Повідомлення

Перейти до розділу
17 вересня 11:04
Проект Закону про Державний бюджет України на 2019 рік посилання...
07 вересня 09:35
Звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" посилання...
06 вересня 15:59
Орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на вересень, жовтень 2018 року докладніше
18 жовтня 18:02
Щодо підготовки до першого читання урядового законопроекту про Державний бюджет України на 2019 рік (реєстр. № 9000) докладніше
18 жовтня 17:51
Щодо розгляду урядового законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 9084) докладніше
04 жовтня 15:53
У Верховній Раді України відбувся круглий стіл на тему: «Парламентський контроль у сфері публічних фінансів» докладніше
21 вересня 10:56
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
20 вересня 16:12
Про Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у першому півріччі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році докладніше
20 вересня 16:00
Щодо розгляду законопроекту про внесення зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу (реєстр. № 8599) докладніше
20 вересня 15:53
Щодо розгляду законопроекту про внесення зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстр. № 9026) докладніше
19 вересня 10:39
Освітній відеофільм «Бюджетний процес», створений програмою USAID РАДА докладніше
21 травня 2018, 11:18

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №141 від 16.05.2018

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №141 від 16 травня 2018 року

 

 

 

1515  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Білоцерковець Д.О., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 23 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Деркач А.Л., Дубіль В.О., Микитась М.В., Пресман О.С., Шевченко О.Л., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

Княжицький М.Л. - народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності;

від Міністерства фінансів України

Марченко С.М. – заступник Міністра;

Жук О.А. – заступник начальника управління фінансів паливно-енергетичного комплексу Департаменту фінансів промисловості;

від Міністерства освіти і науки України

Даниленко С.В. – радник Міністра з фінансових питань;

від Міністерства культури України

Фоменко С.В. – перший заступник Міністра;

від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

Корзун А.В. – заступник Міністра;

Угрюмова С.С. – директор Департаменту економіки та фінансів;

Владиченко О.О. – директор Департаменту вугільно-промислового комплексу;

від Міністерства екології та природних ресурсів України

Вакараш В.М. – заступник Міністра;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Харченко О.І – виконуючий обов’язки заступника Голови;


від Вінницької обласної державної адміністрації

Броварник В.М. – заступник Голови;

Медик В.В. – начальник бюджетного управління Департаменту фінансів;

від Харківської обласної державної адміністрації

Шахненко Є.Д. – заступник Голови;

Пляка С.М. – перший заступник начальника Служби автомобільних доріг у Харківській області;

від Рівненської обласної державної адміністрації

Ундір В.О. – заступник Голови;

Удовиченко П.В. – перший заступник начальника Служби автомобільних доріг у Рівненській області;

від Волинської обласної державної адміністрації

Кошарук С.Д. – заступник Голови;

Мирка І.І. – директор Департаменту інфраструктури і туризму;

від Львівської обласної державної адміністрації

Кокотайло Р.О. – тимчасово виконуючий обов’язки директора Департаменту дорожньогоо господарства, транспорту та зв’язку;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Яремчук І.М. – член Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

Старченко О.М. – головний спеціаліст Управління інформаційної політики;

Булат Олена – прес-служба.

Перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поінформував народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету, що на засіданні Комітету присутні акредитовані при Верховній Раді України журналісти інформаційного агентства УНІАН, які здійснюють звукозапис і відеозйомку засідання Комітету.

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України:

- у Харківській області (згідно з листом Харківської обласної державної адміністрації від 17.04.2018 р. № 01-35/3229);

- у Рівненській області (згідно з листом Рівненської обласної державної адміністрації від 23.04.2018 р. № 2741/0/01-01в/18);

- у Волинській області (згідно з листом Волинської обласної державної адміністрації від 08.05.2018 р. № 2940/21/218);

- у Львівській області (згідно з листом Львівської обласної державної адміністрації від 08.05.2018 р. № 5/2-3525/0/2-18-13);

- у Черкаській області (згідно з листом Черкаської обласної державної адміністрації від 10.05.2018 № 2953/01/01-55) /включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Рудика С.Я./

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.04.2018
№ 282-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 314-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 313-р);

4) розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерству екології та природних ресурсів за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» (постанова Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 361);

5) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг України (постанова Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 365) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./

4. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Рахункову палату» (щодо окремих питань діяльності Рахункової палати) (реєстр. № 8319 від 24.04.2018), поданий народними депутатами України Павелком А.В., Крульком І.І. та іншими.

5. Різне.

- Обговорення питання реалізації пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (щодо розвитку петриківського розпису та української пісні). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Голови Комітету з питань бюджету Кривенка В.М./

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо тимчасового виконання обов'язків міністра") (реєстр. № 8080 від 28.02.2018, народні депутати України Литвин В.М., Кириленко І.Г.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб"" (реєстр. № 8120 від 14.03.2018, народний депутат України Лещенко С.А.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб" (щодо відтермінування заходів фінансового контролю для окремих суб'єктів декларування)" (реєстр. № 8120-1 від 21.03.2018, народний депутат України Герасимов А.В.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі"" (реєстр. № 8128 від 15.03.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" (щодо удосконалення здійснення фінансового контролю окремих категорій суб'єктів декларування)" (реєстр. № 8129 від 15.03.2018, народні депутати України Артюшенко І.А., Буглак Ю.О., Геращенко А.Ю., Попов І.В., Матейченко К.В., Тимошенко Ю.В.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері торговельного захисту" (реєстр. № 8105 від 07.03.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення переліку військових звань рядового та сержантського (старшинського) складу Збройних Сил України і Національної гвардії України)" (реєстр. № 8142 від 15.03.2018, народні депутати України Вінник І.Ю., Ричкова Т.Б., Береза Ю.М.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори народних депутатів України" (щодо законодавчого врегулювання окремих питань виборів народних депутатів України)" (реєстр. № 8061 від 26.02.2018, народні депутати України Яценко А.В., Бондар В.В., Біловол О.М., Святаш Д.В., Остапчук В.М., Шипко А.Ф.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку призначення експертизи" (реєстр. № 8112 від 13.03.2018, народний депутат України Кишкар П.М.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підстав проведення експертизи" (реєстр. № 8116 від 14.03.2018, народні депутати України Воропаєв Ю.М., Долженков О.В., Матвієнков С.А.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про боротьбу з тероризмом" щодо уточнення суб'єктів боротьби з тероризмом" (реєстр. № 8054 від 22.02.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 10 Закону України "Про державні нагороди України"" (реєстр. № 8053 від 22.02.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.13. Проект Закону України "Про валюту" (реєстр. № 8152 від 19.03.2018, Президент України);

1.1.14. Проект Закону України "Про валюту" (реєстр. № 8152-1 від 03.04.2018, народні депутати України Сотник О.С., Галасюк В.В., Ємець Л.О., Лаврик О.В., Кіраль С.І. та інші);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" щодо вдосконалення захисту права власності у правовідносинах з банками" (реєстр. № 8090 від 02.03.2018, народні депутати України Кужель О.В., Шкрум А.І.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку із ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA)" (реєстр. № 8189 від 23.03.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.17. Проект Закону України "Про приєднання України до Метричної конвенції" (реєстр. № 0181 від 27.03.2018, Президент України);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність із Законом України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання"" (реєстр. № 8191 від 23.03.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення реклами лікарських засобів, медичних виробів, медичної техніки, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації" (реєстр. № 8136 від 15.03.2018, народні депутати України Бахтеєва Т.Д., Шурма І.М., Заружко В.Л. та інші);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" щодо вдосконалення здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю" (реєстр. № 8101 від 07.03.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо приведення у відповідність з Бюджетним кодексом України плати за спеціальне використання об'єктів тваринного світу" (реєстр. № 8100 від 07.03.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про рекламу" (щодо посилення законодавчих вимог до реклами алкогольних напоїв та тютюнових виробів)" (реєстр. № 8215 від 30.03.2018, народний депутат України Тимошенко Ю.В.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прав чоловіків, які виховують дітей без матерів (одиноких батьків), нарівні з правами одиноких матерів" (реєстр. № 8204 від 27.03.2018, народний депутат України Яценко А.В.);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 182 Сімейного кодексу України (щодо підвищення мінімального розміру аліментів до прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку)" (реєстр. № 8247 від 05.04.2018, народний депутат України Міщенко С.Г.);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо проведення публічних закупівель органами державної влади та місцевого самоврядування" (реєстр. № 8245 від 05.04.2018, народний депутат України Лапін І.О.).

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 1 Кримінального процесуального кодексу України" (реєстр. № 8194 від 23.03.2018, народні депутати України Кожем'якін А.А., Паламарчук М.П., Король В.М.);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 3 Кримінального кодексу України" (реєстр. № 8195 від 23.03.2018, народні депутати України Кожем'якін А.А., Паламарчук М.П., Король В.М.);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення кримінального судочинства" (реєстр. № 8150 від 16.03.2018, народні депутати України Дроздик О.В., Драюк С.Є.);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо офіційних документів" (реєстр. № 8185 від 23.03.2018, народні депутати України Котвіцький І.О., Мисик В.Ю.);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення" (реєстр. № 8196 від 23.03.2018, народні депутати України Кожем'якін А.А., Паламарчук М.П., Король В.М.);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 39 Закону України "Про тваринний світ" (щодо охорони тваринного світу)" (реєстр. № 8242 від 05.04.2018, народні депутати України Кіт А.Б., Люшняк М.В., Кучер М.І., Заболотний Г.М. та інші);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"" (реєстр. № 8149 від 16.03.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.33. Проект Закону України "Про національну інфраструктуру геопросторових даних" (реєстр. № 7523 від 23.01.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб" (реєстр. № 8201 від 26.03.2018, народний депутат України Третьяков О.Ю. та інші.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджету,
але потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.1.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» (щодо вдосконалення співпраці органів влади у сфері охорони навколишнього природного середовища) (реєстр № 8065 від 27.02.2018), поданий народними депутатами України Недавою О.А., Рибаком І.П., Дзюбликом П.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація законопроекту не матиме впливу на державний чи місцеві бюджети і забезпечить кращу координацію діяльності Міністерства екології та природних ресурсів України та Верховної Ради України у питанні охорони навколишнього природного середовища України.

Зокрема, законопроектом передбачається планування видатків для реалізації природоохоронних заходів за відповідними бюджетними програмами Державного фонду охорони навколишнього природного середовища здійснювати за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Крім того, пропонується розподіл коштів, що надходять до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, погоджувати з Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи /за чинною редакцією, такий розподіл коштів здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не вплине на дохідну та видаткову частини державного та місцевих бюджетів. Водночас зауважено, що вище вказані законодавчі пропозиції суперечать статті 22 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якою визначено повноваження розпорядників бюджетних коштів, серед яких відсутні положення щодо планування видатків за відповідними бюджетними програмами та розподіл бюджетних коштів за погодженням з комітетами Верховної Ради України. Також такі зміни не відповідають положенням статті 109 Кодексу, якою визначено повноваження Верховної Ради України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства, Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та визначеним Постановою Верховної Ради України від 04.12.2014 № 22-VIII (зі змінами) предметам відання комітетів Верховної Ради України.

Також, слід врахувати, що згідно із частиною другою статті 4 Кодексу, бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

З правової позиції Конституційного Суду України, сформульованої у Рішенні від 10 червня 2010 року № 16-рп: «За своїм конституційним статусом комітети є органами, які забезпечують здійснення парламентом його повноважень. Конституція України не наділяє комітети самостійними повноваженнями, вони можуть лише сприяти Верховній Раді України у здійсненні повноважень щодо парламентського контролю, виконуючи певні дії допоміжного (інформаційного, експертного, аналітичного тощо) характеру».

Відповідно до статті 89 Конституції України комітети Верховної Ради України створюються для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, що належать до повноважень парламенту, виконання контрольних функцій. З огляду на такі вимоги, комітети Верховної Ради України не наділені самостійними повноваженнями щодо погодження рішень Кабінету Міністрів України. Наведені вище положення законопроекту не узгоджуються також із статтею 27 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», якою визначено складові контрольної діяльності комітетів Верховної Ради України у бюджетному процесі.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (щодо вдосконалення співпраці органів влади у сфері охорони навколишнього природного середовища) (реєстр. № 8065 від 27.02.2018), поданий народними депутатами України Недавою О.А., Рибаком І.П., Дзюбликом П.В.:

1) не має впливу на показники бюджету. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством;

2) рекомендувати Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи при доопрацюванні законопроекту узгодити норми законопроекту із вимогами законодавства, зокрема, статей 4, 22, 109 Бюджетного кодексу України, в частині контрольних повноважень комітетів Верховної Ради України у бюджетному процесі.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1 СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про військово-консалтингову діяльність (реєстр. № 8093 від 05.03.2018), поданий народним депутатом України Карпунцовим В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

У законопроекті пропонується визначити правові засади створення, діяльності та організації суб’єктів військово-консалтингової діяльності, що здійснюватимуть надання послуг військового або охоронного характеру, а також права і обов’язки, гарантії соціального та правового захисту їх учасників, засновників та персоналу.

Зокрема, передбачається створити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності, як постійно діючий незалежний державний колегіальний орган, який підзвітний Верховній Раді України, підконтрольний та відповідальний перед Кабінетом Міністрів України, та метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб’єктів військово-консалтингової діяльності.

При цьому, законопроектом пропонується запровадити Єдиний державний реєстр вогнепальної зброї та боєприпасів, пристроїв, патронів до неї, що знаходитимуться у суб’єктів військово-консалтингової діяльності, розпорядником якого визначити вказану Комісію, а також чіткі вимоги щодо контролю за обігом такої зброї.

Крім того, пропонується внести зміни до статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» щодо ліцензування військово-консалтингової діяльності з урахуванням особливостей, визначених цим законом.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме економічному зростанню у галузі надання послуг військового та охоронного характеру, що позитивно вплине на створення нових робочих місць та зростання надходжень до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до збільшення як обсягів видатків державного бюджету (для забезпечення утримання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері військово-консалтингової діяльності, а також створення та ведення Єдиного державного реєстру вогнепальної зброї та боєприпасів, пристроїв до неї) так і до збільшення надходжень до державного бюджету – внаслідок сплати такими суб’єктами господарювання податків та обов’язкових платежів, а також за видачу ліцензій у сфері надання послуг військово-консалтингової діяльності.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про військово-консалтингову діяльність (реєстр. № 8093 від 05.03.2018), поданий народним депутатом України Карпунцовим В.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного бюджету на функціонування відповідної Комісії та створення і ведення відповідного Реєстру, а також до збільшення доходів державного бюджету від плати за ліцензію). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до окремих законів України щодо доступу до правосуддя (в інформаційних справах) (реєстр. № 8139 від 15.03.2018), поданий народними депутатами України Сюмар В.П., Кондратюк О.К. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

Закону України «Про судовий збір» в частині зниження розміру ставок судового збору за подання адміністративних позовів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації для юридичних осіб (з 1 до 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб), для фізичних осіб (з 0,4 до 0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб);

Закону України «Про виконавче провадження» в частині скасування сплати авансового внеску для примусового виконання рішення суду про надання публічної інформації (у тому числі копій документів).

Згідно з пояснювальною запискою законопроект дасть змогу забезпечити судовий захист права на доступ до публічної інформації, а відповідно – гарантувати і саме право на доступ до публічної інформації, внаслідок чого збільшаться можливості громадського антикорупційного контролю за суб’єктами владних повноважень. Це дозволить уникнути багатьох випадків розкрадання, перевитрат чи нецільового використання бюджетних коштів, державного і комунального майна.

Разом з тим, слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету. Вартісна величина впливу буде залежати від кількості позовів до адміністративних судів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації. Так, виходячи з пояснювальної записки до законопроекту кількість судових справ в адміністративних судах у спорах щодо доступу до публічної інформації у 2016 році становила 524, у I півріччі 2017 року – 194, тому орієнтовані втрати бюджетних надходжень можуть становити щонайменше 277 тис. грн щорічно.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (через один місяць після його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до окремих законів України щодо доступу до правосуддя (в інформаційних справах) (реєстр. № 8139 від 15.03.2018), поданий народними депутатами України Сюмар В.П., Кондратюк О.К. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур (реєстр. № 7403-д від 04.04.2018), поданий народним депутатом України Южаніною Н.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити пункт 63 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України новим абзацом, згідно з яким звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту з 1 вересня 2018 року до 31 грудня 2021 року соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД) та з 1 січня 2020 року до 31 грудня 2021 року насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД) не буде застосовуватися для сільськогосподарських підприємств – виробників зазначених олійних культур.

Отже, у разі прийняття такої законодавчої ініціативи сільськогосподарські підприємства – виробники при вивезенні за межі митної території України в митному режимі експорту вирощених ними олійних культур матимуть право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за такими операціями.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткового ресурсу бюджету для бюджетного відшкодування. При цьому, Мінфін повідомляє, що у вересні-грудні 2017 року платниками податку, які здійснюють операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів, було заявлено до відшкодування податку на додану вартість 1,7 млрд гривень.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

2. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур (реєстр. № 7403-д від 04.04.2018), поданий народним депутатом України Южаніною Н.П., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету за рахунок збільшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні (реєстр. № 8160 від 19.03.2018), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Горватом Р.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2028 року, звільнити від ввізного мита товари, які ввозяться на митну територію України виключно для виробництва транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8702 90 90 90, 8703 90 10 10, 8704 90 00 10 згідно з УКТ ЗЕД, за кодами (згідно з УКТ ЗЕД), визначеними у законопроекті.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що звільнення від оподаткування комплектуючих виробів, визначених в законопроекті, призведе до ненадходження ввізного мита до бюджету, а оцінити вартісну величину впливу на показники бюджету неможливо, оскільки розробниками не надано фінансово-економічних розрахунків. Водночас, за даними митної статистики, протягом 2017 року в режимі імпорту ввезено товарів за кодами, зазначеними у законопроекті, на суму 1,6 млрд грн та сплачено ввізного мита на суму 29,4 млн гривень.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні (реєстр. № 8160 від 19.03.2018), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Горватом Р.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) (реєстр. № 8190 від 23.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що він підготовлений з метою виконання внутрішніх державних процедур, необхідних для внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з ратифікацією міжурядової українсько-американської Угоди щодо застосування положень FATCA.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України зокрема, щодо:

-                     визначення понять «підзвітний рахунок», «фінансовий агент» та «фінансовий рахунок»;

-                     особливостей подання звітності за підзвітними рахунками;

-                     збору та отримання податкової інформації контролюючими органами від фінансових агентів;

-                     встановлення відповідальності за неподання, подання з порушеннями або з недостовірними відомостями чи помилками фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, шляхом накладення штрафу у розмірі 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Слід відмітити, що законопроект системно пов'язаний з іншим урядовим законопроектом про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) (реєстр. № 0179 від 23.03.2018), а відтак практична реалізація таких законодавчих ініціатив залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину бюджету. Зокрема, за розрахунками Державної фіскальної служби, прийняття законопроекту потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з бюджету у сумі 1 млн 37,5 тис. гривень.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з ратифікацією Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) (реєстр. № 8190 від 23.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування Державної фіскальної служби, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підслідності злочинів Державному бюро розслідувань)» (реєстр. № 8123 від 14.03.2018), внесений народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про Державне бюро розслідувань», зокрема, пропонується:

-                   розширити коло суб’єктів, при здійснені злочинів якими досудове розслідування здійснюватиметься Державним бюро розслідувань, включивши таких суб’єктів: членів Національного агентства з питань запобігання корупції, Голову Рахункової палати та її членів, Главу Адміністрації Президента України та його заступників;

-                   привести у відповідність до чинної редакції Закону України «Про державну службу» шляхом конкретизації перелік суб’єктів, при здійсненні злочинів якими Державне бюро розслідувань вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування.

Зважаючи на вказані вище положення законопроекту, їх реалізація потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Так, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що розширення переліку суб’єктів, при здійснені злочинів якими досудове розслідування здійснюватиметься Державним бюро розслідувань, може призвести до збільшення навантаження на працівників даного органу влади в частині виконання функцій із протидії злочинам та відповідно потребуватиме додаткових витрат державного бюджету для забезпечення належного виконання покладених на Державне бюро розслідувань повноважень.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. Про недотримання таких законодавчих вимог також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підслідності злочинів Державному бюро розслідувань)» (реєстр. № 8123 від 14.03.2018), внесений народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

 

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо дозволеної безліцензійної діяльності) (реєстр. № 8232 від 05.04.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується внести зміни до:

1)                Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», якими передбачити, що дія цього Закону не поширюється на відносини у сфері ліцензування, крім відносин щодо видачі документів дозвільного характеру, необхідних для отримання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, а також застосування принципу мовчазної згоди до відносин щодо видачі ліцензій із особливостями, встановленими Законом України «Про ліцензування видів господарської діяльності»;

2)                Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», якими:

-                     визначаються підстави застосування принципу мовчазної згоди у сфері ліцензування (при цьому застосування принципу мовчазної згоди не позбавляє органи ліцензування обов’язку видати ліцензію або прийняти рішення про відмову у її видачі);

-                     встановлюються виключення щодо застосування принципу мовчазної згоди, (зокрема, він не застосовується до видів діяльності, зазначених у частині другій статті 2 цього Закону, а також діяльності у сфері надання фінансових послуг, обігу цінних паперів, виробництва та ремонту вогнепальної зброї, виробництва вибухових матеріалів);

-                     надається право суб’єкту господарювання провадити господарську діяльність, яка підлягає ліцензуванню, без отримання ліцензії у разі відсутності ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності;

-                     передбачається, що суб’єкт господарювання, який через відсутність ліцензійних умов провадив без ліцензії господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню, зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня набрання чинності нормативно-правовим актом, яким затверджено відповідні ліцензійні умови, подати заяву про видачу ліцензії, здобувач ліцензії, який подав заяву у строк, має право продовжувати здійснення діяльності, що підлягає ліцензуванню, до її розгляду у встановленому порядку.

Належить відмітити, що згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» за видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом.

Відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України плата за ліцензії на певні види господарської діяльності належить до складу доходів загального фонду державного чи місцевих бюджетів залежно від надавачів ліцензій та видів господарської діяльності.

Мінфін зауважує, що провадження господарської діяльності без одержання ліцензії на вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, порушує чинне законодавство і тягне за собою накладення штрафів, конфіскацію майна тощо. Крім того, застосування принципу мовчазної згоди у сфері ліцензування без здійснення ґрунтовного аналізу можливих наслідків його запровадження може призвести до зловживань, проявам корупції у сферах господарювання, які підлягають ліцензуванню.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту може призвести до недонадходження коштів до державного та місцевих бюджетів, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність розрахунків.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо дозволеної безліцензійної діяльності) (реєстр. № 8232 від 05.04.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів щодо плати за ліцензії). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання податкової відповідальності громадян (реєстр. № 8109 від 12.03.2018), поданий народними депутатами України Продан О.П., Мірошниченком І.В., Романюком В.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», згідно з якими, зокрема, передбачається:

змінити порядок адміністрування податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску;

зменшити ставку податку на доходи фізичних осіб з 18 до 10 відсотків, а щодо пасивних доходів – з 18 до 12 відсотків;

зменшити розмір єдиного соціального внеску з 22 до 15 відсотків та скасувати максимальну величину бази нарахування єдиного соціального внеску.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття забезпечить зменшення фіскального навантаження на платників податків до економічно обґрунтованого та поступове звільнення роботодавців від непотрібних додаткових витрат, пов’язаних з адмініструванням, дасть можливість вивести з тіні реальні доходи суб’єктів господарювання та фізичних осіб, виплату зарплати, створити умови для легалізації всього обсягу найманої праці та отримати додаткові надходження до пенсійного і соціальних фондів, державного та місцевих бюджетів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до втрат місцевих та державного бюджетів з податку на доходи фізичних осіб в сумі близько 71,3 млрд грн та бюджетів Пенсійного фонду і фондів соціального страхування в сумі близько 62,5 млрд грн.

Однак авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Згідно з Бюджетним кодексом України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 цього Кодексу передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Крім того, у зв’язку із запропонованим зниженням розміру єдиного соціального внеску зменшаться доходи фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування (насамперед, Пенсійного фонду України), що призведе до збільшення дефіциту Пенсійного фонду і відповідно збільшення видатків державного бюджету на покриття такого дефіциту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання податкової відповідальності громадян (реєстр. № 8109 від 12.03.2018), поданий народними депутатами України Продан О.П., Мірошниченком І.В., Романюком В.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та надходжень до фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, а також потребуватиме збільшення видатків державного бюджету на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів та на покриття дефіциту Пенсійного фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку вітчизняної промисловості (реєстр. № 8145 від 16.03.2018), поданий народними депутатами України Бондарем В.В., Гєллєром Є.Б., Остапчуком В.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

надати можливість платникам податку на прибуток підприємств зменшувати свій фінансовий результат до оподаткування на суму витрат на придбання, самостійне виготовлення основних засобів, які підлягають амортизації, промислових підприємств;

звільнити від оподаткування прибуток промислових підприємств, якщо такі кошти використовуються на визначені законопроектом цілі;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму, сплачену будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, за підготовку чи перепідготовку платника податку, вилучивши обмеження такої суми (яка згідно з чинними нормами становить не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати за кожний місяць відповідного навчання);

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з:

- постачання промисловими підприємствами товарів, робіт і послуг, які оплачуються за рахунок бюджетних коштів та за умови, якщо оплата безпосередньо надходить з рахунка органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або якщо замовником таких товарів, робіт і послуг є державний замовник;

- ввезення (постачання) на митну територію України товарів та послуг, необхідних для розвитку (розширення) виробничих потужностей та основних засобів промислових підприємств, сучасних ІТ технологій, а також засобів їх забезпечення, а також  товарів та послуг, що використовуються безпосередньо для забезпечення технічного обслуговування та ремонту (підтримки у робочому стані) основних засобів промислових підприємств;

встановити, що не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, придбаних до дати реєстрації платником акцизного податку;

звільнити від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості (виробничі, адміністративні та допоміжні), що входять до складу цілісного майнового комплексу промислового підприємства та використовуються для забезпечення його діяльності;

встановити пільгу у розмірі 50% ставок земельного податку для земельних ділянок, на яких безпосередньо розташовані будівлі (виробничі, адміністративні та допоміжні), що входять до складу цілісного майнового комплексу промислового підприємства та використовуються для забезпечення його діяльності;

встановити, що земельні ділянки, на яких розташовані будівлі дитячих музичних, художніх, спортивних шкіл, клубів та стадіонів, плавальних басейнів, будинків культури, шкіл мистецтв, а також інших соціально-культурних об'єктів промислових підприємств, не підлягають оподаткуванню земельним податком;

тимчасово, з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2028 року, встановити ставку податку на додану вартість у розмірі 7% та ставку податку на прибуток підприємств у розмірі 3% для суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у сфері промислового виробництва.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що в результаті реалізації його положень вдасться збільшувати прогнозний рівень ВВП починаючи з 2019 року щонайменше на 4-5 млрд дол США, що в свою чергу дозволить наповнювати бюджети усіх рівнів додатковими доходами від 36 до 42 млрд грн щорічно.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття та реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджету. При цьому, Мінфін зауважує, що надання пільг за галузевим принципом призводить до викривлення конкурентного середовища, ускладнення адміністрування податків і, як наслідок, не створює сприятливих умов для розвитку та може призвести до збільшення можливості для зловживань з боку платників податків, ухилення від сплати податків та втрат бюджету.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб зараховуються до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях, а податок на майно (до складу якого включається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та земельний податок) згідно із статтями 64 та 69 цього Кодексу зараховується до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Отже, передбачене законопроектом пільгове оподаткування промислових підприємств та суб’єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у сфері промислового виробництва, призведе до втрат доходів як державного бюджету, так і місцевих бюджетів.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку вітчизняної промисловості (реєстр. № 8145 від 16.03.2018), поданий народними депутатами України Бондарем В.В., Гєллєром Є.Б., Остапчуком В.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету і місцевих бюджетів від відповідно ПДВ, податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, акцизного податку, податку на майно, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку благодійної діяльності (реєстр. № 8237 від 05.04.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується з 1 січня 2019 року:

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходи у вигляді коштів або вартості майна (послуг), що надаються фізичними особами, всеукраїнськими громадськими організаціями осіб з інвалідністю та їх спілками, підприємствами, установами та організаціями, які внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, платникам податку як допомога на лікування та медичне обслуговування визначених осіб;

не включати до оподатковуваного доходу платника податку цільову благодійну допомогу, що надається резидентами - юридичними чи фізичними особами у будь-якій сумі (вартості) іноземним закладам охорони здоров’я за умови дотримання встановлених вимог, для компенсації вартості платних послуг з лікування та реабілітаційних послуг визначених осіб;

збільшити суму нецільової благодійної допомоги, що надається резидентами-юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року, яка не включається до оподаткованого доходу, з одного до трикратного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Податкового кодексу України, встановленого на 1 січня такого року.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на видаткову частину державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку благодійної діяльності (реєстр. № 8237 від 05.04.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо надання пільг по сплаті податку за землю для юридичних осіб – санітарно-курортних та оздоровчих закладів, що знаходяться у власності профспілкових організацій всіх форм власності)» (реєстр. № 8165 від 19.03.2018), поданий народним депутатом України Соболєвим С.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2019 року звільнити санаторно-курортні та оздоровчі заклади профспілкових організацій усіх форм власності, в статутній діяльності та відповідних нормативно-правових документах яких передбачені засади та напрямки соціального спрямування їх діяльності, від сплати земельного податку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту призведе до втрат місцевих бюджетів, які мають бути відшкодовані за рахунок державного бюджету, а сума втрат буде залежати від розмірів земельних ділянок, на які будуть поширюватися пільги з оподаткування.

Належить зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається земельний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

Крім того, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо надання пільг по сплаті податку за землю для юридичних осіб – санітарно-курортних та оздоровчих закладів, що знаходяться у власності профспілкових організацій всіх форм власності)» (реєстр. № 8165 від 19.03.2018), поданий народним депутатом України Соболєвим С.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання навчання та підвищення кваліфікаційно-професійного рівня працівників)» (реєстр. № 8235 від 05.04.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2019 року скасувати чинні обмеження розміру доходу, який не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб, у вигляді суми, сплаченої будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку платника податку (не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи).

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на доходи бюджетів, а саме може призвести до втрат бюджетів з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, розрахунок яких здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Крім того, Мінфін зауважує, що реалізація запропонованих положень може спричинити ризики використання фізичних осіб у схемах ухилення від оподаткування юридичними особами та унеможливить здійснення контролю за сумами, сплаченими на користь іноземних навчальних закладів, враховуючи неможливість підтвердження відповідної акредитації та юридичного статусу таких навчальних закладів.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання навчання та підвищення кваліфікаційно-професійного рівня працівників)» (реєстр. № 8235 від 05.04.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні (реєстр. № 8159 від 19.03.2018), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Горватом Р.І. та іншими.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується передбачити:

1)                з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2032 року звільнення від оподаткування прибутку (доходу) підприємств, отриманого від реалізації літію власного видобутку, літій-іонних (літій-полімерних) акумуляторів власного виробництва, зарядних пристроїв власного виробництва для літій-іонних (літій-полімерних) акумуляторів, транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), що класифікуються у товарних підкатегоріях 8702 90 90 90, 8703 90 10 10, 8704 90 00 10 згідно з УКТ ЗЕД;

2)                з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2028 року:

право платника податку включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року витрати на придбання транспортного засобу, оснащеного виключно електричними двигунами (одним чи декількома), або переобладнання в такий транспортний засіб;

звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту комплектуючих виробів для виробництва транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома);

звільнення від оподаткування акцизним податком операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту кузовів (включаючи кабіни) для виробництва транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома);

3)                з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2028 року звільнення від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування фізичних осіб, які набувають право власності на легкові автомобілі, оснащені виключно електричними двигунами (одним чи декількома);

4)                з 1 січня 2019 року передбачити нульову ставку ввізного мита щодо ввезених на митну територію України моторних транспортних засобів для перевезення вантажів, що приводяться в рух тільки електричним двигуном (одним чи декількома), що зазначені у товарній підкатегорії 8704 90 00 10 згідно з УКТ ЗЕД;

5)                з 1 січня 2021 року частку у розмірі не менше 5% від загальної кількості паркомісць, які облаштованих зарядними пристроями, для паркування транспортних засобів оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів у відповідному бюджетному періоді. Зокрема, зауважено, що:

у разі збереження обсягів ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту комплектуючих виробів для виробництва транспортних засобів, оснащених виключно електричними двигунами (одним чи декількома), недонадходження податку на додану вартість становитимуть 113,3 млн. грн. у розрахунку на рік;

за даними митної статистики протягом 2017року в режимі імпорту ввезено 33 вантажних автомобілі з електричним двигуном на суму 4,7 млн грн, при цьому до бюджету сплачено 0,5 млн грн ввізного мита;

за даними Державної служби статистики у 2017 році на митну територію України ввезено 4 кузови за кодом 8707 10 90 90 згідно з УКТ ЗЕД, сума сплаченого акцизного податку становить близько 100 тис. гривень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Оскільки згідно з Бюджетним кодексом України частина податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств зараховується до місцевих бюджетів, відповідно положення законопроекту щодо встановлення пільгового оподаткування такими податками призведуть до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку галузі електричного транспорту в Україні (реєстр. № 8159 від 19.03.2018), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Горватом Р.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку ринку транспортних засобів (реєстр. № 8208 від 28.03.2018), поданий народними депутатами України Шевченком О.Л., Шевченком В.Л. та іншими.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується передбачити:

до 31 грудня 2019 року звільнення від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком операції із ввезення на митну територію України та реалізації на митній території України легкових автомобілів особистого користування (крім автомобілів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України; вироблені більше 10 календарних років на момент ввезення на митну територію України). При цьому таке звільнення поширюється в тому числі на транспортні засоби з іноземною реєстрацією, що знаходяться на митній території України з перевищенням строку тимчасового ввезення на митну територію України протягом трьох місяців з дня набрання чинності відповідним Законом;

ставки ввізного мита на імпортовані легкові автомобілі у вигляді фіксованого платежу у розмірі 500 євро за 1 шт. (діючі ставки – 10% від митної вартості).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки передбачає недонадходження податку на додану вартість, акцизного податку та ввізного мита. Так, за розрахунками Мінфіну, у разі збереження обсягів ввезення легкових автомобілів на рівні 2017 року недонадходження до державного бюджету у розрахунку на рік складуть від: податку на додану вартість – 12,5 млрд грн, акцизного податку – 3,5 млрд грн, ввізного мита – близько 2,8 млрд гривень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку ринку транспортних засобів (реєстр. № 8208 від 28.03.2018), поданий народними депутатами України Шевченком О.Л., Шевченком В.Л. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, акцизного податку, ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні (реєстр. № 8124 від 15.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики.

Даним законопроектом, серед іншого, пропонується внести зміни до законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» і «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», якими, зокрема, скасовуватиметься пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, що сплачується забудовником до відповідного місцевого бюджету.

Слід відмітити, що відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 71 Бюджетного кодексу України кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є надходженнями бюджету розвитку місцевих бюджетів.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту матиме вплив на дохідну частину місцевих бюджетів, а саме за оцінкою Мінфіну скасування зазначеної пайової участі призведе до втрат доходів місцевих бюджетів в сумі близько 1,9 млрд грн (у розрахунку на рік за результатами звіту про виконання місцевих бюджетів за 2017 рік), що потребуватиме додаткових витрат державного бюджету для компенсації зазначених втрат місцевих бюджетів.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Поряд з тим, даним законопроектом пропонується Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнити новою статтею, згідно з якою за надання особою згоди на вчинення публічним акціонерним товариством правочину із заінтересованістю або здійснення впливу у будь-який спосіб на посадових осіб публічного акціонерного товариства щодо надання ними такої згоди, якщо такий правочин визнано судом за позовом акціонера товариства недійсним на підставі того, що умови його вчинення є гіршими, ніж звичайні ринкові умови, передбачити накладання штрафу у розмірі від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права займати будь-які посади в органах управління господарських товариств (а саме, з урахуванням вимоги пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України зазначений штраф в умовах 2018 року становитиме від 88,1 тис. грн /1762*50%*100/ до 440,5 тис. грн /1762*50%*500/).

Слід відмітити, що встановлення зазначених штрафних санкцій може призвести до збільшення доходів державного бюджету у разі виявлення відповідних порушень, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України відповідні надходження належать до доходів загального фонду державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні (реєстр. № 8124 від 15.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів місцевих бюджетів від сплати пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту та збільшення видатків державного бюджету для компенсації зазначених втрат доходів місцевих бюджетів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» (щодо протидії ворожій пропаганді та покращення інформаційного забезпечення громадян України, постраждалих внаслідок воєнних дій, місце проживання яких є територія Донецької та Луганської областей, де органи державної влади України здійснюють свої повноваження), (реєстр. № 8114 від 13.03.2018), поданий народними депутатами України Курилом В.С., Герасимовим А.В., Геращенком А.Ю., Веселовою Н.В., Єфімовим М.В., Ляшком О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 9 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» в частині встановлення окремих тарифів на приймання та доставку вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою, що доставляються на території Донецької та Луганської областей, де органи державної влади України здійснюють свої повноваження.

Тарифи на приймання та доставку вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою встановлює Міністерство інфраструктури України за погодженням з Міністерством економічного розвитку, як зазначено в абзаці третьому підпункті б) пункту 2 Повноважень центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року № 1548. Затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 08 квітня 2017 року № 137 тарифи застосовуються суб’єктами господарювання, що надають послуги з приймання та доставки вітчизняних періодичних друкованих видань за передплатою і розташовані на території України, незалежно від підпорядкування та форми власності.

При цьому, згідно із статтею 9 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» від 23 вересня 1997 року № 540/97-ВР (далі – Закон) тариф на оформлення передплати та доставку передплатникам державних друкованих засобів масової інформації повинен становити не більше 40 відсотків собівартості виготовлення одного примірника передплатного видання.

Згідно із частинами першою та другою статті 4 цього Закону державна підтримка засобів масової інформації здійснюється шляхом протекціоністської політики зниження споживчої вартості інформаційної продукції, включаючи податкове, тарифне, митне, валютне та господарське регулювання, відшкодування збитків, подання фінансової допомоги еобхідні для фінансової допомоги кошти визначаються у державному бюджеті).

Визначені для фінансової допомоги кошти використовуються, насамперед, для відшкодування різниці між розрахунковим (за собівартістю) та фіксованим (стаття 9 цього Закону) тарифом на доставку державних друкованих засобів масової інформації передплатникам.

Зважаючи, що згідно із пояснювальною запискою завданнями законопроекту є створення передумов для зменшення тарифів на приймання та доставку вітчизняних періодичних друкованих видань до мінімальних ставок, реалізація вказаного законопроекту може призвести до збільшення видатків з державного бюджету на надання фінансової допомоги.

Таким чином, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» (щодо протидії ворожій пропаганді та покращення інформаційного забезпечення громадян України, постраждалих внаслідок воєнних дій, місце проживання яких є територія Донецької та Луганської областей де органи державної влади України здійснюють свої повноваження) (реєстр. № 8114 від 13.03.2018), поданий народними депутатами України Курилом В.С., Герасимовим А.В., Геращенком А.Ю., Веселовою Н.В., Єфімовим М.В., Ляшком О.В., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту окремих категорій осіб з інвалідністю внаслідок війни (реєстр. № 7442-д від 27.02.2018), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом передбачається надати з 1 січня 2019 року право на отримання безоплатної медичної допомоги в закладах охорони здоров’я Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України, інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, для усіх осіб, які стали інвалідами війни внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції та забезпеченні її проведення, а також під час бойових дій на території інших держав.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація проекту закону потребує, починаючи з 2019 року, додаткових витрат з державного бюджету для Міністерства оборони, інших силових структур на надання безоплатної медичної допомоги у військових медичних закладах усім категоріям учасників антитерористичної операції з інвалідністю, а також учасникам бойових дій на території інших держав, які стали особами з інвалідністю. При цьому Мінфіном відмічено, що за інформацією Міністерства оборони додаткова потреба в коштах лише для лікування у військових медичних закладах військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу, поліцейських), які стали інвалідами ІІІ групи внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої часті в антитерористичної операції, складає 15,8 млн грн щорічно. Крім того, за результатами розгляду та оцінки впливу на державний бюджет Мінфін вважає можливим подальший розгляд законопроекту за умови його реалізації Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, іншими силовими структурами у межах видатків, передбачених для них у державному бюджеті на відповідний рік.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає також Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту окремих категорій осіб з інвалідністю внаслідок війни (реєстр. № 7442-д від 27.02.2018), поданий народними депутатами України Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 рокуне раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про внесення змін до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо відмови від встановлених загальнобудинкових лічильників (реєстр. № 8092 від 02.03.2018), поданий народним депутатом України Писаренком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного політики, ядерної політики та ядерної безпеки.

У законопроекті пропонується встановити, що:

– у разі відмови співвласників багатоквартирного будинку від загальнобудинкових лічильників природного газу, встановлених до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо порядку встановлення лічильників споживачам природного газу» від 21 грудня 2017 року № 2260-VIII, до встановлення індивідуальних лічильників облік природного газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України;

– співвласники багатоквартирного будинку приймають таке рішення виключно у порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»;

– припинення розподілу природного газу таким споживачам суб’єктами господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, забороняється.

Відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством. Тому, відмова співвласників багатоквартирного будинку від раніше встановлених загальнобудинкових лічильників природного газу зумовить необхідність на період до встановлення індивідуальних лічильників визначати фактичний об’єм спожитого природного газу за місяць за граничними об’ємами споживання природного газу населенням, визначеним Кодексом газорозподільних систем (додаток 15).

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, серед іншого, зазначається, що відповідно до Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 р. № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» побутовим споживачам потрібно буде сплачувати додаткові кошти за природний газ, що може призвести до додаткової потреби у пільгах і субсидіях (надання яких забезпечується з державного бюджету відповідно до статей 89 та 102 Бюджетного кодексу України).

З огляду на зазначене, запровадження законодавчої ініціативи може призвести до збільшення видатків державного бюджету на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату природного газу.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» щодо відмови від встановлених загальнобудинкових лічильників (реєстр. № 8092 від 02.03.2018), може призвести до збільшення видатків державного бюджету. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного політики, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо здійснення демонтажу загальнобудинкових лічильників газу, встановлених у багатоквартирних будинках без згоди співвласників багатоквартирного будинку) (реєстр. № 8096 від 05.03.2018), поданий народним депутатом України Кіршем О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

У законопроекті пропонується зобов’язати суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території:

– здійснити протягом 90 днів з дня набрання чинності законом демонтаж загальнобудинкових лічильників газу, встановлених у багатоквартирних будинках без згоди співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», або отримати таку згоду;

– провести за рахунок власних коштів роботи з демонтажу загальнобудинкових лічильників природного газу, встановлених без згоди співвласників багатоквартирних будинків.

У разі невиконання таких вимог передбачається, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, застосовує до вказаних суб’єктів санкції у вигляді штрафу розміром до 25 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством. Тому, відмова співвласників багатоквартирного будинку від раніше встановлених загальнобудинкових лічильників природного газу та демонтаж таких лічильників зумовить необхідність на період до встановлення індивідуальних лічильників визначати фактичний об’єм спожитого природного газу за місяць за граничними об’ємами споживання природного газу населенням, визначеним Кодексом газорозподільних систем (додаток 15).

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, зокрема, зазначається, що відповідно до Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 р. № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» побутовим споживачам потрібно буде сплачувати додаткові кошти за природний газ, що може призвести до додаткової потреби у пільгах і субсидіях (надання яких забезпечується з державного бюджету відповідно до статей 89 та 102 Бюджетного кодексу України).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у висновку до законопроекту від 13.04.2018 р. серед іншого звертає увагу, що у разі прийняття внесеної законодавчої пропозиції відбудеться простий перехід на оплату вартості спожитого природного газу за усередненими показниками споживання, що збільшить фінансове навантаження на споживачів.

З огляду на зазначене, запровадження законодавчої ініціативи може призвести до збільшення видатків державного бюджету за необхідності надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату природного газу.

Водночас, застосування до суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, штрафних санкцій, що пропонуються законопроектом, може зумовити збільшення надходжень державного бюджету, оскільки згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо здійснення демонтажу загальнобудинкових лічильників газу, встановлених у багатоквартирних будинках без згоди співвласників багатоквартирного будинку) (реєстр. № 8096 від 05.03.2018), поданий народним депутатом України Кіршем О.В., може призвести до збільшення видатків та доходів державного бюджету залежно від ухвалених рішень щодо загальнобудинкових лічильників природного газу. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного політики, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо здійснення демонтажу загальнобудинкових лічильників газу, встановлених у багатоквартирних будинках без згоди їхніх співвласників) (реєстр. № 8096-1 від 15.03.2018), поданий народним депутатом України Довгим О.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Згідно із законопроектом пропонується:

– встановити, що співвласники багатоквартирного будинку у порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», можуть прийняти рішення про відмову від встановлених до набрання чинності зазначеним законом лічильників природного газу (їх демонтаж);

– зобов’язати суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, протягом 30 днів з моменту відмови співвласниками багатоквартирного будинку від загальнобудинкового лічильника газу, встановленого без їхньої згоди, здійснити його демонтаж, за власний рахунок, а також здійснювати фінансове забезпечення робіт із встановлення індивідуальних лічильників побутовим споживачам, які користуються пільгами та субсидіями.

У разі невиконання таких вимог передбачається, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, застосовує до вказаних суб’єктів санкції у вигляді штрафу розміром до 25 тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності приладів обліку природного газу споживають природний газ за нормами, встановленими законодавством. Тому, відмова співвласників багатоквартирного будинку від раніше встановлених загальнобудинкових лічильників природного газу та демонтаж таких лічильників зумовить необхідність на період до встановлення індивідуальних лічильників визначати фактичний об’єм спожитого природного газу за місяць за граничними об’ємами споживання природного газу населенням, визначеним Кодексом газорозподільних систем (додаток 15).

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, серед іншого, зазначається, що відповідно до Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 р. № 203 «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» побутовим споживачам потрібно буде сплачувати додаткові кошти за природний газ, що може призвести до додаткової потреби у пільгах і субсидіях (надання яких забезпечується з державного бюджету відповідно до статей 89 та 102 Бюджетного кодексу України).

З огляду на зазначене, запровадження законодавчої ініціативи може призвести до збільшення видатків державного бюджету за необхідності надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату природного газу.

Водночас, застосування до суб’єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, штрафних санкцій, що пропонуються законопроектом, може зумовити збільшення надходжень державного бюджету, оскільки згідно із частиною третьою статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо здійснення демонтажу загальнобудинкових лічильників газу, встановлених у багатоквартирних будинках без згоди їхніх співвласників) (реєстр. № 8096-1 від 15.03.2018), поданий народним депутатом України Довгим О.С., може призвести до збільшення видатків та доходів державного бюджету залежно від ухвалених рішень щодо загальнобудинкових лічильників природного газу. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження присвоєння територіальним громадам почесного звання (реєстр. № 8074 від 28.02.2018), внесений народними депутатами України Розенблатом Б.С., Ричковою Т.Б, Шиньковичем А.В., Мацолою Р.М., Жолобецьким О.О., Яринічем К.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про державні нагороди України», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України – місто-герой Київ», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», запровадивши державну нагороду – почесне звання місто-Герой, для відзначення територіальних громад міст, де проживають (проживали) захисники незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує виділення додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

Однак, слід звернути увагу, що виходячи з вимог статті 12-1 Закону України «Про державні нагороди України», присвоєння почесного звання має супроводжуватися виготовленням «пам’ятного» знаку та посвідчення до почесного звання встановленого зразка, що забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Відтак, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження присвоєння територіальним громадам почесного звання (реєстр. № 8074 від 28.02.2018), внесений народними депутатами України Розенблатом Б.С., Ричковою Т.Б, Шиньковичем А.В., Мацолою Р.М., Жолобецьким О.О., Яринічем К.В., може призвести до збільшення видатків державного бюджету. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про особливості провадження гастрольно-концертної діяльності особами, які беруть участь у видовищних заходах на території держави-агресора та на тимчасово окупованій території України (реєстр. № 8085 від 01.03.2018), поданий народними депутатами України Медуницею О.В., Амельченком В.В., Рудиком С.Я. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту його метою є запровадження нових та удосконалення існуючих правових механізмів захисту національної безпеки України для протидії впливу держави-агресора на інформаційний і гуманітарний простір України через популяризацію осіб, які проваджують гастрольно-концертну діяльність на території держави-агресора та на тимчасово окупованій території України.

Слід відмітити, що окремі положення законопроекту можуть зумовити збільшення дохідної частини державного бюджету, це стосується:

запровадження адміністративно-господарської відповідальності за порушення вимог щодо участі громадян України у видовищних заходах на території держави-агресора та на тимчасово окупованій території України шляхом встановлення штрафних санкцій у розмірі від п’ятдесяти до двохсот мінімальних заробітних плат в залежності від встановленого випадку порушення /виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 1 січня 2018 р. у сумі 3 723 грн, розмір штрафу становитиме від 186,2 тис. грн до 744,6 тис. грн/;

введення гастрольного збору для організаторів гастрольного заходу, учасником якого є громадянин України, включений до Реєстру осіб, що провадять гастрольно-концертну діяльність на території держави-агресора та/або на тимчасово окупованій території України. Надходження від цього збору нараховуватимуться на єдиний казначейський рахунок і будуть використовуватися на підтримку Збройних Сил України. Розпорядником цих коштів є Міністерство оборони України;

запровадження відповідальності (шляхом встановлення штрафу у розмірі 10% розміру ліцензійного збору) телерадіоорганізацій за трансляцію ними передачі, учасником якої є особа, включена до Реєстру осіб, що провадять гастрольно-концертну діяльність на території держави-агресора та/або на тимчасово окупованій території України, або аудіовізуального твору, автором чи виконавцем якого є така особа, без зазначення інформації про таку особу.

Поряд з цим, окремі норми проекту закону потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету, зокрема, для виконання центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сфері, додаткових повноважень щодо формування та ведення Реєстру осіб, що провадять гастрольно-концертну діяльність на території держави-агресора та/або на тимчасово окупованій території України, та прийняття рішень про накладення адміністративних штрафів, передбачених проектом закону, що розглядається.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація положень законопроекту призведе до збільшення надходжень до державного бюджету за рахунок запровадження адміністративних штрафів за участь громадянином України у видовищних заходах на території держави-агресора та на тимчасово окупованій території України та сплати гастрольного збору. При цьому, Мінфіном відмічено, що визначити вартісну величину впливу на показники бюджету на даний час не вбачається можливим за відсутності вихідних даних.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Слід відмітити, що законопроект за реєстр. № 8085 системно пов’язаний із законопроектом за реєстр.  8086 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо гастрольного збору», яким пропонується надходження від гастрольного збору віднести до джерел доходів спеціального фонду державного бюджету /доповнення до частини третьої статті 29/ і спрямувати такі кошти на реалізацію програм (заходів), пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави (в першу чергу спрямованих на закупівлю, модернізацію, ремонт озброєння та військової техніки Збройних Сил України) /доповнення до частини четвертої  статті 30/.

Враховуючи те, що основні засади державного регулювання провадження гастрольно-концертної діяльності та її висвітлення засобами масової інформації в Україні громадянами України, громадянами інших держав та особами без громадянства, які беруть участь у виступах перед глядачами під час видовищних заходів на території держави-агресора та на тимчасово окупованій території України, регулюються саме законопроектом за реєстр.  8085, законопроект за реєстр.  8086 необхідно розглядати лише у разі прийняття в цілому законопроекту за реєстр.  8085, оскільки в іншому випадку прийняття законопроекту за реєстр.  8086 не матиме юридичних передумов для його реалізації.

Разом з тим слід зазначити, що виходячи із положень статей 1 та 4 Бюджетного кодексу України (далі  Кодекс) бюджетні відносини, бюджетна система України і Державного бюджету України встановлюються виключно Кодексом та законом про Державний бюджет України. При цьому, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу (абзац другий частини другої статті 4 Кодексу). Поряд з цим, згідно з частиною п’ятою статті 13 Кодексу розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а відповідно до частини четвертої статті 29 Кодексу у разі якщо законом встановлено новий вид доходу державного бюджету, його зарахування до загального чи спеціального фонду визначається законом про Державний бюджет України на період до внесення відповідних змін до цього Кодексу.

Згідно з вимогами бюджетного законодавства визначення головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до вимог статті 22 Кодексу шляхом встановлення у законі про державний бюджет бюджетних призначень.

З урахуванням вищезазначених норм Кодексу, встановлення вимог щодо цільового спрямування коштів від гастрольного збору (абзац другий статті 8 законопроекту за реєстр. № 8085) є предметом регулювання виключно Кодексу та Закону про державний бюджет.

Також потребує редакційного уточнення вираз єдиний казначейський рахунок Державного казначейства України» відповідно до термінологічного визначення, що застосовується у Кодексі, а саме «єдиний казначейський рахунок» (пункт 231 частини першої статті 2 Кодексу).

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про особливості провадження гастрольно-концертної діяльності особами, які беруть участь у видовищних заходах на території держави-агресора та на тимчасово окупованій території України (реєстр. № 8085 від 01.03.2018), поданий народними депутатами України Медуницею О.В., Амельченком В.В., Рудиком С.Я. та іншими:

матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 рокуне раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань культури і духовності забезпечити при опрацюванні законопроекту узгодження його положень з вимогами Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження та пропозиції, викладені у висновках Комітету з питань бюджету.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про про проект Закону України про концесії (реєстр. № 8125 від 15.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики.

Даним законопроектом пропонується удосконалити правове регулювання концесійної діяльності, що забезпечить чіткий механізм вибору концесіонера та підготовку до реалізації якісних проектів на умовах концесії, що є одним із форм державно-приватного партнерства (далі – ДПП). Тому у законопроекті запроваджується відповідна термінологія та конкретизуються вимоги, зокрема, щодо проведення концесійних конкурсів, додаткового залучення коштів учасників для проведення таких конкурсів, фінансових умов концесійних договорів (насамперед, в частині передбачення державної підтримки концесії та надання гарантій щодо її забезпечення), а також передбачаються особливості здійснення концесії на ринках, що перебувають у стані природних монополій, і концесії щодо будівництва та експлуатації автомобільних доріг. Поряд з тим, законопроектом пропонується внести зміни до понад 30 законодавчих актів України, серед яких закони України «Про державно-приватне партнерство» (щодо визначення аналогічної термінології та вимог до конкурсів і договорів у рамках ДПП), «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» (з метою приведення його положень у відповідність до особливостей концесії автомобільних доріг) та «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (щодо виведення із сфери дії цього Закону відносин, пов’язаних із здійсненням ДПП, у тому числі у формі концесії).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до цього законопроекту з приводу передбаченого надання державної підтримки здійснення ДПП зауважує, зокрема про таке:

не можна погодитися з пропозицією цього законопроекту щодо виведення із сфери дії Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» відносин, пов’язаних із здійсненням ДПП, у т.ч. у формі концесії, оскільки це не сприятиме єдиному підходу надання державної допомоги суб’єктам господарювання;

надання державної підтримки концесіонеру за рахунок бюджетних коштів суперечить самій природі концесії, адже відповідно до визначення терміну «концесія» у пункті 8 частини 1 статті 1 цього законопроекту «концесіонеру не гарантується окупність зроблених інвестицій або витрат, які виникли під час виконання робіт чи надання послуг, відповідно до концесійного договору»;

передбачене цим законопроектом запровадження з боку держави плати концесіонеру за готовність (доступність) автомобільної дороги у випадку падіння інтенсивності руху на автомобільній дорозі, наданій у концесію, та зменшення доходів концесіонера, означає покладення на державу обов’язку компенсації збитків концесіонеру від його діяльності.

Поряд з тим, належить відмітити, що відповідно до частини шостої статті 35 розділу VI законопроекту – концесійні платежі будуть сплачуватися відповідно до Державного бюджету України, місцевого бюджету та/або на користь суб’єкта господарювання державного сектору економіки, що виступає від імені держави концесієдавцем. Це суперечить пункту 52 частини другої статті 29, пункту 34 частини першої статті 64, пункту 29 частини першої статті 66 і пункту 16 частини першої статті 69 Бюджетному кодексу України, якими визначено, що до доходів загального фонду державного бюджету належать концесійні платежі щодо об’єктів державної власності, а до місцевих бюджетів – концесійні платежі щодо об’єктів комунальної власності.

Крім того, статтями 32-33 розділу V законопроекту передбачено, що фінансове забезпечення робіт з розробки детального плану територій і з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та іншої документації з землеустрою, яка вимагається для надання земельної ділянки у користування, може здійснюватися за рахунок коштів державного, місцевого бюджетів або коштів підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління концесієдавця або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством. При цьому витрати на розробку зазначеної документації будуть потім відшкодовуватися концесіонером відповідно до умов концесійного договору. Реалізація таких положень потребуватиме видатків бюджету на зазначену мету.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту може призвести до зменшення надходжень загального фонду державного бюджету в разі спрямування концесійних платежів на користь суб’єкта господарювання державного сектору економіки, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на компенсацію концесіонеру за готовність (доступність) автомобільних доріг у разі зменшення інтенсивності автомобільного руху. При цьому у зв’язку з відсутністю на даний момент діючих договорів концесії щодо об’єктів державної власності у сфері інфраструктури реалізація законопроекту у поточному бюджетному періоді не вплине на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про концесії (реєстр. № 8125 від 15.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів від сплати концесійних платежів, а також залежно від практики застосування відповідного закону потребуватиме додаткових видатків бюджету для виплати концесіонеру плати за готовність (доступність) автомобільних доріг у разі зменшення інтенсивності автомобільного руху та для фінансового забезпечення робіт з розробки детального плану територій і проекту землеустрою). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань економічної політики при доопрацюванні законопроекту окремі його положення привести у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України, зокрема, частину шосту статті 35 розділу VI законопроекту викласти у такій редакції:

«6. Концесійні платежі сплачуються до державного бюджету та/або місцевих бюджетів відповідно до Бюджетного кодексу України».

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку» (реєстр. № 8226 від 04.04.2018), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом запропоновано тимчасово встановити на 3 роки ставки вивізного мита на відходи та брухт чорних металів у розмірі 42 євро за тонну, (замість 30 євро за тонну тимчасово діючих до 15.09.2018 р.).

Як зазначається у пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету, натомість – забезпечить додаткові надходження до бюджету у вигляді експортного мита та створення умов безперебійного постачання на вітчизняні металургійні підприємства доступної сировини, що сприятиме виробництву металопродукції з більшою доданою вартістю. Реалізація положень законопроекту, за експертними оцінками, додатково принесе близько 1,12 млрд грн бюджетних надходжень на рік.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не потребує фінансового забезпечення. За даними митної статистики, у 2017 році експортовано з України близько 0,5 млн тонн відходів та брухту чорних металів, при цьому до бюджету сплачено 441,5 млн грн вивізного мита. У 2016 році вказані показники становили 0,3 млн тонн та 99,3 млн грн відповідно. За умови збереження обсягів експорту відходів та брухту чорних металів на рівні 2017 року додаткові надходження вивізного мита зможуть становити близько 0,2 млрд гривень.

Разом з тим, Мінфін зауважує, що згідно з міжнародними зобов’язаннями України в рамках членства в СОТ зафіксовано зв’язані ставки вивізного мита на відходи та брухт чорних металів та стосовно цих товарів Україна взяла на себе зобов’язання не збільшувати експортні мита та не вживати будь-яких інших заходів, що мають еквівалентний ефект, якщо це не буде виправдано винятками згідно з Угодою СОТ.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку» (реєстр. № 8226 від 04.04.2018), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Галасюком В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від вивізного мита). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 284 Податкового кодексу України щодо недопущення зменшення надходжень до місцевих бюджетів від плати за землю на земельні ділянки, які надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин (реєстр. № 8169 від 20.03.2018), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується виключити пункт 284.4 статті 284 Податкового кодексу України, відповідно до якого плата за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, справляється у розмірі 25% обчисленого податку.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів від плати за землю за земельні ділянки, які надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 284 Податкового кодексу України щодо недопущення зменшення надходжень до місцевих бюджетів від плати за землю на земельні ділянки, які надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин (реєстр. № 8169 від 20.03.2018), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від плати за землю). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 256.3 статті 256 Податкового кодексу України (щодо фінансового забезпечення лісової галузі) (реєстр. № 8240 від 05.04.2018), поданий народними депутатами України Котом А.Б., Люшняком М.В. та іншими.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 травня 2018 року збільшити на 50% ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів за заготівлю деревини основних лісових порід та деревини неосновних лісових порід.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що вартісна величина впливу на показники бюджетів буде залежати від обсягу заготівельної деревини в порядку рубок головного користування. При цьому Мінфін зауважує, що запропоноване підвищення ставок в 1,5 рази призведе до збільшення податкового тиску, що може мати наслідком скорочення кількості платників у результаті припинення діяльності та зростання вартості товарів з деревини.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 256.3 статті 256 Податкового кодексу України (щодо фінансового забезпечення лісової галузі) (реєстр. № 8240 від 05.04.2018), поданий народними депутатами України Котом А.Б., Люшняком М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів бюджетів від рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.27. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих норм з метою невідворотності покарання осіб, які вчинили корупційні злочини (реєстр. № 8077 від 28.02.2018 р.), поданий народним депутатом України Карпунцовим В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом, насамперед, пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за:

нецільове використання бюджетних коштів, здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням (стаття 210), підкуп працівника підприємства, установи чи організації, який не є службовою особою, та прийняття ним пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди (стаття 354), зловживання владою або службовим становищем (стаття 364), зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (стаття 365-2), прийняття пропозиції, обіцянки або одержання, неправомірної вигоди службовою особою (стаття 368), незаконне збагачення (стаття 368-2), підкуп особи, яка надає публічні послуги (стаття 368-4), шляхом передбачення покарання у вигляді обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на той самий строк із скасуванням штрафних санкцій, виправних робіт, арешту, а також за ті самі дії, вчинені повторно, – збільшення строку покарання до 6-7 років;

пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі (стаття 369) шляхом обмеження волі на строк від 2 до 5 років або позбавлення волі на той самий строк із скасуванням штрафних санкцій.

Крім того, законопроектом передбачено доповнити статті 154, 181 і 183 Кримінального процесуального кодексу України положеннями щодо зобов’язання слідчого судді, суду при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та тримання під вартою за клопотанням прокурора чи слідчого, погодженого з прокурором, одночасно вирішувати питання про відсторонення особи від посади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може зменшити надходження до державного бюджету (у зв’язку із скасуванням штрафних санкцій за окремими видами правопорушень) та збільшити видатки державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань (враховуючи збільшення максимальних строків обмеження/позбавлення волі за відповідні злочини) залежно від кількості правопорушників і конкретних термінів покарань.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих норм з метою невідворотності покарання осіб, які вчинили корупційні злочини (реєстр. № 8077 від 28.02.2018), поданий народним депутатом України Карпунцовим В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від штрафів та збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зміни права власності та особливості правонаступництва у сфері енергопостачання) (реєстр. № 8095 від 05.03.2018), поданий народним депутатом України Білоцерковцем Д.О.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

У законопроекті пропонується надати право суб’єкту господарювання, який набув право використовувати цілісні майнові комплекси (індивідуально визначене майно) з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії та/або виробництва електричної енергії, застосовувати відповідні ціни та тарифи, які були затверджені для суб’єкта господарювання, який раніше використовував передане майно (володів або користувався ним), на період розгляду їх розрахунків, встановлення та їх оприлюднення уповноваженим органом. Відповідні зміни пропонуються до законів України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання», «Про електроенергетику», «Про ліцензування видів господарської діяльності».

Слід зауважити, що запропонованими змінами до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» передбачене звільнення від адміністративної відповідальності посадових осіб суб’єктів господарювання на період оформлення відповідних ліцензій та прийняття рішення органом ліцензування про їх видачу, але не більше ніж один рік, у випадку, якщо суб’єкту господарювання передається в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії та/або теплоелектроцентралі, інші установки з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії в порядку, передбаченому законами України.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття сприятиме усуненню негативних наслідків, які виникають в процесі передачі в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісних майнових комплексів (індивідуально визначеного майна) з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії та/або виробництва електричної енергії в порядку, передбаченому законами України, та забезпечить неперервність технологічного процесу виробництва електричної та теплової енергій, транспортування та постачання теплової енергії споживачам і недопущення виникнення позаштатних ситуацій у відповідних сферах.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не має впливу на показники бюджетів та не потребує фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зміни права власності та особливості правонаступництва у сфері енергопостачання) (реєстр. № 8095 від 05.03.2018), поданий народним депутатом України Білоцерковцем Д.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від плати за ліцензії та штрафів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно з законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість при придбанні електроенергії без реєстрації податкових накладних в ЄРПН) (реєстр. № 8219 від 03.04.2018), поданий народними депутатами України Кіршем О.В. та Романовським О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 жовтня 2018 року передбачити, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є рахунок, який виставляється платнику податку за поставлені товари, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових фінансових ресурсів у поточному бюджетному періоді, однак, запровадження такої законодавчої ініціативи призведе до виникнення проблемних питань у функціонуванні системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість при придбанні електроенергії без реєстрації податкових накладних в ЄРПН) (реєстр. № 8219 від 03.04.2018), поданий народними депутатами України Кіршем О.В. та Романовським О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету від податку на додану вартість залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про захист від субсидованого імпорту (реєстр. № 8103 від 07.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

 

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується запровадити новий законодавчий акт про захист від субсидованого імпорту, одночасно визнавши таким, що втратив чинність, нині діючий Закон України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту». Зокрема, законопроектом передбачається вдосконалити та актуалізувати процедури захисту вітчизняного виробника від субсидованого імпорту (а саме: порушення та проведення розслідування, переглядів заходів; встановлення шкоди та причинно-наслідкового зв’язку, а також національного інтересу; розрахунок розміру субсидії; застосування остаточних компенсаційних заходів і справляння мита, а також призупинення чинних компенсаційних заходів; розслідування щодо повернення сплачених сум компенсаційного мита і розслідування випадків ухилення від сплати компенсаційного мита).

Як зазначається у пояснювальній записці, прийняття законопроекту підвищить транспарентність та ефективність застосування Україною компенсаційних заходів для захисту внутрішнього ринку від субсидованого імпорту з урахуванням сучасної міжнародної практики.

Слід відмітити, що законопроект системно пов’язаний з іншим урядовим законопроектом про внесення змін до Митного кодексу України щодо торговельного захисту (реєстр. № 8106 від 07.03.2018) в частині запровадження фінансової гарантії у вигляді грошової застави на особливі види мита, а відтак практична реалізація таких законодавчих ініціатив залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект матиме позитивний вплив на показники державного бюджету. При цьому, Мінфін у зв’язку з неможливістю спрогнозувати обсяг субсидованого імпорту у наступних бюджетних періодах, кількість розслідувань та їх результати, реакцію вітчизняних виробників на зміну ситуації на ринку тощо для оцінки вартісної величини впливу на показники бюджетів вважає за доцільне взяти до уваги, що у 2017 році, з використанням механізмів торговельного захисту національного виробника, практично незмінних з 1998 року, до державного бюджету сплачено близько 84,6 млн грн компенсаційного мита.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про захист від субсидованого імпорту (реєстр. № 8103 від 07.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від мита залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо торговельного захисту (реєстр. № 8106 від 07.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, насамперед, пропонується встановити можливість забезпечення сплати особливих видів мита шляхом надання фінансової гарантії у вигляді грошової застави.

Як зазначається у пояснювальній записці, прийняття законопроекту сприятиме впровадженню додаткового способу забезпечення митних платежів, що дозволить підвищити ефективність та оперативність застосування заходів торговельного захисту для попередження заподіяння шкоди вітчизняній промисловості внаслідок демпінгового, субсидованого чи зростаючого імпорту.

Слід відмітити, що законопроект системно пов’язаний з іншими урядовими законопроектами «Про захисні заходи» (реєстр. № 8102 від 07.03.2018), «Про захист від субсидованого імпорту» (реєстр. № 8103) та «Про захист від демпінгового імпорту» (реєстр. № 8104), метою яких є приведення процедур заходів торговельного захисту у відповідність із положеннями угод СОТ та міжнародною практикою, а відтак практичне застосування таких законодавчих ініціатив залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект не потребує фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України щодо торговельного захисту (реєстр. № 8106 від 07.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від мита залежно практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про захист від демпінгового імпорту (реєстр. № 8104 від 07.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується вдосконалити та актуалізувати процедури захисту вітчизняного виробника від демпінгового імпорту (зокрема: розрахунок демпінгової маржі, розміру заподіяної шкоди, національного інтересу; доведення причинно-наслідкового зв’язку; порушення та проведення розслідування; розрахунок розміру і форми антидемпінгового мита; проведення розслідування, прийняття остаточного рішення, призупинення чинних антидемпінгових заходів; застосування остаточних антидемпінгових заходів, справляння та повернення антидемпінгового мита, розслідування випадків ухилення від сплати антидемпінгового мита). Загалом законопроектом передбачається запровадити новий законодавчий акт про захист від демпінгового імпорту, одночасно визнавши таким, що втратив чинність, нині діючий Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту».

Як зазначається у пояснювальній записці, прийняття законопроекту підвищить транспарентність та ефективність застосування Україною антидемпінгових заходів для захисту внутрішнього ринку від недобросовісного імпорту з урахуванням сучасної міжнародної практики.

Слід відмітити, що законопроект системно пов’язаний з іншим урядовим законопроектом про внесення змін до Митного кодексу України щодо торговельного захисту (реєстр. № 8106 від 07.03.2018) щодо запровадження фінансової гарантії у вигляді грошової застави на особливі види мита, а відтак практична реалізація таких законодавчих ініціатив залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект матиме позитивний вплив на показники державного бюджету та не потребує фінансового забезпечення. При цьому, Мінфін у зв’язку з неможливістю спрогнозувати обсяг демпінгового імпорту у наступних бюджетних періодах, кількість розслідувань та їх результати, реакцію вітчизняних виробників на зміну ситуації на ринку тощо для оцінки вартісної величини впливу на показники бюджетів вважає за доцільне взяти до уваги, що у 2017 році, з використанням механізмів торговельного захисту національного виробника, практично незмінних з 1998 року, до державного бюджету сплачено близько 107,1 млн грн антидемпінгового мита.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про захист від демпінгового імпорту (реєстр. № 8104 від 07.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від мита залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) (реєстр. № 0179 від 23.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет у закордонних справах.

У законопроекті пропонується ратифікувати Угоду між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA), вчинену 7 лютого 2017 року в м. Києві.

Угода вчинена з метою імплементації положень FATCA, що містять вимоги до іноземних фінансових організацій, зокрема, щодо: укладення спеціальної угоди з Податковою службою Сполучених Штатів Америки (IRS); здійснення контролю за наявністю рахунків, які відкриваються платниками податків США в українських фінансових організаціях, та інформування про них Податкову службу США.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення з бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) (реєстр. № 0179 від 23.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практичної імплементації відповідної Угоди). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (реєстр. № 8200 від 26.03.2018), поданий народними депутатами України Антонищаком А.Ф., Сидорчуком В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань з питань промислової політики та підприємництва.

У законопроекті пропонується скасувати спеціальні санкції у вигляді накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД) та іноземними суб’єктами господарської діяльності своїх обов’язків згідно з цим або пов’язаними з ним законами України.

Водночас, передбачається запровадити такі спеціальні санкції:

-                     застосування до суб’єктів ЗЕД та/або іноземних суб’єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічних операцій у випадках порушення такими суб’єктами валютного, митного чи іншого законодавства;

-                     тимчасове зупинення ЗЕД за проведення суб’єктами ЗЕД та/або іноземними суб’єктами господарської діяльності зовнішньоекономічних операцій на тимчасово окупованій території України поза митним контролем митних органів України або дій, наслідком яких є фінансування незаконних збройних формувань чи постачання їм зброї.

Водночас, передбачається, що спеціальна санкція не буде застосовуватися за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків на суму, що не перевищує 50 тисяч євро.

У законопроекті також зазначається, що індивідуальний режим ліцензування ЗЕД застосовується центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів доходів і зборів або правоохоронних органів протягом одного року з дня виявлення порушення законодавства у разі документального підтвердження допущення порушення цього Закону та/або пов’язаних з ним законів України, а тимчасове зупинення ЗЕД – виключно за поданням державного правоохоронного органу спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, протягом одного року з дня виявлення дій, які можуть зашкодити інтересам національної безпеки.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту дозволить збільшити експорт та поліпшити бізнес-клімат, адже запровадить прозорий механізм застосування спеціальних санкцій у сфері ЗЕД через розмежування відповідальності за здійснення дій, які містять загрози національній безпеці, інтересам національної економічної безпеки, а також за порушення вимог чинного законодавства. На думку авторів законопроекту, реалізація закону в разі його прийняття не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що після скасування спеціальних санкцій у вигляді накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб’єктами ЗЕД та іноземними суб’єктами господарської діяльності своїх відповідних обов’язків можливі недонадходження до бюджету таких штрафів, а оцінити обсяги умовних недонадходжень неможливо через відсутність фінансово-економічних розрахунків.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (реєстр. № 8200 від 26.03.2018), поданий народними депутатами України Антонищаком А.Ф., Сидорчуком В.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від штрафних санкцій залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань з питань промислової політики та підприємництва

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про захисні заходи» (реєстр. № 8102 від 07.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується запровадити законодавчий акт про захисні заходи, одночасно визнавши таким, що втратив чинність, нині діючий Закон України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну». Зокрема, законопроектом передбачається вдосконалити та актуалізувати процедури проведення розслідувань та застосування захисних заходів щодо зростаючого імпорту (а саме: етапи розслідування; порядок подання заяви, підготовки остаточних рішень та звітів про результати розслідування, призупинення, припинення застосування попередніх захисних заходів; застосування остаточних захисних заходів, строк їх застосування та призупинення їх дії; повідомлення, проведення консультацій та інших заходів, пов’язаних з діяльністю СОТ, щодо захисних заходів).

Як зазначається у пояснювальній записці, прийняття законопроекту підвищить транспарентність та ефективність застосування Україною захисних заходів для захисту внутрішнього ринку від зростаючого імпорту з урахуванням сучасної міжнародної практики.

Слід відмітити, що законопроект системно пов’язаний з іншим урядовим законопроектом про внесення змін до Митного кодексу України щодо торговельного захисту (реєстр. № 8106 від 07.03.2018) в частині запровадження фінансової гарантії у вигляді грошової застави на особливі види мита, а відтак практична реалізація таких законодавчих ініціатив залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект матиме позитивний вплив на показники державного бюджету. При цьому, Мінфін у зв’язку з неможливістю спрогнозувати обсяг зростаючого імпорту у наступних бюджетних періодах, кількість розслідувань та їх результати, реакцію вітчизняних виробників на зміну ситуації на ринку тощо для оцінки вартісної величини впливу на показники бюджетів вважає за доцільне взяти до уваги, що у 2017 році, з використанням механізмів торговельного захисту національного виробника, практично незмінних з 1998 року, до державного бюджету сплачено близько 29 млн. грн. спеціального мита.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про захисні заходи» (реєстр. № 8102 від 07.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від мита залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності народних депутатів України, державних службовців за набуття та використання громадянства іноземних держав) (реєстр. №8091 від 02.03.2018), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається доповнити Кримінальний кодекс України новою статею 114-2 та встановити кримінальну відповідальність за набуття та використання громадянства іноземної держави народним депутатом України чи державним службовцем, що включає використання виборчого або іншого права, яке йому надає іноземне громадянство, або виконання обов’язків, які на нього покладає іноземне громадянство, що може підтверджуватися даними публічних реєстрів державних органів, органів місцевого самоврядування іноземних держав, інформацією, розміщеною на офіційних веб-сайтах, в офіційних друкованих виданнях державними органами, органами місцевого самоврядування іноземних держав, та/або документами, наданими такими органами, а також використання паспортного документа іноземної держави на території України або під час виїзду з України або в’їзду в Україну, що зафіксовано посадовою чи службовою особою Державної прикордонної служби України або іншого державного органу України у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років.

Зважаючи, що за виявлене правопорушення згідно із запропонованими змінами встановлюється покарання у вигляді позбавлення волі, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке, звертає увагу, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного терміну покарання.

Разом з тим, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності народних депутатів України, державних службовців за набуття та використання громадянства іноземних держав) (реєстр. № 8091 від 02.03.2018), поданий народним депутатом України Капліним С.М., є таким, що має опосередкований вплив на видаткову частину державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від кількості правопорушників, до яких буде застосовуватися відповідний вид покарання). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 203-2 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за зайняття гральним бізнесом) (реєстр. №8069 від 28.02.2018), поданий народним депутатом України Підберезняком В.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Згідно із законопроектом пропонується посилити кримінальну відповідальність:

-            за зайняття гральним бізнесом у вигляді штрафу від сорока тисяч до ста тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років (чинна норма - штраф від десяти тисяч до сорока тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

-            за ті самі дії, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за зайняття гральним бізнесом, у вигляді позбавлення волі на п’ять років (чинна редакція - штраф від сорока тисяч до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

За умови виявлення зазначених правопорушень, реалізація положень законопроекту зумовить збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб, про що також зазначає Міністерство фінансів України.

Разом з тим, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 203-2 Кримінального кодексу України (щодо посилення відповідальності за зайняття гральним бізнесом) (реєстр. № 8069 від 28.02.2018), поданий народним депутатом України Підберезняком В.І., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо захисту національних інтересів в управлінні та власності Єдиної газотранспортної системи України (реєстр. № 8107 від 12.03.2018), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., Кужель О.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроект передбачає внесення змін до законів України «Про оренду державного та комунального майна», «Про нафту і газ», «Про трубопровідний транспорт» та «Про ринок природного газу», відповідно до яких, зокрема, пропонується:

виключити норми щодо можливості передачі в оренду державного майна у складі магістральних газопроводів та підземних сховищ газу, що входять до Єдиної газотранспортної системи України, підприємству або підприємствам на строковій платній основі без права відчуження для здійснення функцій оператора Єдиної газотранспортної системи України та/або оператора підземного сховища газу з метою та на виконання зобов’язань, взятих Україною відповідно до Закону України «Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства»;

встановити, що оператором газотранспортної системи, що перебуває в державній власності і не підлягає приватизації, може бути виключно суб’єкт господарювання, власником корпоративних прав якого є виключно держава чи суб’єкт господарювання, 100% корпоративних прав якого належать державі.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту сприятиме підвищенню рівня захисту національних інтересів в управлінні та власності Єдиної газотранспортної системи України, а реалізація його положень після прийняття не впливатиме на видаткову частину місцевих та державного бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що відсутність у поданих до законопроекту матеріалах фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, в тому числі інформації щодо кількості та вартості державного майна, обсягу можливих недонадходжень до державного бюджету від оренди, унеможливлює надання висновків щодо можливостей його фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо захисту національних інтересів в управлінні та власності Єдиної газотранспортної системи України (реєстр. № 8107 від 12.03.2018), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., Кужель О.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від оренди державного майна залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення умов для модернізації інфраструктури шляхом реалізації проектів на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії (реєстр. № 8127 від 15.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до Податкового кодексу України, якими передбачається встановити особливості оподаткування платників податків в умовах дії концесійного договору.

Необхідно відмітити, що даний законопроект є похідним від іншого урядового законопроекту «Про концесії» (реєстр. № 8125 від 15.03.2018), який визначає правові, фінансові та організаційні засади реалізації проектів на умовах концесії з метою модернізації інфраструктури та підвищення якості суспільно значимих послуг. Відтак, практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 8127 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 8125.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат державного та/або місцевих бюджетів, а вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету визначити неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення умов для модернізації інфраструктури шляхом реалізації проектів на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії (реєстр. № 8127 від 15.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи у разі прийняття базового законопроекту за реєстр. № 8125). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо приведення законодавства про гуманітарну допомогу у відповідність до сучасних умов та нових соціальних викликів (реєстр. № 8130 від 15.03.2018), поданий народними депутатами України Шевченком О.Л., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Законопроектом пропонується, зокрема, включити до переліку підакцизних товарів, які можуть бути визнані гуманітарною допомогою, аварійно-рятувальні автомобілі, легкові автомобілі з двигуном із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) об’ємом не більш як 1900 куб. см (для осіб з інвалідністю), а також транспортні засоби, призначені для перевезення від 8 до 16 осіб, що отримуються органами влади для подальшої передачі дитячим будинкам сімейного типу, прийомним сім’ям та опікунам/піклувальникам з кількістю дітей 5 та більше. Крім того, законопроектом передбачено, що на транспортні засоби, які визнані гуманітарною допомогою, не поширюються вимоги відповідності екологічним нормам при ввезенні в Україну та при першій державній реєстрації (на цей час не нижче рівня «ЄВРО-5»).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує фінансового забезпечення.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо приведення законодавства про гуманітарну допомогу у відповідність до сучасних умов та нових соціальних викликів (реєстр. № 8130 від 15.03.2018), поданий народними депутатами України Шевченком О.Л., Батенком Т.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» щодо встановлення відповідальності за неповну або несвоєчасну сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування під час подання ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом (реєстр. № 8137 від 15.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується встановити:

строки сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування під час подання ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом (далі - збір);

відповідальність платників збору за несплату, сплату в неповному обсязі збору (у вигляді штрафу в розмірі 10% несплачених сум збору);

відповідальність казенних підприємств пробірного контролю за видачу платнику збору проклеймованих виробів без отримання платіжного документа про сплату збору у повному обсязі (у вигляді штрафної (фінансової) санкції у розмірі суми збору, яка підлягає сплаті платником);

відповідальність казенних підприємств пробірного контролю щодо неподання, подання з порушенням установлених строків, подання не в повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками звітності про нарахування та сплату збору (у вигляді штрафу в розмірі 510 грн, а за повторні такі дії протягом року – 1020 грн).

Крім того, законопроектом передбачається встановити, що адміністрування збору, у тому числі перевірки платників збору та казенних підприємств, проводять органи доходів і зборів у порядку, встановленому Податковим кодексом України, а також визначити, що казенні підприємства пробірного контролю подають звіт про нарахування та сплату збору органам доходів і зборів (згідно з чинними нормами – Пенсійному фонду України).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на дохідну частину державного бюджету у зв’язку з накладенням штрафних санкцій на суб’єктів господарювання та казенні підприємства пробірного контролю за порушення строків сплати збору, видачу проклеймованих виробів без платіжних документів, порушення строків подання звітності та подання недостовірної звітності органам доходів і зборів. Мінфін також зауважує, що реалізація положень законопроекту потребуватиме збільшення видатків на утримання Державної фіскальної служби, пов’язаних із розробкою та запровадженням відповідного програмного забезпечення для прийняття, обробки та перевірки звіту казенних підприємств пробірного контролю, що буде подаватися до ДФС.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» щодо встановлення відповідальності за неповну або несвоєчасну сплату збору на обов’язкове державне пенсійне страхування під час подання ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів на клеймування державним пробірним клеймом (реєстр. № 8137 від 15.03.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування Державної фіскальної служби залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи і вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про державне регулювання у сфері мийних засобів (реєстр. № 8138 від 15.03.2018), поданий народним депутатом України Балицьким Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити обмеження щодо виробництва, використання, ввезення та розповсюдження на території України мийних засобів на основі фосфатів та поверхнево-активних речовин для мийних засобів, які не відповідають вимогам ЄС;

стимулювати заходи щодо впровадження найбільш ефективних розробок у сфері мийних засобів на основі європейських стандартів;

передбачити, що державний нагляд (контроль) у сфері поводження з мийними засобами здійснюється центральними органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та з питань охорони здоров’я.

Відповідно до пояснювальної записки прийняття законопроекту сприятиме поліпшенню стану навколишнього природного середовища, зокрема водних об’єктів через зменшення викидів небезпечних речовин у водні об’єкти, поліпшення якості питної води, а також мінімізації негативного впливу на здоров’я громадян через зменшення випадків порушення імунітету, розвитку алергійних хвороб, уражень внутрішніх органів та розвитку онкологічних захворювань.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову та доходну частини державного бюджету. Зокрема, Мінфін звертає увагу, що:

прийняття законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних асигнувань, зокрема, на державну підтримку досліджень та наукових і практичних розробок у сфері мийних засобів та на фінансове забезпечення заходів щодо обмежень ввезення, виробництва і реалізації на території України мийних засобів, що містять фосфати;

передбачається збільшення дохідної частини бюджету за рахунок запровадження екологічного збору для виробників, імпортерів, торговельних мереж та суб’єктів роздрібної торгівлі, які ввозять, виробляють і реалізують на території України мийні засоби на основі фосфатів;

запровадження пільгової системи кредитування та надання податкових пільг також матиме вплив на видаткову та доходну частини державного бюджету.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Окремо варто звернути увагу, що передбачене законопроектом надання податкових пільг по зменшенню податків (як стимулюючий захід щодо впровадження мийних засобів), запровадження екологічного збору для виробників, імпортерів, торговельних мереж та суб’єктів роздрібної торгівлі, які ввозять, виробляють і реалізують на території України мийні засоби, що містять фосфати та/або поверхнево-активні речовини для мийних засобів, не матиме безпосереднього впливу на показники бюджету, оскільки відповідні питання регулюються виключно Податковим кодексом України, а відтак зазначені положення законопроекту не будуть реалізовані.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про державне регулювання у сфері мийних засобів (реєстр. № 8138 від 15.03.2018), поданий народним депутатом України Балицьким Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету, зокрема, на здійснення заходів з державного нагляду (контролю) у сфері поводження з мийними засобами, включаючи забезпечення обмежень у такій сфері, залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про державне регулювання у сфері мийних засобів (реєстр. № 8138-1 від 28.03.2018), поданий народним депутатом України Недавою О.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити обмеження щодо виробництва, використання та ввезення на території України мийних засобів з масовою часткою фосфатів понад 0,2 відсотка маси мийного засобу та мийних засобів, що містять поверхнево-активні речовини, які не відповідають законодавству та національним технічним стандартам;

передбачити, що державний нагляд (контроль) діяльності у сфері поводженням із мийними засобами здійснюється центральним органом виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів;

передбачити, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, здійснює розроблення та впровадження системи просвітницьких заходів серед населення України у сфері поводження з мийними засобами;

передбачити, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері інновацій, з метою стимулювання інноваційних розробок у сфері мийних засобів, зокрема, надає фінансову підтримку через спеціалізовані державні інноваційні фінансово-кредитні установи;

встановити для суб'єктів господарювання штрафні санкції (у розмірі 200% вартості виробленої (імпортованої), реалізованої продукції (за оптово-відпускними цінами) у разі порушення вимоги щодо обмежень у сфері поводження із мийними засобами, зокрема заборони виробництва, імпорту та реалізації на митній території України мийних засобів, що не відповідають вимогам законодавства, а також приховування чи надання недостовірної інформації про мийні засоби, що не відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до пояснювальної записки реалізація законопроекту не потребує додаткових фінансових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову та доходну частини державного бюджету. Зокрема, Мінфін звертає увагу, що прийняття законопроекту:

потребуватиме додаткових бюджетних асигнувань, зокрема, на державну підтримку інноваційних розробок у сфері поводження з мийними засобами та на фінансове забезпечення заходів щодо обмежень ввезення, виробництва і реалізації на території України мийних засобів, що містять фосфати;

призведе до збільшення доходної частини бюджету за рахунок встановлення штрафних санкцій до суб’єктів господарювання у разі порушення вимог законодавства у сфері поводження із мийними засобами.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про державне регулювання у сфері мийних засобів (реєстр. № 8138-1 від 28.03.2018), поданий народним депутатом України Недавою О.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету, зокрема, на здійснення заходів з державного нагляду (контролю) у сфері поводження з мийними засобами залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи, а також ). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 7 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення (щодо вдосконалення державного нагляду (контролю) (реєстр. № 8156 від 19.03.2018), поданий народними депутатами України Мусієм О.С., Веселовою Н.В. та іншими.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом пропонується передбачити, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення, а також має право: перевіряти додержання суб’єктами господарювання вимог відповідного закону шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних, складських та інших приміщень таких суб’єктів; одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, письмові пояснення, копії необхідних документів та іншу інформацію, необхідну для здійснення ним повноважень щодо контролю.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту відновить можливість проведення позапланових перевірок суб’єктів господарювання за скаргами споживачів щодо виконання Закону № 2899-IV і в разі виявлення порушень сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету від накладених фінансових санкцій.

Крім того, реалізація передбачених законопроектом повноважень і прав центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, може потребувати збільшення видатків державного бюджету на функціонування такого державного органу залежно від вжиття ним заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 7 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення (щодо вдосконалення державного нагляду (контролю) (реєстр. № 8156 від 19.03.2018), поданий народними депутатами України Мусієм О.С., Веселовою Н.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування відповідного центрального органу виконавчої влади залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи та вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі збільшення кількості виявлених відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії спаму (реєстр. № 8186 від 23.03.2018), поданий народними депутатами України Березою Б.Ю., Ємцем Л.О., Усовим К.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань інформатизації та зв’язку.

Законопроектом серед іншого пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України в частині встановлення адміністративної відповідальності за розповсюдження спаму (у вигляді штрафу від 500 до 1000 прожиткових мінімумів) та посилення кримінальної відповідальності за умисне масове розповсюдження повідомлень електрозв’язку, здійснене без попередньої згоди адресатів, що призвело до порушення або припинення роботи електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв'язку (шляхом суттєвого підвищення штрафу: від 500 до 1000 мінімальних заробітних плат замість штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Застосування вказаних положень законопроекту може мати наслідком збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має впливу на видаткову частину бюджетів та може мати вплив на дохідну частину за рахунок адміністративних штрафів. 

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії спаму (реєстр. № 8186 від 23.03.2018), поданий народними депутатами України Березою Б.Ю., Ємцем Л.О., Усовим К.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про установу фінансового омбудсмена» (реєстр. № 8055 від 22.02.2018), внесений народними депутатами України Демчаком Р.Є., Довбенком М.В., Різаненком П.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується визначити організаційні та правові засади створення і діяльності установи фінансового омбудсмена, її завдання, права та функції, а також принципи її взаємовідносин з державними органами, споживачами фінансових послуг та надавачами фінансових послуг з метою усунення випадків недобросовісної поведінки надавачів фінансових послуг і запобігання таким випадкам, шляхом створення простих, ефективних та доступних механізмів альтернативного (позасудового) врегулювання спорів, пов'язаних з наданням фінансових послуг на території України, у тому числі через мережу Інтернет або інші інформаційно-телекомунікаційні системи, а також передбачаються пов’язані з даним питанням зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного процесуального кодексу України та законів України «Про судовий збір», «Про виконавче провадження» та «Про банки і банківську діяльність».

Згідно з пояснювальною запискою метою розробки законопроекту є запровадження кращих ефективних практик захисту прав споживачів та створення законодавчого підґрунтя для збільшення довіри до фінансового сектору шляхом створення установи фінансового омбудсмена – незалежного органу, який вирішуватиме спори споживачів фінансових послуг та сприятиме захисту їх прав.

Відповідно до статті 5 законопроекту установа фінансового омбудсмена є юридичною особою публічного права, що діє на підставі статусу, та не має на меті отримання прибутку, яку очолює фінансовий омбудсмен, а вищим органом управління установи є наглядова рада.

Статтею 13 законопроекту визначається, що фінансове забезпечення діяльності установи фінансового омбудсмена здійснюється за рахунок внесків (початкових та періодичних) надавачів фінансових послуг на фінансування діяльності установи фінансового омбудсмена та зборів споживачів фінансових послуг за розгляд спору. При цьому, розмір внесків встановлюватиметься наглядовою радою установи фінансового омбудсмена, а збір за розгляд спору сплачуватиметься у розмірі 5% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається /стаття 20 законопроекту/.

Зазначені положення законопроекту збільшать фінансове навантаження на надавачів і споживачів фінансових послуг, що в результаті може вплинути на динаміку надходжень податків до бюджету.

Поряд з тим, законопроектом шляхом змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (стаття212-3) пропонується за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне надання інформації або надання інформації, що не відповідає дійсності, на запит установи фінансового омбудсмена відповідно до Закону України «Про установу фінансового омбудсмена», накладення штрафу на посадових осіб від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вказані положення законопроекту у разі виявлення відповідних порушень може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів.

Крім того, змінами до статті 3 Закону України «Про судовий збір» пропонується не справляти судовий збір за надання заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення установи фінансового омбудсмена.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Отже, реалізація відповідного положення законопроекту може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору і необхідності збільшення видатків загального фонду державного бюджету на функціонування судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також вказує, що прийняття зазначеного положення законопроекту може призвести до недофінансування судової системи, та загалом відмічає, що реалізація законопроекту не має  прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про установу фінансового омбудсмена» (реєстр. № 8055 від 22.02.2018), внесений народними депутатами України Демчаком Р.Є., Довбенком М.В., Різаненком П.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від сплати податків надавачами і споживачами фінансових послуг залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади залежно від наявності відповідних заяв до суду, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

 

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо лібералізації валютного контролю (з метою виконання положень Угоди про Асоціацію з ЄС щодо вільного руху капіталу та усунення перепон для розвитку міжнародної торгівлі)» (реєстр. № 8177 від 22.03.2018), поданий народними депутатами України Сотник О.С., Голубом В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Згідно з пояснювальною запискою основними завданнями законопроекту є: забезпечення виконання положень Угоди про Асоціацію з ЄС в частині забезпечення вільного руху капіталу, сприяння розвитку підприємництва, торгівлі та інвестиціям; узгодження діючої системи валютного контролю із законодавчо визначеними принципами підприємницької діяльності та іншими положеннями Господарського кодексу України; запровадження заходів з лібералізації діючої системи валютного контролю відповідно до зобов’язань України за Угодою про Асоціацію з ЄС.

У зв’язку з цим, законопроектом передбачені відповідні зміни до Господарського кодексу України, законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про Національний банк України», «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», «Про інвестиційну діяльність», «Про режим іноземного інвестування» та Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Серед іншого законопроектом пропонуються зміни до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» /стаття 16/ в частині посилення відповідальності за порушення валютного законодавства, зокрема:

за порушення уповноваженими банками встановленого Національним банком порядку забезпечення видачі індивідуальних ліцензій, – санкції у вигляді штрафу, що визначені Національним банком України у затвердженому порядку видачі індивідуальних ліцензій;

за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції – накладення штрафу у розмірі 20% від суми, еквівалентної сумі (вартості) зазначених валютних цінностей, перерахованій у валюту України за обмінним курсом Національного банку України на день здійснення таких операцій.

Отже, реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо лібералізації валютного контролю (з метою виконання положень Угоди про Асоціацію з ЄС щодо вільного руху капіталу та усунення перепон для розвитку міжнародної торгівлі)» (реєстр.№ 8177 від 22.03.2018), поданий народними депутатами України Сотник О.С., Голубом В.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (реєстр. № 3670-д від 13.02.2018), внесений народними депутатами України – членами Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Довбенком М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Як зазначено у пояснювальній записці, метою законопроекту є удосконалення системи обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, приведення захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах до вимог законодавства Європейського Союзу шляхом поступового збільшення страхових сум, вдосконалення системи відшкодування збитків, завданих потерпілим, більш широкого запровадження електронних технологій при укладенні договорів, вдосконалення державного нагляду за дотриманням страховиками законодавства та МТСБУ при виконанні гарантійної та інформаційної функції.

Законопроектом передбачені зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Цивільного кодексу України та законів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»,  «Про дорожній рух», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», якими пропонується, зокрема:

– поетапно (з 2020 до 2025 року) підвищити розміри страхових сум за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, до рівня країн Європейського Союзу;

– запровадити укладення договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у електронній формі;

– удосконалити порядок контролю за наявністю договору обов’язкового страхування;

– запровадити систему прямого врегулювання страхових випадків;

– визначити додаткові підстави для здійснення МТСБУ регламентних виплат за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності;

– визначити мінімальний розмір базового гарантійного внеску до централізованого страхового резервного Фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах в розмірі 5 млн грн (замість суми, еквівалентної 500 тис. євро), а мінімальний розмір базового гарантійного внеску до централізованого страхового резервного Фонду страхових гарантій – в розмірі 10 млн грн (замість суми, еквівалентної 1 млн євро);

– посилити систему контролю роботи МТСБУ шляхом визначення необхідності проведення зовнішнього аудиту на щорічній основі;

– підвищити рівень державного нагляду за дотриманням страховиками та МТСБУ положень про централізовані страхові резервні фонди шляхом введення функції Уповноваженого органу затверджувати їх з подальшим юстуванням, що надасть право Уповноваженому органу контролювати їх виконання.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (реєстр. № 3670-д від 13.02.2018), внесений народними депутатами України – членами Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Довбенком М.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету від податку на прибуток підприємств – страховиків і підприємств – страхувальників залежно від змін їх фінансово-економічного стану в процесі реалізації відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо створення єдиної бази абонентів – споживачів природного газу)
(реєстр. № 6391-1 /доопр./ від 20.03.2018), внесений народним депутатом України Чорновол Т.М. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

З метою забезпечення прозорості комерційного (приладового) обліку споживання газу (що в свою чергу забезпечить більшу прозорість газового ринку) авторами законодавчої ініціативи пропонується відповідний Закон доповнити новими положеннями, якими визначити суб’єкта господарювання, який на підставі ліцензії здійснює транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб, відповідальним за ведення єдиної бази абонентів – споживачів природного газу. Повний перелік інформації, що вноситься до такої бази, підстави, порядок перевірки та внесення інформації, строки та порядок подання інформації адміністратору суб’єктами ринку природного газу, порядок доступу до такої бази визначатиметься у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Поряд з тим, пропонується надати право Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, застосовувати до операторів газотранспортних та газорозподільних систем або адміністратора єдиної бази санкції за невиконання ними вимог Закону щодо неподання інформації про споживача, приєднаного до газорозподільної системи відповідного оператора, або внесення завідомо неправдивої інформації шляхом накладання штрафу у розмірах від 3 тис. до 50 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /тобто 51-850 тис. грн/.

Слід відмітити, що встановлення зазначених штрафних санкцій може призвести до збільшення доходів державного бюджету у разі виявлення відповідних порушень, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України відповідні надходження належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Відповідно до пояснювальної записки реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету.

При цьому, слід зазначити, що потенційно джерелами фінансового забезпечення створення та адміністрування єдиної бази абонентів – споживачів природного газу можуть бути як власні кошти суб’єкта господарювання, так і бюджетні або кредитні кошти, що відповідно впливатиме на збільшення або зменшення доходів і витрат бюджету.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерства фінансів України у своєму експертному висновку зауважує, що оскільки у законопроекті не визначені відповідні джерела фінансового забезпечення, такий законопроект потребує доопрацювання в частині визначення джерел фінансового забезпечення єдиної бази абонентів – споживачів природного газу без залучення бюджетних коштів, зокрема за рахунок коштів оператора газотранспортної системи як адміністратора єдиної бази абонентів.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» (щодо створення єдиної бази абонентів – споживачів природного газу) (реєстр. № 6391-1 /доопр./ від 20.03.2018), внесений народним депутатом України Чорновол Т.М. та іншими народними депутатами України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників бюджету залежно від визначення джерел фінансового забезпечення створення та адміністрування Єдиної бази абонентів – споживачів природного газу, а також до збільшення доходів державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про санкції» щодо запобігання іноземній військовій агресії проти України (реєстр. № 8117 від 14.03.2018), внесений народним депутатом України Батенком Т.І. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

Положеннями законопроекту пропонується заборонити господарську діяльність на території України державним та муніципальним компаніям держави-агресора, усім юридичним особам, що засновані державою-агресором та її резидентами, і фізичним особам – громадянам держави-агресора, усім пов’язаним із ними особами, власникам, бенефіціарам.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може вплинути на показники бюджету, а саме може зменшити доходну частину державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про санкції» щодо запобігання іноземній військовій агресії проти України (реєстр. № 8117 від 14.03.2018), внесений народним депутатом України Батенком Т.І. та іншими народними депутатами України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про забезпечення охорони та захисту прав інтелектуальної власності УЄФА під час проведення фіналу Ліги Чемпіонів УЄФА 2018 року та фіналу жіночої Ліги Чемпіонів УЄФА 2018 року в Україні (реєстр. № 8335 від 03.05.2018), внесений народними депутатами України Денисенком В.І. і Павелком А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Метою такого законопроекту є врегулювання відносин з набуттям УЄФА прав інтелектуальної власності, пов’язаних з проведенням в Україні фіналу Ліги Чемпіонів УЄФА 2018 року та фіналу жіночої Ліги Чемпіонів УЄФА 2018 року, здійснення охорони та захисту цих прав, а також відносин з використання та захисту репутації УЄФА і даного чемпіонату.

Законопроектом, серед іншого, пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новим положенням (новою статтею 51-3 з терміном її дії до 31 грудня 2018 року), згідно з яким передбачається запровадження адміністративної відповідальності за продаж квитків на вищезазначені фінали неуповноваженою особою, в тому числі пропозицію неуповноваженої особи продати квиток, виставлення неуповноваженою особою квитка на продаж, рекламу неуповноваженою особою того, що квиток доступний для придбання, перепродаж або передачу неуповноваженою особою квитків шляхом використання засобів вторинного перепродажу квитків, передачу/поставку або пропозицію щодо передачі/поставки квитка неуповноваженою особою, а також використання квитків в різноманітних розіграшах для просування послуг/продукції неуповноваженою особою, – шляхом накладення штрафу у розмірі від 30 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією відповідних квитків /тобто з урахуванням вимоги пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України зазначений штраф становитиме від 26430 грн до 264300 грн/.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не вплине на дохідну та видаткову частину державного бюджету та не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Слід відмітити, що передбачення зазначених штрафних санкцій може призвести до збільшення доходів державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України відповідні надходження належать до доходів загального фонду державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про забезпечення охорони та захисту прав інтелектуальної власності УЄФА під час проведення фіналу Ліги Чемпіонів УЄФА 2018 року та фіналу жіночої Ліги Чемпіонів УЄФА 2018 року в Україні (реєстр. № 8335 від 03.05.2018), внесений народними депутатами України Денисенком В.І. і Павелком А.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо недопущення ухилення від сплати аліментів на утримання дітей) (реєстр. № 8098 від 06.03.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України пропонується вдосконалити порядок примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів, та серед іншого встановити:

- штраф у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян за невиконання вимоги державного виконавця, приватного виконавця боржником, щодо якого винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, річковими або маломірними суднами щодо здачі документа, який посвідчує відповідне право;

- обмеження волі на строк до двох років або позбавленням волі на той самий строк за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні;

- обмеження волі на строк від двох до трьох років або позбавленням волі на той самий строк за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою, раніше судимою за злочин.

Слід відмітити, що реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафів або збільшення його видатків на утримання правопорушників в установах виконання покарань.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових видатків з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо недопущення ухилення від сплати аліментів на утримання дітей) (реєстр. № 8098 від 06.03.2018), має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його доходів та видатків залежно від санкцій за порушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності в терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення управління об’єктами державної власності» (реєстр. № 8225 від 04.04.2018), внесений народним депутатом України Бурбаком М.Ю.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є визначення правового режиму державного майна, регулювання питання розпорядження зазначеним майном господарським товариством. У зв’язку з цим, передбачені відповідні зміни до законів України «Про управління об’єктами державної власності», «Про оренду державного та комунального майна» та «Про приватизацію державного і комунального майна».

Зокрема, змінами до статті 5 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» пропонується розширити повноваження Кабінету Міністрів України у сфері управління об’єктами державної власності, а приймати рішення про розпорядження (списання, відчуження, передачу в користування, оренду, концесію) окремим індивідуально визначеним майном підприємств, що не підлягають приватизації.

При цьому, законопроектом шляхом змін до статті 11 Закону України «Про управління об’єктами державної власності» вилучається норма, згідно з якою державне акціонерне товариство, утворене у процесі перетворення державного підприємства, 100% акцій якого належать державі, не має права безоплатно передавати закріплене за ним майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України відміна зазначеної норми може призвести до відчуження майна акціонерних товариств, зокрема, тих, які готуються до приватизації, що призведе до різкого падіння вартості акцій таких товариств, а також може призвести до відчуження майна стратегічних товариств та товариств, що не підлягають приватизації, що може призвести до втрати основних фондів, які впливають на основну діяльність таких товариств.

Слід відмітити, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» надходження від приватизації державного майна заплановані в обсязі 21,3 млрд грн, що в 6,3 раза більше факту за 2017 рік /3,4 млрд грн/.

Крім того, законопроектом передбачені зміни до статті 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якими пропонується надати можливість передачі в оренду майна, що не підлягає приватизації, закріпленого за господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави на праві господарського відання.

На думку Мінфіну, запровадження зазначеного положення потребує визначення кількості та вартості державного майна, яке знаходиться у господарському відданні господарських товариств та холдингових компаній, в яких є частка держави (у розрізі органів управління та суб’єктів господарювання), та обсягу можливих надходжень від передачі його в оренду.

Варто також звернути увагу, що пунктом 18 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законодавства, що регулює орендні відносини та діяльність господарських товариств, передбачивши норму, відповідно до якої передача в оренду цілісних майнових комплексів та нерухомого майна, що закріплене за акціонерними товариствами, холдинговими компаніями та іншими суб’єктами господарювання, у статутному капіталі яких державі належить 100 відсотків акцій (частки), та їхніми дочірніми підприємствами на праві господарського відання та яке не використовується для виконання державою своїх функцій і не забезпечує обороноздатність держави, її економічну незалежність, здійснюється виключно на конкурсних засадах із спрямуванням орендної плати до Державного бюджету України в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України для державного майна.

Загалом Мінфін вважає, що реалізація законопроекту не призведе до збільшення видатків державного бюджету, однак може призвести до недонадходження коштів від приватизації внаслідок позаприватизаційного відчуження майна.

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення управління об’єктами державної власності» (реєстр. № 8225 від 04.04.2018), внесений народним депутатом України Бурбаком М.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень від приватизації державного майна та до збільшення доходів державного бюджету від орендної плати за користування державним майном залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти власності, безпеки руху та експлуатації транспорту (реєстр. № 8184 від 22.03.2018), поданий народними депутатами України Королем В.М. та Паламарчуком М.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачено встановити відповідальність за крадіжку, грабіж, розбій та незаконне заволодіння транспортним засобом, які здійснені із застосуванням електронного пристрою для прихованого втручання в роботу технічних систем охорони (блокування) стаціонарних або рухомих об’єктів, з метою отримання несанкціонованого (неконтрольованого) доступу до них у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Реалізація таких положень законопроекту може зумовити збільшення видаткової частини державного бюджету на утримання правопорушників в установах виконання покарань та може призвести до збільшення доходів внаслідок додаткових надходжень від реалізації конфіскованого майна.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про таке, звертає увагу, що загальний обсяг збільшення видатків та доходів якого залежатиме від кількості правопорушників та застосованого до них виду покарання.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо невідворотності покарання за окремі злочини проти власності, безпеки руху та експлуатації транспорту (реєстр. № 8184 від 22.03.2018), поданий народними депутатами України Королем В.М. та Паламарчуком М.П., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту вільного волевиявлення виборців та посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства) (реєстр. № 8097 від 06.03.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачено внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши відповідальність за:

-             проведення передвиборної агітації, що супроводжується прямим або непрямим підкупом виборців у вигляді штрафу на громадян від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п’ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, (зміни до статті 212-10);

-            порушення вимог закону щодо порядку організації та проведення голосування, недодержання таємності голосування, вимог щодо особистого голосування виборцем, передача виборцем своїх виборчих бюлетенів іншим особам у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, (стаття 212-23);

-            порушення вимог щодо відкритого і прозорого підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці, засвідчення пустих бланків протоколів печаткою виборчої комісії, розпечатування та відкриття пакетів з виборчою документацією під час транспортування у вигляді накладення на відповідальних членів виборчих комісій штрафу від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, (стаття 212-23);

Крім того, передбачено доповнити статтю 158-1 Кримінального кодексу України та встановити відповідальність за заохочення або змушування виборця до передачі виборчого бюлетеня шляхом підкупу, погроз або іншим способом у вигляді обмеження волі на строк до двох років або позбавлення волі та той самий строк.

Реалізація таких положень законопроекту залежно від санкцій за вчинене правопорушення може призвести до збільшення доходів державного бюджету внаслідок додаткових надходжень від штрафних санкцій та зумовить збільшення видатків державного бюджету на утримання правопорушників в установах виконання покарань.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту вільного волевиявлення виборців та посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства) (реєстр. № 8097 від 06.03.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г. має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного контролю за використанням і охороною надр та посилення відповідальності за незаконне видобування, використання та незаконні операції з корисними копалинами місцевого та загальнодержавного значення (реєстр. № 7298 (доопр.) від 09.02.2018), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В., Недавою О.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом запропоновано зміни до Кодексу України про надра та Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», якими уточнюються повноваження органів державної влади у сфері державного контролю і нагляду за геологічним вивченням, видобуванням, використанням та охороною корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення.

Слід зазначити, що повноваження, визначені цим законопроектом, належить здійснювати в межах та за рахунок коштів державного бюджету, які щорічно передбачаються у державному бюджеті на забезпечення діяльності відповідних органів державної влади.

Разом з тим, законопроектом пропонується внести зміни до статті 240 Кримінального кодексу України та посилити кримінальну відповідальність за порушення встановлених правил охорони або використання надр, збільшивши розміри штрафів до 500 - 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть 8 500 – 34 000 грн/, строки обмеження волі - до п’яти років, або строки позбавлення волі - до восьми років з конфіскацією незаконно добутого, обладнання, матеріалів, устаткування та іншого майна, використаного для видобування чи транспортування незаконно добутого, та розширивши склад вказаних порушень.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від реалізації конфіскованого майна та від штрафів за відповідні злочини у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, та до збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні відповідних злочинів, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного контролю за використанням і охороною надр та посилення відповідальності за незаконне видобування, використання та незаконні операції з корисними копалинами місцевого та загальнодержавного значення (реєстр. № 7298 (доопр.) від 09.02.2018), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В., Недавою О.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних злочинів та залежно від покарань, що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Харківської обласної державної адміністрації Шахненка Є.Д. про погодження додаткового Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Харківській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Харківської обласної державної адміністрації від 17.04.2018 р. № 01-35/3229).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 24 квітня 2018 року надійшло звернення Харківської обласної державної адміністрації від 17.04.2018 р. № 01-35/3229 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження додаткового Переліку об’єктів будівництва, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Харківській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – додатковий Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, виключено Мінінфраструктури з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів) та подальше погодження з Комітетом.

Варто також звернути увагу, що Комітет на своєму засіданні 21 березня 2018 року (протокол № 134) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Харківській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Харківської облдержадміністрацією від 26.02.2018 р.
№ 01-35/1809. Таким первинним Переліком об’єктів визначено 3 об’єкта стосовно поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 47,9 млн грн (який практично відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту).

За даними Казначейства (лист від 03.05.2018 р. № 12-03/187-7172) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Харківської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-березня 2018 року, становив 53,2 млн грн.

Харківською облдержадміністрацією затверджено додатковий Перелік об’єктів, в якому визначено 5 об’єктів стосовно поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозицією щодо загального обсягу фінансового забезпечення 53,2 млн грн (відповідає обсягу коштів, що спрямовані до обласного бюджету в рамках експерименту за підсумками І кварталу п.р.).

За інформацією Харківської облдержадміністрації додатковий Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України (копію листа Укравтодору від 19.04.2018 р. № 3640/1/5.2-6-416/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Харківської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування додаткового Переліку об’єктів.

Необхідно також зазначити, що за даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Харківської області в рамках експерименту, становив 429,67 млн грн, а використано таких коштів у сумі 381,72 млн грн, або 88,8%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 47,95 млн гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у додатковому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також заступник голови Харківської обласної державної адміністрації Шахненко Є.Д.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити додатковий Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Харківській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Харківської облдержадміністрації від 17 квітня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо додаткового Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити додатковий Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Харківській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Харківської обласної державної адміністрації від 17.04.2018 р. № 01-35/3229 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утримався» - 1, «не голосували» - 3.

 

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Рівненської обласної державної адміністрації Ундіра В.О. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Рівненській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Рівненської обласної державної адміністрації від 23.04.2018 р. № вих-2741/0/01-01в/18).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 25 квітня 2018 року надійшло звернення Рівненської обласної державної адміністрації від 23.04.2018 р. № вих-2741/0/01-01в/18 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Рівненській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, виключено Мінінфраструктури з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів) та подальше погодження з Комітетом.

Державне агентство автомобільних доріг України листом від 06.02.2018 р. № 398/3/5.2-2 повідомило Комітет, що враховуючи внесене доповнення до абзацу третього пункту 33 розділу VI Кодексу щодо поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду коштів для експерименту та гостру потребу відновлення автомобільних доріг державного значення за маршрутним принципом, Укравтодором на нараді у Прем’єр-міністра України узгоджено позицію, що в рамках експерименту під час погодження переліків об’єктів перевага буде надаватися автомобільним дорогам державного значення, при цьому, такі переліки об’єктів будуть погоджуватися виключно в межах фактичного обсягу коштів, що надійшли від реалізації експерименту. Крім того, Укравтодором поінформовано, що на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання підтвердження наявності коштів, які надійшли в рамках експерименту і обліковуються на казначейських рахунках та інформації щодо загальної кошторисної вартості об’єктів, обсягів виконаних робіт у попередні роки, наявності документації на об’єкти і проведення закупівель та визначення виконавців робіт.

Рівненською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 8 об’єктів стосовно поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 154,522 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту).

За інформацією Рівненської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України (копію листа Укравтодору від 13.04.2018 р. № 3500/3/5.2-6-376/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Рівненської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Рівненської області в рамках експерименту, становив 367,447 млн грн, а використано таких коштів у сумі 212,925 млн грн, або 57,9%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 154,522 млн гривень. Поряд з тим, відповідно до рішення Комітету від 08.11.2017 р. Казначейством /лист від 06.02.2018 р. № 12-01/52-2281/ надано інформацію про використання у 2017 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Рівненської області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Необхідно також зазначити, що за даними Казначейства (лист від 03.05.2018 р. № 12-03/187-7172) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Рівненської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-березня 2018 року, становив загалом 28,142 млн грн. Таким чином, станом на початок травня п.р. загальний обсяг коштів, який можливо спрямувати на фінансове забезпечення реалізації відповідних заходів, становить 182,664 млн грн.

Довідково: відповідно до статей 24-2 і 103-1 Кодексу у зв’язку із створенням з 2018 року державного дорожнього фонду у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за спеціальним фондом державного бюджету встановлено, зокрема:

бюджетні призначення Укравтодору на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за відповідною бюджетною програмою (код 3111020) у сумі 10.726,16 млн грн;

субвенцію місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах загалом у сумі 11.530,865 млн грн, з них обласному бюджету Рівненської області – 281,3 млн грн.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також заступник голови Рівненської обласної державної адміністрації Ундір В.О.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Рівненській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Рівненської облдержадміністрації від 23 квітня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Рівненській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Рівненської обласної державної адміністрації від 23.04.2018 р. № вих-2741/0/01-01в/18 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утримався» - 1, «не голосували» - 3.

 

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Волинської обласної державної адміністрації Кошарука С.Д. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Волинській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Волинської обласної державної адміністрації від 08.05.2018 р. № 2940/21/218).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 11 травня 2018 року надійшло звернення Волинської обласної державної адміністрації від 08.05.2018 р. № 2940/21/218 копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Волинській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів розвитку мережі доріг загального користування (далі – Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, виключено Мінінфраструктури з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів) та подальше погодження з Комітетом.

Державне агентство автомобільних доріг України листом від 06.02.2018 р. № 398/3/5.2-2 повідомило Комітет, що враховуючи внесене доповнення до абзацу третього пункту 33 розділу VI Кодексу щодо поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду коштів для експерименту та гостру потребу відновлення автомобільних доріг державного значення за маршрутним принципом, Укравтодором на нараді у Прем’єр-міністра України узгоджено позицію, що в рамках експерименту під час погодження переліків об’єктів перевага буде надаватися автомобільним дорогам державного значення, при цьому, такі переліки об’єктів будуть погоджуватися виключно в межах фактичного обсягу коштів, що надійшли від реалізації експерименту. Крім того, Укравтодором поінформовано, що на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання підтвердження наявності коштів, які надійшли в рамках експерименту і обліковуються на казначейських рахунках та інформації щодо загальної кошторисної вартості об’єктів, обсягів виконаних робіт у попередні роки, наявності документації на об’єкти і проведення закупівель та визначення виконавців робіт.

Волинською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 1 об’єкт стосовно поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення з пропозицією щодо загального обсягу фінансового забезпечення 218,1 млн грн.

За інформацією Волинської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України (копію листа Укравтодору від 03.05.2018 р. № 3920/1/5.2-6-448/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Волинської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за даними звітності Казначейства за вересень-грудень 2015 року та за 2016-2017 роки загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Волинської області в рамках експерименту, становив 986,2 млн грн, а використано таких коштів у сумі 786,8 млн грн, або 79,8%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 199,4 млн гривень. Поряд з тим, відповідно до рішення Комітету від 08.11.2017 р. Казначейством /лист від 06.02.2018 р.
№ 12-01/52-2281/ надано інформацію про використання у 2017 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Волинської області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Необхідно також зазначити, що за даними Казначейства (лист від 03.05.2018 р. № 12-03/187-7172) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Волинської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-березня 2018 року, становив загалом 50,1 млн грн. Таким чином, станом на початок травня п.р. загальний обсяг коштів, який можливо спрямувати на фінансове забезпечення реалізації відповідних заходів, становить 249,5 млн грн.

Довідково: відповідно до статей 24-2 і 103-1 Кодексу у зв’язку із створенням з 2018 року державного дорожнього фонду у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за спеціальним фондом державного бюджету встановлено, зокрема:

бюджетні призначення Укравтодору на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за відповідною бюджетною програмою (код 3111020) у сумі 10.726,16 млн грн;

субвенцію місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах загалом у сумі 11.530,865 млн грн, з них обласному бюджету Волинської області – 393,9 млн грн.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також заступник голови Волинської обласної державної адміністрації Кошарук С.Д.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Волинській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Волинської облдержадміністрації від 8 травня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Волинській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Волинської обласної державної адміністрації від 08.05.2018 р. № 2940/21/218 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утримався» - 1, «не голосували» - 3.

 

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію т.в.о. директора департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку Львівської обласної державної адміністрації Кокотайла Р.О. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Львівській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Львівської обласної державної адміністрації від 08.05.2018 р. № 5/2-3525/0/2-18-13).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 14 травня 2018 року надійшло звернення Львівської обласної державної адміністрації від 08.05.2018 р. № 5/2-3525/0/2-18-13 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування Львівської області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг (далі – Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, виключено Мінінфраструктури з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів) та подальше погодження з Комітетом.

Державне агентство автомобільних доріг України листом від 06.02.2018 р. № 398/3/5.2-2 повідомило Комітет, що враховуючи внесене доповнення до абзацу третього пункту 33 розділу VI Кодексу щодо поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду коштів для експерименту та гостру потребу відновлення автомобільних доріг державного значення за маршрутним принципом, Укравтодором на нараді у Прем’єр-міністра України узгоджено позицію, що в рамках експерименту під час погодження переліків об’єктів перевага буде надаватися автомобільним дорогам державного значення, при цьому, такі переліки об’єктів будуть погоджуватися виключно в межах фактичного обсягу коштів, що надійшли від реалізації експерименту. Крім того, Укравтодором поінформовано, що на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання підтвердження наявності коштів, які надійшли в рамках експерименту і обліковуються на казначейських рахунках та інформації щодо загальної кошторисної вартості об’єктів, обсягів виконаних робіт у попередні роки, наявності документації на об’єкти і проведення закупівель та визначення виконавців робіт.

Львівською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 4 об’єкти стосовно поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 103,3 млн грн.

За інформацією Львівської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України (копію листа Укравтодору від 15.05.2018 р. № 4208/1/5.2-6-528/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Львівської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за даними звітності Казначейства за вересень-грудень 2015 року та за 2016-2017 роки загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Львівської області в рамках експерименту, становив 2 298,3 млн грн, а використано таких коштів у сумі 2 217,9 млн грн, або 96,5%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 80,4 млн гривень. Поряд з тим, відповідно до рішення Комітету від 08.11.2017 р. Казначейством /лист від 06.02.2018 р.
№ 12-01/52-2281/ надано інформацію про використання у 2017 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Львівської області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Необхідно також зазначити, що за даними Казначейства (лист від 03.05.2018 р. № 12-03/187-7172) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Львівської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-березня 2018 року, становив 30,1 млн грн. Таким чином, в рамках експерименту загальний обсяг наявних коштів в спеціальному фонді обласного бюджету Львівської області (з урахуванням залишку відповідних коштів на початок п.р.) станом на початок травня п.р. становить 110,5 млн грн.

Довідково: відповідно до статей 24-2 і 103-1 Кодексу у зв’язку із створенням з 2018 року державного дорожнього фонду у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за спеціальним фондом державного бюджету встановлено, зокрема:

бюджетні призначення Укравтодору на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за відповідною бюджетною програмою (код 3111020) у сумі 10.726,16 млн грн;

субвенцію місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах загалом у сумі 11.530,865 млн грн, з них обласному бюджету Львівської області – 583,2 млн грн.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також т.в.о. директора департаменту дорожнього господарства, транспорту та зв’язку Львівської обласної державної адміністрації Кокотайло Р.О.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Львівській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Львівської облдержадміністрації від 8 травня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Львівській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Львівської обласної державної адміністрації від 08.05.2018 р. № 5/2-3525/0/2-18-13 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утримався» - 1, «не голосували» - 3.

2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про погодження додаткового Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Черкаській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Черкаської обласної державної адміністрації від 10.05.2018 р. № 2953/01/01-55). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Рудика С.Я./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 14 травня 2018 року надійшло звернення Черкаської обласної державної адміністрації від 10.05.2018 р. № 2953/01/01-55 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Черкаській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – додатковий Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (дал – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, виключено Мінінфраструктури з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів) та подальше погодження з Комітетом.

Варто також звернути увагу, що Комітет на своєму засіданні 28 лютого 2018 року (протокол № 131) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Черкаській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Черкаської облдержадміністрацією від 22.02.2018 р. № 270/01/01-55. Таким первинним Переліком об’єктів визначено11 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 4,76 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту), з них щодо:

поточного середнього ремонту – 1 об’єкт на суму 3,31 млн грн (що становить 69,5% загального обсягу фінансового забезпечення);

10 об’єктів пропонуються роботи з виготовлення проектної документації на поточний середній ремонт загалом на суму 1,45 млн грн (що становить 30,5% загального обсягу фінансового забезпечення).

За даними Казначейства (лист від 03.05.2018 р. № 12-03/187-7172) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Черкаської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-березня 2018 року, становив 38,21 млн грн.

Черкаською облдержадміністрацією затверджено додатковий Перелік об’єктів, в якому визначено 5 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 31,28 млн грн, з них щодо:

поточного середнього ремонту – 2 об’єкти на суму 30,9 млн грн (що становить 98,8% загального обсягу фінансового забезпечення);

робіт з виготовлення проектної документації на поточний середній ремонт – 3 об’єкти на суму 0,38 млн грн (що становить 1,2% загального обсягу фінансового забезпечення).

За інформацією Черкаської облдержадміністрації додатковий Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України (копію листа Укравтодору від 03.05.2018 р. № 3922/1/5.2-6-442/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Черкаської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування додаткового Переліку об’єктів.

Необхідно також зазначити, що за даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Черкаської області в рамках експерименту, становив 230,84 млн грн, а використано таких коштів у сумі 226,08 млн грн, або 97,9%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 4,76 млн гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у додатковому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити додатковий Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Черкаській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Черкаської облдержадміністрації від 10 травня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо додаткового Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити додатковий Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Черкаській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Черкаської обласної державної адміністрації від 10.05.2018 р. № 2953/01/01-55 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 19, «проти» - 0, «утримався» - 1, «не голосували» - 3.

Після розгляду питань пункту 2 порядку денного народний депутат України Матвієнко А.С. зауважив, що протягом значного періоду часу кадровий склад керівництва Державного агентства автомобільних доріг України призначено не на постійній основі. Зокрема, було наголошено на тому, що Новак Славомір Ришардович та Харченко Олександр Іванович уже тривалий час виконують відповідно обов’язки Голови Державного агентства автомобільних доріг України та заступника Голови цього Агентства.

Зважаючи на вищевикладене, народні депутати – члени Комітету з питань бюджету визначилися повторно звернутися до Уряду з клопотанням щодо розгляду згідно з вимогами чинного законодавства кандидатури Новака Славоміра Ришардовича та Харченка Олександра Івановича на призначення в установленому порядку Головою Державного агентства автомобільних доріг України та заступником Голови цього Агентства відповідно.

 

 

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію радника Міністра освіти і науки України з фінансових питань Даниленко С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 р. № 282-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства освіти і науки України від 11.05.2018 № 1/10-1392 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 р. № 282-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення їх обсягу за рахунок нерозподілених видатків освітньої субвенції для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, за програмою 2211190 «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» на 1 100 000 тис. гривень;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики» на суму 1 100 000 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-березень 2018 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

2201160 – у обсязі 3 901 870,6 тис. грн, що становить 26,8% річного плану (визначено у обсязі – 14 570 044,9 тис. грн.) та 96% плану на звітний період;

2211190 – у обсязі 13 801 898,1 тис. грн, що становить 22,4% річного плану (визначено у обсязі – 61 712 610,6 тис. грн.) та 99,3% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Міністерства освіти і науки України, в якому зазначається, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» обсяг видатків для вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, які входять без статусу окремої юридичної особи до складу вищих навчальних закладів III IV рівнів акредитації державної власності, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, передбачений тільки на І квартал поточного року і не забезпечує здійснення такими навчальними закладами своїх статутних повноважень щодо виконання державного замовлення. Відтак, реалізація запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету дозволить здійснити розрахунки з працівниками по завершенню навчального року, включаючи відпускні та матеріальну допомогу на оздоровлення педагогічним працівникам, погасити кредиторську заборгованість з комунальних послуг, утворену протягом опалювального сезону, здійснити гарантовані законодавством соціальні виплати випускникам з числа сиріт, фінансування безкоштовного пільгового харчування студентам та курсантам.

Довідково: статтею 24 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що Міністерство освіти і науки України, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство культури України разом з вищими навчальними закладами III-IV рівнів акредитації державної власності, до складу яких входять вищі навчальні заклади I-II рівнів акредитації державної власності без статусу окремих юридичних осіб, забезпечують, як виняток з положень підпункту "в" пункту 7 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України, здійснення за рахунок та в межах коштів, передбачених у кошторисах вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації державної власності, видатків на оплату послуг з підготовки фахівців у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації державної власності без статусу окремих юридичних осіб з 1 січня 2018 року, а у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації державної власності, що увійшли до складу вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації державної власності (за результатами виконання заходів визначених цією статтею Закону), з 1 вересня 2018 року.

Згідно із підпунктом "ґ" пункту 2 частини першої статті 89 та підпункту "в" пункту 2 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України фінансове забезпечення вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації з січня 2018 року здійснюється з місцевих бюджетів.

За інформацією Міністерства освіти і науки України покриття витрат на вищевказані заходи запропоновано здійснити за рахунок нерозподілених видатків освітньої субвенції для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (обсяг вказаних видатків становить 1 640 973,8 тис. грн), однак не надано пояснень щодо достатності зменшеного внаслідок даного перерозподілу коштів обсягу таких нерозподілених видатків для розподілу між місцевими бюджетами.

Слід звернути увагу, що статтею 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» Кабінету Міністрів України надано право здійснювати розподіл резерву коштів освітньої і медичної субвенцій, а також нерозподілених видатків цих субвенцій для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, між місцевими бюджетами, а також перерозподіл таких субвенцій між місцевими бюджетами.

При цьому, загальний обсяг резерву коштів освітньої субвенції (з урахуванням відповідних нерозподілених видатків для територій Донецької та Луганської областей) на 2018 рік становить 2.158.310,1 тис. гривень. На даний час Урядом ще не прийнято рішення щодо розподілу таких коштів між місцевими бюджетами.

Необхідно також зауважити, що звернення Міністерства освіти і науки України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідних розрахунків) щодо обсягів такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. не висловив зауважень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 25 квітня 2018 року № 282-р перерозподіл видатків державного бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Павлов К.Ю., Матвієнко А.С. а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та радник Міністра освіти і науки України з фінансових питань Даниленко С.В.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 282-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2211190 «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» на 1 100 000 тис. грн за рахунок нерозподілених видатків освітньої субвенції для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики» на суму 1 100 000 тис. гривень.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра культури України Фоменко С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 р. № 314-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства культури України від 16.05.2018 р. № 883/15/10-18 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 р. № 314-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству культури на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 1801280 «Будівництво об’єктів загальнодержавного значення у сфері культури» на 28 600 тис. гривень;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 1801170 «Загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин» на 28 600 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-квітень 2018 року видатки по загальному фонду за бюджетними програмами:

1801170 – фактично проведено у обсязі 256,4 тис. грн., що становить 0,1% річного плану (план зі змінами 279,5 млн. грн.) та 0,4% плану на звітний період;

1801280 – фактично проведено у обсязі 36,6 млн. грн., що становить 7% річного плану (план 523 млн. грн.) та 45% плану на звітний період.

За інформацією, наведеною у листі Міністерства культури України, здійснення вищевказаного перерозподілу видатків державного бюджету пов’язано із необхідністю забезпечення завершення комплексу ремонтно – реставраційних робіт у Національному заповіднику «Софія Київська» та придбання проекційного обладнання для Національного музею «Меморіал жертв Голодомору».

Необхідно зауважити, що звернення Міністерства культури України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. не висловив зауважень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 10 травня 2018 року № 314-р перерозподіл видатків державного бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Унгурян П.Я., Левченко Ю.В., Матвієнко А.С., Мельник С.І., Шкварилюк В.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та перший заступник Міністра культури України Фоменко С.В.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 314-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству культури України на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 1801280 «Будівництво об’єктів загальнодержавного значення у сфері культури» на 28 600 тис. гривень;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 1801170 «Загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин» на 28 600 тис. гривень.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості України Корзуна А.В. про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості на 2018 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 313-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2018 № ВР/4-13-1049 щодо погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 313-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку у сумі 200 000 тис. гривень шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 1101070 «Ліквідація збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 1101590 «Здійснення заходів із забезпечення вітчизняного виробництва вугільної продукції та подальшого реформування державного сектору вугільної промисловості».

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Обґрунтування щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у матеріалах Міністерства енергетики та вугільної промисловості, в яких, зокрема, зазначено, що хронічний дефіцит коштів не дозволяє підприємствам вугільної галузі оснащувати лави навіть відремонтованим основним гірничошахтним обладнанням, внаслідок зазначеного фінансово-економічний стан підприємств погіршується. Крім того, відмічено про те, що на вугледобувних підприємствах заборгованість із заробітної плати з нарахуваннями станом на 10 травня 2018 року становить 551,6 млн грн, у тому числі за квітень – 402,9 млн гривень.

В той же час, Міненерговугіллям зазначено, що паспорт бюджетної програми «Ліквідація збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» та Перелік робіт (послуг) і витрат за проектами ліквідації вугледобувних, вуглепереробних і торфодобувних підприємств були затверджені у березні 2018 року, що призвело до затримки відкриття фінансування, проведення тендерних процедур та унеможливило своєчасне виконання робіт та заходів передбачених проектами ліквідації, відтак до кінця року 200,0 млн грн залишаться невикористаними.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-квітень 2018 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

1101070 – у обсязі 48 319,4 тис. грн, що становить 6,4% річного плану (визначено у  обсязі – 752 928 тис. грн) та 37,3% плану на звітний період;

1101590 – у обсязі 900 000 тис. грн, що становить 69,2% річного плану (визначено у обсязі – 1 300 000 тис. грн) та 100% плану на звітний період.

Необхідно також зауважити, що звернення Міністерства енергетики та вугільної промисловості до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних розрахунків щодо обсягів такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. поінформував про те, що Міністерство фінансів України погодило вказаний перерозподіл видатків державного бюджету, взявши до уваги складну ситуацію у вугільній галузі, запропонувавши ряд заходів із стабілізації ситуації.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 10 травня 2018 року № 313-р перерозподіл видатків державного бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Матвієнко А.С., Маркевич Я.В., Павлов К.Ю., Мельник С.І., Молоток І.Ф., Рудик С.Я., Левченко Ю.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України Корзун А.В.

У ході обговорення народний депутат Матвієнко А.С. запропоновав заслухати Міністерство енергетики та вугільної промисловості України щодо здійснення заходів із реформування та розвитку вугільної промисловості, доручивши Міністерству підготувати таке питання для його розгляду на черговому засіданні Комітету з питань бюджету за участі народних депутатів України – членів Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію підтримати перерозподіл видатків державного бюджету відповідно до розпорядження Уряду № 313-р, а також надати відповідне доручення Міністерству енергетики та вугільної промисловості України, що було підтримано більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

1. Погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків розвитку у сумі 200 000 тис. грн шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 1101070 «Ліквідація збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 1101590 «Здійснення заходів із забезпечення вітчизняного виробництва вугільної продукції та подальшого реформування державного сектору вугільної промисловості», що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від  10.05.2018 № 313-р.

2. Доручити Міністерству енергетики та вугільної промисловості України забезпечити підготовку питання щодо здійснення заходів із реформування та розвитку вугільної промисловості для його розвитку на черговому засіданні Комітету з питань бюджету за участі народних депутатів України – членів Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Голосували: «за» - 18, «проти» - 0, «утрималися» - 2, «не голосували» - 3.

3.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра екології та природних ресурсів України Вакараша В.М. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті на 2018 рік Міністерству екології та природних ресурсів за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 361).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства екології та природних ресурсів України від 15.05.2018 № 5/4-13/4837-18 щодо погодження розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті на 2018 рік за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів», згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 361 «Деякі питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» на 2018 рік».

Статтею 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Здійснення природоохоронних заходів» (код 2401270) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Згідно з вимогами цієї статті Закону про використання коштів державного бюджету за вищезазначеною бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) відповідний головний розпорядник коштів державного бюджету має щоквартально інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Законом про державний бюджет на 2018 рік Міністерству екології та природних ресурсів України за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» визначено видатки у обсязі 361 094,8 млн грн, в тому числі за загальним фондом державного бюджету – 348 801,7 млн грн (у т.ч. видатки споживання – 16 533,2 тис. грн, видатки розвитку – 332 268,5 тис. грн), за спеціальним фондом державного бюджету – 12 293,1 тис. грн (видатки розвитку).

Довідково: за підсумками січня-квітня поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 2401270 видатки не проводились.

Слід відмітити, що відповідно до пункту 7 частини третьої статті 29 та пункту 6 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України за бюджетною програмою 2401270 видатки за спеціальним фондом державного бюджету у сумі 12 293,1 тис. грн мають спрямовуватись на здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, за рахунок надходжень від грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, 30 відсотків яких є джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів.

Слід нагадати, що згідно із положеннями частин третьої та восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення.

Разом з цим, відповідно до частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 361 встановлено здійснити розподіл коштів, передбачених Міністерству екології та природних ресурсів України у державному бюджеті на 2018 рік за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» (далі – Розподіл коштів), у сумі 180 929,018 тис. грн згідно з додатком до цієї постанови, за такими напрямами (заходами):

-         збереження природно-заповідного фонду – 118 775,018 тис. грн;

-         забезпечення участі у діяльності міжнародних організацій прирордоохоронного спрямування (у тому числі сплата членських внесків) – 15 984 тис. грн;

-         моніторинг навколишнього природного середовища – 2 050 тис. грн;

-         охорона атмосферного повітря – 750 тис. грн;

-         охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів та ресурсів тваринного світу – 7 175 тис. грн;

-         організація і здійснення заходів з екологічної освіти, підготовки кадрів, проведення екологічної експертизи, організація праці, впровадження економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища – 195 тис. грн;

-         охорона і раціональне використання водних ресурсів – 36 000 тис. гривень.

Нерозподілений залишок коштів у додатку до цієї постанови Уряду визначено у сумі 180 165,782 тис. гривень.

Необхідно зазначити, що вказаний Розподіл коштів за бюджетною програмою 2401270 не містить конкретизації обсягу видатків за загальним та спеціальним фондами державного бюджету, хоча Законом бюджетні призначення за цією бюджетною програмою визначено, як за загальним та спеціальним фондами державного бюджету, а як зазначалось вище видатки за спеціальним фондом бюджету мають постійне бюджетне призначення /за матеріалами Мінприроди Розподіл коштів здійснено в межах коштів, визначених за загальним фондом державного бюджету/.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 р. № 361 Міністерству екології та природних ресурсів України доручено забезпечити погодження розподілу коштів, передбаченого пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Використання коштів за бюджетною програмою 2401270 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення природоохоронних заходів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2011 № 163 (із змінами), і до якого внесено чергові зміни постановою Уряду від 18.04.2018 № 361 /порівняльна таблиця змін до постанови Уряду від 28.02.2011 №163, внесених постановою Уряду від 18.04.2018 № 361, роздана народним депутатам – членам Комітету).

Пунктом 1 Порядку визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінприроди.

Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку (із урахуванням змін, що вносяться постановою Уряду від 18.04.2018 № 361) бюджетні кошти спрямовуються відповідно до плану природоохоронних заходів з урахуванням переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1147, на:

- забезпечення раціонального використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів;

- охорону і раціональне використання водних ресурсів;

- збереження природно-заповідного фонду;

- охорону атмосферного повітря;

- охорону і раціональне використання природних рослинних ресурсів та ресурсів тваринного світу;

- організацію і здійснення заходів з екологічної освіти, підготовки кадрів, проведення екологічної експертизи, організацію праці, впровадження економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища;

- рекультивацію порушених земель та використання родючого шару ґрунту під час проведення робіт, пов’язаних із порушенням земель;

- науку, інформацію і освіту, підготовку кадрів, організацію оцінки впливу на довкілля, організацію праці, забезпечення участі у діяльності міжнародних організацій природоохоронного спрямування, впровадження економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 3 Порядку (із урахуванням змін, що вносяться постановою Уряду від 18.04.2018 № 361) формування плану природоохоронних заходів здійснюється у порядку, встановленому Мінприроди, за такими критеріями:

кошти спрямовуються на природоохоронні заходи, які проводяться на об’єктах державної власності;

готовність природоохоронного заходу на час подання запиту;

природоохоронний ефект;

календарний план проведення становить від одного до трьох років;

для проектів будівництва (нове будівництво, реконструкція) — наявність затвердженої в установленому порядку проектної документації, з урахуванням необхідності:

погашення заборгованості за бюджетними зобов’язаннями минулих років;

завершення розпочатого у минулих роках будівництва, розширення та реконструкції об’єктів з високим ступенем будівельної готовності.

Поряд з цим, змінами до Порядку, які вносяться постановою Уряду від 18.04.2018 № 361, передбачено, що Мінприроди узагальнює і подає Комітетові Верховної Ради України з питань бюджету інформацію про виконання плану природоохоронних заходів та використання бюджетних коштів щокварталу та щороку у тижневий строк після прийняття зведеної бюджетної звітності Казначейством.

Крім того, зазначений Порядок (із урахуванням змін, що вносяться постановою Уряду від 18.04.2018 № 361) доповнено новим пунктом та встановлено вимоги щодо застосування заходів впливу відповідно до закону до посадових осіб, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства.

Слід також звернути увагу на те, що змінами, запропонованими постановою Уряду від 18.04.2018 № 361, у Порядку виключено положення, яке забороняло здійснення видатків на утримання установ природно-заповідного фонду в рамках цієї бюджетної програми. Такі зміни дозволяють спрямовувати кошти за бюджетною програмою 2401270 для забезпечення діяльності бюджетних установ, бюджетне забезпечення яких здійснюється за іншими бюджетними програмами, що може мати ризики щодо розпорошення бюджетних коштів та послаблення контролю за ефективністю їх використання (як приклад, Розподіл коштів передбачає заходи для Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника та Національного дендрологічного парку «Софіївка», бюджетне забезпечення яких здійснюється відповідно за бюджетною програмою Міністерства екології та природних ресурсів України /відповідальний виконавець у складі головного розпорядника коштів державного бюджету - Державне агентство України з управління зоною відчуження/ 2408110 «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення» і за бюджетною програмою Національної академії наук України 6541030 «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та наукових об’єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності наукових бібліотек»).

В матеріалах, наданих Міністерством екології та природних ресурсів до Комітету, наведено фінансово-економічне обґрунтування до визначених напрямів (заходів) спрямування відповідних бюджетних коштів та розрахунки щодо окремих напрямів (заходів).

Проте, матеріали Мінприроди не містять:

пояснень щодо відповідності визначених напрямів (заходів):

- плану природоохоронних заходів, переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 р. № 1147, та визначених відповідно до них пунктом 2 Порядку напрямів спрямування бюджетних коштів /така інформація наведена щодо окремих напрямів (заходів)/;

- критеріям, визначеним пунктом 3 Порядку, у тому числі в частині віднесення визначених у Розподілі коштів об’єктів до державної власності;

інформації щодо врахування зауважень Міністерства фінансів України, зважаючи на те, що Мінприроди листом від 03.04.2018 № 5/4-13/3367-18 (копія роздана народним депутатам – членам Комітету) інформувало Комітет з питань бюджету про наявність зауважень Мінфіну до підготовленого Мінприроди проекту Розподілу коштів.

Відсутність вказаної інформації не дає можливості належним чином проаналізувати запропонований Розподіл коштів.

Довідково: згідно із звітом Уряду щодо виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» фактично проведено видатки у сумі 202,2 млн грн, що становить 56,7% від уточненого плану /не використано 154,5 млн грн/, що свідчить про неналежне виконання головним розпорядником бюджетних коштів покладеного на нього бюджетним законодавством обов’язку щодо забезпечення ефективного управління бюджетними коштами у межах встановлених їм бюджетних повноважень за бюджетними програмами та ефективного і результативного їх використання, про що також зауважено Рахунковою палатою у Висновках про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

При цьому, слід зазначити про несвоєчасну підготовку відповідного нормативно-правового забезпечення, так, у 2017 році природоохоронні заходи здійснювались відповідно до постанови Уряду, прийнятої лише 4 липня 2017 р. за № 473 «Деякі питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2401270 “Здійснення природоохоронних заходів” на 2017 рік», до якої в подальшому було внесено ряд змін  постановами Уряду від 20.09.2017 № 711, від 01.12.2017 № 958 та від 01.12.2017 № 972.

Разом з цим, необхідно зауважити, що згідно з частиною восьмою статті 20 Бюджетного кодексу України протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет головний розпорядник бюджетних коштів затверджує спільно з Міністерством фінансів України паспорт бюджетної програми. В свою чергу, згідно з частиною п’ятою статті 28 зазначеного Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів зобов’язаний оприлюднити шляхом розміщення на своєму офіційному сайті паспорти бюджетних програм на поточний бюджетний період (включаючи зміни до паспортів бюджетних програм) у триденний строк з дня їх затвердження. Проте на момент підготовки матеріалів паспорт бюджетної програми 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» на 2018 рік на офіційному сайті Міністерства екології та природних ресурсів не було розміщено.

За наслідками попереднього опрацювання зазначеного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету, голова підкомітету Горбунов О.В. вніс пропозицію визначатися щодо рішення Комітету з питань бюджету безпосередньо на засіданні Комітету за наслідками обговорення.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Матвієнко А.С., Мепарішвілі Х.Н., Молоток І.Ф., Унгурян П.Я., а також заступник Міністра фінансів Марченко С.М. і заступник Міністра екології та природних ресурсів України Вакараш В.М.

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М., інформуючи про позицію Міністерства з даного питання, зокрема зазначив про те, що здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності за рахунок коштів бюджетної програми 2401270 є порушенням бюджетного законодавства, у зв’язку з чим необхідно застосовувати інші бюджетні механізми.

З огляду на хід обговорення цього питання, голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію відкласти розгляд даного питання, додатково його опрацювавши з метою узгодження позицій Мінприроди і Мінфіну щодо реалізації в рамках бюджетної програми, розподіл коштів за якою розглядається, заходів по об’єктах комунальної власності, та винести на розгляд чергового засідання Комітету з питань бюджету.

Підтримуючи позицію голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В., народний депутат України Унгурян П.Я. запропонував запросити на таке засідання Віце-прем’єр-міністра України Кістіона В.Є., Міністра фінансів України Данилюка О.О. і Міністра екології та природних ресурсів України Семерака О.М. для конструктивного обговорення та прийняття рішення Комітету щодо зазначеного питання.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію додатково опрацювати питання про розподіл коштів щодо здійснення природоохоронних заходів і винести його на розгляд чергового засідання Комітету з питань бюджету, запросивши на таке засідання Віце-прем’єр-міністра України Кістіона В.Є., Міністра екології та природних ресурсів України Семерака О.М. і Міністра фінансів України Данилюка О.О. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

3.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію виконуючого обов’язки заступника Голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченка О.І. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг України (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 р. № 365). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Державного агентства автомобільних доріг України від 15.05.2018 р. № 1353/3/5.1-3 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 р. № 365 «Деякі питання використання у 2018 році коштів загального фонду державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеної вище постанови Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному агентству автомобільних доріг на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 3111120 «Покращення стану автомобільної дороги загального користування державного значення М-03 Київ - Харків - Довжанський» на 441 209 тис. гривень;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» на 441 209 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Слід зазначити, що в державному бюджеті видатки за бюджетною програмою 3111020 в сумі 10,7 млрд грн передбачені за спеціальним фондом за рахунок коштів державного дорожнього фонду, використання яких здійснюється згідно із Порядком спрямування коштів державного дорожнього фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 року № 1085. Тому, для правового врегулювання питання використання перерозподілених вище коштів державного бюджету за цією бюджетною програмою саме за загальним фондом пунктом 3 вказаної постанови Уряду передбачено затвердити Порядок використання коштів загального фонду державного бюджету, що спрямовуються у 2018 році на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (із відповідним розподілом таких коштів між об’єктами поточного середнього ремонту автомобільних доріг у Харківський області у додатку до вказаного Порядку) та внести належні зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 78 «Про затвердження переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у 2018 році та обсягів бюджетних коштів для їх фінансування за програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення»» (чітко визначено спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету на об’єкти, перелік яких затверджено даним розпорядженням Уряду).

Водночас, пунктом 1 Змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України та затвердження яких передбачено пунктом 3 постанови Уряду від 10.05.2018 № 365, вносяться зміни у додаток до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для покращення стану автомобільної дороги загального користування державного значення М-03 Київ – Харків – Довжанський, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 653, якими відповідно зменшено обсяг коштів державного бюджету по об’єктах капітального ремонту та поточного середнього ремонту вказаної автомобільної дороги у Харківський області на 441 209 тис. гривень.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-квітень 2018 року видатки за бюджетними програмами:

3111120 - фактично проведено за загальним фондом у обсязі 36,7 млн грн, що становить 1,8% річного плану (обсяг 2 000 млн грн) та 36,7% звітного періоду;

3111020 - фактично проведено за спеціальним фондом у обсязі 2 398,6 млн грн, що становить 22,4% річного плану.

Необхідно зауважити, що звернення Державного агентства автомобільних доріг України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних обґрунтувань та розрахунків, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. не висловив зауважень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету Горбунов О.В. вніс пропозицію визначатися щодо рішення Комітету з питань бюджету безпосередньо на засіданні Комітету за наслідками обговорення.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Матвієнко А.С., Унгурян П.Я., Медуниця О.В., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М., виконуючий обов’язки заступника Голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

За наслідками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування пропозицію перенести розгляд питання на чергове засідання, що було підтримано більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

4. Слухали:

Інформацію голови підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулька І.І. про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Рахункову палату» (щодо окремих питань діяльності Рахункової палати)» (реєстр. № 8319 від 24.04.2018 р.), внесений народними депутатами України Павелком А.В., Крульком І.І. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про Рахункову палату» (далі – Закон), зокрема:

– встановити, що гранична чисельність апарату затверджується Рахунковою палатою за погодженням з комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання бюджету /зміни до абзацу другого частини четвертої статті 17 Закону/. Згідно з чинною нормою така чисельність затверджується Верховною Радою України за поданням Рахункової палати в межах бюджетних призначень на забезпечення її діяльності;

– узгодити із Законом України «Про державну службу» положення щодо статусу членів Рахункової палати, тобто не поширювати на них дію цього Закону /зміни до частини першої статті 18 Закону/, а також щодо порядку призначення та звільнення Секретаря Рахункової палати, зокрема, передбачивши відбір кандидатури на таку посаду за результатами конкурсу /зміни до абзацу другого частини другої статті 18 Закону/;

– розширити випадки щодо звільнення радників члена Рахункової палати, передбачивши таку можливість не лише у разі припинення повноважень члена Рахункової палати, а й за власним бажанням радника та за ініціативою відповідного члена Рахункової палати з передбачених законом підстав /зміни до абзацу четвертого частини другої статті 18 Закону/;

– доповнити перелік умов дострокового звільнення Голови та інших членів Рахункової палати з посади – у разі досягнення 65 років /зміни до частини сьомої статті 20 Закону/;

– визначити посадовий оклад Голови, заступника Голови та іншого члена Рахункової палати у розмірі відповідно 35, 33 та 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а також передбачити можливість встановлення членам Рахункової палати надбавок, доплат, премій та інших виплат в порядку та розмірах, визначених рішенням Рахункової палати в межах затвердженого фонду оплати праці /зміни до частини першої статті 24 Закону/. Згідно з чинною нормою визначено загалом заробітну плату Голови, заступника Голови та іншого члена Рахункової палати у розмірі відповідно 30, 27 та 25 таких прожиткових мінімумів;

– унормувати питання надання членам Рахункової палати щорічної оплачуваної відпустки тривалістю 30 календарних днів /доповнення новою статтею 24-1/;

– уточнити організаційні питання щодо засідань Рахункової палати, а саме:

встановити порядок оформлення протоколу засідання у разі відсутності Секретаря Рахункової палати, передбачивши необхідність обрання у такому випадку секретаря засідання з числа присутніх на засіданні членів Рахункової палати /зміни до частини п’ятої статті 25 Закону/;

змінити порядок прийняття рішення Рахункової палати, передбачивши його прийняття більшістю голосів від складу Рахункової палати замість більшості голосів від кількості присутніх на засіданні членів Рахункової палати /зміни до частини другої статті 26 Закону/;

– встановити, що лише звернення Верховної Ради України, Президента України та Кабінету Міністрів України з пропозиціями про здійснення Рахунковою палатою заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) розглядатимуться на засіданні Рахункової палати щодо включення їх до планів роботи /зміни до частини другої статті 27 Закону/. Згідно з чинною нормою Рахунковою палатою розглядаються також звернення комітетів та інших органів Верховної Ради України, депутатські запити і звернення з вищевказаними пропозиціями, при цьому у разі неврахування таких звернень, запитів у плані роботи Рахункова палата надає аргументовану відповідь у встановленому порядку.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що він розроблений у зв’язку з необхідністю приведення Закону у відповідність до Закону України «Про державну службу» та інших законодавчих актів, нормативного визначення статусу членів Рахункової палати та їх соціального захисту, встановлення оптимального співвідношення заробітної плати членів Рахункової палати, державних службовців апарату Рахункової палати і працівників інших державних органів, уточнення порядку планування заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) та деяких організаційно-кадрових питань забезпечення діяльності апарату і патронатної служби.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму експертному висновку /лист від 14.05.2018 р.
№ 16/3-312/8319(100560)/
вважає, що за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно повернути на доопрацювання.

З метою належного опрацювання законопроекту та керуючись частиною третьою статті 103 Регламенту Верховної Ради України, від Комітету з питань бюджету також направлено звернення до Рахункової палати та Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) для одержання експертних висновків.

Рахункова палата у своєму експертному висновку /лист від 10.05.2018 р. № 10-1001/ зазначає, що законопроект спрямований на забезпечення ефективного зовнішнього державного фінансового контролю, враховує основні принципи Міжнародної організації вищих органів фінансового контролю (INTOSAI) і відповідає міжнародним стандартам вищих органів фінансового контролю, а відтак просить Комітет з питань бюджету підтримати законопроект і рекомендувати його для прийняття Верховною Радою України.

Мінфін у своєму експертному висновку /лист від 07.05.2018 р.
№ 08040-05-2/12692/
відмічає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків на оплату праці Голови та інших членів Рахункової палати при зміні умов їх оплати праці, а також зазначає, що не підтримує законопроект у запропонованій редакції.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

Опрацювавши законопроект та отримані експертні висновки, щодо окремих положень законопроекту належить зауважити таке.

1. У разі прийняття законопроекту посадові оклади Голови, заступника Голови та інших членів Рахункової палати становитимуть у 2018 році відповідно 61 670 грн, 58 146 грн та 52 860 грн (згідно з чинною нормою зарплата таких посадових осіб у п.р. становить відповідно 52 860 грн, 47 574 грн та 44 050 грн). Враховуючи наведене та передбачену законопроектом можливість встановлення цим посадовим особам додаткових виплат (надбавок, доплат, премій), умови опрати праці членів Рахункової палати будуть суттєво поліпшені.

З цього приводу Рахункова палата відмічає, що встановлення конкурентоспроможних розмірів посадових окладів членам Рахункової палати дозволить створити гідні умови праці для належного виконання посадових обов’язків з урахуванням інтенсивності та особливого характеру роботи.

Однак запропоноване у законопроекті суттєве підвищення рівня зарплати членам Рахункової палати, на думку ГНЕУ, є дискусійним, оскільки продовжує негативну тенденцію останніх років щодо неузгодженості підходів при визначенні оплати праці працівників різних державних органів та установ, яка призводить до значних диспропорцій у зарплатах у межах державного сектору. Так, зарплати, встановлені для посадових осіб новостворених антикорупційних органів, в рази перевищують посадові оклади працівників найвищого рівня виконавчої влади. Великі диспропорції в розмірах оплати праці працівників різних ланок в межах одного відомства чи відомств одного типу є загалом демотивуючим фактором. Структура та умови оплати праці в різних відомствах сектору державного управління мають бути співрозмірними для посад з подібними функціональними обов’язками і внутрішньо узгодженими. Відтак, ГНЕУ вважає, що загалом політика оплати праці має базуватися на системних (а не вибірково-точкових) принципах і стандартах та держава зобов’язана розробити й запровадити систему оплати праці в країні, яка б відповідала європейським стандартам.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребуватиме у 2018 році додаткових видатків з державного бюджету і буде здійснена в межах видатків на оплату праці працівників Рахункової палати. Разом з тим, Мінфін вважає, що у державному бюджеті на 2018 рік видатки на реалізацію законопроекту не передбачені.

Слід зазначити, що за інформацією, розміщеною на офіційному сайті Рахункової палати, на кінець 2017 р. фактична чисельність працівників становила 428 осіб /дані звіту Рахункової палати за 2017 рік/, а на 2018 р. кількість штатних одиниць апарату становить 600 /дані паспорту бюджетної програми на 2018 рік за кодом 6511010 «Керівництво та управління у сфері контролю за виконанням державного бюджету»/. Отже, реалізація законопроекту у поточному році з огляду на значну кількість вакансій в апараті Рахункової палати може бути здійснена в межах затверджених бюджетних призначень, разом з тим у наступних бюджетних періодах потребуватиме збільшення видатків державного бюджету на оплату праці працівників Рахункової палати.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки). Однак такої інформації не наведено у супровідних матеріалах до законопроекту, на що також звертає увагу Мінфін.

Крім того, Мінфін зауважує, що передбачене законопроектом надання можливості за рішенням Рахункової палати встановлювати членам Рахункової палати надбавки, доплати, премії та інші виплати суперечить статті 8 Закону України «Про оплату праці» та статті 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», якими визначено, що умови оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України. При цьому постановою КМУ від 20.04.2016 р. № 304 затверджені умови оплати праці посадових осіб, керівників та керівних працівників державних органів, на яких не поширюється дія Закону України «Про державну службу».

2. Передбачене законопроектом включення додаткової умови дострокового звільнення Голови та інших членів Рахункової палати з посади (а саме у разі досягнення 65 років) може спричинити різні тлумачення щодо необхідності або навпаки неможливості застосування такого положення по відношенню до нового складу Рахункової палати, призначеного Верховною Радою України 15 березня 2018 року. Зокрема, двоє з дев’яти членів Рахункової палати (які досягнуть вказаного віку раніше строку закінчення їх повноважень як членів Рахункової палати) потенційно можуть бути достроково звільнені, при тому що на час призначення на вказані посади такої вимоги не було.

Варто також звернути увагу, що згідно з пунктом 1 частини другої статті 19 Закону не може бути призначена на посаду члена Рахункової палати особа, яка досягла шістдесятип’ятирічного віку. Таким чином, поряд з вказаною чинною нормою Закону запровадження вищенаведеного положення законопроекту може в майбутньому призвести до ситуації, коли деякі особи будуть призначатися на посади членів Рахункової палати на неповний строк (тобто менше шести років), що не сприятиме стабільності функціонування Рахункової палати.

3. На відміну від чинної норми частини другої статті 27 Закону запропонованими змінами виключається положення щодо розгляду на засіданні Рахункової палати звернень комітетів та інших органів Верховної Ради України, депутатських запитів і звернень з пропозиціями про здійснення Рахунковою палатою заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо прийняття рішення про їх включення до планів роботи, а також щодо надання Рахунковою палатою аргументованої відповіді у разі неврахування звернень і запитів у плані роботи.

Зазначена пропозиція не у повній мірі узгоджується з нормами статей 15 і 16 Закону України «Про статус народного депутата України» /щодо права народного депутата України на депутатський запит і депутатське звернення до органів державної влади з обов’язковим наданням відповіді/, частиною першою статті 4 і частиною третьою статті 17 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» /щодо зобов’язань державних органів реагувати на звернення та рекомендації комітетів Верховної Ради України, а також прав зазначених комітетів звертатися з питань предметів їх відання до державних органів/.

Крім того, ГНЕУ вважає, що положення чинної редакції частини другої статті 27 Закону, в якій мова йде не лише про звернення Верховної Ради України, але й про «звернення її комітетів та інших органів, депутатські запити і звернення», більше відповідає правовому призначенню та специфіці повноважень Рахункової палати як парламентського органу фінансового контролю.

4. Щодо передбаченого законопроектом погодження граничної чисельності апарату Рахункової палати з комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належить питання бюджету, ГНЕУ зауважує, що компетенція комітетів Верховної Ради України визначена в Конституції України та певним чином розвинена у Законі України «Про комітети Верховної Ради України». Згідно з вимогами частини першої статті 89 Конституції України комітети Верховної Ради України створюються виключно для здійснення законопроектної роботи, підготовки і попереднього розгляду питань, віднесених до повноважень парламенту, а також виконання контрольних функцій відповідно до Конституції України.

Таким чином, запропоноване у законопроекті прийняття державно-владних рішень у зовнішніх відносинах комітетів з іншими суб’єктами суспільних відносин не відповідає правовому статусу парламентських комітетів, компетенція яких є похідною від компетенції Верховної Ради України, а їх рішення мають рекомендаційний характер для Парламенту.

5. Запропоноване законопроектом виключення з абзацу першого частини третьої статті 17 Закону уточнення (згідно з яким патронатні служби членів Рахункової палати є структурними підрозділами апарату Рахункової палати) може призвести до неоднозначного трактування таких служб у складі апарату Рахункової палати, оскільки в абзаці другому цієї ж частини статті вказано, що організацію роботи члена Рахункової палати забезпечує його патронатна служба у складі не більше трьох радників.

ГНЕУ вважає, що така пропозиція не узгоджується з принципом правової визначеності, оскільки правовий статус радників членів Рахункової палати стане незрозумілим (зокрема, неможливо буде з’ясувати, з яким органом вказані працівники вступатимуть у трудові відносини, за якими правилами ці відносини регулюватимуться, тощо).

6. Внаслідок передбаченої законопроектом зміни порядку прийняття рішення Рахункової палати таке рішення вважатиметься прийнятим, якщо за нього проголосують не менше як 5 членів Рахункової палати (більшість голосів від складу Рахункової палати /9 членів Рахункової палати/). На даний час діє вимога щодо більшості голосів від кількості присутніх на засіданні членів Рахункової палати, відповідно при мінімально допустимій присутності на засіданні 6 членів Рахункової палати (дві третини складу Рахункової палати згідно з частиною четвертою статті 25 Закону) рішення буде прийнятим при голосуванні за нього не менш як 4 членів Рахункової палати.

Отже, така ініціатива спрямована на підвищення рівня злагодженості роботи членів Рахункової палати. Разом з тим, у разі відсутності з об’єктивних причин деяких членів Рахункової палати та наявності розбіжностей думок у присутніх на засіданні членів Рахункової палати зменшуватиметься можливість прийняття рішень.

Таким чином, окремі положення законопроекту потребують доопрацювання. У зв’язку з цим слід відмітити, що згідно з частиною третьою статті 110 Регламенту Верховної Ради України при підготовці законопроекту до першого читання головний комітет може викласти в ньому альтернативні варіанти спірних положень.

Враховуючи зазначене, а також необхідність оперативного врегулювання організаційних питань забезпечення діяльності Рахункової палати, у Комітеті з питань бюджету доопрацьовано редакцію законопроекту з урахуванням наведених зауважень (включаючи висновки ГНЕУ і Мінфіну). Зокрема, у доопрацьованій редакції законопроекту (на відміну від його первинної редакції) пропонується:

уточнити посадові оклади членів Рахункової палати без збільшення їх розрахункових розмірів порівняно з чинною нормою;

не передбачати змін до деяких норм Закону, а саме до: частини третьої статті 17 та абзацу четвертого частини другої статті 18 (щодо діяльності радників членів Рахункової палати), частини другої статті 26 (щодо зміни порядку прийняття рішення Рахункової палати) і частини другої статті 27 (щодо звернень до Рахункової палати з пропозиціями про здійснення контрольних заходів);

внести редакційні та техніко-юридичні правки.

Завершуючи доповідь даного питання, голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І. запропонував підтримати пропозицію підкомітету та ухвалити таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді України законопроект за реєстр. № 8319 за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон в доопрацьованій Комітетом з питань бюджету редакції (доопрацьована редакція законопроекту разом з довідковою порівняльною таблицею роздана народним депутатам України – членам Комітету).

При цьому Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. повідомили про підтримку доопрацьованої редакції законопроекту.

Загалом в обговоренні законопроекту взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Крулько І.І., Матвієнко А.С., Мельник С.І., Амельченко В.В., Маркевич Я.В., а також Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

Під час такого обговорення відбулася дискусія з приводу передбачених у законопроекті положень щодо затвердження Рахунковою палатою граничної чисельності її апарату за погодженням з Комітетом з питань бюджету, а також щодо дострокового звільнення члена Рахункової палати у разі досягнення 65 років.

Зважаючи на необхідність врегулювання дискусійних питань, вирішено доручити підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати додатково опрацювати законопроект. Зазначене підтримано більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

5. Різне.

Обговорення питання реалізації пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (щодо розвитку петриківського розпису та української пісні). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Голови Комітету з питань бюджету Кривенка В.М./

Відповідно до пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» Кабінету Міністрів України доручено спрямувати кошти на підтримку та розвиток петриківського розпису в сумі 5.000 тис. гривень і на розвиток української пісні в сумі 15.000 тис. гривень за бюджетною програмою «Загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин» (код 1801170).

Проте, на даний час видатки за вказаною бюджетною програмою на зазначені заходи Міністерством культури України не здійснюються.

З приводу зазначеного Мінкультури поінформувало Комітет з питань бюджету (копія листа від 13.04.2018 № 689/7/10-18 надана народним депутатам – членам Комітету) про відсутність механізму використання коштів на здійснення культурно-мистецьких проектів (концертів, фестивалів, мистецьких конкурсів, виставок тощо), спрямованих на підтримку і розвиток петриківського розпису та української пісні.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Кривенко В.М., Матвієнко А.С., Рудик С.Я., народний депутат України, Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Княжицький М.Л., а також перший заступник Міністра культури України Фоменко С.В. та заступник Міністра фінансів України Марченко С.М.

За наслідками обговорення питання реалізації пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (щодо розвитку петриківського розпису та української пісні) народні депутати – члени Комітету з питань бюджету визначилися опрацювати порушене питання в складі робочої групи (із залученням представників Міністерства фінансів України, Міністерства культури України, народних депутатів України – членів комітетів Верховної Ради України з питань бюджету та з питань культури і духовності) в рамках роботи підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету з питань бюджету, що було підтримано одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

Голова Комітету                                                                    А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                                 В.В. Шкварилюк