Стенограма підготовлена

Відділом стенографування

Управління технічної роботи з документами

Апарату Верховної Ради України

 

 

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань бюджету

 

 

17 червня 2015 року

 

 

 

Веде засідання Голова комітету Павелко Андрій Васильович.

 

 

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалися 22 народних депутати. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету, тому кворум є, засідання оголошую відкритим. Прошу Секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Якщо пропозицій до порядку денного немає, переходимо до розгляду питань.

Перше питання доповідає  Левченко Юрій Володимирович.  Його поки що немає, тому почнемо з другого питання – про перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету, та розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Перший пункт – про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству молоді та спорту на 2015 рік (розпорядження Уряду від 29.04.2015 № 422-р).

Доповідає заступник міністра молоді та спорту Даневич Микола Володимирович. Будь ласка, Миколо Володимировичу.

 

ДАНЕВИЧ М.В. Шановний Головуючий! Шановні народні депутати! У 2014 році для забезпечення працівників апарату Мінмолодьспорту комп'ютерною та оргтехнікою шляхом здійснення перерозподілу були передбачені капітальні видатки за КПКВК 3401010 (керівництво та управління у сфері молоді та спорту) в обсязі 407,9 тис. гривень. Міністерством були проведені необхідні процедури закупівель та здійснено закупівлю. Однак, незважаючи на виділені асигнування, Державною казначейською службою України в 2014 році не були проведені платіжні доручення. Відповідно розрахунки з постачальниками товару не здійснені. Внаслідок зазначеної ситуації на початок 2015 року Мінмолодьспорту зареєстрована кредиторська заборгованість на загальну суму 983,3 тис. гривень, в тому числі по капітальних видатках – 271,9 тис. гривень. Копію звіту ми вам додали.

Разом з тим, Законом України "Про Державний бюджет України" на 2015 рік капітальні видатки за бюджетною програмою КПКВК 3401010 (керівництво та управління у сфері  молоді та спорту) не передбачені. Враховуючи вищезазначене, з метою погашення кредиторської заборгованості Мінмолодьспорту ініціювало здійснення перерозподілу коштів, передбачених за КПКВК 3401010. Для скорочення поточних видатків будуть вжиті заходи по скороченню обсягів споживання  комунальних послуг та енергоносіїв та у зв'язку з технічними причинами вже з початку березня було здійснено відключення опалення та гарячого водопостачання в будівлі, де розміщується Мінмолодьспорту. Також будуть з максимальним режимом економії здійснюватися видатки на придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю та оплати інших послуг. Просимо підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Миколо Володимировичу. Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Підкомітет розглянув дане питання перед засіданням комітету і за результатами розгляду зазначеного питання ми пропонуємо рекомендувати комітету підтримати встановлений розпорядженням Уряду від 29 квітня за номером 422-р перерозподіл видатків державного бюджету. Прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Є питання? Будь ласка, Андрію Леонідовичу.

 

ДЕРКАЧ А.Л. У меня есть сопутствующий вопрос. Мы обращались от комитета и депутаты получили ответ Министерства финансов на тему "Порядок та розмір оплати за навчання в дитячо-юнацьких спортивних школах". И в этом ответе написано, что в течение 4-х месяцев в Министерство финансов не приходил проект нормативно-правового акта, касающийся  частичной оплаты, согласно этого законопроекта, который был принят 28.12, "про визнання такими, що втратили чинність, деякі законодавчі акти щодо запровадження часткової оплати за навчання в дитячо-юнацьких спортивних школах".

Скажите, пожалуйста, что сегодня происходит с оплатой, решили ли вопросы с субвенцией из государственного бюджета по детским спортивным  школам? И ваша реакция как министерства на эту тему.

 

ДАНЕВИЧ М.В. Я хочу повідомити вас про те, що 15 травня всі області отримали гроші з бюджету від Кабміну. Після цього у нас була проведена селекторна нарада, і всі підтвердили, що області отримали кошти для утримання ДЮСШ.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Они доведены   непосредственно до детских спортивных школ? Или до областей?

 

ДАНЕВИЧ М.В. Зараз підтвердили, що гроші пішли на області.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Вот давайте так. Это я просто для коллег объясняю ситуацию, что происходит.  5 месяцев не финансируются детские спортивные школы, потому что один чиновник не может другому чиновнику донести в министерство проекты, распоряжения и дополнения и все остальное. Сейчас я задаю конкретный вопрос: что происходит? Говорят, что доведены деньги до областей. Да меня не интересует, что доведены до областей. Меня интересует, какое количество школ сегодня детских спортивных, где крайняя обеспеченность по деньгам. Это главный вопрос. А 240 тысяч – это важный вопрос, перераспределение, но мы хотели бы от вас предложения увидеть.

Если вас Минфин как-то не слышит или какие-то другие министерства не слышат, скажите нам, давайте мы поможем. Какое количество спортивных школ на сегодняшний день в стране не обеспечено каким количеством средств? Есть ответ на этот вопрос?

 

ДАНЕВИЧ М.В. У мене зараз такої інформації немає. Але я кажу, що на регіони гроші всі пішли.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Спасибо за ответ.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Олег Медуниця.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Миколо Володимировичу, скажіть мені, в цих грошах програми і проекти молодіжних організацій є?

 

ДАНЕВИЧ М.В. Немає. Це окрема програма. Це окрема стаття.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Чекайте. В минулому році ви не профінансували через казначейську проблему програми і проекти молодіжних громадських організацій, які пройшли конкурс Міністерства молоді і спорту. Було таке?

 

ДАНЕВИЧ М.В. Я можу сказати: за цей рік все фінансується.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Та я знаю, що все фінансується. А борги, "кредиторка" тут є чи немає?

 

ДАНЕВИЧ М.В. В цьому?

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Так.

 

ДАНЕВИЧ М.В. Ні, в цьому немає.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Та це ж перерозподіл.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Так, а як ви бачите розв'язання цієї проблеми?

 

МАТВІЄНКО А.С. Та це не тема обговорення.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Я просто дуже рідко бачу заступника. Вони сьогодні прийшли, я користуюсь нагодою. Ми це питання порушували вже декілька разів і перед Мінфіном, і перед Міністерством молоді та спорту. Не профінансована, не погашена "кредиторка" минулих років. Це програми, це не які-небудь фірми, які будували за мільярди. Це громадські організації звичайні, у яких за душею тільки стіл, лавка і тисячі членів. І лампочка, яка не горить.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Олег, это нужно вызвать на подкомитет.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Півроку вже "товчемося" -  Мінфін киває на Мінмолодь, а Мінмолодь – на Мінфін.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще є питання, пропозиції, виступи?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Таким чином пропонується підтримати встановлений розпорядженням Уряду від 29 квітня 2015 року, номер 422-р, перерозподіл видатків державного бюджету, який був запропонований головою підкомітету Горбуновим Олександром Володимировичем.

 Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?  Один утримався. Два. Дякую. Рішення прийнято.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Андрей Васильевич, есть предложение. За вашей подписью отправить поручение на два министерства по вопросу, о котором сказал коллега Медуниця, и по моему вопросу, связанному с финансированием школ. Пусть дадут ответы развернутые на следующем заседании. Если их не слышит Минфин – еще раз говорю,  у вас нормальный, вменяемый министр, он может прийти сюда и загнать любой Минфин, любую организацию. Но вы же задавайте вопросы.

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрей Леонидович, спасибо. Я думаю, все поддержат, такое письмо сформировать вместе с Олегом Медуницей и направить в соответствующее министерство. Дякуємо вам.

Тепер друге питання – це перерозподіл між місцевими бюджетами субвенції з державного бюджету на фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження (розпорядження Уряду від 29 квітня 2015 року, номер 284). Доповідає Абрамовський Роман Романович, заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства.

Будь ласка, Романе Романовичу.

 

АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Добрий день, шановні народні депутати! Відповідно до Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" населення, яке проживає на території зони спостереження, підприємства з видобування і переробки уранових руд, ядерних установок і об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, має право на соціально-економічну компенсацію ризику від цієї діяльності у вигляді цільової субвенції.

Фінансування заходів щодо соціально-економічної компенсації здійснюється за рахунок збору на соціально-економічну компенсацію ризику населення, яке проживає на цих територіях. Ставка збору встановлюється для експлуатуючих організацій  ядерних установок у розмірі одного відсотка від обсягу реалізації електроенергії, що виробляється цими установками, електростанціями за звітний період.

 З 2011 року Мінрегіон є головним розпорядником коштів, які передбачаються в державному бюджеті України на фінансування цієї субвенції. В 2011 році це було 136 мільйонів, в 2012 – 152 мільйони, в 2013 – 178 мільйонів, тобо ріст десь по 10 відсотків на рік. В 2014 році  було передбачено 183 мільйони, але Кабінетом Міністрів не були розподілені ці кошти, тому субвенції взагалі не використовувались. В 2015 році передбачено 112 мільйонів, які розподілені внсенням змін до постанови Кабінету Міністрів України номер 91 від 2012 року.

При цьому Мінрегіон неодноразово звертався за зверненнями народних депутатів і місцевих громад до Мінфіну, щоб врахувати нерозподілені кошти 2014 року в цьому році на компенсацію ризику населення, але поки що без відповіді. Я в тому числі пропоную це врахувати при внесенні змін до державного бюджету на 2015 рік і, можливо, підтримати пропозицію щодо включення коштів 2014 року.

Відповідно до частин 2-ї та 3-ї статті 12.2 закону, перерозподіл коштів збору між бюджетами обласних, районних і інших рад обласного підпорядкування здійснюється з урахуванням питомої ваги чисельності населення, яке проживає в зонах спостереження, тобто по формулі, яка передумовлена законом. Кошти розподілені між 39 адміністративно-територіальними одиницями семи областей, на які поширюється зона спостереження на атомних електростанціях, державних підприємствах НАК "Енергоатом". Це Волинська, Дніпропетровська, Запорізька, Миколаївська, Рівненська, Херсонська та Хмельницька області. Законом також визначено основні напрямки розподілу цієї субвенції. І звісно, що розподіл буде відбуватись з урахуванням цих напрямків. Прошу підтримати розподіл. Доповідь закінчена.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Романе Романовичу. Слово надається голові підкомітету Куліченку Івану Івановичу.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Дякую. Шановні колеги! Підкомітет розглянув на своєму засіданні це питання. 112,1 мільйона гривень розподілені відповідно до закону. Це вже існуюча практика, вона враховує чисельність населення і тих, хто підпадає в цю зону, і  підкомітет пропонує  погодити розподіл. Враховуючи, що в минулому році цього фінансування не було, то це питання зараз погодити, нехай фінансується.

А те, що говорить заступник міністра - треба або готувати листа, це їх уже проблема, на Мінфін, ставити питання, якщо буде перевиконуватись бюджет першого півріччя, тоді додатково виділити кошти у зв'язку з тим, що в минулому році це не фінансувалося.

І ще одне застереження. 12 стаття закону, який передбачає фінаснування цих компенсацій, передбачає і атомну енергетику, і збагачення і видобуток урану. Друге питання, воно зовсім не попадає в статтю відшкодувань, тому є пропозиція (і Олександр Горбунов вніс цю пропозицію на засідання комітету) підготувати листа Мінпаливенерго для того, щоб вони розрахували і обґрунтували необхідність фінансування таких робіт, тому що Кіровоградщина від цього страждає.

 

АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Я можу відповісти відразу і підтримати цю пропозицію з якого сенсу? Що ці підприємства, по-перше, вони роблять відрахування до цього фонду, це і гірничозбагачувальний, безпосередній видобуток урану. Звісно, що в 91-й постанові, там  ідеться тільки про зони спостереження, а зони, про які йдеться щодо видобутку, це санітарно-технічні зони, і треба окремо чи зробити зміни до постанови 91-ї відповідні, де передбачити і санітарно-технічні зони, і тоді буде можливість компенсувати ризики населенню, яке проживає в 50-кілометровій зоні, в зоні санітарно-захисній до цих підприємств, які проводять видобуток, ну, чи окрема постанова, яка передбачить безпосередньо компенсацію ризику в цих фондах. Така пропозиція. Але відрахування йдуть ці роки, це десь 2 мільйони 700 тисяч в рік.

 

ПАВЕЛКО А.В. Олександр Горбунов.

 

ГОРБУНОВ О.В. Та сума, там іде, по-моєму, 2,75 за тонну видобутого урану, наскільки я розумію, так?

 

АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Так, але дуже важко з цифрами.

 

ГОРБУНОВ О.В. Я розумію, ця цифра виведена ще, по-моєму, на початку 2000-х років. Не було ні компенсацій, нічого. Ви розумієте, що на сьогоднішній день ці кошти, по якій би формулі ви не обраховували їх, це просто крапля в морі. І ті проблеми, які створені завдяки видобуванню та переробці урану, саме урану, це ви навіть не уявляєте, які це проблеми. І я вважаю, що від вас повинен іти посил як від спеціалістів, щоб ми його опрацювали і вже думали, по якій схемі запускати цю роботу.

 

АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Я з вами згоден, але  ми будемо просити вас, щоб було таке звернення до Мінпаливенерго щодо методології і визначення вартості, скільки повинен бути цей збір і так далі. А Мінрегіон готовий вже опрацювати і зробити відповідні зміни до постанови номер 91.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Я теж попросив би вас взяти підвищені зобов'язання і показати нам шлях, як нам цю проблему вирішувати. Як у Кіровоградській області, так і в моєму рідному Дніпродзержинську лежить 15 мільйонів тонн відходів від уранового виробництва. Придніпровський хімічний завод, найбільше підприємство в цій галузі було – повністю знищене, тече в Дніпропетровськ по Дніпру, бо 200 метрів до води фактично там знаходиться. І зараз екологічні кошти передані на місцевий рівень, 80 відсотків.

 Можливо, нам треба буде більш активну позицію зайняти, оскільки це і ваш фах, то  підключіть нас, будь ласка, і на наступному тижні скажіть нам і ми тоді спільно це опрацюємо і максимально швидко внесемо ініціативи законодавчі. Ну, і те, що ви казали про лист.

 

ГОРБУНОВ О.В. Розписати ми можем листа, але нам потрібен шлях.

 

АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Ми таку дорожню карту зробимо.

 

КРИВЕНКО В.М. Туди звернутись, сюди звернутись – воно не працює, нам потрібен шлях, як нам це зробити.

 

АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Давайте. Ми беремо на себе відповідальність за це, зробимо і запросимо всіх до такого, може, "круглого столу" невеличкого.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Гордєєв Андрій.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Романе Романовичу, у мене питання буде практичне. Ми на підкомітеті розглядали ваше питання і запросили кредиторську заборгованість по цій статті. Зокрема по Херсонській області "нуль" кредиторська заборгованість, за 2013 рік - "нуль" видатків, за 2014 рік – всім зрозуміло, що там був секвестр. Але давайте, щоб у цьому році ви не забули за Херсонську область, щоб видатки були не тільки на папері, а фактично. Дякую.

 

АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Ми будемо все для цього робити. Що стосується заборгованості кредиторської, то ці гроші за напрямками можуть спрямовуватись і в першу чергу спрямовуються на погашення кредиторської заборгованості.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Видатки – "нуль", але немає об'єктів, тому що не давали гроші.

 

АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Добре, я розумію.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Деркач Андрій.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Уважаемые коллеги! Этот законопроект никакого отношения изначально не имеет к Министерству топлива и энергетики. Нынешнее Министерство никакого отношения к разработке вот этого законопроекта не имеет. Это разрабатывал Сергей Борисович Тулуб, бывший руководитель "Энергоатома". Соответственно, под него брались специалисты и действовали. В вашем случае это случай в Желтых Водах. Там все перепутано, где начинается государственное предприятие "Восточный горнообогатительный комбинат" и коммерческое предприятие "Кривбассшахтопроход", странным образом приватизированное и обслуживающее порядка миллиарда государственных денег, а соответственно потом в Швейцарии возникают вопросы, в Казахстане и в других местах неотвратимо, никто, ни одно министерство вам этот законопроект не отработает.

Надо просто взять и написать аналог  этого законопроекта. А проблема существует, она громадная, потому что в Желтых Водах на расстоянии семи километров находится пульпохранилище высотой 17 метров и 11 емкостей, заполненных пульпой в 400 микрорентген, и там почти, по-моему, 2 миллиона тонн сосердоточено. То есть, в случае любой ситуации при проверке этой дамбы Желтые Воды "попадают"  более чем. Просто министерство этим никогда не занималось и считало этот процесс вторичным.

 Мне понравился сегодня подход Министерства региональной политики, лучше давайте мы им поможем, на базе их разработаем с депутатами и подадим, подпишем от всех фракций и примем просто аналогичный законопроект.  Спасибо.

 

АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р.  Дякуємо вам, Андрію Леонідовичу. Я хочу сказати, що по великому рахунку змінювати законопроект, може, й потрібно, але не значною мірою, тому що законопроект саме передбачає компенсацію і санітарно-технічних зон. Там є. Я навмисно не прочитав про це. Я знаю, що всі розуміють, але постанови окремої, порядку, підзаконного акту не існує. І навіть в назві 91-ї постанови не згадується про санітарно-технічні зони. Це треба просто в принципі маленькою робочою групою опрацювати, доопрацювати 91-шу постанову. Крапка. Якщо приймається, ми готові взятися.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Приймається.

 

МАТВІЄНКО А.С. Голосуємо.

 

ВАНАТ П.М. Є прохання, пропозиція.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

 

ВАНАТ П.М. Запорізька АЕС – це шість блоків, це склади відпрацьованих твелів. І я вважаю, що  30-кілометрова зона – це мало. Зробити треба 50 кілометрів, і така практика є за кордоном. Тому я пропоную розглянути це питання і прошу колег підтримати відповідні зміни до законодавства.

 

ПАВЕЛКО А.В. Це вже не до цього питання. Підтримується, Петре Михайловичу, підтримується дане питання?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Пропонується погодити розподіл між місцевими бюджетами обсяг субвенції згідно з додатком до порядку та умов її надання у редакції постанови Уряду від 29 квітня, номер 284. Голосуємо.

Хто за? Хто проти? Хто утримався? Один. Рішення прийнято.

 

МАТВІЄНКО А.С. У мене репліка щодо організації роботи. Я хотів би просто попросити, щоб ми створювали рівні, однакові можливості для представників міністерств. Або ми їх запрошуємо за стіл, або ми їх там садимо, або це їх вибір - але це має бути однакове правило. Щоб у нас не було ображених тоді міністрів чи заступників міністрів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Як приймається? За стіл?

 

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Звичайно, за стіл.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я не знаю, як, але мають бути однакові умови.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається. Наступного разу секретаріату підготувати так, щоб представники міністерств були тут.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Андрію Васильовичу, є доповнення: не за цей стіл.

 

(Сміх у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Юрію  Володимировичу, будь ласка.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Товариство! Я перепрошую, що я на 5 хвилин запізнився, у мене прохання розглянути питання зараз, тому що я маю бігти на інший комітет по іншому законопроекту.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається.  Переходимо до 1-го питання порядку денного. Доповідає Левченко Юрій Володимирович. Будь ласка

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Товариство! Давайте, як завжди ми робимо останнім часом, якщо є зауваження до списку, там є окремий законопроект, ми до нього зараз окремо підійдемо, але якщо є зауваження по списку розданому, то, будь ласка, я хотів би почути, щоб ми належним чином відреагували.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович Пинзеник. 

 

ПИНЗЕНИК В.М. Позиція 1.3 першої частини. Аппарат управління, чому його віднесли туди? Позиція 1.3.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я бачу, бачу.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Яке це має відношення до бюджету?

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Там навпаки, здається, було. Давайте ми його витягнемо окремо і поставимо на наступний комітет. 1.3. Бо там, здається, була аргументація, чому він, але давайте його опрацюємо.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Добре.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. 1.3.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще є пропозиції?

 

РУДИК С.Я. У мене питання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Сергію Ярославовичу.

 

РУДИК С.Я. 2.17. Тут зменшують чи збільшують? Законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Це те, що збільшують витрати.

 

РУДИК С.Я. Збільшують витрати? Збільшують надходження до бюджету.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я так не готовий зараз сказати. Треба підняти зараз пакети законопроектів і подивитись, бо тут законопроектів 150. Світлано, дайте мені 2.17, будь ласка. 

РУДИК С.Я. Ми просто говоримо про законопроект, раз у нас є мораторій на продаж землі. Ми маємо на сьогодні мораторій на продаж землі сільгосппризначення. Я пропоную скасувати мораторій і продавати довгострокове право оренди. Давайте довгострокове право оренди. Тобто зараз ми маємо "нуль", а будемо мати два законопроекти. А підкомітет пропонує його віднести до таких, що збільшують затрати.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Ні, там не збільшення видатків, я перепрошую. Там не питання про збільшення видатків. Там питання, що є гіпотетична можливість, що можуть зменшитись надходження. Давайте, якщо є питання у депутата, ми це витягуємо до наступного комітету і опрацьовуємо. Тому що є висновок Мінфіну, який каже, що там можливо, тоді треба опрацювати це питання.

 

ПАВЕЛКО А.В.  Приймається. Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Скажіть, будь ласка, а в чому тут збільшення видатків по пункту 2.6? Про внесення змін до Закону про державне регулювання виробництву і обігу спирту етилового, коньячного і плодового?

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Це не обов'язково, що це збільшення видатків. Це може бути зменшення надходжень.

 

ФЕЩУК С.Л. Зменшення доходів, тому що там ліцензія прибирається. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще питання є?

 

КРИВЕНКО В.М. Дивіться, я просто наведу приклад простий, як я розумію цей законопроект. Хоча тут автор у нас живий, він може сказати. У нас ситуація проста. У нас "убили" малих виробників великі виробники. "Влупили" ліцензію в півмільйона гривень – у нас у підсумку десять виробників тих чи двадцять, а в одній там області Франції – 4 тисячі малих виробників. Тому це нонсенс  - оця ліцензія.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дивіться, суто з точки зору бухгалтерської, ми тут, в принципі, розглядаємо  більше з точки зору бухгалтерської, воно справді має вплив на зменшення надходжень.

 

КРИВЕНКО В.М. У закону є обґрунтування фінансово-економічні. Ми повинні дивитися на обґрунтування, а не на формальні речі.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дивіться, воно може збільшувати надходження, якщо будуть створені нові робочі місця, якщо будуть сплачені відповідні податки. Це гіпотетично. А напряму, не гіпотетично, воно зменшує надходження. Мені здається, тут немає якогось питання для дискусії.

 

ПАВЕЛКО А.В. приймається. Отже, за пропозицією Юрія Володимировича і з врахуванням пропозиції Рудика і Пинзеника по двох питаннях – відкласти.  Є пропозиція підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету.

Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Рішення приймається.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Товариство! Є ще окремий законопроект, який сьогодні був донесений.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ми тільки за ті, що не мають. А тепер хто за те, щоб підтримати проекти рішень до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету? Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Рішення приймається.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дивіться, окремий законопроект, його тільки сьогодні донесли, законопроект номер 2757 Різаненка. Насправді тут є тільки одна норма, це щодо порядку прийняття рішень загальними зборами учасників товариств з обмеженою відповідальністю. Зараз у діючому законодавстві прописано, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють в сукупності більше як 60 відсотків голосів, а він пропонує 50 відсотків голосів. Тому пропонуємо це прописати як такий, що не впливає на показники бюджету, бо це й справді не впливає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Приймається?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Приймається.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення приймається. Дякую.

Переходимо до третього питання порядку денного. Вашій увазі пропонується коротка інформація про перебування членів нашого комітету у Львівській області.

Слово надається Дубневичу Богдану Васильовичу. Будь ласка.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В.  Шановний Андрію Васильовичу! Шановні колеги! Я щиро хотів би  подякувати всім народним депутатам, які відгукнулися на моє  запрошення і на запрошення Андрія  Васильовича на виїзний комітет, який відбувся у Львові. Я щиро дякую усім тим, які були, я щиро дякую тим, які не були з поважних причин, я щиро дякую й тим, які не були спеціально. Але хочу всім наголосити, що я буду завжди на всіх виїзних засіданнях бюджетного комітету, навіть хто мене й не запросить. Я обов'язково поїду для того, щоб ознайомитися, який фінансовий стан певних областей в різних частинах України.

Ми надзвичайно плідно попрацювали. Я дякую ще раз усім колегам. Я навіть відкрив, що є онкологічний центр у нас у Львові, в якому лікується вся, перепрошую, Україна. І надзвичайні є проблеми з медикаментами, не працює Міністерство охорони здоров'я, не поведені тендери, не закуплені медикаменти. Тобто на сьогоднішній час він отримує фонди 2014 року. Ми ознайомилися, яке обладання має, головний лікар розказав нам, яка потреба є ще в приміщеннях, і тут він просить всього-на-всього  півтора мільйона для того, щоб розробити це ПКД на переобладнання певних приміщень під більш уже сучасні. Ми побачили палати на одного - на двох людей, де є всі абсолютно вигоди, і старий корпус, де він хоче також це переобладнати, тому що пацієнти, на превеликий жаль, все збільшуються. Така сама проблема є і з обласною лікарнею – також виділення тієї незначної суми для проведення  ПКД з наступним її ремонтом в 2016 році.

Я щиро хотів би подякувати за те, що в березні ми виділили цих  45 мліьйонів на перинатальний центр, де ми, на превеликий жаль, не могли бути, бо там ще немає що показати у зв'язку з тим, що фінансування там заплановано на листопад-грудень. Тому я прошу  перенести його на ближні місяці третього кварталу, щоб можна було розпочати роботи, тому що перинатальний центр надзвичайно потрібен. Так, у зв'язку зі змінами законодавства є надходження до обласного бюджету, є покращання в деяких моментах, але є певні проблеми з тим,  що є недофінансування бюджетників і охорони здоров'я. Тому також тут в листі подані пропозиції, наскільки область потребує додаткового фінансування в медичній субвенції і освітянській субвенції. 

Тому прошу вас підтримати цей лист-звернення по нашій Львівській області. Ще раз усім щиро дякую за те, що відвідали нашу Львівщину. Але хочу одне зауважити: де збирається на який футбольний матч бюджетний комітет, завжди є виграш, перемога. Тому, Андрію Васильовичу,  я вам щиро дякую за цю традицію і  давайте ми будемо її підтримувати. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо вам, Богдане Васильовичу. Маленка ремарка. Очень хорошие встречи. И все отметили, что во Львове, действительно, была теплая встреча и все смогли и пообщаться и вникнуть в вопросы, которые сегодня первоочередные во Львовской области. И за организацию, и за приглашение  от всего комитета огромное спасибо, Богдан Васильевич, вам. За ваш щирий прийом у Львові і також за перемогу збірної України над Люксембургом теж вам дякуємо.

 

(Оплески)

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрій Леонідович Деркач просив слова.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Я просто обращаю внимание коллег. Это как бы практика, которая пошла, к сожалению, с 2012 года по строительству перинатальных центров так называемых. Вот я могу привести пример, у нас с коллегой Молотком на  округе совместный Конотопский район. Там бывший губернатор строил перинатальный центр на 22 койки на общую сумму в 154 миллиона, это больше чем 2,5 миллиона на койку.

При этом мы прекрасно с вами понимаем, поскольку большая часть здесь находится мажоритарщиков, что проблемы же не в перинатальном центре, а проблемы в отсутствии квалифицированных врачей. Давайте зайдем в Институт акушерства, гинекологии и педиатрии киевский, там крыша отваливается. Я туда Азарова возил, на него чуть кусок кирпича не упал. Так он, кстати, и не отремонтирован. Так вопрос заключается в том, что у нас нет просто врачей, готовых  заниматься этим. Это будет просто красивое помещение.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Оборудование нужно.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Дайте мне 112 миллионов, пока не поздно. Та же Львовская область – отремонтируем 10 родильных домов, потому что они несут в районах основную нагрузку по тем детям, которые рождаются, кювезов туда добавить. Не надо поддерживать тупое финансирование, потому что мы понимаем: строительство есть строительство.

Только один вопрос на эту тему. Мне нравится все-таки мнение правящей партии на тему министра Квиташвили, постановление по снятию которого мы внесли. Если вы поддержите это голосованием, я буду искренне рад. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрію Леонідовичу. Будь ласка, Богдане Васильовичу.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пане Андрію, я щиро дякую, що ви так відстоюєте Львівщину, але я не про це. Дивіться, це був надзвичайно великого розміру пологовий будинок, але певна влада, та, яка була перед тим, задумала зробити перинатальний центр,  абсолютно за місяць часу розібрали дах, і це все залишено, воно все затікає, хоча, до честі, обладнання для цього перинатального центру є вже на місці у Львівській області, тільки треба зробити капітальний ремонт оцих от приміщень. Тому він на Львівщині надзвичайно потрібен. І ще раз прошу депутатів Верховної Ради підтримати моє прохання.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так, це не ті гроші, за які треба сьогодні сперечатися. Підтримати.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В.  Дякую. А за пологові будинки, що ви кажете,  я також – за.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги! Ми не Верховна Рада, щоб давати імперативні доручення Уряду. Ми не маємо права це робити. Там є перша частина, яка не викликає заперечень, вона стосується чинного балансу бюджету і передбачає погашення кредиторської заборгованості. До речі, вона викладена як рекомендаційна. А друга частина стосується бюджету, якого ще немає, але вже дає прямі імперативні доручення Уряду. Давайте не лізти ще в бюджет, який ми не знаємо, як буде виглядати. Тому моя пропозиція, щоб другу частину  викласти в рекомендаційній формі. Дивіться, слово "передбачити"  означає пряму імперативну норму. Тому я прошу викласти так, як і першу частину.

І моя пропозиція є: наступне виїзне засідання провести в селі Смологовиця Іршавського району Закарпатської області. Проект листа Прем'єр-міністру я вже підготував.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Їдемо!

 

(Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Я думаю, что по уточнению, которое внес сейчас Виктор Михайлович,  нет проблем. Еще раз хочу поблагодарить за первое наше выездное заседание Шевченко Александра Леонидовича. И у нас записаны три области. У нас обратился Василий Васильевич по поводу Черниговской области, я, Павелко Андрей Васильевич, обратился по поводу Днепропетровской, по поводу Херсонской – Гордеев. Закарпатская область – уже по времени надо будет расписывать. Но мы это обсудим, отработаем и предложим.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Анатолій Сергійович на черзі, хоче сказати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я хочу Віктора Михайловича підтримати, дійсно, в рекомендаційний спосіб треба відпрацювати другий розділ. І це правильно. Але я хочу просити, очевидно, Вікторе Михайловичу, підтримати і вашу останню ідею: якщо там є футбольне поле, то ще й із збірною України туди приїхати.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. В Закарпаття?

 

МАТВІЄНКО А.С. В Закарпаття, так.

 

(Сміх у залі)

 

МАТВІЄНКО А.С.  Але я хотів би додати, якби Богдан Васильович погодився як автор цього документа, нам потрібно "розщепити" податок на акциз на  місцеві бюджети, і треба це записати.

 

ФЕЩУК С.Л. Воно в кодексі є ж.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ні, але ми домовлялись. Друзі, я ж не кажу, що немає, але я кажу, що це треба прискорити, оскільки це якраз і є питання бюджету області, його раціонального використання. Ми домовлялися.

І друге – просити пришвидшити розпис капвкладень по дорогах, які в тому числі будуються по Львівщині з тих 700 мільйонів, які ми вирішили.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Вони вже два працюють.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ні, я маю на увазі пришвидшити розпис фінансування. Іде мова не з грудня там, те, що ви просили, і це також виписати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще раз, Анатолію Сергійовичу, до листа що там додати?

 

МАТВІЄНКО А.С. Додати про те, що ми, очевидно, аналізуючи бюджет, ми вважаємо за правильне "розщепити" податок на акциз 5 відсотків на місцеві бюджети.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Анатолію Сергійовичу, дивіться, давайте так. Я візьму короткий аналіз цього району.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Забрати в міст областям – це "в корні" неправильно.

 

МАТВІЄНКО А.С. Це ви так вважаєте, а я вважаю інакше. Я вам наводжу приклад.  Я, правда, трішки затягую розгляд питання.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це взагалі не та тема, яку ми сьогодні обговорюємо.

 

МАТВІЄНКО А.С. Як не та? Це тема обласного бюджету.  Це тема доріг, виконання їхніх зобов'язань, місцевого самоврядування.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Та там усе написано. Почитайте.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я знаю, що там написано. Сьогодні я вам по Івано-Франківську наводжу приклад: 4 міста отримують 70 відсотків  акцизу. 4 міста! І це є правильно?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Правильно.

 

МЕЛЬНИК С.І. Це інший акциз.

 

(Іде загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Анатолий Сергеевич, я думаю, что мы должны все-таки уважать тех членов комитета, которые во Львове очень серьезно поработали, составили это письмо.

Тому з урахуванням пропозиції Віктора Михайловича – підтримати даний лист. Прошу голосувати. Хто за дану пропозицію? Хто проти? Утримались? Дякую. Рішення приймається. Дякую вам, Богдане Васильовичу.

Шановні колеги! До нас прийшов наш колега Вінник Іван Юлійович щодо розгляду законопроекту за реєстраційним номером 2011а. Його немає в порядку денному, але є пропозиція його заслухати як інформацію.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Але ж ми вже затвердили порядок денний.

 

ВІННИК І.Ю. Это очень важный законопроект, прошу послушать.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Давайте, може, в "Різному" його розглянемо.  

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція його в "Різному" розглянути, так як ми вже проголосували за порядок денний. Дякую.

У нас залишилось одне питання в порядку денному, так що, будь ласка, Іване, посидьте, ми вам надамо слово в "Різному".  

Будь ласка, 4 питання – про підготовку проекту постанови Верховної Ради України "Про Основні напрями бюджетної політики на 2016 рік", № 2623-Д, до повторного розгляду Верховною Радою України.

Слово надається Першому заступнику Голови комітету Амельченку Василю Васильовичу. Будь ласка.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги! Вчора Верховна Рада заслухала питання щодо проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік. Під час його розгляду народні депутати висловили свої зауваження до положень законопроекту і, як наслідок, Верховна Рада своїм рішенням направила проект постанови № 2623-Д до Комітету з питань бюджету для підготовки до повторного розгляду.

 Начебто така формальна процедура, яка, скажемо, існує в роботі нашій. На жаль, дуже багато було і зауважень, і пропозицій. І от ми з вами опинились в такій ситуації, що маємо врахувати необхідність передбачення граничного обсягу державного боргу в розмірі мінімальної зарплати, прожиткового мінімуму і рівня його забезпечення.

Недоцільність перенесення строку передачі повноважень щодо підготовки кадрів у державних вищих навчальних закладах першого і другого рівня акредитації з 2017 на 2016 рік.

Недоцільність перебування додаткового балансового ресурсу місцевих бюджетів на утримання національних закладів  культури.

Необхідність прискорення подання до Верховної Ради нової редакції Податкового кодексу, яка передбачатиме реформування податкової системи з метою покращання інвестиційного клімату та економічної ситуації. Та необхідність визначення пріоритетних галузей економіки та інвестиційних проектів, державна підтримка яких буде спрямована на відновлення зростання ВВП та створення  робочих місць.

Тобто депутати, в принципі, від нас, від Уряду хотіли трішки конкретизації. Як ви бачили, не було цифр. І це трішки обурило наших колег. І тому я думаю, що доцільно було б, щоб ми надали слово Ігорю Івановичу Уманському. І давайте спільно якось це питання врегулюємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Уманський Ігор Іванович.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Доброго дня. Шановні народні депутати! Шановні присутні! Мені здається, що після вчорашнього рішення, напевно, найголовніше, що зараз має прийняти комітет, це процедуру підготовки до  наступного розгляду. Безумовно, і підкомітет, і комітет досить ретельно проходилися по тих поправках і пропозиціях від фракцій і груп, від окремих народних депутатів.

Робота проведена була досить серйозна, але, дійсно, на пленарному засіданні було висловлено низку зауважень. Я б не став просто зі стенограми їх вносити в проект, бо це виступи, це не є формальні пропозиції народних депутатів. Мені здається, що  необхідно було б звернутися в такому випадку до фракцій і депутатів і дати їм можливість з урахуванням обговорення, з урахуванням презентації, з урахуванням в тому числі підготовлених пропозицій від комітету на розгляд цього питання вчора,  дати можливість фракціям і депутатам у ході цього всього дати додаткове бачення пропозицій, в який спосіб ця резолюція має бути доопрацьована задля того, щоб вони могли її підтримати.

Безумовно, ми зі свого боку як міністерство і Уряд в цілому по цих пропозиціях, які будуть надані, і в цілому по документу будемо готові працювати як з підкомітетом, так і з комітетом в цілому. Тут жодних проблем з нашого боку не буде. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Я думаю, что все-таки надо будет, наверное, Кабинету Министров в лице Министерства финансов как раз и отработать работу с фракциями и с залом, на чем  настаивают наши коллеги депутаты. И уже после этого дать нам такое видение в комитет, чтобы мы общую позицию могли выработать.

Василий Васильевич.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. У нас є декілька варіантів рішення цього питання. В разі підтримки комітетом і Мінфіном пропозицій тих, що були озвучені щодо врахування окремих зауважень, комітет має схвалити доопрацьований проект 2623-Д з урахуванням таких пропозицій та подати його Верховній Раді  для повторного розгляду. Тобто наш спільний документ, який має бути в результаті дискусії.

В разі відсутності узгодженого рішення – відкласти прийняття комітетом остаточного рішення з даного питання до чергового засідання комітету та звернутися до Кабінету Міністрів щодо термінового надання офіційної позиції про можливості врахування висловлених на  пленарному засіданні зауважень. Я думаю, що це кращий варіант. Давайте обміняємося думками.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Віктор Михайлович, потім Деркач Андрій.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги! Є дві частини, які я хочу запропонувати. Пропозиція перша. Підтримати другу пропозицію, яку висловив наш колега. І так до 5 вересня.

 

(Сміх у залі)

 

ПИНЗЕНИК В.М. А 5-го вересня потреба відпаде. А тепер я повернусь до другої частини. Бо це вічна проблема Бюджетної резолюції. Її ніхто не сприйме, і всі розуміють, що цей документ нічого не вартий, бо він нічого не значить. І "потоптатись" по Уряду – це справа честі і достоїнства кожної політичної сили.

 

(Сміх у залі)

 

ПИНЗЕНИК В.М. Тому цей документ ніякого навантаження не несе. У мене є наступна пропозиція. Я її колись в законодавстві був  реалізував. Така норма була. Давайте змінимо Бюджетний кодекс. Я підготував проект закону.  От що таке Бюджетна резолюція? Це декларація намірів політики, це документ на одну сторінку. Ми його потім перетворюємо в парламенті у варіант на 200 сторінок із забаганками. Це має приймати Уряд постановою. Він має декларувати в середині року чи в першій половині.

Що я хочу робити? А далі ми дискусію перенесемо на бюджет, бо там, а ми часто не розуміємо, що Бюджетна резолюція це одне й те саме.  Тому я запрошую колег, хто хоче, я завершую підготовку, приєднатися і таким проектом врегулювати.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. В чому зміст?

 

ПИНЗЕНИК В.М. Зміст в одному: Бюджетна резолюція приймається урядом. Цей документ – декларація цілей бюджетної політики.

 

(Іде загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрій Деркач.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Игорь Иванович, поскольку вы присутствовали на утверждении Бюджетного кодекса, мы вели дискуссию трехчасовую с участием потом Премьер-министра, Президента на тему вопросов, связанных с первым и вторым уровнем аккредитации высших учебных заведений. Мы тогда договорились. Объясните, пожалуйста, почему опять появляется история с перенесением на 2016 год? Почему опять мы как комитет должны вам давать поручения  разговаривать на эту тему? Надо делать так, как договаривались. А вы видите, политическая ситуация так накалена, что просто "маленький пожар" на неправильно залитой нефтебазе приводит к конфликту между правохранительной системой Украины, не побоюсь, и к парламентскому кризису. Вы хотите, чтобы с таких вот вещей начинались очередные кризисы? Зачем вы нам вносите такие провокационные вещи, как вопросы аккредитации и передачи на местные бюджеты первого  и второго уровня высших учебных заведений? Это подготовка к выборам? Это дискредитация политики вашего правительства?

Та же самая история с вопросом, связанным с поддержкой национальной культуры, и с вопросом, связанным с финансированием из местных бюджетов вопросов по театрам, циркам, заповедникам, библиотекам и так далее. Ответьте на вопрос!

 

ПАВЕЛКО А.В. Ігоре Івановичу, будь ласка.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую за запитання. Але коли ми домовлялися і було рішення комітету, ми якраз говорили про те, що заклади не встигнуть з 1 січня перейти на нову систему, з 1 січня 2015 року, і була домовленість про те, що має бути перехідний період, за який заклади зможуть підготуватися, прийняти рішення щодо розділення, по багатьох була така проблема, або щодо іншої форми роботи. І насправді тоді на комітеті ми обговорювали і домовлялися, що це має бути все ж таки з 1 січня 2016 року.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Нет, два года мы убрали.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Я думаю, ми можемо підняти стенограму комітету, це не є проблема. Потім вже, під час доопрацювання і прийняття рішення, виникла дата з 1 січня 2017 року. Ми запропонували, як Уряд, Верховній Раді погодитись з логікою, що цей термін перехідний і має завершитись у 2016 році. Безумовно, задля того, щоб це зреалізувати, необхідно вносити зміни до Бюджетного кодексу і відповідні норми коригувати. Це підхід, це якраз у тому числі засади бюджетної політики, яку ми пропонували би Верховній Раді  робити. Нагадаю, що ціна цього питання приблизно 11 мільярдів гривень ресурсу, який при збалансуванні міжбюджетних відносин був врахований в місцевих бюджетах. Ресурс місцеві бюджети отримали, між тим заклади передані на фінансування не були. І як наслідок – маємо незбалансовану історію на сьогоднішній день. Це логіка, яку Уряд просив підтримати Верховну Раду.  

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрей Леонидович, вы хотели добавить?

 

ДЕРКАЧ А.Л. Буквально комментарий. Неправда. Вот посчитал по полугодию, сегодняшнее необеспечение практически происходит, вот было перевыполнение бюджета по первому кварталу, сегодня я посчитал по субвенции, касающейся медицины и образования, приблизительно по каждому, в среднем, району получается где-то от 3-х до 12 миллионов не хватает на медицину и образование. Поэтому эти цифры, которые на сегодняшний день есть, я Яресько передам, завтра пойду лично отнесу.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Це при умові, що  вони добавили із своїх власних доходів вже при формуванні.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Правильно, потому что еще и забрали у сельсоветов и забрали перевыполнение то, которое есть. Поэтому мы здесь откровенно говорим: нет этого, не соответствует.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Колеги! Тут, мені здається, ми зробили помилку, що погодились, щоб усе поверталося в комітет, Бюджетна резолюція.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Василь Васильович правильно тоді казав, а його не послухали.

 

КРИВЕНКО В.М. І я кричав з місця. Але є як є. Тобто ситуація проста. Бюджетний комітет, він повинен не лише займатися формуванням видатків, розподілом поточних видатків, а все ж таки й міняти саму систему. І ось тут як закласти в Бюджетну резолюцію, щоб перейти хоча б на трьохрічні бюджети, трьохрічне бюджетування, що цей документ все ж таки, я повністю підтримую Віктора Михайловича, що він повинен бути скороченим і бути на 2-3-5 сторінок. Тобто він має визначати політику, стратегію, як ми підтримуємо наші інструменти розвитку, як буде експортно-кредитне агентство наповнюватися коштами, яка наша політика по фінансуванню галузей пріоритетних,  будуть у нас чи не будуть компенсовуватися відсотки,  де ми будемо створювати робочі місця і як бюджет цьому допомагає. Тобто такі от речі.

Саме цим і зумовлена була та позиція. Тому як нам це доручити зараз Міністерству фінансів, Міністерству економіки і Уряду? Але зазначити якісь такі речі, щоб хоча б трьохрічне бюджетування було.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Ярослав Маркевич. Потім  - Іван Крулько.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. У меня два вопроса. Точнее сказать, второй – это скорее предложение. Первый вопрос. Скажите, пожалуйста, повлияет ли как-то на внесение нам бюджета то, что мы примем, либо не примем, либо вообще потеряем это постановление сейчас?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Нет.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Бюджет будет двигаться точно так же?

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Да.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. 31 декабря – все как полагается, да?

 

(Сміх у залі)

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Я просто хочу понимать, не обвинят ли нас в том, что из-за нас, из-за того, что мы "тянули канат" долго…

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Формально могут.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Понятно. Давайте все учтем эту неприятность. Это первый вопрос. И второе. Я бы хотел, с одной стороны, согласиться с Виктором Михайловичем, может, действительно это разумнее передать в Минфин. Уряду, да, прошу прощения. Но Бюджетная резолюция – это важный проект, важный документ. И то, что сейчас он у нас нивелирован, это не значит, что он не нужен. Я не согласен тут с Виктором Михайловичем, его нужно делать обязательно важным, на него ориентируются люди. И опять же, как говорил правильно господин Кривенко, при планировании бюджета 2+1, это один из основных элементов этого планирования.

Поэтому да, давайте вносить изменения, давайте требовать, чтобы Бюджетная резолюция содержала больше цифр, был анализ, как эти взялись цифры, а главное – был прогноз, и не один, а как минимум – два. Пессимистичный (плановый) и оптимистичный бы тоже хотелось. И вот тогда это будет отвечать сути потребности Бюджетной резолюции.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Іван Крулько. Будь ласка.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги! Моя пропозиція полягає в тому, що, дійсно, підтримати другий варіант, запропонований Василем Васильовичем. Що стосується Бюджетної резолюції, я тут не зовсім впевнений, що це документ, який має мати місце походження виключно Кабінет Міністрів. Чому? Тому що  ми знаходимося в умовах парламентської республіки. Кабінет Міністрів є породженням парламенту. Відповідно Верховна Рада України перед тим, як Уряд приступає до підготовки бюджету, повинна сказати Уряду, який сформований парламентом, що саме в тому бюджеті, на думку парламенту, мало б бути обов'язково враховано, які основні показники. І навпаки – цей документ має робитись бюджетним комітетом. Він повинен бути  за змістом невеликим, дуже зрозумілим. І дійсно, щоб цей документ був орієнтиром для Уряду.

Але що стосується внесення змін до Регламенту роботи Верховної Ради, то я би тут вніс зміни. Зокрема у питанні: а що настає після того, якщо, скажімо, звіт про виконання бюджету за попередній рік не прийнятий? Очевидно, що мали б бути якісь наслідки.  І так само що робити у випадку, якщо, скажімо, парламент не схвалює Бюджетну резолюцію? Яким чином це впливає на бюджетний процес? Саме у зв'язку з тим, що ні в першому, ні в другому випадку немає ніяких політичних наслідків або якихось інших, ці всі документи "до лампочки".  І на них так от дивляться: є – є, немає – немає. А насправді варто було б, якби  була дуже чітка відповідальність політична, яка б наставала після того, якщо, скажімо, Основні напрями бюджетної політики не враховані при підготовці бюджету, бо зазвичай цей  документ ігнорується. Навіть коли він приймається,  на нього потім ніхто не дивиться.

Тому мені здається, що от над цими речами і варто було б попрацювати. Дійсно, і в Законі про Кабмін, і в Регламенті Верховної Ради, а можливо, в Бюджетному кодексі, чітко відобразити, які це мають бути дуже конкретні наслідки у разі ухвалення або неухвалення, або негативного ухвалення  відповідних проектів – звіту про Державний бюджет і Бюджетної резолюції.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Іван Іванович Куліченко.

КУЛІЧЕНКО І.І.  Я перепрошую, колеги, давайте ми розділимо питання на ті, що треба вирішити сьогодні, і як можна поступити з цим питанням у перспективі. Бюджетна резолюція вже подана в зал, і все, що ми говоримо на майбутнє, готовий підтримати Віктора Михайловича.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Вона то подана, але не підтримана.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Так, не підтримана, але вона вже  була внесена в зал і повернута бюджетному комітету. Ми повинні її доопрацювати. Тому я пропоную другу пропозицію, яку вніс Василь Васильович, проголосувати і йти працювати. А паралельно давайте попрацюємо над тим, як змінити систему і риторику з цього питання – чи 2+1, чи передати Кабінету Міністрів, чи щось інше.

 

ПАВЕЛКО А.В. Іщейкін Костянтин. Будь ласка.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Дякую, Андрію Васильовичу. Шановні колеги! Хотів би висловити таку тезу. Розумієте, в присутності  першого заступника міністра фінансів ми кажемо про недоцільність нашої роботи, яка, до речі, зайняла надзвичайно багато часу не тільки народних депутатів, але й секретаріату комітету, який відзначається навіть не в годинах, а в днях.

Більше того, я хотів би навести такий приклад, з яким, можливо, небагато хто з вас стикався, надаючи якусь роботу  своїм дружинам, щоб вони не заважали вдома. Так виявлялось, що їх проекти ставали кращими, аніж хтось сподівався. І навіть займали пріоритетні позиції. Тому залежить від того, як виконувати ту роботу. Якщо сьогодні я можу стверджувати, що представники Мінфіну дуже уважно "притерлись" до побажань народних депутатів і вже готові в бюджет закладати наші вимоги, бо вони є зваженими, опрацьованими і можуть увійти, на що пан Уманський кивнув, а він буде це писати, бюджет, то сказати, що це не потрібно, так це теж від нас залежить. Якщо ми сьогодні не будемо висловлювати цю позицію, значить, буде 31-го грудня. Я пропоную, щоб ми оцей документ все ж таки відправили в зал. І бажано з фракціями поспілкуватися, щоб провести. І краще, щоб він був, аніж щоб його не було.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Підтримуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Вікторе Михайловичу.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Я не хочу вести дискусію з другої частини, бо це не предмет, я тільки свою поправку сказав. Але по першій частині, друзі, якщо треба "потоптатись" по Уряду, то давайте вносьте. Але, на мій погляд, правильна позиція: погратися у футбол. Тим більше, бюджетний комітет любить  футбол. Давайте пограємо. Не так багато лишилось.  А 5-го числа формально ви побачите документ, який буде зареєстрований під назвою бюджет. Невідомо, чи він буде фізично, але формально буде. Не турбуйтесь за законодавство. Але ми зупинимо, вибачте, безглузду роботу.

Я готував не один бюджет. Бюджетна резолюція і бюджет – це небо і земля. І ніякої ролі Бюджетна резолюція не грає в Україні.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Итак, наверное, подведем черту. Василий Васильевич, сформулируйте наше предложение на голосование.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Я, в принципі, повторю другу частину нашої версії. Але все одно, Вікторе Михайловичу, я з вами згоден: по великому рахунку, є 33 стаття Бюджетного кодексу, давайте внесемо зміни. Або є "хрещений батько" у нас цієї ідеї Бюджетної резолюції, давайте послухаємо розумних людей.

По суті. Я пропоную відкласти прийняття комітетом остаточного рішення з даного питання до чергового засідання комітету та звернутись до Кабінету Міністрів щодо термінового надання офіційної позиції про можливості врахування висловлених на пленарному засіданні зауважень.

 

КРИВЕНКО В.М. Можна коротке зауваження? Я перепрошую, все-таки до нашої резолюції, там є  конкретні в 30-й сттаті вимоги, що повинен Уряд надати по мінімальній заробітній платі, по показниках.

 

ПАВЕЛКО А.В. Мы же так и  говорим о том, что озвучено.

 

КРИВЕНКО В.М. Ні, оце от "врахування, по можливості, пропозицій депутатів" – воно якось так звучить.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ні, "про можливості врахування"! Не "по можливості врахування", а "про можливості врахування".

 

КРУЛЬКО І.І. Тоді давайте доповнимо, не тільки про врахування того, що говорили народні депутати, але й зробимо посилання на конкретну статтю Бюджетного кодексу, де визначено, що має бути в Бюджетній резолюції і чого не включили. Тобто врахування того, що сказали народні депутати, і плюс щоб знайшло відображення те, що в Бюджетній резолюції.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Коли ми будемо його розглядати  на бюджетному комітеті, то ми і порівняємо пропозиції Уряду з нормами кодексу.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо!

 

ПАВЕЛКО А.В. Ігорю Івановичу, будь ласка.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановні народні депутати! Я не найбільший знавець регламенту роботи Верховної Ради, але, можливо, нагадаю, що на розгляд в зал Бюджетну резолюцію виносив комітет. І більшість цих запитань – ну от уявіть, яка буде відповідь від нас комітету. Ну, "футбол так футбол", відповідь буде дуже проста, що "Кабінет Міністрів вважає, що комітет може розглянути ці пропозиції під час доопрацювання". Приблизно така буде відповідь.

 

ПАВЕЛКО А.В. Виктор Михайлович. И подводим черту.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Ігорю Івановичу, у фотбол не так грають.

 

(Сміх у залі)

 

ПИНЗЕНИК В.М. Якщо ви потім хочете іншого звернення, то потім буде призначено штрафний удар. Тому я думаю, що ви знайдете відповідь, що ви мали на увазі, коли задавали таке запитання, і до 5 вересня недовго лишилося.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо вам. Так, хто за запропоновану Василем Васильовичем редакцію нашої резолюції, прошу голосувати.

Хто за? Хто проти? Хто утримався? Один. Дякую. Рішення приймається.

Переходимо до "Різного". У нас два питання у "Різному". Є пропозиція надати слово нашому колезі народному депутату Віннику Івану Юлійовичу щодо законопроекту 2011а.

Будь ласка, вам слово для інформації. Це не для прийняття рішення.

 

ВІННИК І.Ю.  Шановні народні депутати! Хвилиночку уваги! Я займу рівно три хвилини. У нас багато заарештовано майна режиму Януковича та його приспішників. Майже нічого з цього не працює сьогодні на державу. У нас є 97 тисяч тонн нафтопродуктів, які були заарештовані та знаходяться у державній компанії "Укртранснафтопродукт", з них є 46 тисяч тонн, які повністю по номенклатурі та по якісних показниках сьогодні задовольняють Збройні Сили України. В нас є бачення, що треба ці 46 тисяч тонн на безоплатній основі до набуття відповідного вироку суду в кримінальному провадженні передати в Збройні Сили України. У нас є сьогодні процедура закупівлі і надання договорів на постачання паливно-мастильних матеріалів. Це автоматично буде зменшувати  бюджетні призначення по програмі закупівлі паливно-мастильних матеріалів. Саме тому ми пропонуємо внести зміни в закон, в єдиний закон в Україні, який має тимчасовий характер, це Закон України "Про Державний бюджет", внести відповідні зміни, які дозволять сьогодні передати 46 тисяч тонн нафтопродуктів Курченка в  армію без зменшення бюджетних призначень по окремих програмах. Це дозволить заощадити мільярд гривень, а саме таку вартість становить вартість цих нафтопродуктів для наших Збройних Сил України, для Міноборони.

Я погоджуюсь з тією критикою, яка може виникати, що це досить специфічна норма, яка регулює окреме питання, натомість в нашому Бюджетному кодексі багато специфічних норм вже внесено, так само як наш Уряд собі дозволяє вносити окремі речі по реструктуризації, наприклад, наших боргових зобов'язань. Тому враховуючи те, що сьогодні Збройні Сили України це є той інститут, який має найвищий рівень підтримки в суспільстві, ми як парламентарії зобов'язані його також підтримувати. Тому прошу розглянути і прийняти відповідне (сподіваюсь, позитивне) рішення. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрій Анатолійович Гордєєв.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги! Це підприємство знаходиться у мене на окрузі. Я ще особисто займався облашутванням їхньої роботи, коли у Курченка відібрали це підприємство по рішенню суду, коли там не було ні електроенергії, ні охорони. Охорона, вірніше, була, але треба було ту охорону відтіля витіснити, щоб зайшла державна охорона і так далі.

Але питання в чому? Питання в тому, що у нас назріває необхідність виїзного засідання саме до Херсона.

 

(Сміх у залі)

 

ГОРДЄЄВ А.А. Чому? Тому що після того, як ми там встановили і охорону, і все, ми потім ці цистерни з автоматчиками шукали в Миколаївській області і так далі. Повне розбазарювання пішло цих нафтопродуктів. Є великі сумніви в їх наявності.  Тому логічно буде виїзне засідання - інвентаризація, перевірка  - і до державного бюджету, на Міноборони. Чому ні? Дякую.

 

ВІННИК І.Ю. Ці нафтопродукти, Андрію Анатолійовичу, зберігалися десь на Одеському НПЗ. Це ніяким чином не стосується даних нафтопродуктів, а зараз це зберігається на Васильківській нафтобазі.

 

(Шум у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Сергій Іванович Мельник.

 

МЕЛЬНИК С.І. Шановні друзі! Я розумів би, якщо б це були конфісковані речі. Ну ще можна конфісковані речі, це предмет, скажмо, дотичний до бюджету. Але речі, які просто арештовані – це не норма бюджету. Нехай Уряд вносить. Ну не потрібно ж перетворювати  це вже в якесь, нам соромно слухати.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Грабь награбленное, да?

 

ПАВЕЛКО А.В. Це питання ми протокольно розглядаємо.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я до автора законопроекту. Іване, ми говорили, коли вели дискусію після того, як вони були вилучені з порядку, що мова йде за купівлю-продаж.

 

ВІННИК І.Ю. Так, так і є.

 

МАТВІЄНКО А.С. І ви казали, що в законі буде чітко прописана ця процедура купівлі-продажу. Прокоментуйте. А ви кажете просто – "вилучити і передати".

 

ВІННИК І.Ю. Це вже судом вилучено і передано. Мова йде про те, що дозволити Міністерству оборони України укласти договори на постачання нафтопродуктів, які виступають речовими доказами, що піддаються швидкому псуванню, в кримінальних провадженнях та передані згідно судового рішення на відповідальне зберігання в ДП  "Укртранснафтопродукт", а також щодо яких судовим рішенням надано дозвіл на їх реалізацію з умовою про відтермінування платежу та зобов'язання в оплаті загальної суми поставки по договору на 90 днів з дня набрання вироком законної сили  в об'єднаному кримінальному провадженні.

Мова йде про те, що буде проведений формальний тендер, переговорна процедура (або відкрита, або закрита, або ніяк), будуть брати участь інші компанії. Якщо "Укртранснафтопродукт", який теж зацікавлений у відкритому конкурсі  на реалізацію цих нафтопродуктів, зможе виграти, запропонувати відповідну цікаву ціну, вони укладуть такі договори, але згідно Бюджетного кодексу, якщо сьогодні розпорядник бюджетних коштів виконує будь-який договір, в нього зразу зменшуються відповідні бюджетні призначення. Це значить, якщо навіть з "Укртранснафтопродуктом" будуть укладені договори на постачання  нафтопродуктів, які фактично сьогодні реалізуються на користь держави, будуть зменшені бюджетні видатки по цій програмі.

Ми хочемо, щоб ці призначення не зменшувались, щоб можна було безкоштовно сьогодні (в розумінні цього законопроекту) передати ці нафтопродукти  в армію. Щоб не виникало зменшення по цій програмі.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги! Знаєте, я починаю думати, яку країну ми будуємо? Азію, Африку, Буркіна-Фасо? Одного питання, яке наш колега Сергій Іванович назвав, достатньо для того, щоб ми навіть не розглядали такий закон. Накладено арешт на майно. Я прошу мене не перебивати. Накладено арешт на майно! Це нонсенс, друзі!

 

МЕЛЬНИК С.І. Та передайте його Мінобороні на зберігання і що хочте робіть.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Але там не тільки це питання. Нас запевняли, що тут буде зменшення бюджетних призначень. Та ніякого зменшення немає! Записуй, що "при збереженні бюджетних призначень". По-третє.

 

ВІННИК І.Ю. Ми хочемо їх зберегти.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Я прошу мене не перебивати! Друге питання. Хоча б одне прохання Міноборони у нас не було задоволене? Є проста поцедура фінансування грошей. Виділять гроші, там є процедури, там є правила, там є контроль. Який контроль за цими схемами? Вибачте, ви забули, що таке бартерні стосунки? Давайте панчохами будемо з бюджетом розраховуватися, іншими продуктами і так далі. Міноборони звернулося до Кабінету Міністрів про виділення додаткових коштів. Нехай Уряд внесе пропозиції. Якщо армії треба гроші, їх виділять.  Якщо є тимчасова проблема, є такий документ, який називається  тимчасовий розпис, і можемо наблизити фінансування, якщо в цьому є потреба. А не робити різного роду схеми.

А якщо треба почати роботу, то в мене є пропозиція, яку ось біля мене вже висловив Андрій: давайте створимо тимчасову комісію і з'ясуємо, а взагалі що то за бензин і де він подівся.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І чи він є взагалі.

 

ПИНЗЕНИК В.М. І чи він є взагалі.  

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Давайте зареєструємо тимчасову слідчу комісію.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Іван Крулько, вам слово. И подводим черту.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги! Дійсно, я згоден з колегами, я все розумію,  тільки не розумію, при чому тут Державний бюджет на 2015 рік, до якого будуть вноситися відповідні зміни. Це взагалі питання будь-чого іншого, тільки не бюджету на 2015 рік. Це раз.

Друге питання, яке, дійсно,  є чисто правового характеру. Наскільки речові докази, які є доказами в кримінальній справі, і які арештовані відповідно рішенням суду, можуть в подальшому можуть продаватися через тендери – раз? І друге питання. Знаєте, я не кращий спеціаліст з питань бензину, газу і так далі, але я вперше для себе дізнався, що, виявляється, бензин це "скоропортящийся продукт".

 

(Сміх у залі)

 

ПАВЕЛКО А.В. Иван Юльевич. И подводим черту.

 

ВІННИК І.Ю. Шановні колеги! Інформую вас стосовно  чинного Кримінально-процесуального кодексу, стаття 100. Вона говорить про те, що якщо речові докази піддаються швидкому псуванню, між іншим, бензин втрачає так само октанове число, і це є в рішенні суду чинному, яке ще ніхто не оскаржив, навіть пан Курченко, який більше всього в цьому зацікавлений, Вони можуть бути реалізовані на користь державного бюджету. Я вам хочу процитувати чине рішення суду.

Ухвала від 22 грудня 2014 року: "Надати дозвіл ДП "Укртранснафтопродукт" на реалізацію речових доказів, а саме – нафропродуктів, які зберігаються в резервуарах, на користь державного бюджету  без проведення аукціону чи просто через біржу, але при ціні не нижчій, ніж вказаній в акті опису оцінки та передачі майна".

Я перепрошую, це норма Кримінально-процесуального кодексу. Вони мають право це реалізовувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Игорь Иванович от Минфина.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Міністерство фінансів, безумовно, не підтримує цей законопроект. Це теза перша. Друга теза. На виконання доручення Прем'єр-міністра (і сьогодні на засідані Уряду це питання розглядалось)  ми готуємо проект змін до Закону "Про Державний бюджет України" в частині збільшення видатків на оборону та безпеку. У нас є бюджетні запити від усіх силових відомств приблизно на 17 мільярдів,  в тому числі Міноборони – 8 мільярдів гривень. В тому числі найбільш актуальні проблеми на сьогоднішній день  - це питання харчування по армії.

Зараз ці пропозиції опрацьовуються і Урядом буде внесено проект закону до Верховної Ради. Безумовно, бюджетний комітет перший, хто буде його розглядати.  І тому питання фінансування армії будемо врегульовувати відповідно до Бюджетного кодексу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Я думаю, что мы приняли к сведению информацию по данному законопроекту. Когда он попадет в сессионный зал, мы его сможем еще раз рассмотреть. Спасибо.   

Второй пункт сегодняшнего "Разного".

Про Висновок Рахункової палати щодо виконання Державного бюджету  України  за перший квартал 2015 року та інформацію про стан виконання державного бюджету у поточному році.

До комітету наприкінці минулого тижня надійшов висновок Рахункової палати щодо виконання Державного бюджету  за перший квартал 2015 року. Крім того, на підставі останніх звітних даних у секретаріаті комітету підготовлено інформаційну довідку про стан виконання державного бюджету у поточному році з табличними матеріалами. Такі матеріали надані членам комітету.

Пропонується зазначені матеріали взяти до відома та врахувати в роботі. Рекомендувати Кабінету Міністрів проаналізувати даний Висновок, вжити заходів щодо забезпечення належного виконання державного бюджету  в поточному році та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливостей їх врахування. Немає заперечень?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Тоді підтримується. Дякую.

І останнє питання – кадрове. Шановні народні депутати! Пропонується підтримати  пропозицію про переведення на вищі посади працівників секретаріату, які вже мають певний досвід роботи. Це стосується працюючих на посадах старших консультантів Щербаченко Світлани та Козловської Галини, а також спеціаліста першої категорії Івашко Тетяни.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Підтримується.

 

ПАВЕЛКО А.В. Відповідна інформація подана у ваших матеріалах. Будь ласка, голосуємо. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Приймається. Дякую. Рішення прийнято.

Щодо всіх питань порядку денного рішення прийнято. Дякую всім за участь у роботі.

 

 

 

(На цьому стенографування засідання комітету припиняється)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку