Відділом стенографування
Управління технічної роботи з документами
Апарату Верховної Ради України
СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
4 березня 2015 року
ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати, запрошені! Зареєструвалось 15 народних депутатів членів комітету, на засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є, засідання оголошую відкритим.
Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.
Шановні колеги, пропонується вам порядок денний сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Які будуть пропозиції до порядку денного? Немає. Переходимо до розгляду питань.
Пан Левченко доповідає по першому питанню, є пропозиція його перенести і розглядати останнім. Прошу голосувати за дану пропозицію. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення приймається.
Переходимо до наступного питання. Про внесення змін до статті 28 Бюджетного кодексу України щодо доступу до інформації про бюджетні показники у формі відкритих даних за номером 2172, поданий Президентом України. Доповідає Шимків Дмитро Анатолійович – заступник Глави Адміністрації Президента України.
Будь ласка, Дмитре Анатолійовичу.
ШИМКІВ Д.А. Шановні народні депутати, дякую за нагоду виступити!
Проект закону України про внесення змін до статті 28 Бюджетного кодексу України щодо доступу до інформації про бюджетні показники у формі відкритих даних є частиною ініціатив Президента України, які ми об'єднуємо під ініціативою "Цифрова Україна". Цей законопроект також пов'язаний з законопроектом 2171 про несення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у форматі відкритих даних.
Які ключові положення даного проекту закону і чому це важливо? Відкриті дані – це один із ключових моментів боротьби з корупцією та бюрократією. Якщо ми подивимось на аналіз опитування по відкритості бюджету Open Budget Survey, що проводиться у партнерстві міжнародний бюджет, він показав, що Україна повинна докладати зусиль для забезпечення відкритості бюджету.
У 2012 році Україна перемістилась на 35 місце після 19 у 2010-му. Дані за 2014 рік ще не оприлюднили.
Суспільство, експерти можуть комплексно бачити ситуацію у всіх сферах державного управління, контролювати реалізацію органами влади своїх регулюючих функцій. В першу чергу, всі зацікавлені зможуть отримати інформацію про видатки Державного бюджету України та місцевих бюджетів, бюджетні запити та стан їх виконання, паспорти бюджетних програм та звіти про їх використання. Також хотів би відзначити, що бюджетні запити пропонується оприлюднювати вперше, що забезпечить прозорість даної інформації та дасть змогу аналізувати ефективність бюджетного планування та розподіл коштів.
Друге, що також дуже важливо. Цей законопроект передбачений антикорупційною стратегією 2014-2017 років, і він був затверджений колишнім парламентом.
Далі. Важливий момент. Законопроект повністю відповідає нормам Європейського Союзу, зокрема Директиви ЄС 2013/37EU від 26 червня 2013 року, яка передбачає обов'язок, підкреслюю, обов'язок держав-членів надавати всю наявну інформацію, яка дозволяє її повторне використання. Ми також підкреслюємо, що це не лише формат відкритих даних, а також можливість його повторного використання.
І останнє. Саме використання формату відкритих даних дозволить українським фахівцям, IT-спеціалістам безкоштовно розбудовувати аналітику, створювати аналітичні системи. Зокрема, якщо ми подивимось на європейські спільноти, як вони оцінюють ринок відкритих даних та розбудови системи обробки відкритих даних, це понад 40 мільярдів євро щорічно, такий об'єм у європейській спільноті.
Якщо ми створимо таку можливість для українських розробників, для української спільноти, то це дозволить аналізувати дані щодо бюджетного використання, бюджетного планування, і отримувати додаткову інформацію та ініціативу.
Ініціатива законопроекту розроблювалась за підтримки громадських організацій і експертів, зокрема ООН та підтримки Міністерства закордонних справ. Прошу підтримати законопроект. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Дмитре Анатолійовичу, дякую вам за дуже певну позицію.
До слова запрошується Уманський Ігор Іванович – перший заступник Міністра фінансів.
Будь ласка, Ігорю Івановичу.
УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую.
Міністерство фінансів в цілому підтримує зазначений законопроект і просить комітет підтримати, і сподівається, що зал в першому читанні прийме зазначений законопроект. Між тим, на нашу думку, він потребує доопрацювання і приведення у відповідність з Бюджетним кодексом, бо є певні норми, які вже в прийнятих змінах, в тому числі (пам'ятаєте?) ми нещодавно приймали зміни до Бюджетного кодексу після вето Президента, в тому числі там були положення щодо доступу до публічної інформації, в тому числі і необхідності викладення цієї інформації. Зараз пішов на підпис Президенту, у мене немає інформації, чи підписаний чи ні, також закон, який встановлює особливу процедуру і зобов'язання уряду створити відповідний інформаційний продукт щодо публікації інформації по розпорядникам цієї інформації по публічним фінансам.
Тому ми просили б підтримати даний законопроект, прийняти його в першому читанні, і до другого читання зазначені колізії, які у нас є між цими законами, привести у відповідність, і потім вже прийняти в цілому. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Слово надається голові підкомітету з питань бюджетної політики та удосконалення положень Бюджетного кодексу України Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.
Будь ласка, Костянтине Євгеновичу.
ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Андрію Васильовичу, шановні присутні! Підкомітет, розглянувши цей законопроект, теж підтримує прийняття його в першому читанні, але були висловлені ряд зауважень, які стосуються, в першу чергу, того, що цей законопроект пов'язаний із 2171 і він може бути прийнятий тільки після того, як буде в цілому ухвалений перший законопроект.
І по-друге, є певні технічні запитання стосовно функціонування цих порталів, які мають бути приведені до спільного знаменника, і рішення підкомітету, яке ми рекомендуємо винести, – це прийняття за основу і доопрацювання у бюджетному комітеті з приведенням всіх норм.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Сергію Івановичу.
МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги, я хочу сказати, що у мене складається таке враження, що права рука не знає, що робить ліва. Ми нещодавно прийняли і Президент вчора підписав закон про відкритість використання публічних коштів, 183. Закон набагато ширший, прописані всі фонди, прописана процедура, створюється єдиний портал, дали доручення.
У цей закон всунули доступ до публічної інформації. У Законі "Про доступ до публічної інформації" взагалі закладена інша філософія, тому ми повинні в той закон 183-ій, тому що той набагато ширший, і він прописаний, ми ж його тиждень тому прийняли, Президент вчора підписав. Тут просто деякі речі закладені, тому що… Знову-таки ще один портал. Це ще один портал?! Там прописали, що має бути один-єдиний портал. Таке враження, у нас кожне відомство створює портали: то на СБУ портал, 113 мільйонів, тепер Адміністрація Президента – портал, Мінфін – портал, Кабінет Міністрів – портал, Казначейство – портал. Ну, нам грошей не вистачить!
ШИМКІВ Д.А. На сьогоднішній день публікації даних, які відбуваються на більшості порталів, знаходяться у форматі PDF. Аналізувати такі дані практично неможливо, тому що вони повинні переводитись в цифровий формат. Як вже зазначалось, формат даних, як ми підкреслюємо, відкритих даних, визначення відкритих даних знаходиться у пов'язаному законопроекті 2171. Це дуже важливо, тому що відкриті дані в цьому законі прописані, вони стандартизовані у тому форматі, який дозволяє електронними системами обробляти.
Тобто якщо говорити дуже простим язиком, це не формат документу, який відображає, це електронний формат даних, які можна оновлювати, будувати системи, а також приєднатись до ініціативи відкритих бюджетів, які підтримуються Світовим банком і дозволяють публікувати та порівнювати бюджети країн та їх використання.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.
ГОРДЄЄВ А.А. Дмитре Анатолійовичу, питання не стоїть в тому, що ми проти прозорості. Бюджетний комітет, напевне, один із перших в цьому скликанні цієї Верховної Ради України вносив правку до Бюджетного кодексу щодо забезпечення прозорості надходжень бюджету, і місцевих, і їх видатки. Це, якщо пам'ятаєте, наші нічні "посідєлки" і так далі. Але питання до вас конкретне. Фактично 0949 – портал, тут 2171 – також портал.
У мене ще одне питання. Чи не буде за рахунок місцевих бюджетів цей портал? Знову ж таки куди це навантаження піде? Перше.
І друге. Хто обраховував фінансову складову?
В цілому ми за, але нам треба ці відповіді для того, щоб ми розуміли, що казати нашим виборцям. Дякую.
ШИМКІВ Д.А. На сьогоднішній момент всі дані, які існують і використовуються і в Міністерстві фінансів, і в місцевих органах влади, вони як правило обробляються не на калькуляторі. Відповідно, вони вже знаходяться в електронних системах.
Що передбачається законом 2171? Кабінет Міністрів повинен створити процедуру і затвердити формат електронних даних. Все, що для цього потрібно, це просто розмістити дані бюджету в електронних форматах, і це дозволить обробляти дані в електронних системах. На сьогоднішній момент органи місцевої влади беруть електронні документи, які створені, з них роблять цифрову версію роздруківки і публікують. Цей документ не можливо аналізувати швидко, його треба переводити в електронні системи для аналізу, це призупиняє автоматику.
ГОРДЄЄВ А.А. Тому і питання. Можливо, ви нам скажете зараз, що буде один-єдиний портал і 0949 і 2071. Яке буде фінансове навантаження? Це друге.
І третє. Скажіть, будь ласка, у нас на сьогоднішній день програмний цільовий метод не застосовується в місцевих органах влади, тобто на місцях, так давайте зобов'яжемо їх вводити такий програмний цільовий метод, тому що сьогодні вони ще на рахівницях рахують бюджет, а ми хочемо в базу даних заганяти. Дякую.
ШИМКІВ Д.А. Якщо говорити про фінансове навантаження, ми не бачимо жодного додаткового фінансового навантаження, оскільки вже дані сформовані.
ГОРДЄЄВ А.А. Портали треба адмініструвати.
ШИМКІВ Д.А. Портали вже розміщені і знаходяться, і є люди, які за них відповідають. Тобто на сьогодні за портал Міністерства фінансів або будь-якого міністерства є відповідальні, в кожній інституції є відповідальні. Завдання, яке відбувається, це інформація у цифровому вигляді розміщується на порталі.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Вікторе Михайловичу.
ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я, чесно кажучи, не думав, що викличе таку реакцію оцей закон, але є слушні речі, Сергій Іванович згадав закон, який ми прийняли, я про нього забув, бо він значно ширший, ніж тут. Якщо говорити про ідеї, то ми їх підтримуємо, але є не тільки бюджет. Країна має кілка публічних бюджетів, частина взагалі поза рамками будь‑якого контролю. Спробуйте, депутати, отримати звітність по так званих фондах соціального страхування. Ви її ніколи не отримаєте.
Тому моя пропозиція наступна. Я думаю, що нам треба вийти трошки за рамки Регламенту при підготовки до другого читання. Тобто прийняти цей документ у першому читанні, а в другому читанні ми маємо його розширити, але це потребуватиме трошки відійти від Регламенту, бо ми повинні включити сюди всі позабюджетні фонди, включаючи Пенсійний фонд. Тому що по цих фондах закрита інформація навіть в уряді, де я колись працював, неможливо було отримати від них інформацію.
І ще одна річ. Є проблема звітності. Я б додав сюди ще місячну звітність. Наприклад, чому місячну звітність, яку казначейство все одно розробляє, технічно вона є, не оприлюднити? Для оперативної інформації важливо розуміти, що відбувається у первинному стані.
Тому моя пропозиція: підтримати в першому читанні, але до другого читання серйозно його доопрацювати з урахуванням розширення норм публічності на всі публічні фонди держави.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Є пропозиція: підтримати пропозицію, озвучену головою підкомітету Іщейкіним та паном Пинзеником, а саме: підтримати за основу, а до другого читання доопрацювати з усіма висловленими зауваженнями. Прошу голосувати за дану пропозицію. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно.
Дякуємо вам.
Переходимо до наступного питання. Про проект закону про Рахункову палату за номером 2072, поданий Президентом України. Доповідає: народний депутат України – Представник Президента України у Верховній Раді України Кубів Степан Іванович.
Будь ласка, Степане Івановичу.
КУБІВ С.І. Шановний Андрію Васильовичу, шановні колеги народні депутати, виноситься законопроект сьогодні на ваш розгляд, я дякую підкомітету, який розглядав даний законопроект, де ми мали можливість, правда, в короткому часі, але ефективно попрацювати. Аргументами є те, що згідно статті 98 Конституції України, також Бюджетного кодексу України цей законопроект є не простий, він складний, він є системо утворюючий.
Коли ми говоримо в цілому про необхідність прийняття, то ми говоримо, що це є вимога на сьогоднішній день Основного закону, вимога Бюджетного кодексу і рекомендації міжнародних фінансових установ. ми тут говоримо про публічні фінанси і державні, і в цілому, ми говоримо про доступ відповідної інформації і ролі Рахункової палати як у видатковій, так і дохідній частині. Ми говоримо сьогодні про аудит надходження коштів до Державного бюджету та їх використання, включаючи питання публічності. Ми говоримо про використання коштів, які передбачаються в Державному бюджеті на діяльність Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, Генеральної прокуратури та інших органів, які безпосередньо визначені Конституцією України.
Разом з тим ми також звертаємо увагу на те, що аудит, який буде проводитись, він буде в межах доступності публічності і відповідно змінюються окремі норми щодо терміну обрання, і відповідно до доступу інформації громадських організацій аж до створення Громадської ради при Рахунковій палаті.
Ми говоримо про філософію. На підкомітеті було висловлене зауваження виступаючих і було прийнято таке рішення, що пропонувати Верховній Раді України в першому читанні по повній процедурі для того, що цей документ важливий на перспективу як законоутворюючий. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Степане Івановичу, за дуже добру доповідь.
Слово надається Голові Рахункової палати Магуті Роману Миколайовичу.
Будь ласка, Романе Миколайовичу.
МАГУТА Р.М. Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати, присутні! Рахункова палата підготувала проект закону про Рахункову палату. Він був ініційований Президентом у зв'язку з тим, що це, як було сказано, це була рекомендація міжнародних фінансових інститутів, і на той час, коли готувався в жовтні минулого року, Верховна Рада сьомого скликання закінчувала свою каденцію, тому ініціювання законопроекту відбулось від Президента.
Стосовно проекту закону про Рахункову палату. Основне, на що сьогодні Рахункова палата звертала увагу, це посилення незалежності вищого органу фінансового контролю, також підсилення публічності, якої на сьогоднішній день, можливо, не вистачає, посилення громадського контролю. Ці основні моменти прописуються в законі про Рахункову палату, але, на наш погляд, вони мають бути ще підсиленими.
Тому після обговорення в підкомітеті Рахункова палата пропонує підтримати в першому читанні даний закон, але розглянути його по повній процедурі в другому читанні з урахуванням усіх пропозицій. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую за доповідь.
Будь ласка, Іване Івановичу.
КРУЛЬКО І.І. Дякую.
Шановний Андрію Васильовичу, шановні члени комітету, запрошені! На підкомітеті ми розглянули закон за номером 2072, який ініційований Президентом України, це нова редакція Закону "Про Рахункову палату". Більше того, я хотів би сказати, це один із законів, який поданий на виконання Коаліційної угоди, якою у нас передбачено реформувати Рахункову палату і прийняти новий закон стосовно цього дуже важливого органу.
У той же час, коли у підкомітеті і при підготовці сьогоднішнього засідання комітету опрацьовувався цей законопроект, було висловлено ряд зауважень до поданого законопроекту і цей законопроект потребує доопрацювання під час його підготовки до другого читання.
Загалом на підкомітеті була висловлена пропозиція рекомендувати комітету прийняти цей законопроект у першому читанні, дуже детально його доопрацювати, не скорочувати термін його розгляду, розглянути по повній процедурі і винести на друге читання.
Якщо говорити конкретно стосовно цього законопроекту, то варто сказати, що він розроблений разом із експертами, в тому числі і міжнародними, дуже детально пропрацювали стосовно повноважень Рахункової палати, але при цьому потребує удосконалення зокрема питання стосовно порядку призначення голови та членів Рахункової палати. Дискусійним є питання стосовно того, чи не звужує проект закону існуючі повноваження Рахункової палати, зокрема щодо фінансового контролю фондів загальнообов'язкового держаного соціального і пенсійного страхування та державних підприємств, кошти яких належать до публічних фінансів. Має також місце певна неузгодженість із вимогами і положеннями Бюджетного кодексу, але у той же час я хотів би винести рекомендацію комітету.
Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти законопроект за основу і доручити Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб'єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України на друге читання за загальною процедурою, тобто без скорочення строків подання пропозицій та доопрацювання законопроекту. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Іване Івановичу.
Прошу, запитання.
Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.
МАТВІЄНКО А.С. У мене запитання до авторів, або до тих, хто їх представляє. Просто мені скажіть, я прочитав все, що пропонується, і прочитав аналіз цього законопроекту різними інституціями, я так і не зрозумів, що радикально вас не влаштовує або що радикально ви змінюєте, крім з 7-ми на 9 років, при цьому ви втрачаєте інституційну пам'ять, бо я не розумію, як ви будете її зберігати, принаймні в законі я цього не побачив, і стаєте дійсно незалежними, бо тепер Міністерство фінансів до вас немає ніякого відношення – ви собі самі бюджет формуєте і пропонуєте його затверджувати без загального принципу, який ламає всю бюджетну логіку.
Я не розумію, для чого цей законопроект? От дайте мені відповідь на запитання: для чого він? Я розумію, що немає межі досконалості, але я не бачу тут ніякої революційності, Іване Івановичу, крім погіршення їх повноважень і вихід на якусь автономію заради автономії, але не заради якості виконання їхніх функцій. Дякую.
КУБІВ С.І. Шановний Анатолію Сергійовичу, питання в тому, що 2 роки тому у 2013 році було прийнято рішення, що Рахункова палата, її діяльність повинна бути юридично підтримана у вигляді закону, і цей закон повинен бути прийнятий. Це перше.
МАТВІЄНКО А.С. Так він є!
КУБІВ С.І. Я ж відповідаю!
Друге питання. На превеликий жаль, у минулі роки і особливо в останні дуже багато позичається далі коштів, які носять характер міжнародних фінансових установ і світових фондів, які хочуть бачити і мають право замовляти принципи, які б вони хотіли бачити з точки зору контролю державних фінансів, а сьогодні, вибачте, і бюджет і формування резервів проходить за рахунок зовнішніх запозичень.
Третє важливе питання. Є стаття Конституції, де відповідні мотивації, разом з тим ми говоримо сьогодні не тільки про видаткову частину, а ми говоримо і про дохідну частину.
І наступне важливе питання. Коли ми говоримо про публічні державні фінанси, вони трошки ширше мають поняття, ніж питання, яке ви дали. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Сергію Івановичу.
МЕЛЬНИК С.І. Я хочу сказати, що я розглядав закон, мені здається, що в цьому законі абсолютно не враховано питання використання майна. Я думаю, що використання майна – це теж має бути компетенцією Рахункової палати, коли вони проводять перевірки. Дискусійним залишається питання чисельності, я думаю, що нам теж потрібно буде визначитись. Питання обрання голови. Я б ще розумів, наприклад, на наступну каденцію, тому що це має бути незалежний орган. А насправді тут виникає питання: хто і як буде призначати, тобто під ким буде голова Рахункової палати, якщо так відкрито.
І є ще ряд питань. Питання внутрішнього контролю суперечить взагалі філософії внутрішнього контролю. У нас є усталена філософія окремих питань, і мені, наприклад, дивно, що окремі речі просто хто як хоче виписує, вони суперечать загальноприйнятій філософії внутрішнього контролю. І я на питаннях не буду зупинятись, я думаю, що ми поправки дамо щодо питань службового житла, тобто сьогодні виходить, що купують і роздають житло. Тому там є ряд спірних питань, я думаю, що ми дамо свої поправки, а так в цілому можна підтримувати.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Сергію Івановичу.
КУБІВ С.І. Питання, яке говорить про те, що закон, який був прийнятий Верховною Радою України, був призупинений Конституційним Судом у 1997 році, тоді був інший Голова Верховної Ради України, напевне інша філософія прийняття, не було ще стільки запозичень, і не мали права виставляти ті чи інші вимоги, як зараз Міжнародний валютний фонд чи Світовий банк.
Разом з тим хочу сказати, через то і запропонували, що цей документ, враховуючи, що він є не простим, складним, і те, що є запитання – це ще раз підтверджує, що кожна думка кожного депутата Верховної Ради України повинна бути врахована, і ми пропонували і підтримав підкомітет в першому читанні, відповідно формуються базові зауваження щодо фундаментальності закону і вони будуть враховані протягом звичайної процедури.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Вікторе Михайловичу.
ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, не скажу, що з задоволенням у мене вийшло від читання цього законопроекту. Ми не маємо права, приймаючи якісь закони, руйнувати деякі усталені фундаментальні речі. Що я маю на увазі? Ну, не може в країні бути 10 Бюджетних кодексів. Якщо країна має документ, який називається Державний бюджет, мають бути єдині правила підготовки цього документу. Якщо ми збираємось 100 бюджетів готувати, то робіть бардак.
Стаття 4 передбачає, що всі головні розпорядники бюджетних коштів самостійно визначають потребу у фінансуванні своєї діяльності. Ніхто не має права в інструкціях об'єднувати бюджетні запити. У мене є пропозиція: відразу доповнити цю статтю – ліквідувати Міністерство фінансів, а бюджетний комітет повинен виконати арифметичну задачу – зібрати всі бюджетні запити і порахувати і дати на затвердження Верховній Раді України. Міністерство фінансів у такій ситуації не потрібно.
Друзі, це нонсенс, так бюджет не формується. Якщо вони мають бюджет США, то нехай роблять що хочуть, але не може бюджет формуватись за різними правилами. Тут повно накладок втручання в Бюджетний кодекс, це норми врегульовані, у нас не може бути один порядок для вчителя, один порядок для лікаря, а один якогось органу.
Далі. Пам'ятаєте, ми минулого разу вели дискусії з приводу так званих захищених статей видатків. Тут з'являється вже нова форма захищеності, гарантується повне і своєчасне фінансування Рахункової палати у обсязі, необхідному для її діяльності. А що, інші головні розпорядники не повинні бути в таких самих правах?
Далі. Скажіть, будь ласка, передбачені повноваження, які я, чесно кажучи, не розумію, мова йде про створення якогось органу, який має право лізти у все. От чомусь Рахункова палата має право доступу до бази даних казначейства в режимі реального часу, причому стосовно руху коштів Державного казначейства. На мій погляд, до рахунку казначейства не повинен лізти ніхто. Якщо комусь потрібна інформація, будь ласка, в кінці дня казначейство дасть вам інформацію, скільки залишилося коштів на рахунку, скільки надійшло. Ці дані в оперативному режимі надають.
Далі. Чомусь Рахункова палата лізе в Національний банк України. Для чого? Перевіряти рух коштів в обслуговування Державного бюджету, друзі, Національний банк ніякого відношення до руху коштів бюджету не має, бо управляє ними казначейство. Якби пропонували в законі аналізувати дані, які мають відношення до доходів бюджету, так зване перевищення доходів над видатками, я це розумію, але для чого перевіряти Національний банк з тих речей, які абсолютно не мають відношення до виконання бюджету.
Далі. Я не розумію, для чого структуру виконавських функцій затверджувати законом, структуру Рахункової палати? Та це управлінське рішення, не зв'язуйте собі руки. Чисельність і структуру віддайте на виконавські функції.
Далі. Дякую Сергію Івановичу, що підняв одну тему. Друзі, або ми будуємо комунізм або ми будуємо якусь іншу країну. Що тут в законі записано? Житло ми повинні купувати. Так давайте не будемо платити Рахунковій палаті, ми будемо купувати м'ясо, молоко, хліб, сало, яйця, презервативи і не будемо платити заробітну плату. Може, ми закінчимо робити дарунки, ми ж добре знаємо, що службове житло перетворюється потім у приватне житло, і дарунки у мільйон доларів. Що, ми не знаємо скільки в Києві коштує квартира?
Далі. Скажіть, будь ласка, чому, коли вчитель загине, ми не платимо десятирічну заробітну плату? А тут ми передбачаємо десятирічну заробітну плату. Що, автори законопроекту не знають, що є режим страхування? Страхуйте своє життя і через страхові компанії отримуйте компенсації.
Далі. У вас пошкодили майно сім'ї, має відповідати бюджет. Знову ж таки вам важко застрахувати автомобіль? Чому це має робити суспільство – гарантувати такі речі? Робіть це за рахунок страхових внесків.
Тому я дуже неоднозначно відношусь до цього закону, я не знаю, чи можна голосувати його навіть у першому читанні, бо тут дуже багато речей треба правити.
КУБІВ С.І. Дякую, шановний Вікторе Михайловичу, за те, що ви висловили, я думаю, що чим більше буде обговорень і публічних зауважень, тим буде кращий документ по повній процедурі, яку ми пропонуємо Верховній Раді України.
Разом з тим, коли ми говоримо про загальну складову формування нашої держави 23 роки, система управління, в тому числі і фінансова, показала банкрутство і повну корупцію, яка привела до знищення приватного бізнесу. І на превеликий жаль, останні 10 років Державний бюджет став чи не основним джерелом наповнення і функціонування приватного бізнесу. Це так між іншим по філософії.
Міжнародні структури, які сьогодні дають запозичення нашій державі, Світовий банк, Міжнародний валютний фонд вправі вимагати функціонування документу, який повинен бути прийнятий .
Далі. Я би попросив членів бюджетного комітету як своїх колег депутатів всі свої зауваження, які будуть запропоновані в повній процедурі, будуть враховані, і на тому ж бюджетному комітеті і у стінах Верховної Ради України ми будемо приймати відповідну позицію.
І останнє. Коли ми говоримо про Рахункову палату, ми говоримо про Верховну Раду, і підвищення її ролі, а не зниження її ролі. І це є дуже правильним. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Маркевич.
МАРКЕВИЧ Я.В. У меня вопрос и одна констатация. Мы сейчас обсудили и поняли, что мы не получили ни одного ответа на поставленные вопросы нашими коллегами, то есть сказанное не имеет никакого отношения ко всем замечаниям, которые только что были произнесены.
У меня вопрос: кто контролирует, проверяет Счетную палату сейчас и кто будет в рамках этого закона?
МАГУТА Р.М. Вищий орган фінансового контролю, яким є Рахункова палата, здійснюється контроль по принципу рівний серед рівних, це коли контролює Рахункова палата іншої країни – є такий досвід. Але в законі прописано, що зовнішній контроль роботи Рахункової палати може здійснювати міжнародні аудиторські фірми. Ми з цим погоджуємось, але потрібно розуміти, що це несе додаткове навантаження, і це треба включати в Бюджетний кодекс. І питання: чи потрібно робити аудит? Це вам визначати чи робити аудит щорічно або по вимозі Верховної Ради України.
КУБІВ С.І. Коли ми говоримо про перспективу, це друге питання, це по факту було, то проводить перевірку Міжнародний аудит, який визнається в цілому світі, або відповідно фінінспекція – це проходить через рішення Верховної Ради України окремим блоком.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Есть предложение членам комитета подводить черту, потому что у нас есть много вопросов. Здесь у нас сегодня находится Министр экономики, я уверен, что мы должны ценить наше время и принимать решение уже по этому вопросу и перейти к вопросу, который напрямую связан с Министерством экономики.
Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.
ГОРДЄЄВ А.А. Степане Івановичу, питання в тому, що ряд зауважень, які висловлені тут, є досить обґрунтовані. Сьогодні, ви знаєте, є модним посилатись на вимоги МВФу, Світового банку, інших міжнародних установ і вставляти в закони ті норми, які взагалі не мають жодних відношень до цих інституцій, і вони цього не вимагають. І питання стоїть в тому, про що каже Віктор Михайлович, житло і тому подібне. Тому питання до вас практичні.
Перше. Ви звужуєте цим законопроектом перевірку (мене цікавить) державних підприємств. Це про те, що ми розмовляли з Міністром економіки, що їх треба всі сьогодні приватизувати, тому що вони не ефективні. Але чому ви їх не хочете перевіряти? Це перше.
І друге. Яка дієвість результатів вашої перевірки? Я особисто читаю безліч ваших звітів, які надходять до Верховної Ради України, до Комітету з питань бюджету, постфактум, після спливу півроку, після того, як все забрали, розібрали, нічого немає. І ви нас просто інформуєте.
Тому питання конкретне: які дієві механізми закладені в цьому законі для того, щоб присікати, а не просто констатувати. Дякую.
КУБІВ С.І. Ми можемо сьогодні дійсно сміятись про міжнародні структури, але коли ми не отримаємо на сьогоднішній день міжнародної допомоги, то, на превеликий жаль, нас чекає стан, який називається дефолт. І це всі підтверджують. Відносно своєї практики життя хочу вам сказати так, 20 років у приватному бізнесі і залучення міжнародного незалежного аудиту, дійсно незалежного, допомагає виявляти ті чи інші проблеми, які є в установі, включаючи в державі.
Коли ми говоримо про інструментарій, який запроваджується тут, і про форму контролю, ми говоримо про контроль саме державних коштів і бюджетних коштів. Навіть якщо в минулому Рахункову палату, звіти, які я бачив вже як депутат минулого скликання, використовували правоохоронні органи навіть як рекомендації, повірте, це дуже дієво. Звітом Рахункової палати, які давали депутатам Верховної Ради України, включаючи ті органи, не використовували ті органи, які мали використовувати. Це моя особиста думка, і я буду її доповідати. І по гарантіям, і по розрахункам, і по субвенціям, і по іншим державним коштам. Якщо буде працювати система контролю в цілому, в тому числі правоохоронних органів, я маю на увазі Генеральну прокуратуру, інших, це дійсно інформація дієва. Аудит не має права приймати і рекомендувати в плані ті чи інші позиції. А ми говоримо про факт.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Сергію Ярославовичу.
РУДИК С.Я. У мене таке ж саме питання, яке задав мій колега, на яке я не отримав відповіді. Ви можете після прийняття цього законопроекту прийти і перевірити, наприклад, "Енергоатом" чи "Укрспирт". Мені здається, не можете. Чому? Ви ізначально закладаєте цю модель. Це принципові питання, і досвід яких країн використаний при розробці цього законопроекту. Наскільки мені відомо, питання є по кваліфікації експертів, яких ви називаєте міжнародними.
КУБІВ С.І. Дивіться, можемо використати в частині державних коштів відповідно, можемо перевірити, рекомендувати і виконувати. Не можемо в частині комерційних…
ГОРДЄЄВ А.А. Державні підприємства можете перевіряти?
КУБІВ С.І. Можемо в частині державних коштів.
І друге питання, яка модель використана? Були міжнародні експерти не тільки Великої Британії, Австрії і інших, а ще і Німеччина в тому, де практичні технології і форми використовували для палат, які існують більше 200 років. Якщо взяти, наприклад, Німеччину, то палаті, якій рекомендували певні принципи, у них існують 200 років, і принципи абсолютно відповідальні.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Ігорю Івановичу.
УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую.
Міністерство фінансів просить і комітет, і Верховну Раду України в цілому підтримати, але лише в першому читанні, бо дійсно є дуже велика кількість зауважень та пропозицій. В першу чергу, те, про що говорив і Віктор Михайлович, бо насправді у нас є "рівні і дуже рівні" розпорядники бюджетних коштів, це необхідність проводити до загальної логіки Бюджетного кодексу і ціла купа технічних питань, які необхідно врегулювати при розгляді до другого читання. дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Пропонується підтримати озвучене головою підкомітету Крульком Іваном Івановичем таке рішення. Рекомендувати Верховній Раді України законопроект за номером 2072 за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати.
Хто за?
ШКВАРИЛЮК В.В. За – 9. Рішення прийнято.
ПАВЕЛКО А.В. Хто проти?
ШКВАРИЛЮК В.В. Проти – 1.
ПАВЕЛКО А.В. Хто утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. Утримались – 5.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Рішення приймається.
Пропонується перейти до законопроекту 2258, про проект закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних інвестиційних проектів, поданий Кабінетом Міністрів України. Слово надається Міністру економічного розвитку і торгівлі України Айварасу Абромавічусу.
АБРОМАВІЧУС А. Добрый день, уважаемые члены комитета. Хотел бы доложить, что касается законопроекта 2258. Я не могу не согласиться с господином Кубивым, который все правильно изложил, что страна находится в тяжелейшем состоянии, угроза № 1 – это дальнейшее падение курса и единственная возможность предотвратить это – как можно быстрее получить финансовую помощь, что от Международного валютного фонда, что от Всемирного банка и других институтов, которые нам уже обещали большое количество финансовой помощи после того, как мы примем так называемые предварительные действия. Часть программы Всемирного банка, которая постоянно увеличивается, что хорошо, сначала она была 800, потом миллиард долларов, уже 500 получили, они еще раз увеличили – осталось 800 миллионов долларов, и нам стало предварительно известно, еще увеличилась до миллиарда. Сначала, последнее было, 500 миллионов от Всемирного банка, 300 миллионов долларов от правительства Японии. Если кто-то не верит, что этот закон нужен Всемирному банку, то здесь есть представитель Всемирного банка.
Нам поставили 10 условий. И, к сожалению, я с первого дня с ними встречаюсь, у них всегда было видение, что мы можем этот десяток предварительных решений принять намного быстрее. Последняя встреча была у меня 19 февраля, где они поставили дедлайн для этих десяти задач, 13 марта для того, чтобы у них был наблюдательный совет в конце апреля, и сразу после этого выдали бы эти деньги. Как я уже сказал, каждая копейка, а если это сотни миллионов долларов мы должны получить, здесь перед обществом, перед Украиной в принципе не должно быть никаких отмазок, как говорится.
Что касается Министерства экономики. Там еще несколько вещей было. Там прошел первое чтение закон о защите прав инвесторов – это тоже нужно утвердить во втором чтении на этой неделе, и по дерегуляции мы уже прошли на той неделе, и на этой неделе прошел госпожи Кужель Закон "О лицензировании". То есть вопросы всем этим законом в принципе снимаются.
Какое состояние у нас на данный момент с госинвестициями. Этот закон уже обсуждался на подкомитете. Это тоже закон, который в принципе урегулирует выдачу государственных инвестиций. На данный момент есть отсутствие системы планирования портфеля государственных инвестиций. По подсчетам 90 процентов проектов избегаю любой формы экономического обоснования и оценки, поскольку классифицируются как проекты строительства вместо государственных инвестиционных проектов. Не определены критерии, необходимые и достаточные для принятия решения. Решения финансирования, как правило, принимается при наличии экспертизы технической части проекта, что позволяет слабым проектам иметь такие же шансы для получения бюджетного фин6ансирования.
Так что в принципе это не только Всемирному банку нужно, и нам самим нужно, потому что система в данный момент не работает. Поэтому вместе со Всемирным банком тоже при участии депутатов разработали законопроект, который меняет эту всю систему и делает отбор проектов, распределение ресурсов коллегиальным органом межведомственной комиссии, определяем состав и говорим о том, как эти деньги будут распределяться.
В подкомитете выслушали замечания, и наше Министерство готово идти на встречу, всегда готово, и от депутатов какие были замечания, там было нечетко прописано, что это касается только государственных капитальных вложений, там как-то прописано было, может, в последнюю секунду, что там муниципальные, местные – готовы это исключить, чтобы было ясно, что было недопонимание, что этот законопроект включает в себя, межведомственная комиссия распределяет деньги Фонда регионального развития. Тоже мы готовы это исключить.
Не совсем было ясно кто входит в межведомственную комиссию. Депутаты, конечно, хотят, хотя может быть, и считается, что какой-то конфликт интересов, может, не совсем правильно, но мы готовы сесть и определить, чтобы включить депутатов, лишь бы сами определились, кто туда войдет.
ДУБНЕВИЧ Б.В. И сколько их будет.
АБРОМАВІЧУС А. И там еще были предложения что касается создания Банка развития, в данный момент у страны денег нет, и количество банков, которые имеют проблемы, большое. Трудно в данный момент что-то конкретно обещать, но переговоры идут. На самом деле ни в одной восточноевропейской стране нет Банка развития, в Турции есть, в России какой-то есть, может, здесь какой-то механизм можно придумать – у нас в будущем будем много государственных банков, может, можно использовать платформу одного из государственных банков, чтобы на его основе сотворить Банк развития. Тем самым чтобы те же самые депутаты, которые сейчас предлагают Банк развития, предлагают уже экспертное кредитное агентство, это уже разрабатывается, и говорят, что с украинской стороны недостаточно интереса этому уделяется, но по их обещаниям, к июлю будет готова система "под ключ", чтобы запустилась система. Чтобы запустилась уже к концу года нужно будет уже потом выделить на это средства, и это будет достаточно успешно, я надеюсь, работать.
Поэтому большая просьба понять важность ситуации, понять сложность ситуации в стране, и от нас всех зависит, чтобы ми как можно быстрее получили эти финансовые ресурсы, стабилизировали банковскую систему, стабилизировали курс, чтобы резервы Центрального банка подняли, чтобы потом реально уже можно было заняться экономикой, а не гасить пожар, который мы с вами вместе пытаемся погасить. Спасибо.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Олександре Леонідовичу.
ШЕВЧЕНКО О.Л. Что касается Закона "О защите прав инвесторов", он же никаких инвесторов не защищает, а ущемляет наоборот инвесторов, которые имеют негосударственный пакет. Этот закон имеет собой цель получить контроль над предприятием "Укрнафта" и каким-то образом начинать влиять на все. Это для того, чтобы защищал, но ничего этот закон не защищает. Это первое.
Второе. Когда нам рассказывают про какие-то там банки развития, о котором вы справедливо сказали, что это вообще не нужная структура и она непонятно кем придумана, то ни один государственный банк, в моем понимании, не есть на сегодня Банком развития. И не сделаешь из государственного банка, где Кабмин постоянно что-то регулирует и приказывает, что куда выдавать, никакого Банка развития не будет. Любой банк, любая финансовая структура, которая выдает деньги как кредитный ресурс, а не из кармана, это и есть Банк развития. Это второе.
И что касается этого, почему мы собрались, чтобы нам опять же мировое сообщество, представители Всемирного банка дали деньги, то я то же самое слышал в этом же кабинете до Нового года на рассказывали про 8.01, что приедет миссия, что если не примем бюджет, мы сидели 2 ночи, 600 поправок... Я спрашивал у руководителей бюджетного комитета: "А не будет такая ситуация, что эти все наши поправки "прокатают"?" Наши бюджетные поправки "прокатали", 8 января миссия не приехала, бюджет был проголосован. Слава Богу, что я не голосовал, потому что я не могу за "кота в мешке" голосовать. Вот это та самая ситуация, которая была 2-3 месяца назад.
Объясните мне, чем тогдашняя ситуация отличалась от этой? И почему нас в декабре обманули и никакая миссия никуда не приехала? Спасибо.
АБРОМАВІЧУС А. Я был где-то 15 января в Берлине вместе с Премьер-министром, обедал с госпожой Меркель, первое, что ей сказали ни про войну, ни про что, сказали: "Если бы вы 30 декабря не приняли бы бюджет, с вами бы вообще никто не разговаривал".
ПАВЕЛКО А.В. Я думаю, что эта была правильная ремарка.
Гордеев Андрей просит слова. Пожалуйста.
ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, я у попередньому виступі казав, що зараз є модним посилатись на поважні міжнародні установи, тому давайте, щоб не було спекуляцій навколо цих речей, дамо слово представнику Світового банку, яка тут присутня. Нехай прояснить ситуацію про перспективність наших з ними відносин і необхідності цього закону.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Щербина Ірина Федорівна.
ЩЕРБИНА І.Ф. Спасибо большое за предоставленную возможность здесь сегодня присутствовать и за право высказаться. Я конечно оставлю вне комментариями ваш вопрос, потому что я, честно говоря, не очень уверена, что вопрос касается миссии Мирового банка или миссии МВФ в целом. Я с вашего позволения не буду комментировать ситуацию, что у вас вышло с правительством, но что я хочу сказать.
Мне кажется, что посыл, что какая-то реформа нужна международным организациям, наверно, все-таки не очень правильный. Международные организации, такие как Мировой банк в данной ситуации, когда соглашаются предоставить какой-либо пакет средств на проведение реформ, это же так и называется, это системный, это не кредит под реализацию какого-то конкретного инвестиционного проекта, это так и называется – системное кредитование на проведение реформ. Идут очень долгие переговоры, и согласовывается с правительством тот пакет необходимых реформ, который позволит по пониманию обеих сторон не только улучшить сиюминутное положение, но и позволит в принципе говорить о какой-то стабилизации средних долгосрочных перспектив.
Почему государственные инвестиции? Вот здесь Министр экономики очень четко изложил видение. Мне, по большому счету, особо нечего добавить, единственное, что я могу вам сказать, в 2012 году сделала миссия Мирового банка оценку государственных инвестиций. И на сегодняшний день, к сожалению, ничего не изменилось. И исходя из этой оценки, я не открою для вас никакой Америки, если скажу, что какой бы вы не приняли прекрасный Закон "О государственной закупке", как бы вы не заставляли чиновников размещать на сайтах свои декларации и так далее, но до тех пор, пока у вас будут миллиарды уходить просто в песок совершенно неэффективно под видом так называемых капитальных расходов, которые даже не делятся на текущие расходы и инвестиционные расходы.
Вы же в этом вашем двухтысячном коде не видите ничего. Если вы возьмете бюджет здравоохранения, образования, возьмете код "капитальные расходы", вы даже для себя не увидите четко в отчетности, сколько было потрачено на так называемые текущие, то есть ремонты или приобретение картриджей, а сколько все-таки было потрачено на то, что в любой стране считается инвестициями. Что является инвестициями? Это то, когда за государственные деньги создаются основные фонды. Так вот, по нашей оценке опять-таки ничего не изменилось.
По нашим позициям, и вы тоже это знаете, так называемая "восьмерка" в коде бюджетных программ, то, что позволяет вам или вашим помощникам достаточно быстро увидеть хотя бы те программы, которые относятся к капитальным расходам. Даже эта "восьмерка" не кодируется везде. У вас одна больница идет как инвестиция, а другая не идет, строительство. У вас масса расходов идут совершенно не на одну цель.
Так вот, для того, чтобы Украина создала все-таки стратегическое управление своими инвестициями, которые позволят привлекать внешних частных инвесторов, то даже небольшая государственная инвестиция, скажем, в строительство дороги, куда вы привлекаете...
ПАВЕЛКО А.В. Ирина Федоровна, спасибо, мы услышали вашу позицию. Вы чаще к нам приходите, особенно на подкомитет.
ЩЕРБИНА І.Ф. Если пригласите, будем приходить.
ШЕВЧЕНКО О.Л. Вот это ключевое слово, которое вы сказали, – строительство дорог, вот это то, что нужно стране. И убрать идиотов, которые не могут разобраться в этих двух пунктах, которые вы назвали.
ЩЕРБИНА І.Ф. Буквально 2 слова по законопроекту. Там есть несколько ключевых моментов, которые мы не можем не поддержать.
Первое. Это то, что увязывается с бюджетным процессом. Прежде всего, исполнительная власть работает четко и прозрачно на основе коллегиального органа. То, что проекты попадают в проект, я подчеркиваю, в проект закона о Государственном бюджете на основе отбора и оценки. То, что это происходит вначале бюджетного процесса, то, что данные доступны и все: и общественность, и депутаты видят это уже в апреле-мае, а не так, как вы сказали, в ночь перед принятием бюджета. И то, что стабильность финансирования, о чем мы говорим, которая, на наш взгляд, позволит существенно улучшить ситуацию с недостроями.
ПАВЕЛКО А.В. Спасибо вам большое, Ирина Федоровна.
Пожалуйста, Айварас.
АБРОМАВІЧУС А. Полностью понятен вас скептицизм что касается каких-то там реформ, но далеко не все реформы болезненные. Чтобы вы поняли. Международный валютный фонд попросил каждое министерство, а у нас их 18, чтобы на протяжение четырехлетней программы каждый провел по 2 ключевые реформы, то есть по 8 умножить на 18 – очень большое количество реформ. Чтобы вы поняли, что не все они суперболезненные.
Вот Минэкономики – реформа управления госпредприятиями. И там четко расписано по датам, когда что нужно делать, процедура замены директоров.
Второе. Демонополизация экономики. Сразу написано: первое полугодие – мы обязали себя поменять главу Антимонопольного комитета и весь состав, вы будете утверждать в Верховной Раде. Второе полугодие – поменять все законодательство, которое касается Антимонопольного комитета. Вот это как раз для бизнеса, весь бизнес говорит, что Антимонопольный комитет работает неправильно и непрозрачно.
Третье. Госзакупки – тоже второе полугодие. Дерегуляция полностью целый год, гильотина во второй половине. Реорганизация госрезерва, которого во многих западноевропейских странах вообще не существует, потому что если нужны нефтепродукты, государство делает тендер и отдает на хранение частным компаниям. Реорганизация самого министерства и куча вещей по стандартизации метрологии, технические стандарты и так далее.
То есть все это не обязательно болезненно и будет иметь эффект, совместно сидим, прорабатываем много полезных вещей.
ПАВЕЛКО А.В. Спасибо, Айварас.
Пожалуйста, Сергей Иванович.
МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги, я хочу сказати, що Міністерство економіки доопрацювало, ви пам'ятаєте, ми розглядали минулого разу. Насправді це важливий законопроект. Я хочу сказати, Іван Іванович пам'ятає, ми у 2013 році по цій процедурі захищали інвестиційні проекти. Суть цього законопроекту саме в інвестиційних проектах, де є термін укупності. Щоб іти по процедурі ми скористалися у 2013 році цим механізмом. Багато міст: Вінниця, Хмельницький, Дніпропетровськ, сьогодні іде формалізація цього механізму. В цьому варіанті, що вони подали, я вважаю, що треба підтримати цей проект, він нормально виписаний, все вже вони позабирали. Минулого разу вони просто переплутали капітальні вкладення, двохтисячний код, і всі почали чіпати.
Зараз у цьому варіанті я просто прошу підтримати цей законопроект. Це нормальний механізм, яким ми користувались у 2013 році, бо для інвестиційних проектів дуже важливо термін укупності і вся процедура. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.
ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я думаю, що ніхто не піддає сумніву, і я підтверджую, що немає підстав для сумніву для того, щоб ув'язувати цей проект із грошима Світового банку.
Якщо ви пам'ятаєте фільм "12 стульев", "утром деньги – вечером стулья", то нас перевели на інші правила, і навпаки не буде: спочатку стільці – потім гроші. Я вважаю це правильним. Інакше тут зрушень не буде.
Єдине, що я зразу розчарую Світовий банк, що цей закон абсолютно нічого не значить для України, і те, що ви будете в квітні планувати капітальні вкладення, і те, що буде прийнято в останню бюджетну ніч – це небо і земля. Воно нічого не дасть.
Я скажу відразу, що мене хвилює в найбільшій мірі, і на чому я наголошував. Я готовий ковтнути заради того, щоб цей кредит дали, але я вважаю, що це неправильно. Я не знаю, в якій мірі це турбує Світовий банк. Це так звана міжвідомча комісія. Немає такого конституційного органу. Є Міністерство економіки. Робіть відкриті процедури в Міністерстві економіки, не залучайте туди депутатів, бо це не функція депутатів. Це виконавські функції. Депутати повинні визначати, скільки грошей на капітальні вкладення, а які капітальні вкладення – це виконавські функції виконавчої влади, і не міжвідомча комісія. Робіть собі всередині уряду які хочете міжвідомчі комісії, але це функція Міністерства економіки або якогось іншого міністерства. Я пропоную, бо дуже важливо рішення комітету, ви знаєте, з яких причин цей закон не йде в залі Верховної Ради. Всі добре розуміють.
ШЕВЧЕНКО О.Л. А ви скажіть, бо Кабінет Міністрів не знає.
ПИНЗЕНИК В.М. Квоти виділіть в законі, і все буде добре.
Я прошу підтримати цей законопроект своїх колег.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, колись у 2005 році (я головою адміністрації тоді працював) Міністр фінансів мені казав: "Василю, не роби газопроводи, бо будеш через 10 років викопувати ці труби та здавати на металобрухт," – і був правий, тому сьогодні дійсно стратегії промивання інвестиційних коштів у нас немає. І сьогодні, якщо Міністерство економіки робить в цьому напрямку перший крок, то давайте підтримаємо.
Але ще один момент. Я б хотів, щоб між Міністерством економіки і Міністерством фінансів був не такий провал.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Костянтине Євгеновичу.
ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний пане Міністре, я не хочу повторюватись стосовно того, які були головні питання. Ви їх уже почули і на деякі дали відповіді. Але враховуючи те, що законопроект вже повторно буде йти в зал, ми повинні підготуватися до можливих запитань. Хотілось би уточнити певні моменти. У мене є запитання.
Скажіть, будь ласка, як ми маємо врегулювати те питання, на якому наголосив пан Пинзеник стосовно того, що напрямки затверджуються Верховною Радою України в кінці квітня – на початку травня, а з іншого боку, Мінфін має доводити відповідні показники до відома Мінекономрозвитку. Це буде мати наслідки, вибачте, як неврахування позицій парламенту.
________________. Я спробую відповісти на ваше запитання. 33-я стаття Бюджетного кодексу говорить про те, що Кабінет Міністрів до середини березня приймає рішення щодо індикативних планів визначення обсягів капітальних видатків і доводить до Верховної Ради до 1 квітня, і Верховна Рада без спеціальної процедури приймає рішення. Ми зараз говоримо про планові, тобто комісією у цей період будуть доведені планові, і якщо Верховна Рада не зможе прийняти до 15 квітня, то цього достатньо для того, щоб працювати з плановими показниками. Тобто тут немає ніякого протиріччя, тим більше, що чітко бюджетною статтею визначено термін 1 квітня, а ми просто говоримо про 15-е. Дякую.
ІЩЕЙКІН К.Є. Дякую і вам.
Але я продовжую висказувати думки, які ми з вами обговорювали. Якщо мова іде про те, що ми узгодили державні капітальні вкладення і місцеві виключили, і навіть підходимо до моменту роздумів про комісію, то перед тим хотілось би узгодити питання строків. Якщо треба терміново приймати, а ви погодьтесь, все, що ми робимо швидкоруч, воно, на жаль, не є якісним і працюючим, навіть якщо враховувати певні думки в залі стосовно впливу мажоритарників на певні проекти на місцях. Хотілось би уточнити, що буде в це входити? Бо є розуміння, що по напрацюванню минулої влади, скажімо, лікарні, на мою думку, так само як і каналізації, не є інвестиційними проектами, на які мають виділятись гроші. Якщо мова іде про дійсно серйозні проекти…
ПАВЕЛКО А.В. Я прошу вибачення. Чим закінчилось засідання підкомітету?
ІЩЕЙКІН К.Є. Підкомітет рекомендує прийняти в першому читанні з урахуванням всіх пропозицій, які були висловлені. Частину з них уже врахували, а іншу частину, якби ви їх готували в цілому, то вони вже були б підготовлені, бо пройшов певний час стосовно того, що він був неприйнятий, а ті зауваження, які вже були в залі, не були ще враховані.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Пропонується підтримати рішення: рекомендувати Верховній Раді України законопроект за номером 2258 за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу. Хто за дане рішення, прошу голосувати. Хто за?
ШКВАРИЛЮК В.В. За – 10.
ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Хто утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. Утримались – 6.
ПАВЕЛКО А.В. Рішення приймається. Дякую.
Переходимо до наступного питання. Про проект закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо посилення фінансової самодостатності територіальних громад) за номером 1900, поданий народними депутатами Тимошенко, Кириленком, Івченком, Дерев'янком, Євтушком.
Будь ласка, до доповіді запрошується народний депутат Івченко Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Дякую, пане голово.
Шановні колеги, насправді цей законопроект вже вносився на комітет, він був направлений на підкомітет. Там є дійсно речі, які можливо приймати, тому що сьогодні є питання по гірським населеним пунктам, сьогодні є питання по казначейству, сьогодні є питання по субвенціям на ремонти доріг, тому що із 17,4 мільярда ніхто не дає гарантії, що ці дороги будуть робити в селах, селищах. Тобто там є питання, які можливо підняти.
Якщо не приймається позиція про повернення ПДФО на рівень територіальних громад – це одне, а по іншим позиціям я б хотів, щоб ми з вами пройшлись і подивились, що ми можемо завтра проголосувати для того, щоб дійсно покращити фінансову самодостатність громад і дійсно полегшити цю фінансову спроможність.
Які зміни ми пропонуємо в Бюджетному кодексі? Перше, це законодавче визначення умов здійснення попередньої оплати. Ви знаєте, що у нас сьогодні немає попередньої оплати, а організації просто відмовляються працювати з бюджетними установами, оскільки вони можуть роками чекати. Відбувається так, що ці державні установи є "кидаловими", оскільки роками не розраховуються. Ми пропонуємо, щоб Кабінет Міністрів зробив постанову, щоб попередня оплата здійснювалась.
Приведення доходів і видатків бюджетів міст районного значення до доходів міст районного значення. Що це означає? Ми пропонуємо прямі міжбюджетні відносини там, де, колеги, жевріє місцеве самоврядування – це міста районного значення. Вони сьогодні повністю залежні від районних державних адміністрацій.
Наступне. Ми розширюємо джерела формування бюджету розвитку бюджетів місцевого самоврядування. Все ж таки ми повертаємо цей єдиний податок безпосередньо у спеціальний фонд до бюджетів розвитку. Ми звідки взяли цю пропозицію? Коли ми спілкувались з органами місцевого самоврядування, вони самі про це попросили, оскільки майже в 84 містах районного значення бюджет розвитку зменшився, а в 17 відсотків він взагалі відсутній. Це за даними Асоціації малих міст.
Наступне. Ми пропонуємо уточнити і встановити умови визначення Кабінетом Міністрів вичерпного переліку видатків за кошти освітньої медичної субвенції. Ми свої пропозиції надали.
Наступне. Ми пропонуємо в стабілізаційному фонді, який є, все ж таки відразу зафіксувати, що 75 відсотків піде на ті райони (в майбутньому), які сьогодні не можуть фінансувати оці делеговані повноваження. Я маю на увазі дитячі садочки, культуру, освіту і так далі.
Колеги, просимо, щоб ми розібрались з казначейством і дали чітку дефініцію, що вони до 5-и денного терміну мають виконувати платіжні доручення, особливо це на власні доходи, які відкрити в банках Держказначейства.
Колеги, я б хотів, щоб ми пройшлись по деяким пунктам цього законопроекту і визначились, що ми приймаємо, а що ні. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Просить слово секретар комітету.
ШКВАРИЛЮК В.В. Шановні, нас зараз 9 чоловік, а кворум у нас 15, тому кворуму немає. Я не бачу змоги далі проводити засідання комітету. Дякую.
ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, нам потрібен висновок комітету, ми хочемо цей законопроект винести в зал Верховної Ради України.
ШКВАРИЛЮК В.В. Ми не можемо приймати рішення комітету, тому що у нас немає кворуму.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Почалась Рада реформ. Андрій Васильович і інші депутати є членами Ради реформ, тому вони відсутні з поважних причин.
Тому я пропоную закрити зараз засідання комітету, а ми поспілкуємось далі.
Засідання комітету у зв'язку з відсутністю кворуму оголошується закритим.