Відділом стенографування
Управління технічної роботи з документами
Апарату Верховної Ради України
СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
16 вересня 2015 року
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Доброго дня, шановні колеги народні депутати та запрошені! Прошу підготуватись до засідання.
Зареєструвалось 20 народних депутатів. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є, оголошую засідання відкритим.
Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.
Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку у вас є, він розданий. Які є пропозиції?
Будь ласка, Олександре Володимировичу.
ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, прошу включити до порядку денного питання про погодження уточнення розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку, що надісланий Мінрегіоном.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Не буде зауважень щодо цього?
Прошу, Вікторе Миколайовичу.
КРИВЕНКО В.М. Шановний Василю Васильовичу, шановні колеги, я пропоную питання по держборгу поставити останнім, поміняти його місцями з питанням по змінам до Державного бюджету. У нас є 2 міністра, я думаю, що держборг буде у нас години 2 тривати, нам немає сенсу тримати людей, тим паче, я думаю, що там будуть перерви.
Тому є пропозиція: поставити передостаннім питанням зміни до Держбюджету, а останнім питання реструктуризації державного боргу. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.
Шановні колеги, я пропоную пропозицію Горбунова все ж таки не затягувати, Вікторе Миколайовичу, а давайте ми його розглянемо раніше.
Хто за той порядок денний, який запропонований та з урахуванням пропозицій наших колег, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Приймається.
Переходимо до розгляду питань.
По першому питанню доповідає наш колега Левченко Юрій Володимирович.
Прошу, Юрію Володимировичу.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую.
Враховуючи насичений порядок денний, пропоную по нашій процедурі, як завжди, якщо у когось є зауваження, пропозиції до списку, прошу їх озвучити.
Я так розумію, або немає зауважень по пропозиціям, або всі чимось іншим зайняті.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Прошу, Вікторе Миколайовичу.
КРИВЕНКО В.М. У мене є пропозиція пункт 1.9 перенести на наступне засідання.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Прошу, Юрію Володимировичу.
Обґрунтуйте, Вікторе Миколайовичу.
Юрію Володимировичу, погоджуєтесь?
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Чесно кажучи, цікаво було б почути аргументацію.
КРИВЕНКО В.М. Там питання просте. Оскільки ще до кінця не визначена концепція, і в якому вигляді законопроект буде прийнято в цілому, чи це буде зараз просто декларативна частина і підготовка, скажімо так, до його впровадження. Тобто є версія, що фінансування не буде на наступний рік, тому писати, що він одразу має вплив на показники бюджету…
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Чекайте, він же навпаки – не має впливу.
КРИВЕНКО В.М. Вибачаюсь, це у мене помічники неправильно записали. Знімаю пропозицію.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Добре, дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Зауважень і пропозицій немає?
Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Дякую. Рішення прийнято.
Хто за те, щоб підтримати проект рішення до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято.
Шановні колеги, маю пропозицію. У зв'язку з вимогами керівництва Верховної Ради України щодо поліпшення роботи комітетів, та окремі профільні комітети звертають увагу на запізніле отримання наших висновків, які ми приймаємо згідно з статтею 27 Бюджетного кодексу. У нас у порядку розгляду питань на Комітеті з питань бюджету є така норма, яка нам дозволяє, скажімо, зменшити в п'ятиденний термін відправку наших документів на інші комітети. Тому я пропоную із невизначеного терміну просто додати його п'ятиденним терміном, і зняти це питання, і прискорити ефективність нашої роботи і якість роботи бюджетного комітету.
Прошу, Юрію Володимировичу.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я хотів би зауважити, що в принципі я підтримую, щоб прописати конкретно в п'ятиденний термін. Просто звернути увагу, що тут в порівняльній таблиці в триденний, але треба це змінити на п'ятиденний, і щоб прописати, що це міг би бути або голова підкомітету підписується, або заступник, як тут прописано, власне кажучи. Але просто, як-то кажуть, для протоколу і для того, щоб всі розуміли, насамперед проблема полягає не в візуванні цих листів, проблема полягає в тому, що здебільшого відповідні законопроекти виносяться на перше читання в сесійну залу ще навіть до того, як Міністерство фінансів надає нам свої висновки по цим законопроектам. А як ви знаєте, по Бюджетному кодексу ми зобов'язані свої висновки будувати на висновках Міністерства фінансів.
Звісно, ми це пропишемо, ми будемо намагатись ще оперативніше розіслати ці висновки, але поки в сесійній залі будуть виноситись ці проекти на перше читання ще навіть до висновків Міністерства фінансів, ми не зможемо належним чином виконувати цю нашу функцію.
Прошу всіх донести цю інформацію, особливо, членів коаліції до виконавчої влади і до керівників ваших фракцій. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.
Порівняльна таблиця вам роздана. Прошу підтримати таку поправку. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято. Дякую, шановні колеги.
Переходимо до розгляду другого питання. Законопроект той, що ми внесли за пропозицією Горбунова.
ГОРБУНОВ О.В. Це не законопроект, це інформація Мінрегіону.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. До питання погодженого, уточненого розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку між адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами відповідно до розпорядження уряду, прийнятого 8 вересня 2015 року, наданого листом Мінрегіонбуду. Доповідає Абрамовський Роман Романрович – заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
Прошу, Романе Романовичу.
АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Шановні народні депутати, шановні присутні, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 року (№ 776-р) було затверджено перелік проектів, які прийняті до дофінансування за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку. Змінами до Закону України "Про Державний бюджет" від тієї ж дати обсяг коштів ДФРР було зменшено на 99,2 мільйона гривень. Мінрегіоном доведено до регіонів зменшення обсягів видатків пропорційно до зменшення загального обсягу коштів фонду та підготовлене розпорядження Кабінету Міністрів, яке прийнято 8.09, як невідкладне, щодо внесення змін до переліку інвестиційної програми проекту регіонального розвитку, що можуть реалізовуватись в 2015 році за кошти фонду.
Зміни внесені за пропозиціями 11 регіонів, яких кошти фонду були повністю розподілені і сверх ліміту зменшено обсяги коштів ДФРР. Це Волинська, Донецька, Житомирська, Кіровоградська, Львівська, Миколаївська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська та місто Київ.
Відповідно до частини 5 статті 24 Прим. Бюджетного кодексу України зміни затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів 8 вересня і потребують погодження бюджетного комітету. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Прошу, голова підкомітету Горбунов Олександр Володимирович.
ГОРБУНОВ О.В. За результатами розгляду пропонується підкомітетом погодити зміни до розподілу фонду за регіонами та інвестиційними програмами і проектами відповідно до додатку, до розпорядження уряду, прийнятого 8 вересня поточного року згідно з листом Мінрегіону від 15 вересня. Прошу підтримати, колеги.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.
Будь ласка, Анатолію Сергійовичу.
МАТВІЄНКО А.С. Пане Романе, ми розподілили 3 мільярда. 100 мільйонів чи 90 ми зняли на армію, залишається 2910. Я для протоколу хочу, Василю Васильовичу. Щоб тут не 2320 мільйонів, а має бути 2910 – ще 600 мільйонів не розподілені. Дайте запевнення членам бюджетного комітету, що ці 600 мільйонів за формулою будуть розподілені і додані до тих обсягів, які тут ви зараз написали. І коли це буде? Дякую.
АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Я відповім. Дійсно, є нерозподілена частина, вона приблизно 400 мільйонів насправді.
МАТВІЄНКО А.С. А чому 400?
АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. 2,5 розподілено. Там було 3 розпорядження.
МАТВІЄНКО А.С. Так тут 2320 мільйонів.
АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Дивіться, весь розподілений залишок пропонується до розподілу. І області повинні подати нові проекти, які пройшли атестаційні комісії, конкурсні комісії, виграли ці конкурси. На наступну п'ятницю вже заплановано провести наступну комісію, де розглянути інвестиційні проекти, які були до подані обласними конкурсними комісіями в Мінрегіон. Це не буде знову повна сума, десь порядка там на 300 мільйонів ще буде проектів, але знову залишиться нерозподіленими. Ну, це в принципі показник роботи обласних державних адміністрацій. Мін регіон жодним чином не впливає, крім того, що підганяє практично весь час і стимулює до того, щоб скоріше подавались ці проекти.
Звісно, ми запевняємо, що всі проекти, які проекти, які будуть подані, відповідають постанові 195, 196, будуть розподілені кошти.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ще є питання?
Прошу, Унгурян.
УНГУРЯН П.Я. У мене довідкове питання. Який розмір Державного фонду регіонального розвитку ви приблизно закладаєте на бюджет 2016 року?
АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. На сьогодні це є Бюджетний кодекс, де конкретно записано, що не менше 1 відсотка дохідної частини загального фонду Державного бюджету, і це на наступний рік 5 мільярдів 40 мільйонів. Є вже домовленості з Мінфіном.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.
Будь ласка, Юрію Володимировичу.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я просто хотів би зазначити, що, на мою думку, такі серйозні речі вносити з голосу без попереднього порядку денного абсолютно неприпустимо. Не можна так робити, власне кажучи. Це треба хоча б один день, заздалегідь про це повідомляти.
АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Юрію Володимировичу, я вам хочу сказати, що це технічне питання.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Технічне – це дуже умовно технічне.
АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Я просто доповім, чому технічне. Тому що зменшення 3 відсотки…
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую, Романе Романовичу.
Хто за те, щоб підтримати і затвердити це рішення, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Утримався – 1. Рішення прийнято.
Переходимо до розгляду наступного питання. Законопроект про внесення змін до пункту 24 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (щодо перерозподілу видатків місцевих бюджетів тимчасово окупованих територій (реєстраційний номер 2550а від 31.08.2015), поданий народними депутатами Єфімовим, Герасимовим, Геращенко, Іоновою, Недавою, Гриневич.
Слово надається співавтору законопроекту народному депутату Недаві Олегу Анатолійовичу.
Прошу, Олеже Анатолійовичу.
НЕДАВА О.А. Шановні народні депутати, проектом закону пропонується врегулювання бюджетних правовідносин, пов'язаних з функціонування бюджетної системи України в особливий період.
У 2015 році після майже цілого року конфлікту цивільне населення Донецької та Луганської областей України, Донбасу живе в умовах дедалі складнішої гуманітарної ситуації. Понад 500 тисяч жителів Донецької області та 200 тисяч жителів Луганської області перемістились з непідконтрольних територій на підконтрольну територію області і потребують медичних, освітніх, комунальних, транспортних та інших послуг. Об'єкти соціальної та комунальної інфраструктури, розташовані на підконтрольній уряду території, відчувають значне навантаження у зв'язку із збільшенням кількості населення за рахунок переміщених громадян та потребують ремонту, реконструкції, переобладнання тощо, і відповідно значного фінансового ресурсу на вказані заходи.
Прийняття проекту закону дасть можливість до повернення територій під контроль державної влади залучати кошти відповідних місцевих бюджетів у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють повноваження, шляхом зарахування таких коштів, що обліковуються на рахунках у Казначействі України за рішенням Кабінету Міністрів та у визначеному ним порядку, до спеціального фонду обласних бюджетів відповідно Донецької і Луганської областей із спрямуванням на відновлення пошкоджених або зруйнованих під час проведення Антитерористичної операції об'єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та системи забезпечення життєдіяльності не територіях Донецької та Луганської областей, а також соціально-економічний розвиток областей.
Цим законом ми дамо можливість більш сприяти людям, які виїхали з непідконтрольних територій на території підконтрольні, отримати і соціальні гарантії і соціальне забезпечення, а також гідний рівень життя. Це гроші, які находяться на казначейському рахунку місцевих бюджетів непідконтрольних територій.
ШКВАРИЛЮК В.В. Дякую.
Слово має перший заступник Міністра фінансів Ігор Іванович Уманський.
УМАНСЬКИЙ І.І. Доброго дня, шановні колеги! Радий вас всіх знову бачити! Ми опрацьовували цей законопроект і в Міністерстві фінансів, і з авторами законопроекту. Задля того, щоб ця ідея могла спрацювати у нас є редакційні уточнення і пропозиції, в який спосіб краще виписати цю норму, щоб вона дійсно спрацювала вже поточного року. Це є в нашому експертному висновку. Але навіть до нашого експертного висновку, я сподіваюсь, він розданий, у мене є також 2 редакційні правки, які б я пропонував погодити комітетом задля того, що вже з прийняттям цього закону, ця норма могла працювати, бо інакше нам необхідно буде вносити зміни про Державний бюджет задля того, щоб Казначейство могло ці операції проводити.
Суть правок дуже проста. Що списання коштів місцевих бюджетів тих громад, які знаходяться на підконтрольних територіях, відбувається станом на 1 вересня та має відбутись дата фіксації, на який час ці залишки. Це перше уточнення.
Друге редакційне. Після слів "житлового фонду систем життєдіяльності" додати слова "а також їх утримання", щоб була можливість спрямовувати ці кошти на заробітну плату людей, які працюють на цих об'єктах, на заробітну плату, тощо.
І додати один абзац, згідно з яким редакційно дозволити Кабінету Міністрів Украйни на виконання цього положення після цього списання вносити зміни до відповідних додатків Закону "Про Державний бюджет". Щоб це була вже робоча конструкція, і Кабінет Міністрів списав ці кошти, міг їх спрямувати на відповідні субвенції Донецької і Луганської областей. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. У кого ще є питання і пропозиції?
Будь ласка, Вікторе Михайловичу.
ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, по-перше, я не уявляю собі, як можна Законом "Про Бюджетний кодекс" передбачити використання коштів бюджету. Ну, друзі, є Конституція, де написано, що виключно законом України визначається розмір і цільове призначення видатків. Це перше зауваження.
Друге. Ми всі розуміємо, що це збільшення дефіциту на 1 мільярд. Я розумію, про що я говорю, це збільшення дефіциту на мільярд. Бо я бачив цю цифру коштів – 840 мільйонів. Це повинно Міністерство фінансів розуміти і присутній тут АМФ.
Третє питання, останнє. Бо я в принципі не заперечував, якщо є згода збільшити дефіцит – збільшуйте. Останнє питання політичне. А хто подумав про те, як це питання буде роздуватись "дружніми" каналами телебачення. Я не хочу деталізувати, я сподіваюсь, всі розуміють, про що я веду мову. Тому якщо ви хочете прийняти, я пропонував би ще уточнення – не давайте приводу в черговий раз говорити, що Україна відмовилась, не хоче (вибачте!) деталізувати. Розумієте, про що я говорю?
Тому треба виписати інакше: дозволити тимчасово до вирішення питання повернення контролю над тимчасово окупованими територіями з подальшим відновленням цих сум – тоді ви хоч вибиваєте можливість спекуляції на тому рішенні, яке ви хочете провести.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дуже мудро, Вікторе Михайловичу.
Приймається така редакція з уточненням депутата Пинзеника?
УМАНСЬКИЙ І.І. Вікторе Михайловичу, якщо ми запишемо саме відновлення, то точно буде дефіцит. Якщо без відновлення, у нас є джерело, а це списані доходи…
ПИНЗЕНИК В.М. Це залишки.
УМАНСЬКИЙ І.І. Залишки, але це місцевих бюджетів. А ми списуємо їх у Державний бюджет.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Слово "тимчасово", я вважаю, правильно.
УМАНСЬКИЙ І.І. Перша частина абсолютно логічна.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Автори законопроекту не проти?
НЕДАВА О.А. Не проти.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Тоді приймаємо таке рішення.
Іване Івановичу, сформулюйте, будь ласка.
КУЛІЧЕНКО І.І. Я перепрошую, те, що ми відпрацювали на підкомітеті і обговорили більшою частиною членів комітету, ми сформулювали всі питання, які пов'язані з тим, що сказав Ігор Іванович, в тому числі і на 1.09.2015. Але питання, яке зараз внесено Віктором Михайловичем… Одна поправка є, іншої немає, почитайте, "на житло та утримання".
Тому рекомендувати Верховній Раді України проект закону України про внесення змін до пункту 24 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (реєстр. № 2550а від 31.08.2015), поданий народними депутатами України Єфімовим, Герасимовим, Геращенко, Іоновою, Недавою, Гриневич, за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням таких змін пункту 4 в новій редакції. Вам його роздали з доповненням "та утримання" і сформульований пункт Віктором Михайловичем.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Пропонується підтримати озвучене головою підкомітету Куліченком Іваном Івановичем рішення, а саме: рекомендувати Верховній Раді України законопроект прийняти за основу та в цілому як закон в редакції, озвученій щойно головою підкомітету. Доручити секретаріату доробити техніко-юридичні правки.
Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято.
Шановні колеги, наступне питання. Про погодження передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків Державного бюджету, передбачених головним розпорядником коштів Державного бюджету.
Перше. Перерозподіл деяких видатків Державного бюджету, передбачених Апарату Верховної Ради України (розпорядження Кабінету Міністрів від 2 вересня (№ 889-р). Доповідає заступник Керуючого справами Апарату Верховної Ради України Совенко Ольга Миколаївна.
Будь ласка, Ольго Миколаївно.
СОВЕНКО О.М. Шановні народні депутати, розпорядженням Кабінету Міністрів від 2 вересня погодження перерозподіл видатків за рахунок поточних видатків на збільшення видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв.
Справа в тому, що зазначені видатки були передбачені бюджетним запитом на 2015 рік, але не враховані. Не враховані були в розмірі 9 мільйонів гривень. 2 мільйони при формуванні Закону "Про Державний бюджет" були видатки… Збільшено комунальні видатки на енергоносії. На сьогоднішній день не забезпечена потреба в коштах складає 6 мільйонів 812 тисяч.
Просимо погодити зазначені видатки, оскільки коштів, які передбачені в Кошторисі Верховної Ради на поточний рік достатньо для сплати комунальних послуг та енергоносіїв включно до листопада. Просимо погодити.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ольго Миколаївно, там зарплати народним депутатам не підвищуються?
СОВЕНКО О.М. Вчора на підкомітеті це питання стояло.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.
ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, за результатами розгляду зазначеного питання пропонується рекомендувати комітету підтримати встановлений розпорядженням уряду від 2 вересня за номером 889-р – перерозподіл видатків Державного бюджету. Прошу підтримати.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято.
СОВЕНКО О.М. Я дуже дякую всім.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Наступне питання. Передача Міністерству інформаційної політики бюджетних призначень, передбачених Державному комітету телебачення і радіомовлення (розпорядження Кабінету Міністрів від 17 липня № 777-р). Доповідає заступник Міністра інформаційної політики Біденко Артем Ігорович.
БІДЕНКО А.І. Шановні колеги, вітаю.
17 липня Кабінет Міністрів передав міністерству від Держкомтелерадіо, Укрінформ та УТР майнові комплекси та відповідні бюджетні асигнування в розмірі 73 мільйонів гривень на рік. Прошу бюджетний комітет погодити передачу, тому що ми не є розпорядниками без такого погодження, а рішення Кабінету Міністрів уже є.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.
Питання розглядалось на підкомітеті. Прошу до слова голову підкомітету Горбунова.
ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, за результатами розгляду зазначеного питання пропонується рекомендувати комітету підтримати встановлене розпорядженням уряду від 17 липня за номером 777-р передачу бюджетних призначень. Прошу підтримати.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Прошу, питання.
Будь ласка, Вікторе Миколайовичу.
КРИВЕНКО В.М. Шановний Артеме Ігоровичу, там мій колега пан Кишкар постійно спілкується з вашим міністром і підтримує вашу діяльність, і нам дуже хотілось би побачити від вас реальний план дій і бюджет, який вам потрібен на 2016 рік. Тому що і в цьому Плані дій ви показали б скільки наш ворог витрачає коштів: 300 мільйонів доларів, є версія, що 600 мільйонів доларів у них бюджет на інформаційну кампанію тільки зовнішню, а ще є внутрішня інформаційна кампанія, де треба з людьми спілкуватись і доносити інформацію. І щоб ми не пропустили це надважливе питання, тому потім виділяємо по 300 мільйонів на квартири сім'ям загиблим і інвалідів, а, наскільки я знаю, у вас там в цьому році грошей взагалі немає. Тому прохання, щоб ви підійшли до цього, і в цьому комітеті вас точно зрозуміють, почують, і щоб ми це чітко ставили як один із пріоритетів. Це навіть не запитання, а побажання. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.
Будь ласка, Іване Івановичу.
КРУЛЬКО І.І. У мене запитання до Міністерства інформаційної політики. Воно вже працює майже рік. У мене запитання: а що за цей рік вами було зроблено для того, щоб забезпечити зменшення пропаганди російських каналів на території України, в тому числі окупованих? Але не тільки окупованих, але на територіях, які перебувають під віданням України, Донецька і Луганські області. І що вами зроблено для того, щоб забезпечити мовлення українських телеканалів, радіо і так далі на тих територіях, які окуповані? Можете розказати, яка там зараз ситуація?
БІДЕНКО А.І. Можу розказати. Тут справді перекликається…
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Але для цього потрібно мінімум 45 хвилин.
БІДЕНКО А.І. Я максимально коротко.
Справді, бюджет міністерства лише 4 мільйона гривень, і на наступний рік у нас є програмна стратегія, зокрема ми подали Закон про систему іномовлення, яким передбачається мінімум 200 мільйонів гривень на іномовлення. Це означає і на окуповані території, і на Крим. Що зроблено зараз? Отримано майже 20 передатчиків від партнерів, від Кабінету Міністрів отримані гроші, на фідери антени ці передатчики встановлені. Наприклад, на Чернігівську область буквально 3 тижні тому були передані передатчики. Цей процес постійно йде. Потрібні кошти, щоб ці передатчики купувати, встановлювати, щоб друкувати.
Тому ми також будемо подавати на Верховну Раду постанову, можливо, Ігор Іванович озвучить, на друковану продукцію на наступник рік виділити окремий рядочок, хоча б під 3 мільйона гривень на те, щоб видавати друковану продукцію.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.
Артеме Ігоровичу, скажіть, будь ласка, у Чернігівській області чують українське слово чи ні?
БІДЕНКО А.І. Звичайно.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.
Пропонується підтримати. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято. Дякую.
Переходимо до наступного питання. Законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реалізації рекомендації, наданої в рамках виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України, стосовно забезпечення функціонування Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (реєстр. № 3041 від 04.09.2015), поданий Кабінету Міністрів. Слово надається першому заступнику Міністра юстиції України Севостьяновій Наталії Іларіонівні.
Будь ласка, Наталіє Іларіонівно.
СЕВОСТЬЯНОВА Н.І. Доброго дня, шановні колеги! Хочу звернути вашу увагу на цей проект. Він є акцесорним до основного проекту 3040, який буде завтра розглядатись на пленарному засіданні Верховної Ради України. Це наше зобов'язання по безвізовому режиму, створення офісу по розшуку, поверненню і після цього управління корупційними активами. Хочу наголосити на тому, що цей проект був погоджений з міжнародними партнерами, він відповідає всім нашим структурним зобов'язанням з іншими країнами. І наголосити на тому, що цього року наші правоохоронні органи повернули корупційних грошей 8 тисяч гривень.
Такі агенції, які працюють по всьому світу, вони мають назву ARO/AMO, вони повертають у Франції близько 200 мільйонів євро на рік, в Італії – більше мільярду. Тому насправді це дуже ефективний інструмент – використовувати ці активи навіть до того, поки наша судова система винесе рішення, що вони корупційні, вони будуть приносити реальні доходи Державному бюджету і будуть знаходитись на рахунках державних банків.
Підкомітет просив підтримати даний проект, і прошу вашої підтримки також.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Зараз ми слово підкомітету дамо, не хвилюйтесь!
Прошу, голова підкомітету Іщейкін Костянтин Євгенович.
ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Василю Васильовичу, шановні присутні, дійсно, дуже важливе питання. В цілому підкомітет, підтримуючи цю ініціативу, висловлював певні побажання до розгляду цього питання, а саме: була звернута увага на те, що є у певних державних правоохоронних органах відповідна функція, а саме: у Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, і було б доцільно, якщо б паралельно з цим законопроектом внесли пропозиції щодо кількості відповідних осіб, які виконують ці функції, їх скорочення, їх фінансове утримання з відповідним розумінням, де ми візьмемо кошти на утримання нової структури, яка, на нашу думку, має бути оптимізована з існуючих.
Крім того, необхідно зауважити, що законопроект 3041 мається розглядати тільки в разі прийняття законопроекту 3040.
І є також спірний момент стосовно спеціального фонду і відсотка надходження туди…
Тому, зважаючи на те, що є багато питань, які треба уточнити, рішення підкомітету пропонується наступне: рекомендувати Верховній Раді України законопроект 3041 прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати з урахуванням пропозицій суб'єктів законодавчої ініціативи та внести на розгляд Верховної Ради України у другому читанні після прийняття в цілому законопроекту 3040.
Також рекомендувати Комітету з питань запобігання і протидії корупції при доопрацюванні законопроекту 3040 привести його окремі положення у відповідність до кодексу, виключивши або уточнивши їх. Це є положення, зокрема визначення Національне агентство головним розпорядником бюджетних коштів, надходження витрат спеціального фонду Державного бюджету і щодо вкладних рахунків Національного агентства у банк. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.
ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, наскільки я розумію, цей закон стосується тільки однієї норми, не зачіпаючи паралельний закон, який стосується силового органу. В даному випадку йде мова про зміни до Бюджетного кодексу, за якими нам пропонують зробити одну річ, – зробити "право першої шлюбної ночі" головним розпорядником бюджетних коштів. Це правильно.
Давайте вернемось до логіки побудови управління. Є певна функція, всі функції держави закріплюються за відповідальним виконавцем. Відповідальні виконавці – члени уряду або міністерства.
Ми передбачаємо, що ця функція закріплена за якимось міністерством чи боротьба з корупцією є функцією цього Національного комітету? Якщо це певна функція міністерства, за функцією ідуть гроші. Не може бути ніхто інший, крім міністерства, у виконавчій владі головними розпорядниками бюджетних коштів. Я б дуже не хотів би, щоб ви в якості аргументу використали те, що у нас таке вже є. Є! У нас навіть громадські організації виконують державні функції, бо їм ми дали статус головного розпорядника, але це не аргумент.
Давайте пробуємо будувати державу! Функція – слідують гроші. Гроші мають іти за міністерствами, і ніякий комітет, агентство не мають бути головними розпорядниками бюджетних коштів, тобто ці гроші мають бути в рамках міністерства, за яким закріплена функція боротьби з корупцією. Я сподіваюсь, що це Міністерство юстиції, тому ці гроші мають бути за Мін'юстом. Я не зачіпаю питання створення комітету. Хочете – творіть, то інша окрема тема не нашого бюджетного комітету.
Тому моя пропозиція: відхилити законопроект.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Гордєєв.
ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, ми всі пам'ятаємо, як тут у нас був законопроект про те, що активи Курочкіна треба передати безкоштовно в армію і так далі, а в результаті там не активів Курочкіна і нічого немає. Тобто поки ми знайшли ці активи, поки ви їх побачили, то їх вже "спіонерили".
Але питання в іншому. Скільки ви плануєте з бюджету отримувати коштів на своє утримання? Яка ваша прогнозована ефективність в цьому? Я так розумію, мова іде вже про 2016 рік. Правильно?
СЕВОСТЬЯНОВА Н.І. По-перше, хочу наголосити з приводу всіх коментарів – це не правоохоронний орган, його функції не пересікаються з нами, там не буде слідчих. Це орган фінансистів, які будуть шукати. В більшості країн це дуже маленькі офіси, в них основний інструмент роботи – це комп'ютер, і працюють спеціалісти, які лише шукають ці активи на допомогу прокуратурі, НАБУ і іншим органам, які це запитують. Ця модель працює успішно у Франції і інших країнах. Це повна французька модель, яку ми взяли для себе. У Франції вони витрачають 2 мільйона євро на агентство на рік, воно повертає 200 мільйонів коштів до Державного бюджету, в Італії – більше мільярда. Тому хочу наголосити, що воно не буде надто дорогим, навіть менше, ніж 200 мільйонів. А зможе повернути, і не буде таких випадків, як з нафтопродуктами Курченка, бо так би ними управляли ефективно, а не вони за безцінь десь зникли.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Гордєєв.
ГОРДЄЄВ А.А. Ще одне запитання. Ми внесемо значний фінансовий тягар на наших юридичних радників, які, ми пам'ятаємо бюджетний перерозподіл, колеги, коли там прізвища якісь були пов'язані з Мін'юстом і так далі. А яка доля буде цих юридичних радників? Тобто ті витрати у нас також будуть, плюс ми беремо ще.
СЕВОСТЬЯНОВА Н.І. Вибачте, хочу пояснити, що юридичні радники є юристами, які представляють у судових міжнародних арбітражах інтереси України, і вони не мають жодного відношення до незалежного агентства, яке розшукує активи.
Коли подає пан Коломойський позови на 5 мільярдів проти України, так треба радники, які будуть представляти в Стокгольмі, в інших арбітражах державу.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Вікторе Миколайовичу.
КРИВЕНКО В.М. Я підтримую вас, що радники потрібні з точки зору спеціалізованих судів, але все ж таки до питання того, що як ми можемо приймати в бюджетному комітеті, коли у вас немає обґрунтування і немає кошторису цього органу. У мене взагалі було запитання: яка буде у людей заробітна плата, щоб зрозуміти – вони хоч щось принесуть? Тому що хлопці принесли 8 тисяч гривень за рік не тому, що у них немає ще одного інструменту і немає ще одного органу, а тому, що у них така зарплата і тому, що така система побудована.
Перше – яка зарплата.
Друге – все ж таки який кошторис? Що це буде за орган? Розкажіть, будь ласка, детальніше, тому що незрозуміло тут. Чому це не може бути департамент? Чому це повинно бути окреме якесь агентство?
СЕВОСТЬЯНОВА Н.І. Поясню. На сьогодні, ви знаєте, була така спроба створити департамент в Міністерстві внутрішніх справ, який нібито повинен також займатися цими питаннями. Наголошую на тому, що у всіх країнах світу це окремі агенції, і вони не співпрацюють з іншими органами, які не є такими самими незалежними агентствами. Вони мають доступ до усіх баз даних. І якщо слідчому Генеральної прокуратури або НАБУ необхідно за день арештувати активи, заморозити їх і після того повернути в країну, всі ті активи Януковича і інших високопосадовців, які заморожені за кордоном, їх не повертають, тому що не впевнені, а хто буде ними управляти. І тому Європейський Союз ставить це за вимогу, тому що вони будуть довіряти саме такому незалежному агентству, є запобіжники по тому, як будуть обиратись члени такого агентства, і по заробітнім платам також є специфіка, яка встановлена.
Міністерство фінансів вже планує на наступний рік закласти якусь базову суму для того, щоб поки будуть обрані члени даного агентства для того, щоб воно розпочало свою роботу. Тому насправді воно принесе набагато більше коштів, ніж ви можете собі уявити, ніж ми на нього витратимо, бо воно потрапить до цього VIP-клубу, до таких самих агентств у світі, де його приймуть за свого, це ARO/AMO вони називаються у всіх країнах світу.
Тому просимо хоч за основу підтримати.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Іване Івановичу.
КРУЛЬКО І.І. Наталіє Іларіонівно, у мене до вас таке питання. Скажіть, будь ласка, а що з законопроектом 3040? Профільний комітет по ньому що сказав?
СЕВОСТЬЯНОВА Н.І. Підтримує, і завтра буде в залі.
КРУЛЬКО І.І. І цей має йти, як пов'язаний з ним, і теж в залі розглядатись.
СЕВОСТЬЯНОВА Н.І. Так. Тому ми просимо сьогодні підтримати.
КРУЛЬКО І.І. Тоді наступне питання. В пояснювальній записці пишеться, що гранична чисельність агентства не більше 100 людей. Тобто це вже не маленький офіс, бо ви казали, що це взагалі маленький офіс з комп'ютерами. 100 людей, в принципі, це… От до вас доповідало Міністерство інформаційної політики, у них там менше людей працює в цілому в міністерстві.
Тому питання: а чи не забагато в цьому агентстві у нас штатних розпис, який пропонується? І скільки приблизно планується закладати в бюджеті на наступний рік видатків на цей новий орган?
СЕВОСТЬЯНОВА Н.І. З приводу кількості людей питання дискусійне. Ми брали за приклади країни, які є меншими за обсягами, мають менші обсяги корупції. Вони мають приблизно таку чисельність, до 100 осіб, які працюють в цьому агентстві. Звичайно, це може бути ще предметом дискусії.
А з приводу бюджетних запитів, наприклад, на Агентство з запобігання корупції, яке є більш серйозним органом і займається превенцією, на наступний рік наш запит 500. Це агентство набагато менше, тому я очікую, що це близько 200 мільйонів.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Маркевич.
МАРКЕВИЧ Я.В. Это нужное нам агентство. Работая в связке с остальными такими же представительствами в Европейском Союзе, оно сделает наконец-то эффективной работу всех следственных органов, которые сами по себе, следователи, просто физически, умственно, по опыту не могут совершать этих действий, они не могут разобраться с недвижимостью, тем более взять ее в процесс, как и у любой степени оперативного управления, так что агентство как таковое нам необходимо.
Вопрос, который поднял Виктор Михайлович по поводу распорядителя средств основной и неосновной, он дискуссионный, но, мне кажется, не имеет особого значения, давайте принимать за основу и двигаться. Это очень хороший закон.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Левченко.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я хотів би ще раз уточнити. Ви двічі сказали, просто щоб вас, так би мовити, не обріхувати. Скільки ви сказали, 200 мільйонів ви плануєте використовувати?
СЕВОСТЬЯНОВА Н.І. На сьогоднішній момент – так, але Міністерство фінансів ще обрахує.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я зрозумів. Просто цікаво, що ви в своїй доповіді звернули увагу на практику Франції, і ви сказали, що у Франції схоже агентство витрачає 2 мільйона євро. То як так, чому ваш запланований бюджет приблизно в 5 разів більший, ніж французький?
СЕВОСТЬЯНОВА Н.І. Поясню. Тому що воно працює вже більше 10 років, вже все запущено. Це оперативні розходи. А у нас буде перший рік для запуску, все необхідне для того, щоб воно стартувало.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Перший рік для запуску, але Франція має на 10 відсотків більше населення, більше фінансових потужностей. Добре, на мою думку, цим все сказано, тут Віктор Михайлович правильно підняв питання, як уже було з Мін'юстом, ми вже тут боролись, але потім проштовхнули, що все іде в спецфонд, звідти немає жодних запобіжників, щоб те, що в спецфонд направляють, щоб вони потім з цього спецфонду самі себе не фінансували. Розумієте, насправді згідно оцього законопроекту, який ми зараз розглядаємо. Вони будуть щось повертати звідкись, воно йде в спецфонд, а потім цей спецфонд буде премії їхнім юридичним і фінансовим радникам буде премії видавати по кілька мільйонів доларів, а не гривень. Розумієте, товариство? Тому я безперечно проти такого механізму. Якщо хочете, записуйте в загальний фонд бюджету, тоді можна це підтримати, а не в спецфонд.
СЕВОСТЬЯНОВА Н.І. Вибачте, колеги, але це агентство буде незалежним і не Мін'юстом, тому ми до цього спецфонду не будемо мати жодного відношення.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.
Пропонується підтримати озвучене головою підкомітету Іщейкіним та роздане вам рішення. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято. Дякую.
Шановні колеги, наступне питання про підготовку до другого читання законопроекту про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України (щодо фінансування політичних партій) (реєстр. № 2138а). Слово надається голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.
Будь ласка, Костянтине Євгеновичу.
ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, тут дуже проста історія. Згідно з вимогами Регламенту Верховної Ради України строк подання пропозицій до законопроекту завершився 30 липня, загалом була подана 1 пропозиція щодо забезпечення узгодження законопроекту з бюджетним законодавством, а саме: пропонується у тексті законопроекту слово "фінансування" замінити словами "фінансове забезпечення".
Тому пропонується комітету підтримати наступне рішення. Врахувати подану пропозицію та рекомендувати Верховній Раді України законопроект 2138а прийняти в другому читанні та в цілому як закон.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Питання? Пропозиції?
Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Іщейкіним Костянтином Євгеновичем та роздане вам рішення. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. Утримались – 2. Рішення прийнято.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую. Рішення прийнято.
Шановні колеги! До нас звернувся ще Ігор Іванович Уманський з такою пропозицією. Прийнята Постанова Кабінету Міністрів – "Деякі питання стабілізаційної дотації з Державного бюджету місцевим бюджетам". Воно, на жаль, не підготовлене секретаріатом нашого комітету. Але Ігор Іванович наполягає, тому я на ваш розсуд зараз вношу пропозицію: нехай Ігор Іванович прокоментує, а потім приймемо рішення, варто його розглядати чи ні.
КРИВЕНКО В.М. Є пропозиція, так, повністю те, що каже Віктор Михайлович. А щодо цієї пропозиції – або завтра зберемося зранку, щоб відпрацювати, або в перерві. І є ще й друга пропозиція, це буде до Закону про зміни в держбюджет. Міністерство охорони здоров'я мене дуже просило внести перерозподіл в ті субвенції, які у них є зараз. Я це підготував, але там теж треба, щоб опрацював секретаріат, бо там дуже багато цифр. Це теж можна буде завтра розглянути.
ІЗ ЗАЛУ. Але раз є Ігор Іванович, то можна дати йому слово. Так?
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ну, давайте, щоб тоді завтра Ігор Іванович менше нам розказував. Можливо, нехай прокоментує зараз ситуацію. Прошу, Ігорю Івановичу.
УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую. Я поки прокоментую, щоб розуміли, про що йде мова. Питання насправді методологічне. Воно досить складне на сприйняття. Але в чому суть? Ви знаєте, що з прийняттям змін до Бюджетного кодексу і зміни міжбюджетних відносин наші відносини з місцевими бюджетами визначаються, і визначення, чи бюджет є дотаційним, як наслідок – отримує відповідну дотацію з державного бюджету, або прибутковим – і є реверсна дотація, визначаються за показником податкоспроможності. На сьогоднішній день, за результатами роботи за 8 місяців, у нас середній показник податкоспроможності по всіх областях, по всіх бюджетах складає приблизно 0,63 відсотка.
Ви знаєте, що якщо коефіцієнт цей менший ніж 0,9, надається базова дотація. Але все одно в більшості місцевих бюджетів не вистачає коштів на забезпечення фінансування власних потреб. Тобто мова йде про фінансування власних потреб. Тому ми запропонували порядок, відповідно до якого ті 2 мільярди гривень, які передбачені в Законі "Про Державний бюджет", розподіляються таким чином. Середній показник на сьогодні 0,63 податкоспроможності по всіх бюджетах. Пропорційно по тих бюджетах, у яких цей показник менший ніж середній по Україні, тобто ніж цей 0,63, відбувається розподіл і підтягнення цих місцевих бюджетів до середнього показника. Але не на повну суму, не на 100 відсотків, а з коефіцієнтом 0,8. Тобто щоб залишався мотив і мотивація на те, щоб бюджети все ж таки працювали над своїми доходами або оптимізували видатки.
Ми розуміємо, що через методологічний підхід повністю ми по всіх місцевих бюджетах, а мова йде про ті бюджети, які на прямих стосунках з Мінфіном, вирішити це питання не можемо. Тому пропонуємо приблизно 25 відсотків цієї субвенції спрямовувати обласним бюджетам: а) з дорученням і б) з вимогою забезпечити збалансування вже точкове тих бюджетів районів, міст, де через наше, це пропорційне вирівнювання, забезпечити виплату заробітних плат, утримання дитячих садочків, тощо. Тобто по власним повноваженням в повній мірі грошей немає, вже тоді рішенням області.
Уряд запропонував перший мільярд розподілити зараз за результатами тієї статистики, яка у нас є за результатами 8-и місяців. Коли ми побачимо 9 місяців і як спрацює цей інструмент, ми прийдемо ще на бюджетний комітет, запропонуємо пропозиції щодо розподілу другого мільярду. Тобто така суть.
Уряд сьогодні це рішення підтримав, і ми просили би також комітет підтримати. З урахуванням того, що наступні 2 тижні будуть не сесійні і ми зможемо зібратися, як наслідок, на третій лише, ми просто можемо втратити час і не дати можливість людям зараз спокійно зняти напруження з початку вже сезону після літніх відпусток. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Заслухавши інформацію Ігоря Івановича та зважаючи на її актуальність, я пропоную не робити перерви в засіданнях нашого комітеті і, в принципі при надходженні документів у секретаріат, розглянути його десь в перерві між пленарним засіданнями Верховної Ради.
(Загальна дискусія)
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Я розумію. Я ж запитав у вас. Давайте тоді проголосуємо за внесення його в порядок денний. А розглянемо його тоді після перерви.
ІЗ ЗАЛУ. Давайте.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Хто за те, щоб внести це питання в порядок денний, прошу голосувати? Хто за? Проти? Утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. Утримався – 1.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую. Рішення прийнято.
Шановні колеги, наступне питання, яке в принципі не потребує скажімо так, дискусії ніякої. Для надання інформації щодо виїзної робочої зустрічі членів Комітету з питань бюджету, яка відбулася вже в Черкаській області 4 вересня 2015 року, слово надається члену комітету Рудику Сергію Ярославовичу.
Прошу, Сергію Ярославовичу.
РУДИК С.Я. Шановні колеги, я дуже вдячний тим, хто найшов час і в п'ятницю, в пленарний день, в другій половині все-таки виїхав в Черкащину.
Ми напрацювали великий комплекс питань. Були всі керівники місцевих органів влади тих районів, де ми були. Був голова обласної адміністрації. Ми доїхали до Кіровоградської області. Напрацювали велику кількість пропозицій. Але, скажу вам відверто, з того, що "горить, пече", питання номер один – це стан якості доріг Київ – Знам'янка.
Ми їхали спеціально різними маршрутами. Основна група поїхала маршрутом Київ – Корсунь-Шевченківський, Корсунь-Шевченківський – Городище, Городище – Сміла, де, власне, провели робоче засідання. Після цього ми поїхали неймовірно жахливим відрізком траси. Бо є відносно жахливі, є дуже жахливе, а є неймовірно жахливі. І ті, власне, наші колеги, які були, в цьому пересвідчились. Потім ми поїхали Сміла – Кам'янка і так десь глянули трошки на кіровоградську сторону.
Є кілька відрізків, які не підлягають відновленню і, власне, через це я попросив колег винести це на обговорення, щоб ми спробували в рамках проекту змін до бюджету на поточний рік вийти з ініціативою, суть якої полягає в наступному, ми її сформулювали у своєму зверненні, які підписали 8 народних депутатів – членів бюджетного комітету. Але я прошу вас підтримати окремий лист на уряд з приводу цієї дороги.
Суть ідеї цього пілотного проекту полягає в наступному: ми спільно з Укравтодором знайшли
Я розумію, що Миколаївська область скаже, що у них там також є відрізки дороги дуже жахливої, десь, можливо, в інших областях. Я цього не знімаю з питання. Але коли ми голосували і підтримували проект рішення виділити 700 мільйонів на дорогу Львів – Івано-Франківськ, ми сподівалися, що наші колеги підтримають нас в цьому починанні.
Отже, суть починання в наступному: робимо експеримент методом ресайклінгу, тобто повністю переробляємо цю дорогу точно по такій самій методології, як вона робиться на трасі Львів – Івано-Франківськ. Показуємо дорожникам, тим більше, що фахівці, нам Шевченко Олександр, який, на жаль, сьогодні не присутній, дуже всім популярно й журналістам, і колега Богдан Васильович Дубневич це також підтвердив, розказав, що собівартість одного квадратного метра "ямкової дороги" не набагато більша від повного будівництва з нуля. Стоїть питання: для чого викидати гроші на вітер? Тим більше, щоб ви розуміли, в 2013 році Укравтодор відзвітував, що траса Київ – Знам'янка на відрізку Сміла – Кам'янка повністю зроблена! І дійсно по ній можна було рік їздити, а зараз прийшла в таке становище.
Тобто ми розуміємо, якщо ми будемо і надалі виділяти кошти на "ямковий ремонт", то це буде дорога в нікуди! Я розумію, що це складно, тому що проект змін до держбюджету вже у нас, але треба з цим щось робити. Тому що це дорога державного значення! Це не питання округу Рудика, Іванова, Петрова чи Сидорова.
Тому ми вважаємо, що було би справедливо в якості експерименту це зробити. І я дуже прошу вас, колеги, в цьому підтримати. Ті об'єкти, які зазначила обласна державна адміністрація Кіровоградська, Черкаська, я розумію, що ми будемо їх опрацьовувати в рамках 2016 року, не хочу зараз забирати ваш дорогоцінний час. А в цій частині просив би вашої підтримки. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Прошу, Олександр Горбунов.
ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, я хочу просити вас підтримати дану ініціативу і підписатись під даним зверненням. Я думаю, що ті колеги, які бачили жахливий стан цієї практично непроїзної траси, зробили свої висновки. І я розумію, що ми тільки почнемо працювати над бюджетом 2016 року, але все-таки хотілось би підтримати ту ініціативу і те прохання, що вже в бюджеті на 2015 рік зробити цей експеримент з приводу цих п'яти кілометрів траси. Дякую. Прошу підтримати.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, проект звернення вам розданий. Богдане Васильовичу, хочете додати щось? Прошу.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Я би хотів сказати колегам народним депутатам, колегам по нашому комітету, що я з гордістю можу вам сказати, що дорога Львів до межі Івано-Франківської області вже зроблена. І вже дехто навіть з наших крім мене і Володимира Шкварилюка туди їздив. Так, пане Василю? Тому є що сказати з гордістю, що ми це абсолютно зробили і на цей відрізок дороги, або навіть дальше, будуть давати 10 років гарантії. Це ви розумієте. Це є один претендент, який в Україні, що за такі гроші зробили, перепрошую, таку шикарну абсолютно дорогу.
Тому я дуже прошу вас підтримати ініціативу наших колег Рудика і Горбунова, тому що на цій дорозі, на якій ми були, то там треба їхати гусеничним трактором і то не поспішаючи. Це правда. Тому я прошу всіх підтримати пропозицію.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.
Будь ласка, Вікторе Миколайовичу.
КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги, були ми там. Насправді у Черкаській області купа проблем, але раз за разом обговорюємо дороги. Я просто хочу навести приклад тієї ж Львівської області, де були проведені дослідження, що люди думають про владу, що їх цікавить, які нагальні проблеми. І першими проблемами стояла чомусь не корупція, не тарифи, а реально першими проблемами стоять дороги. І в цьому відношенні це те, що ми можемо швидко показати, як у нас там є деякі інші заходи ініційовані нами, ті ж трамваї, ще якісь речі, житло для сімей загиблих, де ми можемо в цьому році показати свою роботу, якусь ефективність, і отакі експерименти – 5-
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.
Прошу підтримати, внесену Рудиком Сергієм Ярославовичем пропозицію надіслати листа на ім'я Прем'єр-міністра. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято. Дякую.
Переходимо до наступного питання. Законопроект про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (реєстр. № 3060 від 09.09.2015), поданий Кабінетом Міністрів України. Слово надається першому заступнику Міністра фінансів Уманському Ігорю Івановичу.
УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую.
Шановний Василю Васильовичу, шановні народні депутати, на ваш розгляд вноситься законопроект, який розглядався на уряді, який вже має широкий в тому числі публічний розголоси і обговорення. Основна суть цього законопроекту полягає в тому, що ми пропонуємо за рахунок тих коштів, які на сьогоднішній день ми вже маємо через виконання планових показників по дохідній частині Державного бюджету і прогнозу до кінця року, забезпечити, в першу чергу, наближення соціальних стандартів, які, як передбачалось законом, підвищити з 1 грудня поточного року, на 1 вересня поточного року. Загальна сума видатків Державного бюджету в зв'язку з цим наближенням з урахуванням пенсійного забезпечення, допомоги сім'ям, заробітної плати бюджетникам складає приблизно 9,9 мільярдів гривень.
Також ми пропонуємо декілька точкових змін для вирішення нагальних проблем, в першу чергу, по силових відомствах. Ви бачили, що там у нас є проблеми з забезпеченням виплат по Міністерству внутрішніх справ, по забезпеченню діяльності Міністерства з надзвичайних ситуацій. Це такі точкові "горящі" зміни, які уряд пропонує також підтримати.
Маючи на сьогоднішній день вже в поточному бюджеті 2,9 мільярда гривень по спеціальному фонду на покриття різниці в тарифах, і розуміючи, що після запровадження механізму і інституту електронного адміністрування НДС функціонування цього спеціального фонду технічно неможливе, ми провели декілька технічних нарад з казначейською службою, фіскальною службою. Тому пропонуємо відповідно зміни до текстової статті. Перевести ці видатки, які ми не змогли провести по спеціальному фонду, ми сьогодні провели лише приблизно 800 мільйонів, до загального фонду. Але відповідною текстовою статтею ми пропонуємо запровадити механізм і зв'язані джерела доходів, а це прострочена або реструктуризована податкова заборгованість у першу чергу по податках на прибуток, податку на додану вартість, акцизу та несплачених дидвідендів за попередні періоди як джерело фінансування різниці в тарифах.
Згідно з інформацією і зустрічними довідками, які надала у нас, з одного боку, Державна фіскальна служба, а також комісії, які працюють у кожній області, узагальнення відбувається на рівні Міністерства регіонального розвитку. Ми пропонуємо цей механізм, цей інструмент збільшити ще на 2,7 мільярда гривень. Тобто загальна сума погашення різниці в тарифах буде приблизно 5,6 мільярда гривень. 800 з них, повторюся, це те, що ми змогли провести, це по спеціальному фонду. 4,8 – через загальний фонд. Але це не є джерелом поточних доходів державного бюджету. Це є по суті кліринг по прострочених податкових зобов'язаннях суб'єктів господарювання цього сегменту, а саме – "Теплокомуненерго", водоканалів, ТЕЦ, НАК "Нафтогаз", шахтарів, які безпосередньо залучені до вироблення тепла, до постачання води по тих суб'єктах, як наслідок, по яких у нас є різниця в тарифах.
Також ми пропонуємо збільшити можливість відшкодування податку на додану вартість, шановні колеги, на 7 мільярдів гривень. На сьогоднішній день у нас є в тому числі зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом і внутрішні зобов'язання, тому що принаймні на кінець поточного року ми маємо не збільшити бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість. Згідно з розрахунками на сьогоднішній день, якщо ми не збільшимо можливість проводити це відшкодування на 6,9 мільярда, тоді буде збільшено заборгованість по відшкодуванню податку на додану вартість на кінець року. Тому ми пропонуємо на 7 мільярдів дати можливість фіскальній службі погасити додатково цю заборгованість, аби зняти це напруження.
Дефіцит державного бюджету ми не чіпаємо, він залишається на тому ж рівні, який є і на сьогоднішній день затверджений Законом про державний бюджет. Просив би підтримати.
Безумовно, і на зал, і на представлення ми хотіли би пакетні наші зміни Міністерства фінансів представити. Бо ви знаєте, що також ми пропонуємо погодити відповідну постанову уряду та 3 проекти закону щодо так званої боргової операції. Якщо необхідно, зараз ми можемо на цьому більш детально зупинись, хоча презентації по всіх фракціях, групах, наскільки ми змогли, наскільки були ласкаві колеги народні депутати, ми провели, є команда, яка проводила цю переговорну роботу і підготовку документів. Я сподіваюсь, що і пані Наталя зараз приєднається до нас, принаймні, вона мала цей намір, але, на жаль, дещо запізнюється. Якщо будуть запитання, будь ласка.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Прошу, Кривенко.
КРИВЕНКО В.М. Дякую.
Шановні колеги, ми з вами підписали законопроект, який ішов в руслі наших домовленостей з Міністерством фінансів. Мені колеги доручили бути першим номером, тому я буду представлять ті позиції, які в ньому озвучені. Підписали його більшість членів бюджетного комітету. Там ішлося про те, що ми відновлюємо ті витрати, які йшли на освітню та медичну субвенції, Міністерству охорони здоров'я та Міністерству освіти. І зараз ми маємо доволі дивну ситуацію. Той законопроект, який надійшов від уряду, він передбачає лише збільшення на суму індексації заробітних плат, і він не передбачає відновлення тих субвенцій, які, як нам регіони рапортують, їм не вистачає уже з серпня, з вересня, жовтня платити заробітну плату.
І у нас є 2 інформації. Одна інформація – це те, що Прем'єр-міністр провів відповідну нараду, що був збентежений цим питанням, дав відповідні доручення надати йому чіткі розрахунки по кожній цифрі і провів нараду з Міністром освіти, з Міністром охорони здоров'я, на якій вони сказали, що вони повністю опрацювали з Міністерством фінансів і до кінця року заборгованостей не буде по зарплатам, не буде інших заборгованостей, що коштів вистачає, що там буде використана стабілізаційна субвенція.
І хотілось би заслухати шановних міністрів, наскільки це… Бо ми як бюджетний комітет відпрацювали свою частину роботи, приготували законопроект, який проголосований на комітеті за основі і в цілому, який відновлює вам цю субвенцію. І нам би дуже не хотілось, щоб потім Верховна Рада була якимось чином крайня, що не вистачає заробітної плати освітянам і медикам.
Тому прохання: проговоріть свою позицію. І те саме до Міністерства фінансів, а потім уже інші питання. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Давайте почнемо тоді з Міністра охорони здоров'я, раз він виявив таку ініціативу.
Прошу, пане Олександре.
КВІТАШВІЛІ О. Дякую за можливість. Мы работали с Министерством финансов и проводили селекторное совещание со всеми областями, мы проходили бюджет очень детально. От них получили то, что им надо, и в принципе мы можем год закончить без каких-либо дефицитов, там есть маленькие изменения, которые мы всегда делаем изо дня в день, когда перебрасываем деньги из одной области в другую, когда есть перемещенные лица. Так что мы работали с Минфином и абсолютно согласны с теми цифрами, которые заложены. У нас не будет проблем, это я могу гарантировать.
КРИВЕНКО В.М. Дякую. Я прошу, щоб ми зафіксували цю відповідь. Але вчора директор департаменту Міністерства фінансів сказав нам, що по їхнім розрахункам все ж таки півмільярда гривень не вистачить, навіть якщо вони пообдирають ті субвенції. По Міністерству освіти у них інформації не було, а по вашому міністерству вони на підкомітеті нам сказали таку інформацію.
Все-таки ви відповідальні. Давайте я на русском. Вчера Министерство финансов, директор департамента нам сказал о том, что по их предварительным подсчетам все-таки полмиллиарда гривен не хватит. Поскольку вы отвечаете за эту сферу, и мы вам доверяем.
КВІТАШВІЛІ О. Нет, нет. Там абсолютно, вы сейчас смотрели вот тот проект, который у нас есть, и здесь нет проблем никаких. Я не знаю, что было вчера. Я подтверждаю еще раз. Спасибо.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Сергій Миронович Квіт.
КВІТ С.М. Вітаю вас, шановне товариство. У нас схожа ситуація. Я хочу підкреслити, що коли півтора мільярда гривень ми віддали на потреби армії в останній раз, то ми віддали кошти не субвенції, яка має витрачатися на освіту, а ми віддали кошти з тої частини субвенції, яка передбачалася на окуповані території. Тобто це у нас такий загашник був.
Тому, якщо би це субвенція, яка мала іти вчителям, ми би не погодилися на це. А оскільки це на окуповані території, ми погодилися. І плюс у нас є ще півтора мільярда з таких коштів, які передбачалися на окуповані території. Тому ми вважаємо, що нам цих коштів вистачить.
Для нас набагато важливіша справа, я вважаю, для освітян, щоби ми змогли нормально зараз підняти загальні соціальні стандарти – це буде дуже позитивно звучати. Тому я підтверджую, що нам вистачить цих коштів, тому що з тих, кому вони призначалися, ми їх не віддавали насправді. Я хочу це підкреслити. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Прошу, Ігор Іванович просить додати.
УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую.
Дійсно ми, в тому числі і цими змінами, передбачаємо збільшення відповідно і освітньої, і медичної субвенції. Бо з 1 вересня передбачається збільшення соціальних стандартів і заробітних плат усієї бюджетної сфери, в тому числі вчителів, медиків, фінансування яких здійснюється саме через механізм цієї субвенції. Тому на розмір цих збільшених соціальних стандартів цими змінами додаткові кошти передбачені.
КВІТ С.М. Дякую.
КРИВЕНКО В.М. Я хочу подякувати міністрам, бо я думав, що в цій частині це все. Але ще до запитання. Але хочу, щоб ми чітко зафіксували для себе, що рішень від уряду по збільшенню медичної і освітньої субвенції в Верховну Раду не надійде. Індексацію всю передбачили, всім до кінця року вистачає. Тому дякую. І, будь ласка, ми мабуть даремно там переживали, хоча у нас інша інформація. Ми подивимося, як воно буде насправді.
КВІТ С.М. Так. Але ми збільшимо фактично нашу субвенцію за рахунок ще півтора мільярда, які ми маємо для окупованих територій, які були передбачені. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ще деякі питання у членів комітету до Сергія Мироновича.
Дубневич, Медуниця, прошу.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Пане Квіт, я вас хочу спитати про один такий момент. З такою проблемою зустрівся у вас, в Міністерстві освіти. День освітянина буде в жовтні, і є певні нагороди для вчителів. І, ви знаєте, смішно виглядає, коли ви в міністерстві не виділяєте кошти на придбання або на виготовлення певних значків Сухомлинського, тощо і так далі. Невже не вистачає вам в вашому бюджеті там, я не знаю, 30 чи 50 тисяч гривень, щоб заготовити оці значки? Що це треба йти, шукати по якихось приватних фірмах, оплачувати їм для того, щоб вам дати.
От ви як Міністр, ви знаєте про цю проблему?
КВІТ С.М. Звичайно, я знаю. Дякую за запитання. Ми маємо на всі наші витрати, окрім зарплати, на утримання будинку і таке інше, ми маємо на рік, передбачено 120 тисяч гривень. Тому на значки грошей немає, тому ми шукаємо гроші додатково. Я думаю, що це нормально. Ми іноді шукаємо кошти, які може нам дати хтось з приватних кіл.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Ви знаєте, що не дають тим людям, які життя своє віддали освіті і віддають своє життя, цю нагороду, бо немає значка. Ну, наскільки це "по-вошивому", навіть по-іншому і сказати не можу. Так закладіть собі, будь ласка, у наступному бюджеті, щоб ви мали виготовити на тих 30 чи 40 тисяч гривень значків. Чи це проблема?
КВІТ С.М. Дякую. Ми заклали. А якщо ви нас підтримаєте, будемо мати ці гроші.
ДУБНЕВИЧ Б.В. В якому році ви заклали?
КВІТ С.М. Я повторюю, що на цей рік ми маємо 120 тисяч на всі інші витрати, окрім зарплати і комунальних послуг.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Мені здається, що ви мене не чуєте! Дякую.
КВІТ С.М. Дякую і вам також. Добре, що ви мене чуєте!
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Олег Медуниця.
МЕДУНИЦЯ О.В. Василю Васильовичу, я, чесно кажучи, при всій повазі до нашого товариства і до бюджетного комітету, я би хотів, щоб ми такі питання, які нам доповідають міністри, ще й не профільні, ми розглядали б першими. Щоб люди, які мають серйозну вагу в державі, не сиділи по пару годин на комітеті і чекали своєї черги. Тим більше, це питання по соціальним стандартам. Я хотів подякувати міністру за його позицію, за його виступ, думаю, що ми обов'язково схвалимо це рішення.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую, Олеже В'ячеславовичу.
Шановні колеги, на ім'я голови комітету Андрія Васильовича Павелка надійшов лист від нашого колеги Павлова, під час розгляду цього питання він, на жаль, не може бути присутнім на засіданні комітету, і просить надати слово з вищезазначеного питання народному депутату України Сажку Сергію Миколайовичу.
Будь ласка, Сергію Миколайовичу.
САЖКО С.М. Суть вопроса. Прошу комитет дополнить Государственный бюджет на 2015 год в рамках существующей бюджетной программы "Государственная поддержка угледобывающих предприятий" на частичное покрытие затрат по себестоимости готовой угольной продукции новой бюджетной программы, в том числе погашение задолженности за потребленную электрическую энергию, предусмотрев по общему фонду расходы в объеме 1 миллиард гривен. Источником финансирования программы предусмотреть поступление от погашения налогов задолженности и обязательство по НДС и налогу на прибыль угледобывающих предприятий. Что это такое? Я в двух словах скажу.
На данный момент сложилась ситуация: Красноармейск – 168 миллионов угля, Львовуголь – 52 миллиона, Волынь – 1,16...1,1, то есть не рассчитывается за электроэнергию, предлагается схема чисто: государство получит назад эти деньги в виде налогов. И все. Я озвучил то, что меня просили.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ігорю Івановичу, ви можете прокоментувати це питання?
Стосовно цього ж питання начальник фінансово-економічного управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості Олена Юріївна Дяченко.
Прошу вас, Олено Юріївно.
ДЯЧЕНКО О.Ю. Добрый день всем. Мы бы хотели поддержать ту инициативу, которая вышла депутатам, на самом деле мы тоже принимали участие тоже в разработке этого проекта.
На сегодняшний день в энергетике, мы должны понимать, сложилась тяжелая ситуация от того, что круг производства энергии, он замыкается…
КРИВЕНКО В.М. Я дуже перепрошую, ви дуже красива жінка, може, це не гендерно, але все ж таки ви державний службовець, і якщо ви не іноземний громадянин, то, якщо можна, державною мовою, будь ласка. Дякую.
ДЯЧЕНКО О.Ю. Я буду старатися, тому що українска мова це не моя рідна мова.
ІЗ ЗАЛУ. Це наша рідна мова. Це ж український парламент!
МЕДУНИЦЯ О.В. Вы министров сначала понабирайте всех, которые украинский язык знают.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Олено Юріївно, прошу вас, продовжуйте, будь ласка, українською мовою, як про це просять члени комітету. Шановні колеги!
ДЯЧЕНКО О.Ю. Дякую. На сьогоднішній день так склалося, що вугільні підприємства не мають коштів для розрахунку за електроенергію. Це за 7 місяців 2015 року (на 1 серпня) близько 2,7 мільярда гривень. Якщо підприємства не розраховуються за електроенергію, ці суми не приходять до енергоринку, таким самим чином підприємства генерації не отримують кошти і не можуть заплатити за вугільну продукцію, яка ними береться для виробітку цієї електроенергії. А компанії, генеруючі компанії роблять усе, щоб закупити вугілля. І на теперішній час керівництво приватних або іноземних компаній, державних компаній, приймає рішення не сплачувати податки.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякуємо, Олено Юріївно, ми зрозуміли вашу позицію. А ви не знаєте, скільки в Нововолинську на 10-й шахті залишок вугілля?
ДЯЧЕНКО О.Ю. Фінансово-економічне управління не володіє інформацією щодо запасів шахт, але знаю, що 10-та Нововолинска шахта…
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. І чому ви не дозволяєте зараз, якщо є попит на породу, чому ви не дозволяєте їм продавати її самовивозом? Скажіть, будь ласка! Одним словом, я дякую вам за інформацію.
Ігоре Івановичу, прошу вас.
УМАНСЬКИЙ І.І. Знаєте, ми коли приймали бюджет на цей рік, якщо пам'ятаєте, дотримувались дуже простої логіки. Субсидування через державний бюджет, через ціну вугілля всього енергосектору і ціни електрики не має відбуватися. Не має платник податків забезпечувати здешевлення електроенергії для абсолютно всіх споживачів. Перша теза.
Друга теза. Держава не несе зобов'язань за зобов'язаннями господарюючих суб'єктів, навіть якщо це суб'єкти державного сектору економіки.
Суть пропозиції полягає в тому, щоб держава за рахунок коштів платників податків розрахувалася за борги державних підприємств за поставлену електроенергію. Я не переконаний, що з точки зору прецедента, саме прецедента прийняття рішень, такий підхід може бути дійсно адекватно сприйнятий. У нас була і є програма щодо підтримки собівартості. І Верховна Рада приймала рішення, хоча я не переконаний, що це правильне рішення, але приймала рішення щодо виплати заробітної плати шахтарям і погашення заборгованості. Ці рішення приймалися, але за рахунок коштів платників податків погасити заборгованість по електроенергії – я не переконаний, що це дійсно конструктивний підхід. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Кривенко. Потім Дубневич. Прошу.
КРИВЕНКО В.М. По-перше, у вас чудова українська мова, так що не комплексуйте. Ви прекрасно говорите.
Друге. Пропозиція, мабуть, має право на життя. Наприклад, ми з Дніпропетровська. Мій рідний "Південмаш", на якому я працював 5 років, у нього борги по електроенергії під 300 мільйонів гривень, в нього борги по заробітній платі і, мені здається, якщо ви поставите на шальки терезів, то ми просто збуримо фантастичний конфлікт в середовищі, і мені здається, Іван Іванович правильно сказав, що треба виходити з ініціативами від уряду, щоб це була якась консенсусна пропозиція, де не кожне міністерство собі бачить, а щоб це були якісь збалансовані речі, бо нам треба дожити до кінця року. Тому є пропозиція, тут ми її обговорювали, цю пропозицію відхилити. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Іване Івановичу.
КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, я хочу солідаризуватись з тими, хто вже виступав, я пропоную цю пропозицію відхилити і більше того, у мене є тоді вже і інша пропозиція до профільного міністерства. Якщо у нас є шахти, які не можуть заплатити за електроенергію, давайте їх приватизовувати, нашій державі не потрібні такі шахти, які працюють у збиток, тим більше, якщо по заробітній платі шахтарям, оскільки це є соціальне питання, комітет може піти на зустріч, то по оплаті послуг за електроенергію компаніям, які є приватними, і здебільшого там російський власник, я вважаю, що ми це питання не повинні тут вирішувати і за рахунок платників податків здійснювати подібні виплати.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.
Будь ласка, Іване Івановичу.
КУЛІЧЕНКО І.І. Я вибачаюсь за те, що, може, перервав колегу, але ми бюджетний комітет і наше завдання зробити оцінку пропозицій, які надав уряд, Міністерство фінансів, внести свої пропозиції для розподілу тих можливостей, які є в державі. Якщо ми перетворимось на те, що кожне міністерство нам буде вносити запити, а ми будемо їх оцінювати. Я не можу сказати, російським чи не російським, треба чи не треба, які борги по поверненню ПДВ – це не наша робота. Я просто звертаюсь до секретаріату і до керівництва комітету, що ці питання повинні приходити до нас через уряд, а ми підтримаємо чи не підтримаємо.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.
Будь ласка, Медуниця.
МЕДУНИЦЯ О.В. Ви знаєте, ми колись у школі збирали гроші англійським шахтарям, коли вони протестували проти політики Маргарет Тетчер. У 80-х роках Маргарет Тетчер закрила всі державні шахти, і у Великій Британії перестали дотувати місцевий нафтогаз, проводити взаємозаліки між обленерго і бюджетом, давати дотації з бюджету Британії вугільним шахтам. І країна бідніше не зажила, а навпаки – багатіше зажила.
Давайте, якщо ми вже політика уряду і Президента, і до речі, більшості у Верховній Раді іде десь приблизно, коли ми будуємо ліберальну економіку, десь приблизно те саме ми робимо, давайте припиняти оці вже мільярд на зарплату, мільярд на погашення електроенергії, гратися в цей дешевий популізм, який дорого коштує платникам податків.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую, Олеже В'ячеславовичу.
Шановні колеги, користуючись моментом, давайте привітаємо пані Міністра, яка прийшла до нас, завітала на комітет.
Шановні колеги, є уточнена редакція по законопроекту 2550а.
Я з вашого дозволу редакцію, яка була відкорегована, зачитаю для стенограми.
З урахуванням пропозицій наших колег Пинзеника, Гордєєва та першого заступника Міністра фінансів Уманського пункт 4 викласти в новій редакції: "Тимчасово, до повернення населених пунктів під контроль державної влади, зарахувати до спеціального фонду державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, залишки коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що обліковуються станом на 01.09.2015 року на рахунках в органах казначейства України, дозволивши Кабінету Міністрів України відповідно до затвердженого ним порядку, спрямувати такі кошти у вигляді субвенцій з державного бюджету відповідним обласним бюджетам Донецької та Луганської областей на відновлення пошкоджених (зруйнованих) під час проведення антитерористичної операції об'єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання на території Донецької та Луганської областей".
Голосування. Так, давайте проголосуємо додатково це питання. Хто за? Проти? Утримався? Рішення прийнято. Дякую.
ЯРЕСЬКО Н.І. Така одноголосність мені дуже подобається.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги! Богдане Васильовичу, прошу.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Я би хотів висловитись щодо законопроекту 3060, зробити доповнення. В абзаці другому пункту 3 пункту І після слів "податку на прибуток" доповнити словами "рентної плати за користування підприємствами нафтогазової галузі надрами для видобування природного газу, що спрямовується на формування ресурсу природного газу для населення, та процентів, нарахованих на суму цих відстрочених податкових зобов'язань".
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ну, Богдане Васильовичу, при всій повазі, без коментаря міністра чи заступника міністра номер не пройде. Прошу, Ігорю Івановичу.
(Сміх у залі)
УМАНСЬКИЙ І.І. Богдане Васильовичу, безумовно, пропозиції від вас можуть бути тільки слушні і сумнівів у цьому не може бути ні в кого. Але, шановні колеги, ми не можемо підтримати цю пропозицію, вона надходила також від Мінпаливенерго, від НАК "Нафтогаз". В чому суть? У нас на сьогоднішній день в державному бюджеті передбачено 24,4 мільярда гривень на виплату пільг і субсидій населенню за комунальні платежі. Джерелом цих виплат, і це є в тексті Закону про державний бюджет діючому, основним джерелом це є рентна плата за видобування газу. І ті доходи від рентної плати, вони вже враховані в загальному фонді державного бюджету. Ми на сьогоднішній день пішли назустріч НАК "Нафтогазу" і "Укргазовидобуванню", розуміючи, що зараз не є опалювальний сезон, а споживання цього газу буде відповідно з жовтня-листопада і таке інше, дозволили їм відтермінувати свої зобов'язання по сплаті ренти і, як наслідок, у нас і субсидії, основна сума, піде в опалювальний сезон, виплати, на той період.
Тому, дійсно, у них зараз є ця заборгованість. Але ці кошти вже враховані в доходах загального фонду державного бюджету. І якщо ми їх використаємо на цю мету, ми банально збільшимо дефіцит державного бюджету. Ті пропозиції, які ми подавали, це стара заборгованість, яка не впливає на баланс і на дефіцит загального фонду державного бюджету. І 5,6 мільярда гривень заборгованості державних підприємств, перепрошую, підприємства енергетичного сектору – вони є, вони підтверджені довідками Податкової служби, ми зможемо це провести.
Бо насправді, і сьогодні, коли обговорювали питання по шахтарям, у нас є два з половиною мільярда гривень заборгованості податкової шахтарів. Проводячи цей кліринг через шахтарів, забезпечити розрахунки погашення різниці в тарифах, ми зможемо забезпечити повну суму, і в тому числі використати ці кошти на цей напрямок. Тому шахтарі в цій частині зможуть і розрахуватися за електроенергію, і погасити свій податковий борг, але через механізм саме погашення різниці в тарифах.
Тому я просив би, щоб ми просто не збільшували, не чіпали дефіцит Державного бюджету і не рушили цю конструкцію. Дякую.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Ігорю Івановичу, приємно, ви завжди відстоюєте бюджет – це правильно, вам за це держава платить зарплату справно. Я не питаю, яку, бо це така справа. Але є моя пропозиція, ми з колегами депутатами обговоримо це питання і далі винесемо на голосування.
МЕЛЬНИК С.І. Я так розумію, що ми суму не змінюємо? Ми розширяємо кліринг, можливість проведення клірингу. Я так зрозумів, що просто буде можливість розширити кліринг різниці в тарифах по підприємствах теплоенергетики. З того я зрозумів так, що "Нафтогаз" газ взяв, реструктуризація є і буде відбуватися в межах суми, яка передбачена в бюджеті. Просто ми швидше використаємо суму. Так я розумію?
УМАНСЬКИЙ І.І. Так точно.
(Загальна дискусія)
ДУБНЕВИЧ Б.В. Я прошу поставити мою пропозицію на голосування. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, хто за те, щоб врахувати пропозицію народного депутата Дубневича, прошу голосувати. Хто за? Проти? Утримався? Один утримався. Рішення прийнято.
Шановні колеги, пані Міністр.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Василю Васильовичу, є пропозиція. Нам треба з колегами депутатами порадитися.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Але у нас взагалі, давайте ми пані Міністру дамо слово, а потім згідно регламенту роботи комітету у нас після півторагодинної роботи взагалі передбачена перерва.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Дякую.
ЯРЕСЬКО Н.І. Шановні депутати, я не буду зараз вам говорити по одному – це є пакет законопроектів. Як би не хотілось говорити про збільшення видатків, прискорення соціальних норм і все, що ми можемо бачити в цих запропонованих змінах до 2015 року, воно в пакеті навмисно. Тому що без цієї реструктуризації, без стабільності і прогнозованості, без того, щоб залишитися в програмі Міжнародного валютного фонду і мати доступ до тих кредитних ресурсів, які як кров зараз працюють у нас для хворої економіки, ми навіть не маємо тоді уяви, як з бюджетом собі дати раду. Як з соціальними витратами? Яка буде інфляція? Який буде курс через два дні, коли ми будемо, на жаль, змушені проголосувати мораторій?
Мораторій, який не буде важелем, так як я говорила на всіх фракціях, тимчасовим, а буде мораторій на 6, 9, 12, 15 місяців. Ми все це робили в комплексі, і тому ми вам пропонуємо це робити в комплексі, не голосувати один за другим.
Найбільш важливі зміни до бюджету, які ви бачите в цьому законі, це є, дійсно, 9,9 мільярда, тобто 3 місяці – це є збільшення соціальних норм, які передбачено було з 1 грудня, але ми прискорюємо до 1 вересня. Це є фіскальне місце, яке ми змогли знайти через правильний підхід з вашою підтримкою до бюджету, до дотримання нашого дефіциту і до взагалі мільйонів, мільйонів телефонних дзвінків, які ідуть мені і нашим заступникам щодо конкретних додаткових грошей, від яких ми були змушені під час року відмовитись.
Ці 9,9 мільярда ми можемо уявити через те, що у нас буде збільшення надходження. Надходження ви бачите – доходи десь, приблизно, 23,4, але зокрема по податкам – це 18,6. Ми бачимо ці надходження від податків, незважаючи на те, що реальний стан економіки дальше дуже тяжкий, і незважаючи на те, що ми очікуємо вже зменшення ренти через зміни рентної політики з 1 жовтня, які тільки що на податковому комітеті обговорювали. Ми це бачимо, тому що ми нарешті починаємо закривати ці фіктивні ПДВ і різні махінації в податковій системі. Ми це бачимо, вже маємо 2-3 місяці, де ми бачимо конкретно, надходження збільшуються не через збільшення ставки, не через, як не жалко, ріст реальної економіки, але через те, що ми закриваємо ці діри.
І якраз, я думаю, це правильний мессидж і на для нашого народу, і мажоритарників вдома. Ми маємо змогу піднести соціальні витрати, соціальні підтримку, соцнорми, в тому числі і середня зарплата через те, що ми нарешті починаємо закривати ці діри, і в тому числі в митниці в майбутньому.
Додатково до цього я хочу звернути увагу на те, що є 201,5 мільйона гривень, які ідуть на освіту, науку, культуру та ЗМІ. Тут, якщо говорити про суми, дуже значні, деякі малі, але значна – це створення та розповсюдження національних фільмів. Ми зараз з вами боремось проти агресії, боремось з пропагандистською політикою великої, дуже багатої, можливо менш багатої сьогодні, ніж вчора, але все одно багатої країни – ворог наш. І це є частина того, що нам потрібно мати якусь можливість, щоб відбиватися.
Наступна велика категорія – 204 мільйона гривень, це охорона здоров'я, пенсійне та соціальне забезпечення. Тут я б хотіла звернути увагу, що 200 мільйонів із цієї суми – це збільшення обсягів видатків МОЗ для придбання цифрових мамографів та ультразвукових діагностичних приладів вітчизняного виробництва – дуже важливо це підкреслювати.
Далі йдеться про 56 мільйон гривень Державного управління. Конкретно що? Конкретно це та сума, яку ми виділяємо на відповідь того, що у деяких наших соціальних працівників дуже добре іде робота з реєстрування народу щодо субсидій на комунальні тарифи. Дехто працює день і ніч, ідуть з дому додому, підписують всіх, і в деяких областях просто шалений позитив, вже у нас вже понад 2,8 мільйона домівок, які вже реєстровані, із 4, які ми очікуємо. Якщо порівняти із фактом того року, у нас по факту отримують десь 480 тисяч домівок, тобто ми у 5 разів вже збільшили. Темпи прискорюються зараз, тому що вже люди розуміють, що вже ось-ось осінь, ось-ось зима, але щоб затримати зацікавленість оцих працівників, ми хочемо мати можливість їх преміювати за їхню величезну роботу в окремих ситуаціях.
Остання сума, яка очевидно значна, і всі розуміють, що вона з кожним бюджетним запитом є більше й більше, це охорона та правоохоронна діяльність – мільярд 249 мільйонів. Із цього частина дійсно іде на МВС, 250 мільйонів із цієї суми іде на підвищення розмірів одноразової грошової допомоги у зв'язку із смертю працівників міліції із застосуванням величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Після дій, які були тут перед Верховною Радою, це питання стало більш гострим і актуальним для нас.
140 мільйонів – це створення тут у регіонах підрозділів патрульної служби. Патрульна служба на сьогоднішній день, я думаю, що тут у нас питань і сумнівів не буде, що це конкретна реформа, яка видна і відчувається кожним з населення, який має будь-який контакт з ними.
Останнє, на що я хотіла б звернути увагу, бо ви маєте цей список, потрібно добавити, що тут є суми, які потрібні, щоб ми з Державною прикордонною службою забезпечили їх пальним, речовим майном і різними способами контролю, біометричними, які потрібно для нашого безвізового режиму. Як ви знаєте, ми всі готуємо до того, щоб 1 січня не було будь-яких можливостей з другої сторони сказати, що Україна не підготувалась, не виконала свої зобов'язання.
Щодо Державної служби надзвичайних ситуацій, крім придбання паливно-мастильних матеріалів для проведення аварійно-відновлювальних робіт на не окупованих територіях Донецької та Луганської областей.
Є ще 62 мільйона модернізації літака АН-26. Ми всі пережили те, що було у нас, коли ми пробували наших громадян забрати з Непалу, із літаками, із різними проблемами, тобто це є вклад в те, що ми бачимо дійсно потрібно в МЧС.
Держприкордонслужбі я не говорила, потрібно підкреслювати 100 мільйонів на інженерно-технічні заходи для побудови нашої так званої "стіни", тобто Східний кордон, який ми мусимо будувати.
Ці зміни обговорені з Міжнародним валютним фондом. Взагалі переконали їх, що тренди, які ми передбачаємо щодо надходження, реальні, не тимчасові, не одноразові, переконали їх, що ми не будемо зловживати змінами до бюджету, не будемо використовувати це, щоб там просто міняти наш бюджет в цілому, але тільки для тих дуже термінових, дуже конкретних і потрібних ситуацій. Тобто я думаю, що якщо в нас буде та стабільність і прогнозованість, яку реструктуризація нам дасть, це є наступний дуже конкретний крок, щоб показати народові, що з нашою і вашою політикою, фіскальною і фінансовою, ми починаємо вже віддавати. Не забирати, а віддавати їм. А далі буде ще, якщо ми це здійснимо з вами.
Щиро дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Які питання будуть, шановні колеги?
ШКВАРИЛЮК В.В. З вашого дозволу. В принципі, ми, пані Міністр, пливемо в одному човні, і ми не маємо ніяких заперечень.
Я думаю, що ми, може, зробимо перерву? І ми би хотіли з вами поспілкуватися. Просто щоб не на загал, тому що тут ми маємо деякі пропозиції цікаві. Хотілося б з вами їх обговорити. І потім ви підете собі по своїх питаннях, а ми запевнимо, що, в принципі, тут у нас немає ніяких категоричних заперечень. Ігор Іванович буде, ми з ним питання узгодимо. Якщо немає заперечень. Дякую.
ЯРЕСЬКО Н.І. Щиро дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Оголошується перерва на 15 хвилин.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Продовжуємо обговорення.
Враховуючи те, що у нас законопроекти надійшли пакетом, як сказала пані Міністр, то я вважаю, що нам зараз можна тимчасово припинити обговорення 3060 і розпочати 3058 і 3056. Тому переходимо до розгляду, як вони стояли по черзі в порядку денному.
Наступне питання для розгляду. Проект постанови Верховної Ради України про забезпечення фінансової стабілізації в країні в рамках виконання програми Міжнародного валютного фонду "Механізм розширеного фінансування", за номером 3056, поданий Кабінетом Міністрів. Слово надається уповноваженому з питань управління державним боргом Міністерства фінансів України Лісовенку Віталію Васильовичу.
Прошу, Віталію Васильовичу.
ЛІСОВЕНКО В.В. Є частина друга статті 18 Бюджетного кодексу, яка говорить про те, що максимальний рівень державного боргу до ВВП визначений як 60 відсотків. Якщо він перевищується, то уряд повинен звернутись до Верховної Ради з відповідним клопотанням щодо двох речей: перше, дозволу тимчасово перевищити цей рівень; і друге, з планом дій щодо повернення до цього.
Уряд по результатам домовленостей з кредиторами направив таке звернення, наскільки я знаю, до Верховної Ради України з проектом постанови, яка вирішує ці 2 питання.
Перше. Пункт другий цієї постанови говорить про тимчасовий дозвіл від Верховної Ради України щодо перевищення такого рівня. І пункт перший говорить про необхідність завершення боргової операції. Пункт третій надає доручення Кабінету Міністрів через 3 місяці після завершення такої боргової операції подати деталізований план повернення цього коефіцієнту до 60 відсотків. Це є предметом цієї постанови. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Це питання розглядалось у нас на підкомітеті.
Слово надається голові підкомітету Гордєєву Андрію Анатолійовичу.
ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, за текстом постанови, яка внесена нам на розгляд, передбачається, якщо дослівно процитувати: "Верховна Рада України постановляє: Кабінету Міністрів України забезпечити виконання правочинів і так далі"
У даному випадку є певна колізія, тому що і Конституцією України, і Бюджетним кодексом України передбачено виключні повноваження уряду забезпечити виконання правочинів державним боргом. Тому за результатами обговорення на підкомітеті, хоча кворуму там не було, але є така пропозиція:
Рекомендувати Верховній Раді України проект постанови 3056 прийняти за основу та в цілому з урахуванням пропозицій, викладених у проекті рішення, яке роздано.
Зокрема у пункті 1 слова "Кабінету Міністрів України забезпечити" замінити словами "взяти до відома, що Кабінет Міністрів України забезпечує".
У пункті 3 після слів "цієї постанови" доповнити словами "але не пізніше 1 березня 2016 року".
Доповнити новими пунктами 4 і 5, згідно з якими доручити Кабінету Міністрів до 1 березня 2016 року надати Верховній Раді України та Рахунковій палаті інформацію про результати вчинення у 2015 році правочинів з державним та гарантованим державою боргом.
І наступне. Рекомендувати Рахунковій палаті здійснити фінансовий аудит і аудит ефективності щодо операцій, пов'язаних із вчиненням відповідних правочинів. Тим самим ми, колеги, з Верховної Ради знімаємо той тягар відповідальності, який є так званий політичний. В чому це полягає? Тому що є Кабінет Міністрів України, який відповідає, згідно з Конституцією і Бюджетним кодексом, за зміст цих правочинів, і є Рахункова палата, яка, згідно з прийнятим нами нещодавно законом, має перевіряти і робити аналіз ефективності цих правочинів. Відповідно ми таким чином доручимо Рахунковій палаті перевірити дії Кабінету Міністрів України.
Прошу підтримати в такій редакції, це піде в зал, для того щоб ми це все одноголосно і одностайно, по можливості, прийняли. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Є у когось питання, зауваження?
ІЗ ЗАЛУ. Немає.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Немає. Враховуючи ситуацію, я пропоную перейти до розгляду питання 3058. Декілька хвилин почекаємо.
Оголошується законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо реструктуризації державного та гарантованого державою боргу та його часткового списання), номер 3058, поданий Кабінетом Міністрів України.
Слово надається Уповноваженому з питань управління державним боргом Міністерства фінансів Лісовенку Віталію Васильовичу.
Прошу, Віталію Васильовичу.
ЛІСОВЕНКО В.В. Дякую. Власне кажучи, це питання теж пов'язане з попереднім. Кабінет Міністрів подає до Верховної Ради ряд законопроектів і постанов, які пов'язані одним і тим же питанням. Цей законопроект один із них. Законопроект передбачає декілька речей, які нам дозволять провести боргову операцію у найближчий час.
Перше, що пропонується, це ввести поняття нового інструменту – "державний дериватив", який під час боргової операції буде наданий нашим кредиторам. І відповідні зміни і доповнення до Бюджетного кодексу вводяться цими пропозиціями. Нічого нового, екстраординарного і додаткового ми не пропонуємо – ми приводимо у відповідність до існуючих прав і обов'язків Кабінету Міністрів і Мінстерства фінансів щодо випуску державних запозичень. І по аналогу до існуючих законодавчих прав і обов'язків ми вводимо такі ж самі до державного деривативу.
Друге питання. Воно є дуже важливим, на наш погляд, це статті 33, 34, 35. Так, 33 і 34 статті. Мова йде про те, що в даний час існує в нашому законодавстві і в міжнародному, згідно з яким у нас випущені існуючі борги і зобов'язання, так званий принцип "pari passu". Він означає, що всі кредитори рівні між собою. Коли ми будемо проводити правочин, то можлива ситуація теоретична, коли хтось із кредиторів погодиться, а хтось, можливо, не погодиться на нашу пропозицію. Таким чином виникне ситуація, коли частина боргу була переведена і обміняна, а інша частина залишилась із старими облігаціями.
Для того, щоб не було юридичної колізії і можливості у тих кредиторів, які не погодились з нашою пропозицією, потім іти в суд і через судові інстанції примусити нас платити, виходячи із принципу "pari passu", у нас є пропозиція ввести пріоритетність цих боргових зобов'язань: ті, хто погодились, і не погодились. Таким чином ми собі забезпечуємо більший комфорт юридичний у цих питаннях. У мене все.
УМАНСЬКИЙ І.І. Просимо підтримати. Дякую.
ЛІСОВЕНКО В.В. Так. Просимо підтримати, але в формулюванні…
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. "Краткость – сестра таланта" у Ігоря Івановича.
ЛІСОВЕНКО В.В. В цілому із скороченою процедурою обговорення, я так розумію.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. У народних депутатів є питання?
КРИВЕНКО В.М. До цього законопроекту є багато запитань, враховуючи, що у нас 2 людини планує йти на зустріч з Президентом і те, що під'їжджає ще 3 людини, тому є пропозиція зараз розглянути зміни до 3060, на якому ми закінчили до перерви, і потім повернутись до розгляду цього питання.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.
Давайте тоді закінчимо розгляд питання.
До слова запрошую голову підкомітету Гордєєва Андрія Анатолійовича.
(Загальна дискусія).
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, щойно надійшло 2 пропозиції, тому давайте порадимось. Щойно ми розглянули питання 3058. Я пропоную, Андрію Анатолійовичу, ви як голова підкомітету висловите позицію підкомітету і приймемо рішення.
Прошу, Андрію Анатолійовичу.
ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, на засіданні підкомітету знову ж таки кворуму не було, але я оголошу пропозицію: рекомендувати Верховній Раді України законопроект 3058 прийняти за основу та в цілому як закон. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Значить, закінчили ми розгляд питань. Є пропозиція повернутись до 2550а, це зміни до Бюджетного кодексу. Уточнена редакція абзацу другого, пункту 2 законопроекту. Там є одне слово, я прошу для стенограми уважно прослухати варіант редакції.
"Тимчасово, до повернення населених пунктів під контроль державної влади, зарахувати до спеціального фонду державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністів України, залишки коштів місцевих бюджетів населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, що обліковуються станом на 01.09.2015 року на рахунках в органах Казначейства України, дозволивши Кабінету Міністрів України відповідно до затвердженого ним порядку спрямувати такі кошти у вигляді субвенції з державного бюджету відповідним обласним бюджетам Донецької та Луганської областей на відновлення об'єктів соціальної і транспортної інфраструктури, житлового фонду та систем забезпечення життєдіяльності, включаючи їх утримання, на території Донецької та Луганської областей, а також їх соціально-економічний розвиток".
Хто за даний варіант, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення прийнято. Дякую. Розгляд питання закінчено.
Законопроект про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" (№ 3060), поданий Кабінетом Міністрів України. Ми закінчили розгляд цього питання, є відповідне рішення, і ми заслухали й підкомітет. Тому я ставлю його на голосування. Законопроект 3060.
ІЗ ЗАЛУ. Воно роздано зі змінами, у вас є на руках.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Проект ухвали роздано. Є табличка із пропозиціями щодо змін показників Державного бюджету на 2015 рік, згідно з законопроектом за реєстраційним номером 3060, і проект ухвали, підготовлений і розданий секретаріатом.
Прошу визначатися. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. Утримався – 1.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Рішення прийнято. Розгляд питання закінчено.
Переходимо до голосування по законопроекту 3056. Це питання було розглянуто, обговорено. Прошу визначатися. Хто за запропоноване рішення по законопроекту за номером 3056, прошу голосувати.
ФЕЩУК С.Л. Озвучене Гордєєвим.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Так, озвучене головою підкомітету Гордєєвим Андрієм Анатолійовичем. Хто за? Хто проти?
ШКВАРИЛЮК В.В. Проти – 1
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Хто утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. Утримався – 1.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Рішення прийнято.
Переходимо до обговорення або, скажемо так, закінчення. Якщо у депутатів є питання щодо розгляду законопроекту за номером 3058, який поданий Кабінетом Міністрів України, прошу висловитись з цього приводу.
ШКВАРИЛЮК В.В. Можна одну хвилину?
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Прошу, депутат Шкварилюк.
ШКВАРИЛЮК В.В. У нас іде депутат, тому що у нього дійсно важлива зустріч з Президентом, то скажіть, будь ласка, у вас є питання до закону?
МАРКЕВИЧ Я.В. Немає.
ШКВАРИЛЮК В.В. То можна ваш голос зараз зарахувати?
МАРКЕВИЧ Я.В. Так, я – за.
ШКВАРИЛЮК В.В. Все. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. У кого є питання?
Прошу, Вікторе Миколайовичу.
КРИВЕНКО В.М. У мене є запитання до цього законопроекту. Вперше, на мою думку, обов'язково уряд, Міністерство фінансів мали б провести з профільним комітетом, бюджетним комітетом, і провести консультації з головами комітетів стосовно умов, на яких ми підписуємо реструктуризацію.
Друга позиція. Мені хочеться зрозуміти, яка мотивація буде в майбутніх урядів України намагатись забезпечувати темпи зростання випереджальні, то по нашим розрахункам для того, щоб ми хоча б за 15 років досягли рівня життя Східної Європи, нам треба рости в середньому 9 – 11 відсотків на рік. Тобто коли зростання більше 4 відсотків, ми будемо сплачувати 40 відсотків маржі у вигляді цього інструменту.
Хочеться зараз почути чесну відповідь. Можливо, треба відключити стенографування цієї історії. Тобто що ми будемо робити? Чи це будуть механізми девальвації, щоб в гривнях чи в доларах це був інший показник. Чи це будуть механізми нового дефолту.
Я чесно кажу, що я не спав 2 ночі, консультації проводив з усіма фахівцями, і для мене це внутрішньо дуже важливе і важке рішення. Особисто я відчуваю, що я буду за це голосувати, виходячи з того, що неголосування – це звинувачення Міністерства фінансів в державній зраді, це звинувачення уряду в державній зраді, це обов'язкова відставка уряду, це розвал коаліції, це перевибори. В цій ситуації з нашим зовнішнім ворогом перевибори – це обов'язково вже не будуть такими мирними, фактично це є війна і розвал держави, і розкол її побільше серйозній лінії, ніж є зараз. Тому у мене 52 на 48 на те, щоб голосувати, але хочеться почути відповідь на запитання, як Міністерство фінансів це бачить і чим воно керувалось, коли такі угоди підписувало? Бо для мене це величезне запитання. І чому не можна було поговорити, взяти ще раз підписку про таємність, ми всі з допусками. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Я не думаю, що нам потрібно виключати стенографування, просто, Віталію Васильовичу, поясніть, будь ласка, публічну позицію Міністерства фінансів.
ЛІСОВЕНКО В.В. Я сподіваюсь, що у всіх роздана презентація, по якій ми повинні пройтися, тому що деякі з вас уже чули нашу доповідь щодо цього, але деякі не чули і Віктор теж, тому давайте, якщо можна, 5-7 хвилин на логіку цієї всієї історії для того, щоб зрозуміли, навіщо ми це приймаємо.
Слайд № 1 називається "Боргова операція". Початок року, ситуація погіршується, і всі, і уряд, і МВФ, і всі інші розуміють, що та програма МВФ, яка існує і допомога від партнерів, вона недостатня для того, щоб наша ситуація покращилась. Ситуація дуже різко почала погіршуватись. В першу чергу, внаслідок агресії і всіх наслідків. Тому була проведена робота щодо калькуляції, яка у нас "платіжна діра" на наступні 4 роки. Сума такої "діри" становить 40 мільярдів доларів – це щонайменше.
Наступне питання: яким чином ми закриваємо цю "діру"? Три джерела.
Перше. 17,5 мільярда – це програма фонду. 7,3 – це допомога від країн‑партнерів, Світового банку, ЄС і так далі. Залишається 15,3…
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Віталію Васильовичу, завершуйте, будь ласка, думку. І якщо ні у кого не буде питань, перейдемо до голосування.
Шановні колеги, є ще у когось запитання до доповідача? Немає. Дякую.
Шановні колеги, пропонується підтримати озвучене головою підкомітету…
ГОРДЄЄВ А.А. У мене не питання, а репліка.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Прошу.
ГОРДЄЄВ А.А. Справа в тому, що це піде в стенограму. Я впевнений в тому, що не тільки Віктор Кривенко не спав 2 ночі, а весь комітет працював і обдумував цю боргову операцію. Тому ми всі солідарні з тобою, Вікторе, але так само розуміємо всю навантаженість суспільну і політичну на нас, і тому ми підтримуємо і голосуємо, аби не звинуватили в державній зраді Міністерство фінансів.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.
Пропонується підтримати озвучене головою підкомітету Гордєєвим та роздане рішення, а саме: рекомендувати Верховній Раді України проект постанови 3058 прийняти за основу та в цілому з відповідними пропозиціями комітету. Прошу голосувати за дану пропозицію. Хто за? Хто проти?
ШКВАРИЛЮК В.В. Проти – 1.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Хто утримався?
ШКВАРИЛЮК В.В. Утримався – 1.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Рішення прийнято. Дякую.
Порядок денний вичерпано. Дякую всім за роботу. До зустрічі, шановні колеги.