Стенограма підготовлена
Відділом стенографування
Управління технічної роботи з документами
Апарату Верховної Ради України
СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
5 серпня 2015 року
ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати, запрошені! Зареєструвалось 17 народних депутатів членів комітету, на засіданні присутні більше половини від загальної кількості членів комітету. Кворум є, засідання оголошую відкритим.
Прошу Василя Васильовича Амельченка здійснювати підрахунок результатів голосування рішень комітету.
Я хотів би всім подякувати за те, що знайшли можливість бути присутніми на цьому засіданні.
І до слова запрошую Івана Івановича Крулька, щоб він повідомив для всіх присутніх приємну новину.
КРУЛЬКО І.І. Дякую, Андрію Васильовичу.
Дійсно, новина приємна. Сьогодні Президент підписав Закон "Про Рахункову палату", який ми з вами разом опрацьовували. Буквально відповідно до нашого попереднього рішення відразу після того, як закон набере чинності, а він буде опублікований на тому тижні опублікований в газеті "Голос України", ми відразу ж розпочинаємо конкурс. Конкурс буде продовжуватись майже до кінця серпня. Після цього ми на початку вересня розпочнемо розгляд всіх пропозицій і відбір членів Рахункової палати.
По закону, після того, як закон набере чинності, у нас буде 2 місяці для того, щоб сформувати склад Рахункової палати, який ми мусимо представити на розгляд парламенту. Це буде приблизно жовтень. От такі у нас перспективи роботи на найближчий час. Дякую за увагу.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Я думаю, що всім це дуже приємно. Переходимо до роботи.
Щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Є пропозиція 2 перерозподіла включити до порядку деного.
Будь ласка, Мінпаливенерго і Міносвіти представте питання.
ПРЕДСТВАНИК МІНПАЛИВЕНЕРГО. Уважаемый Андрей Васильевич, уважаемые члены комитета, прошу включить в повестку дня перерозподіл бюджетних коштів з статті бюджету реструктуризації вугільної галузі на зарплатню шахтарів на даний період.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Міносвіти.
ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Дякую, шановні колеги, у нас один перерозподіл. Це перерозподіл з загальної міжнародної програми, це 220.13.70, на програму по Антарктиді. Це такий перерозподіл, нам там треба розрахуватись, тому що виникла курсова різниця. Якщо цього не зробити, то будуть судові позови, і ми більше втратимо грошей. Я сподіваюсь на вашу підтримку. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Є пропозиція додати тільки ці 2 питання до порядку денного. А також закон 2315а розглядати після 27-ої статті. Інші пропозиції є? Немає. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення приймається. Дякую.
Тепер щодо першого пункту порядку денного. Слово надається Левченку Юрію Володимировичу.
Будь ласка, Юрію Володимировичу.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Товариство, перелік доволі короткий, 25 законопроектів, якщо будуть у когось якісь питання, прошу озвучити, щоб їх виключити зі списків та перенести. Якщо немає питань, прошу підтримати і проголосувати за перелік. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Є питання чи пропозиції у членів комітету? Немає. Тоді хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення приймається.
Друге питання щодо законопроектів, що мають вплив на показники бюджету. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення приймається одноголосно. Дякую.
Друге питання. Ми його перенесли, це законопроект за номером 2315а про підготовку до другого читання проекту закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо експерименту в Одеській, Волинській та Львівській областях з фінансування реконструкції, поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення.
Слово надається Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.
Будь ласка, Костянтине Євгеновичу.
ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Андрію Васильовичу, шановні колеги, шановні гості! Ми з вами пам'ятаємо прийняття цього законопроекту в першому читанні, я хочу звернути вашу увагу на головні доопрацювання, які відбулись за цей час.
До Комітету з питань бюджету у встановлені строки надійшла 21 пропозиція народних депутатів. За підсумками опрацювання таких пропозицій у підкомітеті за участю представників Адміністрації Президента та Міністерства фінансів пропонується в остаточній редакції законопроекту з урахуванням рішення комітету від 15 липня зафіксувати строк дії експерименту з 1 вересня 2015 року до 1 січня 2017 року безпосередньо у тексті законопроекту, конкретизувати термін "митні платежі", а саме: мито, акцизний податок звезених підакцизних товарів, ПДВ звезених товарів.
Включити до експерименту Чернівецьку область щодо фінансового забезпечення поточного ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення Н 10. Передбачити доручення уряду, затвердити методику розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів у територіальному розрізі з урахуванням факторів, що впливають на обсяги таких платежів, а також щомісячно інформувати Верховну Раду України, Президента та Рахункову палату про реалізацію експерименту.
Доповнити словами "як виняток" з положень частини 2 статті 29, статті 69 частина 1 і частини 2 статті 85, статей 87, 91 цього кодексу. Замінити слово "фінансування" словами "фінансове забезпечення" і внести необхідні редакційні та техніко-юридичні уточнення.
Слід зауважити, що в окремих пропозиціях передбачається поширити експеримент на деякі інші області, зокрема Житомирську, Закарпатську, Миколаївську, Тернопільську, Херсонську. Міністерство фінансів вважає, що відповідне питання доцільно розглядати після отримання позитивного результату від запровадження експерименту у передбачених законопроектом областях.
Таким чином комітету пропонується підтримати наступне рішення. Врахувати 7 пропозицій, врахувати частково 6 пропозицій, відхилити 8 пропозицій та рекомендувати Верховній Раді України законопроект 2315а прийняти в другому читанні та в цілому як закон з урахуванням підтриманих пропозицій у запропонованій остаточній редакції, яка викладена у порівняльній таблиці до законопроекту.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Костянтине Євгеновичу.
Слово надається народному депутату, Представнику Президента України у Верховній Раді України Кубіву Степану Івановичу.
КУБІВ С.І. Шановні колеги народні депутати, шановний Андрію Васильовичу, шановні запрошені, представники уряду! Я вдячний членам комітету, які брали участь у роботі підкомітету, де протягом години проходила дискусія. В результаті цієї дискусії одноголосно був підтриманий законопроект, внесений Президентом України, щодо експерименту в Одеській, Волинській та Львівській областях з фінансування реконструкції, поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення.
І друге, що ті пропозиції, які голова підкомітету щойно озвучив, прийняті до відома і будуть передані відповідно до Адміністрації Президента та до уряду для забезпечення як формули, так і джерел фінансування експерименту.
Третє, що було сказано, що рекомендації народних депутатів Верховної Ради щодо розширення експерименту на інші області прийняті до відома і будуть передані у письмовій формі до Адміністрації Президента, особисто Президенту для використання даного експерименту з розширенням на інші запропоновані області, які були озвучені головою підкомітету. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Степане Івановичу.
Слово надається заступнику Міністра фінансів Маркаровій Оксані Сергіївні.
Будь ласка, Оксано Сергіївно.
МАРКАРОВА О.С. Дуже коротко. В цілому звичайно підтримуючи даний експеримент, ми хотіли б звернути увагу всіх депутатів на те, що наші індикативні показники для всіх митниць є індикативними щомісяця для всієї митної системи України. Чіткої розбивки окремо по кожній митниці раніше нами не планувалось. Відповідно що таке 50 відсотків від прогнозованих надходжень і що буде їх перевищенням, то це питання досить дискусійне.
Тому наша пропозиція: підтримуючи експеримент у визначених областях, запровадити його, подивитись на результати і тільки тоді вже поширювати на решту областей для того, щоб ми дійсно не порушили, по-перше, між різними митницями різних областей баланс надходжень, а по‑друге, щоб ми подивились дійсно яким чином цей експеримент буде працювати. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Слово надається Кривенку Віктору Миколайовичу.
КРИВЕНКО В.М. Доброго дня, шановні колеги! У нас на підкомітеті була тільки одна дискусійна поправка. От, я розумію, що 15-а поправка і 20-а Тетяни Острікової врахована, 21-а поправка, ми взяли час на те, щоб між засіданнями підкомітету і комітету більш детальніше розібратись чи наполягаємо на ній чи не наполягаємо. Розібрались – наполягаємо. Суть проста, що по методиці, по визначенню індикативів ми зазначили зокрема окремі факти (ми їх обговорювали під час засідання підкомітету) – це убезпечити голів обласних адміністрацій від ручного впливу на встановлення індикативу. Суть дуже проста: хтось може когось покликати, сказати: друже мій, якщо треба такий індикатив, і ти перевищення даси на таку компанію, то все буде нормально, якщо вдвічі збільшимо і у нас виявиться, що мало губернаторів голів адміністрації є дуже неуспішними, а хтось один чи два виявиться дуже успішними, бо їм занизять. Тому тут не було суперечок таких, і Адміністрація Президента…
ІЗ ЗАЛУ. Ми не заперечуємо.
КРИВЕНКО В.М. Щоб ми 21-у поправку врахували і в такому вигляді винесли в зал. Якщо за цей час у уряду сформується якась альтернативна думка, він завжди може ініціювати її на підтвердження.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Іщейкін.
ІЩЕЙКІН К.Є. Дійсно, на підкомітеті було прийнято таке рішення, тому я прошу після узгодження Віктора Кривенка з пані Остріковою, щоб у разі прийняття законопроекту рекомендувати Кабінету Міністрів у методиці розрахунку щомісячних індикативних показників надходжень платежів враховувати фактори, що впливають на обсяги таких платежів, зокрема переліченій пропозиції № 21 народного депутата Острікової з наступним урахуванням Комітету з питань бюджету.
ПАВЕЛКО А.В. Підкомітет підтримує?
ІЩЕЙКІН К.Є. Підтримує.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Представник Президента.
КУБІВ С.І. Я хотів погодитись з головою підкомітету, що в разі прийняття законопроекту рекомендувати методику. І це має бути однозначно, тому що зміни інші тут не можуть бути. Дякую.
КРИВЕНКО В.М. Я вибачаюсь, саме в тіло закону ця 21-а поправка.
КУБІВ С.І. Ми не можемо зараз в тіло закону, рекомендації в законопроекті Президента змінювати її форму. А в разі прийняття це буде.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Іване Івановичу.
КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, мене дивує одне питання. Ми фактично врахували всі області, куди ще додали Чернівецьку область, які мають кордон з країнами Європейського Союзу. Ви маєте тільки Закарпатську область, яка має найбільший кордон. Що у нас на Закарпатті все гаразд з дорогами? Ні! Це дуже важливо. У нас там перехід, це Словаччина, Угорщина, Польща і Румунія.
У мене є пропозиція. У проекті закону до другого читання міститься поправка № 17 народного депутата Чижмаря Радикальної партії. Я не дивно, я хочу підтримати цю поправку, поставити її на голосування, і щоб ми включили сюди Закарпатську область. Таким чином всі ті області, які мають кордон з Європейським Союзом будуть включені до цього закону, і це буде логічним, абсолютно правильним і справедливим.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.
ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, коли ми вивчали показники перевиконання по різним областям, то Херсонська область взагалі більше 200 мільйонів дала перевиконання. Про що я кажу? Зрозуміло, що зараз є думка Президента, є його бачення, але питання в іншому. Нашої поправки, яка передбачає виділення коштів для Херсонщини, ми не побачили. Але якщо ми зараз підемо по такому шляху, то ми загубимо один одного. Тому є пропозиція. Я з групою народних депутатів піду до Президента, будемо відстоювати свою позицію. Якщо буде думка Президента підтримати таку пропозицію, щоб ми в залі її підтримали, тобто щодо Херсонської та Миколаївської областей. А так давайте підтримаємо цей законопроект. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Сергію Ярославовичу.
РУДИК С.Я. Дивіться, внесений законопроект Президентом. Внести зміни, наскільки я розумію, може тільки Президент. У нас є Оксана Продан, яка підійшла до Президента під час його виступу у Верховній Раді України і зробила достатньо сміливий вчинок на відміну від деяких моїх колег з інших політичних сил, які представляють Буковину. Так само, як і мої колеги, ми домовлялись, голосуючи за виділення 700 мільйонів, сподівання, що у наступному році на трасу Черкаси – Кіровоград теж будуть виділені кошти, за які можн6а буде відремонтувати дуже важкі дороги. Але в даному випадку завдяки Оксані Продан, яка зараз виступить, ми це зробили. Що заважало дійти до Президента представникам Закарпатської області, мені невідомо. Є нормальна позиція, тому, коли ми обговорювали цей законопроект в першому читанні, я утримався від голосування, зараз я голосую "за" і закликаю колег підтримати.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Оксана Продан.
ПРОДАН О.П. Я дуже дякую Сергію за рекламу і звертаюсь до членів комітету з відповіддю того, про що говорив пан Крулько.
Дивіться, ми всі в залі проголосували за першу редакцію, що включає 4 області. Таблиця, яка нам роздана, включає в себе в першому читанні тільки 3 області. І тому виникають питання. Перша редакція проголосована 4 області. І я б дуже просила б зараз вас, Андрію Васильовичу, всіх присутніх тут членів комітету, я розумію, що секретаріату складно працювати, він не дуже хоче брати на себе якусь відповідальність, але я як народний депутат голосувала за 4 області, тому я не подавала поправку по Чернівцям, тому що в першому читанні мало бути 4 області. Якщо ви як депутати приймаєте, що ми голосували в першому читанні 4 області, тоді знімаються всі питання по Закарпаттю і по всім іншим областям, бо ми говоримо, що ми проголосували те, що вніс Президент. Президент запропонував у кінцевій редакції, про що говорив Степан Кубів, коли представляв проект, саме 4 області. Це одна частина.
І інша частина. Я хочу відповісти конкретно стосовно Закарпаття. На сьогодні ми знаємо, що всі основні дороги, про які йдеться в цьому експерименті, будуть ремонтуватись, проводитись капітальний ремонт за кошти ЄС саме в Закарпатській області. Є великий договір між Україною і Європейським Союзом, і там ідуть мільярди на фінансування саме Закарпатської області. Тому Закарпаття не підтримали в тій частині, тому що там будуть європейські гроші. Я дуже дякую членам комітету за підтримку.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, пане Віктор. Вже прийняли рішення?
КРИВЕНКО В.М. Я ще не розібрався. Можна вносити поправки в президентський законопроект, якщо людина наполягає на поправці, на її вагомості, якщо зал її підтримає, тоді поставити на підтвердження.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, представник Мінфіну. Оксана Сергіївна.
МАРКАРОВА О.С. Якраз стосовно методики позиція уряду саме так звучало формулювання. У разі, якщо цей закон буде прийнятий, тоді вже рекомендувати Кабінету Міністрів внести зміни до методики індикативних цифр, а не включати це все в закон.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Олександр Шевченко.
ШЕВЧЕНКО О.Л. Доброго дня, шановні колеги народні депутати! Я хотів сказати, що попереднього комітету я не голосував чи був проти, я не пам'ятаю цієї ініціативи Адміністрації Президента, проголосував в залі "за", тому що мене багато моїх колег просило і переконувало, що треба експеримент підтримати, але хочу все ж таки сказати про декілька моментів.
Оцей індикатив – це є "мертвонароджена дитина". Буде конкретний процент з доходу, тоді буде це все добре. Якщо хтось буде там щось визначати, то це елемент якоїсь такої централізації, знову елемент якогось ручного управління. Повинен бути відсоток з доходу. Перше.
Друге. Я сприймаю такий підхід до будівництва доріг, як елемент децентралізації, тому що він таким чином якось зменшує тиск Укравтодору, якихось інших організацій, з якими стикається кожен, хто будує дороги.
Хочу сказати, що коли будуть правки до цього закону, то я переконаний, що потрібно зразу визначити конкретно, які дороги мають бути відремонтовані по всій Україні.
З того, що я бачу, негативи в цьому законі, це те, що не всі області приймають, але буду підтримувати експеримент, тому що в кожній області існує регіональна митниця.
Тому, ще раз підкреслюю, повинна приймати участь кожна область, відсоток з доходу з митниці, і найголовніше, щоб в експерименті приймали участь всі області, і були визначені в залежні приблизно від об'єму збору коштів ті дороги, які… Скажімо, Київська область збирає величезну кількість грошей, то відповідно вона повинна мати при виділенні коштів найбільшу кількість доріг. Оце і треба визначити конкретно: які дороги, який термін. А не щоб було так, що якийсь губернатор сильніший, то він тягне до своєї області, хоча дорога визначена загальною. Це має бути у відсотковому плані до тих коштів, які збираються. Одним словом, має бути простота цього закону.
А в цілому, я думаю, що ініціатива добра, це перший крок децентралізації і знищення цього злочинного Укравтодору. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Сергію Івановичу.
МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги, я хотів чисто технічно. У нас в термінології використовується перевищення доходів над видатками, що раніше використовувалось перевиконання планових надходжень. Ми вводимо новий термін "перевиконання індикативів". І що таке індикатив? Це 120 відсотків виконання, тобто перевищення 120-и відсотків, умовно визначимо, планових надходжень, чи як? Тобто нам потрібно буде виписувати. В загально прийнятому розумінні індикатив – це не є послугою.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Оксано Сергіївно.
МАРКАРОВА О.С. Справа в тому, що у нас якраз в плануванні і доведенні завжди користувались саме цим показником. Тобто індикатив – це наш прогноз. Колеги, я прошу просто звернути увагу, що надходження митниці не має обов'язку чи ще чогось використовуватись саме для доріг, і цей закон в даному випадку запроваджує експеримент. Експеримент не може бути чимось таким, що поширене: а) на всі області; б) на всі надходження. Тобто це дійсно експеримент, і я сподіваюсь, що дороги у нас будуть в подальшому фінансуватись нормальним способом.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Вікторе Михайловичу.
ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, спочатку принципове зауваження. Те, що колега говорить про інші області, має логіку. Чому? Зараз 3 області ставляться в привілейоване становище, інших це не пече.
Друге питання. А як ви збираєтесь тендер проводити? Хто збирається будувати дороги, коли ви не знаєте, у вас є гроші чи немає, бо бюджет гарантує вам гроші, а тут треба перевиконати план. Скажіть, будь ласка, як ви тендер проведете, на яку ділянку роботи? Друзі, в Конституції в 95 статті записано, що виключно Законом "Про бюджет" визначається розмір і цільове призначення видатків. Візьміть в руки закон. Це що, бюджет?! Ми не бюджет змінюємо. Те, про що говорив Олександр, про ту норму, вона була б правильною, якби вона була включена до бюджету. І не прямо передбачало, бо це гарантоване фінансування.
Друзі, бюджет не може обіцянками … взагалі, бо ви берете зобов'язання перед бізнесом і не маєте ресурсу оплатити. Тому я вважаю, що цей закон приймати не можна. Якщо треба будувати дороги в Рені, в Чернігові, в Херсоні, включайте їх в бюджет. Прямо в бюджеті передбачайте це фінансування.
ПАВЕЛКО А.В. Ще є пропозиції?
Підводимо риску. Є 3 пропозиції. Перша пропозиція, яка була озвучена головою підкомітету Іщейкіним з поправкою, яка була оголошена.
Друга пропозиція. Це поставити на підтвердження 21-ї поправки.
І третя пропозиція. Це повністю відхилити законопроект.
Йдемо по порядку. Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Іщейкіним Костянтином Євгеновичем та народними депутатами рішення, зокрема, перше, рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 2315а прийняти у другому читанні та в цілому як закон у запропонованій редакції, викладеною Комітетом з питань бюджету у порівняльній таблиці до законопроекту.
Друге. У разі прийняття законопроекту рекомендувати Кабінету Міністрів зробити розрахунок щомісячних індикативних показників та надходжень митних платежів у територіальному розрізі та врахувати фактори, що впливають на обсяги таких платежів. Зокрема перелічена пропозиція народного депутата Острікової з наступним інформуванням Комітету з питань бюджету та вжитих заходів.
Будь ласка, прошу голосувати. Хто за дану пропозицію? За – 10. Хто проти? Проти – 2. Хто утримався? Утримались – 3. Рішення приймається. Дякую.
Переходимо до наступного питання порядку денного. Про погодження передачі бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів України за бюджетною програмою "Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів України", головним розпорядникам коштів державного бюджету…
(Шум у залі).
ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція все-таки розглянути перерозподіли 2 міністерств, потім ДФРР і так далі. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Рішення приймається.
Будь ласка, доповідайте, Мінпроменерго.
ПРЕДСТВАНИК МІНПАЛИВЕНЕРГО. Уважаемый Андрей Васильевич, уважаемые члены комитета, Минтоплива обращается в бюджетный комитет с просьбой о перерозподілі коштів із статті 330 … (не чути) на збільшення … (не чути) на підставі розпорядження Кабінету Міністрів № 784-р від 5 серпня.
Ці гроші будуть стовідсотково спрямовані на виплату заробітної плати шахтарям. Это связано с тем, что в этом году убытки составили ... (не чути). Если мы посмотрим по отношению к 2014 году эти же цифры, то мы уменьшили затраты на себестоимость на 137 миллионов, в то же время за счет увеличения цены увеличили реализацию. Но в то же время из-за боевых действий с 26 января по первые числа мая шахты не работали, и при всем при этом мы потеряли более миллиона тонн добычи и продолжаем терять, потому что за последние 10 дней за счет обстрелов в Луганской области обесточены Первомайскуголь и Лисичанскуголь в течение 4 дней. И даже при всех наших усилиях мы потеряли 450 гривен только при реализации.
Поэтому это единственный способ. Почему мы решили взять деньги из реструктуризации? Потому что эти деньги были предусмотрены по программе консервации шахт. В связи с тем, что программа правительством пока не принимается, она находится на рассмотрении, поэтому мы эти деньги можем забрать с реструктуризации и заплатить деньги шахтерам, тем более в преддверии Дня шахтера. Спасибо за внимание.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Вікторе Михайловичу.
ПИНЗЕНИК В.М. У мене одне питання. Я читав на днях інформацію з преси про те, що завезли південноафриканське вугілля. По якій ціні купили це вугілля з базисом поставки в порту Одеси, тобто без ПДВ?
ПРЕДСТВАНИК МІНПАЛИВЕНЕРГО. Виктор Михайлович, покупал частник, эта компания привезла 75 тысяч тонн в Одессу. Я не знаю, по чем они купили, но по той информации, которая у меня была, цена колебалась в районе 65 долларов на базовые показатели 5 500.
ПИНЗЕНИК В.М. А ви купували минулого року?
ПРЕДСТВАНИК МІНПАЛИВЕНЕРГО. Минтопэнерго до сих пор не подписало ни одного контракта по импорту. Почему не подписало? Я не знаю.
ПИНЗЕНИК В.М. А минулого року по скільки ви платили?
ПРЕДСТВАНИК МІНПАЛИВЕНЕРГО. В прошлом году ровно 20 долларов, по-моему. Я не готов сказать точную цифру.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Миколайовичу.
КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги, дивіться, тут дуже небезпечне рішення. Відроджуємо цю мегакорупційну схему, яку Міністерство фінансів тільки "вбило". У нас було 12 мільярдів на компенсацію зарплат. Всі знають, як це робиться. Ти береш і завищуєш собівартість, робиш все, що завгодно, переганяєш гроші, і тільки на суму заборгованості по зарплаті… От на все є гроші: і підрядникам заплатити, всі ремонти поробити. Досі 12 мільярдів гривень "з'їдала" ця програма.
Тому, з одного боку, нам забули сказати про каски, і що "мы сейчас шахтеров приведем и покажем, что конкретно вы виноваты", але для мене це… Ці півмільярда десь є, просто вони вийшли у вигляді переплат, по постачанням.
Тому питання до вас. Чи можна якось вичленити саме ті шахти, які простоювали через військові дії? Щоб у нас тут не було шахт, які просто хочуть "світлого минулого" з 2012 року, коли ця схема просто процвітала.
ПРЕДСТВАНИК МІНПАЛИВЕНЕРГО. Мы, конечно же, учтем все эти замечания.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, голова підкомітету Горбунов Олександр Володимирович.
ГОРБУНОВ О.В. Є пропозиція підтримати встановлене розпорядженням уряду від 5 серпня перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Мінпаливенерго на 2015 рік в сумі 500 мільйонів гривень. Прошу підтримати.
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Вікторе Михайловичу.
ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я хотів би привернути увагу до тих питань, які нам потрібно буде розглядати. Я задавав питання чому? Від "безделья" взяв калькулятор. Наводять дані, що добуто 1,9 мільйона тонн вугілля. Видатки – 3 мільярда 973, але зверніть увагу на інше – собівартість видобутого вугілля 100 доларів. Це ж тільки собівартість!
Чому я згадав про закупівлі? Друзі, а може нам краще платити зарплату шахтарям і не добувати вугілля? Я тільки хочу привернути увагу. Мене тільки трошки дивує, що Мінвуглепром не реагує, і Мінфін спокійно реагує на такі речі. Це ваші проблеми чи не ваші? Що проблема тут не буде розв'язана, проблема тут не в шахтарях.
ПРЕДСТВАНИК МІНПАЛИВЕНЕРГО. Виктор Михайлович, вы абсолютно правы. Данные поданы на утверждение правительства, помимо трех шахт, которые уже в этом году преданы на закрытие, оно предусматривает 11 шахт либо закрытие либо консервация. Более того, в 2016 году, если я к тому времени буду, то я буду инициировать еще минимум 10 шахт ставить на закрытие. Конечно же из 35 шахт, которые находятся на подконтрольных нашим правительством территориях, скажем так, экономически активных шахт насчитывается 23-24. Те шахты, которые являются экономически целесообразными, их 12-13.
Но чудес не бывает. Эта проблема накапливалась 24 года. Все шахты будут выставлены на приватизацию, и одна из главных идеологий – их либо продать, либо отдать в аренду за 1 гривну – любым путем, лишь бы убрать из госбюджета. Но можно говорить только об одном тогда, когда что-то делать, а если программа не принимается, шахты не закрываются. Даже по этим 11 шахтам мы получили согласие и поддержку продажи, но на 4 листах Одесская обладминистрация поддержала (я извиняюсь!). Поэтому конечно же те шахты, которые не могут добывать, и они выработали, если пишут, что запасы угля 15 миллионов, а некоторые народные депутаты говорят, что давайте не закрывать шахты, у которых остались балансовые запасы. Так вот, как можно добывать уголь при мощности пласта 50 сантиметров? Во всем мире меньше метра вообще в принципе...
КРИВЕНКО В.М. Я вибачаюсь. У мене коротка пропозиція. Я 5 років працював на Південмаші, 8 місяців борги по зарплаті. Хто для нас важливіший? Це таке ж саме державне підприємство, як і шахти. Так, може, все ж таки пустимо ці гроші на погашення боргів по зарплаті по Південмаші, щоб у нас залишилась ракетно-космічна галузь? Чи просто ці люді інтелігентні, вони не перекривають дорогу, не б'ють касками, так ми видамо їм каски.
ПРЕДСТВАНИК МІНПАЛИВЕНЕРГО. Поверьте мне, что Минтопливэнерго не имеет никакого отношения к организации митингов. По крайней мере, мне это не известно.
Поэтому конечно же развязывать эту проблему необходимо, но без решения правительства, без принятия программы, без поступательного решения этих проблем решить это за полгода невозможно. Естественно, если предприятие не может экономически добывать уголь, то по закону о предприятии, пункт № 1 гласит: цель предприятия – получение прибыли. Но если эта проблема затягивалась 23 года, мы ее можем решить за полгода? Естественно нет!
Лично моя позиция: либо продать, либо сдать в аренду, либо еще что-то. И поверьте мне, за 4 месяца работы я не нашел ни одного инвестора. Если у народных депутатов есть заинтересованность вкладывать средства в шахты, которые находятся от активных боевых действий – пожалуйста.
ПИНЗЕНИК В.М. А яка шахта була виставлена?
ПРЕДСТВАНИК МІНПАЛИВЕНЕРГО. Все шахты уже на сегодняшний день мы передаем Фонду госимущества.
ПИНЗЕНИК В.М. Скажіть мені, що я маю почитати, щоб зрозуміти, що ви виставили шахту на продаж? Де інформація?
ПРЕДСТВАНИК МІНПАЛИВЕНЕРГО. На сайте Минтопэнерго есть уже предварительные...
ПИНЗЕНИК В.М. Офіційно ви ж не пропонували.
ПРЕДСТВАНИК МІНПАЛИВЕНЕРГО. На всех пресс-конференциях, на всех "круглых столах" мы говорим, что кто готов, мы готовы рассмотреть.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Андрію Анатолійовичу.
ГОРДЄЄВ А.А. Перше питання. Чому сьогодні виникло питання? Я поясню, чому я запитую. Коли ми приймали цей бюджет, то ми задавали питання Мінпаливенерго саме по цій програмі "реструктуризація", і ви казали, що це конче необхідна програма, видатки по ній так необхідні, що просто "кінець світу". Пройшло буквально 3 місяці, у нас залишився законопроект, тепер ви знову з цієї програми забираєте знову у ту саму прірву. Уже сьогодні 8 місяць, я розумію, що чим більше ми балакаємо тут, то все одно треба платити зарплату, а коли ми уже якісь конкретні кроки зробимо?
ПРЕДСТВАНИК МІНПАЛИВЕНЕРГО. Я по порядку отвечу. Первое. 3 месяца назад я как раз был у вас на бюджетном комитете и говорил о том, что если мы не примем программу...
ГОРДЄЄВ А.А. Это же вы, не мы!
ПРЕДСТВАНИК МІНПАЛИВЕНЕРГО. Я прошу прощения, я не член правительства, я могу только инициировать эту программу. Как я сказал, мы уже получили десятки согласий. Я сказал на заседании комитета о том, что приду к вам не позже, чем через 3 месяца опять с тем же вопросом. Вот прошло 3 месяца, и опять я у вас.
Поэтому если не будет принята программа, если не будет конкретных действий по закрытию этих шахт, то этих денег опять хватит максимум на 2‑3 месяца. Я же доложил, что увеличили цену на 745 миллионов гривен за это время, уменьшили убытки на 137 миллионов и знаем, как еще уменьшить убытки на 78 миллионов. Поэтому конечно же стратегическая цель должна быть либо продажа, либо аренда, либо закрытие, потому что оно не перспективное.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Костянтин Павлов.
ПАВЛОВ К.Ю. Я просто скажу свое мнение на этот счет. Первое, что вы сказали, вы просили поддержку в плане закрытия шахт, и вы ее не получили, но вы ее "продавили". Часть народных депутатов присутствующих здесь этого не скажут, но они точно согласны с моим мнением. Это раз.
И второй момент. Вы говорите о том, что вы будете инициировать закрытие шахт, то вы породите еще большую проблему. Их просто махом закрывать нельзя, потому что вы породите массовую безработицу, которая выльется в массовые протесты. Вы этих людей, поверьте, не остановите, вы с ними так, как я, не знакомы. Это второе.
И что касается третьего момента. Вы говорите, что на всех пресс-конференциях вы всегда говорите о том, что вы готовы продать, передать и так далее. Существует определенная процедура подготовки объектов передачи в концессию, в аренду или продажи, поэтому просто говорить на пресс-конференциях о том, что вы готовы, этого мало. Правильно говорит Виктор Михайлович: просто говорить об этом не нужно, нужно готовить объекты к этим процедурам, не больше и не меньше.
Поэтому просто пожелание: не просто говорить, а проводить определенные процедуры для того, чтобы привлечь иностранного инвестора, украинского инвестора. Павлоградуголь существует не так далеко, там пласты тоже есть по добыче и по полметра, но она на сегодняшний день рентабельная и выгодная, и она не требует дотаций государственного бюджета. Это четвертое.
ПАВЕЛКО А.В. Спасибо.
И подводим черту. Я помню, что такое же было у нас горячее обсуждение в зале, когда мы предлагали прямо в зале увеличить на 250 миллионов, и мы не увеличили, оставили на 400, а предлагали 650. Мы все видим, что Игорь Николаевич с нами откровенен, и мы видим, что он в комитете работает открыто и у нас есть все возможности довести нашу позицию до Минтопэнерго для того, чтобы в дальнейшем мы искоренили практику дотации. Уверен, что все это понимают.
Есть 2 предложения: поддержать и не поддерживать. По мере поступления, первой была предложена главой подкомитета Горбуновым Александром Владимировичем поддержать данный вопрос.
За результатами розгляду зазначеного питання пропонується рекомендувати комітету підтримати встановлене розпорядженням уряду від 5 серпня перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Мінпаливенерго на 2015 рік в сумі 500 мільйонів гривень. Прошу головувати. Хто за? Хто проти? Проти – 1. Хто утримався? Утримались – 4. Рішення приймається.
ПРЕДСТВАНИК МІНПАЛИВЕНЕРГО. Спасибо большое, Андрей Васильевич, большое спасибо народные депутаты, я буду очень рад встретиться с любым из вас по конкретным предложениям по тем вопросам, которые поднимались.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Наступне питання. Міносвіти – Дерев'янко Олег Валерійович.
ДЕРЕВ'ЯНКО О.В. Шановні народні депутати, технічне питання дуже важливе по Антарктиді. Питання виникло чому? Я дуже швидко, щоб не забирати часу. Питання виникло тому, що фактично, коли планувався бюджет, не було заплановано, що буде зростання курсу, і не було заплановано, що відміняться там аукціони і треба буде рахувати по ринковому курсу питання. Тому велика курсова різниця. І фактично це 4 мільйона курсової різниці.
Ми, звісно, намагалися знайти додаткове фінансування, щоб не скорочувати інші наукові програми. Але розуміючи ситуацію в Україні, то треба рухатися в рамках наявних бюджетів. Тому скорочуємо інші наукові програми задля того, щоб виконати цю, тому що вона міжнародна. У нас є міжнародні зобов'язання, і у нас є величезні перспективи, як у однієї з країн, що входить в 20-ку країн, які активно працюють в Антарктиді.
ІЗ ЗАЛУ. Підтримуємо.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, голова підкомітету.
ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, я прошу підтримати розпорядження уряду від 29 липня за номером 772-р про перерозподіл видатків державного бюджету і прошу вас проголосувати.
ІЗ ЗАЛУ. Підтримати.
ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція підтримати, хто за, прошу голосувати? Хто проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.
Переходимо до наступного питання. Ми проголосували за зміни порядку денного, переходимо до третього питання порядку денного. Про погодження розподілу коштів Державного фонду регіонального розвитку за адміністративно-територіальними та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку (розпорядження Кабінету Міністрів від 17.07.2015 за номером 766-р із змінами від 30.07.2015).
Доповідає заступник Міністра регіонального розвитку Абрамовський Роман Романович. Будь ласка.
АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Добрий день, шановний Андрію Васильовичу, добрий день, шановні народні депутати. Інформую, що відповідно до 24 статті Бюджетного кодексу Державний фонд регіонального розвитку передбачається в обсязі не менше 1 відсотку… обсягів доходів державного бюджету. І Законом "Про державний бюджет України на 2015 рік" передбачено бюджетну програму Державний фонд регіонального розвитку в обсязі 3 мільярдів гривень.
Заходи коштів відбувається дуже прозоро: десь 80 відсотків коштів відповідно до чисельності населення, яке проживає у відповідному регіоні, і 20 відсотків з урахуванням рівня соціально-економічного розвитку регіонів і відповідно до показника валово-регіонального продукту. Показники по чисельності населення валово-регіонального продукту були взяті з офіційних джерел Державного фонду статистики України.
Для регіонів було підготовлено, Кабінетом Міністрів прийнято постанова від 18.03.2015 номер 195 з питання використання коштів у 2015 році, коштів Державного фонду регіонального розвитку. В постанові визначений порядок використання, проект, який підлягає затвердженню після відбору конкурсними комісіями відповідно в областях.
Хочу сказати, що вперше в Україні, і, в принципі, я скажу, що унікальний такий випадок, коли практично весь процес відбору проектів, які будуть фінансуватися, пропонуються до фінансування за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, відбувався максимально прозоро.
Так, по-перше, була створена на базі Міністерства регіонального розвитку онлайн-платформа, в яку будь-який орган місцевого самоврядування, незалежно від погодження з будь-яким місцевим органом державної влади, міг подати проекти, які пропонувалися до розгляду. І конкурсна комісія відбирала проекти, які вже були подані на цю онлайн-платформу. Скажу більше, що сама конкурсна процедура відбувалася онлайн, і зараз на сайті Міністерства регіонального розвитку можна подивитися всі процедура відбору проектів, які були запропоновані на розгляд міжвідомчою робочою групою з відбору проектів в рамках цього фонду.
Скажу, що на сьогоднішній день подані і відібрані проекти на загальну суму 2 мільярда 589 мільйонів гривень. І є нерозподілена сума. Чому нерозподілена? Тому що певна кількість проектів, які подавалися на конкурсні комісії, не відповідали чи порядку використанню коштів згідно 195-ій постанові, чи взагалі не відповідали порядку відбору проектів і проходженню експертизи по 560-ій постанові уряду. Тому вони були відхилені і залишився певний залишок нерозподілених коштів.
Я в тому числі закликаю і народних депутатів прийняти активну участь і якось впливати на обласні державні адміністрації з метою ефективної роботи з цього напрямку, з тим щоб дорозподілити ці кошти і використати в цьому році.
Головними умовами, я хочу проінформувати, було те, щоби не було розпорошення коштів, щоб об'єкти добудовувались в 2015 році і дали би такі певні важелі, які би змогли покращити суспільне життя в кожному регіоні України. І в цілому це було досягнуто при розподілі. Будемо сподіватися, що і по реалізації у нас не буде великих проблем і всі об'єкти будуть добудовані в цьому році.
У нас є чітке таке розмежування по галузям: практично всі галузі суспільного життя затронуті в реалізації цих проектів. Прошу народних депутатів підтримати розподіл коштів по розпорядженню уряду. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Андрій Гордєєв, потім Павлов.
ГОРДЄЄВ А.А. Ми вам вдячні за таку визначну роботу. Почали роботу над об'єктами ще в грудні, а лише сьогодні маємо якесь бачення фінішу. У мене є прохання до Міністерства фінансів, тому що сьогодні ми погоджуємо, потім коли ви розпис зробите, то і рік закінчиться.
Ми всі тут розуміємо, що ми вступаємо в етап до місцевих виборів і нам треба показати людям, що ми можемо і здатні щось робити. Тому прохання є до Державного казначейства, щоб ви пам'ятали нас, бачили нас і ми щось зробили в цьому році. Бо дуже тяжко на місцях.
ПАВЕЛКО А.В. Андрію, сформулюйте вашу позицію.
ГОРДЄЄВ А.А. Підтримати однозначно.
ПАВЕЛКО А.В. Костянтин Павлов, будь ласка, голова підкомітету.
ПАВЛОВ К.Ю. На заседании подкомитета не рассматривался этот вопрос, поскольку заседание не состоялось в связи с отсутствием кворума и по другим причинам. В принципе, решение правильное, решение нужное. Постановление чуть-чуть несвоевременное, но тем не менее его нужно принимать.
Я своё мнение лично высказал на этот счет, что я здесь просматриваю некоторое выборочное отношение со стороны работы и несогласованность действий с местными органами местного самоуправления, исполнительной власти на местах. Я лично за это голосовать не буду, но выношу просто на рассмотрение бюджетного комитета.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Вікторе Михайловичу.
ПИНЗЕНИК В.М. У мене два питання по цьому проекту. Перше питання. Яка частка нових об'єктів пропонується до фінансування?
І друге питання. Яка середня вартість одного об'єкту, яка середня сума коштів виділяється на реалізацію об'єкту?
АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Дякую, Вікторе Михайловичу, за запитання. Я хочу сказати, що небагато об'єктів, які будуть будуватися заново. Практично на 85 відсотків, не помилюсь, якщо так скажу, це об'єкти, які добудовуються і які в різному стані знаходяться, гроші на які були виділені, але по різних причинах вони не були добудовані. Там і недбалість, я думаю, певна, і недостатність грошей. І я думаю, що ми досить багато зробимо, якщо добудуємо ці "одоробала", скажемо так, які стоять і тільки обурення викликають у населення.
Десь там біля 10-15 відсотків – це об'єкти, які будуються знову. Але я хочу сказати, що це невеликі об'єкти. І ще можуть бути об'єкти, які були розділені на черги. Ще з тих 10 відсотків 8 відсотків – це об'єкти, які були розділені на черги і ми їх розглядаємо, як будівництво нових. Але, в принципі, добудова спортивного залу до школі, який не був спочатку запроектований, а потім запроектували і зараз будують. Всі об'єкти будуть закінчені в 2015 році.
ПИНЗЕНИК В.М. А на друге питання? Скільки в середньому на об'єкт грошей? І скільки в середньому цей об'єкт коштує?
АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Дивіться, ми не рахували, скільки в середньому, тому що просто вважаємо це недоцільним. Нам дуже важко було, і не намагались збирати інформацію, тому що Мінрегіон в принципі обробляв відповідність тих чи інших об'єктів одній та другій постанові.
Але приблизно я вам відповім, що це проекти, якщо це проекти будівництва, то там проекти від мільйона гривень, скажімо так, найбільші там, мені здається, 42 мільйона гривень.
ІЗ ЗАЛУ. Неправда.
АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Окрім Києва. Так як колектори, яких обсяг 200 мільйонів і фінансування…
(Загальна дискусія)
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Олександр Шевченко.
ШЕВЧЕНКО О.Л. Враховуючи, що ми бюджетний комітет і зараз розглядаємо основні фінансові питання, я хотів би, щоб звернуло Міністерство фінансів і Держказначейство увагу на ті проблеми, які вже сьогодні стоять.
Є дорожній Івано-Франківський експеримент. Фірми там роблять все, щоб закінчити ту дорогу у 2015 році в рекордні терміни. Але сьогодні заборгованість біля 50 мільйонів гривень. От чому якесь таке неритмічне фінансування? Автодору було сказано, що якісь асигнування там.
Давайте ми всі спільними зусиллями спростимо ту систему. І прийнятий закон, то давайте все вчасно фінансувати. А якщо так воно невчасно фінансується, то як можна вчасно щось закінчити? А потім ми киваємо один на одного. Половину доріг починається в цьому році, в наступному році закінчується вже зовсім по іншим цінам.
Ми ніяк не можемо здати в експлуатацію, хотіли зробити, скажімо, показово роботу: і набагато швидше, і дешевше – і так ніяк не виходить. Це я прошу всіх звернути на це увагу і зробити все належне. Інакше тоді у людей тих, що дійсно можуть це робити якісно і вчасно, руки опускаються. Вони вкладають десятки мільйонів своїх грошей і чогось постійно потім ходять по кабінетах і "выпрашивают". Дякую.
АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Ще одне, Вікторе Михайловичу, якщо арифметично порахувати, то приблизна вартість три з половиною мільйона. Але багато об'єктів, які є малі і є переможцями конкурсних інвестиційних проектів, там вони по 300.
ПИНЗЕНИК В.М. Я вже з'ясував.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Скорик Микола.
СКОРИК М.Л. Уважаемый докладчик, я хотел, вы такие цифры называете, вот я смотрю в эту бумагу, которую вы раздали, они совершенно другие. Вот я привожу пример своей родной Одесской области. На село в Одесской области выделено 126 миллионов 330 тысяч гривен. Эти деньги разделены на три суммы: 15 миллионов на достройку поликлиники, 30 миллионов на реконструкцию моста и 81 миллион на организацию объездной дороги вокруг Рени. Все три объекта касаются не самого большого города в Одесской области, я его очень люблю и уважаю, действительно понимаю важность его для Украины в целом – это город Рени.
У меня вопрос следующий, насколько я знаю, предыдущее руководство областной государственной администрации давало совершенно другие объекты в этот список. Вы сказали о том, что нынешнее руководство областной государственной администрации дало именно эти объекты. Насколько я знаю, руководство областной государственной администрации практически не сформировано.
Кто мог давать эти объекты? Как нынешнее руководство областной государственной администрации могло это решить? И почему, предположим, в Луганской области вы расписываете, вот как вы сказали Виктору Михайловичу, по 8 миллионов, по 600 тысяч и так далее, а здесь вы решили такими ударными темпами сделать объездную?
Это действительно очень важный момент – объездная дорога вокруг Рени. Но при этом предыдущим вопросом мы обсудили то, что дополнительные деньги от таможенных поступлений идут на строительство дорог. До Рени доехать невозможно, вы сядьте в машину и попробуйте доехать до Рени. Объездная дорога вокруг Рени нужна! Но до Рени еще доехать нужно.
Явно тенденциозно, явно коррупционно и явно лоббистские вещи вы здесь проводите и рассказываете всем о том, какие это, как усреднено, прозрачно, с основой на валово-региональный продукт и так далее.
АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Дякую за запитання. Я хочу сказати, що звинувачувати міністерство в тенденційності або в корупційності тут недоречно. По-перше, тому що відбір вівся не міністерством, а саме обласними державним адміністраціями і конкурсними комісіями, які сформовані. Я вам скажу хто підписав.
СКОРИК М.Л. Предыдущая администрация дала другое.
АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Дивіться, я вам відповім. Адміністрація давала дійсно інші об'єкти, але по жодному об'єкту, які були подані, не було сформовано проектної документації, не було актів державної експертизи, вони були не затверджені центральними органами виконавчої влади чи Кабінетом Міністрів. По Одесі в більшості центральних органах виконавчої влади не було наказу. Вони не відповідали не тільки постанові 195-ій, яка, в принципі, формую перелік відбору проектів, а і 560-ій постанові – базовій постанові в будівництві, яка регламентує як проводяться експертизи і відбираються проекти будівництва.
Тому ці об'єкти були відхилені ще до того, як було призначено нового голову обласної державної адміністрації. Ви питаєте, хто підписав? Я вам скажу, хто підписав: підписано головою обласної державної адміністрації. Ми не розглядаємо.
Я сприймаю ваше обурення, що є певний перекіс в спрямуванні коштів на Одеську область, можливо. Але міністерство поставило одразу завдання: ніяк не вливати на те, що робить обласна державна адміністрація разом з органами місцевого самоврядування. Я думаю, що було б доречно переадресувати вашу навіть не претензію, а питання до обласної державної адміністрації і відповідної конкурсної комісії. І це буде правильно, можливо. Але до міністерства тут не може бути і по формальному порядку процедури теж оформлені.
ПАВЕЛКО А.В. Спасибо.
Сергей Рудык и потом Олег Медуница.
РУДИК С.Я. З Романом Романовичем ми вже знайомі достатньо давно, якраз на етапі обговорення питань, пов'язаних з розподілом коштів, у мене подвійне почуття. Тобто як депутат-мажоритарник, обраний по 198 виборчому округу, я мав би бути задоволеним результатами роботи і публічної комісії на рівні Черкаської області, і на рівні Мінрегіонбуду. І скажу вам відверто, в чому секрет цього успіху. За два тижні до закінчення кінцевого строку подачі документів на конкурс обласного рівня я об'їхав особисто всіх голів райдержадміністрацій свого округу, всіх мерів, хоча це не мої люди, скажу вам відверто, і жоден з них не став керівником за моєї підтримки. І пояснив їм, що відповідно до основного конкурсу пройдуть ті проекти, які відповідатимуть формальним вимогам, які висловив Мінрегіонбуд. Власне, у комісії, якщо й були бажання щось відхилити і не було аргументів, оскільки дійсно, до роботи цієї комісії була прикута увага громадськості і засобів масової інформації, і вони по суті увійшли в цей проект.
З формальних причин сюди не увійшов дуже важливий об'єкт, хоч він не знаходиться на моєму окрузі, я вже говорив про це на засіданні підкомітету, це перинатальний центр. Обіцяла область, ОДА завезти експертизу, перероблену відповідно до вимог, протягом тижня. Відповідно до методології, Черкаській області мала би бути виділена сума, еквівалентна 70 мільйонам гривень. На сьогоднішній день в проекті цього розпорядження, яке ми, власне, будемо зараз голосувати, сума 25 мільйонів, тобто 45 мільйонів з області недорозподілена. Я просто вас прошу при доробці врахувати це, тому що реально це дуже велика проблема. Там лишилося зі 111 мільйонів десь 30, з яких частину виділяє місцевий бюджет. Просто я розумію, що ми можемо "заговорити" цю тему і потім сказати в кінці року, що у нас не стане коштів.
У нас один з найвищих рівнів смертності в Черкаській області, на жаль, і один з найнижчих рівнів народжуваності. Ціна питання – менше 30 мільйонів гривень. Я готовий включитися. Ще раз кажу, це не особистий округ, це просто вже крик душі. Я просив би вас підтримати. Я колег прошу підтримати в цілому цей проект рішення і зі свого боку засвідчую, що комісія і Мінрегіонбуд працювали достатньо прозоро і, власне, мої слова цьому підтвердження. Дякую.
АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Я тільки хочу додати, що це саме той об'єкт, який подав особисто губернатор, і ніякого впливу на Мінрегіон немає ні в кого.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Будь ласка, Олег Медуниця. И подводим черту.
МЕДУНИЦЯ О.В. Хочу відмітити, що за ситуацію з народжуваністю в Черкаській області треба поставити на вид народному депутату Рудику, тому що він, очевидно, мало буває в окрузі.
(Шум у залі)
МЕДУНИЦЯ О.В. Друзі! Насправді ми, мені здається, займаємося не зовсім своєю роботою. От що-що, а кошти Фонду регіонального розвитку – ну, настільки вже процедура забюрократизована! Бо уявіть собі: в травні засідали обласні комісії, потім ті всі проекти мусолили в Уряді і тільки зараз, фактично влітку, в серпні ще й ми затверджуємо. Мені здається, що бюджетний комітет не повинен розглядати ці питання. Протокол оцінювати, всі проекти є на сайті.
(Шум у залі)
ПАВЕЛКО А.В. Я думаю, что мы можем подвести черту. Много было различных высказываний, но первое, которое было высказано, это все-таки поддержать, в частности, об этом Андрей Гордеев выступал.
Поэтому ставлю на голосование пропозицію щодо погодження розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку, встановленого розпорядженням Уряду від 17 липня, номер 766-р, та змінами, внесеними Урядом до нього 30 липня, згідно з поданням Мінергіонбуду.
Голосуємо. Хто за? Хто проти? Утримався? Утримався – 1. Рішення приймається. Дякую.
УНГУРЯН П.Я. До цього голосування. Прохання, можна? Я просто нагадаю, засідання вів Перший заступник Голови Верховної Ради Андрій Парубій, стосовно того, щоб, ви знаєте цю ситуацію, стосовно Баришівки, тому щоб ви протокольно підтримали цей КНС. Здається, це Київська область, так?
АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Там Київська область, дійсно, Баришівський район.
УНГУРЯН П.Я. Якраз серйозна ситуація надзвичайно. То щоб комітет протокольно звернув увагу Мінрегіонбуду щодо того, там їх 23, здається, за рахунок нерозподіленого ДФРР саме Київської області, їх там, здається, 40 нерозподілених, щоб вони терміново опрацювали ці документи і надали вам.
АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Але, Павле Якимовичу, це обов’язково повинна робити обласна державна адміністрація. Ми не маємо формально претензій до цього проекту. Але вони повинні подати, пройти конкурсну комісію і так далі. Але ми дякуємо вам за підтримку саме цього проекту по Київській області.
ПАВЕЛКО А.В. Секретариату тогда предложение нашего коллеги внести и проконтролировать вместе с Минрегионом.
Самый главный наш вопрос, самый интересный, самый животрепещущий, он непростой, у меня также есть к нему много интересных замечаний, вопросов, но я уверен, что мы пройдем это испытание с достоинством.
Друге питання – про погодження передачі бюджетних призначень, передбачених Міністерству фінансів України за бюджетною програмою "Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів України" головним розпорядникам коштів державного бюджету (постанова КМУ № 543).
Доповідає заступник Міністра фінансів Маркарова Оксана Сергіївна. Будь ласка.
МАРКАРОВА О.С. Дякую. Шановний Андрію Васильовичу! Шановні народні депутати! Просимо погодження постанови Кабінету Міністрів від 03.08 (номер 543) зі змінами до цієї постанови, прийнятими Урядом (номер 547), від сьогоднішнього дня, які підготували на виконання доручень Прем'єр-міністра, депутатських фракцій "Блоку Петра Порошенка", об'єднання "Батьківщина" та фракції партії "Народний фронт", а також звернень центральних органів виконавчої влади.
Згідно з цією постановою, я назву буквально головні цифри, ми пропонуємо передати головним розпорядникам наступні за цією програмою державні капітальні видатки – 886,6 мільйона гривень, в тому числі Міністерству внутрішніх справ – 20 мільйонів для придбання спеціалізованого автотранспорту; Міністерству культури – 25 мільйонів для проведення ремонтних та реставраційних робіт; Міністерству освіти та науки – 20,5 мільйона для капітального ремонту деяких закладів освіти; Міністерству регіонального розвитку – 110 мільйонів, в тому числі для реставрації та пристосування Маріїнського палацу, а також придбання електронного забезпечення для Єдиного державного веб-порталу відкритих даних; Державній фіскальній службі – 125 мільйонів саме для вдосконалення інформаційних систем та погашення кредиторської заборгованості. На Міністерство фінансів – 571,7 мільйона, де левова доля – близько 500 мільйонів – це субвенція місцевим бюджетам згідно переліку, який є у вас у додатках, і з них 25 мільйонів – безпосередньо Міністерству фінансів і 45 – Казначейству, щоб могли забезпечити безперебійне існування і доопрацювання наших інформаційних систем.
Також Академія медичних наук та Івано-Франківська обладміністрація. В додатку 3 – перелік усіх видатків згідно субвенцій місцевих органів. Дуже прошу підтримати. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Так, будь ласка, значить, по порядку у нас два дуже важливих наголоси від двох фракцій, як мінімум, а також наших колег – Павлова і Рудика. Послухаємо голову підкомітету.
ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги! Все-таки за результатами розгляду зазначених питань планується рекомендувати комітету підтримати встановлені постановою Уряду від 3 серпня за номером 543 із змінами, прийнятими Урядом 5 серпня за номером 547, передачу державних капітальних видатків та розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій. Проект ухвали в розданих вам матеріалах.
Шановні колеги! Я що хочу ще сказати? Я звертаюся, перш за все, до своїх колег по бюджетному комітету, представників фракції "Самопоміч", фракції Радикальної партії і позафракційних, а також Опозиційного блоку. Я розумію складність цієї ситуації і розумію ваше ставлення і все, що трапилось на засіданні комітету. Я все-таки дуже прошу вас не пригальмовувати процес, тому що від цього залежить розвиток територій України в цілому.
Хочу запропонувати ще Комітету з питань бюджету прийняти рішення або зробити звернення за підписами всіх членів бюджетного комітету до Кабінету Міністрів України, безпосередньо до Прем'єр-міністра з проханням врегулювати це питання і винести пропозиції з цього приводу на наступне засідання бюджетного комітету, щоб вирішити це питання наступного разу. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Дякую.
Очень важно будет всем высказаться и получить решение наше, чтобы оно было продуктивным.
Будь ласка, Віктор Кривенко.
КРИВЕНКО В.М. Дякую, шановний Голово комітету. Дивіться, я дякую пану Горбунову за пропозицію не пригальмовувати. Єдиний варіант – це сьогодні не приймати рішення по цьому, бо врегулювати його неможливо. Залишок коштів вже навіть не 91,8, як нам казав пан Уманський, не 85, а мабуть, 75.
(Шум у залі)
КРИВЕНКО В.М. Тому дотримуватися тих пропорцій, які були Уряду запропоновані, що кожна фракція збирається, в себе на округах спілкується з громадами, селищами, дотримуватися цих пропорцій буде неможливо. Тобто фракції "Самопомочі" і Радикальної партії будуть уражені в цьому відношенні. При тому тут треба купу речей розуміти, як це відбувалося. Тобто комітет взяв і 45 мільйонів гривень зняв на дуже важливий чийсь перинатальний центр, зняв їх з капітальних видатків. Це ніяким чином не враховано як пропозиція Блоку Петра Порошенка і не зменшило цю пропозицію. Дуже шанований нами Прем'єр-міністр вніс 30 мільйонів на Чернівецьку область, на власну батьківщину. В принципі, це логічно. Так само це ніяким чином не вплинуло на квоту Народного Фронту. Тільки цих двох речей вдосталь би вистачило для того, щоб ми були чесні між собою.
І зараз є дуже цікавий психологічний момент. От я вважаю, що Уряд може дуже швидко, як він сьогодні і продемонстрував, дуже швидко внести зміни до проекту розпорядження, на завтра нам його заслати, або на понеділок наступний. При тому, що ми навіть готові з базових пропозицій, які у нас були на 74 мільйони пораховані, ми готові більш або менш пропорційно, щоб була можливість врахувати колег позафракційних, щоб вони на своїх округах ті пропозиції, де вони приходили, просили у людей підтримку, ходили по цих недобудовах, по цих садочках, щоб вони по 2, по 3, по 4 мільйони змогли щось зробити.
У нас виходить справді дика несправедливість. ДФРР – 3 області попереду всіх, "капи" – три області попереду всіх, але ж ми представляємо всю Україну, а не виключно три області. Тим паче, я сам розумію, що моя пропозиція – 40 мільйонів – ідуть на Львівську область. Це суперважливі проекти, які дуже потрібні. Але є й Київська область, є й інші об'єкти.
Тому, Андрію Васильовичу, я пропоную сьогодні не голосувати, Уряд попросити доопрацювати, провести додаткові консультації. Ми зберемося, тут усі є державні люди, ніхто на Мальдіви не їде. Інакше ми будемо вимушені припинити свою участь у засіданні комітету. Дякую.
АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дозвольте? Я тоді в контексті підтримки пропозиції Віктора Миколайовича теж пропоную врахувати всі пропозиції фракцій і все ж таки провести додаткові консультації. Тому що цифра, яку нам давали навіть контрольну, вона сьогодні зменшена, і незрозуміло - чому.
Тому, Андрію Васильовичу, я пропоную зробити все, щоб все ж таки Уряд зважив на роботу депутатів в округах. Простіше всього тим, хто не їздить до людей і не звітує про свою діяльність, а коли ти їздиш до людей, бачиш ті проблеми, ті дороги, про які ми говоримо, які сьогодні по всій Україні є, є елементарні речі в дитячих садочках, школах, які належать бюджетам місцевим, районним, тому я підтримую пропозицію Віктора Миколайовича щодо додаткових консультацій і неприйняття сьогодні ніякого рішення.
ПАВЕЛКО А.В. Так, будь ласка, Сергій Рудик.
РУДИК С.Я. Шановні колеги, ми розглядали щойно питання виділення коштів по Фонду регіонального розвитку. Зараз по «капам». Ніби для людей, які не знайомі з технікою виділення коштів, не має значення інструмент виділення. З одного боку, бачимо публічну нормальну позицію, яку продемонстрували області, і чітку позицію Міністерства регіонального розвитку. Вперше, я так розумію, відбулася ситуація публічного розгляду пропозицій. І маємо абсолютні "подковерности" прийняття рішень відомого нам чоловіка на прізвище Арсеній Петрович Яценюк.
На закінчення нашого бурхливого обговорення, яке відбулося напередодні засідання комітету, на запитання: "Так що ж з цим робити?" - я сказав і мене підтримав один з наших колег: це піти Арсенію Петровичу у відставку. Такого "дележа" грошей нашими – не нашим, як зараз відбувається при Яценюку, не було за часів Азарова.
Ну, я подав одну єдину пропозицію: дитячий садочок (село Лески) на 7 мільйонів 900 тисяч гривень. Я не голосував за Програму дій уряду, я не голосував за бюджет. Я розумію, що мої колеги, які брали на себе відповідальність за цей бюджет, можливо, мають більше якихось там переваг. Але дати 0,0 цьому єдиному дошкільному закладу «Веселка» і негласно пояснити, бо Рудик мене не любить і він критикує дії уряду, мені здається, це просто неприйнятно.
Тому я дуже перепрошую перед колегами: я не буду брати участі у голосуванні. Заявляю свою публічну позицію і сподіваюся, що до мене приєднаються інші мої колеги: я вважаю конструктивною пропозицію, яку озвучили наші колеги щойно, - доопрацювати це питання і вийти з нього по‑людськи. І через те, що я критикую уряд, не мають страждати виборці мого округу. І це нормальна пропозиція і позиція, яку маємо ми займати. В попередніх депутатських групах, фракціях завжди була практика, що ті, хто складають опозицію діям уряду, їхні виборці не мають нести за це відповідальність. Це що? Хочу дам, хочу не дам?
ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Павлов.
ПАВЛОВ К.Ю. Я хотел задать один вопрос, если можно, представителю Министерства финансов. У нас, наверняка и у моих коллег, на округах существуют проблемы, когда есть просроченная кредиторская задолженность за старые периоды – 2012, 2013, 2014 года. Более того, было бы понятно, если бы там были какие-то проблемные моменты. Но, насколько я помню, согласно решения, были проведены финансовые инспекции и поставлено на финансирование.
У меня вопрос: почему за счет, допустим, субвенций, капитальных видатків, все остальное, не решается проблема по погашению кредиторской задолженности, которая на этот период вообще есть? Это то, что касается капітальних видатків по программам социально-экономического развития.
Кроме того, просто выскажу свое мнение. Вы знаете, мне интересно смотреть, наблюдать за изменением риторики при изменении руководства, правящей партии. Потому что когда принимали закон в бюджетном комитете здесь ваш коллега, Андрей Васильевич, господин Геллер внес предложение о выделении 20 миллионов гривен для того, чтобы как-то продолжить работы по приведению в порядок все-таки исторической памятки – Мариинского парка, представители тогдашней оппозиции, а нынешней демократической коалиции, в том числе которые являются членами бюджетного комитета на сегодняшний день, заявили, что денег в стране нет, мы не можем себе позволить 20 миллионов выделить на этот Мариинский парк для тогдашнего царя, как это было в риторике.
Но у нас индексировались пенсии, заработные платы, работали социальные программы, не облагались налогами пенсии и все остальное. Тем не менее, у нас денег тогда было мало. Сейчас у нас денег – колоссальные объемы в стране. Мы прожираем, извините меня, очередной транш Международного валютного фонда, но, тем не менее, у нас 100 миллионов на Мариинский парк нашлось. Это второе.
Третий момент. Я просматриваю абсолютно избирательную методику в отношении определения тех объектов, которые на сегодняшний день финансируются в отношении этого распоряжения. Я хочу авторитетно заявить, потому что я точно знаю, какие подавались заявки с территорий, в том числе и народными депутатами от правящей демократической коалиции, которые абсолютно не учтены здесь. Если предыдущее распоряжение Кабмина, там понятно, там отсутствует фактически влияние Министерства регионального развития в плане принятия решения, то в данном случае я абсолютно поддерживаю своих коллег (и Рудыка, и Кривенко) в плане абсолютно ручного управления в отношении финансовых ресурсов. Я лично публично заявляю, что я категорически не буду это распоряжение поддерживать. Я считаю, этот вопрос должен быть доработан. Если мы сошлись на том, что нужно что-то менять в этой стране, то давайте менять, а не усугублять ситуацию. Спасибо.
А вот то, что касается кредиторки, я хотел бы, если можно, ответ услышать.
ПАВЕЛКО А.В. Спасибо.
Молоток.
МОЛОТОК І.Ф. Молоток. Добрый день.
У меня примерно такой же вопрос – по кредиторке. Одновременно спросим. Значит, Молоток, 160-й округ, Сумщина. Действительно, у меня тоже особая позиция, связанная с этим вопросом. И Виктора Николаевича я поддерживаю, и Константина Юрьевича в том, что нужно учитывать мнение всех мажоритарщиков, все регионы Украины. Хотелось бы к вам обратиться, Андрей Викторович, с тем, что я уже дважды в бюджетном комитете, и по крайней мере в том бюджетном комитете не делили – правящая коалиция, не правящая коалиция. Были "держкапы", и распределялись они между всеми. И только некоторые там индивидуумы могли отказываться и заявлять об этом. Это первое. Я хотел бы, чтобы впредь вы учитывали мнение всех в бюджетном комитете. Я за этот вопрос голосовать не буду, и я так понимаю, что кворума нет, я выйду.
Перехожу к «Разному». Хочу сказать, что обещанное на выездном заседании приглашение секретариата на выездную рабочую поездку на Сумщину на этой неделе состоится. Это даст возможность нашему дорогому секретариату плодотворней поработать, увеличить КПД, улучшить продуктивность. И приглашаю всех коллег депутатов на Сумщину – Шостка, Десна. Мы будем на этих выходных проводить вот там выездную рабочую поездку секретариата. Я вот сейчас приглашаю всех.
ПАВЕЛКО А.В. Игорь Федорович, я думаю, по этому вопросу мы еще проконсультируемся.
МОЛОТОК І.Ф. Смотрите, Андрей Васильевич, это выходной, это не в рабочее время.
ПАВЕЛКО А.В. Этот вопрос мы проговорим.
МОЛОТОК І.Ф. Вы попробуйте отказать, если вы говорите: мы еще проговорим этот вопрос. Ну, как?
ПАВЕЛКО А.В. Любое рабочее время, любое совещание…
МОЛОТОК І.Ф. Это выходное время.
ПАВЕЛКО А.В. Вы можете по-дружески пригласить.
МОЛОТОК І.Ф. Хорошо. Я приглашаю по-дружески.
МЕДУНИЦЯ О.В. Ігор Федорович, підождіть, я вам нагадаю, як виділялися «капи».
МОЛОТОК І.Ф. Это про того индивидуума, который всегда отказывался, это тоже, кстати, представитель Сумщины, но не самый лучший.
СЛЮЗ Т.Я. Ігор Федорович, можна секундочку?
Дорогі колеги депутати, я хочу сказати таку річ, що оцими політичними міжфракційними перепалками ви губите деякі потужні речі. Тут, в цьому розподілі, є підтримка інформаційних ресурсів Казначейської служби України. Якщо ви не знаєте, то я хочу вам нагадати. Я їжджу зараз по кожному району, у мене комп`ютерна техніка ще придбана років 12 тому. І якщо я "впаду", то не буде і дороги ваші чим фінансувати, і школи, і тому подібне. Я говорю це цілком серйозно. Тому я вас дуже прошу…
МОЛОТОК І.Ф. Я просил про 1 миллион 800, которые сделаны в 2014 году, дороги. Не дороги, а садик, больница.
СЛЮЗ Т.Я. Игорь Федорович, я не договорила.
Я говорю о том, что все технические вопросы по видатках проходять через органи Казначейства. І тут в тих 45 мільйонах – всі необхідні речі. Їх набагато більше потрібно. Якщо ви зараз будете переносити… Мені тендера ще треба проводити. Я просто вас всіх попереджаю: система може впасти, от і все. А ми зараз політичними оцими іграми…
ПАВЛОВ К.Ю. Минфин, ответьте на мой вопрос.
ПАВЕЛКО А.В. Оксана Сергеевна, пожалуйста, ответьте на вопрос господина Павлова.
МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги, якщо є конкретне запитання, я вам скажу конкретно про вашу кредиторку. Але загалом хочу сказати: такої кредиторки у нас – мільярди, якщо не десятки, але мільярди точно. Вона не вся перевірена. І повірте мені, дуже багато її після перевірок виявляється, що там ні робіт не зроблено, ні половини робіт і так далі.
ПАВЛОВ К.Ю. Перевірено.
МАРКАРОВА О.С. Я готова буду конкретно по вашій, я ж не маю її з собою, протягом завтрашнього дня дати конкретну відповідь. Тому кредиторську заборгованість, яка у нас є, яка перевірена, ми погашаємо в порядку її надходження по часу для того, щоб не було ніяких обвинувачень – в "ручниках"», ще чомусь, того, що було раніше. Тому те, що у нас є перевірене, ми його погашаємо. Коли ви дивитесь на наші …, будь ласка, тому що ми публікуємо його щомісяця, і створюється ілюзія, що у нас "денег валом" – ми транш отримуємо. Транши, про які ви говорите, ідуть на поповнення золотовалютних резервів Нацбанку, а також ми досі робимо виплати по всіх наших зовнішніх запозиченнях, в тому числі купонні і так далі.
Тому нам хотілось би все погасити, нам хотілось би відшкодовувати весь НДС. На жаль, ми не маємо під це ресурси.
ПАВЛОВ К.Ю. Я не про это говорил.
МАРКАРОВА О.С. Ви про це говорили.
ПАВЛОВ К.Ю. Нет, я говорил в целом о наличии финансового ресурса у нас в Украине. Не больше, не меньше. Я понимаю, что куда идет, я в этой системе работаю 15 лет, понимаете? Тоже не сегодня. Но у меня были конкретные вопросы в отношении изменения риторики, подходов, понимаете? То есть, не меняется в лучшую сторону.
А что касается погашения кредиторки, то у меня есть четкий ответ, что делалось из года в год, начиная с 2012 года.
МАРКАРОВА О.С. У нас є кредиторка, не погашена ще за 2010-2011 роки.
ПАВЛОВ К.Ю. И она в области проверена, составлены акты без единого абсолютно замечания. Я еще работал ….., понимаете? Поэтому нам 16,7 миллиона гривен, которые висят с предыдущих ……. она была народным депутатом, моим коллегой.
МАРКАРОВА О.С. Я завтра відповім на ваше конкретно запитання і скажу, де воно стоїть в черзі.
ПАВЛОВ К.Ю. ….. подал прошение о рассмотрении вопроса о погашении. Люди сидят без заработной платы.
МАРКАРОВА О.С. І таких питань у нас безліч. Я на ваше конкретно відповім, але загалом, все-таки, колеги, я вас дуже прошу питання інформаційних витрат не тільки Казначейства, а й ДФС, і Мінфін. Для нас це питання надзвичайно важливе. Я вас дуже прошу підтримати саме в такому формулюванні, як пропонує підкомітет, - затвердити те, що розподілене, і звернутись до Кабміну з тим, щоб дорозподілити не розподілене. Дякую.
ПАВЕЛКО А.В. Я уверен, что здесь есть четкая позиция, но вы должны тоже понимать. У нас здесь представители и ректор Национального университета, и представители МВД, все хотят выступить в том, что у нас сегодня происходит с этим перераспределением, в том числе и то, что это необходимо. Но еще раз я подчеркну, нам ни в коем случае нельзя допускать сегодняшние демарши вообще как принцип. Потому что завтра будут другие вопросы, и точно так же мы можем ставить свою позицию. Я уверен, что это неконструктивно. Понятное дело, что уряд не доопрацював этот вопрос. И действительно, он 5 раз менял позицию и 5 раз менял позицию при подходах к этому вопросу. И сегодня вопрос не в личностях и не в ситуации – первое. Мы слышим, насколько это важен вопрос для Казначейства. Казначейство –это действительно кровеносная система нашей страны. Но ни в коем случае это не должно быть в минус нашей коалиции, в минус нашим позициям.
Мое предложение все-таки: не делать демарши, а найти компромисс, при котором мы сможем доработать этот вопрос в той части, которая не перераспределена.
КРИВЕНКО В.М. А де компроміс?
Андрію Васильовичу, ви знаєте, що я поважаю вас, і точно з тих … мільйонів видатків я дав би набагато більше. Я бачу, як Мінфін "лягав" двічі в останні дні місяця, бо не могли …. Це підтримую. Але є глобальні підходи. І зараз це те саме, що з шахтарями. От нас з вами ……………… Така саме ситуація зараз у нас є. У нашій фракції збиралися пропозиції по регіону, по району. Їм треба щось сказати. Уряд настільки у нас серйозний, що він взяв і ще 10 мільйонів забрав, от просто за півгодини до засідання комітету. Так, все важливо. Тому ми знаємося, ми всі - державні люди. Як тільки будуть врегульовані позиції, ми всі зберемося. Нам Мінфін вчора сказав: "Погоджуйтесь на 91,8", - кажу, що погоджуємось, але тоді немає Радикальної партії, бо ви ще зменшили з 91,8 до цього.
Тому ми повинні сказати уряду, щоб він до узгодив це все, завтра провів засідання уряду, і ми завтра зберемось.
ПАВЕЛКО А.В. Я уже напрямую скажу: а где гарантия, что у нас следующие депутаты не пропустят? Мы можем кворум до сентября не собрать. Вы уже сейчас видите, насколько кворум еле-еле... И сегодняшняя наша возможность не такая простая, у каждого есть важные безотлагательные вопросы. Поэтому компромисс...
КРИВЕНКО В.М. Компромісу немає. Залишилось 75 мільйонів. Що, Радикальна партія зараз узгодить 20 мільйонів?
(Шум у залі).
ПАВЕЛКО А.В. Давайте подведем итог для протокола. Сегодня кворума не будет, но 2 человека, которые могли повлиять, они члены коалиции, кстати без конструктивной позиции, потому что и одной и второй фракции были предложены суммы, на которые даже не было возможности, потому что мы знаем, что на сегодня от Радикальной партии нет позиции. Поэтому я думаю, что нам надо объявить перерыв, собраться и переговорить между фракциями.
ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Товариство, я оце слухав. Зараз я з подивом дізнався, що хтось щось там обговорював, зі мною ніхто нічого не обговорював, але це інше питання. Просто коли говорять, що фракціям пропанували стільки-то, насправді, якщо використовували методи пропонування фракціям, то необов'язково використовували об'єктивні методи рівня в відповідних регіонах, як для "капів", так і для фонду регіонального розвитку, тоді все було б нормально, тоді було б об'єктивно, і не було б ніяких моментів.
У мене є питання до Мінфіну. А чому Києва взагалі немає? Нуль по Києву. І не кажіть, що Маріїнський палац – це Київ. Я маю на увазі чому взагалі немає реального Києва?
(Шум у залі).
ПАВЕЛКО А.В. Оголошується перерва. Будь ласка, підніміться всі до кабінету Голови комітету.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ПАВЕЛКО А.В. Шановні народні депутати, запрошені, присутні зараз на засіданні 15 народних депутатів. Кворум є.
Переходимо до висновків по другому питанню, яке ми обговорювали до перерви. Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.
ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, щодо визначеної постанови виникли додаткові питання, які надані вам у розданих матеріалах, і які пропонується направити уряду для їх врахування при розподілі залишків коштів за бюджетною програмою "Державні капітальні видатки, що розподіляються Кабінетом Міністрів". Враховуючи зазначене, ставлю на голосування пропозицію щодо погодження встановлених постановою Уряду від 3 серпня № 543 із змінами до цієї постанови, прийнятими Урядом 5 серпня поточного року № 547 передача бюджетних призначень та розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенцій на соціально-економічний розвиток окремих територій, а також доручити Кабінету Міністрів врахувати пропозиції народних депутатів, що роздані вам у матеріалах. Дякую. І голосуємо.
ПАВЕЛКО А.В. Пропонується голосувати. Хто за? За – 14. Хто проти? Хто утримався? Утримався – 1. Рішення прийнято. Дякую.
В "Різному" Богдану Васильовичу Дубневичу надається слово.
ДУБНЕВИЧ Б.В. Я вважаю, що сьогоднішні непорозуміння є просто технічними, тому це ніяк не кидає тіні на роботу бюджетного комітету, тому що товариство бюджетного комітету знають по всій Україні, по Верховній Раді України, і нам є за що гордитись, у нас є певні напрацювання і на законодавчій базі, у нас є певні напрацювання і по виїзних комітетах. Тому у мене наступна пропозиція.
Прошу погодити звернення до Голови Верховної Ради України про порушення ним клопотання перед Президентом України щодо нагородження наших колег державними нагородами.
Орденом князя Ярослава Мудрого IV ступеня Куліченка Івана Івановича.
Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня Павелка Андрія Васильовича, Шкварилюка Володимира Васильовича, Дубневича Богдана Васильовича.
Орденом "За заслуги" II ступеня Рудика Сергія Ярославича.
Орденом "За заслуги" III ступеня Савченка Олексія Юрійовича, Горбунова Олександра Володимировича, Іщейкіна Костянтина Євгеновича, Крулька Івана Івановича, Унгуряна Павла Якимовича і Ваната Петра Михайловича.
Прошу за це проголосувати.
ПАВЕЛКО А.В. Прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Дякую.
Будь ласка, Унгурян.
УНГУРЯН П.Я. Шановні колеги, з урахуванням, що у нас сьогодні з нами Тетяна Ярославівна, то прохання до вас, щоб зараз всі ці "капи", ДФРР, особливо на округах, щоб обласні, районні, міські казначейства працювали дуже швидко. Я розумію, що дуже часто це просто буде транзитне з області далі на того, хто балансоутримувач того чи іншого об'єкта, але прохання, щоб ми до місцевих виборів це все відпрацювали.
СЛЮЗ Т.Я. Після змін до бюджетного розпису, коли Міністерство фінансів дає форму № 2, якщо воно розподілить по місячно, це треба, щоб Міністерство фінансів надало, і далі процедура тендерів і далі документи.
КРИВЕНКО В.М. Тобто я можу звернутись до Міністерства фінансів, щоб у нас розпис був на серпень, вересень, жовтень. Щоб останнім місяцем був жовтень, бо треба ще встигнути це зробити.
(Шум у залі).
МАРКАРОВА О.С. Зустрічне прохання до всіх. Ми зі свого боку будемо працювати швидко, але прохання попрацювати з вашими областями, щоб вони нам коди класифікації надали досить швидко.
(Шум у залі).
ПАВЕЛКО А.В. Щодо всіх питань порядку денного рішення комітету прийнято. Дякую всім за участь. До побачення.