ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №67 від 09.12.2020

Опубліковано 16 грудня 2020, о 09:48

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №67 від 9 грудня 2020 року

10 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

(у режимі відеоконференції)

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Лопушанський А.Я., Трухін О.М., Батенко Т.І., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Каптєлов Р.В., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Саламаха О.І., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 27 народних депутатів*.

*Народні депутати – члени Комітету зареєструвалися в умовах віддаленого приєднання до участі у засіданні.

Відсутні:

Члени Комітету: Цабаль В.В., Борт В.П., Дунаєв С.В., Заремський М.В., Кузбит Ю.М., Пушкаренко А.М., Северин С.С.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Новацька О.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Серік Н.П., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених:

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра фінансів України;

Замлинський Р.Т. – перший заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України;

Ляшко В.К. – заступник Міністра охорони здоров’я України – Головний державний санітарний лікар України;

Невідомий В.І. – член Рахункової палати.

На початку даного засідання Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поінформував, що відповідно до вимог пункту 4 розділу VIII Закону України «Про комітети Верховної Ради України» на його звернення від 7 грудня 2020 року більше 18 народних депутатів України – членів Комітету надіслали персональний лист-згоду на проведення 9 грудня п.р. засідання Комітету у режимі відеоконференції.

Затим, після реєстрації присутності членів Комітету в умовах віддаленого приєднання до участі у цьому засіданні і затвердження порядку денного, члени Комітету перейшли до розгляду питань порядку денного.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету:

1) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1497-р);

2) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1500-р);

3) перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я (розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1501-р).

3. Про погодження виділення Міністерству охорони здоров’я коштів для закупівлі медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, пов’язаних з наданням медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 (постанова Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1197).

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо законодавчого врегулювання трудових відносин присяжних суду" (реєстр. № 3924 від 22.07.2020, народні депутати України Мельник П.В., Вінтоняк О.В., Мазурашу Г.Г., Ткаченко О.М. та інші);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо переведення суддів" (реєстр. № 4072 від 08.09.2020, народний депутат України Вінтоняк О.В.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких Законів України щодо заповнення вакантних посад суддів місцевих судів" (реєстр. № 4055 від 04.09.2020, народний депутат України Припутень Д.С.);

1.1.4. Проект Закону України "Про вихід з Угоди про співпрацю держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в боротьбі з незаконною міграцією" (реєстр. № 0074 від 13.10.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.5. Проект Закону України "Про ратифікацію Протоколу між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про внесення змін до Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії щодо обміну та взаємної охорони інформації з обмеженим доступом у сфері оборони" (реєстр. № 0069 від 17.09.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.6. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 33 Закону України "Про вищу освіту" щодо усунення перешкод навчанню студентів за державним замовленням" (реєстр. № 4050 від 03.09.2020, народні депутати України Кулініч О.І., Шахов С.В. та інші);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України" щодо зміни порядку прийняття рішень з метою підвищення суспільної довіри" (реєстр. № 4317 від 04.11.2020, народні депутати України Іонушас С.К., Арахамія Д.Г., Підласа Р.А., Павлюк М.В., Брагар Є.В. та інші);

1.1.8. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини" (реєстр. № 4048 від 03.09.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 10 Закону України "Про Конституційний Суд України"" (реєстр. № 4311 від 03.11.2020, народні депутати України Корнієнко О.С., Юрчишин Я.Р., Железняк Я.І., Бардіна М.О., Неклюдов В.М. та інші);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 10 Закону України "Про Конституційний Суд України" щодо зміни підходу до визначення повноважності суду" (реєстр. № 4311-1 від 04.11.2020, народний депутат України Фріс І.П.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 10 Закону України "Про Конституційний Суд України"" (реєстр. № 4311-2 від 04.11.2020, народний депутат України Чорний Д.С.);

1.1.12. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус"" (реєстр. № 4355 від 10.11.2020, народні депутати України Крячко М.В., Штепа С.С., Соха Р.В., Ар'єв В.І. та інші);

1.1.13. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 45 Закону України "Про Національну поліцію"" (реєстр. № 4375 від 13.11.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.14. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Конституційний Суд України" (щодо порядку розгляду справ Конституційним Судом України)" (реєстр. № 4319 від 05.11.2020, народні депутати України Совгиря О.В., Веніславський Ф.В., Разумков Д.О., Стефанчук Р.О., Юрчишин Я.Р. та інші);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення процедур оборонного планування" (реєстр. № 4210 від 12.10.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.16. Проект Закону України "Про ратифікацію Поправки до статті 24 Статуту Організації Чорноморського Економічного Співробітництва" (реєстр. № 0078 від 05.11.2020, Президент України);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо забезпечення незалежності судової влади під час реалізації антикорупційної політики" (реєстр. № 4287 від 29.10.2020, народний депутат України Шевченко Є.В.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо окремих питань діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції" (реєстр. № 4293-1 від 13.11.2020, народні депутати України Радіна А.О., Юрчишин Я.Р., Жмеренецький О.С.);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання корупції" щодо окремих питань діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції" (реєстр. № 4300-1 від 18.11.2020, народні депутати України Радіна А.О., Юрчишин Я.Р., Жмеренецький О.С.);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 22 Закону України "Про рекламу" щодо реклами електронних сигарет і рідин, що використовуються в електронних сигаретах" (реєстр. № 4212 від 12.10.2020, народні депутати України Рєпіна Е.А., Кінзбурська В.О. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – 23, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 4.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 121 Кодексу цивільного захисту України щодо розширення категорій отримувачів та збільшення розміру допомоги (реєстр. № 3950-1 від 21.08.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 121 Кодексу цивільного захисту України та передбачити надання допомоги сім’ям у проведенні поховання і компенсації матеріальних витрат на ритуальні послуги та спорудження надгробка померлих/загиблих під час проходження служби осіб рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту /згідно з чинною редакцією Кодексу – така допомога надається у разі загибелі (смерті) особи під час виконання службових обов’язків зазначених осіб/.

Крім того, передбачено членам сім’ї або особі, яка здійснила поховання вищезазначених осіб, виплату допомоги на поховання і компенсацію матеріальних витрат на ритуальні послуги та спорудження надгробка у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на день загибелі (смерті) (далі – допомога) /згідно з чинною редакцією Кодексу – така допомога надається у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України/.

Водночас, Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) в експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що встановлення конкретного розміру допомоги у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб на день загибелі (смерті) не може бути підтримано, оскільки таке положення не узгоджується з чинним законодавством.

Так, законами України «Про поховання та похоронну справу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та «Про Кабінет Міністрів України» визначення допомоги сім’ям померлих/загиблих під час проходження служби (виконання службових обов’язків) військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також забезпечення проведення державної соціальної політики віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України.

Зазначається, що на даний відповідно до постанов Уряду від 22.05.2000 № 829 та від 21.08.2013 № 618, розмір зазначеної допомоги для таких осіб встановлено у розмірі п’яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб на день загибелі (смерті) /виходячи із установленого на 1 січня 2020року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у сумі 2 102 грн, розмір допомоги буде становити 10 510 грн/. При цьому, розмір допомоги, передбачений автором у законопроекті, запропоновано збільшити до 20 прожиткових мінімумів, тобто у 4 рази, і сума виплат становитиме 42 040 гривень.

У зв’язку із збільшенням розміру допомоги на поховання осіб рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту та розширенням категорій отримувачів такої допомоги реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Державної служби України з надзвичайних ситуацій у зв’язку із збільшенням розміру допомоги на поховання для осіб рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, про що також зазначено в експертному висновку Мінфіну до цього законопроекту.

Враховуючи вплив законопроекту на показники бюджету, розробнику відповідно до вимог статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України належало надати до законопроекту фінансово-економічні обґрунтування (розрахунки), а також пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали до законопроекту не надано.

Загалом Мінфін зазначає, що законопроект потребуватиме додаткових витрат державного бюджету для Державної служби України з надзвичайних ситуацій, у тому числі на 2020 рік, та потребує доопрацювання, при цьому, пропонується залишити для Кабінету Міністрів України право встановлювати розмір допомоги на поховання для осіб рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту, що відповідає законодавству, передбаченому для інших категорій осіб з аналогічного питання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 121 Кодексу цивільного захисту України щодо розширення категорій отримувачів та збільшення розміру допомоги (реєстр. № 3950-1 від 21.08.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю. та Солодом Ю.В., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету для Державної служби України з надзвичайних ситуацій). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статей 118 та 121 Кодексу цивільного захисту щодо підвищення розмірів грошової допомоги особам рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту (реєстр. № 4034 від 02.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Євтушком С.М. та Цимбалюком М.М.

Відмітили:

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 118 Кодексу цивільного захисту України та передбачити, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту не може бути меншим за стократний фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на час виплати допомоги (далі – одноразова грошова допомога) /згідно з чинною редакцією Кодексу – така одноразова грошова допомога надається у розмірі стократного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на час виплати допомоги для зазначених осіб/.

Крім того, передбачено зміни до статті 121 цього Кодексу, якими пропонується у разі загибелі (смерті) особи рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту під час проходження служби членам її сім’ї або особі, яка здійснила її поховання, виплату допомоги на поховання і компенсацію матеріальних витрат на ритуальні послуги та спорудження надгробка проводити у розмірі двадцяти фактичних прожиткових мінімумів для працездатних осіб на день загибелі (смерті) (далі – допомога на поховання) /згідно з чинною редакцією Кодексу – така допомога на поховання надається під час виконання службових обов’язків осіб, у розмірі, встановленому Кабінетом Міністрів України/.

Слід зазначити, що пунктом 1 Прикінцевих положень законопроекту передбачено набрання чинності законом з 1 січня 2021 року.

При цьому, пунктом 2 Прикінцевих положень законопроекту доручено Кабінету Міністрів України невідкладно затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного бюджету та за рахунок них забезпечити підвищення розмірів допомоги, передбачених у законопроекті.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) в експертному висновку до цього законопроекту зазначає, що законопроект не може бути підтримано з таких причин:

1. Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі – ДСНС) у зв’язку із збільшенням розміру одноразової грошової допомоги та допомоги на поховання для осіб рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту у зв’язку із розширенням підстав виплат та збільшенням розміру.

Зокрема, розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2020 року становить 2 102 гривень.

При цьому, фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за липень 2020 року становить 5054 гривень.

Як зауважено Мінфіном застосування фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб призведе до збільшення виплат у 2021 року при визначенні розміру одноразової грошової допомоги в 2,4 рази (з 210 200 грн до 505 400 грн) та розміру допомоги на поховання у 9,8 рази (з 10 510 грн до 101 080 грн /з 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до 20 фактичних розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з розрахунку за липень 2020 року/).

При цьому, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що реалізація законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету у 2020 році, а додаткові видатки у 2021 році можуть бути профінансовані за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дозволить збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень.

2. Водночас, Мінфіном зазначено, що положення законопроекту не можуть бути підтримані, оскільки вони не узгоджується з чинним законодавством.

Зазначається, що на даний час відповідно до постанов Уряду від 22.05.2000 № 829 та від 21.08.2013 № 618 розмір зазначеної допомоги для таких осіб встановлено у розмірі п’яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб на день загибелі (смерті) і є однаковим для вищезгаданих категорій осіб незалежно від їх відомчої підпорядкованості.

Крім того, відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій є прожитковий мінімум, який щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Загалом Мінфін у запропонованій редакції законопроект не підтримує та зазначає, що його реалізація потребуватиме додаткових витрат державного бюджету для ДСНС у зв’язку із підвищенням мінімального розміру одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) осіб рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту та допомоги на поховання, при цьому, обсяг додаткових витрат державного бюджету розробником не визначено.

Разом з тим, з позиції Мінфіну питання щодо покращення соціального захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту може бути вирішено шляхом підвищення розмірів одноразової грошової допомоги до розмірів аналогічних виплат, визначених для військовослужбовців та поліцейських.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статей 118 та 121 Кодексу цивільного захисту щодо підвищення розмірів грошової допомоги особам рядового чи начальницького складу служби цивільного захисту (реєстр. № 4034 від 02.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Євтушком С.М. та Цимбалюком М.М., має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету для Державної служби України з надзвичайних ситуацій). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про географічні назви» щодо удосконалення діяльності, пов’язаної із встановленням, унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв» (реєстр. № 4079 від 10.09.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроект розроблено з метою підвищення ефективності реалізації державної політики у сфері діяльності, пов’язаної з встановленням, унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв, упорядкування та розмежування повноважень Кабінету Міністрів України, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у цій сфері, задоволення потреб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання та громадян на отримання актуальної і достовірної інформації про географічні назви.

Належить відмітити, що, законопроектом, серед іншого, пропонується встановити, що державне управління у сфері діяльності, пов’язаної із встановленням назв географічних об’єктів, а також унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв, разом із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності (спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань географічних назв) також буде здійснювати Кабінет Міністрів України. Як наслідок, на Уряд покладаються додаткові повноваження щодо:

забезпечення проведення державної політики у відповідній сфері;

затвердження порядку проведення експертизи пропозицій та рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо найменування та перейменування географічних об’єктів;

затвердження положення про Державний реєстр географічних назв;

здійснення найменування та перейменування географічних об’єктів відповідно до закону (у тому числі територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення).

Також законопроектом пропонується покласти на спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань географічних назв додаткові повноваження щодо проведення експертизи пропозицій та рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо найменування та перейменування географічних об’єктів і надання відповідного висновку.

Таким чином, надання додаткових повноважень вище зазначеними органами державної влади може потребувати додаткових витрат державного бюджету.

Поряд з цим, законопроектом передбачено, що користування відомостями Державного реєстру географічних назв, які оприлюдненні на офіційному веб-сайті спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань географічних назв, та надання відомостей з вказаного Реєстру за запитами органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб здійснюється на безоплатній основі.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до цього законопроекту, підготовленій Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, та експертного висновку Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не матиме впливу на показники бюджетів та не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Разом з цим, відповідно до статей 4 та 9 Закону України «Про географічні назви» роботи зі створення та ведення Державного реєстру географічних назв, створення електронної бази даних назв географічних об’єктів, що знаходяться на території інших країн та використовуються в Україні, мають здійснюватися в межах видатків, передбачених за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 1202030 «Загальнодержавні топографо-геодезичні та картографічні роботи, демаркація та делімітація державного кордону» за напрямом «Загальнодержавне топографічне і тематичне картографування та розвиток національної інфраструктури геопросторових даних» /відповідно до паспорту бюджетної програми, затвердженого наказом Мінекономіки від 21.02.2020 № 305, на вказаний напрям у 2020 році передбачено спрямувати 16 888 тис. грн, при цьому загальний обсяг бюджетних призначень за бюджетною програмою 1202030 у державному бюджеті на 2020 рік визначено в обсязі 31 577,3 тис. грн/.

Слід відмітити, що розробниками законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про географічні назви» щодо удосконалення діяльності, пов’язаної із встановленням, унормуванням, обліком, реєстрацією, використанням та збереженням географічних назв» (реєстр. № 4079 від 10.09.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджетів (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та у межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених на виконання повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування і на здійснення уповноваженим органом заходів у сфері діяльності, пов’язаної із встановленням назв географічних об’єктів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» та інших законів щодо забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (реєстр. № 3800-1 від 17.07.2020), поданий народними депутатами України Кучеренком О.Ю., Корнієнком О.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

З метою подолання кризових явищ у розрахунках за енергоносії, які викликані неузгодженістю тарифної політики на ринку природного газу, запобігання банкрутству та фінансовому оздоровленню підприємств на ринку природного газу, законопроектом, серед іншого, пропонується внести зміни до Закону України «Про ринок природного газу» (далі – Закон № 329-VIII), які передбачають:

запровадження нової послуги для учасників ринку природного газу, а саме тримання природного газу у газотранспортній системі /шляхом доповнення Закону № 329-VIII новою статтею 32-1/ із наданням права Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор) на встановлення тарифів на таку послугу;

визначення умов та порядку погашення (списання) взаємної заборгованості між суб’єктами ринку природного газу, що обліковується станом на 30 червня 2020 року (включно) /шляхом доповнення Закону
№ 329-VIII новими статтями 60 та 61/, насамперед заборгованості (у тому числі сум неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних тощо, а також заборгованості, підтвердженої судовими рішеннями):

– теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу;

– постачальників природного газу за договорами купівлі-продажу природного газу для потреб побутових споживачів;

– операторів газотранспортної системи за договорами купівлі-продажу природного газу для забезпечення комерційного балансування;

– операторів газорозподільних мереж за надані згідно договорів транспортування природного газу послуги транспортування та за договорами купівлі-продажу природного газу для виробничо-технологічних потреб;

– побутових споживачів природного газу у зв’язку з визнанням судами незаконними та нечинними актів Уряду про затвердження норм споживання природного газу населенням без лічильників та у разі неприведення об’єму газу до стандартних умов, затверджених наказом Мінпаливенерго від 21.10.2003 № 595;

встановлення можливості АТ «НАК «Нафтогаз України» не сплачувати до державного бюджету дивідендів, донарахованих внаслідок включення до розрахунку резерву сумнівних боргів суми поточної дебіторської заборгованості із строком виникнення до півтора року, а також нарахування забезпечень під судові позови та інші забезпечення, за якими є позитивні для компанії рішення судів станом на 30 червня 2020 року (включно).

У пояснювальній записці до цього законопроекту зазначається, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення за рахунок коштів державного бюджету.

Проте, Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту підкреслює, що його авторами не визначені джерела відшкодування фінансових втрат суб’єктів господарювання, у тому числі державного сектору економіки, внаслідок зазначеного вище списання заборгованості, що призведе до звернень та судових позовів щодо відповідних компенсацій з державного бюджету, а отже зумовить збільшення витрат державного бюджету (у державному бюджеті на 2020 рік не передбачено видатки на компенсацію суб’єктам господарювання списаної заборгованості) /довідково: за даними АТ «НАК «Нафтогаз України» станом на 01.01.2020 борг за спожитий природний газ побутових споживачів, бюджетних установ та організацій, суб’єктів господарювання, які виробляють теплову енергію становив 71,7 млрд гривень/.

Доцільно зауважити, що покращання фінансового стану теплопостачальних підприємств має здійснюватися шляхом застосування положень Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії». Крім того, списання заборгованості побутових споживачів та окремих суб’єктів господарювання призведе до нехтування рядом законодавчо закріплених обов’язків вказаних суб’єктів ринку природного газу, зокрема щодо обов’язку своєчасної та повної оплати вартості природного газу згідно з умовами договорів /стаття 13 Закону України «Про ринок природного газу»/; виконання сторонами умов договору /стаття 629 Цивільного кодексу України/; сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом /стаття 625 Цивільного кодексу України/. Аналогічні зауваження зазначено також у висновку Мінфіну.

Крім того, передбачена законодавчою ініціативою можливість АТ «НАК «Нафтогаз України» не сплачувати до державного бюджету дивіденди за визначених законопроектом умов призведе до втрат доходів державного бюджету. Водночас, Мінфін зазначає про необхідність виключення вказаної норми законопроекту як такої, що порушує загальні принципи ведення бухгалтерського обліку. Відмічається, що у бухгалтерському обліку резерв сумнівних боргів відображається у складі інших операційних витрат, на суму яких зменшується чистий прибуток, з якого сплачуються дивіденди /довідково: за даними АТ «НАК «Нафтогаз України» станом на 01.01.2020 залишок забезпечення (резерву) під судові позови становив 23,9 млрд гривень/. При цьому, Мінфін наголошує на тому, що розробником не надані обґрунтування та розрахунок щодо імплементації вказаної норми та впливу на показники державного бюджету.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету. Про невиконання вказаних норм зауважує також Мінфін.

Загалом Мінфін у межах питань, що належить до його компетенції, не підтримує цей законопроект.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про ринок природного газу» та інших законів щодо забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (реєстр. № 3800-1 від 17.07.2020), поданий народними депутатами України Кучеренком О.Ю., Корнієнком О.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету за рахунок зменшення надходжень дивідендів, перерахованих АТ «НАК «Нафтогаз України», та може зумовити необхідність передбачення видатків державного бюджету на компенсацію фінансових втрат суб’єктів ринку природного газу внаслідок списання дебіторської заборгованості). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються відносин у сфері перевезення живих тварин, а також окремих питань карантину (інших ветеринарно-санітарних положень)» (реєстр. № 2558 (допрац.) від 01.10.2020), поданий народними депутатами України Шкрум А.І., Овчинніковою Ю.Ю. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Законопроект передбачає внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання відносин у сфері перевезення живих тварин через прикордонні пропускні пункти, на території яких розміщені прикордонні інспекційні пукти. Зокрема, законопроектом, серед іншого, пропонується:

заборонити попередній документальний контроль щодо товару у вигляді живих тварин, переміщення /ввезення, вивезення та транзит/ живих тварин через прикордонні інспекційні пости в разі відсутності в них карантинних станцій (постів) (на сьогодні це вже передбачено діючими нормами частини п’ятої статті 319 Митного кодексу України);

встановити вимогу щодо здійснення ветеринарно-санітарних заходів по відношенню до живих тварин виключно на карантинній станції (пості) за рахунок власника таких тварин та/або їх отримувача.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту зазначено, що його реалізація потребуватиме видатків державного бюджету на облаштування таких карантинних станцій (постів) на визначених прикордонних інспекційних постах.

Доцільно зазначити, що при затвердженні державного бюджету на 2020 рік бюджетні призначення за бюджетною програмою 1209610 «Заходи з будівництва прикордонних інспекційних постів та покращення доступу сільськогосподарських МСП до експортних ринків» було визначено у обсязі 75 527,1 тис. гривень, проте Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 13.04.2020
№ 553-ІХ – скасовано у повному обсязі.

Водночас, розробниками законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Загалом Мінфіном висловлено позицію щодо необхідності доопрацювання цього законопроекту з поданням суб’єктами права законодавчої ініціативи фінансово-економічних обґрунтувань з відповідними розрахунками.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що стосуються відносин у сфері перевезення живих тварин, а також окремих питань карантину (інших ветеринарно-санітарних положень)» (реєстр. № 2558 (допрац.) від 01.10.2020), поданий народними депутатами України Шкрум А.І., Овчинніковою Ю.Ю. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (збільшуючи видатки державного бюджету на облаштування карантинних станцій (постів) на визначених прикордонних інспекційних постах). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері дотримання вагових або габаритних норм» (реєстр. № 3918 від 22.07.2020), поданий народними депутатами України Касай Г.О., Касай К.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроект розроблено з метою запровадження дієвої процедури видачі дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України у разі здійснення перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, отримання плати за такі перевезення, на користь органів, керуючих дорогами України, зниження корупціогенного фактору в сфері видачі таких дозволів, забезпечення дотримання всіма учасниками ринку автомобільних вантажних перевезень норм законодавства та ведення їх діяльності в рамках правового поля, підвищення якості та безпеки перевезень автомобільним транспортом.

Так, суб’єктами законодавчої ініціативи шляхом доповнення Закону України «Про автомобільні дороги» новою статтею 33-1 пропонується встановити, що централізовану видачу дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами України загального користування державного та місцевого значення у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень, здійснюватиме Єдиний Розрахунковий Центр (далі – Центр). При цьому, рішення щодо створення Центру (у тому числі його територіальних органів) прийматиметься центральним органом виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, тобто Державним агентством автомобільних доріг України (далі – Укравтодор) /відповідно до основних завдань, визначених Положенням про Державне агентство автомобільних доріг України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 439 (зі змінами)/.

Такий Центр визначається єдиним уповноваженим органом, який безконтактно прийматиме заявки на перевезення великовагових та/або великогабаритних вантажів, в автоматичному режимі визначатиме маршрут перевезення, формуватиме вартість за проїзд автомобільними дорогами загального користування державного та місцевого значення, отримуватиме плату від перевізників та перерозподілятиме кошти, отримані від плати, пропорційно згідно кілометражу доріг між всіма органами, які здійснюють управління автомобільними дорогами відповідно до маршруту, зазначеного у дозволі.

Водночас, законопроектом передбачається, що відповідні дозволи будуть реєструватися в єдиній базі даних, яку вестиме центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, а доступ до неї надаватиметься усім правоохоронним та контролюючим органам.

При цьому слід відмітити, що:

– структуру апарату центрального органу виконавчої влади затверджує у встановленому порядку його керівник /Закон України «Про центральні органи виконавчої влади»/;

– органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік /Закон України «Про джерела фінансування органів державної влади»/.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту відмічає, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» не передбачені кошти на створення та утримання Центру, відтак реалізація запропонованих вище положень законопроекту, зокрема, щодо створення та функціонування відповідного Центру та ведення центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, єдиної бази даних може потребувати додаткових витрат державного бюджету.

Доцільно зауважити, що на сьогодні оформлення та видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, відноситься до повноважень Національної поліції України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху /статті 23, 26 та 52-3 Закону України «Про дорожній рух»/. Відповідні положення вказаного закону у законопроекті за реєстр. № 3918 запропоновано виключити.

При чому, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2007 № 795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби, і розміру плати за їх надання» (зі змінами) плата за оформлення та видачу вказаного дозволу становить 95 гривень.

З огляду на зазначене, відповідна передача повноважень у частині оформлення та видачі дозволу на проїзд автомобільними дорогами загального користування державного та місцевого значення транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні від Національної поліції України /головний розпорядник коштів державного бюджету – Міністерство внутрішніх справ України/ до новоствореного Єдиного Розрахункового Центру /головний розпорядник коштів державного бюджету – Укравтодор/ має відбуватись із передачею частини відповідного фінансового ресурсу від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого.

Разом тим, відповідно до положень законопроекту, отримана від перевізника плата за дозволи на перевезення великовагових та/або великогабаритних вантажів залежно від встановленого Укравтодором розміру, може впливати на зміну обсягів надходжень до державного бюджету від цієї плати, що, у свою чергу, визначатиме обсяг коштів, що отримуватиме Укравтодор за рахунок таких надходжень.

Виходячи із вище зазначеного, загальна оцінка впливу законопроекту на показники бюджетів залежатиме від практичної реалізації його положень та змін, внесених до нормативно-правових актів, що формують цінову та тарифну політики у сфері дорожнього господарства.

Варто зазначити, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання вказаних вимог наголошено також Мінфіном.

Загалом, Мінфін у межах питань, що належить до його компетенції, зауважує, що законопроект потребує доопрацювання та надання фінансово-економічних обґрунтувань.

Щодо терміну набрання чинності цього закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері дотримання вагових або габаритних норм» (реєстр. № 3918 від 22.07.2020), поданий народними депутатами України Касай Г.О, Касай К.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджетів (переважно збільшуючи видатки державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення розмірів стипендій (реєстр. № 4036 від 02.09.2020, поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про вищу освіту», «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановити, що з 1 січня 2021 року:

- розмір мінімальної академічної стипендії для осіб, що навчаються у закладах вищої освіти, не може бути меншим фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (довідково: за даними Міністерства соціальної політики фактичний розмір прожиткового мінімуму за жовтень 2020 року становив 3769,4 гривень, розмір академічної стипендії на даний час – 1300 гривень);

- розмір мінімальної соціальної стипендії для осіб, що навчаються у закладах вищої освіти та соціальної стипендії для студентів із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, шахтарям, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також дітям шахтарів, які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали особами з інвалідністю I або II групи, не може бути меншим 150 відсотків фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (тобто розмір мінімальної соціальної стипендії мав би бути не меншим ніж 5654,1 гривень, на даний час – 1180 гривень).

Також законопроектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що, на думку авторів законодавчої ініціативи, дасть можливість збільшити надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та за рахунок них забезпечити підвищення розмірів стипендій.

Запропоновані законодавчою пропозицією положення потребуватимуть додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, при вжитті необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки можливо збільшити додаткові надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень.

Водночас, за орієнтовними розрахунками Мінфіну реалізація законопроекту лише на виплату підвищених розмірів мінімальної академічної та соціальної стипендій для осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у наступному році в обсязі щонайменше 4,3 млрд гривень.

Поряд з цим, Мінфін висловлює зауваження та застереження до положень законопроекту та загалом зазначає про його непідтримку.

Однак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Мінфіном.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення розмірів стипендій, реєстр. № 4036 від 02.09.2020, поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного та місцевих бюджетів на виплату соціальної та академічної стипендій студентам) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення розмірів академічної та соціальної стипендій (реєстр. № 4036-1 від 21.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про підвищення престижності шахтарської праці», «Про вищу освіту», «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» та встановити, що:

- розмір мінімальної академічної стипендії для осіб, що навчаються у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, не може бути меншим фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (довідково: за даними Міністерства соціальної політики фактичний розмір прожиткового мінімуму за жовтень 2020 року становив 3769,4 гривень, тобто розмір академічної стипендії мав би бути не меншим ніж 3769,4 гривень, на даний час встановлено відповідно 450 гривень, 890 гривень та 1300 гривень);

- розмір мінімальної соціальної стипендії для осіб, що навчаються у закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти та соціальної стипендії для студентів із числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи, шахтарям, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також дітям шахтарів, які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали особами з інвалідністю I або II групи, у розмірі 150 відсотків фактичного розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (відповідно розмір мінімальної соціальної стипендії мав би бути не меншим ніж 5654,1 гривень, на даний час – 1180 гривень).

Також законопроектом пропонується доручити Кабінету Міністрів України невідкладно подати до Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» щодо збільшення доходів та видатків у разі прийняття цього Закону.

Набрання чинності законопроектом, у разі його прийняття, запропоновано з дня наступного за днем його опублікування.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація його положень забезпечуватиметься шляхом перегляду дохідної частини Державного бюджету України на 2020 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету, зокрема, темпів споживчої інфляції та величини обмінного валютного курсу.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо підвищення розмірів академічної та соціальної стипендій (реєстр. № 4036-1 від 21.09.2020, поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного та місцевих бюджетів на виплату соціальної та академічної стипендій студентам) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.9.; 1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» щодо підвищення розмірів заробітної плати та пенсійних виплат (реєстр. № 3051а від 31.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Волинцем М.Я., Цимбалюком М.М., та альтернативний до нього проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» щодо збільшення заробітної плати, пенсій та доплат до пенсій (реєстр. № 3051а-1 від 16.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Підготовка законопроектів за реєстр. № 3051а та за реєстр. № 3051а-1, як зазначається у пояснювальних записках до них, має на меті підвищення заробітної плати, пенсійних виплат шахтарям і посилення соціального захисту шахтарів та їх сімей.

Відтак, законопроектом за реєстр. № 3051а вносяться зміни до статей 3, 7 та 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», якими передбачається:

встановити, що тарифна сітка (схема посадових окладів) шахтарів формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка перевищує рівень фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб /відповідно до чинного законодавства розмір цих виплат визначається залежно від рівня прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року/;

доплату членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, до пенсії у зв’язку із втратою годувальника на кожного непрацездатного члена сім’ї встановити в розмірі фактичного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність /відповідно до чинного законодавства розмір цих виплат визначається залежно від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність/;

мінімальний розмір пенсії шахтарям, встановити не менш як три розміри фактичного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність /відповідно до чинного законодавства розмір цих виплат визначається залежно від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність/.

Крім того, прикінцевими положеннями законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України:

забезпечити виплату з 1 січня 2021 року за нормами цього Закону пенсійних виплат, які призначені до 1 січня та з 1 січня 2021 року;

затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного бюджету та за рахунок них забезпечити підвищення розмірів заробітної плати та пенсійних виплат шахтарям.

Водночас, слід зауважити, що згідно із Законом України «Про прожитковий мінімум» фактичний розмір прожиткового мінімуму щомісяця розраховує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, виходячи з основних статистичних даних про рівень споживчих цін з метою спостереження за динамікою рівня життя в Україні, тоді як прожитковий мінімум, відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» є базовим державним соціальним стандартом, що встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров’я та освіти.

Довідково: Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 липня 2020 року – 2 197 гривень; осіб, які втратили працездатність з 1 липня 2020 року – 1 712 гривень. Водночас, за інформацією Міністерства соціальної політики України фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах жовтня 2020 року у розрахунку на місяць для працездатних осіб – 3 918 гривень, для осіб, які втратили працездатність, – 3 176 гривень.

З огляду на суть законодавчих пропозицій та відповідно до експертного висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), реалізація положень законопроекту призведе до збільшення видаткової частини державного бюджету, при цьому реальних джерел покриття додаткових видатків не визначено. Разом з тим, визначити вартісну величину впливу на показники бюджету не вбачається можливим у зв’язку зі специфікою визначення розміру фактичного прожиткового мінімуму, який не є фіксованим, а розраховується щомісяця. За інформацією Мінфіну за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України, додаткові видатки на реалізацію поданого проекту акта становитимуть 16,7 млрд гривень.

Відповідно до пояснювальної записки реалізація проекту акта може бути забезпечена за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до зведеного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень.

Щодо положень альтернативного законопроекту за реєстр. № 3051а-1, то ним також вносяться зміни до статей 3, 7 та 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» і, зокрема, пропонується:

встановити, що тарифна сітка (схема посадових окладів) шахтарів формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, на величину не менш як на 30 відсотків /відповідно до діючого законодавства зазначена тарифна сітка формується виходячи із законодавчо встановленого рівня прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб/;

збільшити вдвічі та встановити на рівні двох розмірів прожиткового мінімуму доплату до пенсії у зв’язку із втратою годувальника (на кожного непрацездатного члена сім’ї), встановлену членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

збільшити вдвічі гарантований мінімальний розмір пенсії шахтарям з трьох до шести розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Такі зміни потребуватимуть додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Мінфіну. За інформацією Мінфіну за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України додаткові видатки на реалізацію поданого проекту акта становитимуть 18,4 млрд грн на рік.

Водночас, розробниками законопроектів за реєстр. № 3051а та реєстр. № 3051а-1 всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Загалом, Мінфін у своїх експертних висновках до законопроектів за реєстр. № 3051а та реєстр. № 3051а-1 не підтримує пропозиції щодо розгляду законопроектів.

Щодо терміну набрання чинності зазначеними законами, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України, або їх окремі положення, приймаються після 15 липня року, що передує плановому, – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» щодо підвищення розмірів заробітної плати та пенсійних виплат (реєстр. № 3051а від 31.08.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Волинцем М.Я., Цимбалюком М.М., та альтернативний до нього проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» щодо збільшення заробітної плати, пенсій та доплат до пенсій (реєстр. № 3051а-1 від 16.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Гнатенком В.С., матимуть вплив на показники бюджетів (збільшують видатки державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо моніторингу способу життя суддів та з метою приведення його норм у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 (реєстр. № 4292 від 30.10.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Власенком С.В., Савчук О.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та передбачити порядок моніторингу способу життя суддів /здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України на вимогу Вищої ради правосуддя, а також за ініціативою самої Комісії на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із засобів масової інформації та інших відкритих джерел інформації, яка містить відомості про невідповідність рівня життя судді задекларованим ними майну і доходам, із додержанням законодавства про захист персональних даних та не повинен передбачати надмірного втручання у право на недоторканність особистого і сімейного життя особи. Порядок здійснення моніторингу способу життя суддів визначається Вищою радою правосуддя/, встановити обов’язок судді щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, встановленою Законом України «Про запобігання корупції».

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту реалізація положень законопроекту здійснюватиметься в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на 2020 рік.

З огляду на сутність законодавчої пропозиції щодо подання суддями декларацій до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, її реалізація потребуватиме розробки програмного забезпечення для систем декларування суддів, адміністратором яких визначено Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, та забезпечення її обслуговування.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України. На невиконання зазначених вимог вказує також Міністерство фінансів України.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту матиме вплив на видаткову частину державного бюджету та потребує надання фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо моніторингу способу життя суддів та з метою приведення його норм у відповідність до рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 (реєстр. № 4292 від 30.10.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Власенком С.В., Савчук О.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо визначення правових та організаційних засад функціонування системи запобігання корупції в судах (реєстр. № 4292-1 від 03.11.2020), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Тарасенком Т.П. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та уточнити вимоги щодо проведення моніторингу способу життя суддів /здійснюється Вищою кваліфікаційною комісією суддів України із використанням інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, установ, підприємств та організацій всіх форм власності, яка містить відомості про невідповідність рівня життя судді задекларованим ним майну і доходам, з додержанням законодавства про захист персональних даних, що не повинен передбачати надмірного втручання у право на недоторканність особистого і сімейного життя судді, та порушувати принцип незалежності судів. При цьому, забороняється використання інформації, отриманої від анонімних джерел чи інформації, джерело походження якої достовірно не встановлено. Порядок моніторингу визначається Вищою кваліфікаційною комісією суддів України після консультацій з Вищою радою правосуддя, Радою суддів України та Національним агентством з питань запобігання корупції/, встановити обов’язок судді щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту реалізація положень законопроекту не потребує додаткового фінансового забезпечення з державного та місцевого бюджетів, а також інших додаткових витрат.

Водночас, у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту зазначається, що реалізація положення щодо подання суддями декларацій до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України потребуватиме розробки програмного забезпечення для систем декларування суддів, адміністратором яких визначено Вищу кваліфікаційну комісію суддів України, та забезпечення її обслуговування, а також може призвести до збільшення чисельності працівників Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для здійснення перевірки поданих декларацій.

За узагальнюючим висновком Мінфіну реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету та надання фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо визначення правових та організаційних засад функціонування системи запобігання корупції в судах (реєстр. № 4292-1 від 03.11.2020), поданий народними депутатами України Масловим Д.В., Тарасенком Т.П. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до
пункту 7-2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо відновлення права жінок на достроковий вихід на пенсію за віком в 55 років (реєстр. № 3156 (доопрац.) від 24.09.2020), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується надати право дострокового виходу на пенсію за віком жінкам, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи /згідно з чинним законодавством таке право жінки мали до 1 січня 2015 року/.

При цьому, проектом закону скасовується вимога щодо зменшення розміру пенсії жінкам після досягнення пенсійного віку.

Відповідно до експертного висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України, оскільки призведе до збільшення дефіциту бюджету Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету. Визначити обсяг додаткових коштів Мінфін немає можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних щодо чисельності жінок, які відповідатимуть умовам дострокового виходу на пенсію, визначених законопроектом.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроекту. На невиконання зазначених вимог звертає увагу також Мінфін.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до пункту 7-2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо відновлення права жінок на достроковий вихід на пенсію за віком в 55 років (реєстр. № 3156 (доопрац.) від 24.09.2020), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо гарантування справедливого та гідного розміру пенсійного забезпечення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим особам (реєстр. № 4146 від 23.09.2020), поданий народним депутатом України Качурою О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Проектом закону вносяться зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон), згідно з якими:

- визначається величина, менше якої не може призначатися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, для постраждалих осіб, а саме для:

осіб, віднесених до категорії 1 – не менше ніж 150% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (тобто, виходячи із встановленого з 1 грудня 2020 року розміру такого прожиткового мінімуму – у сумі 1769 грн, розмір такої пенсії не може бути меншим 2 653,5 грн);

осіб, віднесених до категорії 2, що працювали у зоні відчуження у 1986 – 1987 роках – не менше ніж 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1 769 грн відповідно);

осіб, віднесених до категорії 2, що евакуйовані у 1986 році із зони відчуження та які постійно проживали у зоні безумовного (обов’язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, та віднесених до категорій 3 і 4 – не менше ніж 80% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1 415,2 грн відповідно);

- максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати п’ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, або не більше 26 535 грн /згідно з чинною редакцією Закону максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10 таких прожиткових мінімуми, тобто не більше 17 690 грн/.

За пропозицією суб’єктів права законодавчої ініціативи відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2022 року.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету, за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України додаткові видатки становитимуть 7,1 млрд грн на рік.

При цьому, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано, про що також відмічає Міністерство фінансів України.

Терміни набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо гарантування справедливого та гідного розміру пенсійного забезпечення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим особам (реєстр. № 4146 від 23.09.2020), поданий народним депутатом України Качурою О.А., має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення пенсій (реєстр. № 4031-1 від 22.09.2020), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

- встановлюватиметься розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, для постраждалих осіб, віднесених до категорії 1:

особам з інвалідністю І групи – 100% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність /виходячи із передбаченого у проекті державного бюджету на 2021 рік розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (1 769 грн), розмір додаткової пенсії відповідно становитиме 1 769 грн/;

особам з інвалідністю ІІ групи – 75% зазначеного прожиткового мінімуму /1 326,8 грн відповідно/;

особам з інвалідністю ІІІ групи, дітям з інвалідністю, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу – 50% вказаного прожиткового мінімуму /884,5 грн відповідно/;

- встановлюватиметься розмір щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, для постраждалих осіб, віднесених до категорій 2, 3, 4, а саме:

до 2 категорії – 40 зазначеного прожиткового мінімуму /707,6 грн відповідно/;

до 3 категорії – 30 зазначеного прожиткового мінімуму /530,7 грн відповідно/;

до 4 категорії – 20 зазначеного прожиткового мінімуму /353,8 грн відповідно/;

- додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, та щомісячна компенсація сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуватиметься повністю незалежно від заробітної плати, пенсій та інших доходів /згідно з чинною редакцією Закону розміри вказаних пенсії та компенсації з урахуванням інших доходів не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (тобто 17 690 грн відповідно)/;

- встановити мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок Чорнобильської катастрофи:

для учасників ліквідації наслідків аварії, евакуйованих із зони відчуження, відселеним із зон безумовного (обов’язкового) відселення, осіб з інвалідністю з дитинства, які досягли повноліття:

по І групі інвалідності – 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність /17 690 грн відповідно/;

по ІІ групі інвалідності – 8 таких прожиткових мінімуми /14 152 грн відповідно/;

по ІІІ групі інвалідності – 6 таких прожиткових мінімуми /10 614 грн відповідно/;

для інших осіб з інвалідністю, щодо яких установлений причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою:

по І групі інвалідності – 4 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність /7 076 грн відповідно/;

по ІІ групі інвалідності – 3 таких прожиткових мінімуми /5 307 грн відповідно/;

по ІІІ групі інвалідності, дітям з інвалідністю – 2 таких прожиткових мінімуми /3 538 грн відповідно/;

- скасовується норма щодо обмеження максимального розміру пенсій, передбачених Законом /згідно з чинною редакцією Закону максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (тобто не більше 17 690 грн)/.

За пропозицією суб’єктів права законодавчої ініціативи відповідний Закон набиратиме чинності з 1 січня 2021 року.

При цьому, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано, про що також відмічає Міністерство фінансів України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо підвищення пенсій (реєстр. № 4031-1 від 22.09.2020), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про відновлення дії окремих положень Закону України «Про запобігання корупції»» (реєстр. № 4304-1 від 04.11.2020), внесений народним депутатом України Дубінським О.А.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

Метою законопроекту, як зазначено у пояснювальній записці до нього, є врегулювання питань щодо відновлення антикорупційного законодавства, зокрема, положень Закону «Про запобігання корупції», з урахуванням позиції Конституційного Суду України, викладених у рішенні від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020, а також законодавче забезпечення дотримання міжнародно-правових зобов’язань України у сфері запобігання корупції.

Законопроектом серед іншого пропонуються встановити, що на період до законодавчого врегулювання питань щодо перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що подаються суддями, суддями Конституційного Суду України, проведення повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що подаються суддями, суддями Конституційного Суду України, контролю, перевірки, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суддів здійснюється Державною судовою адміністрацією України (далі – ДСА).

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його реалізація не потребує додаткових фінансових витрат із державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може вплинути на показники бюджету в частині збільшення видатків у зв’язку з організацією отримання доступу ДСА до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або створення власного аналогічного реєстру, до якого судді зможуть подавати нові декларації чи повідомлення про суттєві зміни у майновому стані (ДСА наразі не має доступу до Реєстру декларацій, що подавалися суддями, і також не має власного аналогічного реєстру, до якого суддями могли б подаватися нові декларації чи повідомлення про суттєві зміни у майновому стані), та може потребувати додаткового фінансового забезпечення у поточному році у разі набрання чинності відповідного закону з дня, наступного за днем його опублікування. При цьому, зауважено, що через відсутність вихідних даних щодо затрат на реалізацію зазначених положень законопроекту Мінфін позбавлений можливості визначити орієнтовний обсяг потреби в додаткових видатках. Загалом Мінфін вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

До законопроекту не подано фінансово-економічні обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про відновлення дії окремих положень Закону України «Про запобігання корупції»» (реєстр. № 4304-1 від 04.11.2020), внесений народним депутатом України Дубінським О.А., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування ДСА для реалізації положень, передбачених законопроектом). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зміни підходу у визначенні обсягу доходів для застосування спрощеної системи оподаткування (реєстр. № 3853 від 15.07.2020), поданий народним депутатом України Фрісом І.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2021 року пропонується збільшити граничні обсяги доходів для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку:

першої групи – з 1 млн грн до 245 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – МЗП) (в умовах 2020 року – до 1 157 135 грн);

другої групи – з 5 млн грн до 1230 розмірів МЗП (в умовах 2020 року – до 5 809 290 грн);

третьої групи – з 7 млн грн до 1720 розмірів МЗП (в умовах 2020 року – до 8 123 560 грн);

Крім того, законопроектом передбачається з 1 січня 2021 року внести зміни до абзацу третього пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України, встановивши, що реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 820 розмірів МЗП (в умовах 2020 року – 3 872 860 грн). З цього приводу належить звернути увагу, що Законом України від 20.09.2019 р. № 129-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг» зазначений пункт, до якого вносяться зміни, викладено в новій редакції. Разом з тим, цим же Законом доповнено підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України пунктом 61, яким встановлено перехідний період для застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій деякими платниками єдиного податку другої - четвертої груп.

Поряд з тим, слід зазначити, що порушені законопроектом питання певним чином унормовуються у законопроекті за реєстр. № 4439-д, який Верховною Радою України прийнято в цілому як закон 01.12.2020 р.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджетів всіх рівнів (реалізація підвищення граничних обсягів доходу разом з наданням можливості перебувати на спрощеній системі оподаткування більшій кількості суб’єктів господарювання призведе до поширення схем ухилення від оподаткування та відповідно зменшення надходжень до бюджетів), а вартісна величина впливу законопроекту щодо єдиного податку буде залежати від кількості діючих платників другої та третьої груп платників єдиного податку, які в умовах законопроекту отримають можливість перейти на першу та другу групи із зменшенням ставки та, відповідно, зменшенням податкового зобов?язання.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зміни підходу у визначенні обсягу доходів для застосування спрощеної системи оподаткування (реєстр. № 3853 від 15.07.2020), поданий народним депутатом України Фрісом І.П., матиме вплив на показники бюджету (може призвести з 1 січня 2021 року до зменшення доходів бюджетів від податків і зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо впровадження механізмів виведення найманої праці з «тіньової ніші» (реєстр. № 4102 від 16.09.2020), поданий народними депутатами України Мезенцевою М.С., Люботою Д.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2021 року пропонується:

збільшити граничний обсяг доходів для фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку другої групи, з 5 млн грн до 15 млн грн та у кожному окремому випадку обчислювати за визначеною формулою;

встановити, що для платників єдиного податку третьої групи граничний обсяг доходу розраховується за визначеною законопроектом формулою.

Крім того, законопроектом передбачається з 1 січня 2022 року зменшити ставку податку на доходи фізичних осіб з 18 до 17 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Як зазначено у пояснювальній записці, запропоновані законопроектом зміни призведуть до укріплення соціально-економічних гарантій працівників, «детінізації» надлишкових прибутків, збільшення надходжень податків та зборів до державного бюджету.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту вплине на дохідну частину бюджетів всіх рівнів. Зокрема, зменшення ставки податку на доходи фізичних осіб призведе до річних втрат надходжень від такого податку у сумі близько 20,5 млрд грн. Вартісна величина впливу законопроекту щодо єдиного податку буде залежати від кількості діючих платників загальної системи оподаткування податку на доходи фізичних осіб (податкове навантаження на чистий дохід становить 19,5%), які в умовах законопроекту отримають можливість перейти на другу та третю групи платників єдиного податку з метою оптимізації податкового навантаження.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з 1 січня 2021 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо впровадження механізмів виведення найманої праці з «тіньової ніші» (реєстр. № 4102 від 16.09.2020), поданий народними депутатами України Мезенцевою М.С., Люботою Д.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе з 1 січня 2022 року до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб, а також може призвести з 1 січня 2021 року до зміни показників доходів бюджетів від цього податку і єдиного податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про спеціальну (вільну) економічну зону туристсько-рекреаційного типу «Туристичне Закарпаття» (реєстр. № 3701 від 19.06.2020), поданий народним депутатом України Устенком О.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується створити спеціальну (вільну) туристсько-рекреаційна зону «Туристичне Закарпаття» на 10 років /з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2030 року включно/ в адміністративно-територіальних межах Закарпатської області, визначити особливості господарської та інвестиційної діяльності на її території суб’єктами підприємницької діяльності – юридичними особами при реалізації ними інвестиційних проектів вартістю, еквівалентною не менше 200-500 тис. дол. США, у сферах відпочинку, туризму та оздоровлення, забезпечення ефективного використання природних ресурсів та рекреаційного потенціалу області, розвитку її транспортної інфраструктури, а також вартістю майна членів особистого селянського господарства, які реалізують пілотний експеримент із розвитку сільського туризму, не менше 1 тис. дол. США при наданні послуг сільської гостинності. Зокрема, особливості провадження підприємницької діяльності на території спеціальної (вільної) туристсько-рекреаційної зони передбачають, що право на отримання пільг, передбачених відповідними положеннями Податкового кодексу України та Митного кодексу України, підтверджує укладений з суб’єктом цієї зони договір (контракт) щодо умов реалізації інвестиційного проекту, який погоджуються рішенням відповідної міської, селищної або сільської ради.

У цьому зв’язку слід відмітити, що реалізація таких законодавчих ініціатив (у разі визначення податкових пільг у Податковому та Митному кодексах України) призведе до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів щодо податкових та митних платежів.

При цьому слід зазначити, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншими законопроектами цього ж автора «Про внесення змін до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України у зв’язку із створенням спеціальної економічної зони туристсько-рекреаційного типу «Туристичне Закарпаття» (реєстр. № 3702) та «Про внесення змін до Митного кодексу України у зв’язку із створенням спеціальної (вільної) економічної зони туристсько-рекреаційного типу «Туристичне Закарпаття» (реєстр. № 3703), а відтак практична реалізація законопроекту за реєстр. № 3701 залежить від прийняття законопроектів за реєстр. № 3702 і № 3703.

Необхідно також відмітити, що згідно із статтями 5-9 законопроекту органами управління спеціальної (вільної) туристсько-рекреаційної зони є: Рада з питань стратегічного розвитку спеціальної (вільної) туристсько-рекреаційної зони, яка створюється Закарпатською обласною державною адміністрацією; органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації; орган господарського розвитку і управління спеціальної (вільної) туристсько-рекреаційної зони, який може бути утворено у вигляді юридичної особи – резидента України, що зареєстрований на території цієї зони. При цьому, статтями 6, 7, 8 і 9 законопроекту передбачається, що відповідні органи управління будуть виконувати ряд функцій. Отже, реалізація таких положень законопроекту може потребувати додаткових витрат місцевих бюджетів Закарпатської області на функціонування органів управління спеціальної (вільної) туристсько-рекреаційної зони.

Крім того, частиною четвертою статті 9 законопроекту передбачено, що джерелами формування коштів і майна органу господарського розвитку і управління спеціальної (вільної) туристсько-рекреаційної зони можуть бути, зокрема, дотації або субсидії з державного чи місцевих бюджетів, а також з державних цільових фондів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевого бюджетів. При цьому відмічено, що Мінфін позбавлений можливості спрогнозувати обсяг додаткових видатків з державного та місцевого бюджетів у зв’язку з відсутністю показників для обрахунку відповідних положень законопроекту. Загалом Мінфіном законопроект у поданій редакції не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про спеціальну (вільну) економічну зону туристсько-рекреаційного типу «Туристичне Закарпаття» (реєстр. № 3701 від 19.06.2020), поданий народним депутатом України Устенком О.О., матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податкових і митних платежів та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації втрат доходів місцевих бюджетів після прийняття системно пов’язаних законопроектів за реєстр. № 3702 і № 3703 щодо унормування відповідних податкових пільг у Податковому та Митному кодексах України, а також може потребувати додаткових видатків місцевих бюджетів на функціонування органів управління спеціальної (вільної) туристсько-рекреаційної зони і додаткових видатків державного бюджету на надання відповідних дотацій або субсидій залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 44 Закону України «Про вищу освіту» (щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти окремих категорій осіб) (реєстр. № 3880 від 17.07.2020), поданий народними депутатами України Павленком Р.М., Княжицьким М.Л. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 44 Закону України «Про вищу освіту», відповідно до яких, зокрема, передбачається:

- запровадити для вступників, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та територія населених пунктів на лінії зіткнення, додаткові вимоги, що надають можливість вступу за вступними іспитами в межах установлених квот прийому до закладів вищої освіти (наукових установ), а також, створити умови для підвищення рівня володіння державною мовою вказаними вступниками;

- розширити перелік осіб, які можуть брати участь у конкурсі в межах установлених квот прийому до закладів вищої освіти (наукових установ) за рахунок дітей загиблих учасників бойових дій, зазначених у частині третій статті 44 Закону /зокрема, особи (за їхнім вибором), які мають захворювання, що можуть бути перешкодою для проходження зовнішнього незалежного оцінювання, особи, яких законом визнано учасниками бойових дій та які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України, брали участь в антитерористичній операції (операції об’єднаних сил), забезпеченні її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, а також військовослужбовці військової служби за контрактом – при вступі до військових закладів вищої освіти та військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти/;

- визначити, що видатки на фінансове забезпечення квот прийому до закладів вищої освіти (наукових установ) вказаних осіб визначаються окремим рядком у Державному бюджеті України та не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів, зокрема, на створення умов для підвищення рівня володіння державною мовою особами, які вступили або мають намір вступити до закладів вищої освіти, місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та територія населених пунктів на лінії зіткнення, про що також відмічено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін).

Також у висновку Мінфіну зауважується, що визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету немає можливості через відсутність вихідних даних (чисельності осіб, які потребуватимуть підвищення рівня володіння державною мовою, науково-педагогічних та педагогічних працівників, які будуть задіяні в освітньому процесі, тощо) та зазначається про непідтримку запропонованого законопроекту.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Мінфіном.

Варто також зауважити, що положення законопроекту, згідно з якими видатки на фінансове забезпечення квот прийому до закладів вищої освіти (наукових установ) визначаються окремим рядком у Державному бюджеті України та не можуть бути скорочені в поточному фінансовому році, не узгоджується із законодавчими правилами бюджетування, оскільки вимогами статті 95 Конституції України встановлено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, про що відмічено також у висновку Мінфіну.

Законодавча пропозиція не узгоджується з принципами програмно-цільового методу у бюджетному процесі, принципи та складові якого визначено пунктами 4 та 42 статті 2, статтею 20 Бюджетного кодексу України. Так, відповідно до вказаних вимог цього Кодексу видатки бюджетів визначаються за бюджетною програмою, яка за визначенням є сукупністю заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань та очікуваного результату, визначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Відтак, виконання окремих заходів в організації бюджетного процесу мають бути віднесені до складу видатків бюджетних програм, в рамках яких забезпечується надання освітніх послуг.

В контексті зазначеного слід зауважити, що відповідно до вимог частини другої статті 4 Бюджетного кодексу України, бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно Бюджетним кодексом України та законом про Державний бюджет України, при цьому, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Бюджетному кодексі України, застосовуються відповідні норми цього Кодексу.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідного закону не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 44 Закону України «Про вищу освіту» (щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти окремих категорій осіб) (реєстр. № 3880 від 17.07.2020, поданий народними депутатами України Павленком Р.М., Княжицьким М.Л. та іншими:

- матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного та місцевих бюджетів на підготовку кадрів закладами вищої освіти). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

- рекомендувати Комітету з питань освіти, науки та інновацій при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, викладені у висновках Міністерства фінансів України та Комітету з питань бюджету.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» щодо збільшення сум індексації заробітних плат, пенсій, стипендій, державної допомоги особам з інвалідністю, державної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування, щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві та інших грошових доходів населення (реєстр. № 4005 від 01.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом вносяться зміни до статей 2, 4 та 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», якими, зокрема, передбачається:

скасувати виключення щодо нездійснення індексації щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій;

зменшення порогу індексу споживчих цін зі 103 до 101 відсотка для проведення індексації грошових доходів населення;

зняття обмежень щодо проведення індексації грошових доходів населення /чинними нормами встановлено проведення індексації у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на відповідний рік/.

Поряд з цим, прикінцевими положеннями законопроекту доручається Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах та додаткові надходження спрямувати на відновлення норм індексації грошових доходів населення.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування.

Згідно із пояснювальною запискою до проекту закону, його реалізація не потребує додаткових бюджетних витрат, і може бути забезпечена за рахунок недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до зведеного бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) відмічено, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, зокрема, в частині видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери, оскільки індексація на заробітну плату здійснюється у межах фонду оплати праці та окремо не планується. У разі зменшення порогу індексації виникне необхідність здійснювати індексацію за рахунок видатків, передбачених на основні виплати, що може призвести до заборгованості із заробітної плати. При цьому, у разі прийняття зазначеного законопроекту, законодавча ініціатива не буде забезпечена фінансовими ресурсами через відсутність реальних джерел покриття додаткових видатків.

Крім того, Мінфін зауважив, що відповідно до пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Отже, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог вказує також Мінфін.

За узагальнюючим висновком Мінфіну, законопроект не підтримується.

Щодо терміну набрання чинності закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» щодо збільшення сум індексації заробітних плат, пенсій, стипендій, державної допомоги особам з інвалідністю, державної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування, щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві та інших грошових доходів населення (реєстр. № 4005 від 01.09.2020), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими:

має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту врахувати необхідність узгодження його положень із вимогами пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, викладені у висновках Міністерства фінансів України та Комітету з питань бюджету.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо збільшення пенсійних виплат (реєстр. № 4037-1 від 22.09.2020), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із проектом закону розмір пенсійних виплат (пенсії, соціальні виплати та допомоги, передбачені Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»), пропонується встановлювати в залежності від розміру фактичного прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, законопроектом пропонується встановлювати мінімальний розмір пенсії за віком в законі про державний бюджет на відповідний рік.

Крім того, запропонованими змінами скасовуються вимоги щодо виплати мінімального розміру пенсії за віком після досягнення 65-річного віку особам, які мають страховий стаж меншої тривалості, ніж встановлено Законом, а також скасовується норма, якою не дозволялося враховувати період, за який проведено одноразову сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, до страхового стажу при визначенні мінімального розміру пенсії за віком та при збільшенні мінімальної пенсії за віком.

Згідно з чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У поточному році розмір вказаного прожиткового мінімуму встановлено: з 1 січня – у сумі 1 638 гривень, з 1 липня – у сумі 1712 гривень, з 1 грудня – у сумі 1 769 гривень.

Слід відмітити, що за розміщеною на офіційному веб-сайті Міністерства соціальної політики України інформацією фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах жовтня 2020 року для осіб, які втратили працездатність, становив 3 176 гривень, що на 1 407 гривень більше проти законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 1 грудня 2020 року (1 769 гривень).

Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту, реалізація даного проекту закону потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 4037-1 відмічає, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України, оскільки призведе до збільшення дефіциту бюджету Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, за орієнтовними розрахунками обсяг додаткових видатків становитиме 2,8 млрд. грн на місяць, які не будуть забезпечені фінансовим ресурсом.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Поряд з цим слід відмітити, що частиною першою статті 40 Бюджетного кодексу України визначено предмет регулювання закону про державний бюджет, до положень якого не віднесено мінімальний розмір пенсії за віком.

Необхідно зауважити, що відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, який щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про державний бюджет на відповідний рік.

Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики України для спостереження за динамікою рівня життя в Україні та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо збільшення пенсійних виплат (реєстр. № 4037-1 від 22.09.2020), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими:

має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України) і у разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статті 40 Бюджетного кодексу України із урахуванням висновків Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо розміру мінімальної пенсії за віком (реєстр. № 4041-1 від 22.09.2020), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюватиметься в розмірі не менше фактичного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, мінімальний розмір пенсії за віком пропонується визначати у законі про державний бюджет на відповідний рік.

Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до законопроекту за реєстр. № 4041-1 відмічає, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України, оскільки призведе до збільшення дефіциту бюджету Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, за орієнтовними розрахунками Пенсійного фонду України обсяг додаткових видатків становитиме 7,9 млрд. грн на місяць.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Мінфін у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Крім того, слід зауважити, що відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних соціальних гарантій, є прожитковий мінімум, який щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про державний бюджет на відповідний рік.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо розміру мінімальної пенсії за віком (реєстр. № 4041-1 від 22.09.2020), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими:

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання обігу спеціальних дозволів на користування надрами (реєстр. № 4252 від 22.10.2020), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Третьяковою Г.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується запровадити новий податковий платіж - плату за користування ділянками надр корисних копалин загальнодержавного і місцевого значення, визначивши особливості оподаткування, зокрема:

об’єктом оподаткування є ділянка надр, надана у користування користувачу надрами на підставі відповідного спеціального дозволу;

податкові зобов’язання виникають з:

- 5-го календарного року видачі спеціального дозволу на користування надрами для геологічного вивчення з подальшим видобуванням (промислової розробки родовищ) корисних копалин загальнодержавного значення;

- 3-го календарного року видачі спеціального дозволу на користування надрами для видобування (промислової розробки родовищ) корисних копалин загальнодержавного значення;

- 3-го календарного року видачі спеціального дозволу на користування надрами для геологічного вивчення з подальшим видобуванням (промислової розробки родовищ) корисних копалин місцевого значення;

- 2-го календарного року видачі спеціального дозволу на користування надрами для видобування (промислової розробки родовищ) корисних копалин місцевого значення;

для власників спеціальних дозволів, які були видані до набрання чинності цим Законом, податкові зобов’язання виникають у такий же період, але не з дати видачі спеціального дозволу, а з дати з дня набуття чинності цим Законом;

базовий податковий (звітний) період – календарний квартал, а для плати за користування ділянками надр для нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу, етану, пропану, бутану – календарний місяць;

розмір розрахункової плати за користування ділянками надр визначається залежно від площі ділянки надр та ставки, яка встановлюється у розмірі від 10 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 1 га;

податкові зобов’язання із сплати плати не нараховуються з початку податкового (звітного) періоду, наступного за періодом сплати користувачем рентної плати за користування надрами щодо відповідної ділянки надр, у разі якщо розмір такої рентної плати перевищує 10% розміру розрахункової плати за користування ділянками надр.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття сприятиме більшій прозорості та правовій визначеності відносин надрокористування, створить умови для розвитку видобувної галузі та покращення інвестиційного клімату країни.

Згідно з висновком Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України законопроект за змістом пояснювальної записки до нього є системно пов’язаним із проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення надрокористування» (реєстр. № 4187-1 від 21.10.2020) та похідним від нього, у зв’язку з чим рішення щодо законопроекту за реєстр. № 4252 має прийматися за результатами розгляду законопроекту за реєстр. № 4187-1.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових коштів з державного бюджету, оцінити вплив законопроекту на показники бюджетів неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних, вартісна величина впливу залежатиме від кількості ділянок надр, які відповідатимуть визначеним у законопроекті вимогам, а також розміру площі таких ділянок надр, виду корисних копалин, що видобуваються, та розміру рентної плати за користування надрами, яка сплачується за видобуток корисних копалин з таких ділянок надр. При цьому, Мінфін зауважує, що адміністрування відповідної плати вимагатиме додаткових витрат часу, трудового ресурсу, спеціальної підготовки податківців в частині законодавства у сфері геології та розробки надр та бюджетних коштів на обслуговування нового податку, а саме ведення звітності, здійснення перевірки отриманих платежів до бюджету тощо.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яка вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання обігу спеціальних дозволів на користування надрами (реєстр. № 4252 від 22.10.2020), поданий народними депутатами України Бондаренком О.В., Третьяковою Г.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від плати за користування ділянками надр корисних копалин залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування податкових органів залежно від вжиття заходів щодо економного і ефективного використання бюджетних коштів, передбачених на функціонування цих органів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щодо експерта з радіаційного захисту» (реєстр. № 3869 від 16.07.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроект розроблено з метою надання можливостей суб’єктам діяльності у сфері використання ядерної енергії, іншим юридичним та фізичним особам, органам державної влади користуватись кваліфікованими рекомендаціями (консультаціями) з питань забезпечення радіаційного захисту персоналу та населення відповідно до законодавства з урахуванням міжнародних норм та практик на цивільно-правових засадах.

Відтак, законопроектом пропонується доповнити новою статтею 34-1 Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», якою врегульовується питання з уповноваження нових суб’єктів з консультування у сфері використання ядерної енергії – експертів з радіаційного захисту (визначаються основні вимоги до особи, яка має намір стати експертом з радіаційного захисту, орган, який наділяється повноваженням визнання компетенції експерта, основні засади порядку визнання компетенції тощо). Разом з тим, кваліфікаційні характеристики, вимоги до обсягу знань та практичних навичок за напрямами компетенції, порядок визнання компетентності експерта з радіаційного захисту запропоновано встановлювати у положенні про такого експерта, на затвердження якого уповноважено Кабінет Міністрів України, а рішення про визнання компетентності або про відмову у визнанні компетентності прийматиметься органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки. При цьому, у законопроекті запропоновано визнання та подовження строку компетентності експертів з радіаційного захисту здійснювати на безоплатній основі.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Державною інспекцією ядерного регулювання України, та за експертним висновком Міністерства фінансів України реалізація положень законопроекту не матиме впливу на показники бюджетів та у поточному бюджетному періоді не потребуватиме додаткових витрат з державного та місцевих бюджетів.

Проте, залежно від практики реалізації запропонованих законодавчих ініціатив, законопроект може мати вплив на показники бюджетів, а саме потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки на організацію роботи з визначення компетентності експерта з радіаційного захисту, а також додаткових видатків державного та місцевих бюджетів на оплату послуг такого експерта з надання рекомендацій (консультацій) з питань забезпечення радіаційного захисту органам державної влади та органам місцевого самоврядування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» щодо експерта з радіаційного захисту» (реєстр. № 3869 від 16.07.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (може потребувати додаткових видатків державного та місцевих бюджетів у разі необхідності отримання органами державної влади та органами місцевого самоврядування значної кількості послуг експертів з радіаційного захисту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.26.; 1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» (реєстр. № 4213 від 13.10.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний до нього проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» (реєстр. № 4213-1 від 26.10.2020), поданий народним депутатом України Куницьким О.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроектів є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектами за реєстр. № 4213 та за реєстр. № 4213-1 пропонується внесення змін до Закону України «Про дорожній рух», що надають можливість будь-яким суб’єктам господарювання виготовляти номерні знаки для транспортних засобів що підлягають державній реєстрації, та номерні знаки для разових поїздок із дотриманням відповідних встановлених вимог. Вказане дозволить власникам транспортних засобів самостійно здійснювати купівлю присвоєних під час державної реєстрації (перереєстрації) номерних знаків для транспортних засобів та обирати на свій розсуд суб’єкта господарювання, який їх виготовляє /довідково: на сьогодні Головний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ України (далі – ГСЦ МВС) через систему Prozorro здійснює закупівлю номерних знаків, як Замовник, встановлюючи вимоги до номерних знаків щодо їх якості, здійснюючи контроль за дотриманням відповідних вимог та на платній основі забезпечуючи власників транспортних засобів відповідними номерними знаками, видаючи їх разом із свідоцтвом при реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу/.

Водночас, законопроектом за реєстр. № 4213 встановлюється, що визначення порядку виготовлення номерних знаків для транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, та номерних знаків для разових поїздок, а також порядку обліку суб’єктів господарювання, які їх виготовляють належатиме до компетенції Кабінету Міністрів України у сфері дорожнього руху. При цьому вказані законопроекти законодавчо закріплюють ведення обліку таких суб’єктів господарювання за Міністерством внутрішніх справ України (далі – МВС).

Відтак, законопроекти за реєстр. № 4213 та за реєстр. № 4213-1 покликані врегулювати ідентичні питання у частині виготовлення номерних знаків для автомобільного транспорту, а їх положення здебільшого повторюються, тому подальша оцінка можливого впливу реалізації їх положень на показники бюджетів матиме однакове обґрунтування та висновки.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту за реєстр. № 4213, підготовленій МВС, реалізація положень законопроекту сприятиме скороченню витрат державного бюджету, спрямованих на логістику (розподіл номерних знаків між сервісними центрами МВС), а саме на: проведення тендерних процедур через систему Prozorro – у сумі 482,3 млн грн; передачу номерних знаків з вищого органу замовлення (ГСЦ МВС) до нижчого (територіальні органи МВС), на відрядження – у сумі 0,5 млн грн та оплату пального – у сумі 1 млн грн, які передбачається використати для збільшення закупівлі бланкової та іншої спеціальної продукції, необхідної для виконання покладених на МВС функцій.

Що стосується законопроекту за реєстр. № 4213-1, то у пояснювальній записці до нього відмічається, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

Водночас, Міністерство фінансів України у своїх експертних висновках до законопроектів за реєстр. № 4213 та за реєстр. № 4213-1 зазначає, що реалізація їх положень не матиме впливу на показники бюджетів та не потребуватиме додаткових витрат державного бюджету.

Проте, варто наголосити, що реалізація запропонованої законодавчої ініціативи може призвести до:

покращення фінансово-економічного стану та податкоспроможності суб’єктів господарювання, які виготовлятимуть номерні знаки для транспортних засобів та до відповідного збільшення надходжень державного і місцевих бюджетів від сплачених ними податків і зборів;

збільшення витрат державного бюджету МВС на створення та ведення окремого реєстру – обліку суб’єктів господарювання, які виготовлятимуть номерні знаки відповідно до встановлених вимог.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» (реєстр. № 4213 від 13.10.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, та альтернативний до нього проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» (реєстр. № 4213-1 від 26.10.2020), поданий народним депутатом України Куницьким О.О., можуть мати опосередкований вплив на показники бюджетів (оцінка впливу залежатиме від зміни фінансово-економічного стану суб’єктів господарювання, які виготовлятимуть номерні знаки для транспортних засобів та від зміни відповідних витрат державного бюджету Міністерства внутрішніх справ України за наслідками практичної реалізації положень законопроектів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з відокремленням діяльності з передачі електричної енергії (щодо запровадження моделі відокремлення ISO)» (реєстр. № 3267 від 26.03.2020), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Шипайлом О.І., Пивоваровим Є.П.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

З метою законодавчого врегулювання питання сертифікації оператора системи передачі електричної енергії за моделлю відокремлення ISO /довідково: вказана модель передбачає, що оператор системи користується майном, яке забезпечує цілісність об’єднаної енергетичної системи України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління, магістральні та міждержавні електричні мережі на праві господарського відання, при цьому, зазначене майно залишається у власності держави/ законопроектом, серед іншого, пропонується внести ряд змін, які передбачають наступне.

Так, суб’єктами законодавчої ініціативи шляхом виключення пункту 7 частини четвертої статті 5 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019-VIII) пропонується звузити повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, у сфері електроенергетики, зокрема у частині погодження інвестиційних програм оператора системи передачі та операторів систем розподілу.

При цьому, шляхом доповнення частини третьої статті 6 Закону
№ 2019-VIII новим пунктом 11-1, значно розширюються повноваження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – Регулятор) у разі обрання моделі відокремлення ISO у частині:

– здійснення нагляду за дотриманням власником системи передачі та оператором системи передачі встановлених обов’язків, проведення, за необхідності, перевірки та накладання штрафів за їх недотримання;

– здійснення моніторингу відносин між власником системи передачі і оператором системи передачі, а також затвердження договорів і вирішення спорів між власником системи передачі і оператором системи передачі за запитом щонайменше одного із цих суб’єктів;

– забезпечення розміру тарифу на послуги з передачі електричної енергії та інших платежів, пов’язаних із доступом або приєднанням до системи передачі, для такого оператора з врахуванням винагороди власнику системи передачі за право користування такою системою, у тому числі її складовими, які були реконструйовані або поліпшені за рахунок власника системи передачі за умови, що такі роботи здійснені в економічно обґрунтований спосіб;

– встановлення тарифів на послуги з передачі електричної енергії та інших платежів, пов’язаних з доступом або приєднанням до системи передачі, з урахуванням забезпечення покриття витрат на погоджені Регулятором інвестиції та узгодженої норми прибутку.

Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту, зокрема, щодо розширення повноважень Регулятора, призведе до збільшення відповідних видатків спеціального фонду державного бюджету, адже згідно зі статтею 11 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» фінансове забезпечення діяльності Регулятора, його центрального апарату і територіальних органів здійснюється за рахунок надходження до спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання, які сплачуються суб’єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Крім того, Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту наголошує на виключенні окремих запропонованих законопроектом повноважень Регулятора. Відтак, враховуючи те, що власником системи передачі є держава в особі Мінфіну, до повноважень якого не входить дотримання обов’язків, встановлених Законом № 2019-VIII, Мінфін наголошує на необхідності виключення власника системи передачі з переліку суб’єктів ринку електричної енергії, за якими Регулятору належить здійснювати державний нагляд, а також норми законопроекту щодо моніторингу відносин між власником системи передачі і оператором системи передачі з метою забезпечення дотримання останнім своїх обов’язків та затвердження договорів і вирішення спорів між власником системи передачі і оператором системи передачі за запитом щонайменше одного із цих суб’єктів, оскільки зазначена норма порушує принципи підконтрольності і підзвітності у діяльності центральних органів виконавчої влади, визначені Законом України «Про центральні органи виконавчої влади» та іншими нормативно-правовими актами.

У свою чергу, шляхом доповнення частини третьої статті 32 Закону № 2019-VIII законопроект передбачає розширення переліку суб’єктів, що можуть бути оператором системи передачі, зокрема до переліку включено суб’єкта господарювання, власником корпоративних прав якого є виключно держава чи суб’єкт господарювання, 100% корпоративних прав якого належать державі, якому на підставі рішення суб’єкта управління та відповідної угоди передано на праві господарського відання об’єкти державної власності, що використовуються для провадження діяльності з передачі електричної енергії. Як наслідок, реалізація зазначеної пропозиції може потребувати додаткових витрат державного бюджету, що пов’язане з обов’язком такого суб’єкта господарювання отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії на виконання вимог постанови Регулятора від 09.11.2017 № 1388 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії» (зі змінами), а також зумовить сплату до державного бюджету такими операторами системи передачі частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів (доходів), нарахованих на акції.

Слід відмітити, що шляхом доповнення Закону № 2019-VIII новими статтями 36-1, 36-2 та 36-3, законопроектом визначаються вимоги щодо відокремлення, незалежність та обов’язки оператора системи передачі та власника системи передачі у разі обрання моделі відокремлення ISO. Водночас, встановлюється обов’язок власника системи передачі, зокрема щодо:

– експлуатації, підтримання у належному стані і розвитку системи передачі, а також забезпечення довгострокової здатності системи передачі задовольняти обґрунтований попит шляхом інвестиційного планування;

– проведення інвестицій, передбачених планом розвитку системи передачі на наступні 10 років та затверджені Регулятором, або надавати згоду на таке інвестування будь-якою зацікавленою стороною, у тому числі незалежним оператором системи;

– забезпечення виконання фінансових зобов’язань, пов’язаних з активами мережі, крім зобов’язань, пов’язаних з функціями незалежного оператора системи;

– надання гарантій для сприяння фінансування розвитку системи передачі.

З приводу зазначеного, в експертному висновку Мінфіну до цього законопроекту відмічається, що враховуючи те, що власником системи передачі є держава в особі Мінфіну, фінансування інвестицій, передбачених планом розвитку системи передачі, та забезпечення виконання фінансових зобов’язань, пов’язаних з активами мережі, може призвести до збільшення видатків державного бюджету. Відтак, Мінфін не підтримує відповідну законодавчу ініціативу та пропонує пункти 2 та 3 частини другої нової статті 36-2 вилучити /у пункті 7 розділу І законопроекту/.

Серед іншого, суб’єктами законодавчої ініціативи, шляхом доповнення Закону № 2019-VIII новою статтею 36-4, встановлюється обов’язок оператора системи передачі щодо розробки та запровадження програми відповідності, в якій визначаються заходи для забезпечення унеможливлення дискримінаційних дій та забезпечення моніторингу виконання таких заходів. Моніторинг виконання програми відповідності пропонується здійснювати контролером – фізичною особою, в порядку визначеному Регулятором.

При цьому, відносини між оператором системи передачі та контролером врегульовуватимуться умовами договору, яким серед іншого, визначатимуться умови оплати послуг контролера, матеріальні та інші права контролера, що може потребувати додаткових витрат державного бюджету з огляду на те, що оператор системи передачі може бути суб’єктом державної власності.

Належить відмітити, що шляхом доповнення частини четвертої статті 77 Закону № 2019-VIII новими пунктом 3-1, законопроект передбачає відповідальність учасників ринку (крім споживачів) у разі вчинення правопорушення на ринку електричної енергії у розмірі до 10% від річного доходу (виручки) власника системи передачі – на власника системи передачі за порушення вимог про відокремлення і незалежність оператора системи передачі, передбачених Законом № 2019-VIII. Щодо зазначеного Мінфіном висловлено застереження щодо неможливості практичного застосування відповідної законодавчої ініціативи, оскільки власником системи передачі є держава в особі Мінфіну, яке не є суб’єктом господарювання та не має річного доходу (виручки), адже відповідно до статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи – це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджету.

Слід зазначити, що розробниками законопроекту всупереч вимогам статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України не подано відповідних фінансово-економічних обґрунтувань (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Загалом, Мінфін у межах питань, що належить до його компетенції, зауважує, що законопроект потребує доопрацювання.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з відокремленням діяльності з передачі електричної енергії (щодо запровадження моделі відокремлення ISO)» (реєстр. № 3267 від 26.03.2020), поданий народними депутатами України Герусом А.М., Шипайлом О.І., Пивоваровим Є.П., матиме опосередкований вплив на показники бюджетів (може потребувати додаткових витрат державного бюджету у разі необхідності надання допомоги оператору системи передачі державної власності та може зумовити сплату до державного бюджету таким суб’єктом частини чистого прибутку (доходу) та дивідендів (доходу), нарахованих на акції). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішеннянадіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про відновлення дії окремих положень Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо визначення відповідальності за порушення вимог фінансового контролю суддями» (реєстр. № 4312 від 03.11.2020), внесений народними депутатами України Масловим Д.В. та Торохтієм Б.Г.

Відмітили:

Головним з опрацювання такого законопроекту визначено Комітет Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що він вирішує питання контролю за суддями системи судоустрою щодо відповідальності суддів за порушення вимог антикорупційного законодавства, створюючи механізм притягнення суддів до адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, який відповідає вимогам Конституції України в частині забезпечення незалежності судової гілки влади.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не впливатиме на дохідну та видаткову частини державного бюджету та не потребує фінансового забезпечення у поточному бюджетному періоді.

Разом з тим, законопроектом серед іншого пропонується внести зміни до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) щодо віднесення до суб’єкта правопорушень у цій статті суддів, які подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до статті 172-6 Кодексу за порушення вимог фінансового контролю передбачено адміністративну відповідальність у вигляді накладання штрафів за: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, – від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані – від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; такі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, – від 100 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік; подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, – від 1000 тисячі до 2500 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо визначення відповідальності за порушення вимог фінансового контролю суддями», внесений народними депутатами України Масловим Д.В. та Торохтієм Б.Г. (реєстр. № 4312 від 03.11.2020), матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо комісійної винагороди під час здійснення еквайрингу» (реєстр. № 4179 від 01.10.2020), внесений народним депутатом України Княжицьким М.Л.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 166-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) щодо запровадження адміністративної відповідальності за встановлення комісійної винагороди за послуги еквайрингу та/або інтерчейнджу у більшому розмірі, ніж передбачено законом, шляхом накладання штрафу у розмірі від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за ці ж самі дії, вчинені особою, яку протягом року вже було піддано адміністративному стягненню, – у розмірі від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таке положення законопроекту у разі виявлення відповідних порушень може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на виконання закону про державний бюджет у поточному бюджетному періоді та не потребує внесення до нього змін. Разом з тим, зауважено, що встановлення законодавчих обмежень на розмір комісійної винагороди за послуги еквайрингу та/або інтерчейнджу не сприятиме розвитку безготівкових розрахунків та призведе до підвищення тарифів на банківські послуги, збільшення вартості обслуговування платіжних карток, а також встановлення плати за ті послуги, які наразі не тарифікуються. Загалом Мінфін надає зауваження до законопроекту та вважає, що законопроект не може бути підтриманий у запропонованій редакції.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо комісійної винагороди під час здійснення еквайрингу» (реєстр. № 4179 від 01.10.2020), внесений народним депутатом України Княжицьким М.Л., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів державного бюджету від штрафів у разі виявлення відповідних порушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про відновлення переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 4020-1 від 22.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується, насамперед: відновити дію Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» у редакції, яка була чинною станом на 19 жовтня 2019 року; визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про визнання таким, що втратив чинність Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації»; відновити заборону приватизації національного оператора поштового зв’язку шляхом віднесення його до об’єктів, які не підлягають приватизації, визначених у статті 4 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна».

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття забезпечить збереження у державній власності стратегічно важливих для України підприємств та дозволить більш виважено підійти до питання перегляду переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує виділення додаткових коштів з державного бюджету, але у разі відновлення переліку підприємств, заборонених до приватизації, може призвести до недонадходження коштів від їх приватизації до державного бюджету. Загалом Мінфін не підтримує законопроект, враховуючи необхідність оновлення переліку об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації, і недопущення втрати державних об’єктів, що знаходяться на тимчасово окупованих територіях.

Необхідно звернути увагу, що Законом України від 13.04.2020 р.
№ 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» зменшено на 2020 рік план надходжень від приватизації державного майна з 12 млрд грн до 500 млн грн /у зв’язку із законодавчою вимогою щодо тимчасового припинення приватизації об’єктів великої приватизації на період встановлення карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби
(COVID-19)/, за 10 місяців п.р. надійшло до державного бюджету 1913,5 млн грн від продажу об’єктів малої приватизації. Поряд з тим, уточнені планові показники доходів загального фонду державного бюджету на 2020 рік від частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань, що вилучається до бюджету, та дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (код 21010000) визначені у сумі 68,3 млрд грн. У доопрацьованому Урядом до другого читання законопроекті «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (реєстр. № 4000 від 27.11.2020 р.) план надходжень від приватизації державного майна передбачено у сумі 12 млрд грн (збільшено на 6 млрд грн порівняно з законопроектом, поданим на перше читання), а планові показники доходів за кодом 21010000 визначено у сумі 28,8 млрд грн (збільшено на 4,2 млрд грн відповідно).

Таким чином, впровадження даної законодавчої ініціативи може вплинути у наступних бюджетних періодах на планування і виконання вищезазначених надходжень державного бюджету.

До законопроекту не додано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про відновлення переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 4020-1 від 22.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести у наступних бюджетних періодах до зміни показників надходжень державного бюджету від приватизації державного майна та від частини чистого прибутку державних підприємств і дивідендів, нарахованих на державну частку майна господарських товариств, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 4020-3 від 22.09.2020), внесений народними депутатами України Підласою Р.А., Мовчаном О.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується затвердити переліки об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, зокрема, визначивши:

у додатку № 1 – перелік акціонерних товариств, у статутних капіталах яких частка корпоративних прав, що належать державі, не може бути меншою ніж 50 відсотків + 1 акція та не підлягає приватизації /9 об’єктів/;

у додатку № 2 – перелік акціонерних товариств, у статутних капіталах яких частка корпоративних прав, що належать державі, становить 100 відсотків, державних унітарних та казенних підприємств, що не підлягають приватизації /101 об’єкт/.

Крім того, законопроектом передбачається викласти в новій редакції пункт 3 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», а саме встановити, що протягом трьох років забороняється звертати стягнення на об’єкти нерухомого майна та інші основні засоби виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності об’єктів права державної власності, які на день набрання чинності цим законом були включені до переліків, затверджених Законом України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 37, ст. 332), крім випадків, коли стягнення звертається для погашення виплат із заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв’язку із трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, його прийняття забезпечить посилення контролю держави за збереженням і використанням майна акціонерних товариств, козенних та державних підприємств, установ і організацій, що не підлягають приватизації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту не потребує виділення додаткових коштів з державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» (реєстр. № 4020-3 від 22.09.2020), внесений народними депутатами України Підласою Р.А., Мовчаном О.В., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести у наступних бюджетних періодах до зміни показників надходжень державного бюджету від приватизації державного майна та від частини чистого прибутку державних підприємств і дивідендів, нарахованих на державну частку майна господарських товариств, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань звернення стягнення на іпотечне майно» (реєстр. № 4204 від 09.10.2020), внесений народними депутатами України Дубинським О.А., Кінзбурською В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується врегулювати порядок та умови проведення реструктуризації зобов’язань фізичних осіб – позичальників за кредитами, отриманими в іноземній валюті під заставу єдиного житла або земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва житлового будинку, який став або мав стати єдиним житлом позичальника, а також вносяться зміни до Кодексу України з питань банкрутства, Цивільного кодексу України та законів України «Про іпотеку», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і «Про виконавче провадження» щодо врегулювання проблемних питань звернення стягнення на іпотечне майно, припинення кредитних зобов’язань у зв’язку із пропуском кредитором відповідних строків тощо.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, право на проведення реструктуризації матимуть позичальники, які отримали кредит під заставу житлової нерухомості, не мають у власності іншого житла на дату реструктуризації, та позичальники, які отримали кредити під заставу земельної ділянки для будівництва єдиного житла, при цьому заборгованість за кредитом пропонується визначити на рівні загальної заборгованості позичальника за кредитом за тілом та процентами, але не більше ринкової вартості житла (земельної ділянки) – предмету іпотеки.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не має прямого впливу на доходну чи видаткову частину державного бюджету та не потребує додаткових видатків з державного бюджету. Разом з тим, Мінфін відмічає, що для забезпечення неможливості примусового позбавлення єдиного житла позичальників, які отримали кредит в іноземній валюті, діє Закон України від 03.07.2014 р. № 1304-VII (із змінами) «Про мораторій на стягнення майна громадян України наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», положення якого втрачають чинність 21.04.2021 року. При цьому зауважено, що відповідний мораторій діє вже більше шести років та фактично дозволяє деяким позичальникам ігнорувати умови кредитного договору та уникати примусового виконання зобов’язання, що призвело до зростання частки проблемних активів банків та негативно позначається на їх ліквідності та платоспроможності, а отже на належному функціонуванні банківської системи України в цілому, при цьому частка непрацюючих валютних іпотечних кредитів станом на кінець червня 2020 року становить 95 відсотків від загального обсягу портфеля іпотечних кредитів в іноземній валюті.

Отже, практичне застосування положень законопроекту може вплинути на фінансово-економічний стан кредиторів і позичальників та відповідно опосередковано на їх розрахунки з бюджетом.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про реструктуризацію зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань звернення стягнення на іпотечне майно» (реєстр. № 4204 від 09.10.2020), внесений народними депутатами України Дубинським О.А., Кінзбурською В.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів бюджету в частині сплати податків кредиторами і позичальниками залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 215 Податкового кодексу України щодо встановлення механізму співвідношення ставок акцизного податку на бензини та скраплений газ відповідно до європейського законодавства (реєстр. № 4098-4 від 01.10.2020), поданий народними депутатами України Холодовим А.І., Торохтієм Б.Г. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року встановити співвідношення ставок акцизного податку на скраплений газ та бензини на рівні 25% та запровадити механізм одночасної зміни ставок акцизного податку на скраплений газ та бензини відповідно до встановленого 25% співвідношення у разі нерівномірного перегляду ставок на скраплений газ або на бензини

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його метою є захист понад 7 мільйонів громадян України, які використовують скраплений газ як основний вид пального для транспортних засобів, приготування їжі, підігріву води та опалення, від хаотичних пропозицій збільшення ставок акцизного податку на скраплений газ та перегляду ставок акцизного податку на бензини, недопущення у майбутньому зміни таких ставок без економічного обґрунтування, без розрахунків соціально-економічних наслідків та всупереч вимогам європейського та національного законодавства щодо основ формування акцизної політики на енергетичні продукти, а також забезпечення стабільності та передбачуваності для інвестиційної діяльності в енергетичній галузі.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів, а законодавче закріплення співвідношення ставок акцизного податку на бензини моторні та скраплений газ на рівні 25% спричинить одночасне збільшення їх вартості при можливому підвищенні ставки акцизу, і як наслідок, зростання ціни товарів, у витратах на виробництво та збут яких включено вартість скрапленого газу або бензину. Мінфін також зауважує, що законопроектом не передбачено конкретні строки підвищення акцизного податку на бензини моторні та скраплений газ.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 2 частини другої статті 24-2 та пунктами 1 і 2 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України акцизний податок з пального є джерелом формування спеціального фонду державного бюджету в частині державного дорожнього фонду.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 215 Податкового кодексу України щодо встановлення механізму співвідношення ставок акцизного податку на бензини та скраплений газ відповідно до європейського законодавства (реєстр. № 4098-4 від 01.10.2020), поданий народними депутатами України Холодовим А.І., Торохтієм Б.Г. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зміни доходів спеціального фонду державного бюджету від акцизного податку залежно від визначення строків підвищення ставок акцизного податку на пальне та практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами-платниками єдиного податку (реєстр. № 2645-д від 12.10.2020), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцевим Д.О., Кінзбурською В.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Податкового кодексу України пропонується:

доповнити новими термінами для цілей розділу XIV цього Кодексу («торговий об’єкт» і «роздрібна торгівля через дрібнороздрібну торгівельну мережу»);

надати контролюючим органам деякі нові повноваження;

збільшити площу нерухомого майна, яка може бути здана в оренду фізичними особами – підприємцями, в межах якої надається право бути платником єдиного податку першої - третьої груп: для житлових приміщень – з 100 до 400 квадратних метрів, для нежитлових приміщень – з 300 до 900 квадратних метрів;

розширити перелік побутових послуг населенню, які надаються першою та другою групами платників єдиного податку;

звільнення від застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій платників єдиного податку другої групи, які здійснюють реалізацію товарів чи надання послуг виключно через дрібнороздрібну торговельну мережу, за визначеними законопроектом критеріями місця здійснення діяльності та/або розміру загальної площі торгового об’єкту.

Крім того, законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», якими передбачається:

уточнити визначення терміну «контрольна стрічка»;

заборонити суб’єктам господарювання використання програмних реєстраторів розрахункових операцій при роздрібній торгівлі пальним;

уточнити окремі положення щодо функціонування програмних реєстраторів розрахункових операцій;

пом’якшити відповідальність суб’єктів господарювання за порушення у сфері застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Згідно з пояснювальною запискою від прийняття законопроекту очікується позитивний вплив, оскільки суттєво лібералізуються правила застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій при здійсненні розрахункових операцій.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що прийняття законопроекту може мати опосередкований вплив на показники бюджету, зокрема, пропозиція стосовно збільшення площі нерухомого майна, яке може бути здано в оренду фізичними особами – підприємцями, несе ризики використання переваг спрощеної системи оподаткування з метою ухилення від оподаткування середнім та великим бізнесом, а також утворення схем податкової оптимізації, що може призвести до зменшення надходжень до бюджетів від податку на доходи фізичних осіб та військового збору у зв’язку з переходом фізичних осіб – підприємців на спрощену систему із загальної. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його підтримує за умови врахування висловлених зауважень.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Слід звернути увагу, що порушені законопроектом питання певним чином унормовуються у законопроекті за реєстр. № 4439-д, який Верховною Радою України прийнято в цілому як закон 01.12.2020 р.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій фізичними особами-платниками єдиного податку (реєстр. № 2645-д від 12.10.2020), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцевим Д.О., Кінзбурською В.О. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного і місцевих бюджетів від податків і зборів залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Голосували: «за» – 25, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 2.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів Україн Улютіна Д.В. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1497-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) від 04.12.2020 № 16010-05-2/37446 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1497-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеною вимогою Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1497-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінфіну на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків споживання у обсязі 19 238,2 тис. гривень (з них оплата праці – 15 769 тис. гривень) шляхом:

зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 3502010 «Керівництво та управління у сфері фінансових розслідувань» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Бюро фінансових розслідувань/,

збільшення їх обсягу за бюджетною програмою 3505010 «Керівництво та управління у сфері фінансового контролю» /відповідальний виконавець бюджетної програми – Офіс фінансового контролю/.

Мінфіну доручено забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету після погодження зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2020 року за загальним фондом державного бюджету проведено видатки за бюджетними програмами:

3502010 – видатки не проводились (уточнений річний план визначено в обсязі 169,8 млн грн),

3505010 – в обсязі 446,1 млн грн, або 93% плану на звітний період та 76,8% уточненого плану на рік (уточнений річний план визначено в обсязі 580,6 млн грн з урахуванням перерозподілу видатків відповідно до розпорядження Уряду від 15.07.2020 № 854-р). При цьому, Законом України від 13.04.2020 № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон № 553-IX) обсяг видатків споживання за загальним фондом було збільшено на 41 512,2 тис. гривень (з них на оплату праці – на 49 180,3 тис. гривень).

Як зазначено у матеріалах, направлених листом Мінфіну до Комітету, прийняття цього розпорядження Уряду зумовлено:

1) незавершенням процесу утворення центрального органу виконавчої влади – Бюро фінансових розслідувань та, як наслідок, продовженням до завершення здійснення заходів з утворення центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов’язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об’єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України /відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України»/;

2) потребою оплати праці працівників органів Державної аудиторської служби (далі – Держаудитслужба) з метою матеріального стимулювання працівників, у тому числі контрольно-ревізійного складу, задіяних під час проведення заходів державного фінансового контролю за використанням коштів утвореного у складі Державного бюджету України фонду боротьби із гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19). У розрахунках додаткової потреби щодо матеріального стимулювання працівників у обсязі 19 238,2 тис. гривень, зокрема, визначено додаткову потребу за міжрегіональними територіальними органами – 11 510,5 тис. гривень, центрального апарату – 4 258,5 тис. гривень.

Загалом Мінфіном зазначається, що зазначене розпорядження дасть змогу виконувати на належному рівні завдання та функції, покладені на Держаудитслужбу.

Довідково: Рішенням Уряду /постанова від 20.05.2020 р. № 388/ скасовано рішення про реорганізацію Держаудитслужби та вирішено ліквідувати Офіс фінансового контролю. При цьому, забезпечення діяльності Держаудитслужби у 2020 році передбачено здійснювати в межах видатків, передбачених Офісу фінансового контролю.

Щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету слід відмітити наступне:

1) Відповідно до вимог частини одинадцятої статті 23 Кодексу забороняється без внесення змін до закону про Державний бюджет України збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків та на видатки за бюджетними програмами, пов'язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами.

Водночас, Законом № 553-IX тимчасово на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, було призупинено застосовування окремих норм Кодексу, зокрема положень частини одинадцятої статті 23 Кодексу.

Проте, Законом України від 17.09.2020 № 909-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», який набрав чинності 4 жовтня 2020 року, скасовано тимчасове призупинення застосування положень частин десятої та одинадцятої статті 23 Кодексу і обмеження, встановлені цими нормами Кодексу, визначено не застосовувати у випадках прийняття рішень про виділення коштів із Фонду COVID-19 (абзац сьомий пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону № 553-IX виключено, а статтю 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» доповнено нормою, відповідно до якої обмеження, встановлені частинами десятою та одинадцятою статті 23 Кодексу, не застосовуються у випадках прийняття рішень про виділення коштів за напрямами, передбаченими цією статтею, тобто тими, на які спрямовуються кошти Фонду COVID-19).

2) При затвердженні державного бюджету на 2020 рік для Бюро фінансових розслідувань бюджетні призначення за загальним фондом за бюджетною програмою 3502010 було визначено у обсязі 1 288 141,4 тис. гривень (видатки споживання, з яких на оплату праці – 926 967,2 тис. гривень). Впродовж року бюджетні призначення за цією бюджетною програмою постійно зменшувалися. Так, Законом № 553-IX обсяг видатків споживання за загальним фондом було зменшено на 638 793,3 тис. гривень (з них на оплату праці – на 497 676,4 тис. гривень) та встановлено у обсязі 649 348,1 тис. гривень (з них на оплату праці – 429 290,8 тис. гривень). Крім того, застосовувалася процедура перерозподілів видатків державного бюджету, і кошти за бюджетною програмою 3502010 відповідно до розпоряджень Уряду від 12.02.2020 № 118-р, від 15.07.2020 № 854-р та від 02.12.2020 № 1497-р спрямовувалися на інші бюджетні програми Мінфіну, як головного розпорядника коштів державного бюджету, а саме: на бюджетні програми: 3503010 «Заходи з реорганізації Державної фіскальної служби» /у обсязі 429 380,5 тис. грн (видатки споживання, з них на оплату праці – 308 989,1 тис. грн)/, 3504010 «Керівництво та управління у сфері казначейського обслуговування» /у обсязі 31 709,1 тис. грн (видатки споживання)/, 3505010 «Керівництво та управління у сфері фінансового контролю» /у обсязі 37 726 тис. грн (видатки споживання, з них на оплату праці – 15 769 тис. грн)/.

Так, з урахуванням положень Закону № 553-ІХ та перерозподілів видатків державного бюджету, визначених розпорядженнями Уряду від 12.02.2020 № 118-р, від 15.07.2020 № 854-р та від 02.12.2020 № 1497-р, уточнений річний план за бюджетною програмою 3502010 «Керівництво та управління у сфері фінансових розслідувань» становитиме 150 532,5 тис. гривень (з яких на оплату праці – 88 763,7 тис. гривень).

3) Для забезпечення діяльності Держаудитслужби впродовж року видатки державного бюджету за бюджетною програмою 3505010 загалом було збільшено на 79 238,2 тис. грн (з них на оплату праці – на 69 949,3 тис. гривень).

З огляду на загальний обсяг запропонованих протягом року змін до планових показників видатків державного бюджету для забезпечення діяльності Мінфіну та власне напрями спрямування додатково виділених коштів, які могли бути враховані при плануванні бюджетних показників, постає питання щодо якості планування показників видатків для Мінфіну і їх розподілу між бюджетними програмами. На такий стан бюджетного планування варто звернути увагу Мінфіну.

Слід зауважити, що звернення Мінфіну до Комітету щодо перерозподілу видатків державного бюджету не містить достатнього обсягу відповідних фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань щодо запропонованих обсягів змін бюджетних призначень, хоча це передбачено пунктом 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловив зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала про результати розгляду питання в очолюваному нею підкомітеті, зауваживши, зокрема, про те, що:

відповідно до вимог частини одинадцятої статті 23 Кодексу заборонено збільшувати видатки на утримання апаратів міністерств (відомств) та оплату праці без внесення змін до закону про Державний бюджет України;

упродовж року між бюджетними програмами Мінфіну змінювався обсяг бюджетних призначень і, зокрема, було зменшено обсяг видатків за бюджетною програмою 3505010 щодо керівництва та управління у сфері фінансових розслідувань та спрямовано їх на забезпечення діяльності інших центральних органів виконавчої влади.

Голова підкомітету Забуранна Л.В. також звернула увагу на необхідність якісного бюджетного планування, але, зважаючи на актуальність порушеного питання, запропонувала погодити встановлений розпорядженням Уряду від 02.12.2020 № 1497-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1497-р перерозподілу видатків державного бюджету. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

зменшення обсягу цих видатків за бюджетною програмою 3502010 «Керівництво та управління у сфері фінансових розслідувань»,

збільшення обсягу таких видатків за бюджетною програмою 3505010 «Керівництво та управління у сфері фінансового контролю».

Голосували: «за» – 24, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 3.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Замлинського Р.Т. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1500-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції) від 04.12.2020 № 22/3-4448-20 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1500-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс). Згідно із зазначеними вимогами Кодексу перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 02.12.2020 № 1500-р встановлено у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Мінреінтеграції на 2020 рік у спеціальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3901600 «Пілотні заходи з реагування на проблеми для розвитку, викликані переміщенням осіб та поверненням комбатантів», здійснити перерозподіл видатків у сумі 4 035,6 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення на таку суму видатків розвитку.

Міністерству фінансів доручено після погодження зазначеного перерозподілу видатків з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Слід відмітити, що відповідно до частини третьої статті 13 Кодексу видатки спеціального фонду бюджету здійснюються за рахунок конкретно визначених надходжень спеціального фонду бюджету. Водночас, згідно із положеннями частини восьмої статті 13, частини четвертої статті 23 та частини другої статті 48 Кодексу розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять витрати за спеціальним фондом бюджету виключно в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету, тобто витрати спеціального фонду мають постійне бюджетне призначення.

Разом з цим, відповідно до частини другої статті 57 Кодексу Казначейство на кінець бюджетного періоду зберігає залишки коштів на рахунках спеціального фонду державного бюджету для покриття відповідних витрат у наступному бюджетному періоді з урахуванням їх цільового призначення.

Довідково: за даними звітності Казначейства за січень-жовтень 2020 року видатки за бюджетною програмою 3901600 за спеціальним фондом фактично проведено у обсязі 7 852,4 млн грн, або 46,1% уточненого плану на рік /затверджено у сумі 7 457 тис. грн (у тому числі видатки споживання – 4 853,7 тис. грн, видатки розвитку – 2 603,3 тис. грн), при цьому уточнений річний план визначено у сумі 17 021,7 тис. грн (збільшено на 9 564,7 тис. грн)/.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі Мінреінтеграції, в якому зокрема відмічається, що запропонований перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється з метою забезпечення закупівлі медичного обладнання для реалізації субпроектів, що реалізуються в рамках проекту «Подолання наслідків конфлікту, пілотний проект з відновлення та розбудови спроможностей» /довідково: між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Міжнародним Банком Реконструкції та Розвитку 20.09.2016 підписано Грантову Угоду № TF0A3307 за проектом «Подолання наслідків конфлікту, пілотний проект з відновлення та розбудови спроможностей», згідно з якою Мінреінтеграції виступає його виконавцем, реципієнтом та бенефіціаром одночасно, при цьому кошти Гранту відповідно до частини четвертої статті 13 Кодексу є власними надходженнями бюджетних установ і зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і за рахунок яких здійснюється фінансове забезпечення заходів за бюджетною програмою 3901600 «Пілотні заходи з реагування на проблеми для розвитку, викликані переміщенням осіб та поверненням комбатантів»/, зокрема:

«Створення центру медичної реабілітації учасників бойових дій, зокрема, учасників АТО та інших пільгових груп на базі комунального закладу «Кам’янська міська лікарня № 5» ДОР» м. Кам’янське, Дніпропетровська обл. (для придбання ультразвукового апарату, тракційного столу витяжіння, апарату для активно-пасивної механотерапії верхніх та нижніх кінцівок, апарату для тривалої пасивної розробки суглобів кінцівок) на суму 2 276,6 тис.гривень;

«Реабілітація та відновлення – крок у комфортне життя» м. Бердянськ, Запорізька область (для придбання реабілітаційного комплексу) на суму 1 759 тис. гривень.

Водночас, за поясненнями Мінреінтеграції відмічається, що здійснення вищевказаного перерозподілу можливе у зв’язку із економією коштів, що виникла внаслідок запровадження карантинних обмежень, які вплинули на зміну обсягів закупівлі консультаційних послуг, які передбачали проведення масових заходів та активне спілкування з відібраними бенефіціарами, в тому числі проведення тренінгів та семінарів, послуги з організації обміну досвідом, проведення круглих столів, а також здійснення робочих візитів до імплементаторів субпроектів /відповідно до паспорта бюджетної програми 3901600 на 2020 рік (копію надано народним депутатам України – членам Комітету) визначено обсяги відповідних коштів за усіма субпроектами (напрямами), що реалізуються у межах Проекту «Подолання наслідків конфлікту, пілотний проект з відновлення та розбудови спроможностей»/.

Окремо слід звернути увагу, що до кінця поточного бюджетного періоду залишилося менше місяця, відтак існують ризики щодо спроможності використання у повному обсязі, саме у поточному році, та з дотримання вимог законодавства про публічні закупівлі видатків на придбання медичного обладнання за рахунок додаткових видатків розвитку, визначених розпорядженням Уряду від 02.12.2020 № 1500-р.

Загалом слід зауважити, що звернення Мінреінтеграції до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить достатніх фінансово-економічних обґрунтувань щодо такого перерозподілу (зокрема, відповідних розрахунків потреби у видатках розвитку на придбання реабілітаційного обладнання), хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І., перший заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Замлинський Р.Т.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. не висловив заперечень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Член Рахункової палати Невідомий В.І.зауважив, що за результатами проведеного у 2019 року Рахунковою палатою аудиту щодо проекту «Подолання наслідків конфлікту, пілотний проект з відновлення та розбудови спроможностей», який підтримується коштами Міжнародного банку реконструкції та розвитку, Міністерство не забезпечило ефективного управління цими коштами і не завершило реалізацію в установлені терміни жодного субпроекту, які реалізуються у межах Проекту, що мало наслідком незабезпечення учасників АТО і внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни послугами медичної і фізичної реабілітації, крім того висловив застереження, що існують ризики невикористання до кінця року у повному обсязі коштів на придбання медичного обладнання, зважаючи, що до кінця поточного бюджетного періоду залишилося менше місяця, а терміни закупівлі є досить тривалими.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала про результати розгляду даного питання в очолюваному нею підкомітеті, зокрема зазначивши, що за наданими Міністерством поясненнями відповідні тендерні процедури вже проведені, що допускає високу вірогідність освоєння цих коштів, а відтак, за результатами опрацювання пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням Уряду від 02.12.2020 № 1500-р перерозподіл видатків державного бюджету з дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1500-р перерозподілу видатків державного бюджету з дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1500-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій на 2020 рік у спеціальному фонді державного бюджету, за бюджетною програмою 3901600 «Пілотні заходи з реагування на проблеми для розвитку, викликані переміщенням осіб та поверненням комбатантів» перерозподілу видатків у сумі 4 035,6 тис. грн шляхом зменшення обсягу видатків споживання та збільшення на таку суму видатків розвитку (із врахуванням вимог щодо проведення видатків за спеціальним фондом державного бюджету, встановлених частинами третьою, четвертою та восьмою статті 13, частиною четвертою статті 23, частиною другою статті 48, частиною другою статті 57 Кодексу).

Голосували: «за» – 21, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 5.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України – Головного державного санітарного лікаря України Ляшка В.К. про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорону здоров’я України (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1501-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 03.12.2020 № 10-02/36631/2-20 та від 04.12.2020 № 10-02/3693/2-20 (копії листів надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків державного бюджету відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1501-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2020 рік».

Комітетом погодження перерозподілу видатків державного бюджету за бюджетними програмами в межах загального обсягу бюджетних призначень головного розпорядника коштів державного бюджету здійснюється відповідно до частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України. Згідно із зазначеними вимогами Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків державного бюджету здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Такий порядок затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 02.12.2020 № 1501-р встановлено здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених МОЗ на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків за бюджетною програмою 2301170 «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров’я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах Міністерства охорони здоров’я України» шляхом зменшення обсягу видатків споживання на суму 9 300 тис. грн (комунальні послуги та енергоносії) та збільшення на таку суму обсягу видатків розвитку.

Довідково слід зазначити, що за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень-жовтень 2020 року видатки по загальному фонду за бюджетною програмою 2301170 фактично проведено в обсязі 1 231 443,9 тис. грн, що становить 69,1% річного плану (визначено в обсязі 1 781 184,1 тис. грн) та 82,9% плану на звітний період.

При цьому, шляхом здійснення перерозподілу видатків державного бюджету розпорядженнями Уряду від 11.11.2020 № 1417-р та від 16.11.2020 № 1456-р було збільшено відповідно обсяг видатків споживання за загальним фондом державного бюджету за цією бюджетною програмою на 5 059 тис. грн, обсяг видатків розвитку – на 53 121,6 тис. гривень.

Обґрунтування щодо зазначеного перерозподілу видатків наведено у листі МОЗ, в якому відмічається, що здійснення перерозподілу обумовлено необхідністю оновлення застарілого та придбання нового діагностичного обладнання для Національного інституту раку (далі – Інститут), а саме, апарату штучної вентиляції легень, аналізаторів газів та електролітів, системи імунохемілюмінесцентного аналізу, моніторів пацієнта з сенсорним екраном, експресаналізаторів, комплекту аналізатору імуноферментного (ІФА).

У матеріалах МОЗ відмічається, що значна частина наявного в Інституті обладнання вже відпрацювала понад десять років, що значно перевищує його технічний ресурс та, як наслідок, призводить до частого виходу його з ладу. Ремонт та технічна підтримка застарілого медичного обладнання потребує значних витрат на його ремонт та призводить до вимушеного припинення експлуатації, що в свою чергу впливає на своєчасність та якість надання медичної допомоги онкохворим, а у період пандемії гострої респіраторної хвороби COVID-19 особливо актуальним є питання якості надання медичної допомоги хворим з онкологічною патологією, що не мають змоги відтермінувати лікування за життєвими показниками.

Водночас зазначається, що у зв’язку із запровадженням карантину з метою запобігання поширенню COVID-19 (було частково призупинено планову госпіталізацію та проведення планових обстежень хворих) та зважаючи на теплі погодні умови, за бюджетною програмою 2301170 утворилася економія видатків, передбачених на комунальні послуги та енергоносії.

При цьому, враховуючи те, що до кінця поточного бюджетного періоду залишилося менше місяця, є сумніви щодо можливості проведення з дотриманням вимог законодавства у цьому році закупівель відповідного обладнання, що пояснюється довготривалим проведенням процедур закупівель у системі РrоZorro.

У той же час необхідно зазначити, що звернення МОЗ до Комітету щодо зазначеного перерозподілу видатків державного бюджету не містить детальних фінансово-економічних розрахунків щодо обсягів такого перерозподілу, хоча надання відповідних розрахунків і обґрунтувань передбачено пунктом 7 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 18 (зі змінами).

Слід відмітити, що за результатами попереднього опрацювання зазначеного питання у підкомітеті з питань видатків державного бюджету 3 грудня 2020 року МОЗ надало додаткові обґрунтування (лист від 04.12.2020 р. № 10-02/3693/2-20) щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету, зокрема зазначається наступне:

- перелік обладнання, що закуповуватиметься Інститутом, визначено та сформовано відповідною комісією Інституту з урахуванням вирішення нагальної потреби у придбанні обладнання;

- відповідне обладнання, на яке визначено потребу, входить до переліку товарів, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість /затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 року № 224 «Про затвердження переліку лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), які звільняються від сплати ввізного мита та операції з ввезення яких на митну територію України звільняються від оподаткування податком на додану вартість»/;

- процедура закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання коронавірусної хвороби COVID-19, згідно із затвердженим переліком, здійснюється без використання електронної системи закупівель, з обов’язковим оприлюдненням в електронній системі всієї інформації щодо проведеної закупівлі /затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 року № 225 «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України»/;

- за наданою Інститутом інформацією на даний час розроблено та узгоджено з постачальниками проекти договорів щодо придбання необхідного обладнання, які мають бути укладені та оприлюднені протягом трьох днів з дня затвердження додаткових кошторисних призначень. Також зазначається, що відповідні кошти будуть освоєні Інститутом у повному обсязі протягом двох днів після відкриття МОЗ бюджетних асигнувань.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., член Рахункової палати Невідомий В.І., заступник Міністра охорони здоров’я України – Головний державний санітарний лікар України Ляшко В.К.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловили заперечень і зауважень щодо перерозподілу видатків державного бюджету, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами попереднього опрацювання зазначеного питання в очолюваному нею підкомітеті 03.12.2020 МОЗ надало додаткові матеріали, крім того керівництво Інституту також надало відповідні пояснення щодо можливості здійснення закупівель до кінця поточного року, оскільки товари будуть закуповуватися за спрощеною процедурою згідно з постановою КМУ № 225 «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) на території України». Водночас, голова підкомітету Забуранна Л.В. звернулася до МОЗ і Головного державного санітарного лікаря України Ляшка В.К. розглянути питання виділення Інституту раку апарату ШВЛ, який було закуплено за кошти державного бюджету централізовано, а також надати можливість закупити вузькоспеціалізоване обладнання. Підсумовуючи, голова підкомітету Забуранна Л.В. зазначила, що за результатами опрацювання даного питання з урахуванням додатково наданих матеріалів пропонується рекомендувати Комітету погодити встановлений розпорядженням Уряду від 02.12.2020 № 1501-р перерозподіл видатків державного бюджету (проект ухвали надано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження встановленого розпорядженням Уряду № 1501-р перерозподілу видатків державного бюджету. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За наслідками розгляду та керуючись вимогами частини восьмої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1501-р здійснення в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 2301170 «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров’я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах Міністерства охорони здоров’я України», перерозподілу видатків шляхом зменшення обсягу видатків споживання на 9 300 тис. грн (комунальні послуги та енергоносії) та збільшення на таку суму обсягу видатків розвитку.

Голосували: «за» – 22, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосували» – 4.

3.СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра охорони здоров’я України – Головного державного санітарного лікаря України Ляшка В.К. про виділення коштів державного бюджету Міністерству охорони здоров’я із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для закупівлі медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, пов?язаних з наданням медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 (постанова Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 р. № 1197).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства охорони здоров’я України (далі – МОЗ) від 07.12.2020 № 25-04/36895/2-20 (копію листа надано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження виділення коштів державного бюджету МОЗ із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою
COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для закупівлі медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, пов?язаних з наданням медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1197 «Про виділення коштів для закупівлі медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, пов?язаних з наданням медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі – постанова КМУ № 1197).

Згідно із статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /із змінами згідно із законами України від 13.04.2020 № 553-IX, від 18.06.2020 № 726-IX, від 03.07.2020 № 751-IX, від 17.09.2020 № 909-IX, від 17.11.2020 № 1006-IX/ (далі – Закон) у складі державного бюджету створено фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Фонд COVID-19) на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України зазначеної хвороби, та протягом 30 днів з дня відміни цього карантину, для реалізації завдань якого передбачені видатки за загальним фондом Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у обсязі 72 250 317,6 тис. грн, з яких за загальним фондом – 63 350 317,6 тис. грн, за спеціальним фондом– 8 900 000 тис. грн.

Кошти Фонду COVID-19, як визначено у частині четвертій статті 28 Закону, використовуються на заходи, спрямовані на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2, та на боротьбу з її наслідками, зокрема на закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення зазначених заходів, включаючи закупівлю медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.

Відповідно до частини другої статті 28 Закону рішення про виділення коштів із Фонду COVID-19 (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам) приймаються Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом. Водночас, згідно з пунктом 6 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» у разі неможливості проведення засідання Комітету протягом двох днів з дня отримання звернення про погодження рішення Кабінету Міністрів України, таке погодження здійснюється Погоджувальною радою депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України на її засіданні.

Поряд з тим, у частині п’ятій статті 28 Закону встановлено, що Кабінет Міністрів України може приймати рішення за погодженням з Комітетом щодо скорочення видатків державного бюджету і надання кредитів з державного бюджету та їх спрямування до Фонду COVID-19.

На виконання пункту 16 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13.04.2020 № 553-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 302 (із змінами, внесеними згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 та № 539 від 01.07.2020) затверджено Порядок використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками (далі – Порядок № 302). У Порядку № 302 дещо деталізовано перелік визначених Законом напрямів спрямування коштів Фонду COVID-19 та встановлено, що при зверненні з приводу виділення коштів серед іншого належить зазначити про заходи, які передбачається здійснити за рахунок коштів Фонду, внести пропозиції щодо умов і гарантій повернення виділених коштів на поворотній основі, надати інформацію про можливість (неможливість) фінансового забезпечення відповідних заходів за рахунок інших джерел та можливі наслідки в разі, коли кошти не будуть виділені, додати фінансово-економічні розрахунки та обґрунтування щодо необхідного обсягу коштів Фонду.

Згідно з інформацією Міністерства фінансів України станом на 01.11.2020 р загальний обсяг Фонду COVID-19 з урахуванням прийнятих Кабінетом Міністрів України рішень становив 65.959.318,53 тис. грн, що повністю розподілений.

Постановою КМУ № 1197:

1) згідно з пунктом 1 здійснено скорочення обсягу видатків розвитку на суму 5 264 939,7 тис. гривень за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» /із внесенням змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 р. № 539 «Про виділення коштів для здійснення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення». Однак такі зміни не узгоджуються із обсягом коштів, що вказаний у пункті 1 постанови КМУ № 1197/ та збільшення на таку суму обсягу видатків за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками»;

2) згідно з пунктом 2 встановлено виділити МОЗ із Фонду COVID-19 на безповоротній основі 5 264 939,7 тис. гривень для забезпечення закупівлі медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, пов?язаних з наданням медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, збільшивши на таку суму обсяг видатків споживання за бюджетною програмою 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення»;

3) на виконання пункту 4 належить забезпечити:

МОЗ погодження з Комітетом скорочення обсягу видатків державного бюджету, передбаченого пунктом 1 цієї постанови, та виділення бюджетних коштів, передбачених пунктом 2 цієї постанови;

Міністерству фінансів — внесення після зазначеного погодження відповідних змін до розпису державного бюджету.

Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році здійснюється Національною службою здоров’я України (далі – НСЗУ) згідно з Порядком, встановленим постановою Кабінету Міністрів України від 5 лютого 2020 р. № 65 /дія такого Порядку поширюється на всі заклади охорони здоров’я незалежно від форми власності та фізичних осіб - підприємців, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та уклали договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій із НСЗУ, а також на суб’єктів господарювання, які провадять господарську діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з роздрібної торгівлі лікарськими засобами, які уклали договір про реімбурсацію із НСЗУ/.

Програма медичних гарантій включає пакети медичних послуг, пов’язані з наданням за принципом екстериторіальності, екстреної медичної допомоги, первинної медичної допомоги, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги, третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги, паліативної медичної допомоги, медичної реабілітації, медичної допомоги дітям до 16 років, медичної допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами. У межах програми медичних гарантій НСЗУ здійснює реімбурсацію лікарських засобів.

Починаючи з 1 квітня 2020 року, НСЗУ застосовує Порядок реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення для надання:

екстреної медичної допомоги пацієнтам з підозрою або встановленим захворюванням на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 /НСЗУ укладає договори про надання екстреної медичної допомоги пацієнтам з підозрою або встановленим захворюванням на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом
SARS-CoV-2, з центрами екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, визначеними відповідно до пункту 25 цього Порядку/;

стаціонарної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 /НСЗУ укладає договори про надання стаціонарної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, з надавачами медичних послуг, які включені до переліку закладів охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, поданого керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації медико-біологічного характеру державного рівня, пов’язаної з поширенням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та відповідають умовам закупівлі/;

медичної допомоги, яка надається мобільними медичними бригадами, що утворені для реагування на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 /НСЗУ укладає договори із закладами охорони здоров’я щодо надання медичної допомоги мобільними медичними бригадами закладів охорони здоров’я з відбору, зберігання та транспортування зразків біологічних матеріалів для тестування на
SARS-CoV-2 методом полімеразної ланцюгової реакції, укомплектованими штатними медичними працівниками таких закладів, що визначені структурними підрозділами з питань охорони здоров’я відповідних держадміністрацій та відповідають умовам закупівлі, в обсязі, що не перевищує 10 мобільних бригад на кожні 100000 населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці/;

стаціонарної медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, яка надається окремими закладами охорони здоров’я протягом квітня 2020 року /НСЗУ укладає договори із закладами охорони здоров’я, визначеними у додатку 3 до цієї постанови/.

Відповідно, внесені зміни до Порядку № 302 дозволять спрямувати виділені із Фонду COVID-19 кошти на закупівлю медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, пов?язаних з наданням медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, а саме за бюджетною програмою 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення».

Довідково: Законом встановлені бюджетні призначення за бюджетною програмою 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» (розпорядником – відповідальним виконавцем у системі МОЗ яких є НСЗУ) у сумі 88 881,7 млн гривень. Уточнений план – 86 952,6 млн грн, рівень виконання якого за січень-жовтень 2020 року за даними звітності Казначейства становить 70,6% (використано 61 418,6 млн грн).

З приводу необхідності виділення таких коштів в інформаційній довідці МОЗ зазначається, що ситуація з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, призвела до додаткового навантаження на надавачів медичних послуг та зумовила потребу у залученні додаткових коштів з Фонду COVID-19 і зміні підходу щодо закупівлі медичних послуг у таких надавачів. Відтак виділені кошти передбачається розподілити таким чином:

1) 1,6 млрд грн – для оплати за листопад 2020 року за пакетом надання послуг за програмою державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення «Екстрена медична допомога пацієнтам з підозрою або встановленим захворюванням на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2»;

2) 3,6 млрд грн, а також залишки коштів за пакетами «Стаціонарна медична допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, яка надається окремими закладами охорони здоров’я протягом квітня 2020 року» (на сьогодні становить 2,9 млрд грн), економія за пакетами спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги, а також частина коштів, наявних на залишках в пакеті «Первинна медична допомога», – для оплати за грудень 2020 року за пакетом надання послуг за програмою державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення «Екстрена медична допомога пацієнтам з підозрою або встановленим захворюванням на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2», та за листопад і грудень 2020 року пакету «Стаціонарна медична допомога пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, яка надається окремими закладами охорони здоров’я протягом квітня 2020 року».

При цьому у листі НСЗУ до МОЗ, що наданий МОЗ до Комітету разом з іншими матеріалами, висловлено позицію щодо виділених коштів, обсяг яких може забезпечити додаткову потребу за умови відміни у програмі медичних гарантій такого напряму медичних послуг, як екстрена медична допомога пацієнтам з підозрою або встановленим захворюванням на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, та нерозширення мережі закладів, що надають допомогу пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19.

Інших пояснень, обґрунтувань та відповідних розрахунків з приводу виділеного обсягу коштів не наведено, а також не надано інформації з оцінкою ризиків щодо використання у повному обсязі виділених коштів до завершення бюджетного періоду 2020 року.

Водночас, МОЗ у матеріалах до Комітету надано направлений до МОЗ лист Державного агентства автомобільних доріг України, згідно з яким обґрунтовано точку зору Агентства щодо скорочення видатків за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» на суму не більше, ніж 5 264 939,7 тис. грн, та зазначено про наявність вже зареєстрованих і неоплачених бюджетних зобов’язань, невиконання яких може призвести до судових позовів.

При цьому належить звернути увагу на необхідність приведення у відповідність до зміненого обсягу видатків за цією бюджетною програмою обсягу коштів, виділеного Агентству для будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, що визначений у пункті 1 постанови КМУ від 01.07.2020 № 539.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю, Лопушанський А.Я., Молоток І.Ф., Гончаренко О.О., Саламаха О.І., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.С., член Рахункової палати Невідомий В.І., заступник Міністра охорони здоров’я України – Головний державний санітарний лікар України Ляшко В.К.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., загалом не заперечуючи проти постанови КМУ № 1197, водночас зазначив про арифметичну помилку у додатку до постанови та запевнив про погоджене її виправлення ініціаторами змін.

Член Рахункової палати Невідомий В.І. не висловив зауважень з приводу постанови, що розглядається.

Під час обговорення зазначеного питання народні депутати – члени Комітету Лопушанський А.Я. і Молоток І.Ф. навели приклади наявності заборгованості із заробітної плати медичним працівникам, які безпосередньо беруть участь у боротьбі з гострою респіраторною хворобою COVID-19, та незабезпеченості киснем медичних закладів, звернувши увагу МОЗ на необхідність усунення таких фактів.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. вніс пропозицію підтримати таке рішення Комітету:

- погодити здійснення скорочення видатків і спрямування їх до Фонду COVID-19 та виділення із цього Фонду коштів МОЗ для забезпечення закупівлі медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення відповідно до постанови КМУ № 1197;

- звернути увагу Кабінету Міністрів України на необхідність внесення уточнень до пункту 1 постанови КМУ від 01.07.2020 р. № 539 з метою узгодження правових норм.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію. За результатами голосування така пропозиція була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частин другої, четвертої та п’ятої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік»:

1. Погодити визначене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2020 № 1197 «Про виділення коштів для закупівлі медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, пов’язаних з наданням медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2» здійснення:

1) скорочення обсягу видатків розвитку за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» на суму 5 264 939,7 тис. гривень /включаючи зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 р. № 539/;

2) збільшення на таку суму обсягу видатків за бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками»;

3) виділення Міністерству охорони здоров’я на безповоротній основі 5 264 939,7 тис. гривень із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для забезпечення закупівлі медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, пов?язаних з наданням медичної допомоги пацієнтам з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, збільшивши на таку суму обсяг видатків споживання за бюджетною програмою 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення».

2. Звернути увагу Кабінету Міністрів України на необхідність внесення уточнень до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 № 539 «Про виділення коштів для здійснення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» для дотримання збалансованості бюджетних показників та узгодження правових норм.

Голосували: «за» – 22, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 5.

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

27 лютого 2024 16:11

Комітет Верховної Ради України