Повідомлення

Перейти до розділу
30 червня 11:25
УВАГА!!! Сайт в стадії наповнення. Вибачаємось за тимчасові незручності. докладніше
26 червня 15:39
ІНФОРМАЦІЯ ЩОДО КАНДИДАТІВ НА ПОСАДИ ЧЛЕНІВ РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ (повторний конкурс) докладніше
18 січня 11:42
Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період сьомої сесії Верховної Ради України восьмого скликання (вересень 2017 – січень 2018 року) докладніше
18 січня 11:32
Щодо плану роботи Комітету на восьму сесію Верховної Ради України восьмого скликання докладніше
17 січня 16:58
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
22 грудня 15:32
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
15 грудня 15:05
Комітет з питань бюджету направив Верховній Раді України рішення про результати проведених заходів повторного конкурсу для призначення нового складу Рахункової палати разом з висновками щодо кожного кандидата докладніше
12 грудня 14:10
Виїзне засідання Комітету з питань бюджету у Рівненській області докладніше
11 грудня 19:54
Щодо законопроекту про державний бюджет на 2018 рік (реєстр. № 7000), підготовлений Кабінетом Міністрів України до другого читання докладніше
08 грудня 15:12
Щодо розгляду законопроекту про внесення зміни до пункту 16 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (реєстр. № 7345) докладніше
13 листопада 2017, 09:14

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №120 від 08.11.2017

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №120 від 8 листопад 2017 року

 

 

 

1515  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Білоцерковець Д.О., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 22 народні депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Деркач А.Л., Дубіль В.О., Медуниця О.В., Мепарішвілі Х.Н., Микитась М.В., Пресман О.С., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В., Діденко Л.С.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

Сисоєнко І.В. – народний депутат України;

від Міністерства фінансів України

Марченко С.М. – заступник Міністра;

Кузькін Є.Ю. – директор Департаменту місцевих бюджетів;

Босак М.О. – заступник директора Департаменту державного бюджету – начальник Управління планування державного бюджету;

Івченко О.Б. – заступник начальника Управління прогнозування доходів Департаменту прогнозування доходів бюджету та методології бухгалтерського обліку;

від Державного управління справами

Прилипко С.І. – заступник Керівника;

від Міністерства юстиції України

Чернишов Д.В. – заступник Міністра;

Крук О.П. – в.о. директора Департаменту фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку – начальник Управління бухгалтерського облітку та звітності;

Тюлєнєв С.А. – керівник Державної установи «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України»;

від Національної академії медичних наук України

Тронько М.Д. – віце-президент;

від Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Малашкін М.А. – державний секретар;

Бондарчук Н.Л. – начальник Управління впровадження та моніторингу пріоритетних проектів будівництва;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Харченко О.І. – виконуючий обов’язки заступника Голови;

Цепєлєв С.Ю. – директор Департаменту розвитку мережі доріг;

від Державного космічного агентства України

Міхеєв В.С. – заступник Голови;

від Державної фіскальної служби України

Чмерук М.О. – директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем;

Лондар О.С. – заступник директора Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем;

Зубко Т.О. – заступник директора Департаменту адміністрування митних платежів;

від Луганської обласної державної адміністрації

Данієлян В.Р. – заступник Голови;

від Хмельницької обласної державної адміністрації

Кальніченко В.І. – заступник Голови;

Пенюшкевич С.А. – директор Департаменту фінансів;


від Рахункової палати

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики.

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Державному управлінню справами (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.10.2017 № 734-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції (розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 № 751-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Національній академії медичних наук (розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 № 755-р);

4) зміни щодо розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку відповідно до додатку до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 № 760-р;

5) зміни до розподілу коштів спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 770-р);

6) зміни до розподілу коштів спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування», джерелом формування яких є запозичення, здійснені Державним агентством автомобільних доріг України під державні гарантії у попередні роки (постанова Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 № 813);

7) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Державному космічному агентству України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.10.2017. № 712-р);

8) зміни до розподілу між місцевими бюджетами у 2017 році субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 № 781-р) /Включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Міністра фінансів Україи Марченка С.М. Розглянуто після пункту 5 порядку денного./

3. Про погодження змін до переліку об’єктів і заходів, що будуть здійснюватися за рахунок залишків коштів місцевих бюджетів населених пунктів Луганської області, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (відповідно до підпункту 4 пункту 24 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України та розпорядження голови Луганської обласної державної адміністрації - керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 24.10.2017 р. № 762).

4. Про погодження доопрацьованих щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів (ПДВ і мито) до загального фонду державного бюджету на серпень-грудень 2017 року (згідно з листом Міністерства фінансів України від 20.10.2017 р. № 35110-03-2/28450).

5. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (реєстр. № 7258 від 06.11.2017), поданий народними депутатами України Герасимовим А.В., Бурбаком М.Ю.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення строків призначення та звільнення Голови Національного банку України" (реєстр. № 7101 від 08.09.2017, народні депутати України Ляшко О.В., Рибалка С.В., Галасюк В.В. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" (реєстр. № 6027-д від 31.07.2017, народний депутат України Довбенко М.В.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення Кредитного реєстру Національного банку України" (реєстр. № 7114 від 15.09.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" щодо передачі активів неприбутковій організації у разі реорганізації та/або ліквідації Фонду гарантування вкладів фізичних осіб" (реєстр. № 7092 від 08.09.2017, народні депутати України Довбенко М.В., Андрієвський Д.Й., Южаніна Н.П.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо встановлення строків позовної давності до вимог кредиторів (кредитодавців)" (реєстр. № 7045 від 29.08.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо інвентаризації та обліку державного майна, яке розташоване на тимчасово окупованій території, на території, органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та на лінії зіткнення" (реєстр. № 7053 від 31.08.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі" у зв'язку з прийняттям Закону України "Про стандартизацію" (реєстр. № 7124 від 19.09.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо запобігання корупції окремими суб'єктами виборчого процесу)" (реєстр. № 7049 від 30.08.2017, народні депутати України Буглак Ю.О., Дехтярчук О.В. та інші);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" (щодо запобігання штучній імпортозалежності та дискримінації вітчизняного виробника шляхом врахування в приведеній ціні нецінових критеріїв оцінки, а також суми податків, що повернуться до бюджету)" (реєстр. № 7007 від 27.07.2017, народні депутати України Вілкул О.Ю., Колєсніков Д.В., Гальченко А.В., Павлов К.Ю.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" (щодо процедури призначення та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини)" (реєстр. № 7018 від 07.08.2017, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Регламент Верховної Ради України" (щодо порядку призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини)" (реєстр. № 7018-1 від 21.08.2017, народний депутат України Червакова О.В. та інші);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про запобігання корупції"" (реєстр. № 7104 від 11.09.2017, народний депутат України Тетерук А.А.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 93 Регламенту Верховної Ради України" (щодо обов'язковості оцінки відповідності законопроектів та проектів інших актів Верховної Ради України Конституції України)" (реєстр. № 7095 від 08.09.2017, народний депутат України Ківалов С.В.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо запобігання незаконному триманню під вартою)" (реєстр. № 7078 від 06.09.2017, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.15. Проект Закону України "Про денонсацію Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Російської Федерації про заснування та умови діяльності інформаційно-культурних центрів" (реєстр. № 0162 від 20.09.2017, народні депутати України Фріз І.В., Сироїд О.І., Денисенко В.І., Веселова Н.В., Тимчук Д.Б., Матузко О.О.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань проходження державної служби" (реєстр. № 7126 від 20.09.2017, народні депутати України Шахов С.В., Івахів С.П., Лопушанський А.Я. та інші);

У зв’язку з тим, що Верховною Радою України законопроект за реєстр. № 7126 прийнято як закон, рішення щодо нього профільному Комітету не надсилати.

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (реєстр. № 7034 від 21.08.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" щодо вимог до кандидатів на посаду Генерального прокурора Генерального прокурора України)" (реєстр. № 6763 від 18.07.2017, народні депутати України Ляшко О.В., Мосійчук І.В., Рибалка С.В. та інші);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щодо розширення прав ветеранів війни на отримання землі" (реєстр. № 7069 від 05.09.2017, народний депутат України Кривохатько В.В.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України" (щодо уточнення порядку проведення попереднього документального контролю)" (реєстр. № 7080 від 06.09.2017, народний депутат України Балицький Є.В.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (щодо вдосконалення механізму планування та використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад)" (реєстр. № 7082 від 06.09.2017, народний депутат України Недава О.А.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності місцевих державних адміністрацій" (реєстр. № 6713 від 13.07.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" (щодо додержання принципів місцевого самоврядування)" (реєстр. № 7073 від 06.09.2017, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (щодо реалізації прав та обов'язків військовослужбовців Держспецзв'язку щодо реєстрації свого місця проживання)" (реєстр. № 7036 від 21.08.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну поліцію" (щодо приведення у відповідність до міжнародних стандартів у сфері захисту прав людини)" (реєстр. № 7023 від 10.08.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку проходження військової служби" щодо уточнення строків звільнення з військової служби військовослужбовців, які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію" (реєстр. № 7134 від 21.09.2017, народний депутат України Чорновол Т.М.);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо провадження за нововиявленими обставинами)" (реєстр. № 7077 від 06.09.2017, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про відходи" (щодо перенесення терміну)" (реєстр. № 7127 від 20.09.2017, народні депутати України Рибак І.П., Чепинога В.М., Тіміш Г.І.);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 15 Закону України "Про місцеві вибори" щодо врегулювання ситуації, яка склалася з призначенням перших та додаткових виборів в об'єднаних громадах" (реєстр. № 7144 від 28.09.2017, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (щодо поєднання економічної, соціальної та екологічної складових у програмах розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць)" (реєстр. № 7093 від 08.09.2017, народний депутат України Недава О.А.);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 605 Цивільного Кодексу України щодо припинення зобов'язання прощенням боргу" (реєстр. № 7145 від 28.09.2017, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про стандартизацію"" (реєстр. № 7123 від 19.09.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку розгляду кримінальних проваджень колегіально судом та судом присяжних" (реєстр. № 7022 від 10.08.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо приведення порядку застосування запобіжних заходів у відповідність з практикою Європейського суду з прав людини" (реєстр. № 7089 від 07.09.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безперешкодної діяльності засобів масової інформації у передвиборний період з виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (реєстр. № 7048 від 29.08.2017, народний депутат України Рабінович В.З.);

1.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про культуру"" (реєстр. № 7021 від 10.08.2017, Кабінет Міністрів України);

1.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 18 Закону України "Про Суспільне телебачення та радіомовлення України" (щодо висвітлення діяльності органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб в засобах масової інформації України)" (реєстр. № 6681 від 11.07.2017, народні депутати України Бурбак М.Ю., Федорук М.Т.);

1.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус (щодо порядку видачі дипломатичного паспорта народному депутату України)" (реєстр. № 7137 від 22.09.2017, народні депутати України Антонищак А.Ф., Матківський Б.М. та інші).

Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджету,

але потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до Розділу ІV "Прикінцеві положення" Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" (щодо встановлення кінцевих термінів)" (реєстр. № 6739 від 17.07.2017, народний депутат України Москаленко Я.М.).

Пропонується додатково:

Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до пункту 39 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, виключивши пункт 3 розділу І законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

 

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо інвентаризації та обліку майна, яке розташоване на тимчасово окупованій території, на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та на лінії зіткнення» (реєстр. № 7053-1 від 12.09.2017), внесений народним депутатом України Веселовою Н.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроект є альтернативним урядовому законопроекту за реєстр. № 7053, та пропонує створення реєстру об’єктів власності на тимчасово окупованій території та на території проведення АТО (далі – Реєстр).

При цьому, пунктом 2 розділу ІІ законопроекту доручається Кабінету Міністрів України під час підготовки законопроекту про державний бюджет передбачати видатки, необхідні для реалізації відповідного закону. Отже, запропоноване законопроектом створення Реєстру центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої території України та територій, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, потребуватиме додаткових видатків держаного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину бюджету, однак розробником законопроекту не надано фінансово-економічних розрахунків потреби в коштах державного бюджету, необхідних для створення Реєстру.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності більшості положень відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо інвентаризації та обліку майна, яке розташоване на тимчасово окупованій території, на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та на лінії зіткнення» (реєстр. № 7053-1 від 12.09.2017), внесений народним депутатом України Веселовою Н.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення реєстру). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо забезпечення реалізації учасниками процесу банкрутства права на справедливий суд» (реєстр. № 7094 від 08.09.2017), внесений народними депутатами України Батенком Т.І., Дубініним О.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з метою законодавчого врегулювання чіткої визначеності підвідомчості, підсудності усіх категорій справ у межах процедури банкрутства.

При цьому, частину третю статті 19 цього Закону передбачається доповнити абзацом сьомим, відповідно до якого протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються платежі, в тому числі за поточними зобов’язаннями, щодо відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначених пенсійним законодавством.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація зазначеного положення законопроекту призведе до недонадходження коштів до Пенсійного фонду України, а зважаючи на наявність дефіциту бюджету Пенсійного фонду, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, прийняття законопроекту впливатиме на збалансованість Пенсійного фонду і потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо забезпечення реалізації учасниками процесу банкрутства права на справедливий суд» (реєстр. № 7094 від 08.09.2017), внесений народними депутатами України Батенком Т.І., Дубініним О.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про особливості здійснення врегулювання простроченої заборгованості» (реєстр. № 6417 (доопрац.) від 11.09.2017), внесений народними депутатами України Сидоровичем Р.М., Опанасенком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується визначити правові засади організації та здійснення дій, спрямованих на врегулювання простроченої заборгованості, в тому числі державного регулювання професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості, за грошовими зобов’язаннями юридичних та фізичних осіб (в тому числі фізичних осіб-підприємців) в позасудовому та судовому порядку на основі реалізації прав та законних інтересів боржників та кредиторів, державного та громадського контролю та внести окремі зміни до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного кодексу України та законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно» і «Про страхування».

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є врегулювання діяльності по поверненню боргів юридичних та фізичних осіб (у тому числі – фізичних осіб-підприємців) в частині встановлення способів взаємодії між кредитором, особою, яка безпосередньо займається стягненням заборгованості та контактує з боржником, і боржником з метою забезпечення захисту прав і законних інтересів боржників, які можуть бути порушені використанням недобросовісних методів в процесі повернення простроченої грошової заборгованості.

Розділом IV законопроекту передбачається запровадити єдиний державний реєстр суб’єктів з врегулювання заборгованості, ведення якою покласти на спеціально уповноважений орган у сфері врегулювання заборгованості – Міністерство юстиції України.

Поряд з тим, статтею 23 законопроекту визначаються повноваження Мін’юсту у сфері врегулювання заборгованості, серед яких:

контроль за відповідністю діяльності суб’єктів врегулювання заборгованості, спеціалістів врегулювання простроченої заборгованості вимогам законодавства;

спільно із самоврегулівними організаціями суб’єктів врегулювання заборгованості проведення підготовки, навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів врегулювання простроченої заборгованості, видача кваліфікаційних свідоцтв спеціалістів врегулювання простроченої заборгованості.

Реалізація таких положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування Мін’юсту, про що також зазначає у своєму висновку Міністерство фінансів України.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 355-1, згідно з якою встановити кримінальну відповідальність за примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань під час здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості з погрозою застосування насильства, знищення або пошкодження майна боржника, членів його сім’ї або близьких родичів, а так само поширення будь-яким публічним способом явно недостовірних відомостей, що ганьблять честь і гідність боржника, членів його сім'ї або близьких родичів, за відсутності ознак вимагання шляхом накладання штрафу в розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеження волі на термін до одного року, або позбавлення волі від 1 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 20 років (залежно від тяжкості порушення).

Поряд з тим, законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 164-17, згідно з якою встановити адміністративну відповідальність за порушення порядку здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості, а саме передбачається:

за здійснення професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості без включення відомостей про особу до єдиного державного реєстру суб’єктів здійснення врегулювання простроченої заборгованості – накладення адміністративного штрафу у розмірі від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а на посадових осіб – від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

за такі дії, якщо вони були пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах або вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме правопорушення, – накладення штрафу від 1000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказані положення законопроекту у разі виявлення відповідних порушень можуть призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених залежно від видів порушень та покарань.

Крім того, законопроектом пропонується частину першу статті 7 Закону України «Про страхування» доповнити новим видом обов’язкового страхування – страхування цивільно-правової відповідальності суб’єкта професійної діяльності з врегулювання простроченої заборгованості. Запровадження такого нового виду страхування може призвести до зміни показників доходів бюджету від податку на прибуток страховиків і страхувальників залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи.

Міністерство фінансів України загалом зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету, загальний обсяг яких залежатиме від кількості правопорушників, до яких будуть застосовуватися штрафні санкції, а також до збільшення видаткової частини державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (через шість місяців з дня його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про особливості здійснення врегулювання простроченої заборгованості» (реєстр. № 6417 (доопрац.) від 11.09.2017), внесений народними депутатами України Сидоровичем Р.М., Опанасенком О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування Міністерства юстиції України, може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень залежно від видів покарання, а також може призвести до зміни показників доходів бюджету від податку на прибуток страховиків і страхувальників залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості» (реєстр. № 7084 від 06.09.2017), внесений народними депутатами України Андрієвським Д.Й., Сташуком В.Ф. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він розроблений з метою запобігання зловживанням в сфері будівництва, подвійному продажу об’єктів будівництва та незаконній зміні технічних характеристик таких об’єктів шляхом запровадження електронного реєстру проектної документації на будівництво, державної реєстрації речових прав на об’єкти незавершеного будівництва та майбутні об’єкти нерухомості, а також вдосконалення положень чинного законодавства щодо присвоєння адрес об’єктам будівництва та закінченим будівництвом об’єктам.

Для реалізації такої мети законопроектом пропонується внести відповідні зміни до Цивільного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито» та законів України «Про архітектурну діяльність», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», «Про інвестиційну діяльність», «Про нотаріат», «Про рекламу», «Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва», «Про іпотеку», «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного та місцевих бюджетів. При цьому, доопрацювання програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно буде здійснюватися за спеціальним фондом державного бюджету відповідно до пункту 6-1 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України за рахунок джерел визначених пунктом 7-1 частини третьої статті 29 цього Кодексу (а саме 15 відсотків плати за одержання інформації з державних реєстрів, держателем яких є Мін’юст та його відповідні підвідомчі органи).

Законопроектом серед іншого передбачено зміни до статті 34 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в частині зменшення на 50% адміністративного збору за державну реєстрацію права власності на всі майбутні об’єкти нерухомості, які є частинами об’єкта незавершеного будівництва. При цьому, пропонується не стягувати плату за державну реєстрацію права власності на об’єкт нерухомого майна, щодо якого зареєстровано право власності на об’єкт незавершеного будівництва або майбутній об’єкт нерухомості.

З цього приводу Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що такі положення законопроекту призведуть до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Законопроектом також пропонується шляхом внесення змін до статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» запровадити справляння державного мита за посвідчення договорів відчуження об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості у розмірі не більше 1 мінімальної заробітної плати. З огляду на те, що державне мито зараховується до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування /згідно з пунктом 15 частини першої статті 64 і пунктом 20-2 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України/, застосування такого положення може призвести до збільшення доходів таких бюджетів.

Поряд з тим, законопроектом пропонуються зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення адміністративної відповідальності за порушення встановлених законом строків для присвоєння або зміни адреси об’єкту нерухомого майна, вимагання не передбачених законом документів для присвоєння або зміни адреси об’єкту нерухомого майна, а також інші порушення встановленого законом порядку присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна шляхом накладання штрафу на посадових осіб від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі виявлення відповідних порушень реалізація такого положення призведе до збільшення доходів бюджету від штрафів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості» (реєстр. № 7084 від 06.09.2017), внесений народними депутатами України Андрієвським Д.Й., Сташуком В.Ф. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів від адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від державного мита, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності виведення банків з ринку, продажу активів банків, а також адаптації до міжнародних стандартів та актів законодавства ЄС» (реєстр. № 6273 (доопрац.) від 31.08.2017), внесений народними депутатами України Довбенком М.В., Демчаком Р.Є., Поляковим М.А., Різаненком П.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він розроблений з метою посилення інституційної спроможності Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд), удосконалення процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі прискорення продажу активів, а також посилення захисту прав вкладників шляхом прискорення проведення виплат відшкодування коштів таким вкладникам, посилення повноважень кураторів Національного банку України, приведення норм законодавства України до міжнародних стандартів.

Для реалізації такої мети законопроектом пропонується внести відповідні зміни до Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України, Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та законів України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», «Про банки і банківську діяльність», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», «Про акціонерні товариства», «Про іпотеку», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», «Про виконавче впровадження», «Про судовий збір», «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», «Про звернення громадян» і «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

Серед іншого, законопроектом вносяться доповнення до Закону України «Про судовий збір», а саме:

до статті 5, згідно з якими від сплати судового збору звільняються Фонд та/або уповноважена особа Фонду за подання позовів до власника істотної участі, учасника та/або керівника банку з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку;

до статті 8, згідно з якими Фонду при здійсненні своїх повноважень та/або банку, який виводиться з ринку або ліквідовується, при поданні позовних заяв, апеляційних скарг, касаційних скарг надається право відстрочення сплати судового збору та його сплати виключно у разі набрання чинності судовим рішенням, прийнятим на користь іншої сторони у справі, у строк, що не перевищує 5 робочих днів.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Таким чином, реалізація законопроекту може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору і необхідності збільшення видатків загального фонду державного бюджету на функціонування судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що положення законопроекту можуть вплинути на доходну частину державного бюджету, а вартісна величина впливу на показники бюджету залежатиме від кількості і ціни позовів Фонду та банків, що виводяться з ринку або ліквідуються, з якими вони будуть звертатися до судів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності більшості положень відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності виведення банків з ринку, продажу активів банків, а також адаптації до міжнародних стандартів та актів законодавства ЄС» (реєстр. № 6273 (доопрац.) від 31.08.2017), внесений народними депутатами України Довбенком М.В., Демчаком Р.Є., Поляковим М.А., Різаненком П.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо надання стипендії для навчання осіб в провідних навчальних закладах світу та подальшого вступу на державну службу (реєстр. № 7008 від 28.07.2017), поданий народними депутатами України Шкрум А.І., Вадатурським А.О. та іншими народними депутатами України.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про державну службу» новою статею 48-2 «Стипендія для навчання за кордоном за кошти державного бюджету» та передбачити надання на конкурсній основі стипендії особам, які поступили в провідні навчальні заклади світу на магістерські програми за визначеними Кабінетом Міністрів України напрямками, що відповідають переліку пріоритетним реформам.

При цьому встановлюється вимога: така особа повинна після завершення навчання щонайменше 3 роки попрацювати на державній чи патронатній службі в Україні, в іншому випадку їй належить компенсувати всі витрати держави на її навчання з урахуванням інфляції.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту звертає увагу, що його реалізація призведе до додаткових видатків з державного бюджету, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила визначення вартісної величини впливу законопроекту на показники державного бюджету.

Зазначаючи у пояснювальній записці до законопроекту, що надання стипендії для навчання осіб в провідних навчальних закладах світу потребує додаткових витрат з державного бюджету на 2018 рік, суб’єктом права законодавчої ініціативи не дотримано вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України щодо надання належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відподає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо надання стипендії для навчання осіб в провідних навчальних закладах світу та подальшого вступу на державну службу (реєстр. № 7008 від 28.07.2017), поданий народними депутатами України Шкрум А.І., Вадатурським А.О. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного бюджету, збільшуючи його видатки. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про визнання політичними в’язнями осіб, позбавлених особистої свободи з політичних мотивів за рішенням органів влади Російської Федерації, та умови і порядок надання їм державної соціальної допомоги та пільг (реєстр. № 6700 від 13.07.2017), внесений народним депутатом України М. Джемілєвим.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується надати статус політичних в’язнів особам, позбавленим особистої свободи з політичних мотивів у зв’язку з їхньою громадською або політичною діяльністю на територіях, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють своїх повноважень або на тимчасово окупованій території, а також передбачається надання таким особам державної соціальної допомоги та пільг.

При цьому відповідно до статей 4 та 6 законопроекту:

1.)              особам, що є політичними в’язнями:

-                     призначається державна соціальна допомога, у розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених в Україні станом на перше січня відповідного року та виплачується щомісячно;

2.)              надаються такі пільги:

-                     безоплатне щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів та безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням – протягом 2 років з моменту припинення обставин, зазначених в статті 1 цього Закону (порядок надання путівок на санаторно-курортне лікування визначається Кабінетом Міністрів України);

-                     позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також обслуговування службами соціального захисту населення вдома;

-                     вступ поза конкурсом до вищих навчальних закладів для дітей осіб, які є політичними в’язнями, на спеціальності, підготовка за якими здійснюється за рахунок коштів відповідно державного та місцевих бюджетів;

-                     відшкодування витрат на правову допомогу, що надавалася таким особам у зв’язку з позбавленням особистої свободи з політичних мотивів в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із наведеними у пояснювальній записці до законопроекту розрахунками його реалізація потребуватиме у 2018 році додаткових коштів з державного бюджету в обсязі 12,0 млн грн у тому числі 4,5 млн грн – на надання державної соціальної допомоги.

Водночас, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

Міністерство фінансів України також визначає законопроект таким, що буде мати вплив на видаткову частину державного бюджету.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про визнання політичними в’язнями осіб, позбавлених особистої свободи з політичних мотивів за рішенням органів влади Російської Федерації, та умови і порядок надання їм державної соціальної допомоги та пільг (реєстр. № 6700 від 13.07.2017), внесений народним депутатом України М. Джемілєвим, є таким, що має вплив на показники державного бюджету (потребуватиме додаткових видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про несення змін до деяких законів України щодо соціального захисту осіб, які конфіденційно співробітничають з розвідувальними органами України (реєстр. № 6669 від 06.07.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про розвідувальні органи України» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачається особам, які конфіденційно співробітничають із розвідувальними органами України і виконували розвідувальні завдання в районі проведення антитерористичної операції або на територіях, де в період виконання цих завдань велися бойові дії:

1)                надати статус учасника бойових дій та відповідні пільги (зокрема, відшкодування 75 % вартості плати за користування житлом та комунальними послугами; 100% вартості самостійного санаторно-курортного лікування; безоплатне користування міським пасажирським транспортом; безоплатне одержання ліків).

Належить відмітити, що реалізація такої законодавчої ініціативи з огляду на положення статей 89, 91 та 102 Бюджетного кодексу України у зв’язку із розширенням кола одержувачів пільг і компенсацій, потребуватиме додаткових коштів з державного і з місцевих бюджетів.

Поряд з тим, слід вернути увагу, що учасники бойових дій відповідно до статей 165, 169 та 281 Податкового кодексу України мають часткове звільнення від сплати податку на доходи з фізичних осіб та земельного податку, а також звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав, згідно з вимогами Закону України «Про судовий збір».

Відтак, прийняття законопроекту зумовить втрати доходів, насамперед, місцевих бюджетів та державного бюджету;

2)                призначати одноразову грошову допомогу у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності у розмірі, визначеному статтею 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (70-750 прожиткових мінімумів, встановлених законом для працездатних осіб).

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що починаючи з 1 січня 2018 року на здійснення таких виплат необхідні додаткові видатки для розвідувальних органів України у сумі 22,44 млн гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту надало інформацію Міністерства оборони України про обсяг коштів, які необхідні для виплати одноразової грошової допомоги, згідно з якою Головному управлінню розвідки Міноборони – 13,9 млн грн, Службі зовнішньої розвідки – 3,1 млн грн, розвідувальному органу Держприкордонслужби – 5.4 млн гривень, а також зазначило, що реалізація положень законопроекту не вплине на доходну та видаткову частини державного бюджету, оскільки такі видатки планується здійснювати в межах бюджетних призначень зазначених органів, встановлених у державному бюджеті на відповідний рік.

Зважаючи на зазначене та беручи до уваги. що згідно із запропонованими змінами до статті 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» витрати, пов’язані з наданням пільг та соціальних гарантій особам, які конфіденційно співробітничають з розвідувальними органами України і виконували розвідувальні завдання в районі проведення антитерористичної операції або на територіях, де в період виконання цих завдань велися бойові дії, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України, суб’єктом права законодавчої ініціативи всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не надано належного фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, запропонований у законопроекті, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу, згідно з якою Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту осіб, які конфіденційно співробітничають з розвідувальними органами України (реєстр. № 6669 від 06.07.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих  бюджетів і зменшення надходжень до таких бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії (реєстр. № 4835-д від 31.07.2017), поданий народними депутатами України Домбровським О.Г., Кононенком І.В., Лопушанським А.Я. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, спрямований на комплексне врегулювання питання поводження з побутовими відходами, удосконалення механізмів державного регулювання у цій сфері на основі Директиви ЄС 2008/98/ЄС «Про відходи  та скасування деяких директив», усунення виявлених недосконалостей правового регулювання, створення сприятливих законодавчих умов для залучення інвестицій в енергетичну галузь та стимулювання виробництва електроенергії і тепла шляхом утилізації побутових відходів завдяки поширенню на цей вид електроенергії «зеленого тарифу».

У законопроекті передбачено внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України, а саме: «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про житлово-комунальні послуги», «Про відходи», «Про державно-приватне партнерство», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про природні монополії», «Про альтернативні джерела енергії», «Про альтернативні види палива», якими зокрема, пропонується, уточнити термінологію та запровадити ієрархію поводження з побутовими відходами; конкретизувати повноваження органів місцевого самоврядування у сфері поводження з такими відходами; запровадити ліцензування господарської діяльності із захоронення побутових відходів.

Запропонованими змінами, серед іншого, встановлюється коефіцієнт «зеленого» тарифу для суб’єктів господарювання, які виробляють електроенергію з побутових відходів, на рівні: 3,0 – з 01.01.2017 по 31.12.2019, 2,8 – з 01.01.2020 по 31.12.2024 та 2,6 – з 01.01.2025 по 31.12.2029.

Міністерство фінансів України звертає увагу, що реалізація законопроекту буде мати вплив на показники державного і місцевих бюджетів, зауважуючи, що встановлення підвищувального коефіцієнту «зеленого» тарифу може призвести до збільшення роздрібних тарифів на електричну енергію для споживачів (зокрема, для населення і бюджетних установ) та збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на пільги і субсидії населенню та оплату бюджетними установами енергоносіїв.

Запровадження в рамках розширеної відповідальності виробників сплати ними екологічного податку, в якості альтернативного варіанту повторного використання та/або матеріальній утилізації відходів, може зумовити збільшення цін на продукцію (товари), оскільки суму екологічного податку буде включено до таких цін.

Також, у разі внесення змін до Закону України «Про відходи», додаткових видатків бюджету потребуватиме складання і ведення центральним органом виконавчої влади реєстру виробників, місць видалення відходів, об’єктів утилізації відходів тощо.

Крім того, законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі– КУпАП України) положеннями, якими встановлюється адміністративна відповідальність:

за надання недостовірної інформації та порушення строків надання інформації щодо обсягів повторного використання або матеріальної утилізації відходів упаковки (статті 82-8, 82-9) – у вигляді штрафу у розмірі від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян;

за ухилення від укладання договору на послуги з поводження з побутовими відходами (стаття 152-2) – у вигляді штрафу: на посадових осіб юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців – від однієї тисячі до двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян; повторне, протягом року – на посадових осіб юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців – від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Слід відмітити, що адміністративні штрафи, які накладаються державними органами, зараховуються до загального фонду державного бюджету, а адміністративні штрафи, що накладаються місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад або утвореними ними адміністративними комісіями, зараховуються до загального фонду відповідних місцевих бюджетів.

Відтак, у разі виявлення вказаних правопорушень та застосування відповідних штрафних санкцій можуть збільшитися надходження державного та місцевих бюджетів.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання використання побутових відходів як альтернативного джерела енергії (реєстр. № 4835-д від 31.07.2017), поданий народними депутатами України Домбровським О.Г., Кононенком І.В., Лопушанським А.Я. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків, а також надходжень залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (реєстр. № 7083 від 06.09.2017), поданий народними депутатами України Андрієвським Д.Й., Бабак А.В., Сташуком В.Ф. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом, як зазначається у пояснювальній записці до нього, для забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення пропонується внести зміни до Закону України від 03.11.2016 № 1730-VIII «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» та уточнити окремі процедури і заходи, зокрема:

- замінити розрахункову дату врегулювання кредиторської заборгованості таких організацій і підприємств за спожиті енергоносії з 01 липня 2016 року на 01 січня 2018 року;

- доповнити процедуру врегулювання кредиторської заборгованості підприємств теплопостачання послугами з транспортування, розподілу та балансування природного газу, використаного зазначеними підприємствами для виробництва теплової енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води;

- вважати погашеними з дня набрання чинності законом стягнуті за рішенням суду неустойку (штрафи, пені), інфляційні нарахування, проценти річних.

У пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи зазначається, що реалізація запропонованих заходів не потребує внесення змін до державного бюджету на 2017 рік, водночас тут же наводяться обсяги заборгованості, що перевищують бюджетні призначення на 2017 рік за субвенцією на погашення різниці між фактичною вартістю відповідних послуг та встановленими тарифами. Крім того, згідно із змінами до розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону Кабінету Міністрів України доручається передбачати на 2018 рік та на наступні роки видатки державного бюджету на здійснення відповідних заходів.

Тому прийняття законопроекту може призвести до необхідності збільшення видатків державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту у частині встановлення розрахункової дати (з 01 січня 2018 року) для кредиторської заборгованості за спожиті енергоносії теплопостачальних і теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення призведе до штучного накопичення та утворення такої заборгованості, що зумовить погіршення розрахунків за енергоносії, та як наслідок, може мати вплив на видаткову частину державного бюджету у частині компенсації витрат суб’єкту ринку природного газу, на якого згідно з вимогами Закону України «Про ринок природного газу» покладаються спеціальні обов’язки.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники видатків державного бюджету, звертає увагу на недотримання при його поданні принципу збалансованості бюджетної системи, визначеному у статті 27 Бюджетного кодексу України.

Відтак, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії (реєстр. № 7083 від 06.09.2017), поданий народними депутатами України Андрієвським Д.Й., Бабак А.В., Сташуком В.Ф. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видаткової частини). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення адміністрування податку на прибуток та інвестиційного клімату (реєстр. № 7131 від 21.09.2017), поданий народними депутатами України Кришиним О.Ю., Продан О.П. та Кулінічем О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

не поширювати на платників єдиного податку обов’язку нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток підприємств при виплаті дивідендів;

надати можливість платникам податку на прибуток підприємств:

– зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованих доходів від участі в капіталі платників єдиного податку всіх груп /відповідно до діючої норми – лише платників єдиного податку четвертої групи/ та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, отриманих від платників єдиного податку;

– не збільшувати фінансовий результат податкового (звітного) періоду на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту вплине на дохідну частину бюджету, а вартісна величина впливу в частині податку на прибуток підприємств буде залежати від суми доходу, отриманого суб’єктами господарювання, на яких буде поширено дію законопроекту.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Слід зазначити, що відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення адміністрування податку на прибуток та інвестиційного клімату (реєстр. № 7131 від 21.09.2017), поданий народними депутатами України Кришиним О.Ю., Продан О.П. та Кулінічем О.І., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статей 14 та 168 Податкового кодексу України щодо зарахування податку з доходів фізичних осіб по місцю знаходження виробничих підрозділів (реєстр. № 7149 від 29.09.2017), поданий народним депутатом України Геращенком А.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2019 року пропонується, зокрема:

доповнити Податковий кодекс новим терміном «виробничий структурний підрозділ», який для розділу IV цього Кодексу вживати у визначенні Господарського кодексу України;

встановити, що суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані на користь працівників виробничих структурних підрозділів, перераховуються до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням таких виробничих структурних підрозділів.

Належить зауважити, що порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до відповідних бюджетів також визначено частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України, згідно з якою податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту дозволить рівномірно розподілити потік сплаченого податку на доходи фізичних осіб між бюджетами тих громад, де безпосередньо здійснюється діяльність підприємств.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи, що реалізація його положень матиме позитивний вплив на доходи місцевих бюджетів за місцезнаходженням виробничих структурних підрозділів підприємства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статей 14 та 168 Податкового кодексу України щодо зарахування податку з доходів фізичних осіб по місцю знаходження виробничих підрозділів (реєстр. № 7149 від 29.09.2017), поданий народним депутатом України Геращенком А.Ю., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення надходжень податку на доходи фізичних осіб до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів залежно від місцезнаходження виробничих структурних підрозділів підприємства). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком окремих товарів (реєстр. № 7019 від 07.08.2017), поданий народними депутатами України Гудзенком В.І., Чекітою Г.Л. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

знизити ставки акцизного податку на горілку з 126,96 до 105,8 грн за 1 літр 100% спирту та встановлення ставки акцизного податку на коньяк в розмірі 96,5 грн за 1 літр 100% спирту (відповідно до Податкового кодексу України з 2018 року ставка акцизного податку на коньяк встановлюється у розмірі 126,96 грн. за 1 літр 100% спирту);

оподатковувати акцизним податком енергетичні напої за ставкою 7 грн за 1 л таких напоїв (з наведенням визначення зазначеного поняття).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація його положень сприятиме збільшенню надходжень акцизного податку на суму близько 1,2 млрд грн, дозволить збільшити обсяги легального виробництва алкогольних напоїв та забезпечити приріст надходжень від сплати інших податків в цій галузі економіки.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до втрат державного бюджету від зниження ставок акцизного податку на спирт, лікеро-горілчані вироби та коньяки, а запровадження оподаткування акцизним податком енергетичних напоїв можливо сприятиме збільшенню доходів бюджету. При цьому, можливі втрати доходів державного бюджету від зниження відповідних ставок становитимуть близько 1,6 млрд грн виходячи з прогнозних обсягів реалізації зазначених підакцизних товарів у 2018 році, а надходження до бюджету від запровадження оподаткування акцизним податком енергетичних напоїв неможливо обрахувати через відсутність даних щодо обсягу реалізації таких напоїв в Україні.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності більшості положень відповідного закону (з першого числа третього місяця, що настає за місяцем, в якому опубліковано цей закон) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком окремих товарів (реєстр. № 7019 від 07.08.2017), поданий народними депутатами України Гудзенком В.І., Чекітою Г.Л. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку на спирт, лікеро-горілчані вироби і коньяк та до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку на енергетичні напої). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, що зареєстровані та працюють у населених пунктах, яким надано статус гірських (реєстр. № 7040 від 23.08.2017), поданий народним депутатом України Лопушанським А.Я.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується для суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, зареєстровані на території гірських населених пунктів відповідно до Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки, з метою створення нових робочих місць», тимчасово, впродовж перших 3 років з дня їх реєстрації запровадити знижену ставку податку на додану вартість у розмірі 10% відсотків та впродовж перших 5 років з дня такої реєстрації нульову ставку податку на прибуток підприємств.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, а запропоновані норми ускладнять адміністрування податків, що збільшить можливість для зловживань з боку платників та ухилення від сплати податків, що призведе до втрат бюджету. Крім того, надання пільгового режиму оподаткування також спричинити необхідність вишукання додаткових джерел фінансового забезпечення для здійснення контролю за використанням запропонованих пільг.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та пп. 4.1.9 і п. 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить відмітити, що відповідно до статей 29, 64 і 66 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у визначених пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Однак, подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб’єктів підприємницької діяльності, що зареєстровані та працюють у населених пунктах, яким надано статус гірських (реєстр. № 7040 від 23.08.2017), поданий народним депутатом України Лопушанським А.Я., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей оподаткування митом деяких товарів, направлених на стимулювання залучення інвестицій для розвитку гірських населених пунктів в Україні (реєстр. № 7039 від 23.08.2017), поданий народним депутатом України Лопушанським А.Я.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується звільнити суб’єктів господарювання, що зареєстровані та працюють у населених пунктах, яким надано статус гірських, від сплати ввізного мита при ввезенні на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих до них, матеріалів, що не виробляються в Україні, які не є підакцизними товарами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень ввізного мита до бюджету.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за місяцем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей оподаткування митом деяких товарів, направлених на стимулювання залучення інвестицій для розвитку гірських населених пунктів в Україні (реєстр. № 7039 від 23.08.2017), поданий народним депутатом України Лопушанським А.Я., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету щодо ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (реєстр. № 7035 від 21.08.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується запровадити систему сплати податків і зборів, визначених Податковим кодексом України (крім податку на додану вартість та акцизного податку з реалізації пального) та єдиного соціального внеску через електронний кабінет платника податків на єдиний рахунок, який буде відкрито для платника за його згодою (бажанням) в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Водночас, розділом II законопроекту передбачається:

встановити, що відповідний закон набирає чинності з 1 січня 2018 року, а функціонування єдиних рахунків розпочинається з 1 числа місяця, що настає за місяцем впровадження у роботу програмного забезпечення взаємодії інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, але не пізніше 1 липня 2018 року;

доручити Кабінету Міністрів України врахувати у Державному бюджеті України на поточний та наступний бюджетні періоди видатки, необхідні для забезпечення фінансування витрат, пов’язаних із запровадженням системи сплати податків і зборів за єдиним рахунком.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його основною метою є спрощення процедури розрахунків платників податків з бюджетами. При цьому, перевагами запровадження єдиного рахунку є спрощення сплати платниками податкових платежів; зменшення кількості помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платником; підвищення рівня відкритості, прозорості та довіри платників податків до державних органів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що для реалізації положень законопроекту додаткові витрати державного бюджету з метою перебудови програмного забезпечення Державної фіскальної служби становитимуть 1,5 млн грн, для придбання серверного обладнання та налагодження телекомунікаційного зв’язку – 42,7 млн гривень. При цьому зазначається, що реалізація положень законопроекту Державною казначейською службою не потребує додаткових витрат державного бюджету у разі впровадження централізованої моделі обслуговування бюджетів, вартість якої становитиме близько 250 млн гривень. Аналогічне фінансово-економічне обґрунтування наведено у пояснювальній записці до законопроекту, розробником якого є Міністерство фінансів України.

Слід також відмітити, що на окремий запит Комітету з питань бюджету щодо оцінки впливу законопроекту за реєстр. № 7035 на проект державного бюджету на 2018 рік Міністерством фінансів повідомлено, що за даними Державної казначейської служби видатки, необхідні для забезпечення витрат, пов’язаних з впровадженням централізованої моделі обслуговування бюджетів, враховані у державному бюджеті на 2017 рік та на 2018 рік у сумі 62 млн грн та 90 млн грн відповідно, що є достатнім ресурсом.

Крім того, Мінфін звертає увагу, що ефективне функціонування єдиного рахунку можливе тільки після одночасного внесення змін до Податкового кодексу України (законопроект за реєстр. № 7035), а також законів України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та «Про виконавче провадження» (проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» за реєстр. № 7034).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження єдиного рахунку для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (реєстр. № 7035 від 21.08.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Державної фіскальної служби в частині перебудови програмного забезпечення, придбання серверного обладнання та налагодження телекомунікаційного зв’язку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 21-4 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо удосконалення окремих питань виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності іноземців або осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України (за реєстр. № 6689 від 12.07.2017), поданий народними депутатами України Пашинським С.В., Вінником І.Ю., Чорновол Т.М. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

У законопроекті запропоновано ряд заходів з підвищення соціального захисту іноземців або осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України, зокрема, збільшивши розмір одноразової грошової допомоги:

- з 500 до 750 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року – у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби;

- з 250 до 400 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року – у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності І групи;

- з 200 до 300 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року – у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІ групи;

- з 150 до 250 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня календарного року – у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності ІІІ групи.

При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму висновку відмітило, що реалізація законопроекту потребуватиме незначних додаткових витрат з державного бюджету та може бути здійснена у межах бюджетних призначень Міністерства оборони України, передбачених у Державному бюджету України на відповідний рік. При цьому Мінфін повідомляє, що за інформацією Міністерства оборони України у Збройних Силах України проходять військову службу близько 70 іноземців або осіб без громадянства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 21-4 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо удосконалення окремих питань виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності іноземців або осіб без громадянства, які проходять військову службу у Збройних Силах України (реєстр. № 6689 від 12.07.2017), поданий народними депутатами України Пашинським С.В., Вінником І.Ю., Чорновол Т.М. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків, однак може бути реалізованим у межах бюджетних призначень Міністерства оборони України). У разі прийняття відповідного закону, він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» щодо збереження пільг громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського (реєстр. № 6690 від 12.07.2017), поданий народним депутатом України Лопушанським А.Я.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується встановити, що при обчисленні розміру мінімальної заробітної плати не враховуватиметься підвищення посадових окладів (тарифних ставок всіх розрядів) працівників за роботу в установах, організаціях, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських.

У пояснювальній записці суб’єктом права законодавчої ініціативи надано суперечливе обґрунтування про те, що реалізація законопроекту не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України, водночас Уряду доручається врахувати відповідні витрати на реалізацію проекту при підготовці проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», однак відповідні розрахунки не додаються.

Слід зазначити, що частиною першою статті 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» визначено, що умови оплати праці осіб, які працюють у гірських районах, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.1995 р. № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах» на підприємствах, в установах, організаціях, територіальних органах, територіальних підрозділах та військових частинах, розташованих на  території  населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки і посадові оклади працівників, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, визначені генеральною, галузевими та регіональними угодами як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішенням Уряду або за його дорученням, підвищуються на 25% (для працівників бюджетних установ і організацій – за рахунок відповідних бюджетів), реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, про що також зазначає Міністерство фінансів України.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного та місцевих бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 3-1 Закону України «Про оплату праці» щодо збереження пільг громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського (реєстр. № 6690 від 12.07.2017), поданий народним депутатом України Лопушанським А.Я., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо приєднання до Декларації про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства, відповідних Рекомендацій та процедурних Рішень Ради Організації економічного співробітництва та розвитку (реєстр. № 0158 від 23.08.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України у закордонних справах.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту приєднання України до Декларації ОЕСР про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства та набуття членства в Інвестиційному комітеті ОЕСР надасть такі суттєві переваги для країни: свідчитиме про запровадження Україною міжнародних стандартів здійснення інвестиційної діяльності; сприятиме залученню прямих іноземних інвестицій шляхом усунення обмежень щодо секторів, в яких іноземне інвестування заборонено та забезпечення національного режиму для багатонаціональних підприємств відповідно до системи розвитку міжнародних стандартів у регулюванні відносин багатонаціональних підприємств із країнами, що приймають інвестиції; сприятиме поліпшенню конкурентного середовища та впливу на впровадження та розповсюдження інновацій; сприятиме реалізації принципів та стандартів соціальної відповідальності бізнесу згідно з керівними принципами ОЕСР щодо ведення відповідального бізнесу.

При цьому, у фінансово-економічному обґрунтуванні до законопроекту зазначено, що прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат і збільшення видатків з державного бюджету.

Водночас звернуто увагу, що після здійснення всіх необхідних внутрішньодержавних процедур щодо набрання чинності Угодою Україна набуває статус асоційованого члена у засіданнях Комітету з інвестицій на розширеній сесії по роботі, пов’язаній з Декларацією про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства та відповідними Інструментами, що передбачає сплату внесків у розмірі 2880 євро щороку, відповідно до пункту 7а додатку до переглянутої Резолюції Ради з питань партнерства в органах ОЕСР (С(2012)100/REV1/FINAL). Сплата зазначеного внеску здійснюватиметься Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за рахунок бюджетної програми «Забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями, інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках» (КПКВК 1201030). Наразі за даною бюджетною програмою Мінекономрозвитку сплачуються внески за участь у Робочій групі з питань розвитку малого і середнього бізнесу та підприємництва ОЕСР та Комітету зі сталі ОЕСР.

Належить відмітити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» /із змінами/ встановлено бюджетні призначення Міністерству економічного розвитку та торгівлі України за бюджетною програмою «Забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями, інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках» (код 1201030) у сумі 72606,2 тис. грн.

У законопроекті про Державний бюджет України на 2018 рік, поданому Кабінетом Міністрів України (реєстр. № 7000 від 15.09.2017), видатки за такою програмою передбачені у сумі 75606,2 тис. грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає про необхідність передбачення щороку сплати відповідних висновків за бюджетною програмою 1201030.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо приєднання до Декларації про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства, відповідних Рекомендацій та процедурних Рішень Ради Організації економічного співробітництва та розвитку (реєстр. № 0158 від 23.08.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на сплату відповідних внесків, що виконуватиметься у межах встановлених бюджетних призначень за бюджетною програмою 1201030). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 27 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо обмеження розміру пенсій до п’яти мінімальних пенсій за віком для деяких осіб, які виконували функції держави (реєстр. № 6432 від 11.05.2017), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до частини третьої статті 27 вищезазначеного Закону, якими визначити, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) не може перевищувати п’яти мінімальних пенсій за віком для осіб, які в будь-який час були уповноваженими на виконання функцій держави (займали посади Президента України, Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністра України, міністра, інших керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступників, Голови Служби безпеки України, Генерального прокурора, Голови Національного банку України, Голови та інших членів Рахункової палати, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим; народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, військових посадових осіб начальницького складу Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, суддів, суддів Конституційного Суду України, Голови, заступника Голови, членів, інспекторів Вищої ради правосуддя, Голови, заступника Голови, членів, інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Голови Державної судової адміністрації України, його заступників, осіб начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, осіб начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, державної лісової охорони, державної охорони природно-заповідного фонду, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи, членів Національного агентства з питань запобігання корупції, членів Центральної виборчої комісії, членів державних колегіальних органів). Таким чином, згідно з законопроектом станом на 01.12.2017 р. максимальний розмір пенсій становитиме 6865 грн.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету та забезпечить відновлення конституційних прав громадян України і соціальної справедливості, що дасть змогу частково знизити соціальну напругу в суспільстві.

Слід відмітити, що прийняття даного законопроекту у запропонованій редакції встановить обмеження щодо максимального розміру пенсії лише для окремої категорії осіб, при тому, що згідно з чинною редакцією частини третьої статті 27 зазначеного Закону максимальний розмір пенсій для всіх категорій пенсіонерів, які отримують пенсії відповідно до цього Закону, не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність /тимчасово, по 31.12.2017 року – не може перевищувати 10740 грн/.

Таким чином, буде значно зменшено максимальний розмір для окремих категорій осіб (на 3875 грн) та скасовано обмеження для інших осіб, що впливатиме на дефіцит коштів Пенсійного фонду /тобто у разі перевищення видатків над доходами/ як у частині зменшення витрат для виплат пенсій окремим категоріям осіб, так і у частині збільшення витрат для виплат пенсій іншим категоріям осіб. При цьому, відповідно до підпунктів «а» і «ж» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України за рахунок коштів державного бюджету здійснюється виплата пенсій окремим категоріям осіб, покриття різниці між розмірами пенсій та компенсація дефіциту коштів Пенсійного фонду України.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На зазначене також звернуто увагу у висновках Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради та Мінфіну до законопроекту.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може призвести до економії бюджетних коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» щодо обмеження розміру пенсій до п’яти мінімальних пенсій за віком для деяких осіб, які виконували функції держави (реєстр. № 6432 від 11.05.2017), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З., матиме вплив на показники державного бюджету (може призвести до зміни показників видатків державного бюджету на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо права на отримання пенсій окремим категоріям громадян (реєстр. № 6692 від 12.07.2017), внесений народними депутатами України Денісовою Л.Л., Луценко І.С. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до деяких законодавчих актів щодо:

– скасування обмеження у три роки щодо можливості отримання незатребуваної пенсії для осіб, які змушені були залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру /зміни до статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»/;

– визначення особливого режиму та порядку отримання пенсій для осіб, які проживають на території України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють в неповному обсязі свої повноваження /новий пункт 14-5 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» і нова стаття 9-3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції»/;

– спрощення процедури доведення права на виплату пенсій та її розміру шляхом скасування обов’язковості надання паперових документів щодо осіб, які мають право на пенсії та змушені були залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру /зміни до статей 40 і 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»/.

Слід відмітити, що відповідно до підпунктів «а» і «ж» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України за рахунок коштів державного бюджету здійснюється виплата пенсій окремим категоріям осіб, покриття різниці між розмірами пенсій та компенсація дефіциту коштів Пенсійного фонду України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту не впливатиме на зміну показників бюджету, адже незалежно від можливості отримати пенсій, вона має бути нарахована всім пенсіонерам, а витрати на її виплату – передбачені в бюджеті Пенсійного фонду України.

Натомість згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних, та не буде забезпечена фінансовими ресурсами.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо права на отримання пенсій окремим категоріям громадян (реєстр. № 6692 від 12.07.2017), внесений народними депутатами України Денісовою Л.Л., Луценко І.С. та іншими народними депутатами України, матиме вплив на показники державного бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо справедливого забезпечення прав та законних інтересів ветеранів війни та вдосконалення порядку фінансування об’єднань ветеранів війни) (реєстр. № 6703 від 13.07.2017), поданий народними депутатами України Білецьким А.Є. та Петренком О.М..

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

У законопроекті передбачено внесення змін до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про національну поліцію», якими, зокрема, пропонується:

- встановити разову грошову допомогу учасникам бойових дій, інвалідам і учасникам війни та особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною у співвідношенні до розміру мінімальної пенсії за віком з терміном виплати до 14 жовтня;

- надавати громадським організаціям та іншим об’єднанням ветеранів війни фінансову підтримку та пільги з оплати за комунальні послуги за умови, що не менше ніж 75 процентів членів такого об’єднання є ветеранами війни;

- звільнити від сплати податку на прибуток підприємства ветеранів війни, на яких не менше ніж 60 процентів від середьоспискової чисельності працюючих становлять учасники бойових дій та учасники війни;

- здійснити доплату внаслідок загибелі (смерті) або каліцтва працівникам міліції, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції та отримали у розмірі , яка становить різницю між сумою виплаченої одноразової грошової допомоги та допомогою, встановленою Законом України «Про внесення змін до статті 23 Закону України від 13.02.2015 № 208-VIII «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції».

Як зазначено в пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту на момент прийняття не потребуватиме збільшення видатків Державного бюджету України у 2017 році, в подальшому, суб’єкт права законодавчої ініціативи пропонує реалізацію положень законопроекту забезпечити за рахунок понадпланових надходжень до Державного бюджету України.

Відповідно до експертного висновку Міністерства фінансів України у разі прийняття законопроекту додаткові видатки з державного бюджету у 2017 році на виплату щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань у розмірах, які становитимуть для відповідних категорій отримувачів від трьох до десяти розмірів мінімальної пенсії за віком, за попередніми розрахунками становитимуть приблизно 8,7 млрд грн (в умовах поточного року), що на 7,4 млрд грн більше за планові показники поточного року.

Разом з тим, згідно пункту 26 розділу VI Прикінцеві положення Бюджетного кодексу України установлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо справедливого забезпечення прав та законних інтересів ветеранів війни та вдосконалення порядку фінансування об’єднань ветеранів війни) (реєстр. № 6703 від 13.07.2017), поданий народними депутатами України Білецьким А.Є. та Петренком О.М., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання статусу учасників війни деяким категоріям осіб, мобілізованих на особливий період (реєстр. № 7072 від 06.09.2017), поданий народними депутатами Батенком Т.І., Дідичем В.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом передбачається доповнити частину першу статті 9 зазначеного Закону України новим підпунктом, відповідно до якого учасниками війни вважаються військовослужбовці, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, відповідно до Указів Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», від 6 травня 2014 року № 607 «Про часткову мобілізацію», брали безпосередню участь в підготовці особового складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань і правоохоронних органів, що здійснювалася за межами районів антитерористичної операції у період її проведення.

Як зазначено авторами законопроекту, реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Однак, запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення контингенту одержувачів пільг, передбачених законами України для учасників війни. Враховуючи, що покриття витрат на надання відповідних пільг згідно із частинами третьою та четвертою статті 102 Бюджетного кодексу України здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, реалізація законопроекту призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного бюджету на зазначену мету. Крім того, учасники війни мають право отримати компенсаційні виплати за пільговий проїзд, які відповідно до підпункту "ґ" пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України здійснюються з місцевих бюджетів.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Міністерство фінансів України зазначаючи у своєму висновку до законопроекту про його вплив на видаткову частину державного бюджету, зауважує, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу законопроекту на показники бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо надання статусу учасників війни деяким категоріям осіб, мобілізованих на особливий період (реєстр. № 7072 від 06.09.2017), поданий народними депутатами Батенком Т.І., Дідичем В.В. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року  (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення охорони державного кордону України» (реєстр. № 7106 від 11.09.2017), поданий народними депутатами України Рудиком С.Я., Шаховим С.В., Сюмар В. П. та іншими.

 

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони України.

Законопроектом запропоновані зміни та доповнення до Земельного і Водного кодексів України, якими з метою інженерно-технічного облаштування та належного утримання державного кордону передбачено наступне:
- надати військовим частинам Держприкордонслужби в постійне користування земельні смуги завширшки не менше 50 метрів вздовж лінії державного кордону на суші, по березі української частини прикордонної річки, озера або іншої водойми;
- звільнити Держприкордонслужбу від відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва у разі використання земельних ділянок для будівництва та утримання інженерно-технічних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об’єктів прикордонної інфраструктури.
Слід зазначити, що згідно із пунктом 2 частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України кошти від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва належать до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів. Зазначені кошти згідно із частиною другою статті 209 Земельного кодексу України мають цільове призначення та використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель, проведення інвентаризації і нормативної грошової оцінки землі. 
Слід відмітити, що зазначена пропозиція призведе до зменшення надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів та матиме наслідком зменшення відповідних витрат спеціального фонду місцевих бюджетів. 
Крім того, реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету, у тому числі у 2017 році, для Адміністрації Держприкордонслужби на сплату земельного податку, обсяг яких обрахувати неможливо у зв’язку із відсутністю вихідних даних про площу земельних ділянок, їх місцезнаходження тощо. Разом з тим, законодавча пропозиція щодо звільнення Держприкордонслужби від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва у разі використання земельних ділянок для потреб охорони державного кордону мінімізує витрати державного бюджету в частині видатків на функціонування цієї Служби.
Проте, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.
Крім того, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники  бюджету (зменшують  надходження  бюджету  та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення охорони державного кордону України» (реєстр. № 7106 від 11.09.2017), поданий народними депутатами України Рудиком С.Я., Шаховим С.В., Сюмар В.П. та іншими, має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету для сплати земельного податку Адміністрацією Держприкордонслужби та зменшує надходження і відповідні видатки спеціального фонду місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони України.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про додаткові заходи щодо збереження кадрового потенціалу та його розвитку на підприємствах авіаційної та космічної галузей» (реєстр. № 6729 від 17.07.2017), поданий народними депутатами України Курячим М.П., Кужель О.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань промислової політики і підприємництва.

Законопроектом для підприємств авіаційної та космічної галузей пропонується:

-          надати право створювати відомчий житловий фонд для забезпечення житлом працівників  на засадах найму;

-          передбачити можливість продажу відомчого житлового фонду кваліфікованим працівникам та працівникам уразливих спеціальностей і професій за залишковою вартістю за рішенням керівництва підприємства та за умови, що такий працівник відпрацював на даному підприємстві не менше 10 років;

-          дозволити будівництво житла для кваліфікованих працівників без застосування положень Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю».

За наданою інформацією у експертному висновку Міністерства фінансів України на сьогодні за підприємствами авіаційної та космічної галузей рахується заборгованість перед державою за запозиченнями, отриманими в установленому порядку піж державні гарантії (включаючи випущені облігації підприємств авіаційної галузі), яка в цілому перевищує 2,5 млрд гривень.

В цих умовах запропонований законопроектом механізм будівництва відомчого житла, з позиції Міністерства фінансів України, має бути підтверджений реальними джерелами фінансування відповідних видатків підприємствами авіаційної та космічної галузей (без залучення коштів державного бюджету).

Загалом Міністерство фінансів України зазначає, що законопроект може вплинути на показники бюджетів та не підтримає законопроект у зв’язку з відсутністю фінансово–економічних обґрунтувань можливості реалізації його положень в частині статті 4 розділу І та пункту 3 розділу ІІ.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету, у разі не визначення джерел покриття витрат, що пов’язані з реалізацією положень законопроекту) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про додаткові заходи щодо збереження кадрового потенціалу та його розвитку на підприємствах авіаційної та космічної галузей» (реєстр. № 6729 від 17.07.2017), поданий народними депутатами України Курячим М.П., Кужель О.В., матиме вплив на показники бюджету (може збільшувати витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики і підприємництва.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо віднесення побутових відходів до альтернативних джерел енергії» (реєстр. № 6715 від 13.07.2017), внесений народними депутатами України Савчуком Ю.П., Мепарішвілі Х.Н. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії» пропонується:

- включити побутові відходи до переліку відновлювальних джерел енергії;

- встановити зелений тариф на електричну енергію, вироблену з побутових відходів з коефіцієнтом 2,3 (з 01.04.2013 по 31.12.2014), 2,07 (з 01.01.2015 по 30.06.2015), 2,3 (з 01.07.2015 по 31.12.2019), 2,07 (з 01.01.2020 по 31.12.2024), 1,84  (з 01.01.2025 по 31.12.2029).

Встановлення підвищувального коефіцієнту зеленого тарифу може призвести до збільшення роздрібних тарифів на електричну енергію для споживачів  (зокрема, для населення і бюджетних установ) та відповідно збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, у тому числі на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

З огляду на зазначене, Міністерство фінансів України наголошує, що законопроект потребує фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань запропонованих розмірів коефіцієнтів «зеленого» тарифу та їх впливу на роздрібні тарифи  на електричну енергію для споживачів, в тому числі для населення та бюджетних установ, а також на показники державного та місцевих бюджетів.

Крім того, Міністерство фінансів України зауважило, що з серпня поточного року набув чинності Закон України «Про державну допомогу», у зв’язку з чим з метою створення комплексної основи стимулювання виробництва енергії з відновлювальних джерел законопроект за реєстр. № 6715 потребує узгодження із нормами Закону України «Про державну допомогу».

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо віднесення побутових відходів до альтернативних джерел енергії» (реєстр. № 6715 від 13.07.2017), внесений народними депутатами України Савчуком Ю.П., Мепарішвілі Х.Н. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни (реєстр. № 7069-1 від 25.09.2017), поданий народними депутатами Тимошенко Ю.В., Кириленком І.Г. та Івченком І.Є.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом передбачається внести зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», якими пропонується:

- надати статус учасника війни військовослужбовцям, які були призвані на військову службу під час мобілізації на особливий період, починаючи з 2014 року;

- збільшити розмір пільг учасникам бойових дій, особам прирівняним до них та інвалідам війни, зокрема, забезпечення ліками, пенсійного забезпечення, оплати житлово-комунальних послуг, безоплатного проїзду, проїзд залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, першочергове відведення земельних ділянок тощо.

Запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення контингенту одержувачів пільг та збільшення розмірів пільг, передбачених законами України для учасників війни. Враховуючи, що покриття витрат на надання відповідних пільг згідно із частинами третьою та четвертою статті 102 Бюджетного кодексу України здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, реалізація законопроекту призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного бюджету на зазначену мету. Крім того, учасники війни мають право на пільговий проїзд компенсаційні виплати за який відповідно до підпункту "ґ" пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України здійснюються з місцевих бюджетів.

Крім того законопроект передбачає позачергове при необхідності забезпечення лікуванням ветеранів війни та осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за кордоном та проїзду до країни, у якій може бути проведено лікування з відшкодуванням таких видатків за рахунок коштів державного бюджету.

За прогнозними розрахунками суб’єктів права на законодавчу ініціативу додаткові видатки із бюджету складуть у 2017 році близько 180,8 млн грн, які можуть здійснені за рахунок перевиконання надходження доходів за січень-липень 2017 року до державного бюджету у сумі понад 47,0 млрд грн та за рахунок додаткових надходжень від легалізації економіки та недопущення укриття податків і зборів в офшорних зонах у 2017 році у сумі понад 50,0 млрд гривень.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у своєму висновку до законопроекту про його вплив на видаткову частину бюджетів, щодо запропонованих авторами законопроекту джерел проведення додаткових видатків зауважує, що:

- перевиконання дохідної частини державного бюджету у 2017 році згідно з внесеними змінами (Закон України № 2137 від 13.07.2017 р.) до державного бюджету спрямовано для збільшення видатків на вирішення найнагальніших проблемних питань оборони, громадського порядку і безпеки держави, соціально-економічних тощо;

- використання коштів від додаткових надходжень від легалізації економіки та недопущення укриття податків і зборів в офшорних зонах у 2017 році потребує розробки відповідних нормативно-правових актів суб’єктами законодавчої ініціативи.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни (реєстр. № 7069-1 від 25.09.2017), поданий народними депутатами Тимошенко Ю.В., Кириленком І.Г. та Івченком І.Є, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту мирних (цивільних) громадян, які стали інвалідами внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів
(реєстр. № 7046-1 від 13.09.2017), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

У законопроекті передбачено внесення змін до Законів України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в України», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідів», згідно з якими пропонується доповнити перелік одержувачів компенсаційних виплат та пільг такою категорією громадян – інваліди із числа мирних (цивільних) громадян і діти-інваліди, які отримали інвалідність внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час бойових дій чи збройних конфліктів, забезпечивши надання, зокрема, таких державних соціальних гарантій:

- безоплатне одержання ліків, виробів медичного призначення, зубопротезування, безплатне санаторно-курортне лікування або компенсація вартості самостійного санаторно-курортного лікування;

- 50-процентна знижка на оплату житлово-комунальних послуг та палива;

- безоплатний проїзд у міському та приміському громадському транспорті;

- виплати допомоги у зв’язку із тимчасовою непрацездатністю в розмірі 100 процентів середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи;

- компенсація у зв’язку з ушкодженням здоров’я (від 40 до 100 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність);

- щорічна допомога на оздоровлення;

- державна соціальна допомога дітям-інвалідам віком до 18 років, безоплатне харчування дітей-інвалідів у загальноосвітніх закладах незалежно від підпорядкування та форм власності, щорічне безоплатне забезпечення дітей-інвалідів путівкою на оздоровлення чи відпочинок;

- підвищення розмірів пенсії та державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію (від 30 до 50 прожиткових мінімумів) тощо.

Слід звернути увагу, що реалізація такої законодавчої ініціативи призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів на зазначену мету.

Відповідно до експертного висновку Міністерства фінансів України у разі прийняття законопроекту додаткові видатки з державного бюджету на виплату одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, за розрахунками становитимуть від 51,8 тис. грн до 129,0 тис. грн на одну особу (в умовах поточного року).

Однак, суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення його збалансованості, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту мирних (цивільних) громадян, які стали інвалідами внаслідок бойових дій чи збройних конфліктів (реєстр. № 7046-1 від 13.09.2017), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо забезпечення гласності та відкритості місцевих рад (реєстр. № 7071 від 06.09.2017), поданий народними депутатами України Дубініним О.І., Шевченком В.Л., Купрієм В.М., Дідичем В.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується викласти у новій редакції частину сімнадцяту статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та передбачити проведення сесії ради відкрито і гласно із забезпеченням права кожного бути присутніми на них (крім випадків, передбачених законодавством).

Крім того, визначається, зокрема, таке:

– гласність засідань ради забезпечується шляхом їх трансляції у прямому ефірі або в запису у вечірні години, на офіційному веб-сайті ради, публікації стенографічних бюлетенів засідань ради, її рішень в офіційних виданнях ради, друкованих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті ради;

– повні стенограми засідань, на яких розглядаються питання, чіткий перелік яких визначений у цій статті, повинні публікуватися в офіційних виданнях ради, друкованих засобах масової інформації та на офіційному веб-сайті ради (зокрема, це питання, що стосуються майна громади, землі, водних ресурсів, бюджету, розподілу коштів).

Слід звернути увагу, що реалізація зазначених положень законопроекту, потребуватиме додаткових витрат з усіх місцевих бюджетів, однак суб’єктом права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до законопроекту зазначено про відсутність впливу на видатки державного бюджету.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту відмічається, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу на видатки місцевих бюджетів.

Тому, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо забезпечення гласності та відкритості місцевих рад (реєстр. № 7071 від 06.09.2017), поданий народними депутатами України Дубініним О.І., Шевченком В.Л., Купрієм В.М., Дідичем В.В. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх витрат). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку промисловості, інвестиційної діяльності, захисту та гарантування прав і законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності (реєстр. № 6671 від 06.07.2017), внесений народними депутатами України Ляшком О.В, Галасюком В.В., Вовком В.І., Єфімовим М.В, Кужель О.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Проектом Закону пропонується внести зміни до Земельного та Цивільного кодексів України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про інвестиційну діяльність», «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», «Про Антимонопольний комітет України», «Про природні монополії», Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про землеустрій», «Про теплопостачання», «Про Державний земельний кадастр», «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», створивши умови для зміни моделі підключення промислових споживачів до інженерних мереж і встановлення ринкових відносин між замовниками будівництва інженерних мереж (промисловцями, забудовниками, аграріями тощо) та суб’єктами природних монополій.

Відповідно до запропонованих змін, серед іншого, передбачається:

встановити земельний сервітут на будівництво (прокладання, розміщення) та/або експлуатацію ліній електропередачі, зв’язку, трубопроводів, інших наземних чи підземних комунікацій або інших об’єктів інженерної та/або транспортної інфраструктури, а також право ремонту, реконструкції, технічного переоснащення та/або іншого технічного (експлуатаційного) обслуговування зазначених мереж і споруд;

включити до суб’єкта надання технічних умов виконавчий орган сільської, селищної, міської ради;

визначити порядок надання технічних умов для будівництва об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та/або капітального ремонту зазначених об’єктів та встановити юридичну відповідальність (визначити штрафні санкції) за ненадання цих технічних умов, невиконання щодо отримання новозбудованих (після капітального ремонту та/або реконструйованих чи технічно переоснащених) об?єктів інженерно-транспортної інфраструктури та відшкодування замовнику будівництва його витрат тощо;

не залучати замовника будівництва до сплати пайової участі в розвитку інфраструктури населеного пункту в разі будівництва таким замовником об’єктів соціальної інфраструктури;

запровадити механізм відшкодування з бюджетів місцевого самоврядування витрат замовника будівництва на будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та/або капітальний ремонт зазначених об’єктів у разі якщо такі об’єкти перебувають (перебуватимуть) у комунальній власності відповідної територіальної громади.

Враховуючи зазначене, реалізація окремих положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів з бюджетів місцевого самоврядування, насамперед, на здійснення заходів щодо відшкодування в порядку та строки, встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» витрат замовника будівництва на будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та/або ремонт зазначених об’єктів, у разі якщо такі об’єкти за законом належать комунальному підприємству відповідної територіальної громади на праві господарського відання або на праві оперативного управління та/або перебувають у комунальній власності відповідної територіальної громади /зміни до статей 30 та 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»/

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається про таке, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу на показники бюджетів. При цьому Мінфін зауважує про відсутність у переліку видатків, які можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів (зокрема, сільських, селищних, міських), що визначені статтею 91 та частиною другою статті 71 Бюджетного кодексу, виплати такого відшкодування.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку промисловості, інвестиційної діяльності, захисту та гарантування прав і законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності (реєстр. № 6671 від 06.07.2017), внесений народними депутатами України Ляшком О.В, Галасюком В.В., Вовк В.І., Єфімовим М.В, Кужель О.В. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів місцевого самоврядування (може призвести до збільшення витрат). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо першочергового права громадян України – спадкоємців осіб, які мали у постійному користуванні земельні ділянки, на оренду такої землі (реєстр. № 6594 від 20.06.2017), поданий народним депутатом України Купрієм В.М.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

У законопроекті запропоновано доповнити розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України новим пунктом, згідно з яким громадяни України – спадкоємці осіб, які мали в постійному користуванні земельні ділянки, мають першочергове право на укладення договору оренди щодо такої земельної ділянки без проведення земельного аукціону.

Реалізація такої законодавчої ініціативи може зумовити зменшення надходжень до місцевих бюджетів, оскільки розмір орендної плати визначатиметься не на конкурентних засадах. Міністерство фінансів України також звертає увагу на таке, зазначаючи, що передача земельних ділянок державної та комунальної власності у користування громадянам може призвести до недонадходження коштів до місцевих бюджетів, оскільки під час продажу таких прав на земельні ділянки на земельних торгах їх вартість значно зростає, що в свою чергу забезпечує додаткові надходження до бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи належні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що, у свою чергу, позбавило Міністерство фінансів України можливості здійснити вартісну оцінку впливу законопроекту на показники бюджетів.

Поряд з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо першочергового права громадян України – спадкоємців осіб, які мали у постійному користуванні земельні ділянки, на оренду такої землі (реєстр. № 6594 від 20.06.2017), поданий народним депутатом України Купрієм В.М., має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до зменшення надходжень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері містобудування (реєстр. № 7085 від 06.09.2017), поданий народними депутатами України Андрієвським Д.Й., Сташуком В.Ф., Кодолою О.М., Ревегою О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонуються зміни до законів України «Про рекламу», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про архітектурну діяльність», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Фонд енергоефективності», Кодексу України про адміністративні правопорушення та забезпечуються нормативно-правове регулювання питань, пов’язаних з ліцензуванням господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми та значними наслідками; врегулювати питання оплати за проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури; передача функції контролю за проведенням обстеження об’єктів та реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації виконавчим органам сільських, селищних, міських рад, а також інших питань у сфері містобудування.

Зокрема, пропонується передача окремих функцій і повноважень із загальнодержавного на місцевий рівень, що в свою чергу може призвести до додаткових видатків відповідних місцевих бюджетів /зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»/

Також, передбачається надати право саморегулівним організаціям у сфері архітектурної діяльності на проведення професійної атестації виконавців робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, плата за яку вноситься до таких організацій, що відповідно може вплинути на зменшення надходжень до державного бюджету /зміни до Закону України «Про архітектурну діяльність»/.

Законопроектом встановлюється адміністративна відповідальність за порушення порядку присвоєння адреси об’єкту нерухомого майна шляхом накладання штрафу від двохсот до чотирьохсот  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі повторного вчинення правопорушення – в розмірі від чотирьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Реалізація такого положення може призвести до збільшення надходжень державного бюджету залежно від виявлених правопорушень /зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення/.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до даного законопроекту зазначає, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення оцінки вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджету.

Тому, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері містобудування (реєстр. № 7085 від 06.09.2017), поданий народними депутатами України Андрієвським Д.Й., Сташуком В.Ф., Кодолою О.М., Ревегою О.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів та зменшення надходжень до державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо відновлення прав і законних інтересів фермерських господарств та громадян України – членів фермерських господарств (реєстр. № 6594-1 від 06.07.2017), поданий народним депутатом України Івченком В.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

У законопроекті запропоновано доповнити частину третю статті 134 та розділ Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України положенням, згідно з яким фермерські господарства та громадяни України, які успадкували земельні ділянки сільськогосподарського призначення, матимуть гарантоване право набути в довгострокову оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства, що належали їх спадкодавцю на момент смерті на праві постійного користування і відносяться до земель запасу сільськогосподарського призначення, без проведення земельного аукціону.

Реалізація такої законодавчої ініціативи може зумовити зменшення надходжень до місцевих бюджетів. Міністерство фінансів України також звертає увагу на таке, зазначаючи, що передача земельних ділянок державної та комунальної власності у користування громадянам може призвести до недонадходження коштів до місцевих бюджетів, оскільки під час продажу таких прав на земельні ділянки на земельних торгах їх вартість значно зростає, що в свою чергу забезпечує додаткові надходження до бюджетів.

При цьому, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що, у свою чергу, позбавило Міністерство фінансів України можливості здійснити вартісну оцінку впливу законопроекту на показники бюджетів.

Поряд з тим, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України щодо відновлення прав і законних інтересів фермерських господарств та громадян України – членів фермерських господарств (реєстр. № 6594-1 від 06.07.2017), поданий народним депутатом України Івченком В.С., має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до зменшення надходжень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.34. СЛУХАЛИ:
Інформацію про проект Закону України про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини (реєстр. № 6634 від 22.06.2017), внесений народними депутатами України Сисоєнко І.В., Яринічем К.В., Кириченком О.М., Березенком С.І.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

У законопроекті пропонується врегулювати питання забезпечення громадян України та інших осіб, що перебувають на її території, первинною медичною допомогою, встановивши основні засади функціонування та розвитку сімейної медицини. Зокрема, визначаються види первинної медичної допомоги, правові, організаційні та економічні засади її надання, встановлюються повноваження Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у цій сфері, регламентуються питання щодо порядку створення та функціонування центрів первинної медичної допомоги, їх фінансового та матеріально-технічного забезпечення.
При цьому у статті 33 законопроекту з приводу фінансового забезпечення первинної медичної допомоги передбачається, що: 
– фінансове забезпечення первинної медичної допомоги здійснюється за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів, фондів медичного та соціального страхування, благодійних фондів, інших коштів фізичних та юридичних осіб та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством /згідно з частиною першою/, 
– первинна медична допомога надається безоплатно за рахунок бюджетних коштів /згідно з частиною другою/,
– обсяги видатків бюджету на надання первинної медичної допомоги визначаються на підставі методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, на підставі науково обґрунтованих нормативів /згідно з частиною третьою/.
Поряд з тим, згідно із статтею 32 законопроекту встановлюється право спеціалістів первинної медичної допомоги серед іншого на:

підвищені посадові оклади, надбавки за особливий характер праці, за особливі умови праці, доплати за науковий ступінь, за почесні звання, а також за вислугу років залежно від стажу роботи в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, інші надбавки і доплати, премії і винагороди, розмір та порядок встановлення яких визначаються Кабінетом Міністрів України;

– матеріальну допомогу для оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі одного посадового окладу та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі одного посадового окладу, які встановлюються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

– обов’язкове страхування, яке забезпечується у порядку, визначеному законом.

Реалізація таких положень законопроекту зумовить потребу у додаткових коштах з державного та місцевих бюджетів, однак у пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи визначається, що прийняття відповідного закону не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.
Відповідно всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. 
Відтак, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Міністерство фінансів України, зазначаючи у своєму висновку до законопроекту про його вплив на видатки бюджетів, відмітило, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила надання Мінфіном оцінки вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про первинну медичну допомогу на засадах сімейної медицини, (реєстр. № 6634 від 22.06.2017 ), внесений народними депутатами України Сисоєнко І.В., Яринічем К.В., Кириченком О.М., Березенком С.І., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо пільгового забезпечення дітей внутрішньо переміщених осіб та дітей осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України в районах проведення антитерористичної операції, та віднесення їх до категорії дітей війни (реєстр. № 6760 від 18.07.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Згідно із пояснювальною запискою законопроект розроблено з метою сприяння реалізації права ветеранами війни та особами, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» їх права на отримання земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Законопроектом пропонується:

– поширити дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на дітей осіб, перелічених у пункті 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та дітей осіб, які отримали статус внутрішньо-переміщеної особи відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»;

– доповнити перелік пільг дітям війни, надавши право на:

безоплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту (крім таксі та авіаквитків); 
безоплатне харчування учнів середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів освіти, студентів коледжів та технікумів (училищ);
вступ поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, професійно-технічних закладів освіти та на курси для професійного навчання з гарантованою виплатою підвищеної на 100% стипендії, незалежно від місця навчання на території України; 
безоплатне отримання квитків до театру державної чи комунальної власності, до кінотеатру на показ фільмів для відповідної вікової категорії; 

щорічне безоплатне забезпечення путівкою для санаторно-курортного оздоровлення чи відпочинку або виплату компенсації у розмірі середньої вартості путівки в Україні;

– надавати зазначені пільги за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України у висновку.

Водночас, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного бюджету, що також унеможливило надання Мінфіном оцінки вартісної величини такого впливу.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо пільгового забезпечення дітей внутрішньо переміщених осіб та дітей осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України в районах проведення антитерористичної операції та віднесення їх до категорії дітей війни (реєстр. № 6760 від 18.07.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення функціонування суду присяжних в Україні (реєстр. № 7022-1 від 21.08.2017), поданий народним депутатом України Власенком С.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом з метою удосконалення чинного законодавства у сфері здійснення правосуддя судом присяжних запропоновано внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про судоустрій і статус суддів», які передбачають визначення порядку судового розгляду кримінального провадження за участю присяжних, процедуру відбору присяжних, їх правовий статус, уточнення порядку виплати винагороди, зокрема доповнивши нормою, згідно якої присяжні, що формують запасний склад отримують винагороду у розмірі, що дорівнює посадовому окладу за їх місцем роботи.

Зважаючи на зазначене, реалізація положень законопроекту потребуватиме коштів державного бюджету, і у разі його прийняття, здійснюватиметься за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на здійснення правосуддя.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не вплине на дохідну та видаткову частини державного бюджету.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо удосконалення функціонування суду присяжних в Україні (реєстр. № 7022-1 від 21.08.2017), поданий народним депутатом України Власенком С.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат державного бюджету, що здійснюватимуться за рахунок та в межах щорічно визначених бюджетних призначень на здійснення правосуддя) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.37; 1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо порядку організації та діяльності Конституційного Суду України) (реєстр. № 7074 від 06.09.2017), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., та про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення організації та діяльності Конституційного Суду України (реєстр. № 7074-1 від 20.09.2017), поданий народним депутатом України Одарченком Ю.В..

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектами за реєстр. № 7074 та  № 7074-1 пропонується внести зміни до Закону України «Про Конституційний Суд України» в частині уточнення окремих вимог щодо організації діяльності Конституційного Суду України.

Зокрема, законопроектом за реєстр. № 7074 вносяться зміни до Закону України «Про Конституційний Суд України», які передбачають:

встановлення додаткових вимог до кандидатів на посаду судді –мінімального строку проживання в Україні протягом останніх двадцяти років та відсутності громадянства інших держав;

набуття статусу судді і повноважень з моменту складення присяги (на даний час – з дня, що є наступним за днем призначення на посаду) та відповідно виплатою винагороди з цього моменту;

встановлення обмеження щодо діяльності суддів стосовно проведення ними викладацької, наукової або творчої роботи тільки у вільний від основної роботи час;

підвищення вимог до професійного стажу наукового консультанта;

встановлення вимог щодо призначення керівника Секретаріату Суду, його першого заступника та заступників за результатами конкурсу;

запровадження автоматизованої системи розподілу справ.

В той же час, законопроектом за реєстр. № 7074-1 запропоновано:

уточнити порядок формування складу Коституційного Суду України шляхом утворення конкурсних комісій Верховною Радою України, Президентом України, з’їздом суддів України, проведення кваліфікаційного іспиту та співбесіди, а також призначення та набуття статусу судді;

встановити винагороду судді Конституційного Суду України на рівні заробітної плати народного депутата України станом на 1 січня року, у якому здійснюється її виплата;

уточнити окремі питання роботи Сенату та Колегії;

запровадити автоматизовану систему документообігу;

встановити, що усне провадження є основною формою розгляду справ (на даний час – письмове провадження) та визначити порядок його проведення.

Реалізація положень запропонованих законодавчих ініціатив (реєстр. № 7074 та реєстр. № 7074-1), зокрема, в частині запровадження автоматизованого розподілу справ, забезпечення діяльності конкурсних комісій, проведення кваліфікаційного іспиту (у формі письмового тестування) потребуватиме відповідного матеріально-технічного забезпечення, розробки відповідного програмного забезпечення, і має здійснюватись за рахунок та в межах коштів, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на забезпечення конституційної юрисдикції та діяльності Верховної Ради України і Президента України (щодо матеріально-технічного забезпечення діяльності конкурсних комісій).

Водночас, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроектів не вплине на дохідну та видаткову частини державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо порядку організації та діяльності Конституційного Суду України) (реєстр. № 7074 від 06.09.2017), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., та про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення організації та діяльності Конституційного Суду України (реєстр. № 7074-1 від 20.09.2017), поданий народним депутатом України Одарченком Ю.В., матимуть вплив на показники бюджету (потребуватимуть витрат державного бюджету, що здійснюватимуться за рахунок та в межах щорічно визначених бюджетних призначень на забезпечення конституційної юрисдикції та діяльності Верховної Ради України і Президента України (щодо матеріально-технічного забезпечення діяльності конкурсних комісій)) і у разі прийняття відповідних законів вони можуть набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» (реєстр. № 6527 від 31.05.2017), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Бакуменком О.Б., Молотком І.Ф. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію», внести зміни до Господарського, Цивільного кодексів України, законів України «Про особисте селянське господарство», «Про кооперацію», «Про фермерське господарство» та визначити правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування сільськогосподарської кооперації, особливості утворення і діяльності сільськогосподарських кооперативів, їх об’єднань, а також умови та порядок набуття і припинення членства у відповідних кооперативах, склад та повноваження органів управління; особливості формування та розподілу майна і доходів сільськогосподарських кооперативів, засади державної підтримки та міжнародного співробітництва у цій сфері, питання кооперативної освіти.

Слід зазначити, що у законопроекті збережено положення щодо надання державної підтримки сільськогосподарським кооперативам відповідно до державних та регіональних програм за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів у порядку, встановленому законом (стаття 31 законопроекту). При цьому, центральні та місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування забезпечуватимуть сприяння розвитку і зміцненню економічної самостійності сільськогосподарських кооперативів, їх об’єднань, підвищенню ефективності їх діяльності, не допускаючи будь-яких обмежень господарської активності та ініціативи таких кооперативів (об’єднань), вільної і рівноправної їх участі на ринках товарів, робіт і послуг. Крім того, згідно положень законопроекту держава сприятиме підготовці висококваліфікованих кадрів, проведенню наукових досліджень для системи сільськогосподарської кооперації, розвитку мережі кооперативної освіти.

Відповідно до положень законопроекту субсидії (дотації), отримані з державних та місцевих бюджетів для підтримки сільськогосподарських кооперативів, державних цільових фондів, віднесено до джерел формування майна сільськогосподарського кооперативу і передбачено їх спрямування до фонду розвитку сільськогосподарського кооперативу, який в свою чергу створюється для забезпечення статутної діяльності сільськогосподарського кооперативу.

За рахунок коштів фонду розвитку такого кооперативу у статті 30 законопроекту запропоновано також здійснювати фінансове забезпечення заходів кооперативної освіти, що передбачає здійснення заходів щодо навчання та підвищення кваліфікації членів сільськогосподарських кооперативів, членів органів управління і найманих працівників, інформування громадськості про сутність і переваги сільськогосподарської кооперації.

Таким чином, реалізація вищезазначених положень законопроекту потребуватиме витрат державного та місцевих бюджетів.

Крім того, згідно із статтею 32 законопроекту, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, може заснувати агенцію сприяння розвитку сільськогосподарської кооперації, яка не може бути бюджетною установою і здійснюватиме інформаційну, консультативну та методологічну допомогу, спрямовану на розвиток сільськогосподарської кооперації, розроблятиме пропозиції зі створення сприятливої податкової, фінансово-кредитної, інвестиційної політики в цій сфері. При цьому, до співзасновників такої агенції положеннями законопроекту віднесено також сільськогосподарські дорадчі служби, спеціалізовані вищі навчальні заклади та наукові установи, громадські спілки, інші громадські об’єднання.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено про перехід до єдиної організаційно-правової форми – сільськогосподарський кооператив, що дозволить відмовитися від жорсткого поділу сільськогосподарських кооперативів за типами на виробничі та обслуговуючі, надаючи членам (засновникам) сільськогосподарського кооперативу самостійно обирати види діяльності: виробничий, обслуговуючий, переробний чи багатофункціональний, а також форму діяльності – з метою чи без мети одержання прибутку.

Проте, основний принцип сільськогосподарської кооперації, закладений в проекті Закону (пункт 4 статті 4 проекту Закону), передбачає обмеження щодо можливості розподілу доходів серед його членів пропорційно до їх участі у господарській діяльності сільськогосподарського кооперативу без визначення заборони такого розподілу для тих кооперативів, які будуть неприбутковими організаціями.

Водночас, Міністерство фінансів України у експертному висновку щодо зазначеного законопроекту зауважує про неузгодженість таких положень із нормами Податкового кодексу України (абзац третій підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 Кодексу) в частині того, що установчі документи неприбуткової організації, а саме сільськогосподарського кооперативу, який здійснюватиме свою діяльність без мети одержання прибутку, повинні містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників, членів такої організації).

При цьому, відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єкт оподаткування визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Міністерство фінансів України зазначає, що положення пункту 2 статті 24 законопроекту визначає інший порядок обчислення прибутку сільськогосподарського кооперативу, який не узгоджується із положеннями бухгалтерського обліку в частині зменшення доходу на суму кооперативних виплат, визначених у статті 25 законопроекту /частини доходу, що розподіляється між членами такого кооперативу; повернення членам такого кооперативу частини попередньо надлишково сплаченої вартості наданих таким кооперативом послуг; оплатою трудової участі члена сільськогосподарського кооперативу/.

Такий передбачений проектом Закону порядок обчислення прибутку сільськогосподарського кооперативу не узгоджується із положеннями Кодексу, як для тих сільськогосподарських кооперативів, які здійснюють діяльність з метою одержання прибутку і які відповідно до положень Кодексу будуть платниками податку на прибуток підприємств, так і для сільськогосподарських кооперативів, які будуть неприбутковими установами, оскільки для останніх передбачається також складання та подання до контролюючих органів фінансової звітності (пункт 46.2 статті 46 Кодексу), яка в окремих випадках визначатиме об’єкт оподаткування неприбуткової організації для сплати податку у випадку порушення вимог здійснення неприбуткової діяльності.

Відповідно, реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до зменшення дохідної частину державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, про що також зазначає у своєму експертному висновку до цього законопроекту Міністерство фінансів України.

Разом з тим, у разі ліквідації сільськогосподарського кооперативу, який діє з метою (або без мети) одержання прибутку, його майно та кошти, що залишилися після виплат зазначених у статті 34 законопроекту, тобто майно неподільного фонду кооперативу при його ліквідації може зараховуватися до доходу державного та місцевих бюджетів.

Проте, авторами законопроекту в порушення вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зауважено Міністерством фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту і зазначено про не підтримку в запропонованій редакції проекту Закону.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України не підтримує запропонований законопроект та висловлює зауваження по суті його положень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» (реєстр. № 6527 від 31.05.2017), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Бакуменком О.Б., Молотком І.Ф. та іншими, має вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат державного та місцевих бюджетів, зменшує надходження державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур (реєстр. № 6673 від 06.07.2017), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І., Бакуменком О.Б. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про карантин рослин України», якими, зокрема, передбачається: уточнити повноваження центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері карантину рослин і права посадових осіб, які здійснюють державний нагляд та контроль у цій сфері.

Змінами до статті 13 Закону конкретизуються положення щодо фітосанітарної експертизи (аналізу) та передбачається можливість проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) фітосанітарними лабораторіями за вибором власника вантажу або уповноваженої ним особи, тобто недержавної форми власності (чинною редакцією статті 13 Закону передбачено проведення фітосанітарної експертизи центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин).

При цьому, шляхом доповнення Закону новими статтями 13-1 - 13-3, пропонується: визначити порядок уповноваження лабораторії на проведення огляду та фітосанітарної експертизи (аналізів) /лабораторія уповноважується на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, про уповноваження/, встановити вимогу проводити повторну фітосанітарну (арбітражну) експертизу лише державною фітосанітарною лабораторією /проводиться на вимогу особи, що оскаржує результати попередньої фітосанітарної експертизи, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин/, створити Реєстр уповноважених фітосанітарних лабораторій, поклавши повноваження щодо його ведення на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин /за підтримання та оновлення інформації в цьому Реєстрі фітосанітарні лабораторії (крім державних фітосанітарних лабораторій) вносять щомісячну плату у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України/.

При цьому, розширення запропонованих законопроектом повноважень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у сфері карантину рослин і створення Реєстру уповноважених фітосанітарних лабораторій, підтримання та оновлення інформації щодо державних фітосанітарних лабораторій може потребувати додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначило Міністерство фінансів України у експертному висновку.

При цьому, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зауважило, що рішення про уповноваження або відмову в уповноваженні відповідно до норм Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» несе в собі ознаки документу дозвільного характеру, проте, у законопроекті не зазначено про платність або безоплатність видачі такого рішення.

Реалізація положень законопроекту щодо надання права фітосанітарними лабораторіями недержавної форми власності на проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) у сфері карантину рослин може призвести до зменшення надходжень спеціального фонду державного бюджету, оскільки на даний час фітосанітарну експертизу здійснюють фітосанітарні лабораторії – бюджетні установи, що в свою чергу, зумовить зменшення видатків спеціального фонду та може потребувати додаткових коштів із загального фонду державного бюджету на забезпечення виконання вищевказаних завдань та функцій (у зв’язку із можливою недостатністю коштів за спеціальним фондом через недонадходження до нього).

Разом з тим, змінами до статті 49 Закону уточнено перелік платних послуг центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, та до якого пропонується включити фітосанітарну експертизу (аналізи), повторну фітосанітарну (арбітражну) експертизу, видачу сертифікатів відповідно до цього Закону. Проте, пунктами 134, 135 Закону України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» фітосанітарний сертифікат та фітосанітарний сертифікат на реекспорт визнано документами дозвільного характеру, а постановою Уряду від 09.06.2011 р. № 641 «Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, органами та установами, що належать до сфери її управління, і розміру плати за їх надання» видачу фітосанітарного сертифікату та фітосанітарного сертифікату на реекспорт партії вантажу та видачу карантинного сертифіката на партію вантажу віднесено до переліку платних адміністративних послуг. Отже, включення фітосанітарної експертизи (аналізів), видачі сертифікатів до переліку платних послуг центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, матиме наслідком збільшення надходжень спеціального фонду державного бюджету від власних надходжень бюджетних установ (і відповідно витрат спеціального фонду державного бюджету), та призведе до втрат доходів державного та місцевих бюджетів за надання адміністративних послуг.

Крім того, законопроектом передбачено внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, доповнивши новою статті 172-2 та встановивши адміністративну відповідальність: за порушення посадовими особами фітосанітарної лабораторії порядку проведення фітосанітарної експертизи (аналізів) та/або проведення огляду, під час якого здійснювався відбір зразків об’єктів регулювання для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів), що мало наслідком отримання нотифікації від країни-імпортера про серйозні випадки невідповідності фітосанітарної сертифікації міжнародним стандартам у сфері карантину та захисту рослин у вигляді штрафу на посадову особу від двадцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 340 грн до 850 грн/.

Відповідно реалізація законопроекту призведе до збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафів за зазначеними правопорушеннями у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, про що також зауважено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Загалом, у експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено про необхідність доопрацювання законопроекту та зауважено, що прийняття законопроекту призведе до зміни показників бюджету та відповідно порушить принцип збалансованості, визначений у статті 7 Бюджетного кодексу України, оскільки реалізація законопроекту може призвести до зменшення надходжень та збільшення видатків і відповідно до розбалансування доходів і видатків Державного бюджету України.

Проте, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур (реєстр. № 6673 від 06.07.2017), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І., Бакуменком О.Б. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує видатки державного бюджету, зменшує надходження за загальним фондом державного і місцевих бюджетів, оцінка впливу на надходження і витрати спеціального фонду державного і місцевих бюджетів визначатиметься залежно від практичної реалізації запропонованих законопроектом повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин в частині надання платних послуг). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року - не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про відходи» (щодо імплементації вимог директив ЄС у сфері поводження з відходами) (реєстр. № 6602 від 21.06.2017), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Унгуряном П.Я., Крульком І.І., Білоцерковцем Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про відходи», зокрема:

- уточнити терміни, що використовуються у Законі;

- запровадити принцип розширеної відповідальності виробника;

- визначити суб’єктів права власності на відходи /громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи та організації усіх форм власності, територіальні громади, АР Крим і держава/;

- упорядкувати та розширити функції Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади /зокрема, щодо створення, перегляду Національного переліку відходів, його міжнародного узгодження, складання та ведення реєстру виробників/, місцевих державних адміністрацій і місцевих рад щодо державного управління та регулювання відносин, пов’язаних з утворенням та поводженням з відходами, включаючи розроблення національних, регіональних та місцевих планів та програм поводження з відходами;

- створити Національний перелік відходів; реєстр виробників та організацій розширеної відповідальності виробника;

- передбачити розроблення Національного плану поводження з відходами, регіонального плану поводження з відходами та плану поводження з відходами населеного пункту;

- передбачити встановлення ставок екологічного податку, що справляється за розміщення відходів, із диференціацією залежно від рівня небезпеки відходів та цінності територій;

- передбачити надання суб’єктам господарювання, які утилізують, зменшують обсяги утворення відходів та впроваджують у виробництво маловідходні технології, відповідно до законодавства податкових, кредитних та інших пільг.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 7.4 статті 7 Податкового кодексу України підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом. Встановлення відповідних пільг може призвести до втрат державного та місцевих бюджетів від зменшення податкових надходжень від суб’єктів господарювання, які утилізують, зменшують обсяги утворення відходів та впроваджують у виробництво маловідходні технології, яким надаватимуться пільги.

Крім того, як зазначає Міністерство фінансів України, стаття 14 законопроекту тільки декларує запровадження принципу розширеної відповідальності виробника, що передбачає самостійне забезпечення виробником повторного використання та/або матеріальної утилізації відходів, його участі у системах поводження з відходами, або сплату екологічного податку, проте законопроектом не встановлюється механізм дії зазначеного принципу.

Крім того, законопроектом встановлюються штрафи за правопорушення у сфері поводження з небезпечними відходами у розмірі від 1000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн максимальний розмір штрафів становитиме від 17000 до 85000 грн/.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України реалізація поданого законопроекту може потребувати додаткових видатків бюджету, оскільки проектом передбачено ряд заходів, які вимагають видатків на їх реалізацію, зокрема на фінансування за державним контрактом підприємств, що впроваджують маловідходні технології, утилізують відходи; цільове фінансування науково-дослідних робіт з конкретних проблем утилізації відходів і зменшення їх утворення; формування державного банку даних щодо впровадження в Україні технологій утилізації відходів тощо. Разом з тим, зазначено, що у законопроекті не вказані джерела покриття зазначених видатків та не подано фінансово-економічні обґрунтування та розрахунки.

Враховуючи вплив законопроекту на показники бюджету, розробнику відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України належить надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали до законопроекту не надано.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про відходи" (щодо імплементації вимог директив ЄС у сфері поводження з відходами) (реєстр. № 6602 від 21.06.2017), поданий народними депутатами України Дирівим А.Б., Унгуряном П.Я., Крульком І.І., Білоцерковцем Д.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує видатки бюджетів та матиме вплив на доходи державного та місцевих бюджетів, оцінка такого впливу визначатиметься відповідно до встановлених у базовому законодавстві (з урахуванням запропонованого у законопроекті) податкових преференцій суб’єктам господарювання у сфері поводження з відходами та  порядку сплати екологічного податку, що справляється за розміщення відходів, і його зарахування до доходів державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності (реєстр. № 7060 від 04.09.2017), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Кулінічем О.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом вносяться зміни та доповнення до Земельного кодексу України, якими зокрема визначаються особливості використання та розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, переданими на земельних торгах в оренду для створення та розвитку сімейних фермерських господарств озмір такої земельної ділянки не може перевищувати 5 гектарів), із правом (по завершенню договору оренди) безоплатної передачі їм земельних ділянок із земель державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства у розмірі, що не перевищує 2 га; а для ведення особистого селянського господарства не більше 1 га (за чинною редакцією – 2 га). При цьому, запропоновано заборонити відчужувати такі земельні ділянки (змінювати їх цільове призначення), одержані безоплатно у приватну власність, протягом 7 років з дня державної реєстрації, а у разі придбання таких земельних ділянок із розстроченням платежу – до повної сплати викупної ціни. При цьому, визначаються категорії громадян, які мають право на безоплатне одержання земельної ділянки із земель державної та комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації.

Крім того, доповненнями до частини другої статті 134 Земельного кодексу України запропоновано у разі викупу земельної ділянки її орендарем, таку земельну ділянку надавати у користування без проведення земельних торгів, а також передбачити можливість викупу земельної ділянки або її частини із розстроченням платежу до 20 років.

Варто зазначити, що положення законопроекту щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, переданих на земельних торгах в оренду для створення та розвитку сімейних фермерських господарств може зумовити додаткові надходження державного та місцевих бюджетів від платежів, від платежів, пов’язаних із обігом земель державної і комунальної власності. Водночас, застосування неконкурентних процедур продажу таких земельних ділянок державної чи комунальної власності або права на них (зважаючи на відсутність положення щодо застосування індексу інфляції при розстроченні платежу до 20 років), як це передбачено законодавством і про що відмічено вище, може призвести до втрат доходів державного та місцевих бюджетів, оскільки земельні ділянки передаватимуться в користування безоплатно або за заниженою вартістю. На відсутності фінансово-економічного обґрунтування та відповідно розрахунків наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначено, що запропоновані законопроектом зміни доцільно розглядати після прийняття базового закону про обіг земель сільськогосподарського призначення, якими передбачається продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності на електронних торгах та стартова ціна лоту, яка не може бути меншою нормативної грошової оцінки.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності (реєстр. № 7060 від 04.09.2017), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Кулінічем О.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (може зумовити додаткові надходження державного та місцевих бюджетів від платежів, від платежів, пов’язаних із обігом земель державної і комунальної власності, водночас, окремі положення призведуть до втрат таких надходжень до бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про закордонних українців» (реєстр. № 7033 від 21.08.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його розроблено з метою розв’язання питання виконання Міністерством закордонних справ України повноважень, передбачених для центрального органу виконавчої влади з питань співпраці із закордонними українцями статтею 10-2 Закону України «Про закордонних українців», який на сьогодні ще не створений.

Згідно з фінансово-економічним обґрунтуванням, викладеним у пояснювальній записці до законопроекту, при складанні фінансово-економічних розрахунків враховано видатки на облаштування робочих місць восьми співробітників – 180 800 грн. та фінансування відряджень співробітників до 15 країн (Франції, Італії, Угорщини, Румунії, Молдови, Португалії, Греції, Азербайджану, Словаччини, Канади, Казахстану, Грузії, Вірменії, Польщі та Бразилії) у сумі 404 295 грн на 2017 рік та 408 605 грн на 2018 рік.

Для Міністерства закордонних справ України на 2017 рік на реалізацію бюджетної програми 1401110 «Фінансова підтримка забезпечення міжнародного позитивного іміджу України, заходи щодо підтримки зв’язків з українцями, які проживають за межами України» на напрям зв’язків з українцями, які проживають за межами України, виділено 7 млн гривень. З урахуванням виконання структурним підрозділом МЗС функцій, що передбачені як для ЦОВВ, кількість заходів за згаданим напрямом збільшиться, що прогнозовано в 1,5 рази більше вимагатиме фінансування.

Тобто, реалізація положень законодавчої ініціативи у поточному році потребуватиме 585,1 тис. грн і відповідно до пропозицій МЗС на 2018 рік – 408,6 тис. грн, про що також зазначає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Водночас, на думку Мінфіну, виконання зазначеного законопроекту може бути здійснено за рахунок коштів, передбачених у державному бюджету на утримання Міністерства закордонних справ України.

Згідно з узагальнюючим висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України за результатами розгляду в першому читанні законопроект може бути прийнятий за основу з урахуванням висловлених зауважень, зокрема зазначається, що згідно з поданим до законопроекту фінансово-економічним обґрунтуванням, реалізація його пропозицій вимагатиме додаткового фінансового забезпечення в поточному році.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про закордонних українців» (реєстр. № 7033 від 21.08.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат державного бюджету, що належить здійснювати за рахунок та в межах щорічно визначених бюджетних призначень на забезпечення діяльності Міністерства закордонних справ України), і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету  з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до закону України «Про освіту» щодо забезпечення захисту мовних прав національних меншин (реєстр. № 7146 від 28.09.2017), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про освіту», відповідно до яких, зокрема, передбачається встановити, що:

мовою освітнього процесу в закладах освіти поряд з державною мовою є також регіональна мова або мова меншин, якщо заклади освіти розташовані на територіях, на яких поширена регіональна мова або мова меншин;

- держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти регіональною мовою або мовою меншин в державних і комунальних закладах освіти, якщо заклади освіти розташовані на територіях, на яких поширена регіональна мова або мова меншин;

- заклади освіти, де освіта надається регіональною мовою або мовою меншин, забезпечують обов’язкове вивчення державної мови, зокрема заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти – в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, зокрема на забезпечення освітнього процесу у закладах освіти розташованих на територіях, на яких поширена регіональна мова або мова меншин, у тому числі на викладання навчальних дисциплін у вищих навчальних закладах регіональними мовами або мовами меншин, про що також зауважило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Крім того, Міністерством фінансів України зауважено, що відповідно до статті 5 Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до статті 2 цього Закону поширюються положення Хартії. Окрім того, стаття 8 Хартії передбачає можливість надання освіти регіональними мовами або мовами меншин, так і надання суттєвої частини  освіти вказаними мовами, або забезпечення можливості вивчення цих мов як окремих дисциплін університетської або іншої освіти.

Також зауважено, що питання доцільності/недоцільності прийняття запропонованої законодавчої ініціативи має вирішуватися Міністерством освіти і науки України як головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері освіти.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до закону України «Про освіту» щодо забезпечення захисту мовних прав національних меншин (реєстр. № 7146 від 28.09.2017), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І., матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему (реєстр. № 6624 від 22.06.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується подовжити термін дії Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему (далі – Програма) на період до 2020 року, термін дії якої закінчився ще у 2012 році.

Законопроектом передбачається спрямувати на виконання Програми за рахунок коштів державного бюджету орієнтовно 6637,33 млн гривень (з урахуванням внесків України до Чорнобильського фонду «Укриття»). У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що виділення коштів на виконання окремих завдань на подальших етапах, що передбачаються Програмою, буде обґрунтовуватися при розробленні заходів з реалізації відповідного етапу. При цьому, фінансування заходів, зазначених у Законі, можливе також за рахунок інших джерел, зокрема: міжнародної технічної допомоги (288,3 млн євро), позабюджетних фондів, грантів, інших джерел, не заборонених чинним законодавством. Відтак, після розроблення (перегляду) відповідних планів, програм та проектів щорічна потреба в коштах підлягатиме уточненню.

За експертним висновком Міністерства фінансів України до даного законопроекту, законопроект впливає на видаткову частину бюджетів, реалізація положень законопроекту здійснюється в межах коштів бюджетних програм 2408040 «Внески України до Чорнобильського фонду «Укриття» та до рахунку ядерної безпеки ЄБРР», 2408120 «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об’єкта «Укриття» та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС», за якими Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» передбачені видатки у загальній сумі 1785,30 млн гривень.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України пропонує виключити обсяги фінансування заходу Програми «здійснення внеску України до Чорнобильського фонду «Укриття» та до рахунка ядерної безпеки ЄБРР» на 2018-2019 роки, зважаючи на те, що на сьогодні рішення Уряду щодо сплати внесків у 2018-2019 роках ще не прийняті.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Загальнодержавної програми зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему (реєстр. № 6624 від 22.06.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме передбачення у державному бюджеті на відповідний рік обсягу коштів, визначеного у законопроекті для виконання заходів Програми). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону (реєстр. № 6749 від 17.07.2017), поданий народним депутатом України Подоляк І.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується ввести заборону на проведення будь-яких суцільних рубок (як головного користування, так і рубок формування та оздоровлення лісів) ялицево-букових деревостанів на гірських схилах.

Водночас, змінами до статті 3 Закону України «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» (далі – Закон) пропонується обмежити окремі системи і види рубок в ялицево-букових деревостанах і дозволити проводити лише вибіркові рубки головного користування та вибіркові рубки формування та оздоровлення лісів в ялицево-букових деревостанах на стрімких схилах в лісах Івано-Франківської, Закарпатської, Львівської та Чернівецької областей.

Також шляхом внесення змін до статті 10 Закону пропонуються подовжити до 2020 року виконання вимоги щодо розширення мережі природно-заповідних територій та об’єктів у Карпатському регіоні до рівня заповідності до 20%.

Слід відмітити, що відповідно до статей 29, 64, 66 та 69 Бюджетного кодексу України рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів (у тому числі в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування), зараховується до державного та міських бюджетів, тому реалізація норм проекту Закону може зменшити дохідну частину цих бюджетів на суму вищезазначеного платежу у разі зменшення рубок головного користування.

Разом з тим, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо введення заборони на суцільну вирубку ялицево-букових лісів на гірських схилах Карпатського регіону (реєстр. № 6749 від 17.07.2017), поданий народним депутатом України Подоляк І.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшує доходи державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо усунення дискримінаційного ставлення з пенсійного забезпечення, соціального захисту дітей громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї) (реєстр. № 6736 від 17.07.2017), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачається поширити на громадян, які брали участь у ліквідації  інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складання ядерних зарядів і здійснювали на них регламентні роботи, їхнім сім’ям та дітям окремі пільги і гарантії, передбачені цим Законом, зокрема:

забезпечення дітей, в тому числі тих, які є інвалідами: безоплатним харчуванням у закладах освіти, ліками та позачерговим зубопротезуванням, безоплатним користуванням всіма видами міського та приміського транспорту, позачергово місцями у дошкільних закладах освіти, вступом поза конкурсом до державних вищих закладів освіти, позачерговим влаштування в заклади соціального захисту, підвищеним розміром державної соціальної допомоги,
50-процентною знижкою з оплати за користування житлово-комунальними та іншими послугами, санаторно-курортними путівками, одного з батьків дитини-інваліда або особи, яка їх замінює, а також отримання одним із батьків або особою, яка їх замінює, додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком на 14 робочих днів на рік, тощо;

виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника;

встановлення державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання та у зв’язку з втратою годувальника;

зменшення пенсійного віку при наданні пенсій та встановлення пільг при обчисленні стажу роботи (служби) та середньомісячного заробітку для встановлення пенсій.

Враховуючи вищевикладене, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, наведеним у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень потребуватиме лише видатків державного бюджету у сумі близько 21 млн. грн на рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає про те, що прийняття законопроекту розширює коло одержувачів пільг та компенсацій, що призведе до здійснення додаткових видатків з державного бюджету, які не будуть забезпечені фінансовими ресурсами, джерела покриття таких видатків розробником не визначені.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо усунення дискримінаційного ставлення з пенсійного забезпечення, соціального захисту дітей громадян, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї) (реєстр. № 6736 від 17.07.2017), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про ринки капіталу та регульовані ринки» (реєстр. № 7055 від 01.09.2017), поданий народними депутатами України Демчаком Р.Є., Добвенком М.В., Різаненком П.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроект передбачає регулювання відносин, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів, укладення і виконання деривативів та правочинів на ринках капіталу та інших регульованих ринках, а також під час провадження професійної діяльності на ринках капіталу та регульованих ринках, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування ринків капіталу та регульованих ринків. При цьому, законопроектом вносяться зміни до 51 законодавчого акту, а також визнаються такими, що втратили чинність, закони України «Про товарну біржу» і «Про цінні папери та фондовий ринок».

Щодо положень законопроекту в межах компетенції Комітету з питань бюджету належить зауважити таке.

І. Окремі положення законопроекту суперечать Конституції України, Бюджетному кодексу України (далі – Кодекс) та деякому іншому законодавству.

1. Підпунктом «л» пункту 16 розділу ХІ законопроекту запропоновано нову редакцію статті 18 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі – Закон), якою передбачено, що на фінансове забезпечення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія) спрямовуються кошти: 1) одержані від надання адміністративних послуг; 2) що надходять для Комісії в рамках програм допомоги ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ; 3) одержані з інших джерел, не заборонених законодавством. Поряд з тим, визначено, що Комісія має право самостійно розподіляти та розпоряджатися коштами, що надходять до спеціального фонду державного бюджету та спрямовані на забезпечення діяльності Комісії, при цьому використання зазначених коштів спеціального фонду державного бюджету здійснюється в порядку, затвердженому Комісією.

Такі положення законопроекту не відповідають нормам Кодексу, зокрема:

частині другій статті 4 (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету);

пункту 1 частини першої статті 7 (яким визначено принцип єдності бюджетної системи України, що забезпечується серед іншого єдиним регулюванням бюджетних відносин та єдністю порядку виконання бюджетів);

пункту 5 частини першої статті 40 (згідно з яким законом про державний бюджет встановлюються бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету /повноваження головного розпорядника, надане цим Кодексом, законом про державний бюджет, яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування/ за бюджетною класифікацією з обов’язковим виділенням видатків споживання (з них видатків на оплату праці, оплату комунальних послуг і енергоносіїв) та видатків розвитку);

частині п’ятій статті 13 (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет);

статтям 29, 64, 66, 69 (згідно з якими плата за надання адміністративних послуг належить до доходів загального фонду державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів).

Крім того, такі положення не узгоджуються з вимогою частини другої статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків).

2. Підпунктом «м» пункту 16 розділу ХІ законопроекту запропоновано нову статтю 19 Закону, якою пропонується наділити Комітет Верховної Ради України з питань бюджету новими повноваженнями, а саме встановити, що цей Комітет: 1) затверджує план діяльності Комісії; 2) затверджує умови та розміри оплати праці Голови та членів Комісії; 3) вирішує інші питання, пов'язані з фінансуванням діяльності Комісії відповідно до вимог цього Закону. При цьому передбачається, що:

Голова Комісії не пізніше 1 липня поточного року подає для затвердження Комітету з питань бюджету проект плану діяльності Комісії на наступний рік;

Комітет з питань бюджету у місячний строк приймає рішення про затвердження плану діяльності Комісії або надає обґрунтовані зауваження до нього; таке рішення підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Комісії у строк не пізніше п`яти днів з дня його прийняття;

у разі надходження зауважень Комісія у 15-денний строк після їх отримання подає відкоригований проект плану діяльності Комітету ВРУ з питань бюджету для затвердження;

після затвердження плану діяльності Комісія формує проект кошторису на наступний рік та подає його до Міністерства фінансів для включення до проекту державного бюджету на відповідний рік.

Також пропонується визначити, що Комісія може передбачати у плані діяльності та кошторисі на відповідний рік створення резервів коштів, зокрема для покриття непередбачуваних видатків, здійснення капітальних видатків майбутніх періодів. Розмір резервів коштів не може перевищувати 30% суми планових видатків Комісії на плановий рік та два наступні прогнозні періоди, що здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету. Відрахування до резервів коштів не можуть перевищувати 10% розміру видатків кожного планового року, що здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету.

Передбачена цими положеннями законопроекту особлива процедура визначення видатків державного бюджету на функціонування Комісії суперечить нормам Кодексу, насамперед:

пункту 1 частини першої статті 7 щодо дотримання принципу єдності бюджетної системи України;

статтям 34-36 (якими унормовано процедуру розробки проекту державного бюджету, зокрема питання підготовки бюджетних запитів головними розпорядниками коштів державного бюджету та їх аналіз Мінфіном);

статті 47 (щодо кошторисів бюджетних установ).

Поряд з тим, запропоновані нові повноваження Комітету Верховної Ради України з питань бюджету не узгоджуються з повноваженнями зазначеного Комітету за дотриманням бюджетного законодавства, визначеними частиною другою статті 109 Кодексу, а також не відповідають вимогам статті 89 Конституції України та Закону України «Про комітети Верховної Ради України» (насамперед, щодо статусу та завдань комітетів, які є органами Верховної Ради України, які утворюються для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій).

Крім того, запропонований план діяльності Комісії на рік має включати в першу чергу планові завдання і заходи Комісії відповідно до функціональних повноважень, а не лише питання фінансового забезпечення її діяльності. Відтак, зазначене питання та питання затвердження умов і розмірів оплати праці Голови та членів Комісії не відповідають предметам відання Комітету з питань бюджету, визначеним постановою Верховної Ради України від 04.12.2014 р. № 22-VIII «Про перелік, кількісний склад і предмети відання комітетів Верховної Ради України восьмого скликання».

3. Загалом порушені у вищенаведених положеннях законопроекту питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства. Частиною другою статті 4 Кодексу встановлено, що якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також вказує на невідповідність вищенаведених положень законопроекту вимогам Кодексу та зауважує, що реалізація запропонованих змін матиме наслідком порушення принципу єдності бюджетної системи України.

ІІ. Щодо впливу положень законопроекту на показники бюджету слід зазначити таке.

На даний час функціонування Комісії здійснюється за рахунок коштів загального фонду державного бюджету (у Законі України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено бюджетні призначення загального фонду за відповідною бюджетною програмою (код 6151010) у сумі 86 977,4 тис. грн, а в урядовому законопроекті про Державний бюджет України на 2018 рік (реєстр. № 7000 від 15.09.2017 р.) передбачені відповідні видатки у сумі 125 735,9 тис. грн.). Натомість законопроектом пропонується здійснювати фінансове забезпечення Комісії не лише із загального фонду державного бюджету, але й за рахунок доходів спеціального фонду державного бюджету (зокрема, плати за надання Комісією адміністративних послуг, при тому що такий платіж згідно з чинними нормами належить до доходів загального фонду бюджету).

Таким чином, практичне застосування положень законопроекту у разі його прийняття призведе до зменшення доходів загального фонду державного і місцевих бюджетів та збільшення доходів і видатків спеціального фонду державного бюджету.

Однак суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності більшості положень відповідного закону (з 1 липня 2018 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Кодексу щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на дохідну чи видаткову частину державного бюджету поточного бюджетного періоду.

УХВАЛИЛИ:

Проект Закону України «Про ринки капіталу та регульовані ринки» (реєстр. № 7055 від 01.09.2017), поданий народними депутатами України Демчаком Р.Є., Добвенком М.В., Різаненком П.О. та іншими:

1) матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів загального фонду державного і місцевих бюджетів, збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету та видатків державного бюджету на функціонування Комісії). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності привести окремі положення законопроекту у відповідність до вимог Конституції України та Бюджетного кодексу України, зокрема, виключити:

підпункт «л» пункту 16 розділу ХІ законопроекту /щодо нової редакції статті 18 Закону/ як такий, що не відповідає статті 95 Конституції України та статтям 4, 13, 29, 40, 64, 66 і 69 Кодексу;

підпункт «м» пункту 16 розділу ХІ законопроекту /щодо нової статті 19 Закону/, оскільки відповідне положення суперечить статті 89 Конституції України та статтям 7, 34-36, 47 і 109 Кодексу.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до деяких законів України щодо оскарження та перегляду постанов по справах про адміністративні правопорушення (реєстр. № 7016 від 02.08.2017), поданий народними депутатами України Королем В.М, Паламарчуком М.П. та Развадовським В.Й.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про судовий збір» пропонується не справляти судовий збір за подання апеляційної скарги про оскарження органами державної влади постанов суду по справах про адміністративні правопорушення.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу на бюджет залежатиме від кількості поданих до суду апеляційних скарг про оскарження органами державної влади постанов суду по справах про адміністративні правопорушення. Проте, оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Поряд з тим, згідно із змінами до Кодексу про адміністративні правопорушення встановлюється, що у разі скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення суми сплачених штрафів повертаються особам, які притягалися до адміністративної відповідальності за це правопорушення, або уповноваженим ними особам з державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за поданням відповідних органів, уповноважена посадова особа якого склала протокол про це правопорушення. Такі подання надсилаються до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, упродовж трьох робочих днів з дня надходження відповідних постанов до органів, уповноважених надсилати такі подання.

Щодо такого положення Міністерство фінансів звертає увагу на необхідність його узгодження з вимогами прийнятого відповідно до Бюджетного кодексу України наказу Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції 25.09.2013 року за № 1650/24182) «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», якими визначено процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів та поширення на повернення штрафних санкцій.

Відтак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо оскарження та перегляду постанов по справах про адміністративні правопорушення (реєстр. № 7016 від 02.08.2017), поданий народними депутатами України Королем В.М, Паламарчуком М.П. та Развадовським В.Й., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів та видатків спеціального фонду державного бюджету від судового збору, а також може потребувати додаткових видатків із загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроекту привести його положення (в частині повернення з державного бюджету сплачених штрафів) у відповідність до вимог бюджетного законодавства.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 168 Податкового кодексу України щодо зарахування податку з доходів фізичних осіб (реєстр. № 7051 від 31.08.2017), поданий народним депутатом України Литвином В.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2019 року встановити, що суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані на користь фізичних осіб, перераховуються до відповідного місцевого бюджету за місцем постійного проживання (податкової адреси) таких фізичних осіб.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту забезпечить справедливий та неупереджений розподіл надходжень від податку на доходи фізичних осіб між місцевими бюджетами.

Належить зауважити, що порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до відповідних бюджетів також визначено частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України, згідно з якою податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується):

податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі;

податковим агентом – фізичною особою, зараховується до відповідного бюджету за місцем реєстрації такої фізичної особи у органах доходів і зборів.

Отже, положення законопроекту не узгоджуються з наведеною нормою Бюджетного кодексу України і їх застосування створить юридичну колізію.

Загалом запропоновані зміни щодо порядку зарахування податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів не призведуть до збільшення загального обсягу доходів місцевих бюджетів, а лише до перерозподілу доходів від одних місцевих бюджетів до інших, що спричинить розбалансування окремих місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходи місцевих бюджетів за місцезнаходженням податкового агента і водночас позитивний вплив на доходи місцевих бюджетів за податковою адресою (місце реєстрації) платників податку (найманих осіб). При цьому, запровадження законопроекту може призвести до утворення невідповідності доходів і видатків бюджету територіальної громади на території якої платник зареєстрований, але фактично проживає на території іншої громади, де користується безкоштовними місцевими послугами (медичні, освітні та соціальні установи), які в умовах проекту не фінансуватимуться податком на доходи, нарахованими такому платнику.

Крім того, Міністерство фінансів зауважує, що запровадження законопроекту призведе до:

збільшення витрат податкового агента в частині робочого часу і матеріальних витрат, пов’язаних з технічним забезпеченням своїх обов’язків щодо нарахування, утримання і сплати (перерахування) до бюджетів відповідних сум податку на доходи фізичних осіб, а саме в частині: з’ясування інформації щодо реквізитів рахунків, на які необхідно перераховувати податок; технічного та програмного забезпечення таких процедур (збільшення кількості обслуговуючого персоналу та оплати їх праці); оплати банківських послуг з перерахування податку до різних бюджетів за податковою адресою фізичних осіб;

економічно недоцільних витрат робочого часу на процес адміністрування податку органами доходів і зборів.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 168 Податкового кодексу України щодо зарахування податку з доходів фізичних осіб (реєстр. № 7051 від 31.08.2017), поданий народним депутатом України Литвином В.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення надходжень від податку на доходи фізичних осіб до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів, а також потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на адміністрування і зарахування податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Положення законопроекту не узгоджуються з частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України та призведуть до розбалансування окремих місцевих бюджетів.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо професійного навчання державних службовців (реєстр. № 7009 від 28.07.2017), поданий народними депутатами України Шкрум А.І., Вадатурським А.О. та іншими народними депутатами України.

 

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про державну службу» і «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів», серед іншого передбачивши, що:

-                витрати на професійне навчання державних службовців не можуть бути менше, ніж 5 відсотків фонду оплати праці державних службовців відповідного державного органу;

-                державному службовцю, який проходять курс професійного навчання за власною ініціативою в рамках індивідуальної програми, може бути надана компенсація у розмірі вартості навчання, але не більше ніж прожитковий мінімум, визначений законом про державний бюджет на відповідний рік.

-                державне замовлення на професійне навчання державних службовців може бути розміщене серед суб’єктів господарювання незалежно від їх форми власності у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його прийняття не потребує додаткових матеріальних та інших витрат з Державного бюджету України на 2017 рік, хоча терміном набрання чинності закону (у разі його прийняття) пропонується визначити 1 січня 2018 року.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту відмічається, що реалізація його положень, пов’язана з визначенням обсягу витрат на професійне навчання державних службовців, починаючи з 1 січня 2018 року, потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету, однак відсутність належних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу законопроекту на показники бюджету. Поряд з тим відмічається, що згідно з пунктом 7 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України до видатків державного бюджету належать видатки на оплату послуг з підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів на умовах державного замовлення у навчальних закладах державної власності.

Відтак, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, запропонований у законопроекті, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Крім того, слід звернути увагу, що положення законопроекту щодо визначення обсягу витрат на професійне навчання державних службовців суперечить частині другій статті 95 Конституції України та частині другій статті 4 Бюджетного кодексу України /згідно з якими виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків/.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо професійного навчання державних службовців (реєстр. № 7009 від 28.07.2017), поданий народними депутатами України Шкрум А.І., Вадатурським А.О. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджету, збільшуючи видатки державного бюджету.

У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при доопрацюванні законопроекту узгодити окремі його положення щодо визначення видатків та їх обсягу з вимогами статті 95 Конституції України та статей 4 і 87 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про міські агломерації (реєстр. № 6743 від 17.07.2017), внесений народними депутатами України Зубачем Л.Л., Федоруком М.Т., Бубликом Ю.В., Пастухом Т.Т., Березюком О.Р., Сироїд О.І., Амельченком В.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:
Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його прийняття та реалізація дозволить створити умови для економічного зростання регіонів у результаті визнання на законодавчому рівні таких утворень як міські агломерації та залучення їх до широкого міжмуніципального співробітництва.

Відтак згідно з преамбулою законопроектом пропонується визначити організаційно-правові засади формування міських агломерацій територіальними громадами сіл, селищ і міст, у тому числі об'єднаними територіальними громадами, принципи і механізми взаємодії територіальних громад в межах міських агломерацій, гарантії і відповідальність міських агломерацій, а також форми підтримки державою міських агломерацій.

У законопроекті встановлюється, що міська агломерація є однією з форм багатоцільового співробітництва територіальної громади міста – центру агломерації та територіальних громад сіл, селищ, міст, що розташовані в зоні впливу центру агломерації та мають інтенсивні господарські, трудові, культурно-побутові зв’язки з містом-центром агломерації, з метою спільної реалізації окремих функцій місцевого самоврядування. При цьому всі питання участі у міській агломерації обумовлюються у відповідному договорі сторін.

Згідно із статтею 14 законопроекту органами управління міської агломерації є Рада агломерації та виконавчі органи агломерації, діяльність яких забезпечується з кошторису міської агломерації, який формується шляхом об’єднання на договірних засадах коштів відповідних місцевих бюджетів учасників міської агломерації та інших надходжень відповідно до статті 18 цього Закону. Крім того, Рада агломерації може утворювати інші виконавчі органи, визначати порядок їх діяльності та фінансового забезпечення відповідно до вимог цього закону та Закону України «Про співробітництво територіальних громад».

Відповідно у статті 18 законопроекту визначається, що:

– фінансове забезпечення діяльності міської агломерації здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів учасників міської агломерації, державного бюджету, міжнародної технічної та фінансової допомоги, кредитних ресурсів та інших не заборонених законодавством джерел;

– основним фінансовим документом міської агломерації є кошторис міської агломерації, яким визначається розподіл отриманих асигнувань для виконання цілей та завдань міської агломерації.

– за рішенням Ради агломерації обслуговування коштів міської агломерації може здійснюватися в органах казначейства або в установах банків державного сектору.

Виходячи із зазначених положень законопроекту, слід зауважити, що основним джерелом фінансового забезпечення функціонування міської агломерації та виконання переданих їй повноважень пропонується визначити кошти місцевих бюджетів територіальних громад її учасників. При цьому додаткових фінансових ресурсів з місцевих бюджетів, насамперед, потребуватиме утримання виконавчих органів міської агломерації, що мають бути створені та функціонувати поряд із структурними підрозділами виконавчих комітетів міст – центрів агломерації.

Поряд з тим, у статті 20 законопроекту встановлюється, що держава стимулює формування і діяльність міських агломерацій шляхом:

– надання субвенції на розвиток житлово-комунальної, інженерної та дорожньо-транспортної інфраструктури агломерації;

– забезпечення стратегічних проектів розвитку міської агломерації за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку.

Реалізація положення про надання субвенції з державного бюджету призведе до збільшення видатків державного бюджету, про що відмічено суб’єктом права законодавчої ініціативи у пояснювальній записці до законопроекту.

Проте, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Водночас питання використання коштів Державного фонду регіонального розвитку унормовано статтею 24-1 Бюджетного кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 року № 196 «Деякі питання державного фонду регіонального розвитку», наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Питання підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку» від 24.04.2015 р. № 80 (із змінами від 01.04.2016 р.) та реалізується з урахуванням Державної стратегії регіонального розвитку і регіональних стратегій розвитку (за пропозиціями місцевих органів влади), а отже не потребують додаткового уточнення.

Зважаючи, що відповідно до статті 3 законопроекту суб’єктами формування міської агломерації є центр агломерації та територіальні громади сіл, селищ, міст, у тому числі об’єднані територіальні громади, що розташовані в зоні впливу центру агломерації, у статті 21 законопроекту визначається, що бюджети таких територіальних громад виконується окремо і всім територіальним громадам – учасникам міської агломерації гарантується рівноправний бюджетний статус, тобто тотожна структура доходів та видатків місцевих бюджетів у встановленому Бюджетним кодексом України порядку.

Оскільки виключно Бюджетним кодексом України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин, то іншим нормативно-правовим актом не можуть бути встановлені будь-які особливості бюджетних відносини.

Відтак, не узгоджується з вимогами статті 43 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України положення законопроекту про обслуговування коштів міської агломерації в установах банків державного сектору.

Використання терміну «кошторис міської агломерації» належить привести у відповідність до термінології Бюджетного кодексу України з огляду на встановлене значення термінів «бюджет» і «кошторис» та визначитися щодо застосування такого документу з урахуванням юридичного статусу міської агломерації та вимог бюджетного законодавства в частині складання і виконання кошторису бюджетної установи.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у своєму висновку до законопроекту про його вплив на показники державного та місцевих бюджетів, відмітило, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення оцінки вартісної величини такого впливу.

Законопроектом також пропонується внести відповідні зміни до Земельного кодексу України та законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про співробітництво територіальних громад», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», «Про регулювання містобудівної діяльності».

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про міські агломерації (реєстр. № 6743), внесений народними депутатами України Зубачем Л.Л., Федоруком М.Т., Бубликом Ю.В., Пастухом Т.Т., Березюком О.Р., Сироїд О.І., Амельченком В.В. та іншими народними депутатами України., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів.У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України в частині застосування бюджетної термінології та встановлення міжбюджетних відносин, зокрема, статей 2, 4, 24-1, 43, частини другої статті 78.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про енергетичного омбудсмена» (реєстр. № 7059 від 04.09.2017), внесений народними депутатами України Рябчином О.М., Шкрум А.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом пропонується запровадити інститут енергетичного омбудсмена, до завдань якого віднести: забезпечення неупередженого та ефективного врегулювання спорів між споживачами та суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг; інформування споживачів про їх права у сферах енергетики та комунальних послуг; представництво та захист прав та інтересів споживачів перед Регулятором, іншими органами державної влади та місцевого самоврядування; забезпечення дотримання прав споживачів та сталого підвищення рівня їх захисту.

Відповідно до законопроекту енергетичний омбудсмен є керівником Офісу енергетичного омбудсмена (далі – Офіс), що є державною установою та неприбутковою організацією, яка здійснює захист прав та інтересів споживачів у сфері енергетики та комунальних послуг на безоплатній основі. До складу Офісу входять два заступники енергетичного омбудсмена та секретаріат Офісу.

Передбачається, що в областях, Автономній Республіці Крим можуть утворюватися територіальні представництва секретаріату Офісу або призначаються представники енергетичного омбудсмена. Енергетичного омбудсмена призначає Верховна Рада України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що покладання на енергетичного омбудсмена вказаних повноважень може призвести до дублювання повноважень та неефективного витрачання бюджетних коштів, оскільки, відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» вказана Комісія забезпечує захист прав та законних інтересів споживачів товарів (послуг), які виробляються (надаються) суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, розгляд звернень таких споживачів та врегулювання спорів, надання роз’яснень з питань застосування нормативно-правових актів Регулятора, розгляд справ про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду прийняття рішення про застосування санкцій, накладання адміністративних стягнень.

Фінансування Офісу передбачається за рахунок надходження до спеціального фонду Державного бюджету України внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що проводять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» не більше 0,1 всього обсягу регуляторних внесків або з інших незаборонених джерел.

Поряд з цим, законопроектом передбачено встановити посадові оклади, відповідно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік: енергетичному омбудсмену – 30; заступникам енергетичного омбудсмена – 20; працівникам секретаріату Офісу– від 5 до 15. Також, енергетичному омбудсмену та заступникам енергетичного омбудсмена можуть встановлюватися місячна або квартальна премія за відмінне виконання службових обов’язків.

Однак, Міністерство фінансів України зауважує, що відповідно до статті 8 Закону України «Про оплату праці» та статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» умови оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Зазначається, що пунктом 3 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Ураховуючи викладене, Міністерство фінансів України пропонує:

-                   статтю 18 законопроекту викласти в такій редакції: «Умови оплати праці, надання відпусток, питання соціального захисту енергетичного омбудсмена та його заступників, працівників секретаріату Офісу енергетичного омбудсмена визначаються Кабінетом Міністрів України»;

-                   підпункт 2 пункту 4 Розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» із законопроекту необхідно вилучити;

-                   із пункту 5 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» необхідно виключити абзац четвертий.

Відповідно до фінансових розрахунків до законопроекту орієнтовний кошторис Офісу передбачається на 2018 рік – 37,1 млн грн, на 2019 рік – 40 млн грн, на 2020 рік – 42,3 млн гривень.

Відповідно до статті 11 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» внески на регулювання зараховуються до доходів спеціального фонду Державного бюджету України, не підлягають вилученню та використовуються за цільовим призначенням на фінансування діяльності Регулятора (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), його центрального апарату і територіальних органів.

Отже, пропозиція щодо фінансового забезпечення Офісу за рахунок надходження до спеціального фонду Державного бюджету України внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що проводять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» не узгоджується із статтею 11 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту також зазначає про належне обґрунтування в контексті, можливості запропонованого фінансування, а також достатності  коштів з вищезазначеного джерела. Зокрема, недостатньо обґрунтованою виглядає пропозиція щодо запровадження особливого порядку визначення розмірів посадових окладів та виокремлення працівників секретаріату Офісу із загального числа працюючих, оплата праці яких здійснюватиметься за рахунок Державного бюджету. При цьому, на таких осіб в частині визначення умов оплати праці, надання відпусток, соціального захисту проектом пропонується поширювати Закон України «Про державну службу». Водночас статус державних службовців на цю категорію працівників в повній мірі не поширюватиметься.

Отже, реалізація законопроекту може призвести до збільшення витрат державного бюджету у разі не усунення неузгодженостей  щодо визначення джерела фінансування Офісу.

Як зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України, у державному бюджеті України на 2017 рік відсутні видатки необхідні для створення та діяльності Офісу, а у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» зазначені видатки не передбачені.

Однак, в прикінцевих та перехідних положеннях законопроекту доручається Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Державного бюджету України на поточний рік для включення до нього видатків, необхідних для створення та діяльності Офісу, зокрема видатків для забезпечення Офісу енергетичного омбудсмена адміністративними будинками, засобами зв’язку й матеріально-технічного забезпечення, іншим майном та інформаційною базою.

Статтею 9 законопроекту серед обов’язків та повноважень енергетичного омбудсмена передбачено схвалення проекту кошторису Офісу, з наступним переданням відповідного проекту для погодження Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Статтею 17 законопроекту передбачано, що енергетичний омбудсмен повинен не пізніше 1 квітня поточного року подати для погодження Комітету Верховної ради України з питань бюджету проект кошторису Офісу на наступний рік, а Комітет Верховної ради України з питань бюджету в місячний строк приймає рішення про погодження кошторису цієї установи.

Практична реалізація статей 9, 17 законопроекту потребує внесення відповідних змін до бюджетного законодавства, зважаючи на вимоги статті 1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) (згідно з якою відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, регулюються виключно цим Кодексом) та частини другої статті 4 Кодексу (визначено, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу). Отже, питання зарахування до державного бюджету внесків на регулювання та їх використання потребують правового визначення у Кодексі чи законі про державний бюджет на відповідний рік.

Наразі Кодекс не містить положень щодо зарахування внесків на регулювання до складу спеціального фонду доходів державного бюджету та їх спрямування на забезпечення функціонування Офісу.

Статтями 34-36 Кодексу унормовано процедуру розробки проекту державного бюджету, зокрема питання підготовки бюджетних запитів головними розпорядниками коштів державного бюджету для подання Міністерству фінансів України відповідно до вимог інструкції з підготовки бюджетних запитів, а також повноваження Міністерства фінансів України щодо аналізу бюджетних запитів (з урахуванням звітів про виконання паспортів бюджетних програм, висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства) для включення їх до показників проекту державного бюджету. Вимоги щодо складання та затвердження кошторисів визначені статтями 47-48 Кодексу і якими Комітет Верховної Ради України з питань бюджету не наділений повноваженнями щодо їх затвердження.

При цьому, Кодекс до одного з головних принципів бюджетної системи України відносить принцип єдності, який забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності (пункт 1 частини першої статті 7 Кодексу).

Отже, Кодексом визначені загальні бюджетні правила і умови фінансового забезпечення органів державної влади, які не містять виключень щодо окремих з них. При цьому, відповідно до визначених цим Кодексом засад бюджетної методології, зокрема, в частині розподілу бюджету на загальний та спеціальний фонди, особливостей формування та використання коштів спеціального фонду бюджету, загальноприйнятою практикою є здійснення за загальним фондом державного бюджету видатків, які пов’язані з виконанням функцій держави та які мають постійний і обов’язковий характер, до яких слід віднести і видатки на забезпечення діяльності органів державної влади (у тому числі на оплату праці працівників), а не за спеціальним фондом державного бюджету, як це запропоновано законопроектом.

Слід нагадати, що відповідно до вимог Кодексу (частина третя статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статті 48) взяття бюджетних зобов’язань і проведення видатків за спеціальним фондом бюджету здійснюються виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

Таким чином, враховуючи вказані вище вимоги Кодексу здійснення видатків на функціонування Офісу буде залежати від стану виконання відповідних надходжень (а саме внесків на регулювання), що в певних умовах може призвести до недофінансування таких видатків і відповідно бути чинником неналежного виконання покладених на Офіс повноважень. При цьому, слід нагадати, що такі внески сплачуватимуться платниками щоквартально.

Поряд з тим, запропоновані повноваження Комітету Верховної Ради України з питань бюджету не узгоджуються з повноваженнями зазначеного Комітету за дотриманням бюджетного законодавства, визначеними частиною другою статті 109 Кодексу, а також не відповідають вимогам статті 89 Конституції України та Закону України «Про комітети Верховної Ради України» (насамперед, щодо статусу та завдань комітетів ВРУ, які є органами Верховної Ради України, які утворюються для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до її повноважень, виконання контрольних функцій).

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, сформульованій у Рішенні від 10 червня 2010 року № 16-рп/2010, «за своїм конституційним статусом комітети є органами, які забезпечують здійснення парламентом його повноважень. Конституція України не наділяє комітети самостійними повноваженнями, вони можуть лише сприяти Верховній Раді України у здійсненні повноважень щодо парламентського контролю, виконуючи певні дії допоміжного (інформаційного, експертного, аналітичного тощо) характеру».

Зважаючи на вищезазначені вимоги законодавства, положення законопроекту щодо особливого порядку фінансового забезпечення інституту енергетичного омбудсмена (із спеціального фонду державного бюджету) та погодження Комітетом з питань бюджету проекту кошторису інституту енергетичного омбудсмена не у повній мірі узгоджуються з вимогами статті 89 Конституцій України, Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Комітети Верховної Ради України».

Водночас, запропонованими законопроектом змінами передбачається звільнити Офіс від сплати судового збору. Слід зазначити, що відповідно до пункту 4 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України та згідно із пунктом 5 частини четвертої статті 30 Кодексу і статтею 9 Закону України «Про судовий збір» спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади. Отже, запропоновані зміни призведуть до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету від сплати судового збору, що в свою чергу, зумовить зменшення його видатків та може потребувати додаткових коштів із загального фонду державного бюджету на забезпечення виконання вищевказаних завдань та функцій (у зв’язку із можливою недостатністю коштів за спеціальним фондом через недонадходження до нього).

Також законопроектом пропонується шляхом внесенням змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення запровадити штраф на посадових осіб від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи із розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становитиме 1700 – 3400 грн) за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, на запит енергетичного омбудсмена.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1)                Проект Закону України «Про енергетичного омбудсмена» (реєстр. № 7059 від 04.09.2017), внесений народними депутатами України Рябчином О.М., Шкрум А.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення витрат державного бюджету у разі не усунення неузгодженостей щодо визначення джерела фінансування Офісу енергетичного омбудсмена та зменшення надходжень спеціального фонду державного бюджету від судового збору і відповідно витрат спеціального фонду державного бюджету на забезпечення органів правосуддя, що може зумовити збільшення видатків загального фонду на такі цілі). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2)                Рекомендувати Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки при доопрацюванні цього законопроекту, узгодити його положення із вимогами статей 1, 4, 34-36, 47-48 Бюджетного кодексу України.

3)                Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про приватизацію державного майна» (реєстр.  № 7066 (доопрац.) від 20.09.2017), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується нова редакція Закону України «Про приватизацію державного майна» з метою удосконалення, спрощення і скорочення процедур приватизації для досягнення високих темпів приватизації, прозорості та відкритості приватизаційного процесу, залучення широкого кола інвесторів до придбання державної власності.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття, серед іншого, дасть змогу збільшити надходження до державного бюджету.

При цьому, частиною третьою статті 19 законопроекту визначено, що:

оплата послуг радника з підготовки до приватизації та продажу об’єкта великої приватизації здійснюється шляхом виплати раднику частини розміру винагороди у фіксованому розмірі за умови повного виконання радником умов договору про надання послуг, укладеного з радником, та змінної частини винагороди, у разі продажу об’єкта приватизації – у розмірі, встановленому у відсотковому відношенні до вартості проданого об’єкта приватизації;

оплата послуг радника може здійснюватися за рахунок коштів державного бюджету та/або коштів покупця об’єкта приватизації, міжнародних організацій, інших джерел;

визначення фіксованого розміру винагороди, що підлягає виплаті раднику з підготовки до приватизації об’єкта великої приватизації, а також порядок визначення винагороди радника у відсотковому відношенні до вартості проданого об’єкта приватизації, здійснюється у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Належить зауважити, що передбачена законопроектом можливість здійснення оплати послуг радника за рахунок коштів покупця об’єкта приватизації не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України, зокрема: частині першій статті 15 (згідно з якою кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації) є джерелом фінансування державного бюджету) і частині п’ятій статті 13 (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може збільшити надходження до державного бюджету від приватизації державного майна за рахунок суттєвого спрощення та скорочення процедур приватизації, а також може збільшити видатки державного бюджету у зв’язку з необхідністю оплати змінної частини винагороди радника у відсотковому відношенні вартості проданого об’єкта приватизації.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід відмітити, що у законопроекті про Державний бюджет України на 2018 рік, поданому Кабінетом Міністрів України (реєстр. № 7000 від 15.09.2017), надходження від приватизації державного майна плануються в обсязі 22,5 млрд грн, або на 31,6% більше плану на 2017 рік /17,1 млрд грн/ (при цьому, факт за 2016 р. становить 188,9 млн грн, факт за січень-вересень 2017 р. – 3302,8 млн грн), а видатки Фонду державного майна за бюджетною програмою «Заходи, пов’язані з проведенням приватизації державного майна» (код 6611020) передбачені у сумі 371,6 млн грн, що в 18,6 раза більше ніж відповідні бюджетні призначення на 2017 рік (20 млн грн). Зазначене свідчить, що у проекті державного бюджету на 2018 рік враховано можливість реалізації законопроекту за реєстр. № 7066.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про приватизацію державного майна» (реєстр. № 7066 (доопрац.) від 20.09.2017), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень від приватизації державного майна до державного бюджету та збільшення видатків державного бюджету на оплату винагороди радника). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про ратифікацію Фінансової угоди (Проект «Вища освіта України») між Україною та Європейським інвестиційним банком» (реєстр. № 0160 від 14.09.2017), внесений Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у закордонних справах.

Положеннями Фінансової угоди встановлено надання Європейським інвестиційним банком (далі – ЄІБ) кредиту Україні на суму, еквівалентну 120 млн євро, для фінансування проекту «Вища освіта України» (далі – Проект), а також передбачається залучення на цю мету 10 млн євро гранту від фонду Е5Р. При цьому визначено, що залучення позики ЄІБ буде здійснюватися у євро за фіксованою або плаваючою відсотковою ставкою, загальний період погашення позики – 20 років з дати надання відповідного траншу кредиту. Крім того, згідно з пояснювальною запискою до законопроекту з боку української сторони передбачається співфінансування Проекту (зокрема податкових та митних платежів) за рахунок коштів державних вищих навчальних закладів – учасників проекту та/або з інших джерел, не заборонених законодавством.

Належить відмітити, що таке питання унормоване бюджетним законодавством. Зокрема, у Бюджетному кодексі України встановлено, що:

кредити (позики) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів залучаються державою на підставі міжнародних договорів України і відносяться до державних зовнішніх запозичень. Кошти для реалізації таких інвестиційних проектів, а також витрати на обслуговування та погашення відповідних кредитів (позик) передбачаються у законі про Державний бюджет України протягом усього строку дії кредитних договорів. Відповідні міжнародні договори не потребують ратифікації, якщо інше не встановлено законом /частина друга статті 16 Кодексу/;

кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються на реалізацію інвестиційних проектів, у тому числі шляхом рекредитування або надання трансфертів /пункт 1 частини третьої статті 15 і пункт 1 частини четвертої статті 30 Кодексу/.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» визначено кошти відповідного кредиту на реалізацію Проекту у 2017 році у сумі 80 млн грн. У законопроекті про Державний бюджет України на 2018 рік, поданому Кабінетом Міністрів України (реєстр. № 7000 від 15.09.2017), також передбачено залучення цього кредиту на реалізацію Проекту у сумі 80 млн гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект відповідає положенням Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», а обслуговування і погашення кредиту передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про ратифікацію Фінансової угоди (Проект «Вища освіта України») між Україною та Європейським інвестиційним банком» (реєстр. № 0160 від 14.09.2017), внесений Президентом України, матиме вплив на показники державного бюджету у наступних бюджетних періодах (призведе до збільшення надходжень від державних запозичень і витрат на реалізацію Проекту за спеціальним фондом, збільшення витрат на обслуговування і погашення кредиту за загальним фондом та збільшення державного боргу і буде здійснюватися в межах показників закону про державний бюджет на відповідний рік відповідно до розміру використаних у відповідному році сум кредитних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. У зв’язку з тим, що Верховною Радою України 08.11.2017 законопроект за реєстр. № 0160 прийнято як закон, рішення щодо нього Комітету Верховної Ради України у закордонних справах не надсилати.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою захисту майнових прав осіб, які придбали квартири та нежитлові приміщення в об’єктах незавершеного будівництва» (реєстр. № 7128 від 20.09.2017), внесений народними депутатами України Марченком О.О., Веселовою Н.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом серед іншого шляхом внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» пропонується запровадження державної реєстрації майнових прав на об’єкт будівництва. Слід відмітити, що статтею 34 цього Закону передбачено справляння адміністративного збору за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав.

Згідно із пунктом 24-1 частини другої статті 29, пунктом 36-1 частини першої статті 64 і пунктом 20-5 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зараховується до державного бюджету або місцевих бюджетів залежно від органу, який здійснює відповідну державну реєстрацію. Таким чином, з прийняттям законопроекту можуть збільшитися доходи бюджетів від зазначеного адміністративного збору.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою захисту майнових прав осіб, які придбали квартири та нежитлові приміщення в об’єктах незавершеного будівництва» (реєстр. № 7128 від 20.09.2017), внесений народними депутатами України Марченком О.О., Веселовою Н.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від адміністративного збору за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо комплексного стимулювання вітчизняного видобутку природного газу з метою забезпечення енергетичної незалежності України (реєстр. № 7063 від 04.09.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується запровадити з 1 січня 2018 року новий вид загальнодержавного платежу – плату за користування ділянками нафтогазоносних надр, розмір якої залежить, зокрема, від площі відповідної ділянки надр, строку з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами,  неоподаткованого мінімуму доходів громадян.

Крім того, законопроектом пропонується встановити понижені ставки рентної плати за користування надрами щодо природного газу, видобутого з нових свердловин (крім природного газу, видобутого з покладів на ділянках надр (родовищах) в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України або під час виконання договорів про спільну діяльність), з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, у розмірі 12% та з покладів понад 5000 метрів – 5%.

За розрахунками авторів законопроекту орієнтовна сума надходжень до державного бюджету на 2018 рік від встановлення плати за користування ділянками нафтогазоносних надр становить близько 1 млрд грн, а додаткові надходження від запровадження стимулюючих ставок ренти з урахуванням зростання обсягів видобутку природного газу становлять 69 млн гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на дохідну частину бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо комплексного стимулювання вітчизняного видобутку природного газу з метою забезпечення енергетичної незалежності України (реєстр. № 7063 від 04.09.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів бюджету від запровадження плати за користування ділянками нафтогазоносних надр). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до мінімального рівня, діючого в ЄС (реєстр. № 7110 від 13.09.2017), поданий народним депутатом України Кривенком В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, щорічне збільшення ставок акцизного податку на тютюнові вироби: у 2018 році – на прогнозний індекс споживчих цін 8,1% та додатково на 20%, а у подальші роки – на 20% до рівня, еквівалентного 90 євро за 1000 штук.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, його розроблено на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до рівня, визначеного Директивою Ради Європейського Союзу).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту дозволить збільшити надходження до державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до мінімального рівня, діючого в ЄС (реєстр. № 7110 від 13.09.2017), поданий народним депутатом України Кривенком В.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до мінімального рівня, діючого в ЄС (реєстр. № 7110-1 від 18.09.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, щорічне збільшення ставок акцизного податку на тютюнові вироби: у 2018 році – на прогнозний індекс споживчих цін 11,2% та додатково на 16,7%, а у подальші роки – на 20% до рівня 90 євро за 1000 штук.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, його розроблено на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до рівня, визначеного Директивою Ради Європейського Союзу).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту дозволить збільшити надходження до державного бюджету.

Слід також звернути увагу, що положення законопроекту враховані у проекті закону про Державний бюджет України на 2018 рік (реєстр. № 7000 від 15.09.2017р.), поданому Кабінетом Міністрів України, а саме в дохідній частині проект державного бюджету на 2018 рік щодо розрахунків планових показників акцизного податку. Зазначене підтверджується пояснювальною запискою до законопроекту за реєстр. № 7000 та інформацією Мінфіну, наданою на запит Комітету з питань бюджету.

При цьому, згідно з листом Мінфіну від 23.10.2017 року
№ 11320-02-2/28645 додаткові доходи державного бюджету від збільшення ставок акцизного податку з тютюнових виробів становитимуть 11.744 млн грн, з них за рахунок індексації ставок на 11,2%
4.425 млн грн, збільшення ставок на 16,7% 7.319 млн гривень.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до мінімального рівня, діючого в ЄС (реєстр. № 7110-1 від 18.09.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління земельними ресурсами в межах території об’єднаних територіальних громад (реєстр. № 7118 від 18.09.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом шляхом внесення змін  до Земельного кодексу України, Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про оренду землі» передбачається розширити повноваження органів місцевого самоврядування у галузі земельних відносин, передати сільським, селищним, міським радам об’єднаних територіальних громад повноваження розпоряджатися землями державної власності в межах території відповідних об’єднаних територіальних громад, зокрема:

1) розпорядження землями державної власності, передача земельних ділянок державної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель державної власності;

2) зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, а також у межах території об’єднаних територіальних громад;

3) продажу громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності;

4) вилучення для суспільних та інших потреб земельних ділянок із земель державної та комунальної власності, що були надані у постійне користування, якщо орган місцевого самоврядування здійснює розпоряджання цими ділянками.

Поряд з тим, у законопроекту визначається перелік земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність.

Змінами до Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендодавцями земельних ділянок державної та комунальної власності є Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Кодексу.

Розширення повноважень органів місцевого самоврядування не призведе до збільшення видатків на їх утримання, оскільки такі функції можуть бути реалізовані в межах існуючої структури та штатного розпису.

Водночас, потенційно реалізація цього законопроекту може зумовити збільшення надходжень до місцевих бюджетів від плати за землю внаслідок ефективного виконання органами місцевого самоврядування переданих повноважень з управління земельними ресурсами.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту відмічається, що реалізація законопроекту не потребуватиме витрат з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління земельними ресурсами в межах території об’єднаних територіальних громад (реєстр. № 7118 від 18.09.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, може призвести до збільшення надходжень місцевих бюджетів. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» щодо штрафних санкцій за триваюче правопорушення (реєстр. № 7136 від 22.09.2017), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є встановлення критеріїв розмежування триваючих правопорушень у сфері містобудування, якими мають керуватися суди при вирішенні спорів про законність постанов органу державного архітектурно-будівельного контролю про повторне накладення штрафу.

Законопроектом пропонується статтю 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» доповнити новою частиною 14 такого змісту:

«Штрафні санкції за триваючі правопорушення застосовуються один раз за одне правопорушення, тобто за правопорушення, яке вчинено одним суб’єктом, за одним і тим же фактом, за ідентичних обставин, стосовно одного об’єкта будівництва, а кінцевий термін його існування встановлений у приписі органу державного архітектурно-будівельного контролю. У разі невиконання суб’єктом містобудування законних вимог органу державного архітектурно-будівельного контролю після настання вказаного у приписі терміну санкції, передбачені цією статтею, можуть застосовуватися повторно з урахуванням частини 9 цієї статті»;

Слід зазначити, що низка правопорушень у сфері містобудівної діяльності характеризується великою тривалістю і недієвістю разових штрафів. Водночас, багаторазове штрафування за триваючі правопорушення недостатньо врегульовано і часто оспорюється в суді. В окремих випадках місцеві бюджети втрачали надходження від повторних штрафів на підставі рішень судів. Прийняття законопроекту може позитивно вплинути на бюджети місцевого самоврядування, до яких надходять штрафи за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки передбачає можливість повторного застосування штрафів у разі недотримання суб’єктами терміну санкції.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до даного законопроекту зазначає, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення оцінки вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджету.

Тому, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності»  щодо штрафних санкцій за триваюче правопорушення (реєстр. № 7136 від 22.09.2017), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О., має вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення надходжень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.62; 1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо посадового окладу судді (реєстр. № 6750 від 17.07.2017), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., та про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо посадового окладу судді (реєстр. № 6750-1 від 03.08.2017), поданий народними депутатами України Мосійчуком І.В., Юзьковою Т.Л.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектами за реєстр. № 6750 та № 6750-1 пропонується внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в частині зменшення розміру суддівської винагороди. Зокрема, положення законопроектів передбачають:

зменшення базового посадового окладу судді місцевого суду з 30 до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (далі – прожитковий мінімум), судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду – з 50 до 25 прожиткових мінімумів;

скасування поетапного збільшення (з 1 січня 2018 року, з 1 січня 2019 року, з 1 січня 2020 року) розміру посадового окладу судді місцевого суду, апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду.

Додатково законопроектом за реєстр. № 6750-1 пропонується зменшити базовий посадовий оклад судді Верховного Суду – з 75 до 50 прожиткових мінімумів, скасувати регіональні коефіцієнти, що додатково застосовуються до базового розміру посадового окладу судді, щомісячну доплату за науковий ступінь та за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, а також встановити максимальну граничну межу щодо розміру доплати за вислугу років – 50 відсотків за наявності стажу більше 20 років.

Реалізація запропонованих законодавчих ініціатив, у разі їх прийняття, може зумовити економію бюджетних коштів, зокрема, в частині видатків на виплату суддівської винагороди.

Водночас, всупереч вимогам статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерством фінансів України вказані законопроекти підтримуються, у експертних висновках зазначається, що реалізація законопроектів не вплине на дохідну частину державного бюджету та дозволить уникнути додаткових видатків державного бюджету на виплату суддівської винагороди у 2018-2020 роках.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо посадового окладу судді (реєстр. № 6750 від 17.07.2017), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., та про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо посадового окладу судді (реєстр. № 6750-1 від 03.08.2017), поданий народними депутатами України Мосійчуком І.В., Юзьковою Т.Л., мають вплив на показники бюджету (оптимізуючи видатки державного бюджету на виплату суддівської винагороди). У разі прийняття відповідних законів вони можуть набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про матеріальну відповідальність військовослужбовців та деяких інших осіб (реєстр. № 7133 від 21.09.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

 

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується визначити правові та організаційні засади притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів під час проходження ними зборів, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, зокрема, при завданні ними прямої шкоди шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, здійснення надлишкових виплат під час виконання обов’язків військової служби або службових обов’язків, а також порядок відшкодування такої шкоди.

Прямою дійсною шкодою запропоновано визначити збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов’язків військової служби або службових обов’язків.

При цьому, визначається порядок стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення винної особи до матеріальної відповідальності /щомісяця із грошового забезпечення особи в розмірі до 20% її місячного грошового забезпечення; а при наявності інших передбачених законодавством стягнень (утримань), загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 50% місячного грошового забезпечення, а у разі сплати особою аліментів на неповнолітніх дітей – не може перевищувати 70% місячного грошового забезпечення/.

Крім того, особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п’яти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, за винятком випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність, а у разі завдання шкоди, що спричинила сплату військовою частиною, установою, організацією, закладом штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п’ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб.

Також, законопроектом передбачено, що суми, стягнені з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України на відповідний рік, спрямовуються на відшкодування шкоди, завданої військовій частині, установі, організації, закладу, з урахуванням фактичних витрат на відновлення або придбання військового та іншого майна, а суми, що залишилися після здійснення такого відшкодування, перераховуються до Державного бюджету України.

Реалізація положень щодо притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів під час проходження ними зборів, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу сприятиме відшкодуванню збитків державного бюджету особами, з вини яких вони виникли, про що також зазначає Міністерство фінансів України у своєму експертному до цього законопроекту.

Водночас, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків), як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про матеріальну відповідальність військовослужбовців та деяких інших осіб (реєстр. № 7133 від 21.09.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (сприятиме відшкодуванню збитків державного бюджету особами, з вини яких вони виникли). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

Опосередкований:

1.2.65. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації валютних операцій для збільшення українського експорту» (реєстр. № 7061 від 04.09.2017), внесений народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується законодавчо обмежити строк запровадження Національним банком України вимог щодо обов’язкового продажу надходжень в іноземній валюті. Зокрема, пропонується надати право Правлінню НБУ раз на п’ять років запроваджувати вимогу щодо обов’язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті строком не більше 6 місяців, і вказане рішення набиратиме чинності після його затвердження Радою Національного банку.

На думку розробників, прийняття законопроекту сприятиме збільшенню надходження експортної виручки, зменшенню тіньового відтоку капіталу з країни, розширенню бази оподаткування із відповідним збільшенням податкових та митних надходжень до бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету. Водночас, Мінфін звертає увагу, що на сьогодні, з огляду на необхідність подальшої підтримки стабільності валютного ринку України НБУ вирішив зберегти дію вимоги про обов’язковий продаж надходжень в іноземній валюті з-за кордону на користь юридичних осіб на рівні 50% (діятиме до 31.12.2017 р.), а подальша лібералізація валютного регулювання здійснюватиметься за наявності сприятливих макрофінансових передумов та у відповідності до Концепції нового валютного регулювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лібералізації валютних операцій для збільшення українського експорту» (реєстр. № 7061 від 04.09.2017), внесений народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.66. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (реєстр. № 7067 від 04.09.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини третьої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) щодо непоширення дії цього Закону на випадки, коли предметом закупівлі є послуги, що надаються радником з продажу пакетів акцій банків, у капіталізації яких взяла участь держава, відповідно до Закону України «Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків, у капіталізації яких взяла участь держава».

У такому випадку придбання відповідного предмету закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до його закупівлі за завищеними цінами, а відтак потребуватиме збільшення витрат державного бюджету на їх закупівлю. При цьому ефективний продаж банків, у капіталізації яких взяла участь держава, дозволить забезпечити надходження коштів до державного бюджету, що також вказано у пояснювальній записці до законопроекту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не має прямого впливу на видаткову частину державного бюджету.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (реєстр. № 7067 від 04.09.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі забезпечення ефективного продажу банків, у капіталізації яких взяла участь держава, та/або до збільшення видатків державного бюджету на відповідні закупівлі залежно від практичного застосування такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.67. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про діяльність форекс-компаній» (реєстр. № 3672-д від 08.09.2017), внесений народними депутатами України – членами Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Рибалкою С.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроект визначає основні засади функціонування форекс-ринку та діяльності форекс-компаній в Україні, регулює порядок надання послуг форекс-компаній, а також спрямований на захист прав фізичних осіб, які користуються такими послугами.

Відповідно до статті 5 законопроекту однією з форм державного регулювання та контролю форекс-ринку є видача ліцензій на здійснення діяльності форекс-компаній.

Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є запровадження належного правового поля, в якому форекс-компанії здійснюватимуть надання своїх послуг, створення умов для державного регулювання та саморегулювання на ринку Форекс, розвитку компенсаційних механізмів, механізмів захисту клієнтів тощо. Розробники законопроекту вважають, що у разі його прийняття варто очікувати зростання бюджетних надходжень внаслідок легалізації великого сектору ринку фінансових послуг.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету. Разом з тим, Мінфін зауважує, що виходячи з вимог частини першої статті 14 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (згідно з якою за видачу ліцензій справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом) плата за ліцензію на провадження діяльності форекс-компаній складатиме лише 1684 грн /станом на жовтень 2017 року/, а відтак доцільно її розмір встановити у законопроекті з урахуванням її соціального та економічного значення, що позитивно впливатиме на зростання надходжень до бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про діяльність форекс-компаній» (реєстр. № 3672-д від 08.09.2017), внесений народними депутатами України – членами Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Рибалкою С.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від плати за ліцензії залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.68. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо термінологічного вдосконалення Законодавства України про кримінальну відповідальність) (реєстр. № 7119 від 18.09.2017), поданий народним депутатом України Антонищаком А.Ф.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України в частині розширення кола обставин, які обтяжують покарання за злочини з мотивів політичної, етнічної нетерпимості або нетерпимості, зумовленої майновим станом, місцем (регіоном) проживання або мовою спілкування та поширити кримінальну відповідальність на злочини, вчинені з цих мотивів (умисне вбивство, умисне заподіяння шкоди здоров’ю, побої або мордування, катування), у вигляді позбавлення волі від 3 до 15 років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, (у залежності від конкретного виду правопорушення).

Зважаючи, що за виявлені правопорушення згідно із запропонованими змінами встановлюється покарання у вигляді позбавлення волі, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Разом з тим, до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо покриття  додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо термінологічного вдосконалення Законодавства України про кримінальну відповідальність) (реєстр. № 7119 від 18.09.2017), поданий народним депутатом України Антонищаком А.Ф., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.69. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за порушення авторського права і суміжних прав особами, які займають особливо відповідальне становище), (реєстр. № 7111 від 13.09.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 176 Кримінального кодексу України частиною четвертою та встановити, що порушення авторського права і суміжних прав особами, які займають особливо відповідальне становище, карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади на строк до десяти років.

Реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій за відповідні правопорушення, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту.

Тому, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за порушення авторського права і суміжних прав особами, які займають особливо відповідальне становище) (реєстр. № 7111 від 13.09.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.70. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав і свобод дітей (реєстр. № 7020 від 08.08.2017), поданий народним депутатом України Добродомовим Д.Є. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається внести зміни до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення, зокрема:

-  встановлено кримінальну відповідальність у вигляді арешту, обмеження або позбавлення волі за схиляння/організації діяльності, пов’язаної із схилянням особи (у тому числі малолітнього або неповнолітнього) до вчинення самогубства;

-  посилено кримінальну відповідальність за вчинення правопорушень щодо немовлят та малолітніх (зокрема, викрадення, захоплення як заручника, торгівлю) із збільшенням строків позбавлення волі або з передбаченням покарання у вигляді довічного позбавленням волі;

-  збільшено максимальні розміри штрафних санкцій за спонукання неповнолітнього (малолітнього) до застосування допінгу з 50 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за доведення неповнолітнього до стану сп’яніння з 8 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей з 3 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-  встановлено покарання у вигляді штрафу 500-1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за експлуатацію неповнолітнього шляхом використання його праці.

Реалізація таких положень законопроекту може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафів та у разі настання кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі може збільшитися потреба у коштах державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що загальна величина впливу на доходну та видаткову частини державного бюджету буде залежати від конкретного виду застосованих покарань та кількості правопорушень.

Разом з тим, до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав і свобод дітей (реєстр. № 7020 від 08.08.2017), поданий народним депутатом України Добродомовим Д.Є. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.71. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону (реєстр. № 7017 від 02.08.2017), поданий народними депутатами України Луценко І.С. та Герасимовим А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статею 331 «Незаконне перетинання державного кордону» та передбачити кримінальну відповідальність за перетинання державного кордону України особою, яка має громадянство (підданство) держави-агресора, або іншою особою в інтересах держави-агресора, що суперечать національним інтересам України, будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості, у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, а за те саме діяння, вчинене повторно або групою осіб, у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Також передбачено кримінальну відповідальність за вищезазначені правопорушення із застосуванням зброї у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

Зважаючи, що за виявлені правопорушення згідно із запропонованими змінами встановлюється покарання у вигляді позбавлення волі, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі за зазначений злочин.

Міністерство фінансів України також зазначаючи про таке, звертає увагу, що загальний вплив на показники державного бюджету буде залежати від кількості правопорушників, конкретних строків позбавлення волі, що будуть до них застосовані.

Разом з тим, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття  додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону (реєстр. № 7017 від 02.08.2017), поданий народними депутатами України Луценко І.С. та Герасимовим А.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.72. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону (реєстр. № 7017-1 від 16.08.2017), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статею 331, передбачивши кримінальну відповідальність за перетинання державного кордону України особою, яка має громадянство (підданство) держави-агресора, будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, а за те саме діяння, вчинене повторно, у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років.

Також передбачено кримінальну відповідальність за вищезазначені правопорушення із застосуванням зброї у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

Крім цього, встановлюється, що дія статті 332-1 «Порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї» застосовується лише для осіб, які мають громадянство (підданство) держави- агресора.

Зважаючи, що за виявлені правопорушення згідно із запропонованими змінами встановлюється покарання у вигляді позбавлення волі, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі за зазначений злочин.

Міністерство фінансів України також зазначаючи про таке, звертає увагу, що загальний вплив на показники державного бюджету буде залежати від кількості правопорушників, конкретних строків позбавлення волі, що будуть до них застосовані.

Разом з тим, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття  додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо відповідальності за незаконне перетинання державного кордону (реєстр. № 7017-1 від 16.08.2017), поданий народним депутатом України Веселовою Н.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.73. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання смертності на дорогах (реєстр. № 7064 від 04.09.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В. та Мосійчуком І.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статею 286-1, зокрема, передбачивши кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі, а саме:

-  на строк від восьми до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк десять років – за порушення правил безпеки дорожнього руху, експлуатацію транспортну особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння або у стані викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, якщо це спричинило смерть потерпілого або заподіяло тяжке тілесне ушкодження, або загибель кількох осіб;

-  на строк п’ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами по життєво – якщо, особа, яка позбавлена права керувати транспортним засобом за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, не маючи права на керування транспортним засобом керувала ним.

Крім цього, законопроектом передбачається внести зміни до Закону України «Про основи національної безпеки України», якими визначити:

-  загрозами національній безпеці в економічній сфері неефективність державної політики щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, зростання аварійності на автомобільних дорогах, прогресуюче зростання кількості дорожньо-транспортних пригод через перебування за кермом осіб у стані алкогольного сп’яніння;

-  одним із основних напрямків державної політики з питань національної безпеки в економічній сфері посилення профілактики аварійності на автомобільних дорогах, у тому числі, за участю осіб, що перебувають за кермом у стані алкогольного сп’яніння, з метою підвищення рівня безпеки дорожнього руху і мінімізації негативних соціально-економічних наслідків.

Відтак, у разі виявлення відповідних правопорушень та застосування покарання у вигляді позбавлення волі може виникнути потреба у додаткових коштах з державного бюджету на утримання засуджених до позбавлення волі в установах виконання покарань, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Тому, згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи необхідно було надати до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання смертності на дорогах (реєстр. № 7064 від 04.09.2017), поданий народними депутатами України Ляшком О.В. та Мосійчуком І.В., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.74. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Малайзії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї (реєстр. № 0157 від 21.08.2017), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет у закордонних справах.

Законопроектом пропонується ратифікувати відповідні Угоду та Протокол до неї, вчинені 4 серпня 2016 року у м. Путраджая. Зокрема, Угодою передбачено, що її дія поширюється на податки на доходи, що стягуються від імені Договірної Держави або її адміністративно-територіальних одиниць, або місцевих органів влади, незалежно від способу їхнього стягнення.

У пояснювальній записці зазначено, що:

внаслідок укладення зазначеної Угоди та Протоколу до неї підприємці обох країн отримають гарантії того, що прибутки, одержані від підприємницької діяльності на території іншої країни, а також з джерел у цій іншій країні у вигляді дивідендів, процентів та роялті, не підлягатимуть подвійному оподаткуванню;

Угода та Протокол до неї спрямовані на попередження ухилень від сплати податків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що у поточному бюджетному періоді впливу на доходну або видаткову частину бюджету не відбудеться, оскільки згідно із статтею 28 Угоди її положення будуть застосовуватись з податкового року, що починається в перший день або після першого січня, що настає за роком набрання Угодою чинності.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Малайзії про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та Протоколу до неї (реєстр. № 0157 від 21.08.2017), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету у наступних бюджетних періодах залежно від практики застосування Угоди та Протоколу до неї). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

1.2.75. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування організацій колективного управління (реєстр. № 7030 від 17.08.2017), поданий народними депутатами України Іоновою М.М., Кондратюк О.К, Геращенко І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

віднести організації колективного управління до неприбуткових установ та організацій;

встановити, що доходи (прибутки) неприбуткових організацій колективного управління використовуються для реалізації мети таких організацій – здійснення колективного управління майновими авторськими та (або) суміжними правами, збір коштів, отриманих за використання авторських та (або) суміжних прав, або інвестування отриманих доходів від прав, та розподіл зібраних коштів між членами організацій колективного управління та іншими правовласниками;

до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб включати суми виплат чи відшкодувань, що здійснюються організаціями колективного управління.

Слід звернути увагу, що даний законопроект пов’язаний із законопроектом «Про колективне управління майновими авторськими та суміжними правами» (реєстр. № 7029 від 17.08.2017) /який визначає правові та організаційні засади колективного управління майновими правами суб’єктів авторського та (або) суміжних прав в Україні/ та альтернативним до нього законопроектом «Про колективне управління авторськими та суміжними правами» (реєстр. № 7029-1 від 05.09.2017) /який визначає правові засади для діяльності організацій колективного управління авторськими та суміжними правами в Україні, а також визначає права авторів, виконавців та інших суб’єктів авторських та суміжних прав щодо реалізації їх інтересів у відносинах з організаціями колективного управління та користувачами/. Відтак, практична реалізація відповідної законодавчої ініціативи буде залежати від прийняття одного з вказаних законопроектів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту вплине на показники бюджетів.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Слід зазначити, що відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування організацій колективного управління (реєстр. № 7030 від 17.08.2017), поданий народними депутатами України Іоновою М.М., Кондратюк О.К, Геращенко І.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи та у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 7029 або за реєстр. № 7029-1). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.76. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект доступу до довготермінового фінансування) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку» (реєстр. № 0163 від 29.09.2017), внесений Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у закордонних справах.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект спрямований на набрання чинності Гарантійною угодою (Проект доступу до довготермінового фінансування) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку, що уможливить вжиття практичних заходів із започаткування спільного з МБРР проекту, в рамках якого АТ «Укрексімбанк» буде залучено кредитні ресурси МБРР для поліпшення доступу експортно-орієнтованих малих і середніх підприємств до довгострокового фінансування.

При цьому, у фінансово-економічному обґрунтуванні до законопроекту відмічено, що у рамках Проекту доступу до довгострокового фінансування передбачається залучення АТ «Укрексімбанк» позики МБРР на суму 150 млн дол США під гарантії України до 35 років з 4,5-річним пільговим періодом. реалізація цього Проекту не потребує фінансових і матеріальних витрат з державного бюджету України: (обслуговування та погашення позики здійснюватиметься АТ «Укрексімбанк» як безпосереднім позичальником коштів Світового банку), а компенсація видатків, яких державний бюджет може зазнати у разі настання гарантійного випадку в рамках Проекту доступу до довгострокового фінансування, здійснюватиметься за рахунок забезпечення, наданого АТ «Укрексімбанк».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на доходну частину державного бюджету та не потребує додаткових витрат державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект доступу до довготермінового фінансування) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку» (реєстр. № 0163 від 29.09.2017), внесений Президентом України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов’язань у разі настання відповідного випадку залежно від практики реалізації зазначеної Гарантійної угоди і Проекту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

1.2.77. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо сприяння міжнародній електронній торгівлі (реєстр. № 7132 від 21.09.2017), поданий народним депутатом України Довгим О.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити частину третю статті 397 Митного кодексу України новими пунктами, відповідно до яких виключення щодо застосування органами доходів і зборів заходів, пов’язаних з призупиненням митного оформлення товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності, і ввозяться на митну територію України для вільного обігу або вивозяться для вільного обігу за межі митної території України, передбачається розповсюдити на:

товари, які у кількості до трьох одиниць переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях у малих пакунках (відправленнях) вагою брутто до 2 кг включно і загальною вартістю до 500 євро;

товари, що були виготовлені правовласником чи за його згодою, а також товари, що були виготовлені належним чином уповноваженою правовласником особою у кількості, яка перевищує кількість, обумовлену з правовласником.

Як зазначається у пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, а навпаки призведе до економії бюджетних коштів за рахунок економії робочого часу фахівців органів доходів і зборів, забезпечить додаткові надходження до бюджету за рахунок пожвавлення електронної торгівлі та збільшення кількості митних оформлень зі справлянням відповідних податків.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та не потребує фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо сприяння міжнародній електронній торгівлі (реєстр. № 7132 від 21.09.2017), поданий народним депутатом України Довгим О.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

1.2.78. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо вдосконалення механізму бюджетних дотацій для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції) (реєстр. № 7091 від 08.09.2017), поданий народними депутатами України О.В. Ляшком, В.В. Галасюком та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується установити, що з 1 січня 2018 року до 1 січня 2022 року платники - сільськогосподарські товаровиробники, внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", у порядку та строки, встановлені Податковим кодексом, подають податкову декларацію з податку на додану вартість з додатком, у якому зазначають розрахунок суми податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду за результатами діяльності за операціями, визначеними статтею 16-1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", протягом звітного (податкового) періоду, а також розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців).

Законопроектом також передбачається змінити обсяг визначення бюджетної дотації, зокрема, шляхом заміни цього показника у відповідному додатку до декларації з податку на додану вартість та в окремому реєстрі, який подається до Міністерства аграрної політики України та до Державної казначейської служби України, з суми ПДВ, сплаченої до бюджету платником податку – сільськогосподарським товаровиробником, на суму податкових зобов’язань звітного (податкового) періоду за результатами діяльності такого платника.

Крім того, шляхом внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» законопроектом пропонується зменшити суму, за якою з 1 січня 2018 року здійснюватиметься розподіл бюджетної дотації на одного сільськогосподарського товаровиробника на рік з урахуванням пов’язаних з таким товаровиробником осіб у значенні підпункту 14.1.159 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, зокрема, замість передбачених Законом не більше ніж 150 млн. грн. запропоновано не більше ніж 50 млн. гривень.

Таким чином, загалом законопроектом передбачено:

 обмежити суму дотацій на одного товаровиробника із врахуванням пов’язаних з ним осіб (не більше 50 млн грн на рік);

 виплачувати дотації пропорційно вартості реалізованої сільськогосподарської продукції, на яку поширюються дотації;

 включити до Податкового кодексу України положення, що регламентують підстави виключення з Реєстру отримувачів бюджетної дотації.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття не потребує додаткових  витрат з державного і місцевих бюджетів та дозволить не допускати в подальшому необґрунтованого дотування тих виробників сільськогосподарської продукції, які завідомо здійснюють високорентабельні види діяльності, натомість переспрямувати значні суми коштів на підтримку тих виробників, які займаються нерентабельними видами економічної діяльності, підтримання яких є важливим для забезпечення продовольчої безпеки держави та імпортозаміщення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету у наступних бюджетних роках, проте здійснити розрахунок вартісної величини впливу на неї неможливо, оскільки видаткова частина може зменшитися за рахунок зменшення на 100 млн. грн. суми розподілу бюджетної дотації на одного сільськогосподарського виробника на рік або збільшитися за рахунок збільшення кількості платників податку - сільськогосподарських товаровиробників, які будуть мати право на бюджетну дотацію (за ймовірними розрахунками такий показник може збільшитися у 2 рази).

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо вдосконалення механізму бюджетних дотацій для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції) (реєстр. № 7091 від 08.09.2017), поданий народними депутатами України О.В. Ляшком, В.В. Галасюком та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників у наступних бюджетних періодах залежно від зміни кількості платників податку – сільгосптоваровиробників, які будуть мати право на бюджетну дотацію, та загалом виходячи з практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.79. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстр. № 7115 від 15.09.2017), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Продан О.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його метою є забезпечення виправлення недоліків запровадження процедур зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законопроектом пропонується, зокрема:

повернутися до тестового режиму зупинення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто застосувати процедури зупинення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних без фактичного зупинення реєстрації таких накладних;

призупинити дію норми щодо безумовності податкового кредиту у зв’язку із запровадженням процедур зупинення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних для податкових накладних;

визначити особливий порядок розблокування заблокованих податкових накладних;

зобов'язати Державну фіскальну службу України щотижнево оприлюднювати інформацію щодо результатів дії тестового режиму зупинення реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних.

При цьому, тестовий режим зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних пропонується застосовувати до прийняття законопроекту, розробленого Урядом, за наслідками проведеного аналізу результатів застосування, та за умови усунення недоліків запровадження системи зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку не наводить оцінку впливу законопроекту на показники бюджету, при цьому зауважує, що пропозиції щодо покриття можливих втрат бюджету у 2017 році відсутні, а також зауважує, що система зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН працює вже тривалий час і у разі прийняття законопроекту потребуватиме зворотного перебудування до тестового режиму, а саме доопрацювання програмного забезпечення, що потребуватиме тривалого часу для її налаштування.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребує додаткових витрат державного бюджету і позитивно позначиться на умовах ведення бізнесу в Україні, призведе до скорочення витрат часу платників на нарахування й сплату податків, позитивно вплине на інвестиційну привабливість України, створить національну податкову систему передбачуваною для платників податків та інвесторів.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстр. № 7115 від 15.09.2017), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Продан О.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету від податку на додану вартість залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.80. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення функціонування механізму «єдиного вікна» та спрощення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України (реєстр. № 7010-1 від 15.08.2017), поданий народним депутатом України Журжієм А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни, насамперед, до:

Митного кодексу України та ряду інших законів, що регулюють питання нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, щодо:

- визначення терміну "механізм "єдиного вікна" та врегулювання порядку його реалізації шляхом використання єдиного державного інформаційного веб-порталу «єдине вікно» для міжнародної торгівлі;

- віднесення до обов’язків Державної фіскальної служби визначати коди згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони або обмеження, та вести і оприлюднювати на своєму сайті переліки таких заборон або обмежень;

- застосування понять "санітарні, фітосанітарні заходи" при проведенні державних видів контролю;

Законів України "Про прикордонний контроль", "Про Державну прикордонну службу України" в частині передачі повноважень органам Державної прикордонної служби по здійсненню радіологічного контролю товарів та транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту);

Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" щодо виключення із переліку повноважень Державної екологічної інспекції функції здійснення екологічного й радіологічного контролю товарів та транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

Закону України "Про морські порти України" щодо надання повноважень адміністрації морських портів по забезпеченню дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у тому числі шляхом здійснення контролю за скиданням водними транспортними засобами забруднюючих речовин в районі водокористування, замість діючої процедури здійснення таких заходів підрозділами Держекоінспекції під час проведення екологічного контролю транспортних засобів;

Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" щодо виключення екологічного, радіологічного контролю із переліку видів державного контролю, за проведення яких у пунктах пропуску через державний кордон України справляється єдиний збір.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що прийняття законопроекту:

 забезпечить оптимізацію та спрощення процедур проведення державних видів контролю під час здійснення зовнішньоекономічних операцій;

зменшить кількість контролюючих органів в пунктах пропуску через державний кордон України та в місцях митного оформлення товарів і транспортних засобів всередині країни;

зменшить кількість дозвільних документів, які подаються при митному оформленні товарів та їх пропуску через митний кордон України;

зменшить державні видатки на утримання посадових осіб органів Держекоінспекції, розташованих в пунктах пропуску та у внутрішніх митницях, за рахунок їх можливого скорочення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має вартісного впливу на видаткову частину бюджетів та не потребує фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення функціонування механізму «єдиного вікна» та спрощення контрольних процедур при переміщенні товарів через митний кордон України (реєстр. № 7010-1 від 15.08.2017), поданий народним депутатом України ЖуржіємА.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на функціонування державних органів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.81. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Угоди про заохочення та захист інвестицій між Україною та Фондом міжнародного розвитку ОПЕК (реєстр. № 0161 від 18.09.2017), поданий Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України у закордонних справах.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту Угода про заохочення та захист інвестицій між Україною та Фондом міжнародного розвитку ОПЕК (далі – Угода) передбачає надання режиму найбільшого сприяння щодо розпорядження інвестиціями та прогнозовано сприятиме збільшенню обсягів іноземних інвестицій в ключові галузі економіки України, а також посилить взаємовигідну співпрацю України з Фондом міжнародного розвитку ОПЕК задля досягнення стійкого соціально-економічного зростання та розширення можливостей для розвитку людського потенціалу для поліпшення якості життя українських громадян.

При цьому, у фінансово-економічному обґрунтуванні до законопроекту зазначено, що ратифікація Угоди не вплине на видаткову частину державного бюджету. Однак, реалізація окремих положень Угоди може мати вплив на видатки державного бюджету у разі настання передбачених статтями IV «Експропріація» та V «Компенсація за втрати» Угоди випадків щодо компенсації та відшкодування збитків, а також у разі виникнення інвестиційних спорів згідно з статтею IX «Арбітраж» Угоди. Разом з тим, відмічено, на момент підписання Угоди передбачити імовірність виникнення таких подій, а також пов’язаних з ними інвестиційних спорів неможливо. Водночас, відповідно до Указу Президента України від 25.06.2002 р. № 581 «Про порядок здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України» представляти інтереси України уповноважено Мін’юст, а фінансове забезпечення відповідних витрат Мін’юсту передбачено у державному бюджеті за бюджетною програмою 3601150.

Належить відмітити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» /із змінами/ встановлено бюджетні призначення Міністерству юстиції України за бюджетною програмою «Забезпечення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України, а також забезпечення представництва України в Європейському суді з прав людини» (код 3601150) у сумі 244.553 тис. грн.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, однак зазначається можливість впливу на видатки державного бюджету у разі застосування статей IV «Експропріація», V «Компенсація за втрати» та IX «Арбітраж» Угоди.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Угоди про заохочення та захист інвестицій між Україною та Фондом міжнародного розвитку ОПЕК (реєстр. № 0161 від 18.09.2017), поданий Президентом України, матиме опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення витрат державного бюджету у разі настання випадків для здійснення відповідної компенсації та/або виникнення інвестиційних спорів залежно від практичної реалізації положень Угоди). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

1.2.82. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про припинення економічної блокади території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (реєстр. № 7047 (доопрац.) від 08.09.2017), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики.

Положеннями законопроекту пропонується в обмін на повернення захоплених підприємств до функціонування згідно із законодавством України, у тому числі, із забезпеченням повернення повного контролю України за такими підприємствами на території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, зняти обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, на іншу територію України та/або з іншої території України на територію України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, та відновити переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету. При цьому, звернуто увагу, що економічна блокада відповідної території вже завдала збитків державі на суму понад 9,7 млрд грн, а також призвела до скорочення до 100 тис. робочих місць.

Разом з тим, Мінфін зазначає, що оцінка Державної фіскальної служби України втрат доходів державного бюджету, яка була здійснена виходячи з переліку підприємств, що знаходяться на території населених пунктів Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та на яких була введена «тимчасова адміністрація», складе близько 1 млрд грн.

Загалом згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту має вплив на доходну частину державного бюджету та не потребує додаткових витрат з державного бюджету. Водночас, Мінфіном звернуто увагу, що рішення щодо тимчасового припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей було прийняте Радою національної безпеки і оборони України 15.03.2017 р. (введене в дію Указом Президента України від 15.03.2017 р. № 62) та діє до реалізації пунктів 1 і 2 Мінського «Комплексу заходів» від 12.02.2015 р., а також до повернення захоплених підприємств до функціонування згідно із законодавством України.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про припинення економічної блокади території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (реєстр. № 7047 (доопрац.) від 08.09.2017), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.83. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про припинення економічної та транспортної блокади території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (реєстр. № 7047-1 від 14.09.2017), внесений народним депутатом України Веселовою Н.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики.

Положеннями законопроекту пропонується в обмін на повернення захоплених підприємств до функціонування згідно із законодавством України, у тому числі, із забезпеченням повернення повного контролю України за такими підприємствами на території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, зняти обмеження поставок окремих товарів (робіт, послуг) з території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, на іншу територію України та/або з іншої території України на територію України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, та відновити переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей. Серед іншого законопроектом також передбачається надати право підприємствам, юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, виробничі потужності яких фізично знаходяться на території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження та не можуть бути фізично переміщені, але знаходяться під фізичним контролем власників таких підприємств, здійснити реєстрацію в державних органах України та сплачувати податки до бюджету України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету. При цьому, звернуто увагу, що економічна блокада відповідної території вже завдала збитків державі на суму понад 9,7 млрд грн, а також призвела до скорочення до 100 тис. робочих місць.

Разом з тим, Мінфін зазначає, що оцінка Державної фіскальної служби України втрат доходів державного бюджету, яка була здійснена виходячи з переліку підприємств, що знаходяться на території населених пунктів Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та на яких була введена «тимчасова адміністрація», складе близько 1 млрд грн.

Загалом згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту має вплив на доходну частину державного бюджету та не потребує додаткових витрат з державного бюджету. Водночас, Мінфіном звернуто увагу, що рішення щодо тимчасового припинення переміщення вантажів через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей було прийняте Радою національної безпеки і оборони України 15.03.2017 р. (введене в дію Указом Президента України від 15.03.2017 р. № 62) та діє до реалізації пунктів 1 і 2 Мінського «Комплексу заходів» від 12.02.2015 р., а також до повернення захоплених підприємств до функціонування згідно із законодавством України.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про припинення економічної та транспортної блокади території України, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження (реєстр. № 7047-1 від 14.09.2017), внесений народним депутатом України Веселовою Н.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.84. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо підвищення гарантій соціального захисту вагітних жінок (реєстр. № 7113 від 15.09.2017), внесений народним депутатом України Мисиком В.Ю.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Даним законопроектом пропонується доповнити Кодекс законів про працю України новою статтею 178-1, відповідно до якої вагітні жінки з моменту, коли вони стали на облік по вагітності, матимуть право на скорочення тривалості робочого дня на одну годину із збереженням середньомісячної заробітної плати.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту не призведе до додаткових витрат з державного бюджету.

Слід звернути увагу, що чинним законодавством вже передбачена можливість встановлення вагітним жінкам робочого дня меншої тривалості. Відповідно до статті 56 зазначеного Кодексу на просьбу вагітної жінки може встановлюватися неповний робочий день або неповний робочий тиждень, а оплата праці у такому випадку провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Крім того, згідно з статтею 178 зазначеного Кодексу вагітним жінкам відповідно до медичного висновку можуть знижуватися норми виробітку, норми обслуговування або вони переводяться на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. При цьому, до вирішення питання про надання вагітній жінці відповідно до медичного висновку іншої роботи, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих факторів, вона підлягає звільненню від роботи із збереженням середнього заробітку за всі пропущені внаслідок цього робочі дні за рахунок підприємства, установи, організації.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери, а також зауважує, що до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо підвищення гарантій соціального захисту вагітних жінок (реєстр. № 7113 від 15.09.2017), внесений народним депутатом України Мисиком В.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків бюджету на оплату праці працівників бюджетної сфери залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.85. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації діяльності суб’єктів електронної комерції (реєстр. № 6754 від 17.07.2017), внесений народними депутатами України Демчаком Р.Є., Мацолою Р.М. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики.

Положеннями даного законопроекту пропонується внести зміни до деяких законодавчих актів, відповідно до яких, насамперед:

– збільшити в 10 разів розмір штрафних санкцій за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України «Про електронну комерцію») /у чинній редакції – не менше 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/ та у разі коли відповідно до закону суб’єкт господарської діяльності не веде обов’язковий облік доходів і витрат /у чинній редакції – 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/ (зміни до пункту 7 частини першої статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів»);

– передбачити повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів /Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів/, давати суб’єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень у випадках, визначених Законом України «Про електронну комерцію», та приймати рішення про призупинення доступу до веб-сайту (чи іншого засобу представлення інформації як в мережі Інтернет, так і в інших інформаційно-комунікаційних системах) у випадках, визначених Законом України «Про електронну комерцію» (зміни до пунктів 1 і 8 частини першої статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів», а також відповідні зміни до частини шостої статті 9 Закону України «Про електронну комерцію» та нова стаття 20 цього Закону);

– передбачити штрафні санкції в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /тобто 1700 грн/ за незабезпечення постачальником послуг проміжного характеру, який надає доступ до мережі Інтернет та інших інформаційно-телекомунікаційних систем, призупинення доступу до веб-сайту (чи іншого засобу представлення інформації як в мережі Інтернет, так і в інших інформаційно-комунікаційних системах) у випадках, встановлених Законом України «Про електронну комерцію» (нова частина друга статті 19 Закону України «Про електронну комерцію»).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, а також зазначено, що підвищення прозорості діяльності продавців (постачальників, виконавців) товарів, робіт, послуг в системах електронної комерції, виведення певної кількості товарів (робіт, послуг) з тіньового обігу сприятиме створенню сприятливих умов для залучення прямих іноземних інвестицій в Україну, ліквідації поширених схем оптимізації оподаткування, що дозволить збільшити доходи як державного, так і місцевих бюджетів.

При цьому, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Разом з тим, передбачене законопроектом законодавче унормування покладання на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів виконання нових повноважень потенційно може спричинити необхідність збільшення видатків державного бюджету на функціонування такого державного органу залежно від стану здійснення ним заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів. Крім того, запропоноване збільшення/запровадження штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень може призвести до збільшення доходів державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України відповідні надходження належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків із державного бюджету на утримання Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів для здійснення нею повноважень щодо видання продавцям приписів та прийняття рішення про припинення доступу до веб-сайту. Водночас, на думку Мінфіну, потребує опрацювання цією Службою питання виключення необхідності залучення додаткових коштів державного бюджету на забезпечення повноважень, що визначені законопроектом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про захист прав споживачів» та деяких законодавчих актів України щодо заходів з детінізації діяльності суб’єктів електронної комерції (реєстр. № 6754 від 17.07.2017), внесений народними депутатами України Демчаком Р.Є., Мацолою Р.М. та іншими народними депутатами України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування відповідного державного органу залежно від стану здійснення ним заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів та збільшення доходів бюджету за рахунок детінізації діяльності суб’єктів електронної комерції залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.86. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо рівня професійної компетентності  суддів та кандидатів на посаду судді)» (реєстр. № 7076 від 06.09.2017), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в доповнення до вимог щодо проходження кваліфікаційного оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) пропонується встановити мінімальний прохідний бал окремо за анонімне письмове тестування та виконання практичного завдання іспиту на рівні не менше 75 відсотків максимально можливого балу відповідного етапу іспиту.

При цьому, прикінцевими положеннями цього законопроекту пропонується зобов’язати суддів Верховного Суду проходити повторне кваліфікаційне оцінювання, у разі призначення їх на посади за результатами кваліфікаційних оцінювань, проведених до набрання чинності відповідного закону, та не набрання цими суддями мінімального прохідного балу, запропонованого законопроектом. Крім того, у випадку не набрання мінімального прохідного балу при повторному кваліфікаційному оцінюванні, судді тимчасово відсторонюються від здійснення правосуддя з наступним проходженням кваліфікаційного оцінювання (строком до двох місяців).

Зважаючи на зазначене, реалізація прикінцевих положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на організацію проведення повторних кваліфікаційних оцінювань суддів Верховного Суду.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку, зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на дохідну та видаткову частини державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо рівня професійної компетентності суддів та кандидатів на посаду судді)» (реєстр. № 7076 від 06.09.2017), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В. має опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету на проведення повторних кваліфікаційних оцінювань суддів Верховного Суду, у разі виникнення необхідності виконання вимог, запропонованих у законопроекті). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.87. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту працівника у випадку затримки виплати заробітної плати (реєстр. № 7002 від 25.07.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом шляхом внесення змін до ряду законів України передбачається забезпечити права працівників на своєчасне та у повному обсязі отримання заробітної плати, якими, зокрема, пропонується:

запровадити нові штрафні санкції за порушення строків виплати заробітної плати – виплату пені у розмірі 0,2 відсотка неотриманої суми заборгованості з доходу за кожний день затримки;

встановити кримінальну відповідальність для керівника підприємства, установи або організації незалежно від форми власності чи громадянина-суб’єкта підприємницької діяльності у разі повторної протягом одного календарного року безпідставної невиплати заробітної плати - у вигляді штрафу в розмірі від тисячі до півтори тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 17 000 грн до 25 500 грн/ або обмеженням волі на строк до трьох років.

Реалізація вказаних положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для забезпечення сплати штрафних санкцій у разі затримки виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, а також збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні злочинів, у разі застосування до них покарання у вигляді обмеження волі. При цьому, законодавча ініціатива може призвести до збільшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів у разі встановлення кримінальної відповідальності відносно керівників за безпідставну невиплату заробітної плати працівникам.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову та дохідну частини бюджетів. Крім того, Міністерство фінансів висловило інші зауваження по суті законопроекту.

Слід зазначити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту працівника у випадку затримки виплати заробітної плати (реєстр. № 7002 від 25.07.2017), поданий народним депутатом України Капліним С.М., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати державного і місцевих бюджетів у разі несвоєчасної виплати заробітної плати). У разі прийняття відповідного закону він може набувати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.88. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про забезпечення прозорості та законності комунікації з суб’єктами владних повноважень (реєстр. №7129 від 20.09.2017), поданий народними депутатами України Найємом М., Купрієм В.М. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом передбачається доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення статтями 163-16, 163-17, згідно з якими встановити новий вид адміністративної відповідальності за порушення порядку здійснення діяльності лобіювання суб’єктами лобіювання, а також за порушення законодавства про регулювання лобіювання об’єктами лобіювання у вигляді накладення штрафу в розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За повторне, протягом шести місяців, вчинення зазначених адміністративних правопорушень накладення штрафу в розмірі від ста п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім цього, законопроектом передбачається доповнити Кримінальний кодекс України новими статтями 203-3, 214, 365-3, згідно з якими встановити кримінальну відповідальність, а саме:

-  за неодноразове, більше двох разів протягом шести місяців, вчинення однією і тією ж особою одного чи різних правопорушень з питань лобіювання – накладення штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-   за порушення порядку здійснення лобіювання ( здійснення лобіювання без державної реєстрації суб’єктом лобіювання) – накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років;

-  за порушення порядку здійснення лобіювання (здійснення лобіювання без державної реєстрації суб’єктом лобіювання), якщо вони вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею – накладення штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п’яти років;

-   за зловживання своїми повноваженнями суб’єктом лобіювання при впливі на суб’єктів владних повноважень методами лобіювання з метою отримання неправомірної вигоди, якщо це завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам або інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб - накладення штрафу в розмірі від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права здійснювати лобіювання шляхом анулювання права про державну реєстрацію такої діяльності.

Реалізація запропонованих положень може збільшити доходи державного бюджету внаслідок запровадження штрафних санкцій, а також може потребувати додаткових видатків на утримання засуджених до обмеження або позбавлення волі в установах виконання покарань за вищевказані правопорушення.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що через  відсутність необхідних для розрахунку даних неможливо оцінити вартісну величину впливу законопроекту на дохідну частину державного бюджету.

Тому суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту необхідно було надати належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про забезпечення прозорості та законності комунікації з суб’єктами владних повноважень (реєстр. № 7129 від 20.09.2017), поданий народними депутатами України Найємом М., Купрієм В.М. та іншими народними депутатами України, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

Голосували: «за» - одноголосно.

 

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів державного бюджету місцевим бюджетам.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Керівника Державного управління справами Прилипка С.І. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Державному управлінню справами (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.10.2017 р. № 734-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Державного управління справами від 20.10.2017 № 01-19/08/2084 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.10.2017 р. № 734-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Державному управлінню справами на 2017 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному управлінню справами на 2017 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку в сумі 200 000 тис. гривень шляхом:

зменшення їх обсягу за програмою 0301830 «Виконання невідкладних заходів у Маріїнському палаці»;

збільшення їх обсягу за програмою 0301860 «Реставрація та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві».

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-вересень 2017 року видатки за бюджетною програмою 0301830 не проводились (бюджетні призначення визначено за загальним фондом у обсязі 300 млн грн. Законом України від 13.07.2017
№ 2137-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік»),
видатки по загальному фонду за бюджетною програмою 0301860 фактично проведено у обсязі 100,9 млн грн., що становить 50,5% річного плану та 59,4% плану на звітний період.

Слід також зазначити, що за бюджетною програмою 0301860 здійснюється реалізація державного інвестиційного проекту реставрації та пристосування Маріїнського палацу, відібраного відповідно до вимог частини четвертої статті 32 Бюджетного кодексу України.

В обґрунтуванні щодо зазначеного перерозподілу видатків, наведеному у листі Державного управління справами, зазначається, що відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів від 22 червня та від 11-12 липня 2017 року пропонується перерозподілити видатки державного бюджету 200 млн грн, збільшивши витрати за бюджетною програмою 0301860 для реалізації державного інвестиційного проекту реставрації та пристосування Маріїнського палацу у 2017 році, за рахунок зменшення у такому обсязі видатки за бюджетною програмою 0301830.

За інформацією, наведеною на офіційному сайті Кабінету Міністрів України, вищевказане рішення сприятиме раціональному використанню коштів та прискорить відновлення автентичності архітектурно-паркового ансамблю Маріїнського палацу.

Необхідно також зауважити, що звернення Державного управління справами до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідних розрахунків) щодо обсягів такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Молоток І.Ф., Матвієнко А.С., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та заступник Керівника Державного управління справами Прилипко С.І.

Під час обговорення заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. зазначив про те, що міністерство не має заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Дубневич Б.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 11.10.2017 № 734-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Дубневичем Б.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

погодити здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному управлінню справами на 2017 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків розвитку в сумі 200 000тис. грн шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 0301830 «Виконання невідкладних заходів у Маріїнському палаці» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 0301860 «Реставрація та пристосування Маріїнського палацу в м. Києві», що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.10.2017 № 734-р.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 4.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра юстиції України Чернишова Д.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 № 751-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства юстиції України від 30.10.2017 № 11179/16/2-17 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 № 751-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету,  передбачених Міністерству юстиції на 2017 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18.

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.10.2017 № 751-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству юстиції на 2017 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку шляхом:

зменшення їх обсягу за програмою 3601820 «Створення слідчого ізолятора в Київській області» на 23 406,3 тис. гривень;

збільшення їх обсягу за програмами:

3601810 «Завершення реконструкції режимного корпусу для тримання засуджених до довічного позбавлення волі у Полтавській установі виконання покарань № 23» на 3 790 тис. гривень;

3601830 «Завершення будівництва лікувального корпусу в Голопристанській виправній колонії № 7 у Херсонській області» на 19 616,3 тис. гривень.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Слід зазначити, що згідно зі звітом Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками січня-вересня поточного року проведено видатки розвитку за загальним фондом державного бюджету:

-            за бюджетною програмою 3601820 «Створення слідчого ізолятора в Київській області» - в обсязі 150 тис. грн, що становить 2,1% плану на звітний період та 0,6% плану на рік (визначено в обсязі 23 605,8 тис. грн);

- за бюджетною програмою 3601810 «Завершення реконструкції режимного корпусу для тримання засуджених до довічного позбавлення волі у Полтавській установі виконання покарань № 23» - в обсязі 2 376 тис. грн