Комітет Верховної Ради України

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №63 від 18 листопада 2020 року

 

 

 

12  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Гевко В.Л., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В. Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 30 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Копанчук О.Є., Забуранна Л.В., Кіссе А.І.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Серік Н.П., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених та інших присутніх на засіданні осіб:

від Міністерства фінансів України

Кава О.С. – заступник Міністра;

Гливка А.О. – радник Міністра;

Макацарія С.М. – заступник директора Департаменту політики міжбюджетних відносин;

 

 

від Міністерства інфраструктури України

Клімашевський А.М. – заступник Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації;

від Міністерства розвитку економіки, торгівлі
 та сільського господарства України

Панаіотіді С.М. – заступник Міністра;

від Державного управління спрвами

(в режимі відеоконференції)

Прилипко С.І. – заступник Керівника;

Слободянюк Д.П. – керівник Управління охорони здоров’я та санаторно-курортних закладів;

від Міністерства молоді та спорту України

Перевезенцев О.Ю. – Державний секретар;

від Міністерства культури та інформаційної політики України
(в режимі відеоконференції)

Петасюк Л.В. – заступник Міністра;

від Міністерства внутрішніх справ України

Геращенко А.Ю. – заступник Міністра;

Шевнін С.М. – директор Департаменту фінансово-облікової політики;

від Національної гвардії України

Дзюба Р.В. – заступник командувача Національної гвардії з тилу – начальник логістики;

від Міністерства розвитку громад та територій України

Лукеря І.М. – заступник Міністра;

Бондарчук Н.Л. – директор Департаменту впровадження пріоритетних проектів регіонального розвитку;

від Міністерства охорони здоров’я України

Шаталова С.М. – заступник Міністра;

від Міністерства енергетики України

Немчинов М.О. – заступник Міністра;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Мазярчук В.М. – радник Голови Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки Рахункової палати.

 

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інфраструктури (розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 1109-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 1144-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Державному управлінню справами (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1346-р);

4) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту (розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.11.2020 № 1378-р);

5) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури та інформаційної політики (розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2020 № 1392-р);

6) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству внутрішніх справ (розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1364-р);

7) зміни до розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 № 1134-р та від 28.10.2020 № 1390-р);

8) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 № 1416-р);

9) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 № 1417-р);

10) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики (розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1434-р)

3. Про погодження надання у 2020 році державної гарантії для забезпечення виконання боргових зобов’язань Державної іпотечної установи (постанова Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1110) /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Міністра фінансів України Кави О.С./

 

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" щодо допуску дізнавачів, слідчих та прокурорів до району здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (реєстр. № 3984 від 13.08.2020, Президент України);

1.1.2. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо порядку призначення заступників керівників центральних органів виконавчої влади (реєстр. № 4125 від 18.09.2020, народні депутати України Поляков А.Е., Скороход А.К. та інші);

1.1.3. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" (щодо термінів оприлюднення фінансової звітності та аудиторських висновків) (реєстр. № 3957 від 05.08.2020, народні депутати України Рущишин Я.І., Рудик К.О., Железняк Я.І. та інші);

1.1.4. Проект Закону України про внесення змін до статті 93 Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" (щодо підвищення захисту інтересів власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) сільськогосподарського призначення) (реєстр. № 4063 від 07.09.2020, народний депутат України Дубінський О.А.);

1.1.5. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо удосконалення окремих механізмів запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням (реєстр. № 4163 від 29.09.2020, народний депутат України Божик В.І.);

1.1.6. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання звітності неприбуткових організацій (реєстр. № 4018 від 02.09.2020, народні депутати України Волинець М.Я., Наливайченко В.О., Шахов С.В. та інші);

1.1.7. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відображення у податковій звітності сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (реєстр. № 3038а від 28.08.2020, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Цимбалюк М.М., Ніколаєнко А.І. та інші);

1.1.8. Проект Закону України про ратифікацію Угоди (у формі обміну листами) між Урядом України та Організацією економічного співробітництва та розвитку щодо приєднання до Декларації про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства, відповідних Рекомендацій та процедурних Рішень Ради Організації економічного співробітництва та розвитку (реєстр. № 0049 від 26.06.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" (щодо уточнення окремих положень) (реєстр. № 4137 від 21.09.2020, народний депутат України Стефанчук Р.О.);

1.1.10. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління державними унітарними підприємствами та господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належить державі (реєстр. № 3955 від 04.08.2020, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Власенко С.В.);

1.1.11. Проект Закону України про внесення змін до Господарського кодексу України щодо усунення суперечностей та уточнення визначень оренди майна та лізингу (реєстр. № 4076 від 08.09.2020, народний депутат України Рєпіна Е.А.);

1.1.12. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері торговельного захисту (реєстр. № 4141 від 22.09.2020, народні депутати України Кисилевський Д.Д., Підласа Р.А., Наталуха Д.А., Любота Д.В. та інші);

1.1.13. Проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" щодо визнання Україною результатів робіт Європейського Союзу з оцінки відповідності продукції (реєстр. № 3904 від 17.07.2020, народні депутати України Власенко С.В., Наталуха Д.А.);

1.1.14. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" щодо питання взаємного визнання оцінки відповідності та прийнятності промислових товарів з Європейським Союзом (реєстр. № 3904-1 від 04.08.2020, народні депутати України Федієнко О.П., Ватрас В.А., Крячко М.В. та інші);

1.1.15. Проект Закону України про внесення змін до статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" щодо забезпечення доступу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до банківської таємниці (реєстр. № 4073 від 08.09.2020, народний депутат України Володіна Д.А.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з окремих операцій на період реалізації Договору між Урядом України та Урядом Республіки Польща про надання кредиту на умовах пов'язаної допомоги та інших питань державного боргу" (реєстр. № 3039 від 28.08.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.17. Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво (асигнування 2016 р.) (проект "Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб") (реєстр. № 0070 від 24.09.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.18. Проект Закону України про внесення змін до Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України" від 04 червня 2020 року № 674-IX (про згортання національної деталізації щодо класифікації одягу та інших виробів, що використовувалися) (реєстр. № 3903 від 17.07.2020, народні депутати України Колісник А.С., Гетманцев Д.О.);

1.1.19. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з прийняттям Закону України "Про правила відбування адміністративного арешту" (реєстр. № 3048а від 31.08.2020, народні депутати України Монастирський Д.А., Павлюк М.В., Яцик Ю.Г. та інші);

1.1.20. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо особистої поруки (реєстр. № 4222 від 15.10.2020, народні депутати України Юрчишин Я.Р., Цабаль В.В., Умєров Р.Е. та інші);

1.1.21. Проект Закону України про внесення зміни до статті 61 Виборчого кодексу України щодо уточнення строку охорони приміщень виборчих комісій (реєстр. № 4070 від 08.09.2020, народні депутати України Клочко А.А., Безгін В.Ю., Корнієнко О.С.);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань" (реєстр. № 3049а від 31.08.2020, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.23. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо підвищення ефективності боротьби з кіберзлочинністю та використання електронних доказів" (реєстр. № 4004 від 01.09.2020, народні депутати України Монастирський Д.А., Мінько С.А., Бакумов О.С. та інші);

1.1.24. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України для уточнення окремих умов надання пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки власникам об’єктів житлової нерухомості, розташованих на тимчасово окупованій території" (реєстр. № 3037а від 28.08.2020, народні депутати України Холодов А.І., Рєпіна Е.А., Устенко О.О., Качура О.А. та інші);

1.1.25. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про автомобільний транспорт"" (реєстр. № 4169 від 30.09.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.26. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про поштовий зв'язок" (реєстр. № 3821 від 09.07.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.27. Проект Закону України "Про внесення змін до Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації" (реєстр. № 4110 від 17.09.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.28. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання діяльності фермерських господарств" (реєстр. № 4046 від 03.09.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.29. Проект Закону України "Про особливості державної політики щодо встановлення заборони для окремих категорій осіб публічних висловлювань щодо заперечення окремих міжнародних злочинів або виправдання дій їх організаторів, збройної агресії Російської Федерації і тимчасової окупації частини території України, щодо заборони та обмеження взаємодії і зв'язків таких осіб з органами влади і посадовими особами Російської Федерації та незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території України" (реєстр. № 4136 від 21.09.2020, народний депутат України Ясько Є.О. та інші);

1.1.30. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування маркування контрольними марками примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" (реєстр. № 3474 від 14.05.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.31. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 22 Закону України "Про туризм" (щодо готельних послуг, пов'язаних з домашніми тваринами проживаючих)" (реєстр. № 3992 від 17.08.2020, народний депутат України Кузьміних С.В.);

1.1.32. Проект Закону України "Про ратифікацію поправки до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат щодо нової статті 12bis "Зміна клімату" (реєстр. № 0072 від 25.09.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.33. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення участі громадян України у здійсненні правосуддя (реєстр. № 4192 від 05.10.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.34. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо врегулювання діяльності міжнародних громадських об'єднань" (реєстр. № 4176 від 30.09.2020, народний депутат України Княжицький М.Л.);

1.1.35. Проект Закону України "Про внесення змін до Сімейного кодексу України (щодо визначення часу, з якого за рішенням суду зменшується або збільшується розмір аліментів)" (реєстр. № 4195 від 07.10.2020, народні депутати України Діденко Ю.О., Ватрас В.А.);

1.1.36. Проект Закону України "Про внесення змін до Сімейного кодексу України щодо підвищення розмірів аліментів" (реєстр. № 3018а від 27.08.2020, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Цимбалюк М.М., Івченко В.Є.);

1.1.37. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення місця проживання дитини в безспірному порядку" (реєстр. № 4154 від 25.09.2020, народні депутати України Володіна Д.А., Дануца О.А., Пивоваров Є.П. та інші);

1.1.38. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо управління багатоквартирними будинками" (реєстр. № 3878 від 16.07.2020, народний депутат України Літвінов О.М.);

1.1.39. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 59-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо врегулювання конфлікту інтересів у діяльності депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів" (реєстр. № 3034а від 27.08.2020, народні депутати України Макаров О.А., Осадчук А.П. та інші);

1.1.40. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Центральну виборчу комісію" щодо опитувань громадської думки" (реєстр. № 4043-1 від 04.09.2020, народний депутат України Макаров О.А.);

1.1.41. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Центральну виборчу комісію" щодо недопущення наділення Центральної виборчої комісії невластивими повноваженнями" (реєстр. № 4043-2 від 04.09.2020, народний депутат України Лозинський Р.М.);

1.1.42. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Центральну виборчу комісію" щодо недопущення наділення Центральної виборчої комісії невластивими повноваженнями" (реєстр. № 4043-4 від 04.09.2020, народний депутат України Юрчишин Я.Р.);

1.1.43. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Центральну виборчу комісію" щодо недопущення наділення Центральної виборчої комісії нетиповими повноваженнями"
(реєстр. № 4043-6 від 07.09.2020, народний депутат України Бобровська С.А.);

1.1.44. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Центральну виборчу комісію" щодо опитувань громадської думки" (реєстр. № 4043-7 від 07.09.2020, народний депутат України Рахманін С.І.);

1.1.45. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Центральну виборчу комісію" щодо недопущення наділення Центральної виборчої комісії невластивими повноваженнями" (реєстр. № 4043-11 від 14.09.2020, народний депутат України Василенко Л.В.);

1.1.46. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Центральну виборчу комісію" щодо недопущення наділення Центральної виборчої комісії невластивими повноваженнями" (реєстр. № 4043-12 від 14.09.2020, народний депутат України Цабаль В.В.);

1.1.47. Проект Закону України "Про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо забезпечення об’єктивності та неупередженості при формуванні порядку денного засідань Верховної Ради України" (реєстр. № 4030 від 02.09.2020, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Євтушок С.М., Соболєв С.В.);

1.1.48. Проект Закону України "Про внесення змін до прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" щодо терміну набрання чинності окремими положеннями" (реєстр. № 4090 від 14.09.2020, народні депутати України Гетманцев Д.О., Василевська-Смаглюк О.М.);

1.1.49. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" (щодо визначення терміну "національні публічні діячі")" (реєстр. № 4218 від 13.10.2020, народний депутат України Власенко С.В.);

1.1.50. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання окремих питань процедур банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19" (реєстр. № 4220 від 15.10.2020, Президент України);

1.1.51. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо внесення відомостей про зареєстроване місце проживання громадян України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, а також оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України" (реєстр. № 3902 від 17.07.2020, народні депутати України Лубінець Д.В., Умєров Р.Е. та інші);

1.1.52. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення прав потерпілих осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень проти статевої свободи, статевої недоторканості особи та домашнього насильства" (реєстр. № 4175 від 30.09.2020, народні депутати України Констанкевич І.М., Батенко Т.І., М'ялик В.Н. та інші);

1.1.53. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України “Про захист прав споживачів” щодо гарантійних зобов’язань в електронному вигляді" (р. № 4185 від 02.10.2020, народні депутати України Чернєв Є.В., Васильєв І.С.);

1.1.54. Проект Закону України "Провнесення змін до Закону України «Про міжнародні договори України» щодо застережень України до міжнародних договорів" (реєстр. № 4128 (доопрац.) від 23.10.2020, народний депутат України Наливайченко В.О.);

1.1.55. Проект Закону України "Про обчислення часу в Україні" (реєстр. № 4201 від 09.10.2020, народний депутат України Стефанчук Р.О.);

1.1.56. Проект Закону України "Про обчислення часу на території України (про застосування українського часу)" (реєстр. № 4201-1 від 22.10.2020, народні депутати України Соболєв С.В., Івченко В.Є.);

1.1.57. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про повну загальну середню освіту" щодо заборони використання мобільних телефонів та інших пристроїв, що мають підключення до інтернету" (реєстр. № 4226 від 16.10.2020, народний депутат України Гончаренко О.О.);

1.1.58. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 35 Закону України "Про запобігання корупції"" (реєстр. № 4253 від 22.10.2020, народні депутати України Осадчук А.П., Рахманін С.І., Макаров О.А., Клименко Ю.Л., Умєров Р.Е., Васильченко Г.І., Юрчишин Я.Р.);

1.1.59. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну гвардію України" стосовно визначення суб’єкта затвердження статуту бойової служби Національної гвардії України" (реєстр. № 4206 від 12.10.2020, народні депутати України Павлюк М.В., Михайлюк Г.О., Галушко М.Л. та інші);

1.1.60. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання функцій з конвоювання" (реєстр. № 4214 від 13.10.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.61. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи" (реєстр. № 3985 від 13.08.2020, народні депутати України Бабій Р.В., Федієнко О.П., Ватрас В.А., Тарасенко Т.П., Демченко С.О.);

1.1.62. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо забезпечення рівномірного навантаження на суддів Великої Палати Верховного Суду" (реєстр. № 3910 від 21.07.2020, народний депутат України Павліш П.В.);

1.1.63. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Закону України "Про Вищу раду правосуддя" щодо завершення конкурсних процедур на зайняття посад суддів місцевих судів" (реєстр. № 4229 від 19.10.2020, народні депутати України Маслов Д.В., Дирдін М.Є., Вельможний С.А., Ватрас В.А., Демченко С.О.);

1.1.64. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо удосконалення порядку залучення громадян України до участі у здійсненні правосуддя та формування списку присяжних" (реєстр. № 4191 від 05.10.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.65. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо особливостей провадження у справах за зверненнями органів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки" (реєстр. № 4150 від 24.09.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.66. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Національну поліцію" (щодо відрядження поліцейських до органів державної влади, підприємств, установ, організацій, закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання та присвоєння спеціальних звань відрядженим (прикомандированим) поліцейським)" (реєстр. № 4203 від 09.10.2020, народні депутати України Бакумов О.С., Монастирський Д.А., Медяник В.А. та інші);

1.1.67. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження спрощеного порядку судового розгляду певних категорій справ, у яких особа визнає свою вину" (реєстр. № 3828 від 10.07.2020, народні депутати України Лабазюк С.П., Ватрас В.А., Батенко Т.І.);

1.1.68. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про виконавче провадження" щодо особливостей виконання рішення про забезпечення позову" (реєстр. № 4064 від 07.09.2020, народний депутат України Камельчук Ю.О.);

1.1.69. Проект Закону України "Про внесення зміни до Закону України "Про виконавче впровадження" щодо особливостей виконання судового рішення про забезпечення позову" (реєстр. № 4064-1 від 23.09.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.70. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких Законів України щодо уточнення порядку доступу нотаріусів до Єдиного державного демографічного реєстру" (реєстр. № 3989 від 14.08.2020, народні депутати України Батенко Т.І., Балога В.І., Арешонков В.Ю., Вельможний С.А., Мінько С.А., Мезенцева М.С.);

1.1.71. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо приведення його норм у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 та з метою врегулювання діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції" (реєстр. № 4293 від 30.10.2020, народні депутати України Тимошенко Ю.В., Власенко С.В., Савчук О.В.);

1.1.72. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань врегулювання діяльності наглядових рад акціонерних товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, а також акціонерних товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків" (реєстр. № 4199 від 08.10.2020, народні депутати України Медведчук В.В., Колтунович О.С.);

1.1.73. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо реформування наглядових рад для забезпечення належного та ефективного управління корпоративними правами держави" (реєстр. № 4199-1 від 26.10.2020, народні депутати України Скічко О.О., Наталуха Д.А., Васильковський І.І., Мотовиловець А.В.).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – одноголосно.

 

 

 

 

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Розділу XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного  кодексу України щодо сприяння розвитку недержавної підтримки діяльності у сфері фізичної культури і спорту (реєстр. № 4068 від 07.09.2020), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Аллахвердієвою І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується тимчасово, до 1 січня 2025 року, звільнити від оподаткування ввізним митом товари, що ввозяться на митну територію України в митному режимі імпорту неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, що є національними спортивними федераціями відповідно до Закону України «Про фізичну культуру і спорт» для використання суб’єктами сфери фізичної культури і спорту, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій (за визначеними законопроектом кодами УКТ ЗЕД), а порядок ввезення та цільового використання таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України. Також законопроектом пропонується не поширювати зазначене звільнення на товари походженням з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що звільнення від оподаткування ввізним митом зазначених у законопроекті товарів може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету ввізного мита, а вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету оцінити неможливо, оскільки до законопроекту не надано фінансово-економічних розрахунків із зазначенням обсягів товарів, що будуть ввозитися на митну територію України без сплати ввізного мита. Водночас відмічено, що за даними митної статистики у 2019 році при ввезенні товарів за вказаними в законопроекті кодами згідно з УКТ ЗЕД сплачено ввізного мита в сумі 65,4 млн грн. Крім того, Мінфін зазначає, що рішення стосовно доцільності зниження ставок ввізного мита на імпорт окремих товарів слід приймати за результатами оцінки впливу такого зменшення на розвиток вітчизняних галузей промисловості. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Розділу XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо сприяння  розвитку недержавної підтримки діяльності у сфері фізичної культури і спорту (реєстр. № 4068 від 07.09.2020), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Аллахвердієвою І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування суб’єктів, які здійснюють відрахування (винагороду) за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління (реєстр. № 4088 від 14.09.2020), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Сушком П.М., Аллахвердієвою І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається:

встановити, що до поняття «роялті» відноситься, зокрема, платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»;

положення підпункту 6 підпункту 140.5.7 пункту 140.5 статті 140 Кодексу не застосовувати до випадків нарахування платником податку на прибуток підприємств роялті (відрахування (винагороди) правовласнику) на користь організацій колективного управління, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав»;

доповнити перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів від провадження господарської діяльності фізичних осіб – підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), витратами у вигляді роялті, що сплачені на користь організацій колективного управління відповідно до Закону України «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджету – призведе до втрат бюджету, а сума втрат буде залежати від сум сплати роялті та кількості суб’єктів господарювання, які здійснюють сплату роялті на користь організацій колективного управління. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування суб’єктів, які здійснюють відрахування (винагороду) за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління (реєстр. № 4088 від 14.09.2020), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Сушком П.М., Аллахвердієвою І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення соціальних прав окремих категорій осіб (реєстр. № 3977 від 10.08.2020), поданий народним депутатом України Фрісом І.П.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2021 року пропонується, зокрема:

розширити визначення поняття «податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання» в частині його застосування до доходу від провадження незалежної професійної діяльності;

надати особам, які провадять незалежну професійну діяльність, право на податкову знижку та право на застосування податкової соціальної пільги з податку на доходи фізичних осіб.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджетів всіх рівнів, а вартісна величина впливу буде залежати від кількості діючих осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в умовах законопроекту отримають право: включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу від провадження незалежної професійної діяльності за наслідками звітного податкового року, фактично здійснені ним витрати протягом звітного податкового року; зменшити суму доходу, отриманого від впровадження незалежної професійної діяльності протягом звітного періоду, на діючий розмір податкової соціальної пільги (50, 100, 150, 200 %). Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення соціальних прав окремих категорій осіб (реєстр. № 3977 від 10.08.2020), поданий народним депутатом України Фрісом І.П., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» щодо збільшення кількості державних уповноважених та забезпечення роботи органу оскарження (реєстр. № 3779 від 02.07.2020), внесений народними депутатами України Наталухою Д.А., Кицаком Б.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Даним законопроектом пропонується збільшити кількість державних уповноважених Антимонопольного комітету України на чотири особи та передбачити, що постійно діючу адміністративну колегію очолює державний уповноважений зі складу постійно діючої адміністративної колегії.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту вплине на показники державного бюджету: збільшення кількості державних уповноважених Антимонопольного комітету України на чотири особи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету на оплату праці з нарахуваннями у сумі 1038 тис. грн у рік. Водночас відмічено, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» видатків на реалізацію такої законодавчої ініціативи не передбачено.

При цьому до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідних положень законопроекту (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» щодо збільшення кількості державних уповноважених та забезпечення роботи органу оскарження (реєстр. № 3779 від 02.07.2020), внесений народними депутатами України Наталухою Д.А., Кицаком Б.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування Антимонопольного комітету України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

 

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» щодо державних уповноважених і приведення норм закону у відповідність із Конституцією України (реєстр. № 3779-1 від 20.07.2020), внесений народними депутатами України Тарутою С.О., Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Даним законопроектом пропонується, серед іншого, збільшити кількість державних уповноважених Антимонопольного комітету України на чотири особи та передбачити, що у разі необхідності для забезпечення здійснення Антимонопольним комітетом України окремих завдань за рішенням Кабінету Міністрів України додатково вводиться посада заступника Голови Антимонопольного комітету України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту вплине на показники державного бюджету: збільшення кількості державних уповноважених Антимонопольного комітету України на чотири особи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету на оплату праці з нарахуваннями у сумі 1038 тис. грн у рік. Водночас відмічено, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» видатків на реалізацію такої законодавчої ініціативи не передбачено.

При цьому до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідних положень законопроекту (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» щодо державних уповноважених і приведення норм закону у відповідність із Конституцією України (реєстр. № 3779-1 від 20.07.2020), внесений народними депутатами України Тарутою С.О., Цимбалюком М.М., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на функціонування Антимонопольного комітету України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він може вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 47 Закону України «Про зайнятість населення» щодо збільшення розміру допомоги по частковому безробіттю» (реєстр. № 3016а від 27.08.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» пропонується з 1 січня 2021 року збільшити у чотири рази граничний розмір допомоги по частковому безробіттю /така допомога встановлюється за кожну годину, на яку працівникові було скорочено передбачену законодавством тривалість робочого часу, із розрахунку двох третин тарифної ставки (окладу), встановленої працівникові відповідного розряду/, при цьому, запропоновано забезпечити виплату такої допомоги у підвищеному розмірі, яка призначена до 1 січня та з 1 січня 2021 року.

Також законопроектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що на думку авторів цього законопроекту дасть можливість збільшити надходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та спрямувати їх на підвищення розміру допомоги по частковому безробіттю.

Так, у пояснювальній записці до даного законопроекту зазначається, що при вжитті вказаних заходів можливо збільшити надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень.

Реалізація законопроекту потребуватиме коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд), про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту. За відсутності реальних джерел покриття додаткових видатків Фонду, як зазначено Міністерством фінансів України, реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків державного бюджет в частині надання фінансової допомоги Фонду.

Разом з цим, слід зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України зауважує, що в умовах зростання потреби у видатках на допомогу по безробіттю під час карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та для забезпечення вчасного виконання вже покладених на Фонд функцій, прийняття рішень, які потребуватимуть додаткових видатків, має здійснюватися виважено, після проведення відповідних розрахунків та з урахуванням можливостей Фонду.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 47 Закону України «Про зайнятість населення» щодо збільшення розміру допомоги по частковому безробіттю» (реєстр. № 3016а від 27.08.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Івченком В.Є., може мати вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (щодо встановлення пенсій за особливі заслуги громадянам нагородженим Почесною Грамотою Верховної Ради України або Грамотою Верховної Ради України)» (реєстр. № 3002а від 21.08.2020), внесений народним депутатом України Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» пропонується з 1 січня 2021 року встановити пенсії за особливі заслуги перед Україною особам, які нагороджені Почесною грамотою Верховної Ради України або Грамотою Верховної Ради України. Відповідно до статті 5 цього Закону така пенсія встановлюється як надбавка до розміру пенсії, на яку має право особа згідно із законом, у розмірі 20-25 відсотків від прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які втратили працездатність.

Реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету у зв’язку із розширенням кола осіб, які мають право на отримання пенсії за особливі заслуги перед Україною, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або реальних джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України зауважує, що при наявності протягом останніх років дефіциту бюджету Пенсійного фонду України, який покривається за рахунок коштів державного бюджету, прийняття рішень щодо покращення пенсійного забезпечення, які потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету, має здійснюватися з урахуванням можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України. Крім того, з позиції Міністерства фінансів України надання додаткових преференцій окремій категорії осіб порушить принцип рівності та може спричинити численні звернення щодо створення особливих умов призначення пенсій для інших категорій громадян.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною» (щодо встановлення пенсій за особливі заслуги громадянам нагородженим Почесною Грамотою Верховної Ради України або Грамотою Верховної Ради України)» (реєстр. № 3002а від 21.08.2020), внесений народним депутатом України Цимбалюком М.М., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного та соціального забезпечення окремих категорій осіб» (реєстр. № 3596 від 04.06.2020), внесений народним депутатом України Ляшенко А.О.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 1 січня 2021 року пропонується:

- надати право особі, що супроводжує особу з інвалідністю першої групи, якій за висновком медико-соціальної експертної комісії визначено потребу в супроводі, на безоплатне отримання путівки до санаторно-курортного закладу (без лікування);

- особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визначати пенсію по інвалідності за їх бажанням відповідно до цього закону, або з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету у зв’язку із збільшенням розміру пенсій по інвалідності для осіб із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інших ядерних аварій (ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї), а також для забезпечення безкоштовними путівками на санаторно-курортне лікування осіб, що супроводжують особу з інвалідністю першої групи, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

За інформацією, наведеною Міністерством фінансів України у експертному висновку до цього законопроекту, за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України додаткові видатки на реалізацію проекту акта у частині призначення пенсій у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати становитимуть близько 1 млрд грн на рік.

Загалом Міністерство фінансів України цей законопроект не підтримує та вважає, що прийняття рішень щодо поліпшення пенсійного забезпечення, які потребують додаткових бюджетних видатків, повинно здійснюватися комплексно, з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення рівня пенсійного та соціального забезпечення окремих категорій осіб» (реєстр. № 3596 від 04.06.2020), внесений народним депутатом України Ляшенко А.О., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до
статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» (щодо виключення дискримінаційних норм при наданні допомоги по частковому безробіттю)» (реєстр. № 3981 від 13.08.2020), внесений народним депутатом України Волинцем М.Я.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» пропонується надати право на отримання допомоги по частковому безробіттю не лише у разі поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а у всіх випадках запровадження Кабінетом Міністрів України карантину чи (та) надзвичайної ситуації. Крім того, запропоновано надавати допомогу по частковому безробіттю всім роботодавцям, а не лише із числа суб’єктів малого та середнього підприємництва, як це визначено чинною редакцією цього закону.

Реалізація законопроекту може потребувати додаткових видатків з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд) та може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги Фонду, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Слід відмітити, що для здійснення Фондом виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2020 № 308 (зі змінами) було надано фінансову допомогу Фонду із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками у сумі 2,7 млрд грн на безповоротній основі.

Разом з цим, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України зауважує, що в умовах зростання видатків на допомогу по безробіттю під час карантину та з метою забезпечення вчасного виконання вже покладених на Фонд функцій, прийняття рішень, які потребуватимуть додаткових видатків, мають здійснюватися виважено, після проведення відповідних розрахунків та з урахуванням можливостей Фонду.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» (щодо виключення дискримінаційних норм при наданні допомоги по частковому безробіттю)» (реєстр. № 3981 від 13.08.2020), внесений народним депутатом України Волинцем М.Я., може мати вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про відновлення платоспроможності або ліквідацію кредитних спілок України» (реєстр. № 3803 від 07.07.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його метою є визначення та здійснення переліку та порядку здійснення заходів щодо реабілітації (відновлення платоспроможності) кредитних спілок, які у період 2010-2019 років опинилися на межі банкрутства, або дані про які було виключено з реєстру фінансових установ без волі на те самих кредитних спілок, або які знаходяться тепер на межі платоспроможності, а також – організація процесу ліквідації кредитних спілок, платоспроможність яких неможливо відновити.

Законопроектом визначаються загальні правові та організаційні засади відновлення платоспроможності кредитних спілок України, які втратили здатність вчасно та в повному обсязі розраховуватися за своїми зобов’язаннями перед своїми членами, або їх ліквідації.

Серед іншого, законопроектом передбачається, що:

відновлення у порушених правах фізичних осіб, що є членами кредитних спілок, платоспроможність яких відновлюється, здійснюється за рахунок тимчасової фінансової підтримки (рефінансування) з боку держави, при прийнятті рішення про ліквідацію чи відновлення платоспроможності кредитних спілок держава керується пріоритетом відновлення платоспроможності, якщо рівень шкоди для такої спілки визнано прийнятним, а відновлення повної платоспроможності – можливим /пункт 1.2 статті 1/;

відповідний закон регулює відносини, пов’язані із відновленням цивільної правової дієздатності, операційної спроможності та платоспроможності кредитних спілок України, а також виплатою компенсацій вкладникам кредитних спілок, платоспроможність яких відновити неможливо, і стосовно яких прийнято рішення про їх ліквідацію /пункт 2.1 статті 2/;

потреба кредитної спілки у фінансуванні задовольняється Національним банком України шляхом відкриття на користь кредитної спілки кредитної лінії, метою якої є відновлення платоспроможності спілки шляхом реалізації плану відновлення платоспроможності, а за наявності можливостей для цього та визнання доцільним прискорити реалізацію плану відновлення платоспроможності, визнана НБУ потреба може перевищувати визначений обсяг завданої спілці шкоди /стаття 7/.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація його положень потребуватиме витрат з державного бюджету в частині обсягу компенсаційних виплат. Зокрема відмічено, що за приблизними оцінками сума прямих втрат членів кредитних спілок, зумовлених недоступністю для них вкладів у кредитних спілках, та відсутністю механізму компенсації цих втрат, оцінюється у 1,5 млрд грн, при цьому максимальна сума незворотних витрат бюджету на компенсацію втрат вкладникам ліквідованих спілок оцінюється на рівні до 750 млн грн протягом 3 років після моменту набрання чинності відповідним законом.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що відповідно до наданих розрахунків до законопроекту сума витрат державного бюджету на компенсацію витрат вкладникам ліквідованих кредитних спілок становитиме до 750 млн гривень протягом трьох років з моменту набрання чинності відповідним законом. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та не підтримує його у запропонованій редакції, а також вважає, що законопроект потребує висновку НБУ, який здійснює державне регулювання та нагляд на ринках небанківських фінансових послуг за діяльністю небанківських фінансових установ та інших осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги в межах, визначених Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншими законами України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про відновлення платоспроможності або ліквідацію кредитних спілок України» (реєстр. № 3803 від 07.07.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат державного бюджету на компенсацію втрат вкладникам ліквідованих кредитних спілок). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження податку на виведений капітал на заміну податку на прибуток підприємств (реєстр. № 3665 від 16.06.2020), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Южаніною Н.П., Герасимовим А.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується на заміну податку на прибуток підприємств запровадити з 1 січня 2021 року податок на виведений капітал. Об’єктом оподаткування податком на виведений капітал визначаються операції з виведення капіталу та операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу, за ставками:

15% – до операцій з виведення капіталу;

20% – до операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу (крім зазначених нижче операцій, що оподатковуються за ставкою 5%);

5% – до коштів, сплачених на виконання боргових зобов’язань пов’язаним особам – нерезидентам (у випадках перевищення сукупної суми боргових зобов’язань перед всіма пов’язаними особами – нерезидентами над сумою власного капіталу платника більш ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, – більш ніж у 10 разів) або реєстрації нерезидента у державі, що є «низькоподатковою» юрисдикцією, застосовуватиметься ставка 20%).

Водночас, в частині оподаткування податком на доходи фізичних осіб законопроектом передбачається, зокрема:

виключити діючу ставку 5% – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування);

застосовувати ставку у розмірі 9% – для дивідендів, за винятком дивідендів, що виплачуються платником податку на виведений капітал (за умови, що така сума дивідендів збільшила базу оподаткування податком на виведений капітал), які не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;

звільнити від оподаткування дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року, в тому числі дохід від продажу інвестиційного активу, від платника податку на виведений капітал.

Крім того, законопроектом доручається Кабінету Міністрів України під час підготовки проектів закону про Державний бюджет України на 2021 рік та наступні роки враховувати запровадження з 1 січня 2021 року податку на виведений капітал, забезпечуючи дотримання визначеного Кабінетом Міністрів України у стратегії управління державним боргом рівня граничного обсягу дефіциту державного бюджету на відповідний рік, зокрема, шляхом упровадження заходів з економії витрат, реалізація яких узгоджується з пріоритетними напрямами державної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що законопроект передбачає ряд заходів для бездефіцитного впровадження податку на виведений капітал, зокрема, шляхом сплати авансового внеску з податку на виведений капітал, який визначатиметься Міністерством фінансів України у розмірі не меншому за сплату податку на прибуток в діючих умовах оподаткування.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджету, починаючи з 2021 року. Зокрема, Мінфін вважає, що запровадження з 2021 року податку на виведений капітал на заміну податку на прибуток підприємств може призвести, за попередніми оцінками, до прямих втрат бюджету у короткостроковій перспективі (загальна сума втрат державного сектора у 2021 році складатиме 59,7 млрд грн, у тому числі: втрати державного бюджету – 53,2 млрд грн, місцевих бюджетів – 8,1 млрд грн та додаткові надходження до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування – 1,6 млрд грн). Крім того, Мінфін зазначає, що реалізація законопроекту призведе до втрат бюджетів усіх рівнів від податку на доходи фізичних осіб у сумі близько 3,3 млрд грн, у тому числі від: скасування оподаткування дивідендів за ставками 5 і 9% – у сумі близько 3,2 млрд грн; звільнення від оподаткування доходу від продажу інвестиційного активу – у сумі близько 0,1 млрд грн. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та не підтримує його прийняття.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження податку на виведений капітал на заміну податку на прибуток підприємств (реєстр. № 3665 від 16.06.2020), поданий народними депутатами України Порошенком П.О., Южаніною Н.П., Герасимовим А.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів у перші роки запровадження податку на виведений капітал). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо гармонізації політики оподаткування в Україні з країнами ЄС для покращення інвестицій та добросовісної конкуренції (реєстр. № 3502 доопрац. від 09.06.2020), поданий народним депутатом України Петруняком Є.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року зменшити ставку акцизного податку на тютюнові відходи з 1367,71 до 2,04 грн за 1 кг з щорічним збільшенням такої ставки загалом до 5 грн за 1 кг з 2025 року.

Крім того, законопроектом передбачається скасувати право Кабінету Міністрів України встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація забезпечить прогнозовані та стабільні надходження до державного бюджету які можуть сягнути щонайменше 50 млн грн в рік, зменшить обсяги утилізації тютюнових відходів і тим самим збільшить підтримку сільського господарства та садівництва за рахунок нових видів органічних добрив та засобів догляду за рослинами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, але призведе до втрат бюджету, обрахувати які неможливо. Загалом Мінфін вважає, що прийняття законопроекту призведе до створення схем ухилення від сплати акцизного податку, збільшення нелегального виробництва тютюнових виробів та, як наслідок, зменшення надходжень акцизного податку.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо гармонізації політики оподаткування в Україні з країнами ЄС для покращення інвестицій та добросовісної конкуренції (реєстр. № 3502 доопрац. від 09.06.2020), поданий народним депутатом України Петруняком Є.В., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо гармонізації політики оподаткування в Україні з країнами ЄС для покращання інвестицій та добросовісної конкуренції (реєстр. № 3502-1 від 24.06.2020), поданий народними депутатами України Устенком О.О., Юрченком О.М., Холодовим А.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року зменшити ставку акцизного податку на тютюнові відходи з 1367,71 до 1230,94 грн за 1 кг з щорічним збільшенням такої ставки загалом до 2552,47 грн за 1 кг з 2025 року.

Крім того, законопроектом передбачається доручити Кабінету Міністрів України встановлювати мінімальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

У пояснювальній записці зазначається, що реалізація законопроекту забезпечить прогнозовані та стабільні надходження до державного бюджету, недопущення створення умов для уникнення оподаткування тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та тютюнової сировини, удосконалення системи протидії шахрайству і контрабанди підакцизних товарів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує видатків з державного бюджету, але призведе до втрат бюджету, які обрахувати неможливо. Загалом Мінфін вважає, що прийняття законопроекту призведе до зменшення надходжень акцизного податку з огляду на зменшення ставки цього податку, а також те, що тютюнові відходи можуть бути використані в якості сировини для виробництва тютюнових виробів.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо гармонізації політики оподаткування в Україні з країнами ЄС для покращання інвестицій та добросовісної конкуренції (реєстр. № 3502-1 від 24.06.2020), поданий народними депутатами України Устенком О.О., Юрченком О.М., Холодовим А.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання окремих питань оподаткування вітчизняних виробників національного культурного продукту (реєстр. № 3559 від 28.05.2020), поданий народними депутатами України Володіною Д.А., Леоновим О.О., Дмитруком А.Г.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

встановити, що не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість операції з виплати вітчизняному виробникові національного культурного продукту творчого гонорару у грошовій формі;

звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції з створення, постачання, просування, реставрації і розповсюдження вітчизняним виробником національного культурного продукту без визначення обмежень (згідно з чинної нормою таке звільнення передбачене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України);

дозволити бути платником єдиного податку першої – третьої груп суб’єкту господарювання, який здійснює діяльність з організації, проведення гастрольних заходів та є вітчизняним виробником національного культурного продукту.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття не потребує додаткових бюджетних витрат.

Однак Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що здійснити вартісну оцінку впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо у зв’язку із нечітким формулюванням положень законопроекту. При цьому Мінфін зауважує, що реалізація законопроекту може призвести до втрат доходів державного бюджету з податку на додану вартість та створить ризик щодо переваги спрощеної системи оподаткування, яка буде використовуватися середнім та великим бізнесом з метою утворення схем податкової оптимізації.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня його опублікування) не узгоджуються з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання окремих питань оподаткування вітчизняних виробників національного культурного продукту (реєстр. № 3559 від 28.05.2020), поданий народними депутатами України Володіною Д.А., Леоновим О.О., Дмитруком А.Г., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту соціально незахищених верств населення від надмірного оподаткування (реєстр. № 3811 від 08.07.2020), поданий народними депутатами України Скориком М.Л., Бойком Ю.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, оподатковувати за нульовою ставкою операції з постачання (продажу) пенсіонерам, особам з інвалідністю, безробітним, багатодітним сім’ям, малозабезпеченим сім’ям, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, а також внутрішньо переміщеним особам продуктів харчування, напоїв (окрім алкогольних напоїв), лікарських засобів, виробів медичного призначення, житлово-комунальних послуг, в т.ч. теплової енергії, природного газу, електричної енергії та послуг з їх постачання та/або розподілу.

Крім того, законопроектом передбачається встановити, що заходи із забезпечення збереження та захисту даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюється державним органом, який призначений для забезпечення функціонування і розвитку державної системи урядового зв’язку, Національної системи конфіденційного зв’язку, формування та реалізації державної політики у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, кіберзахисту, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв’язку спеціального призначення, урядового фельд’єгерського зв’язку, а також інших завдань відповідно до закону.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття сприятиме соціальному захисту населення, економічному розвитку, мінімізації ризиків втручання в критичні державні інформаційні ресурси та призведе до суттєвого зростання дохідної частини державного та місцевих бюджетів, що за оцінками автора становитимуть 25,8 млрд грн на рік.

Однак Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджету, а запропоновані законопроектом положення, які, на думку авторів, сприятимуть суттєвому збільшенню дохідної частини бюджету, не гарантують компенсацію втрат державного бюджету від запровадження нульової ставки податку на додану вартість, що призведе до його розбалансування. Мінфін вважає, що запропоноване у законопроекті, окрім можливої мінімізації податкових зобов’язань з податку на додану вартість, може призвести до неправомірного відшкодування цього податку з бюджету. Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію через чотири місяці з дня набрання ним чинності) не узгоджуються з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо захисту соціально незахищених верств населення від надмірного оподаткування (реєстр. № 3811 від 08.07.2020), поданий народними депутатами України Скориком М.Л., Бойком Ю.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та у середньостроковій перспективі може опосередковано призвести до збільшення доходів бюджету залежно від впливу наслідків реалізації даної законодавчої ініціативи на розвиток економіки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування операцій з ввезення на митну територію України транспортних засобів (реєстр. № 3825 від 10.07.2020), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Буніним С.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року звільнити від оподаткування податком на додану вартість постачання легкових автомобілів за товарними позиціями УКТ ЗЕД 8703 21, 8703 22, 8703 23, 8703 31, 8703 32, 8703 33 (з об’ємом двигуна від 1000 до 3000 куб. см) для осіб з інвалідністю І та ІІ групи, законних представників недієздатної особи з інвалідністю І та ІІ групи, законних представників дитини з інвалідністю І та ІІ групи при наявності медичних показань для забезпечення автомобілем і відсутності протипоказань до керування ним з їх оплатою за власний рахунок.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дасть змогу поліпшити соціально-економічне становище осіб з інвалідністю та удосконалити механізм забезпечення їх автомобілями. Водночас відмічено, що особи, які за власні кошти придбали автомобіль, автоматично втрачають право на безоплатне отримання автомобіля і таким чином зніметься навантаження на державний бюджет.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок недонадходження податку на додану вартість, а оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо у зв’язку із відсутністю інформації щодо обсягів транспортних засобів, які будуть імпортуватися та постачатися на митній території України, особами та за відповідних умов, визначених законопроектом.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування операцій з ввезення на митну територію України транспортних засобів (реєстр. № 3825 від 10.07.2020), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Буніним С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо звільнення працівників та профспілок від сплати судового збору при розгляді трудових спорів) (реєстр. № 4019 від 02.09.2020), поданий народними депутатами України Волинцем М.Я., Наливайченком В.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях:

позивачі – за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин;

позивачі – профспілки, їх організації, об'єднання профспілок у справах про порушення роботодавцем гарантій діяльності профспілок, встановлених законодавством, колективними договорами і угодами.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його розроблено з метою посилення правового захисту трудових прав працівників та забезпечення доступу до правосуддя.

Cлід зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень спеціального фонду державного бюджету, а вартісна величина впливу залежатиме від кількості та ціни позовів щодо спорів, пов’язаних з трудовими правовідносинами, а також кількості та ціни позовів, з якими профспілкові організації будуть звертатись до судів, проте оцінити такий вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних (за інформацією Верховного Суду України, у 2019 році було розглянуто 2,9 тис. позовів з трудових правовідносин).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо звільнення працівників та профспілок від сплати судового збору при розгляді трудових спорів) (реєстр. № 4019 від 02.09.2020), поданий народними депутатами України Волинцем М.Я., Наливайченком В.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від судового збору та відповідно може потребувати додаткових видатків загального фонду державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збалансованості ставок акцизного податку на пальне (реєстр. № 4098-1 від 18.09.2020), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується знизити ставку на бензини моторні з 213,50 до 139,50 євро за 1000 л.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту дозволить збільшити доходи бюджету (призведе до росту споживання бензинів до 3 млн т., що становить близько 70% українського виробництва).

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що втрати бюджету від прийняття законопроекту становитимуть близько 5,4 млрд грн за умови реалізації бензинів моторних на рівні 2019 року та з урахуванням обмінного курсу гривні до євро 31,4 грн за 1 євро.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, а також підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 та пунктом 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 2 частини другої статті 24-2 та пунктами 1 і 2 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України акцизний податок з пального є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету в частині державного дорожнього фонду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збалансованості ставок акцизного податку на пальне (реєстр. № 4098-1 від 18.09.2020), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів спеціального фонду державного бюджету від акцизного податку з пального в частині державного дорожнього фонду та відповідно потребуватиме скорочення витрат цього фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження податку на виведений капітал на заміну податку на прибуток підприємств (реєстр. № 3665-1 від 30.06.2020), поданий народними депутатами України Дирдіним М.Є., Аллахвердієвою І.В., Ватрасом В.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується на заміну податку на прибуток підприємств запровадити з 1 січня 2021 року податок на виведений капітал. Об’єктом оподаткування податком на виведений капітал визначаються операції з виведення капіталу та операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу, за ставками:

17% – до операцій з виведення капіталу;

20% – до операцій, прирівняних до операцій з виведення капіталу (крім тих, що оподатковуються за ставкою 5%);

5% – до коштів, сплачених на виконання боргових зобов'язань пов'язаним особам – нерезидентам (у випадках перевищення сукупної суми боргових зобов'язань перед всіма пов'язаними особами – нерезидентами над сумою власного капіталу платника більш ніж у 3,5 разу (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, – більш ніж у 10 разів) або реєстрації нерезидента у державі, що є «низькоподатковою» юрисдикцією, застосовуватиметься ставка 20%).

Водночас, в частині оподаткування податком на доходи фізичних осіб законопроектом передбачається, зокрема:

виключити діючу ставку 5% – для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами - платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування);

застосовувати ставку у розмірі 11% – для дивідендів, за винятком дивідендів, що виплачуються платником податку на виведений капітал (за умови, що така сума дивідендів збільшила базу оподаткування податком на виведений капітал), які не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб;

звільнити від оподаткування дохід, отриманий платником податку протягом звітного податкового року, в тому числі дохід від продажу інвестиційного активу, від платника податку на виведений капітал.

Крім того, законопроектом доручається Кабінету Міністрів України під час підготовки проектів закону про Державний бюджет України на 2021 рік та наступні роки враховувати запровадження з 1 січня 2021 року податку на виведений капітал, забезпечуючи дотримання визначеного Кабінетом Міністрів України у стратегії управління державним боргом рівня граничного обсягу дефіциту державного бюджету на відповідний рік, зокрема, шляхом упровадження заходів з економії витрат, реалізація яких узгоджується з пріоритетними напрямами державної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що законопроект передбачає ряд заходів для бездефіцитного впровадження податку на виведений капітал, зокрема, шляхом сплати авансового внеску з податку на виведений капітал, який визначатиметься Міністерством фінансів України у розмірі не меншому за сплату податку на прибуток в діючих умовах оподаткування.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджету, починаючи з 2021 року. Зокрема, Мінфін вважає, що запровадження з 2021 року податку на виведений капітал на заміну податку на прибуток підприємств може призвести, за попередніми оцінками, до прямих втрат бюджету у короткостроковій перспективі (загальна сума втрат державного сектора у 2021 році складатиме 57,5 млрд грн, у тому числі: втрати державного бюджету – 51 млрд грн, місцевих бюджетів – 8,1 млрд грн та додаткові надходження до Пенсійного фонду і фондів соціального страхування – 1,6 млрд грн). Крім того, Мінфін зазначає, що реалізація законопроекту призведе до втрат бюджетів усіх рівнів від податку на доходи фізичних осіб у сумі близько 3,3 млрд грн, у тому числі від: скасування оподаткування дивідендів за ставками 5 і 9% – у сумі близько 3,2 млрд грн; звільнення від оподаткування доходу від продажу інвестиційного активу – у сумі близько 0,1 млрд грн. Загалом Мінфін висловлює зауваження до законопроекту та не підтримує його прийняття.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо запровадження податку на виведений капітал на заміну податку на прибуток підприємств (реєстр. № 3665-1 від 30.06.2020), поданий народними депутатами України Дирдіним М.Є., Аллахвердієвою І.В., Ватрасом В.А., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів у перші роки запровадження податку на виведений капітал). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» (щодо забезпечення гласності засідань комітетів Верховної Ради України) (реєстр. № 3745 від 25.06.2020), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Клименко Ю.Л., Фроловим П.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

Згідно із законопроектом встановлюється вимога щодо обов’язкової онлайн-трансляції засідань комітетів, які проводяться відкрито, через свої веб-сторінки на офіційному веб-сайті Верховної Ради України у глобальній інформаційній мережі Інтернет. При цьому у пояснювальній записці до законопроекту визначено, що реалізація його положень /у разі прийняття/ не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету. Міністерство фінансів України також зазначило про відсутність впливу законопроекту на дохідну та видаткову частину державного і місцевих бюджетів.

Водночас слід відмітити, що згідно з додатково отриманою від Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України інформацією /лист Апарату Верховної Ради України №19/3-2020/177402 від 06.10.2020 р./ на даний час лише 7 секретаріатів комітетів Верховної Ради України мають відповідне обладнання для забезпечення он-лайн трансляцій засідань (у тому числі виїзних) із можливістю розміщення відеоматеріалів на офіційних web-сторінках комітетів, відеохостингах та у соціальних мережах /без зазначення вартості таких комплектів/.

Відповідно для реалізації законодавчої ініціативи необхідно буде додаткове оснащення належним обладнанням (у стандартній комплектації) інших комітетів, залучення фахівців для налаштування та використання таких комплектів під час засідань, що потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на забезпечення діяльності Верховної Ради України.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Зважаючи, що законопроект матиме вплив на показники державного бюджету, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» (щодо забезпечення гласності засідань комітетів Верховної Ради України) (реєстр. № 3745 від 25.06.2020), поданий народними депутатами України Устіновою О.Ю., Клименко Ю.Л., Фроловим П.В. та іншими, є таким, що має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо збалансованості наповнення місцевих бюджетів (реєстр. № 3679 від 18.06.2020), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Халімоном П.В., Вороньком О.Є. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

відновити з 1 січня 2021 року проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення;

встановити, що з 1 січня 2024 року індексація нормативної грошової оцінки землі сільськогосподарського призначення не проводиться;

звільнити з 1 липня 2020 року до 31 грудня 2021 року від оподаткування земельним податком землі залізничного транспорту (крім земель під культурно-побутовими будівлями і спорудами та земель, розташованих у населених пунктах, в яких загальна частка нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті до бюджету, становить менше 20% бюджету такого населеного пункту);

встановити мораторій на задоволення вимог кредиторів і виплати підприємствами залізничного транспорту за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями перед кредиторами країни-агресора до припинення збройної агресії Російської Федерації проти України, тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і відновлення територіальної цілісності України, а також встановити особливий порядок надання дозволу Національним банком України на погашення таких зобов’язань;

відновити на законодавчому рівні правове регулювання пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття забезпечить у короткостроковій перспективі: збільшення інвестицій у реальний сектор економіки, створення нових високотехнологічних виробництв, що в свою чергу, створить нові робочі місця та збільшить надходження податків і зборів до державного і місцевих бюджетів; фінансову стабільність одного із найбільших платників податків – ПАТ «Укрзалізниця»; збалансування надходжень місцевих бюджетів від земельного податку та пайової участі у розвитку інфраструктури. Кім того, у далекій перспективі прийняття законопроекту дозволить забезпечити виконання завдань національної безпеки у сфері транспорту, запобігти кризовим явищам у сфері залізничного транспорту та забезпечити стабільність наповнення місцевих бюджетів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів державного та місцевих бюджетів. За інформацією Державної податкової служби України за даними податкових декларацій платників на 2020 рік, сума нарахованого земельного податку за землі залізничного транспорту склала 2,5 млрд грн – у відповідному розмірі оцінюються втрати місцевих бюджетів внаслідок запропонованого звільнення від оподаткування. Водночас, Мінфін відмічає, що із запровадженням індексації нормативної грошової оцінки для земель несільськогосподарського призначення додаткові надходження до місцевих бюджетів можуть становити 1,3 млрд грн в розрахунку на рік.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну набрання чинності законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Належить також зазначити, що відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається земельний податок) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо збалансованості наповнення місцевих бюджетів (реєстр. № 3679 від 18.06.2020), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Халімоном П.В., Вороньком О.Є. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе загалом до зменшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від земельного податку та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів, а також може призвести до збільшення надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів від коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населених пунктів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3824 від 10.07.2020), поданий народними депутатами України Мезенцевою М.С., Мельником П.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується подовжити звільнення від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на період з 01 по 30 червня 2020 року:

– фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування;

– осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;

– членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

При цьому, законопроектом подовжується термін включення до страхового стажу періоду з 1 по 30 червня, за який не сплачувалися страхові внески, вищезазначеними категоріями осіб.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття дозволить забезпечити ефективні заходи нейтралізації негативних наслідків для економічної активності в Україні, що викликані поширенням коронавірусної інфекції COVID-19.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень негативно вплине на дохідну частину бюджетів Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування: призведе до втрат доходів цих фондів орієнтовно в сумі 1,1 млрд грн за місяць. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зауважуючи, зокрема, що реалізація його положень призведе до зростання дефіциту бюджетів цих фондів, що потребуватиме значних джерел покриття витрат державного бюджету, і, в свою чергу, може призвести до порушення термінів виплат та виникнення заборгованості з пенсій та інших соціальних виплат населенню.

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету. У державному бюджеті щороку передбачаються видатки для надання трансферів Пенсійному фонду України (включаючи фінансове забезпечення його дефіциту), зокрема, на 2020 рік – 202,3 млрд гривень. При цьому, значним є обсяг заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, та продовжує зростати (на 01.01.2020 р. – 49,2 млрд грн, а на 01.10.2020 р. – 65,2 млрд грн).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3824 від 10.07.2020), поданий народними депутатами України Мезенцевою М.С., Мельником П.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування і відповідно потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3824-1 від 23.07.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується продовжити звільнення від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на період з 1 червня по 30 червня та з 1 липня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):

– фізичних осіб – підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування;

– осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;

– членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;

– найманих працівників, працюючих у вищенаведених роботодавців, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором.

Крім того, законопроектом продовжується термін щодо включення до страхового стажу фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства періоду з 1 червня по 30 червня та з 1 липня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, за який не сплачувалися страхові внески.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття сприятиме повноцінному застосуванню заходів щодо подолання наслідків економічної кризи в зв’язку з поширенням коронавірусної інфекції COVID-19 шляхом встановлення граничних термінів та строків цих заходів у законодавчих актах не раніше закінчення періоду дії карантину, що запроваджений Кабінетом Міністрів України у порядку, встановленому законом, на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень негативно вплине на дохідну частину бюджетів Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування: призведе до втрат доходів цих фондів орієнтовно в сумі 1,9 млрд грн на місяць, в тому числі внаслідок звільнення від сплати ЄСВ фізичних осіб – підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та членів фермерського господарства, розрахунково в сумі 1,1 млрд грн на місяць, звільнення від сплати ЄСВ найманих працівників, працюючих у вищенаведених роботодавців, розрахунково в сумі 0,8 млрд грн на місяць. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зауважуючи, зокрема, що реалізація його положень призведе до зростання дефіциту бюджетів цих фондів, що потребуватиме значних джерел покриття витрат державного бюджету, і, в свою чергу, може призвести до порушення термінів виплат та виникнення заборгованості з пенсій та інших соціальних виплат населенню.

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету. У державному бюджеті щороку передбачаються видатки для надання трансферів Пенсійному фонду України (включаючи фінансове забезпечення його дефіциту), зокрема, на 2020 рік – 202,3 млрд гривень. При цьому, значним є обсяг заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, та продовжує зростати (на 01.01.2020 р. – 49,2 млрд грн, а на 01.10.2020 р. – 65,2 млрд грн).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3824-1 від 23.07.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування і відповідно потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо пільгового оподаткування операцій із ввезення на митну територію України транспортних засобів деякими категоріями осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (реєстр. № 3839 від 14.07.2020), поданий народним депутатом України Остапенком А.Д.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 липня 2021 року звільнити (частково, у відсотковому співвідношенні) від оподаткування податком на додану вартість та акцизним податком транспортні засоби, які ввозяться на митну територію України учасниками бойових дій, особами, нагородженими визначеними орденами та медалями України, а також членами сімей осіб, визначених відповідними статтями Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», у кількості не більше одного транспортного засобу однією особою (або членом її сім’ї) один раз на п’ять років з обов’язковою умовою щодо особистої реєстрації транспортного засобу особою, що його ввозить, в порядку, передбаченому законодавством України, що класифікуються за такими групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД:

8701 (трактори) – за умови, що відповідна особа зареєстрована та здійснює підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства та/або агропромислового сектору;

8703 21, 8703 22, 8703 23, 8703 31, 8703 32 (легкові автомобілі);

8703 33 (транспортні засоби з об’ємом двигуна 2500 куб. см) – за умови, що відповідна особа зареєстрована та здійснює підприємницьку діяльність у сфері перевезень пасажирів та/або вантажів.

Крім того, передбачається, що відсоток звільнення від оподаткування (податкової пільги) для вказаних осіб встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття суттєво зменшить соціальну напругу у суспільстві, створить умови для реалізації ветеранами війни свого права на достойний рівень життя та сприятиме реалізації ними успішних проектів у сфері започаткування й розвитку малого та середнього бізнесу

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету за рахунок недонадходження податку на додану вартість та акцизного податку, а оцінити вартісну величину впливу положень законопроекту на показники бюджету неможливо, оскільки розробником не надано відповідних фінансово-економічних розрахунків. Крім того, Мінфін зауважує, що неможливо здійснити розрахунки ймовірних втрат бюджету у зв’язку із відсутністю інформації щодо обсягів транспортних засобів, які будуть ввезенні на митну територію України, осіб та за відповідних умов, визначених законопроектом.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо пільгового оподаткування операцій із ввезення на митну територію України транспортних засобів деякими категоріями осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (реєстр. № 3839 від 14.07.2020), поданий народним депутатом України Остапенком А.Д., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.25. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» щодо умов та порядку забезпечення доступу до інформації про використання публічних коштів Моторним (транспортним) страховим бюро України (реєстр. № 3829 від 10.07.2020), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Аллахвердієвою І.В., Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни Закону України «Про відкритість використання публічних коштів», згідно з якими кошти Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі – МТСБУ) визначити публічними коштами та зобов’язати МТСБУ щокварталу здійснювати оприлюднення інформації про заплановане та фактичне використання коштів на єдиному веб-порталі використання публічних коштів.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про страхування» МТСБУ є юридичною особою, що утримується за рахунок коштів страховиків, та Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що МТСБУ є єдиним об’єднанням страховиків, які здійснюють обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам, непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту (стаття 39 цього Закону), при цьому фінансування статутної діяльності МТСБУ здійснюється за рахунок внесків страховиків – членів МТСБУ, а також за рахунок пасивних доходів від тимчасово розміщених коштів цього фонду та інших джерел, не заборонених законодавством, у порядку, визначеному Статутом МТСБУ, та в обсягах, передбачених кошторисом, що затверджується президією МТСБУ (стаття 42 цього Закону).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету на доопрацювання відповідного програмного забезпечення веб-порталу, який використовується для оприлюднення інформації, та введення його оновленого функціоналу в експлуатацію. При цьому Мінфін зауважує, що оприлюднення інформації про використання коштів МТСБУ на веб-порталі вимагає побудови інтеграції система-система, яка забезпечить в автоматичному режимі передачу даних з облікової системи МТСБУ до веб-порталу, однак вартісну оцінку можливо буде здійснити після прийняття необхідного правового підґрунтя та передачі МТСБУ необхідної інформації для побудови такої системи. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання, оскільки не враховує правовий статус МТСБУ і джерела утворення його коштів для фінансового забезпечення його діяльності та виконання законодавчо визначених завдань.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Закону України «Про відкритість використання публічних коштів» щодо умов та порядку забезпечення доступу до інформації про використання публічних коштів Моторним (транспортним) страховим бюро України (реєстр. № 3829 від 10.07.2020), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Аллахвердієвою І.В., Гетманцевим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме збільшення видатків державного бюджету на доопрацювання відповідного програмного забезпечення єдиного веб-порталу використання публічних коштів для оприлюднення відповідної інформації та введення його оновленого функціоналу в експлуатацію). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку» щодо підвищення соціального захисту сімей осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (реєстр. № 3019а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2021 року встановити виплату одноразової допомоги дружині (чоловіку) і дітям віком до 18 років у разі смерті (загибелі) особи, яка має особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, в розмірі п’яти фактичних прожиткових мінімумів у середньому на одну особу /чинна норма – в розмірі п’яти прожиткових мінімумів, затверджених законом на день смерті (загибелі), у розрахунку на місяць на одну особу/.

Довідково: Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні (та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій).

Зважаючи, що відповідно до підпункту «б» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розміру соціальної допомоги зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що врахування фактичного розміру прожиткового мінімуму при розрахунку суми виплати одноразової грошової допомоги членам сім’ї померлої (загиблої) особи, яка мала особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, що майже на 50 відсотків більше проти розміру прожиткового мінімуму, затвердженого законом, призведе до збільшення розміру цієї допомоги та потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

За орієнтовними розрахунками Мінфіну підвищення розміру допомоги потребуватиме додаткових витрат майже 12 тис. грн у розрахунку на одну особу, а загальні витрати з державного бюджету можуть становити близько 300 тис. грн на рік.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у законопроекті Кабінету Міністрів України доручено затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного та за рахунок них підвищити соціальний сімей осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2021 року/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку» щодо підвищення соціального захисту сімей осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (реєстр. № 3019а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та Цимбалюком М.М., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків для виплати відповідної допомоги). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку» щодо підвищення соціального захисту сімей осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною та дострокового виходу на пенсію (реєстр. № 3019а-1 від 14.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2021 року встановити виплату одноразової допомоги дружині (чоловіку) і дітям віком до 18 років у разі смерті (загибелі) особи, яка має особливі трудові заслуги перед Батьківщиною в розмірі десяти фактичних прожиткових мінімумів у середньому на одну особу /чинна норма – в розмірі п’яти прожиткових мінімумів, затверджених законом на день смерті (загибелі), у розрахунку на місяць на одну особу/.

Довідково: Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні (та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій).

Крім того, законопроектом пропонується надати право дострокового виходу на пенсію особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення пенсійного віку з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я. Такі виплати здійснюватимуться за рахунок коштів державного бюджету до досягнення ними пенсійного віку.

Зважаючи, що відповідно до підпункту «б» та «ж» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог та пенсій, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розміру соціальної допомоги та встановлення пенсій зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що за орієнтовними розрахунками лише підвищення розміру допомоги потребуватиме додаткових витрат майже 12 тис. грн у розрахунку на одну особу, а загальні витрати з державного бюджету можуть становити близько 300 тис. грн на рік, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді. Крім того, Мінфін зауважує, що виплата пенсій особам, звільненим у зв’язку з виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я, також потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, однак, відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісного впливу законопроекту на видаткову частину бюджету.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку» щодо підвищення соціального захисту сімей осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною та дострокового виходу на пенсію (реєстр. № 3019а-1 від 14.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків для виплати відповідної допомоги). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо збільшення розміру допомоги (реєстр. № 3021а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2021 року встановити розмір державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства і дітям з інвалідністю та надбавки на догляд за ними на рівні фактичного прожиткового мінімуму /чинна норма – на рівні прожиткового мінімуму, встановленого законом про державний бюджет на відповідний рік/.

Довідково: Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні (та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій).

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розміру соціальної допомоги зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, наданими у експертному висновку до законопроекту, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 12 млрд грн, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у законопроекті Кабінету Міністрів України доручено затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного бюджету та спрямувати їх на забезпечення громадян соціальним житлом.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2021 року/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» щодо збільшення розміру допомоги (реєстр. № 3021а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та Цимбалюком М.М., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків для забезпечення виплати відповідної соціальної допомоги). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо підвищення розмірів грошової допомоги на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (реєстр. № 3022а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2021 року встановити всі види допомог для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, а також державних соціальних стандартів для таких дітей на рівні фактичного прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку /чинна норма – на рівні прожиткового мінімуму для осіб відповідного віку встановленого законом державний бюджет на відповідний рік/.

Довідково: Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні (та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій).

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розміру соціальної допомоги зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, наданими у експертному висновку до законопроекту, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 2 млрд гривень. Крім того, Мінфін зазначає, що для дотримання єдиних підходів при визначенні розміру державних допомог аналогічного збільшення також потребуватиме розмір допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, а додаткові видатки у 2021 році становитимуть 2,9 млрд гривень.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у законопроекті Кабінету Міністрів України доручено затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до зведеного бюджету та за рахунок них забезпечити підвищення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2021 року/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» щодо підвищення розмірів грошової допомоги на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (реєстр. № 3022а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків для виплати відповідної допомоги). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» щодо підвищення соціального захисту дітей та молоді (реєстр. № 3042а від 28.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2021 року встановити розміри допомог сім’ям на неповнолітніх дітей, стипендій та інших видів матеріального забезпечення молоді, яка отримує професійно-технічну, вищу освіту у відповідних навчальних закладах на рівні не менше фактичного прожиткового мінімуму /чинна норма – враховуючи вартість прожиткового мінімуму та виходячи з реальних можливостей держави/.

Довідково: Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні (та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій).

Зважаючи, що виплата таких допомог здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, про що також зазначає Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість у законопроекті Кабінету Міністрів України доручено затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до  зведеного бюджету і бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та за рахунок них забезпечити підвищення соціального захисту дітей і молоді.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2021 року/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 9 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» щодо підвищення соціального захисту дітей та молоді (реєстр. № 3042а від 28.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів для виплати відповідних допомог та стипендій). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту дітей та молоді (реєстр. № 3042а-1 від 16.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

У законопроекті пропонується встановити розміри допомог сім’ям на неповнолітніх дітей, стипендій (академічних стипендій, соціальних стипендій та інших видів стипендій) та інших видів матеріального забезпечення молоді, яка отримує професійну (професійно-технічну), фахову передвищу, вищу освіту у відповідних навчальних закладах на рівні не менше фактичного прожиткового мінімуму. Крім того, розміри соціальних стипендій для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також для осіб, на яких розповсюджується Закон України «Про престижність шахтарської праці», затверджуватимуться на рівні не менше 150 відсотків фактичного прожиткового мінімуму.

Довідково: Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні (та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій).

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту констатує, що реалізація положень законопроекту потребуватиме вишукання додаткових коштів з державного та місцевих бюджетів, однак відсутність вихідних даних унеможливила проведення вартісної оцінки величини такого впливу.

Зазначаючи у пояснювальній записці, що законопроект потребує додаткових фінансових витрат у майбутньому, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи до законопроекту не надається належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Водночас, у законопроекті Кабінету Міністрів України доручається невідкладно подати до Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо збільшення доходів та видатків для реалізації його положень. При цьому не взято до уваги, що внесення змін до закону про державний бюджет України проводиться лише у випадках, визначених у статтях 52 та 53 Бюджетного кодексу України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня наступного за днем його опублікування/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення соціального захисту дітей та молоді (реєстр. № 3042а-1 від 16.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів для виплати відповідних допомог та стипендій). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» щодо збільшення грошової допомоги на догляд (реєстр. № 3026а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Дубілем В.О.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2021 року встановити розмір грошової допомоги особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, яка за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, на догляд за нею на рівні не менше, ніж два фактичних прожиткових мінімумів /чинна норма – розмір зазначеної допомоги розраховується як різниця між трьома прожитковими мінімумами на кожного члена сім’ї та середньомісячним сукупним доходом сім’ї за попередні шість місяців, але не може бути більше, ніж прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць/.

Довідково: Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні (та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій).

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розміру соціальної допомоги зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, наданими у експертному висновку до законопроекту, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі 4,3 млрд грн на рік (в умовах 2020 року), що не буде забезпечено фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у законопроекті Кабінету Міністрів України доручено затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного бюджету та спрямувати їх на забезпечення громадян соціальним житлом.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2021 року/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» щодо збільшення грошової допомоги на догляд (реєстр. № 3026а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Дубілем В.О., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків для виплати грошової допомоги особам, які проживають разом з особою з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» щодо забезпечення громадян соціальним житлом (реєстр. № 4007 від 01.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

У законопроекті пропонується надати право громадянам на отримання соціального житла з урахуванням фактичного прожиткового мінімуму /чинна норма – з урахуванням прожиткового мінімуму/.

Довідково: Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні (та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій).

Зважаючи, що відповідно до статті 5 Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» житловий фонд соціального призначення формується органами місцевого самоврядування, зокрема шляхом будівництва нового житла та передачі з державної в комунальну власність соціального житла, побудованого за рахунок коштів державного бюджету, реалізація положень в частині отримання житла із такого фонду потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів, про що також зазначає Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів. Натомість у законопроекті Кабінету Міністрів України доручено затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного бюджету та спрямувати їх на забезпечення громадян соціальним житлом.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 липня 2021 року/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про житловий фонд соціального призначення» щодо забезпечення громадян соціальним житлом (реєстр. № 4007 від 01.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо підвищення розмірів допомоги (реєстр. № 4010 від 01.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується з 1 січня 2021 року встановити розмір державних соціальних допомог (у зв’язку з вагітністю та пологами, на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; на дітей одиноким матерям, на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність) виходячи з фактичних прожиткових мінімумів /чинні норми – виходячи з прожиткових мінімумів, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік/.

Довідково: Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні (та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій).

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розмірів соціальних допомог зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, наданими у експертному висновку до законопроекту, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі щонайменше 10,5 млрд грн, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Натомість у законопроекті Кабінету Міністрів України доручено затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного бюджету та спрямувати їх на забезпечення громадян соціальним житлом.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з 1 січня 2021 року/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо підвищення розмірів допомоги (реєстр. № 4010 від 01.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків для забезпечення виплати у підвищених розмірах державної соціальної допомоги сім’ям з дітьми). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо визначення розміру допомоги з урахуванням фактичного прожиткового мінімуму (реєстр.
№ 4010-1 від 21.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С. та Морозом В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті пропонується встановити розмір державних соціальних допомог (у зв’язку з вагітністю та пологами, на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; на дітей одиноким матерям, на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, на дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність) виходячи з фактичних прожиткових мінімумів. На відміну від законопроекту реєстр. № 4010 визначатиметься, що розмір таких допомог встановлюватиметься щомісячно з урахуванням фактичного прожиткового мінімуму за місяць, що передує місяцю виплати допомоги /чинні норми – виходячи з прожиткових мінімумів, встановлених законом про державний бюджет на відповідний рік/.

Довідково: Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, встановлений законом.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні (та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій).

Зважаючи, що відповідно до підпункту «і» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України видатки на виплату відповідних соціальних допомог здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, запропоноване збільшення розмірів соціальних допомог зазначеним категоріям громадян потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, наданими у експертному висновку до законопроекту, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету у сумі щонайменше 13,1 млрд грн, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді.

Однак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» щодо визначення розміру допомоги з урахуванням фактичного прожиткового мінімуму (реєстр. № 4010-1 від 21.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С. та Морозом В.В., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків для виплати відповідних допомог). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оплату праці» щодо підвищення розмірів заробітної плати (реєстр. № 3013а від 26.08.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про оплату праці», зокрема, передбачається:

встановити, що мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт);

не включати до мінімальної заробітної плати доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати, доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії та інші аналогічні виплати;

встановлювати розмір мінімального посадового окладу (тарифної ставки) для працівників бюджетних установ не менше від фактичного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб;

здійснювати перегляд розміру мінімальної заробітної плати залежно від зміни розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

встановити, що розмір мінімальної заробітної плати не може бути зменшено в разі зменшення фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, проектом закону доручається Кабінету Міністрів України, зокрема:

затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах та за рахунок додаткових надходжень забезпечити підвищення розміру заробітної плати працівникам бюджетної сфери;

врахувати у проектах державного бюджету розмір мінімальної заробітної плати з урахуванням норм даного Закону.

За пропозицією суб’єктів права законодавчої ініціативи відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2021 року.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація положень цього проекту закону не потребує додаткових видатків у 2020 році. Водночас зазначено, що при вжитті необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки можливо збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень.

У своєму експертному висновку Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову та дохідну частини бюджетів усіх рівнів у частині підвищення оплати праці працівників бюджетних установ. За розрахунками Мінфіну, у разі встановлення з 1 січня 2021 року посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС на рівні мінімальної заробітної плати, додаткові видатки на оплату праці працівників бюджетної сфери становитимуть понад 350 млрд гривень.

Також, Міністерством фінансів України зазначається, що запропоновані законопроектом положення не узгоджуються із нормами статті 6 Закону України «Про оплату праці» в частині визначення розміру мінімального посадового окладу.

Варто відмітити, що підвищення рівня оплати праці може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів не тільки від податку на доходи фізичних осіб, а й військового збору, а також до фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про оплату праці» щодо підвищення розмірів заробітної плати (реєстр. № 3013а від 26.08.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетної сфери і, відповідно, надходження державного і місцевих бюджетів від податків і зборів, що нараховуються на доходи громадян, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння розвитку недержавної підтримки діяльності у сфері фізичної культури і спорту (реєстр. № 4069 від 08.09.2020), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Аллахвердієвою І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Податкового кодексу України пропонується:

надати можливість платникам податку на прибуток підприємств при здійсненні безоплатного перерахування (надання) коштів (товарів, робіт, послуг) всім суб’єктам сфери фізичної культури і спорту /згідно з чинною нормою лише дитячо-юнацьким спортивним школам, центрам олімпійської підготовки, школам вищої спортивної майстерності, центрам фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, спортивним федераціям з олімпійських видів спорту/, які є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, відносити до складу витрат суму, що не перевищує 8% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

доповнити новими положеннями, відповідно до яких платники податку на прибуток підприємств:

- не здійснюватимуть коригування фінансового результату до оподаткування у разі перевищення встановленого «8% ліміту», за умови, якщо безоплатне перерахування коштів, передача товарів, виконання робіт, надання послуг здійснюється за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні таких платників податку після сплати ними податкових зобов’язань з податку на прибуток підприємств;

- у разі безоплатного перерахування (надання) неприбутковим організаціям – суб’єктам сфери фізичної культури і спорту коштів (товарів, робіт, послуг) у сумі, що перевищує 5 млн грн, застосовуватимуть коригування (збільшення) фінансового результату до оподаткування у розмірі, що перевищує 16% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

звільнити від оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нежитлової нерухомості, безоплатно отримані суб’єктами сфери фізичної культури і спорту, які є неприбутковими і внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій;

тимчасово, до 1 січня 2025 року, звільнити від оподаткування податком на додану вартість операції із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту неприбутковими організаціями, що є національними спортивними федераціями відповідно до Закону України «Про фізичну культуру і спорт», товарів, визначених пунктом 4-4 Розділу XXІ Митного кодексу України, та з першого постачання цих товарів на митній території України зазначеними неприбутковими організаціями для використання суб’єктами сфери фізичної культури і спорту, що є неприбутковими організаціями, а порядок ввезення, постачання та цільового використання таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України. При цьому, зазначене звільнення пропонується не поширювати на товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.

Крім того, законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про фізичну культуру і спорт», якими передбачається доповнити новими термінами «спортивний донатор» і «недержавна підтримка діяльності у сфері фізичної культури і спорту» та надати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту, деякі нові повноваження.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим законопроектом цих же авторів «Про внесення змін до Розділу XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо сприяння розвитку недержавної підтримки діяльності у сфері фізичної культури і спорту» (реєстр. № 4068), а відтак практика застосування положень цих законопроектів залежить від взаємоузгодженого їх розгляду і прийняття.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту призведе до втрат доходів бюджету, проте визначити вартісний обсяг таких втрат немає можливості через відсутність необхідних для розрахунку даних, а саме: кількості платників, які надаватимуть благодійну допомогу суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, та суми коштів, вартості товарів, обсягів та вартості виконаних робіт і наданих послуг, безоплатно перерахованих (наданих) платниками податку на прибуток підприємств неприбутковим організаціям – суб’єктам сфери фізичної культури і спорту, а також кількості та площі об’єктів нежитлової нерухомості, розміру ставки податку, встановленої органами місцевого самоврядування. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Відповідно до пункту 19 частини першої статті 64 та пункту 4 частини першої статті 69 Бюджетного кодексу України податок на майно (до складу якого включається податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю) належить до доходів бюджетів місцевого самоврядування. Крім того, згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 цього Кодексу 10% податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння розвитку недержавної підтримки діяльності у сфері фізичної культури і спорту (реєстр. № 4069 від 08.09.2020), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Аллахвердієвою І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість та доходів місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств і податку на майно, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів та може потребувати збільшення видатків державного бюджету на функціонування відповідного центрального органу виконавчої влади залежно від вжиття ним заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до розділу XXІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України (реєстр. № 3706 від 19.06.2020), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Штепою С.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, зокрема, що:

тимчасово, протягом 180 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо упорядкування структури акцизного податку» (такого закону немає у чинному законодавстві, ймовірно йдеться про законопроект з такою ж назвою за реєстр. № 3704), митне оформлення легкових автомобілів та вантажних автомобілів загальною масою до 3,5 тони, які ввезені на митну територію України до 1 травня 2020 року і перебувають у митних режимах тимчасового ввезення або транзиту, здійснюється з виконанням митних формальностей відповідно до тимчасового порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

тимчасово не застосовуються штрафні санкцій за порушення при переміщенні транспортних засобів у митних режимах тимчасового ввезення і транзиту на території України на строк 180 календарних днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо упорядкування структури акцизного податку» за умови здійснення митного оформлення транспортного засобу зі сплатою належних митних платежів та добровільної сплати до державного бюджету фізичною особою, яка є власником такого транспортного засобу або уповноважена розпоряджатися ним та декларує такий транспортний засіб для вільного обігу на митній території України, коштів у сумі, що дорівнює розміру п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500 грн).

Насамперед необхідно відмітити, що законопроект є системно пов’язаним із законопроектом про внесення змін до Податкового кодексу України щодо упорядкування структури акцизного податку» (реєстр. № 3704) і похідним від нього. Відтак, практика застосування положень законопроекту за реєстр. № 3706 залежить від розгляду і прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3704.

Відповідно до пояснювальної записки реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету та збільшить надходження до державного бюджету на 17,36 млрд грн від митного оформлення автомобілів з іноземною реєстрацією, що знаходяться на митній території України. З цього приводу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що зазначена законодавча пропозиція щодо продовження пільгового розмитнення транспортних засобів може мати зворотній ефект, коли власники нерозмитнених авто, в очікуванні чергових преференцій, не поспішатимуть із розмитненням.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту має вплив на доходи бюджету, водночас розробником при розрахунку не враховано кількості транспортних засобів з іноземною реєстрацією, власники яких відмовляться здійснити митне оформлення транспортних засобів за встановленими правилами та які будуть продовжувати знаходитися на території України з порушенням митних правил, а саме до таких транспортних засобів не застосовуватиметься адміністративна відповідальність, передбачена статтями 469, 470, 481, 485 Митного кодексу України.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до розділу XXІ  «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України (реєстр. № 3706 від 19.06.2020), поданий народними депутатами України Богданцем А.В., Штепою С.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до недонадходження вже нарахованих адміністративних штрафів до державного бюджету у короткостроковій перспективі, а також може опосередковано вплинути на зменшення надходжень митних платежів до державного бюджету у подальшому залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та прийняття базового законопроекту за реєстр. № 3704). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитувань громадської думки (реєстр. № 4043 від 03.09.2020), поданий народними депутатами України Корнієнком О.С., Клочком А.А., Івановим В.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується надати повноваження Центральній виборчій комісії забезпечувати організацію підготовки і проведення опитування громадської думки у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про проведення такого опитування. При цьому передбачається, що матеріально-технічне та фінансове забезпечення опитування громадської думки може здійснюватися серед іншого за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відтак, реалізація положень законопроекту зумовить необхідність збільшення видатків державного бюджету на забезпечення діяльності Центральної виборчої комісії для організації опитування громадської думки, хоча у пояснювальній записці до законопроекту визначається, що він не потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про такий вплив законопроекту на видатки державного бюджету, відмічає, що відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини його впливу на показники бюджету, та не підтримує поданий законопроект.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про необхідність подання таких розрахунків зазначається також Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України у висновку на законопроект.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитувань громадської думки (реєстр. № 4043 від 03.09.2020), поданий народними депутатами України Корнієнком О.С., Клочком А.А., Івановим В.І. та іншими, матиме вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків на організацію та проведення опитування громадської думки). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитування громадської думки про ймовірну лояльність до держави-агресора (реєстр. № 4043-3 від 04.09.2020), поданий народним депутатом України Устіновою О.Ю.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується надати Центральній виборчій комісії повноваження у встановленому нею порядку провести опитування громадської думки щодо ставлення громадян України до ймовірної лояльності Фокіна Вітольда Павловича до держави-агресора у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про проведення такого опитування.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету для фінансового забезпечення підготовки та проведення опитування громадської думки, однак відсутність вихідних даних (не визначено строків проведення такого опитування, території проведення опитування, кількості залучених до опитування осіб та умов оплати їх послуг тощо) унеможливила визначення ним вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитування громадської думки про ймовірну лояльність до держави-агресора (реєстр. № 4043-3 від 04.09.2020), поданий народним депутатом України Устіновою О.Ю., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитувань громадської думки (реєстр. № 4043-5 від 08.09.2020), поданий народним депутатом України Васильченко Г.І.

 

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується надати Центральній виборчій комісії повноваження на проведення опитування громадської думки щодо ставлення громадян України до легалізації азартних ігор у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про проведення такого опитування. При цьому, порядок опитування громадської думки встановлюватиметься Центральною виборчою комісією.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету для фінансового забезпечення підготовки та проведення опитування громадської думки, однак відсутність вихідних даних (не визначено строків проведення такого опитування, території проведення опитування, кількості залучених до опитування осіб та умов оплати їх послуг тощо) унеможливила визначення ним вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитувань громадської думки (реєстр. № 4043-5 від 08.09.2020), поданий народним депутатом України Васильченко Г.І., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитування громадської думки про необхідність проживання Президента України в державній заміській резиденції (реєстр. № 4043-8 від 08.09.2020), поданий народним депутатом України Клименко Ю.Л.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується надати Центральній виборчій комісії повноваження на проведення опитування громадської думки щодо необхідності проживання Президента України в державній заміській резиденції.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету для фінансового забезпечення підготовки та проведення опитування громадської думки, однак відсутність вихідних даних (не визначено строків проведення такого опитування, території проведення опитування, кількості залучених до опитування осіб та умов оплати їх послуг тощо) унеможливила визначення ним вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитування громадської думки про необхідність проживання Президента України в державній заміській резиденції (реєстр. № 4043-8 від 08.09.2020), поданий народним депутатом України Клименко Ю.Л., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.43. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитування громадської думки стосовно можливого внесення змін до Конституції України з метою заборони відвідин території держави-агресора народними депутатами України (реєстр. № 4043-9 від 08.09.2020), поданий народним депутатом України Піпою Н.Р.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується надати Центральній виборчій комісії повноваження на проведення опитування громадської думки стосовно можливого внесення змін до Конституції України з метою заборони відвідин території держави-агресора народними депутатами України.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету для фінансового забезпечення підготовки та проведення опитування громадської думки, однак відсутність вихідних даних (не визначено строків проведення такого опитування, території проведення опитування, кількості залучених до опитування осіб та умов оплати їх послуг тощо) унеможливила визначення ним вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитування громадської думки стосовно можливого внесення змін до Конституції України з метою заборони відвідин території держави-агресора народними депутатами України (реєстр. № 4043-9 від 08.09.2020), поданий народним депутатом України Піпою Н.Р., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.44. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитувань громадської думки (реєстр. № 4043-10 від 10.09.2020), поданий народним депутатом України Стефанишиною О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується надати Центральній виборчій комісії повноваження на проведення опитування громадської думки щодо ставлення громадян України до легалізації медичного канабісу в разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про проведення такого опитування. При цьому, порядок опитування громадської думки встановлюватиметься Центральною виборчою комісією.

Міністерство фінансів України вважає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету для фінансового забезпечення підготовки та проведення опитування громадської думки, однак відсутність вихідних даних (не визначено строків проведення такого опитування, території проведення опитування, кількості залучених до опитування осіб та умов оплати їх послуг тощо) унеможливила визначення ним вартісної величини такого впливу на показники бюджету.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Центральну виборчу комісію» щодо опитувань громадської думки (реєстр. № 4043-10 від 10.09.2020), поданий народним депутатом України Стефанишиною О.А., має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.45. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 10 Закону України «Про державні нагороди України» (щодо запровадження почесного звання «Заслужений працівник сфери телекомунікацій України») (реєстр. № 4017 від 02.09.2020), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Крячком М.В., Сохою Р.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується доповнити частину першу статті 10 Закону України «Про державні нагороди України», встановивши нове почесне звання «Заслужений працівник сфери телекомунікацій України».

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету на виготовлення нагрудних знаків, відповідних посвідчень, виплату надбавок до посадового окладу працівникам бюджетних установ, пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсії за особливі заслуги перед Україною».

Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив законопроекту на показники державного бюджету, відмічаючи, що відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини його впливу на показники бюджету, та не підтримує поданий законопроект.

Зважаючи на зазначене, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги до введення в дію  законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 10 Закону України «Про державні нагороди України» (щодо запровадження почесного звання «Заслужений працівник сфери телекомунікацій України») (реєстр. № 4017 від 02.09.2020), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Крячком М.В., Сохою Р.В. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.46. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання додаткової оплачуваної відпустки чоловікам у зв’язку з народженням дитини (реєстр. № 4033 від 02.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Євтушком С.М. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу законів про працю України та Закону України «Про відпустки», згідно з якими передбачається надати право чоловікам на оплачувану відпустку у зв’язку з народженням дитини тривалістю 10 календарних днів.

Реалізація такої законодавчої ініціативи може потребувати додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів на доплату працівникам, які виконуватимуть обов’язки тимчасово відсутніх працівників, оскільки відповідно до статті 105 Кодексу законів про працю України працівникам, які виконують обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи, провадиться доплата за виконання таких обов’язків в розмірах, передбачених колективним договором.

Міністерство фінансів України, зазначаючи про такий вплив законопроекту на показники бюджетів, звертає увагу на неможливість визначення вартісної величини впливу на показники бюджетів у зв’язку з відсутністю даних: кількості народжених дітей; осіб, які підуть в одноразові відпустки; прогнозного числа осіб, які потребують заміни тощо.

Тому в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту необхідно було надати належне фінансово-економічне обґрунтування та пропозиції щодо покриття додаткових витрат бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

Термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо надання додаткової оплачуваної відпустки чоловікам у зв’язку з народженням дитини (реєстр. № 4033 від 02.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Євтушком С.М. та Цимбалюком М.М., є таким, що має вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2020 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2021 року, а після 15 липня 2020 року – не раніше 1 січня 2022 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.47. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 95 Кодексу законів про працю України щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати (реєстр. № 3012а від 26.08.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України, зокрема, передбачається:

встановити, що мінімальна заробітна плата – це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт);

не включати до мінімальної заробітної плати доплати, надбавки, заохочувальні та компенсаційні виплати;

встановлювати розмір мінімальної заробітної плати не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, проектом закону доручається Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах та за рахунок додаткових надходжень до зведеного бюджету забезпечити підвищення мінімальної заробітної плати у бюджетній сфері.

За пропозицією суб’єктів права законодавчої ініціативи відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2021 року.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація положень цього проекту закону не потребує додаткових видатків у 2020 році. Водночас зазначено, що при вжитті необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки можливо збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень.

У своєму експертному висновку Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову та дохідну частини бюджетів усіх рівнів у частині підвищення оплати праці працівників бюджетних установ. За розрахунками Мінфіну, у разі встановлення з 1 січня 2021 року посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС на рівні фактичного прожиткового мінімуму  для працездатних осіб, додаткові видатки на оплату праці працівників бюджетної сфери становитимуть понад 350 млрд гривень.

Також, Міністерством фінансів України зазначається, що запропоновані законопроектом положення в частині визначення мінімальної заробітної плати на рівні не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб не узгоджується із нормами статті 96 Кодексу законів про працю України та статей 3, 3-1, 6, 9 та 10 Закону України «Про оплату праці» в частині визначення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімального посадового окладу, а також із нормами Закону України «Про прожитковий мінімум», яким встановлено, що для визначення розміру мінімальної заробітної плати застосовується прожитковий мінімум, затверджений законом про державний бюджет на відповідний рік, а фактичний прожитковий мінімум застосовується лише для спостереження за динамікою рівня життя в Україні.

Варто відмітити, що підвищення рівня оплати праці працівників може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів не тільки від податку на доходи фізичних осіб, а й військового збору, а також до фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 95 Кодексу законів про працю України щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати (реєстр. № 3012а від 26.08.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетної сфери і, відповідно, надходження державного і місцевих бюджетів від податків і зборів, що нараховуються на доходи громадян, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.48. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 96 Кодексу законів про працю України щодо підвищення розміру мінімального посадового окладу (тарифної ставки) (реєстр. № 3015а від 27.08.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про оплату праці» передбачається визначити, що мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) для працівників бюджетних установ встановлюватиметься у розмірі, не меншому від мінімальної заробітної плати /за чинною редакцією у розмірі не меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року/.

При цьому, проектом закону доручається Кабінету Міністрів України, зокрема, затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до зведеного бюджету та за рахунок них забезпечити підвищення розміру заробітної плати працівникам бюджетної сфери.

За пропозицією суб’єктів права законодавчої ініціативи відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2021 року.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація положень цього проекту закону не потребує додаткових видатків у 2020 році. Водночас зазначено, що при вжитті необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки можливо збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень.

У своєму експертному висновку Міністерство фінансів України  зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову та дохідну частини бюджетів усіх рівнів у частині підвищення оплати праці працівників бюджетних установ. За розрахунками Мінфіну, у разі встановлення з 1 січня 2021 року посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС на рівні мінімальної заробітної плати, додаткові видатки на оплату праці працівників бюджетної сфери становитимуть понад 350 млрд гривень.

При цьому, запропоновані законопроектом положення в частині визначення мінімальної заробітної плати на рівні не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб не узгоджується із нормами статей 95 і 96 Кодексу законів про працю України та статей 3-1 і 9 Закону України «Про оплату праці» в частині визначення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімального посадового окладу, а також із нормами Закону України «Про прожитковий мінімум», яким встановлено, що для визначення розміру мінімальної заробітної плати застосовується прожитковий мінімум, затверджений законом про державний бюджет на відповідний рік, а фактичний прожитковий мінімум застосовується лише для спостереження за динамікою рівня життя в Україні.

Варто відмітити, що підвищення рівня оплати праці може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів не тільки від податку на доходи фізичних осіб, а й військового збору, а також до фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 96 Кодексу законів про працю України щодо підвищення розміру мінімального посадового окладу (тарифної ставки) (реєстр. № 3015а від 27.08.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів на оплату праці працівників бюджетної сфери і, відповідно, надходження державного і місцевих бюджетів від податків і зборів, що нараховуються на доходи громадян, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.49. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо захисту інтересів територіальних громад» (реєстр. № 4166 від 29.09.2020), внесений народним депутатом України Гривком С.Д.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується, насамперед Закон України «Про приватизацію державного і комунального майна» доповнити новою статтею 16-1 щодо викупу окремих об’єктів приватизації територіальними громадами (об’єднаними територіальними громадами), на території яких вони розташовані.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, метою його прийняття є захист інтересів територіальних громад, збереження єдиних майнових комплексів державних, комунальних підприємств (їх структурних підрозділів) та об’єктів соціально-культурного призначення, які мають важливе значення для територіальних громад, на території яких вони розташовані, шляхом надання відповідним територіальним громадам (об’єднаним територіальним громадам) можливості приватизації (викупу) зазначених об’єктів за спеціальною процедурою.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, разом з тим у разі прийняття рішення про викуп об’єкта приватизації територіальною громадою потребуватиме виділення коштів з відповідного місцевого бюджету. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує у запропонованій редакції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» щодо захисту інтересів територіальних громад» (реєстр. № 4166 від 29.09.2020), внесений народним депутатом України Гривком С.Д., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових витрат місцевих бюджетів на викуп об’єкта приватизації відповідними територіальними громадами). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.50. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» (реєстр. № 3343 від 15.04.2020), поданий народним депутатом України Касаєм Г.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується скасувати Закон України від 16.06.2011 р. № 3531-VI «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» та підпорядкувати підприємства оборонно-промислового комплексу Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України до моменту вирішення питання підпорядкованості таких підприємств центральним органам виконавчої влади за сферою діяльності.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття не потребує додаткових витрат з державного бюджету. Зокрема, відмічено, що метою даного законопроекту є створення на державному рівні належних умов для функціонування та розвитку підприємств оборонно-промислового комплексу України, здійснення військово-технічного співробітництва з іноземними замовниками, належного виконання зобов’язань з державного оборонного замовлення шляхом гармонізації законодавчого забезпечення зазначеної сфери з іншими нормативно-правовими актами країни.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету внаслідок покладення додаткових функцій, пов’язаних з управлінням підприємствами оборонно-промислового комплексу. Крім того, Мінфін зауважує, що у разі ліквідації державного концерну «Укроборонпром» (далі – Концерн) буде відсутнє забезпечення виконання зобов’язань за державними гарантіями (а саме боргових зобов’язань підприємств, що входять до складу Концерну, за кредитами, залученими для фінансування програм, пов’язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави), та виникає ризик втрат державного бюджету /за інформацією Мінфіну, у 2020 році заборгованість таких підприємств за кредитами, залученими під державні гарантії у 2016-2018 роках, становить 1,78 млрд грн/. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує у запропонованій редакції.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту також зауважує, що передбачена у законопроекті ліквідація Концерну з покладанням на Мінекономіки додаткових функцій, пов’язаних з управлінням підприємствами оборонно-промислового комплексу, матиме наслідком збільшення видатків державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про особливості управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» (реєстр. № 3343 від 15.04.2020), поданий народним депутатом України Касаєм Г.О., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покладення додаткових функцій, пов’язаних з управлінням підприємствами оборонно-промислового комплексу, а також може призвести до втрат надходжень державного бюджету щодо відшкодування витрат, пов’язаних з виконанням гарантійних зобов’язань). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради Україи з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.51. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових гарантій прав педагогічних та науково-педагогічних працівників під час дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3033а від 27.08.2020), внесений народними депутатами України Новинським В.В., Гриб В.О., Магомедовим М.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про освіту», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та «Про страхування» пропонується:

встановити доплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладів освіти, які безпосередньо організовують освітній процес, у розмірі 100 відсотків заробітної плати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), за рахунок фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками;

віднести захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника коронавірусною хворобою (COVID-19), що пов’язане з виконанням професійних обов’язків під час дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), до професійних захворювань;

передбачити обов’язкове державне страхування щодо педагогічних та науково-педагогічних працівників державних та комунальних закладів освіти з наступними страховими виплатами у разі:

захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) – не менше 100 кратного розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року;

встановлення групи інвалідності протягом одного календарного року, що настала внаслідок захворювання коронавірусною хворобою (COVID-19) – 300 кратного розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року;

смерті працівника – у 750 кратному розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

Прийняття запропонованих положень зумовить необхідність збільшення видатків державного та місцевих бюджетів і потребуватиме вишукання додаткових ресурсів для їх забезпечення. Однак, у пояснювальній записці до законопроекту визначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України, оскільки здійснюватиметься у межах затверджених видатків.

З приводу такої законодавчої ініціативи Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначається таке:

обсяг виділених коштів з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками відповідно до прийнятих Кабінетом Міністрів України рішень досягнув обсягу бюджетного призначення, затвердженого в державному бюджеті для цього фонду;

за орієнтованими розрахунками тільки на доплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладів освіти, які безпосередньо організовують освітній процес, у розмірі 100 відсотків заробітної плати до кінця 2020 року необхідно додатково 41 млрд гривень;

визначення додаткового обсягу видатків на обов’язкове державне страхування педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти унеможливлене у зв’язку з відсутністю прогнозної кількості осіб, які захворіють, а також конкретних розмірів страхових внесків страхувальників.

При цьому, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових гарантій прав педагогічних та науково-педагогічних працівників під час дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3033а від 27.08.2020), внесений народними депутатами України Новинським В.В., Гриб В.О., Магомедовим М.С. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.52. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових гарантій прав педагогічних та науково-педагогічних працівників під час дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3033а-1 від 14.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про освіту», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та «Про захист населення від інфекційних хвороб» пропонується:

встановити доплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладам освіти, які безпосередньо організовують освітній процес, у розмірі 100 відсотків заробітної плати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), за рахунок фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками;

віднести захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника коронавірусною хворобою (COVID-19), що пов’язане з виконанням професійних обов’язків під час дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), до професійних захворювань;

поширити обов’язкове державне страхування на педагогічних та науково-педагогічних працівників державних та комунальних закладів освіти з наступними страховими виплатами (у разі захворювання на коронавірусну хворобу (COVID-19) – не менше 100 кратного розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року; встановлення групи інвалідності протягом одного календарного року, що настала внаслідок захворювання коронавірусною хворобою (COVID-19) – 300 кратного розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року; смерті працівника – у 750 кратному розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року).

Прийняття запропонованих положень зумовить необхідність збільшення видатків державного та місцевих бюджетів і потребуватиме вишукання додаткових ресурсів для їх забезпечення. Однак, у пояснювальній записці до законопроекту визначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України, оскільки здійснюватиметься у межах затверджених видатків.

З приводу такої законодавчої ініціативи Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначається таке:

обсяг виділених коштів з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками відповідно до прийнятих Кабінетом Міністрів України рішень досягнув обсягу бюджетного призначення, затвердженого в державному бюджеті для цього фонду, та становить 65,96 млрд гривень;

за орієнтованими розрахунками тільки на доплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладів освіти, які безпосередньо організовують освітній процес, у розмірі 100 відсотків заробітної плати до кінця 2020 року необхідно додатково 41 млрд гривень;

визначення додаткового обсягу видатків на обов’язкове державне страхування педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти унеможливлене у зв’язку з відсутністю прогнозної кількості осіб, які захворіють, а також конкретних розмірів страхових внесків страхувальників.

При цьому, в супереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо додаткових гарантій прав педагогічних та науково-педагогічних працівників під час дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3033а-1 від 14.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.53. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України, спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження інвестиційних стимулів в індустріальних парках (реєстр. № 3725 від 23.06.2020), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Кисилевським Д.Д. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається звільнити від оподаткування ввізним митом устаткування, обладнання та комплектуючі до них (крім підакцизних товарів) /за визначеними законопроектом кодами УКТ ЗЕД/, що ввозяться на митну територію України керуючими компаніями індустріальних парків для облаштування індустріальних парків та/або для подальшого здійснення господарської діяльності в їх межах, учасниками індустріальних парків, які відповідають критеріям, встановленими Податковим кодексом України, та якщо зазначені товари будуть використані для здійснення господарської діяльності у сфері переробної промисловості, а також науково-дослідної діяльності, діяльності у сфері інформації і телекомунікацій. Також законопроектом пропонується не поширювати зазначене звільнення на товари, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.

Насамперед слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим законопроектом цих же авторів «Про внесення змін до Податкового кодексу України, спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження стимулів в індустріальних парках» (реєстр. № 3724), а відтак практика застосування законопроекту за реєстр. № 3725 залежить від його взаємоузгодженого розгляду і прийняття з законопроектом за реєстр. № 3724.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що з однієї сторони активізація ділової активності завдяки індустріальним паркам сприятиме зростанню податкових надходжень, з іншої – передбачені для резидентів індустріальних парків інвестиційні стимули та скорочення ділової активності в секторі послуг матимуть наслідком недоотримання податків, а програми підтримки експорту вимагатимуть збільшення видаткової частини бюджету, однак чистий ефект від податкових надходжень буде позитивним (додаткові надходження становитимуть 3,34% від рівня 2019 р.).

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат надходжень до бюджету від ввізного мита, а вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету оцінити неможливо за відсутності обсягів імпорту устаткування, обладнання та комплектуючих до них, що будуть ввозитися без оподаткування ввізним митом. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Митного кодексу України, спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження інвестиційних стимулів в індустріальних парках (реєстр. № 3725 від 23.06.2020), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Кисилевським Д.Д. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від ввізного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.54. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розмірів трудових пенсій за понаднормовий страховий стаж» (реєстр. № 3023а від 27.08.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Кириленком І.Г.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсії за віком збільшувати на 3 відсотки розмір пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 10 відсотків мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини (за чинною редакцією  такий розмір підвищення становить 1%, і не може бути більше як 1 відсотка мінімальної пенсії за віком).

За пропозицією суб’єкта права законодавчої ініціативи відповідний закон набиратиме чинності з 1 січня 2021 року.

Крім того, у прикінцевих положеннях законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, а також забезпечити виплату з 1 січня 2021 року за нормами цього Закону пенсійних виплат, які призначені до 1 січня та з 1 січня 2021 року.

Водночас, у пояснювальній записці до даного законопроекту зазначається, що його реалізація може бути забезпечена за рахунок здійснення заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень.

Реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету  та Пенсійного фонду України (далі – Фонд), оскільки потребуватиме додаткових видатків Фонду і призведе до збільшення дефіциту його бюджету, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, а реальних джерел покриття додаткових видатків державного бюджету невизначено, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

За орієнтовними розрахунками Фонду, про що зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України, додаткові видатки на реалізацію цього законопроекту складуть 106,1 млрд грн на рік.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерство фінансів України.

Загалом, Міністерство фінансів України цей законопроект не підтримує та вважає, що прийняття законодавчих змін без відповідного фінансового забезпечення не відповідає принципу збалансованості бюджету, відповідно до якого повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період, та принципу обґрунтованості, згідно з яким бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку України та розрахунках надходжень бюджету і витрат бюджету, що здійснюється відповідно до затверджених методик та правил.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо підвищення розмірів трудових пенсій за понаднормовий страховий стаж» (реєстр. № 3023а від 27.08.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Кириленком І.Г., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.55. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо поліпшення умов призначення пенсій» (реєстр. № 3054 (доопрац.) від 28.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» пропонується:

- збільшити величину оцінки одного року страхового стажу з 1% до 1,35%;

- встановити право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками – 55 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років (за чинними нормами законодавства передбачено поступове, протягом 10 років, збільшення страхового стажу до 35 років та право на призначення пенсій за віком після досягнення шістдесятирічного віку);

- заборонити зміну умов призначення пенсії в частині підвищення пенсійного віку та збільшення страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком;

- передбачити можливість призначення державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію для чоловіків після досягнення віку 63 років, а для жінок – 58 років;

- збільшити до 3 відсотків розмір підвищення пенсії за віком за кожний повний рік понад норму страхового стажу, але не більше 10 відсотків мінімальної пенсії за віком (за чинною редакцією  такий розмір підвищення становить 1%, і не може бути більше як на 1 відсоток мінімальної пенсії за віком);

- доручити Кабінету Міністрів України розробити та подати на розгляд Верховної ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік», необхідних для реалізації поданого законопроекту.

Реалізація законопроекту збільшуватиме видатки державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України (далі – Фонд), оскільки призведе до збільшення дефіциту цього Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

За орієнтовними розрахунками Фонду, про що зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України, додаткові видатки на реалізацію цього законопроекту становитимуть 25,3 млрд грн на місяць, які у бюджеті Фонду на 2020 рік не передбачено.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерство фінансів України.

Загалом, Міністерство фінансів України цей законопроект не підтримує та вважає, що прийняття запропонованих законопроектом змін поставить в нерівні умови пенсіонерів, яким пенсія вже призначена з урахуванням норм пенсійної реформи.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо поліпшення умов призначення пенсій» (реєстр. № 3054 (доопрац) від 28.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.56. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про паспорт громадянина України у формі книжечки (реєстр. № 3986-1 від 14.08.2020), внесений народними депутатами України Новинським В.В., Гриб В.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується надати право громадянам України отримувати паспорт громадянина України у формі книжечки, визначити вимоги до такого паспорта та термін його дії.

Слід зазначити, що положенням частини третьої статті 4 законопроекту передбачено, що за видачу паспорта громадянина України у формі книжечки державне мито не справляється.

Реалізація зазначеного положення зменшить доходи місцевих бюджетів від сплати державного мита, оскільки відповідно до положень Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», за видачу паспорта громадянина України у разі обміну замість втраченого чи пошкодженого передбачено справляння державного мита, в розмірі двох неоподатковуваних мінімуми доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімумів доходів громадян 17 грн розмір державного мита становитиме 34 грн/, а відповідно до пункту 15 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України такий платіж зараховується до доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування.

Слід зазначити, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про паспорт громадянина України у формі книжечки (реєстр. № 3986-1 від 14.08.2020), внесений народними депутатами України Новинським В.В., Гриб В.О. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшить доходи місцевих бюджетів від сплати державного мита). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.57. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» щодо стимулювання створення робочих місць у галузі (реєстр. № 3804 від 07.07.2020), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Івченком В.Є. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» (далі – Закон), якими зокрема:

оновлено визначення поняття «вітчизняна техніка і обладнання для агропромислового комплексу», згідно з яким, це техніка і обладнання, виготовлене підприємствами – резидентами України на виробничих потужностях, що розташовані на території України, ступінь локалізації якої у собівартості перевищує 55% (згідно з чинною редакцією – ступінь локалізації перевищує 60%), та на підприємствах з виробництва якої питома вага витрат на оплату праці з урахуванням відрахування на соціальні заходи у складі собівартості виробленої (реалізованої – для суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності) продукції становить не менш як 9% (згідно з чинною редакцією – така вимога відсутня),

при цьому, Кабінет Міністрів України, щорічно може встановлювати інший ступінь локалізації для певних видів техніки і обладнання для агропромислового комплексу (як до 5% у сторону зменшення, так до 10% в сторону збільшення),

викладено у новій редакції основні завдання вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу,

уточнено основні напрями державної підтримки пріоритетного розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу, здійснення яких передбачається за рахунок видатків державного бюджету, а саме, запропоновано:

- часткову, у розмірі 70% (згідно з чинною редакцією – до 70%), компенсацію облікової ставки Національного банку України за кредитами банків, що надаються підприємствам вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу на виготовлення техніки і обладнання для агропромислового комплексу, та державна підтримка банків, що здійснюють довгострокове кредитування цих підприємств,

- часткову у розмірі 30% (згідно з чинною редакцією – до 40%) компенсацію державою вартості техніки і обладнання для агропромислового комплексу, що поставляється сільськогосподарським товаровиробникам і підприємствам харчової та переробної промисловості, при цьому, Кабінет Міністрів України може збільшувати відсоток компенсації для фермерських господарств, створених відповідно до Закону України «Про фермерське господарство», додатково до 10%.

За висновком Міністерства фінансів України до даного законопроекту, запропоноване у законопроекті уточнення напрямів державної підтримки пріоритетного розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу, здійснення яких передбачається за рахунок видатків державного бюджету, в частині зміни розмірів відповідних часток компенсації у розмірі 30%, а не до 40%, впливатиме на розмір видатків державного бюджету (у бік їх збільшення) у відповідних бюджетних періодах.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зауважує, що у державному бюджеті за бюджетною програмою 1201150 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», серед іншого, передбачено спрямування коштів на часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки і обладнання вітчизняного виробництва в обсязі 1 000 млн гривень. При цьому, згідно з Порядком використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2017 № 130, таку часткову компенсацію визначено у розмірі 25% їх вартості (без урахування податку на додану вартість).

За оцінкою Міністерства фінансів реалізація положення щодо визначення часткової, у розмірі 30%, а не до 40%, компенсації державою вартості техніки і обладнання для агропромислового комплексу, що поставляється сільськогосподарським товаровиробникам і підприємствам харчової та переробної промисловості, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, орієнтовно у сумі 200 млн гривень.

Загалом за узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України в межах компетенції законопроект не підтримується.

Слід зауважити, що розробником всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань (розрахунків), а також пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу» щодо стимулювання створення робочих місць у галузі (реєстр. № 3804 від 07.07.2020), поданий народними депутатами України Лабазюком С.П., Івченком В.Є. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.58. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо збільшення розмірів допомоги та страхових виплат» (реєстр № 3017а від 27.08.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року підвищити розміри страхових виплат Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України (одноразової та щомісячної виплати потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, одноразової допомоги сім’ї у разі смерті потерпілого і допомоги на поховання) за рахунок врахування при визначенні розмірів виплат фактичного розміру прожиткового мінімуму (чинна редакція закону передбачає при визначені таких виплат враховувати прожитковий мінімум затверджений Верховною Радою України у законі про Державний бюджет України на відповідний рік), а також здійснювати індексацію щомісячних страхових виплат відповідно до Закону України «Про індексацію грошових виплат населенню».

Крім того, прикінцевими положеннями законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, а також забезпечити виплату з 1 січня 2021 року за нормами цього Закону щомісячних страхових виплат, які призначені до 1 січня та з 1 січня 2021 року.

Водночас, у пояснювальній записці до даного законопроекту зазначається, що його реалізація може бути забезпечена за рахунок здійснення заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень.

Реалізація законопроекту у зв’язку із збільшенням розмірів окремих страхових виплат потребуватиме додаткових витрат Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України, проте автором законопроекту не визначено реальних джерел покриття додаткових видатків Фонду, зважаючи на зазначене, виконання закону може потребувати додаткових видатків державного бюджету в частині надання фінансової допомоги Фонду, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Разом з цим, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На виконання вказаних вимог зазначає також Міністерство фінансів України.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України зауважує, що з метою забезпечення вчасного виконання вже покладених на Фонд функцій, прийняття рішень, які потребуватимуть додаткових видатків, мають здійснюватися виважено, після проведення відповідних розрахунків та з урахуванням можливостей Фонду. Також Міністерством фінансів України зазначається, що пропозиція стосовно здійснення індексації суми щомісячної страхової виплати відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» не відповідає статті 2 зазначеного Закону, відповідно до якої індексації підлягають суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, крім помісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування. За узагальненим висновком Міністерства фінансів України законопроект не підтримується.

Щодо терміну набрання чинності закону, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо збільшення розмірів допомоги та страхових виплат» (реєстр № 3017а від 27.08.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та Івченком В.Є., може мати вплив на показники бюджету (збільшує витрати Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України та може потребувати додаткових витрат державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.59. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо дострокового виходу на пенсію» (реєстр. № 3053 (доопрац.) від 28.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується:

- надати право дострокового виходу на пенсію жінкам, які народили трьох або чотирьох дітей та виховали їх до десятирічного віку, після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років;

- надати право дострокового виходу на пенсію особам, трудовий договір з якими розірвано за півтора року до досягнення загальновстановленого пенсійного віку, у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності працівників та виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я;

- доручити Кабінету Міністрів України розробити та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», необхідних для реалізації поданого законопроекту.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки призведе до збільшення видатків Пенсійного Фонду України (далі – Фонд) і відповідно дефіциту цього Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

За орієнтовними розрахунками Фонду, про що зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України, додаткові видатки на виплату дострокової пенсії особам, які вийшли на пенсію за півтора року, становитимуть 41,6 млн грн на місяць.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

Загалом Міністерство фінансів України цей законопроект не підтримує та вважає, що надання права на достроковий вихід на пенсію з урахуванням кількості дітей не узгоджується з принципами солідарної системи пенсійного страхування, зокрема, рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат і виконання обов’язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо дострокового виходу на пенсію» (реєстр. № 3053 (доопрац.) від 28.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.60. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо підвищення розміру допомоги» (реєстр. № 3020а від 27.08.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується з 1 вересня 2020 року надавати допомогу по безробіттю у розмірі, що не перевищує чотирикратного розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а допомогу на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні, – у розмірі фактичного прожиткового мінімуму (чинна редакція закону передбачає надання вказаних допомог із розрахунку розміру прожиткового мінімуму).

Також у прикінцевих положеннях законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що, на думку авторів цього законопроекту, дасть можливість збільшити надходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та спрямувати їх на підвищення розміру допомоги.

Так, у пояснювальній записці до даного законопроекту зазначається, що при вжитті вказаних заходів можливо збільшити надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2020 році на суму понад 15 млрд гривень.

Реалізація законопроекту у зв’язку із збільшенням розмірів допомоги потребуватиме додаткових коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – Фонд), а за відсутності реальних джерел покриття додаткових видатків Фонду може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги Фонду, про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Разом з цим, слід зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Міністерством фінансів України.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України зауважує, що в умовах зростання потреби у видатках на допомогу по безробіттю та для забезпечення вчасного виконання вже покладених на Фонд функцій, прийняття рішень, які потребуватимуть додаткових видатків, має здійснюватися виважено, після проведення відповідних розрахунків та з урахуванням можливостей Фонду.

Також Міністерство фінансів України зазначає, що відповідно до статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний Бюджет України на відповідний рік. Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» щодо підвищення розміру допомоги» (реєстр. № 3020а від 27.08.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Івченком В.Є. та Цимбалюком М.М., може мати вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.61. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення дотримання соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3949-1 від 21.08.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується надати право на отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами та звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», включаючи осіб з інвалідністю, які не досягли встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримують пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю». При цьому, розмір допомоги по частковому безробіття вказаній категорії осіб надаватиметься з розрахунку двох третин розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом (виходячи із встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами) розміру мінімальної заробітної плати з 1 вересня 2020 року 5000 грн, розмір такої допомоги становитиме 3 333,3 грн).

Також, пропонується уточнити окремі норми законодавства щодо термінів виплати допомоги по безробіттю на період карантину.

Крім того, законопроектом пропонується надати право на отримання допомоги по частковому безробіттю на період карантину всім роботодавцям, а не лише з числа малого та середнього підприємництва.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами) видатки Фонду COVID-19 передбачені за загальним фондом Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у обсязі 65 959,3 млн грн, які розподілені на напрямами, визначеними статтею 28 Закону, в повному обсязі.

На даний час Урядом прийнято ряд рішень щодо виділення із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) коштів Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на загальну суму 8 251,2 млн грн, зокрема:

від 27.04.2020 № 308 «Про виділення коштів для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття» (зі змінами) – у обсязі 2 803 млн грн (видатки споживання) на безповоротній основі – для виплати допомоги по частковому безробіттю; 1 277 млн грн на поворотній основі (надання кредитів) – для виплати допомоги по безробіттю;

від 10.06.2020 № 472 «Деякі питання виділення коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття» (зі змінами) – у обсязі 4 171,2 млн грн (видатки споживання) на безповоротній основі для – виплати допомоги по безробіттю.

Отже, реалізація законодавчої ініціативи у зв’язку із розширенням кола отримувачів допомоги по частковому безробіттю потребуватиме додаткових коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття і може зумовити необхідність виділення додатково коштів з державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду, про що також зазначило у своєму експертному висновку Міністерство фінансів України.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. На невиконання зазначених вимог звертає увагу також Міністерство фінансів України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення дотримання соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3949-1 від 21.08.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги цьому Фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.62. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (щодо посилення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування) (реєстр. № 3862 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Штепою С.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

У законопроекті серед іншого пропонується покласти на місцеві державні адміністрації обов’язки із здійснення плати за комунальні послуги та квартирну плату за житлове приміщення, закріплене за дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, які не мають родичів, зареєстрованих на їхній житловій площі, а також не мають родичів, яким належить дане житло на праві спільної сумісної власності, до досягнення ними повнолітнього віку за місцезнаходженням житла.

Належить відмітити, що реалізація такої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових видатків з місцевих бюджетів, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Відтак, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті /з дня, наступного за днем його опублікування/, не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (щодо посилення соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування) (реєстр. № 3862 від 16.07.2020), поданий народним депутатом України Штепою С.С., має вплив на показники місцевих бюджетів (призведе до збільшення видатків таких бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.63. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» та інших законодавчих актів України щодо розвитку телекомунікаційних мереж (реєстр. № 4118 від 18.09.2020), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Сохою Р.В., Ватрасом В.А. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань цифрової трансформації.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж», «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про телекомунікації», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про житлово-комунальні послуги» та «Про оренду державного та комунального майна» пропонується, зокрема:

викласти у новій редакції терміни «власник (володілець) інфраструктури об’єкта доступу», «елементи інфраструктури об’єкта доступу» та розкрити зміст принципу забезпечення недискримінаційного доступу замовника до інфраструктури об’єкта доступу з метою користування ним;

уточнити механізм визначення періодичної плати за доступ до елементів інфраструктури об’єкта доступу та розмір відповідної плати;

надати право Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації здійснювати позасудове врегулювання спорів щодо доступу до інфраструктури об’єкта доступу;

розширити повноваження центрального органу виконавчої влади в галузі зв’язку в частині забезпечення у взаємодії з іншими центральними органами виконавчої влади, органами державної влади та органами місцевого самоврядування функціонування єдиного центру доступу (реєстру) до інформації про об’єкти доступу для розміщення телекомунікаційних мереж та про умови і процедури для отримання доступу до інфраструктури об’єкта доступу.

Слід відмітити, що покладання на Міністерство цифрової трансформації України та відповідні органи державної влади і органи місцевого самоврядування зазначених додаткових повноважень може потребувати додаткових видатків з державного і місцевих бюджетів, про що також зауважує Міністерство фінансів у своєму експертному висновку до даного законопроекту.

Відтак, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Щодо набрання чинності законом, то визначений у законопроекті термін (через 30 днів з дня його опублікування) не відповідає положенням частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж» та інших законодавчих актів України щодо розвитку телекомунікаційних мереж (реєстр. № 4118 від 18.09.2020), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Сохою Р.В., Ватрасом В.А. та іншими, матиме вплив на показники державного і місцевих бюджетів (може призвести до додаткових видатків на забезпечення діяльності Міністерства цифрової трансформації України та відповідних органів державної влади і органів місцевого самоврядування для реалізації заходів, передбачених законопроектом). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону)

2.Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

1.2.64. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо соціального захисту працівників державних та комунальних закладів освіти (реєстр. № 3036а від 28.08.2020), внесений народними депутатами України Констанкевич І.М., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» пропонується поширити положення про обов’язкове державне страхування на випадок захворювання на інфекційну хворобу на педагогічних та науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти з такими страховими виплатами (у разі встановлення групи інвалідності протягом одного календарного року, що настала внаслідок захворювання коронавірусною хворобою (COVID-19), за умови, що таке захворювання пов’язане з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження – залежно від встановленої працівнику групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, але не менше 300 кратного розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року; у разі смерті працівника – не менше 750 кратному розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року).

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначено, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків з Державного бюджету України, та звернуто увагу на таке:

усі працівники бюджетних установ, у тому числі працівники державних та комунальних закладів освіти, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та отримують страхові виплати у разі настання страхового випадку відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне страхування (зокрема надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків та інших джерел, передбачених законом); 

запровадження іншого виду державного страхування для працівників освіти та здійснення додаткових страхових виплат, пов’язаних із захворюванням на коронавірусну хворобу, не лише потребуватиме додаткових бюджетних коштів, джерела покриття яких відсутні, а також призведе до звернень працівників інших професій щодо надання таких виплат.

Зважаючи на зазначене, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо соціального захисту працівників державних та комунальних закладів освіти) (реєстр. № 3036а від 28.08.2020), внесений народними депутатами України Констанкевич І.М., Батенком Т.І. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

 

 

1.2.65. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту працівників державних та комунальних закладів освіти (реєстр. № 3036а-1 від 15.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом пропонується доповнити:

статтю 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», поширивши положення про обов’язкове державне страхування на випадок захворювання на інфекційну хворобу на педагогічних та науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти з такими страховими виплатами (у разі встановлення групи інвалідності протягом одного календарного року, що настала внаслідок захворювання коронавірусною хворобою (COVID-19), за умови, що таке захворювання пов’язане з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження – залежно від встановленої працівнику групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, але не менше 300 кратного розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року; у разі смерті працівника – не менше 750 кратному розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року);

статтю 57 Закону України «Про освіту», визначивши захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника коронавірусною хворобою (COVID-19), що пов’язане з виконанням професійних обов’язків під час дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), як професійне захворювання із страховою виплатою працівнику у розмірі не менше 100 кратного розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року;

розділ II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», встановивши доплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладів освіти, які безпосередньо організовують освітній процес, у розмірі 100 відсотків заробітної плати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). 

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначено, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків з державного і місцевих бюджетів, та звернуто увагу на таке:

за орієнтованими розрахунками тільки на доплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладів освіти, які безпосередньо організовують освітній процес, у розмірі 100 відсотків заробітної плати до кінця 2020 року необхідно додатково 41 млрд гривень;

визначення додаткового обсягу видатків на обов’язкове державне страхування педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти унеможливлене у зв’язку з відсутністю вихідних даних;

усі працівники бюджетних установ, у тому числі працівники державних та комунальних закладів освіти, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та отримують страхові виплати у разі настання страхового випадку відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне страхування (зокрема надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків та інших джерел, передбачених законом); 

запровадження іншого виду державного страхування для працівників освіти та здійснення додаткових страхових виплат, пов’язаних із захворюванням на коронавірусну хворобу, не лише потребуватиме додаткових бюджетних коштів, джерела покриття яких відсутні, а також призведе до звернень працівників інших професій щодо надання таких виплат.

Зважаючи на зазначене, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту працівників державних та комунальних закладів освіти (реєстр. № 3036а-1 від 15.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування

1.2.66. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо додаткового фінансового забезпечення педагогічних та науково-педагогічних працівників на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 4021 від 29.09.2020), внесений народними депутатами України Павленком Р.М., Фединою С.Р., Княжицьким М.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про освіту» та «Про страхування» пропонується визначити захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника коронавірусною хворобою (COVID-19), що пов’язане з виконанням професійних обов’язків під час дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), як професійне захворювання, передбачивши обов’язкове державне страхування педагогічних та науково-педагогічних працівників державних та комунальних закладів освіти в порядку та на умовах, установлених Кабінетом Міністрів України.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначено, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету, та звернуто увагу на таке:

усі працівники бюджетних установ, у тому числі працівники державних та комунальних закладів освіти, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та отримують страхові виплати у разі настання страхового випадку відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне страхування (зокрема надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків та інших джерел, передбачених законом); 

запровадження іншого виду державного страхування для працівників освіти та здійснення додаткових страхових виплат, пов’язаних із захворюванням на коронавірусну хворобу, не лише потребуватиме додаткових бюджетних коштів, джерела покриття яких відсутні, а також призведе до звернень працівників інших професій щодо надання таких виплат.

Зважаючи на зазначене, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо додаткового фінансового забезпечення педагогічних та науково-педагогічних працівників на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 4021 від 29.09.2020), внесений народними депутатами України Павленком Р.М., Фединою С.Р. Княжицьким М.Л. та іншими, має вплив на показники державного бюджету (призведе до збільшення його видатків). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.67. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо додаткового фінансового забезпечення педагогічних та науково-педагогічних працівників на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України  коронавірусної хвороби (COVID-19)» (реєстр. № 4021-1 від 29.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С., Солодом Ю.В. та Морозом В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті шляхом внесення змін до законів України «Про освіту», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» та «Про захист населення від інфекційних хвороб» пропонується:

встановити доплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладам освіти, які безпосередньо організовують освітній процес, у розмірі 100 відсотків заробітної плати на період виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), за рахунок фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками;

віднести захворювання педагогічного чи науково-педагогічного працівника коронавірусною хворобою (COVID-19), що пов’язане з виконанням професійних обов’язків під час дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), до професійних захворювань;

поширити положення про обов’язкове державне страхування на випадок захворювання на інфекційну хворобу на педагогічних та науково-педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти з такими страховими виплатами (у разі встановлення групи інвалідності протягом одного календарного року, що настала внаслідок захворювання коронавірусною хворобою (COVID-19), за умови, що таке захворювання пов’язане з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження – залежно від встановленої працівнику групи інвалідності та ступеня втрати професійної працездатності, але не менше 300 кратного розміру прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року; у разі смерті працівника – не менше 750 кратному розмірі прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року).

Прийняття запропонованих положень зумовить необхідність збільшення видатків державного та місцевих бюджетів і потребуватиме вишукання додаткових ресурсів для їх забезпечення. Однак, у пояснювальній записці до законопроекту визначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат з Державного бюджету України, оскільки здійснюватиметься у межах затверджених видатків.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначено, що його реалізація потребуватиме додаткових видатків з державного і місцевих бюджетів, та звернуто увагу на таке:

за орієнтованими розрахунками тільки на доплати педагогічним та науково-педагогічним працівникам закладів освіти, які безпосередньо організовують освітній процес, у розмірі 100 відсотків заробітної плати до кінця 2020 року необхідно додатково 41 млрд гривень;

визначення додаткового обсягу видатків на обов’язкове державне страхування педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти унеможливлене у зв’язку з відсутністю вихідних даних;

усі працівники бюджетних установ, у тому числі працівники державних та комунальних закладів освіти, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню та отримують страхові виплати у разі настання страхового випадку відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне страхування (зокрема надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків та інших джерел, передбачених законом); 

запровадження іншого виду державного страхування для працівників освіти та здійснення додаткових страхових виплат, пов’язаних із захворюванням на коронавірусну хворобу, не лише потребуватиме додаткових бюджетних коштів, джерела покриття яких відсутні, а також призведе до звернень працівників інших професій щодо надання таких виплат.

Зважаючи на зазначене, в порушення вимог частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо додаткового фінансового забезпечення педагогічних та науково-педагогічних працівників на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)» (реєстр. № 4021-1 від 29.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Гнатенком В.С., Солодом Ю.В. та Морозом В.В., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

 

 

1.2.68. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою населених пунктів (реєстр. № 4111 від 17.09.2020), поданий народними депутатами України Василенко Л.В., Бондар Г.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується встановити мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою в населених пунктах строком на 5 років, визначивши вимоги щодо вибіркового видалення окремих зелених насаджень.

Прикінцевими положеннями законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України провести протягом 2021 року інвентаризацію природоохоронних об’єктів у містах та інших населених пунктах (у тому числі зелених, рекреаційних зонах, парках та лісопарках), забезпечити винесення на картографічні матеріали і в натурі у містах та інших населених пунктах меж існуючих об’єктів благоустрою, на яких заплановано ввести мораторій на видалення зелених насаджень. Реалізація таких законодавчих ініціатив потребуватиме додаткових витрат місцевих бюджетів.

Проте, згідно із пояснювальною запискою до проекту закону, його реалізація не потребує додаткових бюджетних витрат.

Крім того, відповідно до пункту 5 Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2006 № 1045, відновна вартість зелених насаджень, що належать до комунальної власності, сплачується до відповідного місцевого бюджету.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Щодо терміну набрання чинності відповідними законами, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об’єктах благоустрою населених пунктів (реєстр. № 4111 від 17.09.2020), поданий народними депутатами України Василенко Л.В., Бондар Г.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (зменшуючи доходи та збільшуючи витрати місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
 (такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.69. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статей 14 та 168 Податкового кодексу України щодо зарахування податку з доходів фізичних осіб по місцю знаходження виробничих підрозділів (реєстр. № 4062 від 07.09.2020), поданий народним депутатом України Васильєвим І.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2021 року пропонується, зокрема:

доповнити Податковий кодекс новим терміном «виробничий структурний підрозділ», який для розділу IV цього Кодексу вживати у визначенні Господарського кодексу України;

встановити, що суми податку на доходи фізичних осіб, нараховані на користь працівників виробничих структурних підрозділів, перераховуються до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням таких виробничих структурних підрозділів.

Як зазначено у пояснювальній записці, реалізація положень законопроекту дозволить рівномірно розподілити потік сплаченого податку на доходи фізичних осіб між бюджетами тих громад, де безпосередньо здійснюється діяльність підприємств.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку підтримує прийняття законопроекту, зазначаючи, що реалізація його положень матиме позитивний вплив на доходи місцевих бюджетів за місцезнаходженням виробничих структурних підрозділів підприємства.

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, належить зауважити, що порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до відповідних бюджетів також визначено частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України, згідно з якою податок на доходи фізичних осіб, який сплачується (перераховується) податковим агентом – юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента – юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі. Таким чином, у разі підтримки законопроекту для узгодження правових норм належить також внести відповідні зміни до частини другої статті 64 Бюджетного кодексу України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статей 14 та 168 Податкового кодексу України щодо зарахування податку з доходів фізичних осіб по місцю знаходження виробничих підрозділів (реєстр. № 4062 від 07.09.2020), поданий народним депутатом України Васильєвим І.С., матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення надходжень податку на доходи фізичних осіб до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів залежно від місцезнаходження виробничих структурних підрозділів підприємства). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Законопроект не узгоджується з частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.70. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень» (реєстр. № 3892 від 17.07.2020), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається, зокрема:

Визначення термінів /зокрема, насильницьке кримінальне правопорушення – передбачене Кримінальним кодексом України умисне суспільно небезпечне діяння, внаслідок якого потерпілому заподіяно тяжке тілесне ушкодження або смерть, а також суспільно небезпечне діяння проти статевої свободи та статевої недоторканості або вчинене щодо дитини, яким потерпілому заподіяно фізичне або психологічне насильство/;

встановлення осіб, які мають право на відшкодування шкоди /зокрема, фізичні особи матимуть право на відшкодування шкоди у зв’язку із:

втратою заробітку (доходу) внаслідок заподіяння насильницьким кримінальним правопорушенням шкоди здоров’ю;

понесенням витрат на медичні послуги, придбання лікарських засобів та медичних виробів/;

визначення органів, на які покладатиметься відшкодування шкоди /центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної правової політики, та регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги/;

встановлення розміру відшкодування шкоди /мінімальний розмір відшкодування шкоди не може бути менше 40% від встановленого на 1 січня відповідного року прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розрахунку на одну особу/;

створення державного фонду відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень у складі спеціального фонду державного бюджету;

справляння збору на відшкодування шкоди, завданої насильницькими кримінальними правопорушеннями, платниками якого є особи, стосовно яких ухвалено судом та набрав законної сили обвинувальний вирок, залежно від ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення у таких розмірах: кримінального проступку – 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; нетяжкого злочину – 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; тяжкого злочину – 0,45 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; особливо тяжкого злочину – 0,6 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також встановлення порядку повернення сплаченої суми такого збору на відшкодування шкоди.

Насамперед, належить зазначити, що законопроект є системно пов’язаним з іншими урядовими законопроектами «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення механізму відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень» (реєстр. № 3893 від 17.07.2020) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо механізму фінансового забезпечення відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень» (реєстр. № 3894 від 17.07.2020). При цьому базовим серед них є законопроект за реєстр. № 3892.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень передбачається за рахунок надходжень до спеціального фонду державного бюджету від виконання покарань у вигляді штрафу, виправних робіт та збору на відшкодування шкоди, завданої насильницькими кримінальними правопорушеннями;

мінімальна сума річних витрат зі спеціального фонду державного бюджету на здійснення відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень з урахуванням кількості потерпілих становитиме близько 20,5 млн грн, при цьому прорахувати максимальний розмір таких виплат наразі неможливо, оскільки порядок визначення розміру шкоди, як передбачено у законопроекті, встановлюється Кабінетом Міністрів України;

загальна сума надходжень від сплати збору на відшкодування шкоди, завданої насильницькими кримінальними правопорушеннями становитиме близько 59,8 млн гривень.

Згідно з експертним висновком Мінфіну реалізація положень законопроекту впливатиме на видаткову частину державного бюджету. Відмічено, що обсяг надходжень державного фонду відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень становитиме 79 млн грн (надходження від нового збору на відшкодування шкоди, завданої насильницьким кримінальним правопорушенням, – 59,8 млн грн, надходження за виконання покарань у вигляді виправних робіт – 2,96 млн грн, надходження за виконання покарань у вигляді штрафу – 16,3 млн грн), при мінімально необхідній сумі річних видатків на здійснення компенсацій – 20,5 млн гривень.

Окремо необхідно зауважити, що положення статті 11 законопроекту не відповідають вимогам Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), зокрема:

– згідно з частиною першою цієї статті головним розпорядником коштів державного фонду відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної правової політики, що не узгоджується з статтею 22 Кодексу, згідно з якою, зокрема, головні розпорядники коштів державного бюджету затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення їм бюджетних призначень.

– згідно з частиною другою цієї статті джерелами формування державного фонду відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень, який створюється у складі спеціального фонду державного бюджету, є кошти, визначені згідно із статтею 24-5 Кодексу. Таке положення не відповідає нормам Кодексу, зокрема частині п’ятій статті 13, згідно з якою розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди, їх складові частини визначаються виключно Кодексом та законом про Державний бюджет України.

Слід також зазначити, що у частині першій статті 13 законопроекту (щодо набрання чинності відповідним законом) вбачається недоцільним посилання на Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо механізму фінансового забезпечення відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень», оскільки базовим законопроектом щодо врегулювання порушення питання є законопроект «Про відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень» за реєстр. № 3892.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень» (реєстр. № 3892 від 17.07.2020), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від збору на відшкодування шкоди, завданої насильницькими кримінальними правопорушеннями, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для здійснення відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2. Рекомендувати Комітету з питань правоохоронної діяльності при доопрацюванні законопроекту:

статтю 11 привести у відповідність до вимог бюджетного законодавства, при цьому виключивши частину першу і другу цієї статті як такі, що не відповідають нормам статей 13 і 22 Бюджетного кодексу України;

у частині перші статті 13 виключити посилання на Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо механізму фінансового забезпечення відшкодування шкоди потерпілим від насильницьких кримінальних правопорушень» (оскільки законопроект з такою назвою не є базовим законопроектом по відношенню до даного законопроекту).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.71. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про відкликання народного депутата України за народною ініціативою (реєстр. № 3972 від 10.08.2020), поданий народними депутатами України Мазурашу Г.Г. та Павлюком М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України.

У законопроекті, що за визначенням автора має на меті посилення політичної відповідальності обраних в одномандатних виборчих округах народних депутатів України, пропонується запровадити процедуру відкликання народного депутата за народною ініціативою.

При цьому встановлюється порядок підготовки проведення та встановлення результатів голосування з питань відкликання народного депутата України, що серед іншого передбачає утворення та організацію роботи окружної та дільничих комісій, здійснення заходів щодо проведення агітації, включаючи публікації у пресі, виступи на радіо і телебаченні, друкування бюлетенів, забезпечення приміщенням, транспортом, зв’язком.

Реалізацію таких заходів пропонується здійснювати за рахунок «державних коштів, що виділяються Центральній виборчій комісії в межах кошторису витрат, затвердженого у встановленому порядку» /стаття 26 законопроекту/.

Слід відмітити, що Бюджетний кодекс України (далі – Кодекс) не містить терміну «державні кошти», у бюджетному законодавстві вживається термін «бюджетні кошти (кошти бюджету)». Ймовірно у законопроекті мова йде про кошти державного бюджету.

Зважаючи, що відповідно до статті 95 Конституції України та частини другої статті 4 Кодексу виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати державного бюджету, запропоноване положення статті 26 законопроекту суперечить таким нормам законодавства. Центральна виборча комісія, як головний розпорядник коштів державного бюджету, отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про державний бюджет та здійснює управління такими коштами, включаючи затвердження кошторису, паспорту бюджетної програми тощо.

Відтак, положення законопроекту щодо фінансового забезпечення організації та проведення голосування з питань відкликання народного депутата України необхідно привести у відповідність до вимог статей 2, 4, 22, 46 Кодексу.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту зазначено, що реалізація положень законопроекту може потребувати додаткових видатків з державного бюджету на підготовку та проведення голосування про відкликання народного депутата, а також на підготовку і проведення проміжних виборів народного депутата у відповідному виборчому окрузі, однак відсутність вихідних даних унеможливила визначення вартісної величини впливу положень законопроекту на показники бюджету.

Тому, всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Зважаючи, що законопроект матиме вплив на показники державного бюджету, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті, не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Кодексу щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про відкликання народного депутата України за народною ініціативою (реєстр. № 3972 від 10.08.2020), поданий народними депутатами України Мазурашем Г.Г. та Павлюком М.В., є таким, що має вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків для організації проведення відповідного голосування та на підготовку проміжних виборів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством. У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України при доопрацюванні законопроекту привести у відповідність до вимог статей 2, 4, 22, 46 Бюджетного кодексу України положення щодо фінансового забезпечення процедури відкликання народного депутата України (зокрема, частини третьої статті 17 та статті 26 законопроекту).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради України

1.2.72. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо визначення терміну встановлення Кабінетом Міністрів України фактичного розміру прожиткового мінімуму (реєстр. № 3029а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із проектом закону прожитковий мінімум встановлюватиметься Кабінетом Міністрів України після проведення науково-громадської експертизи сформованих набору продуктів харчування, набору непродовольчих товарів і набору послуг на плановий рік з урахування фактичних цін на 1 липня попереднього року та очікуваних цін з 1 липня попереднього року до 31 грудня планового року включно. Водночас, розрахунки прогнозного фактичного розміру прожиткового мінімуму на плановий рік та копія висновків соціальних партнерів надаватиметься Урядом Верховній Раді України одночасно з поданням проекту закону про державний бюджет на плановий рік.

Крім того, запропоновано набір продуктів харчування та набір непродовольчих товарів визначати в натуральних показниках, набір послуг – у нормативах споживання щорічно у липні (за чинною редакцією – не рідше одного разу на п’ять року).

При цьому, проектом закону доручається Кабінету Міністрів України, зокрема, затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного бюджету та за рахунок них забезпечити підвищення соціального захисту найбідніших громадян України.

За пропозицією суб’єктів права законодавчої ініціативи відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2021 року.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація положень цього проекту закону не потребує додаткових видатків у 2020 році. Водночас зазначено, що при вжитті необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки можливо збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень.

У експертному висновку Міністерства фінансів України зазначено, що реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, реальних джерел покриття яких авторами законопроекту не визначено, зауважуючи про те, що оцінку вартісної величини впливу положень законопроекту неможливо здійснити через відсутність вихідних параметрів для обрахунку та необхідних обґрунтувань розробника.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Необхідно зауважити, що відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів, набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1), та застосовується, зокрема, для встановлення розмірів державних соціальних гарантій, формування державного та місцевих бюджетів тощо (стаття 2).

Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом (стаття 6), який встановлюється з метою визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, встановлених Конституцією України, а також визначення та обґрунтування розмірів видатків, зокрема державного бюджету (стаття 2).

Також слід звернути увагу, що відповідно до статті 95 Конституції України та статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система ґрунтується на принципі збалансованості, згідно якого повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

Отже, встановлення розмірів прожиткового мінімуму, на основі яких визначаються основні державні соціальні гарантії, без урахування фінансових можливостей держави призведе до розбалансованості бюджетів усіх рівнів, до виникнення значної заборгованості із виплати заробітної плати, пенсій, державних допомог тощо, і, як наслідок, до соціальної напруги у суспільстві, про що також зазначило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту.

Водночас слід звернути увагу на те, що запропонований законопроектом порядок встановлення прогнозних фактичних розмірів прожиткового мінімуму на плановий рік не відповідає вимогам щодо порядку та термінів складання проекту державного бюджету на відповідний рік, визначеним у главі 6 Бюджетного кодексу України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо визначення терміну встановлення Кабінетом Міністрів України фактичного розміру прожиткового мінімуму (реєстр. № 3029а від 27.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В. та Цимбалюком М.М.:

має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статті 95 Конституції України і вимогами глави 6 Бюджетного кодексу України (у частині положень щодо порядку складання проекту Державного бюджету України) із урахуванням висновку Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.73. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України, спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження стимулів в індустріальних парках (реєстр. № 3724 від 23.06.2020), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Кисилевським Д.Д. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року внести зміни до Податкового кодексу України, якими визначаються особливості оподаткування керуючих компаній індустріальних парків та учасників індустріальних парків, зокрема, передбачається:

визначити перелік критеріїв до учасників індустріальних парків:

- сума доходів від здійснення господарської діяльності у сфері переробної промисловості, а також науково-дослідної діяльності, діяльності у сфері інформації і телекомунікацій в межах індустріального парку за останній річний звітний період становить не менш як 70% доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за такий період за даними фінансової звітності;

- розмір нарахованої за кожен місяць звітного періоду середньої заробітної плати (доходу) штатних працівників є не меншим трьох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;

звільнити від оподаткування податком на прибуток підприємств строком на 5 років прибуток учасників індустріальних парків від здійснення господарської діяльності у сферах переробної промисловості, або науково-дослідної діяльності, або діяльності у сфері інформації і телекомунікацій, а також наступні після звільнення від оподаткування 5 років прибуток оподатковувати із застосуванням коефіцієнту 0,5 за умови, що такі учасники індустріальних парків протягом такого звільнення відповідали визначеним критеріям);

встановити, що за заявою керуючих компаній та учасників індустріальних парків надається розстрочення сплати податку на додану вартість без нарахування процентів, пені та штрафу терміном до 5 років при ввезенні ними на митну територію України устаткування, обладнання та комплектуючих до них, матеріалів (крім підакцизних товарів) для облаштування індустріальних парків та здійснення господарської діяльності у визначених сферах, а також встановити ставку податку на додану вартість у розмірі 3% на операції з ввезення таких товарів;

надати можливість органам місцевого самоврядування встановлювати ставки і пільги щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості, земельного податку та орендної плати за користування земельною ділянкою державної чи комунальної власності для ініціаторів створення, керуючих компаній та учасників індустріальних парків.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на показники бюджетів, а вартісну величину впливу законопроекту на дохідну частину бюджетів визначити неможливо, оскільки вона залежатиме від кількості суб’єктів господарювання, які здійснюватимуть діяльність у межах індустріальних парків, результатів їхньої фінансово-господарської діяльності (прибутковості), обсягів ввезення обладнання та комплектуючих, розмірів земельних ділянок та об’єктів нерухомості. При цьому звернуто увагу, що передбачені законопроектом пільги щодо оподаткування прибутку аналогічні тим, що застосовувалися для суб’єктів спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ) і територій пріоритетного розвитку (ТПР) і які були скасовані з 31 березня 2005 року через відсутність позитивних зрушень у залученні інвестицій, суттєву бюджетну неефективність, викривлення конкуренції на внутрішньому ринку, певні зловживання /за останній повний рік дії спеціального режиму оподаткування (2004 рік) суб’єктами СЕЗ і ТПР при реалізації 783 проектів було залучено 129,2 млн дол. США іноземних інвестицій, що становить 7,6% загального обсягу іноземних інвестицій в Україну, при цьому ними отримано податкових пільг в сумі 4,7 млрд грн, а сплачено до бюджетів 1,2 млрд грн/. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зауважуючи, що застосування для ініціаторів створення, керуючих компаній та учасників індустріальних парків додаткових податкових стимулів (з урахуванням передбаченого частиною шостою статті 287 Митного кодексу України звільнення від сплати ввізного мита), крім прямих втрат бюджету та порушення умов конкуренції на внутрішньому ринку, повністю знівелює діяльність наукових та технологічних парків, для яких законодавчо також встановлені лише пільги зі сплати ввізного мита.

Згідно із підпунктом 1-1 частини першої статті 66 Бюджетного кодексу України 10% податку на прибуток підприємств приватної власності зараховується до обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим.

Таким чином, передбачене законопроектом застосування пільгового оподаткування щодо такого податку призведе до втрат доходів відповідних місцевих бюджетів. Згідно із статтею 103 цього Кодексу надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких втрат.

Окремо належить зауважити, що законопроектом пропонуються зміни до Закону України «Про індустріальні парки» щодо особливостей державної підтримки учасників індустріальних парків, якими, зокрема, передбачається надання:

керуючим компаніям, ініціаторам створення - суб’єктам господарювання та учасникам індустріальних парків за рахунок коштів, передбачених законом про Державний бюджет України, компенсації 50% витрат на підключення та приєднання до електромереж;

учасникам індустріальних парків компенсації відсоткових платежів за кредитами у залежності від частки експорту продукції власного виробництва у загальному доході від їх господарської діяльності (від 30% до 100% загальної суми відсоткових платежів за кредитом);

керуючим компаніям та учасникам індустріальних парків компенсації відсоткових ставок за кредитами на облаштування індустріальних парків /порядок компенсації визначає Кабінет Міністрів України/;

учасникам індустріальних парків протягом перших трьох років господарської діяльності в межах індустріального парку часткової компенсації інвестицій за рахунок коштів державного бюджету в обсязі, що залежить від частки експорту продукції власного виробництва в загальному обсязі доходів господарської діяльності (від 15% до 70% загальних капітальних витрат).

Зазначені положення законопроекту не відповідають вимогам:

частини другої статті 95 Конституції України /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків/;

частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України /згідно з якою виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України /, частини другої статті 23 Кодексу /згідно з якою бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет)/.

Слід також відмітити, що змінами до Закону України «Про індустріальні парки» передбачено створення уповноваженої державної установи ? Державної інноваційної фінансово-кредитної установи, яка буде виконувати ряд функцій, зокрема: розроблення роз’яснення та рекомендацій щодо дотримання керуючими компаніями та учасниками індустріальних парків податкового законодавства, здійснення аналізу та узагальнення міжнародного досвіду в сфері забезпечення функціонування індустріальних парків та залучення інвестицій, розроблення короткострокових та довгострокових планів розвитку індустріальних парків, забезпечення налагодження співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями, урядовими та неурядовими організаціями іноземних держав з питань залучення фінансових ресурсів для реалізації індустріальними парками інноваційних та інвестиційних проектів, здійснення компенсації відсоткових ставок за кредитами, учасників індустріальних парків  спрямованими на розвиток інфраструктури індустріальних парків, облаштування їх території та реконструкцію інженерних мереж, тощо. Отже, реалізація таких положень законопроекту може потребувати додаткових витрат державного бюджету на функціонування Державної інноваційної фінансово-кредитної установи.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України, спрямованих на залучення інвестицій в промисловий сектор економіки шляхом запровадження стимулів в індустріальних парках (реєстр. № 3724 від 23.06.2020), поданий народними депутатами України Наталухою Д.А., Кисилевським Д.Д. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість, доходів державного і місцевих бюджетів від податку на прибуток підприємств та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів, а також потребуватиме додаткових витрат державного бюджету для здійснення компенсації учасникам індустріальних парків інвестицій, відсоткових платежів і ставок за кредитами, витрат на підключення і приєднання до електромереж та на функціонування уповноваженої державної установи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту привести його окремі положення щодо надання відповідних компенсацій з державного бюджету у відповідність до вимог статті 95 Конституції України і Бюджетного кодексу України (зокрема, статтей 4 і 23).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.74. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» щодо забезпечення ефективного функціонування експортно-кредитного агентства» (реєстр. № 3793 від 03.07.2020), внесений народними депутатами України Приходьком Б.В., Наталухою Д.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з фінансів, податкової та митної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що метою його прийняття є врегулювання питань діяльності приватного акціонерного товариства «Еспортно-кредитне агентство» (далі – ЕКА), забезпечення ефективного функціонування ЕКА, надання стимулів для розвитку експорту.

Серед іншого, законопроектом пропонується внести зміни до абзацу другого частини четвертої статті 2 Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» (далі – Закон), збільшивши з 200 млн грн до 2 млрд грн мінімальний розмір початкового статутного капіталу ЕКА, який формується за рахунок коштів державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що у разі прийняття законопроекту у поточному році реалізація його положень потребуватиме внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо виділення коштів на формування статутного капіталу ЕКА у розмірі 1,8 млрд грн (статутний капітал ЕКА сформований у розмірі 200 млн грн, які були спрямовані з державного бюджету 2018 році).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту також зауважує, що пропозиція збільшити початковий статутний капітал ЕКА своїм наслідком має збільшення витрат бюджету.

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), а також пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

Поряд з тим, законопроектом пропонується частину четверту статті 6 Закону доповнити новим положенням, згідно з яким у разі якщо страхова сума за окремим предметом договору страхування перевищує 10 відсотків суми сплаченого статутного капіталу і сформованих вільних резервів та страхових резервів, ЕКА зобов’язане укласти договір перестрахування або отримати державну гарантію для забезпечення виконання боргових зобов’язань за таким договором страхування, а порядок та умови надання такої державної гарантії встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог бюджетного законодавства.

З цього приводу слід зауважити, що статтею 17 Бюджетного кодексу України визначено основні вимоги щодо надання державних гарантій, серед яких такі:

державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про державний бюджет, на підставі рішення Кабінету Міністрів України, міжнародних договорів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України /частина перша/;

державні гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов’язань у спосіб, передбачений законом /частина третя/;

суб’єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання державних гарантій, зобов’язані надати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань та сплатити до державного бюджету плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом про державний бюджет /частина п’ята/.

Таким чином, Мінфін вважає, що положення законопроекту щодо надання державних гарантій ЕКА не узгоджуються з нормами Бюджетного кодексу України (зокрема статтею 17), висловлює інші зауваження до законопроекту та загалом не підтримує законопроект у запропонованій редакції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення масштабної експансії експорту товарів (робіт, послуг) українського походження шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» щодо забезпечення ефективного функціонування експортно-кредитного агентства» (реєстр. № 3793 від 03.07.2020), внесений народними депутатами України Приходьком Б.В., Наталухою Д.А., матиме вплив на показники бюджету (потребує додаткових витрат державного бюджету на збільшення статутного капіталу ЕКА). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Рекомендувати Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики при доопрацюванні законопроекту привести його положення щодо надання державних гарантій ЕКА у відповідність до вимог Бюджетного кодексу України (зокрема статті 17).

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.75. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо забезпечення відповідності податкового законодавства принципам фіскальної достатності та рівності усіх платників перед законом) (реєстр. № 3923 від 22.07.2020), поданий народним депутатом України Шпак Л.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 01.01.2021 року пропонується:

встановити відповідальність платника податків за неповну або несвоєчасну сплату до місцевих бюджетів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів у разі їх наявності та за місцезнаходженням земельної ділянки податку на доходи фізичних осіб за отриманий дохід у вигляді орендної плати за земельні паї;

скасувати пільгову ставку плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин /у розмірі 25% обчисленого податку/;

встановити, що розмір річної суми орендної плати за землі державної і комунальної власності не може бути меншою 12% нормативної грошової оцінки землі (згідно з чинними нормами – не менше за розмір земельного податку, але не більше 12% нормативної грошової оцінки);

скасувати звільнення платників єдиного податку від обов'язку нарахування, подання податкової звітності та сплати земельного податку;

відновити проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі з урахуванням індексу споживчих цін за попередній рік.

Як зазначено у пояснювальній записці, прийняття законопроекту забезпечить приведення у відповідність окремі положення податкового законодавства до принципів фіскальної достатності та рівності усіх платників перед законом, активізації стимулюючого, фіскального та регулюючого потенціалу податків і зборів. Крім того відмічено, що через не проведення індексації нормативної грошової оцінки землі місцеві бюджети щорічно втрачають 2 млрд грн.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів. Зокрема, за експертною оцінкою, додаткові надходження до місцевих бюджетів у розрахунку на рік становитимуть понад 9,7 млрд грн, у тому числі внаслідок: скасування пільгової ставки плати за землю за земельні ділянки, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, – 4,9 млрд грн; відновлення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі – 4,8 млрд гривень.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до Податкового кодексу України (щодо забезпечення відповідності податкового законодавства принципам фіскальної достатності та рівності усіх платників перед законом) (реєстр. № 3923 від 22.07.2020), поданий народним депутатом України Шпак Л.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від плати за землю). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.76. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції (реєстр. № 3131-д від 14.07.2020), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Заблоцьким М.Б., Петруняком Є.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року встановити механізм оподаткування доходів юридичних та фізичних осіб – власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення шляхом запровадження поставленого податкового зобов’язання, який передбачає рівень сплати податків з доходу від використання таких земельних ділянок не нижче, ніж мінімальний розрахунковий податок.

Також законопроектом передбачено доповнити розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про житлово-комунальні послуги» новим пунктом 7-1, яким пропонується встановити, що до середньомісячного сукупного доходу сім’ї при визначенні права на отримання пільг та житлових субсидій громадянам на сплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, не включаються доходи, отримані громадянами від реалізації власної сільськогосподарської продукції, якщо сума таких доходів сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня поточного року.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття дасть можливість вивести з тіні ринок оренди сільськогосподарських земель та доходи, які отримуються від використання таких земель їх власниками і користувачами, що в свою чергу призведе до збільшення сплати податків до бюджетів всіх рівнів, зростання економіки та збільшення витрат на соціальну сферу. При цьому відмічено, що згідно з даними Земельного кадастру обсяг земель сільськогосподарського призначення становить 41,5 млн га, з них за даними Держстату в обробці – 28 млн га, з яких – 19,6 млн га в офіційному обробітку (оренді), відповідно 8,4 млн га «обробляється самостійно», тобто використовуються у різних тіньових схемах. Таким чином за розрахунком (8,4 млн га х 1400 грн/1 га) додатковий дохід від запровадження поставленого податкового зобов’язання складатиме близько 12 млрд грн в рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на доходи бюджетів (при цьому не матиме негативного впливу на бюджет), а вартісна величина впливу на дохідну частину бюджетів буде залежати від обсягів доходів власників та користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення, отриманих від використання таких земель. Загалом Мінфіном законопроект підтримується за умови його доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції (реєстр. № 3131-д від 14.07.2020), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Заблоцьким М.Б., Петруняком Є.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів у наступних бюджетних періодах залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.77. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про ратифікацію Гарантійної угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Проект «Програма підвищення надійності підстанцій») (реєстр. № 0051 від 07.07.2020), внесений Президентом України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

У зазначеній Гарантійній угоді передбачається надання кредиту від Європейського інвестиційного банку (далі – ЄІБ) у сумі 136 млн євро НЕК «Укренерго» для фінансування Проекту «Програма підвищення надійності підстанцій» (далі – Проект), та державної гарантії на забезпечення виконання зобов’язань за відповідною Фінансовою угодою, якою встановлюються основні умови надання кредиту та виконання Проекту.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, Проект має на меті здійснити реконструкцію 11-ти підстанцій напругою 330 кВ та однієї підстанції напругою 750 кВ Дніпровської електроенергетичної системи з впровадженням на підстанціях автоматизованих систем керування технологічними процесами для досягнення технічного рівня можливості інтеграції української енергосистеми з енергосистемою Європи та забезпечення цілісності ОЕС України.

Пунктом 2 статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що у 2020 році державні гарантії можуть надаватися на підставі міжнародних договорів України за такими можливими напрямами: фінансування інвестиційних, інноваційних, інфраструктурних та інших проектів розвитку, які мають стратегічне значення та реалізація яких сприятиме розвитку національної економіки, проектів, спрямованих на підвищення енергоефективності та зміцнення конкурентних переваг українських підприємств.

Статтею 17 Бюджетного кодексу України зазначено, що:

суб’єкти господарювання, щодо яких приймається рішення про надання кредитів (позик), залучених державою, або державних гарантій, зобов’язані надати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань та сплатити до державного бюджету плату за їх отримання у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом про державний бюджет /частина п’ята/;

платежі, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань держави, здійснюються згідно з відповідними договорами незалежно від обсягу коштів, визначених на цю мету в законі про державний бюджет, у такому ж порядку, як визначено частиною шостою статті 16 цього Кодексу, та відображаються як надання кредитів з бюджету стосовно суб’єктів господарювання, зобов’язання яких гарантовані /частина сьома/.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту відмічає, що прийняття законопроекту не вплине на збільшення фінансування з державного бюджету у 2020 році, а джерелом повернення та обслуговування кредиту будуть кошти НЕК «Укренерго», при цьому протягом реалізації Проекту додатково до витрат з обслуговування кредиту ЄІБ НЕК «Укренерго» сплачуватиме до загального фонду державного бюджету плату за надання державної гарантії у розмірі 0,2% річних від використаної та неповернутої суми кредиту. Загалом Мінфін підтримує прийняття законопроекту та зазначає, що надання державної гарантії щодо залучення НЕК «Укренерго» кредиту від ЄІБ у сумі 136 млн євро вплине на збільшення дохідної частини державного бюджету у зв’язку з надходженням плати за надання державної гарантії.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про ратифікацію Гарантійної угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Проект «Програма підвищення надійності підстанцій») (реєстр. № 0051 від 07.07.2020), внесений Президентом України, матиме вплив на показники бюджету (призведе у наступних бюджетних періодах до збільшення доходів державного бюджету від плати за надання державної гарантії, а також може потребувати збільшення витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов’язань залежно від практики реалізації Проекту та фінансового стану НЕК «Укренерго»). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

1.2.78. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України (реєстр. № 3531 від 22.05.2020), поданий народним депутатом України Колихаєвим І.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується відновити справляння рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України, встановивши ставку 0,21 долара США за транзитне транспортування 1000 куб. метрів природного газу за кожні 100 кілометрів відстані відповідних маршрутів його транспортування.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

в період з 2021 по 2024 рік, навіть за умови суттєвого зниження фізичних обсягів транзиту природного газу, державний бюджет додатково щорічно отримуватиме близько 3 млрд грн;

у незначних обсягах можуть знизитися платежі оператора газотранспортної системи зі сплати ПДВ, адже у відповідності до пункту 189.16 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання послуг з перевезення (переміщення, транспортування) природного газу транскордонними газопроводами визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів;

таким чином, база оподаткування ПДВ фактично зменшуватиметься на суму сплаченої рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України, проте вартісна величина фактичного зменшення платежів із ПДВ буде значно нижчою за прогнозний обсяг рентної плати та може бути визначена лише за підсумками фінансово-господарської діяльності у відповідному звітному періоді.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту дозволить збільшити надходження рентної плати до державного бюджету. При цьому Мінфін відмічає, що нарахована оператором газотранспортної системи України рентна плата за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України зменшить об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств оператора, внаслідок чого зменшаться бюджетні надходження податку на прибуток підприємств на суму близько 0,5 млрд гривень. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, зауважуючи, насамперед, що:

відновлення рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України може бути ризиком виконання умов сертифікації ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», підтвердженої Секретаріатом Енергетичного співтовариства;

транспортування природного газу більше не здійснюється на підставі відстані та маршруту транспортування природного газу газотранспортною системою, а, отже, нарахування рентної плати за транзитне транспортування природного газу через територію України згідно з пропозицією законопроекту здійснити неможливо;

на сьогодні в Україні створено необхідну законодавчу базу для реалізації загальноприйнятого у міжнародній практиці механізму стягнення доходу на капітал у вигляді дивідендних виплат: щорічно право держави як акціонера на дохід від належних їй активів газотранспортної системи забезпечується шляхом отримання дивідендів/частини чистого прибутку на державну частку в статутному капіталі відповідного суб’єкта господарювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України (реєстр. № 3531 від 22.05.2020), поданий народним депутатом України Колихаєвим І.В., матиме вплив на показники бюджету (приведе до збільшення доходів державного бюджету від рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами природного газу територією України, а також може призвести до зменшення доходів державного бюджету від податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.79. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збалансованості ставок акцизного податку на пальне (реєстр. № 4098 від 15.09.2020), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Наталухою Д.А. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується змінити ставки акцизного податку на окремі види пального:

знизити ставку на бензини моторні з 213,50 до 139,50 євро за 1000 л;

збільшити ставку на скраплений газ з 52 до 139,50 євро за 1000 л.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту дозволить збільшити доходи бюджету більше, ніж на 4,8 млрд грн на рік.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету. Разом з тим, за розрахунками Мінфіну, за умови збереження обсягів споживання бензинів моторних та скрапленого газу на рівні 2019 року та з урахуванням обмінного курсу гривні до євро 31,4 грн за 1 євро, додаткові надходження від прийняття законопроекту можуть становити близько 3,5 млрд грн на рік (зменшення ставки акцизного податку на бензини спричинить втрати бюджету у сумі 5,3 млрд грн на рік, а збільшення ставки на скраплений газ – додаткові надходження у сумі 8,8 млрд грн на рік).

Слід зазначити, що згідно з пунктом 2 частини другої статті 24-2 та пунктами 1 і 2 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України акцизний податок з пального є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету в частині державного дорожнього фонду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збалансованості ставок акцизного податку на пальне (реєстр. № 4098 від 15.09.2020), поданий народними депутатами України Мовчаном О.В., Наталухою Д.А. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету від акцизного податку з пального і відповідного збільшення витрат державного дорожнього фонду). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.80. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо збалансованості ставок акцизного податку на пальне (реєстр. № 4098-2 від 30.09.2020), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Семінським О.В. та іншими.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується змінити ставки акцизного податку на окремі види пального:

знизити ставки на бензини моторні з 213,5 до 169,5 євро за 1000л;

збільшити ставку на скраплений газ з 52 до 124,5 євро за 1000л.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація законопроекту дозволить підвищити доходи бюджету на наступні роки на 4,4 – 5 млрд грн на рік.

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту загалом сприятиме збільшенню доходів державного бюджету у сумі 4,1 млрд грн. (за рахунок збільшення надходжень від акцизного податку на скраплений газ на 7,3 млрд грн. та зменшення надходжень від акцизного податку на бензин на 3,2 млрд грн.), за умови збереження обсягів споживання бензинів та скрапленого газу на рівні 2019 року.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 2 частини другої статті 24-2 та пунктами 1 і 2 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України акцизний податок з пального є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету в частині державного дорожнього фонду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України внесення змін до Податкового кодексу України щодо збалансованості ставок акцизного податку на пальне (реєстр. № 4098-2 від 30.09.2020), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Семінським О.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (приведе до збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету від акцизного податку). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.81. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення співвідношення ставок акцизного податку на бензини та скраплений газ відповідно до європейського законодавства (реєстр. № 4098-3 від 30.09.2020), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Фединою С.Р. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

зберегти у середньостроковому періоді (протягом 3 років у 2021 – 2023 роках) діючі ставки акцизного податку на скраплений газ та бензини;

щорічно (з 2024 по 2031 рік) збільшувати ставки акцизного податку на скраплений газ на 2 євро за 1000 літрів в рік (з 52 євро до 68 євро за 1000 літрів) та бензини на 2,5 євро у 2024 році та на 8 євро за 1000 літрів в рік у 2025 – 2031 роках (з 213,5 до 272 євро за 1000 літрів).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не вимагатиме витрат із державного бюджету, а з 2025 року до 2031 року дозволить збільшити щорічні доходи бюджету на 750 млн гривень.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту у 2024 – 2030 роках збільшить надходження державного бюджету (у разі збереження обсягів оподаткування пального на рівні 2019 року) у 2024 році на 385 млн грн, а у 2025 – 2030 роках по 780 млн грн щорічно.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 2 частини другої статті 24-2 та пунктами 1 і 2 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України акцизний податок з пального є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету в частині державного дорожнього фонду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення співвідношення ставок акцизного податку на бензини та скраплений газ відповідно до європейського законодавства (реєстр. № 4098-3 від 30.09.2020), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Фединою С.Р. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів спеціального фонду державного бюджету від акцизного податку з 2024 року). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.82. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (реєстр. № 4101 від 15.09.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Відповідно до пояснювальної записки законопроект розроблено з метою забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2021 році, вжиття заходів, спрямованих на зниження рівня податкового боргу платників податків, усунення недоліків податкового законодавства. Законопроектом пропонується, зокрема:

- провести індексацію ставок податків, зборів, які визначені в абсолютних значеннях:

ставки акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку (крім ставок екологічного податку за викиди двоокису вуглецю та за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти) та рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України збільшуються на 11,6% з урахуванням прогнозного індексу споживчих цін на 2020 рік;

ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води та рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів збільшуються на 12% з урахуванням прогнозного індексу цін виробників промислової продукції на 2020 рік;

- підвищити з 01 січня 2021 року ставку екологічного податку за викиди двоокису вуглецю (СО2) з 10 грн/т до 15 грн/тонну та передбачити поетапне підвищення ставки до рівня 30 грн/тонну у 2024 році (щорічне підвищення на 5 грн/тонну);

- підвищити в 2 рази ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об’єкти;

- розширити коло платників транспортного податку за рахунок зменшення порогу вартості легкових автомобілів, які є об’єктом оподаткування, з 375 до 200 розмірів мінімальної заробітної плати;

- встановити обов’язок для осіб, які здійснюють незалежну професійну та підприємницьку діяльність та одночасно є найманими працівниками, сплачувати єдиний соціальний внесок із загальної суми отриманого такою особою доходу, а не з розміру мінімальної заробітної плати;

- визнавати витрати по процентах за кредитами та позиками, отриманими від нерезидентів, в період їх фактичної сплати, а не в період їх нарахування відповідно до положень бухгалтерського обліку;

- встановити строк, протягом якого суб’єкти господарювання мають право переносити збитки минулих років (протягом 5 років).

Однак до законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту дозволить збільшити надходження податків і зборів до: державного бюджету – на 2,7 млрд грн, місцевих бюджетів – на 0,5 млрд гривень.

Слід зазначити, що законопроект є системно пов’язаним з урядовим законопроектом про Державний бюджет України на 2021 рік (реєстр. № 4000 від 14.09.2020). Так, згідно з пояснювальною запискою до законопроекту за реєстр. № 4000 та за додатково отриманою інформацією Мінфіну у показниках доходів проекту державного бюджету на 2021 рік від реалізації пов’язаного законопроекту за реєстр. № 4101 враховано 2227,2 млн грн (у т.ч. загальний фонд – 2112,1 млн грн, спеціальний фонд – 115,1 млн грн), з яких більша частина (66,3%) стосується акцизного податку – 1476 млн грн. Отже, реалістичність планових показників надходжень відповідних податків (акцизного податку, рентної плати та екологічного податку) до державного бюджету залежать від прийняття і практики застосування пов’язаного законопроекту за реєстр. № 4101. Рахункова палата також відмічає, що у разі неприйняття пов’язаного законопроекту за реєстр. № 4101 або прийняття в іншій редакції збільшуються ризики ненадходження доходів у запропонованих обсягах.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (реєстр. № 4101 від 15.09.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів, водночас спрямований на збалансування показників проекту державного бюджету на 2021 рік). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.83. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно (реєстр. № 0073 від 12.10.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

Законопроектом пропонується ратифікувати Протокол про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно (далі – Конвенція), вчинений 15 червня 2020 року в м. Києві (далі – Протокол). Зокрема, у Протоколі передбачається:

замінити прибутковий податок з громадян, на який поширюється Конвенція, на податок на доходи фізичних осіб;

уточнити визначення терміну «резидент Договірної Держави»;

збільшити загальні ставки оподаткування дивідендів (з 10% до 15%), процентів (з 2% до 5%), а також роялті, які сплачуються за користування будь-яким авторським правом на наукову працю, патент, торгову марку, дизайн або модель, план, таємну формулу або процес, або за інформацію, що стосується промислового, комерційного або наукового досвіду (з 0% до 5%) та роялті за користування авторським правом на літературні твори або твори мистецтва, включаючи кінематографічні фільми і фільми або плівки для радіомовлення чи телебачення (з 5% до 10%);

уточнити положення щодо обміну інформацією, яким передбачається значне розширення можливостей компетентних органів Договірних Держав щодо обміну податковою інформацією;

доповнити Конвенцію статтею «Право на отримання вигід», яка обмежує можливості застосування пільгових положень Конвенції, якщо основною метою є отримання таких пільг.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету. При цьому відмічено, що за інформацією, одержаною від Державної податкової служби України, щодо задекларованих сум дивідендів, процентів та роялті, виплачених українськими підприємствами резидентам Австрії (згідно з додатком ПН до рядка 23 ПН Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2019 рік), за умови збереження обсягів зазначених видів доходу на рівні 2019 року та за рахунок збільшення податкових ставок, які встановлюються Протоколом, прогнозовані додаткові податкові надходження будуть становити 17 млн грн (7,9 млн грн – від доходів у вигляді роялті, 8,9 млн грн – від доходів у вигляді процентів та 0,2 млн грн – від доходів у вигляді дивідендів). Крім того, Мінфін звертає увагу, що у поточному бюджетному періоді впливу на дохідну або видаткову частину бюджету не відбудеться, оскільки згідно зі статтею 9 Протоколу його положення будуть застосовуватись в обох державах для податкових періодів, що починаються 1 січня або після 1 січня календарного року, що настає за роком набрання чинності цим Протоколом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Протоколу про внесення змін до Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Австрія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і на майно (реєстр. № 0073 від 12.10.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету у наступних бюджетних періодах залежно від практики застосування Конвенції з урахуванням внесених Протоколом до неї змін). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

1.2.84. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України в частині плати за землю (реєстр. № 3922 від 22.07.2020), поданий народним депутатом України Шпак Л.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

запровадити плату за користування земельними ділянками, які використовуються юридичними і фізичними особами, в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, встановивши ставку земельного податку у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок;

встановити ставку земельного податку за: земельні ділянки на землях водного фонду – у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки; земельні ділянки на землях водного фонду, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами, – у розмірах, встановлених для орендної плати за такі земельні ділянки;

виключити положення щодо звільнення платників єдиного податку другої та третьої груп від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками єдиного податку для провадження господарської діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація має забезпечити вдосконалення норм Податкового кодексу України в частині плати за землю без правовстановлюючих документів, що дозволить збільшити надходження до місцевих бюджетів та в свою чергу сприятиме соціально-економічному розвитку регіонів.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що значного збільшення надходжень з плати за землю не відбудеться, оскільки застосування запропонованих положень законопроекту призведе до численних судових спорів між фізичними і юридичними особами та контролюючими органами. При цьому відмічено, що вартісна величина впливу на показники бюджетів залежатиме від площі та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, право власності або оренди на які не оформлені в установленому порядку, а також тих, які перебувають у власності або користуванні платників єдиного податку другої та третьої груп і які пропонується оподатковувати, та встановлених органами місцевого самоврядування ставок плати за землю, проте оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України в частині плати за землю (реєстр. № 3922 від 22.07.2020), поданий народним депутатом України Шпак Л.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів місцевих бюджетів від плати за землю). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.85. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Водного кодексу України щодо уточнення переліку первинних водокористувачів (реєстр. № 3969 від 07.08.2020), поданий народними депутатами України Андрійовичем З.М., Задорожним А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 42 Водного кодексу України щодо уточнення критеріїв визначення первинних водокористувачів; умов забору та використання води із каналів, водогосподарських систем, водогонів (водопроводів), зокрема, передбачивши обов’язковість укладання відплатного договору про водопостачання (поставку води) тощо.

Так, проектом закону до первинних водокористувачів пропонується віднести й тих, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води та отримують воду з каналів, водосховищ, водогосподарських систем, водогонів (водопроводів) міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів.

Разом з тим, законопроектом встановлюється обов’язковість укладання відплатного договору про водопостачання (поставку води), укладеного з підприємствами та організаціями, які є балансоутримувачем або забезпечують перекидання води у маловодні регіони.

Як зазначається в пояснювальній записці до законопроекту, такі зміни дозволять спрямувати додаткові кошти до бюджету.

Слід відмітити, що постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1101 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються бюджетними установами, що належать до сфери управління Державного агентства водних ресурсів» визначено, що водогосподарські організації надають платні послуги, пов’язані з подачею води юридичним і фізичним особам з меліоративних систем і водних джерел для поливу зрошуваних або зволоження осушених земель, промислових і комунальних потреб, а також поливу городів, садів і богарних земель та наповнення наливних водойм.

Водночас, частиною третьою статті 13 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/ визначено, що власні надходження бюджетних установ (відповідно до пункту 15 частини першої статті 2 Кодексу включають надходження, отримані в установленому порядку бюджетними установами як плата за надання послуг, виконання робіт та цільових заходів, гранти, дарунки та благодійні внески, а також надходження від реалізації в установленому порядку продукції чи майна та іншої діяльності)  отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Отже, реалізація вищевказаних норм сприятиме збільшенню надходжень до спеціального фонду державного бюджету від власних надходжень бюджетних установ, і, відповідно, видатків спеціального фонду державного бюджету, зважаючи на вимоги частини четвертої, восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48 Кодексу.

Так, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація норм законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до спеціального фонду бюджету за кодом 2707050 «Експлуатація державного водогосподарського комплексу та управління водними ресурсами», що дозволить забезпечити більш належне функціонування державного водогосподарського комплексу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Водного кодексу України щодо уточнення переліку первинних водокористувачів (реєстр. № 3969 від 07.08.2020), поданий народними депутатами України Андрійовичем З.М., Задорожним А.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує надходження державного бюджету (в частині власних надходжень бюджетних установ) і, відповідно, видатки спеціального фонду державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він має вводитись в дію згідно із  законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

Опосередкований:

1.2.86. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо порядку проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності антикорупційних органів (реєстр. № 3974 від 10.08.2020), поданий народним депутатом України Кабаченком В.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань антикорупційної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про запобігання корупції», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, з метою встановлення уніфікованого порядку проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності антикорупційних органів.

Зокрема, у законопроекті передбачається встановити, що фінансове забезпечення діяльності комісії з проведення незалежної зовнішньої оцінки діяльності Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги у разі неможливості залучення фінансового забезпечення з державного бюджету (згідно з діючою нормою відшкодування витрат, пов’язаних з роботою комісії із зовнішнього контролю за діяльністю Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів здійснюється виключно за рахунок державного бюджету), а також передбачити положення, що контроль за витрачанням коштів відповідними антикорупційними органами здійснюватиме Рахункова палата шляхом проведення аудиту один раз на два роки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що законопроект може потребувати додаткових видатків з державного бюджету для Національного антикорупційного бюро на фінансове забезпечення діяльності комісії зовнішнього контролю та її членів, у тому числі секретаріату, що утворюється для допомоги в їхній діяльності, при цьому звертає увагу, що ініціатором законопроекту не надано фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків (стаття 27 Бюджетного кодексу України).

Разом з тим, Мінфін вважає, що положення законопроекту щодо фінансування за рахунок коштів державного бюджету діяльності комісій зовнішнього контролю антикорупційних органів не можуть бути практично реалізовані за відсутності у законопроекті порядку та умов такого фінансового забезпечення.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення зміни до деяких законодавчих актів України щодо порядку проведення зовнішньої незалежної оцінки ефективності антикорупційних органів (реєстр. № 3974 від 10.08.2020), поданий народним депутатом України Кабаченком В.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків з державного бюджету для Національного антикорупційного бюро на фінансове забезпечення діяльності комісії зовнішнього контролю та її членів, у тому числі секретаріату, що утворюється для допомоги в їхній діяльності, залежно від практики застосування такої законодавчої ініціативи та вжиття заходів щодо ефективного і раціонального використання бюджетних коштів на функціонування Національного антикорупційного бюро). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.87. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації окремих положень діяльності Бюро економічної безпеки України (реєстр. № 3959 від 06.08.2020), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О. і Василевською-Смаглюк О.М.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, як зазначено у пояснювальній записці, для реалізації окремих повноважень незалежного державного правоохоронного органу (Бюро економічної безпеки України), який повинен виконувати функції аналітичної оцінки, запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності.

Зокрема, у Кодексі про адміністративні порушення пропонується встановити відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до Бюро економічної безпеки України у вигляді накладання штрафу (доповнення новою статтею 184-4), а у Кримінальному кодексі – за шахрайство з податком на додану вартість у вигляді накладання штрафу, або виправних робіт чи позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, у тому числі з конфіскацією майна (доповнення новою статтею 222-2).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що прийняття та реалізація законопроекту не потребуватиме фінансових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення. Водночас Мінфін відмічає, що реалізація положень законопроекту щодо встановлення відповідальності за шахрайство з податком на додану вартість може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків обмеження (позбавлення) волі за відповідний злочин, а загальний обсяг таких видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо. Загалом Мінфін надає зауваження до деяких положень законопроекту та вважає передчасним його прийняття.

Крім того, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і конфіскації майна у разі виявлення відповідних правопорушень.

Разом з тим, до законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

 

 

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації окремих положень діяльності Бюро економічної безпеки України (реєстр. № 3959 від 06.08.2020), внесений народними депутатами України Гетманцевим Д.О. і Василевською-Смаглюк О.М., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і конфіскації майна та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх видів і способів покарання). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.88. Слухали:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України (реєстр. № 3959-1 від 25.08.2020), внесений народними депутатами Іонушасом С.К., Неклюдовим В.М., Медяником В.А. і Михайлюк Г.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що у разі створення Бюро економічної безпеки України внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення дозволить належним чином виконувати цьому державному органу свої повноваження щодо здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Зокрема, у Кодексі про адміністративні порушення пропонується встановити відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до Бюро економічної безпеки України у вигляді накладання штрафу (доповнення новою статтею 184-4), а у Кримінальному кодексі – збільшити суми штрафу та запровадити позбавлення волі за ухилення від сплати податків, зборів, платежів (зміни до статті 212), встановити відповідальність за шахрайство з податком на додану вартість у вигляді накладання штрафу, або виправних робіт чи позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, у тому числі з конфіскацією майна (доповнення новою статтею 222-2).

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття та реалізація не потребуватиме фінансових витрат з державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення. Водночас Мінфін відмічає, що реалізація положень законопроекту щодо встановлення відповідальності за шахрайство з податком на додану вартість може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених в установах виконання покарань у зв’язку із встановленням строків обмеження (позбавлення) волі за відповідний злочин, а загальний обсяг таких видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо. Загалом Мінфін надає зауваження до деяких положень законопроекту та вважає передчасним його прийняття.

Крім того, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і конфіскації майна у разі виявлення відповідних правопорушень.

Разом з тим, до законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Ухвалили:

1. Проект Закону України про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України (реєстр. № 3959-1 від 25.08.2020), внесений народними депутатами Іонушасом С.К., Неклюдовим В.М., Медяником В.А. і Михайлюк Г.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів і конфіскації майна та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб у разі виявлення відповідних правопорушень залежно від їх видів і способів покарання). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.89. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України для уточнення окремих умов мораторію на проведення податкових перевірок» (реєстр. № 4045 від 03.09.2020), поданий народним депутатом України Васильєвим І.С.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України пропонується не поширювати дію мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок, встановленого на період карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), щодо перевірки великих платників податків.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що прийняття законопроекту дозволить податковим органам ефективно здійснювати встановлені законодавством функції у сфері виявлення та протидії ухиленню від сплати податків, і при цьому суттєво не вплине на заходи по запобіганню виникнення і поширення короновірусної хвороби (COVID-19).

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину бюджету. Крім того, Мінфін відмічає, що прийняття запропонованих змін врегулює питання проведення перевірок великих платників податків, передбачених у плані-графіку на 2020 рік, а також дозволить податковим органам ефективно здійснювати встановлені законодавством функції у сфері виявлення та протидії ухиленню від сплати податків. Загалом Мінфіном підтримується законопроект.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України для уточнення окремих умов мораторію на проведення податкових перевірок» (реєстр. № 4045 від 03.09.2020), поданий народним депутатом України Васильєвим І.С., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від податків і зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.90. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до?деяких законодавчих актів України щодо відшкодування шкоди за біль та жаль» (реєстр. № 3605 від 05.06.2020), внесений народними депутатами України Третьяковою Г.М., Гривком С.Д. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського кодексу України та Кодексу законів про працю України, якими (як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту) передбачається змінити підхід до визначення моральної шкоди з урахуванням законодавства країн ЄС, де шкода, завдана особі, визначається не як завдання моральної шкоди, а завдання шкоди за біль та жаль, зокрема:

замінити у законодавстві термін «моральна шкода» терміном «шкода за біль та жаль»;

передбачити негайне виконання судових рішень у справах про відшкодування шкоди за біль та жаль;

розширити перелік підстав для відшкодування особі моральної шкоди (згідно з законопроектом – шкоди за біль та жаль), доповнивши шкодою, спричиненою почуттям у зв’язку з порушенням таємниці листування та записів конфіденційного характеру, втручанням у приватне життя особи внаслідок несанкціонованої фотозйомки, розголошенням відомостей про приватне життя, розголошенням недостовірної інформації про особу, у порушенні ділової етики та норм трудового законодавства;

встановити, що винна сторона (інша особа), яка застосувала фізичний або психічний тиск до другої сторони, або застосувала обман, зобов’язана відшкодувати (другій стороні) збитки у повному (фактичному) розмірі (згідно з діючою нормою – другій стороні у подвійному розмірі);

доповнити, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом шкоди за біль та жаль працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до душевних страждань, депресії.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, натомість дозволить створити правове підґрунтя для реформування законодавства України з метою його інтеграції до європейських цінностей та наддасть можливість приближення соціальних поглядів до європейських у визначенні моральної шкоди.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може потребувати видатків з державного бюджету та додаткового фінансового забезпечення у поточному році. При цьому відмічено, що через відсутність вихідних даних щодо затрат на реалізацію вказаних положень законопроекту Мінфін позбавлений можливості визначити орієнтовний обсяг потреби в додаткових видатках.

До законопроекту не подано фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, що також вказано Мінфіном у своєму висновку. Мінфін також зауважує, що законопроект потребує надання фінансово-економічних розрахунків.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до?деяких законодавчих актів України щодо відшкодування шкоди за біль та жаль» (реєстр. № 3605 від 05.06.2020), внесений народними депутатами України Третьяковою Г.М., Гривком С.Д. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків державного бюджету у разі необхідності відшкодування шкоди за біль та жаль на виконання судових рішень в частині шкоди за новими підставами, передбаченими законопроектом, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.91.СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення оприлюднення інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань (реєстр. № 3936 від 27.07.2020), поданий народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом передбачається, зокрема:

зобов’язати громадські об’єднання, які протягом звітного року отримують фінансову підтримку більше, ніж на п’ятдесят відсотків від загального обсягу фінансування від іноземних держав, державних органів іноземних держав, іноземних неурядових організацій, іноземних організацій, міжнародних організацій, іноземних громадян та осіб без громадянства, в тому числі в рамках реалізації в Україні проектів (програм) міжнародної технічної допомоги або іншої допомоги, оприлюднювати на власному веб-сайті (за наявності власного веб-сайту), а також подавати суб’єкту державної реєстрації щороку до 1 березня року, наступного за звітним, для оприлюднення визначену законопроектом інформацію, наприклад, про джерела та цілі фінансування діяльності такого громадського об’єднання, цілі та напрямки його видатків;

визначити, що у разі невиконання вимог щодо оприлюднення інформації громадське об’єднання виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій і вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення;

встановити, що суб’єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які надають послуги громадським об’єднанням та/або створеним громадськими об’єднаннями юридичним особам (товариствам, підприємствам), в тому числі в рамках реалізації в Україні проектів (програм) міжнародної технічної допомоги або іншої допомоги, не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп.

Слід звернути увагу, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим законопроектом цього ж автора «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо прозорості діяльності громадських об’єднань з іноземною підтримкою)» (реєстр. № 3564), а відтак для забезпечення узгодженості правових норм і практичної реалізації відповідної законодавчої ініціативи розглядати такі законопроекти необхідно взаємоузгоджено.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття дозволить удосконалити механізм дотримання громадськими об’єднаннями у своїй діяльності принципів прозорості та публічності, сприятиме приведенню положень чинного законодавства у відповідність із міжнародними стандартами та позитивними практиками іноземних держав.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливатиме на показники державного бюджету та не потребує додаткового фінансового забезпечення.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення оприлюднення інформації про фінансування діяльності громадських об’єднань (реєстр. № 3936 від 27.07.2020), поданий народним депутатом України Дубінським О.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів від податку на прибуток підприємств у разі невиконання відповідними громадськими об’єднаннями вимог щодо оприлюднення інформації залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.92. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення ефективного управління корпоративними правами держави (реєстр. № 3877 від 16.07.2020), внесений народним депутатом України Поляковим А.Е.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Даним законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про управління об’єктами державної власності», «Про акціонерні товариства» і «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», якими передбачити, що розмір оплати діяльності усіх членів наглядової ради (винагороди за виконання функцій членів наглядової ради) сумарно не може перевищувати 1% від чистого прибутку (доходу) суб’єкта господарювання за відповідний період і є пропорційним та рівнозначним щодо усіх членів цієї наглядової ради, а у випадку збитковості відповідна щомісячна оплата (винагорода) індивідуально для кожного члена його наглядової ради не може бути більшою за розмір десяти прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, встановлених законом станом на 1 число відповідного календарного місяця.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових витрат державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не впливає на дохідну і видаткову частину бюджетів та не потребує додаткових бюджетних коштів. Водночас, Мінфін відмічає, що на сьогодні склад наглядових рад більшості суб’єктів господарювання державного сектору економіки сформовано відповідно до Закону України «Про управління об’єктами державної власності», серед членів яких є, зокрема іноземні громадяни, з якими вже укладено контракти та визначено розмір винагороди, який на сьогодні перевищує запропоновані законопроектом обмеження, тому впровадження запропонованих положень може нести репутаційні ризики держави.

Поряд з тим, належить зазначити, що практичне застосування даної законодавчої ініціативи може вплинути на фінансово-економічний стан вказаних суб’єктів господарювання і відповідно на обсяг витрат, їх прибуток та відрахування обов’язкових платежів до державного бюджету.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України і частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення ефективного управління корпоративними правами держави (реєстр. № 3877 від 16.07.2020), внесений народним депутатом України Поляковим А.Е., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від частини прибутку державних підприємств та дивідендів, нарахованих на державну частку, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.93. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 4020 від 02.09.2020), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується затвердити переліки об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, зокрема, визначивши:

у додатку № 1 – перелік акціонерних товариств, у статутних капіталах яких частка корпоративних прав, що належать державі, не може бути меншою ніж 50 відсотків + 1 акція та не підлягає приватизації /9 об’єктів/;

у додатку № 2 – перелік господарських товариств та об’єднань, у статутних капіталах яких частка корпоративних прав, що належать державі, становить 100 відсотків, державних комерційних та казенних підприємств, що не підлягають приватизації /74 об’єкти/;

у додатку № 3 – перелік об’єктів культури та спорту, що не підлягають приватизації /133 об’єкти/;

у додатку № 4 – перелік державних підприємств, що не підлягають приватизації, але можуть бути перетворені в господарські товариства /102 об’єкти/;

у додатку № 5 – перелік об’єктів лісового господарства, що не підлягають приватизації /341 об’єкт/.

Крім того, законопроектом передбачається викласти в новій редакції пункт 3 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», а саме встановити, що протягом трьох років забороняється звертати стягнення на об’єкти нерухомого майна та інші основні засоби виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності об’єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 37, ст. 332), крім випадків, коли стягнення звертається для погашення виплат із заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв’язку із трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття забезпечить посилення контролю держави за збереженням і використанням майна акціонерних товариств, комерційних та державних підприємств, установ і організацій, що не підлягають приватизації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету та не потребує фінансового забезпечення.

Необхідно звернути увагу, що Законом України від 13.04.2020 р.
№ 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» зменшено на 2020 рік план надходжень від приватизації державного майна з 12 млрд грн до 500 млн грн /у зв’язку із законодавчою вимогою щодо тимчасового припинення приватизації об’єктів великої приватизації на період встановлення карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби
(COVID-19)/, за 9 місяців п.р. надійшло до державного бюджету 1892,5 млн грн від продажу об’єктів малої приватизації. Поряд з тим, уточнені планові показники доходів загального фонду державного бюджету на 2020 рік від частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, та дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (код 21010000) визначені у сумі 68,3 млрд грн. В урядовому законопроекті «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (реєстр. № 4000 від 14.09.2020) план надходжень від приватизації державного майна передбачено у сумі 6 млрд грн, а планові показники доходів за кодом 21010000 визначено у сумі 24,57 млрд грн.

Таким чином, впровадження даної законодавчої ініціативи може вплинути у наступних бюджетних періодах на планування і  виконання вищезазначених надходжень державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 4020 від 02.09.2020), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести у наступних бюджетних періодах до зміни показників надходжень державного бюджету від приватизації державного майна та від частини чистого прибутку державних підприємств та дивідендів, нарахованих на державну частку майна господарських товариств, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.94. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення доповнень до Закону України «Про споживче кредитування» (щодо заборони нарахування та стягнення неустойки за кредитами, наданими в іноземній валюті)» (реєстр. № 3846 від 14.07.2020), внесений народним депутатом України Кінзбурською В.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується пункт 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнити положенням, згідно з яким забороняється нарахування, а також стягнення неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем в іноземній валюті, а позичальник звільняється від обов’язків сплатити нараховану, але не сплачену неустойку (штраф, пеню) за прострочення виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем в іноземній валюті.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, він спрямований на захист позичальників (фізичних осіб), які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, від зловживань з боку кредитодавців, а також має на меті сприяти відновленню платоспроможності позичальників, які отримали споживчі кредити в іноземній валюті, але не змогли своєчасно здійснювати платежі за цими кредитами. Водночас відмічено, що прийняття законопроекту не призведе до зменшення надходжень до державного та місцевих бюджетів, а також не потребуватиме збільшення витрат з державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету. Разом з тим, Мінфін зауважує, що запропоновані зміни щодо звільнення всіх без винятку позичальників від відповідальності за прострочення виконання зобов’язань за договорами кредиту (позики) незалежно від умов їх діяльності та причин прострочення створить умови для недобросовісних позичальників не виконувати свої фінансові зобов’язання перед банками та іншими кредитодавцями, попри наявні в них можливості для їх виконання, а також призведе до демотивації добросовісних позичальників, які сумлінно виконували і продовжують виконувати зобов’язання перед кредитними установами, така ситуація негативно позначиться на платоспроможності та ліквідності банків, дестабілізує роботу банків, спрямовану на зменшення обсягів непрацюючих активів у їх балансах, що матиме негативний вплив на банківську систему в цілому.

Отже, практичне застосування положень законопроекту може вплинути на фінансово-економічний стан позичальників і кредиторів та відповідно опосередковано на їх розрахунки з бюджетом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення доповнень до Закону України «Про споживче кредитування» (щодо заборони нарахування та стягнення неустойки за кредитами, наданими в іноземній валюті)» (реєстр. № 3846 від 14.07.2020), внесений народним депутатом України Кінзбурською В.О., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету в частині сплати податків позичальниками і кредиторами залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.95. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про рієлтерську діяльність в Україні (реєстр. № 3618 від 09.06.2020), внесений народними депутатами України Наталухою Д.А., Дирдіним М.Є. та іншими

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Даним законопроектом визначаються правові засади організації та провадження рієлтерської діяльності в Україні. Законопроектом, серед іншого, пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення /підпункт 1 пункту 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту/ в частині:

– запровадження адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафів на фізичну особу-підприємця, посадових осіб юридичної особи або посадових осіб філії, відділення, інших відокремлених підрозділів такої юридичної особи /доповнено Кодекс новою статтею 166-28/:

за провадження рієлтерської діяльності, надання рієлтерських послуг, їх елементів особою без одержання кваліфікаційного свідоцтва брокера та/або сертифіката суб’єкта рієлтерської діяльності та/або без включення/за відсутності відомостей про фахівця у сфері рієлтерської діяльності у Єдиному реєстрі фізичних осіб, юридичних осіб та професійних об’єднань у сфері рієлтерської діяльності, а також у разі, коли дію відповідного кваліфікаційного свідоцтва брокера та/або сертифіката суб’єкта рієлтерської діяльності зупинено та/або припинено, або з порушенням вимог та умов провадження рієлтерської діяльності, надання рієлтерських послуг, встановлених законом, Національними положеннями у сфері рієлтерської діяльності або іншими актами та рішеннями органів рієлтерського самоврядування – у розмірі від п’ятиста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення;

за вчинені вищезазначені дії особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі правопорушення, або пов’язані з отриманням доходу у великих розмірах, – у розмірі від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення;

– надання права уповноваженим особам Національної федерації фахівців у сфері рієлтерської діяльності України складати протоколи про адміністративні правопорушення щодо порушень законодавства про рієлтерську діяльність /зміни до статті 255 Кодексу щодо доповнення новим пунктом 15/.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття не потребує виділення додаткових коштів з державного бюджету.

Згідно з експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не матиме впливу на показники бюджетів та не потребує фінансового забезпечення з бюджетів. Водночас, Мінфін вважає, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання та надає свої пропозиції до нього.

Разом з тим, запровадження положень щодо накладання штрафів може збільшити доходи державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо) належать до доходів загального фонду державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про рієлтерську діяльність в Україні (реєстр. № 3618 від 09.06.2020), внесений народними депутатами України Наталухою Д.А., Дирдіним М.Є. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.96. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реалізації проектів на умовах державно-приватного партнерства (реєстр. № 3655 від 15.06.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонуються зміни до Податкового кодексу України, якими, зокрема, з 1 січня 2021 року передбачається

унормувати порядок погашення грошових зобов’язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків, або передачі єдиного (цілісного) майнового комплексу державного чи комунального підприємства в оренду, або передачі майна в концесію;

встановити особливості оподаткування платників податків під час виконання договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійного договору.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що прийняття законопроекту не матиме негативного впливу на стан податкових надходжень з таких причин: процедура підготовки проекту до реалізації включає в себе здійснення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, за результатами якого складається висновок, який містить, зокрема, відомості стосовно підвищення ефективності реалізації проекту у формі державно-приватного партнерства порівняно з іншими механізмами, разом з цим, такий аналіз здійснюється на основі техніко-економічного обґрунтування здійснення державно-приватного партнерства, в якому детально обґрунтовуються економічні та фінансові показники реалізації державно-приватного партнерства, в тому числі прогнозовані податкові надходження. Крім того, зазначено, що запропоновані зміни до податкового законодавства дадуть можливість запустити в повному обсязі дієвий механізм практичної реалізації проектів, що здійснюються на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі у формі концесії.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме на дохідну частину бюджету та не потребує додаткових фінансових витрат з бюджету.

Разом з тим, згідно з пояснювальною запискою законопроект спрямовано на урегулювання здійснення державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, з метою зростання економіки України, створення нових робочих місць, залучення іноземних інвестицій, розвиток інфраструктури. Таким чином, реалізація положень законопроекту може мати наслідком збільшення доходів бюджетів у разі залучення інвестицій в розвиток, модернізацію і створення нової інфраструктури залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реалізації проектів на умовах державно-приватного партнерства (реєстр. № 3655 від 15.06.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.97. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо захисту осіб, прийнятих на військову службу за контрактом (реєстр. № 4074 від 08.09.2020), поданий народним депутатом України Володіною Д.А.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що під час особливого періоду, визначеного Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», платники єдиного внеску, прийняті на військову службу за контрактом під час мобілізації, на весь строк їх військової служби звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, якщо вони не є роботодавцями.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття усуватиме необґрунтовану та нелогічну неоднаковість правового захисту військовослужбовців, призваних на військову службу, та військовослужбовців, прийнятих на військову службу за контрактом, у контексті застосування положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». При цьому вказано, що реалізація законопроекту не потребує додаткових бюджетних витрат.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень матиме вплив на дохідну частину бюджетів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, а вартісна величина впливу положень законопроекту залежатиме від кількості платників єдиного внеску, які є особами, прийнятими на військову службу за контрактом, та суми зобов’язань таких платників зі сплати єдиного внеску, розрахунок яких здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

Згідно з частиною третьою статті 113 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплат пенсій у солідарній системі такий дефіцит покривається за рахунок коштів державного бюджету. У державному бюджеті щороку передбачаються видатки для надання трансферів Пенсійному фонду України (включаючи фінансове забезпечення його дефіциту), зокрема, на 2020 рік – 202,3 млрд гривень. При цьому, значним є обсяг заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, та продовжує зростати (на 01.01.2020 р. – 49,2 млрд грн, а на 01.10.2020 р. – 65,2 млрд грн).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо захисту осіб, прийнятих на військову службу за контрактом (реєстр. № 4074 від 08.09.2020), поданий народним депутатом України Володіною Д.А., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на покриття дефіциту Пенсійного фонду України залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.98. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про Установу бізнес-омбудсмена в Україні» (реєстр. № 3607 від 05.06.2020), внесений народними депутатами України Кисилевським Д.Д., Марчуком І.П., Наталухою Д.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його завданням є запровадження на законодавчому рівні в Україні інституту бізнес-омбудсмена, метою діяльності якого є захист малого та середнього бізнесу, а також сприяння суб’єктам господарювання, які зазнали впливу недобросовісної поведінки, у захисті їх права на свободу підприємницької діяльності або в захисті від неправомірного втручання в їх господарську діяльність.

Загалом законопроектом пропонується визначити організаційні та правові засади створення і діяльності Установи бізнес-омбудсмена (далі – Установа), її завдання, права та повноваження, а також принципи її діяльності, структуру, фінансове та матеріально-технічне забезпечення, порядок утворення та повноваження наглядової ради, гарантії забезпечення діяльності  Установи.

Зокрема, передбачається, що Установа є недержавною неприбутковою організацією, до повноважень якої відноситься, зокрема: розгляд скарг суб’єктів господарювання; опрацьовування та систематизування інформації, зокрема, конфіденційної і службової інформації, що зібрана Установою самостійно; отримування від публічних суб’єктів відповіді в письмовій формі з поясненням щодо стану розгляду подань бізнес-омбудсмена та заходів, вжитих для вирішення питань, порушених у таких поданнях; залучення посадових та службових осіб публічних суб’єктів, громадських об'єднань, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності до аналізу питань, що належать до їх повноважень та які перебувають на розгляді в Установі. Також, передбачається, що публічні суб’єкти та/або їх посадові і службові особи, до яких звернулася Установа, зобов’язані співпрацювати з нею і своєчасно надавати необхідну допомогу, зокрема, забезпечувати участь Установи у процедурі адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності публічних суб’єктів та/або їх посадових чи службових осіб, а також у строк, встановлений Установою (забезпечувати відповідно до закону доступ до інформації чи відомостей, у тому числі до тих, що містять конфіденційну і службову інформацію; надавати інформацію і пояснення стосовно фактичної та правової підстави прийнятих рішень, дій та/або бездіяльності). Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що фактично передбачається утворення «гібридного» органу, який має риси як державного органу, так і недержавної Установи, зокрема, Установа визначається як недержавна організація (стаття 5 законопроекту), проте у її створенні бере участь Кабінет Міністрів України, представник якого входить до наглядової ради Установи (стаття 16 законопроекту).

Статтею 15 законопроекту визначається, що фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності Установи здійснюється за рахунок добровільних внесків учасників Групи сторін або з інших не заборонених законом джерел відповідно до рішень наглядової ради. Відповідно у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових фінансових витрат з державного бюджету, фінансове та матеріально-технічне забезпечення діяльності Установи здійснюється із не заборонених законодавством джерел. З цього приводу Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) звертає увагу, що не зазначено, з яких саме джерел здійснюється таке забезпечення.

Серед іншого законопроектом пропонується внести зміни до:

Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо запровадження адміністративної відповідальності за відмову в допуску Установи бізнес-омбудсмена до процедури адміністративного оскарження рішень, дій чи бездіяльності публічних суб’єктів у розумінні Закону України «Про Установу бізнес-омбудсмена» та/або їх посадових чи службових осіб, неправомірну відмову в наданні інформації, надання недостовірної чи неповної інформації або надання інформації з порушенням строку, встановленого Установою відповідно до Закону України «Про Установу бізнес-омбудсмена», – шляхом накладання штрафу на посадових осіб від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Кримінального кодексу України щодо запровадження кримінальної відповідальності за незаконний вплив у будь-якій формі на бізнес-омбудсмена, заступника бізнес-омбудсмена Установи з метою перешкодити виконанню ними посадових обов’язків – шляхом покарання штрафом від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Мінфін у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не має прямого впливу на дохідну та видаткову частини державного бюджету. Окремо Мінфін зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 691 «Про утворення Ради бізнес-омбудсмена», затверджено Положення про постійно діючий консультативно-дорадчий орган – Раду бізнес-омбудсмена та визначено повноваження бізнес-омбудсмена, при цьому законопроект за своєю суттю багато в чому дублює положення зазначеної постанови. Враховуючи наведене, Мінфіном законопроект не підтримується.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про Установу бізнес-омбудсмена в Україні» (реєстр. № 3607 від 05.06.2020), внесений народними депутатами України Кисилевським Д.Д., Марчуком І.П., Наталухою Д.А. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до додаткових доходів державного бюджету від штрафів та/або потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень залежно від їх видів і способів покарання). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.99. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення (реєстр. № 4156 від 25.09.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

 

 

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України пропонується:

- скасувати адміністративну відповідальність за порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення, та встановити кримінальну відповідальність за проникнення в зону відчуження чи зону безумовного (обов’язкового) відселення без надання передбаченого законом дозволу, або самовільне поселення у них, або знищення, пошкодження чи перенесення знаків радіаційного забруднення або огорожі зазначених зон у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від одного до трьох років;

- посилити кримінальну відповідальність за переміщення будь-яким способом за межі зони відчуження чи зони безумовного (обов’язкового) відселення без надання передбаченого законом дозволу або проведення дозиметричного контролю продуктів харчування рослинного і тваринного походження, промислової або іншої продукції, тварин, риби, рослин або будь-яких інших об’єктів, придбання з метою використання або збуту цих об’єктів, якщо факт їх походження із зони відчуження чи зони безумовного (обов’язкового) відселення заздалегідь відомий винній особі, а також вчинені з метою збуту цих об’єктів, встановивши штраф у розмірі від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна редакція – штраф від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/.

У разі виявлення відповідних правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету (оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону). Міністерство фінансів України, також зазначаючи про вплив законопроекту на дохідну частину бюджетів, відмічає, що вартісна величина такого впливу залежатиме від кількості встановлених порушень.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог режиму радіаційної безпеки в місцевостях, що зазнали радіоактивного забруднення (реєстр. № 4156 від 25.09.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.100. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби
(COVID-19) (реєстр. № 3890 від 17.07.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити частину другу статті 46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» новим пунктом, передбачивши відповідальність підприємств, підприємців, установ, організацій, які порушили санітарне законодавство (а саме здійснили пропуск, допуск особи в громадські будинки, споруди, громадський транспорт під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, або не вжили заходів щодо перебування особи в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті без такого засобу індивідуального захисту) у вигляді штрафу в розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 3 400 – 5 100 гривень/.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України, зокрема, кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, віднесено до доходів загального фонду Державного бюджету України. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак вартісну величину впливу законопроекту на дохідну частину бюджету не визначено у зв’язку з відсутністю прогнозної кількості порушників санітарного законодавства.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 3890 від 17.07.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.101. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо зміни установленого порядку притягнення до адміністративної  відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі (реєстр. № 4149 від 24.09.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 15 та 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі військовослужбовцями та іншими особами, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів у вигляді штрафу від десяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 170 – 680 грн/ або громадських робіт на строк від тридцяти до шістдесяти годин, або адміністративного арешту на строк до п’ятнадцяти діб.

Реалізація положень законопроекту у разі виявлення відповідних правопорушень може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, про що також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та повідомляється, що загальний обсяг доходів бюджету залежатиме від конкретного виду порушень та кількості правопорушників.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо зміни установленого порядку притягнення до адміністративної  відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі (реєстр. № 4149 від 24.09.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.102. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (реєстр. № 4106 від 16.09.2020), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується скасувати статтю 173-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якою встановлена адміністративна відповідальність за виготовлення та пропаганду георгіївської (гвардійської) стрічки у вигляді штрафу у розмірі від п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становить від 850 до 5 100 гривень./.

Реалізація положень законопроекту може зумовити зменшення надходжень державного бюджету від сплати штрафних санкцій за вчинення відповідного правопорушення. Міністерство фінансів України також зазначає про такий вплив на доходи державного бюджету.

Тому, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (реєстр. № 4106 від 16.09.2020), поданий народним депутатом України Шуфричем Н.І., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.103. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності представників влади за публічне заперечення тимчасової окупації частини території України Російською Федерацією, а також за порушення заборон щодо встановлення зв’язків і взаємодії з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території України (реєстр. № 4087 від 14.09.2020), поданий народними депутатами України Павленком Р.М., Герасимовим А.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність за:

- публічне заперечення представником влади тимчасової окупації частини території України Російською Федерацією, поширення ним публічних висловлювань, що прямо або опосередковано містять ознаки визнання законності тимчасової окупації Російською Федерацією території України, підтримки дій Російської Федерації щодо порушення норм міжнародного права у вигляді посягання на територіальну цілісність України, повного або часткового виправдання дій Російської Федерації, спрямованих на окупацію частини території України, зокрема у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років з конфіскацією майна або без такої;

- ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з розпалюванням національної чи релігійної ворожнечі, також якщо такі дії призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків, зокрема у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі з конфіскацією майна або без такої;

- порушення представником влади заборони щодо встановлення зв’язків і взаємодії з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території України, зокрема у вигляді позбавлення волі на строк на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб, а також до збільшення доходів державного бюджету внаслідок реалізації конфіскованого майна. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та повідомляється, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників і конкретного виду покарання (обсяг яких оцінити неможливо).

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності представників влади за публічне заперечення тимчасової окупації частини території України Російською Федерацією, а також за порушення заборон щодо встановлення зв’язків і взаємодії з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території України (реєстр. № 4087 від 14.09.2020), поданий народними депутатами України Павленком Р.М., Герасимовим А.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.104. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за заперечення міжнародних злочинів, агресії Російської Федерації, злочинів, пов’язаних з окупацією Російською Федерацією частини території України, порушення окремими категоріями осіб заборон та обмежень щодо встановлення зв’язків і взаємодії з органами влади Російської Федерації, окупаційними адміністраціями, посилення відповідальності за кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України, довкілля і власності, вчинені на тимчасово окупованій території України (реєстр. № 4085 від 14.09.2020), поданий народними депутатами України Ясько Є.О., Пушкаренком А.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність у вигляді штрафу до тринадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот сорока годин, або позбавлення (обмеження) волі на строк до восьми років та конфіскації майна за: 

- публічне визнання національними публічними діячами законності окупації Російською Федерацією частини території України;

- порушення заборони участі в публічних заходах на території Російської Федерації і тимчасово окупованій території України;

- порушення національним публічним діячем, посадовою особою органу державної влади або місцевого самоврядування заборони щодо встановлення зв’язків і взаємодії з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, органами державної влади та місцевого самоврядування Російської Федерації (їх посадовими особами);

- публічне заперечення Голодомору 1932-1933 років в Україні, як геноциду українського народу, Голокосту, як геноциду єврейського народу, депортації з Криму кримських татар у 1944 році, як геноцид кримськотатарського народу, або виправдання дій організаторів цих міжнародних злочинів;

- незаконне видобування, збут, придбання, передача, пересилання, перевезення, переробка корисних копалин на тимчасово окупованій території України;

- незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом на тимчасово окупованій території України;

- незаконне позбавлення права власності на тимчасово окупованій території;

- примусове набуття громадянства Російської Федерації громадянами України, що проживають на окупованій території.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб, а також до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів та від реалізації конфіскованого майна. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та повідомляється, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників і конкретного виду покарання (обсяг яких оцінити неможливо).

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за заперечення міжнародних злочинів, агресії Російської Федерації, злочинів, пов’язаних з окупацією Російською Федерацією частини території України, порушення окремими категоріями осіб заборон та обмежень щодо встановлення зв’язків і взаємодії з органами влади Російської Федерації, окупаційними адміністраціями, посилення відповідальності за кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України, довкілля і власності, вчинені на тимчасово окупованій території України (реєстр. № 4085 від 14.09.2020), поданий народними депутатами України Ясько Є.О., Пушкаренком А.М. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.105. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо врегулювання деяких аспектів самогоноваріння та ринку молока (реєстр. № 4153 від 25.09.2020), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Люботою Д.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується скасувати адміністративну відповідальність за виготовлення, зберігання самогону та апаратів для його вироблення, а також придбання самогону й інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, що передбачала накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У зв’язку із скасуванням штрафів за відповідні правопорушення реалізація зазначених положень законопроекту може призвести до зменшення надходжень до державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону, віднесено до доходів загального фонду Державного бюджету України.

Міністерство фінансів України, зазначаючи у експертному висновку до законопроекту про такий його вплив на дохідну частину державного бюджету, висловлює окреме застереження з приводу запровадження законодавчої ініціативи та зауважує, що відсутність даних для розрахунку унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо врегулювання деяких аспектів самогоноваріння та ринку молока (реєстр. № 4153 від 25.09.2020), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Люботою Д.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від адміністративних штрафів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

 

1.2.106. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (щодо розмежування підслідності злочинів, вчинених у сфері використання інформаційно-телекомунікаційних (автоматизованих) систем, телекомунікаційних мереж та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури (реєстр. № 3897 від 17.07.2020), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Ватрасом В.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України серед іншого передбачається встановити кримінальну відповідальність за несанкціоновані збут або розповсюдження інформації з обмеженим доступом, яка зберігається в інформаційно-телекомунікаційних (автоматизованих) системах або на носіях такої інформації, посягання на державний інформаційний ресурс або іншу інформацію, вимога щодо захисту якої встановлена законом, комунікаційну чи технологічну систему об’єкта критичної інфраструктури тощо у вигляді штрафу у розмірі від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 51 000 до 170 000 гривень, а згідно з чинною редакцією – штраф від 10 200 до 68 000 гривень/, або виправних робіт та позбавлення волі (обмеження волі) від двох років до п’ятнадцяти років з конфіскацією майна (залежно від конкретного виду правопорушення).

Поряд з тим, пропонується внести зміни до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України та віднести розслідування злочинів, вчинених стосовно об’єктів критичної інформаційної інфраструктури, державних інформаційних ресурсів, до підвідомчості Служби безпеки України.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб, а також до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів та від реалізації конфіскованого майна. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та повідомляється, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників і конкретного виду покарання (обсяг яких оцінити неможливо).

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (щодо розмежування підслідності злочинів, вчинених у сфері використання інформаційно-телекомунікаційних (автоматизованих) систем, телекомунікаційних мереж та об’єктів критичної інформаційної інфраструктури (реєстр. № 3897 від 17.07.2020), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Ватрасом В.А. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.107. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за порушення строку передачі документації на багатоквартирний будинок (реєстр. № 4086 від 14.09.2020), поданий народним депутатом України Горенюком О.О., Дануцою О.А., Пушкаренком А.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення в частині встановлення за порушення замовником будівництва або попереднім власником будинку, колишнім балансоутримувачем багатоквартирного будинку або особою, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об’єднання, головою правління ОСББ, повноваження якого припинилися, строків передачі технічної та іншої передбаченої законодавством документації на багатоквартирний будинок відповідальності у вигляді накладення штрафу на громадян – у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – від п’ятисот до семисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано відповідному адміністративному стягненню, – від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому передбачається внесення змін до законів України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» в частині встановлення строків передачі відповідних документів.

Реалізація таких положень законопроекту не потребуватиме додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів, водночас може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних правопорушень, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо) належать до доходів загального фонду державного бюджету, про що також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за порушення строку передачі документації на багатоквартирний будинок (реєстр. № 4086 від 14.09.2020), поданий народними депутатами України Горенюком О.О., Дануцою О.А., Пушкаренком А.М. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів в залежності від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.108. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення адміністрування акцизного податку на тютюнові вироби та посилення контролю за їх обігом (реєстр. № 3045а від 28.08.2019), поданий народним депутатом України Заблодським М.Б.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується з 1 липня 2021 року:

запровадити кримінальну відповідальність за несанкціоноване втручання в роботу Автоматизованої системи контролю за обігом тютюнових виробів – шляхом покарання штрафом у розмірі від 600 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років, або позбавленням волі на строк до 6 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією програмних та технічних засобів, за допомогою яких було вчинено несанкціоноване втручання, які є власністю винної особи.

запровадити адміністративну відповідальність за:

- роздрібну або оптову, включаючи імпорт або експорт, торгівлю спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами без унікальних ідентифікаторів тютюнових виробів, з фальсифікованими унікальними ідентифікаторами тютюнових виробів чи з одиничними унікальними ідентифікаторами, перекритими будь-якими зображеннями або друкованою інформацією – шляхом накладення штрафу у розмірі від 200 до 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі;

- зберігання або транспортування тютюнових виробів без одиничного унікального ідентифікатора чи з фальсифікованим одиничним унікальним ідентифікатором – шляхом накладення штрафу у розмірі від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких тютюнових виробів;

- користування та/або зберігання громадянами обладнання для промислового виробництва тютюнових виробів, не зареєстрованого у Єдиному державному реєстрі обладнання для промислового виробництва тютюнових виробів, – шляхом накладення штрафу у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією обладнання для промислового виробництва тютюнових виробів.

Таким чином, внаслідок запровадження таких положень законопроекту можуть збільшитися доходи державного бюджету від штрафів та збільшитися видатки державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень законодавства.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація не потребує виділення додаткових коштів з державного бюджету, натомість його прийняття дозволить запобігти недонадходженням до бюджету від акцизного податку з тютюнових виробів. При цьому, економічний ефект від прийняття законопроекту забезпечить додаткові надходження до державного бюджету від запровадження автоматизованої системи контролю за обігом тютюнових виробів та усіх відповідних до цього змін в законодавство – на суму більше 1 млрд гривень.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що його прийняття не потребує додаткових витрат з державного бюджету. Загалом Мінфін не має зауважень щодо розгляду законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення адміністрування акцизного податку на тютюнові вироби та посилення контролю за їх обігом (реєстр. № 3045а від 28.08.2019), поданий народним депутатом України Заблодським М.Б., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів, коштів щодо реалізації конфіскованого майна та/або збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених у разі виявлення відповідних порушень законодавства залежно від кількості порушників, видів порушень і покарань). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.109. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я нації (реєстр. № 4114 від 17.09.2020), поданий народними депутатами України Нестеренком К.О., Чорним Д.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», якими передбачається заборонити:

куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів на відстані менше ніж 10 метрів від стаціонарно обладнаних зупинок маршрутних транспортних засобів;

розміщення інформації щодо тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів і відстані менше ніж 10 метрів від них.

Також законопроектом передбачається внести зміни до статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» щодо заборони продажу тютюнових виробів на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів і відстані менше ніж 10 метрів від них.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його реалізація призведе до зменшення вживання тютюнових виробів, а отже – сприятиме подовженню строку та покращенню якості життя населення України.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме у поточному та наступному бюджетних періодах на показники бюджетів.

Разом з тим, слід відмітити, що відповідно до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб’єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у сумі 6800 гривень.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я нації (реєстр. № 4114 від 17.09.2020), поданий народними депутатами України Нестеренком К.О., Чорним Д.С. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради Укранїи з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.110. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей у сфері праці (реєстр. № 4174 від 30.09.2020), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується, зокрема, внести зміни до:

Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», згідно з якими надати можливість добровільної сплати відповідного єдиного внеску для осіб, які виконують домашню працю;

Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», згідно з якими розширити повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питання забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків щодо здійснення організації наукових і експертних досліджень з оцінки вартості неоплачуваної доглядової праці, як діяльності жінок і чоловіків, з метою зменшення розриву в оплаті праці жінок і чоловіків.

Згідно з пояснювальною запискою прийняття законопроекту сприятиме досягненню рівності на ринку праці та зменшенню гендерного розриву в оплаті праці, сприятиме забезпеченню прав працівників із сімейними обов’язками та осіб, які виконують домашню працю, а також дозволить легалізувати зайнятість осіб, які виконують домашню працю, та сприятиме приведенню у відповідність до вимог Конвенції МОП № 189 національного законодавства.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту може мати вплив на видаткову частину бюджету в частині покладення нових функцій на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

 

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення рівних можливостей у сфері праці (реєстр. № 4174 від 30.09.2020), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Батенком Т.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади для виконання передбачених законопроектом додаткових повноважень залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи та вжиття таким державним органом заходів щодо ефективного і економного використання бюджетних коштів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховнї Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.111. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за публічне заперечення факту збройної агресії Російської Федерації і тимчасової окупації частини території України (реєстр. № 4189 від 05.10.2020), поданий народним депутатом України Дундою О.А.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 436-2, встановивши кримінальну відповідальність за публічне заперечення факту збройної агресії Російської Федерації і тимчасової окупації частини території України, у вигляді штрафу від трьох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 51 000 – 170 000 грн/або позбавлення волі на строк до п’яти років.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів та збільшення видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань. Міністерство фінансів України, також відмічаючи в експертному висновку до даного законопроекту про таке, зауважує, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за публічне заперечення факту збройної агресії Російської Федерації і тимчасової окупації частини території України (реєстр. № 4189 від 05.10.2020), поданий народним депутатом України Дундою О.А., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (залежно від санкцій за вчинені правопорушення може призвести до збільшення доходів і видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.112. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального Кодексу України щодо захисту пам’ятників (монументів), а також пам’яток історії та культури (реєстр. № 4052 від 04.09.2020), поданий народними депутатами України Бужанським М.А., Кінзбурською В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Метою законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці до нього, є захист пам’ятників (монументів), меморіальних дошок, інших об’єктів культурної спадщини, а також будівель, інших споруд, об’єктів єдиної транспортної системи, їх складових частин та іншого майна, розміщеного у громадських місцях.

При цьому змінами до Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність за вандалізм, тобто осквернення, псування, незаконне розмалювання, в тому числі малюнками–графіті, будівель та інших споруд, а також об’єктів єдиної транспортної системи, їх складових частин та іншого майна, розміщеного у громадських місцях, у вигляді штрафу від п’ятисот до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п’яти років (нова стаття 194-2);

Також згідно із змінами до статей 297 та 298, Кримінального кодексу України пропонується збільшити терміни позбавлення волі за наругу над могилою, іншим місцем поховання або над тілом померлого та за незаконне проведення пошукових робіт на об'єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів та збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту зазначається про його вплив на дохідну частину державного бюджету, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення Міністерством фінансів вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального Кодексу України щодо захисту пам’ятників (монументів), а також пам’яток історії та культури (реєстр. № 4052 від 04.09.2020), поданий народними депутатами України Бужанським М.А., Кінзбурською В.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (залежно від санкцій за вчинені правопорушення може призвести до збільшення доходів і видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.113. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про дорожній рух» щодо запобігання шахрайству з показниками одометрів транспортних засобів (реєстр. № 4039 від 02.09.2020), поданий народними депутатами України Горватом Р.І., Васильковським І.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 121-3, встановивши адміністративну відповідальність за експлуатацію транспортного засобу з непрацюючим одометром або незаконне зменшення його показників у вигляді штрафу від двохсот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 3 400 до 34 000 гривень/.

При цьому, змінами до Закону України «Про дорожній рух» пропонується запровадити обов’язкову фіксацію показників одометра під час реєстрації, обліку та технічного контролю транспортних засобів.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема, віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону. Про таке також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про дорожній рух» щодо запобігання шахрайству з показниками одометрів транспортних засобів (реєстр. № 4039 від 02.09.2020), поданий народними депутатами України Горватом Р.І., Васильковським І.І. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.114. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за невиконання Президентом України, народними депутатами України, депутатами місцевих рад, сільськими, селищними, міськими головами передвиборної програми (реєстр. № 4024 від 02.09.2020), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за невиконання передвиборної програми Президентом України і народними депутатами України, депутатами місцевих рад, сільськими, селищними, міськими головами у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Однак, у разі виявлення такого правопорушення та застосування відповідної санкції реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за невиконання Президентом України, народними депутатами України, депутатами місцевих рад, сільськими, селищними, міськими головами передвиборної програми (реєстр. № 4024 від 02.09.2020), поданий народним депутатом України Рабіновичем В.З., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.115. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за свідоме доведення будинку (споруди) до стану руйнування (реєстр. № 3003а від  21.08.2020), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Камельчуком Ю.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статей 194 та 298 Кримінального кодексу України, передбачивши кримінальну відповідальність за умисне доведення багатоквартирного будинку чи іншої будівельної споруди, що має спільну форму власності, до стану руйнування або доведення будівель (споруд), які є пам’яткою історії або архітектури, до руйнування у вигляді штрафу від тисячі п’ятисот до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи з встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме від 25 500 до 68 000 гривень/ або обмеження (позбавлення) волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, або без такої, і позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (залежно від конкретного виду правопорушення).

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання в установах виконання покарань засуджених до позбавлених волі осіб, а також до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів та реалізації конфіскованого майна. Міністерство фінансів України, у експертному висновку до законопроекту також зазначаючи про такий вплив на показники державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників та конкретного виду покарання, обсяг яких оцінити неможливо.

Відтак, до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету, що визначено у частині першій статті 27 Бюджетного кодексу України та частині третій статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за свідоме доведення будинку (споруди) до стану руйнування (реєстр. №3003а від 21.08.2020), поданий народними депутатами України Третьяковою Г.М., Камельчуком Ю.О. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення видатків та доходів державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.116. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (реєстр. № 3948 від 30.07.2020), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Батенком Т.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статей 42-4, 167, 168-1,
188-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується посилити адміністративну відповідальність за:

- продаж лікарських засобів без рецепта у заборонених законодавством випадках, встановивши штраф у розмірі від ста до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – від шести до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- введення в обіг або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, встановивши штраф у розмірі від трьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

 виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил, встановивши штраф у розмірі від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

- невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, встановивши штраф у розмірі від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

Зважаючи, що на даний час розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян становить 17 грн, розмір штрафу становитиме від 1 700 до 13 600 гривень.

За умови виявлення зазначених правопорушень реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення надходжень державного та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій, оскільки відповідно до положень статей 29, 64, 66 та 69 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів віднесено такі кошти. Міністерство фінансів також зазначає про вплив законопроекту на дохідну частину державного бюджету, зауважуючи, що у зв’язку з відсутністю прогнозної кількості правопорушень, передбачених статтями 42-4, 167, 168-1, 188-10 Кодексу неможливе проведення вартісної оцінки такого впливу на дохідну частину бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення (реєстр. № 3948 від 30.07.2020), поданий народними депутатами України Констанкевич І.М., Батенком Т.І. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

 

 

1.2.117. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мінімізації корупційних ризиків і недопущення обмеження конкуренції на ринку природного газу (реєстр. № 3958 від 05.08.2020), поданий народними депутатами України Кучеренком О.Ю., Арахамією Д.Г. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про ринок природного газу» та «Про нафту і газ», зокрема щодо: визначення термінів «буферний газ» та «технологічний газ»; умов, за яких ціни на газ підлягають опублікуванню на веб-сайті суб’єкта ринку природного газу; умови проведення біржових аукціонів з продажу природного газу та формули визначення стартової ціни природного газу на біржових аукціонах тощо.

У пояснювальній записці до цього законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту не призведе до зменшення надходжень та додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

Проте, запропонованими змінами до Закону України «Про нафту і газ» запроваджується щомісячний продаж господарськими товариствами 100 відсотків акцій (паїв, часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, єдиним акціонером якого є держава, всього обсягу природного газу, що буде видобутий протягом наступного місяця (крім обсягів, що використовуються на власні технологічні потреби або підлягають реалізації згідно із спеціальними обов’язками, покладеними Кабінетом Міністрів України на таких суб’єктів господарювання на підставі статті 11 Закону України «Про ринок природного газу»), виключно на біржових аукціонах.

З огляду на вищезазначене положення законопроекту, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зауважує, що законодавча ініціатива може мати вплив на кінцеву ціну природного газу для споживачів, та звертає увагу на відсутність фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо такого впливу.

Відтак, зміна ціни на природний газ для споживачів, може мати вплив на обсяг видатків державного та місцевих бюджетів у частині сплати за споживання природного газу бюджетними установами та на виплату пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг.

Міністерство фінансів України також висловлює пропозицію щодо доповнення законопроекту механізмом компенсації витрат оператору газотранспортної системи на послуги балансування без залучення коштів державного бюджету, у зв’язку з запропонованим запровадженням заборони коригування маржинальної ціни природного газу, за якою замовник послуг транспортування має закуповувати природний газ у оператора газотранспортної системи до завершення запровадження приладового обліку природного газу побутовими споживачами.

Водночас, розробниками законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мінімізації корупційних ризиків і недопущення обмеження конкуренції на ринку природного газу (реєстр. № 3958 від 05.08.2020), поданий народними депутатами України Кучеренком О.Ю., Арахамією Д.Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (оцінка впливу на видаткову частини  державного та місцевих бюджетів залежатиме від зміни кінцевої ціни на природний газ для споживачів за наслідками практичної реалізації законодавчих ініціатив). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.118. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини (реєстр. № 4049 від 03.09.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України з метою приведення законодавства у відповідність до практики Європейського суду з прав людини, серед іншого передбачивши:

- збільшення розмірів штрафів (з 6 – 50 до 10 – 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та встановлення адміністративного штрафу у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (замість адміністративного арешту) за: незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах; повторне протягом року вчинення порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами та дії, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалась адміністративному стягненню за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або появу в громадських місцях у п’яному;

- заміну покарання у виді довічного позбавлення волі покаранням у вигляді позбавлення волі строком від п’ятнадцяти до двадцяти років, якщо засуджений відбув не менше десяти років призначеного судом покарання;

- право засуджених, які відбувають покарання в установах виконання покарань, звертатися до суду через адміністрацію таких установ із заявою про надання електронних копій матеріалів кримінального провадження (кримінальної справи) та документів, долучених до матеріалів кримінального провадження, необхідних для захисту своїх прав і інтересів.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація окремих його положень буде потребувати додаткових фінансових витрат Державної судової адміністрації України для поліпшення технічних умов в судах та установах виконання покарань у зв’язку з необхідністю виготовлення електронних копій документів у розмірі 62,0 млн грн.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету і може бути забезпечена у частині виконання заходів стосовно надання засудженим для ознайомлення копій матеріалів кримінального провадження у електронному вигляді у межах бюджетних призначень Державної судової адміністрації України та Міністерства юстиції України на відповідний рік.

Поряд з тим реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету за рахунок надходжень від штрафів за вчинені правопорушення.

З огляду на зазначене, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини (реєстр. № 4049 від 03.09.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

 

1.2.119. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення рівня відповідальності за порушення вимог техногенної та пожежної безпеки (реєстр. № 4157 від 25.09.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статей 175, 175-2, 183, 188-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується посилити адміністративну відповідальність за порушення встановлених законодавством вимог техногенної та пожежної безпеки, здійснення суб’єктом господарювання господарської діяльності без декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки та невиконання приписів, розпоряджень, інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки уповноважених посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, його територіальних органів, завідомо неправдивий виклик спеціальних служб шляхом збільшення розмірів штрафів з 0,5 – десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до тридцяти – шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 510 – 10 200 гривень/.

Відтак, реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій, оскільки такі надходження відповідно до положень статей 29, 64, 66 та 69 Бюджетного кодексу України віднесено до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у експертному висновку до законопроекту, зазначаючи про його вплив на дохідну частину державного бюджету, зауважує, що загальний обсяг надходжень до бюджету залежатиме від конкретного виду покарання.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення рівня відповідальності за порушення вимог техногенної та пожежної безпеки (реєстр. № 4157 від 25.09.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.120. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі (реєстр. № 3908-1 від 03.08.2020), поданий народними депутатами України Бардіною М.О., Коваль О.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) в частині посилення адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування  шляхом збільшення терміну адміністративного арешту з 7 до 10 діб та виконання кривдником суспільно корисних робіт від 120 до 360 годин.

Крім того, встановлюється, що у разі накладення на кривдника адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, нарахована плата за виконання таких робіт перераховується постраждалій особі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В експертному висновку Міністерства фінансів України зазначається, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на показники державного бюджету.

Слід звернути увагу, що відповідно до частини другої статті 325-1 КУпАП виконання стягнення у вигляді суспільно корисних робіт здійснюється шляхом залучення порушників до суспільно корисної праці, вид якої визначається відповідним органом місцевого самоврядування. При цьому, оплата виконаної порушником роботи здійснюється за рахунок відповідного місцевого бюджету.

Тому, реалізація запропонованих положень законопроекту може зумовити збільшення видатків місцевих бюджетів на оплату виконання суспільно корисних робіт.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства та насильства за ознакою статі (реєстр. № 3908-1 від 03.08.2020), поданий народними депутатами України Бардіною М.О., Коваль О.В. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники місцевих бюджетів (може призвести до збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.121. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за порушення вимог санкційного режиму, діючого на захист національної безпеки і територіальної цілісності України (реєстр. № 4002 від 01.09.2020), поданий народними депутатами України Монастирським Д.А., Міньковим С.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається внести зміни до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України «Про санкції» з метою контролю і нагляду за дотриманням санкційного режиму, застосування кримінальної відповідальності за порушення встановлених обмежувальних заходів (санкцій). При цьому:

1) змінами до Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність за умисне порушення вимог законодавства щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження (позбавлення волі) на строк до восьми років  з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна (нова стаття 209-2);

2) змінами до Кримінального процесуального кодексу України передбачається надати повноваження щодо здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтею 209-2 Кримінального Кодексу, слідчим органів безпеки (зміни до статті 216);

3) змінами до Закону України «Про санкції» запропоновано встановити, що нагляд і контроль за дотриманням законодавства про санкції покладатиметься на спеціально уповноважений державний орган, визначений Кабінетом Міністрів України (нова стаття 5-1 ), який застосовуватиме фінансові санкції (штраф) у розмірі від ста тисяч до п’ятисот тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, але не менш ніж подвійний розмір прибутку (надходжень), одержаний в результаті порушення про санкції (нова стаття 5-2).

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів і реалізації конфіскованого майна та збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та повідомляється, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників і конкретного виду покарання (обсяг яких оцінити неможливо).

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за порушення вимог санкційного режиму, діючого на захист національної безпеки і територіальної цілісності України (реєстр. № 4002 від 01.09.2020), поданий народними депутатами України Монастирським Д.А., Міньковим С.А. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.122. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення ефективності протидії кібератакам (реєстр. № 4003 від 01.09.2020), поданий народними депутатами України Монастирським Д.А., Міньком С.А., Бакумовим О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального процесуального кодексу України та законів України «Про оперативно-розшукову діяльність» і «Про телекомунікації» з метою імплементації положень Конвенції про кіберзлочинність в кримінальне процесуальне законодавство України та підвищення ефективності протидії кібератакам. При цьому:

1) змінами до Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачається встановити адміністративну відповідальність за невиконання законної постанови прокурора, слідчого про термінове збереження інформації, про тимчасовий доступ до терміново збереженої інформації у вигляді штрафу від двохсот п’ятдесяти до шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 4 250 – 10 200 грн/;

2) змінами до Кримінального процесуального кодексу України передбачається, зокрема можливість здійснювати тимчасовий доступ до терміново збереженої інформації, яка не охороняється Законом України «Про захист персональних даних» або не передається та не зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб, за постановою прокурора або слідчого (імплементація статті 17 Конвенції про кіберзлочинність);

3) змінами до Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» запропоновано надати можливість прокурору, слідчому, оперативним підрозділам за дорученням прокурора або слідчого застосовувати такий захід забезпечення кримінального провадження як термінове збереження інформації під час досудового розслідування кіберзлочинів, що значно підвищить ефективність відслідковування та попередження вірусних атак;

4) змінами до Закону України «Про телекомунікації» передбачається зобов’язати операторів і провайдерів телекомунікацій зберігати інформацію в електронній (цифровій) формі із забезпеченням її цілісності, а також за постановою прокурора, слідчого здійснювати термінове збереження інформації в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, про що також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до законопроекту.

Однак, у разі виявлення правопорушення та застосування санкцій відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо підвищення ефективності протидії кібератакам (реєстр. № 4003 від 01.09.2020), поданий народними депутатами України Монастирським Д.А., Міньком С.А., Бакумовим О.С. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.123. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» щодо охорони інтелектуальної вартості» (реєстр. № 4246 від 21.10.2020), внесений народними депутатами України Новіковим М.М. та Задорожним А.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити главу 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення новою статтею 188-52, запровадивши адміністративну відповідальність за невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері  інтелектуальної власності, шляхом накладання штрафу на громадян у розмірі від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне вчинення такого правопорушення – відповідно від 100 до 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 8 500 гривень).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з державного бюджету, при цьому прийняття законопроекту дасть можливість удосконалити правову охорону інтелектуальної власності, введення норми, яка б зобов’язувала правопорушника виконати законні вимоги посадової особи публічної адміністрації у сфері інтелектуальної власності, що відповідає інтересам держави і суспільства.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує додаткових витрат з державного бюджету та може вплинути на збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду державного бюджету, зокрема, віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону. При цьому відмічено, що оцінити вплив законопроекту на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» щодо охорони інтелектуальної вартості» (реєстр. № 4246 від 21.10.2020), внесений народними депутатами України Новіковим М.М. та Задорожним А.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.124. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про саморегулювання господарської та професійної діяльності» (реєстр. № 4221 від 15.10.2020), внесений народними депутатами України Лічман Г.В., Підласою Р.А., Кисилевським Д.Д.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроектом, як зазначено у пояснювальній записці до нього, передбачається встановлення загальних засад саморегулювання господарської та професійної діяльності, його завдань та принципів, правової й організаційної основи створення, набуття та припинення статусу саморегулівних організацій, вимог, яким повинна відповідати така організація, добровільності членства суб’єктів господарської або професійної діяльності в саморегулівній організації, особливостей здійснення контролю саморегулівної організації за дотриманням її членами статуту, правил саморегулівної організації та відповідальності за їх порушення, основ державного регулювання та державного контролю у сфері саморегулювання господарської та професійної діяльності, гарантій незалежності та захисту прав саморегулівних організацій.

Серед іншого, законопроектом пропонуються зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», згідно з якими передбачається державна реєстрація саморегулівних організацій та відповідно справляння адміністративного збору за державну реєстрацію саморегулівної організації у розмірі 0,14 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за державну реєстрацію символіки саморегулівної організації – 0,06 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація на момент внесення не передбачає витрат з державного бюджету, натомість закладе основу для вирішення, зокрема, таких завдань: уніфікація категоріально-понятійного апарату саморегулювання, базових принципів та процедур; створення дієвих інструментів для організації взаємодії між суб’єктами господарської та/або професійної діяльності у певній сфері на засадах саморегулювання; підвищення відповідальності суб’єктів господарської та/або професійної діяльності перед споживачами.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат з державного і місцевих бюджетів та фінансового забезпечення, водночас реалізація положення законопроекту щодо справляння адміністративного збору за державну реєстрацію саморегулівної організації опосередковано може призвести до збільшення надходжень до державного бюджету. Загалом Мінфін висловлює окремі зауваження до законопроекту та вважає, що він потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про саморегулювання господарської та професійної діяльності» (реєстр. № 4221 від 15.10.2020), внесений народними депутатами України Лічман Г.В., Підласою Р.А., Кисилевським Д.Д., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від адміністративного збору за державну реєстрацію саморегулівної організації залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Голосували: «за» – одноголосно.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра інфраструктури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізаціі Клімашевського А.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інфраструктури України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 1109-р).

 

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства інфраструктури України (далі – Мінінфраструктури) від 02.10.2020 № 13767/39/10-20 та від 12.10.2020 № 3390/39/14-20 (копії листів роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 1109-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству інфраструктури на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду № 1109-р встановлено у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінінфраструктури на 2020 рік у спеціальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3107020 «Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм», здійснити перерозподіл видатків у сумі 31 735,6 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку.

Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Слід нагадати, що відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету. Водночас, згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення.

Разом з цим, відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Так, джерелом покриття видатків спеціального фонду за бюджетною програмою 3107020 «Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм» є кошти державного дорожнього фонду. Відповідно до статті 24-2 Кодексу джерелами формування цього фонду і проведення видатків за цією бюджетною програмою є доходи державного бюджету, визначені пунктами 1–3, 6, 6-2, 6-3, 6-4 частини третьої статті 29 Кодексу /акцизний податок з вироблених в Україні пального і транспортних засобів (крім акцизного податку, визначеного пунктом 6 частини першої статті 66 Кодексу); акцизний податок з ввезених на митну територію України пального і транспортних засобів; ввізне мито на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них; плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; плата за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування державного значення; 50% надходжень від адміністративно-господарських та адміністративних штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, передбачені абзацами чотирнадцятим – шістнадцятим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а також частиною другою статті 122-2 та частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (крім штрафів, визначених пунктом 13-5 частини третьої статті 29 Кодексу)/.

Згідно із пунктом 4 частини третьої та частиною четвертою статті 24-2 Кодексу на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм встановлено спрямовувати 5% коштів загального обсягу державного дорожнього фонду, за виключенням коштів на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями на розвиток дорожнього господарства.

Використання коштів за вказаною бюджетною програмою належить здійснювати відповідно до:

Порядку спрямування коштів державного дорожнього фонду, затвердженого постановою Уряду від 20.12.2017 № 1085 (зі змінами);

вимог закону про Державний бюджет України на відповідний рік у межах встановлених бюджетних призначень;

плану заходів щодо обсягів фінансового забезпечення у розрізі завдань, визначених Державною програмою підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року, затвердженою постановою Уряду від 25.04.2018 № 435 (зі змінами).

Довідково: за даними звітності Казначейства за січень-жовтень 2020 року видатки за бюджетною програмою 3107020 за спеціальним фондом державного бюджету фактично проведено у обсязі 1 006 329,9 тис. грн, або 31,8% плану на рік (визначено у обсязі 3 167 566,7 тис. грн, у тому числі видатки споживання – 91 015,1 тис. грн, видатки розвитку – 3 076 551,6 тис. грн).

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Мінінфраструктури, в якому відмічено, що метою зазначеного перерозподілу є необхідність підвищення ефективності використання бюджетних коштів за бюджетною програмою 3107020 для виконання завдань і заходів Державної програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху в Україні на період до 2020 року, затвердженої постановою Уряду від 25.04.2018 № 435 (зі змінами) (далі – Програма).

Згідно із поданими Мінінфраструктури фінансово-економічними розрахунками та обґрунтуваннями здійснення вищевказаного перерозподілу видатків державного бюджету можливе у зв’язку із економією коштів, що виникла за рахунок здійснення:

процедур закупівлі на виконання таких заходів Програми, як: «придбання наборів «Дорожня грамота» та «Перехрестя» для проведення щорічних загальнонаціональних тижнів безпеки дорожнього руху та «впровадження системи автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху» – у сумі 8 548,6 тис. гривень;

окремих завдань Програми у межах передбачених видатків на оплату послуг (крім комунальних) – у сумі 23 187 тис. гривень, зокрема: завдання 1 «удосконалення державного управління у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»; завдання 4 «підвищення рівня безпечності транспортних засобів»; завдання 7 «покращення безпечної поведінки учасників дорожнього руху» та завдання 8 «удосконалення порядку здійснення заходів реагування та управління наслідками дорожньо-транспортних пригод».

Разом з тим, вказану вище економію коштів державного бюджету, що виникла за бюджетною програмою 3107020, пропонується спрямувати на виконання робіт на автомобільних дорогах загального користування державного значення, а саме:

поточний ремонт амортизаційних пристроїв металевого бар’єрного огородження – у сумі 21 200 тис. гривень;

капітальний ремонт транспортних розв’язок в одному рівні кільцевого типу – у сумі 10 535,6 тис. гривень.

Проте слід вказати на застереження щодо реалістичності потреби збільшення видатків розвитку, запропонованого цим перерозподілом, при затвердженому обсязі таких видатків у сумі 3 076 551,6 тис. грн та фактичному виконанні цієї бюджетної програми за 10 місяців п.р. на рівні 31,8%. З огляду на зазначене, існує висока ймовірність того, що використання коштів, передбачених на фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху, до кінця 2020 року так і залишиться на низькому рівні.

Водночас, потрібно звернути увагу, що Мінінфраструктури, як і у попередніх роках, пропонує зміни щодо бюджетних призначень за бюджетною програмою 3107020.

До прикладу, у 2019 році за спеціальним фондом державного бюджету за цією бюджетною програмою було зменшено обсяг видатків на загальну суму 1 058 000 тис. грн (у тому числі видатки споживання – 39 276,261 тис. грн, видатки розвитку – 1 018 723,739 тис. грн), що становило 50,5% бюджетних призначень, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» у обсязі 2 096 607,5 тис. гривень.

Вказане уточнення (зменшення) річного плану відбулось за рахунок здійснення передачі бюджетних призначень, передбачених у 2019 році у спеціальному фонді державного бюджету за рахунок коштів державного дорожнього фонду Мінінфраструктури, Укравтодору на бюджетну програму 3111220 ««Фінансове забезпечення заходів із забезпечення збереження дорожньої інфраструктури від руйнувань відповідно до державних програм» /розпорядженням Уряду від 10.07.2019 № 494-р передано 548 000 тис. грн (видатки розвитку) та розпорядженням Уряду від 04.12.2019 № 1193-р – 510 000 тис. грн (у тому числі видатки споживання – 39 276,261 тис. грн, видатки розвитку – 470 723,739 тис. грн)/.

При цьому за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за 2019 рік за бюджетною програмою 3107020 фактично було витрачено 742 940,6 тис. грн, що становило 71,5% уточненого плану на рік, який було визначено у обсязі 1 038 607,5 тис. гривень.

Відтак, вказані вище коригування річного плану видатків, передбачених Мінінфраструктури на 2019-2020 роки, можуть свідчити про прорахунки при плануванні цих видатків на відповідний рік. На такий стан бюджетного планування варто звернути увагу Мінінфраструктури та Мінфіну.

Окремо варто зауважити, що за даними Казначейства залишок коштів державного дорожнього фонду, який утворився на 1 січня 2020 року, склав 8 192,3 млн грн, при цьому на 1 вересня 2020 року цей залишок зріс на 77,6% – до 14 548,9 млн грн. Так, відповідно до частини четвертої статті 24-2 Кодексу, якщо загальний обсяг фактичних надходжень джерел, що формують державний дорожній фонд, перевищує загальний обсяг відповідних показників, визначених законом про Державний бюджет України, таке перевищення коштів розподіляється у порядку, встановленому абзацами другим – п’ятим цієї частини статті, та використовується з урахуванням вимог частини четвертої статті 23 Кодексу.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Цабаль В.В., Пузійчук А.В., Гончаренко О.О., Трухін О.М., а також заступник Міністра фінансів України Кава О.С., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра інфраструктури України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Клімашевський А.М.

Заступник Міністра фінансів України Кава О.С. висловив позицію Мінфіну щодо підтримки перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив зауважень, але звернув увагу на те, що зазначений перерозподіл є наслідком неякісного бюджетного планування.

У ході розгляду даного питання народний депутат, секретар Комітету Цабаль В.В. висловив думку про те, що перерозподіли видатків державного бюджету взагалі є наслідком недовиконання головними розпорядниками коштів державного бюджету запланованих програм (заходів), а у зв’язку з дефіцитом державного бюджету доцільніше невикористані бюджетні кошти зекономити, а не направляти на інші напрями (заходи). Народний депутат Гончаренко О.О. висловився за підтримку позиції народного депатата Цабаля В.В., а також порушив питання щодо стану поточного виконання державного бюджету і звернувся до Голови Комітету Арістова Ю.Ю. з проханням на черговому засіданні Комітету заслухати інформацію Міністра фінансів України щодо завершення бюджетного року. Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запевнив, що Міністр фінансів України буде запрошений на одне із найближчих засідань Комітету для доповіді щодо стану поточного виконання державного бюджету у 2020 році та надання інформації про результати перемовин з Міжнародним валютним фондом.

Затим Голова Комітету Арістов Ю.Ю. надав слово заступнику Голови Комітету Трухіну О.М. з питання, що розглядається.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. поінформував, що за результатами опрацювання даного питання пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням Уряду від 09.09.2020 № 1109-р перерозподіл видатків державного бюджету з дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію заступника Голови Комітету Трухіна О.М. прийняти рішення згідно з розданим проектом ухвали щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1109-р перерозподілу видатків спеціального фонду державного бюджету з дотриманням вимог бюджетного законодавства в частині використання коштів спеціального фонду. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 1109-р погодити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству інфраструктури України на 2020 рік у спеціальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3107020 «Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм», здійснення перерозподілу видатків у сумі 31 735,6 тис. гривень шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення обсягу видатків розвитку (із врахуванням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Кодексу).

Голосували: «за» – 27, «проти» – 0, «утрималися» – 3.

 

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Панаіотіді С.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на 2020 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23.09.2020
№ 1144-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) від 05.10.2020 № 2122-01/60264-01, від 07.10.2020 № 2122-01/61058-01 та від 11.11.2020 № 2122-01/67618-01 (копії листів роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 1144-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (із змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 23.09.2020 № 1144-р пропонується здійснити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінекономіки на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків у сумі 14 100 тис. гривень шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 1201030 «Забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями, інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках»;

встановлення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 1201070 «Дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів та фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури у сфері економічного розвитку».

Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2020 року видатки за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 1201030 «Забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями, інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках» проведено у обсязі 36 866,9 тис. гривень, що становить 16,3% річного плану та плану на звітний період (визначено у обсязі 226 563,1 тис. гривень).

Обґрунтування щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі Мінекономіки, в якому, зокрема, зазначено, що здійснення вищевказаного перерозподілу видатків державного бюджету пов’язано із необхідністю фінансового забезпечення діяльності, спрямованої на формування організаційного та програмно-апаратного комплексу моніторингових та інших заходів, необхідних для підготовки та прийняття рішень Мінекономіки у сфері стратегічного розвитку сектору безпеки і оборони.

Згідно із поданими Мінекономіки матеріалами /Планом організації здійснення заходів зі створення організаційного та програмно-апаратного комплексу моніторингових заходів, необхідних для підготовки та прийняття рішень Мінекономіки у сфері стратегічного розвитку сектору безпеки і оборони на 2020 рік, затвердженим директором Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки/, зазначений перерозподіл видатків державного бюджету передбачає реалізацію таких заходів як:

1) створення, впровадження та супроводження інформаційних та телекомунікаційних систем, які використовуються для потреб сектору безпеки і оборони та планування мобілізаційної діяльності, у тому числі закупівлю програмного забезпечення (програмних продуктів, зокрема ліцензійних примірників комп’ютерних програм, інформаційних продуктів, інформаційних систем та комплексів, баз даних), робіт з його створення та послуг з встановлення та налаштування, а також придбання комп’ютерної техніки, серверного обладнання та предметів довгострокового користування – на суму 11 400 тис. гривень, що планується спрямувати на:

придбання програмного забезпечення /перелік наведено у матеріалах Міністерства/ –3 858,7 тис. гривень;

розробку власних компонентів програмного забезпечення – 2 629,7 тис. гривень;

придбання обладнання /перелік наведено у матеріалах Міністерства/ – 2 809,6 тис. гривень;

проведення заходів із захисту інформації (ТЗІ та КСЗІ) – 1 822 тис. гривень;

налагодження системи та проведення попередніх випробувань – 280 тис. гривень;

2) науково-методичне і методологічне супроводження процедури оцінювання стану і готовності оборонно-промислового комплексу стосовно задоволення потреби сектору безпеки і оборони в озброєнні, військовій та спеціальній техніці – на суму 2 700 тис. гривень, що планується спрямувати на розробку:

аналітичних звітів для аналізу даних – 1 300 тис. гривень;

попередньої версії оцінки стану і готовності оборонно-промислового комплексу – 1 400 тис. гривень.

Щодо запропонованого перерозподілу варто зауважити наступне.

1. Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (зі змінами) бюджетні призначення за загальним фондом за бюджетною програмою 1201030 визначено у обсязі 226 563,1 тис. гривень (у тому числі видатки споживання – 66 463,1 тис. гривень, видатки розвитку – 160 100 тис. гривень), при цьому Законом України від 13.04.2020 № 553-ІХ при формуванні Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою
COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками було зменшено на 7 000 тис. гривень (видатки споживання), а Законом України від 17.09.2020 № 909-ІХ – на 19 800 тис. гривень (видатки споживання). Тобто з початку року за цією бюджетною програмою бюджетні призначення вже скорочено на 26 800 тис. гривень. Розпорядженням Уряду від 23.09.2020 № 1144-р також запропоновано зменшити видатки за вказаною бюджетною програмою додатково ще на 14 100 тис. гривень.

Зважаючи на стан фактичного використання коштів за бюджетною програмою 1201030 за підсумками 10 місяців п.р. та вже прийняті рішення щодо зменшення видатків за цією програмою, виникає запитання щодо обґрунтованості запланованого обсягу видатків за такою програмою /довідково: за бюджетною програмою 1201030 у 2019 році фактично було проведено видатки у сумі 202 283,5 тис. гривень, що становило 79,5% уточненого річного плану (визначено у обсязі 254 380,1 тис. гривень, який шляхом перерозподілу видатків державного бюджету розпорядженнями Уряду від 27.03.2019 № 178-р та від 05.07.2019 № 484-р було збільшено загалом на 97 738,1 тис. гривень)/.

2. Бюджетні призначення за загальним фондом за бюджетною програмою 1201070 «Дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів та фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури у сфері економічного розвитку» Законом України від 13.04.2020 № 553-ІХ було скасовано у повному обсязі. Причому, при затвердженні державного бюджету на 2020 рік бюджетні призначення за цією бюджетною програмою було визначено у обсязі 18 000 тис. гривень /довідково: за бюджетною програмою 1201070 у 2019 році фактично було проведено видатки у сумі 3 904,8 тис. гривень, що становило 30,3% уточненого річного плану (визначено у обсязі 12 881,5 тис. гривень, який шляхом перерозподілу видатків державного бюджету розпорядженням Уряду від 05.07.2019 № 484-р було зменшено на 7 118,5 тис. гривень)/.

Зважаючи на обсяг фактично проведених видатків за цією бюджетною програмою у 2019 році, є сумніви щодо спроможності виконання науково та науково-технічних заходів та можливості проведення закупівель програмного забезпечення та обладнання у запропонованому обсязі відповідно до вимог законодавства у цьому році, враховуючи що до кінця поточного бюджетного періоду залишилось лише 2 місяці. 

У той же час необхідно зазначити, що звернення Мінекономіки до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містили достатніх фінансово-економічних розрахунків щодо обсягів такого перерозподілу, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Проте, за результатами попереднього опрацювання зазначеного питання у підкомітеті з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі 4 листопада 2020 року Мінекономіки надало додаткові фінансово-економічні обґрунтування та пояснення щодо запропонованого перерозподілу (лист від 11.11.2020 № 2122-01/67618-01, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету), у яких, зокрема, відмічено наступне.

1. Відповідно до укладеного з постачальником ТОВ «АМРІТА КОМПЛЕКСНІ РІШЕННЯ» договору від 20.07.2019 № 23/07/19-19А, зареєстрованого в установленому порядку в органах Казначейства, Державний науково-дослідний інститут інформатизації та моделювання економіки (далі – ДНДІІМЕ) отримав обладнання для програмно-апаратного комплексу моніторингових заходів на суму 2 809,6 тис. грн, а також програмне забезпечення для потреб оборонного планування на суму 3 858,7 тис. грн (копії накладних надано у матеріалах Міністерства), оплату за які не здійснено у зв’язку із відсутністю бюджетного фінансового забезпечення.

2. 8 жовтня поточного року до Господарського суду міста Києва ТОВ «АМРІТА КОМПЛЕКСНІ РІШЕННЯ» подано заяву про збільшення позовних вимог (справа № 910/13615/20) до ДНДІІМЕ за несплату коштів за поставлене обладнання (копію заяви надано у матеріалах Міністерства), відповідно до якої зазначене Товариство просить стягнути з ДНДІІМЕ 12 198,5 тис. грн /10 381,5 тис. грн заборгованості за поставлений товар; 1 012,9 тис. грн неустойки; 175 тис. грн, що становить 3% річних; 91,9 тис. грн інфляційних витрат та 537,2 тис. грн штрафу, що становить 7% від вартості поставлених товарів, що передбачений абзацом 3 частини другої статті 231 Господарського кодексу України/. Водночас, відповідно до вказаної позовної заяви на ДНДІІМЕ покладаються усі судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 142,4 тис. грн.

3. З метою реалізації заходів щодо створення базових версій систем було передбачено розробку власних компонентів програмного забезпечення, налагодження систем, проведення заходів із захисту інформації (ТЗІ та КСЗІ), які станом на 09.11.2020 виконано на 82% та 83% відповідно /за інформацією ДНДІІМЕ роботи планується завершити до кінця 2020 року/.

4. Науково-методичне і методологічне супроводження процедури оцінювання стану і готовності оборонно-промислового комплексу до задоволення потреби сектору безпеки і оборони в озброєнні, військовій та спеціальній техніці здійснювалося фахівцями ДНДІІМЕ, при цьому заробітна плата за виконання такого виду робіт цим фахівцям не виплачувалася.

Водночас, до Комітету надійшло звернення Апарату Ради національної безпеки і оборони України від 09.11.2020 № 2825/13-03/2-20 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету), у якому зазначається, що здійснення перерозподілу видатків державного бюджету, запропонованого розпорядженням Уряду від 23.09.2020 № 1144-р, дасть можливість прискорити роботи з формування організаційного та програмно-апаратного комплексу системи стратегічного планування у секторі оборони і безпеки та сприятиме своєчасному виконанню завдань, визначених рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 18.02.2020 «Про основні показники державного оборонного замовлення на 2020 рік та 2021, 2022 роки», уведеним в дію Указом Президента України від 27.02.2020 № 59. Крім того, наголошується, що впровадження інформаційно-аналітичних систем в оборонно-промисловому комплексі визначено одним із пріоритетних напрямів діяльності суб’єктів сектору безпеки і оборони України на 2021 рік.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Герман Д.В., а також заступник Міністра фінансів України Кава О.С., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Панаіотіді С.М.

Заступник Міністра фінансів України Кава О.С. висловив позицію Мінфіну щодо підтримки перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. звернув увагу на несвоєчасність розробки і затвердження за погодженням з Міністерством фінансів паспорта бюджетної програми 1201070, а також непослідовність дій щодо визначення обсягу коштів за цією програмою.

Голова підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі Герман Д.В. поінформував, що за результатами опрацювання зазначеного питання пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням Уряду від 23.09.2020 № 1144-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Германом Д.В. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1144-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 1144-р погодити у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків у сумі 14 100 тис. гривень шляхом:

зменшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 1201030 «Забезпечення двостороннього співробітництва України з іноземними державами та міжнародними організаціями, інформаційне та організаційне забезпечення участі України у міжнародних форумах, конференціях, виставках»;

встановлення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 1201070 «Дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів та фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури у сфері економічного розвитку».

Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 1.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Керівника Державного управління справами Прилипка С.І. (в режимі відеоконференції) про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Державному управлінню справами (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1346-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Державного управління справами (далі – ДУС) від 02.11.2020 № 01-13/08/2069 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1346-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Державному управлінню справами на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду № 1346-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених ДУС на 2020 рік у спеціальному фонді державного бюджету, за бюджетною програмою 0301170 «Надання медичних послуг медичними закладами» перерозподіл видатків у сумі 2 958,8 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення на таку суму видатків розвитку.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Слід відмітити, що відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету. Водночас, згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення.

Разом з цим, відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Довідково: за даними звітності Казначейства за січень-жовтень 2020 року видатки за бюджетною програмою 0301170 за спеціальним фондом фактично проведено у обсязі 93 391,7 млн грн, або 65% уточненого плану на рік (визначено у обсязі 143 714 тис. грн, при цьому збільшено на 29 614 тис. грн).

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі ДУС, в якому відмічено, що його здійснення зумовлено необхідністю придбання медичного обладнання Клінічною лікарнею «Феофанія».

Так, у матеріалах відмічається, що у державному бюджеті на 2020 рік за спеціальним фондом державного бюджету (власні надходження бюджетних установ) за бюджетною програмою 0301170 передбачено видатки в обсязі 114 100 тис. грн, у тому числі видатки споживання – 74 520 тис. грн, видатки розвитку – 39 580 тис. гривень. При цьому, зазначається про відсутність затверджених видатків розвитку за загальним фондом державного бюджету на 2020 рік. Видатки розвитку, передбачені за спеціальним фондом за цією бюджетною програмою, повністю розподілені і за наданими поясненнями спрямовуються закладами охорони здоров’я ДУС для придбання медичного, лабораторного, іншого обладнання, предметів довгострокового користування (відповідно до паспорта бюджетної програми 0301170 на 2020 рік, затвердженого розпорядженням Керівника ДУС від 21.02.2020 № 57 (в редакції розпорядження від 22.09.2020 № 226) (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету), за вказаним напрямом використання бюджетних коштів передбачено 27 080 тис. грн) та проведення капітального ремонту окремих приміщень та об’єктів (відповідно до паспорта бюджетної програми 0301170 на 2020 рік, затвердженого розпорядженням Керівника ДУС від 21.02.2020 № 57 (в редакції розпорядження від 22.09.2020 № 226) на проведення капітального ремонту окремих приміщень та об’єктів у будівлях КЛ "Феофанія" передбачено 12 000 тис. грн).

Водночас, зазначається, що у Клінічній лікарні «Феофанія», яка є розпорядником бюджетних коштів за вказаною бюджетною програмою та забезпечує надання багатопрофільної високоспеціалізованої медичної допомоги, виникла необхідність у збільшенні видатків розвитку для придбання медичного обладнання, а саме: монітора «Платформа Masimo Root» з функцією церебральної оксиметрії (у сумі 1 474,5 тис. грн), коагулометра напівавтоматичного (у сумі 615 тис. грн), системи ретракторної хірургічної (у сумі 65,4 тис. грн), офтальмологічного діагностичного пристрою BIOM з приладами (у сумі 803,9 тис. гривень).

Одночасно відмічається, що у поточному році очікується економія бюджетних коштів за спеціальним фондом за видатками споживання, яка утворилась за рахунок, зокрема, зменшення витрат на послуги із сервісного обслуговування гарячих камер Всеукраїнського центру радіохірургії Клінічної лікарні «Феофанія» (на 260,2 тис. грн) та придбання м’якого інвентарю (на 2 698,6 тис. грн).

Також зауважено, що обсяги власних надходжень спеціального фонду державного бюджету закладів охорони здоров’я ДУС спрямовуються на проведення заходів, пов’язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду, а надходження до спеціального фонду державного бюджету Клінічної лікарні «Феофанія» зменшилися, оскільки більшість відділень не працювали у зв’язку із введенням карантину для запобігання виникненню та поширенню, локалізації та ліквідації спалахів гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Проте, відповідно до звітності Казначейства про виконання державного бюджету за 2019 рік уточнений річний план за видатками спеціального фонду за бюджетною програмою 0301170 становив 126 274,4 тис. грн (фактично використано 119 466,1 тис. грн, або 94,6% уточненого річного плану), натомість за підсумками звітності за січень-вересень 2020 року уточнений річний план за видатками спеціального фонду за цією бюджетною програмою визначено у обсязі 138 487,5 тис. грн і він вже перевищує минулорічний показник.

Поряд з цим, варто зауважити, що матеріали ДУС не містять пояснень щодо типів власних надходжень бюджетних установ, за рахунок яких проводяться видатки спеціального фонду за бюджетною програмою 0301170 /частиною четвертою статті 13 Кодексу визначено порядок формування та використання власних надходжень бюджетних установ, відповідно до якого до таких надходжень, зокрема віднесено  надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством (плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю; надходження бюджетних установ від додаткової (господарської) діяльності; плата за оренду майна бюджетних установ, що здійснюється відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна")/.

Крім того, у поданих матеріалах не вказано, за рахунок яких власних надходжень бюджетних установ збільшено річний план на 2020 рік за видатками спеціального фонду державного бюджету за програмою 0301170 і як додаткові планові видатки розподілено за економічною ознакою та напрямами використання бюджетних коштів.

Окремо слід звернути увагу, що до кінця поточного бюджетного періоду залишилось менше 2-х місяців, відтак існують ризики щодо спроможності використання у повному обсязі та з дотримання вимог законодавства про державні закупівлі видатків на придбання медичного обладнання за рахунок додаткових видатків розвитку, визначених розпорядженням Уряду від 28.10.2020 № 1346-р.

Загалом слід зауважити, що звернення ДУС до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить достатніх фінансово-економічних обґрунтувань щодо такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гончаренко О.О., Трухін О.М., а також заступник Міністра фінансів України Кава О.С., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., в режимі відеоконференції заступник Керівника Державного управління справами Прилипко С.І. і керівник Управління охорони здоров’я та санаторно-курортних закладів Державного управління справами Слободянюк Д.П.

Заступник Міністра фінансів України Кава О.С. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень і зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. поінформував, що за результатами опрацювання даного питання пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням Уряду від 28.10.2020 № 1346-р перерозподіл видатків державного бюджету дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо використання коштів спеціального фонду бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування пропозицію заступника Голови Комітету Трухіна О.М. щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1346-р перерозподілу видатків спеціального фонду державного бюджету з дотриманням вимог бюджетного законодавства в частині використання коштів спеціального фонду згідно з розданим проектом ухвали. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1346-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Державному управлінню справами на 2020 рік у спеціальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 0301170 «Надання медичних послуг медичними закладами», перерозподілу видатків у сумі 2 958,8 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення на таку суму видатків розвитку (із врахуванням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою, четвертою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Кодексу).

Голосували: «за» – 27, «проти» – 1, «утрималися» – 2.

2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію Державного секретаря Міністерства молоді та спорту України Перевезенцева О.Ю. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.11.2020
№ 1378-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства молоді та спорту України (далі – Мінмолодьспорт) від 12.11.2020 р. № 960/6.2/20 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.11.2020 р. № 1378-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду № 1378-р встановлено в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінмолодьспорту на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3401220 «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту», здійснити перерозподіл видатків у сумі 7 906 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення на таку суму видатків розвитку.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2020 року видатки по загальному фонду за бюджетною програмою 3401220 фактично проведено у обсязі 907 786 тис. грн, що становить 57,8% уточненого річного плану (визначено у обсязі 1 570 605,7 тис. грн) та 70,1% плану на звітний період;

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Мінмолодьспорту, в якому відмічається, що його реалізація здійснюється з метою придбання сучасного обладнання та інвентарю довгострокового використання для забезпечення належної підготовки спортсменів національних збірних команд з олімпійських та неолімпійських видів спорту до участі у офіційних міжнародних змаганнях 2020 року та початку 2021 року, на яких здобуваються ліцензії для участі в Олімпійських та Всесвітніх іграх.

За поясненнями Міністерства, у зв’язку із перенесенням або відміною рейтингових міжнародних змагань, проведення яких планувалось у поточному році, через поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 утворилася економія бюджетних коштів, зокрема із виплат грошових винагород за здобуті медалі. Також зазначається, що зменшення видатків споживання не призведе до виникнення кредиторської заборгованості за такими видатками.

Фінансово-економічні розрахунки щодо обсягів такого перерозподілу наведено у поданих до Комітету матеріалах Мінмолодьспорту, у яких наведено перелік спортивного обладнання, інвентарю довгострокового використання, що закуповуватиметься, та їх вартість, а також надано інформацію щодо видатків, за якими виникла економія.

Довідково слід звернути увагу, що при затвердженні державного бюджету на 2020 рік бюджетні призначення за бюджетною програмою 3401220 (у Законі України від 14.11.2020 № 294-IX – код 3801240) були визначені в обсязі 2 324 908,7 тис. грн (з них за загальним фондом – 1 913 601,8 тис. грн, у тому числі видатки споживання – 1 789 312,7 тис. грн та видатки розвитку – 124 289,1 тис. грн, за спеціальним фондом – 411 306,9 тис. грн (видатки розвитку)).

Разом з тим, змінами, внесеними Законом України від 13.04.2020
№ 553-IX, бюджетні призначення за бюджетною програмою 3401220 було скорочено і, зокрема, визначено у обсязі 1 547 862,5 тис. грн (з них за загальним фондом – 1 136 555,6 тис. грн, у тому числі видатки споживання – 1 032 066,5 тис. грн та видатки розвитку – 104 489,1 тис. грн, за спеціальним фондом – 411 306,9 тис. грн (видатки розвитку)) /тобто, за загальним фондом зменшено на 777 046,2 тис. грн, у тому числі видатки споживання – на 757 246,2 тис. грн та видатки розвитку – на 19 800 тис. грн/.

Також необхідно звернути увагу, що Законом України від 25.08.2020 № 822-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»» у зв’язку із підвищенням з 1 вересня 2020 року розміру мінімальної заробітної плати було збільшено бюджетні призначення (видатки споживання) за бюджетною програмою 3401220 на 16 999,4 тис. грн (з них на оплату праці – 13 934 тис. грн).

Тобто, з урахуванням зазначених вище законів України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» обсяг бюджетних призначень за бюджетною програмою 3401220 визначено у обсязі 1 564 861,9 тис. грн (з них за загальним фондом – 1 153 555 тис. грн, у тому числі видатки споживання – 1 049 065,9 тис. грн та видатки розвитку – 104 489,1 тис. грн, за спеціальним фондом – 411 306,9 тис. грн (видатки розвитку)).

Необхідно нагадати, що відповідно до постанови Уряду від 08.07.2020 № 578 «Про виділення коштів на часткове відновлення видатків за бюджетними програмами у сфері фізичної культури і спорту з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою короновірусом SARS-CoV-2, та її наслідками Мінмолодьспорту на безповоротній основі було виділено 475 799,9 тис. грн для відновлення видатків за бюджетними програмами у сфері фізичної культури і спорту на забезпечення підготовки та участі спортсменів національних збірних команд у змаганнях міжнародного рівня, зокрема, за бюджетною програмою 3401220 «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту» – 387 476,3 тис. грн (видатки споживання). Тобто, запропоновані у постанові Уряду від 08.07.2020 № 578 обсяги виділення коштів із Фонду COVID-19 частково відновили видатки за бюджетною програмою, скорочені Законом України від 13.04.2020 № 553-IX. Відповідні зміни вже внесені до розпису державного бюджету та відкориговано річний план за видатками у звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-вересень 2020 року.

Крім того, відповідно до розпорядження Уряду від 09.09.2020 № 1094-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2020 рік» шляхом перерозподілу видатків між бюджетними програмами Мінмолодьспорту за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами було збільшено обсяг видатків розвитку, зокрема за бюджетною програмою 3401220, на 29 574,4 тис. грн і також для придбання сучасного обладнання та інвентарю довгострокового використання для забезпечення належної підготовки спортсменів національних збірних команд.

Окремо слід звернути увагу, що до кінця поточного бюджетного періоду залишилось менше 2-х місяців, відтак існують ризики щодо спроможності використання у повному обсязі та з дотримання вимог законодавства про державні закупівлі видатків на придбання обладнання та інвентарю довгострокового використання.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., а також заступник Міністра фінансів України Кава О.С., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., державний секретар Міністерства молоді та спорту України Перевезенцев О.Ю.

Заступник Міністра фінансів України Кава О.С. висловив позицію Мінфіну щодо підтримки перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. також висловився за підтримку даного перерозподілу видатків державного бюджету, але звернув увагу на ризики щодо проведення тендерних процедур до кінця поточного бюджетного періоду.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. поінформував, що за результатами опрацювання даного питання пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням Уряду від 04.11.2020 № 1378-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухінім О.М. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1378-р перерозподілу видатків державного бюджету Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.11.2020 р. № 1378-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3401220 «Розвиток фізичної культури, спорту вищих досягнень та резервного спорту», перерозподілу видатків у сумі 7 906 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення на таку суму видатків розвитку.

Голосували: «за» – 28, «проти» – 0, «утрималися» – 2.

2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра культури та інформаційної політики України Петасюк Л.В. (в режимі відеоконференції) про перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених у державному бюджеті Міністерству культури та інформаційної політики (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2020 № 1392-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства культури та інформаційної політики України (далі – МКІП) від 10.11.2020 № 2753/20.5/20 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2020 № 1392-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури та інформаційної політики на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2020 № 1392-р визначено в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МКІП на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснити перерозподіл видатків споживання у сумі 3 286 тис. гривень шляхом зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 3806030 «Державна підтримка кінематографії» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 3806060 «Гранти Президента України молодим діячам мистецтва для створення і реалізації творчих проектів в сфері кінематографії та премії за видатні досягнення у галузі кінематографії».

Відповідальним виконавцем вказаних бюджетних програм є Державне агентство України з питань кіно.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-вересень 2020 року за загальним фондом державного бюджету проведено видатки за бюджетними програмами:

3806030 – в обсязі 279,1 млн грн, або 93,4% плану на звітний період та 62% плану на рік (затвердженого в обсязі 450 млн грн зі змінами (щодо зменшення на 305,3 млн грн), внесеними Законом України від 13.04.2020 № 553-ІХ щодо створення у складі державного бюджету фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками);

3806060 – взагалі не проводились видатки (річний план затверджено в обсязі 200 тис. грн зі змінами (щодо зменшення на 3,9 млн грн), внесеними Законом України від 13.04.2020 № 553-ІХ).

Відповідно до пояснень МКІП, викладених у зверненні до Комітету, здійснення вищезазначеного перерозподілу видатків державного бюджету зумовлено необхідністю присудження грантів Президента України молодим діячам мистецтва для створення і реалізації творчих проектів в сфері кінематографії у 2020 році (відповідні заходи здійснюються за бюджетною програмою 3806060).

Покриття витрат на вищевказану мету здійснюватиметься за рахунок зменшення видатків за бюджетною програмою 3806030, передбачених на проведення заходів з популяризації національних фільмів внаслідок зменшення виконання кошторисів заходів через встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів.

Слід звернути увагу, що звернення МКІП до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить фінансово-економічних обґрунтувань та розрахунків щодо обсягу видатків, який перерозподіляється (взагалі відсутні розрахунки щодо кількості осіб, яким передбачається призначити гранти Президента України, їх розміри, а також відсутні розрахунки (включаючи відповідні кошториси) в розрізі заходів з популяризації національних фільмів, за якими зменшуються видатки), хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., а також заступник Міністра фінансів України Кава О.С., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. і в режимі відеоконференції заступник Міністра культури та інформаційної політики України Петасюк Л.В.

Заступник Міністра фінансів України Кава О.С. висловив позицію Мінфіну щодо підтримки перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив зауважень щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. поінформував, що за результатами опрацювання даного питання пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням Уряду від 05.11.2020 № 1392-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухінім О.М. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1392-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.11.2020 № 1392-р здійснення у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству культури та інформаційної політики України на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання у сумі 3 286 тис. гривень шляхом зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 3806030 «Державна підтримка кінематографії» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 3806060 «Гранти Президента України молодим діячам мистецтва для створення і реалізації творчих проектів в сфері кінематографії та премії за видатні досягнення у галузі кінематографії».

Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра внутрішніх справ України Геращенка А.Ю. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству внутрішніх справ України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1364-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства внутрішніх справ України (далі – МВС) від 06.11.2020 № 37541/09-2020, Головного управління Національної гвардії України від 11.11.2020 № 27/11/4-6369 (копії листів роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1364-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству внутрішніх справ на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеною вимогою Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 28.10.2020 № 1364-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МВС /відповідальному виконавцю бюджетних програм – Національній гвардії України/ на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

1) зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 1003070 «Підготовка кадрів для Національної гвардії України вищими навчальними закладами» на 39 600 тис. гривень (з них оплата праці – 32 700 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії – 2 500 тис. грн),

2) збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 1003020 «Забезпечення виконання завдань та функцій Національної гвардії України» на 39 600 тис. гривень (з них оплата праці – 32 700 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії – 2 500 тис. грн).

Міністерству фінансів України доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом.

Відповідно до інформації, зазначеної у зверненні МВС, такий перерозподіл видатків державного бюджету запропоновано для забезпечення здійснення виплати: грошової компенсації військовослужбовцям, звільненим з військової служби за невикористані дні додаткової відпустки,  передбаченої статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» на виконання рішень суду, а також проведення розрахунків за спожиті комунальні послуги та енергоносії, при цьому, зазначено, що дефіцит коштів на сплату комунальних послуг та енергоносіїв виник внаслідок зростання тарифів на комунальні послуги у 2020 році у сумі 1,5 млн грн до кінця 2020 року (на оплату електричної енергії – 0,8 млн грн, водопостачання та водовідведення – 0,7 млн грн). Крім того, нагальною є потреба в придбанні твердого палива військовими частинами, що виконують завдання в районі проведення операції Об’єднаних сил, у сумі 1 млн гривень.

Економія коштів за бюджетною програмою 1003070 «Підготовка кадрів для Національної гвардії України вищими навчальними закладами» (39,6 млн грн) виникла внаслідок відтермінування на кінець 2020 року створення окремого Інституту на базі Київського факультету Національної академії Національної гвардії України, а саме в частині видатків, запланованих на оплату праці (з нарахуваннями) у сумі 37,1 млн грн, а також внаслідок сприятливих погодних умов в частині видатків, передбачених на оплату теплової енергії під час опалювального сезону 2019 – 2020 р., у сумі 2,5 млн грн. При цьому, відмічено, що зменшення видатків за вказаною бюджетною програмою не призведе до виникнення кредиторської заборгованості з оплати праці та оплати комунальних послуг і енергоносіїв.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2020 року за загальним фондом державного бюджету фактично проведено видатки за бюджетними програмами:

1003020 – в обсязі 8 460 млн грн, або 91,6% плану на звітний період та 75,9% плану на рік (визначено в обсязі 11 146,7 млн грн) /із змінами відповідно до Закону України від 25.08.2020 № 822-ІХ щодо збільшення розміру мінімальної заробітної плати/);

1003070 – в обсязі 500 млн грн, або 83,6% плану на звітний період та 69,3% плану на рік (визначено в обсязі 721,4 млн грн /із змінами відповідно до Закону України від 25.08.2020 № 822-ІХ щодо збільшення розміру мінімальної заробітної плати/).

Окремо слід відмітити, що Законом України від 25.08.2020 № 822-IХ «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"» вже було збільшено видатки споживання державного бюджету для забезпечення діяльності Національної гвардії України, а саме: за бюджетними програмами 1003020 «Забезпечення виконання завдань та функцій Національної гвардії України» – на 14 560,1 тис. грн (з них оплата праці – на 11 934,5 тис. гривень), 1003070 «Підготовка кадрів для Національної гвардії України вищими навчальними закладами» – на 3 932,3 тис. грн (з них оплата праці – на 3 223,2 тис. гривень).

Таким чином, з урахуванням змін, внесених Законом України від 25.08.2020 № 822-IХ та запропонованих розпорядженням Уряду від 28.10.2020 № 1364-р, за бюджетною програмою 1003020 «Забезпечення виконання завдань та функцій Національної гвардії України» загалом обсяг видатків споживання буде збільшено на 54 160,1 тис. грн (з них оплата праці – на 44 634,5 тис. гривень).

Водночас, за бюджетною програмою 1003070 «Підготовка кадрів для Національної гвардії України вищими навчальними закладами» з урахуванням змін, внесених Законом України від 25.08.2020 № 822-IХ, обсяг видатків споживання було спочатку збільшено на 3 932,3 тис. грн (з них оплата праці – на 3 223,2 тис. грн), а запропонованим розпорядженням Уряду від 28.10.2020 № 1364-р обсяг видатків споживання навпаки зменшується на 39 600 тис. гривень (з них оплата праці – 32 700 тис. грн). Загалом за цією бюджетною програмою обсяг видатків споживання буде зменшено на 35 667,7 тис. гривень (з них оплата праці – 29 476,8 тис. грн).

Крім того, слід зазначити, що у 2019 році збільшення видатків державного бюджету на забезпечення виконання завдань та функцій Національної гвардії України також здійснювалось. Так, Урядом було прийнято розпорядження від 15.11.2019 № 1078-р щодо здійснення перерозподілу видатків загального фонду державного бюджету на 2019 рік між бюджетними програмами МВС /відповідальному виконавцю бюджетних програм – Національній гвардії України/, яким, зокрема, було запропоновано збільшення обсягу видатків споживання за бюджетною програмою 1003020 «Забезпечення виконання завдань та функцій Національної гвардії України» /на 54,1 млн гривень (з них оплата праці – 43,9 млн гривень)/ за рахунок зменшення видатків споживання в тому числі за бюджетною програмою 1003070 «Підготовка кадрів для Національної гвардії України вищими навчальними закладами».

З огляду на загальний обсяг запропонованих протягом року змін до планових показників видатків державного бюджету для забезпечення діяльності Національної гвардії України та власне напрями спрямування додатково виділених коштів, які могли бути враховані при плануванні бюджетних показників, постає питання щодо якості планування показників видатків для Національної гвардії України і їх розподілу між бюджетними програмами. На такий стан бюджетного планування варто звернути увагу МВС та Міністерства фінансів України.

Необхідно також зазначити, що звернення МВС до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить належних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо обсягів такого перерозподілу (включаючи розрахунки обсягу видатків, що збільшується, та чисельності осіб, яким буде здійснено виплати грошової компенсації за невикористані дні відпустки, та середнього розміру таких виплат), хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., а також заступник Міністра фінансів України Кава О.С., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра внутрішніх справ Геращенко А.Ю.

Заступник Міністра фінансів України Кава О.С. висловив позицію Мінфіну щодо підтримки перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. також висловився за підтримку зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. поінформував, що за результатами розгляду зазначеного питання пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням Уряду від 28.10.2020 № 1364-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1364-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1364-р в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству внутрішніх справ на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу видатків споживання шляхом:

1) зменшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 1003070 «Підготовка кадрів для Національної гвардії України вищими навчальними закладами» на 39 600 тис. гривень (з них оплата праці – 32 700 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії – 2 500 тис. грн);

2) збільшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 1003020 «Забезпечення виконання завдань та функцій Національної гвардії України» на 39 600 тис. гривень (з них оплата праці – 32 700 тис. гривень, комунальні послуги та енергоносії – 2 500 тис. грн).

Голосували: «за» – одноголосно.

2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра розвитку громад та територій України Лукері І.М. про погодження змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 16.09.2021 р. № 1134-р та від 28.10.2020 р. № 1390-р).

 

 

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства розвитку громад та територій України (далі – Мінрегіон) від 22.09.2020 р. № 7/19.2/15835-20 та від 10.11.2020 р. № 7/19.2/18177-20 (копії листів роздано народним депутатам України – членам Комітету) про погодження змін до розподілу між місцевими бюджетами у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 р. № 1134-р «Про внесення змін у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 липня 2020 р. № 891» (далі – розпорядження КМУ № 1134-р) та від 28.10.2020 р. № 1390-р «Про внесення змін у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 липня 2020 р. № 891» (далі – розпорядження КМУ № 1390-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами в межах їх загального обсягу унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України, згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (із змінами) у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінрегіону затверджено видатки за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій» (далі – субвенція) у сумі 1 700 000 тис. грн (за загальним фондом) без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.

Порядок та умови надання субвенції затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2012 № 106 (із змінами) «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», згідно з якими визначено таке:

субвенція розподіляється між областями та м. Києвом з дотриманням такого критерію: 80 відсотків коштів – з урахуванням чисельності населення, яке проживає у відповідному регіоні;

субвенція спрямовується серед іншого на:

реалізацію проектів будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) комунальної власності (за винятком адміністративних будинків);

здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2;

завершення проектів будівництва із строком реалізації від одного до трьох років, впровадження яких розпочато у попередні роки за рахунок субвенції, – у разі їх відповідності цим Порядку та умовам;

у 2020 році субвенція спрямовується в першу чергу на здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та реалізацію проектів будівництва, спрямованих на забезпечення підвищення якості надання послуг у галузі освіти, охорони здоров’я та спорту;

умовами надання субвенції є: спрямування субвенції на створення, приріст або оновлення основних фондів комунальної власності, завершення реалізації проектів у поточному році, відповідність проектів і заходів пріоритетам, визначеним у регіональних стратегіях розвитку та планах соціально-економічного розвитку відповідних територій, наявність затверджених проектів будівництва та результатів проведення їх державної експертизи;

для розгляду пропозицій та підготовки рекомендацій щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами та за об’єктами (заходами) Мінрегіон утворює комісію, яка надає рекомендації щодо включення пропозицій, поданих народними депутатами України, обласними та Київською міською держадміністраціями Мінрегіону до проекту акта Кабінету Міністрів України щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами та за об’єктами (заходами).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 р. № 891-р здійснено розподіл субвенції у обсязі 1 682 023,813 тис. грн (98,9% бюджетних призначень), що погоджено Комітетом (нерозподіленими залишилося 17 976,2 тис. грн субвенції).

Відповідно до розпорядження КМУ № 1134-р внесено зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 р. № 891-р, згідно з якими:

розподілено 17 976,2 тис. грн між місцевими бюджетами Вінницької (7 482 тис. грн), Запорізької (9 556,7 тис. грн), Рівненської (937,5 тис. грн) областей та за об’єктами (заходами);

здійснено перерозподіл обсягів субвенції між місцевими бюджетами та уточнено назви окремих об’єктів Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей та м.Києва. Зокрема, у додатку до розпорядження КМУ № 1134-р:

у пункті 27 по Київській області (районний бюджет Поліського району) назву об’єкта «Нове будівництво спортивного майданчика із штучним покриттям в межах Мар’янівського НВО «Загальноосвітня школа І–III ступенів-дитячий садок» замінено словами і цифрами «Нове будівництво спортивного майданчика із штучним покриттям в межах опорного навчального закладу Мар’янівське НВО «Загальноосвітня школа I–III ступенів-дитячий садок»;

у пунктах 44, 45 та 46 по Львівській області здійснено перерозподіл обсягів субвенції у сумі 4 890,388 тис. грн шляхом зменшення субвенції бюджету міста Львова на 2 470,588 тис. грн (за об’єктом будівництво адміністративно-побутового корпусу ігрових видів спорту на вул. І. Кавалерідзе, 15 та спеціалізованого ігрового майданчика для занять спортивними іграми на пісочному покритті у м. Львові (коригування)) та бюджету Давидівської сільської отг на 2 419,8 тис. грн (за об’єктом будівництво модульної котельні для обслуговування комунальних об’єктів в с. Пасіки-Зубрицькі Давидівської сільської ради ОТГ) і затвердження субвенції для бюджетів Чукв’янської сільської отг у сумі 2 238,184 тис. грн (за об’єктом капітальний ремонт котельні із встановленням твердопаливного і газового котлів Чукв’янської середньої загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів) та районного бюджету Буського району у сумі 2 652,204 тис. грн (за об’єктом реконструкція спортивного ядра та трибун стадіону Буської дитячо-юнацької спортивної школи).

Згідно з пунктом 1 розпорядження КМУ № 1390-р також вносяться зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 р. № 891-р (з урахуванням змін, внесених розпорядженням КМУ № 1134-р), згідно з якими:

здійснено перерозподіл обсягів субвенції між місцевими бюджетами та уточнено назви окремих об’єктів Волинської, Запорізької, Київської та Львівської областей, зокрема у додатку до розпорядження КМУ № 1390-р:

у пункті 4 по Київській області (районний бюджет Поліського району) зменшено на 89,5 тис. грн обсяг субвенції за об’єктом «Нове будівництво спортивного майданчика із штучним покриттям в межах опорного навчального закладу Мар’янівське НВО «Загальноосвітня школа I–III ступенів-дитячий садок», які спрямовано на збільшення субвенції для придбання медичного обладнання для КНП Поліської районної ради «Поліська центральна районна лікарня»;

у пунктах 7-9 по Львівській області відновлено обсяги субвенції для бюджету м. Львова (2 470,588 тис. грн) і бюджету Давидівської сільської отг (2 419,8 тис. грн), які були зменшені згідно з додатком до розпорядження КМУ №1134-р, та відповідно виключені обсяги субвенції для бюджету Чукв’янської сільської отг (2238,184 тис. грн) та районного бюджету Буського району (2 652,204 тис. грн).

Слід зауважити, що зазначені розпорядження містять техніко-юридичні неточності: текст розпорядження КМУ № 1134-р не містить доручення Мінрегіону забезпечити погодження з Комітетом перерозподілу субвенції між місцевими бюджетами. 

Мінрегіоном у зверненнях до Комітету зазначено, що зміни до розподілу субвенції здійснено за пропозиціями обласних, Київської міської державних адміністрацій і народних депутатів України, що були розглянуті та схвалені на засіданнях Комісії, утвореної Мінрегіоном для розгляду пропозицій та підготовки рекомендацій щодо розподілу субвенції, 25 серпня та 10 вересня 2020 року (щодо змін у розпорядженні КМУ № 1134-р). Інших розрахунків, пояснень та обґрунтувань щодо розподілу субвенції між місцевими бюджетами та за об’єктами і заходами та щодо дотримання вимог Порядку та умов надання субвенції (зокрема, в частині спрямування у 2020 році коштів в першу чергу на здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, необхідності завершення реалізації проектів у поточному році під час включення до розпорядження нових об’єктів у другій половині поточного року) не надано.

Поряд з тим, слід зазначити, що на виконання вимог пункту 26 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на рахунках загального фонду відповідних місцевих бюджетів збережено залишки коштів за субвенцією у обсязі 764 899,4 тис. грн для здійснення відповідних витрат у 2020 році з урахуванням їх цільового призначення.

За даними звіту Казначейства про виконання місцевих бюджетів за січень-жовтень 2020 року з державного бюджету місцевим бюджетам перераховано 1 640 598,2 тис. грн або 96,5% плану на рік. В той же час за січень-вересень 2020 року касові видатки місцевих бюджетів за субвенцією становили 621 426 тис. грн, з яких 376 698,5 тис. грн спрямовано на відповідні видатки місцевих бюджетів за рахунок залишків коштів за 2019 рік (60,6% касових видатків та 49,2% обсягу залишку коштів, що утворився на 01.01.2020 р.). Зважаючи на такий стан використання субвенції у поточному році, продовжується негативна тенденція неефективного управління коштами (насамперед через довготривалий процес їх розподілу між об’єктами і заходами, неналежне управління коштами на місцях), що загалом не сприяє повноті освоєння фінансового ресурсу та може призвести до накопичення значних залишків невикористаних коштів за субвенцією на кінець бюджетного періоду.

Інформація щодо розподілу та використання субвенції у 2020 році роздана народним депутатам України – членам Комітету.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., а також заступник Міністра фінансів України Кава О.С., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра розвитку громад та територій України Лукеря І.М.

Заступник Міністра фінансів України Кава О.С. висловив позицію Мінфіну щодо підтримки внесених змін до розподілу субвенції.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив зауважень щодо внесених змін до розподілу субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Саламаха О.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету: погодити зміни до розподілу субвенції відповідно до розпоряджень КМУ № 1134-р та № 1390-р.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію, що була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити зміни до розподілу між місцевими бюджетами у 2020 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій згідно розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 16.09.2020 р. № 1134-р та від 28.10.2020 № 1390-р.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Шаталової С.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 № 1416-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 13.11.2020 р. № 12-03/34146/2-20 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 № 1416-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду № 1416-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОЗ на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання державного бюджету в сумі 3 789,4 тис. грн (з них оплата праці – 3 106,1 тис. грн) шляхом зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2308010 «Керівництво та управління у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2301010 «Керівництво та управління у сфері охорони здоров’я».

Пунктом 2 розпорядження Уряду № 1416-р Міністерству фінансів України доручено внести відповідні зміни до розпису державного бюджету після погодження перерозподілу видатків державного бюджету, визначеного пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом.

Довідково: за даними звітності Казначейства за січень-жовтень 2020 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

2301010 – у обсязі 97 932,9 тис. грн, що становить 81,8% уточненого річного плану (визначено у обсязі 119 756,2 тис. грн) та 97,3% плану на звітний період;

2308010 – у обсязі 162 248,4 тис. грн, що становить 64,4% уточненого річного плану (визначено у обсязі 251 997,7 тис. грн) та 78,2% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі МОЗ, в якому, зокрема, зазначено, що здійснення перерозподілу пов’язано із необхідністю забезпечення достатнього рівня оплати праці державних службовців апарату МОЗ, відповідно збільшення видатків на оплату праці працівників апарату МОЗ, обґрунтовуючи наступним:

– середній рівень видатків на оплату праці на одного штатного працівника апарату МОЗ у 2020 році зменшився на 3,5 тис. гривень в порівнянні з 2019 роком та становить 17,5 тис. гривень, що із урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 р. № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» дозволило тільки підвищити посадові оклади з 01 січня 2020 року та унеможливлює застосування стимулюючих виплат державним службовцям, що створює соціальну напругу в колективі та призводить до щомісячного відтоку професійних кадрів /у період дії карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, працівники МОЗ задіяні в роботі 24 години на добу, у той час, як інші міністерства можуть працювати дистанційно/;

– протягом 2020 року у зв’язку зі звільненням працівників, в тому числі в порядку скорочення, на виплату компенсацій (75 осіб) за невикористану відпустку та виплату вихідної допомоги при звільненні, витрачено 3 106,1 тис. грн, середній розмір компенсаційних виплат за невикористану відпустку та вихідної допомоги при звільненні становив 41,4 тис. грн, що спричинило додаткове навантаження на фонд оплати праці, а такі витрати не були передбачені кошторисом видатків на 2020 рік /відповідні розрахунки видатків на оплату праці за бюджетною програмою 2301010 наведено у матеріалах МОЗ/;

– середньомісячна заробітна плата на одного працівника МОЗ становить в середньому 19 600 грн, водночас, заробітна плата одного працівника Національної служби здоров’я України в розрахунку на фактично зайняті посади становить в середньому 45 800 грн /відповідна інформація наведена у матеріалах МОЗ/.

Як зазначається у зверненні МОЗ, покриття витрат на вищевказані заходи запропоновано здійснити за рахунок економії бюджетних коштів за бюджетною програмою 2308010 «Керівництво та управління у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення» в частині видатків на оплату праці.

При цьому зазначено, що запропонований перерозподіл видатків державного бюджету не призведе до виникнення кредиторської заборгованості за із заробітної плати до кінця поточного року за бюджетною програмою 2308010.

Щодо зазначеного перерозподілу видатків слід зазначити наступне:

1. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 223-р «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2020 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління» МОЗ для здійснення відповідних виплат фахівцям з питань реформ  /на надбавку за виконання особливо важливої роботи та на грошову допомогу при наданні щорічної відпустки фахівцям з питань реформ/ за бюджетною програмою 2301010 «Керівництво та управління у сфері охорони здоров’я» було спрямовано 27 773,5 тис. грн, з них на оплату праці – 22 765,2 тис. гривень. Відповідно до цього розпорядження Уряду було внесено зміни до розпису державного бюджету і збільшено річний план за цією бюджетною програмою.

2. При затвердженні державного бюджету на 2020 рік бюджетні призначення за загальним фондом за бюджетною програмою 2308010 було визначено у обсязі 288,8 млн грн (у тому числі видатки споживання – 210,7 млн грн (з яких на оплату праці – 157,1 млн грн) та видатки розвитку – 78,1 млн грн) і впродовж року шляхом внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Законом України від 13.04.2020 № 553-ІХ (щодо формування Фонду COVID-19) зменшені на 68,9 млн грн (видатки розвитку) до 219,9 млн гривень.

Водночас, розпорядженнями Уряду від 12.08.2020 № 986-р, від 23.09.2020 № 1157-р та № 1172-р видатки за цією бюджетною програмою навпаки було збільшено загалом на 32 069,6 тис. грн (відповідно – на 7 154,9 тис. грн (видатки споживання), на 13 307,37 тис. грн (видатки споживання), на 11 607,4 тис. грн (видатки споживання – 3 465 тис. грн, видатки розвитку – 8 142,4 тис. грн), при цьому, збільшувались як видатки споживання, так і видатки розвитку, що свідчить про непослідовність здійснюваних заходів щодо бюджетного забезпечення цієї програми і недосконалість бюджетного планування відповідних видатків.

3. Відповідно до вимог частини одинадцятої статті 23 Кодексу забороняється без внесення змін до закону про Державний бюджет України збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків та на видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами.

Водночас, Законом України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» тимчасово на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, було призупинено застосовування окремих норм Кодексу, зокрема положень частини одинадцятої статті 23 Кодексу.

Проте, Законом України від 17.09.2020 № 909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», який набрав чинності 4 жовтня 2020 року, скасовано тимчасове призупинення застосування положень частин десятої та одинадцятої статті 23 Кодексу і обмеження, встановлені цими нормами Кодексу, визначено не застосовувати у випадках прийняття рішень про виділення коштів із Фонду COVID-19 (абзац сьомий пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 13 квітня 2020 року № 553-IX виключено, а статтю 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» доповнено нормою, відповідно до якої обмеження, встановлені частинами десятою та одинадцятою статті 23 Кодексу, не застосовуються у випадках прийняття рішень про виділення коштів за напрямами, передбаченими цією статтею, тобто тими, на які спрямовуються кошти фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками).

Обґрунтування та фінансово-економічні розрахунки щодо обсягів такого перерозподілу наведено у поданих до Комітету матеріалах МОЗ, у яких, зокрема наведено показники щодо фонду оплати праці по апарату Міністерства, водночас, не надано інформації щодо середньомісячного розміру заробітної плати працівників апарату Міністерства з урахуванням додаткових коштів.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., а також заступник Міністра фінансів України Кава О.С., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра охорони здоров’я України Шаталова С.М.

Заступник Міністра фінансів України Кава О.С. висловив позицію Мінфіну щодо підтримки перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив зауважень щодо зазначеного перерозподілу видатків, але звернув увагу на необхідність забезпечення якісного бюджетного планування.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. поінформував, що, зважаючи на прийняте Урядом рішення, за результатами опрацювання зазначеного питання пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням Уряду від 11.11.2020 № 1416-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1416-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення перерозподілу видатків державного бюджету, як це визначено пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 № 1416-р.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України Шаталової С.М. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорону здоров’я України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 № 1417-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 13.11.2020 р. № 10-12/34145/2-20 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 № 1417-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду № 1417-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОЗ на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання шляхом:

1) зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2301280 «Виконання боргових зобов’язань за кредитами, залученими ДП «Укрмедпостач» під державні гарантії, для реалізації інвестиційного проекту, оплата податкових зобов’язань (з урахуванням штрафних санкцій), що виникли в рамках реалізації інвестиційного проекту» на 43 000 тис. гривень;

2) збільшення обсягу таких видатків за бюджетними програмами:

2301110 «Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я» на 4 000 тис. грн;

2301170 «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров’я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах Міністерства охорони здоров’я України» на 5 059 тис. грн;

2301550 «Реалізація пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів» на 21 941 тис. грн;

2301360 «Лікування громадян України за кордоном» на 12 000 тис. гривень.

Пунктом 2 розпорядження Уряду № 1417-р Міністерству фінансів України доручено внести відповідні зміни до розпису державного бюджету після погодження перерозподілу видатків державного бюджету, визначеного пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом.

Довідково слід зазначити, за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2020 року видатки по загальному фонду фактично проведено за бюджетними програмами:

2301110 – у обсязі 819 789,4 тис. грн, що становить 74,6% річного плану (визначено у обсязі 1 098 179,2 тис. грн) та 89% плану на звітний період;

2301170 – у обсязі 1 231 443,9 тис. грн, що становить 69,1% річного плану (визначено у обсязі 1 781 184,1 тис. грн) та 82,9% плану на звітний період;

2301280 – у обсязі 279 416,2 тис. грн, що становить 86,4% річного плану та плану на звітний період (визначено у обсязі 319 770,8 тис. грн);

2301360 – у обсязі 988 547,7 тис. грн, що становить 90,7% річного плану та плану на звітний період (визначено у обсязі 1 089 948,9 тис. грн);

2301550 – у обсязі 80 066,9 тис. грн, що становить 71,5% річного плану (визначено у обсязі 112 015,3 тис. грн) та 78,7% плану на звітний період.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі МОЗ, в якому відмічається, що здійснення перерозподілу обумовлено наступним:

– У відділенні променевої та радіонуклідної діагностики Центру радіології НДСЛ «ОХМАТДИТ», фінансове забезпечення діяльності якого здійснюється за бюджетною програмою 2301110, вийшов з ладу комп’ютерний томограф, що в свою чергу призводить до значного погіршення якості діагностично-лікувального процесу /особливо страждають маленькі пацієнти, що перебувають у відділеннях онкогематології, нейрохірургії, реанімації та хірургії/. Після проведення інженерами сервісного центру ТОВ «Сіменс медицина» діагностичного обстеження комп’ютерного томографу було встановлено, що причиною несправності апарату є рентгенівська трубка, яка вийшла з ладу та потребує заміни. Зазначений комп’ютерний томограф SOMATOM Definition AS виробництва Siemens Німеччина, рік випуску та установки – 2012, повністю відповідає сучасним потребам для проведення якісної діагностики в педіатричній практиці, а вартість нового комп’ютерного томографа складає близько 30 млн грн, вартість нової рентгенівської трубки – 4 млн грн, економічно доцільним є придбання та заміна трубки.

– У Національному інституті раку, фінансове забезпечення діяльності якого здійснюється за бюджетною програмою 2301170, з квітня 2019 року відділення клінічної радіоонкології з блоком брахітерапії не має змоги у повній мірі здійснювати свої основні функції через закінчення строку дії високоенергетичного джерела іонізуючого випромінювання Со-60 (Кобальт-60) в апараті «Gyne Source HDR», оскільки експлуатацію зазначеного апарату було зупинено Державною інспекцією ядерного регулювання України. Крім того, у зв’язку із завершенням терміну дії високоенергетичного джерела іонізуючого випромінювання Ir-192 (Іридій-192) для контактної променевої терапії (брахітерапії) на гамма-терапевтичному апараті «Gamma Med plus IX» з червня 2020 року також було припинено лікування онкологічних хворих.

Орієнтовна вартість джерела іонізуючого випромінювання Со-60 для апарату «Gyne Source HDR» становить 2 900 тис. грн, джерела іонізуючого випромінювання Ir-192 для апарату «Gamma Med plus IX» – 2 159 тис. грн. Придбання джерел іонізуючого випромінювання дасть змогу забезпечити безперервне якісне надання високоспеціалізованої медичної допомоги шляхом проведення контактної променевої терапії (брахітерапії) онкологічним хворим в клініці Національного інституту раку.

– У 2020 рік за бюджетною програмою 2301550 «Реалізація пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів» з урахуванням обсягу проведеної попередньої оплати, бюджетних зобов’язань за договорами, укладеними в рамках пілотного проекту (оплата за фактично надані послуги), а також планів щодо збільшення переліку учасників пілотного проекту та розширення переліку послуг, які вони можуть надавати, прогнозована потреба у додаткових коштах становить близько 21 941 тис. гривень.

Зазначене обґрунтовується тим, що у 2020 році планується розширити перелік учасників пілотного проекту, які мають право провадити діяльність, пов’язану з трансплантацією органів людині (визначений підпунктом 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05.09.2018 року № 707 «Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів»). Разом з тим, розроблено проект постанови щодо внесення відповідних змін до Переліку послуг з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, які надаються учасниками пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, та Тарифів на послуги з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, які надаються учасниками пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2019 року № 1083 «Про затвердження переліку послуг та тарифів на послуги з надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги методом трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, які надаються учасниками пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів». Також буде переглянуто тарифи на надання послуг з проведення пересадки печінки/частини печінки (від донора-трупа), алотрансплантації нирки (від живого донора) та алотрансплантації нирки (від донора-трупа). Зазначені зміни дозволять покращити якість та збільшити доступність послуг, наданих методом трансплантації для пацієнта, та сприятимуть створенню спроможної системи трансплантації в Україні.

– Направленню для лікування за кордон з метою отримання медичної допомоги підлягають громадяни України за умови неможливості надання такої медичної допомоги закладами охорони здоров’я України, видатки для здійснення таких заходів передбачаються за бюджетною програмою 2301360 /регламентовано Порядком направлення громадян України для лікування за кордон, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року № 1079 «Про забезпечення організації направлення громадян України для лікування за кордон» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2019 року № 1187)/. Законодавством не передбачено диференціації хворих, адже лікування за кордоном визначено як винятковий захід для громадян, захворювання яких не лікується в Україні, незалежно від віку, статі, соціального походження, майнового стану, місяця проживання та інших ознак. Переважна більшість пацієнтів, які перебувають на обліку, потребують трансплантації органів (серця, серця-легень, печінки, нирки) або кісткового мозку. Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» за зазначеною бюджетною програмою передбачено видатки у сумі 1 089 948,9 тис. гривень. На сьогодні лікування за кордоном здійснено 385 громадянам України. На найближчому засіданні Комісії МОЗ з питань направлення для лікування за кордон заплановано розглянути ще 40 справ громадян, які потребують лікування за кордоном. Недостатнє фінансування програми не дає змоги забезпечити громадян, частина з яких діти, медичною допомогою за життєвими показниками, яка не може бути надана в закладах охорони здоров’я України, що може призвести до непередбачуваних наслідків (смерті пацієнтів). Потреба у додаткових коштах за цією бюджетною програмою становить 12 000 тис. гривень.

Крім зазначеного, у матеріалах Міністерства відмічається, що покриття витрат на вищевказані заходи  запропоновано здійснити за рахунок утворення економії бюджетних коштів за бюджетною програмою 2301280 «Виконання боргових зобов’язань за кредитами, залученими ДП «Укрмедпостач» під державні гарантії, для реалізації інвестиційного проекту, оплата податкових зобов’язань (з урахуванням штрафних санкцій), що виникли в рамках реалізації інвестиційного проекту» у сумі 43 000 тис. грн, оскільки станом на 22.09.2020 року здійснено оплату всіх належних платежів у повному обсязі та у встановлені строки.

Зазначається, що забезпечення ДП «Укрмедпостач» іноземною валютою здійснювала Державна казначейська служба України через Національний банк України, до закінчення 2020 року Державною казначейською службою України буде направлено для сплати рахунок - фактуру з оплати комісії іноземного банку за перерахування іноземної валюти. Оплата здійснюється в гривнях за офіційним курсом, встановленим Національним банком України за 1 євро на дату оплати.

Необхідно зауважити, що звернення МОЗ до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить детальних фінансово-економічних розрахунків щодо обсягів такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Трухін О.М., Цабаль В.В., а також заступник Міністра фінансів України Кава О.С., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра охорони здоров’я України Шаталова С.М.

Заступник Міністра фінансів України Кава О.С. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень і зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. поінформував, що за результатами опрацювання зазначеного питання пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням Уряду від 11.11.2020 № 1417-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1417-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.11.2020 р. № 1417-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподілу видатків споживання шляхом:

1) зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2301280 «Виконання боргових зобов’язань за кредитами, залученими ДП «Укрмедпостач» під державні гарантії, для реалізації інвестиційного проекту, оплата податкових зобов’язань (з урахуванням штрафних санкцій), що виникли в рамках реалізації інвестиційного проекту» на 43 000 тис. гривень;

2) збільшення обсягу таких видатків за бюджетними програмами:

2301110 «Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я» на 4 000 тис. грн;

2301170 «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров’я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах Міністерства охорони здоров’я України» на 5 059 тис. грн;

2301550 «Реалізація пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів» на 21 941 тис. грн;

2301360 «Лікування громадян України за кордоном» на 12 000 тис. гривень.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра енергетики України Немчинова М.О. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики України на 2020 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1434-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства енергетики України (далі – Міненерго) від 17.11.2020 № ВР/1.5-18.3-23643 (копію листа роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1434-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству енергетики на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду № 1434-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міненерго на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків розвитку в сумі 77 356 тис. грн шляхом зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2401070 «Заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2401590 «Реструктуризація вугільної галузі».

Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2020 року видатки по загальному фонду державного бюджету фактично проведено за бюджетними програмами:

2401070 – у обсязі 202 649 тис. грн, що становить 34,2% уточненого річного плану (визначено у обсязі 593 129,5 тис. грн) та 40,4% плану на звітний період;

2401590 – у обсязі 3 544 334,9 тис. грн, що становить 99,5% річного плану (визначено у обсязі 3 562 746,1 тис. грн із урахуванням змін, внесених Законом України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», якими обсяг бюджетних призначень було збільшено на 1 600 000 тис. грн) та 99,8% плану на звітний період.

Слід зазначити, що змінами до закону про Державний бюджет України на 2020 рік, прийнятими Верховною Радою 17 листопада 2020 року (законопроект за реєстр. № 4119 (доопрацьований)), видатки розвитку спеціального фонду державного бюджету за бюджетною програмою 2401590 «Реструктуризація вугільної галузі» встановлено у обсязі 1 400 000 тис. грн /джерелом покриття таких видатків визначено надходження до спеціального фонду державного бюджету від сплати грошових зобов’язань: з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у публічного акціонерного товариства "Укрнафта" за результатами операцій продажу (постачання) природного газу акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; публічного акціонерного товариства "Укрнафта" з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" внаслідок отримання компенсації, зазначеної у пункті 31 статті 14 цього Закону, а також за результатами господарської діяльності у 2020 – 2021 роках/.

Щодо бюджетної програми 2401070, то впродовж року шляхом внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» обсяг бюджетних призначень за загальним фондом (видатки розвитку) за цією програмою було зменшено: Законом України від 13.04.2020 № 553-ІХ (щодо формування Фонду COVID-19) до 659 705,1 тис. грн (проти 1 282 505,1 тис. грн, як було визначено при затвердженні державного бюджету на 2020 рік), Законом України від 17.09.2020 № 909-ІХ до 608 705,1 тис. гривень. Також, відповідно до розпорядження Уряду від 28.09.2020 № 1176-р шляхом здійснення перерозподілу видатків державного бюджету в межах обсягу бюджетних призначень, встановлених Міненерго, річний план за бюджетною програми 2401070 було зменшено на 15 575,6 тис. гривень.

Отже, постійні зміни протягом бюджетного періоду щодо бюджетних призначень за бюджетними програмами Міненерго стосовно здійснення заходів із реструктуризації вугільної галузі та ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств є свідченням неякісного та необґрунтованого бюджетного планування, неврахування реальних потреб галузі та її нагальних проблем при затвердженні державного бюджету на 2020 рік, непослідовності реалізації державної політики в цій галузі.

Обґрунтування запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету наведено у листі Міненерго, де, зокрема, зазначається, що такий перерозподіл зумовлений необхідністю забезпечення виплат та погашення заборгованості із заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств та зменшення соціальної напруги у шахтарських регіонах, підтверджуючи наступним:

за 9 місяців 2020 року порівняно з відповідним періодом 2019 року обсяг товарної вугільної продукції зменшився на 8,8%, а її вартість на 1 070,3 млн грн, або 26,3%, а середня ціна 1 тонни товарної вугільної продукції, виробленої державними підприємствами, у порівнянні з показниками 2019 року зменшилась на 487,52 грн, або 22,6%, що призвело до втрати доходу у сумі 967,4 тис. грн;

необхідний обсяг державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості товарної вугільної продукції становить 1 506 384 тис. грн;

станом на 16.11.2020 заборгованість із заробітної плати з нарахуваннями вугледобувних підприємств Міненерго за 2020 рік становить 1 129,2 млн гривень.

У той же час, за інформацією, наданою Міненерго, до кінця 2020 року за бюджетною програмою 2401070 «Ліквідація вугледобувних підприємств» виникає економія у сумі 77 356 тис. грн, що пов’язано з наступним:

у зв’язку з повним завершенням виконання ліквідаційних робіт та підготовкою до підписання Актів державної комісії за проектами ліквідації шахт «Візейська» та «Ведмежоярська» та зменшенням сум за зазначеними проектами ліквідації за підсумками проведених тендерних процедур /станом на 20.10.2020 ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» спрямовано 345 195,1 тис. грн, до кінця року очікується використання 180 329,8 тис. грн бюджетних коштів/;

зменшено обсяг коштів за проектами ліквідації шахт «Родіна» та «Південна», які знаходяться у зоні проведення ООС, що не дозволяє виконувати ліквідаційні роботи;

виконання проектів ліквідації шахт ім. Д.С. Коротченко, «Північна» та №1 «Нововолинська» планується розпочати тільки в кінці поточного року.

Водночас, слід наголосити, що Міненерго не надано достатніх фінансово-економічних розрахунків щодо додаткової потреби видатків у обсязі 77 356 тис. грн, передбачених розпорядженням від 16.11.2020
№ 1434-р (зокрема, щодо переліку підприємств, які потребують державної фінансової підтримки, та обсягу коштів такої підтримки, а також підтвердження їх незадовільного фінансово-економічного стану), хоча надання відповідних розрахунків передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Кузбит Ю.М., Трухін О.М., а також заступник Міністра фінансів України Кава О.С., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., заступник Міністра енергетики України Немчинов М.О.

Заступник Міністра фінансів України Кава О.С. висловив позицію Мінфіну щодо підтримки перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. звернув увагу, що за результатами проведеного аудиту по вугільній промисловості з 35 шахт 30 є збитковими, і наголосив на необхідності реформування вугільної галузі.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. поінформував, що з огляду на існуючі проблеми у вугільній галузі та їх соціальне значення за результатами опрацювання зазначеного питання пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням Уряду від 16.11.2020 № 1434-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1434-р перерозподілу видатків державного бюджету. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1434-р в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству енергетики України на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, здійснення перерозподілу видатків розвитку в сумі 77 356 тис. грн шляхом зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 2401070 «Заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств» та збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 2401590 «Реструктуризація вугільної галузі».

Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра фінансів України Кави О.С. про погодження надання у 2020 році державної гарантії для забезпечення виконання боргових зобов’язань Державної іпотечної установи (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 р. № 1110) /включено до порядку денного додатково за пропозицією заступника Міністра фінансів України Кави О.С./.

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ від 18.11.2020 р. № 12010-04-2/35189 /копія листа роздана народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження надання у 2020 році державної гарантії для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань Державної іпотечної установи /далі – ДІУ/ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1110 «Про надання у 2020 році державної гарантії за зобов’язаннями Державної іпотечної установи» /далі – постанова КМУ № 1110/.

Основоположні питання щодо надання державних гарантій унормовані статтею 17 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, якою серед іншого встановлено, що:

державні гарантії можуть надаватися виключно у межах і за напрямами, що визначені законом про державний бюджет, на підставі рішення Кабінету Міністрів України або міжнародних договорів України для забезпечення виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України;

державні гарантії надаються на умовах платності, строковості, а також забезпечення виконання зобов’язань у спосіб, передбачений законом;

обов’язковою умовою надання державної гарантії є укладення договору між Борговим агентством України (у 2020 р. – Мінфіном /до початку функціонування цього Агентства, заходи щодо утворення якого не вживаються до 01.01.2021 р., згідно з пунктом 3-5 розділу VI Кодексу та пунктом 3 розділу ІІ закону від 13.04.2020 р. № 553-ІХ/) та суб’єктом господарювання про погашення заборгованості суб’єкта господарювання перед державою за виконання гарантійних зобов’язань;

істотними умовами такого договору мають бути зобов’язання суб’єкта господарювання: внести плату за надання державної гарантії; надати майнове або інше забезпечення виконання зобов’язань за гарантією; відшкодувати витрати державного бюджету, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань; сплатити пеню за прострочення відшкодування зазначених витрат; надати гаранту права на договірне списання банком коштів з рахунків суб’єкта господарювання на користь гаранта.

Відповідно до підпункту «в» пункту 1 статті 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /далі – Закон/ у 2020 році державні гарантії можуть надаватися за рішенням Кабінету Міністрів України та як виняток з положень частини першої статті 17 Кодексу за погодженням з Комітетом для забезпечення виконання боргових зобов’язань Державної іпотечної установи за внутрішніми кредитами (позиками), що залучаються з метою фінансування статутної діяльності, та за зовнішніми кредитами (позиками) з метою фінансування інвестиційного проекту «Забезпечення житлом на умовах іпотечного кредитування або фінансового лізингу».

Пунктом 1 постанови КМУ № 1110 визначено надати у 2020 році державну гарантію для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань ДІУ за внутрішніми кредитами (позиками), сума яких не перевищує 3.000.000 тис. грн, що залучаються з метою фінансування статутної діяльності.

Пунктом 2 постанови КМУ № 1110 затверджено умови надання такої державної гарантії, якими, зокрема, передбачено, що: 

державна гарантія надається Кабінетом Міністрів України для забезпечення виконання не більше 99% боргових зобов’язань ДІУ за внутрішніми кредитами (позиками), сума яких не перевищує 3 млрд грн /далі – запозичення/, враховуючи зобов’язання щодо погашення основної суми, сплати відсотків, комісій та інших зобов’язань за запозиченням;

ДІУ надає забезпечення виконання зобов’язань за державною гарантією у визначеному законодавством порядку в розмірі не менш як 100% суми боргових зобов’язань ДІУ за гарантованою частиною запозичення, а саме: державні цінні папери та облігації, які обліковуються на рахунку ДІУ; право вимоги на грошові кошти на рахунках ДІУ; майнові права на грошові кошти, які отримає ДІУ від передачі фізичним особам у фінансовий лізинг житла; майнові права на грошові кошти за портфелем іпотечних кредитів; нерухоме майно, яке перебуває у власності ДІУ; право договірного списання коштів у сумі невиконаних зобов’язань за договором про погашення заборгованості ДІУ перед державою за виконання гарантійних зобов’язань;

плата за надання державної гарантії установлюється в розмірі 0,01% річних залишку суми гарантійних зобов’язань за відповідний відсотковий період;

до надання державної гарантії ДІУ забезпечує погодження з Мінфіном залучення запозичень відповідно до Порядку погодження залучення державними підприємствами, у тому числі господарськими товариствами (крім банків), у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків акцій (часток) належать державі, кредитів (позик), надання гарантій або поруки за такими зобов’язаннями, затвердженого постановою КМУ від 15.06.2011 р. № 809;

до надання державної гарантії Мінфін укладає з ДІУ договір про погашення заборгованості перед державою за виконання гарантійних зобов’язань;

державна гарантія надається на строк до виконання зобов’язань за запозиченнями.

Однак у зверненні Мінфіну не наведено фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) щодо постанови КМУ № 1110, включаючи пояснення щодо економічної доцільності прийняття зазначеного рішення Уряду, розрахунку відповідного розміру державної гарантії, соціально-економічних наслідків надання такої гарантії, спроможності виконання ДІУ зобов’язань за запозиченням, надійності передбаченого забезпечення виконання зобов’язань за державою гарантією та оцінки ризиків здійснення витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов’язань. 

Внаслідок реалізації постанови КМУ № 1110 щодо надання державної гарантії на відповідну суму збільшиться гарантований державою борг.

Слід звернути увагу, що за ініціативою Кабінету Міністрів України /урядовий законопроект за реєстр. № 3279/ до статей 5 і 6 Закону внесено зміни (згідно із законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ), якими виключено граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31.12.2020 р. (згідно з первинною нормою – 318,4 млрд грн) і граничний обсяг надання державних гарантій у 2020 р. (згідно з первинною нормою – 29,3 млрд грн) та передбачено погодження з Комітетом надання державних гарантій за рішенням Кабінету Міністрів України, водночас унормовано (пункт 2 розділу ІІ закону від 13.04.2020 р. № 553-ІХ) тимчасове, до 01.01.2021 р., незастосування окремих норм Кодексу (зокрема, абзацу першого частини першої статті 17, частини першої статті 18 та пункту 2 частини першої статті 40) щодо визначення у законі про державний бюджет граничних обсягів надання державних гарантій та гарантованого державою боргу і щодо обмеження граничного обсягу надання державних гарантій 3% планових доходів загального фонду державного бюджету. Відтак, наразі по суті немає законодавчих обмежень щодо обсягів і напрямів надання державних гарантій у 2020 році.

Згідно із звітними даними за 9 місяців 2020 р. надано державні гарантії загалом у сумі 24,15 млрд грн, у т.ч. 19,27 млрд грн – за внутрішніми зобов’язаннями Укравтодору відповідно до постанов КМУ від 26.02.2020 р. № 142 «Про затвердження Порядку здійснення Державним агентством автомобільних доріг запозичень під державні гарантії» і від 01.04.2020 р. № 254 «Про затвердження Умов залучення кредитних коштів та надання державних гарантій у 2020 році для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями Державного агентства автомобільних доріг і переліку об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення у 2020 році та обсягів бюджетних коштів для їх фінансування за рахунок запозичень, залучених під державні гарантії»; 4,88 млрд грн (або 149 млн євро) – за зовнішніми зобов’язаннями НЕК «Укренерго» відповідно до розпорядження КМУ від 26.06.2019 р. № 537-р «Про залучення позики від Європейського банку реконструкції та розвитку для реалізації Проекту модернізації мережі електропередачі». Станом на 30.09.2020 р. гарантований державою борг порівняно з початком року збільшився майже на 43,2 млрд грн, або на 18,2%, і становив 280,1 млрд грн (факт на 31.12.2019 р. – 236,9 млрд грн).

Варто також зазначити, що за 2019 рік при затвердженому граничному обсязі надання державних гарантій у сумі 27,28 млрд грн надано державні гарантії у сумі 4,85 млрд грн (або 17,8% граничного обсягу) на підставі постанов КМУ від 27.11.2019 р. № 961 та від 18.12.2019 р. № 1117 для забезпечення часткового виконання боргових зобов’язань ДІУ за внутрішніми кредитами (позиками), що залучаються з метою фінансування статутної діяльності. При цьому, у пояснювальній записці до звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» вказано, з наданих державних гарантій у 2019 р. фактично ДІУ отримано 1,2 млрд грн кредитних коштів.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Лаба М.М., Пузійчук А.В., Лопушанський А.Я., Задорожній М.М., заступник Міністра фінансів України Кава О.С. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Завершуючи доповідь з даного питання, заступник Міністра фінансів України Кава О.С. звернувся до народних депутатів України – членів Комітету з проханням погодити надання державної гарантії, передбаченої постановою КМУ № 1110.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловив зауважень щодо даного питання.

Разом з тим, під час обговорення даного питання народними депутатами України Пузійчуком А.В., Лопушанським А.Я., Задорожнім М.М. загалом запропоновано звернутися до ДІУ щодо надання детального звіту про її діяльність і до Мінфіну щодо надання детального фінансово-економічного обґрунтування щодо постанови КМУ № 1110 та перенести розгляд даного питання на наступне засідання Комітету із запрошенням на таке засідання керівника ДІУ.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію, зокрема щодо перенесення розгляду даного питання на наступне засідання Комітету. Така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Ухвалили:

Перенести розгляд питання про погодження надання у 2020 році державної гарантії для забезпечення виконання боргових зобов'язань Державної іпотечної установи (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 р. № 1110) на наступне засідання Комітету з питань бюджету із запрошенням на таке засідання керівника Державної іпотечної установи.

При цьому звернутися до Міністерства фінансів України щодо надання детального фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) щодо постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 р. № 1110 «Про надання у 2020 році державної гарантії за зобов’язаннями Державної іпотечної установи», а також до Державної іпотечної установи щодо надання детального звіту про її діяльність (з деталізацією фінансового стану цієї установи).

Голосували: «за» – 29, проти – 0, утрималися – 1.

Голова Комітету                                                                 Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль