ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №37 від 18.05.2020

Опубліковано 25 травня 2020, о 14:26

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №37 від 18 травня 2020 року

17год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Засідання фактично розпочалося о 19 год. 30 хв.

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Борт В.П. Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 28 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Батенко Т.І., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Люшняк М.В.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Пінчукова А.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Климчук Д.І.

Список запрошених:

від Міністерства фінансів України

Єрмоличев Р.В. – заступник Міністра;

Шкураков В.О. – заступник Міністра;

Ярова П.О. – директор Департаменту боргової політики;

від Міністерства охорони здоров’я України

Степанов М.В. – Міністр;

Шаталова С.М. – заступник Міністра;

Ємець П.В. – заступник директора Фінансово-економічного департаменту;

від Міністерства розвитку економіки, торгівлі
та сільського господарства України

Романович Д.О. – заступник Міністра;

від Рахункової палати

Невідомий В.І. – член Рахункової палати;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту з питань бюджетної політики.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження виділення Міністерству охорони здоров’я коштів державного бюджету із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для закупівлі апаратів штучної вентиляції легень (відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 354).

3. Про погодження виділення Міністерству охорони здоров’я коштів державного бюджету із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для забезпечення здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 № 372).

4. Про проект Закону України про внесення змін до статті 17 Бюджетного кодексу України (реєстр. № 3420 від 30.04.2020), внесений Кабінетом Міністрів України.

5. Про проект Закону України про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3419 від 30.04.2020), внесений Кабінетом Міністрів України.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, які не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 23 Митного кодексу України щодо попередніх рішень з питань відповідного методу або критеріїв та їх застосування, які будуть використовуватися для визначення митної вартості відповідно до конкретних обставин" (реєстр. № 3216 від 16.03.2020, народні депутати України Цабаль В.В., Рудик К.О., Железняк Я.І. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про Митний тариф України" (реєстр. № 3228 від 17.03.2020, народні депутати України Гетманцев Д.О., Ковальчук О.В., Колісник А.С. та інші);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" (щодо забезпечення незалежності Національного антикорупційного бюро України)" (реєстр. № 3180-4 від 23.03.2020, народний депутат України Стефанишина О.А.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" (щодо дотримання епідеміологічного нагляду в Національному антикорупційному бюро України)" (реєстр. № 3180-5 від 23.03.2020, народний депутат України Бобровська С.А.;

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" (щодо вдосконалення забезпечення законності в Національному антикорупційному бюро України)" (реєстр. № 3180-6 від 23.03.2020, народний депутат України Цабаль В.В.);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" (щодо посилення дисципліни в Національному антикорупційному бюро України)" (реєстр. № 3180-7 від 23.03.2020, народний депутат України Рудик К.О.);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" (щодо запобігання та протидії корупції в Національному антикорупційному бюро України)" (реєстр. № 3180-8 від 23.03.2020, народний депутат України Макаров О.А.);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України" (щодо забезпечення законності в Національному антикорупційному бюро України)" (реєстр. № 3180-9 від 23.03.2020, народний депутат України Юрчишин Я.Р.);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України» (щодо протидії корупції та посилення законності в Національному антикорупційному бюро України)" (реєстр. № 3180-10 від 25.03.2020, народний депутат України Лозинський Р.М.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус народного депутата України" (щодо депутатських звернень)" (реєстр. № 3157 від 03.03.2020, народні депутати України Штепа С.С., Крячко М.В., Соха Р.В.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дії колективних договорів" (реєстр. № 3204 від 12.03.2020, народні депутати України Третьякова Г.М., Струневич В.О., Арсенюк О.О. та інші);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури розгляду судових справ, пов'язаних із захистом прав дітей" (реєстр. № 3206 від 12.03.2020, народний депутат України Рябуха Т.В. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про захист прав споживачів" (щодо гарантій правильного нарахування побутовим споживачам, кінцевим споживачам комунальних послуг вартості постачання природного газу, води, електричної, теплової енергії, комунальних послуг)" (реєстр. № 3097 від 20.02.2020, народні депутати України Власенко С.В., Абдуллін О.Р.);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо гарантій правильного нарахування споживачам житлово-комунальних послуг вартості постачання природного газу, води, електричної, теплової енергії, комунальних послуг та скасування нарахування пені за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги" (реєстр. № 3097-1 від 10.03.2020, народні депутати України Королевська Н.Ю., Солод Ю.В., Борт В.П. та інші);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних прав та можливостей громадян із представництва у наглядових радах та органах правління державних унітарних підприємств, господарських товариств та державних банків" (реєстр. № 3193 від 06.03.2020, народні депутати України Жмеренецький О.С., Бєлькова О.В., Арахамія Д.Г. та інші);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України, спрямованих на захист прав та свобод громадян під час настання форс-мажорних обставин" (реєстр. № 3255 від 23.03.2020, народний депутат України Дубінський О.А.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України" (щодо удосконалення процедури проведення "години запитань до Уряду")" (реєстр. № 3089 від 19.02.2020, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах" (реєстр. № 3133-11 від 16.03.2020, народний депутат України Радіна А.О.);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах" (реєстр. № 3133-12 від 16.03.2020, народні депутати України Чернєв Є.В., Ясько Є.О., Богуцька Є.П.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах" (реєстр. № 3133-13 від 16.03.2020, народний депутат України Макаров О.А.);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)" (реєстр. № 3259 від 24.03.2020, народний депутат України Грищук Р.П.;

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо продовження процесуальних строків, строків позовної давності на час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (реєстр. № 3261 від 24.03.2020, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо особливості розгляду законопроектів, визначених як невідкладні" (реєстр. № 2796-1 від 05.02.2020, народні депутати України Папієв М.М., Колтунович О.С. та інші);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу про адміністративні правопорушення, щодо права складання протоколу про адміністративне правопорушення" (реєстр. № 3353 від 16.04.2020, народний депутат України Вінтоняк О.В.);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення зміни до статті 5 Закону України "Про судовий збір" (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України)" (реєстр. № 3148 від 03.03.2020, народні депутати України Аллахвердієва І.В., Кінзбурська В.О., Горбенко Р.О.);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень"" (реєстр. № 3286 від 30.03.2020, народні депутати України Монастирський Д.А., Костін А.Є. та інші);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень»" (реєстр. № 3287 від 30.03.2020, народні депутати України Монастирський Д.А., Костін А.Є., Мамка Г.М. та інші);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" щодо врегулювання науково-мистецької діяльності" (реєстр. № 3257 від 23.03.2020, народний депутат України Колюх В.В.);

1.1.29. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо уточнення норми про обмеження строків перебування на посадах керівника закладу вищої освіти та керівника структурного підрозділу" (реєстр. № 3153 від 03.03.20200, народний депутат України Гривко С.Д.);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо деяких питань прийому на навчання до закладів вищої освіти за рахунок коштів фізичних або юридичних осіб у 2020 році у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" (реєстр. № 3272 від 27.03.2020, народні депутати України Мінько С.А., Вацак Г.А., Кіссе А.І., Колихаєв І.В.);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про фізичну культуру і спорт" щодо уточнення діяльності центрів олімпійської підготовки" (реєстр. № 3182 від 06.03.2020, народний депутат України Фріс І.П.);

1.1.32. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо недопущення скасування рівноправності представництва держави, представників застрахованих осіб та роботодавців в управлінні страхуванням на випадок безробіття" (реєстр. № 3115-1 від 13.03.2020, народні депутати України Королевська Н.Ю., Солод Ю.В., Гнатенко В.С.);

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення додаткових умов для забезпечення професійного розвитку художнього та артистичного персоналу театрів" (реєстр. № 3173 від 05.03.2020, народний депутат України Копиленко О.Л.);

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо заборони проведення мітингів біля будівель судів" (реєстр. № 3291 від 30.03.2020, народний депутат України Демченко С.О.);

1.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України щодо підвідомості спорів, що виникають у сфері земельних відносин та спорів щодо нерухомого майна" (реєстр. № 3296 від 31.03.2020, народні депутати України Бабій Р.В., Костін А.Є. та інші);

1.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо питання про виплату винагороди викривачу)" (реєстр. № 3127 від 26.02.2020, народні депутати України Ткаченко О.М., Шинкаренко І.А., Славицька А.К., Кабаченко В.В.);

1.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо спрощення та удосконалення діючих норм Закону з метою уникнення покарання винними особами та розвантаження судових органів" (реєстр. № 3303 від 03.04.2020, народний депутат України Кузьміних С.В.);

1.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про повну загальну середню освіту» (щодо недопущення закриття та забезпечення можливості подальшого функціонування санаторних шкіл (санаторних шкіл-інтернатів))" (реєстр. № 3371 від 21.04.2020, народний депутат України Качура О.А. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – одноголосно.

1.2. Законопроекти, які мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором окремих доходів та запровадження справедливої прогресивної шкали податку на доходи фізичних осіб) (реєстр. № 3076 від 17.02.2020), поданий народними депутатами України Холодовим А.І., Вороньковим О.Є. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2021 року передбачається, зокрема:

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб доходи у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

встановити для фізичних осіб-резидентів (рівень доходів яких не перевищує 15-кратного розміру мінімальної заробітної плати) мінімальний неоподатковуваний дохід у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного звітного (податкового) року, що звільнятиметься від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором;

запровадити прогресивну шкалу оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема пропонується встановити ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі:

15% – якщо база оподаткування не перевищує 5-кратний розмір мінімальної заробітної плати (до 23 615 грн);

18% – якщо база оподаткування перевищує 5, але не більше 15-кратного розміру мінімальної заробітної плати (від 23 615 грн до 70 845 грн);

21% – якщо база оподаткування перевищує 15, але не більше 50-кратний розмір мінімальної заробітної плати (від 70 845 грн до 236 150 грн), щодо частини доходу, яка перевищує 15 мінімальних заробітних плат;

24% – якщо база оподаткування перевищує 50, але не більше 200-кратний розмір мінімальної заробітної плати (від 236 150 грн до 944 600 грн), щодо частини доходу, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат;

27% – якщо база оподаткування становить понад 200-кратний розмір мінімальної заробітної плати (понад 944 600 грн), щодо частини доходу, яка перевищує 200 мінімальних заробітних плат.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття не потребує додаткових витрат державного бюджету. Разом з тим, відмічено, що запропонована законопроектом модель прогресивної шкали оподаткування дозволить компенсувати втрати бюджету від встановлення мінімального неоподатковуваного доходу фізичних осіб та від звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором процентів на депозити.

Однак, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат бюджетів всіх рівнів від податку на доходи фізичних осіб та військового збору розрахунково у сумі близько 134,4 млрд грн на рік (у тому числі від: встановлення мінімального неоподатковуваного доходу з метою запровадження прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб – 128,4 млрд грн; звільнення від оподаткування доходів фізичних осіб у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом – 6 млрд грн).

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо звільнення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором окремих доходів та запровадження справедливої прогресивної шкали податку на доходи фізичних осіб) (реєстр. № 3076 від 17.02.2020), поданий народними депутатами України Холодовим А.І., Вороньковим О.Є. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження поступового зниження податку на доходи фізичних осіб) (реєстр. № 3076-1 від 05.03.2020), поданий народним депутатом України Марусяком О.Р.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року зменшити ставку податку на доходи фізичних осіб з 18 до 17 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, а з 1 січня 2023 року – до 16 відсотків бази оподаткування. Також законопроектом передбачається встановити, що зазначені ставки податку на доходи фізичних осіб застосовуватимуться при оподаткуванні доходів фізичних осіб - підприємців, отриманих протягом календарного року від провадження господарської діяльності, та доходів громадян, отриманих протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до бюджетів всіх рівнів від податку на доходи фізичних осіб. Зокрема, застосування з 1 січня 2021 року ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 17% призведе до втрат бюджетів від такого податку розрахунково у сумі близько 37,5 млрд грн на рік, а застосування з 1 січня 2023 року ставки у розмірі 16% – 75,1 млрд грн на рік.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо запровадження поступового зниження податку на доходи фізичних осіб) (реєстр. № 3076-1 від 05.03.2020), поданий народним депутатом України Марусяком О.Р., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження справедливої прогресивної шкали податку на доходи фізичних осіб та скасування військового збору (реєстр. № 3076-2 від 10.03.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2021 року передбачається, зокрема:

встановити для фізичних осіб-резидентів (рівень доходів яких не перевищує 10-кратного розміру мінімальної заробітної плати) мінімальний неоподатковуваний дохід у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного звітного (податкового) року, що звільнятиметься від оподаткування податком на доходи фізичних осіб;

скасувати військовий збір;

10% – якщо база оподаткування не перевищує 5-кратний розмір мінімальної заробітної плати (до 23 615 грн);

18% – якщо база оподаткування перевищує 5, але не більше 10-кратного розміру мінімальної заробітної плати (від 23 615 грн до 47 230 грн);

25% – якщо база оподаткування перевищує 10, але не більше 20-кратний розмір мінімальної заробітної плати (від 47 230 грн до 94 460 грн), щодо частини доходу, яка перевищує 10 мінімальних заробітних плат;

27% – якщо база оподаткування перевищує 20, але не більше 50-кратний розмір мінімальної заробітної плати (від 94 460 грн до 236 150 грн), щодо частини доходу, яка перевищує 20 мінімальних заробітних плат;

30% – якщо база оподаткування перевищує 50, але не більше 200-кратний розмір мінімальної заробітної плати (від 236 150 грн до 944 600 грн), щодо частини доходу, яка перевищує 50 мінімальних заробітних плат;

35% – якщо база оподаткування становить понад 200-кратний розмір мінімальної заробітної плати (понад 944 600 грн), щодо частини доходу, яка перевищує 200 мінімальних заробітних плат.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття не потребує додаткових витрат державного бюджету. Разом з тим, відмічено, що зменшення надходжень державного бюджету від скасування податкового навантаження для деяких категорій фізичних осіб із суми мінімальної заробітної плати та від скасування військового збору буде компенсовано шляхом підвищення ставки податку на окремі доходи фізичних осіб шляхом встановлення прогресивної шкали оподаткування, а також шляхом збільшення офіційної заробітної плати щонайменше на суму мінімальної заробітної плати, звільненої від оподаткування.

Однак, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести у 2021 році до втрат бюджетів всіх рівнів від податку на доходи фізичних осіб розрахунково у сумі близько 132,1 млрд грн (за даними баз Пенсійного фонду) та втрат державного бюджету від військового збору у сумі близько 26,4 млрд грн.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження справедливої прогресивної шкали податку на доходи фізичних осіб та скасування військового збору (реєстр. № 3076-2 від 10.03.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від військового збору та доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 268 Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати туристичного збору внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 3103-1 від 13.03.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити перелік осіб, що не можуть бути платниками туристичного збору, особами, які взяті на облік як внутрішньо переміщені особи відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень туристичного збору до місцевих бюджетів, а вплив законопроекту на бюджет обрахувати не є можливим, оскільки відсутні дані щодо кількості внутрішньо переміщених осіб, які сплачують туристичний збір за тимчасове розміщення в місцях компактного проживання (санаторіях, туристичних базах, будинках відпочинку тощо).

Слід зазначити, що відповідно до пункту 20-2 частини першої статті 64 і пункту 7-2 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України туристичний збір належить до доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 268 Податкового кодексу України щодо звільнення від сплати туристичного збору внутрішньо переміщених осіб (реєстр. № 3103-1 від 13.03.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від туристичного збору та може потребувати додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення дітей війни та збільшення для них пільг за користування комунальними послугами (реєстр. № 3240 від 20.03.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується надати додаткові державні соціальні гарантії та пільги дітям війни, зокрема, передбачивши:

50-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (газом, електроенергією тощо) у межах середніх норм споживання за умови, якщо розмір середнього сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує трьох розмірів фактичних прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність /чинна норма – 25-відсоткова знижка, за умови, що розмір середнього сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України/;

підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, але не менше 10 відсотків від мінімальної пенсії за віком /чинна норма не містить запропонованого обмеження/.

У пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи зазначається, що на його реалізацію у 2020 році в місяць необхідно 605,6 млн грн, які пропонується здійснити за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, а також за рахунок перерозподілу видатків державного бюджету.

За попередніми розрахунками Міністерства фінансів України така законодавча ініціатива потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 7 млрд грн на рік, що не буде забезпечено належними фінансовими ресурсами, адже розробником не визначені реальні джерела проведення таких видатків. Крім того, Мінфін звертає увагу, що прийняття рішень щодо поліпшення соціального захисту та пенсійного забезпечення, які потребують додаткових бюджетних видатків, повинно здійснюватися комплексно з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету та Пенсійного фонду України.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

При цьому, у Прикінцевих положеннях законопроекту лише надається доручення Уряду невідкладно внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», передбачивши кошти на забезпечення запропонованих заходів, що не відповідає вимогам статті 52 Бюджетного кодексу України, що встановлює вичерпний перелік випадків, за настання яких можуть бути внесені зміни до закону про Державний бюджет України..

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з 1 липня 2020 року), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення дітей війни та збільшення для них пільг за користування комунальними послугами (реєстр. № 3240 від 20.03.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо збільшення розміру допомоги при народженні дитини (реєстр. № 3248 від 20.03.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується встановити нові розміри допомоги при народженні дитини (першої дитини – 54 350 грн; другої дитини – 108 700 грн; третьої і кожної наступної дитини – 163 050 грн) та проводити її виплати таким чином: одноразово у розмірі 20 000 грн, а решта суми допомоги на першу дитину виплачуватиметься протягом наступних 36 місяців, на другу дитину – 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину – 72 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому суб’єктом права законодавчої ініціативи зазначається, що на реалізацію законопроекту у 2020 році в місяць необхідно 576,4 млн грн, які пропонується здійснити за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, а також за рахунок перерозподілу видатків державного бюджету. Водночас, надаючи у Прикінцевих положеннях законопроекту доручення Уряду невідкладно внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та передбачити кошти на забезпечення запропонованих заходів.

За попередніми розрахунками Міністерства фінансів України така законодавча ініціатива потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 10 млрд грн на рік, що не буде забезпечено належними фінансовими ресурсами, адже розробником не визначені реальні джерела проведення таких видатків.

Крім того, Мінфін у експертному висновку до законопроекту, висловлюючи окремі застереження щодо реалізації законодавчої ініціативи, посилається на рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 р. № 20-рп/2011, згідно з яким розміри соціальних виплат і допомоги встановлюються з урахуванням фінансових можливостей держави, а також звертає увагу на необхідність врахування вимог статті 52 Бюджетного кодексу України, що встановлює вичерпний перелік випадків, за настання яких можуть бути внесені зміни до закону про Державний бюджет України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 12 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо збільшення розміру допомоги при народженні дитини (реєстр. № 3248 від 20.03.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни (реєстр. № 3238 від 20.03.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується надати статус учасника війни військовослужбовцям, які були призвані на військову службу під час мобілізації на особливий період, починаючи з 2014 року, а також передбачається підвищити рівень соціального захисту учасників бойових дій та прирівняних до них осіб, ветеранів війни, інвалідів війни та осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», шляхом:

позачергового забезпечення лікування за кордоном, у випадках коли медична допомога не може бути надана у закладах охорони здоров’я України, з відшкодуванням за рахунок державного бюджету вартості проїзду до країни лікування;

збільшення розмірів пільгової знижки за житлово-комунальні послуги, газ та побутове пічне паливо та пенсійних виплат;

збільшення загальної площі на яку надаються пільги;

збільшення кількості пільгових поїздок залізничним, водним, повітряним та міжміським автомобільним транспортом;

надання права на отримання земельної ділянки чи компенсації за належну земельну ділянку.

Крім того, у законопроекті передбачається виключити норму щодо надання пільг учасникам війни на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, скрапленого газу, послуг зв’язку, одержання ліків та зубопротезування з урахування рівня доходу сім’ї пільговика.

З огляду на чинні положення Бюджетного кодексу України запровадження законодавчої ініціативи матиме наслідком необхідність вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів у зв’язку з розширенням кола осіб, які набудуть права на отримання пільг, компенсацій та гарантій та збільшення розмірів пільг, передбачених законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту також вказує на його вплив на видаткову частину державного бюджету, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами держави у відповідному бюджетному періоді, та не підтримує прийняття законопроекту.

У пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи зазначається, що на реалізацію його положень у 2020 році необхідно 361,2 млн грн, які пропонується здійснити за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, а також за рахунок перерозподілу видатків державного бюджету.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

При цьому, у Прикінцевих положеннях законопроекту лише надається доручення Уряду невідкладно внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», передбачивши кошти на забезпечення запропонованих заходів, що не відповідає положенням статті 52 Бюджетного кодексу України, у якій встановлено вичерпний перелік випадків, за настання яких можуть бути внесені зміни до закону про Державний бюджет України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з 1 березня 2020 року), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо підвищення рівня соціального захисту ветеранів війни (реєстр. № 3238 від 20.03.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України стосовно покращення інвестиційного клімату (щодо скасування державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність) (реєстр. № 3221 від 16.03.2020), внесений народними депутатами України Цабалем В.В., Рудик К.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Положеннями законопроекту пропонується внести зміни до законів України «Про режим іноземного інвестування» і «Про імміграцію» в частині виключення норм щодо здійснення державної реєстрації відповідних договорів (контрактів).

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, згідно з діючим Положенням про порядок державної реєстрації договорів (контрактів), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.1997 р. № 112, за державну реєстрацію договорів (контрактів) сплачується сума в розмірі шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлених на день реєстрації (на сьогодні становить 102 грн), що перераховується до бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, до міських бюджетів міст Києва та Севастополя. У період 2015-2017 років надійшло 32 звернення щодо державної реєстрації договорів (контрактів) або додатків до договорів (зокрема, звернення надійшли у 10 областях та місті Києві), з них: 24 договори було зареєстровано та надано 8 відмов. Отже, за 3 роки до місцевих бюджетів за результатами здійснення реєстрації надійшло 3264 грн, що в середньому складає 1088 грн на рік. Тому, недонадходження таких сум до бюджету не вплине негативно на фінансовий стан регіонів. Крім того, відмічено, що скасування державної реєстрації договорів (контрактів) скоротить витрати іноземного інвестора для здійснення інвестицій на підставі договорів (контрактів) та зменшить навантаження в органах державної реєстрації.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету, проте матиме вплив на дохідну частину місцевих бюджетів через скасування сплати за державну реєстрацію договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність. Водночас, Мінфін звертає увагу, що законопроект спрямований на сприяння спрощенню умов ведення інвестиційної діяльності та збільшенню надходжень іноземних інвестицій і в межах компетенцій не заперечує щодо розгляду законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України стосовно покращення інвестиційного клімату (щодо скасування державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність) (реєстр. № 3221 від 16.03.2020), внесений народними депутатами України Цабалем В.В., Рудик К.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до незначного зменшення доходів місцевих бюджетів від плати за державну реєстрацію, а також може призвести до збільшення доходів бюджету від податків у разі поліпшення розвитку економіки залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» щодо підвищення розміру компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду (реєстр. № 3244 від 20.03.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кабаченком В.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити, що розмір компенсації за догляд фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» без здійснення підприємницької діяльності на непрофесійній основі, незалежно від кількості осіб, за якими здійснюється догляд, надається у порядку та розмірах визначених Кабінетом Міністрів України, але при цьому розмір компенсації не може бути меншим фактичного розміру прожиткового мінімуму, встановленим законом для таких осіб відповідного віку /відповідно до чинного законодавства розмір зазначеної компенсації розраховується як різниця між прожитковим мінімумом на одну особу в розрахунку на місяць, встановленим законом на 1 січня календарного року, та середньомісячним сукупним доходом фізичної особи – надавача соціальної послуги, який визначається виходячи із доходів сім’ї/.

У пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи зазначається, що на реалізацію законопроекту у 2020 році в місяць необхідно 171,9 млн грн, які пропонується здійснити за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, а також за рахунок перерозподілу видатків державного бюджету.

Зважаючи на положення підпункту «а» пункту 4 частини першої статті 89 та підпункту «д» пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України, згідно з якими компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги, здійснюється з місцевих бюджетів, запровадження законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків з таких бюджетів, про що також відмічається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Слід також звернути увагу, що відповідно до частини десятої статті 78 Бюджетного кодексу України після набрання чинності законом про Державний бюджет України органам державної влади та їх посадовим особам забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення додаткових витрат місцевих бюджетів, без визначення джерел коштів, виділених державою для забезпечення цих витрат.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

При цьому, у Прикінцевих положеннях законопроекту лише надається доручення Уряду невідкладно внести зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», передбачивши кошти на забезпечення запропонованих заходів, що не відповідає положенням статті 52 Бюджетного кодексу України, що встановлює вичерпний перелік випадків, за настання яких можуть бути внесені зміни до закону про Державний бюджет України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з 1 липня 2020 року), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 13 Закону України «Про соціальні послуги» щодо підвищення розміру компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду (реєстр. № 3244 від 20.03.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кабаченком В.В. та іншими, має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення їх видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур (реєстр. № 2446 від 14.11.2019), поданий народними депутатами України Тарасовим О.С., Сольським М.Т. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується виключити положення (пункт 63 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України), згідно з яким тимчасово, до 31 грудня 2021 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів (товарна позиція 1201 згідно з УКТ ЗЕД), насіння свиріпи або ріпаку (товарна позиція 1205 згідно з УКТ ЗЕД).

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту забезпечить недопущення завдання збитків аграріям, які займаються виробництвом олійних культур та сприятиме зміцненню репутації України як надійного торгового партнера.

Отже, у разі прийняття такої законодавчої ініціативи при вивезенні за межі митної території України в митному режимі експорту вказаних культур виникне право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за відповідними операціями.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що Верховною Радою України 16.01.2020 року прийнято законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (реєстр. № 1210), в якому, зокрема, передбачається скасувати тимчасове звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з вивезення за межі митної території України в митному режимі експорту соєвих бобів, насіння свиріпи або ріпаку, що відповідає запропонованому у законопроекті № 2446.

Однак, наразі відповідний Закон ще не підписано Президентом України.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур (реєстр. № 2446 від 14.11.2019), поданий народними депутатами України Тарасовим О.С., Сольським М.Т. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість за рахунок збільшення бюджетного відшкодування цього податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо належного пенсійного забезпечення осіб, які мають 40 і більше років страхового стажу (реєстр. № 3202 від 12.03.2020), поданий народним депутатом України Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» новою частиною, відповідно до якої передбачається збільшення для осіб, які отримали 40 і більше років страхового стажу, величини оцінки одного року страхового стажу (використовується для обчислення коефіцієнту страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії та безпосередньо впливає на її розмір) з 1% до 1,35%.

Відповідно до експертного висновку Міністерства фінансів України реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України, оскільки призведе до збільшення дефіциту бюджету Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету. За орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України додаткові видатки на реалізацію проекту закону становитимуть 3,3 млрд грн на місяць або 39,6 млрд грн на рік.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. На невиконання зазначених вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо належного пенсійного забезпечення осіб, які мають 40 і більше років страхового стажу (реєстр. № 3202 від 12.03.2020), поданий народним депутатом України Батенком Т.І. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення державних службовців, звільнених із займаних посад у зв’язку з реорганізацією (ліквідацією) підприємств, установ та організацій (реєстр. № 3135 від 02.03.2020), поданий народним депутатом України Яценком А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується надати право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу» державним службовцям, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VІІІ «Про державну службу» (тобто з 1 травня 2016 року) мали не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та були звільнені з займаних посад у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством або перепрофілюванням підприємства, установи, організації і були взяті на облік у центрі зайнятості як особи, які шукають роботу, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців (у розмірі 60% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний соціальний внесок) /згідно з чинним законодавством пенсія таким особам призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»/.

Відповідно до експертного висновку Міністерства фінансів України реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів державного бюджету на пенсійне забезпечення, водночас зазначається, що за інформацією Пенсійного фонду України здійснити фінансово-економічні розрахунки неможливо через відсутність даних щодо чисельності осіб, на яких поширюватиметься законодавча ініціатива.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. На невиконання зазначених вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення державних службовців, звільнених із займаних посад у зв’язку з реорганізацією (ліквідацією) підприємств, установ та організацій (реєстр. № 3135 від 02.03.2020), поданий народним депутатом України Яценком А.В., має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до
пункту 7-2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо відновлення права жінок на достроковий вихід на пенсію за віком в 55 років (реєстр. № 3156 від 03.03.2020), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується надати право дострокового виходу на пенсію за віком жінкам, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи /згідно з чинним законодавством таке право жінки мали до 1 січня 2015 року/.

При цьому, проектом закону скасовується вимога щодо зменшення розміру пенсії жінкам після досягнення пенсійного віку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до пункту 7-2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо відновлення права жінок на достроковий вихід на пенсію за віком в 55 років (реєстр. № 3156 від 03.03.2020), поданий народним депутатjм України Королевською Н.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення розмірів академічної та соціальної стипендій (реєстр. № 3242 від 20.03.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кабаченком В.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про підвищення престижності шахтарської праці», «Про вищу освіту» та встановити що з 1 вересня 2020 року:

- розмір мінімальної академічної стипендії для осіб, що навчаються у закладах вищої освіти, не може бути меншим 150 відсотків фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (довідково: за даними Міністерства соціальної політики фактичний розмір прожиткового мінімуму за березень 2020 року становив 3795 гривень, тобто розмір академічної стипендії мав би бути не меншим ніж 5692,5 гривень, на даний час – 1300 гривень);

- розмір мінімальної соціальної стипендії для осіб, що навчаються у закладах вищої освіти, не може бути меншим 150 відсотків фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та соціальної стипендії для студентів із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, шахтарям, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також дітям шахтарів, які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали особами з інвалідністю I або II групи, у розмірі 150 відсотків фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (розмір мінімальної соціальної стипендії на даний час – 1180 гривень).

Також законопроектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України подати до Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо збільшення доходів та видатків у разі прийняття цього Закону та затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах.

Запропоновані законопроектом положення потребуватимуть додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, на реалізацію його положень за прогнозними розрахунками на місяць необхідно 716 122,8 тис. грн, які можуть бути забезпечені за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, що дасть можливість на першому етапі збільшити надходження до зведеного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування за кожний місяць у сумі понад 19,7 млрд грн, а також за рахунок перерозподілу видатків державного бюджету.

Водночас, за орієнтовними розрахунками Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту в частині встановлення підвищених розмірів стипендій потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів в обсязі понад 2,6 млрд грн (із розрахунку на 4 місяці).

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності відповідного закону, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення розмірів академічної та соціальної стипендій (реєстр. № 3242 від 20.03.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Кабаченком В.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного та місцевих бюджетів на виплату соціальної та академічної стипендій студентам), і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення вартості продуктів харчування (реєстр. № 3305 від 06.04.2020), поданий народними депутатами України Міньком С.А., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується оподатковувати податком на додану вартість за ставкою 7% операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України продуктів харчування, що входять до складу наборів продуктів харчування, наборів непродовольчих товарів та наборів послуг для основних соціальних і демографічних груп населення, який формується в порядку, визначеному Законом України «Про прожитковий мінімум».

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що запровадження зниженої ставки ПДВ на окремі соціально значущі продукти харчування не призведе до втрат державного бюджету, оскільки внаслідок зниження ставок ПДВ відбудеться зниження вартості продуктів харчування, що автоматично призведе до збільшення купівельної спроможності населення та збільшення обсягів продажу продуктів харчування з подальшим збільшенням податкових надходжень до державного бюджету, при цьому зростання цін товарів та послуг у зв’язку з інфляцією та знеціненням курсу національної валюти автоматично збільшує надходження ПДВ до державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок недонадходження ПДВ, що за прогнозною оцінкою може становить 503 млн грн на рік.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачені законопроектом дати набрання чинності відповідним законом (з дня опублікування) та дата введення його в дію (з першого числа другого місяця, що настає за місяцем набрання ним чинності) не узгоджуються з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо здешевлення вартості продуктів харчування (реєстр. № 3305 від 06.04.2020), поданий народними депутатами України Міньком С.А., Батенком Т.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, а також може у середньостроковій перспективі опосередковано призвести до збільшення доходів бюджету залежно від впливу наслідків реалізації даної законодавчої ініціативи на розвиток економіки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного тарифу України щодо тимчасового застосування ставок ввізного мита на окремі види зернових культур (реєстр. № 3310 від 07.04.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, до 30 червня 2020 року, встановити нульові ставки ввізного мита на окремі види зернових культур (зокрема, на жито, овес, рис, гречка, просо) з метою забезпечення внутрішнього ринку відповідних видів товарів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що недонадходження до державного бюджету від встановлення нульової ставки ввізного мита на товари, зазначені у законопроекті, становитимуть близько на 1,9 млн грн. При цьому відмічено, що зазначені втрати мають бути компенсовані за рахунок збільшення імпорту та надходжень від оподаткування внутрішніми податками господарських операцій із зазначеними товарами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що встановлення нульової ставки ввізного мита на окремі зернові культури призведе до зменшення надходжень ввізного мита. Відмічено, що за даними митної статистики надходження ввізного мита до державного бюджету при ввезенні зернових культур, зазначених у законопроекті, у квітні-червні 2019 року становили 1,2 млн грн, а у січні-березні 2020 року – 5,3 млн грн. Крім того, Мінфін звертає увагу, що ввізне мито включається до бази оподаткування податком на додану вартість, тому встановлення нульової ставки ввізного мита на окремі зернові культури призведе до зменшення надходжень до державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного тарифу України щодо тимчасового застосування ставок ввізного мита на окремі види зернових культур (реєстр. № 3310 від 07.04.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе у найближчій перспективі до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо тимчасового звільнення платників єдиного податку першої і другої груп від сплати єдиного податку у зв’язку з пандемією COVID-19 (реєстр. № 3352 від 16.04.2020), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Молотком І.Ф. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, з 1 березня 2020 року по 31 травня 2020 року, звільнити платників єдиного податку першої та другої груп, у разі, якщо вони не використовують працю найманих осіб, від сплати такого податку, а сплачені суми єдиного податку протягом зазначеного періоду зараховувати в рахунок майбутніх періодів з цього податку за заявою платника податку.

Також законопроектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України невідкладно передбачити компенсацію місцевим бюджетам відповідно до статті 103 Бюджетного кодексу України за наслідками внесення змін за відповідним законом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень єдиного податку до місцевих бюджетів за період з 1 березня 2020 року по 31 травня 2020 року на суму понад 1,1 млрд грн. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що втрати доходів місцевих бюджетів варто компенсувати за рахунок субвенції з державного бюджету за рахунок коштів новоствореного фонду для подолання наслідків COVID-19.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Окремо слід звернути увагу, що Законом України від 30.03.2020 р. № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» передбачено норму, згідно з якою органам місцевого самоврядування надано право у 2020 році приймати рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо тимчасового звільнення платників єдиного податку першої і другої груп від сплати єдиного податку у зв’язку з пандемією COVID-19 (реєстр. № 3352 від 16.04.2020), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Молотком І.Ф. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від єдиного податку). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо забезпечення постачання електроенергії державним підприємствам, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави» (реєстр. № 2737 від 14.01.2020), поданий народним депутатом України Волинцем М.Я. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон) та тимчасово, на період з 31 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, доручити Кабінету Міністрів України визначити:

суб’єкта господарської діяльності державного сектору економіки зі спеціальними обов’язками для забезпечення безперебійного постачання електричної енергії державним підприємствам, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, та суб’єктам господарювання у сфері централізованого водопостачання і водовідведення, що надають послуги населенню;

джерела фінансування та порядок визначення компенсації збитків, витрат та втрат суб’єкта господарської діяльності державного сектору економіки зі спеціальними обов’язками для забезпечення безперебійного постачання електричної енергії державним підприємствам, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави;

перелік суб’єктів господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги населенню, джерела фінансування та порядок визначення компенсації збитків, витрат та втрат таких суб’єктів, понесених ними у зв’язку із провадженням зазначеної діяльності.

Слід нагадати, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали авторами законодавчої ініціативи не подано. Про невиконання вказаних норм зауважують також Головне науково-експортне управління Апарату Верховної Ради України та Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках до цього законопроекту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зауважило про не визначення суб’єктами законодавчої ініціативи джерел покриття коштів для компенсації збитків, витрат та втрат суб’єкта господарської діяльності державного сектору економіки зі спеціальними обов’язками, що може призвести до вимог компенсації збитків з державного бюджету або за рахунок виробників електричної енергії державного сектору економіки (ДП «НАЕК «Енергоатом» та ПрАТ «Укргідроенергно»), аналогічно діючому механізму по спеціальним обов’язкам.

Загалом Міністерством фінансів законопроект не підтримується як такий, що потребуватиме додаткових видатків бюджету у поточному бюджетному періоді.

Також законопроектом передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, на період з 31 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року, що не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду. На невиконання вказаних вимог наголошено також у експертному висновку Міністерства фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" (щодо забезпечення постачання електроенергії державним підприємствам, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави)» (реєстр. № 2737 від 14.01.2020), поданий народним депутатом України Волинцем М.Я. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів за умови, якщо джерелом покриття збитків, витрат та втрат суб’єкта господарської діяльності державного сектору економіки зі спеціальними обов’язками буде визначено бюджетні кошти).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» (щодо забезпечення захисту мовних прав національних меншин) (реєстр. № 3077 від 17.02.2020), внесений народними депутатами України Шуфричем Н.І. та Німченком В.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 7 Закону України «Про освіту» серед іншого встановлюється, що держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти регіональною мовою або мовою меншин в державних і комунальних закладах освіти, якщо заклади освіти розташовані на територіях, на яких поширена регіональна мова або мова меншин, та за рішенням відповідної місцевої ради застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його реалізація не потребує виділення додаткових коштів з державного або місцевих бюджетів.

Водночас, з огляду на вимоги пункту 7 частини першої статті 87, пункту 2 частини першої статті 89, пункту 2 частини першої статті 90 та статті 103-2 Бюджетного кодексу України, згідно з якими видатки на освіту здійснюються з державного та місцевих бюджетів, впровадження законодавчої ініціативи може зумовити потребу у додаткових бюджетних коштах (зважаючи на кадровий потенціал і матеріально технічне забезпечення відповідних закладів освіти).

Міністерство фінансів України у експертному висновку до даного законопроекту відмічає, що реалізація запропонованих норм може потребувати додаткових бюджетних коштів на забезпечення освітнього процесу для учнів, які навчаються мовою корінного народу або національної меншини, зокрема на забезпечення відповідними підручниками та посібниками. Однак, визначення Міністерством фінансів вартісної величини впливу законопроекту на показники бюджетів унеможливлене відсутністю вихідних даних, зокрема щодо кількості дітей, які будуть здобувати освіту мовами корінних народів та національних меншин, кількості годин навчання таких дітей, а також кількості необхідних підручників та посібників для навчання таких дітей, кількості викладачів.

Тому, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня наступного за днем опублікування/, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про освіту» (щодо забезпечення захисту мовних прав національних меншин) (реєстр. № 3077 від 17.02.2020), внесений народними депутатами України Шуфричем Н.І. та Німченком В.І., має вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо конкретизації осіб, які мають належати до військовослужбовців та потерпілих від Чорнобильської катастрофи» (реєстр № 3095-1 від 10.03.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пропонується:

- надати статус учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на осіб Цивільної оборони з числа загонів спецзахисту підвищеної готовності Чернігівської, Київської та Житомирської областей, які були залучені до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 01.05.1986 № 3/199, та які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювань, пов’язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи;

- надати статус потерпілих від Чорнобильської катастрофи на осіб, які народилися від учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та евакуйованих із зони відчуження і після досягнення повноліття не були віднесені до встановлених статтею 14 цього Закону категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- запровадити щорічне медичне обстеження, диспансеризацію та лікування осіб, які народилися від учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та евакуйованих із зони відчуження, і після досягнення повноліття не були віднесені до встановлених статтею 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Реалізація законопроекту потребуватиме вишукання додаткових видатків державного бюджету на соціальний захист та медичне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв’язку із розширенням кола осіб, які відносяться до пільгових категорій, та запровадження щорічного медичного обстеження та лікування вищезазначених осіб, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту, при цьому вказуючи на відсутність джерел покриття додаткових видатків державного бюджету та висловлюючи позицію про не підтримку даного законопроекту.

Відповідно до розрахунків, наведених у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту потребуватиме щорічно додатково з державного бюджету 43,81 млн гривень.

Разом з цим, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо конкретизації осіб, які мають належати до військовослужбовців та потерпілих від Чорнобильської катастрофи» (реєстр. № 3095-1 від 10.03.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 121 Кодексу цивільного захисту України щодо допомоги на поховання і компенсації матеріальних витрат на ритуальні послуги та спорудження надгробка» (реєстр. № 3072-1 від 04.03.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком Н. Ю.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу цивільного захисту України пропонується встановити, що допомога на поховання і компенсація матеріальних витрат на ритуальні послуги та спорудження надгробка надається у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час проходження служби (на даний час – у разі загибелі (смерті) під час виконання службових обов’язків).

Крім цього, передбачається, що допомога на поховання і компенсація матеріальних витрат на ритуальні послуги та спорудження надгробка виплачуватиметься у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на день загибелі (смерті) (на даний час відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 22.05.2000 № 829 та від 21.08.2013 № 618 така допомога виплачується у розмірі п’яти прожиткових мінімумів).

Отже, оскільки розмір прожиткового мінімуму станом на 01.01.2020 становить 2102 грн сума виплати допомоги у розрахунку на одну особу збільшиться з 10510 до 42040 гривень.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного бюджету для Державної служби надзвичайних ситуацій у зв’язку із збільшенням розміру допомоги на поховання осіб рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Загалом Міністерство фінансів не підтримує цей законопроект та пропонує залишити діючу редакцію та передбачити право Кабінету Міністрів України встановлювати розмір допомоги на поховання для осіб рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, що відповідає чинному законодавству, передбаченому для інших категорій осіб з аналогічних питань, водночас надає зауваження по суті окремих положень законопроекту (копія експертного висновку додається).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 121 Кодексу цивільного захисту України щодо допомоги на поховання і компенсації матеріальних витрат на ритуальні послуги та спорудження надгробка» (реєстр. № 3072-1 від 04.03.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком Н.Ю., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроекти, які мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (реєстр. № 3130 від 27.02.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Шуфричем Н.І., Німченком В.І., Рабіновичем В.З., Макаренком М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

У законопроекті пропонується визнати Закон України від 19 жовтня 2017 року № 2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (далі – Закон) таким, що втратив чинність.

Відповідно до Закону запроваджено нову систему фінансового забезпечення охорони здоров’я, що передбачає перехід від утримання мережі установ до оплати медичних послуг та лікарських засобів, що входять до програми медичних гарантій, вартість яких буде покриватися з державного бюджету за встановленими тарифами /так з 1 липня 2018 року здійснюється реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення для первинної медичної допомоги, а з 1 квітня 2020 року програма медичних гарантій реалізується для всіх видів медичної допомоги. До неї долучаються всі комунальні заклади охорони здоров’я, які надають відповідну медичну допомогу та заключили договір про медичне обслуговування населення з Національною службою здоров’я України/.

Такі особливості зумовили одночасне уточнення положень Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якими внесено зміни до статей 87, 89, 90 та розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення», встановивши новий розподіл видатків між бюджетами з урахуванням реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення та терміни введення в дію таких положень.

Тому скасування Закону призведе до правової невизначеності у питаннях фінансового забезпечення закладів і заходів у сфері охорони здоров’я, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Поряд з тим, Міністерство фінансів звертає увагу, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» видатки на охорону здоров’я враховують видатки на продовження реалізації заходів реформи фінансового забезпечення системи охорони здоров’я (зокрема 72 млрд грн на реалізацію програми медичних гарантій відповідно до Закону) та визначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак може призвести до перерозподілу зазначених видатків між бюджетами, і не підтримує прийняття законопроекту.

Зважаючи на наведене, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Кодексу до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів. Про таке також зауважує Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, звертаючи увагу серед іншого на відсутність належного обґрунтування питань щодо уникнення ризиків, що виникнуть у процесі виконання бюджетних програм, що здійснюються з початку бюджетного періоду, та тих, що мають розпочатися у поточному та наступних бюджетних періодах.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» (реєстр. № 3130 від 27.02.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Шуфричем Н.І., Німченком В.І., Рабіновичем В.З., Макаренком М.В., має вплив на показники бюджетів (може призвести до перерозподілу видатків між бюджетами, зумовивши, насамперед, збільшення видатків місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність з положеннями статей 87, 89, 90 та пункту 1-1 розділу VІ «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності фінансування закладів охорони здоров’я (реєстр. № 3167 від 27.02.2020), внесений народним депутатом України Жмеренецьким О.С.

Відмітили:

Законопроектом пропонується доповнити новими положеннями:

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», передбачивши можливість приватизації приміщень державних та комунальних закладів охорони здоров’я, які внаслідок здійснення оптимізації вивільняються і в подальшому не використовуються для медичної практики;

Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», встановивши, що об’єкти спільної власності територіальних громад, які перебувають в управлінні обласних, районних рад, утримуються за кошти обласного, районного бюджетів, а також міського бюджету та бюджетів об’єднаних територіальних громад пропорційно від кількості населення, яке проживає на відповідній території.

За висновком автора законопроекту реалізація його положень не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

Слід відмітити, що відповідно до частини першої статті 15 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) кошти від приватизації державного майна є джерелом фінансування державного бюджету, а кошти від відчуження майна, що перебуває в комунальній власності, згідно з пунктом 5 частини першої статті 71 Кодексу зараховуються до бюджету розвитку місцевих бюджетів.

Враховуючи зазначене, у разі здійснення приватизації приміщень державних та комунальних закладів охорони здоров’я можуть зрости надходження відповідних бюджетів.

Водночас, прийняття законопроекту у запропонованій редакції може зумовити збільшення видатків міських бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад на утримання об’єктів спільної власності територіальних громад, що перебувають в управлінні обласних та районних рад, та зменшення відповідних видатків обласних та районних бюджетів.

Варто зауважити, що відповідно до статті 85 Кодексу з місцевих бюджетів здійснюються видатки з додержанням їх розподілу між бюджетами, встановленого у статтях 89-91 Кодексу, забороняється здійснювати видатки на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів. Тому, зважаючи на вимоги статей 101 та 104 Кодексу, згідно з якими місцеві ради можуть передбачати у відповідних місцевих бюджетах субвенції на утримання об’єктів спільного користування на підставі укладених договорів, зміни до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» належить узгодити з такими положеннями Кодексу.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак може призвести до перерозподілу видатків на охорону здоров’я між бюджетами. При цьому Міністерство фінансів не підтримує прийняття законопроекту, звертаючи увагу, що:

- така пропозиція не відповідає розмежуванню видатків між бюджетами, визначеному у розділі 14 Кодексу;

- приватизація приміщень закладів охорони здоров’я вважається недоречною, оскільки з метою долучення закладів до програми медичних гарантій місцевими органами влади здійснюються реорганізація, перепрофілювання та оптимізація мережі закладів охорони здоров’я /згідно із Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» відбувається поступовий перехід на оплату з державного бюджету медичних послуг та лікарських засобів, що входять до програми медичних гарантій. З 1 квітня 2020 року програма медичних гарантій реалізовується для всіх видів медичної допомоги. До неї планується долучити всі комунальні заклади охорони здоров’я, які надають відповідну медичну допомогу та заключили договір про медичне обслуговування населення з Національною службою здоров’я України. Постановою Кабінету Міністрів України від 05.02.2020 № 65 «Деякі питання реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році» визначено 27 пакетів медичних послуг, що підлягають оплаті в рамках реалізації програми медичних гарантій, а також тарифи та коригувальні коефіцієнти до них. При цьому до гарантованого пакета медичних послуг включено окремі пакети медичних послуг, які на цей час починають створюватися та розвиватися, зокрема, щодо паліативної медичної допомоги та медичної реабілітації/.

Зважаючи на наведене, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Кодексу до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

За таких умов, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Кодексу, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності фінансування закладів охорони здоров’я (реєстр. № 3167 від 27.02.2020), внесений народним депутатом України Жмеренецьким О.С., має вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення надходжень таких бюджетів та збільшення видатків міських бюджетів та бюджетів об’єднаних територіальних громад). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування при доопрацюванні законопроекту привести його положення (в частині фінансового забезпечення об’єктів спільної власності територіальних громад, які перебувають в управлінні обласних, районних рад) у відповідність з вимогами статей 85, 101 та 104 Бюджетного кодексу України.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про засади державної підтримки нових інвестицій в Україну (реєстр. № 3201 від 12.03.2020), внесений народним депутатом України Соболєвим С.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується визначити принципи та основні засади надання державної підтримки нових інвестицій, серед яких:

1) розроблення та схвалення Кабінетом Міністрів України Державної програми підтримки нових інвестицій, вплив якої на зміну показників державного бюджету має обов’язково відображатися у Бюджетній декларації. При цьому, термін дії зазначеної програми може встановлюватися на різні строки, але не менше п’яти календарних років та не більше п’ятнадцяти років;

2) визначення змісту зазначеної Державної програми, критерії нових інвестицій, перелік пріоритетних галузей для нового інвестування. Поряд з тим, у статті 3 законопроекту зазначається, що відповідний закон не регулюватиме питання державних інвестицій (інвестицій за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів), крім випадків, передбачених Законом України «Про державно-приватне партнерство», а також не поширюватиметься на нові інвестиції в активи окремих суб’єктів (насамперед стосовно природніх або штучних монополій, фінансових послуг, азартних ігор та лотерей тощо);

3) створення Кабінетом Міністрів України Державного агентства підтримки нових інвестицій /далі – Агентство/ як юридичної особи публічного права, яка не матиме на меті отримання прибутку. Агентство буде уповноважене укладати інвестиційні угоди з новими інвесторами (підприємствами), проводити верифікацію таких угод, укладати від імені України інвестиційні гарантії, вести Реєстр іноземних інвестицій, проводити інші дії, що будуть передбачені вищезазначеною Державною програмою;

4) стимулювання нових інвестицій через програми стимулювання, а саме:

- програму податкового стимулювання, яка поширюватиме на податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, податки на нерухоме майно, відмінне від землі, податки (плати) за землю, відмінну від земель сільськогосподарського значення. При цьому, у статті 21 законопроекту зазначено, що, як правило, таке стимулювання не надаватиметься за рахунок місцевих податків. У зв’язку з чим, у статті 24 законопроекту передбачено, що у разі звільнення підприємства від податків, які є доходами місцевих бюджетів, втрати місцевих бюджетів від надання таких пільг мають бути враховані (компенсовані) при розрахунку розмірів міжбюджетних трансфертів;

- програму субсидіарного стимулювання, якою надаватимуться, зокрема, за галузевою ознакою: промислові субсидії, аграрні субсидії, субсидії для самозайнятих осіб або сімейних підприємств. Крім того, зазначено, що для нових інвестицій у сільське господарство також застосовуватимуться кредитні, страхові та бюджетні субсидії, а також бюджетні дотації, визначені Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України»;

- програму гарантійного стимулювання, відповідно до якої Агентство надаватиме інвестиційні гарантії, що матимуть статус державних гарантій, умовами яких буде передбачення відшкодування (компенсації) збитків інвестора у разі настання гарантійного випадку за рахунок державного (місцевого) бюджету;

- програму адміністративного стимулювання (інвестиційного піклування).

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, міжнародний досвід інвестиційного стимулювання нових інвестицій засвідчив про різке збільшення доходів місцевих та державного бюджету країни, які у випадку України підрахувати неможливо, проте будь-які можливі видатки, пов’язані з податковим, субсидіарним чи гарантійним стимулюванням нових інвестицій, мають бути відображені спочатку в Державній інвестиційній програмі, потім в Бюджетній декларації, отже Верховна Рада України апріорі ознайомиться з ними до прийняття рішення про кінцеве голосування за законопроект про державний бюджет.

Слід зауважити, що положення законопроекту щодо укладання від імені України інвестиційних гарантій (що прирівнюватимуться до державних гарантій) не узгоджуються з нормам Бюджетного кодексу України, зокрема:

статтею 2 Кодексу, якою визначені поняття «гарантійне зобов’язання» та «гарантований державою борг»;

статтею 17 Кодексу, якою серед іншого визначено, що державні гарантії надаються на умовах платності, строковості та майнового забезпечення виконання зобов’язань, а також виключно на умовах укладених договорів, які за дорученням Кабінету Міністрів України вчиняються Головою Боргового агентства України, а до початку його функціонування – Міністром фінансів України;

статтею 33 Кодексу щодо складових частин Бюджетної декларації;

статтею 33-1 Кодексу щодо державних інвестиційних проектів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може вплинути на показники державного та місцевих бюджетів, при цьому відсутність фінансово-економічного обґрунтування позбавляє можливості оцінити такий вплив. Загалом Мінфін надає зауваження до положень законопроект та не підтримує законопроект, оскільки його положення суперечать нормам Податкового і Бюджетного кодексів України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дати офіційного оприлюднення) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про засади державної підтримки нових інвестицій в Україну (реєстр. № 3201 від 12.03.2020), внесений народним депутатом України Соболєвим С.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на створення та забезпечення діяльності Агентства, а також може призвести до зменшення доходів державного бюджету через податкове стимулювання шляхом звільнення підприємств від сплати податків, може потребувати додаткових витрат державного бюджету для компенсації втрат місцевих бюджетів у разі звільнення підприємств від податків, які є доходами місцевих бюджетів, і для відшкодування збитків інвестора у разі настання гарантійного випадку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань економічного розвитку при доопрацюванні законопроекту привести його положення у відповідність до норм Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю) (реєстр. № 3012-1 від 20.02.2020), поданий народними депутатами України Сольським М.Т., Литвиненком С.М., Чернявським С.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроект передбачає внесення змін до Земельного кодексу України, законів України «Про землеустрій», «Про управління об’єктами державної власності», «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», «Про наукову і науково-технічну діяльність», відповідно до яких визначається оновлений (більш деталізований) порядок приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій. Зокрема, законопроектом пропонується:

– при приватизації таких земель:

до 40% від загальної площі сільськогосподарських угідь, що підлягають приватизації, безоплатно передати у приватну власність працівникам державного або комунального сільськогосподарського підприємства, установи, організації, а також пенсіонерам з їх числа з виділенням кожному з них земельної частки (паю), працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров’я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа;

до 20% – безоплатно передати особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для ведення особистого селянського господарства;

не менше 40% – продати або передати в оренду на земельних торгах, крім випадків приватизації земель при приватизації державного, комунального сільськогосподарського підприємства, установи, організації;

– надати земельні ділянки державної власності Національній академії наук України, національним галузевим академіям наук, державним підприємствам, установам, організаціям, що перебувають у сфері їх управління, у постійне користування, оренду відповідно до земельного законодавства.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту забезпечить визначення на законодавчому рівні чіткого та працюючого механізму приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій, що, у свою чергу, сприятиме реалізації працівниками таких підприємств права на одержання земельної частки (паю).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на показники державного та місцевих бюджетів в частині збільшення надходжень у разі продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності та прав на них на земельних торгах. Поряд з тим, відмічено, що з урахуванням інформації Держгеокадастру, додаткові надходження до місцевих бюджетів щорічно можуть складати орієнтовно у розмірі:

від 31,6 млн грн (при розмірі орендної плати 0,3% нормативної грошової оцінки) до 1,26 млрд грн (при розмірі орендної плати 12% нормативної грошової оцінки) у разі передачі в оренду земельних ділянок площею 469,9 тис. га, які перебувають у постійному користуванні підприємств, установ, організацій Національної академії аграрних наук України;

від 843 млн грн (при розмірі орендної плати 8% нормативної грошової оцінки /стартовий розмір орендної плати/) до 2,3 млрд грн (при розмірі орендної плати 21,58% нормативної грошової оцінки /середній показник за результатами земельних торгів за 2019 рік/) у разі продажу прав оренди земельних ділянок площею 469,9 тис. га, які перебувають у постійному користуванні підприємств, установ, організацій Національної академії аграрних наук України.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід звернути увагу, що Законом України від 31.03.2020 р. № 552-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» (який набирає чинності з 01.07.2021 р.) забороняється відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності. Про зазначене також вказано у висновку Головного науково-експертного управління до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю) (реєстр. № 3012-1 від 20.02.2020), поданий народними депутатами України Сольським М.Т., Литвиненком С.М., Чернявським С.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від орендної плати за землю). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

Опосередкований:

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 287 Митного кодексу України стосовно покращення інвестиційного клімату (щодо скасування державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність) (реєстр. № 3214 від 16.03.2020), поданий народними депутатами України Цабалем В.В., Васильченко Г.І., Железняком Я.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується виключити положення Митного кодексу України щодо проведення обов’язкової державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність, на підставі яких ввозяться товари на митну територію України іноземними інвесторами з метою інвестування.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим законопроектом цих же авторів «Про внесення змін до деяких законів України стосовно покращення інвестиційного клімату (щодо скасування державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність)» (реєстр. № 3221), а відтак для забезпечення узгодженості правових норм і практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи розглядати такі законопроекти необхідно взаємоузгоджено.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що скасування державної реєстрації договорів (контрактів) скоротить часові витрати іноземного інвестора для здійснення інвестицій на підставі договорів (контрактів) та зменшить навантаження в органах державної реєстрації, отже прийняття законопроекту сприятиме спрощенню регуляторних процедур, покращить умови інвестиційної діяльності в Україні та сприятиме збільшенню надходження іноземних інвестицій в економіку України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує фінансового забезпечення. При цьому відмічено, що законопроект підтримується Мінфіном.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 287 Митного кодексу України стосовно покращення інвестиційного клімату (щодо скасування державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність) (реєстр. № 3214 від 16.03.2020), поданий народними депутатами України Цабалем В.В., Васильченко Г.І., Железняком Я.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про всеукраїнський референдум (реєстр. № 2182 (доопрац.) від 05.02.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В.

Відмітили:

Законопроектом пропонується викласти у новій редакції Закон України «Про всеукраїнський референдум», визначивши, як зазначено у преамбулі, правові засади, організацію та порядок проведення всеукраїнського референдуму. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його підготовка обумовлена тим, що на сьогодні відсутній акт, який би здійснював законодавче регулювання питань процедурного характеру щодо проведення всеукраїнського референдуму, оскільки чинний Закон України «Про всеукраїнський референдум» згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26 квітня 2018 року № 4-р/2018 визнано неконституційним.

Згідно з положеннями розділу VII законопроекту визначено вимоги щодо фінансового і матеріально-технічного забезпечення підготовки та проведення всеукраїнського референдуму, якими серед іншого встановлено, що витрати на підготовку і проведення всеукраїнського референдуму здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України.

При цьому збережено переважну більшість визначених законодавством заходів з підготовки та проведення всеукраїнського референдуму (головним з яких є оплата праці членів комісій), що забезпечуються за рахунок коштів державного бюджету. На відміну від положень Закону України «Про всеукраїнський референдум» від 06.11.2012 р. № 5475-VI, у законопроекті запропоновано збільшити кількісний склад членів дільничних комісій з всеукраїнського референдуму (замість одинадцяти осіб їх кількість пропонується збільшити до вісімнадцяти, повторивши положення Виборчого кодексу щодо утворення дільничних комісій) та започаткувати виготовлення інформаційних плакатів з питань референдуму, а у разі ініціювання установчого, законодавчого чи ратифікаційного референдуму також відповідно проект нової Конституції України, текст закону, який пропонується визнати таким, що втратив чинність, чи положення закону (декількох положень закону), що пропонується виключити, текст міжнародного договору про зміну території України, що зумовить потребу у додаткових видатках з державного бюджету.

У законопроекті також встановлено обов’язок органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування сприяти комісіям з всеукраїнського референдуму у реалізації їх повноважень: надавати їм необхідні приміщення, забезпечувати їх охорону, а також охорону бюлетенів та іншої документації; надавати транспортні засоби, засоби зв’язку, обладнання, інвентар, оргтехніку, що підлягають поверненню після припинення повноважень комісій всеукраїнського референдуму (порядок оплати зазначених послуг та відшкодування встановлюється Кабінетом Міністрів України).

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту звертає увагу, що реалізація його положень безпосередньо не впливає на дохідну та видаткову частину бюджетів, однак у разі призначення всеукраїнського референдуму його підготовка та проведення потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету у сумі понад 2 млрд грн (розраховано в умовах поточного року).

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи не надано до законопроекту належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про всеукраїнський референдум (реєстр. № 2182 (доопрац.) від 05.02.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Соболєвим С.В., та іншими, має опосередкований вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного бюджету у разі оголошення всеукраїнського референдуму). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дії колективних договорів (реєстр.
№ 3204-1 від 17.03.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про колективні договори і угоди», згідно з якими запроваджується механізм поширення дії колективного договору лише на працівників підприємств, установ, організацій, які є членами профспілки, що є стороною колективного договору.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту реалізація його положень не потребуватиме витрат з державного бюджету, про що також відмічено у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Разом з тим, законопроектом встановлюється адміністративна відповідальність за ухилення осіб від участі в переговорах щодо приєднання до угоди про утворення спільного представницького органу, укладення, зміни чи доповнення колективного договору, угоди, у вигляді накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу становитиме 51 – 170 грн./.

За умови виявлення зазначеного правопорушення реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій.

Тому відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дії колективних договорів (реєстр. № 3204-1 від 17.03.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 2 Регламенту Верховної Ради України (щодо мови роботи)» (реєстр. № 3084-1 від 05.03.2020), поданий народним депутатом України Савчук О.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

У законопроекті, що за визначенням автора має на меті забезпечення функціонування державної мови як мови роботи Верховної Ради України, її органів та посадових осіб, пропонується встановити адміністративну відповідальність за порушення таких вимог.

При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що відповідальність за порушення вимог Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» встановлена у статті 188-52 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Слід відмітити, що згідно із вказаною статтею (вступить в дію у 2022 році), така відповідальність передбачає серед іншого накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом року вчинення порушення від пятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З огляду на зазначене, у разі виявлення такого правопорушення та застосування відповідних санкцій, реалізація положень законопроекту може зумовити збільшення надходжень державного бюджету.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зауважує про відсутність фінансово-економічного обґрунтування, що унеможливило визначення вартісної величини впливу положень законопроекту на показники бюджету.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 2 Регламенту Верховної Ради України (щодо мови роботи)» (реєстр. № 3084-1 від 05.03.2020), поданий народним депутатом України Савчук О.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» (реєстр. № 3260 від 24.03.2020), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що:

законопроект розроблено з метою підвищення якості та ефективності виконання Національним банком України своїх функцій у сфері банківського регулювання та нагляду, забезпечення сприятливих умов для ефективного виконання законодавчо закріплених повноважень Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд), Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України при прийнятті ними рішень щодо виведення банків з ринку, що дозволить завершити процедури виведення банків з ринку/ліквідації тих банків, рішення щодо яких скасовані судами, а також дозволить оптимізувати судові процедури оскарження відповідних рішень Національного банку, Фонду, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України шляхом втілення міжнародних стандартів судового розгляду таких категорій справ;

реалізація положень законопроекту сприятиме підвищенню ефективності застосування Фондом можливих механізмів виведення банків з ринку та збільшенню кількості кредиторів, вимоги яких будуть задоволені в ході ліквідації та після її завершення, зменшенню витрат Фонду та коштів платників податків у разі прийняття державою рішення про участь у виведенні системно важливого банку з ринку.

Належить зазначити, що згідно із статтями 19 і 25 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» одним з джерел формування коштів Фонду у разі наявності ризику недостатності коштів Фонду є кошти державного бюджету (кредит або внесок держави на безповоротній основі), що надається з метою забезпечення дотримання Фондом мінімального обсягу коштів. Згідно із статтею 17 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» надано право Кабінету Міністрів України здійснювати випуски ОВДП понад обсяги в обмін на ці облігації векселів Фонду. У 2014-2016 роках згідно з аналогічними нормами закону про державний бюджет на відповідний рік здійснені такі операції загалом на суму 59,5 млрд грн. При цьому, у 2017-2019 роках такі операції не проводилися, а навпаки протягом 2018-2019 років Фонд достроково погасив векселі за такими операціями, здійсненими у 2014-2016 роках, загалом у сумі 10,1 млрд грн, а також у 2020 році Фондом достроково вже погашено відповідні векселі у сумі 2 млрд грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткового фінансового забезпечення з державного чи місцевого бюджету та не потребує додаткових витрат державного бюджету у поточному бюджетному періоді.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» (реєстр. № 3260 від 24.03.2020), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету щодо сплати податків банками та/або зміни показників фінансування державного бюджету щодо розрахунків Фонду з бюджетом залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» (реєстр. № 3260-3 від 25.03.2020), внесений народним депутатом України Василевською-Смаглюк О.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття:

дозволить підвищити якість та ефективність виконання Національним банком України своїх функцій у сфері банківського регулювання та нагляду, забезпечить сприятливі умови для ефективного виконання законодавчо закріплених повноважень Національного банку, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі – Фонд), Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України при прийнятті ними рішень щодо виведення банків з ринку;

сприятиме підвищенню ефективності застосування Фондом можливих механізмів виведення банків з ринку та збільшенню кількості кредиторів, вимоги яких будуть задоволені в ході ліквідації та після її завершення, зменшенню витрат Фонду та коштів платників податків у разі прийняття державою рішення про участь у виведенні системно важливого банку з ринку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» (реєстр. № 3260-3 від 25.03.2020), внесений народним депутатом України Василевською-Смаглюк О.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету щодо сплати податків банками та/або зміни показників фінансування державного бюджету щодо розрахунків Фонду з бюджетом залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» (реєстр. № 3260-4 від 25.03.2020), внесений народним депутатом України Дундою О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що:

метою законопроекту є підвищення якості та ефективності виконання Національним банком України своїх функцій у сфері банківського регулювання та нагляду, забезпечення сприятливих умов для ефективного виконання законодавчо закріплених повноважень Національного банку, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України при прийнятті ними рішень щодо виведення банків з ринку;

завданням законопроекту є захист інтересів вкладників та інших кредиторів банку, в тому числі, щодо яких в судовому порядку скасовано рішення Національного банку про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та/або відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Серед іншого законопроектом пропонується статтю 79 Закону України «Про банки і банківську діяльність» доповнити новою частиною четвертою, згідно з якою особи, які мали статус учасника банку, мають право звернутись до суду за захистом свого порушеного права на відшкодування шкоди (здійснення компенсації). В такому випадку порядок, спосіб, строки та інші суттєві умови відшкодування шкоди (здійснення компенсації) визначаються судом, а достатнім доказом наявності та розміру збитків є звіт / висновок / експертне дослідження державної спеціалізованої експертної установи, компетентність експертів якої засвідчена відповідними атестатами про акредитацію та сертифікатами суб’єктів оціночної діяльності. З цього приводу Міністерство фінансів України і Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України зауважують, що запропоновані повноваження не належать до повноважень органів судової влади, що на практиці може призвести до суттєвих корупційних ризиків, а також, як наслідок, збільшення видатків бюджету.

Загалом Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на показники бюджету, висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності» (реєстр. № 3260-4 від 25.03.2020), внесений народним депутатом України Дундою О.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету щодо сплати податків банками та/або додаткових видатків державного бюджету на відшкодування відповідної шкоди залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про тимчасові заходи щодо подолання негативних економічних наслідків поширення коронавірусної інфекції COVID-19» (реєстр. № 3225 від 16.03.2020), внесений народним депутатом України Яцик Ю.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується встановити тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання та громадян України на час проведення обмежувальних заходів, пов’язаних із введенням карантину з метою запобігання поширенню в Україні коронавірусної інфекції COVID-19. Серед іншого передбачається запровадити мораторій на: нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними та іншими договірними зобов’язаннями; нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за податковими зобов’язаннями; проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; нарахування пені за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги.

Отже, практичне застосування положень законопроекту може вплинути на фінансово-економічний стан вказаних суб’єктів господарювання та громадян України і відповідно опосередковано може вплинути на їх розрахунки з бюджетом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету. При цьому, Мінфін зауважує, що окремі положення законопроекту частково дублюють діючі норми Закону України від 17.03.2020 р. № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19)» (насамперед, в частині мораторію на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості по кредитних зобов’язаннях), а також вже законодавчо врегульовано питання запровадження мораторію на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за податковими зобов’язаннями.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про тимчасові заходи щодо подолання негативних економічних наслідків поширення коронавірусної інфекції
COVID-19» (реєстр. № 3225 від 16.03.2020), внесений народним депутатом України Яцик Ю.Г., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про заходи на період установлення на території України карантину» (реєстр. № 3234 від 18.03.2020), внесений народним депутатом України Гончаренком О.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується встановити тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території України, та особам, які проживають на території України під час установлення карантину. Серед іншого передбачається запровадити мораторій на: виконання договірних зобов’язань та на нарахування пені та штрафів на основну суму заборгованості за кредитними та іншими договірними зобов’язаннями; проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; нарахування пені за несвоєчасне внесення платежів за житлово-комунальні послуги.

Отже, практичне застосування положень законопроекту може вплинути на фінансово-економічний стан вказаних суб’єктів господарювання та осіб і відповідно опосередковано на їх розрахунки з бюджетом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про заходи на період установлення на території України карантину» (реєстр. № 3234 від 18.03.2020), внесений народним депутатом України Гончаренком О.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо протидії ціновим спекуляціям на товари, послуги, роботи першої необхідності недобросовісними суб’єктами господарювання під час правового режиму надзвичайного стану, воєнного стану або карантину в Україні) (реєстр. № 3253 від 20.03.2020), внесений народним депутатом України Качурою О.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Положеннями законопроекту пропонується внести зміни до законів України «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про правовий режим воєнного стану», «Про захист населення від інфекційних хвороб», відповідно до яких віднести до повноважень Кабінету Міністрів України формування та встановлення (протягом строку дії надзвичайного стану, воєнного стану або карантину) переліку товарів, робіт і послуг та граничних цін і тарифів на них для застосування суб’єктами господарювання під час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг.

Крім того, передбачається встановити адміністративну і кримінальну відповідальність шляхом запровадження санкцій щодо суб’єктів господарювання за необґрунтоване перевищення встановлених Кабінетом Міністрів України граничних цін і тарифів на такі товари, робіти, послуги:

за вперше вчинене таке правопорушення – накладення штрафу в розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен окремий товар, роботу, послугу /нова стаття 155-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення/;

за неодноразово вчинене таке правопорушення (більше двох разів протягом шести місяців вчинення однією і тією ж особою) – покарання штрафом у розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен окремий товар, роботу, послугу, а вчинення таких саме дій за попередньою змовою групою осіб – покарання штрафом у розмірі 7000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожен окремий товар, роботу, послугу /нова стаття 199-1 Кримінального кодексу України/.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на видаткову частину державного та місцевих бюджетів. Поряд з тим, відмічено, що встановлення норм щодо накладання штрафів може збільшити доходи державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо) належать до доходів загального фонду державного бюджету, проте вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості правопорушень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо протидії ціновим спекуляціям на товари, послуги, роботи першої необхідності недобросовісними суб’єктами господарювання під час правового режиму надзвичайного стану, воєнного стану або карантину в Україні) (реєстр. № 3253 від 20.03.2020), внесений народним депутатом України Качурою О.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо покращення можливостей для надання професійної правової допомоги та вдосконалення порядку складення протоколів про адміністративне правопорушення за порушення права на інформацію) (реєстр. № 3265 від 25.03.2020), поданий народним депутатом України Качурою О.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачається:

- посилити адміністративну відповідальність за порушення права на інформацію та права на звернення шляхом збільшення розміру штрафів, що накладаються на посадових осіб, за ненадання відповіді, неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасну або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з п’яти – п’ятдесяти до ста – п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн розмір штрафу становитиме від 1 700 до 8 500 гривень/;

- надати право складати протоколи про адміністративне правопорушення адвокату, який здійснює адвокатську діяльність понад чотири роки;

У разі виявлення вищезгаданих правопорушень та застосування відповідних штрафних санкцій реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходної частини державного бюджету. Міністерство фінансів України, також зазначаючи про таке в експертному висновку до законопроекту, відмічає, що загальний обсяг доходів бюджету залежатиме від кількості правопорушників, до яких буде застосуватися відповідний вид покарання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо покращення можливостей для надання професійної правової допомоги та вдосконалення порядку складення протоколів про адміністративне правопорушення за порушення права на інформацію) (реєстр. № 3265 від 25.03.2020), поданий народним депутатом України Качурою О.А., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів) (реєстр. № 3016 від 05.02.2020), поданий народним депутатом України Холодовим А.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, з 1 липня 2020 року до 31 грудня 2029 року, для підприємств, які провадять діяльність із виробництва та/або імпорту тютюнових виробів більше 12 місяців та обсяг сплати акцизного податку якими протягом місяця (виключно у четвертому кварталі кожного року) перевищує 30 млн грн, встановити, що сума сплаченого таким підприємством місячного обсягу акцизного податку (виключно у четвертому кварталі кожного року) не може перевищувати середньомісячного обсягу сплаченого цим підприємством акцизного податку за попередні шість місяців, а також передбачити за порушення зазначених вимог застосовувати до суб’єктів господарювання фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі подвійної суми перевищеного обсягу акцизного податку, але не менше 2 млн гривень.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету і забезпечить збільшення додаткових надходжень до державного бюджету у 2021 році щонайменше 1,2 – 1,5 млрд грн (реалізація у новому році місячного запасу тютюнових виробів з новими ставками акцизного податку, згідно з Податковим кодексом України ставки акцизного податку зростають щорічно з 1 січня на 20 відсотків).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків з державного бюджету. Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та не підтримує його в запропонованій редакції.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів) (реєстр. № 3016 від 05.02.2020), поданий народним депутатом України Холодовим А.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку у наступних бюджетних періодах залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів) (реєстр. № 3016-1 від 18.02.2020), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до пункту 16 підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України, встановивши, що тимчасово, до 31 грудня 2029 року включно, місячний обсяг (у кількісному виразі виключно у четвертому кварталі кожного року) продажу марок акцизного податку підприємству - виробнику або імпортеру тютюнових виробів продавцем марок акцизного податку не може перевищувати 115 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на митній території України тютюнових виробів цим підприємством - виробником або імпортером за попередні 6 календарних місяців (у діючій редакції – 3 календарні місяці).

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту дозволить досягти зростання загальної ефективності реалізації акцизної політики України, що поряд із суто фіскальними перспективами має також значне соціальне значення, а також сприятиме створенню рівних конкурентних умов на ринку, збільшенню надходжень від акцизного податку до державного бюджету

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків з державного бюджету та сприятиме підвищенню надходжень акцизного податку з тютюнових виробів до державного бюджету та їх прогнозованості. Загалом Мінфін підтримує законопроект.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення механізму справляння акцизного податку при реалізації тютюнових виробів) (реєстр. № 3016-1 від 18.02.2020), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від акцизного податку у наступних бюджетних періодах залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав малолітніх та неповнолітніх осіб) (реєстр. № 3013 (доопрац.) від 02.03.2020), поданий народними депутатами України Аллахвердієвою І.В., Горбенком Р.О., Кінзбурською В.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, не справляти судовий збір за подання позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг, заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом, а також іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, поданої про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб або в їх інтересах (згідно з чинною нормою – судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб).

Згідно з пояснювальною запискою метою законопроекту є усунення ряду суперечностей, що сприятиме приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до Конституції України, міжнародних стандартів та практики Європейського суду з прав людини.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроектом пропонується усунути суперечності, які виникають на практиці в частині питання звільнення від сплати судового збору осіб, які звертаються до суду за захистом прав та інтересів малолітніх чи неповнолітніх осіб, оскільки діюча редакція Закону України «Про судовий збір» призводить до неоднозначного тлумачення та застосування його норм при зверненні таких осіб до суду. Загалом Мінфін вважає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на показники державного та місцевих бюджетів. При цьому відмічено, що Мінфіном підтримується законопроект.

Cлід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав малолітніх та неповнолітніх осіб) (реєстр. № 3013 (доопрац.) від 02.03.2020), поданий народними депутатами України Аллахвердієвою І.В., Горбенком Р.О., Кінзбурською В.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення умов ведення господарської діяльності, що здійснюється платниками єдиного податку (реєстр. № 3309 від 06.04.2020), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається розширити коло суб’єктів господарювання, які не застосовують реєстратори розрахункових операцій, а саме пропонується встановити, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються також платниками єдиного податку другої групи, а також третьої та четвертої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 4 млн гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту не матиме безпосереднього впливу на показники бюджету та не потребуватиме витрат з державного і місцевих бюджетів. Разом з тим, відмічено, що за даними Державної податкової служби України станом на 01.01.2020 р. відповідно до поданої звітності обліковується понад 1 141 тис. фізичних осіб - підприємців як платників єдиного податку другої і третьої груп (627,7 тис. – платники єдиного податку ІІ групи, 514,1 тис. – платники єдиного податку ІІІ групи). Із зазначеної загальної кількості платників єдиного податку за 2019 рік задекларували: менше 1 млн грн доходу – 958,2 тис. платників або 84%; від 1 до 4 млн грн – 163,9 тис. або 14%; більше 4 млн грн – 20 тис. або 2%. Таким чином, у разі реалізації положень законопроекту майже всі платники єдиного податку не застосовуватимуть реєстратори розрахункових операцій. Поряд з тим, Мінфін зауважує, що нечіткість положень законопроекту щодо набрання чинності відповідним законом та наслідків його запровадження може призвести до неможливості передбачити наслідки застосування норм права, зокрема в частині обрахування можливих наслідків їх впливу на показники бюджету у разі перегляду рішень контролюючих органів. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та його не підтримує.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення умов ведення господарської діяльності, що здійснюється платниками єдиного податку (реєстр. № 3309 від 06.04.2020), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджетів залежно від практики застосування відповідної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо додаткового захисту інтересів держави та вкладників і клієнтів АТ КБ «ПриватБанк» (реєстр. № 3347 від 16.04.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Бондарєвим К.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується розділ VII «Прикінцеві положення» Закону України «Про банки і банківську діяльність» доповнити новим пунктом, згідно з яким у випадку прийняття Кабінетом Міністрів України та (або) Національним банком України на підставі рішення суду, рішення про повернення АТ КБ «ПриватБанк» попереднім власникам (денаціоналізація АТ КБ «ПриватБанк»), останні зобов’язані перед таким поверненням перерахувати на спеціальний рахунок, визначений Кабінетом Міністрів України, суму коштів, визначену таким судовим рішенням, як збитки, заподіяні попередніми власниками АТ КБ «ПриватБанк» державі Україна, вкладникам та клієнтам АТ КБ «ПриватБанк».

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття не матиме наслідком необхідність додаткових витрат з державного бюджету в поточному році, при цьому Кабінет Міністрів України, в разі прийняття законопроекту та в разі необхідності, в подальшому має право подати Верховній Раді України відповідний проект закону щодо необхідності внести зміни до державного бюджету, надати відповідні розрахунки.

Належить звернути увагу, що на підставі статті 16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та статті 16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» з державного бюджету спрямовано на збільшення статутного капіталу АТ КБ «Приватбанк» кошти загалом у сумі 155,4 млрд грн шляхом випуску ОВДП в обмін на акції цього банку відповідно до постанов КМУ від 18.12.2016 р. № 961 (із змінами) /випуск ОВДП в розмірі 107 млрд грн із строком обігу ОВДП до 15 р. та ставкою доходу на рівні не вище 10,5% річних, у т.ч. з індексованою вартістю в розмірі до 64 млрд грн із строком обігу до 15 р. та ставкою доходу на рівні 6% річних/, від 22.02.2017 р. № 89 /випуск ОВДП в розмірі 9,8 млрд грн із строком обігу 15 р. та ставкою доходу 6% річних/ та від 23.06.2017 р. № 443 /випуск ОВДП в розмірі 38,565 млрд грн із строком обігу 17 р. та ставкою доходу 9,8% річних/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на показники державного чи місцевого бюджетів. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зауважуючи при цьому про подання на розгляд Верховній Раді України урядового законопроекту про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (реєстр. № 3260 від 24.03.2020).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо додаткового захисту інтересів держави та вкладників і клієнтів АТ КБ «ПриватБанк» (реєстр. № 3347 від 16.04.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Бондарєвим К.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення надходжень державного бюджету у разі прийняття відповідних рішень залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо звільнення від плати за користування майном на період карантину (реєстр. № 3308 від 06.04.2020), внесений народним депутатом України Фрісом І.П.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Даним законопроектом пропонується уточнити редакцію пункту 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у частині передбачення звільнення від плати за користування майном наймача, господарська діяльність або робота якого заборонена рішенням про встановлення карантину, до моменту відміни такого карантину.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не потребує витрат з державного бюджету, водночас може призвести до недонадходження коштів від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном до державного бюджету, проте оцінити вплив законопроекту на показники неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

Належить відмітити, що порушене законопроектом питання вже певним чином врегульовано пунктом 12 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13 квітня 2020 року № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (в якому пункт 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо звільнення від плати за користування майном на період карантину (реєстр. № 3308 від 06.04.2020), внесений народним депутатом України Фрісом І.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення надходжень до бюджету коштів від орендної плати за користування цілісними майновими комплексами та іншим майном залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо кримінальної відповідальності за вербування, залучення та (або) втягування дітей до участі у військових конфліктах чи діях (реєстр. № 3040-1 від 26.02.2020), поданий народним депутатом України Павленком Ю.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про застосування амністії в Україні», та:

- встановити кримінальну відповідальність за злочини щодо вербування, залучення або втягування неповнолітнього або малолітньої особи до незаконних воєнізованих чи збройних формувань, використання їх у збройних конфліктах інших держав, у військових конфліктах чи діях, у незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, у вигляді позбавлення волі на строк від пяти років до довічного позбавлення волі;

- визначити, що особи, яких засуджено за злочин або злочини, щодо вербування, залучення або втягування неповнолітнього або малолітньої особи до незаконних воєнізованих чи збройних формувань, використання їх у збройних конфліктах інших держав, у військових конфліктах чи діях, у незаконному поводженні зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, не підлягають амністії.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребує додаткових витрат із Державного бюджету України, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Однак, у разі виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може зумовити збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлення волі осіб.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо кримінальної відповідальності за вербування, залучення та (або) втягування дітей до участі у військових конфліктах чи діях (реєстр. № 3040-1 від 26.02.2020), поданий народним депутатом України Павленком Ю.О., є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за самовільне випалювання рослинності або її залишків (реєстр. № 3307 від 06.04.2020), поданий народними депутатами України Нестеренком К.О. та Чорним Д.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається внести зміни до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якими посилюється адміністративна відповідальність за самовільне випалювання рослинності або її залишків, шляхом збільшення розміру штрафів з 10 – 100 до 100 – 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 1 700 – 17 000 грн./.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за самовільне випалювання рослинності або її залишків (реєстр. № 3307 від 06.04.2020), поданий народними депутатами України Нестеренком К.О. та Чорним Д.С., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення адміністративної відповідальності за самовільне випалювання рослинності або її залишків) (реєстр. № 3307-1 від 09.04.2020), поданий народним депутатом України Цабалем В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та:

- посилити адміністративну відповідальність за самовільне випалювання рослинності або її залишків шляхом збільшення розмірів штрафів з 10 – 100 до 200 – 4 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 3 400 – 68 000 грн/;

- встановити адміністративну відповідальність за самовільне випалювання рослинності або її залишків, вчинене під час дії заходів щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) або інших спалахів епідемій чи пандемій, у вигляді штрафу на громадян від 1 000 до 2 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 2 000 до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/ розмір штрафу становитиме 17 000 – 170 000 грн./.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо посилення адміністративної відповідальності за самовільне випалювання рослинності або її залишків) (реєстр. № 3307-1 від 09.04.2020), поданий народним депутатом України Цабалем В.В., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо перетоків електричної енергії» (реєстр. № 3262 від 24.03.2020), поданий народним депутатом України Нагорняком С.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується врегулювати питання комерційного та технологічного перетоків електричної енергії, зокрема визначені терміни комерційний та технологічний переток; а також встановлюється заборона здійснення комерційного перетоку електричної енергії з держав, що не є членами (сторонами) Європейського Союзу або Енергетичного Співтовариства; тимчасово, на час переходу об’єднаної енергетичної системи України на паралельну роботу з об’єднанням енергосистем держав – членів Європейського союзу (ENTSO-E), дозволяється здійснювати технологічний переток електричної енергії з держав, що не є членами (сторонами) Європейського Союзу або Енергетичного Співтовариства, понесених ними у зв’язку із провадженням зазначеної діяльності.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету та не суперечить законам, що регулюють бюджетні відносини. У той же час Мінфін відмічає, що законопроект потребує висновків Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в частині можливості запровадження передбачених в законопроекті норм на ринку електричної енергії, а також доповнення фінансово-економічними розрахунками і обґрунтуваннями щодо впливу на показники державного бюджету.

У пояснювальній записці до цього законопроекту зазначено, що він розроблений з метою усунення бар’єрів для експорту електричної енергії, що походить з України, забезпечення захисту внутрішнього споживчого ринку, інтересів вітчизняного товаровиробника та подальшого поліпшення зовнішньоторговельного балансу. Досягнення такої мети може сприяти збільшенню виробництва власної електроенергії, що дозволить покращити фінансовий стан підприємств енергетики і, відповідно, може збільшити надходження до державного та місцевих бюджетів від податків та зборів, що сплачується такими підприємствами.

Слід нагадати, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про ринок електричної енергії" щодо перетоків електричної енергії» (реєстр. № 3262 від 24.03.2020), поданий народним депутатом України Нагорняком С.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (може сприяти збільшенню надходжень до державного та місцевого бюджетів від податків та зборів від підприємств енергетики у разі покращення їх фінансового стану).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо врегулювання порядку здійснення розрахунків за спожитий природний газ)» (реєстр. № 3021 від 06.02.2020), поданий народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу», зокрема пропонується включити до складу ціни за спожитий природний газ вартість послуг постачання, транспортування та розподілу природного газу за тарифами, встановленими Регулятором відповідно до затвердженої методики, а вартість спожитого газу визначати виходячи із обсягів фактичного споживання споживачами природного газу.

З огляду на таку законодавчу пропозицію, Міністерство фінансів у своєму висновку до цього законопроекту зауважило, що вона може призвести до різнотрактування, оскільки до ціни природного газу для споживачів включається також податок на додану вартість. З позиції міністерства скасування оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання газу держава втратить доходи, що може спричинити розбалансування показників державного бюджету на відповідний рік, і, як наслідок, невиконання його видаткової частини, та відповідно може зумовити недофінансування програм соціально-економічного розвитку держави. Поряд з цим, також, зазначається про необхідність отримання висновку Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, оскільки згідно із Законом України «Про ринок природного газу» до компетенції Комісії належить в тому числі затвердження створення передумов для отримання споживачами економічних вигод від ефективного функціонування ринку природного газу, конкуренції на ринку природного газу та реалізація дієвих механізмів захисту їхніх прав, моніторинг рівня прозорості в діяльності суб’єктів ринку природного газу.

Слід нагадати, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до нього (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» (щодо врегулювання порядку здійснення розрахунків за спожитий природний газ)» (реєстр. № 3021 від 06.02.2020), поданий народним депутатом України Дубінським О.А. матиме опосередкований вплив (може призвести до втрат надходжень державного бюджету від податку на додану вартість та відповідно необхідності зменшення витрат державного бюджету або збільшення дефіциту державного бюджету у разі визначення ціни за спожитий природний газ без податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Голосували: «за» – одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра охорони здоров’я України Степанова М.В. про погодження виділення коштів державного бюджету із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для закупівлі апаратів штучної вентиляції легень (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 354).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 14.05.2020 № 10-02/13395/2-20 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 354 «Про виділення коштів для закупівлі апаратів штучної вентиляції легень».

Згідно із статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /із змінами згідно із Законом від 13.04.2020 № 553-IX/ (далі – Закон) у складі державного бюджету створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину. Відповідно до частини третьої цієї статті Закону кошти цього Фонду спрямовуються, зокрема на заходи, спрямовані на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, зокрема на закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення зазначених заходів, включаючи закупівлю медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону рішення про виділення коштів із Фонду COVID-19 (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом.

Слід відмітити, що у державному бюджеті на 2020 рік (із змінами згідно із Законом від 13.04.2020 № 553-IX) видатки Фонду COVID-19 передбачені за загальним фондом Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у обсязі 64 669 537,7 тис. гривень /інформація про спрямування коштів Фонду COVID-19 за напрямами відповідно до рішень Уряду роздана народним депутатам України – членам Комітету/.

Порядок № 302 встановлює вимоги щодо подання до Комітету головним розпорядником коштів державного бюджету разом із зверненням щодо погодження рішення Уряду про виділення коштів державного бюджету із Фонду COVID-19 фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, а також щомісяця (до 5 числа) – інформації про використання коштів цього фонду.

Серед іншого, про що заявник має зазначити у зверненні Уряду про виділення коштів державного бюджету із Фонду COVID-19, визначено про необхідність вказати інформацію про можливість (неможливість) фінансового забезпечення відповідних заходів за рахунок інших джерел та можливі наслідки в разі, коли кошти не будуть виділені з Фонду COVID-19.

Пунктом 1 постанови Уряду від 29.04.2020 № 354 встановлено виділити МОЗ 100 000 тис. гривень із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для закупівлі апаратів штучної вентиляції легень на безповоротній основі (видатки розвитку).

Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеного виділення коштів державного бюджету з Комітетом забезпечити відкриття нової бюджетної програми та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Пунктом 2 постанови Уряду від 29.04.2020 № 354 із врахуванням вимог Порядку № 302 затверджується Порядок використання коштів, виділених для закупівлі апаратів штучної вентиляції легень (далі – Порядок № 354).

Згідно з Порядком № 354 за бюджетною програмою «Придбання апаратів штучної вентиляції легень за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» головним розпорядником коштів державного бюджету і відповідальним виконавцем бюджетної програми є МОЗ.

Відповідно до Порядку № 354 бюджетні кошти спрямовуються на закупівлю апаратів штучної вентиляції легень для надання допомоги пацієнтам з гострим респіраторним дистрес-синдромом внаслідок гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Порядком № 354, зокрема, встановлено такі вимоги щодо використання вказаних вище коштів:

МОЗ визначає медико-технічні вимоги до апаратів штучної вентиляції легень та здійснює їх розподіл між структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської міської держадміністрацій для забезпечення закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, пропорційно кількості госпіталізованих пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, станом на 1 число місяця, в якому буде здійснено поставку апаратів штучної вентиляції легень постачальником;

перелік закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, затверджується керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації медико-біологічного характеру державного рівня, пов’язаної із поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

закупівля апаратів штучної вентиляції легень за рахунок бюджетних коштів здійснюється в установленому законом порядку, а попередня оплата – з урахуванням положень бюджетного законодавства, при цьому МОЗ у договорах про закупівлю товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти може передбачати попередню оплату на строк не більше двох місяців;

МОЗ має забезпечити використання коштів, виділених з Фонду COVID-19, не допускаючи наявності кредиторської заборгованості на 30 день з дня відміни дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

У надісланих до Комітету матеріалах МОЗ зазначається, що за рахунок виділених коштів із Фонду COVID-19 планується закупівля апаратів штучної вентиляції легень вітчизняного виробництва у орієнтовній кількості 200 одиниць із урахуванням можливостей національних виробників та отриманих комерційних пропозицій щодо можливості постачання таких апаратів, які задовольняють всім необхідним технічним критеріям і можуть бути використані для надання допомоги пацієнтам з гострим респіраторним дистрес-синдромом при гострій респіраторній хворобі COVID-19. Водночас, зауважено, що для виконання завдань, спрямованих на підвищення рівня надання медичної допомоги та збереження здоров’я населення, реалізацію невідкладних заходів щодо реформування системи охорони здоров’я, Міністерству у державному бюджеті затверджено видатки на рівні 80 відсотків від потреби, у зв’язку з чим відсутня можливість здійснити фінансове забезпечення відповідних заходів за рахунок інших джерел.

Слід зазначити, що подані матеріали не містять належних пояснень та фінансово-економічних обґрунтувань, зокрема відсутня інформація щодо:

кількості поданих на даний час заявок про потребу в регіонах відповідних закладів охорони здоров’я в апаратах штучної вентиляції легень;

орієнтовного розподілу між регіонами апаратів штучної вентиляції легень, які передбачається закупити, а також незабезпеченої потреби медичних закладів у таких апаратах (з урахуванням обладнання, яке буде поставлено відповідно до постанови Уряду, що розглядається);

вітчизняних виробників апаратів штучної вентиляції легень, які відповідають визначеним МОЗ медико-технічним вимогам, та середньої ринкової вартості таких апаратів;

процедур публічних закупівель, які будуть застосовуватися, та вітчизняних виробників, у яких передбачається придбати апарати штучної вентиляції легень, з огляду на інформування про попереднє отримання комерційної пропозиції від виробників;

можливих наслідків в разі, коли кошти не будуть виділені з Фонду COVID-19;

запланованих заходів щодо здійснення контролю за цільовим використанням коштів державного бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Молоток І.Ф., Гончаренко О.О., Задорожній М.М., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Цабаль В.В., Тістик Р.Я., Кунаєв А.Ю., Пушкаренко А.М., Трухін О.М., Лопушанський А.Я., а також Міністр охорони здоров’я України Степанов М.В., заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Невідомий В.І.

Заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. не висловив заперечень щодо виділення коштів для закупівлі таких апаратів штучної вентиляції легень, поінформувавши про погодження Мінфіном такого документа в установленому порядку.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. звернув увагу на недостатність фінансово-економічних обґрунтувань та пояснень МОЗ стосовно закупівлі апаратів і зазначив, що Рахунковою палатою буде проведено контрольні заходи щодо використання виділених коштів.

Підсумовуючи активну дискусію щодо механізму використання виділених Урядом коштів із Фонду COVID-19 та критеріїв розподілу апаратів штучної вентиляції легень, які передбачається закупити, заступник Голови Комітету Трухін О.М. поінформував про результати попереднього розгляду даного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету за участі Міністра охорони здоров’я та вніс таку пропозицію:

погодити встановлене постановою Уряду № 354 виділення коштів МОЗ для закупівлі апаратів штучної вентиляції легень;

рекомендувати Уряду звернути увагу головних розпорядників бюджетних коштів на необхідність обов’язкового дотримання вимог, визначених законодавством, зокрема щодо подання до Комітету матеріалів стосовно погодження відповідного рішення Уряду разом з детальними фінансово-економічними розрахунками та обґрунтуванням (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію щодо погодження встановленого постановою Уряду № 354 виділення коштів МОЗ для закупівлі апаратів штучної вентиляції легень та надання рекомендацій Уряду. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини другої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»:

погодити виділення із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками Міністерству охорони здоров’я України 100 000 тис. гривень для закупівлі апаратів штучної вентиляції легень відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 354;

рекомендувати Кабінету Міністрів України звернути увагу головних розпорядників бюджетних коштів на необхідність обов’язкового дотримання вимог, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 22.02.2011 № 302 «Про затвердження Порядку використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» та від 12.01.2011 № 18 «Про затвердження Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету» (зі змінами), щодо подання до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету матеріалів стосовно погодження відповідного рішення Уряду разом з детальними фінансово-економічними розрахунками та обґрунтуваннями.

Голосували: «за» – 11, «проти» – 0, «утрималися» – 7 (на час голосування на засіданні Комітету були присутні 18 народних депутатів України – членів Комітету).

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра охорони здоров’я України Степанова М.В. про погодження виділення коштів державного бюджету із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для забезпечення здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 № 372).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 14.05.2020 № 26-04/13396/2-20 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів державного бюджету відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 № 372 «Про виділення коштів для забезпечення здійснення деяких заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – постанова КМУ № 372).

Згідно із статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /із змінами згідно із Законом від 13.04.2020 № 553-IX/ (далі – Закон) у складі державного бюджету створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину, для реалізації завдань якого передбачені видатки за загальним фондом Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у обсязі 64 669 537,7 тис. гривень.

Кошти Фонду COVID-19, як визначено у частині третій статті 28 Закону, використовуються серед іншого на:

заходи, спрямовані на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, зокрема на закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення зазначених заходів, включаючи закупівлю медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення;

додаткові доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також доплати до заробітної плати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, визначений у рішенні Кабінету Міністрів України про встановлення карантину, до завершення здійснення зазначених заходів.

Довідково: На даний час за рахунок коштів Фонду COVID-19 спрямовано: 6 млрд грн – Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття /постанова Уряду від 27.04.2020 № 308/; 1 655,1 млн грн – Міністерству соціальної політики для надання допомоги на дітей фізичним особам – підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку /постанова Уряду від 29.04.2020 № 330/; 100 млн грн – МОЗ для закупівлі апаратів штучної вентиляції легень на безповоротній основі /постанова Уряду від 29.04.2020 № 354).

На виконання пункту 16 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 302 затверджено Порядок використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – порядок № 302). У такому порядку дещо деталізовано перелік визначених Законом напрямів спрямування коштів Фонду COVID-19 та серед іншого встановлено вимоги щодо подання до Комітету головним розпорядником коштів державного бюджету разом із зверненням щодо погодження рішення Уряду про виділення коштів державного бюджету із Фонду COVID-19 фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, а також щомісяця (до 5 числа) – інформації про використання коштів цього фонду.

Постановою КМУ № 372 (згідно з пунктом 1) встановлено виділити МОЗ 2 990 045,3 тис. грн із Фонду COVID-19 для забезпечення здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а саме:

650 192,5 тис. грн (у тому числі видатки споживання – 595 970,5 тис. грн (з них оплата праці – 280 050,6 тис. грн), видатки розвитку – 54 222 тис. грн) на безповоротній основі – для забезпечення готовності та реагування лабораторних підрозділів МОЗ на спалахи гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

2 339 852,8 тис. грн (видатки споживання) на безповоротній основі – для закупівлі засобів індивідуального захисту з метою покриття потреби закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та екстреної медичної допомоги.

Водночас, у пункті 3 постанови КМУ № 372 визначено, що:

на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, визначений у постанові Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211, до завершення виконання зазначених заходів встановлюється додаткова доплата до заробітної плати медичним та іншим працівникам лабораторних підрозділів МОЗ, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2:

за березень 2020 р. у порядку, визначеному умовами оплати праці медичних та інших працівників за період роботи з ліквідації епідемій і спалахів інфекційних хвороб, а також роботи в осередках особливо небезпечних і небезпечних інфекційних хвороб, затверджених Міністерством соціальної політики;

починаючи з квітня 2020 р. відповідно до підпункту 2 пункту 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 17 березня 2020 р. № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» у розмірі до 300 відсотків заробітної плати (посадового окладу (з підвищеннями) з урахуванням передбачених законодавством обов’язкових доплат, надбавок;

конкретний перелік посад працівників, яким встановлюється доплата, затверджується керівником відповідного закладу охорони здоров’я.

Поряд з тим, МОЗ доручено забезпечити погодження зазначеного виділення коштів державного бюджету з Комітетом, Міністерству фінансів – після такого погодження забезпечити відкриття нових бюджетних програм та внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

З огляду на вимоги пункту 5 порядку № 302 пунктом 2 постанови КМУ №372 затверджено Порядок використання коштів, виділених для забезпечення здійснення деяких заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – порядок № 372) (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Згідно з порядком № 372 передбачається спрямування коштів за новою бюджетною програмою «Забезпечення готовності та реагування системи громадського здоров’я на спалахи гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення засобами індивідуального захисту працівників закладів екстреної медичної допомоги та закладів охорони здоров’я першої хвилі для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», головним розпорядником коштів державного бюджету і відповідальним виконавцем за якою є МОЗ. При цьому, бюджетні кошти виділяються для:

1) закупівлі засобів індивідуального захисту (засоби для захисту рук, очей, респіратори, медичні маски, захисний одяг) (далі – засоби індивідуального захисту) для покриття потреби закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, для госпіталізації пацієнтів із зазначеною хворобою та екстреної медичної допомоги;

2) закупівлі засобів індивідуального захисту, лабораторного обладнання та розхідних матеріалів для проведення лабораторних досліджень, необхідних для забезпечення готовності та реагування на спалахи гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, лабораторними підрозділами МОЗ;

3) додаткових доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам лабораторних центрів МОЗ, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV- 2 (як визначено у пункті 3 постанови КМУ № 372).

Розпорядниками коштів державного бюджету нижчого рівня визначаються лабораторні центри (обласні, міські, на водному, залізничному, повітряному транспорті), що належать до сфери управління МОЗ (за вищенаведеними напрямами 2 та 3), та державні установи «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» та «Український науково-дослідний протичумний інститут імені І.І. Мечнікова Міністерства охорони здоров’я України» (за вищенаведеним напрямом 2).

Довідково: державна установа «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України» – це заклад охорони здоров’я, що відповідає за збереження і зміцнення здоров’я населення, соціально-гігієнічний моніторинг захворювань, епідеміологічний нагляд і біологічну безпеку, групову та популяційну профілактику захворюваності, боротьбу з епідеміями та стратегічне управління у сфері громадського здоров’я.

Лабораторні центри МОЗ – установи, що належить до закладів громадського здоров’я, головним завданням яких є діяльність у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), профілактики неінфекційних захворювань, захисту населення від інфекційних хвороб у межах визначених Статутом.

Поряд з тим, у пункті 4 порядку № 372 встановлені такі вимоги щодо розподілу МОЗ придбаних засобів індивідуального захисту:

– розподіл засобів індивідуального захисту здійснюється між структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської міської держадміністрацій для подальшого забезпечення закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, для госпіталізації пацієнтів із зазначеною хворобою, які зобов’язані вносити інформацію до системи збору даних щодо потреби та забезпеченості та уклали договір про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення за відповідними пакетами медичних послуг з Національною службою здоров’я станом на 1 число місяця, в якому буде здійснено поставку товарів постачальником, і екстреної медичної допомоги пропорційно кількості медичних та інших працівників, які безпосередньо зайняті на роботах з надання медичних послуг хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та з реагування на випадки гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

– у разі неукладення станом на 1 число місяця, в якому буде здійснено поставку товарів постачальником, окремими закладами охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, для госпіталізації пацієнтів із зазначеною хворобою, договорів про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення про надання стаціонарної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, з Національною службою здоров’я, МОЗ створює резерв засобів індивідуального захисту для забезпечення таких закладів у разі їх долучення до відповідних пакетів медичних послуг або за потребою для інших закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, для госпіталізації пацієнтів із зазначеною хворобою;

– перелік закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, для госпіталізації пацієнтів із зазначеною хворобою, затверджується керівником робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, пов’язаної із поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Зважаючи на вимоги порядку № 302, МОЗ в наданих до Комітету обґрунтуваннях (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо необхідності виділення таких коштів з Фонду COVID-19 звертає увагу насамперед на таке:

покращення забезпеченості засобами індивідуального захисту медичних працівників, які безпосередньо контактують з хворими на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, має призвести до зменшення кількості інфікування медичних працівників (станом на 02.05.2020 р п’яту частину зареєстрованих хворих становлять медичні працівники);

внаслідок значного навантаження на лабораторні підрозділи МОЗ, що забезпечують проведення ПЛР діагностики хворих на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, виникає потреба в додатковій закупівлі засобів індивідуального захисту, лабораторного обладнання та розхідних матеріалів для проведення лабораторних досліджень, а також здійснення додаткових доплат до заробітної плати медичним та іншим працівникам лабораторних центрів МОЗ, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу (COVID-19);

оскільки міністерство не має можливостей здійснити фінансове забезпечення таких заходів за рахунок інших джерел, то несвоєчасне забезпечення відповідних заходів може призвести до різкого зростання кількості випадків ускладнень захворювань на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, стрімкого поширення епідемії та, як наслідок, до збільшення кількості летальних випадків пацієнтів, а також соціальної напруги серед медичних та інших працівників лабораторних підрозділів МОЗ.

Поряд з тим, МОЗ наведено ряд розрахунків щодо потреби у таких коштах, зокрема на:

здійснення доплати до заробітної плати медичним та іншим працівникам лабораторних центрів МОЗ України, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання серед людей на коронавірусну хворобу (COVID 19), за березень-червень поточного року необхідні кошти у сумі 341 661,8 тис. грн /що згідно з додатками 1 та 2 визначалися з урахуванням передбачених постановою КМУ № 372 умов, чисельності штатних посад таких закладів, середнього розміру заробітної плати та необхідних нарахувань на заробітну плату/;

придбання засобів індивідуального захисту, лабораторного обладнання та розхідних матеріалів для проведення лабораторних досліджень, необхідних для забезпечення готовності та реагування на спалахи гострої респіраторної хвороби COVID-19 лабораторними підрозділами, МОЗ заплановано 308 530,7 тис. грн /що деталізовано у таблицях з наведенням переліку матеріалів, засобів, приладів, їх кількості та вартості/;

забезпечення закладів охорони здоров'я першої хвилі, на базі яких надається медична допомога хворим на COVID-19 та екстрена медична допомога, потреба розраховується на базі інформації (про наявний персонал, ліжка, забезпечення обладнанням, медичними виробами, лікарськими засобами, засобами індивідуального захисту тощо), яку щоденно вносять такі заклади охорони здоров’я через інформацйно–аналітичну систему ДП «Медичні закупівлі України» Meddata, виходячи із необхідності забезпечення місячної потреби у засобах індивідуального захисту для медичного персоналу кожної лікарні першої хвилі й припущення про те, що щодня виходить на роботу 25% всього медичного персоналу лікарні та 100% персоналу, який безпосередньо працює з хворими на COVID-19 /однак розрахунок потреби у засобах індивідуального захисту є орієнтовним і залежить від багатьох факторів, які змінюються щоденно та мають бути враховані: наявні залишки таких засобів у лікарнях, кількість лікарень, які надають медичну допомогу хворим на COVID-19, динаміку розповсюдження хвороби, тощо/.

Водночас, слід зазначити, що подані матеріали не містять належних пояснень та обґрунтувань і додаткової інформації, зокрема, щодо:

вибору вартості (ціни) запропонованих засобів індивідуального захисту, лабораторного обладнання та розхідних матеріалів для проведення лабораторних досліджень;

передбаченої для закупівлі кількості засобів індивідуального захисту для закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, для госпіталізації пацієнтів із зазначеною хворобою та екстреної медичної допомоги і лабораторних центрів, лабораторного обладнання та розхідних матеріалів для проведення лабораторних досліджень на відповідний період;

орієнтовного розподілу засобів індивідуального захисту між структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних, Київської міської держадміністрацій, виходячи із визначених МОЗ критеріїв, за якими такий розподіл має бути здійснено, та з урахуванням інформації, що внесена до інформацйно–аналітичної системи;

можливостей для створення МОЗ резерву засобів індивідуального захисту та його розподілу між закладами, що не уклали договори про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення про надання стаціонарної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, з Національною службою здоров’я;

запланованих заходів щодо здійснення контролю за цільовим використанням коштів державного бюджету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Задорожній М.М., Лаба М.М., Гончаренко О.О., Саламаха О.І., а також Міністр охорони здоров’я України Степанов М.В., заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., член Рахункової палати Невідомий В.І.

Заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. поінформував про погодження Мінфіном такого документа в установленому порядку.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловив заперечень щодо виділення коштів із Фонду COVID-19, звернувши увагу МОЗ на необхідність врахування при розподілі засобів індивідуального захисту наявних їх залишків у закладах охорони здоров’я.

У ході обговорення порушувалося питання про відсутність достатнього фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), насамперед, щодо вартості (ціни) запропонованої для закупівлі засобів індивідуального захисту, лабораторного обладнання та розхідних матеріалів для проведення лабораторних досліджень, кількості таких засобів, обладнання і матеріалів для рівномірного покриття потреби закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, для госпіталізації пацієнтів із зазначеною хворобою, екстреної медичної допомоги і лабораторних центрів та забезпеченості таких закладів відповідними засобами, обладнанням і матеріалами.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію погодити встановлене постановою КМУ № 372 виділення коштів у сумі 2 990 045,3 тис. грн із Фонду COVID-19 МОЗ, а також рекомендувати Уряду доручити МОЗ додатково проаналізувати критерії розподілу засобів індивідуального захисту між закладами охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та екстреної медичної допомоги, зважаючи на необхідність рівномірного покриття потреби відповідних закладів засобами індивідуального захисту.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію, що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

1) погодити виділення із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками Міністерству охорони здоров’я України 2 990 045,3 тис. грн згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2020 р. № 372, а саме:

650 192,5 тис. гривень (у тому числі видатки споживання – 595 970,5 тис. грн (з них оплата праці – 280050,6 тис. грн), видатки розвитку – 54 222 тис. грн) на безповоротній основі – для забезпечення готовності та реагування лабораторних підрозділів Міністерства охорони здоров’я на спалахи гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

2 339 852,8 тис. гривень (видатки споживання) на безповоротній основі – для закупівлі засобів індивідуального захисту з метою покриття потреби закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та екстреної медичної допомоги;

2) рекомендувати Кабінету Міністрів України доручити Міністерству охорони здоров’я України додатково проаналізувати критерії розподілу засобів індивідуального захисту між закладами охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та екстреної медичної допомоги, зважаючи на необхідність рівномірного покриття потреби відповідних закладів засобами індивідуального захисту.

Голосували: «за» – 12, «проти» – 0, «утрималися» – 7 (на час голосування на засіданні Комітету були присутні 19 народних депутатів України – членів Комітету).

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Шкуракова В.О. про проект Закону України про внесення змін до статті 17 Бюджетного кодексу України (реєстр. № 3420 від 30.04.2020 р.), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд урядовий законопроект про внесення змін до статті 17 Бюджетного кодексу України» за реєстр. № 3420 /далі – законопроект/.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, він розроблений з метою запровадження механізму надання державних гарантій на портфельній основі, та спрямований на забезпечення доступу до кредитування суб’єктам господарювання, які зазнали значних фінансових втрат внаслідок запровадження заходів із запобігання розповсюдженню коронавірусної інфекції, прийняття законопроекту надасть можливість запровадження фінансових механізмів для забезпечення рівних можливостей доступу до кредитних ресурсів малим суб’єктам господарювання шляхом часткового гарантування державою зобов’язань перед кредитором за портфелем кредитів, наданих малим суб’єктам господарювання – резидентам України.

Законопроектом пропонуються зміни до статті 17 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ щодо визначення особливостей надання державних гарантій на портфельній основі, зокрема, передбачається, що:

державні гарантії на портфельній основі можуть надаватися для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань пулу (портфеля) суб’єктів господарювання малого та/або середнього підприємництва – резидентів України перед кредитором, умови відбору банків – кредиторів, порядок надання таких гарантій встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням того, що максимальний рівень державної гарантії на портфельній основі не може перевищувати 80% загальної суми боргових зобов’язань пулу (портфеля) суб’єктів господарювання – резидентів України перед кредитором;

надання державної гарантії на портфельній основі здійснюється на підставі укладеного договору між Борговим агентством та кредитором пулу суб’єктів господарювання – резидентів України про часткове погашення портфельної заборгованості таких суб’єктів господарювання перед державою на умовах, встановлених таким договором, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

обов’язковою умовою надання державних гарантій на портфельній основі є надання суб’єктом господарювання майнового або іншого забезпечення виконання зобов’язань банку – кредитору, за пулом якого надаються такі гарантії;

Боргове агентство може залучати юридичних осіб, що належать до сфери управління Мінфіну, для надання агентських, консультаційних та інших послуг, необхідних для управління гарантійними зобов’язаннями держави, наданими на портфельній основі (завдання, функції та умови оплати послуг залученої Борговим агентством юридичної особи встановлюються Кабінетом Міністрів України);

за надання державних гарантій на портфельній основі кредитори, в забезпечення зобов’язань перед якими надано такі гарантії, сплачуть до державного бюджету плату в розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом про державний бюджет;

у разі виконання державою гарантійних зобов’язань за державною гарантією на портфельній основі перед кредиторами шляхом здійснення платежів за рахунок коштів державного бюджету у суб’єктів господарювання, зобов’язання яких гарантовано, з моменту такого виконання виникає прострочена заборгованість перед державою, яка стягується з таких суб’єктів господарювання кредитором у порядку, встановленому законодавством, з подальшим перерахуванням пропорційної частки коштів до державного бюджету.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту /лист від 07.05.2020 р. № 16/3-2020/44608 (74367)/ з приводу пропонованого у ньому способу вирішення відповідного питання вважає за доцільне висловити окремі міркування. Узагальнюючий висновок ГНЕУ: за результатами розгляду у першому читанні законопроект доцільно повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання з урахуванням висловлених зауважень.

На час розгляду законопроекту до Комітету не надійшли висновки комітетів Верховної Ради України з питань антикорупційної політики (щодо проведення антикорупційної експертизи законопроекту) і з питань інтеграції України з Європейським Союзом (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції).

ІІ. У Комітеті в рамках відведеного часу попередньо опрацьовано законопроект, проаналізовано висновок ГНЕУ до нього та звернуто увагу на таке.

1. Статтею 17 Кодексу визначено основні вимоги щодо надання державних гарантій, серед яких такі:

державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про державний бюджет, на підставі рішення Кабінету Міністрів України, міжнародних договорів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України /частина перша/;

державні гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов’язань у спосіб, передбачений законом /частина третя/;

державні гарантії не надаються для забезпечення боргових зобов’язань суб’єктів господарювання, якщо безпосереднім джерелом повернення кредитів (позик) передбачаються кошти державного бюджету (крім боргових зобов’язань, що виникають внаслідок залучення кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів) /частина четверта/;

суб’єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання державних гарантій, зобов’язані надати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань та сплатити до державного бюджету плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом про державний бюджет /частина п’ята/.

Разом з тим, у Кодексі не вживається поняття «державні гарантії на портфельній основі», таке поняття є новим і відповідно немає практики його застосування у бюджетному законодавстві України.

Таким чином, положеннями законопроекту пропонується законодавчо унормовувати особливості надання державних гарантій на портфельній основі.

Для практичної реалізації даної законодавчої ініціативи у 2020 році Кабінетом Міністрів України подано системно пов’язаний законопроект про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за реєстр. № 3419 від 30.04.2020 р. /далі – пов’язаний законопроект № 3419/, згідно з яким стаття 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» доповнюється новим пунктом 3, що у 2020 році можуть надаватися державні гарантії за рішенням Кабінету Міністрів України в забезпечення часткового (до 80%) виконання боргових зобов’язань пулу (портфеля) суб’єктів господарювання - резидентів України перед кредитором, при цьому за надання державних гарантій на портфельній основі кредитори, у забезпечення зобов’язань перед якими надаються такі гарантії, вносять плату до державного бюджету в розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення узгодженості правових норм такі законопроекти доцільно розглядати одночасно.

2. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація не матиме впливу на державний бюджет, передбачається, що державні гарантії на портфельній основі надаватимуться в межах граничного обсягу надання державних гарантій, який не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету.

Таке пояснення не є коректним щодо поточного бюджетного періоду, оскільки за ініціативою Кабінету Міністрів України /урядовий законопроект за реєстр. № 3279/ до статей 5 і 6 Закону внесено зміни (згідно із Законом України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ), якими виключено норми щодо граничного обсягу гарантованого державою боргу на 31.12.2020 р. (згідно з первинною нормою – 318,4 млрд грн) і граничного обсягу надання державних гарантій у 2020 р. (згідно з первинною нормою – 29,3 млрд грн) та обмеження щодо напрямів надання таких гарантій, водночас унормовано (пункт 2 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ) тимчасове, до 01.01.2021 р., незастосування окремих норм Кодексу (зокрема, абзацу першого частини першої статті 17, частини першої статті 18 та пункту 2 частини першої статті 40) щодо визначення у законі про державний бюджет граничних обсягів надання державних гарантій та гарантованого державою боргу і щодо обмеження граничного обсягу надання державних гарантій 3% планових доходів загального фонду державного бюджету. Таким чином, наразі по суті немає законодавчих обмежень щодо обсягів і напрямів надання державних гарантій у 2020 році.

Отже, реалізація положень законопроекту за наявності відповідної норми у законі про державний бюджет на 2020 рік опосередковано може призвести до неконтрольованого зростання обсягів надання державних гарантій у цьому році і гарантованого державою боргу на кінець п.р. залежно від кількісті та змісту відповідних рішень Уряду про надання державних гарантій на портфельній основі, як наслідок може суттєво збільшитися боргове навантаження на державний бюджет.

У супровідних матеріалах до законопроекту не наведено обґрунтувань і розрахунків щодо орієнтовного обсягу надання державних гарантій на портфельній основі у 2020 році та середньостроковій перспективі, аргументації щодо запропонованого максимального рівня державної гарантії на портфельній основі (не більше 80% загальної суми боргових зобов’язань портфеля суб’єктів господарювання перед кредитором), пояснень щодо потреби у відповідних кредитних ресурсах, можливості надання Урядом таких гарантій та оцінки наслідків відповідних рішень для економіки і бюджету.

Загалом до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

3. Підставою розроблення законопроекту згідно з пояснювальною запискою є план заходів щодо реалізації концептуальних напрямів здешевлення кредитів сільськогосподарським товаровиробникам для купівлі земель сільськогосподарського призначення (затверджений Розпорядженням КМУ від 04.12.2019 р. № 1219-р), пунктом 2.2 якого передбачається запровадження державних гарантій на портфельній основі у вигляді ряду заходів, серед яких:

– внесення змін до Кодексу, закону про державний бюджет та за необхідності в інші акти законодавства для нормативного врегулювання запровадження державних гарантій на портфельній основі;

– затвердження Програми державної підтримки шляхом надання державних гарантій на користь банків-кредиторів для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань малих сільськогосподарських товаровиробників - позичальників на портфельній основі із визначенням державного оператора відповідно до концептуальних напрямів здешевлення кредитів сільськогосподарським товаровиробникам для купівлі земель сільськогосподарського призначення, при цьому у такій Програмі Уряд має врегулювати питання визначення критеріїв прийнятності до банків-кредиторів, порядку відбору банків-кредиторів, критеріїв прийнятності сільськогосподарських товаровиробників, вимог до портфеля, сформованого із зобов’язань прийнятних сільськогосподарських товаровиробників, і звітності, визначення функцій, завдань та повноважень державного оператора;

– відбір прийнятних банків-кредиторів, моніторинг портфеля, сформованого із зобов’язань прийнятних сільськогосподарських товаровиробників, адміністрування Програми (зокрема надання консультаційної підтримки банкам-кредиторам), контроль за проведенням банками-кредиторами роботи з реалізації заставного майна та повернення до державного бюджету коштів, сплачених на виконання гарантійних зобов’язань.

Разом з тим, Законом України від 31.03.2020 р. № 559-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення» (який набирає чинності з 01.07.2021 р.) серед іншого встановлено, що:

забороняються відчуження земельних часток (паїв), земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності, забороняється до 01.01.2024 р. купівля-продаж або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства;

доручається Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк затвердити порядок здійснення фінансової підтримки громадян і юридичних осіб (у тому числі фермерських господарств) для придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а також подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до Кодексу щодо створення у складі спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів Фонду розвитку сільських територій, кошти з якого спрямовуються на видатки розвитку: інфраструктури, енергозбереження, освіти та медицини у сільській місцевості та реалізацію державних програм розвитку малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників.

Отже, у 2020 році взагалі втратило актуальність питання здешевлення кредитів сільськогосподарським товаровиробникам для купівлі земель сільськогосподарського призначення, поряд з цим, вищезгаданим Законом України від 31.03.2020 р. № 559-IX передбачається надання відповідної фінансової підтримки в інший спосіб, ніж запропоновано у законопроекті.

При цьому ГНЕУ звертає увагу на відсутність у супровідних до законопроекту документах чіткості та однозначності щодо його цілей, а також узгодженості з пропонованими законодавчими новелами.

Належить також зауважити, що з метою державної підтримки малого бізнесу у складі спеціального фонду державного бюджету на 2020 рік передбачено видатки за бюджетною програмою «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» (код 3501540) у сумі 2 млрд грн за рахунок надходжень від дострокового погашення векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що видані ним в обмін на облігації внутрішньої державної позики /відповідно до Закону України від 14.01.2020 р. № 436-IX/. Зважаючи на надходження у повному обсязі таких коштів (станом на 01.04.2020 р.) та наявність необхідного нормативно-правового забезпечення /постанови КМУ від 24.01.2020 р. № 28 «Про затвердження Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам мікропідприємництва та малого підприємництва» та № 29 «Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва»/, Уряд (безпосередньо Мінфін як головний розпорядник вказаних коштів) має можливість вжити заходів щодо активізації реалізації такої програми, досягнення ефективності її виконання та за необхідності опрацювати питання пошуку додаткових джерел наповнення саме Фонду розвитку підприємництва /згідно із звітними даними за січень-квітень п.р. за цією програмою використано 750 млн грн, або 37,5% бюджетних призначень/.

Таким чином, запропонована законопроектом ініціатива потребує додаткового обґрунтування на предмет її економічної доцільності, чіткості і однозначності мети та завдань.

4. Щодо передбаченого законопроектом способу унормування нового інструменту надання державних гарантій на портфельній основі слід вказати на ряд застережень з урахуванням висновку ГНЕУ:

1) відсутність визначення поняття «державні гарантії на портфельній основі» та редакційна недосконалість запропонованих у законопроекті приписів (включаючи відсутність термінологічної єдності щодо застосування понять «суб’єкти господарювання», «кредитор», «виконання зобов’язань», «портфельна заборгованість» тощо) не забезпечує належне розуміння змісту відповідного інструменту, відтак містить ризики ускладнень і виникнення негативних наслідків у процесі правозастосування та закладає високу ймовірність ризиків, у т.ч. корупційних;

2) на відміну від надання державних гарантій на індивідуальній основі (коли у договорі щодо державної гарантії безпосередньо зазначається конкретний позичальник, надання майнового або іншого забезпечення виконання зобов’язань за гарантією, чітко фіксується його відповідальність у разі виконання гарантійних зобов’язань щодо обов’язку відшкодувати витрати державного бюджету), при наданні державних гарантій на портфельній основі відповідальність позичальника перед державним бюджетом по суті послаблюється, оскільки передбачається надання майнового або іншого забезпечення виконання зобов’язань лише кредитору та стягнення простроченої заборгованості позичальника перед державою покладатиметься на кредитора, який може знизити вимоги щодо такого забезпечення та не матиме достатньої зацікавленості у стягненні зазначеної заборгованості за наявності державної гарантії (тобто обов’язку погашення боргових зобов’язань позичальників за рахунок державного бюджету) та неврегульованості питання відповідальності кредитора перед державою за нестягнення чи стягнення у неповному обсязі заборгованості з позичальника. Як наслідок, зростають ризики неповернення позичальниками кредитів і відповідно здійснення додаткових витрат з державного бюджету;

3) ГНЕУ вбачає сумнівною пропозицію щодо врегулювання питання визначення умов відбору банків-кредиторів, порядку надання державних гарантій на портфельній основі на підзаконному рівні за відсутності ясності щодо: критеріїв включення кредитів та суб’єктів господарювання до пулу; порядку прийняття рішення щодо розміру державної гарантії по тому чи іншому пулу тощо;

4) на думку ГНЕУ, дискусійною виглядає пропозиція щодо залучення Борговим агентством юридичних осіб, що належать до сфери управління Мінфіну, для надання агентських, консультаційних та інших послуг, необхідних для управління гарантійними зобов’язаннями держави, наданими на портфельній основі, та щодо встановлення Кабінетом Міністрів України завдань, функцій і умов оплати послуг відповідної юридичної особи, що може мати ризики виведення вказаних послуг за межі предмету регулювання законодавства про публічні закупівлі;

5) інструмент надання державних гарантій на портфельній основі лише планується запровадити, відповідно немає досвіду його застосування в Україні, а тому на даний час (тим більше за відсутності фінансово-економічного обґрунтування) вбачається проблематичним об’єктивно оцінити надійність і ефективність такого нового інструменту та визначити необхідний ступінь деталізації його законодавчого унормування (для забезпечення дієвості цього інструменту та одночасно недопущення негативних наслідків для бюджету від його реалізації).

Загалом ГНЕУ вважає, що з огляду на притаманність пропонованому інструменту ризиків та підпорядкованість конкретним ситуативним цілям доцільно розглянути варіант запровадження надання державних гарантій на портфельній основі (після належного законодавчого врегулювання) на тимчасовій основі для вирішення конкретних поточних завдань, такий інструмент має застосуватися не у загальному порядку (як це передбачено законопроектом), а здійснюватися виключно у виняткових випадках, виходячи із загальносуспільного інтересу, з метою, зокрема, подолання негативних наслідків в економіці у зв’язку з певними надзвичайними ситуаціями, до яких цілком можна віднести і подолання економічних наслідків застосування обмежувальних заходів у зв’язку з коронавірусною хворобою.

Виходячи з вищезазначеного, виникає питання щодо доцільності унормування даного питання саме зараз на постійній основі у Кодексі.

4. Законопроект потребує внесення значного обсягу техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення до вимог нормопроектувальної техніки, узгодження з вимогами бюджетного законодавства та положеннями пов’язаного законопроекту № 3419, зокрема:

законопроекту притаманні термінологічна невизначеність, відсутність єдності термінології, редакційна недосконалість приписів, що згадувалося вище та детально описано у висновку ГНЕУ;

виникає питання щодо доцільності застосування у бюджетному законодавстві передбаченого законопроектом слова «пул» щодо суб’єктів господарювання, яке не має чіткого правового визначення /при цьому таке слово вживається у банківській термінології як пул активів (майна)/;

має місце неузгодженість положень системно пов’язаних законопроектів, а саме у законопроекті в контексті надання державних гарантій на портфельній основі конкретизовано відповідних осіб: суб’єкти господарювання малого та/або середнього підприємництва і банки-кредитори (хоча не у всіх випадках), натомість у пов’язаному законопроекті № 3419 взагалі не вказано типів суб’єктів господарювання та кредиторів.

ІІІ. Статтею 94 Регламенту Верховної Ради України передбачено процедуру повернення внесеного законопроекту суб’єкту права законодавчої ініціативи, зокрема:

передбачено підстави для такого повернення внесеного законопроекту, серед яких відсутність фінансово-економічного обґрунтування законопроекту, якщо головний комітет не вважає за можливе розглядати його без такого обґрунтування /пункт 3 частини другої/;

Голова Верховної Ради України за наявності передбачених цією статтею підстав за пропозицією головного комітету повертає внесений законопроект суб'єкту права законодавчої ініціативи без його включення до порядку денного сесії та розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради /частина перша/;

повернення внесеного законопроекту здійснюється в 15-денний строк після отримання висновку головного комітету з повідомленням про причину повернення /частина третя/;

повернені законопроекти можуть бути повторно внесені на розгляд Верховної Ради за умови усунення недоліків, що стали підставою для їх повернення /частина четверта/.

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Кузбит Ю.М., заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та член Рахункової палати Невідомий В.І.

Завершуючи доповідь щодо законопроекту, заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати законопроект.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. висловив зауваження щодо законопроекту, при цьому звертаючи увагу, що надання портфельних гарантій є новим засобом державної підтримки і потребує більш належного законодавчого врегулювання, оскільки є великі ризики збільшення гарантованого державою боргу і виплат з державного бюджету, та загалом зазначив, що за таких умов законопроект не заслуговує на підтримку.

Голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Комітету Кузбит Ю.М. зазначив, що дане питання попередньо розглядалося декілька разів та запропонував Комітету підтримати рішення, підготовлене у підкомітеті (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме: рекомендувати Голові Верховної Ради законопроект, керуючись статтею 94 Регламенту Верховної Ради, повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи без його включення до порядку денного третьої сесії та розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради у зв’язку з відсутністю фінансово-економічного обґрунтування законопроекту, а також через наявність суттєвих зауважень до законопроекту, викладених у висновках Комітету та ГНЕУ.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію, яка була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Голові Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до статті 17 Бюджетного кодексу України (реєстр. № 3420 від 30.04.2020 р.), внесений Кабінетом Міністрів України, керуючись статтею 94 Регламенту Верховної Ради України, повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи без його включення до порядку денного третьої сесії та розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України у зв’язку з відсутністю фінансово-економічного обґрунтування законопроекту, а також через наявність суттєвих зауважень до законопроекту, викладених у висновках Комітету з питань бюджету та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Голосували: «за» – 17, «проти» – 0, «утрималися» – 2 (на час голосування на засіданні Комітету були присутні 19 народних депутатів України – членів Комітету).

5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Шкуракова В.О. про проект Закону України «Про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3419 від 30.04.2020 р.), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

І. До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшов на розгляд урядовий законопроект про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за реєстр. № 3419 /далі – законопроект/.

Законопроектом передбачається доповнити статтю 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/ новим пунктом 3, згідно з яким у 2020 році можуть надаватися державні гарантії за рішенням Кабінету Міністрів України в забезпечення часткового (до 80%) виконання боргових зобов’язань пулу (портфеля) суб’єктів господарювання — резидентів України перед кредитором, при цьому за надання державних гарантій на портфельній основі кредитори, у забезпечення зобов’язань перед якими надаються такі гарантії, вносять плату до державного бюджету в розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Оскільки розробником законопроекту в Уряді є Міністерство фінансів України /далі – Мінфін/, відповідно до частини третьої статті 52 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ для розгляду такого законопроекту у Верховній Раді України не вимагається експертний висновок Мінфіну. Разом з тим, якщо такий проект закону передбачає зміну граничного обсягу дефіциту державного бюджету, граничного обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій, тоді він може розглядатися Верховною Радою України лише у разі наявності рішення Комітету щодо підтримки такого проекту закону.

Принагідно варто зазначити, що серед переліку умов внесення змін до закону про державний бюджет (визначених частиною першою статті 52 Кодексу) не передбачено випадків щодо зміни умов, обсягів і напрямів надання державних гарантій, але ця норма Кодексу тимчасово, до 01.01.2021 р., не застосується /відповідно до пункту 2 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ/.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ у своєму висновку до законопроекту /лист від 07.05.2020 р. № 16/3-2020/44609 (74391)/ висловлює окремі зауваження щодо законопроекту.

1. Статтею 17 Кодексу визначено основні вимоги щодо надання державних гарантій, серед яких такі:

Отже, положення законопроекту не узгоджуються з нормами Кодексу.

У зв’язку з цим, Кабінетом Міністрів України подано системно пов’язаний законопроект про внесення змін до статті 17 Кодексу за реєстр. № 3420 від 30.04.2020 р. /далі – пов’язаний законопроект № 3420/, згідно з яким пропонуються зміни до цієї статті Кодексу щодо визначення особливостей надання державних гарантій на портфельній основі, зокрема, передбачається, що:

Враховуючи наведене, з метою забезпечення узгодженості правових норм такі законопроекти доцільно розглядати взаємопов’язано і одночасно. При цьому ГНЕУ вважає, що рішення щодо прийняття законопроекту (який є похідним) має прийматися лише після прийняття пов’язаного законопроекту № 3420.

2. У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що інструмент портфельних гарантій є надійним, внаслідок чого ймовірність настання гарантійних випадків і витрат державного бюджету буде мінімальною, доходи бюджету збільшаться на суму внесеної плати за гарантію, а також передбачається, що державні гарантії на портфельній основі надаватимуться в межах граничного обсягу надання державних гарантій, який не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету.

Однак у законопроекті не запропоновано будь-якого обмеження щодо обсягу надання таких державних гарантій у 2020 році, як це передбачено у підпункті «б» пункту 1 статті 6 Закону щодо державних гарантій для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави (до 10 млрд грн). Поряд з тим, у супровідних матеріалах до законопроекту не наведено обґрунтувань і розрахунків щодо орієнтовного обсягу надання державних гарантій на портфельній основі у п.р., аргументації щодо запропонованої граничної величини часткового гарантування виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання (до 80%), пояснень щодо потреби у відповідних кредитних ресурсах, можливості надання Урядом таких гарантій та оцінки наслідків відповідних рішень для економіки і бюджету.

Крім того, вбачається спірною теза щодо надійності інструменту надання державних гарантій на портфельній основі (насамперед, щодо впливу на бюджет), оскільки:

такий інструмент лише планується запровадити, відповідно немає досвіду його застосування в Україні, а тому на даний час (тим більше за відсутності фінансово-економічного обґрунтування) вбачається проблематичним об’єктивно оцінити його надійність і ефективність та визначити необхідний ступінь деталізації законодавчого унормування такого нового інструменту (для забезпечення його дієвості та одночасно недопущення негативних наслідків від його реалізації для бюджету);

на відміну від надання державних гарантій на індивідуальній основі (коли у договорі щодо державної гарантії безпосередньо зазначається конкретний позичальник, надання майнового або іншого забезпечення виконання зобов’язань за гарантією, чітко фіксується його відповідальність у разі виконання гарантійних зобов’язань щодо обов’язку відшкодувати витрати державного бюджету), при наданні державних гарантій на портфельній основі відповідальність позичальника по суті послаблюється, оскільки згідно з пов’язаним законопроектом № 3420 передбачається надання майнового або іншого забезпечення виконання зобов’язань лише кредитору та стягнення простроченої заборгованості позичальника перед державою покладатиметься на кредитора, який може знизити вимоги щодо такого забезпечення та не матиме достатньої зацікавленості у стягненні зазначеної заборгованості за наявності державної гарантії (тобто обов’язку погашення боргових зобов’язань позичальників за рахунок державного бюджету) та неврегульованості питання відповідальності кредитора перед державою за нестягнення чи стягнення у неповному обсязі заборгованості з позичальника. Як наслідок, зростають ризики неповернення позичальниками кредитів і відповідно здійснення додаткових витрат з державного бюджету.

Варто також зауважити, що за ініціативою Кабінету Міністрів України /урядовий законопроект за реєстр. № 3279/ до статей 5 і 6 Закону внесено зміни (згідно із Законом України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ), якими виключено норми щодо граничного обсягу гарантованого державою боргу на 31.12.2020 р. (згідно з первинною нормою – 318,4 млрд грн) і граничного обсягу надання державних гарантій у 2020 р. (згідно з первинною нормою – 29,3 млрд грн) та обмеження щодо напрямів надання таких гарантій, водночас унормовано (пункт 2 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 р. № 553-ІХ) тимчасове, до 01.01.2021 р., незастосування окремих норм Кодексу (зокрема, абзацу першого частини першої статті 17, частини першої статті 18 та пункту 2 частини першої статті 40) щодо визначення у законі про державний бюджет граничних обсягів надання державних гарантій та гарантованого державою боргу і щодо обмеження граничного обсягу надання державних гарантій 3% планових доходів загального фонду державного бюджету. Таким чином, наразі по суті немає законодавчих обмежень щодо обсягів і напрямів надання державних гарантій у 2020 році.

Отже, реалізація положень законопроекту може призвести до неконтрольованого зростання обсягів надання державних гарантій у 2020 році і гарантованого державою боргу на кінець п.р. залежно від кількісті та змісту відповідних рішень Уряду про надання державних гарантій на портфельній основі, як наслідок може суттєво збільшитися боргове навантаження на державний бюджет. ГНЕУ також зауважує, що реалізація законопроекту містить ризики зростання гарантованого державою боргу у поточному бюджетному періоді.

Довідково: у І кварталі 2020 р. за звітними даними державні гарантії не надавалися, при цьому у квітні п.р. прийнято рішення Уряду щодо надання державних гарантій у 2020 р. для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями Укравтодору на суму 19,27 млрд грн /Постанова КМУ від 01.04.2020 № 254/.

4. Законопроект потребує внесення техніко-юридичних і редакційних уточнень для приведення до вимог нормопроектувальної техніки, узгодження з вимогами бюджетного законодавства та положеннями пов’язаного законопроекту № 3420, зокрема:

має місце неузгодженість положень системно пов’язаних законопроектів, а саме у законопроекті не вказано типів суб’єктів господарювання та кредиторів в контексті надання державних гарантій на портфельній основі, натомість у пов'язаному законопроекті № 3420 конкретизовано відповідних осіб: суб’єкти господарювання малого та/або середнього підприємництва і банки-кредитори;

в абзацах другому і третьому пункту 1 законопроекту є техніко-юридичні неточності і розбіжності в частині викладу формулювання «в забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань».

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гевко В.Л., заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. та член Рахункової палати Невідомий В.І.

Доповідаючи дане питання, заступник Міністра фінансів України Шкураков В.О. серед іншого відмітив, що законопроект подано разом з пов’язаним законопроектом № 3420, без прийняття якого немає сенсу розглядати даний законопроект, та звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням підтримати законопроект.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. висловив зауваження щодо законопроекту, зокрема, відмітив, що за умови прийняття законопроекту гарантований державою борг збільшиться і відповідний процес буде нерегульованим, прострочена заборгованість позичальників перед державою за виконані гарантійні зобов’язання на 01.04.2020 р. становить 55 млрд грн (з яких 11 млрд грн вже ніколи не будуть повернуті через ліквідацію окремих позичальників), та загалом зазначив, що рішення щодо законопроекту має взаємоузгоджуватися з рішенням щодо пов’язаного законопроекту № 3420.

Заступник Голови Комітету Гевко В.Л. підкреслив, що дана ініціатива є важливою, але на думку багатьох членів Комітету потребує доопрацювання, та запропонував Комітету підтримати рішення, аналогічне рішенню щодо пов’язаного законопроекту № 3420 (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме: рекомендувати Голові Верховної Ради законопроект, керуючись статтею 94 Регламенту Верховної Ради, повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи без його включення до порядку денного третьої сесії та розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради у зв’язку з відсутністю фінансово-економічного обґрунтування законопроекту, а також через наявність суттєвих зауважень до законопроекту, викладених у висновках Комітету та ГНЕУ.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію, яка була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Рекомендувати Голові Верховної Ради України проект Закону України про внесення зміни до статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 3419 від 30.04.2020 р.), внесений Кабінетом Міністрів України, керуючись статтею 94 Регламенту Верховної Ради України, повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи без його включення до порядку денного третьої сесії та розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України у зв’язку з відсутністю фінансово-економічного обґрунтування законопроекту, а також через наявність суттєвих зауважень до законопроекту, викладених у висновках Комітету з питань бюджету та Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Голосували: «за» – одноголосно.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

27 лютого 2024 16:11

Комітет Верховної Ради України