Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №38 від 24 листопада 2015 року

 

 

 

1415  година  м. Київ, вул. Грушевського,5, кімн. 4

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 19 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Ванат П.М., Гєллєр Є.Б., Гордєєв А.А., Павлов К.Ю. Пресман О.С., Савченко О.Ю., Скорик М.Л., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Боброва Т.С., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Щербаченко С.В., Сторожук О.В., Яковенко С.П.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:

Мартовицький А.В. – народний депутат України;

Маркарова О.С. – заступник Міністра фінансів України – керівник апарату;

Кругляк Е.Б. – заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;

Малашкін М.А. – заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України – керівник апарату;

Василишин Р.Й. – заступник Міністра охорони здоров’я України – керівник апарату;

Дерев’янко О.Л. – заступник Міністра освіти і науки України – керівник апарату;

Перелома С.В. – перший заступник Голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»;

Коновець С.О. – заступник Голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»;

Чумак Р.М. – директор Казначейського департаменту Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»;

Колбушкін Ю.П. – директор Департаменту податкового планування і регуляторної політики Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»;

Бондарчук Н.Л. – начальник Управління впровадження та моніторингу пріоритетних проектів Міністерства будівництва регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;

Хоцянівська Н.В. – начальник Управління економіки систем життєзабезпечення Міністерства будівництва регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;

Вашека Г.В. – директор Департаменту фінансів освіти, науки, культури та засобів масової інформації Міністерства фінансів України;

Соколовська Ю.С. – директор Департаменту фінансів охорони здоров’я та соціальних програм Міністерства фінансів України;

Маркович Г.Б. – заступник директора Департаменту місцевих бюджетів – начальник управління планування місцевих бюджетів Міністерства фінансів України;

Наврата А.І. – заступник директора Департаменту – начальник Управління фінансів промисловості Департаменту фінансів виробничої сфери та майнових відносин Міністерства фінансів України;

Якубівський В.Л. – директор фінансового департаменту Міністерства охорони здоров’я України;

Слобожан О.В. – заступник Виконавчого директора, директор Центру аналізу та розробки законодавства Асоціації міст України;

Святенко В.Г. – начальник відділу з питань бюджету Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, та розподілу/перерозподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) зміни щодо розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питаного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, у 2015 році (постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 913);

2) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (постанова Кабінету Міністрів України від  1.11.2015 № 925);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.10.2015 № 1040-р);

4) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 1157-р);

5) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 1165-р);

6) перерозподіл обсягу освітньої та медичної субвенції між місцевими бюджетами, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 1178-р).

3. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо особливостей формування та виконання бюджетів об’єднаних територіальних громад (реєстр. № 3490 від 19.11.2015), поданий народним депутатом України Мельником С.І.

4. Про наслідки проведених членами Комітету з питань бюджету заходів у Івано-Франківській області 11 листопада 2015 року.

5. Про наслідки проведених членами Комітету з питань бюджету заходів у Львівській області 14 листопада 2015 року.

6. Про заміщення вакантних посад у секретаріаті Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України "Про Національний банк України" (щодо розширення повноважень Ради Національного банку) (реєстр. № 3212 від 02.10.2015, народний депутат України Гуляєв В.О.);

1.1.2. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (щодо встановлення процедури продовження строку дії документа дозвільного характеру) (реєстр. № 3228 від 05.10.2015, народний депутат України Голубов Д.І.);

1.1.3. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування деяких неприбуткових організацій (реєстр. № 3233 від 06.10.2015, народні депутати України Бабак А.В., Острікова Т.Г., Журжій А.В., Южаніна Н.П. та інші);

1.1.4. Проект Закону України про внесення змін до статті 6 Закону України "Про фізичну культуру і спорт" (щодо повноважень у сфері фізичної культури та спорту) (реєстр. № 3223 від 05.10.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав усиновлених дітей" (реєстр. № 3202 від 01.10.2015, народний депутат України Гарбуз Ю.Г.);

1.1.6. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління державними підприємствами, що виготовляють бланки цінних паперів, документи та бланки, які потребують використання спеціальних елементів захисту (реєстр. № 3317 від 12.10.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки" (щодо уточнення деяких положень) (реєстр. № 3218 від 05.10.2015, народний депутат України Мусій О.С.);

1.1.8. Проект Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо календарного плану роботи сесії Верховної Ради) (реєстр. № 3311 від 09.10.2015, народний депутат України Македон Ю.М.);

1.1.9. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань про рух провадження (реєстр. № 3262 від 08.10.2015, народний депутат України Паламарчук М.П. та інші);

1.1.10. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо розміщення тексту депутатського запиту (реєстр. № 3182 від 25.09.2015, народні депутати України Геращенко І.В., Іонова М.М., Луценко І.С.);

1.1.11. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо невідворотності покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини) (реєстр. № 3196 від 29.09.2015, народний депутат України Геращенко А.Ю.);

1.1.12. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" щодо добровільного зняття депутатської недоторканності (реєстр. № 3205 від 01.10.2015, народний депутат України Левченко Ю.В.);

1.1.13. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо розміщення тексту депутатського запиту та відповіді на нього (реєстр. № 3182-1 від 09.10.2015, народний депутат України Шухевич Ю.Р.);

1.1.14. Проект Закону України про внесення змін до статті 27 Кримінального процесуального кодексу України (щодо приведення у відповідність до Конституції України та узгодження із Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд") (реєстр. № 3268 від 08.10.2015, народний депутат України Голубов Д.І.);

1.1.15. Проект Закону України про внесення змін до законів України "Про Регламент Верховної Ради України" та "Про Конституційний Суд України" щодо боротьби із затягуванням та популізмом у процесі законодавчої діяльності (реєстр. № 3234 від 06.10.2015, народні депутати України Москаленко Я.М., Івахів С.П., Мартиняк С.В.);

1.1.16. Проект Закону України про внесення змін до статті 6 Цивільного процесуального кодексу України (щодо приведення у відповідність до Конституції України та узгодження із Законом України "Про забезпечення права на справедливий суд") (реєстр. № 3267 від 08.10.2015, народний депутат України Голубов Д.І.);

1.1.17. Проект Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо удосконалення порядку надання згоди на затримання та арешт суддів) (реєстр. № 3208 від 02.10.2015, народні депутати України Князевич Р.П., Романюк Р.С.);

1.1.18. Проект Закону України про внесення змін до статті 693 Цивільного кодексу України щодо посилення захисту майнових прав покупців за договорами купівлі-продажу на умовах попередньої оплати товару (реєстр. № 3188 від 28.09.2015, народний депутат України Парасюк В.З.);

1.1.19. Проект Закону України про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо оптимізації законодавчого процесу) (реєстр. № 3207 від 01.10.2015, народний депутат України Кожем’якін А.А. та інші);

/У зв’язку з тим, що Верховною Радою на поточному пленарному тижні законопроект за реєстр. № 3207 прийнято в першому читанні, рішення щодо нього профільному комітету не надсилати./

1.1.20. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць" (щодо визначення пріоритетних галузей економіки) (реєстр. № 3290 від 09.10.2015, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.21. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про теплопостачання" (щодо вибору способу розрахунку за спожиту теплову енергію) (реєстр. № 3247 від 07.10.2015, народний депутат України Добродомов Д.Є. та інші);

1.1.22. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про надра (щодо врегулювання відносин між вугледобувними підприємствами різних форм власності) (реєстр. № 2310 (доопрац.) від 28.04.2015, народні депутати України Береза Ю.М., Гузь І.В., Чорновол Т.М., Соляр В.М., Войціцька В.М. та інші);

1.1.23. Проект Закону України про внесення змін до Водного кодексу України (щодо спрощення процедури надання дозволів на спеціальне водокористування) (реєстр. № 3227 від 05.10.2015, народний депутат України Голубов Д.І.);

1.1.24. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо персональної відповідальності посадових та службових осіб контролюючих органів (реєстр. № 3310 від 09.10.2015, народний депутат України Ляшко О.В. та інші);

1.1.25. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної реєстрації актів цивільного стану щодо приведення їх у відповідність з європейськими стандартами (реєстр. № 3272 від 08.10.2015, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

2.1.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів (реєстр. № 3251 від 07.10.2015), поданий народними депутатами України Горватом Р.І., Дубневичем Я.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово (на 2016 та 2017 роки) зменшити ставки акцизного податку на автомобілі, які були у використанні і прирівняти такі ставки до ставок на нові автомобілі.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що при його реалізації доходи державного бюджету зростуть у 2016 році на 1,2 млрд гривень.

Разом з тим, згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України втрати доходів державного бюджету від реалізації законопроекту можуть становити близько 1 млрд грн в розрахунку на рік, виходячи з кількості імпортованих машин за 9 місяців 2015 року.

Однак, авторами законопроекту не надано пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2016 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 5 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів (реєстр. № 3251 від 07.10.2015), поданий народними депутатами України Горватом Р.І., Дубневичем Я.В., Галасюком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення фінансової автономії вищих навчальних закладів (реєстр. № 3221 від 05.10.2015), поданий народним депутатом України Філатовим Б.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

звільнити від оподаткування прибуток підприємств та організацій незалежно від форм власності на суму коштів, майна, майнових прав, спрямованих на фінансування статутної діяльності державних вищих навчальних закладів (благодійні пожертви), та прибуток державних вищих навчальних закладів, отриманий від здійснення господарської діяльності, за умови спрямування його на розвиток навчальної та наукової роботи, зміцнення матеріально-технічної і соціальної бази;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками на користь статутної діяльності державних вищих навчальних закладів (благодійні пожертви);

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання та ввезення на митну територію України матеріалів, обладнання, устаткування тощо, які необхідні державним вищими навчальним закладам для здійснення  статутної діяльності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до значних втрат бюджету та необхідності пошуку компенсаторів таких втрат, що негативно впливатиме на виконання державою своїх функцій, в тому числі соціального захисту вразливих верств населення. При цьому, Мінфін також зауважує, що стимулювання діяльності будь-яких суб’єктів господарювання шляхом надання їм права на застосування пільгових режимів не призводить до покращення діяльності вказаних підприємств чи суттєвого збільшення їх продуктивності, а навпаки призводить до ускладнення системи адміністрування податків та створення різних схем податкової оптимізації.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Відповідно до Бюджетного кодексу України податок на додану вартість зараховується до державного бюджету, а податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб зараховуються до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Отже, передбачене законопроектом пільгове оподаткування вищих навчальних закладів та суб’єктів благодійної допомоги призведе до втрат доходів як державного бюджету, так і місцевих бюджетів.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення фінансової автономії вищих навчальних закладів (реєстр. № 3221 від 05.10.2015), поданий народним депутатом України Філатовим Б.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

         2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 283 Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування земель у стадії поліпшення їх стану) (реєстр. № 3211 від 02.10.2015), поданий народним депутатом України Гуляєвим В.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком, землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у стадії поліпшення їх стану згідно з державними та регіональними програмами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів, а сума втрат буде залежати від розмірів земельних ділянок, на які будуть поширюватися пільги зі сплати земельного податку.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається земельний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 283 Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування земель у стадії поліпшення їх стану) (реєстр. № 3211 від 02.10.2015), поданий народним депутатом України Гуляєвим В.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

         2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (реєстр. № 3238 від 06.10.2015), поданий народними депутатами України Кондратюк О.К., Черваковою О.В., Гринівим І.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

надати можливість платникам податку на прибуток – суб’єктам кінематографії здійснювати розрахунок податку на прибуток без коригування фінансового результату до оподаткування на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів, розраховану відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та витрат по нарахуванню роялті виробникам аудіо та/або аудіовізуальних творів;

встановити, що платники податків – суб’єкти кінематографії не включають суму отриманих субсидій до складу доходів;

передбачити, що додатковим благом платників податку на доходи фізичних осіб не вважаються доходи, які підлягають включенню до витрат виробника аудіо та/або аудіовізуальних творів, нараховані (сплачені) таким виробником за проїзд, проживання, харчування, охорону, страхування, медичне обслуговування, тренування, навчання, та інших витрат;

не включати до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу суму доходу, нарахованого на користь фізичної особи - нерезидента, що зареєстрована суб’єктом підприємницької діяльності за законодавством країни, резидентом якої він є;

звільнити, до 01 січня 2021 року, від оподаткування податком на додану вартість:

операції з постачання будь-яких товарів, робіт та послуг, пов’язаних із виробництвом національних фільмів, за рахунок коштів Державного фонду підтримки кінематографії України;

операції із постачання, дистрибуції та рекламування, надання прав на використання (прокат, показ, інше) національних фільмів виробниками, прокатниками та демонстраторами національних фільмів;

постачання робіт та послуг із тиражування фільмів;

операції із постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення та/або субтитрування державною мовою іноземних фільмів на території України, збереження, відновлення та реставрації національної кінематографічної спадщини, повернення її в Україну, якщо вона знаходиться за її межами;

продовжити до 1 січня 2021 року звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених та/або субтитрованих державною мовою на території України;

звільнити до 1 січня 2021 року, від сплати земельного податку суб’єктів кінематографії (виробники фільмів) та/або анімації (виробники анімаційних фільмів) за земельні ділянки, що використовуються для забезпечення виробництва національних фільмів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат бюджету. При цьому, Мінфін зауважує, що стимулювання діяльності будь-яких підприємств шляхом надання їм права на застосування пільгових режимів не призводить до покращення діяльності вказаних підприємств чи суттєвого збільшення їх продуктивності, а навпаки призводить до ускладнення системи адміністрування податків та створення різних схем податкової оптимізації.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях, а податок на майно (до складу якого включається земельний податок) згідно із статтями 64 та 69 цього Кодексу зараховується до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Отже, передбачене законопроектом пільгове оподаткування суб’єктів кінематографії призведе до втрат доходів як державного бюджету, так і місцевих бюджетів.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (реєстр. № 3238 від 06.10.2015), поданий народними депутатами України Кондратюк О.К., Черваковою О.В., Гринівим І.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету і місцевих бюджетів від відповідно ПДВ, податку на прибуток підприємств, земельного податку, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо вільних митних зон промислового типу (реєстр. № 3266 від 08.10.2015), поданий народними депутатами України Фроловим М.О., Ванатом П.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

визначити особливості умов поміщення товарів у митний режим вільної митної зони на територіях вільних митних зон промислового типу;

визначити порядок відкриття, експлуатації та правового регулювання діяльності митної зони промислового типу;

встановити критерії достатньої переробки товару у вільних митних зонах промислового типу;

виключити норму щодо створення вільних митних зон промислового типу на територіях відповідних типів спеціальних (вільних) економічних зон.

Законопроектом також передбачено звільнення від сплати мита товарів, перероблених у вільних економічних зонах, при випуску у вільний обіг на митну територію України залежно від походження, а також повернення сум митних платежів при вивезенні з території вільних митних зон іноземних товарів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту  може мати негативний вплив на дохідну частину бюджету внаслідок створення неправомірних схем ухилення від оподаткування.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

Слід також зазначити, що даний законопроект системно пов’язаний із іншими законопроектами цих же розробників «Про загальні засади створення і функціонування вільних митних зон промислового типу та здійснення на їх територіях промислово-виробничої діяльності» (реєстр. № 3264 від 08.10.2015) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вільних митних зон промислового типу» (реєстр. № 3265 від 08.10.2015), а відтак розглядати такі законопроекти доцільно взаємоузгоджено.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо вільних митних зон промислового типу (реєстр. № 3266 від 08.10.2015), поданий народними депутатами України Фроловим М.О., Ванатом П.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо забезпечення автономії вищих навчальних закладів (реєстр. № 3222 від 05.10.2015), поданий народним депутатом України Філатовим Б.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2017 року звільнити від оподаткування митом матеріали, обладнання, устаткування, тощо, які необхідні державним вищим навчальним закладам для здійснення своєї статутної діяльності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень мита до бюджету, та зауважує, що у законопроекті відсутній перелік товарів із зазначенням їх кодів згідно із УКТ ЗЕД та порядок контролю за цільовим використанням ввезених без сплати мита товарів. Відповідно оцінити обсяги умовних недонадходжень мита до бюджету неможливо, оскільки відсутні прогнозні обсяги ввезення таких матеріалів, обладнання та устаткування.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо забезпечення автономії вищих навчальних закладів (реєстр. № 3222 від 05.10.2015), поданий народним депутатом України Філатовим Б.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

         2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (реєстр. № 3239 від 06.10.2015), поданий народними депутатами України Кондратюк О.К., Черваковою О.В., Гринівим І.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується тимчасово до 1 січня 2021 року звільнити від оподаткування митом устаткування (обладнання) та комплектуючі вироби до нього, що ввозяться суб’єктами кінематографії для виробництва та демонстрації фільмів відповідно до Закону України «Про державну підтримку кінематографії».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень мита до державного бюджету, та зауважує, що у законопроекті відсутній перелік товарів із зазначенням їх кодів згідно із УКТ ЗЕД та порядок контролю за цільовим використанням ввезених без сплати мита товарів. При цьому, оцінити обсяги умовних недонадходжень мита до бюджету неможливо, оскільки відсутні прогнозні обсяги ввезення та перелік устаткування (обладнання) і комплектуючих виробів до нього, які будуть ввозитись із звільненням від оподаткування.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо державної підтримки кінематографії в Україні (реєстр. № 3239 від 06.10.2015), поданий народними депутатами України Кондратюк О.К., Черваковою О.В., Гринівим І.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ембарго на імпорт товарів, отриманих (вироблених) на митній території держави-агресора (реєстр. № 3213 від 02.10.2015), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується заборонити імпорт товарів, отриманих (вироблених) на митній території держави-агресора, а також забороняється укладення правочинів, на підставі яких у юридичних осіб, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства України, виникають грошові зобов‘язання перед юридичними особами, які утворені та провадять свою діяльність відповідно до законодавства держави-агресора. При цьому, Кабінету Міністрів України за поданням Ради національної безпеки і оборони України надається право приймати рішення про надання дозволу на укладення правочину на поставку товарів та імпорт товарів, отриманих (вироблених) на митній території держави-агресора, у випадку, якщо відсутність таких товарів може призвести до настання надзвичайної ситуації на території України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрати доходів бюджету від оподаткування імпорту, однак оцінити обсяги втрат доходів від оподаткування імпорту неможливо за відсутності обсягів імпорту та переліку товарів, дозвіл на імпорт яких буде надано Кабінетом Міністрів України.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ембарго на імпорт товарів, отриманих (вироблених) на митній території держави-агресора (реєстр. № 3213 від 02.10.2015), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (може призведе до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у вільних митних зонах промислового типу (реєстр. № 3265 від 08.10.2015), поданий народними депутатами України Фроловим М.О., Ванатом П.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити Податковий кодекс України новими положеннями, згідно з якими тимчасово, протягом строку існування вільних митних зон промислового типу, передбачаються пільгові умови оподаткування з податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, податку на нерухоме майно та земельного податку.

Слід зазначити, що даний законопроект системно пов’язаний із іншими законопроектами цих же розробників «Про загальні засади створення і функціонування вільних митних зон промислового типу та здійснення на їх територіях промислово-виробничої діяльності» (реєстр. № 3264 від 08.10.2015) та «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо вільних митних зон промислового типу» (реєстр. № 3266 від 20.10.2015), а відтак розглядати такі законопроекти доцільно взаємоузгоджено.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат бюджету.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та земельний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у вільних митних зонах промислового типу (реєстр. № 3265 від 08.10.2015), поданий народними депутатами України Фроловим М.О., Ванатом П.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, плати за землю, податку на нерухоме майно та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення механізму справляння податку на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) (реєстр. № 3269 від 08.10.2015), поданий народним депутатом України Фроловим М.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується включити до переліку нерухомого майна, яке не є об’єктом оподаткування, зокрема:

тимчасові споруди для провадження підприємницької діяльності, які використовуються суб’єктами мікро-, малого та середнього підприємництва;

будівлі та споруди радіозв’язку, радіо- та телевізійного мовлення, які використовуються для розміщення обладнання, що забезпечує передачу теле-, радіосигналу;

будівлі та споруди дорожнього господарства (склади, гаражі, виробничі бази, штучні та інші споруди, що використовуються суб’єктами підприємництва виключно для забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування);

будівлі та споруди енергогенеруючих підприємств, об’єктів альтернативної енергетики, об’єктів передачі електричної та теплової енергії, виробничих об’єктів, необхідних для експлуатації об’єктів енергетики.

Крім того, законопроектом, зокрема, передбачається:

здійснювати розрахунок податку (за наявності на праві власності у платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості) окремо стосовно кожного об’єкта оподаткування, а не виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів;

закріпити обов’язок сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, особами, які володіють майном на праві господарського відання;

визначити механізм сплати податку у разі перебування об’єкта нерухомості у спільній сумісній власності кількох осіб.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до зменшення надходжень місцевих бюджетів, а вартісну величину впливу визначити неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення механізму справляння податку на майно в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) (реєстр. № 3269 від 08.10.2015), поданий народним депутатом України Фроловим М.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе загалом до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли (реєстр. № 3006 від 01.09.2015), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І., Кутовим Т.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом вносяться зміни до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та законів України «Про оренду землі», «Про Державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», «Про судовий збір» щодо удосконалення порядку оформлення відумерлої спадщини, зокрема, передбачається передача нерухомого майна, яке входить до складу відумерлої спадщини, у власність територіальної громади за місцем знаходження такого майна, а не за місцем відкриття спадщини, як передбачено законодавством; визначити порядок інформаційної взаємодії між Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Спадковим реєстром, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Державним земельним кадастром, з виявлення нерухомого майна, яке має бути визнано відумерлою спадщиною; встановити обов’язковість оприлюднення в мережі Інтернет відомостей про судові справи, порушені за заявами про визнання спадщини відумерлою тощо.

Крім того, законопроектом вносяться зміни до статті 1277 Цивільного кодексу України, якими визначаються особливості функціонування у складі Спадкового реєстру Інформаційної системи виявлення нерухомого майна, яке може бути визнане відумерлою спадщиною, створення якої передбачається також прикінцевими положеннями законопроекту та надається відповідне доручення Кабінету Міністрів України. Слід відзначити, що реалізація вищевказаних положень потребуватиме залучення коштів державного бюджету.

Поряд з цим, законопроектом пропонується встановити відкритий доступ до відомостей Спадкового реєстру про судові справи, порушені за заявами про визнання спадщини відумерлою.

Разом з тим, змінами до статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачається безоплатне надання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію смерті громадянина особам, які мають право або зобов’язані подавати заяву про визнання спадщини відумерлою /згідно з чинною редакцією постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2007 № 1064 плата за видачу витягу з реєстру становить 73 гривні/.

Слід зазначити, що згідно з пунктами 242 частини другої статті 29 та 71 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодексу) кошти, сплачені за надання інформації з державних реєстрів, зараховуються до загального та спеціального фондів державного бюджету в розмірі 15 і 85 відсотків відповідно. Проте, абзацом четвертим пункту 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», визначено, що у 2015 році такі кошти зараховуватимуться у розмірі 85 % до загального фонду та 15 % до спеціального фонду державного бюджету.

Заразом, положеннями пункту 61 частини четвертої статті 30 Кодексу встановлено, що за рахунок коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету, відповідно до пункту 71 частини третьої статті 29, забезпечується функціонування державних реєстрів, держателем яких є центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики та центральний орган виконавчої влади,що забезпечує реалізацію державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану.

Отже, запропоновані зміни призведуть до зменшення надходжень загального і спеціального фондів державного бюджету. В свою чергу, зменшення надходжень спеціального фонду зумовить зменшення відповідно видатків спеціального фонду та може потребувати додаткових коштів із загального фонду державного бюджету на забезпечення виконання вищевказаних завдань (у зв’язку із можливою недостатністю коштів за спеціальним фондом через недонадходження до нього).

Водночас, запропонованими законопроектом змінами передбачається звільнити органи  місцевого самоврядування від сплати судового збору за подання заяви про визнання спадщини відумерлою.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 4 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України та згідно зі статтею 9 Закону України «Про судовий збір» спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Отже, запропоновані зміни призведуть до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету від сплати судового збору, що в свою чергу, зумовить зменшення його видатків та може потребувати додаткових коштів із загального фонду державного бюджету на забезпечення виконання вищевказаних завдань та функцій (у зв’язку із можливою недостатністю коштів за спеціальним фондом через недонадходження до нього). Разом з тим, реалізація вищевказаних змін може зменшити видатки місцевих бюджетів, пов’язані з судовими витратами на визнання спадщини відумерлою.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект призведе до зменшення надходжень державного бюджету від сплати судового збору  та плати за одержання витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян і потребує доопрацювання.

Також, в експертному висновку Міністерства фінансів України, зазначається, що з метою підвищення ефективності цивільного процесу та забезпечення подвоєння доходів від судового збору, на виконання підпункту «Ь» пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною та Міжнародним валютним фондом), було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким було переглянуто підходи та механізм встановлення і справляння судового збору, в тому числі і за рахунок скорочення пільг по сплаті судового збору. Виходячи з викладеного, а також з метою забезпечення принципу рівності перед законом і судом та унеможливлення зловживання своїми процесуальними правами шляхом безпідставних звернень до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на безкоштовність таких звернень вказаним законом скасовано всі пільги по судовому збору для юридичних осіб та органів державної влади /на сьогодні пільги встановлені лише для фізичних осіб, в більшості випадків для соціально незахищених верств населення/.

Враховуючи вплив законопроекту на показники бюджету, розробнику відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України належить надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали до законопроекту не надано.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та може збільшувати витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо правової долі земельних ділянок, власники яких померли (реєстр. № 3006 від 01.09.2015), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І., Кутовим Т.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшує надходження та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі (реєстр. № 2558а від 31.08.2015), поданий народними депутатами України Мушаком О.П., Кучером М.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про карантин рослин», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», «Про ветеринарну медицину», «Про племінну справу у тваринництві», «Про дитяче харчування», «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про пестициди і агрохімікати», Кодексу України про надра та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, законопроектом пропонується скасувати або обмежити дію ряду дозвільних процедур та вимог у здійсненні господарської діяльності в агропромисловому комплексі, а також обмежити повноваження окремих державних органів щодо функцій державного контролю, зокрема:

змінами до Закону України «Про карантин росли» передбачається скасувати карантинний дозвіл /офіційний документ, що дозволяє імпорт або транзит об’єктів регулювання відповідно до визначених фітосанітарних заходів/, натомість пропонується запровадити механізм обміну інформацією між Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів і Державною фіскальною службою щодо заборон на ввезення з карантинних зон /як зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту, прогнозні надходження до загального фонду державного бюджету від видачі карантинного дозволу дорівнюють розрахунково біля 5,0 млн грн у рік/;

із законів України «Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них» та «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» виключаються норми щодо обліку в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства суб'єктів господарювання, які здійснюють рибоконсервне та пресервне виробництво; ведення реєстру гідротехнічних споруд рибогосподарських водних об’єктів щодо їх технічної експлуатації та використання з метою досягнення максимальної рибопродуктивності тощо;

у Законі України «Про ветеринарну медицину» встановлюються виключні випадки видачі відповідних ветеринарних документів на корми та кормову сировину рослинного походження з метою державного ветеринарно-санітарного контролю;

у Законі України «Про дитяче харчування» вносяться зміни, якими визначається, що експлуатаційний дозвіл для потужностей з виробництва дитячого харчування буде видаватися відповідно до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»;

у Законі України «Про ліцензування видів господарської діяльності» уточнюються положення щодо ліцензування господарської діяльності з виробництва, утилізації та здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами; встановлюється, що ліцензуванню підлягає лише промисловий вилов риби за межами юрисдикції України;

у Кодексі України про надра упорядковується питання видобування підземних вод землевласниками і землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок;

Закон України «Про пестициди і агрохімікати» доповнюється переліком агрохімікатів, дозволених до ввезення на митну територію України, виробництва, торгівлі, застосування без їх державної реєстрації /згідно з інформацією зазначеною в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту, такі зміни можуть призвести до зменшення надходжень спеціального фонду державного бюджету щорічно на суму близько 1,0 млн гривень/;

у Законі України «Про племінну справу у тваринництві» виключаються положення щодо проведення державної атестації (переатестації) суб’єктів племінної справи у тваринництві, сертифікації племінних генетичних ресурсів, атестації працівників, що виконують спеціальні роботи з племінними (генетичними) ресурсами, та інше, а також встановлюється, що державна підтримка надається виключно суб'єктам господарювання, яким присвоєно статус суб’єктів племінної справи у тваринництві, шляхом їх державної реєстрації у Державному реєстрі суб'єктів племінної справи у тваринництві.

Одночасно, у Кодексі України про адміністративні правопорушення із переліку порушень законодавства про племінну справу у тваринництві виключається порушення щодо використання для відтворення неатестованих та недопущених до відтворення плідників, у зв’язку із пропозицією стосовно скасування положеннями цього законопроекту відповідної атестації.

Реалізація вищевказаних змін може призвести до зменшення надходжень загального та спеціального фондів державного бюджету, а також до оптимізації видатків відповідних дозвільних органів, у зв’язку зі скасуванням або обмеженням ряду дозвільних процедур, за які справляється плата. В свою чергу, зменшення надходжень спеціального фонду зумовить зменшення відповідно й видатків спеціального фонду та потребуватиме додаткових коштів із загального фонду державного бюджету на забезпечення виконання відповідних функцій (у зв’язку із неможливістю проведення видатків за спеціальним фондом через недонадходження до нього).

Як зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України, реалізація окремих положень проекту закону може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету на суму близько 6,0 млн гривень.

З огляду на вищевикладене слід зазначити, що розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні проект може бути прийнятий за основу з урахуванням викладених зауважень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі (реєстр. № 2558а від 31.08.2015), поданий народними депутатами України Мушаком О.П., Кучером М.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшує надходження державного бюджету /у тому числі за спеціальним фондом/, та може потребувати збільшення видатків загального фонду державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. У зв’язку з тим, що Верховною Радою України 24.11.2015 законопроект за реєстр. № 2558а прийнято за основу, це рішення профільному комітету не надсилати.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо гарантій соціального захисту деяких категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції (реєстр. № 3206 від 01.10.2015), поданий народними депутатами України Недавою О.А. та Третьяковим О.Ю.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Згідно із поданим проектом закону шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи рядового та начальницького складу податкової міліції центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення:

набуватимуть статусу учасника бойових дій, а також інваліда війни, якщо вони під час безпосередньої участі в антитерористичній операції стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва;

матимуть право на гарантії та пільги, передбачені вказаним Законом для учасників бойових дій та інвалідів війни, у разі отримання вищезазначених статусів.

Крім цього, законопроектом пропонується поширити на членів сімей вищевказаних осіб, які загинули (пропали безвісти, визнані померлими) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у ході проведення антитерористичної операції, гарантії і пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Також, законодавчою ініціативою центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, віднесено до суб’єктів боротьби з тероризмом із наданням йому відповідних повноважень /за чинним законодавством є суб’єктом, який залучається, у разі необхідності, до участі у здійсненні заходів, пов’язаних з попередженням, виявленням і припиненням терористичної діяльності/.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для покриття витрат, пов’язаних із забезпеченням осіб рядового та начальницького складу податкової міліції, які брали участь в антитерористичній операції і отримали статус учасника бойових дій або інваліда війни, а також членів їх сімей (у разі їх загибелі, смерті), безоплатними ліками, зубопротезуванням, санаторно-курортним лікуванням, проїздом у громадському, залізничному, автомобільному, водному, повітряному транспорті, житлом та його капітальним ремонтом, автомобілем, наданням пільг за користування житлово-комунальними послугами та квартирним телефоном, виплатою відповідних грошових допомог, а також пенсійним забезпеченням. Крім того, надання зазначеній категорії осіб пільг зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету згідно із податковим та митним законодавством призведе до зменшення дохідної частини відповідних бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також зазначило, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових фінансових ресурсів, за попередніми розрахунками Міністерства витрати на надання пільг у середньому на одну особу в рік (в умовах поточного року) становитимуть: близько 25 тис. грн для інвалідів війни, 18 тис. грн – для учасників бойових дій, 15 тис. грн – для осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Згідно із висновком Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України законопроект за результатами розгляду у першому читанні може бути прийнятий за основу з наступним урахуванням висловлених зауважень та пропозицій, зокрема, щодо надання належного фінансово-економічного обґрунтування законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо гарантій соціального захисту деяких категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції (реєстр. № 3206 від 01.10.2015), поданий народними депутатами України Недавою О.А. та Третьяковим О.Ю., має вплив на показники бюджетів (зменшуючи надходження та збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 01 січня 2017 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стажу реабілітованих та депортованих осіб (реєстр. № 2466а-1 (доопрац.) від 05.10.2015), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.-Б.Р.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується внести зміни до Законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», згідно з якими з 1 січня 2017 року до страхового стажу для призначення пенсії у потрійному розмірі зараховуватиметься:

реабілітованим особам – період їх тримання під вартою, відбування покарання в місцях позбавлення волі, перебування на примусовому лікуванні, заслання, спецпоселення;

депортованим особам – час знаходження на спецпоселенні, що визначається періодом з моменту депортації до моменту зняття режиму спецпоселень.

При цьому, згідно із пунктом 2 Прикінцевих положень проекту закону вказаним особам належить здійснити перерахунок призначених пенсій за матеріалами пенсійних справ з урахуванням положень цього Закону.

Слід відмітити, що відповідна норма щодо зарахування періоду спецпоселення депортованих осіб до їх страхового стажу для призначення трудової пенсії у потрійному розмірі передбачена у статті 6 Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою».

Реалізація положень законопроекту потребуватиме, починаючи з 1 січня 2017 року, додаткових видатків Державного бюджету України для покриття дефіциту Пенсійного фонду України, обсяг яких неможливо спрогнозувати через відсутність вихідних даних, а реалізація законопроекту, у разі його прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами, як це зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Однак, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України до законопроекту надані зауваження та пропозиції, зокрема зазначено про те, що законодавча пропозиція у запропонованій редакції не відповідає принципу загальнообов’язкового державного пенсійного страхування щодо рівності застрахованих осіб, а також призведе до зниження фінансових можливостей Пенсійного фонду України щодо підвищення пенсій іншим пенсіонерам.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стажу реабілітованих та депортованих осіб (реєстр. № 2466а-1 (доопрац.) від 05.10.2015), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.-Б.Р., має вплив на показники бюджету (збільшуючи, починаючи з 1 січня 2017 року, витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» (щодо повноважень омбудсмену з фінансів та інвестицій) (реєстр. № 3292 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Даним законопроектом пропонується встановлення механізму додаткового захисту прав інвесторів при реалізації ними на території України інвестиційних проектів шляхом створення посади омбудсмену з фінансів та інвестицій, передбачивши для нього відповідні повноваження в Законі України «Про інвестиційну діяльність». Крім того, пропонується уповноважити Кабінет Міністрів України затвердити положення стосовно такого омбудсмена.

Реалізація такої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових бюджетних коштів для забезпечення створення та функціонування відповідного державного органу.

Проте, автором такої законодавчої ініціативи не надано до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України відсутність фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань стосовно засад діяльності омбудсмену з фінансів та інвестицій не дозволяє оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» (щодо повноважень омбудсмену з фінансів та інвестицій) (реєстр. № 3292 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету на забезпечення створення та функціонування відповідного державного органу).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо усунення дискримінаційного ставлення до громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї) (реєстр. № 3281 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачається поширити на громадянам, які брали участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складання ядерних зарядів і здійснювали на них регламентні роботи, та дружин (чоловіків) померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у вказаних подіях та заходах, пільги і гарантії, передбачені цим Законом, зокрема:

безоплатне придбання ліків, позачергове зубопротезування, позачергове забезпечення жилою площею, пільгове користування житлово-комунальними послугами, позачергове безоплатне забезпечення автомобілем, забезпечення продуктами харчування за медичними нормами, безоплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту, одержання лікарняного листка на весь період лікування в санаторіях і спеціалізованих лікувальних закладах з урахуванням часу проїзду туди й назад, позачергове обов’язкове забезпечення дітей місцями у дошкільних закладах, зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету, безоплатний проїзд раз на рік повітряним, залізничним, водним транспортом, відведення місцевими радами земельних ділянок, вступ поза конкурсом до закладів освіти, позачергове встановлення телефону з оплатою 50 процентів вартості його встановлення тощо;

виплату компенсацій і допомог (допомоги по тимчасовій непрацездатності, одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, щорічної грошової допомоги для компенсації вартості путівок).

Згідно із Прикінцевими положеннями законопроекту Закон набирає чинності з 1 січня 2016 року.

Враховуючи вищевикладене, реалізація положень законопроекту матиме наслідком зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів /за рахунок надання пільг зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету/, а також потребуватиме додаткових видатків таких бюджетів /на забезпечення визначеної законопроектом категорії громадян відповідними пільгами і гарантіями/.

При цьому, згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, наведеним у матеріалах до законопроекту, реалізація положень законопроекту потребуватиме лише видатків державного бюджету у сумі майже 7 млн грн на рік та не потребує збільшення видатків у зв’язку із щорічним зменшенням кількості «чорнобильців».

В той же час, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме щорічно, в умовах 2015 року, додаткових видатків державного бюджету більш ніж 9 млн грн, які не будуть забезпечені фінансовими ресурсами, джерела покриття таких видатків розробником не визначені.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України зазначено, що проект закону може бути прийнятий у першому читанні за основу. При цьому, відмічено, що до законопроекту не надані пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо усунення дискримінаційного ставлення до громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї) (реєстр. № 3281 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю., має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження та збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців з числа учасників антитерористичної операції та членів їх сімей (реєстр. № 3252 від 07.10.2015), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Шухевичем Ю.-Б.Р. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пропонується надати право на призначення дострокової пенсії за віком (після досягнення чоловіками 55 років, жінками – 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок):

військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення, а також тим, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час безпосередньої участі в цій операції, або внаслідок захворювання, пов’язаного з безпосередньою участю в операції;

дружинам (чоловікам), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батькам вказаних категорій осіб.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Пенсійного фонду України і відповідно видатків Державного бюджету України для забезпечення виплати пенсій за віком, обсяг яких, згідно із пояснювальною запискою до проекту закону, становить близько 12 млн грн на рік.

При цьому, у експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що законодавча ініціатива, у разі її прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України зазначено, що проект закону може бути прийнятий у першому читанні за основу. При цьому, відмічено, що до законопроекту не надані пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців з числа учасників антитерористичної операції та членів їх сімей (реєстр. № 3252 від 07.10.2015), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Шухевичем Ю.-Б.Р. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (збільшує витрати державного бюджету, в тому числі для Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо пенсійного забезпечення та соціального захисту наукових працівників (реєстр. № 3250 від 07.10.2015), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю. та Колєсніковим Д.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» пропонується встановити, що з 1 січня 2016 року виплата різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та інших навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, для наукових працівників інших державних підприємств, у тому числі головних галузевих наукових установ і організацій здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету (за чинною редакцією за рахунок коштів державного бюджету зазначеним працівникам виплачується 50 відсотків різниці пенсії, а інша частина - за рахунок коштів вказаних установ).

Крім того, пропонується доручити Кабінету Міністрів України передбачати у проектах законів України про Державний бюджет України на 2016-2017 роки видатки на погашення простроченої заборгованості, що утворилася з перерахування відповідних коштів станом на 1 січня відповідного року перед Пенсійним фондом державних наукових установ і організацій та інших навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, інших державних підприємств, у тому числі головних галузевих наукових установ і організацій по відшкодуванню відповідних сум пенсій.

Реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових коштів з бюджету Пенсійного фонду України, що, як наслідок, вимагатиме збільшення видатків Державного бюджету України на покриття дефіциту Фонду.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, обсяг яких неможливо спрогнозувати через відсутність вихідних даних, а джерела покриття додаткових видатків відсутні.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України  на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо пенсійного забезпечення та соціального захисту наукових працівників (реєстр. № 3250 від 07.10.2015), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю. та Колєсніковим Д.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшить витрати державного бюджету, в тому числі для Пенсійного фонду України) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 01 січня 2018 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей (реєстр. № 3303 від 09.10.2015), поданий народними депутатами України Паламарчуком М.П., Королем В.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін та доповнень до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон) пропонується здійснювати перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, для поліцейських.

При цьому, встановлено, що у разі зміни на момент призначення або виплати пенсії розміру одного з видів грошового забезпечення, введення нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії пенсія призначається з урахуванням таких змін та нововведень, у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, а призначена пенсія підлягає негайному перерахунку.

Крім того, змінами до пункту 15 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» передбачається збереження пільг, компенсацій гарантій, які передбачені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їх сімей, іншими особами, а також право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених відповідно до Закону України «Про міліцію».

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

Водночас варто зазначити, що реалізація положень законопроекту може збільшити видатки державного бюджету на виплату пенсій, забезпечення пільг, компенсацій та гарантій колишнім працівникам органів внутрішніх справ та членам їх сімей.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Загалом, Міністерством фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що не підтримує прийняття законопроекту, зауваживши про відсутність фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків (у тому числі інформації щодо чисельності осіб, які матимуть право на пенсійне забезпечення та соціальний захист на умовах цього законопроекту) та джерел додаткових надходжень для забезпечення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей (реєстр. № 3303 від 09.10.2015), поданий народними депутатами України Паламарчуком М.П., Королем В.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у т.ч. для Пенсійного фонду України в частині дотації на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону про приватну ветеринарну практику (реєстр. № 2273а від 03.07.2015), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Кучером М.І., Юрчишиним П.В. та Лунченком В.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується визначити організаційні та правові засади діяльності приватної ветеринарної практики, а також врегулювати відносини приватних лікарів ветеринарної медицини із представниками державних органів виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Зокрема, статтею 18 законопроекту передбачено, що органи державної влади та місцевого самоврядування в межах своєї компетенції встановлюють пільги щодо плати за використання рухомого і нерухомого майна, здійснюють інші, не заборонені чинним законодавством заходи сприяння; а центральний орган виконавчої влади з питань ветеринарної медицини також, в межах своїх повноважень організовує належне матеріально-технічне та фінансове забезпечення приватних ветеринарів при виконанні ними обов’язкових протиепізоотичних заходів, а також відповідний рівень їх соціального захисту, сприяє підвищенню освітнього та професійного рівня приватних ветеринарів. Вимога щодо створення умов для якісного виконання обов’язків приватними ветеринарами покладена також на місцеві органи влади (стаття 6 законопроекту).

Слід зауважити, що статтею 2 законопроекту встановлюється заборона на здійснення державними установами діяльності з лікування хвороб тварин, окрім випадків наукового, дослідницького, навчального та експериментального спрямування. При цьому, відповідно до статті 18 законопроекту, члени Палати та об’єднання приватних ветеринарів можуть, за згодою та/або на договірних умовах, залучатися до виконання державних та/або регіональних програм, що стосуються питань забезпечення епізоотичного благополуччя територій, ветеринарного обслуговування населення, сприяння розвитку тваринництва, виконанню і дотриманню законодавства з питань поводження з тваринами, безпеки і якості продуктів харчування, експертиз, досліджень тощо.

При цьому, передбачено отримання приватним ветеринаром, що постійно здійснює обов’язкові протиепізоотичні заходи, виконання  державних та/або регіональних програм гарантованих державою пільг та рівень соціального захисту не нижчі, ніж у спеціалістів державної служби ветеринарної медицини.

Аналіз вищезазначених законодавчих ініціатив свідчить про необхідність передбачення у державному та місцевих бюджетах коштів для виконання заходів пов’язаних з діяльністю приватних ветеринарів, в свою чергу, обмеження видів діяльності державних ветеринарних установ матиме наслідком зменшення відповідних видатків місцевих бюджетів.

Також, законопроектом передбачається дисциплінарна відповідальність приватного ветеринара за його професійну діяльність у вигляді штрафу /рішенням дисциплінарного комітету в розмірі від 1 до 5 річних сум внесків відповідно до затверджених статутом Палати обсягів/ (стаття 16 законопроекту), а також заохочення приватного ветеринара /може бути представлений до державних та/або фахових нагород у порядку, визначеному чинним законодавством та статутом Палати/ (стаття 17 законопроекту). Проте за висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України такі штрафні санкції можуть застосовувати лише відповідні органи державної влади.

Законопроектом передбачається здійснення професійної діяльності після отримання свідоцтва про право на зайняття приватною ветеринарною практикою, яке видається регіональною кваліфікаційною палатою приватних лікарів ветеринарної медицини (стаття 1 законопроекту).

Водночас, статтею 100 Закону України «Про ветеринарну медицину» передбачено провадження ветеринарної практики юридичних та фізичних осіб на підставі ліцензії, а статтею 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» ветеринарна практика визначається видом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню. При цьому, за видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, якщо інший розмір плати не встановлений законом, що зараховується до державного та місцевих бюджетів, залежно від органу ліцензування, який її видав.

Відтак, встановлення нового порядку сертифікацій приватних ветеринарів та пільг щодо використання рухомого і нерухомого майна матиме наслідком зменшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів.

За експертним висновком Міністерства фінансів України проект закону потребує доопрацювання та узгодження із нормами чинного законодавства України, насамперед Законом України «Про ветеринарну медицину». Крім того зазначено, що реалізація положень законопроекту може вплинути на видаткову та дохідну частини державного і місцевих бюджетів, оскільки проектом Закону передбачена можливість зменшення видатків на утримання ветеринарних установ за рахунок коштів місцевих бюджетів, зменшення надходжень до державного бюджету та місцевих бюджетів за видачу ліцензій суб’єктам господарювання на ведення ветеринарної практики (у 2015 році це близько 20 тис. фахівців ветеринарної медицини), за встановлення пільг за використання рухомого і нерухомого майна ветеринарних установ.

Слід зазначити, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно відхилити.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про приватну ветеринарну практику (реєстр. № 2273а від 03.07.2015), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Кучером М.І., Юрчишиним П.В. та Лунченком В.В., має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження та витрати державного і місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України (щодо модернізації окремих положень, які регламентують гуманне ставлення до тварин)  (реєстр. № 3305 від 09.10.2015), поданий народними депутатами України Балицьким Є.В. та Ревегою О.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом вносяться зміни до законів України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та «Про волонтерську діяльність», якими уточнюються термінологічні визначення, особливості утримання домашніх тварин, визначаються засади волонтерської діяльності у сфері поводження з безпритульними тваринами тощо.

Одночасно, законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» статтею 9-1, яка передбачає обов’язковість реєстрації та ідентифікації домашніх тварин.

Реалізація вищевказаних змін може потребувати додаткових витрат місцевих бюджетів на здійснення заходів, пов’язаних з реєстрацією та ідентифікацією домашніх тварин. Разом з тим, такі зміни можуть призвести до додаткових надходжень місцевих бюджетів у зв’язку із платністю вищевказаних послуг.

Разом з тим, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та може збільшувати витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України (щодо модернізації окремих положень, які регламентують гуманне ставлення до тварин) (реєстр. № 3305 від 09.10.2015), поданий народними депутатами України Балицьким Є.В. та Ревегою О.В., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків місцевих бюджетів та збільшуватиме надходження місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестиційної діяльності та створення нових робочих місць на території гірських населених пунктів (реєстр. № 3280 від 09.10.2014), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б. та Сусловою І.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується для суб’єктів господарської діяльності, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки на території гірських населених пунктів, надати податкові пільги в оподаткуванні, а саме:

можливість впродовж перших двох років з дня реєстрації видавати вексель з податку на додану вартість під час ввезення в Україну устаткування (обладнання) і комплектуючих виробів до нього;

звільнення протягом перших п’яти років з дня реєстрації суб’єкта господарювання як суб’єкта інвестиційної діяльності від оподаткування податком на додану вартість при здійсненні операцій з постачання товарів власного виробництва та послуг і вивезення власної продукції за межі України, а також від сплати податку на прибуток підприємств.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники державного бюджету внаслідок звільнення окремих суб’єктів господарювання від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, та відмічає, що вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які реалізуватимуть інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, обсягів реалізованої ними продукції та ввезення на митну територію України устаткування (обладнання) і комплектуючих та результатів фінансово-господарської діяльності таких суб’єктів.

Відповідно до підпункту 1-1 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим. Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо податку на прибуток підприємств, призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання інвестиційної діяльності та створення нових робочих місць на території гірських населених пунктів (реєстр. № 3280 від 09.10.2014), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б. та Сусловою І.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на додану вартість і податку на прибуток підприємств та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території проведення економічного експерименту «Прикарпаття» (реєстр. № 3278 від 09.10.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б. та Сусловою І.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 35 Податкового кодексу України новим пунктом 35.5, який передбачає, що на період дії економічного експерименту «Прикарпаття» суб’єкти експерименту при реалізації інвестиційних проектів звільняються від оподаткування прибутку підприємств, одержаного від реалізації таких проектів, і сплачують податок на прибуток підприємств за ставкою 50 % діючої, зменшують валовий дохід на суму інвестицій у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів та звільняються від сплати земельного податку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме значний негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які реалізовуватимуть інвестиційні проекти на території Івано-Франківської області, результатів їх фінансово-господарської діяльності, розмірів земельних ділянок, які використовуватимуться суб‘єктами експерименту у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Варто також відмітити, що даний законопроект системно пов’язаний з іншими законопроектами цих же розробників «Про проведення економічного експерименту «Прикарпаття» на території Івано-Франківської області) (реєстр. № 3277 від 09.10.2015) та «Про внесення зміни до Митного кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території проведення економічного експерименту «Прикарпаття» (реєстр. № 3279 від 09.10.2015), а відтак розглядати такі законопроекти доцільно взаємоузгоджено.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території проведення економічного експерименту «Прикарпаття» (реєстр. № 3278 від 09.10.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б. та Сусловою І.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення охорони природних об’єктів від пожеж) (реєстр. № 3304 від 09.10.2015), поданий народними депутатами України Балицьким Є.В. та Ревегою О.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про тваринний світ України», «Про рослинний світ», «Про природно-заповідний фонд України», якими конкретизовано перелік природних об’єктів, що страждають від пожеж /замість формулювання «суха рослинність»/; встановлено заборону суцільних рубок і розведення вогнищ в заказниках, пам'ятках природи та інших об’єктах природно-заповідного фонду тощо.

Одночасно, стаття 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення доповнюється положенням щодо встановлення адміністративної відповідальності за повторно вчинені порушення з випалювання рослинності або її залишків в розмірі від 20 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 340 до 1700 гривень/.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Разом з тим, вносяться зміни до вищевказаного Кодексу в частині надання права складати протоколи про адміністративні правопорушення природоохоронного законодавства за самовільне випалювання рослинності або її залишків, зокрема органами внутрішніх справ (стаття 222), центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про пожежну і техногенну безпеку (стаття 223), органами залізничного транспорту (стаття 224), центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства (стаття 242), центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (стаття 244), державними інспекторами сільського господарства (стаття 255).

За експертним висновком Міністерства фінансів України до цього законопроекту реалізація таких змін щодо покладення на деякі центральні органи виконавчої влади додаткових повноважень зі складання протоколів про адміністративні правопорушення природоохоронного законодавства може потребувати додаткових видатків державного бюджету.

При цьому зазначається, що згідно зі статтею 202 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» складання протоколів та розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері навколишнього природного середовища відноситься до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України прийняття поданого законопроекту може вимагати додаткових бюджетних асигнувань, матиме вплив на дохідну частину бюджетів та потребує доопрацювання.

Разом з тим, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та може збільшувати витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення охорони природних об’єктів від пожеж) (реєстр. № 3304 від 09.10.2015), поданий народними депутатами України Балицьким Є.В. та Ревегою О.В., має вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету та опосередковано збільшувати надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування окремих доходів валютних позичальників) (реєстр. № 3316 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб та звільнити від оподаткування військовим збором суму, прощену (анульовану) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у розмірі позитивної різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату прощення (анулювання), та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України на дату надання такого фінансового кредиту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та державного бюджету від військового збору, розрахунок яких здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю необхідних для розрахунку даних.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей оподаткування окремих доходів валютних позичальників) (реєстр. № 3316 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України внесення змін до Податкового кодексу України (щодо визначення форм державної підтримки розвитку індустрії програмної продукції) (реєстр. № 3296 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

продовжити до 31 грудня 2023 року (замість 1 січня 2023 року) дію звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції;

визначити тимчасово, з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2023 року включно, для суб’єктів індустрії програмної продукції, які застосовують особливості оподаткування, ставку податку на прибуток підприємств у розмірі 5 відсотків;

встановити особливості оподаткування суб’єктів індустрії програмної продукції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів державного бюджету. При цьому, вартісна величина впливу від податку на прибуток підприємств залежатиме від обсягу прибутків суб’єктів господарювання, на яких буде поширено дію законопроекту /лише у 2014 році втрати бюджету через застосування суб’єктами програмної індустрії пільгової ставки з податку на прибуток підприємств (5 %) склали понад 50 млн грн/. Крім того, Мінфін зауважує, що запропоновані положення законопроекту зумовлять недонадходження податку на додану вартість до державного бюджету у сумі близько 200 млн грн в розрахунку на рік.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з першого числа місяця, наступного з місяцем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Слід зазначити, що відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо визначення форм державної підтримки розвитку індустрії програмної продукції) (реєстр. № 3296 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо технічних умов приєднання до інженерних мереж на земельних ділянках під забудову, що виставляються для продажу на аукціонах (реєстр. № 3209 від 02.10.2015), поданий народним депутатом України Зубиком В.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом передбачається внести зміни до Земельного кодексу України (далі – Кодекс) та законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про електроенергетику» щодо забезпечення організатором земельних торгів отримання технічних умов водо-, енерго-, теплопостачання, водовідведення та газопостачання потенційного об’єкта будівництва, під час підготовки земельних ділянок державної чи комунальної власності під забудову до продажу на земельних торгах.

Одночасно, стаття 136 Кодексу  доповнюється положенням, згідно з яким фінансування послуг щодо розроблення технічних умов здійснюється за рахунок організатора земельних торгів, вартість таких послуг включається до ціни земельної ділянки під забудову із наступним відшкодуванням таких витрат переможцем. Слід зазначити, що за такого порядку, у разі, якщо переможця  не було визначено або торги визнано такими, що не відбулись чи їх результати були анульовані, витрати з проведення земельних торгів будуть невідшкодовані.

Враховуючи, що частиною третьою статті 135 Кодексу визначено, що організатором земельних торгів у разі реалізації права державної чи комунальної власності на земельні ділянки є орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, реалізація запропонованих змін потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на підготовку до продажу на торгах земельних ділянок державної чи комунальної власності під забудову, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Разом з тим, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та може збільшувати витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо технічних умов приєднання до інженерних мереж на земельних ділянках під забудову, що виставляються для продажу на аукціонах (реєстр. № 3209 від 02.10.2015), поданий народним депутатом України Зубиком В.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів на підготовку до продажу на торгах земельних ділянок державної чи комунальної власності під забудову).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонних питань (реєстр. № 2191 (доопрац.) від 28.09.2015), поданий народним депутатом України Мамчуром Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом передбачено внести зміни та доповнення до законів України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про місцеві державні адміністрації» щодо уточнення поняття «особливий період» (з урахуванням особливостей його запровадження в умовах відсутності воєнного стану в країні або окремих її місцевостях), та вимог щодо забезпечення збору та призову військовозобов’язаних на військову службу в разі оголошення загальної мобілізації, розширення повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі оборонної роботи, встановлення кримінальної відповідальності за перешкоджання виконання військово-транспортного обов’язку під час мобілізації та проведенню заходів мобілізації в особливий період, інше.

Також, слід зазначити, що змінами до Закону України «Про оборону України» запропоновано фінансове забезпечення потреб національної оборони держави здійснювати за рахунок коштів Державного бюджету України в обсягах, розміри яких визначаються у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, але не менше трьох відсотків від запланованого обсягу ВВП.

Така вимога вже передбачена положеннями Угоди про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська України» Верховної Ради України VIII скликання.

Щодо цієї законодавчої пропозиції слід зауважити, що відповідно до статті 95 Конституції України виключно законом про державний бюджет визначаються видатки на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, держава прагне до збалансованості бюджету. Згідно із статтею 7 Бюджетного кодексу України до основних принципів бюджетної системи віднесено принцип збалансованості, який полягає у відповідності повноважень на здійснення витрат бюджету обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період. В свою чергу, положеннями статей 2, 23 і 30 Бюджетного кодексу України передбачено здійснення будь-яких видатків державного бюджету відповідно до визначених законом про державний бюджет бюджетних призначень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що Державним бюджетом України на 2015 рік (зі змінами) на потреби оборони (для Міноборони, Головного управління розвідки Міноборони, Національної гвардії, Державної спеціальної служби транспорту) передбачено спрямувати з урахуванням державних гарантій 59,6 млрд грн, що складає 3,2 відсотка ВВП. Крім того запропоновано визначати обсяг видатків на оборону у законі про державний бюджет на відповідний рік з урахуванням обґрунтованих потреб, наявних фінансових ресурсів та положень Коаліційної угоди і відповідно підпункт 2 пункту 1 розділу I законопроекту викласти у такій редакції: «Фінансування потреб національної оборони держави здійснюється за рахунок і в межах коштів, визначених у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.».

Отже, законодавча пропозиція щодо визначення видатків на потреби національної оборони у розмірі не менше 3 % від ВВП не потребує виділення додаткових бюджетних коштів у Державному бюджеті України на 2015 рік, проте може зумовити додаткове навантаження на видаткову частину державного бюджету у наступних бюджетних періодах та має ризики щодо реалістичності формування показників державного бюджету, а саме без врахування фінансових можливостей бюджету, чим порушуватиме визначений статтею 95 Конституції України та статтею 7 Бюджетного кодексу України принцип збалансованості бюджету.

Крім того, законопроектом з метою посилення відповідальності за перешкоджання виконання військово-транспортного обов’язку під час мобілізації та проведенню заходів мобілізації в особливий період, пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новими статтями 336-2, 336-3 та встановити кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від двох до п’яти років, а дії щодо перешкоджання проведенню заходів мобілізації в особливий період, якщо вони спричинили тяжкі наслідки для інтересів держави, або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, каратимуться позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років.

У зв’язку з посиленням відповідальності за зазначені порушення, у разі їх виявлення, прийняття законопроекту призведе до збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів, про що також зазначило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту. Водночас, з метою гуманізації кримінального законодавства Міністерством фінансів України запропоновано покарання за визначеними законопроектом злочинами замінити штрафними санкціями, що дасть змогу збільшити надходження до державного бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонних питань (реєстр. № 2191 (доопрац.) від 28.09.2015), поданий народним депутатом України Мамчуром Ю.В.:

1) має вплив на показники бюджету (може зумовити додаткове навантаження на видаткову частину державного бюджету у наступних бюджетних періодах та має ризики щодо реалістичності формування показників державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2) рекомендувати Комітету з питань національної безпеки і оборони при доопрацюванні законопроекту узгодити норми законопроекту із вимогами бюджетного законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про створення спеціальної економічної зони «Курортополіс Трускавець» (реєстр. № 3284 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

         Законопроектом пропонується створити спеціальну економічну зону «Курортополіс Трускавець» (далі – СЕЗ «Курортополіс Трускавець») у адміністративно-територіальних межах міста Трускавець Львівської області на 20 років, визначити принципи господарської та інвестиційної діяльності на її території, зокрема, передбачається надання податкових та митних пільг для суб‘єктів СЕЗ «Курортополіс Трускавець» при реалізації ними інвестиційних проектів кошторисною вартістю не менше 500 тис. дол. США, а саме:

звільнення від сплати ввізного мита та податку на додану вартість на лікарські засоби (за встановленим Кабінетом Міністрів України переліком), устаткування, обладнання, комплектуючі вироби, програмне забезпечення об‘єктів інтелектуальної власності (крім підакцизних товарів), що ввозяться на митну територію України для реалізації інвестиційного проекту;

звільнення на 3 роки від оподаткування прибутку підприємств, одержаного від реалізації інвестиційного проекту (з четвертого по шостий рік прибуток таких підприємств пропонується оподатковувати у розмірі 50 % діючої ставки);

невключення до валового доходу підприємства суми інвестицій у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів;

звільнення від плати за землю земельних ділянок, визначених інвестиційним проектом;

запровадити режим спеціальної митної зони.

         Крім того, законопроектом також пропонується справляння курортного збору з осіб, які прибули за путівками та курсівками в санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, інші санаторно-курортні установи, в розмірах, встановлених законодавчими актами України. У цьому зв‘язку належить зауважити, що Податковим кодексом України передбачається справляння у складі місцевих податків і зборів туристичного збору, кошти від якого зараховуються до місцевих бюджетів.

Слід зазначити, що запропоновані у законопроекті податкові пільги можуть бути надані лише шляхом внесення змін до Податкового кодексу України (пункт 2.1 статті 2 Кодексу) та Митного кодексу України (пункт 9 розділу XXI цього Кодексу).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від кількості суб‘єктів господарювання, які реалізовуватимуть інвестиційні проекти у СЕЗ «Курортополіс Трускавець», обсягів імпортованих ними товарів для реалізації таких проектів, результатів їх фінансово-господарської діяльності, розмірів земельних ділянок, визначених інвестиційним проектом.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід зауважити, що частиною другою статті 6 законопроекту передбачається, що за реєстрацію суб’єктів СЕЗ «Курортополіс Трускавець» справляється плата, розмір якої встановлюється Трускавецькою міською радою. При цьому передбачається, що кошти, одержані за таку реєстрацію, спрямовуються органом господарського розвитку і управління СЕЗ «Курортополіс Трускавець» на розвиток інфраструктури СЕЗ «Курортополіс Трускавець» у порядку, визначеному Трускавецькою міською радою за погодженням з Міністерством фінансів України.

Положення щодо цільового спрямування відповідної плати є виключно предметом регулювання бюджетного законодавства, а відтак таке положення законопроекту суперечить нормам Бюджетного кодексу України, зокрема: статті 1 (Бюджетним кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства), пункту 4 статті 7 (принципу повноти бюджетної системи України – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), частині п’ятій статті 13 (розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про створення спеціальної економічної зони «Курортополіс Трускавець» (реєстр. № 3284 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, ввізного мита, плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів у разі узгодження  відповідної законодавчої ініціативи з нормами Податкового та Митного кодексів України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету з питань промислової політики та підприємництва при доопрацюванні законопроекту абзац другий частини другої статті 6 законопроекту (щодо цільового спрямування плати за реєстрацію суб’єктів СЕЗ «Курортополіс Трускавець») виключити, як такий, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 1, 7 і 13).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про створення спеціальної економічної зони «Рені» (реєстр. № 3285 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується створити спеціальну економічну зону «Рені» (далі – СЕЗ «Рені») на території Ренійського морського торговельного порту на 20 років, визначити принципи господарської та інвестиційної діяльності на її території, зокрема, передбачається надання податкових та митних пільг для суб’єктів СЕЗ «Рені» при реалізації ними інвестиційних проектів кошторисною вартістю не менше 500 тис. дол. США. Зокрема, спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає:

звільнення на 5 років від сплати ввізного мита та податку на додану вартість сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих виробів (крім підакцизних товарів), що ввозяться на митну територію України для реалізації інвестиційного проекту;

звільнення на 3 роки від оподаткування прибутку підприємств, одержаного від реалізації інвестиційного проекту (з четвертого по шостий рік прибуток таких підприємств пропонується оподатковувати у розмірі 50 % діючої ставки);

невключення до валового доходу підприємства суми інвестицій у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів;

звільнення від плати за землю земельних ділянок, визначених інвестиційним проектом;

запровадити режим спеціальної митної зони.

Насамперед належить зауважити, що запропоновані у законопроекті податкові пільги можуть бути надані лише шляхом внесення змін до Податкового кодексу України (пункт 2.1 статті 2 Кодексу) та Митного кодексу України (пункт 9 розділу XXI цього Кодексу).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які реалізовуватимуть інвестиційні проекти у СЕЗ «Рені», обсягів імпортованих ними товарів для реалізації таких проектів, результатів їх фінансово-господарської діяльності, розмірів земельних ділянок, визначених інвестиційним проектом.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід зауважити, що частиною другою статті 6 законопроекту передбачається, що за реєстрацію суб’єктів СЕЗ «Рені» справляється плата, розмір якої встановлюється Одеською обласною державною адміністрацією. При цьому передбачається, що кошти, одержані за таку реєстрацію, спрямовуються органом господарського розвитку і управління СЕЗ «Рені» на розвиток інфраструктури СЕЗ «Рені» у порядку, визначеному Одеською обласною державною адміністрацією за погодженням з Міністерством фінансів України.

Положення щодо цільового спрямування відповідної плати є виключно предметом регулювання бюджетного законодавства, а відтак таке положення законопроекту суперечить нормам Бюджетного кодексу України, зокрема: статті 1 (Бюджетним кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства), пункту 4 статті 7 (принципу повноти бюджетної системи України – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), частині п’ятій статті 13 (розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про створення спеціальної економічної зони «Рені» (реєстр. № 3285 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В. матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, ввізного мита, плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів у разі узгодження відповідної законодавчої ініціативи з нормами Податкового та Митного кодексів України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету з питань промислової політики та підприємництва при доопрацюванні законопроекту виключити абзац другий частини другої статті 6 законопроекту (щодо цільового спрямування плати за реєстрацію суб‘єктів СЕЗ «Рені»), як такий що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 1, 7 і 13).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про створення спеціальної економічної зони «Порто-франко» (реєстр. № 3283 від 09.10.2014), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується створити спеціальну економічну зону «Порто-франко» (далі – СЕЗ «Порто-франко»), визначити принципи господарської та інвестиційної діяльності на її території, зокрема, передбачається надання податкових та митних пільг для суб’єктів СЕЗ «Порто-франко» при реалізації ними інвестиційних проектів кошторисною вартістю не менше 500 тисяч доларів США – 3 млн доларів США залежно від галузі виробництва, а саме:

звільнити (не більше ніж на 5 років) від сплати ввізного мита та податку на додану вартість сировину, матеріали, устаткування, обладнання та комплектуючі до них вироби (крім підакцизних товарів), що ввозяться на митну територію України для реалізації інвестиційного проекту;

встановити нульову ставку податку на додану вартість на операції міжзаводської кооперації з реалізації продукції, товарів (робіт, послуг) в межах СЕЗ «Порто-франко»;

звільнити на три роки від оподаткування прибутку підприємств суб’єктів СЕЗ «Порто-франко», одержаного від реалізації інвестиційного проекту (з четвертого по шостий рік прибуток оподатковуватиметься у розмірі 50 % діючої ставки);

звільнити від оподаткування протягом десяти років починаючи з четвертого року реалізації інвестиційного проекту частину прибутку підприємств суднобудівної промисловості – суб’єктів СЕЗ «Порто-франко», спрямовану на розвиток виробництва в рамках реалізації інвестиційного проекту;

не включати до валового доходу підприємства суми інвестицій у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів;

звільнити від плати за землю земельні ділянки, визначені інвестиційним проектом;

запровадити режим спеціальної митної зони.

Належить зауважити, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються виключно Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися іншими законами України (пункт 7.3 статті 7 Кодексу), а зміни до Митного кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Митного кодексу України (пункт 9 розділу XXI цього Кодексу).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники державного та місцевих доходів та відмічає, що вартісна величина впливу на дохідну частину бюджету залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які реалізуватимуть інвестиційні проекти на території СЕЗ, обсягів імпортованих ними товарів для реалізації таких проектів, результатів їх фінансово-господарської діяльності, розмірів земельних ділянок суб’єктів СЕЗ.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків у разі його унормування у Податковому кодексі України, призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Належить зауважити, що частиною другою статті 6 законопроекту передбачається, що за реєстрацію суб’єктів СЕЗ «Порто-франко» справляється плата, розмір якої встановлюється Одеською обласною державною адміністрацією. При цьому передбачається, що кошти, одержані за таку реєстрацію, спрямовуються органом господарського розвитку і управління СЕЗ «Порто-франко» на розвиток інфраструктури СЕЗ «Порто-франко» у порядку, визначеному Одеською обласною державною адміністрацією за погодженням з Міністерством фінансів України.

Положення щодо цільового спрямування відповідної плати є виключно предметом регулювання бюджетного законодавства, а відтак  таке положення законопроекту суперечить нормам Бюджетного кодексу України, зокрема: статті 1 (Бюджетним кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства), пункту 4 статті 7 (принципу повноти бюджетної системи України – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування) та частині п’ятій статті 13 (розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про створення спеціальної економічної зони «Порто-франко» (реєстр. № 3283 від 09.10.2014), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, ввізного мита, плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів у разі унормування відповідних податкових пільг у Податковому кодексі України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету з питань промислової політики та підприємництва при доопрацюванні законопроекту виключити абзац другий частини другої статті 6 законопроекту (щодо цільового спрямування плати за реєстрацію суб‘єктів СЕЗ «Порто-франко»), як такий, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 1, 7 і 13).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про створення спеціальної економічної зони «Закарпаття» (реєстр. № 3276 від 09.10.2014), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується створити спеціальну економічну зону «Закарпаття» (далі – СЕЗ «Закарпаття»), визначити принципи господарської та інвестиційної діяльності на її території, зокрема, передбачається надання податкових та митних пільг для суб’єктів СЕЗ «Закарпаття» при реалізації ними інвестиційних проектів кошторисною вартістю не менше 500 тисяч доларів США – 1 млн доларів США залежно від галузі виробництва, а саме:

звільнити (не більше ніж на 5 років) від сплати ввізного мита та податку на додану вартість сировину, матеріали, устаткування, обладнання та комплектуючі до них вироби (крім підакцизних товарів), що ввозяться на митну територію України для реалізації інвестиційного проекту;

встановити нульову ставку податку на додану вартість на операції  міжзаводської кооперації з реалізації продукції, товарів (робіт, послуг) в межах СЕЗ «Закарпаття»;

звільнити на 3 роки від оподаткування прибутку підприємств суб’єктів СЕЗ «Закарпаття», одержаного від реалізації інвестиційного проекту (з четвертого по шостий рік прибуток оподатковуватиметься у розмірі 50 % діючої ставки);

звільнити від оподаткування протягом десяти років починаючи з четвертого року реалізації інвестиційного проекту частину прибутку підприємств суднобудівної промисловості – суб’єктів СЕЗ «Закарпаття», спрямовану на розвиток виробництва в рамках реалізації інвестиційного проекту;

 не включати до валового доходу підприємства суми інвестицій у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів;

звільнити від плати за землю земельні ділянки, визначені інвестиційним проектом;

запровадити режим спеціальної митної зони.

Належить зауважити, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються виключно Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися іншими законами України (пункт 7.3 статті 7 Кодексу), а зміни до Митного кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Митного кодексу України (пункт 9 розділу XXI цього Кодексу).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники державного та місцевих доходів та відмічає, що вартісна величина впливу на дохідну частину бюджету залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які реалізуватимуть інвестиційні проекти на території СЕЗ «Закарпаття», обсягів імпортованих ними товарів для реалізації таких проектів, результатів їх фінансово-господарської діяльності, розмірів земельних ділянок, визначених інвестиційним проектом.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків у разі його унормування у Податковому кодексі України, призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Належить зауважити, що частиною другою статті 6 законопроекту передбачається, що за реєстрацію суб‘єктів СЕЗ «Закарпаття» справляється плата, розмір якої встановлюється Закарпатською обласною державною адміністрацією. При цьому передбачається, що кошти, одержані за таку реєстрацію, спрямовуються органом господарського розвитку і управління СЕЗ «Закарпаття» на розвиток інфраструктури СЕЗ «Закарпаття» у порядку, визначеному Закарпатською обласною державною адміністрацією за погодженням з Міністерством фінансів України.

Положення щодо цільового спрямування відповідної плати є виключно предметом регулювання бюджетного законодавства, а відтак  таке положення законопроекту суперечить нормам Бюджетного кодексу України, зокрема: статті 1 (Бюджетним кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства), пункту 4 статті 7 (принципу повноти бюджетної системи України – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування) та частині п’ятій статті 13 (розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про створення спеціальної економічної зони «Закарпаття» (реєстр. № 3276 від 09.10.2014), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, ввізного мита, плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів у разі унормування відповідних податкових пільг у Податковому кодексі України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету з питань промислової політики та підприємництва при доопрацюванні законопроекту виключити абзац другий частини другої статті 6 законопроекту (щодо цільового спрямування плати за реєстрацію суб’єктів СЕЗ «Закарпаття»), як такий, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 1, 7 і 13).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб» щодо відшкодування податку на доходи фізичних осіб (реєстр. № 3270 від 08.10.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити «Прикінцеві положення» Закону України від 17.07.2015 № 653-VIII «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб» положенням про відшкодування з резервного фонду Державного бюджету України на 2015 рік податку на доходи фізичних осіб, сплаченого у період з 1 січня 2015 року до 31 серпня 2015 року, з пенсій призначених учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таке положення не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України. Зокрема, частинами першою і другою статті 24 цього Кодексу встановлено, що резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету. При цьому, рішення про виділення коштів з резервного фонду приймаються відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування.

Крім того, згідно з частинами першою і другою статті 23 цього Кодексу будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту збільшить видаткову частину державного бюджету 2015 року у сумі понад 190 млн грн, зауважуючи при цьому про відсутність підстав для зазначеного відшкодування податку, оскільки не скасовані податкові норми про оподаткування відповідних пенсій з 1 січня до 31 серпня 2015 року.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб» щодо відшкодування податку на доходи фізичних осіб (реєстр. № 3270 від 08.10.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Положення законопроекту не відповідають вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 23 і 24).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (реєстр. № 3261 від 08.10.2015), поданий народним депутатом України Папієвим М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», згідно з якими:

кошти Фонду соціального страхування України (далі – Фонд) зараховуватимуться на єдиний централізований рахунок Фонду, відкритий в державній банківській установі, порядок відбору якої визначатиметься Кабінетом Міністрів України /за чинною редакцією – до коштів Фонду застосовується казначейська форма обслуговування/;

бюджет Фонду затверджуватиметься правлінням Фонду /за чинною редакцією – бюджет Фонду затверджує Уряд/;

визначаються умови щодо припинення Фонду;

уточнюються положення щодо: проведення засідань правління Фонду та участі у них членів правління Фонду (зокрема, передбачено відшкодування членам правління Фонду витрат на проїзд, проживання, втрачений у зв’язку із виконанням обов’язків заробіток за місцем роботи та сплату внесків на соціальне страхування у разі участі у засіданнях Фонду або виконання інших завдань правління Фонду), повноважень правління Фонду, призначення і звільнення директора виконавчої дирекції, прав та зобов’язань Фонду, забезпечення процесу реформування фондів соціального страхування;

проводитиметься один раз на три роки аудит фінансової звітності Фонду за рішенням правління Фонду, а Рахункова палата та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюватимуть контроль за фінансово-господарською діяльністю Фонду в частині використання Фондом коштів державного бюджету;

запроваджується монетизація соціальних послуг щодо забезпечення застрахованих осіб транспортом, інших витрат за висновком МСЕК;

передбачено надання страховим експертом з охорони праці висновку щодо віднесення чи не віднесення нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання до страхового випадку;

розширюються завдання і обов’язки Фонду щодо здійснення соціальної реабілітації потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання засобами фізичної культури і спорту, організації залучення їх до участі у активному громадському житті, утворення та ведення електронного реєстру листків непрацездатності.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат Фонду у зв’язку із наданням потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання послуг із соціальної реабілітації із залученням засобів фізичної культури та спорту, необхідністю створення та ведення електронного реєстру листків непрацездатності, відшкодування інших витрат застрахованим особам, передбачених у законопроекті.

Водночас, законодавча пропозиція щодо зарахування коштів Фонду на єдиний централізований рахунок Фонду, відкритий в державній банківській установі, не узгоджується з вимогами Бюджетного кодексу України. Так, згідно із підпунктом 2 пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України установлено, що кошти фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування обслуговуються органами Казначейства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також, не узгоджується з вимогами Бюджетного кодексу України норма проекту закону щодо затвердження бюджету Фонду правлінням Фонду, зокрема, відповідно до підпункту 11 пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, що набирає чинності з 1 січня 2016 року, бюджети фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування за поданням Кабінету Міністрів України затверджуються Верховною Радою України під час прийняття проекту закону про Державний бюджет України у другому читанні за рішенням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Крім того, слід відмітити, що 3 листопада 2015 року Верховною Радою України прийнято Закон України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо забезпечення діяльності фондів соціального страхування у період реорганізації (законопроект за реєстр. № 2775 від 05.05.2015), яким врегульовано процедуру реорганізації фондів соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань шляхом їх злиття та створення нового Фонду соціального страхування України.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що законопроект не підтримується, зазначається про відсутність впливу на показники державного і місцевих бюджетів, проте зауважено про неузгодженість положень проекту закону з вимогами Бюджетного кодексу України.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (реєстр. № 3261 від 08.10.2015), поданий народним депутатом України Папієвим М.М.:

- має вплив на показники Фонду соціального страхування України (збільшуючи видатки Фонду).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства;

- рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення при опрацюванні законопроекту взяти до уваги необхідність узгодження його положень з вимогами Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про проведення економічного експерименту «Прикарпаття» на території Івано-Франківської області» (реєстр. № 3277 від 09.10.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б. та Сусловою І.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом передбачається проведення з 2016 року протягом п‘ятирічного терміну економічного експерименту «Прикарпаття» у межах Івано-Франківської області, запровадити на цій території митний режим вільної митної зони (із звільненням від оподаткування митними платежами господарських операцій). Крім того, у законопроекті визначаються операції, щодо яких не справляються ввізне та вивізне мито, акцизний податок, а податок на додану вартість пропонується справляти за нульовою ставкою. Також передбачено, що суб‘єкти господарювання, які беруть участь в експерименті, звільняються протягом трьох років від оподаткування прибутку підприємств (з четвертого по шостий рік прибуток оподатковуватиметься за ставкою 50 % діючої), зменшують валовий дохід на суму інвестицій у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів та звільняються від сплати земельного податку.

Насамперед належить зауважити, що запропоновані у законопроекті податкові пільги можуть бути надані лише шляхом внесення змін до Податкового кодексу України (пункт 2.1 статті 2 Кодексу) та Митного кодексу України (пункт 9 розділу XXI цього Кодексу).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які реалізовуватимуть інвестиційні проекти на території Івано-Франківської області, результатів їх фінансово-господарської діяльності, розмірів земельних ділянок, які використовуватимуться суб‘єктами експерименту у власній господарській діяльності, а також обсягу імпортно/експортних операцій, що здійснюватимуться на території області /за даними Держстату за 8 місяців 2015 року імпорт на територію Івано-Франківської області склав 183,9 млн дол. США, експорт – 228,5 млн дол. США/.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Варто також відмітити, що згідно із статтями 3 і 5 законопроекту передбачається утворення Івано-Франківською обласною радою за участю окремих суб‘єктів підприємницької діяльності, які діють на території проведення Економічного експерименту «Прикарпаття», органу господарського розвитку Економічним експериментом «Прикарпаття», який є юридичною особою, з визначеними відповідними функціями та повноваженнями. Отже, реалізація таких положень може потребувати додаткових витрат бюджету на утворення і функціонування такого органу.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід зауважити, що частиною третьою статті 6 законопроекту передбачається, що за реєстрацію суб‘єктів, які беруть участь у Економічному експерименті «Прикарпаття» справляється плата, розмір якої встановлюється Івано-Франківською обласною радою. При цьому пропонується, що кошти, одержані за таку реєстрацію, спрямовувати органом господарського розвитку  і управління Економічним експериментом «Прикарпаття» на розвиток інфраструктури Економічного експерименту «Прикарпаття» у порядку, визначеному виконавчим комітетом Івано-Франківської обласної ради за погодженням з Міністерством фінансів України.

Положення щодо цільового спрямування відповідної плати є виключно предметом регулювання бюджетного законодавства, а відтак таке положення законопроекту суперечить нормам Бюджетного кодексу України, зокрема: статті 1 (Бюджетним кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства), пункту 4 статті 7 (принципу повноти бюджетної системи України – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), частині п’ятій статті 13 (розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України).

Варто також відмітити, що даний законопроект системно пов’язаний з іншими законопроектами цих же розробників «Про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території проведення економічного експерименту «Прикарпаття») (реєстр. № 3278 від 09.10.2015) та «Про внесення зміни до Митного кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території проведення економічного експерименту «Прикарпаття» (реєстр. № 3279 від 09.10.2015), а відтак розглядати такі законопроекти доцільно взаємоузгоджено.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про проведення економічного експерименту «Прикарпаття» на території Івано-Франківської області» (реєстр. № 3277 від 09.10.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б. та Сусловою І.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, ввізного мита, акцизного податку, плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів у разі узгодження відповідної законодавчої ініціативи з нормами Податкового та Митного кодексів України, а також може потребувати додаткових витрат бюджету на функціонування органу господарського розвитку і управління Економічним експериментом «Прикарпаття»).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань промислової політики та підприємництва при доопрацюванні законопроекту виключити абзац другий  частини третьої статті 6 законопроекту (щодо цільового спрямування плати за реєстрацію суб’єктів, які беруть участь у Економічному експерименті «Прикарпаття»), як такий, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 1, 7 і 13).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Шостки Сумської області» (реєстр. № 3286 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується запровадити спеціальний режим інвестиційної діяльності в пріоритетних видах економічної діяльності на території міста Шостки Сумської області на 20 років, визначити принципи господарської та інвестиційної діяльності на території міста, зокрема, передбачається надання податкових та митних пільг для суб’єктів господарювання при реалізації ними інвестиційних проектів кошторисною вартістю не менше 0,2-1 млн дол. США залежно від виду господарської діяльності. Зокрема, спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає:

звільнення на 5 років від сплати ввізного мита та податку на додану вартість сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих виробів (крім підакцизних товарів), що ввозяться на митну територію України для реалізації інвестиційного проекту;

звільнення на 3 роки від оподаткування прибутку підприємств (в частині, одержаній від освоєння інвестицій) новоствореного, перепрофільованого, реструктуризованого, реконструйованого підприємства (прибуток таких підприємств, одержаний від реалізації інвестиційного проекту з четвертого по шостий рік пропонується оподатковувати у розмірі 50 % діючої ставки);

невключення до валового доходу підприємства суми інвестицій у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів;

звільнення від плати за землю на період освоєння земельних ділянок, визначених інвестиційним проектом, але не більше ніж на п’ять років.

Насамперед належить зауважити, що запропоновані у законопроекті податкові пільги можуть бути надані лише шляхом внесення змін до Податкового кодексу України (пункт 2.1 статті 2 Кодексу) та Митного кодексу України (пункт 9 розділу XXI цього Кодексу).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які реалізовуватимуть інвестиційні проекти на території міста Шостки Сумської області, обсягів імпортованих ними товарів для реалізації таких проектів, результатів їх фінансово-господарської діяльності, розмірів земельних ділянок, визначених інвестиційним проектом.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід також відмітити, що статтею 3 законопроекту передбачається утворення Сумською обласною державною адміністрацією та виконавчим комітетом Шосткинської міської ради органу управління – Ради з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності (далі – Рада), яка буде виконувати ряд функцій, зокрема, розгляд та затвердження інвестиційних проектів, укладення договорів (контрактів) із суб’єктами господарювання, які реалізують інвестиційні проекти, здійснення контролю за реалізацією суб’єктами господарювання інвестиційних проектів, організація підготовки та перепідготовки кадрів, розгляд у досудовому порядку спорів.

Отже, реалізація таких положень законопроекту може потребувати додаткових витрат бюджету на утворення та функціонування Ради.

При цьому, частиною третьою статті 3 законопроекту передбачається, що матеріально-технічне забезпечення Ради може здійснюватися за рахунок відрахувань суб’єктів господарювання, розмір яких встановлюється Радою за погодженням з Міністерством фінансів України. У зв’язку з цим належить зауважити, що у чинному податковому законодавстві відсутні норми щодо справляння такого відрахування.

Положення щодо цільового спрямування відповідного відрахування є виключно предметом регулювання бюджетного законодавства, а відтак таке положення законопроекту суперечить нормам Бюджетного кодексу України, зокрема: статті 1 (Бюджетним кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства), пункту 4 статті 7 (принципу повноти бюджетної системи України – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), частині п’ятій статті 13 (розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Шостки Сумської області» (реєстр. № 3286 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, ввізного мита, плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів у разі узгодження відповідної законодавчої ініціативи з нормами Податкового та Митного кодексів України, а також може потребувати додаткових витрат бюджету на функціонування Ради з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету з питань промислової політики та підприємництва при доопрацюванні законопроекту виключити абзац перший частини третьої статті 3 законопроекту (щодо цільового спрямування відрахувань суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти), як такий, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 1, 7 і 13).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова» (реєстр. № 3287 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується запровадити спеціальний режим інвестиційної діяльності в пріоритетних видах економічної діяльності на території міста Харкова на 20 років, визначити принципи господарської та інвестиційної діяльності на території міста, зокрема, передбачається надання податкових та митних пільг для суб’єктів господарювання при реалізації ними інвестиційних проектів кошторисною вартістю не менше 0,5-3 млн дол. США залежно від виду господарської діяльності. Зокрема, згідно із статтею 7 законопроекту спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає:

звільнення на 5 років від сплати ввізного мита та податку на додану вартість сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих виробів (крім підакцизних товарів), що ввозяться на митну територію України для реалізації інвестиційного проекту;

звільнення на 3 роки від оподаткування прибутку підприємств (в частині, одержаній від освоєння інвестицій) новоствореного, перепрофільованого, реструктуризованого, реконструйованого підприємства (прибуток таких підприємств, одержаний від реалізації інвестиційного проекту з четвертого по шостий рік пропонується оподатковувати у розмірі 50 % діючої ставки);

невключення до валового доходу підприємства суми інвестицій у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів;

звільнення від плати за землю на період освоєння земельних ділянок, визначених інвестиційним проектом, але не більше ніж на 5 років.

Насамперед належить зауважити, що запропоновані у законопроекті податкові пільги можуть бути надані лише шляхом внесення змін до Податкового кодексу України (пункт 2.1 статті 2 Кодексу) та Митного кодексу України (пункт 9 розділу XXI цього Кодексу).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які реалізовуватимуть інвестиційні проекти на території міста Харкова, обсягів імпортованих ними товарів для реалізації таких проектів, результатів їх фінансово-господарської діяльності, розмірів земельних ділянок, визначених інвестиційним проектом.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід також відмітити, що статтею 3 законопроекту передбачається утворення Харківською обласною державною адміністрацією та виконавчим комітетом Харківської міської ради органу управління – Ради з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності (далі – Рада), яка буде виконувати ряд функцій, зокрема: розгляд та затвердження інвестиційних проектів, укладення договорів (контрактів) із суб’єктами господарювання, які реалізують інвестиційні проекти, здійснення контролю за реалізацією суб’єктами господарювання інвестиційних проектів, організація підготовки та перепідготовки кадрів, розгляд у досудовому порядку спорів.

Отже, реалізація таких положень законопроекту може потребувати додаткових витрат бюджету на утворення та функціонування Ради.

При цьому, частиною третьою статті 3 законопроекту передбачається, що матеріально-технічне забезпечення Ради може здійснюватися за рахунок відрахувань суб’єктів господарювання, розмір яких встановлюється Радою за погодженням з Міністерством фінансів України. У зв’язку з цим належить зауважити, що у чинному податковому законодавстві відсутні норми щодо справляння такого відрахування.

Положення щодо цільового спрямування відповідного відрахування є виключно предметом регулювання бюджетного законодавства, а відтак таке положення законопроекту суперечить нормам Бюджетного кодексу України, зокрема: статті 1 (Бюджетним кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства), пункту 4 статті 7 (принципу повноти бюджетної системи України – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), частині п’ятій статті 13 (розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території міста Харкова» (реєстр. № 3287 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на додану вартість, ввізного мита, податку на прибуток підприємств, плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів у разі узгодження відповідної законодавчої ініціативи з нормами Податкового та Митного кодексів України, а також може потребувати додаткових витрат бюджету на функціонування Ради з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету з питань промислової політики та підприємництва при доопрацюванні законопроекту виключити абзац перший частини третьої статті 3 законопроекту (щодо цільового спрямування відрахувань суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти), як такий, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 1, 7 і 13).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області» (реєстр. № 3288 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується запровадити спеціальний режим інвестиційної діяльності в пріоритетних видах економічної діяльності на території міста Нововолинськ та селища Жовтневе міста Нововолинська Волинської області на 20 років, визначити принципи господарської та інвестиційної діяльності на відповідних територіях, зокрема, передбачається надання податкових та митних пільг для суб’єктів господарювання при реалізації ними інвестиційних проектів кошторисною вартістю не менше 200 тис. дол. США. Зокрема, згідно із статтею 9 законопроекту спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає:

звільнення на 5 років від сплати ввізного мита та податку на додану вартість сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих виробів (крім підакцизних товарів), що ввозяться на митну територію України для реалізації інвестиційного проекту;

звільнення на 3 роки від оподаткування прибутку підприємств (в частині, одержаній від освоєння інвестицій) новоствореного, перепрофільованого, реструктуризованого, реконструйованого підприємства (прибуток таких підприємств, одержаний від реалізації інвестиційного проекту з четвертого по шостий рік пропонується оподатковувати у розмірі 50 % діючої ставки);

невключення до валового доходу підприємства суми інвестицій у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів;

звільнення від плати за землю на період освоєння земельних ділянок, визначених інвестиційним проектом, але не більше ніж на 5 років.

Насамперед належить зауважити, що запропоновані у законопроекті податкові пільги можуть бути надані лише шляхом внесення змін до Податкового кодексу України (пункт 2.1 статті 2 Кодексу) та Митного кодексу України (пункт 9 розділу XXI цього Кодексу).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які реалізовуватимуть інвестиційні проекти на території міста Нововолинська та селища Жовтневого, обсягів імпортованих ними товарів для реалізації таких проектів, результатів їх фінансово-господарської діяльності, розмірів земельних ділянок, визначених інвестиційним проектом.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід також відмітити, що статтею 5 законопроекту передбачається утворення Волинською обласною державною адміністрацією /за поданням Нововолинської міської ради/ органу управління – Ради з питань території пріоритетного розвитку (далі – Рада), яка буде виконувати ряд функцій, зокрема: розгляд та затвердження інвестиційних проектів, здійснення контролю за реалізацією суб’єктами господарювання інвестиційних проектів, підготовка відповідних пропозицій щодо встановлення ставок орендної плати, плати за комунальні послуги, тарифів та інших платежів, організація підготовки та перепідготовки кадрів, розгляд у досудовому порядку спорів.

Отже, реалізація таких положень законопроекту може потребувати додаткових витрат бюджету на утворення та функціонування Ради.

При цьому, частиною третьою статті 5 законопроекту передбачається, що матеріально-технічне забезпечення Ради може здійснюватися за рахунок відрахувань суб’єктів господарювання, розмір яких встановлюється Радою за погодженням з Міністерством фінансів України. У зв’язку з цим належить зауважити, що у чинному податковому законодавстві відсутні норми щодо справляння такого відрахування.

Положення щодо цільового спрямування відповідного відрахування є виключно предметом регулювання бюджетного законодавства, а відтак таке положення законопроекту суперечить нормам Бюджетного кодексу України, зокрема: статті 1 (Бюджетним кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства), пункту 4 статті 7 (принципу повноти бюджетної системи України – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), частині п’ятій статті 13 (розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку у Волинській області» (реєстр. № 3288 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на додану вартість, ввізного мита, податку на прибуток підприємств, плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів у разі узгодження відповідної законодавчої ініціативи з нормами Податкового та Митного кодексів України, а також може потребувати додаткових витрат бюджету на функціонування Ради з питань території пріоритетного розвитку).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету з питань промислової політики та підприємництва при доопрацюванні законопроекту виключити абзац перший частини третьої статті 5 законопроекту (щодо цільового спрямування відрахувань суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти), як такий, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 1, 7 і 13).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку в Чернігівській області» (реєстр. № 3293 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується запровадити спеціальний режим інвестиційної діяльності в пріоритетних видах економічної діяльності на територіях 7 районів Чернігівської області на 20 років, визначити принципи господарської та інвестиційної діяльності на відповідних територіях, зокрема, передбачається надання податкових та митних пільг для суб’єктів господарювання при реалізації ними інвестиційних проектів кошторисною вартістю не менше 200-500 тис. дол. США залежно від виду господарської діяльності. Зокрема, згідно із статтею 9 законопроекту спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає:

звільнення на 5 років від сплати ввізного мита та податку на додану вартість сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих виробів (крім підакцизних товарів), що ввозяться на митну територію України для реалізації інвестиційного проекту;

звільнення на 3 роки від оподаткування прибутку підприємств (в частині, одержаній від освоєння інвестицій) новоствореного, перепрофільованого, реструктуризованого, реконструйованого підприємства (прибуток таких підприємств, одержаний від реалізації інвестиційного проекту з четвертого по шостий рік пропонується оподатковувати у розмірі 50 % діючої ставки);

невключення до валового доходу підприємства суми інвестицій у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів;

звільнення від плати за землю на період освоєння земельних ділянок, визначених інвестиційним проектом, але не більше ніж на 5 років.

Насамперед належить зауважити, що запропоновані у законопроекті податкові пільги можуть бути надані лише шляхом внесення змін до Податкового кодексу України (пункт 2.1 статті 2 Кодексу) та Митного кодексу України (пункт 9 розділу XXI цього Кодексу).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від кількості суб‘єктів господарювання, які реалізовуватимуть інвестиційні проекти на територіях пріоритетного розвитку Чернігівської області, обсягів імпортованих ними товарів для реалізації таких проектів, результатів їх фінансово-господарської діяльності, розмірів земельних ділянок, визначених інвестиційним проектом.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід також відмітити, що статтею 5 законопроекту передбачається утворення Чернігівською обласною радою /за поданням Чернігівської обласної державної адміністрації/ органу управління – Ради з питань території пріоритетного розвитку (далі – Рада), яка буде виконувати ряд функцій, зокрема: розгляд та затвердження інвестиційних проектів, здійснення контролю за реалізацією суб’єктами господарювання інвестиційних проектів, підготовка відповідних пропозицій щодо встановлення ставок орендної плати, плати за комунальні послуги, тарифів та інших платежів, організація підготовки та перепідготовки кадрів, розгляд у досудовому порядку спорів.

Отже, реалізація таких положень законопроекту може потребувати додаткових витрат бюджету на утворення та функціонування Ради.

При цьому, частиною третьою статті 5 законопроекту передбачається, що матеріально-технічне забезпечення Ради може здійснюватися за рахунок відрахувань суб’єктів господарювання, розмір яких встановлюється Радою за погодженням з Міністерством фінансів України. У зв’язку з цим належить зауважити, що у чинному податковому законодавстві відсутні норми щодо справляння такого відрахування.

Положення щодо цільового спрямування відповідного відрахування є виключно предметом регулювання бюджетного законодавства, а відтак таке положення законопроекту суперечить нормам Бюджетного кодексу України, зокрема: статті 1 (Бюджетним кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства), пункту 4 статті 7 (принципу повноти бюджетної системи України – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), частині п’ятій статті 13 (розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку в Чернігівській області» (реєстр. № 3293 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на додану вартість, ввізного мита, податку на прибуток підприємств, плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів у разі узгодження відповідної законодавчої ініціативи з нормами Податкового та Митного кодексів України, а також може потребувати додаткових витрат бюджету на функціонування Ради з питань території пріоритетного розвитку).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету з питань промислової політики та підприємництва при доопрацюванні законопроекту виключити абзац перший частини третьої статті 5 законопроекту (щодо цільового спрямування відрахувань суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти), як такий, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 1, 7 і 13).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку в Житомирській області» (реєстр. № 3294 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується запровадити спеціальний режим інвестиційної діяльності в пріоритетних видах економічної діяльності на територіях 3 міст та 9 районів Житомирської області на 20 років, визначити принципи господарської та інвестиційної діяльності на відповідних територіях, зокрема, передбачається надання податкових та митних пільг для суб’єктів господарювання при реалізації ними інвестиційних проектів кошторисною вартістю не менше 200-500 тис. дол. США залежно від виду господарської діяльності. Зокрема, згідно із статтею 9 законопроекту спеціальний режим інвестиційної діяльності передбачає:

звільнення на 5 років від сплати ввізного мита та податку на додану вартість сировини, матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих виробів (крім підакцизних товарів), що ввозяться на митну територію України для реалізації інвестиційного проекту;

звільнення на 3 роки від оподаткування прибутку підприємств (в частині, одержаній від освоєння інвестицій) новоствореного, перепрофільованого, реструктуризованого, реконструйованого підприємства (прибуток таких підприємств, одержаний від реалізації інвестиційного проекту з четвертого по шостий рік пропонується оподатковувати у розмірі 50 % діючої ставки);

невключення до валового доходу підприємства суми інвестицій у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів;

звільнення від плати за землю на період освоєння земельних ділянок, визначених інвестиційним проектом, але не більше ніж на 5 років.

Насамперед належить зауважити, що запропоновані у законопроекті податкові пільги можуть бути надані лише шляхом внесення змін до Податкового кодексу України (пункт 2.1 статті 2 Кодексу) та Митного кодексу України (пункт 9 розділу XXI цього Кодексу).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які реалізовуватимуть інвестиційні проекти на територіях пріоритетного розвитку Житомирської області, обсягів імпортованих ними товарів для реалізації таких проектів, результатів їх фінансово-господарської діяльності, розмірів земельних ділянок, визначених інвестиційним проектом.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10 % податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід також відмітити, що статтею 5 законопроекту передбачається утворення Житомирською обласною радою /за поданням Житомирської обласної державної адміністрації/ органу управління – Ради з питань території пріоритетного розвитку (далі – Рада), яка буде виконувати ряд функцій, зокрема: розгляд та затвердження інвестиційних проектів, здійснення контролю за реалізацією суб’єктами господарювання інвестиційних проектів, підготовка відповідних пропозицій щодо встановлення ставок орендної плати, плати за комунальні послуги, тарифів та інших платежів, організація підготовки та перепідготовки кадрів, розгляд у досудовому порядку спорів.

Отже, реалізація таких положень законопроекту може потребувати додаткових витрат бюджету на утворення та функціонування Ради.

При цьому, частиною третьою статті 5 законопроекту передбачається, що матеріально-технічне забезпечення Ради може здійснюватися за рахунок відрахувань суб’єктів господарювання, розмір яких встановлюється Радою за погодженням з Міністерством фінансів України. У зв’язку з цим належить зауважити, що у чинному податковому законодавстві відсутні норми щодо справляння такого відрахування.

Положення щодо цільового спрямування відповідного відрахування є виключно предметом регулювання бюджетного законодавства, а відтак таке положення законопроекту суперечить нормам Бюджетного кодексу України, зокрема: статті 1 (Бюджетним кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства), пункту 4 статті 7 (принципу повноти бюджетної системи України – до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), частині п’ятій статті 13 (розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів України, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території пріоритетного розвитку в Житомирській області» (реєстр. № 3294 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на додану вартість, ввізного мита, податку на прибуток підприємств, плати за землю та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів у разі узгодження відповідної законодавчої ініціативи з нормами Податкового та Митного кодексів України, а також може потребувати додаткових витрат бюджету на функціонування Ради з питань території пріоритетного розвитку).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету з питань промислової політики та підприємництва при доопрацюванні законопроекту виключити абзац перший частини третьої статті 5 законопроекту (щодо цільового спрямування відрахувань суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти), як такий, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 1, 7 і 13).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (реєстр. № 2966 (доопрац.) від 15.07.2015), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроект передбачає встановлення правових засад діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Комісія).

Так, зокрема, законопроектом визначається, що Комісія є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, встановлюються її види діяльності, основні завдання, принципи діяльності, функції, повноваження, особливості призначення, припинення повноважень та правового статусу Голови і Членів Комісії тощо. Основними завданнями Комісії є здійснення державного регулювання, моніторингу та контролю на енергетичних ринках (природного газу, електричної енергії та теплової енергії) та ринках комунальних послуг (теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів).

Слід зауважити, що законопроектом пропонується запровадити норму, відповідно до якої член Комісії, термін перебування якого на посаді закінчився, а також повноваження якого достроково припинені у разі подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням або відставки, має право на компенсацію заробітної плати протягом шести місяців з дня закінчення терміну його перебування на посаді (звільнення) у розмірі середньої заробітної плати за останні шість місяців, що передували місяцю закінченню терміну (звільнення) (пункт 8 статті 6 законопроекту). Відтак, реалізація таких положень законопроекту може потребувати додаткових коштів державного бюджету, про що також зазначає у своєму експертному висновку до законопроекту Міністерство фінансів України та зауважує, що чинним трудовим законодавством не передбачена виплата вихідної допомоги чи компенсації протягом шести місяців після закінчення перебування працівника на посаді або звільнення такого працівника з посади за власним бажанням, а відтак, така норма законопроекту встановлює окремі преференції працівникам Комісії, у зв’язку з чим, запропоновано частину восьму статті 6 законопроекту виключити.

Також, законопроектом пропонується встановити, що фінансування Комісії здійснюватиметься за рахунок надходжень до спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання. Такі внески на регулювання визначено єдиним джерелом фінансування діяльності Комісії. Максимальна ставка такого внеску становить 0,15 % від доходу платника від ліцензованого виду діяльності за звітний квартал та визначається щорічно Комісією шляхом ділення планових потреб в фінансуванні Комісії на наступний календарний рік на загальний дохід платників від ліцензованих видів діяльності за попередній календарний рік. При цьому, у випадку не сплати внеску на регулювання або сплати його не в повному обсязі протягом кварталу, наступного за звітним, Комісія вправі прийняти рішення про накладення штрафу на платника внеску у розмірі 10 % від несплаченого внеску на регулювання.

Необхідно зазначити, що Податковий кодекс України не передбачає серед загальнодержавних податків та зборів внесків на регулювання, натомість, відповідно до положень цього Кодексу установлення загальнодержавних податків та зборів, не передбачених цим Кодексом, забороняється (пункт 9.4 статті 9 цього Кодексу), а будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (пункт 7.3. статті 7 цього Кодексу).

При цьому, Бюджетний кодекс України та Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» також не передбачають такого джерела як внески на регулювання в частині джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України.

Поряд з тим, законопроектом пропонується встановити, що на відносини щодо внесків на регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг не поширюється дія Закону України «Про адміністративні послуги».

Тобто, фактично запроваджується новий вид надходжень спеціального фонду державного бюджету, який не віднесено до податків і зборів і не визначається платою за адміністративною послугою.

Потрібно звернути увагу, що згідно із Законом України від 28.12.2014 № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» з 2015 року суттєво зменшується спеціальний фонд державного бюджету. Загалом питання оптимізації спеціального фонду державного бюджету (особливо в умовах гострої обмеженості бюджетних ресурсів) є обґрунтованим і має сприяти реалізації конституційної норми щодо справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами. Враховуючи зазначене, запропоноване законопроектом зарахування до спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання не узгоджується із здійсненими заходами щодо оптимізації спеціального фонду державного бюджету.

Окремо, слід зауважити, що запровадження нових платежів, які сплачуватимуться суб’єктами, які є ліцензіатами Комісії (підприємства та організації, які проводять діяльності на енергетичних ринках і ринках комунальних послуг) може зумовити підвищення тарифів на енергоносії і комунальні послуги для населення, підприємств, бюджетних установ. В свою чергу, зазначене спричинить необхідність збільшення обсягів надання відповідних субвенцій для населення (збільшення видатків державного бюджету), негативні явища у роботі підприємств, а саме: збільшення собівартості продукції (послуг), зменшення прибутку тощо і, як наслідок, зменшення надходження податків та зборів до бюджетів. Крім того, підвищення тарифів на енергоносії і комунальні послуги для бюджетних установ призведе до необхідності вишукування додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

Поряд з тим, законопроектом визначається, що Комісія самостійно формує та затверджую свій кошторис на наступний бюджетний рік. При цьому, при розроблені проекту державного бюджету на наступний бюджетний рік видатки на утримання Комісії плануються на рівні не нижче планових надходжень від внесків на регулювання, а у випадку, якщо до початку бюджетного року кошторис Комісії не затверджений у встановленому цим законом порядку, фінансування Комісії здійснюється за кошторисом попереднього бюджетного року.

Слід зазначити, що Законом України «Про джерела фінансування органів державної влади» встановлено, що органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Кошти на фінансування органу державної влади передбачаються у Державному бюджеті України окремим рядком.

Відповідно до статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України встановлюються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно із статтею 1 Бюджетного кодексу України відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також правові засади утворення та погашення державного боргу визначаються і регулюються цим Кодексом.

Одним із принципів побудови бюджетної системи України є принцип єдності, відповідно до якого, єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності (стаття 7 Кодексу).

Виходячи із положень Бюджетного кодексу України (статті 2, 23, 30) будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Згідно з частиною першою статті 47 Бюджетного кодексу України відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228).

Щодо проведення видатків у разі несвоєчасного прийняття закону про Державний бюджет України, то статтею 41 Бюджетного кодексу України встановлено вимоги з формування надходжень бюджету та здійснення витрат бюджету в разі несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України в інший спосіб, ніж запропоновано в законопроекті.

Слід наголосити, що державні органи влади та інші бюджетні установи у бюджетному процесі мають керуватися і дотримуватися бюджетного законодавства, зваживши, насамперед, на вимоги частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України, згідно з якими бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України, при цьому, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Бюджетному кодексі України, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Необхідно зазначити, що на сьогоднішній день функціонування Комісії здійснюється за рахунок коштів загального фонду державного бюджету (у Законі України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» за загальним фондом передбачено видатки у обсязі 50 403,4 тис. грн та за спеціальним фондом – 60 тис. грн). Тобто, у разі прийняття такого законопроекту, Комісія здійснюватиме свою діяльність за рахунок надходжень до спеціального фонду державного бюджету від внесків на регулювання, а відтак, зазначене призведе до зменшення видатків із загального фонду державного бюджету. Разом з тим, необхідно зауважити, що відповідно до частини четвертої статті 23 Бюджетного кодексу України витрати спеціального фонду проводяться виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

Положеннями законопроекту передбачено, що умови оплати праці членів Комісії, інших працівників Комісії визначаються згідно з кошторисом Комісії. Зазначене не узгоджується з положеннями статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статті 8 Закону України «Про оплату праці» (визначення умов оплати праці працівників бюджетних установ та підприємств державного сектору економіки відповідно до закону віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України), про що також наголошує у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України та запропоновано передбачити конкретний розмір заробітної плати голови та членів Комісії і встановити, що умови оплати праці інших працівників визначаються Кабінетом Міністрів України на загальних засадах працівників центральних органів виконавчої влади, виключивши при цьому підпункт 4 пункту 4 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту.

Окрім того, законопроектом передбачається проведення щорічного аудиту Комісії, який має бути проведений авторитетною та незалежною компанією, а вартість такого аудиту має включатися у річний кошторис Комісії.

Слід зауважити, що питання контролю за дотриманням бюджетного законодавства регулюється Главою 17 Бюджетного кодексу України, зокрема, згідно із статтею 110 цього Кодексу здійснення контролю за надходженням та використанням коштів Державного бюджету України, ефективністю управління коштами державного бюджету віднесено до повноважень Рахункової палати.

Так, Законом України від 02.07.2015 № 576-VIII «Про Рахункову палату» до повноважень Рахункової палати віднесено здійснення фінансового аудиту та аудиту ефективності щодо надходжень до державного бюджету податків, зборів, обов’язкових платежів та інших доходів, включаючи адміністрування контролюючими органами таких надходжень, проведення витрат державного бюджету тощо.

Водночас, запропонованими законопроектом змінами передбачається звільнити Комісію від сплати судового збору. Слід зазначити, що відповідно до пункту 4 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України та згідно зі статтею 9 Закону України «Про судовий збір» спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Отже, запропоновані зміни призведуть до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету від сплати судового збору, що в свою чергу, зумовить зменшення його видатків та може потребувати додаткових коштів із загального фонду державного бюджету на забезпечення виконання вищевказаних завдань та функцій (у зв’язку із можливою недостатністю коштів за спеціальним фондом через недонадходження до нього).

Крім того, слід наголосити, що з метою підвищення ефективності цивільного процесу та забезпечення подвоєння доходів від судового збору, на виконання підпункту «Ь» пункту 35 Меморандуму про економічну та фінансову політику (між Україною та Міжнародним валютним фондом), було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», яким було переглянуто підходи та механізм встановлення і справляння судового збору, в тому числі і за рахунок скорочення пільг по сплаті судового збору. Виходячи з викладеного, а також з метою забезпечення принципу рівності перед законом і судом та унеможливлення зловживання своїми процесуальними правами шляхом безпідставних звернень до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на безкоштовність таких звернень вказаним законом скасовано всі пільги по судовому збору для юридичних осіб та органів державної влади /на сьогодні пільги встановлені лише для фізичних осіб, в більшості випадків для соціально незахищених верств населення/.

Загалом реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники бюджету, а саме призведе до:

збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету за рахунок запровадження внесків на регулювання і відповідно збільшення видатків спеціального фонду державного бюджету на забезпечення функціонування Комісії і, як наслідок, зменшення відповідних видатків загального фонду державного бюджету;

зменшення надходжень спеціального фонду державного бюджету від судового збору і відповідно видатків спеціального фонду державного бюджету, що призведе до потреби у додаткових коштах загального фонду державного бюджету на забезпечення виконання завдань та функцій судів (у зв’язку із можливою недостатністю коштів за спеціальним фондом через недонадходження до нього)

зменшення надходження податків та зборів до бюджетів від підприємств, у зв’язку із зростанням тарифів на енергоносії та комунальні послуги, і потреби у додаткових коштах з державного та місцевих бюджетів, у зв’язку із підвищення тарифів на енергоносії і комунальні послуги для населення (надання відповідних субвенцій) та бюджетних установ.

Проте, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований автором законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

В той же час, статтею 17 законопроекту визначається перелік порушень та встановлюється адміністративна відповідальність суб’єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках електричної енергії або на ринках комунальних послуг, за порушення законодавства, що регулює відносини у сферах електроенергетики та комунальних послуг, у вигляді штрафів у розмірі від 100 до 50000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 1 700 грн до 850 000 грн/, що може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету від штрафних санкцій, обсяг яких буде залежати від кількості скоєних правопорушень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту також зазначає, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та висловлює до нього ряд зауважень та пропозицій.

На момент розгляду законопроекту від Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України висновок не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (реєстр. № 2966 (доопрац.) від 15.07.2015), внесений Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (збільшуючи/зменшуючи надходження та витрати бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки при доопрацюванні цього законопроекту, узгодити його положення з вимогами статті 95 Конституції України і Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання роботи таксі, легкових автомобілів на замовлення та інформаційно-диспетчерських служб (реєстр. № 3107 від 15.09.2015), поданий народними депутатами України Гордєєвим А.А., Медуницею О.В. та Вадатурським А.О.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується визначити основні засади господарської діяльності у сфері перевезень на таксі, легковими автомобілями на замовлення та інформаційно-диспетчерських служб, принципи організації і регулювання ринків перевезень на таксі, особливості надання послуг з перевезень на таксі та перевезень на замовлення, і засади державного нагляду та контролю у зазначеній сфері.

Так, зокрема, законопроектом передбачається надання можливостей організаторам перевезень на таксі встановлювати додаткові вимоги до автомобільних перевізників, автомобільних самозайнятих перевізників, що здійснюють перевезення пасажирів на таксі, їх водіїв, інформаційно-диспетчерських служб виклику таксі, таксі, в тому числі щодо їх візуальних ознак, технічних вимог до обладнання; визначати порядок регулювання діяльності таксі, інформаційно-диспетчерських служб виклику таксі.

Як зазначають автори законопроекту у пояснювальній записці до нього, реалізація законопроекту дозволить легалізувати діяльність у сфері таксомоторних перевезень близько 200 тис. осіб та забезпечити надходження до бюджету значних сум коштів, про що також зазначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.

Водночас, слід відмітити, що законопроектом пропонується запровадити ряд нових та збільшити існуючі штрафні санкції за порушення законодавства у сфері автомобільних перевезень, що може збільшувати надходження бюджету у разі виявлення запропонованих у законопроекті правопорушень та застосування відповідних санкцій, про що також наголошує Міністерство фінансів України.

Також, положення законопроекту передбачають повноваження з організації перевезень на таксі покласти на органи місцевого самоврядування відповідних населених пунктів, а в аеропортах, що мають статус міжнародних та знаходяться поза межами населених пунктів, – на органи місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст (відповідні обласні ради). Слід зазначити, що реалізація таких положень законопроекту може потребувати додаткових коштів місцевих бюджетів.

На момент розгляду законопроекту висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшли.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання роботи таксі, легкових автомобілів на замовлення та інформаційно-диспетчерських служб (реєстр. № 3107 від 15.09.2015), поданий народними депутатами України Гордєєвим А.А., Медуницею О.В. та Вадатурським А.О., має вплив на показники бюджету (переважно збільшуючи доходи державного і місцевих бюджетів за умови легалізації діяльності у сфері таксомоторних перевезень та у разі застосовування штрафних санкцій за правопорушення, виявлені у сфері автомобільних перевезень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування окремих транспортних засобів, що можуть бути віднесеними до предметів розкоші) (реєстр. № 3315 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Барною О.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

встановити диференційовану систему оподаткування транспортним податком, згідно з якою на обчислення суми податку (відповідно до формул обрахунку податку на транспортний засіб) впливає вартість, об’єм циліндрів двигуна, потужність, вік транспорту;

встановити, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і вартість яких перевищує 50 тис. євро;

віднести до об’єктів оподаткування транспортним податком мотоцикли, моторні човни, яхти, літаки і гелікоптери, які використовувалися до 5 років.

Належить звернути увагу, що Законом України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» запроваджено транспортний податок, відповідно до якого автомобіль з об’ємом циліндрів двигуна понад 3000 куб. см, вік якого не перевищує 5 років, підлягає оподаткуванню за ставкою 25000 грн на рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на доходну частину місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на показники бюджету буде залежати від кількості автомобілів, які використовуються не більше 5 років та вартість яких перевищує 50 тис. євро, а також кількості мотоциклів, моторних човнів, яхт, літаків і гелікоптерів, які використовуються не більше 5 років.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування окремих транспортних засобів, що можуть бути віднесеними до предметів розкоші) (реєстр. № 3315 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Барною О.С., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення або зменшення доходів місцевих бюджетів від транспортного податку залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. У зв’язку з тим, що автором законопроект відкликано, це рішення Комітету з питань податкової та митної політики не надсилати.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(збільшують надходження та / або зменшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запобігання негативної дії відходів кінцевого споживання продукції на навколишнє природне середовище) (реєстр. № 3199 від 30.09.2015), поданий народними депутатами України Недавою О.А., Рибаком І.П., Тригубенком С.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується розширити базу оподаткування екологічного податку, передбачивши встановлення ставок цього податку за утилізацію відходів кінцевого споживання продукції, платниками якого є імпортери та виробники продукції в упаковці, шин пневматичних гумових, мінеральних чи синтетичних олив (масел), електричного та електронного обладнання.

Відповідно до пункту 16-1 частини другої статті 29, пункту 43 частини першої статті 64, пункту 33 частини першої статті 66, пункту 20-4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України екологічний податок зараховується до загального фонду державного і місцевих бюджетів.

Необхідно зазначити, що пунктом 6 розділу І законопроекту передбачено, що платники податку за утилізацію відходів кінцевого споживання продукції перераховують суми цього податку до спеціального фонду державного бюджету, які використовуються відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. Таке положення законопроекту суперечать нормам Бюджетного кодексу України, зокрема, частині другій статті 4 /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету/, частині п’ятій статті 13 /згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом та законом про Державний бюджет України/.

Отже, відповідне питання не може унормовуватися даним законопроектом і є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Загалом Мінфін зазначає, що реалізація законопроекту спрямована на збільшення доходної частини державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запобігання негативної дії відходів кінцевого споживання продукції на навколишнє природне середовище) (реєстр. № 3199 від 30.09.2015), поданий народними депутатами України Недавою О.А., Рибаком І.П., Тригубенком С.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від екологічного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

2. Рекомендувати Комітету з питань податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту пункт 6 розділу І виключити, оскільки порушене у цьому пункті питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства /для забезпечення узгодження з вимогами Бюджетного кодексу України, зокрема, частиною другою статті 4, частиною п‘ятою статті 13/.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про засади державної стратегії деолігархізації України на 2015-2020 роки (Стратегія деолігархізації України) (реєстр. № 2573 від 07.04.2015), внесений народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Сусловою І.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет з питань економічної політики.

Законопроект розроблено з метою створення в Україні інституційної основи та системи прийняття рішень щодо політики деолігархізації і ефективної оцінки та моніторингу виконання Стратегії деолігархізації України (далі – Стратегія), яку пропонується таким законопроектом для затвердження.

Проектом Стратегії пропонується визначити заходи із ліквідації олігархічного впливу на владу та економіку України (деолігархізації) за такими етапами:

– впровадження прозорого механізму використання об’єктів державної власності;

– демонополізація ринку та створення економічної конкуренції;

– вирішення питання компенсації збитків державі за здійснення приватизації об’єктів за заниженими цінами;

– відділення олігархів від впливу на виборчий процес;

– відділення олігархів від впливу на представницькі органи влади;

– відділення олігархів від впливу на виконавчі органи влади;

– відділення олігархів від засобів масової інформації;

– заборона особам одночасно здійснювати кредитно-фінансову і будь-яку іншу господарську діяльність.

Зокрема, пропонуються такі заходи:

1) має бути визначений уповноважений орган, що відповідатиме за загальну координацію реалізації Стратегії та моніторинг і аналіз її виконання;

2) уповноважити Національне антикорупційне бюро України на ведення Реєстру олігархів та пов’язаних з ними фізичних та юридичних осіб та методику здійснення перевірок осіб на наявність підстав для внесення до відповідного Реєстру;

3) запровадити державне фінансове забезпечення діяльності статутної діяльності політичних партій на основі результатів виборів та відшкодування витрат на виборчу кампанію політичним партіям, які подолали виборчий бар’єр або набрали необхідний, визначений законом відсоток голосів виборців, у встановленому законом розмірі;

4) здійснити перевірку законності приватизації об’єктів в галузях вугільної, металургійної, машинобудівної, легкої промисловості, енергетики, телекомунікацій, агропромислового, транспортного комплексу та в інших галузях, починаючи з 1999 року. Поряд з тим, визначити механізм компенсації державі збитків, завданих порушеннями при здійсненні приватизації таких об’єктів приватизації, а також їх недотриманням;

5) реформувати систему оплати праці державних службовців шляхом істотного підвищення рівня посадових окладів (з урахуванням рівня оплати праці на аналогічних посадах у приватному секторі), скасування або значного обмеження премій (додаткових виплат), які розподіляються на розсуд керівництва, скасування необґрунтованих пільг і переваг;

6) створити відкритий Єдиний державний реєстр державних підприємств, зобов’язавши усі підприємства, що включені до вказаного Реєстру, оприлюднювати інформацію про істотні умови договорів, укладені такими підприємствами, пільги та знижки, які надаються та/або отримуються такими підприємствами, розміри заробітних плат підприємств керівників та їх заступників із урахуванням усіх надбавок;

7) запровадити обов’язкову експертизу всіх нормативно-правових актів на виявлення ознак олігархіоногенності.

При цьому, передбачається доручити Кабінету Міністрів України розробити програму реалізації заходів Стратегії, розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроекти, передбачені Стратегією.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України законопроект може призвести до збільшення видатків державного бюджету.

Належить звернути увагу, що 8 жовтня 2015 року Верховною Радою України прийняті в цілому як закони законопроекти «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання і протидії політичній корупції» (реєстр. № 2123а) та «Про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 2138а), якими передбачено запровадження у 2016 році державне фінансове забезпечення статутної діяльності політичних партій на основі результатів виборів та відшкодування витрат на виборчу кампанію політичним партіям, які подолали виборчий бар’єр.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про засади державної стратегії деолігархізації України на 2015-2020 роки (Стратегія деолігархізації України) (реєстр. № 2573 від 07.04.2015), внесений народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б., Сусловою І.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування відповідних державних органів та створення нових реєстрів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи, може потребувати виділення коштів з бюджету для відшкодування вартості відповідного майна його власникам у разі визнання незаконності здійснення приватизації відповідних об’єктів а також може призвести до додаткових надходжень бюджету у разі компенсації державі збитків, завданих порушеннями при здійсненні приватизації відповідних об’єктів приватизації).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення індикативної заробітної плати та стимулювання виходу з тіні обчислення та нарахування заробітних плат (реєстр. № 3210 від 02.10.2015), поданий народним депутатом України Мартиняком С.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

ввести в законодавство поняття «індикативна заробітна плата», що буде встановлюватись як добуток середньої заробітної плати в Україні у даному виді економічної діяльності та відповідного коефіцієнту для кожної категорії працівників;

передбачити адміністративну відповідальність у за нарахування працівнику заробітної плати нижче індикативної заробітної плати працівника відповідної категорії у відповідному виді економічної діяльності у вигляді штраф;

здійснювати відрахування податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску на базі заробітної плати працівника, але не нижче індикативної заробітної плати (у розмірі 500 неподаткових мінімумів доходів громадян за кожного працівника, якому нарахована заробітна плата нижче індикативної заробітної плати).

Згідно з пояснювальною запискою реалізація проекту забезпечить додаткові надходження до державного бюджету. Однак, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту у державному секторі спричинить збільшення витрат бюджетних установ, пов’язаних з фінансовим забезпеченням фонду заробітної плати на суму нарахувань роботодавцем єдиного внеску на базі індикативної заробітної плати.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення індикативної заробітної плати та стимулювання виходу з тіні обчислення та нарахування заробітних плат (реєстр. № 3210 від 02.10.2015), поданий народним депутатом України Мартиняком С.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів та збільшення видатків бюджетів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення ризику вимивання грошових коштів в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (реєстр. № 3235 від 06.10.2015), поданий народними депутатами України Журжієм А.В., Продан О.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується здійснювати реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) без застосування штрафних санкцій у термін не пізніше останнього календарного дня місяця, наступного за датою їх складання.

Відповідно до чинної норми термін реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН без застосування штрафних санкцій становить п‘ятнадцять календарних днів, наступних за датою їх складання (в іншому випадку будуть застосовані штрафні санкції).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що продовження терміну реєстрації податкових накладних у ЄРПН без застосування штрафних санкцій може спричинити викривлення достовірності податкового обліку та системи електронного адміністрування податку на додану вартість, яка завдяки своєчасній реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН дає змогу унеможливити формування фіктивного податкового кредиту і, як наслідок, забезпечити ефективний контроль за правомірністю відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення ризику вимивання грошових коштів в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (реєстр. № 3235 від 06.10.2015), поданий народними депутатами України Журжієм А.В., Продан О.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету від податку на додану вартість залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання законодавства по визначенню критеріїв та обліку великих платників податків (реєстр. № 3236 від 06.10.2015), поданий народними депутатами України Бабієм Ю.Ю., Дроздиком О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті пропонується змінити критерії визначення «великого платника податків» та змінити підходи щодо місця обліку та супроводження великих платників податків. При цьому, з метою упередження втрат обласними бюджетами частини податку на прибуток підприємств, що сплачується великими платниками податків у регіоні за місцем обліку, відмінним від регіону – місця реєстрації великого платника податків, пропонується облік таких платників здійснювати у контролюючих органах за місцем реєстрації великих платників податків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення, а вартісну величину впливу законопроекту на бюджет визначити неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання законодавства по визначенню критеріїв та обліку великих платників податків (реєстр. № 3236 від 06.10.2015), поданий народними депутатами України Бабієм Ю.Ю., Дроздиком О.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів окремих місцевих бюджетів залежно від зміни місця реєстрації великих платників податків в процесі практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про загальні засади створення і функціонування вільних митних зон промислового типу та здійснення на їх територіях промислово-виробничої діяльності (реєстр. № 3264 від 08.10.2015), поданий народними депутатами України Фроловим М.О., Ванатом П.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується визначити порядок створення і ліквідації та механізм функціонування вільних митних зон промислового типу, загальні правові та економічні основи їх статусу, загальні правила регулювання відносин суб’єктів господарської діяльності цих зон з центральними та місцевими органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб’єктами господарювання.

При цьому, частиною першою статті 6 законопроекту передбачається, що вільна митна зона промислового типу (або група таких зон) створюється Верховною Радою України шляхом прийняття окремого закону України.

Як зазначається у пояснювальній записці, законопроект розроблено задля створення соціально-економічних стимулів для зростання інвестиційної активності та нарощування обсягів виробництва вітчизняними підприємствами, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, у тому числі іноземних в умовах дії Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Слід зазначити, що частиною четвертою статті 9 законопроекту визначено, що фінансове забезпечення органу доходів і зборів, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує промислову політику та державну зовнішньоекономічну політику, органів місцевого самоврядування, пов’язаних зі здійсненням функцій з управління вільними митними зонами промислового типу, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів відповідно до положень закону про державний бюджет чи рішень про місцеві бюджети на поточний рік, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, згідно із статтею 16 законопроекту джерелами фінансового забезпечення облаштування вільних митних зон промислового типу, та створення необхідної інфраструктури можуть бути кошти державного та/або місцевих бюджетів, виділені в порядку та обсягах, передбачених законом про державний бюджет чи рішеннями про місцеві бюджети на поточний рік, кошти приватних інвесторів, у тому числі залучені на умовах державно-приватного партнерства, залучені кошти, включаючи кредити банків та інших фінансово-кредитних установ, власні кошти утримувача зони та економічних агентів зони, кошти з інших джерел, не заборонених законодавством.

Частинами першим та другим статті 34 законопроекту також передбачається, що суб’єкту господарювання, визначеному економічним агентом вільної митної зони промислового типу, за рахунок коштів державного бюджету, передбачених у бюджеті Пенсійного фонду України, компенсуються фактичні витрати у розмірі 50 % суми нарахованого єдиного внеску за кожну особу на місяць, за який він сплачений, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, протягом п’яти років щомісячно.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники доходної частини бюджету. При цьому, звертає увагу на відсутність фінансово-економічних розрахунків, зокрема інформації щодо необхідного обсягу бюджетних коштів (державного та/або місцевих бюджетів), необхідних для фінансового забезпечення облаштування вільних митних зон промислового типу та створення необхідної інфраструктури, для здійснення передбаченої законопроектом компенсації сум нарахованого єдиного внеску, а також щодо прогнозного економічного ефекту за результатами господарської діяльності на території вільних митних зон промислового типу.

Слід зазначити, що не надання до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про загальні засади створення і функціонування вільних митних зон промислового типу та здійснення на їх територіях промислово-виробничої діяльності (реєстр. № 3264 від 08.10.2015), поданий народними депутатами України Фроловим М.О., Ванатом П.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету у разі створення Верховною Радою України вільної митної зони шляхом прийняття окремого закону).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (реєстр. № 3089 від 15.09.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» з метою узгодження положень цього Закону з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації повноважень органів виконавчої влади у сфері екології та природних ресурсів, у тому числі на місцевому рівні», яким внесено зміни до низки законодавчих актів у зв’язку з проведенням адміністративної реформи, зокрема в частині передачі повноважень від територіальних органів Міністерства екології та природних ресурсів України, які припинили свою діяльність, обласним, Київській, Севастопольській міським державним адміністраціям.

Одночасно, положеннями законопроекту вносяться зміни до статті 47 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», якими визначається, що за відвідування територій та об’єктів природно-заповідного фонду їх адміністрації, а також підприємства, установи, організації і громадяни, у підпорядкуванні яких вони перебувають, можуть встановлювати плату без погодження із спеціально уповноваженими державними органами. Зазначена законодавча ініціатива, з одного боку, може негативно позначитись на можливості такого відвідування, особливо малозабезпеченими категоріями населення, а з іншого боку – призвести до збільшення власних надходжень бюджетних установ, у разі підвищення вищевказаної плати, і, як наслідок, збільшення доходів, а відповідно і видатків спеціального фонду державного та місцевих бюджетів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає за можливе прийняти законопроект у першому читанні з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (реєстр. № 3089 від 15.09.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшити доходи (в частині власних надходжень бюджетних установ) і відповідно видатки спеціального фонду державного та місцевих бюджетів у разі збільшення плати за відвідування територій та об’єктів природно-заповідного фонду).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитись в дію згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Господарського кодексу України щодо унормування ведення господарської діяльності (реєстр. № 3193 від 29.09.2015), поданий народним депутатом України Дідичем В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується виключити статтю 284 Господарського кодексу України, якою, зокрема, визначаються істотні умови договору оренди: об’єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не впливає на доходи бюджету у поточному бюджетному періоді, проте в майбутньому періоді може призвести до недонадходження коштів від орендної плати за державне майно. Зокрема, Мінфіном зауважено, що непередбачення в договорі оренди об’єкту оренди, строку оренди та розміру орендної плати може призвести до неефективного та неконтрольованого використання орендованого майна, зменшення відповідальності орендаря за збереження майна та застосування непрозорих процедур в сфері орендних відносин.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Господарського кодексу України щодо унормування ведення господарської діяльності (реєстр. № 3193 від 29.09.2015), поданий народним депутатом України Дідичем В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від орендної плати за державне чи комунальне майно залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо додаткового захисту прав працюючих шляхом гарантування безпеки ведення робіт, боротьби з надмірним навантаженням та тіньовою економікою) (реєстр. № 3169 від 22.09.2015), поданий народним депутатом України Мартиняком С.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується встановити адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів щодо мінімальної кількості працівників необхідних для безпечного ведення робіт у вигляді накладення на посадових осіб підприємств, установ та організацій всіх форм власності, фізичних осіб – підприємців штрафу у розмірі від тисячі до тисячі п’ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за кожного працівника, якого не вистачає до мінімальної кількості (у гривневому еквіваленті, виходячи із розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, становитиме від 17000 грн до 25500 грн), а у разі повторного протягом року після накладення адміністративного стягнення вчинення порушення – у розмірі від двох тисяч до двох тисяч п’ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, за кожного працівника якого не вистачає до мінімальної кількості (у гривневому еквіваленті, виходячи із розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, становитиме від 34000 грн до 42500 грн).

         Крім того, запропоновано встановити адміністративну відповідальність за повторне вчинення порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та з безпечного ведення робіт у галузях промисловості, у вигляді накладення штрафу від ста до двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян (у гривневому еквіваленті, виходячи із розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, становитиме від 17000 грн до 34000 грн).

Відтак, виявлення зазначених правопорушень та застосування покарання у вигляді штрафних санкцій, що будуть сплачувати особи, які здійснили порушення законодавства про працю та про охорону праці, призведе до збільшення доходної частини державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету, водночас запропоновані зміни сприятимуть поповненню бюджету за рахунок введення додаткових фінансових санкцій за порушення законодавства з охорони праці.

На даний час висновок Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо додаткового захисту прав працюючих шляхом гарантування безпеки ведення робіт, боротьби з надмірним навантаженням та тіньовою економікою) (реєстр. № 3169 від 22.09.2015), поданий народним депутатом України Мартиняком С.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про повну блокаду тимчасово окупованих територій (щодо припинення залізничного, автовантажного та автобусного сполучення (реєстр. №3192 від 29.09.2015), поданий народним депутатом України Ліньком Д.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується:

встановити тимчасову заборону на транспортне сполучення з окупованими територіями, тобто повна блокада залізничного, автовантажного та автобусного сполучення;

припинити будь-які договірні відносини з фізичними/юридичними особами на території тимчасово окупованих територій;

передбачити штрафні санкції у разі порушення заборони (від 100 до 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян);

передбачити можливість відновлення повного або часткового транспортного сполучення (відповідно до рішення РНБОУ) у разі загрози виникнення надзвичайної ситуації або після повного звільнення від окупантів, та відновлення контролю над окупованими територіями.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Водночас, встановлення відповідальності із застосування штрафних санкцій може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету у зв’язку з виконанню таких санкцій за відповідні правопорушення.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету у зв’язку із запровадження нового виду штрафних санкцій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про повну блокаду тимчасово окупованих територій (щодо припинення залізничного, автовантажного та автобусного сполучення (реєстр. № 3192 від 29.09.2015), поданий народним депутатом України Ліньком Д.В, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від штрафних санкцій за відповідні правопорушення).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо строків досудового розслідування) (реєстр. № 3197 від 29.09.2015), поданий народним депутатом України Геращенком А.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 197, 219, 294, 314 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема:

збільшити максимальний строк тримання під вартою з 12 місяців до 18 місяців для випадків, коли йдеться про особливо складні кримінальні впровадження щодо особливо тяжких злочинів;

продовжити з 12 місяців до 18 місяців строк досудового розслідування у провадженнях про особливо тяжкі злочини, а у виключних випадках, при розслідуванні кримінальних проваджень виняткової складності про особливо тяжкі злочини - понад вісімнадцять місяців.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що прийняття зазначеного законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Водночас, додатковий строк тримання під вартою, що запроваджується у законопроекті, зумовить додаткові видатки з державного бюджету на утримання відповідних закладів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо строків досудового розслідування), (реєстр. № 3197 від 29.09.2015), поданий народним депутатом України Геращенком А.Ю., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків з державного бюджету за настання випадків продовження строку тримання під вартою).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо протидії зловживанням у сфері благодійництва (реєстр. № 3215 від 02.10.2015), поданий народним депутатом України Геращенком А.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом, зокрема, впроваджується відповідальність за:

1) порушення публічного збору благодійних пожертв (нова стаття 16316 ):

- порушення порядку публічного збору благодійних пожертв – тягне за собою накладення штрафу на особу, яка здійснює публічний збір благодійних пожертв від двадцяти до п’ятдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- ті самі дії, вчинені особою повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за порушення, передбачене частиною першою цієї статті, -

тягнуть за собою накладення штрафу від сорока до ста п’ятдесяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2) неоприлюднення інформації про доходи і витрати благодійної організації (нова стаття 16317 ):

- неоприлюднення (ненадання вільного доступу) інформації про структуру та розмір доходів і витрат благодійної організації у встановленому законом порядку тягне за собою накладання на керівника благодійної організації штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

3) привласнення благодійних пожертв (нова стаття 190-1):

- привласнення зібраних благодійних пожертв (благодійних грантів), призначених для вигодонабувача (бенефіціара), -

карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років;

- дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчиненні за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або у великих розмірах, або з використанням платіжних систем, -

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років;

- дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою, -

караються позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років із конфіскацією майна.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Однак, застосування зазначених положень законопроекту призведе до збільшення надходжень державного бюджету за умови встановлення санкцій, передбачених за вищезгадані правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань осіб, засуджених до позбавлення волі за відповідні правопорушення.

Поряд з тим, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо протидії зловживанням у сфері благодійництва (реєстр. № 3215 від 02.10.2015), поданий народним депутатом України Геращенком А.Ю., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та збільшення видатків державного бюджету за умови виявлення відповідних правопорушень та виду відповідальності, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових (реєстр. № 3149 від 18.09.2015), поданий народним депутатом України Васюником І.В та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується:

уповноважити органи місцевого самоврядування встановлювати заборону на продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових суб’єктами господарювання (крім закладів ресторанного  господарства) у визначений час доби в межах відповідної адміністративної території;

встановити адміністративну відповідальність у вигляді накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Міністерство фінансів України зазначає, що запропоновані зміни не потребуватимуть додаткових витрат з державного бюджету.

Водночас, реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів у зв’язку із застосуванням штрафних санкцій, передбачених за відповідні правопорушення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо надання органам місцевого самоврядування повноважень встановлювати обмеження продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових (реєстр. № 3149 від 18.09.2015), поданий народним депутатом України Васюником І.В та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо встановлення відповідальності за надання недостовірної інформації про дієтичні харчові продукти, що містять глютен) (реєстр. № 3201 від 30.09.2015), поданий народним депутатом України Сисоєнко І.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» щодо надання визначення термінів: «харчові продукти, що мають зменшений вміст глютену (клейковини)» та «харчові продукти, що не містять глютену (клейковини)», а також встановлення додаткових вимог з маркування харчових продуктів.

Крім цього, проектом закону вносяться зміни до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за виготовлення та збут дієтичних харчових продуктів, що не містять глютен, з наданням споживачу недостовірної інформації щодо складу та характеристики їх компонентів у вигляді штрафу до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу становитиме до 1 190 грн/ або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, а за виготовлення та збут дієтичних харчових продуктів, що не містять глютен з наданням споживачу недостовірної інформації щодо складу та характеристики їх компонентів, якщо вони спричинили загибель людини чи інші тяжкі наслідки – у вигляді покарання шляхом позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.

Реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення дохідної частини державного бюджету у разі накладення фінансових санкцій на осіб, винних у порушенні вимог, запропонованих законодавчою ініціативою, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для забезпечення утримання осіб, відносно яких буде застосовано кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі, в установах виконання покарань.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що визначити вартісну величину впливу на доходну частину державного бюджету неможливо через відсутність відповідних розрахунків.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо встановлення відповідальності за надання недостовірної інформації про дієтичні харчові продукти, що містять глютен) (реєстр. № 3201 від 30.09.2015), поданий народним депутатом України Сисоєнко І.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати державного бюджету у разі вчинення відповідних злочинів і залежно від обраного покарання).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності відповідно до законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (щодо впровадження механізму разового грошового стягнення для ефективного захисту права власників товарних знаків) (реєстр. № 2157а від 24.06.2015), поданий народним депутатом України Фельдманом О.Б.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», доповнивши його положеннями, відповідно до яких у разі порушення прав власника свідоцтва на знак для товарів і послуг:

-        на вимогу власника порушник буде зобов’язаний виплатити власнику свідоцтва разове грошове стягнення замість відшкодування збитків;

-        суд матиме право постановити рішення про виплату разового грошового стягнення у розмірі від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат, замість відшкодування збитків та визначатиме розмір разового грошового стягнення, враховуючи обсяг порушення та (або) вину відповідача.

Реалізація положень законопроекту може збільшити надходження державного бюджету у разі, якщо бюджетна установа є власником свідоцтва на знак для товарів і послуг та встановлено порушення її права і прийнято рішення про виплату грошового стягнення на її користь, або в іншому випадку – призвести до витрат державного бюджету на виплату грошового стягнення у разі, якщо бюджетну установу буде визнано порушником прав власника свідоцтва.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку не висловило зауважень до законопроекту.

Висновок Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (щодо впровадження механізму разового грошового стягнення для ефективного захисту права власників товарних знаків) (реєстр. № 2157а від 24.06.2015), поданий народним депутатом України Фельдманом О.Б., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати надходження державного бюджету у разі, якщо прийнято рішення про виплату грошового стягнення на користь бюджетної установи – власника свідоцтва на знак для товарів і послуг, право якої порушено, або може потребувати додаткових витрат державного бюджету на виплату грошового стягнення у разі, якщо бюджетну установу буде визнано порушником прав власника свідоцтва).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо ефективного використання земель сільськогосподарського призначення) (реєстр. № 3297 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується  внести доповнення до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі», якими встановлюється, що передача в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюватиметься за результатами проведення земельних торгів, а також запроваджується стягнення штрафу за невиконання орендарем зобов’язань за договором оренди землі сільськогосподарського призначення в розмірі річної орендної плати на користь територіальної громади, на якій знаходиться земельна ділянка.

Реалізація вищевказаних змін може призвести до збільшення надходжень місцевих бюджетів від штрафів за відповідні порушення у разі їх виявлення, проте законопроектом не визначено орган стягнення, порядок виявлення порушень і накладання санкцій, передбачених у законопроекті.

Міністерство фінансів України в експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме видатків державного та місцевих бюджетів та висловлює окремі зауваження по суті законопроекту.

На момент розгляду законопроекту висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшли.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо ефективного використання земель сільськогосподарського призначення) (реєстр. № 3297 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати надходження місцевих бюджетів у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття зазначеного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» (щодо гарантій інвестиційної діяльності на території вільних (спеціальних) економічних зон) (реєстр. № 3289 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується встановити гарантії інвестиційної діяльності, які полягають у закріпленні в законі принципу пріоритету дії норм міжнародних договорів, які ратифіковано Україною, створення у спеціальних (вільних) економічних зонах сприятливих митних умов, режиму пільгового оподаткування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники державного та місцевих бюджетів. Однак, Мінфін зауважує, що за останній повний рік дії спеціального режиму інвестиційної діяльності (2004 рік) суб’єктами СЕЗ при реалізації 216 проектів було залучено 21 млн дол. США іноземних інвестицій, що склало 1,2 % загального обсягу іноземних інвестицій в Україну у 2004 році. При цьому, протягом п’яти років застосування пільгового режиму оподаткування в СЕЗ (2000-2004 роки) суб’єктами господарювання, які реалізовували в них інвестиційні проекти було отримано податкових пільг в сумі 1,9 млрд грн, а сплачено до бюджетів та державних цільових фондів 0,7 млрд грн або майже у 3 рази менше.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» (щодо гарантій інвестиційної діяльності на території вільних (спеціальних) економічних зон) (реєстр. № 3289 від 09.10.2015), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території проведення економічного експерименту «Прикарпаття») (реєстр. № 3279 від 09.10.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б. та Сусловою І.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 131 Митного кодексу України, якими передбачити, що особливості правового регулювання митного режиму вільної митної зони визначаються окремими законами для кожної такої зони.

Слід звернути увагу, що даний законопроект системно пов’язаний з іншими законопроектами цих же розробників «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території проведення економічного експерименту «Прикарпаття»» (реєстр. № 3278 від 09.10.2015) та «Про проведення економічного експерименту «Прикарпаття» на території Івано-Франківської області» (реєстр. № 3277 від 09.10.2015), а відтак розглядати такі законопроекти доцільно взаємоузгоджено.

Оскільки законопроектом передбачено не особливості оподаткування митними платежами окремих товарів або суб‘єктів господарювання, а лише зазначено, що такі особливості встановлюються окремими законами для кожної вільної митної зони, то реалізація законопроекту без прийняття таких законів безпосередньо не призведе до зміни показників доходів державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо врегулювання інвестиційної діяльності на території проведення економічного експерименту «Прикарпаття») (реєстр. № 3279 від 09.10.2015), поданий народними депутатами України Дерев’янком Ю.Б. та Сусловою І.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення митних платежів до державного бюджету у разі прийняття відповідних законів щодо кожної вільної митної зони).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.62. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо порядку визначення заробітку для обчислення пенсії (реєстр. № 3203 від 01.10.2015), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.-Б.Р.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачається змінити порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії та встановити, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд незалежно від перерв до 30 червня 2000 року та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. При цьому, довідка про заробітну плату (дохід) на період страхового стажу до 30 червня 2000 року обов’язково підтверджується первинними документами, на підстав яких ця довідка була видана.

Згідно з діючими положеннями вказаної статті Закону заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року враховується за бажанням пенсіонера до 1 січня 2016 року або у разі, якщо страховий стаж, починаючи з 1 липня 2000 року, становить менше 60 місяців.

Реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків Пенсійного фонду України і, відповідно, видатків державного бюджету у разі, якщо розмір пенсії із розрахунку заробітної плати (доходу) до 30 червня 2000 року та з 1 липня 2000 року буде визначений у більшому розмірі, проти розміру пенсії, який обраховуватиметься із врахуванням заробітної плати (доходу) лише починаючи з 1 липня 2000 року.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що можливість виникнення додаткової потреби у коштах може бути визначена лише у кожному випадку нарахування пенсі.

Однак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України зазначено, що проект закону може бути прийнятий у першому читанні за основу. При цьому, до проекту закону надані пропозиції в частині уточнення періоду, за який зараховуватиметься відповідна заробітна плата.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо порядку визначення заробітку для обчислення пенсії (реєстр. № 3203 від 01.10.2015), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.-Б.Р., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшити витрати державного бюджету, в тому числі для Пенсійного фонду України, у разі настання випадків нарахування /перерахування/ пенсій у більших розмірах із застосуванням порядку, запропонованого у законопроекті).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за несанкціонований продаж спиртних напоїв) (реєстр. № 3314 від 09.10.2015), поданий народними депутатами України Чекітою Г.Л., Чепиногою В.М., Рибаком І.П., Сочка О.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується посилити адміністративну відповідальність за порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами шляхом збільшення розміру штрафів у            5-18 разів. Крім того, проектом закону передбачається посилити кримінальну відповідальність за незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів шляхом встановлення відповідальності за незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних напоїв, тютюнових виробів або інших підакцизних товарів, що вчинено повторно або за попередньою змовою групою осіб, шляхом накладення штрафів від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання для її виготовлення або громадськими роботами на строк від 120 до 240 годин, або виправними роботами на строк до одного року.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту сприятиме опосередкованому зростанню доходів бюджету через збільшення штрафів за незаконну реалізацію підакцизних товарів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за несанкціонований продаж спиртних напоїв) (реєстр. № 3314 від 09.10.2015), поданий народними депутатами України Чекітою Г.Л., Чепиногою В.М., Рибаком І.П., Сочка О.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, та розподілу/перерозподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Кругляка Е.Б. про погодження розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, у 2015 році (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 913).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11.11.2015 року за № 7/10-13344 щодо погодження розподілу між місцевими бюджетами субвенції на погашення  заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (далі – субвенція).

Відповідно до частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом з питань бюджету може здійснювати розподіл обсягів субвенцій між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» із змінами від 02.03.2015 № 217-VIII субвенція була передбачена у складі спеціального фонду державного бюджету у сумі 2900 млн гривень. Розподіл її обсягу між обласними бюджетами та міським бюджетом міста Києва встановлено у додатку 1 до Порядку та умов надання у 2015 році субвенції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375, та погоджено Комітетом з питань бюджету на засіданні 01.07.2015 (лист Комітету від 02.07.2015 № 04-13/10-1910).

Законом України від 17.09.2015 № 704–VIІІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» уточнено джерела надання з державного бюджету такої субвенції та встановлено її в обсязі 5 600 млн грн (збільшено на 2 700 млн грн), з яких із спеціального фонду державного бюджету – у сумі 800 млн грн, із загального фонду – 4 800 млн грн (без розподілу між місцевими бюджетами).

Виходячи із законодавчих змін, постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2015 № 913 внесено зміни до Порядку та умов надання у 2015 році субвенції, а також проведено розподіл між місцевими бюджетами субвенції за загальним та спеціальним фондами державного бюджету обсягом 4 800 млн грн і 800 млн грн відповідно у додатку 1 до Порядку та умов надання у 2015 році субвенції (який викладено у новій редакції із загальною сумою субвенції 5 600 млн грн).

Відповідно до матеріалів Мінрегіону субвенцію розподілено між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, виходячи із співвідношення заборгованості з різниці в тарифах на 01.07.2015 (6930,5 млн грн) та обсягу субвенції (5600 млн грн), що становить 80,8 % з урахуванням інформації обласних, Київської міської держадміністрацій про наявні обсяги заборгованості з різниці в тарифах в регіонах станом на 01.07.2015, які порівняно з 01.01.2015 (4766,1 млн грн) зросли в цілому на 2164,4 млн грн або на 45,4 % за виключенням Луганської області (заборгованість зменшилася на 26 %), а також перерахованої у 2015 році із спеціального фонду державного бюджету місцевим бюджетам субвенції (699,9 млн грн) /лист Мінрегіону від 12.11.2015 № 7/10-13376 щодо розрахунку розподілу субвенції між місцевими бюджетами надано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету/.

Довідково:Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 16.07.2015 р. № 626-VIII «Про внесення змін до деяких законів України у сфері комунальних послуг» Кабінету Міністрів України доручено до 1 липня 2017 року вжити заходів щодо відшкодування в повному обсязі різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органом місцевого самоврядування, до 1 січня 2016 року.

Зважаючи, що з часу прийняття змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» заборгованість з різниці в тарифах залишається значною, вважається за доцільне рекомендувати Уряду опрацювати питання поточного стану погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, виходячи з обсягів такої заборгованості, підтверджених комісіями обласних і Київської міської держадміністрацій, та терміново внести належні уточнення щодо розподілу між місцевими бюджетами відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Пинзеник В.М., Медуниця О.В., Горбунов О.В.. Рудик С.Я., Шкварилюк В.В., Деркач А.Л., Куліченко І.І., Мельник С.І., народний депутат України Мартовицький А.В., а також заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Кругляк Е.Б., заступник Міністра фінансів України – керівник апарату Маркарова О.С.

Заступник Голови Комітету з питань бюджету Мельник С.І. вніс пропозицію погодити розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції, затверджений постановою Уряду від 28.10.2015 № 913, а також надати рекомендації Уряду врахувати поточний стан погашення заборгованості з різниці в тарифах та терміново внести належні уточнення щодо розподілу між місцевими бюджетами відповідної субвенції.

Голова Комітету з питань бюджету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену заступником Голови Комітету Мельником С.І.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України:

1. Погодити розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції окремо із загального та спеціального фондів державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, згідно з додатком 1 до Порядку та умов надання у 2015 році субвенції в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2015р. №913.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України опрацювати питання поточного стану погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, виходячи з обсягів такої заборгованості, підтверджених комісіями з узгодження обсягу заборгованості з різниці в тарифах, утвореними за рішенням обласних і Київської міської держадміністрацій, та терміново внести належні уточнення щодо розподілу між місцевими бюджетами відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 2.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України – керівника апарату Малашкіна М.А. про погодження змін до розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, відповідно до додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 925.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.11.2015 за № 7/19-13690 щодо погодження змін до розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, на 2015 рік (далі – субвенція).

Відповідно до частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» субвенція була передбачена у складі загального фонду державного бюджету у сумі 112,1 млн гривень. Розподіл її обсягу між місцевими бюджетами встановлено у додатку до Порядку та умов надання субвенції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 284 «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження» та погоджено Комітетом з питань бюджету на засіданні 17.06.2015 (лист Комітету від 18.06.2015          № 04-13/10-1632).

Законом України від 17.07.2015 № 648–VIІІ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» зменшено обсяг субвенції на 3,3 млн грн та встановлено її в обсязі 108,7 млн грн (без розподілу між місцевими бюджетами).

Виходячи із зазначених змін, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 925 внесено зміни до розподілу субвенції між місцевими бюджетами (Додаток до постанови викладено у новій редакції із загальною сумою субвенції 108,7 млн грн.).

За інформацією Мінрегіону субвенція розподілена між бюджетами адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється зона спостереження АС ДП НАЕК «Енергоатом» (Волинська, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Рівненська, Херсонська, Хмельницька області: відповідні обласні, районні, міські, у тому числі монофункціональних міст, бюджети) за формулою, затвердженою постановою Уряду від 15.02.2012 № 91 та з урахуванням вимог статті 12-2 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», виходячи з:

- питомої ваги чисельності населення, яке проживає на території зони спостереження;

- питомої ваги реалізованої (відпущеної) електричної енергії АЕС в загальному обсязі реалізованої (відпущеної) електричної енергії Компанії;

- співвідношення розподілу субвенції між місцевими бюджетами (для обласних бюджетів – 30 %, бюджетів районів і міст обласного значення – 55 %, бюджетів монофункціональних міст – супутників ядерних установок – 15 %).

При цьому, переліки відповідних об’єктів, засобів та препаратів формуються і затверджуються Мінрегіоном України за пропозиціями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а переліки засобів індивідуального захисту органів дихання і захисних споруд цивільного захисту – також за погодженням з Державною службою надзвичайних ситуацій. За повідомленням Мінрегіону такі переліки затверджені наказами Мінрегіону від 16.09.2015 № 231, від 01.10.2015 № 250, від 28.10.2015 № 278, від 17.11.2015 № 292.

Слід зазначити, що додаток до Порядку та умов (в редакції постанов Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 284 та від 11.11.2015 № 925) не в повній мірі відповідає вимогам нормотворчої техніки. Відповідно до частини третьої статті 97 Бюджетного кодексу України у Державному бюджеті України затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів. Тому, у розподілі субвенції (додаток до Порядку та умов) слід вказувати назви відповідних місцевих бюджетів, а не назви адміністративно-територіальних одиниць, на що Комітет звертав увагу Мінрегіону (лист Комітету від 18.06.2015 № 04-13/1632).

Довідково: за даними звітності Казначейства у січні-жовтні 2015 року з державного бюджету місцевим бюджетам перераховано 74,7 млн грн субвенції (68,7 % плану на рік).

Інформація щодо розподілу субвенції у 2015 році надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Крулько І.І., а також заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України – керівник апарату Малашкін М.А.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити зміни до розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції у редакції постанови Уряду від 11.11.2015 № 925.

Голова Комітету з питань бюджету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Куліченком І.І.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України:

погодити зміни до розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження на 2015 рік, згідно з додатком до Порядку та умов, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 925.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 1.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України – керівника апарату Василишина Р.Й. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.10.2015 № 1040-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я від 13.10.2015 р. № 10.01.07/32686 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.10.2015 № 1040-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2015 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання у сумі 2 944 тис. гривень (з них на оплату праці – 2 161,5 тис. гривень) шляхом зменшення їх обсягу за програмою 2301110 «Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я» та збільшення їх обсягу за програмою 2301350 «Організація і регулювання діяльності установ та окремі заходи у системі охорони здоров’я».

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

В обґрунтуванні щодо вказаного перерозподілу видатків, наведеному у листі Міністерства охорони здоров’я, зокрема відмічено, що його реалізація дозволить забезпечити належне функціонування інформаційно-аналітичних систем Міністерства, та недопустити у поточному році утворення кредиторської заборгованості з виплати заробітної плати працівникам Державного підприємства «Центр електронної охорони здоров’я Міністерства охорони здоров’я України».

При цьому, зазначається про те, що обсяг кредиторської заборгованості з оплати послуг з інформаційно-технічної підтримки та забезпечення функціонування інформаційно-аналітичної системи Міністерства, що обліковувався на початок 2015 року у сумі 2 944 тис грн, було погашено за рахунок коштів, передбачених на інші заходи за бюджетною програмою 2301350 «Організація і регулювання діяльності установ та окремі заходи у системі охорони здоров’я», потреба за якою забезпечена лише на 63 %.

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці, яка надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

На запит народних депутатів України – членів підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо напрямів спрямування коштів за бюджетною програмою 2301350 «Організація і регулювання діяльності установ та окремі заходи у системі охорони здоров’я» додаткова інформація, підготовлена Міністерством охорони здоров’я, яка надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В.. Крулько І.І., Деркач А.Л., Рудик С.Я., Мельник С.І., Маркевич Я.В., Левченко Ю.В., Шкварилюк В.В., Куліченко І.І., Кривенко В.М., Дубневич Б.В., Шевченко О.Л., а також заступник Міністра охорони здоров’я України – керівник апарату Василишин Р.Й. та директор фінансового департаменту Міністерства охорони здоров’я України Якубівський В.Л.

За наслідками обговорення народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету визначилися додатково опрацювати зазначене питання на засіданні підкомітету з питань видатків державного бюджету та перенести його розгляд на наступне засідання Комітету.

Голова Комітету з питань бюджету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію, яка була підтримана членами Комітету з питань бюджету одноголосно.

УХВАЛИЛИ:

Питання перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.10.2015 № 1040-р, додатково опрацювати на засіданні підкомітету з питань видатків державного бюджету та перенести його розгляд на наступне засідання Комітету.

Голосували: «за» - одноголосно.

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України – керівника апарату Василишина Р.Й. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 1157-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я від 18.11.2015 р. № 10.01.07/36526 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 1157-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2015 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання у сумі 683,7 тис. гривень (з них на оплату праці 422,2 тис. гривень, на оплату комунальних послуг та енергоносіїв 81,7 тис. гривень) шляхом зменшення їх обсягу за програмою 2305010 «Керівництво та управління у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань» та збільшення їх обсягу за програмою 2301010 «Керівництво та управління у сфері охорони здоров’я» /бюджетні призначення за бюджетною програмою 2305010 встановлено в обсязі 683,7 тис. гривень/.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

В обґрунтуванні щодо вказаного перерозподілу видатків, наведеному у листі Міністерства охорони здоров’я, зокрема відмічено, що його реалізація здійснюється з метою завершення процедури ліквідації Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань та відповідно передачі її функцій Міністерству охорони здоров’я України.

Довідково: постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 р. № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» встановлено ліквідувати Державну службу України з питань протидії             ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, поклавши її функції на Міністерство охорони здоров’я України.

Необхідно зауважити, що звернення Міністерства охорони здоров’я України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці, яка надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Шкварилюк В.В., Левченко Ю.В., Кривенко В.М., Крулько І.І., а також директор фінансового департаменту Міністерства охорони здоров’я України Якубівський В.Л.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 11.11.2015 № 1157-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету з питань бюджету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбуновим О.В.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання у сумі 683,7 тис. гривень (з них на оплату праці – 422,2 тис. гривень, на оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 81,7 тис. гривень) шляхом зменшення їх обсягу за програмою 2305010 «Керівництво та управління у сфері протидії   ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань» та збільшення обсягу таких видатків за програмою 2301010 «Керівництво та управління у сфері охорони здоров’я», що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 1157-р.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 1.

2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України – керівника апарату Василишина Р.Й. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 1165-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я від 18.11.2015 р. № 09-01/1343/36530 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 1165-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2015 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету за програмою 2301170 «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров’я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах Міністерства охорони здоров’я України», перерозподіл видатків у сумі 903,91 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання і встановлення видатків розвитку /за загальним фондом державного бюджету видатки розвитку за цією бюджетною програмою не передбачено/.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

В обґрунтуванні щодо вказаного перерозподілу видатків, наведеному у листі Міністерства охорони здоров’я, зокрема відмічено, що його реалізація дозволить здійснити заходи з погашення кредиторської заборгованості за виконані у 2013 році роботи по реконструкції будівлі і споруд Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин Міністерства охорони здоров’я України /м. Київ, вул. Кловський узвіз, 13а/ в обсязі 903,91 тис. грн, що підтверджено актом Державної фінансової інспекції України.

Водночас, зазначається про наявність економії коштів /видатки споживання/, що виникла за результатами проведених процедур закупівель з постачання готової їжі для харчування хворих та у зв’язку із здійсненням нарахувань на оплату праці працівників Центру, що мають інвалідність за нижчим розміром – 8,41 %.

Інформація щодо виконання бюджетної програми, перерозподіл видатків державного бюджету за якою запропоновано, приведена в таблиці, яка надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

На запит народних депутатів України – членів підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Верховної Ради України з питань бюджету додаткова інформація стосовно обсягів зареєстрованої та простроченої кредиторської заборгованості щодо видатків розвитку, підготовлена Міністерством охорони здоров’я, яка надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Мельник С.І., Кривенко В.М., Пинзеник В.М., Куліченко І.І., а також директор фінансового департаменту Міністерства охорони здоров’я України Якубівський В.Л.

За наслідками обговорення народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету визначилися додатково опрацювати зазначене питання на засіданні підкомітету з питань видатків державного бюджету та перенести його розгляд на наступне засідання Комітету, а також звернутися до Міністерства фінансів України щодо надання загальної інформації про обсяги кредиторської заборгованості бюджетних установ за видатками загального фонду державного бюджету, включаючи обсяги кредиторської заборгованості, взятої в установленому порядку на облік органами Казначейства України, а також кредиторської заборгованості за бюджетними зобов’язаннями, які не відображені у Звіті про заборгованість за бюджетними коштами (з наведенням пояснень щодо причин її виникнення та не відображення у офіційній звітності).

Голова Комітету з питань бюджету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію, яка була підтримана членами Комітету з питань бюджету одноголосно.

УХВАЛИЛИ:

Питання про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 1165-р додатково опрацювати на засіданні підкомітету з питань видатків державного бюджету та перенести його розгляд на наступне засідання Комітету.

Звернутися до Міністерства фінансів України щодо надання загальної інформації про обсяги кредиторської заборгованості бюджетних установ за видатками загального фонду державного бюджету, включаючи обсяги кредиторської заборгованості, взятої в установленому порядку на облік органами Казначейства України, а також кредиторської заборгованості за бюджетними зобов’язаннями, які не відображені у Звіті про заборгованість за бюджетними коштами (з наведенням пояснень щодо причин її виникнення та не відображення у офіційній звітності).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра освіти і науки України – керівника апарату Дерев’янка О.В. про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (загальнодержавні витрати) на 2015 рік, та перерозподілу обсягу освітньої і медичної субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам у 2015 році (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 1178-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшли звернення Міністерства освіти України від 16.11.2015 № 1/10-3869 та Міністерства охорони здоров’я України від 17.11.2015 № 10-01-07 щодо погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету та обсягу субвенцій між місцевими бюджетами відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 1178-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (загальнодержавні витрати) на 2015 рік, та перерозподіл обсягу освітньої і медичної субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам у 2015 році» (далі – розпорядження Кабінету Міністрів України).

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Питання погодження Комітетом з питань бюджету розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами в межах їх загального обсягу унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій. Особливості перерозподілу обсягів освітньої субвенції, субвенції на підготовку робітничих кадрів і медичної субвенції між місцевими бюджетами можуть визначатися законом про Державний бюджет України.

Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» Кабінету Міністрів України надано право здійснювати розподіл резерву коштів освітньої субвенції, субвенції на підготовку робітничих кадрів та медичної субвенції між місцевими бюджетами, а також перерозподіл таких субвенцій між місцевими бюджетами для забезпечення обслуговування громадян, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

У матеріалах, що надійшли, запропоновано здійснити:

1) у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених у 2015 році Міністерству освіти і науки (загальнодержавні витрати) у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання у сумі 205 459,6 тис гривень (згідно з додатком 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України) шляхом:

– зменшення обсягу субвенції на підготовку робітничих кадрів з державного бюджету місцевим бюджетам (код 2211180) (за рахунок зменшення субвенції обласним бюджетам Донецької на 137 359,8 тис. грн та Луганської на 68 099,8 тис. грн областей) та

– відповідного збільшення обсягу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (код 2211190), зокрема, обласним бюджетам Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Луганської областей.

При цьому із зазначеного обсягу перерозподілу на освітню субвенцію передбачається спрямувати 76 363 тис. грн (37,2 %) на видатки, пов’язані із збільшенням внутрішньо переміщених осіб, які отримують освітні послуги;

2) перерозподіл між місцевими бюджетами обсягу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (відповідно до додатка 2 до розпорядження Уряду) у сумі 338 387,4 тис. грн шляхом зменшення субвенції для обласних бюджетів Донецької (на 219 194,1 тис.грн) і Луганської (на 119 193,3 тис грн) областей та відповідного збільшення для обласних бюджетів Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей та міського бюджету міста Києва.

Зазначеним перерозподілом також передбачається спрямування 67 484 тис. грн (19,9 %) освітньої субвенції на видатки, пов’язані із збільшенням внутрішньо переміщених осіб, які отримують освітні послуги.

Таким чином, загальний обсяг збільшення освітньої субвенції для обласних бюджетів та бюджету м. Києва становить 543 847 тис. грн, у тому числі видатки, пов’язані із збільшенням внутрішньо переміщених осіб, які отримують освітні послуги – 143 847 тис. гривень;

3) перерозподіл між місцевими бюджетами обсягу медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (відповідно до додатку 3 до розпорядження Уряду) у сумі 316 822 тис. грн шляхом зменшення субвенції для обласних бюджетів Донецької (на 210 314,6 тис. грн) і Луганської (на 106507,4 тис. грн) областей та відповідного збільшення для всіх обласних і міського міста Києва бюджетів.

Водночас у розпорядженні Кабінету Міністрів України доручено обласним держадміністраціям:

– розподілити у тижневий строк обсяг збільшення освітньої та медичної субвенцій між районними бюджетами, видатки, пов’язані із збільшенням внутрішньо переміщених осіб, які отримують освітні послуги – між обласним бюджетом, бюджетами міст обласного значення та районними бюджетами;

– вжити заходів до спрямування вказаних обсягів субвенції райдержадміністраціями виключно на оплату праці працівників бюджетних установ та недопущення прострочення кредиторської заборгованості із зазначених виплат.

Необхідно зауважити, що відповідно до частин другої і третьої статті 103-2 та частин другої і третьої статті 103-4 Бюджетного кодексу України у законі про Державний бюджет України затверджуються обсяги освітньої та медичної субвенцій окремо для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів і районних бюджетів, міських (міст Києва і Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення) бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, а розподіл таких субвенцій між відповідними місцевими бюджетами здійснюється на основі формул (на 2015 рік зазначені формули затверджено статтями 25 і 27 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік»).

Водночас, у розпорядженні наведено розподіл обсягів таких субвенцій між обласними бюджетами, облдержадміністраціям доручається розподілити кошти між районними бюджетами (підпункт 1 пункту 5 розпорядження) без наведення критеріїв та формул для такого розподілу.

Обґрунтування Міністерства освіти України щодо здійсненого перерозподілу надані народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства у січні-жовтні  2015 року з державного бюджету місцевим бюджетам перераховано: освітньої субвенції – 35570,5 млн грн (82,2 % плану на рік), медичної субвенції – 37 463,6 млн грн (81,4 % плану на рік), субвенції на підготовку робітничих кадрів – 4654,1 млн грн (79,7 % плану на рік).

Виконання плану на рік за субвенцією на підготовку робітничих кадрів для обласного бюджету Донецької області становить 67,9 % (надано 320,4 млн грн), обласного бюджету Луганської області – 65,5 % (надано 192,4 млн грн).

Інформація щодо стану виконання бюджетних програм, за якими здійснюється вказаний перерозподіл видатків державного бюджету, надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Деркач А.Л., Кривенко В.М., Мельник С.І., Шкварилюк В.В., а також заступник Міністра освіти і науки України – керівник апарату Дерев’янко О.В. та заступник Міністра фінансів України – керівник апарату Маркарова О.С.

Заступник Голови Комітету з питань бюджету Мельник С.І. вніс пропозицію погодити розподіл між місцевими бюджетами обсягів субвенцій, визначений розпорядженням Уряду від 11.11.2015 р. № 1178-р.

Голова Комітету з питань бюджету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену заступником Голови Комітету Мельником С.І.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 і частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України:

погодити відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 1178-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (загальнодержавні витрати) на 2015 рік, та перерозподіл обсягу освітньої і медичної субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам у 2015 році» здійснення:

1) перерозподілу видатків державного бюджету у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених на 2015 рік Міністерству освіти і науки (загальнодержавні витрати) у загальному фонді державного бюджету, у сумі 205 459,6 тис. грн шляхом зменшення обсягу субвенції на підготовку робітничих кадрів з державного бюджету місцевим бюджетам (код 2211180) та збільшення обсягу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (код 2211190), а також відповідного перерозподілу обсягів таких субвенцій між місцевими бюджетами, що визначено у додатку 1 до зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України;

2) перерозподілу між місцевими бюджетами освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у сумі 338 387,4 тис. грн у межах загального її обсягу, що визначено у додатку 2 до зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України;

3) перерозподілу між місцевими бюджетами медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у сумі 316 822 тис. грн у межах загального її обсягу, що визначено у додатку 3 до зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 1.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Мельника С.І. про поданий ним проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо особливостей формування та виконання бюджетів об’єднаних територіальних громад (реєстр. № 3490 від 19.11.2015).

Відмітили:

Прийняття законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, покликане створити умови для належного формування та виконання бюджетів об’єднаних територіальних громад, а також забезпечити ефективне функціонування бюджетних установ та належну якість надання відповідних послуг у всіх населених пунктах району, включаючи територіальні громади, що не об’єдналися.

Для реалізації такої мети у законопроекті пропонується внести зміни до статей 75, 93, 99, 122, розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), шляхом:

– врегулювання окремих питань щодо процедури складання проектів бюджетів об’єднаних територіальних громад та контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині міжбюджетних відносин /зміни до частини дев’ятої статті 75 та частини другої статті 122 Кодексу/;

– продовження на 2016 рік дії пункту 20 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення», згідно з яким надається можливість здійснювати з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення видатки на утримання навчально-виховних комплексів «дошкільний навчальний заклад – загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад», за умови, що загальноосвітній навчальний заклад – I ступеня, та сільських, селищних та міських палаців і будинків культури, клубів, центрів дозвілля, інших клубних закладів та бібліотек, з уточненням щодо прийняття районною радою рішення про передачу таких видатків за зверненням сільської, селищної, міської міста районного значення рад /зміни до пункту 20 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу/;

– визначення на період створення об’єднаних територіальних громад особливостей формування та виконання бюджетів об’єднаних територіальних громад у разі неприйняття закону про Державний бюджет України до 1 грудня року, що передує плановому, а також у разі неприйняття до початку нового бюджетного періоду рішення про відповідний місцевий бюджет та унормувати питання виконання бюджетів територіальних громад і районних бюджетів районів, на території яких частково створені об’єднані територіальні громади згідно із законом та перспективним планом формування територій громад /новий пункт 38 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу/;

– уточнення положень щодо передачі коштів між місцевими бюджетами, виключивши зайву деталізацію, а також переліку місцевих бюджетів при горизонтальному вирівнюванні податкоспроможності бюджетів /зміни до статей 93 та 99 Кодексу/;

– встановлення зобов’язань районних рад щодо передачі із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст районного значення у власність об’єднаних територіальних громад бюджетних установ, що знаходяться на їх території, відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Кодексом /новий пункт 39 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу/.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму експертному висновку (від 23.11.2015 р. № 16/3–1713/3490 (290593) відмічає, що з огляду на вимоги статті 95 Конституції України, згідно з якими виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, не повною мірою погоджується з пропозиціями нового пункту 38 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу та вважає, що положення нового пункту 39 цього розділу не є предметом регулювання Кодексу.

За узагальнюючим висновком ГНЕУ для прийняття виваженого рішення щодо пропозицій проекту закону варто отримати відповідний експертний висновок Уряду, враховуючи, що за змістом відповідних положень Конституції України (стаття 116) та Закону України «Про Кабінет Міністрів України» забезпечення проведення фінансової політики, виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України належить до повноважень Кабінету Міністрів України.

Міністерство фінансів України (лист від 23.11.2015 року № 31–05130–02–2/ 35856) підтримує прийняття законопроекту з урахуванням змін до пункту 20 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу.

Щодо положень законопроекту слід зазначити, що їх виклад потребує редакційних та техніко-юридичних уточнень для узгодження з чинними нормами Кодексу та вимогами законотворчої техніки, які погоджено з автором законопроекту та Мінфіном (відповідні пропозиції наведено у проекті рішення, яке роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Водночас, належить звернути увагу, що у Верховній Раді України зареєстровано законопроект про внесення змін до Розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо особливостей фінансування у 2016 році видатків бюджетних установ в селах, селищах, містах районного значення), поданий народним депутатом України Федоруком М.Т., (реєстр. № 3424), згідно з яким пропонується подовжити на 2016 рік термін дії пункту 20 «Прикінцеві та перехідні положення» та визначити, що прийняття районною радою рішення про передачу таких видатків відбувається за зверненням сільської, селищної, міської міста районного значення рад, тобто містить положення, що є аналогічним до відповідного положення законопроекту за реєстр. № 3490.

Відтак, у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 3490 в цілому як закон, положення законопроекту за реєстр. № 3424 будуть враховані і тому такий законопроект не потребуватиме окремого розгляду.

На даний час до Комітету з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Кривенко В.М., Мельник С.І., Деркач А.Л., Пинзеник В.М., Куліченко І.І., а також заступник Міністра фінансів України – керівник апарату Маркарова О.С., заступник директора Департаменту місцевих бюджетів – начальник управління планування місцевих бюджетів Міністерства фінансів України Маркович Г.Б. та заступник Виконавчого директора, директор Центру аналізу та розробки законодавства Асоціації міст України Слобожан О.В.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 3490 за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням необхідності внесення редакційних та техніко-юридичних поправок.

Голова Комітету з питань бюджету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Куліченком І.І.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

Ухвалили:

рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо особливостей формування та виконання бюджетів об’єднаних територіальних громад (реєстр. № 3490) за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням необхідності внесення редакційних та техніко-юридичних поправок, насамперед, таких:

у пункті 5 розділу I законопроекту (зміни до розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу):

1) у підпункті 1 абзац п’ятий викласти у такій редакції:

«За зверненням сільської, селищної, міської (міста районного значення) ради районною (міською) радою приймається рішення про передачу коштів на здійснення таких видатків сільській, селищній, міській (міста районного значення) раді та у районному (міському) бюджеті затверджуються обсяги міжбюджетних трансфертів з районного бюджету бюджетам місцевого самоврядування (з бюджету міста обласного значення бюджетам адміністративно підпорядкованих йому міст, сіл і селищ). При цьому обсяги зазначених міжбюджетних трансфертів визначаються за формулою, яка затверджується відповідною районною (міською) радою у додатку до рішення про місцевий бюджет, та не можуть бути меншими обсягів таких міжбюджетних трансфертів або видатків районного бюджету (якщо видатки для зазначених установ здійснювалися з районних бюджетів) на утримання зазначених установ, передбачених на 2015 рік.»;

2) у підпункті 2 (щодо нових пунктів 38 та 39):

– в абзаці другому слова «Установити, що положення окремих статей цього Кодексу стосовно формування та виконання районного бюджету, районів,» замінити словами «Установити, що в період створення об’єднаних територіальних громад положення окремих статей цього Кодексу стосовно формування та виконання районного бюджету районів,», слова «на період створення об’єднаних територіальних громад» замінити словами «на перший плановий бюджетний період після такого об’єднання»;

– в абзацах третьому та четвертому (підпункти 1 та 2 нового пункту 38):

слова «поточний період» замінити словами «поточний бюджетний період», а також після слів «до 1 грудня» доповнити словом «року»;

слова «у проекті закону про Державний бюджет України, схваленому Кабінетом Міністрів України та поданому до Верховної Ради України» замінити словами «у проекті закону про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України»;

– абзац п’ятий (підпункт 3 нового пункту 38) викласти у такій редакції:

«3) частини першої статті 79 цього Кодексу – якщо до початку нового бюджетного періоду не прийнято рішення про місцевий бюджет, районна державна адміністрація, виконавчий орган місцевої ради має право здійснювати витрати місцевого бюджету лише на цілі, визначені у проекті рішення про місцевий бюджет на відповідний бюджетний період, схваленому районною державною адміністрацією, виконавчим органом місцевої ради та поданому на розгляд місцевої ради. При цьому щомісячні бюджетні асигнування місцевого бюджету сумарно не можуть перевищувати 1/12 обсягу витрат бюджету, передбачених проектом рішення про місцевий бюджет на відповідний бюджетний період, схваленим районною державною адміністрацією, виконавчим органом місцевої ради та поданим на розгляд місцевої ради (крім випадків, передбачених частиною шостою статті 16 та частиною четвертою статті 23 цього Кодексу, а також з урахуванням необхідності проведення захищених видатків місцевого бюджету), з урахуванням міжбюджетних трансфертів, які визначені законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період (у разі несвоєчасного набрання чинності таким законом - проектом закону про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період, поданим Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України).»;

– в абзаці шостому (новий пункт 39) після слів «об’єднаних територіальних громад» доповнити словами «що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад,».

У разі прийняття даного законопроекту Комітет з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні на підпис Голові Верховної Ради України відповідного закону належить внести до його тексту необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» - 16, «проти» - 0, «утрималися» - 3.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Б.В. Дубневича про наслідки заслуховування питання виконання місцевих бюджетів Івано-Франківської області в умовах бюджетної децентралізації, фінансового забезпечення будівництва доріг в рамках реалізації проекту «Єврокарпатська ініціатива», ефективності нового акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а також перспективи розвитку міста Івано–Франківська.

Відмітили:

Народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету Павелком А.В., Горбуновим О.В., Гордєєвим А.А., Дубневичем Б.В., Іщейкіним К.Є., Куліченком І.І., Матвієнком А.С, Кривенком В.М., Мельником С.І. 11 листопада 2015 року в рамках забезпечення виїзного засідання Комітету до міста Івано-Франківська було проведено ряд зустрічей з обговорення питань виконання місцевих бюджетів Івано-Франківської області в умовах бюджетної децентралізації, фінансового забезпечення будівництва доріг в рамках реалізації проекту «Єврокарпатська ініціатива», ефективності нового акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а також перспективи розвитку міста Івано – Франківська.

Відтак відмічалося, що внаслідок запровадження, починаючи з 1 січня 2015 року, нових підходів до формування місцевих бюджетів, нову трансфертну політику та інші заходи з бюджетної децентралізації додатковий ресурс місцевих бюджетів області вже сягає понад 320 млн гривень. Протягом січня-жовтня поточного року доходи місцевих бюджетів області зросли майже на 42 відсотки. При цьому, зростання ресурсу місцевих бюджетів дало можливість майже у два рази порівняно з минулим роком збільшити капітальні видатки. Позитивну тенденцію з виконання місцевих бюджетів передбачається зберегти до завершення року.

Доповідаючи про фінансове забезпечення будівництва, реконструкції і ремонту доріг місцевого та державного значення в області, зазначалось, що вперше за ряд останніх років у 2015 році на таку мету було спрямовано значні ресурси, з яких за рахунок коштів державного бюджету – 615,2 млн грн, зокрема, в рамках реалізації проекту «Розвиток дорожнього господарства областей української частини Карпатського Єврорегіону» – 425,0 млн грн, за субвенцією на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій – 10,0 млн гривень. Серед таких коштів 93,5 млн грн з державного фонду регіонального розвитку, що становить 73,6 % обсягу коштів фонду, визначеного для області на рік.

Поряд з тим, з місцевих бюджетів виділено: для співфінансування будівництва, реконструкції і ремонту доріг, яке здійснюється за рахунок  державних коштів, – 10,4 млн грн, а також на проведення капітального та поточного ремонту доріг місцевого значення та доріг і вулиць комунальної власності у населених пунктах – 221,7 млн гривень.

Оцінюючи ефективність адміністрування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, зазначалось, що запровадження такого податку вже дало області додатковий ресурс у обсязі 181,4 млн грн, однак було звернуто увагу на диспропорції в його надходженні до місцевих бюджетів. Так, майже 60 відсотків цього податку забезпечують міста обласного значення, або 18 місцевих рад мають надходження податку понад 500 тис. грн, 23 місцевих ради – понад 100 тис. грн, 289 місцевих рад – від 0,6 до 5 тис. гривень. Відтак, пропонувалось спрямувати частину такого податку до обласних бюджетів.

Водночас, було порушено ряд проблемних питань. Зокрема йшлося про незабезпеченість до завершення бюджетного періоду фінансовим ресурсом видатків на виплату заробітної плати працівникам бюджетних установ (насамперед, освіти та охорони здоров’я) та оплату енергоносіїв, що пов’язане, серед іншого, з тим, що двом третинам області надано статус гірських територій, та розгалуженою мережею бюджетних установ; відсутність розроблених (зокрема, встановлення мінімального та максимального значення галузевих нормативів залежно від обсягів фінансових ресурсів) для збалансування місцевих бюджетів на 2016 рік; необхідність здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій області, включаючи завершення об’єктів соціально – культурної сфери, розвитку дорожнього господарства, ліквідації стихій, здійснення протипаводкових заходів.

Народним депутатом України Дубневичем Б.В. було запропоновано підтримати проект звернення до Прем’єр-міністра України з проханням щодо можливості врегулювання порушених Івано-Франківською обласною державною адміністрацією питань, яке було підтримане присутніми у Івано-Франківську членами Комітету /додається/.

Голова Комітету з питань бюджету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену народним депутатом України Дубневичем Б.В.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

І. Заслухавши та обговоривши питання щодо виконання місцевих бюджетів Івано-Франківської області в умовах бюджетної децентралізації, фінансового забезпечення будівництва доріг в рамках реалізації проекту «Єврокарпатська ініціатива», ефективності нового акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а також перспективи розвитку міста Івано–Франківська та беручи до уваги пропозиції Івано-Франківської обласної державної адміністрації, рекомендувати Кабінету Міністрів України визначитися щодо можливості врегулювання порушених питань.

II. Направити звернення до Прем’єр-міністра України.

Голосували: «за» - одноголосно.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Б.В. Дубневича про наслідки заслуховування питання щодо результатів впровадження реформи міжбюджетних відносин і перспектив розвитку Львівської області в умовах бюджетної децентралізації під час перебування членів Комітету у Львівській області.

Відмітили:

Народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету Павелком А.В., Амельченком В.В., Горбуновим О.В., Гордєєвим А.А., Дубневичем Б.В., Іщейкіним К.Є., Крульком І.І., Маркевичем Я.В., Матвієнком А.С., Мельником С.І. за участі голови обласної державної адміністрації, голови обласної ради, інших керівних працівників області, Першого заступника Міністра фінансів України Уманського І.І., Голови Державної фіскальної служби України Насірова Р.М. 14 листопада 2015 року в рамках забезпечення виїзного засідання Комітету до міста Львова було обговорено питання щодо результатів впровадження реформи міжбюджетних відносин і перспектив розвитку Львівської області в умовах бюджетної децентралізації.

В умовах здійснюваної реформи міжбюджетних відносин зміни, внесені до бюджетного та податкового законодавства, дозволили у 2015 році збільшити обсяг місцевих бюджетів Львівщини майже на 30 відсотків або на 4,1 млрд грн Такі перетворення сприяли зміцненню фінансового стану м. Львова та інших економічно сильних територій, а також тих населених пунктів, на території яких функціонують автозаправні станції. У гіршій ситуації бюджети депресивних адміністративно-територіальних одиниць, з низькою податкоспроможністю, а також гірські населені пункти.

При цьому, покращилась структура витрат місцевих бюджетів за економічною ознакою, обсяг видатків капітального характеру зріс втричі. Так, надання медичних та освітніх послуг за рахунок субвенцій з державного бюджету, закріплення за обласним бюджетом 10 відсотків податку на прибуток, за іншими – 5 відсотків акцизу з тютюнових виробів, алкогольних напоїв та нафтопродуктів дозволило місцевим органам влади спрямувати вивільнений ресурс на розвиток відповідних територій (житлово-комунальне господарство, благоустрій, місцеві соціально-економічні програми, оновлення інфраструктури). Лише, на ремонт доріг з різних джерел спрямовано більше 1 млрд гривень.

Окрім того на виконання інвестиційних проектів з державного бюджету отримано 335 млн грн та на ремонт і реконструкцію доріг – 970 млн гривень.

У рамках проведення реформи місцевого самоврядування в області утворено 15 добровільно об’єднаних громад, яким за прогнозними розрахунками області у 2016 році надійде ресурс з районних бюджетів у сумі 181,6 млн грн або 85 відсотків загального обсягу доходів бюджетів новоутворених громад.

Водночас, проблемними залишаються питання належного фінансового забезпечення основних бюджетних галузей освіти та охорони здоров’я, ремонту та утримання доріг, функціонування та розвитку економічно слабших територій.

Пропозиції з врегулювання проблемних питань, що на думку Львівської обласної державної адміністрації належить унормувати на центральному рівні, наведено у відповідному зверненні до Комітету, що додається.

Крім того, у такому зверненні знайшли своє відображення ряд інших актуальних питань з розвитку Львівської області, що потребують державної підтримки. Серед них, насамперед, питання соціально-економічного розвитку окремих територій (зокрема, Городоцького, Мостиського, Пустомитівського, Самбірського районів), а також модернізації шахт державного підприємства «Львіввугілля».

Народним депутатом України Дубневичем Б.В. було запропоновано підтримати проект звернення до Прем’єр-міністра України з проханням щодо можливості врегулювання порушених Львівською обласною державною адміністрацією питань, яке було підтримане присутніми у Львові народними депутатами – членами Комітету з питань бюджету /додається/.

Голова Комітету з питань бюджету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену народним депутатом України Дубневичем Б.В.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

І. Заслухавши та обговоривши питання щодо результатів впровадження реформи міжбюджетних відносин і перспектив розвитку Львівської області в умовах бюджетної децентралізації та беручи до уваги пропозиції Львівської обласної державної адміністрації, рекомендувати Кабінету Міністрів України визначитися щодо можливості врегулювання порушених Львівською обласною державною адміністрацією питань.

II. Направити звернення до Прем’єр-міністра України

Голосували: «за» - одноголосно.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Павелка А.В. про заміщення вакантних посад у секретаріаті Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Відмітили:

У зв’язку наявністю у секретаріаті Комітету з питань бюджету вакантних посад рекомендуються для зарахування, як такі, що перебувають у резерві кадрів на заміщення таких посад:

на посади головних консультантів

Коломієць Юрій Петрович, громадянин України, 1977 року народження, освіта повна вища – у 2002 році здобув кваліфікацію економіста у Тернопільській академії народного господарства.

Починаючи з 1998 р. і до 2001 р. працював у Фінансовому управлінні Хмельницької райдержадміністрації на посаді головного економіста, затим з 2001 р. по 2003 р. – завідувачем сектору у бюджетному управлінні головного фінансового управління у Хмельницькій області.

З 2003 року по даний час працює на посаді головного економіста–фінансиста відділу фінансів судової влади, місцевих державних адміністрацій та самоврядування Міністерства фінансів України.

Має належний рівень професійних знань та практичний досвід роботи, що відповідає кваліфікаційним вимогам за посадою.

Кушнір Олександр Валентинович, громадянин України, 1982 року народження, освіта повна вища – у 2003 році здобув кваліфікацію економіста у Буковинському державному фінансово-економічному інституті (м. Чернівці), у 2005 році – закінчив Український державний університет економіки і фінансів (м. Київ).

Починаючи з лютого 2005 року по даний час працює у Міністерстві фінансів України на посадах провідного, головного економіста-фінансиста відділу аналізу та прогнозування податку на додану вартість та податку на прибуток Департаменту доходів; начальника відділу доходів місцевих бюджетів Департаменту місцевих бюджетів, заступника начальника відділу доходів та міжбюджетних трансфертів управління планування місцевих бюджетів Департаменту місцевих бюджетів.

Має достатній рівень професійних знань та практичний досвід роботи, що відповідає кваліфікаційним вимогам за посадою.

на посаду старшого консультанта (тимчасово вивільнена посада)

Климчук Дмитро Ігорович, громадянин України, 1990 року народження, освіта повна вища – у 2011 році закінчив Київський Національний торгівельно-економічний університет за спеціальністю «фінанси та банківська справа» з кваліфікацією «магістр з державних фінансів».

З червня 2012 року по даний час працює у Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України на посадах спеціаліста відділу інформаційно-аналітичного забезпечення Департаменту забезпечення роботи Міністра, спеціаліста відділу державного метрологічного нагляду та метрологічних служб Департаменту технічного регулювання, спеціаліста відділу фінансів підприємств та податкової політики Департаменту фінансової політики. При цьому, з червня 2015 року є головним спеціалістом відділу аналізу та прогнозування впливу податково-бюджетної політики на розвиток економіки Департаменту економічної стратегії та макроекономічного прогнозування цьогоМіністерства.

УХВАЛИЛИ:

1. Рекомендувати для зарахування до секретаріату Комітету з питань бюджету на посади головних консультантів Коломійця Юрія Петровича та Кушніра Олександра Валентиновича, на посаду старшого консультанта (з часу тимчасового вивільнення такої посади) Климчука Дмитра Ігоровича, як таких, що перебувають у резерві кадрів на заміщення зазначених посад .

2. Голові Комітету з питань бюджету направити відповідне подання та витяг із протоколу цього засідання першому заступнику Керівника Апарату Верховної Ради України.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 1.

Голова Комітету                                                       А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                    В.В. Шкварилюк

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку