ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №25 від 01.07.2015

Опубліковано 02 вересня 2015, о 18:06

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №25 від 1 липня 2015 року

15⁰⁰година м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Ванат П.М., Горбунов О.В., Гордєєв А.А., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Савченко О.Ю., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 24 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Левченко Ю.В., Пресман О.С., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Руденко А.М., Шпак В.П., Козловська Г.М., Новацька О.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:

Уманський І.І. – перший заступник Міністра фінансів України;

Жак О.П. – заступник директора Департаменту – начальник Управління аналізу бюджету та макроекономічних показників Міністерства фінансів України;

Глобенко С.В. – заступник директора Департаменту – начальник Управління фінансів дорожньо-транспортного комплексу та майнових відносин Міністерства фінансів України;

Наврата А.І. – заступник директора Департаменту – начальник Управління фінансів промисловості Міністерства фінансів України;

Зубко Ю.П. – заступник Міністра культури України – керівник апарату;

Жук В.В. – директор Департаменту фінансово-ресурсного забезпечення Міністерства культури України;

Шевченко В.В. – перший заступник Міністра соціальної політики України;

Задніпрянець В.А. – заступник директор фінансово-економічного Департаменту Міністерства соціальної політики України;

Абрамовський Р.Р. – заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;

Тахтай О.В. – заступник Міністра внутрішніх справ України – керівник апарату;

Шевнін С.М. – начальник Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Міністерства внутрішніх справ України;

Кравченко Л.М. – заступник директора Департаменту цивільного законодавства Міністерства юстиції України;

Грамоткін І.І. – генеральний директор ДСП «Чорнобильська АЕС»;

Святенко В.Г. – начальник відділу з питань бюджету Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про підготовку до другого читання проекту Закону України «Про внесення змін до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 2940).

2. Про склад Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів.

3. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

4. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, та розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури на 2015 рік (розпорядження КМУ від 15.06.2015 № 595-р)

2) перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики та праці на 2015 рік (розпорядження КМУ від 15.06.2015 № 596-р)

3) розподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питаного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, у 2015 році (постанова КМУ № 375 від 04.06.2015)

5. Про проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Державного дорожнього фонду України» (реєстр. № 2725 від 24.04.2015), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Діденком І.А., Дубневичем Я.В., Гордєєвим А.А., Медуницею О.В., Крульком І.І.

6. Про проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо плати за сервісні послуги, що надаються Міністерством внутрішніх справ)» (реєстр. № 2568 (доопрац.) від 17.06.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

7. Про проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансової забезпеченості надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування)» (реєстр. № 2981 від 02.06.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Алексєєвим І.С., Галасюком В.В. та іншими.

8. Про підготовку проекту постанови Верховної Ради України «Про Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік» (реєстр. № 2623-Д) до повторного розгляду Верховною Радою України.

9. Про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (щодо унормування питання оплати робіт та заходів, виконаних підприємствами Державного агентства з управління зоною відчуження)» (реєстр. № 2158а від 24.06.2015), поданий народними депутатами України Кривенком В.М., Кишкарем П.М.

10. Різне.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету Іщейкіна К.Є. щодо підготовки до другого читання проекту Закону України про внесення зміни до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (реєстр. № 2940).

Відмітили:

Верховною Радою України 16 червня 2015 року цей законопроект прийнято за основу /згідно з Постановою Верховної Ради України від 16.06.2015 р. № 520-VIIІ/.

Законопроектом пропонується пункт 3 розділу VI Бюджетного кодексу доповнити словами «а також реалізацію проектів розвитку автомобільних доріг державної власності», тобто установити, що положення частини четвертої статті 17 Кодексу не застосовуються при наданні державних гарантій за кредитами суб’єктів господарювання, що забезпечують реалізацію проектів розвитку автомобільних доріг державної власності.

Частиною четвертою статті 17 Кодексу визначено, що державні (місцеві) гарантії не надаються для забезпечення боргових зобов’язань суб’єктів господарювання, якщо безпосереднім джерелом повернення кредитів передбачаються кошти державного (місцевого) бюджету (крім боргових зобов’язань, що виникають за кредитами від міжнародних фінансових організацій).

Згідно з вимогами статті 116 Регламенту Верховної Ради строк подання пропозицій до законопроекту завершено 30 червня 2015 року.

Загалом до законопроекту подано 3 пропозиції: 2 пропозиції (№ 1 і № 2) – щодо техніко-юридичних та редакційних правок для належної реалізації відповідної законодавчої ініціативи; 1 пропозиція (№ 3) – відхилити законопроект. Порівняльна таблиця з такими пропозиціями роздана народним депутатам – членам Комітету.

Крім того, на засіданні Комітету автором законопроекту Матвієнком А.С. ініційовано додаткову пропозицію, що конкретизує зміст законопроекту (а саме: пункт 1 після слів «а також» доповнити словами «суб’єктів господарювання державного сектору економіки, що забезпечують»). Ця пропозиція окремо була роздана і розглянута народними депутатами – членами Комітету, однак за підсумками обговорення відкликана автором.

Загалом в обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Матвієнко А.С., Пинзеник В.М., Деркач А.Л., Шевченко О.Л., Маркевич Я.В., Гордєєв А.А., Кривенко В.М., Іщейкін К.Є., а також перший заступник Міністра фінансів України Уманський І.І.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: з огляду на попереднє рішення Комітету щодо підтримки законопроекту доцільно пропозиції № 1 і № 2 врахувати, а пропозицію № 3 відхилити та рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 2940 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з внесенням відповідних техніко-юридичних та редакційних правок.

Голова Комітету Павелко А.В. спочатку поставив на голосування пропозицію № 3 (щодо відхилення законопроекту), яка не набрала необхідної кількості голосів для підтримки. Потім Голова Комітету поставив на голосування пропозицію голови підкомітету Іщейкіна К.Є., яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України законопроект про внесення зміни до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (реєстр. № 2940) прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній Комітетом у порівняльній таблиці до законопроекту (порівняльна таблиця додається на 1 аркуші).

Голосували: «за» – 22, «проти» – 0, «утрималися» –2.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Голови Комітету з питань бюджету Амельченка В.В. щодо складу Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів.

Відмітили:

Законом України від 07.04.2015 № 288-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних інвестиційних проектів» (далі – Закон) доповнено Бюджетний кодекс України положеннями щодо запровадження особливої процедури розподілу державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів.

Так, зокрема, відповідно до нових положень частини четвертої статті 32 Бюджетного кодексу України відбір державних інвестиційних проектів (крім тих, що здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій, а також із коштів державного фонду регіонального розвитку) здійснюється Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів (далі – Комісія) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Дана Комісія є колегіальним органом, положення і склад якого затверджуються Кабінетом Міністрів України. До складу Комісії входять члени Кабінету Міністрів України, члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету за рішенням цього комітету (чисельністю не менше 50 відсотків складу такої комісії), представники центральних органів виконавчої влади та інших державних органів.

За попередньою інформацією Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (лист від 22.05.2015 №3922-01/16422-01 роздано народним депутатам – членам Комітету) на виконання доручення Прем’єр-міністра України від 05.05.2015 № 17753/1/1-15 Міністерством підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання управління державними інвестиціями», відповідно до якого до складу Комісії планується включити шість народних депутатів України – членів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (50 відсотків складу комісії, як це передбачено статтею 32 Бюджетного кодексу України). На даний час проект такого нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України проходить процедуру погодження.

Враховуючи вищезазначене, запропоновано визначитися щодо представництва народних депутатів України – членів Комітету у складі такої Комісії.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Гордєєв А.А., Амельченко В.В.. Скорик М.Л., Крулько І.І., Пинзеник В.М., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Рудик С.Я., Медуниця О.В.

Під час обговорення цього питання народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету запропоновано до складу даної Комісії включити Павелка А.В., Амельченка В.В., Кривенка В.М., Шкварилюка В.В., Іщейкіна К.Є., Горбунова О.В., Дубневича Б.В., Крулька І.І. та Павлова К.Ю.

Поряд з цим, народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету запропоновано проводити щопівроку ротацію членів даної Комісії – представників від Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та відповідно до вимог частини четвертої статті 32 Бюджетного кодексу України:

1) До складу Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів включити народних депутатів України – членів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету:

- Павелко Андрій Васильович – Голова Комітету;

- Амельченко Василь Васильович – перший заступник голови Комітету;

- Кривенко Віктор Миколайович – заступник голови Комітету;

- Шкварилюк Володимир Васильович – секретар Комітету;

- Іщейкін Костянтин Євгенович – голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України;

- Горбунов Олександр Володимирович – голова підкомітету з питань видатків державного бюджету;

- Дубневич Богдан Васильович;

- Крулько Іван Іванович – голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати;

- Павлов Костянтин Юрійович – голова підкомітету з питань бюджетної підтримки регіонального розвитку.

2) Звернутися до Кабінету Міністрів України з проханням доручити Міністерству економічного розвитку і торгівлі України врахувати зазначене рішення Комітету з питань бюджету при визначенні кількості членів Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів та при підготовці положення про зазначену Міжвідомчу комісію.

3) Проводити періодично (щопівроку) ротацію складу Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів від Комітету з питань бюджету.

Голосували: «за» - 21, «проти» - 2, «утрималися» - 0, «не голосували» - 1.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

3.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

3.1.1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо упорядкування діяльності військово-цивільних адміністрацій», (реєстр. № 2662-1 від 21.04.2015, народні депутати України Герасимов А.В., Луценко Ю.В. та ін.).

3.1.2. Проект Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України (щодо визнання осіб обмежено дієздатними та недієздатними у судовому порядку)», (реєстр. № 2789 від 07.05.2015, народний депутат України Купрієнко О.В.).

3.1.3. Проект Закону України «Про внесення змін до статей 813, 825 Цивільного кодексу України щодо договору найму житла», (реєстр. № 2801 від 08.05.2015, народний депутат України Помазанов А.В.).

3.1.4. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо прав прокурора підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті)», (реєстр. № 2783 від 06.05.2015, народний депутат України Мірошниченко Ю.Р.).

3.1.5. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 33 Цивільного процесуального кодексу України щодо залучення іншого відповідача», (реєстр. № 2779 від 05.05.2015, народний депутат України Помазанов А.В.).

3.1.6. Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо виконання рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2015 від 8 квітня 2015 року», (реєстр. № 2652-1 від 05.05.2015, народний депутат України Сидорович Р.М.).

3.1.7. Проект Закону України «Про внесення змін до статей 40, 242 Цивільного процесуального кодексу України щодо забезпечення права неповнолітньої особи бути представником у суді», (реєстр. № 2778 від 05.05.2015, народний депутат України Помазанов А.В.).

3.1.8. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення суперечностей у сфері ліцензування», (реєстр. № 2842 від 14.05.2015, народний депутат України Вознюк Ю.В.).

3.1.9. Проект Закону України «Про внесення змін до Земельного кодексу України (щодо приведення у відповідність із Кодексом України про надра)», (реєстр. № 2793 від 07.05.2015, народний депутат України Кишкар П.М.).

3.1.10. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» щодо вдосконалення повноважень в сфері національної безпеки», (реєстр. № 2790 від 07.05.2015, народний депутат України Голуб В.В.).

3.1.11. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо права на профспілковий захист при звільненні працівників правоохоронних органів», (реєстр. № 2829 від 13.05.2015, народні депутати України Каплін С.М., Сольвар Р.М. та ін.).

3.1.12. Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо надання відстрочки від мобілізації в особливий період спортсменам, які включені до складу кандидатів на участь в олімпійських та всесвітніх іграх, та їх тренерам», (реєстр. № 2836 від 13.05.2015, народні депутати України Палатний А.Л., Величкович М.Р. та ін.).

3.1.13. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 14 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» (щодо передачі гуртожитків у власність територіальних громад)», (реєстр. № 2589 від 07.04.2015, народні депутати України Дроздик О.В., Драюк С.Є. та ін.).

3.1.14. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про управління об’єктами державної власності» (щодо уточнення суб’єктів управління державної власності)», (реєстр. № 2826 від 13.05.2015, народні депутати України Алєксєєв С.О., Шпенов Д.Ю.).

3.1.15. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» (щодо удосконалення деяких положень)», (реєстр. № 2772 від 05.05.2015, Кабінет Міністрів України).

3.1.16. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання процедури банкрутства фізичної особи, у тому числі, за зобов’язаннями, пов’язаними із здійсненням підприємницької діяльності», (реєстр. № 2714 від 23.04.2015, народні депутати України Дзензерський Д.В., Рибалка С.В.).

3.1.17. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо приведення у відповідність з Кодексом адміністративного судочинства України», (реєстр. № 2734 від 24.04.2015, народний депутат України Шевченко О.Л.).

3.1.18. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування обов’язковості державної реєстрації іноземних інвестицій», (реєстр. № 2763 від 30.04.2015, народний депутат України Семенуха Р.С.).

3.1.19. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права на конвертацію грошових вимог до товариства на внесок до його статутного капіталу», (реєстр. № 2764 від 30.04.2015, народний депутат України Семенуха Р.С.).

3.1.20. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури відведення земельних ділянок при наданні їх для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», (реєстр. № 2155 (доопрац.) від 24.04.2015, народні депутати України Підлісецький Л.Т., Мірошніченко І.В.).

3.1.21. Проект Закону України «Про позбавлення народних депутатів України, які голосували за «диктаторські закони» 16 січня 2014 року звання народного депутата України», (реєстр. № 2025 від 05.02.2015, народний депутат України Каплін С.М.).

3.1.22. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Вищу раду юстиції» (щодо вимог до кандидатів в члени Вищої ради юстиції обраних Верховною Радою України)», (реєстр. № 2841 від 14.05.2015, народні депутати України Ляшко О.В., Лозовой А.С. та ін.).

3.1.23. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення інвалідів автомобілями», (реєстр. № 2777 від 05.05.2015, Кабінет Міністрів України).

3.1.24. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 20 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо узгодження положень частини другої цієї статті», (реєстр. № 2855 від 14.05.2015, народний депутат України Яніцький В.П.).

Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджету,

але потребують узгодження з бюджетним законодавством

3.1.25. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення надання нотаріальних послуг в сільській місцевості», (реєстр. № 2819 від 13.05.2015, народний депутат України Шпенов Д.Ю.).

Пропонується додатково:

Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту положення частини першої розділу І та частини другої розділу ІІ законопроекту узгодити з положеннями пункту 15 частини першої статті 64 та пункту 20-2 частини першої статі 69 Бюджетного кодексу України (щодо зарахування державного мита в повному обсязі до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування).

3.1.26. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення окремих положень законодавчих актів у відповідність до Закону України «Про прокуратуру»)», (реєстр. № 2668 від 17.04.2015, народні депутати України Луценко Ю.В., Грановський О.М. та ін.).

Пропонується додатково:

Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення із статтями 54, 55 Бюджетного кодексу України, виключивши пункт 13 розділу I законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

3.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо розміру пенсійного забезпечення пенсіонерів з числа військовослужбовців) (реєстр. № 2782 від 05.05.2015), поданий народним депутатом України Купрієнком О.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якими надати право пенсіонерам з числа військовослужбовців у разі призову їх на військову службу під час часткової чи загальної мобілізації здійснювати перерахунок розміру пенсії з дня призначення грошового забезпечення виходячи з суми цього забезпечення.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету після визначення кількості військовослужбовців, що будуть мати право на перерахунок та збільшення розміру пенсійного забезпечення.

Проте, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

На даний час висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо розміру пенсійного забезпечення пенсіонерів з числа військовослужбовців) (реєстр. № 2782 від 05.05.2015), поданий народним депутатом України Купрієнком О.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України в частині дотації на виплату пенсій за різними пенсійними програмами).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

3.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (реєстр. № 2673 від 20.04.2015), поданий народним депутатом України Рудиком С.Я.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроектів є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом передбачається внести зміни та доповнення до Земельного та Цивільного кодексів України, законів України «Про оренду землі», «Про фермерське господарство» та «Про іпотеку».

Зокрема, законопроектом пропонується доповнити статтю 22 Земельного кодексу України положенням, відповідно до якого встановлюється заборона на продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності і земельних часток (паїв).

При цьому, пропонується виключити з розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України тимчасові положення щодо мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року.

Крім того, змінами до статей 22 та 93 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть передаватися у власність і надаватися у користування громадянам для ведення фермерського господарства та встановлюється строк дії договору оренди земельної ділянки, який не може перевищувати 50 років. Запропоновані зміни вже внесені до зазначених статей Земельного кодексу України Законом України від 12 лютого 2015 р. № 191-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)».

Заборона на продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності і земельних часток (паїв) унеможливить здійснення операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення, а відтак і надходження до бюджету відповідних платежів, пов’язаних з обігом земель сільськогосподарського призначення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме витрат державного бюджету, та про необхідність його доопрацювання (копія висновку додається).

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку продажу права оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення (реєстр. № 2673 від 20.04.2015), поданий народним депутатом України Рудиком С.Я., має вплив на показники бюджету (з 1 січня 2016 року обмежуватиме надходження до бюджетів платежів, що пов’язані із здійсненням операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

3.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації податкової міліції (реєстр. № 2681-1 від 05.05.2015), поданий народними депутатами України Журжієм А.В., Кобцевим М.В., Кіршем О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається ліквідація податкової міліції з одночасною передачею повноважень щодо боротьби з податковими злочинами до Міністерства внутрішніх справ України.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень потребуватиме одноразових додаткових видатків державного бюджету у 2015 році, так як ліквідація податкової міліції призведе до звільнення з роботи частини її працівників та до необхідності виплат грошової допомоги, проте в подальшому призведе до зменшення видатків державного бюджету на утримання правоохоронних органів. У зв‘язку з цим у законопроекті також пропонується доручити Кабінету Міністрів України подати законопроект, в якому передбачити зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» стосовно забезпечення фінансування витрат, пов’язаних з ліквідацією податкової міліції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету /за даними Державної фіскальної служби України сума коштів для виплат працівникам податкової міліції, які будуть звільнені у зв‘язку з реорганізацією (залежно від кількості таких працівників, стажу їх роботи тощо), може становити близько 334 млн гривень/.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за четвертим місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ліквідації податкової міліції (реєстр. № 2681-1 від 05.05.2015), поданий народними депутатами України Журжієм А.В., Кобцевим М.В., Кіршем О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

3.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо оптової торгівлі алкогольними напоями, виготовленими з власного виноматеріалу (не придбаного) (реєстр. № 2739-1 від 05.05.2015), поданий народним депутатом України Кривошеєю Г.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, дозволити суб’єкту господарювання, який отримав ліцензію на виробництво алкогольних напоїв (вин виноградних, вин плодово-ягідних або напоїв медових) та виробляє їх з виноматеріалів (виноградних, плодово-ягідних або медових) виключно власного виробництва (не придбаних), право здійснювати оптову торгівлю зазначеними алкогольними напоями без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю.

Відповідно до пункту 27 частини першої статті 64 та пункту 24 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями належить до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що за даними Державної фіскальної служби втрати бюджету від реалізації законопроекту можуть становити щонайменше 2 млн гривень, та зауважує, що будь-яка диференціація платежів, а особливо можливість їх уникнення, створює умови для ухилення від сплати.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо оптової торгівлі алкогольними напоями, виготовленими з власного виноматеріалу (не придбаного) (реєстр. № 2739-1 від 05.05.2015), поданий народним депутатом України Кривошеєю Г.Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів від плати за ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

3.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення доповнень до Податкового кодексу України (щодо оподаткування грошового забезпечення військовослужбовців) (реєстр. № 2692 від 21.04.2015), поданий народними депутатами України Деркачем А. Л., Єремеєвим І. М. та Бандуровим В. В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування військовим збором доходи військовослужбовців, отримані у вигляді грошового забезпечення, на період їх участі в антитерористичній операції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходи державного бюджету (можливі втрати державного бюджету з військового збору в сумі близько 94,5 млн. грн.).

При цьому, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Слід звернути увагу, що порушене законопроектом питання передбачено у законопроекті про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування та стягнення військового збору з грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції (реєстр. № 2980), який Верховною Радою України прийнято 18.06.2015 року.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення доповнень до Податкового кодексу України (щодо оподаткування грошового забезпечення військовослужбовців) (реєстр. № 2692 від 21.04.2015), поданий народними депутатами України Деркачем А.Л., Єремеєвим І.М. та Бандуровим В.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

3.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення посадових осіб органів місцевого самоврядування, що обіймають виборні посади та посадових осіб, які відповідають за мобілізаційну роботу в місцевих державних адміністраціях (реєстр. № 2738 від 24.04.2015), поданий народними депутатами України Матківським Б.М., Споришем І.Д., Дехтярчуком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України: «Про службу в органах місцевого самоврядування» та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», скасувавши тимчасову заборону на виплату призначених пенсій (встановлену Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення») посадовим особам місцевого самоврядування, що обіймають виборні посади, у період служби в органах місцевого самоврядування та особам, які згідно з посадовими обов’язками відповідають за мобілізаційну роботу в місцевих державних адміністраціях, у період роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, його реалізація не потребує видатків із Державного бюджету України.

Водночас, слід відмітити, що з огляду на вимоги пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України виплата пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених відповідно до закону за різними пенсійними програмами, здійснюється з державного бюджету. Тому, запропоноване відновлення виплати пенсій працюючим пенсіонерам, зумовить необхідність збільшення видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту стане додатковим навантаженням на Державний бюджет України, зважаючи на наявність протягом останніх років дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, що покривається за рахунок коштів державного бюджету.

Однак, всупереч частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що у свою чергу унеможливило надання Мінфіном вартісної оцінки величини впливу на показники бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення посадових осіб органів місцевого самоврядування, що обіймають виборні посади та посадових осіб, які відповідають за мобілізаційну роботу в місцевих державних адміністраціях (реєстр. № 2738 від 24.04.2015)), поданий народними депутатами України Матківським Б.М., Споришем І.Д., Дехтярчуком О.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

3.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» (щодо оподаткування ліків та медичних виробів) (реєстр. № 2827 від 13.05.2015), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування додатковим імпортним збором лікарські засоби, дозволені для виробництва і застосування в Україні та внесені до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичні вироби за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (у чинній нормі звільнення від оподаткування передбачено щодо медичних виробів для проведення гемодіалізу та лікування онкологічних хворих).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень додаткового імпортного збору до загального фонду державного бюджету, проте оцінити обсяги недонадходжень додаткового імпортного збору до бюджету неможливо із-за відсутності обсягу імпорту лікарських засобів та переліку медичних виробів, які будуть віднесені до життєво необхідних товарів.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опубліковано) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» (щодо оподаткування ліків та медичних виробів) (реєстр. № 2827 від 13.05.2015), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету щодо додаткового імпортного збору).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

3.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо підтримки вищих навчальних закладів та наукових установ державної форми власності, евакуйованих із тимчасово окупованої території Донецької або Луганської областей (реєстр. № 2813 від 12.05.2015), поданий народними депутатами України Гриневич Л.М., Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, до 1 січня 2020 року, звільнити від оподаткування ввізним митом наукове, лабораторне і дослідницьке обладнання, реактиви, зразки, наукову літературу тощо, що використовуються вищими навчальними закладами та науковими установами державної форми власності, евакуйованими із тимчасово окупованої території Донецької або Луганської областей. При цьому, порядок та обсяги ввезення таких товарів визначатимуться Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита, однак оцінити обсяги втрат доходів бюджету неможливо, оскільки відсутні прогнозні обсяги ввезення наукового, лабораторного і дослідницького обладнання, реактивів, зразків, наукової літератури тощо.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо підтримки вищих навчальних закладів та наукових установ державної форми власності, евакуйованих із тимчасово окупованої території Донецької або Луганської областей (реєстр. № 2813 від 12.05.2015), поданий народними депутатами України Гриневич Л.М., Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо ввізного мита).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

3.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про спеціальну тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з розслідування справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту (реєстр. № 2278 від 03.03.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Вовком В.І., Скуратовським С.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дозволить унормувати правовий статус, повноваження та організаційні основи діяльності спеціальної тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України та створить законодавчий механізм реалізації конституційної норми про можливість усунення Президента України з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту у разі вчинення Президентом України дій, що мають ознаки державної зради або іншого злочину.

Міністерство фінансів України вважає, що законопроект не буде потребувати фінансового забезпечення.

Слід відмітити, у частині 15 статті 5 законопроекту визначається, що фінансування діяльності спеціальної тимчасової слідчої комісії забезпечується у межах видатків, передбачених на здійснення діяльності Верховної Ради України, за заявкою голови комісії. При цьому, дотримуючись вимог бюджетного законодавства, слова «за заявкою голови комісії» слід виключити із зазначеного положення, оскільки для належного планування та використання бюджетних коштів необхідні належні розрахунки, що проводяться розпорядником бюджетних коштів.

Водночас, згідно з частиною 14 цієї статті передбачається на час діяльності комісії утворити тимчасовий її секретаріат (у кількості 5 осіб з числа працівників Апарату Верховної Ради України) для здійснення організаційного, інформаційного, консультативно-правового, методичного забезпечення та ведення діловодства. Надалі створення умов для діяльності секретаріату комісії, включаючи, зокрема, оплату праці її консультантів (залежно від посади у секретаріаті та попередньої посади працівника), забезпечення технічними і канцелярськими засобами, потребуватиме зменшення видатків за іншими напрямами та заходами Апарату, які вже заплановані, або додаткових видатків.

Крім того, на виконання вимог частини п’ятої статті 25 законопроекту за рахунок коштів, передбачених на здійснення діяльності Верховної Ради України, належить проводити відшкодування витрат запрошеним особам, яких викликають для надання свідчень. Слід зауважити, що такі заходи зумовлять потребу у додаткових коштах з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про спеціальну тимчасову слідчу комісію Верховної Ради України з розслідування справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту (реєстр. № 2278 від 03.03.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Вовком В.І., Скуратовським С.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

3.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо збереження грошового та інших видів забезпечення за особами, які забезпечують безпеку під час проведення антитерористичної операції (АТО) та були захопленими в полон або заручниками, або визнаними в установленому законом порядку безвісно відсутніми (реєстр. № 2548 від 03.04.2015), поданий народними депутатами України Мельничуком І.І. та Кожем’якіним А.А.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується внести доповнення до Кодексу цивільного захисту України, законів України «Про прокуратуру», «Про Національну гвардію України», «Про Державну прикордонну службу України», «Про розвідувальні органи України», «Про Службу безпеки України» та передбачити збереження виплат грошового та інших видів забезпечення за особами, які забезпечуючи безпеку під час проведення антитерористичної операції (АТО) були захопленими в полон або заручниками, або визнаними в установленому законом порядку безвісно відсутніми, крім осіб, які добровільно здалися в полон.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація передбачених законопроектом витрат здійснюватиметься за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для утримання органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій, прокуратури України, Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, розвідувальних органів України, Служби безпеки України.

Слід зазначити, що частиною шостою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» вже передбачено збереження грошового та інших видів забезпечення за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми. При цьому, дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Однак, положення законопроекту щодо збереження грошового забезпечення за працівниками не узгоджується із чинним законодавством, оскільки термін «грошове забезпечення» застосовується до військовослужбовців, а цивільним працівникам виплачується заробітна плата, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Таким чином, збереження виплат грошового забезпечення військовослужбовцям або заробітної плати працівникам зазначених вище органів державної влади, які забезпечують безпеку під час проведення антитерористичної операції (АТО) та були захопленими в полон або заручниками, або визнаними в установленому законом порядку безвісно відсутніми потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту висловлює зауваження викладені вище та зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України щодо збереження грошового та інших видів забезпечення за особами, які забезпечують безпеку під час проведення антитерористичної операції (АТО) та були захопленими в полон або заручниками, або визнаними в установленому законом порядку безвісно відсутніми (реєстр. № 2548 від 03.04.2015), поданий народними депутатами України Мельничуком І.І. та Кожем’якіним А.А., має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

3.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо захисту прав землевласників (реєстр. № 2791 від 07.05.2015), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Проектом пропонується продовжити до 1 січня 2020 року строк дії мораторію на операції з земельними ділянками сільськогосподарського призначення, передбаченого у пунктах 14 і 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Слід зазначити, що продовження мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення на період до 2020 року, за умови дотримання умов визначених Земельним кодексом, унеможливить здійснення операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення, а відтак і надходження до бюджету відповідних платежів.

Водночас, змінами до пункту 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України встановлено можливість викупу державою в особі уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства.

Новою статтею 15-1 Земельного кодексу України запропоновано до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2020 року, що громадяни та юридичні особи, які мають у власності земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власники земельних часток (паїв), яким виділені в натурі (на місцевості) земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, мають право звернутися до держави в особі уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу з пропозицією про викуп належних їм земельних ділянок.

При цьому, частиною другою цієї статті передбачено викуп державою в особі уповноваженого Кабінетом Міністрів України органу таких земельних ділянок на підставі договору та за ринковою вартістю, визначеною відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики з урахуванням цін на подібні земельні ділянки у країнах Європейського Союзу.

Крім того, відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві положення» законопроекту Кабінету Міністрів України необхідно врахувати у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» видатки, необхідні для реалізації цього Закону.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Враховуючи те, що відповідно до пункту 1 розділу II «Прикінцеві положення» законопроекту терміном набрання ним чинності є 1 січня 2016 року, реалізація положень законопроекту не потребуватиме видатків у поточному бюджетному періоді.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає про необхідність його доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Реалізація проекту Закону України про внесення змін до розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо захисту прав землевласників (реєстр. № 2791 від 07.05.2015), поданого народним депутатом України Тимошенко Ю.В., має вплив на показники бюджету з 1 січня 2016 року (збільшує витрати бюджету, а також обмежуватиме надходження до бюджетів платежів, що пов’язані із здійсненням операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

3.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно об'єднань єврорегіонального співробітництва (реєстр. № 2787 від 06.05.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань європейської інтеграції.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України: «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про транскордонне співробітництво», «Про ратифікацію Протоколу № 3 до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общини або властями стосовно об’єднань єврорегіонального співробітництва», як зазначається у пояснювальній записці до нього, запроваджується нова форма транскордонного співробітництва у вигляді об'єднань єврорегіонального співробітництва (далі – ОЄС).

Засновниками та/або членами об’єднання єврорегіонального співробітництва можуть бути територіальні громади в особі їх представницьких органів, місцеві органи виконавчої влади та відповідні органи місцевої влади держав-членів Ради Європи, які мають відповідні повноваження згідно з національним законодавством.

Крім того, законопроектом визначено, що ОЄС проводить свою діяльність на основі коштів та іншого майна, переданих йому засновниками та членами ОЄС. Водночас, джерелами фінансового забезпечення діяльності ОЄС, серед іншого, можуть бути разові або періодичні внески, відрахування засновників і членів об’єднання, дотації або субсидії з державного або місцевих бюджетів, державних цільових фондів.

Відтак, реалізація зазначених положень зумовить збільшення видатків місцевих бюджетів тих органів місцевого самоврядування, що ухвалять рішення про утворення ОЄС або членство в ньому. Крім того, додаткового ресурсу потребуватиме надання дотацій або субсидій з державного або місцевих бюджетів.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів, як встановлено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не вимагає матеріальних та інших витрат. За висновком Міністерства фінансів України прийняття законопроекту безпосередньо не потребує додаткових фінансових витрат з Держаного бюджету України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України стосовно об’єднань єврорегіонального співробітництва (реєстр. № 2787 від 06.05.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.

3.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування операцій з облігаціями, забезпеченими відокремленими активами) (реєстр. № 2785 від 06.05.2015), поданий народним депутатом України Довбенком М.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України щодо:

розширення визначення поняття «безнадійна заборгованість» за невиконаними зобов’язаннями з виплати номінальної вартості випуску субстандартних облігацій, яка зменшена (списана) в разі зменшення обсягу забезпечувального покриття відповідно до проекту Закону України «Про облігації, забезпечені відокремленими активами»;

звільнення від оподаткування податком на прибуток спеціальної установи, яка провадить діяльність з випуску та розміщення субстандартних облігацій відповідно до проекту Закону України «Про облігації, забезпечені відокремленими активами»;

звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання (продажу, відчуження іншим способом) активів, які були придбані з метою включення до забезпечувального покриття відповідно до проекту Закону України «Про облігації, забезпечені відокремленими активами»;

виключення з об’єктів оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єктів нерухомості, переданих (проданих, відчужених іншим способом) на користь спеціалізованої установи для їх включення до забезпечувального покриття забезпечених облігацій відповідно до проекту Закону України «Про облігації, забезпечені відокремленими активами»;

звільнення від оподаткування земельним податком ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомості, передані (продані, відчужені іншим способом) на користь спеціалізованої установи для їх включення до забезпечувального покриття забезпечених облігацій відповідно до проекту Закону України «Про облігації, забезпечені відокремленими активами».

Слід також відмітити, що даний законопроект системно пов’язаний із законопроектом «Про облігації, забезпечені відокремленими активами» (реєстр. № 2784 від 06.05.2015), а відтак розглядати зазначені законопроекти доцільно взаємоузгоджено.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат бюджету, а вартісну величину впливу визначити неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування операцій з облігаціями, забезпеченими відокремленими активами) (реєстр. № 2785 від 06.05.2015), поданий народним депутатом України Довбенком М.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість та доходів місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств і податку на майно, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

3.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб (реєстр. № 2781 від 05.05.2015), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Загорієм Г.В. та Бурбаком М.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести доповнення до підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, встановивши, що пенсії, призначені учасникам бойових дій Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не є об’єктом оподаткування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів на загальну суму близько 320,8 млн грн (втрати доходів місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб становитимуть близько 291,6 млн грн та державного бюджету з військового збору – близько 29,2 млн гривень).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства, на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб (реєстр. № 2781 від 05.05.2015), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Загорієм Г.В. та Бурбаком М.Ю., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

3.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 215 Податкового кодексу України (щодо зміни ставок акцизного збору на транспортні засоби) (реєстр. № 2823 від 13.05.2015), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується зменшити в два рази ставки акцизного податку на автомобілі, які були у використанні.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що втрати доходів державного бюджету від реалізації законопроекту можуть становити близько 470 млн. грн. в розрахунку на рік, виходячи з кількості імпортованих машин за I квартал 2015 року.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 215 Податкового кодексу України (щодо зміни ставок акцизного збору на транспортні засоби) (реєстр. № 2823 від 13.05.2015), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

3.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» щодо відновлення районних рад (реєстр. № 2529-1 від 20.04.2015), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Сташуком В.Ф., Ємцем Л.О.

Відмітили:

Головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

У проекті закону шляхом внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» пропонується відновити права територіальної громади міста Києва здійснювати місцеве самоврядування через районні в місті ради та їх виконавчі органи, а також обов’язкове призначення на посаду Голови Київської міської державної адміністрації особи, яка обрана Київським міським Головою та проведення перших виборів до районних у місті Києві рад.

Слід відмітити, що згідно із частиною першою статті 60 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» витрати на підготовку і проведення місцевих виборів здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України, коштів відповідних місцевих бюджетів.

Крім того, забезпечення діяльності районних у місті Києві рад та їх виконавчих органів відповідно до пункту 2 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України має здійснюватися за рахунок коштів бюджету міста Києва.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України зазначає, що законопроект зумовить потребу у додаткових видатках з державного та місцевих бюджетів, проте відсутність відповідних розрахунків унеможливила надання Мінфіном вартісної оцінки впливу на показники бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ» щодо відновлення районних рад (реєстр. № 2529-1), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Сташуком В.Ф., Ємцем Л.О., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного бюджету та бюджету міста Києва).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

3.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (щодо удосконалення порядку повторного голосування) (реєстр. № 2735 від 24.04.2015), поданий народним депутатом України Сташуком В.Ф. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується проводити вибори міських голів за мажоритарною системою абсолютної більшості на відміну від чинної системи відносної більшості. При цьому, законопроектом розширюється кількість випадків, за умови настання яких проводиться повторне голосування або вибори у виборчому окрузі визнаються такими, що не відбулися (потребує проведення повторних виборів).

Згідно із статтею 61 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» фінансове забезпечення підготовки і проведення чергових, позачергових та перших місцевих виборів здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України.

Відтак реалізація законопроекту потребує додаткових видатків з державного бюджету на підготовку та проведення повторного голосування виборів міських голів, про що зазначає також Міністерство фінансів України, а також місцевих бюджетів на проведення повторних виборів (у разі настання підстав для їх призначення).

При цьому, слід зазначити, що підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ законопроекту Кабінету Міністрів України доручається підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» у частині фінансування повторного голосування на виборах міських голів у містах із населенням понад один мільйон жителів, хоч у законопроекті не зазначається, що законодавча ініціатива стосується проведення виборів міських голів лише у містах із населенням понад один мільйон жителів.

Всупереч вимогам частини третьої статті 91 та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел покриття додаткових видатків для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (щодо удосконалення порядку повторного голосування) (реєстр. № 2735 від 24.04.2015), поданий народним депутатом України Сташуком В.Ф. та іншими, має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видаткової частини державного і місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

3.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо порядку компенсації споживачам вартості встановлених ними лічильників обліку природного газу постачальниками газу) (реєстр. № 2824 від 13.05.2015), поданий народним депутатом України Балогою В.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

У законопроекті пропонується встановити, що споживач може самостійно забезпечити встановлення приладів обліку природного газу з подальшою компенсацією таких витрат за рахунок коштів, які ним сплачуються за природний газ суб’єкту господарювання, що здійснює розподіл природного газу на відповідній території. При цьому передбачається, що порядок і розміри компенсації витрат на придбання та встановлення приладів обліку природного газу для споживачів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, його реалізація не потребуватиме фінансових витрат з Державного бюджету України, а створить економію бюджетних коштів, оскільки дозволить зменшити витрати на закупівлю природного газу і виплату дотацій.

Слід зазначити, що відповідно Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» споживачами природного газу визначено: фізичні особи (населення), фізичні особи – підприємці та юридичні особи. Джерелом фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення, серед іншого, можуть бути кошти суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території. Інші вказані категорії споживачів здійснюють оснащення лічильниками газу за свій рахунок. Відтак, запропонований механізм компенсації може призвести до недоотримання НАК «Нафтогаз України» доходів від реалізації природного газу, і виникнення потреби відповідної компенсації з державного бюджету, про що зазначає Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо порядку компенсації споживачам вартості встановлених ними лічильників обліку природного газу постачальниками газу) (реєстр. № 2824 від 13.05.2015), поданий народним депутатом України Балогою В.І., є таким, що має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

3.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення належного комерційного обліку природного газу, теплової енергії, гарячої та холодної води для населення (реєстр. № 2636 від 10.04.2015), поданий народним депутатом України Сташуком В.Ф.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання» пропонується:

зобов’язати надавачів послуг з розподілу природного газу, централізованого опалення, гарячого та холодного водопостачання, відповідно до встановлених законодавством термінів, забезпечити житлові будинки (квартири) лічильниками, запровадивши понижуючі коефіцієнти до тарифів на відповідні послуги у разі невстановлення населенню приладів обліку з вини постачальників цих послуг;

не відшкодовувати збитки відповідним суб’єктам господарювання, отримані при застосуванні таких коефіцієнтів;

застосовувати підвищувальний коефіцієнт до цін/тарифів тим особам, які відмовились від установки лічильників.

не враховувати під час регулювання цін (тарифів) на товари суб’єктів природних монополій суми знижок, застосованих внаслідок незабезпечення належного комерційного обліку об’єму споживання товарів (послуг).

При цьому, згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України та/або місцевих бюджетів.

Згідно з чинним законодавством ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги, електричну енергію та природний газ встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та органами місцевого самоврядування. У разі зміни/встановлення зазначених тарифів на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов’язаний відшкодувати з відповідного бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.

Слід зазначити що, реалізація законопроекту може мати своїм наслідком встановлення тарифів в розмірі нижчому за економічно обґрунтовані витрати, і потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів на відшкодування в повному обсязі збитків підприємствам, які здійснюють діяльність у сферах енергетики та житлово-комунальних послуг, про що зазначає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо джерел покриття додаткових видатків з бюджетів для досягнення їх збалансованості.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення належного комерційного обліку природного газу, теплової енергії, гарячої та холодної води для населення (реєстр. № 2636 від 10.04.2015), поданий народним депутатом України Сташуком В.Ф., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).

3.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про облігації, забезпечені відокремленими активами» (реєстр. № 2784 від 06.05.2015), внесений народним депутатом України Довбенком М.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Згідно з пояснювальною запискою законопроектом передбачається випуск нового виду боргових цінних паперів – забезпечених облігацій, якими є облігації, виконання зобов’язань емітента за якими забезпечене активами забезпечувального покриття у порядку, встановленому законопроектом. Забезпечувальним покриттям відповідно до законопроекту є сукупність активів, які відповідають встановленим вимогам та які забезпечують виконання емітентом зобов’язань перед власниками забезпечених облігацій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на показники державного бюджету.

Однак, законопроектом пропонується внести зміни до статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» щодо звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування спеціалізованих установ, що придбавають нерухоме майно з метою формування забезпечувального покриття, фізичних осіб та суб’єктів господарювання, які придбавають нерухоме майно у спеціалізованих установ, створених відповідно до Закону України «Про облігації, забезпечені відокремленими активами».

Згідно з пунктом 51 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України збір на обов’язкове державне пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються з операцій придбавання (купівлі-продажу) нерухомого майна, належить до доходів загального фонду державного бюджету.

Крім того, згідно з абзацом п’ятим частини третьої статті 5 законопроекту операцій, що здійснюються спеціалізованого установою відповідно до цього Закону, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість. Разом з тим, питання оподаткування регулюються Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися іншими законами України (статті 2 і 7 цього Кодексу).

Отже, реалізація законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину бюджету.

Однак, до законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету у разі необхідності відшкодування вартості відповідного майна, що не відповідає частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України і частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про облігації, забезпечені відокремленими активами» (реєстр. № 2784 від 06.05.2015), внесений народним депутатом України Довбенком М.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету щодо збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а також може призвести до зменшення доходів бюджету від податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість у разі врегулювання передбачених законопроектом податкових пільг у Податковому кодексі України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

3.2.21. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань очищення влади (реєстр. № 2695-3 від 07.05.2015), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом, зокрема, пропонується внести зміни до Закону України «Про очищення влади», передбачивши проведення перевірки, передбаченої відповідним Законом, новим органом виконавчої влади – центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань очищення влади (люстрації) (доповнення статтями 5-1–5-6) .

У пояснювальній записці вказується, що реалізація положень законопроекту потребує видатків з державного бюджету спрямованих на створення та утримання відповідного органу. При цьому джерелами покриття таких видатків пропонується визначити доходи держави від сплати санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються за рішеннями уповноважених органів центральної виконавчої влади, а також за рішеннями судів, прийнятими за зверненнями уповноважених підрозділів органів виконавчої влади – у тому числі санкцій за порушення законодавства про очищення влади, а також скорочення видатків на утримання структурного підрозділу Міністерства юстиції, який на даний час забезпечує проведення перевірки відповідно до положень Закону України «Про очищення влади». У якості альтернативного джерела автором законопроекту запропоновано скорочення видатків державного бюджету на 2015 рік на утримання центральних органів виконавчої влади, ліквідованих постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції».

Законопроектом також пропонується внесення змін до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», зокрема, передбачається встановити, що фінансове забезпечення роботи Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – Комісія) визначається у державному бюджеті в складі видатків на утримання Вищої ради юстиції та за кожним членом Комісії (усього 15 членів Комісії) закріплюється три працівники секретаріату Вищої ради юстиції (зміни до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень), а також виплата членам Комісії щомісячного грошового забезпечення встановлюється у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду України (доповнення статті 4 частиною шістнадцятою).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до збільшення видатків державного бюджету, однак до законопроекту всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законопроектів, які впливають на показники бюджету.

Водночас, законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, запровадивши адміністративну відповідальність у разі невиконання (ухилення від виконання) законних вимог (приписів) центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань очищення влади (люстрації), та у разі порушення законодавства у сфері очищення влади у вигляді накладення штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (доповнення статтями 188-47 і 188-48), що може призвести до збільшення доходної частини державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань очищення влади (реєстр. № 2695-3 від 07.05.2015), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідного нового центрального органу виконавчої влади та Вищої ради юстиції для забезпечення діяльності Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від надходження штрафів у разі виявлення відповідних порушень).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

3.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальну середню освіту» щодо запобігання реорганізації та ліквідації загальноосвітніх навчальних закладів, розташованих у селах, селищах та наповнюваності класів (реєстр. № 2760 від 29.04.2015), поданий народним депутатом України Вілкулом О.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

У законопроекті шляхом внесення змін до частини шостої статті 11 Закону України «Про загальну середню освіту» пропонується відновити дію норми щодо здійснення реорганізації і ліквідації загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності у сільській місцевості лише за згодою територіальних громад, яку було змінено Законом України від 28.12.2014 № 76 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» і встановлено, що такі заходи здійснюються за рішенням місцевої ради.

Крім того, змінами до частини другої статті 14 цього Закону передбачається зменшення мінімальної кількості учнів у класах загальноосвітніх навчальних закладів, розташованих у селах, селищах, з п’яти до трьох осіб.

Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 67 Бюджетного кодексу України видатки на загальну середню освіту віднесено до видатків, що здійснюються з бюджету міста Києва, пункту 2 частини першої статті 89 Кодексу – з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, пунктом 2 частини першої статті 90 Кодексу – з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів. З урахуванням таких норм та відповідно до статті 103-2 Бюджетного кодексу України починаючи з 1 січня 2015 року на оплату поточних видатків загальноосвітніх навчальних закладів обласним бюджетам, бюджетам міст (міст обласного значення та міста Києва) і районним бюджетам надається освітня субвенція з державного бюджету.

Тому впровадження законодавчої ініціативи безпосередньо пов’язане з бюджетним забезпеченням відповідних рішень та зумовлює потребу у вишуканні додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів, насамперед, на утримання малокомплектних навчальних закладів, утворення додаткових класів та класів-комплектів у загальноосвітніх навчальних закладах у зв’язку із зменшенням наповнюваності класів, забезпечення додаткової чисельності педагогічних працівників, матеріально-технічного забезпечення навчального процесу.

Крім того, нововведення пропонується запровадити починаючи з 1 вересня 2015 року, що потребуватиме внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та рішень про місцеві бюджети, а відтак додаткового фінансового забезпечення ще у поточному році.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), а також не запропоновано зміни до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів.

Натомість у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України вважає законопроект таким, що призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальну середню освіту» щодо запобігання реорганізації та ліквідації загальноосвітніх навчальних закладів, розташованих у селах, селищах та наповнюваності класів (реєстр. № 2760 від 29.04.2015), поданий народним депутатом України Вілкулом О.Ю., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

3.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо поліпшення умов тримання засуджених) (реєстр. № 2685 від 21.04.2015) поданий народними депутатами України Усовим К.Г., Луценко І.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінально-виконавчого кодексу України в частині уточнення норм щодо основних прав засуджених, зокрема, порядку і умов відбування покарання засудженими, що знаходяться у закладах пенітенціарної системи України.

Так, зокрема, нормами законопроекту пропонується: надати право засудженим на короткострокові побачення з родичами або іншими особами без присутності представника колонії, крім виняткових випадків; уточнюється кількість та порядок побачень; виключити норми, якими передбачено, що засудженні, які тримаються в дисциплінарному ізоляторі з виведенням на роботу, в приміщенні камерного типу (одиночній камері) повинні працювати окремо від інших засуджених; уточнюються положення щодо медико-санітарного забезпечення засуджених, порядку листування, телефонних розмов тощо.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з Державного бюджету України.

Проте, впровадження окремих положень законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету.

Так, серед іншого, законопроектом пропонується доповнити статтю 115 нормою, відповідно до якої камери з площею меншою 6 квадратних метрів не використовуються в установах пенітенціарної системи, а камери з площею менше 8 квадратних метрів використовуються для розміщення не більше двох осіб, з площею менше 12 квадратних метрів не більше трьох осіб, розміром менше 20 квадратних метрів не більше п’яти осіб. При цьому, відстань між стінами камери не повинна бути меншою 2 метрів, а при обрахуванні норм жилої площі не враховується площа санітарного вузла.

Відтак, реалізація вищезазначеного може потребувати додаткових видатків державного бюджету для будівництва нових житлових приміщень або реконструкції діючих в установах виконання покарань, про що також зауважено у експертному висновку, підготовленого Міністерством фінансів України та відмічено, що загальний обсяг видатків державного бюджету залежатиме від чисельності засуджених.

Разом з тим, Міністерство фінансів України зазначає, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» кошти для Державної пенітенціарної служби України на будівництво нових установ виконання покарань (реконструкцію камер) не передбачені.

Водночас, нормами законопроекту пропонується засудженим, які відбувають покарання у виховних колоніях, інвалідам першої та другої груп, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, непрацюючим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, непрацюючим чоловікам віком понад шістдесят років і жінкам – понад п’ятдесят п’ять років (якщо вони не одержують пенсії), а також особам, звільненим від роботи через хворобу, в тому числі хворим на активну форму туберкульозу надавати безплатно лише комунально-побутові послуги, виключивши при цьому діючі норми щодо безкоштовного забезпечення таких осіб харчуванням, одягом, взуттям, білизною. Зазначене може зумовити зменшення видатків державного бюджету пенітенціарних установ на матеріально-побутове забезпечення таких засуджених.

Слід також зазначити, що змінами до Кримінально-виконавчого кодексу України надається можливість засудженим подати клопотання про помилування засудженими до довічного позбавлення волі після відбуття не менше 15 років призначеного покарання, при цьому чинними нормами такий термін обчислюється 20 роками.

Відтак, у разі застосування помилування засуджених до довічного позбавлення волі після відбуття ними не менше 15 років може призвести до зменшення видатків державного бюджету на утримання таких засуджених.

Враховуючи вищезазначене, згідно з частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України до даного законопроекту належить подати фінансово-економічне обґрунтування з відповідними розрахунками та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак така інформація відсутня.

Разом з тим, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України в даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо поліпшення умов тримання засуджених) (реєстр. № 2685 від 21.04.2015) поданий народними депутатами України Усовим К.Г., Луценко І.С., має вплив на показники бюджету (переважно збільшуючи витрати державного бюджету).

У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2015 року вони мають вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття законів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

3.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (щодо повернення культового майна релігійним організаціям) (реєстр. № 2392 від 17.03.2015), поданий народним депутатом України Фельдманом О.Б.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань культури і духовності.

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до статті 10 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» визначити, що культове майно, що є документами Національного архівного фонду, належить державі або територіальним громадам, може бути передано архівними установами, на балансі яких воно знаходиться, у безоплатне користування або повернуто у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим – Уряду Республіки Крим, у порядку, встановленому Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребує фінансових витрат з Державного бюджету України.

Водночас, слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.1998 р. № 639 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися архівними установами, що утримуються за рахунок бюджетних коштів» визначено перелік послуг, які надаються архівними установами за встановлену плату.

При цьому, відповідно до вимог Бюджетного кодексу України (пункту 15 частини першої статті 2) власні надходження бюджетних установ – це кошти, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт, гранти, дарунки та благодійні внески, а також кошти від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності. Відповідно до частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету, включаються до спеціального фонду бюджету і використовуються за напрямами, визначеними цією статтею Кодексу.

Відтак, реалізація положень законопроекту призведе до недоотримання архівними установами власних надходжень бюджетних установ, що отримуються від надання платних послуг, і як наслідок призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від власних надходжень бюджетних установ, і відповідно видатків спеціального фонду державного бюджету.

Таким чином, реалізація положень законопроекту в частині безоплатного обслуговування архівними установами релігійних організацій може зумовити необхідність передбачення додаткових видатків загального фонду державного бюджету для забезпечення діяльності архівних установ.

Разом з тим, слід відмітити, що відповідно до статті 1 Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» документ Національного архівного фонду – архівний документ, культурна цінність якого визнана відповідною експертизою та який підлягає державному обліку і зберіганню. Чинною редакцією статті 10 цього закону визначено, що документи Національного архівного фонду, що належать державі, територіальним громадам, не можуть бути об’єктом приватизації, купівлі-продажу, застави або інших угод, пов’язаних з передачею права власності, і надаються лише в тимчасове користування. Після прийняття зазначеного закону релігійні організації втратили можливість отримувати у власність культове майно, що є документами Національного архівного фонду. За певних обставин релігійна організація може замовити копії відповідних архівних документів, але «безоплатно користуватися документами або повернути їх у власність» чинним законодавством не передбачено, оскільки оригінали документів Національного архівного фонду мають перебувати в архівній установі, про що також зазначено у експертному висновку, підготовленому Міністерством фінансів України.

Разом з тим, термін набрання чинності, визначений у законопроектах, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація норм законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету та призведе до недоотримання архівними установами доходів від платних послуг.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України в даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» (щодо повернення культового майна релігійним організаціям) (реєстр. № 2392 від 17.03.2015), поданий народним депутатом України Фельдманом О.Б., має вплив на показники бюджету (зменшить доходи спеціального фонду державного бюджету від власних надходжень бюджетних установ та відповідно видатки спеціального фонду державного бюджету і потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету для забезпечення діяльності архівних установ).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

3.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту (реєстр. №2361 від 11.03.2015), поданий народним депутатом України Мельником С.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

У законопроекті пропонується внести ряд змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» з метою удосконалення процедури визначення та сплати замовниками будівництва розмірів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, зокрема, встановлюється:

– граничний термін перерахування до місцевих бюджетів коштів пайової участі для інфраструктури населеного пункту – «не пізніше приєднання до інженерних мереж, які розташовані на території виконавчих органів сільських, селищних, міських рад»;

– перелік нормативів, що визначені або рекомендовані Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України для одиниці створеної потужності, на підставі яких може затверджуватись загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта;

– граничний розмір відповідної пайової участі для виробничих потужностей, який не може перевищувати 7 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва таких об’єктів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат із державного бюджету.

Водночас, у висновку Міністерства фінансів України зазначається, що:

– за інформацією Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України встановлення нормативів для одиниці створення потужності об’єктів різного призначення лише за нормативами, які розроблені Міністерством, може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів;

– зменшення граничного розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту при будівництві виробничих об’єктів до 7 % загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта /діюча – 10 %/, матиме вплив на зменшення надходжень до дохідної частини місцевих бюджетів.

При цьому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Відсутність відповідних розрахунків унеможливило надання Мінфіном вартісної оцінки впливу запропонованих у законопроекті заходів на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту (реєстр. №2361 від 11.03.2015), поданий народним депутатом України Мельником С.І., має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до зменшення надходжень до місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

3.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення соціальної справедливості в пенсійному забезпеченні незахищених верств населення (реєстр. № 2780 від 05.05.2015), поданий народними депутатами України Кучером М.І. та Кулінічем О.І.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про державну службу», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про судоустрій і статус суддів», «Про Кабінет Міністрів України», «Про прокуратуру» (1991 р., 2014 р.) та Положення про помічника-консультанта народного депутата України /затверджено постановою Верховної Ради України від 13.10.1995 № 379/95-ВР/ пропонується осіб, стаж роботи яких для чоловіків складає 45 і більше років та для жінок – 40 і більше років, інвалідів ІІІ групи, осіб, на яких поширюються положення статей 7 та 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» /інваліди та учасники війни/, осіб, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім’ї і на яких поширюються положення статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» /мають право на пенсію в разі втрати годувальника/, віднести до переліку осіб, на яких не поширюється запроваджене з 1 квітня 2015 року Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» обмеження щодо припинення виплати пенсій та їх розмірів працюючим пенсіонерам у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених вищевказаними законодавчими актами.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України для покриття дефіциту Пенсійного фонду України та для забезпечення виплати пенсій, призначених за різними пенсійними програмами.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з Державного бюджету України, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних. Також зазначено, що законодавча ініціатива, у разі її прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

При цьому, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення соціальної справедливості в пенсійному забезпеченні незахищених верств населення (реєстр. № 2780 від 05.05.2015), поданий народними депутатами України Кучером М.І. та Кулінічем О.І., має вплив на показники державного бюджету (збільшує витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

3.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури, театрів, бібліотек, музеїв) (реєстр. № 2669-1 від 24.04.2015), поданий народними депутатами України Подоляк І.І., Шкрум О.І., Кондратюк О.К. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Законопроектом передбачається доповнити закони України «Про культуру», «Про театри і театральну діяльність», «Про бібліотеки і бібліотечну справу», «Про музеї і музейну справу» та Кодекс законів про працю нормами, згідно з якими призначення на посади керівників державних та комунальних закладів культури, театрів, бібліотек, музеїв здійснюватиметься шляхом укладання трудового договору (контракту) строком на п’ять років за результатами проведення конкурсної процедури. Крім того, пропонується встановити вимоги до керівників таких закладів, порядок конкурсного добору керівників, склад, порядок формування і повноваження конкурсної комісії, перелік документів, які мають подавати особи, що беруть участь у конкурсі на посаду керівників зазначених закладів, процедуру проведення конкурсного добору керівника.

При цьому, реалізація окремих положень законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, так це стосується надання можливості залучення керівником закладу культури до здійснення художньої та артистичної діяльності осіб, які не входять до кадрового складу закладу культури, на підставі цивільно-правових договорів, що, в свою чергу, вимагатиме збільшення обсягів витрат, пов’язаних з функціонуванням відповідних закладів, у разі залучення таких осіб у кількості понад кадровий склад та надання вищих умов оплати праці, ніж визначені для кадрового складу.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету. Крім того, Міністерство фінансів висловило інші зауваження по суті законопроекту.

За висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України законопроект за результатами розгляду в першому читанні доцільно направити на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо конкурсної процедури призначення керівників державних та комунальних закладів культури, театрів, бібліотек, музеїв) (реєстр. № 2669-1 від 24.04.2015), поданий народними депутатами України Подоляк І.І., Шкрум О.І., Кондратюк О.К. та іншими, має вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного та місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

3.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безоплатної передачі музеям земельних ділянок у користування (реєстр. № 2732 від 24.04.2015), поданий народними депутатами України Рабіновичем В.З., Томенком М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроект передбачає внесення змін до Земельного кодексу України та Закону України «Про музеї та музейну справу», згідно з якими:

юридичні особи будь-якої форми власності – засновники музею та/або музеї для створення і діяльності музею матимуть право на постійне користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності;

вказані засновники музеїв та музеї зможуть отримувати таку земельну ділянку безкоштовно без проведення земельних торгів. При цьому, на таких земельних ділянках заборонятиметься здійснення будь-якої діяльності, несумісної з діяльністю музею як закладу культури;

розширюється перелік випадків, за яких припиняється право користування земельною ділянкою, зокрема у разі ліквідації музеїв;

громадяни та юридичні особи у разі використання земельних ділянок для будівництва музеїв звільнятимуться від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 56 частини другої статті 29 та пункту 6 частини першої статті 71 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України та надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів належить відповідно 10 відсотків та 90 відсотків коштів від продажу земельних ділянок державної та комунальної власності несільськогосподарського призначення або прав на них, а згідно із пунктом 5 частини першої статті 71 Кодексу до надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів також належать кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 691 Бюджетного кодексу України кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва належать до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів.

Враховуючи вищезазначене, реалізація положень законопроекту матиме наслідком зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів у зв’язку із здійсненням безоплатної передачі земельних ділянок для створення та діяльності музеїв та із ненадходженням коштів від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва. Крім того, державний та місцеві бюджети будуть позбавлені додаткових надходжень оскільки вартість земель у разі їх продажу та передачі у користування на торгах, як правило, значно зростає.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

За висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту призведе до недонадходжень коштів до державного та місцевих бюджетів, визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо, оскільки до законопроекту не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків. Водночас, Мінфіном зазначено, що у 2015 році надходження коштів до державного та місцевих бюджетів від продажу землі та від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва заплановані у сумі 520,17 млн гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо безоплатної передачі музеям земельних ділянок у користування (реєстр. № 2732 від 24.04.2015), поданого народними депутатами України Рабіновичем В.З., Томенком М.В. та іншими, мають вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження державного та місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

3.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо соціального захисту постраждалих осіб) (реєстр. № 2093 (доопрац.) від 24.04.2015), поданий народними депутатами України Марченком О.О., Арешонковим В.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які передбачають:

внесення уточнюючих змін до статей 11, 14 та 30 Закону з метою реалізації прав осіб, які мають статус громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щодо встановлення пільг (зокрема, громадян, віднесених до категорії 3 та 4, які проживали (працювали) на територіях зон безумовного (обов’язкового) і гарантованого добровільного відселення та посиленого радіоекологічного контролю відповідно);

відновлення дії окремих положень цього Закону, які були скасовані Законом України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», зокрема щодо:

- визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій (зміни до статті 2);

- першочергового безоплатного надання санаторно-курортних путівок чи одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування особам, віднесеним до категорії 2 та 3 та які працювали за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (новий пункт 2 частини першої у статтях 21 і 22, зміни до частини першої статті 24);

- компенсацій та пільг громадянам, віднесеним до категорії 4 (нова стаття 23);

- повного державного забезпечення дітей до вступу їх до школи шляхом безоплатного виховання (утримання) їх у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах і надання щомісячної грошової допомоги (новий пункт 1 частини першої статті 30);

- безоплатного проїзду у межах України на всіх видах транспорту (крім таксі) дитини та особи, яка супроводжує хвору дитину до місця лікування (реабілітації), оздоровлення та назад з правом позачергового придбання квитків (новий пункт 3 частини першої статті 30);

- щомісячної виплати сім’ям за кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом по захворюванню внаслідок Чорнобильської катастрофи, та дітям, батьки яких стали інвалідами І або ІІ групи чи померли внаслідок цієї катастрофи (новий пункт 8 частини першої статті 30);

- виплати грошової компенсації батькам потерпілих дітей, які не відвідують дитячі дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади, якщо діти не перебувають на повному державному забезпеченні (новий пункт 12 частини першої статті 30);

- встановлення доплат громадянам, які працюють у зоні відчуження (зміни до статті 39);

- виплати щомісячної компенсації в разі втрати годувальника в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України (зміни до абзацу першого статті 52);

надання права особам, які народилися від учасників ліквідації Чорнобильської катастрофи та евакуйованих із зони відчуження і після досягнення повноліття не були віднесені до встановлених статтею 14 цього Закону категорій осіб, що постраждали внаслідок цієї катастрофи, на щорічне медичне обстеження (диспансеризацію) та лікування у спеціалізованих медичних закладах, що забезпечують лікування осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

надання права неповнолітнім дітям та/або дружині (чоловіку) померлого учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеного до категорії 1, незалежно від наявності причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою, на пільги, якими він користувався за життя /безоплатне придбання ліків, безоплатне позачергове зубопротезування, позачергове обов’язкове забезпечення дітей місцями у дошкільних закладах незалежно від відомчої підпорядкованості, вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання з обов’язковим наданням гуртожитку на час навчання і виплатою підвищеної стипендії, позачергове влаштування в заклади соціального захисту та на обслуговування службами соціального захисту, користування при виході на пенсію та зміні місця роботи поліклініками, до яких вони були прикріплені під час роботи, переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації або перепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування, виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу, надання пільг при користуванні житлом та житлово-комунальними послугами, передача безоплатно в приватну власність займаних квартир (будинків) державного та громадського житлового фонду, надання земельних ділянок, позачерговий протягом року вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, до кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів, стоянок, до садівницьких товариств та позачергове придбання садових будинків або матеріалів для їх будівництва/;

здійснення виплат за померлого учасника ліквідації Чорнобильської катастрофи, віднесеного до категорії 1, незалежно від наявності причинного зв’язку смерті з цією катастрофою (одноразової компенсації неповнолітнім дітям та/або дружині (чоловіку), які не одружилися вдруге, щорічної допомоги на оздоровлення дитині, яка втратила одного з батьків, щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника, державної пенсії у зв’язку з втратою годувальника);

скасування запроваджених з 1 квітня 2015 року Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» обмежень щодо припинення виплати пенсій та їх розмірів працюючим пенсіонерам, пенсія яким призначена у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

надання особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших пільг і компенсацій, передбачених законодавством України.

Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, наведеним у матеріалах до законопроекту, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у сумі 500 млн гривень. При цьому звернуто увагу, що частина норм цього законопроекту набувають чинності з 1 січня 2016 року.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, додаткові видатки державного бюджету не будуть забезпечені фінансовими ресурсами, джерела покриття таких видатків розробником не визначені.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України не заперечує проти даної законодавчої ініціативи, спрямованої на захист прав і інтересів осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому, Головне науково-експертне управління вважає важливим звернути увагу на доцільність перегляду найближчим часом усього механізму забезпечення соціальними гарантіями відповідних категорій осіб з огляду на недоліки його функціонування, а також зазначає про надання суб’єктом права законодавчої ініціативи фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідних розрахунків) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо соціального захисту постраждалих осіб) (реєстр. № 2093 (доопрац.) від 24.04.2015), поданий народними депутатами України Марченком О.О., Арешонковим В.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

3.2.30.;3.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами) (реєстр. № 2702 від 22.04.2015), поданий народними депутатами України Опанасенком О.В., Ємцем Л.О. та іншими, і про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами (реєстр. № 2702-1 від 24.04.2015), поданий народними депутатами України Новак Н.В., Ткачуком Г.В. та Фірсовим Є.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

Законопроектами передбачається внести зміни до законів України «Про рекламу», «Про автомобільні дороги», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та «Про охорону культурної спадщини», якими пропонується:

уточнити термінологію щодо зовнішньої реклами, реклами на транспорті, схеми розміщення зовнішньої реклами, рекламоносіїв;

надати пільги для розповсюджувачів зовнішньої реклами, діяльність яких не фінансується з державного або місцевих бюджетів, з оплати за надане право користування місцями розташування рекламних засобів у період розміщення на поверхнях цих засобів соціальної реклами на замовлення державних і місцевих органів, благодійних організацій та державних і комунальних навчальних закладів, закладів охорони здоров’я та культури, які утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів;

розмежувати повноваження дозвільних органів щодо надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах, поза межами населених пунктів та у межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування, впровадження цими органами електронно-інформаційних баз даних місць розташування рекламних засобів, забезпечення їх постійного функціонування, а також розробку, затвердження та впровадження ними схеми розміщення зовнішньої реклами;

визначити вичерпні переліки документів, необхідних для одержання (продовження дії) дозволу для розміщення зовнішньої реклами, вичерпні переліки підстав для відмови у видачі (продовженні дії) такого дозволу, анулювання та переоформлення його;

розширити вимоги до зовнішньої реклами.

Реалізація положень законопроектів потребуватиме виділення додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для створення дозвільними органами електронно-інформаційних баз даних місць розташування зовнішньої реклами та затвердження схем розміщення такої реклами. В той же час, оскільки норми законопроектів передбачають встановлення пільг для рекламних компаній, що виготовляють соціальну рекламу, з оплати вартості за користування місцями розташування рекламних засобів, це сприятиме зменшенню загальної вартості соціальної реклами та відповідно зменшенню видатків бюджетних установ, що здійснюють свою діяльність за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, які є замовниками такої реклами.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроектів (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій до зміни законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроектах, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроекти доцільно відправити на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій. При цьому відмічено про необхідність об’єднати розгляд проекту закону за реєстр. № 2702-1 разом із законопроектом за реєстр. № 2702, який має аналогічний зміст та предмет регулювання, взявши за основу один із цих законопроектів. Крім того, зазначено про необхідність подання суб’єктом права законодавчої ініціативи відповідного фінансово-економічного обґрунтування та внесення пропозицій щодо джерел покриття додаткових бюджетних витрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проектів законів України про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами) (реєстр. № 2702 від 22.04.2015), поданий народними депутатами України Опанасенком О.В., Ємцем Л.О. та іншими, і про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення законодавчого регулювання у галузі зовнішньої реклами (реєстр. № 2702-1 від 24.04.2015), поданий народними депутатами України Новак Н.В., Ткачуком Г.В. та Фірсовим Є.П., мають вплив на показники бюджету (зменшуючи/збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів залежно від практичної реалізації тих чи інших положень законопроекту).

У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2015 року вони мають вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

3.2.32.; 3.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій (реєстр. № 2767 від 30.04.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної системи державного пенсійного страхування та єдиних підходів до нарахування пенсій (реєстр. № 2767-1 від 08.05.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектами вносяться зміни до цілого ряду законодавчих актів, якими пропонується:

- з 1 січня 2016 року скасувати інститут спеціальних пенсій та здійснювати призначення пенсій всім категоріям пенсіонерів, зокрема державним службовцям, журналістам державних або комунальних засобів масової інформації, науковим (науково-педагогічним) працівникам, народним депутатам України, посадовим особам місцевого самоврядування, працівникам дипломатичної служби, членам Кабінету Міністрів України, прокурорам, суддям в одному законі за єдиними правилами /спеціальні пенсії, що були призначені до 01.01.2016 р., виплачуватимуться в порядку та розмірах, визначених законодавством, що діяло до цієї дати, проте такі пенсії не будуть індексуватися, підвищуватися (в зв’язку із ростом заробітної плати або прожиткового мінімуму) або перераховуватися до того часу, коли розмір пенсії не буде відповідати розміру пенсії на загальних умовах; особи, яким пенсія буде призначена на загальних підставах після 01.01.2016 р. і які в період роботи сплачували страхову внески у підвищених розмірах, отримуватимуть компенсації сум внесків, сплачених до солідарної системи за підвищеною ставкою, у порядку, що визначатиметься Кабінетом Міністрів України; державні службовці та прирівняні до них особи з 01.01.2016 р. стають учасниками професійної пенсійної системи незалежно від віку особи на зазначену дату/;

- запровадити з 1 січня 2017 року другий рівень системи пенсійного забезпечення – накопичувальну систему пенсійного страхування, суть якої полягає у тому, що частина обов’язкових внесків до пенсійної системи має накопичуватися у Накопичувальному фонді і обліковуватися на накопичувальних пенсійних рахунках громадян, які сплачують такі внески /до участі у накопичувальній системі залучаються особи, яким на час її запровадження (01.01.2017 року) виповниться не більше як 35 років; надається можливість добровільної участі у накопичувальній системі осіб віком від 36 до 55 років; ставку внеску до накопичувальної системи запропоновано встановити для відповідних категорій застрахованих осіб та поступово збільшувати на 1 % щорічно, починаючи з 2 % в 2017 році до 7 % в 2022 році; починаючи з 2018 року передбачено поступове зменшення на 5 % у 2022 році єдиного внеску для роботодавця (щороку з 2018 р. на 1 %)/;

- запровадити з 1 січня 2016 року накопичувальну професійну пенсійну програму накопичувальної системи пенсійного страхування для окремих категорій осіб, які зайняті на роботах, що дають право на пільгову пенсію, пенсію за вислугу років та на посадах державних службовців і прирівняних до них посадах /джерелом фінансового забезпечення пенсійних виплат із накопичувальної професійної пенсійної програми для вказаних категорій осіб стануть підвищені розміри страхового внеску, які для вказаної категорії працівників сплачуватимуться їх роботодавцем, зокрема, за працівників, зайнятих на роботах з особливо шкідливим і особливо важкими умовами праці за списком № 1 роботодавець має сплачувати 15 % від бази нарахування єдиного внеску, за списком № 2 – 7 %, на роботах та посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років - 6,2 % та 4 % в залежності від виду роботи чи займаної посади/;

- звільнити солідарну систему від невластивих для неї виплат шляхом перекладання на Державний бюджет України видатків на: доплату до мінімального розміру пенсій, які будуть призначатися після 1 січня 2016 року, виплату пенсій за вислугу років окремим категоріям громадян та цільової грошової допомоги інвалідам війни і учасникам бойових дій, компенсацію втрат єдиного внеску за працюючих інвалідів та підприємств УТОГ, УТОС;

- заморозити показник середньої заробітної плати по Україні за три календарних роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, на рівні показника за 2012, 2013, 2014 роки для всіх пенсій, які будуть призначатися в наступних роках;

- врегулювати питання призначення пенсії окремим категоріям громадян /визначається право на пенсію по інвалідності або у зв’язку з втратою годувальника для всіх інвалідів або членів сім’ї померлого, незалежно від причини інвалідності або причини смерті годувальника; передбачається виплата пенсій громадянам у разі виїзду за кордон до держав, з якими Україною не укладено міжнародного договору у сфері пенсійного забезпечення; скасовуються норми щодо зарахування до страхового стажу для призначення пенсії за віком час перебування на інвалідності у зв’язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням/;

- надати право органам Пенсійного фонду України проводити перевірки достовірності документів, виданих для призначення пенсій та зазначених у них відомостей;

- затверджувати Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України бюджету Пенсійного фонду України /відповідна норма передбачена у Законі України від 28.12.2014 № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» (пп. 4 п. 63 розділу І)/;

- скасувати норму Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» про те, що у разі не прийняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України /затверджено постановою Верховної Ради України від 13.10.1995 № 379/95-ВР/.

Водночас слід зазначити, що редакції законопроектів за реєстр. № 2767 та № 2767-1 мають відмінності з питань щодо:

управління пенсійними активами Накопичувального фонду (згідно із законопроектом за реєстр. № 2767 управління здійснюватимуть компанії, що обиратимуться за результатом конкурсу відповідно до цього Закону, а відповідно до законопроекту за реєстр. № 2767-1 управління має здійснювати Кабінет Міністрів України і лише після п’яти років з дня запровадження накопичувальної системи пенсійного страхування управління активами можуть здійснювати вищезазначені компанії);

гарантування державою повернення коштів Накопичувального фонду шляхом визначення у законі про Державний бюджет України на відповідний рік видатків на покриття можливих втрат у сумі, не меншій прогнозній вартості активів Накопичувального фонду на кінець планового року (така норма є у законопроекті за реєстр. № 2767-1, а у законопроекті за реєстр. № 2767 відсутня);

порядку затвердження складу Ради Накопичувального фонду (згідно із законопроектом за реєстр. № 2767 склад Ради в особі 14 осіб затверджується Кабінетом Міністрів України, а у законопроекті за реєстр. № 2767-1 члени Ради на пропорційній основі призначаються Президентом України та Верховною Радою України – по 7 осіб);

сплати страхових внесків (у законопроекті за реєстр. № 2767-1 передбачено, що протягом 10 років з дня запровадження накопичувальної системи державного пенсійного страхування внески до Накопичувального фонду сплачуються застрахованими особами виключно на добровільних засадах, та встановлюються вимоги, за умови виконання яких може здійснюватися перерахування страхових внесків, а у законопроекті за реєстр. № 2767 такі норми відсутні);

списання Пенсійним фондом України заборгованості зі сплати страхових внесків, єдиного соціального внеску, штрафів, пені та заборгованості з відшкодування пільгових пенсій підприємствам, організаціям та установам, відомості про яких відсутні в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Крім того, виходячи з вимог законопроекту за реєстр. № 2767-1 Кабінету Міністрів України доручено провести до 1 липня 2015 року індексацію та перерахунок пенсій в установленому законом порядку та внести до 1 січня 2016 року на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо використання коштів Накопичувального фонду на реалізацію прибуткових соціальних проектів, у тому числі придбання застрахованими особами житла, здобуття освіти, лікування, а також пропонується відновити положення про щорічну індексацію пенсій у зв’язку із зростанням середньої заробітної плати в Україні, але не менше рівня інфляції.

Згідно з пояснювальними записками реалізація законопроектів не потребуватиме додаткових коштів Державного бюджету України.

Проте, у експертних висновках Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроектів потребуватиме вишукання додаткових видатків Державного бюджету України, зокрема у висновку до законопроекту за реєстр. № 2767 зазначено, що за розрахунками Міністерства соціальної політики України потреба у додаткових видатках становить 6 млрд грн на 2016 рік. Крім цього відмічено, що у 2017 році додаткова потреба у видатках на сплату страхових внесків до накопичувальної професійної пенсійної програми за працівників бюджетних установ складе біля 0,7 млрд гривень.

При цьому, Міністерство фінансів висловило інші зауваження по суті законопроекту за реєстр. № 2767, а також вважає, що під час розгляду поданих законопроектів за доцільним взяти за основу проект закону, підготовленого Кабінетом Міністрів України, за реєстр. № 2767.

Водночас Мінфіном відмічено, що запровадження другого рівня пенсійної системи – обов’язкової накопичувальної системи пенсійного страхування – повинно здійснюватися з урахуванням макроекономічної стабільності в Україні.

Отже, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своїх висновках висловило цілу низку суттєвих зауважень та пропозицій до законопроектів за реєстр. № 2767 та № 2767-1.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та єдиних принципів нарахування пенсій (реєстр. № 2767 від 30.04.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної системи державного пенсійного страхування та єдиних підходів до нарахування пенсій (реєстр. № 2767-1 від 08.05.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., мають вплив на показники державного бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету починаючи з 2016 року).

3.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про встановлення мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів державної і комунальної форм власності (реєстр. № 2721 від 23.04.2015), поданий народним депутатом України Вілкулом О.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом передбачається встановити мораторій на ліквідацію та реорганізацію загальноосвітніх навчальних закладів державної і комунальної форм власності.

Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 67 Бюджетного кодексу України видатки на загальну середню освіту віднесено до видатків, що здійснюються з бюджету міста Києва, пункту 2 частини першої статті 89 Кодексу – з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, пункту 2 частини першої статті 90 Кодексу – з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів. З урахуванням таких норм та відповідно до статті 103-2 Бюджетного кодексу України, починаючи з 1 січня 2015 року на оплату поточних видатків загальноосвітніх навчальних закладів обласним бюджетам, бюджетам міст (міст обласного значення та міста Києва) і районним бюджетам надається освітня субвенція з державного бюджету.

Поряд з тим, окремі спеціалізовані заклади загальної середньої освіти утримуються за рахунок коштів державного бюджету.

Враховуючи зазначене, реалізація положень законопроекту зумовить потребу у вишуканні додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів, насамперед, на утримання малокомплектних навчальних закладів, класів-комплектів у загальноосвітніх навчальних закладах у зв’язку із зменшенням наповнюваності класів з огляду на демографічну ситуацію, забезпечення належної матеріально-технічної бази таких закладів, збереження їх майна.

Водночас, згідно з частиною другою статті 2 законопроекту Кабінету Міністрів України доручається передбачити у державному бюджеті на 2016 рік належні кошти на виконання державної програми «Шкільний автобус».

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), а також не запропоновано зміни до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету для досягнення збалансованості державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України вважає законопроект таким, що потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів вже у поточному бюджетному періоді.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про встановлення мораторію на закриття загальноосвітніх навчальних закладів державної і комунальної форм власності (реєстр. № 2721 від 23.04.2015), поданий народним депутатом України Вілкулом О.Ю., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

3.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо посилення захисту громадян у зв’язку з встановленням нових тарифів на житлово-комунальні послуги) (реєстр. № 2832 (доопрац.) від 22.05.2015), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги», «Про засади функціонування ринку природного газу», «Про ринок природного газу», «Про електроенергетику», «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» пропонується, зокрема:

підвищити публічність прийняття та затвердження цін/тарифів для населення на житлово-комунальні послуги шляхом розміщення детальної інформації і розрахунків структури ціни/тарифів на офіційному веб-сайті національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

наблизити термін встановлення лічильників газу для населення при використанні газу для приготування їжі з 1 січня 2018 року до 1 жовтня 2016 року;

спрямовувати видобутий природний газ для потреб населення відповідно до договорів спільної діяльності у обсязі не менше 50 %;

встановити до 1 жовтня 2015 року 100 % споживачам лічильники газу за рахунок коштів суб'єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, із подальшою компенсацією цих витрат інвестиційною складовою тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Міністерство фінансів України визначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на розмір роздрібної ціни на природний газ для населення та призвести до збільшення обсягів видатків на пільги і субсидії для населення, що забезпечуються за рахунок коштів державного бюджету. Однак, відсутність розрахунків щодо впливу можливого збільшення тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами, на розмір роздрібної ціни на природний газ для населення унеможливило надання Мінфіном вартісної оцінки впливу на показники державного бюджету.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо посилення захисту громадян у зв’язку з встановленням нових тарифів на житлово-комунальні послуги) (реєстр. № 2832 (доопрац.) від 22.05.2015), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету)

3.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про мораторій на здійснення промислового рибальства та інших видів спеціального використання водних біоресурсів на деяких рибогосподарських водних об’єктах України (реєстр. № 2776 від 05.05.2015), поданий народним депутатом України Купрієнком О.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується встановити мораторій строком на 5 років на здійснення промислового рибальства, вилов водних біоресурсів у науково-дослідних, науково-промислових, дослідно-конструкторських цілях, а також з метою з’ясування їх санітарно-епідеміологічного стану (дослідний вилов), контрольний вилов водних біоресурсів для визначення їх стану та запасів, меліоративний вилов водних біоресурсів з метою формування їх оптимального видового та вікового складу.

Мораторій пропонується ввести на деяких рибогосподарських водних об’єктах України: річках Дніпро, Десна, Південний Буг, Західний Буг, Берда, Рось, Стир, Сіверський Донець та на всіх озерах, бухтах, затоках, каналах, гирлах, протоках, водосховищах, що мають постійний або тимчасовий зв'язок з однією з цих річок. Однак, дія мораторію не поширюється на природні або штучно створені водні об’єкти (їх частини), надані у користування для потреб аквакультури.

Одночасно, протягом дії мораторію зупиняється видача будь-яких документів дозвільного характеру та затвердження лімітів і розподіл квот на здійснення вищезазначених видів використання водних біоресурсів.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 29, пунктів 3 та 30 частини першої статті 64, пункту 3 частини першої статті 66 та пункту 3 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України рентна плата за спеціальне використання води зараховується до державного та місцевих бюджетів, тому реалізація норм проекту Закону може зменшити дохідну частину цих бюджетів в частині надходжень від цієї плати, а також призвести до зменшення надходжень від сплати податків рибогосподарськими та суміжними з ними підприємствами і організаціями.

В той же час, в Прикінцевих положеннях законопроекту дається завдання Кабінету Міністрів України розробити Програму створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення у рибному господарстві, реалізація якої потребуватиме залучення коштів державного та місцевих бюджетів, про що також зауважено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Також, законопроектом пропонується внести зміни до статті 249 Кримінального кодексу України, доповнивши визначенням поняття істотної шкоди, як такої, що полягає у заподіянні матеріальних збитків, яка у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або яка полягає у знищенні нерестовищ риби; вилові риби в період нересту, нечисленних її видів або тих, у відтворенні яких є труднощі. Слід зауважити, що відповідно до положень статті 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми кримінального законодавства в частині кваліфікації кримінальних правопорушень містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV вищезазначеного Кодексу для відповідного року (що дорівнює 100 % прожиткового мінімуму для працездатної особи у розрахунку на місяць, встановленому законом на 1 січня /у 2015 році – 1218 гривень/).

Отже, внесення вищезазначених змін призведе до збільшення вартісної оцінки істотної шкоди, за заподіяння якої передбачається кримінальна відповідальність, що матиме наслідком зменшення кількості правопорушень, які підпадають під зазначені санкції, а відповідно й зменшення надходжень від штрафів за такі правопорушення.

Разом з тим, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та може збільшувати витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшли.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про мораторій на здійснення промислового рибальства та інших видів спеціального використання водних біоресурсів на деяких рибогосподарських водних об’єктах України (реєстр. № 2776 від 05.05.2015), поданий народним депутатом України Купрієнком О.В., має вплив на показники бюджету (зменшує надходження державного та місцевих бюджетів та потребує додаткових витрат державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради Україин з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

3.2.37. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму очищення влади (реєстр. № 2695-1 від 05.05.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б. та Сусловою І.М.

Відмітили:

Законопроектом, зокрема, пропонується внести зміни до Закону України «Про очищення влади», передбачивши утворення Кабінетом Міністрів України центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань очищення влади (люстрації) (внесення змін до статті 5 та доповнення статтями 5-1, 5-2 і 5-3) .

Законопроектом також передбачається внесення змін до Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», зокрема, передбачається встановити, що фінансове забезпечення роботи Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції (далі – Комісія) визначається у державному бюджеті в складі видатків на утримання Вищої ради юстиції та за кожним членом Комісії (усього 15 членів Комісії) закріплюється три працівники секретаріату Вищої ради юстиції (зміни до пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень), а також виплата членам Комісії щомісячного грошового забезпечення встановлюється у розмірі посадового окладу судді Верховного Суду України (доповнення статті 4 пунктом 16).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до збільшення видатків державного бюджету.

Однак авторами законопроекту всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 31 Регламенту Верховної Ради України не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості бюджету.

Водночас, законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, запровадивши адміністративну відповідальність у разі невиконання (ухилення від виконання) законних вимог (приписів) центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань очищення влади (люстрації), та у разі порушення законодавства у сфері очищення влади у вигляді накладення штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (доповнення статтями 188-47 і 188-48), що може мати вплив на доходну частину державного бюджету, збільшуючи її надходженнями від штрафів, у разі виявлення відповідних порушень.

Слід також зауважити, що окремі положення законопроекту не узгоджуються з положеннями Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), на що також звертає увагу Мінфін, а саме у законопроекті визначено, що:

незалежність центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань очищення влади (люстрації) гарантується особливим, установленим законом порядком фінансування та матеріально-технічного забезпечення такого органу (абзац 4 частини десятої нової статті 5-1 Закону України «Про очищення влади»). Зазначене суперечить вимогам Кодексу, оскільки виключно Бюджетним кодексом України встановлюються бюджетні відносини, зокрема, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства (стаття 1 і частина друга статті 4 Кодексу), а принцип єдності бюджетної системи України передбачає, зокрема, єдину правову базу, єдине регулювання бюджетних відносин, єдність порядку виконання бюджетів (пункт 1 частини першої статті 7 Кодексу);

керівник центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань очищення влади (люстрації), приймає рішення про розподіл бюджетних коштів, головним розпорядником яких є даний орган (абзац 8 частини четвертої нової статті 5-2 Закону України «Про очищення влади»), не узгоджується із статтею 22 Кодексу, якою регулюється питання визначення та повноважень головних розпорядників бюджетних коштів, а вираз «рішення про розподіл бюджетних коштів» не застосовується у бюджетному законодавстві.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму очищення влади (реєстр. № 2695-1 від 05.05.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б. та Сусловою І.М., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідного нового центрального органу виконавчої влади та Вищої ради юстиції для забезпечення діяльності Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів судів загальної юрисдикції, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від надходження штрафів у разі виявлення відповідних порушень).

2. Рекомендувати Комітету з питань правової політики та правосуддя при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України, зокрема, у підпункті 5 пункту 1 розділу І виключити абзац 4 частини десятої нової статті 5-1 та абзац 8 частини четвертої нової статті 5-2 Закону України «Про очищення влади», як такі, що не відповідають вимогам статей 1, 4, 7 і 22 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

3.2.38. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення Державного дорожнього фонду України (реєстр. № 2724 від 24.04.2015), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Діденком І.А., Дубневичем Я.В., Гордєєвим А.А., Медуницею О.В. та Крульком І.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», «Про автомобільні дороги», «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух», «Про загальнообов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачивши:

розширення доходної частини Державного дорожнього фонду України (далі – Фонд) за рахунок запровадження плати за використання автомобільних доріг загального користування державного значення транспортними засобами з максимальною дозволеною загальною масою 12 т і більше, а також коштів від санкцій (штрафи, пеня, тощо) за порушення порядку справляння такої плати, коштів фонду попереджувальних заходів Моторного (транспортного) страхового бюро України /зміни до статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України». статті 43-1 Закону України «Про загальнообов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та доповнення його новою статтею 33-1, доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення статтею 132-2 /;

деталізацію напрямів використання коштів Фонду у складі державного бюджету, включаючи субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення /зміни до статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України»/;

включення вказаної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного) до джерел надходжень територіальних дорожніх фондів /зміни до статті 4 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України»/;

запровадження відповідальності за порушення обов’язків автомобільного перевізника, визначених порядком внесення плати за використання автомобільних доріг загального користування державного значення транспортними засобами з максимальною дозволеною загальною масою 12 т і більше у вигляді накладення штрафу у розмірі 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також за порушення обов’язків водія, визначених порядком внесення відповідної плати, – штрафу від 190 до 380 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /зміни до статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення статтею 132-2/.

У пояснювальній записці вказується, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету при наявності інших джерел фінансування для впровадження системи справляння плати за використання автомобільних доріг загального користування державного значення транспортними засобами з максимальною дозволеною загальною масою 12 т і більше. Відповідно до досвіду європейських країн планується здійснити таке фінансування за рахунок залучення інвестицій, окупність яких може скласти в межах 1 року. При впровадженні відповідної системи додаткові надходження на виконання ремонтно-будівельних робіт можуть скласти 4-8 млрд. грн. у залежності від середнього тарифу (0,5-1,0 грн./км), які спрямовуватимуться на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування, на яких справляється або планується справлятися зазначена плата, та споруд на таких автомобільних дорогах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходну та видаткову частини бюджетів, зокрема в частині перерозподілу доходів та видатків між загальним і спеціальним фондами державного та місцевих бюджетів (акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) в частині нафтопродуктів і транспортних засобів, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) в частині нафтопродуктів і транспортних засобів, ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби та шин до них, плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, з 2015 року зараховуються до загального фонду державного бюджету (частина друга статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс)), а акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – до доходів загального фонду бюджетів об’єднаних територіальних громад, міських бюджетів, бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів (пункт 16 частини першої статті 64 і пункт 20-3 частини першої статті 69 Кодексу), а також за рахунок надходжень до державного бюджету додаткових платежів, передбачених законопроектом (коштів фонду попереджувальних заходів Моторного (транспортного) страхового бюро України, плати за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування державного значення, плати за використання автомобільних доріг загального користування державного значення транспортними засобами з максимально дозволеною загальною масою 12 т і більше та коштів від штрафів за порушення порядку справляння цієї плати). При цьому відсутність у законопроекті положень щодо розмірів усіх передбачених у ньому додаткових платежів унеможливлює здійснення Міністерством фінансів оцінки впливу законопроекту на показники бюджетів.

У той же час, законопроект за реєстр. № 2724 містить окремі неузгоджені між собою положення, а саме в частині набуття чинності, на що також звертає увагу Міністерство фінансів. Так, положення законопроекту в частині накладання штрафів за порушення обов’язків водія, визначених порядком внесення плати за використання автомобільних доріг загального користування державного значення транспортними засобами з максимальною дозволеною загальною масою 12 т і більше, набувають чинності та вводяться в дію з дня, наступного за днем опублікування, тоді як положення щодо справляння такої плати та зарахування її до Фонду вводяться в дію з 1 січня 2017 року /пункт 1 розділу ІІ Прикінцевих положень законопроекту/.

Враховуючи, що авторами законопроекту одночасно з даним законопроектом подано системно пов’язаний з ним законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Державного дорожнього фонду України (реєстр. № 2725 від 24.04.2015), положення цих законопроектів мають бути взаємоузгодженими, проте існує невідповідність окремих положень вказаних законопроектів, що може призвести до дублювання законодавчих положень, а за певних обставин і до колізії законодавчих норм, що не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці.

Так, законопроект за реєстр. № 2725 передбачає включення до джерел формування Фонду коштів спеціального фонду державного бюджету, отриманих шляхом залучення державою або під державні гарантії на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, та коштів загального фонду державного бюджету у розмірах, передбачених законом про Державний бюджет України /пункти 2 і 4 частини другої нової статті 24-2 Кодексу/, які не передбачені як джерела формування Фонду у Законі України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», а законопроект за реєстр. № 2724 не містить відповідних змін.

З огляду на зазначене, законопроекти за реєстр. № 2724 і № 2725 слід розглядати взаємоузгоджено, оскільки неприйняття одного з них не дозволить вирішити порушені в них питання, на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 2725.

Належить також зауважити, що питання визначення надходжень і витрат державного бюджету та розподілу бюджету на загальний і спеціальний фонди, їх складові частини є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства, а відтак визначаються Бюджетним кодексом України і законом про Державний бюджет України (статті 4, 13, 29 і 30 цього Кодексу).

Крім того, ГНЕУ у своїх висновках до законопроектів за реєстр. № 2724 і № 2725 звертає увагу, що пропозиції, викладені в оновлених частинах восьмій і десятій статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», згідно з якою Кабінет Міністрів України затверджує обсяги фінансування заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху на мережі автомобільних доріг загального користування, а також обсяги бюджетних коштів, необхідних для фінансування будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення, не відповідають вимогам статті 95 Конституції України, згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. При цьому у зв’язку із застосуванням програмно-цільового методу у бюджетному процесі перелік об’єктів будівництва, реконструкції автомобільних доріг загального користування державного значення та необхідні для цього обсяги бюджетних коштів мають визначатися відповідними бюджетними програмами, що дозволить уникнути прийняття суб’єктивних рішень при розподілі відповідних бюджетних коштів між певними регіонами країни.

Таким чином, під час подальшого доопрацювання законопроекту необхідно врахувати наведені зауваження, усунувши при цьому відповідні правові неузгодженості і суперечності, включаючи необхідність узгодження з бюджетним законодавством.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення Державного дорожнього фонду України (реєстр. № 2724 від 24.04.2015 р.), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Діденком І.А., Дубневичем Я.В., Гордєєвим А.А., Медуницею О.В. та Крульком І.І., матиме вплив на доходну та видаткову частини бюджетів (в частині перерозподілу доходів та видатків між загальним і спеціальним фондами державного та місцевих бюджетів, а також надходжень до державного бюджету додаткових платежів та штрафів, передбачених законопроектом). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Законопроект потребує доопрацювання щодо узгодження з нормами Бюджетного кодексу України та положеннями законопроекту за реєстр. № 2725.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

3.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» щодо зміни зарахування державного мита (реєстр. № 2808 від 12.05.2015), поданий народними депутатами України Балогою І.І. та Петьовкою В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується зараховувати державне мито до місцевих бюджетів за місцем реєстрації фізичних та юридичних осіб (відповідно до чинної норми – за місцем розгляду та оформлення документів).

Слід зазначити, що питання зарахування платежів до державного і місцевих бюджетів є предметом регулювання бюджетного законодавства. Так, відповідно до пункту 15 частини першої статті 64 та пункту 20-2 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України державне мито зараховується до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування за місцем вчинення дій та видачі документів. Отже, положення законопроекту не узгоджуються з вказаними нормами Бюджетного кодексу України.

Як зазначає Мінфін, за своєю сутністю державне мито є платою за дії (послуги) уповноважених законом на те органів за вчинення ними в інтересах фізичних та юридичних осіб дій та видачу документів, що мають юридичне значення. Тобто, фактично державне мито виконує компенсаційну функцію і є інструментом відшкодування витрат органу у зв‘язку з його діяльністю. Тому пропозиція щодо зарахування державного мита не за місцем здійснення правочинів, а за місцем реєстрації платників податку не відповідає ідеології даного платежу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку загалом відмічає, що в разі реалізації положень законопроекту збільшиться дохідна частина сільських та селищних бюджетів і, водночас, зменшиться дохідна частина бюджетів міст обласного та районного значення, тобто прийняття законопроекту призведе до їх розбалансування.

Проте, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» щодо зміни зарахування державного мита (реєстр. № 2808 від 12.05.2015), поданий народними депутатами України Балогою І.І. та Петьовкою В.В., матиме вплив на показники бюджетів місцевого самоврядування (призведе до зменшення надходжень державного мита до одних місцевих бюджетів та збільшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів).

2. Положення законопроекту не узгоджуються з нормами Бюджетного кодексу України (пункт 15 частини першої статті 64 та пункт 20-2 частини першої статті 69), а порушене у законопроекті питання є предметом регулювання бюджетного законодавства.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

б) такі, що збільшують надходження та/або зменшують витрати

3.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо укладання договору оренди (суборенди) землі) (реєстр. № 2717 від 23.04.2015), поданий народним депутатом України Гудзенком В.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Згідно із законопроектом пропонується:

– у сільській місцевості надати повноваження сільським або селищним головам (виконавчим органам сільських, селищних рад) посвідчувати договори оренди (суборенди) землі;

– у населених пунктах міського типу за бажанням однієї із сторін, договір оренди землі може бути посвідчений нотаріально.

Зважаючи на вимоги пункту 15 частини першої статті 64 та пункту 20-2 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України, згідно з яким державне мито зараховується до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування за місцем вчинення дій та видачі документів, плата за нотаріальні дії, вчинювані виконавчими органами сільських, селищних рад буде зараховуватися до відповідних місцевих бюджетів.

На сьогодні такі нотаріальні дії вчинюються, як правило, у містах та селищах, що є районними центрами, до бюджетів яких зараховується державне мито.

Відтак, законодавча пропозиція зумовить перерозподіл між бюджетами місцевого самоврядування (сіл, селищ, міст) коштів, сплачуваних за такі нотаріальні дії, збільшуючи при цьому надходження бюджетів сіл та селищ і зменшуючи надходження до міських бюджетів .

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо укладання договору оренди (суборенди) землі) (реєстр. № 2717), поданий народним депутатом України Гудзенком В.І., має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення надходжень бюджетів сіл та селищ і зменшення надходжень міських бюджетів).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

3.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (щодо приведення у відповідність з європейськими стандартами, забезпечення перехідного періоду реформування органів прокуратури і усунення неузгодженостей) (реєстр. № 2404-1 від 02.04.2015), поданий народними депутатами України Сотник О.С., Сироїд О.І. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести до Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 р. зміни, відповідно до яких, зокрема: уточнюється правовий статус Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та надається їй повноваження щодо нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності Національним антикорупційним бюро України; визначаються повноваження керівника місцевої прокуратури щодо призначення на посаду і звільнення прокурорів місцевих прокуратур; передбачається позбавлення прокуратури повноважень щодо представництва в суді інтересів Кабінету Міністрів України та Національного банку України; надається право Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступнику, керівникам регіональних прокуратур подавати заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом України в цивільній, адміністративній, господарській справі; запроваджується конкурсний відбір кандидатів на посаду Генерального прокурора України та інше.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України.

Проте, змінами до статі 14 Закону України «Про прокуратуру» пропонується встановити загальну чисельність працівників органів прокуратури не більше 10000 осіб, тобто скоротити на 5000 осіб порівняно з кількістю встановленою чинними нормами.

Крім того, пропонується скасувати норми щодо присвоєння прокурорам класних чинів та відповідно Положення про класні чини працівників органів прокуратури.

Разом з тим, передбачається виключити частину першу статті 83 Закону України «Про прокуратуру», якою встановлений обов’язок держави забезпечувати службовим житлом прокурора, який потребує поліпшення житлових умов.

Отже, реалізація вищезазначених положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету у зв’язку із скороченням чисельності працівників органів прокуратури, відміною норм щодо присвоєння прокурорам класних чинів та забезпечення прокурорів службовим житлом після призначення їх на посаду.

Як зазначено у експертному висновку, підготовленому Міністерством фінансів України, за орієнтовними розрахунками економія видатків, пов’язана із скороченням чисельності працівників органів прокуратури та відміною надбавки за класний чин, у діючих умовах складе щонайменше 600 млн грн у розрахунку на рік.

Головне науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» (щодо приведення у відповідність з європейськими стандартами, забезпечення перехідного періоду реформування органів прокуратури і усунення неузгодженостей) (реєстр. № 2404-1 від 02.04.2015), поданий народними депутатами України Сотник О.С., Сироїд О.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшить видатки державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

3.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту трудових прав державних службовців (реєстр. № 2727 від 24.04.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», якими скасовуються норми, відповідно до яких в окремих випадках розірвання трудового договору з прокурорами, працівниками органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України та органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, а також службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальне звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами, може здійснюватися без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

Крім того, законопроектом передбачено виключити пункт 9 з розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким передбачено доручення керівникам органів виконавчої влади та інших державних органів вжити заходів щодо скорочення чисельності працівників цих органів на 20 відсотків, надання працівникам відпусток без збереження заробітної плати, встановлення для працівників режиму роботи на умовах неповного робочого часу, зменшення або скасування стимулюючих виплат, зменшення надбавок і доплат, які встановлені у граничних розмірах, переглянути укладені договори на придбання товарів, робіт, послуг; надано право керівникам у межах бюджетних призначень без згоди та попередження працівників встановлювати для них режим роботи на умовах неповного робочого часу та надавати відпустки без збереження заробітної плати; установлено, що під час здійснення органами виконавчої влади та іншими державними органами цих заходів не застосовуються положення статті 26 Закону України «Про відпустки» та статей 32, 56 та 84 Кодексу законів про працю України (у частині обмеження терміну відпустки без збереження заробітної плати, необхідності повідомлення не пізніше ніж за два місяці та погодження з працівником встановлення режиму роботи на умовах неповного робочого часу), а також не застосовуються до працівників, які перебувають у відпустках без збереження заробітної плати відповідно до цього Закону, обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, встановлені статтею 7 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».

Згідно з пояснювальною запискою та за висновком Міністерства фінансів України проект закону не потребує додаткових видатків Державного бюджету України.

Виходячи із положень пункту 9 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 № 76-VІІІ всі заходи щодо скорочення чисельності працівників та встановлення особливих умов оплати праці для них повинні бути здійсненні в межах видатків, передбачених на цю мету в державному та місцевих бюджетах на 2015 рік. Відтак, скасування зазначеного пункту не матиме впливу на показники державного та місцевих бюджетів у 2015 році.

Проте, у разі здійснення вищевказаних заходів, пов’язаних із скороченням чисельності працівників та переглядом для них умов оплати праці, у наступних бюджетних періодах, зазначене матиме вплив на обсяги видатків на оплату праці бюджетних працівників, зокрема, може виникнути економія таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту трудових прав державних службовців (реєстр. № 2727 від 24.04.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджету (зменшуючи витрати державного та місцевих бюджетів у наступних бюджетних періодах).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені суб’єктом права законодавчої ініціативи.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

3.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про морські порти України» (щодо збереження об’єктів портової інфраструктури, що перебувають у державній власності) (реєстр. № 2839 від 14.05.2015), поданий народними депутатами України Безбахом Я.Я., Матвійчуком Е.Л., Сольваром Р.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Згідно з пояснювальною запискою законопроектом пропонується визначити морські порти об’єктів стратегічного значення та включити до принципів організації функціонування та розвитку морських портів вимогу щодо недопущення відчуження з державної власності об’єктів портової інфраструктури, що перебувають у державній власності з метою забезпечення збереження об’єктів портової інфраструктури, що перебувають у державній власності.

При цьому, змінами до статті 22 законопроекту пропонується портові збори, які справляються в морських портах (а саме: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний), перераховувати Адміністрації морських портів України (70% коштів від цих зборів залишати в розпорядженні відповідної філії адміністрації морських портів України та підлягають використанню виключно на потреби морського порту, де розташована така філія, 30% – перераховувати адміністрації морських портів України для забезпечення виконання мети її створення).

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України портовий (адміністративний) збір зараховується до доходів загального фонду державного бюджету. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 7 цього Кодексу принцип повноти бюджетної системи України передбачає, що до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування. Отже, вказане положення законопроекту суперечить зазначеним нормам Бюджетного кодексу України і призведе до втрат доходів загального фонду державного бюджету.

У державному бюджеті на 2015 рік передбачено доходи загального фонду за кодом 22150000 «Портовий (адміністративний) збір» у сумі 82,1 млн гривень. При цьому, згідно із звітністю Державної казначейської служби України за січень-травень поточного року відповідні надходження становили 68,7 млн грн або 83,6% річного плану.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту зменшить дохідну частину державного бюджету на суму близько 138 млн гривень (прогнозний показник надходжень від портового (адміністративного) збору в 2016 році за даними Мінінфраструктури).

Однак, до законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам, частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про морські порти України» (щодо збереження об’єктів портової інфраструктури, що перебувають у державній власності) (реєстр. № 2839 від 14.05.2015), поданий народними депутатами України Безбахом Я.Я., Матвійчуком Е.Л., Сольваром Р.М.:

– матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів загального фонду державного бюджету щодо портового (адміністративного) збору). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року;

– рекомендувати Комітету з питань транспорту при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (насамперед, пункту 4 частини першої статті 7 і пункту 3 частини другої статті 29), а саме: у пункті 3 розділу І законопроекту (щодо змін до частини другої статті 22 Закону України «Про морські порти»): в абзацах 4 і 5 після слів «портові збори» доповнити словами «(крім адміністративного збору)»; після абзацу 5 доповнити новим абзацом такого змісту: «Портовий (адміністративний) збір зараховується до державного бюджету».

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

3.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про резервну армію (реєстр. № 2634 від 10.04.2015), внесений народними депутатами України Березою Ю.М., Левусом А.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується створити резервну армію як вид Збройних Сил України, що формується за рахунок резервістів Збройних Сил України територіальних громад і діє на їх територіях, або закріпленій території командуванням Збройних Сил України. Зокрема, законопроект визначає принципи і особливості формування резервної армії, умови проходження громадянами служби в резервній армії, встановлює механізми участі територіальних громад у формування підрозділів РА та інше.

При цьому, слід зазначити, що статтею 4 передбачено, що резервна армія має структуру, аналогічну структурі Збройних Сил України та має військові частини, що формуються військовими комісарами на базі відповідних територіальних громад (сільської, районної, міської, районної в місті, обласної), і підпорядковуються командуванню Збройних Сил України через структуру військових комісаріатів.

Разом з тим, Законом України «Про чисельність Збройних Сил України» (від 05.03.2015 № 235-VIII) чисельність резервної армії Збройних Сил України як окремого виду Збройних Сил України не визначена.

Статтею 7 законопроекту визначаються засади проведення призову на військову службу до резервної армії Збройних Сил України та передбачено можливість (частина шоста статті 8 законопроекту) звільнення від призову громадян, за умови сплати компенсації територіальній громаді у розмірі визначеному органом місцевого самоврядування територіальної громади (не менше 300 і не більше 500 мінімальних заробітних плат, що на сьогодні виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, визначеної станом на 01.01.2015 року у сумі 1218 грн, відповідатиме не менше 365,4 тис. грн і не більше 609 тис. гривень).

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до додаткових надходжень місцевих бюджетів, обсяг яких у супровідних документах до цього законопроекту авторами не визначено.

Крім того, частиною 7 статті 8 законопроекту передбачено, що фінансове забезпечення частин резервної армії Збройних Сил України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та бюджетів територіальних громад.

При цьому, пропонується за рахунок Державного бюджету України, зокрема, Міністерства оборони України, проводити витрати, пов’язані з забезпеченням озброєнням, спорядженням, речовим, фінансовим та іншими видами забезпечення; визначення бази для навчань; навчання офіцерського складу резервної армії Збройних Сил України; а за рахунок бюджетів територіальних громад мають проводитися витрати, пов’язані з забезпеченням умов для розташування підрозділів частин резервної армії та парків бойових машин, забезпеченням засобами індивідуального захисту та формою, приміщеннями і додатковими коштами. Також, передбачено можливість забезпечення озброєнням, спорядженням, формою за власний кошт військовослужбовцями таких підрозділів (частин) резервної армії та через відповідний благодійний фонд громадською організацією відповідного підрозділу.

Поряд з цим, стаття 15 визначає вимогу повернення за рішенням суду без компенсації або із частковою компенсацією незаконному володільцеві перепрофілійованого або приватизованого майна (будівель та цілісних майнових комплексів) військових комісаріатів, що було вилучене або перепрофільоване з моменту набуття Україною незалежності (1991 рік).

Зважаючи на вищевикладене, реалізація законопроекту може призвести до додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на утримання, підготовку, матеріально-технічне забезпечення резервної армії Збройних Сил України, на виплату часткової компенсації поверненого майна військових комісаріатів, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Слід зазначити, що Бюджетним кодексом України проведення видатків на потреби оборони за рахунок коштів місцевих бюджетів (крім заходів та робіт з мобілізаційної підготовки місцевого значення) не передбачено, статтею 87 Бюджетного кодексу України встановлено, що видатки на національну оборону здійснюються з Державного бюджету України. При цьому, статтею 85 Бюджетного кодексу України заборонено здійснювати видатки на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів, а статтею 116 Бюджетного кодексу України здійснення видатків на утримання бюджетної установи одночасно з різних бюджетів всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України визначаються порушенням бюджетного законодавства, про що також зауважено Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту.

Розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зауважено Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про резервну армію (реєстр. № 2634 від 10.04.2015), внесений народними депутатами України Березою Ю.М., Левусом А.М.:

1) має вплив на показники бюджету (збільшує надходження місцевих бюджетів і збільшує видатки державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань національної безпеки і оборони при доопрацюванні законопроекту узгодити норми законопроекту із вимогами Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

3.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про Товариство сприяння обороні України (реєстр. № 2496 від 31.03.2015), поданий народними депутатами України Парубієм А.В., Левусом А.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується створити Товариство сприяння обороні України (далі – Товариство) та визначити правовий статус, завдання та напрями діяльності Товариства. Зокрема, зазначено, що Товариство є всеукраїнською добровільною, оборонно-патріотичною і спортивно-технічною громадською організацією, яка відповідно до законів України бере участь та сприяє державі у реалізації завдань щодо зміцнення обороноздатності України.

При цьому, фінансування заходів Товариства визначено статтею 10 законопроекту. Так, зокрема частиною першою цієї статті передбачено, що за рахунок коштів, передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік, можуть укладатися договори щодо підготовки громадян для Збройних Сил України та інших військових формувань з військово-технічних спеціальностей між уповноваженим органом Товариства та Міністерством оборони України та іншими уповноваженими центральними органами виконавчої влади.

Однак, зазначене не відповідає Закону України «Про здійснення державних закупівель», яким заборонено укладати договори, що передбачають оплату замовником (органами державної влади та органами місцевого самоврядування) товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, про що також зауважено Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту.

Частиною другою статті 10 законопроекту передбачено надання за рахунок коштів державного бюджету та інших не заборонених законодавством джерел фінансової допомоги Товариству, його місцевим осередкам та створеним (заснованим) ними підприємствам, установам та організаціям.

Разом з тим, законом про Державний бюджет України на 2015 рік кошти на вказані цілі не передбачені. Водночас, Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту зауважено, що перелік видатків державного і місцевих бюджетів, визначений статтями 87-91 Бюджетного кодексу України, не передбачає надання фінансової підтримки з відповідних бюджетів Товариству та його місцевим осередкам.

Крім того, законопроектом передбачено, що Товариство може отримувати від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації державної (комунальної) та інших форм власності в безоплатне користування техніку, обладнання, матеріали, будівлі, споруди, транспортні засоби, інші матеріальні ресурси (стаття 8 законопроекту); приміщення, засоби зв’язку та інше майно (частина четверта статті 9, частина друга статті 12 законопроекту); у власність або у користування, оренду земельні ділянки із земель державної та комунальної власності (стаття 15 законопроекту), а засоби масової інформації, рекламні агенції можуть безоплатно надавати Товариству медійні, рекламні та інформаційні носії (частина п’ята статті 9 законопроекту).

Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» підприємства, установи та організації мають право на платній основі передавати в користування майно для здійснення підприємницької діяльності. Враховуючи, що відповідно до пункту 34 частини другої статті 29, пункту 10 частини третьої статті 29 та пункту 6 частини першої статті 691 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування майном є джерелом формування загального і спеціального фонду доходів державного бюджету та спеціального фонду доходів місцевих бюджетів, то така законодавча пропозиція в частині надання Товариству безоплатно у користування будинків, приміщень, обладнання та іншого майна, може призвести до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів і зумовить необхідність збільшення видатків загального фонду бюджету на покриття відповідних видатків (у зв’язку із неможливістю проведення видатків за спеціальним фондом через недонадходження до спеціального фонду).

Водночас, статтею 16 законопроекту передбачено звільнення Товариства від сплати податків, зборів, мита та інших платежів в порядку, що визначається податковим та митним законодавством України, проте змін до зазначеного законодавства не запропоновано.

Також передбачається, що грошовий еквівалент усіх видів податків, зборів, мита та інших платежів централізується і рішенням уповноваженого керівного органу Товариства спрямовується в повному обсязі на вдосконалення та розширення навчально-матеріальної бази, розвиток технічних, прикладних, авіаційних видів спорту та виконання інших державно значущих та статутних завдань Товариства.

Разом з тим, слід зазначити, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу. Підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом. Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються виключно Митним та Податковим кодексами України та іншими законами України з питань оподаткування. Враховуючи викладене, Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту пропонується виключити абзаци п’ятий, шостий та восьмий статті 16 законопроекту.

Слід зауважити, що положення статей 10 і 16 законопроекту не узгоджуються із вимогами статті 95 Конституції України, а також пункту 8 частини першої статті 2, частини першої статті 23, частини першої статті 30, пункту 5 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України, згідно яких будь-які видатки державного бюджету здійснюються відповідно до бюджетних призначень, встановлених законом про державний бюджет. Відтак, така ініціатива не може бути предметом регулювання даного законопроекту.

Аналіз положень законопроекту засвідчує, що їх реалізація призведе до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів та потребуватиме витрат державного і місцевих бюджетів.

Проте, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зауважено Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про Товариство сприяння обороні України (реєстр. № 2496 від 31.03.2015), поданий народними депутатами України Парубієм А.В., Левусом А.М. та іншими:

1) має вплив на показники бюджету (зменшує надходження і збільшує видатки державного та місцевого бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань національної безпеки і оборони при доопрацюванні законопроекту узгодити норми законопроекту із вимогами бюджетного законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

3.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 168 Податкового кодексу України (щодо удосконалення порядку сплати (перерахування) податку до бюджету) (реєстр. № 2816 від 12.05.2015), поданий народними депутатами України Ревегою О.В., Фроловим М. О. та Арешонковим В.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 168 Податкового кодексу України терміном «невідокремлений (структурний) підрозділ», що відповідно до пояснювальної записки дасть можливість залучити до сплати податку на доходи з фізичних осіб всі юридичні особи, які здійснюють фактичну діяльність у населених пунктах, відмінних від місця юридичної реєстрації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на формування дохідної частини місцевих бюджетів, зокрема, призведе до розбалансування окремих місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб.

При цьому, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зауважити, що положення законопроекту не узгоджуються з частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України, згідно з якою податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 168 Податкового кодексу України (щодо удосконалення порядку сплати (перерахування) податку до бюджету) (реєстр. № 2816 від 12.05.2015), поданий народними депутатами України Ревегою О.В., Фроловим М.О. та Арешонковим В.Ю., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення надходжень податку на доходи фізичних осіб до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів).

2. Положення законопроекту не узгоджуються з частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

3.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення розробки проектів землеустрою, що забезпечують підвищення ефективності управління плануванням розвитку землекористування територіальними громадами на території сільських (селищних, міських рад) (реєстр. № 2433 від 19.03.2015), поданий народним депутатом України Кадикалом М.О.

Відмітили:

Головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Земельного кодексу України та Закону України «Про землеустрій» встановити, що до повноважень органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин в межах і за межами населених пунктів належить організація землеустрою, контроль за використанням та охороною земель комунальної власності, здійснення адміністрування землекористування зонуванням земель за їх категоріями та типами землекористування за межами населених пунктів територій рад та формуванням територіальних обмежень (обтяжень) у використанні земель, підвищення якості проектів землеустрою, зокрема в частині обов’язковості врахування державних та громадських інтересів, що можуть вплинути на розвиток земельних відносин та землекористування.

За оцінкою автора реалізація законопроекту не потребує додаткових коштів з державного та/або місцевих бюджетів.

Водночас, окремі положення законопроекту, що стосуються внесення змін до Закону України «Про землеустрій», зумовлюють збільшення видатків місцевих бюджетів, а саме:

– доповнення переліку документації із землеустрою новими видами, зокрема: проекти землеустрою щодо впорядкування кварталу, мікрорайону, іншої частини території населених пунктів, зонування земель за їх категоріями та типами землекористування території рад за межами населених пунктів, створення нових чи впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань для ведення колективного садівництва; плани земельно-господарського устрою населених пунктів; плани формування територіальних обмежень у використанні земель за межами населених пунктів території рад (зміни до статті 25);

– розробка експериментальних проектів із землеустрою, зокрема, відповідно до вимог Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», у разі відсутності державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою по конкретних видах проектів землеустрою (зміни до статті 24);

– обов’язковість сільських, селищних, міських рад та їх виконавчих органів забезпечувати оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів землеустрою щодо зонування земель за їх категоріями та типами землекористування територій рад за межами населених пунктів, оприлюднення таких проектів землеустрою, а також оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів землеустрою та доступ до цієї інформації громадськості. Фінансування заходів щодо врахування громадських інтересів пропонується здійснювати за рахунок коштів бюджетів місцевого самоврядування (доповнення новою статтею 42-1);

– здійснення за рахунок коштів місцевих бюджетів, що надходять від плати за землю, робіт із землеустрою щодо зонування земель за їх категоріями та типами землекористування територій рад за межами населених пунктів, розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій нових та існуючих сільськогосподарських землекористувань в межах території рад, впорядкування кварталу, мікрорайону, іншої частини території населених пунктів, створення нових чи впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань для ведення колективного садівництва, планів земельно-господарського устрою населених пунктів, планів формування територіальних обмежень у використанні земель за межами населених пунктів територій рад (зміни до статті 67).

Крім того, пропозиція щодо визначення напрямів використання плати за землю суперечить Бюджетному кодексу України, згідно з яким плата за землю, як складова податку на майно, відповідно до статей 64 та 69 зараховується до доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування та з урахуванням вимог статті 13 не має цільового спрямування. З огляду на вимоги частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу, таке положення належить виключити.

За висновком Міністерства фінансів України законодавча пропозиція потребуватиме додаткових витрат з державного і з місцевих бюджетів.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів, що унеможливило Міністерству фінансів України визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення розробки проектів землеустрою, що забезпечують підвищення ефективності управління плануванням розвитку землекористування територіальними громадами на території сільських (селищних, міських рад) (за реєстр. № 2433 від 19.03.2015), поданий народним депутатом України Кадикалом М.О., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).

2. Рекомендувати Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин при доопрацюванні законопроекту положення пункту 14 частини другої розділу І законопроекту (щодо внесення змін до статті 67 Закону «Про землеустрій») виключити, як такі, що не узгоджуються із вимогами статті 13, статей 64 і 69 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

Опосередкований:

3.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо призначення пенсій посадовим особам контролюючих органів за єдиними принципами (реєстр. № 2769 від 30.04.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що пенсійне забезпечення посадових осіб контролюючих органів здійснюється відповідно до Закону України «Про систему пенсійного забезпечення та загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (у чинній нормі – відповідно до Закону України «Про державну службу»). Крім того, пропонується передбачити, що Податковий кодекс України не регулюватиме питання погашення зобов’язань зі сплати страхових внесків до накопичувальної системи загальнообов‘язкового державного пенсійного страхування, у тому числі до накопичувальної професійної пенсійної програми.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Слід зазначити, що у державному бюджеті щороку затверджуються бюджетні призначення на дотацію Пенсійному фонду на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами (на 2015 рік – у сумі 61,8 млрд грнивень). При цьому, посадові особи контролюючих органів є державними службовцями і питання їх пенсійного забезпечення регулюється, насамперед, Законом України «Про державну службу».

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо призначення пенсій посадовим особам контролюючих органів за єдиними принципами (реєстр. № 2769 від 30.04.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на дотацію Пенсійному фонду у разі врегулювання відповідного питання у законодавчих актах про державну службу і про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

3.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 588 Митного кодексу України щодо призначення пенсій посадовим особам органів доходів і зборів за єдиними принципами (реєстр. № 2768 від 30.04.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що пенсійне забезпечення посадових осіб та працівників органів доходів і зборів здійснюється відповідно до Закону України «Про систему пенсійного забезпечення та загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування» (у чинній нормі – відповідно до Закону України «Про державну службу»).

Слід зазначити, що у державному бюджеті щороку затверджуються бюджетні призначення на дотацію Пенсійному фонду на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами (на 2015 рік – у сумі 61,8 млрд гривень). При цьому, посадові особи контролюючих органів є державними службовцями і питання їх пенсійного забезпечення регулюється, насамперед, Законом України «Про державну службу».

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 588 Митного кодексу України щодо призначення пенсій посадовим особам органів доходів і зборів за єдиними принципами (реєстр. № 2768 від 30.04.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на дотацію Пенсійному фонду у разі врегулювання відповідного питання у законодавчих актах про державну службу і про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

3.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про громадський контроль» (реєстр. №2737-1 від 13.05.2015), внесений народними депутатами Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.

Відмітили:

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не впливає на доходну та видаткову частину бюджетів.

Разом з тим, статтею 26 законопроекту передбачено можливість стягнення з об’єкта громадського контролю (орган державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи) за рішенням суду витрат, понесених суб’єктом громадського контролю (громадське об’єднання), якщо в результаті здійснення ним заходу громадського контролю встановлено порушення таким об’єктом норм Конституції України, законів України, інших нормативно-правових актів та державної дисципліни.

Враховуючи, що відповідно до Бюджетного кодексу України органи державної влади та місцевого самоврядування є бюджетними установами і повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету, стягнення з об’єкта громадського контролю за рішенням суду витрат, понесених суб’єктом громадського контролю, може призвести до збільшення видатків державного чи місцевого бюджетів.

Крім того, законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб суб’єкта громадського контролю шляхом накладення штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення). Зазначене може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про громадський контроль» (реєстр. №2737-1 від 13.05.2015), внесений народними депутатами Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного або місцевого бюджетів на компенсацію витрат, понесених суб’єктом громадського контролю, у разі виявлення ним порушень, вчинених об’єктом державного контролю, та/або може призвести до збільшення доходів бюджету у разі виявлення відповідних адміністративних порушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

3.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу та реклами біологічно активних добавок (реєстр. № 2637 від 10.04.2015), поданий народними депутатами України Мацолою Р.М., Дзюбликом П.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом, зокрема, передбачається внести зміни до законів України «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про рекламу» та законодавчо закріпити визначення поняття біологічно активна добавка; унормувати положення щодо державного регулювання виробництва та обігу біологічно активних добавок, надавши відповідні повноваження органам виконавчої влади; встановити обмеження для реклами; передбачити здійснення роздрібного продажу виключно в аптеках, де ці продукти розміщуються в окремому виділеному спеціально обладнаному місці.

Реалізація додаткових повноважень органам виконавчої влади, визначених у законопроекті, має здійснюватись в межах та за рахунок коштів державного бюджету, які щорічно передбачаються на забезпечення діяльності цих органів державної влади.

Крім того, законопроектом з метою посилення відповідальності за порушення правил торгівлі біологічно активними добавками пропонується внести зміни та доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, передбачено встановити адміністративну відповідальність за роздрібну торгівлю біологічно активними добавками поза аптечними закладами, а також біологічно активними добавками, які не пройшли державну реєстрацію в установленому порядку, а також за порушення інших правил торгівлі біологічно активними добавками (нова стаття 1564 Кодексу), у вигляді штрафу від 20 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за дії, вчинені особою повторно протягом року у вигляді штрафу від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі.

Прийняття та реалізація поданого законопроекту матиме вплив на доходну частину державного бюджету за рахунок збільшення надходжень від сплати штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, про що також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України підтримує необхідність законодавчого врегулювання виробництва та обігу біологічно активних добавок, проте висловлює зауваження щодо техніко-юридичного викладу законодавчої ініціативи.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу та реклами біологічно активних добавок (реєстр.№2637 від 10.04.2015), поданий народними депутатами України Мацолою Р.М., Дзюбликом П.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради Украни з питань аграрної політики та земельних відносин.

3.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо надання депутатам права перебувати на військовій службі під час дії особливого періоду), (реєстр. № 2367 від 12.03.2015), поданий народним депутатом України Мельничуком С.П.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити, що народний депутат, який є військовослужбовцем, прикомандированим на час виконання депутатських повноважень до Верховної Ради України, за особистою заявою під час особливого періоду має право проходити військову службу із збереженням депутатських повноважень.

Реалізація такого положення матиме наслідком забезпечення народного депутата, як такого що проходить військову службу, відповідно до законодавства про військовий обов’язок та військову службу, що передбачає надання відповідного грошового забезпечення та здійснення соціального і правового захисту, як військовослужбовця.

Водночас, відповідно до статей 32 та 33 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат отримує щомісячно заробітну плату з дня початку депутатських повноважень, та кошти для відшкодування витрат на здійснення депутатських повноважень з дня обрання. Статтею 26 цього закону визначено, що повноваження народного депутата не можуть бути обмежені в умовах воєнного чи надзвичайного стану в Україні, або в окремих її місцевостях.

Зважаючи на наведене, потребує додаткового унормування питання фінансового забезпечення діяльності народного депутата в умовах, що визначаються законопроектом. В іншому випадку виплати можуть дублюватись.

Міністерство фінансів України звертає увагу, що реалізація законопроекту може призвести до нераціонального використання коштів державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про статус народного депутата України» (щодо надання депутатам права перебувати на військовій службі під час дії особливого періоду), (реєстр. № 2367 від 12.03.2015), поданий народним депутатом України Мельничуком С.П., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету у разі неврегульованості питання фінансового забезпечення діяльності народного депутата в умовах проходження ним військової служби).

У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності у терміни згідно із законодавством.

3.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо протидії пропаганді імперіалістичних ідей (реєстр. № 2828 від 13.05.2015), поданий народними депутатами України Бубликом Ю.В., Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю., Осуховським О.І. та Головком М.И.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачено доповнити новою статтею Кримінальний кодекс України та встановити покарання за виготовлення, зберігання, перевезення, розповсюдження, ввезення в Україну, носіння георгіївських або гвардійських стрічок, окрім випадків, якщо такі стрічки використовуються як складова частина офіційної нагороди СРСР або республік, що входили до його складу, а також держав, що припинили своє існування, зокрема:

штраф до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років з конфіскацією георгіївських або гвардійських стрічок, засобів їх виготовлення та розповсюдження;

позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією георгіївських або гвардійських стрічок, засобів їх виготовлення та розповсюдження за ті самі дії, якщо вони вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб.

Реалізація зазначених положень законопроекту призведе до збільшення надходжень державного бюджету за умови застосування штрафних санкцій, передбачених за вищезгадане правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах покарань засуджених до позбавлення волі.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України зазначаючи, що загальна величина впливу буде залежати від кількості осіб, до яких буде застосуватися той чи інший вид покарання.

Разом з тим, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, як визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо протидії пропаганді імперіалістичних ідей (реєстр. №2828 від 13.05.2015), поданий народними депутатами України Бубликом Ю.В., Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю., Осуховським О.І. та Головком М.И., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

3.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (реєстр. № 2786 від 06.05.2015), поданий народним депутатом України Купрієнком О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, скасувати відповідальність та штрафи за неумисне порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не матиме впливу на видаткову частину бюджету, а вплив законопроекту на доходну частину бюджету неможливо обрахувати.

Однак Мінфіном зауважено, що положення законопроекту щодо звільнення від відповідальності та від стягнення штрафу за «неумисні» порушення у галузі виробництва та торгівлі спиртом етиловим, алкогольними напоями та тютюновими виробами можуть призвести до корупційних дій в частині визначення правопорушення. Зазначене може мати наслідком зменшення доходів бюджету від фінансових санкцій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (реєстр. № 2786 від 06.05.2015), поданий народним депутатом України Купрієнком О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від фінансових санкцій у разі виявлення відповідних порушень законодавства).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

3.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей застосування податкового компромісу до щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств (реєстр. № 2795 від 07.05.2015), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Продан О.П. та Остріковою Т.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 9-2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України новим пунктом, а саме:

не поширювати процедури податкового компромісу на щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств;

не здійснювати перерахунок суми щомісячних авансових внесків з податку на прибуток у зв'язку із досягненням податкового компромісу;

заборонити проведення податкових перевірок щодо обчислення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток у зв'язку із досягненням податкового компромісу;

надати право платникам податку повторного подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на прибуток для застосування податкового компромісу у разі донарахування сум податкових зобов’язань зі щомісячних авансових внесків, здійсненого в рамках податкового компромісу;

не застосовувати штрафні (фінансові) санкції за ненарахування та/або несплату щомісячних авансових внесків з податку на прибуток у зв'язку із досягненням податкового компромісу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття та реалізація положень законопроекту не вплинуть на показники бюджету.

Разом з тим, зважаючи на строки сплати авансових внесків, реалізація положень законопроекту може вплинути на зменшення дохідної частини бюджетів від податку на прибуток підприємств у поточному бюджетному періоді.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей застосування податкового компромісу до щомісячних авансових внесків з податку на прибуток підприємств (реєстр. № 2795 від 07.05.2015), поданий народними депутатами України Южаніною Н. П., Продан О.П. та Остріковою Т.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податку на прибуток підприємств у поточному бюджетному періоді залежно від практичної реалізації положень законопроекту).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

3.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо порядку та підстав розпуску виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради) (реєстр. № 2800 від 08.05.2015), поданий народним депутатом України Сугоняко О.Л.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» положенням, згідно з яким підставою для розпуску виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради може бути рішення суду, яке набрало законної сили. У такому випадку відповідний виконавчий комітет вважається таким, що припинив свою діяльність з моменту набрання рішенням суду законної сили. Суд ухвалює рішення про розпуск виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, якщо дійде висновку що, відповідний виконавчий комітет своїми діями та/або бездіяльністю та/або рішенням порушує права та/або інтереси особи (фізичної особи, юридичної особи, фізичної особи-підприємця), або кола осіб (фізичних осіб, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців).

За оцінкою автора, реалізація положень законопроекту не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з державного бюджету, про що також зазначає Міністерство фінансів України.

Водночас, зважаючи на положення частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), судом може бути ухвалене рішення про стягнення судового збору з виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради. Виконання такого рішення суду потребуватиме додаткових видатків з місцевих бюджетів.

Крім того, згідно з положенням статті 9 Закону України «Про судовий збір» та пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України, судовий збір зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України, та спрямовується на забезпечення здійснення правосуддя, зміцнення матеріально-технічної бази судів, включаючи створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп’ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп’ютерної і копіювально-розмножувальної техніки, впровадження електронного цифрового підпису.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки, та пропозиції щодо джерел проведення таких видатків для збалансування місцевих бюджетів, як визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (щодо порядку та підстав розпуску виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради) (реєстр. №2800), поданий народним депутатом України Сугоняко О.Л., має опосередкований вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів за умови виконання рішення суду про стягнення судового збору з органу місцевого самоврядування).

3.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення (реєстр. № 2706 від 22.04.2015), поданий народними депутатами України Бабак А.В., Скуратовським С.І., Андрієвським Д.І. та іншими.

Відмітили:

У законопроекті пропонується встановити мораторій на стягнення з суб’єктів господарювання неустойки (штрафу, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних за невиконання чи неналежне виконання такими суб’єктами господарювання зобов’язань по оплаті за використаний природний газ та послуги з його транспортування або електричну енергію. Дія такого мораторію припиняється з дня фактичного отримання суб’єктом господарювання у повному обсязі відшкодування різниці між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво послуг, а також фінансування з державного бюджету витрат, пов’язаних із наданням пільг та житлових субсидій населенню.

При цьому, змінами до Закону України «Про виконавче провадження» встановлюється обов’язкове зупинення відповідних виконавчих проваджень та зняття арешту, накладеного, в межах такого виконавчого провадження, на майно, кошти та інші цінності боржника, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішень.

За висновком Міністерства фінансів України законопроект не впливає на показники державного та місцевих бюджетів, однак може призвести до зниження розрахунків за природний газ, що не відповідає зобов’язанням Уряду щодо вжиття заходів, спрямованих на покращення збирання платежів НАК «Нафтогаз україни».

Відтак, запропонований у законопроекті мораторій може мати наслідком погіршення фінансової та платіжної дисципліни у сфері розрахунків за енергоносії та негативно вплинути на виконання суб’єктами господарювання зобов’язань перед бюджетом надалі.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання у сферах теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення (реєстр. № 2706 від 22.04.2015), поданий народними депутатами України Бабак А.В., Скуратовським С.І., Андрієвським Д.І. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету залежно від фінансового стану суб’єктів господарювання).

У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності у терміни згідно із законодавством.

3.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткового захисту інтересів окремих категорій працівників, забезпечення продовольчої безпеки та нейтралізації економічних ризиків декомунізації (реєстр. № 2843 від 14.05.2015), поданий народним депутатом України Луценком І.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки», якими передбачається надати громадянам, що мають у власності чи користуванні земельні ділянки для особистих потреб, можливість взяти в рахунок основної чи додаткової відпустки або за свій рахунок відпустку тривалістю від 2 до 5 днів для проведення весняно-польових чи осіннє-польових робіт.

Реалізація законопроекту може призвести до скорочення надходжень державного та місцевих бюджетів у разі зменшення ділової активності реального сектору економіки внаслідок широкого застосування працівниками їх права на відпустку для проведення польових робіт.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливає на доходну або видаткову частини державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткового захисту інтересів окремих категорій працівників, забезпечення продовольчої безпеки та нейтралізації економічних ризиків декомунізації (реєстр. № 2843 від 14.05.2015), поданий народним депутатом України Луценком І.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

3.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну (реєстр. № 2820 від 13.05.2015), поданий народними депутатами України Богомолець О.В., Унгуряном П.Я. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та «Про рекламу», передбачивши уточнення положень стосовно:

інгредієнтів і продуктів виділення тютюнових виробів, зокрема, визначення максимальних рівнів смол, нікотину та моноксиду вуглецю в димі сигарет;

маркування та упаковки тютюнових виробів, включаючи медичні попередження, які мають бути розміщені на пачках тютюнових виробів і на будь-якій зовнішній упаковці;

заборони розміщення на ринку тютюну для перорального застосування;

регулювання певних продуктів, які пов’язані з тютюновими виробами, а саме електронних сигарет і їх заправних контейнерів, а також трав’яних виробів, призначених для куріння;

запровадження фінансових санкцій до осіб, винних у порушенні законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення, під час здійснення реалізації тютюнових, трав’яних виробів для куріння, електронних сигарет та заправних контейнерів (розміри штрафів визначені від п’яти до двохсот тисяч гривень в залежності від виду порушення).

Згідно із Прикінцевими положеннями законопроект набирає чинності з 20 травня 2016 року.

Реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення дохідної частини державного бюджету у разі накладення фінансових санкцій на осіб, винних у порушенні вимог Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення».

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень проекту закону не впливає на виконання закону про Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров’я населення від шкідливого впливу тютюну (реєстр. № 2820 від 13.05.2015), поданий народними депутатами України Богомолець О.В., Унгуряном П.Я. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідного правопорушення).

У разі прийняття відповідного закону він може набрати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

3.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо криміналізації контрабанди підакцизних і контрафактних товарів (продукції) у великих розмірах (реєстр. № 2840 від 14.05.2015), поданий народними депутатами України Парубієм А.В., Левусом А.М., Артюшенком І.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується запровадити кримінальну відповідальність за контрабанду підакцизних і контрафактних товарів (продукції) у великих розмірах шляхом позбавлення волі на строк від 3 до 7 років з конфіскацією предметів контрабанди.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до додаткових витрат на проведення досудового слідства (оплатне зберігання речових доказів, проведення експертних досліджень, інші слідчо-процесуальні дії).

Крім того, у разі виявлення відповідних правопорушень практичне застосування такої законодавчої ініціативи може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених та збільшення доходів державного бюджету щодо коштів від реалізації конфіскованого майна.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо криміналізації контрабанди підакцизних і контрафактних товарів (продукції) у великих розмірах (реєстр. № 2840 від 14.05.2015), поданий народними депутатами України Парубієм А.В., Левусом А.М., Артюшенком І.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на проведення досудового слідства і утримання засуджених та збільшення доходів державного бюджету щодо коштів від реалізації конфіскованого майна у разі виявлення відповідних правопорушень).

3.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо незаконного полювання та зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом) (реєстр. № 2797 від 08.05.2015), поданий народним депутатом України Купрієнком О.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 248 та 249 Кримінального кодексу України, зокрема:

доповнити перелік незаконних діянь полюванням без наявності спеціальних дозволів (стаття 248);

поняття «істотна шкода» при незаконному полюванні щодо заподіяння матеріальних збитків, які у 250 і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян (стаття 248), поширити на незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (стаття 249);

доповнити перелік правопорушень (стаття 249) незаконним здійсненням добувного промислу в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду, зайняттям рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом щодо видів представлених у Червоній книзі України, незаконним здобуття продукції полювання, що добувається за спеціальними дозволами/ліцензіями, встановлено, що правопорушенням є дія щодо однієї і більше особин.

Слід зазначити, що відповідно до положень статті 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми кримінального законодавства в частині кваліфікації кримінальних правопорушень містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV вищезазначеного Кодексу для відповідного року (що дорівнює 100 % прожиткового мінімуму для працездатної особи у розрахунку на місяць, встановленому законом на 1 січня /у 2015 році – 1218 гривень/). Реалізація зазначених норм проекту Закону призведе до збільшення вартісної оцінки істотної шкоди, за заподіяння якої передбачається кримінальна відповідальність, що може мати наслідком зменшення кількості правопорушень, які підпадають під зазначені санкції, а відповідно й зменшення надходжень від штрафів за такі правопорушення, про що також зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо незаконного полювання та зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом) (реєстр. № 2797 від 08.05.2015), поданий народним депутатом України Купрієнком О.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження державного бюджету у зв’язку із невизнанням окремих дій правопорушеннями).

У разі прийняття зазначеного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

Голосували: «за» - одноголосно.

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра культури України – керівника апарату Зубка Ю.П. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.06.2015 р. № 595-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства культури України від 16.06.2015 р. № 777/15-1/10-15 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.06.2015 № 595-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури на 2015 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. №217).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству культури на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку у сумі 3 090 тис. гривень шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 1801170 «Здійснення концертно-мистецьких та культурологічних загальнодержавних заходів, заходів з вшанування пам’яті, заходів з виявлення та підтримки творчо обдарованих дітей та молоді, заходів, пов’язаних із забезпеченням свободи совісті та релігії, державна підтримка регіональних культурних ініціатив та аматорського мистецтва, поповнення експозицій музеїв та репертуарів театрів, концертних та циркових організацій, забезпечення розвитку та застосування української мови» і встановлення таких видатків за бюджетною програмою 1801030 «Надання загальної та спеціальної освіти мистецькими (художніми, музичними, хореографічними) загальноосвітніми школами (школами-інтернатами) та позашкільними навчальними закладами» в сумі 2 170 тис. гривень та за бюджетною програмою 1801050 «Підготовка кадрів для сфери культури і мистецтва вищими навчальними закладами І і ІІ рівнів акредитації» в сумі 920 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

В обґрунтуванні щодо зазначеного перерозподілу видатків, наведеному у листі Міністерства культури України, відмічено наступне.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» Міністерству культури України для спеціалізованих навчальних закладів, що належать до сфери управління Мінкультури, видатки розвитку не передбачені, що не дає можливості забезпечити належних умов навчання обдарованих дітей шляхом приведення будівель спеціалізованих навчальних закладів до стану, придатного для експлуатації в осінньо-зимовий період.

За рахунок перерозподілених коштів будуть приведені у стан, придатний до експлуатації:

- фундамент, дах, стіна (укріплення) будівлі А-2 і дах будівлі А-4 Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату імені С. Крушельницької;

- фундамент корпусу 2 Київської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату імені М. В. Лисенка;

- дах головного корпусу Київського державного хореографічного училища.

Довідково: за інформацією, наданою Мінкультури в робочому порядку, для приведення будівель Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату імені С. Крушельницької планується спрямувати 1 960 тис. гривень, Київської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату імені М.В. Лисенка – 210 тис. гривень (видатки на утримання цих закладів передбачені у складі бюджетної програми 1801030), а для Київського державного хореографічного училища – 920 тис. гривень (видатки на утримання цього закладу передбачені у складі бюджетної програми 1801050).

Встановлення видатків розвитку для зазначених спеціалізованих навчальних закладів пропонується за рахунок відповідного зменшення планових бюджетних призначень за бюджетною програмою 1801170. За поясненнями Міністерства культури, Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» Міністерству видатки розвитку передбачені лише за вказаною бюджетною програмою, які і пропонується перерозподілити між програмами.

Також необхідно зауважити, що звернення Міністерства культури до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Довідково: загальний обсяг видатків на 2015 рік за бюджетною програмою 1801170 запланований в сумі 44 251,5 тис. грн, з яких видатки розвитку становлять 29 801,5 тис. грн., які на даний час за інформацією Мінкультури не здійснювалися (згідно із квартальною звітністю Державної казначейської служби України протягом І кварталу п.р. видатки не здійснювались).

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці, яка надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.06.2015 р. № 595-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбуновим О.В.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству культури на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків розвитку у сумі 3 090 тис. гривень, визначеного пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.06.2015 № 595-р, шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 1801170 «Здійснення концертно-мистецьких та культурологічних загальнодержавних заходів, заходів з вшанування пам’яті, заходів з виявлення та підтримки творчо обдарованих дітей та молоді, заходів, пов’язаних із забезпеченням свободи совісті та релігії, державна підтримка регіональних культурних ініціатив та аматорського мистецтва, поповнення експозицій музеїв та репертуарів театрів, концертних та циркових організацій, забезпечення розвитку та застосування української мови» і встановлення таких видатків за бюджетною програмою 1801030 «Надання загальної та спеціальної освіти мистецькими (художніми, музичними, хореографічними) загальноосвітніми школами (школами-інтернатами) та позашкільними навчальними закладами» в сумі 2 170 тис. гривень та за бюджетною програмою 1801050 «Підготовка кадрів для сфери культури і мистецтва вищими навчальними закладами І і ІІ рівнів акредитації» в сумі 920 тис. гривень.

Голосували: «за» - 22, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра соціальної політики України Шевченка В.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.06.2015 р. № 596-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства соціальної політики України від 17.06.2015 р. № 3148/0/10-15/04 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.06.2015 № 596-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2015 рік».

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання у сумі 4 443,4 тис. гривень шляхом зменшення їх обсягу за програмою 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та збільшення обсягу таких видатків за програмою 2501450 «Оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячому оздоровчому таборі ДЦ «Молода гвардія».

В обґрунтуванні щодо зазначеного перерозподілу видатків, наведеному у листі Міністерства соціальної політики України, відмічено наступне.

Міністерству соціальної політики України Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» за бюджетною програмою 2501450 «Оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячому оздоровчому таборі ДЦ «Молода гвардія» передбачено 54 284,7 тис. грн, за рахунок яких Міністерство планувало викупити 11 200 путівок для оздоровлення і відпочинку дітей у вказаному дитячому таборі /відповідно до частини другої статті 1 Закону України від 03.02.2009 № 906-VІ «Про державну підтримку та особливості функціонування дитячих центрів «Артек» і «Молода гвардія» держава викуповує 100 % путівок дитячого центру «Молода гвардія»/.

В той же час, у кінці 2014 року Державною казначейською службою України не проведено платіжні доручення, що зумовило утворення кредиторської заборгованості у сумі 5 304,8 тис. грн перед зазначеним дитячим закладом. Бюджетних призначень на 2015 рік за бюджетною програмою 2501450 вистачає для погашення кредиторської заборгованості лише у сумі 861,4 тис. грн (16,2 %).

Отже, обсяг видатків, який необхідно додатково спрямувати на погашення утвореної у минулому році кредиторської заборгованості, становить 4 443,4 тис. гривень.

Водночас, у зверненні Міністерства соціальної політики зазначено про наявність економії бюджетних коштів за бюджетною програмою 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв’язку із прийняттям Закону України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни до Закону України від 27.02.1991 № 791а-ХІІ «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виключення з переліку зон радіоактивного забруднення зони посиленого радіологічного контролю /4 зона/ та до Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо позбавлення пільг і компенсацій для осіб цієї категорії громадян.

Довідково: використання коштів бюджетної програми 2501200 здійснюється згідно із Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936 /на даний час відповідні зміни до цієї постанови Уряду з метою узгодження її положень до вимог Закону від 28.12.2014 № 76-VІІІ не внесені/. Згідно із зазначеним Порядком особи, віднесені до категорії 4, мали право на: доплату за роботу на радіоактивних територіях, збереження заробітної плати у разі переведення на нижче оплачувану роботу у зв’язку з відселенням, виплату підвищених стипендій, надання додаткової відпустки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у тому числі за 2014 рік.

Тому, за рахунок утвореної економії бюджетних коштів за бюджетною програмою 2501200 пропонується забезпечити покриття кредиторської заборгованості перед дитячим оздоровчим таборам ДЦ «Молода гвардія» за здійснене у 2014 році оздоровлення дітей. Відповідна кредиторська заборгованість зареєстрована в установленому порядку органами Державної казначейської служби і обліковується за бюджетною програмою 2501450.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Крулько І.І., Деркач А.Л., Унгурян П.Я., Медуниця О.В., Пинзеник В.М., Шевченко О.Л., Кривенко В.М., а також перший заступник Міністра соціальної політики України Шевченко В.В.

У ході обговорення зазначеного питання за пропозицією народного депутата України Деркача А.Л. визначилися направити звернення до Міністерства соціальної політики України з приводу надання Комітету з питань бюджету інформації щодо загальної кількості путівок, які придбаватимуться за рахунок коштів, передбачених у загальному фонді державного бюджету на 2015 рік для оздоровлення і відпочинку дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячому оздоровчому таборі ДЦ «Молода гвардія», із розподілом за регіонами України та деталізацією в розрізі пільгових категорій дітей.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.06.2015 р. № 596-р перерозподіл видатків державного бюджету.

За підсумками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбуновим О.В.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання у сумі 4 443,4 тис. гривень шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2501450 «Оздоровлення і відпочинок дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячому оздоровчому таборі ДЦ «Молода гвардія», що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.06.2015 № 596-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

4.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Абрамовського Р.Р. про погодження розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, у 2015 році (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №375).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 10.06.2015 року за № 7/10-6633 щодо погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі – субвенція).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» із змінами від 02.03.2015 №217-VIII вказана субвенція встановлена обсягом 2900 млн грн за спеціальним фондом державного бюджету без розподілу між місцевими бюджетами.

Відповідно до частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом з питань бюджету може здійснювати розподіл обсягів субвенцій між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Розподіл обсягу субвенції між обласними бюджетами та міським бюджетом міста Києва здійснено у додатку 1 до Порядку та умов надання у 2015 році субвенції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375 «Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню».

Відповідно до матеріалів Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (довідка та інформація Мінрегіону щодо розрахунку розподілу субвенції роздані народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету):

– обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню станом на 01.01.2015 року становив 4766,1 млн грн, з них 3901,2 млн грн (81,9 %) – на послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, 864,9 млн грн (18,1 %) – на теплову енергію;

– субвенцію розподілено між обласними бюджетами, виходячи із співвідношення заборгованості з різниці в тарифах на 01.01.2015 (4766,1 млн грн) та обсягу субвенції (2900 млн грн), що становить 63,64 % (крім обласних бюджетів Донецької та Одеської областей);

– для обласних бюджетів Донецької та Одеської областей застосовано інший показник співвідношення заборгованості з різниці в тарифах на 01.01.2015 та обсягу субвенції (37 % та 49,8 % відповідно). Обґрунтувань щодо такого відхилення від загального розрахунку розподілу субвенції Мінрегіоном не надано;

– для бюджету м.Києва субвенцію визначено у сумі 333,7 млн грн з урахуванням прогнозного обсягу заборгованості з різниці в тарифах до кінця 2015 року, обсяг якої на 58,6 % перевищує обсяг заявленої (на 01.01.2015 року) заборгованості по місту (210,4 млн гривень). При цьому не наведено розрахунки, обґрунтування та обсяг такої прогнозної заборгованості по місту до кінця 2015 року.

Водночас слід зауважити, що обласним бюджетам Донецької та Луганської областей визначено субвенцію в обсязі 333,7 млн грн та 290,6 млн грн відповідно, однак Мінрегіоном не надано інформацію, яка підтверджує факт утворення заборгованості внаслідок надання підприємствами послуг населенню, яке проживає виключно на території, що контролюється державною владою.

Довідково: За 2014 рік місцевим бюджетам надана субвенція на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування у сумі 12.423,1 млн грн (з яких 11.109,3 млн грн профінансовано шляхом випуску ОВДП відповідно до статті 16 Закону).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Рудик С.Я., Медуниця О.В., Крулько І.І., Гордєєв А.А., Павлов К.Ю., Шевченко О.Л., а також заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Абрамовський Р.Р.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції згідно з додатком 1 до Порядку та умов її надання, затверджених постановою Уряду від 4 червня 2015 року № 375.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Куліченком І.І.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Погодити розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, згідно з додатком 1 до Порядку та умов надання у 2015 році субвенції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №375.

Голосували: «за» - одноголосно.

5. Слухали:

Інформацію народного депутата України, співавтора законопроекту Медуниці О.В. про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Державного дорожнього фонду України (реєстр. № 2725 від 24.04.2015), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Діденком І.А., Дубневичем Я.В., Гордєєвим А.А., Медуницею О.В. та Крульком І.І.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести такі зміни до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс):

доповнити Кодекс новою статтею 24-2, в якій передбачено, зокрема, створення Державного дорожнього фонду України (далі – Фонд) у складі спеціального фонду державного бюджету, перелік джерел формування Фонду та напрями спрямування його коштів;

перенести із загального до спеціального фонду державного бюджету акцизний податок в частині нафтопродуктів і транспортних засобів, ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них, плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні /до 2015 р. такі види доходів включалися до спеціального фонду державного бюджету/, а також доповнити спеціальний фонд державного бюджету новими надходженнями, зокрема, платою за використання автомобільних доріг загального користування державного значення транспортними засобами з максимальною дозволеною загальною масою 12 т і більше, та коштами від санкцій (штрафи, пеня, тощо) за порушення порядку справляння такої плати, коштами фонду попереджувальних заходів Моторного (транспортного) страхового бюро України, уточнивши частини другу та третю статті 29 Кодексу (щодо доходів загального та спеціального фондів державного бюджету) згідно з переліком джерел формування Фонду, що пропонується встановити у новій статті 24-2 Кодексу;

передбачити у частині четвертій статті 30 Кодексу (щодо витрат спеціального фонду державного бюджету) напрями витрачання коштів на дорожнє господарство аналогічно до напрямів спрямування коштів Фонду, що пропонується встановити у новій статті 24-2 Кодексу;

доповнити частину другу статті 59 та частину другу статті 61 Кодексу (щодо переліку місячної та річної звітності про виконання державного бюджету) інформацією/звітом про використання коштів Фонду;

перенести із загального до спеціального фонду місцевих бюджетів акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного /запроваджено такий податок з 2015 р./, із зміною його розподілу між місцевими бюджетами, уточнивши при цьому пункт 16 частини першої статті 64 і пункт 20-3 частини першої статті 69 Кодексу (щодо складу доходів загального фонду місцевих бюджетів) та частину першу статті 69-1 Кодексу (щодо складу надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів);

доповнити Кодекс новою статтею 103-2 щодо запровадження субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та внести відповідні доповнення до статті 69-1 Кодексу (щодо складу надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів) та до частини першої статті 97 Кодексу (щодо складу трансфертів, що надаються з державного бюджету місцевим бюджетам).

Щодо положень законопроекту належить зауважити таке.

1. Насамперед, деякі положення законопроекту не узгоджуються з вимогами Кодексу, зокрема:

передбачене пунктом 4 частини другої нової статті 24-2 Кодексу включення до джерел формування Фонду коштів загального фонду державного бюджету у розмірі, передбаченому законом про державний бюджет, з наступним цільовим спрямуванням таких коштів не відповідає частинам другій і третій статті 13 Кодексу, відповідно до яких доходи загального фонду не мають цільового спрямування, а видатки спеціального фонду здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду;

передбачене пунктом 6 частини другої нової статті 24-2 Кодексу включення до джерел формування Фонду «інших надходжень, що не суперечать законодавству України» не відповідає принципу повноти бюджетної системи України, визначеному статтею 7 Кодексу, відповідно до якого до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування;

вживання у тексті законопроекту терміну «фінансування» у значенні проведення певних видатків не відповідає його економічній природі та термінологічному визначенню згідно з пунктом 52 частини першої статті 2 Кодексу («фінансування бюджету – надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету»);

окремі положення законопроекту потребують уточнення їх викладу відповідно до вимог бюджетної термінології (зокрема, пункти 1 і 2 частини другої нової статті 24-2 Кодексу);

запропоновані пунктами 3 і 5 частини другої нової статті 24-2 Кодексу види доходів Фонду – плата за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування державного значення і кошти фонду попереджувальних заходів Моторного (транспортного) страхового бюро України не передбачені у частині третій статті 29 Кодексу (якою визначено перелік доходів спеціального фонду державного бюджету) та відповідно не вказані як джерела витрат Фонду у змінах до частини четвертої статті 30 Кодексу (якою визначено напрями використання коштів спеціального фонду державного бюджету), що призведе до неузгодженості зазначених положень Кодексу;

у новому пункті 8-1 частини першої статті 69-1 (щодо розподілу між місцевими бюджетами акцизного податку з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного) і новій статті 103-2 (щодо субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення) Кодексу не згадуються бюджети Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, хоча, незважаючи на особливості їх взаємовідносин з державним бюджетом згідно із статтею 67-1 Кодексу, в інших нормах Кодексу застосовані єдині правила для всіх місцевих бюджетів;

потребує уточнення нумерація нового пункту 6-1 частини третьої статті 29 і нової статті 103-2 Кодексу, оскільки Кодекс вже містить норми з такими ж номерами.

2. Окремі положення законопроекту вже унормовані Кодексом і не потребують додаткового законодавчого врегулювання, а саме:

положення частини четвертої нової статті 24-2 Кодексу щодо збереження цільового призначення залишків коштів спеціального фонду державного бюджету унормовані частиною другою статті 57 Кодексу;

положення частин п’ятої та сьомої нової статті 24-2 Кодексу щодо затвердження Кабінетом Міністрів порядку використання коштів Фонду унормовано частиною сьомою статті 20 Кодексу;

положення нового пункту 2-1 частини четвертої статті 30 Кодексу в частині напрямів, визначених абзацом сьомим частини третьої статті 24-2 Кодексу (за рахунок джерел, визначених пунктом 1 частини третьої статті 15 Кодексу) щодо реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів щодо розвитку та утримання мережі автомобільних доріг загального користування унормовано пунктом 1 частини четвертої статті 30 Кодексу;

положення нового пункту 8-2 частини першої статті 69-1 Кодексу щодо включення субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення до складу надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів унормовані пунктом 9 цієї частини статті, згідно з яким передбачено універсальну норму щодо усіх субвенцій спеціального фонду – субвенції, що надаються з інших бюджетів за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду таких бюджетів.

3. Законопроект є похідним від іншого законопроекту тих же авторів - про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення Державного дорожнього фонду України (реєстр. № 2724 від 24.04.2015 р.).

Оскільки у законопроекті за реєстр. № 2724 деталізовано положення щодо Державного дорожнього фонду шляхом внесення змін до Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства», виникає питання щодо доцільності дублювання аналогічних положень у законопроекті за реєстр. № 2725 (у новій статті 24-2 Кодексу).

Поряд з тим, існують деякі неузгодженості між вказаними законопроектами, зокрема:

законопроектом за реєстр. № 2725 передбачається включення до джерел формування Фонду коштів спеціального фонду державного бюджету, отриманих шляхом залучення державою або під державні гарантії на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування /пункт 2 частини другої нової статті 24-2 Кодексу/, які не передбачені як джерела формування Фонду у Законі України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України», а законопроект за реєстр. № 2724 не містить відповідних змін;

законопроектом за реєстр. № 2725 передбачається набрання чинності та введення в дію положень щодо включення до джерел формування Фонду коштів фонду попереджувальних заходів Моторного (транспортного) страхового бюро України з дня, наступного за днем опублікування відповідного закону, в той час як законопроектом за реєстр. № 2724 відповідні зміни до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» вводяться в дію з 1 січня 2017 року.

Відтак, зазначене призведе до дублювання законодавчих положень, а за вказаних розбіжностей і до колізії законодавчих норм, що не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці.

З огляду на наведене, законопроекти за реєстр. № 2724 і № 2725 слід розглядати взаємоузгоджено, оскільки неприйняття одного з них не дозволить вирішити порушені в них питання, на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму експертному висновку (лист від 12.06.2015 №16/3-922/2725).

4. Оскільки законопроектом передбачається перерозподіл доходів та видатків між загальним і спеціальним фондами державного та місцевих бюджетів щодо збільшення спеціального фонду, у разі прийняття законопроекту у поточному році реалізація законопроекту призведе до розбалансування показників загального фонду державного бюджету (за висновком Мінфіну – в обсязі близько 1,4 млрд грн) та загального фонду місцевих бюджетів і між їх видами у 2015 році, а відтак потребуватиме внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», про що також зауважує ГНЕУ.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. При цьому, відсутність інформації щодо розмірів передбачених у законопроекті додаткових платежів унеможливлює оцінку їх впливу на бюджет.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності більшості положень відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Кодексу щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

5. На думку ГНЕУ, положення законопроекту щодо включення коштів фонду попереджувальних заходів Моторного (транспортного) страхового бюро України до джерел формування Фонду суперечать одному з базових принципів здійснення діяльності страховиків в Україні, визначеному статтею 42 Закону України «Про страхування», який полягає у гарантуванні державою захисту їх майнових та інших прав і законних інтересів, та не сприятиме виконанню одного з основних завдань цього Бюро, яким є управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при Бюро для забезпечення виконання покладених на нього функцій.

При цьому запропонована нова редакція статті 43-1 Закону України «Про загальнообов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у законопроекті за реєстр. № 2724 щодо фонду попереджувальних заходів Моторного (транспортного) страхового бюро України звужує повноваження фонду до рівня їх виконання лише на автомобільних дорогах загального користування. Адже обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та здійснення попереджувальних заходів, спрямованих на підвищення безпеки дорожнього руху, зменшення кількості страхових випадків за обов’язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності, не залежить від видів автомобільних доріг в Україні.

6. Законопроекти за реєстр. № 2724 і № 2725 передбачають розширення джерел формування Фонду за рахунок введення з 1 січня 2017 року нового виду доходів спеціального фонду державного бюджету – плати за використання автомобільних доріг загального користування державного значення транспортними засобами з максимальною дозволеною загальною масою 12 т і більше.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що необхідність його розробки зумовлена, серед іншого, потребою адаптації нормативно-правових актів України до нормативів ЄС, зокрема Директиви 99/62/ЕС від 17.06.1999 р. «Про стягнення плати з вантажних транспортних засобів за використання певних інфраструктур», відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

З цього приводу ГНЕУ у своєму висновку до законопроекту за реєстр. № 2724 (лист від 12.06.2015 №16/3-924/2724) зазначає, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 1160-р було схвалено план заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на 2014-2017 роки, в якому з метою імплементації вказаної Директиви Міністерство інфраструктури визначено відповідальним за впровадження такої плати шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про автомобільні дороги», «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт», «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» до IV кварталу 2017 р., та вважає, що питання законодавчого врегулювання запровадження пропонованої системи має вирішуватися у зазначений спосіб.

Разом з тим, Мінфін звертає увагу, що система габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 р. № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», згідно з якою відповідна плата справляється за визначеними ставками залежно від загальної маси такого транспортного засобу (40 тонн і більше), навантаження на вісь, габаритів та протяжності маршруту. Відтак, Мінфін вважає доцільним питання удосконалення справляння плати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів, зокрема, розширення вагових параметрів, визначення штрафів за порушення порядку її справляння вирішувати шляхом внесення змін до діючого порядку габаритно-вагового контролю.

При цьому, саме удосконалення системи оплати за проїзд по дорогах великовагового транспорту (повна маса 12 т і вище) та визначення механізмів спрямування залучених коштів на утримання, ремонт і будівництво доріг є завданням на 2015 рік згідно з пунктом 3.7 розділу XIII Угоди про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України восьмого скликання.

7. ГНЕУ також зауважує, що пропозиції законопроекту, викладені у частині сьомій нової статті 24-2 Кодексу, щодо затвердження Кабінетом Міністрів України обсягів фінансування заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху на мережі автомобільних доріг загального користування, а також обсягів бюджетних коштів, необхідних для фінансування будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення, суперечать вимогам статті 95 Конституції України, згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Крім того, у зв’язку із застосуванням програмно-цільового методу у бюджетному процесі перелік об’єктів будівництва, реконструкції автомобільних доріг загального користування державного значення та необхідні для цього обсяги бюджетних коштів мають визначатися відповідними бюджетними програмами, що дозволить уникнути прийняття суб’єктивних рішень при розподілі відповідних бюджетних коштів між певними регіонами країни.

8. Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 р. № 759-р «Про передачу автомобільних доріг загального користування місцевого значення» така передача відбудеться одночасно з набранням чинності законами про внесення змін до Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим» та «Про автомобільні дороги» щодо надання Раді міністрів Автономної Республіки Крим та місцевим державним адміністраціям повноважень на здійснення управління автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Верховною Радою прийнято за основу 08.10.2013 р. відповідний урядовий законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування (реєстр. № 0954), яким передбачається, насамперед, розмежування повноважень центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо управління автомобільними дорогами загального користування шляхом передачі місцевим органам виконавчої влади в управління доріг місцевого значення. Зокрема, цим законопроектом до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних та Севастопольської міської держадміністрацій пропонується віднести організацію будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, а також забезпечення фінансування та розвитку мережі таких доріг.

Наразі такий законопроект підготовлено до ІІ читання, в остаточній редакції якого передбачено доручення Уряду у місячний строк з дня опублікування відповідного закону подати до Верховної Ради законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення державного дорожнього фонду України та забезпечення розподілу обсягів фінансування на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг місцевого значення, повноваження з управління якими передаються Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській міській держадміністраціям (пункт 3 розділу ІІ законопроекту).

Належить також звернути увагу, що згідно з пунктом 3.1 розділу XIII Угоди про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України восьмого скликання завданням на 2015 рік є передача доріг місцевого значення до сфери управління обласних державних адміністрацій з одночасною передачею джерел фінансових ресурсів, необхідних для виконання відповідних функцій.

З огляду на зазначене, з метою забезпечення узгодженості правових норм і комплексного врегулювання питань розвитку дорожньої галузі прийняття законопроекту за реєстр. № 0954 в цілому як закону має передувати розгляду законопроектів щодо створення Фонду (реєстр. № 2724 і № 2725).

9. Законопроектом пропонується запровадити нову субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам – на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, однак у новій статті 103-2 Кодексу не передбачено умов і порядку розподілу такої субвенції між місцевими бюджетами (на основі формули з визначеними параметрами чи за іншими критеріями), хоча відповідні норми встановлювалися для субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (яка діяла до 2015 р. згідно із статтею 103-1 Кодексу) та діють для інших субвенцій (статті 103-2, 103-3, 103-4, 103-5 і 105 Кодексу). Відсутність відповідної конкретизації такого положення ймовірно матиме наслідком застосування щороку різних підходів при розподілі відповідної субвенції та може призвести до суб’єктивних рішень з визначення її обсягів для окремих місцевих бюджетів.

10. Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку (лист від 21.05.2015 № 31-06230-02-2/16797) зазначає, що не підтримує законопроект з огляду на таке.

У зв’язку із змінами до Кодексу від 28.12.2014 р. № 79-VІІІ з 2015 року змінено механізм фінансового забезпечення дорожнього господарства, а саме фінансове забезпечення автодоріг загального користування державного та місцевого значення відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» здійснюється із загального фонду державного бюджету, куди зараховуються діючі джерела формування Фонду, визначені Законом України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України».

При цьому доходи загального фонду бюджетів об’єднаних територіальних громад, міських бюджетів, бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів відповідно до вищевказаних змін до Кодексу доповнені акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Відповідно до частини першої статті 70 Кодексу видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 88-91 Кодексу. Зокрема, статтею 91 Кодексу передбачено, що видатки на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів.

Тому Мінфін вважає, що місцеві бюджети мають фінансовий ресурс на розвиток доріг місцевого значення та доріг комунальної власності, а рішення щодо спрямування коштів місцевих бюджетів на цю мету та їх обсягу може прийматися місцевими радами при затвердженні місцевих бюджетів з урахуванням визначених у відповідному місцевому бюджеті пріоритетів розвитку.

Водночас, згідно з підпунктом 1 пункту 2 розділу II Закону України від 02.03.2015 р. № 2І2-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» Уряду доручено на основі моніторингу виконання місцевих бюджетів за підсумками І півріччя 2015 р. внести обґрунтовані та збалансовані пропозиції щодо можливого перерозподілу між місцевими бюджетами акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторного альтернативного.

Разом з тим, Асоціація міст України (лист від 26.06.2015 №5-259) звернулась з проханням до Комітету виключити із законопроекту зміни до пункту 16 частини першої статті 64, пункту 20-3 частини першої статті 69, пункт 8-1 частини першої статті 69-1 Кодексу, в яких йдеться про позбавлення бюджетів місцевого самоврядування 50 % акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі нафтопродуктів, скрапленого газу, речовин, що використовуються як компоненти моторних палив, палива моторне альтернативне, оскільки реалізація таких положень призведе до розбалансування місцевих бюджетів базового рівня, а відтак до проблем фінансового забезпечення заходів та програм, що є життєво важливими для територіальних громад (результатом чого стане погіршення якості публічних послуг, що надаються мешканцям населених пунктів, виникнення проблем фінансового забезпечення сфери ЖКГ та благоустрою, транспортної інфраструктури населених пунктів, виплатою заробітних плат працівникам бюджетної сфери та, відповідно, розчарування громад в результатах бюджетної децентралізації).

Динаміка надходжень і витрат державного бюджету щодо Державного дорожнього фонду у 2011-2015 роках роздана народним депутатам – членам Комітету.

Міністерство інфраструктури України (лист від 17.06.2015 р. № 6541/25/10-15) надіслало протокол засідання робочої групи з питань реформування у сфері автомобільного транспорту та дорожнього господарства, в якому рекомендується законопроект за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

За підсумками розгляду даного питання у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу головою підкомітету Іщейкіним К.Є. запропоновано Комітету підтримати таке рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 2725 повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання (з метою приведення його положень у відповідність до положень Бюджетного кодексу, узгодження із системно пов’язаним з ним законопроектом за реєстр. № 2724 та врахування доопрацьованого до другого читання законопроекту за реєстр. № 0954).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Гордєєв А.А., Куліченко І.І., Шевченко О.Л., а також заступник директора Департаменту – начальник Управління аналізу бюджету та макроекономічних показників Міністерства фінансів України Жак О.П.

За підсумками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену головою підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу Іщейкіним К.Є. пропозицію.

Така пропозиція була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

Ухвалили:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення Державного дорожнього фонду України (реєстр. № 2725), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Діденком І.А., Дубневичем Я.В., Гордєєвим А.А., Медуницею О.В. та Крульком І.І., за результатами розгляду в першому читанні повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання /з метою приведення його положень у відповідність до положень Бюджетного кодексу України, узгодження із системно пов’язаним з ним проектом Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення Державного дорожнього фонду України (реєстр. № 2724) та врахування доопрацьованого до другого читання проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування системи управління автомобільними дорогами загального користування (реєстр. № 0954)/.

Голосували: «за» - 20, «проти» - 1, «утрималися» - 0, «не голосували» - 2.

6. Слухали:

Інформацію заступника Міністра внутрішніх справ України – керівника Апарату Тахтая О.В. щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 2568 (доопрац.) від 17.06.2015), поданого Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до частин другої і третьої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) щодо включення з 1 січня 2016 року до складу спеціального фонду державного бюджету 90 % плати за сервісні послуги, що надаються центрами з надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України (доповнення частини третьої новим пунктом 7-4 Кодексу), та включення до складу доходів загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, 10 % надходжень від плати за сервісні послуги, що надаються територіальними центрами надання сервісних послуг Міністерства внутрішніх справ України за місцем надання послуг (доповнення пунктом 26-1 частини першої статті 64 Кодексу), відповідно виключивши плату за такі послуги з доходів загального фонду державного бюджету у складі плати за адміністративні послуги (зміни до пункту 24 частини другої Кодексу).

Довідково: у попередній редакції цього законопроекту (від 06.04.2015 р.) на відміну від доопрацьованої редакції передбачалося включення до спеціального фонду державного бюджету 100 % плати за сервісні послуги, що надаються МВС, та набрання чинності відповідним законом з дня, наступного за днем його опублікування.

Слід зазначити, що законопроект є похідним від іншого урядового законопроекту «Про сервісні послуги та сервісні центри Міністерства внутрішніх справ України» (реєстр. № 2567 (доопрац.)), у статті 10 якого, зокрема, наведено види адміністративних послуг та перелік інших послуг, що надаватимуться сервісними центрами МВС. При цьому, зазначено, що сервісні послуги, у тому числі адміністративні (за винятком абзаців 34-36 пункту 2 частини першої статті 10) надаються центром з надання сервісних послуг на платній основі, а розмір плати за надання послуг, у тому числі за скороченою процедурою, визначається Кабінетом Міністрів України. Крім того, цим законопроектом змінами до Закону України «Про адміністративні послуги» надання сервісних послуг МВС виводиться із сфери регулювання цього Закону.

Отже, з метою забезпечення узгодженості правових норм законопроект за реєстр. № 2568 (доопрац.) належить розглядати лише після прийняття законопроекту за реєстр. № 2567 (доопрац.), оскільки у разі неприйняття останнього внесення відповідних змін до Бюджетного кодексу України втратить будь-який сенс.

Пунктом 3 статті 11 та пунктом 11 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» передбачено, що у 2015 році до спеціального фонду державного бюджету зараховується плата за продукцію, документи, що видаються при наданні адміністративних послуг з придбання, перевезення, зберігання і носіння зброї, а також відповідно до законів України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» і «Про дорожній рух», та такі кошти спрямовуються на закупівлю продукції, документів, що видаються при наданні адміністративних послуг з придбання, перевезення, зберігання і носіння зброї, а також відповідно до законів України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» і «Про дорожній рух».

На даний час питання надання платних послуг МВС регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 р. №795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби і розміру плати за їх надання» (із змінами). При цьому, більшість вказаних у цій Постанові платних послуг, які надаються відповідно до зазначеної Постанови, передбачено законопроектом за реєстр. №2567 (доопрац.) у переліку сервісних послуг, що надаватимуться сервісними центрами МВС /зокрема, щодо видачі дозволів на придбання і перевезення зброї, видачі посвідчення водія транспортного засобу; реєстрації і перереєстрації транспортних засобів, тощо/.

Відповідно до пункту 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету належить плата за надання адміністративних послуг (крім плати за надання інших адміністративних послуг, що справляються за місцем надання послуг, яка згідно із пунктом 36 частини першої статті 64 та пунктом 20-1 частини першої статті 69 цього Кодексу зараховуються до загального фонду бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів).

Спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства фінансів України від 06.03.2015 р. № 239/302 «Про затвердження Порядку зарахування до бюджетів плати за надання адміністративних послуг та продукцію і документи, що використовуються для оформлення цих послуг» визначено механізм зарахування, розподілу і перерахування до доходів загального фонду місцевих бюджетів та спеціального фонду державного бюджету коштів, що надходять як плата за надання адміністративних послуг з придбання, перевезення, зберігання і носіння зброї, відповідно до законів України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» і «Про дорожній рух». Зокрема, згідно із зазначеним Порядком відповідні кошти розподіляються між загальним фондом місцевого бюджету і спеціальним фондом державного бюджету відповідно до встановлених законодавством розмірів плати за надання адміністративних послуг та перераховуються таким чином:

частину коштів, визначену як плата за надання адміністративних коштів (крім коштів від вартості продукції та документів, що видаються при наданні адміністративних послуг), – на рахунки з обліку доходів загального фонду місцевого бюджету за місцем надання послуги (код класифікації доходів бюджету 22012500 «Плата за надання інших адміністративних послуг»);

кошти, визначені як плата за продукцію та документи, що видаються при наданні адміністративних послуг, – на рахунки з обліку доходів спеціального фонду державного бюджету (код класифікації доходів бюджету 25010100 «Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю»).

Довідково: згідно із звітністю Казначейства України за січень-травень 2015 року до загального фонду місцевих бюджетів надійшло загалом 281,1 млн грн плати за надання інших адміністративних послуг (код 22012500) при запланованому річному показнику 134,9 млн гривень.

Отже, реалізація законодавчої ініціативи призведе до зменшення доходів загального фонду місцевих бюджетів та збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету. Як зазначає Мінфін, зменшення доходів загального фонду місцевих бюджетів може становити близько 180 млн. грн. у розрахунку на рік.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) також звертає увагу на зазначене, при цьому зауважуючи, що подані до проекту документи не містять належного обґрунтування щодо доцільності встановлення пропорцій розподілу надходжень від плати за сервісні послуги саме на зазначених у проекті рівнях між спеціальним фондом державного бюджету та загальним фондом відповідних місцевих бюджетів.

Необхідно зазначити, що згідно з підпунктом «д» пункту 2 частини шостої статті 20 Закону України від 06.09.2012 р. № 5203-VI «Про адміністративні послуги» Кабінету Міністрів України доручено у шестимісячний строк з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати до Верховної Ради України законопроект про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання. Однак, Урядом досі не подано такий законопроект.

Відтак, виокремлення з переліку адміністративних послуг сервісних послуг МВС (які, на думку ГНЕУ, за своєю природою належать до адміністративних послуг) вбачається нелогічним і несистемним.

Слід також звернути увагу, що згідно з пунктом 2.4 глави 2 розділу VII Угоди про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України восьмого скликання передбачено здійснити протягом І півріччя 2015 року, зокрема, такі завдання:

делегування органам місцевого самоврядування відповідного рівня повноважень з надання базових адміністративних послуг (реєстрація місця проживання, видача паспортних документів, державна реєстрація юридичних та фізичних осіб – підприємців, об’єднань громадян, реєстрація актів цивільного стану, речових прав, вирішення земельних питань, реєстрація автотранспортних засобів, оформлення посвідчень водія);

розвиток мережі центрів надання адміністративних послуг у районах та містах обласного значення, забезпечення надання через них базових адміністративних послуг;

скорочення кількості адміністративних послуг, впорядкування відносин щодо оплати адміністративних послуг.

На виконання таких завдань пунктами 67 і 68 Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» у 2015 році, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 р. № 213-р, доручено, зокрема:

Мінекономрозвитку розробити та подати Кабінету Міністрів України до 01.06.2015 р. проект закону про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання і до 30.06.2015 р. проект закону щодо внесення змін до Закону України “Про адміністративні послуги” та інші законодавчі акти України, яким передбачити, зокрема оптимізацію процедур надання адміністративних послуг;

Мінрегіону до 30.11.2015 р. розробити та подати Кабінету Міністрів України проект закону щодо децентралізації повноважень з надання найбільш важливих для громадян адміністративних послуг.

Таким чином, законопроект не відповідає наведеним положенням Коаліційної угоди та вказаного Плану заходів щодо децентралізації надання адміністративних послуг, їх оптимізації та впорядкування оплати.

Варто зауважити, що згідно із Законом України від 28.12.2014 р. № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» з 2015 року суттєво зменшується спеціальний фонд державного бюджету (зокрема, на відміну від 2014 року у 2015 році до загального фонду державного бюджету зараховується акцизний податок і ввізне мито з нафтопродуктів і транспортних засобів, збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, екологічний податок в частині, що зараховується до державного бюджету). Загалом питання оптимізації спеціального фонду державного бюджету (особливо в умовах гострої обмеженості бюджетних ресурсів) є обґрунтованим і має сприяти реалізації конституційної норми щодо справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами.

У цьому зв’язку запропоноване законодавче унормування на постійній основі зарахування до спеціального фонду державного бюджету 90% плати за сервісні послуги МВС не узгоджується із здійсненими заходами щодо оптимізації спеціального фонду державного бюджету.

Крім того, у законопроекті не передбачено конкретних напрямів цільового спрямування відповідної плати, що суперечить таким нормам Бюджетного кодексу: частині третій статті 13 (згідно з якою до складових частин спеціального фонду бюджету належать видатки бюджету, що здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету) /на що також звертає увагу ГНЕУ/, частині четвертій статті 23 (згідно з якою витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету) та частині четвертій статті 30 (в якій наведено перелік витрат спеціального фонду державного бюджету). Поряд з тим, зазначене призведе до неоднозначного трактування законодавчої ініціативи у разі її практичної реалізації.

Поряд з тим, окремі положення законопроекту не узгоджуються між собою, а також з положеннями базового законопроекту за реєстр. № 2567 (доопрац.), а саме:

у змінах до частини третьої статті 29 Кодексу передбачено, що сервісні послуги надаються центрами з надання сервісних послуг МВС, а у змінах до частини першої статті 64 Кодексу – територіальними центрами з надання сервісних послуг МВС. На думку ГНЕУ, з метою уникнення непорозумінь при практичному застосуванні запропонованих положень (у разі прийняття закону) варто узгодити дані назви між собою;

у базовому законопроекті за реєстр. № 2567 (доопр.) передбачено дію відповідного закону з 01.01.2016 р. до 01.01.2018 р. (з дорученням Уряду підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо передачі функцій з надання сервісних послуг до органів місцевого самоврядування з 1 січня 2018 року), проте у похідному законопроекті за реєстр. № 2568 (доопр.) запропоновано лише дату набрання чинності відповідним законом з 01.01.2016 р. без обмеження його дії у часі.

Загалом ГНЕУ у своєму експертному висновку до законопроекту (лист від 26.06.2015 р. № 16/3-1014/2568) вважає, що рішення щодо внесеного законопроекту має прийматися за результатами розгляду законопроекту за реєстр. № 2567.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку (лист від 01.07.2015 р. № 31-10020-03-2/21553) зазначає, що розгляд законопроекту вважається можливим у разі вишукання джерел додаткових надходжень для покриття втрат доходів загального фонду місцевих бюджетів на 2016 рік та доопрацювання його в частині визначення напрямів спрямування коштів, отриманих до спеціального фонду за надання сервісних послуг.

Окремо належить зауважити, що Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 20.05.2015 р. (протокол № 21) розглядав зазначений урядовий законопроект (в редакції від 06.04.2015 р.) та ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України законопроект (реєстр. № 2568 від 06.04.2015р.) за результатами розгляду у першому читанні повернути суб‘єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання (з метою приведення його положень у відповідність до положень Угоди про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України восьмого скликання та Бюджетного кодексу України).

При цьому, Центр політико-правових реформ в межах програми «Громадянське суспільство та належне урядування» Міжнародного фонду «Відродження» за проектом «Громадська антикорупційна експертиза законопроектів» провів експертизу законопроектів за реєстр. № 2567 і № 2568 (в редакції від 06.04.2015 р.) та надіслав Комітету з питань бюджету відповідний висновок, згідно з яким виявлено корупційні ризики у цих законопроектах та рекомендовано їх відхилити, зокрема відмічено:

концепція законопроектів суперечить змісту Коаліційної угоди, згідно з якою має здійснюватися подальший розвиток загальної мережі центрів надання адміністративних послуг, де мають надаватися базову адміністративні послуги (пункт 2.4.2 Розділу VII), а такі повноваження як реєстрація транспортних засобів і оформлення посвідчень водія мають бути делеговані органам місцевого самоврядування (пункт 2.4.1 Розділу VII);

законопроект за реєстр. № 2568 може стати підґрунтям для маніпуляцій із направленням бюджетних коштів на фінансування різних видатків;

законопроектом за реєстр. № 2567 передбачено непрозорий спосіб встановлення розміру плати за сервісні послуги МВС, а окремі положення цього законопроекту можуть стати підґрунтям для вчинення корупційних правопорушень (у т.ч. шляхом зловживання владою чи службовим становищем правозастосовним органом).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Іщейкін К.Є., Маркевич Я.В., Пинзеник В.М., Медуниця О.В., Гордєєв А.А., Кривенко В.М., а також заступник Міністра внутрішніх справ України – керівник Апарату Тахтай О.В.

При цьому, голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді доопрацьований законопроект за реєстр. № 2568 прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні після прийняття в цілому доопрацьованого законопроекту за реєстр. № 2567.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 2568 (доопрац.) від 17.06.2015р.), поданий Кабінетом Міністрів України, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні після прийняття в цілому проекту Закону України «Про сервісні послуги та сервісні центри Міністерства внутрішніх справ України» (реєстр. № 2567 (доопрац.) від 17.06.2015 р.).

Голосували: «за» - 16, «проти» - 2, «утрималися» - 1, «не голосували» - 5.

7. Слухали:

Інформацію співавтора законопроекту, народного депутата України Кривенка В.М. щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансової забезпеченості надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування)» (реєстр. № 2981 від 02.06.2015), поданого народними депутатами України Ляшком О.В., Алексєєвим І.С., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести такі зміни до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) з 1 січня 2016 року:

- перенести із складу доходів загального фонду державного бюджету до складу доходів бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, частину адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а саме, що здійснюється виконавчими комітетами міських рад міст обласного значення, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями) /зміни до пунктів 24-1 і 25-1 частини другої статті 29, зміни до пункту 26 та доповнення пунктами 36-1 і 36-2 частини першої статті 64, зміни до пункту 23 частини першої статті 66 Кодексу/;

- виключити із складу доходів загального і спеціального фондів державного бюджету плату за оприлюднення повідомлення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців /виключення пункту 24-3 частини другої і пункту 7-2 частини третьої статті 29 Кодексу/;

- передбачити у складі доходів загального фонду державного бюджету 100% (замість 50%) плати за скорочення термінів надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також плати за надання інших платних послуг, пов‘язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державною реєстрацією юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виключивши відповідно 50% таких платежів із складу доходів спеціального фонду державного бюджету /зміни до пункту 24-4 частини другої та виключення пункту 7-3 частини третьої статті 29 Кодексу/;

- включити адміністративний збір за державну реєстрацію актів цивільного стану до складу доходів бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об‘єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад /доповнення пунктом 36-3 частини першої статті 64 Кодексу/;

- визначити у спеціальному фонді державного бюджету джерелом фінансового забезпечення діяльності органів Міністерства юстиції України (у тому числі на виплату винагороди працівнику органу державної реєстрації актів цивільного стану, матеріально-технічне забезпечення, створення та розвиток інформаційно-аналітичної бази, підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації) 85% плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також 85% плати за одержання інформації з інших державних реєстрів, держателем яких є органи Міністерства юстиції України /зміни до пункту 6-2 частини четвертої статті 30 Кодексу/.

Щодо положень законопроекту належить зауважити таке.

1. Законопроект є похідним від інших трьох законопроектів, поданих тими ж авторами: про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (реєстр. № 2982), про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (реєстр. № 2983) та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг (реєстр. № 2984), про що також вказує Міністерство юстиції України у своєму експертному висновку.

Отже, з метою забезпечення узгодженості правових норм законопроект за реєстр. № 2981 належить розглядати лише після прийняття законопроектів за реєстр. № 2982, № 2983 і № 2984, оскільки у разі неприйняття одного з них не дозволить вирішити порушені в них питання, а внесення відповідних змін до Кодексу втратить будь-який сенс, на що також звертає увагу Головне науково–експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ).

2. Окремі положення законопроекту за реєстр. № 2981 не узгоджуються з відповідними положеннями базових законопроектів (реєстр. № 2982, № 2983 і № 2984), зокрема:

- у статті 37 законопроекту (реєстр. № 2982) та у статті 39 законопроекту (реєстр. № 2983) передбачено, що:

адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і адміністративний збір за державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що здійснюються державними реєстраторами, які перебувають у трудових відносинах з виконавчими комітетами міських рад міст обласного значення, зараховується в повному обсязі до місцевих бюджетів за місцем надання послуг, а у разі проведення державної реєстрації державними реєстраторами, які перебувають у трудових відносинах з районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, зараховується в повному обсязі до державного бюджету за місцем надання послуг. Однак у законопроекті за реєстр. № 2981 зазначено, що державна реєстрація здійснюється безпосередньо відповідними місцевими органами влади, а такі збори у повному обсязі зараховуються до місцевих бюджетів;

зарахування адміністративних зборів за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і за державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до державного бюджету здійснюється у розмірі 40 % надходжень таких зборів, а 60 % надходжень залишається у приватних нотаріусів і банків, які здійснюють державну реєстрацію, для фінансового забезпечення їх діяльності. Разом з тим, у законопроекті за реєстр. № 2981 передбачено зарахування таких зборів виключно до державного і місцевих бюджетів, що відповідає принципу повноти бюджетної системи, встановленому пунктом 4 частини першої статті 7 Кодексу, та визначенню терміну «доходи бюджету», передбаченому пунктом 23 частини першої статті 2 Кодексу;

- у законопроекті (реєстр. № 2984) пропонується внести зміни до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» щодо запровадження адміністративного збору за реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання з виключенням державного мита за прописку громадян або реєстрацію місця проживання шляхом внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито», а також до Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо запровадження адміністративного збору за надання відомостей Державного земельного кадастру. Проте у законопроекті за реєстр. № 2981 не передбачено включення таких платежів до складу доходів місцевих бюджетів, при тому, що на даний час відповідне державне мито у повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів;

- у законопроекті (реєстр. № 2981) пропонується включення до складу доходів загального фонду місцевих бюджетів адміністративного збору за державну реєстрацію актів цивільного стану, однак у жодному з базових законопроектів (реєстр. № 2982, № 2983 і № 2984) не передбачено положень щодо такого нового платежу. Натомість, на даний час відповідно до статті 20 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» за державну реєстрацію актів цивільного стану справляється державне мито;

- у законопроекті (реєстр. № 2984) передбачено внесення змін до Закону України «Про адміністративні послуги», зокрема, виключено поняття «плата за надання адміністративної послуги» і залишено лише термін «адміністративний збір». Проте, у законопроекті (реєстр. № 2981) не запропоновано змін до пункту 24 частини другої статті 29, пункту 36 частини першої статті 64 і пункту 20-1 частини першої статті 69 Кодексу, згідно з якими передбачено зарахування до загального фонду державного і місцевих бюджетів плати за надання адміністративних послуг;

- у законопроекті (реєстр. № 2981) передбачено у складі доходів загального фонду державного бюджету плату за скорочення термінів надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, а також плату за надання інших платних послуг, пов’язаних з такою державною реєстрацією. Проте, у законопроектах (реєстр. № 2982 і № 2983) не передбачено таких платежів, а пропонується справляння плати лише у вигляді відповідних адміністративних зборів та плати за надання відомостей з відповідних державних реєстрів (на відміну від чинного Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтею 15 якого передбачено плату за скорочення термінів надання таких послуг). Крім того, згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про адміністративні послуги» стягнення за надання адміністративних послуг будь-яких додаткових не передбачених законом платежів або вимагання сплати будь-яких додаткових коштів забороняється.

3. Деякі положення законопроекту не узгоджуються між собою або містять неточності, а саме:

- змінами до пунктів 24-1 та 25-1 частини другої статті 29 Кодексу пропонується виключити зі складу доходів загального фонду державного бюджету лише адміністративні збори за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і за державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що здійснюються виконавчими комітетами міських рад міст обласного значення, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, із зарахуванням до місцевих бюджетів за місцем надання послуг. Проте, у нових пунктах 36-1 і 36-2 частини першої статті 64 Кодексу не конкретизовано, що такі адміністративні збори здійснюються відповідними місцевими органами;

- у змінах до пункту 25-1 частини другої статті 29 та у новому пункті 36-2 частини першої статті 64 Кодексу застосовані різні назви одного і того ж платежу (адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб, організацій та фізичних осіб-підприємців) як і в законопроекті (реєстр. № 2983), у назві і тексті якого взагалі мова йде про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- у змінах до пункту 24-1 частини другої статті 29 Кодексу міститься технічна помилка: два рази підряд вжито слово «містах».

4. Системно пов’язані законопроекти (реєстр. № 2981, № 2982, № 2983 і № 2984) не у повній мірі узгоджуються з окремими програмними документами та законодавством.

Згідно з пунктом 2.4 глави 2 розділу VII Угоди про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України восьмого скликання передбачено здійснити протягом І півріччя 2015 року, зокрема, такі завдання:

скорочення кількості адміністративних послуг, впорядкування відносин щодо оплати адміністративних послуг.

Мінекономрозвитку розробити та подати Кабінету Міністрів України до 01.06.2015 р. проект закону про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання і до 30.06.2015 р. проект закону щодо внесення змін до Закону України «Про адміністративні послуги» та інші законодавчі акти України, яким передбачити, зокрема оптимізацію процедур надання адміністративних послуг;

Однак, законопроектом (реєстр. № 2984) у змінах до Закону України «Про адміністративні послуги» пропонується виключити доручення Кабінету Міністрів України щодо упорядкування адміністративних послуг шляхом розробки і подання до Верховної Ради законопроектів про: перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання; включення до Податкового кодексу України положень стосовно державного мита, інших обов’язкових платежів; встановлення розмірів та порядку адміністрування платежів і внесків нефіскального характеру, що справляються відповідно до пункту 2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, або їх скасування.

У законопроектах (реєстр. № 2982 і № 2983) передбачено делегувати повноваження щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не лише місцевим органам влади, а й приватним нотаріусам та банкам, а також пропонується зараховувати відповідні адміністративні збори не лише до місцевих бюджетів, а й до державного бюджету та частину залишати приватним нотаріусам і банкам, які будуть суб’єктами державної реєстрації.

При цьому, у законопроекті (реєстр. № 2983) запропоновано частину четверту статті 11 Закону України «Про адміністративні послуги» /«плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) зараховується до державного або відповідного місцевого бюджету»/ доповнити словами «крім випадків, встановлених законами». Така пропозиція суперечить передбаченій статтею 3 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади» забороні органам державної влади створювати позабюджетні фонди, мати позабюджетні спеціальні рахунки та використовувати кошти, одержані за здійснення функцій держави, що передбачають видачу дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрацій та інших дій на платній основі, в будь-який інший спосіб, крім зарахування таких коштів до державного бюджету, про що також зазначає ГНЕУ у своєму висновку до вказаного законопроекту.

Разом з тим, у законопроекті (реєстр. № 2981) не передбачено передачі з державного бюджету місцевим бюджетам плати за надання відомостей з державних реєстрів, держателем яких є органи Міністерства юстиції України, хоча обсяги надходжень такої плати є значно більшими, ніж обсяги відповідних адміністративних зборів, і надання інформації з реєстрів належить до адміністративних послуг відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги». Довідково: показники доходів державного бюджету (планові на 2015 рік і фактичні за січень-травень п.р.): адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців – 16,6 млн грн і 3,1 млн грн; адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – 240,3 млн грн і 110,8 млн грн; плата за надання відомостей з державних реєстрів, держателем яких є органи Мін’юсту, – 857 млн грн і 284,5 млн гривень. Згідно з пунктом 24-2 частини другої та пунктом 7-1 частини третьої статті 29 Кодексу 15 % такої плати зараховується до загального фонду державного бюджету, а 85 % – до спеціального фонду державного бюджету із спрямуванням на забезпечення функціонування державних реєстрів (при цьому, законопроектом пропонується спрямовувати таке джерело і на фінансове забезпечення діяльності органів Міністерства юстиції України).

5. Зважаючи на викладене, законопроект (реєстр. № 2981) та системно пов’язані з ним законопроекти (реєстр. № 2982, № 2983 і № 2984) не у повній мірі вирішують питання комплексного реформування системи надання адміністративних послуг (зокрема, в частині визначення вичерпного переліку адміністративних послуг, чіткого розмежування повноважень щодо надання таких послуг органами державної влади та місцевими органами влади, розмежування адміністративних зборів та власних надходжень бюджетних установ,. впорядкування відносин щодо платності адміністративних послуг), містять ризики щодо повноти зарахування адміністративних зборів до державного і місцевих бюджетів, а відтак не забезпечують завершеного правового механізму реалізації їх положень, що призведе до неповноти правового регулювання відповідної сфери відносин. Крім того, такі законопроекти при практичному застосуванні виходячи з неузгодженості їх окремих положень можуть призвести до юридичної колізії та неоднозначного трактування.

У цьому зв’язку слід зауважити, що ГНЕУ у своїх експертних висновках до законопроектів за реєстр. № 2982, № 2983 і № 2984 зазначає, що за результатами розгляду у першому читанні зазначені законопроекти доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

6. Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту вплине на перерозподіл дохідних джерел державного та місцевих бюджетів (збільшаться доходи місцевих бюджетів, водночас зменшаться доходи державного бюджету). Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Крім того, через відсутність необхідних для розрахунку даних неможливо оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету.

Загалом ГНЕУ у своєму експертному висновку до законопроекту (лист від 15.06.2015 р. № 16/3-941/2981) зазначає, що оскільки відповідно до статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової політики, то було б логічним для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту отримати відповідний експертний висновок Уряду.

Загалом Мінфін (лист від 19.06.2015р. № 31-11230-02-2/20484) зазначає, що законопроект не підтримується, зважаючи на те, що у грудні 2014 року та січні 2015 року Верховною Радою України були внесені зміни до бюджетного законодавства, в основу яких покладено децентралізацію влади і суттєве розширення повноважень територіальних громад та які розроблені на основі європейського досвіду і підготовлені з урахуванням дотримання принципу збалансованості (відповідно до якого закріплення за рівнями бюджетів певних видів доходів чи їх частини здійснюється з урахуванням видаткових повноважень, які фінансуються з відповідних бюджетів).

Міністерство юстиції України (лист від 22.06.2015р. № 1306-0-1-15/8.2) зазначає, що підтримує ініціативи, запропоновані законопроектом.

Комітет Верховної Ради України з питань європейської інтеграції (лист від 25.06.2015 р. № 04-17/10-710 (160206)) зазначає, що законопроект не належить до пріоритетних сфер адаптації законодавства України до законодавства ЄС, або регулюється національним законодавством країн-членів ЄС, а отже не потребує експертного висновку Комітет з питань європейської інтеграції.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновок комітету Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) не надійшов.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Пинзеник В.М., Кривенко В.М., Гордєєв А.А., Амельченко В.В., Шевченко О.Л., Крулько І.І., Іщейкін К.Є., а також заступник директора Департаменту цивільного та фінансового законодавства Міністерства юстиції України Кравченко Л.М.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію, яку також озвучив народний депутат України Кривенко В.М., підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 2981 прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні після прийняття в цілому законопроектів за реєстр. №№ 2982, 2983 і 2984.

При цьому, народний депутат України Пинзеник В.М. запропонував Комітету при доопрацюванні законопроекту вилучити положення щодо спрямування 85 відсотків плати за надання інформації з державних реєстрів на фінансове забезпечення діяльності органів Мін’юсту та рекомендувати профільним комітетам при доопрацюванні законопроектів за реєстр. № 2982 і № 2983 виключити положення щодо делегування приватним нотаріусам та банкам повноважень з відповідної державної реєстрації та залишення їм 60 % відповідних адміністративних зборів.

За підсумками розгляду Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіна К.Є. щодо рішення Комітету з урахуванням пропозицій народного депутата Пинзеника В.М., що було підтримано більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1) Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо фінансової забезпеченості надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування)» (реєстр. № 2981), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Алексєєвим І.С., Галасюком В.В. та іншими, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні після прийняття в цілому проектів законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (реєстр. № 2982), «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (реєстр. № 2983) та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» (реєстр. № 2984).

2) При доопрацюванні законопроекту (реєстр. № 2981) до другого читання виключити положення щодо спрямування джерел, визначених пунктом 7-1 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України, на фінансове забезпечення діяльності органів Міністерства юстиції України, виключивши відповідно пункт 6-2 частини четвертої статті 30 цього Кодексу.

3) Рекомендувати Комітету з питань економічної політики і Комітету з питань промислової політики та підприємництва при доопрацюванні відповідно законопроекту (реєстр. № 2982) і законопроекту (реєстр. № 2983) до другого читання виключити положення щодо:

- делегування приватним нотаріусам та банкам повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;

- залишення 60 % адміністративних зборів за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і за державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у приватних нотаріусів і банків для фінансового забезпечення їх діяльності /такі збори мають у повному обсязі зараховуватися до бюджету, а унормування такого питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства/.

8. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіна К.Є. щодо підготовки проекту постанови Верховної Ради України про Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік (реєстр. № 2623-Д) до повторного розгляду Верховною Радою України

Відмітили:

Верховна Рада України 16 червня 2015 року заслухала питання щодо проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік. Під час розгляду такого питання народні депутати України висловили свої зауваження до положень такого документу. Відтак, за наслідками обговорення проект постанови Верховної Ради України про Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік (реєстр. № 2623-Д) було направлено до Комітету з питань бюджету для підготовки до повторного розгляду Верховною Радою України /постанова Верховної Ради України від 16.06.2015 р. № 516-VIII/. Відповідні матеріали надано народним депутатам – членам Комітету.

Зважаючи на таке рішення Верховної Ради України, відповідно до пункту 2 частини шостої статті 152 Регламенту Верховної Ради України Комітет з питань бюджету має підготувати відповідний проект постанови до повторного розгляду з урахуванням зауважень, висловлених під час розгляду цього питання на пленарному засіданні Верховної Ради України.

Слід звернути увагу, що окремі зауваження до проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік, висловлені під час його розгляду на пленарному засіданні, вже були частково враховані у поданому Комітетом з питань бюджету доопрацьованому проекті Основних напрямів /проект постанови за реєстр. № 2623-Д/, зокрема:

необхідність передбачення показників граничного обсягу державного боргу, розмірів мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму і рівня його забезпечення, як це вимагається пунктом 2 частини четвертої статті 33 Бюджетного кодексу України – запропоновані положення щодо:

встановлення розміру прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення на основі зростання показників реального сектору економіки та індексу споживчих цін /пункт 10 частини 1 розділу «Основні завдання бюджетної політики»/;

забезпечення економічно обґрунтованого підвищення розміру мінімальної зарплати та посадового окладу працівника першого тарифного розряду, забезпечуючи поступове наближення таких показників з урахуванням зростання реального сектору економіки, індексу споживчих цін та фінансових можливостей бюджету /пункт 11 частини 1 розділу «Основні завдання бюджетної політики»/;

розробки і реалізації плану заходів з приведення загального обсягу державного і гарантованого державою боргу до встановлених Бюджетним кодексом України вимог /пункт 5 частини 1 розділу «Основні завдання бюджетної політики»/;

скорочення боргового навантаження на економіку, в тому числі за підтримки міжнародного фінансування (переважно рефінансування боргу) та управління державним боргом, що дасть змогу зменшити виплати, пов’язані з обслуговуванням і погашенням державного боргу в найближчі роки /пункт 6 частини 1 розділу «Основні завдання бюджетної політики»/;

створення системи управління ризиками державного боргу з метою запобігання піковим навантаженням на державний бюджет, розвитку вторинного ринку державних облігацій за рахунок проведення активних операцій з державним боргом із залученням тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку у межах граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду /пункт 7 частини 1 розділу «Основні завдання бюджетної політики»/;

доцільність уточнення орієнтовних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, беручи до уваги погіршення відповідного прогнозу на поточний рік за експертними оцінками міжнародних фінансових організацій – запропоновано положення щодо:

схвалення орієнтовних основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2016 рік та надання Уряду можливості (у разі необхідності) їх уточнити на основі зміни соціально-економічної ситуації у 2015 році та припущень прогнозу з урахуванням внутрішніх та зовнішніх ризиків /частина 1 розділу «Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2016 рік»/;

нагальності вжиття заходів щодо переходу на середньострокове бюджетне планування, що відповідатиме кращій практиці бюджетування європейських держав – запропоновано положення щодо:

запровадження державного стратегічного планування як передумови для переходу на середньострокове бюджетне планування, забезпечивши узгодження порядків та строків розроблення прогнозних і програмних документів економічного та соціального розвитку і складання проекту державного бюджету /пункт 21 частини 1 розділу «Основні завдання бюджетної політики»/.

Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 17 червня 2015 року попередньо розглянув питання щодо можливості врахування зауважень, висловлених під час розгляду зазначеного питання на пленарному засіданні, та ухвалив рішення: відкласти прийняття Комітетом остаточного рішення з даного питання до чергового засідання Комітету і звернутися до Кабінету Міністрів України щодо термінового надання офіційної позиції Уряду про можливості врахування висловлених на пленарному засіданні зауважень у проекті постанови Верховної Ради України про Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік (реєстр. № 2623-Д). Копію листа Комітету з питань бюджету до Кабінету Міністрів України надано народним депутатам – членам Комітету.

За дорученням Кабінету Міністрів України Міністерством фінансів України (копія листа надана народним депутатам – членам Комітету) поінформовано Комітет з питань бюджету про заходи, які здійснюються Урядом у даний час, стосовно реалізації порушених народними депутатами питань, однак не надано конкретних пропозицій щодо можливого уточнення відповідних положень та/або додаткового передбачення нових положень у проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік.

З огляду на зазначене, Комітет з питань бюджету не має достатніх правових підстав одноосібно (без участі Уряду) врегульовувати порушені питання, насамперед, визначити конкретні розміри показників (граничного обсягу державного боргу, розмірів мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму і рівня його забезпечення), оскільки висловлені зауваження потребують системного опрацювання виходячи з фінансових можливостей держави та конституційних повноважень Уряду щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України.

Підсумовуючи, народний депутат України Іщейкін К.Є. запропонував такий варіант рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді направити до Кабінету Міністрів на доопрацювання проект Постанови Верховної Ради про Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік за реєстр. № 2623-Д.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Пинзеник В.М., Медуниця О.В.

При цьому, народний депутат України Пинзеник В.М. звернув увагу уповноваженого представника Уряду на неприпустимість надання Комітету з питань бюджету неналежної і неповної запитуваної інформації, що унеможливлює виконання доручення Верховної Ради. Більшість народних депутатів – членів Комітету погодилися з такою думкою.

За наслідками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію щодо рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді направити до Кабінету Міністрів на доопрацювання проект Постанови Верховної Ради про Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік за реєстр. № 2623-Д.

Ця пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Ухвалили:

Рекомендувати Верховній Раді України направити до Кабінету Міністрів України на доопрацювання проект Постанови Верховної Ради про Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік (реєстр. № 2623-Д).

Голосували: «за» - 21, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 2.

9. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Кривенка В.М. про поданий ним та народним депутатом України Кишкарем П.М. проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (щодо унормування питання оплати робіт та заходів, виконаних підприємствами Державного агентства з управління зоною відчуження) (реєстр. №2158а від 24.06.2015).

Відмітили:

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його розроблено з метою оплати робіт та заходів, виконаних у 2014 році підприємствами, які входять до сфери управління Державного агентства України з управління зоною відчуження, проте залишилися неоплаченими на кінець минулого року /не забезпечені розрахунки з персоналом, державним бюджетом та Пенсійним фондом, підрядниками та постачальниками за виконані роботи, спожиті енергоносії та інші послуги, поставлене обладнання та матеріали/.

Законопроектом пропонується збільшити бюджетні призначення за спеціальним фондом державного бюджету на 135 674,2 тис. грн Міністерству екології та природних ресурсів України /Державному агентству України з управління зоною відчуження – відповідальному виконавцю бюджетних програм в складі цього міністерства/ за окремими бюджетними програмами, а саме:

«Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу "Вектор" та експлуатація його об’єктів» (код 2408090) – на 5976,0 тис. грн (видатки споживання);

«Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення» (код 2408110) – на 33267,6 тис. грн (видатки розвитку);

«Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об’єкта "Укриття" та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, у тому числі оплату робіт (заходів) виконаних у 2014 році згідно затвердженого плану» (код 2408120) /уточнено найменування цієї програми, додано слова «у тому числі оплату робіт (заходів) виконаних у 2014 році згідно затвердженого плану»/ – на 96430,6 тис. грн (видатки споживання – на 62430,6 тис. грн, видатки розвитку – на 34000,0 тис. гривень).

Відповідні зміни запропоновано до статей 1 та 14 та до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» /далі – Закон/.

Довідково: за даними звітності Державної казначейської служби за січень-травень поточного року по загальному фонду за програмою «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу "Вектор" та експлуатація його об’єктів» (код 2408090) видатки проведено у сумі 22,5 млн грн або 36,7 % річного плану (план – 61,2 млн грн), за програмою «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення» (код 2408110) – 85,4 млн грн або 40,8 % річного плану (план – 209,0 млн грн), за програмою «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об’єкта "Укриття" та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» (код 2408120) – 279,9 млн грн або 39,4 % річного плану (план – 709,7 млн гривень).

Додаткові видатки державного бюджету за спеціальним фондом пропонується здійснити за рахунок залишку коштів у сумі 135 674,2 тис. грн, джерелом формування яких були надходження у минулих роках екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Відповідні зміни запропоновано до статті 12 та до додатка № 2 до Закону, згідно з якими збільшується обсяг фінансування спеціального фонду державного бюджету /за рахунок зміни обсягів бюджетних коштів/ і, відповідно, дефіцит спеціального фонду державного бюджету на 135 674,2 тис. гривень.

Необхідно зазначити, що у супровідних матеріалах до законопроекту відсутня інформація щодо наявності таких коштів на єдиному казначейському рахунку та можливості їх спрямування за вищевказаними програмами, про що також зазначає у своєму висновку Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України.

Довідково: до внесення змін до Бюджетного кодексу України Законом України від 28.12.2014 № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» екологічний податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, зараховувався до спеціального фонду державного бюджету. Одночасно, статтею 10 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» було встановлено, що до надходжень загального фонду Державного бюджету України на 2014 рік належать кошти екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, у сумі 37749,8 тис. грн (у 2014 році такого податку надійшло 675,2 млн грн, з них до загального фонду державного бюджету – 46,4 млн грн, а до спеціального фонду – 628,8 млн гривень).

З набранням чинності положень Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII починаючи з 2015 року екологічний податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад встановлений особливими умовами ліцензії строк, зараховується до загального фонду державного бюджету, отже зазначені кошти не мають цільового призначення /за січень-травень поточного року цього податку надійшло 381,8 млн гривень/.

Необхідно відмітити, що згідно з частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України залишки коштів спеціального фонду державного бюджету, у разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період, перераховуються до загального фонду державного бюджету. Разом з тим, бюджетні зобов’язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобов’язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов’язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.

Зважаючи на вимоги частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України, залишки коштів, що надійшли у минулих роках від екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, мали бути перераховані до загального фонду державного бюджету.

Разом з тим, як зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту (лист від 30.06.2015 № 31-06320-02-2/21460), за інформацією Державної казначейської служби станом на 01 січня 2015 року на спеціальному рахунку Мінприроди рахуються залишки коштів, які надійшли у минулі періоди до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.

Крім того, Міністерством фінансів України зазначено, що Державною фінансовою інспекцією після проведеної перевірки листом від 25.06.2015 № 07-15/660 підтверджено заборгованість за виконані роботи за бюджетними програмами, видатки за якими пропонується збільшити.

За узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України (від 25.06.2015 № 16/3-1010/2158а) за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та відповідного висновку Уряду.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що проект закону підтримується за умови уточнення підпункту 2 пункту 1 законопроекту, виклавши його в такій редакції: «2) статтю 12 доповнити пунктом такого змісту: «залишок коштів у сумі 135 674,2 тис. гривень Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, який утворився на 1 січня 2015 року»».

Крім того, слід відмітити, що законопроект містить ряд неточностей і помилок та потребує внесення редакційних і техніко-юридичних уточнень відповідно до вимог нормопроектувальної техніки стосовно оформлення законопроектів щодо внесення змін до закону про державний бюджет, зокрема:

у назві законопроекту (в тексті та додатках до законопроекту) слова «(щодо унормування питання оплати робіт та заходів, виконаних підприємствами Державного агентства з управління зоною відчуження)» доцільно виключити /запропонована назва не відображає всіх змін/;

в абзаці другому підпункту 1 пункту 1 невірно визначено номер абзацу статті 1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», до якого вносяться зміни, належить слово «другому» замінити словом «третьому»;

абзац другий підпункту 2 пункту 1 законопроекту викласти в такій редакції: «3) залишок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у сумі 135 674,2 тис. грн, який утворився на 1 січня 2015 року»;

абзац четвертий підпункту 3 пункту 1 законопроекту доповнити словами «у тому числі на оплату робіт (заходів), виконаних у 2014 році згідно із затвердженим планом» /новий пункт 19 статті 14 Закону/ (для узгодженості з уточненнями до найменування бюджетної програми за кодом 2408120);

назви додатків до законопроекту викласти у новій редакції: додатку № 1 – «Зміни до додатка № 2 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» «Фінансування Державного бюджету України на 2015 рік»»; додатку № 2 – «Зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2015 рік»».

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно - правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

За результатами розгляду Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію щодо рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 2158а прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету з питань бюджету до законопроекту. Така пропозиція була підтримана членами Комітету одноголосно.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» (щодо унормування питання оплати робіт та заходів, виконаних підприємствами Державного агентства з управління зоною відчуження) (реєстр. №2158а), поданий народними депутатами України Кривенком В.М. та Кишкарем П.М., за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій до законопроекту:

в абзаці другому підпункту 1 пункту 1 слово «другому» замінити словом «третьому»;

У разі прийняття даного законопроекту Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні закону належить внести до тексту і додатків до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» - одноголосно.

10. Різне.

Наприкінці засідання перший заступник Голови Комітету з питань бюджету Амельченко В.В. вніс пропозицію щодо проведення 9 липня 2015 року виїзного засідання Комітету з питань бюджету до Чернігівської області.

За результатами обговорення, в якому взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Маркевич Я.В., Молоток І.Ф., Кривенко В.М., Савченко О.Ю., Дубневич Я.В., ця пропозиція була підтримана.

Голова Комітету А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                    В.В. Шкварилюк

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи 8 скликання”

29 серпня 2019 11:20

Комітет Верховної Ради України