ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №101 від 07.06.2017

Опубліковано 12 червня 2017, о 12:01

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №101 від 07 червня 2017 року

15⁰⁰ година м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Білоцерковець Д.О., Горбунов О.В., Дубіль В.О., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Молоток І.Ф., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 21 народний депутат.

Відсутні:

Члени Комітету: Гєллєр Є.Б., Деркач А.Л., Медуниця О.В., Микитась М.В., Павлов К.Ю., Пресман О.С., Унгурян П.Я., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Качан Т.В., Корольковська М.М., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Стасовська Г.М., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В., Діденко Л.С.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

від Міністерства фінансів України

Марченко С.М. – заступник Міністра;

від Міністерства інфраструктури України

Кубальська-Колтунович С.С. – заступник директора Департаменту стратегічного дорожнього ринку та автомобільних перевезень;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Цепєлєв С.Ю. – директор Департаменту розвитку мережі доріг;

від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

Бровченко Ю.П. – заступник Міністра;

Віткін Л.М. – директор Департаменту технічного регулювання;

Кузьменко Ю.В. – заступник Генерального директора з метрології та наукової діяльності державного підприємства;

від Міністерства внутрішніх справ України

Бушуєв К.В. – заступник Голови Національної поліції України;

Іванченко В.В. – начальник Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку;

Шевнін С.М. директор Департаменту фінансово-облікової політики;

від Міністерства охорони здоров’я України

Ковтонюк П.А. – заступник Міністра;

від Міністерства освіти і науки України

Даниленко С.В. – директор фінансово-економічного департаменту;

від Харківської обласної державної адміністрації

Шахненко Є.Д. – заступник Голови;

Зражевець Є.М. – начальник Служби автомобільних доріг у Харківській області;

Пляка С.М. – перший заступник начальника Служби автомобільних доріг у Харківській області;

від Запорізької обласної державної адміністрації

Скобліков В.В. – заступник Голови;

Тімченко Г.А. – начальник Служби автомобільних доріг у Запорізькій області;

Пляка С.М. – перший заступник начальника Служби автомобільних доріг у Харківській області;

від Київської обласної державної адміністрації

Горган О.Л. – Голова;

Міщенко О.В. – заступник Голови;

Береговий П.І. – начальник Служби автомобільних доріг у Київській області;

Золін С.О. – директор Департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства;

від Вінницької обласної державної адміністрації

Корольчук І.Є. – начальник служби автомобільних доріг у Вінницькій області;

від Рахункової палати

Тесленко О.І – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики.

від благодійної організації «Мережа»

Шеремтей Д.О. – голова координаційної ради.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України:

1) у Харківській області (згідно з листом Харківської обласної державної адміністрації від 22.05.2017 № 01-35/3847);

2) у Запорізькій області (згідно з листом Запорізької обласної державної адміністрації від 18.05.2017 № 08-22/1352);

3) у Київській області (згідно з листом Київської обласної державної адміністрації від 31.05.2017 р. № 11-11/2195);

4) у Вінницькій області (згідно з листом Вінницької обласної державної адміністрації від 16.05.2017 № 01.01-20/2802).

3. Про погодження розподілу коштів, перерозподілу видатків, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету:

1) розподіл залишку коштів, джерелом формування яких були надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, за бюджетною програмою 1201440 «Виконання програми «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 267-р);

2) перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству внутрішніх справ (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 351-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 368-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./.

4. Про проект Закону України про внесення змін до пункту 3¹ розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України щодо державного підприємства «Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (ХДАВП)» (реєстр. № 6379 від 14.04.2017), поданий народними депутатами України Кривенком В.М., Кишкарем П.М., Білецьким А.Є. та іншими. /Розглянуто після підпункту 4 пункту 2 порядку денного./

5. Про проекти законів України про внесення змін до Бюджетного кодексу України за реєстр. № 6329 доопрац. від 06.06.2017, поданий Кабінетом Міністрів України, та за реєстр. № 6329-1 від 25.04.2017, поданий народним депутатом України Мусієм О.С.

6. Про проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» щодо фінансового забезпечення Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина № 14 Міністерства охорони здоров’я України" та Державного закладу "Спеціалізована медико-санітарна частина № 17 Міністерства охорони здоров’я України" (реєстр. № 6208 доопрац. від 12.04.2017), поданий народними депутатами України Сисоєнко І.В., Біловолом О.М., Рудиком С.Я. та іншими.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" (щодо депутатів сільських рад) (реєстр. № 6300 від 06.04.2017, народні депутати України Кудлаєнко С.В., Демчак Р.Є. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо доповнення переліку суб'єктів декларування Президентами України, після перебування на посаді" (реєстр. № 6399 від 20.04.2017, народний депутат України Кривохатько В.В.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій осіб" (реєстр. № 6271 від 31.03.2017, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Соболєв С.В., Крулько І.І. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 46 Закону України "Про запобігання корупції" щодо зазначення відомостей про громадянство (підданство) іншої держави (громадянства (підданства) інших держав у разі його (їх) наявності" (реєстр. № 6272 від 31.03.2017, народні депутати України Ляшко О.В., Вовк В.І. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" (щодо удосконалення порядку подання декларації з метою запобігання збоїв у роботі електронної системи) (реєстр. № 6289 від 05.04.2017, народні депутати України Сольвар Р.М., Артюшенко І.А. та інші);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо спрощення ведення бізнесу та залучення інвестицій емітентами цінних паперів) (реєстр. № 5592-д від 20.04.2017, народний депутат України Рибалка С.В.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (реєстр. № 6371 від 13.04.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" (щодо забезпечення підвищеної ефективності роботи Верховної Ради України у зв'язку з проведенням антитерористичної операції) (реєстр. № 6365-1 від 21.04.2017, народний депцутат України Веселова Н.В.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" (щодо забезпечення підвищеної ефективності роботи Верховної Ради України у зв'язку з проведенням антитерористичної операції) (реєстр. № 6365 від 13.04.2017, народний депутат України Шинькович А.В. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо удосконалення процедур прийняття рішень)" (реєстр. № 6299-1 від 20.04.2017, народні депутати України Шинькович А.В., Герега О.В.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 67 Кримінального кодексу України щодо встановлення обставиною, яка обтяжує покарання, вчинення злочину щодо особи визнаної інвалідом" (реєстр. № 6398 від 19.04.2017, народний депутат України Бобов Г.Б.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо порядку внесення депутатського запиту)" (реєстр. № 6302 від 06.04.2017, народні депутати України Геращенко І.В., Іонова М.М.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 137 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення положень змісту повістки про виклик" (реєстр. № 6402 від 21.04.2017,народний депутат України Паламарчук М.П.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо адаптації порядку застосування окремих інститутів кримінального права до європейських стандартів" (реєстр. № 6344 від 11.04.2017, народні депутати України Кожем'якін А.А., Безбах Я.Я., Мірошниченко Ю.Р. та інші);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" (щодо права власності та права користування релігійних організацій на майно)" (реєстр. № 6200 від 16.03.2017, народний депутат України Новинський В.В.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку запобігання та протидії дискримінації в Україні" (реєстр. № 6353 від 12.04.2017, народні депутати України Кожем'якін А.А., Паламарчук М.П. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо удосконалення процедур прийняття рішень)" (реєстр. № 6299 від 06.04.2017, народні депутати України Соловей Ю.І., Різаненко П.О., Бєлькова О.В., Ємець Л.О.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" (щодо підвищення ефективності пленарних засідань Верховної Ради України)" (реєстр. № 6352 від 12.04.2017, народні депутати України Шинькович А.В., Кузьменко А.І. та інші);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" (щодо уточнення порядку обговорення законопроектів при розгляді в другому читанні)" (реєстр. № 6342 від 11.04.2017, народний депутат України Шверк Г.А.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" щодо деяких питань ліцензування освітньої діяльності (реєстр. № 6334 від 11.04.2017, народний депутат України Кремінь Т.Д. та інші);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 19 Регламенту Верховної Ради України" (реєстр. № 6281 від 03.04.2017, народні депутати України Парубій А.В., Павелко А.В. та інші);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення здійснення закупівель лікарських засобів та медичних виробів)" (реєстр. № 6367 від 13.04.2017, народні депутати України Шипко А.Ф., Шурма І.М. та інші);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (щодо виплати грошової компенсації на безоплатне харчування дітей) (реєстр. № 6230 від 23.03.2017, народний депутат України Констанкевич І.М. та інші);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 13 Закону України "Про теплопостачання" щодо повноважень місцевих рад по встановленню тарифів на теплову енергію" (реєстр. № 6224 від 22.03.2017, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про адміністративні послуги" щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг (реєстр. № 6388 від 14.04.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення у відповідність до вимог Конституції України діяльності Конституційного Суду України" (реєстр. № 6406 від 21.04.2017, народний депутат України Писаренко В.В.);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо правового врегулювання резюме amicus curiae і висновків amicus ombud Європейської Комісії "За демократію через право" (Венеціанська Комісія) в роботі Конституційного Суду України і Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини)" (реєстр. № 6362 від 13.04.2017, народний депутат України Ківалов С.В.);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо виборчих прав внутрішньо переміщених осіб та інших мобільних всередині країни громадян)" (реєстр. № 6240 від 27.03.2017, народний депутат України Немиря Г.М. та інші);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний реєстр виборців" щодо законодавчого забезпечення процедури відкликання депутата місцевої ради та сільського, селищного, міського голови за народної ініціативи" (реєстр. № 6339 від 11.04.2017, народний депутат України Бублик Ю.В.);

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо організації діяльності Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади (реєстр. № 6320 від 10.04.2017), поданого В.В. Голубом, О.В. Бєльковою.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до деяких законів України, які визначають організацію і порядок діяльності Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Проте, положеннями законопроекту, зокрема, передбачається оновлення та розширення основних завдань міністерства, уточнення повноваженнь міністра, заступника міністра та апарату міністерства.

Крім того, законопроектом з метою підвищення ролі Секретаріату Кабінету Міністрів України, серед іншого, пропонується закріпити за ним повноваження щодо: підготовки пропозицій Прем’єр-міністру України стосовно пріоритетів державної політики, проектів планів дій Уряду з виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, координації їх подальшої реалізації, здійснення аналізу функцій та повноважень органів виконавчої влади, оцінки ефективності їх діяльності, моніторингу виконання ними актів законодавства та доручень Прем’єр-міністра України, тощо.

Реалізація вищезазначених завдань та функцій міністерств і Секретаріату Кабінету Міністрів України потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Крім того, пропонується визначити, що Кабінет Міністрів України може в разі потреби передавати виконання окремих своїх повноважень центральним органам виконавчої влади з одночасною передачею їм у разі потреби необхідних фінансових, матеріальних та інших ресурсів.

Зазначене положення може зумовити зміну обсягів видатків державного бюджету на функціонування відповідних центральних органів виконавчої влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до збільшення видатків з державного бюджету, проте необхідних фінансово-економічних обгрунтувань та розрахунків таких витрат, а також пропозицій щодо джерел їх покриття до законопроекту не надано.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обгрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету, для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо організації діяльності Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади (реєстр. №6320 від 10.04.2017), поданий В.В. Голубом, О.В. Бєльковою матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування Секретаріату Кабінету Міністрів України та центральних органів виконавчої влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення довіри до банківської системи України та гарантій захисту права власності, адаптації до міжнародних стандартів та актів законодавства ЄС» (реєстр. № 6273-2 від 18.04.2017), внесений народним депутатом України Луценком І.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація надасть змогу забезпечити погашення заборгованості перед вкладниками – фізичними особами (у тому числі фізичними особами – підприємцями), у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд), або платежі яких або платежі на ім’я яких заблоковано, юридичними особами – клієнтами банку, які не є пов’язаними особами банку, та інші удосконалення законодавства з метою посилення захисту прав вкладників та інших кредиторів, інтересів держави в процедурах виведення банку з ринку, покращення ефективності роботи Фонду, а також адаптації національного законодавства в системі гарантування вкладів фізичних осіб до стандартів ЕС.

Для реалізації такої мети законопроектом пропонується внести відповідні зміни до Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та законів України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про банки і банківську діяльність», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «Про акціонерні товариства», «Про іпотеку», «Про судовий збір», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» і «Про виконавче впровадження».

1. Зокрема, змінами до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» пропонується:

статтю 25 доповнити новими положеннями, згідно з якими: Національний банк України надає Фонду безоплатну цільову позику, у тому числі з метою реструктуризації діючих договорів; Міністерство фінансів України надає Фонду безоплатну цільову позику, у тому числі з метою реструктуризації діючих договорів;

у статті 26 збільшити суму граничного відшкодування коштів за вкладами з 200 тис. грн до 1000 тис. грн.

Належить зазначити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» одним з джерел формування коштів Фонду у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду є кошти державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що надається з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів.

При цьому, згідно із статтею 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» надано право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски ОВДП понад обсяги в обмін на ці облігації векселів Фонду. У 2016 році відповідно до статті 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» здійснено аналогічні операції на суму 7,9 млрд грн (за ставкою 10% річних на термін до 15 років), у 2015 році відповідно до статті 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» – на суму 41,5 млрд грн (за ставкою 12,5% річних на термін до 15 років), а у 2014 році відповідно до
статті 23-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» – на суму 10,1 млрд грн (за ставкою 12% річних на термін до 20 років). Таким чином, загалом за 2014-2016 роки для кредитування Фонду з державного бюджету здійснено випуски ОВДП у сумі 59,6 млрд гривень.

Отже, збільшення суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами може негативно вплинути на фінансові ресурси Фонду та можливість виконання ним своїх зобов’язань, що призведе до необхідності залучення Фондом необхідних ресурсів, у тому числі з державного бюджету, що також зазначено у висновку Мінфіну.

Поряд з тим, Мінфін звертає увагу, що запропоновані законопроектом зміни щодо черговості задоволення вимог кредиторів до банку ставлять Фонд у невигідне становище порівняно з іншими кредиторами, у зв’язку з чим виникає істотний ризик непогашення таких вимог Фонду, що у свою чергу може вплинути на його здатність у майбутньому проводити відповідні виплати вкладникам, а також може призвести до неповернення раніше здійснених Фондом запозичень з державного бюджету.

2. Законопроектом передбачається доповнити статтю 57 Закону України «Про банки і банківську діяльність» новою частиною, згідно з якою вклади фізичних осіб в інших державних банках гарантуються:

у сумі, що не перевищує визначеного відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, – відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;

в межах суми, що перевищує визначений відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» граничний розмір відшкодування коштів за вкладами, – державою.

Згідно з чинною нормою державою гарантуються лише вклади фізичних осіб Державного ощадного банку України.

Отже, реалізація такого положення законопроекту може потребувати додаткових витрат державного бюджету у разі ліквідації або визнання неплатоспроможними інших державних банків.

3. Крім того, законопроектом вносяться доповнення до Закону України «Про судовий збір», а саме:

до статті 5, згідно з якими від сплати судового збору звільняються Фонд та/або уповноважена особа Фонду за подання позовів до власника істотної участі, учасника та/або керівника банку з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку;

до статті 8, згідно з якими Фонду при здійсненні своїх повноважень та/або банкам, які виводять з ринку або ліквідовуються, при поданні позовних заяв, апеляційних скарг, касаційних скарг надається право відстрочення сплати судового збору та його сплати виключно у разі набрання чинності судовим рішенням, прийнятим на користь іншої сторони у справі, у строк, що не перевищує 5 робочих днів.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Таким чином, реалізація наведених положень законопроекту може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору і необхідності збільшення видатків загального фонду державного бюджету на функціонування судової влади.

4. Змінами до частини шостої статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» Фонд та банк, що виводиться з ринку або ліквідовується звільняються від справляння адміністративного збору за державну реєстрацію та від плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру через портал електронних сервісів.

Статтями 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України визначено, що плата за надання адміністративних послуг належать до доходів загального фонду державного бюджету чи відповідних місцевих бюджетів залежно від органу, який надає вказані послуги. Запропоноване законопроектом звільнення від такого платежу призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів, про що також відмічає Мінфін.

5. Законопроектом вносяться зміни до Кримінального кодексу України, згідно з якими передбачається:

– звільнити від кримінальної відповідальності пов’язану з банком особу, яка відшкодувала шкоду державі в особі Фонду, або кредитору в особі банку/кредиторам банку в повному обсязі, за умови відшкодування такої шкоди протягом 1 року з моменту визнання банку неплатоспроможним;

– встановити кримінальну відповідальність за штучне знецінення банківського активу, якщо це завдало великої матеріальної шкоди державі або кредитору, шляхом обмеження або позбавлення волі на строк від 1 до 5 років, з накладанням штрафу від 5000 до 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

За настання певних обставин такі положення законопроекту можуть сприяти поліпшенню фінансового стану Фонду, а також можуть призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідного порушення.

6. Змінами до статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» передбачається звільнити від сплати державного мита банк, що виводиться з ринку або ліквідується.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 64 і пунктом 20-2 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України державне мито зараховується до бюджетів місцевого самоврядування за місцем вчинення дій та видачі документів.

Отже, реалізація такого положення законопроекту призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від державного мита.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що положення законопроекту можуть вплинути на доходну та видаткову частини бюджету, однак оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення довіри до банківської системи України та гарантій захисту права власності, адаптації до міжнародних стандартів та актів законодавства ЄС» (реєстр. № 6273-2 від 18.04.2017), внесений народним депутатом України Луценком І.М., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на поліпшення фінансового стану Фонду, призведе до зменшення доходів загального фонду бюджетів від відповідної плати за адміністративні послуги і державного мита та зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору, може потребувати додаткових витрат державного бюджету на здійснення відшкодування частини вкладів державних банків у разі їх ліквідації чи визнання неплатоспроможними, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав вкладників, відновлення довіри до банківської системи України, підвищення ефективності виведення банків з ринку, а також адаптації до міжнародних стандартів та актів законодавства ЄС» (реєстр. № 6273-1 від 18.04.2017), внесений народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю., Гальченком А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація надасть змогу забезпечити погашення заборгованості перед вкладниками, які не є пов’язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд), у більш повному обсязі, що зменшить соціальну напругу у суспільстві та підвищить довіру вкладників до банківської системи, а також надасть змогу підвищити суми надходжень до Фонду від реалізації активів неплатоспроможних банків, що сприятиме задоволенню вимог кредиторів у більших об’ємах, удосконалити процедури виведення банків з ринку.

Для реалізації такої мети законопроектом пропонується внести відповідні зміни до Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та законів України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про банки і банківську діяльність», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «Про акціонерні товариства», «Про іпотеку», «Про судовий збір», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» і «Про виконавче впровадження».

1. Зокрема, змінами до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» пропонується:

статтю 25 доповнити новими положеннями, згідно з якими Національний банк України та Міністерство фінансів України надають Фонду безоплатну цільову позику, у тому числі з метою реструктуризації діючих договорів;

у статті 26 збільшити суму граничного відшкодування коштів за вкладами з 200 тис. грн до 1000 тис. грн, а також встановити, що у разі віднесення банку до категорії неплатоспроможних з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 5, 6 частини першої статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд здійснює відшкодування коштів за вкладами усім кредиторам – фізичним особам такого банку, які не є пов'язаними особами банку, у повному обсязі.

Згідно з чинною нормою державою гарантуються лише вклади фізичних осіб Державного ощадного банку України.

3. Законопроектом вносяться доповнення до Закону України «Про судовий збір», а саме:

до статті 5, згідно з якими від сплати судового збору звільняються: позивачі – у справах щодо спорів, пов’язаних з порушенням прав споживачів, в тому числі споживачів фінансових послуг, відповідно до законів України «Про захист прав споживачів», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про споживче кредитування» та «Про страхування»; позивачі – у справах щодо спорів, пов’язаних з порушенням прав фізичних осіб (фізичних осіб – підприємців) – вкладників (кредиторів), які не є пов’язаними особами банку, за позовами до банків, віднесених до категорії неплатоспроможних, тимчасових адміністрацій таких банків або Фонду; Фонд та/або уповноважена особа Фонду за подання позовів до власника істотної участі, учасника та/або керівника банку з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку;

4. Змінами до частини шостої статті 36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» Фонд та банк, що виводиться з ринку або ліквідовується, звільняються від справляння адміністративного збору за державну реєстрацію та від плати за надання відомостей з Єдиного державного реєстру через портал електронних сервісів.

5. Законопроектом вносяться зміни до Кримінального кодексу України, згідно з якими передбачається:

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав вкладників, відновлення довіри до банківської системи України, підвищення ефективності виведення банків з ринку, а також адаптації до міжнародних стандартів та актів законодавства ЄС» (реєстр. № 6273-1 від 18.04.2017), внесений народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю., Гальченком А.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на поліпшення фінансового стану Фонду, призведе до зменшення доходів загального фонду бюджетів від відповідної плати за адміністративні послуги і державного мита та зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору, може потребувати додаткових витрат державного бюджету на здійснення відшкодування частини вкладів державних банків у разі їх ліквідації чи визнання неплатоспроможними, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про систему обов’язкового державного страхування вкладів фізичних осіб» (реєстр. № 6374 від 14.04.2017), внесений народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується створення Фонду державного страхування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд) як правонаступника на матеріально-технічній та кадровій базі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб шляхом його реорганізації.

Для реалізації такої мети законопроектом також передбачається відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Господарського процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, законів України «Про звернення громадян», «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про судовий збір», «Про виконавче впровадження» та скасування Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що положення законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету.

Разом з тим, щодо впливу законопроекту на показники бюджету належить зауважити таке.

Статтею 24 законопроекту передбачено, що одним з джерел формування коштів Фонду є кошти з державного бюджету (у тому числі облігації внутрішньої державної позики). Крім того, визначено, що мінімальний обсяг коштів Фонду, крім державних цінних паперів, які передбачається використати як засіб виконання зобов’язань за кредитом, не може бути нижчим за 2,5% від суми гарантованих Фондом коштів вкладників у межах суми відшкодування з урахуванням суми внесків з учасників Фонду, які мають надійти протягом поточного кварталу. За умов досягнення мінімальної межі або ризику суттєвого зменшення обсягу коштів Фонду Фонд має право вжити заходів для поповнення коштів Фонду за рахунок джерел, визначених частиною першою цієї статті.

Частинами третьою та четвертою статті 30 визначено, що Фонд звертається за отриманням кредиту або внеску на безповоротній основі за рахунок державного бюджету з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів, та за умови вичерпання можливостей поповнення коштів Фонду за рахунок інших джерел. Кредит або внесок на безповоротній основі можуть бути надані у вигляді коштів або облігацій внутрішньої державної позики. На підставі закону про державний бюджет на відповідний рік та за умови настання відповідних обставин, Мінфін протягом 14 робочих днів з дня отримання заявки Фонду забезпечує надання Фонду кредиту (внеску на безповоротній основі).

Статтею 31 законопроекту пропонується встановити, що сума граничного розміру відшкодування не може перевищувати 3 млн грн і дорівнює: 100% вкладу – для вкладів, які не перевищують 1 млн грн; 90% вкладу – для вкладів, які не перевищують 1,5 млн грн; 75% вкладу, але не більше 3 млн грн – для вкладів, які перевищують 1,5 млн грн. Належить зазначити, що згідно з чинними нормами граничний розмір відшкодування не може перевищувати 200 тис. грн.

Крім того, пунктами 4 і 6 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту передбачається, що:

тимчасово, у період з 1 квітня 2016 року по 31 грудня 2025 року включно, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом та відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення банку з ринку, в повному обсязі;

тимчасово до 31 грудня 2025 року включно до вкладу прирівнюються кошти, які залучені від фізичної особи як позика або вклад до небанківської фінансової установи через банк, що виступив повіреним за відповідним договором, якщо банк віднесений до категорії неплатоспроможних, за умови, що такий договір було укладено не пізніше 15 листопада 2016 року та при цьому банком не було поінформовано фізичну особу під розпис про непоширення на такі кошти гарантій, передбачених цим Законом, а фізична особа, яка розмістила, надала такі кошти, прирівнюється до вкладника.

Слід зазначити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» одним з джерел формування коштів Фонду гарантування вкладів фізичних у разі наявності ризику недостатності коштів цього Фонду є кошти державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що надається з метою забезпечення дотримання Фондом гарантування вкладів фізичних мінімального обсягу коштів.

При цьому, згідно із статтею 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» надано право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски ОВДП понад обсяги в обмін на ці облігації векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У 2016 році відповідно до статті 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» здійснено аналогічні операції на суму 7,9 млрд грн (за ставкою 10% річних на термін до 15 років), у 2015 році відповідно до статті 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» – на суму 41,5 млрд грн (за ставкою 12,5% річних на термін до 15 років), а у 2014 році відповідно до статті 23-1 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» – на суму 10,1 млрд грн (за ставкою 12% річних на термін до 20 років). Таким чином, загалом за 2014-2016 роки для кредитування такого Фонду з державного бюджету здійснено випуски ОВДП у сумі 59,6 млрд гривень.

Отже, у зв’язку із запропонованим значним підвищенням рівня відшкодування коштів за вкладами реалізація законопроекту може призвести до недостатності коштів Фонду для здійснення належного відшкодування та відповідно залучення коштів державного бюджету.

Поряд з тим, законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про Національний банк України» та «Про банки і банківську діяльність» передбачається проведення процедури тимчасової адміністрації та ліквідації банків покласти на Національний банк України (згідно з чинними нормами такі заходи здійснює Фонд гарантування вкладів фізичних осіб). Реалізація таких положень законопроекту може потребувати збільшення адміністративних витрат Національного банку України у зв’язку з необхідністю виконання відповідних повноважень, що, як наслідок, може привести до зменшення прибутку НБУ і відповідно коштів, які перераховуються НБУ до державного бюджету.

Законопроектом також пропонується зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якими від сплати судового збору звільняються тимчасовий адміністратор (керівник тимчасової адміністрації) неплатоспроможного банку, а також голова та члени ліквідаційної комісії неплатоспроможного банку – у справах, пов’язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку (у тому числі при зверненні до суду про визнання недійсним правочину, вчиненого (укладеного) неплатоспроможним банком, про стягнення заборгованості з боржників неплатоспроможного банку та в інших судових справах).

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Враховуючи наведене, запровадження даної законодавчої ініціативи може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та необхідності збільшення видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (через шість місяців з дня його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про систему обов’язкового державного страхування вкладів фізичних осіб» (реєстр. № 6374 від 14.04.2017), внесений народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету на поліпшення фінансового стану Фонду, може призвести до зменшення доходів державного бюджету від коштів, що перераховуються НБУ, а також може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та необхідності збільшення видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення ефективності та незалежності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції (реєстр. №6387 від 14.04.2017), поданого народними депутатами України В.В. Чумаком, Н.В. Новак та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду проекту закону є Комітет з питань запобігання і протидії корупції.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його завданням є забезпечення прозорості і дієвості процесу відбору членів Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), посилення повноважень НАЗК та громадського контролю за його діяльністю, зокрема, в частині доступу до інформації у державних базах даних та реєстрах, тощо.

На думку авторів законопроекту, реалізація даної ініціативи не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Однак, окремі положення законопроекту матимуть вплив на видаткову частину державного бюджету.

По-перше, положеннями законопроекту щодо змін до статті 8 Закону України «Про запобігання корупції» пропонується надати право НАЗК за своїм рішенням утворювати не більше семи територіальних органів, юрисдикція яких охоплює визначені в рішенні області України, Автономну Республіку Крим, міста Київ та Севастополь. При цьому, НАЗК затверджуватиме структуру, штатну чисельність територіальних органів Національного агентства та положення про них. Разом з тим, згідно з чинними нормами територіальні органи НАЗК можуть створюватися рішенням Кабінету Міністрів України за поданням НАЗК.

По-друге, запропонованими законопроектом змінами до статті 16 Закону України «Про запобігання корупції» передбачається збільшення розміру посадового окладу члена НАЗК з 19,5 до 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня календарного року. Водночас, передбачається, що розмір місячної премії члена НАЗК не може перевищувати 50 відсотків посадового окладу.

По-третє, законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про запобігання корупції» новою статтею 14-1 щодо запровадження щорічного незалежного зовнішнього оцінювання ефективності діяльності НАЗК. Зокрема, для такої мети передбачається утворити відповідну комісію у складі 5 осіб (по одній особі визначають Президент України, Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України, дві особи визначає Громадська рада при НАЗК).

Таким чином, реалізація вищезазначених положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування НАЗК (насамперед, на функціонування територіальних органів НАЗК, оплату праці з нарахуваннями для членів НАЗК та на здійснення незалежного зовнішнього оцінювання ефективності діяльності НАЗК).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку загалом зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді та призведе до збільшення видатків державного бюджету.

Проте, до законопроекту не надано фінансово-економічного обгрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення ефективності та незалежності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції (реєстр. № 6387 від 14.04.2017), поданий народними депутатами України В.В. Чумаком, Н.В. Новак та іншими матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме збільшення видатків державного бюджету на функціонування НАЗК). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких Ззконів України щодо захисту прав осіб, які були захоплені в заручники, (реєстр. № 6231-1 від 05.04.2017), внесений народним депутатом України Веселовою Н.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про боротьбу з тероризмом» та «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, пропонується:

- покласти на Службу безпеки України додаткові функції з ведення обліку осіб, які були захоплені і утримуються в заручниках, повідомлення їх родичів про захоплення особи в заручники, видачу документу, що підтверджує факт утримання особи в заручниках;

- забезпечити соціальну реабілітацію заручників за рахунок коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

- виплачувати одноразову грошову допомогу цивільному заручнику у разі звільнення його із утримання в заручниках – у розмірі від 5 до 80-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних громадян, в залежності від кількості днів перебування у полоні (виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 травня 2017 року – 1624 грн, розмір допомоги становитиме 8 120 – 129 920 грн.)

- виплачувати одноразову грошову допомогу членам сім’ї цивільного заручника, який був захоплений у заручники, визнаний безвісно відсутнім або оголошений померлим – у розмірі 80-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних громадян (відповідно, 129 920 грн.);

- виплачувати одноразову грошову допомогу військовослужбовцю у разі звільнення з полону або із утримання в заручниках, репатрійованому із нейтральних держав, а також у разі появи військовослужбовця, якого було визнано безвісно відсутнім або оголошеним померлим, у розмірі від 5 до 80-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, в залежності від кількості днів перебування у полоні (відповідно, 8 120 – 129 920 грн.);

- виплачувати одноразову грошову допомогу членам сім’ї військовослужбовця, який був захоплений у полон або заручники (не менше 15 днів), інтернований в нейтральних державах, визнаний безвісно відсутнім або оголошений померлим – у розмірі місячного грошового забезпечення військовослужбовця за місяць до захоплення без врахування одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Реалізація поданого законопроекту може призвести до додаткових витрат державного бюджету, у тому числі на 2017 рік, у зв’язку із покладанням на Службу безпеки України додаткових функцій, для Міноборони та інших військових формувань на виплату одноразових грошових допомог військовослужбовцям або членам їх сімей, а також для проведення соціальної реабілітації заручників та виплати їм або членам їх сімей одноразових грошових допомог, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України зазначає, що Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що членам сімей військовослужбовців, захоплених в полон або заручниками, а також інтернованих нейтральних державах або безвісно відсутніх, щомісячно виплачується їх грошове забезпечення. Водночас, Мінфіном запропоновано доопрацювати законопроект з урахуванням поданих пропозицій.

Згідно з пояснювальною запискою до проекту закону його реалізація потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у розмірі від 880,0 тис. грн до 14 080, 0 тис. гривень.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо захисту прав осіб, які були захоплені в заручники, (реєстр. № 6231-1 від 05.04.2017), внесений народним депутатом України Веселовою Н.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін та доповнень до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо реалізації прав на пенсійне забезпечення громадян, які знаходяться в місцях обмеження волі або проживають у населених пунктах, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (реєстр. №6371-1 від 21.04.2017), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується здійснювати виплату пенсії громадянам України, які проживають у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за умови подання щороку до 31 грудня заяви про продовження виплати.

Крім того, запропоновано суми пенсії, на які особи мають право, виплачувати за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету, обсяг додаткових коштів державного бюджету неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін та доповнень до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо реалізації прав на пенсійне забезпечення громадян, які знаходяться в місцях обмеження волі або проживають у населених пунктах, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (реєстр. №6371-1 від 21.04.2017), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо поновлення виплати пенсій працюючим інвалідам) (реєстр. № 6404 від 21.04.2017), поданий народними депутатами України Веселовою Н.В., Яценком А.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується з 1 липня 2017 року відновити виплату пенсій пенсіонерам, які є інвалідами III групи, та працюють на посадах державної служби та на посадах і умовах, визначених законами України «Про прокуратуру» та «Про судоустрій і статус суддів».

Слід відмітити, що за чинною редакцією обмеження у виплаті пенсій не стосується працюючих інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи, учасників бойових дій та осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків Пенсійного фонду України та, як наслідок, призведе до збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Фонду, обсяг яких неможливо спрогнозувати через відсутність вихідних даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо поновлення виплати пенсій працюючим інвалідам) (реєстр. № 6404 від 21.04.2017), поданий народними депутатами України Веселовою Н.В., Яценком А.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розвитку та використання мов національних меншин в Україні (реєстр. № 6348 від 12.04.2017), поданий народними депутатами України Подоляк І.І., Крульком І.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про культуру», «Про національні меншини в Україні», «Про освіту», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про вищу освіту» та «Про вибори народних депутатів Україні» передбачається врегулювати питання застосування мов національних меншин у суспільному житті. Так, законодавчою ініціативою визначаються відповідні засади та вимоги щодо застосування мов національних меншин України у різних сферах, зокрема: організації і здійсненні влади України (забезпечення перекладу засідань, заходів, зустрічей, робочого спілкування органами місцевого самоврядування відповідного села, селища, міста), судочинства (забезпечення послугами перекладача), освіти (створення окремих закладів, класів (груп) дошкільної та загальної середньої освіти, здійснення підготовки та перепідготовки педагогічних кадрів для викладання в таких навчальних закладах, придбання відповідних підручників, навчальних та методичних посібників, надання можливості для вивчення мови національних меншин здобувачами професійної та вищої освіти за їх бажанням), культури (забезпечення дублювання мовами національних меншин музейних предметів), позначення мовами національних меншин дорожніх знаків, вивісок, покажчиків географічних об’єктів, населених пунктів, вулиць.

Згідно із пояснювальною запискою реалізація законопроекту не вимагатиме додаткових витрат з державного бюджету.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних коштів з бюджетів усіх рівнів, при цьому визначити вартісну величину не можливо у зв’язку із відсутністю вихідних даних. Також, Мінфіном надані зауваження щодо суті законопроекту.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на момент розгляду законопроекту відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розвитку та використання мов національних меншин в Україні (реєстр. № 6348 від 12.04.2017), поданий народними депутатами України Подоляк І.І., Крульком І.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо щорічної грошової допомоги (реєстр. № 6361 від 13.04.2017), поданий народними депутатами України Котвіцьким І.О., Єфремовою І.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» пропонується встановити розміри щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань у кратному співвідношенні до розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а саме у розмірах від трьох до десяти таких прожиткових мінімуми в залежності від статусу особи, якій законодавством передбачено надання такої допомоги /виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, 1 312 грн., встановленого на 1 травня 2017 року, розмір допомоги становитиме від 3 936 грн до 13 120 грн в залежності від встановленого статусу/.

Відповідно до законопроекту цей Закон набиратиме чинності з 1 січня 2018 року.

Згідно з чинною редакцією вказаних Законів виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня пільговим категоріям населення здійснюються у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Так, згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 № 223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» розміри такої допомоги встановлено від 500 грн до 3 500 грн в залежності від встановленого статусу.

Відповідно до пояснювальної записки реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, які мають бути передбачені Кабінетом Міністрів України при формуванні державного бюджету України на 2018 рік.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено про вплив реалізації законопроекту на показники державного бюджету з огляду на наступне. У державному бюджетів на 2017 рік видатки за бюджетною програмою 2501150 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань та соціальна допомога особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною» передбачені у сумі 1,3 млрд гривень. За попередніми розрахунками Мінфіну у наступному році на виплату щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань у розмірах, які становитимуть для відповідних категорій отримувачів від трьох до десяти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, необхідно близько 8,7 млрд грн (в умовах поточного року), що на 7,4 млрд грн більше проти планових показників поточного року.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо щорічної грошової допомоги (реєстр. № 6361 від 13.04.2017), поданий народними депутатами України Котвіцьким І.О., Єфремовою І.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року - не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо відновлення справедливих соціальних гарантій (реєстр. № 6292-1 від 21.04.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроект за реєстр. № 6292-1, який є альтернативним до проекту закону за реєстр. № 6292, передбачає внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Насамперед, законопроектом за реєстр. № 6292-1 пропонується відновити дію норм, які були скасовані Законом України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», які, зокрема, стосуються:

- відновлення 4-ої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до категорії 3 та 4, першочергово пільговою санаторно-курортною путівкою або виплатою компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування;

- надання громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до категорії 4, права на безплатне придбання ліків за рецептами лікарів, щорічне медичне обслуговування, диспансеризацію із залученням необхідних спеціалістів, лікування в спеціалізованих стаціонарах, виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від страхового стажу, зарахування поза конкурсом у заклади освіти та навчання за рахунок держави, звільнення від плати за землю, першочергове зубопротезування із зниженням його вартості на 50 процентів, відшкодування 50 процентів вартості палива;

- забезпечення осіб, які працювали з моменту аварії до 1 липня 1986 року не менше 14 календарних днів або не менше трьох місяців протягом
1986-1987 років за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці (за радіаційним фактором), пов’язаними з ліквідацією аварії на Чорнобильській АЕС, що виконувалися за урядовими завданнями, першочергово пільговою санаторно-курортною путівкою або виплатою компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування;

- надання пільг та компенсацій потерпілим дітям та їх батькам, а саме: повне державне забезпечення дітей до вступу їх до школи (не старше 8 років) шляхом безплатного виховання (утримання) їх у державних та комунальних дошкільних навчальних закладах і надання щомісячної грошової допомоги; безплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту (крім таксі) дитині та особі, яка супроводжує хвору дитину до місця лікування (реабілітації), оздоровлення та назад (за направленням медичних закладів), з правом позачергового придбання квитків; щомісячна виплата сім'ям на кожну дитину шкільного віку, яка стала інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також дітям шкільного віку, батьки яких стали інвалідами I або II групи чи померли внаслідок Чорнобильської катастрофи; виплата грошової компенсації батькам потерпілих дітей, які не відвідують дитячі дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади (у тому числі тих, які не перебувають в обліковому складі шкіл), якщо діти не перебувають на повному державному забезпеченні.

Поряд з цим, законопроектом за реєстр. № 6292-1, як і законопроектом за реєстр. № 6292, зокрема, пропонується:

- здійснювати виплату компенсації вартості продуктів харчування особам, віднесеним до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 50 процентів вартості продуктів харчування за медичними нормами, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу на місяць (за чинним законодавством відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 25.01.2017 року № 111 така компенсація встановлюється в розмірі від 391,8 грн до 456 грн залежно від регіону), та особам, віднесеним до категорії 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи – 25 процентів вартості продуктів харчування за фізіологічними нормами, але не менше ніж 25 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу на місяць (за чинним законодавством відповідно до наказу Міністерства соціальної політики України від 25.01.2017 року № 111 така компенсація встановлюється в розмірі від 195 грн до 228 грн залежно від регіону);

- надати громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та віднесені до категорії 2, права на першочергове щорічне безоплатне забезпечення санаторно-курортними путівками або на виплату компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування;

- встановити щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, для постраждалих осіб, віднесених до категорії 1, у розмірі не нижчому 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; для осіб, віднесених до категорії 2, 3, 4 – у розмірі, не нижчому 50 відсотків прожиткового мінімуму; сім'ям, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи – у розмірі, не нижчому 25 відсотків прожиткового мінімуму;

- встановити розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи: для 1 групи інвалідності – у розмірі не нижчому 10 мінімальних пенсій за віком (до 1 січня 2018 року – 8 мінімальних пенсій за віком), 2 групи – 8 мінімальних пенсій за віком (до 1 січня 2018 року – 7 мінімальних пенсій за віком), для 3 групи – 6 мінімальних пенсій за віком, для дітей-інвалідів – 3 мінімальних пенсій за віком (до 1 січня 2018 року – 2 мінімальних пенсій за віком);

- розширити (доповнити) перелік видів палива, яке використовується для опалення будинків, що не мають центрального опалення та 50 відсотків вартості якого відшкодовується державою;

- виключити норми щодо обмежень максимального розміру пенсії (за чинною редакцією – 10740 грн) та виплат пенсій працюючим пенсіонерам з числа осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту у зв’язку із розширенням кола одержувачів пільг та компенсацій матиме вплив на видаткову частину державного бюджету.

За орієнтовними розрахунками Мінфіну реалізація положень законопроекту за період травень-грудень 2017 року потребуватиме видатків державного бюджету близько 3,5 млрд гривень. За висновком Міністерства фінансів України додаткові видатки державного бюджету не будуть забезпечені фінансовими ресурсами, оскільки джерел покриття додаткових витрат державного бюджету не визначено.

При цьому, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до законопроекту надані зауваження та пропозиції, зокрема, щодо надання належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) до законопроекту та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, а також запропоновано використати положення проекту закону
за реєстр. № 6292-1 при доопрацюванні проекту закону за реєстр. № 6292.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо відновлення справедливих соціальних гарантій (реєстр. № 6292-1 від 21.04.2017), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року - не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.12.;1.2.13.;1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України: про внесення змін до деяких Законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців (реєстр. № 6268 від 31.03.2017), поданий народними депутатами України Шкрум А.І., Третьяковим О.Ю. та іншими; про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців (реєстр. № 6268-1 від 07.04.2017), поданий народними депутатами України Пашинським С.В., Тимчуком Д.Б. та іншими; про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців (реєстр. № 6268-2 від 14.04.2017), поданий народним депутатом Луценко І.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектами шляхом внесення змін до законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Про військовий обов’язок і військову службу» пропонується з 1 січня 2018 року виплачувати одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців (військовозобов’язаних та резервістів), а саме:

- у разі смерті колишнього військовослужбовця (у законопроекті за реєстр. № 6268 – протягом трьох місяців, за реєстр. № 6268-1 – протягом року, за реєстр. № 6268-2 – протягом вісімнадцяти місяців) після звільнення з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби або з проходженням військової служби;

- у разі отримання військовослужбовцем (військовослужбовцем строкової служби, військовозобов’язаним або резервістом) захворювання під час виконання ним обов’язків військової служби (проходження строкової військової служби, виконання обов’язків військової служби або служби у військовому резерві), що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.

При цьому, зазначені випадки виплати одноразової грошової допомоги передбачено поширити на іноземців або осіб без громадянства, які проходять службу у Збройних Силах України.

Крім того, прикінцевими положеннями поданих законопроектів пропонується набрання чинності відповідних законів з 1 січня 2018 року, а також надати право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги до дня набрання чинності цим Законом для:

- членів сім'ї, батьків та утриманців військовослужбовців та іноземців або осіб без громадянства, які проходили службу у Збройних Силах України, які загинули (померли) внаслідок захворювання, поранення, контузії, каліцтва, нещасного випадку, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби чи проходженням військової служби, якщо смерть наступила після звільнення з військової служби (у законопроекті за реєстр. № 6268 – протягом трьох місяців, за реєстр. № 6268-1 – протягом року, за реєстр. № 6268-2 – протягом вісімнадцяти місяців) ;

- військовослужбовців, військовозобов’язаних або резервістів, що частково втратили працездатність внаслідок захворювань, отриманих під час виконання ними обов’язків військової служби (проходження строкової військової служби, при виконанні обов’язків військової служби або служби у військовому резерві).

Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках до законопроектів за реєстр. № 6268, № 6268-1, № 6268-2 зазначає, що реалізація положень законопроектів потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у зв’язку із значним розширенням кола осіб, які матимуть право на отримання одноразової грошової допомоги, та випадків її виплати.

Відмічається, що відповідно до Закону України від 06.04.2017 року № 2004-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення рівня соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей» збільшено розміри одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) та інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних, резервістів при виконанні обов’язків військової служби у 1,5 – 1,7 рази, що за розрахунками потребуватиме близько 500,0 млн грн додаткових бюджетних асигнувань.

Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 р. № 375 «Про внесення змін до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу» врегульовано питання виплати грошової компенсації іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України: про внесення змін до деяких Законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців (реєстр. № 6268 від 31.03.2017), поданий народними депутатами України Шкрум А.І., Третьяковим О.Ю. та іншими; про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців (реєстр. № 6268-1 від 07.04.2017), поданий народними депутатами України Пашинським С.В., Тимчуком Д.Б. та іншими; про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту військовослужбовців (реєстр. № 6268-2 від 14.04.2017), поданий народним депутатом Луценко І.В., матимуть вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року вони мають вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» щодо запровадження обліку природного газу в одиницях енергії (реєстр. № 6324 від 10.04.2017), поданий народним депутатом України Лопушанським А.Я.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його розроблено з метою підвищення рівня безпеки при транспортуванні, зберіганні, розподілі та використанні природного газу та встановлення прозорих правил визначення вартості природного газу для споживачів (у тому числі для населення) з урахуванням його теплоти згоряння, а також забезпечення умов для виконання Україною зобов’язань відповідно до Закону України «Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства».

Так, законопроектом передбачено внести зміни до визначення терміну «природний газ» виклавши його у такій редакції: «природний газ – суміш метану як основного компонента з іншими вуглеводнями та невуглеводневими компонентами, яка відповідає вимогам, встановленим нормативно-правовими актами до природного газу, і є товарною продукцією».

Також, пропонується встановити, що приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про якість та обсяги природного газу в одиницях енергії та/або в одиницях об’єму під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання за допомогою вузла обліку та засобів визначення фізико-хімічних показників природного газу, на підставі якої проводяться взаєморозрахунки суб'єктів ринку природного газу:

1) з використанням одиниць об’єму /до 1 липня 2018 року здійснення розрахунків проводяться на основі обліку в одиницях об’єму/;

2) з використанням одиниць енергії /з 1 липня 2018 року запроваджується проведення взаєморозрахунків суб'єктів ринку природного газу за природний газ на основі обліку в одиницях енергії/.

Реалізація положень запропонованої законодавчої ініціативи матиме вплив на показники бюджету. Так, враховуючи, що обсяги товарної продукції гірничого підприємства – видобутої корисної копалини є об’єктом оподаткування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, зменшення обсягів видобутих вуглеводнів призведе до зменшення надходжень рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу, газового конденсату, яка зараховується до загального фонду державного бюджету, з таких аргументів, наведених у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Так, зауважується, що оскільки природним газом є, у тому числі, газ, розчинений у нафті (нафтовий (попутний) газ), етан, пропан, бутан, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейного типу, газ колекторів щільних порід, запропоноване законопроектом визначення природного газу звужує поняття «природний газ» тільки до газу метану та його суміші як основного компонента з іншими вуглеводневими та невуглеводневими компонентами, що призведе до зменшення обсягів газу, які обліковуються видобувними підприємствами як видобута товарна продукція.

Поряд з цим, зазначається, що законопроектом пропонується замінити стандартні умови (значення параметрів тиску і температури, які використовуються як при обліку газу і нафти) на вимоги, встановлені нормативно-правовими актами. Запропоноване визначення природного газу носить суперечливий характер, що може призвести до неоднозначного тлумачення та, відповідно, до маніпулювань платниками під час визначення податкових зобов’язань з рентної плати за користування надрами для видобування природного газу.

Водночас, запровадження обліку природного газу в одиницях енергії замість об’ємних показників, призведе до потреби споживачів, в тому числі бюджетних установ, переобладнувати засоби обліку, що може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання бюджетних установ, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Загалом Міністерством фінансів України прийняття законопроекту у поданій редакції не підтримується.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту доцільно отримати висновки відповідних органів виконавчої влади.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» щодо запровадження обліку природного газу в одиницях енергії (реєстр. №6324 від 10.04.2017), поданий народним депутатом України Лопушанським А.Я., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення надходжень до загального фонду державного бюджету від рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу, газового конденсату та потребуватиме додаткових витрат державного і місцевих бюджетів), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (реєстр. № 6393 від 18.04.2017), поданий народними депутатами України Співаковським О.В., Хланєм С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про вищу освіту», відповідно до яких, зокрема, передбачається:

- надання права Національному агентству із забезпечення якості вищої освіти у разі виявлення академічного плагіату скасовувати рішення спеціалізованої вченої ради про присудження наукового ступеня та позбавлення особи присудженого їй наукового ступеня;

- встановити склад Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти з сімнадцяти членів, які всі будуть працювати на постійній основі (відповідно до чинної редакції – 25 членів, з яких на постійній основі Голова та заступники голови Агентства);

- створення Ідентифікаційного комітету з питань якості вищої освіти, кількісний склад якого становитиме 10 осіб і який забезпечуватиме організацію та проведення конкурсного відбору членів Агентства;

- визначення процедури формування складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, зокрема на оплату праці, у зв’язку із збільшенням штатної чисельності працівників Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, оскільки на даний час до складу Агентства входить двадцять п’ять членів, з яких на постійній основі працюють п’ять, а двадцять на підставі укладених з ними цивільно-правових договорів, про що також зауважило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Крім того, Міністерством фінансів України зауважено, що відповідно до пункту 10 Заходів щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 р. № 710 «Про ефективне використання державних коштів» заборонено подання Кабінету Міністрів України пропозицій та прийняття власних рішень щодо збільшення штатної чисельності підпорядкованих органів та установ.

Згідно із узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читання законопроект доцільно повернути на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (реєстр. № 6393 від 18.04.2017), поданий народними депутатами України Співаковським О.В., Хланєм С.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного бюджету) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належного рівня соціального захисту родин з дітьми та встановлення справедливих соціальних гарантій дітям (реєстр. № 6063-д від 14.04.2017), поданий народними депутатами України Палатним А.Л., Величковичем М.Р., Гуляєвим В.О. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

У законопроекті шляхом внесення змін до Сімейного кодексу України, законів України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про вищу освіту», «Про охорону дитинства», зокрема, пропонується:

– надавати тимчасову державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від обов’язку утримувати дитину, на рівні не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку за умови, якщо середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищував двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку або якщо сім’я утримує дитину з інвалідністю;

– призначити та виплачувати допомогу у зв’язку із народженням дитини двома частинами:

1) першу частину надавати виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, установленого на день народження дитини, у сумі, кратній: 15 розмірам прожиткового мінімуму – на першу дитину; 20 розмірам прожиткового мінімуму – на другу дитину; 25 розмірам прожиткового мінімуму – на третю і кожну наступну дитину;

2) виплату другої частини допомоги здійснювати щомісячно упродовж наступних з дня народження дитини 36 місяців, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, установленого на той календарний місяць, за який фактично здійснюється виплата;

– продовжити строк подання документів для призначення вищевказаної допомоги у випадках народження дитини на тимчасово окупованій або неконтрольованій території, важкої хвороби дитини або її батьків з 12 до 30 місяців з дня народження дитини;

– надавати допомогу на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, у яких середньомісячний сукупний дохід сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищував двох прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку або які утримують дитину з інвалідністю, у розмірі не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

– зняти обмеження розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям (75 відсотків прожиткового мінімуму для сім’ї) та підвищити розмір обов’язкової виплати на дітей з малозабезпеченої сім’ї: віком до 13 років – з 250 грн до 25% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, віком від 13 до 18 років – з 500 грн до 40% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;

– приймати рішення про реорганізацію або ліквідацію діючих комунальних дошкільних навчальних закладів тільки після проведення громадського обговорення, яке проводиться протягом 30 днів з дня надходження такої пропозиції;

– визначити плату батьків або осіб, які їх замінюють, за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірі, що не перевищує 60 відсотків (у міській місцевості) та 40 відсотків (у сільській місцевості) від вартості харчування на день. Також надається право органам місцевого самоврядування встановлювати за рахунок коштів місцевого бюджету додаткові пільгові умови оплати харчування дітей у дошкільних навчальних закладах для багатодітних та малозабезпечених сімей та інших категорій, які потребують соціальної підтримки;

– забезпечити безкоштовним харчуванням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, учнів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», а також учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів;

– визначити можливість надання додаткової соціальної і матеріальної допомоги студентам вищих навчальних закладів, які є дітьми-інвалідами та інвалідами I - III групи, студентам із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», включаючи студентів з багатодітних сімей, та встановити, що студенти вищих навчальних закладів із числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, перебувають на повному утриманні держави;

– покласти на місцеві органи виконавчої влади обов’язок щодо забезпечення пільгового проїзду міським пасажирським транспортом (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) в сільській місцевості учнів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт, дітей з неповних та багатодітних сімей, що навчаються в професійно-технічних навчальних закладах;

– встановити, що держава здійснює компенсацію половини вартості квитка студентам вищих навчальних закладів та учням професійно-технічних навчальних закладів у приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України. При цьому додаткові пільги з проїзду у пасажирському транспорті студентам вищих навчальних закладів та учням професійна-технічних закладів можуть надаватися за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету;

– забезпечити безоплатне навчання у вищих навчальних закладах державної та комунальної форми власності усіх рівнів акредитації дітей з багатодітних сімей, у складі яких є п’ятеро і більше дітей, а також особи віком від 18 до 23 років із таких сімей за умови, що певний освітньо-кваліфікаційний рівень вони здобувають вперше.

Пропонуючи значне підвищення державної соціальної підтримки сімей з дітьми, суб’єкт права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до законопроекту зазначив, що реалізація законодавчих пропозицій потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету (у 2018 році орієнтовна потреба у видатках може скласти понад 10 млрд грн.).

Водночас, оцінюючи питання фінансового забезпечення запропонованих законодавчих ініціатив, належить звернути увагу на окремі чинні положення Бюджетного кодексу України, згідно з якими:

– виконання державних програм соціального захисту в частині надання допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпечим сім’ям, тимчасової державної допомоги дітям здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам /частина перша статті 102/;

– компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян забезпечуються з місцевих бюджетів /підпункт ґ пункту 3 частини першої статті 91/;

– утримання дошкільних закладів здійснюється з місцевих бюджетів /підпункт а пункту 2 частини першої статті 89/;

– видатки на безкоштовне харчування учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт, дітей з неповних та багатодітних сімей у професійно-технічних навчальних закладах проводяться за рахунок коштів місцевих бюджетів /підпункти б та е пункту 2 статті 89, підпункти а та б пункту 2 статті 90/;

– оплата послуг з підготовки фахівців у вищих навчальних закладах належить до видатків державного та/або місцевих бюджетів /підпункт в пункту 7 частини першої статті 87, підпункт ґ пункту 2 частини першої статті 89, підпункт в пункту 2 частини першої статті 90/.

Відтак, прийняття даного законопроекту зумовить необхідність вишукання значних додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, оскільки кожна з пропозицій може бути реалізованою лише із залученням бюджетних коштів.

При цьому в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

За розрахунками Міністерства фінансів України для реалізації законопроекту лише у частині збільшення розмірів допомоги у зв’язку з народженням (усиновленням) дитини, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної допомоги дітям, обов’язкової виплати на дітей з малозабезпеченої сім’ї, зняття обмеження щодо розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям необхідно вишукати в умовах поточного року 15 млрд грн додаткових бюджетних коштів. Водночас підвищення розміру прожиткового мінімуму, у відсотках до якого пропонується встановлювати розміри виплат, буде призводити до постійного зростання обсягу видатків держаного бюджету на зазначену мету.

Крім того, Мінфін зауважує, що відсутність відповідних показників для обрахунку впливу законопроекту на видатки бюджетів за іншими пропозиціями унеможливила проведення належної вартісної оцінки величини такого впливу.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належного рівня соціального захисту родин з дітьми та встановлення справедливих соціальних гарантій дітям (реєстр. № 6063-д від 14.04.2017), поданий народними депутатами України Палатним А.Л., Величковичем М.Р., Гуляєвим В.О. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (реєстр. № 6403 від 21.04.2017), поданий народними депутатами України Андрієвським Д.Й., Скуратовським С.І., Сташуком В.Ф. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроект містить положення, що серед іншого передбачають:

запровадження нового виду містобудівної документації – документації з просторового планування на регіональному та місцевому рівнях, удосконалення структури такої документації, визначення її складу та змісту;

забезпечення проведення комплексної експертизи для всіх видів документації з просторового планування;

введення нового виду документації з просторового планування на місцевому рівні – плану об’єднаної територіальної громади;

розроблення історико-архітектурного опорного плану;

визначення додаткових функцій державних органів влади та місцевого самоврядування при розробленні, затвердженні та реалізації Генеральної схеми планування території України та усіх інших видів документації з просторового планування на регіональному та місцевому рівнях;

розширення повноважень органів місцевого самоврядування шляхом введення місцевих правил регулювання забудови, які встановлюють порядок регулювання забудови та іншого використання територій і об’єктів у населених пунктах, на територіях об’єднаних територіальних громад;

створення та ведення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури та містобудування, Державного реєстру документації з просторового планування.

При цьому, згідно із статтею 10 законопроекту встановлюються вимоги щодо фінансового забезпечення робіт з просторового планування територій, за якими:

– розроблення Генеральної схеми, внесення змін до неї, проведення її моніторингу, розроблення нормативних актів та документів з питань просторового планування і забудови територій, ведення Реєстру документації з просторового планування, проведення пріоритетних науково-дослідних робіт здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України;

– роботи з просторового планування окремих частин території України, території Автономної Республіки Крим, областей, районів та їх частин, об’єднаних територіальних громад, населених пунктів, районів у містах, кварталів, територій за межами населених пунктів, розроблення плану червоних ліній, проведення містобудівного моніторингу, створення і ведення містобудівного кадастру відповідних територій, розроблення місцевих правил регулювання забудови, а також проведення громадських обговорень та громадських слухань здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів;

– галузеві схеми з просторового планування забезпечуються з державного та місцевого бюджетів;

– розроблення планів заходів з реалізації документації з просторового планування здійснюється за рахунок державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів у разі залучення спеціалізованих підприємств, установ чи організацій до таких робіт.

Відтак, єдиним джерелом фінансового забезпечення робіт з просторового планування територій законопроект визначає кошти державного та місцевих бюджетів, що безпосередньо зумовлює потребу у додаткових коштах з відповідних бюджетів.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту, підготовленого за участі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, також зазначається, що запропоновані зміни потребуватимуть додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів, однак у пояснювальній записці до законопроекту йдеться про відсутність впливу на видатки державного бюджету.

Отже, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що, у свою чергу, позбавило Міністерство фінансів України можливості здійснити вартісну оцінку впливу положень законопроекту на показники бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (реєстр. № 6403 від 21.04.2017), поданий народними депутатами України Андрієвським Д.Й., Скуратовським С.І., Сташуком В.Ф. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення витрат державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українського села та відродження фермерства (реєстр. № 6368 від 13.04.2017), поданий народним депутатом України В.Є. Івченком.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

У законопроекті запропоновано зміни до Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, Законів України «Про оренду землі» та «Про державну підтримку сільського господарства України», згідно з якими передбачається:

– встановлення порядку та надання власнику земельної ділянки права на дострокове припинення договору оренди земельної ділянки або договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) у разі прийняття ним рішення про створення сімейного фермерського господарства або сільськогосподарського кооперативу на такій земельній ділянці, якщо інше не передбачене договором або у разі відмови землекористувача – за рішенням суду;

– запровадження поетапності проведення земельних торгів на земельні ділянки державної та комунальної власності, а також додаткових вимог до учасників таких торгів;

– встановлення можливості поновлення договору оренди на земельні ділянки державної та комунальної власності виключно на земельних торгах.

Водночас, законопроектом пропонується доповнити статтю 17-2 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України», запроваджуючи додаткові види державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, що передбачають надання:

субсидій (дотацій) для стимулювання створення та розвитку сімейних фермерських господарств;

фінансової підтримки сільськогосподарським кооперативам;

соціально спрямованих дорадчих послуг, відповідно до закону;

компенсації відсоткових ставок в кредитно-фінансових установах;

відшкодування членам новоутворених сімейних фермерських господарств сплаченого ними єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в обсязі мінімального страхового внеску.

Міністерство фінансів України звертає увагу, що прийняття зазначених положень законопроекту призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного бюджету на підтримку сільськогосподарських товаровиробників, починаючи з поточного бюджетного періоду, хоча у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, а навпаки сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів.

При цьому, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що, в свою чергу, позбавило Міністерство фінансів України можливості здійснити вартісну оцінку впливу законопроекту на показники бюджетів.

Поряд з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо збереження українського села та відродження фермерства (реєстр. № 6368 від 13.04.2017), поданий народним депутатом України В.Є. Івченком, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення витрат). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу (реєстр. № 6304 від 06.04.2017), поданий народними депутатами України Різаненком П.О., Поляковим М.А., Демчаком Р.Є. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується надати можливість платникам податку на прибуток підприємств з 1 січня 2018 року зменшувати свій фінансовий результат до оподаткування на суму внесків на регулювання, що сплачуються платниками податку відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Насамперед необхідно відмітити, що даний законопроект системно пов'язаний із законопроектом цих же авторів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу» (реєстр. № 6303 від 06.04.2017), в якому серед іншого визначаються організаційні та фінансові механізми справляння учасниками фондового ринку внесків на регулювання. Отже, практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 6304 залежить від розгляду і прийняття законопроекту за реєстр. № 6303.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджету.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід зазначити, що відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу (реєстр. № 6304 від 06.04.2017), поданий народними депутатами України Різаненком П.О., Поляковим М.А., Демчаком Р.Є. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств після прийняття базового законопроекту за реєстр. № 6303). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо розвитку вітчизняного виробництва в Донецькій і Луганській областях шляхом стимулювання залучення інвестицій в реальний сектор економіки (реєстр. № 6336 від 11.04.2017), поданий народними депутатами України Кіршем О.В., Тарутою С.О. та Матейченком К.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується підрозділ 10 розділу XX Податкового кодексу України доповнити новим пунктом, яким визначаються особливості оподаткування учасників нових підприємств, основні фонди яких повністю розташовані в Донецькій і Луганській областях, зокрема, передбачається:

визначити критерії суб’єктів господарювання, що матимуть право на застосування особливих умов оподаткування;

звільнити на 10 років від оподаткування прибуток таких підприємств, отриманий від здійснення господарської діяльності у сфері переробної промисловості, а також науково-дослідної діяльності, діяльності у сфері інформації і телекомунікацій (щодо прибутку платників податку, одержаного з одинадцятого по п’ятнадцятий рік включно, пропонується застосовувати ставку податку з коефіцієнтом 0,5);

запровадити розстрочення сплати податку на додану вартість на термін до 60 календарних місяців без нарахування процентів та пені за операціями з ввезення на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих до них, матеріалів (крім підакцизних товарів);

надати право органам місцевого самоврядування встановлювати ставки та пільги щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості, земельного податку та орендної плати за користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для таких суб’єктів господарювання.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1частини першої статті 66 цього Кодексу 10% податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Отже, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо таких податків призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту негативно вплине на дохідну частину державного бюджету. Вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів від податку на прибуток підприємств залежатиме від суми прибутків суб’єктів господарювання, на яких буде поширено дію законопроекту, а недонадходження податку на додану вартість до державного бюджету обрахувати неможливо, оскільки законопроектом не визначено обсяг ввезення на митну територію України зазначених товарів, порядок їх ввезення та цільового використання.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо розвитку вітчизняного виробництва в Донецькій і Луганській областях шляхом стимулювання залучення інвестицій в реальний сектор економіки (реєстр. № 6336 від 11.04.2017), поданий народними депутатами України Кіршем О.В., Тарутою С.О. та Матейченком К.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податку на додану вартість, податку на прибуток підприємств та податку на майно, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про судово-експертну діяльність в Україні» (реєстр. № 6264 від 30.03.2017), поданий народним депутатом України Лапіним І.О.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується врегулювати суспільні відносини щодо здійснення судово-експертної діяльності в Україні, визначити правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності, при цьому, Закон України від 24 лютого 1994 року № 4038-XII «Про судову експертизу» визнається таким, що втратив чинність.

Згідно положень законопроекту судово-експертну діяльність здійснюють працівники державних спеціалізованих установ, недержавних експертних установ та експерти-фізичні особи, що мають кваліфікацію судового експерта, а також у випадках і на умовах, визначених цим законопроектом, інші особи, які є фахівцями в певній галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла.

При цьому, державними спеціалізованими установами визначаються:

науково-дослідні установи судових експертиз Мін?юсту;

науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи МОЗ;

експертні служби МВС.

Як і в чинній редакції Закону України «Про судову експертизу», так і в законопроекті передбачено норми щодо фінансування судово-експертної діяльності. Зокрема, за рахунок бюджетних коштів здійснюється проведення судових експертиз державними спеціалізованими установами у кримінальних справах, судових експертиз, обстежень і досліджень судово-медичними та судово-психіатричними установами, а також наукових розробок з питань організації та проведення таких експертиз.

Недержавні експертні установи, а також експерти – фізичні особи експертну діяльність здійснюють за рахунок замовника на договірних засадах.

Водночас, законопроектом пропонується визначити умови оплати праці та передбачити спеціальні умови пенсійного забезпечення судового експерта (80-90% заробітної плати за наявності понад 10 років стажу на посадах керівних працівників, судових експертів, наукових працівників державних спеціалізованих установ судових експертиз), а також запропоновано функції із забезпечення охорони приміщень і територій установ судових експертиз Мін?юсту і МОЗ, та режиму тримання осіб, які перебувають під вартою і направлені на судово-психіатричну експертизу покласти на МВС України /відповідно до норм чинного Закону України «Про судову експертизу» зазначені функції забезпечуються підрозділами відомчої воєнізованої охорони Державної судової адміністрації України за рахунок коштів, що виділяються на цю мету з державного бюджету/.

За експертним висновком Міністерства фінансів України до даного законопроекту, реалізація положень законопроекту не вплине на дохідну частину, але потребуватиме додаткових коштів державного бюджету на встановлення спеціальних умов пенсійного забезпечення судовим експертам та на покладання вищезазначених функцій на МВС України. Поряд з цим, Мінфін пропонує з огляду на вимоги статті 8 Закону України «Про оплату праці», статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та зважаючи на необхідність дотримання єдиних принципів пенсійного забезпечення, вилучити із статті 40 законопроекту норми, що містять складові заробітної плати, а також статтю 42 законопроекту. Загалом Мінфіном зазначено про не підтримку законопроекту.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте такі матеріали відсутні, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України до законопроекту на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про судово-експертну діяльність в Україні» (реєстр. № 6264 від 30.03.2017), поданий народним депутатом України Лапіним І.О., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України для забезпечення виплати пенсій, призначених за різними пенсійними програмами). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо забезпечення гарантій прозорості під час проведення конкурсу на посаду судді) (реєстр. № 6363 від 13.04.2017), поданий народними депутатами України Ємцем Л.О., Сидоровичем Р.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими уточнити вимоги до процедури проведення іспиту при кваліфікаційному оцінюванні суддів (кандидатів на посаду судді) в частині оприлюднення копій робіт, виконаних в ході іспиту та деталізованої інформації про його проведення і його результати, а також запровадити складання тестових та практичних завдань іспиту в електронному вигляді.

Разом з тим, реалізація запропонованої законодавчої пропозиції щодо складання тестових та практичних завдань іспиту в електронному вигляді потребуватиме відповідних технічних засобів та носіїв, а також розробки відповідного програмного забезпечення, та, як наслідок, може потребувати додаткових видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України не висловило зауважень до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо забезпечення гарантій прозорості під час проведення конкурсу на посаду судді) (реєстр. № 6363 від 13.04.2017), поданий народними депутатами України Ємцем Л.О., Сидоровичем Р.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію заходів із проведення кваліфікаційного оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) відповідно до законодавчої пропозиції). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей для здобуття професійно-технічної та вищої освіти (реєстр. № 6298 від 06.04.2017), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про професійно-технічну освіту», «Про охорону дитинства», «Про вищу освіту», надавши право на державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах усім категоріям учасників бойових дій та їхнім дітям.

Відповідно до статті 12 закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» держава забезпечує державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах учасникам бойових дій /військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення/.

При цьому вказана державна цільова підтримка надається у вигляді: повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти; соціальної стипендії; безоплатного забезпечення підручниками; безоплатного доступу до мережі Інтернет, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах; безоплатного проживання в гуртожитку; інших заходів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відтак, з прийняттям законопроекту буде значно розширене коло осіб, які отримають право на державну цільову підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах, що безпосередньо призведе до необхідності збільшення видатків державного і місцевих бюджетів. На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України у висновку до даного законопроекту.

Проте у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його прийняття не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Крім того слід відмітити, що згідно з чинними положеннями Бюджетного кодексу України, оплата послуг з підготовки фахівців у професійно-технічних та вищих навчальних закладах належить до видатків державного та/або місцевих бюджетів /підпункти б та в пункту 7 частини першої статті 87, підпункти ґ та е пункту 2 частини першої статті 89, підпункт б та в пункту 2 частини першої статті 90/.

Отже, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що у свою чергу унеможливило визначення Мінфіном вартісної величини такого впливу на видаткову частину бюджетів.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині 3 статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки учасників бойових дій та їхніх дітей для здобуття професійно-технічної та вищої освіти за реєстр.№ 6298, поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» (реєстр. № 6284 від 04.04.2017), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Паламарчуком М.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроект шляхом прийняття нового Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» передбачає визначення понять, правових та організаційних основ здійснення оперативно-розшукової діяльності, приведення її у відповідність із європейськими стандартами, які висуваються до діяльності, пов’язаної з тимчасовим обмеженням прав і свобод людини, тощо. При цьому, Закон України від 18.02.1992 № 2135 «Про оперативно-розшукову діяльність» пропонується визнати таким, що втратив чинність.

Законопроектом оперативно-розшукову діяльність визначено, як систему гласних і негласних пошукових, розвідувальних та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів (стаття 1 законопроекту), а до підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність (стаття 8 законопроекту), зокрема віднесено: Державне бюро розслідувань, Державну прикордонну службу України, Державну фіскальну службу, Національне антикорупційне бюро України, інші правоохоронні та розвідувальні органи.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень під час практичного застосування після його прийняття не впливатиме на видаткову та дохідну частини державного або місцевих бюджетів.

Водночас варто зазначити, що відповідно до статті 26 законопроекту, фінансування оперативно-розшукової діяльності здійснюється за рахунок бюджету відповідних державних правоохоронних і розвідувальних органів, згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України. Разом з тим, порядок фінансування бюджетних установ врегульовано бюджетним законодавством, у зв’язку з чим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку висловлює застереження щодо такого положення та пропонує виключити слова «згідно з порядком, встановленим Кабінетом Міністрів України».

В підтвердження позиції Мінфіну необхідно врахувати, що відповідно до статті 1 та частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс):

відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства регулюються цим Кодексом;

бюджетна система і державний бюджет встановлюються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет;

виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету.

Слід взяти до уваги, що стаття 19 Конституції України зобов’язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 26 законопроекту передбачено, що законодавчі органи або центральні органи виконавчої влади України мають право за рахунок власних бюджетів і позабюджетних цільових фондів збільшити суму коштів, що виділяються органам, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність.

Зазначені законодавчі пропозиції не в повній мірі узгоджуються із вимогами бюджетного законодавства, про що також зазначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України. Так, статтею 95 Конституції України, а також пунктом 8 частини першої статті 2, частиною першою статті 23, частиною першою статті 30, пунктом 5 частини першої статті 40 Кодексу, визначено, що будь-які видатки державного бюджету здійснюються відповідно до бюджетних призначень, встановлених законом про державний бюджет.

При цьому, згідно вказаних положень бюджетного законодавства бюджетне призначення має кількісні, часові і цільові обмеження, а нецільове використання бюджетних коштів визнається порушенням бюджетного законодавства (пункт 24 частини першої статті 116 Кодексу). В свою чергу, частина десята статті 23 Кодексу встановлює, що зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених цим Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про державний бюджет відповідного положення.

Також положення законопроекту в частині фінансового забезпечення оперативно-розшукової діяльності не повною мірою відповідають одному з головних принципів бюджетної системи України, а саме принципу її єдності, яка забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності (пункт 1 частини першої статті 7 Кодексу).

Так, Кодексом визначені загальні умови фінансового забезпечення органів державної влади, які не містять виключень щодо бюджетного забезпечення окремих з них.

Поряд з цим слід врахувати, що згідно з частиною дев’ятою статті 13 Кодексу створення бюджетними установами позабюджетних фондів та відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів забороняється.

У зв’язку з наведеними вище аргументами, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку частину третю статті 26 законопроекту пропонує виключити.

Крім того, потребує виключення положення частини четвертої статті 26 законопроекту щодо здійснення контролю за використанням коштів, що виділяються на оперативно-розшукову діяльність, спеціально уповноваженими представниками Міністерства фінансів України, як таке, що не узгоджується із статтею 113 Бюджетного кодексу України, згідно з якою здійснення контролю за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів належить до повноважень органів державного фінансового контролю, про що також зазначено Міністерством фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту.

Загалом, Міністерством фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зауважено про необхідність його доопрацювання з урахуванням вищезазначених зауважень щодо приведення положень законопроекту у відповідність із бюджетним законодавством, та зазначено, що реалізація положень законопроекту не вплине на видаткову і дохідну частини Державного бюджету України.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» (реєстр. № 6284 від 04.04.2017), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Паламарчуком М.П. та іншими:

1) має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати в межах і за рахунок коштів державного бюджету, які передбачаються на забезпечення діяльності правоохоронних і розвідувальних органів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

2) рекомендувати Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроекту статтю 26 законопроекту привести у відповідність до статті 95 Конституції України та положень Бюджетного кодексу України, зокрема, статей 2, 7, 13, 23, 30, 40, 113, 116.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про основні засади провадження діяльності у сфері судово-медичної експертизи (реєстр. № 6285 від 04.04.2017), поданий народними депутатами України Богомолець О.В. та Петьовкою В.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, його розроблено з метою забезпечення принципів незалежності і об’єктивності при проведенні судово-медичних експертиз, належного матеріально-технічного розвитку галузі, уточнення суб’єктів, що мають право проводити судово-експертну діяльність в Україні, підвищення ефективності діяльності судово-медичної експертизи в Україні.

Законопроектом визначаються правові, організаційні та фінансові основи проведення судово-медичної діяльності органами новоствореного Національного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України /на базі Головного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я/.

Згідно із статтями 5 та 6 законопроекту Національне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України є державною установою, яка утворюється Міністерством охорони здоров’я України, належить до сфери його управління та очолює єдину систему державних спеціалізованих судово-медичних експертних установ. Основними функціями Національного бюро є практична та організаційно-методична діяльність, спрямована на плановий розвиток вдосконалення судово-медичної експертизи в Україні, виконання особливо складних первинних і повторних експертиз, впровадження в експертну діяльність нових методів дослідження.

Водночас, згідно із положеннями законів України «Про Кабінет Міністрів України» та «Про центральні органи виконавчої влади» центральні органи виконавчої влади створюються для забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері.

Крім того, згідно із Конституцією України та зазначеними законами України утворення, реорганізація і ліквідація міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, затвердження положень про зазначені органи є повноваженнями Кабінету Міністрів України.

Згідно із статтею 9 законопроекту територіальні філії Національного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України є відокремленими підрозділами Національного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України, не мають статусу юридичної особи та підпорядковані Національному бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України. Статтею 7 законопроекту передбачається, що структура Національного бюро визначається Міністерством охорони здоров’я України, проте із перерахуванням у законопроекті чітких назв структурних підрозділів, які мають до неї входити.

Також, згідно із статтею 7 законопроекту штати Національного бюро затверджуються Міністерством охорони здоров’я України у встановленому порядку згідно з діючими нормативними навантаженнями та штатними нормативами. Однак, термін «штати центрального органу виконавчої влади» не вживається у законодавстві.

Статтями 7 і 8 законопроекту встановлюється, що директор Національного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України призначається на посаду на конкурсних засадах та звільняється з посади Міністерством охорони здоров’я України. Порядок проведення конкурсу затверджується Міністерством охорони здоров’я України. Відповідно до Закону України «Про Кабінет Міністрів України» міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідальні перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому.

Законопроектом передбачається врегулювання питання передачі бюро судово-медичної експертизи, що є об’єктами комунальної власності у державну власність в системі новоствореного Національного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України і відповідно здійснення їх діяльності за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту, реалізація його положень не потребує додаткових витрат державного бюджету, створення та діяльність Національного бюро має здійснюватися за рахунок видатків, передбачених на діяльність Міністерства охорони здоров’я України, проте, відповідно до пункту четвертого Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту доручається Уряду передбачати у державному бюджеті видатки Міністерству охорони здоров’я України, необхідні для забезпечення виконання цього закону.

Проте, реалізація положень законопроекту, зокрема в частині створення та забезпечення діяльності Національного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України (з розширенням відповідних функцій і повноважень та визначеним переліком структурних підрозділів) та її територіальних філій потребувати додаткових витрат державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Необхідно зауважити, що положення законопроекту також не узгоджуються із принципом субсидіарності, визначеним пунктом 7 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України, щодо необхідності максимально можливого наближення надання гарантованих послуг до їх безпосереднього споживача, оскільки бюро судово-медичної експертизи територіальних управлінь охорони здоров’я є комунальними установами, які здійснюють діяльність на відповідній території. Відповідно до положень підпункту г) пункту 3 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України видатки на утримання бюро судмедекспертизи належать до видатків бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів.

Згідно із положеннями статті 103⁴ Бюджетного кодексу України на покриття поточних видатків місцевих бюджетів (крім оплати комунальних послуг та енергоносіїв), передбачених у пункті 3 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України, спрямовується медична субвенція, розрахунок якої здійснюється згідно із вимогами Бюджетного кодексу України за єдиними підходами до всіх адміністративно-територіальних одиниць виходячи з чисельності населення адміністративно-територіальних одиниць та фінансового нормативу бюджетної забезпеченості з урахуванням коригуючих коефіцієнтів до нього. Тобто, таким чином, забезпечується справедливий та неупереджений підхід до розподілу фінансового ресурсу на охорону здоров’я та рівний доступ населення до медичних послуг.

З огляду на зазначене, положення законопроекту не відповідають принципам децентралізації повноважень та фінансів, у рамках якої у 2015 році було здійснення перерозподіл повноважень і ресурсів на державному та місцевому рівнях, що сприяло підвищенню фінансової самостійності місцевих бюджетів, зміцненню матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування.

Водночас, необхідно відмітити, що видатки на функціонування Головного бюро судово-медичної експертизи враховані Міністерству охорони здоров’я у складі бюджетної програми «Організація і регулювання діяльності установ та окремі заходи у системі охорони здоров’я» (код 2301350), загальний обсяг за якою на 2017 рік становить 188,8 млн грн, в тому числі по загальному фонду – 185,7 млн грн /за інформацією Міністерства охорони здоров’я видатки на функціонування Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України на 2017 рік за загальним фондом передбачено у сумі 9,6 млн. гривень /.

Також слід зазначити, що норми законопроекту, які містять положення щодо заробітної плати, не узгоджуються із вимогами статті 8 Закону України «Про оплату праці» та статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», відповідно до яких умови оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Загалом Міністерством фінансів України прийняття законопроекту не підтримується, зважаючи на зауваження, аналогічні викладеним вище.

Узагальнюючий висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на даний час відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про основні засади провадження діяльності у сфері судово-медичної експертизи (реєстр. № 6285 від 04.04.2017), поданий народними депутатами України Богомолець О.В. та Петьовкою В.В.:

матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, зменшуючи непропорційно витрати місцевих бюджетів), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань правової політики та правосуддя при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами Бюджетного кодексу України (зокрема, статей 90 та 103⁴ Кодексу).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судову експертизу» (реєстр. № 6244 від 27.03.2017), поданий народним депутатом України Богомолець О.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом передбачається внести зміни до Закону України «Про судову експертизу», зокрема щодо врегулювання питання передачі бюро судово-медичної експертизи, що є об’єктами комунальної власності у державну власність в системі новоствореного Національного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України /на базі Головного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я/ і відповідно здійснення їх діяльності за рахунок коштів державного бюджету.

Так, відповідно до частини третьої Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту доручається Міністерству охорони здоров’я України утворити державну спеціалізовану судово-медичну експертну установу Національне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України /на базі Головного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я/, яка належить до сфери його управління із територіальними філіями в Автономній Республіці Крим, місті Києві та областях України /на базі майна бюро судово-медичної експертизи управлінь охорони здоров’я обласних та міських виконавчих комітетів та республіканського бюро (Автономної Республіки Крим)/.

Відповідно до фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту, реалізація його положень не потребує додаткових витрат державного бюджету, створення та діяльність Національного бюро має здійснюватися за рахунок видатків, передбачених на діяльність Міністерства охорони здоров’я України, проте, відповідно до частини третьої Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту доручається Уряду передбачати у державному бюджеті видатки Міністерству охорони здоров’я України, необхідні для забезпечення виконання цього закону.

Відтак, реалізація положень законопроекту, зокрема в частині створення та забезпечення діяльності Національного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров’я України (з розширенням відповідних функцій і повноважень) та її територіальних філій потребувати додаткових витрат державного бюджету, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Згідно із положеннями статті 103⁴ Бюджетного кодексу України на покриття поточних видатків місцевих бюджетів (крім оплати комунальних послуг та енергоносіїв), зокрема, передбачених у пункті 3 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України, спрямовується медична субвенція, розрахунок якої здійснюється згідно із вимогами Бюджетного кодексу України за єдиними підходами до всіх адміністративно-територіальних одиниць виходячи з чисельності населення адміністративно-територіальних одиниць та фінансового нормативу бюджетної забезпеченості з урахуванням коригуючих коефіцієнтів до нього. Тобто, таким чином, забезпечується справедливий та неупереджений підхід до розподілу фінансового ресурсу на охорону здоров’я та рівний доступ населення до медичних послуг.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судову експертизу» (реєстр. № 6244 від 27.03.2017), поданий народним депутатом України Богомолець О.В.:

матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету зменшуючи непропорційно витрати місцевих бюджетів), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення принципу конституційності податків та зборів, приведення податкового законодавства у відповідність до цього принципу шляхом скасування оподаткування пенсій і відшкодування пенсіонерам суми вже сплаченого податку (реєстр. № 6326 від 10.04.2017), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести окремі зміни до Податкового кодексу України, зокрема:

доповнити перелік принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство, принципом конституційності податків та зборів – встановлення податків та зборів у відповідності до Конституції України;

скасувати оподаткування податком на доходи фізичних осіб та відповідно військовим збором суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, що перевищують десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, – у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати;

доповнити підрозділ 10 розділу XХ новим положенням про відшкодування протягом року з резервного фонду державного бюджету податку на доходи фізичних осіб, сплаченого у період з 1 січня 2015 року з суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом.

Насамперед слід відмітити, що така пропозиція не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України. Зокрема, частинами першою і другою статті 24 цього Кодексу встановлено, що резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету. При цьому, рішення про виділення коштів з резервного фонду приймаються відповідно Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами місцевого самоврядування.

Крім того, згідно з частинами першою і другою статті 23 цього Кодексу будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що звільнення від оподаткування сум пенсій або щомісячного довічного грошового утримання у частині перевищення призведе до втрат бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та військового збору у розмірі близько 50 млн грн на рік.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення принципу конституційності податків та зборів, приведення податкового законодавства у відповідність до цього принципу шляхом скасування оподаткування пенсій і відшкодування пенсіонерам суми вже сплаченого податку (реєстр. № 6326 від 10.04.2017), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту привести положення пункту 5 розділу І у відповідність до вимог статей 23 і 24 Бюджетного кодексу України, зокрема виключити слова «резервного фонду» та «протягом року з дня набрання чинності відповідним законом».

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збереження українського села та відродження фермерства (реєстр. № 6369 від 13.04.2017), поданий народним депутатом України Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується встановити, що органи, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, в установленому Бюджетним кодексом України порядку розподіляють суми податку на доходи фізичних осіб, сплачені податковим агентом – юридичною особою (структурним підрозділом) та фізичною особою – підприємцем згідно з нормативами, визначеними Бюджетним кодексом України, та спрямовують такі розподілені суми в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі, до відповідних бюджетів за місцем реєстрації проживання таких фізичних осіб.

Як зазначено у пояснювальній записці, завданням законопроекту є збільшення надходжень місцевих бюджетів для посилення фінансової самодостатності територіальних громад та створення передумов для стабільного і ефективного розвитку фермерства.

Належить зауважити, що порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до відповідних бюджетів також визначено частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України, згідно з якою податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується):

податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі;

податковим агентом - фізичною особою, зараховується до відповідного бюджету за місцем реєстрації такої фізичної особи у органах доходів і зборів.

Отже, положення законопроекту не узгоджуються з наведеною нормою Бюджетного кодексу України і їх застосування створить юридичну колізію.

Загалом запропоновані зміни щодо порядку зарахування податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів не призведуть до збільшення загального обсягу доходів місцевих бюджетів, а лише до перерозподілу доходів від одних місцевих бюджетів до інших, що спричинить розбалансування окремих місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходи місцевих бюджетів за місцезнаходженням податкового агента і водночас позитивний вплив на доходи місцевих бюджетів за податковою адресою (місце реєстрації) найманих осіб.

Крім того, Мінфін зауважує, що запровадження законопроекту може призвести до:

– утворення невідповідності доходів і видатків бюджету територіальної громади, на території якої платник зареєстрований, але фактично проживає на території іншої громади, де користується безкоштовними місцевими послугами (медичні, освітні та соціальні установи);

– збільшення матеріальних витрат органів казначейства, пов’язаних з технічним забезпеченням своїх обов’язків щодо перерозподілу сплачених податковими агентами сум податку;

– ускладнення адміністрування податку у зв’язку із запровадженням обліку доходів за місцем реєстрації фізичної особи;

– матеріальних витрат податкових агентів в частині з’ясування відомостей про реквізити рахунків, на які необхідно перераховувати податок за кожну найману особу за місцем реєстрації проживання та їх подання до банків.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збереження українського села та відродження фермерства (реєстр. № 6369 від 13.04.2017), поданий народним депутатом України Івченком В.Є., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення надходжень від податку на доходи фізичних осіб до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів, а також потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на адміністрування і зарахування податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Положення законопроекту не узгоджуються з частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України та призведуть до розбалансування окремих місцевих бюджетів.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про соціальний захист дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (реєстр. № 6270 від 31.03.2017), поданий народним депутатом України Денисенком А.С.

Відмітили:

Законопроектом встановлюються соціальні гарантії дітям, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, що надаються на підставі відповідного статусу, порядок отримання якого визначається Кабінетом Міністрів України.

До таких державних соціальних гарантій у розділі II законопроекту пропонується віднести право дітей на: єдність родини, медичну допомогу, освіту, правову допомогу, психологічну реабілітацію, психіатричну допомогу, соціальну допомогу.

Слід відмітити, що згідно з положеннями законопроекту (статті 7-13) такі права за відповідними напрямами пропонується забезпечувати шляхом надання безоплатної допомоги (медичної, правової тощо), державної цільової підтримки (зокрема, на здобуття освіти), право на соціальну допомогу реалізується через надання щомісячної соціальної допомоги та одноразової грошової допомоги.

Відповідно у частині першій статті 16 законопроекту визначається, що фінансове забезпечення витрат, пов’язаних з реалізацією положень Закону, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також коштів місцевих бюджетів або інших, передбачених законодавством джерел.

Водночас, суб’єкт права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до законопроекту стверджує, що реалізація запропонованого законопроекту не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів України.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що незважаючи на передбачені чинним законодавством заходи щодо соціального захисту дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, прийняття законопроекту зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, насамперед, для здійснення одноразових та щомісячних виплат соціальної допомоги дітям.

Відтак в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів. Відсутність відповідних даних для обрахунку впливу законопроекту на показники бюджетів унеможливила проведення Мінфіном належної вартісної оцінки величини такого впливу.

Поряд з тим, у частині другій статті 16 законопроекту встановлюється, що реалізація цього закону відбувається за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ. Слід зауважити, що таке положення не відповідає Бюджетному кодексу України в частині складання, затвердження та виконання бюджетів, зокрема, виключно Законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України (частина друга статті 4); рішенням про місцевий бюджет затверджуються місцеві бюджети, що містять надходження та витрати на виконання завдань і функцій місцевими органами влади (пункт 45 статті 2, частина перша статті 63); для здійснення програм і заходів, що реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів (частина перша статті 22). Отже, Законом про держаний бюджет (рішенням про місцевий бюджет) встановлюються бюджетні призначення головним розпорядникам коштів бюджетів (частина друга статті 23, пункт 5 частини першої статті 40, пункт 5 частини другої статті 76), затим затверджується розпис бюджету, відповідно до якого надаються бюджетні асигнування розпорядникам бюджетних коштів, що є підставою для затвердження кошторисів (частина перша статті 44, частина перша статті 47, частини 3 та 6 статті 78). При цьому, утримання бюджетної установи – це лише одна із програм, що виконуються розпорядниками коштів бюджетів, і не передбачає здійснення запропонованих у законопроекті заходів щодо допомоги дітям.

Відтак, положення частини другої статті 16 законопроекту суперечить частині першій цієї статті, обмежуючи можливості її застосування.

У зв’язку з наведеним, положення частини другої статті 16 законопроекту пропонується виключити.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про соціальний захист дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (реєстр. № 6270, поданий народним депутатом України Денисенком А.С., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та/або місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму при доопрацюванні законопроекту виключити частину другу статті 16, як таку, що не відповідає положенням Бюджетного кодексу України в частині складання, затвердження та виконання державного і місцевих бюджетів.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок воєнних дій, збройної агресії або збройного конфлікту (реєстр. № 6270-1 від 05.04.2017), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В.

Відмітили:

Законопроектом встановлюються «соціальні гарантії особам, які постраждали внаслідок воєнних дій, збройної агресії або збройного конфлікту». До осіб, на яких поширюється дія положень проекту віднесено: повнолітніх осіб, які є громадянами України та постраждали внаслідок воєнних дій, збройної агресії або збройного конфлікту на території України, які не є військовослужбовцями або прирівняними до них особами, та які не були засуджені або амністовані, як особи, що приймали участь в бойових діях у складі незаконних збройних формувань; дітей, які є громадянами України, та постраждали внаслідок воєнних дій, збройної агресії або збройного конфлікту на території України; дітей, які є громадянами інших держав або особами без громадянства та постраждали внаслідок воєнних дій, збройної агресії або збройного конфлікту на території України.

У розділі II законопроекту до державних соціальних гарантій вищевказаним особам пропонується віднести право на: єдність родини, медичну допомогу, освіту, правову допомогу, психологічну реабілітацію, психіатричну допомогу, соціальну допомогу.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що незважаючи на передбачені чинним законодавством заходи щодо соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок воєнних дій, збройної агресії або збройного конфлікту, прийняття законопроекту зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, насамперед, для здійснення одноразових та щомісячних виплат соціальної допомоги кожній особі, яка постраждала внаслідок воєнних дій, збройної агресії або збройного конфлікту та має статус внутрішньо переміщеної особи.

У зв’язку з наведеним, положення частини другої статті 16 законопроекту пропонується виключити.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок воєнних дій, збройної агресії або збройного конфлікту (реєстр. № 6270-1 від 05.04.2017), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та/або місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про реструктуризацію заборгованості державного підприємства «Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (ХДАВП)» (реєстр. № 6378 від 14.04.2017), внесений народними депутатами України Кривенком В.М., Кишкарем П.М., Білецьким А.Є. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується реструктуризувати заборгованість державного підприємства «Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (ХДАВП)» (далі – ХДАВП), як правонаступника Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції і Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства, перед державою за виконання зобов’язань за облігаціями, що випущені Харківським державним авіаційним орденів Жовтневої Революції і Трудового Червоного Прапора виробничим підприємством у 2009 році під державні гарантії, на таких умовах:

ХДАВП у перші п’ять років погашає щоквартально по 0,005% від загальної суми боргу перед державою, а залишок заборгованості погашається щоквартально рівними частинами протягом 5 років;

з дня набрання чинності відповідним законом на суму заборгованості не нараховуються пеня та інші штрафні санкції, а нараховані на день набрання чинності відповідним законом пені та інші штрафні санкції списуються.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, пропонується законодавче врегулювання питань реструктуризації заборгованості ХДАВП за емітованими облігаціями та відсотковим доходом за ними, а також штрафів та пені, які підлягають (підлягатимуть) накладенню (нарахуванню) на день набрання чинності відповідним законом, з метою створення умов для поліпшення фінансового стану суб’єкта літакобудування, звільнення його від надмірного боргового навантаження та сприяння припиненню процедури банкрутства ХДАВП, стабілізації виробництва в галузі літакобудування, забезпечення виконання Україною зобов'язань, передбачених міжнародними договорами, стимулювання виробництва вітчизняної авіаційної техніки та оборонної продукції, вирішення питань з імпортозаміщення комплектуючих виробів і систем при створенні та виробництві військово-транспортної авіаційної техніки, що пов'язано з інтересами обороноздатності та безпеки держави.

Автори законопроекту зазначають, що його прийняття дозволить ХДАВП сплатити впродовж 10 років до державного бюджету борг у сумі 2138,7 млн грн, збалансувати інтереси держави та підприємства і при цьому не потребуватиме додаткових видатків з державного і місцевих бюджетів.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.04.2009 р. № 476-р «Про заходи щодо фінансового оздоровлення Харківського державного авіаційного виробничого підприємства та державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант» було, серед іншого, випущено облігації ХДАВП на загальну суму 1620 млн грн (у т.ч. 1237 млн грн для погашення кредиторської заборгованості перед банками та 383 млн грн для добудови літаків, і виплату купонного (відсоткового) доходу за розміщеними згідно з цим розпорядженням облігаціями усіх серій) з метою забезпечення видатків на виробничу діяльність зазначеного підприємства та формування ресурсної бази, зокрема погашення кредиторської заборгованості перед банками, у тому числі покриття наданих банками гарантій, у рамках реалізації інвестиційних проектів з будівництва літаків на період 2009-2015 років, в т.ч. із сплати власникам облігацій сум відсотків, нарахованих на облігації відповідно до умов їх випуску, в забезпечення виконання зобов'язань, за якими надаються державні гарантії.

Згідно із даними звіту про виконання державного бюджету за І квартал 2017 року станом на 01.04.2017 року сума простроченої заборгованості ХДАВП перед державою за кредитами (у тому числі з відшкодування витрат державного бюджету) становила 2129053,8 тис. грн, а сума заборгованості за пенею, нарахованою на таку прострочену заборгованість, – 9635,5 тис. грн. Таким чином, загальний обсяг заборгованості ХДАВП перед державою становить 2138689,3 тис. грн.

За висновком Міністерства фінансів України законопроект не впливає на дохідну та/або видаткову частину бюджетів та виконання закону про державний бюджет у поточному році, однак зауважено, що прийняття законопроекту може призвести до втрати потенційних надходжень у сумі 9,6 млн грн (як нараховану пеню).

Крім того, Мінфін звертає увагу, що відповідно до статті 11-1 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» державні унітарні підприємства та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до державного бюджету у розмірі не менше 30% у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому, сума пені та інших штрафних санкцій, яка списується, відповідно до стандартів бухгалтерського обліку підлягає включенню до складу інших операційних доходів, що збільшує фінансовий результат підприємства до оподаткування податком на прибуток підприємств та відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) підприємства.

Окремо варто відмітити, що згідно з частиною тринадцятою статті 17 Бюджетного кодексу України забороняється реструктуризація заборгованості суб’єктів господарювання перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, за кредитами з бюджету, крім розстрочення її сплати під час санації такого суб’єкта господарювання за участю інвестора, який бере на себе солідарні зобов’язання щодо погашення такої заборгованості, на строк не більше трьох років на підставі договору, укладеного між таким суб’єктом господарювання, інвестором та органом доходів і зборів. При цьому сума пені, нарахована внаслідок невиконання позичальником таких зобов’язань на реструктуризовану суму заборгованості, списується.

Виходячи з такої вимоги, авторами даного законопроекту подано системно пов’язаний з ним законопроект «Про внесення змін до пункту 3-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо державного підприємства «Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (ХДАВП)» (реєстр. № 6379 від 14.04.2017), згідно з яким пропонується внести зміни до пункту 3-1 розділу VI Кодексу щодо незастосування положень частини тринадцятої статті 17 Кодексу в разі розстрочення сплати заборгованості ХДАВП перед державою за виконання зобов’язань за облігаціями, що випущені ХДАВП у 2009 році під державні гарантії. Крім того, передбачається, що сума пені та інших штрафних санкцій, нарахованих внаслідок невиконання таких зобов’язань ХДАВП на реструктуризовану суму заборгованості, списується.

Таким чином, для забезпечення узгодженості правових норм і дотримання вимог бюджетного законодавства законопроекти за реєстр. № 6378 і № 6379 належить розглядати взаємоузгоджено.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про реструктуризацію заборгованості державного підприємства «Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (ХДАВП)» (реєстр. № 6378 від 14.04.2017), внесений народними депутатами України Кривенком В.М., Кишкарем П.М., Білецьким А.Є. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (у наступних бюджетних періодах може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від оподаткування прибутку ХДАВП та від погашення простроченої заборгованості цього підприємства перед державним бюджетом). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку» (реєстр. № 6382 від 14.04.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується продовжити на два календарні роки тимчасове застосування підвищеної ставки вивізного мита в розмірі 30 євро за тонну, встановлене на один календарний рік відповідно до Закону України від 12.07.2016 р. № 1455-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку» /вказаним Законом строком на 1 рік з 15.09.2016 р. до 15.09.2017 р. підвищено ставки експортного мита на металобрухт з 10 до 30 євро за тонну/.

Відповідно до пояснювальної записки реалізація положень законопроекту додатково принесе близько 1,3 млрд грн бюджетних надходжень в рік за рахунок надходжень експортного мита та збільшення обсягів виробництва металопродукції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат бюджету. Водночас відмічено, що за даними митної статистики у 2016 році експортовано з України 272,4 тис. тон відходів та брухту чорних металів, зазначених у Законі України «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів», при цьому до бюджету сплачено 99,3 млн грн вивізного мита. Порівняно з 2015 роком зазначені показники зменшились більш ніж в 4 та в 3 рази відповідно.

Крім того Мінфін зауважує, що рішення про доцільність продовження терміну дії збільшених ставок вивізного мита на відходи та брухт чорних металів слід приймати з урахуванням оцінки впливу положень законопроекту на розвиток вітчизняних галузей переробної промисловості.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку» (реєстр. № 6382 від 14.04.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від вивізного мита). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавстом.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання порядку надання в оренду земель, які перебувають у постійному користуванні)» (реєстр. № 6262 від 30.03.2017), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Івченком В.Є., Кишкарем П.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроект передбачає внесення змін до Земельного кодексу України, законів України «Про оренду землі» та «Про використання земель оборони», відповідно до яких, зокрема, пропонується:

надати право постійним користувачам земельної ділянки або її частини, за згодою з власником земельної ділянки в особі відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування, передавати в оренду таку земельну ділянку, за умови сплати власнику земельної ділянки відсотку від суми договору оренди, на строк до 10 років;

дозволити військовим частинам, у постійному користуванні яких перебувають землі оборони, за погодженням з органами державної влади, які реалізують право власності на цю землю, надавати такі земельні ділянки в оренду на строк від 2 до 4 років;

встановити, що землі оборони можуть використовуватися для ведення сільськогосподарської діяльності без зміни їх цільового призначення;

передбачити, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, які перебувають у постійному користуванні, здійснюється за результатами аукціону.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація законопроекту сприятиме наповненню державного та місцевих бюджетів за рахунок легалізації та раціональнішого використання земель, які перебувають у постійному користуванні, шляхом передачі їх в оренду, а також забезпечить додаткові надходження до оборонного спеціального фонду для покращення боєздатності силових структур. Так, за розрахунками авторів законопроекту, Міністерство оборони України може отримати 133,2 млн грн щорічно від здачі в оренду земель, які тимчасово не використовуються.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту сприятиме наповненню доходної частини державного та місцевих бюджетів за рахунок плати за оренду земель, які тимчасово не використовуються постійними користувачами.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо врегулювання порядку надання в оренду земель, які перебувають у постійному користуванні)» (реєстр. № 6262 від 30.03.2017), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Івченком В.Є., Кишкарем П.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів від орендної плати за земельні ділянки). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

Опосередкований:

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо підстав дострокового припинення повноважень члена Національного агентства з питань запобігання корупції (реєстр. № 6278 від 03.04.2017), внесеного народним депутатом України Я.М. Москаленком.

Відмітили:

Законопроект має на меті запровадження незалежного контролю за діяльністю Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) та уточнює підстави щодо дострокового припинення повноважень члена НАЗК.

Зокрема, законопроектом пропонується запровадити здійснення щорічної незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАЗК. Передбачається, що таку оцінку (аудит) проводитиме комісія з п’яти членів, яких щороку по одному члену затверджують Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України та двох членів – Громадська Рада при НАЗК.

Відтак, реалізація положень законопроекту може вплинути на показники видатків державного бюджету в частині здійснення витрат на проведення щорічної зовнішньої оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАЗК.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація буде фінансуватися у межах коштів, виділених на провадження діяльності НАЗК, та не потребує додаткових коштів з Державного бюджету України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків з Державного бюджету України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо підстав дострокового припинення повноважень члена Національного агентства з питань запобігання корупції, внесений народним депутатом України Я.М. Москаленком (реєстр. № 6278 від 03.04.2017) матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування Національного агентства з питань запобігання корупції залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи, насамперед, стану вжиття заходів щодо економного та ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради з питань запобігання і протидії корупції.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо удосконалення порядку організації роботи Національного агентства з питань запобігання корупції, внесений Кабінетом Міністрів України (реєстр. № 6335 від 11.04.2017).

Відмітили:

Законопроектом пропонується змінити структуру керівного складу Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) та порядок його формування, уточнити повноваження Голови НАЗК, його заступників та Спеціальних уповноважених.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребує додаткових фінансових витрат.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує виділення додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, законопроектом пропонується запровадити здійснення щорічної незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАЗК. Передбачається, що таку оцінку (аудит) проводитиме комісія з трьох членів, яких щороку по одному визначають Президент України, Верховна Рада України та Кабінет Міністрів України.

Положеннями законопроекту також деталізуються норми щодо умов оплати праці Голови НАЗК, його заступників, Спеціальних уповноважених та встановлюється, що розмір їх місячної премії не може перевищувати 50 відсотків посадового окладу.

Крім того, законопроектом пропонується звільнити від юридичної відповідальності (адміністративної та кримінальної) осіб за несвоєчасне подання декларації, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» зобов’язані були подати декларацію до 01 квітня 2017 року, проте не подали її з незалежних від них причин за умови подання ними цієї декларації до 01 травня 2017 року.

Отже, реалізація положень законопроекту може вплинути на показники видатків державного бюджету, насамперед, в частині здійснення витрат на проведення щорічної незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) ефективності діяльності НАЗК та оплати праці Голови НАЗК, його заступників, Спеціальних уповноважених залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи та вжиття заходів НАЗК щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів на функціонування такого органу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо удосконалення порядку організації роботи Національного агентства з питань запобігання корупції (реєстр. № 6335 від 11.04.2017), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни обсягів видатків державного бюджету на функціонування НАЗК залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи та вжиття заходів щодо економного та ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо створення єдиної бази абонентів – споживачів природного газу) (реєстр. № 6391 від 18.04.2017), внесений народними депутатами України Рябчиним О.М., Ксенжуком О.С., Лопушанським А.Я., Войціцькою В.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

З метою забезпечення досягнення повного комерційного (приладового) обліку природного газу в Україні авторами законодавчої ініціативи пропонується відповідний Закон доповнити новим положенням, яким зобов’язати суб’єкта господарювання, який є балансоутримувачем газотранспортних та газорозподільчих систем, створити і адмініструвати єдину базу абонентів – споживачів природного газу. Повний перелік інформації, що вноситься до такої бази, підстави, строки та порядок подання інформації адміністратору суб’єктами ринку природного газу, порядок перевірки та внесення інформації адміністратором до бази, права та обов’язки адміністратора, порядок доступу до такої бази визначатимуться відповідно до правил ведення та використання Єдиної бази абонентів, що затверджуватиметься Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Поряд з тим, пропонується надати право Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, застосовувати до операторів газотранспортних та газорозподільних систем санкцію у вигляді штрафу у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /тобто 51 тис. грн/ за невиконання ними обов’язку щодо подання або включення інформації про споживача, приєднаного до газотранспортної чи газорозподільної системи відповідного оператора до Єдиної бази.

Слід відмітити, що встановлення зазначених штрафних санкцій може призвести до збільшення доходів державного бюджету у разі виявлення відповідних порушень, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України відповідні надходження належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету, при цьому у законопроекті не визначено джерело фінансового забезпечення створення та адміністрування єдиної бази абонентів – споживачів природного газу.

Слід зазначити, що потенційно таким джерелом фінансового забезпечення можуть бути як власні кошти суб’єкта господарювання, так і бюджетні або кредитні кошти, що відповідно впливатиме на збільшення або зменшення доходів і витрат бюджету.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо створення єдиної бази абонентів – споживачів природного газу) (реєстр. № 6391 від 18.04.2017), внесений народним депутатом України Рябчиним О.М., Ксенжуком О.С., Лопушанським А.Я., Войціцькою В.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників бюджету залежно від визначення джерела фінансового забезпечення створення та адміністрування Єдиної бази абонентів – споживачів природного газу, а також до збільшення доходів державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про введення мораторію на стягнення заборгованості та нарахування процентів за користування споживчими кредитами, щодо яких було проведено реструктуризацію шляхом зміни валюти зобов’язання» (реєстр. № 6373 від 14.04.2017), внесений народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується встановити порядок та умови реструктуризації в іноземній валюті споживчих кредитів, якщо вони відповідають сукупності таких вимог:

відсутність заборгованості станом на 01.01.2014 р. або її погашення до дати проведення реструктуризації;

строк повернення кредиту станом на 01.01.2014 р. не настав;

загальна сума несплачених зобов’язань за основною сумою заборгованості, відсотками та комісіями за кредитом загалом не перевищує: щодо кредитів в іноземній валюті, які було надано позичальнику для придбання нерухомого майна або під його заставу, – 2,5 млн гривень за офіційним курсом гривні до іноземних валют станом на 01.01.2015 року; щодо кредитів в іноземній валюті без майнового забезпечення або забезпечених заставою майна, відмінного від нерухомості, – 400 тис. грн за офіційним курсом гривні до іноземних валют станом на 01.01.2015 р.; щодо кредитів в іноземній валюті, наданих позичальнику для придбання єдиного житла чи майнових прав на єдине житло – без обмеження суми несплачених зобов’язань. При цьому, однією з умов такої реструктуризації пропонується списання суми прощення у розмірі не менше 15%, 40%, 45% реструктуризованої заборгованості залежно від категорії позичальників.

Законопроектом також передбачається встановити, що мораторій на стягнення щодо простроченої заборгованості, яка виникла в результаті невиконання чи неналежного виконання позичальником зобов’язань за договором про надання споживчого кредиту в іноземній валюті у період з 01.01.2014 р. й до дати проведення реструктуризації зобов’язань за кредитом згідно з відповідним законом, та яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту, нарахованих та несплачених відсотків та штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), вводиться на три роки з дати проведення відповідної реструктуризації по кредиту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету. При цьому, Мінфін зауважує, що застосування положень законопроекту спричинить значні збитки банків та негативно вплине на можливість банків виконувати свої зобов’язання перед вкладниками та іншими кредиторами та як наслідок призведе до дестабілізації роботи банківської системи та поглиблення кризових явищ.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про введення мораторію на стягнення заборгованості та нарахування процентів за користування споживчими кредитами, щодо яких було проведено реструктуризацію шляхом зміни валюти зобов’язання» (реєстр. № 6373 від 14.04.2017), внесений народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від податку на прибуток банківських установ та/або потребувати додаткових витрат державного бюджету на капіталізацію банків внаслідок можливого погіршення фінансового стану банків залежно від практики реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про кредитні спілки» (реєстр. № 6405 від 21.04.2017), внесений народними депутатами України Рибалкою С.В., Довбенком М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про кредитні спілки», а також внести зміни до Земельного кодексу України, Господарського кодексу України та законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про фермерське господарство», «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Зокрема, статтею 41 нової редакції Закону України «Про кредитні спілки» пропонується приєднання кредитних спілок до системи гарантування вкладів фізичних осіб, а відшкодування за вкладами фізичній особі-вкладнику кредитної спілки здійснювати у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленої Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». При цьому зазначено, що таке положення набирає чинності після прийняття змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», які врегульовують гарантування вкладів у кредитних спілках.

Належить зазначити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» одним з джерел формування коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонду) у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду є кошти державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що надається з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів.

Отже, після внесення відповідних змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» впровадження даної законодавчої ініціативи може потребувати додаткових витрат державного бюджету на функціонування Фонду.

Поряд з тим, змінами до частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачається покласти на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, нові повноваження (доповнення новими пунктами 28-38) щодо нагляду за діяльністю кредитних спілок, зокрема:

– визначення особливостей здійснення кредитною спілкою діяльності з надання фінансових послуг та порядку надання таких фінансових послуг;

– визначення особливостей злиття, приєднання, поділу, перетворення кредитної спілки за рішенням загальних зборів членів кредитної спілки;

– встановлення порядку формування і використання кредитною спілкою резерву забезпечення покриття втрат від неповернених кредитів;

– встановлення додаткових обмежень щодо розміщення тимчасово вільних коштів кредитних спілок з метою диверсифікації ризиків кредитної спілки;

– погодження програм фінансового оздоровлення чи організаційної реструктуризації кредитних спілок, які розроблені саморегулівною організацією кредитних спілок.

Реалізація таких положень може потребувати збільшення видатків на функціонування такої Комісії залежно від стану вжиття нею заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що положення законопроекту не мають прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про кредитні спілки» (реєстр. № 6405 від 21.04.2017), внесений народними депутатами України Рибалкою С.В., Довбенком М.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету на функціонування Фонду після прийняття відповідних змін до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, залежно від стану вжиття нею заходів щодо економного ї ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про фінансовий лізинг» (реєстр. № 6395 від 19.04.2017), внесений народними депутатами України Довбенком М.В., Демчаком Р.Є. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом передбачається визначити загальні правові та організаційні засади фінансового лізингу в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація запропонованих змін у законодавстві сприятиме серед іншого, збільшенню бюджетних надходжень від росту виробництва товарів і послуг, що будуть вироблятись на придбаних у лізинг основних засобах.

Законопроектом також пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України щодо запровадження кримінальної відповідальності за:

надання завідомо неправдивої інформації з метою укладення договору фінансового лізингу (шляхом накладання штрафу від 1000 до 10000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян);

неповернення транспортного засобу власнику чи користувачу після припинення договору найму (лізингу) транспортного засобу (шляхом накладання штрафу від 1000 до 1200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або позбавлення волі на строк від 3 до 8 років);

розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення майна, яке передане у фінансовий лізинг (шляхом накладання штрафу від 200 до 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або покарання виправними роботами на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк).

Реалізація таких положень у разі виявлення відповідних порушень призведе до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених.

Крім того, законопроектом передбачаються зміни до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» щодо встановлення державного мита за нотаріальне посвідчення договорів фінансового лізингу, оренди (суборенди) транспортних засобів у розмірі 0,01% предмета фінансового лізингу, оренди (суборенди) транспортних засобів, але не менше 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про фінансовий лізинг» (реєстр. № 6395 від 19.04.2017), внесений народними депутатами України Довбенком М.В., Демчаком Р.Є. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення видів порушень, може призвести до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від державного мита у разі посвідчення відповідних договорів та може призвести до збільшення доходів бюджету від сплати платежів лізингоодержувачами залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо поширення спеціального правового захисту на колишніх працівників правоохоронних органів (реєстр. № 6259 від 29.03.2017), поданий народним депутатом України Мисиком В.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 345 «Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу» та статті 348 «Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця» Кримінального кодексу України, згідно з якими розширити суб’єктний склад даних злочинів, поширивши вимоги даних статей також на колишніх працівників правоохоронного органу та його близьких. Обов’язковою ознакою для кваліфікації діяння стосовно таких колишніх працівників правоохоронних органів за статтями 345, 348 КК України передбачено вчинення його у зв’язку із здійсненням службової діяльності, у тому числі у минулому.

Зважаючи, що за виявлені правопорушення згідно із статтями 345 та 348 Кримінального кодексу України, встановлюється покарання у вигляді обмеження волі чи позбавлення волі, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі, за зазначений злочин.

Міністерство фінансів України також зазначаючи про таке, звертає увагу, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися відповідний вид покарання.

Разом з тим, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що суперечить частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо поширення спеціального правового захисту на колишніх працівників правоохоронних органів (реєстр. № 6259 від 29.03.2017), поданий народним депутатом України Мисиком В.Ю., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися відповідний вид покарання). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 111 Кримінального кодексу України (реєстр. № 6195 від 15.03.2017), поданий народними депутатами України Фріз І.В., Геращенко І.В. та Левусом А.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до частини першої статті 111 Кримінального кодексу України шляхом зміни визначення терміну «Державна зрада» та розширивши перелік об’єктів надання допомоги в проведенні підривної діяльності проти України з іноземної держави на також невизнані (самопроголошені) держави, поширити кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на 12-15 років з конфіскацією майна або без такої.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за умови застосування конфіскації майна (та його реалізації), а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі, за відповідний злочин.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів, зазначаючи, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися відповідний вид покарання.

Разом з тим, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 111 Кримінального кодексу України (реєстр. № 6195 від 15.03.2017), поданий народними депутатами України Фріз І.В., Геращенко І.В. та Левусом А.М., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за самовільне випалювання рослинності або її залишків) (реєстр. № 6280 від 03.04.2017), поданий народним депутатом України Сольваром Р.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується збільшити розміри штрафів за самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків, що передбачено статею 77-1 Кодексом України про адміністративні правопорушення (з десяти – ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до ста восьмидесяти – тисячі восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Реалізація такої законодавчої ініціативи може призвести до збільшення доходної частини державного бюджету у зв’язку із запровадженням штрафних санкцій за вищезгадані правопорушення, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за самовільне випалювання рослинності або її залишків) (реєстр. № 6280 від 03.04.2017), поданий народним депутатом України Сольваром Р.М., є таким, що має опосередкований вплив на доходну частину державного бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності народних депутатів України за неособисте голосування) (реєстр. № 6260 від 29.03.2017), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, доповнивши його новою статтею 351-3, що передбачає кримінальну відповідальність за неособисте голосування народного депутата України на засіданнях Верховної Ради України у вигляді:

- штрафу в тисячу неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- за ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, покарання у вигляді арешту на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету за умови застосування штрафів, передбачених за вищезгадане правопорушення, а також до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі.

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на доходну та видаткову частину державного у разі наявності відповідних випадків порушень.

Тому до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що передбачено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності народних депутатів України за неособисте голосування) (реєстр. № 6260 від 29.03.2017), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) (реєстр. № 6351 від 12.04.2017), поданий народним депутатом України Рибаком І.П.

Відмітили:

У законопроекті, що спрямований на посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення України статтями 41-4, 41-5, 188-49 та 188-50, відповідно до яких передбачається застосування штрафних санкцій, а саме:

- ухилення роботодавця або його представника від участі в примирних процедурах (утворення примирної комісії, трудового арбітражу) - тягне за собою накладення адміністративного штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- невиконання сторонами або їх представниками зобов’язань за угодою, досягнутою в результаті примирних процедур, - тягне за собою накладення адміністративного штрафу в розмірі від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- порушення законодавства посадовими особами центральних органів виконавчої влади про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) в частині ухилення від утворення примирних органів, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- невиконання законних вимог посадових осіб державного органу, що реалізує державну політику з питань сприяння врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), щодо усунення порушень законодавства про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) або створення перешкод для діяльності цього органу, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Реалізація таких положень може призвести до збільшення доходної частини державного бюджету у зв’язку із запровадженням штрафних санкцій за вищезгадані правопорушення, про що зазначається також у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) (реєстр. № 6351 від 12.04.2017), поданий народним депутатом України Рибаком І.П., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності за порушення строків надання адміністративних послуг, видачі документів дозвільного характеру) (реєстр. № 6290 від 05.04.2017), поданий народним депутатом України Чижмарем Ю.В.,

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 365-4 щодо кримінальної відповідальності за порушення граничних строків надання адміністративних послуг, видачі документів дозвільного характеру, видачі ліцензій чи їх анулювання, а саме:

- за порушення встановлених законом граничних строків надання адміністративних послуг та прирівняних до них послуг, документів дозвільного характеру, строків прийняття рішення про видачу ліцензії та її анулювання службовими особами органів виконавчої влади, іншого державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, державним реєстратором, суб’єктом державної реєстрації, уповноваженим відповідно до закону надавати ці послуги передбачається відповідальність у вигляді штрафу від 200 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

- якщо зазначені дії заподіяли істотну шкоду правам та інтересам окремих громадян, громадським інтересам або інтересам юридичних осіб встановити відповідальність у вигляді штрафу від 500 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Реалізація запропонованих положень може збільшити доходи державного бюджету внаслідок запровадження штрафних санкцій, а також може потребуватиме додаткових видатків на утримання засуджених до обмеження або позбавлення волі в установах виконання покарань за вищевказані правопорушення.

Міністерство фінансів також звертає увагу на таке, зазначаючи, що загальний обсяг доходів і видатків залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися відповідний вид покарання.

Тому суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту необхідно надати належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності за порушення строків надання адміністративних послуг, видачі документів дозвільного характеру) (реєстр. № 6290 від 05.04.2017), поданий народним депутатом України Чижмарем Ю.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію проекту Закону України про внесення змін до статті 149 Кримінального кодексу України (щодо приведення у відповідність до міжнародних стандартів) (реєстр. № 6243 від 27.03.2017), поданий народним депутатом України Луценко І.С. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити зміст терміну «торгівля людьми» та розширити випадки, за яких настає відповідальність у вигляді позбавлення волі (з конфіскацією майна або без такої).

Крім того, встановлюється, що відповідальність за вербування, переміщення, переховування, передачу або одержання людини за цією статтею настає незалежно від наявності згоди цієї людини на експлуатацію, якщо до неї був застосований будь-який із заходів впливу.

Відтак, у разі виявлення відповідних правопорушень та застосування до виявлених осіб покарання у вигляді позбавлення волі може виникнути потреба у додаткових коштах з державного бюджету на утримання засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Міністерство фінансів зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на виконання закону про державний бюджет у поточному році.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 149 Кримінального кодексу України (щодо приведення у відповідність до міжнародних стандартів) (реєстр. № 6243 від 27.03.2017), поданий народним депутатом України Луценко І.С. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію проекту Закону України про заборону колабораціонізму (реєстр. №6170 від 09.03.2017), поданий народним депутатом України Лапіним І.О.

Відмітили:

У законопроекті надається визначення терміну “колабораціонізм” та його основні форми, встановлюється відповідальність за порушення законодавства про заборону колабораціонізму.

При цьому змінами до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, зокрема, пропонується:

- надати право слідчим органів безпеки здійснювати досудове розслідування злочинів пов’язаних з колабораціонізмом;

- встановити кримінальну відповідальність за співпрацю громадянина України з російською окупаційною владою та створеними чи підтримуваними Російською Федерацією незаконними збройними формуваннями в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також на тимчасово непідконтрольних органам влади України територіях окремих районів Донецької та Луганської областей, крім випадків, передбачених частиною другою статті 3 Закону України «Про заборону колабораціонізму» у вигляді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Міністерство фінансів зазначає, що запровадження положень законопроекту може збільшити надходження до державного бюджету від реалізації конфіскованого майна та видатки з державного бюджету на утримання засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань за зазначений злочин, загальний обсяг яких залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися відповідний вид покарання.

Відтак, суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету, для досягнення збалансованості державного бюджету, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про заборону колабораціонізму (реєстр. № 6170 від 09.03.2017), поданий народним депутатом України Лапіним І.О., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини вчиненні проти статевої свободи та недоторканості малолітнього (малолітньої) (реєстр. № 6151 від 01.03.2017), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести ряд змін до Кримінального, Кримінально-процесуального, Кримінально-виконавчого кодексів України та Закону України «Про психіатричну допомогу», зокрема, передбачивши:

- застосування судом примусового заходу медичного характеру у вигляді хімічної (фармакологічної) кастрації особи, що вчинила злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості малолітнього (малолітньої) або суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки складу такого злочину;

- особливий порядок застосування примусових заходів медичного характеру, що включає в себе застосування медикаментозних засобів до осіб, які вчинили у віці старше вісімнадцяти років злочин проти статевої свободи та недоторканості малолітнього (малолітньої) і страждають розладом сексуальної переваги (педофілією) під час та після відбування покарання;

- кримінальну відповідальність за ухилення особи, яка страждає розладом сексуальної переваги (педофілією), що не виключає осудності, від застосування до неї примусових заходів медичного характеру у вигляді позбавлення волі на строк до одного року.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що видатки з державного бюджету на реалізацію прийнятого Закону можливі за рахунок коштів, що передбачені на застосування примусових заходів медичного характеру, слід зауважити, що запропоновані заходи є додатковими і не включені до планових видатків.

У висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків із державного бюджету, у тому числі у 2017 році, зокрема, на утримання засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань, а загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися відповідний вид покарання.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за злочини вчиненні проти статевої свободи та недоторканості малолітнього (малолітньої) (реєстр. № 6151 від 01.03.2017), поданий народним депутатом України Яценком А.В., має опосередкований вплив на видаткову частину державного бюджету (може збільшити її залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо множинного (подвійного) громадянства» (реєстр. № 6178-2 від 29.03.2017), поданий народним депутатом України Богомолець О.В.

Відмітили:

Головним з попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом передбачається внести зміни до Закону України «Про громадянство України», за якими закріплюється як один із принципів законодавства про громадянство – заборона мати громадянство іншої держави особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а також виключається положення про визнання незалежною від особи причиною неотримання документа про припинення іноземного громадянства такої обставини, як вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства), що перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України.

Також пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 366², згідно з якою неповідомлення або несвоєчасне повідомлення особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування Законом України «Про запобігання корупції», про добровiльне набуття ними громадянства (пiдданства) іншої держави (держав) – карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Реалізація запропонованих змін до Кримінального кодексу України може призвести до збільшення видатків з державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених осіб за вищезгадане правопорушення.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України у висновку до законопроекту, зазначаючи, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного терміну покарання.

Тому, до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо множинного (подвійного) громадянства (реєстр. № 6178-2 від 29.03.2017), поданий народним депутатом України Богомолець О.В., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань подвійного громадянства (реєстр. № 6178-1 від 27.03.2017), поданий народним депутатом України Балогою В.І.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України, Кримінального кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про Кабінет Міністрів України», «Про громадянство», «Про державну службу», «Про вибори народних депутатів України», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про місцеві вибори», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про місцеві державні адмністрації» та інших, за якими громадяни України матимуть право і можливість отримувати громадянство інших держав, але при цьому будуть позбавлені можливості працювати в органах державної влади та місцевого самоврядування. Також, у роботодавця з’явиться можливість і обов’язок звільнити особу, уповновноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, якщо така особа одночасно має громадянство (підданство) інших держав.

Зокрема, Кримінальний кодекс України передбачається доповнити новою статтею 367-1, встановивши відповідальність за приховування громадянства (підданства) іншої держави а саме:

- неповідомлення або несвоєчасне повідомлення керівника особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування про наявність у нього громадянства (підданства) іншої держави, - карається обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Реалізація запропонованих змін до Кримінального кодексу України може призвести до збільшення доходів державного бюджету внаслідок запровадження штрафних санкцій і до збільшення видатків з державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених осіб за вищезгадане правопорушення.

Звертаючи увагу на таке Міністерство фінансів України у висновку до законопроекту зазначає, що загальний обсяг видатків та доходів бюджету буде залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому, до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань подвійного громадянства (реєстр. № 6178-1 від 27.03.2017), поданий народним депутатом України Балогою В.І., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу IV Кримінального кодексу України (щодо посилення кримінальної відповідальності за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи) (реєстр. №6396 від 19.04.2017), поданий народним депутатом України Голубовим Д.І.

Відмітили:

витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що Законопроектом пропонується посилити кримінальну відповідальність за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (за зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, примушування до вступу в статевий зв’язок, статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості, розбещення неповнолітніх), замінивши покарання у вигляді штрафних санкцій на позбавлення волі, збільшивши водночас терміни позбавлення волі за вищезгадані правопорушення.

Застосування таких санкцій за виявлені правопорушення може призвести до збільшення видатків з державного бюджету на утримання засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань та може зменшити доходну частину державного бюджету у зв’язку із скасуванням штрафних санкцій.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи у своєму експертному висновку, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету буде залежати від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися той чи інший вид покарання та конкретного виду правопорушення.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу IV Кримінального кодексу України (щодо посилення кримінальної відповідальності за злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи) (реєстр. № 6396 від 19.04.2017), поданий народним депутатом України Голубовим Д.І., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів та до збільшення видатків державного бюджету за умови виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення у відповідність до Конституції України Закону України «Про громадянство України» щодо уникнення множинного (подвійного) громадянства (реєстр. № 6178 від 14.03.2017), поданий народним депутатом України Мельничуком С.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується низка змін до Кримінального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України, Кримінально-виконавчого кодексу України, Закону України «Про громадянство України» та інших законів України з метою «встановлення відповідальності за неподання або несвоєчасне подання повнолітнім громадянином України, який добровільно набув iноземне громадянство (пiдданство), письмової заяви про це та копiї документа, що пiдтверджує набуття ним iноземного громадянства (підданства), до спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi громадянства, підпорядкованого йому органу за мiсцем проживання або дипломатичного представництва чи консульської установи».

Зокрема, Кримінальний кодекс України передбачається доповнити новою статтею 366-1, встановивши відповідальність за приховування множинного громадянства а саме:

- неподання або несвоєчасне подання повнолiтнiм громадянином України, який добровiльно набув iноземне громадянство (пiдданство), письмової заяви про це та копiї документа, що пiдтверджує набуття ним iноземного громадянства (пiдданства), до спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що реалiзує державну полiтику у сферi громадянства, пiдпорядкованого йому органу за мiсцем проживання або дипломатичного представництва чи консульської установи, - тягне за собою накладення штрафу вiд тисячі до тридцяти тисяч неоподатковуваних мiнiмумiв доходiв громадян;

- ті самі дії, вчинені особою, яка постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюює функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймає постійно чи тимчасово в органах державної влади, судах, правоохоронних органів, органах прокуратури, поліції, Службі безпеки України, Збройних силах України, Національного антикорупційного бюро, Міністерстві внутрішніх справ, Службі зовнішньої розвідки, кримінально-виконавчої служби, прикордонної служби, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконує такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, - карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Реалізація запропонованих змін до Кримінального кодексу України може призвести до збільшення доходної частини державного бюджету внаслідок запровадження штрафних санкцій, а також до збільшення видатків з державного бюджету на утриманням в установах виконання покарання засуджених осіб за вищезгадане правопорушення.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України у висновку до законопроекту, зазначаючи, що загальний обсяг видатків та доходів бюджету буде залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися той чи інший вид покарання.

Тому, до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення у відповідність до Конституції України Закону України «Про громадянство України» щодо уникнення множинного (подвійного) громадянства (реєстр. № 6178 від 14.03.2017), поданий народним депутатом України Мельничуком С.П., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення правового режиму прибережних захисних смуг водних об’єктів (реєстр. № 6179 від 14.03.2017), поданий народним депутатом України Парасюком В.З.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 239³ «Порушення правового режиму прибережних захисних смуг водних об’єктів», яка встановлює відповідальність у вигляді позбавлення волі на строки від 2 до 6 років за грубі порушення правового режиму прибережних захисних смуг водних об’єктів, які спричинили негативні наслідки, в тому числі, за проведення недозволеної господарської діяльності, будівництво споруд в пляжних зонах, наданні незаконних дозволів на проведення недозволеної господарської діяльності в прибережних захисних смугах водних об’єктів.

Застосування таких положень у разі виявлення відповідних правопорушень може призвести до збільшення видатків з державного бюджету на утримання засуджених до позбавлення волі в установах відбування покарань.

Тому, до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету, для досягнення збалансованості державного бюджету.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначається, що прийняття поданого законопроекту не впливатиме на дохідну та видаткову частини державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення правового режиму прибережних захисних смуг водних об’єктів (реєстр. № 6179 від 14.03.2017), поданий народним депутатом України Парасюком В.З., має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету за умови виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо встановлення відповідальності народних депутатів України, депутатів сільських, селищних, обласних, районних, міських, районів у містах рад, сільських, селищних, міських голів, старост, державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування за набуття громадянства інших держав) (реєстр. № 6131-1 від 09.03.2017), поданий народним депутатом України Рудиком С.Я.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про Регламент Верховної Ради України», «Про громадянство України», «Про вибори народних депутатів України», «Про місцеві вибори», «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування», передбачивши:

- визначення підсудності та особливостей розгляду справ про встановлення фактів наявності в особи, зареєстрованої народним депутатом України, депутатом сільської, селищної, обласної, районної, міської, районів у містах рад, сільським, селищним, міським головою, старостою, громадянства іншої держави та/або подання такою особою неправдивих відомостей чи фальшивих документів стосовно часу проживання в Україні на день виборів;

- надання права Голові Верховної Ради України звернутися до суду з позовом про встановлення фактів набуття народним депутатом України, депутатом сільської, селищної, обласної, районної, міської, районів у містах рад, сільським, селищним, міським головою, старостою, громадянства іншої держави, та/або надання ним неправдивих відомостей чи підроблених документів про проживання в Україні;

- визначення додаткової підстави для втрати громадянства України – неподання документа про припинення іноземного громадянства, виданого уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом одного року з моменту прийняття особи до громадянства України за відсутності незалежних від особи причин неотримання такого документа;

- запровадження можливості прийняття Центральною виборчою комісією рішення про скасування рішення про реєстрацію обраної особи народним депутатом України, депутатом сільської, селищної, обласної, районної, міської, районів у містах рад, сільським, селищним, міським головою, старостою, у разі встановлення судом фактів наявності в особи, зареєстрованої народним депутатом України, депутатом сільської, селищної, обласної, районної, міської, районів у містах рад, сільським, селищним, міським головою, старостою, громадянства іншої держави та/або подання такою особою неправдивих відомостей чи фальшивих документів стосовно строку проживання в Україні на день виборів;

- встановлення додаткової підстави припинення державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Однак, у разі встановлення фактів набуття особами, обраними депутатами різних рівнів, громадянства іншої держави, виникне необхідність у проведенні повторних виборів народних депутатів України у відповідному одномандатному окрузі та повторних місцевих виборів, що зумовить потребу у додаткових коштах з державного та місцевих бюджетів.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що в поточному році видатки на реалізацію законопроекту не передбачені.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо встановлення відповідальності народних депутатів України, депутатів сільських, селищних, обласних, районних, міських, районів у містах рад, сільських, селищних, міських голів, старост, державних службовців та службовців органів місцевого самоврядування за набуття громадянства інших держав) (реєстр. № 6131-1 від 09.03.2017), поданий народним депутатом України Рудиком С.Я., має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на проведення повторних виборів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності народних депутатів України та державних службовців за набуття громадянства інших держав (реєстр. № 6131 від 24.02.2017), поданого народними депутатами України Ляшком О.В., Вовком В.І. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом передбачається внесення змін до:

Кодексу адміністративного судочинства України щодо визначення підсудності та особливостей розгляду справ про встановлення фактів наявності в особи, зареєстрованої народним депутатом України, громадянства іншої держави та/або подання такою особою неправдивих відомостей чи фальшивих документів стосовно часу проживання в Україні на день виборів;

Закону України «Про Регламент Верховної Ради України» щодо можливості Голови Верховної Ради України, Першого заступника або заступника Голови Верховної Ради України звернутися до суду з позовом про встановлення фактів набуття народним депутатом України громадянства іншої держави, та/або надання ним неправдивих відомостей чи підроблених документів про проживання в Україні;

Закону України «Про громадянство України» щодо визначення додаткової підстави для втрати громадянства України – неподання документа про припинення іноземного громадянства, виданого уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття особи до громадянства України за відсутності незалежних від особи причин неотримання такого документа;

Закону України «Про вибори народних депутатів України» щодо запровадження можливості прийняття Центральною виборчою комісією рішення про скасування рішення про реєстрацію обраної особи народним депутатом України у разі встановлення судом фактів наявності в особи, зареєстрованої народним депутатом України, громадянства іншої держави та/або подання такою особою неправдивих відомостей чи фальшивих документів стосовно строку проживання в Україні на день виборів;

Закону України «Про державну службу» щодо встановлення додаткової підстави припинення державної служби у разі втрати державним службовцем права на державну службу або його обмеження – неповідомлення під час вступу на державну службу про наявність громадянства іншої держави.

У пояснювальній записці до законопроекту автори зазначають, що прийняття та реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України.

Однак, у разі встановлення фактів набуття особами, обраними депутатами різних рівнів, громадянства іншої держави, виникне необхідність у проведенні повторних виборів у відповідному одномандатному окрузі, на підготовку яких належить виділити додаткові кошти з державного бюджету.

На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України, зазначаючи, що у 2017 році видатки для реалізації законопроекту не передбачені.

Тому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності народних депутатів України та державних службовців за набуття громадянства інших держав (реєстр. № 6131 від 24.02.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Вовком В.І. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків у разі проведення повторних виборів у відповідному одномандатному окрузі за умови виявлення зазначених порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо стабільності умов здійснення інвестиційної діяльності) (реєстр. № 6250 від 27.03.2017), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується статтю 3 Митного кодексу України доповнити новим пунктом, відповідно до якого у випадках, якщо зміни, внесені до законодавства України з питань державної митної справи після укладання договорів між суб’єктами інвестиційної діяльності, погіршують становище цих суб’єктів або обмежують їх права, і якщо вони не дійшли згоди про зміну умов договору, умови таких договорів зберігають свою чинність на весь строк дії цих договорів.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує фінансового забезпечення. Разом з тим, Мінфін зауважує, що у законопроекті не визначено критеріїв для об’єктивності оцінки погіршення становища суб’єктів інвестиційної діяльності або обмеження їх прав, а запропоноване непоширення на суб’єктів інвестиційної діяльності змін у законодавстві України з питань державної митної справи, які відбудуться після початку з провадження ними інвестиційної діяльності, ставить таких суб’єктів господарювання у привілейоване щодо інших суб’єктів господарювання становище.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України (щодо стабільності умов здійснення інвестиційної діяльності) (реєстр. № 6250 від 27.03.2017), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від особливостей практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поетапної заборони ввезення на територію України видавничої продукції з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України (реєстр. № 6291-1 від 20.04.2017), поданий народними депутатами України Семенухою Р.С. та Опанасенком О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Законопроектом пропонується внести зміни, зокрема, до:

Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження адміністративної відповідальності за ввезення особою видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, забороненої відповідно до статті 28-1 Закону України «Про видавничу справу» шляхом накладення штрафу від 10 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією такої продукції;

Закону України «Про видавничу справу» щодо викладу статті 28-1 у новій редакції, відповідно до якої зокрема, розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, тягне за собою застосування до розповсюджувачів такої продукції адміністративно-господарських санкцій у формі накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 10 та 50 мінімальних заробітних плат за кожен випадок такого розповсюдження, вчиненого відповідно вперше та надалі;

Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» в частині виключення з цього Переліку дозволу на ввезення видавничої продукції, що має походження або виготовлена та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень.

Крім того, у законопроекті пропонується запровадити ведення Реєстру видавничої продукції держави-агресора, забороненої до ввезення на територію України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в інформаційній сфері.

Реалізація такого положення законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на ведення зазначеного Реєстру, залежно від стану вжиття заходів відповідним центральним органом виконавчої влади щодо економного та ефективного використання бюджетних коштів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що внаслідок прийняття законопроекту можливе збільшення доходної частини державного бюджету у разі застосування штрафних санкцій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поетапної заборони ввезення на територію України видавничої продукції з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України (реєстр. № 6291-1 від 20.04.2017), поданий народними депутатами України Семенухою Р.С. та Опанасенком О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень, а також до збільшення видатків державного бюджету на функціонування Реєстру видавничої продукції держави-агресора, забороненої до ввезення на територію України, залежно від вжиття заходів щодо економного та ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 18 Закону України «Про міський електричний транспорт» (щодо недопущення збільшення тарифів на електроенергію для комунальних підприємств міського електричного транспорту) (реєстр. № 6266 від 31.03.2017 р., поданий народним депутатом України Розенблатом Б.С.

Відмітили:

Головним з підготовки і попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань транспорту.

Законопроектом пропонується встановити, що для міського електричного транспорту застосовуються тарифи на електричну енергію, встановлені для населення.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту тарифи на електричну енергію для комунальних підприємств міського електричного транспорту не підлягатимуть підвищенню за рішенням органів виконавчої влади та завжди фіксовано дорівнюватимуть тарифу на електричну енергію для населення, а його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Слід зауважити, що відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначає, що його реалізація призведе до порушення платіжної дисципліни в розрахунках за електроенергію та вимиванню обігових коштів в енергопостачальників і впливатиме на показники бюджетів (може зумовити зменшення надходжень).

Відтак, до законопроекту належало надати відповідне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 18 Закону України «Про міський електричний транспорт» (щодо недопущення збільшення тарифів на електроенергію для комунальних підприємств міського електричного транспорту) (реєстр. № 6266 від 31.03.2017), поданий народним депутатом України Розенблатом Б.С., має мати вплив на показники бюджетів (може зумовити зменшення надходжень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2017 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2018 року, а після 15 липня 2017 року – не раніше 1 січня 2019 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення питання відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки (реєстр. № 6319 від 07.04.2017), поданий народним депутатом України Ю.В. Бубликом.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 197-1 Кримінального кодексу України та визначати потерпілою особою, якій завдано значної шкоди самовільним зайняттям земельної ділянки, як власника земельної ділянки так і її користувача (за наявності останнього).

У Кодексі України про адміністративні правопорушення пропонується положення статті 53-1, згідно з якою встановлюється відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки, виключити із глави 7 «Адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини» та перенести до глави 6 «Адміністративні правопорушення, що посягають на власність», доповнивши її новою
статтею 50-3.

Слід відмітити, що згідно із статтею 244 Кодексу України про адміністративні правопорушення Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, які передбачені, зокрема, статтею 53-1 цього Кодексу, та накладає відповідні адміністративні стягнення. Однак, у законопроекті не визначено орган, що має розглядати відповідні справи за новою статтею 50-3. Відтак, ситуація, що виникне з прийняттям законопроекту, унеможливить розгляд справи про адміністративне правопорушення та відповідно накладання адміністративного стягнення на громадян та посадових осіб, що у свою чергу призведе до недонадходження коштів, які відповідно до Бюджетного кодексу України зараховуються до загального фонду бюджетів. На таке також звертає увагу Міністерство фінансів України.

Тому, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що позбавило Міністерство фінансів України можливості здійснити вартісну оцінку впливу запропонованих у законопроекті заходів на показники бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення питання відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки (реєстр. № 6319 від 07.04.2017), поданий народним депутатом України Ю.В. Бубликом, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може зумовити недонадходження доходів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення покарання за деякі злочини проти осіб похилого віку (реєстр. № 6397 від 19.04.2017), поданий народним депутатом України Бобовим Г.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується, доповнити статтю 115 Кримінального кодексу України такою кваліфікаційною ознакою, як «умисне вбивство особи похилого віку», а також внести зміни до статей 126, 127, 185, 186, 187, 189, 190 цього Кодексу, згідно з якими передбачається посилення покарання за злочини проти осіб похилого віку, встановивши відповідальність за умисне вбивство, побої і мордування, катування, крадіжку, грабіж, розбій, вимагання, шахрайство щодо таких осіб щодо таких, у вигляді штрафних санкцій від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів, арешту від 3 до 6 місяців, виправних робіт на строк від 1 до 2 років та позбавлення волі на строк від 5 до 10 років із конфіскацією майна, в залежності від конкретного виду правопорушення.

Міністерство фінансів України також, зазначаючи про таке, звертає увагу, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися той чи інший вид покарання, та конкретного виду порушення.

Тому суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту необхідно було надати належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення покарання за деякі злочини проти осіб похилого віку (реєстр. № 6397 від 19.04.2017), поданий народним депутатом України Бобовим Г.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.62. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення положень Кодексу з урахуванням практики Європейського суду з прав людини з питань застосування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту (реєстр. № 6401 від 20.04.2017), поданий Кабінетом Міністрів України наступне.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести ряд змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою приведення його положень у відповідність до міжнародних стандартів, передбачавши, зокрема, виключення із санкцій частини першої статті 44, частини четвертої статті 121, частин п’ятої та шостої статті 130, частини третьої статті 178, частини другої статті 185-1 таке стягнення, як адміністративний арешт, та передбачити або збільшити розміри стягнення у виді штрафу.

Реалізація такої законодавчої ініціативи може призвести до збільшення доходної частини державного бюджету у зв’язку із запровадженням штрафних санкцій замість адміністративного арешту за вищезгадані правопорушення, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення положень Кодексу з урахуванням практики Європейського суду з прав людини з питань застосування адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту (реєстр. № 6401 від 20.04.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на доходну частину державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у сфері облаштування місць базування, реєстрації та організації безпечної експлуатації суден флоту рибної промисловості (реєстр. № 6366 від 13.04.2017), поданий народним депутатом України Кришиним О.Ю.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новими статтями 118-1, 118-2, 118-3, 118-4 та встановити відповідальність за порушення вимог щодо облаштування місць базування суден флоту рибної промисловості та організації їх безпечної експлуатації, реєстрації суден флоту рибної промисловості, правил експлуатації суден флоту рибної промисловості, дистанційного контролю риболовних суден, шляхом встановлення розмірів штрафів у розмірі від 3 до 280 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 51 грн до 4760 грн/, та уточнено повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства щодо розгляду адміністративних справ за вищезазначеними правопорушеннями.

У зв’язку з встановленням адміністративної відповідальності за вказаними правопорушеннями, реалізація передбачених законопроектом норм у разі виявлення таких правопорушень призведе до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

На момент розгляду законопроекту висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України відсутній.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у сфері облаштування місць базування, реєстрації та організації безпечної експлуатації суден флоту рибної промисловості (реєстр. № 6366 від 13.04.2017), поданий народним депутатом України Кришиним О.Ю., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо військових звань військовослужбовців (реєстр. № 6372 від 13.04.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується внести зміни і доповнення до законів України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» та «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» з питань військових звань військовослужбовців сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, зокрема, щодо скасування військового звання «прапорщик, старший прапорщик» (мічман, старший мічман) і введення замість них звання «штаб-сержант», «майстер-сержант», «старший майстер-сержант» та «головний майстер-сержант» (корабельні – «штаб-старшина», «майстер-старшина», «старший майстер-старшина», «головний майстер-старшина») та інші. Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту передбачено врегулювання питань пенсійного забезпечення громадян, які були звільнені з військової служби, та питань проходження військової служби особами, яким були присвоєні військові звання до набрання чинності цим Законом.

При цьому, Кабінету Міністрів України доручено протягом шести місяців з дня набрання чинності цього Закону привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Поряд з цим, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту звертає увагу на необхідність внесення додаткових змін до багатьох положень законів з метою їх узгодження із законодавчою пропозицією.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його реалізація не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

В свою чергу, варто зазначити, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету, зокрема у зв’язку із можливою заміною знаків розрізнення військової форми одягу військовослужбовців.

Разом з тим, зміна військових звань військовослужбовців буде стосуватися особового складу Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання з врахуванням висловлених зауважень і пропозицій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо військових звань військовослужбовців (реєстр. № 6372 від 13.04.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету на забезпечення речовим майном військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань у разі прийняття рішення щодо заміни знаків розрізнення військової форми). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.65. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу»» (реєстр. № 6265 від 31.03.2017), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом пропонується відокремити оплату за природний газ як товарну продукцію та оплату за надані послуги з розподілу природного газу шляхом внесення до Закону України «Про ринок природного газу» наступних змін:

- виключення рахунків операторів газорозподільчої та газотранспортної системи з переліку рахунків, на які перераховуються кошти з поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий газ, відкритих в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладено спеціальні обов’язки, та їх структурними підрозділами (тобто, постачальнику природного газу надходитиме плата за спожитий природний газ);

- відкриття оператором газорозподільчих систем в установах уповноважених банків поточного рахунку із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за послуги з розподілу природного газу з якого, згідно з алгоритмом розподілу коштів, затвердженим Регулятором, кошти перераховуються виключно на поточні рахунки операторів газорозподільчої та газотранспортної системи та рахунок центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, зараховуються до загального фонду державного бюджету (в частині плати за користування газорозподільчими системами, які перебувають у державній власності) (тобто, оператору газорозподільчої системи надходитиме плата за послуги з розподілу природного газу).

Законодавча ініціатива щодо відокремлення плати за розподіл природного газу від плати за споживання природного газу може призвести до збільшення загальної вартості газу (з урахуванням плати за спожитий природний газ та плати за послуги з розподілу природного газу) для кінцевого споживача у разі введення плати за користування газорозподільчими системами, але незменшення (або непропорційного зменшення) розміру плати за спожитий газ.

Крім того, ймовірно споживачі газу будуть змушені сплачувати плату за послуги з розподілу природного газу навіть у разі невикористання природного газу у певний період.

Зазначене може зумовити збільшення витрат для бюджетних установ на оплату комунальних послуг та домогосподарств на оплату споживання природного газу, що потребуватиме додаткових коштів державного та місцевих бюджетів, у тому числі на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню.

Міністерство фінансів України не висловило зауважень до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу»» (реєстр. № 6265 від 31.03.2017), внесений Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного та місцевих бюджетів у разі збільшення загальної вартості споживання газу для бюджетних установ та домогосподарств). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

Голосували: «за» - одноголосно.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Харківської обласної державної адміністрації Шахненка Є.Д. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Харківській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Харківської обласної державної адміністрації від 22.05.2017 р. № 01-35/3847).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 25 травня 2017 року надійшло звернення Харківської обласної державної адміністрації від 22.05.2017 р. № 01-35/3847 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Харківській області (далі – Перелік об’єктів).

При цьому, пунктом 33 розділу VI Кодексу визначено, що:

з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2018 року запроваджується експеримент з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві;

для реалізації таких заходів у разі перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, 50% такого перевиконання зараховується до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету міста Києва в обсязі, пропорційному до суми перевиконання на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання такої норми Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 726 (із змінами згідно з постановами від 03.02.2016 № 45, від 01.03.2017 № 100 та від 29.03.2017 № 240) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві» Уряд затвердив Порядок спрямування 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва (далі – Порядок) та Методику розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Відповідно до Порядку Казначейство повідомляє до 5 числа місяця, що настає за звітним періодом, обласним та Київській міській держадміністраціям про суми фактичних надходжень митних платежів за звітний місяць та індикативних показників надходжень митних платежів, встановлених Державною фіскальною службою на звітний місяць для відповідної митниці та в цілому по Україні. У разі перевиконання у звітному місяці загального обсягу показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, Казначейство забезпечує перерахування 50% суми перевиконання до спеціальних фондів відповідних місцевих бюджетів двома рівними частинами до 10 і 20 числа місяця, що настає за звітним, у обсягах, визначених пропорційно до суми перевиконання на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів.

Порядком також передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури і Укравтодором (згідно з відповідною нормою Кодексу – лише з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства) та подальше погодження з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Крім того, згідно з Порядком Казначейство інформує щомісяця до 30 числа наступного періоду Кабінет Міністрів України, Верховну Раду України, Президента України та Рахункову палату про щомісячні індикативні показники, фактичні надходження та обсяги спрямування бюджетних коштів до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва, а також про використання таких коштів.

Державне агентство автомобільних доріг листом від 20.03.2017 р. № 565/1/5.2-2 повідомило Комітет з питань бюджету, що з метою своєчасної та належної реалізації у 2017 році зазначеного експерименту, в межах повноважень, передбачених статтею 10 Закону України «Про автомобільні дороги», Укравтодором на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання розрахунків прогнозної суми надходження коштів до обласних бюджетів і бюджету міста Києва в рамках експерименту помісячно з початку 2017 року, та інформації про невикористані кошти від реалізації експерименту у 2016 р. (станом на 01.01.2017 р.) і про суму коштів, яка обліковується на казначейських рахунках.

Харківською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 14 об’єктів щодо поточного середнього ремонту з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 226,3 млн грн, з них:

щодо 1 об’єкта здійснено частину робіт у 2012 році і пропонуються роботи на суму 56,3 млн грн (24,9% запропонованого загального обсягу фінансування) та щодо 13 об’єктів планується розпочати роботи з поточного року загалом в обсязі 170 млн грн (75,1% відповідно);

щодо 1 об’єкта передбачається завершення робіт у 2017 році;

щодо автомобільних доріг державного значення пропонується 10 об’єктів (з обсягом фінансування 197,3 млн грн), автомобільних доріг місцевого значення – 4 об’єкти (з обсягом фінансування 29 млн грн).

Довідково: фінансове забезпечення проведення заходів з розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування у п.р. здійснюється, насамперед, за рахунок коштів, визначених у державному бюджеті за відповідною бюджетною програмою (код 3111020), при цьому переліки об’єктів будівництва, реконструкції, капітального і поточного ремонту автомобільних доріг загального користування та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування у 2017 р. затверджено рішеннями Уряду /розпорядження КМУ від 18.01.2017 р. № 14-р (із змінами) та постанова КМУ від 29.03.2017 р. № 303/.

За інформацією Харківської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 05.05.2017 р. № 2108/3/5.2-6-214/08 та Мінінфраструктури від 17.05.2017 р. № 4482/25/10-17 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Харківської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Необхідно також відмітити, що за оперативними даними Казначейства станом на 01.06.2017 р. обсяг коштів, перерахованих до спеціального фонду обласного бюджету Харківської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-квітня 2017 року, становив загалом 248,3 млн грн. Такі кошти вже можливо спрямувати на фінансове забезпечення реалізації заходів відповідно до Переліку об’єктів.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Бюджетного кодексу України в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

З цього приводу Укравтодор у своєму листі до Харківської облдержадміністрації щодо погодження Переліку об’єктів звернув увагу на необхідність здійснення реєстрації договорів підряду, юридичних та фінансових зобов’язань у казначейській службі виходячи виключно з фактичного обсягу надходження коштів з метою недопущення появи та накопичення боргів за фактично виконані ремонтно-будівельні роботи.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Матвієнко А.С., а також директор департаменту розвитку мережі доріг Державного агентства автомобільних доріг України Цепєлєв С.Ю. та заступник голови Харківської обласної державної адміністрації Шахненко Є.Д.

Голова підкомітету державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Харківській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Харківської облдержадміністрації від 22 травня 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Харківській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно із листом Харківської обласної державної адміністрації від 22.05.2017 р. № 01-35/3847 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 19, «проти» – 0, «утрималися» - 2.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Запорізької обласної державної адміністрації Скоблікова В.В. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Запорізькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Запорізької обласної державної адміністрації від 18.05.2017 р. № 08-22/1352).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 22 травня 2017 року надійшло звернення Запорізької обласної державної адміністрації від 18.05.2017 р. № 08-22/1352 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Запорізькій області (далі – Перелік об’єктів).

При цьому, пунктом 33 розділу VI Кодексу визначено, що:

Запорізькою облдержадміністрацією 17 травня 2017 року затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 4 об’єкти щодо поточного середнього ремонту з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 470 млн грн, за якими планується розпочати роботи у поточному році.

За інформацією Запорізької облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 26.04.2017 р. № 1966/1/5.2-6-186/08 та Мінінфраструктури від 12.05.2017 р. № 4227/25/10-17 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Запорізької облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Необхідно також відмітити, що за оперативними даними Казначейства станом на 01.06.2017 р. обсяг коштів, перерахованих до спеціального фонду обласного бюджету Запорізької області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-квітня 2017 року, становив загалом 163,7 млн грн і не змінився порівняно з попереднім місяцем (оскільки за квітень на території цієї області не відбулося перевиконання індикативних показників). Такі кошти вже можливо спрямувати на фінансове забезпечення реалізації заходів відповідно до Переліку об’єктів.

З цього приводу Укравтодор у своєму листі до Запорізької облдержадміністрації щодо погодження Переліку об’єктів звернув увагу на необхідність здійснення реєстрації договорів підряду, юридичних та фінансових зобов’язань у казначейській службі виходячи виключно з фактичного обсягу надходження коштів з метою недопущення появи та накопичення боргів за фактично виконані ремонтно-будівельні роботи.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Амельченко В.В., а також директор департаменту розвитку мережі доріг Державного агентства автомобільних доріг України Цепєлєв С.Ю. та заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Скобліков В.В.

Голова підкомітету державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Запорізький області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Запорізької облдержадміністрації від 18 травня 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Запорізькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно із листом Запорізької обласної державної адміністрації від 18.05.2017 р. № 08-22/1352 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 19, «проти» – 0, «утрималися» - 2.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови Київської обласної державної адміністрації Горгана О.Л. про погодження уточненого Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Київській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Київської обласної державної адміністрації від 31.05.2017 р. № 11-11/2195).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 1 червня 2017 року надійшло звернення Київської обласної державної адміністрації від 31.05.2017 р. № 11-11/2195 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Київській області (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету (у 2016 році не передбачалося погодження відповідного переліку об’єктів з Комітетом з питань бюджету). При цьому, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 726 (із змінами) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві» передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури і Укравтодором та з подальшим погодженням з Комітетом з питань бюджету.

Насамперед, належить звернути увагу, що Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 24 травня 2017 року (протокол № 99) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Київській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно із листом Київської обласної державної адміністрації від 11.05.2017 р. № 11-11/1821. Таким Переліком об’єктів визначено 182 об’єкти з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 2 300 млн грн, з них:

щодо 5 об’єктів здійснено частину робіт у попередніх роках і пропонуються роботи на суму 111,5 млн грн (4,8% запропонованого загального обсягу фінансування) та щодо 177 об’єктів планується розпочати роботи з поточного року загалом в обсязі 2 188,5 млн грн (95,2% відповідно);

щодо 181 об’єкта передбачається завершення робіт у 2017 році;

щодо капітального ремонту – 4 об’єкти (з обсягом фінансування 118,8 млн грн), поточного середнього ремонту – 178 об’єктів (з обсягом фінансування 2 181,2 млн грн).

Поданий Київською облдержадміністрацією уточнений Перелік об’єктів містить 183 об’єкти з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 2 300 млн грн (тобто без зміни загального обсягу порівняно з первинним Переліком об’єктів). Зокрема, згідно з довідкою про зміни до Переліку об’єктів, прикладеною до листа Київської обладміністрації (роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету), уточнений Перелік об’єктів доповнено 1 об’єктом з обсягом фінансування 120 млн грн (який передбачається розпочати та завершити у поточному році) при відповідному зменшенні обсягу фінансування за 4 об’єктами. Разом з тим, на відміну від первинного Переліку об’єктів в уточненому Переліку об’єктів не вказано видів робіт.

За інформацією Київської облдержадміністрації (копію листа від 02.06.2017 р. № 11-11/2229 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) уточнений Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 25.05.2017 р. № 2451/1/5.2-6-252/08 та Мінінфраструктури від 26.05.2017 р. № 4822/25/10-17 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Київської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Необхідно також відмітити, що за оперативними даними Казначейства станом на 01.06.2017 р. обсяг коштів, перерахованих до спеціального фонду обласного бюджету Київської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-квітня 2017 року, становив загалом 930,7 млн грн. Такі кошти вже можливо спрямувати на фінансове забезпечення реалізації заходів відповідно до уточненого Переліку об’єктів.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених в уточненому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

З цього приводу Укравтодор у своєму листі до Київської облдержадміністрації щодо погодження уточненого Переліку об’єктів звернув увагу на необхідність здійснення реєстрації договорів підряду, юридичних та фінансових зобов’язань у казначейській службі виходячи виключно з фактичного обсягу надходження коштів з метою недопущення появи та накопичення боргів за фактично виконані ремонтно-будівельні роботи.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Кривенко В.М., Матвієнко А.С., а також директор департаменту розвитку мережі доріг Державного агентства автомобільних доріг України Цепєлєв С.Ю. та голова Київської обласної державної адміністрації Горган О.Л.

Голова підкомітету державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Київський області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Київської облдержадміністрації від 31 травня 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити уточнений Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Київській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно із листом Київської обласної державної адміністрації від 31.05.2017 р. № 11-11/2195 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 19, «проти» – 0, «утрималися» - 2.

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Служби автомобільних доріг у Вінницький області Корольчука І.Є. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Вінницької обласної державної адміністрації від 16.05.2017 р. № 01.01-20/2802).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету 19 травня 2017 року надійшло звернення Вінницької обласної державної адміністрації від 16.05.2017 р. № 01.01-20/2802 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування Вінницької області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – Перелік об’єктів).

При цьому, пунктом 33 розділу VI Кодексу визначено, що:

Вінницькою облдержадміністрацією 13 квітня 2017 року затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 7 об’єктів щодо поточного середнього ремонту з пропозиціями щодо загального обсягу фінансування 246,8 млн грн, за якими планується розпочати та завершити роботи у поточному році.

За інформацією Вінницької облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 20.04.2017 р. № 1839/1/5.2-6-167/08 та Мінінфраструктури від 12.05.2017 р. № 4224/25/10-17 роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Вінницької облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Необхідно також відмітити, що за оперативними даними Казначейства станом на 01.06.2017 р. обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Вінницької області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-квітня 2017 року, становив загалом 70,4 млн грн. Такі кошти вже можливо спрямувати на фінансове забезпечення реалізації заходів відповідно до Переліку об’єктів.

З цього приводу Укравтодор у своєму листі до Вінницької облдержадміністрації щодо погодження Переліку об’єктів звернув увагу на необхідність здійснення реєстрації договорів підряду, юридичних та фінансових зобов’язань у казначейській службі виходячи виключно з фактичного обсягу надходження коштів з метою недопущення появи та накопичення боргів за фактично виконані ремонтно-будівельні роботи.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Амельченко В.В., а також директор департаменту розвитку мережі доріг Державного агентства автомобільних доріг України Цепєлєв С.Ю. та начальник Служби автомобільних доріг у Вінницький області Корольчук І.Є.

Голова підкомітету державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Вінницький області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Вінницької облдержадміністрації від 16 травня 2017 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Вінницькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий згідно із листом Вінницької обласної державної адміністрації від 16.05.2017 р. № 01.01-20/2802 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 19, «проти» – 0, «утрималися» - 2.

Після розгляду даного питання народний депутат України Матвієнко А.С. звернув увагу членів Комітету з питань бюджету, що у зв’язку з набранням чинності з 1 січня 2018 року законів, пов’язаних із створенням державного дорожнього фонду, наразі здійснюються підготовчі заходи щодо передачі автомобільних доріг загального користування місцевого значення із сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України в управління місцевих органів влади та відповідно щодо визначення обслуговування автомобільних доріг загального користування з державного чи територіальних дорожніх фондів. Враховуючи наведене, було вирішено запросити на наступне засідання Комітету з питань бюджету Укравтодор для інформування щодо стану здійснення цих підготовчих заходів із зазначенням принципів, які закладаються в процесі передачі автомобільних доріг та визначення порядку їх подальшого обслуговування. Відтак, Голова Комітету Павелко А.В. звернувся до директора департаменту розвитку мережі доріг Державного агентства автомобільних доріг України Цепєлєва С.Ю. з проханням повідомити керівництво Укравтодору про таке запрошення.

3. Про погодження розподілу коштів, перерозподілу видатків, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра економічного розвитку і торгівлі України Бровченка Ю.П. про погодження розподілу у 2017 році залишку коштів спеціального фонду державного бюджету джерелом формування яких були надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, за бюджетною програмою 1201440 «Виконання програми «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 267-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 18.05.2017 № 3413-01/16329-01 щодо погодження розподілу залишку коштів спеціального фонду державного бюджету для здійснення заходів щодо захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності та управління якістю відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 267-р «Деякі питання використання у 2017 році коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності та управління якістю».

Статтею 24 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі - Закон) встановлено, що у 2017 році залишок коштів спеціального фонду державного бюджету, джерелом формування яких були надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, розподіляється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету для забезпечення заходів, пов’язаних з реалізацією таких програм відповідно до пункту 3 статті 14 цього Закону.

Пунктом 3 статті 14 Закону передбачено спрямування коштів (включаючи залишки коштів), джерелом формування яких були надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ на реалізацію програм допомоги Європейського Союзу, що включає, зокрема, заходи щодо захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності та управління якістю.

Так, пунктом 1 розпорядження Уряду від 19.04.2017 № 267-р відповідно до статті 24 Закону встановлено розподілити в межах видатків розвитку залишок коштів спеціального фонду державного бюджету, що обліковується за Міністерством фінансів, у сумі 136 134 тис. гривень, джерелом формування якого є перша частина четвертого траншу, отриманого від Європейського Союзу в рамках реалізації Угоди про фінансування програми «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом», Міністерству економічного розвитку і торгівлі для здійснення заходів щодо захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності та управління якістю за програмою 1201440 «Виконання програми «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом».

Довідково: Законом Міністерству економічного розвитку і торгівлі за бюджетною програмою 1201440 «Виконання програми «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом» передбачено за спеціальним фондом державного бюджету 1 000 тис. грн (видатки розвитку), які за підсумками січня-квітня 2017 року відповідно до звіту Казначейства не використовувалися.

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності та управління якістю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2010 р. № 888 «Питання виконання Угоди про фінансування програми «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом»» (роздано народним депутатам – членам Комітету).

Вказаним Порядком визначено механізм та напрями використання коштів передбачених у спеціальному фонді державного бюджету для здійснення заходів щодо захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності та управління якістю за бюджетною програмою 1201440 «Виконання програми «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом» та отриманих від Європейського Союзу в рамках виконання Угоди про фінансування програми «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар'єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом», такі кошти, зокрема, спрямовуються на заходи з:

придбання, оновлення і модернізацію засобів та обладнання випробувальних, калібрувальних, вимірювальних і повірочних лабораторій;

підготовку та проведення акредитації калібрувальних лабораторій;

забезпечення участі у звіреннях державних еталонів з національними еталонами інших держав і міжнародними еталонами;

реформування системи технічного регулювання згідно з вимогами Європейського Союзу та СОТ;

перегляд стандартів колишнього СРСР та у разі потреби розроблення нових стандартів;

створення повнотекстової електронної бази національних стандартів та забезпечення доступу до неї;

гармонізацію національних стандартів з міжнародними та європейськими стандартами;

розроблення технічних регламентів з урахуванням положень директив і регламентів Європейського Союзу;

створення національної інформаційної системи ринкового нагляду та системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик;

модернізацію інформаційної системи Національного агентства з акредитації та забезпечення його участі у роботі Європейської кооперації з акредитації, Міжнародної організації з акредитації лабораторій та Міжнародного форуму з акредитації;

забезпечення участі випробувальних лабораторій у кругових порівняльних випробуваннях на міжнародному та європейському рівні;

удосконалення державних первинних еталонів;

створення та забезпечення формування:

- бази даних про технічні регламенти;

- інших баз даних, які відповідно до Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» формує та веде Мінекономрозвитку;

- реєстру призначених органів і визнаних незалежних організацій;

- реєстру державної системи сертифікації;

видання національних стандартів, кодексів усталеної практики, змін до них та розроблених національним органом стандартизації каталогів.

Пунктом 2 розпорядження Уряду від 19.04.2017 № 267-р визначено, що після погодження Міністерством економічного розвитку і торгівлі такого розподілу з Комітетом з питань бюджету Міністерство фінансів має забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету, а Державна казначейська служба - перерахувати зазначені у пункті 1 цього розпорядження кошти Міністерству економічного розвитку і торгівлі.

Поряд з цим, Міністерству економічного розвитку і торгівлі встановлено здійснювати використання зазначених бюджетних коштів відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності та управління якістю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2010 р. № 888.

У матеріалах щодо запропонованого розподілу Міністерство економічного розвитку і торгівлі зазначає, що відповідні кошти передбачається спрямувати на виконання заходів, визначених Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення заходів щодо захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності та управління якістю.

З метою створення умов для використання коштів секторальної бюджетної підтримки Європейського Союзу в 2017 році запропоновано здійснити відповідний розподіл коштів спеціального фонду державного бюджету.

Варто нагадати, що відповідно до положень частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48 Бюджетного кодексу України та згідно із Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (зі змінами), витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

При цьому, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України передбачено, що на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 49 Порядку видатки бюджету та надання кредитів з бюджету спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень до цього фонду на підставі кошторисів з урахуванням внесених до них змін. Крім того, установи мають право використовувати протягом поточного бюджетного періоду залишки бюджетних коштів, що утворилися на початок року на рахунках спеціального фонду, для здійснення видатків бюджету або надання кредитів з бюджету, передбачених у кошторисах на поточний рік. Зміни до спеціального фонду кошторису вносяться у разі, коли загальний обсяг фактичних надходжень до цього фонду разом з обсягом залишків бюджетних коштів на його рахунках на початок року буде більший, ніж відповідні надходження, враховані у кошторисі на відповідний рік. При цьому, у разі внесення змін до спеціального фонду кошторису (бюджетного розпису) зміни до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет) не вносяться.

Пунктом 47 цього Порядку встановлено, що зміни до кошторису, плану асигнувань загального фонду бюджету, плану надання кредитів із загального фонду бюджету та плану спеціального фонду, плану використання бюджетних коштів (крім плану використання бюджетних коштів одержувача), помісячного плану використання бюджетних коштів вносяться після внесення змін до розпису відповідного бюджету.

Слід зазначити, що звернення Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо погодження розподілу залишків коштів спеціального фонду державного бюджету для здійснення заходів щодо захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності та управління якістю, не містять фінансово-економічних обґрунтувань, насамперед, підтвердження наявності на рахунках Казначейства вказаних коштів, отриманих в рамках Угоди про фінансування програми «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар'єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом», за рахунок яких виконуватимуться вищезазначені заходи.

За наслідками попереднього розгляду зазначеного питання 22 травня поточного року на засіданні підкомітету з питань видатків державного бюджету Міністерство економічного розвитку і торгівлі надало додаткову інформацію (роздано народним депутатам – членам Комітету).

Довідково: Комітетом з питань бюджету 24 травня направлено лист на Державну казначейську службу України з проханням надати інформацію щодо обсягу залишку коштів, джерелом формування яких були надходження в рамках реалізації Угоди про фінансування програми «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом», що обліковуються на єдиному казначейському рахунку на останню звітну дату. Станом на 7 червня така інформація не надана.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Бровченко Ю.П.

Під час обговорення заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. зазначив про те, що міністерство не має заперечень щодо розподілу залишку коштів спеціального фонду державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 19.04.2017 № 267-р розподіл залишку коштів спеціального фонду державного бюджету, джерелом формування яких були надходження в рамках програм допомоги Європейського Союзу, за бюджетною програмою Мінекономрозвитку «Виконання програми «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом».

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 24 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» і зважаючи на положення пункту 1 статті 12 та пункту 3 статті 14 вказаного Закону:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 267-р розподіл залишку коштів спеціального фонду державного бюджету, що обліковується за Міністерством фінансів, у сумі 136 134 тис. гривень, джерелом формування якого є перша частина четвертого траншу, отриманого від Європейського Союзу в рамках реалізації Угоди про фінансування програми «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом», Міністерству економічного розвитку і торгівлі для здійснення заходів щодо захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, сертифікації, підтвердження відповідності та управління якістю за бюджетною програмою 1201440 «Виконання програми «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та Європейським Союзом» (в межах видатків розвитку) /з дотриманням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частиною восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Національної поліції України Бушуєва К.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству внутрішніх справ України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 351-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства внутрішніх справ України від 01.06.2017
№ 7799/05/15-2017 щодо погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 351-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству внутрішніх справ на 2017 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету між бюджетними програмами здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 24.05.2017 № 351-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству внутрішніх справ на 2017 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

- зменшення їх обсягу за бюджетними програмами:

1001010 «Керівництво та управління діяльністю Міністерства внутрішніх справ України» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Міністерства внутрішніх справ України/ на 7 000 тис. гривень (видатки споживання – 7 000 тис. гривень, з них оплата праці – 5 740 тис. гривень);

1001050 «Реалізація державної політики у сфері внутрішніх справ, забезпечення виконання завдань і функцій органів, установ та закладів Міністерства внутрішніх справ України» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Міністерства внутрішніх справ України/ на 75 940 тис. гривень (видатки споживання – 50 940 тис. гривень, з них оплата праці – 23 720 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 5 000 тис. гривень, видатки розвитку – 25 000 тис. гривень);

1007010 «Керівництво та управління діяльністю Національної поліції України» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Національна поліція України/ на 71 964,2 тис. гривень (видатки споживання – 71 964,2 тис. гривень, з них оплата праці – 60 500 тис. гривень);

- збільшення їх обсягу за бюджетними програмами:

1001080 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами із специфічними умовами навчання» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Міністерства внутрішніх справ України/ на 65 940 тис. гривень (видатки споживання – 50 940 тис. гривень, з них оплата праці – 23 720 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 5 612 тис. гривень, видатки розвитку – 15 000 тис. гривень);

1001100 «Медичне забезпечення працівників Міністерства внутрішніх справ України, поліцейських та працівників Національної поліції України» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Міністерства внутрішніх справ України/ на 10 000 тис. гривень (видатки розвитку – 10 000 тис. гривень);

1004010 «Керівництво та управління у сфері міграції, громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна міграційна служба України/ на 7 000 тис. гривень (видатки споживання – 7 000 тис. гривень, з них оплата праці – 5 740 тис. гривень);

1007020 «Забезпечення діяльності підрозділів, установ та закладів Національної поліції України» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Національна поліція України/ на 71 964,2 тис. гривень (видатки споживання – 71 964,2 тис. гривень, з них оплата праці – 60 500 тис. гривень).

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом з питань бюджету.

Відповідно до запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету збільшення видатків за бюджетною програмою 1007020 «Забезпечення діяльності підрозділів, установ та закладів Національної поліції України» здійснюватиметься за рахунок зменшення видатків за бюджетною програмою 1007010 «Керівництво та управління діяльністю Національної поліції України»; збільшення видатків за бюджетною програмою 1004010 «Керівництво та управління у сфері міграції, громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб» здійснюватиметься за рахунок зменшення видатків за бюджетною програмою 1001010 «Керівництво та управління діяльністю Міністерства внутрішніх справ України»; а обсяг зменшення видатків за бюджетною програмою 1001050 «Реалізація державної політики у сфері внутрішніх справ, забезпечення виконання завдань і функцій органів, установ та закладів Міністерства внутрішніх справ України» спрямовуватиметься на бюджетні програми 1001080 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами із специфічними умовами навчання» і 1001100 «Медичне забезпечення працівників Міністерства внутрішніх справ України, поліцейських та працівників Національної поліції України».

Загалом перерозподіл видатків між бюджетними програмами Міністерства внутрішніх справ України, як головного розпорядника коштів державного бюджету, здійснюватиметься на суму 154 904,2 тис. гривень.

Відповідно до інформації розміщеної на офіційному сайті Кабінету Міністрів України, зазначений перерозподіл видатків державного бюджету дозволить вищим навчальним закладам Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання здійснювати професійну підготовку поліцейських, яких уперше прийнято на службу в поліцію. Крім того, за рахунок перерозподілених коштів передбачається придбання необхідного сучасного медичного обладнання для належної організації реабілітаційних заходів учасників АТО, а також забезпечення виплати мінімальної заробітної плати окремим працівникам Національної поліції та Державної міграційної служби України в розмірах, установлених законодавством. Аналогічне обґрунтування щодо здійснення зазначеного перерозподілу наведено і в листі Міністерства внутрішніх справ.

Слід зауважити, що звернення Міністерства внутрішніх справ до Комітету з питань бюджету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Разом з тим, з огляду на загальний обсяг запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету, та на напрями спрямування перерозподілених коштів, які могли бути враховані при плануванні бюджетних показників, а також той факт, що за своїм змістом подібні перерозподіли видатків між бюджетними програмами Міністерства внутрішніх справ здійснювались також у минулому році (відповідно до розпоряджень Уряду від 06.04.2016 № 273-р і від 14.12.2016 № 975-р) виникає питання щодо якості бюджетного планування, насамперед, показників видатків для Міністерства внутрішніх справ і розподілу бюджетних коштів між бюджетними програмами Міністерства, оскільки із року в рік виникає необхідність збільшувати видатки для забезпечення діяльності підрозділів, установ та закладів Національної поліції, медичних та вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ. На такий стан бюджетного планування варто звернути увагу Міністерства внутрішніх справ України.

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці, що роздана народним депутам – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та заступник Голови Національної поліції України Бушуєв К.В.

Під час обговорення заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. зазначив про те, що міністерство не має заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 24.05.2017 № 351-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 351-р, здійснення перерозподілу видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству внутрішніх справ на 2017 рік у загальному фонді державного бюджету, шляхом:

- зменшення їх обсягу за бюджетними програмами:

1001010 «Керівництво та управління діяльністю Міністерства внутрішніх справ України» на 7 000 тис. гривень (видатки споживання – 7 000 тис. гривень, з них оплата праці – 5 740 тис. гривень);

1001050 «Реалізація державної політики у сфері внутрішніх справ, забезпечення виконання завдань і функцій органів, установ та закладів Міністерства внутрішніх справ України» на 75 940 тис. гривень (видатки споживання – 50 940 тис. гривень, з них оплата праці – 23 720 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 5 000 тис. гривень, видатки розвитку – 25 000 тис. гривень);

1007010 «Керівництво та управління діяльністю Національної поліції України» на 71 964,2 тис. гривень (видатки споживання – 71 964,2 тис. гривень, з них оплата праці – 60 500 тис. гривень);

- збільшення їх обсягу за бюджетними програмами:

1001080 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами із специфічними умовами навчання» на 65 940 тис. гривень (видатки споживання – 50 940 тис. гривень, з них оплата праці – 23 720 тис. гривень, оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 5 612 тис. гривень, видатки розвитку – 15 000 тис. гривень);

1001100 «Медичне забезпечення працівників Міністерства внутрішніх справ України, поліцейських та працівників Національної поліції України» на 10 000 тис. гривень (видатки розвитку – 10 000 тис. гривень);

1004010 «Керівництво та управління у сфері міграції, громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб» на 7 000 тис. гривень (видатки споживання – 7 000 тис. гривень, з них оплата праці – 5 740 тис. гривень);

1007020 «Забезпечення діяльності підрозділів, установ та закладів Національної поліції України» на 71 964,2 тис. гривень (видатки споживання – 71 964,2 тис. гривень, з них оплата праці – 60 500 тис. гривень).

Голосували: «за» - 20, «проти» - 0, «утримався» - 1.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора фінансово-економічного департаменту Міністерства освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 р. № 368-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства освіти і науки від 06.06.2017 № 1/10-1527 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 368-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2017 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами ).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2017 рік у спеціальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків розвитку за програмою 2201040 «Дослідження, наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами та державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка преси, розвитку наукової інфраструктури, наукових об’єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності Державного фонду фундаментальних досліджень» на 7250,7 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків за програмою 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики» на 7250,7 тис. гривень (з них видатки споживання – 6350,7 тис. гривень, видатки розвитку – 900 тис. гривень).

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

За інформацією, наведеною на офіційному сайті Кабінету Міністрів України, вище вказане рішення ухвалене для забезпечення цільового та ефективного використання бюджетних коштів, передбачених для Національного університету фізичного виховання і спорту України, в складі якого знаходиться Центр спортивної травматології та відновлювальної медицини.

У листі Міністерства освіти і науки відмічено, що у державному бюджеті на 2017 рік для Центру спортивної травматології та відновлювальної медицини (далі – Центр), який є структурним підрозділом Національного університету фізичного виховання і спорту України, заплановано видатки спеціального фонду за бюджетною програмою 2201040, оскільки для зазначеного Центру пріоритетною була наукова діяльність та проводилися наукові дослідження згідно із договорами.

Проте на даний час Центр не здійснює наукову діяльність, а використовується в освітній діяльності, як навчальна база для підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю «Фізична терапія, ерготерапія». Центр функціонує з метою ефективного проведення медичної практики, навчальної та навчально-методичної роботи кафедр фізичної реабілітації, спортивної медицини та медико-біологічних дисциплін.

Тобто, діяльність Центру здійснюватиметься за бюджетною програмою 2201160.

Слід зауважити, що звернення Міністерства освіти і науки до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці роздана народним депутатам – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Маркевич Я.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та директор фінансово-економічного департаменту Міністерства освіти і науки України Даниленко С.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 31.05.2017 № 368-р перерозподіл видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 № 368-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2017 рік у спеціальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 2201040 «Дослідження, наукові та науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами та державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка преси, розвитку наукової інфраструктури, наукових об’єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності Державного фонду фундаментальних досліджень» на 7250,7 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики» на 7250,7 тис. гривень (з них видатки споживання – 6350,7 тис. гривень, видатки розвитку – 900 тис. гривень).

Голосували: «за» - одноголосно.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Кривенка В.М. (як співавтора законопроекту) про проект Закону України «Про внесення змін до пункту 3-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо державного підприємства «Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (ХДАВП)» (реєстр. № 6379 від 14.04.2017 р.), поданий народними депутатами України Кривенком В.М., Кишкарем П.М., Білецьким А.Є. та іншими. /Розглянуто після підпункту 2.4. пункту 2 порядку денного./

Відмітили:

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції пункт 3-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), доповнивши нормами про незастосування положень частини тринадцятої статті 17 Кодексу в разі розстрочення сплати заборгованості державного підприємства «Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (ХДАВП)» (далі – ХДАВП) перед державою за виконання зобов’язань за облігаціями, що випущені ХДАВП у 2009 році під державні гарантії, а також про списання суми пені та інших штрафних санкцій, нарахованих внаслідок невиконання зазначених зобов’язань ХДАВП на реструктуризовану суму заборгованості.

Частиною тринадцятою статті 17 Кодексу встановлено, що забороняється реструктуризація заборгованості суб’єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, за кредитами з бюджету, крім розстрочення її сплати під час санації такого суб’єкта господарювання за участю інвестора, який бере на себе солідарні зобов’язання щодо погашення такої заборгованості, на строк не більше трьох років на підставі договору, укладеного між таким суб’єктом господарювання, інвестором та органом доходів і зборів. При цьому сума пені, нарахована внаслідок невиконання позичальником таких зобов’язань на реструктуризовану суму заборгованості, списується.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.04.2009 р. № 476-р «Про заходи щодо фінансового оздоровлення Харківського державного авіаційного виробничого підприємства та державного підприємства «Київський авіаційний завод «Авіант» було, серед іншого, випущено облігації ХДАВП на загальну суму 1620 млн грн (у т.ч. 1237 млн грн для погашення кредиторської заборгованості перед банками та 383 млн грн для добудови літаків, і виплату купонного (відсоткового) доходу за розміщеними згідно з цим розпорядженням облігаціями усіх серій) з метою забезпечення видатків на виробничу діяльність зазначеного підприємства та формування ресурсної бази, зокрема погашення кредиторської заборгованості перед банками, у тому числі покриття наданих банками гарантій, у рамках реалізації інвестиційних проектів з будівництва літаків на період 2009-2015 років, в т.ч. із сплати власникам облігацій сум відсотків, нарахованих на облігації відповідно до умов їх випуску, в забезпечення виконання зобов’язань, за якими надаються державні гарантії.

Згідно із даними звіту про виконання державного бюджету за І квартал 2017 року станом на 01.04.2017 р. сума простроченої заборгованості ХДАВП перед державою за кредитами (у тому числі з відшкодування витрат державного бюджету) становила 2129053,8 тис. грн, а сума заборгованості за пенею, нарахованою на таку прострочену заборгованість, – 9635,5 тис. грн. Таким чином, загальний обсяг заборгованості ХДАВП перед державою становить 2138689,3 тис. грн.

Необхідно відмітити, що законопроект є системно пов’язаним і похідним від поданого тими ж авторами законопроекту «Про реструктуризацію заборгованості державного підприємства «Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (ХДАВП)» (реєстр. № 6378 від 14.04.2017 р.), яким пропонується реструктуризувати заборгованість ХДАВП перед державою за виконання зобов’язань за облігаціями, що випущені ХДАВП у 2009 році під державні гарантії, на таких умовах:

З цього приводу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку /лист від 01.06.2017 р. № 16/3-430/6379(129795)/ зазначає, що логічним було б розглядати законопроект за реєстр. № 6379 при умові позитивного рішення Парламенту щодо реструктуризації заборгованості.

Таким чином, з метою узгодження правових норм законопроект за реєстр. № 6379 належить розглядати одночасно та взаємоузгоджено з розглядом законопроекту за реєстр. № 6378, оскільки неприйняття одного з них не дозволить забезпечити врегулювання порушеного питання.

На час розгляду питання щодо законопроекту за реєстр. № 6378 ще немає рішення Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва (який є відповідальним за розгляд вказаного законопроекту).

У пояснювальних записках до законопроектів за реєстр. № 6379 і № 6378 зазначено, що їх метою є створення умов для поліпшення фінансового стану суб’єкта літакобудування, звільнення його від надмірного боргового навантаження та сприяння припиненню процедури банкрутства ХДАВП, стабілізації виробництва в галузі літакобудування, забезпечення виконання Україною зобов’язань, передбачених міжнародними договорами, стимулювання виробництва вітчизняної авіаційної техніки та оборонної продукції, вирішення питань з імпортозаміщення комплектуючих виробів та систем при створенні та виробництві військово-транспортної авіаційної техніки, що пов’язано з інтересами обороноздатності та безпеки держави. Розробниками також відмічено, що прийняття вказаних законопроектів дозволить ХДАВП сплатити впродовж 10 років до державного бюджету борг у сумі 2138,7 млн грн, збалансувати інтереси держави та підприємства і при цьому не потребуватиме додаткових видатків з державного і місцевих бюджетів.

ГНЕУ вважає, що було б логічним отримати відповідний експертний висновок Уряду щодо наслідків запровадження даних законодавчих пропозицій, оскільки пропонується реструктурувати заборгованість ХДАВП перед державою та враховуючи те, що за змістом відповідних положень п. 6 статті 116 Конституції України та статті 42 Кодексу розробку та забезпечення виконання затвердженого державного бюджету віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

За висновком Міністерства фінансів України /лист від 19.05.2017 р. № 12010-11/80-81-2/13412/ вищевказані законопроекти не впливають на дохідну та/або видаткову частину бюджетів та виконання закону про державний бюджет у поточному році, однак зауважено, що прийняття законопроектів може призвести до втрати потенційних надходжень у сумі 9,6 млн грн (як нараховану пеню). Крім того, Мінфін звертає увагу, що відповідно до статті 11-1 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» державні унітарні підприємства та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до державного бюджету у розмірі не менше 30% у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому, сума пені та інших штрафних санкцій, яка списується, відповідно до стандартів бухгалтерського обліку підлягає включенню до складу інших операційних доходів, що збільшує фінансовий результат підприємства до оподаткування податком на прибуток підприємств та відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) підприємства.

З огляду на наведене слід зазначити, що реалізація даних законодавчих ініціатив може призвести у поточному році до втрат потенційних надходжень державного бюджету у зв’язку з наявною простроченою заборгованістю цього підприємства перед державним бюджетом, а у наступних бюджетних періодах до збільшення надходжень державного бюджету від оподаткування прибутку ХДАВП та від погашення зазначеної простроченої заборгованості.

Загалом Міністерство фінансів України вважає, що законопроекти можуть бути розглянуті Верховною Радою України. Разом з тим, з метою захисту інтересів держави та забезпечення своєчасного погашення заборгованості ХДАВП перед державою Мінфін пропонує статті 1 і 2 законопроекту за реєстр. № 6378 викласти в уточненій редакції, в якій, насамперед, вказати обсяг реструктуризації відповідної заборгованості ХДАВП (2129053,8 тис. грн) та передбачити здійснення такої реструктуризації за умов, що ХДАВП погашає зазначену заборгованість щокварталу рівними частинами протягом 10 років відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів України плану заходів з виводу підприємства з кризового стану та після затвердження Господарським судом мирової угоди в рамках справи про банкрутство.

Довідково варто звернути увагу, що у чинній редакції пункту 3-1 розділу VI Кодексу норми, аналогічні до запропонованих законопроектом, передбачені щодо державних підприємств «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» та «Антонов». Виходячи з таких норм та на підставі законів України від 19.05.2011 р. № 3396-VI «Про фінансове оздоровлення державного підприємства "Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова"» (із змінами від 23.03.2017 р. № 1987-VIII) та від 20.10.2016 р. № 1701-VIII «Про реструктуризацію заборгованості державного підприємства "Антонов"» здійснено реструктуризацію заборгованості зазначених підприємств перед державою на умовах, що вони погашають цю заборгованість щокварталу рівними частинами протягом 10 років.

ГНЕУ, поділяючи необхідність фінансового оздоровлення ХДАВП перед державою, водночас вважає, що у документах, які додаються до законопроекту за реєстр. № 6379, доцільно надати більш докладну інформацію щодо ефективності пропонованого механізму реструктуризації з огляду на те, що його законодавчо вже застосовано до державних підприємств «Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» та «Антонов».

Поряд з тим, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту необхідно надати належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), про що також зауважує ГНЕУ.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Кривенко В.М., Іщейкін К.Є., Пинзеник В.М., Куліченко І.І., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Представивши законопроект за реєстр. № 6379, народний депутат України Кривенко В.М., як співавтор законопроекту, запропонував підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 6379 розглянути у першому читанні одночасно і взаємоузгоджено з системно пов’язаним законопроектом за реєстр. № 6378 і за результатами розгляду прийняти за основу та в цілому як закон з внесенням необхідних редакційних та техніко-юридичних правок. Аналогічну пропозицію висловив голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету Іщейкін К.Є.

При цьому, заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. зазначив, що Мінфіном підтримується законопроект за реєстр. № 6379, як найбільш оптимальне рішення з врегулювання порушеного у законопроекті питання.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію Голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету з питань бюджету Іщейкіна К.Є., яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до пункту 3-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо державного підприємства «Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (ХДАВП)» (реєстр. № 6379 від 14.04.2017 р.), поданий народними депутатами України Кривенком В.М., Кишкарем П.М., Білецьким А.Є. та іншими, розглянути у першому читанні одночасно і взаємоузгоджено з системно пов’язаним проектом Закону України про реструктуризацію заборгованості державного підприємства «Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (ХДАВП)» (реєстр. № 6378 від 14.04.2017 р.) і за результатами розгляду прийняти за основу та в цілому як закон з внесенням необхідних редакційних та техніко-юридичних правок.

Відповідно Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 6379 при оформленні відповідного закону належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні правки.

Голосували: «за» - 20, «проти» - 0, «утримався» - 1.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до Бюджетного кодексу України за реєстр. № 6329 (доопрац.) від 06.06.2017 року, поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний (щодо удосконалення законодавства України з фінансування охорони здоров’я) за реєстр. № 6329-1 від 25.04.2017 року, поданий народним депутатом України Мусієм О.С.

Відмітили:

Законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу України (далі -Кодекс) за реєстр. №№ 6329 (доопрац.) та 6329-1 містять зміни щодо розмежування видатків на охорону здоров’я між державним і місцевими бюджетами та порядок фінансового забезпечення медичних закладів в рамках здійснення реформи у сфері охорони здоров’я.

Доопрацьований Урядовий законопроект за реєстр. № 6329, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено відповідно до Концепції розвитку системи громадського здоров’я, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України 30 листопада 2016 р. № 1002–р., та Концепції реформи фінансування охорони здоров’я, схваленої Розпорядженням Кабінету Міністрів України 30 листопада 2016 р. № 1013–р, загальною метою якої визначено створення та запровадження нової моделі фінансування, що передбачає серед іншого чіткі гарантії держави щодо обсягу безоплатної медичної допомоги.

У законопроекті за реєстр. № 6329, зокрема, встановлюється, що:

1) до видатків на охорону здоров’я, що здійснюються з державного бюджету, належать видатки на:

– державні програми громадського здоров’я та заходи боротьби з епідеміями;

– інші програми в галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, державні програми розвитку та підтримки закладів охорони здоров’я, що перебувають у державній власності (згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України);

– медичні послуги та лікарські засоби, пов’язані з наданням первинної медичної допомоги в межах державного гарантованого пакета, крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я;

– медичні послуги та лікарські засоби, пов’язані з наданням вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), екстреної та паліативної медичної допомоги в межах державного гарантованого пакета, крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я;

2) до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на:

– оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я;

місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я (оновлення матеріально-технічної бази, капітальний ремонт та реконструкція);

місцеві програми надання населенню медичних послуг понад державний гарантований пакет;

– місцеві програми громадського здоров’я;

3) до видатків, що здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів, належать видатки на

– регіональні програми громадського здоров’я;

– оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я;

регіональні програми надання населенню медичних послуг понад державний гарантований пакет.

4) медична субвенція, починаючи з 1 січня 2020 року, скасовується. Протягом 2018–2019 років медична субвенція може надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України для фінансового забезпечення окремих видів медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних із наданням вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої), екстреної, паліативної та санаторно-реабілітаційної медичної допомоги, а також окремих державних програм медичної допомоги та громадського здоров’я. ЇЇ розрахунок здійснюється за окремою методикою, а стаття 103-4 Кодексу, що містить чинний порядок надання медичної субвенції, виключається.

При цьому пропонується запровадити новий підхід до забезпечення первинної медичної допомоги з 1 січня 2018 року, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги – з 1 січня 2020 року.

Слід звернути увагу, що основні вимоги щодо запровадження та реалізації нової моделі державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів встановлюються в іншому Урядовому законопроекті за реєстр. № 6327, згідно з яким, зокрема, визначається, що:

– у межах державного гарантованого пакета держава гарантує пацієнтам оплату за рахунок коштів Державного бюджету України в обсязі, встановленому законом, необхідних медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням екстреної медичної допомоги, первинної медичної допомоги, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, паліативної допомоги;

– держава гарантує пацієнтам повну оплату за рахунок коштів Державного бюджету України необхідних медичних послуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням екстреної медичної допомоги, первинної медичної допомоги та паліативної допомоги;

– невід’ємною частиною державного гарантованого пакета є деталізований опис, у якому визначається перелік конкретних видів медичних послуг та лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів Державного бюджету України, та обсяг такої оплати. В деталізованому описі також може зазначатися перелік видів медичних послуг та лікарських засобів, які не входять до державного гарантованого пакета та надання яких не підлягає оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відтак, зважаючи, що законопроект за реєстр. № 6329 системно пов’язаний та є похідними від іншого урядового законопроекту за реєстр. № 6327, що є базовим щодо впровадження нової моделі державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів, його розгляд з метою узгодження правових норм має відбуватися після прийняття Верховною Радою позитивного рішення щодо базового законопроекту. На такому у своєму висновку до законопроекту робить наголос також Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) /лист від 06.06.2017 № 16/3-451/6329(131945)/, зазначаючи, що обидва законопроекти мають розглядатися одночасно.

Поряд з тим, ГНЕУ, поділяючи позицію авторів законопроекту щодо необхідності забезпечення належного й системного фінансування медичної галузі, звертає увагу на:

– необхідність додаткового обґрунтування порядку, доцільності та можливості здійснення видатків з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, а також з бюджету АР Крим та обласних бюджетів (ст. 89, 90 БК України) у період протягом
2018-2019 років та після 2019 року;

– відсутність належної інформації про прогнозні зміни показників бюджету, яких можна очікувати в результаті прийняття законопроекту.

З приводу положень законопроекту слід зауважити, що з метою уникнення правових колізій окремі з них потребують узгодження з вимогами та структурою Кодексу. Наприклад, у змінах до статей 89 та 90 Кодексу запропоновані видатки однакового змісту без розмежування закладів, що зумовлює порушення вимог статті 85 Кодексу, зокрема:

видатки на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я, хоча зазначені статті стосуються бюджетів різних рівнів;

на місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я (оновлення матеріально-технічної бази, капітальний ремонт та реконструкція), хоча таке не відповідає завданням бюджетів, що визначені у статті 90.

Тому зміни до статей 89 та 90 потребуватимуть додаткового обґрунтування та уточнення.

Крім того, належить зауважити, що до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України.

На час розгляду питання висновок Міністерства фінансів України до законопроекту за реєстр. № 6329 не надійшов. Водночас, на засіданні Комітету заступник Міністра фінансів України повідомив позицію Міністерства про підтримку законопроекту за реєстр. № 6329 від 06.06.2017 року (доопрац.), поданого Урядом.

У альтернативному законопроекті за реєстр. № 6329-1, що згідно з пояснювальною запискою до нього розроблено для реалізації положень законопроекту про державні фінансові гарантії забезпечення населення необхідною медичною допомогою, лікарськими засобами та послугами системи громадського здоров’я за реєстр. № 6327-1, внесеного цим же автором, передбачається, що:

1) до видатків на охорону здоров’я, що здійснюються з державного бюджету належать видатки на програму державних гарантій у сфері охорони здоров’я, затверджену Кабінетом Міністрів України, яка включає: екстрену медичну допомогу; первинну медичну допомогу; вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу; третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу; паліативну допомогу; медичну реабілітацію; стоматологічну медичну допомогу; реімбурсацію; послуги громадського здоров’я; інші програми в охороні здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком затвердженим Кабінетом Міністрів України.

2) до видатків, що здійснюються з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на місцеві програми у сфері охорони здоров’я: первинну медичну допомогу, вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу, третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу, паліативну допомогу, медичну реабілітацію, стоматологічну медичну допомогу та інші програми в охороні здоров’я; програми медико-санітарної освіти; інші програми та заходи медичної та санітарної допомоги; інші програми і заходи у сфері охорони здоров’я.

Оскільки запропоновані зміни до Кодексу є похідними від іншого законопроекту за реєстр. № 6327-1, їх розгляд має відбуватися після прийняття Верховною Радою позитивного рішення щодо базового законопроекту. ГНЕУ у своєму висновку до законопроекту /лист від 07.06.2017р. № 16/3-457/6329-1(132840)/ звертає увагу, що такі законопроекти мають розглядатися одночасно.

Поряд з тим ГНЕУ відмічає, що до законопроекту належало надати додаткове обґрунтування щодо можливостей фінансового забезпечення з місцевих бюджетів запропонованих місцевих програм у сфері охорони здоров’я.

Законопроект за реєстр. №6329-1 не узгоджується з положеннями чинного Кодексу, насамперед, в частині надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, та потребує техніко-юридичних поправок, про що також зауважило ГНЕУ.

Міністерство фінансів України згідно з висновком (від 23.05.2017 р. № 07050-07-2/13774) не підтримує прийняття законопроекту за реєстр. №6329-1, зазначаючи, що Урядом подано до Верховної Ради законопроекти за реєстр. №№ 6327 та 6329, що визначають державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів.

На час розгляду питання висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроектів) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроектів міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) щодо законопроектів до Комітету не надійшли.

В обговоренні взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Амельченко В.В., Мельник С.І., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Горбунов О.В., Матвієнко А.С., Пинзеник В.М., Крулько І.І., Молоток І.Ф., Дубіль В.О., Мепарішвілі Х.Н., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та заступник Міністра охорони здоров’я України Ковтонюк П.А.

Під час обговорення зазначеного питання народними депутатами України – членами Комітету відбулася дискусія, що виявила ряд проблемних питань з реалізації запропонованих нових підходів до фінансового забезпечення сфери охорони здоров’я згідно з урядовими законопроектами про внесення змін до Бюджетного кодексу України за реєстр. № 6329 та базового про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів за реєстр. № 6327, зокрема, з приводу:

прогнозованих обсягів видатків на виконання закону та можливостей їх забезпечення фінансовими ресурсами у наступному та майбутніх бюджетних періодах, оскільки відповідних розрахунків Урядом не було надано;

критеріїв та методики визначення тарифу, а відтак належного державного забезпечення, в першу чергу, надання первинної медичної допомоги;

коректності запропонованої процедури щодо здійснення співоплати за медичні послуги;

доцільності створення спеціального органу влади та його функцій.

При цьому більшість членів Комітету висловилася за необхідність подальшого доопрацювання до другого читання урядового законопроекту за реєстр. № 6329 (доопрац.) залежно від прийнятих рішень Верховною Радою щодо базового законопроекту за реєстр. № 6327, схвалюючи пропозицію про можливість створення робочої групи для опрацювання проблемних питань.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію ухвалити наступне рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу законопроект за реєстр. № 6329 (доопрац.), доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні після прийняття в цілому проекту Закону України про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів (реєстр. № 6327 (доопрац.) від 06.06.2017 р.)

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію голови підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіна К.Є., що була підтримана більшістю присутніх на засіданні народних депутатв України – членів Комітету з питань бюджету.

Поряд з тим, з метою належного законодавчого унормування питань реалізації державних фінансових гарантій надання медичних послуг та лікарських засобів Голова Комітету Павелко А.В. уповноважив голову підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіна Костянтина Євгеновича очолити відповідну робочу групу для доопрацювання пропозицій до другого читання.

УХВАЛИЛИ:

Розглянувши проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 6329 (доопрац.) від 06.06.2017 року), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення законодавства України з фінансування охорони здоров'я (реєстр. № 6329-1 від 25.04.2017 року), поданий народним депутатом України Мусієм О.С., рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу законопроект за реєстр. № 6329 (доопрац.), доручивши Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні після прийняття в цілому проекту Закону України про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів (реєстр. № 6327 (доопрац.) від 06.06.2017 р.).

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утримались» - 4.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Рудика С.Я. (як співавтора законопроекту) про проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» щодо фінансового забезпечення Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина № 14 Міністерства охорони здоров’я України» та Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина № 17 Міністерства охорони здоров’я України», поданий народними депутатами України Сисоєнко І.В., Біловолом О.М. та іншими (реєстр. № 6208 (доопрацьований) від 12.04.2017 р.).

Відмітили:

В обґрунтуванні, наведеному у пояснювальній записці до законопроекту, зазначено, що реалізація його положень має на меті врегулювати питання фінансового забезпечення Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина № 14 Міністерства охорони здоров’я України» (м. Сміла, Черкаська область) та Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина № 17 Міністерства охорони здоров’я України» (смт. Смоліне Кіровоградської області, здійснює моніторинг стану здоров’я працівників уранодобувних Смолінської та Новокостянтинівської шахт Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та надає медичну допомогу жителям смт. Смоліне) /далі – СМСЧ № 14 та СМСЧ № 17/ для забезпечення їх функціонування та надання необхідної медичної допомоги населенню.

Слід зазначити, що відповідно до Закону України від 28.12.2014 р.
№ 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо міжбюджетних відносин», починаючи з 1 січня 2015 року, видатки на спеціалізовані медико-санітарні частини належать до видатків бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад /підпункт «а» пункту 3 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс)/. Відповідно до вищевказаних вимог Кодексу статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» Кабінету Міністрів було доручено забезпечити передачу в установленому порядку закладів, установ, організацій та заходів, визначених у додатку № 10 до цього Закону, на фінансування/надання фінансової підтримки з місцевих бюджетів. До додатку № 10 до цього Закону, зокрема, було включено СМСЧ № 14 та СМСЧ № 17, як заклади, які необхідно було передати у комунальну власність.

Такі зміни до Кодексу було внесено, зважаючи на визначений пунктом 7 частини першої статті 7 цього Кодексу принцип субсидіарності бюджетної системи та вимоги статей 82, 83, 86 Кодексу щодо розмежування видатків між бюджетами з урахуванням критеріїв повноти надання гарантованих послуг та наближення їх до безпосереднього споживача.

Поряд з цим, необхідно звернути увагу, що відповідно до положень підпункту «ґ» пункту 8 статті 87 Кодексу до видатків, що здійснюються з державного бюджету, віднесено видатки на інші програми в галузі охорони здоров'я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Такий перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2011 № 501 «Про затвердження переліку закладів охорони здоров’я та програм у галузі охорони здоров’я, що забезпечують виконання загальнодержавних функцій, видатки на які здійснюються з державного бюджету, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» (зі змінами) і до якого не включено СМСЧ № 14 та СМСЧ № 17, відтак такі медичні заклади не уповноважені на виконання загальнодержавних функцій.

З метою врегулювання питання фінансового забезпечення СМСЧ № 14 та СМСЧ № 17 законопроектом пропонується за загальним фондом державного бюджету на 2017 рік збільшити бюджетні призначення Міністерства охорони здоров’я за бюджетною програмою 2301110 «Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я» загалом на 29 757,9 тис. грн /у тому числі на 12 262,8 тис. грн для СМСЧ № 14 та на 17 495,1 тис. грн для СМСЧ № 17/. Додаткові видатки державного бюджету у сумі 29 757,9 тис. грн визначено як видатки споживання, з них видатки на оплату праці – 9 564,7 тис. грн та комунальні послуги та енергоносії – 2 196,6 тис. гривень.

Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, викладеним у пояснювальній записці до законопроекту, збільшення бюджетних призначень для СМСЧ № 14 та СМСЧ № 17 пропонується здійснювати за рахунок економії бюджетних коштів, що буде отримана за іншими бюджетними програмами, а також додатковими надходженнями до державного бюджету за рахунок митних зборів та платежів.

Водночас, авторами законодавчої пропозиції не запропоновано пропозицій щодо здійснення перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами, за якими передбачається економія бюджетних коштів, або пропозицій щодо змін до додатка № 1 «Доходи Державного бюджету України на 2017 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» в частині збільшення доходів державного бюджету для забезпечення збалансованості законодавчої пропозиції, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України та у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

При цьому, в порушення вимог частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України в матеріалах до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) щодо збільшення/зменшення видатків державного бюджету у запропонованих обсягах та за визначеними напрямами.

Отже, законодавча пропозиція є незбалансованою, потребує визначення реалістичного джерела покриття додаткових видатків державного бюджету та належного фінансово-економічного обґрунтування, виходячи із принципів побудови бюджетної системи, насамперед субсидіарності.

Відповідно до вимог статті 103⁴ Кодексу з державного бюджету місцевим бюджетам надається медична субвенція, яка спрямовується на видатки місцевих бюджетів, передбачені, зокрема, у пункті 3 частини першої статті 89, для оплати поточних видатків (крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв). Розрахунок такої субвенції здійснюється згідно із вимогами Кодексу за єдиними підходами до всіх адміністративно-територіальних одиниць, виходячи з чисельності населення адміністративно-територіальних одиниць та фінансового нормативу бюджетної забезпеченості з урахуванням коригуючих коефіцієнтів до нього, про що також зазначено у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Тобто, таким чином, забезпечується справедливий та неупереджений підхід до розподілу фінансового ресурсу на охорону здоров’я та рівний доступ населення до медичних послуг.

З огляду на зазначене, положення законопроекту не відповідають принципам децентралізації повноважень та фінансів, у рамках якої починаючи з 2015 року здійснюються заходи з перерозподілу повноважень і ресурсів на державному та місцевому рівнях з метою підвищення фінансової самостійності місцевих бюджетів, зміцнення матеріальної та фінансової основи місцевого самоврядування.

Водночас, законодавча пропозиція не передбачає виключення відповідних обсягів із медичної субвенції (в цілому та за адміністративно-територіальними одиницями) в частині коштів на надання медичної допомоги СМСЧ № 14 та СМСЧ № 17.

Слід також наголосити, що відповідно до статті 95 Конституції України та Кодексу, насамперед статті 7, основними принципами бюджетної системи є принцип збалансованості /полягає у тому, що повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період/ та обґрунтованості /бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил/.

Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 52 та статті 53 Кодексу внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік розглядається по факту перевиконання надходжень державного бюджету, що визнається на підставі офіційних висновків Рахункової палати та Міністерства фінансів України щодо виконання Державного бюджету України за підсумками трьох кварталів у разі перевищення показників надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків. Такі висновки подаються Верховній Раді України до 15 жовтня поточного року.

Поряд з тим, законодавча пропозиція не узгоджується із положеннями статті 52 Кодексу, якою визначено вичерпний перелік підстав для внесення змін до закону про Державний бюджет України і який не містить позиції, яка б відповідала запропонованим змінам до бюджетних показників. Щодо зазначеного також відмічає Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

При підготовці законопроекту не дотримано вимог нормотворчої техніки стосовно оформлення законопроектів щодо внесення змін до закону про державний бюджет та бюджетної методології, встановленої бюджетним законодавством, а саме:

- назва додатку № 1 до законопроекту за формою та змістом не відповідає додатку № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2017 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (далі – Закон), до якого запропоновано зміни:

необхідно за рядком «Всього» відобразити підсумкові показники видатків державного бюджету та додатково включити узагальнюючий рядок за кодом 2301000 «Апарат Міністерства охорони здоров’я України», оскільки законодавча пропозиція зумовлює зміну відповідних показників видатків державного бюджету за загальним фондом і потребує визначення бюджетних показників за цими рядками відповідно до чинної редакції Закону та з урахуванням законодавчої пропозиції;

у рядку за кодом 2301000 «Міністерство охорони здоров’я України» код програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету визначено невірно, належить зазначити код «2300000»;

у рядку за кодом «2301110» у колонці «видатки розвитку» за спеціальним фондом цифри не відповідають бюджетним показникам, визначеним у Законі /цифри «186,6» слід замінити цифрами «93,3» для усунення помилки/;

- відсутні пропозиції щодо змін до показників доходів, фінансування або видатків (відповідні зміни до додатків №№ 1, 2, 3 або № 6 до Закону) для збалансування додаткових видатків державного бюджету, а також змін до текстових статей закону відповідно до обраного джерела покриття додаткових видатків державного бюджету, з урахуванням зазначеного також потребуватиме уточнення назва законопроекту (у тексті та додатках).

Відтак, без врахування вищезазначених зауважень прийняття даного законопроекту порушуватиме вимоги бюджетного законодавства, а у разі прийняття законопроекту в цілому як закон, він не матиме практичної реалізації.

Загалом Міністерство фінансів України відповідно до узагальнюючого висновку, зважаючи на зауваження, аналогічні викладеним вище, висловлює позицію про непідтримку даного законопроекту, як такого, що не відповідає бюджетному законодавству.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /лист від 07.06.2017 р. № 16/3-459/6208 (132874), копію якого роздано народим депутатам – членам Комітету/ висловлює зауваження по суті законодавчої ініціативи та зазначає, що згідно із вимогами статті 116 Конституції України та статті 42 Бюджетного кодексу України розробку та виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України забезпечує Кабінет Міністрів України, відтак для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту необхідно отримати відповідний висновок Уряду.

Крім того, на думку Головного управління, при прийнятті рішення щодо фінансування відповідної спеціалізованої медико-санітарної частини слід було б керуватися чітко визначеними критеріями доцільності того чи іншого джерела фінансування. Принагідно зауважено, що проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» не містив таких критеріїв щодо розподілу за джерелами фінансування спеціалізованих медико-санітарних частин. Відсутні такі критерії і в постанові Кабінету Міністрів України № 501 від 16 травня 2011 року та у законопроекті, що розглядається. Відсутність обґрунтованих та чітко визначених критеріїв щодо визначення джерел фінансування відповідних медичних закладів призведе до прийняття суб’єктивних рішень та створить нерівні умови їх фінансування.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Рудик С.Я., Дубневич Б.В., Горбунов О.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Народний депутат Рудик С.Я., як співавтор законопроекту, вніс пропозицію підтримати законопроект за реєстр. № 6208(доопрац.) та водночас доручити Уряду визначити реалістичні джерела покриття запропонованих додаткових видатків державного бюджету, забезпечуючи збалансованість показників державного бюджету.

Заступник Міністра фінансів Марченко С.М. висловив позицію про непідтримку Міністерством фінансів запропонованої законодавчої ініціативи з огляду на вимоги Бюджетного кодексу та необхідність дотримання єдиних підходів фінансового забезпечення спеціалізованих медико-санітарних частин.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету – рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 6208 (доопрац.) за результатами розгляду у першому читанні повернути на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи /для визначення реалістичних джерел покриття запропонованих додаткових видатків державного бюджету, забезпечуючи збалансованість показників державного бюджету/.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» щодо фінансового забезпечення Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина № 14 Міністерства охорони здоров’я України» та Державного закладу «Спеціалізована медико-санітарна частина № 17 Міністерства охорони здоров’я України», поданий народними депутатами України Сисоєнко І.В., Біловолом О.М. та іншими (реєстр. № 6208 (доопрацьований) від 12.04.2017 р.), повернути на доопрацювання суб’єктам права законодавчої ініціативи /для визначення реалістичних джерел покриття запропонованих додаткових видатків державного бюджету, забезпечуючи збалансованість показників державного бюджету/.

Голосували: «за» - 16, «проти» - 0, «утримались» - 5.

Зважаючи на прийняте Комітетом рішення, народний депутат України Рудик С.Я. наполегливо запропонував розглянути попередньо озвучену ним пропозицію щодо звернення до Кабінету Міністрів України з рекомендацією надати доручення Міністерству фінансів України спільно з Міністерством охорони здоров’я України, відповідними органами місцевої влади із залученням авторів законопроекту додатково опрацювати законодавчу ініціативу, викладену у законопроекті за реєстр. № 6208 (доопрацьований), визначивши джерело покриття додаткових видатків державного бюджету, виходячи із реальної та обґрунтованої потреби.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену народним депутатом України Рудиком С.Я. пропозицію і водночас запропонував оформити її як окреме звернення до Уряду. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

Голосували: «за» - одноголосно.

Голова Комітету А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                              В.В. Шкварилюк

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи 8 скликання”

29 серпня 2019 11:20

Комітет Верховної Ради України