ПРОТОКОЛ ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №77 від 03.02.2021

Опубліковано 09 лютого 2021, о 11:59

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

Протокол засідання №77 від 03 лютого 2021 року

15 год. 00 хв. м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Лаба М.М., Лунченко В.В., Люшняк М.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І.

Всього присутніх – 30 народних депутатів.

Відсутні:

Члени Комітету: Лопушанський А.Я., Задорожній М.М., Кіссе А.І., Шпак Л.О.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пунда О.Б., Расчислова Л.В., Серік Н.П., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Сторожук О.В.

Список запрошених:

Немчінов О.М. – Міністр Кабінету Міністрів України;

Ковтун Т.В. – заступник Державного секретаря Кабінету Міністрів України;

Єрмоличев Р.В. – заступник Міністра фінансів України;

Гливка А.О. – радник Міністра фінансів України;

Алюшина Н.О. – Голова Національного агентства України з питань державної служби;

Ващенко К.О. – Державний секретар Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України;

Солодка І.В. – Державний секретар Міністерства охорони здоров’я України;

Лазебна М.В. – Міністр соціальної політики України;

Пацкан В.В. – Голова Рахункової палати;

Мазярчук В.М. – радник Голови Рахункової палати;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки Рахункової палати.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження передачі бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 № 49-р).

3. Щодо представництва народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету у складі комісій, визначених Бюджетним кодексом України чи Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»:

1) Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів;

2) Комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку;

3) Комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (включаючи пропозиції щодо об’єктів і заходів, що можуть забезпечуватися за рахунок цієї субвенції);

4) Комісії для розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетною програмою «Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти» (код 2201140);

5) Комісії для розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (код 2211260);

6) Комісії для розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти» (код 2211210).

4. Різне.

1) Про розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 № 68-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1570».

2) Про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2021 року.

3) Інформація Міністра соціальної політики України щодо заходів з реалізації у 2021 році бюджетних програм за кодами 2501230 та 2501410, зокрема щодо стану виплати житлових субсидій населенню та надання компенсації у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію.

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Копанчук О.Є. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу цивільного захисту України щодо врегулювання питання виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту" (реєстр. № 4286 від 29.10.2020, Кабінет Міністрів України);

1.1.2. Проект Закону України "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства" (реєстр. № 4288-2 від 04.11.2020, народний депутат України Дубінський О.А.);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу цивільного захисту України (щодо удосконалення моніторингу та заходів із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій)" (реєстр. № 3778 (доопрац.) від 16.11.2020, народний депутат України Шахов С.В.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державне бюро розслідувань" та Закону України "Про державну службу" щодо приведення деяких положень у відповідність до Конституції України" (реєстр. № 4053 від 04.09.2020, народні депутати України Княжицький М.Л., Федина С.Р., Синютка О.М. та інші).

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – одноголосно.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань, пов’язаних із військовополоненими та інтернованими особами в особливий період (реєстр. № 4327 від 05.11.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Законопроектом пропонується визначити повноваження та завдання державних органів щодо поводження з військовополоненими та інтернованими особами в особливий період відповідно до вимог Женевських конвенцій та додаткових протоколів до них. Зокрема, положеннями законопроекту передбачено покласти повноваження на:

Кабінет Міністрів України – щодо встановлення порядку поводження з військовополоненими в особливий період відповідно до норм гуманітарного міжнародного права; створення із початком воєнних дій (війни) національного інформаційного бюро як допоміжного органу для організації роботи із збору та аналізу інформації про військовополонених та інтернованих осіб, ведення централізованого обліку військовополонених та інтернованих осіб, збору та передачі особистих цінних речей військовополонених та інтернованих осіб, обміну інформацією про військовополонених та інтернованих осіб, які перебувають на території України, з органами державної влади, Міжнародним Комітетом Червоного Хреста, а також Центральним агентством у разі його створення;

Міністерство оборони України (Генеральний штаб Збройних Сил України) – стосовно здійснення заходів щодо поводження з військовополоненими в особливий період, прийняття рішення про інтернування громадян держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України, які, за даними Служби безпеки України, становлять загрозу національній безпеці України у зв’язку з таким нападом чи агресією. При цьому, рішення про відміну інтернування приймається негайно після закінчення бойових дій та прийняття Указу Президента України про скасування воєнного стану або за відсутності причин, що стали підставою для інтернування;

Військову службу правопорядку у Збройних Силах України – щодо організації збору, супроводження військовополонених з таборів оперативних командувань (угрупувань військ), а також їх охорони та утримання в тилових таборах для військовополонених;

Національну гвардію України – стосовно участі у забезпеченні громадської безпеки та охороні громадського порядку у місцях інтернування;

Національну поліцію – щодо здійснення заходів із доставлення інтернованих осіб до місць інтернування, встановлення місцезнаходження інтернованих осіб у разі самовільного залишення ними місць інтернування;

Службу безпеки України – щодо здійснення заходів з виявлення на території України громадян держави, яка загрожує нападом чи здійснює агресію проти України, які становлять загрозу національній безпеці України у зв’язку з таким нападом чи агресією, повідомляти Генеральний штаб Збройних Сил України з метою вирішення ним питання щодо інтернування таких осіб з урахуванням реальних та потенційних воєнних загроз національній безпеці України;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях та тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя – щодо здійснення координації діяльності державних органів з питань застосування норм міжнародного гуманітарного права та проводить моніторинг їх дотримання на території України;

центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері зовнішніх відносин, в особливий період – щодо забезпечення організації зовнішніх зв’язків з державами та міжнародними організаціями стосовно утримання та повернення військовополонених та інтернованих осіб в особливий період;

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері транспорту та надання послуг поштового зв’язку – щодо здійснення координації заходів з перевезення (без використання автомобільного транспорту) військовополонених та інтернованих осіб в особливий період, а також забезпечення надання їм послуг поштового зв’язку;

місцеві державні адміністрації – за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях та тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, у порядку, встановленому законодавством, визначають місця для примусового оселення інтернованих осіб, організовують та здійснюють заходи щодо їх утримання в особливий період відповідно до норм міжнародного гуманітарного права;

органи місцевого самоврядування – щодо участі у визначенні місць для примусового оселення інтернованих осіб, організації та здійсненні заходів щодо їх утримання.

Згідно з пунктом 1 Прикінцевих положень законопроекту, цей Закон набирає чинності з 1 січня 2021 року.

Як зазначається Міністерством оборони України у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових витрат бюджету для утримання військовополонених та інтернованих осіб в особливий період. За розрахунками Міністерства оборони України додаткові витрати на реалізацію законопроекту в особливий період можуть становити близько 61,6 млн гривень щороку, у тому числі: на утримання відповідними місцевими державними адміністраціями інтернованих осіб – 46,7 млн грн (з розрахунку 300 осіб), Міністерством оборони військовополонених – 10,3 млн грн (з розрахунку 300 осіб), крім того, додаткових витрат потребуватиме створення та забезпечення діяльності національного інформаційного бюро у сумі 4,6 млн гривень.

У експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) зазначається, що реалізація положень законопроекту може впливати на показники державного та місцевих бюджетів та потребуватиме, починаючи з 2021 року, додаткових витрат державного бюджету для утримання військовополонених та інтернованих осіб в особливий період (у разі набуття відповідними особами такого статусу), а також із початком воєнних дій (війни) на створення та забезпечення діяльності національного інформаційного бюро.

Проте, до законопроекту не подано пропозицій про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Загалом, у експертному висновку Мінфіну зазначається, що за результатами розгляду та оцінки впливу на бюджет зазначеного законопроекту Мінфін не заперечує щодо подальшого розгляду законопроекту за умови його доопрацювання з урахуванням вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України у частині встановлення терміну набрання чинності Законом не раніше 1 січня 2022 року.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування питань, пов’язаних із військовополоненими та інтернованими особами в особливий період (реєстр. № 4327 від 05.11.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оптимізації судоустрою) (реєстр. № 4417 від 24.11.2020), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Люботою Д.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом шляхом внесення змін до Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та низки інших законодавчих актів пропонується наділити Вищу раду правосуддя повноваженнями щодо здійснення організаційного та фінансового забезпечення діяльності органів судової влади, скасувавши їх для Державної судової адміністрації України. Зокрема, до повноважень Вищої ради правосуддя віднесено:

затвердження нормативів кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів;

забезпечення належних умов діяльності судів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України та органів суддівського самоврядування;

організацію комп’ютеризації судів для здійснення судочинства, діловодства, інформаційно-нормативного забезпечення судової діяльності та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної (автоматизованої) системи; забезпечення судів необхідними технічними засобами фіксування судового процесу в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування відповідних судів;

забезпечення ведення Єдиного державного реєстру судових рішень;

організацію діяльності служби судових розпорядників;

контроль за діяльністю Cлужби судової охорони.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту зазначає, що прийняття законопроекту матиме вплив на видаткову частину бюджету і потребуватиме внесення змін до закону про Державний бюджет України на відповідний рік в частині зміни головного розпорядника коштів державного бюджету на здійснення правосуддя місцевими та апеляційними судами, функціонування інших органів та установ системи правосуддя. Крім того, перегляду потребуватимуть видатки для забезпечення діяльності Вищої ради правосуддя відповідно до передбачених законопроектом повноважень.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету суб’єкту права законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

Загалом Мінфін в межах компетенції не має зауважень до законопроекту та наголошує про необхідність одночасного розгляду законопроекту із законопроектами за реєстр. № 4418 та № 4419 від 24.11.2020 р., при цьому зауважує, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету і буде здійснюватися в межах видатків на утримання органів судової влади.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо оптимізації судоустрою) (реєстр. № 4417 від 24.11.2020), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Люботою Д.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету на забезпечення діяльності органів судової влади, шляхом перерозподілу видатків між такими органами відповідно до положень законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо оптимізації судоустрою) (реєстр. № 4418 від 24.11.2020), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Люботою Д.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом запропоновано шляхом внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ліквідувати Державну судову адміністрацію України та її територіальні управління. Положеннями законопроекту передбачено, що Вища рада правосуддя є правонаступником прав та обов’язків ліквідованої Державної судової адміністрації України у відповідних сферах діяльності, а апеляційні суди з розгляду цивільних і кримінальних справ є правонаступниками прав та обов’язків відповідних ліквідованих територіальних управлінь Державної судової адміністрації України в межах відповідного апеляційного округу. Крім цього, державні підприємства, що створені або належать до сфери управління Державної судовою адміністрацією України, переходять в управління Вищої ради правосуддя.

Крім того, пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень законопроекту передбачається, що Голова Вищої ради правосуддя протягом тридцяти днів з дня набрання чинності цим Законом організовує проведення аудиту та перевірки фінансово-господарської діяльності Державної судової адміністрації України, який повинен бути доручений незалежному аудитору. Слід зазначити, що реалізація зазначеного положення законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету.

Загалом Мінфін в межах компетенції не має зауважень до законопроекту та наголошує про необхідність одночасного розгляду законопроекту із законопроектами за реєстр. № 4417 та № 4419 від 24.11.2020 р., при цьому, зауважує, що реалізація положень законопроекту не потребує додаткових видатків державного бюджету і буде здійснюватися в межах видатків на утримання органів судової влади.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (щодо оптимізації судоустрою) (реєстр. № 4418 від 24.11.2020), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Люботою Д.В. та іншими, має вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок та в межах видатків державного бюджету на забезпечення діяльності органів судової влади, шляхом перерозподілу видатків між такими органами відповідно до положень законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких інших Законів України щодо відсторонення від здійснення правосуддя суддів (реєстр. № 4505 від 16.12.2020), поданий народними депутатами України Бабієм Р.В., Вельможним С.А. та Дирдіним М.Є.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом запропоновано:

надати право Вищій раді правосуддя без рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України вносити Президенту України подання про призначення на посаду судді суддів, у яких у яких закінчився 5-річний строк повноважень, до суду, у якому вони здійснювали правосуддя;

передбачити відсторонення (на підставі норм закону) суддів, стосовно яких Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про невідповідність судді займаній посаді;

вирішувати питання переведення суддів апеляційних судів, рішення про ліквідацію яких прийнято на момент набрання чинності цим законом, до новостворених апеляційних судів відповідної юрисдикції.

Крім того, змінами до статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» пропонується зменшити розмір базового посадового окладу судді, який тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя, до 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (далі – прожитковий мінімум) /відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб визначено у сумі 2270 гривень, а розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 1 січня 2021 року – 2102 гривень/.

Довідково варто зазначити, що базовий розмір посадового окладу судді встановлено частиною третьою цієї статті Закону та становить: судді місцевого суду – 30 прожиткових мінімумів; судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду – 50 прожиткових мінімумів; судді Верховного Суду – 55 прожиткових мінімумів.

Як зазначено у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до поданого законопроекту зазначається, що прийняття законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, разом з тим, додаткових видатків державного бюджету не потребує.

Так, зменшення розміру базового посадового окладу судді, який тимчасово відсторонений від здійснення правосуддя, дозволить оптимізувати в певній мірі видатки державного бюджету на забезпечення діяльності органів правосуддя, залежно від кількості суддів, яких буде відсторонено, а в цілому реалізація законопроекту здійснюватиметься в межах видатків державного бюджету, які передбачаються на виконання повноважень органами судової влади.

Проте, до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків), як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких інших Законів України щодо відсторонення від здійснення правосуддя суддів (реєстр. № 4505 від 16.12.2020), поданий народними депутатами України Бабієм Р.В., Вельможним С.А. та Дирдіним М.Є., матиме вплив на показники державного бюджету (реалізація законопроекту здійснюватиметься в межах видатків державного бюджету, які передбачаються на виконання повноважень органами судової влади). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (реєстр.№ 4378 від 13.11.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань цифрової трансформації.

Законопроектом, зокрема, запропоновано внести зміни до Закону України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» та покласти на Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України (далі – Держспецзв’язку) обов’язок щодо збереження резервних копій інформації та відомостей державних електронних інформаційних ресурсів.

Крім того, передбачено зміни до Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України», якими, зокрема пропонується зобов’язати органи державної влади, військові формування, утворені відповідно до законів України, державні підприємства, установи та організації з метою усунення можливих наслідків кіберінцидентів та кібератак створювати резервні копії державних електронних інформаційних ресурсів, що перебувають у їх володінні або розпорядженні та є критичними для їх сталого функціонування, та передавати їх на зберігання до Держспецзв’язку, крім тих, передача яких обмежена законодавством. При цьому, передбачено визначення Кабінетом Міністрів України порядку передачі, збереження і доступу до зазначених копій.

Як зазначається автором у пояснювальній записці до законопроекту, реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, починаючи з 2021 року, на дооснащення новим обладнанням основного та резервного захищених дата-центрів Держспецзв’язку, створених для збереження інформації і відомостей державних електронних інформаційних ресурсів, а також на забезпечення їх функціонування.

При цьому зазначається, що потреба в коштах на реалізацію законопроекту на 2021 – 2023 роки становить 318,1 млн грн (з яких у 2021 р. – 144,9 млн грн) та буде здійснюватися у межах видатків передбачених Адміністрації Держспецзв’язку у державному бюджеті на відповідний рік.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до поданого законопроекту зазначено, що у законі про державний бюджет на 2021 рік Адміністрації Держспецзв’язку передбачено видатки у обсязі 144,9 млн грн для здійснення передбачених у законопроекті заходів, відтак, реалізація законопроекту не вплине на виконання закону про державний бюджет у поточному році. Загалом, за узагальненим висновком Мінфін, у межах компетенції, не заперечує щодо подальшого розгляду законопроекту, водночас зауважує, що реалізація положень законопроекту може вплинути на показники бюджету, починаючи з 2022 року.

Разом з тим, положення законопроекту щодо створення органами державної влади, військовими формуваннями, установами та організаціями резервних копій державних електронних інформаційних ресурсів, що перебувають у їх володінні або розпорядженні з метою передачі їх на зберігання до Держспецзв’язку у разі відсутності у кошторисах коштів на реалізацію вказаних заходів, також може потребувати додаткових видатків державного бюджету, обсяг яких автором законопроекту не визначено.

Отже, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте, відповідні матеріали у супровідних документах до цього законопроекту відсутні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (реєстр. № 4378 від 13.11.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (збільшуючи витрати державного бюджету для Адміністрації Держспецзв’язку, починаючи з 2022 року, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету у поточному бюджетному періоді у разі відсутності коштів для виконання заходів, визначених у законопроекті, у кошторисах бюджетних установ). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства (реєстр. № 4288-1 від 02.11.2020), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань правової політики.

Законопроектом, зокрема, пропонується:

- визнати неправосудним (нікчемним) Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020 у справі № 1-24/2020 (393/20), як таке, що прийнято суддями Конституційного Суду України в умовах реального конфлікту інтересів, та забезпечити безперервність дії Кримінального кодексу України та Закону України «Про запобігання корупції» у редакції, що діяла до прийняття Конституційним Судом України такого рішення /стаття 1 законопроекту/;

- визнати неправосудним (нікчемним) Рішення Конституційного Суду України від 20 червня 2019 року № 6-р/2019 у справі № 1-152/2019(3426/19), та визнати неконституційним Указ Президента України «Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України та призначення позачергових виборів» від 21 травня 2019 року № 303/2019, і визнати нелегітимним припинення достроково повноважень Верховної Ради України восьмого скликання та призначення позачергових виборів до Верховної Ради України на 21 липня 2019 року, їх результатів, правових наслідків та, відповідно, актів нелегітимно обраних до Верховної Ради України дев’ятого скликання народних депутатів /стаття 2 законопроекту/;

- припинити повноваження Верховної Ради України дев’ятого скликання та призначити позачергові вибори до народних депутатів України на останню неділю шістдесятиденного строку з дня набрання чинності цим Законом /стаття 3 законопроекту/.

Як зазначається автором у пояснювальній записці до законопроекту, прийняття даного законопроекту не потребує додаткових витрат державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що припинення повноважень діючого складу Конституційного Суду України, забезпечення відбору та призначення нового складу суддів Конституційного Суду України може потребувати додаткових витрат державного бюджету, проте, у зв’язку із відсутністю вихідних даних Мінфін позбавлений можливості визначити вартісну величину реалізації даного законопроекту.

За узагальнюючим висновком Мінфіну реалізація положень законопроекту потребуватиме видатків державного бюджету та надання фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

Разом з цим слід зауважити, що припинення повноважень Верховної Ради України дев’ятого скликання та призначення позачергових виборів народних депутатів України також потребуватиме додаткових витрат державного бюджету для проведення таких виборів.

Загалом слід зауважити про те, що до законопроекту не подано фінансово-економічного обґрунтування (у тому числі відповідних розрахунків) та пропозиції про зміни до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень до бюджету для досягнення його збалансованості, як це визначено частиною першою статті 27 Бюджетного кодексу України та частиною третьою статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства (реєстр. № 4288-1 від 02.11.2020), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правової політики.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб) (реєстр. № 4399 від 18.11.2020), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Люботою Д.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

до ознак безнадійної заборгованості віднести заборгованість фізичних осіб, що залишилася непогашеною після задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки;

не вважати додатковим благом суму знижки звичайної ціни (вартості) при продажу (відчуженні) на користь платника податків житлової нерухомості, набутої у власність внаслідок звернення стягнення на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечує кредит, наданий в іноземній валюті;

не включати до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб основну суму боргу (кредиту), процентів та неустойки за кредитним договором платника податку, який не є пов’язаною особою з кредитором, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства до закінчення строку позовної давності, а також суму боргу, прощену (анульовану) кредитором у порядку, передбаченому законом про реструктуризацію зобов’язань за кредитом в іноземній валюті та/або Кодексом України з процедур банкрутства;

не оподатковувати податком на доходи фізичних осіб дохід, отриманий платником податку від відчуження житлової нерухомості внаслідок звернення стягнення банками на таке майно за договорами іпотеки, що забезпечують кредит, наданий в іноземній валюті;

встановити, що на період дії Закону України щодо реструктуризації кредитів фізичних осіб у іноземній валюті, що забезпечені іпотекою, та Кодексу України з процедур банкрутства, банки, які здійснюють реструктуризацію на вказаних в цих законах умовах, відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності та нормативних документів Національного банку України не здійснюють коригування фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) на суму згортання резервів з валовою балансовою сумою, за такими діючими кредитами та на суму часткового прощення кредиту, який підлягає реструктуризації.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на доходи бюджетів усіх рівнів, а вартісна велична впливу буде залежати від величини усієї суми кредитів, прощених банками – кредиторами, яка включає в себе дохід боржників – фізичних осіб від відчуження об?єктів іпотеки внаслідок звернення стягнення банками на таке майно та суму знижки звичайної ціни (вартості) під час продажу, яка не перекрита сумою реалізації об’єкта. Крім того, Мінфін зауважує, що реалізація деяких положень законопроекту може бути використана окремими фізичними особами для створення схем ухилення від оподаткування податком на доходи фізичних осіб та, як наслідок, призведе до втрат місцевих бюджетів. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, та підпункту 4.1.9 пункту 4.1 і пункту 4.5 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб) (реєстр. № 4399 від 18.11.2020), поданий народними депутатами України Тарасенком Т.П., Люботою Д.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 8 Закону України «Про оплату праці» щодо підвищення розміру оплати праці працівникам бюджетних установ освіти, науки, охорони здоров’я, культури та деяких інших бюджетних установ» (реєстр. № 3035а від 28.08.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується встановити, що з 1 січня 2021 року посадові оклади працівникам бюджетних установ освіти, науки, охорони здоров’я, культури та інших бюджетних установ повинні визначатися відповідно до Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери з урахуванням розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду на рівні мінімальної заробітної плати (у 2021 році: з 1 січня – 6000 гривень, з 1 грудня – 6500 гривень).

Відповідно до статті 6 Закону України «Про оплату праці» мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року (у 2021 році: з 1 січня – 2270 гривень, з 1 липня – 2379 гривень).

Також у прикінцевих положеннях законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що на думку авторів цього законопроекту дасть можливість збільшити надходження до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування та спрямувати їх на підвищення розміру допомоги.

Так, у пояснювальній записці до даного законопроекту зазначається, що при вжитті вказаних заходів можливо збільшити надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році у суму понад 500 млрд гривень.

Таким чином, реалізація положень законопроекту у зв’язку із збільшенням розмірів мінімального посадового окладу матиме вплив на видаткову та дохідну частини бюджетів усіх рівнів в частині підвищення оплати праці працівників установ і організацій, які фінансуються з бюджету та податкових зборів, які сплачуються до бюджетів із доходів громадян, про що також відмічено у висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту.

За розрахунками Мінфіну, для реалізації законопроекту необхідні додаткові видатки (в умовах 2021 року) у сумі понад 350 млрд гривень.

Разом з цим, слід зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 8 Закону України «Про оплату праці» щодо підвищення розміру оплати праці працівникам бюджетних установ освіти, науки, охорони здоров’я, культури та деяких інших бюджетних установ» (реєстр. № 3035а від 28.08.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, може мати вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження та витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення зміни до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (щодо посилення пенсійного забезпечення медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я)» (реєстр. № 4001 від 01.09.2020), внесений народними депутатами України Макаренком М.В., Льовочкіним С.В. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується встановити, що робота медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я, які безпосередньо зайняті на роботах з надання медичних послуг хворим на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та особам, які мають підозру на вказану хворобу, зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки призведе до збільшення видатків Пенсійного Фонду України (далі – Фонд) і відповідно дефіциту цього Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Загалом Мінфін цей законопроект не підтримує та зазначає про неможливість визначення обсягу додаткових видатків державного бюджету (у зв’язку з відсутністю вихідних даних), реальних джерел покриття яких не визначено.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення зміни до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (щодо посилення пенсійного забезпечення медичних та інших працівників закладів охорони здоров’я)» (реєстр. № 4001 від 01.09.2020), внесений народними депутатами України Макаренком М.В., Льовочкіним С.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до статті 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо підвищення соціального захисту осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною» (реєстр. № 4009 від 01.09.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом пропонується з 1 січня 2021 року встановити нові вимоги для визначення пільг для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а саме:

- при нарахуванні надбавки до пенсій або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, які вони отримують, а також визначені розміру виплати дружині (чоловіку) і дітям віком до 18 років у разі смерті (загибелі) одноразової допомоги враховувати фактичний розмір прожиткового мінімуму (чинна редакція закону передбачає при визначені таких виплат враховувати прожитковий мінімум, затверджений Верховною Радою України у законі про Державний бюджет України на відповідний рік) /довідково: у 2021 році прожитковий мінімум, для осіб які втратили працездатність встановлено: з 1 січня – 1769 гривень, з 1 липня – 1854 гривень, 1 грудня – 1934 гривень, а фактичний розмір цього прожиткового мінімуму за інформацією, наведеною на офіційному сайті Міністерства соціальної політики України, у цінах грудня 2020 року у розрахунку на місяць становив – 3370 гривень/;

- при розрахунку надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива, скрапленого газу, послуг зв’язку, одержання ліків та зубопротезування відмінити норму врахування розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

Крім того, прикінцевими положеннями законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, а також забезпечити виплату з 1 січня 2021 року за нормами цього Закону пенсійних виплат, які призначені до 1 січня та з 1 січня 2021 року.

Водночас, у пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що його реалізація може бути забезпечена за рахунок здійснення заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень.

Пропозиція щодо врахування при розрахунку суми грошової надбавки до пенсії чи одноразової допомоги розміру фактичного прожиткового мінімуму, що майже на 50 відсотків більше проти розміру прожиткового мінімуму, затвердженого законом, призведе до збільшення суми таких виплат та потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту.

За орієнтовними розрахунками Мінфіну додаткові видатки державного бюджету на вищезазначені пропозиції автора законодавчої ініціативи можуть становити понад 300 тис. гривень на рік.

Загалом Мінфін цей законопроект не підтримує та зауважує, що відповідно до Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії» базовим державним соціальним стандартом, на основі якого визначаються розміри основних державних гарантій, є прожитковий мінімум, який щорічно затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Фактичний розмір прожиткового мінімуму відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» розраховується щомісячно Міністерством соціальної політики для спостереження за динамікою рівня життя в Україні та не застосовується для визначення розмірів державних соціальних гарантій.

Разом з цим, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На виконання вказаних вимог зазначає також Мінфін.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до статті 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо підвищення соціального захисту осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною» (реєстр. № 4009 від 01.09.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Цимбалюком М.М. та іншими, може мати вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного Фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. У зв’язку з тим, що Верховною Радою України на пленарному засіданні 02.02.2021 законопроект за реєстр. № 4009 знято з розгляду, рішення щодо нього профільному комітету не надсилати.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсій багатодітним матерям (реєстр. № 4035 від 02.09.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Євтушком С.М. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до статті 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пропонується надати право дострокового виходу на пенсію за віком жінкам, які народили трьох або чотирьох дітей та виховали їх до десятирічного віку після досягнення 55 років та за наявності страхового стажу не менше 20 років.

Також у прикінцевих положеннях законопроекту пропонується доручити Кабінету Міністрів України затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що дасть можливість збільшити надходження до державного бюджету та за рахунок них забезпечити призначенні пенсій жінкам, які і народили і виховали троє та четверо дітей.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, оскільки призведе до збільшення видатків Пенсійного фонду України (далі – Фонд) і відповідно дефіциту цього Фонду, який відповідно до чинного законодавства покривається за рахунок коштів державного бюджету, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що при вжитті необхідних заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки можливо збільшити надходження до зведеного бюджету та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування у 2021 році на суму понад 500 млрд гривень. Проте, Мінфін у своєму висновку зазначив, що законопроект, у разі його прийняття, не буде фінансово забезпеченим у зв’язку з відсутністю реальних джерел покриття додаткових видатків.

Загалом Мінфін цей законопроект не підтримує та вважає, що надання права на достроковий вихід на пенсію з урахуванням кількості дітей не узгоджується з принципами солідарної системи пенсійного страхування, зокрема, рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат і виконання обов’язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 115 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо призначення пенсій багатодітним матерям (реєстр. № 4035 від 02.09.2020), внесений народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Євтушком С.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо збільшення суми індексації страхових виплат» (реєстр. № 3011а-1 від 11.09.2020), внесений народним депутатом України Королевською Н.Ю.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про індексацію грошових доходів населення» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» пропонується з 1 січня 2021 року здійснювати індексацію суми щомісячної страхової виплати потерпілим від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та членам їхніх сімей відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

У зв’язку із розширенням кола осіб, які матимуть право на індексацію суми щомісячної страхової виплати, реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків з Фонду соціального страхування України (далі – Фонд) та може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги Фонду, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту.

Разом з цим, згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Поряд з цим, Мінфін зауважує, що з метою забезпечення вчасного виконання вже покладених на Фонд функцій, прийняття рішень, які потребуватимуть додаткових видатків, має здійснюватися виважено, після проведення відповідних розрахунків та з урахуванням можливостей Фонду.

Варто зауважити, що відповідно до вимог частини другої статті 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування» з 1 січня 2021 року щомісячні страхові внески підлягають перерахуванню на коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо збільшення суми індексації страхових виплат» (реєстр. № 3011а-1 від 11.09.2020), внесений народним депутатом України Королевською Н.Ю., матиме вплив на показники бюджету (може потребувати додаткових витрат державного бюджету для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей (реєстр. № 2713-д від 19.06.2020), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Марусяком О.Р. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

дати визначення доходу від діяльності з організації та проведення азартних ігор (визначається як сума грошових коштів, отриманих у готівковій та/або безготівковій формі в касу та/або на рахунки організатора азартних ігор від гравців в азартні ігри, зменшена на суму виплачених гравцям протягом цього звітного періоду виграшів в такі азартні ігри, збільшена на суму безнадійної заборгованості та зменшена на суму виплачених гравцям протягом цього звітного періоду виграшів (призів), виплат в такі азартні ігри, повернень ставок) та діяльності з організації та проведення азартних ігор (як діяльність з організації та проведення азартних ігор у гральних закладах казино; діяльність з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, діяльність з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтернет, організація та проведення букмекерської діяльності (у тому числі діяльність з проведення парі тоталізатора на іподромі), діяльність з організації та проведення азартних ігор у залах гральних автоматів);

виключити положення, згідно з яким надається право контролюючим органам звертатися до суду щодо застосування санкцій, пов’язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України;

встановити такі ставки податку на прибуток підприємств у відповідній сфері (у діючій редакції – 10% від доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, 18% від доходу, отриманого від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, 30% на дохід від суми доходів під час провадження діяльності з випуску та проведення лотерей):

5% від доходу, отриманого від організації та проведення букмекерської діяльності (у тому числі діяльність з проведення парі тоталізатора на іподромі);

10% від доходу, отриманого від діяльності з організації та проведення азартних ігор в казино у мережі Інтернет, діяльність з організації та проведення азартних ігор у покер у мережі Інтернет;

12,5% від доходу, отриманого від діяльності з організації та проведення азартних ігор в залах гральних автоматів та діяльності з організації та проведення азартних ігор в гральних закладах казино;

10% від доходу, отриманого від діяльності з випуску та проведення лотерей;

не включати до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб суму виграшів (призів) в азартних іграх та лотереях.

Водночас, законопроектом передбачено, що до 01 січня 2024 року, але не раніше моменту створення державної системи онлайн моніторингу відповідно до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», ставки податку на прибуток підприємств, запропоновані у законопроекті, становлять 0%.

Згідно з пояснювальною запискою реалізація положень законопроекту дасть можливість вивести з тіні ринок азартних ігор, сприятиме встановленню справедливого та прозорого оподаткування організаторів цих ігор, покращенню інвестиційного клімату в країні та підвищенню рівня України в світових рейтингах щодо ведення бізнесу.

Разом з тим, Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що запровадження положень законопроекту призведе до втрат бюджету внаслідок введення «податкових канікул» для діяльності з організації та проведення азартних ігор, зниження ставок податку на дохід, а також визначення податку на дохід різницею, що зменшує фінансовий результат до оподаткування (при запропонованому зменшенні ставки від діяльності з випуску та проведення державних лотерей з 30% до 10% річний обсяг втрат бюджету з цього податку становитиме понад 60 млн грн), а реалізація положень законопроекту в частині податку на доходи фізичних осіб призведе до зменшення дохідної частини державного та місцевих бюджетів від надходжень податку на доходи фізичних осіб та військового збору (що становили за 2019 рік 24,4 млн грн).

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від діяльності з організації та проведення азартних ігор та лотерей (реєстр. № 2713-д від 19.06.2020), поданий народними депутатами України – членами Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Марусяком О.Р. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів відповідно від податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб, військового збору). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо заходів стимулювання економіки України (реєстр. № 3848 від 15.07.2020), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Аллахвердієвою І.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема, тимчасово:

з 1 січня 2021 року до 1 січня 2023 року, за ставкою податку на додану вартість 7% від бази оподаткування оподатковувати операції з постачання на митній території України та/або ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту обладнання та комплектуючих за визначеними у законопроекті товарними підкатегоріями згідно з УКТ ЗЕД;

до 31 грудня 2021 року встановити ставку акцизного податку 0 грн за 1 літр пива із солоду (солодове) для виробників пива з обсягом виробництва до 2 млн літрів на рік;

на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникнення та поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом трьох місяців після дати завершення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України:

- не нараховувати та не сплачувати плату за землю (земельний податок та орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності і земельні ділянки оздоровчого призначення);

- не вважати об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, приватній власності (в тому числі ті, які передані в оренду) та які використовуються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), харчування, екскурсійних та інших туристичних послуг, послуг санаторно-курортного лікування та /або оздоровчо-рекреаційних послуг.

Крім того, законопроектом передбачається:

не маркувати акцизними марками:

- тестові зразки алкогольних напоїв, які не призначені для продажу вроздріб і ввозяться на митну територію України суб'єктами господарювання, які мають ліцензії на право оптової торгівлі відповідної продукції, для проведення досліджень чи випробувань (калібрування лабораторного обладнання, проведення дегустацій, вивчення фізико-хімічних показників, дизайну), але не більше 3 шт кожного виробу;

- звичайні (неігристі) вина, сусло виноградне, зброджені напої, фактична міцність яких вища за 1,2% об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15% об’ємних одиниць етилового спирту, за умови що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження;

можливість суб’єктам господарювання четвертої групи єдиного податку – сільськогосподарським товаровиробникам (фермерським господарствам) використовувати працю найманих осіб виключно для виконання сезонних та окремих робіт, які безпосередньо пов’язані з діяльністю господарства і потребують спеціальних знань чи навичок, кількість яких не може одночасно перевищувати 10 осіб;

окремо визначити положнення щодо маркування пива, сидру і перрі (без додавання спирту) та вмісту відповідої інформації;

надати право продавати сидр та перрі (без додання спирту), без отримання окремої ліцензії на право роздрібної торгівлі цими алкогольними напоями, суб’єктам господарювання, які отримали ліцензію на оптову торгівлю алкогольними напоями.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що прийняття законопроекту забезпечить зменшення навантаження на бізнес по сплаті податків, створення механізмів для залучення нових інвестицій, виведення економіки з тіні, що призведе до збільшення доходів як державного, так і місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету, зокрема:

за умови збереження обсягів ввезення на митну територію України товарів за запропонованими у законопроекті кодами УКТ ЗЕД недонадходження податку на додану вартість від запровадження положень законопроекту складатимуть 7,6 млрд гривень;

запропоноване законопроектом тимчасове встановлення нульової ставки акцизного податку на пиво із солоду (солодове) для виробників, які виробили менше 2 млн л на рік, призведе як до втрат бюджету від несплати акцизного податку виробниками, які здійснюють виробництво пива у незначних обсягах, так і до можливого подрібнення виробників, які випускають понад 2 млн л пива на рік;

встановлення податкових пільг з плати за землю, окрім того, що призводить до втрат місцевих бюджетів, також призводить до необхідності пошуку компенсаторів таких втрат і збалансування бюджетних надходжень, що негативно впливає на виконання державою своїх функцій, у тому числі і соціального захисту та соціального забезпечення населення.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту також зауважує, що його прийняття може призвести до зменшення бюджетних надходжень.

Згідно з пунктом 19 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України (у складі яких є податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та плата за землю), належать до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад. Згідно із статтею 103 Бюджетного кодексу України надання державою податкових пільг, які зменшують доходи місцевих бюджетів, має супроводжуватися наданням додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію відповідних втрат доходів місцевих бюджетів. Подані до законопроекту документи не містять пропозицій щодо компенсації місцевим бюджетам таких коштів.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності більшістю положень відповідного закону (з 1 січня 2021 року) не узгоджується з частиною третьою статті27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету, та підпунктом 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо заходів стимулювання економіки України (реєстр. № 3848 від 15.07.2020), поданий народними депутатами України Гетманцевим Д.О., Аллахвердієвою І.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на додану вартість та акцизного податку, доходів місцевих бюджетів від податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю, відповідної плати за ліцензії, а також потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для компенсації відповідних втрат доходів місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування (реєстр. № 3875 від 16.07.2020), поданий народними депутатами України Клочком А.А., Куницьким О.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Законопроектом пропонується, серед іншого:

розмежувати повноваження у сфері містобудівної діяльності, передбачивши органи з питань надання адміністративних послуг у сфері будівництва (засвідчення факту набуття права на виконання підготовчих, будівельних робіт та готовності об’єкта до експлуатації) та органи державного містобудівного контролю, до яких належать: центральні органи виконавчої влади, що реалізовують державну політику з відповідних питань; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, структурні підрозділи Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій з відповідних питань;

встановити, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного містобудівного контролю та нагляду, здійснює повноваження державного містобудівного контролю безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи;

звільнити від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань надання адміністративних послуг у сфері будівництва, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного містобудівного контролю та нагляду, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та структурні підрозділи Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій – у справах про припинення права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення, припинення права на виконання підготовчих робіт, набутого на підставі декларації про початок виконання підготовчих робіт, зареєстрованої до набрання чинності Законом України № 1817-VII від 17 січня 2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої до набрання чинності Законом України № 1817-VII від 17 січня 2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності», припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі отриманого дозволу на виконання будівельних робіт, скасування реєстрації декларації про готовність об’єкта до експлуатації, заборони експлуатації закінчених будівництвом об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) або значними (СС3) наслідками, не прийнятих в експлуатацію, скасування містобудівних умов та обмежень, знесення самочинно збудованого об’єкта та компенсації витрат, пов’язаних з таким знесенням, скасування запису про готовність об’єкта до експлуатації в Реєстрі будівельної діяльності;

виключити з переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, – з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності»;

посилити (передбачити) відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у вигляді штрафу, визначивши його у розмірі від 20 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб залежно від виду порушення;

розширити перелік видів добровільного та обов’язкового страхування, зокрема, до обов’язкового страхування з 1 січня 2024 року включити страхування: будівельних ризиків при будівництві об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об’єктів з середніми (СС2) або значними (СС3) наслідками; гарантії безпечної експлуатації об’єкта нерухомості протягом гарантійного терміну після прийняття його в експлуатацію; ризиків професійної діяльності відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури.

У пояснювальній записці до законопроекту в частині фінансово-економічного обґрунтування відмічено, що вплив на державний і місцеві бюджети матиме:

запровадження експертизи детальних планів території у разі їх розроблення за рахунок місцевих бюджетів;

запровадження з 01.01.2024 обов’язкового застосування BIM-технологій при проектуванні будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) або значними (СС3) наслідками, що компенсується зменшенням витрат розробників проектної документації на будівництво внаслідок зменшення витрат трудових ресурсів на таку роботу, що, відповідно, зменшить витрати замовників розроблення такої документації, зокрема, за рахунок державного бюджету та місцевих бюджетів;

запровадження страхування ризиків у будівництві з 01.01.2024 у разі будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) або значними (СС3) наслідками (орієнтовно на 0,8%), за рахунок відповідних бюджетів, що компенсується зменшенням кількості ремонтних робіт після прийняття об’єктів в експлуатацію та витрат на їх проведення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту потребуватиме виділення додаткових коштів державного та місцевих бюджетів або залучення коштів інших джерел, не заборонених законом, для проведення експертизи містобудівної документації всіх рівнів, а визначити вартісну величину впливу на показники бюджету не вбачається можливим за відсутності вихідних даних.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку зауважує, що законопроект не містить положень щодо порядку фінансового або іншого ресурсного забезпечення передбачених у ньому нових повноважень органів місцевого самоврядування та створення для цього окремих органів, у зв’язку з цим є необхідність додання до законопроекту відповідного фінансово-економічного обґрунтування.

Cлід також зазначити, що згідно з пунктом 5 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України судовий збір зараховується до спеціального фонду державного бюджету і відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 30 цього Кодексу спрямовується на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Це не відповідає вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (загалом з 01 січня 2021 року) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування державного регулювання у сфері містобудування (реєстр. № 3875 від 16.07.2020), поданий народними депутатами України Клочком А.А., Куницьким О.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів: загального фонду державного бюджету від плати за ліцензії, спеціального фонду державного бюджету від судового збору, бюджетів від штрафів у разі виявлення відповідних порушень законодавства; потребуватиме додаткових витрат державного і місцевих бюджетів на реалізацію передбачених законопроектом заходів та може потребувати додаткових видатків державного бюджету на функціонування органів судової влади). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні (реєстр. № 3979 від 11.08.2020), поданий народними депутатами України Чернєвим Є.В., Гетманцевим Д.О., Ковальчуком О.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань цифрової трансформації.

Законопроектом пропонується, серед іншого:

передбачити заходи щодо стимулювання розвитку IT-індустрії, зокрема особливий режим оподаткування суб’єктів ІТ-індустрії відповідно до податкового законодавства, особливий режим оподаткування працівників ІТ-індустрії щодо їх доходів у вигляді заробітної плати та прирівняних до неї платежів відповідно до податкового законодавства;

створити реєстр ІТ-індустрії, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері розвитку ІТ-індустрії (далі – уповноважений орган), в електронній формі, містить визначені ним відомості про юридичних осіб, що набули статус суб’єктів ІТ-індустрії, та оприлюднюється на офіційній сторінці уповноваженого органу в мережі інтернет;

здійснювати автоматичний обмін реєстраційною, податковою та фінансовою інформацією стосовно суб’єктів ІТ-індустрії між уповноваженим органом та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і з іншими державними органами в обсязі та в порядку, що визначається законодавством;

встановити, що збитки, завдані суб’єкту ІТ-індустрії внаслідок прийняття державними органами або органами місцевого самоврядування рішень, що порушують їх права, підлягають відшкодуванню такими органами відповідно до закону.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що в 2021 році завдяки запровадженню стимулюючих заходів для ІТ-індустрії, передбачених законопроектом, очікується створення близько 80 тис. нових робочих місць; до 2025 року очікується зростання ринку креативної індустрії до $11,8 млрд (у 2019 році він становив $6,2 млрд). Водночас вказано, що особливий режим оподаткування суб’єктів ІТ-індустрії та працівників ІТ-індустрії щодо їх доходів у вигляді заробітної плати та прирівняних до неї платежів безпосередньо забезпечено проектом Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України (щодо заходів стимулювання розвитку індустрії інформаційних технологій в Україні)» за реєстр. № 3933-1.

Таким чином, законопроекти за реєстр. № 3979 і № 3933-1 є системно пов’язаними, відтак практика застосування даної законодавчої ініціативи залежить від взаємоузгодженого розгляду і прийняття таких законопроектів.

Міністерство фінансів України у своєму висновку до законопроекту зазначає, що реалізація законопроекту може призвести до додаткових видатків державного бюджету на створення спеціального реєстру суб’єктів ІТ-індустрії, ведення якого здійснюватиме уповноважений орган, та здійснення Міністерством цифрової трансформації України контролю та моніторингу за дотриманням суб’єктами ІТ-індустрії вимог цього проекту закону. При цьому зауважено, що визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету неможливо за відсутності відповідних даних.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про заходи щодо стимулювання розвитку ІТ-індустрії в Україні (реєстр. № 3979 від 11.08.2020), поданий народними депутатами України Чернєвим Є.В., Гетманцевим Д.О., Ковальчуком О.В., матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме додаткових видатків державного бюджету на реалізацію відповідних положень законопроекту, зокрема, на створення, функціонування, адміністрування реєстру ІТ-індустрії, здійснення автоматичного обміну відповідною інформацією). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань цифрової трансформації.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про мультимодальні перевезення» (реєстр. № 4258 від 23.10.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань транспорту та інфраструктури.

Законопроектом визначаються правові та організаційні засади мультимодальних перевезень вантажів в Україні, засади державного регулювання та напрями державної підтримки такого виду перевезень, врегульовуються відносини між учасниками мультимодальних перевезень із визначенням їх прав, обов’язків та відповідальності. Разом з тим, законопроектом вносяться окремі зміни та доповнення до таких нормативно-правових актів як: Кодекс торговельного мореплавства України, Земельний кодекс України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, Закон України «Про транспорт», Закон України «Про залізничний транспорт», Закон України «Про автомобільні дороги», Закон України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України» та Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У пояснювальній записці до цього законопроекту, підготовленій Міністерством інфраструктури України (далі – Мінінфраструктури), зазначається, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Однак, слід зазначити, що у законопроекті до напрямів державної підтримки мультимодальних перевезень віднесено такі, реалізація яких /враховуючи існуючі форми державної допомоги, визначені статтею 4 Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання»/ потребуватиме залучення додаткових бюджетних коштів. У першу чергу це:

сприяння розвитку мультимодальних перевезень, транспортно-логістичної інфраструктури, зокрема, шляхом затвердження відповідних державних програм;

створення умов для розвитку державно-приватного партнерства;

надання державної допомоги для будівництва та облаштування мультимодальних терміналів, надання послуг мультимодальних перевезень відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання»;

інші заходи надання державної підтримки комбінованих перевезень у спосіб та обсягах, передбачених законодавством України (стаття 6 законопроекту).

В експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) зазначається, що за інформацією Мінінфраструктури реалізація вищезазначеного положення законопроекту передбачає розробку програми державної допомоги з метою підтримки малого та середнього бізнесу, розвитку мультимодальних перевезень та транспортно-логістичної інфраструктури для забезпечення розвитку регіонів, причому на даному етапі конкретні кроки її надання не передбачаються. Відповідні заходи будуть визначені безпосередньо у програмах державної допомоги, розроблення яких буде здійснюватися після прийняття Закону. Крім того, погодження зазначених документів буде проходити з центральними органами виконавчої влади відповідно до законодавства України.

При цьому, у державному бюджеті на 2021 рік видатки на реалізацію програм державної допомоги для суб’єктів господарювання у сфері мультимодальних перевезень не передбачені. З огляду на зазначене, Мінфін відмічає, що реалізація положень статті 6 законопроекту має здійснюватися у межах наявного фінансового ресурсу Мінінфраструктури.

Серед іншого суб’єктом законодавчої ініціативи пропонується внесення змін до частин першої та другої статті 6 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України» (підпункт 7 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту), що передбачають звільнення від сплати єдиного збору за здійснення заходів офіційного контролю (у тому числі у формі попереднього документального контролю) автомобільних транспортних засобів, контейнерів та залізничних вагонів, які перетинають державний кордон України без вантажів. При цьому, для автомобільних транспортних засобів без автомобіля або без тягача, які при мультимодальних перевезеннях перетинають державний кордон України залізничним транспортом, ставка єдиного збору за здійснення визначеного цим Законом контролю встановлюється за кожну одиницю автомобільних транспортних засобів у розмірі ставки, визначеної у статті 5 цього Закону для контейнера (тобто 4 євро за одиницю транспортного засобу).

Відтак, реалізація вказаних вище положень законопроекту призведе до втрат доходів державного бюджету, оскільки відповідно до статті 3 Закону України «Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон України» єдиний збір у повному обсязі перераховується до державного бюджету.

Також шляхом внесення змін до частини другої статті 29 Закону України «Про автомобільні дороги» законопроектом передбачається звільнення від плати за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування автомобільних транспортних засобів, що здійснюють комбіновані перевезення вантажів, із знімними кузовами, призначених для перевезення вантажів, максимальна допустима маса яких перевищує 12 тон (підпункт 9 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту).

Належить відмітити, що відповідно до пункту 6 частини третьої статті 29 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні є одним із джерел формування доходів спеціального фонду державного бюджету, а саме державного дорожнього фонду і, у свою чергу, такі кошти використовуються за напрямами, визначеними частиною третьою статті 24-2 Кодексу.

Слід врахувати, що відповідно до положень частин третьої та восьмої статті 13, частини четвертої статті 23, частини другої статті 48 Кодексу та згідно із Порядком складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (зі змінами), витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення, яке дає право провадити їх виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

Враховуючи вищезазначене, реалізація пропозиції, викладеної у підпункті 9 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту, матиме наслідком зменшення доходів державного дорожнього фонду і відповідно витрат, що здійснюються за рахунок коштів цього фонду.

Водночас, Мінфін зауважує, що за інформацією Мінінфраструктури, на цей час неможливо розрахувати показники впливу на бюджет передбаченого законопроектом звільнення автомобільних транспортних засобів, що здійснюють комбіновані перевезення вантажів, від плати за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування, у зв’язку з відсутністю нормативно-правового акта, який регулює ставки та порядок сплати за користування платними автомобільними дорогами. Таким чином, у поточному бюджетному періоді надходження плати за проїзд платними автомобільними дорогами загального користування не очікується.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету. Про невиконання вказаних норм зауважує також Мінфін.

Загалом Мінфін зазначає, що такий законопроект може бути розглянутий Верховною Радою України у разі урахування зауважень та пропозицій, наведених у експертному висновку до нього.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про мультимодальні перевезення» (реєстр. № 4258 від 23.10.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме витрат державного та місцевих бюджетів на надання державної підтримки мультимодальних перевезень, призведе до втрат доходів державного бюджету, а також зменшуватиме надходження державного дорожнього фонду і відповідно витрати цього фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань транспорту та інфраструктури.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу» щодо врегулювання окремих питань у сфері забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями (реєстр. № 4550 від 28.12.2020), поданий народними депутатами України Аліксійчуком О.В., Люботою Д.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується визнати гуманітарною допомогою легкові автомобілі, які на момент ввезення на митну територію України були вперше зареєстровані не пізніше ніж п’ятнадцять років тому, з об’ємом двигуна не більш як 1800 куб. см, які є спеціально обладнаними під керування особами з інвалідністю та ввозяться для осіб з інвалідністю, які перебувають у встановленому порядку на обліку для отримання спеціального автотранспорту, на строк, визначений законодавством.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту матиме негативний вплив на дохідну частину державного бюджету у зв’язку із запропонованим збільшенням кількості об’єктів оподаткування (транспортних засобів, що визнаватимуться гуманітарною допомогою), під час ввезення яких на митну територію України не справлятимуться митні платежі, а здійснити оцінку вартісного впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо, оскільки матеріали законопроекту не містять фінансово-економічних розрахунків та інформації, необхідної для їх здійснення.

Необхідно відмітити, що згідно з нормами Бюджетного кодексу України з 2020 року 100% ввізного мита, акцизного податку на транспортні засоби зараховується до спеціального фонду державного бюджету і є джерелом формування державного дорожнього фонду.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про гуманітарну допомогу» щодо врегулювання окремих питань у сфері забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями (реєстр. № 4550 від 28.12.2020), поданий народними депутатами України Аліксійчуком О.В., Люботою Д.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від митних платежів та зменшення надходжень державного дорожнього фонду і відповідно недоотримання коштів для здійснення витрат цього фонду). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.19. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (щодо державної підтримки культури, креативних індустрій та туризму) (реєстр. № 4474 від 08.12.2020), поданий народними депутатами України Потураєвим М.Р, Сушком П.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 13 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», відповідно до яких передбачається уточнити норму щодо ненадання державної підтримки суб’єктам малого і середнього підприємництва, які здійснюють надання в оренду нерухомого майна, що є основним видом діяльності (згідно з чинною нормою – що є одним з основних видів діяльності).

Поряд з тим, законопроектом передбачається продовжити на 2021 рік термін дії пунктів 8 та 9 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну підтримку кінематографії в Україні» з метою створення додаткових можливостей здійснення державної підтримки на розвиток кінопроекту для суб’єктів кінематографії України.

Крім того, законопроектом передбачається положення, згідно з яким, тимчасово на період встановлення Кабінетом Міністрів України карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом шести місяців з дня його/їх відміни, дія пункту 3 частини першої статті 13 «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» не поширюється на суб’єктів малого і середнього підприємництва у сфері громадського харчування, культури, креативних індустрій та тимчасового розміщення. З цього приводу слід звернути увагу, що таке питання щодо суб’єктів у сфері громадського харчування вже унормовано Законом України від 04.12.2020 р. № 1071-IX «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація законопроекту може впливати на видаткову частину державного та місцевих бюджетів у 2021 році (зокрема, реалізація положень щодо пролонгації здійснення державної підтримки на розвиток кінопроекту для суб’єктів кінематографії України у 2021 році потребуватиме додаткових коштів, при цьому Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» видатків на вказану мету не передбачено). Водночас відмічено, що Мінфін не має можливості визначити орієнтовні обсяги потреби в додаткових видатках державного та місцевих бюджетів у зв’язку з відсутністю вихідних даних щодо затрат на реалізацію вказаних положень законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» (щодо державної підтримки культури, креативних індустрій та туризму) (реєстр. № 4474 від 08.12.2020), поданий народними депутатами України Потураєвим М.Р, Сушком П.М. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (потребуватиме у 2021 році додаткових витрат державного бюджету на підтримку суб’єктів малого і середнього підприємництва, насамперед у сфері кінематографії). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки дітей медичних працівників, які померли внаслідок інфікування коронавірусною хворобою (COVID-19) у зв’язку з виконанням професійних обов’язків (реєстр. № 4374-2 від 30.11.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань освіти, науки та інновацій.

У законопроекті, який є альтернативним до законопроектів за реєстр.
№ 4374, № 4374-1, шляхом внесення змін до законів України «Про оздоровлення та відпочинок дітей», «Про охорону дитинства», «Про вищу освіту» та «Про фахову передвищу освіту» пропонується розширити категорію здобувачів освіти, яким буде надаватися державна цільова підтримка для здобуття вищої та фахової передвищої освіти, передбачивши включення до такого переліку дітей медичних працівників закладів охорони здоров’я, наукових установ та залучених до боротьби з коронавірусною хворобою (COVID-19) закладами охорони здоров’я студентів-медиків старших курсів (5 і 6 курс) та інтернів, допущених до роботи відповідно до вимог статті 24 Кодексу законів про працю України, один із батьків яких помер (або обоє батьків яких померли) внаслідок захворювання короновірусною хворобою (COVID-19) під час виконання професійних обов’язків.

Слід відмітити, що державна цільова підтримка деяким категоріям громадян для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, здійснюється згідно з відповідними Порядком та умовами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 № 975 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2019 № 686), у вигляді:

повної оплати навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів у разі зарахування вступників на навчання за державним (регіональним) замовленням;

часткової оплати навчання за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів шляхом надання особам, зарахованим на навчання за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб, пільгових довгострокових кредитів для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;

першочергового переведення здобувачів освіти, зарахованих відповідно до умов та правил прийому на навчання на підставі угод, на навчання на місцях державного (регіонального) замовлення у державних або комунальних закладах професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти;

соціальної стипендії – для осіб, які навчаються за державним або регіональним замовленням за денною формою навчання;

безоплатного забезпечення підручниками – за рахунок бібліотечного фонду відповідного закладу освіти;

безоплатного доступу до Інтернету, систем баз даних у державних та комунальних закладах освіти;

безоплатного проживання в учнівських та студентських гуртожитках або проживання у студентських гуртожитках з пільговою оплатою - для осіб, які навчаються за денною формою навчання.

З огляду на зазначене, прийняття запропонованих положень зумовить необхідність збільшення видатків державного та місцевих бюджетів. Про таке також зазначено у висновку Міністерства фінансів України до законопроекту та звернуто увагу, що його прийняття вплине на виконання Закону України про Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді, зважаючи на запропонований термін набрання чинності законом. При цьому, відсутність вихідних даних (щодо кількості здобувачів освіти, яким буде надаватися державна цільова підтримка для здобуття вищої та фахової передвищої освіти) унеможливила визначення Мінфіном обсягу додаткових видатків на реалізацію законодавчої ініціативи.

Відтак, всупереч вимогам частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України та частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту не надано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

З урахуванням наведеного термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з дня, наступного за днем його опублікування), не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, що встановлює вимоги щодо введення в дію законів України або їх окремих положень, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо державної підтримки дітей медичних працівників, які померли внаслідок інфікування коронавірусною хворобою (COVID-19) у зв’язку з виконанням професійних обов’язків (реєстр. № 4374-2 від 30.11.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення дітей війни та відновлення (збільшення) для них існуючих раніше пільг (реєстр. № 3737 (доопрац.) від 14.12.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Морозом В.В. та Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом передбачається встановити додаткові соціальні гарантії дітям війни шляхом надання їм права на:

безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах області (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання;

на 50-відсоткову знижку при платі за користування житлово-комунальними послугами у межах середніх норм споживання (без врахування рівня доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців);

надбавку до пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державну соціальну допомогу, що виплачується замість пенсії, у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Слід відмітити, що відповідно до підпункту «и» пункту 9 частини першої статті 87 та підпункту «ґ» пункту 3 частини першої статті 91 Бюджетного кодексу України видатки на житлові субсидії населенню і пільги на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива, скрапленого газу окремим категоріям громадян та компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюються з державного та місцевих бюджетів. Тому запровадження законодавчої ініціативи, що передбачає розширення кола отримувачів відповідних пільг, потребуватиме додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів.

За прогнозними розрахунками Міністерства фінансів України, наданими в експертному висновку до законопроекту, реалізація запропонованої законодавчої ініціативи потребуватиме додаткових витрат з бюджету у сумі 7 млрд грн на рік, що не буде забезпечено фінансовими ресурсами у відповідному бюджетному періоді.

У пояснювальній записці до законопроекту суб’єктом права законодавчої ініціативи пропонується здійснити реалізацію його положень шляхом перегляду дохідної частини Державного бюджету України на 2021 рік в частині збільшення фактичних обсягів надходжень за рахунок перегляду макроекономічних параметрів розрахунку показників бюджету, зокрема, темпів споживчої інфляції та величини обмінного валютного курсу.

Разом з тим, в порушення вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту не надано належне фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджетів та/або джерел додаткових надходжень бюджетів для досягнення збалансованості бюджетів.

При цьому, у Прикінцевих положеннях законопроекту лише надається доручення Уряду внести пропозиції змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», передбачивши кошти на забезпечення запропонованих заходів, що не відповідає вимогам статей 52 і 53 Бюджетного кодексу України, що серед іншого встановлює вичерпний перелік випадків, за настання яких можуть бути внесені зміни до закону про Державний бюджет України.

Крім того, термін набрання чинності законом, визначений у законопроекті (з першого числа місяця, наступного за місяцем його опублікування), не узгоджується з положеннями частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, що передбачає вимоги щодо введення в дію законів, що впливають на показники бюджетів (зменшують надходження бюджетів та/або збільшують витрати бюджетів).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення дітей війни та відновлення (збільшення) для них існуючих раніше пільг (реєстр. № 3737 (доопрац.) від 14.12.2020), поданими народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В., Морозом В.В. та Гнатенком В.С., має вплив на показники бюджетів (призведе до збільшення видатків державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
(такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення і затвердження окремих державних соціальних гарантій» (реєстр. № 2146 (доопрац.) від 28.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими.

Відмітили:

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про прожитковий мінімум» та «Про Регламент Верховної Ради України» пропонується:

- зобов’язати Кабінет Міністрів України щорічно затверджувати набір продуктів харчування, набір непродовольчих товарів та послуг до початку розгляду Верховною Радою України проекту закону про Державний бюджет України на наступний рік;

- визначити прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, у розмірі не меншому, ніж прогнозований фактичний розмір прожиткового мінімум;

- у разі перевищення розміру фактичного прожиткового мінімуму протягом двох місяців затвердженого розміру прожиткового мінімуму Кабінет Міністрів України протягом 15 днів має ініціювати перед Верховною Радою України внесення змін до Державного бюджету України на відповідний рік щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму з урахуванням прогнозного рівня інфляції до кінця бюджетного року з метою забезпечення його коригування залежно від зростання цін;

- заслуховувати позицію представників Спільного представницького органу об’єднань профспілок та Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні щодо розміру державних мінімальних соціальних гарантій на пленарному Верховної Ради України під час представлення Урядом проекту закону про державний бюджет.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для забезпечення підвищення державних соціальних стандартів, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) до цього законопроекту. Так, за прогнозними розрахунками Міністерства соціальної політики України для встановлення розмірів соціальних допомог, виходячи з фактичних розмірів прожиткового мінімуму, необхідно вишукати у 2021 році тільки на підвищення розмірів державних соціальних виплат та пенсій 299,5 млрд гривень.

Разом з цим, згідно зі статтею 6 Закону України «Про оплату праці» мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Отже, збільшення прожиткового мінімуму призведе до підвищення рівня оплати праці, що може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів не тільки від податку на доходи фізичних осіб, а й військового збору, а також фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Загалом Мінфін цей законопроект не підтримує та вважає, що розміри прожиткового мінімуму на 2021 рік визначені відповідно до вимог чинного бюджетного законодавства з урахуванням реальних фінансових можливостей бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування стосовно забезпечення своєчасного й у повному обсязі фінансування прийнятих рішень щодо соціального захисту населення.

Відповідно до вимог статті 52 Кодексу зміни до закону про державний бюджет України можуть вноситися у разі відхилення оцінки основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України від прогнозу, врахованого під час затвердження Державного бюджету України на відповідний бюджетний період, при цьому Кабінет Міністрів України проводить щоквартальну оцінку відповідності основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України показникам, врахованим під час затвердження Державного бюджету України на відповідний бюджетний період. Разом з тим, цією статтею Кодексу визначено вичерпний перелік обставин, за яких вносяться зміни до закону про державний бюджет.

Згідно зі статтею 53 Кодексу зміни до закону про державний бюджет вносяться за підсумками трьох кварталів у разі перевищення показників доходів, врахованих у розписі державного бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків, при цьому факт перевиконання дохідної частини Державного бюджету України визнається на підставі офіційних висновків Мінфіну.

З огляду на вищезазначені норми Кодексу, законодавча пропозиція щодо внесення змін до закону про державний бюджет у разі перевищення розміру фактичного прожиткового мінімуму порівняно з прогнозованим потребує доопрацювання.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Кодексу, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення і затвердження окремих державних соціальних гарантій» (реєстр. № 2146 (доопрац.) від 28.09.2020), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Бойком Ю.А. та іншими:

1) матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження і витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

2) рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при доопрацюванні законопроекту врахувати необхідність узгодити його положення із вимогами статей 52 і 53 Бюджетного кодексу України, про що зазначається у рішенні Комітету з питань бюджету та експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Опосередкований:

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо додаткової підтримки платників податків у 2021 році» (реєстр. № 4571 від04.01.2021), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Васильченко Г.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується продовжити на 2021 рік термін дії деяких тимчасових положень Податкового кодексу України /запроваджених Законом України від 30.03.2020 р. № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби
(COVID-19)/, згідно з якими:

органи місцевого самоврядування мають право прийняти рішення про внесення змін до прийнятого рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів щодо зменшення ставок єдиного податку, та/або плати за землю, та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, щодо об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;

на зазначені рішення не поширюється дія окремих положень Податкового кодексу України та законів України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про доступ до публічної інформації» і «Про державну допомогу суб’єктам господарювання».

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що його прийняття дозволить пом’якшити для бізнесу негативні наслідки від запровадження посилених карантинних заходів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку відмічає, що реалізація положень законопроекту може мати вплив на показники місцевих бюджетів лише у разі прийняття органами місцевого самоврядування рішення про встановлення понижених ставок місцевих податків і зборів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо додаткової підтримки платників податків у 2021 році» (реєстр. № 4571 від 04.01.2021), поданий народними депутатами України Железняком Я.І., Васильченко Г.І. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів місцевих бюджетів у поточному році від єдиного податку, та/або плати за землю, та/або податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи у разі прийняття відповідних рішень органами місцевого самоврядування). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до законодавства України про адміністративні правопорушення, кримінального законодавства та кримінального процесуального законодавства щодо діяльності Служби безпеки України та розвідувальних органів (реєстр. № 4392 від 17.11.2020), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К, Корнієнком О.С. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом передбачається внести зміни до Кодексу України про адміністративні порушення, Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України. При цьому:

1) змінами до Кодексу України про адміністративні порушення передбачається встановити адміністративну відповідальність за порушення вимог закону щодо надання інформації на запит Служби безпеки України у вигляді штрафу від двохсот п’ятдесяти до шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 4 250 – 10 200 грн/ (нова стаття 185-14);

2) змінами до Кримінального кодексу України передбачається встановити кримінальну відповідальність за:

- погрозу або насильство щодо співробітника розвідувального органу у вигляді виправних робіт на строк до двох років або арешту на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до чотирнадцяти років (зміни до статті 345);

- умисне знищення або пошкодження майна співробітника розвідувального органу у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років (зміни до статті 347);

- посягання на життя працівника правоохоронного органу, співробітника розвідувального органу у вигляді позбавлення волі на строк від дев’яти до п’ятнадцяти років або довічним позбавленням волі (зміни до статті 348);

- захоплення або тримання як заручника співробітника розвідувального органу чи його близьких родичів з метою спонукання державної чи іншої установи, підприємства, організації або службової особи вчинити або утриматися від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років (зміни до статті 349).

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів та збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту та повідомляється, що загальний обсяг доходів і видатків бюджету залежатиме від кількості правопорушників і конкретного виду покарання (обсяг яких оцінити неможливо).

З огляду на зазначене відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до законодавства України про адміністративні правопорушення, кримінального законодавства та кримінального процесуального законодавства щодо діяльності Служби безпеки України та розвідувальних органів (реєстр. № 4392 від 17.11.2020), поданий народними депутатами України Іонушасом С.К, Корнієнком О.С. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 145 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності у сфері телекомунікацій) (реєстр. № 4536 від 23.12.2020), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Медяником В.А. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статті 145 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується посилити адміністративну відповідальність за порушення умов і правил, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій та користування радіочастотним ресурсом України, передбачену ліцензіями, дозволами, повідомленням про початок здійснення діяльності у сфері телекомунікацій шляхом збільшення розмірів штрафів з п’ятисот – двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до однієї тисячі – трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 17 000 – 51 000 грн/.

Відтак, реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів від сплати штрафних санкцій, оскільки такі надходження відповідно до положень статей 29, 64 та 66 Бюджетного кодексу України віднесено до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту, зазначаючи про його вплив на дохідну частину бюджетів, зауважує, що загальний обсяг надходжень до бюджету залежатиме від кількості правопорушень.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 145 Кодексу України про адміністративні правопорушення (щодо відповідальності у сфері телекомунікацій) (реєстр. № 4536 від 23.12.2020), поданий народними депутатами України Федієнком О.П., Медяником В.А. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного та місцевих бюджетів (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо захисту бджільництва (реєстр. № 4511 від 17.12.2020), поданий народними депутатами України Василенко Л.В., Михайлюк Г.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 85-2, згідно з якою встановлюється адміністративна відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва у вигляді штрафу від ста до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із розміру встановленого на даний час неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 1 700 – 17 000 грн/.

Поряд з тим, Кримінальний кодекс України доповнюється новою статтею 251-1, згідно з якою встановлюється кримінальна відповідальність за грубе порушення законодавства в галузі бджільництва у вигляді штрафу від двох до трьох тисяч (від 34 000 до 51 000 гривень) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років.

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону. Міністерство фінансів України також зазначає про таке.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо захисту бджільництва (реєстр. № 4511 від 17.12.2020), поданий народними депутатами України Василенко Л.В., Михайлюк Г.О. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення законодавства щодо управління у сфері безпеки автомобільних доріг (реєстр. № 4551 від 28.12.2020), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, передбачивши:

- адміністративну відповідальність за незабезпечення здійснення аудиту та/або перевірки безпеки автомобільних доріг, якщо такий аудит і перевірка є обов’язковими згідно з вимогами нормативно-правових актів, норм і правил, у вигляді штрафу в розмірі від ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17 грн, розмір штрафу становитиме 1 700 гривень/;

- адміністративну відповідальність за створення перешкод при здійсненні аудиту та перевірки безпеки автомобільних доріг у вигляді штрафу на громадян від двох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 34 до 85 гривень/ і попередження або накладення штрафу на посадових осіб – від трьох до п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 51 до 85 гривень/;

- кримінальну відповідальність за порушення нормативно-правових актів, норм і правил з питань управління у сфері безпеки автомобільних доріг, що стосуються убезпечення дорожнього руху, вчинене аудитором безпеки автомобільних доріг або особою, яка проводить перевірку безпеки автомобільних доріг, у вигляді штрафу від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 3 400 до 8 500 гривень/ або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі на строк до п’яти років.

Реалізація таких положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів та збільшення його видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань. Міністерство фінансів України, зазначаючи про вплив законопроекту на показники дохідної частини бюджетів, відмічає, що визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо, оскільки вона залежатиме від кількості правопорушень.

З огляду на зазначене, відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за порушення законодавства щодо управління у сфері безпеки автомобільних доріг (реєстр. № 4551 від 28.12.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів та видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за руйнування та знищення нерухомої культурної спадщини і порушення традиційного характеру середовища (реєстр. № 4562 від 30.12.2020), поданий народними депутатами України Потураєвим М.Р., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення та:

встановити кримінальну відповідальність за самочинне будівництво будівель або споруд в історичному ареалі історичних населених місць та самочинне будівництво будівель або споруд на території історико-культурного заповідника, історико-культурної заповідної території, об’єкта всесвітньої спадщини або в його буферній зоні, а також за повторні такі дії у вигляді штрафу від ста тисяч до п’ятисот тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк до п’яти років /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян 17грн, розмір штрафу становитиме від 1 700 00 до 8 500 000 гривень/;

посилити адміністративну відповідальність за:

порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини шляхом збільшення штрафів, встановивши їх у розмірі від тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти) /від 17 000 до 340 000 гривень/;

невиконання законних вимог посадових осіб органів охорони культурної спадщини шляхом збільшення штрафів, встановивши їх у розмірі від тридцяти тисяч до шістдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (чинна норма – від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти) /від 510 000 до 1 020 000 гривень/.

Реалізація таких положень законопроекту може призвести до збільшення доходів державного та місцевих бюджетів внаслідок виконання штрафних санкцій, оскільки такі надходження відповідно до положень статей 29, 64 та 66 Бюджетного кодексу України віднесено до доходів загального фонду державного та місцевих бюджетів, а також може призвести до збільшення видатків державного бюджету на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань.

Міністерство фінансів України в експертному висновку до законопроекту, зазначаючи про його вплив на дохідну частину державного та місцевих бюджетів, зауважує, що визначити вартісну величину впливу законопроекту на дохідну частину бюджетів здійснити неможливо у зв’язку з відсутністю прогнозної кількості порушників у сфері охорони культурної спадщини.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості державного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за руйнування та знищення нерухомої культурної спадщини і порушення традиційного характеру середовища (реєстр. № 4562 від 30.12.2020), поданий народними депутатами України Потураєвим М.Р., Кравчук Є.М. та іншими, є таким, що має опосередкований вплив на показники бюджетів (може призвести до збільшення доходів державного і місцевих бюджетів та збільшення видатків державного бюджету залежно від санкцій за вчинені правопорушення). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Голосували: «за» – одноголосно.

2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра Кабінету Міністрів України Немчінова О.М. про погодження передачі бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) у 2021 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 № 49-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Секретаріату Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 № 2355/0/2-21 та від 01.02.2021 № 2895/0/2-21 (копії листів роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження передачі бюджетних призначень відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 № 49-р «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2021 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління».

Відповідно до частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) у разі передачі повноважень на виконання функцій, завдань або надання послуг, на яке надано бюджетне призначення законом про Державний бюджет України, передача бюджетних призначень від одного головного розпорядника коштів державного бюджету до іншого для виконання тих самих функцій, завдань чи послуг, здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом. Відповідний порядок передачі бюджетних призначень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №18 (зі змінами).

Також положеннями частини шостої статті 23 Кодексу встановлено, що у разі здійснення передачі бюджетних призначень за загальнодержавними видатками і кредитуванням (крім міжбюджетних трансфертів) може передбачатися збільшення видатків за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, видатків на оплату праці працівників бюджетних установ шляхом зменшення відповідних бюджетних призначень, які мають таке саме цільове обмеження.

Пунктом 1 розпорядження Уряду від 27.01.2021 № 49-р встановлено відповідно до частини шостої статті 23 Кодексу передати бюджетні призначення, передбачені у 2021 році Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління», за розподілом згідно з додатком.

Відповідно до додатку до розпорядження Уряду № 49-р пропонується передати бюджетні призначення у сумі 464 710,2 тис. гривень (видатки споживання, з них оплата праці – 380 910,4 тис. гривень), що передбачені у 2021 році за загальним фондом державного бюджету Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» таким головним розпорядникам бюджетних коштів:

Державному управлінню справами за бюджетною програмою 0301010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Президента України та Офісу Президента України» – в сумі 7 511,4 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 6 156,8 тис. грн);

Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України за бюджетною програмою 0411010 «Обслуговування та організаційне, інформаційно-аналітичне та матеріально-технічне забезпечення діяльності Кабінету Міністрів України» – в сумі 47 965,2 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 39 315,9 тис. грн);

Міністерству внутрішніх справ України за бюджетною програмою 1001010 «Керівництво та управління діяльністю Міністерства внутрішніх справ України» – в сумі 4 935,7 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 4 045,6 тис. грн);

Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за бюджетною програмою 1201010 «Керівництво та управління у сфері розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» – в сумі 36 906,1 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 30 251 тис. грн);

Міністерству закордонних справ України за бюджетною програмою 1401010 «Керівництво та управління у сфері державної політики щодо зовнішніх відносин» – в сумі 7 909,2 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 6 483,1 тис. грн);

Міністерству у справах ветеранів України за бюджетною програмою 1501010 «Керівництво та управління у справах ветеранів» – в сумі 23 485,4 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 19 250,4 тис. грн);

Міністерству оборони України за бюджетною програмою 2101010 «Керівництво та військове управління у сфері оборони» – в сумі 10 821,2 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 8 869,9 тис. грн);

Міністерству освіти і науки України за бюджетною програмою 2201010 «Загальне керівництво та управління у сфері освіти і науки» – в сумі 34 103,8 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 27 953,9 тис. грн);

Міністерству охорони здоров’я України за бюджетною програмою 2301010 «Керівництво та управління у сфері охорони здоров’я» – в сумі 44 054,4 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 36 110,1 тис. грн);

Міністерству енергетики України за бюджетною програмою 2401010 «Загальне керівництво та управління у сфері енергетики» – в сумі 25 907,3 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 21 235,5 тис. грн);

Міністерству соціальної політики України за бюджетною програмою 2501010 «Керівництво та управління у сфері соціальної політики» – в сумі 47 853 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 39 223,6 тис. грн);

Міністерству з питань стратегічних галузей промисловості України за бюджетною програмою 2601010 «Керівництво та управління у сфері стратегічних галузей промисловості» – в сумі 642,2 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 526,5 тис. грн);

Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України за бюджетною програмою 2701010 «Загальне керівництво та управління у сфері захисту довкілля та природних ресурсів» – в сумі 642,2 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 526,5 тис. грн);

Міністерству розвитку громад та територій України за бюджетною програмою 2751010 «Керівництво та управління у сфері розвитку громад та територій» – в сумі 33 904 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 27 790,1 тис. грн);

Міністерству цифрової трансформації України за бюджетною програмою 2901010 «Керівництво та управління сфері цифрової трансформації» – в сумі 32 799,9 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 26 885,3 тис. грн);

Міністерству інфраструктури України за бюджетною програмою 3101010 «Загальне керівництво та управління у сфері інфраструктури» – в сумі 25 728,3 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 21 088,6 тис. грн);

Міністерству молоді та спорту України за бюджетною програмою 3101010 «Керівництво та управління у сфері молоді та спорту» – в сумі 642,2 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 526,5 тис. грн);

Міністерству фінансів України за бюджетною програмою 3501010 «Керівництво та управління у сфері фінансів» – в сумі 4 712,1 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 3 862,3 тис. грн);

Міністерству юстиції України за бюджетною програмою 3601010 «Керівництво та управління у сфері юстиції» – в сумі 19 309,8 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 15 827,5 тис. грн);

Міністерству культури та інформаційної політики України за бюджетною програмою 3801010 «Керівництво та управління у сфері культури та інформаційної політики» – в сумі 20 036 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 16 422,9 тис. грн);

Міністерству з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за бюджетною програмою 3901010 «Керівництво та управління з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій» – в сумі 18 927,1 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 15 514,2 тис. грн);

Національному агентству України з питань державної служби за бюджетною програмою 6121010 «Керівництво та функціональне управління у сфері державної служби» – в сумі 15 913,7 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 13 044,2 тис. гривень).

Пунктом 2 розпорядження Уряду від 27.01.2021 № 49-р Міністерству фінансів України доручено після погодження зазначеної передачі бюджетних призначень з Комітетом забезпечити внесення відповідних змін до розпису державного бюджету.

Інформація щодо передачі бюджетних призначень головним розпорядникам бюджетних коштів відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 № 49-р роздана народним депутатам України – членам Комітету.

Довідково: Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» встановлено бюджетні призначення в обсязі 467 324,9 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 383 053,1 тис. грн).

Необхідно зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 року № 647 «Деякі питання реалізації комплексної реформи державного управління» (із змінами) /копію роздано народним депутатам України – членам Комітету/ затверджено Порядок використання бюджетних коштів на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 2 Порядку бюджетні кошти розподіляються за рішенням Кабінету Міністрів України державним органам шляхом передачі бюджетних призначень у порядку, передбаченому статтею 23 Кодексу, відповідно до завдань, визначених Стратегією реформування державного управління України на період до 2021 року (далі – Стратегія), схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. № 474 /в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 р. № 1102/.

Пунктом 4 Порядку встановлено, що проект розподілу бюджетних коштів готується Секретаріатом Кабінету Міністрів України або органом виконавчої влади з урахуванням:

кількості посад фахівців з питань реформ у директоратах Секретаріату Кабінету Міністрів України, директоратах Офісу Президента України, директоратах міністерств, генеральних департаментах інших центральних органів виконавчої влади, що утворюються для виконання завдань, пов’язаних із забезпеченням формування державної політики у відповідних сферах, із стратегічним плануванням діяльності та координацією роботи із забезпечення формування державної політики, та в Урядовому офісі координації європейської та євроатлантичної інтеграції;

посад Державного секретаря Кабінету Міністрів України, його першого заступника та заступників, Керівника Апарату Офісу Президента України, державних секретарів всіх міністерств, Голови НАДС, його першого заступника та заступника, яким передбачено встановлення надбавки за виконання особливо важливої роботи;

пропозицій Координаційної ради з питань реформування державного управління, щодо здійснення інших заходів, пов’язаних з реалізацією Стратегії, на підставі обґрунтованої потреби органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України та Офісу Президента України.

Слід відмітити, що змінами, внесеними до постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2017 року № 647 «Деякі питання реалізації комплексної реформи державного управління» постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2021 р. № 27, встановлено, що у 2021 році заборонено заповнення посад фахівців з питань реформ у директоратах Секретаріату Кабінету Міністрів України, директоратах міністерств, генеральних департаментах інших центральних органів виконавчої влади та Урядовому офісі координації європейської та євроатлантичної інтеграції понад межі бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2021 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління, та чисельності, визначеної цим Порядком, крім Міністерства аграрної політики та продовольства, Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів і Міністерства молоді та спорту.

Так, пунктом 9 Порядку передбачено, що кількість посад фахівців з питань реформ не може перевищувати для:

Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства /Мінекономіки/ – 119 посад /до 01.03.2021 – 149 посад/;

Міністерства аграрної політики та продовольства – 30 посад;

Міністерства енергетики /Міненерго/ – 80 посад;

Міністерства інфраструктури /Мінінфраструктури/ – 105 посад;

Міністерства культури та інформаційної політики /МКІП/ – 88 посад;

Міністерства молоді та спорту /Мінмолодьспорт/ – 20 посад;

Міністерства охорони здоров’я /МОЗ/ – 133 посади;

Міністерства освіти і науки /МОН/ – 120 посад;

Міністерства розвитку громад та територій /Мінрегіон/ – 129 посад;

Міністерства соціальної політики /Мінсоцполітики/ – 144 посади;

Міністерства фінансів /Мінфіну/ – 113 посад;

Міністерства цифрової трансформації /Мінцифри/ – 150 посад;

Міністерства юстиції /Мін’юсту/ – 115 посад;

Міністерства внутрішніх справ /МВС/ – 150 посад;

Міністерства у справах ветеранів /Мінветеранів/ – 50 посад;

Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій /Мінреінтеграції/ – 51 посаду;

Міністерства закордонних справ /МЗС/ – 21 посаду;

Міністерства оборони /Міноборони/ – 100 посад;

Секретаріату Кабінету Міністрів України – 180 посад;

Національного агентства з питань державної служби /НАДС/ – 67 посад;

Офісу Президента України – 250 посад;

Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів /Міндовкілля/ – 50 посад;

Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості /Мінстратегпрому/ – 20 посад.

Відповідно до Порядку кошти за бюджетною програмою 0421060 використовуються за такими напрямами:

виплату Державному секретарю Кабінету Міністрів України, його першому заступнику та заступникам, Керівнику Апарату Офісу Президента України, державним секретарям міністерств, Голові НАДС, його першому заступнику та заступникам, фахівцям з питань реформ, посади яких введені у директоратах Секретаріату Кабінету Міністрів України, директоратах Офісу Президента України, директоратах міністерств, генеральних департаментах інших центральних органів виконавчої влади, що утворюються для виконання завдань, пов’язаних із забезпеченням формування державної політики у відповідних сферах, із стратегічним плануванням діяльності та координацією роботи із забезпечення формування державної політики, та Урядовому офісі координації європейської та євроатлантичної інтеграції (генеральним директорам, заступникам генеральних директорів, директорам генеральних департаментів, керівникам експертних груп, державним експертам) /з урахуванням граничної чисельності фахівців з питань реформ/ надбавки за виконання особливо важливої роботи, грошової допомоги під час надання щорічної основної оплачуваної відпустки;

виплату заробітної плати іншим державним службовцям у разі, коли виплати фахівцям з питань реформ були здійснені за рахунок кошторису установи до отримання коштів, переданих за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до цього Порядку (такі виплати не можуть перевищувати розміру витрат, здійснених до передачі додаткових коштів);

оплату праці членів Комісії з питань вищого корпусу державної служби, крім тих, що входять до її складу за посадою;

здійснення інших заходів, пов’язаних з реалізацією Стратегії, в тому числі на виготовлення проектно-кошторисної документації, проведення капітального та/або поточного ремонту або реконструкції приміщень, придбання техніки, меблів, систем кондиціювання, інвентарю, іншого обладнання та устаткування, у тому числі для дообладнання приміщень для проведення презентаційних, комунікаційних, інформаційних та тренінгових заходів, придбання ліцензійного програмного забезпечення, створення та впровадження інформаційно-аналітичних систем, зберігання матеріальних активів, придбання експертно-аналітичних послуг, послуг з проведення соціологічних опитувань у рамках здійснення комплексної реформи державного управління.

Окрім того, цим Порядком встановлено, що проект розподілу коштів на оплату праці готується у 2021 році на підставі інформації, отриманої від державних органів, залучених до реалізації комплексної реформи державного управління, виходячи з чисельності фахівців з питань реформ у директоратах Секретаріату Кабінету Міністрів України, директоратах Офісу Президента України, директоратах міністерств, генеральних департаментах інших центральних органів виконавчої влади та Урядовому офісі координації європейської та євроатлантичної інтеграції (генеральних директорів, заступників генеральних директорів, директорів генеральних департаментів, керівників експертних груп, державних експертів), які призначені станом на 1 січня 2021 року за результатами конкурсу та за результатами добору з призначення на вакантну посаду на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

При цьому встановлено, що визначення кількості посад фахівців з питань реформ та розподіл коштів на оплату праці для Міністерства аграрної політики та продовольства, Мінстратегпрому, Міндовкілля та Мінмолодьспорту здійснюється в межах нерозподіленого залишку бюджетних коштів за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» після розгляду рекомендацій Координаційної ради з питань реформування державного управління.

У матеріалах Секретаріату Кабінету Міністрів України до розпорядження Уряду, що розглядається, зазначається про таке:

- реформа державного управління розпочалась у 2016 році та здійснюється на основі Стратегії реформування державного управління на період до 2021 року, яка передбачає реформування таких сфер, як стратегічне планування, формування та координація політики, державна служба та управління людськими ресурсами, підзвітність та надання адміністративних послуг, зниження адміністративного навантаження, якість надання послуг, електронне урядування.

Підтримка реформи державного управління Європейським Союзом включає як міжнародну технічну допомогу, так і пряму бюджетну підтримку, отримання якої Україною залежить від досягнення індикаторів бюджетної підтримки. Метою реформи міністерств, яка здійснюється з 2017 року, є підвищення ефективності роботи міністерств, перехід міністерств від управління галуззю до формування політик у своїх сферах, розділення формування та реалізації політики, а також позбавлення від невластивих функцій. Успішний набір та утримання рівня оплати праці фахівців з питань реформ у створених директоратах є одним з індикаторів бюджетної підтримки Європейського Союзу;

- обсяг видатків, який запропоновано передати головним розпорядникам бюджетних коштів, передбачає видатки на оплату праці (з нарахуваннями) фахівцям з питань реформ та визначено з урахуванням отриманої інформації від Офісу Президента України, міністерств та Національного агентства з питань державної служби про кількість фактично зайнятих посад фахівців з питань реформ в органах державної влади станом на 1 січня 2021 року, а також розміру надбавки залежно від посади фахівців з питань реформ, як це визначено постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів» (зі змінами) /витяг роздано народним депутатам України – членам Комітету/ та враховуючи суми грошової допомоги під час надання щорічної відпустки.

Відповідні фінансово-економічні розрахунки щодо зазначеної передачі бюджетних призначень наведено у матеріалах Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Слід зазначити, що Комітет неодноразово звертав увагу на необхідність системного аналізу реалізації Стратегії в частині запровадження посад фахівців з питань реформ та встановлення їм особливих умов оплати праці.

Проте, надані матеріали не містять пояснень та обґрунтувань, виходячи із існуючого досвіду та показників роботи органів державної влади, доцільності існування фахівців з питань реформ поряд з іншими посадами державних службовців та встановлення їм високого рівня оплати праці.

Залишається незрозумілим підхід до визначення кількості фахівців з питань реформ в органах влади та значної диференціації між органами влади і частки таких посад у кожному окремому органі державної влади.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В., Міністр Кабінету Міністрів України Немчінов О.М.

Заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень і зауважень щодо передачі бюджетних призначень, що розглядається.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала про розгляд питання в очолюваному нею підкомітеті, при цьому наголосила на тому, що Комітет неодноразово звертав увагу на необхідність системного аналізу реалізації стратегій в частині запровадження посад фахівців з питань реформ і встановлення їм особливих умов оплати праці, і водночас зазначила, що за результатами опрацювання питання пропонується рекомендувати Комітету погодити передачу бюджетних призначень, встановлених розпорядженням Уряду від 27.01.2021 № 49-р) та додатком до нього (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Забуранною Л.В. пропозицію щодо погодження передачі бюджетних призначень, встановленої розпорядженням Уряду № 49-р та додатком до нього. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За підсумками розгляду та керуючись вимогами частини шостої статті 23 Бюджетного кодексу України, погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 № 49-р передачу бюджетних призначень, передбачених у 2021 році Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління», у сумі 464 710,2 тис. грн (видатки споживання, з них оплата праці – 380 910,4 тис. грн) головним розпорядникам коштів державного бюджету за бюджетними програмами та в обсягах відповідно до додатку до зазначеного розпорядження Уряду.

Голосували: «за» – одноголосно.

3.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Трухіна О.М. про внесення змін до представництва народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету у складі Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів.

Відмітили:

Відповідно до положень частини четвертої статті 33-1Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) відбір державних інвестиційних проектів здійснюється Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів (далі – Комісія) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України /витяг статті 33-1 Кодексу роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету/.

Частиною п’ятою статті 33-1 Кодексу передбачено, що дана Комісія є колегіальним органом, положення і склад якого затверджуються Кабінетом Міністрів України. До складу Комісії входять члени Кабінету Міністрів України, члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) за рішенням цього комітету (чисельністю не менше 50 відсотків складу такої комісії), представники центральних органів виконавчої влади та інших державних органів.

Слід відмітити, що постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2015 № 571 «Деякі питання управління державними інвестиціями» (зі змінами) затверджено Положення про Комісію, її склад та порядок відбору державних інвестиційних проектів.

Пунктом 3 вказаного Положення визначено, що основним завданням Комісії є відбір державних інвестиційних проектів, розроблення та реалізація яких здійснюється з використанням державних капітальних вкладень (крім тих, що здійснюються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій, та проектів, що реалізуються за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку).

Враховуючи вищезазначене, Комітет на своєму засіданні 6 вересня 2019 року (протокол № 2) ухвалив рішення визначити склад Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів, а на засіданні 11 березня 2020 року (протокол № 29) ухвалив рішення щодо зміни складу вказаної Комісії від Комітету на 2020 рік.

Відтак, оновлений персональний склад цієї Комісії затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 02.04.2020 № 597 «Про затвердження персонального складу Міжвідомчої з питань державних інвестиційних проектів» (зі змінами) (копію роздано народним депутатам України – членам Комітету).

З урахуванням пропозицій народних депутатів України – членів Комітету доцільно розглянути питання щодо зміни складу Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів від Комітету на 2021 рік.

З огляду на звернення народних депутатів – членів Комітету щодо участі у діяльності такої Комісії заступник Голови Комітету Трухін О.М. вніс пропозицію змінити представництво Комітету у Комісії, включивши до її складу 20 народних депутатів, а саме: Гевка В.Л., Лопушанського А.Я., Трухіна О.М., Борта В.П., Германа Д.В., Драбовського А.Г., Дунаєва С.В., Задорожнього М.М., Заремського М.В., Каптєлова Р.В., Кузбита Ю.М., Кунаєва А.Ю., Лабу М.М., Лунченка В.В., Люшняка М.В., Пузійчука А.В., Пуртову А.А., Пушкаренка А.М., Саламаху О.І., Тістика Р.Я.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію щодо представництва членів Комітету у складі Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За підсумками розгляду та керуючись вимогами частини п’ятої статті 33-1 Бюджетного кодексу України, змінити склад Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів від Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, визначивши представництво Комітету у цій Комісії з таких народних депутатів – членів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету:

Гевко Володимир Леонідович – заступник Голови Комітету;

Лопушанський Андрій Ярославович – заступник Голови Комітету;

Трухін Олександр Миколайович – заступник Голови Комітету;

Герман Денис Вадимович – голова підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі;

Кузбит Юрій Михайлович – голова підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України;

Лунченко Валерій Валерійович – голова підкомітету з питань доходів і фінансування державного бюджету та державного боргу;

Пуртова Анна Анатоліївна – голова підкомітету з питань державних інвестиційних проектів;

Саламаха Орест Ігорович – голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку;

Борт Віталій Петрович – член Комітету;

Драбовський Анатолій Григорович – член Комітету;

Дунаєв Сергій Володимирович – член Комітету;

Задорожній Микола Миколайович – член Комітету;

Заремський Максим Валентинович – член Комітету;

Каптєлов Роман Володимирович – член Комітету;

Кунаєв Артем Юрійович – член Комітету;

Лаба Михайло Михайлович – член Комітету;

Люшняк Микола Володимирович – член Комітету;

Пузійчук Андрій Вікторович – член Комітету;

Пушкаренко Арсеній Михайлович – член Комітету;

Тістик Ростислав Ярославович – член Комітету.

Голосували: «за» – одноголосно.

3.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Трухіна О.М. щодо представництва народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету у складі комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку.

Відмітили:

Відповідно до статті 24-1 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс):

у складі державного бюджету створюється державний фонд регіонального розвитку. Кошти державного фонду регіонального розвитку спрямовуються на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що мають на меті розвиток регіонів і відповідають пріоритетам, визначеним у Державній стратегії регіонального розвитку та відповідних регіональних стратегіях розвитку;

для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку Міністерство розвитку громад та територій України (далі – Мінрегіон) утворює комісію, до складу якої входять члени Комітету з питань бюджету (далі – Комітет) за рішенням цього комітету (чисельністю не менше 50 відсотків складу такої комісії). Комітет на засіданні 11 березня 2020 року визначився щодо свого представництва у складі Комісії.

Відповідно до таких вимог та згідно із затвердженим на виконання положень статті 24-1 Кодексу постановою Уряду від 18.03.2015 р. № 196 Порядком підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку та проектів – переможців «Всеукраїнського громадського бюджету», що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, наказом Мінрегіону від 19.03.2020 р. № 70 було затверджено склад комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінрегіону затверджено видатки за бюджетною програмою «Державний фонд регіонального розвитку» у обсязі 4 500 000 тис. грн, розподіл яких за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Кодексу належить здійснити у двомісячний строк із дня набрання чинності цим Законом.

З метою проведення належного відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку для фінансового забезпечення за рахунок державного фонду регіонального розвитку у 2021 році та з огляду на звернення народних депутатів України – членів Комітету щодо участі у роботі зазначеної Комісії за підсумками попереднього розгляду таких звернень членів Комітету заступник Голови Комітету Трухін О.М. вніс пропозицію змінити представництво Комітету у Комісії, включивши до її складу таких народних депутатів України: Крулька І.І., Копанчук О.Є., Лопушанського А.Я., Трухіна О.М., Цабаля В.В., Забуранну Л.В., Пуртову А.А., Саламаху О.І., Шпак Л.О., Батенка Т.І., Борта В.П., Гончаренка О.О., Дунаєва С.В. Кіссе А.І., Кунаєва А.Ю., Лабу М.М., Пузійчука А.В., Северина С.С., Тістика Р.Я., Урбанського А.І.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію щодо представництва членів Комітету у складі комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини третьої статті 24-1 Бюджетного кодексу України, змінити представництво членів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету у складі комісії для оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, включивши до її складу таких народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету:

Крулька Івана Івановича – першого заступника Голови Комітету;

Копанчук Олену Євгенівну – заступника Голови Комітету;

Лопушанського Андрія Ярославовича – заступника Голови Комітету;

Трухіна Олександра Миколайовича – заступника Голови Комітету;

Цабаля Володимира Володимировича – секретаря Комітету;

Забуранну Лесю Валентинівну – голову підкомітету з питань видатків державного бюджету;

Пуртову Анну Анатоліївну – голову підкомітету з питань державних інвестиційних проектів;

Саламаху Ореста Ігоровича – голову підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку;

Шпак Любов Олександрівну – голову підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству;

Батенка Тараса Івановича – члена Комітету;

Борта Віталія Петровича – члена Комітету;

Гончаренка Олексія Олексійовича – члена Комітету;

Дунаєва Сергія Володимировича – члена Комітету;

Кіссе Антона Івановича – члена Комітету;

Кунаєва Артема Юрійовича – члена Комітету;

Лабу Михайла Михайловича – члена Комітету;

Пузійчука Андрія Вікторовича – члена Комітету;

Северина Сергія Сергійовича – члена Комітету;

Тістика Ростислава Ярославовича – члена Комітету;

Урбанського Анатолія Ігоровича – члена Комітету.

Голосували: «за» – одноголосно.

3.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Трухіна О.М. щодо представництва народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету у складі комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (включаючи пропозиції щодо об’єктів і заходів, що можуть забезпечуватися за рахунок цієї субвенції).

Відмітили:

Згідно із статтею 35 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій /далі – субвенція/ (включаючи пропозиції щодо об’єктів і заходів, що можуть забезпечуватися за рахунок субвенції) утворює комісію, до складу якої входять члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ за рішенням цього комітету (чисельністю не менше 50 відсотків складу такої комісії).

До Комітету надійшло звернення Мінфіну від 04.01.2021 р. № 05220-02-2/100 щодо представництва народних депутатів України – членів Комітету у складі комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції (включаючи пропозиції щодо об’єктів і заходів, що можуть забезпечуватися за рахунок субвенції).

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінфіну передбачено субвенцію у сумі 6 000 000 тис. грн, у тому числі за загальним фондом – 2 661 580 тис. грн, за спеціальним фондом – 3 338 420 тис. грн без розподілу між місцевими бюджетами. При цьому згідно з розписом асигнувань загального фонду державного бюджету на 2021 рік субвенцію передбачено надавати з державного бюджету місцевим бюджетам, починаючи з квітня поточного року.

На виконання вимог статті 35 Закону, з метою належної підготовки пропозицій щодо фінансового забезпечення у 2021 році об’єктів (заходів) за рахунок субвенції та з урахуванням звернення Мінфіну необхідно визначити представництво Комітету у складі комісії.

За підсумками попереднього розгляду звернень народних депутатів України – членів Комітету щодо участі у роботі такої комісії заступник Голови Комітету Трухін О.М. вніс пропозицію включити до складу цієї комісії таких народних депутатів України: Крулька І.І., Гевка В.Л., Лопушанського А.Я., Трухіна О.М., Цабаля В.В., Германа Д.В., Забуранну Л.В., Кузбита Ю.М., Лунченка В.В., Молотка І.Ф., Батенка Т.І., Гнатенка В.С., Гончаренка О.О., Драбовського А.Г., Задорожнього М.М., Каптєлова Р.В., Кіссе А.І., Лабу М.М., Люшняка М.В., Пасічного О.С., Пузійчука А.В., Пушкаренка А.М., Северина С.С., Урбанського А.І., визначивши співголовою комісії Лабу М.М.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію щодо представництва членів Комітету у складі комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції. Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 35 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»:

1. Включити до складу комісії для підготовки пропозицій щодо розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (включаючи пропозиції щодо об’єктів і заходів, що можуть забезпечуватися за рахунок цієї субвенції) таких народних депутатів України – членів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету:

Крулька Івана Івановича – першого заступника Голови Комітету;

Гевка Володимира Леонідовича – заступника Голови Комітету;

Лопушанського Андрія Ярославовича – заступника Голови Комітету;

Трухіна Олександра Миколайовича – заступника Голови Комітету;

Цабаля Володимира Володимировича – секретаря Комітету;

Германа Дениса Вадимовича – голову підкомітету з питань сучасних інформаційних технологій та інновацій у бюджетному процесі;

Забуранну Лесю Валентинівну – голову підкомітету з питань видатків державного бюджету;

Кузбита Юрія Михайловича – голову підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України;

Лунченка Валерія Валерійовича – голову підкомітету з питань доходів і фінансування державного бюджету та державного боргу;

Молотка Ігоря Федоровича – голову підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати;

Батенка Тараса Івановича – члена Комітету;

Гнатенка Валерія Сергійовича – члена Комітету;

Гончаренка Олексія Олексійовича – члена Комітету;

Драбовського Анатолія Григоровича – члена Комітету;

Задорожнього Миколу Миколайовича – члена Комітету;

Каптєлова Романа Володимировича – члена Комітету;

Кіссе Антона Івановича – члена Комітету;

Лабу Михайла Михайловича – члена Комітету;

Люшняка Миколу Володимировича – члена Комітету;

Пасічного Олександра Станіславовича – члена Комітету;

Пузійчука Андрія Вікторовича – члена Комітету;

Пушкаренка Арсенія Михайловича – члена Комітету;

Северина Сергія Сергійовича – члена Комітету

Урбанського Анатолія Ігоровича – члена Комітету.

2. Визначити співголовою зазначеної комісії народного депутата України – члена Комітету Верховної Ради України з питань бюджету Лабу Михайла Михайловича.

Голосували: «за» – одноголосно.

3.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Трухіна О.М. про склад Комісії з питань розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетною програмою «Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти» (код 2201140).

Відмітили:

Положеннями статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) встановлено, що для розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетними програмами «Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти» (код 2201140), «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти» (код 2211210), «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (код 2211260) Міністерство освіти і науки України утворює комісію, до складу якої включаються представники Міністерства освіти і науки України, члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) (не менше 33 відсотків складу комісії) та Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій (не менше 33 відсотків складу комісії) /витяг із статті 29 Закону роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

На виконання зазначених вимог Закону Міністерство освіти і науки України звернулось (лист від 02.02.2021 № 1/10-441, що розданий народним депутатам України – членам Комітету) до Комітету з проханням надати кандидатури народних депутатів України – членів Комітету до складу Комісії, зокрема, з розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетною програмою «Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти» (код 2201140).

Законом Міністерству освіти і науки України за бюджетною програмою «Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти» (код 2201140) на 2021 рік передбачено 250 млн гривень.

Слід відмітити, що вимогами частини сьомої статті 20 Бюджетного кодексу України встановлено, що за бюджетними програмами, здійснення заходів за якими потребує нормативно-правового визначення механізму використання бюджетних коштів, головні розпорядники коштів державного бюджету розробляють проекти порядків використання коштів державного бюджету (в тому числі за бюджетними програмами, вперше визначеними законом про Державний бюджет України) та забезпечують їх затвердження протягом 30 днів з дня набрання чинності законом про Державний бюджет України.

На даний час за інформацією, оприлюдненою в офіційних джерелах, рішення Уряду щодо затвердження Порядку використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою «Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти» не прийнято.

Враховуючи положення статті 29 Закону, необхідно визначитися щодо представництва народних депутатів України – членів Комітету у складі відповідної Комісії.

З огляду на звернення народних депутатів – членів Комітету щодо участі у діяльності такої Комісії заступник Голови Комітету Трухін О.М. вніс пропозицію включити до її складу народних депутатів – членів Комітету Крулька І.І., Молотка І.Ф., Пасічного О.С., Тістика Р.Я.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію щодо представництва членів Комітету у складі Комісії з питань розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетною програмою «Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти». Така пропозиція була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

За підсумками розгляду та відповідно до вимог статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» включити до складу Комісії з питань розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетною програмою «Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти» (код 2201140) таких народних депутатів України – членів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету:

Крулька Івана Івановича – першого заступника Голови Комітету;

Пасічного Олександра Станіславовича – члена Комітету;

Тістика Ростислава Ярославовича – члена Комітету.

Голосували: «за» – одноголосно.

3.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Трухіна О.М. щодо представництва членів Комітету з питань бюджету у складі комісії з розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (код 2211260).

Відмітили:

Згідно із статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) для розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетними програмами "Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти" (код 2201140), "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти" (код 2211210), "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми "Спроможна школа для кращих результатів" (код 2211260) Міністерство освіти і науки України далі – МОН) утворює комісію, до складу якої включаються представники МОН, члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) (не менше 33 відсотків складу комісії) та Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій (не менше 33 відсотків складу комісії).

До Комітету надійшло звернення МОН від 02.02.2021 р. № 1/10-441 щодо надання кандидатур народних депутатів України – членів Комітету до складу комісії з розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетною програмою (код 2211260) "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми "Спроможна школа для кращих результатів" (далі – субвенція).

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування МОН за загальним фондом державного бюджету затверджено субвенцію у сумі 1.000.000 тис. гривень (без розподілу між місцевими бюджетами).

Відповідно Порядку та умов надання субвенції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 р. № 100 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 324), субвенція спрямовується на реалізацію проектів, пов’язаних із завершенням розпочатих у попередніх періодах будівельних робіт з будівництва нових будівель і споруд комунальних закладів загальної середньої освіти, реконструкцією, капітальним ремонтом існуючих будівель (їх частин), споруд закладів загальної середньої освіти та (або) формуванням нового освітнього простору у закладах загальної середньої освіти.

На виконання вимог статті 29 Закону та з метою належної підготовки пропозицій щодо розподілу у 2021 році субвенції (з урахуванням звернення МОН) необхідно визначити представництво Комітету у складі такої комісії.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію, що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», включити до складу комісії з розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (код 2211260) таких народних депутатів України – членів Комітету з питань бюджету:

Забуранну Лесю Валентинівну – голову підкомітету з питань видатків державного бюджету;

Пуртову Анну Анатоліївну – голову підкомітету з питань державних інвестиційних проектів;

Люшняка Миколу Володимировича – члена Комітету.

Голосували: «за» – 29, «проти» – 1, «утрималися» – 0.

3.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Комітету з питань бюджету Трухіна О.М. щодо представництва членів Комітету з питань бюджету у складі комісії з розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти» (код 2211210).

Відмітили:

Згідно із статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) для розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетними програмами "Фонд розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти" (код 2201140), "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти" (код 2211210), "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію програми "Спроможна школа для кращих результатів" (код 2211260) Міністерство освіти і науки України (далі – МОН) утворює комісію, до складу якої включаються представники МОН, члени Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) (не менше 33 відсотків складу комісії) та Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій (не менше 33 відсотків складу комісії).

До Комітету надійшло звернення МОН від 02.02.2021 р. № 1/10-441 щодо надання кандидатур народних депутатів України – членів Комітету до складу комісії для розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти» (далі – субвенція).

Законом у складі загальнодержавних видатків та кредитування МОН за загальним фондом державного бюджету передбачено субвенцію у сумі 150.000 тис. грн (без розподілу між місцевими бюджетами).

Відповідно до Порядку та умов надання субвенції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 925 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12.02.2020 № 104):

субвенція спрямовується на придбання сільськогосподарської, іншої техніки, обладнання, матеріалів та устаткування закладами професійної (професійно-технічної) освіти, на базі яких будуть створені навчально-практичні центри сучасної професійної (професійно-технічної) освіти, а також на капітальний ремонт (реконструкцію) майстерень, лабораторій, кабінетів, інших приміщень;

включення закладу професійної (професійно-технічної) освіти до переліку закладів професійної (професійно-технічної) освіти, на базі яких будуть створюватися навчально-практичні центри, здійснюватиметься відповідно до обґрунтованих пропозицій комісії, сформованих за результатами попереднього розгляду заявок, поданих обласними, Київською міською держадміністраціями.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», включити до складу комісії з розподілу коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетною програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на створення навчально-практичних центрів сучасної професійної (професійно-технічної) освіти» (код 2211210) таких народних депутатів України – членів Комітету Верховної Ради України з питань бюджету:

Копанчук Олену Євгенівну – заступника Голови Комітету;

Драбовського Анатолія Григоровича – члена Комітету;

Задорожнього Миколу Миколайовича – члена Комітету.

Голосували: «за» – 29, «проти» – 1, «утрималися» – 0.

4. Різне.

4.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голова Комітету з питань бюджету Трухіна О.М. про розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2021 № 68-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1570».

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства освіти і науки України (далі – МОН) від 01.02.2021 № 1/10 – 412 (копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження перерозподілу видатків відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2021
№ 68-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1570» (далі – розпорядження КМУ № 68-р).

Насамперед, слід звернути увагу, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1570-р «Про розподіл резерву коштів освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2020 році та перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2020 рік» (із змінами, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1637-р) здійснено:

зменшення обсягу видатків за 14 бюджетними програмами МОН на загальну суму 326 632,1 млн грн, серед яких:

зменшення обсягу видатків розвитку за програмою 2201380 «Виконання зобов’язань України у сфері міжнародного науково-технічного та освітнього співробітництва, участь у рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій» на 11 313,3 тис. грн (у тому числі видатки споживання – 9 717 тис. грн, видатки розвитку – 1 596,3 тис. грн);

збільшення обсягу видатків розвитку за програмою 2211190 «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» на 326 632,1 тис. грн на придбання шкільних автобусів, у тому числі обладнаних місцями для дітей з особливими освітніми потребами, згідно з додатком 2 (з яких для Дніпропетровської області встановлено 29.030 тис. грн).

Розпорядженням КМУ № 68-р внесені зміни до пункту 2 та додатку 2 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1570-р «Про розподіл резерву коштів освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у 2020 році та перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2020 рік» (із змінами, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 № 1637-р), згідно з якими:

1) скорочено на 1 140,9 тис. грн обсяг зменшення видатків розвитку за бюджетною програмою 2201380 «Виконання зобов’язань України у сфері міжнародного науково-технічного та освітнього співробітництва, участь у рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій» (тобто загальний обсяг зменшення видатків за цією бюджетною програмою становитиме 10.172,4 тис. грн, з яких видатки розвитку 455,4 тис. грн);

2) скорочено на таку суму обсяг збільшення видатків розвитку за бюджетною програмою 2211190 «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» (в частині, що спрямовується на придбання шкільних автобусів, у тому числі обладнаних місцями для дітей з особливими освітніми потребами) для обласного бюджету Дніпропетровської області (тобто загальний обсяг збільшення видатків за цією бюджетною програмою становитиме 325.491,2 тис. грн, з яких для обласного бюджету Дніпропетровської області – 27.889,1 тис. грн);

3) МОН доручено забезпечити погодження такого перерозподілу видатків державного бюджету з Комітетом.

Зважаючи, що розпорядженням КМУ № 68-р внесені зміни до видатків державного бюджету, передбачених МОН на 2020 рік, та до розподілу додаткового обсягу освітньої субвенції у 2020 році, слід звернути увагу на такі вимоги законодавства України:

– відповідно до статті 96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно на період з 1 січня по 31 грудня, а тому у частині першій статті 3 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) встановлено, що бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року;

– згідно з частиною дванадцятою статті 23 Кодексу усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених цим Кодексом;

– за вимогами частини першої статті 57 Кодексу не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду або останнього дня іншого бюджетного періоду Казначейство закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету. За виняткових обставин Міністр фінансів України може визначити інший термін закриття рахунків, який має настати не пізніш як через п’ять робочих днів після закінчення бюджетного періоду.

З огляду на наведене підготовлено проект листа, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету.

Заступник Голови Комітету Трухін О.М. зазначив, що у зв’язку із закінченням бюджетного періоду 2020 року, зважаючи на вимоги частини першої статті 3, частини дванадцятої статті 23, частини першої статті 57 Кодексу, пропонується повернути звернення МОН від 01.02.2021 № 1/10 – 412 без погодження розпорядження КМУ № 68-р.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену заступником Голови Комітету Трухіним О.М. пропозицію, що була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

У зв’язку із закінченням бюджетного періоду 2020 року, зважаючи на вимоги частини першої статті 3, частини дванадцятої статті 23, частини першої статті 57 Бюджетного кодексу України, повернути звернення Міністерства освіти і науки України від 01.02.2021 № 1/10–412 без погодження розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.01.2021
№ 68-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2020 р. № 1570».

Голосували: «за» – одноголосно.

4.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2021 року.

Відмітили:

Згідно із частиною третьою статті 43 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» розклад засідань комітету не менш як на двотижневий термін складається головою комітету з урахуванням календарного плану роботи Верховної Ради України, доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, стану підготовки питань до розгляду і затверджується на засіданні комітету.

Постановою Верховної Ради України від 26 січня 2021 року № 1130-ІХ затверджено календарний план проведення п’ятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання.

З урахуванням цього календарного плану складено орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2021 року (роздано народним депутатам України – членам Комітету з питань бюджету).

При цьому, до розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

УХВАЛИЛИ:

Затвердити орієнтовний розклад засідань Комітету Верховної Ради України з питань бюджету на лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2021 року:

Дата	День тижня	Час проведення	Місце проведення
2021 рік
3 лютого пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
10 лютого тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
17 лютого пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
3 березня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
10 березня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
17 березня пленарний тиждень	четвер	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
31 березня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
7 квітня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
14 квітня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
28 квітня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
5 травня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
12 травня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
19 травня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
2 червня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
9 червня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
16 червня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
30 червня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
7 липня тиждень роботи в комітетах	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510
14 липня пленарний тиждень	середа	15-00	вул. Банкова, 6-8, кімн. 510

До розкладу засідань можуть бути внесені зміни відповідно до доручень Верховної Ради України, Голови Верховної Ради України, Голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Голосували: «за» – 29, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1.

4.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію Міністра соціальної політики України Лазебної М.В. щодо заходів з реалізації у 2021 році бюджетних програм за кодами 2501230 та 2501410, зокрема щодо стану виплати житлових субсидій населенню та надання компенсації у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію.

Міністр соціальної політики України Лазебна М.В. поінформувала про стан реалізації програми надання пільг на сплату житлово-комунальних послуг окремим категорям громадян і житлових субсидій, відмітивши, зокрема, таке:

такі пільги надаються відповідно до закону для 1,8 мільйона осіб, які мають право на пільги відповідно до свого статусу;

щодо субсидій. На сьогодні у програмі субсидій 3 мільйони домогосподарств. У грудні середній розмір субсидії становив 1731 гривню, вже в січні 2021 року маємо середній розмір субсидії – 2231 гривня;

щодо фінансового забезпечення. У листопаді 2020 року було нараховано пільг і субсидій у сумі 6,3 мільярда гривень, в грудні виплачено вже 6,6 мільярда гривень, у січні фактичні нарахування складають 7,8 мільярда гривень. Загалом критичним є опалювальний сезон (це січень, лютий, березень і частина квітня). В неопалювальний або міжопалювальний сезон видатки державного бюджету складають близько 1 мільярда гривень. Тому коригування програми доцільно здійснити за підсумками першого півріччя.

Відтак, за підсумками першого півріччя така програма буде проаналізована за трьома критеріями (кількість одержувачів, доходи громадян, ціни і тарифи), відкоригована і, відповідно, з метою вишукання джерел для фінансового забезпечення програми у наступному опалювальному сезоні будуть подані пропозиції до Міністерства фінансів про внесення змін до закону про Державний бюджет України на 2021 рік.

В обговоренні питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гончаренко О.О., Пушкаренко А.М., Молоток І.Ф., Люшняк М.В., Гевко В.Л., Цабаль В.В., а також заступник Міністра фінансів України Єрмоличев Р.В., Міністр соціальної політики України Лазебна М.В.

Заступник Міністра фінансів України Єромоличев Р.В. відмітив про здійснення заходів з верифікації усіх державних виплат та звернув увагу Міністерства соціальної політики на необхідність виконання відповідних рекомендацій Мінфіну в частині надання житлових субсидій (у тому числі щодо підвищення ефективності витрат).

Міністр соціальної політики України Лазебна М.В. відповіла на запитання народних депутатів – членів Комітету.

Таким чином, інформацію щодо стану виплати житлових субсидій населенню та надання компенсації у зв’язку з підвищенням тарифів на електричну енергію було заслухано.

По завершенню розгляду питань народний депутат Гончаренко О.О. порушив питання щодо ситуації з телеканалом ATR – першим кримськотатарським телеканалом, який припинив мовлення у Криму і відновив мовлення з Києва в супутниковій мережі, та звернувся до Голови Комітету Арістова Ю.Ю. з проханням запросити на чергове засідання Комітету Віце-прем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграціх тимчасово окупованих територій України Резнікова О.Ю. з питання щодо діяльності та надання фінансової підтримки ТОВ «Телевізійна компанія «Атлант-СВ».

Голова Комітету Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом

“Протоколи”

27 лютого 2024 16:11

Комітет Верховної Ради України