Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №164 від 17 січня 2019 року

 

 

 

1200  година  м. Київ, вул. Грушевського, 5, зала нарад

Головує: Перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. *

Присутні:

Члени Комітету: Білоцерковець Д.О., Гєллєр Є.Б., Горбунов О.В., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Кривенко В.М., Крулько І.І., Куліченко І.І., Левченко Ю.В., Маркевич Я.В., Медуниця О.В., Мельник С.І., Мепарішвілі Х.Н., Молоток І.Ф., Павлов К.Ю., Пинзеник В.М., Рудик С.Я., Скорик М.Л.

Всього присутніх – 19 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Деркач А.Л., Дубіль В.О., Матвієнко А.С., Микитась М.В., Павелко А.В., Пресман О.С., Унгурян П.Я., Шевченко О.Л., Шкварилюк В.В., Шуфрич Н.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Боброва Т.С., Войтенко Є.А., Кочубей О.П., Криволап М.К., Расчислова Л.В., Симончук К.В., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та осіб, які взяли участь в обговоренні питань

відповідно до компетенції:

Джигир Ю.А. – заступник Міністра фінансів України;

Кузькін Є.Ю. – директор Департаменту місцевих бюджетів та інвестицій Міністерства фінансів України;

Вакараш В.М. – заступник Міністра екодогії та природних ресурсів України;


Майснер А.В. – заступник Голови Рахункової палати.

 

*За дорученням Голови Комітету Павелка А.В. головував на засіданні Комітету з питань бюджету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (реєстр. № 9476 від 16.01.2019), внесений Кабінетом Міністрів України.

3. Про погодження переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Одеської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (лист Одеської обласної державної адміністрації від 14 січня 2019 року № 1/01-27/191/2-19).

4. Про погодження спрямування у 2019 році коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами (за поданням Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.01.2019 № 04-15/12-4 (8465)).

5. Про план роботи Комітету з питань бюджету на період десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

6. Різне.

6.1. Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період дев’ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

6.2. Про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на лютий, березень та квітень 2019 року.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Левченка Ю.В. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення парламентського контролю за діяльністю Державного бюро розслідувань та порядку висловлення недовіри Директору Державного бюро розслідувань" (реєстр. № 9326 від 22.11.2018, народний депутат України Паламарчук М.П.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до законів України щодо інформаційної безпеки" (реєстр. № 9340 від 26.11.2018, народні депутати України Котвіцький І.О., Тетерук А.А.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Господарського кодексу України з питань обігу віртуальних активів" (реєстр. № 9359 від 03.12.2018, народний депутат України Помазанов А.В.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування"" (реєстр. № 9304 від 20.11.2018, народні депутати України Міщенко С.Г., Кужель О.В., Крулько І.І., Євтушок С.М. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 22 Закону України "Про теплопостачання"" (реєстр. № 9303 від 20.11.2018, народний депутат України Рудик С.Я.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 8 Закону України "Про автомобільні дороги" (реєстр. № 9124 від 21.09.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" (щодо надання універсальної послуги)" (реєстр. № 9223 від 19.10.2018, народні депутати України Домбровський О.Г., Підлісецький Л.Т. та інші);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання діяльності у сфері пошуку і рятування на морі" (реєстр. № 9238 від 24.10.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 3 Закону України "Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій"" (реєстр. № 9270 від 07.11.2018, народні депутати України Рибак І.П., Дзюблик П.В., Люшняк М.В.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо врегулювання процедури видачі документів дозвільного характеру у галузі спеціального використання об'єктів тваринного та рослинного світу, з метою приведення у відповідність законодавчої бази до вимог законів України "Про адміністративні послуги" та "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності"" (реєстр. № 9332 від 23.11.2018, народні депутати України Вадатурський А.О., Дирів А.Б.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо заборони народним депутатам України, членам Кабінету Міністрів України та членам їх сімей отримувати медичну допомогу в приватних медичних закладах та за кордоном)" (реєстр. № 9296 від 16.11.2018, народний депутат України Каплін С.М.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін та доповнення до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" та Закону України "Про автомобільний транспорт"" (реєстр. № 9309 від 21.11.2018, народні депутати України Куліченко І.І., Горбунов О.В., Дубневич Я.В.);

1.1.13. Проект Закону України "Про приєднання України до Розширеної часткової угоди про спорт (EPAS)" (реєстр. № 0205 від 27.11.2018, Президент України);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження ґрунтового покриву земельних ділянок" (реєстр. № 9226 від 19.10.2018, народний депутат України Бублик Ю.В.);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення прозорості при погодженні документації із землеустрою та врегулювання інших питань у сфері землеустрою" (реєстр.  9194 від 11.10.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 10 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб"" (реєстр. № 9298 від 16.11.2018, народні депутати України Кужель О.В., Шкрум А.І.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 28 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" щодо забезпечення проведення місцевих виборів, призначених на неділю, 23 грудня 2018 року" (реєстр. № 9357 від 03.12.2018, Президент України);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання проведення виборів в умовах воєнного стану" (реєстр. № 9357-1 від 04.12.2018, народний депутат України Левченко Ю.В. та інші);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні"" (реєстр. № 9349 від 29.11.2018, народний депутат України Кривенко В.М.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження дієвого механізму відповідальності постачальників природного газу за обмеження (припинення) постачання природного газу споживачам та відповідальності виконавців комунальних послуг за ненадання комунальних послуг, надання їх не в повному обсязі або невідповідної якості" (реєстр. № 9328 від 22.11.2018, народні депутати України Батенко Т.І., Шевченко В.Л., Дідич В.В. та інші.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо тривалості додаткових відпусток для одиноких матерів)" (реєстр. № 9346 від 28.11.2018, народний депутат України Мірошниченко Ю.Р.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав осіб з числа дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які мають інвалідність" (реєстр. № 9347 від 28.11.2018, Кабінет Міністрів України);

1.1.23. Проект Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (реєстр. № 9055 від 06.09.2018, Президент України);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо визначення територіальної підсудності судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та підслідності кримінальних правопорушень, вчинених на тимчасово окупованій території" (реєстр.  9331 від 23.11.2018, народні депутати України Гончаренко О.О., Геращенко А.Ю. та інші);

1.1.25. Проект Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (реєстр. № 9055-1 від 14.09.2018, народний депутат України Писаренко В.В.);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продовження терміну спрощеної процедури реорганізації державних і комунальних закладів охорони здоров'я" (реєстр. № 9075 (доопрац.) від 15.11.2018, народні депутати України Сисоєнко І.В., Шипко А.Ф., Кириченко О.М., Яриніч К.В.);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо винагородження суддів" (реєстр. № 9294 від 16.11.2018, народні депутати України Геращенко А.Ю., Алексєєв І.С., Македон Ю.М., Яніцький В.П., Алєксєєв С.О., Мосійчук І.В.);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"" (реєстр. № 9351 від 29.11.2018, народний депутат України Помазанов А.В.);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення технічного регулювання у сфері господарювання" (реєстр. № 9358 від 03.12.2018, народний депутат України Помазанов А.В.);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 8 Закону України "Про захист тварин від жорсткого поводження"" (реєстр.  9362 від 04.12.2018, народні депутати України Котвіцький І.О., Лунченко В.В.);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори Президента України" щодо гарантування виборчих прав особам, які мають паспорт громадянина України у формі пластикової ID-картки" (реєстр.  9293 від 16.11.2018, народний депутат України Писаренко В.В.);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вибори Президента України" щодо забезпечення участі у виборчому процесі окремих категорій громадян України" (реєстр.  9301 від 19.11.2018, народний депутат України Вітко А.Л.);

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" (щодо захисту окремих прав і свобод громадян)" (реєстр. № 9339 від 26.11.2018, народний депутат України Купрій В.М.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» - одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про визнання добровольців учасниками бойових дій, їх  соціальний і правовий статус» (реєстр. №9181-1 від 25.10.2018), внесений народними депутатами України Левченком Ю.В., Головком М.Й. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

Законопроектом пропонується визначити правовий статус осіб із числа добровольців, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, але не були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, та закріпити обов’язок держави забезпечувати соціальний і правовий захист таких осіб та членів їх сімей в порядку, визначеному законодавством.

Зокрема, положеннями законопроекту передбачено:

-                   визнати добровольців учасниками бойових дій у разі залучення їх до проведення антитерористичної операції на строк не менше ніж 30 календарних днів, а особам з числа добровольців, які отримали поранення, контузії, каліцтва, що унеможливило подальшу участь в бойових діях в зоні проведення антитерористичної операції, пропонується надавати статус учасника бойових дій незалежно від кількості днів залучення їх до проведення антитерористичної операції;

-                   визнати інвалідами війни осіб, які у складі добровольчих формувань, у взаємодії із Збройними Силами України, з іншими утвореними відповідно до законодавства України військовими формуваннями та/або правоохоронними органами, з метою захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь у бойових діях під час проведення антитерористичної операції на сході України і стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва;

-                   поширити на вказаних вище осіб та членів їх сімей гарантії та пільги, передбаченні Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Також, шляхом внесення змін до Цивільного та Кримінального кодексів України пропонується:

- встановити, що держава, Автономна Республіка Крим або органи місцевого самоврядування та громадяни України не несуть відповідальності за шкоду заподіяну майновим правам третіх осіб, якщо така шкода була завдана внаслідок дій, спрямованих на звільнення території України від окупації, відновлення цілісності та суверенності держави, відновлення порушених внаслідок окупації прав і свобод людини і громадянина;

- доповнити перелік дій, які можуть визнаватися необхідною обороною та крайньою необхідністю, та звільнити від адміністративної відповідальності, якщо дії особи були вчинені з метою знешкодження учасників незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, що діють на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до експертного висновку Міністерства фінансів України реалізація даного законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у зв’язку із розширенням кола осіб, які набудуть права на отримання пільг, компенсацій та гарантій, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для учасників бойових дій, інвалідів війни та осіб, на яких поширюється чинність вказаного Закону, проте джерела покриття таких видатків головним розробником не визначені.

За інформацією Міністерства фінансів України за попередніми розрахунками на надання учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в умовах на 2018 рік необхідно близько 30 тис. грн у середньому на 1 особу на рік.

Крім того, Міністерство фінансів України зауважує, що питання надання статусу особи з інвалідністю внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції у складі добровольчих формувань, які не були включені до складу військових формувань, та статусу особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», членам сімей осіб, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час виконання завдань у складі добровольчих формувань, які не були включені до складу військових формувань, врегульовано пунктом 13 частини другої статті 7 та абзацом сьомим пункту 1 статті 10 закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З огляду на вищезазначене, Міністерство фінансів України загалом даний законопроект не підтримує.

Крім того, зважаючи на перелік пільг, компенсацій та гарантій, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та враховуючи положення Бюджетного кодексу України щодо складу витрат державного та місцевих бюджетів, зокрема вимоги частини першої статті 102 Кодексу щодо виконання державних  програм соціального захисту за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, реалізація положень законопроекту потребуватиме також коштів місцевих бюджетів.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На недотримання таких вимог вказує також Міністерство фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про визнання добровольців учасниками бойових дій, їх соціальний і правовий статус» (реєстр. № 9181-1 від 25.10.2018), внесений народними депутатами України Левченком Ю.В., Головком М.Й. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення доповнення до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо уточнення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на виробництвах із шкідливими і важкими умовами праці (реєстр. № 9315 від 22.11.2018), поданий народними депутатами України Бондарем М.Л., Лапіним І.О. та Величковичем М.Р.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» пропонується встановити для підприємств зі шкідливими і важкими умовами праці норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, які не зайняті на роботах із шкідливими (особливо шкідливими) і важкими (особливо важкими) умовами праці /відповідно до вимог чинної редакції цього Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для  працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету, однак може призвести до втрат надходжень спеціального фонду державного бюджету, обсяг яких неможливо визначити через відсутність вихідних даних.

Так, Мінфіном відмічено, що запропоновані зміни зменшать надходження до спеціального фонду державного бюджету від збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями (тощо) нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Зазначені кошти є надходженнями до Фонду соціального захисту інвалідів, який є складовою спеціального фонду державного бюджету, та мають цільове призначення і використовуються на реалізацію програм і заходів щодо соціального захисту осіб з інвалідністю відповідно до закону (пункт 13-2 частини третьої статті 29 та пункт 20 частини третьої статті 30 Бюджетного кодексу України).

Зважаючи на зазначене, законодавча пропозиція матиме наслідком зменшення надходжень спеціального фонду державного бюджету (в частині надходжень до Фонду соціального захисту інвалідів) і відповідно видатків спеціального фонду державного бюджету для надання соціального захисту особам з інвалідністю, що може зумовити необхідність вишукання додаткових коштів за загальним фондом державного бюджету для реалізації відповідних заходів.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення доповнення до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо уточнення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на виробництвах із шкідливими і важкими умовами праці (реєстр. № 9315 від 22.11.2018), поданий народними депутатами України Бондарем М.Л., Лапіним І.О. та Величковичем М.Р., має вплив на показники бюджету (може зменшити надходження спеціального фонду державного бюджету (в частині надходжень до Фонду соціального захисту інвалідів) та відповідно витрат спеціального фонду державного бюджету на реалізацію програм і заходів щодо соціального захисту осіб з інвалідністю, а також потребуватиме додаткових витрат загального фонду державного бюджету на вказані програми і заходи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про лікарські засоби» (реєстр. №2162 доопрац. від 13.07.2018), поданий народними депутатами  України Богомолець О.В., Шипком А.Ф. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань охорони здоров’я.

Метою законопроекту, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є запровадження європейських принципів та стандартів у правовому  регулюванні питання надання дозволів на введення лікарських засобів на ринок України та їх обігу на території України  для забезпечення доступності усіх верств населення до безпечних, ефективних та якісних лікарських засобів, а також вдосконалення термінологічного апарату для забезпечення гармонізації із законодавством Європейського Союзу.

Для реалізації зазначеного пропонується викласти в новій редакції Закон України «Про лікарські засоби», а також внести зміни до законів України «Про страхування», «Про рекламу», та «Про захист населення від інфекційних хвороб».

Так, зокрема, положеннями проекту Закону України «Про лікарські засоби» уточнюється та розширюється термінологія щодо обігу лікарських засобів, викладаються в уточненій редакції норми щодо розробки, виробництва та імпорту, маркування, торгівлі, реклами, засад державного регулювання та повноважень органів державної влади у сфері лікарських засобів, торгівлі, реклами, здійсненням фармаконагляду.

Слід звернути увагу, що більшість положень проекту Закону України «Про лікарські засоби» (нова редакція) регулюються чинною редакцією цього закону.

Щодо окремих положень законопроекту, слід відмітити наступне.

Статтею 9 законопроекту щодо доклінічних досліджень лікарських засобів пропонується визначити, що проведення доклінічних досліджень ініціюються організаціями-розробниками, виробниками або фізичними особами, іншими суб’єктами обігу лікарських засобів та проводяться в дослідницьких установах, підприємствах, іншими суб’єктами господарювання, які мають необхідну матеріально-технічну базу і кваліфікованих фахівців у відповідній сфері дослідження, з дотриманням правил належної лабораторної практики, а статтею 10 законопроекту замовник/спонсор клінічних випробувань (досліджень) чи уповноважена ним особа зобов’язана перед початком клінічних випробувань (досліджень) укласти договір страхування відповідальності спонсора клінічних випробувань (досліджень) на випадок нанесення шкоди життю та здоров’ю досліджуваних (пацієнта, здорового добровольця).

Крім того, пропонується статтю 7 Закону України «Про страхування» доповнити нормою щодо віднесення до обов’язкових видів страхування – страхування відповідальності замовника (спонсора) клінічних випробувань (досліджень) лікарських засобів на випадок нанесення шкоди життю та здоров’ю пацієнта або здорового добровольця. Запровадження таких положень може потребувати додаткових бюджетних коштів, у разі, якщо замовником (спонсором) клінічних випробувань (досліджень) виступатиме бюджетна установа (наприклад, заклад охорони здоров’я або вищий медичний навчальний заклад).

Також законопроектом встановлюються новації у сфері застосування в Україні лікарських засобів, зокрема, статтею 23 законопроекту пропонується визначити формулярну систему лікарських засобів, яка передбачає застосування раціональних, організаційно та економічно ефективних методів постачання і використання лікарських засобів та включає формуляри трьох рівнів (державний формуляр (у форматі формулярного довідника); регіональний формуляр структурних підрозділів з питань охорони здоров’я Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та локальний формуляр лікарських засобів закладу охорони здоров’я). Моніторинг та оцінку ефективності функціонування формулярної системи, її організаційний та клінічний аудит пропонується покласти на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Статтею 24 законопроекту запроваджується Національний перелік основних лікарських засобів, який переглядається щороку і формується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я із залученням експертного підприємства з ефективних (у тому числі економічно) та безпечних лікарських засобів для профілактики, діагностики і лікування найбільш розповсюджених у структурі захворюваності в Україні патологічних станів, виходячи з поточної й очікуваної значущості лікарських засобів для охорони здоров’я з урахуванням вітчизняних виробничих можливостей і пріоритетних потреб охорони здоров’я України, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Також, згаданою статтею законопроекту встановлюється, що Національний перелік використовується для виконання державних гарантій забезпечення населення України медичною допомогою у закладах охорони здоров’я, безоплатного або пільгового забезпечення певних категорій населення лікарськими засобами, вартість яких відшкодовується державою, а також як єдину номенклатуру лікарських засобів для закупівель за бюджетні кошти.

Визначається, що державне регулювання цін на лікарські засоби, включених до Національного переліку, у разі їх закупівлі за кошти держави, здійснює Кабінет Міністрів України у межах встановлених повноважень.

Реалізація запропонованих положень може також потребувати додаткових коштів державного та місцевих бюджетів на запровадження формулярної системи лікарських засобів та Національного переліку основних лікарських засобів.

Зазначена пропозиція, зокрема в частині безоплатного або пільгового забезпечення певних категорій населення лікарськими засобами, вартість яких відшкодовується державою, потребуватиме в свою чергу додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

Поряд з цим, положеннями законопроекту щодо заборони реклами лікарських засобів, застосування та відпуск яких дозволяється лише за рецептом лікаря, а також тих, що внесені до переліку заборонених до рекламування лікарських засобів і який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, у свою чергу можуть опосередковано зменшити надходження до державного та місцевих бюджетів податків та зборів від рекламних компаній у зв’язку із неможливістю проведення рекламної діяльності щодо лікарських засобів та необхідністю перепрофілювання своєї діяльності.

Крім того, пропонується доповнення до статті 26 Закону України «Про рекламу», згідно із якими на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості, ефективності та безпеки лікарських засобів покладаються додаткові повноваження щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу лікарських засобів, виробів медичного призначення, медичної техніки та питань діагностики і лікування. Реалізація зазначених додаткових повноважень органами державної влади може потребувати додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Слід зауважити, що законопроект не містить положень щодо порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів в частині сплати збору за державну реєстрацію (перереєстрації) лікарських засобів та медичних виробів.

Водночас, відповідно до діючого законодавства Порядок державної реєстрації лікарського засобу та розміри збору за державну реєстрацію визначаються Кабінетом Міністрів України, а збір за державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарського засобу зараховується до державного бюджету, про що також зауважено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Відтак, відсутність відповідних положень у законопроекті призведе до втрати доходів загального фонду державного бюджету, що потребуватиме вишукання додаткових джерел покриття видатків загального фонду державного бюджету для реалізації зобов’язань держави, у тому числі соціального спрямування.

Новацією законопроекту є також пропозиція щодо здійснення державно-приватного партнерства у сфері обігу лікарських засобів, зокрема, за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, що також є додатковим навантаженням на державний та місцеві бюджети.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та / або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, про недотримання вказаних вимог також відмічено Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про лікарські засоби» (реєстр. № 2162 доопрац. від 13.07.2018), поданий народними депутатами  України Богомолець О.В., Шипком А.Ф. та іншими, має вплив на показники бюджету (зумовлюючи втрати надходжень загального фонду державного бюджету та потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування депозитних вкладів та доходів за іменним сертифікатом окремих категорій громадян (реєстр. № 9299 від 16.11.2018), поданий народним депутатом України Мельником С.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити нульову ставку оподаткування податком на доходи фізичних осіб для процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках та процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом для ветеранів Другої світової війни, а також учасників антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил та осіб, прирівняних до них і якщо сума на цих рахунках не перевищує 200 тис. грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що прийняття законопроекту може призвести до втрат бюджету з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, розрахунок яких здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України об’єктом оподаткування військовим збором є доходи фізичних осіб (що є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування депозитних вкладів та доходів за іменним сертифікатом окремих категорій громадян (реєстр. № 9299 від 16.11.2018), поданий народним депутатом України Мельником С.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на доходи фізичних осіб та військового збору). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (реєстр. № 9316 від 22.11.2018), поданий народним депутатом України Чижмарем Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується надати пільги для аеродромів державної та комунальної форми власності, на яких розміщені авіаційно-спортивні та планерні клуби, які здійснюють підготовку льотчиків, парашутистів, планеристів для проведення всеукраїнських та міжнародних змагань, заходів, а саме, передбачається встановити, що:

не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, злітно-посадкові смуги;

не підлягають оподаткуванню земельним податком відповідні земельні ділянки;

річна сума орендної плати за відповідні земельні ділянки державної і комунальної власності не може перевищувати 0,1% нормативної грошової оцінки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат місцевих бюджетів, а вартісна величина впливу на показники бюджетів залежатиме від кількості та площі об’єктів нерухомості, нормативної грошової оцінки та ставок земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у власності аеродромів і які пропонується звільнити від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та земельним податком.

Однак, автором законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включаються податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плата за землю та відповідно земельний податок і орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (реєстр. № 9316 від 22.11.2018), поданий народним депутатом України Чижмарем Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від податку на майно та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (щодо підтримки спорту в Україні) (реєстр. № 9295 від 16.11.2018), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Силантьєвим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, до 1 січня 2023 року, звільнити від оподаткування ввізним митом товари, що не виробляються в Україні або виробляються в Україні, але не відповідають вимогам міжнародних спортивних змагань, та класифікуються за кодами УКТ ЗЕД 4203 21 00 00, 6112, 6211, 6402 19 00 00, 6403 19 00 00, 6404 11 00 00, 9506, які ввозяться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, та/або державним підприємством, уповноваженим органом управління якого виступає такий центральний орган виконавчої влади, та/або підприємством, що фінансується за рахунок державного та/або місцевого бюджету, основною метою діяльності яких є фізкультурно-оздоровча та спортивна направленість. При цьому передбачено, що перелік суб’єктів, яким надається право на пільгу згідно з цією частиною, порядок, перелік та обсяги ввезення та/або постачання таких товарів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту покращить інвестиційний клімат, що в результаті дозволить суттєво збільшити об'єми надання послуг, покращити торгівельний баланс та отримати значний позитивний соціально-економічний ефект в вигляді збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів за рахунок, виплат за надання послуг в сфері спорту, податків та загального покращення здоров’я громадян.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту призведе до зменшення надходжень до бюджету ввізного мита та податку на додану вартість на нього.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (щодо підтримки спорту в Україні) (реєстр.  9295 від 16.11.2018), поданий народними депутатами України Ляшком О.В., Силантьєвим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 252 Податкового кодексу України щодо збільшення видобутку нафти і газу (реєстр. № 9302 від 19.11.2018), поданий народним депутатом України Чижмарем Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2019 року встановити понижені ставки рентної плати за користування надрами щодо нафти та конденсату, видобутих із нових свердловин з покладів, які повністю або частково залягають на глибині до 5000 метрів, у розмірі 12% (діюча ставка – 31%), а з покладів глибиною понад 5000 метрів – 6% (діюча ставка – 16%).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту запропоновані зміни призведуть до: зростання видобутку нафти та конденсату, що дозволить збільшити інвестиції у геологорозвідувальні роботи, у розробку існуючих родовищ та впровадження нових технологій видобутку нафти; скорочення імпорту нафти та нафтопродуктів, що сприятиме зміцненню енергетичної безпеки України; покращення охорони довкілля завдяки можливості запровадження сучасних технологій видобутку нафти та конденсату; збереження кадрового потенціалу українських спеціалістів з видобутку вуглеводнів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до зменшення надходжень рентної плати за користування надрами для видобування нафти та конденсату.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з 1 січня 2019 року) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також відмітити, що згідно з підпунктом 5-1 частини другої статті 29, підпунктами 4-1 і 4-2 частини першої статті 64, підпунктом 4-1 частини першої статті 66 та підпунктом 3-1 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України рентна плата за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату зараховуються у відповідних пропорціях до загального фонду державного та місцевих бюджетів.

Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України внесення змін до статті 252 Податкового кодексу України щодо збільшення видобутку нафти і газу (реєстр. № 9302 від 19.11.2018), поданий народним депутатом України Чижмарем Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів від рентної плати за користування надрами для видобування нафти та газового конденсату, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та зупинення дії законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» та «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» (реєстр. № 9352 від 30.11.2018), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, до 1 березня 2019 року, зупинити дію законів України від 8 листопада 2018 року № 2611 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» та № 2612 «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України».

Також проектом закону пропонується до 28 лютого 2019 року відновити дію знижених ставок акцизного податку для стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів, передбаченої пунктом 15 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Крім того законопроектом передбачено, що громадяни України, які порушили з 25 листопада 2018 року до набрання чинності таким законом умови ввезення на митну територію України і розмитнення транспортних засобів особистого користування з іноземною реєстрацією, що класифікуються за товарними позиціями 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тони), 8711 згідно з УКТ ЗЕД, та причепів до них, що класифікуються за товарною позицією 8716 згідно з УКТ ЗЕД, у кількості однієї одиниці на кожну товарну позицію, звільняються від відповідальності за порушення митних правил, податкового та адміністративного законодавства стосовно транспортного засобу, щодо якого не дотримані строки та умови (вимоги) митних режимів тимчасового ввезення або транзиту.

Належить відмітити, що згідно із пунктом 7 статті 11 та пунктом 16 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» митні платежі, отримані при митному оформленні для вільного обігу транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та поміщені в митні режими транзиту або тимчасового ввезення у період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності Законом України від 8 листопада 2018 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів», зараховуються до спеціального фонду державного бюджету та спрямовуються на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду України. У державному бюджеті на 2019 рік передбачені відповідні показники у загальній сумі 1 млрд гривень.

Отже передбачене законопроектом призупинення дії відповідних законів призведе до недоотримання зазначених митних платежів до спеціального фонду державного бюджету та відповідних коштів Пенсійним фондом України, на що також звертає увагу Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту.

Зокрема, Мінфін зауважує, що внесення будь-яких змін до законів щодо митного оформлення транспортних засобів на іноземній реєстрації або зменшення ставок акцизного податку призведе до неможливості вирішення ситуації, що склалась в Україні з автомобілями на іноземній реєстрації, та до недоотримання коштів бюджетом та Пенсійним фондом України.

Загалом Мінфін зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат доходів бюджету, однак вплив законопроекту щодо встановлення знижених ставок акцизного податку на вживані автомобілі на дохідну частину обрахувати неможливо, а застосування однакових ставок акцизного податку на нові та вживані автомобілі беж жодних обмежень щодо року випуску суперечить основним функціям акцизу, зокрема екологічній функції.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 і пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України та зупинення дії законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів» та «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» (реєстр. № 9352 від 30.11.2018), поданий народним депутатом України Дерев’янком Ю.Б., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від митних платежів та потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону Укранїи про внесення змін до статті 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (реєстр. № 9298-1 від 19.11.2018), поданий народним депутатом України Недавою О.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

Законопроектом пропонується, зокрема, розширити повноваження Кабінету Міністрів України з питань забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, визначені у пункті 2 частини першої статті 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», зобов’язавши його спрямовувати діяльність органів виконавчої влади на створення умов для добровільного повернення таких осіб до їх покинутого місця проживання, у тому числі відшкодування збитків за зруйновані (знищені) або пошкоджені об’єкти приватного житлового фонду під час бойових дій у Донецькій та Луганській областях, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України /чинна редакція – забезпечення сприяння поверненню таких осіб до залишеного місця проживання та їх реінтеграції/.

При цьому Уряду пропонується вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення з держави-агресора в повному обсязі коштів, наданих фізичним особам, як відшкодування збитків за зруйновані (знищені), пошкоджені об’єкти приватного житлового фонду під час бойових дій, спричинених збройною агресією.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, хоча у пояснювальній записці зазначено інше.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про вплив законопроекту на видаткову частину державного бюджету, зауважує, що відсутність вихідних даних щодо обсягу коштів, необхідних на проведення відшкодування збитків за зруйновані (знищені) або пошкоджені об’єкти приватного житлового фонду, унеможливила здійснення прогнозу обсягу додаткових витрат, необхідних для виконання відповідного закону.

Отже, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень для досягнення збалансованості державного бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 10 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (реєстр. № 9298-1 від 19.11.2018), поданий народним депутатом України Недавою О.А., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (щодо допомоги на дітей одиноким матерям) (реєстр. № 9345 від 28.11.2018), поданий народним депутатом України Мірошниченком Ю.Р.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

У законопроекті пропонується надавати допомогу на дітей одиноким матерям, одиноким усиновлювачам, матері (батьку) у разі смерті одного з батьків, які мають дітей віком до 18 років (якщо діти навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, а також вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації, – до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), у розмірі, що дорівнює 100 відсоткам прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (незалежно від середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу).

Реалізація такого положення зумовить значне збільшення кількості отримувачів відповідної допомоги. Враховуючи, що покриття витрат на виплату державної соціальної допомоги згідно із статтею 4 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій місцевим бюджетам, реалізація зазначених положень законопроекту призведе до необхідності збільшення видатків державного бюджету.

За розрахунками Міністерства фінансів України для реалізації запропонованої законодавчої ініціативи необхідно вишукати 10 млрд грн додаткових бюджетних коштів, про що зазначається у його висновку до даного законопроекту.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (щодо допомоги на дітей одиноким матерям) (реєстр. № 9345 від 28.11.2018), поданий народним депутатом України Мірошниченком Ю.Р., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про змін меж районів Кіровоградської області (реєстр. № 9333 від 23.11.2018), внесений народними депутатами України Горбуновим О.В., Федоруком М.Т., Рекою А.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується змінити межі Кіровоградського, Олександрійського, Голованівського районів Кіровоградської області (шляхом включення до їх складу інших 18 районів області), які охоплюватимуть територію всіх адміністративно-територіальних одиниць базового рівня – міських, селищних, сільських територіальних громад.

При цьому передбачається реорганізувати юридичні особи публічного права: районні ради, районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, районні територіальні органи центральних органів виконавчої влади, що здійснювали визначені законом повноваження на території районів, що мають увійти до складу зазначених 3 районів, шляхом приєднання до відповідних юридичних осіб публічного права вказаних районів. Реалізація зазначеного положення законопроекту в подальшому може призвести до зменшення витрат державного і місцевих бюджетів на утримання відповідних бюджетних установ.

Водночас, реорганізація органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у 18 районах зумовить вивільнення значної кількості працюючих, що потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на здійснення виплат таким працівникам при звільненні, хоча у пояснювальній записці до законопроекту зазначено інше.

Крім того, додаткового фінансового забезпечення може потребувати здійснення визначених законами заходів і робіт з планування територій та заходів, пов’язаних із зміною у назвах установ, закладів, населених пунктів.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про вплив законопроекту на показники державного та місцевих бюджетів, звертає увагу, що прийняття законопроекту зумовить необхідність перерозподілу затверджених законом про державний бюджет обсягів трансфертів з державного бюджету відповідним районним бюджетам.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про змін меж районів Кіровоградської області (реєстр. № 9333 від 23.11.2018), внесений народними депутатами України Горбуновим О.В., Федоруком М.Т., Рекою А.О., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення/зменшення їх видатків залежно від здійснюваних заходів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо приведення правового статусу осіб, що в складі добровольчих формувань самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у відповідність із Додатковими протоколами до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року (реєстр. № 9267 доопрац. від 03.12.2018), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Луценком І.В., Шкрум А.І. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

У законопроекті пропонується надавати статус учасника бойових дій особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, не застосовуючи умови  про включення таких формувань до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до складу офіційних військових формувань та правоохоронних органів.

Запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення категорії громадян, яким надано статус учасника бойових дій, а відтак призведе до збільшення чисельності одержувачів соціальних гарантій та пільг, надання яких передбачено статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Враховуючи, що покриття витрат на надання відповідних соціальних гарантій та пільг згідно із частинами третьою та четвертою статті 102 Бюджетного кодексу України здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, реалізація законопроекту призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного бюджету на зазначену мету. Крім того, учасники війни та інваліди війни мають право на пільговий проїзд, компенсаційні виплати за який відповідно до підпункту "ґ" пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України здійснюються з місцевих бюджетів.

За попередніми розрахунками Міністерства фінансів України, на надання учасникам бойових дій пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в умовах поточного року необхідно близько 29,1 тис. грн на 1 особу на рік, про що зазначається у його висновку до даного законопроекту.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо приведення правового статусу осіб, що в складі добровольчих формувань самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у відповідність із Додатковими протоколами до Женевських конвенцій про захист жертв війни 1949 року (реєстр. № 9267 доопрац. від 03.12.2018), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Луценком І.В., Шкрум А.І. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо харчування дітей, які перебувають на утриманні одиноких матерів) (реєстр. № 9288 від 13.11.2018), внесений народним депутатом України Мірошниченком Ю.Р.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 21 Закону України «Про загальну середню освіту» та статті 35 Закону України «Про дошкільну освіту» пропонується встановити, що діти, котрі перебувають на утриманні одиноких матерів, забезпечуються безкоштовним харчуванням у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах.

При цьому слід зауважити, що організація безкоштовного харчування визначених законом категорій учнів та вихованців покладається на органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади і має здійснюватися за рахунок місцевих бюджетів.

Відтак, запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення кола дітей, яким належить надавати безкоштовне харчування у закладах загальної середньої освіти та дошкільної освіти, і призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з місцевих бюджетів, про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів до даного законопроекту.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо харчування дітей, які перебувають на утриманні одиноких матерів) (реєстр. № 9288 від 13.11.2018), внесений народним депутатом України Мірошниченком Ю.Р., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» (реєстр. № 9320 від 22.11.2018), внесений народними депутатами України Дубневичем Я.В., Горватом Р.І. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 10 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» пропонується передбачити право молоді та молодих громадян на отримання державної допомоги на покращення житлово-будівних умов у вигляді  часткової компенсації відсоткової ставки кредиту комерційного банку з державних коштів. При цьому, часткова компенсація відсоткової ставки надається у разі фіксованої ставки за кредитом комерційного банку.

Реалізація такого положення призведе до необхідності вишукання додаткових коштів з державного бюджету на зазначену мету, що також відмічено у висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Водночас Мінфіном звернуто увагу на таке:

- починаючи з 2003 року діє механізм часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла, який передбачає відшкодування частини відсотків за кредитами, що надаються комерційними банками молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, в розмірі однієї облікової ставки Національного банку, що діє на день укладання кредитного договору;

- згідно з паспортом Державної програми забезпечення молоді житлом на 2013-2020 роки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2012 № 967, за рахунок коштів державного бюджету у 2019 та 2020 роках передбачено спрямувати на компенсацію відсоткових ставок кредитів комерційних банків, що надаються молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла, за рахунок коштів державного бюджету 27,1 млн грн та 19,65 млн грн відповідно;

- Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» для забезпечення виконання державою зобов’язань з відшкодування частини відсоткової ставки за угодами, які було укладено з позичальниками у попередні роки, передбачені бюджетні призначення за програмою КПКВК 2751380 «Часткова компенсація відсоткової ставки кредитів комерційних банків молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла» в обсязі 27 млн гривень.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» (реєстр. № 9320 від 22.11.2018), внесений народними депутатами України Дубневичем Я.В., Горватом Р.І., та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» щодо підвищення соціального захисту сім’ї жінки, яка має почесне звання «Матері-героїні» (реєстр. № 9289 від 13.11.2018), внесений народним депутатом України Власенком С.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

У законопроекті пропонується надати сім’ї жінки, яка має почесне звання «Матері-героїні» та має дев’ять і більше дітей, право на 80 відсоткову знижку плати за користування комунальними послугами (газопостачання, електропостачання та інші послуги), вартості скрапленого балонного газу для побутових потреб у межах норм, визначених законодавством та 80 відсоткову знижку вартості палива, у тому числі рідкого, в межах норм, визначених законодавством, у разі якщо відповідні будинки не мають центрального опалення. При цьому виключається вимога щодо умов, за яких надаються такі пільги, виходячи із середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу.

Запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком розширення кількості одержувачів таких пільг і зумовить необхідність вишукання додаткових коштів з державного бюджету, оскільки надання відповідних пільг забезпечується за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів до даного законопроекту.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про охорону дитинства» щодо підвищення соціального захисту сім’ї жінки, яка має почесне звання «Матері-героїні» (реєстр. № 9289 від 13.11.2018), внесений народним депутатом України Власенком С.В., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про зміну меж районів Сумської області (реєстр. № 9324 від 22.11.2018), внесений народними депутатами України Медуницею О.В., Федоруком М.Т. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом передбачається змінити межі Сумського, Конотопського, Охтирського, Роменського та Шосткинського районів Сумської області шляхом включення до їх складу 13 районів області, які охоплюватимуть територію всіх адміністративно-територіальних одиниць базового рівня – міських, селищних, сільських територіальних громад.

При цьому передбачається реорганізувати юридичні особи публічного права: районні ради, районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, районні територіальні органи центральних органів виконавчої влади, що здійснювали визначені законом повноваження на території районів, що мають увійти до складу зазначених 3 районів, шляхом приєднання до відповідних юридичних осіб публічного права вказаних районів. Реалізація зазначеного положення законопроекту в подальшому може призвести до зменшення витрат державного і місцевих бюджетів на утримання відповідних бюджетних установ.

Водночас, реорганізація органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у 13 районах зумовить вивільнення значної кількості працюючих, що потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на здійснення виплат таким працівникам при звільненні, хоча у пояснювальній записці до законопроекту зазначено інше.

Крім того, додаткового фінансового забезпечення може потребувати здійснення визначених законами заходів і робіт з планування територій, та заходів, пов’язаних із зміною у назвах установ, закладів, населених пунктів.

Міністерство фінансів України також зазначаючи про вплив законопроекту на показники державного та місцевих бюджетів звертає увагу, що прийняття законопроекту зумовить необхідність перерозподілу затверджених законом про державний бюджет обсягів трансфертів з державного бюджету відповідним районним бюджетам.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про зміну меж районів Сумської області (реєстр. № 9324 від 22.11.2018), внесений народними депутатами України Медуницею О.В., Федоруком М.Т. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення/зменшення їх видатків залежно від здійснюваних заходів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області) (реєстр. № 9310 від 21.11.2018 р.), внесений Президентом України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується у частині другій статті 133 Конституції України слово «Дніпропетровська» замінити словом «Дніпровська».

Реалізація заходів, пов’язаних, зокрема, із зміною у назвах місцевих органів виконавчої влади, державних та комунальних установ, організацій, закладів, зумовить необхідність виділення додаткових  коштів з державного та місцевих бюджетів, однак у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у своєму висновку до законопроекту про його вплив на показники бюджетів, зауважує, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила надання Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу.

Відтак, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. 
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області) (реєстр. № 9310 від 21.11.2018), внесений Президентом України, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області) (реєстр. № 9310-1 від 23.11.2018), внесений народними депутатами України Денисенком А.С., Березою Ю.М. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується у частині другій статті 133 Конституції України слово «Дніпропетровська» замінити словом «Січеславська».

Реалізація заходів, пов’язаних, зокрема, із зміною у назвах місцевих органів виконавчої влади, державних та комунальних установ, організацій, закладів, зумовить необхідність виділення додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, однак у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у своєму висновку до законопроекту про його вплив на показники бюджетів, зауважує, що відсутність відповідних розрахунків унеможливила надання Мінфіном вартісної оцінки величини такого впливу.

Відтак, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. 
Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області) (реєстр. № 9310-1 від 23.11.2018), внесений народними депутатами України Денисенком А.С., Березою Ю.М. та іншими народними депутатами України, має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення комплектування Збройних Сил України резервістами в особливий період» (реєстр. № 9307 від 20.11.2018), внесений народним депутатом України Вінником І.Ю.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки і оборони.

З метою забезпечення гарантованого доукомплектування бойових військових частин Збройних Сил України, інших військових формувань резервістами у разі відкритої агресії проти України законопроектом передбачається:

-                   виплата грошового забезпечення резервістам як військовослужбовцям (за дні виконання ними обов’язків служби), здійснення продовольчого та речового забезпечення резервістів за нормами визначеними у встановленому порядку;

-                   виплата резервістам одноразової грошової допомоги при укладанні контракту на проходження служби у військовому резерві;

-                   надання безоплатної медичної допомоги у військово-медичних закладах резервістам за контрактом як під час проходження служби, так і після 25 років служби у військовому резерві;

-                   зарахування часу служби у військовому резерві до вислуги років для призначення військової пенсії із розрахунку три роки служби у військовому резерві за один рік військової служби;

-                   надання гарантованого першочергового працевлаштування для резервістів за контрактом, а також надання переваг таким особам при вступі на державну службу;

-                   надання додаткових днів до щорічної відпустки громадянам під час проходження служби у військовому резерві – до десяти днів;

-                   надання позачергово місця дітям резервістів у дитячих закладах за місцем проживання;

-                   зменшення розміру єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) з 22 до 8,41% роботодавцям від бази нарахування цього внеску на осіб, які перебувають на службі у військовому резерві;

-                   звільнення від сплати єдиного внеску фізичних осіб – підприємців та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та членів фермерських господарств, які є учасниками бойових дій з числа осіб, визначених пунктами 19-20 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», або перебувають на службі у військовому резерві;

-                   посилення адміністративної відповідальності військовозобов’язаних (резервістів) і призовників, посадових осіб за порушення законодавства щодо виконання  військового обов’язку про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію шляхом підвищення розмірів штрафних санкцій, а також посилення кримінальної відповідальності за ухилення від призову за мобілізацією, від військового обліку навчальних (перевірочних), спеціальних зборів шляхом встановлення (збільшення) розмірів штрафних санкцій та застосування покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до одного року, за ухилення від вказаних вище зборів;

-                   встановлення обов’язку для резервістів самостійно з’являтися до військового комісаріату у разі оголошення мобілізації;

-                   впорядкування питань організації та ведення військового обліку резервістів;

-                   уточнення терміну «особливий період».

Реалізація окремих положень законопроекту призведе до зменшення надходжень коштів до Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а саме у зв’язку із:

-                   розширення переліку осіб, які звільняються від сплати єдиного внеску, до якого запропоновано включити фізичних осіб підприємців, осіб, які проводять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарств, що є учасниками бойових дій з числа осіб, визначених пунктами 19-20 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», або перебувають на службі у військовому резерві;

-                   зменшенням розміру сплати єдиного внеску для підприємств, установ і організацій, у яких працюють особи, які перебувають на службі у військовому резерві, з 22 до 8,41%. /З приводу цієї законодавчої ініціативи Міністерство фінансів України зауважує про невизначення у законопроекті бази нарахування для розрахунку зменшеного розміру єдиного внеску/.

Крім того, втрата власних надходжень Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування можуть зумовити необхідність збільшення видатків державного бюджету для Пенсійного фонду України, зважаючи на те, що дефіцит Фонду покривається за рахунок коштів державного бюджету.

Поряд з цим, потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету ряд законодавчих ініціатив, зокрема: виплата грошового забезпечення резервістам в порядку та розмірах встановлених для відповідних категорій військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань (за дні виконання ними обов’язків служби); виплата резервістам одноразової грошової допомоги при укладанні контракту на проходження служби у резерві; надання безоплатної медичної допомоги у військово-медичних закладах резервістам за контрактом як під час проходження служби у військовому резерві, резервістам, звільненим зі служби у військовому резерві внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків служби у військовому резерві, а також резервісти після 25 років служби у військовому резерві.

За орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України додаткові витрати тільки на виплату грошового забезпечення резервістам, яких Міністерство оборони України планує залучити на навчальні збори у 2019 році (11000 тис. осіб) становитимуть близько 109 млн гривень.

Посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення (злочини), передбачені у законопроекті, може призвести до збільшення дохідної та видаткової частини державного бюджету, в залежності від виявлених порушень (злочинів) та покарань, які будуть застосовані.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту зауважує, що пропозиція встановлення виплати грошового забезпечення резервістам на весь час  виконання ними обов’язків служби у військовому резерві, в порядку та розмірах встановлених для відповідних категорій військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань призведе до подвійних виплат з державного бюджету, оскільки згідно із частиною тринадцятою статті 29 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» виплата середньої заробітної військовозобов’язаним за весь період зборів та резервістам за час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету.

Загалом, Міністерство фінансів України вважає, що даний законопроект потребує доопрацювання та погодження з Пенсійним фондом України, оскільки його окремі норми не узгоджуються з чинним законодавством, потребують додаткових видатків з державного бюджету та призведуть до зменшення надходжень коштів до Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Разом з тим, за висновком Міністерства фінансів України можливі додаткові надходження внаслідок збільшення розмірів штрафів за адміністративні (кримінальні) правопорушення резервістами, військовозобов’язаними чи призовниками законодавства про військовий обов’язок та військову службу.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. Про невиконання вказаних норм зауважує також Міністерство фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення комплектування Збройних Сил України резервістами в особливий період» (реєстр. № 9307 від 20.11.2018), внесений народним депутатом України Вінником І.Ю, матиме вплив на показники бюджету (збільшить витрати державного бюджету, у т. ч. для Пенсійного фонду України), а також призведе до втрат доходів Пенсійного фонду та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони.

 

 

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення порядку залучення експерта з питань права)» (реєстр. № 9248 від 30.10.2018), внесений народним депутатом України Мураєвим Є.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом передбачено внести зміни до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, якими зокрема, запропоновано:

конкретизувати вимоги щодо наукового ступеня експерта;

передбачити критерії, за якими суд може встановити, що особа є визнаним фахівцем у галузі права;

встановити, що з питань щодо змісту норм іноземного права як експерт з питань права може залучатися адвокат іноземної держави, право якої підлягає дослідженню, відомості про якого внесені до Єдиного реєстру адвокатів України;

встановити, що експерт з питань права може бути допущений до участі у справі за клопотанням учасника справи або за ініціативою суду, а також має право на оплату послуг та компенсацію витрат, пов’язаних з викликом до суду.

Міністерство фінансів України в експертному висновку зазначило, що реалізація законопроекту не впливатиме на дохідну частину державного бюджету та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Слід зазначити, що відповідно до норм Господарського процесуального кодексу України (стаття 123), Цивільного процесуального кодексу України (стаття 133) та Кодексу адміністративного судочинства України (стаття 132) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних із розглядом справи до складу яких входять, у тому числі і витрати із залучення експертів.

При цьому, нормами зазначених Кодексів щодо розподілу судових витрат між сторонами судового процесу, зокрема встановлено, що:

судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України, стаття 141 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України);

при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі (стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України) /згідно Кодексу адміністративного судочинства України суб’єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг/;

у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом (стаття 141 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України);

якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави (стаття 141 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України);

якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом (стаття 141 Цивільного процесуального кодексу України, стаття 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на вищезазначене, реалізація положень законопроекту в частині оплати послуг та компенсації витрат, пов’язаних з викликом до суду експерта з питань права, зокрема адвоката іноземної держави матиме наслідком збільшення розміру судових витрат та може потребувати додаткового бюджетного забезпечення на їх сплату у разі коли позов задоволено не на користь суб’єкта владних повноважень або ж на компенсацію судових витрат у разі звільнення сторони (обох сторін) від їх сплати.

Відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), проте відповідні матеріали відсутні.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо удосконалення порядку залучення експерта з питань права)» (реєстр. № 9248 від 30.10.2018), внесений народним депутатом України Мураєвим Є.В., має вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2019 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про зміну меж районів Херсонської області (реєстр. № 9363 від 04.12.2018), внесений народними депутатами України Хланем С.В. та Співаковським О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується змінити межі Каховського, Бериславського, Генічевського та Хесронського районів Херсонської області (шляхом включення до їх складу інших 15 районів області), які охоплюватимуть територію всіх адміністративно-територіальних одиниць базового рівня – міських, селищних, сільських територіальних громад.

При цьому передбачається реорганізувати юридичні особи публічного права: районні ради, районні державні адміністрації та їх структурні підрозділи, районні територіальні органи центральних органів виконавчої влади, що здійснювали визначені законом повноваження на території районів, що мають увійти до складу зазначених 4 районів, шляхом приєднання до відповідних юридичних осіб публічного права вказаних районів.

Водночас, реорганізація органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у 15 районах зумовить вивільнення значної кількості працюючих, що потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на здійснення виплат таким працівникам при звільненні, хоча у пояснювальній записці до законопроекту зазначено інше.

Крім того, додаткового фінансового забезпечення може потребувати здійснення визначених законами заходів і робіт з планування територій та заходів, пов’язаних із зміною у назвах установ, закладів, населених пунктів.

Міністерство фінансів України, також зазначаючи про вплив законопроекту на показники державного та місцевих бюджетів, звертає увагу, що прийняття законопроекту зумовить необхідність перерозподілу затверджених законом про державний бюджет обсягів трансфертів з державного бюджету відповідним районним бюджетам.

Поряд з тим, Міністерство фінансів у своєму висновку наголошує, що на даний час у адміністративно-територіальному устрої Херсонської області відсутній Херсонський район, тобто не створені місцеві органи влади Херсонського району, що унеможливлює реалізацію запропонованих положень насамперед в частині виконання відповідних районних бюджетів, зарахування залишків коштів на кінець бюджетного періоду до районного бюджету, якого не існує.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про зміну меж районів Херсонської області (реєстр. № 9363 від 04.12.2018), внесений народними депутатами України Хланем С.В. та Співаковським О.В., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення їх видатків залежно від здійснюваних заходів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності (реєстр. № 9311 від 21.11.2018), поданий народними депутатами України Іванчуком А.В., Луценко І.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

збільшення адміністративних штрафів на посадових осіб за порушення встановлених законом строків для проведення державної реєстрації юридичної особи, фізичної особи - підприємця або громадського формування, вимагання не передбачених законом документів для проведення державної реєстрації, а також інші порушення встановленого законом порядку проведення державної реєстрації юридичної особи, фізичної особи - підприємця або громадського формування – із визначенням у розмірах від 400 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у діючій нормі - від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

збільшення адміністративних штрафів за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності - із визначенням у розмірах від 400 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у діючій нормі - від 50 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

збільшення адміністративних штрафів за порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - із визначенням у розмірах від 400 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у діючій нормі - від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

Такі положення законопроекту можуть призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень.

Законопроектом передбачено сплату пільгової ставки державного мита (50% від встановлених ставок державного мита) за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами для таких категорій громадян:

1) громадяни, якщо їхній середньомісячний дохід не перевищує двох розмірів прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до закону для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення;

2) особи з інвалідністю, які отримують пенсію або допомогу, що призначається замість пенсії, у розмірі, що не перевищує двох прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб;

3) діти, у тому числі діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій чи збройного конфлікту;

4) внутрішньо переміщені особи;

5) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які мають особливі заслуги та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, особи, які належать до числа жертв нацистських переслідувань.

При цьому законопроектом запроваджується верхня межа державного мита у розмірі 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.

Відповідно до положень Бюджетного кодексу України (статті 64 і 69) до складу доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування включається державне мито, яке зараховується до відповідного бюджету за місцем вчинення дій та видачі документів.

Отже, реалізація таких положень законопроекту призведе до втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування від державного мита, на що також звертає увагу у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.

Серед іншого законопроектом пропонується встановити, що адміністративний збір не справляється за державну реєстрацію державних органів, органів місцевого самоврядування.

Згідно із статтями 29, 64 і 69 Бюджетного кодексу України адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зараховується до загального фонду державного та місцевих бюджетів залежно від органу, який здійснює відповідну реєстрацію.

Таким чином, запровадження відповідного положення законопроекту призведе до зменшення надходжень адміністративного збору до бюджету, на що також звертає увагу Мінфін у своєму експертному висновку.

Окремі положення законопроекту потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету, про що також зауважує Мінфін.

Зокрема, йдеться про доручення Кабінету Міністрів України забезпечити до 1 січня 2022 року:

проведення інвентаризації документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок та складання правовстановлюючих документів, архівних екземплярів правовстановлюючих документів на земельні ділянки та складання органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, вичерпних реєстрів земельних ділянок, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано згідно з законодавством, що діяло до 1 січня 2013 року, і які не припинені на час проведення інвентаризації;

складання електронних документів, що містять відомості про результати робіт із землеустрою, за якими здійснювалося формування земельних ділянок, та правовстановлюючих документів на земельні ділянки, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, та здійснити державну реєстрацію таких земельних ділянок. У разі відсутності у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, зазначеної документації із землеустрою або у разі якщо така документація не містить відомостей про координати поворотних точок меж земельних ділянок, забезпечити проведення робіт із землеустрою, необхідних для внесення до Державного земельного кадастру відомостей про такі земельні ділянки;

приведення програмного та технологічного забезпечення Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у відповідність із законами України «Про Державний земельний кадастр» та «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»;

безоплатне підключення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування до Державного земельного кадастру та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в тому числі шляхом надання їм можливості безперервного використання відповідних відомостей у власних інформаційних системах.

Поряд з тим, пропонується визначити, що за рахунок державного бюджету фінансується розробка технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) щодо земельних ділянок усіх форм власності, сформованих до 2004 року, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, а також земельних ділянок усіх форм власності, речові права на які (документи, що посвідчують права на них) зареєстровано до 1 січня 2013 року, але відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі.

Також передбачено до повноважень Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації додатково віднести організацію роботи з підготовки та підвищення кваліфікації державних реєстраторів.

Крім того, законопроектом, загалом, доручається Кабінету Міністрів України здійснювати фінансове забезпечення заходів, передбачених відповідним законом, при формуванні видатків державного бюджету на відповідний рік

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (через десять днів з дня його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення гарантій захисту державою права власності (реєстр. № 9311 від 21.11.2018), поданий народними депутатами України Іванчуком А.В., Луценко І.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від державного мита та доходів державного і місцевих бюджетів від адміністративного збору, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на фінансове забезпечення заходів, передбачених законопроектом, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про поштовий зв’язок» (щодо посилення захисту трудових прав працівників поштового зв’язку)» (реєстр. № 9261 від 05.11.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань інформатизації та зв’язку.

Законопроектом передбачається покращення умов роботи працівників поштового зв’язку шляхом встановлення:

- розміру ставки заробітної плати (окладу) працівника національного оператора не нижче за розмір мінімальної заробітної плати;

- щомісячної надбавки за вислугу років у розмірі, встановленому для працівників державних органів;

- надбавки за роботу в несприятливих умовах та надбавки за роз’їзний характер робіт працівникам, залученим до роботи з доставки кореспонденції, пенсій, соціальних виплат.

Також, законопроект передбачає спрямування коштів державної фінансової підтримки першочергово для покриття витрат на оплату праці та соціальний захист персоналу національного оператора, залученого до роботи з доставки кореспонденції, пенсій, соціальних виплат.

Прикінцевими та перехідними положеннями проекту закону Кабінету Міністрів України доручено, зокрема, передбачити кошти для збільшення державної фінансової підтримку національного оператора поштового зв’язку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету, оскільки законопроектом передбачено, що покриття витрат на оплату праці та соціальний захист персоналу національного оператора, залученого до роботи з доставки кореспонденції, пенсій, соціальних виплат, здійснюватиметься за рахунок коштів державної фінансової підтримки, проте не визначено джерел покриття додаткових витрат.

Крім того, Міністерство фінансів України зауважує, що відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06.12.2016 № 1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про поштовий зв’язок» (щодо посилення захисту трудових прав працівників поштового зв’язку)» (реєстр. № 9261 від 05.11.2018), поданий народним депутатом України Міщенком С.Г., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат державного бюджету для надання державної фінансової підтримки національному оператору поштового зв’язку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інформатизації та зв’язку.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку промисловості, інвестиційної діяльності, захисту та гарантування прав і законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності (реєстр. № 6671-Д доопрац. від 13.11.2018), внесений народними депутатами України – членами Комітету з питань промислової політики та підприємництва

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань промислової політики та підприємництва.

Визначивши метою прийняття законопроекту забезпечення умов для масштабного стимулювання інвестиційних надходжень в реальний сектор економіки, при його доопрацюванні суб’єктом права законодавчої ініціативи  пропонується внести зміни до законодавчих актів України (Кодексу України про адміністративні правопорушення, Земельного кодексу України, законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про інвестиційну діяльність», «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», «Про Антимонопольний комітет України», «Про природні монополії», Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про землеустрій», «Про теплопостачання», «Про Державний земельний кадастр», «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу») для кардинальної зміни моделі підключення до інженерних мереж (електро-, тепло-, водо-, газо- постачання та інших) суб’єктами надання технічних умов й запровадження повної прозорості та загальнодоступності проектної та іншої технічної документації.

У пояснювальній записці до доопрацьованого законопроекту зазначається, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Однак, положення законопроекту, згідно з якими шляхом внесення змін до статті 13 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» та статті 13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень виконавчих органів сільських, селищних та міських рад пропонується віднести відшкодування замовнику будівництва його витрат на будівництво (капітальний ремонт, реконструкцію та/або технічне переоснащення) об’єктів у сфері теплопостачання, водопостачання та водовідведення, які за законом належать (належатимуть) комунальному підприємству відповідної територіальної громади на праві господарського відання або на праві оперативного управління та/або перебувають у комунальній власності (будуть передані у комунальну власність) відповідної територіальної громади, зумовлюють потребу у додаткових коштах з бюджетів місцевого самоврядування.

При цьому слід відмітити, що відповідні зміни до статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» згідно з доопрацьованим законопроектом не вносяться (такі положення законопроекту за реєстр № 6671 виключено).

У доопрацьованому законопроекті запропоновано зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та доповнено його новою статтею 96-3, згідно з якою запроваджується адміністративна відповідальність посадових осіб суб’єктів надання технічних умов у вигляді накладення штрафів від ста до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян залежно від правопорушення у сфері будівництва об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також чітко розмежовано повноваження здійснення контролю у сфері надання технічних умов з боку Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Антимонопольного комітету України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Реалізація таких положень законопроекту зумовить збільшення надходжень державного бюджету залежно від застосованих штрафних санкцій за виявлені правопорушення, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України такі штрафи підлягають зарахуванню до державного бюджету.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається що з метою можливості фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді законопроекту слід передбачити норми щодо відшкодування замовнику його витрат на будівництво (капітальний ремонт, реконструкцію та/або технічне переоснащення) інженерних мереж за рахунок суб’єктів природних монополій, без залучення коштів державного та місцевих бюджетів.

При цьому Мінфін звертає увагу на відсутність розрахунків  щодо впливу норм законопроекту на показники державного і місцевих бюджетів.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку промисловості, інвестиційної діяльності, захисту та гарантування прав і законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності (реєстр. № 6671-Д доопрац. від 13.11.2018), внесений народними депутатами України – членами Комітету з питань промислової політики та підприємництва, призведе до збільшення видатків бюджетів місцевого самоврядування та до збільшення надходжень державного бюджету залежно від виявлених правопорушень. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету

(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)

та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.25; 1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти Законів України «Про внесення змін до законів України щодо державної підтримки обдарованої молоді» (реєстр. № 8511 від 21.06.2018), поданий народним депутатом України Котвицьким І.О. та іншими, та «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки обдарованої молоді» (реєстр. № 8511-1 від 06.07.2018), поданий народним депутатом України Вілкулом О.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

Метою законопроектів за реєстр. №8511 та альтернативного до нього законопроекту за реєстр. № 8511-1, як зазначено у пояснювальних записках до них, є створення передумов для підтримки обдарованої молоді та її працевлаштуванню в Україні.

Так, законопроектами вносяться зміни до законів України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» та «Про наукову і науково-технічну діяльність», зокрема, пропонується встановити наступне:

- держава на постійній основі проводить інформаційні заходи, а також створює і розповсюджує соціальну рекламу з використанням різних рекламних засобів, спрямовану на залучення молоді до праці в Україні;

- держава підтримує і сприяє розвиткові підприємницької ініціативи та діяльності молоді шляхом розробки та затвердження відповідної короткострокової державної програми;

- за результатами відкритого конкурсу обдарованій молоді державою надаються стипендії та пільгові довгострокові кредити за різними формами навчання для здобуття освіти у навчальних закладах України та за кордоном у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України;

- обдарована молодь з числа випускників установ позашкільної освіти матиме перевагу під час відкритих конкурсів для обдарованої молоді на державні стипендії та пільгові довгострокові кредити для здобуття освіти у навчальних закладах України та за кордоном.

Законопроектом за реєстр. № 8511-1, окрім зазначеного, пропонується встановити у Законі України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» положення, відповідно до яких:

- держава, враховуючи вартість прожиткового мінімуму підвищує розміри допомоги сім’ям на неповнолітніх дітей, стипендій (академічних стипендій, соціальних стипендій та інших видів стипендій) та інших видів матеріального забезпечення молоді, яка отримує професійно-технічну, вищу освіту у відповідних навчальних закладах;

-розмір мінімальної академічної стипендії та розмір соціальної стипендій не може бути меншим, ніж розмір прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць. Порядок виплати надбавок до академічних стипендій за успіхи в навчанні, а також порядок виплати соціальних стипендій для окремих категорій молоді встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, доповненнями до Закону України «Про зайнятість населення», які запропоновано у законопроекті за реєстр. № 8511-1, пропонується, зокрема, встановити, що у разі залучення до роботи на умовах стажування осіб (молоді віком від 15 до 24 років включно (або старше, у разі продовження навчання у вищих навчальних закладах), яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, альтернативної (невійськової) служби), з числа зареєстрованих безробітних за направленням територіального органу Державної служби зайнятості, роботодавцю щомісяця протягом строку дії договору про стажування випускника компенсуються фактичні витрати у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений.

Окрім того, роботодавцю, який за направленням територіального органу Державної служби зайнятості працевлаштовує зареєстрованих безробітних з числа вищезазначених осіб, строком не менше ніж на два роки, компенсуються витрати на перепідготовку або підвищення кваліфікації таких осіб. Сума такої компенсації встановлюється в межах вартості навчання з перепідготовки та підвищення кваліфікації, але не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на дату здійснення роботодавцем такої оплати.

Передбачається, що такі компенсації, надаються за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у порядку, визначеному  центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення.

Реалізація положень законопроектів потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, насамперед, у зв’язку із необхідністю забезпечення за рахунок бюджетних коштів інформаційних заходів, створення і розповсюдження соціальної реклами, розроблення та затвердження короткострокової державної програми з підготовки молоді до підприємницької діяльності, а також для забезпечення підвищення розміру академічних та соціальних стипендій, виплату обдарованій молоді стипендій та надання пільгових довгострокових кредитів для здобуття освіти у навчальних закладах України та за кордоном (відповідні положення містяться у законопроекті за реєстр. № 8511-1). В свою чергу, запровадження як це передбачено у законопроекті за реєстр. № 8511-1, за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття компенсації роботодавцям у разі залучення до роботи на умовах стажування окремих категорій осіб з числа зареєстрованих безробітних та компенсації роботодавцю витрат на перепідготовку або підвищення кваліфікації таких осіб збільшуватиме витрати цього Фонду. Такого ж висновку дійшло Міністерство фінансів України і зазначило у своїх експертних висновках до зазначених законопроектів, а також висловило позицію про не підтримку законопроектів за реєстр. № 8511 та № 8511-1, надаючи ряд зауважень щодо невідповідності окремих законодавчих ініціатив чинному законодавству.

Проте, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічних обґрунтувань до законопроектів (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу  Міністерством фінансів України та наголошено на необхідності здійснення детальних фінансово-економічних розрахунків.

Слід зауважити, що статтями 87, 89 та 90 Бюджетного кодексу України встановлено, що з державного бюджету надається фінансова підтримка на державні програми і заходи стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї; державну підтримку молодіжних та дитячих громадських організацій на виконання загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України  (підпункти г) і ґ) пункту 9 частини першої статті 87), з місцевих бюджетів здійснюються видатки на фінансову підтримку районних та міських програм і заходів щодо реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї, у тому числі утримання та програми районних і міських центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (підпункт г) пункту 4 частини першої статті 89) та республіканського Автономної Республіки Крим та обласних програм і заходів з реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї, в тому числі утримання та програми республіканського Автономної Республіки Крим і обласних центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (підпункт б) пункту 4 частини першої статті 90).

Тобто, з огляду на такі вимоги Бюджетного кодексу України, положення законопроектів щодо додаткових повноважень державних та місцевих бюджетів з реалізації державної молодіжної політики потребують відповідного узгодження.

Щодо терміну набрання чинності відповідних законів, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України «Про внесення змін до законів України щодо державної підтримки обдарованої молоді» (реєстр. № 8511 від 21.06.2018), поданий народним депутатом України Котвицьким І.О. та іншими, та «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки обдарованої молоді» (реєстр. № 8511-1 від 06.07.2018), поданий народним депутатом України Вілкулом О.Ю. та іншими:

- мають вплив на показники бюджету (потребуватимуть додаткових витрат державного та місцевих бюджетів), а також Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами Бюджетного кодексу України щодо видаткових повноважень державного і місцевих бюджетів на реалізацію державної молодіжної політики, врахувавши зауваження, викладені у висновках Міністерства фінансів України та Комітету з питань бюджету.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо гарантій соціального захисту громадян, що проживають, працюють або навчаються у важкодоступних населених пунктах із обмеженою законодавством можливістю господарської діяльності (реєстр. № 9350 від 29.11.2018), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О. та Бубликом Ю.В.

 

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям», «Про вищу освіту», згідно з якими, зокрема:

встановити нову категорію населених пунктів «важкодоступні населені пункти» і визначити критерії віднесення населених пунктів до такої категорії;

розширити перелік державних гарантій соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, зокрема, положеннями щодо гарантування державою електрифікації, встановлення пільг з оплати вартості електроенергії, фінансування програм стимулювання розвитку важкодоступних населених пунктів, врахування підвищених коефіцієнтів при розрахунку медичної та освітньої субвенцій;

передбачити нові пільги громадянам, яким надано статус особи, що проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, із статусом важкодоступного.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття та впровадження відповідного закону не потребує додаткових витрат з державного бюджету. На думку авторів законопроекту відповідні видатки здійснюватимуться в рамках існуючих бюджетних програм.

Водночас належить відмітити, що фінансове забезпечення ряду положень законопроекту не передбачено у показниках бюджетів і на їх реалізацію необхідно вишукати додаткові кошти з державного і місцевих бюджетів, зокрема на:

збільшення тарифних ставок для працівників медичних, освітніх закладів, закладів культури та інших бюджетних установ, територіальних представництв органів виконавчої влади, інших державних органів, які розташовані у важкодоступних населених пунктах, на 25%;

збільшення розміру державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус важкодоступного – на 20%;

надання соціальної допомоги в розмірі 50% від розміру встановлених пенсій пенсіонерам, які проживають у важкодоступних населених пунктах, громадянам – інвалідам з дитинства та громадянам, які отримали інвалідність на виробництві, розташованому у такому населеному пункті;

виконання державних цільових програм розвитку важкодоступних населених пунктів, здійснення заходів щодо берегоукріплення, водопостачання, будівництва очисних споруд.

При цьому зважаючи що відповідно до частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, окремі положення законопроекту є предметом регулювання Бюджетного кодексу України, згідно з нормами якого:

освітня і медична субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам розподіляються за відповідними формулами, які враховують ряд параметрів, серед яких: кількість учнів загальноосвітніх навчальних закладів і учнів, які здобувають повну загальну середню освіту у професійно-технічних навчальних закладах, у міській та сільській місцевості, гірських населених пунктах, а також особливості надання медичної допомоги у гірських населених пунктах /пункт 1 частини третьої статті 103-2 та пункт 3 частини третьої статті 103-4/;

порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України /частина друга статті 97/.

Крім того, виходячи з визначення у Бюджетному кодексі України терміну «фінансування бюджету», у тексті законопроекту слово «фінансування» необхідно замінити словами «фінансове забезпечення».

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту також відмічається про його вплив на показники бюджетів, що призведе до збільшення їх видатків, однак відсутність показників для обрахунку положень законопроекту унеможливила визначення Мінфіном обсягу додаткових видатків з державного і місцевих бюджетів.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що також унеможливило надання Міністерством фінансів оцінки вартісної величини впливу на показники бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо гарантій соціального захисту громадян, що проживають, працюють або навчаються у важкодоступних населених пунктах із обмеженою законодавством можливістю господарської діяльності (реєстр. № 9350 від 29.11.2018), поданий народними депутатами України Вадатурським А.О. та Бубликом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2019 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2020 року, а після 15 липня 2019 року – не раніше 1 січня 2021 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування при доопрацюванні законопроекту узгодити його положення з вимогами частини другої статті 97, пункту 1 частини третьої статті 103-2 та пункту 3 частини третьої статті 103-4  Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, реєстр. №9258 від 01.11.2018, поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правової політики та правосуддя.

Законопроектом пропонується виключити із Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» норму щодо визначення з 1 січня 2019 року посадових окладів: для судді місцевого суду у розмірі 25 прожиткових мінімумів; для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду – 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року /підпункт 3 пункту 24 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів»/.

Відповідно до запропонованих змін розмір посадових окладів у 2019 році мав би залишитися на рівні встановлених з 1 січня 2018 року посадових окладів, а саме: для судді місцевого суду 20 прожиткових мінімумів (37 060 грн); для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду – 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (55 590 грн), розмір якого встановлено на 1 січня календарного року /підпункт 2 пункту 24 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів»/.

Як зазначено у фінансово-економічному обґрунтуванні до законопроекту, підготовленому Міністерством фінансів прийняття законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України. При цьому, реалізація законопроекту дозволить заощадити 2,8 млрд гривень та спрямувати їх у 2019 році на вирішення питань соціального захисту, розвитку регіонів та зміцнення обороноздатності країни. 

Слід зазначити, що Прикінцевими положеннями законопроекту «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (реєстр. № 9000 від 15.09.2018), поданого Урядом до Верховної Ради України для розгляду у першому читанні, було запропоновано зупинити на 2019 рік дію підпункту 3 пункту 24 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо підвищення розміру посадових окладів суддів місцевих, апеляційних та вищих спеціалізованих судів. При цьому, при підготовці Урядом законопроекту до другого читання зазначену норму виключено із положень законопроекту та збільшено видатки на забезпечення діяльності органів судової влади для забезпечення реалізації чинної редакції вище вказаного закону.

Зокрема, Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 9258 зазначає, що під час доопрацювання проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» до другого читання збільшено видатки на виплату суддівської винагороди відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддям Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, місцевих та апеляційних судів, членам Вищої ради правосуддя на 600,0 млн гривень, та суддям Конституційного Суду України. Відтак, Міністерство фінансів зауважує, що законопроект за реєстр. № 9258 втратив актуальність та пропонує зняти його з розгляду.

Крім того слід зазначити, що до Комітету з питань бюджету надійшло рішення Вищої ради правосуддя про надання консультативного висновку до законопроекту за реєстр. № 9258, в якому зазначено, що Вища рада правосуддя вважає його прийняття не можливим з огляду на те, що він суперечить нормам Конституції України, призведе до звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод суддів та негативно вплине на забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (рєстр. № 9258 від 01.11.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (законодавча пропозиція спрямована на оптимізацію витрат державного бюджету, але втратила актуальність, зважаючи на показники державного бюджету на 2019 рік в частині видатків для органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя.

Опосередкований:

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про засудження діяльності підрозділів міліції «Беркут» під час масових акцій громадського протесту протягом листопада 2013 – лютого 2014 року і тимчасової окупації території України та заборону пропаганди їхньої символіки» (реєстр. № 9354 від 30.11.2018), внесений народними депутатами України Найємом М.-М. та Сотник О.С.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності

Законопроектом пропонується засудити діяльність підрозділів міліції «Беркут» під час масових акцій  громадського протесту протягом листопада 2013 – лютого 2014 року і тимчасової окупації території України та передбачити заборону пропаганди їхньої діяльності.

При цьому, прикінцевими положеннями законопроекту запропоновано доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 436-2 та встановити кримінальну відповідальність за виготовлення, поширення символіки підрозділів міліції «Беркут» та пропаганди діяльності підрозділів міліції «Беркут» під час масових акцій громадського протесту протягом листопада 2013 – лютого 2014 року і тимчасової окупації території України у вигляді штрафу розміром від 200 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (виходячи із розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафів становитиме 3400 – 17000 грн), з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Реалізація поданого законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафних санкцій у зв’язку із визначенням нового виду правопорушення та встановлення кримінальної відповідальності за його вчинення, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про засудження діяльності підрозділів міліції «Беркут» під час масових акцій громадського протесту протягом листопада 2013 – лютого 2014 року і тимчасової окупації території України та заборону пропаганди їхньої символіки» (реєстр.  9354 від 30.11.2018), внесений народними депутатами України Найємом М.-М. та Сотник О.С., має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (реєстр. № 9253 від 01.11.2018), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Положеннями законопроекту пропонується визначити правові та організаційні засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (далі – МЗВ), які будуть спрямовані на виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами.

Зокрема, положеннями законопроекту пропонується визначити повноваження Кабінету Міністрів України і центральних органів виконавчої влади в сфері МЗВ, правові засади організації та здійснення МЗВ, реєстрації установок в Державному реєстрі установок, основні права та обов’язки оператора установки та верифікатора звіту оператора про викиди парникових газів встановити основні аспекти надання адміністративних послуг у сфері МЗВ.

У пояснювальній записці до даного законопроекту, підготовленій Міністерством екології та природних ресурсів, та у експертному висновку Міністерство фінансів України до цього законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету. При цьому, зазначено, що впровадження системи МЗВ в Україні потребує таких матеріальних та фінансових витрат, які для держави /прогнозні витрати, пов’язані з виконанням регулювання/ складатимуть 88 342,56 грн в перший рік регулювання та 135 437,76 грн на п’ять років. Фінансове забезпечення здійснюватиметься в межах витрат, які передбачаються для забезпечення діяльності Міністерства екології та природних ресурсів України та уповноваженого органу у сфері МЗВ.

Відтак, повноваження центральних органів державної влади, які відповідно до положень законопроекту забезпечують державне управління у сфері МЗВ, мають здійснюватись в межах та за рахунок коштів державного бюджету, які щорічно встановлюються таким органам на виконання їх повноважень.

Водночас, до Кодексу України про адміністративні правопорушення вносяться зміни, згідно з якими встановлюються штрафні санкції за порушення вимог законодавства у сфері моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів та порушення процедур верифікації звіту оператора про викиди парникових газів у розмірі від п’ятдесяти до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розміри штрафів становитимуть від 850 до 17000 грн/.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від штрафів за відповідні правопорушення у разі їх виявлення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (реєстр. № 9253 від 01.11.2018), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження державного бюджету від штрафних санкцій у разі виявлення відповідних правопорушень у сфері моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

 

 

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо оптимізації розміру єдиного внеску для підприємств учасників бойових дій (реєстр. № 9335 від 23.11.2018), поданий народними депутатами України Юринець О.В., Гопко Г.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Законопроектом пропонується встановити знижені ставки єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі:

8,41% - для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, в яких працюють особи з інвалідністю, особи з числа учасників бойових дій, статус яким надано відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6, членів сімей  загиблих, статус яким надано відповідно до абзаців четвертого - восьмого пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

5,3% - для підприємств, фізичних осіб, які використовують найману працю, де засновником або 50% засновників є учасники бойових дій, статус яким надано відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6, та/або особи з інвалідністю внаслідок війни, статус яким надано відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7, та/або члени сімей загиблих, статус яким надано відповідно до абзаців четвертого-восьмого пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та кількість таких осіб, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників від облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких осіб становить протягом звітного періоду не менш як 50 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття дозволить розвинути середній та малий бізнес ветеранів російсько-української війни, сприятиме виведенню із тіні заробітні плати на таких підприємствах, сприятиме офіційному працевлаштуванню ветеранів та членів сімей загиблих, соціальній та психологічній адаптації ветеранів, а також зазначені зміни сприятимуть економічному розвитку України.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до зменшення доходної частини бюджету Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування і відповідно до зростання дефіциту їх бюджетів, що в свою чергу порушить терміни виплат і виникнення заборгованості з пенсій та інших соціальних виплат населенню. При цьому вартісна величина впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від кількості працівників та обсягу заробітної плати, нарахованої вищезазначеним категоріям осіб.

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету.

Таким чином, реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо оптимізації розміру єдиного внеску для підприємств учасників бойових дій (реєстр. № 9335 від 23.11.2018), поданий народними депутатами України Юринець О.В., Гопко Г.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення (реєстр. № 9364 від 04.12.2018), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю., Головком М.Й. та іншими народними депутатами України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Згідно із законопроектом забороняється купівля-продаж або інший спосіб відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), за винятком, коли така земельна ділянка може бути відчужена виключно державі в особі спеціально уповноваженого органу, в порядку та на умовах, визначених спеціальним Законом України, а громадяни України можуть мати у власності землю сільськогосподарського призначення, набуту ними законним способом у ході розпаювання, а також одержану в спадщину за законом.

У висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що реалізація положення щодо відчуження таких земельних ділянок державі в особі спеціально уповноваженого органу в порядку та на умовах, визначених спеціальним законом України, можливо потребуватиме додаткових видатків державного бюджету (оскільки на сьогодні нормативно правова-база, яка визначає процедуру такого відчуження відсутня), однак відсутність відповідних розрахунків унеможливила проведення Міністерством фінансів України вартісної оцінки такого впливу на показники бюджетів.

З огляду на зазначене згідно з вимогами частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення (реєстр. № 9364 від 04.12.2018), поданий народними депутатами України Левченком Ю.В., Іллєнком А.Ю., Головком М.Й. та іншими народними депутатами України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від встановлених умов здійснення операцій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності за несвоєчасне постачання природного газу споживачам) (реєстр. № 9297 від 16.11.2018), поданий народним депутатом України Капліним С.М..

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 367-1, встановивши кримінальну відповідальність у вигляді:

-          штрафу від двохсот п’ятдесяти до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років – за несвоєчасне постачання природного газу споживачам постачальником природного газу, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб;

-                     позбавлення волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого – за те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація його положень не передбачає збільшення видатків державного бюджету.

Тому, до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності за несвоєчасне постачання природного газу споживачам) (реєстр. № 9297 від 16.11.2018), поданий народним депутатом України Капліним С.М., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за наклеп (реєстр. № 9306 від 20.11.2018), поданий народними депутатами України Паламарчуком М.П., Палатним А.Л. та Велікіним О.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України статтею 151-2, встановивши кримінальну відповідальність у вигляді:

-          штрафу в розмірі від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до одного року, або обмеження волі до двох років – за наклеп, тобто умисне поширення завідомо неправдивих відомостей, що ганьблять честь і гідність іншої особи або підривають її ділову репутацію /частина перша/;

-                     штрафу в розмірі від п’ятисот до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк від одного до двох років, або обмеження волі на строк від двох до п’яти років – за ті самі дії, вчинені шляхом публічного демонстрування у творах, в засобах масової інформації або в мережі Інтернет/частина друга/;

-                     обмеження волі на строк від двох до п’яти років або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого – за дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, поєднані з обвинуваченням у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету від сплати штрафних санкцій, а також може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

У висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначається, що реалізація його положень може вплинути на показники державного бюджету.

Тому, до законопроекту відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо встановлення відповідальності за наклеп (реєстр. № 9306 від 20.11.2018), поданий народними депутатами України Паламарчуком М.П., Палатним А.Л., та Велікіним О.М, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків залежно від санкцій за виявлені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (щодо створення природних умов для медичної реабілітації морських ссавців, в тому числі дельфінів) (реєстр. № 9249 від 28.09.2018), поданий народними депутатами України Грановським О.М. та Черваковою О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Законопроект, як зазначається в пояснювальній записці до нього, має на меті забезпечити створення реабілітаційних центрів для морських ссавців, в тому числі дельфінів, які розміщуються в чистих природних акваторіях, що гарантовано захищені від штормів, прибійної хвилі і впливу антропогенного забруднення та обгороджені пальово-сітчастими стінками, для їх медичної реабілітації для повернення у природні  місця існування.

Водночас, пропонується заборонити діяльність дельфінаріїв та встановлюється, що порядок тимчасового утримання морських ссавців, в тому числі дельфінів, у таких реабілітаційних центрах затверджується Кабінетом Міністрів України, якому доручається у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом вжити заходів щодо забезпечення утворення та діяльності реабілітаційного центру для утримання морських ссавців, в тому числі дельфінів, з метою їх медичної реабілітації для повернення у природні місця існування.

Зважаючи на зазначене, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України зауважує про невизначеність у законопроекті статусу реабілітаційного центру та організаційно–правової форми його утворення: державна установа чи недержавна юридична особа. При цьому слід відмітити, що утворення та діяльність державної установи потребуватиме фінансового забезпечення з державного бюджету, хоча у висновку Міністерства фінансів України зазначається про інше.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» (щодо створення природних умов для медичної реабілітації морських ссавців, в тому числі дельфінів) (реєстр. № 9249 від 31.10.2018), поданий народними депутатами України Грановським О.М. та Черваковою О.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники  бюджетів (може призвести до збільшення видатків залежно від статусу такого реабілітаційного центру). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Голосували: «за» - одноголосно.

 

 

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Джигира Ю.А. про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» за реєстр. № 9476 від 16.01.2019 р., поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту метою його прийняття визначено необхідність врегулювання у 2019 році відносин між державним бюджетом та окремими місцевими бюджетами з огляду на таке:

статтею 26 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон) передбачено, що у 2019 році, як виняток з положень абзацу першого частини четвертої статті 67 Бюджетного кодексу України, встановлюються відносини між державним бюджетом та бюджетами об’єднаних територіальних громад, місцеві ради яких набувають повноважень за результатами місцевих виборів, що відбулися у 2018 році;

на 2019 рік Законом встановлено відносини між державним бюджетом та 1449 місцевими бюджетами, з яких – 825 бюджетів об’єднаних територіальних громад, у тому числі бюджети 123 об’єднаних територіальних громад, місцеві ради яких набувають повноважень за результатами перших місцевих виборів у 2018 році (що згідно з постановою Центральної виборчої комісії від 12.10.2018 р. № 156 (із змінами) були призначені на 23 грудня 2018 року), а також враховано приєднання суміжних територіальних громад до визнаних спроможними 11 селищних та 13 сільських об’єднаних територіальних громад, де згідно з постановою Центральної виборчої комісії від 12.10.2018 року № 157 (із змінами) було призначено додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад на 23 грудня 2018 року;

у зв’язку з прийняттям Закону України від 26.11.2018 р. № 2630-VIII «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» згідно з вимогами частини першої статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та постанови Центральної виборчої комісії від 29.11.2018 р. № 233 «Про деякі питання підготовки та проведення місцевих виборів в окремих регіонах України, в яких введено воєнний стан» встановлено заборону на проведення місцевих виборів, що були призначені на 23 грудня 2018 року у Вінницькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській областях: перших – у 45 об’єднаних територіальних громадах, додаткових – у 7 об’єднаних територіальних громадах;

водночас, через винесення Адміністративним судом міста Києва ухвали від 02.11.2018 р. № 640/18007/18 «Про забезпечення адміністративного позову» щодо призупинення дії рішення Черкаської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області від 22 грудня 2017 року № 02-20/VII «Про добровільне об’єднання територіальних громад» не відбулися 23 грудня 2018 року перші місцеві вибори у Черкаській об’єднаній територіальній громаді Дніпропетровської області.

Відтак, враховуючи, що у 2018 році місцеві ради зазначених вище об’єднаних територіальних громад не набули повноважень за результатами перших місцевих виборів, виникла необхідність у здійсненні перерозподілу обсягів трансфертів з державного бюджету (освітньої та медичної субвенцій, базової та реверсної дотацій), передбачених Законом для відповідних бюджетів об’єднаних територіальних громад та відповідних районних бюджетів, з метою формування належного ресурсу для забезпечення видатків на утримання установ бюджетної сфери населених пунктів, що увійшли до складу новостворених об’єднаних територіальних громад.

Крім того, у законопроекті запропоновано уточнити обсяги міжбюджетних трансфертів для бюджетів м. Покрова та м. Марганця у Дніпропетровській області, м. Бердянська у Запорізькій області, м. Коломиї в Івано-Франківській області, м. Лозової у Харківській області, м. Канева у Черкаській області, м. Ніжина у Чернігівській області, Красилівської міської об’єднаної територіальної громади у Хмельницькій області, виходячи з приєднання до територіальних громад цих міст суміжних сільських і селищних територіальних громад, що відбулося відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» у 2018 році після подання Урядом законопроекту про державний бюджет на 2019 рік до другого читання.

Разом з тим, у законопроекті не пропонується врегулювати питання щодо уточнення обсягів міжбюджетних трансфертів за результатами визнання спроможною Мукачівської міської об’єднаної територіальної громади та відповідного приєднання до неї у 2018 році суміжних територіальних громад, що передбачено у пункті 15 Прикінцевих положень Закону.

Зважаючи на зазначене, в урядовому законопроекті за реєстр. №9476 за результатами проведених розрахунків та уточнення обсягів базової і реверсної дотацій, освітньої і медичної субвенцій для окремих місцевих бюджетів пропонується внести збалансовані зміни до показників державного бюджету на 2019 рік, а саме:

1) зменшити на 9 557,3 тис. грн доходи загального фонду державного бюджету за рахунок зменшення надходжень офіційних трансфертів «Реверсна дотація» (код 41010100);

2) зменшити на 13 426,3 тис. грн за загальним фондом державного бюджету видатки споживання за бюджетною програмою «Базова дотація» (код 3511050);

3) збільшити на 3 869 тис. грн за загальним фондом державного бюджету видатки споживання за бюджетною програмою «Стабілізаційна дотація» (код 3511110).

При цьому внаслідок здійснених перерахунків обсягів міжбюджетних трансфертів збільшено резерв коштів освітньої субвенції на 11 322,8 тис. грн та зменшено резерв коштів медичної субвенції на 1 750 тис. гривень.

Загалом доходи та видатки загального фонду державного бюджету зменшено на 9 557,3 тис. грн та передбачено відповідні зміни до статті 1 та додатків № 1, № 3, № 6 та № 7 до Закону (згідно з додатками № 1, № 2, № 3 та № 4 до законопроекту).

При цьому слід звернути увагу, що з точки зору нормотворчої техніки додаток № 6 до Закону (додаток № 3 до законопроекту) належить викласти в новій редакції (а не вносити до нього зміни), доповнивши підпункт 2 пункту 1 законопроекту словами і цифрами «виклавши додаток № 6 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" у новій редакції» з внесенням відповідних техніко-юридичних правок до додатку № 3 до законопроекту.

Водночас, до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування з детальними розрахунками щодо змін бюджетних показників за відповідними міжбюджетними трансфертами, хоча згідно з частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України та статтею 27 Бюджетного кодексу України таке вимагається, на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту /лист від 17.01.2019 р. № 16/3-32/9476 (9917), копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету/, підтримуючи його прийняття за результатами розгляду у першому читанні за основу.

Варто звернути увагу, що Комітет з питань бюджету ще наприкінці 2018 року з огляду на встановлену згідно з вимогами частини першої статті 19 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» заборону на проведення місцевих виборів (що були призначені на 23 грудня 2018 року) звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням доручити Міністерству фінансів України спільно з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України внести пропозиції щодо врегулювання питання формування, затвердження та виконання відповідних місцевих бюджетів у 2019 році до проведення перших місцевих виборів у вищезазначених об’єднаних територіальних громадах.

Оскільки розробником законопроекту за реєстр. № 9476 в Уряді є Міністерство фінансів України, відповідно до частини третьої статті 52 Бюджетного кодексу України для розгляду такого законопроекту у Верховній Раді України не вимагається експертний висновок Мінфіну. Міністерством фінансів України у пояснювальній записці до законопроекту звернуто увагу, що законопроект підготовлено відповідно до пункту 8 частини першої статті 52 Бюджетного кодексу.

На час розгляду законопроекту у Комітеті з питань бюджету висновки комітетів Верховної Ради України з питань запобігання та протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції) не надійшли.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Медуниця О.В., Кривенко В.М., Пинзеник В.М., Куліченко І.І., а також заступник Міністра фінансів України Джигир Ю.А. та заступник Голови Рахункової палати Майснер А.В.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів Куліченко І.І. вніс підготовлену у відповідному підкомітеті пропозицію підтримати таке рішення Комітету, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект за реєстр. № 9476 прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням техніко-юридичних пропозицій Комітету. /Проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету./

Від Рахункової палати не було висловлено зауважень до питання, що розглядається.

Головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Куліченком І.І. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (реєстр. № 9476 від 16.01.2019 р.), поданий Кабінетом Міністрів України, за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких техніко-юридичних пропозицій:

підпункт 2 пункту 1 законопроекту доповнити словами і цифрами «виклавши додаток № 6 до Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" у новій редакції» з внесенням відповідних техніко-юридичних правок до додатку № 3 до законопроекту.

Відповідно у разі прийняття законопроекту за реєстр. № 9476 Комітету з питань бюджету разом з Міністерством фінансів України та Головним юридичним управлінням Апарату Верховної Ради України при оформленні відповідного закону належить внести до його тексту і додатків необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення, пов’язані з ухваленим Комітетом рішенням щодо даного законопроекту.

Голосували: «за» - одноголосно.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підрпиємствами державного сектору економіки Дубневича Б.В. про погодження Переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Одеської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам (згідно з листом Одеської обласної державної адміністрації від 14 січня 2019 р. № 1/01-27/191/2-19).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Одеської обласної державної адміністрації від 14 січня 2019 р. № 1/01-27/191/2-19 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету) щодо погодження переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам за бюджетною програмою 3131090 у 2019 році (далі – Перелік об’єктів).

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі – Закон), як виняток з положень частини третьої статті 103-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів за рахунок відповідної субвенції затверджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідною обласною, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням із Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Згідно із статтями 24-2 та 103-1 Кодексу, починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету передбачаються кошти державного дорожнього фонду, що серед іншого спрямовуються на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (з них не менше 5 відсотків коштів – на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд) у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та розподіляються з урахуванням, зокрема, такого:

90 відсотків загального обсягу субвенції розподіляється між відповідними місцевими бюджетами (крім бюджету міста Києва) залежно від протяжності автомобільних доріг загального користування місцевого значення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці станом на 1 січня року, що передує плановому. Зазначені кошти можуть спрямовуватися на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах у розмірі не більше 20 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету, а також на обслуговування місцевого боргу за місцевими зовнішніми запозиченнями, залученими для виконання ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах загального користування місцевого значення та комунальної власності, у розмірі не більше 10 відсотків обсягу такої субвенції, затвердженого законом про Державний бюджет України для відповідного місцевого бюджету.

На виконання статті 24-2 Кодексу та статті 3 Закону України «Про джерела фінансування дорожнього господарства України» постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1085 (із змінами згідно з постановою від 17.01.2018 № 112) затверджено Порядок спрямування коштів державного дорожнього фонду, згідно з якими, зокрема, визначено що:

фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, у тому числі облаштування місць для паркування, зупинки, стоянки транспортних засобів, якими керують (перевозяться) особи з інвалідністю, у кількості, визначеній Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», здійснюється у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам;

субвенція, передбачена для відповідного обласного бюджету, спрямовується за такими напрямами:

не менше 80 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення,

не більше 20 відсотків – на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.

розподіл субвенції на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення здійснюється відповідно до методики визначення обсягу фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг, яка затверджується спільним наказом Мінінфраструктури і Мінфіну /спільний наказ Мінінфраструктури і Мінфіну від 21.09.2012 № 573/1019 (зі змінами)/.

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Державного агентства автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) за спеціальним фондом державного бюджету затверджено видатки за бюджетною програмою 3131090 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» у сумі 14 675 202,8 тис. грн, з них видатки споживання – 9 843 437,7 тис. грн (67,1% загального обсягу), видатки розвитку –  831765 тис. грн (32,9% загального обсягу).

Відповідно до частини четвертої статті 103-1 Кодексу субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (далі – субвенція) перераховується за рахунок фактичних доходів спеціального фонду державного бюджету, які є джерелом надання субвенції.

У додатку № 7 до Закону затверджено розподіл субвенції між обласними бюджетами та бюджетом міста Києва, з яких обласному бюджету Одеської області передбачено 617 273 тис. гривень.

За інформацією Укравтодору на даний час Одеською облдержадміністрацією проведено такий розподіл субвенції за напрямами:

поточний середній ремонт автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 386 393,7 тис. грн (що становить 62,6% затвердженого Законом обсягу);

поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення – 147 863,7 тис. грн (у складі яких передбачено кошти на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання штучних споруд обсягом 30,8 млн грн) (що становить 24% затвердженого Законом обсягу);

капітальний ремонт вулиць і доріг комунальної власності – 83 015,6 тис. грн (що становить 13,4% затвердженого Законом обсягу).

Одеською облдержадміністрацією затверджено Перелік об’єктів на суму 243 135,6 тис. грн (що становить 39,4% затвердженого Законом обсягу) для фінансового забезпечення 9 об’єктів, з них:

4 об’єкти капітального ремонту вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах (м. Біляївка та м. Ізмаїл, с. Маяки) на суму 83 015,6 тис. грн (що становить 13,4% затвердженого Законом обсягу та 100% обсягу, визначеного при розподілі субвенції облдержадміністрацією);

5 об’єктів поточного середнього ремонту автомобільних доріг місцевого значення на суму 160 120 тис. грн (що становить 25,9% затвердженого Законом обсягу та 41,4% обсягу, визначеного при розподілі субвенції облдержадміністрацією).

За інформацією Одеської облдержадміністрації Перелік об’єктів погоджено Укравтодором згідно з листом від 15 січня 2019 року
№ 245/3/5.2-6-53/08 (копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

Слід зауважити, що матеріали, надані Одеською облдержадміністрацією, не містять фінансово-економічного обґрунтування щодо формування Переліку об’єктів.

Довідково: За оперативними даними Казначейства за 2018 рік до спеціального фонду обласного бюджету Одеської області перераховано з державного бюджету субвенцію у повному обсязі – 425 698 тисгрн, використано субвенцію у сумі 425 691,8 тисгрн, або 99,9%. Залишок відповідних коштів станом на 1 січня 2019 року становить 6,2 тис. гривень.

Належить звернути увагу, що відповідно до вимог Кодексу в частині використання коштів спеціального фонду бюджету визначено таке:

– платежі за рахунок спеціального фонду бюджету здійснюються в межах коштів, що фактично надійшли до цього фонду на відповідну мету /частина восьма статті 13/;

– витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина четверта статті 23/;

– розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету /частина друга статті 48/;

– на кінець бюджетного періоду Казначейство України зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення /частина друга статті 57 та частина дев’ята статті 78/.

Таким чином, використання коштів субвенції, передбачених у Переліку об’єктів, має здійснюватися виключно в межах та за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

Слід відмітити, що зазначене питання було заслухано у Комітеті 16 січня 2019 року, в обговоренні якого взяли участь народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету Амельченко В.В., Дубневич Б.В., Іщейкін К.Є., Куліченко І.І., Маркевич Я.В., Молоток І.Ф., заступник Міністра фінансів України Джигир Ю.А., в.о. заступника Голови Державного агентства автомобільних доріг України Харченко О.І. та в.о. директора ДП «Служба місцевих автомобільних доріг» у Одеській області Бахмутов О.В. При цьому Міністерство фінансів не висловило зауважень з приводу поданого Переліку об’єктів.

З урахуванням проведеного обговорення голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів та аналізу ефективності управління підприємствами державного сектору економіки Комітету з питань бюджету Дубневич Б.В. вніс пропозицію, підготовлену у підкомітеті, підтримати таке рішення Комітету: погодити Перелік об’єктів щодо автомобільних доріг в Одеській області, що здійснюються за рахунок відповідної субвенції, поданий листом Одеської облдержадміністрації від 14 січня 2019 року, з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (пропозиція щодо ухвали до даного питання роздана народним депутатам України – членам Комітету).

Головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування таку пропозицію підкомітету, яка була підтримана більшістю з присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами статті 25 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», погодити Перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах Одеської області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, на суму 243 135,6 тис. грн, поданий листом Одеської обласної державної адміністрації від 14 січня 2019 р.
№ 1/01-27/191/2-19 (з дотриманням вимог частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48, частини другої статті 57 і частини дев’ятої статті 78 Бюджетного кодексу України).

Голосували: «за» - 17, «проти» - 0, «утрималися» - 2.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра екології та природних ресурсів України Вакараша В.М. про погодження спрямування у 2019 році коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами (за поданням Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.01.2019 р.
№ 04-15/12-4 (8465)).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету надійшло звернення Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.01.2019 № 04-15/12-4 (8465) (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження спрямування у 2019 році коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами.

Відповідно до статті 24-3 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), починаючи з 2018 року, у складі спеціального фонду державного бюджету створено Державний фонд поводження з радіоактивними відходами
(далі – Фонд) за рахунок надходжень від екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, та інших надходжень, передбачених законодавством. Проте, у 2018 році згідно з положеннями статей 10 та 11, пункту 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» до складу доходів спеціального фонду державного бюджету у 2018 році було віднесено лише 50 відсотків надходжень вище вказаного податку. У 2019 році зарахування відповідного податку до Фонду здійснюватиметься у повному обсязі.

При цьому, вказаною статтею Кодексу передбачено спрямування коштів Фонду на фінансове забезпечення бюджетних програм, у межах яких виконуються роботи з проектування, будівництва, введення в експлуатацію, експлуатації, зняття з експлуатації або закриття об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які передані ліцензіатами у власність держави, включаючи сховища для довготривалого зберігання/захоронення радіоактивних відходів, які утворилися після переробки відпрацьованого ядерного палива українських атомних електростанцій, та здійснюються інші заходи, пов’язані з поводженням з радіоактивними відходами, які передані ліцензіатами у власність держави.

Порядок використання коштів Фонду затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 р. № 330 (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Крім того, статтею 4 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами» (зі змінами, внесеними Законом України від 11.07.2017 р.
№ 2124-VIII) аналогічно до положень Кодексу визначаються порядок фінансового забезпечення робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами шляхом створення у складі спеціального фонду державного бюджету Фонду, джерела наповнення та напрями спрямування його коштів. Поряд з цим, вказаним вище Законом встановлено, що спрямування коштів Фонду на реалізацію бюджетних програм, у межах яких виконуються роботи та здійснюються заходи, пов’язані з поводженням з радіоактивними відходами, які передані ліцензіатами у власність держави, здійснюється за поданням Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи і погодженням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Слід зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (далі  Закон) для Державного агентства України з управління зоною відчуження /відповідальний виконавець у складі головного розпорядника коштів державного бюджету Міністерства екології та природних ресурсів України/ встановлено бюджетні призначення в обсязі 2 970,6 млн грн, у тому числі за загальним фондом в обсязі 1 970 млн грн, за спеціальним фондом в обсязі 1 000,6 млн гривень.

Так, Законом передбачено спрямування коштів Фонду (за спеціальним фондом) на виконання робіт та заходів у 2019 році за такими бюджетними програмами:

-                     2408090 «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу "Вектор" та експлуатація його об’єктів» в обсязі 936,6 млн грн (додатково за загальним фондом – 2,6 млн грн);

Використання коштів за цією бюджетною програмою здійснюється у порядку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2011 р. № 196 (зі змінами), згідно з яким бюджетні кошти спрямовуються, зокрема, на: проведення робіт із зменшення обсягів міграції радіонуклідів шляхом зміцнення інженерних бар’єрів; збирання, перевезення, переробку, захоронення і тимчасове контейнерне зберігання радіоактивних відходів промислових, медичних, наукових та інших підприємств і організацій; експлуатацію та обслуговування об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, зокрема сховищ для їх захоронення; здійснення радіаційного та дозиметричного контролю; проведення екологічного моніторингу навколишнього природного середовища пунктів захоронення (зберігання) радіоактивних відходів; експлуатацію об’єктів інфраструктури спеціалізованих підприємств по поводженню з радіоактивними відходами; будівництво комплексу "Вектор"; експлуатацію побудованих об’єктів, зокрема приймання, зберігання і захоронення радіоактивних відходів.

За рахунок запланованих на 2019 рік за цією бюджетною програмою коштів державного бюджету (за матеріалами, поданими Міністерством фінансів до проекту державного бюджету на 2019 рік) передбачається провести дезактивацію 9,9 т спецодягу та засобів індивідуального захисту; зібрати та прийняти на тимчасове контейнерне зберігання 52,6 тонни радіоактивних відходів і відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання; забезпечити безаварійну роботу пунктів захоронення радіоактивних відходів і відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання, утримання та експлуатацію збудованих об’єктів комплексу "Вектор", а також будівництво сховища для проміжного зберігання високоактивних радіоактивних відходів, що повертаються з Російської Федерації після переробки відпрацьованого ядерного палива українських АЕС (70,1 відс. готовності на кінець 2019 року) та об’єктів інфраструктури для цього сховища.

-                     2408120 «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об’єкта "Укриття" та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» в обсязі 64 млн грн (додатково за загальним фондом – 1 364,9 млн грн);

Використання коштів за цією бюджетною програмою здійснюється у порядку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2011 р. № 234 (зі змінами), згідно з яким бюджетні кошти спрямовуються, зокрема, на: підтримку у безпечному стані енергоблоків і сховища відпрацьованого ядерного палива; виведення з експлуатації та частковий демонтаж окремих систем і елементів енергоблоків; здійснення організаційно-технічних заходів з управління, експлуатації, технічного обслуговування, ремонту систем, що забезпечують життєдіяльність Чорнобильської АЕС, та забезпечення контролю за станом ядерної та радіаційної безпеки; створення на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС інфраструктури, призначеної для поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами Чорнобильської АЕС).

За рахунок запланованих на 2019 рік за цією бюджетною програмою коштів державного бюджету (за матеріалами, поданими Міністерством фінансів до проекту державного бюджету на 2019 рік) передбачається забезпечити: передачу на захоронення 2 тис. куб. м твердих радіоактивних відходів та 10 куб. м – у сховище рідких радіоактивних відходів, виведення з експлуатації 50 одиниць систем та елементів енергоблоків Чорнобильської АЕС, демонтаж 29 одиниць конструкцій в рамках реалізації другого пускового комплексу Нового безпечного конфайнменту, реконструкції об’єкта "Укриття"; здійснення експлуатаційних витрат  сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2), заводу з переробки рідких радіоактивних відходів, які збудовано за рахунок іноземних інвестицій і згідно із міжнародними договорами повинні утримуватися за рахунок коштів України.

Слід нагадати, що згідно із положеннями частин третьої та восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення.

Разом з цим, відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Поряд з цим, варто звернути увагу, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 40 Кодексу Законом про Державний бюджет України визначаються бюджетні призначення головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетною класифікацією, зокрема, згідно з програмною класифікацією видатків та кредитування державного бюджету, тобто, за бюджетними програмами.

Довідково слід зазначити, що за даними звітності Казначейства у 2018 році до державного бюджету від екологічного податку, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк, надійшло загалом 1 027,2 млн гривень (по 513,6 млн грн до загального і спеціального фондів державного бюджету).

Бюджетні програми (в рамках яких за рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету здійснювались заходи у сфері поводження з відходами) за даними звітності Казначейства виконано у таких обсягах:

2408090 «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу "Вектор" та експлуатація його об’єктів» – 519,3 млн грн (або 96,7% уточненого річного плану), у тому числі за загальним фондом – 67,5 млн грн (або 99,9% річного плану), за спеціальним фондом – 451,8 млн грн (або 96,2% уточненого річного плану);

2408110 «Підтримка екологічно безпечного стану у зонах відчуження і безумовного (обов’язкового) відселення» – 454,4 млн грн (або 98,7% уточненого річного плану), у тому числі за загальним фондом – 422 млн грн (або 99,5% річного плану), за спеціальним фондом – 32,4 млн грн (або 89% уточненого річного плану);

2408120 «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об'єкта "Укриття" та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» – 1 182 млн грн (або у повному обсязі), у тому числі за загальним фондом – 933,5 млн грн, за спеціальним фондом – 248,5 млн грн.

Тобто, загалом у 2018 році видатки на такі заходи за рахунок коштів державного бюджету проведено у обсязі 2 155,7 млн грн або 98,9% уточненого річного плану (2 179,5 млн гривень), у тому числі за загальним фондом – 1 422,9 млн грн (або 99,9% уточненого річного плану), за спеціальним фондом – 732,8 млн грн (або 97,1% уточненого річного плану).

При цьому, у 2017 році видатки на такі заходи за рахунок коштів державного бюджету проведено у обсязі 1 426,6 млн грн, або 93,5% від запланованих на 2017 рік (1 526,4 млн гривень).

Від Міністерства фінансів України та Рахункової палати не було висловлено зауважень щодо розподілу коштів Фонду, що розглядається.

Голова підкомітету з питань використання коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами Маркевич Я.В. вніс підготовлену у відповідному підкомітеті пропозицію, керуючись положеннями статті 4 Закону «Про поводження радіоактивними відходами» та відповідно до подання Комітету з питань екологічної політики, та зважаючи на вимоги бюджетного законодавства, погодитись, що запропонований цим Комітетом розподіл коштів Фонду за бюджетними програмами відповідає визначеним у додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» бюджетним призначенням за спеціальним фондом державного бюджету за вказаними бюджетними програмами. /Проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету./

Головуючий на засіданні Комітету перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. поставив на голосування внесену головою підкомітету Маркевичем Я.В. пропозицію. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись положеннями статті 4 Закону України «Про поводження з радіоактивними відходами», та відповідно до подання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.01.2019 р. № 04-15/12-4 (8465) щодо спрямування у 2019 році коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами на реалізацію бюджетних програм, у межах яких виконуються роботи та здійснюються заходи, пов’язані з поводженням з радіоактивними відходами, які передані ліцензіатами у власність держави, та зважаючи на вимоги статей 24-3, 29, 30, 40 Бюджетного кодексу України, Комітет з питань бюджету погоджується, що запропонований у вказаному листі розподіл коштів Фонду за бюджетними програмами відповідає визначеним у додатку № 3 «Розподіл видатків Державного бюджету України на 2019 рік» до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» бюджетним призначенням за спеціальним фондом державного бюджету за бюджетними програмами: 2408090 «Виконання робіт у сфері поводження з радіоактивними відходами неядерного циклу, будівництво комплексу "Вектор" та експлуатація його об’єктів» та 2408120 «Підтримка у безпечному стані енергоблоків та об’єкта "Укриття" та заходи щодо підготовки до зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС» /з урахуванням вимог, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48 та частиною другою статті 57 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» - одноголосно.

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію члена Комітету з питань бюджету Гєллєра Є.Б. про проект плану роботи Комітету з питань бюджету на десяту сесію Верховної Ради України восьмого скликання (лютий – липень 2019року).

Відмітили:

Відповідно до Закону України «Про комітети Верховної Ради України» план роботи комітету затверджується рішенням комітету до початку чергової сесії Верховної Ради України, на яку формується план.

Проект плану роботи передбачає основні напрями діяльності Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет), насамперед, законопроектну. Основою законотворчої роботи Комітету на десятій сесії (розділ І проекту плану роботи) має стати опрацювання проектів законів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та до Бюджетного кодексу України, а також розгляд питань щодо Бюджетної декларації на 2020 – 2022 роки і звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» шляхом підготовки відповідних проектів постанов на розгляд Верховної Ради України.

Зважаючи, що дев’ята сесія Верховної Ради України ще триває, розділ І проекту плану може бути уточнений з урахуванням законопроектів, що до завершення  її роботи можуть бути зареєстровані суб’єктами права законодавчої ініціативи, чи розглянуті Комітетом та/або Верховною Радою.

У розділі ІІ проекту плану роботи передбачено розгляд проектів законів, до яких Комітетом мають бути надані висновки щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству. Відповідно до Регламенту Верховної Ради України такі висновки Комітет надає до всіх зареєстрованих у Верховній Раді проектів законів.

У розділі ІV проекту плану роботи запропоновано, зокрема, перелік заходів з питань участі Комітету в процесі виконання державного бюджету у 2019 році (зокрема, шляхом погодження рішень Уряду щодо передачі бюджетних призначень і перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу/перерозподілу міжбюджетних трансфертів) та контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Проект плану надано у матеріалах до засідання.

Поряд з тим, на виконання доручення Голови Верховної Ради України від 26 грудня 2018 року № 06/03-408(269936) підготовлено для розгляду перелік проектів законів, за якими Комітет визначено головним та які пропонується включити до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, згідно з листом, проект якого роздано народним депутатам України – членам Комітету.

Разом з тим, пропонується не включати до порядку денного десятої сесії окремі законопроекти, як такі, що втратили актуальність, а саме:

законопроекти про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»:

– реєстр. №№ 8016, 8024, 8035, 8040, 8041, 8041-1, 8041-2, 8041-3, 8062, 8073, 8183, 8246, 8274, 8276, 8298, 8301, 8301-1, 8363, 8409, 8435, 8440, 8499, 8554, 9019, 9038, 9064, 9151, 9177, 9197, 9241, 9263, 9286, 9356, 9395 – у зв’язку із завершенням бюджетного періоду 2018 року;

законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу України:

-                     реєстр. № 2520 (щодо забезпечення надходжень до місцевих бюджетів та оптимізації надання медичної й освітньої субвенції), окремі положення якого, зокрема в частині надання субвенції на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, спрямування освітньої й медичної субвенцій та субвенції на забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру, врегульовано в інший спосіб законами України від 24.12.2015 р. № 914-VIII, від 17.11.2016 р. № 1763-VIII, від 20.12.2016 р. № 1789-VIII та від 07.12.2017 р № 2233-VIII;

                   реєстр. № 2568 (щодо плати за сервісні послуги, що надаються Міністерством внутрішніх справ України), оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про сервісні послуги та сервісні центри Міністерства внутрішніх справ України за реєстр. № 2567, який за висновком Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (що є головним з розгляду такого законопроекту) втратив свою актуальність та рекомендується Верховній Раді зняти з розгляду /проект постанови за реєстр. № 2567/П1 від 27.09.2018 р./;

-                     реєстр. 2268а (щодо визначення Основних напрямів бюджетної політики) у зв’язку з прийняттям Закону України від 06.12.2018 р. № 2646-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування»;

-                     реєстр. № 2370а (щодо зміни зарахування рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, віднесених до групи сировини для бутового каменю і сировини піщано-гравійної), реєстр. № 4705 (щодо збільшення доходів місцевих бюджетів шляхом зміни зарахування екологічного податку та рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин), оскільки згідно із Законом України від 22.11.2018 р. № 2621-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» 5% рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату) зараховується до бюджетів місцевого самоврядування за місцезнаходженням (місцем видобутку) відповідних природних ресурсів;

-                     реєстр. № 2483а (щодо порядку утворення підрозділів внутрішнього аудиту), оскільки порушене питання врегульовано в інший спосіб у Законі України від 06.12.2018 р. № 2646-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування»;

-                     реєстр. № 3010 (щодо коригування розрахунку обсягів фінансової підтримки бюджетів об’єднаних територіальних громад), реєстр. № 4152 (щодо удосконалення механізму фінансування регіонального розвитку), реєстр. № 5207 (щодо удосконалення процедурних питань), реєстр. № 8351 (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення окремих програм (проектів) та заходів, що реалізуються за рахунок коштів бюджету), оскільки при розгляді законопроекту за реєстр. № 9084 про внесення змін до Бюджетного кодексу, що був прийнятий як Закон України від 22.11.2018 р. № 2621-VIII, Комітет визначився відхилити пропозиції про збереження на рахунках місцевих бюджетів залишків коштів державного фонду регіонального розвитку та залишків коштів за субвенціями, що надаються місцевим бюджетам із загального фонду державного бюджету, як такі, що порушують встановлені Бюджетним кодексом України принципи бюджетної системи;

-                     реєстр. № 3667 (щодо визначення сільських, селищних, міських голів об'єднаних територіальних громад розпорядниками бюджетних коштів), порушене у якому питання врегульовано у статті 22 Бюджетного кодексу України і не потребує додаткового унормування;

-                     реєстр. № 4725 (щодо перерозподілу частини рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів на користь бюджетів сіл, селищ і міст районного значення), реєстр. № 8239 (щодо удосконалення механізму фінансового забезпечення лісової галузі), реєстр. № 9211 (щодо зарахування рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів до місцевих бюджетів) у зв’язку із зміною відповідно до Закону України від 22.11.2018 р. № 2621-VIII нормативів зарахування до державного і місцевих бюджетів рентної плати на спеціальне використання лісових ресурсів та спрямування її частини на охорону і захист лісів;

-                     реєстр. № 4027а (щодо вдосконалення деяких положень, що стосуються оподаткування в агропромисловому комплексі), оскільки  порушене питання врегульовано певним чином у Законі України від 22.11.2018 р.
№ 2621-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України»;

-                     реєстр. № 5004 (щодо створення належних умов для фінансового забезпечення), згідно з яким пропонується на період проведення антитерористичної операції унормувати питання зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, що сплачується на території Донецької та Луганської областей, у зв’язку з тим, що антитерористичну операцію завершено і розпочато операцію Об’єднаних сил;

-                     реєстр. № 5243 (щодо уточнення переліку штрафів, які належать до доходів місцевих бюджетів), порушене у якому питання врегульовано Законом України від 22.11.2018 р. № 2621-VIII в інший спосіб (доповнено положенням про зарахування до місцевих бюджетів всіх штрафних санкцій, що накладаються виконавчими органами місцевого самоврядування, або утвореними ними адмінкомісіями);

-                     реєстр. № 6370 (щодо збереження українського села та відродження фермерства), що зважаючи на задекларовану тему законопроекту, врегульовано Законом України від 22.11.2018 р. № 2621-VIII в інший спосіб (зміни до пункту 42 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу);

-                     реєстр. № 7079 (щодо надходження адміністративних штрафів у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху до районних бюджетів, бюджетів міст обласного значення та бюджетів об’єднаних територіальних громад), порушене в якому питання врегульовано Законом України від 22.11.2018 р. № 2621-VIII в інший спосіб (передбачено спрямування частини таких штрафів на здійснення заходів із впровадження, розбудови, відновлення та експлуатації системи фіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху);

-                     реєстр. № 7109 (щодо вдосконалення механізму планування та використання коштів фондів охорони навколишнього природного середовища Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад), реєстр. № 8067 (щодо особливостей розподілу екологічного податку) та реєстр. № 8167 (щодо посилення фінансової спроможності місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей), реєстр. № 8167-1 (щодо посилення фінансової спроможності місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей в частині екологічного податку), реєстр. № 8140 (про встановлення та надання пільг з оплати житлово-комунальних послуг шахтарям і членам їх сімей), реєстр. № 8480 (щодо компенсації за рахунок коштів Державного бюджету України підприємствам, установам, організаціям, фермерським. господарствам, сільськогосподарським кооперативам незалежно від підпорядкування і форми власності та фізичним особам-підприємцям витрат на виплату серед. заробітку працівникам, які працювали на таких підприємствах, в установах, організаціях на час призову на військову службу, у тому числі компенсація на виплату середнього заробітку за 2016-2017 рр), оскільки положення таких законопроектів були внесені суб’єктами права законодавчої ініціативи як пропозиції до законопроекту за реєстр. № 9084 про внесення змін до Бюджетного кодексу, що був прийнятий як Закон України 22.11.2018 р. № 2621-VIII, при розгляді яких Комітет ухвалив рішення відхилити такі пропозиції;

-                     реєстр. № 7319 (щодо надходжень від здійснення габаритно-вагового контролю), оскільки він є системно пов’язаним і похідним від законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю за реєстр. № 7318, який 18.09.2018 р. відкликано авторами та знято з розгляду;

-                     реєстр. № 7483 (у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд»), реєстр. № 8132 (щодо забезпечення фінансування заходів з територіальної оборони місцевого значення), реєстр. № 8482 (щодо контролю за дотриманням бюджетного законодавства), реєстр. № 8514 (щодо надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами), реєстр. № 9221 (щодо державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників), реєстр. № 9244 (щодо надходження та спрямування адміністративних штрафів за порушення законодавства у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), реєстр. № 9255 у зв’язку з тим, що порушені у них питання певним чином унормовано Законом України від 22.11.2018 р.
№ 2621-VIII;

- реєстр. № 7506 (щодо державного фінансування вищих навчальних закладів,  які здійснюють підготовку фахівців за професією «артист балету»), зважаючи на те, що порушене у ньому питання врегульовано у Законі України від 23.11.2018 р. № 2629-III «Про Державний бюджет України на 2019 рік», у якому визначено видатки державного бюджету на підготовку відповідних фахівців;

-                     реєстр. № 8599 (про внесення зміни до пункту 33 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України) у зв’язку з відсутністю предмету регулювання з прийняттям Закону України від 22.11.2018 р. № 2621-VIII;

інші законопроекти:

реєстр. № 8319 «Про внесення змін до Закону України «Про Рахункову палату» (щодо окремих питань діяльності Рахункової палати) та реєстр. № 9235 «Про внесення змін до статті 7 Закону України "Про Рахункову палату" (щодо повноваження на проведення аудиту витрат місцевих бюджетів), оскільки порушені у законопроектах питання унормовано Законом України від 22.11.2018 р. № 2621-VIII;

проекти постанов Верховної Ради України:

- реєстр. № 8537 (про Основні напрями бюджетної політики на
2019-2021 роки)
у зв’язку з прийняттям законів України від 23.11.2018 р. № 2629-
VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та від 06.12.2018 р. № 2646-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування»;

- реєстр. № 9213 (про заслуховування інформації Кабінету Міністрів про реальний стан відновлення інфраструктури на Сході України та використання коштів на зазначені цілі) – оскільки минув термін, передбачений у цьому проекті постанови для розгляду питання Верховною Радою;

- реєстр. № 9237 (про визнання Постанови Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2019 рік» (реєстр. № 9000-П від 18.10.2018) – у зв’язку з втратою актуальності з прийняттям Закону України від 23.11.2018 р. № 2629-III «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

УХВАЛИЛИ:

1.Затвердити план роботи Комітету з питань бюджету на десяту сесію Верховної Ради України восьмого скликання (з відповідними уточненнями розділу I щодо розглянутих та зареєстрованих законопроектів до завершення роботи поточної сесії).

2. Подати Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради України перелік проектів законів, за якими Комітет з питань бюджету визначено головним, для включення їх до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання (з урахуванням розглянутих та зареєстрованих законопроектів до завершення роботи поточної сесії), а також перелік законопроектів, які пропонується не включати до порядку денного десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

Голосували: «за» - одноголосно.

6. Різне.

6.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Голови Комітету з питань бюджету Амельченка В.В. про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період дев’ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання (вересень 2018 – січень 2019 року).

 

 

Відмітили:

Протягом дев’ятої сесії (по 17 січня 2019 року включно) відбулося 16 засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет), на яких розглянуто 593 питання.

За цей період (станом на 17.01.2019 р.) на розгляд до Комітету надійшли 46 законопроектів, за якими Комітет визначено головним, і 492 законопроекти для надання висновків щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, а також 112 проектів постанов.

У числі законопроектів, за якими Комітет визначено головним, надійшли: 1 – законопроект про Державний бюджет України на 2019 рік, 14 законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», 27 законопроектів про внесення змін до Бюджетного кодексу України (далі – Бюджетний кодекс), 1 законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» та 3 проекти законів і постанов з інших питань.

Упродовж роботи сесії Комітетом підготовлено на розгляд Верховної Ради 16 законопроектів, за якими Комітет визначений головним, у т.ч.:

10 законопроектів про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» /за реєстр. №№ 8414, 8496, 9026, 9064, 9151, 9177, 9197, 9241, 9369, 9395/, з них 1 законопроект підготовлено у звітний період до другого читання /за реєстр. № 8496/;

3 законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу /за реєстр. №№ 8044, 8599 і 9084/, з них 1 законопроект підготовлено у звітний період до першого і другого читань /за реєстр. № 9084/, а 1 об’єднаний законопроект – до другого читання /за реєстр. № 8044 і № 8043/;

1 проект постанови щодо окремих бюджетних питань /за реєстр.
№ 9000-П/
;

1 законопроект про Державний бюджет України на 2019 рік /за реєстр. № 9000/;

1 законопроект про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» /за реєстр. № 9476/.

Верховною Радою під час дев’ятої сесії прийнято 6 законів та 1 постанову, попередній розгляд яких здійснював Комітет, а саме:

1 закон про Державний бюджет України на 2019 рік /від 23.11.2018 р. № 2629-VIII/;

3 закони про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» /від 20.09.2018 р. № 2573-VIII, від 22.11.2018 р. № 2619-VIII та від 06.12.2018 р. № 2648-VIII/;

2 закони про внесення змін до Бюджетного кодексу /від 22.11.2018 р. № 2621-VIII та від 06.12.2018 р. № 2646-VIII/;

1 постанова про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2019 рік /від 18.10.2018 р. № 2602-VIII/.

Головним пріоритетом у законопроектній роботі Комітету за звітний період було забезпечення прийняття Верховною Радою України Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Кабінетом Міністрів своєчасно подано законопроект про державний бюджет на 2019 рік (далі – законопроект № 9000) і 19 вересня 2018 р. на засіданні Комітету відбулося його представлення. Після представлення Урядом законопроекту № 9000 на пленарному засіданні Верховної Ради (21.09.2018 р.) у Комітеті протягом 24 вересня – 1 жовтня 2018 р. було проведено засідання підкомітетів за участю Міністерства фінансів, Рахункової палати, відповідних органів влади і установ за такими напрямами опрацювання законопроекту: доходи державного бюджету, фінансування державного бюджету, державний борг; видатки та кредитування державного бюджету; відносини між державним і місцевими бюджетами. У процесі розгляду зазначених питань на відповідних засіданнях отримано додаткову інформацію щодо обґрунтувань і розрахунків окремих показників проекту державного бюджету. При цьому, при опрацюванні показників видатків та кредитування було заслухано 52 головних розпорядників коштів державного бюджету, 42 органи державної влади – відповідальних виконавців бюджетних програм та представників фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, вивчено стан і проблеми бюджетного забезпечення у відповідних сферах діяльності. За наслідками такої роботи народними депутатами – членами Комітету сформовано ряд пропозицій, які були включені до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту № 9000.

З метою конструктивного та збалансованого розгляду законопроекту № 9000 у Комітеті за участю керівництва Міністерства фінансів і Рахункової палати опрацьовано пропозиції суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту № 9000 (загалом 2171 згруповану пропозицію народних депутатів та комітетів Верховної Ради включено у відповідну таблицю пропозицій з висновками Комітету щодо кожної з них) та висновки Рахункової палати. За результатами проведеної роботи Комітетом було підготовлено проект постанови Верховної Ради «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2019 рік» (реєстр. № 9000-П) та таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту № 9000.

Верховною Радою 18 жовтня 2018 року прийнято зазначений проект Постанови за реєстр. № 9000-П (схвалено Бюджетні висновки Верховної Ради – постанова № 2602–VIII), що вважається прийняттям законопроекту № 9000 у першому читанні. На виконання цього рішення Уряд у двотижневий строк мав подати доопрацьований до другого читання законопроект № 9000, а фактично подано такий документ 16.11.2018 р. (зареєстровано 19.11.2018 р.).

У Комітеті в межах реально відведеного часу опрацьовано поданий Урядом доопрацьований до другого читання законопроект № 9000, включаючи стан врахування Бюджетних висновків Верховної Ради, та протягом 21 і 22 листопада 2018 року Комітет на своєму засіданні розглянув це питання і ухвалив таке рішення:

1) рекомендувати Верховній Раді передбачити розгляд у другому читанні доопрацьованого законопроекту № 9000 після прийняття в цілому пов’язаних з ним законопроектів про внесення змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 9084) та про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів (реєстр. № 9260);

2) рекомендувати Верховній Раді прийняти доопрацьований законопроект № 9000 у другому читанні та в цілому як закон з урахуванням пропозицій Комітету, погоджених з Міністерством фінансів.

Верховна Рада 23 листопада 2018 року прийняла Закон України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

Цьому передувало прийняття Верховною Радою 22 грудня 2018 року Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», підготовку проекту якого (законопроект за реєстр. № 9084) до першого і другого читань забезпечив Комітет, опрацювавши 185 згрупованих пропозицій народних депутатів, а також численні звернення державних та місцевих органів влади.

Окремо належить відмітити, що 18 жовтня 2018 року Верховною Радою прийнято за основу урядові законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 8044) та про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запровадження середньострокового бюджетного планування (реєстр. № 8043) з дорученням Комітету їх підготувати до другого читання, об’єднавши в один законопроект. Зважаючи на необхідність системного, ретельного та узгодженого доопрацювання такої законодавчої ініціативи з урахуванням висновку Комітету та отриманих змістовних зауважень і пропозицій під час попереднього розгляду таких законопроектів, у Комітеті було створено робочу групу за участі членів Комітету, уповноважених представників Міністерства фінансів та експертів щодо підготовки відповідного об’єднаного законопроекту до другого читання. Загалом опрацьовано значну кількість пропозицій народних депутатів до об’єднаного законопроекту за реєстр. № 8044, які згруповані та узагальнені у відповідній порівняльній таблиці у кількості 152. Підсумовуючи розгляд даного питання, Комітет 5 грудня 2018 року ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді об’єднаний законопроект за реєстр. № 8044 прийняти у другому читанні та в цілому як закон у запропонованій остаточній редакції, викладеній у відповідній порівняльній таблиці. Як наслідок, Верховна Рада 6 грудня 2018 року прийняла Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо запровадження середньострокового бюджетного планування», яким, насамперед, починаючи з 2019 року передбачається розробка нового документу середньострокового бюджетного планування Бюджетної декларації, що визначає засади бюджетної політики і бюджетні показники на трирічний період.

Слід зазначити, що упродовж дев’ятої сесії Комітет плідно співпрацював з Рахунковою палатою, використовуючи її матеріали, висновки та інформацію при проведенні оцінки показників державного та місцевих бюджетів на стадії їх формування та виконання. Загалом від Комітету направлено відповідні звернення до Кабінету Міністрів, галузевих міністерств, інших державних та місцевих органів влади щодо вжиття заходів з усунення виявлених Рахунковою палатою недоліків і порушень (станом на 14.01.2019 р. – 37 листів).

При цьому, керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Бюджетного кодексу, Комітет на своєму засіданні у вересні п.р. розглядав Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у першому півріччі та у грудні п.р. – Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у січні - вересні разом з відповідною інформацією щодо виконання державного бюджету у 2018 році, підготовленою секретаріатом Комітету, що містила аналітичні матеріали за звітний період. Під час розгляду таких питань за участю Рахункової палати та Міністерства фінансів було звернуто увагу на окремі недоліки при виконанні державного бюджету протягом звітного періоду, у зв’язку з чим Комітет направляв Уряду рекомендації щодо врегулювання наявних проблем і усунення недоліків в процесі виконання бюджету.

За ініціативи Асоціації українських правників та сприяння Комітету і Рахункової палати 3 жовтня 2018 року у Верховній Раді проведено круглий стіл на тему «Парламентський контроль у сфері публічних фінансів». В рамках даного заходу обговорювалися шляхи удосконалення парламентського контролю у сфері публічних фінансів, при цьому звернуто увагу на важливість вдосконалення державних механізмів контролю у сфері публічних фінансів на законодавчому рівні та необхідність подальшого впровадження міжнародних стандартів фінансового контролю в Україні.

Крім того, члени та інші уповноважені представники Рахункової палати запрошувалися та брали участь у майже всіх засіданнях Комітету і багатьох засіданнях його підкомітетів. Зі свого боку Рахунковою палатою регулярно надсилалися запрошення на її засідання та члени Комітету мали можливість брати участь у таких засіданнях.

На виконання статей 27 і 109 Бюджетного кодексу та статті 93 Регламенту Верховної Ради Комітетом здійснено експертизу 421 законопроекту щодо впливу на показники бюджетів та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, за наслідками чого надано відповідні висновки профільним комітетам. При цьому до 23 законопроектів надано пропозиції з приведення їх у відповідність до бюджетного законодавства.

Щодо погодження Комітетом рішень Кабінету Міністрів та інших органів влади відповідно до законодавчих норм

Відповідно до частин шостої, восьмої, дев’ятої і п’ятнадцятої статті 23 Бюджетного кодексу Комітетом протягом вересня–грудня 2018 року опрацьовано звернення головних розпорядників коштів державного бюджету щодо передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету, за наслідками чого Комітетом погоджено 68 відповідних рішень Кабінету Міністрів.

Згідно з частиною п’ятою статті 24-1 Бюджетного кодексу Комітетом впродовж дев’ятої сесії погоджено 3 рішення Уряду щодо змін до розподілу державного фонду регіонального розвитку на 2018 рік за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку.

У звітний період на виконання статті 32 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» Комітетом забезпечено погодження 3 рішень Кабінету Міністрів щодо змін до розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за відповідними бюджетними програмами Мінагрополітики та Мінприроди.

Поряд з тим, на виконання статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» Комітетом погоджено 2 рішення Кабінету Міністрів щодо порядку та обсягів спрямування нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 році були надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення.

Відповідно до частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу Комітет у вересні–грудні 2018 року розглядав питання щодо розподілу/перерозподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам і загалом погодив 15 відповідних рішень Кабінету Міністрів.

Керуючись частиною четвертою статті 15 Бюджетного кодексу погоджено 2 рішення Кабінету Міністрів щодо зміни джерел фінансування державного бюджету.

Згідно з пунктом 33 розділу VI Бюджетного кодексу Комітет уповноважений погоджувати переліки об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів з розвитку автомобільних доріг у всіх областях та місті Києві в рамках відповідного експерименту. Відповідно до такої норми Комітетом протягом сесії забезпечено погодження 35 переліків об’єктів (з них 26 – уточнені та 4 – додаткові) за зверненнями обласних державних адміністрацій та Київської міської державної адміністрації.

Крім того, в рамках реалізації норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» Комітет на своєму засіданні 17 січня 2019 року розглянув і прийняв рішення щодо погодження:

переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності в Одеській області, фінансове забезпечення яких у 2019 році здійснюється за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, – керуючись статтею 25 цього Закону;

розподілу коштів Державного фонду поводження з радіоактивними відходами за бюджетними програмами на 2019 рік – керуючись статтею 4 Закону України «Про поводження радіоактивними відходами».

Забезпечуючи погодження вище перелічених рішень, Комітет з метою дотримання збалансованості показників бюджету і контролю за дотриманням бюджетного законодавства у кожному випадку здійснював аналіз відповідності таких рішень Бюджетному кодексу та/або Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» чи Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», проводив аналітичну оцінку виконання відповідних бюджетних програм чи реалізації відповідних норм та заслуховував головних розпорядників коштів державного бюджету щодо реалізації планів їх діяльності або використання відповідних витрат спочатку у підкомітетах, здійснюючи попереднє ретельне опрацювання питання (з урахуванням позиції Міністерства фінансів), а потім на своїх засіданнях.

У полі зору Комітету постійно перебували питання контролю за дотриманням бюджетного законодавства та ефективним використанням коштів державного бюджету головними розпорядниками, про що останні періодично звітували на засіданнях Комітету. Зокрема, належить звернути увагу на заслуховування Комітетом інформації Міністерства охорони здоров’я щодо стану бюджетного забезпечення реалізації заходів з лікування громадян за кордоном. Як наслідок, вдалося знайти шляхи врегулювання питання щодо збільшення видатків на проведення вказаних заходів та прийняти відповідні рішення Урядом, які Комітетом було погоджено.

Як і на попередніх сесіях, Комітет продовжив практику проведення виїзних засідань. Протягом дев’ятої сесії Комітет провів 2 виїзних засідання у містах Херсоні та Одесі. За наслідками вивчених проблем і здійснених заходів Комітет звертався до Кабінету Міністрів з рекомендаціями розглянути можливості щодо врегулювання порушених відповідними облдержадміністраціями проблемних питань щодо бюджетного забезпечення повноважень місцевих органів влади та розвитку регіону і вдосконалення бюджетного законодавства за наданими пропозиціями. При цьому члени Комітету виступали з ініціативами щодо сприяння соціально-економічному розвитку регіонів, формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад, покращення фінансового забезпечення дорожнього господарства, реалізації державних інвестиційних проектів тощо.

Щодо міжнародної співпраці Комітет взаємодіяв з представниками Німецького товариства міжнародного співтовариства (GIZ) і Вестмінстерської Фундації за демократію, а також з Офісом з фінансового та економічного аналізу у ВРУ, створеним за підтримки цих організацій. Поряд з тим, у Комітеті відбулися зустрічі:

19 жовтня 2018 року – з представниками Ради Європи та Наглядової Ради Національної суспільної телерадіокомпанії України щодо фінансового забезпечення суспільного мовлення в Україні, зокрема, обговорювалося питання щодо видатків на фінансову підтримку НТСУ у проекті державного бюджету на 2019 рік;

03 грудня 2018 року – з представниками технічної місії Податково-Бюджетного Департаменту Міжнародного валютного фонду щодо запровадження в Україні середньострокового бюджетного планування, насамперед обговорювалося питання щодо стану підготовки до другого читання відповідного законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу за реєстр. № 8044.

Щодо представництва членів Комітету у комісіях. У період дев’ятої сесії народні депутати – члени Комітету брали участь у роботі Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів (передбаченої частиною четвертою статті 32 Бюджетного кодексу); комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (передбаченої частиною третьою статті 24-1 Бюджетного кодексу); Комісії з підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (передбаченої статтею 26 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік»); Комісії з формування переліку вітчизняної техніки та обладнання для агропромислового комплексу, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів державного бюджету; робочої групи з відбору заходів щодо розвитку енергетики, які можуть бути профінансовані за бюджетною програмою 1101540 «Підтримка впровадження Енергетичної стратегії України».

У Комітеті за звітний період (станом на 14.01.2019 р.) опрацьовано 3103 звернень, листів, пропозицій, висновків та іншої кореспонденції.

Перший заступник Голови Комітету Амельченко В.В. зазначив, що така інформація підготовлена відповідно до статті 53 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», та запропонував взяти її до відома.

(До цієї інформації включено питання, заплановані і розглянуті на засіданні Комітету 17.01.2019. По завершенні дев’ятої сесії Верховної Ради восьмого скликання відомості про деякі питання роботи Комітету за звітний період будуть подані Головному організаційному управлінню Апарату Верховної Ради України.)

6.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Голови Комітету з питань бюджету Амельченка В.В. про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на лютий, березень та квітень 2019 року.

Відмітили:

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» розклад засідань комітету не менш як на двотижневий термін складається головою комітету з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України, доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, стану підготовки питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету.

Постановою Верховної Ради України від 20 грудня 2018 року № 2665-VIIІ затверджено календарний план проведення десятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

З урахуванням цього календарного плану складено орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на лютий, березень та квітень 2019 року (роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

При цьому, до розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Затвердити орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на лютий, березень та квітень 2019 року:

Дата

День тижня

Час проведення

Місце проведення

06 лютого

пленарний тиждень

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

13 лютого

тиждень роботи

в комітетах

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

27 лютого

пленарний тиждень

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

06 березня

тиждень роботи

в комітетах

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

13 березня

пленарний тиждень

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

20 березня

пленарний тиждень

середа

15-00

вул. Банкова 6-8, кімн. 510

03 квітня

тиждень роботи

в комітетах

середа

15-00

вул. Банкова 6-8, кімн. 510

10 квітня

пленарний тиждень

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

17 квітня

тиждень роботи

в комітетах

середа

15-00

вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

24 квітня

пленарний тиждень

середа

15-00

вул. Банкова 6-8, кімн. 510

До розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Голосували: «за» - одноголосно.

Перший заступник Голови Комітету                                   В.В. Амельченко

Секретар Комітету                                                                 В.В. Шкварилюк
Повернутись до списку публікацій

Версія для друку