Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №96 від 16 травня 2017 року

14³⁰  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Білоцерковець Д.О., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Мельник С.І., Микитась М.В., Молоток І.Ф., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 21 народний депутат.

Відсутні:

Члени Комітету: Дубіль В.О., Левченко Ю.В., Медуниця О.В., Мепарішвілі Х.Н., Павлов К.Ю., Пресман О.С., Унгурян П.Я., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Щербаченко С.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В., Діденко Л.С.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету:

1) перерозподіл деяких видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету та розподіл додаткового обсягу субвенції з державного місцевим бюджетам на 2017 рік для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проектів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.03.2017 № 246-р);

2) розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (постанова Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 260);

3) розподіл коштів спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування», джерелом формування яких є запозичення, здійснені Державним агентством автомобільних доріг України під державні гарантії у попередні роки (постанова Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 303).

3. Про погодження переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (відповідно до підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 05.05.2017 № 270).

4. Про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування у Івано-Франківській області, що здійснюються в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 11.05.2017 № 466/0/2-17/01-025).

5. Про звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».

6. Про оголошення повторного конкурсу на заняття посад членів Рахункової палати (для призначення нового складу Рахункової палати).

7. Щодо затвердження персонального складу комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій. /Розгляд питання перенесено/

8. Щодо додаткового включення члена Комітету з питань бюджету Мепарішвілі Х.Н. до складу Комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, та до складу Конкурсної комісії з відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу.

9. Щодо робочої групи з відбору заходів щодо розвитку енергетики, які можуть бути профінансовані за бюджетною програмою 1101540 «Підтримка впровадження Енергетичної стратегії України».

На початку засідання Голова Комітету Павелко А.В. звернув увагу народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету на незадовільне виконання членами Комітету зобов’язань щодо участі у роботі Міжвідомчої комісії з оцінки відповідності інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів ДФРР, вимогам законодавства, зазначивши, зокрема, що на її першому засіданні 13 квітня 2017 року були присутніми 6 народних депутатів з 18, що ускладнює ухвалення нею рішень. Тому Голова Комітету запропонував членам Комітету проаналізувати можливості такої участі, відкликавши за необхідності свою кандидатуру. Також у ході засідання при розгляді питання про затвердження персонального складу комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій Голова Комітету доручив голові підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченку І.І. проаналізувати склад всіх комісій, участь у них членів Комітету, доцільність перебування у складі таких комісій окремих членів Комітету та внести пропозиції щодо представництва членів Комітету у такій комісії. У зв’язку з цим розгляд зазначеного питання було перенесено.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Хорватія про економічне співробітництво" (реєстр. № 0138 від 23.03.2017, Кабінет Міністрів України);

У зв’язку з тим, що Верховною Радою 17.05.2017 законопроект за реєстр. № 0138 прийнято як закон, рішення щодо нього профільному Комітету не надсилати.

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін і доповнень до Господарського кодексу України щодо статусу дочірніх підприємств" (реєстр. № 6223 від 22.03.2017, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 540 Митного кодексу України щодо примусового виконання постанови органу доходів і зборів або суду про накладення штрафу" (реєстр. № 6233 від 23.03.2017, Президент України);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" (щодо терміну набрання чинності)" (реєстр. № 6177 від 14.03.2017, народні депутати України Єфімов М.В., Бандуров В.В., Лопушанський А.Я.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмежень по проведенню операцій штучного переривання вагітності (абортів)" (реєстр. № 6239 від 27.03.2017, народний депутат України Голубов Д.І.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 17 Закону України "Про лікарські засоби" (щодо термінів придатності лікарських засобів, закуплених із залученням спеціалізованих організацій)" (реєстр. № 6194 від 15.03.2017, народний депутат України Богомолець О.В.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" (щодо професійних вимог до членів Кабінету Міністрів України) (реєстр. № 6293 від 06.04.2017, народні депутати України Бахтеєва Т.Д., Шурма І.М.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (щодо переліку спеціалізованих організацій, що здійснюють закупівлі) (реєстр. № 6245 від 27.03.2017, народний депутат України Богомолець О.В.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, щодо термінів обрання запобіжного заходу по категоріям справ віднесеним до підслідності Національного антикорупційного бюро України" (реєстр. № 6257 від 28.03.2017, народний депутат України Береза Б.Ю.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо обов'язку службових осіб подавати інформацію про наявність громадянства (підданства) іншої держави (держав)" (реєстр. № 6216 від 21.03.2017, народні депутати України Македон Ю.М., Демчак Р.Є. та інші);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" (щодо вдосконалення вимог контролю за діяльністю Національного агентства з питань запобігання корупції)" (реєстр. № 6294 від 06.04.2017, народний депутат України Мураєв Є.В., Рабінович В.З.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" (щодо приведення у відповідність до Закону України "Про Національну поліцію") (реєстр. № 6276 від 31.03.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо звільнення Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг) (реєстр. № 6301 від 06.04.2017, народні депутати України Ляшко О.В., Купрієнко О.В. та інші);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання відпустки усиновлювачам при усиновленні дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування" (реєстр. № 6350 від 12.04.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 Закону України "Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)" (реєстр. № 0142 від 07.04.2017, Президент України);

У зв’язку з тим, що Верховною Радою 17.05.2017 законопроект за реєстр. № 0142 прийнято як закон, рішення щодо нього профільному Комітету не надсилати.

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (щодо уточнення вимог до учасників, органів управління та контролю, керівних осіб банків та пов'язаних з банками осіб, а також посилення відповідальності банків)" (реєстр. № 6309 від 06.04.2017, народні депутати України Білецький А.Є., Петренко О.М.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління державними пакетами акцій господарських товариств та підприємствами паливно-енергетичного комплексу" (реєстр. № 6323 від 10.04.2017, народний депутат України Лопушанський А.Я.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (щодо уточнення деяких положень подання регресного позову)" (реєстр. № 6322 від 10.04.2017, народний депутат України Мисик В.Ю.);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 2 Закону України "Про деякі питання ввезення на митну територію України та реєстрації транспортних засобів" (щодо вдосконалення норм Закону України)" (реєстр. № 5470-д від 10.04.2017, народні депутати України Южаніна Н.П., Антонищак А.Ф., Кобцев М.В.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо заборони мати громадянство іншої держави особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування та врегулювання деяких аспектів порядку зміни громадянства" (реєстр. № 6175-1 від 15.03.2017, народні депутати України Вілкул О.Ю., Бойко Ю.А.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про громадянство України" щодо подвійного громадянства в Україні" (реєстр. № 6139 (доопрац.) від 20.03.2017, народний депутат України Артеменко А.В.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до законів України "Про комітети Верховної Ради України" та "Про центральні органи виконавчої влади" щодо оптимізації роботи комітетів Верховної Ради України та співвідношення предметів їх відання із сферами діяльності міністерств" (реєстр. № 6256 від 28.03.2017, народні депутати України Парубій А.В., Гринів І.О. та інші);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, у разі звільнення з займаної посади)" (реєстр. № 6218 від 21.03.2017, народний депутат України Чижмарь Ю.В.);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 219 Кримінального процесуального кодексу України щодо встановлення граничних строків досудового розслідування до моменту повідомлення про підозру" (реєстр. № 6222 від 22.03.2017, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до законів України "Про комітети Верховної Ради України" та "Про центральні органи виконавчої влади" щодо оптимізації роботи комітетів Верховної Ради України та співвідношення предметів їх відання із сферами діяльності міністерств" (реєстр. № 6256-1 від 05.04.2017, народний депутат України Веселова Н.В.);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приватизації земель державних і комунальних них сільськогосподарських підприємств, установ та організацій" (реєстр. № 6269 від 31.03.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств" (реєстр. № 6236 від 24.03.2017, народні депутати України Ляшко О.В., Галасюк В.В., Вовк В.І., Лозовой А.С. та інші);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" щодо порядку встановлення лічильників газу малозабезпеченим категоріям громадян" (реєстр. № 6306 від 06.04.2017, народний депутат України Мельник С.І.);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про забезпечення комерційного обліку природного газу" (щодо заборони встановлення загальнобудинкових лічильників споживачам природного газу)" (реєстр. № 6277 від 31.03.2017, народний депутат України Каплін С.М.);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (щодо уточнення окремих положень) (реєстр. № 6227 від 23.03.2017, Кабінет Міністрів України).

Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджету,

але потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 9 Закону України "Про судовий збір" щодо створення умов для забезпечення доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до приміщень судів" (реєстр. № 6211 від 20.03.2017, Кабінет Міністрів України);

Пропонується додатково:

законопроект не узгоджується з пунктом 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про встановлення мораторію на співпрацю з Міжнародним валютним фондом, визначення альтернативних шляхів наповнення державного бюджету та забезпечення економічної стабільності» (реєстр. № 6138 від 20.03.2017), внесений народними депутатами України Капліним С.М., Сугоняко О.Л.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у закордонних справах.

Законопроектом пропонується, зокрема:

встановити мораторій на укладання меморандумів, договорів та угод з Міжнародним валютним фондом (далі – МВФ);

доручити КМУ в місячній строк звернутися до МВФ щодо розірвання чинних укладених меморандумів, договорів та угод та припинення подальшої співпраці;

встановити, що виплати за чинними меморандумами, договорами та угодами з МВФ із державного бюджету не здійснюються до проведення Рахунковою палатою аудиту ефективності використання отриманих коштів та надання Верховній Раді України висновків щодо наслідків використання, а у випадку виявлення Рахунковою палатою фактів неефективного використання коштів, отриманих від МВФ, виплати за рахунок коштів державного бюджету не здійснюються.

Згідно з пояснювальною запискою метою прийняття законопроекту є припинення нарощування державного боргу та недопущення погіршення фінансового становища держави та українських громадян.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що співпраця України із МВФ позитивно впливає на міжнародний імідж України на світовій арені, служить сигналом для міжнародних організацій та інших інвесторів щодо надійності України як партнера. Більш того, МВФ надає можливість України забезпечити посилення фіскальної та фінансової стабільності, поступово запроваджувати структурні реформи та спрямувати Україну шляхом стабільного та збалансованого зростання. Натомість, прийняття законопроекту суттєво ускладнить залучення зовнішнього фінансування і як наслідок можливість виконання Україною своїх боргових зобов’язань, а відтак може мати негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, який неможливо оцінити на даний час.

Суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про встановлення мораторію на співпрацю з Міжнародним валютним фондом, визначення альтернативних шляхів наповнення державного бюджету та забезпечення економічної стабільності» (реєстр. № 6138 від 20.03.2017), внесений народними депутатами України Капліним С.М., Сугоняко О.Л., матиме матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо відміни оподаткування акцизним податком операцій з переобладнання транспортних засобів) (реєстр. № 6219 від 22.03.2017), поданий народними депутатами України Барною О.С., Дехтярчуком О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити від оподаткування акцизним податком операції щодо переобладнання ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу у підакцизний легковий автомобіль.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту призведе до заміщення імпорту певної кількості легкових транспортних засобів вантажними (на які ставки акцизного податку нижчі), та, як наслідок, до втрат бюджету, які неможливо обрахувати.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо відміни оподаткування акцизним податком операцій з переобладнання транспортних засобів) (реєстр. № 6219 від 22.03.2017), поданий народними депутатами України Барною О.С., Дехтярчуком О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів та забезпечення збалансованості місцевих бюджетів внаслідок його скасування (реєстр. № 6286 від 05.04.2017), поданий народним депутатом України Вознюком Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2018 року скасувати акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування, та збільшити на 7% ставки акцизного податку та мінімальне податкове зобов’язання на тютюнові вироби в абсолютних значеннях, що зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 64 та пункту 20-3 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів належать до доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Отже запропоновані положення законопроекту призведуть до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що за розрахунками реалізація положень законопроекту призведе до збільшення доходів державного бюджету на 2,2 млрд грн і відповідно до зменшення доходів місцевих бюджетів, що створить ризики недофінансування видатків місцевих бюджетів, а пропозиції щодо покриття втрат місцевих бюджетів та запровадження компенсаційних механізмів відсутні.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо скасування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів та забезпечення збалансованості місцевих бюджетів внаслідок його скасування (реєстр. № 6286 від 05.04.2017), поданий народним депутатом України Вознюком Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів від акцизного податку та до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 4 Розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо створення нових робочих місць шляхом звільнення від оподаткування ввізним митом виробничого обладнання, призначеного для реконструкції або модернізації діючих чи утворення нових підприємств (реєстр. № 6215 від 21.03.2017), поданий народними депутатами України Купрієм В.М., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, з 1 січня 2018 року до 1 січня 2030 року, звільнити від оподаткування ввізним митом товари (за визначеними у законопроекті товарними позиціями та підкатегоріями згідно УКТ ЗЕД), які ввозяться платником податків на митну територію України в цілях використання для реконструкції або модернізації діючих чи утворення нових підприємств з метою створення нових робочих місць за умови створення певної кількості нових робочих місць (більше 150 – для суб’єктів великого підприємництва;
50 – для суб’єктів середнього підприємництва; 25 – для суб’єктів малого підприємництва). При цьому передбачається, що у разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів платник податку зобов’язаний сплатити мито та пеню у порядку та розмірах, визначених Митним кодексом України.

Слід відмітити, що відповідно до Закону України від 19.09.2013 р. № 584-VII «Про Митний тариф України» на окреме обладнання, яке зазначене у законопроекті, встановлено нульову ставку ввізного мита, на що також звертає увагу у своєму експертному висновку Мінфін.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що недонадходження ввізного мита становитиме близько 60 млн дол. США на рік. Водночас, за оцінкою розробників, прогнозується залучення на новостворені робочі місця близько 85 тис. безробітних, при цьому додаткові надходження єдиного соціального внеску, податку з доходів фізичних осіб та військового збору становитимуть близько 100 млн дол. США, а за рахунок додаткового зростання промислового виробництва очікується зростання надходжень податку на додану вартість на суму близько 400 млн дол. США. Таким чином, на думку авторів законопроекту, втрати від недонадходження ввізного мита будуть компенсовані за рахунок додаткового зростання загальних обсягів промислового виробництва в Україні та податкових надходжень до державного бюджету.

Однак, Мінфін зауважує, що за даними митної статистики протягом 2016 року в режимі імпорту ввезено обладнання за кодами, визначеними у законопроекті, на суму 3,2 млрд дол США та сплачено ввізного мита на суму 1,2 млрд гривень. На думку Мінфіну, втрати бюджету в результаті звільнення від оподаткування ввізним митом і додаткові податкові надходження можуть не співпасти в межах одного бюджетного періоду, а пропозиції щодо покриття втрат бюджету у відповідному бюджетному періоді розробниками не надані.

Загалом Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту призведе до недонадходження ввізного мита до бюджету, а оцінити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності прогнозних обсягів ввезення обладнання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 4 Розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо створення нових робочих місць шляхом звільнення від оподаткування ввізним митом виробничого обладнання, призначеного для реконструкції або модернізації діючих чи утворення нових підприємств (реєстр. № 6215 від 21.03.2017), поданий народними депутатами України Купрієм В.М., Батенком Т.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з постачання технічних та інших засобів реабілітації для інвалідів та інших пільгових категорій населення (реєстр. № 6242 від 27.03.2017), поданий народними депутатами України Фроловим М.О., Южаніною Н.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується підрозділ 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнити пунктом 60 згідно з яким до 1 січня 2025 року за нульовою ставкою оподатковуються податком на додану вартість операції з постачання вітчизняним виробником вироблених ним:

- технічних та інших засобів реабілітації (крім автомобілів); товарів спеціального призначення, у тому числі виробів медичного призначення для індивідуального користування, для інвалідів, учасників бойових дій, зазначених у пунктах 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зазначені засоби реабілітації та товари спеціального призначення визначаються законодавством України за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- легкових автомобілів для інвалідів, учасників бойових дій, зазначених у пунктах 19 та 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», уповноваженому органу виконавчої влади з їх оплатою за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів та коштів фондів загальнообов’язкового державного страхування.

При цьому передбачено, що при порушенні вимог цього пункту вітчизняним виробником, його податкові зобов’язання перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених Кодексом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, та зауважує, що при запровадженні запропонованих положень буде створена ще одна категорія платників, яким потрібно буде постійно відшкодовувати з бюджету суми податку на додану вартість.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування операцій з постачання технічних та інших засобів реабілітації для інвалідів та інших пільгових категорій населення (реєстр. № 6242 від 27.03.2017), поданий народними депутатами України Фроловим М.О., Южаніною Н.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо створення нових робочих місць шляхом звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України виробничого обладнання, призначеного для реконструкції або модернізації діючих чи утворення нових підприємств, та сприяння імпортозаміщенню (реєстр. № 6214 від 21.03.2017), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Купрієм В.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, з 1 січня 2018 року до 1 січня 2030 року, звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України товарів, які ввозяться платником податків в цілях використання для реконструкції або модернізації діючих чи утворення нових підприємств з метою створення нових робочих місць (за окремими групами, товарними позиціями та підкатегоріями згідно УКТ ЗЕД) за умови створення певної кількості нових робочих місць (більше 150 – для суб’єктів великого підприємництва; 50 - для суб’єктів середнього підприємництва;
25 – для суб’єктів малого підприємництва).

Крім того, законопроектом передбачається звільнити від оподаткування прибуток підприємств, які ввозять зазначене виробниче обладнання за умови, що ними виробляються імпортозаміщуючі товари, перелік яких з визначенням їх кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджується Кабінетом Міністрів України. При цьому зазначається, що вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов’язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, втрати бюджету від скасування оподаткування податку на додану вартість операцій із ввезення визначених товарів, за кодами 84, 85, 90 згідно УКТ ЗЕД, не перевищуватимуть 0,4 млрд дол. США. При цьому, втрати доходів бюджету одночасно можуть бути компенсовані шляхом зростання обсягів імпорту зазначених груп товарів, розширенням внутрішнього виробництва і зростанням зайнятості.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що прийняття законопроекту може спричинити втрати бюджету (у 2016 році за операціями з ввезення на митну територію України товарів за визначеними у законопроекті групами, товарними позиціями та підкатегоріями суб’єктами господарювання сплачено до бюджету податку на додану вартість у сумі 16,8 млрд гривень). Крім того, Мінфін зауважує, що у разі прийняття законопроекту необхідно буде вишукувати додаткові джерела фінансування з бюджету для здійснення контролю за правомірністю формування податкових зобов’язань та податкового кредиту платників податку на додану вартість, які застосовуватимуть пільговий режим оподаткування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо створення нових робочих місць шляхом звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України виробничого обладнання, призначеного для реконструкції або модернізації діючих чи утворення нових підприємств, та сприяння імпортозаміщенню (реєстр. № 6214 від 21.03.2017), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Купрієм В.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на адміністрування цих платежів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо проведення податкової реформи та підвищення інвестиційної привабливості України (реєстр. № 6201 від 16.03.2017), поданий народними депутатами України Долженковим О.В., Бойком Ю.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці, є стабілізація фінансової ситуації, удосконалення та спрощення податкової системи, лібералізація податкового законодавства, для стимулювання процесів економічного зростання вітчизняного виробництва зокрема, та підвищення інвестиційної привабливості та конкурентноспроможності України на міжнародній арені в цілому.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, якими передбачається серед іншого: забезпечення стабільності податкового законодавства; зворотна дія в часі тільки для актів податкового законодавства України, якими вносяться зміни, що передбачають пом’якшення або скасування відповідальності за порушення податкового законодавства; встановлення мораторію на внесення змін до податкового законодавства до 2020 року.

Законопроектом пропонується, зокрема:

1) щодо адміністрування податків:

- встановлення додаткових гарантій для платників податків у частині помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені, що виражається у визнанні сум помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, не повернутих платнику податків в порядку та строки, заборгованістю бюджету, на яку нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день повернення грошових зобов’язань;

- подання податкової звітності з акцизного податку до контролюючих органів в електронній формі;

- удосконалення інституту оскарження рішень контролюючих органів;

- лібералізація порядку проведення контролюючими органами перевірок та оформлення результатів таких перевірок;

2) щодо податку на прибуток підприємств:

- зниження базової (основної) ставки з податку на прибуток підприємств з 1 січня 2018 року з 18 % до 15 %, а для суб’єктів індустрії програмної продукції, які застосовують спеціальний режим оподаткування – 5 %;

- виключення фіскальних норм, що встановлюють мінімально допустимі строки амортизації основних засобів та інших необоротних активів, та нематеріальних активів з метою уніфікації податкового і бухгалтерського обліку;

- скасування сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів;

3) щодо податку на доходи фізичних осіб:

- звільнення від оподаткування сум у вигляді страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами добровільного медичного страхування на користь найманих працівників та членів їх сімей, але не більш як 2,5 розміру мінімальної заробітної плати за кожну фізичну особу, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року;

- звільнення від оподаткування сум пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом;

- включення до податкової знижки суми витрат платника податку, який має статус внутрішньо переміщеної особи, на сплату орендної плати відповідно до договору оренди, оформленого згідно чинного законодавства України, для компенсації вартості найму (оренди) житла (квартири, будинку);

- зниження базової (основної) ставки з податку на доходи фізичних осіб з 18 % до 15 %, а також з 18 % до 5 % щодо доходу у формі заробітної плати та інших винагород за трудовими договорами (контрактами) працівників суб’єкта індустрії програмної продукції, який застосовує особливості оподаткування;

- підвищення розміру податкової соціальної пільги, на яку платник податку має право зменшити суму загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, з 50 до 100 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, – для будь-якого платника податку;

- удосконалення оподаткування доходів, отриманих шляхом здійснення операцій з інвестиційними активами (цінними паперами та деривативами);

- скасування військового збору;

4) щодо податку на додану вартість:

- запровадження 7 % податку на додану вартість по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України товарів і послуг, які є соціально значущими за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

- здійснення бюджетного відшкодування платникам податку на додану вартість, які відповідають критеріям в автоматичному режимі;

- удосконалення порядку визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету або відшкодуванню з державного бюджету (бюджетному відшкодуванню), та строків проведення розрахунків;

- відновлення спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства;

- запровадження тимчасово з 1 січня 2018 року до 1 січня 2025 року, звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання програмної продукції;

5) щодо акцизного податку:

- впровадження автоматизованої системи електронного контролю за виробництвом та обігом спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів для посилення контролю у відповідній сфері господарювання;

- звільнення від оподаткування акцизним податком суб'єктів господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів;

- підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби: специфічну на 20 %; адвалорну - на 3 відсоткові пункти (з 12 % до 15 %);

6) щодо рентної плати та екологічного податку:

- запровадження розрахунку фактичної ціни реалізації для товарної продукції залізорудного гірничого підприємства платником податку за відповідною формулою;

- тимчасове зупинення дії норми Податкового кодексу України щодо індексації ставок оподаткування в частині екологічного податку та рентної плати, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції;

7) щодо транспортного податку:

- удосконалення оподаткування транспортним податком шляхом деталізації об’єктів оподаткування транспортним податком, до яких пропонується віднести легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; мотоцикли, середньоринкова вартість яких становить понад 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року; судна (яхти та інші плавучі засоби для дозвілля або спорту, зазначені у товарній позиції 8903 згідно з УКТ ЗЕД), зареєстровані у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України, оснащені стаціонарним або підвісним двигуном (двигунами) потужністю понад 75 кВт; літаки і вертольоти, зареєстровані у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України;

- визначення ставок транспортного податку у таких розмірах:

для легкових автомобілів, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року та мотоциклів, середньоринкова вартість яких становить понад 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, – 5 відсотків їх вартості під час придбання на митній території України або ввезення на митну територію України з урахуванням податку на додану вартість;

для суден (яхт та інших плавучих засобів для дозвілля або спорту, зазначених у товарній позиції 8903 згідно з УКТ ЗЕД), зареєстрованих у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України, оснащених стаціонарним або підвісним двигуном (двигунами) потужністю понад 75 кВт та літаків і вертольотів, зареєстрованих у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України, – 10 відсотків їх вартості під час придбання на митній території України або ввезення на митну територію України з урахуванням податку на додану вартість;

- удосконалення порядку обчислення та сплати транспортного податку;

8) щодо спеціальних податкових режимів:

- запровадження необхідності ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку за допомогою реєстраторів розрахункових операцій, крім платників єдиного податку першої групи;

- запровадження спеціального режиму оподаткування для суб’єктів індустрії програмної продукції з метою створення базових економічних умов для розвитку в Україні індустрії програмної продукції;

- запровадження спеціального режиму оподаткування для платників податків в індустріальних (промислових) парках, яким передбачається:

тимчасово, протягом п’яти років, наступних за роком укладення з керуючою компанією індустріального парку договору про здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку, звільнення від оподаткування прибутку суб’єктів учасників індустріального парку, отриманий в результаті здійснення господарської діяльності у межах індустріального парку; фізичній особі-підприємцю, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, не включати до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу дохід від реалізації товарів (робіт, послуг) власного виробництва, виготовлених в межах індустріального парку, а наступні п’ять років чистий річний оподатковуваний дохід оподатковувати у половинному розмірі ставки, встановленої у пункті 167.1 цієї статті 167 цього Кодексу;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України певного визначеного устаткування, обладнання та комплектуючих, тимчасово, протягом десяти років, наступних за роком укладення договору про створення та функціонування індустріального парку;

звільнити від оподаткування податком на майно об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, що розташовані на території індустріального парку;

встановити цільове використання коштів, вивільнених в результаті надання податкових пільг, на облаштування індустріальних парків, запровадження новітніх технологій, тощо.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат бюджету. За прогнозними розрахунками загальні втрати бюджетів усіх рівнів щодо зміни ставок податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та військового збору становитимуть понад 43 млрд гривень.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 та пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Слід також зазначити, що реалізація законодавчої ініціативи щодо зниження ставки податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств, а також звільнення від оподаткування окремих доходів призведе до втрат доходів місцевих бюджетів, зважаючи, що частина таких податків відповідно до статей 29, 64 і 66 Бюджетного кодексу України зараховується до місцевих бюджетів. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Однак, подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо проведення податкової реформи та підвищення інвестиційної привабливості України (реєстр. № 6201 від 16.03.2017), поданий народними депутатами України Долженковим О.В., Бойком Ю.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів щодо відповідно податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, військового збору, акцизного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чеської Республіки про науково-технологічне співробітництво (реєстр. № 0140 від 31.03.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань європейської інтеграції.

Законопроектом пропонується ратифікувати Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чеської Республіки про науково-технологічне співробітництво, вчинену 19 грудня 2011 року у м. Празі, яка набирає чинності з дати отримання дипломатичними каналами останньої дипломатичної ноти про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.

Реалізація Угоди сприятиме розвитку двосторонніх відносин у сфері  науки і  технологій на стабільній, довгостроковій основі. Угода закріплює прагнення договірних сторін розвивати, зміцнювати та диверсифікувати співробітництво у галузях науки та технологій, що становлять спільний інтерес. Фінансові умови співробітництва та здійснення спільних проектів розглядатимуться Сторонами у кожному випадку окремо відповідно до чинного законодавства держав Сторін.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством освіти і науки України, реалізація положень законопроекту не передбачає додаткового бюджетного забезпечення, функціонування Спільного комітету з науково-технічного співробітництва та інші заходи передбачені положенням Угоди, здійснюватиметься за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті Міністерству освіти і науки України за бюджетною програмою «Виконання зобов’язань України у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва» (код 2201380), про що також зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України  зазначена Угода може бути ратифікована.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Чеської Республіки про науково-технологічне співробітництво (реєстр. № 0140 від 31.03.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат державного бюджету, що здійснюватимуться за рахунок та в межах щорічно визначених бюджетних призначень на здійснення заходів у сфері міжнародного науково-технічного співробітництва) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. У зв’язку з тим, що Верховною Радою 17.05.2017 законопроект за реєстр. № 0140 прийнято як закон, рішення щодо нього профільному Комітету не надсилати.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо повернення стипендіального забезпечення осіб, які отримують професійно-технічну, вищу освіту у відповідних навчальних закладах, в тому числі повернення відповідного рівня соціального захисту студентів: інвалідів, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (реєстр. № 6191 від 15.03.2017), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Павловим К.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується внести зміни до Законів України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» та «Про вищу освіту», відповідно до яких передбачається встановити, що:

- розмір стипендіального фонду вищого навчального закладу повинен забезпечувати виплату академічних стипендій не менш як двом третинам і не більш як трьом четвертих студентів (курсантів невійськових вищих навчальних закладів) денної форми навчання, які навчаються за кошти державного бюджету, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії;

- академічні стипендії призначаються не менш як двом третинам студентів (курсантів) кожного курсу (крім першого семестру першого року навчання) за кожною спеціальністю, без урахування осіб, які отримують соціальні стипендії;

- академічні стипендії призначаються у мінімальному розмірі всім студентам (курсантам), зарахованим до вищого навчального закладу на перший курс навчання.

- для студентів (курсантів), які навчаються за гостродефіцитними спеціальностями (спеціалізаціями) встановлюється підвищений розмір академічної стипендії;

- розмір мінімальної академічної стипендії та розмір соціальної стипендій не може бути меншим, ніж розмір прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць;

- соціальна стипендія особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, крім повного державного забезпечення, виплачується у розмірі не меншому, ніж розмір прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць, та не меншому 150 відсотків розміру академічної стипендії у відповідному навчальному закладі, крім того, таким особам виплачується щорічна допомога для придбання навчальної літератури у розмірі не менше трьох місячних  соціальних стипендій;

- за успіхи у навчанні до академічних стипендій додатково встановлюються надбавки, а також за рішенням вченої ради вищого навчального закладу можуть призначатися персональні стипендії.

Запропоновані законодавчі ініціативи потребуватимуть додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

Так, за орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України, реалізація положень законопроекту лише в частині підвищення розміру академічних та соціальних стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів потребуватиме  додатково понад 3,2 млрд гривень.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу  Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до цього законопроекту на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких Законів України щодо повернення стипендіального забезпечення осіб, які отримують професійно-технічну, вищу освіту у відповідних навчальних закладах, в тому числі повернення відповідного рівня соціального захисту студентів: інвалідів, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (реєстр. № 6191 від 15.03.2017), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Павловим К.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного та місцевих бюджетів), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо створення клінічних баз) (реєстр. № 6283 від 04.04.2017), поданий народними депутатами України Богомолець О.В., Мусієм О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом пропонується внести зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я з метою врегулювання відносин у сфері створення та функціонування клінічних баз закладів медичної освіти, а також використання приміщень для розміщення клінічних баз медичної освіти, університетських клінік чи лікарень вищих навчальних закладів на базі наукових установ або закладів охорони.

Реалізація положень законопроекту, у разі його прийняття, здійснюватиметься за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному та місцевих бюджетах на медичну освіту і науку та забезпечення діяльності закладів охорони здоров’я.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків бюджету, водночас, висловлюються зауваження по суті законодавчої ініціативи).

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо створення клінічних баз) (реєстр. № 6283 від 04.04.2017), поданий народними депутатами України Богомолець О.В., Мусієм О.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат, що здійснюватимуться за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному та місцевих бюджетах на медичну освіту і науку та забезпечення діяльності закладів охорони здоровя) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 31 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» щодо транспортного обслуговування осіб з інвалідністю (реєстр. № 6155 від 02.03.2017), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 31 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», згідно з якими реабілітаційні установи забезпечуватимуть безоплатним транспортним обслуговуванням інвалідів і дітей-інвалідів, які проходять реабілітацію, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері праці та соціальної політики.

Згідно із чинною редакцією Закону таке транспорте обслуговування для інвалідів і дітей-інвалідів передбачено безоплатно до місця реабілітації в реабілітаційних установах у сільській місцевості і до місця проживання.

З огляду на це, реалізація проекту закону може потребувати додаткових витрат державного і місцевих бюджетів для забезпечення безоплатного транспортного проїзду інвалідів і дітей-інвалідів до реабілітаційних установ, незалежно від місця їх розташування, а також і під час лікування цих осіб у вказаних закладах. Оцінка впливу законодавчої пропозиції на показники бюджету визначатиметься залежно від порядку, який доручено затвердити Мінсоцполітики.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України зазначено про підтримку прийняття законопроекту у першому читанні за основу, а також відмічено про необхідність надання фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та про можливий вплив законодавчої пропозиції на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 31 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» щодо транспортного обслуговування осіб з інвалідністю (реєстр. № 6155 від 02.03.2017), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного та місцевих бюджетів і оцінка впливу визначатиметься залежно від порядку транспортного обслуговування інвалідів і дітей-інвалідів, затвердженого Мінсоцполітики). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімальних розмірів ставок (окладів) заробітної плати та підвищення розміру заробітної плати на підприємствах, які реалізують більше 50 відсотків виробленої ними продукції, товарів, робіт, послуг за межі митної території України (експорт) (реєстр. № 6190 від 14.03.2017), поданий народними депутатами України Добродомовим Д.Є., Матківським Б.М. та Мусієм О.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом запропоновано зміни до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про оплату праці» щодо відновлення положень, які діяли до прийняття Верховною Радою України Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зокрема, які передбачали, що:

мінімальна заробітна плата – це, по-суті, розмір посадового окладу, до складу якої не включаюся доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати;

формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) здійснюватиметься на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, не меншому за встановлений розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня календарного року (з 1 січня 2017 року – 3200 грн.) /згідно із чинним законодавством розмір тарифної ставки – мінімального посадового окладу встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року – з 1 травня 2017 року – 1 684 грн./.

Крім того, згідно із законопроектом Закон України «Про оплату праці» пропонується доповнити нормами, відповідно до яких:

мінімальні розміри ставок (окладів) заробітної плати, як мінімальні гарантії в оплаті праці, визначатимуться не тільки генеральною угодою, а й галузевими (міжгалузевими) угодами, у розмірі не меншому за встановлений розмір мінімальної заробітної плати працівника першого розряду відповідної галузі з урахуванням підвищувальних галузевих коефіцієнтів, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) без урахування доплат, надбавок, заохочувальних, компенсаційних виплат тощо;

мінімальний посадовий оклад для робітників (працівників) першого розряду відповідної галузі з урахуванням підвищувальних галузевих коефіцієнтів, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) на підприємствах, які реалізують більше 50 відсотків виробленої ними продукції, товарів, робіт, послуг за межі митної території України (експорт), встановлюватиметься у подвійному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року. Перелік вказаних підприємств встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України щоквартально.

Відповідно до законопроекту цей Закон набиратиме чинності з 1 січня 2018 року.

Згідно із пояснювальною запискою реалізація законопроекту не вимагатиме додаткових витрат з державного бюджету, а навпаки сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів.

В експертному висновку Міністерство фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме збільшення щонайменше у два рази видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери (встановлення посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС у бюджетній сфері на рівні мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року), джерела покриття яких відсутні. При цьому відмічено, що відсутність фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту не дозволяє Мінфіну оцінити можливість його фінансового забезпечення. Водночас зроблено висновок про непідтримку даного законопроекту.

В той же час, підвищення рівня оплати праці може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідних законів, визначених у законопроектах, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення мінімальних розмірів ставок (окладів) заробітної плати та підвищення розміру заробітної плати на підприємствах, які реалізують більше 50 відсотків виробленої ними продукції, товарів, робіт, послуг за межі митної території України (експорт) (реєстр. № 6190 від 14.03.2017), поданий народними депутатами України Добродомовим Д.Є., Матківським Б.М. та Мусієм О.С., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів, а також надходження державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо встановлення мінімального посадового окладу (тарифної ставки) залежно від розміру мінімальної заробітної плати) (реєстр. № 6146 (доопрац.) від 10.03.2017), поданий народними депутатами України Ільюком А.О., Гєллєром Є.Б. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України та законів України «Про оплату праці», «Про підвищення престижності шахтарської праці» і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII, якими, зокрема, передбачається встановити, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) визначатиметься у розмірі не менше мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року (з 1 січня 2017 року – 3200 грн.) /згідно із чинним законодавством розмір тарифної ставки – мінімального посадового окладу встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року – з 1 травня 2017 року – 1 684 грн./.

Змінами до Закону України «Про державну службу» пропонується мінімальний посадовий оклад групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або декількох районів, міст обласного значення, визначати на рівні не менше мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року.

В експертному висновку Міністерство фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме збільшення щонайменше у два рази видатків бюджету на оплату праці працівників бюджетної сфери (додаткові видатки складуть більш ніж 250 млрд гривень).

В той же час, підвищення рівня оплати праці може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідних законів, визначених у законопроектах, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо встановлення мінімального посадового окладу (тарифної ставки) залежно від розміру мінімальної заробітної плати) (реєстр. № 6146 (доопрац.) від 10.03.2017), поданий народними депутатами України Ільюком А.О., Гєллєром Є.Б. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів, а також надходження державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 291 Податкового кодексу України щодо суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (реєстр. № 6176 від 13.03.2017), поданий народним депутатом України Березою Б.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується виключити для платників єдиного податку третьої групи критерій, за яким обсяг доходу таких платників протягом календарного року не може перевищувати 5 млн гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту значно зменшить надходження бюджетів, насамперед від податку на прибуток підприємств і податку на доходи фізичних осіб, оскільки всі юридичні особи та фізичні особи – підприємці, крім тих, які не можуть бути платниками єдиного податку, замість загальної системи оподаткування зможуть використовувати спеціальний податковий режим – спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, як платники єдиного податку третьої групи. Крім того, Мінфін зазначає, що вартісна величина впливу на показники бюджетів залежатиме від кількості юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які зареєструються платниками єдиного податку третьої групи, обсягів їхньої господарської діяльності, рентабельності, розмірів земельних ділянок тощо.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 291 Податкового кодексу України щодо суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (реєстр. № 6176 від 13.03.2017), поданий народним депутатом України Березою Б.Ю., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств і податку на доходи фізичних осіб та до збільшення доходів місцевих бюджетів від єдиного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо врегулювання питань сплати плати за землю» (реєстр. № 3346 (доопрац.) від 23.03.2017), поданий народним депутатом України Журжієм А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроект передбачає внесення змін до Податкового і Земельного кодексів України та Закону України «Про оренду землі», відповідно до яких, зокрема, пропонується:

віднести до землекористувачів та, відповідно, до платників плати за землю осіб, яким належить на праві власності нерухоме майно, розташоване на земельній ділянці державної чи комунальної власності, але право власності чи користування такою земельною ділянкою не оформлено (не переоформлено);

ставку земельного податку за земельні ділянки, зайняті житловим фондом, об’єднаннями та асоціаціями об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, кооперативами, споживчими товариствами та спілками встановити у розмірі не більше 0,3% від їх нормативної грошової оцінки;

ставку земельного податку за земельні ділянки, щодо яких власники будівель, споруд (їх частин), розташованих на таких земельних ділянках, протягом року з моменту набуття права власності на такі об’єкти нерухомості, з метою оформлення речових прав на відповідні земельні ділянки не подали до компетентного органу проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки або клопотання про надання земельної ділянки, до моменту оформлення ними таких прав, встановити у розмірі не більше 5% від їх нормативної грошової оцінки;

встановити, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності підлягає перегляду та зміні за ініціативою сторін, у випадку якщо розмір орендної плати, передбачений договором оренди, є нижчим або вищим за встановлений Податковим кодексом розмір мінімальної або максимальної річної суми платежу за такими договорами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів, які мають бути відшкодовані за рахунок державного бюджету, а сума втрат бюджетів буде залежати від розмірів об’єктів нерухомості, в тому числі земельних ділянок, на які будуть поширюватися пільги зі сплати податку.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включаються податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо врегулювання питань сплати плати за землю» (реєстр. № 3346 (доопрац.) від 23.03.2017), поданий народним депутатом України Журжієм А.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе загалом до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від податку на майно та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо удосконалення окремих положень та відновлення справедливих соціальних гарантій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) (реєстр. № 6292 від 05.04.2017), поданий народними депутатами України Біловолом О.М., Хомутинніком В.Ю., Гєллєром Є.Б. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими передбачається, зокрема:

- виплата компенсації вартості продуктів харчування особам, віднесеним до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу на місяць (за чинним законодавством відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 25.01.2017 року № 111 така компенсація встановлюється в розмірі від 391,8 грн до 456,0 грн залежно від регіону), та особам, віднесеним до категорії 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи – 25 процентів вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами, але не менше ніж 25 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу на місяць (за чинним законодавством відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 25.01.2017 року № 111 така компенсація встановлюється в розмірі від 195,0 грн до 228,0 грн залежно від регіону);

- надання громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до категорії 2, права на позачергове щорічне безоплатне забезпечення санаторно-курортними путівками, шляхом надання щорічної грошової допомоги чи за їх бажанням надання грошової компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні;

- встановлення щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, для постраждалих осіб, віднесених до категорії 1, у розмірі не нижчому 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб, віднесених до категорії 2, 3, 4 – у розмірі, не нижчому 50 відсотків прожиткового мінімуму; сім’ям, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи – у розмірі, не нижчому 25 відсотків прожиткового мінімуму;

- встановлення розміру пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою: для 1 групи інвалідності – у розмірі не нижчому 10 мінімальних пенсій за віком (до 1 січня 2018 року – 8 мінімальних пенсій за віком), 2 групи – 8 мінімальних пенсій за віком (до 1 січня 2018 року – 7 мінімальних пенсій за віком), для 3 групи – 6 мінімальних пенсій за віком, для дітей-інвалідів – 3 мінімальних пенсій за віком (до 1 січня 2018 року – 2 мінімальних пенсій за віком).

Також, пропонується розширити (доповнити) перелік видів палива, яке використовується для опалення будинків, що не мають центрального опалення та 50 відсотків вартості якого відшкодовується державою.

Крім того, запропоновано виключити норми щодо обмежень максимального розміру пенсії (за чинною редакцією – 10740 грн) та виплат пенсій працюючим пенсіонерам з числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету.

За орієнтовними розрахунками Мінфіну реалізація положень законопроекту за період травень-грудень 2017 року потребуватиме видатків державного бюджету біля 8,7 млрд гривень. За висновком Міністерства фінансів України додаткові видатки державного бюджету не будуть забезпечені фінансовими ресурсами, оскільки джерел покриття додаткових витрат державного бюджету не визначено.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо удосконалення окремих положень та відновлення справедливих соціальних гарантій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи) (реєстр. № 6292 від 05.04.2017), поданий народними депутатами України Біловолом О.М., Хомутинніком В.Ю., Гєллєром Є.Б. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо захисту прав осіб, які були захоплені в заручники» (реєстр. № 6231 від 23.03.2017), внесений народними депутатами України Шкрум А.І., Рябчиним О.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» та «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців», зокрема, пропонується:

- покласти на Службу безпеки України додаткові функції з ведення обліку осіб, які були захоплені і утримуються в заручниках, повідомлення їх родичів про захоплення особи в заручники, видачу документу, що підтверджує факт утримання особи в заручниках;

- виплачувати одноразову грошову допомогу членам сім’ї військовослужбовця, який був захоплений у полон або заручники, інтернований в нейтральних державах, визнаний безвісно відсутнім або оголошений померлим у розмірі місячного грошового забезпечення такого військовослужбовця, без врахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення;

- виплачувати одноразову грошову допомогу військовослужбовцю у разі звільнення з полону або із утримання в заручниках, репатрійованому із нейтральних держав, а також у разі появи військовослужбовця, якого було визнано безвісно відсутнім або оголошеним померлим, у розмірі від 5 до
80-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у залежності від кількості днів перебування у полоні (виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 травня 2017 року 1624 грн, розмір допомоги становитиме 8 120 – 129 920 грн.).

Реалізація поданого законопроекту може призвести до додаткових витрат державного бюджету, у тому числі на 2017 рік, у зв’язку із покладанням на Службу безпеки України додаткових функцій, а також на виплату одноразових грошових допомог, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України зазначає, що Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що членам сімей військовослужбовців, захоплених в полон або заручниками, а також інтернованих нейтральних державах або безвісно відсутніх, щомісячно виплачується їх грошове забезпечення.

Разом з цим, Міністерство фінансів України вважає можливим опрацювати пропозицію щодо виплати одноразової грошової допомоги безпосередньо військовослужбовцям у разі їх звільнення з полону.

Згідно з пояснювальною запискою до проекту закону його реалізація потребуватиме видатків з резервного фонду державного бюджету у розмірі від 880 000 грн до 14 080 000 грн.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо захисту прав осіб, які були захоплені в заручники» (реєстр. № 6231 від 23.03.2017), внесений народними депутатами України Шкрум А.І., Рябчиним О.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал» (щодо забезпечення умов ефективного ведення лісового насінництва та розсадництва) (реєстр. № 6083 від 14.02.2017), поданий народним депутатом України Дзюбликом П.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Проектом Закону запропоновано внести зміни до Закону України «Про насіння і садивний матеріал», відповідно до яких розширюється перелік центральних органів виконавчої влади, що здійснюють державне управління та регулювання у сфері насінництва та розсадництва, а саме: встановлюються повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, зокрема, щодо організації ведення лісонасінної бази, організації проведення моніторингу лісового насінництва та розсадництва, тощо. При цьому, Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що покладення додаткових повноважень на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства може потребувати додаткових бюджетних коштів, проте, у Законі України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» зазначені кошти не передбачено.

Разом з тим, проектом Закону передбачається запровадити сертифікацію насіння і садивного матеріалу видів лісових рослин, і відповідні повноваження покласти на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері насінництва та розсадництва.

Варто зауважити, що видача сертифікатів – є платною адміністративною послугою, що збільшуватиме надходження державного бюджету від оплати адміністративних послуг, оскільки відповідні кошти згідно із пунктом 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України зараховуються до загального фонду державного бюджету.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України пропонує за результатами розгляду у першому читанні законопроект відхилити.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про насіння і садивний матеріал» (щодо забезпечення умов ефективного ведення лісового насінництва та розсадництва) (реєстр. № 6083 від 14.02.2017), поданий народним депутатом України Дзюбликом П.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує надходження та видатки державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про державну інвентаризацію (аудит) земель (реєстр. № 6199 від 16.03.2017), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується визначити поняття та завдання, об’єкти, суб’єктів державної інвентаризації (аудиту) земель та органи, що здійснюватимуть регулювання у сфері державної інвентаризації (аудиту) земель.

Так, у статті 8 законопроекту передбачено проведення державної інвентаризації (аудиту) земель на підставі рішення Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, органу місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених законами. Зокрема, в рішенні зазначається мета, обсяг, об’єкти та строк проведення державної інвентаризації (аудиту) земель (початок проведення робіт та їх закінчення), джерела фінансування робіт та інше. При цьому, частиною п’ятою цієї статті зазначено, що фінансування робіт з проведення державної інвентаризації (аудиту) земель здійснюється за рахунок коштів державного бюджету або інших джерел, не заборонених законодавством.

Варто зазначити, що у статті 14 законопроекту Кабінету  Міністрів  України, центральним органам виконавчої влади у місячний строк із дня набрання чинності цим Законом доручено забезпечити проведення та фінансування заходів із державної інвентаризації (аудиту) земель протягом  двох років з дня набрання чинності цим Законом; а також передбачити фінансування заходів із державної інвентаризації (аудиту) земель за рахунок коштів державного бюджету у цьому та наступних роках.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту щодо фінансування робіт з проведення державної інвентаризації земель здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету за бюджетною програмою 2803020 «Проведення земельної реформи», а також за програмою 2803030 «Загальнодержавні топографо-геодезичні та картографічні роботи, демаркація та делімітація державного кордону» .

Водночас, як зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту, джерела покриття витрат на проведення державної інвентаризації (аудиту) земель, зокрема, кошти за бюджетними програмами 2803020 та 2803030, не можуть бути використані, оскільки у 2017 році за рахунок вказаних програм здійснюватимуться заходи щодо ведення та функціонування Державного земельного кадастру, в тому числі адміністрування, забезпечення функціонування та розвитку державної геодезичної мережі і мереж спеціального призначення, топографічне картографування території та інше. Тобто, у державному бюджеті на 2017 рік видатки на проведення державної інвентаризації (аудиту) земель не передбачені і за висновком Міністерства фінансів України в законопроекті необхідно визначити реальні джерела покриття витрат.

Отже, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для здійснення робіт з проведення державної інвентаризації (аудиту) земель.

Разом з тим, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Крім того, у статті 14 законопроекту міститься положення, відповідно до якого до закінчення проведення державної інвентаризації (аудиту) всіх земель, але не раніше 1 січня 2021 року, забороняється: внесення права на земельну частку (пай) до статутних капіталів господарських товариств; купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок.

Варто зазначити, що пунктами 14 і 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачено строк дії мораторію на операції з земельними ділянками сільськогосподарського призначення до 1 січня 2018 року (із врахуванням змін, внесених, зокрема, Законом України від 06.10.2016 № 1669-VIII).

Встановлення заборони застосування ринкових умов обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності до закінчення проведення державної інвентаризації (аудиту) всіх земель, але не раніше 1 січня 2021 року, унеможливить здійснення операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення, а відтак і надходження до бюджету відповідних платежів, пов’язаних з обігом земель сільськогосподарського призначення.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про державну інвентаризацію (аудит) земель (реєстр. № 6199 від 16.03.2017), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету та обмежуватиме надходження до бюджетів платежів, що пов’язані із здійсненням операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення процедури формування та організації діяльності Вищої ради правосуддя) (реєстр. № 6254 від 27.03.2017), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального процесуального кодексу України,  Законів України «Про Регламент Верховної Ради України», «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів» та «Про Вищу раду правосуддя».

Так, зокрема, змінами запропонованими до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» пропонується:

виключити Главу 4 Розділу II «Дисциплінарне провадження щодо суддів», яка встановлює правила здійснення Вищою радою правосуддя дисциплінарних проваджень відносно суддів;

уточнити строки проведення з’їздів для обрання членів Вищої ради правосуддя та усунути прогалини щодо випадків, коли необхідно обрати більше одного члена Вищої ради правосуддя на відповідному з’їзді;

змінити структуру Вищої ради правосуддя, врегульовати питання створення та діяльності палат Вищої ради правосуддя та консультаційних органів (комісій), виключити положення, якими впроваджується інститут інспекторів, також для здійснення громадського контролю та сприяння діяльності Вищої ради правосуддя передбачається створення Громадської ради.

Законопроектом, крім того, уточнюються вимоги до кандидатів на посаду члена Вищої ради правосуддя, встановлюється порядок призначення членів Вищої ради правосуддя Президентом України, розширюються підстави та уточненюються процедури припинення повноважень членом Вищої ради правосуддя, виключаються положення, які дозволяють формувати фонд оплати праці працівників секретаріату Вищої ради правосуддя за рахунок коштів, які надходять до бюджету від урядів іноземних країн, ЄС, донорських установ тощо.

Реалізацію положень законопроекту, у разі його прийняття, належить здійснювати за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на здійснення правосуддя, у тому числі, на виконання Вищою радою правосуддя своїх повноважень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку не висловлює зауважень до запропонованої законодавчої пропозиції та зазначає, що його реалізація не поребує фінансового забезпечення.

Висновок Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України до законопроекту на даний час не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення процедури формування та організації діяльності Вищої ради правосуддя) (реєстр. № 6254 від  27.03.2017), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат державного бюджету, що здійснюватимуться за рахунок та в межах щорічно визначених бюджетних призначень на здійснення правосуддя) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України питань правової політики та правосуддя.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про особливості виробництва та обігу дорогоцінного каміння органогенного утворення (реєстр. № 6123 (доопроц.) від 12.04.2017), поданий народними депутатами України Розенблатом Б.С., Арешонковим В.Ю., Євтушком С.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Насамперед, законопроектом пропонується врегулювати питання щодо виробництва (добування), обігу та реалізації бурштину.

При цьому окремими положеннями законопроекту передбачається встановити, що:

спеціальний дозвіл на користування надрами для видобування бурштину надається надрокористувачу без проведення аукціону у разі залучення ним праці старателів;

обласними радами створюються спеціалізовані комунальні підприємства, які будуть здійснювати видобування бурштину та організацією діяльності старательських артілей.

Крім того, законопроектом пропонується посилити кримінальну відповідальність щодо порушення правил охорони або використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, а також щодо незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення шляхом накладення штрафу від 500 до 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією незаконно добутого і знарядь видобування (згідно з діючою нормою – накладення штрафу від 300 до 700 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією незаконно добутого і знарядь видобування).

У разі виявлення відповідних правопорушень практичне застосування такої законодавчої ініціативи може призвести до збільшення доходів державного бюджету щодо штрафів і коштів від реалізації конфіскованого майна та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту буде мати вплив на виконання державного бюджету в частині зменшення надходжень від збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів у зв’язку з можливістю надання спеціального дозволу без аукціону, а збільшення обсягу штрафних санкцій за вчинення правопорушень у сфері видобутку та обігу бурштину може збільшити дохідну частину державного бюджету.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про особливості виробництва та обігу дорогоцінного каміння органогенного утворення (реєстр. № 6123 (доопроц.) від 12.04.2017), поданий народними депутатами України Розенблатом Б.С., Арешонковим В.Ю., Євтушком С.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та коштів від продажу таких дозволів, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів і конфіскації майна та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про деякі питання списання та реструктуризації заборгованості підприємств літакобудівної промисловості, суднобудівної промисловості та космічної галузі перед бюджетами і соціальними фондами та забезпечення їх фінансового оздоровлення (реєстр. № 6338 від 11.04.2017), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Гальченком А.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується, зокрема:

реструктурувати суми заборгованості підприємств літакобудівної промисловості, суднобудівної промисловості та космічної галузі перед бюджетом, які погашаються рівними частинами протягом 5 років;

списати несплачені на день набрання чинності відповідним законом суми заборгованості підприємств літакобудівної промисловості, суднобудівної промисловості та космічної галузі з платежів до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що відсутність фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту позбавляє можливості оцінити вплив на показники бюджетів. Крім того, Мінфін зауважує, що відсутність джерела покриття втрат бюджетів Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування внаслідок списання заборгованості з платежів може призвести до розбалансування дохідної та видаткової частини бюджетів фондів.

Таким чином, реалізація законопроекту може призвести до зменшення доходів бюджету від сплати платежів відповідними підприємствами у поточному році та необхідності додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про деякі питання списання та реструктуризації заборгованості підприємств літакобудівної промисловості, суднобудівної промисловості та космічної галузі перед бюджетами і соціальними фондами та забезпечення їх фінансового оздоровлення (реєстр. № 6338 від 11.04.2017), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Гальченком А.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету до бюджету від сплати платежів відповідними підприємствами у поточному році та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України), а також призведе до зменшення надходжень до фондів державного пенсійного і соціального страхування. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо надання пільг без урахування середньомісячного сукупного доходу сім’ї» (реєстр. № 6058 від 08.02.2017), поданий народними депутатами України Бурбаком М.Ю., Геращенком А.Ю., Денісовою Л.Л. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом передбачено надання пільг у вигляді 50-відсоткової знижки на квартирну плату та плату за комунальні послуги батькам та членам сімей військовослужбовців, які захоплені в полон або заручники, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні. Такі пільги пропонується надавати військовослужбовцям та членам їх сімей, без урахування рівня їх доходів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його прийняття не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України та місцевих бюджетів, оскільки значна частина осіб, що зможуть отримувати пільги користується субсидією для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Слід відмітити, що розширення кола осіб, яким надаються пільги, а також встановлення іншого порядку надання таких пільг військовослужбовцям та члена їх сімей (без урахування розміру середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу) зумовить необхідність збільшення обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державної програми соціального захисту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту також зазначає, що запропоновані пільги та зміна умов їх надання потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Тому в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо надання пільг без урахування середньомісячного сукупного доходу сім’ї (реєстр. № 6058 від 08.02.2017), поданий народними депутатами України Бурбаком М.Ю., Геращенком А.Ю., Денісовою Л.Л. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» (реєстр. № 6229 від 23.03.2017), внесений народними депутатами України Бєльковою О.В., Домбровським О.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом пропонується визначити правові засади регулювання та організації збору, розкриття та поширенню інформації у видобувних галузях України з метою розкриття інформації у видобувних галузях та відповідно надання громадськості можливість доступу до повної та об’єктивної інформації щодо платежів суб’єктів господарювання, які проводять діяльність у видобувних галузях, на користь отримувачів платежів, створення передумов для суспільно відповідального використання такими суб’єктами корисних копалин.

До суб’єктів розкриття інформації пропонується включити: суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях; материнські підприємства у видобувних галузях; отримувачів платежів; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері енергетики та вугільної промисловості.

Відповідно до статті 10 законопроекту звіт Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях відповідно до вимог готує незалежний адміністратор.

З приводу цього, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що у законопроекті необхідно визначити, що технічне завдання є невід’ємною частиною договору, що укладається із таким незалежним адміністратором, врегулювати питання визначення вартості послуг з підготовки звіту Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях та визначити джерела, за рахунок яких мають здійснюватися розрахунки з незалежним адміністратором за такі послуги, за обов’язкової умови, що джерелом розрахунків з адміністратором не можуть бути кошти державного та місцевих бюджетів.

Зважаючи на зазначені застереження Міністерства фінансів України, реалізація положень законопроекту може потребувати збільшення видатків державного бюджету.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України прийняття окремого закону про забезпечення прозорості у видобувних галузях не має потреби, оскільки порушені в ньому питання можуть бути вирішені шляхом внесення відповідних змін до Кодексу України про надра, Закону України «Про нафту і газ» та інших законодавчих актів.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про забезпечення прозорості у видобувних галузях» (реєстр. № 6229 від 23.03.2017), внесений народними депутатами України Бєльковою О.В., Домбровським О.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до статті 37 Закону України «Про ринок природного газу» щодо особливостей використання газорозподільних систем, власником яких є держава, або їх складових» (реєстр. № 6314 від 06.04.2017), внесений народними депутатами України Ляшком О.В., Амельченком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу», зокрема, пропонується:

- виключити із Закону норми, згідно з якими газорозподільні системи, власником яких є держава, не можуть знаходитися в користуванні оператора газорозподільної системи на праві господарського відання, крім випадків належності такого оператора до суб’єктів господарювання державного сектору економіки;

- здійснювати експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільних систем, власником яких є держава, або їх складових суб’єктом господарювання державного сектору економіки, визначеним Кабінетом Міністрів України, і який у встановленому порядку виконує функції оператора газорозподільних мереж;

- визначити, що у разі, коли у складі газорозподільної системи як технологічного комплексу частка державної та/або комунальної власності складає більше 80%, функції оператора газорозподільної системи виконує визначений Кабінетом Міністрів України суб’єкт господарювання державного сектору економіки;

- доручити Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк з дня набрання чинності Закону забезпечити проведення інвентаризації газорозподільчих систем, власником яких є держава, або їх складових, що перебувають на балансі господарських товариств з газопостачання та газифікації і не увійшли до їх статутного капіталу у процесі корпоратизації і приватизації, а також проведення паспортизації, у тому числі в електронній формі, газорозподільних систем, власником яких є держава, або їх складових.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що за умови своєчасного затвердження Кабінетом Міністрів України фінансового плану державного оператора газорозподільних систем, є можливість щорічно отримати додаткові надходження до Державного бюджету України на суму понад 500млн грн, однак обґрунтувань і та розрахунків щодо зазначеного не наведено.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація поданого законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на створення суб’єкта господарювання державного сектору економіки та/або на фінансування витрат з його забезпечення матеріально-технічними та іншими ресурсами, необхідними для виконання функцій оператора газорозподільних мереж.

Загалом, Міністерство фінансів України вважає, що даний законопроект потребує доопрацювання з урахуванням надання фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань впливу на показники державного бюджету та висновків Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, як регулятора ринку природного газу.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 37 Закону України «Про ринок природного газу» щодо особливостей використання газорозподільних систем, власником яких є держава, або їх складових» (реєстр. № 6314 від 06.04.2017), внесений народними депутатами України Ляшком О.В., Амельченком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо заборони припинення постачання природного газу постачальником «останньої надії» в опалювальний період)» (реєстр. № 6247 від 27.03.2017), внесений народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу», зокрема, пропонується:

- зобов’язати постачальника «останньої надії» постачати природний газ споживачу до завершення опалювального періоду, якщо таке постачання почалось в опалювальний  період або не раніше  ніж за два тижні до його початку;

- заборонити припинення постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» в опалювальний період.

Згідно із нормами Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» – це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладанні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

При цьому, статтею 15 вказаного Закону передбачено, що постачальник «останньої надії» постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу, та має право припинити постачання до закінчення зазначеного строку у разі невиконання цим споживачем обов’язку щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.12.2017 № 1307-р постачальником «останньої надії» строком на 3 роки визначено НАК «Нафтогаз України».

Отже, законодавча пропозиція може зумовити збільшення витрат державного та місцевих бюджетів, у тому числі на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню (у разі підвищення ціни на природний газ), а також зменшення надходжень від податків та зборів, що сплачуються НАК «Нафтогаз Україна» (у разі суттєвого погіршення фінансово-економічного стану компанії).

З огляду на зазначені норми законодавства, Міністерство фінансів України зробило висновок, що запропоновані законопроектом положення можуть призвести до погіршення рівня розрахунків споживачів, і зокрема підприємств теплоенергетики за спожитий природний газ (заборгованість на 01.04.2017 майже 30 млрд грн), що призведе до недоотримання доходів постачальним «останньої надії», зменшення джерел фінансування закупівлі імпортованого природного газу та виникнення дефіциту природного газу і зростання його вартості, в т. ч. для бюджетних установ та підприємств теплоенергетики.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Крім того, за висновком Міністерства фінансів України вказане не узгоджується із частиною сьомою статті 19 Закону України «Про теплопостачання», якою визначено, що газопостачання об’єктів у сфері теплопостачання припиняється у разі порушення теплогенеруючими, теплопостачальними організаціями строку розрахунків за фактично спожитий  природний газ та/або у разі відбору природного газу за відсутності у таких організацій планового обсягу поставки природного газу на поточний місяць, що виділяється постачальником згідно договором на постачання природного газу, та/або в разі невиконання статті 191 цього Закону.

Водночас зазначається, що з метою врегулювання питання реструктуризації заборгованості підприємств тепловодопостачання за енергоносії та списання їх зобов’язань із сплати неустойки (штрафу, пені) прийнято Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносіїв».

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо заборони припинення постачання природного газу постачальником «останньої надії» в опалювальний період)» (реєстр. № 6247 від 27.03.2017), внесений народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення витрат державного та місцевих бюджетів і зменшення надходжень державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.27.СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи справляння судового збору (реєстр. № 6258 від 29.03.2017), поданий народними депутатами України Луценко І.С., Южаніною Н.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є запровадження єдиного підходу до встановлення ставок судового збору, встановлення однакового розміру ставок для всіх юрисдикцій з врахуванням соціально-економічної ситуації в державі та серед населення, а також усунення фінансової складової як перешкоди у доступі до правосуддя.

Зокрема, законопроектом пропонується внести зміни до:

Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо виключення положення, яким передбачається справляння судового збору з особи, щодо якої судом ухвалено постанову про накладення адміністративного стягнення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення;

Закону України «Про судовий збір» щодо:

запровадження положення, що судовий збір не справлятиметься за подання заяв, апеляційних та касаційних скарг про захист прав споживачів, а також у справах про кримінальні та адміністративні правопорушення;

застосування єдиного підходу до визначення рівних ставок судового збору для всіх судових юрисдикцій;

встановлення максимального розміру судового збору за подання позовних заяв майнового характеру для юридичних осіб – 150 розмірів прожиткового мінімуму;

зниження розмірів ставок за подання позовів до судів в 1,25 – 4 рази та за видачу судами окремих документів в 3-10 разів, а також за подання касаційних скарг на рішення суду, заяв про перегляд судових рішень Верховним Судом України з 120, 130%% до 110%;

розширення переліку суб’єктів, що звільнятимуться від сплати судового збору;

доповнення переліку підстав для повернення судового збору неподанням до суду заяви чи скарги та відмовою у прийнятті заяви або скарги.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу на бюджет залежатиме від кількості та ціни позовів, які підпадатимуть під дію пільги, а також кількості поданих апеляційних, касаційних скарг на рішення судів та виданих судами копій документів. Проте, оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

Поряд з тим, законопроектом передбачається уточнити редакцію частини третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір», а саме встановити, що кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування судів (у чинній нормі – на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади).

У цьому зв’язку слід зазначити, що унормування у галузевому законодавстві питання щодо цільового спрямування судового збору не відповідає вимогам статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки на загально-суспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків), а також нормам Бюджетного кодексу України, зокрема, частині другій статті 4 (згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету) та частині п‘ятій статті 13 (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України).

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Отже, реалізація такого положення законопроекту може призвести до можливих юридичних колізій та неоднозначних тлумачень вказаних положень.

УХВАЛИЛИ:

1)                Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи справляння судового збору (реєстр. № 6258 від 29.03.2017), поданий народними депутатами України Луценко І.С., Южаніною Н.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2)                рекомендувати Комітету з питань податкової та митної політики виключити пункт 7 розділу I законопроекту, оскільки передбачені законопроектом зміни до частини третьої статті 9 Закону України «Про судовий збір» не узгоджується з пунктом 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України.

3)                Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо забезпечення енергетичної безпеки України)» (реєстр. № 6341 від 11.04.2017), внесений народними депутатами України Іллєнком А.Ю., Осуховським О.І., Головком М.Й. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Згідно з пояснювальною запискою метою прийняття законопроекту є повернення у державну власність стратегічних об’єктів електроенергетики, що пов’язані із забезпеченням національної безпеки України, та посилення державного управління у відповідних сферах.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про електроенергетику» та «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» пропонується встановити, що:

у випадку загрози національній енергетичній безпеці України Верховна Рада України може прийняти рішення про повернення 34 об’єктів електроенергетики у державну власність;

зазначені у законопроекті стратегічні об’єкти електроенергетики після їх повернення у державну власність не підлягають приватизації.

При цьому, законопроектом передбачається здійснювати відшкодовування вартості об’єктів електроенергетики колишнім власникам за рахунок коштів державного бюджету шляхом обміну на довгострокові державні облігації України зі строком погашення не менше двадцяти років, а розмір відсоткового доходу та строк погашення за такими довгостроковими державними облігаціями України встановлюється Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що використання державних облігацій для розрахунків за об’єкти електроенергетики призведе до значного збільшення обсягу державного боргу та збільшить видатки на його обслуговування, що негативно вплине на показники дефіциту державного бюджету.

Суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Окремо належить зауважити, що положення підпункту 3 пункту 1 розділу І законопроекту (частина шоста нової статті 6-1 Закону України «Про електроенергетику») щодо відшкодування вартості об’єктів електроенергетики шляхом обміну на довгострокові державні облігації з визначенням умов їх випуску не відповідає нормам Бюджетного кодексу України, насамперед, частині першій статті 16, згідно з якою державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про державний бюджет, з дотриманням граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду, а Кабінет Міністрів України визначає умови здійснення державних запозичень, у тому числі вид, валюту, строк та відсоткову ставку державного запозичення.

Крім того, таке положення не відповідає вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, згідно з якою законопроект не має містити положень, прийняття яких призведе до збільшення державного боргу і державних гарантій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо забезпечення енергетичної безпеки України)» (реєстр. № 6341 від 11.04.2017), внесений народними депутатами України Іллєнком А.Ю., Осуховським О.І., Головком М.Й. та іншими матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення витрат державного бюджету на відшкодування вартості об’єктів електроенергетики, що виходячи з положень законопроекту спричинить зростання державного боргу та відповідно збільшення витрат на його обслуговування і погашення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки абзац восьмий підпункту 3 пункту 1 розділу І законопроекту (щодо частини шостої нової статті 6-1 Закону України «Про електроенергетику») викласти в такій редакції: «6. Вартість об’єкта електроенергетики відшкодовується колишньому власникові за рахунок коштів Державного бюджету України.» (для приведення у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України, насамперед, частини першої статті 17 та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України).

2. Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо заборони виплати суддівської винагороди у випадку оголошення судді у міждержавний та/або міжнародний розшук) (реєстр. № 6213 від 20.03.2017), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Запропонованим законопроектом передбачається внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині встановлення заборони на виплату суддівської винагороди у випадку оголошення судді у міждержавний та/або міжнародний розшук на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора України за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи, у разі її прийняття, може зумовити економію бюджетних коштів, зокрема, в частині видатків на виплату суддівської винагороди у випадку оголошення судді у міждержавний та/або міжнародний розшук та прийняття відповідного рішення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Водночас, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку не висловлює зауважень до запропонованої законодавчої ініціативи, та зазначає, що реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України  на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо заборони виплати суддівської винагороди у випадку оголошення судді у міждержавний та/або міжнародний розшук) (реєстр. № 6213 від 20.03.2017), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., матиме вплив на показники бюджету (може зумовити економію коштів державного бюджету на виплату суддівської винагороди у випадку оголошення судді у міждержавний та/або міжнародний розшук та прийняття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про невиплату суддівської винагороди щодо такого судді). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про обіг земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 5535-1 від 28.12.2016), поданий народним депутатом України Корнацьким А.О.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується визначити правові засади обігу земель сільськогосподарського призначення.

При цьому, запропоновано Земельний кодекс України доповнити положенням щодо набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», та виключити пункти 13-15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Варто зазначити, що пунктами 14 і 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України передбачено строк дії мораторію на операції із земельними ділянками сільськогосподарського призначення до 1 січня 2018 року (із врахуванням змін, внесених, зокрема, Законом України від 06.10.2016 № 1669-VIII).

Виключення пунктів 14 і 15 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України дозволить застосовувати ринкові умови обігу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності і відтак може сприяти надходженню до бюджетів платежів, пов’язаних з обігом земель сільськогосподарського призначення.

Разом з тим, відповідно до частини другої статті 3 законопроекту, пропонується обіг земель сільськогосподарського призначення поширити на нерозподілені землі та неприватизовані землі сільськогосподарського призначення, обіг яких, до їх приватизації та/або оформлення права приватної власності на них відповідно до Земельного кодексу України та цього Закону, забороняється.

При цьому, згідно із частиною другою статті 4 законопроекту, покупцем землі сільськогосподарського призначення можуть бути виключно фізичні та юридичні особи, для яких основним видом діяльності є виробництво сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідницької діяльності із використанням такої землі за цільовим призначенням, ведення присадибного, особистого селянського господарства.

У статті 10 законопроекту зазначено, що нерозподілені землі і нерозподілені землі під господарськими будівлями та спорудами передаються у приватну власність безоплатно за спільним рішенням землевласників та власників майнових часток (паїв).

При відчуженні землі сільськогосподарського призначення (стаття 14 законопроекту) експертна грошова оцінка проводиться оцінювачем (експертом із оцінки землі) або сторонами правочину з відчуження землі сільськогосподарського призначення та має силу експертної грошової оцінки для даного правочину і не може бути нижчою мінімальної ціни, визначеної цим Законом. Водночас, запропоноване не узгоджується із статтею 7 Закону України «Про оцінку земель», відповідно до якої оцінювачами з експертної оцінки земель можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, що склали  кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок.

Мінімальна ціна землі сільськогосподарського призначення, що відчужується, встановлюється згідно із статтею 16 законопроекту, у двадцятикратному розмірі мінімальної річної суми платежу за оренду землі (орендної плати), визначеної статтею 288 Податкового кодексу України.

При цьому, у разі відчуження іноземною особою землі сільськогосподарського призначення, набутої у спадщину, шляхом безоплатної передачі (дарування) землі у власність громади села, селища, міста за місцезнаходженням землі, така іноземна особа має першочергове право на отримання цієї землі у довгострокову оренду на пільгових умовах, із виплатою орендної плати у розмірі земельного податку, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Варто зазначити, що надання права на відчуження іноземною особою землі сільськогосподарського призначення у довгострокову оренду на пільгових умовах із виплатою орендної плати у розмірі земельного податку, здійснення безоплатної передачі у приватну власність громадянам України усіх нерозподілених земель сільськогосподарського призначення, проведення оцінки земель сільськогосподарського призначення сторонами правочину із відчуження земель сільськогосподарського призначення може призвести до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів.

Також пунктом 3 Розділу III Прикінцевих та перехідних положень законопроекту пропонується Кабінету Міністрів України протягом одного року із метою завершення земельної реформи в Україні забезпечити передачу у приватну власність громадянам України усіх неприватизованих земель сільськогосподарського призначення для товарного сільськогосподарського виробництва в порядку їх приватизації, визначеному Земельним кодексом України.

Таким чином, запропоноване матиме вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів за рахунок зменшення надходжень від продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або права на них без застосування конкурентних засад визначених чинною редакцією статті 134 Земельного кодексу України, а саме продажу таких земельних ділянок окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах) для отримання найвищої ціни продажу земельних ділянок, або права на них, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Загалом у експертному висновку до законопроекту Міністерство фінансів України зауважує про необхідність доопрацювання поданого законопроекту, та зазначає, що його реалізація не матиме впливу на видаткову частину бюджету та можливо впливатиме на дохідну в частині недонадходжень до державного та місцевих бюджетів.

Слід зауважити, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті /з моменту його офіційного оприлюднення/, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про обіг земель сільськогосподарського призначення (реєстр. № 5535-1 від 28.12.2016), поданий народним депутатом України Корнацьким А.О., має вплив на показники бюджету (може зумовити недонадходження до державного та місцевих бюджетів доходів від операцій із обігу земель сільськогосподарського призначення у зв’язку із застосуванням неконкурентних умов відчуження таких земель). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року - не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (реєстр. № 6316 від 07.04.2017), поданий народними депутатами України Кириленком І.Г., Кременем Т.Д. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується нотаріальне засвідчення справжності підпису не поширювати на державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що вносяться на підставі розпорядчого акту Національної академії наук України, національних галузевих академій наук, а також на державну реєстрацію змін до установчих документів установ, організацій, підприємств, що перебувають у віданні Національної академії наук України, національних галузевих академій наук.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту дозволить заощадити кошти Національної академії наук України та національних галузевих академій наук з витрат на нотаріальні послуги, що дасть змогу спрямувати їх на фінансове забезпечення основних обов’язків та завдань у сфері науки Національної академії наук України, національних галузевих академій наук.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на видаткову частину державного бюджету, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (реєстр. № 6316 від 07.04.2017), поданий народними депутатами України Кириленком І.Г., Кременем Т.Д. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на функціонування Національної академії наук України, національних галузевих академій наук). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

Опосередкований:

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності сільських, селищних, міських голів за вивезення побутових відходів на територію іншої області без спеціальних дозволів (реєстр. № 6156 від 03.03.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про відходи», встановивши, що вивезення побутових відходів на територію іншої області здійснюється у виключних випадках за спеціальним дозволом Кабінету Міністрів України та з погодженням маршрутів руху транспортних засобів органами Національної поліції та органом місцевого самоврядування, через територію якого здійснюється таке вивезення, а відповідальність за вивезення побутових відходів без спеціального дозволу покладається на  сільського, селищного, міського голову ради, на території якої були вироблені побутові відходи, що вивозяться.

Поряд з тим пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 268-1, згідно з якою:

- вивезення побутових відходів на територію іншої області без спеціального дозволу карається штрафом від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- ті самі дії, що спричинили тяжкі наслідки караються штрафом від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  або виправними роботами на строк до трьох років, або обмеженням волі до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Відтак, у разі виявлення зазначених порушень застосування санкцій у вигляді штрафів зумовить збільшення надходжень до державного бюджету, а застосування стягнення у вигляді позбавлення волі може призвести до необхідності збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань осіб, засуджених до позбавлення волі за вчинення відповідного правопорушення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що реалізація його положень впливатиме на дохідну частину державного бюджету внаслідок встановлення нових штрафів та не впливатиме на його видаткову частину. Однак, відсутність відповідних розрахунків до законопроекту унеможливила визначення Мінфіном вартісної величини такого впливу на показники державного бюджету.

Тому, суб’єктом законодавчої ініціативи, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття  додаткових витрат бюджету, для досягнення збалансованості державного бюджету, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності сільських, селищних, міських голів за вивезення побутових відходів на територію іншої області без спеціальних дозволів (реєстр. № 6156 від 03.03.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його доходів і видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо технічних регламентів та оцінки відповідності (реєстр. № 6235 (доопрац.) від 11.04.2017), внесений народними депутатами України Кривошеєм Г.Г, Галасюком В.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

Загалом законопроектом пропонується внести зміни до положень окремих законів України в частині технічних регламентів та оцінки відповідності з метою їх адаптації до законодавства Європейського Союзу, удосконалення та узгодження між собою окремих норм таких законодавчих актів. Зокрема, змінами до статті 24 Закону України «Про Службу безпеки України» пропонується зобов’язати СБУ здійснювати функцію технічного регулювання у сфері спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку та інших технічних засобів негласного отримання інформації /пункт 3 розділу І законопроекту/.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту також не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

Разом з тим, законодавче унормування покладання на СБУ виконання відповідної функції потенційно може спричинити необхідність збільшення видатків державного бюджету на функціонування такого державного органу залежно від стану здійснення ним заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо технічних регламентів та оцінки відповідності (реєстр. № 6235 (доопрац.) від 11.04.2017), внесений народними депутатами України Кривошеєм Г.Г, Галасюком В.В. та іншими народними депутатами України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення видатків державного бюджету на функціонування Служби безпеки України залежно від стану здійснення таким органом заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статей 212 та 212-1 Кримінального кодексу України (щодо кваліфікації злочинів) (реєстр. № 6207 від 17.03.2017), поданий народними депутатами України Мірошниченком Ю.Р., Ларіним С.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується підвищити втричі пороги кваліфікуючих ознак кримінальних правопорушень за ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) та за ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

У разі виявлення відповідних правопорушень практичне застосування такої законодавчої ініціативи може призвести до зменшення доходів бюджету щодо штрафів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до втрат доходів бюджетів від недонадходжень сум штрафів.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статей 212 та 212-1 Кримінального кодексу України (щодо кваліфікації злочинів) (реєстр. № 6207 від 17.03.2017), поданий народними депутатами України Мірошниченком Ю.Р., Ларіним С.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо заборони ввезення на український ринок друкованої продукції з території держави-агресора (реєстр. № 6291 від 05.04.2017), поданий народними депутатами України Кривенком В.М., Кишкарем П.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про видавничу справу» та «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» в частині заборони ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, крім видавничої продукції, що ввозиться громадянами в ручній поклажі або супроводжувальному багажі загальною кількістю не більше 10 примірників.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що сьогодні постає необхідність повністю заборонити ввезення друкованої продукції із країни-агресора та окупованих територій, тим самим розвивати власні видавництва.

Таким чином, реалізація зазначеної законодавчої ініціативи може призвести до збільшення доходів бюджетів внаслідок розвитку вітчизняного книговидавництва та зменшення доходів державного бюджету від митних платежів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових видатків бюджетів при його запровадженні у поточному та наступних бюджетних періодах.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо заборони ввезення на український ринок друкованої продукції з території держави-агресора (реєстр. № 6291 від 05.04.2017), поданий народними депутатами України Кривенком В.М., Кишкарем П.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо уточнення поняття пов’язані особи) (реєстр. № 6313 від 06.04.2017), поданий народними депутатами України Демчаком Р.Є., Курячим М.П. та Вознюком Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не поширювати критерій пов’язаності, що застосовується до пов’язаних осіб (визначений у абзаці дев’ятому підпункту «а» підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), на кредити (позики), які залучаються під державні гарантії.

Слід зазначити, що надання державних гарантій унормовано статтею 17 Бюджетного кодексу України, згідно з частиною третьою якої державні гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов’язань у спосіб, передбачений законом. При цьому обов’язковою умовою надання державної гарантії є укладання договору між Міністерством фінансів України та суб’єктом господарювання про погашення заборгованості суб’єкта господарювання перед державою за виконання гарантійних зобов’язань.

Як зауважує Мінфін, нерозповсюдження критерію щодо пов’язаності осіб на випадки, коли сума кредитів (позик), залучена під державні гарантії, перевищує більше ніж у 3,5 рази суму власного капіталу (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, – більше ніж у 10 разів), звільнить такі операції від поширення на них правил трансфертного ціноутворення, що збільшить ризики держави, призведе до створення нерівних умов господарювання та не узгоджується з принципом рівності усіх платників перед законом (підпункт 4.1.2 пункт 4.1 стаття 4 Податкового кодексу України).

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту вплине на дохідну частину державного бюджету, а вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які отримали кредити (позики), залучені під державні гарантії, та їх обсягу.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо уточнення поняття пов’язані особи) (реєстр. № 6313 від 06.04.2017), поданий народними депутатами України Демчаком Р.Є., Курячим М.П. та Вознюком Ю.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до втрат доходів бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (реєстр. № 6275 від 31.03.2017), поданий народними депутатами України Луценко І.С., Геращенко І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується удосконалити норми законодавчих актів з метою створення системи моніторингу суб’єктів господарської діяльності, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, або здійснюють іншу діяльність, що може призвести до торгівлі людьми. Загалом передбачається встановити обов’язки зазначених суб’єктів господарювання, підстави для планових та позапланових перевірок їх діяльності, фінансові санкції за провадження діяльності щодо надання таких послуг з порушенням законодавства.

Зокрема, законопроектом пропонується внести зміни до:

Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує соціальну політику, щодо усунення порушень законодавства про ліцензування посередництва у працевлаштуванні за кордоном або створення перешкод для діяльності цього органу – у вигляді штрафу на посадових осіб у розмірі від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Закону України «Про зайнятість населення» щодо запровадження штрафу до суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, у разі:

- провадження діяльності без отримання відповідної ліцензії - у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;

- порушення вимог частини четвертої статті 36 та частини п’ятої статті 38 цього Закону - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;

- неподання або порушення порядку подання відповідно до цього Закону відомостей про працевлаштованих ним за кордоном осіб - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;

- невиконання припису, розпорядження, іншого розпорядчого документу про усунення порушень вимог цього Закону - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;

- провадження діяльності без включення зазначеного суб’єкта до переліку суб'єктів господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні, - у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;

- порушення умов здійснення ліцензійної діяльності - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виявлення порушення;

Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності» в частині розширення повноважень органів ліцензування та підстав для прийняття рішення про анулювання ліцензії щодо відповідних питань.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо провадження господарської діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (реєстр. № 6275 від 31.03.2017), поданий народними депутатами України Луценко І.С., Геращенко І.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (щодо здійснення реєстраційних дій спрямованих на набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно та їх обтяження лише за місцем розташування об’єкту) (реєстр. № 6282 від 04.04.2017), поданий народним депутатом України Ліньком Д.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться лише за місцезнаходженням нерухомого майна (згідно з чинним законодавством відповідна державна реєстрація проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна).

Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 36-1 частини першої статті 64 та пункту 20-5 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що здійснюється виконавчими органами міських, сільських, селищних рад, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями, зараховується до відповідних місцевих бюджетів за місцем надання послуг.

Таким чином, реалізація законопроекту не призведе до загального збільшення/зменшення обсягу адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень до бюджетів, а може вплинути на перерозподіл такого податку між різними місцевими бюджетами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме видатків бюджету у поточному бюджетному періоді.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (щодо здійснення реєстраційних дій спрямованих на набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно та їх обтяження лише за місцем розташування об’єкту) (реєстр. № 6282 від 04.04.2017), поданий народним депутатом України Ліньком Д.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до перерозподілу доходів щодо адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень між місцевими бюджетами /збільшення доходів місцевих бюджетів одних адміністративно-територіальних одиниць та зменшення доходів місцевих бюджетів інших адміністративно-територіальних одиниць/ залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо державних гарантій захисту інвестицій та стабільності умов здійснення інвестиційної діяльності) (реєстр. № 6251 від 27.03.2017), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується внести зміни статей 18 і 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність», згідно з якими виключити положення, якими встановлено, що гарантії чинності умов договорів між суб’єктами інвестиційної діяльності не поширюються на наслідки змін податкового, митного та валютного законодавства, законодавства з питань ліцензування певних видів господарської діяльності, та, що державні гарантії захисту інвестицій не стосуються питань фінансово-господарської діяльності учасників інвестиційної діяльності та сплати ними податків, зборів (обов’язкових платежів).

Крім того, законопроектом пропонується доповнити статтю 3 Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів господарювання, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» положенням, згідно з яким у разі погіршення становища суб’єктів інвестиційної діяльності або обмеження їх прав внаслідок зміни законодавства (у тому числі податкового, митного, валютного, а також законодавства з питань ліцензування господарської діяльності) після укладення договору, застосовуються гарантії стабільності умов здійснення інвестиційної діяльності, передбачені Законом України «Про інвестиційну діяльність».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не призведе до додаткових витрат державного бюджету, при цьому зауважує, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України і не можуть встановлюватися іншими нормативно-правовими актами, а відтак, умови договорів, укладених між суб’єктами інвестиційної діяльності, не можуть мати вищої юридичної сили ніж законодавчі норми в частині податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо державних гарантій захисту інвестицій та стабільності умов здійснення інвестиційної діяльності) (реєстр. № 6251 від 27.03.2017), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від особливостей практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» щодо зупинення дії ліцензії (реєстр. № 6221 від 22.03.2017), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 1 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» новим пунктом, яким надається визначення терміну «грубе порушення ліцензіатом ліцензійних умов», та доповнити цей Закон новою статтею 15-1 «Зупинення дії ліцензії».

Як зазначається у пояснювальній записці, метою прийняття законопроекту є впровадження дієвого способу реагування на ліцензіата-порушника з боку держави, що, з одного боку, негайно унеможливить подальше провадження ліцензованої діяльності ліцензіатом, а з іншого боку, – надасть ліцензіату час та можливість усунути допущені ним порушення, виправитись та продовжувати здійснювати ліцензовану діяльність.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроектом пропонується зменшити відповідальність ліцензіата (його посадових осіб) за нанесення значної шкоди, завданої державі, навколишньому природньому середовищу, фізичним чи юридичним особам /передбачено, що у разі усунення порушень, що стали причиною зупинення дії ліцензії, відповідна ліцензія відновлюється/ ніж та, що вже встановлена Кримінальним кодексом України, яким за нанесення значної шкоди державі, навколишньому природньому середовищу, фізичним чи юридичним особам передбачено суттєву відповідальність у вигляді штрафних санкцій та навіть позбавлення волі. Крім того, Мінфін зауважує, що введенням запропонованого положення запроваджується менш сувора санкція у вигляді зупинення ліцензії за неусунення ліцензіатом грубого порушення ліцензійних умов, ніж передбачено Законом про ліцензування, яким вже встановлено більш сувору санкцію у вигляді анулювання ліцензії за неусунення ліцензіатом порушення ліцензійних умов (невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов.

Належить відмітити, що згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» за видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом.

Відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на певні види господарської діяльності належить до складу доходів загального фонду відповідно державного і місцевих бюджетів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» щодо зупинення дії ліцензії (реєстр. № 6221 від 22.03.2017), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від плати за ліцензії та/або штрафів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (щодо продовження терміну дії мораторію) (реєстр. № 6248 від 27.03.2017), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується продовжити до кінця 2020 року (згідно з чинною нормою – до 31.12.2017 р.) дію особливого порядку проведення перевірок суб’єктів господарювання, насамперед, мораторію на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме видатків бюджету у поточному періоді.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (щодо продовження терміну дії мораторію) (реєстр. № 6248 від 27.03.2017), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету у разі погіршення фінансової дисципліни суб’єктів господарювання залежно від практичної реалізації даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо додаткових гарантій стабільності податкової системи) (реєстр. № 6252 від 27.03.2017), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підпункт 4.9.1 пункту 4.9 статті 4 Податкового кодексу України новим положенням, згідно з яким встановити, що ставки податків та зборів не можуть змінюватися частіше ніж один раз на п’ять років.

З цього приводу Мінфін зауважує, що запровадження мораторію, зокрема на підвищення ставок податків і зборів, суперечить зобов’язанням Уряду адаптувати податкове законодавство України до вимог Директиви Ради ЄС, у тому числі забезпечити поступове підвищення ставок акцизного податку. Якщо заходи з детінізації, на думку Мінфіну, не принесуть бажаних результатів, а спрогнозувати реакцію економічних агентів на такі заходи вкрай важко, Уряд може бути змушений підвищити ставки окремих податків і зборів або переглянути податкові пільги (їх скасування також підвищує податкове навантаження на тих платників, які раніше ними користувалися).

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту може призвести до втрат загального фонду державного бюджету, однак оскільки інформацію щодо вартісної величини впливу на показники бюджету у разі прийняття законопроекту розробником не надано, оцінити сумарну величину його впливу на бюджет неможливо.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо додаткових гарантій стабільності податкової системи) (реєстр. № 6252 від 27.03.2017), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до втрат доходів бюджетів у наступних бюджетних періодах залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері ведення Державного земельного кадастру (реєстр. № 6017 від 03.02.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про Державний земельний кадастр», відповідно до яких запроваджується механізм оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері ведення Державного земельного кадастру, зокрема, щодо можливості оскарження рішень, дій та бездіяльності державних кадастрових реєстраторів в адміністративному порядку до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, його територіальних органів або до суду.

Слід зазначити, що врегулювання питання оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері ведення Державного земельного кадастру може опосередковано сприяти зменшенню випадків розгляду таких питань у судовому порядку і відповідно їх врегулюванню без прийняття судового рішення щодо відшкодування за рахунок держави шкоди, заподіяної Державним кадастровим реєстратором фізичним чи юридичним особам під час виконання своїх обов'язків, що як наслідок не потребуватиме витрат державного бюджету на виконання таких рішень суду.

За експертним висновком Міністерства фінансів України до цього законопроекту та відповідно до пояснювальної записки до нього, підготовленій Міністерством аграрної політики та продовольства України, щодо фінансово-економічного обґрунтування зазначено, що реалізація проекту акта не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України не надійшов.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері ведення Державного земельного кадастру (реєстр. № 6017 від 03.02.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (призведе до економії коштів державного бюджету на виконання судових рішень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо оптимізації кримінальної відповідальності суддів за постановлення завідомо неправосудного судового рішення» (реєстр. № 6193 від 15.03.2017), поданий народним депутатом України Соболєвим С.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається посилення кримінальної відповідальності суддів за постановлення завідомо неправосудного судового рішення  в залежності від інстанційності суду. Зокрема, збільшується строк позбавлення волі для суддів Верховного Суду та суддів Конституційного Суду України за вказане діяння.

Реалізація положень законопроекту в частині збільшення строку позбавлення волі винних осіб може потребувати додаткових видатків державного бюджету у разі виявлення зазначених вище злочинів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на доходну частину та може збільшити видаткову частину державного бюджету на утримання засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань за відповідний злочин, та не заперечує щодо розгляду законопроекту.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до законопроекту на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо оптимізації кримінальної відповідальності суддів за постановлення завідомо неправосудного судового рішення» (реєстр. № 6193 від 15.03.2017), поданий народним депутатом України Соболєвим С.В., матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань пенітенціарної служби у разі виявлення відповідних злочинів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та іншого закону України щодо зупинення/анулювання дії спеціальних дозволів на користування надрами (реєстр. № 6337 від 11.04.2017), поданий народними депутатами України Войціцькою В.М., Журжієм А.В., Сотник О.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, насамперед, уточнити встановлені Податковим кодексом України підстави для порушення Державною фіскальною службою перед відповідним центральним органом виконавчої влади питання зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами у разі невнесення, несвоєчасного внесення або невиконання платником податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами. Зокрема, такою підставою передбачається обсяг податкового боргу з цього платежу більше 1300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У пояснювальній записці до законопроекту визначено, що запровадження дієвих механізмів зупинення/анулювання спеціальних дозволів на користування надрами дозволить органам державної влади своєчасно застосовувати відповідні санкції до надрокористувачів та зупиняти подальше видобування корисних копалин без сплати передбачених законодавством податків, що на сьогоднішній день негативно впливає на доходну частину бюджету. Крім того, запропоновані зміни стимулюватимуть платників податків належним чином виконувати свої зобов’язання перед бюджетом, слугуватимуть профілактикою порушень з боку надрокористувачів та відповідно призведуть до збільшення надходжень до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що прийняття законопроекту створить дієві механізми, які забезпечать укріплення платіжної дисципліни платників рентної плати за користування надрами та відповідно сприятиме своєчасному і в повному обсязі виконанню платниками податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та іншого закону України щодо зупинення/анулювання дії спеціальних дозволів на користування надрами (реєстр. № 6337 від 11.04.2017), поданий народними депутатами України Войціцькою В.М., Журжієм А.В., Сотник О.С., матиме опосередкований вплив на показники (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від рентної плати за користування надрами залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стабільності умов здійснення інвестиційної діяльності) (реєстр. № 6253 від 27.03.2017), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується статтю 3 Податкового кодексу України доповнити новим пунктом, відповідно до якого у випадках, коли податковим законодавством після укладення договорів між суб’єктами інвестиційної діяльності встановлено умови, що погіршують становище цих суб’єктів або обмежують їх права, і якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору, умови таких договорів зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект може мати негативний вплив на показники бюджетів у разі внесення змін до податкового законодавства, які погіршать становище суб’єктів інвестиційної діяльності і встановлять інші умови ніж ті, що містяться в укладених між такими суб’єктами договорах. При цьому Мінфін зауважує, що умови договорів, укладених між суб’єктами інвестиційної діяльності, не можуть мати вищої юридичної сили ніж норми податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стабільності умов здійснення інвестиційної діяльності) (реєстр. № 6253 від 27.03.2017), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від особливостей практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Регламенту Верховної Ради (щодо кримінальної відповідальності народних депутатів України за відсутність у більшості засідань Верховної Ради України та/або її органів) (реєстр. № 6203 від 16.03.2017), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Проектом закону пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України доповнивши статтею 365-3 у такій редакції:

«Стаття 365-3. Відсутність народного депутата України у більшості засідань Верховної Ради України та/або її органів, до складу яких його обрано

Відсутність народного депутата України без поважних причин (хвороба, відрядження) у більшості засідань Верховної Ради України та/або її органів, до складу яких його обрано, що підтверджено відомостями обліку присутності народних депутатів, отриманих відповідно до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та Закону України «Про комітети Верховної Ради України», - карається штрафом від чотирьохсот до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із позбавленням права  обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років».

Також законопроектом передбачається доповнити Регламент Верховної Ради України статтею 29-1 у такій редакції:

«Стаття 29-1. Відповідальність народних депутатів за відсутність народного депутата України у більшості засідань Верховної Ради України та/або її органів

Відсутність народного депутата України без поважних причин (хвороба, відрядження) у більшості засідань Верховної Ради України та/або її органів, до складу яких його обрано, що підтверджено відомостями обліку присутності народних депутатів, отриманих відповідно до Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» та Закону України «Про комітети Верховної Ради України», тягне за собою кримінальну відповідальність».

Відповідно у разі настання обумовлених випадків та застосування до порушників штрафних санкцій можуть збільшитися доходи державного бюджету, оскільки згідно пунктом 23 статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від таких санкцій зараховуються до державного бюджету.

Міністерство фінансів України зазначає, що прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат з бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Регламенту Верховної Ради (щодо кримінальної відповідальності народних депутатів України за відсутність у більшості засідань Верховної Ради України та/або її органів) (реєстр. № 6203 від 16.03.2017), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б., має опосередкований вплив на доходну частину державного бюджету (може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій» щодо визначення зобов’язань України в рамках співпраці з МВФ» (реєстр. № 6343 від 11.04.2017), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується встановити, що підписання будь-якого документа, який визначає зобов’язання України в рамках співпраці з Фондом щодо соціально-економічної та фінансової політики, здійснюється Міністром фінансів України або іншою особою, уповноваженою Кабінетом Міністрів України, після попереднього схвалення Верховною Радою України. Крім того, передбачається вважати припиненою дію Меморандуму про економічну та фінансову політику між Україною та Міжнародним валютним фондом від 2 березня 2017 року.

Згідно з пояснювальною запискою метою прийняття законопроекту є створення законодавчого механізму для забезпечення участі Верховної Ради України у переговорному процесі з Міжнародним валютним фондом і визначенні напрямків формування соціально-економічної та фінансової політики держави.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту та припинення дії відповідного Меморандуму суттєво ускладнить залучення зовнішнього фінансування і, як наслідок, можливість виконання Україною своїх боргових зобов’язань. Загалом Мінфін вважає, що реалізація законопроекту може мати суттєвий негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, який неможливо оцінити на даний час.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про вступ України до Міжнародного валютного фонду, Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міжнародної фінансової корпорації, Міжнародної асоціації розвитку та Багатостороннього агентства по гарантіях інвестицій» щодо визначення зобов’язань України в рамках співпраці з МВФ» (реєстр. № 6343 від 11.04.2017), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень державного бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників (реєстр. № 6288 від 05.04.2017), поданий народними депутатами України Богомолець О.В., Мусієм О.С., Бахтеєвою Т.Д. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внесення змін до Кримінального кодексу України та встановити кримінальну відповідальність для осіб у віці від 14 до 16 років за умисне убивство та посягання на життя медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків, зокрема, за:

– вбивство або замах на  вбивство медичного або фармацевтичного працівника у зв’язку із виконанням ними своїх службових або професійних обов’язків – у вигляді позбавлення волі на строк від 9 до 15 років або довічного ув’язнення /нова стаття 348-2/;

– захоплення або тримання заручника медичного працівника з метою спонукання вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника – у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років /нова стаття 349-2/;

– погрозу або насильство щодо медичного або фармацевтичного працівника – у вигляді арешту на строк до 6 місяців або позбавленням волі на строк до 5 років /нова стаття 350-1/.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків із державного бюджету (у тому числі на 2017 рік) на утримання засуджених до обмеження або позбавлення волі в установах виконання покарань за вищезазначені злочини у разі наявності осіб, які порушили встановленні вимоги.

Загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення захисту професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників (реєстр. № 6288 від 05.04.2017), поданий народними депутатами України Богомолець О.В., Мусієм О.С., Бахтеєвою Т.Д. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень та застосованих санкцій). У разі прийняття відповідного закону може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. Про погодження розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам, перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Марченка С.М. про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету та розподілу додаткового обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на 2017 рік для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проектів згідно з розпорядженням Уряду від 29.03.2017 р. № 246-р.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшли звернення Міністерства фінансів України від 12.04.2017 р. № 19030-12/9-2/9872 та Міністерства охорони здоров’я України від 21.04.2017 р. № 10.1-16/11037 щодо погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету та розподілу додаткового обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на 2017 рік для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проектів згідно з пунктами 1 та 2 розпорядження Уряду від 29.03.2017 р. № 246-р.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» Міністерству фінансів України дозволено на підставі рішення Кабінету Міністрів України, погодженого з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, вносити зміни до розпису спеціального фонду Державного бюджету України з метою відображення фактичного надходження у 2017 році кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами, а також перерозподілу видатків бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів, в межах загального обсягу залучення цих кредитів (позик), затвердженого у додатку № 9 до цього Закону.

Згідно із пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 р. № 246-р встановлено здійснити перерозподіл видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я, Міністерству енергетики та вугільної промисловості, Міністерству соціальної політики у спеціальному фонді державного бюджету на 2017 рік для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проектів, шляхом:

1) зменшення обсягу надання кредиту з державного бюджету Міністерству енергетики та вугільної промисловості за програмою 1101610 «Будівництво Канівської ГАЕС» на 718 118,1 тис. грн, у тому числі для  інвестиційного проекту «Будівництво Канівської ГАЕС» від Міжнародного банку реконструкції та розвитку на 400 000 тис грн і від Європейського інвестиційного банку – на 318 118,1 тис. грн;

2) зменшення обсягу видатків Міністерства соціальної політики за програмою 2501640 «Соціальна підтримка громад» на 11 424 тис. грн (видатки споживання) і програмою 2501650 «Інвестиції на підтримку соціального розвитку територіальних громад» на 17 463,4 тис. грн (видатки споживання – 14 993,4 тис. грн, видатки розвитку – 2 470 тис грн) для інвестиційного проекту Міжнародного банку реконструкції та розвитку «Соціальна підтримка громад»;

3) збільшення обсягу видатків Міністерства охорони здоров’я за програмою 2311600 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» на 747 005,5 тис. грн (видатки споживання – на 159 908,0 тис. грн, видатки розвитку – на 587 097,5 тис. грн) для інвестиційного проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей».

Питання погодження Комітетом з питань бюджету розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами в межах їх загального обсягу унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Згідно з пунктом 2 та додатком до зазначеного розпорядження Кабінету Міністрів України здійснено розподіл між місцевими бюджетами додаткового обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» на 2017 рік, що склався внаслідок проведеного перерозподілу згідно з підпунктом 3 пункту 1 цього розпорядження, у сумі 747 005,5 тис. грн (з відповідним розподілом на поточні та капітальні видатки), визначивши обласним бюджетам: Вінницької області – 52 896,1 тис. грн; Волинської області – 11 653,6 тис. грн; Дніпропетровської області – 222 026,3 тис. грн; Закарпатської області – 78 360,7 тис. грн; Запорізької області – 29 230,9 тис. грн; Полтавської області – 189 453,7 тис. грн; Рівненської області – 163 384,2 тис. грн.

З приводу такого перерозподілу слід зазначити наступне.

1. В Україні за підтримки Світового банку реалізується проект «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (далі – Проект), сума позики за яким становить 214 730,837 тис. дол. США, і має спрямовуватися на удосконалення якості медичних послуг, із особливим акцентом на первинній і вторинній профілактиці серцево-судинних захворювань і раку, та підвищення ефективності системи охорони здоров`я.

Проект реалізовуватиметься впродовж п’яти років (2015 р. – 2020 р.) на центральному та місцевому рівнях. Перший компонент Проекту «Удосконалення надання послуг на місцевому рівні» має на меті підтримку реформування охорони здоров'я на обласному рівні у 8 відібраних на конкурсній основі регіонах – Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Львівській, Полтавській, Рівненській областях, у рамках якого забезпечуються різні пріоритетні напрями (поліпшення первинної медико-санітарної допомоги, зниження рівня серцево-судинних захворювань та смертності, раннє виявлення та лікування раку, раціоналізація системи лікарень та урядування в ній).

Із загальної суми позики обсяг фінансових ресурсів для восьми субпроектів зазначених областей становить 189,5 млн доларів США.

Відтак, починаючи з 2015 року щорічно за спеціальним фондом державного бюджету передбачаються видатки на реалізацію Проекту у названих областях шляхом надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (далі – субвенція).

Передача місцевим бюджетам таких коштів забезпечувалася згідно з Порядком та умовами надання субвенції, затвердженими постаново Уряду від 27 травня 2015 року № 350. При цьому постановою Уряду від 11 травня 2017 року № 324 зазначені Порядок та умови викладено у новій редакції.

Використання субвенції у 2015 та 2016 роках було вкрай незадовільним, однак виходячи з вимог частини другої статті 57 Бюджетного кодексу на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів залишки коштів щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету (для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення) і залишок відповідних коштів на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів станом на 01.01.2017 р. склав майже 151 млн грн.

Так, у державному бюджеті на 2015 рік субвенцію затверджено у сумі 129,7 млн грн, надано місцевим бюджетам у сумі 6,36 млн грн (4,9% затвердженого обсягу), касові видатки місцевих бюджетів становили 2,93 млн грн (46% наданих коштів) і залишок на кінець 2015 року склав 3,43 млн грн; на 2016 рік обсяг субвенції встановлено та надано місцевим бюджетам у сумі 179,7 млн грн (100%), касові видатки місцевих бюджетів – 32,2 млн грн, або лише 17,9% наданих коштів, залишок невикористаних у 2016 році коштів становив 147,5 млн грн.

У державному бюджеті на 2017 рік субвенцію визначено у обсязі 500 млн грн, станом на 01.05.2017 року перераховано місцевим бюджетам 283,8 млн грн, або 56,8% затвердженого обсягу.

Інформація щодо надання та використання субвенції надана народним депутатам – членам Комітету.

2. Рахунковою палатою за проведеним аудитом Проекту встановлено, що незабезпечення повноти підготовки, недоліки в організації й управлінні стали основними причинами незадовільного стану впровадження проекту Міністерством охорони здоров’я України спільно з вісьмома обласними державними адміністраціями. За 2015 рік і чотири місяці 2016 року (третину часу, визначеного на реалізацію) проект залишався на початково-організаційному етапі. За цей час було підписано договорів на суму 9,2 млн дол. США, або 4 відс. суми позики, спрямованих лише на підготовку основних заходів проекту. Не забезпечено укладення передбачених договорів для реалізації заходів із профілактики, раннього виявлення і лікування серцево-судинних захворювань та раку в закладах охорони здоров’я в областях. Як наслідок, із загальної суми вибраних коштів позики – 2,7 млн дол. США – використано половину – 1,3 млн дол. США, з яких 66 відс. – на консультативні послуги з управління проектом і його супроводження, решта – на послуги з підготовки реконструкції лікарських амбулаторій у кількох областях, проведення закордонних навчальних поїздок, інформаційних кампаній. Водночас обсяг використаних коштів позики є порівнянним із сумою бюджетних коштів, виплачених кредитору за обслуговування позики за цей період часу (1,2 млн дол. США).

3. МОЗ України інформує:

– на стадії завершення другого року впровадження Проекту в результаті проведених підготовчих робіт розпочався динамічний процес реалізації його заходів на обласному рівні. Погодженими зі Світовим банком планами закупівель і, відповідно, планами заходів з реалізації субпроектів передбачені реалістичні прогнозні терміни укладення і завершення контрактів, обсяги їх оплати у 2017 році передбачені виходячи з етапів виконання робіт та поставки продукції, надання послуг;

– всього по всіх 8 субпроектах у 2017 році передбачено розпочати закупівлі на суму 90,5 млн дол. США, укласти угоди – на 146,7 млн дол. США, планову вибірку коштів – на 99,7 млн. дол. США. При цьому обсяг відповідної субвенції на 2017 рік становить лише 500 млн грн, або 18,4 млн дол. США, що ускладнює реалізацію у цьому році заходів Проекту;

– відповідно до Угоди про позику 2017 рік є завершальним по субпроектих Запорізької, Закарпатської та Львівської областей, для забезпечення яких може бути спрямований весь обсяг затвердженої субвенції. По субпроектах Полтавської, Рівненської, Дніпропетровської областей навіть за наданими Світовим банком погодженнями не укладаються контракти за відсутності достатнього обсягу бюджетних призначень;

– першочергова потреба у додаткових коштах субвенції становить 747 005,5 тис грн, що дозволить укласти та профінансувати договори, торги за якими вже завершилися або будуть завершені впродовж наступних шести місяців цього року.

4. Мінфін України, обґрунтовуючи розробку зазначеного розпорядження, підтримує позицію МОЗ України і також зазначає, що з урахуванням оновлених та погоджених зі Світовим банком планів закупівель і планів заходів на даний час додаткова потреба у збільшенні обсягу субвенції становить 747005,5 тис. гривень. Тому виникла необхідність встановлення відповідно до законодавства правових засад для збільшення на 2017 рік бюджетних призначень восьми областям-учасницям Проекту шляхом перерозподілу коштів, що передбачались для проектів, підготовку яких скасовано Світовим банком, та інформує, що Світовий банк листом від 2 лютого 2017 р. повідомив про припинення підготовки проектів «Будівництво Канівської ГАЕС» (передбачалось також співфінансування ЄІБ) та «Соціальна підтримка громад», обсяги видатків для реалізації яких на 2017 рік були заплановані у державному бюджеті у сумі 718 118.1 тис. грн та у сумі 28 887,4 тис. грн відповідно.

Згідно з даними звітності Казначейства України за січень-квітень 2017 року за відповідними бюджетними програмами видатки не проводились (інформація надана народним депутатам – членам Комітету).

Крім того, Мінфін наголошує, що перерозподіл видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету здійснено в межах загального обсягу кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, затвердженого у додатку № 9 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», та без збільшення граничного обсягу дефіциту спеціального фонду державного бюджету на 2017 рік.

З метою дотримання бюджетного законодавства при виконанні Програми у відібраних областях належить звернути увагу, що згідно з вимогами Бюджетного кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету та щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті  57/;

– ведення бухгалтерського обліку виконання місцевих бюджетів та порядок закриття рахунків місцевих бюджетів після закінчення бюджетного періоду здійснюються з урахуванням положень статей 56 і 57 цього Кодексу /частина дев’ята статті 78/.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та заступник Міністра охорони здоров’я України Ковтонюк П.А.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити перерозподіл, здійснений шляхом зменшення обсягу видатків і надання кредитів з реалізації припинених проектів Світового банку та збільшення обсягу субвенції на виконання проекту Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей, а також розподіл між місцевими бюджетами додаткового обсягу такої субвенції, що визначено згідно з пунктами 1 та 2 розпорядження Уряду від 29.03.2017 р. № 246-р.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» і частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України (з урахуванням дотримання вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 та частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України), погодити здійснення згідно з пунктами 1 та 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 р. № 246-р:

1) перерозподілу видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я, Міністерству енергетики та вугільної промисловості, Міністерству соціальної політики у спеціальному фонді державного бюджету на 2017 рік для реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями інвестиційних проектів (з урахуванням зміни обсягів кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду Державного бюджету України у 2017 році від міжнародних фінансових організацій для реалізації відповідних інвестиційних проектів), шляхом:

– зменшення обсягу надання кредиту з державного бюджету Міністерству енергетики та вугільної промисловості за бюджетною програмою 1101610 «Будівництво Канівської ГАЕС» на 718 118,1 тис. гривень, у тому числі для інвестиційного проекту «Будівництво Канівської ГАЕС» від Міжнародного банку реконструкції та розвитку – на 400 000 тис. гривень і від Європейського інвестиційного банку – на 318 118,1 тис. гривень;

– зменшення обсягу видатків Міністерства соціальної політики за бюджетною програмою 2501640 «Соціальна підтримка громад» на 11 424 тис. гривень (видатки споживання) і бюджетною програмою 2501650 «Інвестиції на підтримку соціального розвитку територіальних громад» на 17 463,4 тис. гривень (видатки споживання – 14 993,4 тис. гривень, видатки розвитку – 2 470 тис. гривень) для інвестиційного проекту Міжнародного банку реконструкції та розвитку «Соціальна підтримка громад»;

– збільшення обсягу видатків Міністерства охорони здоров’я за бюджетною програмою 2311600 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» на 747 005,5 тис. гривень (видатки споживання – на 159 908,0 тис. гривень, видатки розвитку – на 587 097,5 тис. гривень) для інвестиційного проекту Міжнародного банку реконструкції та розвитку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей»;

2) розподілу між місцевими бюджетами додаткового обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» на 2017 рік у сумі 747 005,5 тис. гривень.

Голосували: «за» - одноголосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію державного секретаря Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Малашкіна М.А. про погодження розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 р. № 260.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від20.04.2017 р. за № 7/19-4279 щодо погодження розподілу на 2017 рік між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (далі – субвенція).

Відповідно до частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» у загальному фонді державного бюджету передбачена субвенція обсягом 137 499,5 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами. Її розподіл затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 р. № 260 «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження».

За інформацією Мінрегіону України відповідно до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження» (далі – Порядок та умови), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 91, субвенція розподілена за встановленою формулою між бюджетами адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється зона спостереження атомних електростанцій державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Волинської, Дніпропетровської, Запорізької, Миколаївської, Рівненської, Херсонської, Хмельницької областей: відповідні обласні, районні, міські, у тому числі монофункціональних міст, бюджети).

Як зазначено Мінрегіоном України, розрахунок здійснено відповідно до вимог статті 12-2 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», виходячи з:

- питомої ваги чисельності населення, яке проживає на території зони спостереження цих адміністративно-територіальних одиниць;

- питомої ваги реалізованої (відпущеної) електричної енергії АЕС в загальному обсязі реалізованої (відпущеної) електричної енергії Компанії;

- співвідношення розподілу субвенції між місцевими бюджетами (для обласних бюджетів – 30%, бюджетів районів і міст обласного значення – 55%, бюджетів монофункціональних міст – супутників ядерних установок – 15%).

Розрахунок щодо проведеного розподілу субвенції Мінрегіоном України на 4 аркушах надано народним депутатам – членам Комітету.

Згідно із зазначеними Порядком і умовами:

1) субвенція спрямовується, насамперед на будівництво та ремонт захисних споруд цивільного захисту, що пройшли відповідно до законодавства технічну інвентаризацію; закупівлю засобів індивідуального захисту органів дихання та препаратів стабільного йоду; навчання населення користуванню об’єктами спеціальної соціальної інфраструктури та засобами індивідуального захисту органів дихання; фінансування у разі потреби об’єктів спеціальної соціальної інфраструктури, у тому числі реалізація проектів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту таких об’єктів, зокрема навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, культури, фізичної культури і спорту, об’єктів житлово-комунального господарства, автомобільних доріг, систем зв’язку; погашення кредиторської заборгованості, що утворилася за субвенцією у попередніх роках і зареєстрована органами Казначейства.

2) переліки відповідних об’єктів, засобів та препаратів формуються і затверджуються Мінрегіоном України за пропозиціями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а переліки засобів індивідуального захисту органів дихання і захисних споруд цивільного захисту – також за погодженням з Державною службою надзвичайних ситуацій.

Згідно із звітом Казначейства за 2016 рік касові видатки місцевих бюджетів за субвенцією становили 97337,3 тис. грн, або 84% плану на рік, до державного бюджету повернуто 18 556,2 тис. грн як невикористані (що серед іншого обумовлено несвоєчасно проведеним розподілом (у липні 2016 року) та запізнілим затвердженням відповідних об’єктів і заходів). Інформація щодо надання та використання субвенції у 2016 році за зведеними бюджетами областей надана народним депутатам – членам Комітету.

Довідково: відповідно до статей 12, 12-1 та 12-2 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку»:

– населення територій, на яких розміщуються підприємства з видобування і переробки уранових руд, ядерні установки, об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, має право на соціально-економічну компенсацію ризику від їх діяльності;

– соціально-економічна компенсація ризику здійснюється в межах коштів, отриманих від ліцензіата (крім спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами), і може бути використана тільки для адміністративно-територіальних одиниць, на територію яких поширюється зона спостереження, на якій можливий вплив відповідних об'єктів ліцензіата;

– фінансування заходів щодо соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, здійснюється із спеціального фонду державного бюджету за рахунок збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження;

– кошти від збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, спрямовуються у вигляді субвенції із спеціального фонду державного бюджету до спеціальних фондів бюджетів обласних, районних, міських рад монофункціональних міст - супутників ядерних установок і підприємств з видобування і переробки уранових руд, на територію яких поширюються відповідні зони спостереження платників збору.

Водночас, починаючи з 01.01.2015 р. згідно з пунктом 16³ частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України збір на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, зараховується до загального фонду державного бюджету (доходи якого не мають цільового спрямування, а видатки здійснюються лише в межах відповідних бюджетних призначень).

Зважаючи, що відносини у бюджетному процесі регулюються Бюджетним кодексом України, і якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу (частина друга статті 4 Бюджетного кодексу).

Відтак спеціальне законодавство належить узгодити з положеннями Бюджетного кодексу України. Про таке серед іншого зауважено також Рахунковою палатою за наслідками проведеного аудиту ефективності виконання повноважень органами державної влади в частині контролю за повнотою та своєчасністю надходжень збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на території зони спостереження.

Крім того, протягом року Урядом не врегульовано питання соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території, де розміщуються підприємства з видобування і переробки уранових руд, шляхом надання відповідної субвенції (зокрема, Кіровоградська область).

Слід зазначити, що у додатку до Порядку та умов (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 р. № 260) не враховано вимоги бюджетного законодавства, на виконання яких у розподілі субвенції слід вказувати не найменування адміністративно-територіальної одиниці, а назву місцевого бюджету адміністративно-територіальної одиниці, про що Комітет щорічно інформує Мінрегіон (листами від 18.06.2015 № 04-13/10-1632 та від 14.07.2016 № 04-13/10-1822(173883).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та державний секретар Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Малашкін М.А.

Під час обговорення заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. зазначив про те, що міністерство не має заперечень щодо розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, що розглядається.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції у сумі 137,5 млн гривень згідно з додатком до Порядку та умов її надання у редакції постанови Уряду від 12 квітня 2017 року № 260.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України:

погодити розподіл між місцевими бюджетами на 2017 рік обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, у сумі 137 499,5 тис. гривень згідно з додатком до Порядку та умов надання такої субвенції (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 р. № 260 «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження»).

Голосували: «за» - 20, «проти» - 0, «утримався» - 1.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію виконуючого обов’язки Голови Державного агентства автомобільних доріг України Новака С.Р. про розподіл коштів спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування», джерелом формування яких є запозичення, здійснені Державним агентством автомобільних доріг України під державні гарантії у попередні роки (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 303).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Державного агентства автомобільних доріг України від 10.05.2017 № 948/1/6.2-3 щодо погодження розподілу видатків державного бюджету за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування», джерелом формування яких є запозичення, здійснені Державним агентством автомобільних доріг України під державні гарантії у попередні роки, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 303 «Деякі питання використання у 2017 році коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг».

Статтею 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» (код 3111020), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Водночас, визначено, що Державне агентство автомобільних доріг, як головний розпорядник коштів державного бюджету за зазначеною бюджетною програмою, має щоквартально інформувати Комітет з питань бюджету про використання коштів державного бюджету за цією бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів).

У державному бюджеті на 2017 рік Державному агентству автомобільних доріг за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» встановлено бюджетні призначення за спеціальним фондом державного бюджету у сумі 6 591 011,8 тис. грн (з них видатки розвитку – 6 552 211,4 тис. грн) /такі видатки відповідно до пунктів 5, 6, 7 і 8 статті 11 та пункту 12 статті 14 Закону мають здійснюватися за рахунок 23,06 відсотка акцизного податку з виробленого в Україні пального та 26,75 відсотка акцизного податку з вироблених в Україні транспортних засобів; 23,06 відсотка акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального та 26,75 відсотка акцизного податку з ввезених на митну територію України транспортних засобів; 26,75 відсотка ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них; 26,75 відсотка плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні/.

Розподіл коштів, передбачених за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування», у сумі 6 591 011,8 тис. грн за напрямами, визначеними додатком 1 розпорядження Уряду від 18.01.2017
№ 14-р (із змінами, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.02.2017 № 62-р), було погоджено Комітетом з питань бюджету за наслідками розгляду цього питання на своєму засіданні 7 лютого поточного року.

Довідково: згідно із звітністю Казначейства за підсумками січня-березня поточного року за спеціальним фондом державного бюджету видатки за бюджетною програмою 3111020 проведено у обсязі 1 167,6 млн грн (або 17,6% річного плану із урахуванням внесених змін), а до спеціального фонду державного бюджету від податків та зборів, що є джерелами покриття видатків за цією програмою, зараховано 2 799,3 млн грн (або 19,8% річного плану) /за рахунок вище вказаних джерел формування доходів спеціального фонду державного бюджету, окрім видатків на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування, здійснюються також видатки на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування (за звітністю Казначейства за січень-березень 2017 року зазначені видатки проведено у обсязі 659,1 млн грн), та на будівництво мостового переходу у м. Запоріжжі (за звітністю Казначейства за січень-березень 2017 року такі видатки не проводились)/.

Разом з тим, пунктом 3 статті 12 та пунктом 12 статті 14 зазначеного вище Закону передбачена можливість проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету на розвиток мережі та утримання доріг загального користування за рахунок залишку коштів, джерелом формування яких були надходження Державного агентства автомобільних доріг України, одержаних за рахунок запозичень, залучених під державні гарантії у 2012 і 2013 роках (без визначення обсягу залишку вказаних коштів і відповідно видатків, які можуть бути проведені за рахунок такого джерела).

Необхідно зазначити, що частиною четвертою статті 16 Бюджетного кодексу України встановлена загальна вимога щодо заборони здійснення бюджетною установою запозичень у будь-якій формі (крім випадків, передбачених цим Кодексом). Разом з цим, до 2015 року відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу надавалися державні гарантії за кредитами (позиками) Державного агентства автомобільних доріг (така норма виключена Законом України від 28.12.2014 № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин»). Відповідно до бюджетної методології, кошти, залучені Державним агентством автомобільних доріг у попередні роки під державні гарантії, обліковуються на рахунках в органах Казначейства України, а їх зарахування та використання здійснюється за спеціальним фондом державного бюджету.

Варто нагадати, що відповідно до положень частин четвертої та восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48 Бюджетного кодексу України та згідно із Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі – Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (зі змінами), витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

При цьому, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України передбачено, що на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 49 Порядку видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін. Крім того, установи мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний рік. Зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на відповідний рік. При цьому, у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) не вносяться.

Пунктом 47 цього Порядку встановлено, що зміни до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету та плану спеціального фонду, плану використання бюджетних коштів (крім плану використання бюджетних коштів одержувача), помісячного плану використання бюджетних коштів вносяться після внесення змін до розпису відповідного бюджету.

Постановою Уряду від 29.03.2017 № 303 та додатками 1 і 2 до неї встановлено затвердити:

обсяги відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням міжнародних договорів, на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та експлуатаційне утримання об’єктів автомобільних доріг Київ - Ковель - Ягодин, Стрий – Тернопіль – Кіровоград – Знам’янка, Київ - Чоп, Київ - Одеса, Київ - Знам’янка, Київ - Харків - Довжанський, Київ - Чернігів - Нові Яриловичі у сумі 183 468,89278 тис. гривень;

обсяги видатків на придбання дорожньої техніки та обладнання для дочірніх підприємств ПАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» у сумі 244 000 тис. гривень;

перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення, роботи на яких виконано у минулих роках, та обсяги їх фінансування у 2017 році у сумі 723 190,10269 тис. гривень за рахунок коштів, залучених у 2013 році під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг, згідно з додатком 1 /при цьому, окремі об’єкти в цьому додатку є об’єктами, що розміщені на тимчасово окупованій території, на які передбачено спрямувати 165 716,02982 тис. грн./;

перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення та обсяги їх фінансування у 2017 році у сумі 2 584 000 тис. гривень за рахунок коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг, згідно з додатком 2.

При цьому, пунктом 2 цієї постанови Уряду встановлено, що фінансування об’єктів, зазначених додатку 2, здійснюється за умови виділення у
2016-2017 роках з місцевих бюджетів усіх рівнів видатків на такі об’єкти в обсязі не менш як 10 відсотків, крім фінансування проектно-вишукувальних робіт з будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення, та зазначено, що проектно-вишукувальні роботи, профінансовані з місцевих бюджетів, зараховуються як частка співфінансування об’єкта.

Також встановлено, що фінансування об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення здійснюється з урахуванням обсягу робіт, фактично виконаних, прийнятих у минулих роках та оплачених у 2015-2016 роках.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 303 використання у 2017 році залучених під державні гарантії коштів, передбачених для фінансування переліків робіт та об’єктів, затверджених цією постановою, здійснюється відповідно до помісячного плану-графіка, затвердженого Державним агентством автомобільних доріг та погодженого з Міністерством фінансів.

Загалом, зазначеною постановою Кабінету Міністрів України передбачається розподілити за об’єктами кошти за спеціальним фондом державного бюджету у обсязі 3 734 658,99547 тис. гривень.

Варто відмітити, що із 2 584 млн грн., які передбачається спрямувати у 2017 році на розвиток автомобільних доріг державного та місцевого значення, 81,4 % заплановано виділити на поточний середній ремонт автомобільних доріг і лише 7,9 % на будівництво та реконструкцію та 10,7 % на капітальний ремонт автомобільних доріг, що не дозволить суттєво покращити стан дорожнього господарства.

Слід зауважити, що звернення Державного агентства автомобільних доріг до Комітету з питань бюджету щодо погодження зазначеного розподілу коштів державного бюджету не містить фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) стосовно розподілу коштів за визначеними напрямами (включаючи доцільність виділення коштів для оплати робіт, виконаних у попередні роки, на об’єктах будівництва та реконструкції автомобільних доріг, розміщених на тимчасово окупованих територіях) спрямування коштів та у запропонованих обсягах, а також підтвердження обсягу коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг, за рахунок яких передбачено виконати роботи з розвитку мережі та утримання автомобільних доріг.

З огляду на зазначене, Комітетом з питань бюджету направлено звернення до Державної казначейської служби України (лист від 11.05.2017
№ 04-13/10-904(108392)) з приводу надання інформації щодо:

- обсягу залишку коштів, джерелом формування яких були надходження Державного агентства автомобільних доріг України, одержаних за рахунок запозичень, залучених під державні гарантії у 2012 і 2013 роках, що обліковуються на єдиному казначейському рахунку на останню звітну дату;

- виконавців робіт, проведених у попередні роки з будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення, розміщених на тимчасово окупованій території, з якими відповідно до зазначеної постанови Уряду належить здійснити розрахунки з погашення кредиторської заборгованості.

Згідно із поданою Державною казначейською службою України інформацією (лист від 15.05.2017 № 13-01/814-7829) залишок коштів, залучених Державним агентством автомобільних доріг України у 2012 та 2013 роках під державні гарантії, станом на 01.05.2017 становить 3 738 358,52159 тис. гривень.

Що стосується переліку виконавців робіт, проведених у попередні роки з будівництва, реконструкції та ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення, розміщених на тимчасово окупованій території, з якими відповідно до зазначеної постанови Уряду належить здійснити розрахунки з погашення кредиторської заборгованості, то така інформація у Державної казначейської служби України відсутня.

За інформацією Державного агентства автомобільних доріг України за рахунок коштів, що будуть спрямовані на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг згідно із постановою Уряду від 29.03.2017 № 303, буде введено в експлуатацію 297,3 кілометра автомобільних доріг та 910,3 погонного метра мостів.

Довідково: відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 498 (зі змінами) «Деякі питання використання у 2016 році коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг» за рахунок коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг, було визначено перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення та обсяги їх фінансування у 2016 році загалом на 4 749,8 млн грн., відповідні рішення Уряду, прийняті у 2016 році, згідно із статтею 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» було погоджено Комітетом з питань бюджету.

За даними звітності Казначейства за підсумками 2016 року за спеціальним фондом державного бюджету плановий показник (з урахуванням внесених змін) за бюджетною програмою 3111020 визначено у сумі 2 216,7 млн грн, а видатки фактично проведено у обсязі 1 686,0 млн грн, або 76,1 % плану зі змінами.

Слід також зауважити, що постанова Уряду від 29.03.2017 № 303 не містить відповідного доручення Державному агентству автомобільних доріг щокварталу інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету про використання таких коштів, на що варто звернути увагу Уряду, Міністерства фінансів та Державного агентства автомобільних доріг.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Матвієнко А.С., Маркевич Я.В., Пинзеник В.М., Дубневич Б.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М., виконуючий обов’язки Голови Державного агентства автомобільних доріг України Новак С.Р. та заступник Міністра інфраструктури України Лавренюк Ю.Ф.

Під час обговорення заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. зазначив про те, що міністерство не має заперечень щодо розподілу, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію, керуючись вимогами статті 23 Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» та зважаючи на положення пункту 3 статті 12 і пункту 12 статті 14 цього закону, підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл коштів Укравтодору за спеціальним фондом державного бюджету за програмою 3111020 на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування відповідно до постанови Уряду від 29 березня 2017 року № 303 з дотримання вимог бюджетного законодавства щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, а також рекомендувати Укравтодору щоквартально інформувати Комітет про використання зазначених коштів /пропозиція щодо ухвали до даного питання викладена у матеріалах, розданих народним депутатам – членам Комітету з питань бюджету/.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду, керуючись вимогами статті 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» та зважаючи на положення пункту 3 статті 12 та пункту 12 статті 14 вказаного Закону:

1) погодити розподіл коштів спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» у сумі 3 734 658,99547 тис. грн, джерелом формування яких є запозичення, здійснені Державним агентством автомобільних доріг України під державні гарантії у попередні роки, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 303 «Деякі питання використання у 2017 році коштів, залучених у попередні роки під державні гарантії Державним агентством автомобільних доріг» /з дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частиною восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/;

2) рекомендувати Державному агентству автомобільних доріг України щоквартально інформувати Комітет з питань бюджету про стан використання коштів за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» окремо за рахунок джерел, визначених пунктами 5, 6, 7 і 8 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», та за рахунок джерел, визначених пунктом 3 статті 12 цього Закону (у розрізі об’єктів згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 14-р (зі змінами) та постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 303).

Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утримались» - 2.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації Клименка Ю.Ю. про погодження переліків об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, які зараховані до спеціального фонду обласного бюджету в 2016 році (зміни) та які зараховані до спеціального фонду обласного бюджету в 2017 році, згідно з розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 05.05.2017 р. № 270.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Луганської обласної державної адміністрації – Луганської військово-цивільної адміністрації (далі – ОДА) від 05.05.2017 р. № 1/9-2373 щодо погодження згідно з підпунктом 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та розпорядження голови Луганської ОДА від 05.05.2017 р. № 270: змін до Переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та Переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що починаючи з 01.01.2017 обліковуються станом на кожну звітну дату на рахунках в органах Казначейства України і зараховуються спеціального фонду обласного бюджету Луганської області (надано народним депутатам – членам Комітету).

Відповідно до підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, зокрема, передбачається:

– тимчасово, до повернення населених пунктів Донецької та Луганської областей під контроль державної влади, залишки коштів місцевих бюджетів таких населених пунктів, що обліковуються станом на 1 січня 2016 року на рахунках в органах Казначейства України, зараховуються до спеціального фонду відповідних обласних бюджетів. Зараховані до обласних бюджетів залишки коштів спрямовуються на:

відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду, систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, та соціально-економічний розвиток Донецької та Луганської областей;

– переліки об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок зазначених залишків коштів, затверджуються відповідними обласними державними адміністраціями, обласними військово-цивільними адміністраціями за погодженням із Комітетом з питань бюджету. При цьому до таких переліків не можуть бути включені об’єкти і заходи на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення;

– починаючи з 1 січня 2017 року залишки коштів місцевих бюджетів таких населених пунктів, що обліковуються станом на кожну звітну дату на рахунках в органах Казначейства України, зараховуються до спеціального фонду відповідних обласних бюджетів Донецької та Луганської областей та спрямовуються на об’єкти і заходи, що формуються з урахуванням положень абзаців другого і четвертого цього підпункту».

Виходячи з вимог частини другої статті 57 та частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Згідно з пунктами № 1 і № 2 розпорядження голови Луганської ОДА від 05.05.2017 р. № 270:

– викладено у новій редакції назву та затверджено зміни до Переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що обліковуються станом на 01.01.2016 на рахунках в органах Казначейства України (далі – Перелік об’єктів і заходів № 1). Слід відмітити, що Перелік об’єктів і заходів № 1 було затверджено розпорядженням голови Луганської ОДА від 11.07.2016 р. № 402 (із змінами), що згідно з наведеними вимогами Бюджетного кодексу України погоджувався Комітетом з питань бюджету;

– затверджено Перелік об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що починаючи з 01.01.2017 обліковуються станом на кожну звітну дату на рахунках в органах Казначейства України і зараховуються спеціального фонду обласного бюджету Луганської області у сумі 92 357,469 тис. грн (далі – Перелік об’єктів і заходів № 2).

Відповідно до наданих Департаментом фінансів Луганської ОДА обґрунтувань внесення змін до Переліку об’єктів і заходів № 1 обумовлене:

- необхідністю приведення у відповідність до розробленої проектно-кошторисної документації найменувань об’єктів і заходів, які затверджені розпорядженням голови обласної державної адміністрації, керівником обласної військово – цивільної адміністрації від 15.12.2016 № 762;

- зменшенням вартості будівельно-монтажних робіт за результатами проведених конкурсних торгів;

- зменшенням (збільшенням) фактичної вартості виконаних робіт за укладеними договорами підряду по окремих об’єктах за рахунок зниження (збільшення) вартості матеріально-технічних ресурсів;

- перерозподілу вивільнених коштів на фінансування об’єктів, які входять до першочергових заходів регіональних програм соціально-економічного розвитку, але не забезпечені необхідними ресурсами в повному обсязі.

Затвердження Переліку об’єктів і заходів № 2 обумовлене необхідністю розподілу за об’єктами та заходами залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, які відповідно до частини п’ятої підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України зараховані Головним управлінням Державної казначейської служби України в Луганській області до спеціального фонду обласного бюджету станом 01.05.2017 в сумі 125 235,874 тис. грн.

При цьому згідно із преамбулою розпорядження голови Луганської ОДА від 05.05.2017 р. № 270 Переліки об’єктів і заходів затверджено за виключенням об’єктів і заходів на територіях окремих районів, міст, селищ і сіл, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, що визначені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» (із змінами).

Довідково: За інформацією Державної казначейської служби України касові видатки обласного бюджету за рахунок зазначених коштів становили 179 906,857 тис. грн або 17,5% розподіленого обсягу (1 029 179 тис. гривень), у тому числі за 2016 р. – 143 003,4 тис. грн, за січень-квітень 2017 року – 36 903,4 тис. грн.

Водночас, належить звернути увагу, що згідно з вимогами Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/.

Належить звернути увагу, що назва додатку № 2 до розпорядження голови Луганської ОДА від 05.05.2017 № 270 не відповідає редакції, викладеній у пункті 1 цього розпорядження.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. та заступник голови Луганської обласної державної адміністрації – керівник обласної військово-цивільної адміністрації Клименко Ю.Ю.

Під час обговорення перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С. зазначила про те, що міністерство не має заперечень щодо погодження переліків і заходів, що розглядаються.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити відповідні переліки об’єктів і заходів згідно з розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації від 5 травня 2017 року № 270 з урахуванням дотримання вимог Бюджетного кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу четвертого підпункту 4 пункту 24 розділу VI Бюджетного кодексу України (з урахуванням дотримання вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України):

погодити згідно з пунктами 1 і 2 та додатками № 1 і № 2 до розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації – керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 05.05.2017 р. № 270 «Про внесення змін до Переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження»:

1. Зміни до Переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що обліковуються станом на 01.01.2016 на рахунках в органах Казначейства України.

2. Перелік об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що починаючи з 01.01.2017 обліковуються станом на кожну звітну дату на рахунках в органах Казначейства України і зараховуються до спеціального фонду обласного бюджету Луганської області, на суму 92 357,469 тис. гривень.

Голосували: «за» - одноголосно.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Служби автомобільних доріг у Івано-Франківській області Буджака В.С. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування в Івано-Франківській області, що здійснюються в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 11.05.2017 р. № 466/0/2-17/01-025).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 12 травня 2017 року надійшло звернення Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 11.05.2017 р. № 466/0/2-17/01-025 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в Івано-Франківській області, що здійснюються в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (далі – Перелік об’єктів).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (у 2016 році не передбачалося погодження відповідного переліку об’єктів з Комітетом з питань бюджету).

При цьому, пунктом 33 розділу VI Кодексу визначено, що:

з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2018 року запроваджується експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві;

для реалізації таких заходів у разі перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, 50% такого перевиконання зараховується до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету міста Києва в обсязі, пропорційному до суми перевиконання на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання такої норми Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 726 (із змінами згідно з постановами від 03.02.2016 № 45, від 01.03.2017 № 100 та від 29.03.2017 № 240) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві» Уряд затвердив Порядок спрямування 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва (далі – Порядок) та Методику розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Відповідно до Порядку Казначейство повідомляє до 5 числа місяця, що настає за звітним періодом, обласним та Київській міській держадміністраціям про суми фактичних надходжень митних платежів за звітний місяць та індикативних показників надходжень митних платежів, встановлених Державною фіскальною службою на звітний місяць для відповідної митниці та в цілому по Україні. У разі перевиконання у звітному місяці загального обсягу показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, Казначейство забезпечує перерахування 50% суми перевиконання до спеціальних фондів відповідних місцевих бюджетів двома рівними частинами до 10 і 20 числа місяця, що настає за звітним, у обсягах, визначених пропорційно до суми перевиконання на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів.

Порядком також передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури і Укравтодором (згідно з відповідною нормою Кодексу – лише з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства) та подальше погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Крім того, згідно з Порядком Казначейство інформує щомісяця до 30 числа наступного періоду Кабінет Міністрів України, Верховну Раду України, Президента України та Рахункову палату про щомісячні індикативні показники, фактичні надходження та обсяги спрямування бюджетних коштів до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва, а також про використання таких коштів.

Державне агентство автомобільних доріг листом від 20.03.2017 р. № 565/1/5.2-2 повідомило Комітет з питань бюджету, що з метою своєчасної та належної реалізації у 2017 році зазначеного експерименту, в межах повноважень, передбачених статтею 10 Закону України «Про автомобільні дороги», Укравтодором на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання розрахунків прогнозної суми надходження коштів до обласних бюджетів і бюджету міста Києва в рамках експерименту помісячно з початку 2017 року, та інформації про невикористані кошти від реалізації експерименту у 2016 р. (станом на 01.01.2017 р.) і про суму коштів, яка обліковується на казначейських рахунках.

Івано-Франківською облдержадміністрацією 24 квітня 2017 року затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 20 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 900 млн грн, з них щодо:

2 об’єктів здійснено частину робіт у 2016 році і пропонуються роботи загалом на суму 270 млн грн (що становить 30% запропонованого загального обсягу фінансування);

18 об’єктів планується розпочати роботи з поточного року загалом в обсязі 630 млн грн (що становить 70% запропонованого загального обсягу фінансування);

автомобільних доріг державного значення пропонується 11 об’єктів (з обсягом фінансування 730 млн грн), автомобільних доріг місцевого значення – 9 об’єктів (з обсягом фінансування 170 млн грн).

Довідково: фінансове забезпечення проведення заходів з розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування у п.р. здійснюється, насамперед, за рахунок коштів, визначених у державному бюджеті за відповідною бюджетною програмою (код 3111020), при цьому переліки об’єктів будівництва, реконструкції, капітального і поточного ремонту автомобільних доріг загального користування та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування у 2017 р. затверджено рішеннями Уряду /розпорядження КМУ від 18.01.2017 р. № 14-р (із змінами) та постанова КМУ від 29.03.2017 р. № 303/.

Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 26.04.2017 р. № 1963/1/5.2-6-195/08 та Мінінфраструктури від 10.05.2017 р. № 4105/25/10-17 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Івано-Франківської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Необхідно також відмітити, що за даними Казначейства (лист від 05.05.2017 р. № 12-03/427-7328) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Івано-Франківської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-березня 2017 року, становив загалом 24,6 млн грн. Крім того, виходячи з даних Казначейства орієнтовний обсяг коштів, що підлягатимуть перерахуванню до спеціального фонду обласного бюджету Івано-Франківської області за підсумками квітня 2017 року, становить 0,4 млн грн. Таким чином, станом на початок травня п.р. загальний обсяг коштів, який можливо спрямувати на фінансове забезпечення реалізації заходів відповідно до Переліку об’єктів, становить близько 25 млн грн.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

З цього приводу Укравтодор у своєму листі до Івано-Франківської облдержадміністрації щодо погодження Переліку об’єктів звернув увагу на необхідність здійснення реєстрації договорів підряду, юридичних та фінансових зобов’язань у казначейській службі виходячи виключно з фактичного обсягу надходження коштів з метою недопущення появи та накопичення боргів за фактично виконані ремонтно-будівельні роботи.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Матвієнко А.С., перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С., заступник Міністра інфраструктури України Лавренюк Ю.Ф., в.о. голови Державного агентства автомобільних доріг України Новак С.Р., а також начальник Служби автомобільних доріг у Івано-Франківській області Буджак В.С.

Голова підкомітету державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування в Івано-Франківській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Івано-Франківської облдержадміністрації від 11 травня 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України:

погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування в Івано-Франківській області, що здійснюються в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 11.05.2017 р. № 466/0/2-17/01-025 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 20, «проти» - 0, «утримався» - 1.

5. Слухали:

Інформацію Першого заступника Міністерства фінансів України Маркарової О.С. про звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».

Відмітили:

Відповідно до статті 97 і пункту 6 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України подає Верховній Раді звіт про виконання закону про державний бюджет. Згідно з частиною першою статті 61 Бюджетного кодексу і частиною п’ятою статті 161 Регламенту Верховної Ради такий звіт має бути поданий не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним.

Керуючись такими законодавчими вимогами, Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради 31 березня 2017 року звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», а також проект постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (реєстр. № 6267 від 31.03.2017 р.). Звіт та проект постанови розміщено на офіційних сайтах Верховної Ради України та Комітету з питань бюджету.

Цим проектом постанови передбачається затвердити звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» за доходами у сумі 616 283,2 млн грн, видатками - 684 883,7 млн грн, обсягом повернення кредитів - 5 455 млн грн та обсягом надання кредитів - 7 116,6 млн грн, з дефіцитом у сумі 70 262,1 млн гривень.

При цьому матеріали даного звіту подані у повному обсязі відповідно до переліку складових частин річного звіту про виконання закону про державний бюджет, визначеного частиною другою статті 61 Бюджетного кодексу, з урахуванням додаткових вимог Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (передбачених статтями 5, 10-1 і 10-2).

Рахункова палата відповідно до статті 62 Бюджетного кодексу підготувала та подала Верховній Раді Висновки про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (далі – Висновки РП). Висновки РП в електронному вигляді надіслано народним депутатам – членам Комітету з питань бюджету на їх електронні адреси у Верховній Раді 20 квітня п.р.

У Комітеті з питань бюджету проаналізовано вищевказані документи, а також інші матеріали Рахункової палати за результатами здійснених нею заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), інформацію Міністерства фінансів (далі – Мінфін), Державної казначейської служби (далі – Казначейство), Державної фіскальної служби (далі – ДФС), інших органів влади щодо виконання державного і місцевих бюджетів у минулому році та звернуто увагу на таке.

Комітет з питань бюджету у звітному періоді плідно співпрацював з Мінфіном і Рахунковою палатою, заслуховував деяких головних розпорядників коштів, систематично аналізував показники поточного виконання державного і місцевих бюджетів з урахуванням відповідних щоквартальних висновків Рахункової палати та наявної звітної інформації, а також надавав Уряду та окремим центральним органам виконавчої влади рекомендації, які мали сприяти поліпшенню стану виконання бюджету у 2016 році.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (далі – Закон) прийнято 25 грудня 2015 року за № 928-VIII, протягом року прийнято 13 законів щодо внесення змін до нього /від 31.03.2016 р. № 1063-VIII, від 17.05.2016 р. № 1360-VIII, від 19.05.2016 р. № 1384-VIII, від 07.07.2016 р. № 1441-VIII, від 12.07.2016 р. № 1456-VIII, від 14.07.2016 р. № 1464-VIII, від 08.09.2016 р. № 1516-VIII, від 06.10.2016 р. № 1659-VIII і № 1660-VIII, від 17.11.2016 р. № 1760-VIII, від 20.12.2016 р. № 1785-VIII і № 1786-VIII та від 22.12.2016 р. № 1809-VIII/, з них 6 – ініційовано Урядом.

Загалом законодавчими змінами до Закону несуттєво змінено порівняно з 2015 роком основні параметри державного бюджету (в основному за загальним фондом): доходи збільшено на 12 803,3 млн грн (або на 2,2%); видатки збільшено на 13 645,3 млн грн (або на 2%); надання кредитів зменшено на 841,9 млн грн (або на 5%).

У 2016 році забезпечено нормативно-правове врегулювання виконання переважної більшості текстових статей Закону, що його потребували, однак для реалізації окремих норм Закону Урядом були прийняті рішення лише наприкінці року, на що також звертає увагу Рахункова палата. Крім того, деякі норми Закону Урядом не були реалізовані, а саме щодо:

здійснення випуску облігацій внутрішньої державної позики (далі – ОВДП) з подальшим придбанням у державну власність в обмін на ці облігації акцій додаткової емісії НАК «Нафтогаз України» /стаття 18 Закону/;

видачі фінансових казначейських векселів у зв’язку з реструктуризацією фактичної заборгованості, що виникла станом на 01.01.2016 р. за рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою, а також за рішеннями Європейського суду з прав людини, прийнятими за наслідками розгляду справ проти України /стаття 20 Закону/. При цьому аналогічна норма з уточненням механізму реструктуризації вказаної заборгованості передбачена на 2017 рік;

здійснення правочинів з державним боргом шляхом обміну ОВДП, що є у власності Національного банку, на нові ОВДП /пункт 14 Прикінцевих положень Закону/. При цьому подібна норма передбачена для реалізації у 2017 році.

Водночас, Рахунковою палатою зазначено, що Урядом не реалізовано статтю 27 Закону в частині забезпечення передачі з державної власності у комунальну власність установ, закладів та організацій, що здійснюють підготовку робітничих кадрів, і загалом запровадження нової моделі функціонування професійно-технічної освіти відбувається в умовах недосконалого правового забезпечення та непідготовленості центрального і місцевого рівнів до такого процесу.

Рахункова палата також зазначає, що виявлені недоліки щодо нормативно-правового забезпечення виконання Закону спричинені як об’єктивними, так і суб’єктивними чинниками, насамперед, відсутністю встановлених строків для прийняття Урядом відповідних рішень з питань виконання статей Закону, непослідовністю бюджетної політики, що полягає у зміні цілей і завдань протягом року.

У структурі надходжень і витрат державного бюджету за 2016 рік питома вага загального фонду становила відповідно 94,7% і 94,9% та зменшилася порівняно з фактом за 2015 рік (96,4%) і  несуттєво зросла порівняно з уточненим планом на 2016 рік (94,2%), відповідно частка спеціального фонду становила 5,3% і 5,1% та зросла порівняно з фактом за 2015 рік (3,6%) і несуттєво зменшилася порівняно з уточненим планом на 2016 рік (5,8%).

У структурі фактичних витрат державного бюджету за 2016 рік (951,6 млрд грн) витрати споживання (до яких належать видатки споживання та погашення боргу) становлять 757,3 млрд грн або 79,6%, а витрати розвитку (до яких належать видатки розвитку, надання кредитів з бюджету, розміщення бюджетних коштів на депозитах та придбання цінних паперів) – 194,3 млрд грн або 20,4%. Порівняно з попереднім роком питома вага витрат розвитку суттєво збільшилася (у 2015 р. – 12,6%) у зв’язку із значним збільшенням операцій держави з придбання цінних паперів (насамперед, через капіталізацію ПАТ КБ «Приватбанк», переданого в державну власність). Слід звернути увагу, що найбільше витрат державного бюджету проведено у грудні 2016 р. (25,7% фактичного річного обсягу). Зазначене вплинуло на стабільність національної валюти (що також відмічено у рішенні Ради НБУ від 17.01.2017 р. № 1 «Про вжиття заходів щодо поліпшення ситуації на валютному ринку України») і свідчить про неналежне управління ліквідністю єдиного казначейського рахунку та недостатню координацію заходів з реалізації бюджетної та монетарної політики для забезпечення стабільності гривні.

ЩОДО МАКРОЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

Формування показників державного бюджету на 2016 рік здійснювалося на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2016 рік, затверджених постановою КМУ від 05.08.2015 р. № 558 /за сценарієм 1 – більш оптимістичним/.

За 2016 рік (як і за 2014-2015 роки) Держстатом статистичні дані відповідних макропоказників наведені без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях.

За попередніми даними номінальний обсяг валового внутрішнього продукту (далі – ВВП)  за 2016 рік становив 2 383,2 млрд грн та відбулося його реальне зростання на 2,3%. Фактичні дані не значно відрізняються від прогнозних показників ВВП, врахованих при затвердженні державного бюджету (відповідно 2 262 млрд грн і зростання 2%). Реальне зростання ВВП упродовж року було нерівномірне (за підсумками І кв. – 0,1%, ІІ кв. – 1,5%, ІІІ кв. – 2,3%, ІV кв. – 4,8%).

При прогнозованому рівні 112% індекс споживчих цін /грудень 2016 р. до грудня 2015 р./ фактично становив 112,4% (у 2015 р. – 143,3%), насамперед:

продукти харчування загалом подорожчали на 3,2% (зокрема, подорожчали: масло – на 29,6%, молоко – на 23,3%, сир і м’який сир (творог) – на 19%, при цьому подешевшали овочі – на 28,6%), безалкогольні напої – на 3,4% та алкогольні напої, тютюнові вироби – на 22,5%;

житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива загалом подорожчали на 47,2% (зокрема, гаряча вода, опалення – на 88%, електроенергія – на 60%, водопостачання – на 42,1%, природний газ – на 42%, каналізація – на 28,3%);

транспорт загалом подорожчав на 11,4%.

При прогнозованому рівні 110,4% індекс цін виробників промислової продукції /грудень 2016 р. до грудня 2015 р./ фактично становив 135,7% (у 2015 р. – 125,4%). При загальному зростанні цін у добувній промисловості і розробленні кар’єрів на 85,1% найбільше подорожчання відбулося у добуванні металевих руд в 2,07 рази. При загальному зростанні цін у переробній промисловості на 22,6% відбулося подорожчання, зокрема, у: виробництві коксу та коксопродуктів – на 78,4%; виробництві продуктів нафтоперероблення – на 43,5%; металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім виробництва машин і устаткування – на 41,8%; виробництві молочних продуктів – на 24,5%. Поряд з тим, зафіксовано подорожчання продукції у постачанні електроенергії, газу, пару та кондиційованого повітря на 51,5%. Згідно з Висновками РП значний приріст цін виробників створив додаткові відкладені інфляційні очікування і є фактором прискорення інфляції у наступних періодах.

З початку 2016 року індекс промислової продукції почав зростати та в середньому за рік становив 102,8% порівняно з 2015 р. (у попередні роки відбувалося стрімке падіння такого показника, а саме: у 2012 р. – на 0,5%, у 2013 р. – на 4,3%, у 2014 р. – на 10,1%, у 2015 р. – на 13%). Найбільше зростання обсягів продукції відбулося у: виробництві комп’ютерів, електронної та оптичної продукції (на 24,2%), виробництві коксу та продуктів нафтоперероблення (на 8,7%), виробництві гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої продукції (на 8,5%), металургійному виробництві, виробництві готових металевих виробів, крім машин і устаткування (на 6,8%), добуванні кам’яного та бурого вугілля (на 4,8%). При цьому не досягнуто рівня 2015 р. у: добуванні сирої нафти та природного газу (падіння на 2,6%), виробництві транспортних засобів (падіння на 1,6%).

На відміну від 2015 року (скорочення на 4,8%) індекс зростання обсягу сільськогосподарського виробництва за 2016 рік в цілому становив 6,1% (а саме зросло на 9,7% виробництво продукції рослинництва та зменшилося на 2,6% виробництво продукції тваринництва).

При прогнозованому зростанні на 2,3% середньомісячна номінальна заробітна плата реально зросла на 9% порівняно з 2015 р. та склала 5183 грн. Найнижчий розмір зарплати штатних працівників у грудні 2016 р. спостерігався у працівників Тернопільської області – 4781 грн (73,8% до середнього рівня по Україні, який у грудні склав 6475 грн) та найвищий розмір зафіксовано у місті Києві (відповідно 171,3% і 11094 грн).

Згідно з інформацією НБУ обсяг міжнародних резервів зріс на 2,2 млрд дол. США (або на 16,8%) і станом на 31.12.2016 р. склав 15,5 млрд дол. США.

Офіційний обмінний курс гривні щодо долара США на кінець 2016 р. становив 27,19 грн/дол. США та в середньому за рік склався на рівні 25,55 грн/дол. США, при цьому прогнозувався відповідний курс на кінець року на рівні 24,4 грн/дол. США і в середньому на рік – 24,1 грн/дол. США.

Облікова ставка НБУ змінювалася протягом року шість разів: з 22% /встановленої 25.09.2015 р./ до 14% /встановленої 28.10.2016 р./.

За даними НБУ зовнішньоторговельний оборот за 2016 рік становив 97,7 млрд дол. США і зріс на 0,3% порівняно з 2015 р. (97,4 млрд дол. США). При прогнозованому зростанні експорту та імпорту товарів і послуг в середньому на 7% фактично відбулося зменшення експорту на 4% при збільшенні імпорту на 4,4%. Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу склало 5,8 млрд дол. США (у 2015 р. – 1,7 млрд дол. США). Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,89 (у 2015 р. – 0,97).

Загалом на відміну від 2013-2015 років у звітному періоді досягнуто прогнозного рівня за більшістю основних макропоказників, що враховувалися при затвердженні державного бюджету, при цьому спостерігалася тенденція до зростання вітчизняної економіки. За оцінкою Рахункової палати основними факторами зростання економіки за умов зменшення експорту товарів і послуг стали низька база порівняння та адаптація вітчизняного виробництва до кризових процесів в економіці.

ЩОДО ДОХОДІВ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

Доходи зведеного бюджету за 2016 рік становили 782 859,5 млн грн, що на 130 828,5 млн грн, або на 20,1% більше відповідних показників за 2015 рік. Загалом через зведений бюджет за попередніми даними перерозподілено 32,8% ВВП, як і в попередньому році (натомість у 2014 р. – 28,7%).

Виконання доходів державного бюджету у 2016 році відбувалося в умовах дії змін, внесених до податкового законодавства наприкінці 2015 р. та протягом 2016 р., а також з урахуванням прийнятих у 2015 р. змін до Бюджетного кодексу.

До державного бюджету в цілому надійшло 616 283,2 млн грн, що становило 101,4% затверджених із змінами показників (607 966,5 млн грн).

Порівняно з 2015 р. доходи державного бюджету збільшилися на 81 588,4 млн грн, або на 15,3%, в т.ч. за загальним фондом – на 70 900,6 млн грн, або на 14,1% (при розрахунковому зростанні плану на 2016 р. до факту за 2015 р. на 14,3%), за спеціальним фондом – на 10 687,8 млн грн, або на 34,5% (при розрахунковому зростанні на 4,6%). За оцінкою Рахункової палати таке збільшення доходів порівняно з попереднім роком відбулося за рахунок, насамперед, девальваційного й інфляційного чинників, а також законодавчих змін у частині збільшення ставок окремих податків.

Збільшення доходів державного бюджету порівняно з 2015 р. відбулося переважно за рахунок: ПДВ – на 57 053,6 млн грн (на 32% при розрахунковому зростанні на 30,4%); акцизного податку – на 27 011,9 млн грн (на 42,8% при розрахунковому зростанні на 29,8%); податку на прибуток підприємств – на 19 567,8 млн грн (на 56,3% при розрахунковому зростанні на 39,6%); податку та збору на доходи фізичних осіб – на 14 748,5 млн грн (на 32,7% при розрахунковому зростанні на 24,6%); власних надходжень бюджетних установ – на 7 677,2 млн грн (на 29,1% при розрахунковому зменшенні на 27,9%).

При цьому, на відміну від 2015 р. по окремих показниках відбулося зменшення надходжень державного бюджету, зокрема, від: коштів, що перераховуються Національним банком відповідно до Закону України «Про Національний банк України», – на 23 639,8 млн грн (на 38,2%) /з урахуванням зміни умов і порядку перерахування таких коштів/; ввізного мита – на 19 879,8 млн грн (на 49,8%) /внаслідок відміни з 2016 р. додаткового імпортного збору/; плати за надання адміністративних послуг – на 9 221,2 млн грн (на 87,3%) /у 2015 р. надійшли значні кошти від продажу ліцензій на 3G зв’язок/.

До загального фонду державного бюджету доходи надійшли за 2016 рік у сумі 574 659,3 млн грн, що становило 99,8% затверджених із змінами показників. Недовиконання доходів у сумі 954,2 млн грн є незначним, при тому що протягом звітного періоду відповідні планові показники були збільшені на 12 803,3 млн грн, а також 2 267,9 млн грн перераховано до місцевих бюджетів в рамках дії експерименту щодо розвитку автомобільних доріг і відповідно на таку ж суму зменшено доходи загального фонду державного бюджету.

На стан виконання доходів загального фонду позитивно вплинуло понадпланове надходження окремих платежів, зокрема: ПДВ з ввезених на територію України товарів (на 10 253,3 млн грн, або на 6%); акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (на 5 825,2 млн грн, або на 20%); податку на прибуток підприємств (на 5 785,1 млн грн, або на 11,9%, з урахуванням збільшення плану на 1 634 млн грн); податку та збору на доходи фізичних осіб (на 3 678,3 млн грн, або на 6,6%, з урахуванням збільшення плану на 381,8 млн грн); акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (на 2 405,3 млн грн, або на 4,6%).

Виконанню і перевиконанню окремих доходів сприяло, зокрема, надпрогнозоване зростання цін виробників промислової продукції і споживчих цін порівняно з врахованим в розрахунках державного бюджету (відповідно на 25,4 та 0,4 відс. пунктів) та перевищення офіційного курсу гривні до долара США відносно його прогнозного показника, врахованого в розрахунках державного бюджету (середньорічного показника – на 6%, показника на кінець року – на 11,4%), на що також звернуто увагу у Висновках РП.

Зокрема, у пояснювальній записці до звіту зазначено, що:

на зростання надходжень ПДВ із ввезених на територію товарів вплинуло як зростання обсягу імпорту товарів /за даними Держстату імпорт товарів за 2016 р. збільшився на 4,6%/, так і зростання курсу гривні до долара США;

на перевиконання надходжень акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) вплинуло як збільшення порівняно з 2015 р. обсягів імпорту деяких підакцизних товарів, так і вищий фактичний обмінний курс гривні до євро порівняно із врахованим у бюджеті (факт – 28,29 грн/євро, у бюджеті враховано – 26,51 грн/євро);

на обсяг надходжень податку на прибуток підприємств вплинула стабілізація економічної ситуації в країні та покращення внутрішніх умов діяльності суб’єктів ринку, що дозволило збільшити фінансові прибутки підприємств;

на перевиконання надходжень акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) вплинуло збільшення порівняно з 2015 р. обсягів виробництва деяких підакцизних товарів (зокрема, тютюнових виробів – на 5,8%) та реалізації нафтопродуктів вітчизняного виробництва на внутрішньому ринку (на 8,3%), а також позитивно вплинуло запровадження системи електронного адміністрування реалізації пального.

Варто також відмітити, що серед іншого понадплановому обсягу надходжень акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) сприяв значний приріст за 2016 р. сум переплат цього податку до державного бюджету (на 2 651,2 млн грн, або на 68,1%).

Щодо податку на доходи фізичних осіб та військового збору слід зазначити, що на перевиконання загального обсягу цих надходжень вплинуло, зокрема, перевищення середньомісячної зарплати працівників за 2016 рік порівняно з відповідним прогнозним показником, врахованим в розрахунках бюджету, на 6,7%, а також зарахування до державного бюджету відповідно до статті 10-1 Закону податку на доходи фізичних осіб за 2016 рік у частині, що належить до доходів загального фонду місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень (загалом зараховано податку у сумі 1 113,7 млн грн, а плановий показник при включенні відповідної норми до Закону було збільшено лише на 381,8 млн грн).

Окремо необхідно відмітити, що відповідно до статті 10-1 Закону (включеної законом від 06.10.2016 р. № 1660-VIII) доходи загального фонду місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, що надходили протягом 2016 р. на рахунки в органах Казначейства, тимчасово, до повернення цих населених пунктів під контроль державної влади, зараховувалися до загального фонду державного бюджету. На виконання такої норми у 2016 р. до державного бюджету було зараховано 1 579,7 млн грн /при тому що відповідні планові показники доходів збільшено на 1 160 млн грн/ (з яких податок на доходи фізичних осіб – 1 113,7 млн грн, або 70,5% від загальної суми), у т.ч. по: Донецькій обл. – 1 060,3 млн грн, Луганській обл. – 519,4 млн грн. Слід наголосити, що Уряду у шестимісячний строк з дня завершення проведення антитерористичної операції належить внести пропозиції щодо врегулювання питання компенсації відповідним місцевим бюджетам Донецької та Луганської областей таких коштів (згідно з п. 2 розділу ІІ закону від 06.10.2016 р. № 1660-VIII).

Обсяг коштів, перерахованих до державного бюджету Національним банком, становив 38 163,8 млн грн і відповідав відповідному показнику, визначеному у консолідованій фінансовій звітності НБУ за минулий рік (на 163,8 млн грн більше планового показника). При цьому з 2016 р. згідно із статтею 5-1 Закону України «Про Національний банк України» та частиною дев'ятою статті 45 Бюджетного кодексу такі кошти перераховуються до державного бюджету лише після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою НБУ річної фінансової звітності і формування НБУ резервів. Як наслідок, зазначені кошти були перераховані лише у IV кварталі звітного періоду, оскільки до того часу ще не була сформована Рада НБУ і відповідно не була затверджена річна фінансова звітність НБУ (відтак протягом року існував ризик неотримання таких коштів, на що неодноразово звертав увагу Комітет з питань бюджету).

Разом з тим, відбулося невиконання затверджених із змінами показників окремих доходів загального фонду, зокрема: рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (на 11 657 млн грн, або на 27,2%, з урахуванням збільшення плану на 3 753 млн грн); ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (на 7 405,3 млн грн, або на 12%, з урахуванням збільшення плану на 2 122 млн грн); рентної плати за користування надрами для видобування нафти (на 4 096,8 млн грн, або на 52,6%); надходжень в рамках програм допомоги Європейського Союзу (на 1 569,6 млн грн, або на 51,1%); рентної плати за користування надрами для видобування бурштину (на 1 497,9 млн грн, або майже у повному обсязі (на 99,9%)); частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (на 1 405,4 млн грн, або на 10,7%, з урахуванням збільшення плану на 2 050 млн грн).

Згідно із пояснювальною запискою до звіту невиконання планових показників рентної плати за користування надрами обумовлено в основному зменшенням декларування видобутку природного газу за договорами спільної діяльності у зв’язку з розірванням таких договорів, а також збільшенням податкового боргу на 1,9 млрд грн з плати за користування надрами для видобування нафти ПАТ «Укрнафта» і на 2,7 млрд грн з плати за користування надрами для видобування природного газу.

При цьому, проведеним Рахунковою палатою у 2016 р. аудитом ефективності справляння і дієвості контролю за надходженням до державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування нафти відмічено, що протягом 2014–2015 років та І півріччя 2016 року органи державної влади не забезпечили створення ефективної та дієвої системи державного контролю за обсягами видобутку нафти, яка є об’єктом оподаткування відповідною рентною платою, а також за повнотою і своєчасністю надходження цього платежу до державного бюджету. Зокрема, було звернуто увагу, що:

не здійснювався обмін інформацією між Держгеонадрами і ДФС щодо переліку суб’єктів господарювання, які мають дійсні спеціальні дозволи на користування надрами в межах конкретних ділянок надр, і податкового боргу платників податків;

відсутність належної взаємодії між вказаними органами при здійсненні контролю давала можливість суб’єктам господарювання занижувати у звітності обсяг видобутої нафти, що призводило до недонадходження до державного бюджету відповідної рентної плати і нераціонального використання надр;

потребує розв’язання проблема контролю за повнотою обліку видобутку вуглеводної сировини, оскільки на сьогодні не створено централізованої системи обліку нафти, природного газу, газового конденсату;

внаслідок низької якості проведення органами ДФС перевірок і підготовки матеріалів за їх результатами, а також представлення інтересів держави при оскарженні платниками податків рішень контролюючих органів у суді до державного бюджету надійшло лише 6% (0,1 млрд грн) від донарахованих сум за відповідним платежем;

не визначено органу державної влади, який має повноваження застосовувати передбачені в пп. 258.2.2 ст. 258 Податкового кодексу адміністративно-господарські санкції, та порядку стягнення цих санкцій, як наслідок, суб’єкти господарювання, які не сплачують до державного бюджету належних сум рентної плати або яким зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами, мають можливість незаконно отримувати прибутки, а державний бюджет відповідно втрачає доходи.

У пояснювальній записці до звіту не приведено причин невиконання планового показника ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування. Факторами, які спричинили недоотримання відповідних надходжень, можуть бути значне зростання податкового боргу з ПДВ за 2016 рік (на 4,5 млрд грн, або на 31,7%), збільшення протягом року планового показника такого платежу (на 2,1 млрд грн), здійснення бюджетного відшкодування у більших обсягах, ніж враховувалося у розрахунках планового показника ПДВ (на 3,4 млрд грн).

У 2016 році за загальним фондом державного бюджету відшкодовано грошовими коштами ПДВ у сумі 94 405,4 млн грн, що на 26 000,1 млн грн або на 38% більше ніж у 2015 р., а також на 3,7% більше розрахункового обсягу бюджетного відшкодування, врахованого у плановому показнику ПДВ на 2016 рік /91 млрд грн – за інформацією Мінфіну/. При цьому Рахункова палата звертає увагу на нерівномірність здійснення відшкодування платникам ПДВ протягом звітного періоду (наприклад, у червні відшкодовано 0,1 млрд грн, тоді як у липні – 12,1 млрд грн, а у грудні – 15,9 млрд грн).

За даними ДФС заборгованість по невідшкодованих сумах ПДВ зменшилася за рік лише на 5,5%, або на 704,2 млн грн (до 12 172,2 млн грн), з них заборгованість з простроченим терміном відшкодування – на 39,7%, або на 325,1 млн грн (до 493,7 млн грн).

З цього приводу у Висновках РП констатовано, що запровадження з 2016 року змін до ст. 200 Податкового кодексу в частині відшкодування ПДВ не забезпечило суттєвого зменшення невідшкодованих платникам податку сум, при цьому ДФС не забезпечила вчасного відшкодування ПДВ усім платникам і не виконувала законодавчих вимог у частині створення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ за затвердженою формою, що не сприяло підвищенню прозорості відшкодування цього податку і зменшенню корупційних ризиків при його здійсненні.

Щодо надходжень частини чистого прибутку державних підприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, у меншому обсязі на 1,4 млрд грн від планового показника слід зазначити, що однією з причин такого невиконання може бути збільшення наприкінці року планового показника цього платежу (на 2,05 млрд грн). Крім того, протягом звітного періоду неодноразово вносилися зміни до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку державними підприємствами, а саме щодо звільнення від сплати такого платежу державних підприємств, які належать до наукових установ, науково-технологічних комплексів (постанова КМУ від 19.10.2016 р. № 724), зменшення розміру відрахування (з 75% до 30%) адміністратором єдиних і державних реєстрів, держателем яких є Мін’юст (постанова КМУ від 08.09.2016 р. № 597), та Державним концерном “Укроборонпром” і окремими державними підприємствами, які є виконавцями державного оборонного замовлення (постанова КМУ від 26.10.2016 р. № 933).

За результатами аудиту ефективності стану планування і своєчасності надходження до бюджету частини чистого прибутку державних підприємств і дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, Рахунковою палатою встановлено, що протягом 2014-2015 років і I півріччя 2016 року не створено ефективної системи управління об’єктами державної власності та не забезпечено обґрунтованого планування, належної повноти і своєчасності надходжень до державного бюджету вказаних платежів. Зокрема, зауважено, що:

збільшення відповідних надходжень досягнуто за рахунок постійного збільшення розміру нормативу відрахувань та сум переплат;

Мінфіном, Мінекономрозвитку, ДФС не створено єдиного нерозривного процесу планування, затвердження обсягів надходжень частини чистого прибутку державних унітарних підприємств та їх об’єднань і дивідендів господарських товариств до державного бюджету на відповідний рік;

Мінекономрозвитку, Фонд держмайна, ДФС і Держаудитслужба не забезпечено ефективного обліку та контролю за справлянням частини чистого прибутку державних підприємств і дивідендів господарських товариств;

відсутність єдиного систематизованого акта щодо забезпечення контролюючими органами дієвого контролю за визначенням (розрахунком) і сплатою до державного бюджету відповідних платежів, погашення боргу в разі його виникнення, проведення перевірок і притягнення до відповідальності за відповідні правопорушення, розстрочення та відстрочення платежів або неподаткового боргу, списання безнадійного боргу за цими платежами призводить до судових оскаржень суб’єктами господарювання рішень контролюючих органів і втрат державного бюджету.

Окремо слід зазначити, що згідно із статтею 10-2 Закону (включеною законом від 22.12.2016 р. № 1809-VIII) доходи загального фонду місцевих бюджетів АР Крим і бюджету м. Севастополя, що надходять протягом 2016 р. та обліковуються на рахунках Казначейства, тимчасово, до повернення відповідної тимчасово окупованої території під загальну юрисдикцію України, зараховуються в обсязі 180 млн грн до загального фонду державного бюджету (на вказану суму збільшено планові показники доходів державного бюджету). Проте до державного бюджету такі надходження не перераховувалися, про що повідомлено у пояснювальній записці до звіту, однак не наведено причин щодо невиконання вказаної норми.

До спеціального фонду державного бюджету доходи надійшли у сумі 41 623,9 млн грн, що становило 128,7% затверджених показників (перевиконання – 9 270,9 млн грн). Встановлений Законом показник перевиконано в основному за рахунок власних надходжень бюджетних установ (на 15 039,6 млн грн, або на 79%), а також судового збору та надходжень від звернення застави у дохід держави (на 1 776,5 млн грн або майже у 2 рази).

Водночас, за окремими джерелами спеціального фонду затверджені показники не виконані у значних обсягах, насамперед, щодо: конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації конфіскованого майна за вчинення корупційного правопорушення (на 7 746,8 млн грн, або майже у повному обсязі) /надійшло лише 0,2 млн грн/; надходжень від реалізації матеріальних цінностей державного резерву (на 1 009 млн грн, або на 90,2%).

Про недоліки планування свідчить низький рівень виконання плану окремих доходів державного бюджету, суттєвий ризик ненадходження яких прогнозувався ще на стадії розгляду проекту державного бюджету на 2016 рік, на що також вказано у Висновках РП. Насамперед, мова йде про: так звані «конфісковані кошти» /у 2015 р. також не виконано план майже у повному обсязі/; рентну плату за користування надрами для видобування бурштину; кошти від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, нерухомого військового майна /виконання плану за 2016 р. – 37,4%, у 2015 р. не було надходжень/; кошти від відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування ЗСУ і Державної спеціальної служби транспорту /у 2015 і 2016 роках відповідні кошти не надходили/.

Слід зауважити, що керуючись частиною четвертою статті 23 Бюджетного кодексу, планові показники спеціального фонду були збільшені без внесення змін до Закону на 23 560,7 млн грн (в основному за рахунок збільшення власних надходжень бюджетних установ на 21 265 млн грн) і відносно уточненого плану виконання доходів становило лише 74,4% (щодо власних надходжень бюджетних установ – 84,6%). При цьому, практично щороку спостерігається значне перевиконання власних надходжень бюджетних установ порівняно із затвердженими Законом показниками (наприклад, у 2015 р. – на 43%, у 2016 р. – на 79%). Зазначене свідчить про системні недоліки планування таких надходжень багатьма головними розпорядниками коштів державного бюджету (зокрема, заниження планових показників при формуванні проекту державного бюджету та нереалістичне їх збільшення в процесі виконання державного бюджету).

Відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу у 2016 році продовжувався експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення у Волинській, Львівській, Одеській і Чернівецькій областях та до експерименту долучено місто Київ, а також розширено напрями використання коштів на всі автомобільні дороги загального користування державного значення у відповідних регіонах. Цією нормою Кодексу визначено, що для реалізації таких заходів до спеціальних фондів відповідних обласних бюджетів та бюджету міста Києва спрямовуються 50% суми перевиконання загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях вказаних регіонів. При цьому доручено Уряду погодити зазначені щомісячні індикативні показники з Комітетом з питань бюджету /у 2015 р. не передбачалося таке погодження/.

Керуючись вказаною нормою, Комітет з питань бюджету погодив подані Мінфіном відповідні індикативні показники на 2016 рік.

За звітними даними Казначейства за 2016 рік в рамках експерименту спрямовано до спеціальних фондів відповідних місцевих бюджетів загалом 2 267,9 млн грн (у т.ч.: Волинської обл. – 115,7 млн грн; Львівської обл. – 870,4 млн грн; Одеської обл. – 368,4 млн грн; Чернівецької обл. – 316,1 млн грн; м. Києва – 597,3 млн грн). З урахуванням залишків 2015 р. за звітний період використано коштів загалом у сумі 1 568,1 млн грн (у т.ч. у: Волинській обл. – 219,7 млн грн; Львівській обл. – 738,3 млн грн; Одеській обл. – 88,4 млн грн; Чернівецькій обл. – 133,9 млн грн; м. Києві – 387,9 млн грн).

У звітах про виконання доходів державного і місцевих бюджетів вказані операції відображено за відповідними кодами класифікації доходів бюджету 19020000, 19020100 та 19020200 (при цьому, показники доходів державного бюджету відображено з від’ємним значенням).

Доходи загального фонду державного бюджету від митних платежів за 2016 р. становили 236 830,5 млн грн, що на 7,6% або на 16 807,5 млн грн більше річного планового показника. Із зазначених коштів – 2 267,9 млн грн є по суті втратами доходів державного бюджету від реалізації експерименту.

Загалом у 2015-2016 роках в рамках експерименту спрямовано до спеціальних фондів місцевих бюджетів 2 814,3 млн грн, з яких використано 1 885,4 млн  грн або 67%.

Варто зауважити, що у 2016 році в рамках експерименту до спеціального фонду обласного бюджету Волинської області було фактично перераховано майже 115,7 млн грн, що на 3,6 млн грн більше розрахункового обсягу коштів, які підлягали спрямуванню до відповідного бюджету. Зазначене, вірогідно, зумовлено виникненням різниці між індикативними показниками, визначеними помісячно на І кв. 2016 р. за попередньою Методикою розрахунку таких показників (розрахунок здійснювався виходячи з обсягів оподаткованого імпорту та експорту за 2015 рік) та оновленою Методикою (враховує фактичні надходження митних платежів за три останні бюджетні періоди). З цього приводу Комітет з питань бюджету 15.03.2017 р. за підсумками розгляду питання щодо погодження відповідних індикативних показників на 2017 рік доручив Мінфіну у п.р. забезпечити приведення відповідних фактичних надходжень до обласного бюджету Волинської області у відповідність до розрахункового обсягу коштів, які підлягають спрямуванню до цього бюджету, для усунення різниці між такими показниками за підсумками 2016 року.

У 2016 році стан платіжної дисципліни платників податків продовжував погіршуватися. За даними ДФС на 01.01.2017 р. податковий борг за грошовими зобов‘язаннями, самостійно визначеними платниками податків та визначеними за результатами контрольної роботи, перед зведеним бюджетом (без урахування податкового боргу платників податків, які перебувають у процедурах банкрутства або щодо яких судом прийнято рішення (постанова) про зупинення провадження у справі) становив 53 769,4 млн грн, що на 11 303,7 млн грн, або на 26,6% більше ніж на початок року. Найбільші суми податкової заборгованості склалися і зросли за звітний період по ПДВ (18 631,4 млн грн, приріст – 31,7%), рентній платі за користування надрами (13 954,9 млн грн, приріст – 49,3%) та податку на прибуток підприємств (10 790,8 млн грн, приріст – 60,9%). При цьому перед державним бюджетом такий борг збільшився на 9 316,9 млн грн або на 25,6% і становив 45 694,1 млн грн. За інформацією Рахункової палата найбільше заборгували підприємства добувної промисловості – 20 169,9 млн грн або 44,1% загального обсягу податкового боргу до державного бюджету, що на 5 567,9 млн грн або на 38,1% більше ніж на початок 2016 року.

За 2016 рік списано податкового боргу щодо зведеного бюджету у сумі 8 471,3 млн грн проти 5 321,9 млн грн у 2015 р. Водночас, за платежами державного бюджету списано 7 441,7 млн грн податкового боргу проти 4 869,2 млн грн у 2015 р. (або в 1,5 раза більше), з них по податку на прибуток підприємств – 3 600,6 млн грн, ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – 3 585,8 млн грн. Як зазначає Рахункова палата, 49% загальної суми списано великим платникам податків.

Обсяги розстрочень та відстрочень податкових зобов’язань до зведеного бюджету зменшилися за рік на 4 103,7 млн грн і становили на кінець звітного періоду 5 060,6 млн грн, або 9,4% суми податкового боргу, з них щодо державного бюджету – 4 756,7 млн грн (за рік зменшилися на 3 570,6 млн грн, або на 42,9%).

Таким чином, незважаючи на значне списання податкової заборгованості і надання платникам податків розстрочень податкових зобов‘язань, податковий борг продовжує зростати, що негативно впливає на виконання доходів державного бюджету, водночас у подальшому є потенційним джерелом надходження доходів за умови його погашення.

Рахункова палата за результатами аудиту ефективності виконання повноважень органами державної влади по забезпеченню погашення податкового боргу та попередження його зростання встановила, що протягом 2014–2016 років в Україні не забезпечено створення ефективної та прозорої системи адміністрування податкового боргу, а заходи, які вживались органами ДФС з управління податковим боргом, виявились малорезультативними, що призвело до різкого зростання його обсягів. Зокрема, звернуто увагу, що:

протягом 3 років податковий борг до державного бюджету збільшився у 3,8 раза і станом на 01.01.2017 досяг 58,7 млрд грн, водночас за цей період майже вдвічі збільшилася і кількість платників податків-боржників;

внаслідок неефективності вжитих органами стягнення заходів за останні 3 роки контролюючими органами списано 15,8 млрд грн безнадійного податкового боргу до державного бюджету, що становило майже третину від загальної суми погашеного податкового боргу.

Згідно з п. 35.4 ст. 35 Податкового кодексу з 2015 р. щомісячно на офіційному сайті ДФС має оприлюднюватися інформація щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб’єктів господарювання, та сум податкового боргу в розрізі платежів та територіальних органів ДФС із зазначенням керівників таких територіальних органів. У Висновках РП зауважено, що ДФС не виконувала вимоги зазначеної норми. З цього приводу належить зазначити, що вказана інформація на офіційному сайті ДФС (www.sfs.gov.ua) у 2015 р. взагалі не розміщувалася, а з 2016 р. оприлюднюється у рубриці «Публічна інформація»/«відкриті дані» у неповному обсязі (без зазначення видів платежів).

За інформацією ДФС загальний обсяг переплат до зведеного бюджету зменшився за рік на 2 648,2 млн грн. або на 5,9% та станом на 01.01.2017 р. становив 42 010,9 млн грн (у т.ч.: надміру сплачені суми податків і зборів – 24 252,4 млн грн; платежі, які сплачені та будуть нараховані у наступному звітному періоді, – 17 758,5 млн грн), з них до державного бюджету – 31 829 млн грн, що на 4 545,1 млн грн менше ніж на початок року (в основному за рахунок зменшення обсягу переплат з податку на прибуток підприємств).

Рахункова палата за результатами аудиту ефективності виконання органами державної влади повноважень щодо дотримання вимог законодавства в частині повернення та безспірного списання коштів державного бюджету встановила, що протягом 2014-2015 років та I півріччя 2016 року система контролю за поверненням та безспірним списанням коштів державного бюджету була недосконалою, а взаємодія органів державної влади при виконанні своїх функцій – слабкою. При цьому, зауважено, що:

індикативні показники доходів доводилися Мінфіном до виконання ДФС без урахування наявних надміру сплачених сум податків і зборів;

відсутність нормативного врегулювання обов’язковості надання органами ДФС інформації про підтвердження зарахування коштів або залишку неповернутих коштів до/з державного бюджету на запит органу Казначейства може призвести до втрат доходів державного бюджету;

відсутність формування та зведення інформації щодо повернутих та безспірно списаних коштів державного бюджету на рівні Казначейства, а також обліку і узагальнення звернень платників про повернення платежів, складених висновків та фактично повернутих сум платежів на рівні ДФС призвела до розбіжностей в даних фактично повернутих та безспірно списаних коштів, що не сприяло стабільності та ритмічності наповнення державного бюджету.

За даними ДФС втрати доходів бюджетів від наданих податкових та митних пільг за 2016 рік склали 77 979,9 млн грн, що на 15 910,4 млн грн менше ніж за 2015 рік, з них найвагоміші втрати бюджету від пільгового оподаткування відбулися щодо: ПДВ – 35 783,2 млн грн, або майже 46% загальної суми втрат /зокрема, найбільші обсяги втрат задекларовано у зв‘язку з підтримкою сільгосптоваровиробників (8 239,2 млн грн), звільненням від оподаткування операцій з постачання лікарських засобів та виробів медичного призначення (5 015,3 млн грн) і операцій з підтримки національної освіти (172,1 млн грн)/; акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 27 990,1 млн грн, або 36%; мита – 6 834,8 млн грн, або 8,8%; податку на майно (включаючи плату за землю) – 5 254,2 млн грн, або 6,7%.

ЩОДО ФІНАНСУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ ТА ДЕРЖАВНОГО БОРГУ

За підсумками виконання державного бюджету за 2016 рік дефіцит становив 70 262,1 млн грн, або 2,9% ВВП при затвердженому граничному обсязі дефіциту – 83 694 млн грн (дефіцит у 2014 р. – 78 052,8 млн грн, або 4,9% ВВП, у 2015 р. – 45 167,5 млн грн, або 2,3% ВВП), у т.ч. за загальним фондом – 63 875,4 млн грн, або 92,7% граничного обсягу (68 893,7 млн грн), за спеціальним фондом – 6 386,6 млн грн при граничному обсязі 14 800,2 млн грн. При цьому, змінами до розпису державного бюджету за пропозиціями головних розпорядників коштів плановий показник дефіциту збільшено на 3 550 млн грн за спеціальним фондом в частині спрямування залишків коштів на початок звітного періоду з урахуванням їх цільового призначення відповідно до частини другої статті 57 Бюджетного кодексу. Нижчий показник дефіциту порівняно з його граничним обсягом обумовлений невиконанням плану надходжень від приватизації державного майна, залученням менше половини запланованих зовнішніх запозичень за спеціальним фондом та проведенням видатків загального фонду у неповному обсязі.

До державного бюджету за 2016 рік надійшло 188,9 млн грн коштів від приватизації державного майна, або 1,1% затвердженого показника (17,1 млрд грн) /у 2014 р. – 2,7%, у 2015 р. – 0,9%/, що на 37,4 млн грн більше ніж у 2015 р.

Щодо виконання пункту 12 Прикінцевих положень Закону (згідно з яким Уряду доручено затвердити у двотижневий термін Перелік об’єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2016 році) слід відмітити, що Постановою КМУ від 12.05.2015 р. № 271 «Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015 році» затверджено відповідні переліки об’єктів та дію цієї постанови продовжено на 2016 рік (згідно з постановою КМУ від 07.10.2015 р. № 819), а потім суттєво змінено переліки об’єктів з подальшим поширенням дії на 2017 рік (згідно з Постановою КМУ від 31.08.2016 р. № 588).

За інформацією Фонду держмайна основними причинами невиконання плану надходжень від приватизації державного майна у 2016 р. є:

- незадовільний стан передачі уповноваженими органами управління об’єктів на приватизацію, до якого призвели, зокрема: незавершення передприватизаційної підготовки об’єктів, на яких згідно з чинним законодавством вона мала бути проведена; відсутність правовстановлюючих документів на нерухоме майно об’єктів приватизації та земельні ділянки, на яких вони розташовані; відсутність урядового рішення щодо приватизації об’єктів АПК, які підпадають під дію статті 25 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»;

- затримка із внесенням змін до постанови КМУ № 271 у зв’язку із зволіканням погодження проекту заінтересованими органами (фактично зміни були прийняті лише наприкінці серпня 2016 р.);

- зволікання із внесенням змін до Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» в частині скорочення відповідного переліку (оскільки до постанови КМУ № 271 включено 105 об’єктів, які заборонені до приватизації, таке скорочення дозволить розпочати їх приватизацію, у т.ч. ДП «Укрспирт», об’єктів портової інфраструктури, а також 10 об’єктів, що вже знаходяться в управлінні Фонду);

- низький інвестиційний клімат;

- об’єкти, що пропонуються до приватизації, не користуються попитом.

Водночас, у звітності Фонду держмайна за 2016 рік зазначено, що:

заплановані надходження передбачалося отримати від продажу ПАТ «Одеський припортовий завод» (13 175 млн грн), обленерго (3 825 млн грн) та інших об’єктів (100 млн грн);

конкурс з продажу ПАТ «Одеський припортовий завод» оголошувався двічі, однак у зв’язку з відсутністю заявок від інвесторів, насамперед внаслідок боргу перед «Group DF», збитковою діяльністю і негативною ціновою кон’юнктурою на ринках мінеральних добрив, конкурс так і не відбувся;

робочою групою з питань приватизації (утвореною постановою КМУ від 24.06.2015 р № 525), донорами, радником, інвесторами рекомендовано Фонду відкласти продаж обленерго до прийняття законів «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» і «Про ринок електричної енергії України» та запровадження RAB-тарифу;

за рекордні суми продано дві ГЕС у Миколаївській області (Мигіївську ГЕС – 52 млн грн та Костянтинівську ГЕС – 64 млн грн);

у листопаді 2016 р. Фонд продав державний банк ПАТ «Український банк реконструкції та розвитку» за 82,8 млн грн, а сплата за пакет акцій очікується в 2017 році після укладання договору купівлі-продажу.

Враховуючи наведене, значне невиконання плану надходжень від приватизації протягом останніх років свідчить як про недоліки планування таких надходжень, так і про недостатність та неефективність вжитих заходів з реалізації приватизаційної політики.

У 2016 році державні запозичення здійснені загалом у сумі 307 664,9 млн грн (у т.ч. внутрішні – 246 410,3 млн грн, зовнішні – 61 254,6 млн грн), що на 206 429,6 млн грн менше ніж у 2015 році.

Державні запозичення до загального фонду здійснені в обсязі 300 907,2 млн грн, що на 97 909,5 млн грн, або на 48,2% більше встановленого Законом плану (у 2015 році надійшло 507 753,3 млн грн). Перевищення планових показників є результатом реалізації статті 16 (щодо права випуску понадпланових ОВДП для капіталізації банків) та пункту 15 Прикінцевих положень (щодо дозволу додаткових випусків ОЗДП в рамках реструктуризації боргу) Закону.

Внутрішні державні запозичення залучені до загального фонду у сумі 246 410,3 млн грн (в 2,5 рази більше затвердженого обсягу) переважно шляхом випуску ОВДП (казначейські зобов’язання – лише 0,96 млн грн). У пояснювальній записці до Звіту зазначено, що у 2016 році середньозважена відсоткова ставка за розміщеними ОВДП становила 9,57% річних (у 2015 р. – 12,25%), а середньозважений строк до погашення розміщених на аукціонах ОВДП - 2,36 року (у 2015 р. – 0,43 року).

Із загального обсягу здійснених внутрішніх запозичень 129 215,5 млн грн (52,4%) – випуск ОВДП з цільовим спрямуванням відповідних коштів (у 2014 р. – 123 326 млн грн, у 2015 р. – 75 037 млн грн), а саме відповідно до:

статті 16 Закону здійснено понадпланові випуски ОВДП загалом у сумі 121 274,5 млн грн з подальшим придбанням у державну власність в обмін на ці облігації акцій додаткової емісії банків, а саме: ПАТ «Ощадбанк» – 4 955,5 млн грн /Постанова КМУ від 27.01.2016 № 31, в якій передбачено строк обігу ОВДП 10 р. та ставку доходу на рівні 6% річних/, ПАТ «Укрексімбанк» - 9 319 млн грн /Постанова КМУ від 27.01.2016 № 33, в якій передбачено строк обігу ОВДП 10 р. та ставку доходу на рівні 6% річних/ та ПАТ КБ «Приватбанк» – 107 млрд грн /Постанова КМУ від 18.12.2016 № 961 (із змінами), в якій передбачено строк обігу ОВДП до 15 р. та ставку доходу на рівні не вище 10,5% річних, у т.ч. з індексованою вартістю в розмірі до 64 млрд грн із строком обігу до 15 р. та ставкою доходу на рівні 6% річних/;

статті 17 Закону в межах визначеного цією статтею обсягу випуску ОВДП, врахованого у фінансуванні державного бюджету (16 млрд грн), в обмін на такі облігації отримано векселі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на суму 7 941 млн грн /Постанова КМУ від 28.12.2016 № 1003, в якій передбачено строк обігу ОВДП до 15 р. та ставку доходу до 10% річних/.

Належить звернути увагу, що протягом 2008-2016 років з державного бюджету шляхом випуску ОВДП спрямовано на збільшення статутних капіталів банків загалом 195,4 млрд грн (у т.ч.: ПАТ КБ «Приватбанк» – 107 млрд грн, ПАТ «Ощадбанк» – 31,3 млрд грн, ПАТ «Укрексімбанк» – 28,1 млрд грн, ПАТ «Укргазбанк» – 13,1 млрд грн, ПАТ «Родовід Банк» – 12,3 млрд грн, АКБ «Київ» – 3,6 млрд грн) /з яких у 2016 р. – 62%/, та на підтримку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб – майже 59,6 млрд грн.

Рахункова палата за результатами аудиту ефективності участі держави у капіталізації ПАТ «Укрексімбанк» і ПАТ «Ощадбанк» зазначає, зокрема, що:

державні вкладення на поповнення статутних капіталів державних комерційних банків здійснювалися за відсутності державної стратегії їх розвитку, чітких принципів та пріоритетів державної політики у взаємовідносинах держави і державних банків;

запровадження механізму викупу акцій банків шляхом обміну на ОВДП призвело до отримання банками купонного доходу з державного бюджету за такими ОВДП;

поповнення статутного капіталу державних банків не бюджетними коштами, а ОВДП з виплатою купонного доходу щороку створює значне навантаження на державний бюджет у зв’язку з обслуговуванням ОВДП упродовж терміну їх обігу (10 років).

Зовнішні державні запозичення за загальним фондом становили 54 496,9 млн грн, або 52,1% затвердженого обсягу (залучення коштів менше плану відбулося, насамперед, через ненадходження другого та третього траншів в рамках Третьої програми макрофінансової допомоги ЄС), з яких:

25 911,9 млн грн надійшли внаслідок випуску ОЗДП на суму 1 млрд дол. США під гарантії США (Постанова КМУ від 22.09.2016 № 644, згідно з якою на ОЗДП нараховується дохід за ставкою 1,471% річних та їх погашення здійснюватиметься 29.09.2021 р.);

18 991,9 млн грн – результат правочинів з державним та гарантованим державою зовнішнім боргом (що не вплинуло на обсяг дефіциту бюджету, оскільки відповідну суму відображено також у показнику «Коригування» щодо зовнішніх зобов’язань із мінусовим значенням);

8 841,3 млн грн (36 969 млн японських єн) надійшли від Японського агентства міжнародного співробітництва відповідно до Кредитної угоди про Другу позику на політику розвитку на здійснення економічних реформ (ратифікованої законом від 04.02.2016 р. № 988-VIII) /термін погашення кредиту становитиме 14 р. після пільгового періоду у 6 р./;

751,8 млн грн – залучення позики від МБРР для реалізації проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України».

Слід відмітити, що вищезгадані правочини з боргом (розпочаті у 2015 р.) у звітному періоді проводилися на підставі пункту 15 Прикінцевих положень Закону відповідно до постанов КМУ від 11.02.2016 № 60, від 24.02.2016 № 101, від 27.04.2016 № 309 і № 310, за наслідками чого було здійснено додаткові випуски ОЗДП 2015 року загальним обсягом майже 740,9 млн дол. США та державних деривативів на сукупну умовну суму 211,5 млн дол. США відповідно до умов, затверджених постановою КМУ від 11.11.2015 № 912 (з них відповідно 394,3 млн дол. США і 127,4 млн дол. США як результат реструктуризації гарантованого державою зовнішнього боргу за кредитами Укравтодору, залученими у 2006, 2009 і 2011 роках, та кредитом ДП “Конструкторське бюро “Південне” імені М.К. Янгеля”, залученим у 2011 р.). Показники за такими операціями не планувалися і пунктом 15 Прикінцевих положень Закону дозволено здійснювати зазначені правочини з відповідним коригуванням встановлених Законом показників фінансування державного бюджету.

Вчиненими у квітні 2016 р. правочинами Уряд завершив реструктуризацію зовнішніх боргових зобов’язань, перелік яких визначено законом від 19.05.2015 р. № 436-VIII (крім зобов’язань за ОЗДП 2013 року із строком погашення у 2015 р. на суму 3 млрд дол. США, з приводу яких тимчасово зупинено здійснення платежів та у Вищому суді Лондона розглядається відповідний позов проти України).

На виконання п. 5 Постанови ВРУ від 17.09.2015 № 703-VIII Рахункова палата здійснила аудит операцій, пов’язаних із вчиненням відповідних правочинів з боргом, за результатами якого зазначила, що проведена протягом 2015 року та у І кварталі 2016 року реструктуризація боргу хоча і зменшила в короткостроковій перспективі навантаження на державний бюджет, проте не мала суттєвого впливу на розв’язання боргової проблеми України в цілому, незважаючи на що результати проведених відповідних операцій сприйняті оптимістично міжнародними фінансовими організаціми. При цьому, Рахунковою палатою рекомендовано Уряду і Мінфіну забезпечити прийняття стратегії управління державним боргом з урахуванням впливу операцій, пов’язаних із реструктуризацією боргу, та здійснити об’єктивну оцінку обсягів умовного боргу і його впливу на державні фінанси.

До спеціального фонду надійшли державні зовнішні запозичення /кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів/ в обсязі 6 757,7 млн грн, що становить лише 45,1% плану (у 2014 р. – 71,1%, у 2015 р. – 44,8%). При цьому, у 2016 році взагалі не надходили кошти кредитів (позик) на реалізацію, зокрема, таких проектів:

«Реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення магістрального газопроводу Уренгой-Помари-Ужгород» від ЄБРР (300 млн грн) /хоча Угоду підписано ще 01.12.2014/ і від ЄІБ (300 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 15.07.2015 р. № 603-VIII/;

«П'ятий проект "Покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг"» від ЄБРР (200 млн грн) і ЄІБ (190 млн грн) /немає інформації щодо підписання відповідних угод/;

«Проект будівництва високовольтної повітряної лінії 750 кВ Рівненська АЕС – Київська» від ЄІБ (650 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законами від 01.04.2009 р. № 1215-VI і від 08.04.2015 р. № 297-VIII/;

«Проект «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України» від ЄІБ (410 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 03.02.2016 р. № 975-VIII/;

«Незв’язаний фінансовий кредит» (проекти щодо відновлення Сходу України) від Кредитної установи для відбудови (789 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 15.07.2015 р. № 605-VIII/;

Аналізуючи стан виконання державного бюджету протягом звітного періоду, Комітет з питань бюджету звертав увагу на низький рівень залучення зовнішніх запозичень на реалізацію інвестиційних проектів та повільне використання таких коштів. Крім того, за підсумками розгляду річного звіту про виконання державного бюджету за 2015 рік Комітет рекомендував вжити заходів щодо своєчасного та ефективного впровадження інвестиційних проектів, що здійснюються із залученням кредитів (позик) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій, переглянувши порядок підготовки, реалізації та проведення моніторингу виконання таких проектів. З цього приводу Мінфіном повідомлено, що з метою вдосконалення відповідної процедури та забезпечення швидкого і ефективного використання кредитних ресурсів МФО підготовлено нову редакцію Порядку підготовки, реалізації, проведення моніторингу та завершення реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, який затверджено постановою КМУ від 27.01.2016 р. № 70.

За результатами проведених Рахунковою палатою у 2016 році аудитів двох проектів, що підтримуються коштами МБРР, зауважено, зокрема, що:

головними причинами незадовільного стану впровадження проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» є незабезпечення повноти його підготовки, недоліки в його організації та управлінні, фактична відсутність належного контролю за ходом виконання проекту; із загальної суми вибраних коштів позики (2,7 млн дол. США) використано половину (1,3 млн дол. США), з яких 66% – на консультативні послуги з управління проектом і його супроводження, решта – на послуги з підготовки реконструкції лікарських амбулаторій у кількох областях, проведення закордонних навчальних поїздок, інформаційних кампаній; натомість вже використано бюджетних коштів на обслуговування позики у сумі 1,2 млн дол. США, а через незабезпечення своєчасної вибірки позики сплачено у вигляді комісійних за резервування 26 тис. дол. США, що фактично є втратою бюджетних коштів;

основними причинами затримок у впровадженні проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» і використанні коштів позики є його неякісна підготовка, недоліки у системі управління та контролю за виконанням проекту, повільне впровадження запланованих заходів; на 31.12.2016 р. вибірка коштів позики – 73,3 млн дол. США, з яких на реалізацію проекту використано 72,7 млн дол. США (або 24% суми позики), з них: 2 млн дол. США за спеціальним фондом (на оплату послуг консультантів, придбання обладнання для управління проектом, рекламу, навчання, виготовлення бланків житлових субсидій, дослідження і закордонні навчальні поїздки), 0,75 млн дол. США списано на сплату МБРР комісійної винагороди, а 70 млн дол. США залучено до загального фонду державного бюджету, що хоча і передбачено умовами позики на підставі досягнення конкретних результатів у сфері надання соціальної підтримки, проте не узгоджується із вимогами частини третьої статті 15 Бюджетного кодексу.

Таким чином, низькій рівень залучення кредитів (позик) до спеціального фонду державного бюджету у 2016 році свідчить про неналежне здійснення відповідними виконавцями заходів з впровадження спільних з МФО проектів, системні недоліки в плануванні та використанні таких коштів, а дія нового Порядку не призвела до позитивних зрушень. 

У 2016 році витрати державного бюджету з погашення та обслуговування боргових зобов’язань (без урахування коригувань щодо зовнішніх зобов’язань) становили 207 204,2 млн грн, що на 58,6% менше ніж у 2015 році, а саме:

платежі з погашення державного боргу – 111 410 млн грн, що менше на 17,6% затвердженого плану (135 203,9 млн грн) та на 73,3% факту за 2015 р. (416 585,6 млн грн), у т.ч. погашення: внутрішнього боргу – 102 373,3 млн грн, або 84,4% затвердженого плану, зовнішнього боргу – 9 036,7 млн грн, або 65,1% затвердженого плану. За інформацією Мінфіну основною причиною відповідних відхилень показників було непред’явлення до дострокового погашення ОВДП, номінованих в іноземній валюті, а також менший порівняно з планом випуск короткострокових ОВДП з погашенням у 2016 р.;

видатки на обслуговування державного боргу – 95 794,2 млн грн, що на 0,5% менше плану із змінами (бюджетні призначення були зменшені на 2 745,6 млн грн) та на 13,4% більше факту за 2015 р. За інформацією Мінфіну зменшення видатків порівняно з первинним планом пов’язано з перенесенням значного обсягу запозичень з середини року на грудень та відповідним зменшенням періоду обслуговування такого боргу у 2016 р.

При затвердженому на 2016 рік граничному обсязі 28 200 млн грн, а також обсязі до 700 млн дол. США з метою доформування стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду загалом надано державних гарантій у сумі 21 851 млн грн (у 2015 р. – 7 429,9 млн грн), а саме за:

а) зовнішніми зобов’язаннями на підставі міжнародних договорів:

ПАТ "Укргідроенерго" на суму 180 млн євро, або 5 327,9 млн грн (договір гарантії з ЄБРР від 30.12.2015 № 13010-05/172 та постанова КМУ від 25.12.2015 р. № 1125 «Деякі питання продовження реалізації Проекту "Реабілітація гідроелектростанцій"») – відповідно до підпункту «б» пункту 1 статті 6 Закону;

НАК «Нафтогаз України» на суму 500 млн дол. США, або 13 595,4 млн грн з метою доформування стабілізаційного (резервного) енергетичного фонду (договір про гарантію відшкодування з МБРР від 30.12.2016 № G-2440-UA та постанова КМУ від 30.11.2016 р. № 876 «Деякі питання надання державної гарантії Міжнародному банку реконструкції та розвитку за зобов’язаннями публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України») – відповідно до пункту 2 статті 6 Закону;

б) внутрішніми зобов’язаннями суб’єктів господарювання за кредитами (позиками), що залучаються для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави, загалом у сумі 2 927,7 млн грн за рішеннями Уряду, погодженими з Комітетом з питань бюджету (при граничному обсязі до 6 млрд грн відповідно до абзацу третього підпункту «а» пункту 1 статті 6 Закону). При цьому Комітетом було розглянуто та погоджено надання державних гарантій за таким напрямом на загальну суму 5 143,05 млн грн (з яких фактично надано гарантії у розмірі 56,9%), у т.ч. за:

зверненням Міноборони про погодження постанов КМУ від 14.07.2016 р. №№ 422-432 на загальну суму 4 150 млн грн, з яких надано гарантії на суму 2 654,8 млн грн (64%);

зверненням МВС про погодження постанов КМУ від 23.11.2016 р. №№ 899-901 та від 30.11.2016 р. №№ 894-898 на загальну суму 993,05 млн грн, з яких надано гарантії на суму 272,9 млн грн (27,5%).

У пояснювальній записці до звіту вказано, що незважаючи на надані державні гарантії, фактично позичальниками у 2016 р. не було отримано кредитних коштів. Така ситуація може бути спричинена затвердженням лише наприкінці звітного періоду умов залучення кредитів (позик) під державні гарантії для виконання відповідних програм (постанова КМУ від 26.10.2016 р. № 779) та недостатністю або недієвістю заходів Міноборони і МВС щодо залучення зазначених кредитів (позик).

У 2016 р. витрати на обслуговування і погашення кредитів, взятих під державні гарантії у попередні роки, здійснювалися відповідно до бюджетних призначень і становили загалом 8 620,1 млн грн (у 2015 р. – 25 059 млн грн), з них щодо: розвитку мережі автомобільних доріг загального користування (код 3111030) – 5 535 млн грн; реалізації проектів «Циклон-4» та «Створення Національної супутникової системи зв’язку» (код 6381130) – 1 440 млн грн; реалізації проектів соціально-економічного розвитку (код 1101470) – 360,2 млн грн; кредитів, залучених ДП "Укрмедпостач" для реалізації інвестиційних проектів (код 2301280) – 355,9 млн грн. При цьому, на виконання державою гарантійних зобов’язань за спеціально визначеною бюджетною програмою (код 3511600) при плані 919 млн грн проведені платежі у сумі 903,9 млн грн, а саме виконано гарантійні зобов’язання за ДП «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» та інших інфраструктурних об’єктів Київського регіону» – 412,1 млн грн (гарантійна угода від 16.06.2011), ПАТ «Лисичанськвугілля» –461,7 млн грн (гарантійна угода від 26.12.2011), ДП «НАЕК «Енергоатом» – 30,2 млн грн (гарантійна угода від 29.07.2004). Хоча загалом зазначені витрати зменшилися на 65,6% порівняно з 2015 р., проте залишалися значними і є, насамперед, наслідком поширеної практики проведення у попередніх роках операцій щодо надання державних гарантій за кредитами, безпосереднім джерелом повернення яких є кошти державного бюджету, що в результаті призвело до збільшення боргового навантаження на державний бюджет і до відволікання значної частини бюджетних коштів на такі виплати.

Стан розрахунків підприємств-позичальників за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, з державним бюджетом протягом багатьох років залишається проблемним, про що свідчить загальний обсяг відповідної простроченої заборгованості на 01.01.2017 р. у сумі 49 263,2 млн грн (з них заборгованість суб’єктів господарювання, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті їх ліквідації, – 6 145,7 млн грн, або 12,5% загального обсягу), який збільшився за рік на 6 076,2 млн грн переважно внаслідок девальвації гривні до іноземних валют. Згідно із звітними даними найбільші суми заборгованості на кінець 2016 р. мають: концерн «Украгротехсервіс» (9 033,7 млн грн), ВАТ «Оріана» (4 841,4 млн грн), корпорація «Украгропромбіржа» (4 142,1 млн грн), ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» (3 783,9 млн грн), УЗТФ «Біомед» (2 735,8 млн грн), ВАТ «ЗАлК» (2 130,2 млн грн), Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (2 129,1 млн грн). При цьому, протягом звітного періоду 35 суб’єктами господарювання повернуто до державного бюджету коштів позик у сумі 4 597,9 млн грн (на 35,5% більше ніж розрахунково планувалося).

У Висновках РП відмічено, що Уряд, Мінфін і ДФС не забезпечили суттєвих зрушень у поліпшенні розрахунків з погашення такої простроченої заборгованості перед державним бюджетом, зокрема, упродовж 2016 р. не проводилися визначені статтею 17 Бюджетного кодексу заходи щодо повернення коштів до державного бюджету (залучення суб’єктів господарювання для представництва органів державної влади в судах у справах про стягнення заборгованості, щодо стягнення якої органам фіскальної служби відмовлено, та продажу права вимоги погашення простроченої більше 3 років заборгованості).

Станом на 31.12.2016 р. державний та гарантований державою борг загалом становив 1 929 761,2 млн грн (70 971 млн дол. США), або 81% ВВП (при 69,4% на кінець 2014 р. та 79% на кінець 2015 р.).

Згідно з вимогами частини другої статті 18 Бюджетного кодексу загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального обсягу ВВП, а у разі очікуваного перевищення цієї граничної величини Уряд має невідкладно звернутися до Верховної Ради за дозволом на тимчасове перевищення такої граничної величини та подати Верховній Раді для схвалення план заходів з приведення загального обсягу відповідного боргу до встановлених цим Кодексом вимог. Натомість новим пунктом 23-1 розділу VI Бюджетного кодексу (включеним згідно із законом від 20.12.2016 р. № 1789-VIII) встановлено, що такі положення не застосовуються у випадках введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, введення надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, проведення на території України антитерористичної операції. Таким чином, на кінець звітного періоду значно перевищено граничну величину боргу, що у сьогоднішніх умовах є законодавчо допустимим.

Обсяг державного боргу збільшився за рік на 316 972,6 млн грн (або на 23,8%) і на 31.12.2016 р. становив 1 650 833,3 млн грн, або 60 712,8 млн дол. США (85,5% загального обсягу державного і гарантованого державою боргу), що на 149 353,6 млн грн більше встановленого статтею 5 Закону його граничного обсягу (1 501 479,7 млн грн). Водночас, законом від 20.12.2016 р. № 1786-VIIІ статтю 5 Закону доповнено частиною другою, згідно з якою у разі відхилення офіційного курсу гривні до долара США на 31.12.2016 р. від курсу, що застосовувався під час складання державного бюджету, допускається відхилення від граничного обсягу державного боргу і граничного обсягу гарантованого державою боргу на такий офіційний курс. Згідно з пояснювальною запискою до звіту таке відхилення граничного обсягу державного боргу становило 119,6 млрд грн /у зв’язку з відхиленням валютного курсу: розрахунковий – 24,4 грн/дол.США, факт на кінець року – 27,2 грн/дол.США/. Крім того, коригування граничного обсягу державного боргу відбулося внаслідок реалізації статті 16 Закону (понадпланові випуски ОВДП у сумі 121,3 млрд грн для капіталізації банків) та пункту 15 Прикінцевих положень Закону (додаткові випуски ОЗДП 2015 року у сумі майже 19 млрд грн, що пов’язано із завершенням відповідних правочинів з боргом). Таким чином, фактичний обсяг державного боргу на кінець 2016 р. не перевищив граничного обсягу з урахуванням законодавчих норм щодо його коригування.

Державний зовнішній борг збільшився за рік на 1 638,6 млн дол США (на 4,8%) та склав 36 048,4 млн дол. США (59,4% державного боргу), державний внутрішній борг збільшився на 162 644,4 млн грн (на 32%) і становив 670 645,5 млн грн (40,6% державного боргу). На кінець 2016 р. відношення державного боргу до ВВП становило 69,3% порівняно з 59,7% на кінець 2014 р. та 67,1% на кінець 2015 р.

Гарантований державою борг на кінець 2016 р. становив 278 927,8 млн грн, або 10 258,1 млн дол. США, що на 41 019,3 млн грн (або на 17,2%) більше факту за 2015 р. та на 165 851,4 млн грн менше встановленого статтею 5 Закону його граничного обсягу (444 779,3 млн грн), у т.ч.: гарантований зовнішній борг – 9 556,3 млн дол. США, гарантований внутрішній борг – 19 084,5 млн грн.

У Висновках РП зауважено, що збільшення загального обсягу державного і гарантованого державою боргу спричинили перевищення надходжень від державних запозичень і запозичень під державні гарантії над погашенням державного та гарантованого державою боргу на 214,8 млрд грн (що в середньостроковій перспективі збільшить витрати на погашення та обслуговування боргу, зменшивши фінансові можливості для реалізації пріоритетних соціально-економічних програм) та девальвація гривні до іноземних валют, в яких номіновано борг, на 143,2 млрд грн, а темп зростання такого загального боргу в 10 разів перевищив темп зростання реального ВВП, що разом із значною часткою заборгованості в іноземній валюті в умовах девальвації гривні збільшує боргові ризики.

За звітний період погіршилася динаміка окремих показників боргової безпеки, насамперед: співвідношення загального обсягу державного і гарантованого державою боргу до ВВП /81% проти встановленої граничної величини (60%) і відповідного показника на кінець 2015 р. (79%)/ та обсяг державного і гарантованого державою боргу на одну особу /45,3 тис. грн проти 36,8 тис. грн на кінець 2015 р./. Натомість значно поліпшилося відношення погашення та обслуговування державного боргу до доходів державного бюджету /33,6% проти 93,7% за 2015 р., хоча критичний рівень згідно з методологічними рекомендаціями – 16%/.

Варто також зазначити, що з 2014 р. немає стратегії управління державним боргом (необхідність затвердження Урядом якої встановлена пунктом 3-1 частини першої статті 21 Бюджетного кодексу), що свідчить про відсутність публічного стратегічного бачення в управлінні державним боргом, а відтак про можливість подальшого збільшення боргового навантаження на державний бюджет у майбутньому.

Залишки коштів державного бюджету станом на 01.01.2017 р. становили 34 618,4 млн грн і зменшилися за 2016 рік на 16 691,9 млн грн унаслідок використання частини залишку коштів загального фонду для здійснення витрат (зокрема, залишки коштів загального фонду на кінець року становили 9 182,4 млн грн і зменшилися на 16 971,7 млн грн, залишки коштів спеціального фонду – 25 436 млн грн і збільшилися на 279,9 млн грн).

У 2016 р. за рахунок зменшення залишків коштів, відображення курсової різниці (5 036,6 млн грн) та деяких інших розрахунків на фінансування загального фонду залучено 22 396,8 млн грн, що не планувалося при затвердженні державного бюджету.

Оскільки в Законі не було затверджено оборотного залишку бюджетних коштів (хоча встановлення такого показника передбачено вимогами частини третьої статті 14 та пункту 7 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу), неможливо визначити вільний залишок бюджетних коштів (як джерело фінансування бюджету) та відповідно проаналізувати ефективність його використання без внесення змін до Закону. При цьому практичне застосування згаданих норм можливе лише у разі встановлення абсолютної величини оборотного залишку бюджетних коштів, на що також звернуто увагу у Висновках РП.

Водночас, за інформацією Казначейства станом на 01.01.2017 р. залишки коштів на єдиному казначейському рахунку становили 14 257,8 млн грн, що значно більше ніж на початку попередніх трьох років (2014 р. – 1 739 млн грн, 2015 р. – 3 007,5 млн грн, 2016 р. – 9 017,3 млн грн).

ЩОДО ВИДАТКІВ ТА КРЕДИТУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ

Видатки державного бюджету за 2016 рік становили 684 883,7 млн грн, або 100,5% бюджетних призначень та 96,7% плану з урахуванням змін (не проведено видатків проти уточненого плану на суму 23 694,9 млн грн). За загальним фондом проведено видатки в сумі 642 604,7 млн грн, на відміну від попередніх років рівень виконання планових показників є високим – 99,3% бюджетних призначень та уточненого плану (не проведено видатків на суму 4 617,6 млн грн) і перевищує минулорічні показники (у 2015 р. – 98,2%, у 2014 р. – 96,5%).

При цьому, у зв’язку з внесенням змін до бюджетних призначень шляхом здійснення перерозподілів видатків між бюджетними програмами головних розпорядників коштів внесені зміни до розпису державного бюджету та збільшено план асигнувань загального фонду головних розпорядників коштів по видатках на 281,6 млн грн і відповідно зменшено на таку суму план асигнувань загального фонду по міжбюджетних трансфертах.

Питома вага видатків державного бюджету (без міжбюджетних трансфертів) у зведеному бюджеті за звітний період становила 58,6% проти 59,3% у 2015 році та 57,3% у 2014 році.

Порівняно з минулим роком касові видатки збільшилися на 107 972,3 млн грн, або на 18,7% (без врахування міжбюджетних трансфертів – на 86 557 млн грн, або на 21,5%).

Касові видатки загального фонду проти 2015 р. збільшилися на 97 952,7 млн грн, або на 18% (без врахування міжбюджетних трансфертів – на 76 443,3 млн грн, або на 20,6%).

Таке зростання відбулося переважно за рахунок збільшення видатків загального фонду на соціальний захист та соціальне забезпечення на 48 119,3 млн грн, або на 46,5%, обсяг яких досяг 151 523,8 млн гривень. У складі таких видатків видатки на соціальний захист пенсіонерів (на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду) становили 142 586,2 млн грн і збільшилися на 47 774,7 млн грн, або на 50,4% /насамперед, для компенсації зменшення власних надходжень Пенсійного фонду у зв’язку із зниженням ставки єдиного соціального внеску (до 22%) відповідно до законів від 24.12.2015 р. № 909-VIII та № 911-VIII)/. Водночас, Рахункова палата звертає увагу, що залишається значним загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за позики, надані Казначейством за рахунок єдиного казначейського рахунку (з урахуванням позик, взятих у минулих роках), – 48 млрд грн (станом на 01.01.2017 р.) і зауважує, що Фонд не має фінансових можливостей повернути залучені в попередні роки кошти на покриття тимчасових касових розривів.

Видатки загального фонду на громадський порядок, безпеку та судову владу становили 57 550,7 млн грн і їх обсяг також суттєво збільшився проти 2015 р. (на 11 762,4 млн грн, або на 25,7%), у т.ч. на діяльність із забезпечення громадського порядку, боротьбу із злочинністю та охорону державного кордону (забезпечення діяльності органів і установ МВС, Держприкордонслужби, Національної гвардії, Національної поліції) – 31 734,4 млн грн (відповідно на 6 534,8 млн грн, або на 25,9%), діяльність у сфері безпеки держави (забезпечення діяльності НАБУ, РНБО, СБУ, Управління державної оборони, Служби зовнішньої розвідки, Держспецзв’язку) – 7 271,7 млн грн (на 1 927,4 млн грн, або на 36,1%), протипожежний захист та рятування – 5 073 млн грн (на 1 395,4 млн грн, або на 37,9%), судову владу – 4 032,4 млн грн (на 788,5 млн грн, або на 24,3%).

Суттєво збільшилися видатки загального фонду на оборону, а саме на 7 622,1 млн грн (на 15,8%), і їх фактичний обсяг становив 55 851,8 млн грн.

Слід зауважити, що видатки на забезпечення національної безпеки і оборони у державному бюджеті на 2016 рік було визначено на підставі Рішення РНБО від 11.11.2015 р. «Про пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», введеного в дію Указом Президента України від 01.12.2015 р. № 674. Зазначеним Рішенням РНБО такі видатки запропоновано передбачити в обсязі 5% ВВП для сектору безпеки і оборони, у т.ч. не менше 3% ВВП – на оборону, при цьому на потреби сектору безпеки і оборони передбачити не менше 100 млрд грн із загального фонду державного бюджету (виходячи із прогнозного обсягу ВВП у сумі 2 262 млрд грн, 5% ВВП – 113,1 млрд грн, 3% ВВП – 67,86 млрд грн). У державному бюджеті видатки для сектору безпеки і оборони загалом затверджено (зі змінами) в сумі 114,2 млрд грн (у т.ч. загальний фонд – 104,5 млрд грн, спеціальний фонд – 9,7 млрд грн), при цьому уточнений план визначено в сумі 125,5 млрд грн (у т.ч. загальний фонд – 105 млрд грн, спеціальний фонд – 20,5 млрд грн).

За підсумками звітного року головними розпорядниками коштів державного бюджету сектору національної безпеки і оборони проведено видатки в сумі 118 631,2 млн грн, що становить 94,6% плану з урахуванням змін (у т.ч. за загальним фондом – 104 781,4 млн грн та 99,8% уточненого плану, за спеціальним фондом – 13 849,8 млн грн та 67,5% уточненого плану). Такі видатки у 2016 р. становили 17,3% видатків державного бюджету (у 2015 р. – 16,2%, у 2014 р. – 14,2%) та 5% ВВП (у 2015 р. – 4,7%, у 2014 р. – 3,8%).

Невиконання планового показника за спеціальним фондом пояснюється, насамперед, тим, що Законом реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави (у сумі 5 500 млн грн) було передбачено здійснити за рахунок конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації конфіскованого майна за вчинення корупційного правопорушення, однак до спеціального фонду державного бюджету за звітний період надійшло лише 165 тис. грн, а відтак заплановані заходи не було здійснено через ненадходження відповідних коштів.

Порівняно з 2015 р. видатки державного бюджету на забезпечення сектору національної безпеки і оборони збільшилися на 25 020 млн грн, або на 26,7% (у т.ч. за загальним фондом – на 20 455,3 млн грн, або на 24,3%, за спеціальним фондом – на 4 564,7 млн грн, або на 49,2%).

На виконання загальнодержавних функцій витрачено із загального фонду 115 953,6 млн грн (на 14 324,3 млн грн, або 14,1% більше ніж у 2015 р.), з яких на обслуговування державного боргу – 95 794,2 млн грн (на 11 288,8 млн грн, або на 13,4% більше ніж у 2015 р.).

Збільшення видатків загального фонду соціального спрямування (за виключенням видатків на соціальних захист та соціальне забезпечення) відбувалося повільніше, ніж загалом видатків загального фонду, а також з відставанням від рівня зростання споживчих цін (грудень 2016 р. до грудня 2015 р. – 112,4%). Так, видатки на охорону здоров’я проти 2015 р. зросли на 10,8%, на освіту – на 9,2%. Видатки на охорону здоров’я фактично проведено у сумі 11 118,1 млн грн, що більше на 1 080,8 млн грн ніж у 2015 р. Видатки на освіту здійснено в обсязі 21 378,7 млн грн (на 1 796,2 млн грн більше ніж у 2015 р.), з яких видатки на підготовку кадрів вищими навчальними закладами
І-ІV рівнів акредитації – 19 341,4 млн грн (відповідно на 1 465,4 млн грн). Порівняно з 2015 р. видатки загального фонду на духовний та фізичний розвиток зменшилися на 25,4% і становили 4 690,4 млн грн (зменшення обумовлено тим, що у 2016 р. не проводилися видатки на виконання боргових зобов'язань за кредитами, залученими під державні гарантії, для реалізації Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, у зв’язку з реструктуризацією боргових зобов’язань, в той час як у 2015 р. такі видатки були здійснені в обсязі 2 649,5 млн грн).

Видатки загального фонду на економічну діяльність становили 26 775,2 млн грн і зменшення їх обсягу проти 2015 р. (на 6 850,4 млн грн, або майже на 20,4%) пояснюється, насамперед, зменшенням видатків на дорожнє господарство (на 8 838,9 млн грн, або на 39,7%), що відбулося у зв’язку із зменшення видатків на виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування (у 2016 р. такі видатки становили 5 535 млн грн проти 17 646,1 млн грн у 2015 р.), зокрема, внаслідок здійснених заходів з реструктуризації боргових зобов’язань. При цьому видатки загального фонду на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування збільшилися з 4 587,3 млн грн у 2015 р. до 7 858,6 млн грн у 2016 р., або на 71,3% (у 2016 р. видатки загального та спеціального фондів на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування становили 9 544,6 млн грн проти 5 253 млн грн у 2015 р. і збільшилися на 4 291,6 млн грн, або на 81,7%).

Серед видатків на підтримку галузей економіки із загального фонду державного бюджету на державну підтримку вугільної галузі та інших галузей з видобутку твердого палива спрямовано 2 029,5 млн грн, або на 15,1% більше ніж у 2015 р. (у т.ч. на реструктуризацію вугільної та торфодобувної промисловості – 106,7 млн грн, державну підтримку вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції – 1 372,8 млн грн, поповнення обігових коштів або збільшення статутних фондів вугледобувних підприємств для погашення заборгованості із зарплати працівникам, що утворилася на 01.01.2016 р., – 500 млн грн, державну підтримку будівництва шахти № 10 "Нововолинська" – 50 млн грн). На підтримку сільського господарства із загального фонду спрямовано 2 447,1 млн грн, або 96,6% обсягу 2015 р. /у т.ч. на експлуатацію державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами – 1 086,5 млн грн, фінансову підтримку заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів – 279,8 млн грн, державну підтримку галузі тваринництва – 30 млн грн). На підтримку сільського господарства за рахунок коштів загального та спеціального фондів використано 4 075,4 млн грн, або 98,3% обсягу 2015 р.

Відповідно до звіту Казначейства відкрито асигнувань загального фонду державного бюджету на суму 646 218,8 млн грн, що на 3 614,2 млн грн більше касових видатків (у 2015 р. більше відповідно на 5 489,4 млн грн, у 2014 р. – на 9 117,7 млн грн). Незважаючи на позитивні зміни, зазначене є наслідком неналежного рівня управління бюджетними коштами розпорядниками коштів, в першу чергу, через недосконалість планування, низький рівень організації та слабкість контролю за виконанням заходів, що здійснюються в рамках бюджетних програм. Так, Рахункова палата за результатами проведених аудитів відмічає, що на виконання видатків менше планових показників вплинули неповний розподіл окремими головними розпорядниками коштів відкритих асигнувань та невикористання окремими головними розпорядниками коштів направлених відкритих асигнувань.

Аналізуючи помісячні обсяги касових видатків державного бюджету, слід звернути увагу на нерівномірність проведення видатків впродовж року. Сталою із року в рік є тенденція, за якої видаткове навантаження припадає переважно на два останні місяці року (наприклад, у грудні 2016 р. проведено 14% річного обсягу видатків державного бюджету). Така динаміка помісячних показників касових видатків державного бюджету у певній мірі пояснюється нерівномірністю планування у розписі державного бюджету помісячних бюджетних асигнувань, а саме із навантаженням на останні місяці року, насамперед, в частині видатків розвитку, проте з іншого боку обумовлена вимогами бюджетного законодавства щодо дії бюджетних призначень за загальним фондом до кінця року, що спонукає розпорядників коштів максимально використати до кінця року бюджетні кошти у запланованих обсягах, зокрема шляхом здійснення перерозподілу видатків бюджету, поділу предмету закупівлі та попередньої оплати товарів (робіт, послуг), що закуповуються за бюджетні кошти.

Впродовж 2016 року відповідно до частин шостої, восьмої та дев’ятої статті 23 Бюджетного кодексу та статті 21 Закону Комітетом з питань бюджету погоджено 70 звернень головних розпорядників коштів державного бюджету щодо передачі окремих бюджетних призначень та перерозподілу деяких видатків державного бюджету у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених окремим головним розпорядникам коштів (відповідно до рішень КМУ) /у зв’язку із завершенням бюджетного періоду повернуто без розгляду звернення МВС щодо погодження розпорядження КМУ від 21.12.2016 р. № 979-р, яке надійшло до Комітету лише в останні дні грудня/.

Загалом передача бюджетних призначень та перерозподіл видатків державного бюджету стосувалися 29 головних розпорядників коштів за 127 бюджетними програмами (з них за поданням Мінсоцполітики за 19 програмами, МОН – 15, Міненерговугілля – 12, Мінагрополітики – 11, МОЗ – 9, МВС і Державного управління справами – по 6 програмах) по загальному та спеціальному фондах на загальну суму 10 млрд грн.

Намагання головних розпорядників коштів використати наприкінці бюджетного періоду якомога в більших обсягах передбачені їм кошти є також результатом наявності недоліків у бюджетному плануванні, підкреслює реагування на поточні завдання і свідчить про відсутність стратегічного бачення своєї діяльності та системних підходів в управлінні бюджетними коштами. Порівняно з попередніми роками, у звітному періоді така тенденція ще більш загострилася, зокрема, більше половини урядових рішень щодо змін бюджетних призначень шляхом передачі окремих бюджетних призначень та перерозподілу деяких видатків державного бюджету було прийнято у вересні-грудні, а п’ята частина таких рішень – безпосередньо у грудні.

Варто навести декілька прикладів, як на підставі рішень Уряду про перерозподіл видатків державного бюджету було суттєво змінено планові показники за видатками. Так, в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству соціальної політики за загальним фондом державного бюджету, шляхом перерозподілу видатків між бюджетними програмами за програмою 2505040 «Протезування та ортезування виробами підвищеної функціональності за новітніми технологіями та технологіями виготовлення, які відсутні в Україні, а також регенерація для окремих категорій громадян, які брали участь в антитерористичній операції та/або у забезпеченні її проведення і втратили функціональні можливості кінцівки або кінцівок» обсяг бюджетних призначень було зменшено з 150 до 42,6 млн грн і виконано на 87,1% від уточненого плану, а за програмою 2505140 «Забезпечення житлом осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції та/або у забезпеченні її проведення і втратили функціональні можливості нижніх кінцівок» – з 63,9 до 45,3 млн грн і виконано на 90% від уточненого плану. У такий же спосіб було зменшено обсяг бюджетних призначень за програмами: 1001010 «Керівництво та управління діяльністю Міністерства внутрішніх справ України» (з 339,7 до 218,6 млн грн і виконано на 99,5% від уточненого плану), 1101070 «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості» (з 304,8 до 121 млн грн і виконано на 88,2% від уточненого плану), 1101530 «Державна підтримка будівництва шахти № 10 "Нововолинська"» (з 100 до 50 млн грн і виконано на 100% від уточненого плану).

Як і у попередні роки, у 2016 році при розгляді зазначених питань Комітет з питань бюджету постійно звертав увагу, що звернення головних розпорядників коштів у переважній більшості не відповідали вимогам пункту 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2011 р. № 18 (зі змінами), оскільки не містили взагалі або не у повному обсязі та неналежної якості обґрунтувань і розрахунків щодо запропонованих змін бюджетних призначень. Крім того, деякими рішеннями Уряду передача бюджетних призначень передбачалася відповідальним виконавцям бюджетних програм, хоча згідно з частиною шостою статті 23 Бюджетного кодексу передача бюджетних призначень здійснюється від одного головного розпорядника бюджетних коштів до іншого, про що також зауважувалося Комітетом.

Необхідно також звернути увагу, що однакові за змістом зміни бюджетних призначень Уряд ініціював врегульовувати різними шляхами. Так, протягом року обсяги бюджетних призначень новоутвореним Держлікслужбі і Держпродспоживслужбі було визначено шляхом здійснення передачі бюджетних призначень та/або перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до окремих розпоряджень КМУ (від 27.01.2016 № 76-р, від 06.04.2016 № 256-р, від 01.06.2016 № 436-р, від 08.06.2016 № 419-р та 420-р, від 24.06.2016 № 456-р, від 01.07.2016 № 463-р, від 06.07.2016 № 469-р). Згідно із зазначеними рішеннями Уряду Мінфіном були внесені відповідні зміни до розпису державного бюджету і здійснювалися видатки відповідно до уточнених планових показників. Разом з тим, аналогічні зміни щодо бюджетних призначень було включено до урядового законопроекту (реєстр. № 5217 від 03.10.2016) щодо змін до Закону, який прийнято Верховною Радою /закон від 06.10.2016 р. № 1660-VIII/. Відтак, у зв’язку із прийняттям такого закону вищевказані розпорядження КМУ втратили актуальність, проте з цього приводу Урядом у 2016 році відповідного рішення так і не було прийнято.

Підсумовуючи слід зазначити, що порівняно з попередніми роками у 2016 р. збільшилася кількість змін бюджетних призначень, що здійснювалися протягом року шляхом передачі та перерозподілу окремих витрат державного бюджету, що, насамперед, є проявом, неврахування реальних і обґрунтованих потреб при бюджетному плануванні та відсутності чітких пріоритетів у діяльності розпорядників коштів як у поточній, так і у середньостроковій перспективі, на що також звертає увагу Рахункова палата у своїх висновках за результатами аудитів ефективності використання бюджетних коштів.

Окремо варто відмітити, що відповідно до статті 33 Закону у 2016 р. Комітету з питань бюджету надано повноваження на погодження рішень Уряду щодо розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за окремими  бюджетними програмами /загалом за 13 програмами/, видатки за якими передбачали здійснення заходів щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців (Держприкордслужби, Національної гвардії, ЗСУ, Державної кримінально-виконавчої служби, СБУ, Управління державної охорони, Служби зовнішньої розвідки, Держспецзв’язку), виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері космічної галузі та державними цільовими програмами реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на підприємствах космічної галузі, а також розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування. При цьому питання використання протягом року коштів державного бюджету за зазначеними бюджетними програмами та у розрізі затверджених напрямів (об’єктів, заходів) перебували на постійному контролі Комітету з питань бюджету, що здійснювався на підставі поданої головними розпорядниками коштів відповідної інформації.

Варто зауважити, що подані на погодження урядові рішення з порушеного питання не у повній мірі враховували встановлені  бюджетним законодавством особливості формування та використання  коштів спеціального фонду бюджету (частини третя і четверта статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статей 48 і 57 Бюджетного кодексу). Так, за програмою 2101190 щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців ЗСУ було затверджено розподіл загального обсягу видатків без деталізації за загальним та спеціальним фондами, а за програмою 6521100 щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців СБУ затверджений розподіл коштів в частині спеціального фонду не було уточнено відповідно до внесених згідно з бюджетним законодавством змін до планових показників (при цьому кошти використані в обсязі 39,8 млн грн, що повністю відповідає уточненому плану, а розпорядженням КМУ від 25.05.2016 р. № 373-р (із змінами від 16.11.2016 р. № 841-р) затверджено розподіл лише на 0,1 млн грн і відповідно погоджено Комітетом у такому ж обсязі).

Крім того, затверджений Урядом розподіл коштів за програмами 6601030 і 6641060 щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців відповідно Управління державної охорони і Держспецзв’язку не було уточнено відповідно до змін бюджетних призначень, передбачених законом від 06.10.2016 р. № 1660-VIII.

Свідченням недосконалого планування та неналежної організації роботи з управління бюджетними коштами також є непроведення взагалі або проведення на низькому рівні видатків за окремими бюджетними програмами. Так, за загальним фондом взагалі не проведено видатки за програмами: 2301850 «Реконструкція і розширення Національного інституту раку» (заплановано 115 млн грн), 6381210 «Виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей на підприємствах космічної галузі для виготовлення продукції оборонного призначення» (відповідно 44,2 млн грн), 6431010 «Керівництво та управління у сфері розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» (25,3 млн грн), 1101630 «Впровадження Програми реформування та розвитку енергетичного сектора» (625 тис. грн). Низький рівень виконання планових показників за видатками загального фонду зафіксовано, зокрема, за такими програмами: 3511590 «Обслуговування та погашення зобов’язань за залученими коштами під державні гарантії для здійснення капітальних видатків розпорядниками бюджетних коштів» (невикористано 33,5 млн грн, або 57,3% асигнувань), 1201030 «Забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями, інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках» (відповідно 24,6 млн грн, або 62,1%), 1201510 «Функціонування торгових представництв за кордоном» (24,5 млн грн, або 89,8%), 3501480 «Побудова та функціонування інформаційно-аналітичної платформи верифікації та інші заходи, пов'язані з її впровадженням» (21,4 млн грн, або 86,9%), 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів» (7,2 млн грн, або 71,5%), 1201120 «Фінансова підтримка видань з економічних питань і забезпечення функціонування веб-порталу з питань державних закупівель» (6,7 млн грн, або 88,2%), 2755030 «Загальнодержавні топографо-геодезичні та картографічні роботи, демаркація та делімітація державного кордону» (4,8 млн грн, або 96%), 2201020 «Забезпечення організації роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» (2,5 млн грн, або 97,4%), 1401060 «Забезпечення головування України у міжнародних інституціях» (2,5 млн грн, або 66,5%).

За Висновками РП Кабінет Міністрів України не забезпечив своєчасного затвердження порядків використання коштів державного бюджету, необхідних для реалізації положень Бюджетного кодексу і Закону, що створило передумови для несвоєчасного затвердження паспортів бюджетних програм та проведення видатків і невиконання окремих бюджетних програм. Зауважено, що через несвоєчасність визначення Урядом переліку бюджетних програм, за якими порядки використання коштів державного бюджету визначаються Урядом /розпорядження КМУ від 18.02.2016 р. № 118-р/, не були затверджені в установлений статтею 20 Бюджетного кодексу термін порядки використання бюджетних коштів за бюджетними програмами, вперше визначеними у Законі, що стало одним із чинників невиконання окремих бюджетних програм. Крім того, відмічено, що до такого переліку не було включено усіх нових бюджетних програм, затверджених Законом, що вказує на формальний підхід до його формування (наприклад, за програмою 3501480 „Побудова та функціонування інформаційно-аналітичної платформи верифікації та інші заходи, пов’язані з її впровадженням”, яку виконано на 13,1%, порядок використання коштів затверджено постановою КМУ від 14.03.2016 р. № 168, але її не було включено до вказаного переліку).

У 2016 р. Міністерством охорони здоров’я видатки за бюджетною програмою 2301400 «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» проведено в обсязі 3 950 млн грн, або 99,7% уточненого плану. В межах бюджетних призначень за зазначеною програмою на централізовані заходи було затверджено видатки в обсязі 3 224,7 млн грн і розподілено Законом між адміністративно-територіальними одиницями. Незважаючи на високий рівень проведення видатків за програмою 2301400, видатки на централізовані заходи щодо забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру між адміністративно-територіальними одиницями не проведено (у 2014 та 2015 роках видатки було проведено на дуже низькому рівні: 2014 р. – 17,2% уточненого плану, 2015 р. – 12,1%). Зазначене свідчить, що за рахунок здійснених у звітному році закупівель і проведених видатків лікарські засоби та вироби медичного призначення не поставлено в регіони закладам, підпорядкованим МОЗ, як наслідок декілька років поспіль постачання ліків в регіони здійснюється із значним запізненням. Як результат, за програмою 2301400 дебіторська заборгованість на кінець 2016 р. становила 3 853,7 млн грн і за рік зросла на 912 млн грн, що зумовлено, насамперед, наданням можливості здійснювати закупівлю лікарських засобів і виробів медичного призначення на умовах попередньої оплати на строк до шести місяців (постанова КМУ від 23.04.2014 р. №117 (зі змінами)).

Міністерству освіти і науки бюджетні призначення за бюджетною програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів» на централізовані заходи /на видання, придбання, зберігання і доставка підручників і посібників для учнів загальноосвітніх навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей-інвалідів, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сімёям" і національних меншин/ було визначено в обсязі 38,3 млн грн, при цьому відповідно до рішень Уряду шляхом здійснення перерозподілу видатків план було збільшено до 291,3 млн грн і виконано в обсязі 277,5 млн грн, або 95,3% уточненого плану.

Виконання видатків державного бюджету за економічною класифікацією по загальному фонду характеризується такими даними: поточні видатки виконані на рівні 99,5% (за 2015 р. – 98,6%) плану з урахуванням змін, з них на оплату праці працівників бюджетних установ (з нарахуваннями на оплату праці) - 99,8%, оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 97,7%, соціальне забезпечення – 99,9% плану; капітальні видатки - 90,7% (за 2015 р. - 84,8%). Нижчий від середнього по загальному обсягу видатків рівень проведення капітальних видатків відзначається щороку, що обумовлено, з одного боку, неготовністю розпорядників коштів до освоєння таких коштів, насамперед, через несвоєчасність підготовки проектно-кошторисної документації, отримання відповідних дозвільних документів, проведення тендерних процедур, а також існуючою практикою встановлення відповідних бюджетних асигнувань переважно на кінець року, що власне унеможливлює їх використання із дотриманням всіх процедур, передбачених законодавством.

У структурі видатків державного бюджету, згрупованих за економічною класифікацією, питома вага поточних видатків /разом за загальним та спеціальним фондом/ проти попереднього року зменшилася на 0,9 відс. пункта (з 97% у 2015 р. до 96,1% у 2016 р.). Обсяг поточних видатків у звітному періоді проти попереднього збільшився на 17,7%, при цьому вищими темпами зростали видатки на оплату праці працівників бюджетних установ (з нарахуваннями) (на 31,9%) та на соціальне забезпечення (на 47,3%) і відповідно збільшилася частка таких видатків у загальному їх обсязі (на оплату праці з нарахуваннями з 13,8% у 2015 р. до 15,4% у 2016 р., на соціальне забезпечення – з 18% до 22,4%). Відповідно зменшилася питома вага видатків, пов’язаних з використанням товарів і послуг (з 15,1% у 2015 р. до 14% у 2016 р.) та з обслуговуванням боргових зобов’язань (з 15% до 14,2%). Видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв проти 2015 р. збільшилися на 16%, їх питома вага в загальному обсязі видатків не зазнала суттєвих змін і становила 0,9% проти  1% у 2015 р., що при зростанні тарифів на комунальні послуги та енергоносії (ІСЦ на товари та послуги щодо житла, води, електроенергії, газу на інших видів палива у грудні 2016 р. до грудня 2015 р. – 147,2%) можливо свідчить про результати здійснюваних бюджетними установами заходів з енергозбереження та енергоефективності.

На відміну від попередніх років відбулося суттєве збільшення капітальних видатків державного бюджету (на 52,4%), які становили 26,6 млрд грн проти 17,5 млрд грн у 2015 р. /разом за загальним та спеціальним фондом/, відповідно збільшилася і його питома вага у структурі видатків державного бюджету до 3,9% (проти 1,7% у 2014 р. і 3% у 2015 р.), проте цей показник не досяг рівня 2013 р. (4,4%). За загальним фондом обсяг капітальних видатків на 34,7% перевищив обсяг попереднього року, а його питома вага збільшилася до 2,2% (проти 0,7% у 2014 р. і 1,9% у 2015 р.) і майже досягла рівня 2013 р. (2,4%).

Слід зазначити, що у 2016 р. відповідно до частини четвертої статті 32 Бюджетного кодексу застосовувався новий порядок формування обсягів державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів і розподілу таких коштів між головними розпорядниками коштів. На виконання зазначених вимог Міжвідомча комісія з питань державних інвестиційних проектів здійснила відбір 10 таких проектів на загальну суму 1 млрд грн (бюджетні призначення щодо яких було визначено за окремими бюджетними програмами). За підсумками року видатки щодо реалізації державних інвестиційних проектів проведено в обсязі 748,3 млн грн, або 76% плану (зі змінами). Взагалі не проведено видатки МОЗ за програмою 2301850 «Реконструкція і розширення Національного інституту раку», за якою було передбачено 115 млн грн. При цьому у повному (або майже у повному) обсязі проведено видатки з реалізації таких проектів:

Державного управління справами за програмами: 0301840 «Створення Культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал»» – 23 млн грн, або 91,8% плану; 0301860 «Реставрація та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві» – майже 95 млн грн, або 99,96% плану;

МОЗ за програмою 2301810 «Будівництво сучасного лікувально-діагностичного комплексу Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит»» – 364,4 млн грн, або 92,3% плану, водночас за цією програмою обліковується дебіторська заборгованість в обсязі 322 млн грн;

Мінприроди за програмою 2408800 «Реалізація державних інвестиційних проектів закриття сховищ ПЗРВ «ІІІ черга ЧАЕС» та консервація сховища № 29 ПЗРВ «Буряківка»» – 8,3 млн грн, або 99,5% уточненого плану;

Національної академії медичних наук за програмою 6561820 «Реалізація державних інвестиційних проектів Національної академії медичних наук України» /для реалізації проектів з реконструкції рентген-радіологічного відділення ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С.Коломійченка НАМН України» та реставрації з реабілітацією та пристосуванням клінічного корпусу № 3 ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України»/ – 57,5 млн грн, або 95,9% уточненого плану, водночас за цією програмою обліковується дебіторська заборгованість в обсязі 8,6 млн грн.

На нижчому рівні було забезпечено реалізацію таких проектів:

Мінприроди за програмою 2407800 «Реконструкція гідротехнічних споруд захисних масивів дніпровських водосховищ» – 31,6 млн грн, або 58% уточненого плану;

Укравтодору за програмою 3111800 «Реконструкція автомобільних доріг державного значення у Львівській області» – 168,5 млн грн, або 72,6% плану, водночас за цією програмою є дебіторська заборгованість в обсязі 134,5 млн грн.

Захищені видатки загального фонду державного бюджету проведені у сумі 581 578,3 млн грн, що становить 99,7% бюджетних асигнувань. Питома вага захищених видатків у загальному обсязі видатків загального фонду державного бюджету склала 90,5% (у 2014 р. – 90,5%, у 2015 р. – 87,6%).

Варто відмітити, що випереджальне зростання видатків на оплату праці працівників (проти 2015 р. збільшилися на 44,7% при зростанні загального обсягу видатків на 18,7%) в певній мірі обумовлено підвищенням державних соціальних стандартів. При затвердженні державного бюджету на 2016 рік було передбачено встановлення мінімальної заробітної плати у розмірі: з 1 січня – 1378 грн /установлений з 01.09.2015 р./, з 1 травня – 1450 грн, з 1 грудня – 1550 грн. При цьому законом від 19.05.2016 р. № 1384-VIII забезпечено додаткове зростання соціальних стандартів, зокрема, розмір мінімальної зарплати з 01.12.2016 р. ще зріс на 50 грн до 1600 грн. Тобто, протягом року державні соціальні стандарти підвищувалися двічі: з травня та з грудня.

Середньозважений місячний розмір прожиткового мінімуму на одну особу (1388 грн) підвищено на 13,1% за рік і темп його зростання перевищив індекс споживчих цін (112,4% – грудень 2016 р. до грудня 2015 р.).

Посадові оклади (тарифні ставки) працівників більш вищих тарифних розрядів визначалися виходячи із розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду з 01.01.2016 р. – 1113 грн /установлений з 01.12.2015 р./, з 1 травня – 1185 грн, з 1 грудня – 1335 грн. Посадовий оклад працівника 1 тарифного розряду було визначено у розмірі, нижчому за розмір мінімальної зарплати, чим знівельовано економічну сутність мінімальної зарплати, не забезпечено диференціацію міжгалузевих та міжпосадових співвідношень в оплаті праці (з 01.12.2010 р. – 65,1%, з 01.12.2011 р. – 70,1%, з 01.12.2012 р. – 74%, з 01.12.2013 р. та протягом 2014 р. – 70%, з 01.12.2015 р. – 80,8%, з 01.12.2016 р. – 83,4%). Разом з тим, підвищення розміру посадового окладу працівника 1 тарифного розряду (середньозважений місячний розмір збільшився за рік на 27,4%) випереджало збільшення середнього розміру прожиткового мінімуму (на 13,1%).

Поряд з тим, для працівників 1 тарифного розряду посадові оклади (тарифні ставки) були встановлені фіксовано на рівні мінімальної зарплати, а для працівників інших низьких тарифних розрядів посадові оклади (тарифні ставки) визначалися у розмірах, дещо вищих за розмір мінімальної зарплати, але без застосування міжпосадових коефіцієнтів відповідно до ЄТС: до 01.05.2016 р. – для працівників 2-3 тарифного розряду, до 01.12.2016 р. – для працівників 2-4 тарифного розряду, з 01.12.2016 р. – для працівників 2-3 тарифного розряду, що мало наслідком наявність «зрівнялівки» в оплаті праці.

Зазначене свідчить, що при формуванні умов оплати праці працівників бюджетної сфери у 2016 р., як і в попередні роки, не було забезпечено диференціацію в оплаті праці залежно від складності та професійності роботи.

Загалом слід зазначити, що політика Уряду щодо підвищення державних соціальних стандартів сприяла покращенню рівня життя населення. Так, за офіційними статистичними даними номінальна зарплата зросла на 23,8% /грудень 2016 р. до грудня 2015 р./, при цьому на відміну від двох попередніх років також зросла реальна зарплата – на 11,6% /грудень 2016 р. до грудня 2015 р./. Поряд з цим, порівняно з 2015 р. номінальні доходи населення зросли на 15,4%, а реальний наявний дохід – на 0,3%.

При затвердженні державного бюджету на 2016 рік резервний фонд було сформовано в обсязі 1,5 млрд грн і подальшими змінами (закон від 22.12.2016 р. № 1809-VIII) зменшено на 270 млн грн до 1 230 млн грн, що становило 0,2% видатків загального фонду державного бюджету (згідно із частиною третьою статті 24 Бюджетного кодексу резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% видатків загального фонду бюджету, а відповідно до пунктів 22 та 23 розділу VI цього Кодексу такі норми не застосовуються в умовах воєнного стану та у разі здійснення заходів з часткової мобілізації). За звітними даними згідно з рішеннями Уряду у 2016 р. головним розпорядникам коштів державного бюджету розподілено 1 198,9 млн грн коштів резервного фонду, або 97,5% затвердженого плану із змінами, при цьому касові видатки становили 1 141,8 млн грн, або 95,2% обсягу розподілених коштів та 97,7% планового обсягу (відповідно до змін, внесених до розпису державного бюджету).

Необхідно зазначити, що у відповідному звіті у переліку актів Уряду, на підставі яких здійснювалися видатки з резервного фонду державного бюджету, не відображено розпорядження КМУ від 27.09.2016 р. № 710-р щодо виділення Міненерговугілля 15 млн грн для здійснення першочергових невідкладних заходів, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайної ситуації на території Сокальського району Львівської області. Рахункова палата також звернула увагу на зазначене, зауваживши, що відповідні зміни до розпису державного бюджету не вносилися, кошти не надавалися.

Крім того, рішення Уряду в частині виділення коштів резервного фонду державного бюджету ЦВК у сумі 30 млн грн для фінансового забезпечення проведення перших виборів депутатів сільських, селищних, міських рад та сільських, селищних, міських голів об’єднаних територіальних громад (розпорядження КМУ від 22.09.2016 р.№ 696-р) не у повній мірі відповідало меті створення такого фонду, з огляду на те, що такі видатки могли бути передбачені під час складання проекту бюджету (відповідно до частини першої статті 24 Бюджетного кодексу резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету). Рахункова палата щодо такого рішення зазначила, що оскільки частиною першою статті 69 Закону України «Про місцеві вибори» передбачено проведення зазначених видатків за рахунок коштів державного бюджету, отриманих як цільова субвенція, Кабінет Міністрів України розпорядженням від 03.10.2016 № 707-р перерозподілив ці видатки для надання субвенції місцевим бюджетам на проведення виборів.

Виділення коштів з резервного фонду державного бюджету дозволило, зокрема, здійснити заходи з:

підготовки та проведення у 2017 р. пісенного конкурсу «Євробачення» – 430,6 млн грн;

запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, а саме: провести аварійно-відбудовні роботи у Маріїнському палаці та у будівлі Національного університету біоресурсів і природокористування; відновити пошкоджені червневою стихією об’єкти на території Закарпатської області; забезпечення ДСНС пальним для протидії надзвичайним ситуаціям та пожежам – 368 млн грн;

зміцнення обороноздатності держави – 142,6 млн грн;

надання грошової допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та антитерористичної операції, а також членам сімей загиблих з їх числа – 89,6 млн грн;

відновлення та підвищення надійності функціонування інформаційно-телекомунікаційних систем Мінфіну та Казначейства – 67,3 млн гривень.

Рахункова палата за результатами аудиту ефективності використання коштів резервного фонду державного бюджету в 2016 р. зауважує про необхідність удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази з питань формування, розподілу та використання коштів резервного фонду державного бюджету, зокрема в частині реалізації змін, внесених до Бюджетного кодексу законом від 28.12.2014 р. № 79-VIII, та положень статті 5 Закону України від 21.02.2014 р. № 745-VII «Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей» (передбачає виплату такої державної допомоги за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету).  

Видатки спеціального фонду державного бюджету затверджено на 2016 рік у сумі 34 238,5 млн грн (5% загального затвердженого обсягу видатків), в результаті внесення протягом року змін план збільшено на 27 117,9 млн грн до 61 356,4 млн грн (8,7% загального обсягу уточненого плану за видатками). Виконання видатків спеціального фонду за звітний період становило 42 279 млн грн (6,2% загального обсягу фактичних видатків). При цьому, якщо щодо призначень виконання склало 123,5% (більше на 8 040,6 млн грн), то уточнений план виконано на 68,9% (менше на 19 077,3 млн грн). Суттєве збільшення планових показників за видатками спеціального фонду відбувається щороку, що може свідчити про нереалістичність та неповноту формування планових показників за доходами спеціального фонду (насамперед, щодо власних надходжень бюджетних установ) при затвердженні державного бюджету і відповідно заниження планових показників за видатками спеціального фонду, чим створює додаткове навантаження на видатки загального фонду, водночас непроведення видатків спеціального фонду в обсягах, визначених уточненим планом, вказує на неготовність головних розпорядників коштів використати наявні кошти та забезпечити виконання поточних завдань у відповідній сфері управління, що як наслідок призводить до накопичення залишків коштів за спеціальним фондом і є проявом неефективного управління фінансовими ресурсами.

Водночас, відзначається ситуація, коли за наявності фактичних цільових надходжень видатки не проводилися взагалі або в значно менших обсягах, ніж фактичні надходження, що свідчить про незадовільну роботу відповідних головних розпорядників коштів щодо забезпечення виконання бюджетних програм. Як наслідок, залишилися нереалізованими деякі пріоритетні напрями державної політики у ряді галузей економіки.

Так, вже декілька років поспіль за бюджетною програмою 3511650 «Реалізація програм допомоги Європейського Союзу» передбачені у державному бюджеті кошти (на 2016 р. – 1 729 млн грн) не використано, які відповідно до пункту 3 статті 14 Закону заплановано спрямувати на реалізацію заходів щодо: розвитку галузі енергетики, ефективного використання енергетичних ресурсів та енергозбереження; захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності та управління якістю; підтримки реалізації державної екологічної політики; підтримки реалізації державної політики у сфері транспорту; управління державним кордоном та підтримки регіональної політики і державного управління. При цьому постановою КМУ від 16.11.2016 р. № 827 «Деякі питання фінансування програм та проектів регіонального розвитку» за рахунок коштів зазначеної програми встановлено здійснити передачу бюджетних призначень (652,5 млн грн), які отримані від ЄС у рамках виконання Угоди про фінансування Програми підтримки секторальної політики – Підтримка регіональної політики України, Мінрегіону для здійснення заходів щодо підтримки реалізації реформ у сфері регіонального розвитку і сприяння децентралізації влади. Проте, така передача по факту не була здійснена, відповідно кошти на визначені Законом заходи не були використані. Щодо решти коштів за програмою 3511650 у сумі 1 076,5 млн грн, то вони навіть не були розподілені між головними розпорядниками коштів для реалізації вказаних заходів. З огляду на вказане необхідно зауважити, що у 2016 р., як і в попередніх роках, не забезпечено використання цільових коштів, які надходили в рамках допомоги ЄС, зокрема, у звітному році надійшло і не було використано 1 637,8 млн грн (у 2013 р. – 1 075,5 млн грн, у 2014 р. – 303,5 млн грн, у 2015 р. – 348,1 млн грн).

Крім того, непроведення видатків спеціального фонду за окремими бюджетними програмами відбулося через невиконання плану відповідних надходжень спеціального фонду. Зокрема, не здійснено видатки на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави (5 500 млн грн), виконання державних цільових програм реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу, розроблення, освоєння і впровадження нових технологій, нарощування наявних виробничих потужностей (у т.ч. на підприємствах космічної галузі) для виготовлення продукції оборонного призначення (1 711 млн грн), забезпечення функціонування системи спеціальної інформації (500 млн грн) через ненадходження відповідних коштів до державного бюджету (а саме конфіскованих коштів та коштів, отримані від реалізації конфіскованого майна за вчинення корупційного правопорушення), про що також вказано у Висновках РП.

У 2016 році надано кредитів з держаного бюджету у сумі 7 116,6 млн грн, або 44,8% плану (із змінами), у т.ч. за загальним фондом – 903,9 млн грн, або 98,4%, за спеціальним фондом – 6 212,7 млн грн, або 41,5%. У Висновках РП зауважено, що невиконання планових показників кредитування державного бюджету зумовлено низькою вибіркою коштів, отриманих від іноземних держав, банків та міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, і невиконанням плану повернення кредитів до спеціального фонду. Відмічається, що внаслідок неналежної організації впровадження інвестиційних проектів, зокрема недотримання підрядниками запланованих графіків робіт, тривалого погодження змін до контрактів і проведення конкурсних торгів відповідно до вимог кредиторів, а також незатвердження паспортів за окремими бюджетними програми, вибірка коштів на їх реалізацію здійснювалася не в повному обсязі або взагалі не розпочата.

До державного бюджету надійшло коштів від повернення кредитів у сумі 5 455,1 млн грн, або 95,8% затвердженого плану, у т.ч. за загальним фондом – 4 973,9 млн грн, або 136,9%, за спеціальним фондом – 481,1 млн грн, або 23,4%.

У 2016 р. динаміка дебіторської та кредиторської заборгованості бюджетних установ за загальним фондом була нестійкою. До грудня відбувалося нарощування кредиторської заборгованості (збільшення коливалося від 20,1% до 84,1% відносно показника на початок року), проте на кінець року її обсяг становив 1 825,8 млн грн, або 93,4% до рівня на початок року (скоротився на 128,6 млн грн). При цьому прострочена кредиторська заборгованість помісячно збільшувалася несуттєво, але на кінець року вдалося її зменшити лише на 6,3% (досягла 1 361,5 млн грн), відтак її питома вага у загальному обсязі майже не змінилася (74,6%). Водночас, дебіторська заборгованість до листопада у певній мірі зменшувалася, але на кінець року її обсяг становив 10 505,1 млн грн, або 125,5% до рівня на початок року (збільшився на 2 136,1 млн грн). При цьому прострочена дебіторська заборгованість мала стійку тенденцію до скорочення і на кінець року становила 64,2% обсягу на початок року (зменшилася на 862,5 млн грн), відповідно її питома вага у загальному обсязі з початку року зменшилася з 28,8% до 14,7%.

У Висновках РП звернуто увагу на значну питому вагу простроченої кредиторської заборгованості і зазначено, що видатки на погашення такої заборгованості за окремими бюджетними програмами не планувалися, що створило ризики виникнення судових спорів і додаткових видатків державного бюджету для сплати штрафних санкцій.

Найбільші суми простроченої кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду за загальним фондом державного бюджету, що утворилася у минулих роках, обліковуються у:

Мінагрополітики, зокрема, за видатками на створення оптових ринків сільськогосподарської продукції (85 млн грн) та на підтримку заходів в агропромисловому комплексі (214,3 млн грн);

Мінрегіоні, зокрема, за видатками із проведення земельної реформи (121,3 млн грн). Проведеним Рахунковою палатою аудитом використання бюджетних коштів на земельну реформу, демаркацію і делімітацію державного кордону встановлено, що прострочена заборгованість виникла у 2014-2015 роках, насамперед, внаслідок невиконання територіальними органами Держгеокадастру взятих зобов’язань за виконані роботи з проведення інвентаризації земель і підготовку даних для внесення до Державного земельного кадастру, що спричинило звернення підрядників до органів прокуратури і судів з метою стягнення із замовника боргів, а за рішенням судів з рахунків відповідних розпорядників безспірно списувалася заборгованість з додатковими судовими витратами;

Мінсоцполітики, зокрема, за видатками на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (45,1 млн грн);

Державному агентстві з управління державними корпоративними правами та майном (реорганізовано шляхом утворення Мінпромполітики, яке в свою чергу реорганізовано шляхом приєднання до Мінекономрозвитку, тобто таке Агентство на даний час не функціонує), зокрема, за видатками щодо державної підтримки виробництва авіаційної техніки i вертольотів та двигунів до них, в т.ч. через механізм здешевлення кредитів (34 млн грн).

У складі кредиторської заборгованості 61,1% становить заборгованість за поточними видатками (з них найбільше по використанню товарів і послуг, соціальному забезпеченню).

Дебіторська заборгованість обліковується переважно за поточними видатками, за якими вона на кінець року становила 8 848 млн грн, або 84,2% загальної суми, і утворилася здебільшого за рахунок заборгованості за видатками на медикаменти та перев’язувальні матеріали (досягла 3 843,8 млн грн, з неї прострочена – 238,2 млн грн, і зросла на 31%) та на заходи спеціального призначення (досягла 3 489,6 млн грн, з неї прострочена – 628,6 млн грн, і зросла на 4,1%). По капітальних видатках дебіторська заборгованість збільшилася на 43,2% і на кінець року становила 1 619,6 млн грн (15,4% загальної суми). Зазначене свідчить про продовження практики розширення переліку товарів (робіт і послуг), щодо яких можна здійснювати попередню оплату закупівель (шляхом внесення змін до постанови КМУ від 23.04.2014 р. № 117), і, як наслідок, не вдалося зменшити дебіторську заборгованість, покращити фінансову дисципліну розпорядників та одержувачів бюджетних коштів і обмежити  відволікання коштів з бюджетної сфери.

Таким чином, зважаючи на обмеженість фінансових ресурсів держави, напруженість у наповненні доходів державного бюджету та необхідність забезпечення виконання державою зобов’язань за загальносуспільними видатками, залишається актуальним питання обмеження випадків попередньої оплати товарів (робіт і послуг) за бюджетні кошти і забезпечення переважного здійснення оплати товарів (робіт і послуг) після їх отримання, як це встановлено вимогами частини першої статті 49 Бюджетного кодексу.

Відповідно до вимог частини другої статті 61 Бюджетного кодексу у звіті міститься інформація про досягнення запланованої мети, завдань та результативних показників головними розпорядниками коштів державного бюджету в межах бюджетних програм, а у пояснювальній записці до звіту стисло викладено основні напрямки і загальні підсумки використання коштів державного бюджету у розрізі бюджетних програм.

Як і у попередні роки, подана інформація містить переважно кількісні індикатори виконання бюджетних програм (наприклад, типовими є показники щодо кількості опрацьованих документів, листів, доручень, проведених заходів, виконаних наукових робіт тощо), проте практично відсутні індикатори, які б дозволили проаналізувати якісні зрушення у сферах компетенції головних розпорядників коштів та досягнуті результати у відповідних сферах державної політики. Насамперед, такі недоліки містяться у матеріалах Державної судової адміністрації, МВС, Міненерговугілля, Мінекономрозвитку, Держкомтелерадіо, Мінкультури, МОН, МОЗ, Мінприроди, Мінсоцполітики, Мінінфраструктури, Міністерства інформаційної політики, Антимонопольного комітету, Національного агентства з питань запобігання корупції, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Рахункової палати, Національної академії наук. Відтак, вбачається за доцільне в подальшому продовжити роботу щодо удосконалення такої інформації, забезпечивши при цьому представлення показників якості та ефективності, що дозволить оцінити результат виконання бюджетних програм, ступінь досягнення поставленої мети та виконання завдань і надати об’єктивну оцінку ефективності, продуктивності, результативності й економності використання бюджетних коштів.

ЩОДО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТА МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН

У 2016 р. на виконання статті 24-1 Бюджетного кодексу у складі видатків загального фонду державного бюджету утворено державний фонд регіонального розвитку (далі – Фонд) обсягом 3 млрд грн /з урахуванням пункту 8 Прикінцевих положень Закону, згідно з яким не застосовувалося обмеження щодо мінімальної величини Фонду/. Розподіл коштів Фонду за адміністративно-територіальними одиницями та програмами і проектами здійснено згідно з розпорядженням КМУ від 11.05.2016 р. № 362-р «Про затвердження переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2016 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку» та 5 змінами до нього (від 08.06.2016 № 432-р, від 13.07.2016 № 480-р, від 02.11.2016 № 797-р, від 07.12.2016 № 946-р, від 16.12.2016 № 977-р), хоча у частині п’ятій статті 24-1 Бюджетного кодексу встановлено вимогу про необхідність затвердження такого розподілу у тримісячний строк з дня набрання чинності законом про державний бюджет. Крім того, відповідно до вимог цієї статті Комітет з питань бюджету погоджував зазначений розподіл згідно із вказаними рішеннями Уряду.

Видатки Фонду проведено у сумі 2 694,5 млн грн, або 89,8% бюджетних призначень (менше на 305,5 млн грн), що хоча і вище рівня освоєння таких коштів у 2015 р. майже на 8 відс. пунктів, але в основному є наслідком несвоєчасного затвердження розподілу коштів Фонду. При цьому найвищий рівень виконання планових показників був у Київській (99,4%), Вінницькій (99%), Одеській (98,9%), Закарпатській (98,7%) та Харківській (98,7%) областях, найнижчий – у Запорізькій (53,3%), Луганській (56,2%) і Донецькій (75,5%) областях, за іншими регіонами – в межах від 87,5% (м. Київ) до 97,5% (Тернопільська обл.).

У звітному періоді збереглися основні тенденції попереднього року щодо спрямування коштів Фонду, про що за даними звіту свідчить структура видатків, здійснених за рахунок коштів Фонду у сферах: освіти – 28,5%, охорони здоров’я і соціального захисту – 20,6%, водопостачання і водовідведення – 18,3%, культури – 5,5%, фізичної культури і спорту – 2,6%, дорожньо-транспортної інфраструктури – 19,8%, газо-, тепло- енергопостачання – 2,5%, інші об’єкти та заходи – 2,2%. За інформацією Мінрегіону із затверджених для реалізації за рахунок коштів Фонду 810 програм і проектів завершено 502 проекти (62%), решту об’єктів планується завершити у 2017-2018 роках.

У 2016 р. з державного бюджету до місцевих бюджетів надійшло 195 395,3 млн грн трансфертів, що становило 99,2% бюджетних призначень (99,3% уточненого плану), у т. ч. дотацій – 6 836,6 млн грн або 98,6% бюджетних призначень, субвенцій – 188 558,7 млн грн або 99,2% бюджетних призначень (99,3% уточненого плану).

Такий обсяг наданих трансфертів становив 53,4% обсягу доходів місцевих бюджетів, в той час як у 2015 р. частка трансфертів з державного бюджету в загальному обсязі доходів місцевих бюджетів складала 59,1%. Незважаючи на загальне зменшення (5,7 відс. пункти), частка трансфертів у загальному обсязі доходів місцевих бюджетів областей знаходиться в межах від 44,7% (Дніпропетровська) до 72,5% (Тернопільська), що згідно з Висновками РП свідчить про значну залежність виконання місцевих бюджетів від трансфертів з державного бюджету.

Особливістю звітного періоду є те, що вперше з огляду на вимоги пункту 3 частини четвертої статті 67 Бюджетного кодексу (згідно з яким встановлюються взаємовідносини державного бюджету з бюджетами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад (далі – ОТГ)) у Законі встановлено базову і реверсну дотації, медичну та освітню субвенції для 159 ОТГ, у яких 25.10.2015 р. відбулися перші місцеві вибори, і відповідну субвенцію на формування інфраструктури таких ОТГ.

Із загального фонду державного бюджету до місцевих бюджетів надійшло 194 706,2 млн грн трансфертів або 99,4% бюджетних призначень (99,5% уточненого плану), питома вага яких у доходах загального фонду місцевих бюджетів склала 57%, що менше порівняно з 2015 р. на 6 відс. пунктів.

Насамперед, внаслідок здійсненого вирівнювання за доходами:

базову дотацію з державного бюджету у сумі 4 744,2 млн грн (98% бюджетних призначень) отримали 582 місцевих бюджетів, у т.ч. обласні бюджети – 755,1 млн грн (15,9% загального фактичного обсягу), бюджети міст обласного значення – 327,7 млн грн (6,9%), районні бюджети – 3.304,9 млн грн (69,7%), бюджети ОТГ – 356,5 млн грн (7,5%). Не перераховано базову дотацію у сумі 96,1 млн грн (2% бюджетних призначень), що затверджена як резерв коштів у складі базової дотації для надання місцевим бюджетам населених пунктів Донецької та Луганської областей після повернення відповідних територій під контроль державної влади (14,3 та 81,8 млн грн відповідно);

реверсну дотацію до державного бюджету у сумі 3 049,1 млн грн (97,9% затвердженого обсягу) перерахували 127 місцевих бюджетів, у т.ч. обласні бюджети – 509,5 млн грн (16,7% загального фактичного обсягу), бюджети міст обласного значення – 2 238,5 млн грн (73,4%), районні бюджети – 236,2 млн грн (7,8%), бюджети ОТГ – 64,9 млн грн (2,1%). Не забезпечено виконання затвердженого показника на 65,8 млн грн (або на 2,1%) обласним бюджетом Донецької області.

Додаткові дотації передано місцевим бюджетам у повному обсязі (2 092,4 млн грн), з яких 2 млрд грн становила стабілізаційна дотація, що розподілена між місцевими бюджетами згідно із 3 змінами до постанови КМУ від 16.09.2015р. № 727 (від 04.02.2016 р. № 41, від 14.07.2016 р. № 420, від 22.09.2016 р. № 707).

Протягом звітного періоду шляхом здійснених перерозподілів бюджетних призначень (без внесення змін до Закону) обсяг субвенцій загального фонду державного бюджету зменшено на 281,5 млн грн та передано до місцевих бюджетів у сумі 187 869,6 млн грн, що становило 99,4% бюджетних призначень (99,5% уточненого плану).

Найбільшу питому вагу серед субвенцій загального фонду (50,1%) займають субвенції на здійснення державних програм соціального захисту, які отримано місцевими бюджетами у сумі 94 151 млн грн (або 99,6 відсотка бюджетних призначень), що більше порівняно з 2015 р. у 1,5 рази, з них на:

виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу – 47 153,8 млн грн, або 103,7% бюджетних призначень (оскільки її обсяг збільшено на 1 721,1 млн грн) і 99,9% уточненого плану та більше ніж у 2015 р. на 12,6%;

виплату державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях за принципом «гроші ходять за дитиною» – 597,4 млн грн, або 79,1% бюджетних призначень (оскільки її обсяг зменшено на 99,4 млн грн) і 91% уточненого плану та більше ніж у 2015 р. на 10,9%. Рахунковою палатою за результатами аудиту щодо зазначеної субвенції звернуто увагу на необхідність забезпечення обґрунтованого планування відповідних видатків (зокрема, шляхом розроблення методики визначення обсягів субвенції місцевим бюджетам, в т.ч. встановлення єдиного підходу до визначення регіонами прогнозних показників контингенту одержувачів) та ефективного управління коштами субвенції;

надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот – 44 120 млн грн, або 93,7% бюджетних призначень (оскільки її обсяг зменшено на 2 810,7 млн грн) і 99,7% уточненого плану та більше ніж у 2015 р. у 2,5 рази;

надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу – 2 279,8 млн грн, або 189,2% бюджетних призначень (оскільки її обсяг збільшено на 1 089,7 млн грн) і 99,3% уточненого плану та більше ніж у 2015 р. у 2 рази.

Значне збільшення у 2016 р. видатків державного бюджету на субвенції місцевим бюджетам для надання пільг і житлових субсидій окремим категоріям громадян спричинено, насамперед, підвищенням тарифів на житлово–комунальні послуги та збільшенням кількості домогосподарств, які через низьку платоспроможність отримали субсидії, що також відмічено у Висновках РП.

При цьому Рахункова палата у висновках щодо виконання державного бюджету за 9 місяців 2016 р. звертала увагу, що порядок надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (затверджений постановою КМУ від 21.10.1995 р. № 848 (зі змінами)) не стимулює до економії енергоресурсів, що створює ризики додаткових витрат державного бюджету.

Незважаючи на збільшення тричі згідно із законами від 19.05.2016 р. № 1384-VIII, від 20.12.2016 р. № 1785-VIII і № 1786-VIII субвенції на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг загалом на 12 080,6 млн грн, бюджетних призначень виявилося недостатньо для забезпечення фактичних зобов’язань за відповідними пільгами і житловими субсидіями у повному обсязі. За інформацією Мінфіну, станом на 01.01.2017 р. в органах Казначейства зареєстровано бюджетні зобов’язання за фактично нарахованими пільгами та субсидіями населенню на: оплату житлово-комунальних послуг на суму 24,4 млрд грн; придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу на суму 0,23 млрд грн (з урахуванням вимог частини шостої статті 48 Бюджетного кодексу).

Така ситуація загострила проблему фінансового забезпечення надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, створивши додаткове навантаження на державний бюджет у 2017 р. Відтак, порушене питання потребує комплексного врегулювання виходячи з реальних фінансових можливостей держави та забезпечення ефективності використання відповідних бюджетних коштів.

Поряд з тим, у державному бюджеті на 2016 рік не передбачалася субвенція місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв’язку, деяких інших передбачених законодавством пільг та на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян, хоча її необхідність була визначена частиною п’ятою статті 102 Бюджетного кодексу. Рахунковою палатою за результатами аудиту щодо зазначеної субвенції встановлено, що відсутність субвенції у 2016 р., надання її у 2015 р. в обсягах, менших за планові, а також недостатність у місцевих бюджетах власних коштів для компенсації за пільговий проїзд призвели до відсутності джерела погашення заборгованості за взятими у минулі роки зобов’язаннями.

Значну частку у загальному обсязі субвенцій загального фонду, переданих місцевим бюджетам, становили освітня та медична субвенції (по 23,7%), а саме:

освітня субвенція надана у сумі 44 512,5 млн грн (майже на рівні попереднього року), або 99,3% бюджетних призначень (оскільки її обсяг зменшено на 332,2 млн грн), її використання забезпечено на 99,6%, а залишок коштів з урахуванням залишку на 01.01.2016 р. становив 2 373 млн грн;

медична субвенція передана місцевим бюджетам у встановленому Законом обсязі (44 433,7 млн грн), що менше ніж у 2015 р. на 3,8%, її використання (з урахуванням залишку коштів за 2015 р.) становило 45 446,8 млн грн, а залишок невикористаних коштів на 01.01.2017 р. – 1 378 млн грн.

Відповідно до статей 103-2 і 103-4 Бюджетного кодексу такі залишки коштів на кінець звітного періоду збережені на рахунках відповідних місцевих бюджетів і можуть використовуватися у 2017 р. з урахуванням цільового призначення зазначених субвенцій та на оновлення матеріально-технічної бази відповідних закладів.

Рахунковою палатою за результатами аудиту щодо трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам Харківської області, зазначалося серед іншого про неможливість надання об’єктивної оцінки достатності коштів, які спрямовуються на виконання делегованих державних повноважень, оскільки не затверджені державні соціальні стандарти і нормативи (в описовому та вартісному вигляді), що згідно з вимогами частини третьої статті 94 Бюджетного кодексу є умовою для розрахунку обсягів медичної та освітньої субвенцій.

Слід відмітити, що Комітетом з питань бюджету неодноразово порушувалися питання належного забезпечення фінансовими ресурсами установ та закладів освіти і охорони здоров’я, що здійснюється за рахунок освітньої та медичної субвенцій. Зокрема, за наслідками заслуховування на засіданнях Комітету керівників профільних міністерств було пришвидшено прийняття Урядом рішень щодо розподілу та перерозподілу резерву відповідних субвенцій, що, насамперед, дозволило провести у запланованих обсягах захищені видатки зазначених установ.

За інформацією Казначейства інші субвенції загального фонду передавалися до місцевих бюджетів з урахуванням взятих бюджетних зобов’язань, ресурсної забезпеченості загального фонду державного бюджету та обсягів відкритих асигнувань. Зокрема, передано субвенції на:

будівництво (придбання) житла для сімей загиблих військовослужбовців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, а також для інвалідів І – ІІ групи з числа військовослужбовців, які брали участь у зазначеній операції та потребують поліпшення житлових умов, – у сумі 416,1 млн грн, що становить 138,7% бюджетних призначень (99,8% уточненого плану), оскільки її обсяг було збільшено на 116,9 млн грн;

проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів – у сумі 50,9 млн грн, що у 2,5 рази більше бюджетних призначень (95,8% уточненого плану), оскільки її обсяг було збільшено на 33,1 млн грн;

фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, – у сумі 97,3 млн грн (84% бюджетних призначень);

формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад – у сумі 945,6 млн грн (94,6% бюджетних призначень);

модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів державної форми власності – у сумі 40,3 млн грн (80,5% бюджетних призначень);

здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій – у сумі 2 791 млн грн, що становить 85,7% бюджетних призначень (з урахуванням збільшення призначень на 1 315 млн грн), при цьому до державного бюджету повернуто 463,9 млн грн як невикористані.

За Висновками РП проведення місцевими бюджетами відповідних видатків в обсягах, менших від запланованих, викликане серед іншого затримкою надання з державного бюджету окремих субвенцій, що обумовлене внесенням змін до Закону наприкінці року, а також прийняттям рішень щодо порядків і умов надання окремих субвенцій пізніше, ніж передбачено їх перерахування в помісячному розписі асигнувань державного бюджету. Крім того, Рахунковою палатою зауважено, що проведення Урядом розподілу обсягів субвенцій і додаткових дотацій між місцевими бюджетами у разі відсутності такого розподілу в Законі без чітко визначених строків, несе потенційні ризики невиконання запланованих за рахунок цих коштів заходів на належному рівні.

Так, протягом 2016 р. на підставі частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу та статей 22 і 30 Закону за 29 рішеннями Уряду, погодженими з Комітетом з питань бюджету, здійснювався розподіл та перерозподіл між місцевими бюджетами обсягів окремих субвенцій та стабілізаційної дотації. Переважна частина таких рішень (62%) приймалася у жовтні-грудні, що створило передумови для неповного освоєння відповідних коштів місцевими бюджетами, і свідчить про неефективне управління бюджетними коштами при їх плануванні, розподілі та використанні.

За рахунок залучення кредитів (позик) від міжнародних фінансових організацій із спеціального фонду державного бюджету надано місцевим бюджетам субвенцій у сумі 689,1 млн грн (64% бюджетних призначень).

Зокрема, субвенцію на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей» надано у повному обсязі (179,7 млн грн), однак використано лише 17,9% бюджетних призначень. У Висновках РП зауважено, що незабезпечення повноти підготовки, недоліки в організації й управлінні стали основними причинами незадовільного стану впровадження такого проекту МОЗ спільно з 8 облдержадміністраціями.

Разом з тим, субвенція на реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України у сумі 350 млн грн до місцевих бюджетів не перераховувалася. Як зазначено у Висновках РП, за інформацією Мінрегіону у 2016 р. кошти на реалізацію таких проектів не спрямовувалися, оскільки в державному бюджеті не планувалися видатки на оплату податків та інших платежів, що мали сплачуватися позичальником при використанні кредитів згідно з відповідною фінансовою угодою.

За 2016 рік до місцевих бюджетів надійшло 170 747,9 млн грн доходів (без урахування міжбюджетних трансфертів), що на 50 267,6 млн грн, або на 41,7% більше ніж у 2015 р. Порівняно з 2015 р. на 3,3 відс. пункти збільшилася питома вага доходів місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України і досягла 21,8%. Водночас внаслідок продовження реалізації заходів реформи міжбюджетних відносин частка доходів (без трансфертів) у загальному обсязі доходів місцевих бюджетів на відміну від 2015 р. зросла до 46,6% (на 5,7 відс. пункти).

Збільшення доходів місцевих бюджетів забезпечено завдяки високим темпам приросту, зокрема: податку на доходи фізичних осіб (на 43,8%), який залишається основним джерелом наповнення місцевих бюджетів; місцевих податків і зборів (на 56,3%), у складі яких вагомий приріст плати за землю (на 57,3%) та єдиного податку (на 56,4%); акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (на 51,3%); екологічного податку (у 2,1 раза).

Виконання планових показників доходів місцевих бюджетів становило 110,6% (за загальним фондом – 110,7%, за спеціальним фондом – 110,1%).

Резервом наповнення доходів місцевих бюджетів є податковий борг, обсяг якого до місцевих бюджетів на 01.01.2017 р. становив 7 307,4 млн грн (зріс на 36,8%).

У 2016 р. місцеві бюджети виконані з профіцитом в обсязі 15 448,1 млн грн, у т.ч. за загальним фондом – з профіцитом в обсязі 55 436,2 млн грн, за спеціальним фондом – з дефіцитом в обсязі 39 988,6 млн грн. Одним з чинників профіциту загального фонду та дефіциту спеціального фонду стала передача коштів із загального фонду до бюджету розвитку у сумі 44 323,3 млн грн.

З єдиного казначейського рахунку місцевим бюджетам надано 347 безвідсоткових короткотермінових позик на покриття тимчасових касових розривів обсягом 170,9 млн грн, що в 9 разів менше ніж у 2015 р. та свідчить про значне поліпшення стану поточного управління коштами місцевих бюджетів.

Протягом 2016 р. загальний обсяг місцевих боргів (без урахування АР Крим та м. Севастополя) зменшився на 2 563,2 млн грн та становив на 01.01.2017 р. 12 049,3 млн грн (з яких 8 810,9 млн грн – заборгованість за середньостроковими позиками, наданими з ЄКР до 2015 р.).

У 2016 р. на депозитах було розміщено 15 887 млн грн коштів місцевих бюджетів (що в 6,7 раза більше ніж у 2015 р.), які на кінець року повернуто.

Залишки коштів місцевих бюджетів (без урахування залишків коштів місцевих бюджетів АР Крим та м. Севастополя) зросли за рік на 12 485,2 млн грн (на 35,4%) і становили на кінець звітного періоду 47 717,4 млн грн.

Окремо слід відмітити, що на виконання підпункту 4 пункту 24 розділу VI Бюджетного кодексу у 2016 р. залишки коштів місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, що обліковувалися на 01.01.2016 р. на рахунках в органах Казначейства), тимчасово, до повернення таких населених пунктів під контроль держави, зараховано до спеціального фонду обласних бюджетів цих областей у сумах 2 840,6 млн грн та 1 033,8 млн грн відповідно. Такі кошти належало спрямувати на відновлення об’єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду, систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, та соціально-економічний розвиток вказаних областей. Згідно з розпорядженнями керівників облдержадміністрацій, обласних військово-цивільних адміністрацій Донецької (від 04.07.2016р. № 548 із змінами) та Луганської (від 11.07.2016 р. № 402 із змінами) областей було затверджено відповідні переліки об’єктів і заходів, що виходячи з вимог вищезазначеної норми Бюджетного кодексу погоджувалися з Комітетом з питань бюджету. Використання відповідних коштів за рік забезпечено у Донецькій області лише у сумі 134,1 млн грн (5,2% затвердженого обсягу) та у Луганській області –143 млн грн (13,9% затвердженого обсягу). Слід наголосити, що Уряду у шестимісячний строк з дня завершення проведення антитерористичної операції належить внести пропозиції щодо врегулювання питання компенсації відповідним місцевим бюджетам Донецької та Луганської областей переданих коштів (згідно з п. 2 розділу ІІ закону від 02.06.2016 р. № 1406-VIII).

Незважаючи на значні обсяги залишків коштів місцевих бюджетів, рівень виконання запланованих на 2016 р. видатків становив 93,2%, у т.ч. за загальним фондом – 96,7%, за спеціальним фондом – 80,4%.

Видатки місцевих бюджетів (без урахування коштів, що передаються до державного бюджету) становили 346 343,6 млн грн, що більше ніж у 2015 р. на 69 403,6 млн грн, або на 25,1%. У 2016 р. на 0,7 відс. пункта збільшилася частка видатків місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України і становила 41,4%.

Традиційно значну частку видатків місцевих бюджетів займають видатки на соціально-культурну сферу (79%), з яких найвищими темпами зростали видатки на соціальний захист населення – на 46%. Однак, випереджальними виявилися темпи приросту видатків на забезпечення власних повноважень, зокрема у сферах житлово-комунального господарства – на 59,5%, будівництва – на 90,2%, дорожнього господарства і транспорту – на 70,1%.

За економічною структурою видатків місцевих бюджетів порівняно з 2015 р. на 3,6 відс. пункти зменшилася питома вага поточних видатків і склала 84,9%, відповідно до 15,1%. зросла частка капітальних видатків, темп приросту яких став найвищим і становив 63,7%.

Протягом 2016 р. у 2,6 рази збільшилася кредиторська заборгованість за видатками місцевих бюджетів і становила 24 786,8 млн грн (при цьому прострочена кредиторська заборгованість збільшилася у 6,3 раза до 7 826,7 млн грн.). Основне зростання кредиторської заборгованості відбулося за видатками загального фонду, насамперед, за напрямом «Соціальне забезпечення» (з надання пільг, субсидій, допомоги й інших виплат населенню) – у 2,9 рази. Значний приріст кредиторської заборгованості склався у: Дніпропетровській (у 6,1 рази), Запорізькій (у 4,1 рази), Київській (у 5,6 рази), Херсонській (у 4,2 рази) областях та місті Києві (у 11,4 рази). Дебіторська заборгованість на кінець звітного періоду становила 1 203,8 млн грн і зросла за рік на 430,6 млн грн, або на 55,7%. Переважна частка дебіторської заборгованості склалася за капітальними видатками (91,1% загального обсягу).

Загалом відповідні аналітичні матеріали щодо звіту про виконання Закону, підготовлені секретаріатом Комітету з питань бюджету, надано народним депутатам – членам Комітету з питань бюджету 12 травня п.р.

Керуючись частиною шостою статті 161 Регламенту Верховної Ради, за результатами опрацювання даного звіту і поданих до нього матеріалів з урахуванням висновків Рахункової палати у Комітеті з питань бюджету розроблено проект постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету), в якому пропонується звіт взяти до відома та надати доручення Уряду щодо поліпшення управління бюджетними коштами для врахування у процесі виконання бюджету у 2017 році та при формуванні проекту бюджету на 2018 рік, включаючи врахування відповідних висновків і пропозицій Рахункової палати.

Статтею 162 Регламенту Верховної Ради визначено процедуру розгляду звіту про виконання закону про державний бюджет у Верховній Раді, зокрема, передбачено, що:

розгляд звіту відбувається за процедурою повного обговорення з урахуванням особливостей, визначених у цій статті;

звіт у Верховній Раді представляє Міністр фінансів, із співдоповідями виступають голова Комітету з питання бюджету та Голова Рахункової палати. На такому пленарному засіданні за процедурним рішенням Верховної Ради можуть бути заслухані головні розпорядники коштів державного бюджету щодо результатів виконання бюджетних програм за звітний період;

за результатами розгляду Верховна Рада приймає рішення щодо звіту.

Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І. запропонував підтримати вищезазначений проект постанови, а також направити відповідні доручення Уряду як рекомендації Комітету з цього питання.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України Павелко А.В., Крулько І.І., Мельник С.І., Кривенко В.М., Микитась М.В., а також Перший заступник Міністра фінансів України Маркарова О.С., член Рахункової палати Пилипенко В.П.

Відтак, Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету Крулька І.І. відповідно до розданого проекту рішення, а саме: Комітету урядовий звіт про виконання закону про державний бюджет на 2016 рік взяти до відома та схвалити запропонований проект постанови, в якому рекомендувати Верховній Раді зазначений звіт взяти до відома і надати Кабінету Міністрів відповідні доручення, а також направити їх Уряду як рекомендації Комітету.

Така пропозиція була підтримана усіма присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

Ухвалили:

1. Взяти до відома звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», згідно з яким державний бюджет виконано за доходами у сумі 616 283,2 млн грн, видатками - 684 883,7 млн грн, обсягом повернення кредитів - 5 455 млн грн та обсягом надання кредитів - 7 116,6 млн грн, з дефіцитом у сумі 70 262,1 млн грн.

2. Рекомендувати Верховній Раді України звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» взяти до відома та надати доручення Кабінету Міністрів України щодо поліпшення управління бюджетними коштами шляхом прийняття проекту постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», підготовленого народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету.

3. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) проаналізувати висновки Рахункової палати про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», вжити заходів щодо недопущення порушень бюджетного законодавства у поточному і наступних бюджетних періодах та реалізації відповідних пропозицій Рахункової палати;

2) передбачити у пояснювальній записці до законопроекту про Державний бюджет України детальні розрахунки прогнозних показників доходів державного бюджету із зазначенням, зокрема, бази оподаткування, ставок, пільг, заборгованості за податками і зборами;

3) створити ефективну та прозору систему адміністрування податкового боргу та його управління, забезпечивши скорочення такого боргу та обмеживши щорічні списання податкової заборгованості;

4) забезпечити у повному обсязі оприлюднення інформації щодо суб’єктів господарювання, які мають податковий борг, відповідно до пункту 35.4 статті 35 Податкового кодексу України (зокрема, у розрізі видів платежів);

5) вжити заходів щодо зменшення обсягу необґрунтованих переплат податків і зборів до державного бюджету;

6) посилити державний контроль за обсягами видобутку нафти, природного газу, газового конденсату та інших корисних копалин загальнодержавного значення, які є об’єктом оподаткування відповідною рентною платою, а також за повнотою і своєчасністю надходження цього платежу до бюджету, забезпечивши належну систему обліку видобутку та взаємодію відповідних державних органів;

7) здійснити чітке розмежування адміністративних послуг та інших платних послуг, що надаються бюджетними установами, і відповідно адміністративних зборів та власних надходжень бюджетних установ, а також внести законодавчі пропозиції щодо переліку адміністративних послуг та розміру плати за їх надання;

8) забезпечити при складанні проекту державного бюджету реалістичне планування головними розпорядниками коштів державного бюджету власних надходжень бюджетних установ виходячи з відповідних фактичних показників за попередній рік;

9) вжити заходів щодо забезпечення виконання надходжень від приватизації державного майна у 2017 році та реалістичного планування відповідних надходжень на наступні бюджетні періоди;

10) до 1 вересня 2017 року затвердити стратегію управління державним боргом;

11) здійснити оцінку ефективності проведення починаючи з 2008 року операцій щодо участі держави у формуванні та/або збільшенні статутних капіталів банків шляхом придбання їх акцій в обмін на облігації внутрішньої державної позики та доцільності застосування такого механізму в майбутньому;

12) надати узагальнену інформацію про остаточні результати вчинення у 2015-2016 роках правочинів з державним та гарантованим державою зовнішнім боргом, включаючи детальні розрахунки і пояснення щодо впливу на показники бюджету у довгостроковій перспективі та порівняльний аналіз обсягів відповідних витрат за борговими і гарантійними зобов’язаннями на поточний і наступні бюджетні періоди до повного погашення таких зобов’язань, включаючи обсяг видатків на обслуговування державного боргу та виплати за державними деривативами (в умовах без вчинення правочинів та з урахуванням вчинення правочинів);

13) забезпечити дотримання норм частини третьої статті 14 та пункту 7 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України щодо визначення в законопроекті про Державний бюджет України на 2018 рік оборотного залишку бюджетних коштів в абсолютній сумі, достатній для покриття тимчасових касових розривів державного бюджету, та збереження оборотного залишку бюджетних коштів на кінець року;

14) активізувати роботу з погашення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та за кредитами з державного бюджету з обов’язковим застосуванням механізмів погашення такої заборгованості, визначених статтею 17 Бюджетного кодексу України;

15) внести пропозиції щодо врегулювання погашення заборгованості за позиками, наданими Пенсійному фонду України у попередніх бюджетних періодах за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку;

16) вжити заходів щодо погашення кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості та недопущення її нарощування, посиливши контроль за дотриманням фінансової дисципліни розпорядниками бюджетних коштів, а також звернути увагу головних розпорядників коштів державного бюджету на необхідність погашення простроченої кредиторської бюджетної заборгованості, що утворилася у минулі роки за бюджетними програмами, бюджетні призначення щодо яких не встановлено на 2017 рік;

17) не допускати розширення випадків здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти та розглянути можливість скорочення строків авансових платежів і зменшення кількості випадків попередньої оплати;

18) забезпечити дієвий контроль за проведенням Міністерством охорони здоров’я України видатків на централізовані заходи за адміністративно-територіальними одиницями, забезпечуючи своєчасність здійснення закупівель за такими коштами та постачання відповідних товарів (робіт і послуг) до регіонів;

19) забезпечувати здійснення перерозподілу витрат державного бюджету (включаючи додаткових дотацій і субвенцій) та передачі бюджетних призначень виключно за наявності об’єктивних підстав і фінансово-економічної доцільності та вжити заходів щодо посилення відповідальності головних розпорядників коштів державного бюджету за якість планування бюджетних програм;

20) продовжити роботу з подальшого впровадження оцінки ефективності бюджетних програм, зосередивши увагу на необхідності  застосування в бюджетному процесі результативних показників бюджетних програм, насамперед показників якості та ефективності;

21) забезпечувати більш планомірне проведення платежів з державного бюджету протягом року для недопущення значного навантаження на кінець року, звернувши увагу головних розпорядників коштів державного бюджету на необхідність своєчасного проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг відповідно до бюджетних асигнувань;

22) привести нормативно-правове забезпечення щодо резервного фонду державного бюджету у відповідність до положень пунктів 22 і 23 розділу VI Бюджетного кодексу України та статті 5 Закону України «Про встановлення державної допомоги постраждалим учасникам масових акцій громадського протесту та членам їх сімей»;

23) вжити заходів щодо своєчасного та ефективного впровадження інвестиційних проектів, що здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій;

24) упорядкувати механізм планування і використання надходжень в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних фінансових організацій, донорських установ, що зараховуються до спеціального фонду державного бюджету, з метою своєчасної реалізації відповідних програм;

25) звернути увагу головних розпорядників коштів державного бюджету на необхідність своєчасної підготовки нормативно-правового забезпечення для проведення видатків державного бюджету, насамперед порядків використання коштів державного бюджету та паспортів бюджетних програм;

26) здійснити комплексне врегулювання питання належного бюджетного забезпечення надання пільг і субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг виходячи з реальних фінансових можливостей держави та необхідності підвищення ефективності використання відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

27) забезпечити дотримання вимог частини п’ятої статті 24-1 Бюджетного кодексу України в частині затвердження розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку у тримісячний строк із дня набрання чинності законом про Державний бюджет України;

28) звернути увагу відповідних центральних органів виконавчої влади на необхідність своєчасного здійснення розподілу обсягів субвенцій і стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами, якщо у законі про Державний бюджет України такий розподіл не здійснено (або здійснено не в повному обсязі) для забезпечення належного виконання запланованих за рахунок цих коштів заходів;

29) розглянути можливість розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, між місцевими бюджетами у законопроекті про Державний бюджет України на 2018 рік;

30) вжити заходів щодо врегулювання питання погашення простроченої кредиторської заборгованості за надані послуги з пільгового проїзду окремих категорій громадян та надання пільг з послуг зв'язку, що утворилася станом на 1 січня 2017 року;

31) внести пропозиції щодо комплексного врегулювання питання погашення заборгованості місцевих бюджетів за середньостроковими позиками перед державним бюджетом;

32) у тримісячний строк подати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені у її висновках про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».

Голосували: «за» - одноголосно.

6. СЛУХАЛИ: