Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №78 від 16 листопада 2016 року

 

 

 

1500  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Ванат П.М., Горбунов О.В., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В., Шуфрич Н.І.

Всього присутніх – 22 народні депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Деркач А.Л., Пресман О.С., Рудик С.Я., Савченко О.Ю.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Кушнір О.В., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Щербаченко С.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Новацька О.В., Сторожук О.В., Яковенко С.П.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань відповідно до компетенції:

Від Міністерства фінансів України

Маркарова О.С. – перший заступник Міністра;

Марченко С.М. – заступник Міністра;

Єрмоличев Р.В. – директор Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери;

Гладун Є.А. – начальник Управління прогнозування доходів;

Смотрицька Н.В. – заступник начальника Управління прогнозування доходів;

Ткачук О.Л. – заступник начальника Управління фінансів органів державного управління;

Бондаренко А.В. – начальник відділу фінансів освіти;

Гоголь О.В. – заступник начальника Управління планування місцевих бюджетів – начальник відділу стратегії розвитку місцевих бюджетів департаменту місцевих бюджетів

Від Міністерства освіти і науки України

Ковтунец В.В. – перший заступник Міністра;

Від Міністерства інфраструктури України

Довгань В.М. – заступник Міністра з питань європейської інтеграції;

Стасюк С.І. – завідувач сектору бухгалтерського обліку та звітності – Головний бухгалтер Укрєвроінфрапроект;

Від Міністерства молоді та спорту України

Гоцул І.Є. – перший заступник Міністра;

Від Міністерства оборони України

Шевчук О.М. – заступник Міністра;

Від Міністерства аграрної політики та продовольства України

Заставний Ю.Б. – перший заступник Голови Державної інспекції сільського господарства України;

Від Міністерства соціальної політики України

Крентовська О.П. – перший заступник Міністра;

Задніпрянець В.А. – директор Фінансово-економічного департаменту;

Цапенко Ю.С. – заступник директора Фінансово-економічного департаменту;

Від Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Чуприненко Р.С. – заступник Міністра з питань європейської інтеграції;

Бондарчук Н.Л. - начальник управління впровадження та моніторингу пріоритетних проектів будівництва;

Від Рахункової палати

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

Від Асоціації міст України

Слобожан О.В. – директор Центру аналізу та розробки законодавства – перший заступник виконавчого директора;

Онищук І.І. – аналітик;

Інші особи

Ганущак Ю.І. –  експерт з питань місцевого самоврядування та адміністративної реформи, директор Інституту місцевого розвитку;

Власенко А.М. – депутат Полтавської обласної ради;

Рязанов В.В. – Голова Лохвицької районної державної адміністрації;

Маляренко О.І. – радник Голови Лохвицької районної державної адміністрації.

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, та розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.10.2016
№ 776-р);

2) передача бюджетних призначень Міністерству інфраструктури (розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 784-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту (розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.2016 № 793-р);

4) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони (розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.2016 № 804-р);

5) передача бюджетних призначень і перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства (розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 810-р);

6 ) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики (розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 816-р);

7) зміни до переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2016 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, у тому числі тих, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 01 січня 2016 року (розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.2016 № 797-р);

8) зміни до розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (постанова Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 807);

9) розподіл між місцевими бюджетами у 2016 році обсягу резерву коштів освітньої субвенції та нерозподілених видатків освітньої субвенції для територій Донецької та Луганської областей (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 № 827-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./.

3. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо підтримки стратегічної галузі України (реєстр. № 5281 від 18.10.2016), поданий народними депутатами України Куліченком І.І., Павловим К.Ю., Кривенком В.М.

4. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 5333 від 01.11.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

5. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 4970).

6. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо сприяння детінізації валютообмінних операцій (реєстр. № 4741).

7. Про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо упорядкування системи надходження та використання коштів із рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату) (реєстр. № 3038).

8. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення складання та виконання бюджетів) (реєстр. № 5131 доопрац. 03.11.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

9. Про проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (реєстр. № 5000), підготовлений Кабінетом Міністрів України до другого читання.

10. Про заходи, направлені на підвищення рівня соціального захисту громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

11. Різне.

Щодо проведення 19 листопада 2016 року виїзного засідання Комітету з питань бюджету до міста Харкова.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку оплати відпустки окремим категоріям ветеранів війни" (реєстр. № 5025 від 12.08.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва шляхом встановлення мораторію на скасування або зміни спрощеної системи оподаткування, які запроваджують додаткові вимоги та/або погіршують стан суб'єктів господарювання мікро-, малого, середнього підприємництва на період до 31 грудня 2021 року" (реєстр. № 5234 від 05.10.2016, народні депутати України Вілкул О.Ю., Шпенов Д.Ю., Колєсніков Д.В. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про мораторій на примусову реалізацію житла, нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій за несплату житлово-комунальних послуг" (реєстр. № 5250 від 07.10.2016, народні депутати України Лабазюк С.П., Марченко О.О. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подань про надання згоди на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешт народного депутата України" (реєстр. № 5213 від 03.10.2016, народний депутат України Паламарчук М.П.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 72 Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування строку попереднього ув'язнення" (реєстр. № 5259 від 10.10.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 183 Кримінального процесуального кодексу України (щодо окремих аспектів визначення застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою)" (реєстр. № 5210 від 03.10.2016, народні депутати України Вінник І.Ю., Кривенко В.В.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 469 Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань удосконалення інституту угод про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим" (реєстр. № 5211 від 03.10.2016, народний депутат України Паламарчук М.П.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо окремих питань визначення підслідності для забезпечення оперативності та ефективності кримінального провадження" (реєстр. № 5212 від 03.10.2016, народний депутат України Паламарчук М.П.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 72 Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування строку попереднього ув'язнення" (реєстр. № 5259-2 від 13.10.2016, народні депутати України Купрій В.М., Лінько Д.В., Денисенко А.С.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про санкції" щодо права Верховної Ради України застосовувати санкції" (реєстр. № 5278 від 18.10.2016, народні депутати України Купрій В.М., Батенко Т.І., Шевченко В.Л. та інші);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо підстав для здійснення кримінального провадження за нововиявленими обставинами)" (реєстр. № 5219 від 04.10.2016, народний депутат України Луценко І.В.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо відновлення справедливого порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання)" (реєстр. № 5259-1 від 12.10.2016, народний депутат України Мураєв Є.В.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сталості статусу пенітенціарного персоналу у зв’язку з пенітенціарною реформою (реєстр. № 4002а від 15.07.2016), поданий народними депутатами України Мірошниченком Ю.Р., Луценко І.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується, зокрема, надати право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які:

були звільнені з посад у зв’язку із ліквідацією Державної пенітенціарної служби України, її територіальних органів, ліквідацією чи консервацією установ Служби або посад, які були демілітаризовано (розатестовано), якщо вони мали календарну вислугу не менше п’яти років і продовжили працювати в центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, його органах та установах, воєнізованих формуваннях, навчальних закладах, закладах охорони здоров’я на будь-яких посадах, або на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу», в інших органах державної влади;

за результатами конкурсу були прийняті на посади, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України «Про державну службу» в центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації або його територіальних органах.

Крім того, проектом закону надається право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби особам рядового та начальницького складу, які були звільнені зі служби у зв’язку з ліквідацією Державної пенітенціарної служби України, її територіальних органів, ліквідацією (консервацією) установ, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, за наявності вислуги не менше п’яти років.

Поряд із вищевказаним, законопроектом пропонується осіб, які перебувають на посадах в Державній кримінально-виконавчій службі України, віднести до переліку осіб, до яких не застосовується обмеження виплати пенсій працюючим пенсіонерам.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з державного або місцевих бюджетів в частині, яка стосується надання можливості отримання пільгової пенсії у разі продовження роботи в органах та установах Міністерства юстиції України, проте що стосується призначення пенсії за вислугу років та одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, то ці положення потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету. При цьому зазначено, що у відповідності до розрахунків Державної пенітенціарної служби України для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби за наявності календарної вислуги від 5 до 10 років необхідно виділити 3,2 млн. грн, які необхідно врахувати у складі видатків Міністерства юстиції України.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що у зв’язку із розширенням кола осіб, які матимуть право на отримання пенсії та одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних, а також висловлює окремі зауваження по суті законодавчих пропозицій.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, що має вплив на показники бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України висловлені зауваження та пропозиції до законопроекту, зокрема, щодо надання належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, а також терміну набрання чинності відповідного закону.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сталості статусу пенітенціарного персоналу у зв’язку з пенітенціарною реформою (реєстр. № 4002а від 15.07.2016), поданий народними депутатами України Мірошниченком Ю.Р., Луценко І.С. та іншими., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, в тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2017 року вони мають вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення галузевої мінімальної заробітної плати та підвищення розміру галузевої мінімальної заробітної плати для робітників (працівників) в окремих експортних галузях промисловості України (реєстр. № 5158 від 22.09.2016), поданий народним депутатом України Добродомовим Д.Є, Матківським Б.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України та законів України «Про оплату праці» і «Про колективні договори і угоди» вводиться поняття «галузева мінімальна заробітна плата» і визначається як встановлений мінімальний розмір ставки (окладу) робітника (працівника) першого розряду, нижче якого не може провадитися оплата за виконану ним місячну та погодинну норму праці (обсяг робіт) у відповідному виді економічної діяльності. Розмір галузевої мінімальної заробітної плати встановлюватиметься не рідше одного разу на рік за пропозиціями, виробленими шляхом переговорів, представників репрезентативних професійних спілок, організацій роботодавців органів виконавчої влади на галузевому рівні, які об’єдналися для ведення колективних переговорів і укладення галузевої угоди, в Угоді про встановлення галузевої мінімальної заробітної плати. При цьому визначається, що галузева мінімальна заробітна плата встановлюватиметься у розмірі не нижче законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати.

Крім того, галузева мінімальна заробітна плата для робітників (працівників) першого розряду в галузях промисловості, частка експорту яких становить більше 30 відсотків на ринку експорту України, встановлюється у подвійному розмірі галузевої мінімальної заробітної плати. Перелік галузей промисловості, частка експорту яких становить більше 30 відсотків на ринку експорту України, пропонується доручити встановлювати Кабінету Міністрів України кожної декади.

В експертному висновку Міністерство фінансів України зазначено, що прийняття законопроекту призведе як до збільшення надходжень до державного і місцевих бюджетів, так і до необхідності збільшення обсягів видатків державного бюджету, зокрема, в рамках виконання державного оборонного замовлення у зв’язку із збільшенням собівартості продукції та, як наслідок, вартості продукції (робіт, послуг), що закуповується за бюджетні кошти. При цьому відмічено, що відсутність фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту позбавляє Мінфін можливості оцінити вартісну величину впливу на показники бюджетів. Водночас зроблено висновок про непідтримку даного законопроекту.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідних законів, визначених у законопроектах, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення галузевої мінімальної заробітної плати та підвищення розміру галузевої мінімальної заробітної плати для робітників (працівників) в окремих експортних галузях промисловості України (реєстр. № 5158 від 22.09.2016), поданий народним депутатом України Добродомовим Д.Є, Матківським Б.М. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2017 року вони мають вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

 

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо архівної справи та архівних документів (реєстр. № 4864 від 23.06.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про Національний архівний фонд та архівні установи» та «Про охорону культурної спадщини», якими передбачено створення страхового фонду документів Національного архівного фонду та пропонується зобов’язати державні наукові установи, музеї та бібліотеки, а також об’єднання громадян, релігійні організації, підприємства, установи, організації, засновані на приватній формі власності (при наявності профільних документів, що мають історичну цінність), створювати архівні підрозділи для зберігання вказаних документів.

Також, проектом закону передбачено доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новим положенням щодо встановлення адміністративної відповідальності за невиконання законних розпоряджень органів управління архівною справою, які здійснюють державний контроль у даній сфері, та ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов’язків, а саме шляхом накладення штрафу: на громадян – від дев’яти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу становитиме від 153 грн до 255 грн/; на посадових осіб – від п’ятнадцяти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 255 грн до 765 грн./.

Згідно із пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту Міністерству юстиції України у тримісячний строк з дня набрання чинності відповідним Законом доручено внести доповнення до Правил роботи архівних установ України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.04.2013 № 656/5 «Про затвердження Правил роботи архівних установ України», щодо встановлення частоти оглядів працівниками державної архівної установи стану формування архівних документів на рівні архівного підрозділу та щодо запровадження обов’язкового звітування архівного підрозділу, незалежно від форм власності, перед державними архівними установами про стан збереженості та кількість документів, переданих їм на зберігання від підприємств, установ чи організацій за звітний період з урахуванням адміністративно-територіального устрою.

Реалізація положень проекту закону потребуватиме додаткових бюджетних коштів для створення та функціонування у державних наукових установах, музеях, бібліотеках архівних підрозділів для зберігання документів Національного архівного фонду, а також може зумовити збільшення дохідної частини державного бюджету у разі накладення фінансових санкцій на осіб за невиконання законних розпоряджень органів управління архівною справою, про що також вказано у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

За узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно відправити на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо архівної справи та архівних документів (реєстр. № 4864 від 23.06.2016), поданого народним депутатом України Бубликом Ю.В., мають вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів, а також можуть опосередковано збільшувати надходження державного бюджету у разі вчинення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про державне регулювання у сфері поводження із синтетичними миючими засобами та товарами побутової хімії (реєстр. № 5182 від 26.09.2016), поданий народним депутатом України Кіралем С.І.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом визначаються правові засади здійснення державного регулювання у сфері поводження із синтетичними миючими засобами та товарами побутової хімії, що містять фосфати та поверхнево-активні речовини.

Так, законопроектом передбачається повноваження щодо державного нагляду (контролю) діяльності, пов’язаної з поводженням із синтетичними миючими засобами та товарами побутової хімії, покласти на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Одночасно, встановлюються додаткові повноваження центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і органів місцевого самоврядування щодо здійснення просвітницьких, а також інформаційних  заходів стосовно загроз, пов’язаних з використанням синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії, що містять, фосфати та поверхнево-активні речовини для мийних засобів, що не відповідають європейським стандартам у сфері мийних засобів.

Заразом, повноваження щодо наукового забезпечення впровадження найбільш ефективних розробок та технологій у сфері виробництва синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії на основі європейських стандартів покладаються на Національну академію наук України, науково-дослідні та інші наукові установи і навчальні заклади.

Слід зазначити, що реалізація вищевказаних положень може потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для здійснення таких повноважень.

Разом з тим, статтею 8 законопроекту визначається, що для фінансування заходів щодо обмеження ввезення, виробництва і реалізації на території України синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії, що містять фосфати та поверхнево-активні речовини для мийних засобів, що не відповідають європейським стандартам можуть залучатися як добровільні внески підприємств, установ, організацій, громадян та їх об’єднань, так і кошти Державного бюджету України.

Водночас, статтею 9, з метою стимулювання впровадження найбільш ефективних розробок і технологій запроваджується пільгова система кредитування та надання податкових пільг по зменшенню податків у сфері виробництва синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії на основі європейських стандартів.

Реалізація вищевказаних змін також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначає Міністерство фінансів України.

Поряд з цим, слід зазначити, що відповідно до пункту 7.4 статті 7 Податкового кодексу України підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом. Встановлення відповідних пільг може призвести до втрат державного та місцевих бюджетів від зменшення податкових надходжень від суб’єктів господарювання, які виробляють синтетичні миючі засоби та товари побутової хімії на основі європейських стандартів.

Одночасно, законопроектом запроваджуються обмеження у сфері поводження із синтетичними миючими засобами та товарами побутової хімії, зокрема:

- з 1 січня 201року забороняється ввезення на територію України синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії на основі фосфатів та/або поверхнево-активних речовин для мийних засобів, які не відповідають європейським стандартам; забороняється виробництво, використання та розповсюдження на території України синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії з масовою часткою фосфатів більш як 8,5 відсотка маси мийного засобу;

- з 1 січня 2018 року в Україні забороняється виробництво, використання та розповсюдження синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії засобів з масовою частковою аніонних поверхнево-активних речовин більш як 3,0 відсотка маси мийного засобу;

- з 1 січня 2019 року в Україні забороняється виробництво, використання та розповсюдження синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії з масовою часткою фосфатів більш як 0,2 відсотка маси мийного засобу.

Отже, зазначені положення можуть спричинити уповільнення ділової активності суб’єктів підприємництва у сфері миючих засобів та товарів побутової хімії, а відтак зменшити надходження податків та зборів до бюджетів.

Також, законопроектом пропонується встановити відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері поводження із синтетичними миючими засобами та товарами побутової хімії, зокрема, пропонується застосовувати до суб'єктів господарювання фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення заборони виробництва, імпорту та реалізації на ринку на митній території України синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії з вмістом фосфатів (загальний фосфор) у розмірі 200 відсотків вартості виробленої (імпортованої) продукції (за оптово-відпускними цінами) та за приховування або надання недостовірної інформації про вміст фосфатів (загальний фосфор) – 500 відсотків вартості виробленої (імпортованої) продукції (за оптово-відпускними цінами).

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

Зважаючи на положення законопроекту, розробнику, відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту належить надати фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні. Як зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, відсутність розрахунків та обґрунтувань не дає можливості визначити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджетів.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту впливає на показники бюджетів та призведе, як до зменшення надходжень до державного бюджету, так і до необхідності збільшення обсягів видатків державного бюджету. Разом з тим, зазначено, що законопроект може бути розглянутий за умови його доопрацювання в частині виключення норм щодо надання податкових пільг по зменшенню податків, а також надання розробником фінансово-економічних розрахунків щодо впливу реалізації закону на видаткову частину державного бюджету з визначенням джерел покриття додаткових витрат.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про державне регулювання у сфері поводження із синтетичними миючими засобами та товарами побутової хімії (реєстр. № 5182 від 26.09.2016), поданий народним депутатом України Кіралем С.І., має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного і місцевих бюджетів та призвести до втрат доходів державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.5.; 1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України «Про електронні комунікації» (реєстр. № 3549-3 від 29.09.2016), поданий народними депутатами України Морокою Ю.М. та Мірошниченком Ю.Р.; «Про електронні комунікації» (реєстр. № 3549-4 від 30.09.2016), поданий народними депутатами України Лук’янчуком Р.В. та Бабенком В.Б.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроектів є Комітет з питань інформатизації та зв’язку.

Законопроекти шляхом прийняття нового Закону України «Про електронні комунікації» (Закон України «Про телекомунікації» пропонується визначити таким, що втрачає чинність) передбачають визначення правового регулювання відносин у сфері електронних комунікацій, правових засад державного управління та регулювання у сфері електронних комунікацій, повноважень відповідних державних органів; прав та обов’язків суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність в сфері електронних комунікацій; прав та обов’язків споживачів послуг електронних комунікацій; засад функціонування мереж і застосування засобів електронних комунікацій, радіообладнання та кінцевого обладнання; засад здійснення діяльності з надання послуг електронних комунікацій, доступу до публічних мереж електронних комунікацій і пов'язаних з ними засобів тощо.

Слід зазначити, що положеннями законопроектів за реєстр. № 3549-3 пропонується визначити засади утворення та функціонування Національної комісії з регулювання зв’язку, за реєстр. № 3549-4 – Національної комісії з регулювання в галузі зв’язку. Такі органи влади мають бути правонаступниками Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації та визначаються у законопроекті за реєстр. № 3549-3 як державний колегіальний орган із спеціальним статусом, підпорядкований Кабінету Міністрів України, а у законопроекті за реєстр. № 3549-4 – державний колегіальний орган, підпорядкований Президенту України і підзвітний Верховній Раді України.

При цьому, відповідно до положень законопроектів за реєстр. № 3549-3 і № 3549-4 на вищезазначені органи виконавчої влади (фінансове забезпечення здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету) пропонується покласти додаткові повноваження, зокрема, щодо регулювання діяльності підприємств із суттєвим ринковим впливом, організаційного забезпечення збереження (перенесення) абонентських номерів, ведення реєстру підприємств електронних комунікацій тощо. Відповідно здійснення таких повноважень потребуватиме додаткових коштів державного бюджету, про що також зазначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.

Поряд з тим, законопроекти за реєстр. № 3549-3 і № 3549-4 містять норму відповідно до якої, шкода, завдана підприємствам електронних комунікацій незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових або службових осіб відповідних органів виконавчої влади в галузі зв’язку, відшкодовується відповідно до закону за рахунок коштів, передбачених для фінансування таких органів, що також може потребувати додаткових коштів державного бюджету.

Положення законопроекту за реєстр. № 3549-3 щодо виключення діяльності у сфері телекомунікацій із переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню (відповідно до частини другої статті 21 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» скасування ліцензування діяльності у сфері телекомунікацій передбачено з 1 січня 2018 року) та запровадження механізму застосування повідомного принципу здійснення діяльності у сфері електронних комунікацій, без попереднього індивідуального дозволу з боку держави (за виключенням використання радіочастотного та номерного ресурсу) призведуть до втрат дохідної частини загального фонду державного бюджету у розрахунку на рік у обсязі близько 3 млн гривень, про що зазначило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Крім того, законодавча пропозиція щодо скасування сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з користування та надання послуг стільникового рухомого зв’язку (законопроект за реєстр. № 3549-3) за експертними висновками Міністерства фінансів України призведе до зменшення надходжень загального фонду державного бюджету на 2016 рік у сумі 1,5 млрд гривень і, відповідно, зменшить ресурс фінансового забезпечення у 2016 році загальнодержавних соціальних програм, які, згідно із статтею 87 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), здійснюються виключно за рахунок коштів державного бюджету.

З огляду на положення законопроектів за реєстр. № 3549-3 і № 3549-4, які мають вплив на показники бюджету, порушено вимоги частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України щодо необхідності надання до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, оскільки відповідні матеріали відсутні.

Також, слід зазначити, що терміни набрання чинності законів, запропоновані авторами законопроектів за реєстр. № 3549-3 і № 3549-4, не відповідають положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Поряд з цим, слід відмітити, що положеннями законопроектів за реєстр. № 3549-3 і № 3549-4 передбачається розширення підстав для притягнення до адміністративної відповідальності суб’єктів господарювання за здійснення правопорушень у сфері електронних комунікацій, підвищення розмірів діючих штрафів, що може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень.

Загалом, Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках до законопроектів за реєстр. № 3549-3 і № 3549-4 зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники державного бюджету, висловлює ряд зауважень до них та відмічає про необхідність їх доопрацювання. Так, зокрема, пропонується положення законопроекту за реєстр. № 3549-3 щодо відшкодування за рахунок коштів, передбачених для фінансування Національної комісії з регулювання зв’язку, шкоди, завданої підприємствам електронних комунікацій незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових або службових осіб такої Комісії, доповнити нормою, згідно з якою Комісія матиме право зворотної вимоги (регресу) до посадових та службових осіб Комісії, які заподіяли шкоду, у розмірах і порядку, визначених законодавством.

На момент розгляду законопроектів висновки Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшли.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України «Про електронні комунікації»
(реєстр.
 № 3549-3 від 29.09.2016), поданий народними депутатами України Морокою Ю.М. та Мірошниченком Ю.Р.; «Про електронні комунікації» (реєстр. № 3549-4 від 30.09.2016), поданий народними депутатами України Лук’янчуком Р.В. та Бабенком В.Б., мають вплив на показники бюджету (законопроект за реєстр. № 3549-3 – зменшуючи надходження і збільшуючи витрати державного бюджету; законопроект за реєстр.  3549-4 – збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про фінансове оздоровлення державного підприємства «Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (реєстр. № 5113 від 13.09.2016), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кужель О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до Закону України «Про фінансове оздоровлення державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» перенести дату початку погашення зазначеним підприємством реструктуризованої заборгованості (за інформацією Міністерства фінансів України – 134,4 млн доларів США) перед державою за кредитом, залученим 2 лютого 2004 року в компанії «Colvis Finance Limited» (Великобританія) під державну гарантію, на 2020 рік (згідно з чинною редакцією даного Закону – 2016 рік) При цьому, пропонується встановити, що на суму заборгованості не нараховуються відсотки, а відсотки, нараховані на суму заборгованості на день прийняття цього Закону сплачуються в порядку, передбаченому для сплати заборгованості. Крім того, встановлюється, що нараховані штрафні санкції списуються.

Також законопроектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України забезпечити, починаючи з 2016 року, дане підприємство державними замовленнями, у тому числі, державними оборонними замовленнями, виходячи із можливостей державного бюджету.

Слід зазначити, що реалізація положення законопроекту в частині відтермінування початку погашення державним підприємством «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (далі – ДП «ВО Південмаш») простроченої заборгованості перед державою у зв’язку з виконанням державою гарантійних зобов’язань перед кредитором призведе до втрат надходжень державного бюджету за бюджетною програмою «Повернення позик, наданих для фінансування проектів розвитку за рахунок коштів, залучених державою» (код 3511630), про що також зазначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України та висловлює ряд зауважень до даного законопроекту.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України висловило пропозицію щодо необхідності доповнення законопроекту нормою щодо здійснення реструктуризації вищезазначеної заборгованості ДП «ВО Південмаш» за умови затвердження Кабінетом Міністрів України плану заходів з виводу даного підприємства із кризового стану та забезпечення погашення його заборгованості перед державою починаючи з 2020 року.

Слід також звернути увагу на те, що забезпечення ДП «ВО Південмаш» державним замовленням також може потребувати додаткових видатків державного бюджету.

В той же час, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) і пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості.

Також, слід зазначити, що термін набрання чинності закону, запропонований автором законопроекту, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Слід також зауважити, що частиною тринадцятою статті 17 Бюджетного кодексу України забороняється реструктуризовувати заборгованість суб’єктів господарювання перед державою за кредитами залученими державою або під державні (місцеві) гарантії. Проте, Законом України від 19.05.2011 № 3396-VI «Про фінансове оздоровлення державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» було встановлено виняток щодо застосування зазначених положень в разі розстрочення сплати заборгованості державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» перед державою за кредитом, залученим 2 лютого 2004 року в компанії «Colvis Finance Limited» (Великобританія) під державну гарантію.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту доцільно отримати висновки Кабінету Міністрів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про фінансове оздоровлення державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» (реєстр. № 5113 від 13.09.2016), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кужель О.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (призведе до втрат надходжень та може збільшувати витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.8. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості інформації про використання публічних коштів (реєстр. № 5061 (доопрац.) від 15.09.2016), внесений народними депутатами України Сюмар В.П. та Опанасенком О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Господарського і Цивільного кодексів України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про відкритість використання публічних коштів», «Про Національний банк України», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», «Про політичні партії в Україні», «Про запобігання корупції».

У пояснювальній записці зазначено, що прийняття законопроект не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, запропоновані у законопроекті зміни до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» передбачають суттєве розширення інформації про використання публічних коштів, що підлягає оприлюдненню, та запровадження застосування Мінфіном фінансових санкцій за неоприлюднення інформації, оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, несвоєчасне оприлюднення інформації відповідно до цього Закону у розмірі від 1000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законопроектом також передбачається встановлення адміністративної відповідальності за неоприлюднення інформації, оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації, несвоєчасне оприлюднення інформації відповідно до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» у вигляді штрафу від 75 до 240 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та посилення відповідальності за невиконання законних вимог (приписів) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у разі повторного протягом року вчинення такого порушення – у вигляді штрафу від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (зміни до статей 188-40 та
212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення)
.

У зв’язку з цим, Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроект зазначає, що реалізація відповідних змін потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету для доопрацювання програмного забезпечення Єдиного веб-порталу використання публічних коштів (Є-дата) та може збільшити доходи державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень.

Однак, авторами законопроекту не надано до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, запропонована дата набрання чинності відповідного закону у законопроекті (з дня наступного за днем його опублікування, крім пункту 1 розділу І, який набирає чинності через три місяці з дня опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення відкритості інформації про використання публічних коштів (реєстр. № 5061 (доопрац.) від 15.09.2016), внесений народними депутатами України Сюмар В.П. та Опанасенком О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету для доопрацювання програмного забезпечення відповідного веб-порталу та може збільшити доходи державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до статті 16 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (щодо запровадження пільгового кредитування суб’єктів малого та середнього підприємництва)» (реєстр. № 5249 від 07.10.2016), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Рибчинським Є.Ю., Молотком І.Ф. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 16 Закон України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», згідно з якими запроваджується механізм кредитування малого і середнього підприємництва у пріоритетних галузях економіки (агропромисловий комплекс, машинобудівний комплекс, транспортна інфраструктура, переробна промисловість), зокрема, передбачаються такі види фінансової державної підтримки:

здешевлення кредитів (здійснюється в режимі кредитної субсидії та полягає у субсидуванні частини плати (відсотків) за використання кредитів, наданих банками в національній та іноземній валюті);

компенсації лізингових платежів (полягає у частковому відшкодуванні сплачених суб’єктами малого та середнього підприємництва лізингових платежів за придбання техніки та/або обладнання для пріоритетних галузей економіки на умовах фінансового лізингу).

При цьому, передбачається, що кредитна субсидія та/або компенсація лізингових та фінансових платежів надаються на конкурсній основі у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може збільшити видаткову частину державного та місцевих бюджетів для фінансового забезпечення за їх рахунок запропонованого здешевлення кредитів та компенсації лізингових та фінансових платежів суб’єктів малого і середнього підприємництва.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 16 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (щодо запровадження пільгового кредитування суб’єктів малого та середнього підприємництва)» (реєстр. № 5249 від 07.10.2016), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Рибчинським Є.Ю., Молотком І.Ф. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного та місцевих бюджетів на підтримку суб’єктів малого і середнього підприємництва). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування податком на додану вартість) (реєстр. № 5235 від 05.10.2016), поданий народним депутатом України Мепарішвілі Х.Н.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом запропоновано доповнити перелік операцій, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, операціями з постачання, у тому числі з імпорту та вивезення в митному режимі експорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, попередньо виключивши такі операції з переліку тих операцій, які згідно з пунктом 23 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

Законопроектом також передбачається звільнити від оподаткування податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18% доходи, отримані платниками податку за зданий (проданий) брухт чорних металів, шляхом внесення змін до пункту 165.1.25 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що реалізація такої законодавчої ініціативи призведе до збільшення пільгових категорій платників податку – фізичних осіб та сум звільнених від оподаткування доходів. Як наслідок, надання додаткової податкової пільги може призвести до втрат доходів місцевих бюджетів.

У цьому зв’язку належить відмітити, що відповідно до статей 29, 64 і 66 Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у визначених пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Однак, подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпунктам 4.1.9 та 4.5 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування податком на додану вартість) (реєстр. № 5235 від 05.10.2016), поданий народним депутатом України Мепарішвілі Х.Н., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів щодо відповідно податку на додану вартість і податку на доходи фізичних осіб та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо зняття мита на устаткування та обладнання) (реєстр. № 5251 від 07.10.2016), поданий народним депутатом України Головком М.Й.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується до 1 січня 2019 року звільнити від оподаткування ввізним митом при ввезенні на митну територію України та поміщенні в митний режим імпорту устаткування та обладнання, що не виробляється в Україні, головним призначенням якого є сільське господарство та промисловість, відповідно до кодів товарів УКТ ЗЕД.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до недонадходження ввізного мита до державного бюджету. При цьому, оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо за відсутності прогнозних обсягів ввезення обладнання для сільськогосподарських і промислових потреб, його вартості та класифікації відповідно до УКТ ЗЕД.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 січня 2017 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо зняття мита на устаткування та обладнання) (реєстр. № 5251 від 07.10.2016), поданий народним депутатом України Головком М.Й., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства (реєстр. № 5225 від 04.10.2016), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Остріковою Т.Г., Мірошніченком І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

зменшувати податок на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, на суму нарахованого за звітний період земельного податку;

встановити, що оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб підлягає дохід від продажу сільськогосподарської продукції, яка вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена на площі земельних ділянок, що перевищує 1 гектар;

розширити перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб, на суму нарахованого за звітний податковий рік та перерахованого до бюджету земельного податку;

запровадити на постійній основі спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, що діяв до 1 січня 2016 року, для тваринництва, овочівництва, виноградарства, садівництва та вирощування цукрового буряку;

встановити мінімальну ставку земельного податку для всіх категорій земель у розмірі 0,6% нормативної грошової оцінки;

запровадити новий обов’язковий платіж у складі плати за землю «мінімальне податкове соціальне зобов'язання» (далі – МПСЗ), який справляється з власників та користувачів (у тому числі орендарів) сільськогосподарських угідь та/або земель водного фонду. Ставка МПСЗ встановлюється органом місцевого самоврядування, на території якого розташований об’єкт оподаткування, у розмірі від 1% до 2% від нормативної грошової оцінки об’єкта оподаткування.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту призведе до можливого зменшення доходів державного бюджету внаслідок збереження спеціального режиму ПДВ для деяких галузей сільського господарства, що за даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України у 2017 році становитиме 5,5 млрд грн, у 2018 році – 1 млрд грн, у 2019 році – 0,9 млрд грн. У той же час, запровадження МСПЗ збільшить надходження до бюджетів загалом на суму близько 3,8 млрд грн та підвищення ставки земельного податку – на 1,3 млрд гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що сума податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску, яка буде врахована сільгосппідприємствами для зменшення розміру МПСЗ, буде більшою за розрахункову, що фактично перекриє ресурс від впровадження МПСЗ та не дасть бажаного економічного ефекту, а лише ускладнить механізм адміністрування податку та розподіл його між бюджетами.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення системи оподаткування у сфері земельних відносин і сільського господарства (реєстр. № 5225 від 04.10.2016), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Остріковою Т.Г., Мірошніченком І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів щодо податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб, а також призведе до збільшення доходів місцевих бюджетів від плати за землю). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва шляхом встановлення податкових канікул (застосування нульової ставки податку) на період до 31 грудня 2021 року (реєстр. № 5236 від 06.10.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Шпеновим Д.Ю., Колєсніковим Д.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується на період до 31 грудня 2021 року застосовувати нульову ставку:

податку на прибуток підприємств для платників податку, у яких річний дохід, визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує 3 млн грн та розмір нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із встановлених критеріїв;

єдиного податку для суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 3 млн грн, середньооблікова кількість працівників становить до 20 осіб і розмір нарахованої заробітної плати (доходу) цих працівників є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати та які відповідають одному із встановлених критеріїв.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття та реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджету, зокрема, матиме наслідком значні втрати доходів місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу залежатиме від суми доходу, отриманого платниками податку на прибуток підприємств та єдиного податку, до яких пропонується застосування нульової ставки таких податків.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 01 січня 2017 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту  4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Слід зазначити, що відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях, а єдиний податок згідно із статтями 64 і 69 цього Кодексу зараховується до бюджетів місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва шляхом встановлення податкових канікул (застосування нульової ставки податку) на період до 31 грудня 2021 року (реєстр. № 5236 від 06.10.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Шпеновим Д.Ю., Колєсніковим Д.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств та місцевих бюджетів від єдиного податку, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про проведення перевірки стану здоров’я осіб, які займають вищі державні посади» (реєстр. № 5161 від 22.09.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом передбачається визначити правові та організаційні засади проведення перевірки стану здоров’я осіб, які займають вищі державні посади, основні вимоги до проведення такої перевірки, забезпечує умови доступу громадян до інформації про стан здоров’я високопосадовців та встановлює відповідальність за порушення вимог щодо перевірки стану здоров’я вищих посадових осіб держави.

Так, законодавчою пропозицією визначається коло суб’єктів перевірки стану здоров’я, а саме: особи, уповноважені виконувати функції держави /Президент України; народні депутаті України; Прем’єр-міністр України, члени Кабінету Міністрів України, керівники центральних органів виконавчої влади та центральних органів державного управління, в тому числі із спеціальним та особливим статусом, Глава Адміністрації Президента України, його заступники; Секретар Ради національної безпеки і оборони; голови місцевих адміністрацій; кандидати на пост Президента України, кандидати у народні депутати України, кандидати на посади, зазначені вище/.

Законопроектом передбачається щорічна перевірка стану здоров’я високопосадовців та оприлюднення результатів такої перевірки. Також визначаються приводи та підстави позапланової перевірки стану здоров’я високопосадовців. Підтвердження спеціальною медичною комісією неможливості виконання високопосадовцем своїх обов’язків відповідно до законопроекту має наслідком розгляд питання щодо дострокового припинення повноважень Президента України (у разі отримання висновку щодо стану здоров’я Президента України і неможливості виконувати його обов’язки) та звільнення інших високопосадовців (за відповідними процедурами, встановленими законодавством).

Встановлюються вимоги щодо подання визначеними законопроектом особами відповідних висновків та медичних довідок до Центральної виборчої комісії разом з іншими документами у встановленому законодавством порядку.

Органом, відповідальним за організацію перевірки стану здоров’я визначається центральний орган виконавчої влади, що формує та забезпечує реалізацію державної політики у галузі охорони здоров’я, який має створити спеціальну медичну комісію з числа провідних лікарів у відповідних галузях медицини, представників науково-практичного медичного співтовариства та розробити положення про цю комісію, порядок здійснення перевірки тощо. Передбачається, що до роботи комісію мають залучатися представники громадськості, що мають фахові медичні знання.

Окрім того, законопроектом передбачається внесення змін до законів України «Про державну таємницю», «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори Президента України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про Національний банк України», «Про запобігання корупції», «Про доступ до публічної інформації», «Про державну службу», «Про місцеві державні адміністрації», з метою приведення їх у відповідність до норм запропонованого законопроекту.

Одночасно, запропоновано внести зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, якими передбачається встановлення  кримінальної відповідальності:

- за умисне невиконання або неналежне виконання членом спеціальної медичної комісії професійних обов’язків щодо перевірки стану здоров’я осіб, які претендують на зайняття або займають вищі державні посади на строк від п’яти до семи років; те саме діяння, вчинене за попередньою змовою групою осіб або якщо воно спричинило тяжкі наслідки – на строк від семи до десяти років із позбавленням права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

- за складання, видачу службовою особою закладу охорони здоров’я, спеціальної медичної комісії завідомо неправдивих медичних документів (довідок, висновків щодо стану здоров’я, результатів лабораторної діагностики тощо) щодо перевірки стану здоров’я осіб, які претендують на зайняття або займають вищі державні посади, внесення до зазначених медичних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення медичних документів на строк від семи до десяти років із позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, а якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки – на строк від десяти до п’ятнадцяти років (із позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років).

Реалізація положень законопроекту в частині створення спеціальної медичної комісії може потребувати додаткових бюджетних коштів на забезпечення діяльності такої комісії (створення відповідної матеріально-технічної бази, оплату праці спеціалістів), поряд з цим, може зумовити необхідність проведення дострокових виборів Президента України (у разі прийняття відповідного рішення Верховною Радою України) і відповідно передбачення додаткових бюджетних коштів, а також призведе до збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні відповідних злочинів, враховуючи пропозицію щодо встановлення покарання у вигляді позбавлення волі.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Запропонований термін набрання чинності відповідного закону не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якими закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про проведення перевірки стану здоров’я осіб, які займають вищі державні посади» (реєстр. № 5161 від 22.09.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про стоматологічну діяльність» (реєстр. № 4736 від 31.05.2016), поданий народними депутатами України Юринець О.В., Сисоєнко І.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом передбачається визначити поняття, види, форми надання та механізми правового регулювання стоматологічної діяльності в Україні, систему, гарантії та засади професійного самоврядування в стоматології.

Реалізація окремих положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків бюджету, зокрема щодо:

- сплати кожним стоматологом професійного збору, кошти від якого будуть спрямовуватися виключно на виконання функцій професійного самоврядування стоматологів, що, в свою чергу, потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для збільшення фонду оплати праці стоматологів державних та комунальних закладів з метою можливості сплати ними вказаного збору /стаття 20 законопроекту/;

- компенсація в повному обсязі за рахунок коштів бюджету відповідного рівня витрат стоматолога за окремі види стоматологічних послуг для пільгових категорій населення /стаття 34 законопроекту/. При цьому, відповідно до положень цієї статті законопроекту оплата за надання стоматологічної допомоги здійснюється, за рахунок плати працівником виплат з системи медичного страхування та цільових виплат з державного чи місцевих бюджетів. Проте, такі положення не узгоджуються з вимогами чинного законодавства, оскільки у Законі України «Про страхування» відсутній такий вид обов’язкового страхування як медичне страхування, а Бюджетним кодексом України не встановлено положень щодо  спрямування коштів з відповідних бюджетів на цільові виплати для оплати за надання стоматологічної допомоги.

Крім того, законопроектом передбачено створення Палати Стоматологів України – як єдиного органу професійного самоврядування стоматологів в Україні, до функцій якої віднесено, зокрема, ведення Єдиного реєстру стоматологів України, здійснення сертифікації осіб, що мають намір займатися стоматологічною діяльністю, здійснення контролю за дотриманням суб’єктами стоматологічної діяльності якості надання стоматологічної допомоги, норм чинного законодавства та вимог професійної етики стоматологів, розробка і визначення стандартів та нормативів для суб’єктів стоматологічної діяльності, затвердження розміру та порядку сплати професійного збору, здійснення ліцензування господарської діяльності у галузі стоматології, притягнення стоматологів до дисциплінарної відповідальності.

Зазначені вище функції, які законопроектом пропонується покласти на Палату Стоматологів, не притаманні самоврядним організаціям і є напрямами державного регулювання та контролю здійснення відповідного виду діяльності (надання послуг).

ГНЕУ Апарату Верховної Ради України також звертає увагу на такі положення законопроекту і, зокрема, зазначає у своєму висновку, що аналіз законопроекту свідчить про наділення органів професійного самоврядування стоматологів низкою невластивих їм повноважень і виглядає як втручання у компетенцію відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і не узгоджується з природою професійного самоврядування, що означає колективне вирішення лікарями-стоматологами питань внутрішньої діяльності.

Відповідно до розділу Прикінцеві та перехідні положення запропонованого законопроекту Міністерство охорони здоров’я України має створити Координаційну раду з питань запровадження професійного самоврядування у стоматології, забезпечити належні організаційні умови для проведення установчої Конференції стоматологів України, виділити в користування Палати приміщення для здійснення її діяльності у регіонах, опублікувати оголошення про проведення установчої Конференції стоматологів України у газеті «Ваше здоров’я» та розмістити на своїх офіційних веб-сайтах, відповідним органам у сфері охорони здоров’я АР Крим, департаментам (головним управлінням) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій доручається разом із всеукраїнськими професійними громадськими організаціями стоматологів скласти списки стоматологів регіонів та повідомити стоматологів про проведення установчих з’їздів та Конференції. Запропоновані положення також потребуватимуть залучення додаткового бюджетного ресурсу.

Водночас, у цьому ж розділі законопроекту встановлюється, що реєстрація Палати стоматологів України здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» зважаючи на вимоги якого за державну реєстрацію справляється адміністративний збір, який зараховується до бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що прийняття законопроекту може потребувати додаткових видатків бюджету, зокрема в частині компенсації витрат стоматологів за надання стоматологічних послуг пільговим категоріям населення і у зв’язку із необхідністю сплати стоматологами державних і комунальних закладів загальнообов’язкового професійного платежу (професійного збору), при цьому вартісну величину впливу неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів та необхідних обґрунтувань розробника.

Слід звернути увагу, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

За узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно відхилити.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про стоматологічну діяльність» (реєстр. № 4736 від 31.05.2016), поданий народними депутатами України Юринець О.В., Сисоєнко І.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо проекту Закону України про лобіювання (реєстр. № 5144-1 від 05.10.2016), поданого народними депутатами України Найємом М.М., Веселовою Н.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці, підготовлено для врегулювання правових засад організації і діяльності суб’єктів лобіювання шляхом запровадження механізмів реєстрації суб’єктів лобіювання, моніторингу та контролю за сферою взаємовідносин між ними та Верховною Радою України, її посадовими особами, народними депутатами України під час процесу розробки, прийняття, скасування або зміни останніми нормативно-правових актів.

Відповідно до статті 8 законопроекту встановлюється, що з метою збирання, зберігання, обліку та надання інформації про суб’єктів лобіювання Апаратом Верховної Ради України ведеться Електронний реєстр суб’єктів лобіювання з використанням програмного забезпечення, розробленого відповідно до державних стандартів, що забезпечує його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами.

Слід відмітити, що здійснення Апаратом Верховної Ради України зазначених заходів (насамперед, щодо створення, такого реєстру та розробки відповідного програмного забезпечення), а також реалізація механізму контролю зумовить потребу додаткових видатках з державного бюджету на забезпечення діяльності Верховної ради України.

У прикінцевих положеннях законопроекту пропонується доповнити «Кодекс України про адміністративні правопорушення» новою статтею 172-2, згідно з якою у разі порушення законодавства у сфері лобіювання належить застосовувати адміністративні стягнення у вигляді штрафів від 300 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Справи про такі адміністративні порушення розглядають детективи Національного антикорупційного бюро України. Тому такі штрафи можуть бути зарахованими до державного бюджету.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів України також звертає увагу на таке, зазначаючи, що оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю законодавчого регулювання лобіювання, а також через ненадання відповідних розрахунків суб’єктом права законодавчої ініціативи.

Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, має узгоджуватися з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про лобіювання (реєстр. № 5144-1 від 05.10.2016), поданий народними депутатами України Найємом М.М., Веселовою Н.В. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків, а також доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо проекту Закону про лобізм (реєстр. № 5144 від 20.09.2016), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Дубініним О.І. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Завдання законопроекту полягає у визначенні лобізму як професійної діяльності суб’єкта лобізму (фізична особа – громадянин або юридична особа – резидент України), спрямованої на просування законів, інших нормативно-правових актів, їх проектів під час процесу розробки, прийняття, скасування або зміни їх органами державної та місцевої влади, іншими суб’єктами владних повноважень.

Відповідно до статті 10 законопроекту встановлено, що для збирання, зберігання, обліку та надання інформації про суб’єктів лобізму Міністерство юстиції України веде Єдиний реєстр лобістів України (далі – Реєстр), який є відкритим, доступним та безоплатним.

Слід відмітити, що створення, ведення та програмне забезпечення такого Реєстру потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Водночас, цією ж статтею законопроекту встановляються, що за реєстрацію суб’єкта лобізму в Реєстрі вноситься плата у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, за підтвердження в Реєстрі статусу суб’єкта лобізму вноситься така ж плата, у всіх інших випадках плата здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань».

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що крім визначених внесків передбачаються додаткові надходження до державного бюджету за реєстраційні дії у розмірі не менше 200 тис. грн на рік, відтак затрати, необхідні для створення та ведення реєстру, будуть компенсовані за рахунок таких надходжень. Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Крім того, у законопроекті не унормоване питання щодо зарахування плати за реєстрацію суб’єкта лобізму у Реєстрі та щорічної плати за підтвердження статусу «лобіста» до доходів державного бюджету, що не відповідає вимогам статей 13 та 29 Бюджетного кодексу України.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю законодавчого регулювання господарської діяльності у сфері лобізму та без надання відповідних розрахунків суб’єктом права законодавчої ініціативи.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про лобізм (реєстр. № 5144 від 20.09.2016), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Дубініним О.І. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків та доходів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань правової політики та правосуддя при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами статей 13 та 29 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

 

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» (щодо відміни державного фінансування політичних партій) (реєстр. № 5084 від 06.09.2016), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» пропонується не здійснювати державне фінансування статутної діяльності політичних партій на період проведення антитерористичної операції, а також до підвищення соціально-економічного становища населення до європейського рівня.

Відповідно до положень Закону України «Про політичні партії в Україні» та пункту 203 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України в Законі України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» видатки на вищевказану мету передбачені за бюджетною програмою «Фінансування статутної діяльності політичних партій» (код 6331020) в обсязі 391 млн грн, головним розпорядником яких є Національне агентство з питань запобігання корупції. За даними звітності Державної казначейської служби України про виконання державного бюджету за січень-вересень 2016 року видатки за цією бюджетною програмою проведено у обсязі 70,8 млн. грн., що становить 18,1 % річного плану.

В проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (реєстр. № 5000 від 15.09.2016), прийнятому Верховною Радою України 20 жовтня 2016 року у першому читанні, для фінансування статутної діяльності політичних партій передбачено 442,4 млн гривень.

З огляду на вказане, реалізація положень законопроекту може зумовити економію коштів державного бюджету як у поточному, так і у наступних роках, на період до завершення антитерористичної операції та до підвищення соціально-економічного становища населення до європейського рівня.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень проекту закону не впливає на дохідну та видаткову частини бюджетів. В той же час відмічено, що у разі внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», реалізація законопроекту призведе до економії бюджетних коштів в поточному році в обсязі 391 млн гривень.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Реалізація положень проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про політичні партії в Україні» (щодо відміни державного фінансування політичних партій) (реєстр. № 5084 від 06.09.2016), поданого народним депутатом України Капліним С.М., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до економії коштів державного бюджету на період до завершення антитерористичної операції та до підвищення соціально-економічного становища населення до європейського рівня). У разі прийняття відповідного закону він може набрати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо державної реєстрації друкованих засобів масової інформації) (реєстр. № 5024 від 12.08.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту  є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про друковані засоби інформації (пресу) в Україні» та «Про обов’язковий примірник документів» в частині спрощення процедури державної реєстрації друкованих засобів масової інформації, а також до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення (збільшення) штрафних санкцій за порушення законодавства про друковані засоби масової інформації, зокрема:

редакціями і видавництвами за розповсюдження друкованого засобу масової інформації без вихідних відомостей, передбачених законом, із неповним або недостовірним їх зазначенням – у розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу становитиме від 170 грн до 340 грн./;

засновниками друкованого засобу масової інформації за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення реєструючому органу про зміну відомостей, що підлягають внесенню в установленому порядку до Державного реєстру друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності – у розмірі від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 340 грн до 510 грн./;

за виготовлення, випуск або розповсюдження продукції друкованого засобу масової інформації без його державної реєстрації (за виключенням випадків, передбачених законом), після припинення діяльності цього друкованого засобу масової інформації, а так само ухилення від перереєстрації друкованого засобу масової інформації у передбачених законом випадках – у розмірі від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 510 грн до 680 грн./.

Крім того, запропонованими змінами до Закону України «Про друковані засоби інформації (пресу) в Україні» передбачено встановити розміри плати (адміністративного збору) за проведення державної реєстрації (перереєстрації), видачу дубліката свідоцтва про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, які на даний час встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів». При цьому, розміри таких зборів за окремі види державної реєстрації друкованих засобів масової інформації у законопроекті передбачено встановити в залежності від розміру мінімальної заробітної плати, тоді як згідно із вказаною постановою Уряду вони визначаються в залежності від розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, зокрема:

за державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації загальнодержавної, регіональної та/або зарубіжної сфери розповсюдження – 0,74 мінімальної заробітної плати або 1 073 грн /виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 вересня 2016 р. у сумі 1 450 грн/ (на даний час розмір такого збору становить п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 850 грн.);

за державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, заснованого за участю громадян та/або юридичних осіб інших держав, а також юридичних осіб України, у статутному фонді яких є іноземний капітал – 1,77 мінімальної заробітної плати або 2 566,5 грн (на даний час – сто двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 2 040 грн.);

за державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації з місцевою сферою розповсюдження в межах Автономної Республіки Крим, однієї області, обласного центру або двох і більше сільських районів – 0,35 мінімальної заробітної плати або 507,5 грн (на даний час – двадцять чотири неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 408 грн.);

за державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації з місцевою сферою розповсюдження в межах одного міста, району, окремих населених пунктів, а також підприємств, установ, організацій – 0,2 мінімальної заробітної плати або 290 грн (на даний час – чотирнадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 238 грн.);

за державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації, що спеціалізується на матеріалах еротичного характеру – 1,48 мінімальної заробітної плати або 2 146 грн (на даний час – сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 1 700 грн.);

за державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації – дайджесту – 0,88 мінімальної заробітної плати або 1 276 грн (на даний час – шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 1 020 грн.).

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту прийняття відповідного закону сприятиме збільшенню кількості зареєстрованих друкованих засобів масової інформації та надходжень до державного бюджету додаткових коштів за державну реєстрацію таких засобів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових видатків при його запровадженні у поточному році і наступних бюджетних періодах та водночас сприятиме можливому збільшенню надходжень до дохідної частини державного бюджету уразі застосування штрафних санкцій.

Враховуючи вищевикладене, реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків бюджету та може зумовити збільшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів за стягнення у збільшених розмірах плати (адміністративного збору) за державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації (зважаючи на вимоги пункту 251 частини другої статті 29, пункту 362 частини першої статті 64 та пункту 207 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України, згідно яких адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань зараховується до державного та місцевих бюджетів), а також збільшення дохідної частини державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення порушень законодавства про друковані засоби масової інформації.

За узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо державної реєстрації друкованих засобів масової інформації) (реєстр. № 5024 від 12.08.2016), поданого Кабінетом Міністрів України, матимуть вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набрати чинності у терміни, запропоновані автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення» щодо межі цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської атомної електростанції (реєстр. № 5046 від 26.08.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення» щодо встановлення межі цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської атомної електростанції до розміру у сумі, еквівалентній 5 млн спеціальних прав запозичення у національній валюті за кожний ядерний інцидент (згідно з чинною редакцією така межа встановлена у сумі, еквівалентній 150 млн спеціальних прав запозичення у національній валюті за кожний ядерний інцидент).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація даного законопроекту призведе до зменшення витрат державного бюджету за бюджетною програмою 2408120 «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об’єкта «Укриття» та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» на страхування відповідальності за ядерну шкоду з 5805 тис. грн до 193,5 тис. грн (або на 5611,5 тис. гривень) в розрахунку на рік.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення» щодо межі цивільної відповідальності за ядерну шкоду оператора ядерної установки Чорнобильської атомної електростанції (реєстр. № 5046 від 26.08.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (зменшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, запропоновані автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Опосередкований:

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо забезпечення виконання рішень і висновків Конституційного Суду України) (реєстр. № 5033 від 19.08.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його розроблено у зв’язку з необхідністю створення дієвого механізму забезпечення виконання рішень і висновків Конституційного Суду України.

Зокрема, законопроектом передбачено доповнити Закон України «Про Конституційний Суд України» новою статтею, відповідно до якої з метою забезпечення здійснення конституційного судочинства передбачаються заходи адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі до двадцяти п’яти мінімальних заробітних плат /виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 вересня 2016 р. у сумі 1 450 грн, розмір штрафу становитиме до 36 250 грн/ за: неконституційні заяви незалежно від форми вираження;  втручання в процесуальну діяльність суддів Конституційного Суду України, спробу впливу на суддів непроцесуальними методами;  невиконання без поважних причин у встановленому порядку і у встановлений термін вимог суддів Конституційного Суду України, а також постанов і висновків Конституційного Суду України; порушення судової присяги; прояв неповаги до Конституційного Суду України, що виражається в непідкоренні розпорядженням головуючого в засіданні, порушення порядку під час засідання, а так само вчинення інших дій, що свідчать про явну зневагу до Конституційного Суду України і процедури конституційного судочинства.

Реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення дохідної частини державного бюджету у разі накладення фінансових санкцій на осіб, винних у порушенні положень, запропонованих законодавчою ініціативою.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо забезпечення виконання рішень і висновків Конституційного Суду України) (реєстр. № 5033 від 19.08.2016), поданого народним депутатом України Мураєвим Є.В., мають опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі вчинення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, запропоновані автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо підвищення відповідальності за прояв неповаги до суду та невжиття заходів щодо окремої ухвали суду) (реєстр. № 5031 від 19.08.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими збільшуються розміри штрафів за прояв неповаги до суду, а саме:

за злісне ухилення від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, а також за злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд – накладатиметься штраф від двадцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу становитиме від 340 грн до 3 400 грн/ (на даний час розмір штрафу становить від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або від 340 грн до 1 700 грн.);

за невиконання поручителем зобов’язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства – накладатиметься штраф від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 3 400 грн до 6 800 грн/ (на даний час розмір штрафу становить від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або від 2 550 грн до 5 100 грн.). При цьому, за повторне протягом року вчинення вказаних порушень, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 8 500 грн до 34 000 грн./;

за залишення посадовою особою без розгляду окремої ухвали суду або невжиття заходів до усунення зазначених в ній порушень закону, а так само несвоєчасна відповідь на окрему ухвалу суду накладатиметься штраф від двадцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 340 грн до 3 400 грн/ (на даний час розмір штрафу становить від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або від 340 грн до 850 грн.).

Реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення дохідної частини державного бюджету у разі накладення фінансових санкцій на осіб, винних у порушенні вимог, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також запропонованих законодавчою ініціативою.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо підвищення відповідальності за прояв неповаги до суду та невжиття заходів щодо окремої ухвали суду) (реєстр. № 5031 від 19.08.2016), поданого народним депутатом України Мураєвим Є.В., мають опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі вчинення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, запропоновані автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за вчинені правопорушення у сфері інформаційної безпеки та боротьби з кіберзлочинністю (реєстр. № 2133а-1 від 30.09.2016), поданий народним депутатом України Мосійчуком І.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

Законопроектом, шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та законів України «Про Службу безпеки України», «Про контррозвідувальну діяльність», «Про основи національної безпеки України», «Про розвідувальні органи» пропонується:

-           встановити адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб Служби безпеки України, а також створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків у вигляді штрафу на посадових осіб від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи із розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становить 850 – 1700 грн), крім того, за повторне, протягом року, вищевказане порушення передбачити штраф від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно 1700 – 3400 грн.);

-          віднести до загроз національним інтересам і національній безпеці  України використання кіберпростору з терористичною метою, для підготовки та здійснення збройної агресії проти України;

-          включити до основних напрямів державної політики з питань національної безпеки України забезпечення інформаційної безпеки, у тому числі кібербезпеки та захисту інформації і покласти виконання такої функції на суб’єктів забезпечення національної безпеки.

У зв’язку з встановленням адміністративної відповідальності за вказаними вище правопорушеннями, реалізація передбачених законопроектом положень у разі їх виявлення призведе до збільшення доходів державного бюджету від штрафних санкцій. Загальний обсяг доходів залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосовано штрафні санкції, та розмірів штрафів, про що зазначає у своєму експертному висновку до законопроекту Міністерство фінансів України.

Щодо виконання суб’єктами забезпечення національної безпеки функцій у сфері інформаційної безпеки у тому числі кібербезпеки, та відповідні заходи мають здійснюватися в межах і за рахунок видатків державного бюджету на національну оборону і безпеку України.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за вчинені правопорушення у сфері інформаційної безпеки та боротьби з кіберзлочинністю (реєстр. № 2133а-1 від 30.09.2016), поданий народним депутатом України Мосійчуком І.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за правопорушення, учинені відносно працівників правоохоронних органів та працівниками правоохоронних органів) (реєстр. № 5110-1 від 21.09.2016), поданий народними депутатами України Мосійчуком І.В., Луценком І.В., Ліньком Д.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України пропонується:

-     зменшити строк адміністративного арешту за дрібне хуліганство з 15 до 3 діб;

-     встановити адміністративну відповідальність за нецензурну лайку, яка принижує честь і гідність людей, вчинена працівником Національної поліції, органів прокуратури, Служби безпеки та інших органів, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції, у вигляді штрафу від 30 до 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (виходячи із розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становить 510 – 680 грн) або арешту на строк від 10 до 15 діб.

Реалізація поданого законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за рахунок запровадження нових штрафів, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за правопорушення, учинені відносно працівників правоохоронних органів та працівниками правоохоронних органів) (реєстр. № 5110-1 від 21.09.2016), поданий народними депутатами України Мосійчуком І.В., Луценком І.В., Ліньком Д.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що будуть застосовуватись). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.25. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення положень у частині запобігання корупції та недопущення випадків уникнення кримінальної відповідальності (реєстр. № 5159 від 22.09.2016), поданий народними депутатами України Добродомовим Д.Є., Матківським Б.М., Мусієм О.С. та Антонищаком А.Ф.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом, зокрема, пропонується внести зміни до статей 152, 153, 368, 368-2 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, незаконне збагачення шляхом збільшення термінів позбавлення волі, а щодо прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою в особливо великому розмірі, або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, – додаткове покарання у вигляді довічного позбавлення волі та виключення покарання у вигляді штрафу від 1000 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення доходної частини державного бюджету у зв’язку із виключенням штрафних санкцій за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, а також може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених до позбавлення волі або довічного позбавлення волі в установах виконання покарань. При цьому загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися той чи інший вид покарання, та конкретного виду правопорушення.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення положень у частині запобігання корупції та недопущення випадків уникнення кримінальної відповідальності (реєстр. № 5159 від 22.09.2016), поданий народними депутатами України Добродомовим Д.Є., Матківським Б.М., Мусієм О.С. та Антонищаком А.Ф., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від штрафів та збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень і залежно від визначених видів покарань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.26. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 3661 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за декларування недостовірної інформації (реєстр. № 5175 від 23.09.2016), поданий народним депутатом України Єднаком О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до абзацу другого статті 3661 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за декларування недостовірної інформації, передбачивши покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років з конфіскацією незаконно набутого майна та позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років (у чинній редакції – покарання у вигляді штрафу від 2500 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від 150 до 240 годин, або позбавлення волі на строк до 2 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Разом з тим, реалізація законодавчої ініціативи у разі виявлення відповідних порушень може вплинути на дохідну частину державного бюджету (зменшити надходження від штрафних санкцій та збільшити надходження від реалізації конфіскованого майна) та видаткову частину державного бюджету (збільшити видатки на утримання засуджених).

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 3661 Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за декларування недостовірної інформації (реєстр. № 5175 від 23.09.2016), поданий народним депутатом України Єднаком О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від штрафів і збільшення доходів державного бюджету від реалізації конфіскованого майна та збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.27. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо закупівлі товарів і послуг необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України) (реєстр. № 5194 від 29.09.2016), поданий народним депутатом України Палатним А.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини четвертої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) щодо виведення з під дії цього Закону закупівлю товарів та послуг, необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України з видів спорту, спортивних змагань і заходів з фізичної культури і спорту всеукраїнського та міжнародного рівня, в тому числі заходів з фізкультурно-спортивної реабілітації інвалідів, забезпечення участі національних збірних команд України в міжнародних спортивних змаганнях, якщо кожний з таких заходів включено до Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих заходів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме виділення коштів з державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, у випадку прийняття законопроекту придбання відповідних предметів закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами, а відтак потребуватиме збільшення витрат бюджету на відповідні закупівлі.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (щодо закупівлі товарів і послуг необхідних для проведення навчально-тренувальних зборів збірних команд України) (реєстр. № 5194 від 29.09.2016), поданий народним депутатом України Палатним А.Л. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків бюджетів на відповідні закупівлі залежно від практичної реалізації такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гуманного ставлення до тварин з метою морального розвитку суспільства (реєстр. № 5119 від 14.09.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та законів України «Про тварин», «Про захист тварин від жорстокого поводження» щодо уточнення терміну «жорстоке поводження з тваринами», посилення адміністративної і кримінальної відповідальності за такі діяння та здійснення громадського контролю у сфері захисту тварин від жорстокого поводження.

Зокрема, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається:

- збільшити штрафи за незаконне вивезення з України і ввезення на її територію об’єктів тваринного і рослинного світу з 3-12 до 20-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – н.м.д.г.) /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 340 до 5100 грн/;

- посилити відповідальність за жорстоке поводження з твариною, збільшивши штрафи з 9-21 до 50-200 н.м.д.г. /відповідно від 850 до 3400 грн/, доповнивши покарання конфіскацією цієї тварини, яка є приватною власністю порушника та розширивши перелік кваліфікуючих ознак;

- доповнити повноваження Національної поліції щодо розгляду справ про жорстоке поводження з тваринами.

Разом з тим, змінами до Кримінального кодексу України передбачається:

- посилити покарання за жорстоке поводження з твариною, збільшивши максимальний розмір штрафів з 50 до 300 н.м.д.г. /відповідно до 5100 грн/ та доповнивши покаранням у вигляді обмеження волі на строк до 2 років; а за ті самі дії, вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього, повторно чи за попередньою змовою групою осіб – замінивши штраф на арешт строком до 12 місяців та збільшивши можливий строк обмеження волі з 2 до 3 років; при цьому, за вказані діяння, якщо вони призвели до загибелі тварини – у вигляді обмеження волі на строк до 3 років або позбавлення волі на той самий строк;

- доповнити новою статтею 299-1 «Пропаганда жорстокого поводження з тваринами», якою передбачити покарання у вигляді штрафу від 50 до 200 н.м.д.г. /відповідно від 850 до 3400 грн/ або арешту на строк до 6 місяців;

- доповнити новою статтею 299-2 «Порушення законодавства у сфері захисту тварин, що відносяться до хребетних, від жорстокого поводження», якою передбачити покарання у вигляді штрафів від 200 до 400 н.м.д.г. /відповідно від 3400 до 6800 грн/ та арешту на строк до 12 місяців або обмеженням волі на строк до 2 років з конфіскацією цієї тварини.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення (злочини) у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України, а також може зумовити збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів, та на утримання тварин, які будуть конфісковані у правопорушників.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України в своєму висновку зазначає, що законопроект за результатами розгляду у першому читанні доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гуманного ставлення до тварин з метою морального розвитку суспільства (реєстр. № 5119 від 14.09.2016), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та збільшуючи витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень (злочинів) та залежно від покарань, які будуть застосовуватись). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження гуманного ставлення до тварин) (реєстр. № 5119-1 від 14.09.2016), поданий народним депутатом України Немировським А.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» щодо уточнення визначення жорстокого поводження з тваринами та посилення відповідальності за такі діяння.

Зокрема, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається збільшити штрафи за жорстоке поводження з тваринами з 9-21 до 200-500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть 3400-8500 грн/.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Одночасно, законопроектом пропонується змінити покарання, передбачене Кримінальним кодексом України, за жорстоке поводження з тваринами, замінивши штрафи на арешт до 6 місяців, обмеження або позбавлення волі (залежно від складу злочину) строком до 8 років.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту, у зв’язку із зміною покарання у вигляді штрафів на арешт, обмеження або позбавлення волі, може призвести до зменшення надходжень державного бюджету, а застосування кримінальної відповідальності у вигляді арешту, обмеження або позбавлення волі може зумовити збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України в своєму висновку зазначає, що законопроект за результатами розгляду у першому читанні доцільно відхилити.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запровадження гуманного ставлення до тварин) (реєстр. № 5119-1 від 14.09.2016), поданий народним депутатом України Немировським А.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (зменшуючи/збільшуючи надходження та збільшуючи витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень (злочинів) та залежно від покарань, які будуть застосовуватись). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації (реєстр. № 4046а від 22.07.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Даним законопроектом пропонується затвердити у новій редакції Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації (далі - Програма) (чинну Програму, затверджену Законом України від 20.02.2003 № 545-IV «Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації» пропонується визнати такою, що втратила чинність).

Як зазначається в пояснювальній записці до законопроекту, нова редакція Програми враховує нові стандарти міжнародних організаціях, таких як Міжнародна організація цивільної авіації, Європейська конференція цивільної авіації, Європейська організація з безпеки аеронавігації тощо, членом яких є Україна, а також змін у національному законодавстві, які відбулися за період після введення в дію у 2003 році Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації.

Так, зокрема, Програма визначає органи влади, що забезпечуватимуть її виконання, та встановлює їх повноваження у сфері авіаційної безпеки, які мають виконуватися в межах і за рахунок коштів державного бюджету, які щорічно передбачаються для забезпечення діяльності відповідних органів влади.

Відповідно до Програми фінансування витрат на забезпечення авіаційної безпеки здійснюватиметься за рахунок аеропортового збору за забезпечення авіаційної безпеки в конкретному аеропорту та державного збору з авіаційної безпеки, що надходить до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях, в частині, що згідно із законодавством зараховується до спеціального фонду державного бюджету.

В той же час, аеропортовий збір за забезпечення авіаційної безпеки справлятиметься кожним аеропортом та спрямовуватиметься виключно на забезпечення авіаційної безпеки відповідного аеропорту.

Крім того, встановлюється, що державний збір з авіаційної безпеки є загальнодержавним та спрямовується на здійснення загальнодержавних видатків, пов’язаних із забезпеченням авіаційної безпеки, та інші витрати уповноваженого органу з питань цивільної авіації, пов’язані із забезпеченням виконання його функцій з безпеки авіації.

Водночас зазначається, що фінансування загальнодержавних видатків, пов’язаних із забезпеченням авіаційної безпеки та інших витрат уповноваженого органу з питань цивільної авіації, пов’язаних із забезпеченням виконання його функцій з безпеки авіації, здійснюється за окремою бюджетною програмою на підставі та в межах річного кошторису з коштів, що надійшли до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях від справлення державного збору з авіаційної безпеки, в частині, що згідно із законодавством зараховується до спеціального фонду державного бюджету.

Слід зазначити, що у 2016 році відповідно до підпункту 43 пункту 2 статті 29 Бюджетного кодексу України, надходження до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях зараховуються у повному обсязі до загального фонду державного бюджету. Водночас, відповідно до Закону України від 10.02.2015 № 176-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» лише з 1 січня 2017 року 80 відсотків зазначених надходжень передбачається спрямовувати до спеціального фонду державного бюджету. У зв’язку із зазначеним та з метою дотримання принципу збалансованості державного бюджету щодо можливості фінансового забезпечення реалізації положень законопроекту, на думку Міністерства фінансів України потребує узгодження з діючим бюджетним законодавством норма законопроекту стосовно набрання ним чинності.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму експертному висновку до законопроекту висловлює до нього ряд зауважень і пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації (реєстр. № 4046а від 22.07.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (реалізація законопроекту щодо бюджетного фінансування витрат на забезпечення авіаційної безпеки має виконуватись відповідно до вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України на відповідний рік за рахунок надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України в міжнародних авіаційних організаціях, в частині, що зараховується до спеціального фонду державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати відповідно до законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до пункту 14.1.30 статті 14 Податкового кодексу України (реєстр. № 5209 від 03.10.2016), поданий народним депутатом України Юринець О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується визначити поняття відокремленого підрозділу для розділу IV Податкового кодексу України як підрозділу юридичної особи незалежно від її статусу та чисельності працівників, що розташовані поза місцезнаходженням юридичної особи та здійснюють всі або частину її функцій /згідно з чинним законодавством, для розділу IV Кодексу поняття «відокремлені підрозділи» вживається у визначенні Господарського кодексу України, яким передбачено, зокрема, що відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що така законодавча ініціатива дозволить усунути двозначне тлумачення норм Податкового кодексу України в частині зарахування податку з доходів фізичних осіб до місцевих бюджетів за місцем розташування таких підрозділів, а також сприятиме додатковим надходженням до відповідних місцевих бюджетів.

Належить зауважити, що згідно з частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом-юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Таким чином, реалізація законопроекту не призведе до загального збільшення обсягу податку на доходи фізичних осіб до бюджетів, а може вплинути на перерозподіл такого податку між різними місцевими бюджетами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує видатків з державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до пункту 14.1.30 статті 14 Податкового кодексу України (реєстр. № 5209 від 03.10.2016), поданий народним депутатом України Юринець О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до перерозподілу доходів щодо податку на доходи фізичних осіб між місцевими бюджетами: збільшення доходів місцевих бюджетів одних адміністративно-територіальних одиниць та зменшення доходів місцевих бюджетів інших адміністративно-територіальних одиниць, залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про визнання незаконною угоди між урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного Визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР від 9 вересня 1944 року, засудження акції виконання її умов, як репресії радянського тоталітарного режиму та реабілітацію примусово евакуйованих в УРСР з Республіки Польща громадян, як жертв політичної репресії (реєстр. № 5239 від 06.10.2016), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.В. та Герегою О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань європейської інтеграції.

У законопроекті визнається незаконною та денонсується Люблінська угода від 9 вересня 1944 р., засуджується депортація, як підстава порушення прав і свобод людини та визначається репресію, а постраждалі реабілітовуються та набувають статусу репресованих.

Слід відмітити, що чинним законодавством передбачені заходи соціального захисту осіб, які постраждали від політичних репресій. Поширення таких заходів на осіб, визначених репресованими згідно із цим законом, у разі його прийняття, може зумовити необхідність вишукування додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що норми законопроекту прямо не впливають на доходну та видаткову частину державного бюджету, але після його прийняття можуть виникнути питання щодо відшкодування зазначеним особам моральної та матеріальної шкоди, що потребуватиме додаткових бюджетних коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про визнання незаконною угоди між урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного Визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР від 9 вересня 1944 року, засудження акції виконання її умов, як репресії радянського тоталітарного режиму та реабілітацію примусово евакуйованих в УРСР з Республіки Польща громадян, як жертв політичної репресії (реєстр. № 5239 від 06.10.2016), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.В. та Герегою О.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів  залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) (реєстр. №5205 від 30.09.2016), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 286 Кримінального кодексу України, доповнивши її новою нормою, згідно з якою порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, якщо вони заподіяли потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, карається штрафом від 4000 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеженням волі на строк до 3 років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до 3 років.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Водночас, запровадження таких положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету (за рахунок штрафів, що будуть сплачувати особи, які здійснили правопорушення у цій сфері), а також до збільшення видатків з державного бюджету на утримання таких осіб в установах системи виконання покарань (у разі застосування арешту чи обмеження волі).

Про таке зауважує також Міністерство фінансів України, зазначаючи, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися той чи інший вид покарання.

Разом з тим, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, як визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами) (реєстр. № 5205 від 30.09.2016), поданий народним депутатом України Яценком А.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. Про погодження передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, та розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра освіти і науки України Ковтунця В.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 776-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства освіти і науки України від 02.11.2016 р. № 1/10-3705 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 776-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2016 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків у сумі 435 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків розвитку за програмою 2201040 «Дослідження, наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами та державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка преси, розвитку наукової інфраструктури, наукових об’єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності Державного фонду фундаментальних досліджень» та збільшення обсягу видатків споживання за програмою 2201380 «Виконання зобов’язань України у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва».

Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Міністерства освіти і науки України, в якому, зокрема, відмічено, що його реалізація здійснюється з метою забезпечення сплати Україною внеску до Європейської організації ядерних досліджень (ЦЕРН) та виконання зобов’язань України перед зазначеною організацією (за поясненням Міністерства враховуючи збільшення курсу гривні до іноземних валют на момент сплати внеску та необхідність оплати послуг банку за купівлю валюти потрібні додаткові кошти).

Слід зауважити, що звернення Міністерства освіти і науки до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці, що роздана народним депутатам – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 26.10.2016 № 776-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків у сумі 435тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 2201040 «Дослідження, наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами та державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка преси, розвитку наукової інфраструктури, наукових об’єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності Державного фонду фундаментальних досліджень» та збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2201380 «Виконання зобов’язань України у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва», що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 776-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра з питань європейської інтеграції Міністерства інфраструктури України Довганя В.М. про погодження передачі бюджетних призначень Міністерству інфраструктури України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 784-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства інфраструктури України від 08.11.2016 № 6326/11/14-16 щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 784-р «Про передачу частини бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2016 рік».

Комітетом погодження передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого здійснюється відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України передача бюджетних призначень здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Крім того, частиною першою статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено, що обсяг видатків, передбачених за бюджетною програмою «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів», розподіляються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, після врегулювання питань оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, ліквідації надлишкових контрольно-наглядових повноважень та затвердження граничної чисельності працівників цих органів. Одночасно, частиною другою вищевказаної статті установлено, що видатки, передбачені за зазначеною програмою, можуть розподілятися Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, для забезпечення заходів, пов’язаних з реорганізацією (ліквідацією) центральних органів виконавчої влади.

Так, пунктом 1 розпорядження Уряду від 26.10.2016 № 784-р пропонується передати частину бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у загальному фонді державного бюджету (загальнодержавні витрати) за програмою 0421010 «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів», у сумі 100,3 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 66,8 тис. гривень) Національному агентству з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів (далі – Укрєвроінфрапроект) за бюджетною програмою 3107010 «Організаційне забезпечення підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів» /відповідальний виконавець бюджетних програм у складі Міністерства інфраструктури України/ для здійснення заходів, пов’язаних з його реорганізацією.

Пунктом 2 розпорядження Уряду від 26.10.2016 № 784-р Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеної передачі бюджетних призначень з Комітетом з питань бюджету.

Необхідно зауважити, що зазначене рішення Уряду встановлює передачу бюджетних призначень відповідальному виконавцю бюджетних програм /Укрєвроінфрапроекту – відповідальному виконавцю бюджетних програм у складі Міністерства інфраструктури України/, проте вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України встановлено здійснення передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого.

Слід звернути увагу на те, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 661-р було здійснено аналогічну передачу частини бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у загальному фонді державного бюджету (загальнодержавні витрати) за бюджетною програмою 0421010 «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів», Укрєвроінфрапроекту в обсязі 114,2 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 92,7 тис. гривень).

Довідково: за бюджетною програмою 3107010 за загальним фондом державного бюджету план з урахуванням змін становить 136,7 тис. грн (без врахування змін відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 661-р), за даними звіту Казначейства за січень-вересень поточного року фактично проведено видатки у обсязі 118,9 тис. грн, що становить 87% річного плану /за інформацією Укрєвроінфрапроекту видатки визначено лише на 2 місяці/.

За інформацією Міністерства інфраструктури України, викладеною у зверненні до Комітету, така передача бюджетних призначень обумовлена потребою Укрєвроінфрапроекту у додатковому фінансовому забезпеченні на квітень-червень 2016 року для здійснення заходів з його реорганізації.

Слід зауважити, що звернення Міністерства інфраструктури до Комітету з питань бюджету щодо зазначеної передачі видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такої передачі, хоча це передбачено пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Довідково: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85 «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» Укрєвроінфрапроекту встановлено граничну чисельність працівників апарату – 7 осіб (без встановлення обмежень терміну дії положень щодо граничної чисельності працівників).

При цьому, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2016 № 714 «Деякі питання реалізації інфраструктурних проектів» таке Агентство перейменовано на Державне агентство інфраструктурних проектів України і встановлено граничну чисельність працівників апарату – 36 осіб.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлену пунктом 1 розпорядження Уряду від 26.10.2016 № 784-р передачу бюджетних призначень.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

 

 

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України і статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»:

погодити здійснення передачі бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у загальному фонді державного бюджету (загальнодержавні витрати) за бюджетною програмою 0421010 «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів», у сумі 100,3 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 66,8 тис. гривень) Міністерству інфраструктури України за бюджетною програмою 3107010 «Організаційне забезпечення підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів» (відповідальний виконавець бюджетної програми – Національне агентство з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів), що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 784-р.

Голосували: «за» - 21, «проти» - 0, «утримався» - 1.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра молоді та спорту України Гоцула І.Є. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.11.2016 №793-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства молоді та спорту України від 07.11.2016 р. № 1263/6.2/16 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.2016 № 793-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2016 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за програмою 3401320 «Підготовка і участь національних збірних команд в Олімпійських, Юнацьких Олімпійських, Всесвітніх та Європейських іграх» на суму 99 183,1 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків споживання на суму 21 453 тис. гривень та видатків розвитку на суму 1 732,5 тис. гривень за програмою 3401220 «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту»;

збільшення обсягу видатків споживання на суму 45,7 тис. гривень за програмою 3401060 «Методичне забезпечення у сфері спорту»;

збільшення обсягу видатків споживання на суму 75 951,9 тис. гривень за програмою 3401120 «Підготовка і участь національних збірних команд в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх».

Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Міністерства молоді та спорту України, в якому, зокрема, відмічено, що його реалізація здійснюється з метою виплати у повному обсязі винагород тренерам спортсменів-чемпіонів, призерів XV літніх Паралімпійських ігор (за рахунок коштів бюджетної програми 3401120), підготовки національних збірних команд України та забезпечення їх участі у кваліфікаційних та рейтингових міжнародних змаганнях, придбання обладнання, інвентарю довгострокового використання (за рахунок коштів бюджетної програми 3401220), а також недопущення виникнення заборгованості з оплати комунальних послуг та енергоносіїв державної установи Республіканського науково-методичного кабінету (за рахунок коштів бюджетної програми 3401060), що належать до сфери управління Міністерства.

Водночас зазначено, що за підсумками виступу національної збірної команди України на ІІ зимових Юнацьких Олімпійських іграх та XXXI літніх Олімпійських іграх за бюджетною програмою 3401320 «Підготовка і участь національних збірних команд в Олімпійських, Юнацьких Олімпійських, Всесвітніх та Європейських іграх» виникла економія бюджетних коштів, передбачених на виплату винагород спортсменам-переможцям, призерам зазначених Ігор та їх тренерам.

Слід зауважити, що звернення Міністерства освіти і науки до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці, що роздана народним депутатам – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Матвієнко А.С., Кривенко В.М., Крулько І.І., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та перший заступник Міністра молоді та спорту України Гоцул І.Є.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 02.11.2016 № 793-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.2016 № 793-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків шляхом:

зменшення за бюджетною програмою 3401320 «Підготовка і участь національних збірних команд в Олімпійських, Юнацьких Олімпійських, Всесвітніх та Європейських іграх» видатків споживання на 99 183,1 тис. грн.;

збільшення за бюджетною програмою 3401220 «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» видатків на 23 185,5 тис. грн (у тому числі видатків споживання – на 21 453 тис. грн та видатків розвитку – на 1 732,5 тис. грн.);

збільшення за бюджетною програмою 3401060 «Методичне забезпечення у сфері спорту» видатків споживання на 45,7 тис. грн.;

збільшення за бюджетною програмою 3401120 «Підготовка і участь національних збірних команд в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх» видатків споживання на 75 951,9 тис. гривень.

Голосували: «за» - одноголосно.

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра оборони України Шевчука О.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони на 2016 рік (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.11.2016 № 804-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства оборони України від 09.11.2016 № 220/10459 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.2016 № 804-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони на 2016 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 02.11.2016 № 804-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству оборони на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку за бюджетними програмами:

2101020 “Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ” у сумі 403700 тис. грн;

2101150 “Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України” у сумі 500000 тис. грн;

2101190 “Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України” у сумі 100000 тис. гривень.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Слід зазначити, що державним бюджетом на 2016 рік (зі змінами) Міністерству оборони за загальним фондом бюджетні призначення визначено за бюджетною програмою 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ» в обсязі 46 127 480,6 тис. грн (у т.ч. видатки споживання – 42 502 801,8 тис. грн, видатки розвитку – 3 624 678,8 тис. грн), а за бюджетними програмами 2101150 «Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України» – в сумі 4 477 332,8 тис. грн та 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» – в сумі 600 000 тис. грн як видатки розвитку.

За поясненнями та матеріалами Міністерства оборони щодо здійснення такого перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до частини сьомої статті 23 Бюджетного кодексу України Міністерством фінансів України за поданням головного розпорядника бюджетних коштів (відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 19.04.2016 № 13356/1/1-16, листів Міністерства оборони від 15.04.2016 № 220/3523 та від 20.04.2016 № 220/3694) було здійснено перерозподіл бюджетних асигнувань, затверджених у розписі державного бюджету в розрізі економічної класифікації видатків бюджету, у сумі 1,9 млрд грн на видатки споживання, а саме:

за бюджетною програмою 2101020 “Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ” було зменшено видатки за КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар» на 932270 тис. грн та за КЕКВ 2260 «Видатки та заходи спеціального призначення» на 403700 тис. грн і відповідно збільшено видатки за КЕКВ 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку» на 1335970 тис. грн;

за бюджетною програмою 2101150 “Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України” було зменшено видатки за КЕКВ 2260 «Видатки та заходи спеціального призначення» на 500000 тис. грн і збільшено видатки за КЕКВ 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку» на таку ж суму;

за бюджетною програмою 2101190 “Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України” зменшено видатки за КЕКВ 3121 «Капітальне будівництво (придбання) житла» та відповідно збільшено видатки за КЕКВ 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку» на 100000 тис. гривень.

Одночасно зазначається, що такий перерозподіл здійснювався у зв’язку з дефіцитом коштів на виплату грошового забезпечення військовослужбовців. Враховуючи прийняття Закону України від 06.10.2016 № 1660-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», яким було збільшено видатки Міністерству оборони на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям на 3,8 млрд грн, пропонується здійснити перерозподіл видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.2016 № 804-р.

При цьому, зазначається, що видатки в сумі 0,9 млрд грн (596,3 млн грн – закупівля ПММ; 336 млн грн – речове забезпечення) було відновлено довідкою Мінфіну щодо внесення змін до розпису державного бюджету, керуючись частиною сьомою статті 23 Бюджетного кодексу України.

За обґрунтуванням Міністерства оборони відновлення видатків забезпечить виконання державного оборонного замовлення 2016 року, поставку у війська техніки зв’язку, відремонтованого озброєння та військової техніки, а також дозволить забезпечити житлом безквартирних військових.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Кривенко В.М., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та заступник Міністра оборони України Шевчук О.М.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 02.11.2016 № 804-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (враховуючи попередньо внесені Міністерством фінансів України зміни до розпису державного бюджету відповідно до частини сьомої статті 23 Бюджетного кодексу України):

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.2016 № 804-р здійснення перерозподілу видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству оборони на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку за бюджетними програмами:

2101020 “Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ” у сумі 403700 тис. грн;

2101150 “Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України” у сумі 500000 тис. грн;

2101190 “Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України” у сумі 100000 тис. гривень.

Голосували: «за» - одноголосно.

2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Голови Державної інспекції сільського господарства України Заставного Ю.Б. про погодження передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету щодо Міністерства аграрної політики та продовольства (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 810-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.11.2016 № 37-33-4/18310 щодо погодження передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету щодо Міністерства аграрної політики та продовольства відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 810-р «Деякі питання забезпечення діяльності Державної інспекції сільського господарства у 2016 році».

Комітетом погодження передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого та перерозподілу видатків державного бюджету між бюджетними програмами в межах бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частин шостої та восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України передача бюджетних призначень та перерозподіл видатків державного бюджету здійснюються за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Крім того, частиною першою статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено, що обсяг видатків, передбачених за бюджетною програмою "Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів", розподіляються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, після врегулювання питань оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, ліквідації надлишкових контрольно-наглядових повноважень та затвердження граничної чисельності працівників цих органів. При цьому, визначено, що видатки, передбачені за зазначеного програмою, можуть також розподілятися Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету для забезпечення заходів, пов’язаних з реорганізацією (ліквідацією) центральних органів виконавчої влади.

Розпорядженням Уряду від 09.11.2016 № 810-р «Деякі питання забезпечення діяльності Державної інспекції сільського господарства у 2016 році» передбачено наступне:

1) відповідно до статті 21 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" передати частину бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у загальному фонді державного бюджету (загальнодержавні витрати) за бюджетною програмою 0421010 "Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів", у сумі 9 731,6 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 8 997,5 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 734,1 тис. грн) Державній інспекції сільського господарства /відповідальний виконавець бюджетної програми у складі Міністерства аграрної політики та продовольства України/ за бюджетною програмою 2807010 "Здійснення державного контролю у галузі сільського господарства" у сумі 9731,6 тис. гривень (видатки споживання, з них оплата праці – 7375 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 734,1 тис. гривень) для здійснення заходів, пов’язаних з її ліквідацією (пункт 1 цього розпорядження Уряду);

2) відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України здійснити перерозподіл видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства у 2016 році у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2807010 "Здійснення державного контролю у галузі сільського господарства", у сумі 1448,4 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та встановлення обсягу видатків розвитку за зазначеною програмою (пункт 2 цього розпорядження Уряду).

Міністерству фінансів доручено забезпечити після погодження в установленому порядку з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету передачі бюджетних призначень, передбаченої пунктом 1 цього розпорядження, та перерозподілу видатків державного бюджету, передбаченого пунктом 2 цього розпорядження, внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Необхідно зауважити, що пункт 1 зазначеного рішення Уряду встановлює передачу бюджетних призначень відповідальному виконавцю бюджетної програм /Державна інспекції сільського господарства відповідальний виконавець бюджетної програми у складі Міністерства аграрної політики та продовольства України/, проте вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України встановлено здійснення передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого.

Варто зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 (зі змінами) «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» прийнято рішення ліквідувати Державну інспекцію сільського господарства, поклавши функції із здійснення реєстрації та обліку машин на Міністерство внутрішніх справ, функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині експлуатації та технічного стану машин на Державну службу з безпеки на транспорті, функції із здійснення сертифікації насіння і садивного матеріалу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.04.2015 № 389-р було утворено комісію з ліквідації Державної інспекції сільського господарства України.

Слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2014 № 85 (зі змінами) «Деякі питання затвердження граничної чисельності працівників апарату та територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів» Державній інспекції сільського господарства України з 1 листопада 2016 року встановлено граничну чисельність працівників апарату – 15 осіб, для територіальних органів – 618 осіб.

За поясненнями Міністерства аграрної політики та продовольства України, викладеними у зверненні до Комітету, зазначені передача бюджетних призначень, перерозподіл видатків державного бюджету надасть можливість завершити заходи, пов’язані з повною ліквідацією Державної інспекції сільського господарства.

Довідково: за бюджетною програмою 2807010 бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету на 2016 рік передбачено у сумі 12,1 млн грн (за матеріалами Мінагрополітики із розрахунку на січень-лютий 2016 року), плановий показник із урахуванням внесених змін визначено у сумі 71,6 млн грн, за даними звіту Казначейства за січень-жовтень поточного року фактично проведено видатки у обсязі 56,7 млн грн, що становить 79,2 % плану зі змінами на звітний період.

Окремо слід відмітити, що у 2016 року Урядом було прийнято рішення від 02.03.2016 № 181-р, від 23.08.2016 № 592-р, від 31.08.2016 № 625-р щодо передачі бюджетних призначень Міністерству аграрної політики та продовольства (для здійснення заходів, пов’язаних з ліквідацією Державної інспекції сільського господарства), у сумі 50942,5 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 34426,8 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 5452,3 тис. грн) за рахунок коштів бюджетної програми 0421010 «Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів». Крім того, розпорядженням Уряду від 22.09.2016 № 685-р було збільшено обсяг видатків Державній інспекції сільського господарства на 8526,8 тис. гривень (з них оплата праці – 6 989,2 тис. гривень) за рахунок коштів бюджетної програми 2809010 «Керівництво та управління у сфері безпечності харчових продуктів та захисту споживачів» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів/.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та перший заступник Голови Державної інспекції сільського господарства України Заставний Ю.Б.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлену розпорядженням Уряду від 09.11.2016 № 810-р передачу бюджетних призначень та перерозподіл видатків державного бюджету щодо Міністерства аграрної політики та продовольства.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду, керуючись вимогами частин шостої та восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, статті 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», погодити здійснення:

- передачі бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у загальному фонді державного бюджету (загальнодержавні витрати) за бюджетною програмою 0421010 "Заходи щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та скорочення кількості контролюючих органів", у сумі 9 731,6 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 8 997,5 тис. грн, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 734,1 тис. грн) Міністерству аграрної політики та продовольства України (Державній інспекції сільського господарства – відповідальному виконавцю бюджетної програми) за бюджетною програмою 2807010 "Здійснення державного контролю у галузі сільського господарства" у сумі 9731,6 тис. гривень (видатки споживання, з них оплата праці – 7375 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 734,1 тис. гривень), що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 810-р;

- перерозподілу видатків державного бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства у 2016 році у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2807010 "Здійснення державного контролю у галузі сільського господарства" (з урахуванням змін, внесених відповідно до частин шостої та восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України), у сумі 1448,4 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та встановлення обсягу видатків розвитку за зазначеною програмою, що визначено пунктом 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 810-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра соціальної політики України Крентовської О.П. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 р. № 816-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства соціальної політики України від 11.11.2016 р. № 5749/0/10-16/04 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 р. № 816-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2016 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків державного бюджету шляхом:

1) зменшення обсягу видатків за бюджетними програмами:

2501570 «Виплата матеріальної допомоги військовослужбовцям, звільненим з військової строкової служби» на суму 38 947,6 тис. гривень (видатки споживання) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Мінсоцполітики/;

2505140 «Забезпечення житлом осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та/або у забезпеченні її проведення і втратили функціональні можливості нижніх кінцівок» на суму 18 695,2 тис. гривень (видатки розвитку) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна служба у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції/;

2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» на суму 366 497,7 тис. гривень (видатки споживання) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Пенсійний фонд України/;

2511110 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «гроші ходять за дитиною» на суму 63 562,1 тис. гривень (видатки споживання) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Міністерство соціальної політики (загальнодержавні витрати)/;

2) збільшення обсягу видатків за бюджетними програмами:

2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною» на суму 8 448,8 тис. гривень (видатки споживання) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Мінсоцполітики/;

2501480 «Надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» на суму 479 253,8 тис. гривень (видатки споживання) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Мінсоцполітики/.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Міністерства соціальної політики України.

За поясненнями Міністерства здійснення зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету дозволить:

- забезпечити виплату разової грошової допомоги до 5 травня додатковій чисельності учасників бойових дій, які у 2016 році мають право на такий вид виплати відповідно до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» (передбачено збільшення видатків за бюджетною програмою 2501150) /за даними звітності Казначейства України за січень-вересень 2016 року за цією бюджетною програмою видатки фактично проведено у обсязі 1 034,3 млн грн, що становить 99,8% річного плану зі змінами (1 036 млн грн.)/.

Довідково: згідно із статтею 171 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

При цьому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.04.2016 р. № 330-р видатки для виплати вказаної грошової допомоги вже були збільшені на 161 175,7 тис. грн.,

- задовільнити потребу у фінансуванні виплати щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (передбачено збільшення видатків за бюджетною програмою 2501480) /за даними звітності Казначейства України за січень-вересень 2016 року за цією бюджетною програмою видатки фактично проведено у обсязі 2 434,3 млн грн., що становить 87,3% річного плану зі змінами (2 787 млн грн.)/.

Покриття витрат на вищевказані цілі запропоновано здійснити за рахунок коштів за бюджетними програмами:

2501570 «Виплата матеріальної допомоги військовослужбовцям, звільненим з військової строкової служби» (за поясненнями Мінсоцполітики протягом січня-серпня п.р. допомогу отримали 3 821 звільнений військовослужбовець на загальну суму 4,9 млн грн, до кінця року планується виплатити 10 856 особам на суму 14,8 млн грн) /за даними звітності Казначейства України за січень-вересень 2016 року за цією бюджетною програмою видатки фактично проведено у обсязі 2,9 млн грн, що становить лише 4,9% річного плану зі змінами (58,7 млн грн.)/;

2505140 «Забезпечення житлом осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та/або у забезпеченні її проведення і втратили функціональні можливості нижніх кінцівок» (за поясненнями Мінсоцполітики є економія коштів у зв’язку із стовідсотковим забезпеченням житлом відповідної категорії осіб) /за даними звітності Казначейства України за січень-вересень 2016 року за цією бюджетною програмою видатки фактично проведено у обсязі 6,7 млн грн, що становить 10,5% річного плану зі змінами (63,9 млн грн.)/;

2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» (Мінсоцполітики пояснюєються здійсненням верифікації інформації, наданої фізичними особами для нарахування та отримання соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 151 «Про затвердження Порядку взаємодії Міністерства фінансів, органів Державної казначейської служби та установ, які здійснюють виплати пільг, субсидій, інших соціальних виплат, під час перерахування таких виплат») /за даними звітності Казначейства України за січень-вересень 2016 року за цією бюджетною програмою видатки фактично проведено у обсязі 99 253,4 млн грн, що повністю відповідає плану на звітний період і становить 68,3% річного плану зі змінами (145 404,3 млн грн.)/.

Водночас слід відмітити, що згідно із показниками Звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду за 9 місяців 2016 року до Пенсійного фонду надійшло доходів у сумі 182 307,7 млн грн або 70,7 % річного плану зі змінами (257 724,7 млн грн), у тому числі обсяг власних надходжень становить 80 679,6 млн грн або 73,4 % річного плану зі змінами (109 967,9 млн грн.). Крім того, залишок коштів на кінець року станом на 1 жовтня п.р. становить у обсязі 2 473,4 млн грн, що на 1 632,8 млн грн або майже в 3 рази більше запланованого показника.

Слід зауважити, що перегляд планового обсягу бюджетних асигнувань за бюджетною програмою 2506080 потребує внесення відповідних змін до бюджету Пенсійного фонду;

2511110 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «гроші ходять за дитиною» (за інформацією Мінсоцполітики не здійснено розподіл резерву видатків для населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та не будуть використані до кінця поточного року).

Слід зазначити, що звернення Міністерства соціальної політики до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці, що роздана народним депутатам – членам Комітету

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Матвієнко А.С., Кривенко В.М., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та перший заступник Міністра соціальної політики України Крентовська О.П.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 09.11.2016 № 816-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 816-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики на 2016 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків за бюджетними програмами:

2501570 «Виплата матеріальної допомоги військовослужбовцям, звільненим з військової строкової служби» на суму 38 947,6 тис. гривень (видатки споживання);

2505140 «Забезпечення житлом осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та/або у забезпеченні її проведення і втратили функціональні можливості нижніх кінцівок» на суму 18 695,2 тис. гривень (видатки розвитку);

2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» на суму 366 497,7 тис. гривень (видатки споживання);

2511110 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «гроші ходять за дитиною» на суму 63 562,1 тис. гривень (видатки споживання);

збільшення обсягу видатків за бюджетними програмами:

2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною» на суму 8 448,8 тис. гривень (видатки споживання);

2501480 «Надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» на суму 479 253,8 тис. гривень (видатки споживання).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра з питань європейської інтеграції Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Чуприненка Р.С. про погодження змін до розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.2016
№ 797-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.11.2016 № 7/19-13561 щодо погодження змін до розподілу на 2016 рік коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – Фонд) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.11.2016 № 797-р «Про внесення змін до переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2016 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, у тому числі тих, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 1 січня 2016 року».

Відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» затверджено обсяг Фонду у сумі 3 000 млн грн без розподілу між регіонами.

Постановою Уряду від 18.03.2015 № 196 визначено Порядок підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, а також Порядок використання коштів державного фонду регіонального розвитку.

Згідно з пунктами 8-9 зазначеного Порядку підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів передбачено, що формування їх переліку здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями за результатами оцінки та відбору, проведеного регіональними комісіями, затим за результатами оцінки відповідності поданих з регіонів інвестиційних програм і проектів вимогам законодавства Мінрегіон подає Кабінетові Міністрів України для затвердження пропозиції щодо розподілу коштів Фонду з переліком інвестиційних програм і проектів.

Зважаючи на вимоги статті 24-1 Бюджетного кодексу України розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку на 2016 рік (у тому числі тими, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 1 січня 2016 року) у сумі 2 983 585,31 тис грн здійснено Кабінетом Міністрів України згідно з розпорядженням від 11.05.2016 № 362-р «Про затвердження переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2016 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку» (із змінами, внесеними розпорядженнями Уряду від 08.06.2016 р. № 432-р та від 13.07.2016 № 480-р), що відповідно було погоджено Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Внаслідок зазначених рішень Уряду порівняно із встановленим у Законі обсягом нерозподілений залишок коштів Фонду (станом на 01.11.2016 року) становив 16 414,7 тис. грн щодо таких областей: Вінницької, Київської,  Херсонської, Черкаської та Чернігівської.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.11.2016 р № 797-р здійснено:

– розподіл частини залишку коштів Фонду між адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку у Вінницькій, Київській, Черкаській та Чернігівській областях загалом у сумі 15 671,309 тис. гривень.

– перерозподіл коштів Фонду між програмами і проектами у Закарпатській, Київській, Луганській, Полтавській, Тернопільській та Чернівецькій областях;

– уточнення назв проектів у Вінницькій та Львівській областях.

При цьому, за інформацією Мінрегіону, такі зміни, що було подано відповідними облдержадміністраціями, розглянуто Міжвідомчою комісією з оцінки відповідності інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів Фонду, яка відбулася 19.09.2016 року.

Таким чином, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.05.2016 № 362-р «Про затвердження переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2016 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку» (із змінами, внесеними розпорядженнями Уряду від 08.06.2016 р. № 432-р, від 13.07.2016 р. № 480-р та від 02.11.2016 р. № 797-р) загалом на суму 2 999 256,619 тис грн (у тому числі обсяги зареєстрованої органами Казначейства кредиторської заборгованості станом на 1 січня 2016 року за відповідними програмами і проектами, що підлягають погашенню, – на загальну суму 1 021,2 тис гривень).

Відтак, порівняно із затвердженим у Законі обсягом нерозподілений залишок Фонду станом на 02.11.2016 року становить 743,381 тис гривень щодо Херсонської області.

Інформація щодо розподілу та використання коштів Фонду у 2016 році надана народним депутатам – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Павлов К.Ю., Матвієнко А.С., Унгурян П.Я., а також заступник Міністра з питань європейської інтеграції Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Чуприненко Р.С.

Голова підкомітету з питань бюджетної підтримки регіонального розвитку Павлов К.Ю. вніс пропозицію погодити зміни щодо розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку відповідно до розпорядження Уряду від 02 листопада 2016 року № 797-р.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Павловим К.Ю. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України, погодити зміни щодо розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку на 2016 рік відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.11.2016 р. № 797-р «Про внесення змін до переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2016 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, у тому числі тих, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 1 січня 2016 року».

Голосували: «за» - одноголосно.

 

2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Марченка С.М. про погодження змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2016 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 807).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства фінансів України (лист від 15.11.2016 № 31-05220-02-2/32411) щодо погодження змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2016 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (далі – субвенція), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 807 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 395».

Питання погодження Комітетом з питань бюджету розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами в межах їх загального обсягу унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України та статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», згідно з якими Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» у складі загальнодержавних витрат Міністерства фінансів України затверджено видатки за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» у сумі 1 940 000 тис. грн.

Законом України від 06.10.2016 № 1660-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» збільшено обсяг субвенції на 965 млн грн (з них 950 млн грн – без розподілу між місцевими бюджетами) і визначено бюджетні призначення у сумі 2 905 000 тис. грн.

Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету на своїх засіданнях 14 квітня, 7, 13 і 14 липня, 7 вересня, 6 і 20 жовтня та 2 листопада 2016 року (протоколи № 54, № 63, № 64, № 65, № 67, № 71, № 74 та № 77) погоджено розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій відповідно до розпорядження Уряду від 23.03.2016 року № 240-р «Деякі питання розподілу у 2016 року субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» та постанови Уряду від 24.06.2016 № 395 «Деякі питання надання у 2016 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» (із змінами) на загальну суму 2 773 824,493 тис. грн.

Постановою Уряду від 09.11.2016 № 807 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 395»:

– доповнено постанову Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 395 «Деякі питання надання у 2016 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» пунктом 2-1, яким встановлюється, що перелік об’єктів та заходів, що фінансуються у 2016 році за рахунок субвенції бюджету м. Умань у обсязі 15 000 тис. грн, формується та затверджується виконавчим комітетом Уманської міської ради;

– здійснюється розподіл субвенції між місцевими бюджетами у обсязі 61 494,7 тис. грн;

уточнюються назви окремих об’єктів і заходів, які здійснюються за рахунок субвенції.

Необхідно зауважити, що матеріали, подані Мінфіном, не містять обґрунтувань та пояснень щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами та за об’єктами і заходами.

Таким чином, з урахуванням прийнятих Урядом рішень (розпорядження від 23.03.2016 р. № 240-р та постанови від 24.06.2016 р. № 395 (із змінами, внесеними згідно з постановами Уряду від 27.07.2016 № 518, від 31.08.2016 № 605, від 03.10.2016 № 678, від 19.10.2016 № 717, від 26.10.2015 № 755 і від 09.11.2016 № 807) нерозподілений залишок субвенції порівняно із затвердженим (із змінами) на 2016 рік обсягом становить 54 680,807 тис. грн.

Інформація щодо надання субвенції за січень-листопад 2016 року (за станом на 14.11.2016) надана народним депутатам – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Медуниця О.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити зміни щодо розподілу між місцевими бюджетами у 2016 році субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій відповідно до постанови Уряду від 09 листопада 2016 року № 807.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України та статті 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», погодити зміни щодо розподілу між місцевими бюджетами у 2016 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 807 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 395».

Голосували: «за» - одноголосно.

2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра освіти і науки України Ковтунця В.В. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2016 році обсягу резерву коштів освітньої субвенції та нерозподілених видатків освітньої субвенції для територій Донецької та Луганської областей (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 р. № 827-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства освіти і науки України від 16.11.2016 р. за № 1/10-3870 щодо погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2016 році резерву коштів освітньої субвенції та нерозподілених видатків освітньої субвенції для територій Донецької та Луганської областей відповідно до розпорядження Уряду від 16.11.2016 № 827-р «Деякі питання використання у 2016 році освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам».

Питання погодження Комітетом з питань бюджету розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів, а також нерозподілених видатків освітньої субвенції для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, між місцевими бюджетами в межах їх загального обсягу унормовано:

– у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій;

– у статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл нерозподілених видатків освітньої субвенції для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, між місцевими бюджетами, а також перерозподіл такої субвенції між місцевими бюджетами для забезпечення обслуговування громадян, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (із змінами) у складі загальнодержавних витрат Міністерства освіти і науки України затверджено видатки за бюджетною програмою «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» у сумі 44 554 593,7 тис. грн, з них резерв коштів становить 17 022,8 тис. грн, нерозподілений обсяг видатків для територій Донецької та Луганської областей – 1 640 973,8 тис. грн.

Згідно із пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 р. № 827-р встановлено здійснити розподіл обсягу резерву коштів освітньої субвенції та нерозподілених видатків такої субвенції для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, між місцевими бюджетами /обласними бюджетами та бюджетом м. Києва/ за бюджетною програмою 2211190 «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» на загальну суму 1 615 896,6 тис. грн /що становить 97,5% розрахункового обсягу зазначених нерозподілених коштів субвенції/.

Облдержадміністраціям відповідно до пункту 3 зазначеного розпорядження доручається:

здійснити придбання шкільних автобусів на засадах співфінансування (не більше 70% – за рахунок освітньої субвенції, не менше 30% – за рахунок коштів місцевих бюджетів) /загальний обсяг по місцевих бюджетах – 200 000 тис. грн./;

розподілити у тижневий строк обсяг освітньої субвенції, що збільшується, на видатки споживання (поточні видатки) та на оновлення матеріально-технічної бази (видатки розвитку) між обласним бюджетом, бюджетами міст обласного значення, районними бюджетами та бюджетами об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ) /загальний обсяг по місцевих бюджетах – 815 896,6 тис. грн./;

розподілити між бюджетами ОТГ обсяг освітньої субвенції на підтримку ОТГ (на придбання шкільних автобусів; оснащення загальноосвітніх навчальних закладів засобами навчання, у тому числі кабінетами фізики, хімії, біології, географії, математики, навчальними комп’ютерними комплексами з мультимедійними засобами навчання; впровадження енергозберігаючих технологій). При цьому ОТГ здійснюють придбання шкільних автобусів на засадах співфінансування (не більше 70% – за рахунок освітньої субвенції, не менше 30% – за рахунок коштів місцевих бюджетів) /загальний обсяг по місцевих бюджетах – 300 000 тис. грн./;

розподілити між обласним бюджетом, бюджетами міст обласного значення, районними бюджетами обсяг освітньої субвенції на оснащення загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням природничих та математичних предметів та опорних закладів засобами навчання, у тому числі кабінетами фізики, хімії, біології, географії, математики, навчальними комп’ютерними комплексами з мультимедійними засобами навчання, впровадження енергозберігаючих технологій /загальний обсяг по місцевих бюджетах – 300 000 тис. грн./;

Таким чином, з урахуванням прийнятого Урядом розпорядження від 16.11.2016 № 827-р нерозподілений обсяг освітньої субвенції загалом становить 42 100 тис. гривень.

Слід зазначити, що згідно із вимогами частини першої статті 103-2 Бюджетного кодексу освітня субвенція спрямовується на оплату поточних видатків відповідних навчальних закладів.

Водночас, варто зауважити, що у зверненні Міністерства освіти і науки з приводу здійсненого розподілу нерозподілених обсягів субвенції не надано належних пояснень та обґрунтувань щодо спрямування зазначених коштів на видатки розвитку, а також розрахунків та критеріїв такого розподілу.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Матвієнко А.С., Унгурян П.Я., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та перший заступник Міністра освіти і науки України Ковтунець В.В.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити розподіл між місцевими бюджетами обсягу резерву коштів та нерозподілених видатків освітньої субвенції згідно із розпорядженням Уряду від 16 листопада 2016 року № 827-р.

При цьому, на запитання Голови Комітету Павелка А.В. перший заступник Міністра освіти і науки України Ковтунець В.В. підтвердив, що подане на погодження розпорядження є остаточним і буде опубліковано у такій редакції.

За наслідками обговорення питання Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України та статті 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»:

погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2016 році обсягу резерву коштів освітньої субвенції та нерозподілених видатків освітньої субвенції для територій Донецької та Луганської областей у сумі 1 615 896,6 тис. гривень, що визначено пунктом 1 і додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.11.2016 № 827-р «Деякі питання використання у 2016 році освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам».

Голосували: «за» - 21, «проти» - 0, «утримався» - 1.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Павлова К.Ю. про поданий ним та народними депутатами України Куліченком І.І., Кривенком В.М. проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо підтримки стратегічної галузі України (реєстр. № 5281 від 18.10.2016).

Відмітили:

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, метою проекту є підтримка базового підприємства ракетно-космічної галузі України державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» шляхом погашення заборгованості підприємства за електричну енергію. Зауважено, що заборгованість підприємства за спожиту електричну енергію породжує ланцюг неплатежів, зокрема відсутність коштів у енергопостачальної компанії призводить до заборгованості її перед державним підприємством «Енергоринок», що, в свою чергу, унеможливлює його розрахунки в повному обсязі з енергогенеруючими підприємствами, що призводить до несвоєчасних розрахунків підприємств теплової генерації за вугілля.

Запропонованим законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» пропонується збільшити за загальним фондом державного бюджету на 2016 рік обсяг бюджетних призначень для Державного космічного агентства України на 400 000 тис. грн /видатки розвитку/, передбачивши нову бюджетну програму 6381040 «Фінансова підтримка державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» на погашення заборгованості за спожиту електричну енергію». Поряд з цим, за пропозицією народного депутата України Кривенка В.М. додатково запропоновано уточнити найменування такої бюджетної програми, а саме після слова «заборгованості» доповнити словами «із заробітної плати та».

Джерелом покриття таких додаткових видатків пропонується визначити збільшення на вказану суму планового обсягу доходів загального фонду державного бюджету від податку на прибуток підприємств. У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень здійснюватиметься за рахунок надходжень до загального фонду державного бюджету від сплати податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток вугледобувних підприємств, а також реструктуризованих або розстрочених, відстрочених грошових зобов'язань з податку на прибуток, що сплачується вугледобувними підприємствами, в обсязі 400 млн гривень.

При цьому, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту доручено Кабінету Міністрів України визначити механізм проведення видатків  за бюджетною програмою «Фінансова підтримка державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» на погашення заборгованості за спожиту електричну енергію» за рахунок надходжень до загального фонду державного бюджету податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств, та реструктуризованих або розстрочених, відстрочених грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що сплачується підприємствами вугільної галузей.

Загалом законодавча пропозиція викладена збалансованою за показниками доходів і видатків державного бюджету, з приводу зазначеного Міністерством фінансів України застережень та зауважень не висловлено.

Довідково: відповідно до звітної інформації Казначейства України за січень-жовтень 2016 року за загальним фондом державного бюджету податку на прибуток підприємств надійшло 36,96 млрд грн, що на 5,2 млрд грн або на 16,5% більше плану на звітний період та становить 76,7% річного плану. Разом з тим, порівняно з відповідним періодом минулого року надходження цього податку зросли на 22,6% при плановому річному зростанні на 38,7%.

Щодо положення пункту 2 розділу ІІ законопроекту слід зазначити наступне. Частиною сьомою статті 20 Бюджетного кодексу України встановлено, що за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету та забезпечують їх затвердження у терміни, визначені Кабінетом Міністрів України.

Крім того, відповідно до статті 13 Бюджетного кодексу України видатки бюджету за загальним фондом здійснюються за рахунок надходжень загального фонду бюджету, при цьому конкретні джерела надходжень загального фонду бюджету не мають спеціально визначеного цільового спрямування.

Зважаючи на зазначене, питання, порушені у пункті 2 розділу ІІ законопроекту, вже унормовані Бюджетним кодексом України і не потребують додаткового нормативно-правового регулювання.

Необхідно відмітити, що в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України в матеріалах до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) щодо встановлення додаткових видатків і доходів державного бюджету у запропонованих обсягах та за визначеними напрямами, а також стосовно соціально-економічних наслідків впровадження запропонованих змін до бюджетних показників. Щодо зазначеного також відмічено у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до цього законопроекту.

Слід зазначити, що виходячи з вимог нормотворчої техніки стосовно оформлення законопроектів щодо внесення змін до закону про державний бюджет, законопроект містить технічні неточності, і тому потребує внесення редакційних та техніко-юридичних уточнень, а саме:

назва законопроекту у тексті та додатках чітко не відображає напряму цільового спрямування бюджетних коштів, доцільно слово «стратегічної» замінити словом «космічної»;

у додатку до законопроекту /щодо внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»/:

у рядку «Всього» необхідно вилучити цифру «1210000» (зазначена помилково, рядок «Всього» не містить коду програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету);

у рядку за кодом програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету 6381040 код функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету встановлено невірно (зазначений код відсутній у функціональній класифікації видатків та кредитування бюджету, затвердженій наказом Міністерством фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію»), замість «0447» необхідно зазначити «0470» «Інші галузі економіки».

Поряд з тим, слід звернути увагу, що законопроект за реєстр. № 5281 не враховує прийняті Верховною Радою України закони України від 06.10.2016 № 1659-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та від 06.10.2016 № 1660-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», якими змінено бюджетні показники щодо доходів та видатків державного бюджету.

Крім того, належить звернути увагу, що Верховною Радою України можливий розгляд інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», якими також змінюватимуться бюджетні показники щодо доходів та видатків державного бюджету. Таким чином, для забезпечення збалансованості бюджету потребуватимуть уточнення показники державного бюджету у тексті та додатках до законопроекту відповідно до чинної редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та з урахуванням законопроектів, розглянутих та прийнятих Верховною Радою України до розгляду зазначеного законопроекту.

Також, слід наголосити, що на розгляді у Верховній Раді України знаходиться проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо заходів із стабілізації фінансового стану космічної галузі (реєстр. № 5030 від 18.08.2016), поданий народними депутатами України Куліченком І.І., Кривенком В.М. та Павловим К.Ю., яким також пропонується передбачити Державному космічному агентству України видатки розвитку у такому ж обсязі та на таку ж мету, як у законопроекті за реєстр. № 5281, що розглядається. Проте, в законопроекті за реєстр. № 5030 джерелом покриття додаткових видатків державного бюджету, на відміну від законопроекту за реєстр. № 5281, визначено зменшення на відповідну суму за загальним фондом державного бюджету видатків Міністерства економічного розвитку і торгівлі (загальнодержавні витрати) за бюджетною програмою 1211110 «Підтримка державних та регіональних інвестиційних проектів». Однак, за висновками Міністерства фінансів України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України таке джерело є нереалістичним, оскільки кошти за цією бюджетною програмою вже перерозподілено на інші заходи (при затвердженні державного бюджету на 2016 рік обсяг бюджетних призначень за бюджетною програмою 1211110 було визначено у сумі 485 000 тис. грн, при цьому, Законом України від 06.10.2016 № 1660-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (передбачає збільшення видатків для потреб оборони і безпеки держави) обсяг таких видатків зменшено на 360 млн грн, а розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 754-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі на 2016 рік» – на 125 млн грн і спрямовано на виконання заходів щодо реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу.

Відтак, законопроект за реєстр. № 5030 у запропонованій редакції не може бути підтриманий, водночас, зважаючи на те, що мета законопроектів за реєстр. №5281 та № 5030 є однаковою, у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 5281 в цілому як закону, законопроект за реєстр. № 5030 втратить свою актуальність, і відповідно не потребуватиме окремого розгляду Верховною Радою України, про що також зазначається у експертному висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту (лист від 08.11.2016 № 16/3-1213/5281) надає окремі зауваження і пропозиції до законопроекту та зазначає, що за змістом відповідних положень пункту 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Бюджетного кодексу України розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, та вважає, що було б логічним отримати відповідний експертний висновок Уряду щодо наслідків та можливостей реалізації пропозицій проекту

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту (лист від 07.11.2016 № 31-06230-02-2/31290) зазначає про збільшення законопроектом на 400 млн гривень видаткової та дохідної частин державного бюджету і відмічає, що в межах компетенції не заперечує щодо розгляду законопроекту.

Комітет Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (лист від 14.11.2016 № 04-19/17-3949) у своєму рішенні зазначає, що у законопроекті не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновок до цього законопроекту Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшов.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Кривенко В.М., Горбунов О.В., Павлов К.Ю., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Заступник Міністра фінансів України Марченком С.М. зазначив, що Міністерство фінансів України підтримує прийняття даного законопроекту за основу і в цілому як Закону, за умови виключення пропозиції народного депутата Кривенка В.М. щодо спрямування коштів у обсязі 400 млн гривень не лише на погашення заборгованості державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» за електричну енергію, а й на погашення заборгованості із заробітної плати працівників такого підприємства.

У ході обговорення народний депутат Кривенко В.М. зняв зазначену вище поправку з розгляду.

За наслідками обговорення зазначеного законопроекту на засіданні підкомітету з питань видатків державного бюджету голова підкомітету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти законопроект за реєстр. № 5281 за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій, викладених у проекті ухвали, яка роздана народним депутатам – членам Комітету, виключивши пропозицію, пов’язану із поправкою народного депутата Кривенка В.М.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо підтримки стратегічної галузі України (реєстр. № 5281 від 18.10.2016), поданий народними депутатами України Куліченком І.І., Павловим К.Ю. та Кривенком В.М., за основу та в цілому як закон із такими пропозиціями:

підпункт 2 пункту 2 законопроекту виключити;

у назві законопроекту у тексті та додатках до нього слово «стратегічної» замінити словом «космічної»;

у додатку до законопроекту /щодо внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»/:

у рядку «Всього» у колонці «Код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету» цифру «1210000» виключити;

у рядку за кодом 6381040 у колонці «Код функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету» цифру «0447» замінити цифрою «0470».

уточнити бюджетні показники щодо доходів та видатків державного бюджету у тексті та додатках до нього з урахуванням прийнятих Верховною Радою України законів України від 06.10.2016 № 1659-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та від 06.10.2016 № 1660-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», а також інших законопроектів щодо змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» у разі їх прийняття до розгляду зазначеного законопроекту.

Відповідно, у разі прийняття даного законопроекту Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні на підпис Голові Верховної Ради України законопроекту за реєстр. № 5281 належить внести до тексту та додатків до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» - 21, «проти» - 0, «утримався» - 1.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Марченка С.М. про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 5333 від 01.11.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

 

Відмітили:

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, метою проекту закону є врегулювання питань, пов’язаних із фінансовою підтримкою телерадіокомпаній, які функціонували на території  Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, зокрема, Товариства з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «АТЛАНТ-СВ» для телеканалу з логотипом «ATR Т», на оплату послуг супутникового зв’язку та частини заборгованості за такі послуги, що утворилася з лютого 2014 року, оренду та придбання телевізійного обладнання, оренду приміщень, оплату послуг з використання та придбання об’єктів авторського права за рахунок коштів державного бюджету.

Для реалізації зазначеного законопроектом пропонується доповнити пункт 16 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) новим абзацом та установити, як виняток з положень пункту 11 частини першої статті 87 цього Кодексу, що Кабінет Міністрів України може визначати у 2016 році напрямки використання бюджетних коштів на програми підтримки телерадіокомпаній, які функціонували на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Пунктом 16 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу установлено, що на період дії Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» норми цього Кодексу, що поширюються на Автономну Республіку Крим та місто Севастополь, застосовуються в особливому порядку.

Зокрема, нормами статті 5 вказаного Закону задекларовано, що Україна зобов’язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв’язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Слід відмітити, що відповідно до пункту 11 частини першої статті 87 Кодексу до видатків, що здійснюються з державного бюджету, належать видатки на програми підтримки національних і державних телерадіокомпаній, суспільного телебачення і радіомовлення, преси, книговидання, державних інформаційних агентств.

Відповідно до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» державні телерадіоорганізації – це телерадіоорганізації, які є державними підприємствами і засновані органами державної влади. При цьому встановлено, що фінансування державних телерадіоорганізацій за рахунок коштів державного бюджету здійснюється тільки через державне замовлення у порядку та формах, визначених законодавством.

В той же час, виходячи з вимог статті 19 зазначеного Закону джерелами фінансування телерадіоорганізацій є бюджетні асигнування на виконання державного замовлення, абонентна плата, кошти, отримані від виробництва і трансляції реклами, створення телерадіопрограм на замовлення, іншої передбаченої законодавством і статутними документами комерційної діяльності, кредити, інвестиції, внески засновників, спонсорів, благодійних організацій. При цьому, забороняється будь-яке пряме бюджетне утримання телерадіоорганізацій органами державної влади. Допускається оплата за рахунок бюджетних коштів інформаційних послуг, наданих телерадіоорганізаціями органам влади та управління згідно із законодавством України.

Поряд з цим, відповідно до статей 16, 18, 25, 26 Господарського кодексу України державна підтримка суб’єктів господарювання може здійснюватися за умов недопущення проявів дискримінації одних суб’єктів іншими, при цьому органам державної влади, що регулюють відносини у сфері господарювання, забороняється приймати акти або вчиняти дії, що визначають привілейоване становище суб’єктів господарювання тієї чи іншої форми власності, або ставлять у нерівне становище окремі категорії суб’єктів господарювання чи іншим способом порушують правила конкуренції.

Згідно із Державним реєстром телерадіоорганізацій України, ведення якого забезпечує Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення та відомості якого є доступними на офіційному веб-сайті Національної ради, відповідну ліцензію на мовлення телевізійного каналу ATR Т надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Телевізійна компанія «АТЛАНТ-СВ». Ліцензію надано для передачі телевізійних програм у м. Сімферополі (міськрада) та Сімферопольському районі, а формат програм визначено як «інформаційно-розважальний, фільмопоказ». Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань  Телевізійна компанія «АТЛАНТ-СВ» є товариством з обмеженою відповідальністю та здійснює свою діяльність у місті Києві.

Проте, пояснювальна записка не містить інформації, яка б свідчила про надання Телевізійною компанією «АТЛАНТ-СВ» інформаційних послуг органам влади, і взагалі детальної інформації щодо діяльності телеканалу, зокрема, змістовного наповнення телевізійних програм та передбачуваної території розповсюдження програм.

За інформацією, викладеною у пояснювальні записці до законопроекту, реалізація проекту закону здійснюватиметься за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою «Розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які були депортовані з території України» (код 2501120), головним розпорядником коштів якої є Міністерство соціальної політики України. Насамперед, виконання бюджетної програми 2501120 спрямовано на реалізацію Закону України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою».

Незважаючи на відсутність законодавчих підстав, постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 № 303 внесено зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які були депортовані з території України, що затверджений постановою Уряду від 09.06.2011 № 647, та доповнено нормою, згідно з якою кошти за відповідною бюджетною програмою можуть спрямовуватися на надання фінансової підтримки ТОВ «Телевізійна компанія «Атлант-СВ» для телеканалу з логотипом «ATR T» на оплату послуг супутникового зв’язку та частини заборгованості за такі послуги, що утворилися з лютого 2014 року, оренду та придбання телевізійного обладнання, оренду приміщень, оплату послуг з використання та придбання об’єктів авторського права.

При цьому, паспорт вказаної бюджетної програми на 2016 рік до цього часу у встановленому порядку не затверджено, хоча відповідно до вимог частини восьмої статті 20 Кодексу паспорт бюджетної програми має бути затверджено протягом 45 днів з дня набрання чинності закону про Державний бюджет України.

Довідково: в Державному бюджеті України на 2016 рік видатки за бюджетною програмою 2501120 передбачені у обсязі 60,3 млн гривень. Відповідно до звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-вересень 2016 року видатки за цією бюджетною програмою не проводились.

З огляду на мету підготовки проекту закону, особливості діяльності телерадіокомпаній, які функціонували на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, та враховуючи вимоги Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» пропонується конкретизувати виклад законодавчої пропозиції, а саме абзац другий пункту 1 проекту закону доповнити словами «і надають інформаційні послуги».

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (експертний висновок від 14.11.2016 № 16/3-1246/5333(271951)) у своєму експертному висновку висловлює до зазначеного законопроекту окремі зауваження та пропозиції, зокрема, звертає увагу на відсутність у супровідних до проекту закону документах належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та інформації щодо обсягу коштів, необхідних для врегулювання питань, пов’язаних із фінансовою підтримкою телерадіокомпаній, які функціонували на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, наявності вільних коштів за бюджетною програмою стосовно забезпечення розселення та облаштування депортованих кримських татар і осіб інших національностей, які були депортовані з території України.

На час розгляду законопроекту висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до Комітету з питань бюджету не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету – рекомендувати Верховній Раді України законопроект за реєстр. № 5333 за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням наступної пропозиції: абзац другий пункту 1 законопроекту доповнити словами «і надають інформаційні послуги».

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Іщейкіним К.Є. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 5333 від 01.11.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням наступної пропозиції: абзац другий пункту 1 законопроекту доповнити словами «і надають інформаційні послуги».

Голосували: «за» - 21, «проти» - 0, «утримався» - 1.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіна К.Є. про підготовку до другого читання проекту закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України за реєстр. № 4970.

Відмітили:

Законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України за реєстр. № 4970 прийнято Верховною Радою України 19 жовтня 2016 року за основу /у першому читанні/.

У визначений Регламентом Верховної Ради України строк, що завершився 2 листопада п.р., до законопроекту подано 2 пропозиції.

Насамперед, пропозиція стосується приведення у відповідність до вимог нормопроектувальної техніки запропонованого у законопроекті  викладу абзацу шостого підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 89 /щодо виокремлення положення про видатки на оплату послуг із здійснення патронату над дитиною та виплату соціальної допомоги на утримання дитини в сім’ї патронатного вихователя/ для уникнення правової невизначеності після настання відповідно до цього закону терміну набрання чинності пунктом 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України.

Ця пропозиція була узгоджена з Міністерством фінансів України та підтримана Комітетом з питань бюджету на засіданні 07.09.2016 р. (протокол№ 67) під час підготовки законопроекту до розгляду Верховною Радою України у першому читанні.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Унгурян П.Я., Крулько І.І., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 4970 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту (відповідна порівняльна таблиця роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Іщейкіним К.Є пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 4970) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, викладеній у запропонованій Комітетом порівняльній таблиці до законопроекту.

Голосували: «за» - одноголосно.

6. Слухали:

Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу Іщейкіна К.Є. про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо сприяння детінізації валютообмінних операцій (реєстр. № 4741).

Відмітили:

Законопроект 1 листопада 2016 року розглянуто Верховною Радою України у першому читанні та прийнято за основу /згідно з Постановою Верховної Ради України від 01.11.2016 р. № 1719-VIIІ/.

Згідно із статтею 116 Регламенту Верховної Ради України до Комітету з питань бюджету своєчасно (у 14-денний строк) надійшло 4 пропозиції народних депутатів України до законопроекту, які включено до відповідної порівняльної таблиці.

За підсумками опрацювання пропозицій у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету за участю представників Міністерства фінансів України в остаточній редакції законопроекту пропонується:

передбачити набрання чинності відповідного закону з 1 січня 2017 року /для недопущення втрат відповідних доходів державного бюджету у 2016 р. та узгодженості з тривалістю бюджетного періоду, який становить календарний рік/;

підпункт 2 пункту 2 розділу ІІ (щодо змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг») виключити /відповідне питання певним чином вже врегульовано (згідно з постановою НБУ від 02.08.2016 р. № 364 з серпня 2016 р. фізичні особи можуть проводити готівкові валютно-обмінні операції на суму, яка менша в еквіваленті, ніж 150 тис грн, без пред’явлення документів)/, що також рекомендує Національний банк України /копія листа від 04.11.2016 Р. № 18-006/91239 додається/;

уточнити редакцію окремих положень для приведення у відповідність до вимог нормопроектувальної техніки та узгодження з іншими положеннями законопроекту.

Зазначене відповідає висновку Комітету з питань бюджету щодо розгляду законопроекту за реєстр. № 4741 у першому читанні (від 05.10.2016 р., протокол № 70).

За підсумками розгляду даного питання у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу Головою підкомітету Іщейкіним К.Є. запропоновано Комітету підтримати таке рішення: врахувати 4 пропозиції та рекомендувати Верховній Раді України законопроект за реєстр. № 4741 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту (відповідна порівняльна таблиця роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України - члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Амельченко В.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Після цього, Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 4741 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, запропонованій Комітетом з питань бюджету.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету.

Ухвалили:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо сприяння детінізації валютообмінних операцій (реєстр. № 4741) прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, запропонованій Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до законопроекту.

Голосували: «за» - одноголосно.

7. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу Іщейкіна К.Є. про підготовку до другого читання проекту Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо упорядкування системи надходження та використання коштів із рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату) за реєстр. № 3038.

Відмітили:

Законопроект 1 листопада 2016 року розглянуто Верховною Радою України у першому читанні та прийнято за основу із скороченням строків підготовки до другого читання (скороченням строків подання пропозицій наполовину) /згідно з Постановою Верховної Ради України від 01.11.2016 р. № 1716-VIIІ/.

Згідно із статтею 116 Регламенту Верховної Ради України до Комітету з питань бюджету своєчасно (у 7-денний строк у зв’язку з скороченням строків наполовину) надійшло 33 пропозиції народних депутатів України до законопроекту, які включено до відповідної порівняльної таблиці.

За підсумками опрацювання пропозицій у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету в остаточній редакції законопроекту пропонується:

передбачити набрання чинності відповідного закону з 1 січня 2017 року /для недопущення втрат відповідних доходів державного бюджету у 2016 р. та узгодженості з тривалістю бюджетного періоду, який становить календарний рік/;

залишити у складі доходів державного бюджету у повному обсязі рентну плату за користування надрами в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України /таку рентну плату проблематично розподілити між місцевими бюджетами, зважаючи, зокрема, на те, що вона сплачується не за місцезнаходженням ділянки надр, з якої видобуті корисні копалини, а за місцем обліку платника рентної плати згідно із пунктом 252.25 статті 252 Податкового кодексу України/;

уточнити розподіл відповідної рентної плати між місцевими бюджетами різних рівнів, передбачивши зарахування: 2% (замість 1,5%) до обласних бюджетів; 2% (замість 1,5%) до районних бюджетів; 3% (замість 1,5%) до бюджетів міст обласного значення та бюджетів об’єднаних територіальних громад; 1% (замість 2%) до бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів /з метою забезпечення більш оптимального використання бюджетних коштів, а також усунення колізії щодо зарахування такого податку між місцевими бюджетами різних рівнів (виходячи з вимог Бюджетного кодексу України розподіл платежів щодо бюджетів міст обласного значення та бюджетів об’єднаних територіальних громад може відбуватися між такими бюджетами та обласним бюджетом, а щодо бюджетів міст районного значення, сільських, селищних бюджетів – між такими бюджетами, районним бюджетом та обласним бюджетом)/;

конкретизувати положення щодо зарахування відповідної рентної плати до місцевих бюджетів за місцезнаходженням (місцем видобутку) відповідних природних ресурсів /для унормування порядку зарахування такої плати до різних місцевих бюджетів, оскільки у редакції законопроекту, прийнятій за основу, щодо змін до статей 64 і 66 Бюджетного кодексу України взагалі немає зазначеного формулювання, що ускладнило б реалізацію відповідної законодавчої ініціативи/;

уточнити редакцію окремих положень для приведення у відповідність до вимог нормопроектувальної техніки, узгодження з іншими положеннями законопроекту і нормами Бюджетного кодексу України.

За підсумками розгляду даного питання у підкомітеті з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу Головою підкомітету Іщейкіним К.Є. запропоновано Комітету підтримати таке рішення: врахувати 21 пропозицію (з них 8 – частково) і відхилити 12 пропозицій та рекомендувати Верховній Раді України законопроект за реєстр. № 3038 прийняти у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту (відповідна порівняльна таблиця до законопроекту роздана народним депутатам – членам Комітету разом з довідковою таблицею).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Матвієнко А.С., Левченко Ю.В., Крулько І.І., Мельник С.І., Павлов К.Ю., Ванат П.М., Шевченко О.Л., Кривенко В.М., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М., Голова Лохвицької райдержадміністрації Полтавської області Рязанов В.В., Директор інституту місцевого розвитку Ганущак Ю.І.

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. повідомив, що Міністерство фінансів України не підтримує законопроект.

Народний депутат Левченко Ю.В. наполягав на врахуванні та поставленні на голосування пропозиції № 11 у порівняльній таблиці до законопроекту щодо зарахування відповідних платежів до спеціального фонду місцевих бюджетів та спрямування їх на будівництво, капітальний ремонт, реконструкцію об’єктів транспортної інфраструктури та видатки на природоохоронні заходи, спрямовані на захист від шкідливої дії, спричиненої користуванням надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату. Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію та вона не була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

Народний депутат Крулько І.І. наполягав на врахуванні пропозиції щодо залишення розподілу відповідної рентної плати (зокрема, в частині бюджетів сіл, селищ і міст районного значення, обласних і районних бюджетів) у редакції першого читання. Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію та вона не була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

Народним депутатом України Матвієнком А.С. в ході обговорення запропоновано змінити дату набрання чинності цього законопроекту з 1 січня 2017 року на 1 січня 2018 року (відповідний лист додається). Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію і вона була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

Підсумовуючи розгляд питання, Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію Голови підкомітету Іщейкіна К.Є. (рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 3038 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, запропонованій у порівняльній до законопроекту) з урахуванням проголосованої на засіданні Комітету пропозиції народного депутата України Матвієнка А.С. Зазначене було підтримано більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо упорядкування системи надходження та використання коштів із рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату) за реєстр. № 3038 прийняти у другому читанні та в цілому як закон в остаточній редакції, запропонованій Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до законопроекту.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 1, «утримались» - 3.

8. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Марченка С.М. про допрацьований проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення складання та виконання бюджетів) за реєстр. № 5131 від 03.11.2016 року, поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою врегулювання питань, пов’язаних із підготовкою проекту закону про Державний бюджет України на 2017 рік, у якому серед іншого проведено розрахунки на основі нових підходів до здійснення видатків на освіту, охорону здоров’я, соціальний захист населення, що забезпечуються з місцевих бюджетів.

Законопроектом пропонуються зміни до Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), насамперед, в частині унормування питань, що врегульовують відносини між державним та місцевими бюджетами і передбачають уточнення напрямів використання освітньої і медичної субвенції, що надаються з державного бюджету місцевим бюджетам, та переліку видатків, які передбачається передати на фінансове забезпечення з місцевих бюджетів, а також ряд інших положень, необхідних для прийняття проекту державного бюджету на 2017 рік. Серед основних питань законопроекту належить виокремити такі.

Щодо переліку видаткових повноважень у законопроекті пропонується передати на фінансове забезпечення з місцевих бюджетів видатки, що згідно з чинними нормами Кодексу забезпечуються за рахунок державного бюджету, з яких, на:

– утримання загальноосвітніх навчальних закладів, крім видатків на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників /зміни до статті 103-2 Кодексу/;

оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах регіонального замовлення у професійно-технічних та інших навчальних закладах державної та/або комунальної власності (з обласних бюджетів, бюджетів міст - обласних центрів та бюджету м. Києва), крім видатків на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої /зміни до статей 89, 90, 103-2, Прикінцевих та перехідних положень Кодексу/;

– оплату комунальних послуг та енергоносіїв закладів охорони здоров’я /зміни до статті 103-4 Кодексу/;

– надання пільг з послуг зв’язку, деяких інших передбачених законодавством пільг та здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян /зміни до статей 89, 91 і 102 Кодексу/.

Щодо освітньої та медичної субвенцій /зміни до статей 103-2 і 103-4 Кодексу/ у законопроекті встановлюється, що:

– освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, а також професійно-технічних навчальних закладів державної та комунальної власності в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти /чинна норма – на всі поточні видатки загальноосвітніх навчальних закладів, без навчальних закладів профтехосвіти/;

– медична субвенція спрямовується на видатки, визначені у пункті 3 частини першої статті 89 та у пункті 3 частини першої статті 90 Кодексу, для оплати поточних видатків, крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв /чинна норма – на всі поточні видатки за зазначеними напрямами/.

Водночас Кабінету Міністрів України надається право здійснювати розподіл резерву освітньої та медичної субвенцій та визначати напрями використання таких коштів.

Щодо інших положень Кодексу, зокрема, передбачається:

– можливість створювати державний фонд регіонального розвитку за рахунок коштів загального та спеціального фондів державного бюджету, тоді як на даний час він утворюється у складі загального фонду державного бюджету /зміни до статті 24-1 Кодексу/;

відтермінувати на 2018 рік передачу до місцевих бюджетів повноважень на оплату послуг з підготовки фахівців у державних вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації з метою завершення реформування мережі таких закладів, яка започаткована Законом України «Про вищу освіту» /зміни до Закону України від 28 грудня 2014 р. № 79 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин»/;

– продовжити на 2017 рік дію норми щодо надання права здійснювати утримання дошкільних навчальних закладів та закладів культури з бюджетів сіл, селищ, міст районного значення /зміни до пункту 20 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу/;

надати можливість здійснювати видатки на утримання навчальних закладів професійно-технічної освіти, що розташовані у містах обласного значення – обласних центрах, у частині підготовки кваліфікованих робітників на умовах регіонального замовлення за рахунок обласного бюджету шляхом надання відповідного трансферту міському бюджету /новий пункт 20-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу/;

– визначити 25 грудня року, що передує плановому, граничним терміном затвердження місцевих бюджетів /зміни до статті 77 Кодексу/;

надати право у випадках проведення в Україні антитерористичної операції, введення воєнного стану або надзвичайного стану не застосовувати вимоги частини другої статті 18 Кодексу щодо граничної величини загального обсягу державного боргу та гарантованого державою боргу відносно ВВП /новий пункт 23-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу/;

встановити, що органи Казначейства здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим Донецькою та Луганською військово-цивільними адміністраціями /новий пункт 24-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу/;

уточнити перелік норм і положень законодавчих актів, які застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевих бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування /зміни до пункту 26 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу/;

уточнити повноваження Міністерства фінансів України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат /зміни до пункту 40 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу/.

Слід звернути увагу, що законопроект за реєстр. № 5131 доопрацьовано Урядом з урахуванням положень поданого на розгляд Верховної Ради України у другому читанні проекту закону про Державний бюджет України на 2017 рік (законопроект за реєстр. № 5000) на основі Бюджетних висновків Верховної Ради України. Відповідно переглянуто або уточнено окремі положення та запропоновано, зокрема:

включити до видатків державного бюджету видатки на професійно–технічну освіту за професіями загальнодержавного значення, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України /зміни до статті 87 Кодексу/;

не передавати до видатків місцевих бюджетів, залишивши у складі державного бюджету, видатки на санаторно-курортну допомогу (санаторії для хворих на туберкульоз, санаторії для дітей та підлітків) /виключено відповідні зміни до статті 89 Кодексу/;

не позбавляти органи місцевого самоврядування права спрямовувати залишки освітньої субвенції на оновлення матеріально-технічної бази відповідних навчальних закладів (тобто, залишити чинну редакцію /зміни частини четвертої статті 103-2 Кодексу/;

– врегулювати питання формування бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у яких перші місцеві вибори відбудуться у грудні 2016 року та до 1 травня 2017 року, визначивши, як виняток з положень частини четвертої статті 67 Кодексу, можливість встановлення відносин з державним бюджетом таких бюджетів та їх формування і затвердження у 2017 році /доповнення Прикінцевих та перехідних положень Кодекс новим пунктом 41/.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /лист від 14.11.2016 р. № 16/3-1240/5131(271253)/ щодо пропозицій проекту зауважує, зокрема, таке:

1) можливість передбачати державний фонд регіонального розвитку як у загальному, так і спеціальному фонді державного бюджету є сумнівною, зважаючи, що чинною залишається норма, за якою «при складанні проекту Державного бюджету України та прогнозу Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди державний фонд регіонального розвитку передбачається в обсязі не менше 1 відсотка прогнозного обсягу доходів загального фонду проекту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період»;

2) включення до видатків державного бюджету видатків на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників в професійно-технічних навчальних закладах на умовах державного замовлення за професіями загальнодержавного значення, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України: по-перше, викликає сумнів сам термін «професія загальнодержавного значення», а, по-друге, у Кодексі відсутні чіткі критерії кваліфікації професій саме таких, що мають загальнодержавне значення, що, як показує практика, допускає довільне їх тлумачення Кабінетом Міністрів України, на який покладається повноваження затвердження переліку таких професій, та зумовлює високу мінливість такого переліку, а відтак нестабільність фінансування підготовки кадрів та такими професіями на умовах державного замовлення;

3) до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, пропонується передати видатки на надання пільг з послуг зв’язку, інші передбачені законодавством пільги, а також компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Одночасно пропонується скасувати відповідну субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам, за рахунок якої надавалися вищезазначені пільги. Проте, подані до законопроекту документи не містять жодних обґрунтувань щодо фінансової спроможності місцевих бюджетів належним чином виконати нові вимоги Кодексу.

Відповідно до Конституції України (стаття 143) та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (стаття 16), повноваження органів місцевого самоврядування поділяються на власні (самоврядні) та делеговані, тобто повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом. Запропоновані повноваження органів місцевого самоврядування у сфері здійснення зазначених соціальних виплат відносяться саме до делегованих і мають супроводжуватись відповідним фінансовим забезпеченням з боку держави, як того вимагають положення ч. 3 ст. 142 Конституції України, за змістом яких «держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою»;

4) в умовах спрямування освітньої субвенції тільки на «оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників», а не на «оплату поточних видатків» у відповідних навчальних закладах, як це передбачено чинними вимогами Кодексу, навчальні заклади матимуть значні складнощі з оплатою своїх інших поточних видатків, зважаючи, зокрема, на значне підвищення тарифів на теплопостачання, електроенергію тощо;

5) законопроект містить положення, які можуть призвести до порушення параметрів боргової безпеки країни й максимізації боргових ризиків у середньостроковій та довгостроковій перспективі;

6) положення пункту 40 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу, згідно з якими «під час здійснення повноважень з контролю за дотриманням бюджетного законодавства в частині моніторингу пенсій, допомог, пільг, субсидій, інших соціальних виплат Міністерство фінансів України має право отримувати безоплатно інформацію, що містить банківську таємницю, персональні дані, та на прямий доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування. Для отримання та обробки таких персональних даних Міністерство фінансів України не потребує отримання на це згоди фізичних осіб, якщо таку згоду надано іншому центральному органу виконавчої влади під час подання такої інформації» не є предметом регулювання Кодексу. У той же час порядок надання інформації, яка містить банківську таємницю, врегульовано статтею 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Асоціація міст України у своєму висновку до законопроекту /лист від 14.11.2016 №5-614/ звертає увагу на таке:

передача усіх видатків у сфері освіти, крім оплати праці педагогічного персоналу, на рівень місцевих бюджетів призведе до погіршення надання освітніх послуг, оскільки виникне ситуація, за якої якість навчального процесу на тій чи іншій території буде залежати від фінансової спроможності відповідного бюджету, що не узгоджується із статтею 53 Конституції України.

Крім того, у разі відсутності у місцевих бюджетах коштів на утримання іншого персоналу навчальних закладів /відповідно до вибіркового аналізу АМУ питома вага непедагогічного персоналу /лаборанти, бібліотекарі, психологи, кухарі, технічний персонал тощо/ по освітніх закладах складає 25%/, органи місцевого самоврядування вимушені будуть проводити скорочення та звільнення;

передача на утримання з місцевих бюджетів видатків у сфері освіти та охорони здоров’я здійснена без жодних компенсаторів та передачі стабільних джерел надходжень для міст обласного значення, хоча левова частка публічних послуг надається саме в населених пунктах органами місцевого самоврядування базового рівня. За таких умов виникає невідповідність між повноваженнями місцевого самоврядування та ресурсами, необхідними для їх виконання;

– неврегульованість питання щодо управління майном навчальних закладів професійно-технічної освіти може призвести до виникнення критичної ситуації із фінансовим забезпеченням її здобуття;

– вилучення з державних програм соціального захисту та віднесення на місцевий рівень компенсаційних виплат та соціальних пільг, що гарантовані державою відповідними законами, без передачі належного ресурсу призведе до зниження соціальної захищеності громадян, оскільки місцеві громади фінансово неспроможні забезпечити виконання таких програм та не уповноважені регулювати надання таких послуг.

Крім того, зважаючи на вимоги Кодексу, реалізація окремих положень законопроекту вбачається проблематичною. Зокрема:

– пропозиція щодо можливості здіснювати видатки на утримання навчальних закладів професійно-технічної освіти, що розташовані у містах обласного значення – обласних центрах, у частині підготовки кваліфіковних робітників на умовах регіонального замовлення за рахунок обласного бюджету шляхом надання відповідного трансферту міському бюджету, не узгоджується з положеннями частини другої статті 85 Кодексу, згідно з якою місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад зобовязані забезпечити здійснення видатків з відповідних місцевих бюджетів з додержавнням розподілу цих видатків між бюджетами, визначеного статтями 89-91 Кодексу та законом про державний бюджет (водночас, забороняється здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів). Слід взяти до уваги, що відповідно до підпункту е пункту 2 частини першої статті 89 Кодексу видатки на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах регіонального замовлення у професійно-технічних та інших навчальних закладах державної та/або комунальної власності, які розташовані на території міст обласного значення – обласних центрів, здійснюються з бюджетів зазначених міст. При цьому не надаються жодні пропозиції чи додаткові пояснення щодо критеріїв і вмотивованих підстав для визначення обласними радами обсягів відповідних міжбюджетних трансфертів, що зумовлює суб’єктивний підхід до надання таких коштів містам, а також виникає колізія законодавчих норм;

– встановлення винятку з положень частини четвертої статті 67 Кодексу для формування з 1 березня та з 1 липня 2017 року бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у яких перші місцеві вибори відбудуться у грудні 2016 року та до 1 травня 2017 року, створить передумови для недотримання визначеного пунктом 1 частини першої статті 7 Кодексу принципу єдності бюджетної системи, згідно з яким єдність бюджетної системи забезпечується серед іншого єдиним регулюванням бюджетних відносин та єдністю порядку виконання бюджетів. Зважаючи, що згідно із статтею 96 Конституції України та статтею 3 Кодексу бюджетний період встановлено з 1 січня по 31 грудня календарного року і законом про державний бюджет та рішеннями про місцеві бюджети встановлюються бюджетні призначення на виконання визначених законодавством повноважень на такий період, запровадження інших підходів до формування та затвердження зазначених бюджетів об’єднаних територіальних громад може суттєво ускладнити виконання відповідних місцевих бюджетів у наступному році.

З огляду на пропозиції законопроекту слід звернути увагу, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 93 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

На час розгляду законопроекту висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції /щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту/ та з питань європейської інтеграції /щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції/ щодо законопроекту до Комітету не надійшли.

Загалом, належить наголосити, оскільки положення законопроекту за реєстр. № 5131 враховані у показниках доопрацьованого Урядом до другого читання проекту закону про Державний бюджет України на 2017 рік (реєстр. № 5000), насамперед, в частині визначення обсягів міжбюджетних трансфертів, розгляд та прийняття таких пов’язаних законопроектів має відбуватися взаємоузгоджено.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Мельник С.І., Левченко Ю.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді України законопроект за реєстр. № 5131 (доопрац.) від 03.11.2016 р. прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект за скороченою процедурою (із скороченням строку подання зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи наполовину), та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Іщейкіним К.Є. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення складання та виконання бюджетів)» (реєстр. № 5131 (доопрац.) від 03.11.2016 р.), поданий Кабінетом Міністрів України, прийняти за основу, доручивши Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект за скороченою процедурою (із скороченням строку подання зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи наполовину), та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Голосували: «за» - 17, «проти» - 3, «утримались» - 2.

9. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Маркарової О.С. про проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (реєстр. № 5000), підготовлений Кабінетом Міністрів України до другого читання.

Відмітили:

Відповідно до частини першої статті 158 Регламенту Верховної Ради України та пункту 2 Постанови Верховної Ради України від 20 жовтня 2016 року № 1706-VIІІ «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2017 рік» Кабінет Міністрів України у 14-денний строк (3 листопада п.р.) подав до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на 2017 рік, підготовлений до другого читання відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради України /далі – доопрацьований законопроект/. При цьому, доопрацьований законопроект та супровідні до нього матеріали були розміщені на офіційному сайті Верховної Ради і доступні для ознайомлення з 08.11.2016 р.

Слід зазначити, що згідно з частиною третьою статті 158 Регламенту Верховної Ради України Комітет з питань бюджету після подання Кабінетом Міністрів законопроекту про державний бюджет, підготовленого до другого читання, готує висновок щодо врахування у цьому законопроекті Бюджетних висновків Верховної Ради. При цьому пропозиції народних депутатів, комітетів до такого законопроекту, підготовленого до другого читання, не розглядаються.

Аналіз стану врахування Урядом Бюджетних висновків Верховної Ради у доопрацьованому законопроекті свідчить про таке:

щодо розділу 1 (пропозиції): з 50 пунктів враховано 31 пункт, враховано частково 10 пунктів і не враховано 9 пунктів;

щодо розділу 2 (доручення Уряду): з 42 пунктів враховано 8 пунктів, враховано частково 3 пункти і не враховано 31 пункт.

Порівняльна таблиця щодо стану врахування Бюджетних висновків Верховної Ради України у доопрацьованому законопроекті за реєстр. № 5000, що опрацьована у Комітеті з питань бюджету, роздана народним депутатам – членам Комітету.

Одночасно із доопрацьованим законопроектом 03.11.2016 р. Урядом на заміну раніше внесених законопроектів подано законопроекти, які безпосередньо пов’язані з бюджетним процесом, а саме:

про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстр. № 5130);

про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення та виконання бюджетів (реєстр. № 5131);

про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році (реєстр. № 5132).

Поряд з тим, на розгляді Верховної Ради України знаходиться урядовий законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стягнення в дохід держави необґрунтованих активів (реєстр. № 5142 від 20.09.2016 р.).

Положення таких законопроектів враховані у доопрацьованому законопроекті за реєстр. № 5000 та показниках проекту зведеного бюджету на 2017 рік.

У зв’язку з цим, від Комітету з питань бюджету направлено запит до Міністерства фінансів щодо надання інформації про вартісну оцінку урядових законопроектів за реєстр. № 5130, № 5131 і № 5132 в частині впливу на доопрацьований законопроект та показники проекту зведеного бюджету на 2017 рік.

Отже, для дотримання збалансованості показників державного і місцевих бюджетів на 2017 рік перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С., підсумовуючи представлення доопрацьованого законопроекту, звернула увагу на необхідність прийняття відповідних законопроектів до затвердження проекту державного бюджету на 2017 рік, забезпечуючи при цьому взаємоузгодження їх положень.

Загалом при підготовці проекту державного бюджету на 2017 рік до ІІ читання його загальні показники змінено (порівняно з проектом, поданим на І читання) таким чином:

доходи збільшено на 15.128,6 млн грн (або на 2,1%), у т.ч. за загальним фондом збільшено на 15.421,8 млн грн та за спеціальним фондом зменшено на 293,3 млн грн;

видатки збільшено на 15.128,6 млн грн (або на 2%), у т.ч. за загальним фондом збільшено на 15.421,8 млн грн та за спеціальним фондом зменшено на 293,3 млн грн.

Водночас, не змінено при доопрацюванні законопроекту за реєстр. № 5000 до ІІ читання:

показники фінансування проекту державного бюджету, граничні обсяги дефіциту проекту державного бюджету, надання державних гарантій, державного і гарантованого державою боргу;

показники надання кредитів з державного бюджету та повернення кредитів до державного бюджету.

Розміри прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (у т.ч. для основних соціальних і демографічних груп населення) також збережено на рівні, визначеному Урядом у законопроекті від 15.09.2016 р.

Щодо доходів проекту державного бюджету на 2017 рік слід відмітити, що зміни порівняно з проектом від 15.09.2016 р. відбулися, зокрема:

– у зв’язку із запропонованим підвищенням розміру мінімальної зарплати щодо:

податку та збору на доходи фізичних осіб – збільшено за загальним фондом на 5.516,1 млн грн або на 8,7%;

податку на прибуток підприємств – зменшено за загальним фондом на 3.000 млн грн або на 5,2%;

податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – збільшено за загальним фондом на 7.008,1 млн грн або на 8,5%;

– відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради України щодо:

коштів, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України», – збільшено за загальним фондом на 4.000 млн грн або на 9,8%;

– у зв’язку з уточненням показників щодо:

частини чистого прибутку (доходу) державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, – збільшено за загальним фондом майже на 1.593,4 млн грн або на 9,2%;

надходжень в рамках програм допомоги Європейського Союзу – передбачено за загальним фондом у сумі 304,6 млн грн із зменшенням на цю суму за спеціальним фондом.

У доопрацьованому до ІІ читання проекті державного бюджету на 2017 рік видатки збільшено за загальним фондом на 15.421,8 млн грн, у т.ч. видатки споживання – на 12.039,1 млн грн (з них на оплату праці – на 4.478,5 млн грн) та видатки розвитку – на 3.382,7 млн грн.

Насамперед, належить зазначити, що Урядом запропоновано мінімальну заробітну плату встановити з 1 січня 2017 р. у місячному розмірі – 3200 грн, а у погодинному розмірі – 19,34 грн, збільшивши в 2 рази проти рівня, визначеного у законопроекті до I читання. За інформацією, приведеною у пояснювальній записці до законопроекту, з 01.01.2017 р. посадовий оклад працівника І тарифного розряду ЄТС планується встановити у розмірі 1600 грн, що відповідатиме прожитковому мінімуму для працездатних осіб.

За інформацією Міністерства соціальної політики (на його офіційному сайті) фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах вересня 2016 р. у розрахунку на місяць на одну особу становив 2687 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 2904 грн), для дітей віком до 6 років – 2683 грн, для дітей віком від 6 до 18 років – 3204 грн, для працездатних осіб – 2751 грн (з урахуванням суми податку на доходи фізичних осіб – 3123 грн), для осіб, які втратили працездатність, – 2282 грн.

У пояснювальній записці до доопрацьованого законопроекту зазначено, що у ньому для забезпечення збільшення розміру мінімальної зарплати передбачені додаткові видатки в обсязі близько 28,3 млрд грн (при цьому, зокрема, збільшено освітню субвенцію на 10.666,8 млн грн та медичну субвенцію на 8.926,8 млн грн). Водночас, порівняно з проектом від 15.09.2016 р. у доопрацьованому проекті державного бюджету зменшено видатки для Пенсійного фонду України на 14.836,2 млн грн та на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло- , водопостачання і водовідведення, квартирної плати – на 3.612,3 млн грн.

Отже, відповідно до ініціативи Уряду з січня 2017 року розмір мінімальної зарплати пропонується наблизити до фактичного прожиткового мінімуму, при цьому для інших основних соціальних і демографічних груп населення (насамперед, пенсіонерів) соціальні гарантії залишаться на рівні значно нижчому фактичного прожиткового мінімуму, а з урахуванням підвищення прожиткового мінімуму загалом лише на 10,1% /грудень до грудня попереднього року/, виникне суттєва розбіжність між розмірами соціальних гарантій для працюючих осіб та інших груп населення.

Варто зауважити, що урядова ініціатива щодо підвищення мінімальної зарплати спрямована на підвищення рівня життя населення, насамперед, працюючого, легалізацію тіньової зайнятості та заробітної плати і створення передумов для покращення в майбутньому фінансового стану Пенсійного фонду України та осучаснення пенсійних виплат. Водночас, така ініціатива потребує розробки механізму її реалізації з визначенням чітких запобіжних заходів, які б дозволили утримати показник інфляції на прогнозованому рівні, не допустити збільшення безробіття та посилення податкового навантаження на суб’єктів підприємницької діяльності і загалом забезпечили економічне зростання та відновлення вітчизняного виробництва. При цьому, здійснення таких заходів має супроводжуватися постійним контролем з боку Уряду з метою недопущення погіршення соціально-економічної ситуації в країні.

Крім того, у доопрацьованому проекті державного бюджету на 2017 рік з урахуванням Бюджетних висновків Верховної Ради України та відповідно до нових пропозицій Уряду передбачені додаткові видатки, зокрема на:

оплату медичних послуг, що надаватимуться клініками науково-дослідних установ Національної академії медичних наук України, – 817,7 млн грн;

розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів з урахуванням рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів – 629,2 млн грн;

відновлення видатків для загальнодержавних закладів охорони здоров’я (у тому числі дитячих та протитуберкульозних санаторіїв), які надають медичну допомогу громадянам всіх регіонів України, – 477,3 млн грн;

забезпечення діяльності Генеральної прокуратури України – 364 млн грн;

придбання обладнання для проведення митного контролю – 300 млн грн;

підтримку реалізації комплексної реформи державного управління – 300 млн грн;

будівництво мостового переходу у м. Запоріжжя – 250 млн грн;

придбання пожежної техніки – 200 млн грн;

підготовку кваліфікованих робітників за професіями загальнодержавного значення – 169,6 млн грн;

придбання медикаментів та обладнання для Інституту серця і Національного інституту раку МОЗ України – 60 млн грн;

фінансову підтримку розвитку туризму – 30,5 млн грн;

фінансову підтримку заходів із залучення до роботи членів малозабезпечених сімей та внутрішньо переміщених осіб в умовах експерименту – 20 млн грн;

надання субвенцій місцевим бюджетам на:

- здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій – 1.000 млн грн;

- відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань – 500 млн грн;

- надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами – 209,5 млн грн;

- придбання ангіографічного обладнання – 150 млн грн;

- завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську – 108,1 млн грн;

- проведення робіт, пов'язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг у форматі «Прозорий офіс» для підвищення ефективності соціального обслуговування населення – 63,6 млн грн.

Поряд з тим, видатки за бюджетною програмою «Державний фонд регіонального розвитку» порівняно з проектом від 15.09.2016 р. зменшено на 1.500 млн грн (зменшено за загальним фондом на 2.000 млн грн та збільшено за спеціальним фондом на 500 млн грн), хоча відповідно до пункту 1.17.21 Бюджетних висновків Верховної Ради Україні такі видатки мали бути зменшені на 1.000 млн грн за загальним фондом та збільшені на відповідну суму за спеціальним фондом, тобто без зміни загального обсягу. Таким чином, загальний обсяг видатків за вказаною бюджетною програмою становитиме менше 1% прогнозного обсягу доходів загального фонду доопрацьованого проекту державного бюджету, у зв’язку з чим пунктом 14 Прикінцевих положень доопрацьованого законопроекту пропонується зупинити дію абзацу другого частини першої статті 24-1 Бюджетного кодексу України щодо дотримання такого параметру.

Щодо деяких питань міжбюджетних відносин варто відмітити, що відповідно до Бюджетних висновків Верховної Ради України у доопрацьованому законопроекті порівняно з проектом від 15.09.2016 р.:

передбачено субвенцію місцевим бюджетам на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад у сумі 1.000 млн грн за загальним фондом державного бюджету, а також у сумі 500 млн грн за спеціальним фондом /у проекті від 15.09.2016 р. така субвенція у сумі 1.000 млн грн була передбачена лише за спеціальним фондом/;

перерозподілено обсяг додаткової дотації місцевим бюджетам на фінансування переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я між місцевими бюджетами: передбачено надання такої дотації бюджетам об’єднаних територіальних громад поряд з обласними та районними бюджетами;

встановлено показники міжбюджетних трансфертів (базової і реверсної дотацій, медичної та освітньої субвенцій) для всіх об’єднаних територіальних громад, у яких відбулися перші місцеві вибори у 2016 році до 15 жовтня, за переліком /загалом 25 громад/ у новому додатку № 11 до доопрацьованого законопроекту (збільшено порівняно з проектом від 15.09.2016 р. на 13 громад);

переглянуто перелік закладів охорони здоров’я, які планується з 2017 р. передати на фінансове забезпечення з місцевих бюджетів: з 30 таких закладів згідно з проектом від 15.09.2016 р. у доопрацьованому проекті залишилося 5 закладів, однак для місцевих бюджетів додаткові джерела проведення видатків на утримання таких закладів не визначено.

Окремо належить зауважити, що у доопрацьованому законопроекті /пункт 11 статті 11 та пункт 22 статті 14/ порівняно з проектом від 15.09.2016 р. передбачено нове положення щодо зарахування до спеціального фонду державного бюджету до 10% суми перевиконання загального обсягу митних платежів, визначеного помісячним розписом доходів загального фонду державного бюджету, за рішенням Уряду із спрямуванням на забезпечення функціонування органів, які безпосередньо здійснюють митний контроль (у тому числі оплату праці посадових осіб). Таке положення не повною мірою відповідатиме одному з головних принципів бюджетної системи України, а саме принципу її єдності, яка забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності /пункт 1 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України/. Бюджетним кодексом України визначені загальні умови фінансового забезпечення органів державної влади, які не містять виключень щодо бюджетного забезпечення окремих з них. При цьому, відповідно до визначених цим Кодексом засад бюджетної методології, зокрема, в частині розподілу бюджету на загальний та спеціальний фонди, особливостей формування та використання коштів спеціального фонду бюджету, загальноприйнятою практикою є здійснення за загальним фондом державного бюджету видатків, які пов’язані з виконанням функцій держави та які мають постійний і обов’язковий характер, до яких слід віднести і видатки на оплату праці працівників органів державної влади, а не за спеціальним фондом державного бюджету, як це пропонується положеннями доопрацьованого законопроекту. Крім того, запропонована залежність деяких видатків на функціонування митних органів від стану надходження митних платежів є певним видом комерціалізації цих органів, що може привести до створення корупційних схем.

Крім того, Урядом запропоновано встановити відносини між державним бюджетом та бюджетами об’єднаних територіальних громад, в яких перші місцеві вибори призначено на грудень 2016 р. (з 01.03.2017 р.) та в яких перші місцеві вибори відбудуться до 1 травня 2017 р. (з 01.07.2017 р.), а також визначити Кабінетом Міністрів України обсягів трансфертів для таких бюджетів шляхом здійснення перерозподілу трансфертів, передбачених районним та міським міст обласного значення бюджетам, за погодженням з Комітетом з питань бюджету /стаття 29 та додаток № 12 до доопрацьованого законопроекту/. Таке положення не узгоджується з Бюджетним кодексом України, оскільки виходячи з вимог пункту 6 частини першої статті 40 (згідно з яким законом про державний бюджет визначаються бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів), частини третьої статті 97 (згідно з якою у державному бюджеті затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних міжбюджетних трансфертів) та частини четвертої статті 67 цього Кодексу відносини між державним бюджетом і бюджетами новостворених об’єднаних територіальних громад шляхом надання їм міжбюджетних трансфертів мають визначатися виключно у законі про державний бюджет, а не за рішеннями Уряду. Поряд з тим, виникає питання щодо доцільності визначення у додатку № 12 до доопрацьованого законопроекту переліку бюджетів об’єднаних територіальних громад, для яких встановлюються відносини з державним бюджетом, оскільки у таких громадах перші вибори депутатів місцевих рад та відповідних сільських, селищних, міських голів лише призначені та існує ймовірність визнання окремих з них такими, що не відбулися.

До законопроекту не надано належних пояснень і обґрунтувань щодо нових положень і показників доопрацьованого законопроекту, які не пов’язані з реалізацією Бюджетних висновків Верховної Ради України. У зв’язку з цим, від Комітету з питань бюджету направлено запит до Міністерства фінансів щодо надання відповідної інформації.

Необхідно зауважити, що доопрацьований законопроект містить певні неточності та неузгодженості щодо окремих положень і показників, що потребує внесення необхідних техніко-юридичних та редакційних правок.

Зокрема, щодо бюджетних показників по Державній судовій адміністрації України у додатку № 8 /щодо розподілу видатків між судами та іншими органами судової влади у системі ДСАУ/ не відображено збільшення видатків за загальним фондом для Служби судової охорони в обсязі 300.000 тис. грн (у тому числі видатки споживання – на 177.040,2 тис. грн /з них оплата праці – на 40.781 тис. грн, комунальні послуги та енергоносії – на 6.697 тис. грн/ та видатки розвитку – на 122.959,8 тис. грн), яке передбачено у додатку № 3 /щодо розподілу усіх видатків/. Відтак, з метою узгодження таких бюджетних показників потребують коригування показники за загальним фондом державного бюджету у додатку № 8 у підсумковому рядку за кодом 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними та вищими спеціалізованими судами» та у рядку «Служба судової охорони».

Аналітичні матеріали щодо доопрацьованого законопроекту за реєстр. № 5000 (зокрема, порівняльні таблиці щодо положень і показників на І та ІІ читання), підготовлені секретаріатом Комітету з питань бюджету, роздані народним депутатам – членам Комітету.

З метою забезпечення конструктивного і збалансованого розгляду даного питання у Комітеті з питань бюджету було створено робочу групу (на чолі з першим заступником Голови Комітету Амельченком В.В. за участі заступників Голови, голів підкомітетів та інших членів Комітету із залученням до роботи такої групи керівництва Міністерства фінансів України) для аналізу стану врахування Бюджетних висновків Верховної Ради України у доопрацьованому законопроекті та підготовки проекту висновку Комітету на друге читання такого законопроекту.

Доповідаючи про результати засідань робочої групи 10-11 листопада п.р., голова робочої групи Амельченко В.В. зазначив, що для розгляду у другому читанні доопрацьованого законопроекту Комітет за участю Міністерства фінансів України має підготувати відповідний висновок з урахуванням стану розгляду і прийняття урядових законопроектів за реєстр. № 5130, № 5131 і № 5132. Тому, на даний час народний депутат Амельченко В.В. запропонував Комітету підтримати таке рішення: рекомендувати Верховній Раді передбачити розгляд у другому читанні законопроекту про державний бюджет на 2017 рік після прийняття пов’язаних з ним урядових законопроектів за реєстр. № 5130, № 5131 і № 5132.

В обговоренні брали участь народні депутати – члени Комітету Павелко А.В., Амельченко В.В., Крулько І.І., Павлов К.Ю., Молоток І.Ф., Куліченко І.І., Кривенко В.М., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Мельник С.І., а також перший заступник Міністра фінансів Маркарова О.С., перший заступник Виконавчого директора Асоціації міст України Слобожан О.В.

Підсумовуючи обговорення, Голова Комітету відмітив, що відповідна робоча група продовжить свою роботу для підготовки проекту висновку Комітету щодо доопрацьованого законопроекту, опрацювавши разом з Мінфіном порушені народними депутатами питання.

Голова Комітету поставив на голосування і запропонував підтримати озвучену головою робочої групи В.В. Амельченком пропозицію щодо рішення Комітету, а саме: рекомендувати Верховній Раді передбачити розгляд у другому читанні законопроекту за реєстр. № 5000 після прийняття пов’язаних з ним урядових законопроектів за реєстр. № 5130, № 5131 і № 5132.

Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України передбачити розгляд у другому читанні проекту закону про Державний бюджет України на 2017 рік (реєстр. № 5000) після прийняття пов’язаних з ним урядових законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстр. № 5130), про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення та виконання бюджетів (реєстр. № 5131), про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році (реєстр. № 5132).

Голосували: «за» - одноголосно.

10. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України, народного депутата України Іщейкіна К.Є. про заходи, направлені на підвищення рівня соціального захисту громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

У своєму виступі народний депутат Іщейкін К.Є. відмітив про значне скорочення видатків Державного бюджету України у 2016 році на програми соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що призвело до зростання соціального невдоволення та напруження серед згаданої категорії населення, що може негативно вплинути на рівень довіри громадян до інститутів державної влади.

Тому, народним депутатом Іщейкіним К.Є. запропоновано направити відповідне звернення до Кабінету Міністрів України щодо вжиття необхідних системних заходів, направлених на підвищення рівня соціального захисту громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме:

з метою підвищення рівня матеріального забезпечення інвалідів війни, інвалідів – учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, та учасників бойових дій переглянути розміри мінімальної пенсійної виплати, зокрема, для інвалідів І - ІІІ груп – учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, інвалідів війни та учасників бойових дій підвищити на 30 відсоткових пунктів і встановити в розмірах 315, 285, 255 та 195 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно;

відновити дію бюджетної програми КПКВК 2301490 «Комплексне медико-санітарне забезпечення та лікування онкологічних захворювань із застосуванням високовартісних медичних технологій громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

запровадити фінансування бюджетної програми КПКВК 2501200 «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у сумі не менше ніж 3,8 млрд гривень;

підвищити розмір грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорій 1 та 2;

передбачити кошти на виконання судових рішень, винесених на користь чорнобильців;

збільшити фінансування відшкодування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, витрат на лікування у закладах охорони здоров’я на території України, придбання ліків, що відсутні в таких закладах, виробів медичного призначення, протезів, крім зубного протезування дорогоцінними металами та металокерамікою до 6,0 млн гривень;

скасувати умови підтвердження причинного зв’язку смерті з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС при призначенні пенсії у разі втрати годувальника членам сімей померлих учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

 

11. Різне.

Наприкінці засідання народний депутат України – член Комітету з питань бюджету Маркевич Я.В. вніс пропозицію щодо проведення 19 листопада 2016 року виїзного засідання Комітету з питань бюджету до міста Харкова з питань соціально-економічного розвитку області в умовах бюджетної децентралізації.

Така пропозиція була підтримана.

Голова Комітету                                                                  А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                              В.В. Шкварилюк

 

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку