Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №92 від 15 березня 2017 року

 

 

 

1500  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Білоцерковець Д.О., Горбунов О.В., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Молоток І.Ф., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 19 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Гєллєр Є.Б., Деркач А.Л., Дубіль В.О., Крулько І.І., Микитась М.В., Павлов К.Ю., Пресман О.С., Скорик М.Л., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Переста Я.І., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Щербаченко С.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених:

від Міністерства фінансів України

Маркарова О.С. – перший заступник Міністра;

Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету;

Шкураков В.О. – заступник директора Департаменту боргової політики;

Бакуліч В.М. – заступник директора фінансово-економічного Департаменту;

від Рахункової палати

Яременко О.С. – заступник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики.

 

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (реєстр. № 6143 від 27.02.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

3. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» щодо збільшення обсягу видатків на заробітну плату працівникам державних підприємств космічної галузі (реєстр. № 5693 від 20.01.2017), поданий народними депутатами України Кривенком В.М., Курячим М.К.

4. Про проект Закону України про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо запровадження середньострокового бюджетного планування) (реєстр. № 6161 від 06.03.2017), поданий Кабінетом Міністрів України. /Розглянуто після пункту 1 порядку денного./

5. Різне. Презентація моделі середньострокового бюджетного планування. /Заслухано на початку засідання./

6. Про погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2017 рік (згідно з листом Міністерства фінансів України від 13.03.2017 № 35140-02-2/6478). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань доходів державного бюджету Унгуряна А.Я./

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 36 Кримінального кодексу України щодо визначення необхідної оборони" (реєстр. № 5609-1 (доопрац.) від 30.01.2017, народний депутат України Луценко І.В.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України щодо усунення дискримінаційних положень" (реєстр. № 6015 від 02.02.2017, народний депутат України Паламарчук М.П.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення довіри між банками та їх клієнтами" (реєстр. № 6027 від 03.02.2017, народні депутати України Рибалка С.В., Довбенко М.В. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо передачі майна до державної та комунальної власності)" (реєстр. № 6007 від 31.01.2017, народний депутат України Дубневич Б.В.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей виконання кредитних зобов'язань на тимчасово неконтрольованих територіях Донецької та Луганської областей" (реєстр. № 6029 від 03.02.2017, народні депутати України Денисенко А.П., Кужель О.В., Кремінь Т.Д., Козир Б.Ю.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації" (реєстр. № 5313 (доопрац.) від 03.02.2017, народні депутати України Сюмар В.П., Княжицький М.Л. та інші);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху" (реєстр. № 5314 (доопрац.) від 30.01.2017, народний депутат України Геращенко А.Ю.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про державну геологічну службу України" (реєстр. № 5696 від 23.01.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну гвардію України" (щодо удосконалення організації та порядку діяльності Національної гвардії України)" (реєстр. № 3723 від 28.12.2015, народний депутат України Геращенко А.Ю.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо організаційного удосконалення кримінального процесуального закону)" (реєстр. № 6009 від 01.02.2017, народні депутати України Лубінець Д.В., Валентиров С.В., Пономарьов О.С.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів" (реєстр. № 5694 від 23.01.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної (промислової) власності" (реєстр. № 5699 від 23.01.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних значень" (реєстр. № 6023 від 03.02.2017, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні (реєстр. № 5669 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Головком М.Й., Матіос М.В., Левченком Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, цей проект закону спрямований на утвердження української мови як державної на всій території України у всіх публічних сферах суспільного життя, захист регіональних (міноритарних) мов. Законопроект передбачає застосування української мови як мови громадянства України, застосування української мови та інших мов у діяльності державних і місцевих органів влади, підприємствах, установах, організаціях, інших суб’єктів господарювання, в освіті, науці, засобах масової інформації, книгодрукуванні, культурі, спорті, визначення стандартів державної мови, порядок захисту державної мови, мов національних меншин, регіональних (міноритарних) мов.

Так, з метою досягнення поставлених цілей положеннями проекту закону передбачено, зокрема, створення та функціонування закладів освіти для навчання українською мовою за кордоном; створення класів (груп) для навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови у державних і комунальних закладах освіти; придбання навчальними закладами для освітніх потреб комп’ютерних програм, інтерфейс яких виконаний українською мовою; створення сприятливого податкового режиму для видання, виготовлення та розповсюдження книжкової продукції українською мовою та регіональними (міноритарними) мовами корінних народів; супроводження: субтитрами українською мовою театральних постановок іноземною мовою у державних чи комунальних театрах, аудіовізуальної реклами мовою національної меншини чи регіональною (міноритарною) мовою, та перекладом українською мовою культурних заходів та видовищ у разі, якщо супровід (конферанс) здійснює особа, яка не володіє українською мовою.

Крім того, законопроект передбачає утворення та функціонування Національної комісії зі стандартів державної мови /колегіальний державний орган, члени якої не є державними службовцями, при цьому за умовами оплати праці й соціального забезпечення її членів прирівняно до посади заступника міністра/ та секретаріату цієї Комісії /працівники секретаріату є державними службовцями/, а також утворення цієї Комісією Центру української мови та Термінологічного центру української мови /статус, умови оплати праці й соціальне забезпечення працівників цих Центрів визначаються відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»/.

Також, проектом закону пропонується забезпечувати діяльність Уповноваженого із захисту державної мови, мов національних меншин, регіональних (міноритарних) мов /призначати на посаду та звільняти з посади його буде Кабінет Міністрів України, він не є державним службовцем, а за умовами оплати праці й соціального забезпечення його прирівняно до посади міністра/ та його секретаріату /статус працівників визначається Законом України «Про державну службу», за умовами оплати праці й соціального забезпечення працівників прирівняно до працівників апаратів центральних органів виконавчої влади/.

Реалізація вищевказаних пропозицій потребуватиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів, а також може призвести до втрат надходжень до бюджету у разі встановлення у податковому законодавстві відповідних податкових пільг та преференцій окремим суб’єктам господарювання у книговидавничій сфері, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України. При цьому, Мінфіном відмічено, що визначити вартісну величину впливу на показники бюджетів на даний час не вбачається можливим за відсутності вихідних даних, а також надано інші зауваження до суті положень законопроекту.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому, законопроектом передбачено доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення положеннями щодо встановлення адміністративної відповідальності за порушення посадовими особами, громадянами – суб’єктами підприємницької діяльності законодавства у сфері застосування української мови у вигляді штрафу в розмірі від 300 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в залежності від виду порушення /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 5 100 грн до 11 900 грн./.

Реалізація такої пропозиції може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, які будуть застосовані.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні (реєстр. № 5669 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Головком М.Й., Матіос М.В., Левченком Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів і може призвести до втрат надходжень державного та місцевих бюджетів у разі встановлення у податковому законодавстві преференцій окремим суб’єктам господарювання у книговидавничій сфері). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, як це передбачено законопроектом, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо розміру допомоги при народженні дитини та порядку її виплати з метою підвищення народжуваності в Україні (реєстр. № 5709 від 24.01.2017), поданий народними депутатами України Бахтєєвою Т.Д., Шурмою І.М., Біловолом О.М. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом пропонується:

1)                нараховувати допомогу при народженні дитини в розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років та виплачувати, виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на момент здійснення виплат допомоги, і надавати у її такому розмірі: на першу дитину – 52 розміри прожиткового мінімуму, на другу дитину – 70 розмірів прожиткового мінімуму, на третю та кожну наступну дитину – 120 розмірів прожиткового мінімуму (згідно з чинною нормою Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» розмір допомоги при народженні дитини встановлено у сумі 41280 гривень та здійснюється одноразово у сумі 10320 гривень.)

При цьому передбачається виплату допомоги здійснювати одноразово: при народженні першої дитини – у розмірі 15 прожиткових мінімумів, при народженні другої дитини – у розмірі 25 прожиткових мінімумів, при народженні третьої та наступної дитини – у розмірі 40 прожиткових мінімумів.

Решту суми допомоги виплачувати протягом наступних 36 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

2)                відновити право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Зважаючи на вимоги статті 4 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», згідно з якими покриття витрат на виплату державної допомоги сім’ям з дітьми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій місцевим бюджетам, застосування зазначених положень потребуватиме залучення значних додаткових коштів з державного бюджету.

За розрахунками Міністерства фінансів України:

- для реалізації законопроекту у частині відновлення диференційованих розмірів допомоги при народженні (усиновленні) дитини необхідно вишукати майже 10 млрд грн додаткових бюджетних коштів;

- оцінку вартісної величини впливу положень законопроекту в частині відновлення надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не здійснено через відсутність розмірів такої допомоги.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо розміру допомоги при народженні дитини та порядку її виплати з метою підвищення народжуваності в Україні (реєстр. № 5709 від 24.01.2017), поданий народними депутатами України Бахтєєвою Т.Д., Шурмою І.М., Біловолом О.М. та іншими народними депутатами України, призведе до збільшення видатків державного бюджету. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про енергетичну ефективність будівель (реєстр. № 4941-д від 14.12.2016), поданий народними депутатами України Андрієвським Д.Й., Бабак А.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроект згідно з преамбулою визначає правові та організаційні засади діяльності у сфері забезпечення енергетичної ефективності будівель і спрямований на створення умов для зменшення споживання енергетичних ресурсів у будівлях.

Відповідно до статті 15 законопроекту передбачається установити, що:

- фінансування заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель здійснюється за рахунок власників (співвласників) будівель, коштів державного і місцевих бюджетів, інших не заборонених законом джерел та на засадах державно-приватного партнерства;

- державна підтримка заходів із забезпечення підвищення рівня енергетичної ефективності будівель може здійснюватися, зокрема, шляхом бюджетних інвестиційних асигнувань;

- надання державних та місцевих гарантій за кредитами;

- відшкодування частини вартості заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових матеріальних та інших витрат. Однак, враховуючи вищевказане, застосування положень законопроекту зумовить необхідність залучення коштів з державного та місцевих бюджетів, про що зазначає також Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості державного і місцевих бюджетів. Відсутність фінансово-економічних розрахунків унеможливила надання Міністерством фінансів України вартісної оцінки величини такого впливу.

Крім того, законопроектом пропонується доповнити Кодекс про адміністративні правопорушення новою статтею 96-2 «Порушення вимог законодавства у сфері енергетичної ефективності будівель», передбачивши що за вчинення відповідного правопорушення встановлюється відповідальність у вигляді накладення штрафу на громадян та посадових осіб у розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Справи про адміністративні правопорушення розглядаються адміністративними комісіями при виконавчих органах міських, сільських, селищних рад. Отже у разі виявлення таких правопорушень впровадження даної законодавчої ініціативи може призвести до збільшення доходної частини місцевих бюджетів від сплати штрафів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про енергетичну ефективність будівель (реєстр. № 4941-д від 14.12.2016), поданий народними депутатами України Андрієвським Д.Й., Бабак А.В. та іншими народними депутатами України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, а також доходів місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про державні нагороди України» (реєстр. № 5695 від 23.01.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

У законопроекті пропонується запровадити Державну премію України імені Михайла Грушевського – за найкращі наукові та науково-популярні видання з історії України. Премія присуджуватиметься у двох номінаціях: за найкраще наукове та найкраще науково-популярне видання.

Слід зазначити, що за практикою чинного законодавства лауреату Державної премії видається диплом та нагрудний знак, а також виплачується грошова частина Державної премії. Такі заходи здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.

Міністерство фінансів України також вказує, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету і повідомляє, що (за орієнтовними розрахунками Міністерства культури України обсяг коштів для виплати вказаної премії становитиме близько 320,0 тис. гривень. Водночас у пояснювальній записці зазначено лише, що реалізація законопроекту не потребуватиме значних фінансових витрат.

Відтак, суб’єктом права законодавчої ініціативи не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України щодо надання належного фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, має узгоджуватись з вимогами частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 11 Закону України «Про державні нагороди України» (реєстр. № 5695 від 23.01.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники державного бюджету, збільшуючи його видатки. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року (тобто, як визначено автором), а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 5653-1 від 01.02.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до Земельного кодексу України, згідно з якими передбачається визначити, що внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств та купівля-продаж (відчуження іншим способом) земельних ділянок сільськогосподарського призначення забороняється до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення.

Варто зазначити, що пунктами 14 і 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачено строк дії мораторію на операції з земельними ділянками сільськогосподарського призначення до 1 січня 2018 року (із врахуванням змін, внесених, зокрема, Законом України від 06.10.2016 № 1669-VIII).

Встановлення заборони на відчуження земель сільськогосподарського призначення, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), до проведення та встановлення результатів Всеукраїнського референдуму стосовно купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення, унеможливить здійснення операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення, а відтак і надходження до бюджету відповідних платежів, пов’язаних з обігом земель сільськогосподарського призначення, про що також зазначено Міністерством фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту.

Слід врахувати, що відповідно до частини другої статті 59 Закону України «Про всеукраїнський референдум» фінансове забезпечення підготовки і проведення всеукраїнського референдуму здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Як зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту, у державному бюджеті на 2017 рік видатки на проведення всеукраїнського референдуму щодо купівлі-продажу земель сільськогосподарського призначення не передбачені.

Разом з тим, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо мораторію на купівлю-продаж земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 5653-1 від 01.02.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету та обмежуватиме надходження до бюджетів платежів, що пов’язані із здійсненням операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо встановлення мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення до повного відновлення територіальної цілісності України (реєстр. № 5653 від 18.01.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Амельченком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни та доповнення до Земельного кодексу України та встановити заборону на відчуження земель сільськогосподарського призначення, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 3 років після повного відновлення територіальної цілісності України.

Варто зазначити, що пунктами 14 і 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачено строк дії мораторію на операції з земельними ділянками сільськогосподарського призначення до 1 січня 2018 року (із врахуванням змін, внесених, зокрема, Законом України від 06.10.2016 № 1669-VIII).

Встановлення заборони на відчуження земель сільськогосподарського призначення, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв), до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення після 1 січня 2018 року, унеможливить здійснення операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення, а відтак і надходження до бюджету відповідних платежів, пов’язаних з обігом земель сільськогосподарського призначення, про що також зазначено Міністерством фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо встановлення мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення до повного відновлення територіальної цілісності України (реєстр.  5653 від 18.01.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В., Амельченком В.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (обмежуватиме надходження до бюджетів платежів, що пов’язані із здійсненням операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про систему збирання та утилізації використання тари» (реєстр. № 5614 від 28.12.2016), поданий народними депутатами України Луценко І.С., Тригубенком С.М., Іщейкіним К.Є. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом передбачається впровадження депозитної системи збирання та утилізації тари, згідно якої виробники та імпортери повинні придбавати депозитні етикетки у акредитованих операторів депозитної системи та наносити їх на кожну одиницю тари. Споживач, за наявності депозитної етикетки, має право повернути таку тару до точок збору використаної тари та одразу ж отримати відшкодування за кожну одиницю тари.

При цьому, центральний орган виконавчої влади, що формує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки на конкурсній основі визначає оператора депозитної системи та веде їх реєстр.

Оператори депозитної системи будуть зобов’язані організувати роботу усієї системи та здійснювати відшкодування вартості депозиту точкам збору використаної тари. Вони також щоквартально звітуватимуть перед центральним органом виконавчої влади, що формує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, і Державною фіскальною службою щодо функціонування депозитної системи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Варто зауважити, що відповідно до Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 р. № 32, головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні і забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та поводження з відходами є Міністерство екології та природних ресурсів України.

Разом з цим, нормами законопроекту передбачено, що розмір депозиту тари визначає оператор депозитної системи, проте не визначено орган, який буде регулювати встановлення цін на депозитні етикетки, про що також зауважує у своєму експертному висновку до законопроекту Міністерство фінансів України.

При цьому, Міністерство фінансів України в межах компетенції зазначає про необхідність доопрацювання законопроекту з урахуванням висловлених зауважень. При цьому, у висновку зазначено, що запропонована законопроектом депозитна система збору тари може призвести до збільшення вартості товарів в тарі, оскільки до ціни відповідного товару включатимуться витрати, пов’язані з депозитною системою, що в свою чергу може призвести до збільшення витрат державного бюджету при закупівлі цих товарів для державних потреб.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Разом з цим, законопроектом передбачається доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 82-8, встановивши адміністративну відповідальність за порушення вимог законодавства у сфері поводження з відходами тари у вигляді штрафу від 250 до 450 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 4250 до 7650 грн./.

У зв’язку з встановленням адміністративної відповідальності за визначеними законопроектом правопорушеннями у сфері поводження з відходами тари, їх реалізація призведе до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій у разі виявлення зазначених правопорушень.

Крім того, законопроектом передбачається доповнити статтю 199 Кримінального кодексу України та встановити кримінальну відповідальність за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених депозитних етикеток, що каратиметься позбавленням волі на строк від 3 до 12 років з конфіскацією майна, що може зумовити збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів, та збільшення надходжень державного бюджету у разі реалізації конфіскованого майна.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про систему збирання та утилізації використання тари» (реєстр. № 5614 від 28.12.2016), поданий народними депутатами України Луценко І.С., Тригубенком С.М., Іщейкіним К.Є. та іншими, має вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного та місцевих бюджетів, опосередковано збільшувати надходження та витрати державного бюджету у разі виявлення визначених законопроектом правопорушень (злочинів) і залежно від санкцій (покарань), що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про денонсацію Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту і Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов’язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України (реєстр. № 0024 від 25.05.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Вовком В.І та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет у закордонних справах.

Проектом закону пропонується денонсувати Угоди між Україною та Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, Угоди між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту і Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов’язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, підписані 28 травня 1997 року в м. Києві та ратифіковані Верховною Радою України 24 березня 1999 року.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до цього законопроекту зауважується, що денонсація зазначених Угод звільняє учасників договору від усякого зобов’язання виконувати договір у майбутньому, що визначено пунктом а частини першої статті 70 Віденської Конвенції про право міжнародних договорів, та зазначається про доцільність проведення додаткового аналізу можливих наслідків денонсації вказаної Угоди.

Крім того, зауважено, що у разі денонсації Україною вказаних Угод постає питання щодо можливості для України в подальшому вимагати їх виконання та відшкодування за використання Чорноморським флотом Російської Федерації належних їй об’єктів в Криму. Окрім цього, денонсація відповідних угод Україною звільнить Російську Федерацію й від зафіксованого у цих Угодах визнання належності відповідних об’єктів Україні та тимчасового характеру перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає про те, що денонсування Угоди автоматично призведе до скасування взаємозаліку платежів Російської Федерації за перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України в рахунок погашення боргу України. Таким чином, у разі денонсування Угоди російська сторона може вимагати від України погашення державного боргу, який на сьогодні становить 600 млн доларів США в інший спосіб, ніж передбачено Угодою.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту висловлює ряд зауважень та пропозицій до нього.

УХВАЛИЛИ:

1. Реалізація проекту Закону України про денонсацію Угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, Угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту і Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов’язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України (реєстр. № 0024 від 25.05.2015), поданого народними депутатами України Ляшком О.В., Вовком В.І та іншими, має вплив на показники бюджету (може зумовити витрати державного бюджету на погашення державного боргу України перед Російською Федерацією у разі скасування взаємозаліку, встановленого положеннями Угоди за перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України в рахунок погашення державного боргу України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про денонсацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України (реєстр. № 0023 від 25.05.2015), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Вовком В.І та іншими.

 

 

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет у закордонних справах.

Проектом закону пропонується денонсувати Угоду між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, підписану 21 квітня 2010 року в м. Харкові та ратифіковану Верховною Радою України 27 квітня 2010 року.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація проекту Закону не потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до цього законопроекту зауважується, що денонсація зазначеної Угоди звільняє учасників договору від усякого зобов’язання виконувати договір у майбутньому, що визначено пунктом а частини першої статті 70 Віденської Конвенції про право міжнародних договорів, та зазначено про доцільність проведення додаткового аналізу можливих наслідків денонсації вказаної Угоди.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає про те, що денонсування Угоди може створити підстави для порушення російською стороною у судовому порядку питання щодо відшкодування Україною коштів, які відповідно до статті 2 Угоди становили знижку ціни на російський газ для України та призвести до збільшення дефіциту державного бюджету та/або збільшення державного боргу. Поряд з цим, відмічено, що у разі денонсації вказаної Угоди постає питання щодо можливості для України вимагати відшкодування коштів за використання Чорноморським флотом Російської Федерації об’єктів в Автономній Республіці Крим, на які поширюється дія даної Угоди.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту висловлює ряд зауважень до нього.

УХВАЛИЛИ:

1. Реалізація проекту Закону України про денонсацію Угоди між Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України (реєстр. № 0023 від 25.05.2015), поданого народними депутатами України Ляшком О.В., Вовком В.І та іншими, має вплив на показники бюджету (може зумовити втрати державного бюджету через неможливість отримання у майбутньому відшкодування за використання Чорноморським флотом Російської Федерації об’єктів в АР Крим та у разі судових позовів Російської Федерації до України з приводу відшкодування коштів отриманих за цією Угодою). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» (щодо ідентифікації поліцейських)» (реєстр. № 5700 від 23.01.2017), внесений народними депутатами України Луценком І.В., Костенком П.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» пропонується:

- замінити спеціальний жетон та нагрудний знак на жетон з індивідуальним номером;

- зазначати індивідуальний номер поліцейського у службових посвідченнях та зберігати зазначений номер за поліцейським на весь період його служби;

- розміщувати на однострої поліцейського жетон з індивідуальним номером, а у разі використання засобів індивідуального захисту – кріпити до них нашивку із таким номером з метою можливості його розпізнавання на відстані та фіксації за допомогою технічних засобів;

- вести облік індивідуальних номерів в єдиній базі даних та надавати безкоштовний доступ до такої бази на офіційному сайті Національної поліції для отримання за індивідуальним номером інформації про поліцейського (прізвище, ім’я, по-батькові, спеціальне звання, посада та повноваження).

Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту Кабінету Міністрів України доручається у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом (через 6 місяців з дня опублікування) вжити заходів, пов’язаних із створенням єдиної бази індивідуальних номерів поліцейських.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету. Зазначається, що витрати в частині виготовлення та забезпечення поліцейських жетонами з індивідуальними номерами відбуватимуться в межах асигнувань, передбачених на матеріально-технічне забезпечення поліції, а витрати в частині створення та функціонування єдиної бази індивідуальних номерів  поліцейських відбуватимуться в межах асигнувань, передбачених на інформаційно-аналітичне забезпечення поліції.

Разом з цим, реалізація поданого законопроекту може збільшувати витрати державного бюджету у зв’язку із заміною для поліцейських спеціальних жетонів та нагрудних знаків на жетони з індивідуальним номером, заміною службових посвідчень, створенням та веденням єдиної бази таких номерів, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Про невиконання зазначених вимог зауважили також Міністерство фінансів України та Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своїх висновках до даного законопроекту.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» (щодо ідентифікації поліцейських)» (реєстр. № 5700 від 23.01.2017), внесений народними депутатами України Луценком І.В., Костенком П.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оборону України» (щодо підвищення обороноздатності держави) (реєстр. № 6002 від 30.01.2017), внесений народним депутатом України Балогою В.І.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про оборону України» пропонується надати право громадянам України, які є військовозобов’язаними і перебувають у військово-навченому резерві, за умови підписання контракту з військовими комісаріатами, отримувати для зберігання по місцю проживання автоматичну стрілецьку зброю.

Застосування такої автоматичної стрілецької зброї можливе після оголошення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних сил України.

При цьому, військовозобов’язані, які включені до військово-навченого резерву, виявили бажання брати участь у обороні держави отримавши автоматичну стрілецьку  зброю та уклали контракт, а також умови зберігання такої зброї, повинні забезпечити її надійне зберігання та виключити можливість її втрати, неправомірного чи несанкціонованого використання.

Як зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту, за інформацією Міністерства оборони України реалізація законопроекту потребуватиме додаткових фінансових витрат з державного бюджету на обладнання осель спеціальними сейфами для зберігання автоматичної стрілецької зброї в місцях проживання військовозобов’язаних.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оборону України» (щодо підвищення обороноздатності держави) (реєстр. № 6002 від 30.01.2017), внесений народним депутатом України Балогою В.І., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національну гвардію» (щодо ідентифікації військовослужбовців Національної гвардії України під час виконання ними завдань із охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки)» (реєстр. №5701 від 23.01.2017), внесений народними депутатами України Луценком І.В., Костенком П.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про Національну гвардії України» пропонується:

- запровадити для військовослужбовців Національної гвардії України жетони з індивідуальним номером та зберігання за ними такий номер на весь період їх служби;

- розміщувати на військовій формі або спеціальному одязі жетон з індивідуальним номером, а у разі використання засобів індивідуального захисту – кріпити до них нашивку із таким номером з метою можливості його розпізнавання на відстані та фіксації за допомогою технічних засобів;

- створити єдину базу індивідуальних номерів військовослужбовців Національної гвардії України та надати безкоштовний доступ до такої бази на офіційному сайті Національної гвардії України для отримання за індивідуальним номером інформації про військовослужбовця (прізвище, ім’я, по-батькові, військове звання, посада та повноваження).

Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту Кабінету Міністрів України доручається у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом (через 6 місяців з дня опублікування) вжити заходів, пов’язаних із створенням єдиної бази індивідуальних номерів військовослужбовців Національної гвардії України.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету. Зазначається, що витрати в частині виготовлення та забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України жетонами з індивідуальними номерами, а також створення та функціонування єдиної бази індивідуальних номерів військовослужбовців Національної гвардії України відбуватиметься в межах асигнувань, передбачених на матеріально-технічне забезпечення Національно гвардії України.

Разом з цим, реалізація поданого законопроекту може збільшувати витрати державного бюджету у зв’язку із запровадженням для військовослужбовців Національної гвардії України жетонів з індивідуальним номером, створенням та веденням єдиної бази таких номерів, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Про невиконання зазначених вимог зауважили також Міністерство фінансів України та Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своїх висновках до даного законопроекту.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національну гвардію» (щодо ідентифікації військовослужбовців Національної гвардії України під час виконання ними завдань із охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки)» (реєстр. № 5701 від 23.01.2017), внесений народними депутатами України Луценком І.В., Костенком П.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про засади мовлення територіальних громад в Україні (реєстр. № 5582 від 22.12.2016), поданий народними депутатами України Сюмар В.П., Шверком Г.А. та іншими народними депутатами України.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

Законопроект згідно з преамбулою спрямований на забезпечення демократичних прав та свобод членів територіальних громад, зокрема на свободу думки і слова, вільного вираження поглядів і переконань, безперешкодного збирання та поширення інформації, єднання територіальних громад, підтримання зв’язків між їх членами та визначає основні засади, принципи та особливості функціонування мовлення територіальних громад в Україні/

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його прийняття:

– не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з Державного бюджету України;

– дозволить реформувати комунальні телерадіокомпанії в частині управління, ресурсного і фінансового забезпечення та створити нові мультимедійні платформи мовлення територіальних громад на принципах суспільного мовлення.

Зважаючи, що згідно із статтею 5 законопроекту правом на заснування мовника територіальної громади наділяються органи місцевого самоврядування, одним із джерел фінансового забезпечення діяльності такого засобу масової інформації у статті 6 визначаються кошти місцевого бюджету, що зумовлює безпосередній вплив реалізації положень законопроекту на видатки місцевих бюджетів, збільшуючи їх.

Водночас, слід відмітити, що згідно з частиною другою статті 19 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» забороняється будь-яке пряме бюджетне утримання телерадіоорганізацій органами державної влади, за рахунок бюджетних коштів допускається оплата інформаційних послуг, наданих телерадіоорганізаціями органам влади та управління згідно із законодавством України. Відтак, у пункті 7 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України визначено, що до видатків усіх місцевих бюджетів належать видатки лише на програми підтримки засобів масової інформації.

Відповідно до частини третьої статті 6 законопроекту «мовники територіальних громад діють у формі комунальних некомерційних підприємств та не зараховують частину прибутку до місцевого бюджету». Такі пропозиції з огляду на вимоги пункту 35 частини першої статті 64, пункту 16 частини першої статті 66 та пункту 9 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України містять ризики втрати частини доходів відповідних місцевих бюджетів.

Загалом, незрозумілими є положення статті 6 законопроекту щодо розподілу прибутку мовника територіальної громади, оскільки за запропонованим у статті 1 законопроекту визначенням «аудіовізуальний засіб масової інформації територіальної громади є неприбутковою юридичною особою…».

Поряд з тим відповідно до частини третьої статті 12 передбачається, що за видачу та продовження строку ліцензії на мовлення сплачується ліцензійний збір у розмірі 10 % однієї мінімальної заробітної плати, що призведе до зменшення надходжень державного бюджету, оскільки така плата розраховується за спеціальною методикою, що затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1014 на виконання вимог Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», реалізація яких зумовить збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, зокрема:

– до статей 4, 6, 7, 8, поширивши надання додаткової державної економічної підтримки на аудіовізуальні засоби масової інформації територіальних громад,

– до статті 9, вилучивши норму щодо визначення тарифу на оформлення передплати та доставку передплатникам друкованих періодичних видань, хоча залишається чинною норма статті 4 зазначеного Закону щодо відшкодування різниці між розрахунковим та фіксованим тарифом за рахунок коштів державного бюджету;

– до статті 14, визначивши, що журналісти аудіовізуальних засобів масової інформації територіальних громад за умовами оплати праці прирівнюються до середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації та посадового рівня органу місцевого самоврядування, що є засновником такого засобу масової інформації, отримують надбавки, користуються пільгами, передбаченими для державних службовців відповідних категорій посад;

– до статті 18, передбачивши для журналістів аудіовізуальних засобів масової інформації територіальних громад безоплатний проїзд міським та приміським транспортом за рахунок коштів засновника (співзасновника).

Враховуючи наведене, суб’єктом права законодавчої ініціативи в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Міністерство фінансів України визначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з місцевих бюджетів та призведе до зменшення надходжень державного і місцевих бюджетів, а також зазначає про невідповідність положень законопроекту іншому законодавству, насамперед, з питань оплати праці. Водночас відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки величини впливу положень законопроекту на показники бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про засади мовлення територіальних громад в Україні (реєстр. № 5582 від 22.12.2016), поданий народними депутатами України Сюмар В.П., Шверком Г.А. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків та зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до підпункту 2 пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу України (щодо зменшення фіксованої ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців другої групи платників єдиного податку) (реєстр. № 6004 від 30.01.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується зменшити максимальну межу ставки єдиного податку для фізичних осіб – підприємців, які належать до другої групи платників податку, з 20% до 10% розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 64 і пунктом 7 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України єдиний податок зараховується до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що законопроект матиме негативний вплив на показники місцевих бюджетів. Крім того, Мінфін зазначає, що за даними ДФС станом на 01.01.2017 р. в Україні було зареєстровано 617 тисяч платників єдиного податку другої групи. Якщо припустити, що всі ці платники сплачують єдиний податок за максимальною ставкою (20% розміру мінімальної заробітної плати, яка з 01.01.2017 р. становить 3 200 грн), то у разі прийняття даного законопроекту його надходження до місцевих бюджетів зменшаться на 2,4 млрд гривень.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його офіційного опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до підпункту 2 пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу України (щодо зменшення фіксованої ставки єдиного податку для фізичних осіб-підприємців другої групи платників єдиного податку) (реєстр. № 6004 від 30.01.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 165 Податкового кодексу України (реєстр. № 6024 від 03.02.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму (вартість) благодійної допомоги, виплаченої (наданої) благодійниками, у тому числі благодійниками – фізичними особами, які внесені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції, на користь працівників Державної спеціальної служби транспорту безпосередньо таким особам або через Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту створить сприятливі умови для здійснення благодійної діяльності, спрямованої на вирішення питань забезпечення потреб військовослужбовців та працівників Державної спеціальної служби транспорту, які захищають (захищали) незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і беруть (брали) безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень податку на доходи фізичних осіб до бюджету внаслідок застосування пільгового оподаткування послуг благодійної діяльності.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 165 Податкового кодексу України (реєстр. № 6024 від 03.02.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо безнадійної заборгованості суб’єктів господарювання, які втратили можливість здійснення господарської діяльності на тимчасово неконтрольованих територіях (реєстр. № 6030 від 03.02.2017), поданий народними депутатами України Денисенком А.П., Кужель О.В., Кремінем Т.Д. та Козирем Б.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України новим пунктом, згідно з яким, тимчасово, на період дії Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», сума основної заборгованості (її частини), а також суми пені, процентів та/або штрафів, нарахованих на основну суму заборгованості (її частину), визнаються безнадійною заборгованістю, у разі якщо боржник належить до категорії суб’єктів господарювання, які втратили можливість здійснення господарської діяльності на тимчасово неконтрольованих територіях, а також якщо прострочення погашення такої заборгованості (її частини) становить понад 360 днів.

Законопроектом також передбачається, що у разі виникнення безнадійної заборгованості внаслідок втрати можливості ведення господарської діяльності на тимчасово неконтрольованих територіях, підпункти 139.3.2-139.3.4 пункту 139.3 статті 139 Податкового кодексу в частині обмежень використання резерву банками та небанківськими фінансовими установами у зв’язку із припиненням визнання активу не застосовуються та фінансовий результат до оподаткування не змінюється.

Насамперед необхідно звернути увагу, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту цих же авторів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей виконання кредитних зобов’язань на тимчасово неконтрольованих територіях Донецької та Луганської областей» (реєстр. № 6029 від 03.02.2017), в якому серед іншого визначено критерії віднесення боржників до категорії суб’єктів господарювання, які втратили можливість здійснення господарської діяльності на тимчасово неконтрольованих територіях. Отже, практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 6030 залежить від розгляду і прийняття законопроекту за реєстр. № 6029.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до бюджету податку на прибуток підприємств та ускладнення визначення категорії безнадійної заборгованості тих платників податків, які неспроможні виконувати раніше взяті на себе боргові зобов’язання.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України щодо безнадійної заборгованості суб’єктів господарювання, які втратили можливість здійснення господарської діяльності на тимчасово неконтрольованих територіях (реєстр. № 6030 від 03.02.2017), поданий народними депутатами України Денисенком А.П., Кужель О.В., Кремінем Т.Д. та Козирем Б.Ю., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6029). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.17СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо скасування оподаткування податком на додану вартість операцій з продажу та постачання на території України лікарських засобів вітчизняного виробництва) (реєстр. № 6012 від 01.02.2017), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Литвином В.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово до 31 грудня 2018 року звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з продажу та постачання операції з продажу та постачання на території  України лікарських засобів вітчизняного виробництва, внесених до Державного реєстру лікарських засобів, медичних виробів, внесених до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення та/або введених в обіг відповідно до законодавства у сфері технічного регулювання та оцінки відповідності. При цьому, зазначається, що порядок продажу лікарських засобів та медичних виробів, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість, визначається Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки передбачає звільнення від податку на додану вартість операцій, що на сьогодні оподатковуються за ставкою 7 відсотків. При цьому Мінфін зауважує, що надання будь-яких пільг призводить до зловживань при їх використанні і, крім прямих втрат бюджету, потребує додаткових витрат державних коштів на здійснення контролю за дотриманням відповідних умов надання пільг.

Авторами законопроекту не надано пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та пп. 4.1.9 і п. 4.5 статті 4 Податкового кодексу України стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо скасування оподаткування податком на додану вартість операцій з продажу та постачання на території України лікарських засобів вітчизняного виробництва) (реєстр. № 6012 від 01.02.2017), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Литвином В.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України (реєстр. № 6005 від 30.01.2017), поданий народним депутатом України Єфімовим М.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується запровадити особливі правила оподаткування податком на додану вартість на Оптовому ринку електричної енергії України для стабілізації розрахунків.

Зокрема, законопроектом передбачається встановити, що податкові накладні, складені з 01.07.2015 р. виробниками електричної енергії, що здійснюють постачання електричної енергії оптовому постачальнику електричної енергії ДП «Енергоринок», які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), вважатимуться зареєстрованими та будуть підставою для формування податкового кредиту ДП «Енергоринок». Перелік таких виробників електричної енергії та перелік податкових накладних, складених ними, затверджуватиме Кабінетом Міністрів України. При цьому, передбачається, що штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію таких податкових накладних не нараховуватимуться.

Крім того, законопроектом пропонується при розрахунку суми податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН, збільшувати відповідний показник на суму розстрочених або відстрочених грошових зобов’язань або податкового боргу та зменшувати зазначений показник у разі нарахування розстрочених сум податку у розмірах та у дати, передбачених рішенням контролюючого органу або суду.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету, а пропозиції щодо покриття можливих недонадходжень бюджету у поточному бюджетному періоді відсутні. При цьому, визначити вартісну величину впливу на дохідну частину бюджету такої законодавчої ініціативи є неможливим у зв’язку із відсутністю переліку виробників електричної енергії, на яких поширюватимуться запропоновані положення, переліку складених ними податкових накладних і сум податку, визначених у цих податкових накладних.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його офіційного опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України (реєстр. № 6005 від 30.01.2017), поданий народним депутатом України Єфімовим М.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (реєстр. № 5631 від 04.01.2017), поданий народними депутатами України Романовським О.В., Безбахом Я.Я. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом пропонується, зокрема, виключити норми, що регламентують порядок нарахування та сплати збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (зміни до статті 12-1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»).

Згідно з пунктом 16-3 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, належить до доходів загального фонду державного бюджету. За 2016 рік надходження такого збору становили 352,7 млн грн, а у державного бюджеті на 2017 рік планові показники цього збору визначені у сумі 423,1 млн гривень.

Належить зауважити, що тими ж авторами подано системно пов’язаний з даним законопроектом проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (реєстр. № 5632 від 04.01.2017). Таким законопроектом доповнюється Податковий кодекс України новими положеннями, що регламентують нарахування та сплату збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження. При цьому, на відміну від чинних норм пропонується не справляти цей збір з підприємств з видобування і переробки уранових руд (у чинній нормі встановлено ставку збору у розмірі 2,75 гривні за 1 кілограм реалізованої кінцевої продукції – уранового концентрату).

Таким чином, прийняття законопроекту за реєстр. № 5631 призведе до втрат доходів загального фонду державного бюджету, навіть за умови одночасного прийняття з системно пов’язаним законопроектом за реєстр. № 5632.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту у поточному бюджетному періоді не потребує додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (реєстр. № 5631 від 04.01.2017), поданий народними депутатами України Романовським О.В., Безбахом Я.Я. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки виробництва товарів для військових потреб (реєстр. № 6021 від 03.02.2017), поданий народними депутатами України Денисенком В.І. та Мацолою Р.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У законопроекті шляхом внесення змін до пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, пропонується встановити, що тимчасово на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, платники податку на додану вартість не застосовують положення підпункту «б» пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу до операцій з постачання товарів, що звільнені від оподаткування податком на додану вартість відповідно до цього пункту.

Така законодавча ініціатива, як зазначає Мінфін, може призвести до формування категорії платників, яким необхідно буде постійно здійснювати відшкодування сум податку на додану вартість з бюджету, що суттєво ускладнить стан державних фінансів, які необхідні також для підтримки обороноздатності держави.

Крім того, законопроектом передбачається, що від’ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 цього Кодексу, за операціями, звільненими від податком на додану вартість відповідно до вказаного пункту, не підлягає бюджетному відшкодуванню та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. На думку Мінфіну, зазначене призведе до накопичення такого від’ємного значення, що у свою чергу не сприятиме розвитку оборонної промисловості України.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на дохідну частину державного бюджету, а пропозицій щодо покриття можливих недонадходжень бюджету у поточному бюджетному періоді відсутні.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки виробництва товарів для військових потреб (реєстр. № 6021 від 03.02.2017), поданий народними депутатами України Денисенком В.І. та Мацолою Р.М., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2018  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належного рівня соціального захисту родин з дітьми та встановлення справедливих соціальних гарантій дітям (реєстр. № 6063 від 09.02.2017), поданий народними депутатами України Ільюком А.О., Гуляєвим В.О., Шипком А.Ф. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

У законопроекті шляхом внесення змін до Сімейного кодексу України, Кодексу законів про працю України, законів України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», «Про відпустки», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», зокрема, пропонується:

надавати тимчасову державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від обов'язку утримувати дитину, у розмірі, що визначається як різниця між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї, у якій виховується дитина, в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку /згідно з чинною нормою розмір такої допомоги визначається Урядом з урахуванням матеріального стану сім’ї, у якій виховується дитина/;

– відновити надання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надаватиметься у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років /на даний час положення щодо надання такої допомоги скасовано/;

– збільшити розмір допомоги при народженні дитини, визначивши її у обсязі, що дорівнює, 50 розмірам прожиткового мінімуму – на першу дитину, 70 розмірам прожиткового мінімуму – на другу дитину, 100 розмірам прожиткового мінімуму – на третю і кожну наступну дитину. При цьому виплата допомоги здійснюється одноразово у повному обсязі. /За чинною нормою – 41280 гривень, яка виплачується протягом 3 років/;

– надавати допомогу на дітей одиноким матерям у розмірі не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку /чинна норма не містить такого обмеження/;

– підвищити розмір державної соціальної допомоги на дітей з малозабезпеченої сім’ї на кожну дитину: віком до 13 років з 250 грн до 500 грн, віком від 13 до 18 років – з 500 грн до 900 гривень;

– встановити, що реорганізація або ліквідація діючих комунальних дошкільних навчальних закладів допускається лише за згодою територіальної громади (загальних зборів) села, селища, міста на підставі громадського обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції /чинна норма – реорганізація і ліквідація дошкільних навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради, державної форми власності – за рішенням засновника (засновників)/;

– визначити плату батьків або осіб, які їх замінюють, за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірі, що не перевищує 50 відсотків (у міській місцевості) та 30 відсотків (у сільській місцевості) від вартості харчування на день /згідно з чинними положеннями розмір плати встановлюється органом місцевого самоврядування або відповідним органом управління/;

забезпечити безкоштовним харчуванням всіх учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт, дітей з неповних та багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах /чинна норма –діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учні 1-4 класів із сімей, які отримують соціальну допомогу відповідно до закону/;

– забезпечити пільговий проїзд міським пасажирським транспортом (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) в сільській місцевості учнів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт, дітей з неповних та багатодітних сімей, що навчаються в професійно-технічних навчальних закладах /чинна норма – пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування/;

– встановити, що держава здійснює компенсацію половини вартості квитка студентам вищих навчальних закладів та учням професійно-технічних навчальних закладів у приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України;

– забезпечити безоплатне навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації дітей з багатодітних сімей, у складі яких є п’ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобувають вперше.

Пропонуючи значне підвищення державної соціальної підтримки сімей з дітьми, суб’єкт права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до законопроекту зазначив, що реалізація законодавчих пропозицій потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету (у 2017 році орієнтовна потреба у видатках може скласти понад 15 млрд гривень).

Водночас, оцінюючи питання фінансового забезпечення запропонованих законодавчих ініціатив, належить звернути увагу на окремі чинні положення Бюджетного кодексу України, згідно з якими:

– виконання державних програм соціального захисту в частині надання допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпечим сім’ям, тимчасової державної допомоги дітям здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам /частина перша статті 102/;

– компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян забезпечуються з місцевих бюджетів /підпункт ґ пункту 3 частини першої статті 91/;

– утримання дошкільних закладів здійснюється з місцевих бюджетів /підпункт а пункту 2 частини першої статті 89/;

– видатки на безкоштовне харчування учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт, дітей з неповних та багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах проводяться за рахунок коштів місцевих бюджетів /підпункти б та е пункту 2 статті 89, підпункти а та б пункту 2 статті 90/;

– оплата послуг з підготовки фахівців у вищих навчальних закладах належить до видатків державного та/або місцевих бюджетів /підпункт в пункту 7 частини першої статті 87, підпункт ґ пункту 2 частини першої статті 89, підпункт в пункту 2 частини першої статті 90/.

Відтак, прийняття даного законопроекту зумовить необхідність вишукання значних додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, оскільки кожна з пропозицій може бути реалізованою лише із залученням бюджетних коштів.

При цьому в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

За розрахунками Міністерства фінансів України для реалізації законопроекту лише у частині збільшення розмірів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної допомоги дітям, обов’язкової виплати на дітей з малозабезпеченої сім’ї необхідно вишукати майже 40 млрд грн додаткових бюджетних коштів.

Крім того, Мінфін зауважує, що відсутність відповідних показників для обрахунку впливу законопроекту на видатки бюджетів за іншими пропозиціями унеможливила проведення належної вартісної оцінки величини такого впливу.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належного рівня соціального захисту родин з дітьми та встановлення  справедливих соціальних гарантій дітям (реєстр. № 6063 від 09.02.2017), поданий народними депутатами України Ільюком А.О., Гуляєвим В.О., Шипком А.Ф. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про відшкодування збитків, завданих житлу населення під час проведення антитерористичної операції (реєстр. № 6001 від 30.01.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Павленком Ю.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується визначити порядок відшкодування збитків фізичним особам за пошкоджене (зруйноване) житло під час проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях, а також матеріальних витрат, здійснених на відновлення житла. Зокрема, передбачається, що:

- відшкодуванню за рахунок державного бюджету підлягатиме шкода за пошкоджені (зруйновані) індивідуальні житлові будинки, квартири (у тому числі в будинках житлово-будівельних кооперативів), жилі приміщення в гуртожитках;

- розмір збитків в грошовому еквіваленті визначається Комісією з питань відшкодування збитків населенню в залежності від категорії пошкодження житла та відшкодовується у повному обсязі. При цьому всі витрати по роботі такої Комісії та залученню експертів покладаються на орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про її утворення;

- центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства, ведеться реєстр житла, яке зазнало пошкодження або зруйноване під час проведення антитерористичної операції, що є підставою для перерахування коштів з державного бюджету на особові рахунки власників пошкодженого (зруйнованого) житла;

- витрати на відшкодування збитків за пошкоджене (зруйноване) житло проводяться тільки в тих населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі;

 - для відшкодування збитків за пошкоджене (зруйноване) житло можуть залучатися також кошти місцевих бюджетів.

Прийняття законопроекту зумовить необхідність виділення додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів на організацію та забезпечення відшкодування вищевказаних збитків фізичним особам.

Зважаючи на зазначене, суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що суперечить вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Натомість, у пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація законодавчої ініціативи буде потребувати додаткових витрат з державного бюджету та доручено Уряду внести зміни до державного бюджету на 2017 рік (пункт 2 Прикінцевих положень законопроекту). Оскільки згідно із статтею 42 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Державного бюджету України, а згідно із статтею 52 цього Кодексу визначено вичерпний перелік випадків для внесення змін до закону про Державний бюджет України, таке положення не потребує додаткового унормування.

Міністерство фінансів України, зазначаючи також про необхідність вишукання додаткових коштів з державного бюджету, відмічає, що за відсутності показників для обрахунку впливу законопроекту на видаткову частину державного бюджету, неможливо провести вартісну оцінку величини такого впливу.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про відшкодування збитків, завданих житлу населення під час проведення антитерористичної операції (реєстр. № 6001 від 30.01.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Павленком Ю.О., матиме вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відновлення прав студентів на  стипендію) (реєстр. № 5654- 1 від 02.02.2017), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П. і Мельничуком І.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про вищу освіту» та «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», встановивши, що «студенти (курсанти), які успішно навчаються у вищих навчальних закладах державної або комунальної форми власності за денною формою навчання за кошти державного бюджету, забезпечуються стипендіями у розмірі не менше прожиткового мінімуму доходів громадян».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту за орієнтовними розрахунками потребуватиме додаткових бюджетних коштів на підвищення розмірів стипендій до розміру прожиткового мінімуму доходів громадян у сумі понад 2,9 млрд гривень.

При цьому всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат державного бюджету та/або джерел додаткових надходжень державного бюджету для досягнення його збалансованості.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо відновлення прав студентів на стипендію) (реєстр. № 5654-1 від 02.02.2017), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П. і Мельничуком І.І. буде мати вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення порушених прав студентів (реєстр. № 5654 від 18.01.2017), поданий народним депутатом України Писаренком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України: «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», «Про підвищення престижності шахтарської праці» та «Про вищу освіту» у частині:

1) встановлення мінімального розміру академічної та соціальної стипендії для:

здобувачів ступеня молодшого бакалавра не менше, ніж дві третини розміру прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць;

здобувачів освітніх ступенів вищої освіти не менше, ніж розмір прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць;

2) встановлення норм щодо виплати академічних стипендій:

не менше як двом третинам студентів (курсантів) кожного курсу (крім першого семестру першого курсу навчання) без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії;

всім студентам (курсантам), зарахованим на перший курс навчання, у мінімальному розмірі;

3) встановлення підвищених стипендій для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, а також осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Поряд з тим, законопроектом встановлюється, що розмір стипендіального фонду вищого навчального закладу повинен забезпечувати виплату академічних стипендій не менш як двом третинам і не більш як 75 відсоткам студентів (курсантів невійськових вищих навчальних закладів) денної форми навчання, які навчаються за кошти державного бюджету, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії.

За орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України для забезпечення виплати вказаних академічних стипендій необхідно вишукати понад 2,7 млрд грн додаткових бюджетних коштів.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат державного бюджету та/або джерел додаткових надходжень державного бюджету для досягнення його збалансованості. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення порушених прав студентів (реєстр. № 5654 від 18.01.2017), поданий народним депутатом України Писаренком В.В. буде мати вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо забезпечення права на безоплатний проїзд осіб, які брали участь в Антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, а також інших пільгових категорій громадян (реєстр. № 5604 від 26.12.2016), поданий народними депутатами України Білозір О.В., Шиньковичем О.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 29, 31, 37, 44 Закону України «Про автомобільний транспорт», встановивши, що:

- органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть прийняти рішення про виплату компенсації перевізникам за пільгові перевезення пасажирів;

- у договорі про організацію перевезень встановлюватиметься відсоток місць для перевезення пільгових пасажирів та розмір компенсації витрат (у разі прийняття рішення про виплату компенсації);

- види та обсяги пільгових перевезень визначатимуться замовленням, яке формуватиметься органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та включатиметься до обов’язкових умов конкурсу на перевезення пасажирів;

 - пільгові перевезення пасажирів можуть здійснюватися за рахунок автомобільного перевізника, шляхом віднесення витрат, понесених ним у зв’язку з пільговим перевезенням пасажирів, до собівартості послуг з перевезення, а також за рахунок державного чи місцевих бюджетів, шляхом виплати компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють пільгові перевезення пасажирів.

- при формуванні замовлення на пільгове перевезення пасажирів пріоритетне право на безоплатний проїзд надається особам, які брали участь в Антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій.

Застосування таких положень законопроекту, у разі його прийняття, зумовить необхідність виділення додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів на виплату компенсації за пільгові перевезення пасажирів.

Варто відмітити, що згідно із підпунктом ґ пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян належать лише до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів. Відтак, зміни до статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині здійснення компенсації за пільгові перевезення з державного бюджету не узгоджується з Бюджетним кодексом України.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту відмітило, що реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету, а відповідну норму законопроекту належить виключити, як таку що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України.

Зважаючи, що прийняття законопроекту у запропонованій редакції потребуватиме залучення бюджетних коштів, суб’єктом законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що суперечить вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо забезпечення права на безоплатний проїзд осіб, які брали участь в Антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, а також інших пільгових категорій громадян (реєстр. № 5604 від 26.12.2016), поданий народними депутатами України Білозір О.В., Шиньковичем О.В. та іншими народними депутатами України:

- буде мати вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань транспорту при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами підпункту ґ пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України, врахувавши, що видатки на пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.26.; 1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства (реєстр. № 4922 від 07.07.2016), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Кучером М.І. та іншими; про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства (реєстр. № 4922-1 від 22.07.2016), поданий народним депутатом України Дзюбликом П.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Як зазначається у пояснювальних записках, законопроектами вносяться зміни до законів України, згідно з якими пропонується визначити функції та повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері сільського господарства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 (зі змінами) «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», якою зокрема передбачено:

утворення Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, реорганізувавши шляхом перетворення Державну ветеринарну та фітосанітарну службу і приєднавши до Служби, що утворюється, Державну інспекцію з питань захисту прав споживачів і Державну санітарно-епідеміологічну службу. При цьому, на Службу, що утворюється, покладаються функції з реалізації державної політики, які виконували органи, що припиняються, а також функції із здійснення державного контролю (нагляду) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів;

ліквідація Державної інспекції сільського господарства, поклавши функції із здійснення реєстрації та обліку машин на Міністерство внутрішніх справ, функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині експлуатації та технічного стану машин – на Державну службу з безпеки на транспорті, функції із здійснення сертифікації насіння і садивного матеріалу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва – на Державну службу з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів – на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру;

покладання на Міністерство аграрної політики та продовольства функції з реалізації державної політики у сфері племінної справи у тваринництві та функції із забезпечення формування державної політики щодо використання і охорони земель сільськогосподарського призначення.

Відповідно до пояснювальних записок до законопроектів, реалізація положень законопроектів не потребує додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

Водночас, за висновком Міністерства фінансів України до цих законопроектів, реалізація положень законопроектів щодо створення та ведення Міністерством внутрішніх справ України реєстру закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів та реєстру осіб, які проходять підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікацій у цих закладах, може потребувати додаткових коштів державного бюджету,

При цьому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Поряд з цим, слід врахувати, що проектом вносяться зміни до Закону України «Про ветеринарну медицину», виходячи з яких фінансування заходів правового та соціального захисту спеціалістів ветеринарної медицини здійснюється за рахунок загального та спеціального фондів Державного бюджету України, а також до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» в частині фінансування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства, за рахунок коштів державного бюджету (у тому числі спеціального фонду) та інших передбачених законом джерел.

Такі положення не повною мірою відповідають одному з головних принципів бюджетної системи України, а саме принципу її єдності, яка забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності /пункт 1 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України/. Бюджетним кодексом України визначені загальні умови фінансового забезпечення органів державної влади, які не містять виключень щодо бюджетного забезпечення окремих з них. При цьому, відповідно до визначених цим Кодексом засад бюджетної методології, зокрема, в частині розподілу бюджету на загальний та спеціальний фонди, особливостей формування та використання коштів спеціального фонду бюджету /частин третьої і четвертої статті 13, частини четвертої статті 23 і частини другої статті 48 Бюджетного кодексу України/, загальноприйнятою практикою є здійснення за загальним фондом державного бюджету видатків, які пов’язані з виконанням функцій держави та які мають постійний і обов’язковий характер, до яких слід віднести і видатки на оплату праці та соціальний захист працівників органів державної влади, а не за спеціальним фондом державного бюджету, як визначено у законопроектах.

Крім того, виходячи з норм пункту 7 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України утримання ветеринарних лікарень та ветеринарних лабораторій здійснюється з обласних бюджетів.

Міністерство фінансів України в експертних висновках до законопроектів зауважує, що вищезазначені законопроекти потребують доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень, зокрема, стосовно не узгодження законопроектів вимогам Бюджетного кодексу України.

Варто зазначити, що органами влади, покладені на них повноваження належить здійснювати в межах і за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, що визначаються щорічно для забезпечення їх діяльності.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроектів висловлює ряд зауважень до них.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства (реєстр. № 4922 від 07.07.2016), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Кучером М.І. та іншими; про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації системи державного управління у сфері сільського господарства (реєстр. № 4922-1 від 22.07.2016), поданий народним депутатом України Дзюбликом П.В.:

1) матимуть вплив на показники бюджету (органи влади виконують покладені на них повноваження в межах і за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, що визначаються на забезпечення їх діяльності). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

2) рекомендувати Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин доопрацювати положення законопроектів, виходячи із вимог Бюджетного кодексу України щодо фінансового забезпечення органів влади і особливостей формування та використання коштів спеціального фонду бюджету (частини першої статті 7, частин третьої і четвертої статті 13, частини четвертої статті 23 і частини другої статті 48 Бюджетного кодексу України).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.28.;1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у частині оптимізації системи центральних органів виконавчої влади у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, (реєстр. № 5134 від 16.09.2016), поданий народним депутатом України Кириченком О.М., та про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та їх діяльності у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (реєстр. № 5134-1 від 04.10.2016), поданий народними депутатами України Мусієм О.С., Богомолець О.В та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом за реєстр. № 5134, як і альтернативним до нього законопроектом за реєстр. №5134-1, пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» (Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» пропонується визначити таким, що втрачає чинність) та врегулювати відносини, що виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, визначити відповідні права і обов’язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановити порядок організації державного нагляду у сфері санітарного законодавства.

Так, законопроектом за реєстр. № 5134 зокрема, визначено:

повноваження у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення органів державного управління, а саме Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

створення органами місцевого самоврядування при їх виконавчих органах структурних підрозділів з питань санітарно–епідеміологічного захисту для розгляду звернень громадян та їх консультування з питань дотримання вимог санітарного законодавства;

засади державного контролю у сферах господарської діяльності, які можуть становити ризик для санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, повноваження уповноважених на його здійснення органів виконавчої влади;

завдання епідеміологічного нагляду, на проведення якого уповноважено центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, разом з іншими центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та створення інформаційного фонду стану громадського здоров'я (є відкритою інформаційною базою даних, що розміщується на сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я);

принципи державної реєстрації небезпечних факторів, які передбачають створення та ведення єдиного Державного реєстру небезпечних факторів, та видачу сертифіката (на безоплатній основі) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, у порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України (слід зауважити, що одночасно із Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», запропоновано виключити окремі дозвільні документи щодо санітарно-епідеміологічної експертизи);

вимоги до забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення у різних сферах господарської діяльності чи життєдіяльності людини;

види відповідальності за порушення санітарного законодавства серед яких адміністративна відповідальність, що передбачає застосування фінансових санкцій у вигляді накладання штрафу на посадових осіб та громадян у розмірі від 10 до 250 неоподаткованих мінімумів громадян (виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 170 грн до 4 250 грн) та на підприємства та підприємців у розмірі від 25 до 100 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції (розробки);

вимоги щодо відшкодування додатково понесених витрат на проведення заходів з ліквідації інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей /витрати, пов'язані з ліквідацією наслідків порушення вимог санітарного законодавства, відшкодовуються за рахунок винної юридичної чи фізичної особи в добровільному порядку, а у разі відмови від добровільного відшкодування – у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку/;

міжнародні відносин щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя;

забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, зокрема, шляхом формування та ведення відкритих і загальнодоступних інформаційних ресурсів, спрямованих на своєчасне інформування органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, органів влади Автономної Республіки Крим, підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, фізичних осіб та громадян про виникнення і поширення інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей тощо.

Законопроектом за реєстр. № 5134-1 визначаються:

фінансове забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення /за рахунок державного і місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, а також позабюджетних коштів здійснюються санітарні і протиепідемічні заходи, а також програми забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, інші програми, спрямовані на профілактику захворювань населення, а за рахунок коштів резервного фонду державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ, організацій та позабюджетних коштів – заходи по локалізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у сфері санітарного та епідемічного благополуччя (масових інфекційних та неінфекційних захворювань (отруєнь)/;

повноваження у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення органів державного управління, а саме Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

вимоги щодо створення та ведення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я - Державного реєстру захворювань та профілактичних заходів; Державного реєстру дезінфекційних засобів; Державного реєстру потенційно небезпечних факторів хімічної, біологічної, фізичної природи та їх джерел; Державного реєстру новітніх харчових продуктів; Державного реєстру харчових добавок, ароматизаторів, ензимів; Державного реєстру вод питних мінеральних; Державного реєстру спеціальних харчових продуктів та дієтичних добавок; Державного реєстру затверджених державних медико-санітарних нормативів та державних медико-санітарних правил застосування діючих речовин, допоміжних речовин та препаративних форм пестицидів та агрохімікатів та інші державних реєстрів згідно із законодавством;

принципи здійснення державного регулювання у сфері санітарного та епідемічного благополуччя та державної експертизи щодо виконання вимог безпечності для здоров’я людини та досліджень (випробувань) щодо відповідності об’єкта вимогам державних медико-санітарних нормативів та правил /для органів державної влади державна експертиза та дослідження (випробування) належних їм об’єктів проводяться безоплатно за рахунок коштів державного бюджету, передбачених на фінансування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства, а для інших суб’єктів господарювання державна експертиза та дослідження (випробування) – за плату, яка визначається фактичними затратами на їх проведення і розраховується згідно методики затвердженої центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері економіки. Кошти, отримані за проведення експертизи та/або досліджень зараховуються органом на спеціальний казначейський рахунок і використовуються на покриття витрат з проведення експертизи та досліджень/;

об’єкти державної експертизи щодо виконання вимог безпечності для здоров’я людини та вимоги щодо ліцензування господарської діяльності, пов'язаної з потенційною небезпекою для здоров’я людей;

створення Національної комісії з медико-санітарної регламентації /як координуючого дорадчого органу у сфері регламентації фізичних, хімічних, біологічних та інших факторів середовища життєдіяльності людини з метою запобігання їх шкідливого впливу на здоров’я і яка є неприбутковою небюджетною організацією, що здійснює свою діяльність на госпрозрахункових засадах відповідно до статуту (положення), організаційно-технічне забезпечення роботи Комісії здійснюватиметься центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері охорони здоров’я/;

засади державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог санітарного законодавства органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, громадянами, господарська діяльність яких може становити ризик для санітарного та епідемічного благополуччя населення, та встановлюються повноваження у цій сфері окремих центральних органів виконавчої влади /у сфері санітарного законодавства, у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у сфері безпеки використання ядерної енергії щодо таких видів господарської діяльності/, а також Ради міністрів Автономної Республіки Крим і місцевих органів виконавчої влади;

проведення за рахунок коштів державного бюджету відповідно до щорічного плану заходів лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань для потреб державного нагляду (контролю);

завдання епідеміологічного нагляду на проведення якого уповноважено центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, разом з іншими центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування та створення інформаційного фонду стану громадського здоров’я (є відкритою інформаційною базою даних, що розміщується на сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я);

види відповідальності за порушення санітарного законодавства серед яких адміністративна відповідальність, що передбачає застосування фінансових санкцій у вигляді накладання штрафу на підприємства та підприємців у розмірі від 25 до 100 відсотків вартості випущеної або реалізованої продукції (розробки), а також на підприємства, установи, організації, громадян у розмірі від п'ятдесяти до чотирьохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 850 грн. до 7 650 грн.);

відшкодування шкоди (збитків), заподіяної (завданих) незаконними діями посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного законодавства, а також юридичними та фізичними особами.

Крім того, законопроектами вносяться зміни до низки законодавчих актів України, відповідно до яких, переважно, уточнюються повноваження центральних органів виконавчої влади з урахуванням здійснених заходів щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади (зокрема, у зв’язку із створенням Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та приєднанням до цієї Служби Державної санітарно-епідеміологічної служби і ліквідацією Державної служби з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань), а також місцевих органів виконавчої влади у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно із пояснювальними записками: реалізація законопроекту за реєстр. №5134 не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України, а за реєстр. № 5134-1 – не потребуватиме додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів.

Проте, слід зауважити, що реалізація положень цих проектів законів матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів, зокрема, потребуватимуть додаткових бюджетних витрат положення щодо покладання додаткових повноважень у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення на органи державного управління, видача сертифікатів на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, про що також зазначається у експертних висновках Міністерства фінансів України.

Водночас, положення обох законопроектів в частині застосування адміністративної відповідальності та фінансових санкції за порушення санітарного законодавства, зокрема, введення відповідальності у вигляді сплати штрафів, можуть збільшувати надходження державного бюджету.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроектів (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на чому також наголошено у експертних висновку Міністерства фінансів України.

Необхідно звернути увагу, що положеннями статті 5 законопроекту за реєстр. № 5134-1 щодо фінансового забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення передбачається, що фінансове забезпечення заходів по локалізації та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у сфері санітарного та епідемічного благополуччя (масових інфекційних та неінфекційних захворювань (отруєнь) здійснюється за рахунок коштів резервного фонду державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ, організацій та позабюджетних коштів.

Слід відмітити, що згідно із статтею 24 Бюджетного кодексу України резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету. Порядок використання коштів з резервного фонду бюджету затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415.

З урахуванням наведеного, Міністерством фінансів запропоновано частину третю статті 5 законопроекту за реєстр. № 5134-1 викласти в такій редакції:

«Виділення коштів з резервного фонду бюджету на здійснення заходів з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України» .

Положеннями статті 19 законопроекту за реєстр. № 5134-1 передбачається проведення державної експертизи та досліджень (випробувань) для інших суб’єктів господарювання за плату, яка визначається фактичними затратами на їх проведення і розраховується згідно методики затвердженої  центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики в сфері економіки. Кошти, отримані за проведення експертизи та/або досліджень зараховуються органом на спеціальний казначейський рахунок і використовуються на покриття витрат з проведення експертизи та досліджень.

Водночас, статтею 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

У експертних висновках Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроектів може потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних, зроблено висновок про необхідність доопрацювання законопроектів.

Окрім того, висновок Міністерства фінансів містить окремі пропозиції та зауваження по суті законодавчої ініціативи надані Міністерством охорони здоров’я України до законопроекту за реєстр. № 5134-1.

Запропонований термін набрання чинності відповідних законів (через шість місяців з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якими закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Головне науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України у своїх висновках до законопроектів висловило низку суттєвих зауважень та відповідно рекомендує законопроект за реєстр. № 5134 за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно відхилити, а законопроект за реєстр. № 5134-1 за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у частині оптимізації системи центральних органів виконавчої влади у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (реєстр. № 5134 від 16.09.2016), поданий народним депутатом України Кириченком О.М., та про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та їх діяльності у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення (реєстр. № 5134-1 від 04.10.2016), поданий народними депутатами України Мусієм О.С., Богомолець О.В та іншими:

- матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань охорони здоров’я при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 24 та 45 Кодексу), врахувавши, що Бюджетним кодексом вже врегульовано питання зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок та використання коштів з резервного фонду бюджету.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вивезення та ввезення рухомих культурних цінностей (реєстр. № 5513 від 08.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Законопроектом вносяться зміни до цілого ряду законів, які спрямовані на удосконалення правового регулювання у сфері вивезення, ввезення та повернення рухомих культурних цінностей.

Зокрема, змінами до Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» на відповідні органи виконавчої влади покладаються додаткові повноваження, а саме:

на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, – щодо ведення реєстрів переміщених рухомих культурних цінностей, реєстру експертів рухомих культурних цінностей, проведення державної акредитації фізичних осіб та видання акредитаційних сертифікатів експерта рухомих культурних цінностей, здійснення контролю за видачею свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) рухомих культурних цінностей з території України (далі – свідоцтво);

на відповідні структурні підрозділи з питань культури обласних та Київської міської державних адміністрацій – щодо здійснення видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання свідоцтва; погодження питання передачі на тимчасове зберігання за межами України або видачі у тимчасове користування за межі України: рухомих культурних цінностей, віднесених до державної частини Музейного фонду України, – з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах культури та мистецтв, документів Національного архівного фонду – з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архівної справи і діловодства; ведення реєстрів виданих, переоформлених та анульованих свідоцтв, їх дублікатів; подання центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі із застосуванням електронного цифрового підпису: свідоцтва, рішення про визнання недійсним свідоцтва у зв’язку з його переоформленням, видачею дубліката, анулюванням.

Реалізація таких положень законопроекту потребуватиме витрат державного та місцевих бюджетів для створення у вказаних органах виконавчої влади нових робочих місць для забезпечення виконання покладених на них додаткових повноважень у сфері вивезення, ввезення та повернення рухомих культурних цінностей, які належить здійснювати за рахунок та в межах видатків, що передбачаються у державному та місцевих бюджетах на утримання таких органів.

При цьому, передбачене законодавчою ініціативою положення щодо видачі акредитаційних сертифікатів експерта рухомих культурних цінностей зумовить збільшення надходжень державного бюджету, оскільки згідно із законопроектом плата за видачу цього сертифікату, яка визначатиметься у розмірі однієї мінімальної заробітної плати /в умовах 2017 року – 3 200 грн/, зараховуватиметься до державного бюджету.

Одночасно, законопроектом пропонується скасувати плату за видачу, переоформлення, видачу дубліката свідоцтва, що, в свою чергу, може призвести до зменшення надходжень державного бюджету /на даний час видача свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей або відмови в його видачі, переоформлення, видачі дубліката, анулювання здійснюється згідно із Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 963/.

Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, наведеним у пояснювальній записці до законопроекту, що підготовлена Міністерством культури України, реалізація проекту закону не потребує додаткових видатків з державного бюджету. Очікуються додаткові надходження у зв’язку із запровадженням державної акредитації експертів на право проведення експертизи рухомих культурних цінностей та видачі їм відповідного акредитаційного сертифіката експерта рухомих культурних цінностей, які покриватимуть видатки на проведення державної акредитації, видачу акредитаційних сертифікатів, ведення реєстру експертів рухомих культурних цінностей. Підготовка фінансово-економічного обґрунтування здійснюватиметься під час підготовки відповідного проекту акта щодо порядку проведення державної акредитації фізичних осіб на право проведення експертизи рухомих культурних цінностей та форми акредитаційного сертифіката експерта рухомих культурних цінностей.

Згідно із висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вивезення та ввезення рухомих культурних цінностей (реєстр. № 5513 від 08.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (збільшуючи доходи державного бюджету і потребуватиме витрат державного та місцевих бюджетів, що визначатимуться щорічно на відповідну мету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо врегулювання окремих питань ведення господарської діяльності на території проведення антитерористичної операції (реєстр. № 5648-1 від 01.02.2017), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується:

встановити, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, суб’єкти господарювання звільняються від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плати за землю, лише у разі якщо таке майно, земельні ділянки, земельні частки (паї) знаходяться в населених пунктах згідно з переліком населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження;

скасувати положення щодо звільнення суб’єктів господарювання від орендної плати за користування державним та комунальним майном в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його ухвалення забезпечить створення належних умов для збалансування місцевих бюджетів населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не призведе до втрат місцевих бюджетів.

Варто відмітити, що Законом України від 21.12.2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» встановлено особливий порядок застосування норм податкового законодавства для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення /зокрема, передбачається звільнення суб’єктів господарювання на таких територіях від плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на період проведення антитерористичної операції/.

Таким чином, запропоновані законопроектом зміни не призведуть до збільшення надходжень відповідних місцевих бюджетів від плати за землю (до складу якого належить орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Мінфін також звертає увагу на зазначене, оскільки згідно з пунктом 2.1 статті 2 та пункту 7.3 статті 7 розділу І Податкового кодексу України будь-які питання оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» щодо врегулювання окремих питань ведення господарської діяльності на території проведення антитерористичної операції (реєстр. № 5648-1 від 01.02.2017), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів відповідних місцевих бюджетів у Донецькій і Луганській областях від орендної плати за користування державним та комунальним майном). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до пункту 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості місцевих бюджетів населених пунктів на лінії зіткнення» (реєстр. № 5649-1 від 01.02.2017), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 38 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України /який набрав чинності з 01.01.2017 року та яким визначаються особливості справляння податків і зборів для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, на період проведення антитерористичної операції/, зокрема:

встановлені особливості справляння податків і зборів поширювати на платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є населені пункти на лінії зіткнення лише у разі неотримання прибутку або отримання збитку;

термін «тимчасово окупована територія» замінити на «населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України»;

виключити норму, відповідно до якої під час нарахування (виплати) фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов’язані утримати податок на доходи у джерела виплати.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його метою є створення належних умов для збалансування місцевих бюджетів населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Зокрема, відмічено, що положення законопроекту в частині, що стосуються територій на лінії зіткнення, обумовлять необхідність повернення вже сплачених у 2014, 2015, 2016 роках місцевих податків, в тому числі плати за землю, та нестачу бюджетних коштів для виконання органами місцевого самоврядування, військово-цивільними адміністраціями відповідних повноважень згідно з чинним законодавством. Так, з 14 квітня 2014 року до 31 грудня 2016 року до таких місцевих бюджетів надійшло місцевих податків та зборів в сумі 99,8 млн грн, з яких понад 90% або 90,4 млн грн припадає на плату за землю та в середньому становить майже 25% власних надходжень до загального фонду цих місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект матиме вплив на показники бюджету, а вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від обсягу доходу, який суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа виплачуватимуть фізичним особам – підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення, без утримання податку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до пункту 38 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо забезпечення збалансованості місцевих бюджетів населених пунктів на лінії зіткнення» (реєстр. № 5649-1 від 01.02.2017), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів окремих місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо оренди та концесії (реєстр. № 6018 від 03.02.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроект передбачає внесення змін до законів України «Про оренду державного та комунального майна», «Про концесії», «Про особливості оренди чи концесії об’єктів паливно-енергетичного комплексу, що перебувають у державній власності» та «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств», відповідно до яких, зокрема, пропонується:
скасувати норми щодо зменшення суми концесійної/орендної плати, що підлягає сплаті концесіонером/орендарем за відповідний період, на суму нарахованих амортизаційних відрахувань;
встановити, що припинення діяльності державного підприємства, цілісний майновий комплекс якого передано в оренду, здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу державного підприємства здійснюється виділ із складу підприємства з наступним приєднанням до орендаря;
визначити для власників шахт, що будуть приватизовані, у тому числі, орендарів, концесіонерів вугледобувних підприємств, які на даний час перебувають в оренді та концесії, зобов’язання забезпечувати формування фінансового резерву для закриття вугледобувних підприємств у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття забезпечить надходження коштів до державного бюджету від сплати концесіонерами концесійних платежів та орендарями орендної плати; формування фінансового резерву, за рахунок коштів якого будуть здійснюватись заходи із закриття вугледобувних підприємств, переданих в оренду та концесію, а також тих, що будуть приватизовані, подальша виробнича діяльність яких буде визнана недоцільною; встановлення єдиного способу припинення діяльності підприємства, цілісний майновий комплекс якого передано в оренду.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також зазначає, що прийняття законопроекту збільшить надходження до державного бюджету коштів, отриманих за експлуатацію об’єктів паливно-енергетичного комплексу державної власності (концесійний платіж, орендна плата).

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо оренди та концесії (реєстр. № 6018 від 03.02.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від концесійних платежів та орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про регулювання виробництва, використання, ввезення та розповсюдження на території України полімерних пакетів (реєстр. № 6020 від 03.02.2017), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.В., Кривошея Г.Г. та Поляковим М.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується, зокрема:

заборонити з 1 січня 2018 року виробництво, використання, ввезення та розповсюдження на території України (крім транзиту вантажів) полімерних пакетів тривалого розщеплення суб’єктами господарської діяльності;

внести зміни до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» щодо включення до переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, виробництво оксо-біорозкладних полімерних пакетів;

застосовувати до суб’єктів господарювання фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва оксо-біорозкладних полімерних пакетів без наявності ліцензії – 200 %  вартості виробленої продукції (за оптово-відпускними цінами); оптового (включаючи імпорт та експорт) та роздрібного розповсюдження оксо-біорозкладних полімерних пакетів без наявності ліцензії та сертифікату відповідності – 200 % вартості отриманої партії товару; порушення вимог відповідного закону щодо імпорту на митну територію України оксо-біорозкладних полімерних пакетів – 100 % вартості партії товару.

Отже, реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від плати за ліцензії, а також від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

Поряд з тим, статтею 4 законопроекту передбачається зобов’язати центральні органи виконавчої влади в межах своєї компетенції здійснювати інформаційно-просвітницькі заходи з обмеження обігу полімерних пакетів тривалого розщеплення. Зокрема, передбачається, що центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів забезпечує розробку та впровадження системи інформаційно-просвітницьких заходів серед населення України щодо обмеження обігу полімерних пакетів; здійснює просвітницькі та інформаційні заходи щодо обмеження обігу полімерних пакетів, забезпечує надання інформації заінтересованим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, засобам масової інформації, суб'єктам господарської діяльності та громадянам України про їх негативний вплив на навколишнє середовище і стан благоустрою територій.

Для фінансового забезпечення таких заходів статтею 5 законопроекту пропонується залучати кошти виробників, імпортерів, торговельних мереж та суб’єктів оптово-роздрібної торгівлі, а також кошти фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільні внески підприємств, установ, організацій, громадян та їх об’єднань.

Крім того, статтею 6 законопроекту передбачається, що перелік гармонізованих національних стандартів формується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, та щороку оприлюднюється шляхом його опублікування у друкованому засобі масової інформації такого органу (у разі його відсутності – у друкованому засобі масової інформації, визначеному цим органом).

Виконання вказаних нових повноважень зазначеними органами виконавчої влади може потребувати додаткових бюджетних коштів, про що також зауважує Мінфін.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткового фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді. Визначити вартісну величину впливу прийняття вказаного законопроекту на дохідну та видаткову частини бюджету неможливо, оскільки розробником не надано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків, а також необхідної для таких розрахунків інформації (зокрема, щодо обсягів імпорту та виробництва в Україні товарів, виробництво, використання, ввезення і платне або безоплатне розповсюдження яких пропонується заборонити з 2018 року).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про регулювання виробництва, використання, ввезення та розповсюдження на території України полімерних пакетів (реєстр. № 6020 від 03.02.2017), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.В., Кривошея Г.Г. та Поляковим М.А., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів загального фонду державного бюджету від плати за ліцензії, а також від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та може потребувати додаткових видатків державного бюджету для впровадження системи інформаційно-просвітницьких заходів щодо обмеження обігу полімерних пакетів залежно від вжиття відповідними державними органами заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(збільшують надходження та / або зменшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про Фонд енергоефективності» (реєстр. № 5598 від 26.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроект передбачає шляхом прийняття нового Закону України «Про Фонд енергоефективності» визначення основних правових, економічних та організаційних засад утворення та діяльності Фонду енергоефективності (далі – Фонд), метою якого є підтримка ініціатив щодо енергоефективності, впровадження інструментів стимулювання і підтримки здійснення заходів із забезпечення (підвищення рівня) енергетичної ефективності будівель та енергозбереження переважно в житловому секторі з урахуванням національних планів щодо енергетичної ефективності, зменшення викидів двоокису вуглецю, впровадження acquis communautaire Європейського Союзу і Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та забезпечення дотримання Україною міжнародних зобов’язань у сфері енергоефективності.

Законодавча пропозиція передбачає створення за рішенням Кабінету Міністрів України Фонду як фінансової установи зі статусом юридичної особи публічного права, тобто засновником є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Надання Фондом фінансових послуг здійснюватиметься в порядку, визначеному законами, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, Національного банку України та внутрішніми документами Фонду.

Виконавчим органом Фонду, що здійснюватиме поточне управління його діяльністю, визначається Дирекція Фонду, до компетенції якої, зокрема, віднесено підготовку проектів стратегії, бізнес-плану і фінансового плану (бюджету) Фонду та їх реалізацію, забезпечення безпеки інформаційних систем Фонду, забезпечення організації проведення засідань наглядової ради тощо.

Найвищим органом управління Фонду визначено Наглядову раду, до повноважень якої, зокрема, віднесено затвердження стратегії Фонду та здійснення контролю за діяльністю виконавчого органу Фонду, підготовку пропозицій щодо змін та доповнень до статуту Фонду, подання пропозицій Кабінету Міністрів України щодо зміни розміру статутного капіталу Фонду, утворення постійних та тимчасових комітетів, секретаріатів тощо.

Разом з цим, Фонду надано право в установленому порядку утворювати та ліквідувати відокремлені підрозділи (філій та представництв) на території України.

Фонд виконуватиме фінансові, технічні та інші функції. До фінансових функцій, зокрема віднесено надання кредитів, грантів, гарантій та порук юридичним та фізичним особам, а також банкам-партнерам та іншим посередникам, з метою реалізації проектів з енергоефективності; проведення фінансової оцінки проектів з енергоефективності, надання висновків щодо відповідності запитів на фінансування та проектів чинним фінансовим вимогам Фонду; оцінку ризиків для проектів та одержувачів фінансування, інституційну оцінку ризиків тощо; розроблення фінансових критеріїв відповідності для банків та інших фінансових посередників, що залучатимуться до проектів, що фінансуватимуться Фондом; розроблення фінансових планів та бюджетів, моніторинг та звітність про фінансові результати тощо. До технічних функцій, зокрема включено надання консультацій заявникам щодо можливого поліпшення технічної складової їх запитів на фінансування; технічну оцінку проектів з енергоефективності, надання висновків щодо відповідності запитів на фінансування та проектів чинним технічним вимогам Фонду; розроблення технічних критеріїв відповідності для банків та інших фінансових посередників, що залучатимуться до проектів, що фінансуватимуться Фондом; розроблення рекомендацій з відбору будівельних компаній та інших підрядників для одержувачів фінансування Фонду; постійний моніторинг та аналіз якості заходів з енергоефективності, що впроваджуються за участю Фонду, підготовка відповідних звітів тощо.

Поряд з цим, законопроект передбачає створення та функціонування постійно діючого підрозділу внутрішнього аудиту, який є складовою системи внутрішнього контролю та на який покладаються повноваження щодо перевірки фінансово-господарської діяльності Фонду, здійснення моніторингу дотримання керівниками та працівниками Фонду вимог законодавства і внутрішніх положень Фонду, перевірки правильності ведення і достовірність бухгалтерського обліку та фінансової звітності, проведення оцінки видів діяльності Фонду, виконання яких забезпечується шляхом залучення юридичних та фізичних осіб на договірній основі (аутсорсинг) тощо.

Слід зазначити, що відповідно до положень законопроекту статутний капітал Фонду формується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, та за рахунок інших джерел, не заборонених законом, у розмірі, необхідному для забезпечення виконання статутних завдань Фонду.

При цьому, встановлюється, що річний бюджет Фонду може формуватися за рахунок державних коштів, а також коштів, які Фонд отримує як гранти або залучає в інший спосіб з будь-яких державних чи приватних джерел, які не заборонені законодавством, з урахуванням обмежень, що встановлені цим Законом, а обсяг державних коштів у бюджеті Фонду повинен бути достатнім для досягнення принаймні мінімальних цілей у сфері енергоефективності, визначених міжнародними зобов’язаннями України. Для цієї мети Кабінет Міністрів України може збільшувати статутний капітал Фонду або надавати Фонду фінансування з Державного бюджету України з урахуванням вимог бюджетного законодавства.

Крім того, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про здійснення додаткової державної підтримки Фонду за рахунок частини коштів, що передбачені Державним бюджетом України на відповідний рік на фінансування житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок економії видатків на виконання зазначеної програми, що виникла в результаті впровадження заходів з енергоефективності за програмами Фонду, шляхом внесення пропозицій до Верховної Ради України щодо внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. Порядок визначення розміру економії видатків на фінансування житлових субсидій населенню, на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В той же час, положення абзацу другого частини сьомої статті 1 законопроекту встановлюють, що якщо масштаб діяльності Фонду не є достатнім для досягнення національних цілей щодо енергоефективності, Кабінет Міністрів України збільшує внески до Фонду та/або впроваджує додаткові заходи для забезпечення досягнення мінімального рівня економії серед кінцевих споживачів енергії в Україні. Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) зазначає, що така норма виглядає вразливою з точки зору спроможності бюджету оперативно забезпечити в необхідному обсязі суму внесків до Фонду, які має здійснити Кабінет Міністрів України та принагідно зауважує, що відповідно до статті 95 Конституції України «виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків».

Щодо вищезазначених положень законопроекту (абзац другий частини сьомої статті 1 та частина четверта статті 9 законопроекту), слід зауважити про їх неузгодженість з принципами бюджетної системи України, зокрема, з принципом обґрунтованості (відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Кодексу – бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил) та з принципом ефективності та результативності (пунктом 6 частини першої статті 7 Кодексу встановлено, що при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення цілей, запланованих на основі національної системи цінностей і завдань інноваційного розвитку економіки, шляхом забезпечення якісного надання послуг, гарантованих державою, Автономною Республікою Крим, місцевим самоврядуванням, при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів), про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та запропоновано абзац другий частини сьомої статті 1 законопроекту вилучити, а частину четверту статті 9 доопрацювати в частині визначення небюджетних джерел фінансування фонду для недопущення неефективного і неоптимального використання бюджетних коштів. Аналогічні вимоги встановлені і пунктом 7 частини п’ятої статті 22 Бюджетного кодексу України відповідно до яких головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Крім того, слід зауважити, що положення законопроекту, відповідно до якого Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про здійснення додаткової державної підтримки Фонду за рахунок частини коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік на фінансування житлових субсидій населенню, шляхом внесення пропозицій до Верховної Ради України щодо внесення змін до закону про державний бюджет (абзац другий частини четвертої статті 9 законопроекту), не узгоджуються з вимогами частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України, згідно яких бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України, при цьому, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Бюджетному кодексі України, застосовуються відповідні норми цього Кодексу. Міністерство фінансів України також висловлює зауваження до даних положень законопроекту та пропонує їх виключити. ГНЕУ також зауважує, що зазначена норма не належить до предмету регулювання Закону, проект якого розглядається.

Відповідно до статті 17 законопроекту Фонд має право надавати фінансування відповідно до правил і програм, затверджених наглядовою радою, а кінцевими бенефіціарами фінансування Фонду є власники (співвласники) будівель або інші особи, яким надані повноваження приймати рішення щодо проведення поточного або капітального ремонтів, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення відповідної будівлі, зокрема об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків.

Міністерство фінансів України зауважує, що положення статті 17 законопроекту (відповідно до яких передбачається надання Фондом банкам та іншим посередникам грантів (у розумінні цього законопроекту безповоротна фінансова допомога, що надана прямо або опосередковано визначеним відповідно до правил Фонду юридичним особам та/або фізичним особам для реалізації передбачених цим Законом заходів з енергоефективності або для відшкодування частини вартості таких заходів після їх реалізації згідно з правилами Фонду та відповідними договорами), які будуть використовуватись в якості джерела фінансування кредитів клієнтам для здійснення заходів енергоефективності) передбачають неефективне використання бюджетних коштів та відповідно порушення принципів бюджетної системи, оскільки такі гранти надаватимуться банкам безповоротно, а за користування ними банки отримуватимуть прибуток, і з огляду на такі аргументи запропоновано доопрацювати відповідні положення законопроекту. При цьому, ГНЕУ зазначає про сумнівність надання Фондом грантів, враховуючи те, що Фонд пропонується утворити як фінансову установу, а надання грантів не віднесено до переліку фінансових послуг, який наведено в частині першій статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг». Водночас, відмічається, що  відповідно до положень частини другої статті 4 цього Закону фінансові послуги, надання яких передбачається іншими законами, підлягають включенню до переліку, визначеного частиною першою цієї статті. Надання фінансових послуг, не включених до зазначеного переліку, забороняється.

Статтею 18 законопроекту визначаються заходи з енергоефективності, які можуть повністю або частково фінансуватися Фондом, до яких, зокрема, віднесено здійснення термомодернізації та значної реконструкції будівель, впровадження ефективних систем моніторингу та управління, встановлення високоефективних опалювальних і охолоджувальних систем та обладнання, а також заміну наявних систем та обладнання більш ефективними, здійснення інших заходів з енергоефективності, що потребуватиме коштів державного бюджет.

Водночас, слід зазначити, що положеннями частини другої статті 10 законопроекту визначаються джерела формування майна та коштів Фонду, а саме: грошові та матеріальні внески засновника, доходи, отримані у результаті діяльності Фонду, кошти, залучені на безповоротній основі, надані міжнародними організаціями на безповоротній основі та передбачені законом про Державний бюджет України на відповідний рік на виконання програм Фонду тощо. При цьому, встановлюється (частина третя статті 25 законопроекту), що у разі ліквідації Фонду всі кошти, що залишилися після задоволення вимог кредиторів, спрямовуються до Державного бюджету України.

Загалом, аналіз положень законопроекту свідчить, що їх реалізації потребуватиме коштів державного бюджету.

Слід зазначити, що згідно з пояснювальною запискою до законопроекту фінансове забезпечення створення та діяльності Фонду здійснюється за рахунок коштів державного бюджету у межах асигнувань, що передбачаються у відповідних бюджетах на відповідний рік. Так, Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за бюджетною програмою 2751290 «Функціонування Фонду енергоефективності» передбачено кошти у обсязі 400 млн гривень. Тобто, реалізація положень законопроекту в частині створення та функціонування Фонду має здійснюватись за рахунок та в межах коштів передбачених законом про державний бюджет на відповідний рік.

Разом з тим, необхідно зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні. У висновку ГНЕУ також зауважено щодо зазначеного та наголошено на необхідності надання належного фінансово-економічного обґрунтування положень законопроекту з точки зору впливу на бюджет та оцінки загальної потреби у фінансових ресурсах, які потребуватиме Фонд для реалізації покладених на нього завдань, функцій та повноважень.

Згідно із узагальнюючим висновком ГНЕУ законопроект доцільно повернути на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1)  Проект Закону України «Про Фонд енергоефективності» (реєстр. № 5598 від 26.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (реалізація положень законопроекту щодо створення та функціонування Фонду енергоефективності має здійснюватися за рахунок і в межах коштів, які щорічно визначатимуться на таку мету у державному бюджеті). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2)  Рекомендувати Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки при доопрацюванні цього законопроекту врахувати вимоги статей 4, 7 і 22 Бюджетного кодексу України щодо принципів бюджетної системи та регулювання бюджетних відносин виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет.

3)  Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Опосередкований:

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 6022 від 03.02.2017), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, виключити з переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані державне підприємство «Лабораторія великомасштабних гідравлічних і геотехнічних досліджень».

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту на сьогодні діяльність такого підприємства не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», та втратила ознаки загальнодержавного значення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме видатків бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 6022 від 03.02.2017), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень від приватизації державного майна у разі відчуження нерухомого майна відповідного державного підприємства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності у сфері охорони культурної спадщини (реєстр. № 5677 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Подоляк І.І., Єленським В.Є. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом вносяться зміни до ряду законів, зокрема, щодо посилення відповідальності за правопорушення у сфері охорони культурної спадщини.

Так, змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення та до Закону України «Про охорону культурної спадщини» збільшуються у 20-30 разів штрафи за порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини та диференційовано за видами порушень.

Одночасно, вищевказані законодавчі акти доповнюються новими правопорушеннями, за які також встановлюється відповідальність у вигляді штрафу, а саме:

- за неподання, несвоєчасне подання або подання недостовірної інформації про виявлені у процесі земляних, будівельних, шляхових, меліоративних та будь-яких інших робіт об’єкти культурної спадщини – у розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 8 500 грн до 17 000 грн./;

- за недодержання вимог законодавства щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам’яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації – у розмірі від 5000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /відповідно розміри штрафів становитимуть від 85 000 грн до 170 000 грн./.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності у сфері охорони культурної спадщини (реєстр. № 5677 від 19.01.2017), поданий народними депутатами України Подоляк І.І., Єленським В.Є. та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного та місцевих бюджетів у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, які будуть застосовуватись). У разі прийняття відповідного закону він може набувати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення механізму проведення оглядів водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (реєстр. № 5681 від 20.01.2017), поданий народними депутатами України Савчуком Ю.П., Мусієм О.С. та Карпунцовим В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Проектом закону пропонується внести зміни до статей 129, 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

- підвищити штрафи з 20 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, допущених до керування транспортними засобами або суднами водіїв чи судноводіїв, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або осіб, які не мають права керування транспортним засобом;

проводити огляд водія (судноводія) на стан алкогольного сп’яніння уповноваженою особою Національної поліції з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків;

- здійснювати наркологічний огляд осіб, які керували транспортними засобами або суднами у стані алкогольного, наркотичного чи інших сп'янінь, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в уповноваженому державному або комунальному наркологічному закладі за місцем скоєння правопорушення або за місцем фактичного проживання особи, для встановлення наявності захворювань і вад (наркологічних протипоказань) і визначення здатності безпечно керувати транспортним засобом.

- заборонити проведення таких оглядів в інших закладах охорони здоров’я.

Зважаючи, що згідно із статтями 222, 225 та 235-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про зазначені адміністративні правопорушення, розглядають органи Національної поліції, органи морського і річкового транспорту та військові інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, надходження від таких штрафів зараховуються до державного бюджету (згідно з пунктом 23 статті 29 Бюджетного кодексу України). Тому, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету.

Відтак, суб’єкту права законодавчої ініціативи відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив запропонованих змін на показники бюджетів, відмітило, що загальний обсяг збільшення доходів державного бюджету залежатиме від кількості правопорушників, до яких будуть застосовуватися штрафні санкції та розмірів таких штрафів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення механізму проведення оглядів водіїв на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (реєстр. № 5681 від 20.01.2017), поданий народними депутатами України Савчуком Ю.П., Мусієм О.С. та Карпунцовим В.В., має опосередкований вплив на доходну частину державного бюджету (може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстр. № 5546-1 від 28.12.2016), поданий народним депутатом України Сисоєнко І.В.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) та Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі – Закон) пропонується встановити відповідальність у вигляді накладення штрафів за незабезпечення обстеження та паспортизації об’єкта, що підлягає обов’язковому обстеженню, порушення порядку проведення такого обстеження та нереалізації заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час його експлуатації. Установлення такої відповідальності, як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, повинно забезпечувати, зокрема, виявленням й усуненням перепон і бар’єрів, що перешкоджають доступності для осіб з інвалідністю до об’єктів соціальної, медичної, виробничої, культурної, побутової сфер не тільки нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, а також до існуючих об’єктів громадського та цивільного призначення.

Застосування штрафних санкцій за передбачені правопорушення зумовить збільшення доходів бюджетів, оскільки відповідно до статті 244-6 Кодексу та статті 3 Закону справи про такі правопорушення розглядають органи державного архітектурно – будівельного контролю та нагляду, в тому числі створені виконавчими органами міських, селищних, сільських рад, обласними та Київською міською держаними адміністраціями.

Тому, до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів України, зазначає, що реалізація проекту закону не впливає у поточному та наступних бюджетних періодах на збільшення або зменшення витрат бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (реєстр. № 5546-1 від 28.12.2016), поданий народним депутатом України Сисоєнко І.В., має опосередкований вплив доходну частину місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення правового режиму використання прибережних захисних смуг (реєстр. №5721 від 27.01.2017), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачено доповнити новою статтею 242-1 Кримінальний кодекс України, визначивши, що за винесення завідомо неправомірних рішень представниками органів місцевого самоврядування та органів державної виконавчої влади щодо внесення у землевпорядну документацію земельних ділянок у межах прибережних захисних смуг у разі доведення умислу у діях таких суб’єктів щодо подальшого надання права власності та оренди на такі ділянки фізичним і юридичним особам з метою їх неправомірного використання, передбаченого обмеженнями, встановленими частиною другою статті 60 Земельного кодексу України та статтею 88 Водного кодексу України – карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років або обмеженням волі на той самий строк, або позбавленням волі на той самий строк

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань осіб, засуджених до позбавлення волі за вчинення відповідного правопорушення.

Тому, суб’єктом законодавчої ініціативи, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо покриття  додаткових витрат бюджету, для досягнення збалансованості державного бюджету, що суперечить вимогам частини першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України також зазначало про такий вплив, однак відсутність відповідних розрахунків до законопроекту унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення правового режиму використання прибережних захисних смуг (реєстр. № 5721 від 27.01.2017), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р., є таким, що має опосередкований вплив на видаткову частину державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за заперечення факту правомірності боротьби за незалежність України у XX столітті, факту Голодомору 1932-1933 років в Україні, (реєстр. № 5692 від 20.01.2017), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачено доповнити новою статтею 448 Кримінальний кодекс України та встановити, зокрема:

- штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців за публічне заперечення факту правомірності боротьби за незалежність України у XX столітті, що встановлений Законом України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті», факту Голодомору 1932-1933 років в Україні, що встановлений Законом України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», а також виготовлення та розповсюдження матеріалів із таким запереченням;

- штраф до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до п’яти років за ті самі дії, вчинені особою, яка є представником влади, або вчинені повторно, або організованою групою, або з використанням засобів масової інформації;

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань осіб, засуджених до позбавлення волі, та до збільшення доходів державного бюджету за рахунок штрафів, передбачених за відповідні правопорушення.

Міністерство фінансів України також зазначало про такий вплив.

Разом з тим, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття  додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за заперечення факту правомірності боротьби за незалежність України у XX столітті, факту Голодомору 1932-1933 років в Україні, (реєстр. № 5692 від 20.01.2017), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення механізму недопущення ризиків та своєчасного  визначення здатності водіїв (наявності захворювань і вад) безпечно керувати транспортними засобами (реєстр. № 5683 від 20.01.2017), поданий народними депутатами України Савчуком Ю.П., Мусієм О.С. та Карпунцовим В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Проектом закону пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:

- встановити відповідальність за ухилення особи від проходження позачергового медичного, наркологічного та психіатричного оглядів за направленням уповноваженої особи Національної поліції та/або лікаря для встановлення наявності захворювань і вад (медичних протипоказань) і визначення здатності безпечно керувати транспортними засобами, користуватися зброєю та обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та скасування отриманого медичного допуска;

- збільшити розмір штрафу за ухилення особи, хворої на наркоманію, від медичного огляду на наявність наркотичного сп'яніння з 10-25 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- доповнити перелік документів, щодо медичного допуску до керування транспортним засобом, у тому числі, сертифікату щодо проходження періодичного профілактичного наркологічного огляду та довідки щодо проходження періодичного психіатричного огляду та підвищити розмір штрафу з 25 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- підвищити розмір штрафу з 30 до 100-1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом та керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Зважаючи, що згідно із статтями 222, 225 та 235-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про зазначені адміністративні правопорушення, розглядають органи Національної поліції, органи морського і річкового транспорту та військові інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, надходження таких штрафів буде зараховуватися до державного бюджету (згідно з пунктом 23 статті 29 Бюджетного кодексу України).

Міністерство фінансів України також зазначає, що прийняття законопроекту може збільшити надходження державного бюджету, обсяг яких буде залежати від кількості правопорушників та штрафних санкцій за відповідне порушення.

Тому, до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо вдосконалення механізму недопущення ризиків та своєчасного визначення здатності водіїв (наявності захворювань і вад) безпечно керувати транспортними засобами (реєстр. № 5683 від 20.01.2017), поданий народними депутатами України Савчуком Ю.П., Мусієм О.С. та Карпунцовим В.В., має опосередкований вплив на доходну частину державного бюджету (може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення правил та норм надання медичного допуску для набуття спеціального права (реєстр. № 5682 від 20.01.2017), поданий народними депутатами України Савчуком Ю.П., Мусієм О.С. та Карпунцовим В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Проектом закону пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 16624, встановивши адміністративну відповідальність та адміністративне стягнення для юридичних осіб за порушення ними нормативно-правових актів України щодо порядку, змісту та умов проведення попередніх, періодичних та позачергових профілактичних наркологічних та психіатричних оглядів для встановлення наявності захворювань і вад (наркологічних і психіатричних протипоказань) для набуття спеціального права, у тому числі, права керувати транспортними засобами, користуватися зброєю та обіймати певні посади або займатися певною професійною діяльністю, а також за проведення зазначених оглядів в неуповноважених на те недержавних і некомунальних наркологічних та психіатричних закладах у вигляді накладення штрафу від 1000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зважаючи, що згідно з пунктом 23 статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від санкцій (штрафів, пені тощо), що застосовуються відповідно до закону (крім штрафів, визначених пунктами 37-39 частини першої статті 64, пунктами 26 і 27 частини першої статті 66 та пунктами 11, 12, 13 і 13-1 частини першої статті 69 цього Кодексу, зараховуються до державного бюджету, реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив запропонованих змін на показники державного бюджету, відмічає, що загальний обсяг збільшення доходів державного бюджету залежатиме від кількості правопорушників, до яких будуть застосовуватися штрафні санкції, та розмірів таких штрафів .

Тому, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що передбачено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за порушення правил та норм надання медичного допуску для набуття спеціального права (реєстр. № 5682 від 20.01.2017), поданий народними депутатами України Савчуком Ю.П., Мусієм О.С. та Карпунцовим В.В., має опосередкований вплив на доходну частину державного бюджету (може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про авторське право на тексти законодавчих актів (реєстр. № 5689 від 20.01.2017), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується врегулювати відносини у сфері авторського права на тексти законодавчих актів, визначити об’єкт та суб’єкт авторського права на тексти законодавчих актів, право використання об’єкту авторського права на тексти законодавчих актів та заборона використання об’єкту авторського права на тексти законодавчих актів без письмового дозволу його авторів.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про авторське право і суміжні права» автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів. Розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються вавторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням субєктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.

Зважаючи на зазначене, Міністерство фінансів України відмічає, що реалізація положень законопроекту може зумовити потребу у додаткових коштах з бюджетів на виплати органами державної влади та бюджетними установами авторської винагороди за використання ними об’єктів авторського права на тексти законодавчих актів, проекти міжнародних договорів та інших міжнародних актів, указів Президента України, підзаконних нормативно-правових актів та актів органів місцевого самоврядування.

При цьому, суб’єктом права законодавчої ініціативи всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України авторське право на тексти законодавчих актів (реєстр. № 5689 від 20.01.2017), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р., має опосередкований вплив на показники бюджетів  (може призвести до збільшення видаткової частини державного та місцевих бюджетів за необхідності використання об’єкту авторського права установами та закладами, що утримуються з бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України  щодо посилення відповідальності за порушення правил паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів на місцях, призначених для осіб з інвалідністю (реєстр.  5629 від 30.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», передбачивши, зокрема,:

1)                необхідність виділення місць на спеціально обладнаних чи відведених майданчиках для безоплатного паркування транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю;

2)                адміністративну відповідальність за зупинку чи стоянку, паркування транспортних засобів на місцях, де дозволено зупинку чи стоянку лише водіям з інвалідністю або водіїв, які перевозять інвалідів та необлаштування місць для інвалідів на майданчиках для паркування транспортних засобів – у вигляді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3)                покласти на органи Національної поліції розгляд справ про порушення правил паркування транспортних засобів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що реалізація його положень може збільшити надходження до державного бюджету від штрафних санкцій за відповідні порушення, обсяг яких буде залежати від кількості правопорушників, до яких буде застосовано штрафні санкції, та розмірів штрафів.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів на місцях, призначених для осіб з інвалідністю (реєстр. № 5629 від 30.12.2016), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення надходжень державного бюджету залежно від виявлених правопорушень та сплати штрафів за них). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо підвищення штрафів за незаконну вирубку у зимовий період) (реєстр. № 5635 від 10.01.2017), поданий народним депутатом України Голубовим Д.І.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внесення змін до статті 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які передбачають встановлення відповідальності за незаконну порубку, пошкодження та знищення лісових культур і молодняка у зимовий період, у вигляді штрафу на громадян у розмірі від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, від сорока до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 510 грн до 850 грн/.

Виокремлення нового адміністративного правопорушення та встановлення адміністративної відповідальності за його скоєння, може зумовити додаткові надходження державного та місцевих бюджетів від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень та застосування заходів адміністративного впливу, про що також зазначено Міністерством фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо підвищення штрафів за незаконну вирубку у зимовий період) (реєстр. № 5635 від 10.01.2017), поданий народним депутатом України Голубовим Д.І., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного та місцевих бюджетів у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.47. Слухали:

Інформацію про проект Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (реєстр. № 6016 від 03.02.2017), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою приведення норм національного законодавства у сфері аудиторської діяльності у відповідність із законодавством Європейського Союзу та передбачає визначення правових засад аудиту фінансової звітності, здійснення аудиторської діяльності в Україні та врегулювання відносин, що виникають при її здійсненні.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не впливатиме на дохідну частину бюджету та не призведе до втрат бюджету.

Разом з тим, слід звернути увагу, що частиною тринадцятою статті 15 законопроекту передбачається запровадження окремих внесків для суб’єктів аудиторської діяльності, а саме вони:

- із суми винагороди за кожним договором з надання аудиторських послуг з обов’язкового аудиту підприємствам, що становлять суспільний інтерес, зобов’язані сплачувати внесок на користь Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю. Розмір внеску у відсотках суми винагороди за відповідним договором визначається Кабінетом Міністрів України на підставі кошторису Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю, але не може бути більшим 5%;

- із суми винагороди за кожним договором з надання аудиторських послуг з обов’язкового аудиту іншим юридичним особам, які не є підприємствами, що становлять суспільний інтерес, сплачують внесок на користь Аудиторської палати України. Розмір внеску у відсотках суми винагороди за відповідним договором визначається Аудиторською палатою України, але не може бути більшим за розмір внеску, що сплачується на користь Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю.

Зазначене збільшить фінансове навантаження на суб’єктів аудиторської діяльності, що в результаті може негативно вплинути на динаміку надходжень до бюджету податків від таких суб’єктів.

При цьому, законопроектом скасовується справляння плати за внесення інформації до Реєстру аудиторів та суб’єктів аудиторської діяльності, з надання аудиторських послуг (частина восьма статті 20 законопроекту).

Крім того, за ненадання інформації у випадках, визначених відповідним законом, на аудитора може бути накладено штраф у розмірі до десятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на початок року (частина восьма статті 42 законопроекту), а також частиною дев’ятою статті 42 законопроекту передбачено запровадження можливості накладання штрафів на суб’єкта аудиторської діяльності за вчинення професійного проступку, а саме:

у розмірі до 100% суми винагороди за договором про надання аудиторських послуг у разі укладання договору без належного забезпечення виконання вимог та обмежень, встановлених статтями 23, 26, 27, частиною третьою статті 29 та статтею 30 відповідного закону;

у розмірі до 10% суми винагороди за договором про надання аудиторських послуг у разі надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності без страхування професійної відповідальності;

відповідні штрафи сплачуються до державного бюджету.

Законопроектом також передбачається встановлення адміністративної відповідальності за порушення законодавства про аудиторську діяльність шляхом доповнення Кодексу України про адміністративні правопорушення новою статтею 166-24, зокрема:

за порушення аудитором вимоги про надання інформації у випадках, передбачених законом, передбачається штраф у розмірі від 1 до 200 мінімальних заробітних плат;

за порушення суб’єктом аудиторської діяльності вимог в частині укладання договору без належного забезпечення виконання вимог та обмежень, встановлених статтями 23, 26, 27, частиною третьою статті 29 та статтею 30 Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» – штраф у розмірі від 50 до 100% суми винагороди, отриманої за таким договором про надання аудиторських послуг;

за порушення суб’єктом аудиторської діяльності вимоги щодо страхування професійної відповідальності – штраф у розмірі від 5 до 10% суми отриманої винагороди за договорами про надання аудиторських послуг, укладеними у період діяльності суб’єкта аудиторської діяльності без страхування професійної відповідальності.

Вищевказані положення законопроекту можуть збільшити доходи державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень.

Ухвалили:

1. Проект Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» (реєстр. № 6016 від 03.02.2017), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень та/або зменшення доходів бюджетів у разі погіршення фінансового стану суб’єктів аудиторської діяльності залежно від практики застосування відповідальної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо заборони розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих пам’яток, історичних ареалів населених місць (реєстр. № 5679-1 від 31.01.2017), поданий народним депутатом України Тарутою С.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про охорону культурної спадщини» та «Про рекламу», відповідно до яких заборонятиметься розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих пам’яток, на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам’яток, історичних ареалів населених місць України, занесених до Списку історичних населених місць України.

Поряд з тим, змінами до статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пропонується передбачити штрафи у розмірі від 1000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках національного значення, пам’ятках місцевого значення, та в межах зон охорони цих пам’яток, на охоронюваних археологічних територіях, у межах історичних ареалів населених місць України, занесених до Списку історичних населених місць України, а також збільшити штрафи за порушення законодавства про охорону культурної спадщини та встановити їх у таких розмірах:

від 5000 до 15000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна редакція – від 1000 до 10000/ за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам’ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць; за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам’яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації;

від 1000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна редакція – від 100 до 1000/ за неподання, несвоєчасне подання або подання явно недостовірної інформації про виявлені у процесі земляних, будівельних, шляхових, меліоративних та будь-яких інших робіт об’єкти культурної спадщини; за ухилення власника пам'ятки або уповноваженого ним органу від підписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам’ятки.

Належить зазначити, що запропоноване запровадження штрафів у разі виявлення відповідних порушень може призвести до збільшення доходів державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України відповідні надходження належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту призведе до збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок запровадження нового штрафу та збільшення розміру встановлених штрафів за порушення відповідного законодавства, а визначити вартісну величину впливу на показники бюджету не вбачається можливим за відсутності вихідних даних.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо заборони розміщення зовнішньої реклами на пам’ятках національного або місцевого значення та в межах зон охорони цих пам’яток, історичних ареалів населених місць (реєстр. № 5679-1 від 31.01.2017), поданий народним депутатом України Тарутою С.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (реєстр. № 5632 від 04.01.2017), поданий народними депутатами України Романовським О.В., Безбахом Я.Я. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити Податковий кодекс України новими положеннями, що регламентують нарахування та сплату збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження. При цьому, на відміну від чинних норм (стаття 12-1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку») пропонується не справляти цей збір з підприємств з видобування і переробки уранових руд (у чинній нормі встановлено ставку збору у розмірі 2,75 гривні за 1 кілограм реалізованої кінцевої продукції – уранового концентрату).

Згідно з пунктом 16-3 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, належить до доходів загального фонду державного бюджету. За 2016 рік надходження такого збору становили 352,7 млн грн, а у державного бюджеті на 2017 рік планові показники цього збору визначені у сумі 423,1 млн гривень.

Належить зауважити, що тими ж авторами подано системно пов’язаний з даним законопроектом проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (реєстр. № 5631 від 04.01.2017). Таким законопроектом, зокрема, виключаються норми, що регламентують порядок нарахування та сплати збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (зміни до статті 12-1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»).

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає в зоні спостереження, за своєю економічною суттю характеризується, як неподатковий обов’язковий платіж, що унеможливлює включення такого збору до податкової системи України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (реєстр. № 5632 від 04.01.2017), поданий народними депутатами України Романовським О.В., Безбахом Я.Я. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає в зоні спостереження, у разі прийняття системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 5631). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Голосували: «за» - одноголосно.

 

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Першого заступника Міністра фінансів України Маркарової О.С. щодо проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (реєстр. № 6143 від 15.03.2017 р.), внесеного Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Згідно з пояснювальною запискою законопроект підготовлено Міністерством фінансів України з метою отримання можливості використання кредитних ресурсів, що будуть надані Ексімбанком Угорщини на фінансування проектів з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури на українсько-угорському державному кордоні.

Загалом законопроектом передбачається внести зміни до статті 1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон) та додатків № 2, № 3 і № 9 до Закону, внаслідок чого збільшуються видатки та дефіцит державного бюджету на 100 млн грн (разом та за спеціальним фондом).

Зокрема, законопроектом пропонується залучити до спеціального фонду державного бюджету на 2017 рік додаткові державні зовнішні запозичення у вигляді кредиту Ексімбанку Угорщини (в частині реалізації Рамкового договору між Урядом України та Урядом Угорщини) у сумі 100 млн грн /при цьому, загальний обсяг кредиту становитиме 50 млн євро/ із спрямуванням на реалізацію інвестиційного проекту «Проект з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури на українсько-угорському державному кордоні», у зв’язку з чим за спеціальним фондом державного бюджету Державному агентству автомобільних доріг України передбачаються видатки розвитку за новою бюджетною програмою «Розбудова прикордонної дорожньої інфраструктури на українсько-угорському державному кордоні» (код 3111620) у такій же сумі.

Щодо законопроекту належить зауважити таке.

1. Законопроект є системно пов’язаним з іншим урядовим законопроектом «Про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Угорщини про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги» (реєстр. № 0136 від 01.03.2017 р.). Рамковий договір між Урядом України та Урядом Угорщини про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги (далі – Рамковий договір) вчинений 24.11.2016 р. в м. Будапешті /при цьому, проект Рамкового договору схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 р. № 866-р/.

Рамковим договором визначено такі умови кредиту:

загальний обсяг кредитної лінії не перевищує 50 млн євро;

безпосереднє зобов’язання виникає на основі індивідуального кредитного договору, укладеного між Україною (в особі Міністра фінансів України, що діє за дорученням Кабінету Міністрів України), з одного боку, та Угорським Експортно-Імпортним Банком Пте Лтд. як кредитором, з іншого;

строк погашення кредиту не має перевищувати 18,5 років, що включає в себе 1,5 роки пільгового періоду і 17 років терміну погашення, а процентна ставка за користування кредитом становитиме 0% річних;

кредит буде застосовуватися для реалізації пріоритетних напрямків, визначених у Додатку 1 до Рамкового договору, а саме:

- пріоритетних проектів: будівництво об’їзної автомобільної дороги м. Берегове та с. Астей, капітальний ремонт дороги Петрово – КПП “В. Паладь”, поточний середній ремонт Дороги M24 (Мукачево – Берегово);

- додаткових проектів: поточний середній ремонт дороги М23 (Берегово – Виноградів – В. Копаня), поточний середній ремонт дороги М26 (КПП “Вилок” – Вилок – Неветленфолу – КПП “Дяково”), капітальний ремонт дороги М08 (Об’їзна м. Ужгород – КПП “Ужгород”);

кредитна лінія буде використовуватися для фінансування до 100% вартості контрактів на поставку товарів, робіт та послуг з Угорщини до України, при цьому в рамках контракту не менше 50% вартості контракту становитиме вартість товарів, робіт та послуг, походженням з Угорщини.

Отже, з метою узгодженості правових норм законопроекти за реєстр. № 6143 і № 0136 належить розглядати одночасно та взаємоузгоджено, оскільки не прийняття одного з них не дозволить забезпечити практичну реалізацію відповідної ініціативи.

2. Частиною першою статті 52 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) визначено вичерпний перелік умов щодо внесення змін до закону про державний бюджет. Однак підстави розробки законопроекту за реєстр. № 6143 не підпадають під жодну з перелічених у цій статті умов, а в пояснювальній записці до законопроекту не наведено інформації щодо дотримання відповідних вимог Кодексу.

3. Запропоноване законопроектом збільшення державних запозичень та граничного обсягу дефіциту державного бюджету на 100 млн грн призведе до зростання державного боргу. Проте законопроектом не передбачено внесення змін до статті 5 Закону щодо збільшення граничного обсягу державного боргу на відповідну суму.

Слід також звернути увагу, що граничний обсяг державного боргу на 31.12.2017 р. визначено у сумі 1716,6 млрд грн, що становить 66,4% прогнозного ВВП, а загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на кінець 2017 р. очікується у сумі 2296 млрд грн, що становить 88,8% прогнозованого ВВП. При цьому, згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу під час проведення на території України антитерористичної операції не застосовуються вимоги частини другої статті 18 Кодексу щодо обмеження загального обсягу державного та гарантованого державою боргу на рівні 60% ВВП. Незважаючи на наведене, подальше зростання державного боргу в умовах відсутності з 2014 р. стратегії управління державним боргом (передбаченої пунктом 3-1 частини першої статті 21 Кодексу) свідчить про непрогнозованість політики та відсутність стратегічного бачення щодо управління державним боргом та можливість збільшення боргового навантаження на державний бюджет у майбутньому.

4. У додатку № 3 до законопроекту /щодо змін до додатка № 9 до Закону/ допущено помилку, яку належить виправити, а саме: рядок «РАЗОМ» містить показник «100000 тис. грн», проте у такому рядку у додатку № 9 до Закону відображено загальний обсяг державних зовнішніх запозичень, що залучаються у 2017 році до спеціального фонду державного бюджету, – 16000000 тис. грн. Оскільки законопроектом передбачається збільшення цього обсягу на 100 млн грн, у додатку № 3 до законопроекту рядок «Разом» має містити показник «16100000 тис. грн», що узгоджуватиметься з аналогічним показником у додатку № 1 до законопроекту /щодо змін до додатка № 2 до Закону/.

5. До законопроекту слід внести деякі редакційні та техніко-юридичні правки для приведення у відповідність до вимог нормотворчої техніки щодо оформлення законопроектів про внесення змін до закону про державний бюджет. Зокрема, у назві законопроекту, згаданій у додатках до нього, необхідно виключити слова «(щодо використання кредиту Ексімбанку Угорщини на умовах пов’язаної допомоги)» для узгодження з викладом назви законопроекту у його тексті.

Крім того, Верховною Радою України можливий розгляд інших законопроектів щодо внесення змін до Закону, якими також змінюватимуться показники державного бюджету на 2017 рік. Тому у разі прийняття таких законопроектів до розгляду законопроекту за реєстр. № 6143 потребуватимуть відповідного уточнення бюджетні показники у тексті та додатках до зазначеного законопроекту для забезпечення збалансованості державного бюджету та узгодженості правових норм.

Під час опрацювання законопроекту народними депутатами України членами Комітету з питань бюджету запропоновано доповнити законопроект новим положенням про внесення змін до статті 28 Закону щодо утворення комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, що має сприяти посиленню контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Оскільки розробником законопроекту в Уряді є Міністерство фінансів України, відповідно до частини третьої статті 52 Кодексу для розгляду такого законопроекту у Верховній Раді України не вимагається експертний висновок Мінфіну.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку /лист від 10.03.2017 р. № 16/3-195/6143(58086)/ вважає, що прийняттю законопроекту має передувати ухвалення Закону України «Про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Угорщини про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги» (відповідний законопроект за реєстр. № 0136). При цьому ГНЕУ зауважує, що у супровідних до законопроекту матеріалах відсутні достатні пояснення на предмет відповідності законодавчої пропозиції дотриманню параметрів боргової безпеки, у тому числі, граничного обсягу державного боргу.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Рудик С.Я. та Перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С.

Зокрема, голова підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Комітету з питань бюджету Рудик С.Я. запропонував Комітету підтримати таке рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 6143 розглянути після прийняття в цілому законопроекту за реєстр. № 0136 та за результатами розгляду прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій, наведених у проекті ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

За підсумками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію Голови підкомітету з питань державного боргу та фінансування державного бюджету Комітету з питань бюджету Рудика С.Я., що було підтримано одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (реєстр. № 6143 від 27.02.2017 р.), внесений Кабінетом Міністрів України, розглянути після прийняття в цілому проекту Закону України «Про ратифікацію Рамкового договору між Урядом України та Урядом Угорщини про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги» (реєстр. № 0136 від 01.03.2017 р.) та за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій:

пункт 1 доповнити новими підпунктом 2 (з відповідним уточненням нумерації наступного підпункту) такого змісту:

«2) у статті 5 цифри «1.716.630.217,1» замінити цифрами «1.716.730.217,1»»;

пункт 1 доповнити новим підпунктом 3 (з відповідним уточненням нумерації наступного підпункту) такого змісту:

«3) статтю 28 доповнити частиною другою такого змісту:

«Міністерство фінансів України для підготовки пропозицій щодо розподілу такої субвенції (включаючи пропозиції щодо об’єктів і заходів, що можуть забезпечуватися за рахунок цієї субвенції) утворює комісію, до складу якої входять члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету за рішенням цього комітету (чисельністю не менше 50 відсотків складу такої комісії)»;

у додатку № 3 до законопроекту у рядку «РАЗОМ» цифри «100000» замінити цифрами «16100000»;

у назві законопроекту у додатках № 1, № 2 і № 3 слова «(щодо використання кредиту Ексімбанку Угорщини на умовах пов'язаної допомоги)» виключити;

у разі прийняття до розгляду законопроекту інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» необхідно відповідно уточнити бюджетні показники у тексті та додатках до законопроекту для забезпечення збалансованості державного бюджету та узгодженості правових норм.

Відповідно Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 6143 при оформленні відповідного закону належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні правки, включаючи ті, що пов’язані із зазначеним рішенням Комітету.

Голосували: «за» – одноголосно.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Кривенка В.М. про поданий ним та народним депутатом України Курячим М.К. проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» щодо збільшення обсягу видатків на заробітну плату працівникам державних підприємств космічної галузі (реєстр. № 5693 від 20.01.2017).

Відмітили:

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, метою проекту є підтримка базового підприємства ракетно-космічної галузі України державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» шляхом погашення заборгованості підприємства із виплати заробітної плати його працівникам (при цьому, зазначається про наявність простроченої заборгованості з виплати заробітної плати у сумі 95 млн гривень (з податками і зборами)). Зауважено, що подання такого законопроекту зумовлено вкрай загрозливою ситуацією, в якій опинилось зазначене підприємство, а його реалізація передбачає вжиття невідкладних заходів щодо стабілізації фінансового стану фундаментального підприємства ракетно-космічної галузі України.

Запропонованим законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» пропонується збільшити за загальним фондом державного бюджету на 2017 рік обсяг бюджетних призначень для Державного космічного агентства України на 95 000 тис. грн /видатки розвитку/, передбачивши нову бюджетну програму 6381040 «Фінансова підтримка державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» на погашення заборгованості із заробітної плати».

Джерелом покриття таких додаткових видатків пропонується визначити збільшення на вказану суму планового річного обсягу доходів загального фонду державного бюджету від податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів. При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що за інформацією Державної фіскальної служби зберігається позитивна тенденція збільшення надходження такого податку до загального фонду державного бюджету порівняно із минулими періодами.

Довідково: Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» річний плановий показник доходів загального фонду державного бюджету від податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів встановлено у обсязі 212,8 млрд грн і збільшено проти відповідного показника на 2016 рік на 41,6 млрд гривень або на 24,3% (у 2016 році такий показник становив – 171,2 млрд грн, при цьому, відповідно до звітної інформації Казначейства України за 2016 рік до загального фонду державного бюджету надійшло від цього податку 181,5 млрд грн, що на 10,3 млрд грн або на 6% більше річного плану). За даними звіту Казначейства про виконання Державного бюджету України за січень-лютий 2017 року до загального фонду державного бюджету від зазначеного податку надійшло 34 млрд грн, що становить 16% до річного плану та 114% до плану на звітний період (на 4,3 млрд гривень більше плану на звітний період).

Загалом законодавча пропозиція викладена збалансованою за показниками доходів і видатків державного бюджету. В той же час, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зауважує, що реалізація законопроекту призведе до додаткових витрат державного бюджету у поточному бюджетному періоді, а запропоноване законопроектом збільшення надходжень з податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів є сумнівним, оскільки не враховує основні прогнозні макроекономічні показники економічного і соціального розвитку України (зокрема, розрахунок податку на додану вартість з ввезених на територію України товарів здійснюється на основі обсягу зовнішньоекономічних операцій, динаміки імпорту товарів та прогнозу обсягу оподатковуваного імпорту товарів, а також прогнозного середньорічного обмінного курсу гривні до долара США).

Головне науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України щодо зазначеного вище джерела покриття додаткових видатків, запропонованих у законопроекті, зауважує про відсутність у доданих до проекту документах докладної інформації щодо поточного стану надходження цього податку відповідно до планових показників, визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», та прогнозної оцінки надходження такого податку до кінця поточного бюджетного періоду, що не дозволяє оцінити реальну спроможність забезпечення покриття зазначених видатків саме за рахунок пропонованого джерела.

Необхідно відмітити, що в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України в матеріалах до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) щодо встановлення додаткових видатків і доходів державного бюджету у запропонованих обсягах та за визначеними напрямами, а також стосовно соціально-економічних наслідків впровадження запропонованих змін до бюджетних показників. Щодо зазначеного також відмічено у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до цього законопроекту.

Поряд з тим, слід зауважити, що законодавча пропозиція не узгоджується із положеннями статті 52 Бюджетного кодексу України, якою визначено вичерпний перелік підстав для внесення змін до закону про Державний бюджет України і який не містить позиції, яка б відповідала запропонованим змінам до бюджетних показників.

Водночас, слід звернути увагу, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 52 та статті 53 Бюджетного кодексу України внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік розглядається по факту перевиконання надходжень державного бюджету, що визнається на підставі офіційних висновків Рахункової палати та Міністерства фінансів України щодо виконання Державного бюджету України за підсумками трьох кварталів у разі перевищення показників надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків. Такі висновки подаються Верховній Раді України до 15 жовтня поточного року. Щодо зазначеного також відмічає Міністерство фінансів України та загалом висловлює позицію про непідтримку даного законопроекту, як такого, що не відповідає бюджетному законодавству.

Крім того, слід відмітити, що законопроект містить редакційні та техніко-юридичні неточності, а саме назва законопроекту (у тексті та додатках до нього) некоректно відображає суть законодавчої ініціативи, виходячи із вимог бюджетної методології (відповідно до бюджетної класифікації, безпосередньо економічної класифікації видатків бюджету, поточні видатки одержувачів бюджетних коштів класифікуються як субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) і визначаються видатками розвитку). Зважаючи на зазначене, у назві законопроекту (у тексті та додатках до нього) слова «щодо збільшення обсягу видатків на заробітну плату працівникам державних підприємств космічної галузі» доцільно замінити словами «щодо фінансової підтримки космічної галузі України на погашення заборгованості із заробітної плати».

Також, належить звернути увагу, що Верховною Радою України можливий розгляд інших законопроектів щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», якими також змінюватимуться бюджетні показники щодо доходів та видатків державного бюджету. Таким чином, для забезпечення збалансованості бюджету потребуватимуть уточнення показники державного бюджету у тексті та додатках до законопроекту відповідно до чинної редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» та з урахуванням законопроектів, розглянутих та прийнятих Верховною Радою України до розгляду зазначеного законопроекту.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту (лист від 14.03.2017 № 16/3-206/5693(59983)) надає окремі зауваження і пропозиції до законопроекту та зазначає, що відповідно до положень пункту 6 статті 116 Конституції України і статті 42 Бюджетного кодексу України розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України, логічним було б отримати відповідний експертний висновок Уряду щодо можливостей та наслідків реалізації пропозицій проекту. Поряд з цим, зазначається, що за змістом Закону України «Про оплату праці» (частина перша статті 4) джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових підприємств є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Разом із тим, у документах, які додаються до законопроекту, відсутня належна інформація щодо структури та стану погашення заборгованості, виплати поточної заробітної плати працівникам державного підприємства «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова».

На час розгляду законопроекту до Комітету з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Кривенко В.М., Горбунов О.В., Мельник С.І., Пинзеник В.М., Куліченко І.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету з питань бюджету – рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 5693 прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету, наведених у розданому членам Комітету проекті ухвали.

За підсумками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» щодо збільшення обсягу видатків на заробітну плату працівникам державних підприємств космічної галузі (реєстр. № 5693 від 20.01.2017), поданий народними депутатами України Кривенком В.М. та Курячим М.П., за результатами розгляду у першому читанні прийняти законопроект за основу та в цілому як закон з урахуванням такої пропозиції:

в назві законопроекту (у тексті та додатках до нього) слова «щодо збільшення обсягу видатків на заробітну плату працівникам державних підприємств космічної галузі» доцільно замінити словами «щодо фінансової підтримки космічної галузі України на погашення заборгованості із заробітної плати»;

уточнити показники державного бюджету у тексті та додатках до законопроекту відповідно до чинної редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» та з урахуванням законопроектів, розглянутих та прийнятих Верховною Радою України до розгляду зазначеного законопроекту.

Відповідно, у разі прийняття даного законопроекту Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні на підпис Голові Верховної Ради України законопроекту за реєстр. № 5693 належить внести до тексту та додатків до нього необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» - 17, «проти» - 1, «утримався» - 0, «не голосував» - 1.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Маркарової О.С. про проект Закону України «Про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо запровадження середньострокового бюджетного планування)» (реєстр. № 6161 від 06.03.2017 р.), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

На початку засідання Комітету перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. представила бачення Міністерства фінансів України щодо моделі середньострокового бюджетного планування в Україні (зокрема, відзначивши особливості такої моделі, етапи процесу середньострокового бюджетного планування, формат бюджетних документів) /відповідні матеріали презентації роздано народним депутатам – членам Комітету/.

З метою здійснення заходів із запровадження середньострокового бюджетного планування даним урядовим законопроектом пропонується доповнити розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) новим пунктом 44, відповідно до якого у 2017 році, як виняток з положень абзацу дев’ятого частини першої статті 21, частин першої і третьої статті 33 Кодексу та частини першої статті 152 Регламенту Верховної Ради України:

Міністерство фінансів разом з іншими центральними органами виконавчої влади розробляє та до 1 червня 2017 року подає на розгляд Кабінету Міністрів України уточнений прогноз Державного бюджету України на 2018 і 2019 роки та проект Основних напрямів бюджетної політики на
2018-2020 роки, які розглядаються та схвалюються Кабінетом Міністрів України у двотижневий строк з дня їх подання;

Кабінет Міністрів України подає не пізніше 15 червня 2017 року проект Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки до Верховної Ради України.

Згідно з чинними нормами (частинами першою і третьою статті 33 Кодексу і частиною першою статті 152 Регламенту Верховної Ради України) Міністерство фінансів спільно з іншими центральними органами виконавчої влади розробляє проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період та до 20 березня року, що передує плановому, подає його на розгляд Кабінету Міністрів України, який має не пізніше 1 квітня року, що передує плановому, схвалити такий документ і у триденний строк подати його до Верховної Ради України. Довідково: з часу набрання чинності Кодексом (з 2011 р.) зазначений документ подавався Урядом до Парламенту у більшості випадків із незначним запізненням проти встановлених строків і лише у 2016 році відбулося значне порушення встановлених строків /проект Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік було подано Кабінетом Міністрів України 13 липня 2016 року до Верховної Ради України/.

Поряд з тим, згідно з абзацом дев’ятим частини першої статті 21 Кодексу прогноз Державного бюджету України на наступні за плановим два бюджетні періоди подається до Верховної Ради України разом з проектом закону про Державний бюджет України, уточняється на підставі прийнятого закону про Державний бюджет України та схвалюється Кабінетом Міністрів України до 1 квітня планового року (до 2017 року діяла норма, відповідно до якої такий прогноз мав схвалюватися у місячний строк з дня опублікування закону про Державний бюджет України). Довідково: з часу набрання чинності Кодексом (з 2011 р.) зазначений документ схвалювався Урядом лише один раз у 2012 році, при тому із недотриманням встановлених строків /постанова КМУ від 05.04.2012 р. № 318 «Про схвалення Прогнозу Державного бюджету України на 2013 і 2014 роки»/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його метою є сприяння якісній підготовці проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки та уточнення прогнозу Державного бюджету України на 2018 і 2019 роки з урахуванням переходу на середньострокове бюджетне планування шляхом передбачення достатнього часу для виконання усіх необхідних завдань. При цьому звернуто увагу, що Міністерство фінансів позбавлене можливості вчасно уточнити та подати Прогноз державного бюджету на 2018 і 2019 роки для схвалення Кабінетом Міністрів до 1 квітня п.р. без актуалізації основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку на 2018 і 2019 роки (схвалених постановою КМУ від 01.07.2016 р. № 399) з урахування зміни припущень, на основі яких на той час вони розраховувалися, та відповідної інформації щодо фактичних даних за 2016 рік. Вказане у повній мірі відноситься і до підготовки проекту Основних напрямів бюджетної політики на плановий рік.

Належить звернути увагу, що завдання щодо запровадження середньострокового бюджетного планування (у першу чергу через запровадження трирічної бюджетної декларації) визначено стратегічними та програмними документами країни, серед яких, насамперед:

Угода про Коаліцію депутатських фракцій «Європейська Україна» у Верховній Раді України восьмого скликання /підпункт 2.6.1 пункту 2.6 «Реформа публічних фінансів» розділу VII «Децентралізація та реформа публічної адміністрації»/;

Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», схвалена Указом Президента України від 12.01.2015 р. № 5 /пункт 5 «Децентралізація та реформа державного управління» першочергових 10 реформ у розділі 3/;

Програма діяльності Кабінету Міністрів України, схвалена Постановою Верховної Ради України від 14.04.2016 р. № 1099-VIII /розділ VIII «Забезпечення прискореного економічного розвитку»/;

Стратегія реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки (далі – Стратегія реформування СУДФ), схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.02.2017 р. № 142-р /пункт 3 «Середньострокове бюджетне планування» розділу ІІ «Дотримання загальної бюджетно-податкової дисципліни у середньостроковій перспективі»/.

Для реалізації даного завдання пунктом 90 Плану заходів з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» у 2015 році /затвердженого розпорядженням КМУ від 04.03.2015 р. № 213-р/ передбачено розроблення Мінфіном та подання до Кабінету Міністрів України законопроекту про внесення змін до Кодексу щодо запровадження трирічної бюджетної декларації у тримісячний строк з дня опублікування Закону України «Про державне стратегічне планування», разом з тим пунктом 190 Плану законодавчого забезпечення реформ в Україні /схваленого постановою Верховної Ради України від 04.06.2015 р. № 509-VIII/ такий законопроект мав бути підготовлений у ІІІ кв. 2015 р./2016 р., а пунктом 189 цього Плану передбачено підготовку законопроекту про державне стратегічне планування у І кв. 2016 р. На даний час Урядом ще не подані до Парламенту відповідні законопроекти.

Натомість у Плані пріоритетних дій Уряду на 2016 рік /затвердженому розпорядженням КМУ від 27.05.2016 р. № 418/ Мінфіну поставлено завдання на IV кв. 2016 р. лише визначити підходи до формування моделі середньострокового бюджетного планування, а у середньостроковій перспективі – удосконалення відповідного бюджетного законодавства (насамперед, шляхом внесення змін до Кодексу) та запровадження середньострокового бюджетного планування у 2018 р. (розроблення проекту Бюджетної декларації на 2019-2021 роки).

Поряд з тим, тільки у цьому році у нещодавно схваленій Стратегії реформування СУДФ викладено більш конкретизоване бачення Уряду в частині кроків та заходів щодо впровадження стратегічного та середньострокового бюджетного планування. Зокрема, у Стратегії реформування СУДФ зазначено, що:

– однорічний період бюджетного планування не дає змоги виконати завдання з утримання дефіциту державного бюджету на безпечному рівні та скорочення рівня державного боргу у середньостроковій перспективі, а також призводить до непередбачуваності бюджетної політики для головних розпорядників бюджетних коштів і не дає можливості їм належним чином планувати свою діяльність;

– перехід до середньострокового бюджетного планування в Україні є не технічною зміною у формуванні бюджету шляхом врахування ще двох бюджетних періодів у розрахунках, а системною зміною бюджетної політики, яка повинна забезпечити стратегічний підхід до визначення пріоритетних заходів та відповідний розподіл обмежених ресурсів; посилення бюджетної дисципліни здійснюватиметься шляхом визначення та відображення наслідків реалізації поточної державної політики протягом наступних років і забезпечення дотримання граничних обсягів видатків, а також підвищення рівня передбачуваності бюджетних ресурсів та відповідне планування заходів;

– основні напрями бюджетної політики мають бути трансформовані у стратегічний документ – бюджетну декларацію, що включатиме, зокрема, середньостроковий бюджетний прогноз, оцінку фіскальних ризиків та граничні обсяги видатків бюджету (сукупних та в розрізі головних розпорядників бюджетних коштів), у тому числі базовий обсяг державних капітальних інвестицій, для посилення відповідності бюджетних видатків пріоритетам розвитку держави;

– очікуваними результатами реалізації завдань серед іншого мають бути прийняття бюджетної декларації на 2018-2020 роки з граничними обсягами видатків (термін виконання – 2017 рік) та схвалення законопроекту про Державний бюджет України на 2019 рік, що базується на відповідних показниках бюджетної декларації на 2018-2020 роки, з обґрунтуванням будь-яких відхилень (термін виконання – 2018 рік), а також схвалення законопроекту щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України в частині встановлення фіскальних правил (термін виконання – 2018 рік);

– ризиками, що можуть перешкодити виконанню завдань, є: нестабільна макроекономічна ситуація, що впливає на точність середньострокових прогнозів; відсутність або низька якість середньострокових галузевих стратегій головних розпорядників бюджетних коштів, недостатня спроможність міністерств до здійснення бюджетного планування за галузями на середньострокову перспективу; відсутність політичної волі до дотримання визначених пріоритетів та розподілу ресурсів у середньостроковій перспективі.

Крім того, щодо макроекономічного та бюджетного прогнозування у Стратегії реформування СУДФ вказано, що:

- метою є надійне та деполітизоване макроекономічне та бюджетне прогнозування, що відповідає процесу середньострокового бюджетного планування;

- прогнозування повинно бути технічним неупередженим процесом, що забезпечуватиме реалістичні очікування щодо темпів розвитку економіки та впливу реформ як в суспільстві, так і для головних розпорядників бюджетних коштів під час планування їх діяльності;

- зміни до порядку підготовки макроекономічного прогнозу передбачатимуть нові строки його оприлюднення для своєчасного забезпечення бази для розроблення бюджетної декларації на середньострокову перспективу та визначення граничних обсягів видатків, а для підвищення надійності прогнозу в умовах макроекономічної нестабільності будуть встановлені строки перегляду макроекономічного прогнозу відповідно до бюджетного циклу;

- для підвищення рівня довіри до процесу прогнозування будуть проаналізовані варіанти забезпечення незалежного зовнішнього оцінювання як макроекономічних прогнозів, так і прогнозів доходів бюджету, зокрема створення або визначення незалежного органу (стратегічної ради, експертної групи тощо) для проведення оцінки реалістичності прогнозів з обов’язковим оприлюдненням результатів такої оцінки разом з рекомендаціями та пропозиціями, за результатами чого буде реалізований оптимальний для України варіант;

- очікуваними результатами реалізації завдань серед іншого є врахування потреб бюджетного процесу у процедурі макроекономічного прогнозування шляхом схвалення законопроекту щодо внесення відповідних змін до Кодексу та прийняття постанови про внесення змін до постанови КМУ від 26.04.2003 р. № 621 «Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету» (термін виконання – 2017 рік), а також закріплення у нормативно-правових актах необхідності проведення незалежної зовнішньої оцінки макроекономічного та бюджетного прогнозів і визначення відповідального за це органу (термін виконання – 2017 рік).

Отже, даний законопроект є одним з перших кроків для реалізації завдань і заходів щодо запровадження середньострокового бюджетного планування, визначених у стратегічних і програмних документах країни.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /лист-висновок від 14.03.2017 р. № 16/3-209/6161 (60269)/, погоджуючись з необхідністю впровадження середньострокового бюджетного планування, надає окремі зауваження щодо законопроекту, зокрема:

запропонований проектом механізм переходу на середньострокове бюджетне планування за рахунок відтермінування строків підготовки відповідних документів потребує більш змістовного обґрунтування та пояснень у матеріалах до законопроекту, і виключно комплексний підхід до вирішення порушеного законопроектом питання може в кінцевому плані забезпечити цілісність, стабільність й результативність такої системи. Тому доцільно було б розглянути можливість запровадження певних змін на постійній основі;

пропозиція щодо передбачення у 2017 році заходів, як виняток із чинних вимог законодавства, видається недостатньо коректною та більш слушним було б зупинити дію відповідних норм на 2017 рік;

оскільки законопроектом передбачена процедура розробки та схвалення проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки, пропонується конкретизувати вимоги до змісту такого документу.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

В обговоренні питання брали участь народні депутати – члени Комітету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Матвієнко А.С., Унгурян П.Я. та перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. за підсумками обговорення цього питання у підкомітеті запропонував Комітету рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 6161 прийняти за основу та в цілому як закон.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію народного депутата України Іщейкіна К.Є щодо прийняття законопроекту за основу і в цілому як закону.

Ця пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо запровадження середньострокового бюджетного планування)» (реєстр. № 6161 від 06.03.2017 р.), поданий Кабінетом Міністрів України, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.

Голосували: «за» - одноголосно.

5. Різне.

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Маркарової О.С. щодо моделі середньострокового бюджетного планування заслухано на початку засідання Комітету, а також відображено у рішенні до проекту Закону України «Про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (щодо запровадження середньострокового бюджетного планування)» (реєстр. № 6161 від 06.03.2017 р.), поданого Кабінетом Міністрів України.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Маркарової О.С. про погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2017 рік (згідно з листом Міністерства фінансів України від 13.03.2017 р. № 35140-02-2/6478).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 14 березня 2017 року надійшло звернення Міністерства фінансів України від 13.03.2017 р. № 35140-02-2/6478 щодо погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2017 рік (електронну версію звернення з щомісячними індикативними показниками та відповідними розрахунками направлено 14 березня п.р. народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету на їх електронну пошту у ВРУ).

Відповідно до пункту 33 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, включеного до Кодексу Законом України від 03.09.2015 р. № 666-VIII (в редакції Закону України від 24.12.2015 р. № 914-VIII; із змінами, внесеними згідно із Законом України від 20.12.2016 р. № 1789-VIII), Кабінету Міністрів України доручено погодити щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

При цьому, такою нормою Кодексу визначено, що:

з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2018 року запроваджується експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві;

перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету;

для реалізації таких заходів у разі перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, 50% такого перевиконання зараховується до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету міста Києва в обсязі, пропорційному до суми перевиконання на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

Кабінет Міністрів України затверджує методику розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету у територіальному розрізі з урахуванням відповідних надходжень за три останні бюджетні періоди та інших факторів, що впливають на обсяги таких платежів.

На відміну від 2016 року, експеримент у 2017 році має такі особливості:

розповсюджено на всі області та м. Київ (у 2016 р. – лише Волинська, Львівська, Одеська та Чернівецька обл. і м. Київ);

розширено напрями використання коштів на дороги загального користування місцевого значення, а також на розвиток дорожньої інфраструктури у м. Києві (у 2016 р. – виключно на дороги державного значення);

змінено механізм перерахування понадпланових коштів до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів, а саме: перерахування здійснюється лише за умов перевиконання загального обсягу щомісячних показників митних платежів до загального фонду державного бюджету в цілому по Україні у сумі 50% такого перевиконання до відповідних місцевих бюджетів в обсязі, пропорційному до суми перевиконання на відповідній території (у 2016 р. кошти перераховувалися до відповідних місцевих бюджетів у сумі 50% перевиконання щомісячних індикативних показників митних платежів на відповідній території);

Комітет з питань бюджету уповноважений погоджувати перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджений відповідною обласною, Київською міською держадміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства (у 2016 році не передбачалося погодження такого переліку з Комітетом з питань бюджету).

На виконання такої норми Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 726 (із змінами згідно з постановами від 03.02.2016 № 45 та від 01.03.2017 № 100) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві» (копію постанови роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) Уряд затвердив Порядок спрямування 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва (далі – Порядок) та Методику розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя (далі – Методика).

Відповідно до Порядку Казначейство повідомляє до 5 числа місяця, що настає за звітним періодом, обласним та Київській міській держадміністраціям про суми фактичних надходжень митних платежів за звітний місяць та індикативних показників надходжень митних платежів, встановлених Державною фіскальною службою на звітний місяць для відповідної митниці та в цілому по Україні.

У разі перевиконання у звітному місяці загального обсягу показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, Казначейство забезпечує перерахування 50% суми перевиконання до спеціальних фондів відповідних місцевих бюджетів двома рівними частинами до 10 і 20 числа місяця, що настає за звітним, у обсягах, визначених пропорційно до суми перевиконання на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів.

При цьому, встановлено, що обсяг коштів, визначений для Енергетичної митниці, залишається у загальному фонді державного бюджету.

Довідково: Енергетична митниця – орган ДФС (утворений відповідно до постанови КМУ від 06.08.2014 № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України»), який здійснює митне оформлення, зокрема таких товарів: нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне, газ природний у газоподібному стані, нафта сира, аміак безводний, електроенергія (згідно з наказом Мінфіну від 20.04.2015 № 448).

Порядком також передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури, Укравтодором і Мінфіном (згідно з відповідною нормою Кодексу – лише з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства) та подальше погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Крім того, згідно з Порядком Казначейство інформує щомісяця до 30 числа наступного періоду Кабінет Міністрів України, Верховну Раду України, Президента України та Рахункову палату про щомісячні індикативні показники, фактичні надходження та обсяги спрямування бюджетних коштів до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва, а також про використання таких коштів.

Відповідно до Методики для здійснення розрахунків щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету використовуються дані щодо фактичних надходжень відповідних митних платежів за три останні бюджетні періоди (крім індикативних показників для АР Крим, Донецької і Луганської областей та міста Севастополя, щодо яких використовуються фактичні надходження за останній бюджетний період), та фактичні надходження відповідних митних платежів за три останні бюджетні періоди від імпорту товарів, митне оформлення яких здійснюється Енергетичною митницею, у таких розмірах:

100% надходженьза останній бюджетний період /2016 рік/;

50% надходжень за передостанній бюджетний період /2015 рік/;

25% надходжень за бюджетний період, що передує передостанньому бюджетному періоду /2014 рік/.

На відміну від поточного року у 2016 році в розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів використовувалися дані фактичних надходжень митних платежів за три останні бюджетні періоди в повній сумі. За поясненням Мінфіну таку зміну розрахунків здійснено з метою наближення індикативних показників до реальної економічної ситуації, яка склалася в останньому бюджетному періоді, та врахування фактору впливу міграції суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

Крім того, згідно з Методикою у розрахунку індикативних показників для Енергетичної митниці на 2017 рік враховано умовні нарахування ПДВ під час імпорту природного газу на митну територію України за три останніх бюджетних періоди в цілому по Україні, що за поясненням Мінфіну пов’язано з відміною у 2017 році звільнення від оподаткування ПДВ по операціях з імпорту природного газу НАК «Нафтогаз України».

При цьому, як і в минулому році, розрахунок щомісячних індикативних показників в територіальному розрізі у 2017 році здійснюється окремо за кожним видом митних платежів.

Варто відмітити, що згідно з додатком № 1 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» загальний плановий обсяг митних платежів до державного бюджету на 2017 р. становить 277 261 млн грн, що на 40 430,5 млн грн або на 17,1% більше факту 2016 р., в т.ч.:

ПДВ з ввезених на територію України товарів – 212 760 млн грн, що на 31 306,8 млн грн або на 17,3% більше факту 2016 р.;

акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 41 751 млн грн, що на 6 744,8 млн грн або на 19,3% більше факту 2016 р.;

ввізне мито – 22 355 млн грн, що на 2 353,7 млн грн або на 11,8% більше факту 2016 р.;

вивізне мито – 395,0 млн грн, що на 25,3 млн грн або на 6,8% більше факту 2016 р.

Помісячні планові показники митних платежів на 2017 рік, передбачені у розписі доходів державного бюджету на 2017 рік, в основному відповідають динаміці фактичних помісячних надходжень відповідних платежів у 2016 році (виходячи з аналізу питомої ваги кожного місяця у річному обсязі).

За даними звітності Казначейства за січень-грудень 2016 року загальний обсяг надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету становив 236 830,3 млн грн, що на 16 807,3 млн грн або на 7,6% більше плану згідно з розписом.

У 2017 р. відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» до загального фонду державного бюджету зараховуються такі митні платежі:

податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів;

акцизний податок з ввезеного на митну територію України підакцизних товарів (продукції) у такій пропорції:

– 63,5% такого податку з пального (23,06% – до спеціального фонду державного бюджету та 13,44% – до бюджетів місцевого самоврядування);

– 73,25% такого податку з транспортних засобів (26,75% – до спеціального фонду державного бюджету);

– 100% такого податку з інших підакцизних товарів (продукції);

ввізне мито в такій пропорції:

– 73,25% ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них (26,75% – до спеціального фонду державного бюджету);

– 100% ввізного мита на інші товари;

вивізне мито.

Необхідно також відмітити, що за оперативними даними звітності Казначейства за січень-лютий 2017 року загальний обсяг надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету становив 40 455 млн грн, що на 4 062,3 млн грн або на 11,2% більше плану згідно з розписом (у т.ч.: за січень надходження становили 18 289,7 млн грн, що на 2 162,3 млн грн або на 13,4% більше плану; за лютий – 22 165,3 млн грн, що на 1 900 млн грн або на 9,4% більше плану).

Загальний обсяг щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2017 рік, поданих листом Мінфіну, становить 262 500,6 млн грн, що на 3 407 млн грн менше відповідного загального планового обсягу митних платежів згідно з додатком № 1 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік». На відповідну суму зменшено індикативні показники надходжень акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), оскільки частина надходжень такого податку не справляється під час митного оформлення товарів і адмініструється податковими органами.

У листі Мінфіну зазначено, що розрахунок щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2017 рік здійснено відповідно до Методики та застосовано єдиний формульний підхід для всіх регіонів.

Поряд з тим, на засіданні Комітету, народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету роздано довідкову інформацію Мінфіну щодо розрахункового обсягу коштів, які підлягатимуть перерахуванню до відповідних місцевих бюджетів за підсумками січня і лютого 2017 року після погодження відповідних індикативних показників.

Слід зазначити, що згідно із Законом України від 03.09.2015 р.
№ 666-VIII з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2016 року проводився такий експеримент лише з фінансового забезпечення реконструкції, поточного ремонту окремих автомобільних доріг загального користування державного значення або їх ділянок в Одеській, Волинській, Львівській та Чернівецькій областях.

Довідково: за даними звітності Казначейства за вересень-грудень 2015 року обсяг коштів, спрямованих до спеціальних фондів відповідних обласних бюджетів в рамках вказаного експерименту, становив загалом 546 млн грн (у т.ч. до: Волинської обл. – 104 млн грн; Львівської обл. – 312 млн грн; Чернівецької обл. – 130 млн грн), а використано таких коштів загалом у сумі 317 млн грн (у т.ч. у: Волинській обл. – 0,3 млн грн, Львівській обл. – 291 млн грн; Чернівецькій обл. – 26 млн грн.).

Законом України від 24.12.2015 № 914-VIII на 2016 р. до експерименту долучено місто Київ та розширено напрями використання коштів на всі автомобільні дороги загального користування державного значення у відповідних областях та місті Києві.

Довідково: за даними звітності Казначейства за 2016 рік в рамках експерименту спрямовано до спеціальних фондів відповідних обласних бюджетів та бюджету м. Києва загалом 2 267,9 млн грн (у т.ч. до: Волинської обл. – 115,7 млн грн; Львівської обл. – 870,4 млн грн; Одеської обл. – 368,5 млн грн; Чернівецької обл. – 316,1 млн грн та м. Києва – 567,3 млн грн). З урахуванням залишків 2015 року, за 2016 рік використано коштів загалом у сумі 1 568,1 млн грн (у т.ч. у: Волинській обл. – 219,7 млн грн, Львівській обл. – 738,3 млн грн; Одеській обл. – 88,4 млн грн; Чернівецькій обл. – 133,9 млн грн та м. Києві – 387,9 млн грн).

Таким чином, у 2015-2016 роках загалом спрямовано до спеціальних фондів місцевих бюджетів 2 814,3 млн грн (з яких використано 1 885,4 млн грн або 67%), в т.ч. щодо відповідно: Волинської області – 219,9 млн грн (які використані у повному обсязі); Львівської – 1 182,7 млн грн (1 029 млн грн або 87%); Одеської – 368,5 млн грн (88,4 млн грн або 24%); Чернівецької – 446 млн грн (160,3 млн грн або 35,9%); м. Києва – 597,3 млн грн (387,9 млн грн або 64,9%).

Варто зауважити, що у 2016 році в рамках експерименту до спеціального фонду обласного бюджету Волинської області було фактично перераховано 115 697,4 тис. грн, або на 3 623,9 тис.грн більше розрахункового обсягу коштів, які підлягали спрямуванню до відповідного бюджету (112 073,5 тис. грн), що, вірогідно, зумовлено виникненням різниці між індикативними показниками надходжень митних платежів, визначеними помісячно на І квартал 2016 року за попередньою Методикою розрахунку таких показників (розрахунок показників здійснювався виходячи з обсягів оподаткованого імпорту та експорту за 2015 рік) та оновленою Методикою (враховує фактичні надходження відповідних митних платежів за три останні бюджетні періоди). При цьому, Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 1 червня 2016 року під час розгляду питання щодо погодження щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів на 2016 рік звертав увагу на різницю індикативних показників та рекомендував Міністерству фінансів України забезпечити приведення відповідних надходжень до місцевих бюджетів, перерахованих за результатами І кварталу 2016 року, у відповідність до погоджених щомісячних індикативних показників за рахунок належних сум перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників у наступних періодах 2016 року.

Аналітичні таблиці щодо динаміки показників митних платежів та реалізації експерименту роздані народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Унгурян П.Я., а також перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С.

Голова підкомітету з питань доходів державного бюджету Комітету з питань бюджету Унгурян П.Я. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті (проект ухвали до даного питання роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету), підтримати таке рішення Комітету:

по-першепогодити щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2017 рік, подані згідно з відповідним листом Мінфіну;

по-друге Міністерству фінансів забезпечити:

приведення фактичних надходжень до обласного бюджету Волинської області у відповідність до розрахункового обсягу коштів, які підлягають спрямуванню до цього бюджету, для усунення різниці між такими показниками за підсумками 2016 року;

надання Комітету з питань бюджету щомісяця інформації про виконання щомісячних індикативних показників на 2017 рік в територіальному розрізі та в розрізі видів митних платежів.

За підсумками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Унгуряном П.Я. пропозицію, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу шостого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити щомісячні індикативні показники надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету на 2017 рік, подані згідно із листом Міністерства фінансів України від 13.03.2017 р. № 35140-02-2/6478.

2. Міністерству фінансів України у 2017 році забезпечити:

приведення фактичних надходжень для фінансового забезпечення реалізації заходів, визначених пунктом 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, до обласного бюджету Волинської області у відповідність до розрахункового обсягу коштів, які підлягають спрямуванню до цього бюджету, для усунення різниці між такими показниками за підсумками 2016 року;

надання Комітету з питань бюджету щомісяця (до 15 числа місяця, наступного за звітним) інформації про виконання щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів на 2017 рік в територіальному розрізі та в розрізі видів митних платежів.

Голосували: «за» - одноголосно.

Наприкінці засідання Голова Комітету Павелко А.В. поінформував народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету, що відповідно до частини п’ятої статті 28 Бюджетного кодексу Міністерство фінансів запрошує представників Комітету з питань бюджету взяти участь у публічному представленні звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», яке відбудеться у приміщенні Міністерства фінансів у п’ятницю, 17 березня 2017 року, о 16-00, і запропонував членам Комітету взяти участь у такому заході.

Голова Комітету                                                                  А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                              В.В. Шкварилюк

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку