Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №32 від 29 вересня 2015 року

 

 

 

1200   година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Горбунов О.В., Гордєєв А.А., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 16 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Ванат П.М., Гєллєр Є.Б., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Мельник С.І., Пресман О.С., Савченко О.Ю., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Козловська Г.М., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Щербаченко С.В., Шпак В.П., Новацька О.В., Сторожук О.В., Яковенко С.П.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:

Наливайко О.І. – Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

Лапа В.І. – заступник Міністра аграрної політики та продовольства України;

Бартош Н.В.  начальник фінансово-економічного Управління Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

Білоус М.В.  заступник директора департаменту – начальник управління державних інспекцій Міністерства аграрної політики та продовольства України;

Маркович Г.Б. заступник директора Департаменту місцевих бюджетів – начальник управління планування місцевих бюджетів Міністерства фінансів України;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Державному комітетові телебачення і радіомовлення:

1) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 № 639;

2) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 683 /включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Горбунова О.В./;

3) згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 № 755-р /включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Горбунова О.В./.

3. Про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.07.2015 № 789-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Матвієнка А.С./.

4. Про погодження передачі бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів України за бюджетною програмою «Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів України», окремим головним розпорядникам коштів державного бюджету та розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 734).

5. Різне.

- Про Висновок Рахункової палати щодо виконання Державного бюджету України за перше півріччя 2015 року та інформацію про стан виконання державного бюджету у поточному році.

- Про направлення звернення до Міністерства оборони України щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу /включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Гордєєва А.А./.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо посилення відповідальності власників банківських установ", (реєстр. № 2487а від 10.08.2015, народний депутат України Шаповалов Ю.А.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 267 Податкового кодексу України (щодо захисту прав платників транспортного податку)", (реєстр. № 2484 від 27.03.2015, народні депутати України Шурма І.М., Шпенов Д.Ю.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо скасування дозволу на імпорт в Україну товарів, щодо яких застосовуються заходи нагляду або регіонального нагляду", (реєстр. № 2492а від 10.08.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про запобігання корупції"", (реєстр. № 2495а від 11.08.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про запобігання корупції"", (реєстр. № 2496а від 11.08.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо ставок вивізного (експортного) мита", (реєстр. № 2468а від 03.08.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах", (реєстр. № 2302а від 06.07.2015, народні депутати України Пташник В.Ю., Соловей Ю.І., Фаєрмарк С.О., Шкрум А.І. та ін.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" (щодо застосування пені у споживчих правовідносинах)", (реєстр. № 2361а від 15.07.2015, народний депутат України Заставний Р.Й.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 51 Цивільного кодексу України (щодо поширення на договірні відносини фізичної особи-підприємця дії законодавства захист прав споживачів)", (реєстр. № 2362а від 15.07.2015, народний депутат України Заставний Р.Й.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 633 Цивільного кодексу України (щодо поширення на відносини публічного договору дії законодавства захист прав споживачів)", (реєстр. № 2363а від 15.07.2015, народний депутат України Заставний Р.Й.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" (щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди)", (реєстр. № 2364а від 15.07.2015, народний депутат України Заставний Р.Й.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до частини 3 статті 1 Закону України "Про товарну біржу" (щодо запровадження прибуткового статусу торгових бірж)", (реєстр. № 2365а від 15.07.2015, народний депутат України Заставний Р.Й.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" (щодо уточнення назви статті)", (реєстр. № 2366а від 15.07.2015, народний депутат України Заставний Р.Й.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо залучення інвестицій житлово-будівельних кооперативів у масове житлове будівництво)", (реєстр. № 2458а від 28.07.2015, народний депутат України Фельдман О.Б.);

1.1.15. Проект Закону України "Про заборону політичної реклами", (реєстр. № 2474а від 04.08.2015, народні депутати України Соболєв Є.В., Березюк О.Р., Ляшко О.В.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження у формі приватного обвинувачення", (реєстр. № 2512а від 18.08.2015, народний депутат України Левченко Ю.В.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" щодо продовження дії результатів кваліфікаційного іспиту для призначення на посаду судді", (реєстр. № 2429а-1 від 03.08.2015, народний депутат України Писаренко В.В.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо уточнення порядку застосування статті 205)", (реєстр. № 2521а від 25.08.2015, народний депутат України Кривошея Г.Г.);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті"", (реєстр. № 2117а від 18.06.2015, народні депутати України Сироїд О.І., Насалик І.С., Матвієнко А.С. та ін.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" (щодо здійснення викладацької, наукової та творчої діяльності)", (реєстр. № 2146а від 23.06.2015, народний депутат України Артеменко А.В.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" (щодо заборони недобросовісної передвиборної агітації під час проведення виборів)", (реєстр. № 2455а від 27.07.2015, народний депутат України Балога В.І.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про звернення громадян" щодо строків розгляду звернень громадян", (реєстр. № 2510а від 17.08.2015, народний депутат України Шухевич Ю.Р.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо надання права народному депутату України на отримання інформації та ознайомлення з матеріалами справи на стадії досудового слідства)", (реєстр. № 2520а від 25.08.2015, народний депутат України Кривошея Г.Г.);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про кінематографію" щодо визначення країни-виробника фільму", (реєстр. № 2436а від 24.07.2015, народний депутат України Княжицький М.Л.);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку особистого прийому деяких категорій осіб", (реєстр. № 2469а від 03.08.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про телебачення і радіомовлення" (щодо визначення передач європейського виробництва)", (реєстр. № 2766 (доопрац.) від 28.05.2015, народні депутати України Сюмар В.П., Стеценко Д.О. та інші.);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (щодо розширення пільг учасникам бойових дій, інвалідам та учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність цього закону)", (реєстр. № 2522а від 25.08.2015, народний депутат України Артюшенко І.А.);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування" щодо участі в управлінні Фонду представників потерпілих на виробництві", (реєстр. № 2533а від 28.08.2015, народні депутати України Королевська Н.Ю., Солод Ю.В.);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання конфлікту інтересів у діяльності депутатів місцевих рад", (реєстр. № 2477а від 05.08.2015, народний депутат України Співаковський О.В. та ін.);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про транскордонне співробітництво" (щодо покращення механізмів транскордонного співробітництва)", (реєстр. № 2480а від 06.08.2015, народний депутат України Тіміш Г.І.);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону" (щодо організації діяльності громадських формувань)", (реєстр. № 2144а від 22.06.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про особисте селянське господарство" щодо розвитку сільського зеленого туризму", (реєстр. № 2232а від 02.07.2015, народні депутати України Брензович В.І., Чижмарь Ю.В., Кіссе А.І., Бриченко І.В.);

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань національної безпеки", (реєстр. № 2470а від 03.08.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 7 Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб"", (реєстр. № 2289а від 03.07.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо територіальної оборони", (реєстр. № 2489а від 10.08.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (щодо альтернативної (невійськової) служби громадян України, для яких виконання військового обов'язку суперечить їх релігійним переконанням)", (реєстр. № 2034а від 05.06.2015, народний депутат України Деркач А.Л.);

1.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо конкретизації обов’язків сторін, передбачених договором транспортного експедирування)", (реєстр. № 2259а від 03.07.2015, народний депутат України Лінько Д.В.);

1.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт" (щодо збільшення ролі представників територіальних громад при проведенні конкурсу)", (реєстр. № 2457а від 28.07.2015, народний депутат України Дехтярчук О.В.);

1.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" (щодо вдосконалення деяких положень)", (реєстр. № 2517а від 21.08.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.40. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування правових режимів території у місцях розташування ядерних установок та об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами", (реєстр. № 2021а від 04.06.2015, народний депутат України Домбровський О.Г.);

1.1.41. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо заборони розміщення рекламоносіїв у межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування", (реєстр. № 2234а від 02.07.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.42. Проект Закону України "Про денонсацію Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації "Про міжнародне автомобільне сполучення" та Протокол до цієї Угоди", (реєстр. № 0042 від 30.06.2015, народний депутат України Береза Ю.М.);

1.1.43. Проект Закону України "Про припинення дії Меморандуму "Про взаєморозуміння між Державним космічним агентством України та Федеральним космічним агентством (Російська Федерація) щодо співробітництва у використанні національних космічних засобів дистанційного зондування Землі цивільного призначення"", (реєстр. № 2170а від 25.06.2015, народний депутат України Купрієнко О.В.);

1.1.44. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про дорожній рух" (щодо періодичності обов’язкового технічного контролю)", (реєстр. № 2117 (доопрац) від 20.07.2015, народний депутат України Лінько Д.В.);

1.1.45. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільні дороги" щодо автомобільних доріг оборонного значення", (реєстр. № 2449а від 27.07.2015, Кабінет Міністрів України);

1.1.46. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення охорони природних територій)", (реєстр. № 2889 (доопрац.) від 01.07.2015, народний депутат України Єднак О.В.);

1.1.47. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 79-1 Земельного Кодексу України (щодо спрощення порядку формування земельних ділянок)", (реєстр. № 2304а від 06.07.2015, народні депутати України Антонищак А.Ф., Батенко Т.І. та інші.).

Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджету,

але потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.1.48. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (щодо удосконалення деяких положень)", (реєстр. № 2486а від 10.08.2015, Кабінет Міністрів України).

Пропонується додатково:

рекомендувати Комітету з питань податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту привести його окремі положення у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України, а саме:

- частину четверту статті 12 Закону (абзац  21 пункту 9 розділу І законопроекту) викласти в такій редакції: «4. Складання консолідованої фінансової звітності щодо бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.»;

- частину четверту статті 14 Закону (абзаци 8 і 9 пункту 12 розділу І законопроекту) викласти в такій редакції: «4. Подання та оприлюднення фінансової звітності центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та головними розпорядниками бюджетних коштів визначаються Бюджетним кодексом України.».

1.1.49. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо продажу лікарських засобів", (реєстр. № 2147а від 23.06.2015, народні депутати України Мирний І.М., Фурсін І.Г.).

         Пропонується додатково:

рекомендувати Комітету з питань охорони здоров’я при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до вимог статті 2 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо введення історично обґрунтованого найменування рубль як меншої частини грошової одиниці України гривні (реєстр. № 2491а від 10.08.2015), поданий народним депутатом України Мусієм О.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про Національний банк України», «Про цінні папери та фондовий ринок» та «Про пенсійне забезпечення», зокрема, щодо встановлення, що грошовою одиницею України є гривня, що дорівнює 100 рублям.

Як зазначено у пояснювальній записці, метою законопроекту є приведення найменування меншої частки грошової одиниці в Україні до історично обґрунтованої назви.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект матиме вплив на державний бюджет, однак неможливо прорахувати вартісну величину впливу на показники бюджету, оскільки законопроектом не визначено джерела, за рахунок яких буде здійснено вилучення з обігу копійок та здійснено емісію рублів.

Зважаючи, що згідно із статтею 5-1 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України перераховує до державного бюджету 50 відсотків прибутку до розподілу, реалізація зазначеного законопроекту може призвести до зменшення таких надходжень у разі збільшення витрат НБУ на здійснення відповідної емісії.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо введення історично обґрунтованого найменування рубль як меншої частини грошової одиниці України гривні (реєстр. № 2491а від 10.08.2015), поданий народним депутатом України Мусієм О.С., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету щодо коштів, що перераховуються Національним банком України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про особливості передачі в оренду об’єктів газорозподільних систем, що перебувають у державній чи комунальній власності (реєстр. № 2423а від 21.07.2015), поданий народним депутатом України Кужель О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Статтею 9 законопроекту передбачається, що орендна плата за користування об’єктами газорозподільної системи, що перебувають у державній власності, спрямовується орендарями: 70 % уповноваженому органу, 30% до державного бюджету.

Пунктом 7 розділу ІV законопроекту визначається, що на період до завершення виконання заходів по встановленню населенню лічильників газу, передбачених Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» 100 % орендної плати за користування об’єктами газорозподільної системи, що перебувають у державній власності спрямовуються суб’єкту господарювання – балансоутримувачу цього майна.

Статтею 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що Кабінетом Міністрів України визначається методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об’єктів, що перебувають у державній власності.

Пунктом 17 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, передбачено, зокрема, що у разі коли орендодавцем майна є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується:

за цілісні майнові комплекси державних підприємств – до державного бюджету;

за нерухоме майно державних підприємств, організацій – 70 % орендної плати до державного бюджету, а 30 % державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно;

за майно, що не ввійшло до статутного фонду господарського товариства, створеного у процесі приватизації (корпоратизації), – до державного бюджету.

Відповідно до пункту 34 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном зараховується до загального фонду державного бюджету (крім орендної плати за користування військовим майном, майном Національної академії наук України і галузевих академій наук, 50 відсотків орендної плати за користування іншим майном, що належить бюджетним установам, які утримуються за рахунок державного бюджету; орендної плати визначеної абзацом третім частини п’ятої статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до недонадходження до державного бюджету коштів від орендної плати за користування об’єктами газорозподільної системи, що перебуває у державній власності.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91). Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про особливості передачі в оренду об’єктів газорозподільних систем, що перебувають у державній чи комунальній власності (реєстр. № 2423а від 21.07.2015), поданий народним депутатом України Кужель О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей справляння рентної плати за спеціальне використання води та оподаткування земель внутрішнього водного транспорту (реєстр. № 2476а від 04.08.2015), поданий народними депутатами України Козирем Б.Ю., Кононенком І.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати:

рентної плати за спеціальне використання води водокористувачів, які використовують воду для потреб водного транспорту;

земельного податку за земельні ділянки водного фонду, на яких розташовані об’єкти шляхового господарства, призначені для навігаційно-гідрографічного забезпечення безпеки судноплавства на річкових судноплавних шляхах (у тому числі, суднові ходи, судноплавні канали, судноплавні гідротехнічні споруди, берегові навігаційні знаки та інші споруди для обслуговування водних шляхів, ремонтно-експлуатаційні бази, ремонтно-відстійні пункти суден технічного і спеціального флоту, обстановочні дільниці та інші об’єкти і споруди, що забезпечують утримання річкових судноплавних шляхів та перебувають у державній власності, власності державних підприємств або власності господарських товариств, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі.

Відповідно до пунктів 3 і 19 частини першої статті 64, пункту 3 частини першої статті 66 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України 50 відсотків рентної плати за спеціальне використання води та податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належать до доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Отже, запропоноване розширення кола застосування пільгового оподаткування зі сплати таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до втрат зведеного бюджету з рентної плати за спеціальне використання води у сумі близько 6,6 млн грн (50 % державний бюджет та 50 % місцеві бюджети), а вартісну величину впливу на дохідну частину місцевих бюджетів внаслідок віднесення земельних ділянок водного фонду до таких, що не підлягають оподаткуванню земельним податком, визначити неможливо у зв’язку з відсутністю відповідної звітності.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, що настає за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей справляння рентної плати за спеціальне використання води та оподаткування земель внутрішнього водного транспорту (реєстр. № 2476а від 04.08.2015), поданий народними депутатами України Козирем Б.Ю., Кононенком І.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від рентної плати за спеціальне використання води та доходів місцевих бюджетів від земельного податку і рентної плати за спеціальне використання води, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення дозвільних процедур у сфері зовнішньоекономічної діяльності (реєстр. № 2498а від 11.08.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується, зокрема: відмінити ліцензування експорту і імпорту спирту етилового, коньячного і плодового; відмінити видачу ліцензій на експорт та імпорт алкогольних напоїв і тютюнових виробів; відмінити санкції за експорт або імпорт цих товарів без ліцензій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не потребує фінансового забезпечення.

Разом з тим, відповідно до пунктів 24 і 25 частини першої статті 64 та пунктів 21 і 22 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на право експорту, імпорту та оптової торгівлі спиртом етиловим, коньячним та плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим та плата за ліцензії на право експорту, імпорту алкогольних напоїв та тютюнових виробів належить до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів.

Таким чином реалізація законопроекту призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення дозвільних процедур у сфері зовнішньоекономічної діяльності (реєстр. № 2498а від 11.08.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів від плати за ліцензії).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання корупції та конфлікту інтересів у діяльності осіб, які займають політичні посади (реєстр. № 2343а від 14.07.2015), поданий народним депутатом України Чумаком В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань запобігання і протидії корупції.

Законопроектом, зокрема, запропоноване встановлення заробітної плати для осіб, які займають політичні посади, що складатиметься з посадового окладу у таких розмірах:

Прем’єр-міністру на рівні 40 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня поточного року (в умовах 2015 року становитиме 48720 грн, а згідно з чинним законодавством (постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2015 № 43 та від 21.12.2005 № 1243, розпорядження Президента України від 08.01.1992 № 22) – 6640 грн) зміни до статті 53 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»;

Першому віце-прем’єр-міністру – 95 % від посадового окладу Прем’єр-міністра, Віце-прем’єр-міністру – відповідно 92 %, Міністру – відповідно 90 %, Першому заступнику міністра – відповідно 80 %, Заступнику міністра – відповідно 75 % (в умовах 2015 року становитиме відповідно 46284 – 36540 грн, а згідно з чинним законодавством (постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2015 № 43, від 30.06.2005 № 510 та від 21.12.2005 № 1243) – відповідно 6308 – 4980 грн) зміни до статті 54 Закону України «Про Кабінет Міністрів України»;

Голові Верховної Ради – у розмірі посадового окладу Прем’єр-міністра України (в умовах 2015 року становитиме 48720 грн), першому заступнику Голови Верховної Ради – 95 % від посадового окладу Голови Верховної Ради, заступнику Голови Верховної Ради – відповідно 92 %, голові комітету Верховної Ради – відповідно 85 %, першому заступнику, заступнику голови комітету Верховної Ради та секретар комітету Верховної Ради – відповідно 80 %, народному депутату – відповідно 75 % (в умовах 2015 року становитиме відповідно 46284 – 36540 грн, а згідно з чинним законодавством (розпорядження Голови Верховної Ради від 16.04.2015 № 558) – з 1 квітня 2015 року місячна заробітна плата народного депутата встановлена у розмірі посадового окладу – 6109 грн) зміни до частин першої-третьої статті 33 Закону України «Про статус народного депутата України».

Реалізація таких положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідних органів державної влади для забезпечення оплати праці осіб, які займають політичні посади.

Крім того, законопроектом пропонується передбачити відповідальність за порушення особою, яка займає політичну посаду, встановлених законом обмежень щодо отримання доходів не за основним місцем роботи, у разі якщо їх сукупний розмір не перевищує 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, шляхом накладення штрафу від 500 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією отриманого доходу не за основним місцем роботи (доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення новою статтею 172-2), що може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і конфіскації грошових коштів у разі виявлення відповідних правопорушень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного або місцевих бюджетів, оскільки передбачається, що додаткові видатки на заробітну плату осіб, що займають політичні посади, будуть компенсовані за рахунок перерахунку на користь державного бюджету доходів цих осіб, які вони отримують не за основним місцем роботи.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання корупції та конфлікту інтересів у діяльності осіб, які займають політичні посади (реєстр. № 2343а від 14.07.2015), поданий народним депутатом України Чумаком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на забезпечення оплати праці осіб, які займають політичні посади, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і конфіскації грошових коштів у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (реєстр. № 2270 (доопрац.) від 01.07.2015), поданий народним депутатом України Лубінцем Д.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, проект закону розроблено з метою усунення негативних наслідків для української адвокатури, зумовлених прийняттям Закону України від 05.07.2012 р. № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що виникли у процесі його правозастосування. Для реалізації зазначеного законопроектом пропонується викласти Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" у новій редакції.

Положеннями проекту закону пропонується, зокрема, додатково регламентувати питання щодо взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та представників адвокатури, деталізувати порядок складання кваліфікаційного іспиту адвоката, визначити таку організаційну форму адвокатської діяльності, як адвокатський кабінет, нормативно врегулювати питання щодо гонорару адвоката та порядку його виплати, впровадити страхування цивільно-правової відповідальності професійної діяльності адвоката тощо.

Реалізація положень законопроекту, на думку його автора, не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Проте, серед іншого, законопроектом пропонується надати адвокату право при наданні безоплатної правової допомоги зменшити для цілей оподаткування отриманий за податковий період дохід на суму умовно нарахованого гонорару, обчисленого як добуток кількості робочих годин на надання безоплатної правової допомоги (не більше 144 годин на рік) на величину середньої погодинної заробітної плати у регіоні, в якому практикує адвокат.

Положеннями законопроекту також пропонується до суми гонорару адвоката не включати кошти, що вносяться клієнтом (іншою особою, яка діє в його інтересах) на покриття фактичних витрат, пов’язаних з виконанням договору про надання правової допомоги.

При цьому, законопроектом передбачається прийняття рекомендацій Радою адвокатів України щодо граничного розміру гонорару за дії, пов’язанні з представництвом фізичних, юридичних осіб, держави чи територіальної громади (органів місцевого самоврядування) у суді, захистом прав, свобод та інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого в усіх судах, правоохоронних органах, інших державних і недержавних органах в Україні та за кордоном, іноземних, міжнародних судових органах.

Згідно з пунктом 178.3 статті 178 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» Податкового кодексу України оподатковуваним доходом фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

Відтак, реалізація вищезазначених положень законопроекту призведе до звуження бази оподаткування доходів від незалежної професійної діяльності та зумовить зменшення сукупного чистого доходу адвоката, який підлягає оподаткуванню, і, як наслідок, призведе до втрат доходів державного та місцевих бюджетів з податку на доходи фізичних осіб, оскільки відповідно до пункту 1 частини другої статті 29, пунктів 1 і 1-1 частини першої статті 64 та пункту 1 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України податок зараховується до державного та місцевих бюджетів у таких відповідних пропозиціях.

Водночас, законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит Ради адвокатів України,  Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, рад адвокатів регіону, запит кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, їх голів, заступників та членів відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» шляхом накладення штрафу на посадових осіб у підвищених розмірах (від 250 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у чинній нормі – від 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Крім того, у прикінцевих та перехідних положеннях законопроекту пропонується внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо доповнення його новим пунктом, відповідно до якого Державна судова адміністрація України створює для адвокатів належні умови для реалізації професійних прав адвокатів у судах шляхом виділення в приміщеннях судів придатних для роботи адвокатів з клієнтами кабінетів (кімнат).

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація зазначеного положення потребуватиме додаткових витрат державного бюджету (враховуючи кількість місцевих та апеляційних суддів – 727 та витрати на облаштування кабінету щонайменше 10 тис. грн, додаткова потреба у видатках становитиме щонайменше 7,3 млн гривень).

Однак, автором законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України.

Крім того, передбачений законопроектом термін набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (реєстр. № 2270 (доопрац.) від 01.07.2015), поданий народним депутатом України Лубінцем Д.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи від фізичних осіб та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування судових органів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про попереднє ув’язнення» (щодо імплементації окремих стандартів Ради Європи) (реєстр. № 2291а від 06.07.2015), поданий народними депутатами України Мірошниченком Ю.Р., Кожем’якіним А.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується розширити права осіб, узятих під варту, зокрема, в частині забезпечення адміністрацією установи попереднього ув’язнення надання на вимогу пам’ятки про порядок доступу до юридичної та медичної допомоги, збільшення норми площі камери для однієї особи, взятої під варту, з 2,5 квадратних метрів до 4 квадратних метрів (без врахування площі санітарного вузла) та доступу до глобальної мережі Інтернет не рідше одного разу на сім днів та в порядку черговості.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету на будівництво (реконструкцію) установ для тримання (слідчих ізоляторів, гауптвахт, ізоляторів тимчасового тримання) Державної пенітенціарної служби, Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки та Міністерства оборони у зв’язку із збільшенням норм площі камери для особи, узятої під варту, а також на забезпечення доступу до мережі Інтернет для осіб, узятих під варту, оскільки у законопроекті не визначено джерело покриття зазначених витрат.

Однак, авторами законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України.

Крім того, передбачений законопроектом термін набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про попереднє ув’язнення» (щодо імплементації окремих стандартів Ради Європи) (реєстр. № 2291а від 06.07.2015), поданий народними депутатами України Мірошниченком Ю.Р., Кожем’якіним А.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо необхідності дотримання принципу рівноправності суддів Конституційного Суду України (реєстр. № 2318а від 08.07.2015), поданий народним депутатом України Князевичем Р.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується передбачити, що до стажу роботи, який дає судді Конституційного Суду України право на щомісячну доплату за вислугу років, право на додаткову оплачувану відпустку, а також право на збільшення розміру довічного грошового утримання, зараховується стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом, стаж державної служби.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребує додаткових видатків з державного бюджету, а забезпечення його виконання, в разі прийняття, здійснюватиметься в межах відповідних бюджетних видатків, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Проте, реалізація положень законопроекту зумовить збільшення розміру оплати праці та довічного грошового утримання суддів Конституційного Суду України, тому потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування такого державного органу.

Міністерство фінансів України також зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Однак, автором законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України також зауважило, що законопроект потребує відповідного фінансово-економічного обґрунтування.

Крім того, передбачений законопроектом термін набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо необхідності дотримання принципу рівноправності суддів Конституційного Суду України (реєстр. № 2318а від 08.07.2015), поданий народним депутатом України Князевичем Р.П., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо зниження податкового навантаження на мале підприємництво) (реєстр. № 2499а від 12.08.2015), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

збільшити поріг обов’язкової реєстрації платником податку на додану вартість з 1 млн грн до 3 млн гривень;

надати право застосовувати касовий метод тим платникам податку на прибуток, у яких доходи, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 20 млн грн та платникам єдиного податку, які є платниками податку на додану вартість;

продовжити до 2019 року (замість 2016 року) дію пільги щодо застосування нульової ставки для платників податку на прибуток, у яких чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за даними фінансової звітності за останній річний звітний період не перевищує 3 млн грн та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів державного бюджету (втрати бюджету лише від збільшення порогу обов’язкової реєстрації платником податку на додану вартість можуть скласти близько 3 млрд гривень).

Проте, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Слід зазначити, що відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо зниження податкового навантаження на мале підприємництво) (реєстр. № 2499а від 12.08.2015), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту родин Небесної Сотні (реєстр. № 2022а від 04.06.2015), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Загорієм Г.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 1 частини першої статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими поширити чинність цього Закону на членів сімей осіб, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у Революції Гідності. При цьому встановивши, що зазначена норма не поширюється на сім’ї працівників міліції, осіб, які проходили службу в правоохоронних органах спеціального призначення, військовослужбовців внутрішніх військ, Збройних Сил України та інших військових формувань, які загинули або померли внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних при виконанні службових обов’язків, пов’язаних з подіями Революції Гідності.

Згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вищезазначені особи матимуть право на пільги з оплати житлово-комунальних послуг, проїзду, придбання ліків, зубопротезування, санаторно-курортне лікування, пенсійного забезпечення, на виплату одноразової грошової допомоги тощо.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, оскільки фінансове забезпечення положень цього законопроекту можливо здійснювати в межах коштів, які виділяються на виконання Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація  положень законопроекту в частині надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, паливо, проїзд, послуги зв’язку, придбання ліків, зубопротезування, санаторно-курортне лікування, виплати одноразової грошової допомоги, пенсійного забезпечення тощо матиме вплив на видаткову частину Державного бюджету України, за попередніми розрахунками надання пільг в умовах поточного року становитиме близько 15 тис. грн у середньому на одну особу у рік. Загалом відмічено, що розгляд законопроекту можливо здійснити після складання розрахунків додаткових видатків та визначення джерел їх покриття.

Необхідно зауважити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду у першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій, зокрема звернуто увагу на необхідність надання більш детального фінансово-економічного обґрунтування законодавчої пропозиції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту родин Небесної Сотні (реєстр. № 2022а від 04.06.2015), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Загорієм Г.В., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2016 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо лікування дітей, які стали інвалідами на території проведення антитерористичної операції, у госпіталях для ветеранів війни та у військово-медичних закладах охорони здоровя (реєстр. № 2105а від 17.06.2015), поданий народними депутатами України Барвіненком В.Д., Герегою О.В., Князевичем Р.П., Шиньковичем А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та «Про соціальний захист дітей війни» пропонується надати право дітям-інвалідам, які стали інвалідами на території проведення антитерористичної операції, отримувати стаціонарну медичну допомогу в госпіталях ветеранів війни та у військово-медичних закладах охорони здоров’я (госпіталях).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запропоновані законопроектом зміни впливатимуть на витратну частину державного та місцевих бюджетів, а саме одночасне збільшення кількості пацієнтів, за рахунок дітей, які стали інвалідами на території проведення антитерористичної операції, у госпіталях для ветеранів війни та у військово-медичних закладах може призвести до додаткових видатків бюджету. Проте, відсутність вихідних параметрів та фінансово-економічних розрахунків розробника унеможливлює здійснення розрахунків вартісної величини впливу на видаткову частину бюджету.

Всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України підтримуючи загальну спрямованість законопроекту на посилення соціального захисту дітей, які стали інвалідами у зоні проведення АТО, висловило щодо змісту законопроекту окремі зауваження та пропозиції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо лікування дітей, які стали інвалідами на території проведення антитерористичної операції, у госпіталях для ветеранів війни та у військово-медичних закладах охорони здоров’я (реєстр. № 2105а від 17.06.2015), поданий народними депутатами України Барвіненком В.Д., Герегою О.В., Князевичем Р.П., Шиньковичем А.В., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2015 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2015 року, а після 15 липня 2015 року – не раніше 1 січня 2017 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо гуманізації порядку і умов виконання покарань) (реєстр. № 2252а від 03.07.2015), поданий народними депутатами України Мірошниченком Ю.Р., Кожем’якіним А.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується, зокрема, внести зміни до статті 122 Кримінально-виконавчого кодексу України щодо пенсійного забезпечення засуджених до позбавлення волі.

Відповідними положеннями законопроекту передбачено, що адміністрація виправного закладу не більш як протягом 30 днів з дня реєстрації клопотання особи, яка набула права на призначення пенсії під час відбування покарання, забезпечує зустріч засудженого з представником Пенсійного фонду України та всебічно сприяє належному оформленню і поданню ним відповідних документів або забезпечує умови для оформлення і подання необхідних документів через представника особи, яка відбуває покарання. При цьому, вилучається діюча норма Кодексу щодо відшкодування витрат на відрядження представників Пенсійного фонду України для проведення заходів щодо оформлення необхідних документів за рахунок отриманих внаслідок цього пенсій відповідними особами, які відбувають покарання. Натомість, пропонується положення, згідно з яким адміністрація установи виконання покарань зобов’язана сприяти засудженому в оформлені необхідних для призначення пенсій документів.

Відтак, відшкодування зазначених витрат може бути покладено на  державний бюджет, що в свою чергу потребувати додаткових видатків державного бюджету.

Крім того, законопроектом пропонується встановити, що час роботи засуджених у період відбування ними покарання у виді позбавлення волі зараховується у стаж роботи для призначення трудової пенсії, а страхові внески до Пенсійного фонду України сплачуються адміністрацією підприємства, установи чи організації, в якій працює засуджений, в порядку і розмірах, передбачених законодавством.

З цього приводу Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зауважує, що реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків за загальним фондом державного бюджету та може зменшити надходження за спеціальним фондом державного бюджету.

Так, за інформацією Державної пенітенціарної служби обов’язок сплати щодо єдиного внеску призведе до збільшення собівартості продукції (послуг) підприємств виконання покарань, зниження їх конкурентоспроможності, скорочення робочих місць для засуджених, зростання заборгованості перед Пенсійним фондом, що призведе до втрат надходжень за спеціальним фондом та необхідності компенсації відповідних витрат на утримання засуджених за рахунок загального фонду державного бюджету.

Крім цього, сплата єдиного внеску бюджетними установами виконання покарань призведе до додаткових видатків за загальним фондом у зв’язку з тим, що оплата праці та утримання обслуговуючого персоналу з числа засуджених здійснюється за рахунок коштів загального фонду державного бюджету.

Однак, авторами законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України.

Крім того, передбачений законопроектом термін набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України (щодо гуманізації порядку і умов виконання покарань) (реєстр. №2252а від 03.07.2015), поданий народними депутатами України Мірошниченком Ю.Р., Кожем’якіним А.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування пенітенціарної служби та може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету щодо власних надходжень бюджетних установ виконання покарань).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо надання додаткових освітніх пільг учасникам бойових дій) (реєстр. № 2224а від 02.07.2015), поданий народними депутатами України Головком М.Й., Левченком Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується надати право учасникам бойових дій на території України на позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів та переважне право на вступ до професійно-технічних навчальних закладів і на курси для одержання відповідних професій /за чинною редакцією – таке право надано учасникам бойових дій на території інших держав/.

Реалізацію положень законопроекту, у разі його прийняття, належить  здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному та місцевих бюджетах на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах,  фахівців, наукових та науково-педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах державної та комунальної власності на умовах державного (регіонального) замовлення, тобто на оплату освітянських послуг.

Водночас, у своєму експертному висновку Міністерством фінансів України звернуто увагу, що відповідно до статті 53 Конституції України та Закону України «Про вищу освіту» громадяни мають право безоплатно здобувати вищу освіту у державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі. До 2015 року поза конкурсом до вищих навчальних закладів вступали особи 7 пільгових категорій. У вищих навчальних закладах Міністерства освіти і науки України кількість студентів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, інвалідів, чорнобильців та шахтарів (4 категорії), які навчаються за рахунок бюджетних коштів, складала близько 35 тис. осіб.

З 2015 року право на безоплатне навчання надано ще декільком категоріям осіб, включаючи дітей, зареєстрованих як внутрішньо переміщені особи. За даними Міністерства соціальної політики України орієнтовна кількість внутрішньо переміщених дітей складає 174 тис. осіб.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо надання додаткових освітніх пільг учасникам бойових дій) (реєстр. № 2224а від 02.07.2015), поданий народними депутатами України Головком М.Й., Левченком Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати в межах щорічно визначених бюджетних призначень на надання освітніх послуг, може зменшити ефективність використання відповідних бюджетних коштів) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо підвищення рівня соціальних гарантій військовослужбовців, які беруть участь в бойових діях та членів сімей загиблих військовослужбовців), (реєстр. № 2197а від 30.06.2015), поданий народними депутатами України Головком М.Й., Левченком Ю.В, Рудиком С.Я. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом вносяться зміни до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», якими пропонується:

включити до складу грошового забезпечення військовослужбовців надбавку за участь в бойових діях;

встановити, що грошове забезпечення військовослужбовців, які беруть участь в бойових діях, в сукупності не може бути меншим за десять розмірів мінімальних заробітних плат на момент здійснення відповідної виплати /13 780 грн – виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 вересня 2015 року в сумі 1 378 грн/;

збільшити вдвічі розміри одноразової грошової допомоги:

- у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов’язаного або резервіста у період проходження ними військової служби, під час виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві – з 500 до 1000-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб або з 689 тис. грн до 1 378 тис. грн;

- у разі встановлення військовослужбовцю I групи інвалідності – з 250 до 500-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб або з 344,5 тис. грн до 689 тис. грн;

- у разі встановлення військовослужбовцю IІ групи інвалідності – з 200 до 400-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб або з 275,6 тис. грн до 551,2 тис. грн;

- у разі встановлення військовослужбовцю IІІ групи інвалідності – з 150 до 300-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб або з 206,7 тис. грн до 413,4 тис. гривень.

Також, запропоновано розмір одноразової грошової допомоги у випадку встановлення військовослужбовцю інвалідності в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, збільшити з 70 до 150-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб або з 96,5 тис. грн до 206,7 тис. гривень.

Слід зазначити, що згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення військовослужбовцям призначається і виплачується у розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичної операції» військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду встановлено щомісячну грошову винагороду у розмірі: на період мобілізації – 100 відсотків місячного грошового забезпечення, у воєнний час – 150-200 відсотків місячного грошового забезпечення. Крім того, цією постановою Уряду встановлено додаткові винагороди військовослужбовцям за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду у розмірі до 365,4 тис. гривень.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на виплату надбавок за участь в бойових діях, для відповідного перерахунку пенсій військовослужбовцям (особам рядового і начальницького складу) та збільшення розмірів виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності військовослужбовців.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту зазначило, що положення проекту закону потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету, які в Державному бюджеті України на 2015 рік не враховані, і на даний час неінфляційні джерела фінансування таких додаткових видатків відсутні.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо підвищення рівня соціальних гарантій військовослужбовців, які беруть участь в бойових діях та членів сімей загиблих військовослужбовців) (реєстр. № 2197а від 30.06.2015), поданий народними депутатами України Головком М.Й., Левченком Ю.В, Рудиком С.Я. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 119 Кодексу законів про працю (щодо працівників приватних осіб – підприємців, призваних на військову службу) (реєстр. № 2317а від 08.07.2015), поданий народним депутатом України Пастухом Т.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 119 Кодексу законів про працю пропонується закріпити за працівниками, які працювали у фізичних осіб – підприємців, такі ж права, як і за працівниками підприємств, установ, організацій у разі їх призову (мобілізації) на військову службу, а саме: збереження місця роботи, посади та компенсація із бюджету середнього заробітку на час призову.

Згідно із положеннями Кодексу законів про працю така компенсація підприємствам, установам, організаціям в межах середнього заробітку проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України. Так, в Державному бюджеті України на 2015 рік кошти на вказану мету передбачені Міністерству соціальної політики України за бюджетною програмою 2501350 «Компенсація підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» у обсязі 1 790 млн гривень.

Зважаючи на це, реалізація положень законопроекту, у разі його прийняття, в частині здійснення компенсації працівникам фізичних осіб-підприємців в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, потребуватиме коштів державного бюджету. За експертним висновком Міністерства фінансів України до даного законопроекту така компенсація має здійснюватися за рахунок і у межах коштів, передбачених у державному бюджеті за відповідною бюджетною програмою.

При цьому, Міністерством фінансів також зауважено, що розгляд законопроекту потребує здійснення розрахунків щодо можливості його фінансового забезпечення в межах бюджетних коштів, передбачених за відповідною бюджетною програмою.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до цього законопроекту зазначено про підтримку прийняття проекту закону за основу у першому читанні. При цьому, зауважено про необхідність більш детального фінансово-економічного обґрунтування прийняття закону, як того вимагають відповідні положення Регламенту Верховної Ради України та Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 119 Кодексу законів про працю (щодо працівників приватних осіб – підприємців, призваних на військову службу) (реєстр. № 2317а від 08.07.2015), поданий народним депутатом України Пастухом Т.Г., матиме вплив на показники державного бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету щодо виплати компенсації працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» щодо проведення індексації (реєстр. № 2989 від 02.06.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується виключити частину шосту статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» щодо здійснення індексації грошових доходів населення у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного і місцевих бюджетів та Пенсійного фонду України для забезпечення здійснення індексації грошових доходів населення.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з бюджетів усіх рівнів та бюджету Пенсійного фонду України, які не будуть забезпечені фінансовим ресурсом. Зазначено, що реальних джерел покриття таких видатків розробником не визначені.

Всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Водночас слід зазначити, що відповідна вимога щодо проведення індексації грошових доходів населення виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування визначена пунктом 26 Розділу VІ «Прикінцеві та Перехідні положення» Бюджетного кодексу України та пунктом 9 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», яка має здійснюватися у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, який згідно із пунктом 14 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» має бути затверджений Урядом за результатами першого півріччя 2015 року та з урахуванням економічної ситуації.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зазначає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» щодо проведення індексації (реєстр. № 2989 від 02.06.2015), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (збільшує витрати державного і місцевих бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного пенсійного і соціального страхування).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей осіб, загиблих внаслідок поранення, каліцтва, контузії, одержаних під час участі в Революції Гідності (реєстр. № 2162а від 25.06.2015), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» пропонується призначати пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей осіб, загиблих внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), незалежно від тривалості страхового стажу /відповідно до чинного законодавства пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності – від 1 року у разі смерті до 23 років до 15 років у разі смерті після досягнення 60 років/.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України для покриття дефіциту Пенсійного фонду України для забезпечення виплати пенсій у зв’язку з втратою годувальника.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків Пенсійного фонду України та, як наслідок, призведе до збільшення видатків Державного бюджету України на покриття дефіциту Фонду, обсяг яких неможливо спрогнозувати через відсутність вихідних даних. Також зазначено, що законодавча ініціатива, у разі її прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

При цьому, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України зазначено, що законопроект підтримується за основу у першому читанні, оскільки він спрямований на покращення соціального захисту сімей померлих (загиблих) внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року. Разом з тим зазначено, що солідарна система загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, як така, побудована на страхових засадах, коли головним джерелом виплат пенсій із цієї системи є страхові внески, які сплачуються роботодавцями та застрахованими особами, за цих умов реалізація зазначеної законодавчої пропозиції без чіткого визначення джерел її фінансового забезпечення не узгоджується з принципами функціонування пенсій інших пенсіонерів, що, в свою чергу, може мати наслідком відповідне порушення їх прав. На думку ГНЕУ, більш виваженим способом вирішення цього питання було б призначення сім’ям загиблих осіб, які не мали страхового стажу, необхідного для призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, відповідної соціальної допомоги в системі соціального захисту населення за рахунок коштів Державного бюджету України за умови належного фінансово-економічного обґрунтування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей осіб, загиблих внаслідок поранення, каліцтва, контузії, одержаних під час участі в Революції Гідності (реєстр. № 2162а від 25.06.2015), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (збільшує витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо призначення пенсії у зв’язку зі смертю або загибеллю унаслідок ушкодження здоров’я під час участі в Революції Гідності) (реєстр. № 2162а-2 від 09.07.2015), поданий народним депутатом України Головком М.Й.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення» пропонується призначати пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей осіб, загиблих внаслідок ушкодження здоров’я під час участі в масових акціях протесту та громадської непокори населення режиму Януковича підчас Революції Гідності у період з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року, незалежно від тривалості страхового стажу /відповідно до чинного законодавства пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по ІІІ групі інвалідності – від 1 року у разі смерті до 23 років до 15 років у разі смерті після досягнення 60 років/.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України для покриття дефіциту Пенсійного фонду України для забезпечення виплати пенсій у зв’язку з втратою годувальника.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків Пенсійного фонду України та, як наслідок, призведе до збільшення видатків Державного бюджету України на покриття дефіциту Фонду, обсяг яких неможливо спрогнозувати через відсутність вихідних даних. Також зазначено, що законодавча ініціатива, у разі її прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

При цьому, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України зазначено, що проект закону за своїм змістом майже повністю збігається із проектом закону про внесення зміни до статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсії у зв’язку із втратою годувальника членам сімей осіб, загиблих внаслідок поранення, каліцтва, контузії, одержаних під час участі в Революції Гідності, за реєстр. № 2162а від 25.06.2015, який, на думку ГНЕУ, доцільніше прийняти за основу у першому читанні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (щодо призначення пенсії у зв’язку зі смертю або загибеллю унаслідок ушкодження здоров’я під час участі в Революції Гідності) (реєстр. № 2162а-2 від 09.07.2015), поданий народним депутатом України Головком М.Й., має вплив на показники державного бюджету (збільшує витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про соціальний захист священнослужителів, які здійснюють свою діяльність у районі ведення бойових дій чи антитерористичної операції (реєстр. № 2993 від 03.06.2015), поданий народним депутатом України Семенченком С.І.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом передбачається підвищити рівень соціальної захищеності священнослужителів, зареєстрованих у встановленому порядку релігійних організацій, та духовного персоналу, які здійснюють свою діяльність у районі ведення бойових дій чи антитерористичної операції, шляхом поширення на цих осіб права на отримання:

- заробітної плати або грошового забезпечення;

- одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності під час виконання функцій (задоволення релігійних потреб військовослужбовців) у місцевості, де безпосередньо ведуться бойові дії, чи в районі проведення антитерористичної операції, зокрема у разі:

загибелі (смерті) у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб /виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 1 378 грн, встановленого на 1 вересня 2015 року, розмір допомоги становитиме 344 500 грн/;

отримання інвалідності: для І групи – у розмірі 125-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб /172 250 грн/, для ІІ групи – у розмірі 100-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб /137 800 грн/, для ІІІ групи – у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму для працездатних осіб /96 460 грн/;

отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності у розмірі не менше за 35-кратний прожитковий мінімум для працездатних осіб /48 230 грн/;

- статусу учасника бойових дій або інваліда війни із поширенням пільг та гарантій, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на оплату праці священнослужителів та духовного персоналу, здійснення їм компенсаційних виплат у разі загибелі (смерті), поранення, інвалідності та для покриття витрат, пов’язаних із забезпеченням вказаних осіб пільгами і гарантіями, встановлених для учасників бойових дій та інвалідів війни (забезпечення безоплатними ліками, зубопротезуванням, санаторно-курортним лікуванням, пільговим проїздом у громадському, залізничному, автомобільному, водному, повітряному транспорті, житлом та його капітальним ремонтом, автомобілем, користуванням житлово-комунальними послугами та квартирним телефоном, виплатою відповідних грошових допомог, пенсійним забезпеченням тощо). При цьому, надання зазначеній категорії осіб пільг зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету згідно із податковим та митним законодавством призведе до зменшення дохідної частини відповідних бюджетів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету. Також зазначено, що обсяг таких витрат залежатиме від фактичної чисельності священнослужителів та духовного персоналу, які здійснюватимуть діяльність із задоволення релігійних потреб військовослужбовців військових формувань у місцевості, де безпосередньо ведуться бойові дії, та кількості випадків виплати цим особам одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення та інвалідності. При цьому, за попередніми розрахунками Міністерства фінансів України витрати для надання пільг відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в умовах поточного року у середньому на одну особу в рік становитимуть: для інвалідів війни – 25 тис. грн, учасників бойових дій – 18 тис. гривень.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Водночас слід зауважити, що виходячи з положень статті 35 Конституції України та статті 5 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави. При цьому, згідно із цим Законом держава не втручається у здійснювану в межах закону діяльність релігійних організацій, не фінансує діяльність будь-яких організацій, створених за ознакою ставлення до релігії.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зазначає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій. Зокрема, зазначено, що законопроект потребує належного фінансово-економічного обґрунтування, як того вимагають Регламент Верховної Ради України та стаття 27 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про соціальний захист священнослужителів, які здійснюють свою діяльність у районі ведення бойових дій чи антитерористичної операції (реєстр. № 2993 від 03.06.2015), поданий народним депутатом України Семенченком С.І., має вплив на показники відповідних бюджетів (зменшуючи надходження та збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо умов призначення пенсій у зв’язку з втратою годувальника (реєстр. № 2272а від 03.07.2015), поданий народним депутатом України Сидорчуком В.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Виходячи з положень законопроекту, яким пропонується внести зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне забезпечення», особам, інвалідність яких настала у зв’язку з виконанням державних чи громадських обов’язків, з виконанням дій по рятуванню життя інших осіб, охороні приватної, комунальної або державної власності, громадського порядку, участю у зборах, мітингах, походах та демонстраціях, порядок проведення яких визначений Конституцією та законами України, пенсія по інвалідності призначається незалежно від наявності страхового стажу /відповідно до діючих положень цього Закону пенсія по інвалідності незалежно від наявності страхового стажу призначається особам, якщо їх інвалідність настала в період проходження строкової військової служби/.

При цьому, відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень законопроекту особам, які стали інвалідами в результаті вищевказаних обставин, та особам, які втратили годувальника також при вказаних умовах з 21 листопада 2013 року до 1 січня 2016 року, пенсія призначається відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо умов призначення пенсій у зв’язку з втратою годувальника».

Згідно із пунктом 1 Прикінцевих положень проекту закону закон набиратиме чинність з 1 січня 2016 року.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України для покриття дефіциту Пенсійного фонду України для забезпечення виплати пенсій по інвалідності та у зв’язку з втратою годувальника.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків Пенсійного фонду України та, як наслідок, призведе до збільшення видатків Державного бюджету України на покриття дефіциту Фонду, обсяг яких неможливо спрогнозувати через відсутність вихідних даних. Також зазначено, що законодавча ініціатива, у разі її прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

При цьому, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо умов призначення пенсій у зв’язку з втратою годувальника (реєстр. № 2272а від 03.07.2015), поданий народним депутатом України Сидорчуком В.В., має вплив на показники державного бюджету (збільшує витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відновлення повного обсягу пенсійного забезпечення для працюючих пенсіонерів) (реєстр. № 2698 (доопрац.) від 02.07.2015), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Крульком І.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  пропонується скасувати запроваджене з 1 квітня 2015 року Законом України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» обмеження щодо виплати в менших розмірах пенсій працюючим пенсіонерам, у період їх роботи на інших посадах, які дають право на призначення пенсії у порядку та на умовах, передбачених вищевказаними законодавчими актами.

Відповідно до Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ з 1 квітня по 31 грудня 2015 року пенсії працюючим пенсіонерам, у період їх роботи на інших посадах, виплачуються у розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України для покриття дефіциту Пенсійного фонду України для забезпечення виплати пенсій. Обсяг таких видатків відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у матеріалах до законопроекту, становить 69,3 млн гривень (у розрахунку протягом квітня-грудня 2015 року).

Проте, у експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України додаткові видатки на реалізацію законопроекту складуть близько 2 млрд грн до кінця поточного року. Також зазначено, що законодавча ініціатива, у разі її прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

При цьому, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту не надходив.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відновлення повного обсягу пенсійного забезпечення для працюючих пенсіонерів) (реєстр. № 2698 (доопрац.) від 02.07.2015), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Крульком І.І. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (збільшує витрати державного бюджету для Пенсійного фонду України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» (щодо забезпечення учасників антитерористичної операції, які постраждали під час її проведення, реабілітаційними заходами) (реєстр. № 2202а від 01.07.2015), поданий народними депутатами України Богомолець О.В. та Корчинською О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 4 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», згідно з якими військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та перебували безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством, а також мирні громадяни, які проживали в районах проведення антитерористичної операції, за умови, якщо такими особами не вчинено кримінальних правопорушень, можуть забезпечуватися реабілітаційними заходами.

На даний час згідно із положеннями цієї статті Закону вищевказані особи мають право лише на забезпечення їх виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послугами медичної реабілітації, а за умови внесення запропонованих законодавчою ініціативою змін, вони забезпечуватимуться всіма видами реабілітаційних заходів, які надаються інвалідам. Так, відповідно до вказаного Закону реабілітаційні заходи – це комплекс заходів, якими здійснюється реабілітація інвалідів, до яких віднесено: медичні, фізичні, психологічні, професійні, трудові, соціальні, психолого-педагогічні, фізкультурно-спортивні заходи.

Враховуючи вищевикладене, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів для забезпечення зазначених осіб реабілітаційними заходами, зокрема, психологічними, професійними, трудовими, соціальними, психолого-педагогічними, фізкультурно-спортивними, які надаються лише інвалідам.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних, для забезпечення всіма видами реабілітаційних заходів щодо інвалідів, осіб, яким не встановлено інвалідності, і, у разі його прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

Водночас, Міністерством фінансів відмічено, що у Державному бюджеті України на 2015 рік у складі видатків Міністерства соціальної політики України враховано 2 446,3 млн грн на заходи щодо соціальної та психологічної підтримки учасників антитерористичної операції, а також передбачені кошти у сумі 817,4 млн грн на забезпечення окремих категорій населення (у тому числі і учасників антитерористичної операції на сході країни) технічними та іншими засобами реабілітації.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України зазначено, що законопроект підтримується у першому читанні за основу, оскільки він спрямований на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму для досягнення і підтримання соціальної та матеріальної незалежності, трудової адаптації та інтеграції в суспільство військовослужбовців та інших осіб, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» (щодо забезпечення учасників антитерористичної операції, які постраждали під час її проведення, реабілітаційними заходами) (реєстр. № 2202а від 01.07.2015), поданий народними депутатами України Богомолець О.В. та Корчинською О.А., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо формування штатного розпису вищих навчальних закладів (реєстр. № 2281а від 03.07.2015), поданий народним депутатом України Співаковським О.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» пропонується визначити, що при формуванні штатного розпису вищих навчальних закладів (крім дослідницьких університетів) державної форми власності, чисельність посад науково-педагогічних працівників встановлюється відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України нормативів чисельності осіб, які навчаються, на одну посаду науково-педагогічного працівника, а при зменшенні чисельності осіб, які навчаються, за кожною освітньою програмою у межах 30 відсотків від їх чисельності, визначеної на початок навчання за цією програмою, штатна чисельність науково-педагогічних працівників не скорочується.

Реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткового бюджетного забезпечення.

Зауважується, що постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1134 затверджено нормативи чисельності студентів (курсантів), аспірантів (ад’юнктів), докторантів, здобувачів наукового ступеня кандидата наук, слухачів, інтернів, клінічних ординаторів на одну штатну посаду науково-педагогічного працівника у вищих навчальних закладах III і IV рівня акредитації та вищих навчальних закладах післядипломної освіти державної форми власності.

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України вважає, що законопроект потребує доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо формування штатного розпису вищих навчальних закладів» (реєстр. № 2281а від 03.07.2015), поданий народним депутатом України Співаковським О.В., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 01 січня 2018 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про основні засади забезпечення кібербезпеки України (реєстр. № 2126а від 19.06.2015), внесений народними депутатами України Лук’янчуком Р.В., Кожем’якіним А.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань інформатизації та зв’язку.

Законопроектом передбачається створення національної системи кібербезпеки та визначаються правові та організаційні засади державної політики, спрямованої на захист життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави в кіберпросторі, основні принципи та напрями забезпечення кібербезпеки України.

Слід зазначити, що національною системою кібербезпеки (стаття 7 законопроекту) визначено сукупність усіх суб’єктів забезпечення кібербезпеки, а також взаємоузгоджених заходів кіберзахисту, що здійснюються ними.

Основними напрямами забезпечення кібербезпеки є: розвиток інформаційної інфраструктури держави, забезпечення безпечного функціонування об’єктів критичної інформаційної інфраструктури; зосередження ресурсів і посилення координації діяльності правоохоронних, розвідувальних і контррозвідувальних органів України для боротьби з проявами кіберзлочинності та кібертероризму; розвиток пріоритетних напрямів науки і техніки як основи створення високих інформаційних технологій та інше.

Так, підпунктом 14 частини першої статті 1 законопроекту передбачено, що суб’єктами забезпечення кібербезпеки є державні органи, органи місцевого самоврядування, органи управління Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, правоохоронні органи, а також підприємства, установи та організації незалежно від форми власності. Координація діяльності суб’єктів забезпечення кібербезпеки постійної готовності здійснюється Радою національної безпеки і оборони України в межах повноважень, визначених законодавством (абзац 2 частини другої статті 7 законопроекту).

При цьому, статтею 5 законопроекту передбачається, що порядок віднесення об’єктів до критичної інформаційної інфраструктури та перелік таких об’єктів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, статтею 8 законопроекту визначено повноваження суб’єктів забезпечення кібербезпеки, а саме: Ради національної безпеки і оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, а також розвідувальних органів України. Крім того, у межах затвердженої чисельності Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України передбачено створення підрозділів з протидії кіберзлочинності, а також забезпечення їх функціонування.

Статтею 12 законопроекту передбачено, що фінансове забезпечення робіт та заходів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів суб’єктів відносин, пов’язаних із забезпеченням кібербезпеки.

Зважаючи на зазначене, реалізація положень законопроекту може призвести до додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на реалізацію заходів, пов’язаних із забезпеченням кібербезпеки, та для забезпечення функціонування підрозділів з протидії кіберзлочинності у органах державної влади.

Проте, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про основні засади забезпечення кібербезпеки України (реєстр. № 2126а від 19.06.2015), внесений народними депутатами України Лук’янчуком Р.В., Кожем’якіним А.А. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує видатки державного та місцевого бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо генетичної ідентифікації військовослужбовців) (реєстр. № 2001а від 03.06.2015), поданий народними депутатами України Петренком О.М., Білецьким А.Є., Рудиком С.Я. та Романовою А.А.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом запропоновано внести зміни та доповнення до законів України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо гарантії встановлення особи військовослужбовця. Зокрема, передбачено надання ДНК військовослужбовцями до бази даних ДНК передбачено на добровільній основі. При цьому, зобов’язано державу створити базу даних ДНК військовослужбовців (громадян України, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов’язаних, призначених для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації). Крім того, визначено, що порядок створення бази даних ДНК та надання зразків ДНК встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Водночас, у законопроекті не визначено орган державної влади, який буде уповноважено на здійснення функцій генетичної ідентифікації.

Реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на створення та функціонування бази даних ДНК військовослужбовців, а також проведення у разі необхідності їх генетичної ідентифікації, про що також зауважує Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

При цьому, обсяг додаткових видатків залежатиме від вартості проведення генетичної ідентифікації однієї особи, чисельності військовослужбовців, які потребуватимуть ідентифікації, вартості створення та утримання бази даних ДНК військовослужбовців.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо генетичної ідентифікації військовослужбовців) (реєстр. № 2001а від 03.06.2015), поданий народними депутатами України Петренком О.М., Білецьким А.Є., Рудиком С.Я. та Романовою А.А., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо безоплатної передачі об’єктів незавершеного будівництва учасникам антитерористичної операції та сім’ям учасників, що загинули чи зникли безвісті в зоні проведення антитерористичної операції) (реєстр. № 2444а від 24.07.2015), поданий народним депутатом України Тимошенком Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом, зокрема, передбачається внести зміни до законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва» та законодавчо передбачити можливість для учасників антитерористичної операції та членів сімей учасників, які загинули чи зникли безвісти в зоні проведення антитерористичної операції, отримувати об’єкти незавершеного будівництва, що знаходяться в комунальній власності, для завершення їх будівництва та подальшого перепрофілювання їх у житло.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, прийняття законопроекту надасть можливість створити умови для забезпечення житлом військовослужбовців та членів їх сімей і вирішити проблему з багаторічним простоєм об’єктів незавершеного будівництва промислового та соціального призначення. Крім того зазначається, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного та/або місцевих бюджетів.

Разом з тим, у законопроекті не визначено, за рахунок яких джерел буде здійснюватися завершення будівництва об'єктів, що не дає можливості визначитися з доцільністю його прийняття, про що зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Слід зазначити, що статтею 6 Закону України «Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва» визначено приватизацію об'єктів незавершеного будівництва органами приватизації, шляхом продажу на аукціоні, за конкурсом.

Однак, запропонованими змінами до статті 6 Закону передбачено можливість приватизації об’єктів незавершеного будівництва, що знаходяться у комунальній власності, шляхом безоплатної передачі органами місцевого самоврядування таких об’єктів незавершеного будівництва військовослужбовцям та членам їх сімей.

Таким чином, реалізація положень законопроекту унеможливить продаж об’єктів незавершеного будівництва, а відтак призведе до недонадходження до бюджету відповідних платежів, пов’язаних з проведенням приватизації об’єктів незавершеного будівництва, що знаходяться у комунальній власності.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо безоплатної передачі об’єктів незавершеного будівництва учасникам антитерористичної операції та сім’ям учасників, що загинули чи зникли безвісті в зоні проведення антитерористичної операції) (реєстр. № 2444а від 24.07.2015), поданий народним депутатом України Тимошенком Ю.В., має вплив на показники бюджету (обмежуватиме надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів і може потребувати додаткових витрат державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дня фактичної демобілізації (реєстр. № 2355а від 15.07.2015), поданий народним депутатом України Березкіним С.С.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 119 Кодексу законів про працю України та здійснювати виплату компенсації з бюджету середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану із урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи, але не більш як сім календарних днів.

Змінами до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» запропоновано днем фактичної демобілізації визначити день, коли військовослужбовець залишає військову частину із зазначенням у наказі командира (начальника) військової частини по стройовій частині про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету та місцевих бюджетів.

При цьому, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що за орієнтовними розрахунками потреба у додаткових коштах для забезпечення збільшення розміру компенсації працівнику середнього заробітку на строк, необхідний для повернення до місця роботи, становитиме щонайменше 285 гривень на одну особу в умовах поточного року.

Таким чином, реалізація положень законопроекту буде потребувати додаткових видатків державного бюджету на виплату компенсації працівникам середнього заробітку із урахуванням часу, необхідного для повернення до місця роботи. За висновком Міністерства фінансів України, реалізація законопроекту у разі його прийняття не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дня фактичної демобілізації (реєстр. № 2355а від 15.07.2015), поданий народним депутатом України Березкіним С.С., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо врегулювання питання зарахування до вислуги років служби у підрозділах професійної пожежної охорони (реєстр. № 2426а від 21.07.2015), поданий народним депутатом України Євлаховим А.С.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом запропоновано внести зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», відповідно до яких, передбачено зарахування до вислуги років для призначення пенсії часу перебування на посадах працівників в органах та підрозділах цивільного захисту і державної пожежної охорони.

Запропоновані законопроектом зміни призведуть до розширення кола осіб, які матимуть право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» і потребуватимуть додаткових видатків Пенсійного фонду України та державного бюджету на виплату пенсій, зважаючи на покриття дефіциту фонду за рахунок коштів державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту. Крім того, Міністерством фінансів України зауважено, що внесення змін до законодавства, які вимагають збільшення видатків бюджету, має здійснюватися на основі обов’язкового врахування фінансових можливостей держави.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту може збільшити видатки Пенсійного фонду України додатково на 971 тис. грн в місяць або 11 652.5 тис. грн в рік.

Проте, до законопроекту не подано пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо врегулювання питання зарахування до вислуги років служби у підрозділах професійної пожежної охорони (реєстр. № 2426а від 21.07.2015), поданий народним депутатом України Євлаховим А.С., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для Пенсійного фонду).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про поховання та похоронну справу» (щодо забезпечення гідного поховання військовослужбовців, службовців та працівників Збройних Сил України, органів внутрішніх справ, Державної пенітенціарної служби України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військ Цивільної оборони та інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, утворених відповідно до законів України, які померли (загинули) під час проходження служби (виконання службових обов’язків) (реєстр. № 2282а від 03.07.2015), поданий народними депутатами України Білецьким А.Є., Петренком О.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 15 Закону України «Про поховання та похоронну справу» та здійснювати безоплатно поховання військовослужбовців, службовців та працівників військових формувань, правоохоронних органів, Державної пенітенціарної служби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, військ Цивільної оборони та інших військових формувань, які померли (загинули) під час проходження служби (виконання службових обов’язків), за рахунок коштів цих державних органів (за чинною редакцією – військові формування, правоохоронні органи, інші державні органи надають допомогу в проведенні поховання померлих, компенсують матеріальні витрати на ритуальні послуги та на спорудження надгробків у порядку та розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України).

Крім того, новою статтею 15-1 встановлюється мінімальний перелік ритуальних послуг, які надаються при безоплатному похованні категорії померлих, визначених статтею 15 законопроекту, а також проведення такого поховання з відданням військових (службових) почестей.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат бюджету, оскільки реалізації його положень можлива за рахунок перерозподілу наявних бюджетних призначень.

Таким чином, реалізація положень законопроекту буде потребувати додаткових видатків державного бюджету на проведення безоплатних поховань військовослужбовців, службовців та працівників військових формувань, правоохоронних органів, Державної пенітенціарної служби, Держспецзв’язку, Держспецтрансслужби, військ Цивільної оборони та інших військових формувань, які померли (загинули) під час проходження служби (виконання службових обов’язків), про що також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

При цьому, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту у разі його прийняття не буде забезпечена фінансовими ресурсами та вважає за доцільне розгляд законопроекту після закінчення особливого періоду та з урахуванням фінансових можливостей держави.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про поховання та похоронну справу» (щодо забезпечення гідного поховання військовослужбовців, службовців та працівників Збройних Сил України, органів внутрішніх справ, Державної пенітенціарної служби України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військ Цивільної оборони та інших військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення, утворених відповідно до законів України, які померли (загинули) під час проходження служби (виконання службових обов’язків) (реєстр. № 2282а від 03.07.2015), поданий народними депутатами України Білецьким А.Є., Петренком О.М., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за вчинені правопорушення у сфері інформаційної безпеки та боротьби з кіберзлочинністю (реєстр. № 2133а від 19.06.2015), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Бухарєвим В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни і доповнення до законів України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про Службу безпеки України», «Про контррозвідувальну діяльність», «Про основи національної безпеки України», «Про розвідувальні органи України» та «Про телекомунікації» та визначити заходи у сфері інформаційної безпеки та боротьби з кіберзлочинністю, а також основні функції суб’єктів забезпечення національної безпеки в цій сфері.

Зокрема, змінами до статей 24-25 Закону України «Про Службу безпеки України» уповноважено Службу безпеки здійснювати контррозвідувальний захист інформаційного простору України та надати їй право безперешкодно отримувати доступ до інформації, яка обробляється в державних електронних інформаційних ресурсах операторів і провайдерів телекомунікацій, інших суб’єктів, які обробляють інформацію в електронному вигляді, незалежно від форм власності.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, прийняття запропонованих змін та їх реалізація не потребуватимуть додаткових бюджетних витрат.

Однак слід зазначити, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення контррозвідувального захисту інформаційного простору України, забезпечення уповноважених органів технічними засобами для встановлення на телекомунікаційних мережах для проведення контррозвідувальних або розвідувальних заходів та проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також для виготовлення та закупівлі технічних засобів розвідки і спеціальних технічних засобів, необхідних для здійснення розвідувальної діяльності.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Законопроектом також пропонується внести зміни та доповнення до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Зокрема, передбачається встановити відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб Служби безпеки України, а також створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків (нова стаття 188-43 Кодексу) у вигляді штрафів на посадових осіб у розмірі від 50 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 850 грн до 1 700 грн/, а за ті самі дії вчинені повторно – у розмірі від 100 до 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 1 700 грн до 2 550 гривень/.

Крім того, встановлюються повноваження: районних, районних у містах, міських чи міськрайонних судів (суддів) та органів Служби безпеки України щодо розгляду справ про вищезазначені адміністративні правопорушення за статтею 188-43 Кодексу.

У зв’язку з встановленням адміністративної відповідальності за визначеними правопорушеннями, реалізація передбачених законопроектом положень у разі виявлення зазначених правопорушень призведе до збільшення доходів державного бюджету від штрафних санкцій, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за вчинені правопорушення у сфері інформаційної безпеки та боротьби з кіберзлочинністю (реєстр. № 2133а від 19.06.2015), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Бухарєвим В.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати бюджету і опосередковано збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із  законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності пошуку і фіксації фактичних даних про протиправні діяння у Збройних Силах України (реєстр. № 2048а від 09.06.2015), поданий народними депутатами України Пашинським С.В., Вінником І.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до Кримінального процесуального кодексу України та законів України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» та надати право органам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України здійснювати оперативно-розшукову діяльність і провадити негласні слідчі (розшукові) дії.

Для реалізації зазначеного передбачено створити у межах визначеної Законом «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» (далі – Закон) граничної чисельності Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (1,5 % від загальної чисельності Збройних Сил України) підрозділи оперативно-розшукової діяльності та надати додаткові повноваження щодо здійснення відповідних процесуальних дій з метою розкриття злочинів та інших правопорушень, скоєних військовослужбовцями (військовозобов’язаними, резервістами) під час виконання ними службових обов’язків або в розташуванні військових частин Збройних Сил України та на інших військових об’єктах.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету України.

Слід зазначити, що реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на створення нових підрозділів у Військовій службі правопорядку у Збройних Силах України та забезпечення їх діяльності, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України. Відтак, запропоновано здійснювати реалізацію законопроекту в межах визначеної Законом граничної чисельності Військової служби правопорядку та видатків, передбачених у державному бюджеті  для Міністерства оборони України.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання, висловлено зауваження щодо порушень частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України стосовно надання фінансово-економічного обґрунтування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності пошуку і фіксації фактичних даних про протиправні діяння у Збройних Силах України (реєстр. № 2048а від 09.06.2015), поданий народними депутатами України Пашинським С.В., Вінником І.Ю., має вплив на показники бюджету (може збільшувати видатки державного бюджету за умови створення підрозділів оперативно-розшукової діяльності з перевищенням граничної чисельності Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та видатків, передбачених у державному бюджеті для Міністерства оборони України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розслідування злочинів, вчинених військовослужбовцями Збройних Сил України, військовозобов’язаними та працівниками Збройних Сил України (реєстр. № 2047а від 09.06.2015), поданий народними депутатами України Пашинським С.В., Вінником І.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» та надати право органам Військової служби правопорядку у Збройних Силах України здійснювати досудове розслідування.

Для реалізації зазначеного передбачено створити у межах визначеної Законом «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» (далі – Закон) граничної чисельності Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (1,5 % від загальної чисельності Збройних Сил України) підрозділи досудового розслідування та надати додаткові повноваження щодо здійснення відповідних процесуальних дій з метою розкриття злочинів та інших правопорушень, скоєних військовослужбовцями (військовозобов’язаними, резервістами) під час виконання ними службових обов'язків або в розташуванні військових частин Збройних Сил України та на інших військових об’єктах.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету України.

Слід зазначити, що реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на створення нових підрозділів у Військовій службі правопорядку у Збройних Силах України та забезпечення їх діяльності, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України. Відтак, запропоновано здійснювати реалізацію законопроекту в межах визначеної Законом граничної чисельності Військової служби правопорядку та видатків, передбачених у державному бюджеті для Міністерства оборони України.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб'єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання, висловлено зауваження щодо порушень частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України стосовно надання фінансово-економічного обґрунтування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розслідування злочинів, вчинених військовослужбовцями Збройних Сил України, військовозобов’язаними та працівниками Збройних Сил України (реєстр. № 2047а від 09.06.2015), поданий народними депутатами України Пашинським С.В., Вінником І.Ю., має вплив на показники бюджету (може збільшувати видатки державного бюджету за умови створення підрозділів досудового розслідування з перевищенням граничної чисельності Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та видатків, передбачених у державному бюджеті для Міністерства оборони України).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних (реєстр. № 2504а від 13.08.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується визначити правові засади створення та функціонування Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних (далі – Реєстр), створення якого має на меті забезпечення військового обліку громадян України – військовозобов’язаних (призовників). Розпорядником Реєстру визначено Генеральний штаб Збройних Сил України, органами адміністрування та ведення Реєстру – військові комісаріати.

Статтею 12 законопроекту покладено на окремі центральні органи виконавчої влади (зокрема, Центральною виборчою комісією, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки та інші) обов’язок подавати розпоряднику Реєстру визначені у законопроекті відомості стосовно усіх громадян України віком від 17 до 60 років.

При цьому, статтею 13 законопроекту визначено, що фінансування діяльності щодо створення та функціонування Реєстру здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, інших джерел, не заборонених законодавством. Крім того, обов’язковою умовою договору про створення Реєстру є повне набуття державою майнових прав інтелектуальної власності на створений Реєстр.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, створення та функціонування Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних не потребуватиме додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України та здійснюватиметься за рахунок надання благодійної допомоги й інших надходжень, що не суперечать законодавству України.

Також зазначається, що розробка програмного забезпечення (орієнтовна вартість – 4 млн грн), здійснюється за рахунок надання благодійної технічної допомоги, а створення комплексної системи захисту інформації та проведення державної експертизи (орієнтовна вартість – 3 млн грн) здійснюється установами та підрозділами Міністерства оборони України за рахунок коштів, передбачених на утримання.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету і буде здійснюватись в межах бюджетних асигнувань, передбачених для Міноборони (3 млн грн), та за рахунок благодійної допомоги (4 млн грн).

Проте, реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків із державного бюджету на реалізацію створення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних, а також на його функціонування насамперед у 2016 році та наступних бюджетних періодах, обсяг яких неможливо визначити через відсутність належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та відповідних матеріалів у супровідних документах до цього законопроекту, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 211-7 та встановити відповідальність за внесення завідомо недостовірної інформації про військовозобов’язаних (призовників) до Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних посадовою особою органу ведення Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних, на яку покладено такий обов’язок, у вигляді штрафу у розмірі від 30 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 510 грн до 1 700 гривень/.

Крім того, передбачено зміни до статті 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення та встановлено повноваження військових комісаріатів щодо розгляду справ про вищевказані адміністративні правопорушення.

У зв’язку з встановленням адміністративної відповідальності за визначеними правопорушеннями реалізація передбачених законопроектом положень у разі виявлення зазначених правопорушень призведе до збільшення доходів державного бюджету від штрафних санкцій.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно направити на доопрацювання з врахуванням висловлених зауважень і пропозицій, зокрема, зауважено про порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України стосовно необхідності додання суб’єктами права законодавчої ініціативи належного фінансово-економічного обґрунтування до відповідного законопроекту (у тому числі відповідних розрахунків).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про Єдиний державний реєстр військовозобов’язаних (реєстр. № 2504а від 13.08.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету на створення та функціонування Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних насамперед у 2016 році та наступних бюджетних періодах і збільшувати надходження державного бюджету від штрафних санкцій за вчинення відповідних правопорушень у разі їх виявлення і залежно від санкцій, які застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо окремих питань удосконалення забезпечення діяльності органів військової прокуратури) (реєстр. № 2967 (доопрац.) від 18.06.2015), поданий народними депутатами України Луценком Ю.В., Пашинським С.В. та Кривохатьком В.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроект містить зміни та доповнення до законів України «Про прокуратуру», «Про військовий обов’язок і військову службу» та «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Так, змінами та доповненнями до Закону України «Про прокуратуру» (далі – Закон) передбачена вимога щодо погодження на час особливого періоду штатів органів військової прокуратури з Генеральним штабом Збройних Сил України (зміни до статті 7 цього Закону); надано Головному військовому прокурору дисциплінарну владу Міністра оборони України відносно підлеглих військовослужбовців органів військової прокуратури у обсязі, визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, та право укладати, продовжувати або розривати контракти про проходження військової служби у військовій прокуратурі з громадянами України, які добровільно вступають на військову службу (зміни до статті 8 Закону), уточнено повноваження Генерального прокурора України, зокрема щодо погодження з Президентом України кандидатури для призначення на посаду заступника Генерального прокурора України – Головного військового прокурора (зміни до статті 9 Закону).

Новою статтею 14-1 «Кількісний склад органів військової прокуратури» зазначеного Закону запропоновано визначити, що загальну чисельність працівників органів військової прокуратури, у тому числі військовослужбовців, перелік посад військових прокурорів і слідчих військових прокуратур та граничних військових звань за цими посадами затверджує Президент України за поданням Генерального прокурора України.

Статтю 27 Закону доповнено нормою, відповідно до якої військовослужбовці військових прокуратур мають єдину форму одягу, зразки якої затверджує Президент України.

Крім того, змінами до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців органів військової прокуратури.

Як зазначає Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту, запропоновані зміни можуть призвести до збільшення загальної чисельності працівників органів прокуратури (до системи яких входять і військові прокуратури). Так, загальна чисельність працівників органів прокуратури визначена статтею 14 Закону у кількості 15000 осіб, проте, у законопроекті не зазначено про визначення чисельності працівників органів військової прокуратури в межах загальної чисельності  працівників органів прокуратури. Відтак, у разі збільшення чисельності працівників органів прокуратури, реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на забезпечення їх діяльності (в т.ч. виготовлення форменного одягу) та соціальний захист.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання із урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо окремих питань удосконалення забезпечення діяльності органів військової прокуратури) (реєстр. № 2967 (доопрац.) від 18.06.2015), поданий народними депутатами України Луценком Ю.В., Пашинським С.В. та Кривохатьком В.В., має вплив на показники бюджету (може збільшувати видатки державного бюджету на 2016 та наступні роки, у разі збільшення загальної чисельності працівників органів прокуратури).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії (реєстр. № 2260а від 03.07.2015), поданий народними депутатами України Кононенком І.В., Королем В.М. та Мартиненком М.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Даним законопроектом передбачається включення побутових відходів до переліку вторинних енергетичних ресурсів як складових альтернативних джерел енергії та поширення на суб’єктів господарювання, що виробляють електроенергію з побутових відходів, дію «зеленого» тарифу на електроенергію, коефіцієнт на яку буде: 3,72 з 01.07.2015 по 31.12.2019; 3,02 з 01.01.2020 по 31.12.2024; 2,69 з 01.01.2025 по 31.12.2029.

Слід зазначити, що встановлення коефіцієнту «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з побутових відходів може призвести до збільшення роздрібних тарифів на електричну енергію для споживачів, зокрема, для населення, підприємств і бюджетних установ. В свою чергу, зазначене спричинить збільшення видатків державного бюджету на пільги і субсидії населенню та негативні явища у роботі підприємств, а саме: збільшення собівартості продукції (послуг), зменшення прибутку тощо і, як наслідок, зменшення надходження податків та зборів до бюджетів. Крім того, підвищення тарифів на енергоносії для бюджетних установ призведе до необхідності вишукування додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів. Таку ж оцінку впливу законопроекту на показники бюджетів надало у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.

В той же час, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований авторами законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії (реєстр. № 2260а від 03.07.2015), поданий народними депутатами України Кононенком І.В., Королем В.М. та Мартиненком М.В., має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження та збільшуючи витрати бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» щодо впорядкування державної реєстрації транспортних засобів (реєстр. № 2443а від 24.07.2015), поданий народними депутатами України Данченком О.І. та Семенухою Р.С.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроект передбачає внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» щодо скасування необхідності огляду (перевірки, дослідження) транспортного засобу під час проведення першої державної реєстрації нових транспортних засобів, продаж яких здійснюють підприємства, установи, організації та інші суб’єкти господарювання незалежно від форм власності, які здійснюють оптову чи роздрібну торгівлю і оформлення відповідних документів на реалізацію транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери.

Поряд з цим, законопроектом передбачено скасування обов’язкової державної реєстрації транспортних засобів, що придбані вищезазначеними суб’єктами господарювання, лише з метою їх подальшої реалізації кінцевим споживачам, а не для власного використання та встановлюється, що кінцевим споживачем є особа, яка придбає транспортний засіб з метою його використання для власних потреб і яка зобов’язана зареєструвати такий транспортний засіб у встановленому законодавством порядку.

Слід зазначити, що згідно з підпунктом 36 пункту 1 статті 64 та підпунктом 201 пункту 1 статті 69 Бюджетного кодексу України надходження від плати за надання адміністративних послуг за державну реєстрацію, перереєстрацію колісних транспортних засобів зараховуються до загального фонду місцевих бюджетів. Тобто, реалізація положень законопроекту щодо скасування обов’язкової державної реєстрації транспортних засобів зазначеними суб’єктами господарювання призведе до зменшення надходжень до загального фонду місцевих бюджетів від плати за надання відповідних послуг, про що також зазначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України та інформує, що за інформацією Міністерства внутрішніх справ України загальний обсяг надходжень від плати за надання таких адміністративних послуг на 2015 рік складе близько 173,8 млн гривень.

В той же час, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований авторами законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту від Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України висновок не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» щодо впорядкування державної реєстрації транспортних засобів (реєстр. № 2443а від 24.07.2015), поданий народними депутатами України Данченком О.І. та Семенухою Р.С., має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження загального фонду місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення сертифікації у галузі земельних відносин (реєстр. № 2313а від 08.07.2015), поданий народним депутатом України Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України та законів України «Про землеустрій», «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», «Про оцінку земель» щодо врегулювання процедури підготовки аукціоністів (ліцитаторів) з проведення земельних торгів, уточнення вимог щодо підготовки та сертифікації оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, сертифікованих інженерів-землевпорядників, інженерів-геодезистів.

Слід зазначити, що на даний час питання підготовки та підвищення кваліфікації аукціоністів (ліцитаторів) з проведення земельних торгів регулюється рядом підзаконних нормативно-правових актів та не потребуватиме додаткових коштів державного бюджету.

Одночасно, законопроектом передбачається доповнити Земельний кодекс України статтею 135-1, нормами якої передбачено ведення центральним органом виконавчої влади Державного реєстру аукціоністів (ліцитаторів) з проведення земельних торгів (далі – Реєстр). Реалізація заходів, пов’язаних зі створенням та функціонування зазначеного Реєстру, потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

Крім того, пропонується внести зміни до статті 8 Закону України «Про оцінку земель», згідно з якими документом, який посвідчує право суб’єкта на здійснення експертної грошової оцінки земельних ділянок, визначено кваліфікаційний сертифікат (згідно чинної редакції – кваліфікаційне свідоцтво). Разом з тим, в абзаці другому пункту 4 розділу ІІ законопроекту передбачається, що кваліфікаційний сертифікат оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок видається безоплатно центральним органом виконавчої влади оцінювачу, що отримав кваліфікаційне свідоцтво до моменту набрання чинності зазначеного нормативного акту.

Тобто, вищевказані зміни потребуватимуть додаткових витрат державного бюджету для зміни кваліфікаційних свідоцтв, які були отримані до набрання чинності відповідних норм, на кваліфікаційні сертифікати.

Разом з тим, розробником, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України в експертному висновку зазначає, що поданий законопроект не впливатиме на показники бюджетів та висловлює окремі зауваження по суті законопроекту.

 На момент розгляду законопроекту висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшли.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення сертифікації у галузі земельних відносин (реєстр. № 2313а від 08.07.2015), поданий народним депутатом України Івченком В.Є., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення сертифікації у галузі земельних відносин (реєстр. № 2313а-1 від 22.07.2015), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І., Кучером М.І. та Бакуменком О.Б.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України та законів «Про землеустрій», «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність», «Про оцінку земель», «Про Державний земельний кадастр», якими передбачається врегулювати процедуру підготовки та підвищення кваліфікації ліцитаторів (аукціоністів), уточнити вимоги щодо підготовки та сертифікації оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок, сертифікованих інженерів-землевпорядників, інженерів-геодезистів, посилити вимоги до фаховості членів кваліфікаційних та екзаменаційних комісій, забезпечити широкий доступ до матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та Державного картографо-геодезичного фонду тощо.

Слід зазначити, що на даний час питання підготовки та підвищення кваліфікації аукціоністів (ліцитаторів) з проведення земельних торгів регулюється рядом підзаконних нормативно-правових актів та не потребуватиме додаткових коштів державного бюджету.

Одночасно, законопроектом пропонується доповнити Земельний кодекс України статтею 135-1, нормами якої передбачено ведення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Державного реєстру ліцитаторів (аукціоністів) з проведення земельних торгів (далі – Реєстр). Реалізація заходів, пов’язаних зі створенням та функціонування зазначеного Реєстру, потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

Разом з тим, розробником, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України в експертному висновку зазначає, що поданий законопроект не впливатиме на показники бюджетів та висловлює окремі зауваження по суті законопроекту.

 На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення сертифікації у галузі земельних відносин (реєстр. № 2313а-1 від 22.07.2015), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І., Кучером М.І. та Бакуменком О.Б., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу земель фермерського господарства (реєстр. № 2028а від 04.06.2015), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Івченком В.Є. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом передбачається внести зміни до Земельного кодексу України та Закону України «Про фермерське господарство», уточнивши порядок надання земельних ділянок для ведення фермерського господарства та їх державної реєстрації.

Слід відмітити, що відповідно до запропонованих змін у частині другій статті 134 Земельного кодексу України з переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або права на них, які не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), пропонується виключити земельні ділянки для ведення фермерського господарства.

Реалізація вищезазначених норм може мати вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів за рахунок збільшення надходжень від продажу на конкурентних засадах земельних ділянок державної чи комунальної власності для ведення фермерського господарства або права на них, у зв’язку із можливим збільшенням ціни продажу таких земель.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не потребуватиме видатків з державного бюджету.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні проект може бути прийнятий за основу з урахуванням наведених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу земель фермерського господарства (реєстр. № 2028а від 04.06.2015), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Івченком В.Є. та іншими, має вплив на показники бюджету (може збільшувати надходження державного та місцевих бюджетів за умови збільшення ціни продажу земель державної чи комунальної власності фермерським господарствам при застосуванні конкурентних умов продажу).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державні нагороди України» (щодо вдосконалення законодавства в сфері відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною) (реєстр. № 2140а від 22.06.2015), поданий народними депутатами України Мамчуром Ю.В. та Дехтярчуком О.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 9 Закону України «Про державні нагороди України», згідно із якими доповнити перелік осіб, які мають право на отримання відзнаки «Іменна вогнепальна зброя», волонтерами.

Реалізацію положень законопроекту, у разі його прийняття, належить  здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті окремим органам виконавчої влади на здійснення відповідних заходів.

Міністерство фінансів України в межах компетенції не висловило зауважень до поданого законопроекту.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України  на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державні нагороди України» (щодо вдосконалення законодавства в сфері відзначення громадян за особисті заслуги перед Україною) (реєстр. № 2140а від 22.06.2015), поданий народними депутатами України Мамчуром Ю.В. та Дехтярчуком О.В., матиме вплив на показники державного бюджету (потребуватиме витрат бюджету, що здійснюватимуться в межах щорічно визначених бюджетних призначень на здійснення відповідних заходів) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про державну підтримку санаторно-курортного реабілітаційного центру «Слов’янський курорт» (реєстр. № 1446 (доопрац.) від 18.06.2015), поданий народними депутатами України Солодом Ю.В. та Королевською Н.Ю.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом визначаються заходи державної підтримки дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов’янський курорт» ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», зокрема пропонується встановити такі заходи державної підтримки:

- придбання 70 % путівок санаторіїв, що входять до складу санаторно-курортного реабілітаційного центру «Слов’янський курорт» (далі – Центр), за рахунок коштів державного бюджету, які щорічно належить передбачати у державному бюджеті;

- погашення за рахунок коштів державного бюджету заборгованості перед постачальниками комунальних послуг, яка утворилася станом на 31 грудня 2014 року, у сумі 5 192,2 тис. грн;

- списання податкового боргу, який виник станом на 31 грудня 2014 року, у сумі 2 089,62 тис. грн;

- встановити для Центру оплату за житлово-комунальні послуги, що використовується для власних потреб, за цінами і тарифами, встановленими для населення.

Водночас, у прикінцевих положеннях до законопроекту Кабінету Міністрів України доручається подати на розгляд до Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», необхідні для реалізації цього Закону.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету у сумі 102 178,7 тис. грн, в т.ч.: 5 192,2 тис. грн – на погашення заборгованості за комунальні послуги, 96 986,5 тис. грн (згідно з пояснювальною запискою) – на придбання путівок та призведе до втрат доходів бюджету у зв’язку із списанням податкової заборгованості у обсязі 2 089,62 тис. гривень. Крім того, зниження рівня рентабельності підприємств електроенергетики та житлово-комунального господарства може призвести до зменшення обсягів сплати цими підприємствами податків і зборів до державного та місцевих бюджетів, а встановлення необґрунтованих цін потребуватиме вишукання бюджетних коштів для виплати вказаним підприємствам відшкодування різниці між державними регульованими цінами та економічно обґрунтованими.

Так, згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Проте, законопроект не містить відповідних положень або матеріалів щодо здійснення компенсування з державного бюджету втрат доходів місцевих бюджетів у зв’язку із списанням податкової заборгованості Центру.

Крім того, слід врахувати, що згідно із статтею 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. При цьому, установлення державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими цінами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій до зміни законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, згідно із Бюджетним кодексом України за рахунок бюджетних коштів здійснюють свою діяльність бюджетні установи, діяльність яких є неприбутковою, а дочiрнє пiдприємство «Санаторно-курортний реабiлiтацiйний центр «Слов’янський курорт» ЗАТ лiкувально-оздоровчих закладiв профспілок України «Укрпрофоздоровниця» не є бюджетною установою. Аналогічні зауваження висловило також Міністерство фінансів України, зауваживши про те, що прийняття рiшення щодо фiнансування з державного бюджету дочiрнього пiдприємства «Санаторно-курортний реабiлiтацiйний центр «Слов’янський курорт» ЗАТ лiкувально-оздоровчих закладiв профспiлок України «Укрпрофоздоровниця» порушить принципи бюджетної системи щодо справедливості й неупередженості.

При цьому, відповідно до вимог статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків Державного бюджету України, і, у разі його прийняття, не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

Водночас, стосовно закупiвлi санаторно-курортних путiвок Мінфін зазначає, що щороку виходячи iз фiнансових можливостей  Державного бюджету України вiдповiдно до чинного законодавства передбачаються бюджетні асигнування на безоплатне забезпечення санаторно-курортними путiвками інвалідів, у тому числi інвалідів-спинальників,

Відмічено, що у Законi України «Про Державний бюджет України на 2015 рiк» Мiнiстерству соціальної полiтики за бюджетною програмою 2507030 «Заходи iз соціальної, трудової та професійної реабiлiтацiї iнвалiдiв» по загальному фонду передбаченi бюджетні призначення у обсязi 931,9 млн грн, у складi яких враховані видатки на санаторно-курортне оздоровлення інвалідів, оплату проїзду супроводжуючих інвалідів-спинальників, виплату грошової компенсації замість санаторно-курортного лікування у сумі 100,3 млн гривень. Міністерство соціальної політики, як головний розпорядник бюджетних коштів, у межах встановлених йому бюджетних повноважень здiйснює управлiння цими коштами, забезпечуючи ефективне, результативне i цiльове їх використання.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до законопроекту зазначено, що для прийняття виваженого рішення щодо нього слід отримати відповідний експертний висновок Уряду, законодавча пропозиція не повною мірою відповідає вимогам частини другої статті 95 Конституції України, а також про необхідність подання фінансово-економічного обґрунтування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про державну підтримку санаторно-курортного реабілітаційного центру «Слов’янський курорт» (реєстр. № 1446 (доопрац.) від 18.06.2015), поданий народними депутатами України Солодом Ю.В. та Королевською Н.Ю.:

- має вплив на показники бюджету (призведе до втрати доходів і збільшення витрат державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму узгодити його положення з вимогами Бюджетного кодексу України та статтею 95 Конституції України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оперативно-розшукової діяльності в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах (реєстр. № 2024а від 04.06.2015), поданий народним депутатом України Дмитренком О.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його завданнями є проведення оперативно-розшукової діяльності в слідчих ізоляторах, розмежування прав оперативних підрозділів при здійсненні пошукових заходів і оперативно-розшукових, нормативно-правове закріплення фінансового забезпечення оперативно-розшукової діяльності, а також розширення соціального і нормативне закріплення правового захисту осіб, залучених до співробітництва.

На думку автора законопроекту, прийняття та реалізація законопроекту не потребує матеріальних та інших витрат.

Проте, положеннями законопроекту пропонується доповнити норми Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», встановивши, що державним органам, оперативним підрозділам, які уповноважені здійснювати оперативно-розшукову діяльність, виділяються з державного бюджету фінансові кошти, які витрачаються у порядку, встановленому керівництвом цих органів.

Крім того, законопроектом пропонується забезпечити соціальний захист осіб, які надають конфіденційне сприяння оперативним підрозділам, незалежно від наявності укладеної угоди про співробітництво.

Реалізація зазначеного потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на функціонування оперативних підрозділів відповідних правоохоронних органів, які будуть проводити оперативно-розшукову діяльність та соціальний захист осіб, які надають конфіденційне сприяння оперативним підрозділам, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Однак, автором законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України.

Крім того, передбачений законопроектом термін набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

Належить також зауважити, що окремі положення запропонованої законопроектом нової статті 12-1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність») не узгоджуються з нормами Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс, а саме:

1) проектом закону запропоновано виділені з державного бюджету кошти для державних органів, оперативних підрозділів, які уповноважені здійснювати оперативно-розшукову діяльність, віднести до захищених видатків, розмір яких визначається відповідно до кошторису утримання державних органів не менше одного відсотка від суми видатків на рік /абзац четвертий підпункту 2 пункту 2 розділу I законопроекту/.

Однак, згідно із частиною другою статті 4 Кодексу виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету.

Відповідно до статті 7 Кодексу бюджетна система України ґрунтується, зокрема, на принципі єдності, який передбачає єдину правову базу, єдину грошову систему, єдине регулювання бюджетних відносин, єдину бюджетну класифікацію, єдність порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності.

Статтею 55 Кодексу визначаються видатки державного бюджету, які є захищеними видатками загального фонду державного бюджету, обсяг яких не може змінюватися при здійсненні скорочення затверджених бюджетних призначень. При цьому, згідно з бюджетним законодавством перелік захищених видатків визначається виключно Кодексом. Так, частиною другою статті 55 Кодексу встановлено, що до захищених видатків бюджету належать видатки загального фонду, зокрема на: оплату праці працівників бюджетних установ; нарахування на заробітну плату; оплату комунальних послуг та енергоносіїв; тощо. Отже, захищеними видатками визначено видатки за їх економічною сутністю (відповідно до економічної класифікації видатків бюджету), а не за функціональною або галузевою ознакою. При цьому, переважна частина видатків, які спрямовуються для фінансового забезпечення державних органів, оперативних підрозділів, які уповноважені здійснювати оперативно-розшукову діяльність, вже відноситься до захищених видатків державного бюджету.

Відтак, вказане положення законопроекту не узгоджуються із статтями 4, 7 і 55 Кодексу, про що також зауважило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку;

2) законопроектом передбачено, що законодавчі органи та органи центральної виконавчої влади України мають право за рахунок власних бюджетів та позабюджетних цільових фондів збільшити суму коштів, що виділяються органам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність /абзац шостий підпункту 2 пункту 2 розділу I законопроекту/.

Проте, частиною дев’ятою статті 13 Кодексу встановлено, що створення позабюджетних фондів органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування та іншими бюджетними установами не допускається, а відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів забороняється.

Крім того, частиною першою та другою статті 23 і частиною першою статті 48 Кодексу визначено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному Кодексом, при цьому розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Таким чином, наведене положення законопроекту не узгоджуються із статтями 13, 23 і 48 Кодексу.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оперативно-розшукової діяльності в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах (реєстр. № 2024а від 04.06.2015), поданий народним депутатом України Дмитренком О.М., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування оперативних підрозділів правоохоронних органів, які будуть проводити оперативно-розшукову діяльність, та на соціальний захист осіб, які надаватимуть конфіденційне сприяння таким підрозділам). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроекту привести його окремі положення у відповідність з вимогами Бюджетного кодексу України, а саме виключити абзаци четвертий і шостий підпункту 2 пункту 2 розділу I законопроекту (щодо нової статті 12-1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»), як такі, що не узгоджуються із статтями 4, 7, 13, 23, 48 і 55 цього Кодексу.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» (щодо гарантування безоплатності та якості освіти) (реєстр. № 2151а-1 від 07.07.2015), поданий народним депутатом України Головком М.Й.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом шляхом внесення зміни до Закону України «Про освіту», пропонується, зокрема, надати права громадянам України на безкоштовну освіту у навчальних закладах усіх форм власності, у тому числі приватних, різними формами навчання, у тому числі дистанційною та індивідуальною, безоплатне забезпечення засобами навчання учнів та вчителів, тощо.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання  додаткових коштів державного та місцевих бюджетів, зокрема, для надання безкоштовної освіти у приватних навчальних закладах і безоплатного забезпечення засобами навчання учнів та вчителів, а також не узгоджується із вимогами Бюджетного кодексу України.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових бюджетних коштів тільки на забезпечення підручниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів в обсязі 0,5 млрд грн, а у разі запровадження 12-ти річного навчання у школах – 1 млрд гривень.

Проте, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно із статтею 53 Конституції України держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти у державних і комунальних навчальних закладах.

Фінансове забезпечення діяльності державних та комунальних навчальних закладів за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів, здійснюється відповідно до вимог статей 87-90 Бюджетного кодексу України.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України  на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» (щодо гарантування безоплатності та якості освіти) (реєстр. № 2151а-1 від 07.07.2015), поданий народним депутатом України Головком М.Й:

- матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань освіти і науки при опрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до вимог    статей 87-90 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо забезпечення конституційних гарантій надання громадянам безоплатної медичної допомоги), (реєстр. № 1483 (доопрац.) від 03.07.2015), поданий народним депутатом України Насаликом І.С.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом передбачається внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я, зокрема щодо уточнення поняття «медична допомога», а також визначення нових понять, таких як «якість медичної допомоги», «гарантований державою рівень надання медичної допомоги», «доступність медичної допомоги».

Окрім цього, пропонується внести зміни до статей 18 та 25 цього закону, якими визначено, що держава стимулює діяльність органів місцевого самоврядування, які реалізують місцеві програми надання  безоплатної медичної допомоги в умовах стаціонарного лікування за рахунок коштів місцевого бюджету, а розмір фінансової підтримки таких програм з Державного бюджету України щорічно визначається Кабінетом Міністрів України та повинен бути не меншим від розміру фактично виділених з місцевого бюджету коштів. Також визначається, що підставою для отримання такої фінансової підтримки є угода /має укладаєтися між органом місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я/.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів та не узгоджується із вимогами статті 85 Бюджетного кодексу України, якою заборонено здiйснювати впродовж бюджетного перiоду видатки на одну мету одночасно з рiзних бюджетiв.

Слід звернути увагу, що положеннями Бюджетного кодексу України видатки на охорону здоров’я розмежовано між державним та місцевими бюджетами і типами медичних закладів та установ. При цьому, згідно із статтею 1 Бюджетного кодексу України відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, регулюються цим Кодексом. Водночас, відповідно до вимог статті 4 Кодексу бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, при цьому, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу. Окрім того, частиною другою статті 95 Конституції України встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків та необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту, беручи до уваги дані, наведені у пояснювальній записці до законопроекту, потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на забезпечення гарантованого рівня надання медичної допомоги у повному обсязі у сумі близько 4 млрд грн у розрахунку на рік, крім того, зауважено на не відповідність законодавчої пропозиції вимогам статті 85 Бюджетного кодексу України.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій до зміни законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та / або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо забезпечення конституційних гарантій надання громадянам безоплатної медичної допомоги) (реєстр. № 1483 (доопрац.) від 03.07.2015), поданий народним депутатом України Насаликом І.С.:

- має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 01 січня 2018 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань охорони здоров’я при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами Конституції України та Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених (реєстр. № 2490а від 10.08.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. 

Положеннями законопроекту, серед іншого, пропонується:

відновити окремі норми, які були скасовані Законом України від 08.04.2014 № 1186-VII «Про внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу України щодо адаптації правового статусу засудженого до європейських стандартів» щодо необхідності відшкодування засудженими вартості їх утримання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

відтермінувати до 01.01.2016 року положення щодо набуття засудженими права на пенсію під час відбування покарань та надання засудженим права на користування мобільним зв’язком і глобальною мережею Інтернет.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету. Разом з тим, потребує додаткових видатків у 2015 році в сумі 81,4 млн грн реалізація окремих норм діючого Закону № 1186-VII щодо набуття засудженими права на пенсію під час відбування покарань та надання засудженим доступу до мережі Інтернет. Зазначені норми законопроектом запропоновано викласти в новій редакції та ввести їх у дію з 01.01.2016 р., у зв’язку з чим вищезазначена додаткова потреба у коштах на їх реалізацію буде відтермінована з 2015 на 2016 рік.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у поточному бюджетному періоді, оскільки  відшкодування засудженими вартості їх утримання дозволить уникнути додаткового навантаження на державний бюджет, а призупинення введення в дію окремих норм щодо додаткових прав засуджених (користування Інтернетом потребує додаткових видатків у сумі 20,3 млн грн) дозволить відтермінувати необхідність виділення додаткових видатків на їх реалізацію у 2015 році.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених (реєстр. № 2490а від 10.08.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення видатків державного бюджету у 2015 році та до збільшення видатків державного бюджету у наступних роках на функціонування пенітенціарної служби).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. 

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо туристичного збору) (реєстр. № 2502а від 13.08.2015), поданий народними депутатами України Романовою А.А., Силантьєвим Д.О., Петренком О.М. та Споришем І.Д.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 268 Податкового кодексу України, згідно з якими:

встановити цільове використання коштів туристичного збору, а саме для просування туристичного продукту та розвитку туристичної інфраструктури відповідної територіальної громади /зміни до пункту 268.1 цієї статті/;

включити до платників туристичного збору осіб, які прибувають у відрядження /зміни до пункту 268.2 цієї статті/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту матиме позитивний вплив на показники місцевих бюджетів.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). Зазначене не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Положення законопроекту щодо цільового використання коштів туристичного збору не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України, зокрема статті 1 (відповідно до якої відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, регулюються цим Кодексом), частині п’ятій статті 13 (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Кодексом та законом про Державний бюджет України) та статті 70 (якою передбачено, що видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із нормами Кодексу).

Міністерство фінансів України також зауважує, що вказане положення законопроекту не є предметом регулювання податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо туристичного збору) (реєстр. № 2502а від 13.08.2015), поданий народними депутатами України Романовою А.А., Силантьєвим Д.О., Петренком О.М. та Споришем І.Д., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів місцевих бюджетів від туристичного збору). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

2. Рекомендувати Комітету з питань податкової та митної політики виключити пункт 1 розділу І законопроекту (щодо змін до пункту 268.1 статті 268 Податкового кодексу України в частині цільового використання коштів туристичного збору), оскільки це положення не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (зокрема, статтям 1, 13 і 70), а порушені у такому положенні питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 2485а від 07.08.2015), поданий народними депутатами України Горватом Р.І., Пацканом В.В., Лунченком В.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується виключити з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, підприємства агропромислового комплексу Закарпатської області.

У пояснювальній записці вказано, що головною метою законопроекту є створення умов для залучення приватних інвестицій у підприємства, подальше збереження яких у державній власності є економічно недоцільним, що дасть змогу оптимізувати структуру державного сектору економіки, модернізувати застарілі виробництва, впровадити новітні ресурсозберігаючі технології, підвищити конкурентоздатність вітчизняної продукції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме видатків бюджету і не впливає у поточному бюджетному періоді на збільшення або зменшення надходжень та видатків бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 2485а від 07.08.2015), поданий народними депутатами України Горватом Р.І., Пацканом В.В., Лунченком В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від приватизації державного майна залежно від реалізації заходів з приватизації відповідних об’єктів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за неправомірний обіг засобів платежу) (реєстр. № 1272 (доопрац.) від 07.08.2015), поданий народними депутатами України Бєльковою О.В., Кацер-Бучковською Н.В., Паламарчуком М.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Як зазначено в пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття сприятиме попередженню та зниженню обсягів суспільно небезпечних дій, поліпшить криміногенну ситуацію, забезпечить вивід грошової маси з тіньового у реальний сектор економіки, прискорить розвиток електронної комерції та безготівкових розрахунків, а також закладе механізм реального, а не формального притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, а також посилить функцію загальної превенції щодо скоєння зазначених злочинів, зокрема молоддю.

Законопроектом пропонується, зокрема посилити кримінальну відповідальність за незаконні дії з платіжними інструментами та засобами їх ідентифікації, платіжними пристроями, електронними грошами, шляхом підвищення розмірів штрафів та/або встановлення покарання у вигляді позбавлення волі із спеціальною конфіскацією.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частину державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за неправомірний обіг засобів платежу) (реєстр. № 1272 (доопрац.) від 07.08.2015), поданий народними депутатами України Бєльковою О.В., Кацер-Бучковською Н.В., Паламарчуком М.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень та залежно від застосування виду покарання).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо об’єктів морського транспорту (реєстр. № 2488а від 10.08.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується виключити з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, підприємства морського транспорту, а саме 13 морських торговельних портів, Українське Дунайське пароплавство, Державне Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів, Чорноморське головне морське агентство «Інфлот» та Південний науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття сприятиме надходженню коштів до державного бюджету від приватизації об’єктів державної власності, що втратили ознаки загальнодержавного значення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо об’єктів морського транспорту (реєстр. № 2488а від 10.08.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від приватизації державного майна у разі прийняття рішення про продаж відповідних об’єктів та залежно від ефективності заходів з приватизації).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо скасування індексації ставок окремих податків) (реєстр. № 2479а від 06.08.2015), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується скасувати положення Податкового кодексу України щодо доручення Уряду щорічно вносити (до 1 червня) до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до цього Кодексу щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції з акцизного податку, екологічного податку, рентної плати.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує витрат з державного та місцевих бюджетів, а необхідність коригування розміру ставок відповідних податків обумовлена недопущенням зниження рівня реальних надходжень податків до бюджету країни.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо скасування індексації ставок окремих податків) (реєстр. № 2479а від 06.08.2015), поданий народним депутатом України Козаком Т.Р., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення реальних показників доходів державного та місцевих бюджетів у майбутніх бюджетних періодах у разі не проведення індексації ставок відповідних податків).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обмеження функцій державних контролюючих органів (реєстр. № 2121а від 18.06.2015), поданий народним депутатом України Парасюком В.З.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом, зокрема, пропонується включити до складу видів обов’язкового страхування – страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам, їх майну унаслідок діяльності чи бездіяльності суб’єкта господарювання, що призвело до виникнення пожежі, аварії (зміни до Закону України «Про страхування»).

Слід зазначити, що згідно із п. 136.2 статті 136 Податкового кодексу України під час провадження страхової діяльності юридичних осіб – резидентів одночасно із базовою (основною) ставкою податку на прибуток встановлюються ставки податку на дохід, зокрема, у розмірі 3 відсотки за договорами страхування від об’єкта оподаткування (сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування).

Крім того, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму експертному висновку зазначає, що запровадження такого виду обов’язкового страхування може негативно позначитися на діяльності суб’єктів господарювання (у першу чергу суб’єктів малого та середнього підприємства), оскільки означатиме збільшення їх витрат за рахунок здійснення ними страхових платежів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обмеження функцій державних контролюючих органів (реєстр. № 2121а від 18.06.2015), поданий народним депутатом України Парасюком В.З., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від податку на прибуток підприємств – страховиків та зменшення доходів бюджету від податку на прибуток підприємств – страхувальників залежно від практичної реалізації відповідних законодавчих ініціатив).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 191 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності осіб, які займають відповідальне і особливо відповідальне становище, за вчинення корупційних злочинів) (реєстр. № 2385а від 16.07.2015), поданий народним депутатом України Заставним Р.Й.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується у переліку покарань, визначених частинами четвертою та п’ятою статті 191 Кримінального кодексу України, встановити відповідальність для службових осіб, які займають відповідальне і особливо відповідальне становище, за привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, якщо вони вчинені у великих або особливо великих розмірах, шляхом позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 191 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності осіб, які займають відповідальне і особливо відповідальне становище, за вчинення корупційних злочинів) (реєстр. № 2385а від 16.07.2015), поданий народним депутатом України Заставним Р.Й., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від реалізації конфіскованого майна та збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку видачі виконавчого листа (реєстр. № 1709 (доопрац.) від 16.07.2015), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується надати повноваження суду отримувати інформацію від центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування державної податкової та митної політики чи його територіальних органів про індивідуальний ідентифікаційний номер фізичної особи – платника податків або його паспортні дані при оформленні виконавчого документа шляхом надсилання відповідного запиту.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зауважує, що в даний час згідно із чинним законодавством функції щодо забезпечення формування та реалізації державної податкової та митної політики виконуються двома органами: Міністерством фінансів України забезпечується формування єдиної державної податкової та митної політики, а Державною фіскальною службою України реалізується державна податкова політика та державна політика у сфері державної митної політики. При цьому, Мінфіном зазначається, що виходячи з положень законопроекту може виникнути потреба у створенні територіальних органів Міністерства фінансів України, що потребуватиме додаткових бюджетних коштів.

Однак, автором законопроекту не подано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку видачі виконавчого листа (реєстр. № 1709 (доопрац.) від 16.07.2015), поданий народним депутатом України Шпеновим Д.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Міністерства фінансів України та його територіальних органів залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення державного контролю за дотриманням права на доступ до публічної інформації, захист персональних даних та звернення громадян (реєстр. № 2043а від 08.06.2015), поданий народними депутатами України Сюмар В.П., Соболєвим Є.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом, зокрема, пропонується надати право накладати приписи та складати протоколи про адміністративні правопорушення особам, які діють за дорученням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребує виділення додаткових коштів з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зауважує, що реалізація положень законопроекту може вплинути на видаткову частину державного бюджету у разі залучення до накладення приписів та складання протоколів про адміністративні правопорушення осіб, які діють за дорученням Омбудсмена за рахунок бюджетних коштів.

Крім того, законопроектом передбачається посилити адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення правопорушення (невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, посадових осіб секретаріату або представників Омбудсмена, а також осіб, які діють за його дорученням) шляхом накладення штрафу від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення державного контролю за дотриманням права на доступ до публічної інформації, захист персональних даних та звернення громадян (реєстр. № 2043а від 08.06.2015), поданий народними депутатами України Сюмар В.П., Соболєвим Є.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Омбудсмена залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи і дієвості заходів з раціонального і економного використання бюджетних коштів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо гуманізації системи здійснення правосуддя у справах щодо неповнолітніх (реєстр. № 2340а від 13.07.2015), поданий народним депутатом України Луценко І.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його метою є зменшення кількості правопорушень, вчинених неповнолітніми, зменшення випадків рецидиву, уникнення застосування безпідставно суворих заходів впливу, а також створення середовища, сприятливого для виправлення неповнолітніх.

Для реалізації такої мети законопроектом пропонується внести відповідні зміни до Кримінального процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України, Кримінально-виконавчого кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про судоустрій та статус суддів» та «Про безоплатну правову допомогу».

Зокрема, положеннями законопроекту, серед іншого, пропонується до неповнолітніх замість арешту застосовувати такий вид покарання як домашній арешт, а також запровадити новий різновид санкції за адміністративне правопорушення – обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки. Реалізація зазначеного може призвести до зменшення видатків державного бюджету на утримання неповнолітніх в установах виконання покарань залежно від чисельності відповідних осіб та встановлених видів покарання.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо гуманізації системи здійснення правосуддя у справах щодо неповнолітніх (реєстр. № 2340а від 13.07.2015), поданий народним депутатом України Луценко І.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на утримання неповнолітніх в установах виконання покарань залежно від чисельності відповідних осіб та встановлених видів покарання).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за кібертероризм (реєстр. № 2439а від 24.07.2015), поданий народними депутатами України Ар’євим В.І., Заліщук С.П. та іншими

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за кібертероризм, визначивши покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої, а за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, – позбавлення волі на строк від 7 до 20 років з конфіскацією майна або без такої, а також вчинення акту кібертероризму, який призвів до травмування, каліцтва або загибелі людей, каратиметься позбавленням волі на строк від 10 до 15 років, або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна або без такої.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може призвести як до витрат (у зв’язку з додатковими видатками на утримання осіб, засуджених до позбавлення волі), так і до надходжень до державного бюджету (від реалізації конфіскованого майна).

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за кібертероризм (реєстр. № 2439а від 24.07.2015), поданий народними депутатами України Ар’євим В.І., Заліщук С.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна та збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань залежно від чисельності відповідних осіб та встановлених видів покарання).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України (реєстр. № 2508а від 14.08.2015), поданий Президентом України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується розширити перелік суб’єктів оподаткування, які провадять незалежну професійну діяльність, новою категорією – приватними виконавцями.

Як зазначено у пояснювальній записці, запровадження передбачених законопроектом змін забезпечить належне адміністрування оподаткування приватних виконавців і створить умови для здійснення ними професійної діяльності.

При цьому, запровадження інституту приватних виконавців (який є новелою у законодавстві України) передбачено у законопроектах «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (реєстр. № 2506а від 14.08.2015) та «Про виконавче провадження» (реєстр. № 2507а від 14.08.2015), поданих Президентом України, які системно пов’язані з даним законопроектом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не матиме негативного впливу на доходи місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України (реєстр. № 2508а від 14.08.2015), поданий Президентом України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від податку на доходи фізичних осіб у разі законодавчого унормування правового статусу приватних виконавців).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження передвиборчої агітації та протидії прихованій рекламі (реєстр. № 2474а-1 від 20.08.2015), поданий народними депутатами України Луценко І.В., Черненком О.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом, серед іншого, пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо:

доповнення новою статтею 156-4, згідно з якою встановити відповідальність за розповсюдження в засобах масової інформації реклами, яка не ідентифікована як така відповідно до вимог законодавства, зокрема під виглядом інформаційних, новинних матеріалів, шляхом накладення штрафу на посадових осіб редакції або телерадіоорганізації у розмірах від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

змін до статті 212-9, згідно з якими посилити відповідальність за порушення порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням засобів масової інформації, розповсюдження в них прихованої агітації, та порядку участі в інформаційному забезпеченні виборів: замість накладення штрафу у розмірі від 10 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян пропонується встановити штраф у розмірі від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може збільшити доходну частину бюджетів за рахунок штрафних санкцій, передбачених за скоєння вищезгаданих дій, а можливий обсяг додаткових надходжень буде залежати від кількості скоєних порушень та застосування конкретних розмірів штрафних санкцій.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження передвиборчої агітації та протидії прихованій рекламі (реєстр. № 2474а-1 від 20.08.2015), поданий народними депутатами України Луценко І.В., Черненком О.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання розгляду справ з іноземним елементом (реєстр. № 2527а від 26.08.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме на видаткову частину державного бюджету.

Разом з тим, законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про надання безоплатної правової допомоги», згідно з якими доповнити перелік суб’єктів, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, особами, які подають заяви на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Передбачається, що вказані особи отримуватимуть безоплатну вторинну правову допомогу через Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги починаючи з 01 січня 2016 року.

Крім того, законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», згідно з якими зобов’язати у притулках для дітей розміщувати дітей віком від 3 до 18 років, які відповідно до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, підлягають поверненню до держави свого постійного проживання.

Таким чином, впровадження вказаних положень може потребувати додаткових коштів бюджету залежно від кількості відповідних осіб та дітей.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання розгляду справ з іноземним елементом (реєстр. № 2527а від 26.08.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування системи безоплатної правової допомоги та/або збільшення видатків місцевих бюджетів на утримання притулків для дітей залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи та вжиття заходів щодо економного і раціонального використання бюджетних коштів).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розширення змісту поняття «депутатське звернення») (реєстр. № 2539а від 28.08.2015), поданий народним депутатом України Кривошеєю Г.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

У законопроекті пропонується доповнити статтю 16 Закону України «Про статус народного депутата України» приписами, відповідно до яких посадові особи органу державної влади, органу місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення, зобов’язані здійснити певні дії з приводу реагування на звернення та несуть персональну відповідальність за своєчасність відповіді на нього.

У статті 188-19 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається збільшення розміру штрафів, які накладаються за недодержання встановлених законом строків надання відповіді на звернення народного депутата України, надання неправдивої або неповної інформації на таке звернення, встановивши їх у розмірі від двадцяти п’яти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що прийняття зазначеного законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту може збільшити доходну частину бюджетів за рахунок штрафних санкцій, передбачених за скоєння вищезгаданих дій, обсяг яких буде залежати від кількості скоєних порушень та застосування конкретних розмірів штрафних санкцій.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо розширення змісту поняття «депутатське звернення») (реєстр. № 2539а від 28.08.2015), поданий народним депутатом України Кривошеєю Г.Г., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету у разі застосованих штрафних санкцій за виявлені правопорушення).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо підвищення ефективності застосування запобіжних заходів стосовно осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні тяжких або особливо тяжких корупційних злочинів) (реєстр. № 2324а-7 від 28.07.2015), поданий народними депутатами України Соболєвим Є.В., Костенком П.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується внести низку змін до Кримінального процесуального кодексу України (статей 182-183, 194), серед яких:

- збільшення розміру застави для осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину до п’яти – десяти розмірів предмету злочину або шкоди, у завданні якої така особа підозрюється, обвинувачується, за умови, що розмір застави для таких осіб не може бути меншим від верхньої межі розміру застави для злочинів відповідної тяжкості згідно загального порядку;

- заборону слідчому судді, суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що прийняття зазначеного законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України зазначає, реалізація законопроекту може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету, вартісна величина якого буде залежати від розміру звернення у дохід держави коштів у разі застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Тому до законопроекту належно надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), як зазначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо підвищення ефективності застосування запобіжних заходів стосовно осіб, підозрюваних чи обвинувачених у вчиненні тяжких або особливо тяжких корупційних злочинів) (реєстр. № 2324а-7 від 28.07.2015), поданий народними депутатами України Соболєвим Є.В., Костенком П.П., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від розміру звернення у дохід держави коштів у разі застосування запобіжного заходу у вигляді застави).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.62. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо встановлення відповідальності посадових осіб за порушення прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб) (реєстр. № 2528а від 26.08.2015), поданий народним депутатом України Алексєєвим І.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новими статтями, які передбачатимуть відповідальність за порушення прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб під час їх реєстрації (стаття 2011) та ненадання інформації внутрішньо переміщеним особам (стаття 2012) у вигляді штрафу від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що прийняття зазначеного законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту може збільшити доходну частину бюджетів за рахунок штрафних санкцій, передбачених за скоєння вищезгаданих дій, обсяг яких буде залежати від кількості скоєних порушень та застосування конкретних розмірів штрафних санкцій.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо встановлення відповідальності посадових осіб за порушення прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб) (реєстр. № 2528а від 26.08.2015), поданий народним депутатом України Алексєєвим І.С., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету за умови виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту прав працівника на вільне обрання банківської установи для отримання заробітної плати) (реєстр. № 2287а від 03.07.2015), поданий народними депутатами України Луценком І.В. та Маркевичем Я.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроект містить зміни до статті 24 Закону України «Про оплату праці», якими передбачається ініціювання саме працівником питання щодо отримання заробітної плати через установи банку (працівник особисто відкриває в обраному ним банку окремий поточний рахунок для зарахування заробітної плати) /згідно з діючими положення Закону виплата заробітної плати через установи банків здійснюється за особистою письмовою згодою працівника/.

Крім того, шляхом внесення змін до статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення проектом закону встановлюється відповідальність роботодавця за обмеження у реалізації вказаного права працівника у вигляді штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 510 грн до 1 700 гривень/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків на касове обслуговування рахунків в банках та на збільшення штатної чисельності бухгалтерських служб установ, закладів та організацій бюджетної сфери. Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення доходної частини державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення обмежень до працівників в частині відкриття в обраному ними банку рахунку для зарахування заробітної плати.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту не надходив.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту прав працівника на вільне обрання банківської установи для отримання заробітної плати) (реєстр. № 2287а від 03.07.2015), поданий народними депутатами України Луценком І.В. та Маркевичем Я.В., має вплив на показники бюджетів (опосередковано збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення правопорушень та потребуватиме додаткових витрат державного і місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2016 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2017 року, а після 15 липня 2016 року – не раніше 1 січня 2018 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності керівників підприємств, установ, організацій за недодержання вимог законодавства стосовно збереження за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, місця роботи, посади і виплати компенсації середнього заробітку (реєстр. № 2222а від 02.07.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України та Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується встановити відповідальність за незабезпечення збереження за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, місця роботи, посади і виплати компенсації середнього заробітку у вигляді штрафних санкцій у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника щодо якого скоєно порушення /6 890 грн – виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 вересня 2015 року в сумі 1 378 грн/ – для юридичних та фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, та у розмірі від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 510 грн до 1 700 грн/ – для посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, а за повторне протягом року вчинення зазначеного порушення – у розмірі від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 1 700 грн до 5 100 гривень/.

Відповідні норми щодо збереження за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, вищевказаних гарантій передбачені статтею 119 Кодексу законів про працю України та статтею 39 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення дохідної частини державного бюджету у разі накладення фінансових санкцій на осіб, винних у порушенні вимог вищевказаних законодавчих актів.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень проекту закону не потребує додаткових видатків державного бюджету та може мати вплив на доходну частину державного бюджету.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України звернуто увагу на те, що на розгляд Верховної Ради України внесений проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення встановлених законом гарантій працівникам, призваним на військову службу (реєстр. № 2035а (доопрацьований) від 03.07.2015), в якому також регулюються питання встановлення відповідальності за аналогічні правопорушення. Проаналізувавши проекти, Управління підтримує прийняття у першому читанні за основу законопроект за реєстр. № 2035а, оскільки зазначені у ньому суспільні відносини регулюються більш повно, ніж у законопроекті за реєстр. № 2222а.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності керівників підприємств, установ, організацій за недодержання вимог законодавства стосовно збереження за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, місця роботи, посади і виплати компенсації середнього заробітку (реєстр. № 2222а від 02.07.2015), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідного правопорушення та залежно від штрафних санкцій, яке буде застосовано).

У разі прийняття відповідного закону він може набрати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.65. СЛУХАЛИ

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження кримінальних проступків (реєстр. № 2897 (доопрац.) від 03.06.2015), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Паламарчуком М.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його метою є реалізація державної політики із гуманізації кримінальної відповідальності, наслідком якої стане суттєве зменшення кількості судимих осіб і осіб, які позбавлятимуться волі, поліпшення ресоціалізації засуджених і значне зниження рівня злочинності в України.

Для досягнення зазначеного законопроектом передбачено, з 1 січня 2016 року, зокрема:

введення інституту кримінальних проступків;

розмежування кримінальних правопорушень залежно від ступеня тяжкості, а також від правових наслідків їх вчинення і форми вини;

обмеження сфери застосування покарань пов’язаних із позбавленням волі та розвиток інституту пробації.

Так, законопроектом пропонується перетворення окремих нетяжких злочинів в кримінальні проступки, за які застосовуватимуться такі покарання, як арешт, виправні та громадські роботи, конфіскація та штрафи (до тисячі, до 3 тисяч, до 5 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян).

Крім того, положеннями законопроекту запроваджується новий вид покарання – службове обмеження, за яке із суми заробітку або грошового забезпечення засудженого до службових обмежень провадиться відрахування в дохід держави у розмірі, встановленому вироком суду, в межах 10 до 20 відсотків за проступки і від 21 до 30 відсотків за злочини.

У фінансово-економічному обґрунтуванні до законопроекту зазначається, що:

його реалізація не вимагатиме додаткових витрат державного бюджету;

відбудеться значна економія державних коштів за рахунок зменшення видатків на утримання ізоляторів тимчасового тримання, приймальників для осіб, підданих адміністративному арешту, системи Міністерства внутрішніх справ (через заміну стягнення у вигляді адміністративного арешту на покарання у виді громадських робіт), а також установ виконання покарань (через зменшення кількості покарань у виді арешту і обмеження волі тощо);

значно збільшиться надходження до державного бюджету за рахунок штрафів та відрахувань в дохід держави відсотків із заробітку або грошового забезпечення засудженого у разі застосування покарання у вигляді службового обмеження.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може збільшити дохідну частину та зменшити видаткову частину, а загальний вплив на показники бюджету залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися той чи інший вид покарання.

Авторами законопроекту не подано розрахунків до фінансово-економічного обґрунтування, хоча необхідність такого розрахунку передбачена вимогами частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на час розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження кримінальних проступків (реєстр. № 2897 (доопрац.) від 03.06.2015), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Паламарчуком М.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і відрахувань в дохід держави відсотків із заробітку або грошового забезпечення засудженого у разі застосування покарання у вигляді службового обмеження та/або зменшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення порушень та залежно від кількості правопорушників і застосовуваних до них видів покарань).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.66. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, (реєстр. № 2467а від 03.08.2015), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, законів України «Про охорону дитинства», «Про захист суспільної моралі», зокрема, з метою:

- встановлення кримінальної відповідальності за злочини, пов’язані з сексуальною експлуатацією дітей (у вигляді штрафів, арешту, або обмеження волі);

-        врегулювання процесуальних особливостей розслідування справ за участю дітей-свідків і потерпілих від цих явищ;

-        запобігання вчиненню протиправних дій щодо дітей з боку осіб, які працюють у постійному контакті з ними.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень призведе до збільшення надходжень до державного бюджету за рахунок введення відповідальності у вигляді штрафних санкцій та до збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні відповідних злочинів, враховуючи пропозицію щодо встановлення покарання у вигляді позбавлення волі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може збільшити доходну частину внаслідок застосування штрафів та видаткову частину в частині видатків на утримання засуджених до позбавлення (обмеження) волі та арешту в установах виконання покарань. Загальна величина впливу буде залежати від виду застосованих покарань та кількості правопорушників.

Висновок Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, реєстр. № 2467а від 03.08.2015 р., поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження та витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних злочинів та залежно від покарань, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.67. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони обмеження дорожнього руху під час проїзду окремих осіб, щодо яких здійснюється державна охорона) (реєстр. № 2237а від 02.07.2015), поданий народними депутатами України Бондарем В.В. та Яценком А.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення заборони на обмеження або заборону руху транспортних засобів, пішоходів на окремих ділянках вулиць, автомобільних доріг під час проїзду автомобільним транспортом окремих осіб, щодо яких здійснюється державна охорона (Президент України, Голова Верховної Ради України, Прем’єр-міністр України, а також глави іноземних держав, парламентів і урядів, керівники міжнародних міжурядових організацій та іноземних делегацій, які перебувають в Україні з офіційним візитом).

Поряд з цим, законопроект передбачає доповнення Кримінального кодексу України нормою, згідно якої надання службовою особою наказу або розпорядження про тимчасове обмеження або заборони руху транспортних засобів, пішоходів на окремих ділянках вулиць, автомобільних доріг під час проїзду автомобільним транспортом вищезазначених осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, каратиметься арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 4 250 грн до 12 750 гривень/.

Слід зазначити, що реалізація такої норми може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету від штрафних санкцій та збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених до обмеження або позбавлення волі в установах виконання покарань за відповідний злочин, про що також відмічає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.

Як зазначає Міністерство фінансів України, загальна величина впливу на доходну/видаткову частини державного бюджету буде залежати від кількості скоєних злочинів, їх складу та залежно від покарань, які будуть застосовані.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони обмеження дорожнього руху під час проїзду окремих осіб, щодо яких здійснюється державна охорона) (реєстр. № 2237а від 02.07.2015), поданий народними депутатами України Бондарем В.В. та Яценком А.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати державного бюджету при умові виявлення відповідних правопорушень та в залежності від покарань, що застосовуватимуться).

У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.68. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту об’єктів Червоної книги України (реєстр. № 2184а від 30.06.2015), поданий народними депутатами України Луценком І.В., Чорновол Т.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом передбачається внести зміни до Лісового кодексу України, відповідно до яких забороняється видавати спеціальний дозвіл на використання лісових ресурсів, якщо на ділянці є об’єкти Червоної книги України, винищувати та пошкоджувати дерева та чагарники, що є об’єктами Червоної книги України або середовищем перебування (зростання) об’єктів Червоної книги України під час заготівлі деревини, у разі, якщо ці дії можуть негативно вплинути на чисельність таких об’єктів тощо.

Одночасно, вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття 90) та до Кримінального кодексу України (стаття 246) щодо посилення захисту об’єктів Червоної книги України у межах лісового фонду України. Так, зокрема, в Кодексі України про адміністративні правопорушення за погіршення середовища перебування (зростання) тварин і рослин, що є об’єктами Червоної книги України, встановлюються збільшені розміри штрафних санкцій: з громадян у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – н.м.д.г.) /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 850 до 1700 грн/, з посадових осіб – від 100 до 200 н.м.д.г. /відповідно від 1700 до 3400 грн/ (чинна редакція передбачає від 20 до 30 та від 30 до 50 н.м.д.г. відповідно); в Кримінальному кодексі України за незаконну порубку лісу збільшено штрафи до 200-500 н.м.д.г. /становить 3400 – 8500 грн/ (чинна редакція передбачає 50-100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Отже, реалізація поданого законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у зв’язку із підвищенням розмірів адміністративних штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення.

Міністерство фінансів України в експертному висновку зазначає, що реалізація зазначеного законопроекту не потребуватиме залучення додаткових коштів державного бюджету.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту об’єктів Червоної книги України (реєстр. № 2184а від 30.06.2015), поданий народними депутатами України Луценком І.В., Чорновол Т.М. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень).

У разі прийняття  відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Державному комітетові телебачення і радіомовлення.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Наливайка О.І. про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Державному комітетові телебачення і радіомовлення (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 р. № 639).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшли звернення Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 03.09.2015 р. № 3689/20/6 та від 09.09.2015 №3752/20/6 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 № 639 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Державному комітетові телебачення і радіомовлення на 2015 рік, та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеної вище постанови Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному комітету телебачення і радіомовлення, перерозподіл видатків за загальним фондом державного бюджету для забезпечення участі України у поточному році у Франкфуртському міжнародному книжковому ярмарку шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за програмою 1701110 “Випуск книжкової продукції за програмою “Українська книга” на 1100 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків споживання за програмою 1701170 “Інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках та інших заходах” на 1100 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Крім того, для здійснення зазначеного перерозподілу цим рішенням Уряду вносяться зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 № 451 /у Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для інформаційного та організаційного забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках та інших встановлено спрямування коштів на забезпечення участі України у 67-му Франкфуртському міжнародному книжковому ярмарку/, та постанови від 01.03.2014 № 65 /у плані заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів передбачено виключення стосовно проведення вищевказаного книжкового ярмарку/.

В обґрунтуванні щодо зазначеного перерозподілу видатків, наведеному у листі Державного комітету телебачення і радіомовлення, зокрема відмічено, що його реалізація дозволить вирішити питання фінансового забезпечення участі України у Франкфуртському міжнародному книжковому ярмарку, надасть можливість розширити міжнародне співробітництво у сфері книговидання та книгорозповсюдження, здійснити заходи щодо популяризації української книги за кордоном.

Зазначається, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» за бюджетною програмою 1701170 “Інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках та інших заходах” бюджетні призначення встановлено лише у сумі 40,1 тис. грн, /на погашення кредиторської заборгованості минулого року/, що позбавляє Держкомтелерадіо здійснити заходи щодо фінансового забезпечення участі України у Франкфуртському міжнародному книжковому ярмарку.

Необхідно зауважити, що звернення Державного комітету телебачення і радіомовлення України до Комітету з питань бюджету щодо погодження зазначеного перерозподілу бюджетних призначень не містять відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів таких перерозподілів, як це передбачено пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 №217).

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці, яка надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Матвієнко А.С., Горбунов О.В., а також Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Наливайко О.І.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати встановлений пунктом 1 постанови Уряду від 29.07.2015 № 639 перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету з питань бюджету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбуновим О.В.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному комітетові телебачення і радіомовлення на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом зменшення їх обсягу на 1100 тис. грн за бюджетною програмою 1701110 “Випуск книжкової продукції за програмою “Українська книга” та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 1701170 “Інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках та інших заходах”, що визначено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2015 № 639.

         Голосували: «за» - одноголосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Наливайка О.І. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Державному комітету телебачення і радіомовлення України (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 р. № 683).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 16.09.2015 р. № 3837/20/6 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 683 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Державному комітетові телебачення і радіомовлення на 2015 рік, та внесення зміни до пункту 1 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 р. № 65».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеної вище постанови Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному комітету телебачення і радіомовлення на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету за програмою 1701080 «Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, створення та функціонування україномовної версії міжнародного каналу «EuroNews», перерозподіл видатків шляхом зменшення обсягу видатків споживання на суму 4 753,2 тис. гривень та збільшення на вказану суму обсягу видатків розвитку для забезпечення у поточному році закупівлі необхідного обладнання для відновлення роботи Донецької та Луганської обласних державних телерадіокомпаній.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

В обґрунтуванні щодо зазначеного перерозподілу видатків, наведеному у листі Державного комітету телебачення і радіомовлення, відмічено наступне.

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 24.11.2014 № 42522/4/1-14 та згідно з наказом Держкомтелерадіо від 28.11.2014 № 172 «Про заходи стабілізації соціально-економічної ситуації у Донецькій та Луганській областях» у грудні 2014 року були затверджені та зареєстровані нові редакції Статутів Донецької та Луганської обласних державних телерадіокомпаній (далі – ОДТРК) з новими адресами місця знаходження телерадіоорганізацій, зокрема: Луганську ОДТРК зареєстровано за адресою: просп. Радянський, 59, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93405, а Донецьку ОДТРК – пл. Леніна, 2, м. Краматорськ, Донецька область, 84313.

При цьому, матеріально-технічна база вказаних компаній, враховуючи захоплення їх виробничо-технічних об’єктів терористами, відсутня. Керівниками цих компаній вирішені питання розміщення персоналу, укладено відповідні угоди з власниками приміщень та договори на казначейське обслуговування.

З огляду на це, потребує вирішення питання виділення відповідних бюджетних коштів на придбання телевізійного та радіомовного обладнання, мінімальна потреба якого згідно із наданою керівництвом Луганської та Донецької ОДТРК інформацією складає 4 753,2 тис. гривень.

Однак, через відсутність у поточному році у складі видатків бюджетної програми 1701080 «Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, створення та функціонування україномовної версії міжнародного каналу «EuroNews» видатків розвитку, придбання телевізійного та радіомовного обладнання для Луганської та Донецької ОДТРК здійснити неможливо.

З метою вирішення питання створення сприятливих умов для забезпечення державного мовлення в Донецькій і Луганській областях шляхом придбання відповідного технологічного обладнання постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 683 пропонується здійснити вище запропонований перерозподіл видатків.

Водночас відмічено, що оскільки пунктом 1 Заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету», придбання технічних засобів для бюджетних установ заборонено, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 683 внесено відповідні зміни, які дозволять здійснити придбання технологічного обладнання для виробництва Донецькою та Луганською ОДТРК програм телебачення і радіомовлення.

При цьому необхідно зауважити, що звернення Державного комітету телебачення і радіомовлення України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Інформація щодо виконання бюджетної програми, перерозподіл видатків державного бюджету за якою запропоновано, приведена в таблиці, яка надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

         В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Матвієнко А.С., Маркевич Я.В., Горбунов О.В., а також Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України Наливайко О.І.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати встановлений пунктом 1 постанови Уряду від 08.09.2015 № 683 перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету з питань бюджету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбуновим О.В.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному комітету телебачення і радіомовлення на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 1701080 «Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, створення та функціонування україномовної версії міжнародного каналу «EuroNews», перерозподілу видатків шляхом зменшення обсягу видатків споживання на суму 4 753,2 тис. гривень та збільшення на вказану суму обсягу видатків розвитку, що визначено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2015 № 683.

         Голосували: «за» - одноголосно.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Наливайка О.І. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Державному комітетові телебачення і радіомовлення України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 р. № 755-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 04.08.2015 р. № 3357/20/6 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 № 755-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Державному комітетові телебачення і радіомовлення на 2015 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному комітетові телебачення і радіомовлення на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом зменшення обсягу видатків споживання на суму 3 500 тис. гривень за програмою 1701080 «Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, створення та функціонування україномовної версії міжнародного каналу «EuroNews» та збільшення на вказану суму обсягу видатків розвитку за програмою 1701020 «Прикладні розробки у сфері засобів масової інформації, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури».

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

В обґрунтуванні щодо зазначеного перерозподілу видатків, наведеному у листі Державного комітету телебачення і радіомовлення, відмічено, зокрема, наступне.

Діяльність Державної наукової установи «Книжкова палата України» знаходиться під загрозою у зв’язку зі значним обмеженням бюджетного фінансового забезпечення, мінімально необхідним для функціонування установи у режимі виконання покладених на неї статутних завдань, що може завдати серйозної шкоди процесу збереження й опрацювання друкованих пам’яток історії України, інформаційному простору держави загалом, видавничій та бібліотечній справі. Вимушене звільнення майже половини діючого штату вказаної установи призведе до неможливості забезпечити повний статистичний облік видань, надання Державній службі статистики України зведених адміністративних даних для складання офіційної статистичної інформації, яка характеризує явища і процеси, що відбуваються у видавничій галузі, зокрема і в суспільстві в цілому.

За розрахунками Державної наукової установи «Книжкова палата України» для виплати заробітної плати фактичній кількості працюючих і оплати енергоносіїв мінімальна додаткова потреба в коштах складає 2 200 тис. гривень.

Указами Президента України від 01.02.2013 № 1 «Про Велику українську енциклопедію» та від 12.01.2015 № 7 «Питання підготовки та видання Великої української енциклопедії» підтримана пропозиція Національної академії наук України щодо підготовки та видання протягом 2013-2026 років багатотомної Великої української енциклопедії в електронному та паперовому вигляді. При цьому, Кабінету Міністрів України доручено передбачати під час доопрацювання проекту закону про Державний бюджет України на 2015 рік, а також при підготовці проектів законів про Державний бюджет України на наступні роки видатки на фінансове забезпечення діяльності відповідно до обґрунтованих потреб Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво», у тому числі для підготовки та видання багатотомної Великої української енциклопедії в електронному та паперовому вигляді, створення і належного функціонування енциклопедичного веб-порталу.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» на фінансове забезпечення вказаної установи за загальним фондом передбачені бюджетні асигнування у сумі 2 232,2 тис. гривень, яких не вистачає навіть на виплату заробітної плати з урахуванням обов’язкових доплат та надбавок її працівникам. Мінімальна додаткова потреба становить 1 300 тис. гривень.

Виходячи з положень розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 № 755-р вирішення питання належного фінансового забезпечення вищевказаних державних наукових постанов пропонується здійснити за рахунок зменшення видатків, передбачених за бюджетною програмою 1701080.

Необхідно зауважити, що звернення Державного комітету телебачення і радіомовлення України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці, яка надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати – члени Комітету Павелко А.В., Амельченко В.В., Горбунов О.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 17.07.2015 № 755-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету з питань бюджету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбуновим О.В.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному комітетові телебачення і радіомовлення на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків шляхом зменшення обсягу видатків споживання на суму 3 500 тис. гривень за бюджетною програмою 1701080 «Виробництво та трансляція телерадіопрограм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, створення та функціонування україномовної версії міжнародного каналу «EuroNews» та збільшення на вказану суму обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 1701020 «Прикладні розробки у сфері засобів масової інформації, книговидавничої справи та інформаційно-бібліографічної діяльності, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури», що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2015    № 755-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Лапи В.І. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.07.2015 № 789-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.08.2015 №37-21-2-4/13596 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства, відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.07.2015 № 789-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2015 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 30.07.2015 №789-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом зменшення обсягу видатків у сумі 44 733,2 тис. гривень (з них оплата праці – 31 630 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 764 тис. гривень) за бюджетною програмою 2802030 «Організація та регулювання діяльності установ ветеринарної медицини та фітосанітарної служби» та збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2802020 «Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро» у сумі 44 733,2 тис. гривень.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом з питань бюджету.

У листі Міністерства аграрної політики та продовольства відмічається, що вказаний перерозподіл здійснюється з метою забезпечення проведення основних планових та вимушених протиепізоотичних заходів по недопущенню розповсюдження інфекцій (в тому числі локалізації сказу, африканської та класичної чуми свиней, профілактики хвороби Ньюкасла) та інших хвороб тварин та птиці.

Необхідно зауважити, що звернення Міністерства аграрної політики та продовольства до Комітету з питань бюджету щодо погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу (включаючи пояснення стосовно економії бюджетних коштів за бюджетною програмою, видатки за якою зменшуються), як це передбачено пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Інформація про виконання бюджетних програм, щодо яких пропонується здійснити перерозподіл видатків державного бюджету, надана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати – члени Комітету Павелко А.В., Матвієнко А.С., Пинзеник В.М., Гордєєв А.А., Деркач А.Л., Амельченко В.В., а також заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Лапа В.І. та заступник директора департаменту начальник управління державних інспекцій Міністерства аграрної політики та продовольства України Білоус М.В.

У ході обговорення народний депутат Матвієнко А.С. вніс пропозицію підтримати встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 30.07.2015 № 789-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету з питань бюджету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену народним депутатом Матвієнком А.С.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення перерозподілу видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2015 рік у загальному фонді державного бюджету, шляхом зменшення обсягу видатків споживання у сумі 44 733,2 тис. гривень (з них оплата праці – 31 630 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 764 тис. гривень) за бюджетною програмою 2802030 «Організація та регулювання діяльності установ ветеринарної медицини та фітосанітарної служби» та збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2802020 «Протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро» у сумі 44 733,2 тис. гривень, що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.07.2015 № 789-р.

Голосували: «за» - 13, «проти» - 0, «утрималися» - 3.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника директора Департаменту місцевих бюджетів – начальника управління планування місцевих бюджетів Міністерства фінансів України Маркович Г.Б. про погодження передачі бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів України за бюджетною програмою «Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів України», окремим головним розпорядникам коштів державного бюджету та розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 734).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства фінансів України від 24.09.2015 № 31-05220-02-2/29962 щодо погодження передачі бюджетних призначень та розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 734 «Деякі питання використання у 2015 році державних капітальних видатків» та додатку до неї.

Комітетом погодження передачі бюджетних призначень здійснюється відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України передача бюджетних призначень здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Відповідно до частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Пунктами 1 і 4 додатку до постанови Уряду від 23.09.2015 № 734 встановлено здійснити передачу бюджетних призначень, передбачених у 2015 році Міністерству фінансів у загальному фонді державного бюджету (загальнодержавні витрати) за програмою 3511090 «Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів України», таким головним розпорядникам коштів державного бюджету:

Міністерству освіти і науки – 9 821 тис. грн (для завершення будівництва навчально-лабораторного корпусу Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича);

Міністерству екології та природних ресурсів (відповідальний виконавець  Державне агентство водних ресурсів України) – 1 000 тис. грн (для капітального ремонту дренажної системи з метою захисту від підтоплення смт Нова Маячка Цюрупинського району Херсонської області) /відповідно такий об’єкт вилучено із переліку об’єктів, що фінансуються у 2015 році за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку по Херсонській області/;

Державному агентству автомобільних доріг – 6 500 тис. грн (для капітального ремонту автомобільних доріг Пустомитівського району Львівської області) /відповідно такі об’єкти вилучено із переліку об’єктів, що фінансуються у 2015 році за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку по Львівській області/;

Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства – 10 000 тис. грн (для будівництва каналізаційних очисних споруд смт Баришівка продуктивністю 2000 м3/добу) /відповідно такий об’єкт вилучено із переліку об’єктів, що фінансуються у 2015 році за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку по Київській області/;

Львівській обласній державній адміністрації – 1 537 тис. грн (для погашення кредиторської заборгованості підрядним організаціям за виконані роботи на будівлях Національного академічного українського драматичного театру імені М. Заньковецької у м. Львові) /відповідно такий об’єкт вилучено із переліку об’єктів, що фінансуються у 2015 році за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку по Львівській області/;

Тернопільській обласній державній адміністрації – 5 000 тис. грн (для будівництва Державного архіву на 1,5 млн одиниць зберігання по вул. Карпенка в м. Тернополі) /відповідно такий об’єкт вилучено із переліку об’єктів, що фінансуються у 2015 році за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку по Тернопільській області/.

Передача бюджетних призначень здійснюється в межах видатків розвитку.

При цьому, пунктами 1, 4 і 5 додатку до постанови Уряду від 23.09.2015 № 734 зменшуються обсяги попередньо переданих бюджетних призначень окремим головним розпорядникам коштів державного бюджету за рахунок коштів  бюджетної програми 3511090 «Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів України», а саме:

Міністерству внутрішніх справ – на 9 821 тис. грн;

Міністерству фінансів – на 24 633 тис. грн (субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, у тому числі для таких обласних бюджетів: Запорізької області на 596 тис. грн, Київської області – на 10 000 тис. грн, Львівської області – на 8 037 тис. грн, Тернопільської області – на 5 000 тис. грн, Херсонської області – на 1 000 тис. гривень.

Із урахуванням змін, визначених постановою Уряду від 23.09.2015 № 734, щодо передачі бюджетних призначень за бюджетною програмою 3511090 «Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів України» загальний обсяг передачі коштів зазначеної бюджетної програми становить 961 206 тис. грн (зменшено на 596 тис. гривень).

Водночас, пунктом 6 додатку до постанови Уряду від 23.09.2015 № 734 вносяться відповідні зміни до переліку об’єктів, що фінансуються у 2015 році за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (додаток 3 постанови Уряду від 03.08.2015 № 543 (із змінами)).

Крім того, цією постановою Уряду внесено ряд інших змін щодо переліку об’єктів, що фінансуються у 2015 році за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, зокрема по Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській та Чернівецькій областях.

Слід зауважити, що звернення Міністерства фінансів України до Комітету з питань бюджету щодо погодження зазначеної передачі бюджетних призначень не містять відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такої передачі бюджетних коштів, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Довідково: Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» було встановлено бюджетні призначення у сумі 2 500 млн грн за бюджетною програмою «Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів України» (код 3511090). Законами України про внесення змін до Закону про Державний бюджет України на 2015 рік від 02.03.2015 № 217-VIII та від 17.07.2015 № 648-VIII обсяг видатків за зазначеною бюджетною програмою було зменшено до 961,8 млн грн (на 1 387 млн грн та на 151,2 млн грн відповідно). Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2015 № 543 «Деякі питання використання у 2015 році державних капітальних видатків» (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 547 та від 19.08.2015 № 702) розподілено 961,8 млн грн (з урахуванням постанови Уряду від 23.09.2015 № 734 залишок нерозподілених коштів – 632,1 тис. гривень).

         В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Деркач А.Л., а також заступник директора Департаменту місцевих бюджетів – начальник управління планування місцевих бюджетів Міністерства фінансів України Маркович Г.Б.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати визначену пунктами 1 і 4 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 734 «Деякі питання використання у 2015 році державних капітальних видатків» передачу бюджетних призначень та встановлені пунктом 5 додатку до цієї постанови Уряду зміни розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію, озвучену головою підкомітету Горбуновим О.В.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 23 і частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України:

Погодити передачу бюджетних призначень, передбачених у 2015 році Міністерству фінансів у загальному фонді державного бюджету (загальнодержавні витрати) за програмою 3511090 «Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів України», шляхом збільшення (встановлення) чи зменшення видатків розвитку окремим головним розпорядникам коштів державного бюджету, що визначено пунктами 1 і 4 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 734 «Деякі питання використання у 2015 році державних капітальних видатків».

Погодити зміни розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій згідно з пунктом 5 додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 734 «Деякі питання використання у 2015 році державних капітальних видатків».

Голосували: «за» - 14, «проти» - 0, «утримались» - 2.

5. Різне.

5.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Павелка А.В. про Висновок Рахункової палати щодо виконання Державного бюджету України за перше півріччя 2015 року та інформацію про стан виконання державного бюджету у поточному році

Відмітили:

Рахункова палата відповідно до вимог частини другої статті 110 Бюджетного кодексу України і Закону України «Про Рахункову палату» підготувала та надіслала до Верховної Ради України Висновок щодо виконання Державного бюджету України за перше півріччя 2015 року (отримано Комітетом 18.09.2015 р. та направлено 23 вересня п.р. електронну версію народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету на їх електронну пошту у ВРУ).

У такому документі, підсумовуючи висновки, Колегія Рахункової палати відзначила:

1. Державний бюджет України у звітному періоді виконувався в умовах падіння ділової активності, зниження експорту товарів.

2. Доходи державного бюджету становили 244,7 млрд грн, або 48,2 % річного плану. План звітного періоду за доходами загального фонду перевиконано на 21,4 млрд грн, або 10,1 %.

Порівняно з першим півріччям 2014 року, доходи державного бюджету зросли на 68,8 млрд грн, або 39,1 %, що в умовах економічного падіння спричинено насамперед девальвацією гривні, змінами бюджетного і податкового законодавства й інфляційним чинником.

3. Видатки державного бюджету проведені в сумі 245,7 млрд грн, або 42,8 % річного плану, що на 48,1 млрд грн, або 24,4 %, більше, ніж у першому півріччі 2014 року. На поточні видатки спрямовано 98,9 % їх загального обсягу.

Загальний обсяг наданих з державного бюджету трансфертів збільшився, порівняно з першим півріччям попереднього року, на 15,2 млрд грн, або 24,4 %, їх частка в доходах місцевих бюджетів зросла на 2,6 відс. пункту – до 58,3 %.

4. За перше півріччя 2015 року державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 2,1 млрд грн, або 2,7 % річного плану. Для фінансування державного бюджету залучено державні запозичення, частка яких у загальній сумі надходжень до державного бюджету, порівняно з відповідним періодом 2014 року, зросла до 39 %.

5. Девальвація гривні до іноземних валют і перевищення в 2,1 раза державних запозичень над витратами на погашення державного боргу призвели до збільшення державного боргу на 27,6 % – до 1 трлн 208,8 млрд гривень. Загалом державний і гарантований державою борг з початку року зріс на 30,7% – до 1 трлн 438,2 млрд гривень.

Витрати на погашення й обслуговування державного боргу збільшилися, порівняно із січнем – червнем 2014 року, на 47,6 млрд грн, або 69,2 %, – до 116,4 млрд гривень.

При цьому, для належного виконання державного бюджету у 2015 році, покращення управління коштами державного бюджету і вдосконалення бюджетного процесу Рахунковою палатою надано такі рекомендації:

1) Кабінету Міністрів України:

- забезпечити виконання заходів Державної цільової соціальної програми подолання та запобігання бідності на період до 2015 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 1057, щодо своєчасної виплати заробітної плати і недопущення виникнення її заборгованості, передусім перед працівниками економічно активних підприємств державної форми власності;

- прискорити затвердження нормативно-правових актів щодо порядків використання коштів, запланованих у державному бюджеті на поточний рік, і порядків та умов надання з державного бюджету місцевим бюджетам субвенцій для забезпечення проведення запланованих видатків у повному обсязі;

- забезпечити належну організацію проведення розпорядниками бюджетних коштів процедур закупівель відповідно до Закону України від 10.04.2014 № 1197-VII «Про здійснення державних закупівель» для своєчасного виконання бюджетних програм;

- посилити контроль за своєчасним поверненням до державного бюджету раніше наданих кредитів з метою недопущення виникнення та/або зростання простроченої заборгованості перед державним бюджетом;

- затвердити і подати на схвалення Верховній Раді України план заходів з приведення загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу у відповідність із встановленими частиною другою статті 18 Бюджетного кодексу України вимогами;

2) Міністерству фінансів України і Державній фіскальній службі України вжити додаткових заходів щодо:

- виконання планових показників надходжень до державного бюджету, зокрема рентної плати за користування надрами для видобування нафти та природного газу, частини чистого прибутку (доходу) державних або комунальних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до відповідного бюджету, та дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна або комунальна власність;

- здійснення бюджетного відшкодування грошовими коштами платникам податку на додану вартість у межах, визначених помісячним розписом доходів загального фонду державного бюджету;

- збільшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами для скорочення залишків невідшкодованого платникам податку на додану вартість;

- забезпечення погашення суб’єктами господарської діяльності простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, й іншими позичками, отриманими з державного бюджету.

Поряд з тим, на підставі останніх звітних даних Міністерства фінансів, Державної казначейської служби та інших державних органів секретаріатом Комітету з питань бюджету підготовлено інформаційну довідку про стан виконання Державного бюджету України у 2015 році з табличними матеріалами (роздано народним депутатам – членам Комітету).

Крім того, було відмічено, що відповідно до Закону України від 02.07.2015 № 576-VII «Про Рахункову палату» Рахункова палата, зокрема, має регулярно розміщувати на своєму офіційному веб-сайті у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» таку інформацію: інформацію про свою діяльність, включаючи звіти про здійснені заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), плани роботи та рішення Рахункової палати (частина друга статті 30), Регламент Рахункової палати та зміни до нього (частина друга статті 28), рішення Рахункової палати та результати їх розгляду об’єктом контролю (частина третя статті 36).

Однак з часу набрання чинності цим Законом (з 9 серпня 2015 року) вказана інформація оприлюднюється на офіційному веб-сайті Рахункової палати не у повному обсязі (зокрема, наразі Висновок Рахункової палати щодо виконання Державного бюджету України за перше півріччя 2015 року на офіційному веб-сайті Рахункової палати не розміщено).

Голова Комітету Павелко А.В. запропонував зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі, рекомендувати Уряду проаналізувати даний Висновок Рахункової палати, вжити заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету у поточному році та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування, а також рекомендувати Рахунковій палаті забезпечити дотримання вимог Закону про Рахункову палату щодо оприлюднення у повному обсязі на сайті Рахункової палати інформації, визначеної цим Законом.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В, Пинзеник В.М., Амельченко В.В., Матвієнко А.С., Маркевич Я.В., Деркач А.Л., а також заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики Рахункової палати Тесленко О.І.

При цьому народний депутат України Пинзеник В.М. звернув увагу, що останніми роками здійснюються випуски облігацій внутрішньої державної позики з цільовим спрямуванням значних обсягів бюджетних коштів на придбання у державну власність акцій додаткової емісії, насамперед, НАК «Нафтогаз України» та банків, що є витратами державного бюджету, хоча відображаються у розділі «фінансування бюджету». Зокрема, відповідні норми встановлені статтями 16, 17, 18 і 19 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік». Проте, у вказаному Висновку та інших матеріалах Рахункової палати недостатньо уваги приділяється зазначеному питанню, тому Пинзеник В.М. запропонував рекомендувати Рахунковій палаті здійснювати контрольні заходи щодо операцій, пов’язаних із випуском облігацій внутрішньої державної позики, що мають цільове спрямування коштів і які відображаються у розділі «фінансування бюджету», та забезпечувати в процесі аналізу виконання державного бюджету належну оцінку відповідних витрат державного бюджету, а також за результатами здійснення таких заходів надавати ґрунтовні висновки і пропозиції з порушеного питання.

Відповідно Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування озвучену ним пропозицію із урахуванням пропозиції народного депутата України Пинзеника В.М. Така пропозиція була підтримана всіма присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

Ухвалили:

1. Висновок Рахункової палати щодо виконання Державного бюджету України за перше півріччя 2015 року та інформацію про стан виконання державного бюджету у поточному році взяти до відома та врахувати в роботі.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України проаналізувати Висновок Рахункової палати щодо виконання Державного бюджету України за перше півріччя 2015 року, вжити заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету у поточному році та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування.

3. Рекомендувати Рахунковій палаті:

забезпечити дотримання вимог Закону України від 02.07.2015
№ 576-VІII «Про Рахункову палату» щодо оприлюднення у повному обсязі на веб-сайті Рахункової палати інформації, визначеної цим Законом;

здійснювати контрольні заходи щодо операцій, пов’язаних із випуском облігацій внутрішньої державної позики, що мають цільове спрямування коштів, і які відображаються у розділі «фінансування бюджету», та забезпечувати в процесі аналізу виконання державного бюджету належну оцінку відповідних витрат державного бюджету, а також за результатами здійснення таких заходів надавати ґрунтовні висновки і пропозиції з порушеного питання.

Голосували: «за» - одноголосно.

5.2. СЛУХАЛИ:

Про направлення звернення до Міністерства оборони України щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу.

Відмітили:

Народним депутатом Гордєєвим А.А. висловлено пропозицію про заслуховування на черговому засіданні Комітету інформації про порядок та стан використання коштів державного бюджету, передбачених Міністерству оборони України за бюджетною програмою 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України», а також щодо перспектив освоєння таких коштів державного бюджету у 2015 році.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Гордєєв А.А., Пинзеник В.М., Матвієнко А.С., Горбунов О.В., Маркевич Я.В.

За наслідками проведеного обговорення, народні депутати - члени Комітету з питань бюджету визначились звернутися до Міністерства оборони України, Міністерства соціальної політики України та Міністерства фінансів України з приводу надання до 2 жовтня 2015 року в межах компетенції кожного міністерства інформації про стан виконання заходів щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України та осіб, які брали участь в антитерористичній операції.

Крім того, запропоновано на черговому засіданні Комітету з питань бюджету заслухати Міністерство оборони України, Міністерство соціальної політики України та Міністерство фінансів України з порушеного питання.

Наприкінці засідання Голова Комітету Павелко А.В. поінформував народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету щодо чергового виїзного засідання Комітету, яке пропонується провести у Запоріжжі – 9 жовтня (п’ятниця) і у Дніпропетровську – 10 жовтня (субота), при цьому продовжити практику заслуховування питань дієвості бюджетної реформи в соціально-економічному розвитку регіонів.

 

Голова Комітету                                                А.В. Павелко

Секретар Комітету                                             В.В. Шкварилюк

 

 

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку