Стенограма підготовлена
Відділом стенографування
Управління технічної роботи з документами
Апарату Верховної Ради України
СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України
з питань бюджету
4 червня 2015 року
ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалося 16 народних депутатів. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету, кворум є, засідання оголошую відкритим.
Шановні колеги! Щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. У вас він є. Я пропоную перейти до розгляду даного питання – про підготовку до другого читання проекту Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розбудови інституційної спроможності Національного банку України", номер 2743.
Шановні колеги! Хочу поінформувати вас, що термін подання пропозицій закінчується. Разом з тим, до нас звернулися Голова Національного банку і Міністерство фінансів, тут є і пан Уманський І.І., і представник від Національного банку Сологуб Д.Р.
Законопроект 2743 22 травня був прийнятий Верховною Радою за основу із включенням пунктів 1 та 2 розділу першого. Згідно з вимогами Регламенту Верховної Ради строк подання пропозицій завершується. На даний час до законопроекту, за наявності двох врахованих згідно з рішенням Верховної Ради пропозицій, подано ще одну пропозицію щодо необхідних техніко-юридичних та редакційних правок для узгодженння з відповідним рішенням Верховної Ради та чинними нормами Бюджетного кодексу. Зважаючи на відсутність інших змістовних пропозицій, зазначене питання в робочому порядку опрацьоване та підготовлена порівняльна таблиця з проектом висновків. Якщо народні депутати, члени комітету, погодяться, таке питання може бути розглянуте сьогодні комітетом. Є пропозиція розглянути? Є.
МАТВІЄНКО А.С. А коли закінчується термін?
ПАВЕЛКО А.В. Сьогодні до кінця дня. Завтра вже повинна бути таблиця. Завтра последний день уже для вынесения решения. И завтра вынесение решения.
МАТВІЄНКО А.С. А якщо ще поступлять пропозиції?
ПАВЕЛКО А.В. А они уже не поступят. У нас сегодня поступили от Левченко. От Левченко мы раздаем "автоматом".
МАТВІЄНКО А.С. А якщо вони ще поступлять до кінця дня?
ПАВЕЛКО А.В. Завтра рассмотрим их. Завтра их рассмотрим в зале с голоса. Буде додаток до порівняльної таблиці в залі.
МАТВІЄНКО А.С. Термін о 18-й годині закінчується?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ні-ні.
МАТВІЄНКО А.С. А коли?
ПАВЕЛКО А.В. Завтра, 5-го числа. Если появятся, завтра последний день возможности голосования и принятия решения Радой двух законопроектов. Они взаимосвязаны. Законопроект є похідним від законопроекту 2742. Він зараз розглядається у Комітеті з питань банківської і фінансової діяльності. Там зараз пан Кубів відстоює позиції по підтримці даного законопроекту. В разі його прийняття, 2743 є похідним. Будь ласка.
МАТВІЄНКО А.С. Ми маємо мати позицію. Якщо завтра закінчується термін подання, от завтра з'явиться, як ми скажемо в залі, що ми пояснимо? Давайте зараз приймемо рішення.
ПАВЕЛКО А.В. В залі буде пояснення. Голова Верховної Ради ставить його до порядку денного, зважаючи на всі ці факти.
МАТВІЄНКО А.С. От завтра принесе чоловік і подасть 5 поправок, що ми робимо?
ПАВЕЛКО А.В. Будемо розглядати. В залі будемо розглядати.
МАТВІЄНКО А.С. Ще раз засядемо, так?
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрію.
ГОРДЄЄВ А.А. Анатолію Сергійовичу, питання в тому, що навіть Левченко його ось продивився, вони, ці поправки, такі самі, як ми прийняли, як рішенням комітету ми проголосували їх до першого читання. Там воно простіше простого. Тому я не думаю, що тут будуть якісь критичні зауваження. Може, якісь технічні складнощі хто й буде робити, але вони будуть необґрунтованими.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги! Але для стенограми ми маємо зараз сказати, що ті пропозиції народного депутата Левченка, які ми маємо сьогодні роздані, вони вже не тільки включені, вони вже враховані Верховною Радою при прийнятті в першому читанні.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це Лаврик-Галасюк?
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Да.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, слово надається представнику Міністерства фінансів Уманському Ігорю Івановичу. Будь ласка.
УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую. Шановні народні депутати! Суть законопроекту, який вноситься на ваш розгляд, полягає в трьох принципових речах.
Перше. Законопроектом пропонується виключити Національний банк з переліку органів, що беруть участь у складанні прогнозу на наступний бюджетний та два наступних бюджетних періоди.
Друге. Це щодо виключення норм, згідно з якими Національний банк подає Президенту, Верховній Раді та Кабінету Міністрів прогнозні монетарні показники.
І третє. По суті, це виключення норми щодо авансового перерахування частини доходів, що перевищують, скажемо, частини прибутку Національного банку, якщо своїми словами просто.
Перших дві пропозиції, вони викликали найбільше зауважень і обговорення в тому числі в комітеті. Остання пропозиція, вона є найбільш принципова, в тому числі вона є вимогою, з одного боку – вимогою, з іншого боку – зобов'язанням в рамках нашої спільної програми з Міжнародним валютним фондом і, безумовно, є найбільш принциповою і найбільш важливою в цьому документі. Тому прохання підтримати як на комітеті, так і завтра, безумовно, в сесійній залі.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Мы сейчас дадим слово еще представителю Национального банка Сологубу Дмитрию Романовичу. Заступник Голови. Будь ласка
СОЛОГУБ Д.Р. Дякую. Шановні народні депутати! Дякуємо Міністерству фінансів за те, що погодились щодо змін у статті 45. Щодо змін у статті 21 та 33 – ми вносимо дещо модифіковану пропозицію зараз. Ми не наполягаємо, що Національний банк буде виключений у статті 21 як орган, який бере участь у формуванні державної політики у сфері економічного і соціального розвитку, тобто у поданні показників до бюджету, але ми пропонуємо у цій статті виключити імперативну норму, що показники валютно-курсової політики надаються Національним банком, це пряма норма, що надаються Національним банком. Вони де-факто й так надаються з консультації Національним банком Міністерству фінансів та Міністерству економіки.
Те ж саме щодо статті 33 – ми також не наполягаємо на тому, що Національний банк не буде подавати у Верховну Раду інформацію щодо розрахунків частини прогнозованого прибутку до розподілу. Але після консультацій з МВФ є одна важлива імперативна норма у цьому реченні, що "частини пргонозованого прибутку до розподілу поточного року, яка підлагатиме перерахуванню до Державного бюджету".
МВФ після консультацій, які відбулися цього та минулого тижня, наполягає на тому, щоб ця остання фраза – "яка підлягатиме перерахуванню до Державного бюджету" – повинна бути виключена, щоб не створювати якусь імперативну норму для Національного банку.
Тобто, в остатку, Національний банк буде подавати показники, він зостається в статті 21 як орган, який бере участь у поданні показників валютно-монетарної політики і макроекономічної політики і також буде подавати до Верховної Ради свої прогнозні показники щодо свого прибутку.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Іван Крулько. Будь ласка.
КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги! Я звертаюся зараз до представників Національного банку. Давайте говорити про ті речі реальні, які може робити комітет. Ці дві поправки, про які ви говорите, вони виключені з тексту законопроекту, коли його приймали за основу на засіданні Верховної Ради. Комітет бюджетний, як і будь-який комітет у Верховній Раді, не може переглянути рішення парламенту. Тому нам немає що говорити про ці поправки. Ми можемо говорити про одну-єдину поправку, до якої теж у мене є питання. Це стаття 45, яка доповнюється частиною 9-ю. У нас фактично в змінах до Бюджетного кодексу після того, як над цим попрацював парламент, зал, коли приймав за основу, залишилась одна норма – це доповнити статтю 45 частиною 9-ю, яка стосується перерахування прибутку Національного банку до Державного бюджету. І в мене, до речі, до цієї частини є запитання.
От давайте собі уявимо ситуацію, що Рада Національного банку, яка не підпорядковується Національному банку, з якихось причин ухиляється від виконання своєї функції, тобто не затверджує річну фінансову звітність Національного банку. Наприклад, у такому випадку, якщо ми вносимо цю поправку, то Національний банк не буде мати права і не буде, відповідно, перераховувати частину прибутку до Державного бюджету України. Я прогнозую, що такі випадки можуть у нас статися.
Тому якщо вже ми й будемо приймати таку поправку, то нам треба обов'язково тут написати "оговорку", яка повинна полягати в тому, що у випадку, якщо Рада Національного банку протягом якогось періоду чи до якоїсь дати не затверджує річну фінансову звітність Національного банку, тоді частина прибутку перераховується в автоматичному режимі без очікування затвердження фінансової звітності Радою Нацбанку. Оце треба обов'язково зробити.
УМАНСЬКИЙ І.І. Яка частина прибутку?
КРУЛЬКО І.І. Не яка частина прибутку, а вписати, тут як написано, подивіться на частину: "Частина прибутку до розподілу Національного банку визначається та перераховується до Державного бюджету після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою Національного банку річної фінансової звітності та формування Національним банком резервів у порядку та розмірі, визначених Законом "Про Національний банк".
Так от, я пропоную після цього абзацу додати ще один абзац, що якщо, скажімо, давайте, нехай Мінфін нам підкаже, до 1 жовтня, до 1 листопада чи до 1 грудня року наступного не відбуваються ці послідовні дії, то тоді частина прибутку перераховується до Державного бюджету України. Розумієте, про що я кажу? Я кажу, щоб у нас не було випадків, коли ці дії не будуть виконуватись і будуть зловживання.
УМАНСЬКИЙ І.І. Якщо дозволите. Безумовно, Мінфін і Нацбанк тут дещо в різних позиціях. Ми зацікавлені, щоб ця частина була більша і скоріше була перерахована. І в цьому контексті даний підхід нам "цинічно" більш вигідний. Але є базовий закон, Закон "Про Національний банк", який у тому числі визначає, в який спосіб формується ця частина прибутку до розподілу, які резерви мають бути сформовані за рахунок в тому числі цього перевищення доходів над видатками, і лише та частина, яка лишається, вона підлягає перерахуванню до Державного бюджету. Там в принципі визначено, що після формування всіх цих речей решта має бути перерахована до Державного бюджету. Теоретично існує можливість, що або правління взагалі не винесе на Раду Національного банку, або Рада не прийме, ну, я не знаю, наскільки такі теоретичні можливості було б коректно записувати. Теоретично така можливість є, але відразу закладати норму, що хтось не виконає закон – не певен, що це буде коректно. Хоча, повторюю, для нас це була б певна підстраховка. Але й політично, й з точки зору нормотворчої техніки це може виглядати не дуже добре.
Хоча діюча ситуація, коли принаймні 25 відсотків завжди ми писали до 1 квітня, до завершення аудиту, Національний банк прогнозовано перераховує, звичайно, це Мінфін більше влаштовувало, але з урахуванням вимог щодо посилення незалежності Національного банку ми пішли на компроміс і погодилися з тим, що ми не будемо наполягати на застосувані цієї норми. Хоча ризики є, як практика показує, скажімо, та ж "Укрнафта" -яскравий приклад.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
СОЛОГУБ Д.Р. Хотів би підтримати позицію Міністерства фінансів щодо цього. Так, теоретична можливість існує, Рада Національного банку це конституційний орган, і я хотів би зауважити, що Закон 2742 досить суттєво переглядає процес формування Ради Національного банку, щоб зробити його більш професійним органом. Тому я не вважаю, що це буде щось таке, що може дійсно відбутися.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка. Андрій Гордєєв.
ГОРДЄЄВ А.А. Тут питання лише технічне. Ігоре Івановичу, тут питання технічне, цю норму сьогодні про вилучення частини прибутку, ми ж її не сьогоднішнім законом придумуємо, вона вже є. Цей механізм, власне, відпрацьований, тому прописувати зараз додаткові механізми, на які вже існують механізми, це, напевно, нелогічно. Ви про це скажіть.
УМАНСЬКИЙ І.І. Дивіться. Тобто норма, дійсно, на сьогоднішній день є, я з колегами порадився, прецедентів, що вона не виконувалась, не було. Про що й домовились, що теоретично, якщо буде неадекватне, наприклад, правління колись або неадекватний склад Ради, вони теоретично можуть заблокувати цей процес і не перерахувати ці кошти до Державного бюджету. Тобто тут питання персональної відповідальності як Голови правління, так і безпосередньо Ради.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Анатолій Сергійович.
МАТВІЄНКО А.С. Я так розумію, підтвердіть, якщо можна, Дмитре Романовичу, що в Законі "Про Національний банк" зовнішній аудит і затвердження Ради це імперативні норми річної вашої діяльності. Якщо це імперативні норми, то тоді наступає кримінальна відповідальність. І тому тут не треба дути на холодну воду, бо так можна дійти до абсурду повного. Ми тоді будемо що хочеш робити, але, одне слово - "після", можливо, якось його інакше. Бо слово "після" якраз і викликає питання, слово "після" ніби ставить у чергу. Це ж, я так розумію, ми ніби дублюємо аудит і рішення Ради, ми дублюємо Закон "Про Національний банк". То слово "після", воно тому і викликає, так би мовити, у Івана сумнів, що після цього може наступити. Давайте слово "після" заберемо.
НОВІКОВ В.В. Я Новіков Віктор Володимирович, директор юридичного департаменту Національного банку. Я був присутній на переговорах з МВФ от буквально позавчора. Чому повторюється норма Закону "Про Національний банк"? Оскільки Законом про бюджет, є приклади, часто зупинялися норми Закону "Про Національний банк". А норми Закону про Бюджетний кодекс, вони не так легко зупиняються. Тому МВФ і наполягає на тому, щоб це було тут. І виходить з того, що це відповідальні мужі, яких обирає Верховна Рада і Президент, і що вони на це не розраховують, що тут буде якийсь саботаж – не завтерджувати дохідну частину бюджету. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Віктор Кривенко.
КРИВЕНКО В.М. Ця норма, вона повністю із Закону "Про Національний банк"? Тобто точно така норма є зараз в діючому Законі "Про Національний банк".
ПАВЕЛКО А.В. 2742.
КРИВЕНКО В.М. Вона на сьогодні є в діючому законі?
УМАНСЬКИЙ І.І. Норма є, але вона уточнюється, в тому числі і в базовому законі. На сьогоднішній день є можливість перерахування частини прибутку авансом, до затвердження аудиту і до затвердження результату річної звітності Радою Національного банку. Цими змінами, які пов'язані зі змінами до Закону "Про Національний банк" і змінами до Бюджетного кодексу, по суті виключається можливість авансового перерахування. Тобто це суть цих змін насправді.
КРИВЕНКО В.М. Так ми щось хороше робимо, коли знижуємо нашу мобільність у прийнятті рішень? Все одно ж це без консенсусу неможливо, правильно? Перерахування авансом неможливо за рішенням уряду, це все одно консенсус. Я боюсь цієї самостійності. Якщо це норма діючого закону, то це було б без питань, а так це точно: не провів аудит, не прийняла рішення Рада – тобто щось є в позиції Івана.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка. Сергій Іванович Мельник.
МЕЛЬНИК С.І. Ми багато всі кричимо про стабільність національної валюти. Ми повинні тоді визначитися – або Нацбанк є джерелом бюджету, так, 60 мільярдів на сьогодні, або ми тоді не кричимо за стабільність. Тобто ставиться питання, що буде звіт, буде формування резервів і потім, скажемо чесно, все, що лишиться, буде в бюджеті. От і все.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Якщо ми за стабільність, треба підтримати і рухатись далі.
КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги! Ми зараз технічну нашу роботу переводимо у завершення переговорів з МВФ. Після того, як узгоджені всі позиції між Нацбанком і Мінфіном, ми хочемо визначити що? Щоб ми отримали кошти в бюджет? Це викликано самостійністю в деяких питаннях роботи Національного банку. Давайте проголосуємо і підтримаємо і нехай ідуть працюють.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Є пропозиція підвести риску. Слово надається нашому голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу. Потім будемо голосувати.
ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги! Шановний Голово! З вашого дозволу я підсумую всі питання, тому що ми вивчали їх досить ретельно. По-перше, звертаю вашу увагу, що Верховна Рада вже виключила пункт перший та другий, тому що за розглядом у першому читанні не всі депутати це почули.
По-друге, хочу, щоб ще раз Нацбанк наполегливо сказав, що це за їх наполяганням ми сьогодні розглядаємо, тому що термін у нас спливає тільки завтра. Так? Так.
По-третє, я хочу звернути вашу увагу, що ми всі, без виключення, розуміємо, що в сьогоднішній ситуації в державі гроші, які перераховує Нацбанк, є надважливими, але зважаючи на те, що Мінфін і Національний банк дійшли згоди і впевнені на сьогодні один в одному, то ми пропонуємо, враховуючи два застереження, які були висловлені, а саме – що цей законопроект є похідним від законопроекту 2742 і може бути прийнятий тільки після того, як буде у другому читанні прийнятий перший законопроект. І друге – ми розглядаємо на комітеті тільки ту таблицю, яка була опрацьована на сьогодні. І якщо до завтра щось буде прийнято, воно вже сюди не ввійде. Тому, враховуючи всі пропозиції, пропонуємо…
ПАВЕЛКО А.В. Те, которые были озвучены Левченко, они сейчас розданы и тоже войдут в табилцу. Они учтены, они учтены.
ІЩЕЙКІН К.Є. Прийняти як закон в остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці, після прийняття в цілому законопроекту 2742. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Іван Крулько.
КРУЛЬКО І.І. Є пропозиція компромісна, яка врахує в тому числі й те, що я хочу сказати. Дивіться. Я не думаю, що стаття 45, яку доповнюють 9-ю частиною, це є предмет регулювання Бюджетного кодексу. Тому я пропоную зараз, щоб ми виклали частину 9, доповнили, але виклали її в такій редакції: "Частина прибутку до розподілу Національного банку визначається та перераховується до Державного бюджету у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про Національний банк України". Нехай в основному Законі "Про Національний банк" визначається цей порядок і умови перерахування. Тому що це питання не є предметом регулювання Бюджетного кодексу. Ми їм робимо відсилочну норму до Закону про Нацбанк. А в Законі про Нацбанк нехай профільний комітет, який цим питанням займається, розглядає, чи це правильно. І ми будемо в залі завтра на цю тему теж дискутувати.
Тому я пропоную, ще раз хочу сказати, оці всі слова –"після затвердження зовнішнім аудитом і так далі" – це все не є предметом регулювання Бюджетного кодексу.
(Іде загальна дискусія)
ПАВЕЛКО А.В. Нацбанк, Новіков.
НОВІКОВ В.В. Я ж тільки що сказав, що Закон про Нацбанк часто Законом "Про державний бюджет" або зупиняється, або змінюються норми тимчасово. І тому МВФ наполягає на тому, щоб не просто посилка була на Закон про Нацбанк, а щоб ця норма була викладена в Бюджетному кодексі. І він наполягав якраз на цій редакції.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Це як захисний механізм.
СОЛОГУБ Д.Р. Це була принципова позиція, що це повинно бути дубльовано Бюджетним кодексом.
КРУЛЬКО І.І. Але це правильна поправка, тому що нехай вони в основному законі це пишуть. В основному законі! А в Бюджетному кодексі це не треба писати. Ми їм дали відсилку, що частина прибутку визначається і перераховується до бюджету в порядку і розмірах, які передбачені Законом про Нацбанк. І крапка. Це питання Закону про Нацбанк, а не питання Бюджетного кодексу. Навіщо Бюджетного кодексу знати про зовнішній аудит?
ГОРДЄЄВ А.А. Сьогодні Бюджетний кодекс є предметом головного комітету, це наш Бюджетний комітет. Зараз, за твоєю логікою, бюджетний комітет, він не буде брати участі в регулюванні цієї норми. Ти сам себе обмежуєш у повноваженнях як бюджетний комітет.
(Іде загальна дискусія)
КРУЛЬКО І.І. Слухайте! Ну давайте не мішати Бюджетний кодекс з питанням, яке його не стосується. Навіщо Бюджетному кодексу раптом знати? Бюджетний кодекс раптом взнає про те, що існує зовнішній аудит, що існує Рада Нацбанку, що існує річна фінансова звітність. Навіщо це все знати Бюджетному кодексу?
ПАВЕЛКО А.В. Иван, я думаю, что это было предложено как дублирование в нашем законе, в Бюджетном кодексе. И это просьба и требование МВФ. Я думаю,что нам не сложно это оставить. Пожалуйста, Игорь Иванович. И подводим черту.
УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую. В мені борються два початки. З одного боку, в чому сенс цих змін? Національний банк намагається захиститися від Мінфіну і від наших посягань на частину прибутку. З іншого боку, у Мінфіну є певні застереження, що Національний банк приховує частину цього прибутку. І цей конфлікт інтересів, він у нас інституційний насправді. Те, про що говорить Іван Крулько, насправді нас би як Мінфін "цинічно" більше влаштувало б. Але саме це і є предметом тих змін, на яких наполягає Міжнародний валютний фонд – захистити Національний банк і зробити його більш незалежним. Мені дуже боляче про це казати, але я просив би підтримати все ж таки Національний банк, бо це і є наша спільна домовленість в рамках програми з Міжнародним валютним фондом. І я боюся, що якщо ми змінимо цю редакцію, ми можемо не отримати сприйняття виконання цього пункту і ця вся робота може бути просто марною, в тому числі наше сьогоднішнє засідання.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Анатолію Сергійовичу, будь ласка.
МАТВІЄНКО А.С. Друзі! Я звертаюсь до Національного банку. Ігоре Івановичу, до вашої внутрішньої боротьби. Цієї 9-ї частини не було у Бюджетному кодексі. Зараз з'являється 9 частина Бюджетного кодексу, яка чітко відсилає до норми прямого закону. Це є захист. Але її ж не було. Так, мит реагуємо на МВФ, але ми не пишемо, після чого, за якої процедури. Ви кажете, у відповідності до Закону, який регулює цю позицію відносно Національного банку. Ну правильна пропозиція, логічна. Давайте тоді зробіть перерву до завтра, якщо це і є більш правильною, виписаною нормою, її треба підтримати, а не просто стояти – "нам сказали в Міжнародному валютному фонді". Ну так погодьте з ними ще раз. Ми вам даємо такий захист. Ми кажемо, що не може тепер Мінфін порушити процедуру авансового перерахування, тому що в Законі "Про Національний банк" чітко написано, яка це процедура, визначені частини прибутку, і тільки після цього можна буде переходити до бюджету. Ну це ж так.
ПАВЕЛКО А.В. Анатолію Сергійовичу, добре, дякуємо. Віктор Кривенко, будь ласка.
КРИВЕНКО В.М. Я перепрошую, що краду час у всіх, але насправді дискусія серйозна, і там звучало перед цим, що Національний банк друкує гроші і фінансує таким чином. Це гроші з української економіки. Це конкретно гроші через дику ставку рефінансування, які викачані, ресурси. І нам набагато легше через Закон "Про Держбюджет" потім спрямовувати їх на правильні проекти і на правильні програми.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Вона дійсно дика.
КРИВЕНКО В.М. Вона дика. Це не є якийсь інфляційний ресурс. Це конкретно гроші економіки. Нацбанк забуває, що у нього в 6-й статті, окрім пункту про стабільність національної валюти, за яку він відповідає, ще є три пункти, в тому числі відповідальність за економічний розвиток. Він на сьогодні повністю усунувся від створення реальних програм фінансування реальних проектів в економіці. І живе в якійсь парадигмі, що повина бути у нас ставка рефінансування і кредит не ниже ніж інфляція. Тобто в дикій парадигмі живе. Тому нам набагато легше потім, коли все-таки уряд почне правильну економічну політику, коли він запропонує реальні інструменти – експортно-кредитне агентство, банк розвитку, коли він справді почне займатися економікою, забирати частину грошей у Національного банку і направляти їх в реальний сектор. Тому я, наприклад, підтримую пропозицію, яку вніс Іван, тому що потім з кодексом нам буде важче борюкатися, ніж з Законом "Про Національний банк". Тим паче, що він ще не прийнятий, нас ще чекає величезна дискусія по Закону "Про Національний банк".
ПАВЕЛКО А.В. Вы знаете, я думаю, что завтра в зале будет больше дискуссия по 2742, а не по этому закону. Иван, у нас будет возможность настоять на твоей поправке и в зале это проголосовать.
КРУЛЬКО І.І. Добре. Але давайте поставимо на голосування мою поправку зараз.
ПАВЕЛКО А.В. У нас сейчас не очень конструктивный диалог в чем? Что мы можем провалить завтра 2743 в целом для поездки на переговоры с МВФ. Вы же поймите правильно: мы же не просто так дискутируем.
КРУЛЬКО І.І. А як ми його провалимо?
ПАВЕЛКО А.В. Потому что то, на чем настаивает МВФ, мы как раз и провалим.
СОЛОГУБ Д.Р. Андрію Васильовичу, можна коментар? Зараз переді мною меморандум від 27 лютого 2015 року, підписаний Президентом України, Прем'єр-міністром, Міністром фінансів та Головою Національного банку. І чітко в статті 36, пункті "а", зазначено, що "проект законодавчих змін до Бюджетного кодексу заблокує можливість вимагати від НБУ перерахування прибутку в контексті чинного річного бюджету".
КРУЛЬКО І.І. Я хочу сказати головну річ, що цей закон, який ми зараз розглядаємо, він є похідним від закону, який називається "Про підвищення інституційної спроможності Національного банку". Він є похідним. Ми ще не знаємо, бо тільки о 21 годині засяде комітет Рибалки, яку саме вони редакцію випишуть. Ця редакція, яка тут у нас міститься, вона буде залежати від тієї реадкції, яку прийме комітет Рибалки. Але я кажу про що? Щоб ми не засмічували Бюджетний кодекс редакціями, які не потрібні в Бюджетному кодексі, тому що це питання регулювання основного закону.
ПАВЕЛКО А.В. Иван Иванович. Я еще раз даю один простой месседж. Мы можем засорять Бюджетный кодекс, не засорять Бюджетный кодекс, но если на этом настаивает Международный валютный фонд со своими экспертами и мы нашими руками сегодня, голосованием это дело провалим и на переговорах у нас будет слабая позиция, то, извините, то, что мы хотим засорять или не хотим засорять, никто это уже не услышит. Мы не выполним главную функцию.
(Іде загальна дискусія)
МАТВІЄНКО А.С. Пропозиція. Я пропоную сформулювати так, як прочитав Іван Крулько, і проконсультуватися з тими, кого це стосується, бо тут немає Міжнародного валютного фонду. Я вважаю, що для розумних людей з Міжнародного валютного фонду це абсолютно прийнятна норма. І не треба її дублювати. Якщо раптом вони на ці консультації не вийдуть, тоді треба повернутися до цієї поправки і редакції, яка є. І підтримати, якщо це дійсно так. Ми не провели консультації, вони бояться дути на холодну воду. Я розумію, що у них немає повноважень, але давайте проведіть ці консультації. І зранку завтра оформимо нашу поправку. Ми зараз проголосуємо - або та, або та, але після консультацій.
ГОРДЄЄВ А.А. Анатолію Сергійовичу, питання в іншому. Перехідні та прикінцеві положення. Норма частини 9-ї статті 45-ї цього кодексу застосовується, починаючи зі складання проекту Державного бюджету України на 2016 рік. Саме зазначення цієї норми по те, що після затвердження зовнішнім аудитом і завтердження Радою Національного банку зумовлює нас не формувати проект бюджету на 2016 рік, посилаючись на прибуток Національного банку. Це те, що вимагає від нас Нацбанк.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Ігор Іванович. І підводимо риску.
УМАНСЬКИЙ І.І. Якщо дозволите. Я все-таки просив би, дивіться, щодо 2016 року. Чому 2016? Тому що на цей рік вже інші норми діяли і було перерахування, в тому числі авансом, частини прибутку. І ми домовились з Національним банком, в який спосіб і по якому графіку решта прибутку буде перерахована до кінця року в поточному році. І щоб не рушити цю конструкцію, тому і застосовується з 2016 року, а в 2016 році, якщо буде прийнята і підтримана ця норма в двох законах, відповідно, перерахування авансової частини прибутку не буде, буде перерахування повного розміру, повної суми після аудиту і після затвердження його Радою Національного банку. Це саме те, що вимагав Міжнародний валютний фонд.
У мене велике прохання, ми прибрали пункти, які були спірні, я вам чесно скажу, і я про це відверто говорю, що в мені дві речі борються. Але це є той предмет домовленості, який у нас був. І я боюся, що додаткові консультації призведуть до дуже простої речі, що Міжнародний валютний фонд скаже, що "ви не виконали цей пункт ваших зобов'язань". А цей пункт, нагадаю, він є основним по нашому наступному перегляду – цих два закони і той закон, який ми, на жаль, також не дуже успішно проводили через Верховну Раду. Тому прохання все ж таки підтримати в цій редакції.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Філософія, в принципі, має бути такою, що бюджет має право розраховувати на результати діяльності річної роботи банку в наступному тільки році. І в принципі, ми не можемо банк використовувати як постійну, скажемо, скарбничку для вирішення власних питань.
УМАНСЬКИЙ І.І. Василю Васильовичу! 2015 році вони перераховують за 2014 рік. В 2016 році будуть перераховувати, але до 1 квітня має бути затверджений аудит, і він завершується, після цього він виноситься на Раду Національного банку. Як тільки він затверджується, на наступний день кошти можуть бути перераховані до Державного бюджету.
(Іде загальна дискусія)
ПАВЕЛКО А.В. Голосуємо. Пропонується комітетом підтримати таке рішення. Врахувати всі пропозиції та рекомендації Верховної Ради в законопроекті 2743, прийняти його в другому читанні та в цілому як закон у запропонованій остаточній редакції, викладеній у порівняльній таблиці до законопроекту, після прийняття в цілому законопроекту 2742. Хто за дану редакцію, прошу проголосувати. Хто за? 9. Решение принято.
Кто против? Воздержался? Три, четыре.
КРУЛЬКО І.І. Але мою відхилену вставляємо.
ПАВЕЛКО А.В. Так, вставляємо.
КРУЛЬКО І.І. Я буду по ній виступати.
ПАВЕЛКО А.В. Добре. Добре. Дякую всім. До побачення.
(На цьому стенографування засідання комітету припиняється)