Повідомлення

Перейти до розділу
17 вересня 11:04
Проект Закону про Державний бюджет України на 2019 рік посилання...
07 вересня 09:35
Звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" посилання...
06 вересня 15:59
Орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на вересень, жовтень 2018 року докладніше
22 жовтня 11:59
У Комітеті з питань бюджету відбулася зустріч з представниками Ради Європи та Наглядової Ради НТСУ щодо фінансового забезпечення суспільного мовлення в Україні докладніше
18 жовтня 18:02
Щодо підготовки до першого читання урядового законопроекту про Державний бюджет України на 2019 рік (реєстр. № 9000) докладніше
18 жовтня 17:51
Щодо розгляду урядового законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 9084) докладніше
04 жовтня 15:53
У Верховній Раді України відбувся круглий стіл на тему: «Парламентський контроль у сфері публічних фінансів» докладніше
21 вересня 10:56
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
20 вересня 16:12
Про Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у першому півріччі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році докладніше
20 вересня 16:00
Щодо розгляду законопроекту про внесення зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу (реєстр. № 8599) докладніше
20 вересня 15:53
Щодо розгляду законопроекту про внесення зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстр. № 9026) докладніше
25 вересня 2018, 17:47

ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №152 від 19.09.2018

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №152 від 19 вересня 2018 року

 

 

 

1515  година  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

Головує: Голова Комітету Павелко А.В.

Присутні:

Члени Комітету: Амельченко В.В., Білоцерковець Д.О., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Дубіль В.О., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Матвієнко А.С., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Микитась М.В., Молоток І.Ф., Пинзеник В.М., Пресман О.С., Скорик М.Л., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В.

Всього присутніх – 25 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Дубневич Б.В., Павлов К.Ю., Рудик С.Я., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Боброва Т.С., Больбат О.О., Войтенко Є.А., Качан Т.В., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Литвиненко Л.І., Луценко Н.В., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

Корчинська О.А. – народний депутат України, перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я;

від Міністерства фінансів України

Маркарова О.С. – в.о. Міністра;

Гелетій Ю.І. – заступник Міністра;

Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету;

Єрмоличев Р.В. – директор Департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери;

від Міністерства охорони здоров’я України

Ілик Р.Р. – заступник Міністра;

Ковтонюк П.А. – заступник Міністра;

від Міністерства інфраструктури України

Омелян В.В.  Міністр;

від Державного агентства інфраструктурних проектів України

Божко М.П.  в.о. Голови;

від Головного управління розвідки Міністерства оборони України

Рудик Я.Р. – керівник Апарату;

від Міністерства з питань тимчасово окупованих територій

та внутрішньо переміщених осіб України

Куркчі Ю.І. – заступник Міністра;

від Державного агентства автомобільних доріг України

Харченко О.І – виконуючий обов’язки заступника Голови;

 

від Миколаївської обласної державної адміністрації

Масименко А.В. – в.о. начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області;

Сікорський С.В. – в.о. начальника Управління інфраструктури;

від Кіровоградської обласної державної адміністрації

Коюденко В.В. – начальник Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області;

від Сумської обласної державної адміністрації

Подопригора М.А. – заступник Голови;

від Донецької обласної державної адміністрації,

Донецької обласної військо-цивільної адміністрації

Макогон І.В. – в.о. начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області;

від Одеської обласної державної адміністрації

Терещук О.Д. – перший заступник Голови;

Зінченко М.А. – директор Департаменту фінансів;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Майснер А.В. – заступник Голови;

Ященко А.В. – помічник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики;

Старченко О.М. – головний спеціаліст Управління інформаційної політики.

 

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України:

- у Миколаївській області (згідно з листом Миколаївської обласної державної адміністрації від 25.07.2018 р. № 3473/0/05-37/3-18);

- у Кіровоградській області (згідно з листом Кіровоградської обласної державної адміністрації від 05.09.2018 р. № 01-12/159/0.1);

- у Сумській області (згідно з листом Сумської обласної державної адміністрації від 12.09.2018 р. № 01-14/9143) /включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Молотка І.Ф./;

- у Донецькій області (згідно з листом Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 14.09.2018 р. № 0.2/12/1715/0/2-18) /включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Молотка І.Ф./.

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передачі бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (постанова Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 № 707);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я, та розподіл медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 650-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./;

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інфраструктури (розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.08.2018 № 628-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./;

4) передача бюджетних призначень від Міністерства оборони України Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.2018 № 643-р) /включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./.

4. Про проект Закону України про внесення зміни до пункту 33, розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу» (реєстр. № 8599 від 13.07.2018), внесений народними депутатами України Матвієнком А.С., Довбенком М.В., Шкварилюком В.В. та іншими (продовження розгляду) /включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Матвієнка А.С./

5. Про проект Закону України про внесення зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстр. № 9026 від 30.08.2018), внесений народним депутатом України Геращенко І.В. /Розглянуто після пункту 1 порядку денного./

6. Представлення проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (реєстр. № 9000 від 15.09.2018), поданого Кабінетом Міністрів України.

7. Про Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у першому півріччі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію секретаря Комітету з питань бюджету Шкварилюка В.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із ратифікацією Протоколу № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" (реєстр. № 8535 від 27.06.2018, народний депутат України Луценко І.С.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку із ратифікацією Україною Протоколу № 16 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" (реєстр. № 8535-1 від 06.07.2018, народний депутат України Сидорович Р.М.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" (щодо апеляційного оскарження у справах, підсудних Вищому антикорупційному суду)" (реєстр. № 8545 від 03.07.2018, народний депутат України Дерев'янко Ю.Б.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" (щодо моніторингу способу життя суддів Вищого антикорупційного суду, членів їхніх сімей та близьких осіб)" (реєстр. № 8503 від 20.06.2018, народний депутат України Луценко І.В.);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо посилення захисту прав дітей" (реєстр. № 8622 від 17.07.2018, народний депутат України Писаренко В.В.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відновлення конституційних прав громадян на справедливий суд" (реєстр. № 8620 від 17.07.2018, народний депутат України Писаренко В.В.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Перехідних положень Кримінального процесуального кодексу України (щодо апеляційного оскарження у справах, підсудних Вищому антикорупційному суду)" (реєстр. № 8473 від 14.06.2018, народний депутат України Міщенко С.Г.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до законів України щодо забезпечення гарантій на правову допомогу ветеранам праці та іншим громадянам похилого віку" (реєстр. № 8512 від 21.06.2018, народний депутат України Котвіцький І.О. та інші);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Конституції України (щодо стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору)" (реєстр. № 9037 від 03.09.2018, Президент України);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про військово-цивільні адміністрації" (щодо погодження надання надр у користування)" (реєстр. № 8540 від 02.07.2018, народний депутат України Шахов С.В.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 397 Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо здешевлення одягу (реєстр. № 9018 від 10.08.2018), поданий народними депутатами України Мушаком О.П., Кривенком В.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, встановити нульову пільгову ставку ввізного мита на текстильні матеріали та текстильні вироби. Слід зазначити, що відповідно до Митного тарифу України діючі ставки ввізного мита на зазначені товари становлять від 0 до 12 %.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення ввізного мита до державного бюджету, однак оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробниками не надано фінансово-економічних розрахунків. Водночас відмічено, що за даними митної статистики, у 2017 році в режимі імпорту ввезено товарів за кодами згідно з УКТ ЗЕД, зазначеними у законопроекті, на суму 24,2 млрд грн та сплачено ввізного мита на суму 1,8 млрд гривень.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 397 Митного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо здешевлення одягу (реєстр. № 9018 від 10.08.2018), поданий народними депутатами України Мушаком О.П., Кривенком В.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення економічної стабільності сільського населення) (реєстр. № 8471 від 12.06.2018), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.А., Герегою О.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Законопроектом пропонуються зміни до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» (далі – Закон), зокрема, щодо доповнення переліку об’єктів державного цінового регулювання молоком сирим (не підданого будь-якій обробці, переробці чи пакуванню для потреб подальшого продажу), щорічного встановлення Кабінетом Міністрів України мінімально допустимого рівня закупівельних цін на молоко сире у виробника виходячи з результатів моніторингу аграрного ринку за попередній рік, та уточнення положень щодо правил державного цінового регулювання.

Крім того, змінами до Закону України «Про ціни і ціноутворення» пропонується застосовувати до суб’єктів господарювання санкції у вигляді штрафу у розмірі 100% вартості закупленої за заниженими цінами продукції у разі здійснення закупівлі сільськогосподарської продукції, передбаченої підпунктом 3.3.1 пункту 3.3. статті 3 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» за цінами, нижчими від встановленого мінімально допустимого рівня.

Міністерством фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту висловлено застереження щодо визначення молока сирого об’єктом державного цінового регулювання, оскільки молоко сире швидко псується та має обмежений термін зберігання, а також зазначено про втрату сутності формування державного інтервенційного фонду, так як відповідно до норм пункту 9.3.1 пункту 9.3 статті 9 Закону обсяг молока сирого, як об’єкта державного цінового регулювання в інтервенційному фонді, не може бути меншим ніж 20 відсотків обсягів їх річного внутрішнього споживання за попередній маркетинговий період.

Водночас, Міністерством фінансів України зазначено, що при здійсненні товарних інтервенцій необхідно буде до ціни включити значні витрати на зберігання та перевезення, що призведе до зростання як оптових так і роздрібних цін такого об’єкта державного цінового регулювання, а у разі його реалізації без врахування відповідних витрат – до втрат бюджету.

Разом з цим, Міністерством фінансів України зазначається, що на сьогодні, питання державного цінового регулювання врегульоване чинним законодавством, зокрема, Законом України «Про ціни і ціноутворення», зокрема, відповідно до статті 5 цього Закону повноваження щодо забезпечення проведення державної цінової політики покладено на Кабінет Міністрів України, який визначає перелік товарів, державні регульовані ціни на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади.

При цьому, пунктом 15.10 статті 15 Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» передбачено, що Кабінет Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики установлює мінімально допустимий рівень цін на продукцію тваринництва, який використовується, серед іншого, для розрахунку ціни при закупівлі продукції тваринництва безпосередньо у виробника.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про ціни та ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов’язані відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів. При цьому, установлення державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими цінами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.

Зважаючи на сутність положень законопроекту, їх реалізація потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у зв’язку із розширенням переліку об’єктів державного цінового регулювання та може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі накладення штрафів на суб’єктів господарювання при здійсненні закупівель сільськогосподарської продукції за цінами, нижчими від встановленого мінімально допустимого рівня. Такого ж висновку дійшло Міністерство фінансів України і зазначило про це у експертному висновку до цього законопроекту.

Проте, розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення економічної стабільності сільського населення) (реєстр. № 8471 від 12.06.2018), поданий народними депутатами України Шиньковичем А.А., Герегою О.В., має вплив на показники бюджету (переважно збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про запровадження державних гарантій реалізації пенсійних прав застрахованими особами з числа працівників державних підприємств, які мають заборгованість зі сплати страхових внесків (реєстр. № 8633 від 20.07.2018), поданий народними депутатами України Семенухою Р.С., Маркевичем Я.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом передбачено, що періоди, за які державне підприємство має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовується на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування (далі – страхові внески), виключно в цілях обчислення територіальними органами Пенсійного фонду України страхового стажу застрахованих осіб з числа працівників таких державних підприємств (незалежно від місця останньої роботи) відображатимуться в даних обліку платежів у Пенсійному фонді України та обліковуватимуться в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування як періоди, за які сплачено страхові внески в повному обсязі.

При цьому, держава нестиме субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями Пенсійного фонду України перед застрахованими особами з числа працівників державних підприємств і у разі недостатності коштів Пенсійного фонду України покриття витрат на виплату пенсій особам з числа працівників державних підприємств, здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету.

Водночас, пунктом 4 статті 4 законопроекту Пенсійному фонду України рекомендовано відповідно до запропонованого порядку обчислення страхового стажу забезпечити перерахунок пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, особам з числа колишніх працівників державних підприємств з урахуванням періоду (строку).

Крім того, законопроектом пропонується Уряду у тримісячний строк опрацювати питання поширення особливостей здійснення господарської діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу, які передбачені статтею 3 Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку» виключно для підприємств оборонно-промислового комплексу, включених до складу Державного концерну «Укроборонпром» станом на дату набрання чинності вказаним Законом, також на державні підприємства, які рішеннями Кабінету Міністрів України були включені до складу Державного концерну «Укроборонпром» після набрання чинності вказаним Законом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту в частині покладання на державний бюджет зобов’язання з відшкодування Пенсійному фонду України видатків на виплату пенсій особам з числа працівників державних підприємств, пов’язаних із несплатою державними підприємствами нарахованих страхових внесків, вимагатиме вишукання додаткових коштів державного бюджету, а також призведе до масових порушень платіжної дисципліни. Як зазначено у висновку Міністерства фінансів України, за інформацією Пенсійного фонду України станом на 01.07.2018 заборгованість державних підприємств за платежами до Пенсійного фонду України та єдиного внеску складає 13,2 млрд гривень.

Крім того, у висновку Мінфіна відмічено, що законодавча пропозиція стосовно поширення особливостей здійснення господарської діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу на державні підприємства, які рішеннями Кабінету Міністрів України були включені до складу Державного концерну «Укроборонпром» після набрання чинності Закону України «Про деякі питання заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну «Укроборонпром» та забезпечення їх стабільного розвитку», зважаючи на норми статей 3 і 4 цього Закону, статті 75 Господарського кодексу України та пункту 17 Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, може призвести до зменшення надходжень державного бюджету.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. На невиконання зазначених вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про запровадження державних гарантій реалізації пенсійних прав застрахованими особами з числа працівників державних підприємств, які мають заборгованість зі сплати страхових внесків (реєстр. № 8633 від 20.07.2018), поданий народними депутатами України Семенухою Р.С., Маркевичем Я.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України, та може призвести до зменшення надходжень державного бюджету у разі нормативно-правового врегулювання питання поширення особливостей діяльності підприємств ДК «Укроборонпром» на всі підприємства цього Концерну). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо приведення його норм у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018) (реєстр. № 9016 від 08.08.2018), поданий народним депутатом України Ільюком А.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Реалізація положень законопроекту, метою якого, зокрема, є відновлення прав осіб, які визнавались постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності Закону України від 28.12.2014 № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», а також встановлення нових пільг та гарантій таким постраждалим особам, потребуватиме виділення додаткових коштів державного і місцевих бюджетів та стосується наступного:

забезпечення санаторно-курортним лікуванням постраждалих громадян, віднесених до категорій 2 і 3, та осіб, які працювали за межами зони відчуження на роботах з особливо шкідливими умовами праці;

скасування залежності надання пільг та компенсацій для постраждалих громадян від сукупного доходу сім’ї, а також обмеження розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи;

надання пільг та компенсацій громадянам, які віднесені до категорії 4, зокрема щодо безоплатного придбання ліків, медичного та санаторно-курортного обслуговування, виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100 % середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи, звільнення від плати за землю, зубопротезування із знижкою його вартості на 50%, відшкодування 50% вартості палива особам, які проживають у будинках, що не мають централізованого опалення, передачі житла в приватну власність;

надання пільг та компенсацій потерпілим дітям та їх батькам, а саме: повне державне забезпечення дітей до вступу їх до школи; безоплатний проїзд у межах України на всіх видах транспорту дитині та особі, яка супроводжує хвору дитину до місця лікування, оздоровлення і назад; надання щорічної допомоги для оздоровлення; відповідні щомісячні виплати на дітей; санаторно-курортне оздоровлення вагітних жінок, які проживають на території радіоактивного забруднення;

здійснення виплати допомог і доплат, а також надання інших преференцій громадянам, які проживають та працюють на територіях радіоактивного забруднення;

надання права особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, користуватися й іншими пільгами та компенсаціями, передбачені законодавством.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту за реєстр. № 9016 реалізація його положень не потребує додаткових витрат державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету і у разі його прийняття він не буде забезпечений фінансовим ресурсом. За орієнтовними розрахунками Мінфіну реалізація положень законопроекту лише в частині надання пільг та компенсацій громадянам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, потребуватиме щорічно, в умовах 2018 року, додатково з державного бюджету понад 8,5 млрд гривень.

Поряд з цим, положення законопроекту, з огляду на запропоновані пільги та компенсації для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, потребуватимуть також додаткових видатків місцевих бюджетів (зокрема, в частині забезпечення безоплатним медичним обслуговуванням, проїздом, надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг та інше), зважаючи на положення статей 87 – 91 та статті 102 Бюджетного кодексу України щодо видаткових повноважень державного та місцевих бюджетів, а також призведуть до втрат надходжень місцевих бюджетів (у зв’язку із звільненням від плати за землю).

При цьому, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (щодо приведення його норм у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018) (реєстр. № 9016 від 08.08.2018), поданий народними депутатами України Ільюком А.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуватиме витрати державного і місцевих бюджетів та призведе до втрат надходжень місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про загальні засади та принципи реалізації мовної політики в Україні (реєстр. № 8550 від 04.07.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань культури і духовності.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, метою цього проекту закону є визначення правових засад розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя (у законодавчих органах, виконавчій та судовій владі, у міжнародних договорах, у навчальному процесі, в засобах масової інформації, науці, культурі, інших сферах), гарантування дбайливого ставлення до регіональних мов, мов меншин тощо. При цьому, законопроектом передбачено створення відповідних умов для вільного розвитку, використання і захисту регіональної мови або мови меншин у всіх сферах, зокрема: в роботі місцевих органів влади та органів місцевого самоврядування, в державних і комунальних навчальних закладах, дошкільних закладах, забезпечення перекладу виступів під час засідань Верховної Ради України, її комітетів і комісій, на інших конференціях, зборах, зібраннях, під час виборчого процесу, проведенні референдумів, в судочинстві та в досудових розслідуваннях, а також у сферах науки, культури, інформації і зв’язку тощо.

Крім того, передбачено при проведенні Всеукраїнського перепису населення визначити мовний склад населення відповідних адміністративно-територіальних одиниць, а прикінцевими положеннями законопроекту Кабінету Міністрів України доручається у шестимісячний термін забезпечити проведення вказаного перепису.

Законопроектом також визначено, що місцева мова  використовується на відповідній території України у спілкуванні населення з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, може застосовуватися в державних і комунальних закладах дошкільної освіти, а також використовується в інших сферах суспільного життя (наука, культура) в межах і порядку, що визначаються цим Законом.

Зважаючи на вказане, реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, у тому числі для забезпечення проведення Всеукраїнського перепису населення та для забезпечення прав громадян, що належать до національних та мовних меншин, застосування державної, регіональної або мов меншин, місцевої мови у відповідних сферах суспільного життя, визначених законопроектом. Про вказане також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Крім того, законопроектом передбачено встановити кримінальну відповідальність за умисні дії, спрямовані на публічне приниження чи зневаження, навмисне спотворення державної, регіональної, місцевої мови або мови меншини в офіційних документах і текстах у вигляді штрафу в розмірі від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в залежності від виду порушення /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розміри штрафів становитимуть від 3 400 грн до 8 500 грн/, що, в свою чергу, може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі виявлення відповідних злочинів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що визначити вартісну величину впливу на бюджет не можливо у зв’язку із відсутністю вихідних даних, а також висловлює зауваження і пропозиції щодо суті законопроекту.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. На невиконання зазначених вимог звертає увагу і Міністерство фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про загальні засади та принципи реалізації мовної політики в Україні (реєстр. № 8550 від 04.07.2018), поданий народним депутатом України Мураєвим Є.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2020 року, як це передбачено законопроектом, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо посилення соціальної захищеності окремих категорій осіб (реєстр. № 9009 від 01.08.2018), поданий народним депутатом України Білозір О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» частиною другою, згідно з якою пенсії у разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції або забезпеченні її проведення, військовослужбовців та інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не можуть бути нижче трьох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тобто, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на 1 липня 2018 року, у сумі 1 435 грн, розмір пенсії не має бути нижче 4 305 гривень.

Відповідно до частини першої статті 37 зазначеного Закону пенсії в разі втрати годувальника, які призначаються членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, не можуть бути нижче двох визначених законом розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тобто не нижче 2 870 гривень.

Згідно із пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2019 року.

Згідно із фінансово-економічним обґрунтуванням, наведеним у матеріалах до законопроекту, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету орієнтовно 12 млн грн щомісячно, або 144 млн грн на рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, у зв’язку з чим потребує доопрацювання та визначення джерел покриття додаткових видатків державного бюджету.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. На невиконання зазначених вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо посилення соціальної захищеності окремих категорій осіб (реєстр. № 9009 від 01.08.2018), поданий народними депутатами України Білозір О.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо перерахунку та виплати підвищених пенсій окремим категоріям громадян (реєстр. № 8613 від 13.07.2018), поданий народним депутатом України Немировським А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон), зокрема пропонується:

розширити коло осіб з числа військовослужбовців, які мають право на призначення довічної пенсії за вислугу років на 10/15 років раніше від загальновстановленого віку, та віднести до їх числа осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України;

підвищити максимальний розмір пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до вказаного Закону, із 70 % до 90 % грошового забезпечення;

здійснювати обчислення пенсії з середньомісячного грошового забезпечення, а не з посадового окладу, одночасно поновленим та звільненим особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, відносно яких було винесено виправдувальний вирок або ухвала суду про закриття щодо них кримінального провадження, а також членам їх сімей;

запровадити обчислення пенсії для народних депутатів України з числа колишніх військовослужбовців виходячи із суми заробітної плати народного депутата України;

удосконалити норми щодо перерахунку пенсій військовослужбовців та запровадити щорічний перерахунок їх пенсій з урахуванням установленого на 1 січня поточного року грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Згідно із пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві положення» законопроекту відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2019 року і поширюватиметься на всіх пенсіонерів, пенсія яким призначена відповідно до Закону, незалежно від часу звільнення їх зі служби (смерті).

Реалізація зазначених положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

При цьому, у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України відмічає, що за орієнтовними розрахунками додаткові видатки лише на підвищення максимального розміру пенсії військовослужбовцям становитимуть біля 145,5 млн грн на місяць або 1,7 млрд грн на рік.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо перерахунку та виплати підвищених пенсій окремим категоріям громадян (реєстр. № 8613 від 13.07.2018), поданий народним депутатом України Немировським А.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.8.; 1.2.9.; 1.2.10.; 1.2.11.; 1.2.12.; 1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (реєстр. № 8449 від 07.06.2018), поданий народними депутатами України Домбровським О.Г. Підлісецьким Л.Т. та іншими; про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку конкурентного виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (реєстр. № 8449-1 від 20.06.2018), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Галасюком В.В. та іншими; про внесення змін до деяких законів України щодо створення конкурентних умов для надання державної підтримки об’єктам відновлюваної енергетики (реєстр. № 8449-2 від 20.06.2018), поданий народними депутатами України Шаховим С.В., Рибалкою С.В. та іншими; про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (реєстр. № 8449-3 від 21.06.2018), поданий народним депутатом України Писаренком В.В.; про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (реєстр. № 8449-5 від 22.06.2018), поданий народними депутатами України Войціцькою В.М., Мушаком О.П. та іншими; про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (реєстр. № 8449-6 від 22.06.2018), поданий народним депутатом України Чижмарем Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектами пропонується запровадити державну підтримку суб’єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (з енергії сонця або вітру) та набули право на державну підтримку за результатами аукціону, яку пропонується здійснювати шляхом гарантування викупу всього обсягу електричної енергії, відпущеної такими суб’єктами господарювання, та компенсації різниці в ціні електричної енергії, відпущеної такими суб’єктами господарювання.

Надання такої державної підтримки пропонується протягом 20 років.

При цьому, законопроектами за реєстр. №№ 8449, 8449-1 та 8449-5 пропонується зменшити коефіцієнт зеленого тарифу  для електричної енергії з енергії вітру або сонця до 25% (в залежності від величини встановленої потужності  на відповідних електростанціях).

Законопроектами пропонується застосування надбавки, за використання обладнання українського виробництва, від аукціонної ціни, при  цьому у законопроектах  за реєстр. №№ 8449, 8449-1, 8449-2 та 8449-6 передбачено збільшити розмір такої надбавки до 20% (у чинній редакції 5 - 10%).

Положеннями законопроекту реєстр. № 8449-5 передбачено введення диверсифікації зеленого тарифу на електричну енергію з енергії сонця у 4 зонах (у північних областях зелений тариф для сонячних електростанцій пропонується на 21% вищий, аніж у південних областях).

Разом з цим, пропонується встановити, що загальнодержавна квота державної підтримки вперше встановлюється на 2019 рік (у законопроекті за реєстр. № 8449-5) на 2020 рік (у законопроектах за реєстр. №№8449, 8449-3, 8449-6), на 2025 рік (у законопроектах за реєстр. №№ 8449-1, 8449-2).

З огляду на положення законопроектів за реєстр. №№ 8449, 8449-1, 8449-2, 8449-3, 8449-5, 8449-6 їх реалізація може мати вплив на показники державного бюджету, зокрема може призвести до збільшення роздрібних тарифів на електричну енергію для споживачів (зокрема, для населення і бюджетних установ) та відповідно збільшення видатків державного та місцевих бюджетів на оплату енергоносіїв бюджетними установами та на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, про що також зазначено у експертних висновках Міністерства фінансів України до даних законопроектів.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Міністерство фінансів України також зазначає про відсутність у пояснювальних записках до законопроектів фінансово-економічних розрахунків та обґрунтування щодо прогнозного впливу законопроекту на рівень цін на електричну енергію та видатки бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Положення проектів законів України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (реєстр. № 8449 від 07.06.2018), поданий народними депутатами України Домбровським О.Г. Підлісецьким Л.Т. та іншими; про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку конкурентного виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (реєстр. № 8449-1 від 20.06.2018), поданий народними депутатами України Єфімовим М.В., Галасюком В.В. та іншими; про внесення змін до деяких законів України щодо створення конкурентних умов для надання державної підтримки об’єктам відновлюваної енергетики (реєстр. № 8449-2 від 20.06.2018), поданий народними депутатами України Шаховим С.В., Рибалкою С.В. та іншими; про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (реєстр. № 8449-3 від 21.06.2018), поданий народним депутатом України Писаренком В.В.; про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (реєстр. № 8449-5 від 22.06.2018), поданий народними депутатами України Войціцькою В.М., Мушаком О.П. та іншими; про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (реєстр. № 8449-6 від 22.06.2018), поданий народним депутатом України Чижмарем Ю.В., матимуть вплив на показники бюджету (можуть призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно –енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ціни і ціноутворення» (щодо відновлення державного регулювання цін на соціально значущі продукти харчування) (реєстр. № 8569 від 06.07.2018), внесений народними депутатами України Головком М.Й., Ільєнком А.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання даного законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічної політики.

Даним законопроектом пропонується статтю 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» доповнити положенням, відповідно до якого встановити державне регулювання цін на соціально значущі продукти харчування шляхом встановлення граничної торговельної надбавки (націнки), що може бути не меншою від 5% і не більшою 15% від відпускної ціни виробника соціально значущих продуктів харчування. Водночас, пропонується Закон доповнити новим додатком, у якому визначити перелік соціально значущих продуктів харчування.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що прийняття даного законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, оскільки згідно з статтею 15 чинного Закону України «Про ціни і ціноутворення» органи, які встановлюють державні регульовані ціни, зобов’язані за рахунок коштів відповідних бюджетів відшкодувати суб’єктам господарювання різницю між регульованими і економічно обґрунтованими цінами. Проте визначити вартісну величину впливу неможливо через відсутність фінансово-економічних розрахунків.

Ініціаторами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про ціни і ціноутворення» (щодо відновлення державного регулювання цін на соціально значущі продукти харчування) (реєстр. № 8569 від 06.07.2018), внесений народними депутатами України Головком М.Й., Ільєнком А.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного та/або місцевих бюджетів для відшкодування суб’єктам господарювання різниці між регульованими і економічно обґрунтованими цінами на соціально значущі продукти харчування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті (реєстр. № 8519 від 22.06.2018), внесений народними депутатами України Шухевичем Ю-Б.Р., Третьяковим О.Ю., Бурбаком М.Ю. та іншими народними депутатами.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

У законопроекті пропонується внести зміни до пункту 16 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надавши статус учасника бойових дій особам, які брали участь у всіх формах збройної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі Української повстанської армії, Української повстанчої армії отамана Тараса Боровця (Бульби) "Поліська Січ", Української народної революційної армії (УНРА), збройних підрозділів Організації українських націоналістів і відповідно до Закону України «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті» визнані борцями за незалежність України у XX столітті.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій гарантується надання пільг та соціальних гарантій, а запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення контингенту одержувачів визначених законом соціальних гарантій та пільг.

Враховуючи, що проведення видатків на надання відповідних соціальних гарантій та пільг згідно із статтею 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, реалізація законопроекту призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів на зазначену мету, однак у пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що реалізація його положень не потребуватиме видатків з Державного бюджету України, хоча серед іншого авторами зазначається, що станом на 23.05.2018 року чисельність зазначених учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті становить 1201 особа.

За попередніми розрахунками Міністерства фінансів витрати на реалізацію законопроекту можуть становити близько 35 млн грн щорічно, виходячи з розрахунку в умовах поточного року 29,1 тис. грн на 1 особу в рік.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» щодо посилення соціального захисту учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті (реєстр. № 8519 від 22.06.2018), має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» щодо звільнення громадян похилого віку від оплати житлово-комунальних послуг (реєстр. № 8485 від 15.06.2018), внесений народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

У законопроекті пропонується:

звільнити ветеранів праці та громадян похилого віку від оплати житлово-комунальних послуг;

безоплатно надати громадянам похилого віку, які проживають в жилих будинках, що не мають централізованого опалення, паливо в межах норм, встановлених Урядом.

Запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення соціальних гарантій та пільг для значного кола осіб та зумовить необхідність вишукання додаткових  коштів з державного бюджету, однак у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України.

Міністерство фінансів України у висновку до законопроекту, зазначаючи про його вплив на видатки державного бюджету, зауважує, що звільнення громадян похилого віку від оплати за житлово-комунальні послуги та безоплатне надання їм палива в межах норм за попередніми розрахунками потребуватиме приблизно 42,5 млрд грн на рік в умовах поточного року.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» щодо звільнення громадян похилого віку від оплати житлово-комунальних послуг (реєстр. № 8485 від 15.06.2018), має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» щодо забезпечення права осіб, які незаконно позбавлені особистої свободи, на безоплатну вторинну правову допомогу (реєстр. № 8611 від 13.07.2018), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Герасимовим А.В., Ричковою Т.Б., Іоновою М.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» визначивши, що особам, які позбавлені особистої свободи з політичних мотивів внаслідок дій незаконних збройних формувань, окупаційної адміністрації та/або органів влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та на території держави-агресора, гарантується відшкодування вартості надання безоплатної вторинної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а також включити до суб’єктів надання безоплатної вторинної допомоги адвокатів іноземних держав.

Згідно з частиною другою статті 29 Закону України «Про надання безоплатної правової допомоги» визначено, що фінансування безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за рахунок видатків Державного бюджету України. Окрім того, відповідно до статті 16 зазначеного Закону Міністерство юстиції України утворює регіональні та місцеві центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які є територіальними відділеннями Координаційного центру з надання правової допомоги і утворюються з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги.

Відтак, запровадження законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету. У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація здійснюватиметься в межах коштів, передбачених Державним бюджетом України.

При цьому до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо додаткових джерел проведення таких видатків з державного бюджету для досягнення його збалансованості, що суперечить вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» щодо забезпечення права осіб, які незаконно позбавлені особистої свободи, на безоплатну вторинну правову допомогу (реєстр. № 8611 від 13.07.2018), поданий народними депутатами України Геращенко І.В., Герасимовим А.В., Ричковою Т.Б., Іоновою М.М., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

 

Опосередкований:

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування (реєстр. № 8490 від 18.06.2018), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Цивільного Кодексу України, Кримінально процесуального кодексу України та Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», якими, зокрема, передбачається встановити, що держава, відшкодувавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, має право зворотної вимоги до цієї особи не тільки у разі встановлення в її діях складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду щодо неї, який набрав законної сили, а також у разі вчинення такою особою дисциплінарного проступку незалежно від спливу строків застосування та дії дисциплінарного стягнення.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством юстиції України, та за експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету. При цьому, Міністерством фінансів зазначено, що реалізація законопроекту в майбутньому впливатиме на дохідну частину державного бюджету. Загалом Міністерство фінансів підтримує законопроект в межах компетенції.

З огляду на зазначене, реалізація положень законопроекту у випадках застосування державою права зворотної вимоги до винних осіб призведе до надходження коштів до державного бюджету, що в свою чергу стане компенсацією витрат бюджету на відшкодування шкоди, завданої посадовою, службовою особою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, та зменшення збитків, завданих бюджету внаслідок протиправних дій посадовими особами вказаних органів державної влади.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), проте відповідні матеріали відсутні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування (реєстр. № 8490 від 18.06.2018), внесений Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може збільшувати надходження державного бюджету у разі застосування державою права зворотньої вимоги до винних осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду на відшкодування завданої ними шкоди). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 21 року (реєстр. № 8437 доопрац. від 08.08.2018), поданий народними депутатами України Кривошеєю Г.Г., Сташуком В.Ф., Ємцем Л.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається збільшити з 18 до 21 року мінімальний вік осіб, з якого дозволяється продаж/купівля алкогольних напоїв, пива та тютюнових виробів (з відповідним уточненням статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо адміністративної відповідальності за порушення в частині збільшенням вікового обмеження щодо продажу/купівлі відповідних виробів).

Застосування вказаних положень законопроекту може мати наслідком збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, а вплив законопроекту на дохідну частину бюджету обрахувати неможливо.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, які не досягли 21 року (реєстр. № 8437 доопрац. від 08.08.2018), поданий народними депутатами України Кривошеєю Г.Г., Сташуком В.Ф., Ємцем Л.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.20.; 1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії» (щодо коефіцієнтів «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії) (реєстр. № 8449-4 від 22.06.2018), поданий народними депутатами України Парасюком В.З., Луценком І.В. та іншими, та про внесення змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо зміни коефіцієнту «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії та створення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (реєстр. № 8449-7 від 25.06.2018), поданий народним депутатом України Рябчиним О.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

Законопроектами пропонується зменшити коефіцієнти зеленого тарифу для електроенергії, виробленої з енергії сонця та енергії вітру, зокрема:

- законопроектом за реєстр. № 8449-4: для електричної енергії, виробленої з енергії вітру об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких перевищує 100000 кВт; для електричної енергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю більше 100000 кВт, а також для електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання наземними об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності перевищує 100 МВт;

- законопроектом за реєстр. № 8449-7: для електричної енергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю більше 2000 кВт та для електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання наземними об’єктами електроенергетики, величина встановленої потужності яких перевищує 10 МВт.

Реалізація законопроекту внаслідок зменшення вищевказаних коефіцієнтів на зелений тариф для електроенергії, виробленої з енергії сонця та енергії вітру, може призвести до зменшення ціни електроенергії і відповідно до обсягів коштів бюджетів на споживання енергоносіїв.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 8449-4 зазначає, що його реалізація може мати вплив на показники державного бюджету, зокрема на обсяги видатків державного бюджету на оплату енергоносіїв бюджетними установами та пільги і субсидії населенню.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), проте відповідні матеріали відсутні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії» (щодо коефіцієнтів «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії) (реєстр. № 8449-4 від 22.06.2018), поданий народними депутатами України Парасюком В.З., Луценком І.В. та іншими, та про внесення змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо зміни коефіцієнту «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії та створення конкурентних умов виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (реєстр. № 8449-7 від 25.06.2018), поданий народним депутатом України Рябчиним О.М., матимуть опосередкований вплив на показники бюджету (може дозволити оптимізувати видатки бюджетів на оплату споживання енергоносіїв у разі зменшення ціни на електроенергію, вироблену з альтернативних джерел енергії). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (реєстр. № 8584 від 10.07.2018), поданий народними депутатами України Білозір О.В., Співаковським О.В., Констанкевич І.М. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти і науки.

Законопроектом з метою встановлення відповідальності за булінг пропонується внести зміни та доповнення до:

Закону України «Про освіту», зокрема, в частині визначення терміну булінг, а також обов’язків засновників керівників, працівників закладів освіти щодо запобігання та протидії булінгу;

Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі

від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за вчинення булінгу;

від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, або вчинені відносно неповнолітнього, або вчинені з особливою жорстокістю;

від 20 до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за вчинення малолітніми, або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років, правопорушення, відповідальність за яке передбачено цією статтею;

від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – за приховування випадків булінгу педагогічним, науково-педагогічним, науковим працівником, керівником, або засновником закладу освіти.

При цьому встановлюється, що складати протоколи про виявлені правопорушення мають право посадові особи органів Національної поліції, а справи про такі правопорушення розглядаються у судах.

Реалізація змін, запропонованих до Кодексу України про адміністративні правопорушення може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень та залежно від санкцій, що будуть застосовуватися.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (реєстр. № 8584 від 10.07.2018.), поданий народними депутатами України Білозір О.В., Співаковським О.В., Констанкевич І.М. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради з питань освіти і науки.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР та інших законодавчих актів України щодо забезпечення прав власників (користувачів) приміщень жилого будинку (реєстр. № 6424-д від 04.07.2018), поданий народними депутатами України Андрієвським Д.Й., Шиньковичем А.В, Марченком О.О. та іншими народними депутатами.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Законопроектом пропонується внесення змін до Житлового кодексу України щодо посилення житлових обов’язків громадян та Цивільного кодексу України шляхом обмеження можливості використання квартир в багатоквартирних жилих будинках не за призначенням та уточнення можливості їх використання для здійснення господарської діяльності лише особам, які є власниками або місце проживання яких зареєстроване в даній квартирі.

Крім того, законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП):

доповнивши новою статтею 150-1, у якій встановлюється адміністративна відповідальність за використання квартир в багатоквартирних житлових будинках поверховістю 16 та більше поверхів будинках не за призначенням у вигляді накладення штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а вчинення повторно протягом року такого порушення – штраф від трьох до п’яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Підвідомчість розгляду зазначених справ, відповідно до запропонованих положень належить органам Національної поліції;

визначивши підвідомчість розгляду справ про адміністративні правопорушення в галузі житлових прав громадян, житлового комунально господарства та благоустрою, зокрема за порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями, крім використання їх не за призначенням (стаття 150), за самоправне зайняття жилого приміщення (стаття 151), за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів (152) – за адміністративними комісіями при виконавчих органах міських, сільських, селищних рад.

З огляду на зазначене, реалізація запропонованої ініціативи може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень.

При тому, запропоноване виключення із статті 150 КУпАП адміністративної відповідальності за використання жилих будинків і жилих приміщень не за призначенням, справи про які розглядалися адміністративними комісіями при виконавчих органах місцевого самоврядування, сільських, селищних рад, може зумовити зменшення надходжень місцевих бюджетів від сплати відповідних штрафів. Тим більше, що у разі прийняття проекту закону його дія поширюватиметься виключно на багатоквартирні житлові будинки, кількість поверхів у яких становить 16 і більше.

Відтак, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Житлового кодексу Української РСР та інших законодавчих актів України щодо забезпечення прав власників (користувачів) приміщень жилого будинку (реєстр. № 6424-д від 04.07.2018), поданий народними депутатами України Андрієвським Д.Й., Шиньковичем А.В, Марченком О.О. та іншими народними депутатами, має опосередкований вплив на показники бюджетів, (може призвести до збільшення та/або зменшення доходів державного і місцевих бюджетів в залежності від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства.

Голосували: «за» - одноголосно.

 

2. Про погодження Переліків об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію в.о. начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області Максименка А.В. про погодження Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Миколаївській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Миколаївської обласної державної адміністрації від 25.07.2018 р. № 3473/0/05-37/3-18).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 13 серпня 2018 року надійшло звернення Миколаївської обласної державної адміністрації від 25.07.2018 р. № 3473/0/05-37/3-18 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Миколаївській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування у 2018 році (далі – Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, Мінінфраструктури було виключено з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів, а змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.03.2018 р. № 503, Мінінфраструктури знову включено до зазначеного переліку державних органів, яка набрала чинності 04.07.2018 р.) та подальше погодження з Комітетом.

Державне агентство автомобільних доріг України листом від 06.02.2018 р. № 398/3/5.2-2 повідомило Комітет, що враховуючи внесене доповнення до абзацу третього пункту 33 розділу VI Кодексу щодо поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду коштів для експерименту та гостру потребу відновлення автомобільних доріг державного значення за маршрутним принципом, Укравтодором на нараді у Прем’єр-міністра України узгоджено позицію, що в рамках експерименту під час погодження переліків об’єктів перевага буде надаватися автомобільним дорогам державного значення, при цьому, такі переліки об’єктів будуть погоджуватися виключно в межах фактичного обсягу коштів, що надійшли від реалізації експерименту. Крім того, Укравтодором поінформовано, що на адреси обласних та Київської міської держадміністрацій надіслано форму для надання на погодження відповідних переліків об’єктів, а також звернуто увагу таких держадміністрацій на необхідність надання підтвердження наявності коштів, які надійшли в рамках експерименту і обліковуються на казначейських рахунках та інформації щодо загальної кошторисної вартості об’єктів, обсягів виконаних робіт у попередні роки, наявності документації на об’єкти і проведення закупівель та визначення виконавців робіт.

Миколаївською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів, в якому визначено 1 об’єкт стосовно поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення з пропозицією щодо загального обсягу фінансового забезпечення 6,015 млн грн. (який відповідає обсягу коштів станом на 01.09.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту).

За інформацією Миколаївської облдержадміністрації (копію листа від 10.09.2018 р. № 1650/19-05-2/6-18 роздано народним депутатам України – членам Комітету) Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 16.08.2018 р. № 6515/3/5.2-6-855/08 та Мінінфраструктури від 22.08.2018 р. № 9280/25/10-18 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Миколаївської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Варто відмітити, що за даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Миколаївської області в рамках експерименту, становив 204,38 млн грн, які станом на 1 січня 2018 року використано в повному обсязі. Поряд з тим, відповідно до рішення Комітету від 08.11.2017 р. Казначейством /лист від 06.02.2018 р. № 12-01/52-2281/ надано інформацію про використання у 2017 році бюджетних коштів в рамках експерименту за відповідними місцевими бюджетами і об’єктами (витяг з такої інформації щодо обласного бюджету Миколаївської області роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Необхідно також зазначити, що за даними Казначейства (лист від 04.09.2018 р. № 12-03/136-14443) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Миколаївської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-липня 2018 року, становив 6,015 млн грн.

Довідково: відповідно до статей 24-2 і 103-1 Кодексу у зв’язку із створенням з 2018 року державного дорожнього фонду у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за спеціальним фондом державного бюджету встановлено, зокрема:

бюджетні призначення Укравтодору на розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення за відповідною бюджетною програмою (код 3111020) у сумі 10.726,16 млн грн;

субвенцію місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах загалом у сумі 11.530,865 млн грн, з них обласному бюджету Миколаївської області – 287,1 млн грн.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Матвієнко А.С., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також в.о. начальника Служби автомобільних доріг у Миколаївській області Максименко А.В.

Народний депутат України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію, підготовлену у підкомітеті з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Миколаївській області, поданий листом Миколаївської облдержадміністрації від 25 липня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Миколаївській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Миколаївської обласної державної адміністрації від 25.07.2018 р. № 3473/0/05-37/3-18 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію начальника Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області Коюденка В.В. про погодження додаткового Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Кіровоградській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Кіровоградської обласної державної адміністрації від 05.09.2018 р. № 01-12/159/0.1).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 10 вересня 2018 року надійшло звернення Кіровоградської обласної державної адміністрації від 05.09.2018 р. № 01-12/159/0.1 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування у Кіровоградській області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – додатковий Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Укравтодором (до відома: змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.02.2018 р. № 113, Мінінфраструктури було виключено з переліку державних органів, з якими необхідно погоджувати такий перелік об’єктів, а змінами, внесеними Постановою КМУ від 21.03.2018 р. № 503, Мінінфраструктури знову включено до зазначеного переліку державних органів, яка набрала чинності 04.07.2018 р.) та подальше погодження з Комітетом.

Варто також звернути увагу, що Комітет на своєму засіданні 14 березня 2018 року (протокол № 132) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Кіровоградській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Кіровоградської облдержадміністрації від 13.03.2018 р. № 01-12/42/0.1. Таким первинним Переліком об’єктів визначено 3 об’єкти стосовно автомобільних доріг загального користування з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 4,797 млн грн (який практично відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту), з них щодо:

будівництва – 2 об’єкти на суму 4,597 млн грн (що становить 95,8% загального обсягу фінансового забезпечення);

поточного середнього ремонту – 1 об’єкт на суму 0,2 млн грн (що становить 4,2% загального обсягу фінансового забезпечення).

За даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Кіровоградської області в рамках експерименту, становив 141,76 млн грн, а використано таких коштів у сумі 136,963 млн грн, або 96,6%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 4,797 млн гривень.

Необхідно також зазначити, що за даними Казначейства (лист від 04.09.2018 р. № 12-03/136-14443) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Кіровоградської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-липня 2018 року, становив 0,988 млн грн. Таким чином, в рамках експерименту загальний обсяг наявних коштів в спеціальному фонді обласного бюджету Кіровоградської області (з урахуванням залишку відповідних коштів на початок п.р.) станом на початок вересня п.р. становить 5,785 млн грн.

Кіровоградською облдержадміністрацією затверджено додатковий Перелік об’єктів, в якому визначено 1 об’єкт стосовно реконструкції автомобільної дороги загального користування державного значення з пропозицією щодо загального обсягу фінансового забезпечення 0,988 млн грн (який відповідає обсягу коштів, що спрямовані до обласного бюджету в рамках експерименту за підсумками січня-липня п.р.).

За інформацією Кіровоградської облдержадміністрації додатковий Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 23.08.2018 р. № 6671/1/5.2-6-963/08 та Мінінфраструктури від 30.08.2018 р. № 9503/25/10-18 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Кіровоградської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування додаткового Переліку об’єктів.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених у додатковому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., Горбунов О.В., Матвієнко А.С., Крулько І.І., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також начальник Служби автомобільних доріг у Кіровоградській області Коюденко В.В.

Народний депутат України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію, підготовлену у підкомітеті з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки, підтримати таке рішення Комітету: погодити додатковий Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Кіровоградській області, поданий листом Кіровоградської облдержадміністрації від 5 вересня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо додаткового Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити додатковий Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Кіровоградській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Кіровоградської обласної державної адміністрації від 05.09.2018 р. № 01-12/159/0.1 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника голови Сумської обласної державної адміністрації Подопригори М.А. про погодження уточненого Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Сумській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Сумської обласної державної адміністрації від 12.09.2018 р. № 01-14/9143). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Молотка І.Ф./.

 

 

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 17 вересня 2018 року надійшло звернення Сумської обласної державної адміністрації від 12.09.2018 р. № 01-14/9143 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження оновленого Переліку об’єктів капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування Сумської області, щодо яких здійснюється реалізація експерименту з фінансового забезпечення розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури і Укравтодором та подальше погодження з Комітетом.

Варто також звернути увагу, що Комітет на своєму засіданні 19 квітня 2018 року (протокол № 139) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Сумській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Сумської облдержадміністрації від 13.04.2018 р. № 01-14/3560. Таким первинним Переліком об’єктів визначено 9 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 156,61 млн грн (який практично відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту), з них щодо:

капітального ремонту – 2 об’єкти на суму 14,5 млн грн (що становить 9,3% загального обсягу фінансового забезпечення);

поточного середнього ремонту – 7 об’єктів на суму 142,11 млн грн (що становить 90,7% загального обсягу фінансового забезпечення).

За даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Сумської області в рамках експерименту, становив 399,46 млн грн, а використано таких коштів у сумі 242,87 млн грн, або 60,8%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 156,59 млн гривень.

Крім того, Комітет на своєму засіданні 23 травня 2018 року (протокол № 142) погодив попередній уточнений Перелік об’єктів, поданий листом Сумської облдержадміністрації від 22.05.2018 р. № 01-14/4865, в якому визначено 11 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 214,57 млн грн (який є в межах обсягу коштів станом на 01.05.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту /з урахуванням залишку відповідних коштів на 01.01.2018 р./), з них щодо:

реконструкції - 1 об’єкт на суму 12 млн грн (що становить 5,6% загального обсягу фінансового забезпечення);

капітального ремонту – 2 об’єкти на суму 14,5 млн грн (що становить 6,8% загального обсягу фінансового забезпечення);

поточного середнього ремонту – 8 об’єктів на суму 188,07 млн грн (що становить 87,6% загального обсягу фінансового забезпечення).

Необхідно також зазначити, що за даними Казначейства (лист від 04.09.2018 р. № 12-03/136-14443) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Сумської області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-липня 2018 року, становив 62,98 млн грн. Таким чином, в рамках експерименту загальний обсяг наявних коштів в спеціальному фонді обласного бюджету Сумської області (з урахуванням залишку відповідних коштів на початок п.р.) станом на початок вересня п.р. становить 219,57 млн грн.

Сумською облдержадміністрацією на заміну попереднього уточненого Переліку об’єктів подано уточнений Перелік об’єктів, в якому визначено 14 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 219,57 млн грн (який відповідає обсягу коштів станом на 01.09.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту /з урахуванням залишку відповідних коштів на 01.01.2018 р./). Порівняно з попереднім уточненим Переліком об’єктів в уточненому Переліку об’єктів:

доповнено 5 об’єктів щодо капітального ремонту з обсягом фінансового забезпечення 1,4 млн грн, до яких включено проектно-вишукувальні роботи майбутніх періодів на суму 1,2 млн грн;

збільшено фінансове забезпечення за 3 об’єктами щодо поточного середнього ремонту загалом на 54,56 млн грн;

зменшено фінансове забезпечення за 1 об’єктом щодо поточного середнього ремонту на суму 20 млн грн;

виключено 2 об’єкта щодо поточного середнього ремонту загалом на 30,96 млн грн.

За інформацією Сумської облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 13.09.2018 р. № 7164/3/5.2-6-1103/08 та Мінінфраструктури від 17.09.2018 р. № 10255/25/10-8 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Сумської облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених в уточненому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також заступник голови Сумської обласної державної адміністрації Подопригора М.А.

Народний депутат України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію, підготовлену у підкомітеті з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки, підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Сумській області, поданий листом Сумської облдержадміністрації від 12 вересня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити уточнений Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Сумській області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Сумської обласної державної адміністрації від 12.09.2018 р. № 01-14/9143 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - одноголосно.

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію в.о. начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області Макогона І.В. про погодження уточненого Переліку об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Донецькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з листом Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 14.09.2018 р. № 0.2/12/1715/0/2-18). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Молотка І.Ф./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) 19 вересня 2018 року надійшло звернення Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 14.09.2018 р. № 0.2/12/1715/0/2-18 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження корегованого Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування у Донецькій області в рамках експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування (далі – уточнений Перелік об’єктів).

Насамперед, належить звернути увагу, що Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» внесено зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), якими продовжено на 2018 рік дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів /мито, акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), податок на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів (продукції)/, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, до спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів (далі – експеримент).

При цьому, на відміну від 2017 року зазначеним Законом на 2018 рік щодо експерименту:

розширено напрями використання коштів на ділянки вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування;

запроваджено поквартальну компенсацію обласним бюджетам та бюджету міста Києва з державного дорожнього фонду /за рахунок коштів, передбачених для здійснення робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення та для виконання боргових зобов’язань за запозиченнями під державні гарантії на дорожні роботи/ у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн – за 2018 рік (на останній банківський день). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал;

при розрахунках щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі враховуються дані фактичних надходжень митних платежів за останній бюджетний період (до 2018 р. – за три останні бюджетні періоди).

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація зазначених заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. При цьому, пунктом 8 Порядку спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду (затвердженим Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами)) передбачено погодження переліку об’єктів, щодо яких проводиться експеримент, з Мінінфраструктури і Укравтодором та подальше погодження з Комітетом.

Варто звернути увагу, що Комітет на своєму засіданні 14 березня 2018 року (протокол № 132) погодив Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Донецькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Донецької облдержадміністрації від 07.03.2018 р. № 0.1/12/483/0/2-18. Таким первинним Переліком об’єктів визначено 45 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 857,9 млн грн (який відповідає залишку коштів станом на 01.01.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту), з них щодо:

капітального ремонту – 26 об’єктів на суму 401,49 млн грн (що становить 46,8% загального обсягу фінансового забезпечення), до яких включено проектно-вишукувальні роботи на суму 27,25 млн грн;

поточного середнього ремонту – 19 об’єктів на суму 456,41 млн грн (що становить 53,2% загального обсягу фінансового забезпечення).

За даними звітності Казначейства за 2017 рік загальний обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області в рамках експерименту, становив 1.028,48 млн грн, а використано таких коштів у сумі 170,58 млн грн, або 16,6%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2018 року становив 857,9 млн гривень.

Крім того, Комітет на своєму засіданні 11 липня 2018 року (протокол № 148) погодив попередній уточнений Перелік об’єктів, поданий листом Донецької облдержадміністрації від 10.07.2018 р. № 0.1/12/1359/1/2-18, в якому визначено 45 об’єктів стосовно автомобільних доріг загального користування державного значення (без зміни видів і кількості об’єктів порівняно з первинним Переліком об’єктів) з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 952,74 млн грн (який відповідає обсягу коштів станом на 01.07.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту /з урахуванням залишку відповідних коштів на 01.01.2018 р./). Порівняно з первинним Переліком в уточненому Переліку об’єктів збільшено фінансове забезпечення за 2 об’єктами на суму 94,84 млн грн, в т.ч. щодо: капітального ремонту – 1 об’єкт на суму 4,46 млн грн; поточного середнього ремонту – 1 об’єкт на суму 90,38 млн грн.

Необхідно також зазначити, що за даними Казначейства (лист від 04.09.2018 р. № 12-03/136-14443) обсяг коштів, спрямованих до спеціального фонду обласного бюджету Донецької області в рамках вказаного експерименту за підсумками січня-липня 2018 року, становив 94,84 млн грн. Таким чином, в рамках експерименту загальний обсяг наявних коштів в спеціальному фонді обласного бюджету Донецької області (з урахуванням залишку відповідних коштів на початок п.р.) станом на початок вересня п.р. становить 952,74 млн грн.

Донецькою облдержадміністрацією на заміну попереднього уточненого Переліку об’єктів подано уточнений Перелік об’єктів, в якому визначено 28 об’єктів з пропозиціями щодо загального обсягу фінансового забезпечення 952,74 млн грн (тобто без зміни загального обсягу порівняно з попереднім уточненим Переліком об’єктів) (який відповідає обсягу коштів станом на 01.09.2018 р. на рахунку обласного бюджету в рамках експерименту /з урахуванням залишку відповідних коштів на 01.01.2018 р./). Порівняно з попереднім уточненим Переліком об’єктів в уточненому Переліку об’єктів:

збільшено фінансове забезпечення за 5 об’єктами на суму 94,27 млн грн, в т.ч. щодо: капітального ремонту – 3 об’єкти на суму 61,5 млн грн; поточного середнього ремонту – 2 об’єкти на суму 32,77 млн грн;

зменшено фінансове забезпечення за 2 об’єктами щодо капітального ремонту на суму 18,27 млн грн;

виключено 17 об’єктів загалом на 76 млн грн, в т.ч. щодо: капітального ремонту – 14 об’єктів на суму 64 млн грн; поточного середнього ремонту – 3 об’єкти на суму 12 млн гривень.

За інформацією Донецької облдержадміністрації уточнений Перелік об’єктів погоджено Державним агентством автомобільних доріг України та Міністерством інфраструктури України (копії листів Укравтодору від 17.09.2018 р. № 7217/3/5.2-6-1118/08 та Мінінфраструктури від 17.09.2018 р. № 10256/25/10-8 роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Слід зауважити, що матеріали, які надійшли від Донецької облдержадміністрації, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування уточненого Переліку об’єктів.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів для реалізації заходів згідно з експериментом, передбачених в уточненому Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень в рамках експерименту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Павелко А.В., Іщейкін К.Є., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І., а також в.о. начальника Служби автомобільних доріг у Донецькій області Макогон І.В.

Народний депутат України Іщейкін К.Є. вніс пропозицію, підготовлену у підкомітеті з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки, підтримати таке рішення Комітету: погодити уточнений Перелік об’єктів з розвитку автомобільних доріг у Донецькій області, поданий листом Донецької облдержадміністрації від 14 вересня 2018 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо уточненого Переліку об’єктів, та поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами абзацу другого пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, погодити уточнений Перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у Донецькій області в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України, поданий листом Донецької обласної державної адміністрації, Донецької обласної військово-цивільної адміністрації від 14.09.2018 р. № 0.2/12/1715/0/2-18 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України)

Голосували: «за» - 23, «проти» – 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

3. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передачі бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Ілика Р.Р. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 р. №  707).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України від 07.09.2018
№ 10.2-07/23581 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 р. № 707 «Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 7 зазначеної вище постанови Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2301550 «Реалізація пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів», перерозподіл видатків у сумі 75 996,8 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та встановлення видатків розвитку /у державному бюджеті на 2018 рік за цією бюджетною програмою видатки розвитку не встановлено/.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Слід відмітити, що за інформацією, наведеною на офіційному сайті Кабінету Міністрів України, відповідна постанова Уряду від 05.09.2018 р. № 707 дозволить реалізувати пілотний проект щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, зокрема визначення учасників пілотного проекту, правових підстав надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації під час проведення пілотного проекту.

Пунктом 2 зазначеної постанови Уряду визначено учасників пілотного проекту, якими є заклади охорони здоров’я і наукові установи, які уклали з Міністерством охорони здоров’я договір про медичне обслуговування населення з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів.

Пунктом 4 постанови, зокрема, встановлено, що під час реалізації пілотного проекту надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів громадянам України відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів України переліку послуг з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів здійснюється учасниками пілотного проекту безоплатно на підставі договорів; придбання для учасників пілотного проекту медичних виробів для надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів (крім медичних виробів, вартість яких входить до вартості послуги з медичного обслуговування населення (медичної послуги) здійснюється із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі, у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2015 р. № 622 «Деякі питання здійснення державних закупівель лікарських засобів та медичних виробів із залученням спеціалізованих організацій, які здійснюють закупівлі».

Також постановою Уряду від 05.09.2018 р. № 707 затверджено відповідний Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для реалізації пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів.

Таким Порядком встановлено, що бюджетні кошти спрямовуються на:

- забезпечення утворення та функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів;

- оплату послуг з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів;

- придбання для учасників пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів медичних виробів для надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів;

- закупівлю товарів і послуг, пов’язаних з їх постачанням, або управлінських послуг, які надаються спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі (в тому числі доставка, страхування, резерв коштів (буфер) та інших пов’язаних з ними послуг), на підставі письмових домовленостей (меморандум, угода, базова угода, договір, контракт тощо);

- оплату банківських послуг (закупівля коштів в іноземній валюті);

- оплату послуг із супроводження медичних виробів на всій території України уповноваженими Міністерством охорони здоров’я підприємствами та в разі потреби оплату послуг з перекладу інструкцій до зазначених виробів на державну мову.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-серпень 2018 року видатки за бюджетною програмою 2301550 не проводились.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Міністерства охорони здоров’я України, в якому зазначається, що Міністерству охорони здоров’я України у державному бюджеті на 2018 рік за бюджетною програмою 2301550 на реалізацію пілотного проекту щодо зміни механізму фінансування оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів передбачено видатки споживання в обсязі 112 015,3 тис. гривень. Проте, зауважується, що окрім видатків, які планується спрямувати на забезпечення утворення та функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації, для надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації є потреба у придбанні для учасників пілотного проекту медичних виробів (обладнання), зазначене обумовлено тим, що проведення трансплантації органів та гемопоетичних стовбурових клітин є медичним втручанням за життєвими показаннями, у разі якщо немає альтернативних видів лікування, а відтак потребує застосування сучасного високотехнологічного обладнання учасниками пілотного проекту. З урахуванням зазначеного існує потреба у здійсненні перерозподілу видатків за бюджетною програмою 2301550 шляхом зменшення видатків споживання та встановлення видатків розвитку.

Необхідно також зазначити, що звернення Міністерства охорони здоров’я України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідних розрахунків) щодо обсягів такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Водночас слід відмітити, що на засіданні Комітету з питань бюджету 5 вересня 2018 року було розглянуто питання щодо бюджетного забезпечення у 2018 році здійснення заходів з лікування громадян України за кордоном.

З урахуванням нагальної потреби у здійсненні відповідних заходів, за наслідками розгляду зазначеного питання було прийнято рішення звернутися до Кабінету Міністрів України та рекомендувати доручити Міністерству охорони здоров’я України спільно з Міністерством фінансів України ретельно проаналізувати стан використання видатків за бюджетними програмами, закріпленими за Міністерством охорони здоров’я України, та керуючись частиною восьмою статті 23 Бюджетного кодексу України ініціювати в установленому порядку збільшення видатків за бюджетною програмою 2301360 «Лікування громадян України за кордоном» за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами Міністерства охорони здоров’я України в межах загального обсягу бюджетних призначень, визначених Міністерству у загальному фонді державного бюджету на 2018 рік. Відповідне звернення направлено до Уряду листом Комітету з питань бюджету листом від 05.09.2018 № 04-13/10-1586(184643) /копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Міністерство охорони здоров’я України у відповідь на зазначене звернення /копію зверення роздано народним депутатам України – членам Комітету/ поінформувало Комітет з питань бюджету, що за результатами аналізу фінансової звітності за 9 місяців поточного року Міністерством будуть вишукуватись можливі джерела для покриття потреби у додаткових видатках на лікування громадян України за кордоном /така позиція відтерміновує вирішення питання щонайменше на місяць/.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 7 постанови Уряду від 05.09.2018 р. № 707 перерозподіл видатків державного бюджету та повторно рекомендувати Кабінету Міністрів України врегулювати в установленому порядку питання збільшення видатків за бюджетною програмою 2301360 «Лікування громадян України за кордоном» відповідно до реальної потреби за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами Міністерства охорони здоров’я України.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Горбунов О.В., Деркач А.Л., Амельченко В.В., Дубіль В.О., Кривенко В.М., Левченко Ю.В., Мельник С.І., Крулько І.І., народний депутат України Корчинська О.А., а також заступник Міністра фінансів України Гелетій Ю.І., заступник Міністра охорони здоров’я України Ілик Р.Р., заступник Міністра охорони здоров’я України Ковтонюк П.А., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

За результатами обговорення Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

Також народні депутати – члени Комітету в ході обговорення даного питання визначились утворити робочу групу щодо визначення джерел фінансового забезпечення здійснення заходів з лікування громадян України за кордоном у 2018 році під керівництвом народного депутата України – члена Комітету Дубіля В.О. із залученням представників Міністерства фінансів України та Міністерства охорони здоров’я України.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України:

1. погодити відповідно до пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 р. № 707 здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2301550 «Реалізація пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів» перерозподілу видатків у сумі 75 996,8 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та встановлення у такому обсязі видатків розвитку;

2. повторно рекомендувати Кабінету Міністрів України врегулювати в установленому порядку питання збільшення видатків за бюджетною програмою 2301360 «Лікування громадян України за кордоном» відповідно до реальної потреби за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами Міністерства охорони здоров’я України.

Голосували: «за» 21, «проти» - 0, утрималися» - 3, «не голосували» - 1.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Ковтонюка П.А. про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2018 рік, та розподілу медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам між бюджетами міст обласного значення, районними бюджетами та бюджетами об’єднаних територіальних громад місцевим бюджетам згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 р. № 650-р. /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченка І.І./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України від 19.09.2018р.
 10.1-16/24620 (копія листа роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2018 рік, та розподілу медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам між бюджетами міст обласного значення, районними бюджетами та бюджетами об’єднаних територіальних громад згідно з розпорядженням Уряду від 19.09.2018 р.
№ 650-р.

Комітет з питань бюджету відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України забезпечує погодження здійсненого за рішенням Кабінету Міністрів України перерозподілу видатків бюджету за бюджетними програмами (включаючи, зокрема, субвенції) у межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника бюджетних коштів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (Постанова Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 р. № 217).

Питання погодження Комітетом з питань бюджету розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Відповідно до Закону України від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», що визначає державні фінансові гарантії надання необхідних пацієнтам послуг з медичного обслуговування (медичних послуг) та лікарських засобів належної якості за рахунок коштів Державного бюджету України за програмою медичних гарантій, забезпечення реалізації державної політики у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій покладається на Національну службу здоров’я України. При цьому встановлено, що з 1 січня 2018 року по 1 січня 2020 року впроваджується програма державних гарантій медичного обслуговування населення для всіх видів медичної допомоги, на першому етапі реалізації якої у 2018 році:

– запроваджується реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги;

– тимчасово, протягом 2018-2019 років допускається фінансування надання первинної медичної допомоги комунальними закладами охорони здоров’я, що не уклали договори про медичне обслуговування населення з Уповноваженим органом, шляхом надання субвенцій з державного бюджету відповідним місцевим бюджетам.

Статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі – Закон) встановлено, що з 1 липня 2018 року видатки на надання первинної медичної допомоги здійснюються з державного бюджету за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення для первинної медичної допомоги.

Водночас, з огляду на тривалий перехідний період, підпунктом 5
пункту 1-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України визначено, що з 1 липня 2018 року до 1 січня 2020 року, як виняток з положень підпункту «д» пункту 8 частини першої статті 87 цього Кодексу, бюджетам адміністративно-територіальних одиниць, комунальні заклади охорони здоров’я яких не уклали договори про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення для первинної медичної допомоги, спрямовується медична субвенція у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Поряд з тим, згідно із статтею 30 Закону Кабінету Міністрів України надано право здійснювати перерозподіл видатків, передбачених за бюджетною програмою «Надання первинної медичної допомоги населенню» (код 2308020), для спрямування з 1 липня 2018 року медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у частині видатків на надання первинної медичної допомоги бюджетам адміністративно-територіальних одиниць, комунальні заклади охорони здоров’я яких не уклали договори про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення для первинної медичної допомоги.

Зважаючи, що станом на 1 липня 2018 року не всі комунальні заклади охорони здоров’я уклали відповідні договори, розпорядженням Уряду від 13.06.2018 р. № 420-р було збільшено обсяг медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для спрямування до 1 жовтня 2018 р. видатків на надання первинної медичної допомоги такими закладами (погоджено на засіданні Комітету 20 червня 2018 року).

У поданому до Комітету з питань бюджету зверненні Міністерства охорони здоров’я повідомляється, що у період з 1 липня до 1 жовтня 2018 року лише частина комунальних закладів охорони здоров’я уклали договори про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення для первинної медичної допомоги, решта (майже половина всіх закладів) – ще ні. Тому, виходячи із зазначених вище вимог Бюджетного кодексу та Закону виникла необхідність здійснення Урядом чергового перерозподілу видатків між відповідними бюджетними програмами міністерства з метою спрямування їх на надання первинної медичної допомоги населенню за рахунок субвенції.

Згідно з розпорядженням Уряду від 19.09.2018 р. № 650-р здійснено:

1) перерозподіл видатків споживання у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету:

у сумі 4 701,9 тис. гривень шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2311410 «Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» (згідно з додатком 1) та збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 2308020 «Надання первинної медичної допомоги населенню» (підпункт 1 пункту 1 цього розпорядження);

у сумі 1 041 307,1 тис гривень шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2308020 «Надання первинної медичної допомоги населенню» та збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 2311410 «Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» (підпункт 2 пункту 1 цього розпорядження);

2) розподіл обсягу медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, визначений у підпункті 2 пункту 1 цього розпорядження, між бюджетами міст обласного значення, районними бюджетами та бюджетами об’єднаних територіальних громад для спрямування з 1 жовтня 2018 року видатків на надання первинної медичної допомоги бюджетам адміністративно-територіальних одиниць, комунальні заклади охорони здоров’я яких не уклали договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги (пункт 2 та додаток 2 до цього розпорядження).

Таким чином, згідно з пунктом 2 та додатком 2 до цього розпорядження здійснено розподіл збільшеного обсягу медичної субвенції для 573 місцевих бюджетів (у тому числі для 63 бюджетів міст обласного значення на суму 469 541,7 тис. грн (45,1% загального обсягу), 195 бюджетів районів на суму 402 078,4 тис. грн (38,6% загального обсягу), 315 бюджетів об’єднаних територіальних громад на суму 169 687 тис. грн (16,3% загального обсягу) (Інформація щодо розподілу такого обсягу медичної субвенції за зведеними бюджетами областей роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Слід відмітити, що за інформацією Міністерства охорони здоров’я:

розподіл обсягу медичної субвенції у сумі 1 041 307,1 тис. грн проведено за розрахунком відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 618 «Про затвердження формули розподілу обсягу медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» (розрахунок роздано народним депутатам України – членам Комітету);

зменшення обсягу медичної субвенції здійснено по окремих бюджетах адміністративно – територіальних одиниць (отг Барська Барського району, отг Іванівська та отг Новогребельська Калинівського району, отг Староприлуцька Липовецького району Вінницької області; отг Гречаноподівська, отг Новолатівська, отг Карпівська та  отг Широківська Широківського району Дніпропетровської області; отг Вашковецька та отг Сокирянська Сокирянського району Чернівецької області), заклади охорони здоров’я яких уклали договори про медичне обслуговування населення з Національною службою здоров’я України.

Водночас, належить зауважити, що відповідно до Порядку та умов надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 січня 2015 р. № 11 «Деякі питання надання медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам» (із змінами), субвенція в частині цільових коштів на надання первинної медичної допомоги населенню, невикористана станом на 1 липня та на 1 жовтня 2018 року комунальними закладами охорони здоров’я, які уклали договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги, повертаються в бюджет відповідної адміністративно-територіальної одиниці, та можуть використовуватися на надання вторинної медичної допомоги населенню з урахуванням цільового призначення субвенції.

Довідково: за даними звітності Казначейства України (згідно з інформацією, що роздана народним депутатам – членам Комітету) за січень – серпень 2018 року:

за бюджетною програмою «Надання первинної медичної допомоги населенню» (код 2308020) видатки проведені у сумі 531,2 млн грн, або 8,9% плану на січень-серпень;

медичну субвенцію надано місцевим бюджетам з державного бюджету у сумі 40 420,7 млн грн, тобто майже у обсязі, передбаченому на звітний період, або 69,6%  плану на рік (з урахуванням внесених змін). Касові видатки місцевих бюджетів становили 39 240,8 млн грн, або 97,1% наданого обсягу та 67,6% плану на рік (з урахуванням внесених змін).

Відповідна інформація роздана народним депутатам України – членам Комітету.

Водночас, слід зауважити про необхідність дотримання вимог нормотворчої техніки при прийнятті та оформленні розпорядження Уряду від 19.09.2018 № 650-р, зокрема:

– у пункті 1 розпорядження необхідно зазначити посилання на статтю 30 Закону, оскільки Урядом затверджено перерозподіл видатків, передбачених за бюджетною програмою «Надання первинної медичної допомоги населенню» (код 2308020), для спрямування з 1 липня 2018 року медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у частині видатків на надання первинної медичної допомоги бюджетам адміністративно-територіальних одиниць, комунальні заклади охорони здоров’я яких не уклали договори про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення для первинної медичної допомоги, що передбачено у зазначеній статті Закону;

– у додатках 1 та 2 до цього розпорядження назви місцевих бюджетів адміністративно-територіальних одиниць належить привести у відповідність до назв, визначених у додатку № 6 до Закону.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Куліченко І.І., а також заступник Міністра охорони здоров’я України Ковтонюк П.А.

Голова підкомітету з питань з питань місцевих бюджетів Комітету з питань бюджету Куліченко І.І. вніс пропозицію погодити визначене розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 650-р здійснення перерозподілу видатків споживання, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету за окремими бюджетними програмами, та розподіл додаткового обсягу медичної субвенції між місцевими бюджетами згідно з проектом рішення, що розданий народним депутата України – членам Комітету.

Голова Комітету Павелко А.В. з’ясував, що у Міністерства фінансів України немає зауважень щодо здійсненого перерозподілу та розподілу коштів, і поставив на голосування озвучену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 і частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити визначене розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 650-р здійснення:

1) перерозподілу видатків споживання у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2018 рік у загальному фонді державного бюджету:

у сумі 4 701,9 тис. гривень шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2311410 «Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» (згідно з додатком 1) та збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 2308020 «Надання первинної медичної допомоги населенню»;

у сумі 1 041 307,1 тис гривень шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2308020 «Надання первинної медичної допомоги населенню» та збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 2311410 «Медична субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам»;

2) розподілу обсягу медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам між бюджетами міст обласного значення, районними бюджетами та бюджетами об’єднаних територіальних громад для спрямування з 1 жовтня 2018 року видатків на надання первинної медичної допомоги бюджетам адміністративно-територіальних одиниць, комунальні заклади охорони здоров’я яких не уклали договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги, визначеного у пункті 2 та додатку 2 до цього розпорядження.

Голосували: «за» - 23, «проти» - 0, «утрималися» - 1, «не голосували» - 1.

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію в.о. Голови Державного агентства інфраструктурних проектів України Божка М.П. про погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інфраструктури України на 2018 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.08.2018 № 628-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Міністерства інфраструктури України від 11.09.2018 № 2981/39/14-18 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу деяких видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.08.2018 № 628-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інфраструктури на 2018 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами).

Пунктом 1 зазначеного вище розпорядження Уряду встановлено здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству інфраструктури на 2018 рік у спеціальному фонді державного бюджету, перерозподіл деяких видатків державного бюджету шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання на суму 56 282,3 тис. гривень та видатків розвитку на суму 2 584 984,2 тис. гривень за програмою 3101240 «Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Апарат Міністерства інфраструктури України/;

установлення видатків споживання та видатків розвитку на відповідні суми за бюджетною програмою, відкритою для Державного агентства інфраструктурних проектів на здійснення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм.

Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом з питань бюджету забезпечити відкриття нової бюджетної програми та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

З огляду на сутність запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету передбачається визначити нового відповідального виконавця (Державне агентство інфраструктурних проектів України) щодо здійснення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм (у сумі 2 641 266,5 тис. грн, як передбачено у державному бюджеті на 2018 рік на такі заходи).

Щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету, слід зазначити наступне:

- бюджетна програма 3101240 «Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм» вперше визначена Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» відповідно до вимог статті 24-2 Бюджетного кодексу України
(далі – Кодекс), якою унормовано питання державного дорожнього фонду. Бюджетні призначення за цією бюджетною програмою визначено за спеціальним фондом державного бюджету у обсязі 2 641 266,5 тис. грн (з них видатки споживання – 56 282,3 тис. грн та видатки розвитку – 2 584 984,2 тис. гривень).

Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 24-2 Кодексу фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм визначено здійснювати за рахунок 5 відсотків коштів державного дорожнього фонду. Джерела формування цього фонду визначені пунктами 1-3, 6 та 6-2 частини третьої статті 29 Кодексу і до них відповідно віднесено:

акцизний податок з вироблених в Україні пального і транспортних засобів (крім акцизного податку, визначеного пунктом 6 частини першої статті 66 цього Кодексу);

акцизний податок з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів;

ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них;

плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні;

плата за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування державного значення.

Пунктом 41 «Прикінцевих та перехідних положень» Кодексу установлено, що акцизний податок з вироблених в Україні пального і транспортних засобів, акцизний податок з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів та ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них, як виняток з положень пунктів 1-3 частини третьої статті 29 цього Кодексу, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету у 2018 році у розмірі 50 відсотків.

Крім того, відповідно до пункту 18 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм передбачено здійснювати за рахунок джерел, визначених пунктом 10 статті 11 цього Закону (єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України);

- за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-серпень 2018 року видатки за бюджетною програмою 3101240 не проводились, хоча кошти від відповідних податків та зборів, що є джерелами покриття видатків за цією бюджетною програмою, до державного бюджету надходили.

Так, за даними звітності Казначейства України за підсумками січня-липня 2018 року до спеціального фонду державного бюджету фактично надійшло:

- від єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, 588,5 млн грн або 62,3% від річного обсягу (затверджено в обсязі 994 млн грн);

- до державного дорожнього фонду надійшло 22 302 млн гривень.

Слід зауважити, що положеннями Кодексу встановлено особливості використання коштів спеціального фонду, які передбачають, що:

платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету (частини третя та восьма статті 13);

витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх викоючно в межах і за рхунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (частина четверта статті 23);

розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобовязанння за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету (частина друга статті 48);

на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покритття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення (частина друга статті 57).

- з огляду на вимоги частини другої статті 23, пункту 5 частини першої статті 40 Кодексу в частині визначення законом про Державний бюджет на відповідний рік бюджетних призначень головним розпорядникам бюджетних коштів за бюджетною класифікацією та, зважаючи на вимоги пунктів 4 і 8 частини першої статті 2 Кодексу, згідно з якими бюджетні призначення визначають, зокрема цільове спрямування бюджетних коштів, бюджетні програми та відповідальних виконавців, належить визначати у законі про державний бюджет;

- враховуючи вимоги статті 20 Кодексу, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 р. № 32-р до переліку бюджетних програм, порядки використання коштів державного бюджету за якими визначаються у 2018 році Кабінетом Міністрів України, включено бюджетну програму 3101240, проте у офіційних джерелах відсутня інформація про прийняття рішення Уряду з цього питання. Неприйняття такого рішення унеможливить використання коштів за даною бюджетною програмою;

- Укрінфрапроекту завдання щодо фінансового забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм визначено у Положенні про Державне агентство інфраструктурних проектів України відповідно до змін, внесених до нього постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 435 «Про затвердження Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року». Цією ж постановою Уряду затверджено Державну програму підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року, якою визначено завдання, заходи та виконавців заходів у цій сфері, зокрема ряд завдань покладено на Укрінфрапроект.

Як зазначено у зверненні Міністерства інфраструктури України, встановлення вказаних видатків Укрінфрапроекту забезпечить:

- цілісну систему державного управління безпекою дорожнього руху для аналізу, планування та діяльноті у сфері безпеки дорожнього руху;

- застосування системного підходу обгрунтованих цільових показників, щляхом впровадження сучасних вимог і технологій, які охоплюють усі ключові аспекти безпеки дорожнього руху;

- цільове та ефективне використання бюджетних коштів;

- зменшення кількості загиблих і травмованих осіб внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

У матеріалах Міністерства інфраструктури України також наведено розподіл бюджетних коштів для здійснення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху за напрямами їх використання.

Разом з тим необхідно також зауважити, що звернення Міністерства інфраструктури України до Комітету з питань бюджету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи розрахунки) щодо обсягів такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 29 серпня п.р. № 628-р перерозподіл видатків державного бюджету /проект ухвали роздано народним депутатам – членам Комітету/.

В.о. Міністра фінансів України Маркарова О.С. зазначила, що міністерство не має заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету з питань бюджету.

 

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.08.2018 № 628-р погодити (із врахуванням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частиною третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Кодексу) здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству інфраструктури на 2018 рік у спеціальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків державного бюджету шляхом:

зменшення за бюджетною програмою 3101240 «Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм» видатків на 2 641 266 тис. грн – у тому числі: видатків споживання – на 56 282,3 тис. грн та видатків розвитку – на 2 584 984,2 тис. грн);

установлення видатків споживання та видатків розвитку у відповідних обсягах за бюджетною програмою, відкритою для Державного агентства інфраструктурних проектів на здійснення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм.

Голосували: «за» - 23, «проти» - 0, «утримались» - 1, «не голосували» - 1.

3.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію керівника Апарату Головного управління розвідки Міністерства оборони України Рудика Я.Р. про погодження передачі бюджетних призначень від Міністерства оборони України Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.2018 № 643-р). /Включено до порядку денного додатково за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунова О.В./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Головного управління розвідки Міністерства оборони України від 14.09.2018 № 222/4/1416 (копію зверенення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження передачі бюджетних призначень від Міністерства оборони України Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.2018 № 643-р «Про передачу у 2018 році деяких бюджетних призначень, передбачених Міністерству оборони».

Комітетом погодження передачі бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого здійснюється відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України передача бюджетних призначень здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Так, пунктом 1 розпорядження Уряду від 12.09.2018 № 643-р «Про передачу у 2018 році деяких бюджетних призначень, передбачених Міністерству оборони» пропонується передати бюджетні призначення, передбачені у 2018 році Міністерству оборони України у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ», у сумі 25 594,3 тис. грн (видатки споживання – 25 484,3 тис. грн, з них оплата праці – 20 945,3 тис. грн; видатки розвитку – 110 тис. грн) Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України за бюджетною програмою 5961010 «Розвідувальна діяльність у сфері оборони» для утримання підпорядкованих військових частин.

Міністерству фінансів доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження в установленому порядку з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету передачі бюджетних призначень, передбаченої пунктом 1 цього розпорядження.

Слід зазначити, що передача функцій з утримання військової частини та її особового складу від Міністерства оборони України до Головного управління розвідки Міністерства оборони України здійснюється відповідно до Указу Президента України від 30 травня 2018 року № 155-7т/2018 (таємно), яким передбачено проведення організаційних заходів у Збройних Силах України у 2018 році.

Крім того варто зазначити, що Законом України від 22 березня 2001 року № 2331-III (зі змінами) «Про розвідувальні органи України», який визначає правові основи організації і діяльності державних органів, які здійснюють розвідувальну діяльність, зокрема, визначається, що Головне управління розвідки Міністерства оборони України здійснює розвідувальну діяльність у воєнній, воєнно-політичній, воєнно-технічній, воєнно-економічній, інформаційній та екологічній сферах. При цьому, питання утворення, реорганізації і ліквідації розвідувальних органів здійснюються відповідно до конституційних повноважень Президентом України.

Відповідно до інформації розміщеної на офіційному сайті Кабінету Міністрів України, зазначена передача бюджетних призначень забезпечить проведення у 2018 році організаційних заходів у Збройних Силах України.

Довідково: за даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-серпень 2018 року за загальним фондом державного бюджету за бюджетними програмами:

2101020 - проведено видатки в обсязі 35 718,6 млн грн, або 93,6% плану на звітний період та 60,5% уточненого плану на рік (визначено в обсязі 59 032,4 млн грн);

5961010 - проведено видатки в обсязі 1 266,6 млн грн, або 85,9% плану на звітний період та 52,9% плану на рік (затвердженого в обсязі 2 394,8 млн грн.).

Слід зауважити, що звернення Головного управління розвідки Міністерства оборони до Комітету з питань бюджету щодо передачі бюджетних призначень не містить відповідних розрахунків та обґрунтувань щодо запропонованих обсягів передачі бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами від 21.03.2012 № 217).

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію погодити встановлений пунктом 1 розпорядження Уряду від 12 вересня п.р. № 643-р перерозподіл видатків державного бюджету /проект ухвали роздано народним депутатам – членам Комітету/.

В.о. Міністра фінансів України Маркарова О.С. зазначила, що міністерство не має заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду, керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.2018 № 643-р здійснення передачі бюджетних призначень, передбачених Міністерству оборони України у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України та підготовка військ», у сумі 25 594,3 тис. грн (видатки споживання – 25 484,3 тис. грн, з них оплата праці – 20 945,3 тис. грн; видатки розвитку – 110 тис. грн) Головному управлінню розвідки Міністерства оборони України за бюджетною програмою 5961010 «Розвідувальна діяльність у сфері оборони» /для утримання підпорядкованих військових частин/.

Голосували: «за» - одноголосно.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію народного депутата України Матвієнка А.С. про проект Закону України «Про внесення зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу» (реєстр. № 8599 від 13.07.2018 р.), поданий народними депутатами України Матвієнком А.С., Довбенком М.В., Шкварилюком В.В. та іншими (продовження розгляду) /включено до порядку денного додатково за пропозицією народного депутата України Матвієнка А.С./.

Відмітили:

Законопроектом пропонується в абзаці третьому пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) щодо експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, у всіх областях та місті Києві, а також реалізації заходів з розвитку дорожньої інфраструктури у місті Києві (далі – експеримент) виключити друге і третє речення, а саме: «У разі отримання обласними бюджетами та бюджетом міста Києва в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд гривень протягом першого кварталу, 3 млрд гривень - першого півріччя, 4,5 млрд гривень - дев’яти місяців та 6 млрд гривень - за 2018 рік (на останній банківський день), здійснюється поквартальна компенсація з державного дорожнього фонду за рахунок коштів, передбачених абзацом другим частини четвертої статті 24-2 цього Кодексу, з урахуванням сум компенсацій, наданих протягом попередніх кварталів поточного бюджетного періоду (наростаючим підсумком з початку року). Суми компенсації розподіляються пропорційно до суми перевиконання за звітний квартал на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, а у разі відсутності таких перевиконань сума компенсації переноситься на наступний квартал» (тобто пропонується скасувати поквартальну компенсацію місцевим бюджетам з державного дорожнього фонду).

Належить зазначити, що такі положення включено до пункту 33 розділу VI Кодексу Законом України від 07.12.2017 р. № 2233-VIII та діють з 1 січня 2018 року.

Загалом пунктом 33 розділу VI Кодексу визначено, що:

експеримент діє з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2019 року;

перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською держадміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом ВРУ з питань бюджету;

для реалізації таких заходів у разі перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, 50% такого перевиконання зараховується до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету міста Києва в обсязі, пропорційному до суми перевиконання на відповідній території загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, що справляються під час митного оформлення товарів на територіях відповідних областей та міста Києва, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів;

надається поквартальна компенсація місцевим бюджетам з державного дорожнього фонду у разі отримання ними в цілому по Україні за рахунок експерименту коштів в обсязі менше 1,5 млрд грн протягом І кварталу, 3 млрд грн – І півріччя, 4,5 млрд грн – 9 місяців та 6 млрд грн - за 2018 рік;

Кабінет Міністрів затверджує методику розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету у територіальному розрізі з урахуванням відповідних надходжень за останній бюджетний період та інших факторів, що впливають на обсяги таких платежів.

На виконання цього пункту Кодексу для належної реалізації експерименту Постановою КМУ від 16.09.2015 р. № 726 (із змінами) «Про проведення експерименту з фінансового забезпечення здійснення заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування, ділянок вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що суміщаються з автомобільними дорогами загального користування, в усіх областях та м. Києві, а також дорожньої інфраструктури у м. Києві» затверджено Порядок спрямування до спеціальних фондів обласних бюджетів та бюджету м. Києва 50 відсотків суми перевиконання загального обсягу щомісячних показників надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, та поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду та Методику розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів до загального фонду державного бюджету у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.

Довідково: за попередні три роки в рамках експерименту загалом перераховано місцевим бюджетам 15122,7 млн грн (у т.ч. за 2015-2016 рр. – 2814,3 млн грн, за 2017 р. – 12308,4 млн грн), використано коштів у сумі 11087,3 млн грн (або 73,3%), залишок коштів в окремих місцевих бюджетах станом на 01.01.2018 р. становив загалом 4035,4 млн грн.

За звітними даними Казначейства станом на 1 вересня п.р. перераховано до спеціального фонду місцевих бюджетів в рамках експерименту за підсумками січня-липня 2018 р. загалом 1873,69 млн грн, у т.ч.:

1422,8 млн грн – внаслідок перевиконання загального обсягу індикативних показників митних платежів за січень п.р. (у лютому і березні п.р. не відбулося перевиконання загального обсягу індикативних показників);

77,2 млн грн – поквартальна компенсація з державного дорожнього фонду за підсумками І кварталу (у т.ч. обласним бюджетам 11 таких областей: Волинської – 3,22 млн грн; Дніпропетровської – 0,16 млн грн; Донецької – 4,56 млн грн; Закарпатської – 5,88 млн грн; Запорізької – 10,05 млн грн; Київської – 23,13 млн грн; Одеської – 15,47 млн грн; Полтавської – 6,89 млн грн; Тернопільської – 0,19 млн грн; Херсонської – 2,73 млн грн; Черкаської – 4,91 млн грн);

362,76 млн грн - внаслідок перевиконання загального обсягу індикативних показників митних платежів за травень п.р. (у квітні і червні п.р. не відбулося перевиконання загального обсягу індикативних показників);

10,93 млн грн – внаслідок перевиконання загального обсягу індикативних показників митних платежів за липень п.р. (у серпні п.р. також відбулося перевиконання загального обсягу індикативних показників і відповідні кошти (орієнтовно 196,34 млн грн) будуть перераховані місцевим бюджетам у вересні п.р.).

Крім того, за підсумками ІІ кварталу п.р. окремим місцевим бюджетам має бути надано поквартальну компенсацію з державного дорожнього фонду загалом у сумі 1137,24 млн грн (у т.ч. розрахунково обласним бюджетам 9 таких областей: Волинської – 118,95 млн грн; Донецької – 22,69 млн грн; Житомирської – 111,83 млн грн; Закарпатської – 101,43 млн грн; Запорізької – 286,56 млн грн; Одеської – 383,79 млн грн; Полтавської – 65,99 млн грн; Тернопільської – 23,09 млн грн; Хмельницької – 22,91 млн грн). Однак станом на 01.09.2018 р. такі кошти не перераховано відповідним місцевим бюджетам. З цього приводу Казначейство повідомило, що відповідно до окремого доручення В.о. Міністра фінансів Казначейством тимчасово призупинено з 12.07.2018 р. щоденне перерахування компенсації до відповідних місцевих бюджетів.

При цьому потрібно зазначити, що за даними Казначейства надходження митних платежів до загального фонду державного бюджету за січень-серпень п.р. загалом становили 209369,3 млн грн, що менше загального обсягу відповідних індикативних показників на цей період в цілому по Україні на 4181 млн грн.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що у разі спрямування за результатами І півріччя п.р. компенсації місцевим бюджетам у сумі 1137,24 млн грн за рахунок надходжень до державного дорожнього фонду виникає загроза зупинення робіт на дорогах загального користування державного значення по об’єктах, що фінансуються за рахунок коштів державного дорожнього фонду, перелік яких затверджено розпорядженням КМУ від 17.01.2018 р. № 78-р. Крім того, це унеможливить прийняття та взяття бюджетних зобов’язань за вже виконаними роботами, реєстрацію кредиторської заборгованості в органах Казначейства, що у свою чергу призведе до виникнення численних судових позовів до замовників робіт в областях. Тому, на думку авторів законопроекту, для попередження загострення ситуації та виникнення негативних наслідків необхідно скасування поквартальної компенсації за рахунок 60% коштів державного дорожнього фонду та здійснення відповідних видатків виключно у межах фактичних надходжень коштів експерименту.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід відмітити, що за даними Казначейства за січень-серпень п.р. надходження державного дорожнього фонду за рахунок доходів, визначених пунктами 1-3, 6 та 6-2 частини третьої статті 29 Кодексу (60% яких є потенційним джерелом для здійснення поквартальної компенсації місцевим бюджетам в рамках експерименту), становили загалом 22302,5 млн грн, що більше плану на цей період згідно з первинним розписом доходів спеціального фонду державного бюджету на 1759,5 млн грн, або на 8,6%. Оскільки за підсумками І півріччя п.р. загальний обсяг компенсації в рамках експерименту, який підлягає перерахуванню до відповідних місцевих бюджетів, розрахунково становить 1214,4 млн грн, а перевиконання потенційного джерела для здійснення компенсації – лише 1055,7 млн грн (60% від загального обсягу перевиконання відповідних надходжень державного дорожнього фонду), станом на 1 вересня п.р. матиме місце недофінансування на 158,7 млн грн видатків спеціального фонду Укравтодору порівняно з відповідними бюджетними асигнуваннями на 8 місяців п.р. Зокрема, йдеться про видатки Укравтодору у Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» за рахунок джерел державного дорожнього фонду (які є потенційним джерелом для здійснення компенсації) за такими бюджетними програмами:

«Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) /10726,2 млн грн/;

«Виконання боргових зобов'язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг  загального користування» (код 3111030) /6041 млн грн/;

«Покращення стану автомобільної дороги Н-31 Дніпро - Царичанка - Кобеляки – Решетилівка» (код 3111140) /1200 млн грн/;

«Покращення стану автомобільної дороги Харків – Охтирка» (код 3111150) /1200 млн грн/;

«Покращення стану автомобільної дороги Житомир – Чернівці» (код 3111160) /600 млн грн/.

Аналітичні таблиці щодо реалізації експерименту, підготовлені у секретаріаті Комітету з питань бюджету, роздані народним депутатам України – членам Комітету.

Варто також звернути увагу, що керуючись статтею 58 Конституції України (згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі), у разі підтримки законопроекту залежно від часу прийняття і набрання чинності відповідним законом поквартальну компенсацію з державного дорожнього фонду фактично можливо скасувати лише частково: за ІІІ і ІV квартали п.р. (у сумі від 0 до 3 млрд грн залежно від стану виконання індикативних показників митних платежів) – якщо відповідний закон набере чинності у вересні 2018 р.; за ІV квартал п.р. (у сумі від 0 до 1,5 млрд грн відповідно) – якщо відповідний закон набере чинності у жовтні-грудні 2018 р.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку /лист від 03.09.2018 р. № 16/3-520/8599 (182727)/ зазначає, що для прийняття виваженого рішення щодо законопроекту доцільно отримати відповідний експертний висновок Уряду. При цьому ГНЕУ вважає достатньо обґрунтованими окреслені ризики, пов’язані з реалізацією передбаченого Кодексом компенсаційного механізму, одночасно вказуючи на відсутність у супровідних до проекту документах ризиків, що ймовірно виникнуть при скасуванні відповідного компенсаційного механізму для суб’єктів експерименту.

Міністерство фінансів України у своєму висновку /лист від 30.08.2018 р. № 35110-02-2/22772/ відмічає, що не має зауважень до законопроекту, та зазначає, що прийняття законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, а оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Міністерство інфраструктури України та Державне агентство автомобільних доріг України у своїх висновках /листи від 31.07.2018 р. № 8367/26/10-18 та від 02.08.2018 р. № 6143/1/6.1-2-125/02 відповідно/ повідомляють, що підтримують прийняття законопроекту (наводячи аргументацію, аналогічну викладеній у пояснювальній записці до законопроекту), та звертають увагу, що кошти, які надійшли до місцевих бюджетів в рамках експерименту за рахунок 50% перевиконання щомісячних показників надходжень митних платежів, не використовуються повною мірою та обліковуються як залишки на відповідних бюджетних рахунках.

На час розгляду у Комітеті з питань бюджету експертні висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) до законопроекту не надійшли.

За підсумками розгляду законопроекту на засіданні Комітету з питань бюджету 5 вересня 2018 року, зважаючи на різні бачення з приводу врегулювання порушеного питання, народні депутати України – члени Комітету вирішили відкласти прийняття рішення щодо законопроекту та доручити підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України і робочій групі під головуванням Першого заступника Голови Комітету Амельченка В.В. додатково опрацювати законопроект з метою підготовки узгодженої пропозиції для прийняття відповідного рішення Комітету.

Під час повторного представлення даного питання на засіданні Комітету з питань бюджету 19 вересня 2018 року співавтор законопроекту - народний депутат України Матвієнко А.С. запропонував підтримати прийняття законопроекту.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Павелко А.В., Матвієнко А.С., Іщейкін К.Є., Амельченко В.В., Горбунов О.В., Куліченко І.І., Пресман О.С., Шевченко О.Л., Скорик М.Л., Деркач А.Л., Крулько І.І., в.о. Міністра фінансів України Маркарова О.С., в.о. заступника голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І. та директор Департаменту фінансів Одеської обласної державної адміністрації Зінченко М.А.

Зокрема, голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкін К.Є., підтримуючи порушене у законопроекті питання по суті, запропонував відтермінувати введення в дію відміни відповідної компенсації з наступного року.

Разом з тим, Перший заступник Голови Комітету з питань бюджету Амельченко В.В. вніс пропозицію, підготовлену робочою групою за участі співавторів законопроекту та представників Мінфіну і Укравтодору, підтримати таке рішення Комітету (проект ухвали до даного питання роздано народним депутатам України – членам Комітету): 1) рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 8599 прийняти за основу та в цілому як закон; 2) рекомендувати Кабінету Міністрів доручити Мінфіну і Казначейству вжити заходів щодо виконання норми абзацу третього пункту 33 розділу VI Кодексу в частині здійснення поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду відповідним місцевим бюджетам за підсумками другого кварталу 2018 року.

За підсумками обговорення Голова Комітету Павелко А.В. запропонував підтримати таке рішення Комітету: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 8599 прийняти за основу. Ця пропозиція була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України «Про внесення зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу» (реєстр. № 8599 від 13.07.2018 р.), внесений народними депутатами України Матвієнком А.С., Довбенком М.В., Шкварилюком В.В. та іншими, за наслідками розгляду у першому читанні прийняти за основу, доручивши Комітету Верховної Ради України з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Голосували: «за» - 21, «проти» - 2, «утрималися» - 0, «не голосували» - 2.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України Куркчі Ю.І. про проект Закону України про внесення зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстр. № 9026 від 30.08.2018), поданий народним депутатом України Геращенко І.В. /Розглянуто після пункту 1 порядку денного./

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі – Закон) пропонується змінити найменування бюджетної програми «Заходи щодо захисту і забезпечення прав та інтересів осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок дій незаконних збройних формувань та/або органів влади Російської Федерації на окремих територіях Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та тимчасово окупованій території України, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей» (код 1601020), головним розпорядником коштів за якою є Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, та викласти її в наступній редакції:

«Заходи щодо захисту і забезпечення прав та інтересів, соціальної реабілітації осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв’язку з громадською або політичною діяльністю вказаних осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов’язаних із їх відвідуванням, надання особам, позбавлених особистої свободи, та членам їх сімей правової допомоги, медичних та соціальних послуг, виплату державних стипендій імені Левка Лук’яненка».

З огляду на сутність положень законопроекту, пропонується без зміни обсягу бюджетних призначень за вказаною бюджетною програмою розширити напрями спрямування коштів, які належатиме реалізовувати за рахунок та в межах коштів, визначених у державному бюджеті на 2018 рік за цією бюджетною програмою.

Таким чином, пропонується додатково за вказаною бюджетною програмою здійснювати заходи, пов’язані із наданням соціальної реабілітації, правової допомоги, медичних та соціальних послуг особам, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях, відшкодуванням витрат для їх відвідування, а також виплатою державних стипендій імені Левка Лук’яненка.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту його метою є приведення найменування бюджетної програми 1601020 у відповідність до положень Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» та Указу Президента України від 25.07.2018 № 216/2018 «Про невідкладні заходи щодо захисту прав, свобод і законних інтересів осіб, незаконно затриманих, утримуваних Російською Федерацією, окупаційною адміністрацією Російської Федерації, звільнених з числа таких осіб, підтримки зазначених осіб та членів їх сімей», а також з метою належного забезпечення виплат особам, позбавленим особистої свободи внаслідок дій незаконних збройних формувань та/або органів влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях.

Необхідно зазначити, що вказаним Указом Президента України від 25.07.2018 № 216/2018 визначено низку доручень Кабінету Міністрів України, зокрема, щодо невідкладного опрацювання питання можливості використання коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2018 рік, на здійснення заходів щодо захисту і забезпечення прав та інтересів осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок дій незаконних збройних формувань та/або органів влади Російської Федерації на окремих територіях Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та тимчасово окупованій території України, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, у тому числі на виплату державних стипендій імені Левка Лук’яненка, відшкодування витрат, пов’язаних із відвідуванням осіб, незаконно затриманих, утримуваних Російською Федерацією, окупаційною адміністрацією Російської Федерації, надання таким особам та членам їх сімей правової допомоги, медичних та соціальних послуг. При цьому, цим Указом Президента України Уряду постановлено заснувати державні стипендії імені Левка Лук’яненка для підтримки осіб, незаконно затриманих, утримуваних Російською Федерацією, окупаційною адміністрацією Російської Федерації, звільнених з числа таких осіб, та членів сімей зазначених осіб, а також передбачено доручення передбачати під час підготовки проектів закону про державний бюджет на відповідний рік видатки на виплату цих державних стипендій.

Слід зазначити, що заходи за бюджетною програмою 1601020 належить здійснювати відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 № 328 (із змінами згідно з постановою Уряду від 26.07.2018 № 593) Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на здійснення заходів щодо захисту і забезпечення прав та інтересів осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок дій незаконних збройних формувань та/або органів влади Російської Федерації на окремих територіях Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та тимчасово окупованій території України, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, яким передбачено спрямування коштів на:

забезпечення надання професійної правової допомоги (в тому числі заходів, спрямованих на забезпечення можливості її надання) для захисту і забезпечення прав та інтересів вказаних осіб;

здійснення виплати одноразової грошової допомоги таким особам відповідно до Порядку виплати одноразової грошової допомоги особам, яких було незаконно позбавлено особистої свободи внаслідок дій незаконних збройних формувань та/або органів влади Російської Федерації на окремих територіях Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та тимчасово окупованій території України, звільненим 27 грудня 2017 р. та 24 січня 2018 р., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 38 «Деякі питання соціальної підтримки осіб, яких було незаконно позбавлено особистої свободи».

За даними звітності Казначейства України про виконання державного бюджету за січень-серпень 2018 року видатки по загальному фонду за бюджетною програмою 1601020 фактично проведено у обсязі 7 млн грн, що становить 7,2% річного плану (визначено у обсязі 96,7 млн грн) та 15,1% плану на звітний період.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація даного проекту закону не потребує додаткових витрат державного бюджету.

В той же час, зважаючи на те, що нова редакція найменування бюджетної програми 1601020 передбачає розширення переліку заходів, на які мають спрямовуватися кошти, передбачені за цією бюджетною програмою у державному бюджеті на 2018 рік, та беручи до уваги надані Указом Президента України від 25.07.2018 № 216/2018 доручення Уряду, положення проекту закону за реєстр. № 9026 можуть потребувати виділення у поточному році додаткових коштів державного бюджету для забезпечення реалізації його положень. Про це також наголошено у експертному висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

З огляду на вказане, з урахуванням вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до проекту закону належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), зокрема щодо можливості забезпечення за рахунок передбаченого у державному бюджеті на 2018 рік обсягу видатків за бюджетною програмою 1601020 всіх запропонованих проектом закону напрямів спрямування коштів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму експертному висновку до законопроекту (лист від 05.09.2018
№ 16/3-529/9026(184561) роздано народним депутатам України – членам Комітету)
зазначає, що погоджується з необхідністю належного фінансового вирішення передбачених проектом закону важливих соціальних заходів, а також зауважує на тому, що для прийняття виваженого рішення щодо внесеного законопроекту слід отримати відповідний експертний висновок Уряду, зважаючи на положення пункту 6 статті 116 Конституції України і статті 42 Бюджетного кодексу України, згідно з якими розробку та забезпечення виконання затвердженого Верховною Радою України Державного бюджету України віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація не вплине на дохідну та видаткову частини державного бюджету і буде здійснюватися в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на 2018 рік за бюджетною програмою 1601020, з позиції Міністерства законопроект може бути прийнятий.

На час розгляду законопроекту до Комітету з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

Заступник Міністра фінансів України Гелетій Ю.І. зазначив про те, що Міністерством фінансів законопроект за реєстр. № 9026 підтримується.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Горбунов О.В. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 9026 прийняти за основу та в цілому як Закон.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Горбуновим О.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення зміни до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстр. № 9026 від 30.08.2018), поданий народним депутатом України Геращенко І.В., за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.

Голосували: «за» - одноголосно.

 

 

6. СЛУХАЛИ:

Доповідь виконуючого обов’язки Міністра фінансів України О.С. Маркарової щодо представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2019 рік (реєстр. № 9000 від 15.09.2018 р.).

Відмітили:

Відповідно до статей 96 і 116 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України та статті 153 Регламенту Верховної Ради України Кабінет Міністрів України розробляє і не пізніше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради проект закону про Державний бюджет України на наступний рік.

Кабінетом Міністрів своєчасно подано законопроект про Державний бюджет України на 2019 рік (реєстр. № 9000 від 15.09.2018 р.) /далі – законопроект/ та згідно з Регламентом Верховної Ради України законопроект має розглядатися у Верховній Раді за спеціальною процедурою.

Враховуючи строки та вимоги до спеціальних процедур розгляду і прийняття законопроекту про державний бюджет, що встановлено главою 27 Регламенту Верховної Ради України, а також беручи до уваги календарний план проведення дев’ятої сесії Верховної Ради восьмого скликання (затверджений постановою Верховної Ради від 05.07.2018 р. № 2493-VIII), у Комітеті з питань бюджету (далі – Комітет) підготовлено Орієнтовний графік розгляду такого законопроекту, який схвалено на засіданні Комітету 5 вересня п.р. та розповсюджено у Верховній Раді (за дорученням Голови Верховної Ради) і направлено Уряду /відповідний графік роздано народним депутатам – членам Комітету/.

Відповідно до зазначеного графіка та розкладу пленарних засідань Верховної Ради на поточному тижні у п’ятницю, 21 вересня п.р., має відбутися представлення законопроекту. Відповідно до статті 154 Регламенту Верховної Ради України за підсумками представлення законопроекту не передбачено прийняття рішення, крім випадку відхилення законопроекту у разі невідповідності вимогам Бюджетного кодексу України.

На засіданні Комітету (який є головним з опрацювання законопроекту) попередньо заслухано представлення законопроекту /презентацію, підготовлену Мінфіном, роздано народним депутатам – членам Комітету/ та на запитання народних депутатів – членів Комітету отримано відповіді безпосередньо від в.о. Міністра фінансів Маркарової О.С.

До Комітету надійшов висновок Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України на законопроект, в якому висловлено щодо законопроекту зауваження /копію листа-висновка ГНЕУ від 19.09.2018 р. № 16/3-564/9000 (193775) роздано народним депутатам – членам Комітету/.

Доповідаючи дане питання, в.о. Міністра фінансів Маркарова О.С. зазначила, зокрема, про таке.

1. Проект державного бюджету на 2019 рік розроблено з урахуванням проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки (схвалених розпорядженням КМУ від 18.04.2018 р. № 315-р). Показники проекту державного бюджету базуються на сценарії 1 (базовому) макроекономічного прогнозу, схваленого Урядом /постанова КМУ від 11.07.2018 р. № 546/.

2. Загальний ресурс проекту державного бюджету на 2019 рік становить 1108,1 млрд грн, з них за загальним фондом – 994,1 млрд грн (збільшено на 84,6 млрд грн щодо 2018 р.), що включає доходи у сумі 916,1 млрд грн, дефіцит – 69,6 млрд грн і повернення кредитів – 8,3 млрд грн.

При загальному зростанні доходів державного бюджету на 2019 рік планується забезпечити зменшення відсотку перерозподілу ВВП через державний бюджет до рівня 25,5%.

З метою забезпечення збалансованості та стійкості бюджетної системи передбачається подальше зменшення граничного обсягу дефіциту державного бюджету до 2,28% ВВП у 2019 році, або 90 млрд грн.

Також планується забезпечити зменшення відношення обсягу державного боргу до ВВП до рівня 52,2% на кінець 2019 року, зокрема завдяки зниженню дефіциту державного бюджету та росту ВВП. Платежі за державним боргом у 2019 році становитимуть близько 417,4 млрд грн, з яких обслуговування державного боргу – 145,2 млрд грн, погашення державного боргу – 272,2 млрд грн.

3. Розміри прожиткового мінімуму у 2019 році пропонується підвищити загалом на 9,4%, що на 2% перевищує показник прогнозного індексу споживчих цін на 2019 рік /107,4% грудень до грудня 2018 року/. Зокрема, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць становитиме у 2019 р. з: січня – 1853 грн, липня – 1936 грн, грудня – 2027 грн. Мінімальна зарплата з 1 січня 2019 р. зросте до 4173 грн (збільшення на 450 грн).

Субвенцію на виплату соціальних допомог закладено в обсязі 63 млрд грн, що включає кошти на реалізацію започаткованого у 2018 році пілотного проекту допомоги при народженні дитини («пакунок малюка») – 1,8 млрд грн та відшкодування послуги по догляду за дитиною до трьох років («муніціпальна няня») – 0,5 млрд грн.

Видатки проекту державного бюджету для Пенсійного фонду становитимуть 166,5 млрд грн, в яких враховано кошти на продовження перерахунку пенсій військовослужбовцям, запровадженого у 2018 році, та проведення індексації пенсій з 1 березня 2019 року.

На оплату пільг та житлових субсидій населенню передбачено 58,1 млрд грн (зменшення на 15,6 млрд грн), у тому числі на: оплату житлово-комунальних послуг – 55,1 млрд грн; придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу – 2,95 млрд грн.

4. На підвищення обороноздатності та безпеки держави передбачено загалом 209,7 млрд грн, або 5,3% ВВП (з них державні гарантії – 5 млрд грн).

5. У проекті зведеного бюджету на 2019 рік на охорону здоров’я передбачається 126,9 млрд грн (збільшення на 11,5 млрд грн), зокрема на: первинну медичну допомогу – 15,3 млрд грн (збільшення на 2 млрд грн), медичну субвенцію /вторинна, третинна і екстрена медична допомога/ – 55,5 млрд грн (збільшення на 3,4 млрд грн).

6. У проекті державного бюджету передбачено на освітню субвенцію майже 71 млрд грн, підтримку проекту «Нова українська школа» – 1,3 млрд грн (включаючи забезпечення учнів початкових класів навчальними засобами та мобільними меблями – 1 млрд грн), інклюзивну освіту – 0,5 млрд грн.

7. На розвиток культури у 2019 році пропонується 5,4 млрд грн, зокрема, на: розвиток національного кінематографу, створення фільмів патріотичного спрямування – 1 млрд грн, будівництво об’єктів загальнодержавного значення у сфері культури – 0,5 млрд грн, підтримку мистецьких проектів на конкурсних засадах, забезпечення діяльності Українського культурного фонду – 0,2 млрд грн.

8. На розвиток дорожньої інфраструктури передбачено загалом 55 млрд грн, у тому числі за рахунок доходів у складі державного дорожнього фонду – 50,4 млрд грн, залучення коштів міжнародних донорів (зовнішні запозичення) – 4,6 млрд грн.

9. На стимулювання розвитку АПК та фермерства передбачено 7,9 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 6,9 млрд грн, з яких розвиток тваринництва – 4 млрд грн, розвиток фермерських господарств – 1 млрд грн, здешевлення вітчизняної сільгосптехніки – 1,4 млрд грн, підтримка садівництва, виноградарства – 0,4 млрд грн.

10. Для підтримки енергетичної незалежності планується виділити 2,3 млрд грн на реформування вугільної галузі, з них на закриття неперспективних шахт – 0,7 млрд грн, реструктуризацію вугільної галузі – 1,6 млрд грн. На стимулювання енергоефективності передбачено 2 млрд грн, з них Фонд енергоефективності – 1,6 млрд грн, «теплі» кредити – 0,4 млрд грн.

11. Державна фінансова підтримка регіонального розвитку складе 11 млрд грн, у тому числі державний фонд регіонального розвитку (1% доходів загального фонду державного бюджету) – 9,1 млрд грн, субвенція на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад – 1,9 млрд грн.

Завершуючи доповідь, в.о. Міністра фінансів України Маркарова О.С. окремо зазначила, що Міністерство фінансів за власної ініціативи найближчим часом передасть оновлений проект Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки, а також висловила сподівання на прискорення розгляду і прийняття Верховною Радою урядового законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування (реєстр. № 8044) з метою запровадження таких змін при формуванні бюджетної політики на наступні роки.

В обговоренні питання брали участь народні депутати – члени Комітету Павелко А.В., Кривенко В.М., Куліченко І.І., Молоток І.Ф., Шевченко О.Л., Крулько І.І., а також в.о. Міністра фінансів України Маркарова О.С.

Наприкінці обговорення, Голова Комітету Павелко А.В. звернув увагу народних депутатів – членів Комітету на таке:

після представлення законопроекту у Парламенті розпочинається його опрацювання народними депутатами та комітетами Верховної Ради, які мають можливість до 1 жовтня п.р. подати до Комітету пропозиції щодо законопроекту;

у Комітеті підготовлено узгоджений з головами підкомітетів графік розгляду з 24 вересня по 1 жовтня п.р. у підкомітетах Комітету законопроекту за відповідними напрямами /такий графік роздано народним депутатам – членам Комітету/, у зв’язку з чим головам підкомітетів необхідно забезпечити проведення засідань підкомітетів згідно з таким графіком, а також висловлено прохання до Міністерства фінансів і Рахункової палати делегувати уповноважених своїх представників для участі у відповідних засіданнях підкомітетів. Водночас, членам Комітету запропоновано залучатися до активної роботи підкомітетів;

за практикою минулого року з метою конструктивного та збалансованого подальшого розгляду законопроекту та належної підготовки матеріалів на наступні засідання Комітету запропоновано створити робочу групу під головуванням заступника Голови Комітету Мельника С.І. за участі інших заступників Голови, голів підкомітетів, членів Комітету та за участі керівництва Міністерства фінансів і Рахункової палати.

Підсумовуючи, Голова Комітету Павелко А.В. запропонував підтримати рішення Комітету згідно з відповідним проектом ухвали /який роздано народним депутатам – членам Комітету/, а саме:

1) доповідь щодо представлення законопроекту взяти до відома;

2) головам підкомітетів забезпечити проведення засідань підкомітетів згідно з графіком розгляду у підкомітетах законопроекту за відповідними напрямами;

3) створити у Комітеті відповідну робочу групу для підготовки матеріалів щодо розгляду законопроекту у першому та наступних читаннях.

Така пропозиція була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1. Доповідь виконуючого обов’язки Міністра фінансів України Маркарової О.С. щодо представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2019 рік (реєстр. № 9000 від 15.09.2018 р.) взяти до відома.

2. Головам підкомітетів Комітету з питань бюджету забезпечити проведення засідань підкомітетів згідно з графіком розгляду у підкомітетах проекту Закону України про Державний бюджет України на 2019 рік (реєстр. № 9000 від 15.09.2018 р.) за відповідними напрямами.

3. Створити у Комітеті з питань бюджету робочу групу під головуванням заступника Голови Комітету Мельника С.І. за участі інших заступників Голови, голів підкомітетів, членів Комітету, керівництва Міністерства фінансів України та Рахункової палати для підготовки відповідних матеріалів на засідання Комітету з питань бюджету щодо розгляду проекту Закону України про Державний бюджет України на 2019 рік (реєстр. № 9000 від 15.09.2018 р.) у першому і наступних читаннях та подальшого розгляду таких матеріалів Верховною Радою України.

Голосували: одноголосно.

7. Слухали:

Інформацію про Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у першому півріччі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році.

Відмітили:

Рахункова палата відповідно до вимог частини другої статті 110 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» подала до Верховної Ради Висновок про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у першому півріччі, затверджений рішенням Рахункової палати від 28.08.2018 р. № 22-4 (далі – Висновок РП) /10.09.2018 р. електронну версію Висновку РП направлено народним депутатам – членам Комітету на їх електронну пошту у ВРУ, а витяг з цього документу з узагальненими висновками та пропозиціями роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету/.

У Комітеті ВРУ з питань бюджету (далі – Комітет) проаналізовано Висновок РП, а також останні звітні дані Міністерства фінансів України
(далі – Мінфін), Державної казначейської служби України (далі – Казначейство), Державної фіскальної служби України (далі – ДФС), інших державних органів щодо стану реалізації норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі – Закон) та виконання бюджетів
у поточному році і звернуто увагу на таке.

Щодо макроекономічних показників

Згідно з статистичними даними основні показники економічного і соціального розвитку України, зокрема, є такі: реальний ВВП за І квартал і ІІ квартал 2018 р. (порівняно з відповідним періодом 2017 р.) становив відповідно 103,1% і 103,8% /враховано при затвердженні бюджету – 103%/; індекс споживчих цін у серпні п.р. – 100%, з початку року – 103,6% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 109%/; індекс цін виробників промислової продукції у серпні п.р. – 101,3%, з початку року – 111,1% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 110,3%/.

У Висновку РП відмічено, що за умов зростання економіки на 3,4%, що перевищує прогнозоване на рік, план доходів загального фонду в І півріччі п.р. не виконано на 14,9 млрд грн, або на 3,5%.

За попередніми даними Національного банку, обсяг міжнародних резервів станом на 01.09.2018 р. склав 17,23 млрд дол. США і зменшився у серпні п.р. на 0,52 млрд дол. США, або на 2,9% (з початку року зменшився на 1,58 млрд дол. США, або на 8,4%). Офіційний курс гривні щодо долара США за січень-серпень п.р. в середньому становив 26,8 грн /прогнозний середньорічний обмінний курс, врахований при затвердженні бюджету, – 29,3 грн/дол. США/.

Кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства становили на 01.09.2018 р. 70,6 млрд грн (проти 72,3 млрд грн на 01.01.2018 р.), у т.ч.: на єдиному казначейському рахунку – 27,1 млрд грн, на рахунках Казначейства у іноземній валюті – 36,4 млрд грн, на інших рахунках – 7,1 млрд грн.

Щодо доходів державного бюджету

Доходи державного бюджету за 8 місяців п.р. становили 607,56 млрд грн, що на 79,97 млрд грн, або на 15,2% більше відповідного показника за минулий рік. За Висновком РП доходи державного бюджету збільшилися, зокрема, внаслідок зростання цін, надходження коштів від Національного банку, обсягів імпорту, надходжень плати за ліцензування при запровадженні 4G зв’язку, прибутку прибуткових підприємств, середньомісячної зарплати.

До загального фонду за січень-серпень п.р. надійшло доходів в обсязі 551,6 млрд грн, що на 0,4 млрд грн, або на 0,1%, менше плану на цей період згідно з первинним розписом доходів державного бюджету на 2018 рік. Порівняно з відповідним періодом минулого року такі доходи зросли на 19,8% при плановому річному зростанні на 20,7% /план на 2018 р. до факту за 2017 р./. У Висновку РП зазначено, що враховуючи невиконання плану доходів загального фонду на звітний період, а також те, що у 2018 р. надходження коштів від Національного банку становитимуть меншу суму, ніж визначено у Законі, ризик невиконання доходів державного бюджету за рік зростає.

Перевиконання плану за такий період відбулося за окремими доходами, зокрема: податок на прибуток підприємств (+12,2 млрд грн); ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (+3,5 млрд грн); плата за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та видачу дублікатів таких ліцензій (+1,6 млрд грн) /внаслідок надходження коштів від продажу 4G ліцензій у сумі 7,9 млрд грн/. При цьому у серпні п.р. НБУ завершив розрахунки за зобов’язаннями з перерахування прибутку до розподілу до державного бюджету: загалом перераховано 44,6 млрд грн /відповідна сума визнана у затвердженій Радою НБУ річній фінансовій звітності НБУ за 2017 рік/, хоча зазначене на 5,9 млрд грн менше затвердженого Законом показника і посилює ризик невиконання доходів загального фонду.

Водночас, не виконано план надходжень, насамперед, за такими доходами: частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, та дивіденди (доход), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (-11,5 млрд грн); акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (-7,2 млрд грн); ПДВ з ввезених на територію України товарів (-4,4 млрд грн); рентна плата за користування надрами для видобування природного газу (-2,8 млрд грн); ввізне мито (-1,1 млрд грн).

При цьому належить зауважити, що невиконання плану звітного періоду з надходжень частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань і дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, спричинено частковим перерахуванням дивідендів від ПАТ НАК „Нафтогаз України”, на що також звернуто увагу у висновку РП. Зокрема, згідно з розпорядженням КМУ від 25.04.2018 р. № 384-р ПАТ НАК „Нафтогаз України”на виплату дивідендів до державного бюджету спрямовано 30% чистого прибутку (11,8 млрд грн), при цьому 45% (17,7 млрд грн) залишено нерозподіленими до прийняття окремого рішення Урядом. Пізніше Кабінет Міністрів вирішив спрямувати таку нерозподілену частину чистого прибутку на виплату дивідендів і визначив терміни перерахування таких коштів до державного бюджету частинами до 25 грудня п.р., при цьому 16,2 млрд грн мають бути перераховані протягом двох останніх місяців року /розпорядження КМУ від 26.07.2018 р. № 535-р/, що в умовах невиконання плану доходів і загалом надходжень загального фонду державного бюджету є недостатньо зрозумілим.

Бюджетне відшкодування податку на додану вартість за 8 місяців п.р. здійснено в обсязі 85,2 млрд грн, що на 7,3 млрд грн, або на 9,3%, більше такого показника за відповідний період минулого року. За даними ДФС станом на 01.08.2018 р. бюджетна заборгованість по невідшкодованих сумах ПДВ становила 13,9 млрд грн (зменшилася на 1,4 млрд грн з початку року), з них з простроченим терміном відшкодування – 482,1 млн грн (збільшилася з початку року на 5,4 млн грн). При цьому Рахункова палата звертає увагу, що невирішеною залишається проблема відшкодування ПДВ за заявами платників про повернення, поданими до 01.02.2016 р., та пропонує Мінфіну забезпечити відшкодування ПДВ за такими заявами.

До спеціального фонду за січень-серпень п.р. надійшло доходів в обсязі 55,98 млрд грн, що становить 74,6% затвердженого на рік обсягу та на 16,7% менше, ніж за відповідний період 2017 р. Насамперед, це пояснюється тим, що за 8 місяців п.р. конфісковані кошти надійшли в обсязі лише 65,8 тис. грн при плані на цей період у сумі 3,4 млрд грн, в той час як у квітні минулого року такі надходження становили 29,7 млрд грн. За звітний період найбільшим за обсягом джерелом спеціального фонду були власні надходження бюджетних установ: 26,8 млрд грн, або 102,3% річного плану. При цьому доходи, які є складовими державного дорожнього фонду, надійшли загалом у сумі 22,3 млрд грн, що становить 67,7% річного плану та 108,6% плану на звітний період згідно з первинним розписом доходів державного бюджету на 2018 рік, або на 1,8 млрд грн більше.

Окремо слід зазначити, що відповідно до пункту 33 розділу VI Кодексу у 2018 році продовжено дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, у всіх областях і м. Києві. За даними Казначейства станом на 1 вересня п.р. перераховано до спеціального фонду обласних бюджетів та бюджету м. Києва в рамках експерименту за підсумками січня-липня 2018 р. загалом 1,87 млрд грн (у т.ч. 1796,5 млн грн – внаслідок перевиконання загального обсягу індикативних показників митних платежів за січень, травень і липень, решта 77,2 млн грн – компенсація з державного дорожнього фонду за підсумками І кв.). При цьому за підсумками лютого, березня, квітня і червня кошти місцевим бюджетам не перераховувалися, оскільки у цих місяцях не відбулося перевиконання загального обсягу індикативних показників, а за підсумками серпня п.р. має бути загалом перераховано місцевим бюджетам у вересні п.р. орієнтовно 196,3 млн грн. Залишок коштів в рамках експерименту в окремих регіонах станом на 01.01.2018 р. становив загалом 4 млрд грн. Крім того, за підсумками ІІ кварталу п.р. окремим місцевим бюджетам має бути надано поквартальну компенсацію з державного дорожнього фонду загалом у сумі 1137,24 млн грн, однак станом на 01.09.2018 р. такі кошти не перераховано. З цього приводу Казначейство повідомило, що відповідно до окремого доручення В.о. Міністра фінансів Казначейством тимчасово призупинено з 12.07.2018 р. щоденне перерахування компенсації до відповідних місцевих бюджетів.

Відповідно до вказаної норми Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською держадміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. На виконання такої норми Комітет станом на 17.09.2018 р. згідно із зверненнями Київської міської та більшості обласних держадміністрацій погодив 38 переліків об’єктів (з них додаткових – 5, уточнених – 10), щодо яких здійснюється реалізація відповідних заходів. Разом з тим, на початок вересня п.р. в рамках експерименту за наявності у місцевих бюджетах коштів загалом у сумі 5,9 млрд грн, з них використано лише 2,79 млрд грн, або 47,2%.

За даними ДФС станом на 1 серпня п.р. переплати до державного бюджету становили 34,5 млрд грн (проти 38 млрд грн на початок року), а податковий борг перед державним бюджетом становив 82,4 млрд грн (збільшився з початку року на 4,6 млрд грн, або на 5,9%). Зростання податкового боргу перед державним бюджетом свідчить про подальше погіршення стану фінансової дисципліни платників податків та недієвість заходів органів Державної фіскальної служби щодо адміністрування та управління податковим боргом.

Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу

За січень-серпень 2018 р. державний бюджет виконано з профіцитом, що становив 11,8 млрд грн, при цьому за загальним фондом з профіцитом у сумі 7,4 млрд грн при запланованому (із змінами) дефіциті на цей період у сумі 27,1 млрд грн, а за спеціальним фондом – з профіцитом у сумі 4,4 млрд грн. Зазначене є наслідком здійснення видатків і надання кредитів у значно менших обсягах від плану, ніж отримано доходів і коштів від повернення кредитів, при тому що за загальним фондом не виконано план надходжень від приватизації державного майна і державних запозичень на звітний період.

Від приватизації державного майна за 8 місяців п.р. до загального фонду надійшло лише 75,3 млн грн, або 0,7% плану на січень-серпень п.р., при затвердженому річному плановому показнику 21,3 млрд грн. До речі, пунктом 17 Прикінцевих положень Закону доручено Кабінету Міністрів затвердити у двотижневий строк Перелік об’єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2018 р. Поряд з тим, Закон України від 18.01.2018 р. № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна» (проект якого за реєстр. № 7066 ініціював Уряд) передбачає удосконалення, спрощення і скорочення процедур приватизації для досягнення високих темпів приватизації, прозорості та відкритості приватизаційного процесу, залучення широкого кола інвесторів до придбання державної власності. Однак, рішення Уряду на реалізацію вказаних законодавчих норм прийняті лише 10 травня п.р. (включаючи Розпорядження КМУ від 10.05.2018 № 358-р «Про затвердження переліку об’єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році», в якому визначено 23 відповідних об’єкта). Враховуючи наведене, збільшуються ризики невиконання річного плану надходжень від приватизації державного майна. У Висновку РП також вказано ці ризики і, як наслідок, можливість розбалансування державного бюджету.

Державні запозичення на фінансування державного бюджету за 8 місяців п.р. здійснені в обсязі 138,3 млрд грн (59,6% затвердженого річного обсягу).

При цьому державні запозичення до загального фонду залучені у сумі 133,8 млрд грн (що становить 62,2% затвердженого річного обсягу та 82,5% уточненого плану на звітний період, або на 28,4 млрд грн менше), у т.ч. внутрішні – 114,4 млрд грн, зовнішні – 19,4 млрд грн. У Висновку РП зауважено, що в умовах недоотримання надходжень від державних запозичень і приватизації державного майна, невиконання плану доходів загального фонду та підвищення Національним банком облікової ставки, Уряд здійснював внутрішні запозичення з більшою дохідністю, ніж у 2017 р. (у І півріччі п.р. порівняно з 2017 р. середньозважена дохідність ОВДП, номінованих у гривні, збільшилася з 10,5% до 16,7%), що в майбутньому призведе до посилення боргового навантаження на державний бюджет, зокрема внаслідок збільшення видатків на обслуговування державного внутрішнього боргу.

Слід відмітити, що згідно з інформацією на офіційному сайті Мінфіну у серпні п.р. Мінфін здійснив приватне розміщення короткострокових облігацій зовнішніх державних позик з терміном погашення у 2019 р. на суму 725 млн дол. США серед провідних міжнародних інвесторів. При цьому не оприлюднено інформації щодо доходу (дисконту) за такими облігаціями і щодо відповідних інвесторів.

Крім того, керуючись частиною четвертою статті 15 Кодексу Урядом прийнято рішення /розпорядження КМУ від 18.07.2018 р. № 501-р «Про збільшення у 2018 році обсягу джерел фінансування державного бюджету у зв’язку із зменшенням його за іншими джерелами фінансування»/, яким передбачено перерозподіл планових показників щодо джерел фінансування загального фонду державного бюджету у сумі 5,5 млрд грн (збільшено за кодом 601100 «Повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред’явлення цінних паперів» та зменшено за кодом 401000 «Запозичення») з метою дострокового погашення заборгованості Фондом гарантування вкладів фізичних осіб перед державним бюджетом на зазначену суму /у 2014-2016 рр. з державного бюджету забезпечено надання кредитів Фонду загалом у сумі 59,56 млрд грн/. Зазначене не вплине на обсяг дефіциту державного бюджету та сприятиме зменшенню державного боргу порівняно з його граничним обсягом на кінець цього року. Таке рішення Уряду погоджено Комітетом. Станом на 1 вересня п.р. Фондом повернуто відповідних коштів у сумі 1 млрд грн.

Зовнішні запозичення до спеціального фонду (від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів) за 8 місяців п.р. надійшли у сумі 4,5 млрд грн, або 26,5% річного плану /17 млрд грн/. За Висновком РП низький рівень залучення зазначених запозичень спричинений системними недоліками в плануванні та використанні таких коштів.

У січні-серпні п.р. платежі з погашення державного боргу здійснені у сумі 147,35 млрд грн (83,9% затвердженого показника на рік та 99,2% уточненого плану на звітний період), у т.ч. на погашення внутрішнього боргу – 111,9 млрд грн, зовнішнього боргу – 35,4 млрд грн. У Висновку РП зазначено, що витрати на погашення й обслуговування державного і гарантованого державою боргу збільшилися в І півріччі 2018 р. порівняно з відповідним періодом 2017 р. на 73,4% та становили більше чверті витрат державного бюджету.

Щодо державних гарантій (граничний обсяг надання яких згідно з статтею 6 Закону 24 млрд грн) слід відмітити, що станом на 1 серпня п.р. надано лише державну гарантію ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" за зовнішніми зобов’язаннями на суму 150 млн дол. США, або 3,9 млрд грн, на підставі Закону України від 05.04.2018 р. № 2395-VIII «Про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект доступу до довготермінового фінансування) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку». Крім того, Кабінетом Міністрів прийнято 6 рішень (постанови КМУ від 23.05.2018 р. №№ 438, 439, 440, 441, 442 і 443) про надання державних гарантій щодо державних підприємств вугільної галузі на загальну суму 1054,6 млн грн /аналогічно до постанов КМУ від 18.12.2017 р. №№ 999, 1000, 1001 і 1002 та від 20.12.2017 р. №№ 995 і 996 щодо надання державних гарантій у 2017 р., які не були реалізовані/ і на підставі таких документів ймовірне оформлення надання державних гарантій до кінця цього року.

За інформацією Мінфіну загальна сума державного та гарантованого державою боргу на 31 липня п.р. становила 2025,67 млрд грн та зменшилася з початку року у гривневому еквіваленті на 116 млрд грн, або на 5,4%. Обсяг державного боргу зменшився з початку року на 83,32 млрд грн, або на 4,5%, і становив 1750,39 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2018 р. – 1999,3 млрд грн). Гарантований державою борг порівняно з початком року зменшився на 32,69 млрд грн, або на 10,6%, і становив 275,27 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2018 р. – 747,55 млрд грн). Слід зазначити, що зменшення боргу є наслідком зміцнення офіційного курсу гривні до долара США порівняно з початком року (на 31.12.2017 р. – 28,067 грн/дол. США, на 31.07.2018 р. – 26,755 грн/дол. США) і перевищення суми витрат на погашення боргу над сумою надходжень від запозичень, на що також звертає увагу Рахункова палата.

Залишки бюджетних коштів за загальним фондом зменшилися з початку року на 2,5 млрд грн та станом на 31.08.2018 р. становили 0,6 млрд грн. Залишки бюджетних коштів за спеціальним фондом збільшилися на 8,4 млрд грн і становили відповідно 49,16 млрд грн.

Необхідно звернути увагу, що розділ «Фінансування за класифікацією фінансування бюджету за типом боргового зобов’язання» містить значні за обсягом фактичні показники за кодом 602304 «Інші розрахунки», які з початку 2018 р. постійно зростали до серпня та план щодо яких не визначено Законом. Зокрема, у місячних звітах за таким кодом за загальним фондом відображені такі показники: 2,4 млрд грн (січень), 18,7 млрд грн (січень-лютий), 31,9 млрд грн (січень-березень), 38,9 млрд грн (січень-квітень), 32,95 млрд грн (січень-травень), 32,98 млрд грн (січень-червень), 41,6 млрд грн (січень-липень) та 3,68 млрд грн (січень-серпень). На запит від Комітету Казначейством повідомлено (лист від 04.06.21018 р. № 14-01/502-9092), що у 2018 р. за вказаним кодом переважно відображається недостатність ресурсу загального фонду. При цьому Рахункова палата зазначає, що незначний обсяг залишку бюджетних коштів загального фонду державного бюджету на початок року обмежив можливість його використання у цьому році як оборотного залишку бюджетних коштів для покриття тимчасових касових розривів, так і вільного залишку бюджетних коштів (одного із джерел фінансування державного бюджету), відповідно до частин третьої і четвертої статті 14 та пункту 4 частини першої статті 15 Кодексу.

Незважаючи на значне зменшення недостатності ресурсу загального фонду за серпень цього року, протягом вересня-грудня залишаються проблеми щодо виконання державного бюджету і дотримання його збалансованості з огляду на значні обсяги бюджетних асигнувань у цей період з урахуванням недофінансування витрат у січні-серпні.

Щодо видатків та кредитування державного бюджету

За січень-серпень п.р. видатки проведено загалом у сумі 595,2 млрд грн, або 60% бюджетних призначень, у т.ч. за загальним фондом – у сумі 547,1 млрд грн (60,2% бюджетних призначень та 91,5% уточненого плану на 8 місяців /або на 51,1 млрд грн менше/) та за спеціальним фондом – у сумі 48,1 млрд грн (57,8% бюджетних призначень).

Необхідно зауважити, що в звітному періоді проведенню деяких видатків державного бюджету в запланованих обсягах завадили тривале затвердження учасниками бюджетного процесу документів, застосування яких у процесі виконання бюджету визначено Кодексом (порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетної програми), та неналежна організація процедур закупівель, а стосовно спеціального фонду – ще і неповне використання залишків коштів на початок року і невиконання плану окремих надходжень, що також зазначено у Висновку РП.

Зокрема, станом на 1 вересня п.р. не розпочато проведення видатків загального фонду державного бюджету за 35 бюджетними програмами, незважаючи на наявність відповідних бюджетних асигнувань на звітний період.

Крім того, недоліки у плануванні та організації проведення видатків призвели до прийняття Кабінетом Міністрів рішень про перерозподіл видатків державного бюджету між бюджетними програмами. Відповідно до частин шостої та восьмої статті 23 Кодексу станом на 17.09.2018 р. Комітетом погоджено 41 рішення Уряду щодо передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету за 106 бюджетними програмами (напрямами) по загальному фонду на загальну суму 6,1 млрд грн. Разом з тим, в процесі або за результатами розгляду таких питань у Комітеті заслуховувалися окремі головні розпорядники коштів державного бюджету (зокрема, Мінкультури, Укравтодор, Міненерговугілля) щодо реалізації відповідних бюджетних програм та окремих норм Закону.

Пенсійному фонду спрямовані видатки у сумі 96,36 млрд грн, або 100% плану на січень-серпень 2018 р., що на 31,4% (на 23 млрд грн) більше порівняно з аналогічним періодом 2017 р. На відміну від попередніх двох років загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за позиками, наданими Казначейством за рахунок єдиного казначейського рахунку, з початку року збільшився на 9,6 млрд грн та на 01.09.2018 р. становив 57,7 млрд грн, що свідчить про погіршення фінансового стану Пенсійного фонду.

Видатки на обслуговування державного боргу проведено в обсязі 66,97 млрд грн, або 51,4% бюджетних призначень та 91,4% плану на січень-серпень п.р.

За 7 місяців п.р. прийнято ряд рішень Уряду про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на загальну суму майже 456,8 млн грн, або 30,45% бюджетних призначень (1,5 млрд грн), при цьому касові видатки становили 159,5 млн грн.

За січень-серпень 2018 року повернуто кредитів до загального фонду в обсязі 3,69 млрд грн, або 61,5% затвердженого на рік показника та 109,3% плану на січень-серпень п.р. До спеціального фонду повернуто кредитів в обсязі 0,26 млрд грн, або 19,3% затвердженого на рік показника.

За 8 місяців п.р. надано кредитів на суму 4,5 млрд грн, або 31,8% затвердженого на рік показника, у т.ч. із загального фонду – на суму 0,75 млрд грн (81,7% затвердженого на рік показника та 92,9% уточненого плану на січень-серпень п.р.) та із спеціального фонду – на суму 3,75 млрд грн (28,3% затвердженого на рік показника).

Станом на 01.08.2018 р. кредиторська заборгованість за видатками загального фонду становила 2,38 млрд грн і збільшилася з початку року на 55,4%, з них прострочена кредиторська заборгованість – майже 1 млрд грн (41,5% від загального обсягу заборгованості) та зменшилася з початку року на 7,2%.

Дебіторська заборгованість за видатками загального фонду станом на 01.08.2018 р. становила 16,25 млрд грн і зменшилася з початку року на 4,7%, з них прострочена дебіторська заборгованість – 2 млрд грн (12,5% від загального обсягу заборгованості) та зменшилася з початку року на 2%.

Відповідно до статті 32 Закону розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за двома бюджетними програмами здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом. Станом на 17.09.2018 р. за зверненнями відповідних головних розпорядників коштів державного бюджету Комітетом погоджено рішення Кабінету Міністрів щодо розподілу у повному обсязі коштів (4 млрд грн) за бюджетною програмою «Державна підтримка галузі тваринництва» (код 2801540) з наданням ряду рекомендацій Уряду для забезпечення ефективного використання коштів за цією бюджетною програмою та посилення контролю за їх витрачанням (при цьому Мінагрополітики своєчасно інформує Комітет про стан виконання відповідних рекомендацій), а також коштів (345 млн грн згідно з уточненим планом) за бюджетною програмою «Здійснення природоохоронних заходів» (код 2401270), при цьому розподіл таких коштів здійснювався частинами (у сумі 180,9 млн грн /згідно з постановою КМУ від 18.04.2018 № 361/ та у сумі 164,1 млн грн /згідно з постановою КМУ від 04.07.2018 № 537/).

Питання щодо ефективного і своєчасного використання бюджетних коштів та дотримання бюджетного законодавства постійно перебувають на контролі Комітету, про що свідчать заслуховування у Комітеті та його підкомітетах за участю представників Рахункової палати і Мінфіну інформації окремих головних розпорядників коштів державного бюджету (зокрема, Укравтодор, Мінкультури, Міненерговугілля, Мінрегіон, МОЗ) щодо стану реалізації відповідних бюджетних програм у 2018 р.

Щодо трансфертів між державним і місцевими бюджетами

За 8 місяців п.р. трансферти з державного бюджету (дотації та субвенції) передані місцевим бюджетам у сумі 205 млрд грн, що становить 66,3% бюджетних призначень та 94,8% уточненого плану на січень-серпень п.р.

Базова дотація перерахована у сумі 5,46 млрд грн, або 100% плану на січень-серпень п.р. Додаткові дотації, що планувались у цьому періоді, також передано у повному обсязі відповідно до плану на цей період. Реверсна дотація перерахована до державного бюджету у сумі 3,6 млрд грн, або 99,9% плану на звітний період.

Субвенції загального фонду перераховані у сумі 181,7 млрд грн, або 95,6% уточненого плану на січень-серпень п.р., з них субвенції на виконання державних програм соціального захисту населення передані в обсязі 94,55 млрд грн, або 95,6% уточненого плану на січень-серпень п.р. Серед таких субвенцій найбільша за обсягом – субвенція на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, яку перераховано у сумі 57,6 млрд грн, або 99,9% уточненого плану на звітний період та 81,1% бюджетних призначень. У Висновку РП зазначено, що кредиторська заборгованість за наданими пільгами та житловими субсидіями населенню на оплату житлово-комунальних послуг на 01.07.2018 р. становила 8,3 млрд грн (з початку року зменшилася на 18,3 млрд грн), з якої прострочена – 60%, що збільшує наявні ризики незабезпечення до кінця року таких виплат населенню в повному обсязі.

Значну частку у загальному обсязі субвенцій загального фонду, переданих місцевим бюджетам за 8 місяців п.р., становили освітня та медична субвенції, а саме освітня субвенція передана в обсязі 41,1 млрд грн (100% уточненого плану на звітний період), медична субвенція – 40,4 млрд грн (98,1% плану на звітний період).

Статтею 20 Закону надано право Кабінету Міністрів здійснювати розподіл резерву коштів освітньої і медичної субвенцій, а також нерозподілених видатків цих субвенцій для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, між місцевими бюджетами, а також перерозподіл таких субвенцій між місцевими бюджетами /загальний резерв освітньої субвенції – 2,16 млрд грн; загальний резерв медичної субвенції – 1,38 млрд грн/. При цьому розпорядженнями КМУ від 25.04.2018 р. № 282-р і від 05.09.2018 № 624-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік» зменшено освітню субвенцію за рахунок нерозподілених видатків відповідно на 1,1 млрд грн і 0,44 млрд грн з відповідним збільшенням видатків за бюджетною програмою 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики» /отже, уточнений загальний резерв освітньої субвенції – 0,62 млрд грн/. Однак, на даний час Урядом ще не прийнято рішень щодо розподілу резерву коштів таких субвенцій.

Субвенції спеціального фонду перераховані у сумі 7,9 млрд грн, що становить 47,9% бюджетних призначень.

У Законі деякі трансферти місцевим бюджетам затверджено без розподілу між місцевими бюджетами, який відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу має бути здійснений Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом. Зокрема, на даний час:

- взагалі нерозподілено один вид трансферту місцевим бюджетам – стабілізаційну дотацію (код 3511110) /затверджено у сумі 200 млн грн/;

- залишаються не повністю розподіленими такі трансферти місцевим бюджетам:

субвенція на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами (код 3511210) /затверджено у сумі 5 млрд грн, не розподілено 2,89 млрд грн/;

субвенція на реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (код 2761600) /затверджено у сумі 1,5 млрд грн, не розподілено за загальним фондом 282,5 млн грн/;

субвенція на проведення робіт, пов'язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс» (код 2511170) /затверджено у сумі 150 млн грн, уточнений план у зв’язку з перерозподілом видатків – 184,8 млн грн, не розподілено 42,1 млн грн/.

субвенція на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (код 1611020) /затверджено у сумі 34 млн грн, не розподілено 15,7 млн грн /.

Слід також зауважити, що відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Кодексу розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – ДФРР) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом у тримісячний строк із дня набрання чинності законом про державний бюджет. У Законі загальний обсяг ДФРР на п.р. затверджено у сумі 6 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 4 млрд грн, за спеціальним фондом – 2 млрд грн. За зверненням Мінрегіону Комітетом погоджено розпорядження КМУ від 23.05.2018 р. № 372-р і від 11.07.2018 № 479-р щодо розподілу коштів ДФРР загалом у сумі 5,81 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 3,86 млрд грн, за спеціальним фондом – 1,95 млрд грн (з них 0,27 млрд грн – за рахунок залишку коштів на 01.01.2018 р. /0,29 млрд грн/). Отже, на даний час залишаються нерозподіленими кошти ДФРР у сумі 0,48 млрд грн, включаючи затверджені на 2018 рік видатки – 0,46 млрд грн (з них за загальним фондом – 0,14 млрд грн, або 3,5% бюджетних призначень). Тривалий період розподілу вищезазначених видатків створює ризики щодо своєчасного освоєння відповідних бюджетних коштів у п.р. та не сприяє їх ефективному використанню.

Відповідні аналітичні матеріали щодо виконання державного бюджету за 7 та/або 8 місяців п.р., підготовлені секретаріатом Комітету, роздано народним депутатам України – членам Комітету.

Щодо реалізації окремих норм Закону та змін до Закону

З початку року станом на 17.09.2018 р. прийнято 1 закон щодо змін до державного бюджету на 2018 рік, а саме від 13.07.2018 р. № 2513-VIII, згідно з яким найменування бюджетної програми за кодом 1101570 «Підтримка впровадження ринку електричної енергії» замінено на «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції», у зв’язку з чим уточнено спрямування відповідних коштів спеціального фонду державного бюджету /зміни до пункту 17 статті 14 Закону/, а також унормовано право Кабінету Міністрів за результатами стану надходження до спеціального фонду державного бюджету конфіскованих коштів здійснювати перерозподіл таких коштів за погодженням з Комітетом /зміни до статті 28 Закону/.

Окремо потрібно звернути увагу, що за підсумками виконання державного бюджету за І квартал 2018 р. надходження загального фонду державного бюджету становили 226,6 млрд грн, що на 65,6 млрд грн, або на 22,5%, менше плану на цей період. Згідно з частиною другою статті 54 Кодексу у разі недоотримання надходжень загального фонду державного бюджету за результатами квартального звіту більше ніж на 15% суми, передбаченої розписом державного бюджету на відповідний період, Мінфін готує пропозиції про внесення змін до державного бюджету, а Кабінет Міністрів, розглянувши ці пропозиції, подає до Верховної Ради розроблений на їх основі проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет не пізніше двох тижнів з дня подання пропозицій Мінфіном. Однак Урядом не було подано на розгляд Верховної Ради відповідних пропозицій. Разом з тим, за підсумками виконання державного бюджету за І півріччя 2018 р. надходження загального фонду державного бюджету становили 496,6 млрд грн, що на 74,1 млрд грн, або на 13%, менше плану на цей період. Таким чином, у відсотковому співставленні стан виконання надходжень загального фонду державного бюджету дещо поліпшився і наразі вже немає підстав для застосування вимог частини другої статті 54 Кодексу.

При цьому слід зазначити, що пунктом 19 Прикінцевих положень Закону доручено Кабінету Міністрів на основі моніторингу виконання державного бюджету за підсумками І кв. 2018 р. розглянути питання щодо можливості підвищення розміру мінімальної зарплати з визначенням його на рівні 4200 грн на місяць з ІІ кв. 2018 р. Виходячи із значного невиконання державного бюджету у звітному періоді, на даний час виникають сумніви щодо можливості реалізації такої норми. Мінфін також повідомив, що результати виконання державного бюджету як у І кв., так і за 5 місяців п.р. не дають підстав та можливостей щодо фінансового забезпечення такого підвищення мінімальної зарплати.

Щодо нормативно-правового забезпечення реалізації окремих норм Закону належить зауважити, що на даний час Кабінетом Міністрів не прийнято рішення щодо розподілу нерозподіленого залишку коштів, джерелом яких у 2017 р. були надходження конфіскованих коштів (за інформацією Казначейства – у сумі 268,8 млн дол. США /гривневий еквівалент у сумі 7 544,7 млн грн за офіційним валютним курсом станом на 01.01.2018 р./), за визначеними статтею 34 Закону напрямами. При цьому у відповідь на звернення Комітету щодо забезпечення належної реалізації цієї норми Мінфіном повідомлено, що у даний час прийняття рішення щодо використання нерозподіленого залишку таких коштів може призвести до недотримання маяка на дефіцит сектора загальнодержавного управління на 2018 рік, визначеного Технічним Меморандумом МВФ.

Поряд з тим, на даний час залишається нереалізованою норма абзацу четвертого пункту 13 Прикінцевих положень Закону щодо доручення Кабінету Міністрів при розподілі коштів у межах видатків загального фонду державного бюджету на 2018 рік за відповідними бюджетними програмами передбачити спрямування коштів на розробку препаратів на основі олігонуклеотидів для нових методів діагностики та лікування раку в сумі 30,6 млн грн за бюджетною програмою "Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та наукових об’єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності наукових бібліотек" (код 6541030).

Викликає занепокоєння стан реалізації статті 24 Закону щодо фінансового забезпечення з державного бюджету у 2018 р. вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації державної власності, з приводу яких до 1 червня п.р. мало бути прийнято рішення про входження до складу вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації державної власності (як структурних підрозділів). Про наявність відповідної проблеми свідчать численні звернення до Комітету та здійснені Урядом у кінці квітня і на початку вересня п.р. перерозподіли видатків МОН щодо збільшення відповідно на 1,1 млрд грн і 0,48 млрд грн видатків на підготовку кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації.

Окремо необхідно відмітити, що згідно з пунктами 20, 21 і 22 Прикінцевих положеннях Закону Кабінету Міністрів доручено за підсумками І півріччя п.р. внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо змін до державного бюджету на 2018 рік у частині:

збільшення стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам за результатами виконання місцевих бюджетів у 2018 році;

показників видатків на забезпечення національної безпеки і оборони, додатково опрацювавши це питання спільно з Радою національної безпеки і оборони;

збільшення видатків на фінансове забезпечення Національної суспільної телерадіокомпанії на підставі затверджених в установленому порядку звіту про фінансово-господарську діяльність та фінансового плану НСТУ.

Однак на даний час Урядом не внесено на розгляд Верховної Ради відповідних законодавчих пропозицій.

Керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Кодексу, пропонується надати Кабінету Міністрів рекомендації для усунення виявлених недоліків при виконанні Закону та поліпшення управління бюджетними коштами у процесі виконання бюджету у 2018 році.

Загалом під час розгляду даного питання спочатку було заслухано інформацію Голови Рахункової палати Пацкана В.В. щодо Висновку РП та В.о. Міністра фінансів України Маркарової О.С. щодо поточного стану виконання державного бюджету.

Затим голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Крулько І.І. поінформував про розгляд даного питання у підкомітеті, звернувши увагу на окремі особливості і недоліки при поточному виконанні державного бюджету, та запропонував Комітету ухвалити таке рішення (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету): зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі, а також надати рекомендації Кабінету Міністрів, наведені у проекті ухвали, включаючи рекомендації Рахункової палати, щодо врегулювання наявних проблем і усунення недоліків в процесі виконання бюджету у поточному році.

Голова Комітету Павелко А.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Крульком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у першому півріччі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році взяти до відома та врахувати в роботі.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) проаналізувати Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у першому півріччі, вжити заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету у поточному році та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати;

2) вжити дієвих заходів щодо скорочення податкового боргу та недопущення нарощування нової податкової заборгованості;

3) розглянути можливість наближення строків виплати публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” дивідендів до державного бюджету у 2018 році шляхом внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.07.2018 № 535-р, зважаючи на наявність значної недостатності коштів загального фонду державного бюджету протягом поточного року та необхідність своєчасного проведення витрат державного бюджету;

4) доручити Міністерству фінансів і Державній казначейській службі вжити заходів щодо виконання норми абзацу третього пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України в частині здійснення поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду відповідним місцевим бюджетам за підсумками другого кварталу 2018 року;

5) забезпечити виконання вимог статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо розподілу резерву і нерозподілених видатків освітньої та медичної субвенцій, надавши відповідні доручення Міністерству освіти і науки та Міністерству охорони здоров’я;

6) здійснити розподіл стабілізаційної дотації (код 3511110) та завершити розподіл субвенцій за кодами 1611020, 2511170, 2761600 і 3511210 між місцевими бюджетами, доручивши відповідним міністерствам прискорення підготовки і узгодження необхідних нормативно-правових актів Уряду;

7) завершити розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку (код 2761070) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку, надавши відповідне доручення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства;

8) забезпечити належну реалізацію статей 24 і 34, абзацу четвертого пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», прискоривши прийняття необхідних підзаконних нормативно-правових актів;

9) внести пропозиції щодо змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» на виконання норм пунктів 20, 21 і 22 Прикінцевих положень цього Закону;

10) подати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені у її Висновку про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у першому півріччі.

Голосували: «за» - одноголосно.

Голова Комітету                                                                     А.В. Павелко

Секретар Комітету                                                                 В.В. Шкварилюк