Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №91 від 22 лютого 2017 року

 

 

 

1500  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Горбунов О.В., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Мельник С.І., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 16 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Гєллєр Є.Б., Деркач А.Л., Медуниця О.В., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пресман О.С., Скорик М.Л., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

від Міністерства фінансів України

Маркарова О.С. – перший заступник Міністра фінансів України;

Гладун Є.А. – начальник Управління прогнозування доходів;

від Державної фіскальної служби України

Продан М.В. – виконуючий обов’язки заступника Голови;

Лишенко О.Г. – директор Департаменту податків і зборів з юридичних осіб;

від Міністерства оборони України

Руснак І.С. – перший заступник Міністра;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Бакуліч В.М. – заступник директора фінансово-економічного Департаменту;

від Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

Земцова І.М. – заступник Голови правління;

від Акціонерного товариства «Укрексімбанк»

Гриценко О.В. – Голова правління;

від Рахункової палати

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

від Апарату Верховної Ради України

Корнат І.В. – радник Голови Верховної Ради України.

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Щодо звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2016 році.

3. Про стан розроблення щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2017 рік у територіальному розрізі та строки подання таких показників на погодження до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

4. Про погодження розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2101150 «Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України» на 2017 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 № 81-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./

5. Різне.

Про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на березень та квітень 2017 року.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Королівства Норвегія про технічне та фінансове співробітництво" (реєстр. № 0127 від 16.01.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 118 Земельного кодексу України щодо удосконалення порядку надання дозволу на розроблення проекту землеустрою" (реєстр. № 5474-1 від 15.12.2016, народний депутат України Сольвар Р.М.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо поліпшення умов ведення будівельної діяльності" (реєстр. № 5587 від 23.12.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (щодо реєстрації та зміни реєстраційних відомостей професійних спілок)" (реєстр. № 5655 від 18.01.2017, народний депутат України Левченко Ю.В.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення судової практики у визначенні впливу наявних у обвинуваченого захворювань, вад та інших проявів, що виникли через вживання алкоголю, наркотичних або прирівняних речовин" (реєстр. № 5686 від 20.01.2017, народні депутати України Савчук Ю.П., Мусій О.С. та інші);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення забезпечення права на необхідну оборону)" (реєстр. № 5603 від 26.12.2016, народний депутат України Лапін І.О.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері охорони державної таємниці (щодо оптимізації процедури здійснення перевірки громадян у зв'язку з допуском їх до державної таємниці)" (реєстр. № 5613 від 27.12.2016, народний депутат України Геращенко А.Ю.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 36 Кримінального кодексу України щодо визначення необхідної оборони" (реєстр. № 5609 від 27.12.2016, народний депутат України Лапін І.О.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про попереднє ув'язнення" щодо забезпечення безперешкодного доступу представників Міжнародного Комітету Червоного Хреста до осіб, взятих під варту" (реєстр. № 5574 від 22.12.2016, народний депутат України Паламарчук М.П. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення)" (реєстр. № 5534 від 12.12.2016, народний депутат України Яценко А.В.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності та позбавлення спеціального права осіб, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції" (реєстр. № 5685 від 20.01.2017, народні депутати України Савчук Ю.П., Мусій О.С., Ємець Л.О., Карпунцов В.В.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо приведення у відповідність із Конституцією та законами України окремих положень діяльності органів досудового розслідування)" (реєстр. № 5662 від 19.01.2017, народний депутат України Македон Ю.М.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 2-1 Кодексу законів про працю України щодо підтвердження наявності деяких ознак в порядку окремого провадження" (реєстр. № 5690 від 20.01.2017, народний депутат України Шухевич Ю.Р.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 216 Кримінального кодексу України (щодо зміни підслідності незаконного виготовлення, зберігання, збуту або транспортування з метою збуту підакцизних товарів)" (реєстр. № 5704 від 24.01.2017, народний депутат України Тимошенко Ю.В.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків видачі виконавчого документу" (реєстр. № 5717 від 26.01.2017, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення у відповідність назви документа дозвільного характеру" (реєстр. № 5628 від 29.12.2016, Кабінет Міністрів України);

1.1.17. Проект Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною та Урядом Малайзії про взаємну правову допомогу в кримінальних справах" (реєстр. № 0128 від 17.01.2017, Президент України);

У зв’язку з тим, що Верховною Радою 22.02.2017 законопроект за реєстр. № 0128 прийнято як закон, рішення щодо нього профільному Комітету не надсилати.

1.1.18. Проект Закону України "Про ратифікацію Договору між Україною та Урядом Малайзії про видачу правопорушників" (реєстр. № 0129 від 17.01.2017, Президент України);

У зв’язку з тим, що Верховною Радою 22.02.2017 законопроект за реєстр. № 0129 прийнято як закон, рішення щодо нього профільному Комітету не надсилати.

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 22 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо забезпечення загальнодоступності даних містобудівного кадастру" (реєстр. № 2395а (доопрац.) від 20.01.2017, народні депутати України Васюник І.В., Шинькович А.В. та інші);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо формування персонального складу виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради" (реєстр. № 5656 від 18.01.2017, народний депутат України Ільюк А.О.);

1.1.21. Проект Закону України "Про приєднання до Протоколу про сталий туризм до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат" (реєстр. № 0131 від 19.01.2017, Кабінет Міністрів України);

У зв’язку з тим, що Верховною Радою 22.02.2017 законопроект за реєстр. № 0131 прийнято як закон, рішення щодо нього профільному Комітету не надсилати.

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо територій з особливим режимом мовлення" (реєстр. № 5657 від 18.01.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо припинення трудового договору та виплат належних працівникові сум у разі його смерті" (реєстр. № 5716 від 26.01.2017, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо врегулювання окремих питань підслідності" (реєстр. № 5720 від 26.01.2017, народні депутати України Паламарчук М.П., Іщенко В.О.);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення їх окремих положень з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів" (реєстр. № 4960-д від 25.01.2017, народні депутати України Рибалка С.В., Довбенко М.В.);

1.1.26. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Урядом України і Європейським Союзом про участь України в програмі ЄС "Конкурентоспроможність підприємств малого і середнього бізнесу (COSME) (2014-2020)" (реєстр. № 0130 від 18.01.2017, Кабінет Міністрів України);

У зв’язку з тим, що Верховною Радою 22.02.2017 законопроект за реєстр. № 0130 прийнято як закон, рішення щодо нього профільному Комітету не надсилати.

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо звільнення від сплати трьох відсотків річних та індексу інфляції для споживачів житлово-комунальних послуг, які прострочили виконання грошового зобов'язання" (реєстр. № 5588 від 23.12.2016, народні депутати України Ківалов С.В., Голубов Д.І., Матвійчук  Е.Л.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо звільнення від сплати земельного податку національних та державних дендрологічних парків (реєстр. № 5634 від 10.01.2017), поданий народним депутатом України Бондарем В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити національні та державні дендрологічні парки від сплати земельного податку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається земельний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового Кодексу України щодо звільнення від сплати земельного податку національних та державних дендрологічних парків (реєстр. № 5634 від 10.01.2017), поданий народним депутатом України Бондарем В.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

 

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 141 Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування витрат на фінансування об’єктів та закладів спортивної інфраструктури, охорони здоров’я та культури» (реєстр. № 5643 від 16.01.2017), поданий народними депутатами України Чижмарем Ю.В., Силантьєвим Д.О., Ляшком О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 141 Податкового кодексу України положеннями, згідно з якими встановлюються особливості оподаткування витрат на фінансування об’єктів та закладів спортивної інфраструктури, охорони здоров’я та культури, зокрема, передбачається надати право платникам податку на прибуток підприємств, які здійснюють витрати, пов’язані з фінансуванням (без мети отримання прибутку) дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих фізкультурно-оздоровчих закладів, позашкільних навчальних закладів та закладів культури, охорони здоров’я, об’єктів культурного призначення в сільській місцевості, що перебувають у державній або комунальній власності, та витрати, пов’язані з капітальним ремонтом, реконструкцією існуючих, будівництвом нових споруд або закладів, включати до складу витрат кожного податкового (звітного) періоду (наростаючим підсумком) суму таких витрат у повному обсязі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту вплине на дохідну частину державного бюджету, однак визначити втрати податку на прибуток підприємств неможливо у зв’язку з відсутністю вхідних даних, а вартісна величина впливу на показники бюджетів в частині недонадходження податку на прибуток підприємств залежатиме від кількості суб’єктів господарювання та сум відповідних витрат.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 141 Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування витрат на фінансування об’єктів та закладів спортивної інфраструктури, охорони здоров’я та культури» (реєстр. № 5643 від 16.01.2017), поданий народними депутатами України Чижмарем Ю.В., Силантьєвим Д.О., Ляшком О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 173 Податкового кодексу України щодо усунення розбіжностей в законодавстві стосовно державної реєстрації транспортних засобів (реєстр. № 5647 від 17.01.2017), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується виключити положення Податкового кодексу України, згідно з якими з 1 січня 2017 року органам (сервісні центри МВС), у присутності посадових осіб яких між фізичними особами здійснюються укладення та оформлення договорів купівлі-продажу (міни, поставки) транспортних засобів чи інших договорів, надається статус податкового агента щодо сплати податку на доходи фізичних осіб, а також визначаються умови для здійснення реєстрації транспортних засобів.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може мати негативний вплив на доходи бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Вартісний вплив на доходи бюджетів залежатиме від суми доходу, отриманого фізичними особами від продажу (обміну) об’єкта транспортного засобу виходячи з ціни, зазначеної у договорах куплі-продажу (міни, поставки), а також інших договорів, на підставі яких здійснюється набуття права власності на транспортний засіб, що укладені та оформлені безпосередньо в сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів.

Мінфін також вважає, що реалізація законопроекту призведе до унеможливлення здійснення контролюючими органами контролю за повнотою та правильністю відображення фізичною особою у річній податковій декларації про майновий стан і доходи сум отриманого доходу, нарахованого (сплаченого) податку та військового збору, оскільки перехід права власності на транспортний засіб на підставі вищезазначених договорів, в умовах законопроекту буде здійснюватися між фізичними особами безпосередньо у сервісних центрах МВС у присутності адміністраторів таких органів без посередництва податкового агента чи нотаріального правочину.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України військовий збір зараховується до державного бюджету, а податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 173 Податкового кодексу України щодо усунення розбіжностей в законодавстві стосовно державної реєстрації транспортних засобів (реєстр. № 5647 від 17.01.2017), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо забезпечення внутрішніх потреб населення України в природному газі) (реєстр. № 5459-1 від 29.11.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується запровадити ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (будь-якого походження) для забезпечення внутрішніх потреб населення у розмірі 12% (для газу, видобутого з покладів глибиною до 5000 метрів) та 6% (для газу, видобутого з покладів глибиною понад 5000 метрів).

Крім того, законопроектом встановлюється, що платники рентної плати визначають у податковій декларації податкові зобов’язання з урахуванням обсягів виробничо-технологічних витрат природного газу на технічні операції з видобування та підготовки до транспортування у разі видобутку природного газу (у тому числі нафтовий (попутний) газ) з ділянок надр (родовищ, покладів) понад 5000 метрів, що характеризуються погіршеними гірничо-геологічними умовами (важкодобувні) або виснаженістю в процесі розробки, а саме ділянки, вилучення запасів вуглеводної сировини з яких ускладнене таким критерієм: ступінь вироблення початкових видобувних запасів природного газу становить понад 85 відсотків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до зменшення надходжень рентної плати за користування надрами для видобування природного газу у 2017 році у сумі більше ніж 10 млрд гривень.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування, але не раніше 1 січня 2017 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо забезпечення внутрішніх потреб населення України в природному газі) (реєстр. № 5459-1 від 29.11.2016), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від рентної плати за користування надрами для видобування природного газу). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо повернення до сплати єдиного соціального внеску в залежності від наявності доходу суб’єктів малого і середнього підприємництва та запобігання їх масовому припиненню (реєстр. № 5644 від 16.01.2017), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Шпеновим Д.Ю., Колєсніковим Д.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується встановити, що фізичні особи – підприємці (крім тих, що обрали спрощену систему оподаткування) та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року мають право самостійно (у чинній нормі – зобов’язані) визначити базу нарахування єдиного внеску, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою розміру 0,5 мінімального страхового внеску з зарахуванням відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу, який обчислюється відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», пропорційно сплаченому єдиному внеску (згідно з чинною нормою – сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімальних страхових внесків).

Крім того, законопроектом передбачається визначити, що у разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у чинній нормі – мінімальної заробітної плати), встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у чинній нормі – мінімальної заробітної плати), встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація пропозицій законопроекту може негативно вплинути на доходну частину бюджету Пенсійного фонду України, бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування внаслідок зменшення надходжень від розподілу єдиного внеску, що потребуватиме визначення джерел компенсації додаткових витрат державного бюджету на фінансове забезпечення виплат пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України. При цьому, величину впливу законопроекту на бюджет оцінити неможливо, у зв’язку з відсутністю відповідних фінансово-економічних розрахунків до законопроекту.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо повернення до сплати єдиного соціального внеску в залежності від наявності доходу суб’єктів малого і середнього підприємництва та запобігання їх масовому припиненню (реєстр. № 5644 від 16.01.2017), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Шпеновим Д.Ю., Колєсніковим Д.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 197 Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку системи закладів фізичної культури та спорту (реєстр. № 5680 від 20.01.2017), поданий народними депутатами України Савчуком Ю.П., Стеценком Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з:

постачання послуг у сфері охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, в тому числі у спортивних клубах, спортивних залах, спортивних комплексах, басейнах, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та джерел фінансування, фізичними особами-підприємцями, для яких надання зазначених послуг є основною діяльністю;

постачання послуг з оренди нерухомого майна, обладнання, знаряддя, інвентаря, а також послуг з їх обслуговування та ремонту підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності та джерел фінансування, фізичним особам-підприємцям з метою використання для надання послуг у сфері охорони здоров’я, фізичної культури та спорту, якщо надання таких послуг є основною діяльністю зазначених суб’єктів господарювання.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету. При цьому Мінфін зауважує, що практика стимулювання діяльності будь-яких підприємств шляхом надання їм права на застосування пільгових режимів не призводить до покращення діяльності вказаних підприємств чи суттєвого збільшення їх продуктивності, а навпаки призводить до ускладнення системи адміністрування податків та створення різних схем податкової оптимізації.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та пп. 4.1.2 та 4.1.9 п. 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо рівності усіх платників перед законом та стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 197 Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку системи закладів фізичної культури та спорту (реєстр. № 5680 від 20.01.2017), поданий народними депутатами України Савчуком Ю.П., Стеценком Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо стимулювання розвитку вітчизняного ринку альтернативних видів палива) (реєстр. № 5674 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Заболотним Г.М., Хланєм С.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується дозволити суб’єкту господарювання, який отримав ліцензію на виробництво спирту етилового, здійснювати оптовий продаж біоетанолу в межах власного виробництва без отримання окремої ліцензії на таку оптову торгівлю.

Відповідно до пункту 24 частини першої статті 64 та пункту 21 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на право оптової торгівлі спиртом належить до доходів загального фонду відповідних місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що надання преференцій виробникам біоетанолу щодо здійснення оптового продажу без відповідної ліцензії може негативно вплинути на господарську діяльність інших суб’єктів господарювання, що опосередковано може призвести до втрат бюджету.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що недоотримання плати за ліцензію на оптову торгівлю 500 тис. грн доцільно компенсувати за рахунок підвищення ставки акцизного податку на горілчані вироби.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або пропозиції джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо стимулювання розвитку вітчизняного ринку альтернативних видів палива) (реєстр. № 5674 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Заболотним Г.М., Хланєм С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів від плати за ліцензії на право оптової торгівлі спиртом). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для забезпечення виборчих прав осіб з інвалідністю (реєстр. № 5559 від 20.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори Президента України», «Про місцеві вибори», «Про всеукраїнський референдум», «Про місцеве самоврядування в Україні» з метою створення умов для забезпечення виборчих прав осіб з інвалідністю.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

Водночас, законопроектом передбачається, що:

-  можливість участі осіб з інвалідністю у місцевих референдумах, загальних зборах громадян і місцевих ініціативах повинна забезпечуватись шляхом їх інформування в доступних для них формах (за допомогою жестової мови, титрування, в електронному форматі тощо;

-  розміщення відомостей про діяльність суб’єктів виборчого процесу має забезпечуватись на офіційних веб-сайтах, які повинні відповідати затвердженим Кабінетом Міністрів України технічним вимогам до створення (модернізації) офіційних веб-сайтів, що стосуються доступу до них користувачів із порушеннями зору та слуху;

-  відомості про кандидатів на пост Президента України, зареєстрованих Центральною виборчою комісією, а також зміст плаката, що роз’яснює порядок голосування, розміщується на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії в аудіоформаті;

-  передвиборча агітація, в тому числі реклами, результати опитування громадської думки, пов’язані із виборами, що транслюватиметеся у відеорежимі, в тому числі на телебаченні та в мережі інтернет, має бути адаптована для сприйняття особами з порушеннями слуху шляхом перекладу жестової мови та / або субтитрування українською мовою з урахуванням вимог, установлених законодавством;

-  обов’язковою вимогою до приміщення для голосування та підходів до цих приміщень є облаштування відповідно до потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;

-  для голосування виборців із порушеннями зору Центральною виборчою комісією забезпечується виготовлення трафаретів для виборчих бюлетенів із застосуванням шрифту Брайля; тощо.

Реалізація таких положень законопроекту, виходячи з чинних вимог зазначених вище законів щодо фінансового забезпечення виборів та референдумів, призведе до збільшення видаткової частини державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України також зазначило, що прийняття законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на підготовку та проведення всіх видів виборів та референдумів.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для забезпечення виборчих прав осіб з інвалідністю (реєстр. № 5559 від 20.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видаткової частини державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення законодавчого регулювання економічної конкуренції) (реєстр. № 5596 від 23.12.2016), внесений народним депутатом України М.Й. Головком.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики.

Даним законопроектом пропонується внести зміни, зокрема, до:

Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо покладання на державу обов’язку викупу підприємства у разі не застосування примусовому поділу до суб’єкта господарювання, що зловживає монопольним становищем /зміни до частини другої статті 53 цього Закону/, а також щодо збільшення вдвічі розміру штрафів за вчинення дій, які призвели до порушення законодавства про захист економічної конкуренції /зміни до частини другої статті 52 цього Закону/;

Закону України «Про природні монополії» щодо покладання на державу або територіальні громади обов’язку викупу підприємств (суб’єктів природних монополій), якщо частка державної або комунальної власності у структурі власності природніх монополій та підприємств суміжних галузей складає менше 51 відсотка /зміни до частини третьої статті 5 цього Закону/;

Кримінального кодексу України щодо передбачення покарання посадових осіб Антимонопольного комітету України обмеженням волі до 3 років або позбавленням волі на той же строк за сприяння антиконкурентним узгодженим діям суб’єктів господарювання, якщо вони призвели до суттєвого обмеження конкуренції на ринку товарів, робіт, послуг або сприяли появі на ринку нових монопольних утворень /зміни до статті 219-1 цього Кодексу/.

Насамперед, належить зазначити, що запропоновані законопроектом обов’язкові викупи підприємств або їх часток потребуватимуть додаткових витрат державного та/або місцевих бюджетів.

Крім того, передбачене встановлення покарання обмеженням або позбавленням волі збільшить видатки державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань за рахунок зростання чисельності таких осіб у разі виявлення відповідних порушень.

Поряд з тим, запропоноване збільшення штрафів у разі виявлення відповідних порушень може призвести до збільшення доходів державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України відповідні надходження належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Однак, суб’єктом такої законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та може збільшити надходження до бюджету. Оскільки фінансово-економічних розрахунків до законопроекту не надано, Мінфін позбавлений можливості надати оцінку вартісної величини впливу законопроекту на бюджет.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення законодавчого регулювання економічної конкуренції) (реєстр. № 5596 від 23.12.2016), внесений народним депутатом України М.Й. Головком, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат бюджетів на обов’язковий викуп вищезазначених підприємств, а також може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримування засуджених у разі виявлення правопорушень з боку посадових осіб Антимонопольного комітету України та збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення правопорушень суб’єктів господарювання). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо гарантування прав і законних інтересів суб’єктів малого і середнього підприємництва (реєстр. № 5633 доопрац. від 18.01.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Хмілем М.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується, зокрема, доповнити розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» новим пунктом, згідно з яким передбачається встановити, що у разі, якщо фізичними особами – підприємцями (крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування) подано заяву до державного реєстратора юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про припинення підприємницької діяльності, а особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано заяву до відповідного контролюючого органу про зняття з обліку до 1 квітня 2017 року і такими платниками не отримано дохід (прибуток) протягом першого кварталу 2017 року, такі платники мають право самостійно визначити базу нарахування єдиного внеску за вказаний період, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до додаткових видатків з державного бюджету на компенсацію втрат доходів бюджету Пенсійного фонду України у зв’язку із можливим зменшенням надходжень єдиного внеску. Крім того, Мінфін зауважує, що впровадження запропонованих змін, які дають змогу фізичним особам – підприємцям та особам, які провадять незалежну професійну діяльність, сплачувати єдиний внесок у сумі, меншій за розмір мінімального страхового внеску, призведе до того, що такі періоди не будуть зараховані до страхового стажу застрахованих осіб та в майбутньому не враховуватимуться при розрахунку пенсійних виплат.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо гарантування прав і законних інтересів суб’єктів малого і середнього підприємництва (реєстр. № 5633 доопрац. від 18.01.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Хмілем М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення надходжень до фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, а також потребуватиме збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей застосування податкової соціальної пільги) (реєстр. № 5665 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Яценком А.В. та Бондарем В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується надати право платникам податку на доходи фізичних осіб на податкову соціальну пільгу у вигляді зменшення суми податку, нарахованого на доходи у вигляді заробітної плати, суми винагород та інших виплат відповідно до умов цивільно-правових договорів, доходів від операцій з майном та суми пенсій, які оподатковуються відповідно до Податкового кодексу України, у розмірі членських внесків таких платників податку до лікарняної каси (лікарняних кас), але не більше 5% від суми такого податку, як спрямовується до доходів загального фонду місцевих бюджетів на відповідній території згідно із статтями 64 та 66 Бюджетного кодексу України.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту цих же розробників «Про лікарняні каси» (реєстр. № 5664), а відтак практична реалізація відповідної законодавчої ініціативи залежить від розгляду і прийняття законопроекту за реєстр. № 5664.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення доходів бюджету, а вартісна величина впливу буде залежати від розміру внесків, сплачених до лікарняних кас фізичними особами, які є членами лікарняних кас.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо особливостей застосування податкової соціальної пільги) (реєстр. № 5665 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Яценком А.В. та Бондарем В.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 5664). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 32 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо необхідного страхового стажу для призначення пенсій по інвалідності» (реєстр. № 5691 від 20.01.2017), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 32 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується відновити норму законодавства, відповідно до якої інваліди II групи до1 січня 2017 року мали право на призначення пенсії як для інвалідів I групи за умови наявності страхового стажу, визначеного для призначення пенсії інвалідам I групи.

Також, передбачається встановити, що у разі настання інвалідності у період проходження військової служби, пенсія по інвалідності призначається особі незалежно від наявності страхового стажу (відповідно до діючої норми  таке право надається, якщо інвалідність настала у період проходження строкової військової служби).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків Пенсійного фонду України та, як наслідок, призведе до збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Фонду, обсяг яких неможливо спрогнозувати через відсутність вихідних даних.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 32 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо необхідного страхового стажу для призначення пенсій по інвалідності» (реєстр. № 5691 від 20.01.2017), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення прав працюючих пенсіонерів на отримання пенсії (реєстр. № 5671 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про державну службу», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про наукову і науково-технічну діяльність» та постанови Верховної Ради України «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» пропонується скасувати норми щодо встановленого тимчасово, по 31 грудня 2017 року, обмеження виплати і розміру пенсій для працюючих пенсіонерів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів державного бюджету на 2017 рік у обсязі 2,5 млрд грн, зважаючи на наявність дефіциту бюджету Пенсійного фонду України і його покриття за рахунок коштів державного бюджету.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення прав працюючих пенсіонерів на отримання пенсії (реєстр. № 5671 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо психологічної, медико-психологічної та фізичної реабілітації членів сімей військовослужбовців, учасників бойових дій та прирівняних до них осіб (реєстр. № 5384 від 10.11.2016), поданий народними депутатами України Лопушанським А.Я., Іоновою М.М., Геращенко І.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пропонується членам сімей військовослужбовців, учасників бойових дій та прирівняних до них осіб, осіб, звільнених з військової служби, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції чи виконували службово-бойові завдання в екстремальних (бойових) умовах надати право на безкоштовне проходження психологічної, медико-психологічної та фізичної реабілітації у відповідних центрах з відшкодуванням вартості проживання, харчування та проїзду до відповідних центрів і назад.

Поряд з цим, на Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство соціальної політики України покладається організація підготовки та перепідготовки фахівців з психологічної, медико-психологічної та фізичної реабілітації у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, науково-дослідних установах, відповідних центрах.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету, проте зауважено про відсутність кількісних показників для розрахунку обсягу додаткових видатків державного бюджету.

При цьому зауважено, що за інформацією Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції середні витрати на проведення психологічної реабілітації одного учасника антитерористичної операції у 2016 році складали 8028,4 гривень, середні витрати на виплату грошової компенсації вартості проїзду до реабілітаційних установ і назад одному учаснику антитерористичної операції – 658,2 гривень.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано, на чому також наголошено Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання, та зазначено про необхідність надання більш докладного фінансово-економічного обґрунтування, як того вимагає Регламент Верховної Ради України та Бюджетний кодекс України у частині забезпечення військовослужбовцям та членам їх сімей відшкодування вартості проживання, харчування та проїзду до відповідних медичних центрів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо психологічної, медико-психологічної та фізичної реабілітації членів сімей військовослужбовців, учасників бойових дій та прирівняних до них осіб (реєстр. № 5384 від 10.11.2016), поданий народними депутатами України Лопушанським А.Я., Іоновою М.М., Геращенко І.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 рокуне раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо створення та функціонування в судах електронної системи «Персональний онлайн кабінет») (реєстр. № 5498 від 06.12.2016), поданий народним депутатом України Македоном Ю.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом з метою створення та функціонування в судах електронної системи «Персональний онлайн кабінет» пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та Кримінально-виконавчого кодексу України, Законів України «Про попереднє ув’язнення» та «Про судоустрій і статус суддів», «Про доступ до судових рішень», доповнивши положеннями щодо електронної системи «Персональний онлайн кабінет», як складової Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи, що надає доступ до матеріалів справи у електронному вигляді, крім матеріалів, які розглядаються у закритому судовому засіданні.

Поряд з цим, законопроектом передбачається доповнити Закон України «Про судовий збір» нормами, відповідно до яких, за подання до суду заяви про отримання права доступу до матеріалів справи через електронну систему «Персональний онлайн кабінет», встановлюється ставка судового збору 1 відсоток від розміру мінімальної заробітної плати (водночас, відповідно до порівняльної таблиці до законопроекту – 1,5 відсотка).

Реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи може зумовити додаткові надходження до державного бюджету від сплати судового збору, та водночас, потребувати додаткових витрат державного бюджету на створення та функціонування в судах електронної системи «Персональний онлайн кабінет», про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Відтак, надходження від судового збору можуть бути компенсатором додаткових витрат державного бюджету на створення електронної системи «Персональний онлайн кабінет», враховуючи, що відповідно до пункту 5 частини третьої статті 29 та пункту 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України, частини третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів влади.

Згідно фінансово-економічного обґрунтування, викладеного у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень в частині створення запропонованої електронної системи, потребуватиме бюджетних коштів у сумі 91,1 млн гривень.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано пропозицій щодо змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України  до законопроекту на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо створення та функціонування в судах електронної системи «Персональний онлайн кабінет») (реєстр. № 5498 від 06.12.2016), поданий народним депутатом України Македоном Ю.М. матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на забезпечення органів судової влади та водночас зумовить додаткові надходження до спеціального фонду державного бюджету від судового збору і відповідно збільшення видатків спеціального фонду державного бюджету на здійснення судочинства), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо започаткування службово-прикладного та військово-прикладного спорту (реєстр. № 5616 від 28.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про фізичну культуру і спорт», зокрема:

визначити окремим напрямом спорту «службово-прикладний та військово-прикладний спорт» та надати термінологічне визначення цьому поняттю (зміни до статті 1 та нова стаття 361);

встановити обмеження використання спортивних споруд закладів фізичної культури і спорту, які утворені у правоохоронних органах, рятувальних та інших спеціальних службах, для підготовки відповідних спортсменів до участі у всеукраїнських та міжнародних змаганнях з олімпійських та неолімпійських видів спорту (зміни до статті 30);

встановити додаткові гарантії спортсменам вищої категорії, які проходять військову службу у Збройних Силах України, інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів України, правоохоронних органах, рятувальних та інших спеціальних службах, щодо можливості їх зарахування до закладів фізичної культури і спорту або призначення на посади у структурних підрозділах, на які покладені функції із спортивної діяльності та розвитку фізичної культури і спорту, де їм можуть створюватися необхідні умови для підвищення спортивної майстерності, а також забезпечується можливість брати участь у міжнародних, всеукраїнських та інших спортивних змаганнях (доповнення до статті 43).

Реалізація положень законопроекту, у разі його прийняття, може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, зокрема у разі збільшення штатної чисельності працівників закладів фізичної культури та спорту державної та комунальної форми власності для зарахування спортсменів вищої категорії до них або призначення на посади у структурні підрозділи, на які покладені функції із спортивної діяльності, а також на створення необхідних умов для підвищення спортивної майстерності таких спортсменів.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування наведеного у  пояснювальній записці до цього законопроекту, підготовленої Міністерством молоді та спорту України, та експертного висновку Міністерства фінансів України до нього, реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Слід зауважити, що суб’єктом законодавчої ініціативи на виконання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано належного фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки).

Головне науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку висловило низку зауважень до законопроекту та дійшло висновку, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» щодо започаткування службово-прикладного та військово-прикладного спорту (реєстр. № 5616 від 28.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, які щорічно передбачаються для реалізації заходів у сфері фізичної культури і спорту) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» щодо захисту дисертацій аспірантів і здобувачів, діяльності спеціалізованих вчених рад та видачі дипломів доктора філософії (реєстр. № 5719 від 26.01.2017), поданий народним депутатом України Скрипником О.О.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» пропонується встановити положення щодо:

продовження підготовки кандидатів та докторів наук, що здійснюється вищими навчальними закладами і науковими установами і започаткована до 1 вересня 2016 року, у межах передбаченого строку;

надання права на захист дисертації до 1 вересня 2020 року, особам, які до 1 вересня 2016 року розпочали підготовку в аспірантурі або були прикріплені до аспірантури у статусі здобувача.

Також запропоновано норми щодо врегулювання діяльності спеціалізованих вчених рад до затвердження Кабінетом Міністрів України нового порядку присудження наукових ступенів спеціалізованими радами вищих навчальних закладів (наукових установ).

Реалізацію положень законопроекту, у разі його прийняття, належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному та місцевих бюджетах на оплату послуг з підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів у вищих навчальних закладах державної та комунальної власності на умовах державного (регіонального) замовлення, тобто на оплату освітянських послуг.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що питання доцільності прийняття запропонованої законодавчої ініціативи має вирішуватися Міністерством освіти і науки України як головним ограном у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері освіти. Водночас, зауважує про те, що реалізація законопроекту не потребує додаткових бюджетних коштів з державного та місцевих бюджетів.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до цього законопроекту на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про вищу освіту» щодо захисту дисертацій аспірантів і здобувачів, діяльності спеціалізованих вчених рад та видачі дипломів доктора філософії (реєстр. № 5719 від 26.01.2017), поданий народним депутатом України Скрипником О.О., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат, що здійснюватимуться за рахунок та в межах щорічно визначених бюджетних призначень на здійснення освітньої діяльності) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги поліцейському» (реєстр. № 5650 від 17.01.2016), внесений народним депутатом України Геращенком А.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» пропонується надати право поліцейським на отримання одноразової грошової допомоги у разі інвалідності, що настала внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманих під час виконання службових обов’язків чи проходження служби в органах внутрішніх справах, до прийняття на службу в Національну поліцію.

Реалізація законопроекту, у зв’язку з розширенням кола осіб, які матимуть право на отримання одноразової грошової допомоги, потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, а обсяг таких видатків визначатиметься залежно від кількості випадків встановлення інвалідності та розміру одноразової грошової допомоги, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України. Разом з цим, Міністерство фінансів України вважає необґрунтованим надання одноразової грошової допомоги поліцейським з числа колишніх працівників міліції у разі інвалідності, поранення (контузії, травми, каліцтва), отриманих ними під час виконання службових обов’язків чи проходження служби в органах внутрішніх справ, оскільки Законом України «Про національну поліцію» визначено особливості призначення на посади поліцейських, що передбачають відповідність кандидатів вимогам служби  в поліції (зокрема, медичне обстеження до вступу на службу, неможливість прийняття в поліцію осіб, визначених недієздатними або обмежено дієздатними).

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги поліцейському» (реєстр. № 5650 від 17.01.2016), внесений народним депутатом України Геращенком А. Ю., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо пільг при сплаті судового збору) (реєстр. № 5706 від 24.01.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від сплати судового збору позивачів – споживачів житлово-комунальних послуг – у справах щодо спорів, пов’язаних з отриманням або наміром отримати житлово-комунальні послуги.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу на бюджет залежатиме від кількості та ціни позовів споживачів житлово-комунальних послуг, з якими вони будуть звертатися до судів. Проте, оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його офіційного опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо пільг при сплаті судового збору) (реєстр. № 5706 від 24.01.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (щодо визначення поняття «пам’ятка культурної спадщини») (реєстр. № 5678 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Подоляк І.І., Єленським В.Є та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (далі – Закон) пропонується уточнити термін «пам’ятка культурної спадщини» та поширити правовий статус такої пам’ятки на об’єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об’єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

Згідно із чинною редакцією Закону пам’яткою культурної спадщини є лише об’єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

При цьому слід зазначити, що відповідно до статті 38 Закону фінансове забезпечення охорони культурної спадщини здійснюється, зокрема, за рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів.

З огляду на це, внесення запропонованих законодавчою ініціативою змін зумовить необхідність збільшення видатків державного та місцевих бюджетів для забезпечення відповідними органами державної та місцевої влади охорони культурної спадщини у зв’язку із тим, що більше об’єктів культурної спадщини набудуть статусу пам’ятки культурної спадщини.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

У своєму висновку Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України зазначає, що не вбачає потреби у прийнятті цього законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону культурної спадщини» (щодо визначення поняття «пам’ятка культурної спадщини») (реєстр. № 5678 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Подоляк І.І., Єленським В.Є та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, як це передбачено законопроектом, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання адресної соціальної допомоги за пільговий проїзд малозабезпеченим верстам населення (реєстр. № 5404 від 16.11.2016), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Мельничуком І.І., Молотком І.Ф. та Немировським А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про  статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про охорону дитинства», «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», «Про соціальний захист дітей війни» та «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», згідно з якими передбачається запровадження компенсації за пільговий проїзд у вигляді надання щомісяця адресної допомоги кожному пільговику (у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України).

При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Водночас Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що запровадження надання окремим категоріям громадян адресної грошової допомоги замість пільгового проїзду громадським транспортом потребуватиме виділення з державного бюджету додаткових видатків на цю мету, обсяг яких на даному етапі неможливо спрогнозувати з огляду на відсутність порядку та розмірів такої допомоги.

Однак, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік», починаючи з 2016 року, видатки за компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категоріям громадян здійснювались з місцевих бюджетів. При цьому слід відмітити, що розрахунки з відшкодування витрат за пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюються з місцевих бюджетів не з громадянами, а з підприємствами – надавачами послуг на підставі договорів, укладених між головним розпорядником бюджетних коштів та транспортним підприємством у межах наявного фінансового ресурсу. (Згідно із звітом Казначейства України вказані видатки з місцевих бюджетів за 2016 рік склали близько 1,2 млрд гривень).

Надалі, згідно із змінами до Бюджетного кодексу України від 20.12.2016 № 1793-VIII видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян належать лише до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів (підпункт ґ пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України).

Відтак, встановлення адресних виплат визначеним у законопроекті категоріям громадян зумовить збільшення обсягів таких виплат з місцевих бюджетів.

Однак, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання адресної соціальної допомоги за пільговий проїзд малозабезпеченим верстам населення (реєстр. № 5404 від 16.11.2016), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Мельничуком І.І., Молотком І.Ф. та Немировським А.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про встановлення мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги (реєстр. № 2342 (доопрац.) від 06.12.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим   К.Ю. та Гальченком А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується:

встановити заборону на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги, визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» для споживачів-фізичних осіб;

здійснювати оплату споживачами-фізичними особами за житлово-комунальні послуги та спожиті у побуті природний газ і електроенергію за цінами і тарифами, встановленими станом на 1 січня 2014 року;

встановити заборону на нарахування пені по розрахунках з 1 січня 2014 року, а кошти, стягнені з громадян у вигляді пені за період з 1 січня 2014 року пропонується зарахувати в майбутні платежі.

Крім того, передбачається, що для громадян, які проживають на територіях адміністративно-територіальних одиниць Донецької та Луганської областей, де проводиться антитерористична операція, та які втратили внаслідок антитерористичної операції житло або не отримували житлово-комунальні послуги через неможливість їх надання, плата за житлово-комунальні послуги, пені та інші штрафні санкції за несплату (несвоєчасну оплату) житлово-комунальних послуг не нараховується протягом періоду до повного відновлення відповідного житла чи надання іншого житла, або періоду до відновлення надання житлово-комунальних послуг.

При цьому згідно із прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту Кабінет Міністрів України доручається розробити порядок компенсації збитків постачальникам житлово-комунальних послуг, хоча у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Слід зазначити, що статтею 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», зокрема, передбачається:

- органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги, у разі встановлення таких тарифів на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов’язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг;

- центральні органи виконавчої влади, національні комісії, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень. У разі зміни цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідній сфері, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов'язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету.

Відтак, застосування положень законопроекту зумовить необхідність залучення коштів з державного та місцевих бюджетів на відшкодування збитків підприємствам, що надають житлово-комунальні послуги, про що зазначає також Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості державного і місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів також зауважує, що:

запровадження вказаного мораторію буде сприяти продовженню негативної тенденції щодо розрахунків населення за отримані житлово-комунальні послуги та не буде сприяти поліпшенню фінансового стану підприємств та організацій, що надають вказані послуги;

головним механізмом забезпечення соціального захисту найбільш вразливих верств населення є Програма житлових субсидій, яка гарантує малозабезпеченим громадянам стабільність витрат на оплату житлово-комунальних послуг незалежно від зміни вартості послуг;

законом України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» скасовано пеню за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги, нараховану громадянам України, які проживають у населених пунктах, де проводилася антитерористична операції, у період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції (пеня зараховується у майбутні платежі за житлово-комунальні послуги). 

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про встановлення  мораторію на підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги (реєстр. № 2342 (доопрац.) від 06.12.2016), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю. та Гальченком А.В., має вплив на показники бюджетів  (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на відшкодування збитків підприємствам, що надають житлово-комунальні послуги). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів із застосуванням механізму відшкодування вартості лікарських засобів (реімбурсації) (реєстр. № 5432 від 21.11.2016), поданий народними депутатами України Бахтеєвою Т.Д., Шипком А.Ф. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Метою прийняття даного законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці до нього, є законодавче врегулювання питання безоплатного надання лікарських засобів для профілактики та лікування хвороб у обсязі та за переліком визначеним постановою Кабінету Міністрів України із застосуванням механізму реімбурсації.

Так, законопроектом шляхом внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я та Закону України «Про лікарські засоби» пропонується наступне:

- надати визначення поняттю «реімбурсація» як повне чи часткове відшкодування населенню або суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, вартості лікарських засобів, що здійснюється за рахунок  коштів державного чи місцевого бюджетів або інших незаборонених законодавством позабюджетних фондів;

- встановити вимогу щодо застосовування державою при наданні медичних послуг реімбурсації суб’єктам господарювання, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, за рахунок асигнувань, передбачених державним та місцевими бюджетами на охорону здоров’я, та не забороняє застосування інших механізмів  та джерел реімбурсації;

- визначення структурними підрозділами з питань охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій або розпорядниками коштів місцевих бюджетів переліку аптечних закладів суб’єктів господарювання, які здійснюють відпуск лікарських засобів і яким відшкодовується вартість лікарських засобів за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також надання такими закладами звітів про реалізовані лікарські засоби;

- визначення Кабінетом Міністрів України порядків застосування механізму реімбурсації, а також відбору та затвердження переліків закладів, яким буде здійснюватися реімбурсація.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до запропонованої законодавчої пропозиції зазначено, що Міністерству охорони здоров’я у державному бюджеті на 2017 рік передбачено видатки в обсязі 500 млн грн на запровадження програми державного відшкодування вартості лікарських засобів при амбулаторному лікуванні хворих на окремі захворювання, а саме: серцево-судинні хвороби, цукровий діабет ІІ типу, бронхіальну астму (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 863). Відтак, поширення реалізації механізму реімбурсації на інші захворювання та лікарські засоби потребуватиме додаткових бюджетних коштів.

Згідно із пояснювальною запискою до запропонованої законодавчої пропозиції, прийняття законопроекту не передбачає додаткових витрат з Державного бюджету України, оскільки пропонується здійснювати його реалізацію за рахунок коштів передбачених за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (код 2301400) /у законі про державний бюджет на 2017 рік за цією бюджетною програмою передбачено 5,9 млрд гривень/.

Водночас, слід звернути увагу, що видатки, які передбачаються у державному бюджеті Міністерству охорони здоров’я України за бюджетною програмою «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» мають цільове спрямування, а саме, направляються безпосередньо на централізоване придбання для всіх адміністративно-територіальних одиниць  лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), виробів медичного призначення, медичного обладнання в рамках реалізації заходів державних цільових програм (туберкульозу, ВІЛ-інфекції/СНІДу, онкології, вірусних гепатитів) та комплексних заходів програмного характеру (імунопрофілактики, донорства крові, трансплантації, орфанних, серцево-судинних захворювань тощо). Тобто, такі видатки не можуть бути джерелом реалізації запропонованої законодавчої ініціативи, про що також зауважило Міністерство фінансів України.

Зважаючи на те, що згідно з вимогами Бюджетного кодексу України видатки на охорону здоров’я здійснюються як з державного, так і місцевих бюджетів, застосування механізму реімбурсації – повного чи часткового відшкодування вартості лікарських засобів, потребуватиме додаткових витрат бюджетів.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на чому також наголошено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Запропонований термін набрання чинності відповідного закону не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якими закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Крім того слід зауважити, що зміни до статей 21 та 24 Закону України «Про лікарські засоби», насамперед, щодо повноважень розпорядників бюджетних коштів та здійснення відшкодування вартості лікарських засобів органами державного Казначейства, не є предметом регулювання цього закону. Виходячи із вимог статей 1, 4, 20, 22 та 43 Бюджетного кодексу України, відносини, що виникають у процесі виконання бюджетів регулюються Бюджетним кодексом, яким вже визначено повноваження розпорядників бюджетних коштів, встановлено вимогу щодо застосування казначейського обслуговування при виконанні державного та місцевих бюджетів та визначення порядку використання бюджетних коштів. У зв’язку з чим, Міністерство фінансів України запропонувало відповідні норми законопроекту виключити.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до законопроекту на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів із застосуванням механізму відшкодування вартості лікарських засобів (реімбурсації) (реєстр. № 5432 від 21.11.2016), поданий народними депутатами України Бахтеєвою Т.Д., Шипком А.Ф. та іншими:

- матиме вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення витрат державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону)

- рекомендувати Комітету з питань охорони здоров’я при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 1, 4, 20, 22 та 43 Кодексу), врахувавши, що Бюджетним кодексом врегульовано повноваження розпорядників бюджетних коштів та встановлено вимогу щодо застосування казначейського обслуговування при виконанні державного та місцевих бюджетів.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про професійну освіту в Україні (реєстр. № 5160 від 22.09.2016), поданий народними депутатами України Добродомовим Д.Є., Матківським Б.М., Мусієм О.С., Антонищаком А.Ф.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Згідно із преамбулою у законопроекті визначаються правові, організаційні та фінансово-економічні засади функціонування і розвитку системи професійної освіти в Україні, створення умов для професійної самореалізації особистості та задоволення потреби ринку праці, суспільства та держави у кваліфікованих кадрах.

У законопроекті, за визначенням суб’єктів законодавчої ініціативи, особлива увага спрямована передусім на підвищення загальної зацікавленості населення в професійній освіті наступними шляхами – збільшення можливостей фінансування навчальних закладів, встановлення можливості отримати перше робоче місце ще під час навчання, підвищення стипендій для тих, хто навчається, збільшення зарплати та соціального забезпечення педагогічних працівників, перейменування всіх професійно-технічних навчальних закладів у професійні коледжі та професійні ліцеї, а всіх, хто навчається в професійно-технічних навчальних закладах в студентів.

Відтак, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету на підвищення стипендій студентам та заробітної плати педагогічних працівників.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до даного законопроекту визначає, що його прийняття зумовить необхідність у додаткових бюджетних коштах, зокрема, на:

утримання навчальних закладів професійно-технічної освіти з державного та місцевих бюджетів;

встановлення мінімальних розмірів стипендій студентам професійно-технічних навчальних закладів на рівні 50% мінімальної заробітної плати (лише на таку мету за розрахунком в умовах 2016 року необхідно понад 1,7 млрд грн.);

погодинну оплату праці педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів на рівні 150% від встановленого Кабінетом Міністрів України мінімального погодинного розміру заробітної плати;

фінансове забезпечення дослідно-експериментальної, експериментальної та інноваційної діяльності у сфері професійно-технічної освіти (при цьому Мінфіном зауважується, що така діяльність не є функцією навчальних закладів професійно-технічної освіти);

підготовку курсантів у закладах професійно-технічної освіти (на грошове забезпечення, обмундирування, харчування, проживання тощо);

виготовлення документів про професійну освіту за рахунок коштів бюджету (на даний час такі документи виготовляються за рахунок осіб, що навчаються).

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості державного і місцевих бюджетів.

Водночас слід звернути увагу, що ряд положень законопроекту не враховують чинні норми бюджетного законодавства щодо:

1) розмежування повноважень між бюджетами в частині здійснення видатків на професійно-технічну освіту

Згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (із змінами від 20.12.2016 р. № 1789-VIII), починаючи з 2017 року, видатки на професійно-технічну освіту здійснюються відповідно до такого розподілу повноважень:

– з державного бюджету – на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах державного замовлення у професійно-технічних навчальних закладах соціальної реабілітації та адаптації державної власності, а також за професіями загальнодержавного значення, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України (підпункт «б» пункту 7 частини першої статті 87);

– з бюджетів міст обласного значення – обласних центрів – на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах регіонального замовлення у професійно-технічних та інших навчальних закладах державної та/або комунальної власності, які розташовані на території зазначених міст (підпункт «е» пункту 2 частини першої статті 89). Такі видатки у частині підготовки кваліфікованих робітників на умовах регіонального замовлення для потреб усієї області можуть здійснюватися з обласних бюджетів (пункт 20-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення»);

з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя – на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах регіонального замовлення у професійно-технічних та інших навчальних закладах державної та/або комунальної власності (крім закладів, визначених у підпункті "е" пункту 2 частини першої статті 89 цього Кодексу) (підпункт «б» пункту 2 частини першої статті 90);

– за рахунок освітньої субвенції, що надається з державного бюджету місцевим бюджетам, – на здобуття учнями професійно-технічних навчальних закладів державної та комунальної власності повної загальної середньої освіти (стаття 103-2).

Відповідно з урахуванням таких положень у законопроекті мають бути сформульовані пропозиції щодо основ фінансового забезпечення професійної освіти.

Зокрема, у частині другій статті 5, частині другій статті 28, частині п’ятій статті 45, частині другій статті 59 законопроекту належить врахувати вимоги вищенаведених положень Бюджетного кодексу України щодо підготовки кваліфікованих робітників на умовах державного та регіонального замовлення.

У законопроекті відсутні положення щодо повноважень органів місцевого самоврядування (насамперед, міст обласного значення – обласних центрів, що відповідно до Бюджетного кодексу утримують заклади професійно-технічної освіти) у сфері професійної освіти;

2) визначення обсягу та надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам

Відповідно до вимог частини третьої статті 103-2 Бюджетного кодексу України освітня субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вказане, необхідно у частині першій статті 8 законопроекту: в абзаці шостому після слів «розподіляє освітню субвенцію» доповнити словами «у порядку, визначеному законодавством», в абзаці п’ятому після слів «освітньої субвенції» доповнити словами «в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти у професійно-технічних навчальних закладах державної та комунальної власності»;

3) порядку закриття рахунків після закінчення бюджетного періоду

Оскільки статтею 57 Бюджетного кодексу України встановлено порядок закриття рахунків після закінчення бюджетного періоду, частину восьму статті 59 законопроекту належить виключити як таку, положення якої врегульовані Бюджетним Кодексом України і не потребують додаткового унормування;

4) заборони бюджетній установі здійснювати запозичення

Відповідно до частини четвертої статті 16 Бюджетного кодексу України бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі (крім випадків, передбачених цим Кодексом), тому статтю 61 законопроекту необхідно виключити.

5) застосування термінології Бюджетного кодексу України

Наприклад, слово «фінансування», що за визначенням відображає «надходження та витрати бюджету, пов'язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміну залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету» (пункт 51 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України), має бути замінено іншими словами за змістом, як от «фінансове забезпечення», «видатки», «витрати», «кошти» у відповідних відмінках.

Загалом законопроект не узгоджується із задекларованими Урядом положеннями щодо реформування професійно-технічної освіти, зокрема, в частині її фінансового забезпечення, реалізації регіонального замовлення, управління власністю. У законопроекті, наприклад, не враховано вимоги бюджетного законодавства щодо передачі з державної у комунальну власність відповідних установ, закладів та організацій професійно-технічної освіти (відповідні доручення надані Уряду пунктом 3 Розділу ІІ Закону України від 28.12.2014 р. № 79 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин»).

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону про професійну освіту в Україні (реєстр. № 5160 від 22.09.2016), поданий народними депутатами України Добродомовим Д.Є., Матківським Б.М., Мусієм О.С., Антонищаком А.Ф., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами пункту 51 частини першої статті 2, частини четвертої статті 16, статті 57, підпункту «б» пункту 7 частини першої статті 87, підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 89, підпункту «б» пункту 2 частини першої статті 90, статті 103-2 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про професійну освіту в Україні (реєстр. № 5160-1 від 10.10.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Згідно із преамбулою у законопроекті визначаються правові, організаційні та фінансово-економічні засади функціонування і розвитку системи професійної освіти в Україні, створення умов для професійної самореалізації особистості та задоволення потреби ринку праці, суспільства та держави у кваліфікованих кадрах.

Реалізація таких завдань, як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, передбачає, зокрема, упорядкування мережі професійно-технічних навчальних закладів, удосконалення механізму формування державного та регіонального замовлення на підготовку робітничих кадрів відповідно до реальних потреб економіки, регіональних ринків праці та запитів суспільства, створення нової системи управління професійною освітою та її фінансового забезпечення, що базуватиметься на широких повноваженнях місцевих громад, децентралізації, багатоканальному фінансуванні.

Зважаючи, що законопроектом серед іншого пропонується встановити основні засади фінансового забезпечення професійної освіти, слід зауважити, що відносини, які виникають у бюджетному процесі, регулюються бюджетним законодавством, насамперед Бюджетним кодексом України та Законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період.

З огляду на зазначене належить звернути увагу, що згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (із змінами від 20.12.2016 р. № 1789-VIII), починаючи з 2017 року, видатки на професійно-технічну освіту здійснюються відповідно до такого розподілу повноважень:

– з державного бюджету – на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах державного замовлення у професійно-технічних навчальних закладах соціальної реабілітації та адаптації державної власності, а також за професіями загальнодержавного значення, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України (підпункт «б» пункту 7 частини першої статті 87);

– з бюджетів міст обласного значення – обласних центрів – на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах регіонального замовлення у професійно-технічних та інших навчальних закладах державної та/або комунальної власності, які розташовані на території зазначених міст (підпункт «е» пункту 2 частини першої статті 89). Такі видатки у частині підготовки кваліфікованих робітників на умовах регіонального замовлення для потреб усієї області можуть здійснюватися з обласних бюджетів (пункт 20-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення»);

– з бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя – на оплату послуг з підготовки кваліфікованих робітників на умовах регіонального замовлення у професійно-технічних та інших навчальних закладах державної та/або комунальної власності (крім закладів, визначених у підпункті "е" пункту 2 частини першої статті 89 цього Кодексу) (підпункт «б» пункту 2 частини першої статті 90);

за рахунок освітньої субвенції, що надається з державного бюджету місцевим бюджетам, – на здобуття учнями професійно-технічних навчальних закладів державної та комунальної власності повної загальної середньої освіти (стаття 103-2).

Відповідно з урахуванням таких положень у законопроекті мають бути сформульовані пропозиції щодо основ фінансового забезпечення професійної освіти.

Натомість, законопроектом у частині першій статті 47 передбачається, що фінансове забезпечення закладів професійної освіти здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя, фізичних та юридичних осіб, а також інших джерел, не заборонених законодавством, що не узгоджується у повній мірі з вищенаведеними положеннями Бюджетного кодексу України.

Відтак, частину першу статті 47 законопроекту належить привести у відповідність до вищевказаних положень Бюджетного кодексу, зокрема, після слова «державного» доповнити словом «відповідних», слова в дужках «(Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів міст Києва та Севастополя)» виключити.

Поряд з тим, згідно з частиною другою статті 47 законопроекту до джерел фінансового забезпечення професійної освіти у закладах професійної освіти, зокрема, віднесено:

– капітальні вкладення і дотації з бюджетів різних рівнів у встановленому законодавством порядку. Відповідно до частини другої статті 85 Бюджетного кодексу України забороняється планувати та здійснювати видатки, не віднесені до місцевих бюджетів цим Кодексом, а також здійснювати впродовж бюджетного періоду видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів, крім випадків, коли такі видатки здійснюються за рішенням відповідної місцевої ради за рахунок вільного залишку бюджетних коштів або перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету за умови відсутності заборгованості такого бюджету за захищеними статтями видатків протягом року на будь-яку дату або за рішенням Кабінету Міністрів України. Тому абзац восьмий цієї частини необхідно виключити;

– кредити банків та інших фінансових установ, отримані у встановленому законодавством порядку. Оскільки відповідно до частини четвертої статті 16 Бюджетного кодексу України бюджетна установа не має права здійснювати запозичення у будь-якій формі (крім випадків, передбачених цим Кодексом), абзац десятий цієї частини необхідно виключити.

Положення частини третьої статті 47 законопроекту, згідно з яким пропонується  не вилучати невикористані в поточному бюджетному періоді кошти закладу професійної освіти, крім передбачених законодавством випадків, виключити як таке, що суперечить вимогам статті 57 Бюджетного кодексу України, що встановлює порядок закриття рахунків після закінчення бюджетного періоду.

Щодо інших положень законопроекту, слід зауважити таке:

у абзацах п’ятому та шостому частини першої статті 13 законопроекту до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, віднесено, зокрема, питання визначення обсягу та надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, положення яких не узгоджуються з бюджетним законодавством, виходячи з встановлених у частині п’ятій статті 22 Бюджетного кодексу України повноважень головного розпорядника бюджетних коштів.

Крім того, відповідно до вимог частини третьої статті 103-2 Бюджетного кодексу України освітня субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі формули, яка розробляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти, та затверджується Кабінетом Міністрів України.

Тому пропонується виключити зазначені абзаци, як такі, що не потребують додаткового унормування.

– у законопроекті відсутні положення щодо повноважень органів місцевого самоврядування (насамперед, міст обласного значення – обласних центрів, що відповідно до Бюджетного кодексу утримують заклади професійно-технічної освіти) у сфері професійної освіти. Згідно із статтею 16 законопроекту такими повноваженнями наділені лише органи виконавчої влади обласного рівня. При цьому, абзац 16 цієї статті не відповідає принципу самостійності бюджетної системи та вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Поряд з тим у тексті законопроекту слід застосовувати термінологію Бюджетного кодексу України. Наприклад, слово «фінансування», що за визначенням відображає «надходження та витрати бюджету, пов'язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміну залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету» (пункт 51 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України), має бути замінено іншими словами за змістом, як от «фінансове забезпечення», «видатки», «витрати», «кошти» у відповідних відмінках.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету.

Водночас, виходячи з положень законопроекту, їх запровадження потребує вишукання додаткових бюджетних коштів, зокрема, на:

створення та функціонування центрального органу виконавчої влади із забезпечення якості освіти та його регіональних підрозділів, кваліфікаційних центрів;

підготовку курсантів у закладах професійно-технічної освіти (на грошове забезпечення, обмундирування, харчування, проживання тощо);

введення нових посад педагогічних працівників;

виготовлення документів про професійну освіту за рахунок бюджетних коштів (на даний час виготовлення документів здійснюється за рахунок осіб, що навчаються);

фінансове забезпечення дослідно-експериментальної, експериментальної та інноваційної діяльності у сфері професійно-технічної освіти.

Міністерство фінансів України зазначає, що прийняття законопроекту впливатиме на видаткову частину державного і місцевих бюджетів та рекомендує виключити положення, що зумовлюють додаткове навантаження на бюджети.

При цьому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також  пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів  для досягнення збалансованості державного і місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про професійну освіту в Україні (реєстр. № 5160-1), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів).

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами пункту 51 частини першої статті 2, частини четвертої статті 16, частини п’ятої статті 22, статті 57, частини другої статті 85, підпункту «б» пункту 7 частини першої статті 87, підпункту «е» пункту 2 частини першої статті 89, підпункту «б» пункту 2 частини першої статті 90, статті 103-2 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

 

 

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо врегулювання окремих питань ведення господарської діяльності на території проведення антитерористичної операції (реєстр. № 5648 від 17.01.2017), поданий народним депутатом України Єфімовим М.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується скасувати положення щодо звільнення суб’єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності та орендної плати за користування державним та комунальним майном в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його ухвалення забезпечить створення належних умов для збалансування місцевих бюджетів населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не призведе до втрат місцевих бюджетів.

Варто відмітити, що Законом України від 21.12.2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» встановлено особливий порядок застосування норм податкового законодавства для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення /зокрема, передбачається звільнення суб’єктів господарювання на таких територіях від плати за землю на період проведення антитерористичної операції/.

Таким чином, запропоновані законопроектом зміни не призведуть до збільшення надходжень відповідних місцевих бюджетів від плати за землю (до складу якого належить орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності). Мінфін також звертає увагу на зазначене, оскільки згідно з пунктом 2.1 статті 2 та пункту 7.3 статті 7 розділу І Податкового кодексу України будь-які питання оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо врегулювання окремих питань ведення господарської діяльності на території проведення антитерористичної операції (реєстр. № 5648 від 17.01.2017), поданий народним депутатом України Єфімовим М.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів відповідних місцевих бюджетів у Донецькій і Луганській областях від орендної плати за користування державним та комунальним майном). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості місцевих бюджетів населених пунктів на лінії зіткнення (реєстр. № 5649 від 17.01.2017), поданий народним депутатом України Єфімовим М.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України /який набрав чинності з 01.01.2017 року та яким визначаються особливості справляння податків і зборів для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, на період проведення антитерористичної операції/, зокрема, передбачається:

не поширювати встановлені особливості справляння податків і зборів на території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення;

виключити положення щодо повернення сплачених за період проведення АТО сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю;

звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) та єдиного податку платниками четвертої групи застосовувати з 1 січня 2017 року (у чинній нормі – з 14 квітня 2014 року);

виключити підпункт, яким врегульовуються питання оподаткування та відповідальності філій, представництв, відокремлених чи інших структурних підрозділів юридичних осіб.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є створення належних умов для збалансування місцевих бюджетів населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Зокрема, відмічено, що положення законопроекту в частині, що стосуються територій на лінії зіткнення, обумовлять необхідність повернення вже сплачених у 2014, 2015, 2016 роках місцевих податків, в тому числі плати за землю, та нестачу бюджетних коштів для виконання органами місцевого самоврядування, військово-цивільними адміністраціями відповідних повноважень згідно з чинним законодавством. Так, з 14 квітня 2014 року до 31 грудня 2016 року до таких місцевих бюджетів надійшло місцевих податків та зборів в сумі 99,8 млн грн, з яких понад 90% або 90,4 млн грн припадає на плату за землю та в середньому становить майже 25% власних надходжень до загального фонду цих місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект впливає на показники бюджету, а вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від сплачених за період проведення АТО сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю, які не підлягатимуть поверненню.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості місцевих бюджетів населених пунктів на лінії зіткнення (реєстр. № 5649 від 17.01.2017), поданий народним депутатом України Єфімовим М.В., матиме вплив на показники бюджету (сприятиме недопущенню втрат доходів від місцевих податків окремих місцевих бюджетів у Донецькій та Луганській областях і може призвести до збільшення таких доходів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії (реєстр. № 5550 від 16.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою приведення законодавства України у відповідність з європейськими вимогами та стандартами, що діють у сфері використання ядерної енергії, встановлення єдиних основних норм безпеки для захисту здоров’я осіб, які перебувають під професійним, медичним опроміненням, та населення проти небезпек, що виникають при іонізуючому випромінюванні, а також врахування вимог щодо державного регулювання питань, що стосуються поводження з урановими рудами.

Законопроектом вносяться зміни до Законів України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання», «Про видобування і переробку уранових руд».

При цьому згідно із запропонованими змінами серед, іншого, передбачається встановити державне регулювання у сфері видобування і переробки уранових руд та запровадити обов’язкове ліцензування видобування уранових руд (чинна норма - лише переробка уранових руд).

Виходячи з вимог статті 14 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» згідно з якими за видачу ліцензії вноситься плата та беручи до уваги затверджені постановою Уряду від 28.08.2013 року № 639 положення щодо справляння плати за здійснення дозвільних процедур у сфері використання ядерної енергії, плата за видачу ліцензій на видобування уранових руд буде зараховуватися до державного бюджету. 

Міністерство фінансів зазначило, що реалізація положень законопроекту не має впливу на доходну та/або видаткову частини бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії (реєстр. № 5550 від 16.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, призведе до збільшення доходів державного бюджету (від плати за ліцензії на видобування уранових руд). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про встановлення розміру посадового окладу народних депутатів України» (реєстр. № 5659 від 19.01.2017), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

Запропонованим законопроектом передбачається тимчасово, до стабілізації економічної ситуації в Україні, підвищення до європейського рівня розміру мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населенню, встановити посадовий оклад народних депутатів України у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатної особи /відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено у розмірі 1600 гривень/.

Реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи може зумовити економію бюджетних коштів, зокрема, в частині видатків на оплату праці народних депутатів України.

Водночас, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку не  висловлює зауваження щодо законодавчої ініціативи.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час відсутній.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про встановлення розміру посадового окладу народних депутатів України» (реєстр. № 5659 від 19.01.2017), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., матиме вплив на показники бюджету (зумовить економію бюджетних коштів на оплату праці народних депутатів України на період до стабілізації економічної ситуації в Україні). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» щодо провадження господарської діяльності у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї (реєстр. № 5698 від 23.01.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується доповнити перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, діяльністю з розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї.

Як зазначається у пояснювальній записці, відновлення ліцензування такої господарської діяльності унеможливить неконтрольоване розповсюдження зразків озброєнь, військової техніки, військової зброї та боєприпасів до неї; дозволить здійснювати ефективний державний нагляд (контроль) за додержанням суб’єктами господарювання вимог ліцензійних умов, забезпечить прозорий доступ на зазначений ринок суб’єктів господарювання, спроможних забезпечити якісну розробку, виготовлення, ремонт та модернізацію товарів військового призначення для потреб Збройних Сил України та інших військових формувань.

Належить відмітити, що згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» за видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом.

Відповідно до пункту 25 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на певні види господарської діяльності (крім плати, визначеної пунктами 21-25, 27 і 28 частини першої статті 64, пунктами 18-22, 24 і 25 частини першої статті 66 та пунктом 10-1 частини першої статті 69 цього Кодексу) належить до складу доходів загального фонду державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до збільшення надходжень до державного бюджету за видачу ліцензій у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» щодо провадження господарської діяльності у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї (реєстр. № 5698 від 23.01.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів загального фонду державного бюджету щодо плати за ліцензії). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо врегулювання транзиту та тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування) (реєстр. № 5567 доопрац. від 24.01.2017), поданий народними депутатами України Парасюком В.З., Дерев’янком Ю.Б. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

застосовувати умовне часткове звільнення від оподаткування митними платежами у випадку тимчасового ввезення громадянами-резидентами транспортних засобів, яким 7 і більше років з року їх виготовлення (випуску), що класифікуються за товарними позиціями 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепів до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України із сплатою щомісяця: у 2018 році – 0,2%, у 2019 – 0,25%, протягом 2020 року і наступних років – по 0,3% суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих транспортних засобів особистого користування у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату їх тимчасового ввезення;

звільнити від сплати митних платежів учасників антитерористичної операції при тимчасовому ввезенні громадянами-резидентами транспортних засобів особистого користування;

посилити контроль за транзитним переміщенням транспортних засобів особистого користування;

запровадити адміністративну відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування на митну територію України більше ніж на 60 діб шляхом накладання штрафу (у розмірі вартості цих транспортних засобів) або їх конфіскацій.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація його положень (щодо врегулювання транзиту та тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування, а також накладення стягнень у справах про порушення митних правил і виконання постанов у цих справах) не вплине на видаткову частину державного бюджету .

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники доходної частини бюджету. Зокрема, Мінфін відмічає, що запропонований законопроектом спосіб врегулювання ситуації, що виникла у зв’язку з тимчасовим ввезенням громадянами легкових автомобілів з іноземною реєстрацією (який ґрунтується на положеннях міжнародної Конвенції про тимчасове ввезення, стороною якої є Україна), має задовольнити вимоги власників придбаних за кордоном легкових автомобілів та, при цьому, забезпечити надходження до державного бюджету від оподаткування тимчасово ввезених транспортних засобів. Однак, необхідної для розрахунку вартісної величини впливу на показники бюджетів інформації (а саме, щодо кількості транспортних засобів, які можуть бути ввезені тимчасово або з метою транзиту, щодо прогнозного терміну тимчасового перебування таких транспортних засобів на митній території України) розробником не надано.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо врегулювання транзиту та тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування) (реєстр. № 5567 доопрац. від 24.01.2017), поданий народними депутатами України Парасюком В.З., Дерев’янком Ю.Б. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів державного бюджету щодо митних платежів залежно від практичної реалізації відповідних законодавчої ініціативи, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів або надходжень від конфіскації майна у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії (реєстр. № 5703 від 23.01.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом вносяться зміни до законів України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про поводження з радіоактивними відходами», «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» та «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об’єктів». Як зазначається у пояснювальній записці, метою законопроекту є оптимізація та удосконалення процедури видачі документів дозвільного характеру на здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії, приведення у відповідність із Законом України «Про адміністративні послуги».

Законопроектом пропонується, зокрема:

встановити розмір плати за здійснення дозвільних процедур у сфері використання ядерної енергії /доповнення Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» відповідним додатком/, а також зарахування такої плати до державного бюджету в установленому порядку;

перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання документів дозвільного характеру;

граничний строк надання документів дозвільного характеру;

перелік підстав для відмови у наданні документів дозвільного характеру.

Відповідно до пункту 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України плата за надання адміністративних послуг (крім плати, визначеної пунктом 36 частини першої статті 64 та пунктом 20-1 частини першої статті 69 цього Кодексу) належить до складу доходів загального фонду державного бюджету.

Реалізація положень законопроекту щодо запровадження плати за здійснення дозвільних процедур у сфері використання ядерної енергії може призвести до збільшення доходів державного бюджету від плати за надання адміністративних послуг.

Законопроектом також передбачається звільнити від ліцензування:

-  діяльність, пов`язану з транспортуванням радіоактивних матеріалів залізничним, водним та повітряним транспортом; перевантаженням (завантаженням, розвантаженням, відправленням) упаковок та їх транзитним зберіганням у морських та річкових портах, аеропортах, на залізничних станціях, за умови наявності у перевізників та організацій, які здійснюють зазначені операції ліцензії на перевезення небезпечних вантажів;

-  діяльність, пов`язану з переробкою, зберіганням радіоактивних відходів, що здійснюються виробниками радіоактивних відходів до передачі радіоактивних відходів спеціалізованим підприємствам з поводження з радіоактивними відходами та підрядними організаціями, які надають послуги із переробки, зберігання радіоактивних відходів виробникам радіоактивних відходів або спеціалізованим підприємствам з поводження з радіоактивними відходами, якщо послуги надаються в обсязі ліцензованої діяльності цих замовників;

-  діяльність з використання джерел іонізуючого випромінювання в частині виконання робіт з отримання (придбання) та передачі (збуту) генеруючих пристроїв, у тому числі з метою постачання (буде звільнено від ліцензування близько 230 ліцензіатів).

Крім того, законопроектом пропонується скасувати необхідність отримання дозволу на використання для народно-господарських цілей земель і водоймищ, розташованих у санітарно-захисній зоні.

Отже, реалізація таких положень законопроекту може призвести до зменшення доходів державного бюджету від плати за надання адміністративних послуг.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливає на доходи бюджету та не потребує додаткових видатків державного бюджету у поточному бюджетному періоді.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії (реєстр. № 5703 від 23.01.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів державного бюджету щодо плати за надання адміністративних послуг залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування видачі вогнепальної зброї як державних нагород та відомчих відзнак» (реєстр. № 5651 від 17.01.2017), внесений народним депутатом України Балогою В.І.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки та оборони.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про державні нагороди України», «Про Дисциплінарний статут Збройних сил України» та «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України» з метою впорядкування видачі вогнепальної зброї як державних нагород та відомчих відзнак пропонується:

- виключити з переліку осіб, які мають право нагороджуватися «Іменною вогнепальною зброєю», державних службовців, які мають офіцерське звання;

- залишити право Міністра оборони, Міністра внутрішніх справ та керівників інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, на нагородження відомчими відзнаками «Холодна зброя», позбавивши їх права нагороджувати відзнаками «Вогнепальна зброя».

Реалізація положень законопроекту, може сприяти зменшенню кількості видачі нагородної зброї, у тому числі «Іменної вогнепальної зброї», що дозволить зменшити витрати на їх закупівлю за рахунок коштів державного бюджету.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

За наслідками розгляду Комітет ухвалив рішення, що проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування видачі вогнепальної зброї як державних нагород та відомчих відзнак (реєстр. № 5651 від 17.01.2017), внесений народним депутатом України Балогою В.І., матиме вплив на показники державного бюджету (може призвести до економії коштів державного бюджету в частині видатків на закупівлю нагородної зброї). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, запропоновані автором.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету та не впливатиме на дохідну частину  державного бюджету.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект може прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування видачі вогнепальної зброї як державних нагород та відомчих відзнак» (реєстр. № 5651 від 17.01.2017), внесений народним депутатом України Балогою В.І., матиме вплив на показники державного бюджету (може призвести до економії коштів державного бюджету в частині  видатків на закупівлю нагородної зброї). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, запропоновані автором.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони.

 

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до статті 44 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України» (реєстр. № 5637 від 12.01.2017), внесений народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки та оборони.

Законопроектом пропонується, з метою сприяння зупиненню безконтрольної видачі нагородної зброї особам, які не підлягають під дію Дисциплінарного статуту Збройних сил України, позбавити міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, права видавати вогнепальну зброю, як відзнаку.

Реалізація положень законопроекту, може сприяти зменшенню кількості видачі нагородної зброї, що дозволить зменшити витрати на її закупівлю за рахунок коштів державного бюджету.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету та не впливатиме на дохідну частину  державного бюджету.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 44 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України» (реєстр. № 5637 від 12.01.2017), внесений народним депутатом України Капліним С.М., матиме вплив на показники державного бюджету (може призвести до економії коштів державного бюджету в частині  видатків на закупівлю нагородної зброї). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, запропоновані автором.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони.

 

 

Опосередкований:

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про лікарняні каси (реєстр. № 5664 від 20.01.2017), внесений народними депутатами України А.В. Яценком та В.В. Бондарем.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Проект закону згідно з преамбулою визначає організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності лікарняних кас, їх об’єднання, особливості правового регулювання і гарантії їх діяльності. При цьому передбачається, що лікарняна каса є добровільним об’єднанням фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права, утворюється у формі благодійних організацій або громадських об’єднань зі статусом юридичної особи, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також державні та комунальні підприємства, установи, організації України, що фінансуються з бюджету, не можуть бути засновниками лікарняної каси.

Поряд з тим, законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», «Про громадські об’єднання» та «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його прийняття не потребуватиме витрат із Державного бюджету України.

Водночас, реалізація окремих положень законопроекту може мати наслідком збільшення надходжень до відповідних бюджетів, а саме:

– при ліквідації лікарняної каси залишок коштів резервного капіталу зараховується до Державного бюджету України або до місцевого бюджету за місцем державної реєстрації лікарняної каси та спрямовується на видатки сфери охорони здоров’я /абзац четвертий частини третьої статті 24/;

– у разі припинення діяльності Асоціації лікарняних кас кошти та інше майно, після розрахунків із працівниками Асоціації та кредиторами зараховується до Державного бюджету України та спрямовується на видатки сфери охорони здоров’я /частина п’ята статті 39 законопроекту/.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту відмічає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про лікарняні каси (реєстр. № 5664 від 19.01.2017), внесений народними депутатами України А.В. Яценком та В.В. Бондарем, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів у разі ліквідації лікарняних кас, або припинення діяльності Асоціації лікарняних кас). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.36. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до прикінцевих та перехідних положень розділу IX Закону України «Про публічні закупівлі» щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення в Україні у 2017 році чемпіонату світу з хокею з шайбою серед чоловіків (реєстр. № 5645 від 17.01.2017), поданий народним депутатом України Величковичем М.Р.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується доповнити розділ IX Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про публічні закупівлі» положенням щодо надання можливості до 29 квітня 2017 року замовникам, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення в Україні чемпіонату світу з хокею з шайбою серед чоловіків у 2017 році згідно з переліком товарів, робіт і послуг, що затверджується Кабінетом Міністрів України, за переговорною процедурою, встановленою статтею 35 цього Закону, при цьому укладання договору про закупівлю за результатами такої переговорної процедури закупівлі можливе у строк не раніше ніж через 5 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти відповідний договір.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме виділення коштів з державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, у випадку прийняття законопроекту придбання відповідних предметів закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до їх закупівлі за завищеними цінами, а відтак потребуватиме збільшення витрат бюджету на відповідні закупівлі.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення зміни до прикінцевих та перехідних положень розділу IX Закону України «Про публічні закупівлі» щодо закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для забезпечення підготовки та проведення в Україні у 2017 році чемпіонату світу з хокею з шайбою серед чоловіків (реєстр. № 5645 від 17.01.2017), поданий народним депутатом України Величковичем М.Р., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків бюджетів на відповідні закупівлі залежно від практичної реалізації такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо підвищення конкурентоспроможності вітчизняної лікеро-горілчаної продукції) (реєстр. № 5673 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Заболотним Г.М., Хланєм С.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується законодавчо врегулювати питання використання зернового дистиляту для виробництва алкогольних напоїв.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття дозволить збільшити виробництво та реалізацію алкогольних напоїв щонайменше на 2 млн декалітрів на рік, а очікувані додаткові надходження до Державного бюджету України становитимуть понад 1 млрд грн на рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що вплив на дохідну частину бюджету неможливо обрахувати. Водночас, Мінфін вважає, що заміщення алкогольних напоїв іноземного виробництва відповідною вітчизняною продукцією матиме позитивний ефект на економіку, проте без забезпечення належного контролю за виробництвом і обігом такої продукції можливі значні втрати бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо підвищення конкурентоспроможності вітчизняної лікеро-горілчаної продукції) (реєстр. № 5673 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Заболотним Г.М., Хланєм С.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету щодо платежів від суб’єктів господарювання – вітчизняних виробників алкогольної продукції залежно від практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо порядку реалізації тютюнових виробів) (реєстр. № 5676 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Заставним Р.Й., Левусом А.М., Вознюком Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що суб’єкти господарювання, які отримали ліцензії на виробництво, імпорт або оптову торгівлю тютюновими виробами здійснюють реалізацію цієї продукції суб’єктам господарювання, що отримали ліцензію на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, що не перевищують 85 відсотків встановленої виробником або імпортером максимальної роздрібної ціни на тютюнові вироби з урахуванням ПДВ та акцизного збору.

Крім того, за порушення таких вимог передбачається застосовувати до суб’єктів господарювання фінансові санкції у вигляді штрафу – 100% вартості реалізованої продукції, але не менше 100 тис. гривень.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що за перший рік запровадження законопроекту прогнозується зменшення щонайменше у 2 рази рівня обсягу контрафактної та контрабандної тютюнової продукції на ринку України через зростання економічної привабливості торгівлі легальною продукцією, що становить близько 5 млрд штук сигарет на рік. Це забезпечить додаткові надходження податків від продажу тютюнових виробів у розмірі понад 1,5 млрд гривень.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не призведе до додаткових надходжень до бюджету, оскільки за даними Державної фіскальної служби України та даними дослідження компанії ТНС обсяг нелегальної продукції на території України, крім Криму та зони АТО, складав у 2016 році 1% від ринку, що еквівалентне 0,7 млрд штук сигарет.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (щодо порядку реалізації тютюнових виробів) (реєстр. № 5676 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Заставним Р.Й., Левусом А.М., Вознюком Ю.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету щодо фінансових санкцій у разі виявлення відповідного порушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту прав державних реєстраторів та недопущення втручання в їхню діяльність (реєстр. № 5531-1 від 22.12.2016), поданий народними депутатами України Пташник В.Ю., Паламарчуком М.П. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новими статями 344-1 та 344-2, згідно з якими встановлюється кримінальна відповідальність за протиправне втручання у діяльність державних реєстраторів, погрозу або насильство щодо державного реєстратора а саме:

1.                 Вплив у будь-якій формі на державного реєстратора з метою перешкодити виконанню його службових обов’язків, або добитися прийняття ним незаконного рішення, - карається штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або арештом на строк до трьох місяців.

2.                 Ті самі дії, вчинені службовою особою з використанням свого службового становища, або якщо вони спричинили внесення державним реєстратором до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень або до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань незаконних записів, прийняття рішень чи здійснення реєстраційних дій, що не відповідають вимогам законодавства,- караються позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до чотирьох років.

3.                 Створення у будь-якій формі штучних перешкод у роботі державного реєстратора, - караються штрафом від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

4.                 Погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо державного реєстратора, а також щодо його близьких родичів у зв'язку з виконанням державним реєстратором своїх службових обов'язків, -  карається виправними роботами на строк до двох років або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

5.                 Умисне заподіяння державному реєстратору чи його близьким родичам легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень, нанесення побоїв чи вчинення інших насильницьких дій у зв’язку з виконанням державним реєстратором своїх службових обов’язків, - карається обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.

6.                 Умисне заподіяння державному реєстратору або його близьким родичам тяжкого тілесного ушкодження у зв’язку з виконанням державним реєстратором своїх службових обов’язків, - карається позбавленням волі на строк від п’яти до дванадцяти років.

7.                 Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, вчинені організованою групою, - караються позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.

Реалізація таких положень законопроекту буде мати вплив на показники державного бюджету. Насамперед, зумовить збільшення надходжень від сплати штрафів у разі виявлення таких правопорушень.

Міністерство фінансів України також зазначало про такий вплив, однак через відсутність інформації щодо накладення штрафів на громадян за вчинення дій, визначених законопроектом, немає можливості надати розрахунок додаткових надходжень до загального фонду державного бюджету.

Водночас, у разі виявлення відповідних порушень та відповідно настання кримінальної відповідальності у вигляді арешту чи позбавлення волі може збільшитися потреба у коштах державного бюджету на утримання таких осіб в установах виконання покарань за відповідний злочин.

Разом з тим, до законопроекту всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття  додаткових витрат бюджету, для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо захисту прав державних реєстраторів та недопущення втручання в їхню діяльність (реєстр. № 5531-1 від 22.12.2016), поданий народними депутатами України Пташник В.Ю., Паламарчуком М.П. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення строку передачі документації на багатоквартирний будинок, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (реєстр. № 5499 від 07.12.2016), поданий народним депутатом України Паламарчуком М.П. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 149-2, відповідно до якої порушення посадовими особами суб’єкту господарювання, який  здійснював утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території як виконавець відповідних послуг або управління багатоквартирним будинком, та/або балансоутримання до створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, строків передачі технічної та іншої передбаченої законодавством документації на багатоквартирний будинок, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятисот до тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

При цьому посадові особи, уповноважені на те обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, матимуть право складати протоколи про адміністративні правопорушення відповідно до статті 149-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а розглядатимуть такі справи суди районів, районних у місті, міські чи міськрайонні суди.

Застосування таких положень може призвести до збільшення надходжень місцевих бюджетів.

Тому, до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту не потребує витрат з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення строку передачі документації на багатоквартирний будинок, в якому створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (реєстр. №5499 від 07.12.2016), поданий народним депутатом України Паламарчуком М.П. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту діяльності державних реєстраторів (реєстр. № 5531 від 12.12.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 344-1, згідно з якою встановлюється кримінальна відповідальність за протиправне втручання у діяльність державних реєстраторів а саме:

1.                 втручання у будь-якій формі у здійснення повноважень державним реєстратором, вплив у будь-якій формі на державного реєстратора з метою перешкодити виконанню обов’язків, покладених на нього законом, або добитися прийняття незаконного рішення, або вчинення у будь-якій формі перешкод до здійснення законної діяльності державного реєстратора, - карається штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк від трьох до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років.

2.                 ті самі дії, поєднані із застосуванням насильства, знищенням або пошкодженням майна, погрозою застосування насильства або знищення чи пошкодження майна, або поєднані із застосуванням чи погрозою таких дій до його близьких родичів, - караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на цей саме строк.

3.                 діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, чи організованою групою, або службовою особою з використанням свого службового становища, караються обмеженням волі на строк від трьох років до п’яти років або позбавленням волі на цей саме строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

4.                 діяння, передбачені частинами першою - третьою цієї статті що мали наслідком внесення державним реєстратором до Державного реєстру записів, прийняття рішень чи здійснення реєстраційних дій, що не відповідають вимогам закону, або унеможливили здійснення державним реєстратором законних реєстраційних дій, або якщо ці діяння заподіяли істотну шкоду чи спричинили тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Реалізація таких положень законопроекту буде мати вплив на показники державного бюджету. Насамперед, зумовить збільшення надходжень від сплати штрафів у разі виявлення таких правопорушень.

Міністерство фінансів України також зазначало про такий вплив, однак через відсутність інформації щодо накладення штрафів на громадян за вчинення дій, визначених законопроектом, немає можливості надати розрахунок додаткових надходжень до загального фонду державного бюджету.

Водночас, у разі виявлення відповідних порушень та відповідно настання кримінальної відповідальності у вигляді арешту чи позбавлення волі може збільшитися потреба у коштах державного бюджету на утримання таких осіб в установах виконання покарань за відповідний злочин.

Разом з тим, до законопроекту всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття  додаткових витрат бюджету, для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту діяльності державних реєстраторів (реєстр. №5531 від 12.12.2016), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань організації та забезпечення охорони державної таємниці (реєстр. № 5639 від 13.01.2017), поданий народними депутатами України Вінником І.Ю. та Кривенком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом передбачається внести зміни до Закону України «Про державну таємницю», Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, а саме :

- запровадити нові підстави для відмови у наданні, скасуванні допуску та доступу до державної таємниці – наявність у громадянина громадянства (підданства) іншої держави (держав), припинення громадянства України або скасування рішення про набуття громадянства України, а також наявності інформації про звернення громадянина до компетентних органів іноземної держави із заявою чи клопотанням про набуття громадянства (підданства) іншої держави;

- обов’язок для громадянина України, який має допуск (доступ) до державної таємниці, повідомляти орган Служби безпеки України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, про набуття ним громадянства (підданства) іншої держави (держав), про звернення до компетентних органів іноземної держави із заявою чи клопотанням про набуття громадянства (підданства) іншої держави (держав), про припинення (втрату) громадянства України або скасування рішення про оформлення набуття громадянства України – в п’ятиденний термін з дня набуття громадянства (підданства) іншої держави (держав) або звернення до компетентних органів іноземної держави із заявою чи клопотанням про набуття громадянства (підданства) іншої держави (держав), отримання інформації про припинення (втрату) громадянства України або скасування рішення про оформлення набуття громадянства України;

- кримінальну відповідальність за неповідомлення громадянином у зв’язку з оформленням допуску до державної таємниці або громадянином, якому надано допуск чи доступ до державної таємниці, про наявність громадянства (підданства) іншої держави (держав) або про звернення до компетентних органів іноземної держави із заявою чи клопотанням про набуття громадянства (підданства) іншої держави - карається штрафом від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

- за вчинення повторно, або особою, яка займає відповідальне становище,  - карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до одного року, або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та  вчинене особою, яка займає особливо відповідальне становище, - карається штрафом від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами до трьох років, або позбавленням волі на строк до чотирьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за умови застосування штрафів, передбачених за вищезгадане правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі.

Міністерство фінансів зазначає, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань організації та забезпечення охорони державної таємниці (реєстр. № 5639 від 13.01.2017), поданий народними депутатами України Вінником І.Ю. та Кривенком В.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

 

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» (реєстр. № 5625 від 29.12.2016), внесений народними депутатами України Домбровським О.Г., Підлісецьким Л.Т. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Даним законопроектом пропонується Закон України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» (далі - Закон) визначити таким, що втрачає чинність.

Слід зазначити, що Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії і регулює відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії тощо.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, з метою забезпечення сталого функціонування ринку електричної енергії, надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам, стабільної, безперебійної і безпечної роботи підприємств електроенергетичної галузі доцільно визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» та забезпечити прийняття Верховною Радою України Закону України «Про ринок електричної енергії України» /проект Закону України про ринок електричної енергії України (реєстр. № 4493 від 21.04.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, прийнято 22 вересня 2016 року Верховною Радою України за результатами розгляду в першому читанні за основу (постанова Верховної Ради України від 22.09.2016 № 1539-VIII)/.

Міністерство фінансів України та Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своїх експертних висновках до даного законопроекту зазначили, що розділом VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачені організаційні та нормативно-правові заходи, які повинні бути виконані для досягнення умов, за яких повномасштабний ринок електричної енергії може почати функціонувати та відмічають, що припинення дії Закону унеможливить виконання цих заходів та призведе до відсутності законодавчого регулювання відповідних суспільних відносин до прийняття Закону України «Про ринок електричної енергії України».

Крім того, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило до даного законопроекту ряд інших зауважень і пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України» (реєстр. № 5625 від 29.12.2016), внесений народними депутатами України Домбровським О.Г., Підлісецьким Л.Т. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (до прийняття Закону України «Про ринок електричної енергії України» прийняття законопроекту матиме наслідком відсутність правового регулювання визначення економічних засад функціонування ринку електричної енергії і відповідно підстав для регулювання бюджетних відносин, що виникають у сфері виробництва та споживання електричної енергії). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення регулювання діяльності в сфері паркування транспортних засобів (реєстр. № 5364-1 від 17.11.2016), поданий народними депутатами України Сташуком В.Ф., Ємцем Л.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Проектом закону пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про дорожній рух», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про страхування», «Про Національну поліцію».
Законопроект, серед іншого, передбачає:
-  встановлення збільшених розмірів штрафних санкцій:
за порушення правил паркування транспортних засобів, в тому числі за несплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування, – у розмірі від 15 до 20 (чинна норма від 8 до 12) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – н.м.д.г.);
за паркування на місцях, призначених для безоплатного паркування транспортних засобів, особами, які не мають відповідних пільг, – у розмірі від 20 до 25 (чинна норма від 15 до 18) н.м.д.г.;
за порушення посадовою особою суб’єктів господарювання, які утримують майданчики для паркування транспортних засобів, визначених правилами паркування транспортних засобів вимог щодо розміщення та функціонування майданчиків для паркування транспортних засобів, – у розмірі від 30 до 50 (чинна норма від 20 до 30) н.м.д.г.;
за необладнання посадовою особою суб’єктів господарювання, які утримують майданчики для паркування транспортних засобів, таких майданчиків відповідно до вимог, встановлених законодавством, в тому числі паркувальними автоматами або платіжними терміналами на відстані до 100 метрів від відповідного майданчика, – у розмірі від 40 до 50 (чинна норма від 30 до 40) н.м.д.г.;
-  наділення повноваженнями органів місцевого самоврядування щодо впровадження в межах відповідного населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати паркування, затвердження технічних вимог та завдання до цієї системи.
При цьому, згідно із змінами до статей 218 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративні комісії при виконавчих органах міських, сільських, селищних рад та посадові особи уповноважені такими виконавчими органами, позбавляються права складати протоколи про порушення правил паркування та розглядати справи про такі правопорушення, що призведе до втрат доходів місцевих бюджетів від адміністративних штрафів.
Водночас, повноваженнями щодо розгляду таких справ наділяються органи Національної поліції (якщо особа-порушник погоджується з обставинами, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення) та суду (у разі подання зауважень на протокол про адміністративне правопорушення), що зумовить зарахування відповідних адмінштрафів до державного бюджету.
Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджетів, не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).
Поряд з тим, законопроектом пропонується доповнити статтю 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 6 і 7 Закону України «Про дорожній рух» в частині розширення повноважень виконавчих органів сільських селищних, міських рад, зокрема, щодо впровадження в межах відповідного населеного пункту автоматизованої системи контролю оплати паркування, затвердження технічних вимог та завдання до цієї системи.
Керуючись статтею 91 Бюджетного кодексу України та з огляду вимоги чинного законодавства про місцеве самоврядування, сільські, селищні, міські ради затверджують місцеві програми, зокрема у сфері розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів, тощо, в рамках яких можуть реалізовуватися відповідні заходи із залученням, серед іншого, коштів місцевих бюджетів.
Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту може збільшити надходження державного бюджету від штрафних санкцій, обсяг яких буде залежати від кількості правопорушників, до яких буде застосовано штрафні санкції, та розмірів застосованих до них штрафів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення регулювання діяльності в сфері паркування транспортних засобів (реєстр. № 5364-1 від 17.11.2016), поданий народними депутатами України Сташуком В.Ф., Ємцем Л.О., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафів залежно від виявлених правопорушень та зменшення таких надходжень до місцевих бюджетів, а також до збільшення видатків місцевих бюджетів за умови здійснення запропонованих заходів із залученням коштів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання квартир в багатоквартирних житлових будинках (реєстр. № 5473 від 30.11.2016), поданий народними депутатами України Герасимовим А.В., Левченком Ю.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується:

- внести зміни до Житлового кодексу, встановивши, що жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися на шкоду інтересам інших власників (користувачів) приміщень у відповідному житловому будинку;

- доповнити статтю 383 Цивільного кодексу України частиною другою, заборонивши використання квартир в багатоквартирних будинках не за призначенням, та можливість їх використання за певних умов для господарської діяльності;

- доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП) новою статтею 150-1, в якій встановити адміністративну відповідальність за «використання квартир в багатоквартирних житлових будинках не за призначенням». За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 150-1 КУпАП (у редакції законопроекту) пропонується передбачити стягнення у виді «штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», а за вчинення правопорушення, передбаченого частиною другою цієї статті – «штраф від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Зважаючи, що згідно із законопроектом право розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 150-1 КУпАП надається органам Національної поліції, надходження від встановлених адміністративних штрафів будуть зараховуватися до державного бюджету.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів України, зазначає, що реалізація проекту закону не потребує витрат з Державного бюджету України.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання квартир в багатоквартирних житлових будинках (реєстр. № 5473 від 30.11.2016), поданий народними депутатами України Герасимовим А.В., Левченком Ю.В. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати адміністративних штрафів, залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження) (реєстр. № 5610 від 27.12.2016), поданого народними депутатами України Паламарчуком М.П., Алєксєєвим С.О. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінально процесуального кодексу України (далі - КПК) з питань строків досудового розслідування та інших питань, пов’язаних із здійсненням досудового розслідування спеціального досудового розслідування та судового провадження.

Зокрема, відповідно до змін пункту 4 частини другої, частини третьої статті 294 КПК у редакції проекту збільшується строк досудового розслідування (до 18 місяців (наразі такий строк становить 12 місяців) та згідно змін до частини третьої статті 197 КПК продовжується строк тримання під вартою до 18 місяців – в особливо складному кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів, вчинених організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою чи терористичною організацією.

Міністерство фінансів зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на показники державного бюджету.

Водночас, у разі продовження строку тримання під вартою підозрюваних осіб до 18 місяців може збільшитися потреба у коштах державного бюджету на утримання в ізоляторах тимчасового тримання таких осіб.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження) (реєстр. № 5610 від 27.12.2016), поданий народними депутатами України Паламарчуком М.П., Алєксєєвим С.О. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстр. № 5546 від 16.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого  забезпечення правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Кодекс) та Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон) пропонується встановити відповідальність у вигляді накладення штрафів за незабезпечення обстеження та паспортизації об’єкта, що підлягає обов’язковому обстеженню, порушення порядку проведення такого обстеження та нереалізації заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час його експлуатації. Установлення такої відповідальності, як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, повинно забезпечувати, зокрема, доступність для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення об’єктів громадського та цивільного призначення, зданих в експлуатацію.

Застосування штрафних санкцій за передбачені правопорушення зумовить збільшення доходів бюджетів, оскільки відповідно до статті 244-6 Кодексу та статті 3 Закону справи про такі правопорушення розглядають органи державного архітектурно – будівельного контролю та нагляду, в тому числі створені виконавчими органами міських, селищних, сільських рад, обласними та Київською міською держаними адміністраціями.

Міністерство фінансів України, зазначає, що реалізація проекту закону не впливає у поточному та наступних бюджетних періодах на збільшення або зменшення витрат бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстр. № 5546 від 16.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив доходну частину місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення правил тримання собак, котів та інших видів тварин (реєстр. №5584 від 22.12.2016), поданий народним депутатом України Парасюком В.З.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується підвищити адміністративну відповідальність службових осіб, фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, громадян за порушення правил тримання собак, котів та інших видів тварин шляхом внесення змін до статті 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

-  тримання собак, котів та інших видів тварин у місцях, де це заборонено відповідними правилами або з порушенням правил утримування, чи понад установлену кількість, чи незареєстрованих собак, або приведення в громадські місця, або вигулювання без повідків і намордників (крім собак, у реєстраційних свідоцтвах на яких зроблено спеціальну відмітку) чи в невідведених для цього місцях – тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма попередження або накладення штрафу на громадян від одного до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

-  ті самі дії, що спричинили значне забруднення навколишнього середовища, заподіяли шкоду здоров’ю людей або їх майну, а так само повторне протягом року вчинення порушення з числа передбачених частиною першою цієї статті – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією тварин і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма накладення штрафу на громадян від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та з конфіскацією тварин).

Міністерство фінансів України зазначило, що прийняття законопроекту сприятиме збільшенню доходів бюджетів внаслідок збільшення розмірів штрафів.

Зважаючи, що згідно із статтями 218 та 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення, зазначені у статті 154 цього Кодексу, розглядають адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад та судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, тому адміністративні штрафи мають зараховуватись до державного або місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення правил тримання собак, котів та інших видів тварин (реєстр.  №5584), поданий народним депутатом України Парасюком В.З., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо заборони розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках культурної спадщини (реєстр. № 5679 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Подоляк І.І., Єленським В.Є., Княжицьким М.Л., Матіос М.В., Кіралем С.І., Семенухою Р.С., Лавриком О.В., Остріковою Т.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про охорону культурної спадщини» та «Про рекламу», відповідно до яких, зокрема, заборонятиметься розміщення зовнішньої реклами на пам’ятці культурної спадщини, на території зони охорони пам’ятки культурної спадщини, на об’єкті, включеному до Списку історичної спадщини ЮНЕСКО, в його охоронній (буферній) зоні (за винятком розміщення афіш культурних заходів), а розміщення зовнішньої реклами в історичному ареалі населеного місця здійснюватиметься на підставі дозволу, оформленого за участі відповідного органу охорони культурної спадщини.

Поряд з тим, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про охорону культурної спадщини» пропонується передбачити накладення штрафу у розмірі 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з розрахунку за кожний квадратний метр площі встановленої одиниці зовнішньої реклами у разі порушення вимог до розміщення зовнішньої реклами на пам’ятці культурної спадщини, на території зони охорони пам’ятки культурної спадщини, на об’єкті, включеному до Списку історичної спадщини ЮНЕСКО, в його охоронній (буферній) зоні (за винятком розміщення афіш культурних заходів), а також розміщення зовнішньої реклами в історичному ареалі населеного місця /зміни до статті 92 Кодексу та статті 44 Закону/.

Насамперед, належить зазначити, що запропоноване запровадження штрафів у разі виявлення відповідних порушень може призвести до збільшення доходів державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України відповідні надходження належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Поряд з тим, Асоціація операторів зовнішньої реклами /лист від 01.02.2017 р. № 01/02-3/ звертає увагу, що виходячи з даних Державного реєстру нерухомих пам’яток України кожна область та місто (зокрема обласного значення) мають нерухомі пам’ятки національного та місцевого значення, які спільно із зоною охорони цих пам’яток займають більше 50% території кожного населеного пункту. Окрім цього, більше ніж 70% загального обсягу рекламних конструкцій в Україні розташовано в містах із значною кількістю зареєстрованих пам’яток національного та місцевого значення. Таким чином, запровадження заборони розміщення зовнішньої реклами на пам’ятці культурної спадщини може призвести до скорочення мережі рекламних конструкцій, зниження рентабельності рекламного бізнесу, банкрутство операторів зовнішньої реклами та вивільнення найманих працівників, що у підсумку матиме наслідком скорочення доходів місцевих бюджетів.

Однак, суб’єктами такої законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту призведе до збільшення дохідної частини бюджету за рахунок запровадження штрафу у разі здійснення правопорушень у цій сфері.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо заборони розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках культурної спадщини (реєстр. № 5679 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Подоляк І.І., Єленським В.Є., Княжицьким М.Л., Матіос М.В., Кіралем С.І., Семенухою Р.С., Лавриком О.В., Остріковою Т.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень, а також зменшення надходжень бюджету від сплати податків операторами зовнішньої реклами залежно від практики застосування відповідного закону). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.50. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін та доповнень до чинного законодавства України щодо вдосконалення механізму встановлення протипоказань для повноцінного виконання своїх функціональних обов’язків особами, які займають або претендують на посади, що передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком (реєстр. № 5707 від 24.01.2017), поданий народними депутатами України Савчуком Ю.П., Мусієм О.С., Парасюком В.З., Добродомовим Д.Є. та Карпунцовим В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань запобігання і протидії корупції.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про запобігання корупції» та «Про державну службу» щодо удосконалення механізму та впорядкування системи обов’язкових попередніх, періодичних та позачергових профілактичних медичних, наркологічних та психіатричних оглядів населення та осіб, які займають або претендують на посади, що передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, посади державних службовців, суддів, а також посади з підвищеним корупційним ризиком.

Зокрема, законопроектом пропонується відповідальність за організацію та контроль проведення відповідних оглядів покласти на Державне управління справами (далі – ДУС), а також ДУС спільно з МВС має забезпечувати контроль достовірності таких оглядів, вести їх реєстр, контролювати реєстрацію, облік, рух та видачу необхідних для їх проведення бланків та медичних форм, у тому числі, електронних, організовувати та забезпечувати постійний обов’язковий обмін інформацією між наркологічними, психіатричними та іншими лікувально-профілактичними закладами щодо попереднього лікування та усіх видів наркологічного або психіатричного обліку, обмеження праце- і дієздатності осіб, іншою інформацією, необхідною для прийняття повноцінного рішення щодо наявності (або відсутності) у даної особи протипоказань (захворювань і вад). При цьому ДУС видаватиме виписку з реєстру для її надання до Національного агентства України з питань державної служби та уповноваженого органу для проходження конкурсної комісії або до Національного агентства України з питань державної служби до 31 грудня після проходження щорічних оглядів (доповнення Закону України «Про запобігання корупції» новою статтею 57-1).

Реалізація зазначених положень може потребувати додаткових видатків державного бюджету для виконання відповідними державними органами нових повноважень залежно від практичної реалізації такої законодавчої ініціативи (насамперед, забезпечення відповідними державними органами оптимізації своєї діяльності та вжиття заходів щодо економного та раціонального використання бюджетних коштів).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат бюджету.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін та доповнень до чинного законодавства України щодо вдосконалення механізму встановлення протипоказань для повноцінного виконання своїх функціональних обов’язків особами, які займають або претендують на посади, що передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком (реєстр. № 5707 від 24.01.2017), поданий народними депутатами України Савчуком Ю.П., Мусієм О.С., Парасюком В.З., Добродомовим Д.Є. та Карпунцовим В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету для виконання відповідними державними органами нових повноважень залежно від практичної реалізації такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за деякі правопорушення у сфері поводження зі сміттям (реєстр. № 5565 від 21.12.2016), поданий народним депутатом України Парасюком В.З.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статтей 82, 82-3, 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП України), встановивши, що:

порушення вимог встановленого порядку поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення – тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

порушення вимог встановленого порядку поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього середовища, прямого або опосередкованого шкідливого впливу на здоров’я людини та економічних збитків – тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

приховування, перекручення або відмова від надання повної та достовірної інформації за запитами посадових осіб та зверненнями громадян та їх об’єднань щодо безпеки утворення відходів та поводження з ними, в тому числі про аварійні скиди та відповідні наслідки, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, встановлених місцевими громадами, вимог щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах – тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, встановлених місцевими громадами, вимог щодо забезпечення чистоти і порядку в містах та інших населених пунктах, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього середовища, прямого або опосередкованого шкідливого впливу на здоров’я людини та економічних збитків – тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Поряд з тим, пропонується доповнити КУпАП України статтями 236-1 та 236- 2, передбачивши відповідальність, зокрема,  за приховування, перекручення або відмову від надання повної та достовірної інформації службовою особою за запитами посадових осіб та зверненнями громадян та їх об`єднань щодо безпеки утворення відходів, поводження з ними та їх вплив на екологічний стан навколишнього середовища та захворюваність населення у вигляді штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

За висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту впливатиме на дохідну частину державного бюджету внаслідок підвищення розмірів штрафів та встановлення нового штрафу та не впливатиме на видаткову частину бюджету.

Слід зазначити, оскільки:

- справи про адміністративні порушення за статтею 152 розглядають адміністративні комісії при виконавчих органах міських, сільських, селищних рад або виконавчі комітети сільських та селищних рад, тому, керуючись вимогами пункту 38 статті 64 та пункту 12 статті 69 Бюджетного кодексу України, відповідні адміністративні штрафи мають зараховуватися до відповідних місцевих бюджетів;

- справи про адміністративні порушення за статтями 82, 82-3 розглядаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, тому відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України накладені ним адміністративні штрафи зараховуються до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Відтак, у разі виявлення зазначених у законопроекті порушень застосування штрафних санкцій зумовить збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, застосування стягнення у вигляді позбавлення волі може призвести до необхідності збільшення видатків державного бюджету на утримання таких осіб в установах виконання покарань.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за деякі правопорушення у сфері поводження зі сміттям (реєстр. № 5565 від 21.12.2016), поданий народним депутатом України Парасюком В.З., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів і збільшення видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Маркарової О.С. щодо звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2016 році.

Відмітили:

На виконання частини першої статті 228 Регламенту Верховної Ради України Уряд 14 лютого 2017 р. подав на розгляд Верховної Ради України Звіт про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2016 році.

Головою Верховної Ради України доручено відповідальному Комітету з питань економічної політики та іншим комітетам Верховної Ради України розглянути дане питання.

Витяг із Звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2016 році роздано народним депутатам України – членам Комітету, а електронну версію повного Звіту 20.02.2017 р. було надіслано на їх електронну пошту у Верховній Раді України.

Для представлення зазначеного урядового звіту на засідання Комітету було запрошено Міністра фінансів України, який в Уряді є відповідальним за забезпечення взаємодії Кабінету Міністрів України з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Спочатку належить відмітити, що виходячи з предметів відання Комітету з питань бюджету звіт Уряду має аналізуватися Комітетом, насамперед, через «призму» бюджетного процесу – затвердження та виконання державного бюджету.

З цього приводу варто звернути увагу, що у 2016 році Кабінет Міністрів України вперше за останні роки забезпечив дотримання регламентних строків подання до Верховної Ради України проекту Державного бюджету України на 2017 рік та його доопрацювання до другого читання з урахуванням Бюджетних висновків Верховної Ради України.

Щодо оцінки виконання державного бюджету за 2016 рік слід зауважити, що статтями 161-162 Регламенту Верховної Ради України визначена окрема процедура розгляду річного звіту про виконання закону про державний бюджет. Уряд повинен не пізніше 1 квітня 2017 р. подати такий звіт і тоді Комітет з урахуванням відповідних висновків Рахункової палати матиме можливість ґрунтовно його опрацювати та в установленому порядку надати свої пропозиції. Тому на даний час Комітету з питань бюджету передчасно робити оцінку щодо виконання державного бюджету за минулий рік.

Перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. представила Звіт про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2016 році в частині здійснених Урядом заходів з бюджетної реформи, податкової реформи та реформування Державної фіскальної служби.

В обговоренні доповіді брали участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Матвієнко А.С., Горбунов О.В., Мельник С.І. та перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С.

Голова Комітету Павелко А.В. запропонував взяти до відома заслухану інформацію першого заступника Міністра фінансів України Маркарової О.С. щодо Звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2016 році.

Така пропозиція була підтримана більшістю присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Маркарової О.С. щодо Звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2016 році взяти до відома.

Голосували: «за» - 13, «проти» - 1, «утримався» - 1, «не голосував» - 1.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Маркарової О.С. про стан розроблення щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2017 рік у територіальному розрізі та строки подання таких показників на погодження до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Відмітили:

Відповідно до Закону України від 20.12.2016 р. № 1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» на 2017 рік продовжено дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів.

При цьому, на відміну від 2016 року зазначеним Законом на 2017 рік розповсюджено експеримент на всі області та м. Київ, розширено напрями використання коштів на дороги місцевого значення і на розвиток дорожньої інфраструктури у м. Києві, а також змінено механізм перерахування таких понадпланових коштів до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (перерахування здійснюється лише за умов перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету в цілому по Україні у сумі 50% такого перевиконання до відповідних місцевих бюджетів в обсязі, пропорційному до суми перевиконання на відповідній території).

Згідно з пунктом 33 розділу VI Бюджетного кодексу України відповідні щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету у територіальному розрізі мають розраховуватися за затвердженою Кабінетом Міністрів України методикою (з урахуванням відповідних надходжень за три останні бюджетні періоди та інших факторів, що впливають на обсяги таких платежів) та погоджуватися з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами згідно з Постановою від 03.02.2016 № 45) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення у Волинській, Львівській, Одеській і Чернівецькій областях та м. Києві» Уряд затвердив Порядок спрямування 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях Волинської, Львівської, Одеської і Чернівецької областей та м. Києва, до спеціальних фондів відповідних обласних бюджетів та бюджету м. Києва та Методику розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Ця постанова Уряду потребує приведення у відповідність із вищенаведеними законодавчими змінами щодо проведення експерименту у 2017 році. При цьому, відповідно до пункту 7 Плану організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України від 20.12.2016 р. № 1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (схваленого на засіданні Кабінету Міністрів 11.01.2017 р., протокол № 1), доручено Мінфіну за участю Мінекономрозвитку та Мін’юсту до 20 січня 2017 р. подати Кабінетові Міністрів проект акта щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів від 16 вересня 2015 р. № 726. Однак наразі Урядом ще не прийнято відповідних змін.

Крім того, на даний час Мінфін не подав на погодження до Комітету з питань бюджету щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2017 рік у територіальному розрізі.

За даними звітності Казначейства України за січень 2017 року надходження до загального фонду державного бюджету становили:

ПДВ з ввезених на територію України товарів – 15 291,5 млн грн, що на 1 877,1 млн грн або на 14% більше плану згідно з розписом (13 414,4 млн грн);

акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 1 705,8 млн грн, що на 147,3 млн грн або на 9,4% більше плану згідно з розписом (1 558,5 млн грн);

ввізне мито – 1 268,9 млн грн, що на 124,4 млн грн або на 10,9% більше плану згідно з розписом (1 144,5 млн грн);

вивізне мито – 23,5 млн грн, що на 13,5 млн грн або на 6,8% більше плану згідно з розписом (10 млн грн).

Таким чином, загальний обсяг надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету становив 18 289,7 млн грн, що на 2 162,3 млн грн або на 13,4% більше плану згідно з розписом.

Відтак, за підсумками січня п.р. існує ймовірність отримання окремими місцевими бюджетами частини понадпланових митних платежів залежно від стану їх надходжень на відповідній території та індикативних показників, однак фактичне перерахування належних коштів відбудеться лише після внесення відповідних змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 р. № 726 та розроблення і погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2017 рік у територіальному розрізі.

Враховуючи наведене, від Комітету з питань бюджету 20.02.2017 р. направлено звернення до Міністерства фінансів України та Державної фіскальної служби України щодо термінового надання інформації про стан розробки щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2017 рік у територіальному розрізі та строки подання таких показників на погодження до Комітету.

Міністерством фінансів повідомлено (лист від 21.02.2017 № 11230-02-2/4795 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету), що відповідний проект постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 р. № 726» 20 лютого 2017 року подано на розгляд Уряду і після затвердження цієї постанови Мінфін оперативно надасть розрахунки щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у розрізі регіонів для погодження Комітетом з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Унгурян П.Я., Матвієнко А.С., Шевченко О.Л., Левченко Ю.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. та виконуючий обов’язки заступника Голови Державної фіскальної служби України Продан М.В.

За результатами розгляду зазначеного питання, Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозиції підкомітету з питань доходів державного бюджету (викладені у проекті ухвали до даного питання, який роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету), а саме:

рекомендувати Кабінету Міністрів терміново внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів від 16 вересня 2015 року № 726 для приведення її у відповідність до Закону від 20 грудня 2016 року № 1789 щодо змін до Бюджетного кодексу, а також терміново забезпечити розроблення щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2017 рік у територіальному розрізі та надання таких показників на погодження до Комітету з питань бюджету.

Такі пропозиції були підтримані більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Бюджетного кодексу України, рекомендувати Кабінету Міністрів України терміново:

внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 р. № 726 «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення у Волинській, Львівській, Одеській і Чернівецькій областях та м. Києві» для приведення її у відповідність до Закону України від 20.12.2016 р. № 1789-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»;

забезпечити розроблення щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2017 рік у територіальному розрізі та надання таких показників на погодження до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Голосували: «за» - 14, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра оборони України Руснака І.С. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 2101150 «Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України» на 2017 рік (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 №81-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства оборони України від 13.02.2017 № 220/1365 щодо погодження розподілу коштів державного бюджету, передбачених у державному бюджеті на 2017 рік за бюджетною програмою 2101150 «Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України», згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 № 81-р «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2101150 «Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України» на 2017 рік».

Статтею 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України» (код 2101150), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Згідно з вимогами цієї статті Закону про використання коштів державного бюджету за вищезазначеною бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) відповідний головний розпорядник коштів державного бюджету має щоквартально інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Законом про державний бюджет на 2017 рік Міністерству оборони України за бюджетною програмою 2101150 «Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України» визначено видатки розвитку у обсязі 6 471 195,2 тис. грн, в тому числі за загальним фондом державного бюджету – 5 805 490,4 тис. грн, за спеціальним фондом державного бюджету – 665 704,8 тис. гривень.

Довідково: за підсумками січня поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 2101150 видатки не проводились.

Слід відмітити, що видатки за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 2101150 відповідно до частини четвертої статті 13, пункту 10 частини третьої статті 29 та пункту 9 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України мають здійснюватися за рахунок коштів, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об'єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб /складова власних надходжень бюджетних установ/.

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 № 81-р встановлено затвердити розподіл коштів, передбачених Міністерству оборони України у державному бюджеті на 2017 рік за бюджетною програмою 2101150 «Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України», у сумі 6 471 195,2 тис. грн за напрямами, згідно із додатком до цього розпорядження Уряду, а саме:

закупівля і модернізація озброєння та військової техніки – 5 617 451,3 тис. грн;

проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт – 520 543,9 тис. грн;

створення Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами – 242 200 тис. грн;

ремонт та модернізація фрегата «Гетьман Сагайдачний» – 91 000 тис. гривень.

Пунктом 2 розпорядження Уряду від 08.02.2017 № 81-р Міністерству оборони України доручено забезпечити погодження розподілу коштів, передбаченого пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету та про результати поінформувати Міністерство фінансів України.

Необхідно зазначити, що відповідно до розпорядження Уряду від 08.02.2017 № 81-р розподілено загальний обсяг видатків державного бюджету за бюджетною програмою 2101150 без деталізації за загальним та спеціальним фондами, хоча Законом бюджетні призначення за цією бюджетною програмою визначено за загальним та спеціальним фондами, а відповідно до вимог бюджетного законодавства (частина третя статті 13, частина четверта статті 23 та частина друга статті 48 Бюджетного кодексу України) витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення /витрати спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету/.

Довідково: за даними звітності Казначейства у 2016 році за бюджетною програмою 2101150 за загальним та спеціальним фондами державного бюджету фактичні видатки склали 5 768,8 млн грн або 98,5% від плану на рік (із урахуванням внесених змін), у тому числі за загальним фондом – 4 477,3 млн гривень або у повному обсязі відповідно до планового показника.

Слід також зазначити, що матеріали, які надійшли від Міністерства оборони до Комітету, не містять фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) розподілу коштів за бюджетною програмою 2101150 за визначеними напрямами спрямування коштів та у запропонованих обсягах.

Разом з цим, необхідно зауважити, що згідно з частиною восьмою статті 20 Бюджетного кодексу України протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет головний розпорядник бюджетних коштів затверджує спільно з Міністерством фінансів України паспорт бюджетної програми. В свою чергу, згідно з частиною п’ятою статті 28 зазначеного Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів зобов’язаний оприлюднити шляхом розміщення на своєму офіційному сайті паспорти бюджетних програм на поточний бюджетний період (включаючи зміни до паспортів бюджетних програм) у триденний строк з дня їх затвердження. Проте на момент підготовки матеріалів паспорт бюджетної програми 2101150 «Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України» на 2017 рік на офіційному сайті Міністерства оборони не було розміщено.

Водночас, слід відмітити, що Указом Президента України від 13.02.2017 №31/2017 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 січня 2017 року «Про основні показники державного оборонного замовлення на 2017 рік та 2018, 2019 роки» (таємно).

Також необхідно відзначити, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 № 81-р не містить відповідного доручення Міністерству оборони України щокварталу інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 2101150 «Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України», як це передбачено статтею 23 Закону.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Левченко Ю.В., Унгурян П.Я., а також перший заступник Міністра оборони України Руснак І.С.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію, керуючись вимогами статті 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Уряду від 08.02.2017 № 81-р розподіл коштів за бюджетною програмою щодо розвитку озброєння та військової техніки Збройних Сил України за напрямами згідно з додатком до цього розпорядження Уряду із дотриманням вимог щодо використання коштів за спеціальним фондом бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 № 81-р розподіл коштів у обсязі 6 471 195,2 тис. гривень, передбачених за загальним та спеціальним фондами державного бюджету за бюджетною програмою 2101150 «Розвиток озброєння та військової техніки Збройних Сил України» на 2017 рік, за напрямами згідно з додатком до цього розпорядження Уряду /з дотриманням вимог, встановлених частиною третьою і четвертою статті 13, частиною четвертою статті 23 та частиною другою статті 48 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» - одноголосно.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Павелка А.В. про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на березень та квітень 2017 року.

Відмітили:

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» розклад засідань комітету не менш як на двотижневий термін складається головою комітету з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України, доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, стану підготовки питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету.

Постановою Верховної Ради України від 17 січня 2017 року № 1818-VIIІ затверджено календарний план проведення шостої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

З урахуванням цього календарного плану складено орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на березень та квітень 2017 року (роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).
При цьому, до розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Затвердити орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на березень та квітень 2017 року:

Дата

День тижня

Час проведення

Місце проведення

15 березня

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

22 березня

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

05 квітня

середа

15-00

вул. Банкова 6-8, кімн. 510

12 квітня

середа

15-00

вул. Банкова 6-8, кімн. 510

19 квітня

середа

15-00

вул. Банкова 6-8, кімн. 510

До розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Голосували: «за» - одноголосно.

Наприкінці засідання Комітету з питань бюджету народним депутатом України, головою підкомітету з питань доходів державного бюджету Комітету П.Я. Унгуряном було порушено питання з приводу здійснення заходів щодо пролонгації облігацій Державного агентства автомобільних доріг України, випущених під державні гарантії (копію відповідної інформації Укравтодору роздано народним депутатам України – членам Комітету). Зокрема, П.Я. Унгурян повідомив, що таке питання напередодні обговорювалося у підкомітеті з питань доходів державного бюджету, та запропонував Комітету звернутися до Міністерства фінансів України з рекомендацією сприяти прискоренню врегулювання порушеного питання, зважаючи на необхідність пошуку додаткових джерел фінансового забезпечення дорожньої галузі. Така пропозиція була підтримана присутніми на засіданні Комітету народними депутатами України – членами Комітету.

Голова Комітету                                                                  А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                              В.В. Шкварилюк
Повернутись до списку публікацій

Версія для друку