Повідомлення

Перейти до розділу
17 вересня 11:04
Проект Закону про Державний бюджет України на 2019 рік посилання...
07 вересня 09:35
Звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" посилання...
06 вересня 15:59
Орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на вересень, жовтень 2018 року докладніше
22 жовтня 11:59
У Комітеті з питань бюджету відбулася зустріч з представниками Ради Європи та Наглядової Ради НТСУ щодо фінансового забезпечення суспільного мовлення в Україні докладніше
18 жовтня 18:02
Щодо підготовки до першого читання урядового законопроекту про Державний бюджет України на 2019 рік (реєстр. № 9000) докладніше
18 жовтня 17:51
Щодо розгляду урядового законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 9084) докладніше
04 жовтня 15:53
У Верховній Раді України відбувся круглий стіл на тему: «Парламентський контроль у сфері публічних фінансів» докладніше
21 вересня 10:56
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
20 вересня 16:12
Про Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у першому півріччі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році докладніше
20 вересня 16:00
Щодо розгляду законопроекту про внесення зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу (реєстр. № 8599) докладніше
20 вересня 15:53
Щодо розгляду законопроекту про внесення зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстр. № 9026) докладніше
11 вересня 2018, 16:27

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №150 від 05.09.2018

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №150 від 5 вересня 2018 року

 

 

 

1615  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Білоцерковець Д.О., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Дубіль В.О., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 18 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Деркач А.Л., Кривенко В.М., Крулько І.І., Маркевич Я.В., Микитась М.В., Пресман О.С., Рудик С.Я., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Расчислова Л.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

від Міністерства фінансів України

Маркарова О.С. – в.о. Міністра;

Верланов С.О. – заступник Міністра;

від Державної регуляторної служби України

Мірошниченко О.М. – заступник Голови;

Барбелюк О.Б. – директор Департаменту правової роботи і державного нагляду та контролю;

від Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку

та захисту інформації України

Чаузов О.М. – перший заступник Голови;

Коберник В.В. – директор Фінансово-економічного департаменту;

від Міністерства аграрної політики та продовольства України

Ковальова О.В. – заступник Міністра;

Ахіджанов Б.Р. – директор Департаменту фінансово-кредитної політики;

від Державного агентства рибного господарства України

Бєлов Я.С. – Голова;

Адамчук О.В. – заступник директора Департаменту фінансів, економіки, державної власності та портів;

від Міністерства освіти і науки України

Даниленко С.В. – радник Міністра з фінансових питань;

від Міністерства молоді та спорту України

Даневич М.В. – заступник Міністра;

від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

Корзун А.В. – заступник Міністра;

Угрюмова С.С. – директор Департаменту економіки та фінансів;

від Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

Хромаєв Т.З. – Голова;

від Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Кругляк Е.Б. – заступник Міністра;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Харченко О.І – виконуючий обов’язки заступника Голови;

 

від Київської міської державної адміністрації

Шпильовий І.Ф. – перший заступник директора Департаменту транспортної інфраструктури;

від Чернігівської обласної державної адміністрації

Свириденко Ю.А. – в.о. Голови;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Ященко А.В. – помічник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

Старченко О.М. – головний спеціаліст Управління інформаційної політики;

Андрєєв Ю.І. – голова громадської організації «Національний Рух «За трансплантацію».

 

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України:

- у місті Києві (згідно з листом Київської міської державної адміністрації від 11.07.2018 р. № 002-718);

- у Чернігівській області (згідно з листом Чернігівської обласної державної адміністрації від 16.07.2018 р. № 05-02/4532);

- у Луганській області (згідно з листом Луганської обласної державної адміністрації від 30.07.2018 р. № 5/9-4544);

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Державній регуляторній службі (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 291-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації (розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 558-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства (розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 562-р);

4) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства (розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 623-р);

5) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.08.2018
№ 566-р);

6) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 622-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./;

7) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 624-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./;

8) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту (розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 568-р);

9) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості (розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 573-р);

10) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку (розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 590-р);

11) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що вироблялися, транспортувалися і постачалися населенню, бюджетним установам і організаціям та/або іншим підприємствам теплопостачання, централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають такі послуги, та тарифами, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (постанова Кабінету Міністрів України від 29.08.2018 № 705);

4. Про погодження зміни обсягів джерел фінансування державного бюджету у 2018 році (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.07.2018 № 501-р). /Розглянуто після пункту 1 порядку денного./

5. Про проект Закону України про внесення зміни до пункту 33, розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу» (реєстр. № 8599 від 13.07.2018), внесений народними депутатами України Матвієнком А.С., Довбенком М.В., Шкварилюком В.В. та іншими.

6. Різне.

6.1. Про проект Орієнтовного графіку розгляду проекту закону про Державний бюджет України на 2019 рік відповідно до Регламенту Верховної Ради України.

6.2. Про бюджетне забезпечення у 2018 році здійснення заходів щодо лікування громадян України закордоном (за зверненням народного депутата України Дубіля В.О.).

6.3. Про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на вересень, жовтень 2018 року.

Перед розглядом питань порядку денного Голова Комітету Павелко А.В. поінформував, що за аналізом роботи всіх комітетів Верховної Ради впродовж минулої восьмої сесії, проведеним Головним організаційним управлінням Апарату, Комітет з питань бюджету забезпечив підготовку значної кількості питань для розгляду на засіданнях Комітету та Верховної Ради України і має найвищі рейтингові оцінки серед комітетів.

При цьому Голова Комітету відмітив, що Комітет є першим у багатьох показниках, зокрема – по кількості проведених засідань – 19 та розглянутих на засіданнях Комітету питань – 682.

Зважаючи на вимоги Регламенту Верховної Ради України, Комітетом розглянуто та надано висновки до 549 законопроектів щодо їх впливу на показники бюджетів, що за кількістю також є найвищим результатом по Верховній Раді України.

Голова Комітету подякував всім за плідну роботу, включаючи секретаріат Комітету, і висловив сподівання, що поточна сесія буде не менш продуктивною.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 7 Регламенту Верховної Ради України щодо врегулювання процедури затвердження Положення про Апарат Верховної Ради України" (реєстр. № 8438 від 06.06.2018, народний депутат України Гончаренко О.О.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо прозорості та відкритості інформації про діяльність благодійних організацій та громадських об'єднань, які отримують фінансування від іноземних держав та іноземних неурядових організацій" (реєстр. № 8501 від 20.06.2018, народний депутат України Тарута С.О.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 283 Кримінального процесуального кодексу України (щодо вдосконалення процедури закінчення досудового розслідування)" (реєстр. № 8477 від 14.06.2018, народний депутат України Микитась М.В.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 108 Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення належного фіксування показань)" (реєстр. № 8476 від 14.06.2018, народний депутат України Микитась М.В.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо посилення гарантій дотримання прав фізичних та юридичних осіб під час досудового розслідування)" (реєстр. № 8459 від 08.06.2018, народний депутат України Івченко В.Є.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 98 Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення визначеності протоколу слідчих дій)" (реєстр. № 8475 від 14.06.2018, народний депутат України Микитась М.В.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо покращення умов ведення бізнесу і забезпечення гарантій діяльності з відкритою інформацією" (реєстр. № 8439 від 06.06.2018, народні депутати України Опанасенко О.В., Шверк Г.А. та інші);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 374 Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення дослідження всіх обставин кримінального провадження)" (реєстр. № 8479 від 14.06.2018, народний депутат України Микитась М.В.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 374 Кримінального процесуального кодексу України (щодо зазначення всіх доказів у вироку)" (реєстр. № 8478 від 14.06.2018, народний депутат України Микитась М.В.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту прав дітей при використанні допоміжних репродуктивних технологій)" (реєстр. № 8625 від 18.07.2018, народні депутати України Унгурян П.Я., Білозір О.В., Сисоєнко І.В., Соловей Ю.І., Лаврик М.І., Кришин О.Ю.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 248 Кримінального процесуального кодексу України (щодо порядку розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій)" (реєстр. № 8555 від 04.07.2018, народні депутати України Різаненко П.О., Алєксєєв С.О.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо удосконалення експертизи законопроектів, пов'язаних з виконанням міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції)" (реєстр. № 8610 від 13.07.2018, народні депутати України Геращенко І.В., Іонова М.М., Юринець О.В., Тіміш Г.І., Сотник О.С., Білозір О.В.);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України" (реєстр. № 8579 від 09.07.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду землі" (щодо забезпечення інтересів українських селян - правовласників земельних ділянок)" (реєстр. № 8581 від 09.07.2018, народні депутати України Шинькович А.В., Герега О.В.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 12 Закону України "Про споживче кредитування" (щодо звільнення від сплати та штрафних санкцій пенсіонерів у випадку затримки виплати пенсії Пенсійним фондом України)"" (реєстр. № 9006 від 30.07.2018, народний депутат України Каплін С.М.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо визначення підслідності кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території" (реєстр. № 8577 від 09.07.2018, народні депутати України Гончаренко О.О., Куніцин С.В. та інші);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо відтермінування застосування штрафних санкцій до споживачів" (реєстр. № 8481 від 14.06.2018, народний депутат України Яценко А.В.);

1.1.18. Проект Закону України "Про оголошення природних територій Куяльницького лиману Одеської області курортом державного значення" (реєстр. № 8502 від 20.06.2018, народні депутати України Романова А.А., Сисоєнко І.В. та інші);

1.1.19. Проект Закону України "Про оголошення природних територій Куяльницького лиману Одеської області курортом державного значення" (реєстр. № 8502-1 від 22.06.2018, народні депутати України Унгурян П.Я., Яриніч К.В. та інші);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України (щодо оптимізації системи центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя)" (реєстр. № 8465 від 08.06.2018, народні депутати України Богомолець О.В., Мусій О.С., Шипко А.Ф. та інші);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 21 Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання"" (реєстр. № 8469 від 11.06.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо спрощення митних процедур" (реєстр. № 8575-1 від 19.07.2018, народні депутати України Довгий О.С.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення митних процедур" (реєстр. № 8574 від 09.07.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо спрощення митних процедур" (реєстр. № 8575 від 09.07.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 8 Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях"" (реєстр. № 8447 від 07.06.2018, народний депутат України Богомолець О.В. та інші);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму запобігання корупції" (реєстр. № 8517 від 21.06.2018, народний депутат України Попов І.В.);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 3 Закону України "Про очищення влади" щодо застосування критеріїв здійснення очищення влади до окремих категорій осіб" (реєстр. № 8525 від 25.06.2018, народний депутат України Паламарчук М.П.);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Кабінет Міністрів України" щодо забезпечення прозорості роботи Кабінету Міністрів України та полегшення здійснення парламентського контролю" (реєстр. № 8568 від 05.07.2018, народні депутати України Веселова Н.В., Луценко І.В. та інші);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оптимізації процедур фінансового контролю в сфері запобігання корупції)" (реєстр. № 9008 від 30.07.2018, народий депутат України Шахов С.В.);

1.1.30. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Україною та Швейцарською Конфедерацією про реадмісію осіб" (реєстр. № 0192 від 12.06.2018, Президент України);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 106 Повітряного кодексу України (щодо адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу)" (реєстр. № 8548 від 03.07.2018, народні депутати України Алєксєєв С.О., Білоцерковець Д.О.);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій"" (реєстр. № 8614 від 13.07.2018, народні депутати України Немировський А.В., Чекіта Г.Л., Білозір О.В. та інші);

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 8 Закону України "Про Суспільне телебачення і радіомовлення України"" (реєстр. № 8538 від 27.06.2018, народні депутати України Унгурян П.Я., Продан О.П. та інші);

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 24 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення"" (реєстр. № 8580 від 09.07.2018, народний депутат України Севрюков В.В.);

1.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання відпусток працівників театрів" (реєстр. № 8528 від 25.06.2018, народні депутати України Геращенко А.Ю., Герасимов А.В.);

1.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про лікарські засоби" щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами" (реєстр. № 8591 від 12.07.2018, народні депутати України Сисоєнко І.В., Романова А.А., Кремінь Т.Д. та інші);

1.1.37. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про трудову діяльність членів сімей співробітників дипломатичних представництв і консульських установ" (реєстр. № 0191 від 11.06.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.38. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 21 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо обов'язків підприємств, установ і організацій з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації" (реєстр. № 8500 від 20.06.2018, народні депутати України Геращенко А.Ю., Вінник І.Ю.);

1.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії"" (реєстр. № 8468 від 11.06.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.40. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ринок електричної енергії"" (реєстр. № 8527 від 25.06.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.41. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань проходження військової служби" (реєстр. № 8582 від 10.07.2018, народний депутат України Матіос М.В.);

1.1.42. Проект Закону України "Про Статут з охорони Національною гвардією України ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, важливих державних об'єктів та спеціальних вантажів" (реєстр. № 8606 від 13.07.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.43. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" (щодо заборони закупівлі за державні кошти лікарських засобів та медичних виробів, які виробляються на території Російської Федерації та/або постачаються установами, організаціями, підприємствами, зареєстрованими на території Російської Федерації, та/або постачаються установами, організаціями, підприємствами, кінцевими бенефіціарами та/або керівниками яких є громадяни Російської Федерації)" (реєстр. № 8493 від 18.06.2018, народний депутат України Мосійчук І.В., Лозовой А.С., Лінько Д.В.);

1.1.44. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері порівняльної реклами із правом Європейського Союзу)" (реєстр. № 8515 від 21.06.2018, народні депутати України Кондратюк О.К., Сюмар В.П., Опанасенко О.В., Севрюков В.В. та інші);

1.1.45. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про рекламу" (щодо мови реклами)" (реєстр. № 8522 від 22.06.2018, народні депутати України Севрюков В.В., Бригинець О.М., Шверк Г.А., Денисенко В.І. та інші);

1.1.46. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання інноваційної діяльності" (реєстр. № 8563 від 05.07.2018, народні депутати України Котвіцький І.О., Кремінь Т.Д., Єфремова І.О.);

1.1.47. Проект Закону України "Про внесення змін до законодавства України щодо вдосконалення державного прогнозування і планування економічного розвитку" (реєстр. № 8564 від 05.07.2018, народні депутати України Котвіцький І.О., Бурбак М.Ю. та інші.);

1.1.48. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перетворення державних унітарних комерційних підприємств у державні акціонерні товариства, 100 відсотків акцій яких належать державі" (реєстр. № 8578 від 09.07.2018, Кабінет Міністрів України).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджету,

але потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.1.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» щодо виключення з переліку підакцизних товарів транспортних засобів (реєстр. № 8506 від 20.06.2018), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Дубініним О.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту.

Законопроектом пропонується виключити з джерел формування державного дорожнього фонду акцизний податок з вироблених та ввезених транспортних засобів.

Законопроект є системно пов’язаним з проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо виключення з переліку підакцизних товарів транспортних засобів та кузовів до них зазначених у товарних позиціях 8702, 8703, 8704, 8707, 8711, 8716 УКТ ЗЕД» (реєстр. № 8505 від 20.06.2018), поданим тими ж авторами. Положеннями законопроекту за реєстр. №8505 передбачено виключення з переліку підакцизних товарів транспортних засобів та кузовів до них.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до втрат державного бюджету, враховуючи, що відповідний законопроект системно пов’язаний з законопроектом за реєстр. № 8505 (при цьому втрати державного дорожнього фонду в розрахунку на рік в умовах 2018 року становитимуть близько 2 млрд грн.).

Разом з тим, варто зауважити, що питання формування і використання державного дорожнього фонду регулюються бюджетним законодавством (насамперед Бюджетним кодексом України).

Положення законопроекту не узгоджуються з нормами пункту 1 частини другої статті 24-2 та пунктів 1 і 2 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України, згідно з якими джерелами формування державного дорожнього фонду, серед іншого, є акцизний податок з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України транспортних засобів.

Згідно з частиною другою статті 4 Бюджетного кодексу України якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Таким чином, реалізація законопроекту за реєстр. № 8506 не матиме безпосереднього впливу на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» щодо виключення з переліку підакцизних товарів транспортних засобів (реєстр. № 8506 від 20.06.2018), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Дубініним О.І. та іншими:

1)                законопроект не матиме впливу на показники бюджету. У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, запропонований авторами законопроекту;

2)                положення законопроекту не узгоджуються з нормами Бюджетного кодексу України (зокрема, з пунктом 1 частини другої статті 24-2 та пунктами 1 і 2 частини третьої статті 29).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (щодо перейменування місцевих об’єктів топоніміки за рішенням органів місцевого самоврядування та надання права місцевим громадам визначатися відносно перейменування населених пунктів шляхом місцевого референдуму) (реєстр. № 8516 від 21.06.2018), внесеного народними депутатами України Балицьким Є.В. та Ларіним С.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується після завершення перейменування у порядку визначеному Законом України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» надати право сільським, селищним та міським радам:

-                     повторно перейменувати місцеві об’єкти топоніміки у разі звернення громадських організацій або не менше як триста жителів населеного пункту;

-                     приймати рішення про проведення місцевого референдуму щодо перейменування населених пунктів, районів та областей за громадською ініціативою не менш як 300 жителів та направляти результати референдуму до Верховної Ради України для прийняття рішення про перейменування.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація та прийняття законопроекту не потребуватиме збільшення видатків з Державного бюджету України.

Водночас, у разі законодавчого врегулювання проведення місцевого референдуму, забезпечення його організації має здійснюватися за рахунок місцевих бюджетів. Тому, проведення місцевого референдуму (згідно із Законом України), а також здійснення необхідних заходів в результаті повторного перейменування об’єктів та населених пунктів зумовить необхідність вишукування додаткових коштів з місцевих бюджетів.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається про його вплив на показники місцевих бюджетів, однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки такого впливу.

Відтак, суб’єктом права законодавчої ініціативи, всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування, а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості місцевих бюджетів.

При цьому, термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» (щодо перейменування місцевих об’єктів топоніміки за рішенням органів місцевого самоврядування та надання права місцевим громадам визначатися відносно перейменування населених пунктів шляхом місцевого референдуму) (реєстр. № 8516 від 21.06.2018), внесений народними депутатами України Балицьким Є.В. та Ларіним С.М., призведе до збільшення видатків з місцевих бюджетів. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення виборчих прав громадян України за кордоном (трудових мігрантів) (реєстр. № 8491 від 18.06.2018), поданого народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту метою його розробки визначено забезпечення реалізації виборчих прав, гарантованих Конституцією України, шляхом повноцінної участі у виборах Президента України та народних депутатів України громадянами України, які проживають за кордоном.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про Державний реєстр виборців», згідно з якими встановлюється порядок утворення закордонних виборчих дільниць на тимчасовій основі за межами дипломатичних установ України, а також удосконалюється механізм зміни виборчої адреси та зміни місця голосування.

При цьому, передбачається, що закордонні виборчі дільниці на парламентських та президентських виборах можуть утворюватись на тимчасовій основі «в інших місцях проживання громадян України за кордоном (за місцезнаходженням українських інформаційно-культурних центрів за кордоном, земляцьких общин українців за кордоном, інших громадських об’єднаннях (утвореннях) українців за кордоном)». Такі виборчі дільниці утворюються Центральною виборчою комісією за поданням Міністерства закордонних справ України, внесеним на підставі поданих до відповідної закордонної дипломатичної установи України звернень зазначених українських утворень за кордоном, куди входить не менше 500 громадян України, які проживають за кордоном, про відкриття виборчої дільниці за місцем їх компактного проживання в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці відповідної іноземної держави» (нова редакція ст. 22 Закону України «Про вибори народних депутатів України»).

Тому, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на проведення виборів Президента України та виборів народних депутатів України у зв’язку із збільшенням кількості закордонних виборчих дільниць, виборчих комісій (оплата праці членів комісій, виготовлення інформаційних матеріалів, тощо), хоча у пояснювальній записці до законопроекту зазначається протилежне.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту також звернуто увагу на таке та відмічено про відсутність відповідних розрахунків для проведення вартісної оцінки впливу законопроекту на показники бюджету.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення виборчих прав громадян України за кордоном (трудових мігрантів) (реєстр. №8491 від 18.06.2018), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б., має вплив на видаткову частину державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо впровадження Єдиного реєстру осіб, засуджених за злочини проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього (реєстр. № 6607 (доопрац.) від 04.07.2018), поданий народними депутатами України Недавою О.А., Лубінцем Д.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального, Кримінально-виконавчого, Кримінально-процесуального кодексів України та Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», згідно з якими передбачається:

-                     збільшити максимальний строк позбавлення волі з 15 до 20 років;

-                     посилити покарання за зґвалтування особи, яка не досягла чотирнадцяти років у вигляді позбавлення волі на строк у 20 років (діюча редакція від 8 до 15 років) та за вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом – карається довічним позбавленням волі (нова норма);

-                     встановити покарання у вигляді довічного позбавлення волі за повторне сексуальне насильство вчинене проти особи, яка недосягла чотирнадцяти років та якщо сексуальне насильство спричинило тяжкі наслідки;

-                     доповнити новою нормою щодо невідбутої частини покарання добровільним заходом медичного характеру у вигляді хімічної кастрації (після відбуття особою покарання у вигляді позбавлення волі протягом не менше як 10 років);

-                     встановити, що ухилення особою, яка страждає розладом сексуально переваги (педофілією), від застосування до неї добровільного заходу медичного характеру у вигляді хімічної кастрації – карається арештом на строк до 6 місяців або позбавлення волі на строк до 2 років;

-                     встановити довічне позбавлення волі – за дії, передбачені частиною четвертою статті 152, вчинені повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який зі злочинів передбачений частинами четвертою та п’ятою (щодо малолітньої особи) статті 153 та частиною другою (щодо малолітньої особи) статті 156 та за дії, передбачені частиною четвертою статті 153, вчинені особою, яка раніше вчинила злочин передбачений частиною четвертою та шостою статті 152;

-                     встановити покарання у вигляді арешту на строк до шести місяців – за невиконання особою обов’язку повідомлення органу Національної поліції про зміну місця проживання та перебування після припинення або у разі незастосування щодо неї адміністративного нагляду, якщо такий обов’язок покладений на неї законом

-                     запровадити створення Єдиного реєстру осіб засуджених за злочини проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація запропонованих положень може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку із збільшенням строків позбавлення волі (довічне позбавлення волі за відповідний злочин), а також на створення та ведення Єдиного реєстру.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо впровадження Єдиного реєстру осіб засуджених за злочини проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього та посилення відповідальності за злочини, вчинені проти статевої свободи та недоторканності малолітньої чи малолітнього (реєстр. № 6607 (доопрац.) від 04.07.2018, поданий народними депутатами України Недавою О.А., Лубінцем Д.В. та іншими народними депутатами України, має вплив на видаткову частину державного бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію щодо проекту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України (реєстр. № 8474 від 14.06.2018), поданого народними депутатами України Продан О.П., Богомолець О.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про вибори Президента України», «Про політичні партії в Україні» та «Про Державний реєстр виборців», з метою спрощення процедур реєстрації виборців на виборах, як зазначено у пояснювальній записці до нього.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не вимагатиме додаткових витрат із Державного бюджету України.

Водночас, законопроектом передбачається, що:

-                     закордонні дипломатичні установи України, при яких утворені закордонні виборчі дільниці, забезпечують опублікування в місцевих засобах масової інформації відомостей про час і місце голосування, про місцезнаходження відповідних виборчих дільниць, про порядок та строки звернення до дільничних виборчих комісій, зокрема з питань включення виборця до списку виборців на закордонній виборчій дільниці;

-                     розширення функціональних можливостей веб-ресурсу «Особистий кабінет виборця» (складання й уточнення списків виборців, оновлення даних про виборців у базі даних Державного реєстру виборців);

-                     надання права дільничним виборчим комісіям на ведення та інших дій в базі даних Державного реєстру виборців;

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається:

-                     реалізація закону не впливає на дохідну частину бюджетів та призведе до необхідності збільшення видатків з державного бюджету на опублікування в закордонних засобах інформації відомостей про час і місце голосування, про місцезнаходження відповідних виборчих дільниць та інше;

-                     розширення повноважень членів дільничних виборчих комісій щодо реєстрації виборців в базі даних Державного реєстру виборців при проведенні голосування на виборчих дільницях також може потребувати значних додаткових видатків з державного бюджету для відповідного технічного оснащення виборчих дільниць, забезпечення інтерактивного доступу до баз даних Державного реєстру виборців тощо.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виборів Президента України (реєстр. № 8474 від 14.06.2018), поданий народними депутатами України Продан О.П., Богомолець О.В. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо технічних виправлень) (реєстр. № 8470 від 11.06.2018), поданий народним депутатом України Кіршем О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується з 1 січня 2019 року:

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань), в частині, що не перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі;

встановити, що у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою, відмінною від нульової (і при цьому не звільнені від оподаткування), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 500 розмірів встановленої на 1 січня поточного року мінімальної заробітної плати (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку /згідно з чинною нормою – сукупно перевищує 1 млн грн/.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до звуження бази оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, та, як наслідок, втрат надходжень бюджетів з податку на доходи фізичних осіб та військового збору у сумі близько 1,4 млн грн на рік, а також до зменшення надходжень податку на додану вартість, розрахунок яких здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних, а вартісна величина впливу залежатиме від обсягу операцій осіб, які не будуть зареєстровані в якості платників податку на додану вартість.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Належить також зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України податок на доходи фізичних осіб зараховується до державного бюджету і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях. Статтею 103 Бюджетного кодексу України передбачено, що надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо технічних виправлень) (реєстр. № 8470 від 11.06.2018), поданий народним депутатом України Кіршем О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору і податку на додану вартість та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення ефективності процедур відновлення платоспроможності» (реєстр. № 8532 від 27.06.2018), поданий народними депутатами України Сидоровичем Р.М., Алексєєвим І.С. та Алєксєєвим С.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємств суму кредиторської заборгованості боржника, яка визнана судом в межах провадження справи про неплатоспроможність та включена до реєстру вимог кредиторів і відповідно до затвердженого судом плану санації підлягає списанню (прощенню);

передбачити анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у разі, якщо господарським судом винесено постанову про визнання боржника банкрутом і відкрито ліквідаційну процедуру /згідно з чинною нормою – у разі, якщо господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи – банкрута/;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції платника податку – боржника, які здійснюються в межах справи про неплатоспроможність на виконання затвердженого судом плану санації, з відчуження активів боржника (основних засобів, необоротних активів, готової продукції, тощо)

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки спричинить недонадходження податку на додану вартість та зменшення об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств.

Однак, авторами законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (через місяць з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Слід зазначити, що відповідно до статей 29, 64, 66 і 69 Бюджетного кодексу України податок на прибуток підприємств зараховується до державного і місцевих бюджетів у відповідних пропорціях.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення ефективності процедур відновлення платоспроможності» (реєстр. № 8532 від 27.06.2018), поданий народними депутатами України Сидоровичем Р.М., Алексєєвим І.С. та Алєксєєвим С.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів щодо посилення енергетичної незалежності України» (реєстр. № 8631 від 20.07.2018), внесений народними депутатами України Сироїд О.І., Семенухою Р.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України:

«Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» в частині заборони (тимчасової заборони) приватизації деяких державних підприємств (ДП «Севєродонецька ТЕЦ, ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська», ДП «Завод «Електроважмаш») та пакетів акцій, що належить державі у статутному капіталі деяких товариств (зокрема, ПАТ «Турбоатом», ПАТ «Центренерго», ВАТ «Тернопільобленерго», ПАТ «Криворізька теплоцентраль», АТ «Дніпровська ТЕЦ», ПАТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія»);

«Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» щодо протидії будівництву газопроводу «Північний потік – 2», інших газопроводів для постачання природного газу з Російської Федерації в країни Євросоюзу в обхід України та будь-яким спробам легалізації будівництва таких газопроводів.

Пунктом 2 частини першої статті 15 Бюджетного кодексу України визначено, що кошти від приватизації державного майна (включаючи інші надходження, безпосередньо пов’язані з процесом приватизації) є джерелом фінансування державного бюджету.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» планові надходження від приватизації державного майна до державного бюджету визначені в обсязі 21,3 млрд грн, що в 6,3 раза більше факту за 2017 рік /3,4 млрд грн/. При цьому, згідно із звітними даними за січень-липень п.р. до державного бюджету надійшло 49,9 млн грн, що становить лише 0,2% річного плану.

Варто також звернути увагу, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 358 «Про затвердження переліку об’єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році» зазначені у законопроекті підприємства і товариства включені до переліку об’єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у цьому році.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до недонадходження коштів до державного бюджету від приватизації майна. Загалом Мінфін вважає, що тимчасова заборона приватизації низки підприємств призведе до розбалансування показників бюджету та необхідності пошуку додаткових джерел фінансування дефіциту.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів щодо посилення енергетичної незалежності України» (реєстр. № 8631 від 20.07.2018), внесений народними депутатами України Сироїд О.І., Семенухою Р.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень державного бюджету щодо коштів від приватизації державного майна у поточному та наступних бюджетних періодах). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо першочергового забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю внаслідок війни) (реєстр. № 8526 від 25.06.2018), поданий народним депутатом України Барною О.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

У законопроекті пропонується доповнити статтю 13 зазначеного Закону України новим положенням, згідно з яким передбачається:

забезпечити безоплатно першочергово із числа першочерговиків або забезпечити грошову компенсацію для купівлі автомобіля в порядку та розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, особі з інвалідністю внаслідок війни з числа осіб, які втратили кінцівки або їх частини із числа осіб, у яких паралізовані нижні кінцівки (параліч та парез нижніх кінцівок), за наявності медичних показань для забезпечення автомобілем ручного керування. Продаж, дарування, передача (в тому числі з довіреністю) іншій особі такого автомобіля протягом 10 років забороняється.

компенсувати особі з інвалідністю внаслідок війни, яка не втратила кінцівки і має право на керування автомобілем, суму митних платежів за ввезення автомобіля, купленого за кордоном, в порядку та розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України. Продаж, дарування, передача (в тому числі з довіреністю) іншій особі такого автомобіля протягом 5 років забороняється.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України, що можуть бути проведені за рахунок додаткових незапланованих надходжень до державного бюджету, зокрема, повернутих внаслідок конфіскації.

Слід відмітити, що необхідність вишукання додаткових коштів з державного бюджету буде зумовлена у разі здійснення компенсації суми митних платежів, сплаченої особою з інвалідністю внаслідок війни при ввезені автомобіля з-за кордону. Таким положенням власне запроваджується категорія пільговиків, яка звільняється від оподаткування митними платежами транспортних засобів, що ввозяться з-за кордону, що призведе до втрат доходів державного бюджету.

Міністерство фінансів України, визначаючи законопроект таким, що потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, зазначає, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення вартісної оцінки величини впливу на показники бюджетів. Поряд з тим Мінфін зауважує, що реалізація законопроекту може спричинити виникнення схем ухилення від оподаткування.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (щодо першочергового забезпечення автомобілями осіб з інвалідністю внаслідок війни) (реєстр. № 8526 від 25.06.2018) має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків та зменшення доходів державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2018 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2018 року – не раніше 1 січня 2020 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо обліку та реєстрації місця проживання громадян України на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей та Автономної Республіки Крим (реєстр. № 8432 від 05.06.2018), поданий народними депутатами України Геращенком А.Ю., Тарутою С.О., Веселовою Н.В., Курилом В.С., Павленком Ю.О., Рябчиним О.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях», «Про військово-цивільні адміністрації» та «Про Державний реєстр виборців» з метою унормування процедури обліку внутрішньо переміщених осіб, зокрема, внесення відомостей про фактичне місце проживання таких осіб до реєстру територіальної громади.

У пояснювальній записі до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного бюджету, про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Водночас, пунктом 7 частини четвертої розділу І законопроекту шляхом внесення змін до статті 11-1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» передбачається встановити адміністративний збір за реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання:

у разі звернення особи протягом встановленого цим Законом строку – у розмірі 0,0085 розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року;

у разі звернення особи з порушенням встановленого цим Законом строку – у розмірі 0,0255 розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Згідно з чинними нормами Закону за вказану адміністративну послугу адміністративний збір визначено виходячи від розміру мінімальної заробітної плати. Враховуючи, що розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, менший від розміру мінімальної заробітної плати, реалізація законопроекту призведе до зменшення доходної частини місцевих бюджетів, до яких зараховується адміністративний збір за реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання.

Крім того, пропонується не стягувати адміністративний збір за внесення до реєстру територіальної громади та виключення з реєстру територіальної громади відомостей про фактичне місце проживання внутрішньо переміщеної особи.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо обліку та реєстрації місця проживання громадян України на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей та Автономної Республіки Крим (реєстр. № 8432 від 05.06.2018), поданий народними депутатами України Геращенком А.Ю., Тарутою С.О., Веселовою Н.В., Курилом В.С., Павленком Ю.О., Рябчиним О.М., може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей погашення заборгованості за електричну енергію, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії (реєстр. № 8498 від 19.06.2018), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Молотком І.Ф., Амельченком В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується визначити, що платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за касовим методом. Крім того, законопроектом передбачені преференції щодо визначення бази оподаткування за операціями з постачання електричної енергії та особливості оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на додану вартість учасників процедури погашення заборгованості на Оптовому ринку електричної енергії.

Як зазначається у пояснювальній записці, реалізація законопроекту створить умови для погашення заборгованості, яка утворилась на оптовому ринку електричної енергії України, забезпечить можливість виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо здійснення остаточного переходу до конкурентної моделі ринку електричної енергії та створить умови для забезпечення сталих розрахунків на новому ринку електричної енергії.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що положення законопроекту будуть мати вплив на державний бюджет, оскільки передбачаються особливості оподаткування учасників процедури погашення заборгованості на Оптовому ринку електричної енергії. Мінфін також зауважує, що надання можливості визначення бази оподаткування податком на додану вартість за операціями з продажу електроенергії за ціною, що нижче ціни придбання (собівартості), може надати можливість недоброчесним платникам податку здійснювати мінімізацію податкових зобов’язань з податку на додану вартість. Поряд з тим, прийняття зазначених пропозицій призведе до необхідності збільшити ресурс державного бюджету на відшкодування податку на додану вартість, оскільки певній категорії постачальників електричної енергії необхідно буде постійно здійснювати відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 1 Податкового кодексу України щодо внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей погашення заборгованості за електричну енергію, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії (реєстр. № 8498 від 19.06.2018), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Молотком І.Ф., Амельченком В.В., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо виключення з переліку підакцизних товарів транспортних засобів та кузовів до них зазначених у товарних позиціях 8702, 8703, 8704, 8707, 8711, 8716 УКТ ЗЕД (реєстр. № 8505 від 20.06.2018), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Дубініним О.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується виключити з переліку підакцизних товарів транспортні засоби та кузови до них. Крім того, законопроектом передбачено тимчасово заборонити митне оформлення транспортних засобів та кузовів до них, які були ввезені на митну територію України з метою вільного обігу, якщо вони: нові та мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством; такі, що були в користуванні і мали попередню реєстрацію у державі-окупанті (агресорі) та/або ввезені з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.

Слід зазначити, що відповідно до Бюджетного кодексу України (в умовах 2018 року) 50% акцизного податку з транспортних засобів зараховується до загального фонду державного бюджету, а друга частина цього податку – до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до статті 24-2 цього Кодексу спрямовується на формування державного дорожнього фонду.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що внаслідок реалізації цієї законодавчої ініціативи в Україні відбудеться оновлення автопарку, що призведе до підвищення безпеки громадян у випадку ДТП та покращення екології, збільшення надходжень до бюджету за рахунок збільшення кількості розмитнених транспортних засобів, зменшення черг на контрольно-пропускних пунктах та зменшення використання різноманітних тіньових схем у сфері користування автомобілями.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту, призведе до втрат доходів державного бюджету у відповідному бюджетному періоді (можливі втрати становитимуть близько 3,8 млрд грн виходячи з обсягу надходжень акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України зазначених товарів у 2017 році).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо виключення з переліку підакцизних товарів транспортних засобів та кузовів до них зазначених у товарних позиціях 8702, 8703, 8704, 8707, 8711, 8716 УКТ ЗЕД (реєстр. № 8505 від 20.06.2018), поданий народними депутатами України Батенком Т.І., Дубініним О.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення ставки податку на додану вартість для продукції садівництва, ягідництва та виноградарства (реєстр. № 8570 від 06.07.2018), поданий народними депутатами України Люшняком М.В., Негоєм Ф.Ф. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2019 року передбачити зменшення ставки податку на додану вартість з 20 до 7 відсотків на постачання на митній території України та ввезення на митну територію України деяких видів сільськогосподарської продукції, а саме:

- дерев, кущiв та чагарників з їстівними плодами, щеплені чи нещеплені;
-  горіхів, свіжих або сушених, очищених від шкаралупи або неочищених, з шкіркою або без шкірки (крім фісташок, горіхів макадамiї, горіхів коли (Cola spp.), горіхів ареків, або бетелі та інших горіхів товарної підпозиції згідно з УКТ ЗЕД 0802 90);
-  винограду свіжого;
-  яблук, груші та айви свіжих;
-  абрикос, вишні та черешні, персиків (включаючи нектарини), слив та терену свіжих;

-  інших плодів свіжих (крім кiвi, дуріану, хурми та плодів, які відносяться до товарної підпозиції згідно з УКТ ЗЕД 0810 90).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, оскільки спричинить недонадходження податку на додану вартість (у сумі близько 125 млн грн, у разі збереження обсягу виробництва та ціни реалізації на рівні 2017 року).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) та введення його в дію (з 1 січня 2019 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення ставки податку на додану вартість для продукції садівництва, ягідництва та виноградарства (реєстр. № 8570 від 06.07.2018), поданий народними депутатами України Люшняком М.В., Негоєм Ф.Ф. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо здешевлення електричної енергії (реєстр. № 8626 від 18.07.2018), поданий народними депутатами України Войціцькою В.М., Мушаком О.П. та іншими.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2019 року передбачити, зокрема:

зменшення ставки акцизного податку на електроенергію з 3,2% до 0,1%;

збільшення ставок рентної плати за надра для видобування вугілля (коксівного, енергетичного, антрацитного, бурого) з 0,75% – 1,5% до 5%;

тимчасово, у період з 1 січня 2019 року до 1 січня 2025 року, що платники податків, які отримували кошти з державного бюджету у попередньому році в рамках бюджетних програм, розпорядником яких є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в вугільно-промисловому комплексі, до ставок рентної плати на вугілля при обчисленні податкових зобов’язань зі сплати рентної плати за користування надрами для видобування вугілля застосовують коригуючий коефіцієнт 0,01.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, а зниження акцизу на електричну енергію компенсується збільшенням рентної плати на видобуток вугілля. При цьому вказано, що прийняття законопроекту дозволить суттєво знизити тарифи на електроенергію для вітчизняних споживачів, що покращить рівень життя громадян та підвищить рентабельність виробництв, що базуються на значному споживанні електричної енергії, в тому числі здешевити вартість видобутку вугілля вітчизняними шахтами та зменшити потребу в їх дотуванні з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат державного бюджету від зниження ставок акцизного податку на електричну енергію у сумі 4,6 млрд грн, а підвищення рентної плати за користування надрами для видобування вугілля дозволить отримати додатково до бюджету 1,7 млрд грн, в результаті недонадходження до бюджету загалом складуть близько 2,9 млрд гривень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2019 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо здешевлення електричної енергії (реєстр. № 8626 від 18.07.2018), поданий народними депутатами України Войціцькою В.М., Мушаком О.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку на електроенергію та збільшення доходів бюджету від рентної плати за користування надрами для видобування вугілля, як наслідок згодом призведе до втрат доходів державного бюджету, а також може призвести до зменшення видатків державного бюджету на підтримку вугільної галузі залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та фінансово-економічного стану вугільних підприємств). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо продовження дії знижених ставок акцизного податку на вживані транспортні засоби (реєстр. № 9004 від 24.07.2018), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.В., Герегою О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується продовжити дію до 31 грудня 2021 року знижених ставок акцизного збору на транспортні засоби, що були у використанні (згідно з чинною нормою такі ставки діють до 31 грудня 2018 року). Крім того, передбачається, що такі ставки не застосовуються для легкових автомобілів, якщо вони вироблені до 1 січня 2013 року (згідно з чинною нормою – до 1 січня 2010 року).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину бюджету внаслідок недонадходження акцизного податку.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2019 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо продовження дії знижених ставок акцизного податку на вживані транспортні засоби (реєстр. № 9004 від 24.07.2018), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.В., Герегою О.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до недоотримання (втрат) доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (реєстр. № 8369 від 17.05.2018), поданий народними депутатам України Власенком С.В., Ледовських О.В., Гончаренком О.О. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту метою його прийняття визнається системне оновлення відносин у сфері служби в органах місцевого самоврядування для побудови професійної та ефективної служби з урахуванням міжнародних практик та узгодження із Законом України «Про державну службу».

При цьому авторами законодавчої ініціативи зазначається, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів і здійснюватиметься в межах виділених асигнувань на утримання органів місцевого самоврядування.

Для реалізації такої мети законопроектом пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також внести зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про столицю України – місто-герой Київ», «Про політичні партії в Україні», «Про запобігання корупції», «Про державну службу», «Про оплату праці».

Однак, на відміну від чинної редакції Закону законопроектом серед іншого передбачається:

надати право органам місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання формування умов оплати праці виборних посадових осіб та службовців місцевого самоврядування, інші питання проходження служби в органах місцевого самоврядування;

– перевести посаду керуючого справами виконавчого комітету ради із категорії виборної посади до категорії службовця з одночасною передачею значної частини кадрових повноважень, які на сьогодні належать голові відповідної ради;

– упорядкувати структуру заробітної плати шляхом збільшення частки посадового окладу (основної частини), зменшення кількості та частки надбавок та премій (додаткових та стимулюючих виплат) для підвищення стабільності заробітної плати службовців місцевого самоврядування.

Запровадження запропонованих у законопроекті умов оплати праці в органах місцевого самоврядування може потребувати додаткових витрат з місцевих бюджетів, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту, однак проведення ним вартісної оцінки величини впливу на показники бюджетів унеможливлено через відсутність вихідних даних.

Також додаткових фінансових ресурсів з місцевих бюджетів можуть потребувати витрати на:

– навчання службовців місцевого самоврядування, включаючи навчання за кордоном (у тому числі виплату стипендій особам, які навчаються за денною формою навчання), що мають встановлюватися на рівні до 2% фонду оплати праці службовців відповідного органу місцевого самоврядування (стаття 38 законопроекту);

– стажування службовців органів місцевого самоврядування з відривом від служби строком від 1 до 6 місяців за кордоном (стаття 38 законопроекту).

Слід зазначити, що згідно з чинною редакцією статті 19 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» організація навчання і підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, просування їх по службі, визначення тривалості робочого часу, порядку здійснення ними службових відряджень та відшкодування витрат на ці відрядження, а також особливості їх дисциплінарної відповідальності, вирішення інших питань, пов’язаних із службою в органах місцевого самоврядування, забезпечуються у порядку, передбаченому законом.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного і місцевих бюджетів.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (реєстр. № 8369 від 17.05.2018), поданий народними депутатам України Власенком С.В., Ледовських О.В., Гончаренком О.О. та іншими народними депутатами України, може призвести до збільшення видатків місцевих бюджетів. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо недопущення тиску на незалежні телеканали через відключення аналогового телебачення) (реєстр. № 8466 від 11.06.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується забезпечувати населення засобами приймання сигналів цифрового телерадіомовлення за рахунок коштів державного бюджету. З метою врегулювання питання бюджетного забезпечення вказаної пропозиції пунктом 2.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» проекту закону доручається Кабінету Міністрів України підготувати та внести на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» та передбачити відповідні кошти у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, орієнтовний обсяг яких становить близько 15млрд грн та зауважено про відсутність неінфляційних джерел покриття додаткових бюджетних витрат.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаної вимоги звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо недопущення тиску на незалежні телеканали через відключення аналогового телебачення) (реєстр. № 8466 від 11.06.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (реєстр. № 8377-1 від 05.07.2018), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується здійснювати покриття за рахунок коштів державного бюджету фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які призначені на пільгових умовах для працівників зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення. Крім того, пропонується надати право підприємствам на розстрочення сум заборгованості з відшкодування сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, а також списати суми накладених (нарахованих) та несплачених штрафів та пені на суми заборгованості із сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. При цьому, на суму списаної заборгованості цих підприємств запропоновано списувати заборгованість Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку.

Відповідно до чинного законодавства України підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, відшкодовують Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до досягнення такими працівниками загальновстановленого пенсійного віку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

Разом з тим, списання заборгованості щодо штрафів та пені із сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування шляхом списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, матиме наслідком зменшення обсягів власних надходжень Пенсійного фонду України та призведе до втрат державного бюджету з огляду на вимоги частини п’ятої статті 43 Бюджетного кодексу України. Відповідно до вказаної норми Бюджетного кодексу України Казначейством України тимчасові касові розриви Пенсійного фонду України, пов’язані з виплатою пенсій, покриваються у межах фактичного дефіциту коштів на цю мету без нарахування відсотків за користування цими коштами з обов’язковим їх поверненням до кінця поточного бюджетного періоду.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. На невиконання зазначених вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо витрат на виплату і доставку пільгових пенсій (реєстр. № 8377-1 від 05.07.2018), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України, та може призвести до зменшення власних надходжень Пенсійного фонду України та втрат державного бюджету у разі списання нарахованих та несплачених штрафів та пені). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо усунення дискримінаційного ставлення з пенсійного забезпечення військовослужбовців, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї) (реєстр. № 8508 від 21.06.2018), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Згідно із положеннями законопроекту пенсійне забезпечення військовослужбовців, які постраждали внаслідок ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів і здійсненні на них регламентних робіт, та дружин (чоловіків) померлих громадян, смерть яких пов’язана з участю у вказаних подіях та заходах, буде здійснюватися із застосуванням норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Крім того, пропонується збільшити максимальний розмір пенсії для осіб, які належать до 3 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, постраждалих внаслідок участі у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів і здійсненні на них регламентних робіт, до 90 % відповідних сум грошового забезпечення.

Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, наведеним у матеріалах до законопроекту, реалізація положень законопроекту потребуватиме видатків державного бюджету у сумі близько 12,6 млн грн на рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, які не будуть забезпечені фінансовими ресурсами, а також висловлює зауваження щодо запропонованої законодавчої ініціативи.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання зазначених вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

У висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України зазначено, що до законопроекту мають бути подані пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо усунення дискримінаційного ставлення з пенсійного забезпечення військовослужбовців, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї) (реєстр. № 8508 від 21.06.2018), поданий народним депутатом України Бурбаком М.Ю., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, в тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо недопущення зменшення розміру пенсії за вислугу років для військовослужбовців) (реєстр. № 9002 від 23.07.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Виходячи з положень законопроекту, пенсіонерам, які вийшли на пенсію по вислузі років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», максимальний розмір пенсії після її перерахунку буде встановлюватися у розмірі, який діяв на момент їх виходу на пенсію.

Відповідно до діючих норм статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (частина друга) максимальний розмір пенсії по вислузі років, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.

Свого часу, максимальний розмір вказаного виду пенсії становив 90 %, який згідно із Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» був зменшений до 80 %, а Законом України від 27.03.2014 № 1166-VІІ «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» зменшений до 70 %.

Отже, згідно із нормами законодавчої ініціативи при перерахунку пенсії пенсіонерам – військовослужбовцям, які вийшли на пенсію до прийняття вказаних законів України від 08.07.2011 № 3668-VІ та від 27.03.2014 № 1166-VІІ, максимальний розмір їх пенсії буде встановлюватися у розмірі 90 % або 80 % (в залежності від дати виходу на пенсію), а не у розмірі 70 %, як визначено чинним законодавством на даний час.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних, а також висловлює зауваження щодо запропонованої законодавчої ініціативи.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. На невиконання зазначених вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (щодо недопущення зменшення розміру пенсії за вислугу років для військовослужбовців) (реєстр. № 9002 від 23.07.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо покращення умов пенсійного забезпечення бортпровідників повітряних суден цивільної авіації (реєстр. № 8445 від 07.06.2018), поданий народним депутатом України Дубневичем Я.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом передбачається покращити умови пенсійного забезпечення працівників екіпажів пасажирського і вантажного салону суден цивільної авіації, зокрема, бортпровідників, а саме:

встановлювати розмір пенсії на рівні 75 % заробітку для осіб льотних екіпажів та екіпажів пасажирського і вантажного салону, але не більше ніж дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія (на даний час розмір пенсії цим особам не може перевищувати 55 % заробітку);

зменшити на 5 років вік, при настанні якого вказані працівники зможуть виходити на пенсію по вислузі років, та загальний стаж роботи, необхідний для призначення цим робітникам пенсії.

Крім того, проектом закону передбачається поширення дії вказаних змін на працівників екіпажів пасажирського і вантажного салону повітряних суден цивільної авіації, яким вже призначено відповідну пенсію.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту реалізація запропонованих змін потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, зокрема для здійснення перерахунку призначених на даний час пенсій бортпровідникам (450 осіб) близько 108 тис. грн на місяць або 1,3 млн грн на рік.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, а також висловлюються зауваження щодо запропонованої законодавчої пропозиції.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог також вказує Міністерство фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо покращення умов пенсійного забезпечення бортпровідників повітряних суден цивільної авіації (реєстр. № 8445 від 07.06.2018), поданий народними депутатами України Дубневичем Я.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення пенсій за віком на пільгових умовах (реєстр. № 8561 від 05.07.2018), поданий народним депутатом України Яніцьким В.П. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується здійснювати покриття за рахунок коштів державного бюджету фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які призначені на пільгових умовах для жінок, що працювали у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей.

Відповідно до чинного законодавства України підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, відшкодовують Пенсійному фонду України витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до досягнення такими працівниками загальновстановленого пенсійного віку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, обсяг яких неможливо спрогнозувати через невизначеність вихідних даних.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. На невиконання зазначених вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення пенсій за віком на пільгових умовах (реєстр. № 8561 від 05.07.2018), поданий народним депутатом України Яніцьким В.П. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» (реєстр. № 6527-д від 25.06.2018), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Лабазюком С.П., Молотком І.Ф. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію», внести зміни до Господарського, Цивільного кодексів України, законів України «Про особисте селянське господарство», «Про кооперацію», «Про фермерське господарство», «Про державну підтримку сільського господарства України» та визначити правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування сільськогосподарської кооперації, особливості утворення і діяльності сільськогосподарських кооперативів, їх об’єднань, а також умови та порядок набуття і припинення членства у відповідних кооперативах, склад та повноваження органів управління; особливості формування та розподілу майна і доходів сільськогосподарських кооперативів, засади державної підтримки та міжнародного співробітництва у цій сфері, питання кооперативної освіти.

Слід зазначити, що у законопроекті збережено положення щодо надання державної підтримки сільськогосподарським кооперативам відповідно до державних та регіональних програм за рахунок державного і місцевих бюджетів у порядку, встановленому законом (стаття 32 законопроекту). При цьому, центральні та місцеві органи виконавчої влади та місцевого самоврядування забезпечуватимуть сприяння розвитку і зміцненню економічної самостійності сільськогосподарських кооперативів, їх об’єднань, підвищенню ефективності їх діяльності, не допускаючи будь-яких обмежень господарської активності та ініціативи таких кооперативів (об’єднань), вільної і рівноправної їх участі на ринках товарів, робіт і послуг. Крім того, згідно положень законопроекту держава сприятиме підготовці висококваліфікованих кадрів, проведенню наукових досліджень для системи сільськогосподарської кооперації, розвитку мережі кооперативної освіти.

Відповідно до положень законопроекту субсидії (дотації), отримані з державних та місцевих бюджетів для підтримки сільськогосподарських кооперативів, державних цільових фондів, віднесено до джерел формування майна сільськогосподарського кооперативу і передбачено їх спрямування до фонду розвитку сільськогосподарського кооперативу, який в свою чергу створюється для забезпечення статутної діяльності сільськогосподарського кооперативу.

За рахунок коштів фонду розвитку такого кооперативу у статті 31 законопроекту запропоновано також здійснювати фінансове забезпечення заходів кооперативної освіти, що передбачає здійснення заходів щодо навчання та підвищення кваліфікації членів сільськогосподарських кооперативів, членів органів управління і найманих працівників, інформування громадськості про сутність і переваги сільськогосподарської кооперації.

Таким чином, реалізація вищезазначених положень законопроекту потребуватиме витрат державного та місцевих бюджетів.

Крім того, згідно із статтею 33 законопроекту, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику, може заснувати агенцію сприяння розвитку сільськогосподарської кооперації, яка має бути неприбутковою установою і не може бути бюджетною установою, та здійснюватиме інформаційну, консультативну та методологічну допомогу, спрямовану на розвиток сільськогосподарської кооперації, розроблятиме пропозиції зі створення сприятливої податкової, фінансово-кредитної, інвестиційної політики в цій сфері. При цьому, до співзасновників такої агенції положеннями законопроекту віднесено також сільськогосподарські дорадчі служби, спеціалізовані вищі навчальні заклади та наукові установи, громадські спілки, інші громадські об’єднання.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено про перехід до єдиної організаційно-правової форми – сільськогосподарський кооператив, що дозволить відмовитися від жорсткого поділу сільськогосподарських кооперативів за типами на виробничі та обслуговуючі, надаючи членам (засновникам) сільськогосподарського кооперативу самостійно обирати види діяльності: виробничий, обслуговуючий, переробний чи багатофункціональний, а також форму діяльності – з метою чи без мети одержання прибутку.

Проте, основний принцип сільськогосподарської кооперації, закладений в проекті Закону (частина четверта статті 4 проекту Закону), передбачає обмеження щодо можливості розподілу доходів сільськогосподарського кооперативу, що діє з метою одержання прибутку, серед його членів пропорційно до їх участі у господарській діяльності сільськогосподарського кооперативу, а також спрямування частини одержаного чистого фінансового результату (прибутку) на розвиток сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського кооперативного об’єднання  без визначення заборони такого розподілу для тих кооперативів, які будуть неприбутковими організаціями.

Водночас, Міністерство фінансів України у експертному висновку щодо зазначеного законопроекту зауважує про можливе різнотлумачення запропонованого законопроектом (статті 4, 9, 16, 21, 25) визначення щодо розподілу чистого фінансового результату (прибутку), як такого, що не узгоджується із визначенням прибутку, згідно із Законом України «Про господарські товариства», а також чистого прибутку, згідно із Законом України «Про акціонерні товариства». При цьому, зазначається, що пункт 2 статті 25 визначає по суті об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств.

При цьому, відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування з податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно, реалізація вищезазначених положень законопроекту може призвести до зменшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, про що також зазначає у своєму експертному висновку до цього законопроекту Міністерство фінансів України.

Крім того, прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту передбачено доповнити новою статтею 13-2 Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо додаткової фінансової підтримки сільськогосподарських кооперативів шляхом компенсації у розмірі до 90 відсотків суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, сплаченого відповідними сільськогосподарськими кооперативами, яка надається за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Міністерство фінансів України зазначає, що на таку підтримку відповідно до норм чинного законодавства, на рівні із іншими суб’єктами господарювання мають право і сільськогосподарські кооперативи за умови прийняття ними участі у вирішенні державних соціальних завдань, як то працевлаштування інвалідів, надання перших робочих місць, тощо, також зазначається про відсутність у пояснювальній записці до законопроекту пояснень та обґрунтувань щодо здійснення видатків державного бюджету на надання компенсації сплаченого кооперативам ЄСВ та не запропоновано джерела додаткових надходжень до державного бюджету для забезпечення проведення зазначених виплат.

З урахуванням таких зауважень  Міністерство фінансів України пропонує виключити підпункт 6 пункту 3 розділу X «Прикінцеві і перехідні положення» проекту Закону щодо доповнення новою статтею 13-2 Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України».

Разом з тим, у разі ліквідації сільськогосподарського кооперативу, який діє з метою (або без мети) одержання прибутку, його майно та кошти, що залишилися після виплат зазначених у статті 35 законопроекту, тобто майно неподільного фонду кооперативу при його ліквідації може зараховуватися до доходу державного та місцевих бюджетів.

Слід зазначити, що авторами законопроекту в порушення вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про що також зауважено Міністерством фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» (реєстр. № 6527-д від 25.06.2018), поданий народними депутатами України Бакуменком О.Б., Лабазюком С.П., Молотком І.Ф. та іншими, має вплив на показники бюджету (переважно зменшуватиме доходи державного та місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств, потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на виплату компенсації суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо удосконалення порядку реалізації права військовослужбовців на отримання одноразової грошової допомоги) (реєстр. № 8592 від 12.07.2018), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом запропоновано внести зміни до статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та виключити положення щодо обмеження виплати одноразової грошової допомоги у збільшеному розмірі у разі встановлення військовослужбовцю, військовозобов’язаному або резервісту вищої групи інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності виключно протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності.

При цьому, Кабінету Міністрів України доручено протягом місяця з дня набрання чинності цього Закону привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, визначивши механізм компенсації втрат військовослужбовцям, які з 1 січня 2017 року отримали відмову у отриманні одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі зміни ними групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.

Реалізація зазначеного дозволить здійснювати виплату одноразової грошової допомоги у збільшеному розмірі військовослужбовцю, військовозобов’язаному або резервісту, у разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності, незалежно від терміну встановлення таких змін, що відповідно потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, військовозобов’язаному або резервісту, у разі встановлення під час  повторного огляду після 2 років після первинного огляду вищої групи інвалідності, або більшого відсотку втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, а також на компенсацію втрат військовослужбовцям, які з 1 січня 2017 року отримали відмову у отриманні одноразової грошової допомоги відповідно до статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі зміни ними групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності.

Разом з тим, зазначається, що виключення часового обмеження «протягом двох років» щодо зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати у зв’язку зі змінами, що відбулися після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності може призвести до значного зростання кількості звернень колишніх військовослужбовців, військовозобов’язаних або резервістів до Міністерства оборони, інших військових формувань щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі встановлення вищої групи інвалідності, або більшого відсотку втрати працездатності.

Крім того, у експертному висновку Міністерства фінансів зазначено про заявлену Міністерством оборони додаткову потребу у сумі понад 0,7 млрд грн для забезпечення виплати одноразової грошової допомоги у діючих розмірах та умовах.

Слід зазначити, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України, про що також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (щодо удосконалення порядку реалізації права військовослужбовців на отримання одноразової грошової допомоги) (реєстр. № 8592 від 12.07.2018), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» (реєстр. № 8608 від 13.07.2018), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» та «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» пропонується:

- до обов’язків Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (далі – Держспецзв’язок) включити забезпечення збереження резервних копій державних електронних інформаційних ресурсів;

- зобов’язати органи державної влади, військові формування, утворені відповідно до законів України, державні підприємства, установи та організації з метою усунення можливих наслідків кіберінцидентів та кібератак створювати резервні копії державних електронних інформаційних ресурсів, що знаходяться в їх володінні або розпорядженні, та передавати їх для зберігання до Держспецзв’язку.

Покладання на Держспецзв’язок обов’язку щодо забезпечення збереження резервних копій державних електронних інформаційних ресурсів та підтримки їх належного зберігання може потребувати додаткових фінансових витрат, оскільки для забезпечення виконання зазначеного Держспецз’язок може потребувати залучення додаткових працівників та матеріально-технічне оснащення.

Міністерство фінансів України не висловило заперечень щодо законопроекту.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» (реєстр. № 8608 від 13.07.2018), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до статті 104 Кодексу цивільного захисту України щодо спеціальних звань осіб молодшого начальницького складу служби цивільного захисту» (реєстр. № 8463 від 08.06.2018), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу цивільного захисту  пропонується введення нових спеціальних звань для осіб молодшого начальницького складу служби цивільного захисту, зокрема:

- сержант служби цивільного захисту (замість молодшого сержанта та сержанта);

- майстер-сержант служби цивільного захисту (замість старшого сержанта та старшини);

- головний майстер-сержант служби цивільного захисту (замість прапорщика та старшого прапорщика).

Реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків  державного бюджету, оскільки відповідно до наданих Державною службою надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС) розрахунків до проекту закону реалізація законопроекту потребуватиме додатково 24,9 млн грн на рік, які передбачається здійснювати у межах бюджетних призначень, передбачених ДСНС у державному бюджеті на відповідний рік, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Міністерство фінансів України зазначає, що оскільки набрання чинності Законом передбачено через 6 місяців з дня наступного за днем опублікування, то видатки на реалізацію законопроекту плануватимуться у 2019 році.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 104 Кодексу цивільного захисту України щодо спеціальних звань осіб молодшого начальницького складу служби цивільного захисту» (реєстр. № 8463 від 08.06.2018), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на 2019 рік та наступні роки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи державного управління у сфері дорожнього руху та його безпеки» (реєстр. № 8612 від 13.07.2018), поданий народними депутатами України Діденком І.А, Дубневичем Я.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань транспорту.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт», «Про автомобільні дороги».

Зокрема, змінами до Закону України «Про дорожній рух» запропоновано створення окремого ценртального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху. З цією метою пропонується даний Закон України доповнити новою статтею 11-11, в якій визначити компетенцію центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Проте, згідно із Законом України «Про центральні органи виконавчої влади» міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України.

Водночас, проектом акта передбачається внести зміни до статті 3 Закону України «Про дорожній рух» для більш чіткого визначення кола відповідальних органів за здійснення державного управління у сфері дорожнього руху та його безпеки, а також до інших статтей вказаного Закону щодо компетенції та повноважень цих органів у зазначеній сфері. Відповідно до законопроекту, державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки в межах повноважень має бути забезпечено:

1) Кабінетом Міністрів України;

2) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху;

3) Міністерством внутрішніх справ України;

4) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері транспорту;

5) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;

6) центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти і науки;

7) Національною поліцією;

8) центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті;

9) іншими спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади;

10) органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим;

11) місцевими органами виконавчої влади;

12) органами місцевого самоврядування.

Окрім цього, для забезпечення державного управління у сфері дорожнього руху та його безпеки запропоновано утворення Урядом Комітету з питань дорожнього руху та його безпеки, як постійно діючого колегіального органу, що включатиме до свого складу представників усіх заінтересованих і відповідальних органів, організацій у цій сфері та працюватиме на громадських засадах. З цією метою пропонується доповнити Закон України «Про дорожній рух» новою статтею 31, в якій визначити основні засади діяльності цього Комітету, формування його складу, а також його повноваження.

У фінансово-економічному обґрунтуванні до законопроекту, наведеному у пояснювальній записці до нього, зазначено, що реалізація проекту акта у разі його прийняття не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, оскільки заходи з удосконалення системи державного управління у галузі безпеки дорожнього руху, передбачені цим проектом акта, можуть здійснюватися в межах існуючих видатків державного бюджету на заходи із забезпечення безпеки дорожнього руху. Проте, створення та функціонування нового центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху, може потребувати кошти державного бюджету.

Доцільно зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Однак, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає про те, що проект може бути розглянутий з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та не висловлює зауважень до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення системи державного управління у сфері дорожнього руху та його безпеки (реєстр. № 8612 від 13.07.2018), поданий народними депутатами України Діденком І.А, Дубневичем Я.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (може потребувати збільшення видатків державного бюджету на забезпечення діяльності органів державної влади у сфері дорожнього руху та його безпеки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим роком залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про засади державної політики у сфері енергетичної безпеки України» (реєстр. № 8609 від 13.07.2018), поданий народними депутатами України Кацер-Бучковською Н.В., Бурбаком М.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом визначаються основні засади державної політики, у сфері забезпечення енергетичної безпеки України з метою захисту захист національних інтересів в енергетичній сфері.

Крім того, законодавча ініціатива передбачає внесення змін до Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України», Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Запропонованим законопроектом ідентифіковано основні загрози енергетичній безпеці держави, визначено принципи, пріоритети та основні напрями державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки,  встановлено повноваження суб’єктів у сфері забезпечення енергетичної безпеки, передбачено запровадження системи оцінки реальних та потенційних загроз енергетичній безпеці та моніторингу стану енергетичної безпеки України, заходи реагування на потенційні та реальні загрози.

З метою забезпечення енергетичної безпеки України законопроектом пропонується:

складання щорічного прогнозного паливно-енергетичного балансу держави у розрізі видів енергетичних ресурсів, обсягів та джерел їх імпорту та експорту, внутрішнього виробництва і споживання та здійснення його оцінки;

щоквартальна оцінка рівня загроз енергетичній безпеці;

впровадження на підприємствах паливно-енергетичного комплексу оцінки ризиків, пов’язаних із загрозами енергетичній безпеці, та впровадження системи управління такими ризиками;

заходи реагування на потенційні та реальні загрози для енергетичної безпеки.

Відповідно до статей 9 та 10 законопроекту передбачено призначення Уповноваженого з питань енергетичної безпеки, який забезпечує здійснення Президентом України конституційних повноважень у сфері енергетичної безпеки як складової національної безпеки України. Діяльність Уповноваженого з питань енергетичної безпеки має забезпечити Бюро з питань енергетичної безпеки, яке є самостійним структурним підрозділом Адміністрації Президента України.

Для забезпечення оцінки стану галузей паливно-енергетичного комплексу, енергетичної безпеки України, розробки рекомендацій для нейтралізації та попередження загроз статтею 15 законопроекту передбачено створення бази даних у сфері паливно-енергетичного комплексу у формі автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи, призначеної для збирання, зберігання обробки та використання даних про паливно-енергетичний комплекс. Розпорядником бази даних має бути центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику в паливно-енергетичному комплексі.

Окрім вищезазначеного, законопроектом вносяться зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині визначення заходів впливу за недотримання вимог щодо розробки та виконання програми управління ризиками, пов’язаними з загрозами енергетичній безпеці у вигляді накладення штрафу на керівника підприємства паливно-енергетичного комплексу. Реалізація таких положень матиме опосередкований вплив на виконання дохідної частини бюджету у разі настання відповідних випадків.

У фінансово-економічному обґрунтуванні до проекту закону, наведеному у пояснювальній записці до нього, зауважено, що центральні та місцеві органи державної виконуватимуть завдання у сфері забезпечення енергетичної безпеки держави в межах власних повноважень, що не вимагає додаткових витрат з Державного бюджету. При цьому зазначено, може потребувати додаткових витрат з Державного бюджету України реалізація положення законопроекту щодо призначення Уповноваженого з питань енергетичної безпеки та створення його робочого органу. Проте, створення інституту аташе з питань енергетичної безпеки вимагатиме додаткових витрат з Державного бюджету лише у тому випадку, якщо склад дипломатичних представництв за кордоном буде збільшуватись дипломатичними працівниками, відповідальними за реалізацію політики енергетичної дипломатії.

За експертним висновком Міністерства фінансів України до даного законопроекту реалізація його положень потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, зокрема, для запровадження інституту Уповноваженого з питань енергетичної безпеки та Бюро з питань енергетичної безпеки, джерел покриття яких не визначено. Поряд з цим зазначається, що законопроект суперечить передбаченому статтею 7 Бюджетного кодексу України принципу збалансованості, згідно з яким повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

Водночас, реалізація положень законопроекту в частині створення бази даних у сфері паливно-енергетичного комплексу та реалізація окремих напрямів державної політики у сфері забезпечення енергетичної безпеки, визначених законопроектом, може також потребувати витрат державного бюджету.

Слід відмітити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуло увагу  Міністерство фінансів України.

Законопроектом передбачено набрання ним чинності з дня його опублікування. Зазначене не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, відповідно до якої закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються: не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду; після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про засади державної політики у сфері енергетичної безпеки України» (реєстр. № 8609 від 13.07.2018), поданий народними депутатами України Кацер-Бучковською Н.В., Бурбаком М.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету), у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим роком залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо розповсюдження соціальної реклами на телебаченні і радіо (реєстр. № 8616 від 16.07.2018), внесений народним депутатом України Сюмар В.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до положень законів України «Про рекламу», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про телебачення і радіомовлення», якими передбачено удосконалення поняття «соціальна реклама» та чітке відокремлення такої реклами у теле- і радіопередачах від інших програм за допомогою аудіо-, відео-, комбінованих засобів, титрів, логотипу або коментарів ведучих з використанням слова «соціальна реклама», а також запровадження повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо надання рекламодавцям і розповсюджувачам реклами висновків про відповідність аудіовізуальної інформації вимогам до соціальної реклами та водночас ведення Державного реєстру соціальної реклами, на яку отримано відповідний позитивний висновок. Поряд з тим, пропонується надати Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення повноваження щодо застосовування санкцій до телерадіоорганізацій у разі порушення ними порядку розповсюдження соціальної реклами із стягненням штрафу у сумі 5 відсотків розміру ліцензійного збору.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація даного законопроекту не потребує додаткових фінансових витрат з державного бюджету.

Суб’єктом такої законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Разом з тим, згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на здійснення Національною радою України з питань бюджету і радіомовлення України запропонованих законопроектом додаткових повноважень (що може потребувати збільшення штатної чисельності працівників і додаткових видатків на оплату їх праці та забезпечення ведення Державного реєстру соціальної реклами), а також може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету у зв’язку із застосуванням відповідних санкцій, при цьому визначити величину впливу на показники бюджету не вбачається можливим за відсутності вихідних даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо розповсюдження соціальної реклами на телебаченні і радіо (реєстр. № 8616 від 16.07.2018), внесений народним депутатом України Сюмар В.П., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на забезпечення додаткових повноважень Національної ради України з питань бюджету і радіомовлення України, а також до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо забезпечення енергетичної безпеки України)» (реєстр. № 8572 від 06.07.2018), внесений народними депутатами України Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України:

«Про ринок електричної енергії» в частині визначення повноважень Верховної Ради України у сфері електроенергетики, зокрема, щодо можливості приймати рішення про повернення об’єктів електроенергетики, які були приватизовані, шляхом їх включення до переліку стратегічних об’єктів електроенергетики;

«Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» щодо затвердження переліку стратегічних об’єктів електроенергетики, встановивши, що такі об’єкти після їх повернення у державну власність не підлягають приватизації.

Серед іншого законопроектом передбачено, що повернення об’єктів електроенергетики, які перебувають у приватній або комунальній власності, у державну власність здійснюється власником шляхом відчуження такого об’єкту електроенергетики державі в особі Фонду державного майна протягом трьох місяців з моменту набуття чинності закону, яким об’єкт електроенергетики включений до переліку стратегічних об’єктів електроенергетики. При цьому вартість об’єкта електроенергетики відшкодовується колишньому власникові за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом обміну на довгострокові державні облігації України зі строком погашення не менше двадцяти років, а розмір відсоткового доходу та строк погашення за довгостроковими державними облігаціями України встановлюється Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту потребуватиме на перших порах додаткових витрат з державного бюджету у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України для проведення комплексу дії щодо відшкодування вартості повернених у державну власність підприємств. Проте, з втіленням положень законопроекту на практиці надходження до державного бюджету значно збільшаться за рахунок прибутку від діяльності об’єктів електроенергетики, що будуть повернуті у державну власність.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

Крім того, запропоноване законопроектом положення частини сьомої нової статті 5-1 Закону України «Про ринок електричної енергії» (щодо відшкодування вартості об’єкта електроенергетики колишньому власникові за рахунок коштів державного бюджету шляхом обміну на довгострокові державні облігації України зі строком погашення не менше двадцяти років, а також встановлення розміру відсоткового доходу та строку погашення за такими облігаціями Кабінетом Міністрів України за погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету) не узгоджується з:

частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України (згідно з якою законопроект не має містити положень, прийняття яких призведе до збільшення державного боргу), оскільки випуск передбачених у законопроекті облігацій призведе до збільшення державного боргу;

деякими нормами Бюджетного кодексу України, зокрема:

– частиною першою статті 16 (згідно з якою державні запозичення здійснюються в межах, визначених законом про державний бюджет, з дотриманням граничного обсягу державного боргу, а Кабінет Міністрів України визначає основні умови здійснення держаних запозичень, у тому числі основні умови випусків і порядок розміщення державних цінних паперів);

– частиною другою статті 109 (щодо повноважень Комітету Верховної Ради України з питань бюджету за дотриманням бюджетного законодавства), оскільки запропоноване законопроектом погодження з Комітетом не передбачено даною нормою та іншими нормами Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо забезпечення енергетичної безпеки України)» (реєстр. № 8572 від 06.07.2018 р.), внесений народними депутатами України Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на відшкодування вартості об’єктів електроенергетики, які повертаються у державну власність, та призведе до збільшення державного боргу). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 16 і частини другої статті 109 Бюджетного кодексу України, а саме у підпункті 2 пункту 1 розділу І (щодо нової статті 5-1 Закону України «Про ринок електричної енергії»), частину сьому цієї нової статті викласти в такій редакції: «7. Вартість об’єкта електроенергетики відшкодовується колишньому власнику за рахунок коштів Державного бюджету України».

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу» (реєстр. № 6303-д від 04.07.2018), внесений народними депутатами України – членами Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Довбенком М.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансової політики і банківської діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Господарського процесуального кодексу України, Кримінального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, Кримінального процесуального кодексу України, законів України «Про оплату праці», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (далі – Закон), «Про банки і банківську діяльність», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про захист персональних даних», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про адміністративні послуги», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», «Про комітети Верховної Ради України», Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», спрямовані на розширення повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – Комісія), збільшення її функціональної та інвестиційної спроможності, підвищення її статусу як незалежного фінансового регулятора.

Щодо положень законопроекту в межах компетенції Комітету з питань бюджету належить зауважити таке.

І. Окремі положення законопроекту суперечать Конституції України, Бюджетному кодексу України (далі – Кодекс) та деякому іншому законодавству.

Запропонованою новою редакцією статті 18 Закону /підпункт 15 пункту 7 розділу І законопроекту/ передбачено, що:

– фінансування Комісії та органів, які утворюються Комісією відповідно до мети діяльності, здійснюється за рахунок коштів загального та спеціального фонду державного бюджету, передбачених для фінансування Комісії;

– за рахунок коштів загального фонду державного бюджету здійснюється фінансування оплати праці Голови та членів Комісії, інші видатки Комісії фінансуються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету;

– на фінансування Комісії до спеціального фонду державного бюджету спрямовуються кошти, одержані від: 1) сплати учасниками фондового ринку внеску на регулювання; 2) коштів, які надходять для Комісії в рамках програм допомоги ЄС, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ; 3) інших джерел, не заборонених законодавством. Крім того, зазначається, що такі кошти спрямовуються виключно на забезпечення діяльності Комісії, яка самостійно розподіляє та розпоряджається такими коштами.

У новій статті 22 Закону /у підпункті 16 пункту 7 розділу І законопроекту/ визначено, серед іншого, що:

Комісія може передбачати у кошторисі на відповідний рік створення резервів коштів, зокрема для покриття непередбачуваних видатків, здійснення капітальних видатків майбутніх періодів, розмір резервів коштів не може перевищувати 30% суми планових видатків Комісії на плановий рік та два наступні прогнозні періоди, що здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету, а відрахування до резервів коштів не можуть перевищувати 10% розміру видатків кожного планового року, що здійснюються за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету;

після затвердження плану діяльності Комісія формує проект кошторису на наступний рік та подає його до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової та бюджетної політики для включення до проекту державного бюджету на відповідний рік.

Частинами першою і другою нової статті 24 Закону /у підпункті 16 пункту 7 розділу І законопроекту/ визначено, що Комісія має право самостійно розподіляти та розпоряджатися коштами, що надходять до спеціального фонду державного бюджету та спрямовані на забезпечення діяльності Комісії, при цьому використання зазначених коштів спеціального фонду державного бюджету здійснюється в порядку, затвердженому Комісією, на підставі плану діяльності Комісії.

Такі положення законопроекту не відповідають нормам Кодексу, зокрема:

пункту 51 частини першої статті 2 (згідно з яким надається визначення терміну «фінансування бюджету»), оскільки застосоване у законопроекті поняття «фінансування Комісії» не відповідає економічній сутності вказаного терміну;

частині другій статті 4 (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету);

пункту 1 частини першої статті 7 (яким визначено принцип єдності бюджетної системи України, що забезпечується серед іншого єдиним регулюванням бюджетних відносин та єдністю порядку виконання бюджетів);

частині першій статті 35 (згідно з якою головні розпорядники бюджетних коштів забезпечують складання бюджетних запитів для подання Міністерству фінансів України відповідно до вимог інструкції з підготовки бюджетних запитів, з урахуванням звітів про виконання паспортів бюджетних програм, а також висновків про результати контрольних заходів, проведених органами, уповноваженими на здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства, у терміни та порядку, встановлені Міністерством фінансів України);

пункту 5 частини першої статті 40 (згідно з яким законом про державний бюджет встановлюються бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету /повноваження головного розпорядника, надане цим Кодексом, законом про державний бюджет, яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування/ за бюджетною класифікацією з обов’язковим виділенням видатків споживання (з них видатків на оплату праці, оплату комунальних послуг і енергоносіїв) та видатків розвитку);

частині п’ятій статті 13 (згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про державний бюджет);

частині першій статті 47 (згідно з якою відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів, а порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України).

Крім того, підпунктом 2 пункту 5 розділу ІІ законопроекту доручається Кабінету Міністрів України передбачити в проекті Закону України про Державний бюджет України на 2019 рік видатки загального фонду державного бюджету на фінансування діяльності Комісії в обсязі не меншому, ніж передбачений у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік».

Таке положення законопроекту суперечить частині другій статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків) та нормам Кодексу, зокрема, частині другій статті 4 (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються надходження та витрати державного бюджету) та частині другій статті 23 (згідно з якою бюджетні призначення встановлюються законом про державний бюджет).

Загалом порушені у вищенаведених положеннях законопроекту питання є предметом регулювання виключно бюджетного законодавства. Частиною другою статті 4 Кодексу встановлено, що якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також вказує на невідповідність деяких положень законопроекту вимогам Кодексу та зауважує, що реалізація запропонованих змін матиме наслідком порушення принципу єдності бюджетної системи України.

ІІ. Щодо впливу положень законопроекту на показники бюджету слід зазначити таке.

На даний час функціонування Комісії здійснюється за рахунок коштів загального фонду державного бюджету (у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено бюджетні призначення загального фонду за відповідною бюджетною програмою (код 6151010) у сумі 125 735,9 тис. грн). Натомість законопроектом пропонується здійснювати фінансове забезпечення Комісії не лише із загального фонду державного бюджету (у 2019 р. – не нижче рівня 2018 р.), але й за рахунок відповідних доходів спеціального фонду державного бюджету.

Новою статтею 20 Закону законопроекту передбачається запровадити справляння учасниками фондового ринку внесків на регулювання, які мають сплачуватися до державного бюджету, а відповідно до нової редакції статті 18 Закону передбачається цільове спрямування таких надходжень.

Законопроектом пропонується скасувати справляння державного мита за операції з емісії цінних паперів та за реєстрацію деривативів. Згідно з пунктом 15 частини першої статті 64 та пунктом 20-2 частини першої статті 69 Кодексу державне мито зараховується до загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

Таким чином, практичне застосування положень законопроекту у разі його прийняття призведе до зменшення доходів загального фонду місцевих бюджетів та збільшення доходів і видатків спеціального фонду державного бюджету.

Поряд з тим, Мінфін звертає увагу, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових бюджетних коштів, зокрема, положення про:

встановлення особливих умов і розмірів оплати праці голови і членів Комісії за рахунок загального фонду державного бюджету;

залучення Комісією експертів;

надання права Комісії забезпечувати правовий захист Голови, членів Комісії, інших службовців, залучених експертів, у тому числі шляхом забезпечення правової допомоги адвокатами та іншими фахівцями в галузі права, у разі подання проти них позовів або їх участі в адміністративному чи кримінальному провадженні, що пов’язані з виконанням ними своїх обов’язків;

аудит Комісії не рідше одного разу на рік аудиторською фірмою, що має досвід у проведенні аудиту за міжнародними стандартами аудиту;

забезпечення Кабінетом Міністрів України Комісії необхідними приміщеннями для здійснення нею своєю діяльності не менше 10 років з дати набрання чинності відповідним законом.

Однак суб’єктами права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності більшості положень відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Кодексу щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту інвесторів від зловживань на ринках капіталу» (реєстр. № 6303-д від 04.07.2018), внесений народними депутатами України – членами Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності Довбенком М.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів загального фонду місцевих бюджетів, збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування Комісії). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності привести окремі положення законопроекту у відповідність до вимог Конституції України та Бюджетного кодексу України, зокрема, виключити:

підпункт 15 пункту 7 розділу І законопроекту /щодо зміни редакції статті 18 Закону/ як такий, що не відповідає статтям 2, 4, 7, 13, 40 Кодексу;

частини третю і восьму нової статті 22 Закону /у підпункті 16 пункту 7 розділу І законопроекту/, оскільки відповідні положення суперечать статтям 7, 35, 47 Кодексу;

частини першу і другу нової статті 24 Закону /у підпункті 16 пункту 7 розділу І законопроекту/, оскільки відповідні положення не узгоджуються із статтями 4, 7, 13 і 40 Кодексу;

підпункт 2 пункту 5 розділу ІІ законопроекту як такий, що не відповідає статті 95 Конституції України та статтям 4 і 23 Кодексу.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності.

1.2.31.; 1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України «Про Державне бюро військової юстиції» (реєстр. № 8387 від 21.05.2018), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Матіос М.В., Лапіним І.О.; «Про Державне бюро військової юстиції» (реєстр. № 8387-1 від 25.05.2018), поданий народним депутатом України Купрієм В.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроекти передбачають встановлення правових та організаційних засад діяльності Державного бюро військової юстиції (далі – Державне бюро), визначення його завдань і повноважень, питань правового та соціального захисту особового складу Державного бюро.

Відповідно до положень законопроекту за реєстр. № 8387 передбачається створення Державного бюро військової юстиції, як правоохоронного органу спеціального призначення, що забезпечує захист прав та законних інтересів військовослужбовців і прирівняних до них осіб, інтересів держави в сфері оборони та безпеки шляхом здійснення правоохоронної діяльності з попередження, виявлення, припинення та розслідування злочинів, кримінальних поступків, віднесених до його підслідності, а також здійснення державного нагляду (контролю) з метою забезпечення законності та правопорядку у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, об’єднаних силах, військово-цивільних та військових адміністраціях, інших державних органах, які комплектуються військовослужбовцями, оборонно-промисловому комплексі держави. Відповідно до положень цього законопроекту, загальна чисельність особового складу Державного бюро (військовослужбовців, державних службовців та інших працівників) не може перевищувати 1,5 відсотка від загальної чисельності особового складу Збройних Сил України та інших військових формувань (Міністерство фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту зазначило про орієнтовну чисельність 4860 осіб). Визначається, що загальну чисельність Державного бюро затверджує Верховна Рада України за поданням Міністра оборони України, сформованим на підставі пропозицій Державного бюро.

Положеннями законопроекту за реєстр. № 8387-1 запропоновано створення Державного бюро військової юстиції, як центрального органу виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції. Організаційну структуру Державного бюро затверджує Директор Державного бюро за погодженням із Кабінетом Міністрів України. При цьому визначено, що гранична чисельність центрального апарату та територіальних управлінь Державного бюро становить одна тисяча осіб.

Крім того, положеннями законопроекту за реєстр. № 8387 зазначено, що для забезпечення професійної освіти кадрів Державне бюро може створювати відповідні навчальні заклади та установи, а у законопроекті за
реєстр. № 8387-1 – до системи Державного бюро віднесено зазначені навчальні заклади та науково-дослідні установи.

Положеннями законопроектів за реєстр. № 8387 і № 8387-1 передбачено, що фінансове та матеріально-технічне забезпечення Державного бюро здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, в тому числі допомоги в межах проектів міжнародної технічної допомоги відповідно до міжнародних договорів України.

При цьому, забезпечення Державного бюро військової юстиції необхідними матеріальними засобами, технікою, обладнанням, іншим майном для службової діяльності здійснюватиметься Кабінетом Міністрів України (положення законопроекту № 8387-1).

Як зазначається в пояснювальних записках до законопроектів за реєстр. № 8387 і № 8387-1, реалізація закону не потребує виділення коштів державного бюджету, оскільки кадрове, фінансове та матеріально-технічне забезпечення планується здійснювати за рахунок перерозподілу видатків державного бюджету, зокрема, Міністерства оборони України, Генеральної прокуратури України, Державного бюро розслідувань, а також міжнародних програм технічної допомоги країн-партнерів для підготовки військових поліцейських, які будуть вивільнені внаслідок реформування органів військової прокуратури, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, зменшення кадрового навантаження на Державне бюро розслідувань.

Водночас, у законопроектах не передбачено змін до законодавчих актів щодо скорочення чисельності вищезазначених органів та зменшення бюджетних призначень на їх утримання з метою відповідного спрямування вивільнених коштів на створення та утримання Державного бюро. При цьому, лише у законопроекті за реєстр. № 8387 міститься доручення Уряду, яким рекомендовано утворити Державне бюро за рахунок штатної чисельності слідчих підрозділів військових прокуратур та військовослужбовців Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.

Зважаючи на зазначене, Міністерство фінансів України у експертних висновках до цих законопроектів відмітило, що реалізація запропонованих законопроектів, у разі їх прийняття, може призвести до необґрунтованого завищення кількості працівників з однаковими функціями, та перевитрат на їх утримання, і загалом потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Так, Міністерством фінансів України зауважено, що встановлення умов оплати праці для особового складу Державного бюро, як це передбачено у законопроектах за реєстр. № 8387 і № 8387-1, потребуватиме значних бюджетних витрат, оскільки:

- положеннями законопроекту № 8387 передбачається:

1) встановлення посадових окладів особовому складу Державного бюро, виходячи із розмірів мінімальної заробітної плати (далі – МЗП) на відповідний рік від 19 МЗП для слідчого Державного бюро до 50 МЗП для Голови Державного бюро /виходячи із розміру МЗП, встановленого на даний час – 3 723 грн, розміри посадових окладів становитимуть від 70 737 грн до 186 150 грн/;

2) щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи від 15 % до 80 % посадового окладу;

/щодо вищезазначених розмірів посадових окладів та щомісячних доплат Міністерством фінансів зауважено про їх значно вищий розмір у порівнянні із умовами оплати праці, наприклад для працівників Національного антикорупційного бюро та Державного бюро розслідувань, тощо/.

3) надбавка за науковий ступінь /Законом України «Про державну службу» встановлення такої надбавки не передбачено/;

- положеннями законопроекту № 8387-1 – встановлюються посадові оклади особовому складу Державного бюро, виходячи із розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року (далі – ПМ) від 20 ПМ для слідчого Державного бюро – до 50 ПМ для Голови Державного бюро /виходячи із розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня 2018 року 1762 грн, розміри посадових окладів становитимуть від 35 240 грн до 88 100 грн/.

Крім того, відповідно до статті 28 законопроекту за реєстр. № 8387 передбачається гарантування повного і своєчасного фінансування Державного бюро в обсязі, достатньому для його належної діяльності. При цьому, у кошторисі Державного бюро передбачається створення фонду для заохочення осіб, які надають допомогу в запобіганні, виявленні, припиненні і розслідуванні кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Державного бюро.

Положеннями законопроекту за реєстр. № 8387-1 також зазначається фонд спеціальних оперативно-розшукових та слідчих дій Державного бюро військової юстиції, але лише в частині надання повноважень Директору Державного бюро щодо дозволу на використання коштів фонду.

Однак, авторами законопроектів за реєстр. № 8387 та № 8387-1 не зазначено джерела наповнення цих фондів, не визначено правил використання коштів фондів.

Варто зауважити, що зазначені законодавчі пропозиції не в повній мірі узгоджуються із вимогами бюджетного законодавства і потребують виключення, про що також зазначає у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.

Слід звернути увагу, що відповідно до частини дев’ятої статті 13 Бюджетного кодексу України створення бюджетними установами позабюджетних фондів та відкриття позабюджетних рахунків для розміщення бюджетних коштів забороняється. В свою чергу, згідно з частиною п’ятою статті 13 Кодексу, розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України.

При цьому, статтею 95 Конституції України, а також пунктом 8 частини першої статті 2, частиною першою статті 23, частиною першою статті 30, пунктом 5 частини першої статті 40 Бюджетного кодексу України, визначено, що будь-які видатки державного бюджету здійснюються відповідно до бюджетних призначень, встановлених законом про державний бюджет.

Також варто нагадати, що відповідно до частини другої статті 4 Кодексу, бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. При цьому, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

З огляду на положення законопроектів за реєстр. № 8387 та № 8387-1 їх реалізація потребуватиме додаткових витрат державного бюджету на утворення та функціонування нового органу державної виконавчої влади, у тому числі на оплату праці (грошове забезпечення) особового складу  Державного бюро військової юстиції.

Проте, до законопроектів не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення їх збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України, про що також зазначено у висновках Міністерства фінансів України до цих законопроектів.

Термін набрання чинності, визначений у законопроектах, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України «Про Державне бюро військової юстиції» (реєстр. № 8387 від 21.05.2018), поданий народними депутатами України Кожем’якіним А.А., Матіос М.В., Лапіним І.О.; «Про Державне бюро військової юстиції» (реєстр. № 8387-1 від 25.05.2018), поданий народним депутатом України Купрієм В.М.:

1) мають вплив на показники бюджету (збільшать видатки державного бюджету на створення та функціонування Державного бюро військової юстиції). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року - не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) Рекомендувати Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроектів за реєстр. № 8387 та № 8387-1, узгодити їх положення з вимогами статей 2, 4, 13, 23, 30, 40 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації та дерегуляції повітряних перевезень і відродження регулярних повітряних, автобусних та водних внутрішніх перевезень (реєстр. № 8632 від 20.07.2018), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Кривенком В.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань  транспорту.

Законопроектом пропонується внести зміни до Повітряного кодексу України та Закону України «Про транспорт».

Відповідно до пояснювальної записки до проекту закону його розроблено з метою вжиття заходів, направлених на децентралізацію та дерегуляцію повітряних перевезень і відродження регулярних повітряних внутрішніх перевезень пасажирів, внутрішнього судноплавства України та внутрішніх автобусних перевезень для розвитку авіаперевезень, судноплавства, автобусних перевезень та зростання кількості українських повітряних та водних суден, автобусів, тролейбусів, трамваїв, а також для сприяння поліпшенню в цілому інвестиційного клімату в Україні.  

Зокрема, змінами до Повітряного кодексу України передбачається:

скасування державних зборів із суб’єктів авіаційної діяльності з кожного пасажира та з кожної тонни вантажу, що справляються а аеропортах, що є надходженнями Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях;

надання можливості експлуатантам аеропортів самостійно встановлювати ставки аеропортових зборів та інших плат за послуги, які надаються в аеропорту (граничні ставки зборів будуть встановлюватись Національною комісією, що здійснює державне регулювання в сфері транспорту).

Варто зазначити, що реалізація такої законодавчої ініціативи з огляду на положення пункту 43 частини другої, пункту 61 частини третьої статті 29 та пункту 19 частини третьої статті 30 Бюджетного кодексу (відповідно до вказаних норм надходження до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях зараховуються до державного бюджету: 20% - до загального фонду та 80% до спеціального фонду. При цьому, кошти спеціального фонду спрямовуються на здійснення діяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації, участь та представництво України у міжнародних авіаційних організаціях) та внаслідок скасування окремих джерел наповнення вказаного фонду матиме наслідком зменшення доходів загального та спеціального фондів державного бюджету, і відповідно видатків спеціального фонду на зазначені вище заходи, що може потребувати передбачення коштів на такі заходи із загального фонду державного бюджету.

Положення проекту Закону, якими пропонується доповнити Закон України «Про транспорт», стосуються:

поступової (до 2030 року) заборони експлуатації в межах України транспортних засобів віком понад 25 років;

виплати компенсації з держаного бюджету першому власнику судна внутрішнього плавання, повітряного судна, трамвая, тролейбуса, автобуса, що побудовані в Україні із ступенем їх локалізації більше 60%, частини вартості (40%) таких транспортних засобів, а також компенсації у розмірі 70% банківських кредитів, отриманих на будівництво та (або) перше придбання таких транспортних засобів;

пільги зі сплати податку на додану вартість, акцизного податку на паливо (для судновласника судна внутрішнього плавання) експлуатантам вищевказаних транспортних засобів.

Порядок виплати зазначених вище компенсацій та порядок визначення ступеня локалізації (питомої ваги вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей і комплектуючих виробів вітчизняного виробництва у собівартості) виробництва трамваїв, тролейбусів, автобусів, суден внутрішнього плавання, повітряних суден на підприємствах України визначатимуться Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, Податковим кодексом України визначено, що установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України у межах повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

Відповідно до доповнень, запропонованих у законопроекті (частина 7 нової статті 40-1 Закону України «Про транспорт»), видатки на фінансування компенсації виплат власникам та судновласникам суден внутрішнього плавання, власникам та експлуатантам повітряних суден, власникам (користувачам) трамваїв та/або тролейбусів та/або автобусів, визначатимуться законом України про Державний бюджет України на відповідний рік і встановлюватимуться окремим рядком для кожного виду компенсації, у розмірі не менш за один відсоток на кожен вид транспорту від видатків спеціального фонду Державного бюджету України на відповідний рік. Розпорядником цих видатків є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику.

Поряд з цим, встановлюються підстави, з яких суб’єкт отримання зазначеної компенсації зобов’язаний повернути до державного бюджету п’ятикратний розмір отриманої компенсації.

Запропоновані у законопроекті доповнення до Закону України «Про транспорт» потребуватимуть значних додаткових видатків державного бюджету та втрат доходів державного бюджету, у разі унормування ініційованих пільгових преференцій у податковому законодавстві.

За експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту призведе до значних додаткових видатків державного бюджету та значних втрат доходів державного бюджету, аргументуючи таким чином. Запропонований у проекті обсяг планових компенсацій експлуатантам (не менше як 1% від видатків спеціального фонду державного бюджету на відповідний рік для кожного із п’яти видів транспорту, визначених у проекті) потребуватиме щорічних видатків державного бюджету у сумі, орієнтовно не меншій за 4 млрд гривень (5% видатків спеціального фонду держбюджету у 2018 році). Поряд з цим, державні збори з кожного пасажира та з кожної тони вантажу, що справляються в аеропортах, становлять 90% надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, відтак, їх скасування призведе до втрат дохідної частини державного бюджету в обсязі близько 340 млн гривень щорічно. Загалом Міністерством фінансів України зазначено про непідтримку законопроекту, як такого, що призведе до розбалансування показників бюджету.

Водночас, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання зазначених вимог вказує також Міністерство фінансів України.

Слід вказати, на некоректне використання терміну «фінансування» у значенні проведення певних видатків, який не відповідає його економічній природі та термінологічному визначенню згідно з пунктом 52 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України («фінансування бюджету – надходження та витрати бюджету, пов’язані із зміною обсягу боргу, обсягів депозитів і цінних паперів, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), зміна залишків бюджетних коштів, які використовуються для покриття дефіциту бюджету або визначення профіциту бюджету»).

Крім того, визначення у законі України про Державний бюджет України окремим рядком кожного виду компенсації призведе до збільшення бюджетних програм і не відповідає принципам та засадам програмно-цільового методу бюджетування, що застосовується в бюджетному процесі відповідно до вимог Бюджетного кодексу України.

Щодо визначення Міністерства фінансів України розпорядником бюджетних коштів щодо виплати передбаченої у законопроекті компенсації слід звернути увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 22 Бюджетного кодексу України головні розпорядники коштів Державного бюджету України визначаються відповідно до цього Кодексу та затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень. Із урахуванням зазначених вимог Кодексу, відповідне положення законопроекту потребує вилучення, як таке, що не є предметом регулювання закону, в якому пропонується його визначити.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації та дерегуляції повітряних перевезень і відродження регулярних повітряних, автобусних та водних внутрішніх перевезень (реєстр. № 8632 від 20.07.2018), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О., Кривенком В.М. та іншими,

-                     має вплив на показники бюджету (зменшує надходження загального та спеціального фондів державного бюджету, відповідно витрат спеціального фонду на заходи в галузі цивільної авіації, збільшує витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим роком залежно від часу прийняття закону);

-                     рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту при доопрацюванні законопроекту привести положення пункту 2 розділу ІІ законопроекту (зміни до Закону України «Про транспорт») у відповідність до вимог статті 22 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про публічні електронні реєстри» (реєстр. № 8602 від 13.07.2018), поданий народними депутатами України Данченком О.І., Опанасенком О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань інформатизації та звязку.

Даним законопроектом пропонується врегулювати відносини, що виникають у сфері публічних електронних реєстрів при їх створенні, веденні, взаємодії, адмініструванні, модернізації, реорганізації та ліквідації, а також при використанні реєстрової інформації у інших інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах, здійсненні дозвільної та іншої управлінської діяльності, наданні адміністративних послуг.

Законопроект визначає систему публічних електронних реєстрів, законодавчі вимоги до публічних електронних реєстрів, реєстрової інформації, а також принципи, організаційні, інституціональні, процесуальні та фінансові засади їх існування й взаємодії.

Згідно із законопроектом систему публічних електронних реєстрів складатимуть:

базові державні реєстри (Єдиний державний демографічний реєстр, Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державний земельний кадастр);

інші державні реєстри;

комунальні реєстри;

визначені законом реєстри саморегулівних організацій;

Реєстр реєстрів.

Об’єктами публічних електронних реєстрів визначені:

фізичні особи та їх об’єднання, юридичні особи;

землі та земельні ділянки із розташованими на них об’єктами нерухомого майна;

окремі спеціальні статуси фізичних осіб та їх об’єднань, юридичних осіб;

сертифікати, ліцензії, декларації, повідомлення, дозволи, інші документи дозвільного характеру;

природні ресурси;

правові режими використання і забудови територій та окремих об’єктів;

рухоме майно, яке відповідно до закону є об’єктом державного обліку;

майнові та не майнові права, їх обмеження та обтяження;

нормативно-правові акти, нормативні акти та документи технічного характеру, судові рішення, виконавчі документи, довіреності;

інші, визначені цим Законом та законами, на підставі яких створено відповідні реєстри, об’єкти.

Систему органів та суб’єктів, які здійснюють повноваження у сфері публічних електронних реєстрів відповідно до законопроекту складають:

Кабінет Міністрів України;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів;

держателі реєстрів;

суб’єкти ведення реєстрів (в тому числі акредитовані суб’єкти);

публічні реєстратори;

створювачі;

технічні адміністратори реєстрів.

Положеннями законопроекту визначено також повноваження органів та суб’єктів, які здійснюватимуть повноваження у сфері публічних електронних реєстрів.

Проектом закону встановлюються основні принципи діяльності у сфері публічних електронних реєстрів, серед яких можна виділити такі специфічні принципи:

єдності методології створення, ведення, адміністрування, реєстрації, взаємодії та ліквідації реєстрів;

обов’язковості реєстрації у реєстрах їх об’єктів та внесення інформації (змін до неї) про зареєстровані об’єкти;

одноразовості реєстрації та неприпустимості дублювання реєстрової інформації одних реєстрів у інших реєстрах (крім реєстраційних номерів та інших пов’язуючих ідентифікаторів об’єктів реєстрів у відповідних реєстрах) чи повторного внесення тотожної інформації (змін до неї) про зареєстровані об’єкти;

інтероперабельності реєстрів;

гарантування прав правоволодільця на доступ до будь-якої реєстрової інформації про нього, приналежні йому майно, майнові, правові та інші спеціальні статуси, крім випадків передбачених законом;

обов'язкового інформування правоволодільця про запити будь-яких осіб про інформацію про нього та приналежні йому майно, майнові, правові та інші спеціальні статуси, крім випадків передбачених законом;

використання персональних даних осіб виключно у випадках та для цілей, для яких правоволодільці надали свою згоду, крім випадків передбачених законом;

фіксації у реєстрах всіх дій будь-яких осіб з реєстровою інформацією та реєстровими даними.

Запропоновані єдині вимоги до реєстрової інформації, її статусу, форм, складу, порядку створення, зберігання та використання (в т.ч. надання), шляхів внесення існуючої, в тому числі архівної інформації, зокрема:

всі існуючі державні реєстри, кадастри тощо вестимуться в електронному виді із застосуванням технологій резервного копіювання;

поділ реєстрових даних на базові (загальнодоступні, безоплатні) та спеціальні (що потребують спеціального доступу, платні) набори;

пріоритет електронних форм документів та документів виданих правоволодільцю.

Також законопроектом визначаються:

єдині засади створення, ведення, адміністрування, модернізації, реорганізації та ліквідації публічних електронних реєстрів, в тому числі відповідні особливості для Реєстру реєстрів;

засади взаємодії публічних електронних реєстрів на єдиній електронній платформі;

засади контролю, державного нагляду, відповідальності та виправлення помилок у сфері публічних електронних реєстрів;

види правопорушень та засади юридичної відповідальності у розрізі видів суб’єктів;

фінансові основи створення, адміністрування та функціонування публічних електронних реєстрів (на засадах пропорційного розподілу плати між відповідними повноважними суб’єктами).

Разом з тим, прикінцевими положеннями проекту закону Кабінету Міністрів України доручено, зокрема:

до 1 липня 2019 року

забезпечити створення та введення в експлуатацію програмно-апаратних засобів Реєстру реєстрів, включаючи засоби технічного і криптографічного захисту інформації, відповідно до затвердженого технічного опису (специфікації);

до 1 січня 2020 року

забезпечити створення Реєстру реєстрів на базі Національного реєстру електронних інформаційних ресурсів;

розглянути питання створення та організації роботи дорадчого органу з питань функціонування та взаємодії реєстрів.

Згідно з статтею 53 законопроекту функціонування державних електронних реєстрів, комунальних електронних реєстрів та публічних електронних реєстрів саморегулівних організацій здійснюється за рахунок коштів відповідно державного бюджету, місцевих бюджетів, коштів відповідних саморегулівних організацій, а також плати за послуги реєстрів, з урахуванням певних особливостей. Визначено, що адміністративний збір за послуги реєстрів зараховується до бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України, з урахуванням певних особливостей. Частинами третьою-шостою статті 53 передбачається здійснювати фінансове забезпечення суб’єктів ведення реєстрів за рахунок коштів відповідного державного та місцевих бюджетів, а акредитованих суб’єктів, публічних реєстраторів, технічних адміністраторів за рахунок відсотку коштів адміністративного збору, що залишається у відповідних суб’єктів ведення реєстрів після надання відповідних послуг, а також відсотку коштів плати за послуги реєстраторів.

Таким чином, аналіз положень законопроекту свідчить, що їх реалізація потребуватиме коштів державного та місцевих бюджетів і може призвести до втрат державного та місцевих бюджетів, зважаючи на положення законопроекту, відповідно до якого кошти адміністративного збору, плата за послуги залишаються у відповідних суб’єктів ведення реєстрів.

Міністерство фінансів України у експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на витрати Державного бюджету. Проте визначити вартісну величину впливу неможливо, оскільки суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічне обґрунтування.

Водночас, доцільно зауважити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Слід зазначити, що положення статті 53 законопроекту, яка визначає фінансове забезпечення функціонування реєстрів не узгоджується з положеннями Бюджетного кодексу України і потребують доопрацювання.

Так, частинами четвертою та п’ятою статті 45 Бюджетного кодексу України встановлено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України до доходів державного бюджету віднесено податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ).

Зважаючи на те, що адміністративні збори є доходами державного та місцевих бюджетів, їх зарахування має здійснюватися виключно на єдиний казначейський рахунок.

Щодо плати за послуги, то згідно з пунктом 15 частини першої статті 2, частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України такі кошти є власними надходженнями бюджетних установ і включаються до спеціального фонду бюджету, а використовуються на покриття витрат, пов’язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю. З урахуванням зазначеного, плата за послуги також має зараховуватися до відповідних бюджетів.

Встановлення цільового спрямування бюджетних коштів відповідно до бюджетної методології передбачає їх планування та використання за спеціальним фондом бюджету.

Частиною п’ятою статті 13 Бюджетного кодексу України встановлено, що розподіл бюджетних коштів на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а згідно частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, а якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Бюджетному кодексі України, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Набрання чинності відповідного закону запропоновано з 1 січня 2021 року, крім пункту 2 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення», який набирає чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону. Проте, пункт 22 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту містить доручення Уряду, виконання яких потребуватиме коштів державного бюджету. Відтак, таке положення законопроекту суперечить частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою визначено, що Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються: не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду; після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про публічні електронні реєстри» (реєстр. № 8602 від 13.07.2018), поданий народними депутатами України Данченком О.І., Опанасенком О.В. та іншими,

- матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів і призведе до втрат державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку забезпечити при опрацюванні законопроекту узгодження положень статті 35 законопроекту з вимогами статей 2, 4, 13, 45 Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, висловлені у висновку Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо визначення та оподаткування окремих видів тютюнових виробів (реєстр. № 8601 від 13.07.2018), поданий народним депутатом України Немировським А.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити поняття «електронна сигарета», «сигари, сигари з відрізаними кінцями та сигарили (тонкі сигари)», «малі сигари»;

віднести до підакцизних товарів «готові сполучні рідини, що використовуються в електронних сигаретах, які містяться, у тому числі в складі картриджів, заправних контейнерів, резервуарів» та встановити ставку акцизного податку на такі товари у розмірі 1,1 грн за 1 мілілітр;

передбачити на малі сигари ставки акцизного податку та мінімальне податкове зобов’язання;

встановити повну і пільгову ставку ввізного мита на малі сигари з вмістом тютюну у розмірі 10% за тис. шт.;

поширити обмеження щодо продажу алкогольних та тютюнових виробів на продаж електронних сигарет та заправних контейнерів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що встановлення ставок акцизного податку на рідини, що містяться в електронних сигаретах, сприятиме збільшенню надходжень до бюджету, однак запровадження поняття «малі сигари» може призвести до виникнення схем ухилення від сплати акцизного податку з тютюнових виробів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо визначення та оподаткування окремих видів тютюнових виробів (реєстр. № 8601 від 13.07.2018), поданий народним депутатом України Немировським А.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку, а також може призвести до зміни доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо визначення та оподаткування електронних сигарет (реєстр. № 8601-1 від 26.07.2018), поданий народними депутатами України Мусієм О.С., Гопко Г.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити поняття «електронна сигарета», «заправний контейнер»;

віднести до підакцизних товарів «готові сполучні рідини, що використовуються в електронних сигаретах, які містяться, у тому числі в складі картриджів, заправних контейнерів, резервуарів» та встановити ставку акцизного податку на такі товари у розмірі 2 грн за 1 мілілітр;

встановити відповідальність суб’єктів господарювання за порушення у сфері виробництва, імпорту, реалізації електронних сигарет та заправних контейнерів шляхом застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів від 5 тис. до 50 тис. гривень;

поширити обмеження щодо продажу алкогольних та тютюнових виробів на продаж електронних сигарет та заправних контейнерів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що встановлення ставок акцизного податку на рідини, що містяться в електронних сигаретах, сприятиме збільшенню надходжень до бюджету, а обрахувати вартісну величину впливу на показники бюджетів неможливо, оскільки відсутні статистичні дані щодо об’ємів ввезення та виробництва в Україні зазначених товарів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо визначення та оподаткування електронних сигарет (реєстр. № 8601-1 від 26.07.2018), поданий народними депутатами України Мусієм О.С., Гопко Г.М., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від фінансових санкцій у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо оптимізації структури Національної Академії наук України (реєстр. № 8623 від 17.07.2018), поданий народними депутатами України Медуницею О.В., Ємцем Л.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань науки і освіти.

Законопроектом пропонується оптимізувати структуру Національної академії наук України шляхом ліквідації Президії та створення Ради директорів (до якої увійдуть директори науково-дослідних інститутів та інших наукових установ, організацій, підприємств (обсерваторій, ботанічних садів, дендропарків, заповідників, бібліотек, музеїв тощо), об’єктів соціальної сфери, що забезпечують діяльність і перебувають у віданні Національної академії наук України), як самоврядного колегіального органу, який діє на безоплатній основі, а також передбачається ліквідувати апарат Президії.

При цьому, законопроектом не передбачається створення апарату (секретаріату) Ради директорів, який би забезпечував її організаційно-технічну роботу.

Реалізація запропонованої законодавчої ініціативи зумовить економію видатків державного бюджету у зв’язку із ліквідацією апарату Президії, який в свою чергу забезпечує підготовку та виконання рішень загальних зборів Президії і президента Національної академії наук України, здійснює науково-організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Академії.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, при цьому висловлюються зауваження по суті законодавчої ініціативи.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо оптимізації структури Національної Академії наук України (реєстр. № 8623 від 17.07.2018), поданий народними депутатами України Медуницею О.В., Ємцем Л.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (може сприяти економії коштів державного бюджету) і у разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Опосередкований:

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення» (щодо зниження смертності та травматизму на дорогах України шляхом збільшення рівня користування ременями безпеки та мотошоломами) (реєстр. № 8492 від 18.06.2018), поданий народними депутатами України Геращенком А.Ю., Крульком І.І. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачено внести зміни до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення та посилити адміністративну відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки та мотошоломами, збільшивши розмір штрафу за таке правопорушення з 3 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (з 51 гривні до 850 гривень).

Реалізація такого положення законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету внаслідок збільшення надходжень від штрафів за відповідне правопорушення, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту. Однак через відсутність необхідних для розрахунку даних вартісну оцінку величини такого впливу Мінфіном не проведено.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення» (щодо зниження смертності та травматизму на дорогах України шляхом збільшення рівня користування ременями безпеки та мотошоломами) (реєстр. № 8492 від 18.06.2018), поданий народними депутатами України Геращенком А.Ю., Крульком І.І. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності народних депутатів України за порушення статті 84 Конституції України – неособисте голосування) (реєстр. №8461 від 08.06.2018), поданий народним депутатом України Ємцем Л.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 190-1, згідно з якою передбачається встановити кримінальну відповідальність за неособисте голосування народного депутата України на засіданнях Верховної Ради України у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років та штрафу у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За умови виявлення зазначеного правопорушення реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

Про таке також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності народних депутатів України за порушення статті 84 Конституції України – неособисте голосування) (реєстр. №8461 від 08.06.2018), поданий народним депутатом України Ємцем Л.О., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення його доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за фальсифікацію лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів (реєстр. № 8467 від 11.06.2018), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Мосійчуком І.В. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується внести зміни до статті 321-1 Кримінального кодексу України, посиливши відповідальність за фальсифікацію лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів, зокрема, у вигляді:

-          позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією фальсифікованих лікарських засобів, сировини та обладнання для їх виготовлення (чинна санкція – позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років) за виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут завідомо фальсифікованих лікарських засобів;

-           позбавлення волі на строк від восьми до десяти років з конфіскацією фальсифікованих лікарських засобів, сировини, обладнання для їх виготовлення та майна (чинна санкція – позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією майна) за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або у великих розмірах, або якщо вони спричинили тривалий розлад здоров’я особи, а так само виробництво фальсифікованих лікарських засобів;

-          довічне позбавлення волі з конфіскацією фальсифікованих лікарських засобів, сировини, обладнання для їх виготовлення та майна (чинна санкція – позбавлення волі на строк від восьми до десяти років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна) за дії, передбачені частинами першою або другою статті 321-1, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, або вчинені в особливо великих розмірах.

За умови виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань позбавлених волі осіб.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України не вбачає впливу положень законопроекту на показники бюджетів, про що зазначається у відповідному висновку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за фальсифікацію лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів (реєстр. № 8467 від 11.06.2018), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Мосійчуком І.В. та іншими народними депутатами України, є таким, що має опосередкований вплив на видаткову частину державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від застосування санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони публічного прояву будь-яких видів сексуальної орієнтації) (реєстр. № 8489 від 15.06.2018), поданий народним депутатом України Барною О.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

У законопроекті серед іншого пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши відповідальність за:

-          виготовлення, поширення продукції, яка містить інформацію про сексуальну орієнтацію особи або публічні дії, спрямовані на пропаганду будь-якого виду сексуальної орієнтації особи, у вигляді штрафу від 300 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та громадські роботи на строк від 20 до 60 годин;

-          ті самі дії, вчинені повторно, або з використанням засобів масової інформації, у вигляді штрафу від 600 до 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та громадські роботи на строк від 40 до 60 годин.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій. Міністерство фінансів України також зазначаючи про таке, що звертає увагу, з огляду на запропонований термін набрання чинності законом його прийняття може вплинути на виконання державного бюджету у поточному році.

Тому, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони публічного прояву будь-яких видів сексуальної орієнтації) (реєстр.  8489 від 15.06.2018), поданий народним депутатом України Барною О.С., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо встановлення відповідальності за несвоєчасно надану або неналежним чином відповідь посадових осіб на депутатські запити та депутатські звернення народних депутатів України) (реєстр. № 8520 від 22.06.2018), поданий народними депутатами України Головком М.Й., Осуховським О.І. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статею 188-50, згідно з якою передбачається встановити новий вид адміністративної відповідальності за невиконання вимог Закону України «Про статус народного депутата України», а саме:

-                     за порушення строків надання відповіді на депутатські запити та звернення народних депутатів України, що має наслідком вчинення перешкод законній діяльності народного депутата України, у вигляді штрафу на посадову особу розміром від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-                      за невиконання вимог Закону України «Про статус народного депутата України» в частині повноти відповіді на депутатські запити та звернення народних депутатів України, що має наслідком перешкоджання законній діяльності народного депутата України, у вигляді штрафу на посадову особу розміром від трьохсот до п’ятисот  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-                     за дії, передбачені частинами першою та другою цієї статті, вчинені посадовою особою повторно протягом одного року з моменту вчинення попереднього правопорушення у вигляді штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян»;

Реалізація такого положення законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету внаслідок збільшення надходжень від штрафів за відповідне правопорушення, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту. Однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо встановлення відповідальності за несвоєчасно надану або неналежним чином відповідь посадових осіб на депутатські запити та депутатські звернення народних депутатів України) (реєстр. № 8520 від 22.06.2018), поданий народними депутатами України Головком М.Й., Осуховським О.І. та іншими народними депутатами України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України  (щодо кримінальної відповідальності народних депутатів України за неособисте голосування) (реєстр. № 8461-1 від 14.06.2018), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 351-3, згідно з якою передбачається встановити кримінальну відповідальність за неособисте голосування народного депутата України на засіданнях Верховної Ради України у вигляді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та арешту на строк до 2 років або обмеження (позбавлення) волі на строк до 2 років волі – за ті самі дії, якщо вони вчинені повторно.

У разі виявлення зазначеного правопорушення реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту також зазначається про його вплив показники державного бюджету.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України  (щодо кримінальної відповідальності народних депутатів України за неособисте голосування) (реєстр. № 8461-1 від 14.06.2018), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності споживачів дитячої порнографії (реєстр. № 8589 від 11.07.2018), поданий народним депутатом України Лапіним І.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статею 301-1 «Придбання продукції, що містить дитячу порнографію, чи отримання доступу до такої продукції через мережу Інтернет», встановивши кримінальну відповідальність у вигляді:

1) штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років – за придбання творів, зображень або кіно- та відеопродукції, комп’ютерних програм, що містять дитячу порнографію за участі неповнолітніх, чи отримання доступу до такої продукції через мережу Інтернет;

2) штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на той самий строк за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно;

3) позбавлення волі на строк від трьох до семи років за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо продукції порнографічного характеру за участі малолітніх;

4) позбавлення волі на строк від шести до десяти років – за дії, передбачені частиною третьою цієї статті, вчинені повторно.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень  державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб. У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту також звернуто увагу на таке, водночас відмічено, що загальний обсяг доходів та видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо відповідальності споживачів дитячої порнографії (реєстр. № 8589 від 11.07.2018), поданий народним депутатом України Лапіним І.О., що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про  внесення змін до статті 201 Кримінального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів (реєстр. № 8543 від 03.07.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до частини першої статті 201 Кримінального кодексу України, передбачивши кримінальну відповідальність за:

-                     за переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів у значних розмірах у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років;

-                     вчинення злочину повторно або контрабанда товарів у великих розмірах у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Окрім того, проектом Закону пропонується доповнити статтю 201 Кримінального кодексу України частиною третьою та встановити більш суворе покарання за вчинення діянь, передбачених частинами першою або другою цієї статті (у редакції проекту Закону), організованою групою або контрабанду товарів в особливо великих розмірах у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна.

Проектом Закону також визначається, що у кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтею 201 Кримінального кодексу України, досудове розслідування здійснюється слідчими органів Національної поліції або слідчими органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, який розпочав досудове розслідування.

За умови виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань позбавлених волі осіб, а також може зумовити збільшення надходжень від реалізації конфіскованого майна.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України не вбачає впливу положень законопроекту на показники бюджетів, про що зазначається у відповідному висновку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 201 Кримінального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів (реєстр. № 8543 від 03.07.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від застосування санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення вимог охорони та використання пасовищ і сінокосів (реєстр. № 8523 від 25.06.2018), поданий народним депутатом України Кривохатьком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 254-1, встановивши кримінальну відповідальність за порушення вимог охорони та використання пасовищ і сінокосів, у вигляді:

-          штрафу від трьохсот до чотирьохсот  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням, чи обмеження волі на строк до шести місяців – за використання пасовищ і сінокосів всупереч проекту землеустрою, порушення природоохоронного режиму використання, чи їх самовільне використання;

-          штрафу від п’ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до 1 року – за використання пасовищ і сінокосів всупереч проекту землеустрою, порушення природоохоронного режиму використання, чи їх самовільне використання, вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, групою осіб, або яким завдано значної шкоди;

-          штрафу від трьох до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого, або позбавлення волі на строк до п’яти років – за вищезазначені дії, якщо вони спричинили шкоду у великих розмірах;

-          штрафу від одинадцяти до дванадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, або позбавлення волі на строк до семи років з конфіскацією майна – за дії, передбачені частинами 1 та 2 цієї статті, якими спричинено шкоду в особливо великих розмірах, або незворотне знищення земель під пасовищами і сінокосами,  що унеможливлює їх використання згідно проекту землеустрою;

-                     штрафу від шести до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого, або позбавлення волі на строк до шести років з конфіскацією майна – за самовільне будівництво будівель або споруд на пасовищах і сінокосах;

-                     штрафу від двадцяти до дванадцяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого, або позбавлення волі на строк до дев’яти років з конфіскацією майна – за самовільне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятих пасовищах і сінокосах, вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або групою осіб.

Також пропонується внести зміни до статей 96-3 та 96-9 Кримінального Кодексу України, якими доповнено підстави для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру, включаючи ліквідацію.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація його положень може призвести до збільшення доходів бюджету.

Тому, до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за порушення вимог охорони та використання пасовищ і сінокосів (реєстр. № 8523 від 25.06.2018), поданий народним депутатом України Кривохатьком В.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за умисне пошкодження об'єктів телекомунікацій, припинення незаконного збагачення за допомогою операцій з металобрухтом) (реєстр. № 8544 від 03.07.2018), поданий народними депутатами України Данченком О.І, Усовим К.Г., Геращенком А.Ю. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається внести зміни до Кримінального кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про металобрухт».

1.                 Змінами до статті 194-1 Кримінального кодексу України пропонується встановити кримінальну відповідальність у вигляді:

-                     штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк – за умисне пошкодження або руйнування телекомунікацій, якщо ці дії призвели або могли призвести до порушення нормальної роботи цих об'єктів, або спричинило небезпеку для життя людей;

-                     позбавлення волі на строк від трьох до десяти років – за ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або загальнонебезпечним способом;

-                     позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років – за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили загибель людей або завдали інші тяжкі наслідки.

2.                 Змінами до статті 164-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується встановити адміністративну відповідальність у вигляді:

-штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за приймання посадовою особою суб’єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом, кабелю, проводу або їх частин, іншої кабельної та/або провідникової продукції, з вмістом міді, інших кольорових та/або дорогоцінних металів, технічних засобів телекомунікацій та споруд електрозв’язку, іншого телекомунікаційного обладнання від фізичних осіб, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та від суб’єктів господарювання, які використовують зазначене майно під час провадження своєї господарської діяльності, без наявності оригіналу чи належним чином засвідченої копії чи витягу з відповідного акту на списання такого майна.

3. Змінами до статей 4 та 6 Закону України «Про металобрухт» пропонується:

- заборонити приймання брухту кабелю, проводу або їх частин, іншої кабельної та/або провідникової продукції, з вмістом міді, інших кольорових та/або дорогоцінних металів, технічних засобів телекомунікацій та споруд електрозв’язку, іншого телекомунікаційного обладнання виключно окрім від суб’єктів господарювання, що використовують зазначене майно під час провадження своєї господарської діяльності, за наявності оригіналу чи належним чином засвідченої копії чи витягу з відповідного акту на списання такого спеціального майна;

 - заборонити проведення готівкових розрахунків при прийманні брухту кабелю, проводу або їх частин, іншої кабельної та/або провідникової продукції, з вмістом міді, інших кольорових та/або дорогоцінних металів, технічних засобів телекомунікацій та споруд електрозв’язку, іншого телекомунікаційного обладнання.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій, а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація законопроекту може мати вплив на дохідну частину бюджетів за рахунок адміністративних штрафів.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін та доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо посилення відповідальності за умисне пошкодження об’єктів телекомунікацій, припинення незаконного збагачення за допомогою операцій з металобрухтом) (реєстр. № 8544 від 03.07.2018), поданий народними депутатами України Данченком О.І, Усовим К.Г., Геращенком А.Ю. та іншими народними депутатами України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів бюджетів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дітей (реєстр. № 8621 від 17.07.2018), поданий народним депутатом України Писаренком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Законопроектом пропонується внести зміни до Сімейного кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, законів України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», «Про виконавче провадження», зокрема:

-                     вдосконалити порядок відібрання дитини від батьків або одного з них при безпосередній загрозі для життя або здоров’я дитини;

-                     встановити, що розгляд справи про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав здійснюється невідкладно, спеціально уповноваженими на те ювенальними суддями (складом суддів) за участю представників служб у справах дітей;

-                     посилити адміністративну відповідальність за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання та лікування дітей у вигляді призначення судом виконання суспільно корисних робіт (чинна норма адміністрований штраф);

-                     посилити роль органів опіки та піклування, органів і служб у справах дітей:

встановивши кримінальну відповідальність за умисне перешкоджання законній діяльності органів опіки та піклування, органів і служб у справах дітей та спеціальних установ для дітей у вигляді виправних робіт на строк до двох років або позбавлення волі на строк до одного року;

надавши право складати протоколи про адміністративні правопорушення щодо батьків (усиновителів) або опікунів (піклувальників) неповнолітніх, які не виконують обов'язків щодо виховання і навчання дітей;

надавши рішенням органів опіки та піклування, органів і служб у справах дітей про негайне відібрання дитини від батьків або одного з них при безпосередній загрозі для життя або здоров’я дитини статусу «виконавчого документу» в розумінні Закону України «Про виконавче провадження».

Реалізація положень законопроекту щодо зміни адміністративної відповідальності може зумовити зменшення доходної частини внаслідок скасування адміністративних штрафів, а в частині посилення кримінальної відповідальності може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань позбавлених волі осіб.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України не вбачає безпосереднього впливу положень законопроекту на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дітей (реєстр. № 8621 від 17.07.2018), поданий народним депутатом України Писаренком В.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів та збільшення видатків залежно від застосування санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо порушення правил охорони вод) (реєстр. № 8619 від 17.07.2018), поданий народним депутатом України Рудиком С.Я.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 242 Кримінального кодексу України, згідно з якими передбачається посилення кримінальної відповідальності за повторні діяння, які спричинили загибель або захворювання людей, масову загибель об'єктів тваринного і рослинного світу, втрату біорізноманіття, деградацію навколишнього середовища або інші тяжкі наслідки у вигляді обмеження волі на строк від трьох до семи років з конфіскацією майна (чинна норма – обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк).

За умови виявлення зазначеного правопорушення реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення надходжень до державного бюджету від реалізації конфіскованого майна.

У висновку Міністерства фінансів України також зазначається про таке, проте відсутність належної інформації, унеможливила визначення вартісної величини впливу на дохідну частину бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо порушення правил охорони вод) (реєстр. № 8619 від 17.07.2018), поданий народним депутатом України Рудиком С.Я., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження права на транспортне забезпечення народних депутатів України та на безоплатний проїзд  депутатів місцевих рад (реєстр. № 8604 від 13.07.2018), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

Законопроектом пропонується скасувати право на транспортне забезпечення народних депутатів України, передбачене статтею 23 Закону України «Про статус народного депутата України», та на безоплатний проїзд депутатів місцевих рад, що визначено статтею 34 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Реалізація запропонованих змін законопроекту призведе до зменшення видатків державного та місцевих бюджетів.

Тому, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту не впливає на доходну частину бюджетів та сприятиме зменшенню видаткової частини державного та місцевих бюджетів.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження права на транспортне забезпечення народних депутатів України та на безоплатний проїзд депутатів місцевих рад (реєстр. № 8604 від 13.07.2018), поданий народним депутатом України Бубликом Ю.В., матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до зменшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону він може набрати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності водіїв транспортних засобів за спричинення шкоди здоров’ю потерпілого (реєстр. № 8586 від 11.07.2018), поданий народними депутатами України Драюком С.Є. і Бендюженком Ф.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило заподіяння потерпілому легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров’я або незначну втрату працездатності, у вигляді штрафу від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до двох  років. 

Реалізація такого положення законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету внаслідок збільшення надходжень від штрафів за відповідне правопорушення, про що також зазначається у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту. Однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності водіїв транспортних засобів за спричинення шкоди здоров’ю потерпілого (реєстр. № 8586 від 11.07.2018), поданий народними депутатами України Драюком С.Є., Бендюженком Ф.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, вчиненої у Лондоні 10 лютого 1993 року (реєстр. № 0193 від 12.06.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань європейської інтеграції.

Законопроектом пропонується ратифікувати Протокол про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна (далі – Конвенція), згідно з яким, зокрема, передбачається уточнити:

податки, на які поширюється Конвенція, в Україні: податок на доходи фізичних осіб та податок на прибуток підприємств;

визначення термінів «Сполучене Королівство», «Україна», «особа», «компетентний орган»;

порядок оподаткування дивідендів, процентів, роялті;

порядок обміну інформацією.

Як зазначено у пояснювальній записці, необхідність укладання цього Протоколу пояснюється тим, що в процесі переговорів з Британською Стороною були узгоджені зміни, які необхідно внести до Конвенції.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, та звертає увагу, що у поточному бюджетному періоді впливу на дохідну або видаткову частину бюджету не відбудеться, оскільки згідно зі статтею 14 Протоколу її положення будуть застосовуватись з податкового року, що починається в перший день або після першого дня січня, що настає за роком набрання чинності цим Протоколом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Протоколу між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна, вчиненої у Лондоні 10 лютого 1993 року (реєстр. № 0193 від 12.06.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету у наступних бюджетних періодах залежно від практики застосування Конвенції з урахуванням внесених Протоколом до неї змін). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 266 Податкового кодексу України (щодо уточнення пільги сільськогосподарських товаровиробників - фізичних осіб при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) (реєстр. № 8484 від 15.06.2018), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується уточнити норму підпункту «ж» підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, якою встановлено, що не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, щодо застосування такої норми для фізичних осіб.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту дозволить усунути суперечності між положеннями Податкового кодексу України в частині уточнення порядку користування пільгою сільськогосподарськими товаровиробниками - фізичними особами при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 266 Податкового кодексу України (щодо уточнення пільги сільськогосподарських товаровиробників - фізичних осіб при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) (реєстр. № 8484 від 15.06.2018), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів окремих бюджетів місцевого самоврядування від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залежно від практики застосування чинної норми, до якої законопроектом вносяться зміни). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» щодо порядку відчуження суб’єктами господарювання державного сектору економіки житла своїм працівникам» (реєстр. № 8509 від 21.06.2018), внесений народними депутатами України Дехтярчуком О.В., Яніцьким В.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується надати можливість державним підприємствам, установам та організаціям, господарським товариствам, 100 відсотків акцій яких належать державі, здійснювати відчуження житла своїм працівникам шляхом продажу без застосування конкурентних процедур на виконання умов укладених колективних договорів.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту внесення запропонованих змін матиме позитивний вплив на фінансово-господарську діяльність зазначених суб’єктів внаслідок: зменшення суми витрат на утримання нерухомого майна (житла), що не відноситься до основної діяльності; отримання прибутку від реалізації житла; закріплення кваліфікованих кадрів, забезпечення їх високопродуктивної праці та розв’язання соціально-економічних проблем із забезпечення житлом працівників.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує фінансового забезпечення і додаткових витрат державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» щодо порядку відчуження суб’єктами господарювання державного сектору економіки житла своїм працівникам» (реєстр. № 8509 від 21.06.2018), внесений народними депутатами України Дехтярчуком О.В., Яніцьким В.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від частини прибутку державних підприємств залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (реєстр. № 8617 від 16.07.2018), внесений народним депутатом України Козирем Б.Ю.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» виключивши абзац четвертий частини другої статті 18, тобто обов’язкову умову, за якою орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, а саме у разі якщо невід’ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту дозволить вдосконалити механізм приватизації державного і комунального майна в Україні, сприятиме збільшенню обсягу інвестицій у державні сектори економіки України, збалансуванню інтересів держави та приватних інвесторів, зростанню конкурентоспроможності і збільшенню прибутковості вітчизняної економіки, а також дасть змогу істотно поповнити державний і місцеві бюджети.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що скасування зазначеної норми дасть змогу недобросовісним орендарям здійснювати викуп таких об’єктів приватизації без застосування процедури аукціону, що призведе до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів від приватизації.

Однак суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» (реєстр. № 8617 від 16.07.2018 р.), внесений народним депутатом України Козирем Б.Ю., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень державного та місцевих бюджетів від приватизації залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо приватизації земельних ділянок, на яких знаходяться об’єкти приватизації)» (реєстр. № 8452 від 07.06.2018), внесений народним депутатом України Лапіним І.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо надання права на викуп земельної ділянки під приватизованим об’єктом та приватизації об’єктів державної власності разом із земельними ділянками державної власності.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме надходженню коштів до державного бюджету від приватизації державного майна, включаючи вартість земельних ділянок, дозволить підвищити інвестиційну привабливість об’єктів приватизації, а також прибере наявні на даний час розбіжності між Законом України «Про приватизацію державного і комунального майна» та Земельним кодексом України в частині розпорядження земельними ділянками, які у багатьох випадках є єдиним цінним активом підприємств.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину (збільшить видатки на заходи із визначення розміру та меж земельної ділянки, проведення землеустрою земельних ділянок, розроблення документації із землеустрою, проведення державної експертизи та її затвердження, оцінки об’єкта приватизації разом із земельною ділянкою державної власності) на дохідну частину бюджетів.

Однак суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України (щодо приватизації земельних ділянок, на яких знаходяться об’єкти приватизації)» (реєстр. № 8452 від 07.06.2018), внесений народним депутатом України Лапіним І.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на забезпечення підготовки до продажу земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, та/або до збільшення надходжень державного бюджету від приватизації державного майна і продажу земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти приватизації, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань забезпечення захисту прав внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 8332-1 від 18.05.2018), поданий народним депутатом України Вілкулом О.Ю.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроект є альтернативним до законопроекту за реєстр. №8332, поданого Кабінетом Міністрів України.

У законопроекті пропонується врегулювати окремі питання щодо порядку вчинення нотаріальних дій стосовно майна, що розташовується на тимчасово окупованій території, встановити, що судовий збір не справляється за подання заяви про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, а також звільнити позивачів від сплати судового збору у справах, пов’язаних з порушенням їх прав, визначених статтями 6, 7, 8 та 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

У пояснювальній записі до законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових видатків з державного або місцевих бюджетів, про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Водночас, необхідно зазначити, що звільнення позивачів від сплати судового збору зумовить зменшення надходжень та відповідних видатків спеціального фонду державного бюджету, оскільки згідно із пунктом 5 частини третьої статті 29, пунктом 5 частини четвертої статті 30 Бюджетного Кодексу України, статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету та спрямовується на забезпечення здійснення судочинства і функціонування органів судової влади. За таких умов може виникнути потреба у спрямуванні коштів загального фонду державного бюджету на забезпечення здійснення правосуддя відповідними судами.

Відтак, з огляду на вимоги частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат державного бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України з питань забезпечення захисту прав внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 8332-1 від 18.05.2018), поданий народним депутатом України Вілкулом О.Ю., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів і видатків спеціального фонду та збільшення видатків загального фонду державного бюджету в залежності від настання обумовлених випадків). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення розміру грошового стягнення за вчинення адміністративного або кримінального правопорушення (реєстр. № 8547 від 03.07.2018), поданий народним депутатом України Луценком І.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується використовувати неоподаткований мінімум доходів громадян на рівні податкової соціальної пільги не тільки в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, а ще й у частині визначення розміру грошового стягнення (штрафу) за вчинення адміністративного або кримінального правопорушення (згідно з чинною нормою – у таких випадках застосовується неоподатковуваний мінімум доходів громадян у розмірі 17 грн.).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів бюджетів, розрахунок яких неможливо здійснити у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення розміру грошового стягнення за вчинення адміністративного або кримінального правопорушення (реєстр. № 8547 від 03.07.2018), поданий народним депутатом України Луценком І.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 1 Податкового кодексу України щодо застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (реєстр. № 8486 від 15.06.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається встановити, що Податковий кодекс України не регулює питання застосування та стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафів, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відповідно до пояснювальної записки метою законопроекту є усунення розбіжностей законодавства щодо строків винесення органами ДФС рішень про нарахування та стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафів стосовно порушень у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що положення законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, але може опосередковано призвести до зростання доходів бюджету за рахунок законодавчого врегулювання застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів, передбачених Законом України від 19.12.1995 № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 1 Податкового кодексу України щодо застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів, передбачених Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (реєстр. № 8486 від 15.06.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

 

 

1.2.60. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо усунення штучних перешкод в сфері міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання (реєстр. № 8448 від 07.06.2018), поданий народним депутатом України Сироїд О.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом передбачається внесення змін до законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про державне оборонне замовлення», «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» щодо спрощення механізму закупівлі державними замовниками з оборонного замовлення продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом та міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання шляхом:

скасування обмеження щодо укладення договорів про міжнародні передачі товарів військового призначення та подвійного використання винятково через уповноважених державою суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

зняття державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання за імпортом для потреб державних замовників з оборонного замовлення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме на доходну та видаткову частини бюджетів. Разом з тим, Мінфін вважає, що внаслідок укладання державними замовниками прямих контрактів з оборонного замовлення продукції, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом можлива економія коштів на державне оборонне замовлення у розмірі комісійної винагороди уповноваженим державою суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, які є посередниками за надані послуги.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо усунення штучних перешкод в сфері міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання (реєстр. № 8448 від 07.06.2018), поданий народним депутатом України Сироїд О.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення видатків державного бюджету на державне оборонне замовлення у розмірі комісійної винагороди уповноваженим державою суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін визначений авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради Укранїи з питань національної безпеки і оборони.

 

1.2.61. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо закупівлі природного газу для здійснення балансування газотранспортної системи (реєстр. № 8454 від 07.06.2018), поданий народними депутатами України Богданом Р.Д. та Лопушанським А.Я.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» щодо непоширення дії цього Закону на випадки, коли предметом закупівлі є природний газ, закупівля якого здійснюється суб’єктами ринку природного газу, що визначені в Законі України «Про ринок природного газу», на товарній біржі, яка створена і здійснює діяльність відповідно до Закону України «Про товарну біржу», а також на випадки врегулювання добового балансування на ринку природного газу.

У такому випадку придбання відповідного предмету закупівлі буде здійснюватися не на конкурсній основі, що може призвести до його закупівлі за завищеними цінами (у тому числі у бюджетній сфері), а відтак потребуватиме збільшення витрат бюджетів на такі закупівлі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що з метою запобігання завищення ціни на природний газ, завдання збитків державним підприємствам та бюджетним установам відповідні закупівлі для випадків добового балансування повинні здійснюватися на конкурсних засадах, і пропонує належним чином уточнити відповідну законодавчу пропозицію.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо закупівлі природного газу для здійснення балансування газотранспортної системи (реєстр. № 8454 від 07.06.2018), поданий народними депутатами України Богданом Р.Д. та Лопушанським А.Я., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків бюджетів на відповідні закупівлі залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.62. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності за порушення, пов’язані з наданням фінансової підтримки політичним партіям та їх фінансовою звітністю (реєстр. № 8597 від 13.07.2018), внесений Кабінетом Міністрів України.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується, зокрема, внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності:

за порушення порядку надання або отримання внеску на підтримку політичної партії, порядку надання або отримання державного фінансування статутної діяльності політичної партії, порядку надання або отримання фінансової (матеріальної) підтримки для здійснення передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського або місцевого референдуму (зміни до статті 212-15), передбачивши покарання у вигляді накладення штрафу на громадян від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією суми внеску на підтримку політичної партії, наданої або отриманої з порушенням закону (у чинній редакції – накладення штрафу на громадян від 70 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 100 до 130 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією суми внеску на підтримку політичної партії, наданої або отриманої з порушенням закону);

за порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру (зміни до статті 212-21) – шляхом накладення штрафу на посадових осіб політичної партії, розпорядника виборчого фонду політичної партії, її місцевої організації чи кандидата від політичної партії (місцевої організації партії) від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у чинній редакції – накладення штрафу від 300 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів);

за невідкриття політичною партією, її місцевою організацією, яка в установленому порядку набула статусу юридичної особи, рахунку в установах банків України (доповнення новою статтею 212-22) – шляхом накладення штрафу на посадових осіб від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Застосування відповідних положень може зумовити збільшення надходжень державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності за порушення, пов’язані з наданням фінансової підтримки політичним партіям та їх фінансовою звітністю (реєстр. № 8597 від 13.07.2018), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження основ фінансової прозорості електронних засобів масової інформації (реєстр. № 8494 від 18.06.2018), поданий народним депутатом України Княжицьким М.Л.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про телебачення і радіомовлення» та «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», зокрема, пропонується зобов’язати телерадіоорганізацію розміщувати на своєму офіційному веб-сайті звіт про фінансову прозорість та встановити відповідальність за ненадання телерадіоорганізацією, невчасне надання, надання неповних або недостовірних даних в звіті про фінансову прозорість та ненадання, невчасне подання телерадіоорганізацією інформації та документів на запит уповноважених осіб у встановлених випадках у вигляді штрафу у розмірі 10 % та 25 % загальної суми ліцензійного збору.

Реалізація вищевказаного положення законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження основ фінансової прозорості електронних засобів масової інформації (реєстр. № 8494 від 18.06.2018), поданий народним депутатом України Княжицьким М.Л., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набувати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

1.2.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації (реєстр. № 8558 від 05.07.2018), внесений народним депутатом України Луценко І.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до окремих положень Закону України «Про рекламу» в частині визначення поняття «дискримінаційна реклама». Поряд з тим, пропонується посилити відповідальність за порушення законодавства про рекламу, збільшивши розміри штрафів, а саме:

за повторне вчинення протягом року відповідних порушень накладається штраф у тридцятикратному розмірі вартості розповсюдженої реклами /чинна норма – у подвійному розмірі/;

за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами накладається штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 100 неоподатковуваних мінімумів/;

у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, накладається штраф у розмірі до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна норма – 300 неоподатковуваних мінімумів/.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що він сприятиме підвищенню рівня самосвідомості рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами, заохоченню споживачів реклами боротися з дискримінаційною рекламою.

Належить відмітити, що запропоноване збільшення штрафів у разі виявлення відповідних порушень може призвести до збільшення доходів державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України відповідні надходження належать до доходів загального фонду державного бюджету.

Однак, суб’єктом такої законодавчої ініціативи до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків бюджету та може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету у зв’язку із збільшенням штрафів, при цьому визначити величину впливу на надходження бюджету не вбачається можливим за відсутності вихідних даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про рекламу» щодо протидії дискримінації (реєстр. № 8558 від 05.07.2018), внесений народним депутатом України Луценко І.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформаційної політики.

Законопроекти, які мають опосередкований вплив на показники бюджету та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.65. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) у сфері публічних закупівель» (реєстр. № 8483 від 14.06.2018), внесений народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується доповнити частину третю статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» новим положенням, згідно з яким Рахункова палата здійснюватиме державний зовнішній фінансовий контроль (аудит) щодо публічних закупівель на всіх стадіях таких закупівель, що включатиме перевірку та аналіз законності та ефективності здійснення закупівель, дотримання передбачених процедур, оцінку своєчасності отримання товарів, послуг та проведення робіт, а також аналіз стану прозорості та додержання встановлених принципів здійснення закупівель.

Наразі відповідно до законів України «Про Рахункову палату» та «Про публічні закупівлі» Рахункова палата здійснює фінансовий аудит та аудит ефективності щодо здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету, а згідно із запропонованим положенням вона матиме право здійснювати перевірки закупівель за усіма замовниками, що у розумінні  Закону України «Про публічні закупівлі» є ширшим за поняття розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету, що не відповідає положенням статті 98 Конституції України, абзацу сьомому пункту 1 частини першої статті 7 і частині другій статті 13 Закону України «Про Рахункову палату» та статті 110 Бюджетного кодексу України. Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту також звертає увагу на неузгодженість положень законопроекту з нормами Закону України «Про Рахункову палату».

Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових бюджетних коштів.

Разом з тим, у разі прийняття законопроекту запропонована законодавча ініціатива щодо розширення повноважень Рахункової палати з питань контролю у сфері публічних закупівель може потребувати додаткових матеріальних і людських ресурсів, а відтак додаткових видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Рахункової палати залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи та вжиття нею заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів.

Крім того, належить звернути увагу, що цим же автором законопроекту подано системно пов’язаний з даним законопроектом законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства» (реєстр. № 8482 від 14.06.2018), в якому серед іншого пропонуються пов’язані із зазначеним питанням зміни до Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Рахункову палату». Отже, законопроекти за реєстр. № 8483 і № 8482 належить розглядати взаємоузгоджено.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) у сфері публічних закупівель» (реєстр. № 8483 від 14.06.2018), внесений народним депутатом України Яценком А.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Рахункової палати залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань економічної політики при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з статтею 98 Конституції України, нормами Бюджетного кодексу України і Закону України «Про Рахункову палату».

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.66. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подолання проблеми заборгованості держави за рішеннями судів» (реєстр. № 8533 від 27.06.2018), внесений народними депутатами України Сидоровичем Р.М., Алексєєвим І.С. та Алєксєєвим С.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом передбачається внесення змін до законів України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», «Про виконавче провадження», «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» з метою удосконалення механізму забезпечення права особи на виконання рішення суду, боржником за яким є держава, підвищення ефективності системи погашення боргів держави за рішеннями національних судів.

При цьому у пункті 2 Прикінцевих положень законопроекту доручено Кабінету Міністрів України, зокрема:

протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом здійснити відповідно до статті 23 Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету на 2018 рік з бюджетної програми 3601170 «Платежі на виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України» на бюджетну програму 3504040 «Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою» у розмірі 453 087,1 тис. грн;

передбачати у проектах Державного бюджету України на 2019 рік та наступні роки видатки у розмірі, достатньому для фінансування бюджетної програми на забезпечення виконання рішень суду, виходячи з можливостей державного бюджету.

З цього приводу належить зауважити, що запропоноване доручення Уряду щодо здійснення перерозподілу видатків державного бюджету між бюджетною програмою Міністерства юстиції України (код 3601170) та бюджетною програмою Міністерства фінансів України (код 3504040) не відповідає вимогам частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, згідно з якою перерозподіл видатків бюджету і надання кредитів з бюджету за бюджетними програмами здійснюється у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не вплине на дохідну частину державного бюджету та не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Разом з тим, у законопроекті пропонується збільшити розмір компенсації за тривале невиконання рішення суду щодо держави до 10% від несплаченої суми, але не більше розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день виплати  /підпункт 6 пункту 4 розділу І законопроекту/ (у чинній редакції – 3% річних від несплаченої суми), що у разі продовження практики неналежного виконання рішень суду може потребувати додаткових видатків державного бюджету на виплату компенсацій.

Крім того, належить звернути увагу, що цими ж авторами законопроекту подано системно пов’язаний з даним законопроектом законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 8534 від 27.06.2018), яким вносяться пов’язані з даним питанням зміни до частини першої статті 25 та пункту 9 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо уповноваження територіальних органів Казначейства України на безспірне списання коштів з бюджету за рішенням суду та звернення до органів прокуратури щодо відшкодування завданих Державному бюджету України збитків. Таким чином, практичне застосування відповідної законодавчої ініціативи залежить від взаємоузгодженого розгляду і прийняття таких законопроектів.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо подолання проблеми заборгованості держави за рішеннями судів» (реєстр. № 8533 від 27.06.2018), внесений народними депутатами України Сидоровичем Р.М., Алексєєвим І.С. та Алєксєєвим С.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на виплату компенсацій у разі неналежного виконання рішень суду залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Рекомендувати Комітету з питань правової політики та правосуддя при доопрацюванні законопроекту абзац другий пункту 2 розділу ІІ законопроекту привести у відповідність до вимог статті 23 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

Голосували: «за» - одноголосно.

2. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника директора Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації Шпильового І.Ф. про погодження уточненого Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів у місті Києві в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Київської міської державної адміністрації від 11.07.2018 р. №002-718).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 13 липня 2018 року надійшло звернення Київської міської державної адміністрації від 11.07.2018 р. №002-718 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг комунальної власності в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві у 2018 році (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, Мінінфраструктури було виключено з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів, а змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.03.2018 р. № 503, Мінінфраструктури знову включено до зазначеного переліку державних органів, яка набрала чинності 04.07.2018 р.) та подальше погодження з Комітетом.

Варто також звернути увагу, що Комітет на своєму засіданні 6 червня 2018 року (протокол № 143) погодив два Переліки об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів у місті Києві в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, подані листом Київської міської державної адміністрації від 21.05.2018 р. №002-481, в яких визначено загалом 10 об’єктів стосовно об’єктів дорожньої інфраструктури та автомобільних доріг комунальної власності з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 535,539 млн гривень.

Першим Переліком об’єктів визначено 9 об’єктів стосовно реконструкції з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 434,777 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку міського бюджету в рамках експерименту).

Другим Переліком об’єктів визначено 1 об’єкт стосовно капітального ремонту з пропозиціями щодо обсягу фінансового забезпечення 100,752 млн грн (який відповідає обсягу коштів, що спрямовані до міського бюджету в рамках експерименту за підсумками І кварталу п.р.).

Варто відмітити, що за даними звітності Казначейства за 2016-2017 роки загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду бюджету міста Києва в рамках експерименту, становив 1 636,427 млн грн, а використано таких коштів у сумі 1 201,65 млн грн, або 73,4%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 434,777 млн гривень.

Необхідно також зазначити, що за даними Казначейства (лист від 04.09.2018 р. № 12-03/136-14443) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду бюджету міста Києва в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-липня 2018 року, становив 156,736 млн грн. Таким чином, в рамках експерименту загальний обсяг наявних коштів в спеціальному фонді бюджету міста Києва (з урахуванням залишку відповідних коштів на початок п.р.) станом на початок вересня п.р. становить 591,513 млн грн.

Київською міськдержадміністрацією на заміну другого Переліку подано уточнений Перелік об’єктів, в якому визначено 2 об’єкти стосовно об’єктів комунальної власності з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 155,934 млн грн (який відповідає обсягу коштів, що спрямовані до міського бюджету в рамках експерименту за підсумками січня-червня п.р.). На відміну від другого Переліку в уточненому Переліку об’єктів доповнено 1 об’єкт щодо реконструкції транспортної розв’язки на суму 55,181 млн грн.

За інформацією Київської міськдержадміністрації (копію листа від 20.07.2018 р. № 008-1227 роздано народним депутатам України – членам Комітету) уточнений Перелік об’єктів погоджено Міністерством інфраструктури України (копію листа Мінінфраструктури від 18.07.2018 р. № 7767/25/10-18 роздано народним депутатам України – членам Комітету), а Державне агентство автомобільних доріг України не має позиції щодо запропонованих об’єктів, оскільки відповідно до статті 10 Закону України «Про автомобільні дороги» здійснює державне управління автомобільними дорогами загального користування (копію листа Укравтодору від 16.07.2018 р. № 5671/3/5.2-6-789/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Київської міськдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених в уточненому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І. та перший заступник директора Департаменту транспортної інфраструктури Київської міської державної адміністрації Шпильовий І.Ф.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений Перелік об’єктів, поданий листом Київської міськдержадміністрації від 11 липня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити уточнений Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів у місті Києві в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Київської міської державної адміністрації від 11.07.2018 р. №002-718 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 16, «проти» – 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

 

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію в.о. голови Чернігівської обласної державної адміністрації Свириденко Ю.А. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Чернігівській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Чернігівської обласної державної адміністрації від 16.07.2018 р. № 05-02/4532).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 20 липня 2018 року надійшло звернення Чернігівської обласної державної адміністрації від 16.07.2018 р. № 05-02/4532 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Чернігівській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, Мінінфраструктури було виключено з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів, а змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.03.2018 р. № 503, Мінінфраструктури знову включено до зазначеного переліку державних органів, яка набрала чинності 04.07.2018 р.) та подальше погодження з Комітетом.

Державне агентство автомобільних доріг України листом від 06.02.2018 р. № 398/3/5.2-2 повідомило Комітет, що враховуючи внесене доповнення до абзацу третього пункту 33 розділу VI Кодексу щодо поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду коштів для експерименту та гостру потребу відновлення автомобільних доріг державного значення за маршрутним принципом, Укравтодором на нараді у Прем’єр-міністра України узгоджено позицію, що в рамках експерименту під час погодження переліків об’єктів перевага буде надаватися автомобільним дорогам державного значення, при цьому, такі переліки об’єктів будуть погоджуватися виключно в межах фактичного обсягу коштів, що надійшли від реалізації експерименту. Крім того, Укравтодором поінформовано, що на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання підтвердження наявності коштів, які надійшли в рамках експерименту і обліковуються на казначейських рахунках та інформації щодо загальної кошторисної вартості об’єктів, обсягів виконаних робіт у попередні роки, наявності документації на об’єкти і проведення закупівель та визначення виконавців робіт.

Чернігівською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 1 об’єкт стосовно поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення з пропозицією щодо загального обсягу фінансового забезпечення 9,24 млн грн. (який відповідає обсягу коштів станом на 01.09.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту /з урахуванням залишку відповідних коштів на 01.01.2018 р./).

За інформацією Чернігівської облдержадміністрації (копію листа від 22.08.2018 р. № 05-02/5283 роздано народним депутатам України – членам Комітету) Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 31.05.2018 р. № 4561/3/5.2-6-577/08 та Мінінфраструктури від 10.07.2018 р. № 7426/25/10-8 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Чернігівської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Чернігівської області в рамках експерименту, становив 203,127 млн грн, а використано таких коштів у сумі 203,121 млн грн, або 99,99%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 6 тис грн. Поряд з тим, відповідно до рішення Комітету від 08.11.2017 р. Казначейством /лист від 06.02.2018 р. № 12-01/52-2281/ надано інформацію про використання у 2017 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Чернігівської області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Необхідно також зазначити, що за даними Казначейства (лист від 04.09.2018 р. № 12-03/136-14443) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Чернігівської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-липня 2018 року, становив 9,234 млн грн. Таким чином, в рамках експерименту загальний обсяг наявних коштів в спеціальному фонді обласного бюджету Чернігівської області (з урахуванням залишку відповідних коштів на початок п.р.) станом на початок вересня п.р. становить 9,24 млн грн.

Довідково: відповідно до статей 24-2 і 103-1 Кодексу у зв’язку із створенням з 2018 року державного дорожнього фонду у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за спеціальним фондом державного бюджету встановлено, зокрема:

бюджетні призначення Укравтодору на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за відповідною бюджетною програмою (код 3111020) у сумі 10.726,16 млн грн;

субвенцію місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах загалом у сумі 11.530,865 млн грн, з них обласному бюджету Чернігівської області – 426,199 млн грн.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І. та в.о. голови Чернігівської обласної державної адміністрації Свириденко Ю.А.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Чернігівській області, поданий листом Чернігівської облдержадміністрації від 16 липня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Чернігівській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Чернігівської обласної державної адміністрації від 16.07.2018 р. № 05-02/4532 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 16, «проти» – 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченка О.І. про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Луганській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Луганської обласної державної адміністрації, Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 30.07.2018 р.
№5/9-4544).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 3 серпня 2018 року надійшло звернення Луганської обласної державної адміністрації, Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 30.07.2018 р. №5/9-4544 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження двох Переліків об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Луганській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – Переліки об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн - за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури і Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, Мінінфраструктури було виключено з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів, а змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.03.2018 р. № 503, Мінінфраструктури знову включено до зазначеного переліку державних органів, яка набрала чинності 04.07.2018 р.) та подальше погодження з Комітетом.

Державне агентство автомобільних доріг України листом від 06.02.2018 р. № 398/3/5.2-2 повідомило Комітет, що враховуючи внесене доповнення до абзацу третього пункту 33 розділу VI Кодексу щодо поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду коштів для експерименту та гостру потребу відновлення автомобільних доріг державного значення за маршрутним принципом, Укравтодором на нараді у Прем’єр-міністра України узгоджено позицію, що в рамках експерименту під час погодження переліків об’єктів перевага буде надаватися автомобільним дорогам державного значення, при цьому, такі переліки об’єктів будуть погоджуватися виключно в межах фактичного обсягу коштів, що надійшли від реалізації експерименту. Крім того, Укравтодором поінформовано, що на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання підтвердження наявності коштів, які надійшли в рамках експерименту і обліковуються на казначейських рахунках та інформації щодо загальної кошторисної вартості об’єктів, обсягів виконаних робіт у попередні роки, наявності документації на об’єкти і проведення закупівель та визначення виконавців робіт.

Луганською облдержадміністрацією затверджено два Переліки об’єктів, в яких визначено загалом 3 об’єкти стосовно поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 14,05 млн гривень.

Першим Переліком об’єктів визначено 2 об’єкти з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 4,18 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту).

Другим Переліком об’єктів визначено 1 об’єкт з пропозиціями щодо обсягу фінансового забезпечення 9,87 млн грн (який відповідає обсягу коштів, що спрямовані до обласного бюджету в рамках експерименту за підсумками І кварталу п.р.).

За інформацією Луганської облдержадміністрації Переліки об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України (копії листів від 15.05.2018 р. № 4205/1/5.2-7-494/08 і від 16.05.2018 р. № 4243/1/5.2-6-495/08 роздано народним депутатам України – членам Комітету) та Міністерством інфраструктури України (копію листа від 19.07.2018 р. № 7860/25/10-18 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Луганської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліків об’єктів.

Варто відмітити, що за даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Луганської області в рамках експерименту, становив 32,62 млн грн, а використано таких коштів у сумі 28,44 млн грн, або 87,2%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 4,18 млн гривень. Поряд з тим, відповідно до рішення Комітету від 08.11.2017 р. Казначейством /лист від 06.02.2018 р. № 12-01/52-2281/ надано інформацію про використання у 2017 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Луганської області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Необхідно також зазначити, що за даними Казначейства (лист від 04.09.2018 р. № 12-03/136-14443) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Луганської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-липня 2018 року, становив 11,06 млн грн. Таким чином, в рамках експерименту загальний обсяг наявних коштів в спеціальному фонді обласного бюджету Луганської області (з урахуванням залишку відповідних коштів на початок п.р.) станом на початок вересня п.р. становить 15,24 млн грн.

Довідково: відповідно до статей 24-2 і 103-1 Кодексу у зв’язку із створенням з 2018 року державного дорожнього фонду у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за спеціальним фондом державного бюджету встановлено, зокрема:

бюджетні призначення Укравтодору на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за відповідною бюджетною програмою (код 3111020) у сумі 10.726,16 млн грн;

субвенцію місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах загалом у сумі 11.530,865 млн грн, з них обласному бюджету Луганської області – 352,62 млн грн.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліках об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Дубневич Б.В. та в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І.

Голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у відповідному підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Переліки об’єктів, подані листом Луганської облдержадміністрації від 30 липня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо Переліків об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Переліки об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Луганської області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, подані листом Луганської обласної державної адміністрації, Луганської обласної військово-цивільної адміністрації від 30.07.2018 р. №5/9-4544 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 16, «проти» – 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Державної регуляторної служби України Мірошниченка О.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Державній регуляторній службі України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 291-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Державної регуляторної служби України від 03.08.2018
 7834/0/20-18 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 291-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Державній регуляторній службі на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державній регуляторній службі на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків державного бюджету в сумі 9 593,86 тис. гривень за бюджетною програмою 8681010 «Керівництво та управління у сфері регуляторної політики та ліцензування» шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку /довідково: в Державному бюджеті України на 2018 рік видатки за бюджетною програмою 8681010 передбачені в обсязі 83,4 млн грн, з яких по загальному фонду – 82,6 млн грн. За даними звітності Казначейства України за січень-липень п.р. виконання за цією бюджетною програмою за загальним фондом становить 28,6 млн грн або 34,6 % плану на рік та 73,1,9 % плану на звітний період/.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Державної регуляторної служби України, в якому відмічено, що зазначений перерозподіл сприятиме створенню та введенню в дію Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), яка забезпечить суб’єктів господарювання та органи державної влади, органи місцевого самоврядування інформацією про заходи державного нагляду (контролю) за допомогою мережі Інтернет.

Відповідно до Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 27.03.2012 № 456/20769, оплата послуг із створення програмного забезпечення за умови передачі майнових прав власності замовнику відноситься до капітальних видатків за кодом економічної класифікації видатків бюджету 3160 «Придбання землі та нематеріальних активів», а не до поточних видатків за кодом економічної класифікації видатків бюджету 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)», за якими здійснюються видатки на придбання програмного забезпечення, на яке майнові права не передаються користувачу, а надається право користування цим програмним забезпеченням без права передачі самого програмного забезпечення та/або повноважень на його користування третім особам (у державному бюджеті на 2018 рік кошти на створення відповідної системи передбачені як видатки споживання).

За інформацією Державної регуляторної служби України у серпні 2017 року було виділено частину бюджетних коштів на здійснення витрат на створення Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) у розмірі 15000 тис. гривень, за рахунок яких придбано серверне обладнання для забезпечення функціонування цієї системи. Згідно з висновком про вартість, розробленим Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, встановлено, що ринкова вартість розробки Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) становить 9593, 860 тис. гривень.

Слід зауважити, що звернення Державної регуляторної служби до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 10 травня п.р. № 291-р перерозподіл видатків державного бюджету /проект ухвали роздано народним депутатам – членам Комітету/.

Від Міністерства фінансів України і Рахункової палати не було висловлено заперечень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державній регуляторній службі на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 8681010 «Керівництво та управління у сфері регуляторної політики та ліцензування», перерозподілу видатків державного бюджету в сумі 9 593,86 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку, що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 291-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Голови Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Чаузова О.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 558-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України від 27.08.2018 № 14/01-2931 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 558-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 22.08.2018 № 558-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків шляхом:

 зменшення обсягу видатків за бюджетною програмою 6641020 «Розвиток і модернізація державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації» на 74 879,4 тис. гривень (видатки розвитку);

збільшення обсягу видатків за бюджетними програмами:

6641010 «Забезпечення функціонування державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації» на 65 611,6 тис. гривень (у тому числі, видатки споживання - на 48 628,3 тис. грн та видатки розвитку - на 16 983,3 тис. грн);

6641050 «Підготовка кадрів для сфери зв’язку вищими навчальними закладами III та IV рівнів акредитації» на 9 267,8 тис. грн (видатки споживання).

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

У листі Адміністрації Держспецзв’язку відмічається, що вказаний перерозподіл здійснюється з метою підвищення боєздатності підрозділів Адміністрації Держспецзв’язку, які залучені до операції Об’єднаних сил та передбачає матеріально-технічного забезпечення першочергових потреб таких підрозділів.

Необхідно зауважити, що звернення Адміністрації Держспецзв’язку до Комітету з питань бюджету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних обґрунтувань та розрахунків щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень (включаючи пояснення щодо можливості зменшення бюджетних асигнувань за визначеним напрямом та потенційних ризиків такого зменшення), хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Інформація про виконання бюджетних програм, щодо яких пропонується здійснити перерозподіл видатків державного бюджету, роздана народним депутатам – членам Комітету.

Від Міністерства фінансів України і Рахункової палати не було висловлено заперечень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 22 серпня п.р. № 558-р перерозподіл видатків державного бюджету /проект ухвали роздано народним депутатам – членам Комітету/.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Мельник С.І., а також перший заступник Голови Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Чаузов О.М.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 558-р здійснення перерозподілу видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, шляхом:

зменшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 6641020 «Розвиток і модернізація державної системи спеціального зв'язку та захисту інформації» на 74 879,4 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків за бюджетними програмами:

6641010 «Забезпечення функціонування державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації» на 65 611,6 тис. гривень (у тому числі: видатки споживання - на 48 628,3 тис. грн та видатки розвитку - на 16 983,3 тис. грн),

6641050 «Підготовка кадрів для сфери зв’язку вищими навчальними закладами III та IV рівнів акредитації» на 9 267,8 тис. грн (видатки споживання).

Голосували: «за» - 15, «проти» – 0, «утрималися» - 2, «не голосували» - 1.

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Ковальової О.В. про перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених у державному бюджеті на 2018 рік Міністерству аграрної політики та продовольства України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 562-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства аграрної політики та продовольства України від 28.08.2018 № 37-30-4/20784 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених у державному бюджеті на 2018 рік Міністерству аграрної політики та продовольства України, згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 562-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 562-р передбачено в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства України на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу видатків розвитку у сумі 10 530,7 тис. гривень шляхом зменшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2804070 «Селекція у рибному господарстві та відтворення водних біоресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державне агентство рибного господарства України/ та встановлення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2804020 «Організація діяльності рибовідтворювальних комплексів та інших бюджетних установ у сфері рибного господарства» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державне агентство рибного господарства України/.

Пунктом 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 р. № 562-р Міністерству фінансів України доручено внести відповідні зміни до розпису державного бюджету після погодження перерозподілу видатків державного бюджету, визначеного пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Відповідно до пояснень Мінагрополітики, викладених у зверненні до Комітету, встановлені видатки розвитку за бюджетною програмою 2804020 будуть спрямовані на проведення капітального ремонту об’єктів (на суму 5 753,2 тис. грн) та придбання технологічного обладнання (на суму 4 777,5 тис. грн) рибовідтворювальними комплексами, що належать до сфери управління Державного агентства рибного господарства України та сприятиме збільшенню проти 2018 року на 15-20 % вселення водних біоресурсів у рибогосподарські водні об’єкти загальнодержавного значення. При цьому, зазначено про неможливість ефективного використання коштів, передбачених у державному бюджеті на 2018 рік за бюджетною програмою 2804070, обґрунтовуючи тим, що науково обґрунтована потреба у вселенні водних біоресурсів у рибогосподарські водні об’єкти загальнодержавного значення складає 40 млн штук, що відповідно до розрахунків мінімально потребує коштів у обсязі 85 000 тис. гривень.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-липень 2018 року за загальним фондом державного бюджету за бюджетними програмами:

2804020 – проведено видатки в обсязі 33 860 тис. грн, або 95,9 % плану на звітний період та 55,3 % плану на рік (затвердженого в обсязі 61 217,1 тис. грн);

2804070 – фактично видатки не проводились (план на рік затверджено в обсязі 10 530,7 тис. грн).

Розрахунки щодо додаткових видатків для здійснення заходів за визначеними напрямами наведено у матеріалах Мінагрополітики щодо даного перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 22 серпня п.р. № 562-р перерозподіл видатків державного бюджету /проект ухвали роздано народним депутатам – членам Комітету/.

Від Міністерства фінансів України і Рахункової палати не було висловлено заперечень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства України на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу видатків розвитку у сумі 10 530,7 тис. гривень шляхом зменшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2804070 «Селекція у рибному господарстві та відтворення водних біоресурсів у внутрішніх водоймах та Азово-Чорноморському басейні» та встановлення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2804020 «Організація діяльності рибовідтворювальних комплексів та інших бюджетних установ у сфері рибного господарства», як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 562-р.

Голосували: «за» - 16, «проти» – 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

3.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Ковальової О.В. про перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених у державному бюджеті на 2018 рік Міністерству аграрної політики та продовольства України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 623-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05.09.2018 № 37-21-4/21275 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених у державному бюджеті на 2018 рік Міністерству аграрної політики та продовольства України, згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 623-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 623-р передбачено здійснення перерозподілу видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства України на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, шляхом:

зменшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2803020 «Проведення земельної реформи» у сумі 111 713,8 тис. гривень (видатки споживання – 39 408,5 тис. грн, видатки розвитку – 72 305,3 тис. грн) /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру/;

збільшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 2803030 «Загальнодержавні топографо-геодезичні та картографічні роботи, демаркація та делімітація державного кордону» у сумі 111 713,8 тис. гривень /відповідальний виконавець бюджетної програми – Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру/.

Пунктом 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 р. № 623-р Міністерству фінансів України доручено внести відповідні зміни до розпису державного бюджету після погодження перерозподілу видатків державного бюджету, визначеного пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Відповідно до пояснень Мінагрополітики, викладених у зверненні до Комітету, додаткові видатки розвитку за бюджетною програмою 2803030 будуть спрямовані на забезпечення виконання загальнодержавних топографо-геодезичних та картографічних робіт, демаркації та делімітації державного кордону, а саме: для забезпечення загальнодержавних топографо-геодезичних, картографічних, гідрографічних та інженерних робіт на україно-білоруському державному кордоні у сумі 70 599,6 тис. грн /у т.ч. придбання лінійної системи LIDAR Leica Terrain Mapper на суму 66 000 тис. грн/, а також для розвитку і модернізації Державної геодезичної мережі /придбання 20 базових референцних станцій УПН ГНСС на суму 25 829 тис. грн/, організації належного функціонування Державного картографо-геодезичного фонду України /створення програмного забезпечення – 4 000 тис. грн/.

При цьому, зазначено про економію коштів, яка виникла за бюджетною програмою 2803020 внаслідок застосування додаткової техніки, автоматизації виробничих процесів, що відповідно призвело до залучення меншої кількості працівників для виконання заходів із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-липень 2018 року за загальним фондом державного бюджету за бюджетними програмами:

2803020 - проведено видатки в обсязі 85 467 тис. грн, або 49,7 % плану на звітний період та 18,9 % плану на рік (затвердженого в обсязі 452 800 тис. грн);

2803030 - проведено видатки в обсязі 948 тис. грн, або 49,6 % плану на звітний період та 18,8 % плану на рік (затвердженого в обсязі 5 034,3 тис. грн).

Слід зауважити, що звернення Мінагрополітики до Комітету з питань бюджету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 05 вересня п.р. № 623-р перерозподіл видатків державного бюджету /проект ухвали роздано народним депутатам – членам Комітету/.

Від Міністерства фінансів України і Рахункової палати не було висловлено заперечень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 623-р здійснення перерозподілу видатків в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства України на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, шляхом:

зменшення обсягу видатків за бюджетною програмою 2803020 «Проведення земельної реформи» у сумі 111 713,8 тис. гривень (видатки споживання – 39 408,5 тис. грн, видатки розвитку – 72 305,3 тис. грн);

збільшення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 2803030 «Загальнодержавні топографо-геодезичні та картографічні роботи, демаркація та делімітація державного кордону» у сумі 111 713,8 тис. гривень.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію радника Міністра освіти і науки України з фінансових питань Даниленко С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 566-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства освіти і науки України від 27.08.2018 № 1/10-2537 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 566-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки України на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2201470 «Здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами», перерозподіл видатків шляхом зменшення обсягу видатків споживання на суму 1 710,5 тис. гривень та встановлення на вказану суму обсягу видатків розвитку /у державному бюджеті на 2018 рік видатки розвитку за цією бюджетною програмою не визначено/.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-липень 2018 року за бюджетною програмою 2201470 по загальному фонду видатки фактично проведено у обсязі 158,4 млн. грн., що становить 76,1% уточненого річного плану (визначено у обсязі 208,2 млн. грн.) та 92,3% плану на звітний період.

За інформацією, наведеною у листі Міністерства освіти і науки України, здійснення вищевказаного перерозподілу видатків державного бюджету пов’язано із необхідністю проведення реконструкції горища будівлі загальною площею 184 кв. м., що перебуває на балансі Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти, з метою облаштування аудиторних приміщень, конференц-залу для проведення навчань залучених працівників та кімнат для архівних документів постійного і тривалого зберігання, кількість яких щороку збільшується.

Як зазначено у листі Міністерства освіти і науки України, видатки в сумі 1 710,5 тис. грн були передбачені за бюджетною програмою 2201470 для сплати членського внеску до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) за участь України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2018, але згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1197 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання зобов’язань України у сфері освіти та міжнародного науково-технічного співробітництва», із внесеними до неї змінами постановою Уряду від 14.03.2018 № 163, такі кошти були затверджені і сплачені за рахунок бюджетних асигнувань бюджетної програми 2201380 «Виконання зобов’язань України у сфері освіти та міжнародного науково-технічного співробітництва».

З урахуванням зазначеного, утворилася економія коштів за бюджетною програмою 2201470, які розпорядженням Уряду від 22.08.2018 № 566-р визначено спрямувати на здійснення реконструкції вищевказаного Центру.

Необхідно зауважити, що звернення Міністерства освіти і науки України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних обґрунтувань та розрахунків, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Від Міністерства фінансів України і Рахункової палати не було висловлено заперечень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 22 серпня п.р. № 566-р перерозподіл видатків державного бюджету /проект ухвали роздано народним депутатам – членам Комітету/.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Левченко Ю.В., а також радник Міністра освіти і науки України з фінансових питань Даниленко С.В.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки України на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2201470 «Здійснення зовнішнього оцінювання та моніторинг якості освіти Українським центром оцінювання якості освіти та його регіональними підрозділами», здійснення перерозподілу видатків шляхом зменшення обсягу видатків споживання на 1 710,5 тис. гривень та встановлення на вказану суму обсягу видатків розвитку, що визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 566-р.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію радника Міністра освіти і науки України з фінансових питань Даниленко С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 р. № 622-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства освіти і науки України від 05.09.2018 № 1/10-2655 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 р. № 622-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки України на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2201130 «Підготовка робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах соціальної реабілітації та адаптації, методичне забезпечення закладів професійно-технічної освіти» на 2 216 тис. гривень (з них оплата праці – 1 800 тис. гривень);

збільшення обсягу таких видатків:

за бюджетною програмою 2201120 «Забезпечення діяльності Національного центру «Мала академія наук України», надання позашкільної освіти державними позашкільними навчальними закладами, заходи з позашкільної роботи» на 1 296 тис. гривень;

за бюджетною програмою 2201180 «Проведення всеукраїнських та міжнародних олімпіад у сфері освіти, всеукраїнського конкурсу «Учитель року» на 920 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-липень 2018 року видатки по загальному фонду за бюджетними програмами:

2201120 – фактично проведено у обсязі 53 млн грн, що становить 57,9% річного плану (визначено у обсязі 91,5 млн грн) та 92,8% плану на звітний період;

2201130 – фактично проведено у обсязі 109,3 млн грн, що становить 53,3% річного плану (визначено у обсязі 204,9 млн грн) та 96,8% плану на звітний період;

2201180 – фактично проведено у обсязі 3,3 млн грн, що становить 81,8% річного плану (визначено у обсязі 4 млн грн) та 99,2% плану на звітний період.

За інформацією, наведеною у листі Міністерства освіти і науки України, здійснення вищевказаного перерозподілу видатків державного бюджету пов’язано із проведенням виплати стипендії Президента України для переможців всеукраїнських учнівських олімпіад з базових навчальних предметів і Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів Малої академії наук (за бюджетною програмою 2201120) та забезпеченням участі команд України у міжнародних учнівських олімпіадах з навчальних предметів, а саме з інформатики (Японія, м. Цукубу) та астрономії (Китай, м. Пекін) (за бюджетною програмою 2201180).

Як зазначено у листі Міністерства освіти і науки України, спрямування бюджетних коштів на вказані цілі можливо здійснити за рахунок економії коштів за бюджетною програмою 2201130, яка утворилась внаслідок припинення діяльності навчальних центрів при установах виконання покарань, зокрема, Піщанського навчального центру № 59, Березанського навчального центру № 95, Львівського навчального центру № 48, Сокальського навчального центру № 47 та Шосткинського навчального центру № 66. При цьому зазначено про те, що заборгованості з оплати праці на початок 2019 року за цією бюджетною програмою не виникне.

Необхідно зауважити, що звернення Міністерства освіти і науки України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Від Міністерства фінансів України і Рахункової палати не було висловлено заперечень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 05 вересня п.р. № 622-р перерозподіл видатків державного бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Левченко Ю.В., а також радник Міністра освіти і науки України з фінансових питань Даниленко С.В.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 622-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2201130 «Підготовка робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах соціальної реабілітації та адаптації, методичне забезпечення закладів професійно-технічної освіти» на 2 216 тис. гривень (з них оплата праці – 1 800 тис. гривень);

збільшення обсягу таких видатків:

за бюджетною програмою 2201120 «Забезпечення діяльності Національного центру «Мала академія наук України», надання позашкільної освіти державними позашкільними навчальними закладами, заходи з позашкільної роботи» на 1 296 тис. гривень;

за бюджетною програмою 2201180 «Проведення всеукраїнських та міжнародних олімпіад у сфері освіти, всеукраїнського конкурсу «Учитель року» на 920 тис. гривень.

Голосували: «за» - одноголосно.

3.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію радника Міністра освіти і науки України з фінансових питань Даниленко С.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 р. № 624-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства освіти і науки України від 05.09.2018 № 1/10-2656 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 р. № 624-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки України на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу цих видатків:

за бюджетною програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів» на 6 993,8 тис. гривень;

за бюджетною програмою 2201210 «Надання пільгових довгострокових кредитів для здобуття вищої освіти» на 36 850 тис. гривень;

за бюджетною програмою 2211190 «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» на 440 973,8 тис. гривень /за рахунок нерозподілених видатків освітньої субвенції для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження/;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики» на 484 817,6 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-липень 2018 року видатки по загальному фонду за бюджетними програмами:

2201160 – фактично проведено у обсязі 9,9 млрд грн, що становить 63,2% уточненого річного плану (визначено у обсязі 15,7 млрд грн) та 95,5% плану на звітний період;

2201170 – фактично проведено у обсязі 293,4 млн грн, що становить 27% уточненого річного плану (визначено у обсязі 1,1 млрд грн) та 34,5% плану на звітний період;

2201210 – фактично не проводились (план визначено у обсязі 36,9 млн грн);

2211190 – фактично проведено у обсязі 39,2 млрд грн, що становить 64,7% уточненого річного плану (визначено у обсязі 60,6 млрд грн) та 99,9% плану на звітний період.

За інформацією, наведеною у листі Міністерства освіти і науки України, здійснення вищевказаного перерозподілу видатків державного бюджету пов’язано із покриттям протягом вересня та жовтня поточного року витрат на оплату послуг з підготовки за державним замовленням фахівців у вищих навчальних закладах І – ІІ рівнів акредитації, які входять без статусу окремої юридичної особи до складу вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації державної власності, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України (у поточному році видатки за бюджетною програмою 2201160 для забезпечення навчання фахівців у вищевказаних закладах освіти вже збільшувалися на 1 100 млн грн згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 282-р).

Довідково: статтею 24 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що Міністерство освіти і науки України, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство культури України разом з вищими навчальними закладами ІІІ – ІV рівнів акредитації державної власності, до складу яких входять вищі навчальні заклади І – ІІ рівнів акредитації державної власності без статусу окремих юридичних осіб, забезпечують, як виняток з положень підпункту «в» пункту 7 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України, здійснення за рахунок та в межах коштів, передбачених у кошторисах вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації державної власності, видатків на оплату послуг з підготовки фахівців у вищих навчальних закладах І – ІІ рівнів акредитації державної власності без статусу окремих юридичних осіб з 1 січня 2018 року, а у вищих навчальних закладах І – ІІ рівнів акредитації державної власності, що увійшли до складу вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації державної власності (за результатами виконання заходів, визначених цією статтею Закону), з 1 вересня 2018 року. Згідно із підпунктом «ґ» пункту 2 частини першої статті 89 та підпункту «в» пункту 2 частини першої статті 90 Бюджетного кодексу України фінансове забезпечення вищих навчальних закладів І – ІІ рівнів акредитації з січня 2018 року здійснюється з місцевих бюджетів.

Як зазначено у листі Міністерства освіти і науки України, спрямування бюджетних коштів на вказані цілі можливо здійснити за рахунок економії коштів:

за бюджетною програмою 2201170, яка утворилась внаслідок проведених відкритих торгів на закупівлю відзнак про досягнення у навчанні та бланків документів про освіту, а також зменшенням витрат на проведення поточного ремонту за результатами проведення тендерних процедур;

за бюджетною програмою 2201210, яка утворилась внаслідок відсутності заявок від закладів вищої освіти щодо кількості абітурієнтів, які б вступили до закладів вищої освіти  на навчання за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб;

за бюджетною програмою 2211190 – за рахунок нерозподілених видатків освітньої субвенції для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (обсяг вказаних видатків становить 540 973,8 тис. грн.). Водночас, не надано пояснень щодо достатності обсягу таких нерозподілених видатків для розподілу між місцевими бюджетами, зменшеного відповідно до розпоряджень Уряду від 05.09.2018 № 624-р та від 25.04.2018 № 282-р. Слід звернути увагу, що статтею 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» Кабінету Міністрів України надано право здійснювати розподіл резерву коштів освітньої і медичної субвенції, а також нерозподілених видатків цих субвенцій для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, між місцевими бюджетами, а також перерозподіл таких субвенцій між місцевими бюджетами.

Розглядаючи розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 624-р, необхідно відмітити, що відповідно до бюджетної методології, визначеної Бюджетним кодексом України, зокрема пункту 14 частини першої статті 2, надання кредитів віднесено до витрат бюджету. У Державному бюджеті України на 2018 рік за бюджетною програмою 2201210 встановлено бюджетні призначення для надання пільгових довгострокових кредитів для здобуття вищої освіти, як надання кредитів з державного бюджету, про що не відмічено у розпорядженні Уряду, що розглядається.

Необхідно зауважити, що звернення Міністерства освіти і науки України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить відповідних розрахунків, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Від Міністерства фінансів України не було висловлено заперечень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 05 вересня п.р. № 624-р перерозподіл видатків державного бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Левченко Ю.В., а також радник Міністра освіти і науки України з фінансових питань Даниленко С.В.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 624-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом:

зменшення обсягу цих видатків:

за бюджетною програмою 2201170 «Здійснення методичного та матеріально-технічного забезпечення діяльності навчальних закладів» на 6 993,8 тис. гривень;

за бюджетною програмою 2201210 «Надання пільгових довгострокових кредитів для здобуття вищої освіти» на 36 850 тис. гривень;

за бюджетною програмою 2211190 «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» на 440 973,8 тис. гривень /за рахунок нерозподілених видатків освітньої субвенції для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження/;

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики» на 484 817,6 тис. гривень.

Голосували: «за» - 16, «проти» – 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

3.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра молоді та спорту України Даневича М.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 568-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства молоді та спорту України від 27.08.2018 № 1025/6.2/18 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 568-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2018 рік, перерозподіл видатків загального фонду державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 3401320 «Підготовка і участь національних збірних команд в Олімпійських, Юнацьких Олімпійських, Всесвітніх та Європейських іграх» на 34 500,5 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 3401220 «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» на 34 500,5 тис. гривень (у тому числі: видатки споживання – на 5 100 тис. гривень, видатки розвитку – на 29 400,5 тис. гривень).

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-липень 2018 року видатки по загальному фонду за бюджетними програмами:

3401220 – фактично проведено у обсязі 728,8 млн. грн., що становить 47,1% річного плану (визначено у обсязі 1 547,3 млн. грн.) та 81,9% плану на звітний період;

3401320 – фактично проведено у обсязі 32,9 млн. грн., що становить 27,3% річного плану (визначено у обсязі 120,7 млн. грн.) та 36,3% плану на звітний період.

За інформацією, наведеною у листі Міністерства молоді та спорту України, метою здійснення вищевказаного перерозподілу є необхідність у придбанні сучасного спортивного обладнання та інвентарю для забезпечення на належному рівні підготовки спортсменів національних збірних команд до участі у змаганнях міжнародного рівня (на суму 16 200,5 тис. грн. переважно за напрямами легка атлетика, гімнастика спортивна, вітрильний спорт), збільшення кількості проведених допінг-проб у ВАДА акредитованих лабораторіях (на суму 3 000 тис. грн.), придбання спортивного обладнання та інвентарю, проведення капітального ремонту та реконструкції існуючих, проектування та будівництва нових будівель і спортивних споруд державних підприємств та установ, віднесених до сфери управління Мінмолодьспорту (на суму 13 200 тис. грн. для державних підприємств «Олімпійський навчально-спортивний комплекс «Конча-Заспа», «Олімпійський навчально-спортивний центр «Чернігів», «СК «Авангард»), проведення поточного ремонту баз олімпійської підготовки (на суму 2 100 тис. грн. для державних підприємств «Арена Львів», «СК «Авангард»).

Як зазначено у листі Мінмолодьспорту, спрямування бюджетних коштів на вказані цілі можливо здійснити за рахунок економії коштів за бюджетною програмою 3401320, яка утворилась внаслідок зменшення чисельності спортсменів – кандидатів до складу національних збірних команд до участі у зимових Олімпійських іграх 2018 року, проведенням меншої кількості навчально-тренувальних зборів, а також у зв’язку із завоюванням меншої кількості медалей, ніж планувалось.

Розрахунок додаткових витрат для здійснення заходів за вказаними напрямами наведено у матеріалах Мінмолодьспорту щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 22 серпня п.р. № 568-р перерозподіл видатків державного бюджету /проект ухвали роздано народним депутатам – членам Комітету/.

Від Міністерства фінансів України і Рахункової палати не було висловлено заперечень щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 568-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству молоді та спорту України на 2018 рік, перерозподілу видатків загального фонду державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 3401320 «Підготовка і участь національних збірних команд в Олімпійських, Юнацьких Олімпійських, Всесвітніх та Європейських іграх» на 34 500,5 тис. гривень;

збільшення обсягу видатків за бюджетною програмою 3401220 «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» на 34 500,5 тис. гривень (у тому числі: видатки споживання – на 5 100 тис. гривень, видатки розвитку – на 29 400,5 тис. гривень).

Голосували: «за» - одноголосно.

3.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра енергетики та вугільної промисловості Корзуна А.В. про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості на 2018 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 573-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшли звернення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 28.08.2018 № ВР/1-13-1937 та від 04.09.2018 № ВР/2-13-2013 (копії звернень роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 573-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству енергетики та вугільної промисловості на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку у сумі 100 000 тис. грн шляхом:

зменшення їх обсягу за програмою 1101160 «Заходи з охорони праці та підвищення техніки безпеки на вугледобувних підприємствах» на 100 000 тис. гривень;

збільшення їх обсягу за програмою 1101570 «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції» на 100 000 тис. гривень.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Обґрунтування щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, у якому зокрема, зазначено, що з державного бюджету за 8 місяців 2018 року на виплату поточної зарплати на погашення заборгованості спрямовано 1 581 млн гривень. Водночас, вугледобувні підприємства мають дефіцит обігових коштів, необхідних для придбання матеріалів та обладнання, сплату послуг та податків у повному обсязі. На думку Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, такий дефіцит коштів призведе до несвоєчасної виплати зарплати та утворення заборгованості з неї.

За поясненнями Міністерства енергетики та вугільної промисловості України основною причиною фінансової незбалансованості стало зменшення обсягу видобутку рядового вугілля та випуску товарної вугільної продукції, дисбаланс платежів, знаходження вугледобувних підприємств у безпосередній близькості до зони бойових дій, ушкодження залізничних колій, відсутність коштів на придбання обладнання для підготовлених гірничими роботами лав та інше.

За інформацією Міністерства станом на 27.08.2018 заборгованість із заробітної плати з нарахуваннями за 2018 рік становить 421,8 млн гривень.

Також Міністерством енергетики та вугільної промисловості України  відмічено, що за бюджетною програмою 1101160 «Заходи з охорони праці та підвищення техніки безпеки на вугледобувних підприємствах» не затверджений паспорт бюджетної програми, що унеможливлює використання бюджетних коштів (за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-липень 2018 року видатки за бюджетною програмою 1101160 не проводились).

Довідково слід зазначити наступне:

- бюджетна програма 1101570 «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції» визначена Законом України від 13.07.2018 № 2513-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік». Бюджетні призначення за цією бюджетною програмою визначено за спеціальним фондом державного бюджету у обсязі 1400 млн гривень. Джерелом проведення відповідних бюджетних видатків за програмою 1101570 згідно з пунктами 8, 9 та 11 статті 11 та пункту 17 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (із змінами, внесеними Законом України від 13.07.2018 № 2513-VIII) є:

надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств, що склався станом на 1 січня 2018 року, який сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей;

надходження від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), із сплати частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до державного бюджету відповідно до закону, що склався станом на 1 січня 2018 року, який сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей;

конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення, порядок розподілу яких визначається Кабінетом Міністрів України.

За оперативною інформацією Міністерства енергетики та вугільної промисловості України за 8 місяців 2018 року за цією бюджетною програмою проведено видатки у обсязі 117 млн грн, керуючись розпорядженням Уряду від 17.08.2018 № 545-р (пунктом 1 цього розпорядження установлено, що відповідно до пункту 8 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» кошти в сумі 117 000 тис. гривень, які протягом серпня 2018 року зараховані згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України в рахунок погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств (з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму такого боргу), що склався станом на 1 січня 2018 р. та сплачується підприємствами електроенергетичної, нафтогазової, вугільної галузей, та зараховані до загального фонду державного бюджету, підлягають перерахуванню до спеціального фонду державного бюджету);

- виплата заробітної плати та погашення заборгованості щодо неї у поточному році проводилась також за бюджетною програмою 1101590 «Здійснення заходів із забезпечення вітчизняного виробництва вугільної продукції та подальшого реформування державного сектору вугільної промисловості». За даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-липень 2018 року видатки за загальним фондом за цей бюджетний період проведено у обсязі 1409,1 млн грн або 82,3% плану за звітний період та уточненого плану на рік (при затвердженні державного бюджету на 2018 рік бюджетні призначення було визначено у обсязі 1300 млн грн і збільшено згідно із розпорядженнями Уряду від 10.05.2018
№ 313-р та від 02.07.2018 № 451-р відповідно на 200 млн грн та 205 млн грн шляхом перерозподілу видатків державного бюджету в межах загального обсягу видатків, передбачених Міністерству, тобто уточнений план на рік становить 1705 млн гривень)
.

Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 572-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» Міністерству енергетики та вугільної промисловості виділено 100 млн грн для погашення заборгованості із заробітної плати перед працівниками вугільної промисловості на поворотній основі (за оперативною інформацією Міненерговугілля відповідні видатки проведено у серпні поточного