Повідомлення

Перейти до розділу
18 квітня 16:34
Розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на травень-липень 2018 року посилання...
02 квітня 09:35
Звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" посилання...
17 липня 15:14
Комітет з питань бюджету на Херсонщині докладніше
17 липня 11:45
Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період восьмої сесії Верховної Ради України восьмого скликання (лютий – липень 2018 року) докладніше
13 липня 10:27
Комітет з питань бюджету рекомендує Верховній Раді України затвердити граничну чисельність апарату Рахункової палати докладніше
11 липня 16:30
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
05 липня 15:46
Щодо розгляду законопроекту про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстр. № 8496) докладніше
05 липня 14:52
Щодо розгляду законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо належного фінансового забезпечення державного сектору вугільної галузі (реєстр. №8362) докладніше
21 червня 10:55
Про Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році докладніше
20 червня 17:55
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
26 червня 2018, 11:10

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №145 від 20.06.2018

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №145 від 20 червня 2018 року

 

 

 

1515  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Білоцерковець Д.О., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Унгурян П.Я., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 19 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Деркач А.Л., Дубіль В.О., Матвієнко А.С., Микитась М.В., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пресман О.С., Скорик М.Л., Шевченко О.Л., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

від Кабінету Міністрів України

Дехтяренко С.С. – заступник Державного секретаря;

від Міністерства фінансів України

Марченко С.М. – заступник Міністра;

Єрмоличев Р.В. – директор Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери;

Кузькін Є.Ю. – директор Департаменту місцевих бюджетів та інвестицій;

Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету;

від Державного комітету телебачення і радіомовлення України

Наливайко О.І. – Голова;

Бартош Н.В. – начальник Фінансово-економічного управління;

від Міністерства оборони України

Шевчук О.М. – заступник Міністра;

Дяченко С.В. – директор Департаменту фінансів;

від Міністерства охорони здоров’я України

Ковтонюк П.А. – заступник Міністра;

Янчук А.О. – Державний секретар;

Ємець П.В. – заступник директора Департаменту економіки і фінансової політики;

від Міністерства економічного розвитку і торгівлі України

Кас’яненко Н.Д. – заступник директора Департаменту фінансової роботи та господарського забезпечення – заступник головного бухгалтера;

від Міністерства соціальної політики України

Задніпрянець В.А. – директор Фінансово-економічного департаменту;

від Міністерства юстиції України

Бернацька Н.І. – Перший заступник Міністра;

від Міністерства освіти і науки України

Даниленко С.В. – радник Міністра з фінансових питань;

від Міністерства культури України

Якубівський В.Л. – начальник Управління економічного розвитку та фінансів;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Харченко О.І – виконуючий обов’язки заступника Голови;

 

від Волинської обласної державної адміністрації

Кошарук С.Д. – заступник Голови;

від Херсонської обласної державної адміністрації

Адамчик О.О. – заступник Голови;

Савченко М.М. – начальник Служби автомобільних доріг у Херсонській області;

від Дніпропетровської обласної державної адміністрації

Немога Г.В. – начальник управління дорожньо-транспортного господарства Департаменту житлово-комунального господарства та будівництва;

від Запорізької обласної державної адміністрації

Скобліков В.В. – заступник Голови;

Івко А.В. - начальник Служби автомобільних доріг у Запорізькій області;

від Одеської обласної державної адміністрації

Варивода О.М. – начальник Служби автомобільних доріг в Одеській області;

Крук Ю.Ю. – заступник Чорноморського міського голови;

прес-служба Чорноморської міської ради Одеської області;

від Чернівецької обласної державної адміністрації

Павлюк М.В. – перший заступник Голови;

Гах І.В. - начальник Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області;

Левченко О.А. – начальник Управління житлово-комунального господарства;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Ященко А.В. – помічник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України:

- у Херсонській області (згідно з листом Херсонської обласної державної адміністрації від 07.06.2018 р. № 4453/0-18/30/314);

- у Дніпропетровській області (згідно з листом Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 07.06.2018 р. № 24-2221/0/2-18);

- у Запорізькій області (згідно з листом Запорізької обласної державної адміністрації від 18.06.2018 р. № 08-15/2154);

- в Одеській області (згідно з листом Одеської обласної державної адміністрації від 19.06.2018 р. № 01/01-27/3800) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Дубневича Б.В./;

- у Закарпатській області (згідно з листом Закарпатської обласної державної адміністрації від 19.06.2018 р. № 06-7/1295/1) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Дубневича Б.В./.

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Державному комітету телебачення і радіомовлення (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 № 355-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони (розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 377-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони (розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 № 406-р);

4) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 378-р);

5) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі (розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 380-р);

6) розподіл між місцевими бюджетами у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих учасників бойових дій на території інших держав, визначених в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю І-ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов?язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 р. № 404-р);

7) розподіл між місцевими бюджетами у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 № 423-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./;

8) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2018 рік, та розподіл медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам між бюджетами обласного значення, районними бюджетами та бюджетами об’єднаних територіальних громад (розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 № 420-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./;

9) перерозподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання ангіографічного обладнання у 2018 році (розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 419-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./;

10) перерозподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» у 2018 році (розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 418-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./;

11) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2018 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 422-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./;

12) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції на 2018 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 424-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./;

13) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 425-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./;

14) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури на 2018 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 426-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./.

4. Про Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році. /Розглянуто після пункту 1 порядку денного./

5. Різне. Щодо поточного стану використання коштів державного бюджету на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення. /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В., розглянуто після пункту 2 порядку денного./

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо військових стандартів" (реєстр. № 8370 від 17.05.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 22 Закону України "Про теплопостачання" (щодо удосконалення умов повернення цілісного майнового комплексу)" (реєстр. № 8341 від 10.05.2018, народний депутат України Левченко Ю.В.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо безпеки використання ядерної енергії" (реєстр. № 7471-д від 21.05.2018, народні депутати України Домбровський О.Г., Бандуров В.В., Лопушанський А.Я., Бондар М.Л.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України (щодо приведення чинного законодавства у відповідність із офіційним перекладом Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативним протоколом до неї)" (реєстр. № 8344 від 11.05.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення зміни до пункту 4-1 розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України (щодо відносин, пов'язаних із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях)" (реєстр. № 8350 від 15.05.2018, народні депутати України Герасимов А.В., Бурбак М.Ю., Ляшко О.В., Южаніна Н.П., Вінник І.Ю.);

У зв’язку з тим, що законопроект за реєстр. № 8350 Верховною Радою України на поточному тижні прийнято як Закон, рішення щодо нього профільному Комітету не надсилати.

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про електронні довірчі послуги"" (реєстр. № 8371 від 17.05.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо участі Збройних Сил України в боротьбі з тероризмом" (реєстр. № 8345 від 11.05.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.8. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Турецької Республіки про взаємне сприяння та захист інвестицій" (реєстр. № 0183 від 19.04.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо пільг при вступі на спеціальність з фізичної культури і спорту молоді, яка професійно займається спортом" (реєстр. № 8356 від 15.05.2018, народні депутати України Батенко Т.І., Констанкевич І.М., Шевченко В.Л. та інші.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку проведення спеціальної перевірки кандидата на посаду прокурора" (реєстр. № 8389 від 22.05.2018, народні депутати України Паламарчук М.П., Король В.М.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв'язку з прийняттям Закону України "Про електронні довірчі послуги"" (реєстр. № 8373 від 17.05.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" щодо захисту населення від шуму та інших факторів" (реєстр. № 8366 від 17.05.2018, народні депутати України Котвіцький І.О., Безбах Я.Я.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення доповнення до статті 14 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" (щодо мешканців тимчасово окупованих територій)" (реєстр. № 8391 від 22.05.2018, народні депутати України Гопко Г.М., Веселова Н.В., Єднак О.В., Чубаров Р.А. та інші);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо мораторію на зміну календарних дат та скасування святкових днів" (реєстр. № 8342-1 від 18.05.2018, народний депутат України Королевська Н.Ю. та інші);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкування Дня перемоги над нацизмом у Європі і Дня пам'яті та примирення" (реєстр. № 8342 від 10.05.2018, народний депутат України Денисенко А.С.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо святкових і неробочих днів" (реєстр. № 8381 від 18.05.2018, народні депутати України Рудик С.Я., Медуниця О.В., Маркевич Я.В. та інші.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку позбавлення державних нагород" (реєстр. № 8393 від 22.05.2018, народні депутати України Ричкова Т.Б., Саврасов М.В., Присяжнюк О.А. та інші.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про ратифікацію Фінансової угоди (Проект «Вища освіта України») між Україною та Північною екологічною фінансовою корпорацією» (реєстр. № 0184 від 02.05.2018), внесений Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у закордонних справах.

Положеннями Фінансової угоди встановлено надання Північною екологічною фінансовою корпорацією кредиту Україні у сумі 30 млн євро на фінансування проекту «Вища освіта України» (далі – Проект). При цьому визначено, що залучення кредиту буде здійснюватися у євро за плаваючою або фіксованою відсотковою ставкою на дату вибірки + спред 3,41%, загальний період погашення кредиту становить 15 років (включаючи пільговий період – 5 років).

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що:

Фінансова угода сприятиме залученню коштів для здійснення заходів з підвищення енергоефективності будівель державних закладів вищої освіти та інших інвестицій, пов’язаних з освітнім процесом;

для реалізації Проекту Європейський інвестиційний банк (далі – ЄІБ) надає Україні кредит у сумі 120 млн євро /Закон України «Про ратифікацію Фінансової угоди (Проект "Вища освіта України") між Україною та Європейським інвестиційним банком» від 08.11.2017 р. № 2186-VIII/, а також передбачено залучення на цю мету 10 млн євро гранту від фонду Е5Р;

з боку української сторони передбачається співфінансування Проекту в сумі 30 млн євро за рахунок коштів державного бюджету, університетів або з інших джерел.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що виконання положень Фінансової угоди буде мати вплив на доходну та видаткову частину бюджету, а також призведе до збільшення обсягу державного боргу.

Бюджетним кодексом України встановлено, що:

кредити (позики) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів залучаються державою на підставі міжнародних договорів України і відносяться до державних зовнішніх запозичень. Кошти для реалізації таких інвестиційних проектів, а також витрати на обслуговування та погашення відповідних кредитів (позик) передбачаються у законі про Державний бюджет України протягом усього строку дії кредитних договорів. Відповідні міжнародні договори не потребують ратифікації, якщо інше не встановлено законом /частина друга статті 16 Кодексу/;

кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються на реалізацію інвестиційних проектів, у тому числі шляхом рекредитування або надання трансфертів /пункт 1 частини третьої статті 15 і пункт 1 частини четвертої статті 30 Кодексу/.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за спеціальним фондом державного бюджету на поточний рік встановлено бюджетні призначення Міністерству освіти і науки України на реалізацію Проекту за бюджетною програмою «Вища освіта, енергоефективність та сталий розвиток» (код 2201610) у сумі 80 млн грн, у тому числі 77 млн грн – за рахунок кредиту ЄІБ, 3 млн грн – за рахунок кредиту Північної екологічної фінансової корпорації. Таким чином, реалізація Фінансової угоди після її реалізації не потребуватиме внесення змін до цього Закону, а у законопроекті про державний бюджет на 2019 рік необхідно буде передбачити відповідні надходження і витрати державного бюджету залежно від готовності залучення і використання у наступному році кредиту згідно з Фінансовою угодою.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України ««Про ратифікацію Фінансової угоди (Проект «Вища освіта України») між Україною та Північною екологічною фінансовою корпорацією» (реєстр. № 0184 від 02.05.2018), внесений Президентом України, матиме вплив на показники державного бюджету у наступних бюджетних періодах (призведе до збільшення надходжень від державних запозичень і витрат на реалізацію Проекту за спеціальним фондом державного бюджету, збільшення витрат на обслуговування і погашення кредиту за загальним фондом державного бюджету та збільшення державного боргу і буде здійснюватися в межах показників закону про державний бюджет відповідно до залучених і використаних у відповідному році обсягів кредиту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. У зв’язку з тим, що Верховною Радою України 20.06.2018 законопроект за реєстр. № 0184 прийнято як Закон, це рішення не надсилати Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про удосконалення функціонування фінансового сектору та створення державної банківської групи в Україні» (реєстр. № 8331-1 від 17.05.2018), внесений народним депутатом України Рибалкою С.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

У законопроекті пропонується врегулювати створення та функціонування банківської групи з державних банків та банків за участю держави, а також особливості управління суб’єктами у складі такої банківської групи, а також передбачені відповідні зміни до Господарського кодексу України та законів України «Про Національний банк України», «Про банки і банківську діяльність», «Про управління об’єктами державної власності».

Зокрема, законопроектом пропонується створення та діяльність управляючої компанії державної банківської групи (далі – Управляюча компанія), яка створюється і здійснює свою діяльність у відповідності з відповідним законом, підпорядковується Кабінету Міністрів України та якій цим законом делегуються повноваження з реалізації державної політики у сфері управління державним майном у вигляді часток в статутному капіталі державних банків та банків із державною часткою власності в капіталі.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що джерелом коштів для створення Управляючої компанії пропонується визначити частину прибутку Національного банку України за бюджетний рік, що передує року створення Управляючої компанії.

Разом з тим, згідно з пунктом 18 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти, що перераховуються Національним банком України відповідно до Закону України «Про Національний банк України», належать до доходів загального фонду державного бюджету, а відтак не мають цільового призначення. Статтею 15 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» визначено, що у 2018 році Національний банк України після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою Національного банку України річної фінансової звітності та формування НБУ резервів у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про Національний банк України», перераховує до державного бюджету кошти на загальну суму не менш як 50549 млн гривень. Проте, у затвердженій Радою НБУ річній фінансовій звітності НБУ за 2017 рік визнано зобов’язання з перерахування у 2018 році прибутку до розподілу до державного бюджету у сумі 44614 млн грн (що на 5,935 млрд грн менше планового показника). Отже, запропоноване джерело коштів вбачається необґрунтованим і нереалістичним.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що положення законопроекту, пов’язані зі створенням Управляючої компанії, потребують видатків державного бюджету, проте неможливо оцінити вплив законопроекту на показники бюджету через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про удосконалення функціонування фінансового сектору та створення державної банківської групи в Україні» (реєстр. № 8331-1 від 17.05.2018), внесений народним депутатом України Рибалкою С.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету для створення та функціонування Управляючої компанії). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» (реєстр. № 8346 від 14.05.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом запропоновано доповнити статтю 5 Закону України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» положенням, відповідно до якого в особливий період загальна чисельність Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України збільшується на кількість особового складу, призваного на військову службу на виконання указів Президента України про мобілізацію, затверджених законами України.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету для Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України у разі прийняття Президентом України в особливий період рішень про мобілізацію, які передбачатимуть збільшення чисельності Держспецзв’язку понад визначену Законом (6095 осіб).

Необхідно звернути увагу, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. Натомість у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій  Держспецзв’язку, зазначено, що реалізація законопроекту здійснюватиметься за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Держспецзв’язку в умовах особливого періоду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» (реєстр. № 8346 від 14.05.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення видатків державного бюджету для Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України у разі прийняття Президентом України в особливий період рішень про мобілізацію). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо забезпечення справедливого пенсійного забезпечення всіх категорій осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і внаслідок цього стали особами з інвалідністю (реєстр. № 8355 від 15.05.2018), поданий народним депутатом України Шевченком О.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом пропонується встановити, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року (в умовах 2018 року – 18615 гривень).

Крім того, проектом закону скасовується норма щодо обмеження розміру середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 – 1990 роках, згідно якої такий розмір в усіх випадках не може перевищувати 3 тис. карбованців.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, обсяг яких за орієнтовними розрахунками Мінфіну становить близько 400 млн грн на місяць або 4,8 млрд грн на рік.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання зазначених вимог вказує також Міністерство фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо забезпечення справедливого пенсійного забезпечення всіх категорій осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і внаслідок цього стали особами з інвалідністю (реєстр. № 8355 від 15.05.2018), поданий народним депутатом України Шевченком О.Л. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо пенсійного забезпечення осіб, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення (реєстр. № 8377 від 18.05.2018), поданий народним депутатом України Дзюбликом П.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується здійснювати фінансування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які призначені на пільгових умовах для працівників зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення, за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до чинного законодавства України підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, відшкодовують Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до досягнення такими працівниками загальновстановленого пенсійного віку.

При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що починаючи з 2011 року Державне агентство України з управління зоною відчуження (далі – ДАЗВ) не отримувало з державного бюджету в повному обсязі кошти на покриття Пенсійному фонду України витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Відмічено про те, що для підприємств зони відчуження таке відшкодування є непосильним тягарем (протягом
2016 – 2017 років підприємства, що належать до сфери управління ДАЗВ і отримують державну підтримку з державного бюджету, сплатили Пенсійному фонду України понад 330 млн грн, а з урахуванням «осучаснення» пенсій лише ДСП «Чорнобильська АЕС» має сплатити у 2018 році близько 200 млн гривень).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. На невиконання зазначених вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо пенсійного забезпечення осіб, які працюють у зоні відчуження і зоні безумовного (обов’язкового) відселення (реєстр. № 8377 від 18.05.2018), поданий народним депутатом України Дзюбликом П.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про визнання добровольців учасниками бойових дій, їх соціальний і правовий статус (реєстр. № 8227-2 від 19.04.2018), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Згідно із поданим проектом закону передбачається встановлення статусу учасника бойових дій або інваліда війни особам із числа добровольців, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, але не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів. Вказаній категорії осіб пропонується надати право на гарантії та пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для учасників бойових дій та інвалідів війни.

Крім цього, законопроектом пропонується на сім’ї осіб, які, перебуваючи у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час виконання такими добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції, поширити соціальні гарантії та пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для покриття витрат, пов’язаних із наданням соціальних гарантій та пільг вищевказаним особам із числа добровольців (які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, але не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів) і які отримали статус учасника бойових дій або інваліда війни, а також членів сімей таких осіб (у разі їх загибелі, смерті) (безоплатними ліками, зубопротезуванням, санаторно-курортним лікуванням, проїздом у громадському, залізничному, автомобільному, водному, повітряному транспорті, житлом та його капітальним ремонтом, наданням пільг за користування житлово-комунальними послугами та квартирним телефоном, виплатою відповідних грошових допомог, а також пенсійним забезпеченням тощо), зважаючи на те, що згідно з підпунктом «б» пункту 4 частини першої статті 89 та частиною першою статті 102 Бюджетного кодексу України кошти для надання пільг особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», передбачаються у місцевих бюджетах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту. Крім того, надання зазначеним категоріям осіб пільг зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету згідно із податковим та митним законодавством призведе до зменшення дохідної частини відповідних бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також зазначило, що реалізація законопроекту у зв’язку із розширенням кола осіб, які набудуть статусу учасника бойових дій або інваліда війни, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, реальні джерела покриття яких розробниками не визначені. При цьому відмічено, що Мінфін позбавлений можливості спрогнозувати з прийнятною точністю обсяг додаткових витрат, необхідних для реалізації законопроекту, оскільки розробниками законопроекту не подано вихідних даних щодо кількості осіб, які набудуть відповідного статусу та права на пільги. В той же час, за попередніми розрахунками Міністерства фінансів України на надання учасникам бойових дій пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в умовах поточного року необхідно близько 29,1 тис. грн на одну особу в рік.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає також Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про визнання добровольців учасниками бойових дій, їх соціальний і правовий статус (реєстр. № 8227-2 від 19.04.2018), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження та збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2018 року вони мають вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення доплати за роботу після призначення пенсії та обчислення її за двоскладовою формулою (реєстр. № 8360 від 16.05.2018), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується встановлювати доплату до пенсії особам, яким призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та які після звільнення зі служби працювали.

Крім того, передбачено здійснювати перерахунок вказаної доплати кожні два роки після її призначення у разі, якщо особа продовжувала працювати, а також проводити такий перерахунок у разі збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії від страхового стажу до 30 червня 2000 року та після 1 липня 2000 року.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для забезпечення виплати доплати до пенсії вказаним вище особам, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає також Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення доплати за роботу після призначення пенсії та обчислення її за двоскладовою формулою (реєстр. №8360 від 16.05.2018), поданий народним депутатом України Шухевичем Ю.Р., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення оздоровчими заходами та встановлення ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування залежно від розміру бази нарахування (реєстр. № 8322 від 25.04.2018), поданий народним депутатом України Єфремовою І.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується забезпечувати фінансове забезпечення оздоровчих заходів, як профілактики тимчасової непрацездатності (санаторно-курортне лікування застрахованих осіб та членів їх сімей, оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, фізкультурно-оздоровчі та спортивні заходи в закладах фізичної культури і спорту застрахованим особам та членам їх сімей) за рахунок коштів Фонду соціального страхування України /до 1 січня 2015 року на вказані витрати спрямовувалися кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а згідно із Законом України від 28.12.2014 № 77-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці» спрямування на цю мету коштів утвореного Фонду соціального страхування України, починаючи з 2015 року, не передбачено/.

Крім того, проектом закону з метою надходження додаткових коштів до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування пропонується підвищити максимальну величину бази нарахування єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ) до 25 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом (на даний час максимальна величина становить 15 розмірів мінімальної заробітної плати), та запровадити додаткові регресивні ставки ЄСВ у розмірі 20%, 17%, 15%, 10% та 5% для сум, що перевищують максимальну величину бази нарахування єдиного внеску.

Законодавча ініціатива потребуватиме додаткових витрат Фонду соціального страхування України у зв’язку із розширенням напрямів спрямування його коштів, про що також зауважено у експертному висновку Міністерства фінансів України. Водночас, реалізація законопроекту у частині запровадження регресивної шкали нарахування ЄСВ на базу, що перевищує максимальну її величину, призведе до втрат доходів державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), про що також зазначено Міністерством фінансів України. З позиції Мінфіну, запровадження регресивної шкали ЄСВ на базу, що перевищує максимальну її величину, а також зміна розмірів величини бази оподаткування ЄСВ для застосування регресивної шкали та збільшення максимальної величини нарахування ЄСВ призведе у кращому разі до збереження роботодавцями витрат на оплату праці на тому ж рівні, при цьому відбудеться перерозподіл таких витрат таким чином: надходження від ЄСВ зростуть, суми доходу працівників зменшаться та, відповідно, надходження податку та збору на доходи фізичних осіб, який утримується з доходу, також зменшиться. У такому разі сумарні додаткові надходження сягнуть: у 2018 році – 3 млрд грн, при цьому надходження ЄСВ збільшиться на 3,7 млрд грн, а ПДФО по зведеному бюджету зменшиться на 0,7 млрд грн; у 2019 році – 5,9 млрд грн, при цьому надходження ЄСВ збільшиться на 7,3 млрд грн, а ПДФО по зведеному бюджету зменшиться на 1,4 млрд гривень.

При цьому, на думку Мінфіну, розширення бази оподаткування ЄСВ призведе до тінізації загальної суми доходу як шляхом зменшення кількості працівників, так і через зменшення сум заробітку з подальшою виплатою в «конвертах». Так, в результаті тінізації суми доходу на 10% додаткові надходження складуть лише: у 2018 році 1,4 млрд грн, зведений бюджет втратить ПДФО в обсязі 1,6 млрд грн при додаткових надходженнях ЄСВ 3 млрд грн; у 2019 році – 2,9 млрд грн при додаткових надходженнях ЄСВ 6 млрд гривень.

Міністерство фінансів України наголошує, що запровадження запропонованих вище змін щодо сплати ЄСВ призведе, насамперед, до втрат доходів місцевих бюджетів, основним джерелом наповнення яких є податок на доходи фізичних осіб.

Слід також зазначити про вплив законодавчої пропозиції на надходження до державного бюджету від військового збору, зважаючи, що такий збір визначається від бази нарахування, аналогічно як і ПДФО. У разі зменшення надходжень до бюджетів від ПДФО зменшаться також і надходження до державного бюджету від військового збору.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає також Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення оздоровчими заходами та встановлення ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування залежно від розміру бази нарахування (реєстр. № 8322 від 25.04.2018), поданого народним депутатом України Єфремовою І.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшуючи доходи державного та місцевих бюджетів) та на показники фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування (збільшуючи доходи таких Фондів та збільшуючи видатки Фонду соціального страхування України). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2018 року вони мають вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 рокуне раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

 

1.2.9.; 1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо підтримки постраждалих осіб та їх сімей) (реєстр. № 8308 від 20.04.2018), поданий народним депутатом України Марченком О.О. та іншими, та про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо встановлення належного рівня соціального захисту постраждалих осіб (реєстр. № 8308-1 від 08.05.2018), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. і Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Реалізація положень законопроектів, метою яких, зокрема, є відновлення прав осіб, які визнавались постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності Закону України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», а також встановлення нових пільг та гарантій таким постраждалим особам, потребуватиме виділення додаткових коштів державного і місцевих бюджетів та стосується наступного:

надання окремих пільг та компенсацій неповнолітнім дітям, дружинам (чоловікам) померлих учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, які не одружилися вдруге, незалежно від наявності причинного зв’язку смерті з Чорнобильською катастрофою, зокрема, щодо виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю; виплати щорічної допомоги на оздоровлення; виплати щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника; встановлення державної пенсії у зв’язку з втратою годувальника;

забезпечення санаторно-курортним лікуванням постраждалих громадян, віднесених до категорій 2 і 3 та осіб, які працювали за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці;

надання пільг та компенсацій громадянам, які віднесені до категорії 4 і до 01.01.2015 користувалися пільгами як особи, які проживали або працювали у зоні посиленого радіоекологічного контролю, зокрема щодо  безоплатного придбання ліків, медичного та санаторно-курортного обслуговування, звільнення від плати за землю, зубопротезування із знижкою його вартості на 50%, відшкодування 50% вартості палива особам, які проживають у будинках, що не мають централізованого опалення;

надання пільг та компенсацій потерпілим дітям та їх батькам, а саме: повне державне забезпечення дітей до вступу їх до школи; безоплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту дитині та особі, яка супроводжує хвору дитину до місця лікування, оздоровлення і назад; щомісячні виплати на дітей, які не відвідують дитячі дошкільні заклади; забезпечення дітей безоплатним харчуванням у навчальних закладах, розташованих на території, яка до 01.01.2015 була зоною посиленого радіоекологічного контролю;

підвищення розмірів щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. При цьому, виплата такої компенсації сім’ям у разі втрати годувальника має здійснюватися незалежно від розміру пенсії, встановленої згідно із законодавством;

надання права особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, користуватися й іншими пільгами та компенсаціями, передбачені законодавством.

Крім того, законопроектами пропонується:

за реєстр. № 8308 – здійснення виплати доплат громадянам, які працюють у зоні відчуження;

за реєстр. № 8308-1:

скасувати норму щодо надання громадянам, віднесеним до категорії 3, особам, які працювали за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці, і дітям та їх батькам, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, скрапленого газу, послуг зв’язку, одержання ліків та зубопротезування із урахуванням сукупного доходу сім’ї;

підвищити розміри додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, та державної пенсії цим категоріям громадян, встановити розміри таких видів пенсій залежно від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, запропоновані законопроектами окремі норми набуватимуть чинності в різні терміни, а саме: як з 15 липня 2015 року та з 1 січня 2016 року, так і з 1 січня 2019 року.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту за реєстр. № 8308 реалізація його положень потребує додаткових видатків державного бюджету у розмірі 500 млн грн, а до законопроекту за реєстр. № 8308-1 – реалізація не потребуватиме додаткових коштів державного бюджету у поточному році.

Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках зазначає, що реалізація положень законопроектів матиме вплив на видаткову частину державного бюджету і у разі їх прийняття вони не будуть забезпечені фінансовими ресурсами.

За орієнтовними розрахунками Мінфіну реалізація положень законопроекту за реєстр. № 8308-1 потребуватиме щорічно, в умовах 2018 року, додатково з державного бюджету близько 12 млрд гривень.

Поряд з цим, положення законопроектів, з огляду на запропоновані пільги та компенсації для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, потребуватимуть також додаткових видатків місцевих бюджетів (зокрема, в частині забезпечення безоплатним медичним обслуговуванням, харчуванням дітей у навчальних закладах, проїздом, надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг та інше), зважаючи на положення статей 87 – 91 та статті 102 Бюджетного кодексу України щодо видаткових повноважень державного та місцевих бюджетів, а також призведуть до втрат надходжень місцевих бюджетів (у зв’язку із звільненням від плати за землю).

При цьому, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи до законопроектів, прийняття яких призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроектів (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо підтримки постраждалих осіб та їх сімей) (реєстр. № 8308 від 20.04.2018), поданий народним депутатом України Марченком О.О. та іншими, та про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо встановлення належного рівня соціального захисту постраждалих осіб (реєстр. № 8308-1 від 08.05.2018), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. і Солодом Ю.В., мають вплив на показники бюджету (збільшуватимуть витрати державного та місцевих бюджетів та призведуть до втрат надходжень місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2018 року вони мають вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 6 Закону України «Про вищу освіту» (щодо обов’язкової атестація осіб, які здобувають ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування, інтернів) (реєстр. № 8364 від 17.05.2018), поданий народними депутатами України Карпунцовим В. В., Бахтеєвою Т.Д. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 6 Закону України «Про вищу освіту» положеннями щодо проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для осіб, які здобувають ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування, інтернів спеціально уповноваженою державою установою (організацією), що знаходиться в сфері управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я. Встановлюється, що компенсація витрат спеціально уповноваженій державній установі (організації) за підготовку та проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для осіб, які здобувають ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування, інтернів здійснюється закладами вищої освіти за фактом отримання ними послуги з проведення вказаного іспиту в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України

Реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів у зв’язку із необхідністю проведення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для інтернів, про що також зауважено у експертному висновку Міністерства фінансів України. Поряд з цим, Міністерство фінансів України висловлює зауваження по суті положень законопроекту.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідних законів, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 6 Закону України «Про вищу освіту» (щодо обов’язкової атестація осіб, які здобувають ступінь магістра медичного або фармацевтичного спрямування, інтернів) (реєстр. № 8364 від 17.05.2018), поданий народними депутатами України Карпунцовим В. В., Бахтеєвою Т.Д. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного та місцевих бюджетів), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти

 

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про туризм» щодо удосконалення державної політики у сфері туризму (реєстр. № 8317 від 20.04.2018), поданий народними депутатами України Романовою А.А., Палатним А.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, пропонується внести зміни до Закону України «Про туризм» з метою  удосконалення державної політики у сфері туризму, підвищення стандартів туристичного сервісу та посилення гарантій безпеки в індустрії гостинності, запровадження реального механізму захисту прав споживачів туристичних послуг (відвідувачів, туристів та екскурсантів).

У запропонованих змінах, серед іншого, передбачається:

створення Реєстру суб’єктів туристичної діяльності та Реєстру категорії об’єкту туристичної інфраструктури (готелів, хостелів, аналогічних засобів розміщення, тощо);

додатково віднести до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері туризму та курортів, зокрема, впровадження статистики у туристичній галузі; розробку та затвердження національних стандартів якості туристичних послуг; типових кваліфікаційних вимог для фахівців туристичного супроводу; розробку, забезпечення функціонування, своєчасне внесення та оновлення даних до Реєстру суб’єктів туристичної діяльності; здійснення навчання представників органів місцевого самоврядування щодо порядку встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури та здійснення контролю за відповідністю заявленої у Реєстрі категорії об’єкту туристичної інфраструктури у разі відсутності даного контролю з боку органів місцевого самоврядування протягом року від внесення в Реєстр та розробку рекомендації і типових положень складу спеціалізованих комісій з контролю категоризації об’єктів туристичної інфраструктури на місцях;

додатково віднести до повноважень виконавчих органів місцевого самоврядування в галузі туризму видачу дозволів на право здійснення туристичного супроводу; здійснення контролю за відповідністю заявленої у Реєстрі категорії об’єкту туристичної інфраструктури (готелів, хостелів, аналогічних засобів розміщення, тощо);

здійснення Кабінетом Міністрів України моніторингу ліквідності фінансового забезпечення туроператорів задля виявлення випадків неплатоспроможності фінансових установ, які надали фінансове забезпечення туроператорам;

визначення додаткових умов ліцензування туроператорської діяльності та підстав для ануляції ліцензії на таку діяльність;

накладання на заклад з тимчасового розміщення штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів та сплати його до місцевого бюджету при встановленні категорій об’єктів туристичної інфраструктури, у разі повторного виявлення невідповідності між реальною та заявленою керівником (законним представником) категорії у бік завищення.

Реалізація положень законопроекту, у разі його прийняття, матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів, зокрема, потребуватиме додаткових витрат на створення вищезазначених Реєстрів, навчання представників органів місцевого самоврядування та/або готельних агентів щодо порядку встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури, діяльність спеціалізованих комісій з контролю категоризації об’єктів туристичної інфраструктури. Окрім того, збільшуватиме надходження місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій у разі виявлення невідповідностей категорій об’єктів туристичної діяльності у бік завищення.

Слід зауважити, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 р № 459 «Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі», є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізацію державної політики у сфері туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), натомість у законопроекті застосовано різний виклад назви центрального органу виконавчої влади у сфері туризму і курортів.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту потребуватиме виділення коштів державного та місцевих бюджетів, обсяг яких неможливо спрогнозувати за відсутності вихідних даних.

Щодо терміну набрання чинності відповідних законів, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про туризм» щодо удосконалення державної політики у сфері туризму (реєстр. № 8317 від 20.04.2018), поданий народними депутатами України Романовою А.А., Палатним А.Л. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів та опосередковано збільшуватиме надходження місцевих бюджетів у разі виявлення порушень у сфері туризму, визначених у законопроекті), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (реєстр. № 8394 від 22.05.2018), внесений народними депутатами України Фріз І.В., Гопко Г.М., Матузко О.О. та іншими народними депутатами.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

У законопроекті передбачається доповнити статтю 12 зазначеного Закону України новим підпунктом, відповідно до якого військовослужбовці, які проходили військову службу на територіях Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, Донецької та Луганської областей, що визнані тимчасово окупованими, а також військовослужбовці, звільнені з військової служби, члени їх сімей, які проживають разом із ними та є внутрішньо переміщеними особами і відповідно до вимог цієї статті були забезпечені службовими жилими приміщеннями або їм було надано жилі приміщення для постійного проживання на таких територіях, або які мають у приватній власності жилі приміщення, що розташовуються на таких територіях, якщо право власності на них набуте відповідно до законів України, та які прибули на іншу територію України, забезпечуються жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення за письмовою згодою зазначених осіб та повнолітніх членів їх сімей, посвідченою нотаріально. Відмова від права власності на жиле приміщення, що розташоване на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, Донецької та Луганської  областей, що перебуває у приватній власності таких категорій осіб, здійснюється в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Крім того, особи, які на дату початку тимчасової окупації згаданих територій, визначену законодавством, перебували на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, забезпечуються жилими приміщеннями з урахуванням попереднього часу перебування на квартирному обліку в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, право власності на жиле приміщення, що розташоване на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, Донецької та Луганської областей, яке перебуває у приватній власності згаданих категорій осіб, набуває орган, який поліпшує житлові умови таких категорій осіб на іншій території України, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України

Запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення контингенту одержувачів соціальних гарантій та пільг, надання яких забезпечується за рахунок бюджетних коштів. Враховуючи, що проведення видатків на надання відповідних соціальних гарантій та пільг згідно із статтею 23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, реалізація законопроекту призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного бюджету на зазначену мету.

Міністерство фінансів України у висновку до законопроекту, зазначаючи про його вплив на видатки з державного бюджету, повідомляє, що за інформацією Міністерства оборони забезпечення житлом зазначеної категорії осіб потребуватиме додаткових видатків із загального фонду державного бюджету для силових структур у сумі 1 128,5 млн грн, а відтак вважає можливою реалізацію законопроекту в разі встановлення терміну набрання чинності Законом не раніше 1 січня 2019 року.

Поряд з тим, Мінфін пропонує врегулювати у проекті закону порядок (черговості) забезпечення жилими приміщеннями військовослужбовців, у тому числі звільнених з військової служби, та членів їх сімей, які мали житло для постійного проживання або мали у приватній власності житло на окупованих територіях.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (реєстр. № 8394 від 22.05.2018), внесений народними депутатами України Фріз І.В., Гопко Г.М., Матузко О.О. та іншими народними депутатами, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо військових судів (реєстр. № 8392 від 22.05.2018), поданий народним депутатом України Купрієм В. М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачається утворення військових судів (військових судів гарнізонів та апеляційного військового суду в м. Києві), які розглядатимуть кримінальні та адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках, встановлених законом. Поряд з цим, пропонується визначити:

порядок обрання суддів військових судів на адміністративні посади та звільнення з цих посад;

створення військової судової палати у Касаційному кримінальному суді Верховного Суду;

статус суддів військових судів та вимоги до кандидатів на ці посади. Зокрема, передбачається, що судді військових судів та судді військової судової палати Касаційного кримінального суду мають перебувати на військовій службі і входити до штатної чисельності Збройних Сил України, при цьому зазначені судді крім здійснення правосуддя не можуть залучатися до виконання інших обов’язків військової служби. Крім того, кандидат на посаду судді військового суду повинен перебувати на військовій службі (в резерві) або в запасі та мати військове звання офіцерського складу.

Реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на створення таких судів та забезпечення їх діяльності. Такого ж висновку дійшло і Міністерство фінансів України. При цьому, Міністерство фінансів зазначило про неможливість визначення орієнтованого обсягу додаткових видатків державного бюджету через відсутність даних. Водночас, за інформацією Мінфіну утримання одного суду на рік становить близько 10 млн грн. Загалом Мінфіном зазначено про не підтримку законопроекту.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), проте відповідні матеріали відсутні, про що зазначено також Міністерством фінансів у експертному висновку до даного законопроекту.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим, про що також зазначено Міністерством фінансів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо військових судів (реєстр. № 8392 від 22.05.2018), поданий народним депутатом України Купрієм В.М., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на забезпечення діяльності військових судів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» щодо вимог до передвиборної програми (реєстр. № 8374 від 17.05.2018), поданий народними депутатами України Добродомовим Д.Є., Матківським Б.М. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 51 та 52 Закону України «Про вибори Президента України» та передбачити збільшення обсягу кількості знаків (з дванадцяти тисяч до тринадцяти) у передвиборній програмі кандидата в Президенти України, обов’язкове зазначення у ній кандидатур на посаду Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, Генерального прокурора України, Голови Служби безпеки України, Голови Національного банку України, а також як одна з відмов у реєстрації кандидата буде не зазначення таких відомостей у передвиборній програмі.

Статею 38 Закону визначено, що витрати на підготовку та проведення виборів Президента України, у тому числі на друкування інформаційних плакатів кандидатів на пост Президента України, публікацію в засобах масової інформації їх передвиборних програм, оплату часу мовлення на радіо і телебаченні, здійснюються Центральною виборчою комісією та окружними виборчими комісіями відповідно до затверджених Центральною виборчою комісією кошторисів видатків у межах коштів, передбачених на підготовку і проведення виборів у Державному бюджеті України.

Згідно зі статею 56-4 Закону Центральна виборча комісія за рахунок коштів, що виділяються з Державного бюджету України на підготовку і проведення виборів, забезпечує виготовлення не пізніш як за двадцять шість днів до дня виборів інформаційних плакатів кандидатів на пост Президента України, зареєстрованих Центральною виборчою комісією, із розрахунку по два примірники на кожну виборчу дільницю.

Інформаційний плакат повинен містити передвиборну програму кандидата на пост Президента України, подану ним до Центральної виборчої комісії при реєстрації, вартість якого з урахуванням пропозицій законопроекту зросте.

Відповідно до статті 63 Закону кандидат на пост Президента України, зареєстрований Центральною виборчою комісією, має право за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, опублікувати в однаковому для всіх кандидатів поліграфічному виконанні в газетах "Голос України" та "Урядовий кур'єр" свою передвиборну програму, подану при його реєстрації, обсягом не більше дванадцяти тисяч друкованих знаків.

Отже, для реалізації законопроекту необхідно вишукати додаткові кошти з державного бюджету внаслідок зростання вартості інформаційних плакатів кандидатів на пост Президента України, публікації в засобах масової інформації їх передвиборчих програм, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України. 

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про вибори Президента України» щодо вимог до передвиборної програми (реєстр. № 8374 від 17.05.2018), поданий народними депутатами України Добродомовим Д.Є., Матківським Б.М. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники держаного бюджету (призведе до збільшення видаткової частини). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відповідності дій осіб, висунутих кандидатами у народні депутати України, загальновизнаним нормам моралі, дотримання ними прав і свобод людини і громадянина, законних інтересів суспільства і держави (реєстр. № 8388 від 21.05.2018), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

У законопроекті пропонується внести зміни до законів України «Про вибори народних депутатів України», «Про Центральну виборчу комісію», «Про запобігання корупції», утворивши, Міжнародну раду доброчесності.

Згідно із законопроектом:

-          Міжнародна рада доброчесності утворюється з метою сприяння Центральній виборчій комісії у встановленні відповідності дій осіб, висунутих кандидатами у народні депутати України, загальновизнаним нормам моралі, дотримання ними прав і свобод людини і громадянина, законних інтересів суспільства і держави;

-          висновок Міжнародної ради доброчесності про вчинення особою, висунутою кандидатом у народні депутати України, в минулому дій всупереч загальновизнаним нормам моралі, правам і свободам людини і громадянина, законним інтересам суспільства і держави є обов’язковою підставою для прийняття Центральною виборчою комісією рішення про скасування реєстрації кандидата у народні депутати України;

-          Міжнародна рада доброчесності складається з двадцяти членів, які є іноземцями та призначаються Головою Комісії виключно за поданням Групи держав по боротьбі з корупцією.

При цьому слід зауважити, що законопроект не містить положень щодо статусу Міжнародної ради доброчесності та фінансового забезпечення її діяльності. Водночас, беручи до уваги повноваження, якими запропоновано наділити Міжнародну раду доброчесності, реалізація положень законопроекту зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного бюджету.

У висновку Міністерства фінансів України щодо законопроекту також зазначається, що його прийняття може потребувати видатків з державного бюджету на забезпечення функціонування Міжнародної ради доброчесності.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Разом з тим, пропозиція щодо набрання чинності законом (з дня наступного за днем його опублікування) суперечить частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України відповідно до якої закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення відповідності дій осіб, висунутих кандидатами у народні депутати України, загальновизнаним нормам моралі, дотримання ними прав і свобод людини і громадянина, законних інтересів суспільства і держави (реєстр. № 8388 від 21.05.2018), поданий народним депутатом України Капліним С.М., є таким, що має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видаткової частини). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (щодо основ соціального захисту заручників) (реєстр. № 8337 від 04.05.2018), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Іоновою М.М., Луценко І.Г., Фріз І.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, метою його прийняття визначено створення державою законодавчих умов для соціального захисту заручників. Для реалізації такої мети у законопроекті пропонується внести зміни до законів України «Про боротьбу з тероризмом» та «Про безоплатну правову допомогу» серед іншого встановивши, що колишній заручник має право на:

-          одержання державної правової допомоги;

-          першочергове безоплатне медичне обслуговування, невідкладну та безперервну медичну реабілітацію у закладах охорони здоров’я державної та комунальної власності;

-          одноразову державну грошову, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України;

-          одноразову державну грошову допомогу у разі смерті заручника на користь членів його сім’ї, батьків та/або утриманців померлого заручника, колишнього заручника.

Поряд з тим, у прикінцевих та перехідних положеннях законопроекту визначено, що такі права поширюються на:

-          осіб, які на час набрання чинності цим Законом були звільнені із заручників, а так само на осіб, які на час набрання чинності цим Законом були визнані потерпілими у кримінальних провадження за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених статтями 147, 349 або 349-1 Кримінального кодексу України;

-          громадян України, інших осіб, які на законних підставах перебували на території України, та які були позбавлені волі окупаційною адміністрацією на тимчасово окупованих територіях України;

-          громадян України, інших осіб, які на законних підставах перебували на території України, та були визнані рішенням Європейського суду з прав людини такими, які були незаконно позбавлені волі внаслідок незаконного арешту та/або відбування покарання за незаконним вироком суду на території будь-якої з держав, на які поширюється юрисдикція Європейського суду з прав людини.

Слід відмітити, що всі передбачені у законопроекті соціальні гарантії для відповідної категорії громадян, виходячи з вимог чинного законодавства, забезпечуватися за рахунок коштів державного на місцевих бюджетів.

Відповідно, у пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи серед іншого визначено, що реалізація положень законопроекту потребує додаткових видатків з Державного бюджету України, однак обчислити їх розміри видається неможливим з урахуванням непередбачуваної динаміки звільнення з неволі відповідних осіб, тому видатки, пов’язані з реалізацією законопроекту, запропоновано здійснювати з резервного фонду Державного бюджету України.

Міністерство фінансів України у висновку до даного законопроекту визначає його таким, що потребуватиме додаткових бюджетних коштів, однак відсутність відповідних розрахунків (вихідних даних) унеможливила надання оцінки вартісної величини такого впливу.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Разом з тим, пропозиція щодо набрання чинності законом (з дня наступного за днем його опублікування) суперечить частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України відповідно до якої закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому - вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про боротьбу з тероризмом» (щодо основ соціального захисту заручників) (реєстр. № 8337 від 04.05.2018), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Іоновою М.М., Луценко І.Г., Фріз І.В. та іншими народними депутатами України, є таким, що має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства (реєстр. № 8270-3 від 02.05.2018), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, законів України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про всеукраїнський референдум», «Про місцеві вибори», «Про рекламу», «Про телебачення та радіомовлення», посиливши відповідальність за порушення виборчого законодавства, зокрема, у вигляді:

-          штрафу: для на громадян від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, для службових та посадових осіб – від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна санкція – штраф: для громадян від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, для на посадових осіб від 50 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) – за здійснення передвиборної агітації особою, участь якої в передвиборній агітації заборонена законом, проведення передвиборної агітації поза строками, установленими законом, чи в місцях, що заборонені законом, здійснення передвиборної агітації у формах та із застосуванням засобів, що суперечать Конституції або законам України, або інше порушення встановлених законом України обмежень щодо ведення передвиборної агітації, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті, статтями 212-9, 212-13 та 212-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а так само агітація напередодні дня голосування та в день проведення референдуму;

-          штрафу від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна санкція – відсутня) – за передвиборну агітацію, агітацію референдуму, що супроводжується наданням виборцям, учасникам референдуму, підприємствам, установам, організаціям незалежно від їх підпорядкування та форм власності грошей, товарів, послуг, робіт, пільг, переваг, цінних паперів, кредитів, лотерейних білетів, інших матеріальних та нематеріальних активів  або інших матеріальних цінностей за умови, що їх вартість не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати;

-          штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (чинна санкція – відсутня) – за умисне публічне розголошення виборцем, учасником референдуму результатів волевиявлення шляхом їх демонстрації в приміщенні для голосування та за приховування або знищення виборцем, учасником референдуму свого виборчого бюлетеня або бюлетеня для голосування на референдумі, а так само винесення його за межі приміщення для голосування;

-          штрафу: для громадян від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, для службових та посадових осіб – від 100 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна санкція – відсутня) – за перешкоджання діяльності суб’єкта виборчого процесу при виконанні ним своїх повноважень та/або здійсненні виборчих процедур шляхом незаконного позбавлення чи обмеження права присутності на засіданнях виборчих комісій, перебування на заходах передвиборної агітації, виборчих дільницях під час голосування;

-          обмеження волі на строк до 3 років або позбавленням волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк  до 5 років (чинна санкція – відсутня) – за відсутність більш ніж на двох засіданнях виборчої комісії чи комісії референдуму без поважних причин та/або інше ухилення голови, заступника голови, секретаря, іншого члена виборчої комісії чи комісії референдуму від виконання своїх обов’язків у роботі комісії без поважних причин;

-          позбавлення волі на строк від 4 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 5 років (чинна санкція – відсутня) – за підписання головою, заступником голови, секретарем, іншим членом виборчої комісії,  комісії референдуму протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці або дільниці референдуму, протоколу про підсумки голосування чи результати виборів або референдуму до остаточного заповнення протоколу, а також підписання такого протоколу не на засіданні виборчої комісії або комісії референдуму;

-          штрафу від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на строк до 2 років (чинна санкція – штраф від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років) – за умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виразилося в розголошенні змісту волевиявлення виборця або учасника референдуму;

-          обмеження волі на строк до 3 років або позбавлення волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 5 років (чинна санкція – штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до 3 років) – за діяння, зазначене в попередньому пункті, вчинене головою, заступником голови, секретарем, іншим членом виборчої комісії або комісії референдуму, кандидатом, який балотується на виборах, представником чи уповноваженою особою політичної партії, місцевої організації політичної партії, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища;

-          позбавлення волі на строк від 4 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 5 років (чинна санкція обмеження волі на строк до 3 років або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до 3 років) – за пропозицію або надання виборцю чи учаснику референдуму, кандидату, який балотується на виборах, неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права чи права на участь у референдумі;

-          позбавлення волі від 4 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 5 років (чинна санкція обмеження волі на строк від 2 до 4 років або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до 3 років) – за пропозицію або надання виборцям (у тому числі, необмеженому колу виборців), учасникам референдуму, юридичним особам (закладам, установам, організаціям, незалежно від їх підпорядкування та форми власності) неправомірної вигоди, що супроводжується передвиборною агітацією, згадуванням чи використанням партійної символіки, імені або зображення кандидата, який балотується на виборах, або агітацією референдуму.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України.

Крім того, згідно із змінами до статті 15 Закону України «Про Національну поліцію» пропонується утворити у складі територіальних органів поліції відділи для забезпечення досудового розслідування злочинів проти виборчих прав громадян та збільшити тимчасово за рішенням керівника поліції штат цих відділів під час виборчого процесу та протягом шести місяців після його закінчення.

Також пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту Міністерству внутрішніх справ України доручається протягом 6 місяців з дня набрання чинності цього законопроекту створити відділи, які забезпечуватимуть досудове розслідування злочинів проти виборчих прав громадян, та методичні центри при територіальних органах поліції для надання консультацій слідчим закріпленим за розслідуванням цих злочинів.

Тому, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, у тому числі у 2018 році, на створення у структурі поліції нових відділів та методичних центрів, що підтверджується висновком Міністерства фінансів України.

При цьому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Разом з тим, пропозиція щодо набрання чинності законом (з дня наступного за днем його опублікування) суперечить частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України відповідно до якої закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому - вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства (реєстр. № 8270-3 від 02.05.2018), поданий народним депутатом України Левченком Ю.В., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків на утримання новостворених підрозділів поліції, а також може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку (реєстр. № 8171 від 21.03.2018), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Кулінічем О.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується визначити основні принципи та пріоритети розвитку державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку в Україні, при цьому, пропонується визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві».

З огляду на таку мету законопроекту, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зазначило, що питання розвитку державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку врегульовано чинним законодавством, зокрема, Податковим і Земельним кодексами України, законами України «Про державну підтримку сільського господарства України», «Про фермерське господарство», «Про особисте селянське господарство», «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу», «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» тощо.

Положеннями законопроекту для розвитку державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку в Україні, зокрема, пропонується встановити наступне:

-                     Державна підтримка сільського розвитку надається за рахунок державного і місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законом, при цьому зобов’язано щорічно передбачати кошти на підтримку сільського розвитку: Кабінет Міністрів України - у проекті Державного бюджету України, і органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування - у проектах місцевих бюджетів.

Надання державної підтримки сільського господарства здійснюватиметься у формі: прямої підтримки (прямі виплати виробникам сільськогосподарської продукції); непрямої підтримки (фіскальні пільги, відстрочення або розстрочення сплати податкових та фіскальних зобов’язань, проекти розвитку територій, формування державних резервів, надання дорадчих послуг).

Державна підтримка сільського розвитку спрямовуватиметься на створення належних умов для проживання на селі, формування передумов для збереження сіл та сільського розвитку, вжиття заходів із благоустрою, належного утримання та раціонального використання об’єктів, розвитку соціальної, транспортної, комунікаційної інфраструктури сільської місцевості, вирішення соціально-економічних та екологічних проблем сільської місцевості, сприяння розвитку державно-приватного партнерства для реалізації проектів розвитку сільського розвитку та залучення інвестицій, а також на посилення ролі територіальних громад сіл, селищ у плануванні та впровадженні заходів із сільського розвитку.

У свою чергу, державна підтримка сільського розвитку регіонів спрямовуватиметься на сприяння зайнятості населення, забезпечення цільового фінансування програм перекваліфікації та професійного розвитку трудових ресурсів, стимулювання трудової міграції до сільської місцевості, удосконалення соціальної сфери, в тому числі житлового будівництва, охорони здоров’я (зокрема, шляхом надання права особам, які проживають у сільській місцевості, на доступну, безперервну, своєчасну, якісну та ефективну первинну медичну (медико-санітарну) допомогу шляхом створення нових та збереження існуючих державних і комунальних закладів охорони здоров’я з урахуванням потреб населення у медичному обслуговуванні, у тому числі оздоровчо-профілактичної та стоматологічної допомоги, а також шляхом належного забезпечення ліками) та охорони довкілля.

Щодо надання фіскальних пільг, відстрочення або розстрочення сплати податкових та фіскальних зобов’язань Міністерством фінансів України у експертному висновку зауважено, що відповідно до Меморандуму про економічну та фінансову політику, укладеного із Міжнародним валютним фондом, Україна взяла на себе зобов’язання утримуватись від урізань податків та запровадження пільгового оподаткування. Крім того, надання податкових пільг окремим суб'єктам не узгоджується з одним із основних принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство - принципом рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу (підпункт 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу).

-                     Віднести до повноважень Міністерства аграрної політики та продовольства України інформаційне, аналітичне та методичне забезпечення реалізації державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку /на сьогодні Мінагрополітики виконує повноваження щодо формування і реалізації державної аграрної політики/, поряд з цим, функції щодо інформаційного забезпечення реалізації державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку також здійснюватимуться сільськогосподарськими дорадчими службами за рахунок коштів, що передбачаються у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік, а також за рахунок інших джерел не заборонених законом.

-                     Створення ефективної системи державного контролю за додержанням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин.

-                     Забезпечення доступу громадян до безпечних харчових продуктів, у тому числі шляхом проведення прикладних наукових досліджень у сфері розробки новітніх харчових продуктів (інгредієнтів) або традиційних харчових продуктів (інгредієнтів), сортів рослин та порід тварин, зокрема, шляхом запровадження програм адресної продовольчої допомоги для найбільш вразливих верств населення, забезпечення здорового харчування дітей (в тому числі у закладах освіти), цінового регулювання на окремі види сільськогосподарської продукції.

-                     Стимулювання розвитку сімейних фермерських господарств та малих виробників сільськогосподарської продукції (зокрема, шляхом надання державної підтримки малим виробникам сільськогосподарської продукції, створення передумов кредитування малих виробників сільськогосподарської продукції шляхом часткової компенсації кредитних ставок, розвиток діючих кредитно-фінансових механізмів та впровадження нових фінансових інструментів), стимулювання розвитку сільськогосподарських кооперативів та інших об’єднань виробників сільськогосподарської продукції.

-                     Забезпечення розвитку земельних відносин, зокрема, шляхом реформування системи безоплатного отримання у власність земельних ділянок із земель державної і комунальної власності, стимулювання відновлення, реконструкції існуючих та будівництва нових меліоративних, гідротехнічних, електроенергетичних споруд та мереж, меліорацію земель.

-                     Забезпечення сталого ведення лісового та рибного господарства, зокрема, шляхом: сприяння невиснажливому лісокористуванню, збереженню біорізноманіття та впровадженню природозберігаючих технологій, формуванню біологічно стійких насаджень; захисту лісів та біорізноманіття від небезпечних подій (катастроф, аварій, пожеж, стихійних лих), шкідників та дефіциту водних ресурсів; економічного стимулювання заходів щодо розширеного відтворення лісів та підвищення ефективності лісогосподарської діяльності, забезпечення створення нових лісів і лісовідновлення, запобігання незаконним рубкам; здійснення заходів щодо збільшення чисельності мисливських тварин, регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин, пропагування культури мисливства; забезпечення регулювання та здійснення промислу водних живих ресурсів у сталий спосіб відповідно до науково обґрунтованих лімітів та із застосуванням екосистемного підходу; збереження біорізноманіття, запобігання негативному впливу на вразливі екосистеми та види водних живих ресурсів, яким загрожує зникнення. При цьому, фінансування сталого розвитку лісового та рибного господарства здійснюватиметься за рахунок державного і місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законом.

-                     Забезпечення державної підтримки розвитку виробництва органічної та нішевої сільськогосподарської продукції.

-                     Впровадження наукових досліджень, інновацій та біотехнологій в агропромисловому комплексі, зокрема, шляхом: оптимізації системи аграрних науково-дослідних установ, диверсифікації фінансування науково-дослідної і освітньої діяльності у сільському господарстві, зокрема через приватні інвестиції у наукові дослідження та за рахунок використання інструментів державно-приватного партнерства, сприяння технологічному забезпеченню малих виробників сільськогосподарської продукції; адаптацію сільськогосподарського виробництва до змін клімату, посух та повеней; збереження біорізноманіття сільськогосподарських культур та сортів рослин.

-        Надання підтримки особам, що переселяються до сільської місцевості, шляхом отримання в т. ч. державної одноразової грошової допомоги, пільгового кредиту на побудову житла та господарських будівель. При цьому, розмір і порядок отримання грошової допомоги, а також порядок отримання пільгового кредиту визначатимуться Кабінетом Міністрів України.

-        Встановлення для жителів сільської місцевості пільгового тарифу житлово-комунальних послуг або субсидій, при нарахуванні яких, не включається дохід, отриманий ними від здачі в оренду земельних ділянок (земельних часток (паїв)) загальною площею до 5 гектарів, а також надання державної підтримки для розвитку комунального господарства та індивідуального житлового будівництва на селі.

Міністерством фінансів зауважено, що зменшення суми сукупного доходу (неврахування окремих доходів) призведе до розширення контингенту отримувачів житлових субсидій та потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів (постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 р. № 848 (зі змінами) затверджено Порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, відповідно до якого встановлено єдині загальні умови призначення та надання житлових субсидій населенню виходячи із доходу кожного конкретного домогосподарства).

-                     Відновлення, збереження культурної спадщини та покращення екосистем у сільській місцевості, зокрема, шляхом затвердження державних цільових, регіональних, місцевих та інших програм розвитку туризму.

Поряд із вищезазначеним, положеннями законопроекту визначено, що частка видатків державного бюджету на фінансування державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку має бути не меншою 5 відсотків видатків бюджету.

З огляду на сутність вищезазначених положень законопроекту, їх реалізація потребуватиме передбачення коштів у державному і місцевих бюджетах та призведе до втрат доходів бюджетів у разі встановлення фіскальних преференцій у відповідному спеціалізованому законодавстві.

Слід зазначити, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» видатки загального фонду державного бюджету становлять 908 466,5 млн грн, а частка видатків державного бюджету на фінансування державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку, що має бути не меншою 5 відсотків видатків бюджету, становитиме відповідно 45 423,3 млн гривень.

При цьому, за інформацією Міністерства фінансів України державним бюджетом на 2018 рік Мінагрополітики на виробничі програми розвитку агропромислового комплексу передбачено видатки та надання кредитів в обсязі 7 319,6 млн грн, у т. ч. за рахунок загального фонду – 6 321,5 млн гривень. Тобто, за висновком Міністерства фінансів України у разі прийняття законопроекту додаткова потреба у коштах державного бюджету становитиме 39 101,8 млн гривень.

Проте, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

Загалом слід зазначити, що авторами законопроекту в порушення вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зауважено Міністерством фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Водночас, окремі положення законопроекту не узгоджуються із бюджетним законодавством. Так, положеннями статті 20 законопроекту, окрім визначення спрямування на державну аграрну політику та державну політику сільського розвитку 5% видатків державного бюджету, передбачено наступне:

-        Статті видатків Державного бюджету України щодо фінансування державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку формує Міністерство аграрної політики та продовольства України, виходячи із загальних обсягів бюджетних асигнувань на галузь.

-        Конкретні обсяги видатків на здійснення заходів, передбачених цим Законом, визначаються у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

-        Порядок використання коштів державного бюджету на фінансування розвитку державної аграрної політики та політики сільського розвитку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З приводу положень статті 20 законопроекту необхідно звернути увагу на окремі вимоги бюджетного законодавства.

Так, згідно з частиною другою статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні  потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, та встановлено необхідність забезпечення збалансованості державного бюджету. Відповідно до такої конституційної вимоги положеннями статті 2, частини другої статті 4, частин першої і другої статті 23, частини першої статті 30, частини першої статті 70 та пункту 20 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України (далі - Кодекс) визначено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, яке встановлюється законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), а взяття зобов’язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України, визнається бюджетним правопорушенням.

Виходячи із положень статті 7 Кодексу принцип збалансованості полягає у відповідності повноважень на здійснення витрат бюджету обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період, а відповідно до принципу обґрунтованості бюджетної системи - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил.

Також, варто звернути увагу, що частиною другою статті 4 Кодексу встановлено, що якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

З огляду на вимоги пункту 1 частини другої статті 22 Кодексу Міністерство аграрної політики та продовольства України є головним розпорядником коштів державного бюджету, бюджетні призначення якому затверджуються законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період. Частиною п’ятою статті 22 Кодексу визначено функції головних розпорядників бюджетних коштів, до яких, зокрема, віднесено повноваження щодо складання проекту кошторису та бюджетного запиту.

Питання затвердження порядків використання бюджетних коштів унормовано частиною сьомою статті 20 Кодексу.

Враховуючи вищезазначені положення бюджетного законодавства, частина перша статті 20 законопроекту не узгоджується із статтею 95 Конституції України та рядом статей Кодексу, а положення частин
другої – п’ятої статті 20 законопроекту достатньо врегульовані бюджетним законодавством, є зайвими, оскільки, не є предметом регулювання цього законопроекту, з огляду на положення статті 1 Кодексу.

Слід також зауважити, що неодноразове застосування у тексті законопроекту терміну «фінансування» у значенні проведення певних видатків (на здійснення визначених у законопроекті заходів щодо державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку), не відповідає його економічній природі та термінологічному визначенню згідно з пунктом 52 частини першої статті 2 Кодексу («фінансування бюджету - надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету»).

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку (реєстр. № 8171 від 21.03.2018), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Кулінічем О.І. та іншими:

1)                має вплив на показники бюджету (потребуватиме суттєвого збільшення витрат державного та місцевих бюджетів для реалізації державної політики сільського розвитку, може призвести до втрат доходів державного та місцевих бюджетів у разі законодавчого встановлення надання фіскальних пільг для сільського розвитку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2)                рекомендувати Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин при доопрацюванні законопроекту виключити положення статті 20 законопроекту для забезпечення приведення їх у відповідність до вимог бюджетного законодавства, зокрема, статті 95 Конституції України, статей 1, 2, 4, 7, 20, 22, 23, 30, 70, 116 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» (реєстр. № 8348 від 14.05.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом пропонується на законодавчому рівні унормувати, зокрема:

розмір плати за здійснення дозвільних процедур у сфері використання ядерної енергії (із зарахуванням такої плати до державного бюджету в установленому порядку);

перелік та вимоги до документів, необхідних для отримання документів дозвільного характеру;

граничний строк надання документів дозвільного характеру;

перелік підстав для відмови у наданні документів дозвільного характеру.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, його основною метою є оптимізація та удосконалення процедури видачі документів дозвільного характеру на здійснення діяльності у сфері використання ядерної енергії, приведення у відповідність із законами України «Про адміністративні послуги» та «Про стандартизацію».

Відповідно до пункту 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України плата за надання адміністративних послуг (крім плати, визначеної пунктом 36 частини першої статті 64 та пунктом 20-1 частини першої статті 69 цього Кодексу) належить до складу доходів загального фонду державного бюджету.

Наразі справляння такої плати регулюються постановами Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. № 440 «Про затвердження Порядку справляння плати за здійснення дозвільних процедур у сфері використання ядерної енергії» та від 01.06.2011 р. № 591 «Про затвердження переліку платних адміністративних послуг, які надаються Державною інспекцією ядерного регулювання та її територіальними органами, і розміру плати за їх надання та визнання такими, що втратили чинність, розмірів плати за здійснення дозвільних процедур у сфері використання ядерної енергії».

Порівняно з чинними нормами у законопроекті пропонується встановити розмір плати не в абсолютних величинах, а у прожиткових мінімумах для працездатних осіб, що в умовах 2018 року і у подальшому є більшим, ніж діючий розмір.

Таким чином, реалізація положень законопроекту щодо запровадження плати за здійснення дозвільних процедур у сфері використання ядерної енергії може призвести до збільшення доходів державного бюджету від плати за надання адміністративних послуг.

Однак, законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» (реєстр. № 8348 від 14.05.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету щодо плати за надання адміністративних послуг). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії» (реєстр. № 5550-д від 21.05.2017), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Домбровським О.Г, Бандуровим В.В. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроект, як зазначено у пояснювальній записці до нього, розроблено з метою приведення законодавства України у відповідність з європейськими вимогами та стандартами, що діють у сфері використання ядерної енергії, встановлення єдиних основних норм безпеки для захисту здоров’я осіб, які перебувають під професійним, медичним опроміненням, та населення проти небезпек, що виникають при іонізуючому випромінюванні, а також врахування вимог щодо державного регулювання питань, що стосуються поводження з урановими рудами.

Законопроектом вносяться зміни до законів України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання», «Про видобування і переробку уранових руд».

При цьому згідно із запропонованими змінами серед іншого передбачається встановити державне регулювання у сфері видобування і переробки уранових руд та запровадити обов’язкове ліцензування видобування уранових руд (чинна норма- лише переробка уранових руд).

Виходячи з вимог статті 14 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», згідно з якими за видачу ліцензії вноситься плата, та беручи до уваги затверджені постановою Уряду від 28.08.2013 року № 639 положення щодо справляння плати за здійснення дозвільних процедур у сфері використання ядерної енергії, плата за видачу ліцензій на видобування уранових руд буде зараховуватися до державного бюджету.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів зазначило, що реалізація положень законопроекту не має впливу на доходну та/або видаткову частини бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії (реєстр. № 5550-д від 21.05.2018), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки Домбровським О.Г, Бандуровим В.В. та іншими, може призвести до збільшення доходів державного бюджету. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

 

Опосередкований:

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення діяльності Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз»» (реєстр. № 8338 від 08.05.2018), поданий народним депутатом України Луценко І.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом вносяться зміни до законів України «Про трубопровідний транспорт» та «Про виконавче провадження», якими, зокрема, передбачається на період тимчасової окупації України відкрити Державному акціонерному товариству «Чорноморнафтогаз» поточний рахунок із спеціальним режимом використання в уповноваженому банку, визначеному Кабінетом Міністрів України за пропозицією Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», на який зараховувати кошти, які надходять від господарської діяльності ДАТ «Чорноморнафтогаз», в тому числі, отримання відшкодувань з бюджету.

Згідно з пояснювальною запискою основною метою законопроекту є створення умов для відновлення виробничої діяльності ДАТ «Чорноморнафтогаз», її оптимізації та забезпечення енергетичної безпеки України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до ускладнень стягнень податків, належних до сплати ДАТ «Чономорнафтогаз».

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення діяльності Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз»» (реєстр. № 8338 від 08.05.2018), поданий народним депутатом України Луценко І.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів державного бюджету залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України (щодо відносин, пов’язаних із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) (реєстр. № 8349 від 15.05.2018), поданий народними депутатами України Герасимовим А.В., Бурбаком М.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується поширити дію пільг зі сплати військового збору та з оподаткування податком на додану вартість, які тимчасово діють на період проведення антитерористичної операції, також і на період здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об’єднаних сил.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що у разі завершення антитерористичної операції та початку здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях вказані положення Податкового кодексу України припинять свою дію. Разом з тим, оскільки передбачені законодавством заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях не передбачають припинення військових дій, а змінюють формат протистояння та відсічі збройної агресії, очевидною є необхідність продовжити дію цих норм і на вказаний період.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що визначити вартісну величину впливу на доходну та/або видаткову частину бюджету та виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» неможливо.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України (щодо відносин, пов’язаних із здійсненням заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) (реєстр. № 8349 від 15.05.2018), поданий народними депутатами України Герасимовим А.В., Бурбаком М.Ю. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість і військового збору залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. У зв’язку з тим, що Верховною Радою України на поточному тижні законопроект за реєстр. № 8349 прийнято як Закон, це рішення не надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо тимчасового обмеження здійснення перевірок найменших суб’єктів господарювання Державною фіскальною службою України (реєстр. № 8354 від 15.05.2018), поданий народними депутатами України Шпеновим Д.Ю., Вілкулом О.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що до 01 липня 2020 року перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 млн грн за попередній календарний рік Державною фіскальною службою України та її територіальними органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. При цьому, зазначене обмеження не поширюється на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість та на перевірки з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджету, а неможливість вжиття належних заходів податкового контролю щодо платників податків може призвести до зменшення надходжень до бюджету. При цьому, Мінфін зауважує про неефективність встановлення аналогічних обмежень на проведення перевірок контролюючими органами в 2015-2016 роках (п. 3 Прикінцевих положень Закону України від 28.12.2014 р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»).

Авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо тимчасового обмеження здійснення перевірок найменших суб’єктів господарювання Державною фіскальною службою України (реєстр. № 8354 від 15.05.2018), поданий народними депутатами України Шпеновим Д.Ю., Вілкулом О.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів у разі можливої мінімізації податкових зобов’язань платниками податків залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності за правопорушення у сфері охорони рослинного світу (реєстр. № 8382 від 18.05.2018), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом з метою посилення відповідальності за порушення у сфері охорони рослинного світу пропонується внести зміни та доповнення до:

-                     Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо:

збільшення розмірів штрафів за порушення вимог пожежної безпеки в лісах (встановивши у розмірі від 50 до 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), за випалювання рослинності або її залишків та опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах (відповідно від 40 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

встановлення адміністративної відповідальності за випалювання рослинності або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, у вигляді штрафу у розмірі від 200 до 2 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів загалом становитимуть від 3 400 грн до 37 400 грн/;

надання повноважень посадовим особам органів (установ, закладів) залізничного транспорту, санітарно-епідеміологічної служби, центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів, Мінагрополітики, органів внутрішніх справ та пожежної охорони на складання протоколів про адміністративні правопорушення за вказаними вище правопорушеннями, запропонованими у законопроекті;

-                     Кримінального кодексу України щодо збільшення розмірів штрафів за знищення або пошкодження об'єктів  рослинного світу та встановлення їх у розмірі від 1 000 – 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів загалом становитимуть від 17 000 грн до 51 000 грн/, при цьому, розширивши склад вказаного порушення.

Реалізація змін, запропонованих до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, може мати опосередкований вплив на показники бюджету, а саме – призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень (злочинів) та залежно від санкцій (покарань), що застосовуватимуться, про що також зазначає у своєму експертному висновку до законопроекту Міністерство фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення відповідальності за правопорушення у сфері охорони рослинного світу (реєстр. № 8382 від 18.05.2018), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуватиме надходження державного та місцевих бюджетів у разі виявлення відповідних правопорушень (злочинів) та залежно від санкцій (покарань), що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про санкції» (реєстр. № 8340 від 08.05.2018), внесений народним депутатом України Зваричем Р.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

Положеннями законопроекту пропонується:

доповнити коло суб'єктів, на яких поширюється дія цього Закону (а саме, такими суб'єктами можуть бути українські юридичні особи, юридичні особи, які знаходяться під контролем української юридичної особи, громадяни України);

запровадити додаткові санкції:

– заборона діяльності суб'єктів права власності і господарювання, які зареєстровані на території України, зареєстровані в державі-агресорі або в третій країні – власником будь-якої кількості акцій (часток, паїв), та/або кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є резидент держави-агресора;

– перехід у власність України майна держави, за винятками, встановленими міжнародними договорами України, чи юридичної або фізичної особи, які порушили відповідні права та інтереси України та її громадян;

повноваження щодо виявлення, запобігання та припинення порушень за застосуванням спеціальних економічних санкцій покласти на центральний орган виконавчої влади у сфері економічної політики. Поряд з тим, доручається Уряду у складі відповідного міністерства створити орган з моніторингу виконання санкцій;

запровадити штрафи за порушення законодавства про санкції у потрійному розмірі від одержаного прибутку за останні три роки.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Разом з тим, згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету в частині покладення на Мінекономрозвитку додаткових повноважень, включаючи створення органу з моніторингу виконання санкцій. При цьому, Мінфін зазначає, що відсутність фінансово-економічного обґрунтування унеможливила надання оцінки вартісної величини впливу законопроекту на дохідну та видаткову частини бюджету.

Водночас, слід відмітити, що передбачене законопроектом запровадження штрафів може призвести до збільшення доходів державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України відповідні надходження належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про санкції» (реєстр. № 8340 від 08.05.2018), внесений народним депутатом України Зваричем Р.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практики застосування відповідного закону, а також може потребувати додаткових видатків з державного бюджету для виконання Мінекономрозвитком запропонованих додаткових повноважень залежно від стану здійснення ним заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про правовий режим добровільного декларування коштів, майна та інших об’єктів фізичними особами (реєстр. № 8257 доопрац. від 14.05.2018), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.В. та Чекітою Г.Л.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом запроваджується особливий порядок добровільного декларування фізичними особами коштів, майна, валютних цінностей та інших об’єктів і сплати податку з них. Такий порядок передбачає звільнення від юридичної відповідальності фізичних осіб за порушення вимог податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Реалізація зазначеного порядку здійснюється шляхом подання фізичними особами одноразової добровільної декларації коштів, майна та інших об’єктів, з яких не були сплачені податки і збори до бюджетів та/або які не були задекларовані, до контролюючого органу за своєю податковою адресою, протягом 365 календарних днів з дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України про затвердження форми добровільної декларації.

При цьому, згідно із законопроектом суб’єкту подання добровільної декларації держава гарантує, зокрема, що проти нього:

не будуть вживатися заходи забезпечення кримінального провадження, застосовуватися запобіжні заходи та не буде вчинятися жодних слідчих (розшукових) дій по кримінальному провадженню у зв’язку з створенням, отриманням, використанням зазначених в добровільній декларації об'єктів;

не буде розпочато в будь-якій формі провадження у справах про адміністративні правопорушення за порушення податкового, митного, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

не буде порушено провадження у справах про порушення митних правил.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту надасть можливість легалізувати та залучити тіньові кошти у реальний сектор економіки держави, наповнити додатковими доходами державний бюджет, зміцнити курс національної валюти України та поліпшити інвестиційний клімат.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що вартісна величина впливу на показники бюджетів буде залежати від обсягу зазначеного суб’єктами декларування у добровільній декларації майна, готівкових коштів.

Варто також звернути увагу, що законопроект є системно пов’язаним з іншим законопроектом тих же авторів «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо добровільного декларування коштів, майна та інших об’єктів фізичними особами» (реєстр. № 8258), яким передбачається унормувати нарахування і сплату податку на об’єкти одноразового добровільного декларування, які здійснюються платниками податку самостійно за визначеними ставками /від 2,5 до 6% залежно від суми задекларованих готівкових коштів та 2,5% вартості об’єкта декларування/. Відтак, практичне застосування таких законодавчих ініціатив залежить від їх взаємоузгодженого розгляду і прийняття.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про правовий режим добровільного декларування коштів, майна та інших об’єктів фізичними особами (реєстр. № 8257 доопрац. від 14.05.2018), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.В. та Чекітою Г.Л., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від податку на об’єкти одноразового добровільного декларування у разі прийняття системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 8258 та залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу) (реєстр. № 6598 (доопрац.) від 18.05.2018), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В., Рибаком І.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроектів є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом передбачається внести зміни до законів України «Про тваринний світ», «Про захист тварин від жорстокого поводження», «Про мисливське господарство та полювання», «Про Національну поліцію», «Про Червону книгу України», а також до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Лісового кодексу України щодо удосконалення правових механізмів регулювання захисту тварин від жорстокого поводження та дотримання правил утримання тварин.

Зокрема, до Кодексу України про адміністративні правопорушення вносяться зміни, згідно з якими:

- встановлюються штрафні санкції за порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, що підлягають охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя у розмірі від 100 до 115 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією об’єктів тваринного або рослинного світу /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 1700 до 1955 грн/;

- встановлюються штрафні санкції за порушення вимог щодо охорони видів тварин і рослин, які охороняються відповідно до міжнародних договорів України, або відповідно до Переліків видів тварин і рослин, які підлягають охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя у розмірі від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно добутого /відповідно від 340 до 850 грн/;

- збільшується розмір штрафів за порушення правил тримання собак і котів з 1-7 до 50-300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /відповідно від 850 до 5100 грн/ та конкретизується склад зазначеного правопорушення;

- працівникам уповноважених підрозділів Національної поліції надається право тимчасового вилучення тварин із наступною передачею тварини у притулок для тварин або громадській організації, статутною метою якої є захист тварин від жорстокого поводження;

- доповнюються повноваження місцевих рад, згідно з якими обласні, Київська та Севастопольські міські ради затверджують відповідно до законодавства Перелік видів тварин та рослин, які підлягають охороні на території області, міст Києва та Севастополя та Положення про нього, за порушення вимог якого передбачається адміністративна відповідальність.

Водночас, законопроектом вносяться зміни до Кримінального кодексу України, згідно з якими:

- за порушення правил щодо незаконного полювання, або незаконного зайняття рибним, звіриним або іншим добувним промислом застосовуватиметься конфіскація знарядь, засобів полювання і всього добутого;

- за жорстоке поводження з твариною застосовуватиметься позбавлення волі від 2 до 8 років (залежно від тяжкості злочинів) з конфіскацією тварин або без такої, а також конкретизується склад зазначеного злочину.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від реалізації конфіскованого майна та від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення та залежно від санкцій, що застосовуватимуться, та до збільшення витрат державного бюджету в частині видатків на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні відповідних злочинів, враховуючи пропозицію щодо встановлення покарання у вигляді позбавлення волі.

Змінами до Закону України «Про Національну поліцію» доповнюються основні повноваження поліції, згідно з якими поліція відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції, визначеної законодавством, здійснює контроль за дотриманням вимог в сфері захисту тварин від жорстокого поводження.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме на видаткову частину Державного бюджету України та сприятиме збільшенню доходів бюджету внаслідок збільшення розмірів штрафів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу) (реєстр. № 6598 (доопрац.) від 18.05.2018), поданий народними депутатами України Дзюбликом П.В., Рибаком І.П. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень (злочинів) та залежно від санкцій (покарань), що застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.29. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України (реєстр. № 8265 від 13.04.2018), внесений Президентом України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), насамперед, які пов’язані із запровадженням спрощеної закупівлі. Зокрема, законопроектом передбачено, що спрощена закупівля застосовується для придбання замовником закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тис. грн та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону (доповнення частини першої статті 1 Закону пунктом 25-1).

Законопроектом також передбачено доповнити частину першу статті 1 Закону пунктом 6-1 щодо запровадження електронного каталогу /як систематизованої бази актуальних пропозицій, яка формується і ведеться централізованими закупівельними організаціями в електронній системі закупівель та використовується для закупівель замовником з метою відбору постачальника товару (товарів)/. При цьому структура, порядок формування та використання електронних каталогів визначатиметься уповноваженим органом, яким є Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Тому залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи та вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів створення та функціонування таких каталогів може потребувати додаткових видатків з державного бюджету для Мінекономрозвитку.

Разом з тим, у законопроекті запропоновано встановити розмір плати за подання скарги у межах 1,5% від очікуваної вартості предмета закупівлі або частини предмета закупівлі (лота), але не менше за прожитковий мінімум, установлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року, та не більше 350 прожиткових мінімумів (доповнення частини першої статті 18 Закону) /на 2018 рік ця сума становитиме від 1 762 грн до 616 700 грн/, а у разі оскарження закупівлі енергосервісу розмір плати становить 5 прожиткових мінімумів (доповнення статті 3 Закону України «Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації») /на 2018 рік ця сума становитиме 8 810 грн/. При цьому встановлено, що така плата може повертатися суб’єкту оскарження, якщо орган оскарження приймає рішення про задоволення або часткове задоволення такої  скарги або залишає її без розгляду у випадку, якщо замовником усунено відповідні порушення, в інших випадках – перераховується до державного бюджету. Наразі постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 р. № 291 «Про встановлення розміру плати за подання скарги» визначено, що у разі оскарження процедури закупівлі товарів або послуг справляється плата у розмірі 5 тис. грн, у разі оскарження процедури закупівлі робіт – 15 тис. грн та не передбачається повернення такої плати суб’єкту оскарження. Хоча законопроектом значно збільшено розмір плати за подання скарги, однак застосування відповідних положень може зумовити зменшення або збільшення доходів державного бюджету за даним видом платежу, оскільки лише у випадку незадоволення скарги така плата перераховуватиметься до державного бюджету. Крім того, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту вважає, що запропонований у законопроекті розмір плати за подання скарги вимагає більш докладного обґрунтування у документах, які додаються до законопроекту, оскільки він виглядає занадто великим, що може негативно позначитися на захисті прав учасників публічних закупівель.

Також у законопроекті передбачається внесення змін до інших законів, зокрема, у статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується розширити визначений перелік порушень законодавства про закупівлі, а також встановити відповідальність за невиконання рішення органу оскарження у вигляді накладення штрафу на керівника замовника від 2000 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Застосування відповідних положень може зумовити збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових бюджетних коштів.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України (реєстр. № 8265 від 13.04.2018), внесений Президентом України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на створення і функціонування електронних каталогів, а також може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень та до зменшення/збільшення доходів державного бюджету від плати за подання скарги залежно від рішення, прийнятого органом оскарження). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.30. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про запобігання корупції» щодо підвищення ролі уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції (реєстр. № 8375 від 18.05.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань запобігання і протидії корупції.

Законопроектом пропонується доповнити Закон України «Про запобігання корупції» новою статтею 13-1, що врегульовує утворення (визначення) уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, зокрема, визначає перелік органів, в яких утворюються (визначаються) такі підрозділи (особи) та їх основні завдання.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту не потребує додаткових фінансових витрат, оскільки передбачені законопроектом завдання здійснюватимуться Національним агентством з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) в межах штатної чисельності, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та в межах бюджетних призначень, передбачених НАЗК державним бюджетом на відповідний рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує фінансового забезпечення.

Разом з тим, слід зауважити, що питання щодо уповноваженого підрозділу (особи) з питань запобігання та виявлення корупції наразі унормовано постановою Кабінету Міністрів України від 04.09.2013 р. № 706 «Питання запобігання та виявлення корупції», проте запропонований у законопроекті перелік органів, в яких вони утворюються (визначаються) такі підрозділи (особи), є ширшим, а завдання, передбачені законопроектом для НАЗК, наразі здійснюється посадовою особою Секретаріату Кабінету Міністрів України, визначеною Міністром Кабінету Міністрів України. Відтак, якщо органи, в яких на даний час немає уповноваженого підрозділу (особи) з питань запобігання та виявлення корупції, та НАЗК не вживатимуть заходів щодо економного та ефективного використання бюджетних коштів, впровадження цієї законодавчої пропозиції може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування таких органів.

Крім того, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту вважає, що його практична реалізація потребуватиме значних видатків з державного бюджету, оскільки для забезпечення виконання приписів законопроекту за рахунок державного бюджету будуть додатково працевлаштовані десятки тисяч осіб і навряд чи це можна буде зробити в межах видатків, закладених у державному бюджеті на поточний рік на фінансове забезпечення діяльності НАЗК.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про запобігання корупції» щодо підвищення ролі уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції (реєстр. № 8375 від 18.05.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів на функціонування НАЗК та органів, в яких не утворено (не визначено) уповноважених підрозділів (уповноважених осіб) з питань запобігання та виявлення корупції, залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи та вжиття заходів щодо економного і ефективного використання відповідних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питної води та питного водопостачання (реєстр. № 8347 від 16.05.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політки, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

У законопроекті шляхом внесення змін до Водного кодексу України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» встановлюються єдині вимоги до розвитку та реконструкції систем очищення питної води на основі розроблених схем водопостачання та водовідведення, зокрема надання права відповідним підприємствам розробляти, а органам місцевого самоврядування затверджувати схеми оптимізації роботи систем централізованого водопостачання та водовідведення. Запроваджується також обов’язок підприємств питного водопостачання надавати технічні умови на приєднання до систем централізованого водопостачання та/або водовідведення.

Крім того, передбачено, що облік у сфері питного водопостачання здійснюється підприємствами питного водопостачання і споживачами за допомогою засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Закону України «Про метрологію і метрологічну діяльність». За відсутності лічильників облік питної води здійснюється розрахунковим шляхом відповідно до норм, встановлених органами місцевого самоврядування.

Згідно із пояснювальною запискою реалізація положень законопроекту не потребує витрат з Державного бюджету України, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Слід відмітити, що законопроектом серед іншого пропонується виключити із переліку видів господарської діяльності у сфері питного водопостачання виробництво фасованої питної води. Зважаючи, що відповідно до статей 1, 16, 17, 18 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» фасована питна вода – питна вода підземних джерел питного водопостачання або питна вода централізованого питного водопостачання, додатково оброблена з метою поліпшення її якості, виробництво якої потребує наявності дозволу на користування надрами та беручи до уваги положення статі 14 Закону України «Про ліцензування деяких видів господарської діяльності» та пункту 25 статті 29 Бюджетного кодексу України, реалізація запропонованої ініціативи може зумовити зменшення надходжень державного бюджету.

Поряд з тим, законопроектом передбачається посилення виробничого контролю на всіх етапах підготовки та очищення води, що спрямовується на забезпечення дотримання техніко-економічних показників роботи відповідних споруд, технологічних процесів, виявлення порушень в технології очищення води та запобігання постачанню споживачам питної води, яка не відповідає вимогам державних санітарних норм та правил. Порядок і періодичність здійснення такого контролю має визначатися центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

За порушення норм санітарного законодавства Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 29 лютого 1994 року № 4004-XII передбачена відповідальність, зокрема адміністративна, у вигляді штрафних санкцій за виявлені правопорушення.

З огляду на зазначене, прийняття запропонованих положень може призвести до збільшення надходжень державного бюджету в залежності від виявлених правопорушень санітарного законодавства.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки, та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо питної води та питного водопостачання (реєстр. № 8347 від 16.05.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до зменшення та/або збільшення доходів державного бюджету в залежності від заходів у сфері питної води, водопостачання та водовідведення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політки, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та протидії їх незаконному обігу (реєстр. № 8378 від 18.05.2018), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Домбровським О.Г та Бухарєвим В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається внесення змін та доповнень до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» та серед іншого, пропонується:

-                     скасувати заходи (норми) такі як: примусове лікування осіб, хворих на наркоманію, розгляд матеріалів у суді про направлення осіб на примусове лікування від наркоманії, дострокове звільнення від примусового лікування від наркоманії, продовження строку примусового лікування від наркоманії та обмеження прав особи, хворої на наркоманію, на період примусового лікування, а також передбачити заходи щодо протидії незаконному обігу наркотиків в установах виконання покарань і, водночас, надання належної медичної і психологічної допомоги особам, хворим на наркоманію під час їх перебування у місцях позбавлення волі;

-                     виключити адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту,  збільшивши  при цьому граничну межу стягнення у вигляді штрафу за виготовлення, придбання, зберігання, перевезення наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах;

-                      впровадити адміністративну відповідальність у вигляді штрафу та громадських робіт за незаконні виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання прекурсорів без мети збуту; порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів; порушення встановлених правил посіву або вирощування снотворного маку чи конопель;

-                     зменшення термінів позбавлення волі та збільшення розмірів штрафів за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;

-                      застосування кримінальної відповідальності у вигляді позбавлення волі за злочини відповідно до статей 309, 311, 314 Кримінального кодексу України лише при умові якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги в особливо великих розмірах.

Відтак, реалізація положень законопроекту залежно від санкцій за вчинене правопорушення може призвести до збільшення доходів державного бюджету внаслідок додаткових надходжень від штрафних санкцій та зумовить зменшення видатків державного бюджету на утримання правопорушників в установах виконання покарань.

У висновку Міністерства фінансів України також зазначається про вплив законопроекту на дохідну частину бюджету, загальний обсяг якого залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та протидії їх незаконному обігу (реєстр. № 8378 від 18.05.2018), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Домбровським О.Г та Бухарєвим В.В., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його доходів та зменшення видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Звнесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за злочини, вчинені у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, державних інформаційних ресурсів і об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, та відповідальності за пошкодження телекомунікаційних мереж (реєстр. № 8304-1 від 07.05.2018), поданий народним депутатом України Семенухою Р.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується внести зміни до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та Кодексу України про адміністративні правопорушення, посиливши відповідальність за вчинення злочинів щодо об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, а також за пошкодження телекомунікаційних мереж у вигляді:

-          штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк (чинна санкція - штраф від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного року, або обмеження волі на строк до двох років) – за умисне пошкодження або руйнування технічних засобів, споруд телекомунікаційних мереж, якщо ці дії призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи цих мереж;

-          штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п’яти років (чинна санкція - відсутня) – за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або загальнонебезпечним способом;

-          позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років (чинна санкція - відсутня) – за вищезазначені дії, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки;

-          позбавлення волі на строк від шести до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років (чинна санкція - відсутня) – за несанкціоноване втручання в роботу об’єкта критичної інформаційної інфраструктури;

-          позбавлення волі на строк від восьми до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років (чинна санкція - відсутня) – за несанкціоноване втручання в роботу об’єкта критичної інформаційної інфраструктури вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, якщо вони заподіяли значну шкоду;

-           позбавлення волі на строк від шести до восьми років (чинна санкція - позбавлення волі на строк до п’яти років) за створення з метою використання, розповсюдження або збуту, а також розповсюдження або збут шкідливих програмних чи технічних засобів, призначених для несанкціонованого втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду;

-          позбавлення волі на строк від п'яти до семи років (чинна санкція - відсутня) за несанкціонований збут або розповсюдження створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства інформації з обмеженим доступом, яка обробляється на об’єктах критичної інформаційної інфраструктури;

-          позбавлення волі на строк від шести до десяти років (чинна санкція - відсутня) за несанкціонований збут або розповсюдження створеної та захищеної відповідно до чинного законодавства інформації з обмеженим доступом, яка обробляється на об’єктах критичної інформаційної інфраструктури вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду;

-          позбавлення волі на строк від шести до дев’яти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років (чинна санкція - відсутня) за несанкціоновану зміну, знищення або блокування інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах чи комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї, за несанкціоноване перехоплення або копіювання інформації, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, якщо це призвело до її витоку, вчинені особою, яка має право доступу до такої інформації дії вчинені стосовно об’єкта критичної інформаційної інфраструктури та позбавлення волі на строк від семи до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років (чинна санкція - відсутня) за вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли значну шкоду;

-          штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від трьох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (чинна санкція - відсутня) за порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється, якщо це заподіяло значну шкоду, вчинені особою, яка відповідає за їх експлуатацію стосовно об’єктів критичної інформаційної інфраструктури;

-          позбавлення волі на строк від шести до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років (чинна санкція - відсутня) за умисне масове розповсюдження повідомлень електрозв’язку, здійснене без попередньої згоди адресатів, що призвело до порушення або припинення роботи електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, що призвели до блокування інформації, яка оброблюється в об’єктах критичної інформаційної інфраструктури та позбавлення волі на строк від семи до десяти років із позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років (чинна санкція - відсутня)  за повторні такі дії або за попередньою змовою групою осіб.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

При цьому Мінфін звертає увагу, що загальний вплив на показники бюджету буде залежати від кількості правопорушників, розміру штрафу, конкретних строків позбавлення волі, які будуть до них застосовані.

Тому, до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за злочини, вчинені у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку, державних інформаційних ресурсів і об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, та відповідальності за пошкодження телекомунікаційних мереж (реєстр. № 8304-1 від 07.05.2018), поданий народним депутатом України Семенухою Р.С., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.34. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (реєстр. № 8327 від 26.04.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, посиливши відповідальність за порушення у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у вигляді:

-          штрафу: для громадян від 30 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, для посадових осіб та фізичних осіб-підприємців – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна санкція попередження або накладення штрафу: для громадян від 0,5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, для посадових осіб – від 2 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) – за порушення встановлених законодавством вимог техногенної, пожежної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також використання протипожежної, аварійно-рятувальної та іншої спеціальної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням (діюча норма регулює лише порушення вимог пожежної безпеки);

-          штрафу від 30 до 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна санкція штраф від 3 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) – за завідомо неправдивий виклик аварійно-рятувального формування, поліції, екстреної медичної допомоги або аварійних служб;

-          штрафу: для громадян від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, для посадових осіб та фізичних осіб-підприємців – від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна санкція попередження або накладення штрафу на громадян від 0,5 до 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від 2 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) – за невиконання приписів та постанов посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, або створення перешкод для їх діяльності;

-          штрафу від 300 до 800  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 3 років (чинна санкція штрафом від 50 до 100 двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 3 років) – за порушення встановлених законодавством вимог техногенної, пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі або аварії, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей або майнову шкоду у великому розмірі.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафних санкцій. Міністерство фінансів України також зазначаючи про таке, звертає увагу, що загальний обсяг надходжень до бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарань.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки (реєстр. № 8327 від 26.04.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенням виборчого законодавства (реєстр. № 8270-1 від 25.04.2018), поданий народним депутатом України Капліним С.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, законів України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про всеукраїнський референдум», «Про місцеві вибори», посиливши відповідальність за порушення виборчого законодавства, зокрема, у вигляді:

-          обмеженням волі на строк до 3 років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 5 років (чинна санкція – відсутня) за ухилення голови, заступника голови, секретаря, іншого члена виборчої комісії чи комісії референдуму від виконання своїх обов’язків у роботі комісії без поважних причин;

-          позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 5 років (чинна санкція – відсутня) за підписання головою, заступником голови, секретарем, іншим членом виборчої комісії, комісії референдуму протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці або дільниці референдуму, протоколу про підсумки голосування чи результати виборів або референдуму до остаточного заповнення протоколу, а також підписання такого протоколу не на засіданні виборчої комісії або комісії референдуму;

-          штрафу від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на строк до 2 років (чинна санкція – штраф від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років) за умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виразилося в розголошенні змісту волевиявлення виборця або учасника референдуму;

-          обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 5 років (чинна санкція – штраф від 300 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до 3 років) за діяння, зазначене в попередньому пункті, вчинене головою, заступником голови, секретарем, іншим членом виборчої комісії або комісії референдуму, кандидатом, який балотується на виборах, представником чи уповноваженою особою політичної партії, місцевої організації політичної партії, довіреною особою кандидата, членом ініціативної групи референдуму, офіційним спостерігачем чи службовою особою з використанням свого службового становища;

-          позбавлення волі на строк від 3 до 5 років (чинна санкція штраф від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на той самий строк) за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання кандидатом, який балотується на виборах, виборцем, учасником референдуму для себе чи третьої особи неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права вільно обирати та бути обраним чи права брати участь у референдумі незалежно від фактичного волевиявлення особи, результатів голосування, реєстрації, відмови в реєстрації або скасування рішення про реєстрацію кандидата, який балотується на виборах;

-          обмеження волі на строк до 7 років або позбавлення волі на строк до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 5 років (чинна санкція обмеження волі на строк до 3 років або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до 3 років) – за пропозицію або надання виборцю чи учаснику референдуму, кандидату, який балотується на виборах, неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права чи права на участь у референдумі;

-          обмеження волі на строк від 2 до 8 років або позбавлення волі від 2 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 5 років. (чинна санкція - обмеження волі на строк від 2 до 4 років або позбавлення волі на той самий строк з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від одного до 3 років) за пропозицію або надання виборцям, учасникам референдуму, юридичним особам (закладам, установам, організаціям, незалежно від їх підпорядкування та форми власності) неправомірної вигоди, що супроводжується передвиборною агітацією, згадуванням чи використанням партійної символіки, імені або зображення кандидата, який балотується на виборах, або агітацією референдуму;

-          обмеження волі на строк від 2 до 5 років або позбавлення волі на строк від 2 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п’яти років (чинна санкція – відсутня) за пропозицію або надання виборцю чи учаснику референдуму, неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права чи права на участь у референдумі депутатом місцевої ради, сільським, селищним, міським головою, народним депутатом України, який балотується на місцевих виборах.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб. У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту також звернуто увагу на таке, водночас відмічено, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії порушенням виборчого законодавства
(реєстр. № 8270-1 від 25.04.2018), поданий народним депутатом України Капліним С.М., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства (реєстр. № 8270-2 від 26.04.2018), поданий народними депутатами України Писаренком В.В., Шенцевим Д.О. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, законів України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про всеукраїнський референдум», «Про місцеві вибори», згідно з якими передбачається посилити адміністративну відповідальність (збільшивши у десятикратному розмірі штрафи) за порушення виборчого законодавства, зокрема за:

-          порушення порядку ведення передвиборної агітації, агітації під час підготовки і проведення референдуму з використанням засобів масової інформації та порядку участі в інформаційному забезпеченні виборів;

-          порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, агітації референдуму;

-          ненадання можливості оприлюднити відповідь щодо інформації, поширеної стосовно суб'єкта виборчого процесу;

-          порушення порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, надання та порушення порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, порушення порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації або агітації референдуму;

-          незаконне використання виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі, голосування виборцем, учасником референдуму більше одного разу, незаконне вкидання виборчих бюлетенів чи  бюлетенів для голосування на референдумі.

Крім того, пропонується встановити адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 100 до 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення виборчого законодавства, зокрема, за:

-          порушення обмежень щодо ведення передвиборної агітації, агітації референдуму;

-          використання не за цільовим призначенням коштів з Державного бюджету, виділених на фінансування статутної діяльності політичної партії;

-          публічне розголошення виборцем, учасником референдуму результатів волевиявлення в приміщенні для голосування;

-          приховування або знищення виборцем, учасником референдуму свого виборчого бюлетеня, бюлетеня для голосування на референдумі;

-          перешкоджання здійсненню виборчих процедур, діяльності суб’єкта виборчого процесу.

У законопроекті, також встановлюється кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі за порушення виборчого законодавства, зокрема, за:

-          ухилення голови, заступника голови, секретаря, іншого члена виборчої комісії чи комісії референдуму від виконання своїх обов'язків у роботі комісії без поважних причин;

-          надання або отримання виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі особою, яка не має права його надавати чи отримувати, або надання виборцю, учаснику референдуму заповненого виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі, або голосування виборцем, учасником референдуму більше одного разу, незаконне вкидання виборчого бюлетеня чи бюлетеня для голосування на референдумі до виборчої скриньки;

-          підписання головою, заступником голови, секретарем, іншим членом виборчої комісії,  комісії референдуму протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці або дільниці референдуму, протоколу про підсумки голосування чи результати виборів або референдуму до остаточного заповнення протоколу, а також підписання такого протоколу не на засіданні виборчої комісії або комісії референдуму;

-          умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів або референдуму, що виразилося в розголошенні змісту волевиявлення виборця або учасника референдуму;

-          прийняття пропозиції, обіцянки або одержання виборцем, учасником референдуму для себе чи третьої особи неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права вільно обирати чи права брати участь у референдумі незалежно від фактичного волевиявлення особи та результатів голосування;

-          пропозицію, обіцянку або надання виборцю чи учаснику референдуму неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права чи права на участь у референдумі;

-          пропозицію або надання кандидату, який балотується на виборах, неправомірної вигоди за вчинення або невчинення будь-яких дій, пов’язаних з безпосередньою реалізацією ним свого виборчого права.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб. У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту також звернуто увагу на таке, водночас відмічено, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення виборчого законодавства (реєстр. №8270-2 від 26.04.2018), поданий народними депутатами України Писаренком В.В., Шенцевим Д.О. та іншими народними депутатами України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Херсонської обласної державної адміністрації Адамчика О.О. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Херсонській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Херсонської обласної державної адміністрації від 07.06.2018 р. № 4453/0-18/30/314).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 11 червня 2018 року надійшло звернення Херсонської обласної державної адміністрації від 07.06.2018 р. № 4453/0-18/30/314 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Херсонській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у 2018 році (далі – Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, виключено Мінінфраструктури з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів) та подальше погодження з Комітетом.

Державне агентство автомобільних доріг України листом від 06.02.2018 р. № 398/3/5.2-2 повідомило Комітет, що враховуючи внесене доповнення до абзацу третього пункту 33 розділу VI Кодексу щодо поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду коштів для експерименту та гостру потребу відновлення автомобільних доріг державного значення за маршрутним принципом, Укравтодором на нараді у Прем’єр-міністра України узгоджено позицію, що в рамках експерименту під час погодження переліків об’єктів перевага буде надаватися автомобільним дорогам державного значення, при цьому, такі переліки об’єктів будуть погоджуватися виключно в межах фактичного обсягу коштів, що надійшли від реалізації експерименту. Крім того, Укравтодором поінформовано, що на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання підтвердження наявності коштів, які надійшли в рамках експерименту і обліковуються на казначейських рахунках та інформації щодо загальної кошторисної вартості об’єктів, обсягів виконаних робіт у попередні роки, наявності документації на об’єкти і проведення закупівель та визначення виконавців робіт.

Херсонською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 4 об’єкти стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 16,365 млн грн (який відповідає обсягу коштів станом на 01.06.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту /з урахуванням залишку відповідних коштів на 01.01.2018 р./), з них щодо:

капітального ремонту – 2 об’єкти на суму 0,25 млн грн (що становить 1,5% загального обсягу фінансового забезпечення);

поточного середнього ремонту – 2 об’єкти на суму 16,115 млн грн (що становить 98,5% загального обсягу фінансового забезпечення).

За інформацією Херсонської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України (копію листа Укравтодору від 18.05.2018 р. № 4292/1/5.2-6-517/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Херсонської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Херсонської області в рамках експерименту, становив 17,817 млн грн, а використано таких коштів у сумі 6,402 млн грн, або 35,9%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 11,415 млн гривень. Поряд з тим, відповідно до рішення Комітету від 08.11.2017 р. Казначейством /лист від 06.02.2018 р. № 12-01/52-2281/ надано інформацію про використання у 2017 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Херсонської області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Необхідно також зазначити, що за даними Казначейства (лист від 04.06.2018 р. № 12-03/233-9089) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Херсонської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-березня 2018 року, становив загалом 4,95 млн грн. Таким чином, станом на початок червня п.р. загальний обсяг коштів, який можливо спрямувати на фінансове забезпечення реалізації відповідних заходів, становить 16,365 млн грн.

Довідково: відповідно до статей 24-2 і 103-1 Кодексу у зв’язку із створенням з 2018 року державного дорожнього фонду у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за спеціальним фондом державного бюджету встановлено, зокрема:

бюджетні призначення Укравтодору на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за відповідною бюджетною програмою (код 3111020) у сумі 10.726,16 млн грн;

субвенцію місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах загалом у сумі 11.530,865 млн грн, з них обласному бюджету Херсонської області – 319,78 млн грн.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації Адамчик О.О.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Херсонській області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Херсонської облдержадміністрації від 7 червня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Херсонській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Херсонської обласної державної адміністрації від 07.06.2018 р. № 4453/0-18/30/314 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 18, «проти» – 0, «утрималися» - 1.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника управління дорожньо-транспортного господарства департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації Немоги Г.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Дніпропетровській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 07.06.2018 р. № 24-2221/0/2-18).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 15 червня 2018 року надійшло звернення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 07.06.2018 р. № 24-2221/0/2-18 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Дніпропетровській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, виключено Мінінфраструктури з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів) та подальше погодження з Комітетом.

Варто також звернути увагу, що Комітет на своєму засіданні 18 квітня 2018 року (протокол № 138) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Дніпропетровській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Дніпропетровської облдержадміністрації від 16.04.2018 р. № 24-1404/0/2-18. Таким первинним Переліком об’єктів визначено 2 об’єкти стосовно поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 217,289 млн грн (який практично відповідає обсягу коштів, що спрямовані до обласного бюджету в рамках експерименту за підсумками І кварталу п.р.).

За даними Казначейства (лист від 04.06.2018 р. № 12-03/233-9089) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-березня 2018 року, становив 217,447 млн грн. При цьому, виходячи із стану виконання щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету у квітні-травні п.р., обсяг коштів, які підлягають спрямуванню до спеціального фонду цього бюджету за підсумками травня п.р., становить 28,02 млн грн. Отже, за підсумками січня-травня п.р. в рамках експерименту до спеціального фонду обласного бюджету Дніпропетровської області має бути перераховано 245,467 млн грн. За інформацією Дніпропетровської облдержадміністрації такі кошти вже надійшли.

Дніпропетровською облдержадміністрацією 4 червня 2018 року затверджено уточнений Перелік об’єктів, в якому визначено 2 об’єкти стосовно поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення (без зміни видів і кількості об’єктів порівняно з первинним Переліком об’єктів) з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 245,467 млн грн (який відповідає обсягу коштів, спрямованих до обласного бюджету в рамках експерименту за підсумками січня-травня п.р.). Порівняно з первинним Переліком об’єктів в уточненому Переліку об’єктів збільшено фінансове забезпечення за 1 об’єктом на суму 28,178 млн грн.

За інформацією Дніпропетровської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України (копію листа Укравтодору від 11.06.2018 р. № 4823/3/5.2-6-626/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Дніпропетровської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених в уточненому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також начальник управління дорожньо-транспортного господарства департаменту житлово-комунального господарства та будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації Немога Г.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений Перелік об’єктів, поданий листом Дніпропетровської облдержадміністрації від 7 червня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити уточнений Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Дніпропетровській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 07.06.2018 р. № 24-2221/0/2-18 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Запорізької обласної державної адміністрації Скоблікова В.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Запорізькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Запорізької обласної державної адміністрації від 18.06.2018 р. № 08-15/2154).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 19 червня 2018 року надійшло звернення Запорізької обласної державної адміністрації від 18.06.2018 р. № 08-15/2154 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Запорізькій області (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, виключено Мінінфраструктури з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів) та подальше погодження з Комітетом.

Варто також звернути увагу, що Комітет на своєму засіданні 4 квітня 2018 року (протокол № 137) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Запорізькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Запорізької облдержадміністрації від 27.03.2018 р.
№ 08-22/1092. Таким первинним Переліком об’єктів визначено 9 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 170,126 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту), з них щодо:

будівництва та реконструкції – 1 об’єкт на суму 60 млн грн (що становить 35,3% загального обсягу фінансового забезпечення);

капітального ремонту – 1 об’єкт на суму 1 млн грн (що становить 0,6% загального обсягу фінансового забезпечення);

поточного середнього ремонту – 7 об’єктів на суму 109,126 млн грн (що становить 64,1% загального обсягу фінансового забезпечення).

За даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Запорізької області в рамках експерименту, становив 251,824 млн грн, а використано таких коштів у сумі 81,698 млн грн, або 32,4%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 170,126 млн гривень.

Крім того, Комітет на своєму засіданні 23 травня 2018 року (протокол № 142) погодив додатковий Перелік об’єктів, поданий листом Запорізької облдержадміністрації від 10.05.2018 р. № 08-22/1646, в якому визначено 4 об’єкти стосовно поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозицією щодо загального обсягу фінансового забезпечення 168,671 млн грн (який відповідає обсягу коштів, що спрямовані до обласного бюджету в рамках експерименту за підсумками І кварталу п.р.).

За даними Казначейства (лист від 04.06.2018 р. № 12-03/233-9089) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Запорізької області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-березня 2018 року, становив 168,671 млн грн. При цьому, виходячи із стану виконання щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету у квітні-травні п.р., обсяг коштів, які підлягають спрямуванню до спеціального фонду цього бюджету за підсумками травня п.р., становить 74,324 млн грн. Отже, за підсумками січня-травня п.р. в рамках експерименту до спеціального фонду обласного бюджету Запорізької області має бути перераховано 242,995 млн грн. За інформацією Запорізької облдержадміністрації такі кошти вже надійшли.

Запорізькою облдержадміністрацією на заміну додаткового Переліку об’єктів подано уточнений Перелік об’єктів, в якому визначено 4 об’єкти стосовно поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення (без зміни видів і кількості об’єктів порівняно з додатковим Переліком об’єктів) з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 242,995 млн грн (який відповідає обсягу коштів, спрямованих до обласного бюджету в рамках експерименту за підсумками січня-травня п.р.). Порівняно з додатковим Переліком об’єктів в уточненому Переліку об’єктів збільшено фінансове забезпечення за 2 об’єктами загалом на 74,324 млн грн.

За інформацією Запорізької облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України (копію листа Укравтодору від 15.06.2018 р. № 4951/3/5.2-6-671/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Запорізької облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених в уточненому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Скобліков В.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений Перелік об’єктів, поданий листом Запорізької облдержадміністрації від 18 червня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити уточнений Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Запорізькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Запорізької обласної державної адміністрації від 18.06.2018 р. № 08-15/2154 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Служби автомобільних доріг в Одеській області Вариводи О.М. про погодження додаткового Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в Одеській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Одеської обласної державної адміністрації від 19.06.2018 р. № 01/01-27/3800). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Дубневича Б.В./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 19 червня 2018 року надійшло звернення Одеської обласної державної адміністрації від 19.06.2018 р. № 01/01-27/3800 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в Одеській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у всіх областях та місті Києві (далі – додатковий Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, виключено Мінінфраструктури з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів) та подальше погодження з Комітетом.

Варто також звернути увагу, що Комітет на своєму засіданні 14 березня 2018 року (протокол № 132) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в Одеській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Одеської облдержадміністрацією від 12.03.2018 р.
№ 01/01-23/1522. Таким первинним Переліком об’єктів визначено 59 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 347,9 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту), з них щодо:

капітального ремонту – 6 об’єктів на суму 6,8 млн грн (що становить 2% загального обсягу фінансового забезпечення);

поточного середнього ремонту – 53 об’єкти на суму 341,1 млн грн (що становить 98% загального обсягу фінансового забезпечення).

За даними звітності Казначейства за вересень-грудень 2015 року та за 2016-2017 роки загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Одеської області в рамках експерименту, становив 2.718,7 млн грн, а використано таких коштів у сумі 2.370,9 млн грн, або 87,2%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 347,9 млн гривень.

За даними Казначейства (лист від 04.06.2018 р. № 12-03/233-9089) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Одеської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-березня 2018 року, становив 225,18 млн грн. При цьому, виходячи із стану виконання щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету у квітні-травні п.р., обсяг коштів, які підлягають спрямуванню до спеціального фонду цього бюджету за підсумками травня п.р., становить 60,8 млн грн. Отже, за підсумками січня-травня п.р. в рамках експерименту до спеціального фонду обласного бюджету Одеської області має бути перераховано 285,98 млн грн.

Одеською облдержадміністрацією затверджено додатковий Перелік об’єктів, в якому визначено 6 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 285,98 млн грн (який відповідає обсягу коштів, що мають бути спрямовані до обласного бюджету в рамках експерименту за підсумками січня-травня п.р.), з них щодо:

будівництва мостового переходу через Сухий лиман з підходами в с. Малодолинське на автомобільній дорозі Одеса – Чорноморськ на суму 30 млн грн (що становить 10,5% загального обсягу фінансового забезпечення).;

поточного середнього ремонту автомобільної дороги М-15 Одеса – Рені – 5 об’єктів на суму 255,98 млн грн (що становить 89,5% загального обсягу фінансового забезпечення).

За інформацією Одеської облдержадміністрації додатковий Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України. Зокрема, Укравтодор зазначає, що погоджує додатковий Перелік об’єктів у частині поточного середнього ремонту автомобільної дороги М-15 Одеса – Рені, при цьому, не має позиції щодо об’єкта будівництва мостового переходу через Сухий лиман з підходами в с. Малодолинське на автомобільній дорозі Одеса – Чорноморськ, оскільки такий об’єкт не належить до мережі доріг загального користування (копію листа Укравтодору від 19.06.2018 р. № 5018/3/5.2-6-684/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Одеської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування додаткового Переліку об’єктів.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у додатковому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Унгурян П.Я, в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., начальник Служби автомобільних доріг в Одеській області Варивода О.М., а також заступник Чорноморського міського голови Крук Ю.Ю.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити додатковий Перелік об’єктів, поданий листом Одеської облдержадміністрації від 19 червня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити додатковий Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в Одеській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Одеської обласної державної адміністрації від 19.06.2018 р. № 01/01-27/3800 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Крулька І.І. про погодження уточненого Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Закарпатській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Закарпатської обласної державної адміністрації від 19.06.2018 р.
 06-7/1295/1). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Дубневича Б.В./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 20 червня 2018 року надійшло звернення Закарпатської обласної державної адміністрації від 19.06.2018 р. № 06-7/1295/1 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження уточненого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у Закарпатській області (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, виключено Мінінфраструктури з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів) та подальше погодження з Комітетом.

Варто також звернути увагу, що Комітет на своєму засіданні 14 березня 2018 року (протокол № 132) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Закарпатській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Закарпатської облдержадміністрації від 12.03.2018 р. № 06-7/632. Таким первинним Переліком об’єктів визначено 1 об’єкт стосовно поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення з пропозицією щодо загального обсягу фінансового забезпечення 96,69 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту).

За даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Закарпатської області в рамках експерименту, становив 362,3 млн грн, а використано таких коштів у сумі 265,6 млн грн, або 73,3%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 96,69 млн гривень.

Крім того, Комітет на своєму засіданні 19 квітня 2018 року (протокол № 139) погодив додатковий Перелік об’єктів, поданий листом Закарпатської облдержадміністрації від 18.04.2018 р. № 06-7/914/2, в якому визначено 2 об’єкти стосовно поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозицією щодо загального обсягу фінансового забезпечення 52,1 млн грн (який відповідає обсягу коштів, що спрямовані до обласного бюджету в рамках експерименту за підсумками І кварталу п.р.).

За даними Казначейства (лист від 04.06.2018 р. № 12-03/233-9089) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Закарпатської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-березня 2018 року, становив 52,1 млн грн. При цьому, виходячи із стану виконання щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету у квітні-травні п.р., обсяг коштів, які підлягають спрямуванню до спеціального фонду цього бюджету за підсумками травня п.р., становить 17,1 млн грн. Отже, за підсумками січня-травня п.р. в рамках експерименту до спеціального фонду обласного бюджету Закарпатської області має бути перераховано 69,16 млн грн. За інформацією Закарпатської облдержадміністрації такі кошти вже надійшли.

Закарпатською облдержадміністрацією на заміну додаткового Переліку об’єктів подано уточнений Перелік об’єктів, в якому визначено 3 об’єкти стосовно поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 69,16 млн грн (який відповідає обсягу коштів, спрямованих до обласного бюджету в рамках експерименту за підсумками січня-травня п.р.). Порівняно з додатковим Переліком об’єктів в уточненому Переліку об’єктів доповнено 1 об’єкт з обсягом фінансового забезпечення 8,55 млн грн та збільшено фінансове забезпечення за 1 об’єктом на 8,51 млн грн.

За інформацією Закарпатської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України (копію листа Укравтодору від 07.06.2018 р. № 4735/1/5.2-6-410/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Закарпатської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених в уточненому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Крулько І.І., а також в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений Перелік об’єктів, поданий листом Закарпатської облдержадміністрації від 19 червня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити уточнений Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Закарпатській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Закарпатської обласної державної адміністрації від 19.06.2018 р. № 06-7/1295/1 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

 

 

 

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Наливайка О.І. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Державному комітету телебачення і радіомовлення (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 № 355-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 29.05.2018 № 1/6-3-16 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 № 355-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Державному комітетові телебачення і радіомовлення на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному комітету телебачення і радіомовлення на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків державного бюджету в сумі 123,1 тис. гривень за бюджетною програмою 1701010 «Керівництво та управління у сфері телебачення і радіомовлення» шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку овідково: в Державному бюджеті України на 2018 рік видатки за бюджетною програмою 1701010 передбачені в обсязі 37 944 тис. грн, з яких по загальному фонду – 37 794 тис. грн (у тому числі: видатки споживання – 37 714 тис. грн, видатки розвитку – 80 тис. грн.). За даними звітності Казначейства України за січень-травень п.р. виконання за цією бюджетною програмою за загальним фондом становить 13,1 млн грн або 34,7 % плану на рік та 89,9% плану на звітний період/.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

В обґрунтуванні щодо зазначеного перерозподілу видатків, наведеному у листі Державного комітету телебачення і радіомовлення, відмічено, що метою зазначеного перерозподілу є придбання обладнання для забезпечення технічного захисту інформації в кабінетах Урядового зв’язку.

Слід зауважити, що звернення Державного комітету телебачення і радіомовлення до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. не висловив заперечень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 23.05.2018 № 355-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному комітету телебачення і радіомовлення на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 1701010 «Керівництво та управління у сфері телебачення і радіомовлення», перерозподілу видатків державного бюджету в сумі 123,1 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку, що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.05.2018 № 355-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра оборони України Шевчука О.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 377-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства оборони України від 11.06.2018 № 220/3371 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 377-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 377-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству оборони на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків на оплату праці у сумі 32 800 тис. гривень, шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Міністерства оборони України/;

збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 2105010 «Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Адміністрація Державної спеціальної служби транспорту України/.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Згідно із Законом України “Про Державну спеціальну службу транспорту” (зі змінами, внесеними Законом України від 05.12.2017 № 2225-VIII) Державна спеціальна служба транспорту є спеціалізованим військовим формуванням, що входить до системи Міністерства оборони України, призначеним для забезпечення стійкого функціонування транспорту в мирний час та в особливий період, і відповідно, у державному бюджеті на 2018 рік видатки на забезпечення діяльності Служби визначено, як відповідальному виконавцю бюджетної програми у складі головного розпорядника коштів державного бюджету Міністерства оборони України.

Відповідно до інформації, зазначеної у листі Міністерства оборони України, зазначений перерозподіл видатків державного бюджету дозволить забезпечити приведення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців Державної спеціальної служби транспорту до розмірів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (наприклад, грошове забезпечення контрактника зросте з 5,2 тис. грн до 8,3 тис. грн на місяць), у тому числі розмірів винагороди за участь в заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації (з 1,2 тис. грн до 4,5 тис. грн.).

Слід зауважити, що звернення Міністерства оборони до Комітету з питань бюджету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Інформація щодо виконання бюджетних програм, перерозподіл видатків державного бюджету за якими запропоновано, приведена в таблиці (роздано народним депутатам – членам Комітету).

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. не висловив заперечень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 06.06.2018 № 377-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству оборони на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків на оплату праці у сумі 32 800 тис. гривень шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2105010 «Забезпечення діяльності Державної спеціальної служби транспорту», як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 377-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра оборони України Шевчука О.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 № 406-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства оборони України від 15.06.2018 № 220/35116 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 № 406-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 № 406-р встановлено здійснити перерозподіл видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству оборони на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ», у сумі 111 700 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку.

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Слід зазначити, що державним бюджетом на 2018 рік Міністерству оборони за бюджетною програмою 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ» бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету визначено в обсязі 59 065,2 млн грн (у т.ч. видатки споживання – 54 322,6 млн грн, видатки розвитку – 4 742,6 млн грн). Згідно зі звітом Казначейства за січень-травень поточного року проведено видатки за загальним фондом в обсязі 20 858,4 млн грн, або 95,1% плану на звітний період та 35,3% плану на рік.

Пояснення щодо здійснення такого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі Міністерства оборони. Так, відмічається, що додаткові бюджетні асигнування будуть спрямовані на забезпечення належних умов розміщення військовослужбовців за контрактом в місцях постійної дислокації /на закупівлю матеріально-технічних засобів для обладнання 184 казарм – у сумі 29,4 млн грн/ та перехід у 2018 році військових частин (установ, закладів) Збройних Сил України на систему продовольчого забезпечення із застосуванням каталогу продуктів харчування /на закупівлю сучасного технологічного обладнання їдалень військових частин – у сумі 82,3 млн грн./. При цьому, зазначається, що економія коштів за цією бюджетною програмою виникла внаслідок зменшення потреби у видатках на харчування особового складу у зв’язку із зменшенням фактичної чисельності військовослужбовців строкової служби, що мають право на безоплатне харчування, проти планового показника та перенесення терміну призову військовослужбовців строкової служби на кінець року.

Слід зауважити, що звернення Міністерства оборони до Комітету з питань бюджету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18.

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. не висловив заперечень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 13.06.2018 № 406-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення перерозподілу видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству оборони на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ», у сумі 111 700 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку, як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 № 406-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Ковтонюка П.А. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 р. № 378-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України від 11.06.2018
№ 12-06/168/14517 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 р. № 378-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2308010 «Керівництво та управління у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення» (відповідальний виконавець бюджетних програм – Національна служба здоров’я України) на суму 17034,4 тис. гривень (з них на оплату праці 13962,6 тис. гривень);

збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2301010 «Керівництво та управління у сфері охорони здоров’я» (відповідальний виконавець бюджетних програм – Міністерство охорони здоров’я України) на 9534,4 тис. гривень (з них на оплату комунальних послуг та енергоносіїв 1951 тис. гривень) та встановлення видатків розвитку на суму 7500 тис. гривень /у державному бюджеті на 2018 рік за цією бюджетною програмою видатки розвитку не встановлено/.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Слід звернути увагу, що у розпорядженні Уряду від 06.06.2018 р. № 378-р допущено неточність при викладенні суті перерозподілу видатків державного бюджету, а саме за бюджетною програмою 2301010 вказано про збільшення видатків споживання та розвитку на 9 534,4 тис. грн, хоча йдеться про збільшення на таку суму лише видатків споживання, а видатки розвитку визначається встановити у сумі 7 500 тис. гривень.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-травень 2018 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

2301010 - у обсязі 31 961,1 тис. грн, що становить 27,9% річного плану (визначено у обсязі – 114 373,6 тис. грн) та 71,4% плану на звітний період;

2308010 - у обсязі 502,4 тис. грн, що становить 0,2% річного плану (визначено у обсязі – 211 000,9 тис. грн) та 0,7% плану на звітний період.

В обґрунтуванні щодо зазначеного перерозподілу видатків, наведеному у листі Міністерства охорони здоров’я України, зазначається, що його реалізація дозволить здійснити підготовку проектно-кошторисної документації на капітальний ремонт адміністративних будівель Міністерства, які знаходяться в аварійному стані та потребують капітального ремонту, включаючи всі комунікації, а також недопустити виникнення кредиторської заборгованості за спожиті комунальні послуги та енергоносії.

За поясненнями Міністерства охорони здоров’я України покриття витрат на вищевказані заходи запропоновано здійснити за рахунок зменшення видатків за бюджетною програмою 2308010 «Керівництво та управління у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення» у зв’язку із тим, що роботу Національної служби здоров’я України розпочато лише з другого кварталу поточного року, тобто кошти, передбачені на її діяльність у першому кварталі не використано.

Водночас з приводу запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету необхідно зауважити, що відповідно до вимог частини одинадцятої статті 23 Бюджетного кодексу України забороняється без внесення змін до закону про Державний бюджет України збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету, зокрема, на видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами.

Необхідно також зазначити, що звернення Міністерства охорони здоров’я України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідних розрахунків) щодо обсягів такого перерозподілу та пояснень неврахування потреби у таких коштах при плануванні державного бюджету на 2018 рік, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. не висловив заперечень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

У ході обговорення цього питання голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. поінформував, що при опрацюванні запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету було зауважено про наявність неточностей у викладі тексту розпорядження та висловлено застереження з огляду на вимоги частини 11 статті 23 Бюджетного кодексу, якою забороняється без внесення змін до закону про державний бюджет збільшення бюджетних призначень за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами.

Голова підкомітету Горбунов О.В., зважаючи на прийняття Урядом рішення із зазначеного питання, вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 06.06.2018 № 378-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 р. № 378-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2308010 «Керівництво та управління у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення» на суму 17 034,4 тис. грн (з них на оплату праці 13 962,6 тис. гривень);

збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2301010 «Керівництво та управління у сфері охорони здоров’я» на 17 034,4 тис. грн, у тому числі видатків споживання на 9 534,4 тис. грн (з них на оплату комунальних послуг та енергоносіїв 1 951 тис. грн) та встановлення видатків розвитку у сумі 7 500 тис. гривень.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника директора Департаменту фінансової роботи та господарського забезпечення – заступник головного бухгалтера Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Кас’яненко Н.Д. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 380-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.06.2018 № 2103-10/25350-01 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 380-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків за бюджетною програмою 1201010 «Керівництво та управління у сфері економічного розвитку і торгівлі» у сумі 1 500 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання (з них оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 1 500 тис. гривень) та збільшення відповідного обсягу видатків розвитку.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-травень 2018 року видатки по загальному фонду за бюджетною програмою 1201010 фактично проведено у обсязі 132 330,6 тис. грн, що становить 29,9% уточненого річного плану та 78,4% плану на звітний період (річний уточнений плановий обсяг визначено у сумі – 442 467,8 тис. грн.).

В обґрунтуванні щодо зазначеного перерозподілу видатків, наведеному у листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, відмічено, що метою реалізації такого перерозподілу видатків державного бюджету є здійснення капітального ремонту покрівлі адміністративної будівлі Міністерства в місті Києві по вул. Антоновича (Горького), 174.

Слід зазначити, що звернення Міністерства економічного розвитку і торгівлі до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу (включаючи пояснення щодо можливості скорочення запропонованих видатків), хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. не висловив заперечень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 06.06.2018 № 380-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 380-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству економічного розвитку і торгівлі на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків за бюджетною програмою 1201010 «Керівництво та управління у сфері економічного розвитку і торгівлі» у сумі 1 500 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання (з них оплата комунальних послуг та енергоносіїв – 1 500 тис. грн) та збільшення у відповідному обсязі видатків розвитку.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію директора Фінансово-економічного департаменту Міністерства соціальної політики України Задніпрянця В.А. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих учасників бойових дій на території інших держав, визначених в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю І-ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов?язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов» (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 р. № 404-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства соціальної політики України (далі – Мінсоцполітики) від 15.06.2018 № 11440/0/2-18/15 (копія листа роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих учасників бойових дій на території інших держав, визначених в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю І-ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов?язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов», відповідно до розпорядження Уряду від 13.06.2018 р. № 404-р.

Питання погодження Комітетом з питань бюджету розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних витрат Мінсоцполітики за загальним фондом державного бюджету передбачено видатки споживання за бюджетною програмою (код 2511200) «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих учасників бойових дій на території інших держав, визначених в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю І-ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов?язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов»
(далі – субвенція) у сумі 200 000 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону (у попередні бюджетні періоди надання такої субвенції не передбачалось).

З огляду на вимоги частини другої статті 97 Бюджетного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 р. № 214 затверджено Порядок та умови надання субвенції, згідно з якими, зокрема, визначено що:

- субвенція спрямовується на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку або на інвестування в об’єкти житлового будівництва відповідно до законів України «Про інвестиційну діяльність» та «Про кооперацію» шляхом призначення і виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих учасників бойових дій на території інших держав, визначених в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов’язаних з перебуванням у таких державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов і перебувають на обліку за місцем проживання відповідно до Житлового кодексу Української РСР;

- розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва здійснюється Мінсоцполітики на підставі інформації регіональних органів соціального захисту населення щодо потреби у наданні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення станом на 1 березня поточного року.

- подальший розподіл таких коштів між районами та містами обласного значення здійснюється регіональними органами соціального захисту пропорційно кількості сімей загиблих та осіб з інвалідністю I-II груп із числа учасників бойових дій на території інших держав відповідно до потреби в наданні грошової компенсації.

При розподілі субвенції регіональними органами соціального захисту населення враховується обов’язкова виплата грошової компенсації на одного отримувача у повному обсязі, визначеному пунктом 20 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей (такий порядок також затверджено цією постановою Кабінету Міністрів України).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 р. № 404-р затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами всіх областей та бюджетом міста Києва у обсязі 200 000 тис. гривень.

В обґрунтуванні щодо такого розподілу Мінсоцполітики зазначається, оскільки за інформацією регіональних органів соціального захисту населення станом на 27.04.2018 кількість громадян, яким передбачено виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення, становить 380 осіб на суму – 401 961,6 тис. грн, розподіл субвенції між обласними бюджетами і міським бюджетом м. Києва здійснено, виходячи із затвердженого Законом її обсягу, пропорційно потребі в наданні грошової компенсації у сумі 200 000 тис. грн (інформація Мінсоцполітики щодо проведеного розподілу роздана народним депутатам – членам Комітету).

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. не висловив заперечень щодо запропонованого розподілу між місцевими бюджетами субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, що визначено пунктом 1 та додатком до розпорядження Уряду від 13.06.2018 р. № 404-р. (Пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих учасників бойових дій на території інших держав, визначених в абзаці першому пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю І-ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, пов?язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов», на 2018 рік у сумі 200 000 тис. грн, що визначено пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 р. № 404-р.

Голосували: «за» - одноголосно

3.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Марченка С.М. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 р. № 423-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства фінансів України (лист від 20.06.2018 р.
№ 05220-03-2/16643) про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій
(далі – субвенція) відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 р. № 423-р «Деякі питання розподілу у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» (далі – розпорядження Уряду).

Питання погодження Комітетом з питань бюджету розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами в межах їх загального обсягу унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»
(далі – Закон) у складі загальнодержавних витрат Мінфіну України затверджено видатки за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» у сумі 5 000 000 тис. грн (за загальним фондом) без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 7 до Закону.

Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Уряду від 06.02.2012 № 106 (із змінами) «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», згідно з якими, зокрема, визначено, що:

– субвенція спрямовується серед іншого на будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт об’єктів інфраструктури комунальної власності, а однією з основних умов її надання є спрямування субвенції на створення, приріст або оновлення основних фондів комунальної власності;

– переліки об’єктів та заходів за рішенням Кабінету Міністрів України затверджуються Кабінетом Міністрів України або місцевими держадміністраціями, виконавчими органами органів місцевого самоврядування.

Відтак, згідно з пунктом 1 розпорядження Уряду затверджено:

розподіл у 2018 році субвенції між місцевими бюджетами за об’єктами (заходами) згідно з додатком 1;

розподіл у 2018 році субвенції між місцевими бюджетами згідно з додатком 2.

Крім того, встановлено, що переліки об’єктів і заходів, які фінансуються у 2018 році за рахунок субвенції згідно з додатком 2, формуються та затверджуються відповідними місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад.

Пунктом 2 розпорядження Мінфіну України доручається забезпечити погодження розподілів субвенції з Комітетом з питань бюджету.

Таким чином, згідно з додатками до розпорядження Уряду здійснено розподіл субвенції у обсязі 2 114 332,555 тис. грн (42,3% бюджетних призначень), з них:

– між місцевими бюджетами всіх областей та міста Києва за об’єктами і заходами згідно з додатком 1 (у обсязі 1 739 010,507 тис. грн);

– між місцевими бюджетами Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорiзької, Iвано-Франкiвської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львiвської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської та Чернігівської областей згідно з додатком 2 (у обсязі 375 322,048 тис. грн).

При цьому належить звернути увагу, що матеріали, надані Мінфіном України, не містять обґрунтувань та пояснень щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами та за об’єктами і заходами.

Cлід відмітити, що розписом асигнувань загального фонду державного бюджету на 2018 рік передбачено перерахування субвенції, починаючи з квітня поточного року, і, за інформацією Казначейства, перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2018 році не здійснювалося.

Крім того, на виконання вимог пункту 24 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» на рахунках місцевих бюджетів збережено залишки коштів за субвенцією у обсязі 1 786 429,2 тис. грн для здійснення відповідних витрат у 2018 році з урахуванням їх цільового призначення. Згідно із звітом Казначейства про виконання місцевих бюджетів за січень-квітень 2018 року за рахунок зазначених коштів проведено відповідні видатки місцевих бюджетів у обсязі 652 965,3 тис. гривень.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2018 році субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій відповідно до розпорядження Уряду від 13.06.2018 № 423-р.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій згідно з пунктом 1, додатком 1 (у сумі 1 739 010,507 тис. грн) та додатком 2 (у сумі 375 322,048 тис. грн) до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 р. № 423-р «Деякі питання розподілу у 2018 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій».

Голосували: «за» - одноголосно.

3.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Ковтонюка П.А. про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2018 рік, та розподіл медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам між бюджетами міст обласного значення, районними бюджетами та бюджетами об’єднаних територіальних громад згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 р. № 420-р. /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.2018р.
№ 10.1-16/15430 (копія листа роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2018 рік, та розподілу медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам між бюджетами міст обласного значення, районними бюджетами та бюджетами об’єднаних територіальних громад згідно з пунктами 1 та 2 розпорядження Уряду від 13.06.2018 р. № 420-р.

Комітет з питань бюджету відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України забезпечує погодження здійсненого за рішенням Кабінету Міністрів України перерозподілу видатків бюджету за бюджетними програмами (включаючи, зокрема, субвенції) у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (Постанова Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217)

Питання погодження Комітетом з питань бюджету розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Відповідно до Закону України від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», що визначає державні фінансові гарантії надання необхідних пацієнтам послуг з медичного обслуговування (медичних послуг) та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій, забезпечення реалізації державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій покладається на Національну службу здоров’я України. При цьому встановлено, що з 1 січня 2018 року по 1 січня 2020 року впроваджується програма державних гарантій медичного обслуговування населення для всіх видів медичної допомоги, на першому етапі реалізації якої у 2018 році:

– запроваджується реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги;

– тимчасово, протягом 2018-2019 років допускається фінансування надання первинної медичної допомоги комунальними закладами охорони здоров’я, що не уклали договори про медичне обслуговування населення з Уповноваженим органом, шляхом надання субвенцій з державного бюджету відповідним місцевим бюджетам.

Статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі – Закон) встановлено, що з 1 липня 2018 року видатки на надання первинної медичної допомоги здійснюються з державного бюджету за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення для первинної медичної допомоги.

Водночас, з огляду на тривалий перехідний період, підпунктом 5
пункту 1-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України визначено, що з 1 липня 2018 року до 1 січня 2020 року, як виняток з положень підпункту «д» пункту 8 частини першої статті 87 цього Кодексу, бюджетам адміністративно-територіальних одиниць, комунальні заклади охорони здоров’я яких не уклали договори про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення для первинної медичної допомоги, спрямовується медична субвенція у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на такі положення законодавства, у Законі за загальним фондом державного бюджету Міністерству охорони здоров’я України передбачено на 2018 рік:

– видатки споживання для Національної служби здоров’я України за бюджетною програмою «Надання первинної медичної допомоги населенню» (код 2308020) у сумі 8 054 517,6 тис. грн (на надання первинної медичної допомоги з 1 липня поточного року в повному обсязі);

– загальнодержавні витрати за бюджетною програмою «Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» (код 2311410) у сумі 57 366 717,0 тис. грн (у складі якої передбачалися цільові кошти на надання первинної медичної допомоги населенню до 1 липня поточного року).

Поряд з тим, згідно із статтею 30 Закону Кабінету Міністрів України надано право здійснювати перерозподіл видатків, передбачених за бюджетною програмою «Надання первинної медичної допомоги населенню» (код 2308020), для спрямування з 1 липня 2018 року медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у частині видатків на надання первинної медичної допомоги бюджетам адміністративно-територіальних одиниць, комунальні заклади охорони здоров’я яких не уклали договори про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення для первинної медичної допомоги.

На даний час, як зазначається у зверненні Міністерства охорони здоров’я до Комітету питань бюджету, не всі комунальні заклади охорони здоров’я уклали договори про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення для первинної медичної допомоги, що виходячи із зазначених вище вимог Бюджетного кодексу та Закону спонукало Уряд до здійснення відповідного перерозподілу видатків між відповідними бюджетними програмами міністерства.

Відтак, пунктом 1 розпорядження Уряду від 13.06.2018 р. № 420-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я України на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2308020 «Надання первинної медичної допомоги населенню» на суму 2 060 648,8 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 2311410 «Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» на суму 2 060 648,8 тис. гривень.

Пунктом 2 зазначеного розпорядження Уряду затверджено розподіл обсягу медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеного у пункті 1 цього розпорядження, між бюджетами міст обласного значення, районними бюджетами та бюджетами об’єднаних територіальних громад для спрямування до 1 жовтня 2018 року видатків на надання первинної медичної допомоги бюджетам адміністративно-територіальних одиниць, комунальні заклади охорони здоров’я яких не уклали договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги, згідно з додатком до цього розпорядження (однак, слід зауважити, що у пункті 2 відсутнє посилання на такий додаток).

У додатку до розпорядження Уряду № 420-р наведено розподіл визначеного у пункті 1 цього розпорядження обсягу медичної субвенції у сумі 2 060 648,8 тис. грн для 1081 місцевого бюджету (із 1242 місцевих бюджетів, для яких станом на 01.01.2018 у складі медичної субвенції передбачалися кошти на надання первинної медичної допомоги населенню), у тому числі для:

– 105 бюджетів міст обласного значення (із 137) на суму 917 201,2 тис. грн (або 44,5% загального обсягу);

– 396 бюджетів районів (із 445) на суму 815 046,3 тис. грн. (або 39,6% загального обсягу);

– 580 бюджетів об’єднаних територіальних громад (із 659) на суму 328 401,3 тис. грн (або 15,9% загального обсягу).

Інформація щодо розподілу такого обсягу медичної субвенції за зведеними бюджетами областей роздана народним депутатам України – членам Комітету.

З приводу такого розподілу Міністерство охорони здоров’я згідно з наданими матеріалами інформує, що розподіл додаткового обсягу медичної субвенції здійснено за розрахунком відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 618 «Про затвердження формули розподілу обсягу медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» з метою забезпечення надання первинної медичної допомоги такими комунальними закладами з 1 липня до 1 жовтня 2018 року (розрахунок роздано народним депутатам України – членам Комітету.

Водночас, слід звернути увагу, що 13 червня 2018 року Урядом внесені зміни до Порядку та умов надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України  від 23 січня 2015 р. № 11 «Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» (із змінами), згідно із якими визначається – кошти субвенції в частині цільових коштів на надання первинної медичної допомоги населенню, невикористані станом на 1 липня та на 1 жовтня 2018 року комунальними закладами охорони здоров’я, які уклали договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги, повертаються в бюджет відповідної адміністративно-територіальної одиниці, та можуть використовуватися на надання вторинної медичної допомоги населенню з урахуванням цільового призначення субвенції.

Довідково: за даними звітності Казначейства України за січень – травень 2018 року:

медичну субвенцію надано місцевим бюджетам з державного бюджету у сумі 25 490,1 млн грн, тобто у обсязі, передбаченому на звітний період, або 45,5% затвердженого обсягу на рік. Касові видатки місцевих бюджетів становили 23 759,43 млн грн, або 93,2% наданого обсягу;

за бюджетною програмою «Надання первинної медичної допомоги населенню» (код 2308020) видатки не проводились.

Інформація роздана народним депутатам України – членам Комітету.

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. не висловив заперечень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету та розподілу між місцевими бюджетами субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2018 рік, та розподіл між місцевими бюджетами додаткового обсягу медичної субвенції відповідно до розпорядження Уряду № 420-р. (Пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 і частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення згідно з пунктами 1 та 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2018 № 420-р:

– у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2308020 «Надання первинної медичної допомоги населенню» на суму 2 060 648,8 тис. гривень;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2311410 «Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» на суму 2 060 648,8 тис. гривень;

– розподілу обсягу медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, визначеного у пункті 1 цього розпорядження, між бюджетами міст обласного значення, районними бюджетами та бюджетами об’єднаних територіальних громад для спрямування до 1 жовтня 2018 року видатків на надання первинної медичної допомоги бюджетам адміністративно-територіальних одиниць, комунальні заклади охорони здоров’я яких не уклали договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги.

Голосували: «за» - одноголосно

3.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Ковтонюка П.А про погодження перерозподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання ангіографічного обладнання у 2018 році (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 р. № 419-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.2018 р.
№ 10.1-16/15429 (копія листа роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання ангіографічного обладнання згідно з розпорядженням Уряду від 06.06.2018 р. № 419-р. «Про перерозподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання ангіографічного обладнання у 2018 році».

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано в частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Розпорядженням Уряду від 06.06.2018 р. № 419-р здійснено перерозподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання ангіографічного обладнання у межах загального її обсягу на 2018 рік між обласними бюджетами Волинської та Івано-Франківської областей на суму 11 538 тис. грн, шляхом:

– зменшення на таку суму обсягу субвенції для обласного бюджету Волинської області,

– збільшення на таку суму обсягу субвенції для обласного бюджету Івано-Франківської області.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»
(далі – Закон) за загальним фондом державного бюджету у складі загальнодержавних витрат Міністерства охорони здоров’я України за бюджетною програмою 2311450 «Субвенція з державного бюджету місцевим на придбання ангіографічного обладнання» (далі
  субвенція) передбачено видатки розвитку у сумі  150 000 тис. грн з розподілом між обласними бюджетами 11 областей, який затверджено у додатку № 7 до Закону: Волинської (11 538 тис. грн), Житомирської (11 538 тис. грн), Кіровоградської (11 538 тис. грн), Львівської (23 079 тис. грн), Одеської (23 079 тис. грн), Полтавської (11 538 тис. грн), Рівненської (11 538 тис. грн), Харківської (11 538 тис.грн), Херсонської (11 538 тис. грн), Хмельницької (11 538 тис. грн), Черкаської (11 538 тис. грн).

Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 р. № 185, згідно з якими встановлено, що:

– закупівля обладнання за рахунок субвенції здійснюється в установленому законом порядку на умовах співфінансування (з державного бюджету – не більше 50 відсотків, з місцевих бюджетів – не менше 50 відсотків);

– МОЗ з урахуванням попередньо наданого обласними держадміністраціями погодження щодо закупівлі ангіографічного обладнання на умовах співфінансування з місцевих бюджетів здійснює вибір адміністративно-територіальних одиниць за такими ознаками:

1) відсутність в області ангіографічного обладнання;

2) визначення багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування другого рівня в межах створеного госпітального округу, яка відповідає таким критеріям:

обов’язкові критерії:

наявність апаратури для проведення стандартної трансторакальної ехокардіографії з цілодобовим доступом для проведення стандартних неінвазивних досліджень серця з метою диференціальної діагностики та визначення показань до реперфузійної терапії у пацієнтів, у яких захворювання виявлено на пізній стадії;

наявність на базі лікарні кардіологічного відділення (не менш як
15-20
 ліжок кардіологічних) з палатами реанімації та інтенсивної терапії (не менш як 5-7 ліжок інтенсивної терапії) із відповідним оснащенням (приліжкові електрокардіографічні монітори для спостереження за пацієнтами, дефібрилятори, тимчасові кардіостимулятори, пристрої для програмованої інфузії лікарських засобів тощо);

досвід діагностики та лікування пацієнтів із симптомами гострих коронарних синдромів з елевацією і без елевації сегмента ST і пацієнтів з гострим інфарктом міокарда;

достатня кількість медичного персоналу для забезпечення цілодобового прийому і лікування пацієнтів в умовах іонізуючого опромінення;

наявність лабораторії з можливістю екстреного визначення основних біохімічних показників і специфічних кардіологічних тестів крові для підтвердження пошкодження кардіоміоцитів, диференціальної діагностики та динамічного спостереження за пацієнтами;

можливість переводити (транспортувати) пацієнтів для реабілітації та відновлювального лікування в найближчі лікарні з кардіологічними ліжками з метою надання допомоги пацієнтам з гострим коронарним синдромом;

додаткові критерії: наявність відділення реабілітації для проведення відновлювального лікування пацієнтів після перкутанної реперфузії і перенесеного гострого інфаркту міокарда; кардіохірургічного відділення в одній лікарні з реперфузійним центром.

– за результатами здійсненого вибору МОЗ подає Кабінетові Міністрів пропозиції щодо перерозподілу субвенції між бюджетами адміністративно-територіальних одиниць.

Довідково: Ангіографія — метод, який застосовується для дослідження судин з допомогою рентгеноскопії. В судини вводиться рентгеноконтрастна речовина, яка дозволяє оцінити стан кровотоку і лімфатичних шляхів з допомогою спеціального обладнання. Успішне виконання всіх етапів ангіографії та рентгенохірургії вимагає найдосконалішої цифрової рентгенівської апаратури. Обладнання комплексу повинне відповідати визначеним вимогам. Її найважливішими перевагами є знижене променеве навантаження; покращена якість одержуваних зображень; висока швидкість роботи; зручна конструкція й гнучкість. Найбільш високі вимоги пред’являються до рентгенівського випромінювача та приймача, а також до цифрової системи обробки сигналу.

За інформацією Міністерства охорони здоров’я щодо здійсненого перерозподілу у Волинській області заплановано закупівлю та введення в експлуатацію трьох ангіографів для обласної клінічної лікарні, Луцької міської клінічної лікарні та Ковельської міської лікарні у рамках проекту Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей». Враховуючи зазначене, а також вимоги Порядку та умови надання субвенції запропоновано передати кошти, передбачені Волинській області у Законі, обласному бюджету Івано-Франківській області на придбання ангіографа для обласного клінічного кардіоцентру, який в рамках проекту МОЗ України зі створення та впровадження Регіональних реперфузійних мереж заплановано дооснастити та створити сучасне відділення аритмій серця з електрофізіологічною лабораторією. Інших обґрунтувань щодо даного перерозподілу не надано.

Довідково: згідно із звітом Казначейства України про виконання бюджетів за 5 місяців 2018 року субвенція перерахована обласним бюджетам 10 областей (крім Волинської) у повному обсязі (138,5 млн гривень).

Інформація щодо надання та перерозподілу субвенції у 2018 році роздана народним депутатам України – членам Комітету.

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. не висловив заперечень щодо запропонованого перерозподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Комітету з питань бюджету Куліченко І.І. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити перерозподіл у 2018 році обсягу субвенції згідно з розпорядженням Уряду від 06.06.2018 р. № 419-р (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення перерозподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання ангіографічного обладнання у 2018 році згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 р. № 419-р «Про перерозподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання ангіографічного обладнання у 2018 році».

Голосували: «за» - одноголосно.

3.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Ковтонюка П.А про погодження перерозподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» у 2018 році (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 р. № 418-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України від 19.06.2018р.
 10.1-16/15424 (копія листа роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (далі – субвенція) згідно з розпорядженням Уряду від 06.06.2018 р. № 418-р «Про перерозподіл обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» у 2018 році».

Питання погодження Комітетом з питань бюджету розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами в межах їх загального обсягу унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Згідно із пунктом 1 розпорядження Уряду від 06.06.2018 р. № 418-р та додатком до нього здійснено перерозподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції за видатками розвитку шляхом:

зменшення обсягу субвенції обласному бюджету Волинської області на загальну суму 88 028,9 тис. гривень;

збільшення обсягу субвенції обласним бюджетам Запорізької області на суму 24 554,2 тис. гривень та Закарпатської області на суму 63 474,7 тис. гривень.

В Україні за підтримки Світового банку реалізується проект «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» (далі – Проект), сума позики за яким становить 214 729,837 тис. дол. США, і має спрямовуватися на удосконалення якості медичних послуг із особливим акцентом на первинній і вторинній профілактиці серцево-судинних захворювань і раку та підвищення ефективності системи охорони здоров’я.

Проект реалізовуватиметься впродовж п’яти років (2015 р. – 2020 р.) на центральному та місцевому рівнях. Перший компонент Проекту «Удосконалення надання послуг на місцевому рівні» має на меті підтримку реформування охорони здоров’я на обласному рівні у 8 відібраних на конкурсній основі регіонах – Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Закарпатській, Запорізькій, Львівській, Полтавській, Рівненській областях, у рамках якого забезпечуються різні пріоритетні напрями (поліпшення первинної медико-санітарної допомоги, зниження рівня серцево-судинних захворювань та смертності, раннє виявлення та лікування раку, раціоналізація системи лікарень та урядування в ній).

Із загальної суми позики обсяг фінансових ресурсів для восьми субпроектів зазначених областей становить 189,5 млн доларів США.

Відтак, починаючи з 2015 року щорічно за спеціальним фондом державного бюджету передбачаються видатки на реалізацію Проекту у названих областях шляхом надання субвенції.

Передача місцевим бюджетам таких коштів забезпечується згідно з Порядком та умовами надання субвенції, затвердженими постановою Уряду від 27 травня 2015 року № 350 (у редакції постанови Уряду від 11 травня 2017 року № 324), згідно з якою:

розпорядниками субвенції є структурні підрозділи з питань охорони здоров’я Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Закарпатської, Запорізької, Львівської, Полтавської і Рівненської облдержадміністрацій; структурні підрозділи з питань житлово-комунального господарства та будівництва Волинської, Дніпропетровської та Рівненської облдержадміністрацій; виконавчий орган Вінницької міської ради;

субвенція надається в обсягах, установлених законом про Державний бюджет України на відповідний рік, і використовується для виконання затвердженого Міністерством охорони здоров’я України плану заходів з реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку Проекту.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» у складі загальнодержавних витрат Міністерства охорони здоров’я за спеціальним фондом передбачено видатки за бюджетною програмою 2341600 «Субвенція з державного бюджету місцевим на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» у сумі  1 745 800,0 тис. грн (в тому числі: видатки споживання – 142 615,4 тис. грн, видатки розвитку – 1 603 184,6 тис. грн) з розподілом між місцевими бюджетами 8 зазначених вище областей.

З приводу здійсненого перерозподілу Міністерство охорони здоров’я інформує, зокрема, про таке:

– на реалізацію заходів субпроекту «Вдосконалення медичної допомоги хворим з хворобами системи кровообігу у Волинській області» у 2018 році передбачені кошти в обсязі 328 540,1 тис грн., з яких станом на 01.06.2018 р. відповідно до поданих облдержадміністрацією реєстрів планових зобов’язань перераховано всього 46 265,8 тис. грн, з яких всього 9 494,8 тис. грн використано на оплату за укладеними договорами. Тому зменшення обсягу субвенції для Волинської області на суму 88 028,9 тис. грн обумовлене невиконанням регіоном визначених термінів проведення конкурсних торгів на закупівлю товарів, робіт і послуг, порушенням термінів укладання контрактів;

– за погодженням із Світовим банком по субпроектах Закарпатської та Запорізької областей були внесені зміни до Планів закупівель і Планів заходів з їх реалізації, відповідно був подовжений термін дії Субсидіарних угод про реалізацію субпроектів між МОЗ та облдержадміністраціями Закарпатської та Запорізької областей на один рік – до 30 вересня 2018 року. Як наслідок, відповідно до оновленого Плану заходів з реалізації субпроекту додаткова потреба в коштах субвенції для Закарпатської області на 2018 рік становить 63 474,7 тис. грн, для Запорізької області – 24 554,2 тис. грн, які будуть спрямовані на оплату за товари, роботи і послуги за вже укладеними договорами.

Інформація щодо надання та використання субвенції роздана народним депутатам України – членам Комітету.

З метою дотримання бюджетного законодавства при виконанні субвенції у відібраних областях належить звернути увагу, що згідно з вимогами Бюджетного кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету та щодо субвенцій із спеціального фонду державного бюджету на рахунках спеціального фонду місцевих бюджетів для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення. У разі відсутності відповідних бюджетних призначень на наступний бюджетний період залишки коштів спеціального фонду перераховуються до загального фонду державного бюджету /частина друга статті 57/.

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. не висловив заперечень щодо запропонованого перерозподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Комітету з питань бюджету Куліченко  І.І. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити перерозподіл у 2018 році обсягу субвенції згідно з розпорядженням Уряду від 06.06.2018 р. № 418-р з дотриманням вимог Бюджетного кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення перерозподілу між місцевими бюджетами обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» у 2018 році згідно з додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 р. № 418-р. (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

3.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Державного секретаря Кабінету Міністрів України Дехтяренка С.С. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2018 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 р. № 422-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 р. № 10878/0/2-18 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 р. № 422-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків за бюджетною програмою 0411010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України» у сумі 3 600 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення у такому обсязі видатків розвитку.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-лютий 2018 року видатки по загальному фонду за бюджетною програмою 0411010 фактично проведено у обсязі 157 099,6 тис. грн, що становить 19,3% уточненого річного плану (визначено у обсязі – 814 377,3 тис. грн) та 61,9% плану на звітний період.

У листі Секретаріату Кабінету Міністрів України зазначається, що реалізація запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету здійснюється з метою інформаційно-комунікаційного супроводу ініціатив Уряду, проведення масштабної роз’яснювальної роботи шляхом висвітлення доцільності та переваг реформування тієї чи іншої сфери життя суспільства у засобах масової інформації.

Необхідно зауважити, що звернення Секретаріату Кабінету Міністрів України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань, зокрема, щодо обсягів перерозподілу видатків державного бюджету за запропонованими бюджетними програмами, хоча надання таких розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. не висловив заперечень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 20.06.2018 № 422-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків за бюджетною програмою 0411010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України» у сумі 3 600 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення у такому обсязі видатків розвитку, що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 422-р.

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

3.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра юстиції України Бернацької Н.І. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 424-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства юстиції України від 20.06.2018 № 7102/16.1.2/2-18 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 424-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству юстиції на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18.

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 424-р встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству юстиції на 2018 рік, перерозподіл видатків загального фонду державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за програмами:

3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» на 12 000 тис. гривень (з них оплата праці – 12 000 тис. гривень) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Міністерства юстиції України/;

3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» на 110 000 тис. гривень /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Міністерства юстиції України/;

3603020 «Забезпечення формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги» на 12 099 тис. гривень (з них комунальні послуги та енергоносії – 12 099 тис. гривень) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Координаційний центр з надання правової допомоги/;

збільшення обсягу видатків споживання за бюджетними програмами:

3603020 «Забезпечення формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги» на 12 000 тис. гривень (з них оплата праці – 12 000 тис. гривень) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Координаційний центр з надання правової допомоги/;

3603030 «Оплата послуг та відшкодування витрат адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги» на 122 099 тис. гривень /відповідальний виконавець бюджетної програми – Координаційний центр з надання правової допомоги/.

Загалом відповідно до даного розпорядження Уряду здійснюється перерозподіл видатків загального фонду державного бюджету за бюджетними програмами Мін?юсту у сумі 122 099 тис. гривень, що передбачає збільшення видатків за бюджетною програмою 3603030 «Оплата послуг та відшкодування витрат адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги» на вказану суму за рахунок зменшення видатків за бюджетною програмою 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» (на 12 000 тис. грн), 3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» (на 11 000 тис. грн) та 3603020 «Забезпечення формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги» (на 99 тис. грн, у тому числі зменшивши видатки на комунальні послуги та енергоносії на 12 099 тис. гривень та збільшивши видатки на оплату праці на 12 000 тис. гривень).

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Слід зазначити, що згідно зі звітом Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками січня-травня поточного року проведено видатки за загальним фондом державного бюджету за бюджетними програмами:

-                     3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» – в обсязі 1 945 928,5 тис. грн, що становить 91,7% плану на звітний період та 37,1% плану на рік (затверджений у обсязі 5 246 986,9 тис. грн);

-                     3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» – в обсязі 14 340,7 тис. грн, що становить 4,5% плану на звітний період та 1,8% плану на рік (затверджений у обсязі 804 384,7 тис. грн);

-                     3603020 «Забезпечення формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги» – в обсязі 137 123,8 тис. грн, що становить 93,4% плану на звітний період та 34,1% плану на рік (затверджений у обсязі 401 555,2 тис. грн);

-                     3603030 «Оплата послуг та відшкодування витрат адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги» – в обсязі 86 387,5 тис. грн, що становить 96,1% плану на звітний період та 67,6% плану на рік (затверджений у обсязі 127 771,2 тис. грн.).

За поясненнями, наведеними у листі Міністерства юстиції України, в процесі виконання державного бюджету України у 2018 році за окремими бюджетними програмами виникла економія коштів:

3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» – завдяки оптимізації 13 установ Державної кримінально-виконавчої служби України (у тому числі шляхом консервації);

3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» – з огляду на те, що рішення, прийняте Європейським судом з прав людини у справі «Бурмич та інші проти України», є безпрецедентним та не підлягає встановленій Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» процедурі виконання, у зв’язку з чим передбачає здійснити заходи з підготовки проекту закону щодо вдосконалення механізму погашення заборгованості держави за рішеннями судів та запобігання її виникненню;

3603020 «Забезпечення формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги» – завдяки проведенню політики економії та впровадженню заходів з енергозбереження і відповідно коригуванням видатків відповідно до фактичних обсягів споживання комунальних послуг та тарифів на них.

Разом з тим, за інформацією Мін?юсту виникла необхідність збільшення обсягу видатків за цією бюджетною програмою на забезпечення належних умов оплати праці працівників бюро правової допомоги, що залучаються до представництва інтересів клієнтів у суді та підготовки процесуальних документів.

Крім того, відповідно до супровідних матеріалів виникла потреба щодо додаткового фінансового забезпечення центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги в частині виконання ними договірних зобов’язань перед адвокатами за надані послуги безоплатної вторинної правової допомоги за   бюджетною програмою 3603030 «Оплата послуг та відшкодування витрат адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги».

Слід зауважити, що звернення Міністерства юстиції України до Комітету з питань бюджету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. не висловив заперечень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 20.06.2018 № 424-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 424-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству юстиції України на 2018 рік, перерозподілу видатків загального фонду державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетними програмами:

3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» на 12 000 тис. гривень (з них оплата праці – 12 000 тис. гривень);

3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» на 110 000 тис. гривень;

3603020 «Забезпечення формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги» на 12 099 тис. гривень (з них комунальні послуги та енергоносії – 12 099 тис. гривень);

збільшення обсягу видатків споживання за бюджетними програмами:

3603020 «Забезпечення формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги» на 12 000 тис. гривень (з них оплата праці – 12 000 тис. гривень);

3603030 «Оплата послуг та відшкодування витрат адвокатів з надання безоплатної вторинної правової допомоги» на 122 099 тис. гривень.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію радника Міністра з фінансових питань Міністерства освіти і науки України Даниленко С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 р. № 425-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства освіти і науки України від 20.06.2018 №1/10-1820 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 р. № 425-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2201020 «Забезпечення організації роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» на 3 172 тис. грн (з них оплата праці – 2 600 тис. гривень);

збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 2201470 «Здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами» на 3 172 тис. грн (з них оплата праці – 2 600 тис. гривень).

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-травень 2018 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

2201020 - у обсязі 510,5 тис. грн, що становить 3,7% річного плану (визначено у обсязі – 13 973,7 тис. грн) та 12,2% плану на звітний період;

2201470 - у обсязі 36 486,7 тис. грн, що становить 17,8% річного плану (визначено у обсязі – 205 028,8 тис. грн) та 53,7% плану на звітний період.

В обґрунтуванні щодо зазначеного перерозподілу видатків, наведеному у листі Міністерства освіти і науки України, зазначається, що його реалізація здійснюється з метою оплати праці екзаменаторів та залучених працівників до зовнішнього незалежного оцінювання та проведення вступного єдиного фахового вступного випробування (іспиту) для вступу на навчання для здобуття ступеня магістра за спеціальностями окремих галузей знань.

Необхідно також зауважити, що звернення Міністерства освіти і науки України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи пояснення щодо можливості скорочення запропонованих видатків), щодо обсягів такого перерозподілу та причин неврахування потреби у таких коштах при плануванні державного бюджету на 2018 рік, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. не висловив заперечень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 20.06.2018 № 425-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2018р. № 425-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2201020 «Забезпечення організації роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти» на 3 172 тис. грн (з них оплата праці – 2 600 тис. гривень);

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2201470 «Здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами» на 3 172 тис. гривень (з них оплата праці – 2 600 тис. гривень).

Голосували: «за» - одноголосно.

3.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Управління економічного розвитку та фінансів Міністерства культури України Якубівського В.Л. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 р. № 426-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства культури України від 20.06.2018 р. № 1142/15/10-18 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 р. № 426-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству культури на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 1801140 «Забезпечення функціонування Українського культурного фонду» на 7 500 тис. гривень, у тому числі за напрямом використання бюджетних коштів – здійснення заходів з підготовки і проведення мистецького фестивалю “Українська Бесарабія»;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 1801100 «Фінансова підтримка національних творчих спілок у сфері культури і мистецтва та заходи Всеукраїнського товариства «Просвіта» на 7 500 тис. гривень /на здійснення заходів з підготовки і проведення мистецького фестивалю «Українська Бесарабія»/.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-травень 2018 року видатки по загальному фонду за бюджетними програмами:

1801140 – фактично проведено у обсязі 2,2 млн грн, що становить 1,1% уточненого річного плану (визначено у обсязі 194 млн грн) та 39,5% плану на звітний період;

1801100 – фактично проведено у обсязі 2,5 млн грн, що становить 12,9% річного плану (визначено у обсязі 19,2 млн грн) та 96,4% плану на звітний період.

Необхідно зауважити, що звернення Міністерства культури України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних обґрунтувань та розрахунків, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

За інформацією, наведеною у листі Міністерства культури України, здійснення вищевказаного перерозподілу видатків державного бюджету пов’язано із забезпеченням реалізації заходів з підготовки і проведення мистецького фестивалю «Українська Бесарабія».

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. не висловив заперечень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 20.06.2018 № 426-р перерозподіл видатків державного бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Унгурян П.Я., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. та начальник Управління економічного розвитку та фінансів Міністерства культури України Якубівський В.Л.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 426-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству культури України на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 1801140 «Забезпечення функціонування Українського культурного фонду» на 7 500 тис. гривень, у тому числі за напрямом використання бюджетних коштів – здійснення заходів з підготовки і проведення мистецького фестивалю “Українська Бесарабія»;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 1801100 «Фінансова підтримка національних творчих спілок у сфері культури і мистецтва та заходи Всеукраїнського товариства «Просвіта» на 7 500 тис. гривень /на здійснення заходів з підготовки і проведення мистецького фестивалю «Українська Бесарабія»/.

Голосували: «за» - одноголосно.

4. Слухали:

Інформацію про Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році. /Розглянуто після пункту 1 порядку денного./

Відмітили:

Рахункова палата відповідно до вимог частини другої статті 110 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» подала до Верховної Ради Висновок про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у першому кварталі, затверджений рішенням Рахункової палати від 31.05.2018 р. № 13-4 (далі – Висновок РП) /12.06.2018 р. електронну версію Висновку РП направлено народним депутатам – членам Комітету на їх електронну пошту у ВРУ, а витяг з цього документу з узагальненими висновками та пропозиціями роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету/.

У Комітеті ВРУ з питань бюджету (далі – Комітет) проаналізовано Висновок РП, а також останні звітні дані Міністерства фінансів України
(далі – Мінфін), Державної казначейської служби України (далі – Казначейство), Державної фіскальної служби України (далі – ДФС), інших державних органів щодо стану реалізації норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі –Закон) та виконання бюджетів
у поточному році і звернуто увагу на таке.

Щодо макроекономічних показників

Згідно з статистичними даними основні показники економічного і соціального розвитку України, зокрема, є такі: реальний ВВП за І квартал 2018 р. (порівняно з відповідним періодом 2017 р.) становив 103,1% /враховано при затвердженні бюджету – 103%/; індекс споживчих цін у травні п.р. – 100%, з початку року – 104,4% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 109%/; індекс цін виробників промислової продукції у травні п.р. – 100,8%, з початку року – 106,8% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року)  – 110,3%/.

У Висновку РП відмічено, що за умов зростання економіки на 3,1%, що перевищує прогнозоване на рік, план доходів загального фонду в І кв. п.р. не виконано на 8,7 млрд грн, або на 4,7%.

За попередніми даними Національного банку, обсяг міжнародних резервів станом на 01.06.2018 р. склав 18,12 млрд дол. США і зменшився у травні п.р. на 0,3 млрд дол. США, або на 1,6% (з початку року зменшився на 0,7 млрд дол. США, або на 3,7%). Офіційний курс гривні щодо долара США за січень-травень п.р. в середньому становив 26,86 грн /прогнозний середньорічний обмінний курс, врахований при затвердженні бюджету, - 29,3 грн/дол. США/.

Кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства становили на 01.06.2018 р. 45,1 млрд грн (проти 72,3 млрд грн на 01.01.2018 р.), у т.ч.: на єдиному казначейському рахунку – 11,5 млрд грн, на рахунках Казначейства у іноземній валюті – 27,6 млрд грн, на інших рахунках – 6 млрд грн.

Щодо доходів державного бюджету

Доходи державного бюджету за 5 місяців п.р. становили 369,7 млрд грн, що на 43,96 млрд грн, або на 13,5% більше відповідного показника за минулий рік. За Висновком РП доходи державного бюджету збільшилися, зокрема, внаслідок зростання прибутку прибуткових підприємств за 2017 рік, імпорту, заробітної плати, надходжень плати за ліцензування при запровадженні 4G зв’язку.

До загального фонду за січень-травень п.р. надійшло доходів в обсязі 337,7 млрд грн, що на 3,4 млрд грн, або на 1%, більше плану на цей період згідно з первинним розписом доходів державного бюджету на 2018 рік. Порівняно з відповідним періодом минулого року такі доходи зросли на 22,7% при плановому річному зростанні на 20,7% /план на 2018 р. до факту за 2017 р./.

Перевиконання плану за такий період відбулося за окремими доходами, зокрема: податок на прибуток підприємств (+9,5 млрд грн); кошти, що перераховуються Національним банком (+7 млрд грн) /при цьому, на квітень і травень Мінфіном збільшено плановий показник щодо цих надходжень загалом на вказану суму з відповідним зменшенням на інші періоди року, внаслідок чого відносно уточненого плану виконання доходів становило 100%/; ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (+1,9 млрд грн); плата за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та видачу дублікатів таких ліцензій (+1,6 млрд грн) /внаслідок надходження коштів від продажу 4G ліцензій у сумі 7,9 млрд грн/.

Водночас, не виконано план надходжень, насамперед: акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (-7,2 млрд грн); ПДВ з ввезених на територію України товарів (-3,9 млрд грн); рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (-2,06 млрд грн); ввізного мита (-0,76 млрд грн); надходжень в рамках програм допомоги Європейського Союзу (-0,7 млрд грн).

Крім того, належить звернути увагу, що стаття 15 Закону /щодо перерахування Національним банком коштів на загальну суму не менш як 50,549 млрд грн/ не буде реалізована в повному обсязі, оскільки у затвердженій Радою НБУ річній фінансовій звітності НБУ за 2017 рік визнано зобов’язання з перерахування прибутку до розподілу до державного бюджету у сумі 44,614 млрд грн (що на 5,935 млрд грн менше планового показника). Таким чином, керуючись частиною дев’ятою статті 45 Кодексу та статтею 5-1 Закону України «Про Національний банк України» наразі можна стверджувати, що у п.р. доходи загального фонду державного бюджету щодо відповідних надходжень будуть менше плану на вказану суму.

Бюджетне відшкодування податку на додану вартість за 5 місяців п.р. здійснено в обсязі 54,8 млрд грн, що на 6,9 млрд грн, або на 14,4%, більше такого показника за відповідний період минулого року. При цьому за даними ДФС станом на 01.06.2018 р. бюджетна заборгованість по невідшкодованих сумах ПДВ становила 14 млрд грн (зменшилася на 1,2 млрд грн з початку року), з них з простроченим терміном відшкодування – 484 млн грн (збільшилася з початку року на 7,3 млн грн).

До спеціального фонду за січень-травень п.р. надійшло доходів в обсязі 32,07 млрд грн, що становить 42,7% затвердженого на рік обсягу та 36,6% менше, ніж за відповідний період 2017 р. Насамперед, це пояснюється тим, що за 5 місяців п.р. конфісковані кошти надійшли в обсязі лише 61,3 тис. грн при плані на цей період у сумі 1,25 млрд грн, в той час як у квітні минулого року такі надходження становили 29,7 млрд грн. За звітний період найбільшим за обсягом джерелом спеціального фонду були власні надходження бюджетних установ: 14,28 млрд грн, або 54,4% річного плану. При цьому доходи, які є складовими державного дорожнього фонду, надійшли загалом у сумі 13,3 млрд грн, що становить 40,5% річного плану та 112,8% плану на звітний період, або на 1,5 млрд грн більше.

Окремо слід зазначити, що відповідно до пункту 33 розділу VI Кодексу у 2018 році продовжено дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, у всіх областях і м. Києві. За звітними даними Казначейства станом на 1 червня п.р. перераховано до спеціального фонду обласних бюджетів та бюджету м. Києва в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-березня 2018 р. загалом 1,5 млрд грн (у т.ч. 1 422,8 млн грн – внаслідок перевиконання загального обсягу індикативних показників митних платежів за січень п.р., решта 77,2 млн грн – компенсація з державного дорожнього фонду за підсумками І кв.). При цьому за підсумками квітня п.р. кошти місцевим бюджетам не перераховувалися, оскільки у цьому місяці не відбулося перевиконання загального обсягу індикативних показників, а за підсумками травня п.р. має бути загалом перераховано місцевим бюджетам у червні п.р. орієнтовно 362,75 млн грн. Залишок коштів в рамках експерименту в окремих регіонах станом на 01.01.2018 р. становив загалом 4 млрд грн.

Відповідно до вказаної норми Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською держадміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. На виконання такої норми Комітет станом на 19.06.2018 р. погодив 22 переліки об’єктів (з них додаткових – 4, уточнених – 1), щодо яких здійснюється реалізація відповідних заходів, поданих більшістю облдержадміністрацій. Разом з тим, за наявності на початок червня п.р. значних коштів в рамках експерименту деякі облдержадміністрації ще не забезпечили погодження відповідних переліків об’єктів з Укравтодором і Комітетом. Це стосується, насамперед, Київської (1 333,6 млн грн), Житомирської (116,8 млн грн), Полтавської (67 млн грн) областей.

За даними ДФС станом на 1 червня п.р. переплати до державного бюджету становили 29,1 млрд грн (проти 38 млрд грн на початок року), а податковий борг перед державним бюджетом становив 81 млрд грн (збільшився з початку року на 3,2 млрд грн, або на 4,1%). Зростання податкового боргу перед державним бюджетом свідчить про подальше погіршення стану фінансової дисципліни платників податків та недієвість заходів органів Державної фіскальної служби щодо адміністрування та управління податковим боргом.

Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу

За січень-травень 2018 р. державний бюджет виконано з дефіцитом, що становив 9,18 млрд грн, при цьому за загальним фондом - з дефіцитом у сумі 14,15 млрд грн при уточненому плані на цей період у сумі 47,3 млрд грн, а за спеціальним фондом – з профіцитом у сумі 4,98 млрд грн. Зазначене є наслідком здійснення видатків у значно менших обсягах від плану, ніж отримано доходів (особливо за загальним фондом), при тому що за загальним фондом не виконано план надходжень від приватизації державного майна і державних зовнішніх запозичень на звітний період.

Від приватизації державного майна за 5 місяців п.р. до загального фонду надійшло лише 49,8 млн грн, або 1,2% плану на січень-травень п.р., при затвердженому річному плановому показнику 21,3 млрд грн. Варто зауважити, що пунктом 17 Прикінцевих положень Закону доручено Кабінету Міністрів затвердити у двотижневий строк Перелік об’єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2018 р. Поряд з тим, Закон України від 18.01.2018 р. № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна» (проект якого за реєстр. № 7066 ініціював Уряд) передбачає удосконалення, спрощення і скорочення процедур приватизації для досягнення високих темпів приватизації, прозорості та відкритості приватизаційного процесу, залучення широкого кола інвесторів до придбання державної власності. Однак, рішення Уряду на реалізацію вказаних законодавчих норм прийняті лише 10 травня п.р. (включаючи Розпорядження КМУ від 10.05.2018 № 358-р «Про затвердження переліку об’єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році», в якому визначено 23 відповідних об’єкта).

Державні запозичення на фінансування державного бюджету за 5 місяців п.р. здійснені в обсязі 67,06 млрд грн (28,9% затвердженого річного обсягу), з них до загального фонду у сумі 65,5 млрд грн, що становить 30,5% затвердженого річного обсягу та 60,2% плану на звітний період згідно з первинним розписом фінансування державного бюджету на 2018 рік, або на 43,3 млрд грн менше.

Згідно з Висновком РП у січні–березні 2018 р. збільшилася, порівняно з 2017 р., середньозважена дохідність за облігаціями внутрішньої державної позики, номінованими в гривні (з 10,5% до 16,5%), доларах США (з 4,8% до 5,2%), євро (з 4% до 4,1%), що призведе в майбутньому до посилення боргового навантаження на державний бюджет унаслідок збільшення видатків на обслуговування державного внутрішнього боргу.

Зовнішні запозичення до спеціального фонду (від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів) за 5 місяців п.р. надійшли у сумі 1,5 млрд грн, або 9% річного плану /17 млрд грн/. За Висновком РП низький рівень залучення таких запозичень є наслідком незадовільної діяльності відповідальних виконавців інвестиційних проектів та системних недоліків у забезпеченні впровадження таких проектів.

У січні-травні п.р. платежі з погашення державного боргу здійснені у сумі 84,9 млрд грн (48,3% затвердженого показника на рік та 95,5% плану на звітний період згідно з первинним розписом фінансування державного бюджету на 2018 рік), у т.ч. на погашення внутрішнього боргу – 64,2 млрд грн, зовнішнього боргу – 20,7 млрд грн. У Висновку РП зазначено, що виплати на погашення й обслуговування зобов’язань за державним і гарантованим державою боргом збільшилися в І кв. 2018 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року вдвічі і становили 89,2 млрд грн, або третину витрат державного бюджету.

За інформацією Мінфіну загальна сума державного та гарантованого державою боргу на 30 квітня п.р. становила 2 020,98 млрд грн та зменшилася з початку року у гривневому еквіваленті на 120,7 млрд грн, або на 5,6%. Обсяг державного боргу зменшився з початку року на 84,97 млрд грн, або на 4,6%, і становив 1 748,7 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2018 р. – 1 999,3 млрд грн). Гарантований державою борг порівняно з початком року зменшився на 35,7 млрд грн, або на 11,6%, і становив 272,2 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2018 р. – 747,55 млрд грн). Слід зазначити, що зменшення боргу у гривневому еквіваленті є наслідком зміцнення офіційного курсу гривні до долара США порівняно з початком року (на 31.12.2017 р. – 28,067 грн/дол. США, на 30.04.2018 р. – 26,23 грн/дол. США), на що також звертає увагу Рахункова палата.

За звітними даними за 4 місяці п.р. державні гарантії не надавалися (згідно з статтею 6 Закону граничний обсяг надання державних гарантій – 24 млрд грн). Разом з тим, варто звернути увагу, що згідно із Законом України від 05.04.2018 р. № 2395-VIII «Про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект доступу до довготермінового фінансування) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку» МБРР має надати кредит ПАТ «Укрексімбанк» у сумі 150 млн дол. США під державну гарантію. Крім того, Кабінетом Міністрів прийнято 6 рішень (постанови КМУ від 23.05.2018 р. №№ 438, 439, 440, 441, 442 і 443) про надання державних гарантій щодо державних підприємств вугільної галузі на загальну суму 1 054,6 млн грн /аналогічно до постанов КМУ від 18.12.2017 р. №№ 999, 1000, 1001 і 1002 та від 20.12.2017 р. №№ 995 і 996 щодо надання державних гарантій у 2017 р., які не були реалізовані/. Таким чином, на підставі таких документів ймовірне оформлення надання державних гарантій у подальших місяцях цього року.

Залишки бюджетних коштів за загальним фондом зменшилися з початку року на 2,6 млрд грн та станом на 31.05.2018 р. становили 0,5 млрд грн. Залишки бюджетних коштів за спеціальним фондом збільшилися на 5,4 млрд грн і становили відповідно 46,1 млрд грн.

Необхідно звернути увагу, що розділ «Фінансування за класифікацією фінансування бюджету за типом боргового зобов’язання» містить значні за обсягом фактичні показники за кодом 602304 «Інші розрахунки», які з початку 2018 р. постійно зростають та план щодо яких не визначено Законом. Зокрема, у місячних звітах за січень, січень-лютий, січень-березень та січень-квітень п.р. за таким кодом відображено показники за загальним фондом у сумі 2,4 млрд грн, 18,7 млрд грн, 31,9 млрд грн та 38,9 млрд грн відповідно. З цього приводу від Комітету направлено звернення до Казначейства щодо надання деталізованого переліку операцій, здійснення яких у 2018 р. відображається за таким кодом, з наведенням підстав і обсягів проведення таких операцій за січень-квітень п.р. (в помісячному розрізі) та відповідних пояснень. У відповіді Казначейства (лист від 04.06.21018 р. № 14-01/502-9092) повідомлено, що у 2018 р. за вказаним кодом переважно відображається недостатність ресурсу загального фонду. При цьому, за січень-травень п.р. такий показник становив 32,95 млрд грн.

Така ситуація свідчить про наявність у поточному році значних проблем щодо виконання державного бюджету і дотримання його збалансованості та потребує вжиття заходів щодо забезпечення додаткових надходжень державного бюджету, включаючи погашення податкової заборгованості та зменшення тінізації економіки.

Щодо видатків та кредитування державного бюджету

За січень-травень п.р. видатки проведено загалом у сумі 379,9 млрд грн, або 38,3% бюджетних призначень, у т.ч. за загальним фондом - у сумі 354,1 млрд грн (39% бюджетних призначень та 90,7% уточненого плану на 5 місяців /або на 36,3 млрд грн менше/) та за спеціальним фондом - у сумі 25,8 млрд грн (31% бюджетних призначень).

Необхідно зауважити, що тривале затвердження учасниками бюджетного процесу документів, застосування яких у процесі виконання бюджету визначено Кодексом (порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетної програми), та зволікання щодо проведення процедур закупівель завадило в звітному періоді проведенню деяких видатків державного бюджету в запланованих обсягах, що також зазначено у Висновку РП.

Зокрема, станом на 1 червня п.р. не розпочато проведення видатків загального фонду державного бюджету за 54 бюджетними програмами, незважаючи на наявність відповідних бюджетних асигнувань на звітний період.

Крім того, недоліки у плануванні та організації проведення видатків призвели до прийняття Кабінетом Міністрів рішень про перерозподіл видатків державного бюджету між бюджетними програмами. Відповідно до частин шостої та восьмої статті 23 Кодексу станом на 15.06.2018 р. до Комітету надійшло 16 звернень щодо передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету за 43 бюджетними програмами (напрямами) по загальному фонду на загальну суму 2,4 млрд грн. Разом з тим, в процесі або за результатами розгляду таких питань у Комітеті заслуховувалися окремі головні розпорядники коштів державного бюджету щодо реалізації відповідних бюджетних програм та окремих норм Закону (зокрема, Мінкультури, Укравтодор, Міненерговугілля).

Пенсійному фонду спрямовані видатки у сумі 61,25 млрд грн, або 100% плану на січень-травень 2018 р., що на 35,8% (на 16,1 млрд грн) більше порівняно з аналогічним періодом 2017 р. На відміну від попередніх двох років загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за позиками, наданими Казначейством за рахунок єдиного казначейського рахунку, з початку року збільшився на 5,8 млрд грн та на 01.06.2018 р. становив 53,8 млрд грн, що свідчить про погіршення фінансового стану Пенсійного фонду.

Видатки на обслуговування державного боргу проведено в обсязі 50,76 млрд грн, або 39% бюджетних призначень та 91,9% плану на січень-травень п.р.

За 4 місяці п.р. прийнято ряд рішень Уряду про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на загальну суму майже 1,6 млн грн, або 0,1% бюджетних призначень (1,5 млрд грн), при цьому касові видатки становили 1,5 млн грн.

За січень-травень 2018 року повернуто кредитів до загального фонду в обсязі 2,9 млрд грн, або 48,3% затвердженого на рік показника та 115% плану на січень-травень п.р. До спеціального фонду повернуто кредитів в обсязі 0,16 млрд грн, або 12,2% затвердженого на рік показника.

За 5 місяців п.р. надано кредитів на суму 2,07 млрд грн, або 14,6% затвердженого на рік показника, у т.ч. із загального фонду – на суму 0,6 млрд грн (64,7% затвердженого на рік показника та 92% плану на січень-травень п.р.) та із спеціального фонду – на суму 1,47 млрд грн (11,1% затвердженого на рік показника).

Станом на 01.05.2018 р. кредиторська заборгованість за видатками загального фонду становила 2,6 млрд грн і збільшилася з початку року на 71,4%, з них прострочена кредиторська заборгованість – майже 1 млрд грн (37,9% від загального обсягу заборгованості) та зменшилася з початку року на 6,4%.

Дебіторська заборгованість за видатками загального фонду станом на 01.05.2018 р. становила 15,1 млрд грн і зменшилася з початку року на 11,5%, з них прострочена дебіторська заборгованість – 2 млрд грн (13,5% від загального обсягу заборгованості) та зменшилася з початку року на 1,8%.

Відповідно до статті 32 Закону розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за двома бюджетними програмами здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом. Станом на 19.06.2018 р. за зверненнями відповідних головних розпорядників коштів державного бюджету Комітетом погоджено рішення Кабінету Міністрів щодо розподілу у повному обсязі коштів (4 млрд грн) за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» (код 2801540) з наданням ряду рекомендацій Уряду для забезпечення ефективного використання коштів за цією бюджетною програмою та посилення контролю за їх витрачанням (при цьому Мінагрополітики своєчасно інформує Комітет про стан виконання відповідних рекомендацій). Комітет також погодив розподіл коштів у сумі 180,9 млн грн за бюджетною програмою «Здійснення природоохоронних заходів» (код 2401270). При цьому залишилися нерозподіленими кошти за бюджетною програмою 2401270 у сумі 180,2 млн грн, з приводу чого Комітет рекомендував Уряду доручити Мінприроди спільно з Мінфіном терміново врегулювати питання щодо спрямування коштів державного бюджету на здійснення природоохоронних заходів на об’єктах комунальної власності (у разі необхідності внести відповідні пропозиції). Наразі немає інформації від Уряду щодо узгодженого рішення з цього питання.

Щодо трансфертів між державним і місцевими бюджетами

За 5 місяців п.р. трансферти з державного бюджету (дотації та субвенції) передані місцевим бюджетам у сумі 142,08 млрд грн, що становить 46% бюджетних призначень та 95,3% уточненого плану на січень-травень п.р.

Базова дотація перерахована у сумі 3,4 млрд грн, або 100% плану на січень-травень п.р. Додаткові дотації, що планувались у цьому періоді, також передано у повному обсязі відповідно до плану на цей період. Реверсна дотація перерахована до державного бюджету у сумі 2,25 млрд грн, або 99,9% плану на звітний період.

Субвенції загального фонду перераховані у сумі 128,4 млрд грн, або 96% уточненого плану на січень-травень п.р., з них субвенції на виконання державних програм соціального захисту населення передані в обсязі 75,4 млрд грн, або 95,8% уточненого плану на січень-травень п.р. Серед таких субвенцій найбільша за обсягом - субвенція на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, яку перераховано у сумі 52,4 млрд грн, або 98,2% уточненого плану на звітний період та 73,8% бюджетних призначень. У Висновку РП зазначено, що кредиторська заборгованість за наданими пільгами та житловими субсидіями населенню на оплату житлово-комунальних послуг з початку року зменшилася на 2,1 млрд грн і на 01.04.2018 р. становила 24,5 млрд грн (з якої прострочена – 34,8%), що збільшує наявні ризики незабезпечення до кінця року таких виплат населенню в повному обсязі.

Значну частку у загальному обсязі субвенцій загального фонду, переданих місцевим бюджетам за 5 місяців п.р., становили освітня та медична субвенції, а саме освітня субвенція передана в обсязі 25,3 млрд грн (100% уточненого плану на звітний період), медична субвенція – 25,5 млрд грн (98,9% плану на звітний період).

Статтею 20 Закону надано право Кабінету Міністрів здійснювати розподіл резерву коштів освітньої і медичної субвенцій, а також нерозподілених видатків цих субвенцій для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, між місцевими бюджетами, а також перерозподіл таких субвенцій між місцевими бюджетами /загальний резерв освітньої субвенції – 2,16 млрд грн; загальний резерв медичної субвенції 1,38 млрд грн/. При цьому розпорядженням КМУ від 25.04.2018 р. № 282-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік» зменшено освітню субвенцію за рахунок нерозподілених видатків на 1,1 млрд грн з відповідним збільшенням видатків за бюджетною програмою 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики» /отже, уточнений загальний резерв освітньої субвенції – 1,06 млрд грн/. Однак, на даний час Урядом ще не прийнято рішень щодо розподілу таких коштів.

Субвенції спеціального фонду перераховані у сумі 4,5 млрд грн, що становить 27,3% бюджетних призначень.

У Законі деякі трансферти місцевим бюджетам затверджено без розподілу між місцевими бюджетами, який відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу має бути здійснений Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом. Зокрема, на даний час залишаються:

- нерозподіленими такі трансферти місцевим бюджетам:

стабілізаційна дотація (код 3511110) /затверджено у сумі 200 млн грн/;

субвенція на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров'я у сільській місцевості (код 2761040) /затверджено у сумі 1 млрд грн/;

субвенція на будівництво/ реконструкцію палаців спорту (код 3411180) /затверджено у сумі 150 млн грн/;

субвенція на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (код 1611020) /затверджено у сумі 34 млн грн/;

субвенція на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, та визнані інвалідами війни ІІІ групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та які потребують поліпшення житлових умов (код 2511190) /затверджено у сумі 25 млн грн/;

- не повністю розподіленими такі трансферти місцевим бюджетам:

субвенція на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами (код 3511210) /затверджено у сумі 5 млрд грн, однак наразі не оприлюднено рішення Уряду від 13 червня п.р. щодо розподілу цієї субвенції/;

субвенція на реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (код 2761600) /затверджено у сумі 1,5 млрд грн, не розподілено за загальним фондом 282,5 млн грн/;

субвенція на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей загиблих осіб, визначених абзацами 5-8 пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю І-ІІ групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов (код 2511120) /затверджено у сумі 329,8 млн грн, не розподілено 29,9 млн грн/;

субвенція на проведення робіт, пов'язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс» (код 2511170) /затверджено у сумі 150 млн грн, не розподілено 7,3 млн грн/.

Слід також зауважити, що відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Кодексу розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – ДФРР) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом у тримісячний строк із дня набрання чинності законом про державний бюджет. У Законі загальний обсяг ДФРР на п.р. затверджено у сумі 6 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 4 млрд грн, за спеціальним фондом – 2 млрд грн. За зверненням Мінрегіону (лист від 05.06.2018 р.) Комітетом погоджено розпорядження КМУ від 23.05.2018 р. № 372-р щодо розподілу коштів ДФРР у сумі 4,05 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – 2,78 млрд грн, за спеціальним фондом – 1,28 млрд грн, з них за рахунок залишку коштів на 01.01.2018 р. – 0,25 млрд грн). Отже, на даний час залишаються нерозподіленими кошти ДФРР у сумі 2,19 млрд грн (з них за загальним фондом – 1,22 млрд грн, або 30,5% бюджетних призначень). Тривалий період розподілу вищезазначених видатків створює ризики щодо своєчасного освоєння відповідних бюджетних коштів у п.р. та не сприяє їх ефективному використанню.

Щодо реалізації окремих норм Закону та змін до Закону

З початку року станом на 19.06.2018 р. зміни до Закону не вносилися.

Разом з тим, потрібно звернути увагу, що за підсумками квартального звіту про виконання державного бюджету за І кв. 2018 р. надходження загального фонду державного бюджету становили 226,6 млрд грн, що на 65,6 млрд грн, або на 22,5%, менше плану на цей період. Згідно з частиною другою статті 54 Кодексу у разі недоотримання надходжень загального фонду державного бюджету за результатами квартального звіту більше ніж на 15% суми, передбаченої розписом державного бюджету на відповідний період, Мінфін готує пропозиції про внесення змін до державного бюджету, а Кабінет Міністрів, розглянувши ці пропозиції, подає до Верховної Ради розроблений на їх основі проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет не пізніше двох тижнів з дня подання пропозицій Мінфіном. Однак наразі Урядом не подано на розгляд Верховної Ради відповідних пропозицій. З цього приводу у Висновку РП пропонується рекомендувати Кабінету Міністрів ініціювати внесення відповідних змін до Закону для збалансування витрат і надходжень державного бюджету.

При цьому варто зазначити, що пунктом 19 Прикінцевих положень Закону доручено Кабінету Міністрів на основі моніторингу виконання державного бюджету за підсумками І кв. 2018 р. розглянути питання щодо можливості підвищення розміру мінімальної зарплати з визначенням його на рівні 4200 грн на місяць з ІІ кв. 2018 р. Виходячи із значного невиконання державного бюджету у звітному періоді, на даний час виникають сумніви щодо можливості реалізації такої норми.

Щодо нормативно-правового забезпечення реалізації окремих норм Закону належить звернути увагу, що на даний час Кабінетом Міністрів не прийнято рішення щодо:

розподілу нерозподіленого залишку коштів, джерелом яких у 2017 р. були надходження конфіскованих коштів (за інформацією Казначейства у сумі 268,8 млн дол. США /гривневий еквівалент у сумі 7 544,7 млн грн за офіційним валютним курсом станом на 01.01.2018 р./), за визначеними статтею 34 Закону напрямами;

порядку здійснення підтримки впровадження ринку електричної енергії в частині погашення заборгованості за спожиту електричну енергію державних вугледобувних підприємств та вугледобувних господарських товариств, 100% акцій яких належать державі, за рахунок надходжень від погашення податкового боргу, в т.ч. реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств та сплати частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму цього боргу), що склався станом на 01.01.2018 р., який сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей /відповідно до статті 28 Закону/.

Поряд з тим, на даний час залишаються нереалізованими норми абзаців другого і четвертого пункту 13 Прикінцевих положень Закону щодо доручення Кабінету Міністрів при розподілі коштів у межах видатків загального фонду державного бюджету на 2018 рік за відповідними бюджетними програмами передбачити спрямування коштів на:

підтримку та розвиток петриківського розпису в сумі 5 млн грн і на розвиток української пісні в сумі 15 млн грн за бюджетною програмою "Загальнодержавні заходи у сферах культури та мистецтв, охорони культурної спадщини, вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, державної мовної політики, міжнаціональних відносин, релігії та захисту прав національних меншин" (код 1801170);

розробку препаратів на основі олігонуклеотидів для нових методів діагностики та лікування раку в сумі 30,6 млн грн за бюджетною програмою "Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та наукових об’єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності наукових бібліотек" (код 6541030).

Викликає занепокоєння стан реалізації статті 24 Закону щодо фінансового забезпечення з державного бюджету у 2018 р. вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації державної власності, з приводу яких до 1 червня п.р. мало бути прийнято рішення про входження до складу вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації державної власності (як структурних підрозділів). Про наявність відповідної проблеми свідчать численні звернення до Комітету та здійснений Урядом у кінці квітня п.р. перерозподіл видатків МОН щодо збільшення на 1,1 млрд грн видатків на підготовку кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації.

Відповідні аналітичні матеріали щодо виконання державного бюджету за 4 та/або 5 місяців п.р., підготовлені секретаріатом Комітету, роздано народним депутатам України – членам Комітету.

Керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Кодексу, пропонується надати Кабінету Міністрів рекомендації для усунення виявлених недоліків при виконанні Закону та поліпшення управління бюджетними коштами у процесі виконання бюджету у 2018 році.

Загалом під час розгляду даного питання спочатку було заслухано інформацію Голови Рахункової палати Пацкана В.В. щодо Висновку РП та заступника Міністра фінансів України Марченка С.М. щодо поточного стану виконання державного бюджету.

Затим голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І. поінформував про розгляд даного питання у підкомітеті, звернувши увагу на окремі особливості і недоліки при поточному виконанні державного бюджету, та запропонував Комітету ухвалити таке рішення (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету): зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі, а також надати рекомендації Кабінету Міністрів, наведені у проекті ухвали, включаючи рекомендації Рахункової палати, щодо врегулювання наявних проблем і усунення недоліків в процесі виконання бюджету у поточному році.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування таку пропозицію (а саме розданий проект ухвали), що було підтримано більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Висновок Рахункової палати про стан виконання закону