення доходної частини державного бюджету.

За експертним висновком Міністерства фінансів України прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових видатків бюджету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України не підтримує прийняття законопроекту та в межах компетенції вважає, що порушене в ньому питання захисту лікарської таємниці вже достатньою мірою врегульоване в чинному законодавстві України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо захисту лікарської таємниці) (реєстр. № 1193 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України Бубликом Ю.В., Осуховським О.І., Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може сприяти збільшенню надходжень державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідного правопорушення).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.75. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов‘язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді) (реєстр. № 1362 від 10.12.2014), поданий народними депутатами України Добродомовим Д.Є., Томенком М.В., Матківським Б.М., Мусієм О.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом передбачається строком на 10 років встановити мораторій на вивезення за кордон деревини та пиломатеріалів у необробленому вигляді, а також пропонується до складу цінних та рідкісних порід дерев віднести дуб.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб‘єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» (щодо мораторію на експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді) (реєстр. № 1362 від 10.12.2014), поданий народними депутатами України Добродомовим Д.Є., Томенком М.В., Матківським Б.М., Мусієм О.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих доходів щодо рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, у разі зменшення рубок головного користування).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.76. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо впорядкування проведення контролюючими органами податкових перевірок та зустрічних звірок) (реєстр. № 1250 від 04.12.2014), поданий народними депутатами України Долженковим О.В., Воропаєвим Ю.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується виключити норми Податкового кодексу України, які регламентують порядок проведення зустрічних звірок, виїзних або невиїзних перевірок, надання великими платниками податків документів в електронному вигляді під час проведення контролюючими органами документальної виїзної планової, позапланової перевірки, документальної невиїзної перевірки, а також позбавити права контролюючих органів отримувати від платника податків копії документів, що належить до предмету перевірки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує законопроект, зважаючи на таке. Скасування зазначених перевірок, а також права на отримання контролюючими органами копій документів платника податків, на думку Мінфіну, може призвести до погіршення адміністрування податків, створить підґрунтя для збільшення зловживань платниками податків, та, як наслідок, до розбалансування державного бюджету. Як зазначає Мінфін, головною метою контрольно-перевірочної роботи є достовірність і своєчасність податкових надходжень до бюджету, що є основою для накопичення державою фінансових і матеріальних ресурсів, необхідних для її функціонування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо впорядкування проведення контролюючими органами податкових перевірок та зустрічних звірок) (реєстр. № 1250 від 04.12.2014), поданий народними депутатами України Долженковим О.В., Воропаєвим Ю.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету у разі збільшення зловживань платниками податків).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.77. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про банки та банківську діяльність» (щодо викупу проблемних заборгованостей) (реєстр. № 1145 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Фурсіним І.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується передбачити положення, згідно з яким зобов’язати комерційний банк уступити право вимоги за кредитним договором в іноземній валюті державному банку, у тому випадку, якщо кредитор більш ніж 120 календарних днів не виконує свої зобов’язання по сплаті кредиту.

Автором законопроекту у пояснювальній записці зазначено, що з прийняттям Закону України від 03.06.2014 № 1304-VII «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» виникне необхідність збільшення резервів банків під такі кредити на суму до 35 млрд гривень, що в умовах сьогодення є неможливим.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету, та вважає, що законопроект не може бути підтриманий у запропонованій редакції, оскільки зокрема застосування положень законопроекту може призвести до погіршення фінансового стану державних банків та негативно вплине на можливість державних банків виконувати власні зобов’язання перед вкладниками та іншими кредиторами.

Слід також звернути увагу, що протягом останніх років у законах про державний бюджет надається право Кабінету Міністрів України здійснювати фінансову підтримку банків шляхом здійснення випуску ОВДП з подальшим придбанням у державну власність в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії банків (наприклад, у 2015 році – це стаття 16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»). Отже, реалізація законопроекту може потребувати додаткових витрат державного бюджету для поліпшення фінансового стану банків, насамперед державних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про банки та банківську діяльність» (щодо викупу проблемних заборгованостей) (реєстр. № 1145 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Фурсіним І.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету у разі погіршення фінансового стану банків внаслідок реалізації законопроекту).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.78. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за незаконні дії з платіжними інструментами, обладнанням для їх підробки, системами дистанційного обслуговування та іншими засобами доступу до банківських рахунків) (реєстр. № 1272 від 05.12.2014), поданий народними депутатами України Бєльковою О.В., Юринець О.В., Агафоновою Н.В., Кацер-Бучковською Н.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується, зокрема посилити (ввести) кримінальну відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами, обладнанням, що попередньо використовується для їх підроблення, несанкціонованого доступу до систем дистанційного обслуговування чи для несанкціонованого втручання в роботу банкоматів, платіжних терміналів, програмно-технічних комплексів самообслуговування, а також для несанкціонованого отримання інформації, що необхідна для підроблення платіжних інструментів, шляхом підвищення розмірів штрафів та/або позбавлення волі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частину державного бюджету, а законопроект може бути підтриманий.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за незаконні дії з платіжними інструментами, обладнанням для їх підробки, системами дистанційного обслуговування та іншими засобами доступу до банківських рахунків) (реєстр. № 1272 від 05.12.2014), поданий народними депутатами України Бєльковою О.В., Юринець О.В., Агафоновою Н.В., Кацер-Бучковською Н.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.79. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо конфіскації майна в осіб, винних у терористичній діяльності) (реєстр. № 1215 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України Осуховським О.І., Іллєнком А.Ю., Левченком Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується запровадити призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна для осіб, винних у вчиненні злочинів проти основ національної безпеки України та проти громадської безпеки, передбачених статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114, 114-1, 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 260, 261, 262 Кримінального кодексу України.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація Закону у разі його прийняття не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України та місцевих бюджетів.

Водночас, прийняття таких положень законопроекту зумовить збільшення доходів державного бюджету у випадках застосування запропонованих санкцій за вищевказані правопорушення.

На таке звертає увагу і Міністерство фінансів України, зазначаючи, що вартісна величина впливу на показники доходної частини державного бюджету буде залежати від обсягу конфіскованого майна та коштів, одержаних від його реалізації.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо конфіскації майна в осіб, винних у терористичній діяльності) (реєстр. № 1215 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України Осуховським О.І., Іллєнком А.Ю., Левченком Ю.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету за умови виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.80. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань спадкування» щодо набрання чинності (реєстр. № 1090 від 28.11.2014), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до Прикінцевих положень Закону України від 20.10.2014 № 1709-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань спадкування» в частині перенесення терміну набрання ним чинності положень щодо надання повноважень органам місцевого самоврядування на оформлення права на спадщину та реєстрації прав на успадковане мешканцями сільських населених пунктів нерухоме майно з 1 січня 2016 року на 1 січня 2015 року.

Цим Законом запроваджується спрощення процедури оформлення спадщини та реєстрації прав спадкоємців на успадковане ними нерухоме майно (насамперед, у сільських населених пунктах) шляхом надання відповідних повноважень органам місцевого самоврядування, а також скасовується обов'язкове проведення оцінки майна у випадках спадкування майна спадкоємцями першої та другої черги за законом, за правом представлення, у випадку спадкування спадщини, яка оподатковується за нульовою ставкою податку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що підтримує законопроект, зважаючи, що запропоноване прискорення моменту набрання чинності Законом № 1709-VII надасть можливість зробити послуги щодо оформлення спадщини та реєстрації спадкоємцями права на успадковане ними нерухоме майно більш доступними для громадян, зменшить часові та грошові витрати громадян на оформлення права на спадщину та реєстрацію права на успадковане нерухоме майно; надасть право органам місцевого самоврядування у сільських населених пунктах надавати необхідні нотаріальні послуги мешканцям цих населених пунктів.

Загалом Мінфін вважає, що законопроект не матиме негативного впливу на доходи місцевих бюджетів.

Разом з тим, слід відмітити, що відтермінування набрання чинності окремих положень Закону № 1709-VII (з 1 січня 2016 року) щодо надання повноважень органам місцевого самоврядування на оформлення права на спадщину та реєстрації прав на успадковане мешканцями сільських населених пунктів нерухоме майно пояснювалося автором законопроекту за реєстр. № 5141 від 08.10.2014 (що в подальшому став Законом № 1709-VII) як необхідність забезпечення певної підготовки з відповідного навчання, стажування працівників сільських рад, розроблення та надання Міністерством юстиції України відповідних методичних рекомендацій, підготовки відповідних робочих місць у сільських радах тощо.

Тому у разі запровадження відповідних норм Закону № 1709-VII у поточному році, їх реалізація може потребувати додаткових видатків сільських бюджетів на здійснення заходів із забезпечення виконання відповідних повноважень (зокрема, підготовку відповідних робочих місць у сільських радах) залежно від організаційної та матеріально-технічної готовності відповідних сільрад.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до пункту 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо деяких питань спадкування» щодо набрання чинності (реєстр. № 1090 від 28.11.2014), поданий народним депутатом України Ю.В. Тимошенко, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків сільських бюджетів на здійснення заходів із забезпечення виконання відповідних повноважень залежно від організаційної та матеріально-технічної готовності відповідних сільрад).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.81. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативним явищам внаслідок діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ (реєстр. № 1173 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Барвіненком В.Д.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення правового регулювання здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ.

Зокрема, пропонується внести зміни та доповнення до Закону України «Про охорону атмосферного повітря», передбачивши, що діяльність із здійснення фізико-хімічного впливу на хмари з метою викликання опадів, розсіяння хмар без опадів, запобігання опадів у вигляді граду із застосуванням хімічних реагентів, та іншого спеціалізованого обладнання може провадитися підприємствами, установами, організаціями і громадянами – суб’єктами підприємницької діяльності виключно за дозволами уповноважених органів, строк дії таких дозволів не може перевищувати один рік.

Слід зазначити, що обмеження строку дії відповідних дозволів вже передбачено (на термін 5 років) у Порядку погодження і видачі дозволів на провадження діяльності, пов’язаної із штучними змінами стану атмосфери та атмосферних явищ у господарських цілях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 301. Про що у своєму висновку зазначає і Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України.

Крім того, у законопроекті шляхом доповнення Кримінального кодексу України новою статтею 241-1 передбачається посилити відповідальність за порушення порядку здійснення діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях, та за порушення порядку провадження діяльності зі здійснення фізико-хімічного впливу на хмари з метою викликання опадів, розсіяння хмар без опадів, запобігання опадів у вигляді граду із застосуванням хімічних реагентів, градобійного обладнання та іншого спеціалізованого обладнання, передбачивши відповідальність у вигляді штрафу від трьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на той самий строк або без такого.

При цьому, пропонується виключити статтю 78¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка встановлює адміністративну відповідальність за аналогічні правопорушення (у вигляді штрафу від п’яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

У зв’язку із збільшенням розміру штрафних санкцій реалізація законопроекту призведе до збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафів за зазначеними правопорушеннями у разі їх виявлення, а також враховуючи законодавчу пропозицію щодо встановлення терміну покарання (нова стаття 241-1 Кримінального кодексу України) – до збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів.

Міністерство фінансів України, в межах компетенції, не заперечує щодо прийняття законопроекту та зазначає, що реалізація його положень впливатиме на доходну частину державного бюджету внаслідок встановлення штрафів у збільшених розмірах за відповідні правопорушення.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні проект доцільно відхилити.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативним явищам внаслідок діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери та атмосферних явищ (реєстр. № 1173 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Барвіненком В.Д., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження та витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

1.2.82. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 187 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за вчинення розбійних нападів) (реєстр. № 1189 від 02.12.2014), поданий народним депутатрм України Геращенком А.Ю. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом з метою підвищення відповідальності за вчинення розбійних нападів пропонується внести зміни до статті 187 Кримінального кодексу України та посилити кримінальну відповідальність за напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (розбій) у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років (діюча норма – від 3 до 7 років). Крім того, передбачено позбавлення волі на строк від 8 до 15 років із конфіскацією майна за розбій вчинений із застосуванням вогнепальної зброї чи погрозою її застосування.

У зв’язку з посиленням відповідальності за зазначені порушення, у разі їх виявлення, прийняття законопроекту призведе до збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до зазначеного законопроекту зазначило, що реалізація його положень може збільшити видатки державного бюджету на утримання засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань, величина впливу буде залежати від кількості правопорушень, до яких буде застосовано той чи інший вид покарань.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 187 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за вчинення розбійних нападів) (реєстр. № 1189 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Геращенком А.Ю. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від покарань, які будуть застосовані).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

1.2.83. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо доступу громадян до узбережжя водойм та відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок у прибережних захисних смугах) (реєстр. № 1050 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Водного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, в частині забезпечення безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування.

Зокрема пропонується:

- посилити адміністративну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, встановивши штраф у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма від 10 до 50);

- передбачити адміністративну відповідальність за будівництво споруд, що перекривають безперешкодний прохід громадянам до прибережних захисних смуг, тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- посилити кримінальну відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво будівель або споруд такій ділянці, передбачивши арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років, а також відповідний розмір штрафу;

- забезпечити збільшення розміру прибережних захисних смуг залежно від крутизни схилів;

- встановити, що до прибережних захисних смуг забезпечується безперешкодний і безоплатний доступ громадян для загального водокористування, що включає в себе обов’язкову наявність безперешкодних та безоплатних проходів до прибережних захисних смуг з урахуванням того, що відстань між цими проходами не повинна перевищувати 100 метрів, а ширина проходів не повинна бути меншою, ніж 2 метри (крім випадків, коли йдеться про земельні ділянки, на яких розташовані гідротехнічні, гідрометричні та лінійні споруди, а також дитячі оздоровчі табори) тощо.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету за рахунок штрафних санкцій, передбачених за скоєння вищезгаданих дій, та до збільшення видатків державного бюджету на утримання осіб, які відбуватимуть покарання.

Міністерство фінансів України в межах компетенції підтримує прийняття законопроекту та зазначає, що реалізація його положень призведе до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від адміністративних штрафів, проте на сьогодні відсутня інформація, яка дозволить визначити вартісну величину такого впливу.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо доступу громадян до узбережжя водойм та відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок у прибережних захисних смугах) (реєстр. № 1050 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій, що застосовуватимуться у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.84. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування (реєстр. № 1107 від 28.11.2014), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Осуховським О.І., Іллєнком А.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до Водного та Земельного кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» і «Про місцеві державні адміністрації» в частині забезпечення безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування.

Зокрема, забороняється обмеження права загального водокористування у зв’язку з наданням прибережних захисних смуг (пляжних зон) в користування юридичним або фізичним особам, а також вводиться положення про припинення права користування такими землями прибережних захисних смуг (юридичними або фізичними особам) при перешкоджанні доступу до узбережжя водних об’єктів.

Слід зазначити, що реалізація такого положення матиме наслідком зменшення надходжень до місцевих бюджетів, оскільки відповідно до чинного законодавства за користування земельними ділянками прибережних смуг, зокрема на умовах оренди, юридичними та/або фізичними особами вноситься відповідна плата до місцевих бюджетів.

Крім того, пропонується заборонити влаштування огорож або інших конструкцій, що перешкоджають доступу громадян до узбережжя водних об’єктів. Встановлені огорожі або інші конструкції демонтуються їх власниками (особами, що їх встановили) протягом десяти днів після одержання письмової вимоги органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, а також можуть бути самостійно демонтовані органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами або громадянами. Видатки відповідного місцевого бюджету, витрати юридичних осіб та громадян, пов’язані з демонтажем зазначених огорож або інших конструкцій, відшкодовуються їх власниками (особами, що їх встановили). Зазначене може потребувати додаткових коштів місцевих бюджетів, оскільки відшкодування витрат може відбутися в іншому бюджетному періоді.

Також, пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за обмеження безперешкодного і безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах в межах пляжної зони, а також до узбережжя річок, водойм та островів для загального водокористування у вигляді штрафу на громадян у розмірі від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Реалізація таких норм призведе до збільшення надходжень до бюджету від сплати штрафів за зазначеними правопорушеннями у разі їх виявлення.

При цьому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), як визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України в межах компетенції підтримує прийняття законопроекту та зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок надходжень від адміністративних штрафів, проте на сьогодні відсутня інформація, яка дозволить визначити вартісну величину такого впливу.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні проект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення безперешкодного доступу громадян до узбережжя водних об’єктів для загального водокористування (реєстр. № 1107 від 28.11.2014), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Осуховським О.І., Іллєнком А.Ю., та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшити видатки місцевих бюджетів та зменшити їх надходження, а також може збільшити надходження державного бюджету залежно від настання випадків та застосування санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.85. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 255 Кримінального кодексу України (щодо встановлення кримінальної відповідальності для «злодіїв в законі»)(реєстр. № 1188 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України Геращенком А.Ю., Єфремовою І.О., Котвіцьким І.О., Дзензерським Д.В., Тетеруком А.А., Княжицьким М.Л.

Відмітили:

Законопроектом передбачається встановлення кримінальної відповідальності осіб, які займають вище становище в злочинній ієрархії («злодій в законі»).

Зокрема, законопроектом пропонується встановити покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 років до 12 років за зайняття особою вищого становища в злочинній ієрархії та від 10 років до 15 років або довічного позбавлення волі – за створення зазначеною особою злочинної організації з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, керування такою організацією тощо.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, проте Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може збільшити видатки державного бюджету на утримання засуджених до позбавлення волі осіб в установах виконання покарань. При цьому, загальна величина впливу на показники державного бюджету буде залежати від кількості правопорушників, до яких буде застосуватися той чи інший вид покарань.

Загалом Міністерство фінансів у межах компетенції не заперечує щодо розгляду законопроекту за умови приведення його до вимог Бюджетного кодексу України у частині терміну набрання чинності.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 255 Кримінального кодексу України (щодо встановлення кримінальної відповідальності для «злодіїв в законі») (реєстр. № 1188 від 02.12.2014), поданий народними депутатами України Геращенком А.Ю., Єфремовою І.О., Котвіцьким І.О., Дзензерським Д.В., Тетеруком А.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків на утримання засуджених осіб у разі виявлення відповідних правопорушень).

1.2.86. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до законодавчих актів України щодо застосування покарання у виді довічного позбавлення волі (реєстр. № 1218 від 03.12.2014), поданого народними депутатами України Чумаком В.В., Продан О.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внесення змін до статей 64 та 68 Кримінального кодексу України, якими виключається можливість призначення довічного покарання таким особам:

- жінкам (за чинною редакцією лише щодо жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку);

- особам, які обвинувачуються у вчиненні готування до злочину чи замаху на злочин,

- організатору, підбурювачу або пособнику у вчиненні злочину.

Разом з тим, передбачається внесення змін до статей 81, 82 Кримінального кодексу України, статті 154 Кримінально-виконавчого кодексу України в частині надання можливості засудженим до довічного позбавлення волі за рішенням суду замінити невідбуту частини покарання більш м’яким покаранням та застосування умовно-дострокового звільнення до таких засуджених.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту його реалізація не потребує додаткових витрат державного бюджету.

Проте, положення законопроекту щодо послаблення покарання засуджених до довічного ув’язнення матимуть наслідком зменшення кількості таких засуджених і відповідно скорочення видатків, які щороку передбачаються у державному бюджеті для Державної пенітенціарної служби України на утримання ув’язнених.

Міністерство фінансів України не висловило зауважень до цього законопроекту.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму експертному висновку висловлює ряд зауважень до поданого законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до законодавчих актів України щодо застосування покарання у виді довічного позбавлення волі (реєстр. № 1218 від 03.12.2014), поданого народними депутатами України Чумаком В.В. Продан О.П. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може зменшити витрати державного бюджету на утримання ув’язнених в установах виконання покарань).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

1.2.87. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантій захисту прав інвесторів при будівництві житла (реєстр. № 1180 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Фаєрмарком С.О.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про страхування» і «Про регулювання містобудівної діяльності», згідно з якими, зокрема, передбачити:

– запровадження обов’язкового страхування відповідальності замовника будівництва багатоквартирного будинку (що відноситься до IV і V категорій складності об’єктів будівництва) перед третіми особами – інвесторами за шкоду, спричинену неналежним виконанням зобов’язань по введенню в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, у разі фінансування будівельних робіт із залученням коштів третіх осіб;

– встановлення відповідальності замовника будівництва за невиконання обов’язку страхування відповідальності за шкоду, спричинену неналежним виконанням зобов’язань по введенню в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (шляхом накладання штрафу від 400 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

– встановлення зобов’язання замовника будівництва щодо інформування про наявність договору страхування шляхом розміщення відомостей про нього на стенді, встановленому на будівельному майданчику в доступному для огляді місці.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на показники державного бюджету.

Загалом Мінфін вважає, що законопроект може бути прийнятий за основу за умови його доопрацювання до другого читання з урахуванням такого. Запровадження нового виду обов’язкового страхування не відповідає міжнародній практиці (у більшості країн ЄС використовується обмежена кількість видів обов’язкового страхування (5-6 видів)). Крім того, відповідно до Закону України «Про страхування» запропоноване потребує встановлення Кабінетом Міністрів України відповідного порядку та правил проведення страхування, форми типового договору тощо. Відтак, запропонований проектом вид страхування має запроваджуватися як добровільний та бути обов’язковою умовою при укладанні договору між інвестором, замовником будівництва та/або забудовником.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гарантій захисту прав інвесторів при будівництві житла (реєстр. № 1180 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Фаєрмарком С.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

1.2.88. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 21 Закону України «Про оренду землі» щодо розміру орендної плати за земельну частку (пай) (реєстр. № 1267 від 04.12.2014), поданий народним депутатом України Бобовим Г.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується встановити, що розмір плати за оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю) не може бути меншим 4,5% від нормативної грошової оцінки землі.

Необхідно зауважити, що сума доходу, яку отримала фізична особа від передачі в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України.

Отже, законодавчо встановлений мінімальний розмір річної орендної плати за користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення, земельною часткою (паєм) може сприяти збільшенню податку на доходи фізичних осіб - орендодавців землі, залежно від розміру річної орендної плати за землю у чинних договорах оренди та строків дії таких договорів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме витрат державного бюджету, а законопроект потребує доопрацювання. Зокрема, Мінфін з урахуванням пропозицій Держземагенства зауважує, що запропонована законопроектом норма має зобов’язальний характер, що не відповідає статті 3 Цивільного кодексу України, зокрема свободі договору. Згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 21 Закону України «Про оренду землі» щодо розміру орендної плати за земельну частку (пай), (реєстр. № 1267 від 04.12.2014), поданий народним депутатом України Бобовим Г.Б., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень від податку на доходи фізичних осіб до бюджетів залежно від розміру річної орендної плати за землю у чинних договорах оренди та строків дії таких договорів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.89. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо надання можливості громадянам отримувати нотаріальні послуги в органі місцевого самоврядування села, селища незалежно від наявності нотаріуса) (реєстр. № 1041 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України та Закону України «Про нотаріат», що дозволять органам місцевого самоврядування сіл та селищ надавати нотаріальні послуги, передбачені статтею 37 Закону України «Про нотаріат» (вжиття заходів щодо охорони спадкового майна; посвідчення заповітів (крім секретних); видача дублікатів посвідчених ними документів; засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них; засвідчення справжності підпису на документах), незалежно від наявності у населеному пункті нотаріуса.

Наслідком реалізації законодавчих пропозицій може стати збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від надходження державного мита за нотаріальні дії, вчинювані виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад. Хоча всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів України зазначає, що законопроект не впливає на доходну та видаткову частину бюджетів, підтримуючи його прийняття.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо надання можливості громадянам отримувати нотаріальні послуги в органі місцевого самоврядування села, селища незалежно від наявності нотаріуса) (реєстр. № 1041 від 27.11.2014), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.90. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за злочини проти військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України (реєстр. № 1174 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Фріз І.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новими статтями 347¹, 348¹ і 349¹, які передбачають встановлення відповідальності за злочини проти військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України (далі – правоохоронні відомства). Так, зазначеними статтями передбачається застосування покарання у вигляді:

штрафу в розмірі від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – н.м.д.г.) або арешту на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 5 років за умисне знищення або пошкодження майна, що належить військовослужбовцю правоохоронних відомств чи його близьким родичам у зв’язку з виконанням ним службових обов'язків та/або перебуванням у зоні бойових дій;

позбавлення волі на строк від 6 до 15 років за умисне знищення або пошкодження майна, що належить військовослужбовцю правоохоронних відомств чи його близьким родичам у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків та/або перебуванням у зоні бойових дій, шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом, або за зазначені дії, що спричинили загибель людей чи інші тяжкі наслідки;

позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічного позбавлення волі за вбивство або замах на вбивство військовослужбовця правоохоронних відомств чи його близьких родичів, у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків та/або перебуванням у зоні бойових дій;

позбавлення волі на строк від 8 до 15 років за захоплення або тримання як заручника військовослужбовця правоохоронних відомств чи його близьких родичів, у зв’язку з виконанням ним службових обов’язків та/або перебуванням у зоні бойових дій з метою спонукання державної чи іншої установи, підприємства, організації або службової особи вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника.

Слід зазначити, що реалізація законопроекту може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету від штрафних санкцій та збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених до обмеження або позбавлення волі в установах виконання покарань за відповідний злочин, про що також відмічає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.

Як зазначає Міністерство фінансів України, загальна величина впливу на доходну/видаткову частини державного бюджету буде залежати від кількості скоєних злочинів, їх складу та залежно від покарань, які будуть застосовані.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України законопроект за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за злочини проти військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України (реєстр. № 1174 від 02.12.2014), поданий народним депутатом України Фріз І.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати державного бюджету при умові виявлення відповідних правопорушень та в залежності від покарань, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.91. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про доповнення Кримінального кодексу України статтею 286-1 (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння або під впливом наркотичних чи психотропних речовин) (реєстр. № 1373 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 286-1, яка передбачає посилення відповідальності осіб за керування транспортними засобами або суднами у стані алкогольного сп’яніння або під впливом наркотичних чи психотропних речовин, зокрема, шляхом застосування:

- штрафу в розмірі від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, виправні роботи на строк до 2 років, арешт до 6 місяців та обмеження волі на строк до 3 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від 2 до 5 років за керування транспортними засобами, річковими або маломірними суднами, передачу керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном особі в стані алкогольного сп’яніння або під впливом наркотичних чи психотропних речовин, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, річковим або маломірним судном, від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння;

- покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 3 років з довічним позбавленням права керувати транспортними засобами за повторне вчинення вищезазначених правопорушень;

- покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років з довічним позбавленням права керувати транспортними засобами, якщо зазначені вище правопорушення вчинені повторно працівником правоохоронного органу або службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Водночас, законопроектом визначається, що станом алкогольного сп’яніння вважається стан, в якому перебуває особа, що пройшла огляд з використанням технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,6 проміле алкоголю в крові.

Крім того, слід звернути увагу, що статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за аналогічні правопорушення передбачено застосування штрафних санкцій та інших заходів впливу, проте в інший спосіб та в інших розмірах.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про доповнення Кримінального кодексу України статтею 286-1 (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння або під впливом наркотичних чи психотропних речовин) (реєстр. № 1373 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати державного бюджету при умові виявлення відповідних правопорушень та в залежності від покарань, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.92. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом) (реєстр. № 1374 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 289 «Незаконне заволодіння транспортним засобом» Кримінального кодексу України в частині посилення кримінальної відповідальності за злочинні діяння, передбачені даною статтею.

Так, зокрема, за незаконне заволодіння транспортним засобом передбачено встановити відповідальність у вигляді накладення штрафу від 2000 до 3000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (діюча норма - від 1000 до 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян) або обмеження чи позбавлення волі на строк від 5 до 8 років (діюча норма – від 3 до 5 років).

За ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднанні з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди – встановлюється покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 10 років з конфіскацією майна або без такої (діюча норма – від 5 до 8 років з конфіскацією майна або без такої).

За вищезгадані дії вчинені організованою групою або поєднані з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або якщо вони завдали великої матеріальної шкоди – встановлюється покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна або без такої (діюча норма – від 7 до 12 років з конфіскацією майна або без такої).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом) (реєстр. № 1374 від 10.12.2014), поданий народним депутатом України Яценком А.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати державного бюджету при умові виявлення відповідних правопорушень та в залежності від покарань, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.93. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо забезпечення реалізації статті 152 Конституції України у частині визнання неконституційними дій органу влади) (реєстр. № 1138 від 01.12.2014), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» в частині доповнення повноважень Конституційного Суду України щодо прийняття рішень та надання висновків у справах про визнання дій (діяльності чи бездіяльності) органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування неконституційними, а також визначення порядку розгляду і визнання неконституційними дій органу влади.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

Проте, законопроектом передбачається, що матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, які визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

Зазначене може потребувати додаткових видатків бюджетів для відшкодування державою фізичним або юридичним особам такої шкоди у разі її виявлення.

Разом з тим, покладення на Конституційний суд України додаткових повноважень може призвести до необхідності збільшення штатної чисельності працівників суду і як наслідок потребувати додаткових видатків з державного бюджету на забезпечення їх діяльності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що положення законопроекту не узгоджується з приписами Конституції України.

Так зауважено, що норми статей 147 та 150 Конституції України, якими визначені повноваження Конституційного Суду України, не містять положень про визнання неконституційними дій (діяльності чи бездіяльності) конституційних органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування.

Водночас, Міністерство фінансів відмічає, що Конституційним Судом України у рішенні від 26 червня 2008 року № 13-рп/2008 зазначається, що обсяг та межі повноважень Конституційного Суду України визначено положеннями статті 150 Конституції України, які фактично відтворені статтею 13 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Крім того, у рішенні від 23 червня 1997 року № 2-зп Конституційний Суд України зазначив, що стаття 124 Конституції України поширила юрисдикцію судів на всі правовідносини, які виникають у державі, й закріпила положення, що судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. До повноважень Конституційного Суду України не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Враховуючи зазначене, Міністерство фінансів України в межах компетенції вважає недоцільним ухвалення законопроекту.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України в даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо забезпечення реалізації статті 152 Конституції України у частині визнання неконституційними дій органу влади) (реєстр. № 1138 від 01.12.2014), поданий народним депутатом України Ю.Б. Дерев’янком, має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшити витрати бюджетів державного бюджету – за умови збільшення штатної чисельності працівників Конституційного суду України, державного та місцевих бюджетів – у разі необхідності відшкодування матеріальної чи моральної шкоди, завданої внаслідок актів і дій органів влади, які визнані неконституційними).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.94. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про ціни та ціноутворення» про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян в умовах різкого підвищення цін на соціально значущі продовольчі товари (реєстр. № 1021 від 27.11.2014), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Павленком Ю.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет з питань економічної політики.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до частини першої статті 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення», згідно з якими затверджується перелік соціально значущих продовольчих товарів та визначається, що до цих товарів застосовуються державні регульовані ціни через визначення граничних рівнів рентабельності виробництва, торговельних надбавок (націнок) та постачальницько-збутових надбавок (постачальницької винагороди) до оптово-відпускної ціни виробника (митної вартості), граничних рівнів оптово-відпускних та роздрібних цін. Крім того, передбачається можливість перегляду зазначених граничних рівнів виключно у разі та з ув’язкою до величини перегляду мінімального рівня заробітної плати та/або прожиткового мінімуму на одну особу у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не впливатиме на дохідну та видаткову частини державного бюджету та Мінфін в межах компетенції не має зауважень до законопроекту.

Разом з тим, слід зауважити, що законодавче унормування переліку товарів, до яких застосовуються більш жорсткі умови визначення державних регульованих цін, може вплинути на фінансові результати діяльності, насамперед, виробників таких товарів. Відтак, зазначене може призвести до зменшення податкових надходжень до бюджету (зокрема, ПДВ і податку на прибуток підприємств).

Крім того, згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Тому, запропоноване регулювання ціноутворення на соціально значущі товари, з одного боку, може потребувати додаткових видатків бюджетів на відповідне відшкодування збитків залежно від рівня цін, а з іншого боку, стримуватиме збільшення видатків бюджетів на оплату продуктів харчування.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про ціни та ціноутворення» про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян в умовах різкого підвищення цін на соціально значущі продовольчі товари (реєстр. № 1021 від 27.11.2014), поданий народними депутатами України Н.Ю. Королевською, Ю.О. Павленком та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів та може потребувати додаткових видатків державного бюджету залежно від встановлення державних регульованих цін на відповідні товари).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

Законопроекти, які мають опосередкований вплив на показники бюджету та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.95. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо уточнення деяких положень, що регулюють порядок здійснення державних закупівель) (реєстр. № 1127 від 01.12.2014), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

– Закону України «Про здійснення державних закупівель», зокрема:

визначити поняття «бюджетні кошти» (доповнення частини першої статті 1 пунктом 1-1);

розширити перелік суб’єктів господарювання, які є замовниками згідно із цим Законом, включивши інших замовників, що володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи (зміни до пункту 9 частини першої статті 1);

визначити, що вартість предмета закупівлі, встановлена цим Законом, переглядається кожні 12 місяців з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції (зараз кожні 24 місяці) (зміни до абзацу другого частини першої статті 2);

скоротити перелік випадків, на які не поширюється дія цього Закону, виключивши бланки інших документів, які відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, а також товари, роботи і послуги, необхідні для виготовлення відповідних бланків і марок (зміни до абзацу чотирнадцятого частини третьої статті 2);

доповнити перелік інформації про закупівлю, що оприлюднюється замовником на веб-порталі Уповноваженого органу, включивши текст договору про закупівлю (зміни, додатки до нього) (зміни до частини першої статті 10);

встановити, що пропозиція конкурсних торгів може подаватися у вигляді електронного документа, якщо це передбачено документацією конкурсних торгів (зміни до абзацу першого частини першої статті 25).

– Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, збільшити розміри штрафів за порушення законодавства про здійснення державних закупівель (зміни статті 164-14);

– Господарського кодексу України, встановивши що державні підприємства, казенні підприємства, комунальні унітарні підприємства, їх дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить цим підприємствам, об’єднання таких підприємств здійснюють закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (зміни до статей 75, 77, 78 і 79).

Належить зауважити, що запропоноване визначення у Законі про здійснення державних закупівель поняття «бюджетні кошти» не узгоджується із пунктом 11 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, згідно з яким до бюджетних коштів відносяться належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету. Зазначене положення не є предметом регулювання даного законопроекту, оскільки відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів регулюються Бюджетним кодексом України, про що також зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку. Крім того, у запропонованому законопроектом визначенні поняття «бюджетні кошти» міститься суперечність, з одного боку включено кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, кошти фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які не є коштами бюджету, а з іншого боку включено кошти державного матеріального резерву, кошти Аграрного фонду, кошти Фонду соціального захисту інвалідів, які є коштами державного бюджету, а тому не потрібно їх окремо зазначати.

Міністерство фінансів повідомляє, що реалізація законопроекту може призвести до збільшення доходів бюджету від надходження адміністративних штрафів у зв’язку із запропонованим збільшенням у 10 разів розмірів штрафів за порушення законодавства про здійснення державних закупівель у статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, Міністерство фінансів зауважує, що запропоноване доповнення Закону України «Про здійснення державних закупівель» положенням, згідно з яким пропозиція конкурсних торгів може подаватися у вигляді електронного документа відповідно до цього Закону та законодавства, що регулює питання електронного документообігу та електронного цифрового підпису, якщо це передбачено документацією конкурсних торгів, є зайвим, оскільки частиною другою статті 12 Закону вже передбачено, що замовник має право здійснювати процедури закупівлі із використанням електронних засобів. При цьому зазначено, що у разі використання електронних засобів з метою подання пропозицій конкурсних торгів, кваліфікаційних та цінових пропозицій та здійснення їх оцінки документи та дані створюються і подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронний цифровий підпис».

Враховуючи вищезазначене, Міністерство фінансів не підтримує законопроект.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо уточнення деяких положень, що регулюють порядок здійснення державних закупівель) (реєстр. № 1127 від 01.12.2014), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від надходження адміністративних штрафів у разі виявлення відповідних порушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. При доопрацюванні законопроекту необхідно виключити визначення поняття «бюджетні кошти» (підпункт «а» підпункту 1 пункту 3 розділу І законопроекту), як таке, що суперечить положенням Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.96. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про вільну (спеціальну) економічну зону «Умань» (реєстр. № 1369 від 10.12.2014), внесений народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом передбачається створити вільну (спеціальну) економічну зону в адміністративних межах міста Умань Черкаської області на період 20 років. При цьому пропонується встановити, що суб’єктам господарської діяльності, які реалізують на цій території затверджені виконавчим комітетом Уманської міської ради інвестиційні проекти, направлені на розвиток інфраструктури міста Умань, розвиток рекреаційно-туристичного господарства міста Умань на підставі договору (контракту) щодо умов реалізації цього інвестиційного проекту та які зареєстровані органом господарського розвитку і управління СЕЗ «Умань» як суб’єкти СЕЗ «Умань», забезпечується надання податкових пільг, визначених законодавством.

Слід зазначити, що Законом України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» визначено порядок створення, ліквідації, а також механізм функціонування спеціальних (вільних) економічних зон в Україні. Відповідно до частини першої статті 5 цього Закону СЕЗ створюються Верховною Радою України за ініціативою Президента України, Кабінету Міністрів України або місцевих Рад народних депутатів України та місцевої державної адміністрації, а статтями 6 і 7 визначений перелік документів про створення СЕЗ та вимоги до техніко-економічного обґрунтування доцільності її створення і функціонування.

Зважаючи на наведене, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не підтримується, а прийняття та реалізація законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники бюджетів.

Належить зауважити, що згідно з частиною третьою статті 6 законопроекту за реєстрацію суб’єктів СЕЗ «Умань» справляється плата, розмір якої встановлюється Уманською міською радою, а відповідні кошти спрямовуються на розвиток інфраструктури СЕЗ «Умань» у порядку, визначеному виконавчим комітетом Уманської міської ради за погодженням з Міністерством фінансів України.

Насамперед належить зауважити, що такі положення законопроекту суперечать нормам Бюджетного кодексу України, зокрема, пункту 4 частини першої статті 7 /принцип повноти – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування/, частині п‘ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/, главі 11 /згідно з якою визначаються надходження та витрати місцевих бюджетів/. Відтак, відповідне питання не може унормовуватися відповідним законопроектом і є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

Водночас, належить відмітити, що на розгляд Верховної Ради України автором цього законопроекту подано системно пов’язаний з ним проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо узгодження окремих норм до Закону України «Про вільну (спеціальну) економічну зону «Умань»)» (реєстр. № 1370 від 10.12.2014), яким передбачено запровадження пільгового оподаткування для суб’єктів вільної (спеціальної) економічної зони «Умань». Отже, такі законопроекти належить розглядати взаємоузгоджено.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про вільну (спеціальну) економічну зону «Умань» (реєстр. № 1369 від 10.12.2014), внесений народним депутатом України Яценком А.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів у разі запровадження відповідних податкових пільг згідно з податковим законодавством).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України, а саме: абзац другий частини третьої статті 6 законопроекту виключити, як такий, що суперечить вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, пункту 4 частини першої статті 7, частині п‘ятій статті 13, главі 11), а порушені у цьому положенні законопроекту питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. Слухали:

Інформацію Голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіна К.Є. про доопрацювання Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (реєстр. № 0963), повернутого з пропозиціями Президента України.

Відмітили:

Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 10.12.2014 р. (протокол № 1) розглянув пропозиції Президента України до Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (реєстр. № 0963) /далі – закон за реєстр. № 0963/ та ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України врахувати пропозиції Президента України до зазначеного закону і прийняти його в цілому.

У зв’язку з прийняттям законів України від 28.12.2014 р. № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», № 80-VIII «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» окремі положення закону за реєстр. № 0963 вже унормовані і відповідно потребують виключення з нього, а деякі – потребують уточнення для забезпечення узгодженості правових норм.

Зважаючи на зазначене, а також необхідність техніко-юридичного і редакційного уточнення окремих норм Бюджетного кодексу внаслідок прийнятих 28.12.2014 р. законів, пов’язаних з прийняттям законопроекту про державний бюджет на 2015 рік, Верховна Рада України 13.01.2015 р. за підсумками розгляду закону за реєстр. № 0963 з пропозиціями Президента України доручила Комітету з питань бюджету доопрацювати цей закон з урахуванням зауважень і пропозицій інших суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України (Постанова Верховної Ради України від 13.01.2015 р. № 86-VIII).

Згідно з частиною восьмою статті 135 Регламенту Верховної Ради за рішенням Верховної Ради не прийнятий після повторного розгляду закон може бути направлений на доопрацювання до головного комітету, який не пізніш як у 30-денний строк після дня розгляду Верховною Радою цього закону зобов’язаний повторно внести його на розгляд Верховної Ради.

Для доопрацювання закону за реєстр. № 0963 до Комітету з питань бюджету надійшло 15 пропозицій народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету, що разом з пропозиціями Президента України узагальнені у порівняльній таблиці до закону за реєстр. № 0963 (додається).

Короткий зміст і мета пропозицій народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету полягають, зокрема, у наступному:

1) пропозиції щодо уточнення запропонованих законом за реєстр. № 0963 положень:

- передбачення змін до пункту 23-1 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу та виключення запропонованих законом за реєстр. № 0963 змін до частини третьої статті 10 Кодексу для забезпечення узгодженості із законом від 28.12.2014 р. № 79-VIII, згідно з яким повна назва Казначейства вперше вживається у пункті 23-1 частини першої статті 2 цього Кодексу (пропозиція № 2 у порівняльній таблиці);

- виключення запропонованих законом за реєстр. № 0963 змін до статті 24-1, пункту 51 частини другої статті 29, частини шостої статті 43, частини шостої статті 108 і підпункту 2 пункту 14 розділу VI Бюджетного кодексу, оскільки відповідні питання унормовані згідно із законами від 28.12.2014 р. № 79-VIII і № 71-VIII (пропозиція № 4 у порівняльній таблиці);

- уточнення нумерації та набрання чинності пунктів у запропонованих законом за реєстр. № 0963 змінах до статей 29 і 30 Бюджетного кодексу для забезпечення узгодженості правових норм у зв’язку з прийняттям законів від 28.12.2014 р. № 79-VIII і № 80-VIII (пропозиція № 7 у порівняльній таблиці);

- конкретизація у запропонованих законом за реєстр. № 0963 змінах до статті 152 Регламенту Верховної Ради України строків розгляду у Парламенті проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період у разі несвоєчасного подання Урядом такого документу (пропозиція № 17 у порівняльній таблиці);

2) пропозиції щодо доповнення закону за реєстр. № 0963 новими положеннями:

- зміни до пункту 2 частини першої статті 2, частини третьої статті 5, частини першої статті 69-1, частин другої і третьої статті 86 та частини першої статті 115 Бюджетного кодексу для доунормування окремих питань щодо бюджетів об’єднаних територіальних громад (насамперед віднесення таких бюджетів до бюджетів місцевого самоврядування) внаслідок прийняття закону від 28.12.2014 р. № 79-VIII (пропозиції №№ 1 і 12 у порівняльній таблиці);

- уточнення змінених згідно із законами від 28.12.2014 р. № 79-VIII і № 71-VIII формулювань норм статей 29, 64, 66, 69, 69-1 Бюджетного кодексу щодо окремих доходів бюджету (зокрема, податку на доходи фізичних осіб, державного мита, екологічного податку, коштів від санкцій, концесійних платежів, плати за розміщення тимчасово вільних коштів бюджету) з метою забезпечення однозначного їх трактування щодо повноти зарахування до відповідних бюджетів, правильності викладу та узгодження між собою (пропозиції №№ 6, 10, 11 і 12 у порівняльній таблиці);

- технічні правки до пункту 12-1 частини першої статті 38, частини восьмої статті 43, частин другої і третьої статті 67, пункту 5 частини другої статті 67-1, пункту 8 частини першої і пункту 2 частини другої статті 71, пункту 4 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу для забезпечення правильності їх викладу та узгодженості норм Кодексу (пропозиції №№ 9, 11 і 13 у порівняльній таблиці);

– зміни до статей 77 і 79 Бюджетного кодексу щодо конкретизації умов затвердження (виконання) місцевих бюджетів у разі неприйняття (прийняття) закону про державний бюджет для забезпечення узгодженості норм Кодексу (пропозиція № 14 у порівняльній таблиці);

- зміни до підпункту «а» пункту 3 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу для продовження можливості здійснення з відповідних місцевих бюджетів видатків на центри первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, що були запроваджені тимчасово на 2012-2014 роки згідно із Законом України від 07.07.2011 р. № 3612-VI «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві» (пропозиція № 15 у порівняльній таблиці);

- зміни до пунктів 17, 19 і 20 розділу VI Бюджетного кодексу щодо: врегулювання зарахування збору за місця для паркування транспортних засобів і туристичного збору у зв’язку з їх збереженням згідно із законом від 28.12.2014 р. № 71-VIII; визначення стабілізаційної дотації як додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам для узгодження із статтями 96 і 97 Бюджетного кодексу щодо видів міжбюджетних трансфертів; унормування можливості надання трансферту з міського міста обласного значення бюджету бюджетам адміністративно підпорядкованих йому міст, сіл і селищ (пропозиція № 16 у порівняльній таблиці).

Для зручності розгляду вищевказаних пропозицій за №№ 1, 6, 9-17 довідково підготовлено порівняльну таблицю щодо цих пропозицій з чинними нормами Бюджетного кодексу, яка роздана народним депутатам – членам Комітету.

За підсумками розгляду даного питання у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу головою підкомітету Іщейкіним К.Є. запропоновано Комітету підтримати таке рішення: врахувати всі подані пропозиції до Закону № 0963 та рекомендувати Верховній Раді підтримати зазначене і прийняти Закон в цілому згідно з остаточною його редакцією у порівняльній таблиці.

Директор Департаменту державного бюджету Міністра фінансів України Лозицький В.П. звернув увагу на важливе значення даного Закону та запропонував підтримати пропозиції Президента України та інших суб’єктів права законодавчої ініціативи і прийняти Закон в цілому.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Пинзеник В.М., Гордєєв А.А., Матвієнко А.С.

За підсумками обговорення перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування озвучену головою підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіним К.Є. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

Ухвалили:

Рекомендувати Верховній Раді України врахувати пропозиції Президента України та інших суб’єктів права законодавчої ініціативи до Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» (реєстр.№ 0963) і прийняти зазначений закон в цілому згідно з остаточною його редакцією у порівняльній таблиці.

Голосували: «за» - 15, «проти» - 0, «утрималися» - 1,

«не голосували» - 2.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Кривенка В.М. про проекти законів України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації за реєстр. № 1409 від 11.12.2014, поданий ним і народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Амельченком В.В. та іншими; про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо впровадження енергоефективних заходів у бюджетних установах за реєстр. № 1409-1 від 22.12.2014, поданий народним депутатом України Домбровським О.Г.

Відмітили:

Законопроект за реєстр. № 1409 передбачає створення правових засад визначення особливостей закупівлі енергосервісних послуг шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс).

Так, зокрема, положеннями законопроекту пропонується:

ввести новий термін «довгострокове зобов’язання за енергосервісом» (зміни до статті 2 Кодексу);

надати право розпорядникам бюджетних коштів, в оперативному управлінні яких знаходяться будівлі, брати довгострокові зобов’язання за енергосервісом (зміни до статті 22 Кодексу);

визначити, що обсяг видатків на оплату енергосервісу на відповідний бюджетний період встановлюється законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у складі бюджетних призначень відповідного головного розпорядника бюджетних коштів (зміни до статті 23 Кодексу);

зобов’язати головних розпорядників бюджетних коштів забезпечувати включення до бюджетних запитів обсягів довгострокових зобов’язань за енергосервісом (зміни до статті 35 Кодексу);

доповнити перелік матеріалів, які подаються разом з проектом закону про Державний бюджет України /проектом рішення про місцевий бюджет/, переліками та обсягами довгострокових зобов’язань за енергосервісом за бюджетними програмами до повного завершення розрахунків з виконавцями енергосервісу (зміни до статей 38 і 76 Кодексу);

визначити, що довгострокове зобов’язання за енергосервісом у сумі фактичного скорочення видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв набуває статусу бюджетного зобов’язання (зміни до статті 48 Кодексу);

визначити видатки на оплату енергосервісу захищеними видатками загального фонду державного бюджету (зміни до статті 55 Кодексу);

дозволити передавати до бюджету розвитку місцевих бюджетів (у тому числі з метою погашення відповідних місцевих запозичень до повного завершення розрахунків за такими запозиченнями) суму економії коштів, що виникає у результаті зменшення обсягів споживання комунальних послуг та енергоносіїв (зміни до статті 71 Кодексу);

віднести до повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотримання бюджетного законодавства здійснення контролю за відповідністю взятих розпорядником бюджетних коштів довгострокових зобов’язань за енергосервісом затвердженим в установленому порядку умовам закупівлі енергосервісу (зміни до статті 113 Кодексу).

Крім того, у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо впровадження енергоефективних заходів у бюджетних установах)» за реєстр. № 1409-1 від 22.12.2014, який є альтернативним до законопроекту за реєстр. № 1409.

Положення законопроекту за реєстр. №1409-1 за змістом є майже аналогічними до положень законопроекту за реєстр. №1409. На відміну від положень законопроекту за реєстр. № 1409 у законопроекті за реєстр. № 1409-1 у визначенні нового терміну «довгострокове зобов’язання за енергосервісом» та у пропозиції щодо надання такому зобов’язанню статусу бюджетного зобов’язання відсутнє уточнення стосовно розрахунку суми скорочення видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв порівняно до видатків, які були б понесені за відсутності енергосервісу. Крім того, у змінах до статті 22 Кодексу запропоновано розмежувати повноваження на затвердження істотних умов договору енергосервісу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, – щодо будівель державної власності, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою – щодо будівель комунальної власності.

Варто зауважити, що поряд із законопроектом за реєстр. № 1409 у Верховній Раді України зареєстровано законопроект за реєстр. № 1313 «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» та із законопроектом за реєстр. № 1409-1 – законопроекти за реєстр. № 1532 «Про особливості здійснення закупівель енергосервісу» та реєстр. № 1533 «Про внесення змін до Закону України «Про енергозбереження» щодо правових засад реалізації договорів енергосервісу», якими встановлюються основні умови енергосервісного договору, врегульовуються взаємовідносини між замовником та виконавцем енергосервісних послуг, визначається механізм встановлення вартості послуг за енергосервісним договором та відбору переможця тендеру на надання енергосервісних послуг тощо.

Отже, законопроекти за реєстр. №1409 та № 1409-1 систематизують у своїх положеннях новації, запропоновані відповідно у законопроектах за реєстр. № 1313 і №№ 1532, 1533, які є базовими (первинними) з питань реалізації енергосервісних послуг, а відтак законопроекти за реєстр. № 1409 та № 1409-1 є похідними від останніх законопроектів та мають розглядатися виключно після розгляду і прийняття відповідно законопроектів за реєстр. № 1313 та №№ 1532, 1533 (у разі непідтримки цих законопроектів, законопроекти за реєстр. № 1409 та № 1409-1 взагалі втратять свою актуальність), про що також відзначає у своїх висновках Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ).

Необхідно звернути увагу на окремі положення законопроектів за реєстр. № 1313, № 1532 та № 1533, а саме:

під «енергосервісом» розуміється комплекс заходів, спрямованих на скорочення споживання та (або) витрат замовника енергосервісу на оплату паливно-енергетичних ресурсів, житлово-комунальних послуг.

За висновком ГНЕУ до законопроекту № 1313, зокрема, звернуто увагу на те, що зі змісту цього терміну неможливо повною мірою визначити сукупність заходів і запропоноване визначення дозволить включати до цих заходів досить широкий перелік заходів, наприклад, організаційних, консультативних, інформаційних тощо;

строк дії енергосервісного договору за законопроектом № 1313 має становити від 3 до 15 років, за законопроектом № 1533 – не може перевищувати 10 років;

щорічні платежі виконавцю енергосервісу за енергосервісним договором у законопроекті № 1313 мають становити не більше 90 % суми щорічного скорочення витрат замовника, а у законопроекті № 1533 – 80%.

На погляд ГНЕУ, зміст такого положення потребує докладного обґрунтування, про що зазначено у висновку до законопроекту № 1313.

Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках до законопроектів за № 1409 та № 1409-1 зазначає таке:

- запропоноване законопроектами доповнення статті 2 Кодексу визначення терміну «довгострокове зобов’язання за енергосервісними договорами» по суті дублює визначення терміну «бюджетне зобов’язання». Так, згідно з Кодексом, бюджетне зобов’язання – це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладання договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому;

положення законопроектів щодо набуття довгострокового зобов'язання за енергосервісним договором у сумі фактичної економії видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв статусу бюджетного зобов'язання не узгоджується із бюджетним законодавством в частині економічної характеристики операцій. Зауважено, що витрати на оплату енергосервісних послуг бюджетної установи мають плануватися, як поточні видатки в межах бюджетних призначень (бюджетних асигнувань) установи згідно з класифікацією видатків та кредитування бюджету. Оплата енергосервісних послуг для бюджетної установи – це проведення витрат у поточному році за договірними зобов’язаннями. Забезпечення оплати поточних зобов’язань бюджетна установа буде здійснювати виключно в межах бюджетних призначень зазначеного поточного року. Планування витрат на оплату енергосервісу повинно бути у складі кошторису бюджетної установи відповідно до договірних зобов’язань за відповідним кодом економічної класифікації видатків та кредитування бюджету в складі оплати послуг (крім комунальних). Визначення економії, отриманої бюджетною установою внаслідок впровадження енергосервісу, є не джерелом оплати послуг енергосервісу, а умовою, що підтверджує право виконавця отримати плату від замовника у визначеному договором обсязі;

доповнення статті 22 Кодексу новою частиною сьомою, згідно з якою розпорядники бюджетних коштів, в оперативному управлінні яких знаходяться будівлі, мають право брати довгострокові зобов’язання за енергосервісом на підставі затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики (Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою), істотних умов енергосервісу, визначених законодавством у сфері державних закупівель, не узгоджується із положеннями Кодексу щодо повноважень головного розпорядника бюджетних коштів в частині:

Крім того, відмічається, що Положення про Міністерство фінансів України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, не містить повноважень Міністерства фінансів України щодо затвердження істотних умов енергосервісу;

- щодо запропонованих змін до статті 113 Бюджетного кодексу, звернуто увагу, що Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та Положенням про Державну фінансову інспекцію України (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 № 310) визначено головні завдання органу державного фінансового контролю, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності, дотримання законодавства про державні закупівлі тощо. Порядок проведення органом державного фінансового контролю перевірок державних закупівель вже встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 631 і не потребує додаткового унормування.

Враховуючи вищезазначене, Міністерством фінансів України не підтримуються зміни до Кодексу, запропоновані законопроектами за № 1409 та № 1409-1, як такі, що не відповідають загальним засадам формування бюджету, а передбачають особливості формування окремих видатків бюджетної установи.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України відмічає про вплив законопроектів на показники державного бюджету, зауважуючи при цьому про порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, згідно з якими до законопроекту, який призведе до змін показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи має надавати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Загалом, Міністерство фінансів зазначає, що законопроекти за № 1409 та № 1409-1 потребують доопрацювання.

При цьому, зауважено, що здійснення бюджетними установами господарської діяльності (в тому числі укладання і виконання господарських договорів) регулюється нормами Господарського кодексу України (глава 20 «Господарські договори») та відповідними галузевими актами законодавства, тому питання укладення та виконання розпорядниками бюджетних коштів енергосервісних договорів та розрахунків за ними має бути врегульовано у відповідних галузевих законодавчих актах, зокрема, у Законі України «Про енергозбереження».

Водночас, питання щодо врегулювання проведення розрахунків розпорядниками бюджетних коштів за надані бюджетним установам енергосервісні послуги відповідно до укладених енергосервісних договорів Міністерством фінансів України запропоновано розглянути при підготовці комплексних змін до Бюджетного кодексу України, зокрема, шляхом доповнення його Прикінцевих та перехідних положень.

Крім того, необхідно наголосити, що запровадження довгострокового зобов’язання за енергосервісом не враховує вимог статті 96 Конституції України та частини першої статті 3 Бюджетного кодексу України щодо визначення бюджетного періоду з 1 січня кожного року по 31 грудня того ж року. Зважаючи на такі конституційні вимоги, Бюджетним кодексом України регламентовано, що розпорядники бюджетних коштів мають повноваження на взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів тільки в межах бюджетних асигнувань, що надаються відповідно до бюджетного призначення. Після закінчення бюджетного періоду усі бюджетні призначення втрачають чинність.

Натомість частиною п’ятою статті 21 Кодексу встановлено обов’язок Кабінету Міністрів України (Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідної місцевої ради) щодо вжиття заходів для передбачення бюджетних коштів на наступний бюджетний період у проекті закону про Державний бюджет України (проекті рішення про місцевий бюджет) для продовження довгострокових інвестиційних програм (проектів).

Так, ГНЕУ у своїх експертних висновках до законопроектів за № 1409 та № 1409-1 відзначає, що за своїм економічним змістом поняття «енергосервіс» можна віднести до різновиду інвестиційних програм (проектів), порядок затвердження та бюджетне фінансування яких вже врегульовано чинними нормами Бюджетного кодексу України. Зокрема, згідно з вимогами пункту 26 частини першої статті 2 Кодексу під інвестиційною програмою (проектом) розуміється «комплекс заходів, визначених на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки та спрямованих на розвиток окремих галузей, секторів економіки, виробництв, регіонів, виконання яких здійснюється з використанням коштів державного та/або місцевих бюджетів чи шляхом надання державних та/або місцевих гарантій».

Щодо визначення захищеними видатками загального фонду державного бюджету оплати енергосервісу слід зазначити, що відповідно до частини першої статті 55 Бюджетного кодексу України захищеними видатками бюджету визначаються видатки загального фонду бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень відповідно до частини другої статті 54 цього Кодексу (недоотримання надходжень загального фонду Державного бюджету України більше ніж на 15 відсотків суми, передбаченої розписом державного бюджету на відповідний період).

Перелік захищених видатків державного бюджету визначено частиною другою статті 55 Кодексу, виходячи з економічної сутності, тобто за економічною структурою (класифікацією) видатків бюджету, а не за функціональним спрямуванням видатків. Серед інших до захищених видатків бюджету віднесено оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Крім того, подальше розширення переліку захищених видатків бюджету, які становлять близько 90 % загального обсягу видатків, призведе до невілювання сутності захищених видатків бюджету.

Встановлення особливостей закупівлі окремих послуг, при цьому без врахування реальних фінансових можливостей не відповідає основним принципам побудови бюджетної системи – принципу збалансованості, який полягає в тому, що повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період (пункт 2 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України) та принципу єдності, який полягає в тому, що «єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності» (пункт 1 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України).

Поряд з тим, слід наголосити, що положення законопроекту потребують редакційного та техніко-юридичного корегування у зв’язку із прийняттям Верховною Радою України Закону України від 28.12.2014 р № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин».

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своїх висновках до законопроектів за реєстр. № 1409 та № 1409-1 (листи від 13.01.2012 № 16/3-20/1409 та від 13.01.2012 № 16/3-20/1409-1) висловлює ряд зауважень та пропозицій до них.

Так, зокрема, ГНЕУ звернуто увагу на те, що віднесення видатків на оплату енергосервісу до захищених видатків загального фонду державного бюджету не вирішує проблему фінансування «енергосервісу» у повному обсязі. Адже надання окремим видаткам бюджету статусу захищених (які об’єктивно вже визначені у бюджеті) певною мірою убезпечує їх від скорочення при здійсненні секвестру бюджету, проте жодним чином не гарантує включення таких видатків до бюджету на стадії розроблення та затвердження останнього, оскільки у такому випадку визначальною є норма Конституції України, за якою «виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків» (частина друга статті 95).

Поряд з цим, ГНЕУ запропонувало розглянути можливість апробації пропонованого у проектах за реєстр. №1409 та № 1409-1 механізму енергомодернізації шляхом реалізації низки пілотних проектів, що дозволило б підтвердити ефективність цього механізму на практиці та усунути недоліки, які в подальшому могли б здійснювати негативний вплив при його поширенні на весь масив бюджетних установ.

Комітет Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва (лист від 25.12.2014 № 04-30/8-286/236649) рекомендує внести законопроект за реєстр. №1409 на розгляд Верховної Ради України і прийняти його за основу.

Комітет з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради України у своєму висновку (лист від 15.01.2015 № 04-19/17-4946) зазначає, що у проекті акта за реєстр. № 1409 від 11.12.2014 не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

На час розгляду законопроектів Комітетом з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту за реєстр. № 1409-1) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроектів за реєстр. №1409 та № 1409-1 міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Кривенко В.М., Пинзеник В.М., Іщейкін К.Є., Куліченко І.І., Ванат П.М., Мельник С.І., Гордєєв А.А., Шевченко О.Л., Горбунов О.В., Матвієнко А.С., Дубневич Б.В., Левченко Ю.В., а також перший заступник Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Корчміт О.Ю., директор Департаменту державного бюджету Міністерства фінансів України Лозицький В.П.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету Іщейкін К.Є. вніс пропозицію рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 1409 за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та підготувати до другого читання після прийняття в цілому законопроекту за реєстр. № 1313. Перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив цю пропозицію на голосування.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду проектів законів України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації) (реєстр. № 1409), поданого народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Амельченком В.В. та іншими, і про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо впровадження енергоефективних заходів у бюджетних установах) (реєстр. № 1409-1), поданого народним депутатом України Домбровським О.Г.:

рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації) (реєстр. № 1409), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Амельченком В.В. та іншими, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та підготувати до другого читання після прийняття в цілому законопроекту «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації» (реєстр. № 1313).

Голосували: «за» -8, «проти» - 1, «утримались» - 5,

«не голосували» - 4.

4. Різне.

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Голови Комітету з питань бюджету Амельченка В.В. про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на лютий 2015 року.

Відмітили:

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» розклад засідань комітету не менш як на двотижневий термін складається головою комітету з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України, доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, стану підготовки питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету.

Постановою Верховної Ради України від 15.01.2015 № 110-VIIІ (із змінами згідно з Постановою від 27.01.2015 № 130-VIIІ) затверджено календарний план проведення другої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

З урахуванням цього календарного плану складено орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на лютий 2015 року (в якому передбачено засідання Комітету на 4, 11, 18 лютого 2015 року о 15-00). При цьому, до розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Затвердити орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на лютий 2015 року:

Дата	День тижня	Час проведення	Місце проведення
4 лютого	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
11 лютого	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
18 лютого	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

До розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Голосували: «за» - одноголосно.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Матвієнка А.С. щодо Меморандуму про партнерство та співробітництво між Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація платників податків України» та Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Підтримати такий текст Меморандуму:

«МЕМОРАНДУМ

про партнерство та співробітництво між

Всеукраїнською громадською організацією

«Асоціація платників податків України»

та Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету

Керуючись основними принципами ефективної взаємодії державної влади та громадськості, усвідомлюючи необхідність спільних дій, спрямованих на створення атмосфери довіри та партнерських відносин між платниками податків та законодавчою владою країни, Комітет Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет),з однієї Сторони, та Всеукраїнська громадська організація «Асоціація платників податків України» (далі – Асоціація), з другої Сторони, (при спільному вживанні – Сторони), уклали Меморандум про партнерство та співробітництво для досягнення зазначених цілей на засадах об’єднання можливостей Сторін.

Цей Меморандум є публічною угодою між Комітетом Верховної Ради України та Асоціацією.

Сторони, враховуючи невідкладну потребу держави в системних соціально-економічних реформах, поділяючи погляди щодо необхідності покращення податкового клімату в Україні та спрямування фіскальної політики держави на дотримання балансу інтересів громадянина та держави, приймаючи за основу спільної діяльності необхідність тісної співпраці громадськості та органів державної влади, прагнучі забезпечити максимальну ефективність та конструктивність своєї співпраці, домовились про наступне:

1. З метою реалізації цього Меморандуму Сторони співпрацюють з таких питань:

- створення необхідних економічних, правових та організаційних засад щодо підвищення ролі бюджету як інструменту формування та оптимального розподілу фінансових ресурсів між різними ланками бюджетної системи для ефективного її розвитку, спрямованого на економічне зростання та підвищення життєвого рівня населення;

- формування сприятливого макроекономічного середовища, проведення ефективної бюджетно-податкової політики;

- проведення експертиз щодо впливу законопроектів, проектів інших нормативно-правових актів на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини;

- забезпечення участі громадськості в бюджетному процесі, контролі за раціональним використанням бюджетних коштів, підвищення фінансової грамотності громадян.

2. Вважати першочерговими напрямками співпраці:

- безпосередню участь в розробці та оцінці проектів законів та інших нормативно-правових актів, які знаходяться у сфері відання Комітету;

- підготовку спільних інформаційно-аналітичних матеріалів з метою реагування на поточну ситуацію та актуальні проблеми в сфері оподаткування;

- обмін аналітично-довідковою інформацією;

- залучення фахівців Асоціації до громадських обговорень, що ініціюватимуться Комітетом;

- організація спільних круглих столів, прес-конференцій та брифінгів з висвітлення спільної діяльності;

- проведення, у разі потреби, переговорів, консультацій та зустрічей, що мають рекомендаційний характер.

3. З метою забезпечення ефективної співпраці в рамках цього Меморандуму Сторони:

- підтримуватимуть ділові стосунки, сприятимуть розвитку інших форм співробітництва для досягнення зазначених у Меморандумі цілей;

- здійснюватимуть постійний обмін інформацією, яка становить взаємний інтерес;

- залучатимуть представників Сторін до власних публічних заходів (зокрема, нарад, прес-конференцій, засідань робочих груп тощо).

4. Меморандум є передумовою і підставою для укладення, якщо Сторони визнають за необхідне, договорів щодо спільної діяльності.

5. Меморандум укладено українською мовою у двох примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу (по одному примірнику кожній Стороні).

6. Меморандум вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін. Дія Меморандуму продовжується, доки Сторони зацікавлені у співробітництві. Зміни та доповнення до Меморандуму вносяться у письмовій формі за взаємною згодою Сторін.»

2. Меморандум передати на підпис Голові Комітету з питань бюджету А.В. Павелку та президенту Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» В.О. Матійчику.

Голосували: «за» - одноголосно.

Перший заступник Голови Комітету В.В. Амельченко

Секретар Комітету В.В. Шкварилюк

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи 8 скликання”

29 серпня 2019 11:20

Комітет Верховної Ради України

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №8 від 04.02.2015

“Протоколи 8 скликання”

Верховна Рада України IX скликання

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №177 від 10.07.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №176 від 19.06.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №175 від 06.06.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №174 від 28.05.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №173 від 15.05.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №172 від 24.04.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №171 від 11.04.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №170 від 10.04.2019

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №169 від 20.03.2019

Про Комітет

Загальна інформація

Нормативно-правові основи

Законодавче забезпечення предметів відання Комітету

Діяльність

Засідання Комітету

Події в Комітеті

Рахункова палата

Інформація про роботу Комітету

Законопроектна робота

Законопроекти на розгляді Комітету

Матеріали щодо законопроектів

Обговорення законопроектів

Інформаційні ресурси

Звіти казначейства України

Новини

Мультимедія

Контакти