Повідомлення

Перейти до розділу
23 липня 16:28
Щодо плану роботи Комітету на дев’яту сесію Верховної Ради України докладніше
02 квітня 09:35
Звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" посилання...
17 липня 15:14
Комітет з питань бюджету на Херсонщині докладніше
17 липня 11:45
Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період восьмої сесії Верховної Ради України восьмого скликання (лютий – липень 2018 року) докладніше
13 липня 10:27
Комітет з питань бюджету рекомендує Верховній Раді України затвердити граничну чисельність апарату Рахункової палати докладніше
11 липня 16:30
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
05 липня 15:46
Щодо розгляду законопроекту про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстр. № 8496) докладніше
05 липня 14:52
Щодо розгляду законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо належного фінансового забезпечення державного сектору вугільної галузі (реєстр. №8362) докладніше
21 червня 10:55
Про Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році докладніше
20 червня 17:55
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
29 травня 2018, 17:52

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №142 від 23.05.2018

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №142 від 23 травня 2018 року

 

 

 

1500  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Білоцерковець Д.О., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Молоток І.Ф., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 23 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Дубіль В.О., Маркевич Я.В., Микитась М.В., Павлов К.Ю., Пресман О.С., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

Бондар М.Л. – народний депутат України, голова підкомітету з питань вугільної промисловості Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки;

від Міністерства фінансів України

Капінус Є.В. – державний секретар;

Сізик С.О. – начальник відділу заходів із соціального захисту населення Департаменту видатків бюджету соціальної сфери;

від Міністерства екології та природних ресурсів України

Семерак О.М. – Міністр;

від Міністерства освіти і науки України

Даниленко С.В. – радник Міністра з фінансових питань;

від Міністерства соціальної політики України

Задніпрянець В.А. – директор Фінансово-економічного департаменту;

від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

Корзун А.В. – заступник Міністра;

від Міністерства культури України

Мазур Т.В. – заступник Міністра;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Харченко О.І – виконуючий обов’язки заступника Голови;

 

від Сумської обласної державної адміністрації

Романюк І.М. - начальник Служби автомобільних доріг у Сумській області;

Дудченко В.В. – начальник Управління інфраструктури;

від Запорізької обласної державної адміністрації

Скобліков В.В. – заступник Голови;

Івко А.В. – начальник Служби автомобільних доріг у Запорізькій області;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

Старченко О.М. – головний спеціаліст Управління інформаційної політики;

Луков Р.М. – прес-служба;

Булат Олена – прес-служба.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України:

- у Сумській області області (згідно з листом Сумської обласної державної адміністрації від 22.05.2018 р. № 01-14/4865);

- у Запорізькій області (згідно з листом Запорізької обласної державної адміністрації від 10.05.2018 р. № 08-22/1646).

3. Про погодження розподілу коштів, перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерству екології та природних ресурсів за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» (постанова Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 361) /продовження розгляду/;

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг України (постанова Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 365) /продовження розгляду/;

3) перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2018 № 317-р);

4) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, визначених абзацами 5 – 8 пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, для осіб з інвалідністю І – ІІ групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, визначених пунктами 11 – 14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та які потребують поліпшення житлових умов (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2018 № 327-р).

4. Різне.

Заслуховування Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо здійснення заходів з реформування та розвитку вугільної промисловості.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності наукових парків" (реєстр. № 8172 від 21.03.2018, народні депутати України Котвіцький І.О., Кремінь Т.Д.);

1.1.2. Проект Закону України "Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про комплексний підхід до питань безпеки, охорони та обслуговування під час футбольних матчів та інших спортивних заходів" (реєстр. № 0180 від 23.03.2018, Президент України);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про особливості забезпечення громадського порядку та громадської безпеки у зв'язку з підготовкою та проведенням футбольних матчів" щодо виконання Конвенції Ради Європи про комплексний підхід до питань безпеки, охорони та обслуговування під час футбольних матчів та інших спортивних заходів" (реєстр. № 8197 від 23.03.2018 Президент України);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо професійного розвитку художнього та артистичного персоналу театру" (реєстр. № 8222 від 03.04.2018, народні депутати України Геращенко А.Ю., Шипко А.Ф., Мацола Р.М., Герасимов А.В., Драюк С.Є.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" щодо індексації грошової оцінки матеріального забезпечення за договором довічного утримання (догляду)" (реєстр. № 8192 від 23.03.2018, народний депутат України Березкін С.С.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про запобігання корупції"" (реєстр. № 8158 від 19.03.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо звільнення від відповідальності окремих категорій осіб" (реєстр. № 8209 від 29.03.2018, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Крулько І.І. та інші);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо звільнення окремих категорій осіб від виконання вимог фінансового контролю" (реєстр. № 8209-1 від 02.04.2018, народні депутати України Парубій А.В., Бурбак М.Ю., Березюк О.Р., Тимошенко Ю.В., Геращенко І.В., Сироїд О.І., Писаренко В.В.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сталого розвитку та створення нових робочих місць у гірських та високогірних населених пунктах" (реєстр. № 8154 від 19.03.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 18 "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" щодо вдосконалення справедливості у питанні державної підтримки галузі тваринництва" (реєстр. № 8182 від 22.03.2018, народний депутат України Шевченко О.Л. та інші);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 27 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо проведення публічних закупівель" (реєстр. № 8244 від 05.04.2018, народний депутат України Лапін І.О.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Збройні Сили України" щодо здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях" (реєстр. № 8264 від 13.04.2018, народний депутат України Вінник І.Ю.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" щодо інформування виборців про свою депутатську діяльність" (реєстр. № 8252 від 06.04.2018, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо уточнення переліку дій, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами)" (реєстр. № 8228 від 05.04.2018, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення порядку відновлення втраченого провадження)" (реєстр. № 8229 від 05.04.2018, народний депутат України Мураєв Є.В.);

1.1.16. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури проведення експертиз (реєстр. № 8249 від 06.04.2018, народні депутати України Сотник О.С., Ємець Л.О., Острікова Т.Г. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" (щодо реалізації конституційного принципу рівності усіх громадян під час забезпечення права на охорону здоров'я, медичну допомогу)" (реєстр. № 8221 від 03.04.2018, народні депутати України Сисоєнко І.В., Яриніч К.В., Романова А.А., Острікова Т.Г., Пастух Т.Т.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо вдосконалення законодавства у сфері державного нагляду (контролю)" (реєстр. № 8277 від 17.04.2018, народні депутати України Кіраль С.І., Кужель О.В., та інші);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посвідчення заповіту та довіреності у сільській або селищній раді)" (реєстр. № 8299 від 19.04.2018, народний депутат України Міщенко С.Г.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджету,
але потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.1.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» (реєстр. № 8269 від 13.04.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Згідно із пояснювальною запискою метою прийняття законопроекту є врегулювання питання щодо регіонального замовлення на підготовку кваліфікованих кадрів у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Законопроектом пропонується, зокрема, доповнити Закон України «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» новою статтею 2-1, в якій викласти порядок формування регіонального замовлення, передбачивши серед іншого, що регіональне замовлення формується структурними підрозділами обласних, Київської міської державних адміністрацій з питань соціально-економічного розвитку регіону за поданням структурних підрозділів обласних, Київської міської державних адміністрацій з питань освіти і науки за погодженням з регіональними радами професійно-технічної освіти з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у кваліфікованих робітниках та молодших спеціалістах на ринку праці та обсягів видатків місцевих бюджетів на зазначені цілі.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація його положень не вплине на дохідну та видаткову частини державного бюджету.

Водночас, належить звернути увагу на необхідність узгодження положень законопроекту з вимогами Бюджетного кодексу, зокрема:

статей 75-77 Бюджетного кодексу України, згідно з якими встановлено порядок формування показників проекту місцевого бюджету;

статті 52, частини сьомої та частини восьмої статті 78 Бюджетного кодексу України, згідно з якими унормовано питання внесення змін до рішення про місцевий бюджет на поточний рік та наведено вичерпний перелік підстав для відповідних змін.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про формування та розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів» (реєстр. № 8269 від 13.04.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, не має прямого впливу на показники бюджету, оскільки може бути реалізованим в межах коштів, передбачених за окремими бюджетними програмами рішеннями про відповідні місцеві бюджети на плановий бюджетний період. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти під час доопрацювання законопроекту привести його положення у відповідність з вимогами статей 52, 75-78 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення справедливості у питанні оплати праці педагогічним працівникам закладів дошкільної і позашкільної освіти (реєстр. № 8188 від 23.03.2018), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Батенком Т.І., Шевченком В.Л., Дідичем В.В., Дубініним О.І., Денисенком А.С., Купрієм В.М., Дехтярчуком О.О., Яніцьким В.П. та Гузем І.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Згідно із пояснювальною запискою метою законопроекту є поширення передбаченого новою редакцією Закону України «Про освіту» підвищення умов оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників на педагогічних працівників закладів дошкільної освіти і закладів позашкільної освіти.

Відповідно авторами законодавчої ініціативи пропонується внести зміни до статті 30 Закону України «Про дошкільну освіту» та до статті 22 Закону України «Про позашкільну освіту» в частині збільшення посадових окладів, встановлення доплат, надбавок, премій, інших видів заохочень, виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Враховуючи, що видатки на дошкільну та позашкільну освіту віднесено до видатків, що здійснюються з державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів (відповідно до підпункту ґ) пункту 7 частини першої статті 87 та підпунктів а), д) пункту 2 частини першої статті 89, підпункту ґ) пункту 2 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України), реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного і відповідних місцевих бюджетів.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що реалізація його положень лише на встановлення посадового окладу педагогічного працівника дошкільного та позашкільного навчального закладу в розмірі трьох мінімальних заробітних плат потребуватиме додаткових коштів з місцевих бюджетів в обсязі щонайменше 38,2 млрд гривень.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), а також не запропоновано зміни до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Окремо слід зауважити, що положення законопроекту належить узгодити з вимогами чинного законодавства, зокрема, пункту 26 Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України згідно з яким норми і положення законів України «Про дошкільну освіту» та «Про позашкільну освіту» в частині оплати праці педагогічних працівників застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект закону про про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення справедливості у питанні оплати праці педагогічним працівникам закладів дошкільної і позашкільної освіти (реєстр. № 8188 від 23.03.2018 р.), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Батенком Т.І., Шевченком В.Л., Дідичем В.В., Дубініним О.І., Денисенком А.С., Купрієм В.М., Дехтярчуком О.О., Яніцьким В.П. та Гузем І.В., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.2.; 1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про освіту» (реєстр. № 8046-1 від 28.02.2018 та реєстр. № 8046-2 від 02.03.2018), подані народним депутатом України Вілкулом О.Ю.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектами пропонується:

надати право особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, на здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах освіти поряд із державною мовою, мовою корінного народу чи відповідної національної меншини;

надати право приватним закладам освіти використовувати в якості мови освітнього процесу будь-яку мову без обмежень;

встановити умовою визначення кількості та розташування опорних закладів освіти – відстань підвезення дітей з інших населених пунктів до опорного закладу освіти (не більше ніж 7 кілометрів);

надати право Міністерству освіти і науки до затвердження нового складу Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти приймати акти (готувати та подавати на затвердження Кабінету міністрів України), прийняття яких вимагає погодження (подання) Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти;

встановити, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 01.09.2018, продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом;

збільшити посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії до трьох мінімальних заробітних плат до 31.12.2018 та затвердження порядку та строків відшкодування недоотриманої заробітної плати педагогічним працівникам у період з 01.01.2018 до 31.12.2018 (законопроект за реєстр. № 8046-2 від 02.03.2018).

Запровадження таких положень законопроекту, враховуючи, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 89 та пункту 2 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України видатки на загальну середню освіту віднесено до видатків, що здійснюються з відповідних місцевих бюджетів, а також вимоги статті 103-2 щодо надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у відповідних навчальних закладах, потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного і відповідних місцевих бюджетів.

У висновках Міністерства фінансів України до законопроектів також зазначається, що їх реалізація потребує додаткових витрат на підвищення посадового окладу педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії до трьох мінімальних заробітних плат (за орієнтовними розрахунками збільшення фонду оплати праці педагогічних та науково-педагогічних працівників, що передбачається законопроектом за реєстр. №8046-2, потребуватиме близько 213,3 млрд грн) та на забезпечення освітнього процесу в закладах освіти мовами корінного народу або мовами національних меншин (відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини впливу таких положень законопроектів на показники бюджету).

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), а також не запропоновано зміни до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

При цьому термін набрання чинності законами, визначений у законопроектах, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Окремо слід зауважити, що положення законопроектів належить узгодити з вимогами чинного законодавства, зокрема, пункту 26 Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України згідно з яким норми і положення Закону України «Про освіту» застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів. 

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про освіту» (реєстр. № 8046-1 від 28.02.2018 та реєстр. № 8046-2 від 02.03.2018), подані народним депутатом України Вілкулом О.Ю., мають вплив на показники бюджету (призведуть до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2018 року вони мають вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до статті 22 Закону України «Про освіту» щодо навчально-виховних комплексів (реєстр. № 8146 від 16.03.2018), поданий народними депутатами України Співаковським О.В., Констанкевич І.М., Батенком Т.І., Шевченком В.Л., Дехтярчуком О.В., Яніцьким В.П., Гузем І.В., Дубініним О.І., Дідичем В.В., Кириленком І.Г., Шевченком О.Л., Литвиним В.М. та Савчуком Ю.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується встановити, що:

за рішенням органів місцевого самоврядування можуть створюватися навчально-виховні комплекси «дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад» або об’єднання з іншими навчальними закладами, а також загальноосвітні навчальні заклади та групи продовженого дня, профільні класи, спеціалізовані школи, гімназії, ліцеї, колегіуми, різні типи навчально-виховних комплексів, об’єднань;

особливо обдарованим дітям державою надається підтримка і заохочення (стипендії, направлення на навчання і стажування до провідних вітчизняних та закордонних освітніх, культурних центрів).

Реалізація законопроекту, враховуючи, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 89 та пункту 2 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України видатки на загальну середню освіту віднесено до видатків, що здійснюються з відповідних місцевих бюджетів, а також вимоги статті 103-2 щодо надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у відповідних навчальних закладах, потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного і відповідних місцевих бюджетів.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається, що його реалізація потребує додаткових коштів з державного і місцевих бюджетів на виплату стипендій, направлення на навчання і стажування до провідних вітчизняних та закордонних освітніх, культурних центрів.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), а також не запропоновано зміни до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Крім того, необхідно зауважити, що відповідно до пункту 26 Прикінцевих положень Бюджетного кодексу України згідно з яким норми і положення Закону України «Про освіту» застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 22 Закону України «Про освіту» щодо навчально-виховних комплексів (реєстр. № 8146 від 16.03.2018), поданий народними депутатами України Співаковським О.В., Констанкевич І.М., Батенком Т.І., Шевченком В.Л., Дехтярчуком О.В., Яніцьким В.П., Гузем І.В., Дубініним О.І., Дідичем В.В., Кириленком І.Г., Шевченком О.Л., Литвиним В.М. та Савчуком Ю.П., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень з питань охорони громадського порядку і державного кордону» (реєстр. № 8206 від 27.03.2018), внесений народними депутатами України Найємом М.-М., Остріковою Т.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про участь громадян в охороні громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону» пропонується обмежити повноваження громадських формувань при виконанні завдань з охорони громадського порядку і державного кордону, зокрема передбачається:

-     скасувати повноваження громадських формувань здійснювати: перевірку у громадян документів, що посвічують їх особу, адміністративне затримання і доставлення правопорушників до поліції чи органу Держприкордонслужби, а також складання протоколів про адміністративні правопорушення;

-     скасувати адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону у вигляді штрафу у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів (виходячи із розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян визначеного у розмірі 17 грн, розмір штрафів становить 85 – 340 гривень);

-     заборонити фінансування громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, політичних партій, юридичних осіб, які зареєстровані на території країни-агресора, кінцеві бенефіціари яких зареєстровані на території країни-агресорі, або є громадянами країни-агресора, а також фізичних осіб які є громадянами країни-агресора.

Реалізація законопроекту може опосередковано призвести до зменшення дохідної частини державного бюджету у зв’язку із скасуванням штрафів за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, та позбавленням права зазначеної категорії осіб складати протоколи про адміністративні правопорушення, про що також зазначено в експертному  висновку Міністерства фінансів України.

Крім того, запропоновані обмеження джерел фінансування громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону сприятимуть оптимізації витрат державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень з питань охорони громадського порядку і державного кордону» (реєстр. № 8206 від 27.03.2018), внесений народними депутатами України Найємом М.-М., Остріковою Т.Г. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (оптимізуючи витрати державного та місцевих бюджетів у зв’язку із встановленням обмеження щодо фінансового забезпечення громадських формувань питань охорони громадського порядку і державного кордону, опосередковано зменшуючи доходи державного бюджету від сплати штрафних санкцій). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань організації інклюзивного навчання (реєстр. № 8214 від 30.03.2018), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю. та Гальченком А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

У законопроекті шляхом внесення змін до Закону України «Про загальну середню освіту» пропонується включити до переліку учасників освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти асистентів дітей з особливими освітніми потребами, а також надати право батькам або особам, які їх замінюють, бути на громадських (волонтерських) засадах асистентом дитини з особливими освітніми потребами або визначати особу чи осіб, які виконуватимуть обов’язки асистента дитини. Поряд з тим встановлюються права та обов’язки асистента дитини з особливими освітніми потребами у закладах дошкільної освіти та закладах загальної середньої освіти.

Враховуючи, що видатки на загальну середню освіту віднесено до видатків, що здійснюються з державного бюджету та відповідних місцевих бюджетів (відповідно до підпункту а) пункту 7 частини першої статті 87 та підпункту б) пункту 2 частини першої статті 89, підпунктів а) та а-1) пункту 2 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України), реалізація законопроекту зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного і відповідних місцевих бюджетів.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається про потребу у додаткових видатках з бюджетів, однак відсутність вихідних параметрів та необхідних обґрунтувань розробника унеможливила визначення вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджету.

Поряд з тим пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 186-8, передбачивши адміністративну відповідальність за:

порушення права людини на освіту, прав інших фізичних та юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права або інше порушення законодавства про освіту, про дошкільну освіту, про загальну середню освіту, про вищу освіту – у вигляді накладання штрафу на громадян у розмірі від 10 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

– у разі повторного вчинення тих самих дій протягом року – у вигляді накладання штрафу на громадян у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У зв’язку з встановленням відповідальності за зазначені порушення, у разі їх виявлення, прийняття законопроекту може призвести до збільшення доходів бюджету (за умови застосування штрафних санкцій). Водночас, законопроект не містить положень щодо розмежування компетенції органів, уповноважених розглядати справи про зазначені адміністративні правопорушення.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), а також не запропоновано зміни до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання окремих питань організації інклюзивного навчання (реєстр. № 8214 від 30.03.2018), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю. та Гальченком А.В., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів та може призвести до збільшення доходів бюджету залежно від санкцій, які будуть застосовані у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення сфери поховання (реєстр. № 8248 від 05.04.2018), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Проектом Закону пропонуються зміни до Закону України «Про поховання та похоронну справу» (далі – Закон) в частині створення умов для отримання якісних ритуальних послуг, розвитку такого виду послуг як кремація у відповідності до європейського досвіду, оформлення поховання померлого та надання послуг за принципом «єдиного вікна», запровадження прозорого механізму надання адміністративних послуг, введення стандартів послуг поховання задля поліпшення їх якості, створення конкурентного середовища серед суб’єктів господарювання, що надають ритуальні послуги.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових матеріальних чи інших витрат.

Водночас, слід зауважити, що ряд положень законопроекту зумовлюють необхідність збільшення видатків місцевих бюджетів, зокрема такі:

– згідно із змінами до статті 8 Закону пропонується наділити органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи додатковими повноваженнями, зобов’язавши, зокрема, забезпечити ведення та оприлюднення реєстру надавачів ритуальних послуг, які провадять свою діяльність на відповідній території (додаткові видатки на створення та ведення такого реєстру);

– згідно із змінами до статті 14 Закону пропонується чинний перелік осіб, чиє поховання здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, доповнити особами з інвалідністю внаслідок війни, а також запровадити відшкодування за рахунок коштів місцевих бюджетів витрат за проведене поховання померлих учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни;

– згідно із змінами до статті 17 Закону пропонується доповнити перелік категорій померлих, поховання яких здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів, тими, хто проживав в закладах соціального захисту для бездомних осіб, центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі;

– згідно із змінами до статті 23 Закону встановлюється, що перепоховання померлих у разі виявлення несанкціонованих місць для поховання здійснюється за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів (якщо особу, яка здійснила таке поховання не виявлено).

Крім того, Закон пропонується доповнити новою статтею 10-1, згідно з якою «перевезення тіл померлих до судово-медичних і патологоанатомічних установ центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та місць поховання здійснюється надавачами ритуальних послуг спеціально обладнаними для цього транспортними засобами. Надавачі ритуальних послуг, що здійснюють перевезення тіл померлих, та порядок оплати таких послуг за рахунок коштів державного бюджету визначаються у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в галузі житлово-комунального господарства». Це положення свідчить, що відповідні послуги ймовірно мають надаватися за рахунок коштів державного бюджету.

Поряд з тим, у законопроекті шляхом внесення змін до статті 297 Кримінального кодексу України запропоновано посилити відповідальність за  використання з метою, не передбаченою законодавством, чи самовільне використання кладовищенських та колумбарних споруд, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних споруд, склепів, урн з прахом, могил або вчинення інших дій, що мали на меті зневажати родину чи суспільну пам'ять про померлого, продемонструвати зневажливе ставлення до місця для поховання та суспільних, релігійних принципів і традицій в цій сфері, встановивши, що такі дії караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до чотирьох місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Слід відмітити, що реалізація зазначеної законодавчої ініціативи може призвести до збільшення доходів державного бюджету від сплати штрафів або збільшення його видатків на утримання правопорушників в установах виконання покарань (залежно від санкцій за виявлені правопорушення).

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення сфери поховання (реєстр. №8248 від 05.04.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про засади адміністративно-територіального устрою України (реєстр. № 8051 від 22.02.2018), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою визначення основних засад адміністративно-територіального устрою України, порядку утворення, ліквідації, встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних одиниць.

Законопроект містить положення, що серед іншого передбачають:

визначення термінів у системі адміністративно-територіального устрою;

встановлення порядку утворення та ліквідації адміністративно-територіальних одиниць, встановлення і зміну їх меж, віднесення населених пунктів до категорії сіл, селищ, міст, найменування і перейменування населених пунктів, адміністративно-територіальних одиниць;

врегулювання питання щодо Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць, сіл, селищ, міст, що входять до складу цих одиниць.

Слід відмітити, що окремі положення законопроекту зумовлюють потребу у додаткових коштах з державного та місцевих бюджетів, зокрема, на:

– здійснення витрат, пов’язаних із утворенням, реорганізацією, ліквідацією громади, району та перенесенням їх адміністративних центрів /статті 15 та 16 законопроекту/, зміною меж села, селища, міста /статті 17 та 18 законопроекту/, віднесенням населених пунктів до категорії сіл, селищ, міст /статті 19, 20, 21 законопроекту/, найменуванням та перейменуванням адміністративно-територіальних одиниць, населених пунктів /стаття 22 законопроекту/. При цьому, встановлюється, що у разі ініціювання відповідних змін Кабінетом Міністрів України витрати здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, органами місцевого самоврядування – за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів;

– створення інфраструктури, необхідної для функціонування органів місцевого самоврядування громади, що формується навколо населеного пункту, розташованого найближче до її географічного центру /частина третя статті 14 законопроекту/;

– формування і ведення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері територіальної організації влади, адміністративно-територіального устрою, розвитку місцевого самоврядування, Державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць та населених пунктів у  формі електронної бази даних;

– видання Урядом кожні три роки офіційного довідника «Україна. Адміністративно-територіальний устрій» в електронній та друкованій формах /стаття 25 законопроекту/.

Поряд з тим варто зауважити, що на даний час кошти на зазначені заходи не передбачено в державному та місцевих бюджетах, хоч у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація його положень здійснюватиметься в межах коштів відповідних бюджетів.

Тому, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також відмічається про необхідність збільшення видатків державного і місцевих бюджетів на реалізацію передбачених заходів, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу на показники бюджетів.

При цьому, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про засади адміністративно-територіального устрою України (реєстр. № 8051 від 22.02.2018), внесений Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх витрат). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту дітей від сексуального насильства) (реєстр. № 8122 від 14.03.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Проектом закону пропонується зміни доповнити Кримінальний процесуальний кодекс України, закони України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» та «Про охорону дитинства» та :

 - встановити, що до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх або злочинів, пов’язаних із створенням предметів порнографічного характеру, що містять дитячу порнографію, якщо така особа є близьким родичем або членом сім’ї потерпілого та проживає спільно із ним, не можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як домашній арешт та особисте зобов’язання;

- запровадити особливий порядок здійснення адміністративного нагляду за вищевказаними особами;

- створити відкритий Державний реєстр осіб, які скоїли злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітніх, що формується і ведеться Міністерством юстиції України відкритого.

Реалізація такої законодавчої ініціативи призведе до збільшення видатків державного бюджету, насамперед, на створення програмного забезпечення та обслуговування Міністерством юстиції України Держреєстру, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України  до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

Разом з тим, пропозиція щодо набрання чинності законом (з дня наступного за днем його опублікування) суперечить частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться у дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту дітей від сексуального насильства) (реєстр. № 8122 від 14.03.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видаткової частини). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про особливості забезпечення діяльності тепло-, енергопостачання в місті Києві на період переходу майна теплоенергетичного комплексу міста Києва в управління територіальної громади міста Києва (реєстр. № 8259 від 10.04.2018), внесений народним депутатом України Білоцерковцем Д.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

У законопроекті передбачається врегулювати питання передачі приватного та комунального майна із володіння та користування ПАТ «Київенерго» в управління територіальної громади м. Києва, в особі Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у зв’язку з припиненням Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та енергетичною компанією «Київенерго».

Слід зазначити, оскільки видатки на управління комунальним майном відповідно до пункту 14 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України здійснюється з відповідного місцевого бюджету, то запровадження законодавчої ініціативи може призвести до збільшення видатків міського бюджету м. Києва на викуп приватного майна ПАТ «Київенерго» або на компенсацію вартості використання такого майна.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету, але може мати вплив на показники бюджету м. Києва.

Незважаючи, що у пояснювальній записці до законопроекту відмічено про його вплив на видаткову частину бюджету м. Києва, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про особливості забезпечення діяльності тепло-, енергопостачання в місті Києві на період переходу майна теплоенергетичного комплексу міста Києва в управління територіальної громади міста Києва (реєстр. № 8259 від 10.04.2018), має вплив на показники місцевого бюджету (може призвести до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права на здобуття загальної середньої освіти учнями, які потребують тривалого лікування і реабілітації та знаходяться в закладах охорони здоров’я (реєстр. № 8261 від 11.04.2018), поданий народним депутатом України Писаренком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про загальну середню освіту» та «Про освіту» пропонується, зокрема:

доповнити перелік закладів освіти, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти, лікарняними школами та лікарняними класами (порядок утворення лікарняних класів у державних і комунальних закладах загальної середньої освіти має визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я);

здійснювати безоплатне забезпечення учнів лікарняної школи, лікарняних класів навчальними підручниками (електронними), необхідними для здобуття повної загальної середньої освіти;

зберігати за учнем лікарняної школи місце в загальноосвітньому навчальному закладі, де він навчався попередньо.

Реалізація законопроекту, враховуючи, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 89 та пункту 2 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України видатки на загальну середню освіту віднесено до видатків, що здійснюються з відповідних місцевих бюджетів, а також вимоги статті 103-2 щодо надання освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників у відповідних навчальних закладах, потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного і відповідних місцевих бюджетів.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається про потребу у додаткових видатках з бюджетів для створення відповідної матеріально-технічної бази на облаштування учбових приміщень (придбання відповідних парт, меблів, учбового обладнання, тощо) та на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників, однак відсутність вихідних параметрів та необхідних обґрунтувань розробника унеможливила визначення вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджету.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки), а також не запропоновано зміни до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права на здобуття загальної середньої освіти учнями, які потребують тривалого лікування і реабілітації та знаходяться в закладах охорони здоров’я (реєстр. № 8261 від 11.04.2018), поданий народним депутатом України Писаренком В.В., має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість по операціях з постачання на митній території України молока (реєстр. № 8282 від 18.04.2018), поданий народними депутатами України Люшняком М.В., Кулінічем О.І та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується підпункт 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Податкового кодексу України доповнити новим підпунктом, згідно з яким за нульовою ставкою податку на додану вартість оподатковуються операції з постачання молока та вершків, незгущених та без додання цукру чи інших пiдсолоджувальних речовин (товарна позиція УКТ ЗЕД 0401) та інших операцій, визначених цим Кодексом.

Згідно з експертним висновком Мінфіну, запровадження нульової ставки на вищезазначені операції призведе до розбалансування бюджету, оскільки передбачатиме постійне відшкодування сум податку на додану вартість з бюджету окремим платникам, а також виникнуть складнощі в адмініструванні такої преференції, непорозуміння між платниками податку на додану вартість і контролюючими органами, оскільки визначення «інших операцій, визначених цим Кодексом» є некоректним та неконкретизованим.

Загалом Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткового ресурсу бюджету для бюджетного відшкодування.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зниження ставки податку на додану вартість по операціях з постачання на митній території України молока (реєстр. № 8282 від 18.04.2018), поданий народними депутатами України Люшняком М.В., Кулінічем О.І та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету за рахунок збільшення бюджетного відшкодування податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо проекту «Розвиток системи водопостачання та водовідведення в місті Миколаїв» (реєстр. № 8278 від 17.04.2018), поданий народним депутатом України Ільюком А.О.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України новим пунктом 47-1, яким передбачається тимчасово звільнити від оподаткування податком на додану вартість  операції з постачання товарів (послуг) та ввезення товарів у митному режимі імпорту на територію України, визначені підпунктом 12 пункту 4 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні  положення» Митного кодексу України, які виконуються в рамках проекту «Розвиток системи водопостачання та водовідведення в місті Миколаїв», що реалізується відповідно до Фінансової Угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком. При цьому зазначається, що у разі порушення умов звільнення від оподаткування, платник податку зобов’язаний збільшити податкові зобов’язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку, що має бути нарахована на дату виникнення таких податкових зобов’язань, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов’язання, за період з дати виникнення податкових зобов’язань до дати збільшення обсягу податкових зобов’язань.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що у разі прийняття законопроекту необхідно буде вишукувати додаткові джерела фінансового забезпечення з бюджету для здійснення адміністрування податку.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо проекту «Розвиток системи водопостачання та водовідведення в місті Миколаїв» (реєстр. № 8278 від 17.04.2018), поданий народним депутатом України Ільюком А.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020  року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

 

Законопроекти, які зменшують надходження

та / або збільшують витрати

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Лісового кодексу України (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення лісової галузі)» (реєстр. № 8238 від 05.04.2018), поданий народними депутатами України Котом А.Б., Люшняком М.В., Рудиком С.Я., Мепарішвілі Х.Н., Дубневичем Б.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, метою його прийняття є забезпечення удосконалення системи фінансування та розвитку лісового господарства для фінансування робіт з ведення лісового і мисливського господарства, охорони і захисту лісів, створення захисних лісових насаджень та полезахисних лісових смуг, у тому числі південно- східного регіону України.

Для реалізації зазначеного законопроект за реєстр. № 8239 передбачає внесення змін до Лісового кодексу України (далі – Кодекс), якими пропонується доповнити Кодекс новою статтею 98-1 «Державний фонд розвитку лісового господарства», якою визначити:

створення Державного фонду розвитку лісового господарства
(далі – Фонд) у складі спеціального фонду державного бюджету,

наповнення Фонду за рахунок зарахування частини рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування,

спрямування коштів Фонду на фінансове забезпечення заходів з відтворення лісів, створення полезахисних лісових смуг та інших захисних насаджень, у тому числі південно-східному регіоні України; охорони (у тому числі від пожеж) і захисту лісів, придбання протипожежної техніки і обладнання; поліпшення якісного складу лісів та збереження біорізноманіття в лісах; лісовпорядкування (базове, безперервне) та інші проектно-вишукувальні роботи, ведення державного лісового кадастру, обліку та моніторингу лісів; створення лісорозсадників, придбання обладнання та вирощування в лісорозсадниках лісового і декоративного садивного матеріалу із закритою кореневою системою.

При цьому, набрання чинності відповідного закону пропонується з 1 травня 2018 року.

Запропоновані цим законопроектом зміни є аналогічними до відповідних положень законопроекту за реєстр. № 8239 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення лісової галузі)», якими, зокрема, доповнено Бюджетний кодекс України новою статтею 24-5 та запропоновано створення у складі спеціального фонду державного бюджету вищезазначеного Фонду /шляхом зарахування до спеціального фонду державного бюджету надходжень від 60 відсотків рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, виключення зі складу доходів загального фонду державного бюджету 50 відсотків рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, а відсоток зарахування до доходів загального фонду місцевих бюджетів рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування зменшено з 50 до 40 відсотків/, і передбачено напрями спрямування коштів Фонду аналогічно, як у статті 98-1 Лісового кодексу України. Термін набрання чинності відповідного закону пропонується з 1 липня 2018 року.

З огляду на наведене, законопроекти за реєстр. № 8238 та № 8239 слід розглядати взаємоузгоджено та одночасно, оскільки неприйняття одного з них (або прийняття окремих положень в іншій редакції) не дозволить комплексно вирішити порушені в них питання та може призвести до правових неузгодженостей і колізій, неоднозначності трактування в ході практичного застосування.

Реалізація положень законопроекту за реєстр. № 8238 матиме вплив на показники бюджетів, а саме призведе до збільшення обсягу надходжень спеціального фонду державного бюджету від рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування та відповідно до втрат доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів в частині надходжень такої плати, а також перерозподілу видатків державного бюджету щодо ведення лісового та мисливського господарства між загальним та спеціальними фондами із збільшенням таких показників за спеціальним фондом.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід зазначити, що цими ж авторами зареєстровано законопроект «Про внесення змін до пункту 256.3 статті 256 Податкового кодексу України (щодо фінансового забезпечення лісової галузі)» за реєстр. № 8240, яким для забезпечення наповнення Державного фонду розвитку лісового господарства у складі спеціального фонду Державного бюджету України та недопущення втрат загального фонду державного бюджету та місцевих бюджетів, пропонується з 1 травня 2018 року збільшити на 50% ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої від рубок головного користування. Термін набрання чинності відповідного закону запропоновано з 1 травня 2018 року.

Відтак, у разі прийняття зазначеного законопроекту за реєстр. № 8240 і збільшення на 50% ставок рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої від рубок головного користування, вплив на показники бюджету реалізації пропозицій, викладених у законопроекті за реєстр. № 8239, може бути нівельовано і усунуто негативний вплив на показники доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів у поточному році.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 8238 визначило, що реалізація положень законопроекту, починаючи з 2019 року, призведе: до втрат загального фонду державного бюджету в середньостроковій перспективі щонайменше у сумі 0,4 млрд грн щорічно; збільшення надходжень до спеціального фонду державного бюджету у сумі понад 0,7 млрд грн /у разі збільшення ставок рентної плати в 1,5 рази та спрямування 60% рентної плати/; збільшення надходжень до загального фонду місцевих бюджетів у сумі біля 0,08 млрд грн /у разі збільшення ставок рентної плати в 1,5 рази та спрямування 40% рентної плати/. При цьому, прогноз надходжень рентної плати до загального фонду місцевих бюджетів на 2019 рік залишається без змін, тобто у сумі 0,4 млрд гривень.

Крім того слід відмітити, що положення законопроекту є виключно предметом регулювання бюджетного законодавства.

Так, згідно із статтею 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 1 Бюджетного кодексу України визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин, та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України.

Разом з тим, згідно із частиною п’ятою статті 13 Кодексу розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

При цьому, частиною другою статті 4 Кодексу визначено, що бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Загалом Міністерством фінансів зазначено про непідтримку положень зазначеного законопроекту за реєстр. № 8238, оскільки запропоноване законопроектом збільшення джерел спеціального фонду державного бюджету не узгоджується із здійсненими заходами щодо стратегічного підходу до використання бюджетних коштів, рекомендацій Рахункової палати та кращої міжнародної практики.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 27 Кодексу закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а ті, які приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Відтак, запропонований у законопроекті за реєстр. № 8238 термін набрання чинності відповідного закону (1 травня 2018 року) не у повній мірі відповідає вказаним вимогам.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Лісового кодексу України (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення лісової галузі)» (реєстр. № 8238 від 05.04.2018), поданим народними депутатами України Котом А.Б., Люшняком М.В., Рудиком С.Я., Мепарішвілі Х.Н., Дубневичем Б.В. та іншими:

1)      має вплив на показники бюджету (призведе до збільшення обсягу надходжень спеціального фонду державного бюджету, втрат доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів в частині надходжень від рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування, а також перерозподілу видатків державного бюджету щодо ведення лісового та мисливського господарства між загальним та спеціальними фондами із збільшенням таких показників за спеціальним фондом). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2)      звернути увагу Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на те, що з огляду на вимоги статті 95 Конституції України, статей 1, 4 та 13 Бюджетного кодексу України положення законопроекту є виключно предметом регулювання бюджетного законодавства.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо збереження національного культурно-мистецького надбання України – збереження, розвитку і вдосконалення мережі закладів культури та освітніх закладів) (реєстр. № 8210 від 30.03.2018), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю., Гальченком А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про загальну середню освіту» та «Про культуру» пропонується, зокрема встановити, що реорганізація, ліквідація чи перепрофілювання навчальних закладів, закладів культури комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради, а в сільській місцевості – лише за згодою територіальної громади села, селища (на загальних зборах громадян).

З приводу таких положень законопроекту у висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) зазначається, що:

                    реалізація зазначеного призведе до неефективного витрачання бюджетних коштів на утримання малокомплектних шкіл, додаткових класів у зв’язку із зменшенням наповнюваності класів і класів-комплектів у загальноосвітніх навчальних закладах, охорону майна, яке не буде використовуватись в навчальному процесі, а відтак потребуватиме додаткових видатків з місцевих бюджетів на утримання закладів, в яких учні будуть відсутні;

                    з метою продовження оптимізації мережі комплектних шкіл та створення опорних закладів для забезпечення якісного навчального процесу у сільській місцевості рішеннями Уряду протягом 2015-2017 років на оснащення загальноосвітніх навчальних закладів сучасною матеріально-технічною базою (засобами навчання, навчальними комп’ютерними комплексами та мультимедійним обладнанням, впровадження енергозберігаючих технологій, придбання шкільних автобусів тощо) – 1,2 млрд грн на придбання шкільних автобусів – 1,0 млрд грн, підтримку об’єднаних територіальних громад (придбання шкільних автобусів; оснащення загальноосвітніх навчальних закладів сучасною матеріально-технічною базою; впровадження енергозберігаючих технологій) – 0,3 млрд гривень.

Поряд з тим, згідно із змінами до Закону України «Про культуру»:

запроваджується поняття мінімального культурного кошика (комплекс норм і нормативів, на основі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій щодо надання закладами культури державної та комунальної форм власності якісних культурних послуг громадянам, у тому числі за місцем проживання) та зобов’язано органи місцевого самоврядування під час формування та забезпечення культурними послугами населення керуватися визначеними нормативами забезпечення населення закладами культури;

встановлюється, що фінансове забезпечення закладів культури здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, у тому числі, шляхом надання культурної субвенції місцевим бюджетам, в основі розрахунку якої лежить забезпечення мінімальними культурними послугами на відповідній території.

У висновку Мінфіна до законопроекту відмічається, що запровадження культурної субвенції місцевим бюджетам в умовах 2018 року може потребувати близько 12 млрд грн додаткових видатків з державного бюджету.

Крім того, Мінфіном зауважено, що встановлення нормативів забезпечення населення закладами культури, визначених на підставі мінімального культурного кошику, може призвести до необхідності відкриття додаткових закладів культури і відповідно до необхідності вишукання додаткових бюджетних коштів з державного та з місцевого бюджетів.

З огляду на зазначене та враховуючи, що прийняття законопроекту призведе до зміни показників бюджету в недотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Слід також відмітити, що запропонована редакція статті 26 Закону України «Про культуру» потребує узгодження з положеннями Кодексу, а саме:

                    з огляду на визначений у статті 7 Кодексу принцип самостійності бюджетної системи та з урахуваннями здійсненого у статтях 87 – 91 Кодексу розподіл видатків між рівнями бюджетів, функціонування закладів і здійснення заходів у сфері культури забезпечується органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до компетенції;

                    застосування термінів «асигнування» та «фінансування» не відповідає визначеній у статті 2 Кодексу бюджетній термінології.

УХВАЛИЛИ:

1.       Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо збереження національного культурно-мистецького надбання України – збереження, розвитку і вдосконалення мережі закладів культури та освітніх закладів) (реєстр. № 8210 від 30.03.2018), поданий народними депутатами України Вілкулом О.Ю., Колєсніковим Д.В., Павловим К.Ю., Гальченком А.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2.    Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності при доопрацюванні законопроекту привести у відповідність до вимог статті 2, 7, 87, 89-91 Бюджетного кодексу України положення пункту 3 розділу 1 законопроекту (щодо змін до статті 26 Закону України «Про культуру»).

3.    Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про козацтво та козацькі організації в Україні (реєстр. № 8115 від 13.03.2018), внесений народним депутатом України Мельничуком С.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, спрямований на відновлення та розвиток козацтва на території України та створює умови для реалізації потенціалу козацької ідеї, підвищення ролі членів козацьких організацій (українських козаків), козацьких організацій та їх об’єднань у відновленні історичних традицій Українського народу, визначаючи, зокрема:

-                     принципи й порядок створення козацьких організацій та їх об’єднань; вимоги до членства в козацьких організаціях та їх об’єднаннях; запровадження козацької служби;

-                     особливості діяльності козацьких організацій та їх об'єднань у частині створення козацьких громадських формувань для охорони громадського порядку і державного кордону, сприяння органам місцевого самоврядування, правоохоронним органам, Державній прикордонній службі України та органам виконавчої влади; порядок співпраці центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з козацькими організаціями та їх об’єднаннями.

Водночас, законопроектом передбачено основні напрями державної політики щодо розвитку козацтва, серед яких:

- розробка та прийняття державних програм, спрямованих на відродження та розвиток козацтва в Україні;

- забезпечення умов для ефективної реалізації козацької служби;

- забезпечення належного фінансування для відродження і розвитку козацтва.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що додаткового фінансового забезпечення потребуватимуть заходи, що визначатимуться відповідними державними цільовими програмами, обсяги необхідних бюджетних видатків на реалізацію яких будуть визначені після затвердження таких програм.

При цьому, законопроект містить положення, які не лише призводять до додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, а не узгоджуються з Бюджетним кодексом України, зокрема:

1) згідно з пунктом 6 статті 14 законопроекту передбачено, що Гетьман козацтва України має право за рахунок держави утримувати свою Генеральну канцелярію, апарат управління, свого заступника (товариша) для виконання особливих завдань та керівництво апаратом Гетьмана козацтва України.

Таке положення суперечить вимогам статті 87 Бюджетного кодексу України, згідно з якою з державного бюджету можуть здійснюватися видатки на державну підтримку окремих громадських організацій чи об’єднань. Оскільки у статті 2 законопроекту козацька організація визначається як громадська організація, утримання її канцелярії та апарату за рахунок коштів державного бюджету не може передбачатися.

2) у статті 26 законопроекту встановлюється, що за рішенням Великої козацької Ради України утворюється Вищий навчальний заклад козацтва України та його фінансування здійснюється за рахунок державного бюджету, місцевих бюджетів, за рахунок коштів юридичних осіб, громадян України та іноземців.

Положення щодо фінансового забезпечення вищого навчального закладу, який створено громадською організацією, за рахунок державного та/або місцевих бюджетів не відповідає бюджетному законодавству.

У Бюджетному кодексі України згідно з підпунктом «в» пункту 7 частини першої статті 87, підпунктом «ґ» пункту 2 частини першої статті 89, підпунктом «в» пункту 2 частини першої статті 90 передбачено, зокрема, що з державного та місцевих бюджетів здійснюються видатки на оплату послуг з підготовки фахівців на умовах державного замовлення у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації державної власності, у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації державної та комунальної власності відповідно до програм соціально-економічного розвитку регіонів та на умовах державного та/або регіонального замовлення у вищих навчальних закладах державної та/або комунальної власності.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається, що його прийняття потребуватиме додаткових витрат з бюджету (навіть у поточному бюджетному періоді з огляду на запропонований термін набрання чинності законом).

Відтак, суб’єктом права законодавчої ініціативи, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

При цьому, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про козацтво та козацькі організації в Україні (реєстр. № 8115 від 13.03.2018), внесений народним депутатом України Мельничуком С.П., призведе до збільшення видатків з державного та місцевих бюджетів. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету з питань правової політики та правосуддя при доопрацюванні законопроекту узгодити положення законопроекту із вимогами статей 87, 89, 90 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 10 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо фінансової підтримки державою добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст (реєстр. № 8213 від 30.03.2018), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроект, як зазначається у пояснювальні записці до нього, розроблено з метою врегулювання питання гарантування державою мінімального розміру фінансової допомоги об’єднаним територіальним громадам, створення умов для забезпечення рівномірного розподілу коштів державного бюджету між об’єднаними територіальними громадами, які створені в різні роки, що дасть можливість громадам ефективно планувати свій розвиток.

Для реалізації такої мети у законопроекті пропонується статтю 10 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (далі – Закон) викласти в новій редакції, встановивши нові вимоги щодо здійснення державою фінансової підтримки добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст та приєднання до об’єднаних територіальних громад, що надається об’єднаним територіальним громадам у вигляді субвенції з державного бюджету на формування відповідної інфраструктури, а саме визначається, що:

1) об’єднаним територіальним громадам надається субвенція на формування відповідної інфраструктури згідно з програмами соціально-економічного та культурного розвитку таких територіальних громад протягом п’яти років починаючи з року, наступного після їх об’єднання /чинна редакція не обмежує надання державної підтримки конкретним терміном/;

2) починаючи з 2019 року і на наступні роки при визначені загального обсягу субвенції на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад враховується, що середній обсяг субвенції із розрахунку на одного жителя сільського населеного пункту щороку зменшується на 20 відсотків /чинна редакція не містить такої вимоги/;

3) пропозиції щодо обсягу субвенції на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад на наступний бюджетний період надаються не пізніше 15 жовтня року, що передує бюджетному періоду у якому передбачається її надання /згідно з чинною редакцією – до 15 липня/;

4) загальний обсяг субвенції на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад визначається законом про Державний бюджет України розподіляється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету між бюджетами об’єднаних територіальних громад пропорційно до площі об’єднаної територіальної громади та кількості сільського населення у такій територіальній громаді з рівною вагою обох цих факторів та з врахуванням щорічного зменшення обсягу такої фінансової підтримки об’єднаним територіальними громадам, які отримували її у попередні роки /згідно з чинною редакцією не передбачалося зменшення обсягу субвенції/.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що одним з чинників, що зумовив підготовку законопроекту, стали висновки Рахункової палати за результатами аудиту ефективності використання такої субвенції у попередні роки про необхідність законодавчого врегулювання питання планування обсягів субвенції, оскільки відсутність належних методики та правил обрахунку створює ризики нерівномірного надання коштів з державного бюджету на формування і розвиток інфраструктури об’єднаних територіальних громад, що об’єдналися в різні роки.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту відмічається, що його реалізація передбачає щорічне виділення коштів з державного бюджету на здійснення фінансової підтримки добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст та приєднання до об’єднаних територіальних громад у вигляді субвенції на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад та звертає увагу на необхідність приведення визначеного у законопроекті терміну набрання чинності законом, у відповідність до положень частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

З приводу окремих положень законопроекту варто зауважити таке:

1)                у частині другій нової редакції статті 10 Закону пропонується подавати пропозиції щодо обсягу субвенції на наступний бюджетний період до 15 жовтня року, що передує плановому.

При встановленні такого терміну слід взяти до уваги, що згідно із статтею 37 Бюджетного кодексу України проект Державного бюджету України подається Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України не пізніше 15 вересня року, що передує плановому. Тому запропонований термін, виходячи з положень статей 34-36 Бюджетного кодексу України належить узгодити з вимогами бюджетного законодавства в частині складання та подання головним розпорядником коштів державного бюджету бюджетного запиту, що є підставою для формування проекту державного бюджету;

2) у частині третій нової редакції статті 10 Закону серед іншого встановлюється, що загальний обсяг субвенції на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад визначається законом про Державний бюджет України та розподіляється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету між бюджетами об’єднаних територіальних громад.

Слід відмітити, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України Законом про державний бюджет визначаються бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів, а згідно з частиною третьою статті 97 Бюджетного кодексу України у державному бюджеті затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання відповідних місцевих бюджетів.

Крім того, пропонується із частини третьої нової редакції статті 10 Закону виключити слова «Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету», оскільки таке положення міститься у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України і не потребує додаткового врегулювання у іншому законі;

3) положення частини четвертої нової редакції статті 10 Закону також дублює положення частини другої статті 97 Бюджетного кодексу України, згідно з яким порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначається Кабінетом Міністрів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 10 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо фінансової підтримки державою добровільного об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст (реєстр. № 8213 від 30.03.2018), внесений Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (передбачає щорічне надання з державного бюджету місцевим бюджетам субвенції на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до статей 32-37, 40, 97, 108 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо добровільного декларування коштів, майна та інших об’єктів фізичними особами (реєстр. № 8258 від 10.04.2018), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.В. та Чекітою Г.Л.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 10 «Інші перехідні положення» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України новим пунктом 49, згідно з яким, зокрема, передбачається:

тимчасово встановити податок на об’єкти одноразового добровільного декларування (протягом 2 років з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України про затвердження форми добровільної декларації,  передбаченої Законом України «Про правовий режим добровільного декларування коштів, майна та інших об’єктів фізичними особами»);

визначити платниками такого податку суб’єктів подання добровільної декларації;

встановити такого ставки податку у розмірах:

2,5% від вартості будь-яких об’єктів оподаткування (крім готівкових коштів);

2,5% від суми коштів до 1 млн грн, незалежно від наявності факту внесення таких коштів на рахунки банків в Україні;

2,5% від суми коштів понад 1 млн грн, за умови внесення їх в повному обсязі на рахунки банків в Україні до дня подання добровільної декларації та збереження безперервно на цих рахунках не менше 90 календарних днів;

6% від суми коштів понад 1 млн грн, що не внесені на рахунки банків в Україні до дня подання декларації;

3% від суми коштів понад 1 млн грн, що були внесені на рахунки банків в Україні до дня подання декларації та повернуті повністю або частково до завершення 90 календарних днів.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту надасть можливість легалізувати та залучити тіньові кошти у реальний сектор економіки держави, наповнити додатковими доходами державний бюджет і поліпшити інвестиційний клімат в Україні.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є похідним від іншого законопроекту цих же авторів «Про правовий режим добровільного декларування коштів, майна та інших об’єктів фізичними особами» (реєстр. № 8257 доопрацьований від 14.05.2018 р.), який визначає правові та організаційні засади подання фізичними особами одноразової добровільної декларації коштів, майна та інших об’єктів. Відтак, практичне застосування положень законопроекту за реєстр. № 8258 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття разом з базовим законопроектом за реєстр. № 8257.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що вартісна величина впливу положень законопроекту на показники бюджетів буде залежати від обсягу зазначеного суб’єктами декларування у добровільній декларації майна, готівкових коштів.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо добровільного декларування коштів, майна та інших об’єктів фізичними особами (реєстр. № 8258 від 10.04.2018), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.В. та Чекітою Г.Л., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від запровадження податку на об’єкти одноразового добровільного декларування, у разі прийняття базового законопроекту за реєстр. № 8257). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» (щодо врегулювання ставок вивізного (експортного) мита на велику рогату худобу) (реєстр. № 8283 від 18.04.2018), поданий народними депутатами України Люшняком М.В., Дубневичем Я.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити ставку вивізного мита на велику рогату худобу свійських видів живу, крім чистопородних (чистокровних) племінних тварин, у розмірі 20% замість діючої на сьогодні – 10%.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що збільшення ставки вивізного мита може мати вплив на надходження до бюджету вивізного мита, однак оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробниками не надано фінансово-економічних розрахунків. Водночас, за даними митної статистики, у 2017 році при експорті товарів, зазначених у законопроекті, до бюджету сплачено 64,8 млн грн вивізного мита, що на 16,9 млн грн більше ніж у 2016 році.

Разом з тим, Мінфін зауважує, що згідно з міжнародними зобов’язаннями України в рамках членства в СОТ зафіксовано зв’язані ставки вивізного мита на велику рогату худобу живу та стосовно цих товарів Україна взяла на себе зобов’язання не збільшувати експортні мита та не вживати будь-яких інших заходів, що мають еквівалентний ефект, якщо це не буде виправдано винятками згідно з Угодою СОТ.

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину» (щодо врегулювання ставок вивізного (експортного) мита на велику рогату худобу) (реєстр. № 8283 від 18.04.2018), поданий народними депутатами України Люшняком М.В., Дубневичем Я.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від вивізного мита). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо розширення переліку підстав для притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів)» (реєстр № 8231 від 05.04.2018), внесений народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується додатково встановити адміністративну відповідальність військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення таких адміністративних правопорушень: порушення законодавства про ліцензування господарської діяльності та законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру, самовільне зайняття земельної ділянки чи жилого приміщення, жорстоке поводження з тваринами, невиконання законних вимог Уповноваженого Верховною Радою України з прав людини.

Реалізація положень законопроекту може збільшити надходження державного бюджету від штрафних санкцій, що будуть застосовані до військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вищезазначені правопорушення, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо розширення переліку підстав для притягнення до адміністративної відповідальності військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів)» (реєстр № 8231 від 05.04.2018), внесений народним депутатом України Мураєвим Є.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, запропоновані автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.21. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (реєстр. № 8267 від 13.04.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується доповнити частину другу статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» новим положенням, надавши право Кабінету Міністрів України вводити одну додаткову посаду заступника керівника у центральних органах виконавчої влади, що є суб’єктами боротьби з тероризмом і безпосередньо здійснюють таку боротьбу (загальна вимога для всіх центральних органів виконавчої влади, встановлена цим Законом, – керівник центрального органу виконавчої влади може мати не більше двох заступників).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат, а видатки на утримання додаткової посади будуть здійснюватися в межах асигнувань на утримання центрального органу виконавчої влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме на виконання закону про державний бюджет у поточному бюджетному періоді та не потребуватиме внесення змін до нього.

Разом з тим, якщо центральними органами виконавчої не вживатимуться заходи щодо економного та ефективного використання відповідних коштів, впровадження цієї законодавчої пропозиції може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування таких органів, в яких Урядом буде збільшено кількість заступників керівника.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» (реєстр. № 8267 від 13.04.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на функціонування окремих  центральних органах виконавчої влади залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи в частині випадків збільшення кількості заступників керівника та вжиття заходів щодо економного і ефективного використання відповідних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства (реєстр. № 8270 від 14.04.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Згідно із законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, законів України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про всеукраїнський референдум», «Про місцеві вибори», встановивши відповідальність у вигляді:

-          штрафу для громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і для службових та посадових осіб – від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (діюча санкція – штраф для на громадян від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і для посадових осіб – від п’ятдесяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), – за здійснення передвиборної агітації особою, участь якої в передвиборній агітації заборонена законом, проведення передвиборної агітації поза строками, установленими законом, чи в місцях, що заборонені законом, здійснення передвиборної агітації у формах та із застосуванням засобів, що суперечать Конституції або законам України, або інше порушення встановлених законом України обмежень щодо ведення передвиборної агітації, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, статтями 212-9, 212-13 та 212-14 цього Кодексу, а так само агітація напередодні дня голосування та в день проведення референдуму;

-          штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (діюча санкція – відсутня), – за передвиборну агітацію, агітацію референдуму, що супроводжується наданням виборцям, учасникам референдуму, підприємствам, установам, організаціям незалежно від їх підпорядкування та форм власності грошей, товарів, послуг, робіт, пільг, переваг, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних та нематеріальних активів або інших матеріальних цінностей за умови, що їх вартість не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати;

-          штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (діюча санкція – відсутня), – за умисне публічне розголошення виборцем, учасником референдуму результатів волевиявлення шляхом їх демонстрації в приміщенні для голосування;

-          штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (діюча санкція – відсутня), – за приховування або знищення виборцем, учасником референдуму свого виборчого бюлетеня або бюлетеня для голосування на референдумі, а так само винесення його за межі приміщення для голосування;

-          штрафу на громадян від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на службових та посадових осіб – від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (діюча санкція – відсутня), – за перешкоджання діяльності суб’єкта виборчого процесу при виконанні ним своїх повноважень та/або здійсненні виборчих процедур шляхом незаконного позбавлення чи обмеження права присутності на засіданнях виборчих комісій, перебування на заходах передвиборної агітації, виборчих дільницях під час голосування;

-          обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років (діюча санкція – відсутня), – за ухилення голови, заступника голови, секретаря, іншого члена виборчої комісії чи комісії референдуму від виконання своїх обов’язків у роботі комісії без поважних причин;

-          штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до двох років (діюча санкція - штраф від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років), – за надання або отримання виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі особою, яка не має права його надавати чи отримувати, або надання виборцю, учаснику референдуму заповненого виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі, або голосування виборцем, учасником референдуму більше одного разу, незаконне вкидання виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі до виборчої скриньки;

-          позбавлення волі на строк від двох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років (діюча санкція – відсутня), – за підписання головою, заступником голови, секретарем, іншим членом виборчої комісії, комісії референдуму протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці або дільниці референдуму, протоколу про підсумки голосування чи результати виборів або референдуму до остаточного заповнення протоколу, а також підписання такого протоколу не на засіданні виборчої комісії або комісії референдуму;

-          штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до двох років (діюча санкція – штраф від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років), – за умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виразилося в розголошенні змісту волевиявлення виборця або учасника референдуму;

-          обмеження волі на строк до трьох років або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років (діюча санкція – штраф від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років), – за те саме діяння, вчинене головою, заступником голови, секретарем, іншим членом виборчої комісії або комісії референдуму, кандидатом, який балотується на виборах, представником чи уповноваженою особою політичної партії, місцевої організації політичної партії, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища;

-          обмеження волі на строк до трьох років або позбавленням волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років (діюча санкція – обмеження волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років), – за пропозицію або надання виборцю чи учаснику референдуму, кандидату, який балотується на виборах, неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права чи права на участь у референдумі;

-          обмеження волі на строк від двох до п’яти років або позбавлення волі від двох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років (діюча санкція – обмеження волі на строк від двох до чотирьох років або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до трьох років), – за пропозицію або надання виборцям, учасникам референдуму, юридичним особам (закладам, установам, організаціям, незалежно від їх підпорядкування та форми власності) неправомірної вигоди, що супроводжується передвиборною агітацією, згадуванням чи використанням партійної символіки, імені або зображення кандидата, який балотується на виборах, або агітацією референдуму.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб, що підтверджується у висновку Міністерства фінансів України.

Разом з тим, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства (реєстр. № 8270 від 14.04.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень цих актів з огляду на внесені Законом № 2120-VIII зміни (реєстр. № 8166 від 19.03.2018), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Згідно із законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, встановивши менш суворі покарання за жорстоке поводження з тваринами, зокрема за:

-          жорстоке поводження з тваринами, що відносяться до хребетних, що вчинене умисно та призвело до каліцтва чи загибелі тварини, а також нацьковування тварин одна на одну вчинене з хуліганських чи корисливих мотивів передбачено відповідальність у вигляді штрафу від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років (діюча санкція – арешт на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років);

-          ті ж самі дії, вчинені у присутності малолітнього чи неповнолітнього передбачено відповідальність у вигляді арешту на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років (діюча санкція – обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років);

-          вищевказані дії, вчинені з особливою жорстокістю, або щодо двох і більше тварин, або повторно, або групою осіб передбачено відповідальність у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавленням волі на строк до двох років (діюча санкція – позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років).

Також, згідно із змінами до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», термін «жорстоке поводження з тваринами» запропоновано в новій редакції.

Крім того, пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, узгодивши терміни статті 89 цього Кодексу з термінологією, запропонованою в новій редакції статті 1 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». А також, встановлюється відповідальність за:

-          пропаганду жорстокого поводження з тваринами, публічні заклики до вчинення діянь, які мають ознаки жорстокого поводження з тваринами, в тому числі поширення у будь-який спосіб інформації заподіяння каліцтва або безпідставного умертвіння тваринам що відносяться до хребетних у вигляді штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців;

-          порушення законодавства у сфері захисту тварин від жорстокого поводження, зокрема порушення правил утримання тварин, в тому числі залишення тварин напризволяще, а у випадках порушення норм які регулюють порядок умертвіння тварин до заподіяння тварині передсмертних страждань або у випадках умертвіння тварини негуманними методами у вигляді штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців;

-          вилов безпритульних собак, котів та інших домашніх тварин окремими особами, які не мають на це відповідних повноважень, або використання не передбачених чинним законодавством методів регулювання чисельності тварин що не утримуються людиною, але перебувають в умовах, повністю або частково створюваних діяльністю людини, якщо такі дії призвели до загибелі або травмування тварини у вигляді штрафу від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до двох років.

Крім того, пропонується внести зміни до статей 221, 222, 242-1, та 244 цього Кодексу та розмежувати компетенцію стосовно розгляду справ про адміністративні правопорушення між трьома органами, які будуть розглядати такі правопорушення, а саме: районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (суддів), органів Національної поліції та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

У разі виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту зумовить збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафних санкцій.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень цих актів з огляду на внесені Законом № 2120-VIII зміни (реєстр. № 8166 від 19.03.2018), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., є таким, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про Прапор Національної Гідності» (реєстр. № 8207 від 28.03.2018), поданий народними депутатами України Іллєнком А.Ю, Головком М.Й., Левченком Ю.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Згідно з преамбулою законопроекту законопроектом затверджується статус Прапору Національної Гідності, його опис та порядок офіційного використання, визначивши, що Прапор Національної Гідності є прапором національно-визвольної боротьби українського народу.

Водночас, у прикінцевих положеннях законопроекту передбачається доповнити статтю 338 Кримінального кодексу України, згідно з якою встановити кримінальну відповідальність за публічну наругу над Прапором Національної Гідності у вигляді штрафу до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців або позбавленням волі на строк до трьох років.

Зважаючи, що однією із санкцій за вчинення вищевказаних злочинів є штрафні санкції, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету. Разом з тим, законопроект передбачає покарання у вигляді арешту або позбавлення волі для правопорушників утримання яких в установах виконання покарань, може зумовити збільшення видатків державного бюджету.

У висновку Міністерства фінансів України зазначається, що загальний обсяг додаткових видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про Прапор Національної Гідності» (реєстр. № 8207 від 28.03.2018), поданий народними депутатами України Іллєнком А.Ю, Головком М.Й., Левченком Ю.В. та іншими народними депутатами України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кримінальної відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України (реєстр. № 8131 від 15.03.2018), поданий народним депутатом України Паламарчуком М.П.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, замінивши адміністративну відповідальність за незаконне перетинання державного кордону на кримінальну відповідальність, та встановити відповідальність у вигляді:

-          обмеження волі на строк від трьох до шести років або позбавлення волі на той самий строк (діюча санкція – штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб) за перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України, але за документами, що містять недостовірні відомості про особу, підробленим документам чи з порушенням встановленого порядку;

-          позбавлення волі на строк від трьох до семи років (діюча санкція – штраф від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за ті ж самі дії, вчинені особою, яка раніше була засуджена за такий самий злочин, або групою осіб;

-          позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років за вищезазначені дії,  що поєднані із насильством або застосуванням зброї.

У разі виявлення зазначених порушень, реалізація положень законопроекту призведе до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань, водночас зумовивши зменшення доходів державного бюджету у зв’язку з відміною штрафних санкцій за незаконний перетин кордону. Такий висновок підтверджується Міністерством фінансів України, що також зауважує – загальний вплив на показники державного бюджету буде залежати від кількості правопорушників та конкретних строків позбавлення волі, що будуть до них застосовані.

Тому, до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кримінальної відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України (реєстр. № 8131 від 15.03.2018), поданий народним депутатом України Паламарчуком М.П., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання порушенню процедури внесення змін до Конституції України, призначення всеукраїнського референдуму, прийняття законів) (реєстр. № 8234 від 05.04.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 364-2 та встановити кримінальну відповідальність у вигляді:

-          штрафу від ста п’ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешту на строк до трьох місяців, або обмеження волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років за порушення народним депутатом України конституційної процедури внесення змін до Конституції України, призначення всеукраїнського референдуму, розгляду та ухвалення проектів законів під час їх прийняття на пленарному засіданні Верховної Ради України, які мали системний характер та істотно вплинули на остаточний результат внесення змін до Конституції України, призначення всеукраїнського референдуму, прийняття законів;

-          штрафу від чотирьохсот до дев’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років за порушення Головою Верховної Ради України, Першим заступником чи заступником Голови Верховної Ради України конституційної процедури внесення змін до Конституції України, призначення всеукраїнського референдуму, розгляду та ухвалення проекту закону під час його прийняття на пленарному засіданні Верховної Ради України, які мали системний характер та істотно вплинули на остаточний результат внесення змін до Конституції України, призначення всеукраїнського референдуму, прийняття закону.

Крім того, пропонується внести зміни до Кримінального процесуального кодексу України, доповнивши повноваження Національного антикорупційного бюро здійсненням досудового розслідування вищезазначених злочинів.

Зважаючи на те, що однією із санкцій за вчинення вищевказаних злочинів є штрафні санкції, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету. Разом з тим, законопроект передбачає покарання у вигляді арешту, позбавлення волі для  правопорушників, утримання яких в установах виконання покарань може зумовити збільшення видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України також зазначаючи про таке, звертає увагу, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного терміну покарання.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо запобігання порушенню процедури внесення змін до Конституції України, призначення всеукраїнського референдуму, прийняття законів) (реєстр. № 8234 від 05.04.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення питання відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки (реєстр. № 6319 доопрац. від 06.04.2018), поданий народним депутатом України Ю.В. Бубликом.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У доопрацьованому законопроекті пропонується збільшити розмір штрафних санкцій, передбачених:

1) у статті 197-1 Кримінального кодексу України:

за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано завдання значної шкоди, як власнику земельної ділянки так і її користувачу (за наявності останнього) – від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /в діючий редакції від двохсот до трьохсот/;

за самовільне будівництво на самовільно зайнятій ділянці – від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /в діючий редакції від трьохсот до п’ятисот/.

При цьому пропонується визначати шкоду значною, якщо вона у півтора і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян /в діючий редакції – у сто і більше/;

2) у Кодексі України про адміністративні правопорушення:

– у новій статті 50-3 глави 6 «Адміністративні правопорушення, що посягають на власність» за самовільне зайняття земельної ділянки:

на громадян – від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /в діючий редакції – від десяти до п’ятдесяти/;

на посадових осіб – від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /в діючий редакції – від двадцяти до ста/;

– у статті 53 за порушення правил використання земель:

на громадян – від п’ятидесяти до двохсот п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /в діючий редакції – від п’яти до двадцяти п’яти/;

на посадових осіб – від ста п’ятидесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /в діючий редакції – від п’ятнадцяти до тридцяти/.

Слід відмітити, що застосування вказаних положень законопроекту у разі виявлення відповідних порушень може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів, загальний обсяг яких залежатиме від кількості правопорушників, до яких будуть застосовуватися штрафні санкції.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що у законопроекті не визначено орган, який має розглядати справи за новою статтею 50-3, що у разі виявлення правопорушення унеможливить відповідний розгляд справи та може призвести до недонадходження коштів до місцевих бюджетів.

Тому, суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного Кодексу України і частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення питання відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки (реєстр. № 6319 доопрац. від 06.04.2018), поданий народним депутатом України Ю.В. Бубликом, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення надходжень залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

 

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо забезпечення виконання рішень і висновків Конституційного Суду України)» (реєстр. № 8230 від 05.04.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» пропонується врегулювати питання:

ухвалення рішень, порядку їх виконання та надання висновків Конституційним Судом України;

відшкодування майнової чи моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними;

встановлення адміністративної відповідальності осіб за порушення процедури конституційного судочинства у вигляді штрафу в розмірі до двадцяти п’яти мінімальних заробітних плат /виходячи із розміру мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня 2018 року 3 723 грн, розмір штрафу може становити до 93 075 грн/ за: втручання в процесуальну діяльність суддів Конституційного Суду України, спробу впливу на суддів непроцесуальними методами; невиконання без поважних причин у встановленому порядку і у встановлений термін вимог суддів Конституційного Суду України, а також рішень і висновків Конституційного Суду України.

Реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення дохідної частини державного бюджету за рахунок штрафних санкцій за порушення процедури конституційного судочинства та збільшення видаткової частини державного та місцевого бюджетів у разі виникнення необхідності відшкодування майнової чи моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам, актами і діями, що визнані неконституційними.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), проте відповідні матеріали відсутні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо забезпечення виконання рішень і висновків Конституційного Суду України)» (реєстр. № 8230 від 05.04.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету та витрати державного і місцевого бюджетів у разі відповідно вчинення порушень або виникнення необхідності виплати шкоди, завданої особам неконституційними актами і діями). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо заборони розпалювання ворожнечі на мовному ґрунті під час проведення передвиборчої агітації (реєстр. № 8224 від 03.04.2018), поданий народним депутатом України Тарутою С.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом передбачається внести зміни до законів України «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори Президента України», «Про місцеві вибори», та, зокрема, додати:

-            до засад здійснення виборчого процесу поняття «толерантності»;

-            до обмежень щодо ведення передвиборної агітації заборону на розповсюдження у будь-якій формі агітаційних матеріалів, що містять заклики до розпалювання ворожнечі на мовному ґрунті.

Крім того, законопроектом передбачається доповнити підстави для застосування кримінальної відповідальності та викласти в новій редакції статтю 161 Кримінального кодексу України «умисні дії, спрямовані на розпалювання ненависті, національної, расової, релігійної ворожнечі чи ворожнечі на мовному ґрунті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв’язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками – караються штрафом від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого».

За умови виявлення зазначеного правопорушення, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки.

У висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація законопроекту не потребує додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо заборони розпалювання ворожнечі на мовному ґрунті під час проведення передвиборчої агітації (реєстр. № 8224 від 03.04.2018), поданий народним депутатом України Тарутою С.О., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його доходної частини залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Служби автомобільних доріг у Сумській області Романюка І.П. про погодження уточненого Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Сумській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Сумської обласної державної адміністрації від 22.05.2018 р. № 01-14/4865).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 23 травня 2018 року надійшло звернення Сумської обласної державної адміністрації від 22.05.2018 р. № 01-14/4865 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження оновленого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Сумській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, виключено Мінінфраструктури з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів) та подальше погодження з Комітетом.

Варто також звернути увагу, що Комітет на своєму засіданні 19 квітня 2018 року (протокол № 139) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Сумській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Сумської облдержадміністрації від 13.04.2018 р. № 01-14/3560. Таким первинним Переліком об’єктів визначено 9 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 156,61 млн грн (який практично відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту), з них щодо:

капітального ремонту – 2 об’єкти на суму 14,5 млн грн (що становить 9,3% загального обсягу фінансового забезпечення);

поточного середнього ремонту – 7 об’єктів на суму 142,11 млн грн (що становить 90,7% загального обсягу фінансового забезпечення).

За даними Казначейства (лист від 03.05.2018 р. № 12-03/187-7172) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Сумської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-березня 2018 року, становив 62,98 млн грн.

Поданий Сумською облдержадміністрацією уточнений Перелік об’єктів містить 11 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 214,57 млн грн (який є в межах обсягу коштів станом на 01.05.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту /з урахуванням залишку відповідних коштів на 01.01.2018 р./), з них щодо:

реконструкції – 1 об’єкт на суму 12 млн грн (що становить 5,6% загального обсягу фінансового забезпечення);

капітального ремонту – 2 об’єкти на суму 14,5 млн грн (що становить 6,8% загального обсягу фінансового забезпечення);

поточного середнього ремонту – 8 об’єктів на суму 188,07 млн грн (що становить 87,6% загального обсягу фінансового забезпечення).

На відміну від первинного Переліку об’єктів в уточненому Переліку об’єктів збільшено фінансове забезпечення за 3 об’єктами на суму 30 млн грн, доповнено 1 об’єктом щодо реконструкції мостового переходу з обсягом фінансового забезпечення 12 млн грн та 1 об’єктом щодо поточного середнього ремонту з обсягом фінансового забезпечення 15,96 млн гривень.

За інформацією Сумської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України (копію листа Укравтодору від 22.05.2018 р. № 4368/1/5.2-6-562/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Сумської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Необхідно також зазначити, що за даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Сумської області в рамках експерименту, становив 399,46 млн грн, а використано таких коштів у сумі 242,87 млн грн, або 60,8%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 156,59 млн гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених в уточненому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Амельченко В.В., Медуниця О.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також начальник Служби автомобільних доріг у Сумській області Романюк І.П.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Сумській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Сумської облдержадміністрації від 22 травня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити уточнений Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Сумській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Сумської обласної державної адміністрації від 22.05.2018 р. № 01-14/4865 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 19, «проти» – 0, «утрималися» - 2, «не голосували» - 2.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Запорізької обласної державної адміністрації Скоблікова В.В. про погодження додаткового Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Запорізькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Запорізької обласної державної адміністрації від 10.05.2018 р. № 08-22/1646).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 11 травня 2018 року надійшло звернення Запорізької обласної державної адміністрації від 10.05.2018 р. № 08-22/1646 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Запорізькій області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Запорізькій області
(далі – додатковий Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн м за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, виключено Мінінфраструктури з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів) та подальше погодження з Комітетом.

Варто також звернути увагу, що Комітет на своєму засіданні 4 квітня 2018 року (протокол № 137) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Запорізькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Запорізької облдержадміністрації від 27.03.2018 р.
№ 08-22/1092. Таким первинним Переліком об’єктів визначено 9 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 170,1 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту), з них щодо:

будівництва та реконструкції – 1 об’єкт на суму 60 млн грн (що становить 35,3% загального обсягу фінансового забезпечення);

капітального ремонту – 1 об’єкт на суму 1 млн грн (що становить 0,6% загального обсягу фінансового забезпечення);

поточного середнього ремонту – 7 об’єктів на суму 109,1 млн грн (що становить 64,1% загального обсягу фінансового забезпечення).

За даними Казначейства (лист від 03.05.2018 р. № 12-03/187-7172) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Запорізької області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-березня 2018 року, становив 168,7 млн грн.

Запорізькою облдержадміністрацією затверджено додатковий Перелік об’єктів, в якому визначено 4 об’єкти стосовно поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозицією щодо загального обсягу фінансового забезпечення 168,7 млн грн (відповідає обсягу коштів, що спрямовані до обласного бюджету в рамках експерименту за підсумками І кварталу п.р.).

За інформацією Запорізької облдержадміністрації додатковий Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України (копію листа Укравтодору від 05.05.2018 р. № 3999/1/5.2-6-441/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету) .

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Запорізької облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування додаткового Переліку об’єктів.

Необхідно також зазначити, що за даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Запорізької області в рамках експерименту, становив 251,8 млн грн, а використано таких коштів у сумі 81,7 млн грн, або 32,4%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 170,1 млн гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у додатковому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Дубневич Б.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Скобліков В.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити додатковий Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Запорізькій області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Запорізької облдержадміністрації від 10 травня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо додаткового Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити додатковий Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Запорізькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Запорізької обласної державної адміністрації від 10.05.2018 р. № 08-22/1646 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 18, «проти» – 0, «утрималися» - 3, «не голосували» - 2.

3. Про погодження розподілу коштів, перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра екології та природних ресурсів України Семерака О.М. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті на 2018 рік Міністерству екології та природних ресурсів за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 361). /Продовження розгляду/

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства екології та природних ресурсів України від 15.05.2018 № 5/4-13/4837-18 щодо погодження розподілу коштів, передбачених у державному бюджеті на 2018 рік за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів», згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 361 «Деякі питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» на 2018 рік».

Статтею 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Здійснення природоохоронних заходів» (код 2401270) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Згідно з вимогами цієї статті Закону про використання коштів державного бюджету за вищезазначеною бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) відповідний головний розпорядник коштів державного бюджету має щоквартально інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету.

Законом про державний бюджет на 2018 рік Міністерству екології та природних ресурсів України за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» визначено видатки у обсязі 361 094,8 млн грн, у тому числі за загальним фондом державного бюджету – 348 801,7 млн грн (у т.ч. видатки споживання – 16 533,2 тис. грн, видатки розвитку – 332 268,5 тис. грн), за спеціальним фондом державного бюджету – 12 293,1 тис. грн (видатки розвитку).

Довідково: за підсумками січня-квітня поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 2401270 видатки не проводились.

Слід відмітити, що відповідно до пункту 7 частини третьої статті 29 та пункту 6 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України за бюджетною програмою 2401270 видатки за спеціальним фондом державного бюджету у сумі 12 293,1 тис. грн мають спрямовуватись на здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, за рахунок надходжень від грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, 30 відсотків яких є джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів.

Слід нагадати, що згідно із положеннями частин третьої та восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення.

Разом з цим, відповідно до частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 361 встановлено здійснити розподіл коштів, передбачених Міністерству екології та природних ресурсів України у державному бюджеті на 2018 рік за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» (далі – Розподіл коштів), у сумі 180 929,018 тис. грн згідно з додатком до цієї постанови, за такими напрямами (заходами):

-         збереження природно-заповідного фонду – 118 775,018 тис. грн;

-         забезпечення участі у діяльності міжнародних організацій прирордоохоронного спрямування (у тому числі сплата членських внесків) – 15 984 тис. грн;

-         моніторинг навколишнього природного середовища – 2 050 тис. грн;

-         охорона атмосферного повітря – 750 тис. грн;

-         охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів та ресурсів тваринного світу – 7 175 тис. грн;

-         організація і здійснення заходів з екологічної освіти, підготовки кадрів, проведення екологічної експертизи, організація праці, впровадження економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища – 195 тис. грн;

-         охорона і раціональне використання водних ресурсів – 36 000 тис. гривень.

Нерозподілений залишок коштів у додатку до цієї постанови Уряду визначено у сумі 180 165,782 тис. гривень.

Необхідно зазначити, що вказаний Розподіл коштів за бюджетною програмою 2401270 не містить конкретизації обсягу видатків за загальним та спеціальним фондами державного бюджету, хоча Законом бюджетні призначення за цією бюджетною програмою визначено, як за загальним та спеціальним фондами державного бюджету, а як зазначалось вище видатки за спеціальним фондом бюджету мають постійне бюджетне призначення /за матеріалами Мінприроди Розподіл коштів здійснено в межах коштів визначених за загальним фондом державного бюджету/.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 р. № 361 Міністерству екології та природних ресурсів України доручено забезпечити погодження розподілу коштів, передбаченого пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Використання коштів за бюджетною програмою 2401270 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення природоохоронних заходів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2011 № 163 (із змінами), і до якого внесено чергові зміни постановою Уряду від 18.04.2018 № 361 /порівняльна таблиця змін до постанови Уряду від 28.02.2011 № 163, внесених постановою Уряду від 18.04.2018 № 361, роздана народним депутатам – членам Комітету).

Пунктом 1 Порядку визначено, що головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінприроди.

Відповідно до пункту 2 зазначеного Порядку (із урахуванням змін, що вносяться постановою Уряду від 18.04.2018 № 361) бюджетні кошти спрямовуються відповідно до плану природоохоронних заходів з урахуванням переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1996 р. № 1147, на:

- забезпечення раціонального використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів;

- охорону і раціональне використання водних ресурсів;

- збереження природно-заповідного фонду;

- охорону атмосферного повітря;

- охорону і раціональне використання природних рослинних ресурсів та ресурсів тваринного світу;

- організацію і здійснення заходів з екологічної освіти, підготовки кадрів, проведення екологічної експертизи, організацію праці, впровадження економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища;

- рекультивацію порушених земель та використання родючого шару ґрунту під час проведення робіт, пов’язаних із порушенням земель;

- науку, інформацію і освіту, підготовку кадрів, організацію оцінки впливу на довкілля, організацію праці, забезпечення участі у діяльності міжнародних організацій природоохоронного спрямування, впровадження економічного механізму забезпечення охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з пунктом 3 Порядку (із урахуванням змін, що вносяться постановою Уряду від 18.04.2018 № 361) формування плану природоохоронних заходів здійснюється у порядку, встановленому Мінприроди, за такими критеріями:

кошти спрямовуються на природоохоронні заходи, які проводяться на об’єктах державної власності;

готовність природоохоронного заходу на час подання запиту;

природоохоронний ефект;

календарний план проведення становить від одного до трьох років;

для проектів будівництва (нове будівництво, реконструкція) – наявність затвердженої в установленому порядку проектної документації, з урахуванням необхідності:

погашення заборгованості за бюджетними зобов’язаннями минулих років;

завершення розпочатого у минулих роках будівництва, розширення та реконструкції об’єктів з високим ступенем будівельної готовності.

Поряд з цим, змінами до Порядку, які вносяться постановою Уряду від 18.04.2018 № 361, передбачено, що Мінприроди узагальнює і подає Комітетові Верховної Ради України з питань бюджету інформацію про виконання плану природоохоронних заходів та використання бюджетних коштів щокварталу та щороку у тижневий строк після прийняття зведеної бюджетної звітності Казначейством.

Крім того, зазначений Порядок (із урахуванням змін, що вносяться постановою Уряду від 18.04.2018 № 361) доповнено новим пунктом та встановлено вимоги щодо застосування заходів впливу відповідно до закону до посадових осіб, з вини яких допущено порушення бюджетного законодавства.

Слід також звернути увагу на те, що змінами, запропонованими постановою Уряду від 18.04.2018 № 361, у Порядку виключено положення, яке забороняло здійснення видатків на утримання установ природно-заповідного фонду в рамках цієї бюджетної програми. Такі зміни дозволяють спрямовувати кошти за бюджетною програмою 2401270 для забезпечення діяльності бюджетних установ, бюджетне забезпечення яких здійснюється за іншими бюджетними програмами, що може мати ризики щодо розпорошення бюджетних коштів та послаблення контролю за ефективністю їх використання (як приклад, Розподіл коштів передбачає заходи для Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника та Національного дендрологічного парку «Софіївка», бюджетне забезпечення яких здійснюється відповідно за бюджетною програмою Міністерства екології та природних ресурсів України /відповідальний виконавець у складі головного розпорядника коштів державного бюджету – Державне агентство України з управління зоною відчуження/ 2408110 «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення» і за бюджетною програмою Національної академії наук України 6541030 «Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та наукових об'єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності наукових бібліотек»).

В матеріалах, наданих Міністерством екології та природних ресурсів до Комітету, наведено фінансово-економічне обґрунтування до визначених напрямів (заходів) спрямування відповідних бюджетних коштів та розрахунки щодо окремих напрямів (заходів).

Проте, матеріали Мінприроди не містять:

пояснень щодо відповідності визначених напрямів (заходів):

- плану природоохоронних заходів, переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.1996 р. № 1147, та визначених відповідно до них пунктом 2 Порядку напрямів спрямування бюджетних коштів /така інформація наведена щодо окремих напрямів (заходів)/;

- критеріям, визначеним пунктом 3 Порядку, у тому числі в частині віднесення визначених у Розподілі коштів об’єктів до державної власності;

інформації щодо врахування зауважень Міністерства фінансів України, зважаючи на те, що Мінприроди листом від 03.04.2018 № 5/4-13/3367-18 (копія роздана народним депутатам – членам Комітету) інформувало Комітет з питань бюджету про наявність зауважень Мінфіну до підготовленого Мінприроди проекту Розподілу коштів.

Відсутність вказаної інформації не дає можливості належним чином проаналізувати запропонований Розподіл коштів.

Довідково: згідно із звітом Уряду щодо виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» фактично проведено видатки у сумі 202,2 млн грн, що становить 56,7% від уточненого плану /не використано 154,5 млн грн/, що свідчить про неналежне виконання головним розпорядником бюджетних коштів покладеного на нього бюджетним законодавством обов’язку щодо забезпечення ефективного управління бюджетними коштами у межах встановлених їм бюджетних повноважень за бюджетними програмами та ефективного і результативного їх використання, про що також зауважено Рахунковою палатою у Висновках про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік».

При цьому, слід зазначити про несвоєчасну підготовку відповідного нормативно-правового забезпечення, так, у 2017 році природоохоронні заходи здійснювались відповідно до постанови Уряду, прийнятої лише 4 липня 2017 р. за № 473 «Деякі питання використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2401270 “Здійснення природоохоронних заходів” на 2017 рік», до якої в подальшому було внесено ряд змін постановами Уряду від 20.09.2017 № 711, від 01.12.2017 № 958 та від 01.12.2017 № 972.

Разом з цим, необхідно зауважити, що згідно з частиною восьмою статті 20 Бюджетного кодексу України протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет головний розпорядник бюджетних коштів затверджує спільно з Міністерством фінансів України паспорт бюджетної програми. В свою чергу, згідно з частиною п’ятою статті 28 зазначеного Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів зобов’язаний оприлюднити шляхом розміщення на своєму офіційному сайті паспорти бюджетних програм на поточний бюджетний період (включаючи зміни до паспортів бюджетних програм) у триденний строк з дня їх затвердження. Проте на момент підготовки матеріалів паспорт бюджетної програми 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів» на 2018 рік на офіційному сайті Міністерства екології та природних ресурсів не було розміщено.

Державний секретар Міністерства фінансів України Капінус Є.В. не висловив заперечень щодо запропонованого розподілу коштів державного бюджету і водночас зауважив про можливість врегулювання питання щодо спрямування решти коштів державного бюджету на здійснення природоохоронних заходів на об’єкти комунальної власності через внесення відповідних змін до законодавства.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету, а саме:

погодити розподіл коштів за бюджетною програмою щодо здійснення природоохоронних заходів у сумі 180,9 млн гривень за напрямами згідно з додатком до постанови Уряду від 18.04.2018 № 361 із дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо використання коштів за спеціальним фондом бюджету;

рекомендувати Уряду доручити Міністерству екології та природних ресурсів України спільно з Міністерством фінансів України терміново врегулювати питання щодо спрямування коштів державного бюджету на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності (у разі необхідності внести відповідні пропозиції).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов А.В., Білоцерковець Д.О., Деркач А.Л., Матвієнко А.С., Мепарішвілі Х.Н., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Унгурян П.Я., а також Міністр екології та природних ресурсів України Семерак О.М. і державний секретар Міністерства фінансів України Капінус Є.В.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

Поряд з тим, у ході обговорення даного питання народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету було висловлено пропозицію щодо обов’язкового (у тижневий термін) інформування Комітету з питань бюджету про результати розгляду питання щодо спрямування коштів державного бюджету на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності та вжиті заходи.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»:

1)                погодити відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 361 розподіл коштів, передбачених у загальному та спеціальному фондах державного бюджету на 2018 рік Міністерству екології та природних ресурсів України за бюджетною програмою 2401270 «Здійснення природоохоронних заходів», у сумі 180 929,018 тис. гривень за напрямами (заходами) згідно із додатком до цієї постанови Уряду /з урахуванням вимог, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 та частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/;

2)                рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству екології та природних ресурсів України спільно з Міністерством фінансів України терміново врегулювати питання щодо спрямування коштів державного бюджету на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності (у разі необхідності внести відповідні пропозиції).

Про результати розгляду та вжиті заходи щодо спрямування коштів державного бюджету на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності поінформувати Комітет з питань бюджету у тижневий термін.

Голосували: «за» - 20, «проти» - 0, «утримався» - 1, «не голосували» - 2.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію виконуючого обов’язки заступника Голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченка О.І. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг України (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 р. № 365). /Продовження розгляду/

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Державного агентства автомобільних доріг України від 15.05.2018 р. № 1353/3/5.1-3 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 р. № 365 «Деякі питання використання у 2018 році коштів загального фонду державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеної вище постанови Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному агентству автомобільних доріг на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 3111120 «Покращення стану автомобільної дороги загального користування державного значення М-03 Київ - Харків - Довжанський» на 441 209 тис. гривень;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» на 441 209 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Слід зазначити, що в державному бюджеті видатки за бюджетною програмою 3111020 в сумі 10,7 млрд грн передбачені за спеціальним фондом за рахунок коштів державного дорожнього фонду, використання яких здійснюється згідно із Порядком спрямування коштів державного дорожнього фонду, затвердженого постановою кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 року № 1085. Тому, для правового врегулювання питання використання перерозподілених вище коштів державного бюджету за цією бюджетною програмою саме за загальним фондом пунктом 3 вказаної постанови Уряду передбачено затвердити Порядок використання коштів загального фонду державного бюджету, що спрямовуються у 2018 році на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення (із відповідним розподілом таких коштів між об’єктами поточного середнього ремонту автомобільних доріг у Харківський області у додатку до вказаного Порядку) та внести належні зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 78 «Про затвердження переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у 2018 році та обсягів бюджетних коштів для їх фінансування за програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення»» (чітко визначено спрямування коштів спеціального фонду державного бюджету на об’єкти, перелік яких затверджено даним розпорядженням Уряду).

Водночас, пунктом 1 Змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України та затвердження яких передбачено пунктом 3 постанови Уряду від 10.05.2018 № 365, вносяться зміни у додаток до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для покращення стану автомобільної дороги загального користування державного значення М-03 Київ  Харків  Довжанський, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 № 653, якими відповідно зменшено обсяг коштів державного бюджету по об’єктах капітального ремонту та поточного середнього ремонту вказаної автомобільної дороги у Харківський області на 441 209 тис. гривень.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-квітень 2018 року видатки за бюджетними програмами:

3111120 - фактично проведено за загальним фондом у обсязі 36,7 млн. грн., що становить 1,8% річного плану (обсяг 2 000 млн грн) та 36,7% звітного періоду;

3111020 - фактично проведено за спеціальним фондом у обсязі 2 398,6 млн грн, що становить 22,4% річного плану.

Необхідно зауважити, що звернення Державного агентства автомобільних доріг України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних обґрунтувань та розрахунків, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Від Міністерства фінансів України і Рахункової палати не було висловлено заперечень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 постанови Уряду від 10.05.2018 № 365 перерозподіл видатків державного бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Левченко Ю.В., Матвієнко А.С., Шевченко О.Л., а також державний секретар Міністерства фінансів України Капінус Є.В. та виконуючий обов’язки заступника Голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

 

 

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 365 здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному агентству автомобільних доріг на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 3111120 «Покращення стану автомобільної дороги загального користування державного значення М-03 Київ - Харків - Довжанський» на 441 209 тис. гривень;

встановлення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» на 441 209 тис. гривень.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію радника Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. з фінансових питань про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.05.2018 р. №  317-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства освіти і науки України від 16.05.2018 № 1/10-1461 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2018 р. № 317-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2201380 «Виконання зобов’язань України у сфері освіти та міжнародного науково-технічного співробітництва» на 2 137 тис. гривень;

збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 2201100 «Надання освіти у загальноосвітніх школах соціальної реабілітації, загальноосвітніх ліцеях-інтернатах, гімназіях-інтернатах з посиленою військово-фізичною підготовкою та інших загальноосвітніх навчальних закладах державної форми власності» на 2 137 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-березень 2018 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

2201100 - у обсязі 50 362,6 тис. грн, що становить 28,2% річного плану (визначено у обсязі – 178 622,9 тис. грн) та 78% плану на звітний період;

2201380 - у обсязі 1 609,4 тис. грн, що становить 2,4% річного плану (визначено у обсязі – 66 925,4 тис. грн) та 29,8% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Міністерства освіти і науки України, в якому зазначається, що його реалізація дозволить здійснити виплати відряджень педагогічним працівникам Міжнародної українська школи для проведення річного оцінювання та державної підсумкової атестації екстернів загальноосвітнього навчального закладу «Міжнародна українська школа».

Довідково: Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 р. № 91 з метою створення умов для реалізації права на повну загальну середню освіту громадян України, які тимчасово або постійно проживають за кордоном, утворено загальноосвітній навчальний заклад «Міжнародна українська школа».

За поясненнями Міністерства освіти і науки України покриття витрат на вищевказані заходи запропоновано здійснити за рахунок зменшення видатків за бюджетною програмою 2201380, за якою виникла економія коштів у зв’язку із невиконанням необхідних вимог для набуття Україною членства у міжнародних дослідженнях TІMMS та PIRS.

Необхідно також зауважити, що звернення Міністерства освіти і науки України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи  відповідних розрахунків) щодо обсягів такого перерозподілу та причин неврахування потреби у таких коштах при плануванні державного бюджету на 2018 рік, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Від Міністерства фінансів України і Рахункової палати не було висловлено заперечень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

 

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядженняУряду від 16.05.2018 № 317-р перерозподіл видатків державного бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., а також державний секретар Міністерства фінансів України Капінус Є.В. та радник Міністра освіти і науки України Даниленко С.В. з фінансових питань.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання у сумі 2 137 тис. грн шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2201380 «Виконання зобов’язань України у сфері освіти та міжнародного науково-технічного співробітництва» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2201100 «Надання освіти у загальноосвітніх школах соціальної реабілітації, загальноосвітніх ліцеях-інтернатах, гімназіях-інтернатах з посиленою військово-фізичною підготовкою та інших загальноосвітніх навчальних закладах державної форми власності», що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2018 № 317-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Фінансово-економічного департаменту Міністерства соціальної політики України Задніпрянця В.А. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2018  році обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, визначених абзацами 5-8 пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю І-ІІ групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2018 р. № 327-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) від 18.05.2018 № 9603/0/2-18/15 щодо погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, визначених абзацами 5-8 пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю І-ІІ групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов, відповідно до розпорядження Уряду від 16.05.2018 р. № 327-р.

Питання погодження Комітетом з питань бюджету розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних витрат Мінсоцполітики за загальним фондом державного бюджету передбачено видатки споживання за бюджетною програмою (код 2511120) «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, визначених абзацами 5-8 пункту 1 статті 10 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, для осіб з інвалідністю І?ІІ групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, визначених пунктами 11?14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та які потребують поліпшення житлових умов» (далі – субвенція), у сумі 329 812,8 тис. грн (без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону).

З огляду на вимоги частини другої статті 97 Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. № 719 (із змінами) затверджено Порядок та умови надання субвенції, згідно з якими, зокрема, визначено, що:

- субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку або на інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до законів України „Про інвестиційну діяльність” та „Про кооперацію” шляхом призначення і виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення сім’ям загиблих осіб, визначених абзацами п’ятим – восьмим пункту 1 статті 10 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, для осіб з інвалідністю I?II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, визначених пунктами 11?14 частини другої статті 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та які потребують поліпшення житлових умов, і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР;

- розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва здійснюється Мінсоцполітики на підставі інформації регіональних органів соціального захисту населення щодо потреби у наданні грошової компенсації, поданої станом на 1 квітня поточного року.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.05.2018 р. № 327-р затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами всіх областей та бюджетом міста Києва у обсязі 299 900,09 тис. гривень. Подальший розподіл таких коштів між районами та містами обласного значення здійснюється регіональними органами соціального захисту населення пропорційно кількості сімей загиблих та осіб з інвалідністю відповідно до потреби у наданні грошової компенсації.

В обґрунтуванні щодо такого розподілу Мінсоцполітики зазначає, що за інформацією регіональних органів соціального захисту населення, станом на 12.04.2018 кількість громадян, яким передбачено виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, становить 327 осіб. Відтак, згідно з рішенням комісії при Мінсоцполітики прийнято рішення розподілити субвенцію у сумі 299 900,09 тис. грн між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва.

Інших обґрунтувань і розрахунків щодо затвердженого розподілу Міністерством не надано.

З урахуванням прийнятого розпорядження нерозподілений залишок субвенції становить 29 912,71 тис.гривень.

Довідково: У 2017 році на відповідну мету було передбачено субвенцію у сумі 493 625 тис. грн, з яких використано – 490 762,5 тис. грн, або (99,4%), що за інформацією Мінсоцполітики дало змогу виплатити грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення 579 особам. До державного бюджету повернуто 2 862,5 тис. грн невикористаних коштів /інформація щодо використання субвенції за 2017 рік роздана народним депутатам – членам Комітету/.

При цьому щодо повернутих до державного бюджету коштів у матеріалах Мінсоцполітики зазначається:

по Волинській області – 1 107 тис. грн (після перевірки обласною комісією рішень районних, міських комісій було встановлено факт наявності у власності дружини одного з одержувачів житлового будинку, в якому одержувач також зареєстрований, відтак одержувача було знято з обліку як такого, що не потребує поліпшення житлових умов);

по Дніпропетровський області – 458,9 тис. грн (майно одного з одержувачів грошової компенсації знаходилось під арештом, і у разі зарахування коштів на банківський рахунок, вони були б списані для погашення заборгованості, відтак з метою цільового використання коштів було прийнято рішення надати грошову компенсацію наступній у черзі особі, розмір компенсації якої значно менший, ніж у попереднього по черзі заявника);

решта залишку у сумі 1 296,7 тис. грн повернуто до державного  бюджету у зв’язку з тим, що вартість житла, придбаного одержувачами, відповідно до договорів купівлі-продажу була меншою, ніж нарахована грошова компенсація.

Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також членів їх сімей, затверджено вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України.

Державний секретар Міністерства фінансів України Капінус Є.В. не висловив зауважень щодо запропонованого розподілу між місцевими бюджетами субвенції.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., Деркач А.Л., Кривенко В.М., а також державний секретар Міністерства фінансів України Капінус Є.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та директор Фінансово-економічного департаменту Міністерства соціальної політики України Задніпрянець В.А.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2018 році субвенції у сумі 299 900,09 тис. грн, що визначено пунктом 1 та додатком до розпорядження Уряду від 16.05.2018 р. № 327-р.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, визначених абзацами 5-8 пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю
І-ІІ групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпечення її проведення, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов, на 2018 рік у сумі 299 900,09 тис. грн, що визначено пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2018 р. № 327-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

 

 

4. Різне.

СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості України Корзуна А.В. щодо здійснення Міністерством заходів з реформування та розвитку вугільної промисловості.

Розгляд даного питання на засіданні Комітету ініційовано народним депутатом Матвієнком А.С. за наслідками його попереднього обговорення на засіданні Комітету 16 травня п.р.

Заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України Корзун А.В. поінформував про заходи, які здійснюються Міненерговугілля для покращення ситуації на державних вугледобувних підприємствах, зокрема, в рамках Концепції реформування та розвитку вугільної промисловості на період до 2020 року (матеріали Міненерговугілля роздано народним депутатам – членам Комітету).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Деркач А.Л., а також заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України Корзун А.В.

Підсумовуючи, Голова Комітету Павелко А.В. запропонував представлену заступником Міністра енергетики та вугільної промисловості України Корзуном А.В. інформацію взяти до відома, звернувши увагу Міністерства на необхідність своєчасного виконання визначених Урядом заходів з реалізації Концепції реформування вугільної галузі.

Наприкінці засідання заступник Голови Комітету В.М. Кривенко поінформував про стан опрацювання питання щодо виконання пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік /щодо розвитку петриківського розпису та української пісні/.

Голова Комітету                                                                    А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                                 В.В. Шкварилюк