Повідомлення

Перейти до розділу
17 вересня 11:04
Проект Закону про Державний бюджет України на 2019 рік посилання...
07 вересня 09:35
Звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" посилання...
06 вересня 15:59
Орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на вересень, жовтень 2018 року докладніше
22 жовтня 11:59
У Комітеті з питань бюджету відбулася зустріч з представниками Ради Європи та Наглядової Ради НТСУ щодо фінансового забезпечення суспільного мовлення в Україні докладніше
18 жовтня 18:02
Щодо підготовки до першого читання урядового законопроекту про Державний бюджет України на 2019 рік (реєстр. № 9000) докладніше
18 жовтня 17:51
Щодо розгляду урядового законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 9084) докладніше
04 жовтня 15:53
У Верховній Раді України відбувся круглий стіл на тему: «Парламентський контроль у сфері публічних фінансів» докладніше
21 вересня 10:56
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
20 вересня 16:12
Про Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у першому півріччі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році докладніше
20 вересня 16:00
Щодо розгляду законопроекту про внесення зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу (реєстр. № 8599) докладніше
20 вересня 15:53
Щодо розгляду законопроекту про внесення зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстр. № 9026) докладніше
11 липня 2018, 10:34

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №147 від 04.07.2018

 

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №147 від 4 липня 2018 року

 

 

 

1500  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Білоцерковець Д.О., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 19 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Дубіль В.О., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Микитась М.В., Пресман О.С., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

Бондар М.Л. – народний депутат України;

Сушкевич В.М. – Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю;

Гордєєв А.А. – Голова Херсонської обласної державної адміністрації;

від Міністерства фінансів України

Марченко С.М. – заступник Міністра;

від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

Насалик І.С. – Міністр;

Корзун А.В. – заступник Міністра;

від Державного агентства з питань електронного урядування України

Риженко О.В. – Голова;

Брусіловський В.Б. – директор Департаменту інформаційних технологій;

від Центральної виборчої комісії

Усенко-Чорна Ж.І. – заступник Голови;

Суярко С.М. – керівник Секретаріату;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Харченко О.І – виконуючий обов’язки заступника Голови;

 

від Житомирської обласної державної адміністрації

Ясюнецький О.О. – заступник Голови;

Крисюк Р.А. – начальник управління дорожнього будівництва та інфраструктури;

від Київської обласної державної адміністрації

Горган О.Л. – Голова;

Золін С.О. – директор департаменту регіонального розвитку та житлово-комунального господарства;

від Чернівецької обласної державної адміністрації

Гах І.В. - начальник Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області;

від Рахункової палати

Іванова І.М. – член Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

Чудний О.В. – заступник директора Департаменту з питань промисловості, виробничої інфраструктури та державної власності;

Представники громадських організацій

Турманов В.І. – голова профспілки працівників вугільної промисловості України;

Волинець М.Я. – голова Незалежної профспілки гірників України.

На початку засідання Голова Комітету Павелко А.В. зробив оголошення щодо проведення запланованого на п’ятницю, 13 липня п.р., виїзного засідання Комітету з питань бюджету у місті Херсон і звернувся до членів Комітету взяти участь у такому засіданні.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України:

- у Житомирській області (згідно з листом Житомирської обласної державної адміністрації від 27.06.2018 р. № 3763/52/2-18);

- у Київській області (згідно з листом Київської обласної державної адміністрації від 03.07.2018 р. № 11-11/3036);

- у Чернівецькій області (згідно з листом Чернівецької обласної державної адміністрації від 03.07.2018 р. № 01.34/5-1350) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Дубневича Б.В./;

- у Волинській області (згідно з листом Волинської обласної державної адміністрації від 04.07.2018 р. № 4497/21/218) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Дубневича Б.В./.

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передачі бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 399-р);

2) передача бюджетних призначень, передбачених Державному агентству з питань електронного урядування (розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 421-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту (постанова Кабінету Міністрів України від 04.07.2018 № 513) /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В. і розглянуто першим в розділі 3 порядку денного засідання Комітету/;

4) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості (розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.07.2018 № 451-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./.

4. Про звернення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо погодження проекту кошторису Комісії на 2019 рік. (Розгляд питання перенесено за пропозицією голови підкомітету з питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективності Молотка І.Ф.)

5. Про проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстр. № 8496 від 18.06.2018), внесений народний депутатом України Князевичем Р.П.

6. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо належного фінансового забезпечення державного сектору вугільної галузі (реєстр. № 8362 від 16.05.2018), поданий народними депутатами України Бондарем М.Л., Войціцькою В.М., Мартовицьким А.В. та іншими). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією першого заступника Голови Комітету з питань бюджету Амельченка В.В./

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України" (реєстр. № 8402 від 24.05.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 14 Податкового кодексу України щодо доповнення переліку осіб, які провадять незалежну професійну діяльність" (реєстр. № 8404 від 24.05.2018, народні депутати України Алєксєєв С.О., Яценко А.В., Яніцький В.П., Сидорович Р.М.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо застосування терміну "особа з інвалідністю" та похідних від нього" (реєстр. № 8358 від 16.05.2018, народні депутати України Третьяков О.Ю., Бурбак М.Ю. та інші);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Господарського кодексу України щодо стимулювання розвитку інноваційних технологій в промисловості" (реєстр. № 8411 від 25.05.2018, народний депутат України Котвіцький І.О. та інші.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо усунення перешкод відкриттю касаційного провадження у справі" (реєстр. № 8413 від 25.05.2018, народні депутати України Котвіцький І.О., Ємець Л.О.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо усунення перешкод відкриттю касаційного провадження у справі" (реєстр. № 8412 від 25.05.2018, народні депутати України Котвіцький І.О., Ємець Л.О.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав деяких категорій працівників" (реєстр. № 8403 від 24.05.2018, народний депутат України Карпунцов В.В.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (реєстр. № 8406 від 24.05.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України" (реєстр. № 8410 від 25.05.2018, народні депутати України Шинькович А.В., Герега О.В.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 317 Цивільного процесуального кодексу України" (реєстр. № 8390 від 22.05.2018, народні депутати України Гопко Г.М., Веселова Н.В., Єднак О.В., Тарасюк Б.І., Крулько І.І. та інші);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реєстрації шлюбу громадян, що проживають на тимчасово окупованій території" (реєстр. № 8400 від 24.05.2018, народний депутат України Гопко Г.М. та інші.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення назв закладів охорони здоров'я" (реєстр. № 8407 від 24.05.2018, народні депутати України Богомолець О.В., Шипко А.Ф., Кириченко О.М. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про денонсацію Конвенції Міжнародної організації праці про використання праці жінок на підземних роботах у шахтах будь-якого роду № 45" (реєстр. № 0185 від 22.05.2018; Президент України);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про електронні довірчі послуги"" (реєстр. № 8372 від 17.05.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо узгодження термінології з положеннями Конвенції про права осіб з інвалідністю та деяких інших питань" (реєстр. № 8383 від 18.05.2018, народні депутати України Третьяков О.Ю., Загорій Г.В., Гаврилюк М.В. та інші);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 977 Цивільного кодексу України щодо впорядкування відносин паркування транспортних засобів" (реєстр. № 8423 від 01.06.2018, народний депутат України Бублик Ю.В.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

 

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про лікарське самоврядування (реєстр. № 8250 від 06.04.2018), внесений народними депутатами України Богомолець О.С., Мусієм О.С., Шипком А.Ф. та іншими народними депутатами.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Проект закону згідно з преамбулою визначає принципи, засади, завдання і організаційні основи лікарського самоврядування, як суспільного інституту охорони здоров’я, що діє в інтересах пацієнтів шляхом забезпечення професійної автономії і відповідальності лікарів при провадженні лікарської практики.

При цьому передбачається, що лікарське самоврядування є професійним самоврядуванням в охороні здоров’я, яке створюється з метою забезпечення належного здійснення лікарської практики і дотримання її гарантій, забезпечення високого професійного рівня і професійної автономії лікарів, захисту професійних прав лікарів в інтересах охорони здоров’я пацієнтів і народу України, здійснюється, серед іншого, на засадах незалежності, правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених законодавством, і реалізується шляхом створення в порядку, встановленому цим Законом, організації самоврядування лікарів (далі – ОСВЛ).

Інституційною основою лікарського самоврядування визначається національна самоврядна організація лікарів – Українське Лікарське Товариство зі спеціальним статусом, діяльність якої поширюється на всю територію України і реалізується через організаційні форми лікарського самоврядування.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України або місцевих бюджетів, а з моменту передачі Міністерством охорони здоров’я до організації самоврядування лікарів частини повноважень, зокрема, у сфері організації післядипломної освіти лікарів та їх спеціалізації міністерство має передати і відповідне державне фінансування цих завдань.

Поряд з тим слід відмітити, що визнаючи у статті 8 законопроекту ОСВЛ організацією незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових і службових осіб, вимагається, щоб держава створила належні умови для діяльності ОСВЛ. Зокрема, передбачається, що:

ОСВЛ можуть бути виділені кошти державного бюджету для покриття витрат на діяльність, визначену цим Законом, та включено серед іншого бюджетні кошти до складу коштів організації /стаття 66 законопроекту/;

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, органи місцевого самоврядування та їх структурні підрозділами з питань охорони здоров’я вирішують питання надання (передачі) приміщень центральним і регіональним органам ОСВЛ за їх місцезнаходженням для забезпечення діяльності /пункт 21 розділу IX Перехідні положення законопроекту/;

– Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, структурні підрозділи з питань охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, силових міністерств, відомств та служб України мають забезпечити окремі напрями з організації та проведення виборів делегатів на регіональні виборчі конференції лікарів і загальнонаціональну конференцію військових лікарів, забезпечуючи зокрема, формування списків, публікацію оголошень, надсилання повідомлень поштою /розділ IX Перехідні положення законопроекту/.

Відтак, реалізація окремих положень законопроекту зумовить необхідність виділення додаткових бюджетних коштів, насамперед, з державного бюджету, про що також зазначає Міністерство фінансів України у своєму висновку до даного законопроекту, зауважуючи, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила надання Мінфіном вартісної оцінки величини впливу законопроекту на показники бюджетів.

Відповідно всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. 
При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Крім того, Міністерство фінансів вказує на неузгодженість положень законопроекту з іншими законодавчими актами, зокрема, положення щодо:
– віднесення Українського лікарського товариства до органів охорони здоров’я, які забезпечують реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, /підпункт 2 пункту 2 розділу VII «Прикінцеві положення» законопроекту/ не відповідає положенням статті 14 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», відповідно до яких реалізація державної політики охорони здоров’я покладається на органи виконавчої влади;
– обов’язкової участі всіх лікарів України, які мають право здійснювати лікарську практику, в ОСВЛ (сплати ними членських внесків) не узгоджується із статтею 36 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян, та положеннями Закону України «Про громадські об’єднання», згідно із статтею 1 якого громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про лікарське самоврядування (реєстр. № 8250 від 06.04.2018), внесений народними депутатами України Богомолець О.С., Мусієм О.С., Шипком А.Ф. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.2. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про очищення влади» стосовно справедливого застосування критеріїв здійснення очищення влади до окремих категорій осіб (реєстр. № 8405 від 24.05.2018), поданий народним депутатом України Білозір О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміну до пункту 3 частини четвертої статті 3 Закону України «Про очищення влади» щодо незастосування заборони обіймати протягом 10 років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), до військовослужбовців прикордонних військ у складі КДБ, КДБ при Раді Міністрів СРСР, КДБ СРСР і випускників вищих прикордонних та інших навчальних закладів КДБ, КДБ при Раді Міністрів СРСР, КДБ СРСР, які після закінчення навчання проходили військову службу виключно у прикордонних військах у складі КДБ, КДБ при Раді Міністрів СРСР, КДБ СРСР.

При цьому у пункті 4 Прикінцевих положень законопроекту передбачено можливість поновлення з дати звільнення зазначених категорій осіб, яких було звільнено з посад відповідно до критеріїв здійснення очищення влади (люстрації), не пізніше ніж на третій день після отримання від них заяв або за їх згодою, на іншій рівнозначній посаді.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на оплату праці з нарахуваннями для органів державної влади у зв’язку із поновленням на роботі вказаних осіб, які були звільнені з посад відповідно до критеріїв здійснення очищення влади (люстрації).

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про очищення влади» стосовно справедливого застосування критеріїв здійснення очищення влади до окремих категорій осіб (реєстр. № 8405 від 24.05.2018), поданий народним депутатом України Білозір О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на оплату праці з нарахуваннями для поновлених осіб, яких було звільнено з посад відповідно до критеріїв щодо здійснення очищення влади (люстрації)). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про прилеглу зону України» (реєстр. № 8361 доопрац від 16.05.2018), внесений народними депутатами України Фріз І.В., Матузко О.О., Геращенко І.В., Іоновою М.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується визначити правовий режим прилеглої зони України, права України у цій зоні та повноваження органів державної влади щодо їх реалізації (відповідні повноваження покладено на Державну прикордонну службу України та центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини).

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для забезпечення виконання державними органами контрольних процедур у прилеглій зоні поза межами територіального моря.

Так, розширення площі території, на якій Морська охорона Державної прикордонної служби України (відповідно до пояснювальної записки до законопроекту контрольована територія на морі збільшиться на 12 морських миль) повинна здійснювати контроль за плаванням і перебуванням українських та іноземних невійськових суден та військових кораблів, а також зупинення або припинення робіт з дослідження археологічних та історичних об’єктів культурної спадщини, може призвести до збільшення навантаження на військовослужбовців для забезпечення виконання своїх функцій у прилеглій зоні поза межами територіального моря та відповідно потребуватиме додаткових витрат державного бюджету для забезпечення належного виконання повноважень, покладених на Державну прикордонну службу України.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. Про недотримання таких законодавчих вимог також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про прилеглу зону України» (реєстр. № 8361 доопрац від 16.05.2018), внесений народними депутатами України Фріз І.В., Матузко О.О., Геращенко І.В., Іоновою М.М., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій незалежності судового експерта та належного забезпечення здійснення судово-експертної діяльності (реєстр. № 8336 від 04.05.2018), поданий народними депутатами України Геращенком А.Ю. та Білоцерковцем Д.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про судову експертизу», якими передбачається:

встановити кримінальну відповідальність за втручання в діяльність судового експерта з метою перешкоджання здійсненню ним судово-експертної діяльності, у вигляді штрафу до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу становитиме до 1700 гривень/ або арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі до чотирьох років, а також відповідальність за умисне знищення або пошкодження майна, що належить судовому експерту у вигляді штрафу від 50 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 850 гривень до 3400 гривень/ або арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі до п’ятьох років або позбавленням волі до п’ятнадцяти років;

здійснювати допит експерта лише на стадії судового розгляду;

надати можливість слідчому, прокурору отримувати письмові роз’яснення від експерта;  

уточнити порядок залучення експерта для проведення експертизи;

створення та функціонування з 1 січня 2019 року Єдиного державного реєстру судових експертиз та експертних досліджень.

Реалізація запропонованої законодавчої пропозиції в частині створення Єдиного державного реєстру судових експертиз та експертних досліджень, власником якого буде Міністерство юстиції України, передбачає розробку відповідного програмного забезпечення, наявності відповідних технічних засобів, та, як наслідок, може потребувати додаткових видатків державного бюджету.

В свою чергу, встановлення кримінальної відповідальності за втручання в діяльність судового експерта з метою перешкоджання здійсненню ним судово-експертної діяльності та за умисне знищення або пошкодження майна, що належить судовому експерту може зумовити збільшення дохідної частини державного бюджету у разі накладення штрафних санкцій та збільшення видаткової частини державного бюджету у разі арешту/позбавлення/обмеження волі особи за їх вчинення.

Міністерство фінансів України не висловило зауважень до законопроекту.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте такі матеріали відсутні.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій незалежності судового експерта та належного забезпечення здійснення судово-експертної діяльності (реєстр. № 8336 від 04.05.2018), поданий народними депутатами України Геращенком А.Ю. та Білоцерковцем Д.О., має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на реалізацію заходів із створення та функціонування Єдиного державного реєстру судових експертиз та експертних досліджень, а також опосередковано збільшуватиме надходження та витрати державного бюджету у разі вчинення відповідних злочинів та залежно від покарань, які застосовуватимуться). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Кіровоградської області) (реєстр. № 8380 від 18.05.2018), внесений народними депутатами України Горбуновим О.В., Ліньком Д.В., Крульком І.І. та іншими народними депутатами.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується у частині другій статті 133 Конституції України слово «Кіровоградська» замінити словом «Кропивницька».

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Однак, реалізація заходів, пов’язаних, зокрема, із зміною у назвах місцевих органів виконавчої влади, державних та комунальних установ, організацій, закладів, зумовить необхідність виділення додаткових  коштів з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у своєму висновку до законопроекту про його вплив на показники бюджетів, зауважує, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила надання Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу.

Відтак, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. 

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Кіровоградської області) (реєстр. № 8380) має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання жорстокому поводженню з дітьми, виникненню безпосередньої загрози їх життю або здоров’ю та подолання цих явищ (реєстр. № 8325 від 26.04.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту його метою є організація безпечного середовища для зростання та розвитку дітей шляхом посилення відповідальності батьків за невиконання своїх обов’язків стосовно дітей.

Слід відмітити, що окремі положення законопроекту можуть зумовити збільшення дохідної частини державного бюджету, це стосується:

збільшення в 3-12,5 рази розмірів штрафів за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення створення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей (на даний час розміри штрафів становлять від одного до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру визначеного наразі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становить від 17 грн до 68грн/, а згідно із законопроектом – становитимуть від п’яти до п’ятдесяти таких мінімумів /розмір штрафу – від 85 грн до 850 грн./;

запровадження адміністративної відповідальності шляхом встановлення штрафних санкцій:

у разі ухилення порушника від участі в заходах індивідуальної корекційної програми – у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 85 грн до 170 грн/;

за злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками, іншими законними представниками або патронатними вихователями встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлено опіку чи піклування – у розмірі від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /розмір штрафу становитиме від 850 грн до 1700 грн./.

Поряд з цим, окремі норми проекту закону потребуватимуть додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, зокрема:

розроблення та впровадження індивідуальних корекційних програм (додаткові витрати державного та місцевих бюджетів);

застосування адміністративної відповідальності у вигляді громадських робіт за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов’язків щодо виховання дітей (додаткові витрати місцевих бюджетів);

для забезпечення утримання в установах виконання покарань осіб (батьків, опікунів чи піклувальників, інших законних представників або патронатних вихователів), відносно яких буде застосовано кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі за злісне невиконання встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлено опіку чи піклування, що спричинило смерть дитини або такої особи (додаткові витрати державного бюджету);

організацію невідкладних заходів щодо надання допомоги дітям у разі виникнення безпосередньої загрози їхньому життю чи здоров’ю або за наявності підстав вважати, що така загроза існує; підвищення рівня поінформованості суспільства з питань організації допомоги дітям, яким загрожує небезпека, а також особливостей організації такої допомоги дітям з обмеженнями життєдіяльності; проведення заходів щодо виявлення, оцінки потреб і надання допомоги дітям, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітям, які залишились без батьківського піклування, у разі необхідності – щодо їх тимчасового влаштування (додаткові витрати місцевих бюджетів).

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання жорстокому поводженню з дітьми, виникненню безпосередньої загрози їх життю або здоров’ю та подолання цих явищ (реєстр. № 8325 від 26.04.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів та опосередковано збільшуючи надходження державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо встановлення статусу учасників бойових дій) (реєстр. № 8395 від 23.05.2018), поданий народним депутатом України Антонищаком Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Згідно із поданим проектом закону передбачається встановлення статусу учасника бойових дій працівникам системи охорони здоров’я та немедичним працівникам, залученим до надання медичної допомоги, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Водночас, пропонується встановити, що таке право матимуть також працівники, визначені у законопроекті, та за умов, передбачених у законопроекті, до набрання чинності відповідного Закону.

Згідно з пунктом 3 Прикінцевих положень законопроекту відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2019 року.

Реалізація положень законопроекту, починаючи з 2019 року, потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для покриття витрат, пов’язаних із наданням соціальних гарантій та пільг вищевказаним особам (безоплатними ліками, зубопротезуванням, санаторно-курортним лікуванням, проїздом у громадському, залізничному, автомобільному, водному, повітряному транспорті, житлом та його капітальним ремонтом, наданням пільг за користування житлово-комунальними послугами та квартирним телефоном, виплатою відповідних грошових допомог, а також пенсійним забезпеченням тощо), зважаючи на те, що згідно підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 89 та частини першої статті 102 Бюджетного кодексу України кошти для надання пільг особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», передбачаються у місцевих бюджетах за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту. Крім того, надання зазначеним категоріям осіб пільг зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету згідно із податковим та митним законодавством призведе до зменшення дохідної частини відповідних бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також зазначило, що реалізація законопроекту у зв’язку із розширенням кола осіб, які набудуть статусу учасника бойових дій, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, починаючи з 2019 року, реальні джерела покриття яких розробниками не визначені. Крім того відмічено, що за попередніми розрахунками Міністерства фінансів України на надання учасникам бойових дій пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в умовах поточного року, необхідно близько 29,1 тис. грн на одну особу в рік.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту за даними Служби безпеки України кількість цивільних працівників системи охорони здоров’я та немедичних працівників, залучених до надання медичної допомоги, які були залучені до проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей, становить 224 особи, а обсяг додаткових фінансових витрат із державного та місцевих бюджетів, необхідних для реалізації законопроекту, щорічно становитиме 6 518,4 тис. гривень.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає також Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо встановлення статусу учасників бойових дій) (реєстр. № 8395 від 23.05.2018), поданий народним депутатом України Антонищаком Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (починаючи з 2019 року, зменшуючи надходження та збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідних законів до 15 липня 2018 року вони мають вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про ратифікацію Фінансової угоди (Проект модернізації української залізниці (Модернізація інфраструктури ПАТ «Укрзалізниця») між Україною та Європейським інвестиційним банком» (реєстр. № 0186 від 24.05.2018), внесений Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет у закордонних справах.

Положеннями Фінансової угоди, яку було підписано 19 грудня 2016 року у м. Брюсель, встановлено надання Європейським інвестиційним банком кредиту Україні у сумі 150 млн євро на фінансування проекту модернізації української залізниці (Модернізація інфраструктури ПАТ «Укрзалізниця») (далі – Проект). При цьому визначено, що залучення кредиту буде здійснюватися у євро за плаваючою ставкою + спред або фіксованою відсотковою ставкою на дату вибірки, загальний період погашення кредиту становить 25 років. Проект передбачає будівництво другої колії, електрифікацію та модернізацію систем сигналізації і зв’язку на напрямку Долинська – Миколаїв – Колосівка.

У Пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що прийняття законопроекту створить правові підстави для залучення коштів у розмірі 150 млн євро для фінансування Проекту, реалізація якого дасть змогу:

підвищити пропускну спроможність залізничного напрямку Долинська – Миколаїв – Колосівка, який пролягає територією Кіровоградської, Миколаївської та Одеської областей, що допоможе вирішити проблеми з пропуском вантажів у напрямку Миколаївських портів;

підвищити дільничну швидкість руху вантажних поїздів на 20–25%, що дасть змогу скоротити строк доставки вантажів, а також суттєво зменшити експлуатаційні витрати, пов’язані з поліпшенням організації руху поїздів;

досягти значної економії дизельного палива й поліпшити екологічну ситуацію в регіоні за рахунок зменшення шкідливих викидів в атмосферу;

додатково створити близько 300 кваліфікованих робочих місць.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що виконання положень Фінансової угоди буде мати вплив на доходну та видаткову частину бюджету, а також призведе до збільшення обсягу державного боргу. При цьому вказано, що прийняття законопроекту не потребуватиме у поточному році додаткових витрат з державного бюджету.

Бюджетним кодексом України встановлено, що:

кредити (позики) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів залучаються державою на підставі міжнародних договорів України і відносяться до державних зовнішніх запозичень. Кошти для реалізації таких інвестиційних проектів, а також витрати на обслуговування та погашення відповідних кредитів (позик) передбачаються у законі про Державний бюджет України протягом усього строку дії кредитних договорів. Відповідні міжнародні договори не потребують ратифікації, якщо інше не встановлено законом /частина друга статті 16 Кодексу/;

кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються на реалізацію інвестиційних проектів, у тому числі шляхом рекредитування або надання трансфертів /пункт 1 частини третьої статті 15 і пункт 1 частини четвертої статті 30 Кодексу/.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за спеціальним фондом державного бюджету на поточний рік встановлено бюджетні призначення Міністерству інфраструктури України на реалізацію Проекту за бюджетною програмою «Модернізація української залізниці» (код 3101620) у сумі 15588,9 тис. грн у вигляді надання кредиту з державного бюджету – за рахунок кредиту Європейського інвестиційного банку. Таким чином, реалізація Фінансової угоди після її реалізації не потребуватиме внесення змін до цього Закону, а у законопроекті про державний бюджет на 2019 рік необхідно буде передбачити відповідні надходження і витрати державного бюджету залежно від готовності залучення і використання у наступному році кредиту згідно з Фінансовою угодою.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про ратифікацію Фінансової угоди (Проект модернізації української залізниці (Модернізація інфраструктури ПАТ «Укрзалізниця») між Україною та Європейським інвестиційним банком» (реєстр. № 0186 від 24.05.2018), внесений Президентом України, матиме вплив на показники державного бюджету у наступних бюджетних періодах (призведе до збільшення надходжень від державних запозичень і витрат на реалізацію Проекту за спеціальним фондом державного бюджету, збільшення витрат на обслуговування і погашення кредиту за загальним фондом державного бюджету та збільшення державного боргу і буде здійснюватися в межах показників закону про державний бюджет відповідно до залучених і використаних у відповідному році обсягів кредиту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у закордонних справах.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо лібералізації умов ввезення на територію України вживаних автомобілів) (реєстр. № 8398 від 23.05.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується знизити ставки акцизного податку на вживані транспортні засоби з об’ємом циліндрів двигуна не більш як 2200 куб. см та на вживані транспортні засоби з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) до рівня ставок на аналогічні нові автомобілі.

Крім того, законопроектом встановлюється, що транспортні засоби з іноземною реєстрацією, ввезені на митну територію України резидентами України до набрання чинності цього проекту, підлягають оподаткуванню акцизним податком на умовах та за ставками, визначеними цим проектом, з обов’язковою подальшою реєстрацію протягом трьох місяців з моменту набрання чинності цим проектом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, проте може призвести до втрат доходів, а вплив положень законопроекту щодо встановлення знижених ставок акцизного податку на вживані легкові автомобілі на дохідну частину бюджету обрахувати неможливо.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його офіційного опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо лібералізації умов ввезення на територію України вживаних автомобілів) (реєстр. № 8398 від 23.05.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії жорстокому поводженню з дітьми та державної підтримки сімей з дітьми, багатодітних, прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу (реєстр. № 8325-1 від 16.05.2018), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроект, як зазначається у пояснювальній записці до нього, має на меті посилення рівня соціального захисту сімей з дітьми, багатодітних, прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу в частині надання пільг та соціальних гарантій, а також створення законодавчих передумов для протидії жорстокому поводженню з дітьми. Для реалізації такої мети пропонуються зміни, зокрема, до:

1. Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими серед іншого посилюється відповідальність за:

- ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов’язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей – у вигляді попередження або накладання штрафу від п’яти до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або проходження індивідуальної корекційної програми (чинна норма – накладання штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладання адміністративного стягнення – у вигляді накладання штрафу від десяти до п’ятидесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку (чинні санкції – накладання штрафу від двох до чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- ухилення порушника від участі в заходах індивідуальної корекційної програми, постановою суду (судді) за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, адміністративне стягнення може бути замінено штрафом від п’яти до десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від тридцяти до сорока годин (чинні санкції відсутні).

2. Кримінального кодексу України та встановлюється відповідальність:

- за злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками, іншими законними представниками або патронатними вихователями встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлено опіку чи піклування – у вигляді накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від шістдесяти до двохсот сорока годин, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк;

- за злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками, іншими законними представниками або патронатними вихователями встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлено опіку чи піклування, що спричинило смерть дитини або такої особи – у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

3. Закону України «Про загальну середню освіту», встановивши, що безкоштовним харчуванням забезпечуються учні із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», та всі учні 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (чинна норма – учні 1-4 класів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям»).

4. Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям» та збільшити розмір державної соціальної допомоги на кожну дитину віком до 13 років на 25 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину віком від 13 до 18 років – на 40 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

5. Закону України «Про охорону дитинства» та встановити серед іншого:

– місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування забезпечують  організацію невідкладних заходів щодо надання допомоги дітям у разі виникнення безпосередньої загрози їхньому життю чи здоров’ю або за наявності підстав вважати, що така загроза існує, організацію пільгового проїзду учнів загальноосвітніх навчальних закладів, а також дітей-сиріт, дітей з неповних та багатодітних сімей, що навчаються в професійно-технічних навчальних закладах;

– держава забезпечує надання пільгового проїзду в розмірі не менше половини вартості квитка студентам вищих навчальних закладів та учням професійно-технічних навчальних закладів у приміському пасажирському транспорті та міжміському автомобільному і залізничному транспорті територією України,

– додаткові пільги з проїзду у пасажирському транспорті студентам вищих навчальних закладів та учням професійно-технічних навчальних закладів можуть надаватися за рішенням органу місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету.

6. Закону України «Про дошкільну освіту» встановлюється, що батьки або особи, які їх замінюють, вносять плату за харчування дітей у державному та комунальному дошкільному навчальному закладі у розмірі, що не перевищує 60 відсотків (у міській місцевості) та 40 відсотків (у сільській місцевості) від вартості харчування на день (чинна норма – у розмірах, визначених органами місцевого самоврядування або відповідними органами управління).

Реалізація зазначених положень законопроекту призведе до необхідності збільшення видатків державного та місцевих бюджетів. За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, що надаються ним у висновку доданого законопроекту, для:

– підвищення розміру обов’язкової виплати на дітей з малозабезпеченої сім’ї: віком до 13 років – з 250 грн до 25 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, віком від 13 до 18 років – з 500 грн до 40 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (необхідно додатково вишукати у державному бюджеті 1,5 млрд грн (в умовах поточного року). Крім того, підвищення розміру прожиткового мінімуму, у відсотках до якого пропонується встановлювати розмір виплати, буде призводити до постійного зростання обсягу видатків державного бюджету на зазначену мету пропорційного темпам зростання прожиткового мінімуму;

– організації безкоштовного харчування, що потребуватиме додаткових коштів з місцевих бюджетів у сумі 4 млрд грн;

– пільгового проїзду студентів та учнів з державного бюджету належить додатково виділити щонайменше 300 млн гривень.

Крім того, застосування запропонованих заходів щодо посилення адміністративної та кримінальної відповідальності може призвести до збільшення доходів або видатків державного бюджету (залежно від санкцій за виявлені правопорушення).

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, також не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії жорстокому поводженню з дітьми та державної підтримки сімей з дітьми, багатодітних, прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу (реєстр. № 8325-1 від 16.05.2018), має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів, а також до збільшення доходів державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гарантій реалізації учасниками бойових дій та осіб, прирівняних до них, в тому числі учасниками антитерористичної операції, Революції Гідності та їх сім’ями пільг на одержання земельних ділянок, а також припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності (реєстр. № 7511 (доопрац.) від 17.05.2018), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Марченком О.О, Осуховським О.І., Петьовкою В.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

У доопрацьованому законопроекті збережено положення, згідно з якими шляхом внесення змін до Земельного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про особисте селянське господарство», серед іншого, пропонується надати право на першочергове одержання із земель державної чи комунальної власності безоплатно у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства учасникам бойових дій, інвалідам війни, прирівняним до них особам, учасникам війни, а також членам сімей загиблих таких осіб.

На відміну від попередньої редакції пропонується надати право зазначеній категорії громадян на отримання грошової винагороди /якою замінено виплату грошової компенсації/ у разі відсутності земель запасу державної або комунальної власності, на території якої громадянин виявив бажання одержати земельну ділянку у власність, або у разі добровільної відмови таких осіб від одержання земельних ділянок безоплатно у власність.

При цьому, незмінними залишено положення, згідно з якими встановлюються строки виплати грошової винагороди, її розмір, формування та ведення Державного реєстру грошової винагороди, а також залишено право безоплатної приватизації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства працівниками соціальної сфери, визначені штрафні санкції за порушення строків розгляду заяв (клопотань) щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, погодження (відмови у погодженні) документації із землеустрою та надання земельних ділянок.

Загалом, реалізація положень законопроекту зумовить вплив на показники державного та місцевих бюджетів, а саме:

– виплата передбаченої грошової винагороди та ведення Державного реєстру грошової винагороди потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету;

– безоплатна передача у власність земельних ділянок зумовить зменшення доходів місцевих бюджетів;

– внаслідок сплати адміністративних штрафів у разі виявлених зазначених вище порушень можуть збільшитися надходження державного бюджету.

У пояснювальній записці до законопроекту за оцінкою окремих статистичних показників визначено, що грошова винагорода, яка може бути отримана відповідними громадянами як за одну земельну ділянку, так і за всі три, орієнтовно становитиме близько 78,4 тис. гривень. Водночас, зважаючи на складність у визначенні потреби для отримання зазначеної винагороди, законопроектом передбачається її надання з 2019 року.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту також відмічає про його вплив на показники бюджетів, проведення оцінки вартісної величини якого унеможливлено через відсутність інформації стосовно чисельності учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них, які планують отримати зазначену компенсацію.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, вказаний у законопроекті, не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Крім того, слід зауважити, що при доопрацюванні законопроекту не враховано пропозицію Комітету з питань бюджету щодо виключення положень законопроекту, згідно з якими Уряду доручається передбачати у державному бюджеті кошти на виконання закону. Тому, належить наголосити, що відповідно до абзацу другого статті 95 Конституції України та частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Зважаючи на таке та беручи до уваги, що згідно з положенням пункту 6 статті 116 Конституції України, статей 32 і 42 Бюджетного кодексу України й статей 20 і 29 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», які є нормами прямої дії, розроблення проекту закону про Державний бюджет України належить до повноважень Кабінету Міністрів України (що виключає необхідність додатково доручати Уряду виконувати закон), положення законопроекту, згідно з якими Уряду доручається передбачати у державному бюджеті кошти на виконання закону, пропонується виключити (останній абзац підпункту 2 пункту 4 розділу І та підпункт 2 пункту 2 розділу ІІ законопроекту).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення гарантій реалізації учасниками бойових дій та осіб, прирівняних до них, в тому числі учасниками антитерористичної операції, Революції Гідності та їх сім’ями пільг на одержання земельних ділянок, а також припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності (реєстр. № 7511 (доопрац.) від 17.05.2018), поданий народними депутатами України Івченком В.Є., Марченком О.О, Осуховським О.І., Петьовкою В.В. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного бюджету та/або зменшення доходів державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення із статтею 95 Конституції України та частиною другою статті 4 Бюджетного кодексу України, виключивши останній абзац підпункту 2 пункту 4 розділу І та підпункт 2 пункту 2 розділу ІІ законопроекту, як такі, що не потребують додаткового унормування.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про професійне самоврядування медичних професій в Україні (реєстр. № 8250-1 від 24.04.2018), внесений народними депутатами України Юринець О.В., Черненком О.М., Васюником І.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Проект закону згідно з преамбулою визначає систему, гарантії та засади професійного самоврядування медичних професій в Україні як одного із найважливіших елементів управління діяльністю представників медичної професії в сфері охорони здоров’я, з метою забезпечення умов для ефективного виконання представниками медичних професій своїх професійних обов’язків.

При цьому передбачається:

– професійне самоврядування медичних професій – це особливий вид професійного самоврядування, яке гарантується та забезпечується державою, реалізується шляхом об’єднання всіх їх представників в органи професійного самоврядування – професійні палати, основним призначенням яких є загальнообов’язкове регулювання професійної діяльності представниками медичної професії;

– палата медичної професії України створюється для визначених цим законом медичних професій: лікарі загальної практики; сімейні лікарі; лікарі-стоматологи; фармацевти, є юридичною особою публічного права і організує свою діяльність на принципах самоврядування, її діяльність, структура та склад регламентується актами законодавства та статутом.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України. Однак, належить відмітити, що ряд положень законопроекту зумовлюють потребу у збільшенні видатків державного та місцевих бюджетів. Зокрема, такі:

– на покриття витрат на діяльність Палати та (або) її регіональних відділень можуть бути виділені кошти державного та місцевих бюджетів /стаття 26 законопроекту/;

– майно Палати та її регіональних відділень формується серед іншого за рахунок коштів, що надходять у формі дотацій чи субвенцій з державного та місцевих бюджетів /стаття 26 законопроекту/;

– створення Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, координаційної ради з питань запровадження професійного самоврядування медичних професій по кожній професії, на яку покладаються обов’язки, щодо організаційно-технічного забезпечення проведення установчої Конференції представників медичних професій /пункт 16 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення законопроекту;

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, зобов’язаний створити належні організаційні умови для проведення установчих конференцій представників медичної професії України та організаційно-технічне забезпечення  проведення установчих з’їздів представників медичних професій регіону за участі органів виконавчої влади, сприяти Палатам у забезпеченні приміщеннями для здійснення їх діяльності у регіонах /пункт 4, 5, 7, 9, 17 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення законопроекту/.

Поряд з тим, законопроектом передбачається введення професійного збору, як загальнообов’язкового платежу, що сплачується представниками медичних професій з метою фінансового забезпечення функціонування професійного самоврядування медичної професії /стаття 17 законопроекту/.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається про його вплив на показники бюджетів та на виконання закону про Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила надання Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу.

Відповідно, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. 
Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, також не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.
Крім того, слід відмітити, що пропозиція статті 26 законопроекту про включення до складу майна Палати коштів, що надходять у формі дотацій чи субвенцій з державного та місцевих бюджетів, не узгоджується із статтями 2, 40, 76, 96, 97, 101 Бюджетного кодексу в частині визначення та надання міжбюджетних трансфертів у вигляді дотацій та субвенцій, які за своєю природою є коштами, що передаються від одного бюджету до іншого. 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про професійне самоврядування медичних професій в Україні (реєстр. № 8250-1 від 24.04.2018) внесений народними депутатами України Юринець О.В., Черненком О.М., Васюником І.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань охорони здоров’я при доопрацюванні законопроекту положення статті 26 привести у відповідність до вимог статей 2, 40, 76, 96, 97, 101 Бюджетного кодексу України в частині визначення та надання міжбюджетних трансфертів від одного бюджету до іншого бюджету.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (реєстр. № 8408 від 24.05.2018), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроектом пропонується розширити види господарської діяльності, що підлягають ліцензування, а саме доповнити їх такими видами: взяття, переробка і зберігання донорської крові та її компонентів, реалізація донорської крові та її компонентів і виготовлених з них препаратів. Згідно з пояснювальною запискою метою прийняття законопроекту є приведення законодавчих актів України у відповідність із вимогами, які встановлені частиною третьою статті 15 Закону України «Про донорство крові та її компонентів».

Зокрема, вищевказаною нормою встановлено, що взяття, переробка, зберігання донорської крові та її компонентів, реалізація їх та виготовлених з них препаратів дозволяється лише за наявності відповідної ліцензії, виданої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Статтею 14 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» визначено, що за видачу ліцензії справляється разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом, при цьому плата за видачу ліцензії, що видана органом ліцензування, який є центральним органом виконавчої влади або державним колегіальним органом, зараховується до державного бюджету.

Виходячи із наведеного та пункту 28 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України, плата за ліцензії на передбачені законопроектом види діяльності зараховуватиметься до загального фонду державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджету, а загальний обсяг надходжень до бюджету залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які отримають ліцензію на зазначений вид господарської діяльності.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» (реєстр. № 8408 від 24.05.2018), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від плати за ліцензії). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, запропонований автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 116 Земельного кодексу України (щодо безкоштовного отримання громадянами у власність земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні їхніх померлих родичів) (реєстр. № 8399 від 26.05.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується встановити обмеження щодо безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадян один раз по кожному виду використання не поширюється на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні їхніх померлих родичів першого або другого ступеня споріднення.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету, що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до зазначеного законопроекту.

Водночас, обґрунтовуючи необхідність прийняття законопроекту, автором наголошується, що його розроблено з метою захисту прав громадян, у тому числі учасників бойових дій, померлі родичі яких не оформили земельну ділянку у власність.

Слід відмітити, що частиною третьою статті 116 Земельного кодексу України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі:

- приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

- одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

- одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок передбачений статтею 118 Земельного кодексу України, в якій зокрема зазначено, що рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки, відповідно до поданої заяви до зазначених органів.

Рішення про передачу громадянам України безоплатно у власність земельних ділянок, є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

При цьому, розробка проекту землеустрою, включає державну реєстрацію земельної ділянки в Державному земельному кадастрі з присвоєнням їй кадастрового номера та отримання витягу з Державного земельного кадастру для подальшого оформлення прав на земельну ділянку, а також викопіювання із кадастрових карт (планів) з відображенням існуючих землеволодінь та землекористувань, нерозподілених земельних ділянок та невитребуваних земельних часток (паїв). За надання таких відомостей з Державного земельного кадастру справляється плата, розмір якої згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2011 р. № 835 встановлено в обсязі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, що відповідно до пункту 24 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України підлягає зарахуванню до загального фонду державного бюджету.

Крім того, оформлення права постійного користування чи власності потребуватиме реєстрації таких прав у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, сплата адміністративного збору за яку сприятиме збільшенню надходжень до державного та місцевих бюджетів, виходячи з положень пункту 24-1 статті 29, пункту 36-1 статті 64, пункту 20-5 статті 69 Бюджетного кодексу України.

З огляду на зазначене та враховуючи, що прийняття законопроекту призведе до зміни показників бюджету, в недотримання вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 116 Земельного кодексу України (щодо безкоштовного отримання громадянами у власність земельних ділянок, які перебували у постійному користуванні їхніх померлих родичів) (реєстр. № 8399 від 26.05.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

Опосередкований:

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про основи професійного самоврядування у сфері охорони здоров’я (реєстр. № 8250-2 від 24.04.2018), внесений народними депутатами України Сисоєнко І.В., Корчинською О.А., Кириченком О.М., Березенком С.І., Юринець О.В., Яринічем К.В., Васюником І.В., Кремінем Т.Д.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Законопроектом пропонуються правові, організаційні, економічні та соціальні засади створення і функціонування професійного самоврядування у сфері охорони здоров’я. Завданнями проекту закону, як зазначається у пояснювальній записці до нього, серед іншого є:

запровадження інституту професійного самоврядування у системі охорони здоров’я як рівноправного, поряд з державним, управлінського механізму;

нормативне забезпечення створення і діяльності органів професійного самоврядування у сфері охорони здоров’я – професійних палат;

децентралізація повноважень у системі охорони здоров’я шляхом перерозподілу управлінських функцій між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та органами професійного самоврядування;

захист професійних прав суб’єктів професійної діяльності у сфері охорони здоров’я, підвищення їх професійного рівня та компетентності шляхом забезпечення безперервного професійного розвитку;

захист прав пацієнтів на безпечну і високоякісну медичну допомогу.

Крім того, суб’єктами права законодавчої ініціативи наголошується, що запровадження нової державно-суспільної моделі управління охороною здоров’я, що спиратиметься на інститут професійного самоврядування та враховуватиме найкращі практики європейського регулювання у даній сфері суспільних відносин (поступове делегування регуляторних та управлінських функцій до органів професійного самоврядування), є вимогою часу, адже створивши належні умови для функціонування та діяльності органів професійного самоврядування у сфері охорони здоров’я держава отримає професійний інститут, що регулюватиме в межах наданих законом повноважень професійну діяльність у відповідній галузі та сприятиме більш ефективному реформуванню системи охорони здоров’я.

Відповідно, у законопроекті встановлюється, що професійне самоврядування у сфері охорони здоров’я здійснюється на засадах:

державного сприяння створенню, діяльності та розвитку професійного самоврядування;

збалансування державного регулювання та професійного самоврядування;

розмежування повноважень органів державної влади, місцевого самоврядування та професійних палат з метою виключення подвійного контролю за професійною діяльністю.

Крім того, організація професійного самоврядування у сфері охорони здоров’я характеризується тим, що до складу професійних палат обов’язково входять всі суб’єкти професійної діяльності за галузевою ознакою, на відміну від громадських організацій та професійних спілок, участь в яких є добровільною.

Фінансове забезпечення діяльності органів професійне самоврядування у сфері охорони здоров’я згідно із статтею 21 законопроекту пропонується здійснювати з таких джерел – професійного збору (загальнообов’язковий платіж, який сплачується суб’єктом професійної діяльності з метою фінансового забезпечення статутної діяльності професійної палати, розмір і порядок сплати якого встановлюється Конференцією суб’єктів професійної діяльності), добровільних внесків суб’єктів професійної діяльності, міжнародної фінансової допомоги, інших надходжень з не заборонених законом джерел.

При цьому у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України або місцевих бюджетів. У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту також зазначається, що прийняття його положень не вплине на видаткову частину бюджетів у поточному та наступних бюджетних періодах.

Водночас, належить відмітити, що передбачаючи у статті 33 законопроекту вимоги щодо делегування Центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, професійному самоврядуванню повноважень з державного регулювання у сфері охорони здоров’я, у законопроекті не зазначається про ресурси на виконання таких делегованих повноважень (на даний час такі функції забезпечується Міністерством охорони здоров’я за рахунок коштів державного бюджету).

Поряд з тим, реалізація окремих положень законопроекту буде здійснюватися за рахунок бюджетних коштів, зокрема, організаційно-технічне забезпечення проведення установчої Конференції, діяльність Координаційної ради та утворених для організації проведення регіональних конференцій регіональних організаційних комітетів /стаття 10 законопроекту/.

Тому, відповідно до вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про основи професійного самоврядування у сфері охорони здоров’я (реєстр. № 8250-2 від 24.04.2018), внесений народними депутатами України Сисоєнко І.В., Корчинською О.А., Кириченком О.М., Березенком С.І., Юринець О.В., Яринічем К.В., Васюником І.В., Кремінем Т.Д., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджетів (може зумовити збільшення видатків державного та місцевих бюджетів залежно від умов делегування повноважень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання ринків фінансових послуг» (реєстр. № 8415 від 25.05.2018), поданий народними депутатами України Довбенком М.В., Демчаком Р.Є. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту дозволить забезпечити ефективний належний нагляд та державне регулювання щодо ринків небанківських фінансових послуг, сприятиме покращенню їх функціонування та розвитку, запобіганню виникнення системних криз, а також забезпеченню захисту прав споживачів фінансових послуг.

У зв’язку з цим, законопроектом передбачені відповідні зміни до законів України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про страхування», «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Серед іншого законопроектом пропонуються зміни до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», якими, зокрема, передбачається:

унормування особливостей ліцензування діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів) у цьому Законі, включаючи визначення плати за видачу ліцензії в розмірі одного прожиткового мінімуму, виходячи з розміру прожиткового для працездатних осіб, що діє на день прийняття національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір не встановлений законом (що відповідає розміру відповідної плати, визначеної частиною першою статті 14 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності»;

встановлення збільшених розмірів штрафних санкцій за:

провадження діяльності на ринках фінансових послуг, для якої законом встановлені вимоги щодо одержання ліцензії та/або реєстрації, без відповідної ліцензії та/або реєстрації – у розмірі від 10000 до 100000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (відповідно до чинної норми – від 1000 до 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації – у розмірі від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян громадян (відповідно до чинної норми – від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

невиконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про усунення порушення щодо надання фінансових послуг – у розмірі від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян громадян (відповідно до чинної норми – від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Вказані положення законопроекту щодо штрафних санкцій у разі виявлення відповідних порушень можуть призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету та не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання ринків фінансових послуг» (реєстр. № 8415 від 25.05.2018), поданий народними депутатами України Довбенком М.В., Демчаком Р.Є. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.17. Слухали:

Інформацію про проект Закону України «Про регулювання діяльності з визначення розміру моральної (немайнової) шкоди» (реєстр. № 8396 від 23.05.2018), внесений народними депутатами України Алєксєєвим С.О., Яценком А.В., Яніцьким В.П. і Сидоровичем Р.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом передбачається визначити правові та організаційні засади діяльності з визначення розміру моральної (немайнової) шкоди, завданої фізичній або юридичній особі, з метою забезпечення захисту прав та законних інтересів учасників такої діяльності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не вплине на дохідну та видаткову частини державного бюджету.

Разом з тим, у законопроекті пропонується встановити, що відповідний розмір шкоди визначатиметься спеціалістами з визначення розміру моральної шкоди, які мають кваліфікаційні свідоцтва (стаття 5 законопроекту), на підставі методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України (стаття 12 законопроекту). При цьому інформація про таких суб’єктів буде вноситися до Державного реєстру суб’єктів визначення розміру моральної шкоди, порядок ведення якого та внесення інформації до якого затверджується Міністерством юстиції України (стаття 10 законопроекту). Отже, закріплення за Мін’юстом нових повноважень, а також створення та ведення ним відповідного реєстру може потребувати додаткових видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Мін’юсту залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи та вжиття ним заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів.

Крім того, законопроектом пропонується внести пов’язані з даним питанням зміни до Кримінального кодексу України, Цивільного кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про судову експертизу», «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» і «Про судовий збір».

При цьому запропоновані у законопроекті зміни до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» щодо визначення судового збору в розмірі 0,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб /згідно з чинною нормою – 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб/, за подання позовної заяви про відшкодування моральної шкоди (підпункт 9 пункту 3 Прикінцевих положень законопроекту) може призвести до зміни доходів спеціального фонду державного бюджету, які спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади (згідно із пунктом 5 частини третьої статті 29 і пунктом 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного кодексу України), залежно від кількості відповідних позовних заяв та від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Ухвалили:

1. Проект Закону України «Про регулювання діяльності з визначення розміру моральної (немайнової) шкоди» (реєстр. № 8396 від 23.05.2018), внесений народними депутатами України Алєксєєвим С.О., Яценком А.В., Яніцьким В.П. і Сидоровичем Р.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи може призвести до зміни доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Міністерства юстиції України, включаючи створення і ведення ним Державного реєстру суб’єктів визначення розміру моральної шкоди). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Житомирської обласної державної адміністрації Ясюнецького О.О. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Житомирській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Житомирської обласної державної адміністрації від 27.06.2018 р. № 3763/52/2-18).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 2 липня 2018 року надійшло звернення Житомирської обласної державної адміністрації від 27.06.2018 р. № 3763/52/2-18 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Житомирській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у 2018 році (далі – Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, Мінінфраструктури виключено з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів, разом з тим, змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.03.2018 р. № 503, Мінінфраструктури знову включено до зазначеного переліку державних органів, однак ця постанова КМУ станом на 03.07.2018 р. ще офіційно не опублікована, а відтак не набрала чинності) та подальше погодження з Комітетом.

Державне агентство автомобільних доріг України листом від 06.02.2018 р. № 398/3/5.2-2 повідомило Комітет, що враховуючи внесене доповнення до абзацу третього пункту 33 розділу VI Кодексу щодо поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду коштів для експерименту та гостру потребу відновлення автомобільних доріг державного значення за маршрутним принципом, Укравтодором на нараді у Прем’єр-міністра України узгоджено позицію, що в рамках експерименту під час погодження переліків об’єктів перевага буде надаватися автомобільним дорогам державного значення, при цьому, такі переліки об’єктів будуть погоджуватися виключно в межах фактичного обсягу коштів, що надійшли від реалізації експерименту. Крім того, Укравтодором поінформовано, що на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання підтвердження наявності коштів, які надійшли в рамках експерименту і обліковуються на казначейських рахунках та інформації щодо загальної кошторисної вартості об’єктів, обсягів виконаних робіт у попередні роки, наявності документації на об’єкти і проведення закупівель та визначення виконавців робіт.

Житомирською облдержадміністрацією 26 червня 2018 року затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 38 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 136,26 млн грн (який відповідає обсягу коштів станом на 01.07.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту /з урахуванням залишку відповідних коштів на 01.01.2018 р./), з них щодо:

капітального ремонту – 19 об’єктів на суму 13,64 млн грн (що становить 10% загального обсягу фінансового забезпечення), в т.ч.: комунальні дороги – 1 об’єкт на суму 10,07 млн грн; дороги місцевого значення – 18 об’єктів на суму 3,57 млн грн;

поточного середнього ремонту – 19 об’єктів на суму 122,62 млн грн (що становить 90% загального обсягу фінансового забезпечення), в т.ч.: дороги державного значення – 7 об’єктів на суму 59,96 млн грн; дороги місцевого значення – 12 об’єктів на суму 62,65 млн грн.

За інформацією Житомирської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України. Зокрема, Укравтодор зазначає, що погоджує Перелік об’єктів у частині поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення, при цьому не має позиції щодо об’єктів капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення та вулиць і доріг комунальної власності, оскільки здійснює державне управління автомобільними дорогами загального користування державного значення (копію листа Укравтодору від 26.06.2018 р. № 5208/1/5.2-6-725/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Житомирської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Житомирської області в рамках експерименту, становив 276,39 млн грн, а використано таких коштів у сумі 159,61 млн грн, або 57,7%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 116,78 млн гривень. Поряд з тим, відповідно до рішення Комітету від 08.11.2017 р. Казначейством /лист від 06.02.2018 р. № 12-01/52-2281/ надано інформацію про використання у 2017 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Житомирської області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

За даними Казначейства (лист від 03.07.2018 р. № 12-03/4-10684) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Житомирської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-травня 2018 року, становив 19,47 млн грн. Таким чином, в рамках експерименту загальний обсяг наявних коштів в спеціальному фонді обласного бюджету Житомирської області (з урахуванням залишку відповідних коштів на початок п.р.) станом на початок липня п.р. становить 136,26 млн грн.

Довідково: відповідно до статей 24-2 і 103-1 Кодексу у зв’язку із створенням з 2018 року державного дорожнього фонду у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за спеціальним фондом державного бюджету встановлено, зокрема:

бюджетні призначення Укравтодору на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за відповідною бюджетною програмою (код 3111020) у сумі 10.726,16 млн грн;

субвенцію місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах загалом у сумі 11.530,865 млн грн, з них обласному бюджету Житомирської області – 617,157 млн грн.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також заступник голови Житомирської обласної державної адміністрації Ясюнецький О.О.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів, поданий листом Житомирської облдержадміністрації від 27 червня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Житомирській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Житомирської обласної державної адміністрації від 27.06.2018 р. № 3763/52/2-18 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови Київської обласної державної адміністрації Горгана О.Л. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Київській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Київської обласної державної адміністрації від 03.07.2018 р. № 11-11/3036).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 3 липня 2018 року надійшло звернення Київської обласної державної адміністрації від 03.07.2018 р. № 11-11/3036 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Київській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у 2018 році (далі – Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, Мінінфраструктури виключено з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів, разом з тим, змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.03.2018 р. № 503, Мінінфраструктури знову включено до зазначеного переліку державних органів, однак ця постанова КМУ станом на 03.07.2018 р. ще офіційно не опублікована, а відтак не набрала чинності) та подальше погодження з Комітетом.

Державне агентство автомобільних доріг України листом від 06.02.2018 р. № 398/3/5.2-2 повідомило Комітет, що враховуючи внесене доповнення до абзацу третього пункту 33 розділу VI Кодексу щодо поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду коштів для експерименту та гостру потребу відновлення автомобільних доріг державного значення за маршрутним принципом, Укравтодором на нараді у Прем’єр-міністра України узгоджено позицію, що в рамках експерименту під час погодження переліків об’єктів перевага буде надаватися автомобільним дорогам державного значення, при цьому, такі переліки об’єктів будуть погоджуватися виключно в межах фактичного обсягу коштів, що надійшли від реалізації експерименту. Крім того, Укравтодором поінформовано, що на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання підтвердження наявності коштів, які надійшли в рамках експерименту і обліковуються на казначейських рахунках та інформації щодо загальної кошторисної вартості об’єктів, обсягів виконаних робіт у попередні роки, наявності документації на об’єкти і проведення закупівель та визначення виконавців робіт.

Київською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 119 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 1.343,19 млн грн (який відповідає обсягу коштів станом на 01.07.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту /з урахуванням залишку відповідних коштів на 01.01.2018 р./), з них щодо:

капітального ремонту – 2 об’єкти щодо доріг державного значення на суму 47,36 млн грн (що становить 3,5% загального обсягу фінансового забезпечення);

поточного середнього ремонту – 117 об’єктів на суму 1.295,83 млн грн (що становить 96,5% загального обсягу фінансового забезпечення), в т.ч.: дороги державного значення – 39 об’єктів на суму 616,83 млн грн; дороги місцевого значення – 78 об’єктів на суму 678,99 млн грн;.

За інформацією Київської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України. Зокрема, Укравтодор зазначає, що погоджує Перелік об’єктів у частині капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення, при цьому не має позиції щодо об’єктів поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, оскільки здійснює державне управління автомобільними дорогами загального користування державного значення (копію листа Укравтодору від 26.06.2018 р. № 5205/1/5.2-6-723/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Київської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Київської області в рамках експерименту, становив 1.883,92 млн грн, а використано таких коштів у сумі 835,93 млн грн, або 44,4%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 1.047,99 млн гривень. Поряд з тим, відповідно до рішення Комітету від 08.11.2017 р. Казначейством /лист від 06.02.2018 р. № 12-01/52-2281/ надано інформацію про використання у 2017 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Київської області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Необхідно також зазначити, що за даними Казначейства (лист від 03.07.2018 р. № 12-03/4-10684) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Київської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-травня 2018 року, становив 295,2 млн грн. Таким чином, в рамках експерименту загальний обсяг наявних коштів в спеціальному фонді обласного бюджету Київської області (з урахуванням залишку відповідних коштів на початок п.р.) станом на початок липня п.р. становить 1.343,19 млн грн.

Довідково: відповідно до статей 24-2 і 103-1 Кодексу у зв’язку із створенням з 2018 року державного дорожнього фонду у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за спеціальним фондом державного бюджету встановлено, зокрема:

бюджетні призначення Укравтодору на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за відповідною бюджетною програмою (код 3111020) у сумі 10.726,16 млн грн;

субвенцію місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах загалом у сумі 11.530,865 млн грн, з них обласному бюджету Київської області – 548,97 млн грн.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Молоток І.Ф. в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також голова Київської обласної державної адміністрації Горган О.Л.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів, поданий листом Київської облдержадміністрації від 3 липня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Київській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Київської обласної державної адміністрації від 03.07.2018 р. № 11-11/3036 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області Гаха І.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Чернівецькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Чернівецької обласної державної адміністрації від 03.07.2018 р. № 01.34/5-1350). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Дубневича Б.В./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 4 липня 2018 року надійшло звернення Чернівецької обласної державної адміністрації від 03.07.2018 р. № 01.34/5-1350 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування в рамках експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування у Чернівецькій області (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, Мінінфраструктури виключено з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів, разом з тим, змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.03.2018 р. № 503, Мінінфраструктури знову включено до зазначеного переліку державних органів, однак ця постанова КМУ станом на 03.07.2018 р. ще офіційно не опублікована, а відтак не набрала чинності) та подальше погодження з Комітетом.

Варто також звернути увагу, що Комітет на своєму засіданні 21 червня 2018 року (протокол № 146) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Чернівецькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Чернівецької облдержадміністрації від 21.06.2018 р. № 01.34/5-1299. Таким первинним Переліком об’єктів визначено 9 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 28,422 млн грн (який є в межах обсягу коштів станом на 01.06.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту /з урахуванням залишку відповідних коштів на 01.01.2018 р./), з них щодо:

будівництва та реконструкції – 2 об’єкти на суму 1,783 млн грн (що становить 6,3% загального обсягу фінансового забезпечення);

капітального ремонту – 3 об’єкти на суму 0,841 млн грн (що становить 2,9% загального обсягу фінансового забезпечення);

поточного середнього ремонту – 4 об’єкти на суму 25,798 млн грн (що становить 90,8% загального обсягу фінансового забезпечення).

Варто відмітити, що за даними звітності Казначейства за вересень-грудень 2015 року та за 2016-2017 роки загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Чернівецької області в рамках експерименту, становив 640,475 млн грн, а використано таких коштів у сумі 482,542 млн грн, або 75,3%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 157,933 млн гривень.

Необхідно також зазначити, що за даними Казначейства (лист від 03.07.2018 р. № 12-03/4-10684) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Чернівецької області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-травня 2018 року, становив 11,144 млн грн. Таким чином, в рамках експерименту загальний обсяг наявних коштів в спеціальному фонді обласного бюджету Чернівецької області (з урахуванням залишку відповідних коштів на початок п.р.) станом на початок липня п.р. становить 169,077 млн грн.

Поданий Чернівецькою облдержадміністрацією уточнений Перелік об’єктів містить 14 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 169,077 млн грн (який відповідає обсягу коштів станом на 01.07.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту /з урахуванням залишку відповідних коштів на 01.01.2018 р./). Порівняно з первинним Переліком в уточненому Переліку об’єктів доповнено 5 об’єктів щодо поточного середнього ремонту з обсягом фінансового забезпечення 140,655 млн грн.

За інформацією Чернівецької облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України (копію листа Укравтодору від 03.07.2018 р. № 5356/3/5.2-6-740/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Чернівецької облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених в уточненому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., Деркач А.Л., Амельченко В.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також начальник Служби автомобільних доріг у Чернівецькій області Гах І.В.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений Перелік об’єктів, поданий листом Чернівецької облдержадміністрації від 3 липня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити уточнений Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Чернівецькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Чернівецької обласної державної адміністрації від 03.07.2018 р. № 01.34/5-1350 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченка О.І. про погодження уточненого Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Волинській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Волинської обласної державної адміністрації від 04.07.2018 р. №4497/21/218). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Дубневича Б.В./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 4 липня 2018 року надійшло звернення Волинської обласної державної адміністрації від 04.07.2018 р. № 4497/21/218 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження скоригованого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Волинській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у 2018 році (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, Мінінфраструктури виключено з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів, разом з тим, змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.03.2018 р. № 503, Мінінфраструктури знову включено до зазначеного переліку державних органів, однак ця постанова КМУ станом на 03.07.2018 р. ще офіційно не опублікована, а відтак не набрала чинності) та подальше погодження з Комітетом.

Варто також звернути увагу, що Комітет на своєму засіданні 16 травня 2018 року (протокол № 141) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Волинській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Волинської облдержадміністрації від 08.05.2018 р. №2940/21/218. Таким первинним Переліком об’єктів визначено 1 об’єкт стосовно поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення з пропозицією щодо загального обсягу фінансового забезпечення 218,1 млнгрн (який є в межах обсягу коштів станом на 01.05.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту /з урахуванням залишку відповідних коштів на 01.01.2018 р./).

Варто відмітити, що за даними звітності Казначейства за вересень-грудень 2015 року та за 2016-2017 роки загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Волинської області в рамках експерименту, становив 986,2 млн грн, а використано таких коштів у сумі 786,8 млн грн, або 79,8%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 199,38 млн гривень.

Необхідно також зазначити, що за даними Казначейства (лист від 03.07.2018 р. № 12-03/4-10684) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Волинської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-травня 2018 року, становив 77,47 млн грн. Таким чином, в рамках експерименту загальний обсяг наявних коштів в спеціальному фонді обласного бюджету Волинської області (з урахуванням залишку відповідних коштів на початок п.р.) станом на початок липня п.р. становить 276,85 млн грн.

Поданий Волинською облдержадміністрацією уточнений Перелік об’єктів містить 3 об’єкти стосовно поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 276,85 млн грн (який відповідає обсягу коштів станом на 01.07.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту /з урахуванням залишку відповідних коштів на 01.01.2018 р./). Порівняно з первинним Переліком в уточненому Переліку об’єктів збільшено фінансове забезпечення за 1 об’єктом на суму 27,3 млн грн та доповнено 2 об’єктами з обсягом фінансового забезпечення 31,4 млн грн.

За інформацією Волинської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 02.07.2018 р. № 5305/1/5.2-6-732/08 та Мінінфраструктури від 04.07.2018 р. № 2191/25/14-18 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Волинської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених в уточненому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В. та в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений Перелік об’єктів, поданий листом Волинської облдержадміністрації від 4 липня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити уточнений Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Волинській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Волинської обласної державної адміністрації від 04.07.2018 р. № 4497/21/218 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передачі бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченка О.І. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 р.
№ 399-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Державного агентства автомобільних доріг України від 14.06.2018 р. № 1577/3/6.1-15 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 р. № 399-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Державному агентству автомобільних доріг на 2018 рік» /копію вказаного звернення роздано народним депутатам – членам Комітету/.

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному агентству автомобільних доріг на 2018 рік у спеціальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 3111150 «Покращення стану автомобільної дороги Харків - Охтирка» на 1 017 800 тис. гривень;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» на 1 017 800 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Слід зазначити, що згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі – Закон) загальний обсяг видатків за бюджетною програмою 3111150 для покращення стану автомобільної дороги Харків-Охтирка у спеціальному фонді державного бюджету на 2018 рік передбачений у сумі 2 000 000,0 тис. грн, з яких:

800 000 тис. грн – відповідно до пункту 19 статті 14 Закону покриватимуться за рахунок конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (пункт 11 статті 11 Закону);

1 200 000 тис. грн – відповідно до статті 33 Закону забезпечуватимуться за рахунок коштів державного дорожнього фонду, як виняток з положень пункту 1 частини третьої та частини п’ятої статті 242 Кодексу.

Джерелом покриття видатків спеціального фонду за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» є кошти державного дорожнього фонду, зокрема доходи державного бюджету, визначені пунктами 1 – 3, 6 та 62 частини третьої статті 29 Кодексу /акцизний податок з вироблених в Україні пального і транспортних засобів (крім акцизного податку, визначеного пунктом 6 частини першої статті 66 Кодексу); акцизний податок з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів; ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них; плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; плата за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування державного значення/, відповідно до пункту 41 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу зазначені податки (крім плати) у 2018 році зараховуються у розмірі 50 відсотків, а у 2019 році – у розмірі 75 відсотків.

Наразі, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 74-р «Деякі питання фінансування об’єктів капітального та поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення
Р-46 Харків-Охтирка у 2018 році» затверджено перелік  об’єктів капітального та поточного середнього ремонту цієї дороги загалом на суму 982 200 тис. грн, тобто, обсяг нерозподілених коштів між об’єктами становить 1 017 800 тис. грн, який власне і пропонується перерозподілити на бюджетну програму 3111020.

Проте у розпорядженні Уряду від 07.02.2018 № 74-р не вказано джерел покриття видатків щодо затверджених цим документом об’єктів. За такого правового регулювання не визначено джерела покриття як розподілених, так і нерозподілених коштів за бюджетною програмою 3111150.

Відповідно виникає питання, за рахунок яких надходжень (коштів державного дорожнього фонду чи конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення) покриватимуться видатки спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 3111020 у сумі 1 017 800 тис. грн, на яку пропонується збільшити обсяг видатків за цією бюджетною програмою розпорядженням Уряду від 10.05.2018 № 399-р.

Слід нагадати, що відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету.

У свою чергу, відповідно до положень частин третьої та восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48 Кодексу та згідно із Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228 (зі змінами), витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

При цьому, частиною другою статті 57 Кодексу передбачено, що на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

З огляду на вищезазначені положення Закону (пункт 19 статті 14 та стаття 33) та вимоги Кодексу щодо особливостей проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, при практичному здійсненні запропонованого розпорядженням Уряду від 10.05.2018 № 399-р перерозподілу видатків державного бюджету виникнуть різнотлумачення в частині джерел покриття видатків, що перерозподіляються, у зв’язку з чим належить внести відповідні зміни до Закону.

Разом з тим, слід зазначити, що питання, яке визначено у розпорядженні Уряду від 10.05.2018 № 399-р, взагалі потребувало врегулювання виключно шляхом внесення змін до Закону.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-травень 2018 року:

1) видатки по спеціальному фонду за бюджетними програмами:

3111020 – фактично проведено у обсязі 3 492,3 млн грн, що становить 32,6% річного плану (обсяг 10 726,2 млн грн);

3111150 – фактично проведено у обсязі 72,3 млн грн, що становить 36,2% річного плану (обсяг 2 000 млн грн);

2) доходи спеціального фонду державного бюджету, що є джерелами формування державного дорожнього фонду, загалом становили 13,3 млрд грн (або 40,5% річного плану), а конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, – лише 61,3 тис. грн (при річному плані 4,7 млрд грн.).

За інформацією, наведеною у листі Державного агентства автомобільних доріг, здійснення вищевказаного перерозподілу видатків державного бюджету дасть змогу спрямувати додатковий обсяг коштів у сумі 1 017,8 млн грн на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування за бюджетною програмою 3111020 та частково компенсувати наявний дефіцит фінансових ресурсів за цією бюджетною програмою (рівень забезпечення мінімальної потреби за цим напрямом збільшиться до 74,9%).

Необхідно зауважити, що звернення Державного агентства автомобільних доріг до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних обґрунтувань та розрахунків, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію, зважаючи на вимоги пункту 19 статті 14 та статті 33 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» (щодо джерел проведених видатків на розвиток автомобільних доріг загального користування державного значення), направити на доопрацювання перерозподіл видатків державного бюджету, визначений розпорядженням Уряду від 10 травня п.р. № 399-р /проект ухвали роздано народним депутатам – членам Комітету/.

Міністерством фінансів України і Рахунковою палатою висловлено підтримку щодо запропонованого рішення Комітету до перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Крулько І.І., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М., член Рахункової палати Іванова І.М. та в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І.

Член Рахункової палати Іванова І.М. поінформувала, що у Рахунковій палаті вона є куратором контрольних заходів по будівництву доріг Укравтодором та взагалі по Міністерству інфраструктури України.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету з питань видатків державного бюджету пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та зважаючи на вимоги пункту 19 статті 14 та статті 33 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», направити на доопрацювання перерозподіл видатків державного бюджету, визначений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018
№ 399-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Державного агентства з питань електронного урядування України Риженка О.В. про погодження передачі бюджетних призначень, передбачених Державному агентству з питань електронного урядування у 2018 році (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 421-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Державного агентства з питань електронного урядування України від 26.06.2018 № 1/03-1-1172 щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 421-р «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених для Державного агентства з питань електронного урядування у 2018 році» /копію вказаного звернення роздано народним депутатам – членам Комітету/.

Відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України у разі передачі повноважень на виконання функцій або надання послуг, на яке надано бюджетне призначення законом про Державний бюджет України, передача бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого для виконання тих самих функцій чи послуг, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Відповідний порядок передачі бюджетних призначень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Згідно із частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, довгострокових зобов’язань за енергосервісом, узятих на облік органами Казначейства України; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації – після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 20.06.2018 № 421-р пропонується передати бюджетні призначення у сумі 77 478,8 тис. гривень, що передбачені у 2018 році за загальним фондом державного бюджету Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України на формування і виконання Національної програми інформатизації для Державного агентства з питань електронного урядування у загальному фонді державного бюджету за програмою 0416030 «Електронне урядування та Національна програма інформатизації» /відповідальний виконавець – Державне агентство з питань електронного урядування України/:

Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України для розвитку інформаційних систем в сумі 27 850 тис. гривень, для модернізації інформаційної системи Урядового контактного центру в сумі 2 200 тис. гривень, для впровадження системи електронного документообігу в Державній аудиторській службі /відповідальний виконавець бюджетних програм у складі Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України/ в сумі 2 000 тис. гривень;

Міністерству енергетики та вугільної промисловості для впровадження системи електронного документообігу – в сумі 2 000 тис. гривень;

Міністерству економічного розвитку і торгівлі для впровадження системи електронного документообігу в Державній службі експортного контролю /відповідальний виконавець бюджетних програм у складі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України/ – в сумі 776 тис. гривень;

Міністерству охорони здоров’я для впровадження системи електронного документообігу – в сумі 2 000 тис. гривень, для впровадження системи електронного документообігу в Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками /відповідальний виконавець бюджетних програм у складі Міністерства охорони здоров’я України/ – в сумі 2 000 тис. гривень;

Міністерству екології та природних ресурсів для впровадження системи електронного документообігу – в сумі 2 000 тис. гривень, для впровадження системи електронного документообігу в Державній службі геології та надр /відповідальний виконавець бюджетних програм у складі Міністерства екології та природних ресурсів України/ – в сумі 2 000 тис. гривень, для впровадження  системи електронного документообігу в Державному агентстві з управління зоною відчуження /відповідальний виконавець бюджетних програм у складі Міністерства екології та природних ресурсів України/ – в сумі 2 000 тис. гривень;

Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства для впровадження системи електронного документообігу в Державній архітектурно-будівельній інспекції /відповідальний виконавець бюджетних програм у складі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України/ – в сумі 2 000 тис. гривень;

Міністерству аграрної політики та продовольства для впровадження системи електронного документообігу – в сумі 2 000 тис. гривень, для впровадження системи електронного документообігу в Державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів /відповідальний виконавець бюджетних програм у складі Міністерства аграрної політики та продовольства України/ – в сумі 2 000 тис. гривень, для впровадження системи електронного документообігу в Державному агентстві лісових ресурсів /відповідальний виконавець бюджетних програм у складі Міністерства аграрної політики та продовольства України/ – в сумі 2 000 тис. гривень, для модернізації системи електронного документообігу в Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру /відповідальний виконавець бюджетних програм у складі Міністерства аграрної політики та продовольства України/ – в сумі 1 000 тис. гривень;

Міністерству фінансів для впровадження системи електронного документообігу в Державній казначейській службі /відповідальний виконавець бюджетних програм у складі Міністерства фінансів України/ – в сумі 2 000 тис. гривень, для впровадження системи електронного документообігу в Державній службі фінансового моніторингу /відповідальний виконавець бюджетних програм у складі Міністерства фінансів України/ – в сумі 552,8 тис. гривень;

Міністерству юстиції для здійснення заходів щодо захисту інформаційно-телекомунікаційних систем – в сумі 8 400 тис. гривень;

Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації, для впровадження системи електронного документообігу – в сумі 2 000 тис. гривень;

Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини для впровадження системи електронного документообігу – в сумі 2 000 тис. гривень;

Національному агентству з питань державної служби для підвищення кваліфікації державних службовців з питань інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення розвитку системи державних інформаційних ресурсів – в сумі 2 700 тис. гривень, для впровадження системи електронного документообігу – в сумі 2 000 тис. гривень;

Рахунковій палаті для впровадження системи електронного документообігу – в сумі 2 000 тис. гривень;

Фонду державного майна для впровадження системи електронного документообігу – в сумі 2 000 тис. гривень.

Інформація щодо запропонованої передачі бюджетних призначень відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 421-р роздана народним депутатам – членам Комітету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-травень 2018 року видатки за бюджетною програмою 0416030 по загальному фонду видатки фактично проведено у обсязі 2,4 млн грн, що становить 1,9% річного плану та 41% плану на звітний період.

Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеної передачі бюджетних призначень з Комітетом з питань бюджету забезпечити відкриття, у разі потреби, бюджетних програм для здійснення видатків, передбачених пунктом1 цього розпорядження Уряду, і внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Щодо положень розпорядження Уряду від 20.06.2018 № 421-р слід зауважити наступне:

1) згідно із положеннями частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України передача бюджетних призначень здійснюється від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого, натомість передбачається передача бюджетних призначень як головним розпорядникам коштів державного бюджету, так і відповідальним виконавцям бюджетних програм. Поряд з цим, не визначено бюджетні програми, на які передано бюджетні кошти, хоча, згідно із вимогами Бюджетного кодексу України, розподіл видатків державного бюджету здійснюється за бюджетними програмами;

2) у державному бюджеті на 2018 рік за бюджетною програмою 0416030 бюджетні призначення за загальним фондом визначено у обсязі 129,7 млн гривень як видатки розвитку, відтак і передача бюджетних призначень має здійснюватися в межах видатків розвитку, однак у розпорядженні Уряду від 20.06.2018 № 421-р про це не зазначено;

3) видатки за бюджетною програмою 0416030 проводяться відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для створення електронної інформаційної системи «Електронний Уряд» та автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронної звітності» (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2012 № 236), яким не передбачено спрямування бюджетних коштів для підвищення кваліфікації державних службовців з питань інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення розвитку системи державних інформаційних ресурсів, проте вказаним розпорядженням Уряду передано бюджетні призначення Національному агентству з питань державної служби для виконання таких заходів, що потребує відповідного нормативно-правового узгодження.

За інформацією, наведеною на офіційному сайті Кабінету Міністрів України, зазначена передача бюджетних призначень дозволить реалізувати у 2018 році проекти інформатизації у органах державної влади, що підвищить відкритість, прозорість та ефективність їх діяльності, надасть можливість впровадити та модернізувати системи електронного документообігу.

Необхідно зауважити, що звернення Державного агентства з питань електронного урядування України до Комітету з питань бюджету щодо погодження зазначеної передачі бюджетних призначень не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такої передачі, хоча надання таких розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Від Міністерства фінансів України і Рахункової палати не було висловлено заперечень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

У ході обговорення цього питання голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. поінформував, що при опрацюванні запропонованої передачі бюджетних призначень було зауважено про наявність неточностей у викладі тексту розпорядження та висловлено застереження з огляду на вимоги частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу та відповідного Порядку використання коштів.

Голова підкомітету Горбунов О.В., зважаючи на прийняття Урядом рішення із зазначеного питання, вніс пропозицію погодити встановлену пунктом 1 розпорядження Уряду від 20 червня п.р. № 421-р передачу бюджетних призначень /проект ухвали роздано народним депутатам – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Кривенко В.М., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М., член Рахункової палати Іванова І.М., Голова Державного агентства з питань електронного урядування України Риженка О.В.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.06.2018 № 421-р передачу бюджетних призначень у сумі 77 478,8 тис. гривень в межах видатків розвитку, що передбачені у 2018 році за загальним фондом державного бюджету Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України за бюджетною програмою 0416030 «Електронне урядування та Національна програма інформатизації».

Голосували: «за» - 16, «проти» - 1, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію Уповноваженого Президента України з прав інвалідів Сушкевича В.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту України (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2018 р. № 513). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В. і розглянуто першим в розділі 3 порядку денного засідання Комітету/.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства молоді та спорту України від 04.07.2018 р. № 816/1.5/18 щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2018 р. № 513 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2018 рік, та внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 р. № 199 і від 22 березня 2017 р. № 168» /копію вказаного звернення роздано народним депутатам – членам Комітету/.

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеної вище постанови Уряду встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 3401120 «Підготовка і участь національних збірних команд в Паралімпійських і Дефлімпійських  іграх» на 75 100 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 3401110 «Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація» на 75 100 тис. грн (у тому числі видатки споживання – на 55 548,8 тис. грн, видатки розвитку – на 19 551,2 тис. гривень).

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Також, пунктом 2 постанови від 04.07.2018 р. № 513 встановлено внести зміни до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансової підтримки паралімпійського руху в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2011 р. № 199 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 17, ст. 708, № 44, ст. 1791; 2016 р., № 101, ст. 3295; 2018 р., № 14, ст. 477), і Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування створення об’єктів Західного реабілітаційно-спортивного центру та створення Всеукраїнського реабілітаційно-відновлювального спортивного центру Національного комітету спорту інвалідів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 р. № 168 (Офіційний вісник України, 2017 р., № 27, ст. 785), якими передбачено спрямування коштів за бюджетною програмою 3401110 на придбання предметів, матеріалів та обладнання довгострокового використання для інформаційно-технічного забезпечення діяльності Медіа центру Національного комітету спорту інвалідів та на ремонт та реконструкцію об’єктів Західного реабілітаційно-спортивного центру.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-травень 2018 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

3401110 - у обсязі 144 811 тис. грн, що становить 32,8% річного плану (визначено у обсязі – 441 622,3 тис. грн) та 82,2% плану на звітний період;

3401120 - у обсязі 193 316,7 тис. грн, що становить 62,2% річного плану (визначено у обсязі – 310 608,2 тис. грн) та 99% плану на звітний період.

В обґрунтуванні щодо зазначеного перерозподілу видатків, наведеному у листі Міністерства молоді та спорту України, зазначається, що його реалізація здійснюється з метою забезпечення подальшого розвитку та популяризації спорту осіб з інвалідністю в Україні та їх фізкультурно-спортивної реабілітації.

Так, збільшення видатків за бюджетною програмою 3401110 здійснюється для забезпечення проведення підготовки і участі національних збірних команд України з видів спорту осіб з інвалідністю у рейтингових та відбіркових змаганнях міжнародного рівня, всеукраїнських заходах та заходах з фізкультурно-спортивної реабілітації осіб з інвалідністю, а також придбанні обладнання довгострокового використання для матеріально-технічного забезпечення діяльності Національного комітету спорту інвалідів, Українського центру з фізичної культури та спорту інвалідів «Інваспорт», створення фізкультурно-спортивних і реабілітаційних об’єктів Західного реабілітаційно-спортивного центру.

Водночас відмічено, що економія бюджетних коштів за бюджетною програмою 3401120 утворилась за підсумками виступу національних збірних команд України у ХІІ зимових Паралімпійських іграх 2018 року за рахунок коштів, передбачених на виплату винагород спортсменам-переможцям та призерам зазначених Ігор та їх тренерам.

Необхідно також зауважити, що звернення Міністерства молоді та спорту України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Крулько І.І., Шевченко О.Л., а також Уповноважений Президента України з прав інвалідів Сушкевич В.М.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 постанови Уряду від 4 липня п.р. № 513 перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.07.2018 № 513 здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 3401120 «Підготовка і участь національних збірних команд в Паралімпійських і Дефлімпійських іграх» на 75 100 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 3401110 «Розвиток спорту серед осіб з інвалідністю та їх фізкультурно-спортивна реабілітація» на 75 100 тис. грн (у тому числі видатки споживання – на 55 548,8 тис. грн, видатки розвитку – на 19 551,2 тис. гривень).

Голосували: «за» - одноголосно.

3.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості України Корзуна А.В. про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості на 2018 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.07.2018 № 451-р). Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 04.07.2018 № ВР/2-13-1491 щодо погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.07.2018 № 451-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку у сумі 220 000 тис. грн шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 1101070 «Ліквідація збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» на 220 000 тис. грн;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетними програмами: 1101590 «Здійснення заходів із забезпечення вітчизняного виробництва вугільної продукції та подальшого реформування державного сектору вугільної промисловості» на 205 000 тис. грн та 1101530 «Державна підтримка будівництва шахти № 10 «Нововолинська» на 15 000 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

В обґрунтуванні щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету, наведеному у листі Міністерства енергетики та вугільної промисловості, зокрема зазначено про значний дефіцит коштів за бюджетною програмою 1101590 «Здійснення заходів із забезпечення вітчизняного виробництва вугільної продукції та подальшого реформування державного сектору вугільної промисловості», бюджетні призначення на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції за шість місяців поточного року використано стовідсотково. Крім того, відмічено про те, що на вугледобувних підприємствах існує значна заборгованість із заробітної плати з нарахуваннями (за шість місяців становить 515,9 млн гривень).

Також Міненерговугіллям зазначено, що з початку року за бюджетною програмою 1101530 «Державна підтримка будівництва шахти №10 «Нововолинська» використано 96% запланованого обсягу бюджетних коштів. Через заборгованість перед підприємствами – виробниками і постачальниками, відсутність коштів на придбання матеріальних ресурсів зупинено виконання гірничопрохідницьких та будівельно-монтажних робіт, зазначено про наявність заборгованості із заробітної плати шахтобудівельникам.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-травень 2018 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

1101070 – у обсязі 86 766,6 тис. грн, що становить 15,7% уточненого річного плану (визначено у обсязі – 552 928 тис. грн) та 49,1% плану на звітний період;

1101530 – у обсязі 9582,9 тис. грн, що становить 95,8% річного плану (визначено у обсязі – 10 000 тис. грн) та 95,8% плану на звітний період;

1101590 – у обсязі 1 038 838 тис. грн, що становить 69,3% уточненого річного плану (визначено у обсязі – 1 500 000 тис. грн) та 72,1% плану на звітний період. Відповідно до положень частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 313-р план за цією бюджетною програмою уточнено, а саме збільшено на 200 млн грн за рахунок зменшення планових показників за бюджетною прогамою 1101070.

Необхідно також зауважити, що звернення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи пояснення щодо можливості скорочення запропонованих видатків) щодо обсягів такого перерозподілу та причин неврахування потреби у таких коштах при плануванні державного бюджету на 2018 рік, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Крулько І.І., Мельник С.І., Амельченко В.В., Мепарішвілі Х.Н., Павлов К.Ю., Медуниця О.В., а також заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України Корзун А.В.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 2 липня п.р. № 451-р перерозподіл видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.07.2018 № 451-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків розвитку у сумі 220 000 тис. грн шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 1101070 «Ліквідація збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» на 220 000 тис. грн;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетними програмами: 1101590 «Здійснення заходів із забезпечення вітчизняного виробництва вугільної продукції та подальшого реформування державного сектору вугільної промисловості» на 205 000 тис. грн та 1101530 «Державна підтримка будівництва шахти № 10 «Нововолинська» на 15 000 тис. гривень.

Голосували: «за» - одноголосно.

4. Про звернення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо погодження проекту кошторису Комісії на 2019 рік. /Розгляд питання перенесено./

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Центральної виборчої комісії Усенко-Чорної Ж.І. про проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстр. № 8496 від 18.06.2018), поданий народним депутатом України Князевичем Р.П.

Відмітили:

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 8496, законопроект має на меті забезпечення захисту інформаційних ресурсів Центральної виборчої комісії (далі – Комісія) в умовах постійних кібератак на інформаційні системи в Україні, підготовки до чергових виборів Президента України та народних депутатів України і для забезпечення виконання вимог Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах». Поряд з цим, зазначається про те, що для здійснення ряду заходів з підвищення безпеки вбачається необхідним створення в Секретаріаті Комісії окремого підрозділу із кібербезпеки інформаційних ресурсів, а також про потребу у закупівлі відповідних програмних засобів для забезпечення функціонування Державного реєстру виборців.

Для реалізації поставленої мети законопроект за реєстр. № 8496 містить пропозиції щодо внесення змін до  додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2018 рік», а саме:

збільшити за загальним фондом державного бюджету на 2018 рік обсяг бюджетних призначень для Комісії за бюджетними програмами:

6731010 «Керівництво та управління у сфері проведення виборів та референдумів» у сумі 36 810 тис. гривень /видатки споживання – 12 270 тис. гривень, з них оплата праці – 8 418 тис. гривень, видатки розвитку – 24 540 тис. гривень/;

6731050 «Функціонування Державного реєстру виборців» у сумі 12 850 тис. гривень /видатки розвитку/;

шляхом зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 6741020 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» /загальнодержавні видатки та кредитування Комісії/ у сумі 49 660 тис. гривень.

Отже, законопроект не передбачає залучення додаткових бюджетних коштів, оскільки пропонується здійснити в межах загального обсягу видатків загального фонду державного бюджету (включаючи загальнодержавні видатки та кредитування), передбаченого Комісії у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», перерозподіл видатків державного бюджету між бюджетними програмами, закріпленими за Комісією. Таким чином, законопроект підготовлено збалансовано щодо показників видатків державного бюджету.

Слід нагадати, що частиною 11 статті 23 Бюджетного кодексу України заборонено без внесення змін до закону про Державний бюджет України збільшувати бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету на: оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків; видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами.

Відтак, зважаючи на зміст законодавчої пропозиції, її врегулювання потребує виключно внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

Щодо видатків державного бюджету, які пропонується змінити необхідно зазначити наступне:

1)                за рахунок додаткових видатків державного бюджету відповідно до наданих автором пояснень передбачається:

– встановлення сучасного мережевого обладнання захисту інформації (на загальну суму 18 780 тис. гривень), оновлення системи збереження даних (на суму 5 760 тис. гривень), модифікація комплексних систем захисту інформації та проведення їх державної експертизи (на суму 2 000 тис. гривень) /в межах коштів, передбачених додатково за бюджетною програмою 6731010/;

– створення в Секретаріаті Комісії окремого підрозділу із кібербезпеки інформаційних ресурсів, для укомплектування якого необхідні додаткові кошти на оплату праці (обсягом 10 270 тис. гривень з нарахуваннями на оплату праці) /в межах коштів, передбачених додатково за бюджетною програмою 6731010/;

– оновлення потужностей друкованих пристроїв для забезпечення виготовлення списків виборців та іменних запрошень на вибори (на суму 8 190 тис. гривень); запровадження сучасних програмних та апаратних засобів захисту інформації (на суму 4 660 тис. гривень) /в межах коштів, передбачених додатково за бюджетною програмою 6731050/.

2) Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» бюджетні призначення за бюджетною програмою 6741020 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» передбачена у сумі 309 190 тис. гривень. Розподіл зазначеної субвенції між місцевими бюджетами, виходячи з вимог частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України та частини четвертої статті 69 Закону України «Про місцеві вибори», здійснюється Комісією за погодженням із Мінфіном України на підставі прийнятих Верховною Радою України постанов про призначення позачергових місцевих виборів, а також прийнятих у встановленому порядку рішень про призначення перших місцевих виборів.

Згідно з інформацією, наведеною у пояснювальній записці до законопроекту, у зв’язку із внесенням змін до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» щодо добровільного приєднання територіальних громад сіл, селищ до територіальних громад міст республіканського Автономної Республіки Крим, обласного значення, відповідно до яких у разі приєднання сільських, селищних рад до міської об'єднаної територіальної громади повноваження міської ради поширюються на територію територіальної громади, що приєдналися до міської об'єднаної територіальної громади. У такому випадку перші вибори депутатів та голів не проводяться. За даними обласних державних адміністрацій такі вибори планувалось провести протягом 2018 року у 48 об’єднаних територіальних громадах. З урахуванням зазначеного, за розрахунками Комісії сума невикористаних коштів за бюджетною програмою 6741020 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» у 2018 році у зв’язку з непроведенням таких виборів орієнтовно становитиме 75 770,0 тис. гривень.

Поряд з цим, слід зазначити, що у пояснювальній записці до законопроекту наведено лише інформацію щодо напрямів збільшення видатків державного бюджету у запропонованих обсягах, проте не надано детальних розрахунків відповідних змін та пояснень до них, хоча частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України вимагається подання до законопроекту фінансово-економічного обґрунтування (включаючи детальні розрахунки).

Довідково: згідно зі звітом Казначейства про виконання державного бюджету за підсумками січня-травня поточного року проведено видатки за загальним фондом державного бюджету за бюджетними програмами:

6731010 «Керівництво та управління у сфері проведення виборів та референдумів» в обсязі 39 176,7 тис. грн що становить 81,8% плану на звітний період та 34,5% плану на рік (затверджений у обсязі 113 583,9 тис. грн);

6731050 «Функціонування Державного реєстру виборців» в обсязі 4 649,7 тис. грн, що становить 84,1% плану на звітний період та 14,8% плану на рік (затверджений у обсязі 31 426,2 тис. грн);

6741020 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» в обсязі 14 068,1 тис. грн, що становить 100% плану на звітний період та 4,5% плану на рік (затверджений у обсязі 309 190 тис. грн.).

Крім того, слід відмітити, що при підготовці законопроекту не дотримано вимог законотворчої техніки стосовно оформлення законопроектів щодо внесення змін до закону про державний бюджет та бюджетної методології, встановленої бюджетним законодавством, зокрема:

1) Виходячи із суті законодавчої пропозиції щодо зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 6741020 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» у сумі 49 660 тис. гривень законопроект має містити окремий додаток щодо змін до додатка № 7 «Міжбюджетні трансферти (інші дотації та субвенції) з Державного бюджету України місцевим бюджетам на 2018 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», в якому належить відобразити зменшення обсягу вказаної субвенції за загальним фондом державного бюджету на суму 49 660 тис. гривень у рядку «Всього» /необхідно цифри «309 190,0» замінити цифрами «259 530,0»/:

2) вищезазначені зміни до додатка № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» обумовлюють необхідність внесення змін до назви та тексту законопроекту, а саме:

назву законопроекту у тексті та додатках до нього необхідно викласти в редакції: «Про внесення змін до додатків № 3 та № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»;

розділ перший законопроекту викласти в редакції: «1. Внести зміни до додатків № 3 та № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» відповідно до додатків № 1 і № 2 до цього Закону.»;

3) у додатку до законопроекту /щодо змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»/ містяться неточності, які належить виправити наступним чином:

– заголовок додатка до законопроекту належить викласти у такій редакції: «Зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2018 рік»;

– рядок за кодом 6731020 із назвою та показниками слід виключити /оскільки за бюджетною програмою «Проведення виборів народних депутатів України» законодавча пропозиція не передбачає змін/;

– у рядках за кодами 6740000, 6741000 слова «загальнодержавні витрати» замінити словами «загальнодержавні видатки та кредитування»;

– у рядку за кодом 6741020 слід зазначити код функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету «0180».

Поряд з тим необхідно зауважити, що на розгляді Верховної Ради України знаходяться інші законопроекти щодо внесення змін до державного бюджету на 2018 рік, згідно з якими також змінюються показники державного бюджету, тому у разі прийняття таких законопроектів до розгляду даного законопроекту для забезпечення збалансованості бюджету потребуватимуть уточнення підсумкові показники державного бюджету у додатках до цього законопроекту.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту (лист від 04.07.2018
№ 16/3-463/8496(141483) роздано народним депутатам – членам Комітету
)
зазначає, що, оскільки згідно з вимогами ст. 116 Конституції України виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України забезпечує Кабінет Міністрів України, то рішення щодо внесеного законопроекту має прийматися з урахуванням відповідного висновку Уряду, зокрема, щодо реальної можливості спрямування на визначені поданим законопроектом цілі саме запропонованого обсягу бюджетних коштів за рахунок відповідної субвенції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 8496 зазначає, що реалізація законопроекту не впливає на дохідну та видаткову частини державного та місцевих бюджетів, та загалом вважає, що законопроект може бути прийнятий у термін, визначений головним розробником /копію листа Міністерства фінансів України від 03.07.2018 № 08010-02-3/17697 було роздано народним депутатам – членам Комітету.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, з питань запобігання і протидії корупції, з питань європейської інтеграції не надійшли.

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. не висловив заперечень щодо законопроекту за реєстр. № 8496 як такого, що є збалансованим.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 8496 прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету, викладених у проекті рішення (роздано народним депутатам – членам Комітету) та пов’язаних з оформленням законопроекту відповідно до вимог законотворчої техніки.

У ході розгляду питання народний депутат Деркач А.Л. висловив думку щодо підприємств, які не мають бути залучені для організації робіт з кібербезпеки виборчої комісії.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстр. № 8496 від 18.06.2018), поданий народним депутатом України Князевичем Р.П., за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких пропозицій:

1)                назву законопроекту у тексті та додатках до нього викласти в редакції: «Про внесення змін до додатків № 3 та № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»;

2)                у тексті законопроекту розділ перший викласти в редакції:
«1. Внести зміни до додатків № 3 та № 7 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» відповідно до додатків № 1 і № 2 до цього Закону.»

3)                додаток до законопроекту /щодо змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» /визначити додатком № 1 до законопроекту та внести такі зміни:

– заголовок викласти у такій редакції: «Зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2018 рік»;

– рядок за кодом 6731020 із назвою та показниками виключити;

– у рядках за кодами 6740000, 6741000 слова «загальнодержавні витрати» замінити словами «загальнодержавні видатки та кредитування»;

– у рядку за кодом 6741020 зазначити код функціональної класифікації видатків та кредитування бюджету «0180».

4)                доповнити законопроект додатком № 2 до законопроекту щодо внесення змін до додатка № 7 «Міжбюджетні трансферти (інші дотації та субвенції) з Державного бюджету України місцевим бюджетам на 2018 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», в якому належить відобразити зменшений обсяг субвенції за загальним фондом державного бюджету на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у рядку «Всього» у сумі 259 530 тис. гривень.

Відповідно, у разі прийняття даного законопроекту Комітету з питань бюджету разом з Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні на підпис Голові Верховної Ради України законопроекту за реєстр. № 8496 належить внести до законопроекту необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо цього законопроекту.

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утримались» - 1, «не голосували» -1.

6. СЛУХАЛИ:

Інформацію співавтора – народного депутата України Бондаря М.Л. про поданий ним та іншими народними депутатами України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо належного фінансового забезпечення державного сектору вугільної галузі (реєстр. № 8362 від 16.05.2018). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією першого заступника Голови Комітету з питань бюджету Амельченка В.В./

Відмітили:

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, метою проекту закону є підтримка вугільної промисловості України до моменту завершення процесу її реформування та сприяння розвитку регіонів, де знаходяться державні вугледобувні підприємства, забезпечення теплових станцій України енергетичними ресурсами у вигляді вугільної продукції за рахунок видобутку власних корисних копалин, забезпеченню належного функціонування вугледобувних підприємств України.

Законопроектом запропоновані зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі – Закон) щодо видатків загального фонду державного бюджету, згідно з якими:

збільшено шляхом внесення змін до додатка № 3 до Закону за бюджетною програмою «Здійснення заходів із забезпечення вітчизняного виробництва вугільної продукції та подальшого реформування державного сектору вугільної промисловості» (код 1101590) /головний розпорядник коштів державного бюджету – Міністерство енергетики та вугільної промисловості/ обсяг видатків розвитку на 2.800.000 тис. грн /згідно чинної редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за зазначеною бюджетною програмою затверджено видатки розвитку загального фонду у обсязі 1.300.000 тис. грн/,

відповідні зміни щодо збільшення загального обсягу видатків державного бюджету, у тому числі по загальному фонду запропоновано до статті 1 Закону.

Слід відмітити, що згідно з частиною восьмою статті 23 Бюджетного кодексу України на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 313-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості на 2018 рік» шляхом перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетною програмою «Здійснення заходів із забезпечення вітчизняного виробництва вугільної продукції та подальшого реформування державного сектору вугільної промисловості» збільшено обсяг видатків на 200 000 тис. грн (за рахунок зменшення на таку ж суму видатків за бюджетною програмою 1101070 «Ліквідація збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств»).

Тобто, загалом з урахуванням запропонованих у законопроекті змін видатки за бюджетною програмою «Здійснення заходів із забезпечення вітчизняного виробництва вугільної продукції та подальшого реформування державного сектору вугільної промисловості» (код 1101590) становитимуть 4,3 млрд гривень (за даними звітності Державної казначейської служби України про виконання державного бюджету за 2017 рік на відповідні заходи фактично було витрачено 2,1 млрд гривень).

Слід наголосити, що у законопроекті не визначено джерело покриття додаткових видатків державного бюджету у обсязі 2,8 млрд грн, що матиме наслідком розбалансування показників державного бюджету за показниками надходжень та витрат державного бюджету і є власне порушенням статті 95 Конституції України щодо збалансованості бюджету України та недотримання принципів збалансованості (повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період) і обґрунтованості (бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил) бюджетної системи України, визначених статтею 7 Бюджетного кодексу України.

З приводу зазначеного Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму висновку до зазначеного законопроекту зауважує, що реалізація пропозицій проекту, без визначення конкретного джерела покриття додаткових видатків, своїм наслідком матиме зростання граничного обсягу дефіциту державного бюджету та державного боргу, при цьому, відповідні зміни до статей 1, 5 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», а також до додатка № 2 до цього Закону в частині корегування відповідних показників проектом не передбачені.

Зазначений законопроект підготовлено також з порушенням вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, згідно яких до законопроекту, який передбачає збільшення витрат бюджету належить подати пропозиції щодо джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, а також належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) щодо встановлення видатків державного бюджету у запропонованих обсягах. Про це також наголошено у експертних висновках ГНЕУ та Міністерства фінансів України. Зокрема ГНЕУ зазначає, що відсутність належного фінансово-економічного обґрунтування не дає можливості зрозуміти, чи здатна держава виконати цей Закон у разі його прийняття, у зв’язку з цим Головне управління не може розглядати внесений проект як реалістичний та рекомендувати його у пропонованому вигляді для прийняття за основу.

Необхідно зазначити, що Кабінетом Міністрів України прийнято 6 рішень (постанови КМУ від 23.05.2018 р. №№ 438, 439, 440, 441, 442 і 443) про надання державних гарантій щодо державних підприємств вугільної галузі на загальну суму 1 054,6 млн грн /аналогічно до постанов КМУ від 18.12.2017 р. №№ 999, 1000, 1001 і 1002 та від 20.12.2017 р. №№ 995 і 996 щодо надання державних гарантій у 2017 р., які не були реалізовані/. За повідомленням Міністра енергетики та вугільної промисловості України І.С. Насалика, розміщеним на офіційному сайті Уряду, виділення коштів у сумі понад 1 млрд грн під державні гарантії дозволить ввести нові лави та провести переоснащення нових шахт, що дозволить вивести більшість підприємств на рівень беззбитковості та забезпечити підвищення енергоефективності вугледобувних підприємств.

Щодо надходжень державного бюджету у поточному році слід зазначити наступне.

Так, до загального фонду за січень-травень 2018 року надійшло доходів в обсязі 337,7 млрд грн, що на 3,4 млрд грн, або на 1%, більше плану на цей період згідно з первинним розписом доходів державного бюджету на 2018 рік.

Проте, від приватизації державного майна за 5 місяців 2018 року до загального фонду надійшло лише 49,8 млн грн, або 1,2% плану на січень-травень 2018 року, при затвердженому річному плановому показнику 21,3 млрд гривень.

Поряд з цим, державні запозичення на фінансування загального фонду державного бюджету за 5 місяців 2018 року здійснені в обсязі 65,5 млрд грн, що становить 30,5% затвердженого річного обсягу та 60,2% плану на звітний період згідно з первинним розписом фінансування державного бюджету на 2018 рік, або на 43,3 млрд грн менше.

Необхідно звернути увагу, що розділ звітності Казначейства «Фінансування за класифікацією фінансування бюджету за типом боргового зобов’язання» містить значні за обсягом фактичні показники за кодом 602304 «Інші розрахунки», які з початку 2018 р. постійно зростають та план щодо яких не визначено Законом. Зокрема, у місячних звітах за січень, січень-лютий, січень-березень та січень-квітень 2018 року за таким кодом відображено показники за загальним фондом у сумі 2,4 млрд грн, 18,7 млрд грн, 31,9 млрд грн та 38,9 млрд грн відповідно. З цього приводу Державною казначейською службою України поінформовано Комітет з питань бюджету, що у 2018 році за вказаним кодом переважно відображається недостатність ресурсу загального фонду. При цьому, за січень-травень 2018 року такий показник становив 32,95 млрд гривень.

Така ситуація свідчить про наявність у поточному році значних проблем щодо виконання державного бюджету і дотримання його збалансованості.

Водночас, слід звернути увагу, що відповідно до пункту 2 частини першої статті 52 та статті 53 Бюджетного кодексу України внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік розглядається по факту перевиконання надходжень державного бюджету, що визнається на підставі офіційних висновків Рахункової палати та Міністерства фінансів України щодо виконання Державного бюджету України за підсумками трьох кварталів у разі перевищення показників надходжень державного бюджету, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків. Такі висновки подаються Верховній Раді України до 15 жовтня поточного року.

Водночас, слід зазначити, що законопроект підготовлено з недотриманням правил підготовки законопроектів щодо внесення змін до закону про Державний бюджет України, він містить помилки і неточності, а саме:

-          не визначено джерело покриття додаткових видатків державного бюджету, в залежності від обраного джерела відповідні зміни належить відобразити у статті 1 та 5 Закону та у додатках № 1, 2 чи 3 до Закону;

-          у додатку до законопроекту щодо внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2018 рік»: у заголовку таблиці невірно відображено найменування бюджетної класифікації, відповідно до якої наводяться показники у цьому додатку.

Згідно із узагальнюючим висновком ГНЕУ (лист від 20.06.2018
 16/3-431/8362 роздано народним депутатам – членам Комітету) для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту необхідно отримати відповідний експертний висновок Уряду, зокрема, щодо реальної можливості забезпечення додаткових видатків бюджету.

Міністерство фінансів України не підтримує даний законопроект як такий, що незабезпечений джерелом покриття додаткових видатків, висловлює аналогічні зауваження до вищевикладених, в яких, зокрема, відмічається про невідповідність вимогам Бюджетного кодексу України щодо збалансованості державного бюджету, недотримання вимог статті 52 цього Кодексу та відсутність належного фінансово-економічного обґрунтування. При цьому, Міністерство фінансів України зазначає, що Міненерговугілля слід забезпечити ефективне управління державними вугледобувними підприємствами для їх виведення на беззбитковий рівень, зокрема здійснити заходи з ліквідації збиткових неперспективних шахт та забезпечити ефективне використання коштів, передбачених у державному бюджеті на здійснення заходів із технічного переоснащення і модернізації вугледобувних підприємств (460 млн грн) для покращення виробничих показників /лист Міністерства фінансів України від 31.05.2018 № 06310-02-2/14761 роздано народним депутатам – членам Комітету/.

На час розгляду законопроекту висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до Комітету з питань бюджету не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Молоток І.Ф., Крулько І.І., Деркач А.Л., Амельченко В.В., народний депутат України Бондар М.Л., а також заступник Міністра фінансів України Марченко С.М., голова профспілки працівників вугільної промисловості України Турманов В.І., голова Незалежної профспілки гірників України Волинець М.Я.

Голова підкомітету з питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективності Молоток І.Ф. вніс пропозицію:

рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 8362 повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання з метою забезпечення збалансованості показників державного бюджету та визначення реалістичних джерел покриття додаткових видатків;

звернутися до Уряду додатково опрацювати зазначений законопроект, запропонувавши реалістичні джерела покриття додаткових видатків державного бюджету, та комплексно вивчити стан та проблеми державних вугледобувних підприємств і запропонувати шляхи фінансового оздоровлення галузі (у разі необхідності внести відповідні законодавчі пропозиції).

Заступник Міністра фінансів України Марченко С.М. висловив позицію Міністерства фінансів щодо не підтримки законопроекту за реєстр. № 8362, як такого, що не забезпечений джерелом покриття видатків.

Зокрема, народний депутат Деркач А.Л. висловив окрему думку щодо існування тіньового сектору в паливно-енергетичному комплесі (далі – ПЕК), коментуючи проблеми у окремих галузях ПЕК, політику ціноутворення на вугілля, газ та електроенергію та наводячи суми збитків держави від існування корупційних схем, при цьому звертаючи увагу Уряду на необхідність врегулювання кризової ситуації в ПЕК /повний текст виступу народного депутата Деркача А.Л. наведено у стенограмі цього засідання Комітету/.

За наслідками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду:

1) рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо належного фінансового забезпечення державного сектору вугільної галузі (реєстр. № 8362 від 16.05.2018), поданий народними депутатами України Бондарем М.Л., Войціцькою В.М. та іншими, за результатами розгляду у першому читанні повернути суб’єктам права законодавчої ініціативи на доопрацювання з метою забезпечення збалансованості показників державного бюджету та визначення реалістичних джерел покриття додаткових видатків;

2) звернутися до Кабінету Міністрів України та рекомендувати:

- додатково опрацювати проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо належного фінансового забезпечення державного сектору вугільної галузі (реєстр. № 8362 від 16.05.2018), запропонувавши реалістичні джерела покриття додаткових видатків державного бюджету;

- комплексно вивчити стан та проблеми державних вугледобувних підприємств і запропонувати шляхи фінансового оздоровлення галузі (у разі необхідності внести відповідні законодавчі пропозиції).

Голосували: «за» 13, «проти» - 0, «утримались» - 5, «не голосували» - 1.

По завершенню засідання Голова Комітету Павелко А.В. поінформував народних депутатів – членів Комітету з питань бюджету, що 6 липня п.р. у приміщенні Міністерства оборони України має відбутися зустріч керівництва Міноборони з народними депутатами України з метою обговорення законодавчого врегулювання актуальних питань життєдіяльності Збройних Сил України, і запропонував народним депутатам, у разі зацікавленості, взяти участь у цій зустрічі.

Голова Комітету                                                                    А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                                 В.В. Шкварилюк