Комітет Верховної Ради України з питань бюджету

 

 

 

Протокол засідання №90 від 2 червня 2021 року

 

 

 

15  год. 00 хв.  м. Київ, вул. Банкова, 6-8, кімн 510

Головує: Голова Комітету Арістов Ю.Ю.

Присутні:

Члени Комітету: Крулько І.І., Гевко В.Л., Копанчук О.Є., Трухін О.М., Цабаль В.В., Батенко Т.І., Борт В.П., Герман Д.В., Гнатенко В.С., Гончаренко О.О., Драбовський А.Г., Дунаєв С.В., Забуранна Л.В., Задорожній М.М., Заремський М.В., Каптєлов Р.В., Кузбит Ю.М., Кунаєв А.Ю., Кіссе А.І., Лаба М.М., Лунченко В.В., Молоток І.Ф., Пасічний О.С., Пузійчук А.В., Пуртова А.А., Пушкаренко А.М., Саламаха О.І., Северин С.С., Тістик Р.Я., Урбанський А.І., Шпак Л.О.

Всього присутніх – 32 народні депутати.

Відсутні:

Члени Комітету: Лопушанський А.Я., Люшняк М.В.

Присутні:

Від секретаріату Комітету: Ватульов А.В., Джинджириста Л.Я., Книшенко І.Ф., Фещук С.Л., Андросюк Н.В., Больбат О.О., Бурякова Т.С., Войтенко Є.А., Кочергіна Н.В., Кочубей О.П., Криволап М.К., Луценко Н.В., Новацька О.В., Пінчукова А.В., Серік Н.П., Симончук К.В., Стадник М.В., Шпак В.П., Климчук Д.І., Клочкова Т.В., Рощенко С.В., Сторожук О.В.

Запрошені, які були присутні на засіданні:

від Міністерства фінансів України

Улютін Д.В. – перший заступник Міністра;

Лозицький В.П. – директор Департаменту державного бюджету;

Кузьма А.Р. – начальник відділу аналізу виконання державного бюджету;

Гливка А.О. – радник Міністра;

від Державної казначейської служби України

Слюз Т.Я. – Голова;

 

від Служби безпеки України

Якушев О.В. – заступник Голови;

Провоторов О.П. – начальник Департаменту господарського забезпечення;

від Міністерства оборони України

Сташенко В.Ю. – заступник начальника Головного управління – начальник управління будівництва та модульних конструкцій Головного управління майна та ресурсів;

Борисенко Я.А. – заступник начальника Головного управління майна та ресурсів;

від Міністерства молоді та спорту України

Симонов С.А. – перший заступник Міністра;

Музика Ю.Л. – начальник Департаменту фінансів;

Гурбик О.А. – заступник начальника відділу інвестицій та розвитку спортивної інфраструктури;

від Міністерства соціальної політики України

Музиченко В.В. – заступник Міністра;

від Рахункової палати

Пацкан В.В. – Голова;

Ходаковський В.В. – Секретар Рахункової палати – керівник апарату;

Мазярчук В.М. – радник Голови;

Тесленко О.І. – заступник директора Департаменту експертизи та аналізу державного бюджету – начальник відділу з питань макроекономіки;

Федорченко О.В. – начальник Управління інформаційної політики;

Ященко А.В. – начальник відділу зв’язків із засобами масової інформації (прес-служба) Управління інформаційної політики;

Старченко О.М. – головний спеціаліст відділу відносин з органами державної влади та громадськістю Управління інформаційної політики;

Абакумов А.В. – начальник Управління ІТ забезпечення;

Шелест Я.О.  головний спеціаліст Управління ІТ забезпечення;

Логвиненко В.О. – головний спеціаліст Управління ІТ забезпечення;

Канюка Р.В. – фотограф.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

1. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам:

1) розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 359-р);

2) розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України на 2021 рік» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 № 436-р);

3) розподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури (розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 № 527-р);

4) розподіл бюджетних призначень загального фонду державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», Міністерству соціальної політики України для виплати допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками (постанова Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 № 543).

3. Про звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

4. Щодо звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2020 році.

5. Про звіти Рахункової палати за 2019 рік і за 2020 рік.

6. Різне.

1) Про розгляд звернення Міністерства освіти і науки щодо погодження розподілу у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2021 р. № 476.

2) Про створення робочої групи з опрацювання питань щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових і правоохоронних формувань, утворених відповідно до законодавства України.

/При цьому, за пропозицією голови підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранної Л.В. до порядку денного не включено питання, попередньо передбачене у проекті порядку денного, а саме: про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів (розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.05.2021 № 478-р)./

 

1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань оцінки законопроектів щодо впливу на показники бюджету та відповідності бюджетному законодавству Комітету з питань бюджету Шпак Л.О. про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України.

Відмітили:

1.1. Законопроекти, що не мають впливу на показники бюджетів,

у тому числі:

1.1.1. Проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення тиску контролюючих органів на суб'єктів господарювання" (реєстр. № 5283 від 19.03.2021, народний депутат України Ковальов О.І.);

1.1.2. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку визначення країни походження товару у відповідність із Митним кодексом Європейського Союзу" (реєстр. № 5353 від 08.04.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.3. Проект Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо приведення порядку визначення країни походження товару у відповідність із Митним кодексом Європейського Союзу та уточнення процедури декларування" (реєстр. № 5353-1 від 15.04.2021, народні депутати України Нестеренко К.О., Чорний Д.С., Демченко С.О.);

1.1.4. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо одночасного переходу прав на земельну ділянку у зв'язку з переходом прав на об'єкт нерухомого майна, який на ній розташовано)" (реєстр. № 5248 від 15.03.2021, народний депутат України Фріс І.П., Бужанський М.А., Штепа С.С. та інші);

1.1.5. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про транспорт"" (реєстр. № 5225 від 10.03.2021, народний депутат України Деркач А.Л.);

1.1.6. Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про повітряне сполучення" (реєстр. № 0097 від 25.03.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.7. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку розроблення, прийняття та впровадження авіаційних правил України" (реєстр. № 3683 (доопрац.) від 23.03.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.8. Проект Закону України "Про антидопінгову діяльність у спорті" (реєстр. № 5099 від 18.02.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.9. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 54 Закону України "Про вищу освіту" щодо наукового ступеня доктора наук" (реєстр. № 5404 від 19.04.2021, народні депутати України Шпак Л.О., Лис О.Г., Білозір Л.М., Вацак Г.А.);

1.1.10. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про вищу освіту" щодо забезпечення прав здобувачiв вищої освіти брати участь в управлінні закладом вищої освіти" (реєстр. № 5374 від 14.04.2021, народні депутати України Шпак Л.О., Білозір Л.М., Вацак Г.А., Лис О.Г.);

1.1.11. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві" (реєстр. № 5257-1 від 02.04.2021, народні депутати України Королевська Н.Ю., Мороз В.В., Солод Ю.В., Гнатенко В.С., Кальцев В.Ф.);

1.1.12. Проект Закону України "Про приєднання України до Міжамериканської конвенції стосовно зобов'язань про утримання" (реєстр. № 0091 від 17.02.2021, Президент України);

1.1.13. Проект Закону України "Про ратифікацію Конвенції про угоди про вибір суду" (реєстр. № 0092 від 19.02.2021, Президент України);

1.1.14. Проект Закону України "Про вихід з Угоди щодо співробітництва у розвитку та використанні систем стільникового рухомого зв'язку" (реєстр. № 0093 від 04.03.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.15. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо підсудності справ" (реєстр. № 5067-1 від 17.02.2021, народний депутат України Мамка Г.М.);

1.1.16. Проект Закону України "Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України щодо підсудності справ" (реєстр. № 5067-2 від18.02.2021, народні депутати України Ткаченко О.М., Кабаченко В.В.);

1.1.17. Проект Закону України "Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо визначення підслідності у справах про порушення законодавства про санкції" (реєстр. № 5192 від 02.03.2021, народні депутати України Ясько Є.О., Мазурашу Г.Г., Жмеренецький О.С., Кицак Б.В., Костюх А.В., Аліксійчук О.В.);

1.1.18. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" (щодо сприяння боротьбі з ігровою залежністю)" (реєстр. № 5207 від 05.03.2021, народний депутат України Дубінський О.А.);

1.1.19. Проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор" (щодо сприяння боротьбі з ігровою залежністю)" (реєстр. № 5207-1 від 17.03.2021, народні депутати України Мотовиловець А.В., Нікітіна М.В., Камельчук Ю.О. та інші);

1.1.20. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення процедури державної реєстрації політичних партій та їх структурних утворень)" (реєстр. № 5288 від 19.03.2021, народні депутати України Крулько І.І., Кириленко І.Г., Цимбалюк М.М., Мазурашу Г.Г. та інші);

1.1.21. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності арбітражів" (реєстр. № 5347 від 08.04.2021, Кабінет Міністрів України);

1.1.22. Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу строків звернення за отриманням адміністративних та інших послуг під час дії карантину" (реєстр. № 5454 від 29.04.2021, народні депутати України Шуляк О.О., Остапенко А.Д., Янченко Г.І., Кравчук Є.М., Ватрас В.А. та інші);

УХВАЛИЛИ:

1. Зазначені законопроекти є такими, що не мають впливу на показники бюджетів.

2. Це рішення надіслати профільним комітетам, відповідальним за підготовку законопроектів.

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1.

1.2. Законопроекти, що мають вплив на показники бюджетів,

у тому числі:

Безпосередній:

а) такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати

1.2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення розподілу податку на доходи фізичних осіб між бюджетами за місцем отримання доходу та місцем проживання платників податку (реєстр. № 5244 від 15.03.2021), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І., Южаніною Н.П., Ніколаєнком А.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2022 року пропонується, зокрема:

передбачити для розділу IV Податкового кодексу України визначення терміну «відокремлені підрозділи» – це розташовані поза місцезнаходженням юридичної особи (у тому числі на території іншої територіальної громади) філія, відділення, виробничий структурний підрозділ (виробництво, цех, дільниця, бригада, бюро, лабораторія тощо) та/або функціональний структурний підрозділ апарату управління (управління, відділ, бюро, служба тощо) такої юридичної особи, на яких використовується праця фізичних осіб на підставі трудових та/або цивільно-правових договорів;

встановити, що податок на доходи фізичних осіб підлягає сплаті (перерахуванню) до відповідних бюджетів у такому співвідношенні:

- нарахований податковим агентом на доходи фізичної особи – платника податку:

50% – за податковою адресою платника податку;

50% – за: місцезнаходженням юридичної особи, її відокремленого підрозділу, де працює такий платник податку; податковою адресою самозайнятої фізичної особи, у якої працює такий платник податку;

- нарахований податковим агентом – сільськогосподарським товаровиробником на доходи фізичної особи – платника податку /крім доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв)/:

50% – за податковою адресою платника податку;

50% – за місцезнаходженням земельних ділянок, на яких проводиться діяльність такого сільськогосподарського товаровиробника;

встановити, що у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нарахувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб, усі обов’язки податкового агента за такий відокремлений підрозділ, у тому числі щодо перерахування до відповідних бюджетів сум цього податку, має виконувати юридична особа.

Відповідно до пояснювальної записки основною метою законопроекту є вдосконалення порядку сплати (перерахування) юридичними особами та іншими податковими агентами податку на доходи фізичних осіб до відповідних бюджетів за місцем проживання та місцем здійснення діяльності платників податку – фізичних осіб для забезпечення справедливого розподілу доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого рівня, та збалансування інтересів місцевих громад.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до розбалансування бюджетів, а вартісну величину впливу на показники бюджетів розрахувати неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Водночас зауважено, що переходу на застосування запропонованого механізму перерахування податку на доходи фізичних осіб має передувати здійснення відповідних економічних розрахунків і перегляд усіх параметрів механізму формування місцевих бюджетів, при цьому існує ймовірність подальшого утворення невідповідності доходів і видатків бюджету територіальної громади, на території якої платник зареєстрований, але фактично не проживає. Крім того, відмічено, що прийняття законопроекту створить додаткове навантаження на бухгалтерські служби податкових агентів та підвищить їх відповідальність за відслідкування таких змін, оскільки помилки матимуть вплив на правильність перерахування коштів до відповідних бюджетів, у разі якщо громадяни неодноразово змінюватимуть протягом року місце реєстрації. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

Окремо слід зазначити, що даний законопроект є системно пов’язаним з іншим законопроектом цих же авторів «Про внесення змін до статті 64 Бюджетного кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення розподілу податку на доходи фізичних осіб між бюджетами за місцем отримання доходу та місцем проживання платників податку» (реєстр. № 5245). Відтак розглядати такі законопроекти необхідно взаємоузгоджено, на що теж звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту.

Таким чином, застосування положень законопроекту разом з системно пов’язаним законопроектом за реєстр. № 5245 призведе до перерозподілу надходжень податку на доходи фізичних осіб між місцевими бюджетами (збільшення доходів одних місцевих бюджетів та одночасне зменшення доходів інших місцевих бюджетів).

Однак, до законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо встановлення розподілу податку на доходи фізичних осіб між бюджетами за місцем отримання доходу та місцем проживання платників податку (реєстр. № 5244 від 15.03.2021), поданий народними депутатами України Кулінічем О.І., Южаніною Н.П., Ніколаєнком А.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб /збільшення надходжень цього податку до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів/ з урахуванням розгляду і прийняття системно пов’язаного законопроекту за реєстр. № 5245). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (реєстр. № 5368 від 13.04.2021), поданий народними депутатами України Бабаком С.В., Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується доповнити підрозділ 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України новим пунктом, яким передбачається встановити, що розрахунок об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (далі –ДПУ МДЦ «Артек») за 2021 рік здійснюється з урахуванням того, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коштів, отриманих відповідно до бюджетної програми КПКВК 0301060 для погашення заборгованості перед Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України», що перейшла в порядку правонаступництва від Державного підприємства «Санаторний комплекс «Пуща - Озерна».

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до недонадходжень бюджету з податку на прибуток підприємств у сумі 4 329,9 тис. гривень. Зокрема відмічено, що у державному бюджеті на 2021 рік у складі видатків за бюджетною програмою за КПКВК 0301060 «Фінансова підтримка санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення» (головний розпорядник коштів – Державне управління справами) передбачено 27 054,9 тис. грн на забезпечення функціонування ДПУ МДЦ «Артек», з яких 24 054,9 тис. грн – на погашення у повному обсязі заборгованості перед НАК «Нафтогаз України», що перейшла в порядку правонаступництва від ДП «Санаторний комплекс «Пуща-Озерна». Таким чином, отримання ДПУ МДЦ «Артек» бюджетних коштів у сумі 24 054,9 тис. грн призведе до виникнення податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств у сумі 4 329,9 тис. грн. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (реєстр. № 5368 від 13.04.2021), поданий народними депутатами України Бабаком С.В., Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зменшення доходів державного бюджету від податку на прибуток підприємств). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про племінну справу у тваринництві» (реєстр. № 5261 від 18.03.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Суб’єктом законодавчої ініціативи шляхом доповнення розділу VІ Закону України «Про племінну справу у тваринництві» новою статтею 28 пропонується запровадити прийняття п’ятирічних програм щодо застосування та впровадження досягнень селекційної справи у тваринницькій справі, а також доступ суб’єктів господарювання до досягнень в галузі племінного тваринництва, зокрема:

загальнодержавних, які прийматиме Кабінет Міністрів України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва;

регіональних, які, у свою чергу, прийматиме Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Так, за пропозицією автора законопроекту вказаними програмами встановлюватимуться відповідні пільги для суб’єктів господарювання у галузі тваринництва (в тому числі для індивідуальних селянських господарств та інших осіб, які займаються розведенням тварин, зазначених у статті 4 Закону України «Про племінну справу у тваринництві») щодо вільного та безоплатного доступу до досягнень в галузі племінного тваринництва або компенсації витрат на їх придбання.

Таким чином, реалізація запропонованих вище положень законопроекту потребуватиме збільшення видатків державного бюджету. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Доцільно зазначити, що у державному бюджеті на 2021 рік бюджетні призначення на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників визначено у обсязі 4,5 млрд гривень, з яких /за інформацією Мінфіну/ на надання державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції передбачено спрямувати 1,15 млрд гривень, у тому числі на часткове відшкодування суб’єктам господарювання вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів тварин – 0,35 млрд гривень.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали автором законопроекту не надано, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету. Про невиконання вказаних норм зауважує також Мінфін та, як наслідок, наголошує на відсутності можливості визначити вартісну величину впливу положень законопроекту на видаткову частину державного бюджету. Крім того, Мінфін відмічає, що законопроект не відповідає принципу ефективності та результативності, визначеному пунктом 6 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України, щодо прагнення досягнення учасниками бюджетного процесу максимального результату під час залучення мінімального обсягу бюджетних коштів.

Відтак, беручи до уваги усе вищезазначене, Мінфін у межах питань, що належить до його компетенції, не підтримує цей законопроект у запропонованій редакції.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про племінну справу у тваринництві» (реєстр. № 5261 від 18.03.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи видатки державного бюджету на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.4. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку сфери вирощування енергетичних рослин» (реєстр. № 5227 від 12.03.2021), поданий народними депутатами України Шинкаренком І.А., Славицькою А.К. та Ткаченком О.М.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

Слід зазначити, що законопроектом, серед іншого, пропонується доповнити статтю 9 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» новим положенням, згідно з яким стимулювання виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел, здійснюватиметься відповідно до законодавства шляхом також державної підтримки вирощування енергетичних рослин у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відтак, вказане може зумовити необхідність передбачення додаткових коштів з державного та/або місцевих бюджетів для надання фінансової підтримки таким виробникам. Аналогічну думку висловлює і Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

При цьому, у державному бюджеті на 2021 рік видатки на надання державної підтримки вирощування енергетичних рослин не передбачені, а порядок її надання не розроблено, тому відсутня можливість визначити вплив надання такої державної підтримки на державний та/або місцеві бюджети.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету. Про невиконання вказаних норм зауважує також Мінфін.

Загалом Мінфін у межах питань, що належить до його компетенції, зазначає, що такий законопроект потребує доопрацювання у частині визначення додаткової потреби для державної підтримки вирощування енергетичних рослин та джерел покриття таких видатків.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці Закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку сфери вирощування енергетичних рослин» (реєстр. № 5227 від 12.03.2021), поданий народними депутатами України Шинкаренком І.А., Славицькою А.К. та Ткаченком О.М., матиме вплив на показники бюджетів (потребуватиме витрат державного та/або місцевих бюджетів на надання державної підтримки вирощування енергетичних рослин). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.5. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо врегулювання окремих питань соціального захисту медичних працівників, постраждалих від коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 5415 від 22.04.2021), поданий народними депутатами України Радуцьким М.Б., Зінкевич Я.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» відповідно до яких, держава забезпечуватиме страхові виплати у встановлених законом розмірах медичним працівникам за умов встановлення групи інвалідності внаслідок захворювання коронавірусною хворобою (COVID-19), що пов’язане з виконанням професійних обов’язків, протягом одного року з дня настання захворювання (відповідно до чинної редакції цієї статті такі виплати забезпечуються протягом одного календарного року).

Тобто, діюча норма позбавляє права медичних працівників на отримання цієї виплати у випадку встановлення інвалідності поза календарним роком, в якому мало місце захворювання, і відповідно Фонд соціального страхування не має правових підстав на проведення таких виплат.

Крім цього, передбачається, що такі страхові виплати виплачуються також медичним працівникам, яким було встановлено групу інвалідності до введення в дію цих змін та які не отримали виплати.

Зважаючи на те, що відповідно до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» страхові виплати медичним працівникам, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету /у державному бюджеті на 2021 рік відповідні кошти передбачені за бюджетною програмою 2501240 «Фінансова допомога Фонду соціального страхування України, для страхових виплат медичним працівникам державних і комунальних закладів охорони здоров`я та членам їх сімей внаслідок захворювання коронавірусною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у сумі 252 млн грн/, відтак, у зв’язку із розширенням кола отримувачів таких страхових виплат реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, про що також зауважено у експертному висновку Міністерства фінансів України.

Також у висновку Міністерства фінансів України зазначається, що визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету немає можливості через відсутність вихідних даних та відмічається, що законопроект потребує фінансово-економічного обґрунтування.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідним законом не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 39 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо врегулювання окремих питань соціального захисту медичних працівників, постраждалих від коронавірусної хвороби (COVID-19) (реєстр. № 5415 від 22.04.2021), поданий народними депутатами України Радуцьким М.Б., Зінкевич Я.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного бюджету на вказані страхові виплати медичним працівникам). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.6. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про засоби індивідуального захисту (від хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2)» (реєстр. № 4476 від 09.12.2020), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Загороднім Ю.І. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроектів є Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

Законопроект, як зазначено у преамбулі до нього, спрямований на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та встановлює обов’язки і відповідальність виробників та продавців засобів захисту за якість продукції.

Так, положеннями законопроекту, зокрема, пропонується встановити обов’язкове проведення державної експертизи на відповідність сертифікатам та стандартам якості засобів індивідуального захисту, включених до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та медичних виробів для діагностики in vitro), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів та епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та покласти на Державну службу з лікарських засобів та контролю за наркотиками обов’язок забезпечення організації та проведення відповідних заходів, що встановлюються цим законопроектом.

Також, передбачається встановити кримінальну відповідальність за поширення та продаж вищезазначених засобів індивідуального захисту,  що не відповідають сертифікатам та стандартам якості, аналогічну встановленій статтею 321-1 Кримінального кодексу України за фальсифікацію лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів.

Реалізація положень законопроекту призведе до збільшення витрат державного бюджету, зокрема, на проведення державних експертиз, про що також зазначено у експертному висновку Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

Поряд з цим, Міністерство фінансів України зазначає, що визначити вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджету немає можливості через відсутність вихідних даних та відмічається, що законопроект потребує фінансово-економічного обґрунтування.

Разом з тим, у разі виявлення зазначених вище злочинів реалізація положень законопроекту також потребуватиме коштів на утримання в установах виконання покарань осіб, винних у заподіянні відповідних злочинів і може зумовити додаткові надходження до державного бюджету, беручи до уваги заходи впливу, визначені статтею 321-1 Кримінального кодексу України.

Слід зазначити, що відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали автором законодавчої ініціативи не подано, на що також звернуто увагу Міністерством фінансів України.

Визначений у законопроекті термін набрання чинності відповідним законом не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про засоби індивідуального захисту (від хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2)» (реєстр. № 4476 від 09.12.2020), поданий народними депутатами України Скороход А.К., Загороднім Ю.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуватиме видатки державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування.

1.2.7. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які призначені на пільгових умовах для працівників зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення (реєстр. № 5348 від 08.04.2021), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується покриття витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах, призначених особам на підставі здійснення робіт у зоні відчуження або у зоні безумовного (обов’язкового) відселення за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснювати за рахунок коштів державного бюджету.

При цьому, підприємствам і організаціям надається право на розстрочення наявної на дату набрання чинності цим законом суми заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на 60 календарних місяців починаючи з місяця укладення договору про розстрочення суми вказаної заборгованості.

Крім того, передбачено списання Пенсійним фондом України із підприємств і організацій сум накладених (нарахованих) та несплачених штрафів та пені на суми заборгованості зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у разі погашення ними заборгованості із сплати таких внесків протягом року з дня набрання чинності  цим законом. В свою чергу, на суму списаної заборгованості цих підприємств і організацій списуватиметься заборгованість Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, шляхом віднесення усіх сум на взаєморозрахунки з бюджетом з подальшим відновленням єдиного казначейського рахунка в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для забезпечення виплати пенсій особам, що працювали або працюють повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці на підприємствах та організаціях у зоні відчуження. Водночас, законодавча пропозиція щодо надання права на розстрочення заборгованості з відшкодування витрат з доставки пенсій зазначеним особам призведе до втрат бюджету Пенсійного фонду України і, відповідно, погіршуватиме можливості Пенсійного фонду України щодо збалансування бюджету, а відтак потребуватиме додаткових коштів з державного бюджету.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного бюджету, визначити обсяг додаткових видатків Мінфін не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Водночас Мінфіном зазначено, що звільнення окремих підприємств від необхідності відшкодування витрат Пенсійному фонду України з виплати пільгових пенсій та перекладання на державний бюджет цих витрат вимагатиме вишукання додаткових коштів з державного бюджету, а також призведе до масових звернень підприємств інших галузей щодо перегляду порядку такого відшкодування. При цьому, зміну механізму відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій шляхом підвищення ставок єдиного соціального внеску для роботодавців та механізм розстрочення сум заборгованості з відшкодування пільгових пенсій передбачено законопроектом про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо накопичувальної професійної пенсійної системи (реєстр. № 4408 від 20.11.2020), поданий Кабінетом Міністрів України, прийняття якого дозволить забезпечити відшкодування зазначених витрат за реальну чисельність працівників, які зайняті на роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці, та зменшити заборгованість із відшкодування таких витрат.

Щодо списання заборгованості по сумах накладених (нарахованих) та несплачених штрафів та пені, а також сумах штрафів та пені, які підлягають нарахуванню на суми заборгованості зі сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, Мінфіном зазначено, що реалізація такої пропозиції суперечитиме принципам загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, які, зокрема, передбачають рівноправність застрахованих осіб у частині отримання пенсійних виплат та виконання обов’язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Водночас надання можливості списання такої заборгованості не гарантує, що у майбутньому платник знову не буде її нарощувати.

Крім того, необхідно зазначити, що списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку на суму списаної заборгованості підприємствам (організаціям) за штрафними санкціями по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, призведе до втрат державного бюджету і погіршуватиме ліквідність єдиного казначейського рахунку.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, які призначені на пільгових умовах для працівників зони відчуження і зони безумовного (обов’язкового) відселення (реєстр. № 5348 від 08.04.2021), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України, та зумовлюючи втрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.8. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на виконання рішення Конституційного Суду України від 7 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 стосовно пенсійного забезпечення осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою (реєстр. № 5403 від 19.04.2021), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується встановити мінімальні розміри пенсії по інвалідності для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а саме:

по І групі інвалідності – 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність /виходячи із встановленого з 1 січня 2021 року розміру прожиткового мінімум для осіб, які втратили працездатність (1 769 грн.), розмір пенсії не може бути менше, ніж 17 690 грн/;

по ІІ групі інвалідності – 8 таких прожиткових мінімуми /14 152 грн відповідно/;

по ІІІ групі інвалідності – 6 таких прожиткових мінімуми /10 614 грн відповідно/;

дітям з інвалідністю – 3 таких прожиткових мінімуми /5 307 грн відповідно/.

При цьому, законопроектом доручається Кабінету Міністрів України розробити і прийняти порядок відшкодування з 2015 року шкоди громадянам України, які отримували пенсію у розмірах, визначених чинним законодавством, та подати до Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» для забезпечення виплати пенсій вищевказаним особам у нових розмірах і відшкодування зазначеної шкоди.

Слід відмітити, що згідно із діючою редакцією статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплата вищезазначених пенсій призначається згідно з умовами і порядком, встановлених Кабінетом Міністрів України.

У даний час виплата соціальних пільг здійснюється відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою вже визначені мінімальний розмір пенсії для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. Так, розмір мінімальної пенсії становить:

для I групи інвалідності – 150% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність /2 653,5 грн відповідно/;

для II групи інвалідності – 125% такого прожиткового мінімуму /2 211,25 грн відповідно/;

для III групи інвалідності – 110% такого прожиткового мінімуму /1 945,9 грн відповідно/;

для дітей з інвалідністю – 100% такого прожиткового мінімуму /1 769 грн відповідно/.

Зважаючи на зазначене, реалізація законопроекту, як вказано у пояснювальній записці до проекту закону та у експертному висновку Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), потребуватиме додаткових видатків державного бюджету для забезпечення виплати підвищених пенсій, а також відшкодування шкоди особам з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою. При цьому, реальні джерела покриття таких додаткових витрат розробниками законопроекту у пояснювальній записці не визначені, про що також відмітило у своєму експертному висновку Мінфіну до цього законопроекту, загалом не підтримуючи цей проект закону.

Як зазначає Мінфін у своєму висновку, за інформацією Пенсійного фонду України додаткові видатки на реалізацію законопроекту у частині відшкодування шкоди пенсіонерам, які отримували пенсію у розмірах, визначених чинним законодавством, за період з 2015 по 2021 роки, становитимуть 44 млрд гривень.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, на що також звернуто увагу Мінфіном у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на виконання рішення Конституційного Суду України від 7 квітня 2021 року № 1-р(ІІ)/2021 стосовно пенсійного забезпечення осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв’язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою (реєстр. № 5403 від 19.04.2021), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного бюджету, у тому числі для Пенсійного фонду України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.9. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо уточнення норм, що врегульовують питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни (реєстр. № 4388 від 16.11.2020), поданий народним депутатом України Остапенком А.Д. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із поданим проектом закону шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується, зокрема, прирівняти до осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, Героїв України, яким вручено орден «Золота Зірка» за здійснення визначного геройського вчинку під час захисту Батьківщини, та повних кавалерів ордена Богдана Хмельницького.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для покриття витрат, пов’язаних із забезпеченням вищевказаних осіб і членів їх сімей відповідними гарантіями і пільгами, передбаченими для осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (виплата надбавки до пенсії, разової грошової допомоги, безоплатне обслуговування в закладах охорони здоров’я, безоплатне забезпечення ліками, зубопротезуванням, санаторно-курортним лікуванням, звільнення від квартирної плати та від оплати послуг за оформлення документів на право власності на квартиру при її приватизації, безплатний капітальний ремонт жилих будинків (квартир), компенсація витрат на автомобільне паливо, безплатне навчання і перенавчання нових професій, безплатне поховання з військовими почестями, спорудження на могилі померлого надгробка, виплата дружині (чоловіку) і дітям віком до 18 років у разі смерті (загибелі) одноразової допомоги, безоплатне забезпечення автомобілем тощо).

Крім того, надання зазначеній категорії осіб пільг зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету згідно із податковим та митним законодавством призведе до зменшення дохідної частини відповідних бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також зазначило, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, реальні джерела покриття яких розробниками не визначені. При цьому відмічено, що вартісну величину впливу неможливо здійснити у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів та необхідних обґрунтувань розробника.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо уточнення норм, що врегульовують питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни (реєстр. № 4388 від 16.11.2020), поданий народним депутатом України Остапенком А.Д. та іншими, має вплив на показники бюджетів (зменшуючи надходження та збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.10. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (реєстр. № 5255 від 17.03.2021), поданий народним депутатом України Шпак Л.О.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Згідно із поданим проектом закону шляхом внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» пропонується прирівняти до учасників війни осіб, які народилися в період з 2 вересня 1927 року по 2 вересня 1945 року, є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше вісімнадцяти років. Тобто, зважаючи на норми Закону України «Про соціальний захист дітей війни» згідно із законопроектом дітям війни надаватимуться гарантії і пільги, передбачені для учасників війни.

Реалізація положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів для покриття витрат, пов’язаних із забезпеченням вищевказаних осіб відповідними гарантіями і пільгами, передбаченими для учасників війни (безоплатними ліками, зубопротезуванням, санаторно-курортним лікуванням, 50% знижка на оплату за користування житлом та паливом, 50% знижка (замість 25%) за користування житлово-комунальними послугами тощо).

Крім того, надання зазначеній категорії осіб пільг зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету згідно із податковим та митним законодавством призведе до зменшення дохідної частини відповідних бюджетів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також зазначило, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету і не буде забезпечена фінансовими ресурсами. При цьому відмічено, що обрахувати вартісну величину впливу законопроекту на показники бюджетів неможливо, оскільки відсутні вихідні параметри.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктом права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (реєстр. № 5255 від 17.03.2021), поданий народним депутатом України Шпак Л.О., має вплив на показники бюджетів (зменшуючи надходження та збільшуючи витрати державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.11. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо соціальних пільг та соціальних гарантій для учасників бойових дій (реєстр. № 5026 від 05.02.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та розширити діючий перелік пільг та гарантій для осіб, які підпадають під дію вищевказаного закону. При цьому, реалізація деяких положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного і місцевих бюджетів, а також призведе до зменшення надходжень державного і місцевих бюджетів, зокрема, це стосується:

надання учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність вказаного Закону, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт жилих будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок у обсязі вартості потреби та без внесення першого внеску й з річною ставкою до 5%;

безоплатного підключення учасників бойових дій та осіб, прирівняних до них, осіб з інвалідністю внаслідок війни, учасників війни, осіб, на яких поширюється чинність вказаного Закону, до інженерних мереж та комунікацій (електропостачання, водопостачання, газопостачання та інше) для жилих будинків, в тому числі новозбудованих;

надання учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, особам з інвалідністю внаслідок війни, учасникам війни, особам, на яких поширюється чинність вказаного Закону, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, компенсації за невикористану путівку санаторно-курортного лікування;

надання особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування, а особам з інвалідністю внаслідок війни – компенсації за невикористану путівку в повному обсязі;

звільнення осіб вищевказаних категорій від усіх видів державних зборів в процесі приватизації земельної ділянки та проведення її безоплатно.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до даного законопроекту зазначило, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету, реальні джерела покриття яких розробник не визначив, обрахувати вартісну величину впливу законопроекту неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних параметрів (кількості осіб відповідної категорії пільговиків, які можуть користуватися пільгами, що передбачаються законопроектом, вартості послуг з підключення до інженерних мереж та комунікацій, вартості путівок санаторно-курортного лікування тощо).

Виходячи із суті положень законопроекту, його реалізація потребуватиме додаткових видатків як державного, так і місцевих бюджетів, а також зумовить зменшення надходжень до цих бюджетів.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Термін набрання чинності, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щодо соціальних пільг та соціальних гарантій для учасників бойових дій (реєстр. № 5026 від 05.02.2021), поданий народним депутатом України Заремським М.В., матиме вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження та збільшуючи видатки державного і місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.12. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження допомоги для економічної реінтеграції трудових мігрантів (реєстр. № 4669-1 від 15.02.2021), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується запровадити надання, починаючи з 1 січня 2022 року, одноразової допомоги для економічної реінтеграції громадянам України із числа трудових мігрантів, які провадили оплачувану діяльність за кордоном та повернулися в Україну і мають намір розпочати підприємницьку діяльність.

Вказана допомога надаватиметься одноразово на безповоротній основі за рахунок коштів державного бюджету, передбачених у бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

При цьому, для таких громадян територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, будуть проводити індивідуальні і групові консультації, організовувати навчальні програми з питань започаткування підприємницької діяльності, за результатами якої громадяни України складатимуть бізнес-план.

Реалізація вказаних положень законопроекту потребуватиме виділення додаткових коштів державного бюджету, в тому числі для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно із пояснювальною запискою до даного законопроекту, для забезпечення лише виплати одноразової допомоги для економічної реінтеграції необхідно виділити з державного бюджету 108 млн грн, проте джерела покриття таких витрат авторами законопроекту не визначені. При цьому, не визначено обсягу видатків, необхідних для організації навчальних програм з питань започаткування підприємницької діяльності для громадянам України із числа трудових мігрантів.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначило, що реалізація законопроекту впливатиме на показники державного бюджету на 2022 рік. Водночас відмічає, що проектом закону про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження допомоги для економічної реінтеграції трудових мігрантів (реєстр. № 4669 від 28.01.2021), внесеним Кабінетом Міністрів України, також передбачається врегулювати питання запровадження допомоги для економічної реінтеграції трудових мігрантів і вважає за доцільне взяти його за основу.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. Про недотримання таких законодавчих вимог відмічає і Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Щодо терміну набрання чинності відповідним законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, якщо ж ці закони України або їх окремі положення приймаються після 15 липня року, що передує плановому – вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження допомоги для економічної реінтеграції трудових мігрантів (реєстр. № 4669-1 від 15.02.2021), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими, має вплив на показники бюджетів (потребуючи додаткових видатків державного бюджету, починаючи з 2022 року, для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.13. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» щодо звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при першій державній реєстрації деяких транспортних засобів спеціального та спеціалізованого призначення (реєстр. № 5209 від 05.03.2021), поданий народними депутатами України Міньком С.А., Загороднім Ю.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом пропонується визначити, що не є платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичні особи публічного права під час набуття у власність транспортних засобів спеціального та спеціалізованого призначення (рятувальні транспортні засоби, санітарні транспортні засоби, автомобілі швидкої допомоги, транспортні засоби для перевезення пацієнтів, поліцейські автомобілі, транспортні засоби для перевезення в’язнів, транспортні засоби служб соціальної допомоги).

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття не потребує додаткових витрат державного бюджету, однак при реалізації призведе до зменшення надходжень доходів загального фонду державного бюджету. При цьому вказано, що реалізація законопроекту призведе до економії коштів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб публічного права за рахунок вивільнення коштів, які підлягають сплаті збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при набутті прав власності на деякі спеціальні та спеціалізовані транспортні засоби при їх першій державній реєстрації, що в свою чергу призведе до перерозподілу фінансових ресурсів на інші суспільно-значущі потреби.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень призведе до зменшення дохідної частини загального фонду державного бюджету, але визначити вартісну впливу законопроекту на показники бюджету Мінфін не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91). Аналогічні зауваження містяться у висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України.

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» щодо звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування при першій державній реєстрації деяких транспортних засобів спеціального та спеціалізованого призначення (реєстр. № 5209 від 05.03.2021), поданий народними депутатами України Міньком С.А., Загороднім Ю.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів загального фонду державного бюджету від збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а також може призвести до економії видатків бюджетів на функціонування відповідних органів влади у разі закупівлі визначених законопроектом транспортних засобів). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.14. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про заходи, направлені на боротьбу з ігровою залежністю та подолання негативних наслідків запровадження ринку азартних ігор» (реєстр. № 5207-4 від 24.03.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується визнати таким, що втратив чинність, Закон України від 14.07.2020 р. № 768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та відновити дію Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» у редакції, яка була чинною станом на 12 серпня 2020 року.

Згідно з пояснювальною запискою цілями і завданнями законопроекту є вжиття заходів, направлених на боротьбу з ігровою залежністю та подолання негативних наслідків запровадження ринку азартних ігор, шляхом скасування закону про легалізацію азартних ігор та відновлення заборони грального бізнесу.

Слід відмітити, що у Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (пункт 8 статті 11, пункти 18 – 23 статті 14 Закону та додатки № 1, № 3 і № 6 до Закону) передбачено надходження до спеціального фонду державного бюджету плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей у сумі 7.443,4 млн грн та відповідне спрямування цих коштів на: фінансове забезпечення заходів з розвитку аеропортної інфраструктури (1 млрд грн); створення сучасної клінічної бази для лікування онкологічних захворювань у Національному інституті раку (805 млн грн); здійснення заходів у сфері культури за бюджетною програмою «Фонд розвитку закладів загальнодержавного значення» (1,7 млрд грн); субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на створення центрів культурних послуг (200 млн грн); субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (3.338,4 млн грн); фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України (400 млн грн). Отже, реалізація положень законопроекту призведе до недоотримання доходів спеціального фонду державного бюджету від зазначеної плати та неможливості проведення у запланованих обсягах видатків спеціального фонду на вищевказані заходи і потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на вищевказані заходи.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що:

реалізація положень законопроекту призведе до втрат надходжень державного бюджету від вказаних ліцензійних платежів, що в свою чергу стане причиною недофінансування з державного бюджету соціально орієнтованих напрямів видатків;

повернення заборони азартних ігор призведе до непередбачених втрат державного бюджету, оскільки створить умови, за яких суб’єкти господарювання, які вже отримали ліцензії на відповідний вид діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор, будуть звертатись до суду з метою повернення сплачених за ліцензії коштів;

на виконання підпункту 2 пункту 8 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 768-IX утворено Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, організацію належного функціонування якої забезпечено за рахунок видатків з державного бюджету;

за умов заборони азартні ігри, а також проблеми, пов’язані з ними, залишаються у «тіні», при цьому суспільство та держава втрачають будь-які важелі впливу (суспільного, правового, адміністративного) на цю сферу.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що не відповідає вимогам Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

Крім того, передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідним законом (з дня, наступного за днем його опублікування) не узгоджується з частиною третьою статті 27 Бюджетного кодексу України щодо введення в дію законів, які впливають на показники бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про заходи, направлені на боротьбу з ігровою залежністю та подолання негативних наслідків запровадження ринку азартних ігор (реєстр. № 5207-4 від 24.03.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе у 2021 році до недоотримання доходів спеціального фонду державного бюджету від плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей, як наслідок, призведе до неможливості проведення видатків спеціального фонду на відповідні заходи у запланованих обсягах і потребуватиме додаткових видатків загального фонду державного бюджету на відповідні заходи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.15. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження допомоги для економічної реінтеграції трудових мігрантів» (реєстр. № 4669 від 28.01.2021), внесений Кабінетом Міністрів України

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до законів України «Про зайнятість населення» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» пропонується з 1 січня 2022 року для громадян України, які працювали за кордоном та повернулися в Україну, запровадити систему стимулюючих заходів, спрямованих на започаткування підприємницької діяльності, шляхом надання допомоги для економічної реінтеграції трудових мігрантів. Вказану допомогу пропонується надавати на таких умовах, а саме:

– для громадянам України, які мають страховий стаж понад 10 роківза рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття одноразово на безповоротній основі;

– для громадян України, які мають страховий стаж менше 10 років за рахунок коштів державного бюджету України, передбачених в бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на поворотній основі.

Порядок надання, умови та порядок повернення допомоги для економічної реінтеграції трудових мігрантів, її граничний розмір, підтвердження факту провадження трудовим мігрантом оплачуваної діяльності в державі перебування, отримання коштів від такої діяльності затверджуватимуться Кабінетом Міністрів України.

У пояснювальній записці до даного законопроекту, підготовленій Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, зазначається, що загальний розмір потреби у додаткових коштах на рік становитиме 108 млн гривень, з них 50 млн грн з державного бюджету на поворотній основі (для громадян України, які мають страхових стаж менше 10 років) та 58 млн грн з бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на безповоротній основі (для громадян України, які мають страхових стаж понад 10 років).

Отже, реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у поточному році, а впливатиме на показники державного бюджету у 2022 році, про що також зазначено в експертному висновку Міністерства фінансів України.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження допомоги для економічної реінтеграції трудових мігрантів» (реєстр. № 4669 від 28.01.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (з 2022 року потребуючи додаткових витрат державного бюджету, а також витрат Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.16. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та «Про фізичну культуру і спорт» щодо запровадження державних стандартів у сфері фізичної культури і спорту та державних соціальних нормативів надання послуг суб’єктами сфери фізичної культури і спорту» (реєстр. № 5325 від 02.04.2021), внесений Кабінетом Міністрів України

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань молоді і спорту.

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та «Про фізичну культуру і спорт» уточнити положення щодо державних соціальних нормативів надання послуг суб’єктами сфери фізичної культури і спорту та визначити основи правового регулювання державних стандартів у сфері фізичної культури і спорту.

Відповідно до фінансово-економічного обґрунтування, наведеного у пояснювальній записці до законопроекту, підготовленій Міністерством молоді та спорту України, та за висновком Міністерства фінансів України реалізація законопроекту не потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів.

Разом з цим, положення законопроекту щодо розробки та застосування нових державних стандартів у сфері фізичної культури і спорту реалізовуватимуться, серед інших джерел фінансового забезпечення, також за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та «Про фізичну культуру і спорт» щодо запровадження державних стандартів у сфері фізичної культури і спорту та державних соціальних нормативів надання послуг суб’єктами сфери фізичної культури і спорту (реєстр. № 5325 від 02.04.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме вплив на показники бюджету (реалізацію положень законопроекту належить здійснювати за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік на розвиток фізичної культури і спорту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

1.2.17. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України про забезпечення функціонування української мови як державної» (реєстр. № 5233 від 12.03.2021), внесений народним депутатом України Заремським М.В.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Законопроектом з метою популяризації та розвитку державної мови пропонується зобов’язати державу проводити культурно-освітні заходи шляхом організації їх у формі фестивалів, форумів, конференцій та ярмарок.

За експертним висновком Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) реалізація законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного бюджету у поточному бюджетному періоді на проведення культурно-освітніх заходів у формі фестивалів, форумів, конференцій та ярмарок, проте визначити вартісну величину впливу на показнику бюджетів наразі неможливо через відсутність вихідних даних.

Разом з цим, Мінфін звертає увагу на те, що питання стосовно доцільності або недоцільності прийняття цього законопроекту має вирішуватися Міністерством культури та інформаційної політики України як центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну мовну політику.

Варто зауважити, що згідно із вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, належить надати фінансово-економічне обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, однак відповідні матеріали не подано. На невиконання вказаних вимог звернуто увагу також Мінфіном.

Щодо терміну набрання чинності законом, визначеного у законопроекті, то відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України про забезпечення функціонування української мови як державної» (реєстр. № 5233 від 12.03.2021), внесений народним депутатом України Заремським М.В., матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

1.2.18. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних стандартів у сфері фізичної культури і спорту та державних соціальних нормативів надання послуг суб’єктами сфери фізичної культури і спорту» (реєстр. № 5325-1 від 16.04.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Морозом В.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за супроводження законопроекту є Комітет з питань молоді і спорту.

Законопроектом пропонується шляхом внесення змін до законів України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» та «Про фізичну культуру і спорт» уточнити положення щодо державних соціальних нормативів надання послуг суб’єктами сфери фізичної культури і спорту та визначити основи правового регулювання державних стандартів у сфері фізичної культури і спорту.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що реалізація його положень не потребуватиме додаткових витрат державного та місцевих бюджетів.

Разом з цим, положення законопроекту щодо розробки та застосування нових державних стандартів у сфері фізичної культури і спорту реалізовуватимуться, серед інших джерел фінансового забезпечення, також за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державних стандартів у сфері фізичної культури і спорту та державних соціальних нормативів надання послуг суб’єктами сфери фізичної культури і спорту» (реєстр. № 5325-1 від 16.04.2021), внесений народними депутатами України Королевською Н.Ю., Морозом В.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (реалізація положень законопроекту належить здійснювати за рахунок і в межах коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний рік на розвиток фізичної культури і спорту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у терміни, визначені автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань молоді і спорту.

1.2.19.; 1.2.20. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» щодо виплати допомоги особам, які здійснюють догляд за дітьми при закритті дошкільного закладу освіти та загальноосвітньої школи на період карантину (реєстр. № 4013 від 01.09.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими, та про внесення змін до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» щодо виплати допомоги по частковому безробіттю особам, які здійснюють догляд за дітьми на самоізоляції або у разі закриття закладу освіти (реєстр. № 4013-1 від 22.09.2020), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроектів є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектами шляхом внесення змін до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» пропонується надавати допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, застрахованим особам у зв’язку із необхідністю догляду за дитиною (дітьми) віком до 12 років (включно), яка не може відвідувати заклад дошкільної, загальної середньої освіти в результаті перебування класу (групи) на самоізоляції або припинення роботи відповідного закладу освіти (у законопроекті за реєстр. № 4013 лише у разі припинення роботи відповідного закладу освіти).

Така допомога надаватиметься за бажанням одному із працюючих батьків або інших осіб, які забезпечують виховання таких дітей, відповідно до Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

При цьому, у законопроекті за реєстр. № 4013 зазначено, що сума такої допомоги відшкодовуватиметься роботодавцю Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі – Фонд безробіття), а її розмір становитиме не менше двократного розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше чотирикратного розміру фактичного прожиткового мінімуму для працездатних осіб /за інформацією Міністерства соціальної політики України, розміщеною на офіційному сайті Міністерства, орієнтовний фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах квітня 2021 року для працездатних осіб становив 5 492 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів), відповідно розмір вищевказаної допомоги може становити не менше 10 984 грн та не більше 21 968 грн/. Натомість, у законопроекті за реєстр. № 4013-1 чітко не визначено джерело покриття запропонованої у законопроекті допомоги по частковому безробіттю.

В той же час, законопроектом за реєстр. № 4013-1 пропонується виключити з переліку документів, подання яких необхідне для отримання допомоги по частковому безробіттю, довідку про сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за останні шість місяців, що передують даті зупинення діяльності.

Згідно із пунктом 2 Прикінцевих положень законопроекту за реєстр. № 4013 Кабінету Міністрів України доручено невідкладно затвердити план заходів щодо недопущення укриття податків і зборів у тіньовому секторі економіки та в офшорних зонах, що з позиції авторів законопроекту дасть можливість збільшити надходження до державного бюджету та за рахунок них забезпечити підвищення соціального захисту дітей.

У своїх експертних висновках Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) зазначає, що реалізація законопроектів потребуватиме додаткових видатків Фонду безробіття та може вплинути на показники державного бюджету в частині надання фінансової допомоги цьому Фонду. При цьому, визначити обсяг додаткових видатків Мінфін не має можливості через відсутність вихідних даних.

Поряд з цим, Мінфін відмічає, що прийняття рішень, які потребуватимуть додаткових коштів з бюджету Фонду безробіття, поставить під загрозу вчасне виконання вже покладених на нього функцій, а тому має здійснюватися з урахуванням його фінансових можливостей.

Слід відмітити, що згідно із пунктом 24 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі  Закон) кошти, отримані до спеціального фонду державного бюджету, а саме, джерел, визначених пунктом 9 статті 11 та пунктом 9 статті 12 цього Закону, можуть спрямовуватися на здійснення заходів, пов’язаних з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, збільшення заробітної плати працівникам медичних закладів за рішеннями Кабінету Міністрів України (у разі потреби з відкриттям нових бюджетних програм, включаючи трансферти місцевим бюджетам), погодженими з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

При цьому, у 2021 році відповідно до рішень Уряду на реалізацію вказаних заходів за рахунок коштів, отриманих до спеціального фонду державного бюджету за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону, розподілено загалом на суму 6,07 млрд грн, а залишок нерозподілених коштів становить 0,03 млрд гривень. При цьому, із зазначеної розподіленої суми Фонду безробіття було спрямовано 0,7 млрд грн для виплати допомоги по безробіттю.

Крім того, у Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (зі змінами, внесеними Законом України від 29.04.2021 № 1434-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік») передбачені видатки за загальним фондом Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» у обсязі 3 млрд грн, розподіл яких згідно із статтею 36 цього Закону здійснюватиметься на заходи, пов’язані з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, за рішенням Кабінету Міністрів України (яке може передбачати визначення нових бюджетних програм), погодженим з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, у порядку, встановленому Урядом.

Згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктам законодавчої ініціативи належить надати фінансово-економічні обґрунтування до законопроектів (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали відсутні у супровідних документах до законопроектів. На невиконання зазначених вимог звертає увагу також Мінфін у своїх експертних висновках.

Терміни набрання чинності, визначені у законопроектах, не відповідають частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проекти законів України про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» щодо виплати допомоги особам, які здійснюють догляд за дітьми при закритті дошкільного закладу освіти та  загальноосвітньої школи на період карантину (реєстр. № 4013 від 01.09.2020), поданий народним депутатом України Тимошенко Ю.В. та іншими, та про внесення змін до статті 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» щодо виплати допомоги по частковому безробіттю особам, які здійснюють догляд за дітьми на самоізоляції або у разі закриття закладу освіти (реєстр. № 4013-1 від 22.09.2020), поданий народним депутатом України Королевською Н.Ю. та іншими, мають вплив на показники бюджету (можуть потребувати витрат державного бюджету у разі необхідності надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.21. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження відповідальності за порушення порядку здійснення стратегічної екологічної оцінки (реєстр. № 5159 від 25.02.2021), поданий Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань екологічної політики та природокористування.

Законопроектом пропонується внести зміни до законів України «Про охорону навколишнього природного середовища» та «Про стратегічну екологічну оцінку» зокрема щодо ведення Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки.

Відповідно до пояснювальної записки до законопроекту, підготовленої Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, реалізація положень законопроекту не потребуватиме видатків державного бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку також зазначає, що реалізація положень законопроекту не впливає на показники бюджетів, зокрема не потребує додаткових витрат державного та/або місцевих бюджетів.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження відповідальності за порушення порядку здійснення стратегічної екологічної оцінки (реєстр. № 5159 від 25.02.2021), поданий Кабінетом Міністрів України, має вплив на показники бюджетів (створення та ведення Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки здійснюватиметься в межах та за рахунок коштів державного бюджету, передбачених Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України для забезпечення діяльності Державної екологічної інспекції України). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений автором законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.

1.2.22. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо особливостей покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів та встановлення фіксованих цін на електричну енергію для побутових споживачів (реєстр. № 4610 від 19.01.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про ринок електричної енергії», які передбачають у період з 1 січня 2021 року до 31 грудня 2023 року покладання спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії Кабінетом Міністрів України та встановлення фіксованих цін на електричну енергію для різних категорій побутових споживачів.

Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії» (із змінами) фіксована ціна на електричну енергію для побутових споживачів з 1 січня до 30 червня 2021 року становить 1,68 грн/кВт год (з ПДВ) незалежно від обсягу споживання і є вищою за фіксовані ціни, запропоновані у законопроекті.

Отже, реалізація вищевказаних законодавчих ініціатив призведе до погіршення фінансово-економічного стану державних електроенергетичних підприємств, зменшення перерахування ними податків та зборів до державного та місцевих бюджетів, а також може потребувати додаткових видатків державного бюджету для надання таким підприємствам фінансової допомоги за рахунок коштів державного бюджету. Такого ж висновку дійшло Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту.

Крім того, в експертному висновку Мінфіну зазначається, що головним механізмом забезпечення соціального захисту населення, за допомогою якого держава компенсує сім’ям витрати на оплату житлово-комунальних послуг, зокрема електричної енергії, у межах нормативів споживання послуг, що перевищують обсяг обов’язкового платежу, є програма житлових субсидій, яка дозволяє надати адресну соціальну підтримку саме тим громадянам, хто її дійсно потребує, а встановлення нижчих фіксованих цін на електричну енергію для деяких категорій побутових споживачів збільшить обсяг перехресного субсидіювання. 

За узагальнюючим висновком Мінфіну, в запропонованій редакції законопроект не підтримується.

Слід зазначити, що згідно з вимогами частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, суб’єкт права законодавчої ініціативи зобов’язаний додати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), якщо такі зміни показників бюджету передбачають зменшення надходжень бюджету та/або збільшення витрат бюджету, до законопроекту належить подати пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, проте відповідні матеріали не надано. На невиконання вказаних вимог також вказує Мінфін.

Щодо терміну набрання чинності законом, то відповідно до вимог частині третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо особливостей покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів та встановлення фіксованих цін на електричну енергію для побутових споживачів (реєстр. № 4610 від 19.01.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (зменшуючи надходження державного та місцевих бюджетів та потребуватиме додаткових витрат державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

1.2.23. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про видобування та переробку уранових руд» щодо державної підтримки Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (реєстр. № 5201 від 04.03.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Волинцем М.Я. та іншими.

Відмітили:

Головним з розгляду законопроекту є Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроектом пропонується доповнити статтю 17 «Прикінцеві положення» Закону України «Про видобування та переробку уранових руд» новим пунктом 4, яким Кабінету Міністрів України доручається розробити та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо визначення державних витрат у розмірі 2 205 000 тис. грн на фінансову підтримку Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» для покриття збитків та поточних виробничих витрат для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі видобування уранових руд та виробництва уранового оксидного концентрату.

Слід відмітити, що статтею 74 Господарського кодексу України визначено, що державне комерційне підприємство є суб’єктом підприємницької діяльності, несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном, при чому держава та орган, до сфери управління якого входить таке підприємство, не несуть відповідальності за його зобов’язаннями, крім випадків, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Слід зазначити, що питання надання державної допомоги за рахунок коштів державного бюджету регулюється Законом України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», яким, зокрема, визначено форми такої допомоги та умови її надання.

Крім того, частиною четвертою статті 35 Бюджетного кодексу України визначено, що державна допомога суб’єктам господарювання за рахунок коштів державного бюджету може бути надана лише після отримання відповідного рішення Уповноваженого органу з питань державної допомоги відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», однак у супровідних матеріалах до законопроекту не зазначено про виконання вищевказаних вимог.

Водночас, статтею 95 Конституції України передбачено, що будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і їх цільове спрямування визначаються виключно законом про Державний бюджет України, а також визначено, що держава прагне до збалансованості бюджету України.

Відповідно до пункту 2 статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України базується на принципі збалансованості, тобто повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

Відтак, всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог вказує також Міністерство фінансів України.

У експертному висновку Міністерства фінансів України  відмічено, що реалізація законопроекту потребуватиме додаткових витрат із державного бюджету та зазначено, що законопроект не підтримується.

Щодо терміну набрання чинності законом, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду, а після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до прикінцевих положень Закону України «Про видобування та переробку уранових руд» щодо державної підтримки Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (реєстр. № 5201 від 04.03.2021), поданий народними депутатами України Тимошенко Ю.В., Волинцем М.Я. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного бюджету). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Законопроекти, що мають вплив на показники бюджету
 (такі, що зменшують надходження та / або збільшують витрати)
 та потребують узгодження з бюджетним законодавством

1.2.24. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення економічного і соціального розвитку територіальних громад (реєстр. № 5282 від 19.03.2021), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується встановити, що:

сплата (перерахування) податковими агентами суми утриманого податку на доходи фізичних осіб з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), здійснюється за місцезнаходженням таких земельних ділянок та за місцем податкової адреси власника нерухомого майна (відмінного від земельної ділянки);

сплата суми податку на доходи фізичних осіб, нарахованого податковим агентом або фізичною особою, яка отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, з доходів за надання фізичними особами в оренду нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, здійснюється до відповідного бюджету за місцем реєстрації податкової адреси власника такого майна.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що зміна бюджету щодо зарахування податку на доходи фізичних осіб створюватиме додаткові надходження до місцевих бюджетів в яких проживають власники нерухомості, які отримують дохід від надання в оренду нерухомого майна, та зменшить дисбаланс між доходами і витратами відповідного місцевого бюджету.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до розбалансування бюджетів, а вартісну величину впливу на показники бюджетів розрахувати неможливо у зв'язку із відсутністю вихідних даних. Водночас зауважено, що у законопроекті не передбачено розміру зарахування податку на доходи фізичних осіб до відповідних бюджетів у відсотковому співвідношенні та порядку його розподілу між бюджетами, що призведе до плутанини зі сплатою податкових платежів та, ймовірно, утворення невідповідності доходів і видатків бюджетів територіальних громад. Крім того відмічено, що пропозиція щодо сплати податку на доходи фізичних осіб з доходів за надання фізичними особами в оренду нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, до відповідного бюджету за місцем податкової адреси власника такого майна створить додаткове навантаження на бухгалтерські служби податкових агентів та підвищить їх відповідальність за відслідковування змін місця реєстрації, оскільки помилки матимуть вплив на правильність перерахування коштів до відповідних бюджетів у разі, якщо власники майна неодноразово змінюватимуть протягом року місце реєстрації. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем його опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Крім того, питання зарахування податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів певним чином унормовано частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України. Відтак, у разі підтримки даної законодавчої ініціативи необхідно внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу України для законодавчого узгодження правових норм, на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України та Мінфін.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення економічного і соціального розвитку територіальних громад (реєстр. № 5282 від 19.03.2021), поданий народним депутатом України Ковальовим О.І., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб: збільшення надходжень цього податку до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Положення законопроекту потребують узгодження з відповідними нормами частини другої статті 64 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.25. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення сплати податку на доходи фізичних осіб за місцезнаходженням (місцем здійснення діяльності) юридичної особи та її відокремлених підрозділів (реєстр. № 5364 від 12.04.2021), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О.

 

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується, зокрема:

визначити, що відокремлені підрозділи – це будь-які підрозділи юридичної особи, які розташовані поза місцезнаходженням юридичної особи незалежно від організації їх структури та кількості працівників (найманих осіб);

до функцій контролюючих органів віднести здійснення контролю за порядком сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до відповідних місцевих бюджетів за місцезнаходженням (місцем здійснення діяльності) юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів незалежно від організації їх структури;

встановити, що відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням (місцем здійснення діяльності) відокремленого підрозділу, який уповноважений або не уповноважений сплачувати податок на доходи фізичних осіб, несе юридична особа – платник податків, у тому числі податковий агент;

визначити, що юридична особа та відокремлений підрозділ мають сплачувати (перераховувати) податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за місцезнаходженням (місцем здійснення діяльності).

Крім того, законопроектом передбачається уточнити положення статті 125-1 Податкового кодексу України, встановивши відповідальність за перерахування податку на доходи фізичних осіб з порушенням вимог статті 168 Податкового кодексу України шляхом накладення штрафу.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття:

сприятиме справедливому розподілу податку на доходи фізичних осіб між бюджетами місцевого самоврядування та підвищенню їх фінансової спроможності;

врегулює питання сплати податку на доходи фізичних осіб підрозділами юридичної особи до бюджетів за місцем їх розташування (здійснення діяльності);

створить законодавче підґрунтя для контролю за сплатою цього податку відповідними підрозділами юридичної особи.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до перерозподілу доходів між місцевими бюджетами, а вартісну величину впливу на показники бюджетів розрахувати неможливо у зв’язку із відсутністю вихідних даних. Загалом Мінфін висловлює зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Передбачена законопроектом дата набрання чинності відповідного закону (з дня, наступного за днем опублікування) не відповідає вимогам частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України щодо терміну введення в дію законів, які мають вплив на показники бюджету, а також підпункту 4.1.9 статті 4 Податкового кодексу України щодо стабільності податкового законодавства.

Крім того, питання зарахування податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів певним чином унормовано частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України. Відтак, у разі підтримки даної законодавчої ініціативи необхідно внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу України для законодавчого узгодження правових норм, на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення сплати податку на доходи фізичних осіб за місцезнаходженням (місцем здійснення діяльності) юридичної особи та її відокремлених підрозділів (реєстр. № 5364 від 12.04.2021), поданий народним депутатом України Ляшенко А.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб: збільшення надходжень цього податку до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Положення законопроекту потребують узгодження з відповідними нормами частини другої статті 64 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.26. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення фіскальної ефективності та справедливості у зарахуванні податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів» (реєстр. № 5244-1 від 30.03.2021), поданий народними депутатами України Красовим О.І., Жмеренецьким О.С. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2022 року пропонується, зокрема:

передбачити для розділу IV Податкового кодексу України визначення терміну «відокремлені підрозділи» – це розташовані поза місцезнаходженням юридичної особи (у тому числі на території іншої територіальної громади) філія, відділення, виробничий структурний підрозділ (виробництво, цех, дільниця, бригада, бюро, лабораторія тощо) та/або функціональний структурний підрозділ апарату управління (управління, відділ, бюро, служба тощо) такої юридичної особи, на яких використовується праця фізичних осіб на підставі укладених з ними трудових та/або цивільно-правових договорів;

встановити, що за заявою фізичної особи – платника податку на доходи фізичних осіб податковий агент сплачує (перераховує) суми утриманого податку до відповідного місцевого бюджету за податковою адресою такої фізичної особи;

зобов’язати фізичних осіб – платників податків, якими було подано заяви податковим агентам про зарахування податку на доходи фізичних осіб за їх податковими адресами, письмово подавати відповідним податковим агентам відомості про зміну податкової адреси не пізніше 30 днів з дня виникнення таких змін.

Відповідно до пояснювальної записки реалізація запропонованого законопроєктом порядку сплати податку на доходи фізичних осіб до відповідних бюджетів за місцем проживання фізичних осіб забезпечить фіскальну справедливість у розподілі такого податку між місцевими бюджетами, надасть платникам право вибору щодо його сплати за місцем їх податкової адреси та стимулюватиме органи місцевого самоврядування до ефективного використання коштів місцевих бюджетів і створення, в рамках їх повноважень, належних умов життя населення.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину місцевих бюджетів, а вартісну величину впливу на показники бюджетів розрахувати неможливо у зв'язку з відсутністю вихідних даних. Водночас зауважено, що переходу на застосування запропонованого механізму перерахування податку на доходи фізичних осіб має передувати здійснення відповідних економічних розрахунків і перегляд усіх параметрів механізму формування місцевих бюджетів. Крім того, відмічено, що прийняття законопроекту створить додаткове навантаження на бухгалтерські служби податкових агентів та підвищить їх відповідальність за відслідкування змін місця реєстрації, оскільки помилки матимуть вплив на правильність перерахування коштів до відповідних бюджетів, у разі якщо громадяни неодноразово змінюватимуть протягом року місце реєстрації. Загалом Мінфіном законопроект не підтримується.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту відмічає, що за пропонованого у законопроекті підходу, який базується на волевиявленні платника податку, не передбачається чіткого закріплення відповідного податку за конкретним бюджетом, що, як наслідок, унеможливлює прогнозування бюджетних надходжень та відповідно створює ризики для бюджету щодо належного фінансового забезпечення відповідних бюджетних програм.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, питання зарахування податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів певним чином унормовано частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України. Відтак, у разі підтримки даної законодавчої ініціативи необхідно внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу України для законодавчого узгодження правових норм, на що також звертає увагу Мінфін.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпечення фіскальної ефективності та справедливості у зарахуванні податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів» (реєстр. № 5244-1 від 30.03.2021), поданий народними депутатами України Красовим О.І., Жмеренецьким О.С. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до зміни показників доходів місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб /збільшення надходжень цього податку до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів/ залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Положення законопроекту потребують узгодження з відповідними нормами частини другої статті 64 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.27. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення до Податкового кодексу України щодо встановлення розподілу податку на доходи фізичних осіб між бюджетами за місцем отримання доходу та місцем податкової адреси платників податку» (реєстр. № 5244-2 від 30.03.2021), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Кулінічем О.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2022 року пропонується, зокрема:

передбачити для розділу IV Податкового кодексу України визначення терміну «відокремлені підрозділи» – розташовані поза місцезнаходженням юридичної особи (у тому числі на території іншої територіальної громади) структурні підрозділи, в тому числі філії, відділення такої юридичної особи, а також інші структурні підрозділи такої юридичної особи (виробництво, цех, дільниця, бригада, бюро, лабораторія, управління, відділ, служба тощо), які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, на яких використовується праця фізичних осіб на підставі трудових та/або цивільно-правових договорів;

встановити, що податок на доходи фізичних осіб (далі – податок), нарахований податковим агентом на доходи фізичних осіб – платників податку, підлягає сплаті (перерахуванню) до відповідних бюджетів в один з таких способів (за вибором податкового агента):

1) 100% суми нарахованого податку сплачується (перераховується) за:

місцезнаходженням юридичної особи та її відокремлених підрозділів (як уповноважених, так і не уповноважених нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету), де працюють такі фізичні особи – платники податку;

податковою адресою самозайнятої фізичної особи, у якої працюють такі фізичні особи - платники податку;

2) сума нарахованого податку сплачується (перераховується) у такому співвідношенні:

50% – за податковою адресою фізичних осіб – платників податку (за їх заявою);

50% – за: місцезнаходженням юридичної особи (в тому числі сільськогосподарського товаровиробника) та її відокремлених підрозділів, де працюють такі фізичні особи – платники податку (або за місцезнаходженням земельних ділянок, на яких проводиться діяльність сільськогосподарського товаровиробника (розмір податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, розраховується як добуток таких 50% податку та питомої ваги площі земельних ділянок такого сільськогосподарського товаровиробника, розташованих на території відповідної територіальної громади, у площі всіх земельних ділянок такого сільськогосподарського товаровиробника); місцем здійснення діяльності фізичних осіб – платників податку, які є працівниками самозайнятої особи;

встановити порядок обрання податковим агентом одного із способів сплати податку до бюджетів;

встановити, що у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нарахувати (сплачувати) податок, усі обов'язки податкового агента за такий відокремлений підрозділ, у тому числі щодо перерахування до відповідних бюджетів сум податку, має виконувати юридична особа.

Відповідно до пояснювальної записки реалізація запропонованих законопроектом підходів до сплати (перерахуванню) податку до бюджетів відповідних територіальних громад дозволить забезпечити збалансоване та справедливе наповнення місцевих бюджетів, що сприятиме їх розвитку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до розбалансування місцевих бюджетів, а вартісну величину впливу на показники бюджетів розрахувати неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Водночас зауважено, що реалізація запропонованого механізму перерахування податку до бюджетів потребує здійснення відповідних економічних розрахунків і перегляду усіх параметрів механізму формування місцевих бюджетів.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту зауважує, що за пропонованого підходу, який хоч і створює певні запобіжники у вигляді правила, все ж базується на волевиявленні платника податку та не передбачає чіткого закріплення відповідного податку за конкретним бюджетом, що як наслідок, принаймні у середньостроковому періоді унеможливлює прогнозування бюджетних надходжень та відповідно створює ризики для бюджету щодо належного фінансового забезпечення відповідних бюджетних програм.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, питання зарахування податку до місцевих бюджетів певним чином унормовано частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України. Відтак, у разі підтримки даної законодавчої ініціативи необхідно внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу України для законодавчого узгодження правових норм, на що також звертає увагу Мінфін.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення до Податкового кодексу України щодо встановлення розподілу податку на доходи фізичних осіб між бюджетами за місцем отримання доходу та місцем податкової адреси платників податку» (реєстр. № 5244-2 від 30.03.2021), поданий народними депутатами України Южаніною Н.П., Кулінічем О.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб: збільшення надходжень цього податку до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Положення законопроекту потребують узгодження з відповідними нормами частини другої статті 64 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.28. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб за фактичним місцем здійснення діяльності фізичними особами (реєстр. № 5244-3 від 30.03.2021), поданий народними депутатами України Білозір Л.М., Кучером М.І. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом з 1 січня 2022 року пропонується, зокрема:

передбачити для розділу IV Податкового кодексу України визначення терміну «відокремлені підрозділи» – розташовані поза місцезнаходженням юридичної особи (у тому числі на території іншої територіальної громади) структурні підрозділи, в тому числі філії, відділення такої юридичної особи, а також інші структурні підрозділи такої юридичної особи (виробництво, цех, дільниця, бригада, бюро, лабораторія, управління, відділ, служба тощо), які не мають банківських рахунків, не ведуть окремого бухгалтерського обліку своєї діяльності, не складають окремого балансу, на яких використовується праця фізичних осіб на підставі трудових та/або цивільно-правових договорів;

встановити, що податок на доходи фізичних осіб (далі – податок), нарахований податковим агентом на доходи фізичних осіб – платників податку, підлягає сплаті (перерахуванню) до відповідного бюджету за:

- місцезнаходженням юридичної особи та її відокремлених підрозділів (як уповноважених, так і не уповноважених нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету), де фактично працюють такі фізичні особи – платники податку;

- податковою адресою самозайнятої фізичної особи, у якої працюють такі фізичні особи - платники податку;

визначити, що до відповідного бюджету сплачується (перераховується) 100% податку на доходи, нараховані працівникам юридичної особи, її відокремлених підрозділів, самозайнятої особи;

встановити, що у разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нарахувати (сплачувати) податок, усі обов'язки податкового агента за такий відокремлений підрозділ, у тому числі щодо перерахування до відповідних бюджетів сум податку, має виконувати юридична особа.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту впливатиме на дохідну частину місцевих бюджетів, а вартісну величину впливу на показники бюджетів оцінити неможливо у зв’язку з відсутністю вихідних даних. Поряд з тим, зауважено, що реалізація положень законопроекту призведе до правової неузгодженості та неоднозначного трактування норм законодавства. Загалом Мінфін надає зауваження щодо законопроекту та його не підтримує.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, питання зарахування податку на доходи фізичних осіб до місцевих бюджетів певним чином унормовано частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України. Відтак, у разі підтримки даної законодавчої ініціативи необхідно внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу України для законодавчого узгодження правових норм.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб за фактичним місцем здійснення діяльності фізичними особами (реєстр. № 5244-3 від 30.03.2021), поданий народними депутатами України Білозір Л.М., Кучером М.І. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб: збільшення надходжень цього податку до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Положення законопроекту потребують узгодження з відповідними нормами частини другої статті 64 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.29. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо збільшення сум індексації заробітних плат, пенсій, стипендій, державної допомоги особам з інвалідністю, державної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування, щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві та інших грошових доходів населення (реєстр. № 4005-1 від 17.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом вносяться зміни до статей 2, 4 та 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», якими, зокрема, передбачається:

виключення положення щодо здійснення індексації щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) і членам їхніх сімей та пенсій відповідно до статті 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»;

зменшення порогу індексу споживчих цін зі 103 до 101 відсотка для проведення  індексації грошових доходів населення; 

зняття обмежень щодо проведення індексації грошових доходів населення /чинними нормами встановлено  проведення індексації у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування на відповідний рік/.

Також, проектом закону вносяться зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», згідно з якими індексація сум страхових виплат проводитиметься відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», а не відповідно до частини другої статті 37 цього Закону, як це передбачено чинним законодавством.

Реалізація вищевказаних положень законопроекту потребуватиме додаткових видатків державного та місцевих бюджетів, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування.

У експертному висновку Міністерства фінансів України відмічено, що реалізація законопроекту вплине на видаткову частину державного та місцевих бюджетів, зокрема, у частині видатків на оплату праці працівників бюджетної сфери, оскільки індексація на заробітну плату здійснюється у межах фонду оплати праці та окремо не планується, проте, визначити обсяг додаткових видатків не має можливості у зв’язку з відсутністю вихідних даних. При цьому зазначено про те, що у разі зменшення порогу індексації виникне необхідність здійснювати індексацію за рахунок видатків, передбачених на основні виплати, що може призвести до заборгованості із заробітної плати.

Також Мінфін зазначає, що з 1 січня 2021 року набрали чинності зміни до статті 37 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», відповідно до яких перерахування сум щомісячних страхових виплат буде здійснюватися на коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

За узагальнюючим висновком Міністерства фінансів України законопроект не підтримується.

Водночас, відповідно до пункту 26 розділу VI  «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи не надано фінансово-економічного обґрунтування до законопроекту (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету. На невиконання вказаних вимог вказує також Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту.

Щодо терміну набрання чинності закону, то відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо збільшення сум індексації заробітних плат, пенсій, стипендій, державної допомоги особам з інвалідністю, державної допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавлених батьківського піклування, щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві та інших грошових доходів населення (реєстр. № 4005-1 від 17.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та Гнатенком В.С.:

має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитись в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року - не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту врахувати необхідність узгодження його положень із вимогами пункту 26 розділу  VI  «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, врахувавши зауваження, викладені у висновку Комітету з питань бюджету.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.30. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 95 Кодексу законів про працю України щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати (реєстр. № 3012а-1 від 14.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.В. та іншими.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом шляхом внесення змін до Кодексу законів про працю України, зокрема, передбачається:

встановити, що мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір основної заробітної плати за виконану працівником місячну (годинну) норму праці /за чинною редакцією: мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці/;

встановлювати розмір заробітної плати на рівні не нижче за розмір мінімальної заробітної плати. В той же час, розмір мінімальної заробітної плати не може бути нижчим за прогнозний фактичний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розрахований відповідно до закону у цінах грудня попереднього року. При цьому, якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, роботодавець проводить цільову доплату до рівня мінімальної заробітної плати, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати та включається до основної заробітної плати;

не включати до мінімальної заробітної плати додаткову заробітну плату;

у разі перевищення фактичного рівня інфляції над прогнозним більше ніж на 3% зобов’язати Кабінет Міністрів України протягом 15 днів ініціювати перед Верховною Радою України внесення змін до державного бюджету на відповідний рік щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням очікуваного рівня інфляції до кінця бюджетного року;

можливість встановлення територіальною угодою мінімальної заробітної плати у вищому розмірі, ніж визначено законом, виходячи з показника регіонального прожиткового мінімуму.

У своєму експертному висновку Міністерство фінансів України зазначає, що реалізація законопроекту матиме вплив на видаткову та дохідну частини бюджетів усіх рівнів у частині підвищення оплати праці працівників бюджетних установ. За розрахунками Мінфіну, у разі встановлення, наприклад з 1 січня 2021 року посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС на рівні фактичного прожиткового мінімуму  для працездатних осіб, додаткові видатки на оплату праці працівників бюджетної сфери становитимуть понад 350 млрд. гривень.

Варто відмітити, що підвищення рівня оплати праці працівників може зумовити збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів не тільки від податку на доходи фізичних осіб, а й військового збору, а також до фондів загальнообов’язкового державного пенсійного та соціального страхування від єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. 

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Водночас слід відмітити, що запропоноване законопроектом положення в частині визначення мінімальної заробітної плати на рівні не нижче прогнозованого фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб не узгоджується із нормами статті 96 Кодексу законів про працю України та статей 3, 3-1, 6, 9 та 10 Закону України «Про оплату праці» в частині визначення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімального посадового окладу, а також із нормами Закону України «Про прожитковий мінімум», яким встановлено, що для визначення розміру мінімальної заробітної плати застосовується прожитковий мінімум, затверджений законом про державний бюджет на відповідний рік, а фактичний прожитковий мінімум застосовується лише для спостереження за динамікою рівня життя в Україні.

Крім того, передбачене проектом закону положення щодо внесення протягом 15 днів перед Верховною Радою України змін до державного бюджету на відповідний рік про підвищення розміру мінімальної заробітної плати у разі перевищення фактичного рівня інфляції над плановим більше ніж на 3% не узгоджується із положеннями статті 52 Бюджетного кодексу України, якою визначено вичерпний перелік підстав для внесення змін до закону про Державний бюджет України і який не містить позиції, яка б відповідала запропонованим змінам до бюджетних показників. Аналогічні зауваження зазначило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Термін набрання чинності відповідного закону, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 95 Кодексу законів про працю України щодо підвищення розміру мінімальної заробітної плати (реєстр. № 3012а-1 від 14.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.В. та іншими:

має вплив на показники бюджету (збільшує витрати державного та місцевих бюджетів, а також надходження державного і місцевих бюджетів та фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статті 52 Бюджетного кодексу України із урахуванням висновків Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

1.2.31. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо зарахування податку на доходи фізичних осіб за місцем знаходження (фактичного здійснення діяльності) підрозділів юридичних осіб (реєстр. № 5364-1 від 21.04.2021), поданий народними депутатами України Рєпіною Е.А. та Гетманцевим Д.О.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується внести зміни до Податкового кодексу України, зокрема:

надати визначення поняттю «відокремлений підрозділ юридичної особи» – філія, представництво, виробничий структурний підрозділ (виробництво, цех, відділення, дільниця, бригада, бюро, лабораторія тощо), функціональний структурний підрозділ апарату управління (управління, відділ, бюро, служба тощо) та інший підрозділ юридичної особи, який розташований поза місцезнаходженням юридичної особи;

встановити, що місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи є адреса фактичного місця розташування такого підрозділу;

до функцій контролюючих органів віднести здійснення контролю порядком сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб /далі – податок/ до відповідних місцевих бюджетів за місцезнаходженням юридичної особи, місцезнаходженням юридичної особи, яка не уповноважена нараховувати (сплачувати) податок, та місцезнаходженням відокремлених підрозділів юридичних осіб;

встановити відповідальність за перерахування податку до відповідного бюджету з порушенням вимог статті 168 Податкового кодексу України шляхом накладення штрафу;

передбачити, що відповідальність за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до відповідного бюджету за місцезнаходженням відокремленого підрозділу, який уповноважений або не уповноважений сплачувати податок, несе юридична особа – платник податків, у тому числі податковий агент;

визначити, що юридична особа, відокремлений підрозділ та інші підрозділи, які входять до його складу, мають сплачувати (перераховувати) податок до відповідного бюджету за місцезнаходженням.

Крім того, законопроект передбачає внесення пов’язаних змін до Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», згідно з якими, зокрема, пропонується до відокремлених підрозділів юридичної особи віднести філії, представництва, виробничі структурні підрозділи (виробництва, цехи, відділення, дільниці, бригади, бюро, лабораторії тощо), функціональні структурні підрозділи апарату управління (управління, відділи, бюро, служби тощо), інші підрозділи, які розташовані поза місцезнаходженням юридичної особи, та встановити, що відомості про відокремлені підрозділи (філії, представництва, виробничі структурні підрозділи та функціональні структурні підрозділи апарату управління, інші підрозділи) включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його прийняття:

не потребує додаткових видатків з державного та місцевих бюджетів;

призведе до перерозподілу ресурсу між бюджетами місцевого самоврядування;

сприятиме справедливому розподілу податку між бюджетами місцевого самоврядування та підвищенню їх фінансової спроможності;

врегулює питання сплати податку за працівників відокремлених підрозділів юридичної особи до бюджетів за місцем їх знаходження (фактичного здійснення діяльності);

створить законодавче підгрунтя для контролю за сплатою податку.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту призведе до перерозподілу доходів між місцевими бюджетами, а вартісну величину впливу на показники бюджетів розрахувати неможливо у зв’язку із відсутністю вихідних даних. Загалом Мінфіном законопроект підтримується з урахуванням висловлених зауважень.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

Крім того, питання зарахування податку до місцевих бюджетів певним чином унормовано частиною другою статті 64 Бюджетного кодексу України. Відтак, у разі підтримки даної законодавчої ініціативи необхідно внести відповідні зміни до Бюджетного кодексу України для законодавчого узгодження правових норм, на що також звертає увагу Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо зарахування податку на доходи фізичних осіб за місцем знаходження (фактичного здійснення діяльності) підрозділів юридичних осіб (реєстр. № 5364-1 від 21.04.2021), поданий народними депутатами України Рєпіною Е.А. та Гетманцевим Д.О., матиме вплив на показники бюджету (призведе до зміни показників доходів місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб: збільшення надходжень цього податку до одних місцевих бюджетів та зменшення таких надходжень до інших місцевих бюджетів). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 1 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 1 січня 2023 року (або 1 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону).

2. Положення законопроекту потребують узгодження з відповідними нормами частини другої статті 64 Бюджетного кодексу України.

3. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.32. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо визначення та встановлення прожиткового мінімуму не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму (реєстр. № 3029а-1 від 14.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.В. та іншими.

 

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

Законопроектом, зокрема, передбачено, що:

набір продуктів харчування, набір непродовольчих товарів та набір послуг затверджуватиметься Кабінетом Міністрів України щорічно (за чинною редакцією такі набори визначаються не рідше одного разу на п’ять років);

розмір прожиткового мінімуму не може бути встановлений на рівні нижчому, ніж прогнозований фактичний розмір прожиткового мінімуму;

у разі перевищення фактичного розміру прожиткового мінімуму протягом двох місяців підряд від затвердженого розміру прожиткового мінімуму, Кабінет Міністрів України протягом 15 днів ініціюватиме перед Верховною Радою України внесення змін до державного бюджету на відповідний рік щодо підвищення розміру прожиткового мінімуму з урахуванням прогнозного рівня інфляції до кінця бюджетного року з метою забезпечення його коригування залежно від зростання цін.

У експертному висновку Міністерства фінансів України  зазначено, що реалізація законопроекту впливатиме на видаткову частину державного та місцевих бюджетів (за прогнозними розрахунками Мінсоцполітики, у разі застосування прогнозного фактичного розміру прожиткового мінімуму, необхідно вишукати тільки на підвищення розмірів державних соціальних допомог та пенсій у 2021 році 299,5 млрд гривень).

Всупереч вимогам частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до змін показників бюджету, не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

Необхідно зауважити, що відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів, набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (стаття 1), та застосовується, зокрема для встановлення розмірів державних соціальних гарантій, формування державного та місцевих бюджетів тощо (стаття 2).

Згідно із Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» прожитковий мінімум є базовим державним соціальним стандартом (стаття 6), який встановлюється з метою визначення механізму реалізації соціальних прав та державних соціальних гарантій громадян, встановлених Конституцією України, а також визначення та обґрунтування розмірів видатків, зокрема державного бюджету (стаття 2).

Також необхідно зазначити, що відповідно до статті 95 Конституції України та статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система ґрунтується на принципі збалансованості, згідно якого повноваження на здійснення витрат бюджету мають відповідати обсягу надходжень бюджету на відповідний бюджетний період.

Отже, встановлення розмірів прожиткового мінімуму, на основі яких визначаються основні державні соціальні гарантії, без урахування фінансових можливостей держави призведе до розбалансованості бюджетів усіх рівнів, до виникнення значної заборгованості із виплати заробітної плати, пенсій, державних допомог тощо, і, як наслідок, до соціальної напруги у суспільстві.

Крім того, передбачене проектом закону положення щодо внесення протягом 15 днів перед Верховною Радою України змін до державного бюджету на відповідний рік про підвищення розміру прожиткового мінімуму у разі перевищення фактичного розміру прожиткового мінімуму протягом двох місяців  не узгоджується із положеннями статей 52 і 53 Бюджетного кодексу України, якими визначено вичерпний перелік підстав та умови для внесення змін до закону про Державний бюджет України. Аналогічні зауваження зазначило Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку.

Термін набрання чинності відповідним законом, визначений у законопроекті, не відповідає частині третій статті 27 Бюджетного кодексу України, якою передбачено, що закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про прожитковий мінімум» щодо визначення та встановлення прожиткового мінімуму не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму (реєстр. № 3029а-1 від 14.09.2020), поданий народними депутатами України Королевською Н.В. та іншими:

має вплив на показники бюджету (збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів, а також фондів загальнообов’язкового державного соціального та пенсійного страхування). У разі прийняття відповідного закону до 15 липня 2021 року він має вводитися в дію не раніше 01 січня 2022 року, а після 15 липня 2021 року – не раніше 01 січня 2023 року (або 01 січня наступного за цим року залежно від часу прийняття закону);

рекомендувати Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів при опрацюванні законопроекту узгодити його положення із вимогами статті 95 Конституції України і вимогами статей 7, 52 та 53 Бюджетного кодексу України із урахуванням висновків Комітету з питань бюджету та Міністерства фінансів України до цього законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.

б) такі, що збільшують надходження та / або зменшують витрати

1.2.33. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пестициди і агрохімікати» щодо вдосконалення вимог до маркування пестицидів і агрохімікатів» (реєстр. № 5237 від 12.03.2021), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Нікітіною М.В., Люботою Д.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань аграрної та земельної політики.

У пояснювальній записці до законопроекту суб’єктами законодавчої ініціативи вказано, що реалізація положень законопроекту не потребуватиме фінансового забезпечення за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів.

При цьому, законопроектом, серед іншого, пропонується встановити, що:

кожна товарна одиниця пестициду і агрохімікату /крім тих, що використовуються для державних випробувань та/або наукових досліджень/ повинна супроводжуватися етикеткою, вимоги до змісту якої затверджуватиме центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. Слід відмітити, що відповідно до чинної редакції частини другої статті 10 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» на даний час кожна товарна одиниця супроводжується рекомендацією, із зазначенням аналогічної інформації, що міститиме пропонована законопроектом супровідна етикетка;

обов’язковою умовою державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів є здійснення оцінки їх екологічної небезпечності для нецільових об’єктів, у тому числі бджіл /як складової еколого-експертної оцінки матеріалів, поданих для такої реєстрації/. При чому, така оцінка здійснюватиметься відповідно до методики, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, а перелік нецільових об’єктів для перевірки безпечності пестицидів і агрохімікатів – затверджуватиме Кабінет Міністрів України.

Таким чином, зважаючи на вимоги пункту 15 частини першої статті 2 та частини четвертої статті 13 Бюджетного кодексу України, реалізація запропонованих вище положень законопроекту може зумовити збільшення надходжень спеціального фонду державного бюджету, зокрема у частині власних надходжень бюджетних установ від плати за проведення запропонованої суб’єктами законодавчої ініціативи оцінки екологічної небезпечності пестицидів і агрохімікатів для нецільових об’єктів, у тому числі бджіл, під час державної реєстрації і відповідно видатків спеціального фонду державного бюджету для виконання відповідних послуг за бюджетною програмою Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України 2701010 «Загальне керівництво та управління у сфері захисту довкілля та природних ресурсів». Аналогічного висновку дійшло також Міністерство фінансів України (далі – Мінфін) у своєму експертному висновку до цього законопроекту та зауважило, що збільшення обсягів відповідних надходжень залежатиме від кількості та вартості проведених експертиз з такої оцінки. Загалом, Мінфін у межах питань, що належить до його компетенції, не заперечує щодо розгляду законопроекту Верховною Радою України.

Слід наголосити, що всупереч вимогам частини першої статті 27 Кодексу та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єктами права законодавчої ініціативи до законопроекту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету, не подано належного фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозицій змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету, що унеможливлює визначення орієнтовного обсягу потреби у додаткових коштах держаного бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пестициди і агрохімікати» щодо вдосконалення вимог до маркування пестицидів і агрохімікатів» (реєстр. № 5237 від 12.03.2021), поданий народними депутатами України Соломчуком Д.В., Нікітіною М.В., Люботою Д.В. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (збільшуючи надходження спеціального фонду державного бюджету у частині власних надходжень бюджетних установ та відповідно витрат спеціального фонду державного бюджету для здійснення державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів у відповідності до положень законопроекту). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності у термін, визначений авторами законопроекту.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

1.2.34. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» щодо збільшення розміру окремих ставок (реєстр. № 3236-1 (доопрац.) від 11.03.2021), поданий народними депутатами Україничленами Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцевим Д.О. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується з 1 липня 2022 року збільшити розміри деяких ставок державного мита за:

нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів (з 0,05-2 до 0,15-10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян);

вчинення актів цивільного (з 0,02-6 до 0,5-10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Необхідно зазначити, що відповідно до пункту 15 частини першої статті 64 Бюджетного кодексу України державне мито включається до складу доходів загального фонду бюджетів місцевого самоврядування і зараховується до відповідного бюджету за місцем вчинення дій та видачі документів.

У пояснювальній записці до законопроекту відмічено, що його прийняття призведе до збільшення надходжень органів місцевого самоврядування.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту сприятиме збільшенню надходжень до місцевих бюджетів, при цьому вартісна величина впливу залежатиме від кількості нотаріальних дій, вчинюваних державними нотаріальними конторами, виконавчими комітетами місцевих рад, та кількості вчинення дій органами державної реєстрації, а оцінити такий вплив на показники бюджету неможливо через відсутність необхідних для розрахунку даних.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» щодо збільшення розміру окремих ставок (реєстр. № 3236-1 (доопрац.) від 11.03.2021), поданий народними депутатами України – членами Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Гетманцевим Д.О. та іншими, матиме вплив на показники бюджету (може призвести до збільшення доходів бюджетів місцевого самоврядування від державного мита). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Опосередкований:

1.2.35. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво (асигнування 2012 - 2019 років) (реєстр. № 0102 від 19.04.2021), внесений Кабінетом Міністрів України.

Відмітили:

Головним з опрацювання законопроекту є Комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Законопроектом пропонується ратифікувати Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво (асигнування 2012 - 2019 років), вчинену 17 грудня 2020 року в місті Києві (далі – Угода), яка набирає чинності з дати повідомлення дипломатичними каналами Кабінетом Міністрів України Уряду Федеративної Республіки Німеччина про виконання всіх внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Угодою.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що:

ратифікація Угоди та набрання нею чинності створять правові підстави для можливості залучення кредитних ресурсів на загальну суму до 214,55 млн євро та грантів на загальну суму до 38,9 млн євро шляхом укладення окремих кредитних та інших договорів/угод з KfW за проектами, перелік яких визначено Угодою, якщо буде встановлено, що ці проекти заслуговують на сприяння;

у рамках цих проектів передбачається також можливість подальшого залучення фінансових ресурсів KfW;

умови кредитування за інвестиційними проектами: період погашення кредитів – 30 років, пільговий період – 10 років; процентна ставка – 2% на рік; комісія на невиплачені суми кредитів – 0,25% на рік.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту не матиме впливу на дохідну частину державного бюджету та не потребуватиме додаткових видатків з державного бюджету.

Разом з тим, Головне науково-експерте управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку до законопроекту звертає увагу на доцільність надання до законопроекту додаткової інформації щодо наявності (відсутності) ризиків для бюджету у разі застосування приписів підпунктів 4 і 5 підпункту 4 пункту 2 статті 2 Угоди, за якими відповідно Кабінет Міністрів України, якщо він сам не буде позичальником, гарантуватиме KfW здійснення всіх платежів у євро на виконання зобов’язань позичальників на основі договорів, що укладатимуться згідно з пунктом 1 цієї статті, а якщо він сам не буде грантоотримувачем, гарантуватиме KfW задоволення можливих претензій на повернення коштів, які можуть виникнути на основі договорів фінансування щодо надання грантів, що укладатимуться згідно з пунктом 1 цієї статті.

Поряд з тим, Бюджетним кодексом України встановлено, що:

кредити (позики) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів залучаються державою на підставі міжнародних договорів України і відносяться до державних зовнішніх запозичень. Кошти для реалізації таких інвестиційних проектів, а також витрати на обслуговування та погашення відповідних кредитів (позик) передбачаються у законі про Державний бюджет України протягом усього строку дії кредитних договорів. Відповідні міжнародні договори не потребують ратифікації, якщо інше не встановлено законом /частина друга статті 16 Кодексу/;

кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються на реалізацію інвестиційних проектів, у тому числі шляхом рекредитування або надання трансфертів /пункт 1 частини третьої статті 15 і пункт 1 частини четвертої статті 30 Кодексу/;

законом про державний бюджет визначається перелік кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, із зазначенням кредиторів, загальних обсягів кредитів (позик) та обсягів їх залучення у відповідному бюджетному періоді в розрізі бюджетних програм (у додатку до закону) /пункт 10 частини першої статті 40 Кодексу/.

Крім того, слід відмітити, що у додатку № 8 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (із змінами), передбачено залучення у поточному році кредитів від KfW до спеціального фонду державного бюджету щодо двох інвестиційних проектів, зазначених в Угоді, а саме:

Проект «Підвищення ефективності передачі електроенергії (модернізація підстанцій)» – загальний обсяг кредиту становить 40.500 тис. євро, обсяг залучення кредиту у 2021 р. становить 42.557,6 тис. грн;

Проект «Рефінансування енергоефективних інвестицій малих та середніх підприємств України через фінансовий сектор» – загальний обсяг кредиту становить 7.000 тис. євро, обсяг залучення кредиту у 2021 р. становить 1.090 тис. грн.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про ратифікацію Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Федеративної Республіки Німеччина про фінансове співробітництво (асигнування 2012-2019 років) (реєстр. № 0102 від 19.04.2021), внесений Кабінетом Міністрів України, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може потребувати внесення змін до спеціального фонду державного бюджету щодо включення чи збільшення надходжень кредитів від KfW та відповідних витрат на реалізацію інвестиційних проектів, передбачених Угодою, а в подальшому може потребувати додаткових витрат на обслуговування і погашення таких кредитів протягом усього строку дії відповідних кредитних договорів у разі їх погодження Кабінетом Міністрів України залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

1.2.36. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо криміналізації відповідальності за невиконання законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища (реєстр. № 5204 від 04.03.2021), поданий народними депутатами України Штепою С.С. та Нікітіною М.В.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті пропонується доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею 238-1, встановивши кримінальну відповідальність за невиконання законних розпоряджень чи приписів посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Водночас, запропоновано виключити статтю 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якою встановлено адміністративну відповідальність за вищезазначені правопорушення у вигляді штрафу від дев’яти до сорока п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту (з посиланням на лист Міністерства внутрішніх справ України) визначено, що реалізація його положень може призвести до зменшення доходів державного бюджету за рахунок скасування штрафів та до збільшення видатків на утримання засуджених осіб в установах виконання покарань, а також зазначено, що вартісна величина впливу законопроекту залежатиме від кількості встановлених правопорушень.

З огляду на наведене, до законопроекту відповідно до частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України належало надати фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки) та пропозиції змін до законодавчих актів України щодо скорочення витрат бюджету та/або джерел додаткових надходжень бюджету для досягнення збалансованості бюджету.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо криміналізації відповідальності за невиконання законних вимог посадових осіб, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища (реєстр. № 5204 від 04.03.2021), поданий народними депутатами України Штепою С.С. та Нікітіною М.В., є таким, що має опосередкований вплив на показники державного бюджету (призведе до зменшення доходів, а також зумовить збільшення видатків залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.37. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення зміни до статті 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення правил куріння пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та електронних сигарет у заборонених місцях (реєстр. № 5435 від 28.04.2021), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Законопроектом пропонується внести зміни до статті 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановивши адміністративну відповідальність за куріння пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та електронних сигарет у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, у вигляді попередження або накладення штрафу у збільшеному розмірі від двадцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /чинна редакція – за куріння тютюнових виробів штраф від трьох до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/

Реалізація положень законопроекту може призвести до збільшення дохідної частини державного бюджету, оскільки відповідно до пункту 23 частини другої статті 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України, зокрема віднесено надходження від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону. Про таке також зазначається в експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту, однак відсутність необхідних для розрахунку даних унеможливила проведення вартісної оцінки такого впливу на показники бюджету.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення зміни до статті 175-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення правил куріння пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та електронних сигарет у заборонених місцях (реєстр. № 5435 від 28.04.2021), поданий народним депутатом України Гончаренком О.О., має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.38. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до
статті 204- 2  Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо забезпечення прав і свобод громадян України під часу перетину тимчасово неконтрольованої Україною частини державного кордону
(реєстр. № 5405 від 20.04.2021), поданий народними депутатами України Магомедовим М.С., Гриб В.О. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

Статтею 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена адміністративна відповідальність за порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї у вигляді штрафу від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1 700 до 8 500 гривень). Законопроектом пропонується доповнити цю статтю таким положенням: «чинність цієї статті не поширюється на випадки в’їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях та виїзду з таких територій громадян України, які перетинають тимчасово неконтрольовану Україною частину Українсько-Російського кордону у періоди обмеженого функціонування контрольних пунктів в’їзду-виїзду на тимчасово окуповані території. Такі періоди визначає Командувач об’єднаних сил».

Міністерством фінансів України у експертному висновку до законопроекту відмічається, що реалізація його положень може зменшити дохідну частину державного бюджету внаслідок звільнення від адміністративної відповідальності зазначеної категорії громадян, однак загальний обсяг впливу на показники державного бюджету неможливо обрахувати за відсутності вихідних даних.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України, суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 204-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо забезпечення прав і свобод громадян України під часу перетину тимчасово неконтрольованої Україною частини державного кордону (реєстр. № 5405 від 20.04.2021), поданий народними депутатами України Магомедовим М.С., Гриб В.О. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до зменшення доходів). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.39. СЛУХАЛИ:

Інформацію проекту Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності батьків або осіб, які їх замінюють, за вчинення їх дітьми окремих правопорушень у сферах безпеки дорожнього руху та торгівлі (реєстр. № 5396 від 16.04.2021), поданий народними депутатами України Неклюдовим В.М., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Головним з підготовки та попереднього розгляду законопроекту є Комітет з питань правоохоронної діяльності.

У законопроекті шляхом внесення змін до статей 139 та 160 Кодексу України про адміністративні правопорушення пропонується встановити адміністративну відповідальність за:

створення перешкод для дорожнього руху неповнолітньою дитиною віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років або малолітньою дитиною, а також якщо такі дії спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів чи іншого майна, у вигляді накладення на батьків або осіб, які їх заміняють, штрафу у розмірі від сорока до шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян /виходячи із встановленого на даний час розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у сумі 17 грн, розмір штрафу становитиме від 680 до 1 020 гривень/ або громадських робіт на строк від тридцяти до шістдесяти годин;

торгівлю в містах з рук на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах та в інших невстановлених місцях, що здійснюється неповнолітніми дітьми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років або малолітніми дітьми у вигляді штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /від 51 до 170 гривень/ з конфіскацією предметів торгівлі або без такої.

Поряд з тим посилюється відповідальність громадян за пошкодження автомобільних доріг, вулиць, дорожніх споруд, залізничних переїздів, трамвайних колій, технічних засобів регулювання дорожнього руху, створення перешкод для дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажів чи іншого майна, шляхом збільшення штрафу з тридцяти до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян /з 510 до 1 020 грн/.

При цьому, відповідно до статей 221 та 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справи про такі правопорушення визначено розглядати судам за протоколами, складеними органами Національної поліції.

Реалізація положень законопроекту матиме вплив на показники державного бюджету, оскільки виявлення зазначених правопорушень та застосування відповідних санкцій може призвести до збільшення надходжень від сплати штрафів. Про таке також зазначається у експертному висновку Міністерства фінансів України до даного законопроекту.

Тому, відповідно до вимог частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України суб’єкту права законодавчої ініціативи належало надати до законопроекту фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності батьків або осіб, які їх замінюють, за вчинення їх дітьми окремих правопорушень у сферах безпеки дорожнього руху та торгівлі (реєстр.№ 5396 від 16.04.2021), поданий народними депутатами України Неклюдовим В.М., Кравчук Є.М. та іншими, має опосередкований вплив на показники державного бюджету (може призвести до збільшення доходів залежно від виявлених правопорушень). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

1.2.40. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо підтримки громадських організацій осіб з інвалідністю (реєстр. № 5451 від 29.04.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань економічного розвитку.

Законопроектом пропонується доповнити перелік осіб, які мають право на отримання в оренду державного та комунального майна, що не міститься в Переліку першого типу /перелік об’єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні/, без проведення аукціону, громадськими організаціями осіб з інвалідністю для розміщення таких організацій. Крім того, законопроектом передбачається встановити заборону громадським організаціям осіб з інвалідністю використовувати зазначене майно в комерційних цілях.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту його прийняття сприятиме створенню умов для посилення державної підтримки діяльності громадських організацій осіб з інвалідністю шляхом надання їм права на отримання в оренду державного та комунального майна, яке використовуватиметься для їх розміщення, без проведення аукціону.

Слід відмітити, що відповідно до статті 29 Бюджетного кодексу України надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном належать до доходів державного бюджету, а згідно з статтею 64 цього Кодексу надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності, засновником яких є сільські, селищні, міські ради, належать до доходів бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може призвести до втрат доходів державного та місцевих бюджетів у вигляді надходжень від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним та комунальним майном.

До законопроекту не надано фінансово-економічного обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм частини першої статті 27 Бюджетного кодексу України та частини третьої статті 91 Регламенту Верховної Ради України.

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 15 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» щодо підтримки громадських організацій осіб з інвалідністю (реєстр. № 5451 від 29.04.2021), поданий народними депутатами України Королевською Н.Ю., Солодом Ю.В. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного та місцевих бюджетів від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним і комунальним майном залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку.

1.2.41. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо ліцензування зберігання пального (реєстр. № 5242-1 від 30.03.2021), внесений народними депутатами України Пузійчуком А.В., Івченком В.Є.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується:

скасувати необхідність отримання ліцензії на право зберігання пального, що використовуються суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається виключно для власних виробничих потреб та не реалізовується іншим особам;

зменшити фінансові санкції у вигляді штрафів до суб’єктів господарювання за зберігання пального без наявності ліцензії, визначивши такі штрафи у розмірі 78 000 грн (згідно з чинною нормою – 500 000 грн);

перенести з 31 березня 2020 року до 31 грудня 2020 року термін, до якого не застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.

У пояснювальній записці до законопроекту вказано, що його реалізація дозволить усунути надмірну зарегульованість у діяльності суб’єктів господарювання, які здійснюють зберігання пального виключно для власних виробничих потреб.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку до законопроекту зазначає, що його реалізація опосередковано може призвести до втрат бюджету від зростання зловживань під час обігу і зберігання пального та зменшення штрафних санкцій за зберігання пального без відповідної ліцензії, а також може призвести до зростання видатків бюджету за рахунок повернення суб’єктам господарювання сплачених у квітні– грудні 2020 року штрафних санкцій за зберігання пального без відповідної ліцензії.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» щодо ліцензування зберігання пального (реєстр. № 5242-1 від 30.03.2021), внесений народними депутатами України Пузійчуком А.В., Івченком В.Є., матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів бюджету від плати за ліцензії на право зберігання пального та штрафів та/або збільшення видатків бюджету на повернення суб’єктам господарювання сплачених штрафних санкцій залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він має вводитися в дію відповідно до вимог частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

1.2.42. СЛУХАЛИ:

Інформацію про проект Закону України про внесення змін до статті 226 Податкового кодексу України щодо відміни маркування маркою акцизного податку звичайних (неігристих) вин, зброджених напоїв, міцністю не вище 15 відсотків об’ємних одиниць етилового спирту ферментного походження (реєстр. № 5307 від 26.03.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Кравчук Є.М. та іншими.

Відмітили:

Відповідальним за розгляд законопроекту є Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики.

Законопроектом пропонується не маркувати марками акцизного податку звичайні (неігристі) вина, зброджені напої, фактична міцність яких не вища за 15% об’ємних одиниць етилового спирту, за умови що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження.

У пояснювальній записці вказано, що реалізація законопроекту матиме позитивний вплив на сферу виробництва виноробної продукції, дозволить бізнесу скоротити витрати та акумулювати їх у розвиток галузі, що стимулюватиме галузь до розвитку і розширенню, шляхом відкриття нових виробництв, що в перспективі забезпечить зайнятість населення через заповнення нових робочих місць, посилить конкурентоздатність українських виробників виноробної продукції та розширить пропозицію на ринку вин.

Міністерство фінансів України у своєму експертному висновку зазначає, що реалізація положень законопроекту може опосередковано вплинути на зменшення доходів бюджету через появу на ринку контрафактної виноробної продукції, виробленої суб’єктами, які не мають ліцензій на виробництво алкогольних напоїв і не є платниками акцизного податку. При цьому, зауважено, що наявність марки акцизного податку підтверджує справжність алкогольного напою, виробленого суб’єктом господарювання, який має відповідну ліцензію, а скасування маркування звичайних вин спричинить можливість появи на ринку контрафактних вин, вироблених суб’єктами, які не мають ліцензій на виробництво алкогольних напоїв і не є платниками акцизного податку.

До законопроекту не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), яке вимагається відповідно до норм Бюджетного кодексу України (частина перша статті 27) та Регламенту Верховної Ради України (частина третя статті 91).

УХВАЛИЛИ:

1. Проект Закону України про внесення змін до статті 226 Податкового кодексу України щодо відміни маркування маркою акцизного податку звичайних (неігристих) вин, зброджених напоїв, міцністю не вище 15 відсотків об’ємних одиниць етилового спирту ферментного походження (реєстр. № 5307 від 26.03.2021), поданий народними депутатами України Заблоцьким М.Б., Кравчук Є.М. та іншими, матиме опосередкований вплив на показники бюджету (може призвести до зменшення доходів державного бюджету від акцизного податку залежно від практики застосування даної законодавчої ініціативи). У разі прийняття відповідного закону він може набирати чинності згідно із законодавством.

2. Це рішення надіслати Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.

Голосували: «за» – 30, «проти» – 0, «утрималися» – 1, «не голосувли» – 1.

 

2. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам.

2.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника начальника Головного управління – начальника управління будівництва та модульних конструкцій Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України Сташенка В.Ю. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» на 2021 рік (згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 359-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Міністерства оборони України (далі – Міноборони) від 26.04.2021 № 220/2765, від 13.05.2021 № 220/3176, від 25.05.2021 № 220/3469, від 26.05.2021 № 220/3500, від 27.05.2021 № 220/3533 та від 01.06.2021 № 220/3610 і № 220/3634 /копії звернень роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження розподілу коштів згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 359-р «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 2101190 "Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України" на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 359-р).

Статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» (код 2101190), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом.

Згідно з вимогами цієї статті Закону про використання коштів державного бюджету за вищезазначеною бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) відповідний головний розпорядник коштів державного бюджету щокварталу має інформувати Комітет.

Законом про державний бюджет на 2021 рік Міноборони за бюджетною програмою 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» встановлено бюджетні призначення в обсязі 1.201.000 тис. грн, у тому числі за загальним фондом державного бюджету в обсязі 1.194.000 тис. грн (видатки розвитку), за спеціальним фондом державного бюджету в обсязі 7.000 тис. гривень (видатки розвитку).

Відповідно до пункту 9 статті 14 Закону видатки за спеціальним фондом на будівництво житла для військовослужбовців Збройних Сил України здійснюються за рахунок джерел, визначених пунктом 4 статті 11 Закону, а саме: 50 відсотків коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, нерухомого військового майна Збройних Сил України (код 24050000) /відповідно до розпису витрат спеціального фонду державного бюджету плановий показник визначено у сумі 6.500 тис. грн/ та коштів від відчуження земельних ділянок, на яких розташовані об’єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України (код 33030000) /відповідно 500 тис. грн/.

Довідково: За підсумками січня-квітня поточного року за даними звітності Казначейства надходження до спеціального фонду державного бюджету за кодами 24050000 та 33030000 не надходили.

При цьому, згідно із звітністю Казначейства за бюджетною програмою 2101190 фактично проведено видатки у сумі 4.090,74 тис. гривень, або 0,3% уточненого річного плану (у тому числі за загальним фондом видатки не проводились, за спеціальним фондом – 4.090,74 тис. грн, або 36,9% уточненого річного плану (11.090,4 тис. грн)).

Відповідно до статті 12 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями визначається Кабінетом Міністрів України /витяг статті 12 зазначеного Закону роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Використання коштів за бюджетною програмою 2101190 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі – Порядок № 147) /затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 147 (зі змінами), копію роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Вказаним Порядком, зокрема, встановлено таке:

- бюджетні кошти спрямовуються на: будівництво житла на земельних ділянках (власне будівництво); реконструкцію будівель (приміщень) під житло; придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку; надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення. Крім того, визначено, що бюджетні кошти використовуються насамперед для завершення будівництва житлових об’єктів із ступенем готовності більш як 70 відсотків, які відповідно до титулів будов (об’єктів) плануються до прийняття в експлуатацію в поточному році (пункт 2 Порядку № 147);

- за наявності на початок року бюджетної кредиторської заборгованості кошти належить спрямовувати на будівництво (придбання) житла за зазначеними напрямами після її погашення (пункт 2 Порядку № 147) /За даними звіту Казначейства про бюджетну заборгованість станом на 1 травня 2021 року за загальним фондом за бюджетною програмою 2101190 обліковується кредиторська заборгованість у сумі 0,26 тис. грн та дебіторська заборгованість у сумі 22.188,7 тис. грн (дебіторська заборгованість на початок року становила 111.756,4 тис. грн)/;

- придбання житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на умовах пайової участі та на вторинному ринку здійснюється на конкурсних засадах (пункт 3.1 Порядку № 147);

- для придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку головний розпорядник бюджетних коштів утворює конкурсну комісію та затверджує її склад. Конкурсна комісія утворюється у складі не менш як п’ять осіб, зокрема, з числа представників юридичної, фінансової служби, служби з питань запобігання та виявлення корупції. У разі потреби голова конкурсної комісії може залучати до її роботи експертів та консультантів (пункт 3.2 Порядку № 147);

- видатки, пов’язані з власним будівництвом, реконструкцією будівель (приміщень) під житло, проводяться відповідно до Порядку державного фінансування  капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764, Порядку затвердження титулів будов (об’єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 р. № 995 (пункт 4 Порядку № 147);

- придбання житла на умовах пайової участі проводиться відповідно до укладених договорів. Видатки, пов’язані з придбанням житла на умовах пайової участі, проводяться на підставі відповідного договору згідно з графіком фінансування та документів, що підтверджують використання за призначенням перерахованих раніше коштів (пункт 6 Порядку  147), а пов’язані з придбанням житла на вторинному ринку – проводяться на підставі договору купівлі-продажу житла (пункт 7 Порядку № 147);

- оплата здійснюється за договорами щодо:

1) придбання житла на умовах пайової участі трьома етапами: перший етап – попередня оплата в розмірі до 30% визначеної в договорі ціни не більш як на шість місяців згідно з графіком фінансування; другий етап – у розмірі до 80% визначеної в договорі ціни (з урахуванням першого етапу попередньої оплати) після надання документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (нотаріально засвідчених копій сертифіката або декларації про готовність об’єкта до експлуатації), виконання в повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах, підписання акта приймання-передачі квартир; третій етап – остаточний розрахунок після оформлення права власності на квартири;

2) придбання житла на вторинному ринку – 100% визначеної в договорі ціни після виконання в повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах (за рішенням головного розпорядника бюджетних коштів), підписання актів приймання-передачі квартир та оформлення права власності на них, а також надання документів, що підтверджують відсутність заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (пункт 9 Порядку № 147).

- складення та подання звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним використанням здійснюються в порядку, визначеному законодавством (пункт 11 Порядку № 147).

Слід зазначити, що надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 728 «Деякі питання забезпечення житлом військовослужбовців та інших громадян» /копію роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Вказаною вище постановою Уряду затверджено Порядок визначення розміру і надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення (далі  Порядок № 728), яким встановлено наступне:

військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, мають право отримати компенсацію один раз протягом усього часу проходження військовослужбовцями військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла (пункт 3 Порядку № 728);

черговість надання компенсації визначається за часом взяття військовослужбовця та членів його сім’ї на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, та/або включення до списків осіб, які мають право на першочергове чи позачергове отримання жилих приміщень (пункт 5 Порядку № 728);

розмір компенсації визначається за нормою 13,65 кв. метра жилої площі на військовослужбовця і кожного члена його сім’ї, який перебуває з ним на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (понад норму жилої площі для окремих категорій військовослужбовців та членів їх сімей, визначених законодавством, враховується додаткова жила площа у розмірі 10 кв. метрів) з урахуванням вимог до загальної площі житла відповідно до державних будівельних норм ДБН В.2.2-15-2005 “Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення” та граничної вартості будівництва 1 кв. метра загальної площі житла в регіоні, в якому військовослужбовець перебуває на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (пункт 7 Порядку № 728);

житлові комісії військових частин, військових комісаріатів та квартирно-експлуатаційних установ (організацій) письмово інформують військовослужбовців та членів їх сімей, у яких настала черга на отримання жилих приміщень у поточному році, про їх право на отримання компенсації та про її орієнтовний розмір (пункт 10 Порядку № 728);

компенсація надається шляхом перерахування коштів на поточний рахунок особи, що має право на її отримання, відкритий у банку, статутний капітал якого становить не менш як 10 млрд гривень та в якому держава прямо та/або опосередковано володіє не менш як 75 відсотками статутного капіталу та/або голосів та до якого протягом останнього року Національний банк не застосовував заходів впливу у вигляді розпорядження щодо обмеження, зупинення чи припинення здійснення окремих видів операцій з високим ступенем ризику та призначення тимчасової адміністрації, за умови, що операції з відкриття, ведення і закриття зазначеного рахунка здійснюються безоплатно, проценти на залишок коштів на такому рахунку не нараховуються (пункт 13 Порядку № 728).

Виходячи із вимог чинного законодавства, зазначеного вище, пунктом 1 розпорядження КМУ № 359-р встановлено здійснити розподіл коштів, передбачених Міноборони у державному бюджеті на 2021 рік за бюджетною програмою 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України», у сумі 1.201.000 тис. грн /відповідає обсягу бюджетних призначень, визначених Законом за цією бюджетною програмою за загальним та спеціальним фондами державного бюджету/ за напрямами (об’єктами) згідно із додатком до розпорядження КМУ № 359-р, а саме:

1.        будівництво (реконструкція) об’єктів, усього – 600.000 тис. грн (49,96% загального планового обсягу видатків на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України), у тому числі:

-                     об’єктів, запланованих до введення в експлуатацію у 2021 році, – 235.451,6 тис. грн;

-                     об’єктів незавершеного будівництва, які заплановані до фінансування у 2021 році, – 364.548,4 тис. грн;

2.        придбання житла на вторинному ринку та на умовах пайової участі, усього, – 400.000 тис. грн (відповідно 33,3%), у тому числі:

-                     придбання житла на вторинному ринку та на умовах пайової участі за договорами, що були укладені у 2020 році, – 241.461,4 тис. грн;

-                     придбання житла на вторинному ринку та на умовах пайової участі за договорами, що будуть укладені у 2021 році, – 158.538,6 тис. грн;

3.        виплата військовослужбовцям та членам їхніх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення – 201.000 тис. грн (відповідно 16,74%).

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 359-р Міноборони доручено забезпечити погодження розподілу коштів, передбаченого пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом.

Варто зауважити, що розпорядження КМУ № 359-р не містить відповідного доручення Міноборони щокварталу інформувати Комітет про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України», як це передбачено частиною другою статті 28 Закону та пунктом 8 Порядку, на що варто звернути увагу Уряду, Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) та Міноборони.

Необхідно зазначити, що відповідно до розпорядження КМУ № 359-р обсяг видатків державного бюджету за бюджетною програмою 2101190 розподілено без зазначення, що відповідні кошти Законом за цією програмою визначено саме за загальним та спеціальним фондами, хоча Законом бюджетні призначення за цією програмою визначено за загальним та спеціальним фондами, а відповідно до вимог бюджетного законодавства (частина третя статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статті 48 Бюджетного кодексу України) витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення /витрати спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету/.

Поряд з цим варто зазначити, що за підсумками січня - квітня поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 2101190 за спеціальним фондом збільшено річний план на суму 4.090,74 тис. гривень, проте, обсяг коштів, що розподіляється за цією бюджетною програмою відповідно до розпорядження КМУ № 359-р, визначено без врахування змін, внесених до розпису державного бюджету.

У матеріалах Міноборони щодо даного розподілу коштів, зокрема, зазначається, що:

- на квартирному обліку Міноборони перебуває 44,9 тисяч осіб. Спрямування у поточному році коштів у сумі 1.201 млн грн дозволить отримати 68209 кв. м житла (у тому числі: 938 квартир (збудувати – 289, придбати на вторинному ринку та за рахунок пайової участі – 436, отримати за рахунок грошової компенсації – 213) та 427 кімнат (блок-секцій) у гуртожитках /фінансово-економічні розрахунки роздано народним депутатам України – членам Комітету/) та зменшити рівень квартирної черги на 3%;

- на будівництво (реконструкцію) житла передбачено спрямувати 600 млн грн, які заплановано спрямувати на виконання будівельних робіт на 37 об’єктах (будівництво 15 житлових будинків, 14 гуртожитків, 3 об’єктів позамайданчикових інженерних мереж та реконструкцію під житлові будинки 5 об’єктів).

Реалізація зазначеного дозволить:

ввести в експлуатацію та передати балансоутримувачам 17 об’єктів (6 житлових будинків, 8 гуртожитків, 3 об’єкта позамайданчикових інженерних мереж) загальною площею 42632 кв. м (площа квартир 19375 кв. м, площа кімнат в гуртожитках 23257 кв. м), що дасть змогу отримати 289 квартир та 427 кімнат (блок-секцій) у гуртожитках;

продовжити виконання будівельних робіт на 20 об’єктах (будівництво 10 житлових будинків, 6 гуртожитків та реконструкцію під житлові будинки 4 об’єктів), термін введення в експлуатацію яких відповідно до проектно-кошторисної документації – 2022–2023 роки;

- на придбання житла на вторинному ринку та на умовах пайової участі передбачено спрямувати 400 млн грн: у 2020 році Міноборони було проведено 8 конкурсів із закупівлі такого житла, а за результатами проведених процедур було укладено договори на закупівлю 508 квартир на загальну суму 574.741,1 тис. грн, а обсяг коштів до сплати у 2021 році – 241.641,4 тис. грн, за укладеними договорами на придбання 303 квартир на вторинному ринку на умовах пайової участі загальною площею 17215 кв. м, отримання яких планується у 2021 році /запланована очікувана середня вартість закупівлі 1 кв. м житла – 17 900 грн/. При цьому, за виділений у 2021 році ресурс на придбання житла на вторинному ринку за договорами, що будуть укладені у 2021 році, у сумі 158.538,6 тис. грн планується придбати орієнтовно 133 квартири для військовослужбовців Збройних Сил України;

- на виплату військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у 2021 році пропонується спрямувати 201 млн грн, що дозволить виплатити грошову компенсацію 213 військовослужбовцям при зазначеній Міноборони середній вартості такої грошової компенсації на одного військовослужбовця – 943,67 тис. грн.

Слід також зазначити, що матеріали, які надійшли від Міноборони до Комітету, не містять достатнього обсягу фінансово-економічного обґрунтування (відповідних розрахунків) розподілу коштів за бюджетною програмою 2101190 за визначеними напрямами (об’єктами) спрямування коштів та у запропонованих обсягах.

Необхідно зауважити, що згідно з частиною восьмою статті 20 Бюджетного кодексу України протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет головний розпорядник бюджетних коштів затверджує за погодженням з Мінфіном паспорт бюджетної програми. В свою чергу, згідно з частиною п’ятою статті 28 цього Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів зобов’язаний оприлюднити шляхом розміщення на своєму офіційному сайті паспорти бюджетних програм на поточний бюджетний період (включаючи зміни до паспортів бюджетних програм) у триденний строк з дня їх затвердження. Проте на момент підготовки матеріалів паспорт бюджетної програми 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України» на 2021 рік на офіційному сайті Міноборони не було розміщено. За інформацією Мінфіну про стан розгляду і погодження паспортів бюджетних програм на 2021 рік станом на 21.05.2021 року, паспорт бюджетної програми 2101190 до Мінфіну не подано.

На одному з попередніх засідань Комітету народний депутат України – член Комітету Пузійчук А.В. висловив ряд зауважень із порушеного питання та направив звернення до Комітету (листи від 29.04.2021 № 182д9/3-2021/147443, від 18.05.2021 № 182д9/5-2021/161936, копії яких роздано народним депутатам України – членам Комітету). З метою отримання детальної інформації з порушених питань Комітетом було спрямовано ряд звернень до Міноборони (листи від 30.04.2021 № 04-13/12-2021/148587, від 20.05.2021 № 04-13/12-2021/165199, копії яких роздано народним депутатам України – членам Комітету). У відповідь на лист Комітету від 30.04.2021 № 04-13/12-2021/148587 Міноборони надано додаткову запитувану інформацію (лист від 13.05.2021 № 220/3176). Крім того, Міноборони листами від 27.05.2021 № 220/3533 та від 01.06.2021 № 220/3610 на черговий запит Комітету зазначило про потребу додаткового часу для опрацювання додаткової запитуваної інформації та поінформувало про готовність співпраці з Комітетом та надання у разі необхідності інформації в робочому порядку.

Водночас, Міноборони направило до Комітету додатково запитувану інформацію листом від 01.06.2021 № 220/3634.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та заступник начальника Головного управління – начальник управління будівництва та модульних конструкцій Головного управління майна та ресурсів Міноборони Сташенко В.Ю.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного розподілу коштів за бюджетною програмою 2101190.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті, керуючись вимогами статті 28 Закону, пропонується рекомендувати Комітету погодити відповідно до розпорядження КМУ № 359-р розподіл коштів за бюджетною програмою Міноборони щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України у сумі 1201 млн грн за напрямами (об’єктами) згідно із додатком до цього розпорядження Уряду із дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо використання коштів за спеціальним фондом бюджету, а також звернути увагу на необхідність щокварталу інформувати Комітет про використання зазначених коштів (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 359-р розподіл коштів, передбачених у загальному та спеціальному фондах державного бюджету на 2021 рік за бюджетною програмою 2101190 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України», у сумі 1.201.000 тис. грн за напрямами (об’єктами) згідно з додатком до цього розпорядження Уряду /з дотриманням вимог, встановлених частиною третьою статті 13, частиною четвертою статті 23 та частиною другою статті 48 Бюджетного кодексу України/;

рекомендувати Кабінету Міністрів України звернути увагу головних розпорядників коштів державного бюджету на те, що відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» належить щокварталу інформувати Комітет Верховної Ради України з питань бюджету про використання коштів державного бюджету за визначеними цією статтею Закону бюджетними програмами у розрізі напрямів (об’єктів).

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утрималися» – 0, «не голосували» – 1.

2.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Голови Служби безпеки України Якушева О.В. про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» на 2021 рік (згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 № 436-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшли звернення Служби безпеки України (далі – СБУ) від 17.05.2021 № 19/2-2203 та № 19/2-2230 /копії звернень роздано народним депутатам України – членам Комітету/ щодо погодження розподілу видатків державного бюджету згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 № 436-р «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» на 2021 рік» (далі – розпорядження КМУ № 436-р).

Статтею 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі – Закон) встановлено, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами), зокрема, за бюджетною програмою «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» (код 6521100), здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, погодженим з Комітетом.

Згідно з вимогами цієї статті Закону про використання коштів державного бюджету за вищезазначеною бюджетною програмою у розрізі напрямів (об’єктів, заходів) відповідний головний розпорядник коштів державного бюджету щокварталу має інформувати Комітет.

Законом на 2021 рік СБУ за бюджетною програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» встановлено бюджетні призначення в обсязі 120 350 тис. грн, у тому числі за загальним фондом державного бюджету в обсязі 120 000 тис. грн (видатки розвитку), за спеціальним фондом державного бюджету в обсязі 350 тис. грн (видатки розвитку).

Видатки за спеціальним фондом на будівництво житла для військовослужбовців СБУ здійснюються за рахунок власних надходжень бюджетних установ, а саме надходжень від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна).

Довідково: За підсумками січня-квітня поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 6521100 фактично проведено видатки у сумі 199,55 тис. гривень, або 0,13% уточненого річного плану (у тому числі за загальним фондом видатки не проводились, за спеціальним фондом – 199,55 тис. грн, або 0,53% уточненого річного плану (37 828,79 тис. грн)).

Відповідно до статті 12 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зі змінами) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення, порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями визначається Кабінетом Міністрів України /витяг статті 12 зазначеного Закону роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Використання коштів за бюджетною програмою 6521100 здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (далі – Порядок) /затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 147 (зі змінами), копію роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Вказаним Порядком, зокрема, встановлено таке:

- бюджетні кошти спрямовуються на: будівництво житла на земельних ділянках (власне будівництво); реконструкцію будівель (приміщень) під житло; придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку; надання військовослужбовцям та членам їх сімей грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення. Крім того визначено, що бюджетні кошти використовуються насамперед для завершення будівництва житлових об’єктів із ступенем готовності більш як 70 відсотків, які відповідно до титулів будов (об’єктів) плануються до прийняття в експлуатацію в поточному році (пункт 2 Порядку);

- за наявності на початок року бюджетної кредиторської заборгованості кошти належить спрямовувати на будівництво (придбання) житла за зазначеними напрямами після її погашення (пункт 2 Порядку) /За даними звіту Казначейства про бюджетну заборгованість станом на 1 травня 2021 року за загальним фондом за бюджетною програмою 6521100 кредиторська заборгованість не обліковується, дебіторська заборгованість – у сумі 121,5 тис. грн/;

- придбання житла для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу на умовах пайової участі та на вторинному ринку здійснюється на конкурсних засадах (пункт 3.1 Порядку);

- для придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку головний розпорядник бюджетних коштів утворює конкурсну комісію та затверджує її склад. Конкурсна комісія утворюється у складі не менш як п’ять осіб, зокрема, з числа представників юридичної, фінансової служби, служби з питань запобігання та виявлення корупції. У разі потреби голова конкурсної комісії може залучати до її роботи експертів та консультантів (пункт 3.2 Порядку);

- видатки, пов’язані з власним будівництвом, реконструкцією будівель (приміщень) під житло, проводяться відповідно до Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1764, Порядку затвердження титулів будов (об’єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 р. № 995 (пункт 4 Порядку);

- придбання житла на умовах пайової участі проводиться відповідно до укладених договорів. Видатки, пов’язані з придбанням житла на умовах пайової участі, проводяться на підставі відповідного договору згідно з графіком фінансування та документів, що підтверджують використання за призначенням перерахованих раніше коштів (пункт 6 Порядку), а пов’язані з придбанням житла на вторинному ринку – проводяться на підставі договору купівлі-продажу житла (пункт 7 Порядку);

- оплата здійснюється за договорами щодо:

1) придбання житла на умовах пайової участі трьома етапами: перший етап – попередня оплата в розмірі до 30% визначеної в договорі ціни не більш як на шість місяців згідно з графіком фінансування; другий етап – у розмірі до 80% визначеної в договорі ціни (з урахуванням першого етапу попередньої оплати) після надання документів, що підтверджують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта (нотаріально засвідчених копій сертифіката або декларації про готовність об’єкта до експлуатації), виконання в повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах, підписання акта приймання-передачі квартир; третій етап – остаточний розрахунок після оформлення права власності на квартири;

2) придбання житла на вторинному ринку – 100% визначеної в договорі ціни після виконання в повному обсязі внутрішніх опоряджувальних робіт у квартирах (за рішенням головного розпорядника бюджетних коштів), підписання актів приймання-передачі квартир та оформлення права власності на них, а також надання документів, що підтверджують відсутність заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг (пункт 9 Порядку);

- складення та подання звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним використанням здійснюються в порядку, визначеному законодавством (пункт 11 Порядку).

Виходячи із вимог чинного законодавства, зазначеного вище, пунктом 1 розпорядження КМУ № 436 встановлено затвердити розподіл коштів, передбачених СБУ у державному бюджеті на 2021 рік за бюджетною програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України», у сумі 120 350 тис. грн за напрямами (об’єктами, заходами), згідно із додатком до розпорядження КМУ № 436-р, а саме:

1. будівництво (реконструкція) об’єктів, усього – 120 000 тис. грн (99,7% загального планового обсягу видатків на будівництво (придбання) житла для військовослужбовців СБУ), у тому числі:

-                     об’єктів, запланованих до введення в експлуатацію у 2021 році, – 65 527,79 тис. грн;

-                     нове будівництво об’єктів незавершеного будівництва, запланованих до фінансування у 2021 році – 35 472,21 тис. грн;

-                     об’єктів, будівництво яких заплановано розпочати у 2021 році, – 16 000 тис. грн;

-                     проектно-вишукувальні роботи – 3 000 тис. грн.

2. придбання житла на умовах пайової участі та на вторинному ринку, усього, – 350 тис. грн (відповідно 0,3%).

Пунктом 2 розпорядження КМУ № 436-р СБУ доручено забезпечити погодження розподілу коштів, передбаченого пунктом 1 цього розпорядження, з Комітетом.

Проте, розпорядження КМУ № 436-р не містить відповідного доручення СБУ щокварталу інформувати Комітет про використання коштів державного бюджету за бюджетною програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України», як це передбачено частиною другою статті 28 Закону, на що варто звернути увагу Уряду, Міністерства фінансів України (далі – Мінфін) та СБУ.

Необхідно зазначити, що відповідно до розпорядження КМУ № 436-р обсяг видатків державного бюджету за бюджетною програмою 6521100 розподілено без зазначення, що відповідні кошти Законом за цією програмою визначено саме за загальним та спеціальним фондами, хоча Законом бюджетні призначення за цією програмою визначено за загальним та спеціальним фондами, а відповідно до вимог бюджетного законодавства (частина третя статті 13, частина четверта статті 23, частина друга статті 48 Бюджетного кодексу України) витрати спеціального фонду бюджету мають постійне бюджетне призначення /витрати спеціального фонду бюджету провадяться виключно в межах і за рахунок фактичних надходжень спеціального фонду бюджету/.

Поряд з цим варто зазначити, що за підсумками січня-квітня поточного року за даними звітності Казначейства за бюджетною програмою 6521100 за спеціальним фондом збільшено річний план на суму 37.478,79 тис. гривень, проте, обсяг коштів, що розподіляється за цією бюджетною програмою відповідно до розпорядження КМУ № 436-р, визначено без врахування змін, внесених до розпису державного бюджету.

У матеріалах СБУ щодо даного розподілу коштів, зокрема, зазначається, що:

на квартирному обліку СБУ перебуває 6356 військовослужбовців. Щорічна потреба за бюджетною програмою 6521100 складає в середньому 400 млн грн, при бюджетних призначеннях у 2021 р. у обсязі 120,35 млн грн, що становить 30% від потреби. За цих умов в період з 2011 по 2020 роки побудовано 1618 квартир загальною площею 97,7 тис. м кв.;

спрямування у поточному році коштів у сумі 120.350 тис. грн дозволить отримати у 2021 р. 64 квартири загальною площею 3,64 тис. м кв. житла, а в 2022 р. – 278 квартир загальною площею 17,13 тис. м кв. житла. Зокрема:

- будівництво ведеться на 7 земельних ділянках /м. Київ, м. Запоріжжя, м. Ужгород, смт Слобожанське Дніпропетровської обл., м. Маріуполь Донецької області та м. Тернопіль/ загальною кошторисною вартістю 1479,2 млн грн, за час будівництва обсяг освоєних коштів складає 194,9 млн грн. Потреба в коштах на завершення будівництва – 1284,3 млн грн;

- планується розпочати будівництво на земельних ділянках у Волинській (на квартирному обліку перебуває 154 особи) та Хмельницькій (на квартирному обліку перебуває 193 особи) областях та розробити проектно-кошторисну документацію на будівництво житлових будинків в Миколаївській (на квартирному обліку перебуває 87 осіб) та Херсонській (на квартирному обліку перебуває 94 особи) областях;

в рамках державних програм соціального житла вимушено переселеним особам та учасникам АТО у 2021 р. заплановано отримання додаткових ресурсів від органів місцевого самоврядування для будівництва житла військовослужбовцям СБУ.

Слід також зазначити, що матеріали, які надійшли від СБУ до Комітету, не містять достатнього обсягу фінансово-економічних обґрунтувань (відповідних розрахунків) розподілу коштів за бюджетною програмою 6521100 за визначеними напрямами (об’єктами, заходами) спрямування коштів та у запропонованих обсягах.

Необхідно зауважити, що згідно з частиною восьмою статті 20 Бюджетного кодексу України протягом 45 днів з дня набрання чинності законом про державний бюджет головний розпорядник бюджетних коштів затверджує за погодженням з Мінфіном паспорт бюджетної програми. В свою чергу, згідно з частиною п’ятою статті 28 цього Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів зобов’язаний оприлюднити шляхом розміщення на своєму офіційному сайті паспорти бюджетних програм на поточний бюджетний період (включаючи зміни до паспортів бюджетних програм) у триденний строк з дня їх затвердження. Проте на момент підготовки матеріалів паспорт бюджетної програми 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» на 2021 рік на офіційному сайті СБУ не було розміщено. За інформацією Мінфіну про стан розгляду і погодження паспортів бюджетних програм на 2021 рік станом на 21.05.2021 року, паспорт бюджетної програми 6521100 повернуто на доопрацювання до СБУ.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., Молоток І.Ф., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та заступник Голови Служби безпеки України Якушев О.В.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного розподілу коштів за бюджетною програмою 6521100.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Комітету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання даного питання в очолюваному нею підкомітеті, керуючись вимогами статті 28 Закону, пропонується рекомендувати Комітету погодити відповідно до розпорядження КМУ № 436-р розподіл коштів за бюджетною програмою щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки у сумі 120 350 тис. грн за напрямами (об’єктами, заходами) згідно із додатком до цього розпорядження Уряду із дотриманням вимог бюджетного законодавства щодо використання коштів за спеціальним фондом бюджету (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), що була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»:

погодити відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.05.2021 № 436-р розподіл коштів, передбачених у загальному та спеціальному фондах державного бюджету за бюджетною програмою 6521100 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців Служби безпеки України» на 2021 рік, у сумі 120 350 тис. грн за напрямами (об’єктами, заходами) згідно з додатком до цього розпорядження Уряду /з дотриманням вимог, встановлених частиною третьою статті 13, частиною четвертою статті 23 та частиною другою статті 48 Бюджетного кодексу України/.

Голосували: «за» – одноголосно.

2.3. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра молоді та спорту України Симонова С.А. про погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 р. № 527-р).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет) надійшло звернення Міністерства молоді та спорту України (далі – Мінмолодьспорт) від 31.05.2021 р. № 770/12/21 (копію звернення роздано народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 р. № 527-р «Про затвердження розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури у 2021 році» (далі – розпорядження КМУ № 527-р).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у складі загальнодержавних видатків та кредитування Мінмолодьспорту за загальним фондом передбачено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури (далі – субвенція) за бюджетною програмою 3411220 у сумі 500.000 тис. грн (видатки розвитку) без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону.

Крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 р. № 301-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2021 рік» субвенцію збільшено на 300.000 тис. грн.

Отже, з урахуванням здійсненого перерозподілу видатків загальний обсяг субвенції на 2021 рік становить 800.000 тис. гривень.

Виходячи з положень частини шостої статті 108 Кодексу, розпорядженням КМУ № 527-р здійснено розподіл субвенції у повному обсязі (800.000 тис. грн) між такими місцевими бюджетами:

бюджет Маріупольської міської територіальної громади Донецької області – 76.284 тис. грн;

бюджет Мелітопольської міської територіальної громади Запорізької області – 80.000 тис. грн;

бюджет Новокаховської міської територіальної громади Херсонської області – 90.000 тис. грн;

бюджет Тернопільської міської територіальної громади – 91.575 тис. грн;

бюджет Тростянецької міської територіальної громади Сумської області – 78.281 тис. грн;

бюджет Уманської міської територіальної громади Черкаської області – 83.327 тис. грн;

бюджет Хмельницької міської територіальної громади –70.000 тис. грн;

обласний бюджет Дніпропетровської області – 49.000 тис. грн;

обласний бюджет Кіровоградської області – 11.146 тис. грн;

обласний бюджет Полтавської області – 105.387 тис. грн;

обласний бюджет Рівненської області – 65.000 тис. грн.

Порядок та умови надання у 2021 році субвенції з огляду на вимоги частини другої статті 97 Кодексу затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2021 р. № 226, згідно з якими, зокрема, визначено таке:

1) субвенція спрямовується на виконання нових та завершення розпочатих у попередніх періодах робіт з будівництва та реконструкції об’єктів спортивної інфраструктури (багатофункціональних спортивних комплексів, спортивних залів для ігрових видів спорту, різних видів єдиноборств, плавальних спортивних басейнів, льодових арен, спортивних стадіонів, палаців спорту), що призначені для проведення всеукраїнських та міжнародних змагань, а також навчально-тренувальних зборів для національних збірних команд з не менше ніж п’яти олімпійських видів спорту;

2) умовами надання субвенції серед іншого є:

співфінансування з місцевих бюджетів та позабюджетних коштів, не заборонених законодавством, в обсязі не менше ніж 10 відсотків загальної вартості робіт з будівництва та реконструкції спортивних об’єктів, запланованих на перший рік;

наявність необхідних для проведення робіт документів, зокрема проектно-кошторисної документації, дозволу на виконання робіт з будівництва та реконструкції спортивних об’єктів, експертного звіту, затверджених в установленому порядку;

для завершення розпочатих у попередніх періодах робіт з будівництва та реконструкції спортивних об’єктів, які виконувалися за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво/реконструкцію палаців спорту та спортивних басейнів співфінансування з місцевих бюджетів та позабюджетних коштів, не заборонених законодавством, в обсязі не менше ніж 10 відсотків залишкової вартості робіт з будівництва та реконструкції спортивних об’єктів, подання фінансово-економічного обґрунтування щодо подальшого плану розвитку та експлуатації спортивного об’єкта з визначенням джерел фінансування на короткостроковий період (до трьох років).

Благоустрій території спортивних об’єктів здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів та позабюджетних коштів, не заборонених законодавством;

3) до переліку спортивних об’єктів, роботи з будівництва та реконструкції яких планується здійснити у 2021 році, включаються об’єкти комунальної власності:

що є окремими спортивними спорудами або належать до закладів фізичної культури і спорту, мають відведену в установленому порядку відповідну земельну ділянку та затверджену в установленому законодавством порядку проектно-кошторисну документацію і дозвіл на виконання робіт; документальне підтвердження відповідності спортивного об’єкта вимогам, необхідним для проведення всеукраїнських і міжнародних змагань з не менше ніж п’яти олімпійських видів спорту та намірів проведення відповідної сертифікації після завершення робіт з будівництва та реконструкції;

у яких кількість глядацьких місць становить не менше ніж 500, враховано вимоги щодо доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп;

строк завершення робіт з будівництва та реконструкції яких розпочато у поточному році та не перевищує трьох років, а також у попередніх періодах та закінчується у поточному році або не перевищує двох років. Проведення робіт з будівництва та реконструкції спортивних об’єктів має здійснюватися у наступних бюджетних періодах за рахунок коштів місцевих бюджетів та позабюджетних коштів, не заборонених законодавством;

В обґрунтуванні з приводу проведеного розподілу субвенції між місцевими бюджетами Мінмолодьспорт зазначає, що такий розподіл здійснено на проекти, що відповідають затвердженим Порядку та умовам надання субвенції та наводить інформацію лише щодо відібраних об’єктів, а саме:

1) на об’єкти, які планується ввести в експлуатацію до кінця поточного року:

реконструкція комунального закладу «Обласна спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву-2» по вул. Академіка Тамма, 2 м. Кропивницький (коригування) – 11.146 тис. грн. Будівельна готовність проекту становить 91%. Залишкова вартість об’єкта – 12.385 тис. грн. ДЮСШ розрахована на 500 глядацьких місць. Після завершення робіт об’єкт буде відповідати вимогам для проведення всеукраїнських та міжнародних змагань з таких видів спорту: бокс, футбол, легка атлетика, бейсбол, софтбол;

реконструкція з благоустроєм території плавального басейну «Нептун» за адресою: вул. Академіка Амосова, 2а у Кальміуському районі м. Маріуполя – 76.284 тис. грн (субвенція буде спрямована на роботи, які пов’язані зі спортивною частиною комплексу без благоустрою території). Будівельна готовність зазначеного проекту становить – 45%. Після завершення робіт об’єкт буде відповідати вимогам для проведення всеукраїнських та міжнародних змагань з таких видів спорту: плавання, плавання синхронне, стрибки у воду, водне поло, стрибки на батуті;

будівництво оздоровчого центру з льодовою ареною по просп. Богдана Хмельницького, 46/9, м. Мелітополь Запорізька область – 80.000 тис. грн. Загальна кошторисна вартість проекту – 99.985 тис. грн. Після завершення робіт об’єкт буде відповідати вимогам для проведення всеукраїнських та міжнародних змагань, а також навчально-тренувальних зборів з таких олімпійських видів спорту: шорт-трек, кьорлінг, ковзанярський спорт, хокей з шайбою, фігурне катання на ковзанах;

будівництво спортивно-видовищного комплексу з приміщеннями громадського обслуговування по вул. Юрченка, 1а в м. Полтава – 105.387 тис. грн (субвенція буде спрямована на роботи, які пов’язані зі спортивною частиною комплексу). Загальна кошторисна вартість проекту – 217.961 тис. грн. Будівельна готовність зазначеного проекту становить – 55%. Після завершення робіт об’єкт буде призначений для популяризації таких видів спорту: плавання, водне поло, дзюдо, синхронне плавання, греко-римська боротьба, вільна боротьба, каное;

будівництво багатофункціонального спортивного комплексу по вул. Кизила Андрія, 12 у м. Умань Черкаської області – 83.327 тис. грн. Загальна кошторисна вартість проекту – 98.031 тис. грн. Проектом передбачається будівництво багатофункціонального спортивного комплексу, до складу якого входить критий басейн для плавання та спортивні зали з допоміжними приміщеннями. Після завершення робіт об’єкт буде відповідати вимогам для проведення всеукраїнських та міжнародних змагань з таких видів спорту: водне поло, спортивна боротьба, легка атлетика, плавання, синхронне плавання, тхеквондо, дзюдо, гандбол;

2) на об’єкти з урахуванням можливостей освоєння коштів до кінця поточного року:

реконструкція спортивного комплексу «Металург» комунального позашкільного навчального закладу «Дитячо-юнацька спортивна школа № 1» Криворізької міської ради на проспекті Металургів, 5 в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, 50006» – 49.000 тис. грн. Загальна кількість посадкових місць на трибунах становить – 17 820 місць. Після реконструкції та введення в експлуатацію на оновленому стадіоні місто матиме змогу проводити міські, обласні, всеукраїнські та міжнародні змагання за видами спорту: регбі, легка атлетика, п’ятиборство, футбол, хокей на траві, регбілінг;

будівництво спортивно-оздоровчого комплексу по вул. Кеніга в м. Тростянець Сумської області «Н2О-Махі» – 78.281 тис. грн. Загальна кошторисна вартість проекту – 262.418 тис. грн. Багатофункціональний спортивний комплекс включатиме в себе: блок з критими басейнами 25х16 м та 12х4 м, блок з універсальним ігровим залом для гри у волейбол, баскетбол, гандбол, футзал, міні-футбол, блок приміщення студій, де будуть розміщені боксерська, борцівська, тренажерні зали, зали для заняття важкою атлетикою та гирьовим спортом. Комплекс зможе забезпечити проведення всеукраїнських та міжнародних змагань на високому рівні, а також навчально-тренувальних зборів для національних збірних команд;

будівництво універсального спортивного залу спортивного комплексу комунального закладу «Обласна спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву» Рівненської обласної ради на території Шпанівської сільської ради (в районі вул. Макарова м. Рівне) – 65.000 тис. грн. Загальна кошторисна вартість проекту – 435.373 тис. грн, уже профінансовано з початку будівництва – 239 950 тис. грн. Комплекс розрахований на 3500 глядацьких місць. На майданчиках закладу планується проводити змагання з таких видів спорту: баскетбол, волейбол, гандбол, бадмінтон, сумо, тхеквондо, художня гімнастика та інші види спорту;

будівництво Центру олімпійських видів спорту «Н2О Нова Каховка» по проспекту Дніпровський, 18-а у м. Нова Каховка, Херсонської області – 90.000 тис. грн. Центр олімпійських видів спорту «Н2О Нова Каховка» спроектовано як багатофункціональний спортивний комплекс, що відповідає всім сучасним вимогам до таких об’єктів та міжнародним стандартам, експлуатується упродовж року. В центрі буде можливість проводити тренування та змагання з близько 20 видів спорту, зокрема: спортивного плавання, водного поло, синхронного плавання, баскетболу, волейболу, боксу, тенісу, гімнастики та інших видів спорту. Будівництво комплексу планується завершитися у 2023 році;

будівництво Палацу спорту по вул. Прибузькій, 5/1а у м. Хмельницькому – 70.000 тис. грн. Будівельна готовність зазначеного проекту становить – 47%. Палац спорту складається зі спортивного та фізкультурно-оздоровчого корпусів. Спортивний корпус за функціональним призначенням та характером використання класифікується як спортивно-демонстраційний та призначений для тренування спортсменів високої кваліфікації і проведення змагань, в тому числі і міжнародних, у присутності глядачів чисельністю 2500 чоловік;

будівництво багатофункціонального Палацу спорту за адресою проспект Злуки, 3а в м. Тернополі – 91.575 тис. грн. Загальна кошторисна вартість – 311.700 тис. грн, уже профінансовано – 35.939 тис. грн. У зазначеному палаці спорту передбачається ігровий зал на 3000 глядацьких місць для змагань з баскетболу, волейболу, гандболу, футзалу, бадмінтону, фехтування, боротьби та інших видів спорту.

Інших розрахунків і пояснень щодо проведеного відбору об’єктів за оцінкою всіх поданих пропозицій місцевими органами виконавчої влади/виконавчими органами сільських, селищних, міських рад і територіальних громад та їх економічного обґрунтування, при здійсненні розподілу субвенції між місцевими бюджетами не надано.

Довідково: згідно з інформацією Казначейства про виконання державного бюджету за січень-травень 2021 року субвенція місцевим бюджетам не надавалася (хоча згідно з розписом державного бюджету надання субвенції було передбачено починаючи з квітня 2021 року).

Загалом у представленні і обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Саламаха О.І., Лаба М.М., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та перший заступник Міністра молоді та спорту України Симонов С.А.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного розподілу субвенції.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. за результатами опрацювання даного питання у підкомітеті запропонував підтримати таке рішення Комітету: погодити розподіл між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції згідно з розпорядженням КМУ № 527-р (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Саламахою О.І.), що була підтримана більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу України, погодити здійснення розподілу між місцевими бюджетами у 2021 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на розвиток спортивної інфраструктури у сумі 800.000 тис. гривень згідно з пунктом 1 та додатком до розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 р. № 527-р /з урахуванням додаткового обсягу субвенції, передбаченого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.04.2021 р. № 301-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2021 рік»/.

Голосували: «за» 27, «проти» 0, «утрималися» 5.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію заступника Міністра соціальної політики України Музиченка В.В. про погодження розподілу бюджетних призначень загального фонду державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», Міністерству соціальної політики України для виплати допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками (згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 № 543).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства соціальної політики України /далі – Мінсоцполітики/ від 01.06.2021 № 9714/0/2-21/44 (копія звернення роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу бюджетних призначень відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 № 543 «Деякі питання надання допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів» /далі – постанова КМУ № 543/.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (зі змінами, внесеними Законом України від 29.04.2021 № 1434-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік») /далі – Закон/ визначено бюджетні призначення за загальним фондом державного бюджету Міністерству фінансів України /далі – Мінфін/ (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» в обсязі 3 млрд грн, розподіл яких згідно з абзацом другим статті 36 Закону здійснюватиметься на заходи, пов’язані з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками, за рішенням Кабінету Міністрів України (яке може передбачати визначення нових бюджетних програм), погодженим з Комітетом, у порядку, встановленому Урядом.

Водночас, абзацом третім частини першої статті 36 Закону передбачено, що обмеження, встановлені частинами десятою і одинадцятою статті 23 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, не застосовуються у разі прийняття рішень про розподіл бюджетних призначень за напрямами, передбаченими абзацом другим цієї статті Закону /довідково: згідно з частиною десятою статті 23 Кодексу – зміни розмірів, мети та обмеження в часі бюджетних призначень, крім випадків, передбачених Кодексом, здійснюються лише за наявності у законі про державний бюджет (рішенні про місцевий бюджет) відповідного положення, а частиною одинадцятою статті 23 Кодексу – забороняється без внесення змін до закону про державний бюджет (рішення про місцевий бюджет) збільшення бюджетних призначень за загальним та спеціальним фондами державного бюджету (місцевого бюджету) на: оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків; видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування), за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами/.

На виконання вимог абзацу другого частини першої статті 36 Закону постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2021 № 540 затверджено Порядок розподілу бюджетних призначень загального фонду державного бюджету на заходи, пов?язані з вакцинацією населення і запобіганням поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та боротьбою з її наслідками /далі – Порядок № 540, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету/.

Порядок № 540 встановлює вимоги щодо подання до Комітету головним розпорядником коштів державного бюджету разом із зверненням щодо погодження відповідного рішення Уряду про розподіл бюджетних призначень за бюджетною програмою 3511380 фінансово-економічних розрахунків та обґрунтувань, а також щомісяця (до 5 числа) – інформації про використання розподілених йому коштів.

Пунктом 1 постанови КМУ № 543 встановлено здійснити розподіл бюджетних призначень, передбачених Мінфіну (загальнодержавні видатки та кредитування) у загальному фонді державного бюджету за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі Мінсоцполітики бюджетних призначень у сумі 1,4 млрд гривень на бюджетну програму 2501340 «Надання Пенсійним фондом України допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (видатки споживання) для виплати передбаченої Законом України від 30.03.2021 № 1358-ІХ «Про надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2» /далі – Закон № 1358-ІХ, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету/ допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Мінфіну доручено після погодження зазначеної передачі бюджетних призначень з Комітетом забезпечити внесення змін до розпису державного бюджету.

Слід зазначити, що для здійснення таких же заходів щодо виплати допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів постановою Кабінету Міністрів України від 07.04.2021 № 328 «Про додаткові заходи соціальної підтримки застрахованих осіб на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом
SARS-CoV-2» /далі – постанова КМУ № 328, копію якої роздано народним депутатам України – членам Комітету/, за рахунок джерел, визначених пунктом 9 статті 12 Закону, Мінсоцполітики було спрямовано 1,4 млрд гривень шляхом установлення цьому Міністерству за спеціальним фондом державного бюджету обсягу видатків споживання за новою бюджетною програмою. На виконання пункту 4 постанови КМУ № 328 Мінсоцполітики відкрито бюджетну програму 2501340 «Надання Пенсійним фондом України допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Довідково: пунктом 9 статті 12 Закону до джерел формування спеціального фонду державного бюджету на 2021 рік в частині фінансування включено  надходження від залишу коштів, джерелом формування яких у 2020 році були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» /від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у публічного акціонерного товариства «Укрнафта» за результатами проведення операцій з продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань публічного акціонерного товариства «Укрнафта» з податку на додану вартість за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України»; від сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, зазначеної у пункті 31 статті 14 цього Закону, а також за результатами господарської діяльності у
2020–2021 роках/.

Отже, зважаючи на положення постанов КМУ № 328 та № 543 Мінсоцполітики для виплати вказаної допомоги у поточному році спрямовано вже 2,8 млрд гривень.

Довідково: за даними звітності Казначейства про виконання державного бюджету за січень - квітень 2021 року видатки за бюджетною програмою 2501340 використані в обсязі 398,4 млн грн, що становить 28,5% уточненого річного плану /1 400 млн грн/.

Згідно із пунктом 2 постанови КМУ № 543 використання бюджетних призначень для надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів здійснюватиметься у порядку, затвердженому постановою КМУ № 328. Цим рішенням Уряду затверджено Порядок надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – Порядок надання допомоги), та Порядок використання коштів державного бюджету, які виділятимуться для надання вказаної допомоги (далі  – Порядок використання коштів).

Порядок надання допомоги, зокрема, визначає таке:

- допомога надається застрахованим особам з державного бюджету у зв’язку із втратою частини заробітної плати (доходу) застрахованими особами, робота (економічна діяльність) яких тимчасово зупинена внаслідок запровадження у 2021 році починаючи з лютого обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території окремих адміністративно-територіальних одиниць коронавірусної хвороби, яка передбачена Законом № 1358-ІХ;

- така допомога надається найманим працівникам суб’єкта господарювання або фізичним особам – підприємцям, основний вид економічної діяльності яких зазначений першим у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань станом на останній день місяця, який передує місяцю, в якому подається звернення на отримання допомоги, та відповідає видам, визначеним у переліку основних видів економічної діяльності, стосовно яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, запроваджені з метою запобігання поширенню на території окремих адміністративно-територіальних одиниць гострої респіраторної хвороби (COVID-19), що призводять до тимчасової зупинки роботи суб’єктів господарювання, в яких працюють застраховані особи, та фізичних осіб  підприємців, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236 (копія роздана народним депутатам України – членам Комітету);

- допомога надається у 2021 році одноразово у сумі 8 тис. гривень;

- допомога не надаватиметься, зокрема, найманим працівникам: які на дату звернення працюють у суб’єкта господарювання, що не нарахував єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за усі місяці відповідного кварталу; середня заробітна плата яких перевищує 30 тис. гривень на місяць; фізичним особам – підприємцям, які є застрахованими особами: які за останній звітний рік сплатили єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за себе менше ніж за шість місяців;

- застрахована особа має право звернутися із заявою про виплату допомоги протягом 30 днів із дня запровадження на території відповідного регіону обмежувальних протиепідемічних заходів в електронній формі через Єдиний державний веб-портал електронних послуг «Портал Дія»;

- для визначення переліку регіонів та дати запровадження у них обмежувальних протиепідемічних заходів використовується інформація про рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій про запровадження в окремих регіонах «червоного» рівня епідемічної небезпеки, що розміщується на офіційному інформаційному порталі Кабінету Міністрів України;

- списки на виплату допомоги формуються Мінцифри на підставі поданих заяв після перевірки інформації та надаються Пенсійному фонду України (далі – Фонд) один раз на день не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після дня подання заяви застрахованою особою;

- Фонд надає Мінсоцполітики заявку на перерахування коштів для виплати допомоги наступного робочого дня після одержання списків на виплату допомоги від Мінцифри, але не пізніше 25 грудня 2021 року;

- кошти для виплати допомоги перераховуються Мінсоцполітики на окремий рахунок Фонду, відкритий в АТ «Ощадбанк»;

- Фонд здійснює перерахування коштів для виплати допомоги за списками на виплату в межах сум, які надійшли від Мінсоцполітики, не пізніше ніж протягом наступного операційного дня після їх надходження;

- перерахування допомоги проводиться АТ «Ощадбанк» на банківський рахунок (за стандартом IBAN) в банку, в якому відкрито рахунок, зазначений у заяві;

- Мінцифри формує та передає обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, відповідним органам місцевого самоврядування, на території яких запроваджено обмежувальні протиепідемічні заходи, переліки застрахованих осіб для прийняття рішення щодо надання допомоги за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету;

- у разі виявлення недостовірної інформації, наданої застрахованою особою, на підставі якої виплачено допомогу, що впливає на право такої особи на її одержання, сума допомоги підлягає поверненню застрахованою особою;

- суми невиплаченої або відшкодованої допомоги повертаються Фондом до державного бюджету через рахунок Мінсоцполітики, відкритий у Казначействі.

Порядком використання коштів, зокрема, встановлено, що:

- бюджетні кошти спрямовуються Фонду для перерахування застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів допомоги, передбаченої Законом № 1358-ІХ, відповідно до Порядку надання допомоги;

- перерахування бюджетних коштів здійснюється Мінсоцполітики на окремий рахунок Фонду, відкритий в АТ «Ощадбанк», на підставі платіжного доручення в межах відкритих асигнувань за відповідною бюджетною програмою та заявок на перерахування коштів для виплати матеріальної допомоги;

- Фонд щомісяця до 6 числа подає Мінсоцполітики інформацію про використання бюджетних коштів за попередній місяць наростаючим підсумком, а Мінсоцполітики, в свою чергу, інформує щомісяця до 15 числа Комітет, Кабінет Міністрів України та Мінфін про використання Фондом бюджетних коштів;

- перераховані та не використані Фондом кошти повертаються до державного бюджету через рахунок Мінсоцполітики, відкритий у Казначействі.

Згідно із пунктом 3 постанови КМУ № 543 до бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 126 (зі змінами, внесеними постановою Уряду від 07.04.2021 № 328, копія роздана народним депутатам України – членам Комітету), вносяться зміни, які передбачають відображення у його показниках коштів у сумі 1 400 000 тис. грн, що будуть додатково спрямовані у поточному році Фонду для надання допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Мінсоцполітики у зверненні, що надійшло до Комітету, надано пояснення, що обсяг коштів, необхідних для продовження виплати відповідної одноразової матеріальної допомоги, визначено виходячи із орієнтовної кількості  застрахованих осіб – 175 000 осіб, та розміру такої допомоги у сумі 8 тис. гривень.

Натомість, подані фінансово-економічні обґрунтування не є повними, зокрема відсутня інформація щодо:

кількості осіб, які можуть втратити доходи через карантин у розрізі  відповідних видів економічної діяльності та регіонів;

кількості поданих на даний час заявок про потребу в коштах на виплату допомоги та обсягу витрачених коштів;

можливості (неможливості) фінансового забезпечення відповідних заходів за рахунок інших джерел та можливих наслідків в разі, коли бюджетні кошти не будуть виділені (необхідність подання такої інформації зазначено у Порядку № 540).

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Забуранна Л.В., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В. та заступник Міністра соціальної політики України Музиченко В.В.

Перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. і Голова Рахункової палати Пацкан В.В. не висловили заперечень чи зауважень щодо зазначеного розподілу бюджетних призначень.

Голова підкомітету з питань видатків державного бюджету Забуранна Л.В. поінформувала, що за результатами опрацювання зазначеного питання в очолюваному нею підкомітеті, керуючись положеннями статті 36 Закону, пропонується Комітету погодити відповідно до пункту 1 постанови КМУ № 543 розподіл бюджетних призначень загального фонду державного бюджету щодо заходів на боротьбу із коронавірусною хворобою та її наслідками у сумі 1,4 млрд грн Мінсоцполітики для виплати допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів (проект ухвали роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену головою підкомітету Забуранною Л.В.), що була підтримана одноголосно присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Керуючись вимогами абзацу другого статті 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», погодити відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2021 № 543 розподіл бюджетних призначень, передбачених у 2021 році за загальним фондом державного бюджету Міністерству фінансів України (загальнодержавні видатки та кредитування) за бюджетною програмою 3511380 «Заходи, пов’язані з боротьбою з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками», шляхом передачі бюджетних призначень у сумі 1 400 000 тис. гривень (видатки споживання) Міністерству соціальної політики України за бюджетною програмою 2501340 «Надання Пенсійним фондом України допомоги застрахованим особам на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Голосували: «за» одноголосно.

3. Слухали:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. про звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Відмітили:

Відповідно до статті 97 і пункту 6 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів подає Верховній Раді звіт про виконання закону про державний бюджет. Згідно з частиною першою статті 61 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), частиною п’ятою статті 161 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) та статтями 20 і 29 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» такий звіт має бути поданий не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним.

Керуючись такими законодавчими вимогами, Кабінет Міністрів листом від 26.03.2021 р. № 9804/0/2-21 подав Верховній Раді звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Звіт), який надійшов на розгляд до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі – Комітет). Звіт 29 березня 2021 р. надіслано комітетам Верховної Ради через СЕДО. Поряд з тим, Звіт 30 березня 2021 р. розміщено на офіційному сайті Комітету, а також відповідно до частини першої статті 28 Кодексу – на офіційному сайті Державної казначейської служби України (далі – Казначейство), про що 31.03.2021 р. було повідомлення на офіційному сайті Верховної Ради.

Крім того, відповідно до статті 30 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та частини другої статті 228 Регламенту Кабінет Міністрів листом від 29.03.2021 р. № 10097/0/2-21 надіслав Верховній Раді звіт про хід виконання загальнодержавних програм у 2020 році (який має подаватися одночасно із звітом про виконання державного бюджету за минулий рік). Такий звіт 31 березня 2021 р. надіслано відповідним комітетам Верховної Ради через СЕДО.

Згідно з розпорядженням КМУ від 24.03.2021 р № 232-р «Про схвалення звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» державний бюджет у 2020 р. виконано за доходами в сумі 1.076.027 млн грн, видатками - 1.288.121,3 млн грн, обсягом повернення кредитів - 9.517,2 млн грн, обсягом надання кредитів - 15.033,9 млн грн, з дефіцитом у сумі 217.611 млн грн.

При цьому матеріали Звіту подані у повному обсязі відповідно до переліку складових частин річного звіту про виконання закону про державний бюджет, визначеного частиною другою статті 61 Кодексу.

Рахункова палата відповідно до статті 62 Кодексу і статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» підготувала та подала Верховній Раді листом від 12.04.2021 р. № 06-868 Висновки про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Висновки РП). Висновки РП розміщено на офіційному сайті Рахункової палати, а також надіслано народним депутатам України через СЕДО 15 квітня 2021 р.

У Комітеті проаналізовано вищевказані документи, а також інші матеріали Рахункової палати за результатами здійснених нею заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), інформацію Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Казначейства, інших органів влади щодо виконання державного і місцевих бюджетів у 2020 році та звернуто увагу на таке.

Протягом звітного періоду у процесі виконання державного бюджету Комітет плідно співпрацював з Мінфіном і Рахунковою палатою, заслуховував деяких головних розпорядників коштів, систематично аналізував показники поточного виконання державного і місцевих бюджетів з урахуванням відповідних щоквартальних висновків Рахункової палати та наявної звітної інформації, а також надавав Уряду та окремим центральним органам виконавчої влади рекомендації, які мали сприяти поліпшенню стану виконання бюджету у 2020 році.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі – Закон) вперше в історії України прийнято за півтора місяці до початку планового бюджетного періоду – 14 листопада 2019 року за № 294-IX, але протягом року прийнято 17 законів щодо змін до нього (від 14.01.2020 р. № 436-IX, від 16.01.2020 р. № 468-IX, від 17.03.2020 р. № 530-IX, від 30.03.2020 р. № 548-IX, від 13.04.2020 р. № 553-IX, від 18.06.2020 р.
№ 726-IX, від 03.07.2020 р. № 746-IX і № 751-IX, від 13.07.2020 р. № 757-IX, від 14.07.2020 р. № 769-IX, від 25.08.2020 р. № 822-IX, від 01.09.2020 р.
№ 829-IX, від 03.09.2020 р. № 873-IX, від 17.09.2020 р. № 909-IX, від 03.11.2020 р. № 946-IX, від 17.11.2020 р. № 1006-IX та від 04.12.2020 р. № 1073-IX)
, з них ініційовано відповідні законопроекти Президентом України – 3, Кабінетом Міністрів України – 3. Значна кількість таких законів /на відміну від 2018-2019 років, в яких за весь бюджетний період прийнято лише по 4 відповідних закони/ з великим обсягом змін показників державного бюджету пояснюється об’єктивними причинами (у зв’язку з пандемією гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі – COVID-19) і відповідними карантинними обмеженнями, що суттєво вплинуло на стан економіки та виконання бюджету), водночас свідчить про необхідність підвищення якості й реалістичності планування бюджетних показників.

Загалом законодавчими змінами до Закону основні параметри державного бюджету суттєво змінено, а саме: доходи зменшено на 73,5 млрд грн (або на 6,7%); видатки збільшено на 131,17 млрд грн (або на 11,1%); надання кредитів зменшено на 0,56 млрд грн (або на 3,7%); повернення кредитів збільшено на 0,01 млрд грн (або на 0,2%); дефіцит державного бюджету збільшено на 204,1 млрд грн (або майже в 2,2 раза).

Серед прийнятих законів щодо змін до Закону варто виділити 3 закони, якими найбільше змінено показники державного бюджету, а саме:

від 13.04.2020 р. № 553-IX (далі – закон № 553-ІХ) – яким, зокрема, за загальним фондом доходи зменшено на 119,76 млрд грн, видатки збільшено на 82,4 млрд грн, граничний обсяг дефіциту збільшено на 202,1 млрд грн, при цьому створено у складі державного бюджету фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та їх наслідками (далі – Фонд боротьби з COVID-19) з видатками у сумі 64,67 млрд грн і збільшено видатки на надання трансферту Пенсійному фонду (на 29,7 млрд грн), реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення (на 15,8 млрд грн), обслуговування державного боргу (на 3,3 млрд грн), резервний фонд (на 3 млрд грн), реструктуризацію вугільної галузі (на 1,6 млрд грн), водночас скорочено видатки за багатьма іншими бюджетними програмами;

від 25.08.2020 р. № 822-IX (далі – закон № 822-ІХ) – яким підвищено мінімальну зарплату з встановленням її з 1 вересня 2020 р. у місячному розмірі 5000 грн та відповідно збільшено доходи і видатки загального фонду на 541,3 млн грн, при цьому збільшено видатки в частині витрат на оплату праці у бюджетній сфері загалом на 4 млрд грн та зменшено видатки на обслуговування державного боргу на 3,46 млрд грн;

від 17.11.2020 р. № 1006-ІX (далі – закон № 1006-ІХ)– яким збільшено доходи і видатки спеціального фонду на 42,5 млрд грн в частині спрямування окремих податкових зобов’язань ПАТ «Укрнафта» і НАК «Нафтогаз України» на компенсацію НАК «Нафтогаз України» економічно обґрунтованих витрат у зв’язку з виконанням спеціальних обов’язків відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» (32,2 млрд грн), Фонд боротьби з COVID-19 (8,9 млрд грн) і реструктуризацію вугільної галузі (1,4 млрд грн).

Разом з тим, в остаточній редакції Закону в результаті прийняття закону від 03.11.2020 р. № 946-ІХ і закону № 1006-ІХ (якими, серед іншого, збільшено видатки спеціального фонду відповідно на 540 млн грн і на 42.504,9 млн грн та які одночасно набрали чинності, при цьому в законі № 1006-ІХ не враховано змін, внесених законом № 946-ІХ) міститься неузгодженість щодо відображення у статті 1 і рядку «Всього:» додатка № 3 до Закону підсумкових показників видатків державного бюджету на 2020 рік (разом і за спеціальним фондом).

У 2020 році забезпечено нормативно-правове врегулювання виконання переважної більшості текстових статей Закону, що його потребували (з урахуванням того, що законом № 553-IX виключено деякі норми Закону, включаючи ряд доручень Уряду). При цьому деякі норми Закону Урядом взагалі не застосовувалися або не були реалізовані, а саме, щодо:

здійснення понадпланових випусків облігацій внутрішньої державної позики (далі – ОВДП) в обмін на такі облігації акцій додаткової емісії акціонерного товариства, 100% акцій якого належать державі в особі Мінфіну та яке створено з метою впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом, і векселів, виданих Фондом гарантування вкладів фізичних осіб /статті 16-1 і 17 Закону/;

спрямування понадпланових надходжень плати за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор за визначеними напрямами /стаття 24 Закону/;

доручення Кабінету Міністрів розглянути можливість відновлення Мінінфраструктури видатків за бюджетними програмами 3107030 і 3121110, а також опрацювати питання щодо можливості списання Мінфіном частини зобов'язань Київміськради з погашення заборгованості перед державою в обсязі проведених видатків бюджету міста Києва на будівництво Подільсько-Воскресенського мостового переходу через річку Дніпро у місті Києві та каналізаційних колекторів /пункти 14 і 15 Прикінцевих положень Закону/.

У структурі надходжень і витрат державного бюджету за 2020 рік питома вага загального фонду становила відповідно 87,3% і 88,3% та зменшилася порівняно з фактом за 2019 рік (90,6% і 90,8%) і порівняно із затвердженим із змінами планом на 2020 рік (88,7%), відповідно частка спеціального фонду становила 12,7% і 11,7% та зросла порівняно з фактом за 2019 рік (9,4% і 9,2%) і порівняно із затвердженим із змінами планом на 2020 рік (11,3%). Зменшення частки загального фонду у 2020 р. відбулося передусім через передбачене законом № 1006-ІX здійснення за спеціальним фондом розрахунків з погашення податкового боргу і додаткових податкових зобов’язань ПАТ «Укрнафта» і НАК «Нафтогаз України» та відповідних витрат у сумі 42,5 млрд грн, а також у зв’язку із збільшенням відрахувань відповідних податків у складі джерел формування державного дорожнього фонду (з 75% у 2019 р. до переважно 100% у 2020 р.).

У структурі фактичних витрат державного бюджету за 2020 рік (1.704,5 млрд грн) витрати споживання (видатки споживання та погашення боргу з коригуванням) становили 1.587,7 млрд грн, або 93,1%, а витрати розвитку (видатки розвитку, надання кредитів з бюджету, розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів) 116,8 млрд грн, або 6,9%. Питома вага витрат споживання майже не змінилася проти 2019 р. (93,9%), але збільшилася порівняно з затвердженим із змінами планом на 2020 р. (82,5%), що пов’язано в основному з першочерговим здійсненням у звітному періоді захищених видатків (які переважно є видатками споживання) в умовах недоотримання протягом звітного періоду надходжень державного бюджету.

Щодо макроекономічних показників

Формування показників державного бюджету на 2020 рік здійснювалося на підставі основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2020 рік, затверджених постановою КМУ від 23.10.2019 р. № 883 (за сценарієм 1) /із змінами від 29.03.2020 р. № 253/.

За попередніми даними номінальний обсяг валового внутрішнього продукту (далі – ВВП) за 2020 рік становив 4.194,1 млрд грн і відбулося його реальне падіння на 4%. Такі фактичні дані значно відрізняються від прогнозних показників ВВП, врахованих при затвердженні державного бюджету (відповідно 4.510,8 млрд грн і зростання на 3,7%), і уточнених таких показників (відповідно 3.985,5 млрд грн і зменшення на 4,8%) та відмічається нерівномірне зменшення реального ВВП впродовж року (за підсумками І кв. – 1,2%, ІІ кв. – 11,2%, ІІІ кв. – 3,5%, ІV кв. – 0,5%).

У пояснювальній записці до Звіту зазначено, що: на початку 2020 р. вітчизняна економіка характеризувалася відносною макроекономічною стабільністю із перспективами економічного зростання, проте поворотною подією для глобального економічного розвитку став спалах COVID-19, який поширився у світі протягом І кварталу 2020 р.; запроваджені в Україні жорсткі карантинні заходи впродовж березня-травня 2020 р. передбачали фактичну заборону діяльності підприємств низки видів економічної діяльності, що негативно вплинуло на економічну динаміку в І півріччі 2020 р.; по мірі відходу від жорстких карантинних заходів та адаптації суб’єктів господарювання до нових умов на початку ІІ півріччя 2020 р. економіка почала відновлюватися, основними факторами чого стали внутрішній споживчий попит на фоні підвищення зарплати та покращення зовнішнього попиту на товари вітчизняного експорту в умовах відновлення цін на основні сировинні товари.

Окремо слід звернути увагу, що попередні дані номінального обсягу ВВП і його реального падіння за 2020 рік /-4%/ не дають підстав для здійснення у 2022 р. виплат за державними деривативами, випущеними внаслідок проведення у 2015-2016 рр. правочинів з державним та гарантованим державою боргом з метою його реструктуризації і часткового списання, на умовах, затверджених постановою КМУ від 11.11.2015 р. № 912.

Індекс споживчих цін /грудень 2020 р. до грудня 2019 р./ при прогнозному рівні 105,5% і уточненому прогнозному рівні 111,6% фактично становив 105% (у 2019 р. – 104,1%), а індекс цін виробників промислової продукції /грудень 2020 р. до грудня 2019 р./ при прогнозному рівні 108,2% і уточненому прогнозному рівні 112% фактично становив 114,5% (у 2019 р. – 92,6%).

Індекс промислової продукції в середньому за 2020 рік становив 95,5% порівняно з 2019 р. (у 2019 р. – 99,5%), поряд з тим відбулося зменшення обсягів сільськогосподарської продукції та за попередніми даними в цілому за 2020 рік індекс такої продукції становив 88,5% (у 2019 р. – 101,4%).

Середньомісячна заробітна плата реально зросла на 7,4% порівняно з 2019 р. (номінальна зарплата становила 11.591 грн) при її прогнозному зростанні на 10,1% та уточненому прогнозному зменшенні на 4,5%.

Згідно з інформацією НБУ обсяг міжнародних резервів зріс на 3,83 млрд дол. США (або на 15,1%) і на 31.12.2020 р. становив 29,13 млрд дол. США.

У 2020 році відбулася девальвація гривні. Так, офіційний обмінний курс гривні щодо долара США на 01.01.2020 р. становив 23,69 грн/дол. США, а на 31.12.2020 р. – 28,27 грн/дол. США, в середньому за рік курс склався на рівні 26,96 грн/дол. США. При цьому при затвердженні державного бюджету на 2020 рік враховано припущення прогнозу відповідного курсу на кінець року на рівні 27,5 грн/дол. США і в середньому на рік на рівні 27 грн/дол. США, а уточнений прогноз середньорічного курсу за інформацією Мінфіну розраховано на рівні 30 грн/дол. США.

За даними НБУ зовнішньоторговельний оборот за 2020 рік становив 123,1 млрд дол. США і зменшився на 11,8% порівняно з 2019 р. (139,6 млрд дол. США). При прогнозному зростанні експорту та імпорту товарів і послуг відповідно на 7,8% та 9,6%, уточненому прогнозному зменшенні експорту та імпорту товарів і послуг відповідно на 5,5% та 10% фактично відбулося їх зменшення відповідно на 4,5% та 17,9%. Негативне сальдо зовнішньоторговельного балансу склало 1,79 млрд дол. США (у 2019 р. – 12,5 млрд дол. США). Коефіцієнт покриття експортом імпорту становив 0,97 (у 2019 р. – 0,84).

У Висновках РП зауважено, що окремі макроекономічні показники у звітному періоді значно відрізняються від прогнозних, врахованих при визначенні параметрів державного бюджету на 2020 рік, зокрема, темпи скорочення реального ВВП – на 17%, зростання споживчих цін – на 60%, падіння імпорту товарів і послуг – на 81%, курс гривні до дол. США – на 10%. За оцінкою Рахункової палати, такі відмінності фактичних макропоказників від прогнозних призвели до недонадходження 74,6 млрд грн доходів і водночас до зменшення витрат на погашення й обслуговування боргу та деяких видатків на 37,3 млрд грн.

Відхилення фактичних макроекономічних показників за минулий рік від прогнозних показників, врахованих при затвердженні державного бюджету на 2020 рік, та відповідних уточнених прогнозних показників свідчить про недоліки макроекономічного прогнозування, що в свою чергу погіршує якість бюджетного планування (особливо на середньостроковий період) та, як наслідок, негативно впливає на стан виконання бюджету.

Щодо доходів державного бюджету

Доходи зведеного бюджету за 2020 рік становили 1.376.673,8 млн грн, що на 88.824,6 млн грн, або на 6,7%, більше відповідних показників за 2019 рік. Загалом через зведений бюджет за попередніми даними перерозподілено 32,8% ВВП (у 2017 р., 2018 р. і 2019 р. – відповідно 34,1%, 33,3% і 32,4%).

До державного бюджету в цілому надійшло 1.076.027 млн грн, що становило 105,3% затверджених із змінами показників (1.022.051,9 млн грн).

Порівняно з 2019 р. доходи державного бюджету збільшилися на 77.682,1 млн грн, або на 7,8%, у т.ч. за загальним фондом зменшилися на 2.230,7 млн грн, або на 0,3% (при розрахунковому зменшенні плану на 2020 р. до факту за 2019 р. на 2,4%) та за спеціальним фондом збільшилися на 79.912,8 млн грн, або на 67,4% (при розрахунковому зростанні плану на 2020 р. до факту за 2019 р. на 37,8%). За Висновками РП збільшення доходів державного бюджету за рік відбулося, насамперед, за рахунок ПДВ з вироблених в Україні товарів і надходження дивідендів від НАК «Нафтогаз України» та АТ КБ «Приватбанк».

До загального фонду державного бюджету доходи надійшли за 2020 рік у сумі 877.602,6 млн грн, що на 18.856,5 млн грн, або на 102,2%, більше затвердженого із змінами плану, який порівняно з первинно затвердженим планом загалом зменшено на 116.424,7 млн грн (або на 11,9%). Отже, перевиконання доходів стало можливим завдяки значному зменшенню їх планових показників.

На стан виконання доходів загального фонду позитивно вплинуло понадпланове надходження окремих платежів, зокрема: ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (на 40.159,5 млн грн, або на 51,8%, при тому що план зменшено на 19.240 млн грн); податку та збору на доходи фізичних осіб (на 5.978,7 млн грн, або на 5,4%, при зменшеному плані на 18.061,8 млн грн); акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (на 4.821,6 млн грн, або на 7,6%, при зменшеному плані на 12.666 млн грн); акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (на 1.147,9 млн грн, або на 30,9%); збору під час набуття права власності на легкові автомобілі (на 1.206,5 млн грн, або на 36,1%, при зменшеному плані на 1.212,3 млн грн); ввізного мита (на 947,3 млн грн, або на 4,6%, при зменшеному плані на 3.577 млн грн).

За Висновками РП значні понадпланові надходження ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) спричинено, зокрема, надпрогнозованим обсягом номінального ВВП /що за оцінкою Рахункової палати забезпечило додаткові надходження в сумі 9,9 млрд грн/ та меншим, ніж планувалося, відшкодуванням платникам ПДВ на 23 млрд грн. Перевищення плану надходжень податку на доходи фізичних осіб, на думку Рахункової палати, зумовлено передусім більшим розміром фактичної середньомісячної зарплати (11.591 грн) порівняно з її прогнозним розміром, врахованим у розрахунках планового показника цього податку (10.706 грн).

Перевиконання доходів з акцизного податку, за поясненнями Мінфіну, відбулося в основному за рахунок: більших обсягів реалізації тютюнових виробів вітчизняного виробництва на внутрішній ринок, ніж закладено в прогнозі (на 6,6%); збільшення імпорту тютюнових виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням у 1,5 раза проти 2019 р.

Разом з тим, відбулося невиконання затверджених із змінами показників окремих доходів загального фонду, зокрема: ПДВ з ввезених на територію України товарів (на 29.686,8 млн грн, або на 9,8%, при тому що план зменшено на 45.700 млн грн); надходжень від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном (на 2.799,1 млн грн, або на 68,3%); податку на прибуток підприємств (на 2.374,9 млн грн, або на 2,4%, при зменшеному плані на 20.693,6 млн грн); частини чистого прибутку держпідприємств, що вилучається до бюджету, та дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (на 1.468,2 млн грн, або на 2,1%, при збільшеному плані на 27.051,7 млн грн); рентної плати за користування надрами для видобування природного газу (на 1.056,5 млн грн, або на 6%, при зменшеному плані на 20.474,7 млн грн). У пояснювальній записці до Звіту зазначено, що на відповідні надходження вплинули, зокрема, щодо:

ПДВ з ввезених на територію України товарів – послаблення проти 2019 р. середнього офіційного обмінного курсу гривні до долара США (на 4,3%) та євро (на 6,3%), зменшення обсягів імпорту та експорту товарів (за даними НБУ на 14,5% і 2% відповідно);

податку на прибуток підприємств – зменшення фінансових результатів підприємств до оподаткування /за даними Держстату, зниження прибутку прибуткових великих та середніх підприємств за 9 місяців 2020 р. до відповідного періоду 2019 р. становило 9,5%/, при цьому позитивно вплинуло одноразове надходження податку від НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання від ВАТ «Газпром» компенсації на виконання рішення Стокгольмського арбітражу;

рентної плати за користування надрами для видобування природного газу – зниження задекларованих обсягів видобутку природного газу на 793,1 млн куб. м порівняно із прогнозними обсягами.

Щодо надходжень орендної палати за користування державним майном Рахунковою палатою за результатами відповідного аудиту /рішення від 23.02.2021 р. № 4-3/ відмічено, зокрема, що: через несвоєчасне видання необхідних нормативно-правових актів передача державного майна в оренду з 1 лютого до вересня 2020 р. фактично не здійснювалася, що спричинило зменшення кількості укладених у 2020 р. договорів оренди, поряд з тим, Кабінетом Міністрів України запроваджено додаткові стимули у вигляді надання значних знижок або звільнення від сплати орендної плати певних категорій орендарів на період карантину, як наслідок, державний бюджет у 2020 р. недоотримав, за розрахунками, щонайменше 409,6 млн грн орендної плати; незатвердження Мінфіном методики прогнозування надходжень орендної плати призвело до необґрунтованого їх прогнозування; нормативно-правова база з питань оренди державного майна залишається недосконалою, що призводило до затягування процесу укладення договорів оренди на таке майно, втрат надходжень до державного бюджету орендної плати та зростання її заборгованості за вже чинними договорами.

Загалом Рахункова палата зауважує, що стан виконання окремих доходів державного бюджету у 2020 р. свідчить, зокрема, про недостатню якість макроекономічного прогнозування, а прорахунки і недоліки планування доходів при складанні проекту державного бюджету та внесенні змін до нього спричинили як перевиконання, так і невиконання окремих платежів.

У 2020 р. за загальним фондом державного бюджету відшкодовано грошовими коштами ПДВ у сумі 143.108,6 млн грн, що менше відповідного показника 2019 р. на 8.792,7 млн грн, або на 5,8%, а також менше на 13,8% розрахункового обсягу бюджетного відшкодування, врахованого в уточненому плановому показнику ПДВ на 2020 рік /166,1 млрд грн/. За даними Державної податкової служби України (далі – ДПС) залишок невідшкодованих сум ПДВ за звітний період зменшився на 9.112 млн грн, або на 33,3%, і на 01.01.2021 р. становив 18.281,4 млн грн.

До спеціального фонду державного бюджету доходи надійшли у сумі 198.424,3 млн грн, що на 35.118,6 млн грн, або на 21,5%, більше затвердженого із змінами плану. Встановлений Законом показник перевиконано в основному «традиційно» за рахунок власних надходжень бюджетних установ (на 31.618,5 млн грн, або на 84,6%), а також ряду інших платежів, зокрема: акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) (на 3.359 млн грн, або на 6,8%), ввізного мита (на 994,9 млн грн, або на 13%).

Керуючись частиною четвертою статті 23 Кодексу, планові показники спеціального фонду були збільшені без внесення змін до Закону на 45.270 млн грн (в основному за рахунок збільшення плану по інших джерелах власних надходжень бюджетних установ на 37.304,4 млн грн) і відносно уточненого плану виконання доходів спеціального фонду становило 95,1%. При цьому щороку спостерігається значне перевиконання власних надходжень бюджетних установ порівняно із затвердженими Законом показниками (наприклад, у 2017 р. – на 60%, у 2018 р. – на 78%, у 2019 р. – на 37,1%, у 2020 р. – на 84,6%). Зазначене свідчить про системні недоліки планування таких надходжень багатьма головними розпорядниками коштів державного бюджету (зокрема, заниження планових показників при формуванні проекту державного бюджету та нереалістичне їх збільшення в процесі виконання державного бюджету), на що протягом останніх років Комітет неодноразово звертав увагу Уряду. Крім того, у 2020 р. зазначене також пов’язано з відображенням за кодом 2502000 «Інші джерела власних надходжень бюджетних установ» надходжень від запозичень, здійснених Укравтодором під державні гарантії, у сумі 23,6 млрд грн.

З 2020 р. до спеціального фонду державного бюджету зараховуються 100% акцизного податку та ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби (крім 13,44% акцизного податку з пального, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування), які є джерелами формування державного дорожнього фонду /у 2019 р. – 75%/. За звітний період до державного дорожнього фонду у частині доходів надійшло 73.895,9 млн грн, що на 4.933,9 млн грн, або на 7,2% більше плану. Згідно з частиною четвертою статті 24-2 Кодексу у разі перевиконання зазначених надходжень такі понадпланові кошти розподіляються за відповідними напрямами державного дорожнього фонду автоматично в пропорціях, визначених цією частиною, при цьому подальший розподіл коштів на відповідну субвенцію місцевим бюджетам має здійснюватися відповідно до вимог частини другої статті 103-1 Кодексу в порядку, встановленому частиною шостою статті 108 Кодексу (тобто за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом). Аналогічна ситуація щодо перевиконання зазначених надходжень мала місце і в 2019 р., але, незважаючи на надані Верховною Радою і Комітетом рекомендації, у 2020 р. не здійснювався розподіл додаткового обсягу відповідної субвенції, натомість лише у 2021 р. Урядом прийнято відповідне рішення /розпорядження КМУ від 14.04.2021 р. № 356-р/.

Відповідно до статті 25 Закону та прийнятого на її виконання рішення Уряду (постанова КМУ від 15.07.2020 р. № 593), погодженого з Комітетом, до спеціального фонду державного бюджету зараховано надходження від сплати дивідендів, нарахованих на акції за результатами фінансово-господарської діяльності у 2019 році НАК «Нафтогаз України», у сумі 3.850,89 млн грн та спрямовано такі кошти на забезпечення придбання АТ «Магістральні газопроводи України» в АТ «Укртрансгаз» частки у статутному капіталі ТОВ «Оператор ГТС України» у розмірі 100% статутного капіталу. При цьому у Законі не передбачено відповідних планових показників доходів і видатків спеціального фонду державного бюджету на 2020 рік.

Водночас, за окремими джерелами спеціального фонду затверджені показники доходів не виконані у значних обсягах, насамперед, щодо: плати за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор (при плані 4.411,3 млн грн надходження становили лише 500 грн); надходжень від реалізації державних запасів товарів (при плані 607,9 млн грн надійшло 2,4 млн грн, або 2,4%). При цьому ненадходження плати за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор спричинено зволіканням із прийняттям необхідних нормативно-правових актів (зокрема, Закон України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» прийнято 14.07.2020 р. за № 768-ІХ і набрав чинності 13.08.2020 р., а ліцензійні умови у сфері організації та проведення азартних ігор затверджені Урядом лише наприкінці року /постанова КМУ від 21.12.2020 р № 1341/), що також відмічено у Висновках РП.

За даними ДПС на 01.01.2021 р. податковий борг перед зведеним бюджетом становив 103.963 млн грн, що на 19.626,4 млн грн, або на 15,9%, менше ніж на початок звітного періоду. Перед державним бюджетом такий борг зменшився за 2020 р. на 21.923,6 млн грн, або на 21,1%, і становив 82.188,9 млн грн. Найбільші суми податкової заборгованості щодо державного бюджету становили по ПДВ (46.330,7 млн грн), податку на прибуток підприємств (15.196,1 млн грн) та рентній платі за користування надрами (3.387,8 млн грн), а найбільшими боржниками з податкових зобов’язань перед державним бюджетом на 01.01.2021 р. були: ТОВ «ТРІОЛАН.МАНІ» (3,77 млрд грн), ТОВ «ПАРКОМ ТРАНС» (1,96 млрд грн), ТОВ «ФК "ТАНДЕМ-ФІНАНС"» (1,19 млрд грн), ТОВ «НАДРА ГЕОЦЕНТР» (1,57 млрд грн), ПРАТ «РОСАВА» (1,28 млрд грн), ТОВ «ДНІПРООЛІЯ» (1,09 млрд грн), ДП «СЕЛИДІВВУГІЛЛЯ» (1,02 млрд грн).

Зменшення податкового боргу відбулося, передусім, в результаті реалізації норм закону № 1006-ІХ щодо погашення ПАТ «Укрнафта» податкового боргу, в т.ч. реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, пені та процентів, нарахованих та/або таких, що підлягають нарахуванню на суму цього боргу) з рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату, податку на прибуток підприємств та ПДВ (зокрема, погашено заборгованість з відповідної рентної плати загалом у сумі 20,87 млрд грн).

Разом з тим, за додатково отриманою інформацією ДПС у загальному обсязі податкового боргу 18,6%, або 19,3 млрд грн, є податковою заборгованістю суб’єктів господарювання державного сектору економіки, при цьому така заборгованість за 2020 рік збільшилася на 1,9 млрд грн, або на 10,9%. Найбільші обсяги такої заборгованості сформовано суб’єктами, що належать до сфер управління Міненерго (11.786,5 млн грн, або 61,1%), Фонду державного майна (2.862,2 млн грн, або 15%), Мінекономіки (911,4 млн грн, або 4,6%), Мінінфраструктури (649 млн грн, або 3,1%), Міноборони (286,7 млн грн, або 1,5%), Державного космічного агентства (234,1 млн грн, або 1,2%), Мін’юсту (207,8 млн грн, або 1,1%). Водночас, найбільшим боржником серед суб’єктів господарювання державного сектору економіки є Державний концерн «УКРОБОРОНПРОМ»: сукупний податковий борг підприємств – учасників цього Концерну перед бюджетом на 01.01.2021 р. становив 1.352,5 млн грн, або 7%.

За 2020 рік списано податкового боргу щодо зведеного бюджету у сумі 15.106,6 млн грн проти 5.870,9 млн грн у 2019 р., з них за платежами державного бюджету – 12.614,3 млн грн проти 5.180,7 млн грн у 2019 р. (або в 2,4 раза більше). Найбільше списано податкового боргу щодо державного бюджету по податку на прибуток підприємств (5,74 млрд грн) та ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (5,77 млрд грн). Відповідно до додаткової інформації від ДПС щодо 100 платників податків, яким списано найбільші обсяги податкової заборгованості щодо державного бюджету загалом на суму 9,56 млрд грн, 88,4% цієї суми (або 8,45 млрд грн) є списанням безнадійного боргу 70 платників, які визнано банкрутом або ліквідованим банком, а 11,6% цієї суми (або 1,11 млрд грн) є списанням безнадійного боргу 30 платників, стосовно якого минув строк давності /1095 днів/.

Обсяги розстрочень та відстрочень податкових зобов’язань до зведеного бюджету зменшилися за рік на 516,1 млн грн і становили на кінець звітного періоду 1.861,1 млн грн, або 1,8% податкового боргу, з них щодо державного бюджету – 1.723,9 млн грн (за рік зменшилися на 483,6 млн грн, або на 21,9%).

Отже, податковий борг перед державним бюджетом зменшився у 2020 р. переважно за рахунок погашення податкової заборгованості ПАТ «Укрнафта» і списання безнадійного податкового боргу, що також відмічено у Висновках РП. Таким чином, загалом стан фінансової дисципліни платників податків не поліпшився, а деяких суб’єктів господарювання державного сектору економіки – взагалі погіршився, що свідчить про недієвість заходів органів ДПС щодо погашення податкового боргу перед державним бюджетом та слабкий нагляд уповноважених центральних органів виконавчої влади за фінансово-економічною діяльністю суб’єктів господарювання державного сектору економіки – боржників в частині їх розрахунків з бюджетом.

За даними ДПС загальний обсяг переплат до зведеного бюджету зменшився за рік на 19.253,1 млн грн, або на 23,8%, та на 01.01.2021 р. становив 61.585,9 млн грн, з них до державного бюджету – 45.030,2 млн грн (у т.ч.: надміру сплачені суми податків і зборів – 15.861,2 млн грн; платежі, які сплачені та будуть нараховані у наступному звітному періоді, – 29.169 млн грн), що на 20.267,9 млн грн менше, ніж на початок 2020 р. Вагомі суми переплат до державного бюджету склалися щодо податку на прибуток підприємств (23,47 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (7,36 млрд грн), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (6,74 млрд грн), податку та збору на доходи фізичних осіб (4,32 млрд грн). При цьому у сумах платежів, які сплачені та будуть нараховані у наступному звітному періоді, враховано здійснені відповідно до закону № 1006-ІХ платежі НАК «Нафтогаз України» і ПАТ «Укрнафта» на загальну суму 13,6 млрд грн (з них з податку на прибуток підприємств – 9,6 млрд грн, ПДВ – 3,9 млрд грн), як наслідок, не буде отримано такі доходи державного бюджету у 2021 р., на що також звертає увагу Рахункова палата.

За даними ДПС втрати доходів бюджетів від наданих податкових пільг за 2020 р. становили 42.428,3 млн грн, що на 299,9 млн грн, або на 0,7%, менше ніж за 2019 р., з них найвагоміші втрати бюджету від пільгового оподаткування відбулися щодо: ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – 26.926,9 млн грн /зменшення за рік на 12,9%/, податку на майно (включаючи плату за землю) – 13.315 млн грн /збільшення на 44,3%/, податку на прибуток підприємств – 2.079,6 млн грн /збільшення на 20,5%/. За даними Державної митної служби України (далі – ДМС) пільги із сплати митних платежів при імпорті товарів в Україну за 2020 р. становили 100.162,1 млн грн, що на 8.018,7 млн грн, або на 8,7%, більше ніж за 2019 р., з них щодо: акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 62.982,9 млн грн /збільшення за рік на 18%/, мита – 20.063,4 млн грн /збільшення на 19,6%/, ПДВ з ввезених на територію України товарів – 17.115,8 млн грн /зменшення на 22,2%/. Значні обсяги втрат доходів бюджету внаслідок пільгового оподаткування є результатом розширення бази податкових і митних пільг згідно із законодавством та недостатнього контролю за правомірністю отримання відповідних пільг суб’єктами господарювання.

Окремо варто звернути увагу, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24.04.2020 р. № 568-IX «Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України» (із змінами) основним завданням зазначеної Комісії визначено розслідування корупційних дій, які призвели до недоотримання доходів державного бюджету в особливо великих розмірах у період з 1 січня 2019 р. по грудень 2020 р. включно. Верховною Радою 02.12.2020 р. заслухано попередній звіт зазначеної Комісії та направлено його до відповідних державних органів для розгляду та реагування, а також доручено Рахунковій палаті здійснити позаплановий захід державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) в частині перевірки діяльності Державної фіскальної служби України (далі – ДФС), ДПС та ДМС у згаданий період /постанова ВРУ від 02.12.2020 р. № 1034-IX/. Наразі на розгляд Верховної Ради подано звіт зазначеної Комісії /проект постанови за реєстр. № 5424 від 26.04.2021 р./, в якому серед іншого наголошено, що державний бюджет на 2019 р. і на 2020 р. не виконано в повному обсязі через недоліки в адмініструванні податків, зборів та митних платежів ДФС, ДПС та ДМС, існування схем зі штучного формування податкового кредиту з ПДВ, недостатність дій з запобігання та протидії контрабанді, а також наведено рекомендації для ДПС, ДМС і ДФС про вжиття заходів для усунення виявлених порушень та щодо належної координації діяльності цих органів під час виконання повноважень щодо забезпечення надходжень до державного бюджету. Поряд з тим, Рахунковою палатою за результатами відповідного аудиту /рішення від 22.12.2020 р. № 34-3/ відмічено, що заходи, спрямовані ДФС, ДПС, ДМС та їх територіальними органами на забезпечення надходжень до державного бюджету, були малоефективними і малорезультативними, зокрема, засвідчено низький рівень узгодження та сплати до бюджету донарахованих відповідними органами грошових зобов’язань за результатами проведених перевірок платників податків.

Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу

За підсумками виконання державного бюджету за 2020 рік дефіцит становив 217.611 млн грн, або 5,2% ВВП, при затвердженому із змінами граничному обсязі дефіциту – 298.404,3 млн грн, або 7,5% прогнозного ВВП (дефіцит у 2018 р. – 59.251,1 млн грн, або 1,7% ВВП, у 2019 р. – 80.993,7 млн грн, або 2% ВВП), у т.ч. за загальним фондом – 216.467,8 млн грн, або 78,9% граничного обсягу (274.494,1 млн грн), за спеціальним фондом – 1.143,2 млн грн, або 4,8% граничного обсягу (23.910,2 млн грн). Нижчий показник дефіциту державного бюджету порівняно з його граничним обсягом обумовлений, насамперед, проведенням видатків і наданням кредитів з державного бюджету в обсягах, менших за бюджетні призначення. Разом з тим, порівняно з 2019 роком дефіцит державного бюджету зріс у 2,7 раза і є найбільшим за номінальним обсягом за всі роки, а відносно ВВП – за останні 10 років, що також відмічено у Висновках РП.

Слід звернути увагу, що Законом граничний обсяг дефіциту державного бюджету на 2020 р. первинно визначено у сумі 94.275,7 млн грн, або 2,1% прогнозного ВВП, затим змінами до Закону його збільшено на 204.128,6 млн грн, або в 2,2 раза, насамперед йдеться про закон № 553-ІХ, яким одночасно встановлено, що до 01.01.2021 р. не застосовуються вимоги абзаців другого і третього частини першої статті 14 Кодексу /згідно з якими граничний обсяг дефіциту державного бюджету не може перевищувати 3% прогнозного ВВП/.

До державного бюджету за 2020 рік від приватизації державного майна надійшло 2.248,2 млн грн /у 2018 р. – 268,8 млн грн, або 1,4%; у 2019 р. – 549,5 млн грн, або 3,2%/ коштів від продажу об’єктів малої приватизації (з них майже половину надійшло від продажу державного пакету акцій ПрАТ «Готель «Дніпро»), що в 4,5 раза перевищує затверджений із змінами річний план (0,5 млрд грн). Первинно затверджений план у сумі 12 млрд грн зменшено законом № 553-ІХ на 11,5 млрд грн, що пов’язано в основному з законодавчою вимогою (встановленою законом від 30.03.2020 р. № 540-IX) щодо тимчасового припинення приватизації об’єктів великої приватизації на період встановлення карантину та обмежувальних заходів щодо запобігання виникненню та поширенню COVID-19.

У 2020 р. державні запозичення здійснені загалом у сумі 639.615,3 млн грн (у т.ч. внутрішні – 389.179,4 млн грн, зовнішні – 250.435,9 млн грн), що на 213.918,8 млн грн або у 1,5 раза більше, ніж у 2019 р. У загальному обсязі залучених запозичень середньострокові зобов’язання становили 37,62% (240.640,3 млн грн), короткострокові зобов’язання – 32,44% (207.488,8 млн грн), довгострокові зобов’язання – 29,94% (191.486,2 млн грн), хоча Програмою управління державним боргом на 2020 рік (затвердженою наказом Мінфіну від 30.01.2020 р. № 33) планувалася дещо інша структура запозичень: довгострокові інструменти – 51,9%, середньострокові інструменти – 33,3%, короткострокові інструменти – 14,8%. Отже, у звітному періоді (як і в попередніх двох роках) Мінфіном не забезпечено досягнення визначених ним індикаторів щодо структури запозичень, що свідчить про неефективність здійснених заходів з управління державним боргом.

Державні запозичення до загального фонду здійснені в обсязі 621.540,7 млн грн, що більше встановленого Законом із змінами плану на 1.538,6 млн грн, або на 0,2% (при тому що первинно визначений план законом № 553-ІХ збільшено на 277.499,6 млн грн), та менше уточненого плану на 41.078,4 млн грн, або на 6,2%. Перевищення затверджених планових показників є результатом реалізації законодавчих норм, які надають право здійснювати понадпланові запозичення. Зокрема, затверджені планові показники було збільшено загалом на 42.617 млн грн, у т.ч.:

збільшено на 31.512,3 млн грн у зв’язку з необхідністю погашення боргових зобов’язань (планові показники з погашення боргових зобов’язань збільшено на таку ж суму) відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 16 Кодексу;

збільшено на 9.004,5 млн грн для здійснення правочину з державними деривативами відповідно до статті 31 Закону (із збільшенням на цю суму планових показників з погашення боргових зобов’язань);

збільшено на 6.840 млн грн у зв’язку з випуском ОВДП в обмін на них акцій додаткової емісії АТ «Укрексімбанк» відповідно до статті 16 Закону і постанови КМУ від 23.09.2020 р. № 881 (з одночасним передбаченням відповідного показника за кодом 601220 «Придбання цінних паперів»);

зменшено на 4.739,8 млн грн на виконання вимог частини одинадцятої статті 16 Кодексу щодо спрямування на фінансування державного бюджету 2020 р. понадпланових запозичень, здійснених у такій сумі у 2019 р. відповідно до розпорядження КМУ від 18.12.2019 р. № 1279-р (з одночасним передбаченням відповідного показника за кодом 602100 «Зміни обсягів бюджетних коштів» /на початок періоду/).

Внутрішні державні запозичення за загальним фондом становили 389.179,4 млн грн, або 103,1% затвердженого із змінами обсягу, і здійснювалися шляхом випусків ОВДП. Згідно з пояснювальною запискою до Звіту у 2020 р. середньозважена відсоткова ставка за розміщеними ОВДП становила 7,8% річних (у 2018 р. – 10,3%, 2019 р. – 13%), а середній строк до погашення розміщених на аукціонах ОВДП – 1 рік (у 2018 р. – 0,8 року, 2019 р. – 1,7 року).

У Висновках РП зазначено, що у 2020 р. більше половини внутрішніх запозичень – короткострокові, що спричинило збільшення витрат на погашення внутрішніх зобов’язань, більше третини – отримано в листопаді-грудні, що збільшило їх дохідність, при цьому найбільше ОВДП придбали банки (обсяг ОВДП у власності яких – 51,9% загального обсягу ОВДП, що перебувають в обігу).

Належить зауважити, що на відміну від 2018-2019 рр., в яких не здійснювалися понадпланові випуски ОВДП для капіталізації банків, у звітному періоді відповідно до статті 16 Закону та постанови КМУ від 23.09.2020 р. № 881 «Про збільшення статутного капіталу акціонерного товариства “Державний експортно-імпортний банк України”» шляхом випуску ОВДП у сумі 6,84 млрд грн /із строком обігу до 15 р. та відс. ставкою доходу до 9,3% річних/ спрямовано відповідні кошти на збільшення статутного капіталу АТ «Укрексімбанк». Мінфіном поінформовано Комітет щодо цієї операції, але не надано відповідного фінансово-економічного обґрунтування. Слід звернути увагу, що протягом 2008-2017 рр. і 2020 р. шляхом випуску ОВДП на збільшення статутного капіталу АТ «Укрексімбанк» загалом спрямовано 42,6 млрд грн. Зазначений спосіб державної фінансової підтримки АТ «Укрексімбанк» створює додаткове навантаження на державний бюджет у зв’язку з необхідністю щорічної виплати відсотків за такими ОВДП протягом строку їх обігу.

Натомість щодо запланованого на 2020 р. придбання ОВДП у сумі 792,1 млн грн за спеціальним фондом державного бюджету відповідно до статті 9 Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки» (з метою захисту коштів фінансового резерву, призначеного для зняття з експлуатації ядерних установок, від інфляції та отримання додаткового джерела його формування), пункту 7 частини четвертої статті 30 Кодексу і пункту 4 статті 14 Закону слід зазначити, що така операція у звітному періоді (як втім і в попередніх роках) не проводилася. З цього приводу Рахунковою палатою за результатами відповідного аудиту /рішення від 10.11.2020 р. № 30-4/ відмічено, що Міненерго і Мінфіном не вирішено питання захисту коштів фінансового резерву від інфляції шляхом спрямування на придбання ОВДП коштів у сумі 5.096,5 млн грн (загальна сума коштів фінансового резерву, що перераховані ДП «НАЕК «Енергоатом» до спеціального фонду державного бюджету за весь час формування цього резерву на 01.10.2020 р.), як наслідок загальна сума коштів фінансового резерву у доларовому еквіваленті знецінилася у 2 рази.

Зовнішні державні запозичення за загальним фондом становили 232.361,2 млн грн, або 95,9% затвердженого із змінами обсягу, з них:

115 млрд грн отримано внаслідок випуску довгострокових ОЗДП, з яких: 33,9 млрд грн – від розміщення ОЗДП на суму 1,25 млрд євро /з доходом за ставкою 4,375% річних та строком погашення у січні 2030 р. – відповідно до умов, визначених наказом Мінфіну від 22.01.2020 р. № 19/; 55,4 млрд грн – від розміщення ОЗДП на суму 2 млрд дол. США /з доходом за ставкою 7,253% річних та строком погашення у березні 2033 р. – відповідно до умов, визначених наказом Мінфіну від 23.07.2020 р. № 453/, з них 24,1 млрд грн (0,87 млрд дол. США) – для здійснення правочину з державним боргом з дострокового погашення/викупу ОЗДП 2015 р.; 9 млрд грн – від приватного розміщення додаткового випуску ОЗДП 2015 р. на суму 328,8 млн дол. США для здійснення правочину з державними деривативами /з доходом за ставкою 7,75% річних – відповідно до умов, визначених наказом Мінфіну від 25.08.2020 р. № 523/, при цьому зазначена операція також відображена у звітності за показником «Коригування» (код 403200); 16,7 млрд грн – від дорозміщення ОЗДП 2020 р. на суму 600 млн дол. США /з доходом за ставкою 7,253% річних та строком погашення у березні 2033 р. – відповідно до умов, визначених наказом Мінфіну від 11.12.2020 р. № 758/;

98,9 млрд грн отримано від позик, наданих міжнародними фінансовими організаціями (далі – МФО) і іноземними державами, з яких: 55,2 млрд грн (1,5 млрд СПЗ) – перший транш кредиту МВФ в рамках програми Stand-by-2020; 35,4 млрд грн – надходження коштів в рамках макрофіскальної допомоги ЄС на суму 1,1 млрд євро /з них 500 млн євро – другий транш в рамках четвертої макрофінансової допомоги ЄС (відповідно до Кредитної угоди з ЄС від 08.11.2018 р.) і 600 млн євро – перший транш в рамках нової макрофінансової допомоги ЄС (відповідно до Кредитної угоди з ЄС від 23.07.2020 р.); 8,2 млрд грн (291 млн дол. США) – кошти позик МБРР в рамках інвестиційних проектів «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей» та «Друге додаткове фінансування, спрямоване на подолання наслідків пандемії СOVID-19 в рамках Проекту «Модернізація системи соціальної підтримки населення»;

18,1 млрд грн отримано кредитів від іноземних фінансових установ, з яких 8,3 млрд грн (250 млн євро) від Cargill Financial Services International, Inc (на підставі постанови КМУ від 17.08.2020 р. № 717, згідно з якою залучається кредит з доходом за ставкою 5,95% річних з терміном остаточного погашення через 3 р. та з доходом за ставкою 6,85% річних з терміном остаточного погашення через 5 р.) та 9,6 млрд грн (340,7 млн дол. США) від Deutsche Bank AG (на підставі постанови КМУ від 23.12.2020 р. № 1291, згідно з якою залучається кредит за ставкою LIBOR у доларах США на строк 3 місяці і маржою до 5,75% річних з терміном остаточного погашення через 6 місяців).

У пояснювальній записці до Звіту вказано, що середньозважена відсоткова ставка за державними зовнішніми запозиченнями до загального фонду у 2020 р. становила 4,17% (у 2019 р. – 6,39%).

До спеціального фонду надійшли державні зовнішні запозичення /кредити (позики), що залучаються державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО) для реалізації інвестиційних проектів/ в обсязі 18.074,6 млн грн, що становить 79,8% плану (у 2017 р. – 46,2%, 2018 р. – 46,7%, 2019 р. – 71,5%). За інформацією Мінфіну (у звіті про виконання Програми управління державним боргом за 2020 рік) відхилення фактичного показника таких запозичень від плану викликано: недостатньою ефективністю планування обсягів вибірки відповідальними виконавцями проектів; карантинними заходами, пов’язаними з пандемією COVID-19; довготривалими тендерними процедурами за правилами МФО; затримками з розробки проектно-кошторисної документації та набранням чинності міжнародними угодами; тривалим відбором підпроектів та кінцевих бенефіціарів на етапі реалізації рамкових проектів.

При цьому у 2020 р. з 39 інвестиційних проектів, передбачених у додатку № 8 до Закону (з урахуванням змін, внесених законом від 03.11.2020 р. № 946-ІХ), взагалі не надходили кошти кредитів (позик) на реалізацію 14 проектів, а саме: «Будівництво повітряної лінії 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська» від ЄБРР (446,97 млн грн) /хоча угоду ратифіковано законом від 06.07.20211 р. № 3594-VI/ і від ЄІБ (430,4 млн грн) /хоча угоду ратифіковано законом від 18.09.2012 р. № 5256-VI (із змінами від 22.03.2018 р. № 2369-VIII)/; «Вища освіта України» від ЄІБ (100 млн грн) /хоча угоду ратифіковано законом від 08.11.2017 р. № 2186-VIІІ/ і від Північної екологічної фінансової корпорації (53,5 млн грн) /хоча угоду ратифіковано законом від 20.06.2018 р. № 2467-VIII/; «Розвиток системи водопостачання та водовідведення в місті Миколаїв» від ЄІБ (145 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 20.06.2012 р. № 4987-VI/; «Програма розвитку муніципальної інфраструктури України» від ЄІБ (248,6 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 03.02.2016 р. № 975-VІІI/; «Проект модернізації української залізниці» від ЄІБ (200 млн грн) /Угоду ратифіковано законом від 03.10.2018 р. № 2585-VIII/; «Європейські дороги України ІІ (Проект покращення транспортно-експлуатаційного стану автомобільних доріг на підходах до м. Києва)» від ЄІБ (1.000 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 16.11.2011 р. № 4042-VI/; «Транспортний зв’язок в Україні – Фаза І» від ЄІБ (150 млн грн) /хоча Угоду ратифіковано законом від 25.08.2020 р. № 827-IX/; «Основний кредит для малих та середніх підприємств та компаній з середнім рівнем капіталізації» від ЄІБ (336,6 млн грн) /хоча угоду ратифіковано законом від 15.07.2015 р.
№ 601-VIІІ/
; «Підвищення безпеки автомобільних доріг в містах України» від ЄІБ (9,8 млн грн) /хоча угоду ратифіковано законом від 19.12.2019 р.
№ 415-IX/
; «Проект муніципального водного господарства м. Чернівці, стадія І» від KFW (190 млн грн) /хоча угоду ратифіковано законом від 27.01.2016 р. № 943-VIІІ/; «Незв’язаний фінансовий кредит» (проект щодо відновлення Сходу України) від KFW (100 млн грн) /хоча угоду ратифіковано законом від 15.07.2015 р. № 605-VIII/; «Рефінансування енергоефективних інвестицій малих та середніх підприємств України через фінансовий сектор» від KFW (202 млн грн) /немає офіційної інформації щодо підписання відповідної угоди/; «Проект з розбудови підрозділів охорони кордону» від Уряду Республіки Польща (5,4 млн грн) /хоча угоду ратифіковано законом від 03.02.2016 р. № 977-VIII/; «Проект з розбудови прикордонної дорожньої інфраструктури на українсько-угорському державному кордоні» від Ексімбанку Угорщини (27 млн грн) /хоча угоду ратифіковано законом від 23.03.2017 р. № 1978-VIІІ/.

Керуючись статтею 4 Закону і частиною восьмою статті 23 Кодексу, у 2020 р. прийнято 5 рішень Уряду (розпорядження КМУ від 19.06.2020 р. № 731-р, від 19.08.2020 р. № 1033-р, від 30.09.2020 р. № 1193-р, від 18.11.2020 р. № 1451-р і від 18.11.2020 р. № 1455-р), якими за спеціальним фондом державного бюджету здійснено перерозподіли обсягів залучення кредитів (позик) від МБРР, ЄБРР, ЄІБ, KFW, Уряду Республіки Польща, Ексімбанку Угорщини, Уряду Французької Республіки та витрат за бюджетними програмами Мінфіну, МОЗ, Мінсоцполітики, Укравтодору, МОН, Мінрегіону, Мінінфраструктури, МВС, Мінреінтеграції щодо реалізації 25 інвестиційних проектів загалом на суму 4.369,3 млн грн, що мало сприяти більш ефективному управлінню відповідними кредитними ресурсами і підвищенню рівня їх залучення, але водночас є результатом неякісного бюджетного планування. Комітет погодив ці рішення та рекомендував Уряду доручити Мінфіну і відповідним головним розпорядникам коштів активізувати роботу щодо виконання планових показників залучення таких кредитів (позик) та забезпечити своєчасне і ефективне використання зазначених коштів.

Таким чином, порівняно з попередніми роками стан залучення зазначених запозичень поліпшився, але залишається недостатнім та є наслідком системних недоліків у плануванні та використанні таких коштів, на що постійно звертає увагу Комітет.

Крім того, слід звернути увагу, що окремі показники за 2020 рік щодо кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду державного бюджету від іноземних держав, банків і МФО для реалізації інвестиційних проектів, відрізняються (містять помилки) у звітах за формами додатків до Закону та інформації про виконання інвестиційних проектів, що реалізуються із залученням державою кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО, поданій у складі Звіту відповідно до пункту 15-2 частини другої статті 61 Кодексу (далі – інформація про виконання проектів). Зокрема, у звіті за формою додатка № 8 до Закону показник щодо обсягу залучення кредиту (позики) за бюджетною програмою 2311600 є помилковим; у звіті за формою додатка № 8 до Закону та інформації про виконання проектів за бюджетними програмами 2751630 і 2761600 відрізняються показники щодо фактичної суми залученого кредиту (позики); у звіті за формою додатка № 4 та інформації про виконання проектів за бюджетною програмою 3901630 відрізняються показники щодо виконання витрат; у графі щодо планового обсягу залучення кредиту (позики) звіту за формою додатка № 8 до Закону відображено визначені Законом (із змінами) показники, а інформації про виконання проектів – уточнені показники (з урахуванням здійснених перерозподілів). Варто нагадати, що подібна ситуація мала місце і в 2019 році, у зв’язку з чим Верховною Радою та Комітетом доручено Уряду забезпечити узгодженість відповідних показників надалі.

У 2020 р. витрати державного бюджету з погашення та обслуговування боргових зобов’язань становили 505.228,1 млн грн, що на 8,8% більше, ніж у 2019 р.

Платежі з погашення державного боргу здійснені у сумі 385.509,3 млн грн, що становить 111,4% затвердженого із змінами плану у сумі 346.008 млн грн (законом № 553-ІХ первинний план збільшено на 63.871 млн грн), 99,7% уточненого плану та 111,7% факту за 2019 р. (345.212,6 млн грн), у т.ч. на: погашення внутрішнього боргу – 239.866,8 млн грн, або 110,9% затвердженого із змінами плану; погашення зовнішнього боргу – 145.642,5 млн грн, або 112,3% затвердженого із змінами плану. У 2020 р. відбулося збільшення планових показників погашення державного боргу з одночасним збільшенням плану державних запозичень до загального фонду загалом на 40.516,8 млн грн відповідно до абзацу п’ятого частини першої і частини сьомої статті 16 Кодексу та статті 31 Закону (про що вже вище зазначено).

У структурі витрат на погашення державного боргу найбільшу питому вагу становили витрати на: погашення ОВДП – 239,7 млрд грн (62,2%); погашення ОЗДП – 96 млрд грн (24,9%); 42 млрд грн (10,9%) – погашення позик, наданих МФО.

У Висновках РП зауважено, що у 2020 р. до додаткових витрат за борговими зобов’язаннями призвели: правочин з державним боргом (щодо викупу частини ОЗДП 2015 р. за рахунок випуску ОЗДП 2020 р.) – у сумі 845,4 млн дол. США (23 млрд грн) за рахунок зменшення витрат у 2021 - 2022 рр.; правочин з державними деривативами (щодо обміну їх частини на додатковий випуск ОЗДП 2015 р. з погашенням у вересні) – 341,5 млн дол. США (9 млрд грн), що більше у 7,8 раза передбачених на 2021 рік видатків на виплати за державними деривативами і у 70,9 раза – очікуваної, за оцінкою Мінфіну, у 2021 р. економії коштів на ці виплати. У зв’язку з цим, виникає питання щодо раціональності і ефективності таких активних операцій з управління державним боргом.

Видатки на обслуговування державного боргу проведено у сумі 119.718,8 млн грн, що на 13,5% менше затвердженого із змінами плану /бюджетні призначення зменшено на 3.018,1 млн грн змінами до Закону (у т.ч. спочатку збільшено на 3.325 млн грн законом № 553-ІХ, затим зменшено загалом на 6.343,1 млн грн законом № 822-IX, законами від 03.09.2020 р. № 873-ІХ, від 17.09.2020 р. № 909-ІХ) у зв’язку з економією коштів)/ та на 0,4% більше факту за 2019 р.

Окремо слід відмітити, що протягом останніх 3 років Фондом гарантування вкладів фізичних осіб здійснювалося дострокове погашення векселів, виданих Фондом в обмін на ОВДП (у 2014-2016 рр. з державного бюджету забезпечено надання кредитів Фонду на суму майже 59,56 млрд грн шляхом випуску ОВДП в обмін на векселі Фонду), у сумі 12.117,7 млн грн, з них у 2020 р. – 2.000,1 млн грн (2018 р. – 1 млрд грн, 2019 р. – 9.117,6 млн грн). При цьому на відміну від 2018-2019 рр., в яких зазначені кошти не планувалися у відповідних законах про державний бюджет та надійшли до загального фонду державного бюджету, у звітному періоді передбачено зарахування таких коштів у сумі 2 млрд грн до спеціального фонду державного бюджету з цільовим спрямуванням на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва (згідно з законом від 14.01.2021 р. № 436-ІХ).

За звітний період державні гарантії надано в обсязі 48.531,2 млн грн, який є в 10 раз більшим, ніж за 2019 р. (4.851 млн грн), найбільшим показником за останні 8 років та становив 5,5% фактичних доходів загального фонду державного бюджету. Слід звернути увагу, що Законом граничний обсяг надання державних гарантій на 2020 р. первинно визначено у сумі 29.274,08 млн грн, але законом № 553-ІХ такий показник виключено, водночас уповноважено Комітет погоджувати відповідні рішення Уряду та встановлено, що до 01.01.2021 р. не застосовуються вимоги абзацу першого частини першої статті 17, частини першої статті 18 і пункту 2 частини першої статті 40 Кодексу (згідно з якими законом про державний бюджет визначається граничний обсяг надання державних гарантій, при цьому такий обсяг не може перевищувати 3% планових доходів загального фонду державного бюджету). Зазначене призвело до суттєвого (майже на чверть) зростання гарантованого державою боргу та збільшення ризиків боргового навантаження на державний бюджет щодо здійснення виплат за гарантійними зобов’язаннями у наступних бюджетних періодах, про що також зауважено у Висновках РП.

Зокрема, відповідно до пункту 1 статті 6 і статті 6-1 Закону державні гарантії надано за внутрішніми зобов’язаннями суб’єктів господарювання у сумі 43.654,2 млн грн відповідно до рішень Уряду, погоджених з Комітетом (крім постанови КМУ від 01.04.2020 р. № 254, на час прийняття якої Комітет не мав відповідних повноважень), а саме:

Укравтодору у сумі 23.524 млн грн /відповідно до постанов КМУ від 01.04.2020 р. № 254 (якою передбачено 19.274 млн грн) і від 18.11.2020 р. № 1124 (якою передбачено 5 млрд грн)/;

Державній іпотечній установі у сумі 2.970 млн грн /відповідно до постанови КМУ від 16.11.2020 р. № 1100 (якою передбачено 3 млрд грн)/;

ДП «Антонов» у сумі 2.980,2 млн грн /відповідно до постанови КМУ від 29.12.2020 р. № 1352 (якою передбачено 3.824,08 млн грн)/;

ПрАТ НЕК «Укренерго» у сумі 10.250 млн грн /відповідно до постанови КМУ від 09.12.2020 р. № 1203 (якою передбачено 11,3 млрд грн)/;

на портфельній основі щодо кредитів 11 банків-кредиторів для суб’єктів мікро-, малого та/або середнього підприємництва загалом у сумі 3.930 млн грн /відповідно до статті 6-1 Закону (якою передбачено 5 млрд грн) і постанови КМУ від 23.12.2020 р. № 1317 (якою передбачено 4.980 млн грн щодо 13 банків-кредиторів)/.

При цьому державні гарантії не надано за 3 рішеннями Уряду, погодженими з Комітетом /відповідно до постанов КМУ від 29.12.2020 р. №№ 1349, 1350 і 1351/, щодо програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави, на загальну суму 3.024 млн грн, внаслідок чого такі рішення не були реалізовані і втратили свою актуальність.

Крім того, відповідно до пункту 2 статті 6 Закону державні гарантії надано за зовнішніми зобов’язаннями ПрАТ НЕК «Укренерго» у сумі 149 млн євро, або 4.877,05 млн грн /відповідно до розпорядження КМУ від 26.06.2019 р. № 537-р щодо залучення позики від ЄБРР для реалізації проекту модернізації мережі електропередачі/.

У 2020 р. витрати на обслуговування і погашення кредитів, взятих під державні гарантії у попередні роки, здійснювалися відповідно до бюджетних призначень і становили загалом 6.769,9 млн грн (у 2019 р. – 9.095,9 млн грн), з них щодо: розвитку мережі автомобільних доріг загального користування (код 3111030) – 5.378,7 млн грн; кредитів, залучених ДП "Укрмедпостач" для реалізації інвестиційного проекту (код 2301280) – 276,4 млн грн; реалізації проектів соціально-економічного розвитку (код 2401470) – 199,5 млн грн. При цьому на виконання державою гарантійних зобов’язань за спеціально визначеною бюджетною програмою (код 3511600) при затвердженому плані 1.664,2 млн грн проведені платежі у сумі 905 млн грн, а саме виконано гарантійні зобов’язання за ПАТ «Лисичанськвугілля» – 603,76 млн грн (гарантійна угода від 26.12.2011 р.) та ПрАТ «Завод «Кузня на Рибальському» – 301,26 млн грн (державна гарантія від 29.12.2017 р.). Загалом зазначені витрати зменшилися на 25,6% порівняно з 2019 р., але залишаються значними і є наслідком поширеної у попередніх роках практики проведення операцій щодо надання державних гарантій за кредитами, безпосереднім джерелом повернення яких є кошти державного бюджету (що в результаті призвело до збільшення боргового навантаження на державний бюджет і відволікання значної частини бюджетних коштів на такі виплати), а також матимуть тенденцію до зростання у наступних роках у зв’язку з відновленням з 2020 р. можливості Укравтодору здійснювати запозичення під державні гарантії /пункт 3-6 розділу VI Кодексу/, які вже надано у звітному періоді у сумі 23,5 млрд грн.

Протягом багатьох років (включаючи звітний період) залишається проблемним стан розрахунків суб’єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, з державним бюджетом, про що свідчить загальний обсяг відповідної простроченої заборгованості на 01.01.2021 р. у сумі 64.066,3 млн грн (з них заборгованість 25 суб’єктів господарювання, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті їх ліквідації, – 12.746,7 млн грн, або 19,9% загального обсягу). Така заборгованість за 2020 р. збільшилася на 16,1 млрд грн переважно внаслідок девальвації гривні до іноземних валют /на 01.01.2020 р. – 47.989,1 млн грн/. Згідно із звітними даними найбільші суми простроченої заборгованості на кінець 2020 р. мають такі суб’єкти (без урахування ліквідованих): концерн «Украгротехсервіс» (10.654,9 млн грн), ВАТ «Оріана» (5.917,5 млн грн), ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» (4.624,9 млн грн), корпорація «Украгропромбіржа» (4.307,2 млн грн), ВАТ «Лисичанськвугілля» (3.182,5 млн грн), ВАТ «ЗАлК» (2.215,1 млн грн), Харківське державне авіаційне виробниче підприємство (2.129,1 млн грн), ДП «Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу» (2.067,1 млн грн), ДП ВО «Південмаш» імені О.М. Макарова (1.900,5 млн грн), Київська міська рада (1.778 млн грн), Українська аграрна біржа (1.771,1 млн грн), ДП «ДБУНП «Повітряний експрес» (1.746,8 млн грн), Асоціація «Земля і люди» (1.552,2 млн грн), ДП «Укркосмос» (1.235,8 млн грн).

Отже, Кабінетом Міністрів, Мінфіном і ДПС не забезпечено поліпшення розрахунків з погашення відповідної простроченої заборгованості перед державним бюджетом. У Висновках РП вказано, що така заборгованість не погашалася і не списувалася. Зокрема, Рахунковою палатою зауважено, що Мінфін не проводив у 2020 р. заходів щодо стягнення простроченої заборгованості, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою статті 17 Кодексу (залучення суб’єктів господарювання для представництва органів державної влади в судах у справах про стягнення заборгованості, щодо стягнення якої органам ДПС відмовлено, здійснення на відкритих аукціонах продажу права вимоги погашення простроченої більше 3 років заборгованості).

Протягом звітного періоду повернуто до державного бюджету коштів позик за 59 гарантійними (борговими) договорами загалом у сумі 8.726,2 млн грн, що більше на 32,5%, ніж розрахунково планувалося.

Станом на 31.12.2020 р. державний та гарантований державою борг загалом становив 2.551.882 млн грн (90.253,5 млн дол. США), або 60,8% ВВП (на кінець 2016 р., 2017 р., 2018 р. і 2019 р. – відповідно 80,9%, 71,8%, 60,9% і 50,2%). За звітний період загальний обсяг боргу збільшився на 553,6 млрд грн, або на 27,7%, внаслідок перевищення надходжень від запозичень над витратами на погашення боргу та девальвації гривні, що також відмічено у Висновках РП.

Згідно з вимогами частини другої статті 18 Кодексу загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального обсягу ВВП, а у разі очікуваного перевищення цієї граничної величини Кабінет Міністрів невідкладно звертається до Верховної Ради за дозволом на тимчасове перевищення такої граничної величини та подає для схвалення план заходів з приведення загального обсягу відповідного боргу до встановлених вимог. Натомість такі положення не застосовуються у випадках, зокрема, проведення на території України антитерористичної операції та/або операції Об’єднаних сил (згідно з пунктом 23-1 розділу VI Кодексу), не застосовувалися з 18.04.2020 р. до 01.01.2021 р. (згідно із законом № 553-IX) та їх дію зупинено на 2021 р. (згідно із законом від 15.12.2020 р. № 1082-IX).

Таким чином, на кінець звітного періоду показник загального обсягу боргу держави відносно ВВП зменшився порівняно з 2016-2018 рр., але значно зріс проти 2019 р. і перевищив граничну величину боргу, хоча є законодавчо допустимим у сьогоднішніх умовах.

Державний борг збільшився за рік на 497.862,7 млн грн (або на 28,3%) і на 31.12.2020 р. становив 2.259.231,8 млн грн, або 79.903,2 млн дол. США (88,5% загального обсягу державного і гарантованого державою боргу), що на 127.560 млн грн менше встановленого статтею 5 Закону (із змінами) його граничного обсягу – 2.386.791,8 млн грн (який законом № 553-ІХ збільшено на 341.643,5 млн грн). Приріст такого боргу за звітний період спричинено перевищенням надходжень від державних запозичень над витратами на погашення державного боргу та девальвацією гривні. Державний зовнішній борг збільшився за рік на 5.168,2 млн дол. США (на 13,1%) до 44.510,7 млн дол. США (55,7% державного боргу), державний внутрішній борг збільшився на 171.214,8 млн грн (на 20,6%) до 1.000.709,9 млн грн (44,3% державного боргу). На кінець 2020 р. відношення державного боргу до ВВП становило 53,9% і збільшилося порівняно з двома попередніми роками (52,2% на кінець 2018 р. і 44,3% на кінець 2019 р.), а також є значно вищим, ніж у Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2019-2022 роки (затвердженій постановою КМУ від 05.06.2019 р. № 473), в якій передбачено зниження показника державного боргу, зокрема, до 51,1% ВВП на кінець 2019 р. і до 47% ВВП на кінець 2020 р.

Гарантований державою борг на кінець 2020 р. становив 292.650,2 млн грн, або 10.350,3 млн дол. США, що на 55.723,5 млн грн (або на 23,5%) більше факту на кінець 2019 р., у т.ч.: гарантований зовнішній борг – 9.210,1 млн дол. США, гарантований внутрішній борг – 32.237,4 млн грн. Фактичний показник гарантованого державою боргу виявився на 25.721,5 млн грн меншим, ніж визначений статтею 5 Закону граничний обсяг такого боргу (318.371,7 млн грн), який виключено законом № 553-ІХ, при цьому одночасно встановлено, що до 01.01.2021 р. не застосовуються вимоги абзацу першого частини першої статті 18 і пункту 2 частини першої статті 40 Кодексу (щодо визначення законом про державний бюджет граничного обсягу такого боргу).

За звітний період погіршилися показники боргової безпеки порівняно з 2018 і 2019 роками, насамперед йдеться про співвідношення дефіциту державного бюджету, державного і гарантованого державою боргу до ВВП (про що вище зазначено), обсяг державного і гарантованого державою боргу на одну особу /61,4 тис. грн проти 51,4 тис. грн і 47,7 тис. грн відповідно на кінець 2018 р. і 2019 р./, а також показник співвідношення витрат на погашення і обслуговування державного боргу до доходів державного бюджету /47% проти 37,7% і 46,5% відповідно за 2018 р. і 2019 р./, який майже втричі перевищив критичний рівень (16%), визначений у Методичних рекомендаціях щодо розрахунку рівня економічної безпеки України, затверджених наказом Мінекономіки від 29.10.2013 р. № 1277, на що у Висновках РП теж звернуто увагу. Загалом зазначене свідчить про підвищення боргового навантаження на державний бюджет та посилення вразливості державних фінансів до змін умов на фінансових ринках, що у подальшому матиме наслідком збільшення витрат на виконання боргових зобов’язань і зменшення фінансових можливостей для реалізації пріоритетних соціально-економічних програм.

Залишки коштів державного бюджету на 31.12.2020 р. становили 68.131,4 млн грн і збільшилися за 2020 рік на 25.879,9 млн грн. За 2020 рік залишки коштів загального фонду державного бюджету збільшилися на 7.588,4 млн грн (або в 2,5 раза) і на кінець року становили 12.631,1 млн грн (на кінець 2016 р., 2017 р., 2018 р. і 2019 р. – відповідно 9,2 млрд грн, 3,2 млрд грн, 0,3 млрд грн і 5 млрд грн). Залишки коштів спеціального фонду збільшилися на 18.291,4 млн грн і становили 55.500,3 млн грн.

У розділі «Фінансування державного бюджету» Звіту серед іншого містяться фактичні показники за підкодами коду 602300 «Інші розрахунки», план щодо яких не передбачено у додатку № 2 до Закону та/або розписі державного бюджету на 2020 рік (із змінами), але які впливають на визначення зміни обсягів бюджетних коштів та відповідно фактичного обсягу дефіциту державного бюджету. За інформацією Казначейства у таких показниках Звіту відображено:

за кодом 602301 «Курсова різниця» 6.238,6 млн грн, у т.ч. за загальним фондом 6.025,7 млн грн та спеціальним фондом 212,9 млн грн, – суми технічної переоцінки залишків коштів в іноземній валюті, яка обліковується на валютних рахунках Казначейства в банках, наростаючим підсумком з початку року /така переоцінка здійснюється щоденно при зміні офіційного курсу гривні до іноземних/;

за кодом 602302 «Передача коштів із спеціального до загального фонду бюджету» за загальним фондом 2.079,1 млн грн та спеціальним фондом цей показник із знаком «–» – залишки коштів спеціального фонду, які втратили цільове призначення в 2020 р. і відповідно до частини другої статті 57 Кодексу перераховані до загального фонду, з них 1.403,6 млн грн – залишки коштів спеціального фонду за бюджетними програмами, які реалізовувалися за рахунок коштів державного дорожнього фонду та за якими не передбачено бюджетні призначення за спеціальним фондом на 2020 і 2021 рр. /цей показник із знаком «–» також відображено у звіті про надходження і використання коштів державного дорожнього фонду за 2020 р./;

за кодом 602304 «Інші розрахунки» 5.257,5 млн грн із знаком «–», у т.ч.: за загальним фондом 6.483,6 млн грн із знаком «–», що включає 6.540 млн грн із знаком «–» – недостатність ресурсу загального фонду на початок 2020 р. (тобто повернення залучених у 2019 р. коштів єдиного казначейського рахунку /далі – ЄКР/), 56,4 млн грнкурсові різниці, які виникали при здійсненні розпорядниками бюджетних коштів операцій з валютними коштами; за спеціальним фондом 1.226,1 млн грн, що включає 680,5 млн грн – відображення надходжень та видатків за бюджетною програмою 3511620 «Фінансування проектів розвитку за рахунок коштів, залучених державою», джерелом надходжень якої були запозичення попередніх років по кредиту ЄІБ за проектом «Основний кредит для малих та середніх підприємств та компаній з середнім рівнем капіталізації», 545,6 млн грн – курсові різниці за операціями з використання коштів в іноземній валюті, в т.ч. які виникають між сумами запозичення коштів в рамках проектів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями, та сумами проведення видатків за рахунок цих коштів. У зв’язку з цим, виникає питання, яким чином зазначені запозичення попередніх років по кредиту ЄІБ відображені у звітності про виконання державного бюджету за відповідні роки, з приводу чого не надано аргументованої відповіді.

Слід зазначити, що у ІІ півріччі 2020 р. у місячному звіті про фінансування державного бюджету за загальним фондом містилися значні за обсягом фактичні показники за кодом 602304 «Інші розрахунки» та план щодо яких не визначено Законом, а саме: 22,1 млрд грн (січень-вересень), 35,3 млрд грн (січень-жовтень), 36,3 млрд грн (січень-листопад), які переважно відображали недостатність ресурсу загального фонду. При цьому, на кінець вересня, жовтня і листопада залишки коштів загального фонду були незначними (відповідно 0,9 млрд грн, 0,8 млрд грн і 0,5 млрд грн), а за спеціальним фондом навпаки – великими (відповідно 57,5 млрд грн, 54,6 млрд грн і 60,5 млрд грн). Отже, за загальним фондом державного бюджету у зв’язку з невиконанням плану надходжень і малими залишками коштів у вказаний період залучалися значні обсяги коштів ЄКР на покриття дефіциту державного бюджету, що свідчить про слабке управління ліквідністю коштів, вказує на недоліки в помісячному плануванні надходжень і витрат та загалом в управлінні бюджетними коштами. Аналогічна ситуація спостерігалася і у 2018-2019 рр., у зв’язку з чим Комітет за підсумками розгляду відповідного річного звіту рекомендував Уряду забезпечити ефективне управління коштами державного бюджету, здійснюючи заходи щодо поліпшення ліквідності ЄКР та більш рівномірне використання коштів протягом року, не допускаючи навантаження на останні місяці року.

У Висновках РП теж звернуто увагу, що загальний фонд державного бюджету протягом 2020 р. виконувався в умовах невиконання плану надходжень, що спричиняло недостатність ресурсу загального фонду і залучення коштів ЄКР, заборгованість перед яким погашено в грудні, як наслідок, зазначене звужувало можливості для своєчасного і повного здійснення запланованих видатків.

За інформацією Казначейства кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства на 01.01.2021 р. становили 80.578,9 млн грн (проти 53.214,9 млн грн на 01.01.2020 р.), у т.ч. залишки коштів на: ЄКР – 12.013 млн грн (проти 17.547,5 млн грн на 01.01.2020 р.), рахунках Казначейства в установах банків – 58.744,1 млн грн (проти 30.837,7 млн грн на 01.01.2020 р.), інших рахунках – 9.821,9 млн грн (проти 4.829,7 млн грн на 01.01.2020 р.).

Щодо видатків та кредитування державного бюджету

Видатки державного бюджету за 2020 р. становили 1.288.121,3 млн грн, або 98,1% бюджетних призначень, та 95% плану з урахуванням змін (не проведено видатків проти уточненого плану на суму 67.493,8 млн грн). За загальним фондом проведено видатки у сумі 1.099.208,2 млн грн, рівень виконання планових показників становив 96,6% бюджетних призначень та 96,8% уточненого плану (не проведено видатків на суму 36.124,5 млн грн) і був нижчим, ніж у трьох попередніх роках (2017 р. – 98,6%, 2018 р. – 97,6%, 2019 р. – 97%). Рахункова палата також звернула увагу на зазначене та наголосила, що абсолютні та відносні показники невиконання плану видатків державного бюджету у 2020 р. є найбільшими з 2015 р.

У зв’язку з внесенням змін до бюджетних призначень шляхом здійснення перерозподілів витрат між бюджетними програмами головних розпорядників коштів внесено зміни до розпису державного бюджету та зменшено план асигнувань загального фонду за видатками державного бюджету (крім міжбюджетних трансфертів) на 10.268,3 млн грн та відповідно збільшено план асигнувань загального фонду щодо міжбюджетних трансфертів на 7.183,6 млн грн і щодо надання кредитів з державного бюджету на 3.084,7 млн грн.

Відповідно до Звіту у 2020 р. за загальним фондом державного бюджету Казначейством відкрито асигнувань на суму 1.118.643,9 млн грн, що на 19.435,8 млн грн більше касових видатків (у 2019 р. – на 14.040,1 млн грн), при цьому не відкрито бюджетні асигнування на суму 16.688,8 млн грн, поряд з тим, головними розпорядниками коштів не використано направлених відкритих асигнувань на суму 12.042,1 млн грн (у 2019 р. – 6.500,1 млн грн). В свою чергу, Рахунковою палатою відмічено, що Казначейство впродовж року відкривало бюджетні асигнування загального фонду загалом відповідно до плану, однак у листопаді – на 14,5 млрд грн, або на 20,3%, менше плану, що спричинено насамперед неналежною ресурсною забезпеченістю загального фонду, натомість у грудні бюджетних асигнувань відкрито на 22,2% більше, ніж у середньому за січень – листопад.

Як і у попередні роки, впродовж звітного періоду помісячне проведення видатків державного бюджету відбувалося нерівномірно, збережено тенденцію, за якої видаткове навантаження припадає переважно на останні місяці року (так, у вересні-грудні 2020 р. проведено 42,6% річного затвердженого обсягу видатків державного бюджету, а безпосередньо у грудні – 17,3% відповідно). Така динаміка помісячних показників касових видатків державного бюджету в першу чергу пояснюється нерівномірністю планування у розписі державного бюджету помісячних бюджетних асигнувань, а саме з навантаженням на останні місяці року, насамперед в частині видатків розвитку, а також тривалістю підготовки документів з проведення вказаних видатків, проте з іншого боку обумовлена вимогами бюджетного законодавства щодо дії бюджетних призначень за загальним фондом в межах року, що спонукає розпорядників коштів максимально використати до кінця року бюджетні кошти у запланованих обсягах, зокрема шляхом здійснення перерозподілу видатків бюджету, поділу предмету закупівлі та попередньої оплати товарів (робіт, послуг), що закуповуються за бюджетні кошти. У Висновках РП вказано, що внаслідок неналежної ресурсної забезпеченості загального фонду державного бюджету і прорахунків при плануванні й організації проведення видатків деякими головними розпорядниками коштів не дотримувався помісячний розпис державного бюджету, як результат в грудні проведено видатків у 2,3 раза більше, ніж у середньому щомісяця в січні – листопаді, при цьому у період з 28.12.2020 р. до 01.01.2021 р. здійснено 49,6% усіх незахищених видатків у грудні.

Загалом такий рівень управління бюджетними коштами розпорядниками коштів свідчить про збереження системних недоліків у бюджетному плануванні, організації та контролі за виконанням заходів, що здійснюються в рамках бюджетних програм (насамперед мова йде про несвоєчасність затвердження порядків використання бюджетних коштів, паспортів бюджетних програм). Виконання видатків на рівні, меншому планових показників, відбулося серед іншого через неповний розподіл окремими головними розпорядниками коштів відкритих асигнувань та невикористання окремими головними розпорядниками коштів направлених відкритих асигнувань, а також внаслідок запізнілого розподілу коштів за напрямами (об’єктами) і зволікання з проведенням закупівель. Аналогічного висновку дійшла Рахункова палата.

Свідченням недосконалого планування та неналежної організації роботи з управління бюджетними коштами також є непроведення взагалі або проведення на низькому рівні видатків за окремими бюджетними програмами (крім загальнодержавних витрат). Так, за загальним фондом взагалі не проведено видатки за 6 бюджетними програмами (загалом на суму 622,4 млн грн): 0951020 «Здійснення правосуддя Апеляційною палатою Вищого суду з питань інтелектуальної власності» (план із змінами – 2,9 млн грн), 1201290 «Компенсація роботодавцю частини фактичних витрат, пов’язаних зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (відповідно 0,8 млн грн), 2201220 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Створення Міжнародного центру підготовки пілотів на базі Національного авіаційного університету» (7,2 млн грн), 2751630 «Реалізація надзвичайної  кредитної  програми для відновлення України» (11,5 млн грн), 3107030 «Проектування та будівництво аеродрому Міжнародного аеропорту «Дніпропетровськ» (100 млн грн), 3111290 «Покращення стану автомобільної дороги Т-04-01 Дніпро – Васильківка – Покровське – Гуляйполе – Пологи – Мелітополь» (500 млн грн).

Непроведення видатків у запланованих обсягах відбулося у певній мірі через несвоєчасну підготовку та затвердження порядків використання коштів державного бюджету, необхідних для реалізації положень Закону, що створило передумови для несвоєчасного затвердження паспортів бюджетних програм та ризики утворення на кінець року залишків коштів і невиконання у запланованих обсягах заходів за окремими програмами.

Питома вага видатків державного бюджету (без міжбюджетних трансфертів) у зведеному бюджеті за звітний період становила 70,7% і значно перевищила відповідний показник у минулих роках (у 2017 р. – 53,6%, у 2018 р. – 54,9%, у 2019 р. – 59,4%). Такі зміни пояснюються подальшим розширенням переліку видатків у сфері охорони здоров’я (на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення) та соціального захисту (на виплату деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплату послуг окремим категоріям населення, а також пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі), що проводяться з державного бюджету. Проте, основним чинником стало суттєве зростання у звітному періоді обсягу видатків на дорожнє господарство, що проводилися з державного бюджету, і відповідно їх частка як безпосередньо у державному бюджеті, так і у зведеному бюджеті: у 2020 р. видатки на дорожнє господарство становили 7,3% у загальному обсязі видатків державного бюджету (без міжбюджетних трансфертів) проти 3,3% у 2019 р.

Порівняно з попереднім роком касові видатки збільшилися на 212.999,3 млн грн, або на 19,8% (без врахування міжбюджетних трансфертів – на 313.124,2 млн грн, або на 38,4%). Касові видатки загального фонду проти 2019 р. збільшилися на 146.242,9 млн грн, або на 15,3% (без врахування міжбюджетних трансфертів – на 254.759,5 млн грн, або на 36%).

Протягом 2020 р. продовжувалася практика надання за рахунок ЄКР позик Пенсійному фонду на покриття тимчасових касових розривів і відбулося суттєве нарощування заборгованості цього фонду за такими позиками, незважаючи на суттєве збільшення у звітному періоді видатків державного бюджету вказаному фонду (на 20.010,3 млн грн, або на 11%, проти 2019 р.), що проведені у повному обсязі відповідно до бюджетних призначень (202.280,4 млн грн). Так, у звітному періоді позики на покриття тимчасових касових розривів Пенсійному фонду Казначейством надавалися щомісяця і загальний обсяг цих позик становив 179 млрд грн, з яких повернуто до державного бюджету 165 млрд грн, тобто не повернуто 14 млрд грн, або 7,8% загального обсягу наданих позик у 2020 р. При цьому, на 01.01.2021 р. загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за позики, надані Казначейством за рахунок ЄКР, обліковувався у сумі 62,1 млрд грн (з них 49,2 млрд грн – за позики, надані у попередніх роках), що на 12,9 млрд грн більше на початок 2020 р. Слід нагадати, що відповідно до вимог частини п’ятої статті 43 Кодексу надання вказаних позик має здійснюватися на умовах їх повернення до кінця поточного бюджетного періоду. У Висновках РП теж зазначено про недотримання цих вимог. Варто звернути увагу, що у 2020 р. Пенсійним фондом за рахунок коштів державного бюджету окрім видатків, які проводяться щорічно /на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та покриття дефіциту коштів цього фонду/, здійснено виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку з негативними наслідками поширення на території України COVID-19 у сумі 9,9 млрд грн відповідно до постанови КМУ від 01.04.2020 р. № 251.

Необхідно відмітити, що показники Звіту за 2020 р. не в повній мірі узгоджуються з показниками звіту про виконання бюджету Пенсійного фонду за 2020 р., а саме:

касові видатки за бюджетною програмою 2501170 «Надання Пенсійним фондом України одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, за рахунок коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» становили 3.606,9 млн грн, проте у звіті Пенсійного фонду такі видатки відображені у сумі 3.602,9 млн грн, або на 4 млн грн менше проти показників Звіту;

у складі видатків державного бюджету для Пенсійного фонду за бюджетною програмою 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» передбачені кошти щодо сплати єдиного внеску за деякі категорії застрахованих осіб та покриття недоотриманої суми коштів від застосування розміру єдиного внеску, передбаченого пунктами 13 і 14 статті 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», проте у звіті Пенсійного фонду вказані кошти відображені у складі власних доходів цього фонду, а не як кошти державного бюджету.

Впродовж 2020 р. відповідно до вимог частин шостої, восьмої та п’ятнадцятої статті 23 Кодексу Комітетом за зверненнями головних розпорядників коштів державного бюджету щодо здійснення передачі окремих бюджетних призначень та перерозподілу деяких витрат державного бюджету у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених окремим головним розпорядникам коштів, розглянуто 85 рішень Кабінету Міністрів, з яких погоджено 84 рішення. Загалом передача бюджетних призначень (крім загальнодержавних витрат) та перерозподіл витрат державного бюджету стосувалися 29 головних розпорядників коштів за 149 бюджетними програмами (напрямами) (з них за поданням МОЗ – 13 звернень за 14 бюджетними програмами, МОН – відповідно 8 та 19, ДУС – 4 та 6, Мінсоцполітики – 4 та 6) по загальному та спеціальному фондах на загальну суму 10,5 млрд гривень. Рахункова палата з цього приводу зазначила, що у 2020 р. Уряд своїми рішеннями змінив видатки за кожною четвертою бюджетною програмою, затвердженою у Законі, при цьому за окремими бюджетними програмами обсяги видатків переглядалися кілька разів.

Як і у попередні роки, у 2020 р. при розгляді зазначених питань Комітет постійно звертав увагу, що звернення головних розпорядників коштів у переважній більшості не відповідали вимогам пункту 7 Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету, затвердженого постановою КМУ від 12.01.2011 р. №18 (із змінами), оскільки не містили взагалі або не у повному обсязі та неналежної якості обґрунтувань і розрахунків щодо запропонованих змін бюджетних призначень. Поряд з тим, при розгляді окремих рішень висловлювалися застереження щодо дотримання вимог частини одинадцятої статті 23 Кодексу, відповідно до якої зокрема забороняється без внесення змін до закону про державний бюджет збільшення бюджетних призначень на видатки за бюджетними програмами, пов’язаними з функціонуванням органів державної влади, за рахунок зменшення видатків за іншими бюджетними програмами, а також на оплату праці працівників бюджетних установ за рахунок зменшення інших видатків.

Разом з тим, абзацом сьомим пункту 2 розділу ІІ закону № 553-IX тимчасово, до 01.01.2021 р., зупинено застосовування окремих норм Кодексу /відповідні пропозиції ініційовано Урядом у поданому ним відповідному законопроекті за реєстр. № 3279/, зокрема норм частини одинадцятої статті 23 Кодексу. З огляду на мету закону № 553-IX /визначення бюджетного забезпечення для реалізації заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій COVID-19, та на боротьбу з її наслідками/ особливості реалізації вказаних норм Кодексу напевно в правовому сенсі доцільно було розглядати цілісно та взаємопов’язано у системному зв’язку із іншими положеннями закону
№ 553-IX, оскільки їх застосування може мати наслідком збільшення видатків державного бюджету на функціонування державних органів на підставі рішень Уряду щодо перерозподілу видатків. З цього приводу Комітетом при розгляді ряду рішень Уряду щодо перерозподілу видатків державного бюджету неодноразово зроблено застереження щодо обґрунтованості застосування положень абзацу сьомого пункту 2 розділу ІІ закону № 553-IX. Зрештою, за наполяганням Комітету для забезпечення єдиного правового трактування зазначених норм законом від 17.09.2020 р. № 909-IX скасовано тимчасове зупинення застосування норм частин десятої та одинадцятої статті 23 Кодексу, а обмеження, встановлені цими нормами Кодексу, визначено не застосовувати лише у випадках прийняття рішень про виділення коштів з Фонду боротьби з COVID-19 (абзац сьомий п
ункту 2 розділу II закону № 553-IX виключено, а статтю 28 Закону доповнено нормою, згідно з якою відповідні обмеження не застосовуються у випадках прийняття рішень про виділення коштів за напрямами, передбаченими цією статтею, тобто тими, на які спрямовуються кошти Фонду боротьби з COVID-19).

Із загальної кількості розглянутих звернень головних розпорядників коштів щодо погодження передачі бюджетних призначень та перерозподілу витрат державного бюджету у 2020 р. Комітетом повернуто на доопрацювання одне питання, а саме про передачу бюджетних призначень, встановлену розпорядженням КМУ від 29.01.2020 р. № 63-р «Про передачу деяких бюджетних призначень, передбачених Господарсько-фінансовому департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України у 2020 році на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління», надавши Уряду комплекс рекомендацій щодо покращення процесу реалізації Стратегії реформування державного управління України на період до 2021 року. З урахуванням такого рішення Комітету розпорядження КМУ від 29.01.2020 р. № 63-р скасовано і прийнято розпорядження КМУ від 11.03.2020 р. № 223-р, положення якого щодо передачі бюджетних призначень на підтримку реалізації комплексної реформи державного управління в установленому порядку було погоджено Комітетом.

У 2020 р. мало місце внесення змін до розпису державного бюджету не у відповідності до рішення Уряду щодо перерозподілу видатків державного бюджету, погодженого з Комітетом, а саме розпорядження КМУ від 16.12.2020 р. № 1570-р, за яким належало видатки загального фонду за бюджетною програмою 2201380 «Виконання зобов’язань України у сфері міжнародного науково-технічного та освітнього співробітництва» зменшити на 11.313,3 тис. грн, проте у розписі відображено зменшення на 10.172,4 тис. грн, а за бюджетною програмою 2211190 «Освітня субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам» навпаки збільшення видатків у розписі відображено у збільшеному обсязі. Для врегулювання цього питання розпорядженням КМУ від 27.01.2021 р. № 68-р внесено зміни до розпорядження КМУ від 16.12.2020 р. № 1570-р і уточнено обсяги коштів, що перерозподіляються, як це відображено у розписі державного бюджету та звітності Казначейства. Проте, виходячи з вимог бюджетного законодавства щодо завершення бюджетного періоду, Комітет повернув відповідне звернення МОН без погодження розпорядження КМУ від 27.01.2021 р.
№ 68-р.
З цього приводу Рахунковою палатою зауважено, що Уряд не забезпечив належної перевірки поданих МОН проектів рішень про перерозподіл видатків між бюджетними програмами, у результаті допущено помилку, яка призвела до некоректного відображення у Звіті плану за бюджетними програмами МОН.

Загалом належить зазначити, що з 2014 р. практика внесення змін щодо бюджетних призначень шляхом передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету (включаючи розподіл/перерозподіл загальнодержавних видатків) за відповідними рішеннями Уряду має широке та постійне застосування, про що свідчить кількість прийнятих таких рішень: у 2020 р. – 108, у 2019 р. – 121, у 2018 р. – 129, у 2017 р. – 110, у 2016 р. – 106, у 2015 р. – 96, у 2014 р. – 62. Як і у попередніх роках, у 2020 р. такі урядові рішення приймалися переважно у другому півріччі. Велика кількість таких урядових рішень та намагання головних розпорядників коштів використати наприкінці бюджетного періоду якомога в більших обсягах передбачені їм кошти вказує на наявність серйозних прорахунків та неврахування реальних і обґрунтованих потреб при бюджетному плануванні, підтверджує відсутність чітких пріоритетів у діяльності розпорядників коштів як у поточній, так і у середньостроковій перспективі, свідчить про реагування на поточні завдання та про відсутність системних підходів в управлінні бюджетними коштами і неготовність до переходу на повноцінне середньострокове бюджетне планування.

Виконання видатків загального фонду державного бюджету за економічною класифікацією характеризується такими даними: поточні видатки виконані на рівні 97% уточненого плану (2019 р. – 97,7%, 2018 р. – 97,9%, 2017 р. – 98,9%), з них на оплату праці працівників бюджетних установ (з нарахуваннями на оплату праці) – 99,6%, оплату комунальних послуг та енергоносіїв – 90,7%, соціальне забезпечення – 98,7%; капітальні видатки – 93% (2019 р. - 85,5%, 2018 р. – 93,4%, 2017 р. – 88,5%). Проведення капітальних видатків на рівні, нижчому за середній по загальному обсягу видатків, відбувається щороку і обумовлено, як неготовністю розпорядників коштів до освоєння таких коштів, насамперед через несвоєчасність підготовки проектно-кошторисної документації, отримання відповідних дозвільних документів, проведення тендерних процедур, так і практикою встановлення відповідних бюджетних асигнувань переважно на кінець року, що власне унеможливлює їх використання з дотриманням всіх процедур, передбачених законодавством.

У структурі видатків державного бюджету /загальний і спеціальний фонди/, згрупованих за економічною класифікацією, питома вага поточних видатків залишилася майже на рівні попередніх двох років і у звітному періоді становила 92,6% (2019 р.– 92,9%, 2018 р. – 92,9%). Обсяг поточних видатків становив 1.193,2 млрд грн і проти 2019 р. збільшився на 19,4%, при цьому вищими темпами зросли видатки на використання товарів і послуг (на 65,7%) /з них: на оплату послуг (крім комунальних) – у 3,6 раза, на заходи спеціального призначення – на 35,9%/ та на соціальне забезпечення (на 44,3%), відповідно збільшилася частка таких видатків у загальному їх обсязі (на використання товарів і послуг – з 16,9% у 2019 р. до 23,4% у 2020 р., на соціальне забезпечення – відповідно з 20,8% до 25%). Натомість питома вага поточних трансфертів (включаючи поточні трансферти органам державного управління інших рівнів) зменшилася з 23,7% у 2019 р. до 15,6% у 2020 р., відповідно зменшився обсяг таких видатків на 21,2%. У загальному обсязі видатків державного бюджету питома вага видатків з обслуговування боргових зобов’язань дещо скоротилася (2020 р. – 9,4%, 2019 р. – 11,2%; 2018 р. – 11,8%, 2017 р. – 13,3%, 2016 р.– 14,2%), при цьому проти 2019 р. такі видатки зросли на 0,6% (у 2019 р. проти 2018 р. – на 3,1%).

У 2020 р. продовжувалося нарощування обсягів капітальних видатків (на 24,6% більше порівняно з 2019 р.), які становили 94,9 млрд грн (2019 р. – 76,2 млрд грн, 2018 р. – 69,8 млрд грн, 2017 р. – 40,9 млрд грн), при цьому їх питома вага у структурі видатків державного бюджету дещо зросла до 7,4% (2019 р. – 7,1%, 2018 р. – 7,1%, 2017 р. – 4,9%).

Починаючи з 2016 р., відповідно до вимог Кодексу розподіл державних капітальних вкладень та відбір державних інвестиційних проектів здійснюється Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів. У державному бюджеті на 2020 рік обсяг державних капітальних вкладень на реалізацію 23 державних інвестиційних проектів первинно визначено у сумі 2.362,5 млн грн, у т.ч. за загальними фондом – 1.862,5 млн грн, за спеціальним фондом – 500 млн грн (за рахунок плати за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор). Впродовж року обсяг державних капітальних вкладень змінено за загальним фондом, а саме законом № 553-ІХ при формуванні Фонду боротьби з COVID-19 – зменшено на 733,2 млн грн (скасовано у повному обсязі видатки на реалізацію 10 державних інвестиційних проектів) до 1.129,3 млн грн, а законом від 17.09.2020 р. № 909-IX – збільшено на 100 млн грн (спрямовано на реалізацію державного інвестиційного проекту «Приведення стану автомобільних доріг транспортного сполучення Київ – Суми – Харків (в межах Чернігівської та Сумської областей) до сучасних технічних вимог» (код 3111830)) до 1.229,3 млн грн. Отже, з урахуванням зазначених змін у державному бюджету на 2020 рік обсяг державних капітальних вкладень визначено у сумі 1.729,3 млн грн, у т.ч. за загальним фондом – 1.229,3 млн грн, за спеціальним фондом – 500 млн грн, для реалізації 17 державних інвестиційних проектів (бюджетні призначення щодо яких визначено за окремими бюджетними програмами).

Поряд з тим, відповідно до частин восьмої і п’ятнадцятої статті 23 Кодексу розпорядженням КМУ від 21.10.2020 р. № 1276-р здійснено передачу бюджетних призначень та перерозподіл видатків, передбачених у загальному фонді державного бюджету на 2020 р. для реалізації державних інвестиційних проектів, а саме:

частково відновлено видатки: МОН за бюджетними програмами 2201220 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Створення Міжнародного центру підготовки пілотів на базі Національного авіаційного університету» у сумі 7,2 млн грн /первинно бюджетні призначення визначено у сумі 68 млн грн/, 2201240 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реставрація староакадемічного корпусу ансамблю Братського монастиря по вул. Г. Сковороди, 2 у Подільському районі м. Києва» у сумі 6 млн грн /первинно бюджетні призначення визначено у сумі 10 млн грн/, 2201840 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Реставрація головного корпусу Львівського національного університету імені Івана Франка» у сумі 20 млн грн /первинно бюджетні призначення визначено у сумі 46.699,6 тис. грн/; Міненерго за бюджетною програмою 2401420 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Новокостянтинівська шахта. Розвиток виробничих потужностей» у сумі 10 млн грн /первинно бюджетні призначення визначено у сумі 140 млн грн/.

збільшено видатки Укравтодору за бюджетними програмами 3111180 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області» на 65.776 тис. грн, 3111830 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Приведення стану автомобільних доріг транспортного сполучення Київ – Суми – Харків (в межах Чернігівської та Сумської областей) до сучасних технічних вимог» на 65.776 тис. грн;

у зв’язку з цим, зменшено видатки МОЗ за бюджетною програмою 2301130 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Удосконалення молекулярно-генетичної діагностики онкологічних захворювань в Україні» на 104.752 тис. грн та Укравтодору за бюджетною програмою 3111260 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Розбудова міжнародної автомобільної дороги загального користування державного значення М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ (на м. Таганрог) на ділянці Одеса – Миколаїв – Херсон» на 70 млн грн.

Крім того, керуючись статтею 28 Закону, розпорядженням КМУ від 14.12.2020 р. № 1563-р, серед іншого, видатки Мін’юсту за бюджетною програмою 3601830 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Завершення будівництва лікувального корпусу в Голопристанській виправній колонії № 7 у Херсонській області» зменшено на 9,5 млн грн та спрямовано до Фонду боротьби з COVID-19. Однак, вказане зменшення видатків для реалізації державного інвестиційного проекту відбулося без прийняття відповідного рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів, яке вимагається відповідно до пункту 27 (30) Порядку відбору державних інвестиційних проектів, затвердженого постановою КМУ від 22.07.2015 р. № 571 «Деякі питання управління державними інвестиціями» (із змінами).

За 2020 р. такі видатки за загальним фондом державного бюджету проведено в обсязі 1.197,1 млн грн, або 98,1% уточненого плану (у 2019 р. цей показник був дещо нижчим – 90,6%). Обсяг проведених капітальних видатків загального фонду, спрямованих у 2020 р. на реалізацію державних інвестиційних проектів, був нижчим аналогічного показника за 2019 р. на 48%, а за 2019 р. – навпаки перевищував у 1,3 раза показники за 2018 р. Протягом звітного періоду уточнені планові показники за 16 бюджетними програмами з реалізації державних інвестиційних проектів виконано на високому рівні
(91 - 100%). Взагалі не проведено видатки лише за однією бюджетною програмою МОН – 2201220 «Реалізація державного інвестиційного проекту «Створення Міжнародного центру підготовки пілотів на базі Національного авіаційного університету» (уточнений план – 7,2 млн грн). Крім того, не проведено за спеціальним фондом видатки Укравтодора на реалізацію державних інвестиційних проектів за бюджетними програмами 3111800 «Реалізація державних інвестиційного проекту «Покращення стану автомобільних доріг загального користування у Львівській області» (у сумі 100 млн грн) та 3111830 «Реалізація державних інвестиційного проекту «Приведення стану автомобільних доріг транспортного сполучення Київ – Суми – Харків (в межах Чернігівської та Сумської областей) до сучасних технічних вимог» (у сумі 400 млн грн) через ненадходження джерела їх фінансового забезпечення (плати за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор).

Захищені видатки загального фонду державного бюджету проведені у сумі 939.657,5 млн грн, що становить 97,4% уточненого плану. Питома вага захищених видатків у загальному обсязі видатків загального фонду державного бюджету становила 85,5% (2017 р. – 91,4%, 2018 р. – 87,4%, 2019 р. – 88,3%).

Розміри прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (у т.ч. для основних соціальних і демографічних груп населення) встановлено при затвердженні державного бюджету на 2020 рік (протягом року не переглядалися), при цьому передбачено збільшення розміру прожиткового мінімуму двічі впродовж року: з 1 липня та з 1 грудня /таке збільшення відбувалося і в 2018-2019 рр./.

Щодо мінімальної заробітної плати слід зазначити, що її розмір Законом первинно встановлено з 1 січня у сумі 4723 грн, затим законом № 822-IX збільшено з 1 вересня до 5000 грн (на 277 грн, або на 5,9%). Середньозважений місячний розмір мінімальної зарплати (4815 грн) збільшився на 642 грн (або на 15,4%) проти 2019 р. (4173 грн).

У 2020 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць встановлений у розмірі: з 1 січня – 2027 грн, з 1 липня – 2118 грн, з 1 грудня – 2189 грн. Середньозважений місячний розмір прожиткового мінімуму на одну особу (2078 грн) збільшився на 9,3% за рік і темп його зростання перевищив індекс споживчих цін (105% - грудень 2020 р. до грудня 2019 р.). Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений у розмірі: з 1 січня – 2102 грн, з 1 липня – 2197 грн, з 1 грудня – 2270 грн (середньозважений місячний розмір на одну особу становив 2156 грн і зріс на 9,3% за рік). Разом з тим, за даними Мінсоцполітики розмір прожиткового мінімуму на одну особу, розрахований у цінах грудня 2020 р., становив 4546 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів) і в 2 рази перевищив встановлений розмір, відтак прожитковий мінімум продовжував обчислюватися без урахування реальних змін у потребах населення і суспільного розвитку. Слід звернути увагу, що постановою Верховної Ради України від 19.05.2020 р. № 620-ІХ «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні"» доручено Кабінету Міністрів, зокрема, здійснити заходи щодо наближення у 2020 р. розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини з урахуванням оновлених наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, про що також зауважує Рахункова палата і пропонує рекомендувати Уряду забезпечити формування наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг для основних соціальних і демографічних груп населення з урахуванням реальної структури споживання населення.

У січні-серпні 2020 р., як і в період починаючи з 01.01.2017 р., посадові оклади (тарифні ставки, ставки зарплати) розраховувалися виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року (2102 грн). Водночас, відповідно до закону
№ 822-IX (яким підвищено мінімальну зарплату) постановою КМУ від 26.08.2020 р. №750 посадовий оклад (тарифну ставку) працівника 1 тарифного розряду з 01.09.2020р. визначено у розмірі 2225 грн (збільшено на 123 грн, або на 5,9%, проти рівня, встановленого з 01.01.2020 р.), а також посадові оклади (тарифні ставки) працівників інших тарифних розрядів відповідно до встановлених тарифних коефіцієнтів
згідно з ЄТС. При цьому на керівників бюджетних установ покладено завдання при встановленні нових розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок зарплати) забезпечити диференціацію зарплати працівників, які отримують зарплату на рівні мінімальної, у межах фонду оплати праці шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його роботи. Такий підхід до визначення умов оплати працівників бюджетної сфери не сприяє подоланню «зрівнялівки» в оплаті праці, оскільки не забезпечено диференціації в оплаті праці залежно від складності та професійності роботи. Незважаючи на те, що посадові оклади з 01.09.2020р. визначалися у розмірі, вищому за прожитковий мінімум для працездатних осіб на початок 2020р., та розраховувалися з урахуванням тарифних коефіцієнтів відповідно до ЄТС, посадові оклади для працівників 1-12 розрядів були меншими за мінімальну зарплату, що вимагало встановлення для таких працівників доплат (надбавок) для того, щоб загальний рівень оплати їх праці (з урахуванням основної та додаткової зарплати) був не менше 4173 грн (з 1 січня до 1 вересня 2020 р.) та 5000 грн (з 1 вересня 2020 р.) на місяць. Як наслідок, з огляду на обмеженість фонду оплати праці бюджетних установ умови оплати праці для працівників таких установ були нерівними, оскільки при встановленні додаткової зарплати кращі умови надавалися в першу чергу низькооплачуваним працівникам.

Разом з тим, реалізація державної політики щодо підвищення державних соціальних стандартів дозволила покращити рівень оплати праці: за офіційними статистичними даними номінальна зарплата зросла на 15,6% /грудень 2020 р. до грудня 2019 р./, а реальна зарплата – на 10,1% /грудень 2020 р. до грудня 2019 р./.

У державному бюджеті на 2020 рік резервний фонд затверджено (із змінами) в обсязі 5.867,7 млн грн, що становило 0,5% видатків загального фонду (згідно з частиною третьою статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету не може перевищувати 1% видатків загального фонду бюджету, однак відповідно до закону № 553-ІХ така норма до 01.01.2021 р. не застосовувалася). Відповідне бюджетне призначення первинно визначено у сумі 1,5 млрд грн та змінювалося декілька разів шляхом внесення змін до Закону, а саме: збільшено законом № 553-IX і законом від 03.07.2020 р.
№ 746-IX відповідно на 3 млрд грн і 2 млрд грн, а законом № 1006-IX зменшено на 632,3 млн грн. Поряд з цим, керуючись частиною п’ятою статті
 28 Закону, розпорядженням КМУ від 14.12.2020 р. № 1563-р обсяг видатків щодо резервного фонду зменшено на 2.363,4 млн грн та передбачено спрямувати ці кошти на збільшення видатків Фонду боротьби з COVID-19. Таким чином, з урахуванням зазначених змін щодо бюджетних показників загальний фінансовий ресурс резервного фонду становив 3.504,4 млн грн.

Згідно з рішеннями Уряду у 2020 р. головним розпорядникам коштів розподілено 3.156,2 млн грн коштів резервного фонду, або 53,8% затвердженого плану, при цьому касові видатки становили 2.805,2 млн грн, або 88,9% розподілених коштів. Виділення коштів з резервного фонду дозволило, зокрема, здійснити заходи з: запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (2.126,4 млн грн); надання одноразової грошової допомоги членам сімей осіб, які загинули (померли) під час участі в антитерористичній операції, та особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в зазначеній операції (148,5 млн грн); забезпечення засобами індивідуального захисту під час здійснення протиепідемічних заходів з протидії поширенню COVID-19 на території України та інші витрати, пов’язані із запобіганням та боротьбою з наслідками цієї хвороби
(263,5 млн грн).

Разом з тим, окремі рішення Уряду щодо здійснення видатків з резервного фонду державного бюджету не у повній мірі відповідають меті створення такого фонду (відповідно до частини першої статті 24 Кодексу резервний фонд бюджету формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету). Так, з огляду на те, що відповідні витрати могли бути передбачені під час складання проекту бюджету або проведені за бюджетними програмами, бюджетні призначення на які затверджено у бюджеті, виникають питання щодо окремих рішень Уряду про виділення коштів з резервного фонду, зокрема, це стосується виділення коштів:

МВС – для здійснення заходів, пов'язаних з відновленням авіаційної техніки, яка використовується під час виконання завдань цивільного захисту, у сумі 105,4 млн грн (розпорядження КМУ від 20.05.2020 р. № 552-р), які використано в повному обсязі;

Державному космічному агентству – для здійснення заходів з утилізації твердого ракетного палива з подальшим використанням продуктів утилізації для виготовлення виробів ракетного озброєння під час здійснення заходів із зміцнення обороноздатності держави у сумі 133,5 млн грн (розпорядження КМУ від 20.05.2020 р. № 557-р), які використано в повному обсязі, та для здійснення заходів, пов’язаних із зберіганням та утилізацією компонентів рідкого ракетного палива (гептилу), у сумі 15,1 млн грн (розпорядження КМУ від 20.05.2020 р. № 558-р), які використано у сумі 10,2 млн грн, або 67,7% планового показника;

СБУ – на забезпечення засобами індивідуального захисту закладів охорони здоров’я та підрозділів, задіяних у протиепідемічних заходах з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, пов’язаної з поширенням на території України COVID-19, у сумі 4,4 млн грн (розпорядження КМУ від 24.04.2020 р. № 476-р), які використано у повному обсязі, хоча видатки на вказану мету передбачені за Фондом боротьби з COVID-19, створеним у складі державного бюджету законом № 553-IX (що набрав чинності 18.04.2020 р.).

Аналізуючи використання коштів резервного фонду державного бюджету, Рахункова палата зауважила, що видатки за кожною другою бюджетною програмою, відкритою на виконання відповідних рішень Уряду, проведено головними розпорядниками коштів в обсягах менше плану, при цьому унаслідок організаційних прорахунків деякі рішення Уряду про виділення коштів скасовано.

Видатки спеціального фонду державного бюджету проведено у сумі 188.913,2 млн грн (14,7% загального обсягу фактичних видатків), що на 31.369,2 млн грн, або на 14,2%, менше уточненого плану (у результаті внесення протягом року змін до розпису державного бюджету затверджений план збільшено на 45.517,8 млн грн до 220.282,4 млн грн). Суттєве збільшення планових показників за видатками спеціального фонду відбувається щороку, що може свідчити про неповноту формування планових показників за доходами спеціального фонду (насамперед щодо власних надходжень бюджетних установ) при затвердженні державного бюджету і відповідно заниження планових показників за видатками спеціального фонду, чим створюється додаткове навантаження на видатки загального фонду, водночас непроведення видатків спеціального фонду в обсягах, визначених уточненим планом, вказує на неготовність головних розпорядників коштів використати наявні кошти та забезпечити виконання поточних завдань у відповідній сфері управління, що як наслідок призводить до накопичення залишків коштів за спеціальним фондом і є проявом неефективного управління фінансовими ресурсами. Згідно з Висновками РП невиконання плану за видатками спеціального фонду відбулося внаслідок прорахунків при плануванні надходжень спеціального фонду державного бюджету, які визначені джерелом їх проведення (зокрема недоотримано власних надходжень бюджетних установ; плати за ліцензії на здійснення діяльності у сфері організації і проведення азартних ігор, коштів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, коштів від реалізації матеріальних цінностей державного резерву), а також через невикористання наявних ресурсів спеціального фонду (зокрема внаслідок неповного використання коштів, виділених із Фонду боротьби з COVID-19, низької вибірки коштів на реалізацію інвестиційних проектів, неповного використання надходжень до державного дорожнього фонду і Державного фонду поводження з радіоактивними відходами, незабезпечення використання залишків коштів спеціального фонду, неповного використання надходжень і залишків судового збору, неповного використання надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях).

Доречно нагадати, що з 2018 р. бюджетне забезпечення утримання та розвитку дорожнього господарства здійснюється за рахунок коштів державного дорожнього фонду, створеного у складі спеціального фонду державного бюджету відповідно до статті 24-2 Кодексу. Фактичні витрати державного бюджету на дорожнє господарство у 2020 р. (з урахуванням кредитів (позик), що залучаються від іноземних держав, іноземних фінансових установ і МФО для реалізації інвестиційних проектів) становили майже 123,5 млрд грн (з них за спеціальним фондом /державним дорожнім фондом/ – 95,1 млрд грн), що на 68,2 млрд грн, або в 2,2 раза, більше, ніж у 2019 р. Це збільшення відбулося за рахунок суттєвого збільшення витрат за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (з 17,6 млрд грн у 2019 р. до 85,4 млрд грн у 2020 р.), що пов’язано у першу чергу з:

спрямуванням за загальним фондом державного бюджету 25,7 млрд грн коштів Фонду боротьби з COVID-19 на покращення транспортного сполучення, будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, керуючись статтю 28 Закону. Слід відмітити, що спочатку постановою КМУ від 01.07.2020 р. № 539 на вказану ціль виділено 35 млрд грн, потім постановами КМУ від 28.10.2020 р. № 1040, від 11.11.2020 р. № 1099, від 16.11.2020 р. № 1119, від 25.11.2020 р. № 1197 та від 11.12.2020 р. № 1247 відповідний обсяг виділених Укравтодору коштів зменшено загалом на 8,8 млрд грн (до 26,2 млрд грн) з метою спрямування на інші заходи в рамках Фонду боротьби з COVID-19 /МОЗ – 7,5 млрд грн; Мінекономіки /Фонду безробіття/ – 1,27 млрд грн, та МВС – 0,03 млрд грн/;

наданням Укравтодору державних гарантій для забезпечення виконання боргових зобов’язань за запозиченнями Укравтодору з метою фінансового забезпечення розвитку мережі та утримання автомобільних доріг державного значення, керуючись статтею 6 Закону, у сумі 23,524 млрд грн /на виконання постанов КМУ від 01.04.2020 р. № 254 (у сумі 19,274 млрд грн) і від 18.11.2020 р. № 1124 (у сумі 4,25 млрд грн)/. За інформацією Рахункової палати за рахунок цих коштів видатки проведені у сумі 22,8 млрд грн.

При цьому Рахунковою палатою звернуто увагу, що 22,9% видатків на розвиток мережі й утримання автомобільних доріг загального користування державного значення проведено у грудні 2020 р., що посилює ризики неекономного і непродуктивного використання коштів. Крім того, відмічено, що невиконання планових показників за витратами Укравтодору спричинено, зокрема, незавершенням процедур закупівель робіт із розроблення програмного забезпечення для системи моніторингу стану виконання робіт з будівництва, ремонту й експлуатаційного утримання автомобільних доріг державного значення; недотриманням Державною архітектурно-будівельною інспекцією визначених у законодавстві термінів для надання дозволів на виконання деяких будівельних робіт; довготривалим розробленням і погодженням проектно-кошторисної документації та оформленням документів з викупу (відчуження) і відведення земельних ділянок із власниками земельних ділянок, органами державної влади і місцевого самоврядування, економією видатків на виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.

У 2020 р. надано кредитів з державного бюджету у сумі 15.033,9 млн грн, або 76,6% уточненого річного плану, у т. ч. за загальним фондом – 3.991,5 млн грн, або 84%, за спеціальним фондом – 11.042,4 млн грн, або 74,2%. Рахункова палата зазначає, що такий рівень виконання планових показників пояснюється низькою вибіркою коштів, отриманих від іноземних держав, банків і МФО для реалізації інвестиційних проектів у частині кредитування, економією витрат на виконання державою гарантійних зобов’язань за позичальників, які отримали кредити під державні гарантії, ненадходженням допомоги і грантів від ЄС, які у Законі визначені джерелом надання пільгових іпотечних кредитів внутрішньо переміщеним особам.

До державного бюджету надійшло коштів від повернення кредитів у сумі 9.517,3 млн грн, або 128,8% уточненого річного плану, у т. ч. за загальним фондом – 9.129,2 млн грн, або 133,4%, за спеціальним фондом – 388,1 млн грн, або 71,5%. У Висновках РП відмічено, що повернення кредитів більше плану є наслідком неналежного планування, водночас не повернуто кредити, що надавалися на впровадження інноваційних та інвестиційних проектів.

Особливістю державного бюджету на 2020 р. стало створення у його складі Фонду боротьби з COVID-19 /згідно із законом № 553-ІХ/, кошти якого спрямовувалися на передбачені статтею 28 Закону напрями (заходи), а рішення про виділення коштів з Фонду боротьби з COVID-19 приймалися Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом. За бюджетною програмою 3511380 «Фонд боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками» видатки передбачено в обсязі 80,9 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 72 млрд грн, за спеціальним фондом – 8,9 млрд грн (з урахуванням змін, внесених законами від 13.04.2020 р. № 553-ІХ, від 03.07.2020 р. № 751-ІХ, від 13.07.2020 р. № 757-ІХ, від 17.11.2020 р. № 1006-ІХ та прийнятими рішеннями Уряду щодо перерозподілу видатків згідно із постановою КМУ від 22.07.2020 р. № 623 та розпорядженням КМУ від 14.12.2020 р. № 1563-р). При цьому законом № 1006-ІХ за цією бюджетною програмою додатково встановлено видатки спеціального фонду у сумі 8,9 млрд грн, джерелом покриття яких визначено надходження від сплати грошових зобов’язань ПАТ «Укрнафта» з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть за результатами операцій з продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України», та з ПДВ за операціями продажу (постачання) природного газу НАК «Нафтогаз України», грошових зобов’язань з податку на прибуток підприємств, що виникли та/або виникнуть у НАК «Нафтогаз України» внаслідок отримання компенсації, а також за результатами господарської діяльності у 2020-2021 рр. /пункти 14, 15 та 16 статті 11 Закону/.

За інформацією Мінфіну щодо використання коштів Фонду боротьби з COVID-19 у 2020 р. за загальним фондом касові витрати становили 63,7 млрд грн (або 88,5% уточненого плану), а за спеціальним фондом – 2,8 млрд грн (або 31,4% уточненого плану та 43,6% обсягу коштів, розподілених відповідно до рішень Уряду), тобто загалом із Фонду боротьби з COVID-19 проведено витрати у сумі 66,5 млрд грн (або 82,2% уточненого плану та 84,8% обсягу коштів, розподілених відповідно до рішень Уряду). Залишок коштів, джерелом формування яких у 2020 р. були надходження, визначені пунктами 14, 15 та 16 статті 11 Закону, на 01.01.2021 р. (включаючи нерозподілені кошти, розподілені і невикористані кошти) становив 6,1 млрд грн /у 2020 р. відповідні доходи зараховані до спеціального фонду державного бюджету у запланованих обсягах/.

Керуючись статтею 28 Закону, Урядом прийнято 41 рішення про виділення коштів з Фонду боротьби з COVID-19, відповідно до яких кошти спрямовано, зокрема, на:

– заходи, спрямовані на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій COVID-19, та на боротьбу з її наслідками (на закупівлю товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення зазначених заходів, включаючи закупівлю медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, придбання обладнання для приймальних відділень опорних закладів охорони здоров’я в госпітальних округах, для відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги, що входять до багатопрофільних лікарень, для медичних амбулаторій, фельдшерсько-акушерських і фельдшерських пунктів у сільській місцевості та проведення капітального ремонту, реконструкції цих приміщень, покращення транспортного сполучення, будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг загального користування державного, місцевого значення) – у сумі 40,2 млрд грн (за загальним фондом), або 92,9% виділених коштів (43,3 млрд грн – за загальним фондом, крім того, за спеціальним фондом виділено 1,4 млрд грн на закупівлю вакцини проти COVID-19, які не використано). Доцільно наголосити, що із зазначеного обсягу коштів Фонду боротьби з COVID-19, найбільший обсяг, а саме 25,7 млрд грн, або 64%, використано Укравтодором  на здійснення заходів з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення;

– додаткові доплати до зарплати медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації COVID-19, а також доплати до зарплати окремим категоріям працівників, які забезпечують життєдіяльність населення, на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій COVID-19 /військовослужбовцям Національної гвардії та Державної прикордонної служби, особам рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення/, – у сумі 10,2 млрд грн (за загальним фондом), або 95,5% виділених коштів (10,6 млрд грн);

– надання грошової допомоги громадянам у зв’язку із негативними наслідками поширення на території України COVID-19 /на дітей фізичним особам-підприємцям, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до І та ІІ групи платників єдиного податку/, – у сумі 1,3 млрд грн (за загальним фондом), або 92,9% виділених коштів (1,4 млрд грн);

– надання фінансової допомоги на поворотній або безповоротній основі: Фонду соціального страхування – у сумі 2 млрд грн, у т.ч. на безповоротній основі – 0,2 млрд грн, на поворотній основі – 1,8 млрд грн (за загальним фондом), або 91,4% виділених коштів (2,1 млрд грн, у т.ч. на безповоротній основі – 0,3 млрд грн, на поворотній основі – 1,8 млрд грн); Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі – Фонд безробіття) – у сумі 7,9 млрд грн, у т.ч. на безповоротній основі – 6,6 млрд грн, на поворотній основі – 1,3 млрд грн (за загальним фондом), або 96% виділених коштів (8,3 млрд грн, у т.ч. на безповоротній основі – 7 млрд грн, на поворотній основі – 1,3 млрд грн).

Слід зауважити, що постановами КМУ від 27.04.2020 р. № 308 та від 20.05.2020 р. № 385, якими відповідно затверджено Порядок використання коштів, виділених для надання фінансової допомоги Фонду безробіття, та Порядок використання коштів, виділених для надання фінансової допомоги Фонду соціального страхування, не встановлено механізму повернення до державного бюджету коштів, отриманих цими Фондами на поворотній основі. Невизначення у 2020 р. відповідного механізму та термінів повернення цими Фондами фінансової допомоги до державного бюджету зумовило утворення заборгованості цих Фондів перед державним бюджетом, що у подальшому впливатиме на фінансові можливості державного бюджету. Рахункова палата зауважила, що на відповідний запит до Мінсоцполітики та Мінекономіки отримано інформацію, що у цих Фондів немає можливостей для повернення вищевказаної фінансової допомоги. Намагаючись врегулювати питання неповернення Фондом безробіття коштів, отриманих у 2020 р. з Фонду боротьби з COVID-19, постановою КМУ від 03.02.2021 р. 69 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2020 р. № 308» змінено умови надання коштів з Фонду боротьби з COVID-19, а саме замість поворотної основи (надання кредитів) передбачено надання коштів на безповоротній основі (як видатків споживання). Проте, у зв’язку із закінченням бюджетного періоду 2020 р., зважаючи на вимоги частини першої статті 3, частини дванадцятої статті 23, частин першої та третьої статті 57 Кодексу, Комітет повернув відповідне звернення Мінекономіки без погодження положень постанови КМУ від 03.02.2021 р. 69;

– відновлення видатків державного бюджету (включаючи трансферти місцевим бюджетам) та надання кредитів з державного бюджету за бюджетними програмами, скорочених у зв’язку із створенням Фонду боротьби з COVID-19 /у сфері фізичної культури і спорту на забезпечення підготовки та участі спортсменів національних збірних команд у змаганнях міжнародного рівня, заходи, пов'язані з проведенням приватизації державного майна, виконання рішень закордонних юрисдикційних органів, прийнятих за наслідками розгляду справ проти України/, – у сумі 0,5 млрд грн (за загальним фондом), або 83,7% виділених коштів (0,6 млрд грн);

– надання одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити доходи у разі повної заборони сфери їх діяльності внаслідок посилення обмежувальних заходів, – у сумі 3,6 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – 0,8 млрд грн, за спеціальним фондом – 2,8 млрд грн), або 43,6% (у т.ч. за загальним фондом – 25%, за спеціальним фондом – 55,5%) виділених коштів (8,2 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 3,2 млрд грн, за спеціальним фондом – 5 млрд грн);

– надання одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання з метою збереження робочих місць найманих працівників – у сумі 0,6 млрд грн (за загальним фондом), або 35,9% виділених коштів (1,8 млрд грн);

– одноразову компенсацію суб’єктам господарювання витрат, понесених за сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за найманих осіб, – у сумі 0,2 млрд грн (за загальним фондом), або 32,5% виділених коштів (0,6 млрд грн).

Щодо Фонду боротьби з COVID-19 у Висновках РП зауважено, що Кабінет Міністрів і головні розпорядники коштів не забезпечили прийняття прозорих і послідовних рішень про виділення коштів Фонду боротьби з COVID-19, що спричинено, зокрема, прорахунками при підготовці рішень про виділення коштів, та неналежне їх використання, деякі рішення приймалися із недотриманням вимог Порядку використання коштів Фонду боротьби з COVID-19, затвердженого постановою КМУ від 22.04.2020 р. № 302 (мова йде про постанову КМУ від 13.10.2020 р. № 966 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10 червня 2020 р. № 485», якою виділено МВС 1.979 млн грн із Фонду боротьби з COVID-19 для здійснення доплати до грошового забезпечення поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення під час карантину, за відсутності залишку нерозподілених коштів Фонду боротьби з COVID-19, про що також зазначено у рішенні Комітету за підсумками розгляду цього питання). Рахунковою палатою також зазначено, що Уряд при прийнятті деяких рішень про виділення коштів із Фонду боротьби з COVID-19 не враховував ризиків виникнення недостатності його ресурсів для оперативного спрямування на боротьбу з COVID-19 у разі загострення хвороби (звернуто увагу на постанову КМУ від 01.07.2020 р. № 539 «Про виділення коштів для здійснення будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» та низку змін до неї), що призвело до неодноразового перерозподілу виділених коштів, не забезпечено належної підготовки урядових рішень, як наслідок, за деякими бюджетними програмами кошти з Фонду боротьби з COVID-19 виділялися в обсягах, більших від потреби, і згодом також перерозподілялися Урядом на інші бюджетні програми.

Зі свого боку Комітет, розглядаючи рішення Уряду про виділення коштів із Фонду боротьби з COVID-19, постійно звертав увагу Уряду та головних розпорядників коштів на необхідність обов’язкового дотримання вимог, встановлених постановами КМУ від 22.04.2020 р № 302 «Про затвердження Порядку використання коштів фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом
SARS-CoV-2, та її наслідками» та від 12.01.2011 р. № 18 «Про затвердження Порядку передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків бюджету і надання кредитів з бюджету» (із змінами), щодо подання до Комітету матеріалів стосовно погодження відповідного рішення Уряду разом з детальними фінансово-економічними розрахунками та обґрунтуваннями.

У Висновках РП відмічено, що Уряд й окремі головні розпорядники коштів не забезпечили належного використання коштів Фонду боротьби з COVID-19, що спричинено, зокрема, довготривалим затвердженням паспортів окремих бюджетних програм, незавершенням процедур закупівель та прорахунками при плануванні необхідного обсягу коштів.

У 2020 р. динаміка дебіторської та кредиторської заборгованості бюджетних установ за загальним фондом була нестійкою. Протягом звітного періоду кредиторська заборгованість порівняно з початком року переважно зменшувалася, крім листопада, в якому відбулося зростання цієї заборгованості в 2,7 раза порівняно з початком року, проте на кінець року кредиторська заборгованість становила 3.009,6 млн грн, або 62,4% до рівня на початок року (зменшилася на 1.816,5 млн грн). Натомість динаміка простроченої кредиторської заборгованості протягом звітного періоду характеризувалася постійним нарощуванням її обсягів, яка на кінець року досягла 1.028,3 млн грн, або 112,5% до обсягу на початок року (збільшилася на 114,4 млн грн), відповідно її питома вага у загальному обсязі з початку року збільшилася майже вдвічі – з 18,9% до 34,2%. У складі кредиторської заборгованості 79,2% становила заборгованість за поточними видатками (2.384,4 млн грн на кінець 2020 р.), з них найбільше за видатками на соціальне забезпечення – 1.636,7 млн грн на кінець 2020 р. (з них за бюджетною програмою 2501230 «Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі» – 1.327 млн грн) та видатками на використання товарів і послуг (398,6 млн грн).

Дебіторська заборгованість протягом січня-липня зменшувалася, а у наступних місяцях 2020 р. спостерігалося її значне зростання і на кінець року вона становила 38.493,7 млн грн, або 140,6% до рівня на початок року (збільшилася на 11.116,6 млн грн). При цьому найбільше зростання такої заборгованості відбулося за видатками Міноборони (на 4.910,5 млн грн) та МОЗ (на 4.799,2 млн грн). Обсяг простроченої дебіторської заборгованості протягом звітного періоду переважно збільшувався, при цьому темп приросту коливався від 0,8% на 01.02.2020 р. до 42% на 01.05.2020 р., на кінець 2020 р. відбулося зростання на 8,1% і така заборгованість досягла 3.651,8 млн грн (збільшилася на 274,4 млн грн). Однак у зв’язку із збільшенням простроченої дебіторської заборгованості меншими темпами, ніж загального обсягу такої заборгованості, питома вага простроченої заборгованості у загальному обсязі дебіторської заборгованості з початку року зменшилася з 12,3% до 9,5%. Дебіторська заборгованість обліковувалася переважно за поточними видатками, за якими вона на кінець 2020 р. становила 29.486,1 млн грн, або 76,6% загальної суми, і утворилася здебільшого за рахунок заборгованості за видатками на заходи спеціального призначення (15.199,5 млн грн (з неї прострочена – 1.564,8 млн грн) і зросла на 65,3%) /зокрема, за бюджетною програмою 2101150 «Розвиток, закупівля, модернізація та ремонт озброєння, військової техніки, засобів та обладнання» – відповідно 10.110,7 млн грн (608,9 млн грн) і на 74,6%), на поточні трансферти (5.625,1 млн грн (з неї прострочена – 21,5 млн грн) і зросла більш ніж в 11 разів), на медикаменти та перев’язувальні матеріали (5.315,9 млн грн (з неї прострочена – 348,3 млн грн) і зменшилася на 31%). За капітальними видатками дебіторська заборгованість збільшилася і на кінець року становила 9.007,6 млн грн (23,4% загальної суми). Збільшення дебіторської заборгованості може бути наслідком практичної реалізації постанови КМУ від 04.12.2019 р. № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», якою з 01.01.2020 р. визначено нові умови авансування закупівель за бюджетні кошти (суттєво розширено види закупівель та збільшено строки проведення попередньої оплати, а також головні розпорядники коштів отримали необмежені повноваження щодо встановлення умов попередньої оплати при здійсненні закупівель за бюджетні кошти відповідно до визначених цією постановою загальних критеріїв). Лише наприкінці року постановою КМУ від 02.12.2020 р. № 1198 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1070 і від 22 липня 2020 р. № 641» встановлено певні обмеження щодо здійснення попередньої оплати товарів (робіт, послуг), встановивши, що на період карантину попередня оплата товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, здійснюється розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів з урахуванням особливостей, визначених постановою КМУ від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Окремо варто зазначити про стан дебіторської заборгованості за бюджетною програмою МОЗ «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (код 2301400), яка на кінець 2020 р. становила 7.787 млн грн (з якої прострочена – 360,6 млн грн) і за рік зросла на 102,5 млн грн /при цьому видатки за цією програмою проведено в обсязі 7.028,7 млн грн, або 87,1% річного плану/. Така тенденція спостерігається декілька років поспіль: на кінець 2019 р. дебіторська заборгованість становила 7.684,5 млн грн (з якої прострочена – 217,2 млн грн), на кінець 2018 р. – 7.185,9 млн грн (з якої прострочена - 328,3 млн грн), що є свідченням того, що за рахунок здійснених у звітному періоді закупівель і проведених видатків поставка лікарських засобів та виробів медичного призначення до медичних закладів (установ) відбувається із значним відтермінуванням у часі, що зумовлено, насамперед наданням можливості здійснювати закупівлю на умовах попередньої оплати на тривалий строк: на строк не більше 1 року – лікарських засобів, медичних виробів та пов’язаних з ними послуг; на строк не більше 26 місяців – лікарських засобів, медичних виробів, імунобіологічних препаратів (вакцин) та пов’язаних послуг, що закуповуються на підставі укладених у 2019 р. із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі, угод (договорів) щодо закупівлі; на строк не більше 18 місяців – імунобіологічних препаратів (вакцин) та пов’язаних послуг; на строк не більше 24 місяців – лікарських засобів, медичних виробів, імунобіологічних препаратів (вакцин) та пов’язаних послуг, які закуповуються на підставі укладених у 2018 р. із спеціалізованими організаціями, і на строк не більше 40 (50) місяців – лікарських засобів, вакцин для профілактики кору, паротиту та краснухи, які закуповуються на підставі укладених у 2017 (2016) р. із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі, угод (договорів) щодо закупівлі, відповідно до постанови КМУ від 17.03.2011 р. № 298 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання програм та здійснення централізованих заходів з охорони здоров’я» (із змінами, внесеними постановою КМУ від 27.05.2020 р. № 537) та на підставі постанови КМУ від 04.12.2019 р. № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти».

Таким чином, питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів (робіт і послуг) за бюджетні кошти потребує постійного моніторингу, аналізу і своєчасного вжиття заходів для забезпечення ефективного управління фінансовими ресурсами держави та виконання державою зобов’язань за загальносуспільними видатками, виходячи із їх нагальності та пріоритетності, недопущення суттєвого відволікання коштів з бюджетної сфери.

Щодо регіонального розвитку та міжбюджетних відносин

У 2020 р. державний фонд регіонального розвитку (далі – ДФРР) визначено за загальним фондом державного бюджету спочатку в обсязі 7.500 млн грн, але законом № 553-ІХ зменшено до 4.900 млн грн. Розподіл коштів ДФРР за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами здійснено у сумі 4.872,9 млн грн, або 99,4% бюджетних призначень, згідно з розпорядженням КМУ від 26.02.2020 р. № 211-р (із змінами, внесеними розпорядженнями КМУ від 13.05.2020 р. № 543-р, від 09.10.2020 р. № 1253-р та від 23.11.2020 р. № 1471-р). Відповідно до вимог частини п’ятої статті 24-1 Кодексу Комітет погоджував зазначений розподіл згідно із вказаними рішеннями Уряду. Нерозподілений залишок коштів ДФРР становив 27,1 млн грн.

Видатки ДФРР проведено у сумі 4.370,9 млн грн, що становить 89,2% бюджетних призначень (або менше на 529,1 млн грн) та на 1.115,2 млн грн, або на 20,3%, менше, ніж у 2019 р. Такий рівень виконання видатків, як зазначається у Висновках РП, насамперед спричинений довготривалим узгодженням і внесенням змін до затвердженого переліку інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку.

За інформацією Мінрегіону у 2020 р. для фінансового забезпечення за рахунок коштів ДФРР затверджено 469 проектів, з яких завершено 284 проекти, або 60,6%, а найбільше нереалізованих проектів налічується в 5 регіонах (у м. Києві не завершено жодного проекту, у Миколаївській обл. реалізовано 1 проект, у Кіровоградській, Дніпропетровській, Рівненській обл. – реалізовано 4, 5 та 6 проектів відповідно). При цьому виконання планових показників за визначеними коштами ДФРР склалося на рівні від 98,9% (Полтавська обл.), 98% (Львівська обл.) до 70,3% (Сумська обл.). Поряд з тим, на співфінансування відповідних програм і проектів у 2020 р з місцевих бюджетів спрямовано 1.164,9 млн грн, що на 15,4% менше, ніж у 2019 р. На 01.01.2021 р. за видатками ДФРР дебіторська заборгованість становила 76,9 млн грн (зменшилася за рік на 141,2 млн грн) і кредиторська заборгованість – 11,4 млн грн. Зберігаючи основні тенденції попередніх років, у звітному періоді склалася така структура видатків, здійснених за рахунок коштів ДФРР, у сферах: освіти – 50,3%, охорони здоров’я і соціального захисту – 11,9%, дорожньо-транспортної інфраструктури – 3,6%, фізичної культури і спорту – 23,5%, культури – 4,7%, водопостачання і водовідведення – 3%, інші об’єкти та заходи – 3%, що свідчить про домінування проектів соціального спрямування, які безпосередньо не створюють інвестиційну основу для подальшого розвитку економіки регіонів.

Поряд з тим, у матеріалах Звіту щодо ДФРР зазначено лише загальні планові та фактичні показники у розрізі регіонів, що не дозволяє здійснити комплексну оцінку ефективності використання коштів ДФРР, насамперед, щодо дотримання вимог частини другої статті 24-1 Кодексу в частині їх спрямування на виконання інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку. При цьому не враховано надані Комітетом у 2019-2020 рр. рекомендації щодо подання разом із звітом про використання коштів ДФРР відповідної аналітичної інформації в розрізі регіонів з наведенням, зокрема, показників видатків за галузевою ознакою і напрямами (заходами) та показників досягнення запланованого соціально-економічного ефекту.

У 2020 р. з державного бюджету до місцевих бюджетів надійшло 160.177,1 млн грн трансфертів, що становило 101,6% бюджетних призначень (97,2% уточненого плану), у т. ч. дотацій – 21.617,4 млн грн (100% бюджетних призначень), субвенцій – 138.559,6 млн грн, або 101,9% бюджетних призначень (96,8% уточненого плану). Загальний обсяг наданих трансфертів місцевим бюджетам порівняно з 2019 р. зменшився на 100.125 млн грн, або на 38,5%. Такий обсяг наданих трансфертів становив 34% обсягу доходів місцевих бюджетів (на 12,4 відс. пункти менше відповідного показника 2019 р.). При цьому частка трансфертів у загальному обсязі доходів зведених бюджетів 17 областей вище середнього показника /в межах від 54,8% (Чернівецька) до 36,1% (Сумська)/, 7 областей – нижче середнього показника /в межах від 32,4% (Донецька) до 26,4% (Дніпропетровська)/, а в м. Києві – 14,8%.

На 2020 р. Законом встановлені відносини державного бюджету з 1453 місцевими бюджетами (на 49 одиниць більше, ніж у 2019 р.), у т.ч. 24 обласними бюджетами, бюджетом м. Києва, 448 районними бюджетами, 108 бюджетами міст обласного значення і 872 бюджетами об’єднаних територіальних громад (далі – ОТГ).

Із загального фонду державного бюджету до місцевих бюджетів надійшло 135.838,7 млн грн трансфертів (104,6% бюджетних призначень та 99,1% уточненого плану), питома вага яких у доходах загального фонду місцевих бюджетів склала 31,9%, що менше порівняно з 2019 р. на 15,1 відс. пункти, а із спеціального фонду державного бюджету місцевим бюджетам надано субвенцій у сумі 24.338,4 млн грн (87,9% бюджетних призначень), частка яких у доходах спеціального фонду місцевих бюджетів становила 53,5% і зросла порівняно з 2019 р. на 14,6 відс. пункти.

Внаслідок здійсненого горизонтального вирівнювання за доходами загального фонду:

з державного бюджету надано базову дотацію 1037 місцевим бюджетам (або 71,4% з тих, що мають відносини з державним бюджетом) загалом у сумі 13.282,4 млн грн (у затвердженому обсязі), у т.ч. обласним бюджетам – 2.043 млн грн (15,4% загального фактичного обсягу), бюджетам міст обласного значення – 876,9 млн грн (6,6%), районним бюджетам – 6.563,7 млн грн (49,4%), бюджетам ОТГ – 3.798,8 млн грн (28,6%);

до державного бюджету перераховано реверсну дотацію з 237 місцевих бюджетів (або 16,3% з тих, що мають відносини з державним бюджетом) загалом у сумі 8.763,4 млн грн (у затвердженому обсязі), у т.ч. з обласних бюджетів – 1.367,9 млн грн (15,6% загального фактичного обсягу), бюджетів міст обласного значення – 4.886,1 млн грн (55,8%), районних бюджетів – 621 млн грн (7%), бюджетів ОТГ – 1.888,4 млн грн (21,6%).

Додаткові дотації передано місцевим бюджетам у повному обсязі –8.335,1 млн грн або на 7.155,1 млн грн менше, ніж у 2019 р., що зумовлено, зокрема зменшенням на 7 млрд грн (на 47%) додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я (розподіленої між місцевими бюджетами у порядку, визначеному облдержадміністраціями, за погодженням з Кабінетом Міністрів).

Протягом звітного періоду із загального фонду державного бюджету до місцевих бюджетів передано субвенції у сумі 114.221,3 млн грн, що становило 105,5% бюджетних призначень (субвенції збільшено загалом на 7.183,6 млн грн шляхом перерозподілу видатків державного бюджету та виділення коштів із Фонду боротьби з СОVID-19) і 98,9% уточненого плану. Порівняно з 2019 р. обсяг таких субвенцій зменшився на 104.276,5 млн грн, або на 47,7%, у зв’язку із здійсненням у звітному періоді безпосередньо з державного бюджету окремих видатків на виконання державних програм соціального захисту /за бюджетними програмами 2501030 «Виплата деяких видів допомог, компенсацій, грошового забезпечення та оплата послуг окремим категоріям населення» та 2501230 «Виплата пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі»/ та на охорону здоров’я /за бюджетною програмою 2308060 «Реалізація програми державних гарантій медичного обслуговування населення» в рамках реалізації другого етапу медичної реформи/, що здійснювалися з місцевих бюджетів за рахунок відповідних субвенцій (до 2020 р.) та медичної субвенції (до 01.04.2020 р.).

Найбільшу питому вагу серед субвенцій загального фонду державного бюджету становили субвенції у сфері освіти (73,4%), що надані місцевим бюджетам у сумі 83.828,1 млн грн, або 100,4% бюджетних призначень та 99,9% уточненого плану (обсяг таких субвенцій порівняно з 2019 р. збільшився на 10.721,2 млн грн, або на 14,7%).

Насамперед, йдеться про освітню субвенцію, надану у сумі 81.224,4 млн грн, або 102,7% бюджетних призначень (більше на 2.125,5 млн грн) і 100% уточненого плану, що на 10.868,7 млн грн (на 15,4%) більше, ніж у 2019 р. з огляду на підвищення оплати праці педагогічних працівників.

Протягом 2020 р. освітню субвенцію збільшено загалом на 3.691,1 млн грн, або на 4,8%, законом № 822–ІХ (яким підвищено мінімальну зарплату) та шляхом перерозподілу видатків згідно з рішеннями Кабінету Міністрів, прийнятими відповідно до частини восьмої статті 23 і частини шостої статті 108 Кодексу та погодженими з Комітетом.

Слід зауважити, що розпорядженням КМУ від 27.01.2021 р. № 68-р здійснено перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених МОН на 2020 р., яким, зокрема зменшено освітню субвенцію на 1,1 млн грн. Зважаючи на завершення бюджетного періоду 2020 р. та вимоги частини першої статті 3, частини дванадцятої статті 23, частини першої статті 57 Кодексу, Комітетом таке рішення Уряду не було погоджено, хоча в уточненому плані освітньої субвенції враховані відповідні зміни (про що вже вище зазначено).

При прийнятті Кабінетом Міністрів рішень щодо резерву освітньої субвенції (передбаченого у сумі 595,2 млн грн відповідно до частини третьої статті 103-2 Кодексу) його обсяг було зменшено на 400 млн грн (для закупівлі дезінфікуючих засобів для обробки рук і шкіри та дезінфікуючих засобів для обробки поверхонь за субвенцією на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти “Нова українська школа”), а з коштів, що залишилися (195,2 млн грн), за цільовим призначенням спрямовано лише 33,3 млн грн, решту 161,9 млн грн передано місцевим бюджетам на придбання шкільних автобусів. Загалом наприкінці 2020 р. згідно з рішеннями Уряду за рахунок освітньої субвенції місцевим бюджетам надано 487,4 млн грн на придбання шкільних автобусів (на умовах співфінансування з місцевих бюджетів).

З огляду на вимоги частини четвертої статті 103-2 Кодексу (згідно з якою залишки коштів за освітньою субвенцією зберігаються на рахунках місцевих бюджетів і використовуються у наступному бюджетному періоді) залишки коштів за освітньою субвенцією на 01.01.2021 р. становили 5.322,7 млн грн та збільшилися порівняно з початком 2020 р. на 66 млн грн (найбільші залишки утворилися у бюджетах областей: Одеської – 596,5 млн грн, Харківської 506,1 млн грн, Дніпропетровської – 403,5 млн грн, Київської – 314,1 млн грн, найменший залишок у м. Києві – 48,9 млн грн). Наявність на початок 2021 р. значних залишків освітньої субвенції, а також субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами (250,1 млн грн) свідчить про нераціональне управління відповідними бюджетними коштами та недостатній контроль за їх використанням.

У 2020 р. вперше була надана субвенція на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (зокрема, проектів, пов’язаних із завершенням робіт з будівництва нових будівель і споруд комунальних закладів загальної середньої освіти, реконструкцією, капітальним ремонтом будівель і споруд таких закладів, формуванням нового освітнього простору у таких закладах) у сумі 452,8 млн грн, що становить 90,6% бюджетних призначень та 93,9% уточненого плану, до державного бюджету повернуто як невикористані 29,4 млн грн. В інформації МОН про досягнення запланованої мети, завдань та результативних показників бюджетних програм (у складі Звіту) вказано, що за рахунок субвенції у 2020 р. реалізовано 155 проектів, але не наведено показників щодо досягнутих результатів від реалізації таких проектів.

Значну частку у загальному обсязі субвенцій становили субвенції у сфері охорони здоров’я – 19,6%, місцевим бюджетам надано 9 субвенцій у зазначеній сфері на загальну суму 22.382 млн грн, або 138,2% бюджетних призначень (субвенції збільшено загалом на 6.964,2 млн грн шляхом виділення коштів з Фонду боротьби з СОVID-19) та 96,6% уточненого плану, але на 61,7% менше, ніж у 2019 р.

Зокрема, медична субвенція надана в обсязі 14.551,3 млн грн, що становило 99,8% бюджетних призначень та на 74,1% менше, ніж у 2019 р. /така субвенція надавалася лише протягом І кварталу відповідно до підпункту 4 пункту 1-1 розділу VI Кодексу, чим і обумовлене значне зменшення її обсягу/. При цьому відповідно до статті 19 Закону залишки коштів за медичною субвенцією на 01.04.2020 р. у сумі 1.192,1 млн грн були збережені на рахунках відповідних місцевих бюджетів і використовувалися на оновлення матеріально-технічної бази, комп’ютеризацію та інформатизацію відповідних комунальних закладів охорони здоров’я.

Водночас, для підтримки окремих закладів охорони здоров’я, які надають вторинну та третинну медичну допомогу за програмою медичних гарантій, центрів громадського здоров'я та лікування хворих на цукровий діабет інсуліном і нецукровий діабет, відповідні видатки у 2020 р. проводилися з місцевих бюджетів за рахунок субвенції на здійснення підтримки окремих закладів та заходів у системі охорони здоров’я. Така субвенція надана в обсязі 3.549,25 млн грн, що в 2,4 раза більше бюджетних призначень (у зв’язку із збільшенням субвенції на 2083,3 млн грн шляхом перерозподілу видатків за іншими бюджетними програмами МОЗ).

Відповідно до статті 28 Закону з Фонду боротьби з COVID-19 за рішеннями Уряду, погодженими з Комітетом (постанови КМУ від 08.07.2021 р. № 612, від 22.07.2020 р. № 623, від 09.10.2020 р. № 923, від 11.11.2020 р. № 1099, від 16.11.2020 р. № 1119, від 25.11.2020 р. № 1153, від 16.12.2020 р. № 1251), надано 6 нових субвенцій місцевим бюджетам у сумі 4.272,8 млн грн, або 86,1% уточненого плану (4.961,7 млн грн), на:

здійснення доплат медичним та іншим працівникам закладів охорони здоров’я – 169,1 млн грн, що становить лише 40,6% уточненого плану (при цьому 233,3 млн грн взагалі не перераховувалися). Згідно з аудиторським звітом Державної аудиторської служби України від 23.03.2021 р. № 04-24/6 (далі – звіт Держаудитслужби) основною причиною використання субвенції не в повному обсязі стало проведення розрахунку її обсягу виходячи з штатної чисельності працівників з врахуванням вакантних посад, а не фактично зайнятих, при цьому МОЗ, маючи інформацію з регіонів щодо реальної потреби в коштах для проведення доплат до зарплати працівникам, яка була значно нижчою від обрахованої, не вжито заходів щодо перерозподілу виділених коштів на інші напрями, пов’язані з наданням медичної допомоги, що мало наслідком надлишкове виділення коштів;

забезпечення подачею кисню ліжкового фонду закладів охорони здоров’я, які надають стаціонарну медичну допомогу пацієнтам з COVID-19, – 1.419,3 млн грн, або 96,8% уточненого плану;

забезпечення здійснення деяких заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій COVID-19 (на закупівлю лабораторного обладнання, необхідного для забезпечення готовності та реагування на спалахи COVID-19 закладами охорони здоров’я комунальної власності, забезпечення закладів охорони здоров’я, які здійснюють заготівлю, переробку, зберігання донорської крові та її компонентів, розхідними матеріалами для тестування на виявлення антитіл до COVID-19) – 231,2 млн грн, або 89,2% уточненого плану;

облаштування тимчасових закладів охорони здоров’я (спеціалізованих шпиталів) для надання медичної допомоги пацієнтам з COVID-19 (у м. Києві – на 500 ліжок, Одеській обл. – на 500 ліжок, Донецькій обл. – на 200 ліжок) – 50,4 млн грн, або 55,8% уточненого плану. Згідно із звітом Держаудитслужби субвенція використана неефективно, мета, на яку її виділено, не досягнута: в Одеській обл. використано 32,7 млн грн, або 90,2% уточненого плану, проте розгорнуто лише 90 ліжок; в Донецькій обл. використано 17,6 млн грн, або 99,9% уточненого плану, проте спеціалізований шпиталь не функціонує і матеріальні цінності не використовуються; в м. Києві субвенція не використана (36,3 млн грн) і спеціалізований шпиталь не створено;

забезпечення опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах медичним обладнанням, а саме системами рентгенівськими діагностичними стаціонарними загального призначення (цифровими) та апаратами ультразвукової діагностики – 1.021,2 млн грн, або 97,3% уточненого плану. У звіті Держаудитслужби зазначено, що такі кошти надано у грудні 2020 р., а відтак і договори були укладені наприкінці року, що мало наслідком лише стовідсоткову попередню оплату за медичне обладнання у переважної більшості відповідних закладів охорони здоров’я та відсутність на час проведення аудиту в наявності такого медичного обладнання;

реалізацію проектів з реконструкції, капітального ремонту приймальних відділень в опорних закладах охорони здоров'я у госпітальних округах – 1.381,6 млн грн, або 82,2% уточненого плану.

У Висновках РП зауважено, що надання субвенцій, виділених з Фонду боротьби з COVID-19, в обсягах, менших плану, спричинено, зокрема, перерахуванням деяких субвенцій наприкінці грудня 2020 р.

Окремо варто відмітити, що протягом 2020 р. не використані у повному обсязі залишки коштів (на 01.01.2020 р. – 2.686,2 млн грн) за субвенцією на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості (що надавалася у 2017 - 2019 рр. і її залишки щорічно зберігаються на рахунках місцевих бюджетів для здійснення відповідних витрат, зокрема згідно з пунктом 20 Прикінцевих положень Закону). Незважаючи на надане постановою КМУ від 24.01.2020 р. № 21 право облдержадміністраціям за погодженням з Мінрегіоном та МОЗ здійснювати перерозподіл таких залишків між проектами і заходами, на 01.01.2021 р. такі залишки становили 686,3 млн грн, що свідчить про неефективне управління зазначеними коштами з боку Мінрегіону та облдержадміністрацій.

У 2020 р. місцевим бюджетам надано 5 субвенцій, спрямованих на вирішення питань забезпечення житлом окремих категорій громадян, а саме на:

виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для осіб (сімей) згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», які потребують поліпшення житлових умов (4 субвенції), – загалом у сумі 643,6 млн грн, що становить 105,3% бюджетних призначень та 99,5% уточненого плану (збільшено на 35,3 млн грн) та на 71,4 млн грн (на 12,5%) більше, ніж у 2019 р. Рахунковою палатою за результатами відповідного аудиту /рішення від 10.11.2020 р. № 30-2/ вказано на суттєві ризики неефективного та незаконного використання відповідних бюджетних коштів, неоднозначність, нечіткість та недосконалість окремих положень порядків виплати грошової компенсації, що створили умови для неефективного управління такими коштами, необхідність осучаснення положень житлового законодавства в частині забезпечення житлом громадян, які потребують соціального захисту, удосконалення механізму розв’язання житлових проблем ветеранів війни, зокрема, впровадження диференційованих підходів до розподілу коштів для реалізації ветеранами війни свого права на житло на пільгових умовах;

проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, осіб з їх числа – у сумі 784,7 млн грн, що становить 98,7% бюджетних призначень та на 49,3 млн грн (на 5,9%) менше, ніж у 2019 р.

У звітному періоді місцевим бюджетам надано ряд субвенцій, що спрямовані на підтримку регіонального розвитку, насамперед, на:

здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій – у сумі 1.689,1 млн грн, що становить 99,4% бюджетних призначень і на 1.289,7 млн грн (на 43,3%) менше, ніж у 2019 р. При цьому відповідно до пункту 20 Прикінцевих положень Закону на 01.01.2021 р. на рахунках місцевих бюджетів збережено залишок коштів за цією субвенцією у сумі 234,4 млн грн для здійснення відповідних витрат у 2021 р. Відповідні видатки місцевих бюджетів проведені у сумі 1.978,7 млн грн (з урахуванням залишків коштів за субвенцією на 01.01.2020 р. у сумі 767,9 млн грн).

Поряд з тим, з відповідною метою (зокрема, на будівництво, ремонт, реконструкцію, термомодернізацію об’єктів соціальної та спортивної інфраструктури, доріг, вулиць, мостів) у листопаді-грудні надані субвенції місцевим бюджетам окремих адміністративно-територіальних одиниць у сумі 2.683 млн грн, за результатами використання яких відповідно до пунктів 19 і 20 Прикінцевих положень Закону збережені залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів у сумі 1.721,2 млн грн для здійснення відповідних витрат у 2021 р.;

фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, – у сумі 108,25 млн грн, що становить 78,7% бюджетних призначень, або менше на 29,2 млн грн, які повернуто до державного бюджету як невикористані (з них з бюджетів областей: Волинської – 0,4 млн грн, Дніпропетровської – 2,3 млн грн, Запорізької – 4,9 млн грн, Миколаївської – 14,3 млн грн, Рівненської – 6,2 млн грн, Хмельницької – 1 млн грн).

Серед субвенцій, наданих із спеціального фонду державного бюджету, слід виокремити найбільшу за обсягом – субвенцію на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності в населених пунктах (що надається місцевим бюджетам в рамках державного дорожнього фонду). У 2020 р. ця субвенція передана місцевим бюджетам у запланованому обсязі (22.173 млн грн), що на 7.496,7 млн грн (на 51,1%) більше, ніж у 2019 р. При цьому 54,1% її обсягу спрямовано на видатки споживання (12.004,1 млн грн) та 45,9% на видатки розвитку (10.168,9 млн грн). Відповідні видатки місцевих бюджетів проведені у сумі 22.168,1 млн грн (з урахуванням залишків коштів за субвенцією на 01.01.2020 р. у сумі 1.615,9 млн грн). Залишки коштів за субвенцією на рахунках місцевих бюджетів на 01.01.2021 р. становили 1.622,8 млн грн. Крім того, у звітному періоді вперше на підставі частини п’ятої статті 74 та частини другої статті 103-1 Кодексу за рішенням Полтавської облради здійснено місцеве внутрішнє запозичення з метою фінансового забезпечення капітального ремонту автомобільної дороги О1723375 Чорнухи–Лубни у 2020 р. на суму 515 млн грн, що погоджено Комітетом.

Необхідно зауважити, що внаслідок ненадходження плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор не надавалися із спеціального фонду державного бюджету субвенції на реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів» (2.000 млн грн), завершення розпочатих у попередньому періоді робіт з будівництва/реконструкції, будівництво нових, реконструкцію та капітальний ремонт існуючих спортивних п’ятдесятиметрових і двадцятип’ятиметрових басейнів (200 млн грн), створення нових, будівельно-ремонтні роботи існуючих палаців спорту і завершення розпочатих у попередньому періоді робіт з будівництва/реконструкції палаців спорту (150 млн грн).

Поряд з тим, не перераховано субвенцію на реалізацію проекту «Житло для внутрішньо переміщених осіб» у сумі 485 млн грн, надання якої планувалося за рахунок гранту від Уряду ФРН, оскільки закон про ратифікацію відповідної угоди набув чинності у січні 2021 р.

Крім того, у Висновках РП звернуто увагу, що видатки державного бюджету на субвенції місцевим бюджетам на інвестиційні проекти за рахунок кредитів (позик), що залучаються державою до спеціального фонду державного бюджету від ЄБРР, ЄІБ і МБРР на 450 млн грн (на 17,2%) менші плану, що, зокрема, зумовлено довготривалим узгодженням із кредиторами договорів, які укладаються для реалізації цих проектів, і незавершенням процедур закупівель.

Загалом на кінець звітного періоду за субвенціями із загального фонду на рахунках місцевих бюджетів відповідно до законодавчих норм збережено 7.905,6 млн грн, до державного бюджету повернуто 809,1 млн грн, залишки коштів за субвенціями із спеціального фонду становили 2.133,7 млн грн.

Протягом звітного періоду на підставі частини шостої статті 108 Кодексу за 30 рішеннями Уряду, погодженими з Комітетом, здійснювався розподіл та перерозподіл між місцевими бюджетами окремих субвенцій. Третина таких рішень приймалася у жовтні-грудні 2020 р., що створило передумови для неповного освоєння відповідних коштів з місцевих бюджетів.

Отже, надання у 2020 р. окремих субвенцій в обсягах менше плану, тривале затвердження розподілів деяких субвенцій між місцевими бюджетами, внесення численних змін до ряду розподілів та перерахування відповідних коштів у листопаді-грудні, наявність на кінець року на рахунках місцевих бюджетів залишків невикористаних коштів за субвенціями свідчить про неналежне управління бюджетними коштами при їх плануванні, розподілі і використанні, низьку виконавську дисципліну центральних та місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування.

За 2020 рік до місцевих бюджетів надійшло 311.304,8 млн грн доходів (без урахування міжбюджетних трансфертів), що на 11.075,5 млн грн, або на 3,7%, більше, ніж у 2019 р. Порівняно з 2019 р. на 0,7 відс. пункти зменшилася питома вага доходів місцевих бюджетів у доходах зведеного бюджету і становила 22,6%. Водночас, внаслідок зменшення трансфертів з державного бюджету частка доходів місцевих бюджетів (без міжбюджетних трансфертів) у загальному обсязі доходів місцевих бюджетів порівняно з 2019 р. збільшилася на 12,4 відс. пункти до 66%. Виконання планових показників доходів місцевих бюджетів (без міжбюджетних трансфертів) становило 98,7% (за загальним фондом – 99%, за спеціальним фондом – 94,8%) та зумовлено, зокрема невиконанням плану з податку на доходи фізичних осіб (97,1%) за зведеними бюджетами 16 областей і міста Києва, плати за землю (98,6%) за зведеними бюджетами 9 областей, за власними надходженнями бюджетних установ (95,3%) за зведеними бюджетами 20 областей і міста Києва. Загалом не забезпечено виконання планових показників доходів за зведеними бюджетами 13 областей і міста Києва. Резервом наповнення доходної частини місцевих бюджетів є податковий борг, обсяг якого перед місцевими бюджетами на 01.01.2020 р. становив 21.774,1 млн грн (зріс на 21,7%). За 2020 р. списано податкового боргу щодо місцевих бюджетів у сумі 2.492,3 млн грн, на 01.01.2020 р. обсяги розстрочень та відстрочень податкових зобов'язань до місцевих бюджетів становили 137,2 млн грн, загальний обсяг переплат до місцевих бюджетів – 16.555,7 млн грн.

За 2020 р. місцеві бюджети виконані з дефіцитом в обсязі 6.847,9 млн грн, у т.ч. за загальним фондом – з профіцитом в обсязі 68.054,9 млн грн, за спеціальним фондом – з дефіцитом в обсязі 74.902,8 млн грн. Основним чинником профіциту загального фонду та дефіциту спеціального фонду стала передача коштів із загального фонду до бюджету розвитку в обсязі 68.342,5 млн грн.

З ЄКР місцевим бюджетам надано 2510 безвідсоткових короткотермінових позик на покриття тимчасових касових розривів обсягом 3.704,7 млн грн, що в 1,4 раза більше, ніж у 2019 р., та свідчить про погіршення стану поточного управління коштами місцевих бюджетів.

За 2020 р. загальний обсяг місцевих боргів збільшився на 6.954,6 млн грн та становив на 01.01.2021 р. 24.968,8 млн грн (з яких 8.810,9 млн грн – заборгованість за середньостроковими позиками, наданими з ЄКР до 2015 р.). Слід зауважити, що питання погашення заборгованості за середньостроковими позиками перед державним бюджетом, наданими у 2009 - 2014 рр., залишається неврегульованим протягом багатьох років, незважаючи на наявність відповідних законодавчих вимог (пункт 21 розділу VI Кодексу).

Протягом 2020 р. на депозитних рахунках державних банків розміщено 25.283,4 млн грн тимчасово вільних коштів місцевих бюджетів, з них 17.361,3 млн грн – кошти загального фонду, що майже в 4 рази більше, ніж у 2019 р. (оскільки у 2019 р. діяли обмеження щодо розміщення на депозитах таких коштів). На кінець року такі кошти повернуто до відповідних місцевих бюджетів. За розміщення тимчасово вільних коштів у 2020 р. до місцевих бюджетів надійшло 931,1 млн грн. Рахунковою палатою зауважено, що в результаті розміщення значних обсягів коштів місцевих бюджетів на депозитних рахунках втрачалася можливість оперативного спрямування коштів на здійснення видатків.

Залишки коштів місцевих бюджетів на кінець звітного періоду становили 44.448,4 млн грн. На виконання абзацу п’ятого підпункту 4 пункту 24 розділу VI Кодексу протягом 2020 р. до спеціального фонду обласних бюджетів Донецької та Луганської обл. зараховано залишки коштів місцевих бюджетів населених пунктів цих областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, в обсягах 101,3 млн грн та 29 млн грн відповідно.

Незважаючи на значні обсяги залишків коштів місцевих бюджетів, рівень виконання запланованих на 2020 р. видатків (без трансфертів до державного бюджету) становив 91,4%, у т.ч. за загальним фондом – 94,4%, за спеціальним фондом – 83,6%. Такі видатки місцевих бюджетів становили 467.451,6 млн грн, що на 90.079 млн грн менше, ніж у 2019 р. У 2020 р. на 11,3 відс. пункти зменшилася питома вага видатків місцевих бюджетів у зведеному бюджеті і становила 29,3%, що пов’язано із здійсненням безпосередньо з державного бюджету окремих видатків на соціальний захист і охорону здоров’я, які раніше здійснювалися з місцевих бюджетів.

Традиційно значну частку видатків місцевих бюджетів становили видатки на соціально-культурну сферу (63,2%), серед яких найбільше видатків спрямовано на освіту – 42,7%, охорону здоров’я – 10,9%. Видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення та на охорону здоров’я порівняно з попереднім роком знизилися на 76,7% та 43,4% відповідно /що обумовлено переходом до здійснення з державного бюджету відповідних видатків, про що вже вище зазначено). Порівняно з 2019 р. також зменшилися видатки на житлово-комунальне господарство – на 6,6%. Водночас, збільшилися видатки на транспорт, транспортну інфраструктуру та дорожнє господарство на 19,5%. Згідно з економічною структурою видатків місцевих бюджетів (без трансфертів до державного бюджету) поточні видатки проведено в сумі 369.247,5 млн грн (79% загального обсягу) і проти 2019 р. зменшилися на 89,1 млн грн, капітальні видатки проведено у сумі 98.204 млн грн (21% загального обсягу) і проти 2019 р. зменшилися на 995,7 млн грн.

У 2020 р. збільшилася кредиторська заборгованість за видатками місцевих бюджетів на 208 млн грн (на 7,4%) і на 01.01.2021 р. становила 2.863 млн грн (з них прострочена кредиторська заборгованість збільшилася на 15,3% до 290,2 млн грн), при цьому за загальним фондом така заборгованість склала 2.369,6 млн грн і збільшилася на 258,8 млн грн (на 12,3%). Дебіторська заборгованість за видатками місцевих бюджетів на кінець звітного періоду становила 8.998,2 млн грн і зросла за рік на 1.632,2 млн грн (на 22,1%), при цьому за загальним фондом така заборгованість склала 575,5 млн грн і збільшилася на 359,6 млн грн (у 2,7 раза). Переважна частина дебіторської заборгованості склалася за капітальними видатками (93,2% загального обсягу).

Аналітичні матеріали щодо Звіту, підготовлені секретаріатом Комітету, надано народним депутатам – членам Комітету.

Крім того, опрацювавши надану Мінфіном інформацію щодо виконання пункту 2 постанови Верховної Ради України від 18.06.2020 р. № 722-ІХ «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» /лист від 09.09.2020 р. № 04210-03/1-3/27569/, необхідно відмітити, що вжиті Урядом заходи щодо реалізації значної частини наданих рекомендацій були недостатніми та/або малоефективними, відтак відповідні підпункти пункту 2 цієї постанови залишаються актуальними надалі та їх доцільно врахувати у рекомендаціях, які будуть надані Кабінету Міністрів за підсумками розгляду Звіту.

Керуючись частиною шостою статті 161 Регламенту, за результатами опрацювання Звіту і поданих до нього матеріалів з урахуванням Висновків РП у Комітеті розроблено проект постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (проект постанови роздано народним депутатам України – членам Комітету та додається), в якому пропонується Звіт взяти до відома та надати доручення Уряду щодо поліпшення управління бюджетними коштами для врахування у процесі виконання бюджету у 2021 році та при формуванні проекту бюджету на 2022 рік, включаючи врахування відповідних висновків і пропозицій Рахункової палати.

Статтею 162 Регламенту визначено процедуру розгляду звіту про виконання закону про державний бюджет у Верховній Раді, зокрема, передбачено, що:

розгляд звіту відбувається за процедурою повного обговорення з урахуванням особливостей, визначених у цій статті;

звіт у Верховній Раді представляє Міністр фінансів, із співдоповідями виступають голова Комітету та Голова Рахункової палати. На такому пленарному засіданні за процедурним рішенням Верховної Ради можуть бути заслухані головні розпорядники коштів державного бюджету щодо досягнення ними запланованої мети, завдань та результативних показників бюджетних програм, а також цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник коштів державного бюджету, з показниками їх досягнення за результатами звітного періоду;

за результатами розгляду Верховна Рада приймає рішення щодо звіту.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Цабаль В.В., Лаба М.М. і Молоток І.Ф., перший заступник Міністра фінансів Улютін Д.В., Голова Казначейства Слюз Т.Я та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Зокрема, спочатку заслухано доповідь першого заступника Міністра фінансів Улютіна Д.В. та співдоповідь Голови Казначейства Слюз Т.Я. щодо підсумків виконання державного бюджету за 2020 рік. Затим Голова Рахункової палати Пацкан В.В. виступив щодо Висновків РП з презентацією.

Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молоток І.Ф. поінформував про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонував Комітету прийняти рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме: 1) взяти до відома Звіт; 2) схвалити підготовлений у Комітеті проект постанови Верховної Ради про Звіт; 3) рекомендувати Верховній Раді Звіт взяти до відома та надати доручення Кабінету Міністрів щодо поліпшення управління бюджетними коштами шляхом прийняття підготовленого Комітетом проекту постанови Верховної Ради про Звіт, 4) направити Кабінету Міністрів у вигляді рекомендацій Комітету доручення, передбачені у підготовленому Комітетом проекті постанови Верховної Ради про Звіт.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію, що була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

Ухвалили:

1. Взяти до відома звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», згідно з яким державний бюджет виконано за доходами у сумі 1.076.026,95 млн грн, видатками - 1.288.121,34 млн грн, обсягом повернення кредитів - 9.517,25 млн грн, обсягом надання кредитів - 15.033,85 млн грн, з дефіцитом у сумі 217.610,99 млн грн.

2. Схвалити підготовлений у Комітеті з питань бюджету проект постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

3. Рекомендувати Верховній Раді України звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» взяти до відома та надати доручення Кабінету Міністрів України щодо поліпшення управління бюджетними коштами шляхом прийняття проекту постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», підготовленого народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету.

4. Направити Кабінету Міністрів України у вигляді рекомендацій Комітету з питань бюджету відповідні доручення, передбачені у проекті постанови Верховної Ради України «Про звіт про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», підготовленому народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету, а саме рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) проаналізувати висновки Рахункової палати про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», вжити заходів для недопущення порушень бюджетного законодавства у поточному і наступних бюджетних періодах та для реалізації відповідних пропозицій Рахункової палати;

2) забезпечити дотримання вимог Кодексу щодо формування проекту державного бюджету на наступні бюджетні періоди на реалістичному прогнозі основних макропоказників економічного і соціального розвитку України та обґрунтованих розрахунках надходжень і витрат державного бюджету;

3) доручити Міністерству фінансів України, Державній податковій службі України та Державній митній службі України здійснювати необхідні заходи щодо покращення стану справляння та адміністрування податків і зборів, забезпечити належну координацію діяльності щодо виконання планових показників доходів державного бюджету;

4) доручити Державній податковій службі України здійснювати дієві заходи щодо скорочення податкового боргу перед державним бюджетом, а також спільно з уповноваженими центральними органами виконавчої влади активізувати роботу щодо погашення суб’єктами господарювання державного сектору економіки, які мають податковий борг, відповідної податкової заборгованості та недопущення її утворення надалі;

5) доручити Фонду державного майна України та іншим уповноваженим органам управління об’єктами державної власності забезпечити належний контроль за використанням орендованого державного нерухомого майна, включаючи контроль за вчасним укладенням договорів оренди, активізацію претензійно-позовної роботи в частині погашення заборгованості з орендної плати та моніторинг щодо своєчасності і повноти сплати орендної плати до державного бюджету;

6) удосконалити методики розрахунку планових показників доходів державного бюджету для забезпечення їх реалістичності, включаючи розрахунок надходжень від орендної плати за користування державним майном;

7) завершити прийняття необхідних нормативно-правових актів для належної реалізації Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», а також доручити Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей вжити дієвих заходів з надходження до державного бюджету у запланованому обсязі плати за ліцензії на провадження діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор і за ліцензії на випуск та проведення лотерей;

8) забезпечити підвищення ефективності управління об’єктами державної власності, опрацювавши можливість передачі повноважень з управління відповідними об’єктами від Кабінету Міністрів України до центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізацію державної політики у відповідній сфері;

9) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету забезпечити реалістичне планування власних надходжень бюджетних установ під час складання проекту державного бюджету, виходячи з відповідних фактичних показників за попередні роки, а також ефективне використання таких коштів відповідно до частини четвертої статті 13 та частини дев’ятої статті 51 Кодексу з метою зменшення навантаження на загальний фонд державного бюджету;

10) забезпечити ефективне управління державним боргом, здійснюючи заходи щодо мінімізації ризиків посилення боргового навантаження на державний бюджет насамперед шляхом зменшення вартості державних запозичень та збільшення частки довгострокових боргових зобов’язань;

11) доручити Міністерству енергетики України за участю Міністерства фінансів України забезпечити реалізацію норм статті 9 Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки», пункту 7 частини четвертої статті 30 Кодексу та відповідних положень закону про Державний бюджет України в частині спрямування коштів фінансового резерву, призначеного для зняття з експлуатації ядерних установок, на придбання облігацій внутрішньої державної позики для захисту таких коштів від інфляції та отримання додаткового джерела формування зазначеного резерву;

12) проаналізувати поточний стан виконання планових показників залучення кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій до спеціального фонду державного бюджету для реалізації інвестиційних проектів, вжити дієвих заходів реагування у разі неналежної вибірки кредитних ресурсів і незадовільного впровадження зазначених проектів та недопущення такої ситуації у подальшому, а також забезпечити своєчасне і ефективне використання таких коштів;

13) доручити Міністерству фінансів України і Державній казначейській службі України забезпечити узгодженість показників в інформації, передбаченій пунктом 15-2 частини другої статті 61 Кодексу, з відповідними показниками в інших розділах річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України, а також своєчасне і достовірне відображення у бюджетній звітності надходжень кредитів (позик) від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій до спеціального фонду державного бюджету для реалізації інвестиційних проектів та відповідних витрат;

14) здійснити заходи щодо поліпшення ліквідності єдиного казначейського рахунка та використання коштів державного бюджету протягом року відповідно до помісячного розпису державного бюджету, не допускаючи значне навантаження на останні місяці року;

15) активізувати роботу з погашення простроченої заборгованості перед державним бюджетом за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, з обов’язковим застосуванням визначених статтею 17 Кодексу механізмів погашення (списання) такої заборгованості;

16) забезпечити реалістичне планування показників бюджету Пенсійного фонду України з урахуванням фінансових можливостей державного бюджету, мінімізувавши залучення протягом року коштів єдиного казначейського рахунку для покриття тимчасових касових розривів цього фонду, а також врегулювати питання погашення заборгованості за позиками, наданими Пенсійному фонду України за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка;

17) доручити Міністерству соціальної політики України разом з Міністерством фінансів України забезпечити узгодженість показників звітів про виконання бюджету Пенсійного фонду України з відповідними показниками звітності про виконання Державного бюджету України;

18) доручити Міністерству фінансів України разом з головними розпорядниками коштів державного бюджету посилити роботу щодо проведення моніторингу та аналізу стану кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості (у тому числі простроченої) за видатками державного бюджету, забезпечивши визначення чинників нарощування такої заборгованості та невідкладне реагування на їх усунення;

19) доручити Міністерству фінансів України проаналізувати вплив постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 року № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» на збільшення у 2020 році обсягів дебіторської заборгованості за видатками державного бюджету;

20) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету посилити контроль за роботою розпорядників коштів нижчого рівня під час укладання договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів на умовах попередньої оплати із забезпеченням ефективного, результативного та цільового використання бюджетних коштів, вжити заходів щодо погашення дебіторської бюджетної заборгованості та недопущення її збільшення на кінець бюджетного періоду;

21) доручити Міністерству охорони здоров’я України проаналізувати порядок здійснення закупівель за видатками на централізовані заходи та розглянути можливість зменшення термінів постачання відповідних товарів, робіт і послуг до медичних закладів з метою підвищення ефективності і раціональності використання бюджетних коштів та мінімізації дебіторської бюджетної заборгованості за відповідною бюджетною програмою, а також у разі необхідності внести зміни до відповідних нормативно-правових актів;

22) приймати рішення про здійснення перерозподілу чи розподілу витрат державного бюджету (включаючи трансферти місцевим бюджетам) та/або передачі бюджетних призначень з дотриманням вимог бюджетного законодавства, за наявності об’єктивних підстав і економічної доцільності та з урахуванням стану фактичного проведення витрат, обсяги яких зменшуються, а також забезпечувати подання до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету звернення щодо погодження відповідного рішення разом з деталізованими і достовірними фінансово-економічними розрахунками та обґрунтуваннями;

23) звернути увагу головних розпорядків коштів державного бюджету і Міністерства фінансів України на необхідність дотримання вимог Кодексу щодо завершення бюджетного періоду та недопущення ініціювання прийняття Кабінетом Міністрів України в установленому порядку рішень про зміну бюджетних показників на бюджетний період, який вже минув;

24) продовжити роботу з оцінки ефективності, результативності та економічної доцільності витрат державного бюджету, зокрема шляхом проведення оглядів витрат державного бюджету та оцінки ефективності бюджетних програм, забезпечивши практичне впровадження результатів здійснення таких заходів під час формування бюджетної політики та планування витрат державного бюджету на середньостроковий період, а також забезпечити упорядкування відповідної звітної інформації, передбаченої пунктом 15 частини другої статті 61 Кодексу, оптимізувавши її зміст для підвищення системності, аналітичності та співставності такої інформації;

25) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету переглянути результативні показники бюджетних програм, забезпечити оптимізацію їх кількості та застосування тих показників, що повною мірою характеризують ступінь досягнення поставленої мети та виконання завдань бюджетної програми;

26) звернути увагу головних розпорядників коштів державного бюджету на обов’язковість підготовки в установлені строки нормативно-правового забезпечення для проведення витрат державного бюджету, зокрема порядків використання коштів державного бюджету та паспортів бюджетних програм, посиливши контроль за виконанням такої робити  з боку Міністерства фінансів України і  Державної казначейської служби України;

27) забезпечити прийняття рішень про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету з дотримання вимог частини першої статті 24 Кодексу та постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 415 «Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету» щодо здійснення за рахунок резервного фонду державного бюджету виключно непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту державного бюджету;

28) доручити головним розпорядникам коштів державного бюджету забезпечити належний рівень використання коштів, що надходять у рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ та зараховуються до спеціального фонду державного бюджету, у тому числі залишків таких коштів за минулі роки, з метою своєчасного виконання відповідних програм та передбачених ними заходів;

29) вжити заходів щодо забезпечення ефективного та результативного використання державних капітальних вкладень та дотримання строків реалізації державних інвестиційних проектів;

30) доручити Міністерству розвитку громад та територій України забезпечувати підготовку аналітичної інформації про використання коштів державного фонду регіонального розвитку в розрізі регіонів, зокрема з наведенням показників видатків за галузевою ознакою і напрямами (заходами) та показників досягнення запланованого соціально-економічного ефекту, та подання такої інформації у матеріалах річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України;

31) звернути увагу відповідних центральних органів виконавчої влади на необхідність своєчасного нормативно-правового забезпечення умов надання і розподілу трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам (якщо у законі про Державний бюджет України такий розподіл не здійснено між місцевими бюджетами) для освоєння таких коштів та реалізації запланованих за їх рахунок заходів у повному обсязі протягом бюджетного періоду;

32) доручити відповідним центральним органам виконавчої влади забезпечувати здійснення розподілу між місцевими бюджетами передбачених у проекті закону про Державний бюджет України трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам з метою дотримання вимог частини третьої статті 97 Кодексу;

33) посилити контроль за ефективним використанням субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам шляхом забезпечення, зокрема, належного методологічного супроводу надання субвенцій, моніторингу цільового і своєчасного використання таких коштів з місцевих бюджетів, мінімізації накопичення залишків таких коштів на рахунках місцевих бюджетів та зменшення кількості незавершених проектів (програм, заходів), що реалізуються за рахунок субвенцій;

34) доручити Міністерству освіти і науки України забезпечити дієвий контроль за витрачанням освітньої субвенції та вжити заходів щодо використання у 2021 році у повному обсязі залишків коштів за цією субвенцією на 1 січня 2021 року;

35) внести пропозиції щодо врегулювання питання погашення заборгованості місцевих бюджетів за середньостроковими позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка;

36) у тримісячний строк подати Комітету з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені у її Висновках про результати аналізу річного звіту про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

Голосували: «за» – одноголосно.

4. СЛУХАЛИ:

Інформацію першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. щодо Звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2020 році

Відмітили:

На виконання статті 11 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» 15 квітня 2021 року Кабінет Міністрів України подав на розгляд Верховної Ради України Звіт про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2020 році (лист Уряду від 15.04.2021 р. № 12408/0/2-21) /далі – Звіт/.

Необхідно зазначити, що Урядом 12 червня 2020 року затверджено Програму діяльності Кабінету Міністрів України та подано її на розгляд Верховної Ради України (постанова КМУ від 12.06.2020 р. № 471), однак Парламентом зазначений документ за підсумками розгляду 18 червня 2020 року не схвалено (відповідний проект постанови Верховної Ради України (реєстр. № 3330 доопрац. від 12.06.2020 р.) не прийнято).

Статтею 228 Регламенту Верховної Ради України визначено процедуру розгляду Верховною Радою України звіту Кабінету Міністрів України про хід і результати виконання схваленої нею Програми діяльності Кабінету Міністрів України, а статтею 25-1 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» унормовано участь комітетів Верховної Ради України у розгляді Верховною Радою України такого звіту.

Головою Верховної Ради України доручено Комітету з питань економічного розвитку (який визначений головним з попереднього розгляду Звіту) опрацювати Звіт та внести пропозиції, а іншим комітетам Верховної Ради України – розглянути Звіт.

Для представлення Звіту на засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ було запрошено Міністра фінансів України, який в Уряді є відповідальним за забезпечення взаємодії Кабінету Міністрів України з Комітетом. Звіт 15 квітня 2021 року надіслано для ознайомлення народним депутатам України – членам Комітету через СЕДО, а витяг із Звіту в частині діяльності Міністерства фінансів України роздано на засіданні Комітету.

На початку розгляду даного питання Головою Комітету Арістовим Ю.Ю. відмічено, що виходячи з предметів відання Комітету Звіт має розглядатися Комітетом, насамперед, в контексті реалізації бюджетної політики та забезпечення бюджетного процесу. Водночас звернуто увагу, що на цьому засіданні перед розглядом даного питання Комітетом розглянуто питання щодо звіту Кабінету Міністрів України про виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (заслухавши доповідь Першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. щодо такого звіту) та за підсумками розгляду ухвалено рішення, зокрема надано Кабінету Міністрів України відповідні рекомендації.

Затим перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. представив Звіт, окресливши в першу чергу результати діяльності Міністерства фінансів України щодо реалізації бюджетної політики у 2020 році, включаючи виконання державного бюджету.

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Цабаль В.В., Урбанський А.І., перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В.

Завершуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. запропонував членам Комітету заслухану інформацію щодо Звіту взяти до відома, що було одноголосно підтримано присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

Інформацію Першого заступника Міністра фінансів України Улютіна Д.В. щодо Звіту про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2020 році взяти до відома.

Голосували: «за» – одноголосно.

 

 

5. Слухали:

Інформацію Голови Рахункової палати Пацкана В.В. про звіти Рахункової палати за 2019 рік і за 2020 рік.

Відмітили:

Відповідно до статті 30 Закону України «Про Рахункову палату» (далі – Закон) Рахункова палата щороку готує та не пізніше 1 травня року, наступного за звітним, подає Верховній Раді щорічний звіт про свою діяльність. Одночасно із поданням Верховній Раді щорічного звіту Рахункова палата розміщує його на своєму офіційному веб-сайті для відкритого доступу у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Голова Рахункової палати представляє такий щорічний звіт на пленарному засіданні Верховної Ради.

Слід звернути увагу, що статтею 232-2 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент) /включеною Законом України від 03.12.2020 р. № 1052-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення ефективної реалізації парламентського контролю»/ оновлено процедуру розгляду Верховною Радою щорічного звіту про діяльність Рахункової палати, зокрема:

– Верховна Рада щороку розглядає звіт про діяльність Рахункової палати /частина перша/;

– щорічний звіт про діяльність Рахункової палати надається народним депутатам та одночасно направляється до комітету, до предмета відання якого належать питання бюджету, який у 21-денний строк з дня отримання звіту здійснює попередню підготовку питання щодо розгляду звіту на пленарному засіданні Верховної Ради /частина друга/;

– щорічний звіт розглядається на пленарному засіданні Верховної Ради в порядку, передбаченому частиною шостою статті 232-1 Регламенту (зокрема розгляд на пленарному засіданні Верховної Ради звіту включає: 1) доповідь посадової особи, яка представляє звіт, – до 20 хвилин, відповіді на запитання народних депутатів – до 20 хвилин; 2) виступ представника комітету, який здійснював попередню підготовку питання щодо розгляду звіту Верховною Радою, – до 10 хвилин; 3) у разі необхідності виступ запрошеного на пленарне засідання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини – до 5 хвилин; 4) обговорення звіту) /частина третя/;

– за підсумками обговорення щорічного звіту Верховна Рада може прийняти рішення про звернення для вжиття необхідних заходів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які не поінформували Рахункову палату про результати розгляду її рішень або заходи яких, заплановані та вжиті у зв’язку з її рішеннями, визнані Рахунковою палатою неналежними /частина четверта/.

За дорученням Голови Верховної Ради до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету (далі  Комітет) надійшов для розгляду Звіт Рахункової палати за 2019 рік /лист Голови Рахункової палати від 30.04.2020 р. № 39757(68838), отримано Комітетом 5 травня 2020 р./ та Звіт Рахункової палати за 2020 рік /лист Голови Рахункової палати від 29.04.2021 р. № 19-996, отримано Комітетом 5 травня 2021 р./. Зазначені звіти розміщено на офіційному веб-сайті Рахункової палати.

Керуючись частиною другою статті 232-2 Регламенту, у Комітеті попередньо проаналізовано зазначені звіти та звернуто увагу на таке.

Звіти Рахункової палати за 2019 р. і 2020 р. містять переважну більшість інформації, що вимагається у такому документі відповідно до частини першої статті 30 Закону. Разом з тим, у звітах не зазначено інформації щодо стану виконання плану роботи /пункт 3 частини першої статті 30 Закону/. При цьому порівняно з попередніми роками продовжено вдосконалення форми та інформаційного наповнення звіту, зокрема зосереджено увагу на завданнях, які закріплені за Рахунковою палатою, та результатах її діяльності, а відтак звіт виглядає більш структурованим і зрозумілим для сприйняття.

У 2019 році Рахунковою палатою затверджено Стратегію розвитку Рахункової палати на 2019-2024 роки /рішенням Рахункової палати від 29.07.2019 р. № 18-1/ (далі  Стратегія) та розроблено План реалізації у 2019 - 2021 роках Стратегії. Зазначене свідчить про виконання Рахунковою палатою відповідної рекомендації Комітету, наданої за результатами розгляду Звіту Рахункової палати за 2018 рік, та виконання пункту 1 частини другої статті 25 Закону. Загалом Стратегією встановлено 4 стратегічні цілі розвитку Рахункової палати: посилення ролі Рахункової палати як вищого органу аудиту в Україні; зміцнення організаційної спроможності та професійного потенціалу Рахункової палати; визнання і довіра суспільства до діяльності Рахункової палати; ефективне представництво Рахункової палати у міжнародній аудиторській спільноті, а також визначено 18 пріоритетів та 63 завдання для їх досягнення. Стратегія передбачає здійснення щороку моніторингу стану її виконання на підставі оцінки показників виконання завдань (індикаторів), визначених у Стратегії. Рахунковою палатою зазначено, що станом на 01.01.2021 р. досягли цільового значення 7 із 68 показників (10%) та прогрес відбувся у досягненні 11 показників, проте не надано детальної інформації про досягнення завдань і пріоритетів, визначених Стратегією. Разом з тим, на офіційному веб-сайті Рахункової палати розміщено Проміжний звіт про виконання Стратегії станом на 01.01.2021 (затверджений рішенням Рахункової палати від 23.02.2021 р. № 4-5), який містить оцінку стану виконання визначених Стратегією завдань та пропозиції щодо внесення змін до них.

Поряд з тим, затверджено інші важливі акти Рахункової палати, що регулюють її діяльність, зокрема: Порядок організації та здійснення внутрішнього контролю в Рахунковій палаті (наказ Голови Рахункової палати від 15.08.2019 р. № 51) та Стратегічний план діяльності з внутрішнього аудиту Рахункової палати на 2019-2022 роки, переліки завдань і функцій апарату Рахункової палати та їх розподіл і закріплення за структурними підрозділами апарату Рахункової палати (накази Секретаря Рахункової палати – керівника апарату від 24.07.2019 р. № 43 та від 28.10.2019 р. № 79) /зазначені переліки включають 70 завдань та 530 функцій/, Антикорупційну програму Рахункової палати на 2019-2021 роки (рішення Рахункової палати від 26.03.2019 р. № 7-7 (із змінами від 20.08.2019 р. № 20-3)) та план заходів до неї (рішення Рахункової палати від 20.08.2019 р. № 20-3).

За інформацією Рахункової палати, пандемія COVID-19 внесла суттєві корективи в роботу Рахункової палати у 2020 році, зокрема, на час дії жорсткого карантину аудитори призупинили вихід на об’єкти, відрядження були скасовані, частина працівників виконували роботу дистанційно із застосуванням сучасних IT-технологій, однак незважаючи на зазначене, аудитори Рахункової палати виконували повноваження та проводили заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту).

Рахунковою палатою у 2020 році перевірено 285 об’єктів, за результатами чого підготовлено 48 звітів (у 2019 році – відповідно 602 об’єкта і 77 звітів). Варто відмітити, що у зазначених роках Рахункова палата перевіряла багато актуальних і важливих для суспільства питань, деякі результати перевірок мали публічний резонанс.

Згідно із статтею 4 Закону Рахункова палата проводить заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) шляхом здійснення фінансового аудиту, аудиту ефективності, експертизи, аналізу та інших контрольних заходів. Серед відповідних контрольних заходів переважають аудити ефективності (у 2020 році становили 67% від загальної кількості контрольних заходів, у 2019 році – 74%), а частка фінансових аудитів, які запроваджені з 2015 р., становила відповідно 4,2% і 7,8%. Слід відмітити, що у 2018-2020 роках Рахунковою палатою не здійснювався аудит щодо державних внутрішніх та зовнішніх запозичень, державних гарантій, обслуговування і погашення державного та гарантованого державою боргу (таке питання висвітлювалося Рахунковою палатою у висновках щодо аналізу виконання державного бюджету та експертизи законопроекту про державний бюджет), хоча до 2018 року відповідний контрольний захід проводився майже щорічно. Зважаючи на наявність значного боргового навантаження на державний бюджет протягом останніх років та спеціальні контрольні повноваження Рахункової палати, визначені статтями 7 і 11 Закону та статтею 110 Бюджетного кодексу України, вважається за необхідне рекомендувати Рахунковій палаті здійснювати аудит у відповідній сфері регулярно до суттєвого покращення стану боргової безпеки в країні (за необхідності посиливши інституційну спроможність відповідного підрозділу апарату Рахункової палати).

Обсяг перевірених Рахунковою палатою державних коштів у 2020 році становив 1.185 млрд грн (у 2019 р. – 763,2 млрд грн), при цьому виявлено порушень та недоліків у 2020 році на загальну суму 26,26 млрд грн (у 2019 р. – 49,76 млрд грн, у 2018 р. – 17 млрд грн, у 2017 р. – 23 млрд грн, у 2016 р. – 17 млрд грн), у т.ч.: порушення і недоліки при адмініструванні дохідної частини державного бюджету – 4,77 млрд грн, або 18,2% від загального обсягу (у 2019 р. – 2,97 млрд грн, або 6% від загального обсягу), порушення бюджетного законодавства (включаючи нецільове використання коштів і порушення при плануванні) – 9,56 млрд грн, або 36,4% від загального обсягу (у 2019 р. – 32,11 млрд грн, або 64,5% від загального обсягу); неефективне управління бюджетними коштами і майном, їх неефективне використання – 11,93 млрд грн, або 45,4% від загального обсягу (у 2019 р. – 14,68 млрд грн, або 29,5% від загального обсягу).

Рахунковою палатою у 2020 році підготовлено та надіслано до вищих органів законодавчої і виконавчої влади, установ, організацій, підприємств 462 вихідні документи /звіти, рішення, інформації, акти, листи/ (у 2019 р. – 498), у т.ч.: Верховній Раді надіслано 95 документів (у 2019 р. – 123), Президенту України – 10 (у 2019 р. – 6), Раді національної безпеки і оборони – 4 (у 2019 р. – 2), Кабінету Міністрів – 38 (у 2019 р. – 71), правоохоронним органам – 25 (у 2019 р. – 39), органам виконавчої влади, установам, організаціям, підприємствам – 290 (у 2019 р. – 201).

До повноважень Рахункової палати належить аналіз реалізації наданих рекомендацій (пропозицій) з метою оцінки їх результативності (пункт 9 частини першої статті 7 Закону), у зв’язку з чим Рахунковою палатою зазначено, що з рекомендацій, наданих Рахунковою палатою у 2019 і 2020 рр. за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), до кінця 2020 року виконано 43,6%, виконано частково 20,3% і не виконано до 01.01.2021 р. 36,1% (до кінця 2019 р. повністю або частково виконано 75,6%). При цьому звернуто увагу, що значна частина рекомендацій Рахункової палати має системний характер і стосується внесення змін до законодавчих та інших нормативно-правових актів, що потребує часу. Зокрема, пропозиції Рахункової палати за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), здійснених у 2020 році, враховано у 5 законах (у 2019 р. – 9),  8 постановах Кабінету Міністрів  2019 р. – 14) і 7 розпорядженнях Кабінету Міністрів (у 2019 р. – 3).

З цього приводу від Комітету направлено звернення до Рахункової палати з проханням поінформувати щодо доцільності прийняття Верховною Радою рішення, передбаченого частиною четвертою статті 232-2 Регламенту (про звернення для вжиття необхідних заходів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які не поінформували Рахункову палату про результати розгляду її рішень або вжиті заходи яких визнані Рахунковою палатою неналежними), а також у разі потреби у такому рішенні – надати детальну інформацію щодо відповідних органів та необхідних заходів (лист Комітету від 14.05.2021 р. № 04-13/12-2021/158489 (506916)). У відповідь Рахунковою палатою повідомлено (лист від 25.05.2021 р. № 17-1151), що щорічний звіт про діяльність Рахункової палати містить інформацію про реагування об’єктів контролю на рекомендації (пропозиції) Рахункової палати щодо кожного заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), при цьому звернуто увагу, що Рахунковою палатою не приймалися рішення про визнання неналежними заходів, запланованих і вжитих об’єктами контролю у зв’язку з її рішеннями, прийнятими у 2020 році.

За інформацією на офіційному веб-сайті Рахункової палати у 2020 році проведено 27 засідань Рахункової палати (у 2019 р. – 22 засідання), а також представники Рахункової палати впродовж 2020 року взяли участь у 139 засіданнях комітетів Верховної Ради і їх підкомітетів /на яких було розглянуто 25 питань за результатами здійснених Рахункової палати контрольних заходів/ (у 2019 р. – 120 засіданнях), 38 засіданнях робочих груп (у 2019 р. – 36 засіданнях), одному парламентському слуханні і одному комітетському слуханні (у 2019 р. – двох парламентських слуханнях).

Рахункова палата регулярно співпрацює з Комітетом, зокрема, члени Рахункової палати та інші її представники брали участь у заходах Комітету (зокрема, у 2020 році брали участь у 49 засіданнях Комітету, 73 засіданнях його підкомітетів та 34 засіданнях робочих груп з опрацювання законопроекту про державний бюджет на 2021 рік), на яких висловлювали експертну думку Рахункової палати та активно залучалися до обговорення питань і прийняття рішень. При цьому матеріали Рахункової палати використовувалися Комітетом при опрацюванні законопроектів, погодженні розподілів/перерозподілів коштів державного бюджету, проведенні аналізу бюджетних показників та розгляді інших питань.

Окремо слід відмітити, що при здійсненні аналізу бюджетного процесу і контролю за виконанням державного бюджету Рахунковою палатою у 2020 році підготовлено і надано Верховній Раді висновки про результати аналізу виконання державного бюджету за 2019 рік, І квартал, І півріччя, 9 місяців 2020 року і за підсумками трьох кварталів 2020 року в частині надходжень, а також висновки за результатами експертизи законопроекту про державний бюджет на 2021 рік (у 2019 році подавалися аналогічні висновки). Такі висновки Рахункової палати розглядалися на засіданнях Комітету та враховувалися при прийнятті рішень Комітету.

У свою чергу на запрошення Рахункової палати народні депутати – члени Комітету брали участь у засіданнях Рахункової палати.

У 2020 році Рахунковою палатою за результатами 17 заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) направлено 21 повідомлення правоохоронним органам щодо виявлених ознак кримінальних правопорушень (у 2019 р. – 39 повідомлень), з яких до Офісу Генерального прокурора – 14, Державного бюро розслідувань – 3, Національної поліції – 4, при цьому за результатами 10 контрольних заходів правоохоронними органами розпочато 22 досудові розслідування у кримінальних провадженнях (у 2019 р. – 73 досудові розслідування).

Впродовж 2020 року у засобах масової інформації загалом здійснено 7016 публікацій щодо діяльності Рахункової палати (у 2018 р. – 7740, у 2019 р. – 7374), на офіційному веб-сайті Рахункової палати опубліковано 94 прес-релізи. При цьому Рахунковою палатою враховано рекомендацію Комітету, надану за результатами розгляду Звіту Рахункової палати за 2018 рік, щодо наповнення нового офіційного веб-сайту Рахункової палати інформацією, розміщеною на відповідному веб-сайті попередньої версії, з метою отримання відкритого доступу до такої інформації за весь період функціонування Рахункової палати (зокрема, у 2019 р. перенесено з архіву більше 1500 публікацій про діяльність Рахункової палати за 2015-2018 роки).

У 2020 році, як і в попередніх роках, Рахункова палата продовжувала активно співпрацювати з вищими органами фінансового контролю інших держав, міжнародними організаціями. За інформацією Рахункової палати, у зв’язку з всесвітньою пандемією COVID-19 і внаслідок введення обмежувальних заходів у світі та в Україні у 2020 році скорочено частину запланованих міжнародних заходів, при цьому частина заходів відбувалася онлайн. Зокрема, у рамках міжнародного співробітництва Рахункова палата брала участь у діяльності Міжнародної та Європейської організацій вищих органів аудиту INTOSAI і EUROSAI, забезпечувала діяльність робочої групи EUROSAI з аудиту коштів, виділених на попередження та ліквідацію наслідків катастроф /Рахункова палата очолює діяльність такої робочої групи/, розвивала двостороннє співробітництво з вищими органами аудиту іноземних держав, співпрацювала з міжнародними організаціями та брала участь у проектах і програмах міжнародної технічної допомоги.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» бюджетні призначення Рахунковій палаті за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сфері контролю за виконанням державного бюджету» (код 6511010) за загальним фондом спочатку затверджено в сумі 503,95 млн грн (у 2019 р. – 462,5 млн грн), потім законом від 13.04.2020 р. № 553-ІХ з метою наповнення фонду боротьби з COVID-19 зазначені бюджетні призначення зменшено до 475,53 млн грн. Крім того, керуючись частиною п’ятою статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2020 р. № 1563-р видатки за цією бюджетною програмою ще зменшено на 87,54 млн грн для спрямування до фонду боротьби з COVID-19, відтак уточнений план на 2020 рік становив 387,99 млн грн.

За інформацією Рахункової палати, видатки спрямовувалися на досягнення запланованих стратегічних цілей та пріоритетів, модернізацію існуючої матеріально-технічної бази, забезпечення безпечного функціонування інформаційно-аналітичної системи, активізацію міжнародної діяльності.

Загалом видатки Рахункової палати за 2020 рік проведені у сумі майже 379,4 млн грн, що на 18,9% менше, ніж у 2019 р. (довідково: у 2017 р. – 146,7 млн грн, у 2018 р. – 273,6 млн грн, у 2019 р. – 468 млн грн), з них за загальним фондом – 378,6 млн грн, що становить 79,6% бюджетних призначень та 97,6% уточненого плану. Видатки спеціального фонду державного бюджету за цією бюджетною програмою проведені у сумі 828,5 тис. грн за рахунок надходжень від орендної плати за користування майном, що знаходиться на балансі Рахункової палати, від оприбуткування обладнання, переданого як міжнародна технічна допомога у безповоротне володіння Рахункової палати Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ, від вилучення дорогоцінних металів зі списаного обладнання, відображення вартості зелених насаджень за підсумками проведеної паспортизації.

У структурі проведених видатків Рахункової палати в розрізі економічної класифікації видатків бюджету переважали видатки на оплату праці (у 2019 р. становили 226,5 млн грн, або 52% загального обсягу видатків, у 2020 р. – 279,6 млн грн, або 73,7% загального обсягу видатків) та капітальні видатки (у 2019 р. становили 99,75 млн грн, або відповідно 22,9%, у 2020 р. –17,36 млн грн, або відповідно 4,6%).

Зокрема, за інформацією Рахункової палати, у 2019-2020 роках здійснювались видатки на розвиток інформаційно-аналітичної системи Рахункової палати (ІАС РП), а саме виконання заходів з побудови корпоративної мережі Рахункової палати, яка об’єднує локальні мережі центрального офісу та територіальних управлінь на основі нового комутаційного обладнання та швидкісних каналів обміну інформацією, що забезпечить оперативну інформаційну взаємодію всіх підрозділів, доступ усім користувачам до ресурсів ІАС РП, функціонування послуг IP-телефонії та надійний захист інформаційних ресурсів і кібербезпеку всієї системи. Відповідно Рахунковою палатою придбано комутаційне обладнання, обладнання IP-телефонії, сервери та мережеву систему зберігання даних, комутаційну шафу і пристрій безперервного живлення для серверів, персональні комп’ютери і ноутбуки, багатофункціональні пристрої, сканери та інше обладнання, офісне програмне забезпечення, програмне забезпечення керування корпоративною мережею, програмне забезпечення захисту та антивірусне програмне забезпечення, сучасну корпоративну версію СКБД Оракл, а також забезпечено підтримку функціонування діючого комп’ютерного і периферійного обладнання та їх технічного обслуговування. Разом з тим, ІТ-забезпечення Рахункової палати та розвиток ІТ-систем потребують подальшого вдосконалення, зважаючи на прискорений розвиток цифрових технологій та їх застосування в державному управлінні, інших сферах суспільного життя, що відповідає визначеним Стратегією пріоритетам.

На кінець 2020 р. виконання поставлених перед Рахунковою палатою завдань забезпечували 11 департаментів (згрупованих за основними напрямами діяльності Рахункової палати) та 8 територіальних управлінь. При цьому на офіційному сайті Рахункової палати розміщена структура апарату Рахункової палати, яка включає 13 територіальних управлінь /зокрема, включено 5 нових територіальних управлінь, а саме: по Полтавській області (у м. Полтава), по Житомирській області (у м. Житомир), по Черкаській області (у м. Черкаси), по Рівненській області (у м. Рівне), по Запорізькій області (у м. Запоріжжя)/. Варто звернути увагу, що одним із завдань Стратегії визначено створення до 1 січня 2023 р. територіальних підрозділів Рахункової палати в обласних центрах. При цьому Рахункова палата зазначила, що була вимушена відтермінувати виконання заходу щодо розширення мережі територіальних підрозділів Рахункової палати, передбачених Стратегією, у зв’язку з скороченням планових показників видатків на 2020 рік та через запровадження карантинних обмежень.

Станом на 31.12.2020 р. фактична чисельність працівників Рахункової палати становила 487 осіб, або 68,3% від штатної чисельності /згідно з штатним розписом – 713 одиниць/ (на 31.12.2019 р. – 486 осіб, або 79,8% від штатної чисельності /згідно з штатним розписом – 609 одиниць/), у т.ч: 8 – члени Рахункової палати, 421 – державні службовці, 20 – працівники патронатної служби, 38 – інші працівники; у центральному апараті – 358 осіб, у територіальних управліннях – 129 осіб. Отже, на початок 2021 року вакантними залишалися 226 посад, з них 5 посад члена Рахункової палати (відповідно до закону від 14.11.2019 р. № 293-ІХ збільшено склад Рахункової палати з 9 до 13 членів Рахункової палати, при цьому постановою Верховної Ради України від 03.09.2020 р. № 865-ІХ звільнено одного члена Рахункової палати у зв’язку з досягненням 65 років). Зважаючи на зазначене, вжиті Рахунковою палатою заходи з укомплектування апарату вбачаються недостатніми, що не сприяє належному функціонуванню і потужному розвитку Рахункової палати з максимальним використанням людського капіталу.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону структура та штатний розпис апарату Рахункової палати затверджується Рахунковою палатою, а гранична чисельність апарату Рахункової палати – Верховною Радою за поданням Рахункової палати. Слід відмітити, що за поданням Рахункової палати у 2018 році Комітетом був поданий проект постанови Верховної Ради «Про граничну чисельність апарату Рахункової палати» (реєстр. № 8595 від 12.07.2018 р.), яким пропонувалося Верховній Раді затвердити граничну чисельність апарату Рахункової палати у кількості 600 штатних одиниць. Оскільки Верховною Радою восьмого скликання зазначений проект постанови не був прийнятий, відповідно до частини першої статті 95 Регламенту він вважається знятим з розгляду і не розглядається Верховною Радою нового скликання. Однак питання затвердження Верховною Радою граничної чисельності апарату Рахункової палати залишилося неврегульованим, тому слід рекомендувати Рахунковій палаті забезпечити подання Верховній Раді пропозиції щодо граничної чисельності апарату Рахункової палати.

Загалом Рахунковою палатою враховано більшість рекомендацій Комітету, наданих за результатами розгляду Звіту Рахункової палати за 2018 рік (довідка роздана народним депутатам України – членам Комітету). Разом з тим, з метою підвищення ефективності діяльності Рахункової палати ряд питань потребують належної уваги Рахункової палати (про окремі з яких вище зазначено) та можуть бути направлені Рахунковій палаті від Комітету у вигляді рекомендацій.

Довідка про окремі показники діяльності Рахункової палати за 2015  2020 роки, підготовлена у секретаріаті Комітету, роздана народним депутатам України – членам Комітету.

Загалом у представленні та обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Крулько І.І., Молоток І.Ф. та Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

Зокрема, Голова Рахункової палати Пацкан В.В. представив дане питання з відео-презентацією (при цьому народним депутатам України – членам Комітету роздано відповідні презентаційні матеріали, надані Рахунковою палатою).

Голова підкомітету з питань державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати Комітету Молоток І.Ф. поінформував про розгляд даного питання у підкомітеті та запропонував Комітету прийняти рішення згідно з підготовленим у підкомітеті проектом ухвали (який роздано народним депутатам України – членам Комітету), а саме: звіти Рахункової палати за 2019 рік і за 2020 рік взяти до відома, надати Рахунковій палаті відповідні рекомендації, а також поінформувати Верховну Раду про розгляд Комітетом зазначених звітів.

Підсумовуючи розгляд даного питання, Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування внесену головою підкомітету Молотком І.Ф. пропозицію, що була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

Ухвалили:

1. Звіт Рахункової палати за 2019 рік взяти до відома.

2. Звіт Рахункової палати за 2020 рік взяти до відома.

3. Рекомендувати Рахунковій палаті:

1) подати на затвердження Верховної Ради України пропозиції щодо граничної чисельності апарату Рахункової палати (з наданням фінансово-економічного обґрунтування, включаючи відповідні розрахунки);

2) розглянути можливість регулярного здійснення аудиту операцій щодо державних внутрішніх та зовнішніх запозичень, державних гарантій, обслуговування і погашення державного та гарантованого державою боргу з урахуванням особливостей, визначених статтею 11 Закону України «Про Рахункову палату», посиливши за необхідності інституційну спроможність відповідного підрозділу апарату Рахункової палати;

3) забезпечити висвітлення у щорічних звітах про діяльність Рахункової палати інформації щодо оцінки результативності та ефективності діяльності Рахункової палати із зазначенням стану виконання плану роботи та звіту про виконання паспорта бюджетної програми;

4) розробити план розвитку інформаційних технологій та інформаційної безпеки у Рахунковій палаті на середньострокову перспективу;

5) розглянути можливість заповнення вакантних посад в апараті Рахункової палати для належного його укомплектування;

6) забезпечити участь Голови Рахункової палати або уповноваженого представника Рахункової палати у публічному представленні Міністерством фінансів України звіту про виконання Державного бюджету України за попередній бюджетний період, передбаченому частиною п’ятою статті 28 Бюджетного кодексу України;

7) інформувати Комітет з питань бюджету у разі несвоєчасного та не в повній мірі реагування органів державної влади та органів місцевого самоврядування, установ та організацій на рішення Рахункової палати за наслідками проведених заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

8) до 1 лютого 2022 року надати Комітету з питань бюджету інформацію про вжиті заходи щодо вищенаведених рекомендацій.

4. Поінформувати Верховну Раду України про розгляд Комітетом з питань бюджету звітів Рахункової палати за 201рік і за 2020 рік.

Голосували: «за» – одноголосно.

6. Різне.

6.1. СЛУХАЛИ:

Інформацію голови підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету з питань бюджету  Саламахи О.І. про розгляд звернення Міністерства освіти і науки України щодо погодження розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у 2021 році (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2021 р. № 476).

Відмітили:

До Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ надійшло звернення Міністерства освіти і науки України /далі – МОН/ від 18.05.2021 р. № 1/10-2083 (копія якого роздана народним депутатам України – членам Комітету) щодо погодження розподілу обсягу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» у 2021 році відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.2021 р. № 476 «Деякі питання надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти “Нова українська школа”» (далі – постанова КМУ № 476).

Питання погодження Комітетом розподілу та перерозподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами унормовано у частині шостій статті 108 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс), згідно з якою Кабінет Міністрів України за погодженням з Комітетом може здійснювати розподіл та перерозподіл обсягів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам між місцевими бюджетами у межах загального обсягу відповідних субвенцій.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» /далі – Закон/ у складі загальнодержавних витрат МОН за загальним фондом державного бюджету передбачено видатки за бюджетною програмою 2211230 «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» (далі  субвенція) у сумі 1 421 334,9 тис. грн, у т.ч. видатки розвитку – 1.021.334,9 тис. грн, видатки споживання – 400.000 тис. грн (без розподілу між місцевими бюджетами у додатку № 6 до Закону).

Постановою КМУ № 476, виходячи з встановлених Законом бюджетних призначень і вимог Порядку та умов надання субвенції, здійснено розподіл субвенції між обласними бюджетами 24 областей та бюджетом м. Києва у повному обсязі 1.421.334,9 тис. грн за такими напрямами:

1) видатки розвитку у сумі 1.021.334,9 тис. грн, що спрямовуються на закупівлю:

– засобів навчання та обладнання для початкових шкіл у сумі 986.334,9 тис. грн;

– комп’ютерного та мультимедійного обладнання, пристосувань для навчальних кабінетів, засобів навчання, у тому числі  навчально-методичної та навчальної літератури, зошитів з друкованою основою, у тому числі їх електронних версій та з аудіосупроводом, для закладів загальної середньої освіти, що є учасниками всеукраїнського інноваційного освітнього проекту за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти», у сумі 35.000 тис. грн;

2) видатки споживання у сумі 400.000 тис. грн, що спрямовуються на підвищення кваліфікації педагогічних працівників та проведення супервізії.

Розподіл субвенції між місцевими бюджетами та за відповідними напрямами здійснено з урахуванням вимог Порядку та умов надання субвенції, затверджених на виконання частини другої статті 97 Кодексу постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2018 р. № 237, до якої постановою КМУ № 476 внесені зміни, згідно з якими серед іншого визначено, що субвенція спрямовується на:

1) закупівлю:

засобів навчання та обладнання, у тому числі комп’ютерного обладнання та сучасних меблів, для навчальних кабінетів початкової школи (або структурних підрозділів закладів освіти, що забезпечують здобуття початкової освіти).

При цьому встановлено критерії розподілу облдержадміністраціями субвенції між обласним бюджетом та бюджетами територіальних громад за таким напрямом, а саме:

25% – на закупівлю засобів навчання та обладнання (крім комп'ютерного) для учнів початкових класів, що навчаються за новими методиками відповідно до Концепції «Нова українська школа». Розподіл субвенції буде здійснюватися з урахуванням кількості класів у початкових школах (1  4 класів у структурних підрозділах закладів освіти, що забезпечують здобуття початкової освіти) в адміністративно-територіальній одиниці;

35% – на закупівлю сучасних меблів для майбутніх 1-х класів Нової української школи. Розподіл субвенції буде здійснюватися з урахуванням кількості учнів 1  4 класів у початкових школах (або структурних підрозділах закладів освіти, що забезпечують здобуття початкової освіти) в адміністративно-територіальній одиниці;

40% – на закупівлю комп'ютерного обладнання для початкових класів. Розподіл субвенції буде здійснюватися з урахуванням кількості початкових шкіл (або структурних підрозділів закладів освіти, що забезпечують здобуття початкової освіти) в адміністративно-територіальній одиниці.

Крім того, передбачено, що закупівля засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи (або структурних підрозділів закладів освіти, що забезпечують здобуття початкової освіти) та їх доставка здійснюватиметься на засадах співфінансування за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів:

для обласних бюджетів, бюджетів міських територіальних громад та м. Києва, чисельність населення яких станом на 01.01. 2020 р. становила понад 40000 осіб, – не менш як 30%;

для бюджетів міських територіальних громад, чисельність населення яких станом на 01.01.2020 р. становила менш як 40000 осіб, селищних територіальних громад, сільських територіальних громад – не менш як 10%;

для закладів, розташованих у селах (селищах), що мають статус гірських населених пунктів, та населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, – не менш як 5%;

комп’ютерного та мультимедійного обладнання, пристосувань для навчальних кабінетів, засобів навчання, у тому числі навчально-методичної та навчальної літератури, зошитів з друкованою основою, у тому числі їх електронних версій та з аудіосупроводом, для закладів загальної середньої освіти, що є учасниками всеукраїнського інноваційного освітнього проекту за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти».

При цьому встановлено, що розподіл субвенції на закупівлю комп’ютерного та мультимедійного обладнання, пристосувань для навчальних кабінетів, навчально-методичної та навчальної літератури, зошитів з друкованою основою, у тому числі їх електронних версій та з аудіосупроводом, здійснюється облдержадміністраціями між обласним бюджетом та бюджетами територіальних громад з урахуванням кількості класів у закладах – учасниках всеукраїнського інноваційного освітнього проекту;

2) підвищення кваліфікації:

вчителів початкової школи за напрямами: здійснення формувального оцінювання учнів; впровадження діяльнісних, зокрема ігрових, методів навчання; організація інклюзивного навчання, використання цифрових технологій та технологій дистанційного навчання;

вчителів закладів загальної середньої освіти, які забезпечуватимуть реалізацію нового Державного стандарту базової середньої освіти, за напрямами: професійна діяльність вчителя (формування ключових та предметних (галузевих) компетентностей відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», впровадження діяльнісних, зокрема ігрових, методів навчання тощо), організація інклюзивного навчання, використання цифрових технологій та технологій дистанційного навчання;

вчителів, які викладають один чи декілька навчальних предметів (інтегрованих курсів) румунською або угорською мовами, за напрямом формування предметних (галузевих) компетентностей державною мовою;

асистентів вчителів.

При цьому встановлено, що за цим напрямом здійснюються такі видатки (з визначенням критеріїв розподілу субвенції між місцевими бюджетами –пропорційно кількості вчителів, асистентів вчителів закладів загальної середньої освіти):

оплату праці тренерів за підготовку тренерів-педагогів і підвищення кваліфікації осіб, оплату праці тренерів-педагогів за підвищення кваліфікації осіб; оплату (у разі потреби) проживання, харчування та проїзду до місця відрядження і назад тренерів, тренерів-педагогів, які залучені до підвищення кваліфікації осіб (на такі цілі спрямовується не менше 70 відсотків (обласні бюджети та бюджет м. Києва) субвенції);

придбання, тиражування матеріалів для забезпечення здійснення закладами післядипломної педагогічної освіти заходів з підвищення кваліфікації для впровадження нових методик відповідно до Концепції «Нова українська школа» (на такі цілі спрямовується не більше 20 відсотків (обласні бюджети та бюджет м. Києва) субвенції);

здійснення (у разі потреби) витрат на відрядження для підвищення кваліфікації вчителів, асистентів вчителів закладів загальної середньої освіти. (на такі цілі спрямовується не більше 10 відсотків субвенції);

3) проведення супервізії (професійна підтримка (наставництво, надання допомоги із виправлення помилок, що виникли у роботі) педагогічних працівників).

При цьому як критерій розподілу облдержадміністраціями субвенції між обласним бюджетом та бюджетами територіальних громад за таким напрямом вказано – пропорційно кількості початкових шкіл (або структурних підрозділів закладів освіти, що забезпечують здобуття початкової освіти) із розрахунку необхідності проведення однієї супервізії в одному закладі освіти;

4) підвищення кваліфікації вчителів, які забезпечують здобуття учнями 5–11(12) класів закладів загальної середньої освіти, відповідно до нових методик згідно з Концепцією «Нова українська школа».

При цьому як критерій розподілу облдержадміністраціями субвенції між обласним бюджетом та бюджетами територіальних громад за таким напрямом вказано – пропорційно кількості вчителів, які забезпечують здобуття учнями 5–11(12) класів загальної середньої освіти (без урахування вчителів, зазначених вище).

З приводу проведеного розподілу субвенції між місцевими бюджетами у наданих МОН до Комітету матеріалах йдеться про таке:

1) видатки розвитку у сумі 1.021.334,9 тис. грн, що спрямовані на закупівлю:

засобів навчання та обладнання для початкових шкіл розподілені між місцевими бюджетами у сумі 986.334,9 тис. грн з урахуванням встановленого Порядком та умовами надання субвенції відсоткового співвідношення (40%, 35%, 25%) за таким напрямом та виходячи з кількості початкових шкіл (структурних підрозділів закладів освіти, що забезпечують здобуття початкової освіти), кількості 1–4 класів у таких навчальних закладах, кількості учнів у таких класах та частки таких показників кожної адміністративно-територіальній одиниці у їх загальному обсязі;

комп’ютерного та мультимедійного обладнання, пристосувань для навчальних кабінетів, засобів навчання, у тому числі  навчально-методичної та навчальної літератури, зошитів з друкованою основою, у тому числі їх електронних версій та з аудіосупроводом, для закладів загальної середньої освіти, що є учасниками всеукраїнського інноваційного освітнього проекту за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти», розподілені між місцевими бюджетами у сумі 35.000 тис. грн з урахуванням кількості класів, що беруть участь в реалізації такого проекту (оскільки у проекті братимуть участь 258 класів, то орієнтовна вартість закупівлі обладнання для кожного класу становитиме 135,65 тис. грн);

2) видатки споживання у сумі 400.000 тис. грн розподілені таким чином:

на супервізію – 26.378,4 тис. грн, обсяг яких розраховувався відповідно до мінімальної кількості годин на 1 супервізію (10 год.), помножену на кількість закладів загальної середньої освіти з початковою школою та мінімальну вартість оплати праці супервізорів (185,67 грн включно з податками);

на підвищення кваліфікації педагогічних працівників – 373.621,6 тис. грн (розподіл між регіонами здійснено пропорційно кількості осіб, що мають підвищити кваліфікацію), в тому числі:

101.987,2 тис. грн – підвищення кваліфікації вчителів початкової школи (майбутніх 1-х класів); вчителів закладів загальної середньої освіти, які забезпечуватимуть реалізацію нового Державного стандарту базової середньої освіти (закладів, що беруть участь у Проекті, та тих, хто буде навчати майбутніх п’ятикласників); вчителів, які викладають один чи декілька навчальних предметів (інтегрованих курсів) румунською або угорською мовами, за напрямом: формування предметних (галузевих) компетентностей державною мовою; асистентів вчителів;

271.634,4 тис. грн – підвищення кваліфікації вчителів, які забезпечують здобуття учнями 5–11(12) класів загальної середньої освіти.

Інформація МОН щодо здійсненого розподілу субвенції між місцевими бюджетами за вищезазначеними критеріями роздана народним депутатам України – членам Комітету.

Однак, матеріали МОН не містять:

оцінки середньої вартості обладнання, у тому числі комп’ютерного, сучасних меблів та засобів навчання, що пропонується придбати за рахунок субвенції в кожному регіоні, та відповідної кількості придбаного обладнання для належного забезпечення навчального процесу;

обґрунтування достатності 135,65 тис. грн для закупівлі обладнання кожному класу, що беруть участь в реалізації всеукраїнського інноваційного освітнього проекту за темою «Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення для закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації Державного стандарту базової середньої освіти»;

аналітичної інформації про забезпеченість закладів освіти відповідними засобами навчання, обладнанням, включаючи комп’ютерне і мультимедійне, меблями, та потреби, яку ще необхідно задовільнити (зважаючи, що така субвенція надається місцевим бюджетам починаючи з 2018 року та використана протягом трьох років у обсязі 3.663,6 млн грн).

Поряд з тим, слід зауважити, що згідно із пунктом 5 Порядку та умов надання субвенції у разі необхідності закупівлы засобів навчання та обладнання для навчальних кабінетів початкової школи, що відповідно до законодавства є малоцінними матеріальними активами, кошти, визначені розподілом субвенції як видатки розвитку, можуть спрямовуватися на видатки споживання для такої закупівлі. Виникає питання щодо відповідності такого положення визначеному пунктом 8 частини першої статті 7 Кодексу принципу цільового використання бюджетних коштів, згідно з яким бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, оскільки Кодексом та Законом не передбачено повноважень Уряду щодо встановлення можливості спрямування видатків розвитку на видатки споживання.

Довідково: згідно із звітом Казначейства:

у 2020 році з державного бюджету місцевим бюджетам перераховано субвенцію в обсязі 1.557,2 млн грн, використання з місцевих бюджетів забезпечено у сумі 1.556,9 млн грн (або 98%). При цьому у повному обсязі використано субвенцію у Кіровоградській та Сумській областях, нижче середнього рівня виконання субвенції склалося у 7 областях (відповідна інформація роздана народним депутатам України – членам Комітету). До державного бюджету повернуто як невикористані – 30,7 млн грн;

у січні–травні 2021 року субвенція місцевим бюджетам не надавалася (відповідно до розпису державного бюджету субвенцію належить перераховувати місцевим бюджетам з травня по вересень включно).

Необхідно зауважити, що у додатку до постанови КМУ № 476 при розподілі субвенції між місцевими бюджетами за напрямом «закупівля комп’ютерного та мультимедійного обладнання, пристосувань для навчальних кабінетів, засобів навчання тощо» підсумковий показник у рядку «разом» (визначено – 35.000 тис. грн) менше суми відповідних показників по місцевих бюджетах (сума – 35.000,4 тис. грн). Така неузгодженість порушує збалансованість бюджетних показників і потребує виправлення.

З огляду на наведене підготовлено проект листа, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету.

Голова підкомітету з питань місцевих бюджетів та бюджетної підтримки регіонального розвитку Комітету Саламаха О.І. запропонував повернути поданий МОН на погодження розподіл субвенції згідно з постановою КМУ № 476 на доопрацювання з метою забезпечення збалансованості бюджетних показників.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування озвучену головою підкомітету Саламахою О.І. пропозицію, що була одноголосно підтримана присутніми на засіданні членами Комітету.

УХВАЛИЛИ:

З метою забезпечення збалансованості бюджетних показників повернути поданий Міністерством освіти і науки України на погодження розподіл субвенції на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2021 № 476 на доопрацювання.

Голосували: «за» – одноголосно.

6.2. СЛУХАЛИ:

Інформацію Голови Комітету з питань бюджету Арістова Ю.Ю. про створення робочої групи з опрацювання питань щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових і правоохоронних формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Відмітили:

Законом України від 04.04.1995 № 116/95-ВР «Про комітети Верховної Ради України» (зі змінами) /далі – Закон/ визначаються правовий статус комітетів Верховної Ради України, їх функції та організаційні основи діяльності.

Законом, зокрема, встановлено таке:

комітет при здійсненні законопроектної функції має право створювати робочі групи і призначати їх керівників із числа членів комітету для підготовки питань, що обговорюються на засіданнях комітетів, проектів рішень, рекомендацій, висновків комітетів; включати до її складу членів комітету, інших народних депутатів України, співробітників науково-дослідних інститутів і навчальних закладів, авторів проектів законодавчих актів та інших фахівців за їх згодою; залучати до роботи в робочих групах посадових та службових осіб державних органів за згодою керівника відповідного органу (стаття 15 Закону),

голова комітету організовує роботу комітету та запрошує в разі необхідності фахівців для участі в роботі комітету та робочих груп (стаття 34 Закону).

На засіданні Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ 20 травня 2021 року, керуючись статтями 15 і 34 Закону, за пропозицією народного депутата України – члена Комітету Пушкаренка А.М. було прийнято рішення створити робочу групу для опрацювання питань щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових і правоохоронних формувань, утворених відповідно до законодавства України, за участю народних депутатів України – членів Комітету, а також працівників Міністерства фінансів України та Рахункової палати.

Слід поінформувати, що за дорученням Голови Комітету Арістова Ю.Ю. щодо входження до складу робочої групи подали заяви 14 народних депутатів України – членів Комітету:

Гнатенко Валерій Сергійович -– член Комітету,

Гончаренко Олексій Олексійович – член Комітету,

Забуранна Леся Валентинівна – голова підкомітету,

Задорожній Микола Миколайович – член Комітету,

Копанчук Олена Євгенівна – заступник Голови Комітету,

Кузбит Юрій Михайлович – голова підкомітету,

Кунаєв Артем Юрійович – член Комітету,

Лаба Михайло Михайлович – член Комітету,

Люшняк Микола Володимирович – член Комітету,

Молоток Ігор Федорович – голова підкомітету,

Пузійчук Андрій Вікторович – член Комітету,

Пушкаренко Арсеній Михайлович – член Комітету,

Тістик Ростислав Ярославович – член Комітету,

Урбанський Анатолій Ігорович – член Комітету.

Від Комітету було спрямовано листи до Міністерства фінансів України (лист від 27.05.2021 № 04-13/12-2021/172433) та Рахункової палати (лист від 27.05.2021 № 04-13/12-2021/172404) з метою визначення кандидатур від цих державних органів для участі у роботі зазначеної робочої групи /копії листів роздані народним депутатам України – членам Комітету/.

Міністерство фінансів України не надало кандидатуру представника до складу робочої групи, разом з тим, зазначило, що готове залучати своїх представників до розгляду зазначених питань у разі необхідності у робочому порядку (лист від 01.06.2021 № 10010-12-2/17130, копію якого роздано народним депутатам України – членам Комітету).

Станом на 2 червня 2021 р. Рахункова палата щодо участі в роботі робочої групи не визначилася.

В обговоренні даного питання взяли участь народні депутати України – члени Комітету Арістов Ю.Ю., Гевко В.Л., Пасічний О.С., Забуранна Л.В., Пушкаренко А.М., а також перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В., Голова Рахункової палати Пацкан В.В.

При цьому, перший заступник Міністра фінансів України Улютін Д.В. висловив застереження щодо участі Міністерства фінансів у роботі зазначеної робочої групи з огляду на вимоги Регламенту Кабінету Міністрів України щодо погодження відповідного проекту нормативно-правового акта Уряду.

Голова Рахункової палати Пацкан В.В. висловився за підтримку створення робочої групи і запевнив, що від Рахункової палати буде визначено представника для участі в такій робочій групі.

 

У ході обговорення народні депутати України – члени Комітету Гевко В.Л. та Пасічний О.С. висловили бажання долучитися до роботи цієї робочої групи, що було підтримано народними депутатами України – членами Комітету.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. зазначив, що на цьому засіданні також пропонується визначитися з кандидатурою на голову робочої групи, і звернувся до членів Комітету внести пропозицію щодо кандидатури та відповідно проголосувати.

Народний депутат України – член Комітету Забуранна Л.В. запропонувала обрати головою робочої групи з опрацювання питань щодо будівництва (придбання) житла для військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових і правоохоронних формувань, утворених відповідно до законодавства України, народного депутата України – члена Комітету Пушкаренка А.М.

Голова Комітету Арістов Ю.Ю. поставив на голосування таку пропозицію (озвучену народним депутатом Забуранною Л.В.), що було підтримано більшістю присутніх на засіданні членів Комітету.

Голосували: «за» – 31, «проти» – 0, «утрималися» – 1.

Голова Комітету                                                                 Ю.Ю. Арістов

Секретар Комітету                                                              В.В. Цабаль
Повернутись до списку публікацій

Версія для друку