Стенограма підготовлена

Відділом стенографування

Управління технічної роботи з документами

Апарату Верховної Ради України

 

 

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань бюджету

 

1  липня 2015 року

 

Веде засідання голова комітету А.В.ПАВЕЛКО.

 

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати! Зареєструвалося 18 народних депутатів. На засіданні присутня більше ніж половина від складу членів комітету, кворум є, засідання оголошую відкритим.

Шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного є. Але є одне питання – законопроект за номером 2725, який стоїть у нас в порядку денному. У нас надійшов від автора законопроекту лист про те, що сьогодні він не може представляти цей законопроект і просить його відкласти. Нас уже 26. Ще раз, питання 2725. Які є пропозиції? От автора есть предложение снять, отложить.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Питання в тому, що ми на комітеті озвучили позицію і іншого співавтора Вадатурського і так далі, щоб взагалі зняти з розгляду. Але є слушна пропозиція дати по ньому зауваження комітетські, ми вже врахуємо його думку.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ваша пропозиція – залишити в порядку денному і розглянути. Добре. Мы его оставляем и рассматриваем.

 

ІЗ ЗАЛУ. Да.     

 

ПАВЕЛКО А.В. Добро.

Є ще питання по порядку денному? Якщо нема, переходимо до розгляду. Перше питання: про підготовку до другого читання законопроекту про внесення змін до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу (номер 2940). Доповідає голова підкомітету Іщейкін Костянтин Євгенович. Будь ласка.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Андрій Васильович, шановні присутні! «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу пропонується законопроектом доповнити словами: «реалізацію проектів розвитку автомобільних доріг державної власності». Тобто установити, що положення частини IV статті 17-ї Кодексу не застосовується при наданні державних гарантій за кредитами суб`єктів господарювання...

 

ІЗ ЗАЛУ. Ні, це щось не те.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. 2940.

 

ІЗ ЗАЛУ. Вибачте.      

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Не хвилюйтесь, законопроект номер 2940 прийнято Верховною Радою за основу 16 червня. Згідно з вимогами Регламенту Верховної Ради строк подання пропозицій до законопроекту завершився 30 червня. Загалом до законопроекту було подано 3 пропозиції: 2 пропозиції щодо техніко-юридичних та редакційних правок, одна пропозиція – відхилити.

 

ІЗ ЗАЛУ. Відхилити що?

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Законопроект.

Крім того, вчора автором законопроекту Матвієнком Анатолієм Сергійовичем подано додаткову пропозицію, що конкретизує зміст законопроекту. Пропонується з огляду на попереднє рішення комітету: доцільно врахувати другу поправку і поправку Анатолія Сергійовича і прийняти в цілому як закон з внесенням необхідним техніко-юридичних та редакційних правок.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Є питання? Будь ласка, від Міністерства фінансів Уманський Ігор Іванович.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Дякую.

Цей законопроект вже розглядався і на першому читанні, було досить жваве обговорення. Я думаю, що добавити Міністерство фінансів до тої позиції, що ми говорили, важко що можна. Тому у мене є пропозиція визначатися комітетом, а потім – в зал.

 

ПАВЕЛКО А.В. Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Шановні друзі, я як би шукав підтримки. Я поважаю позицію Віктора Пинзеника, хотів би, може, щоб ви розглянули його поправку, тому що якщо ви його поправку підтримаєте, тоді немає сенсу в розгляді всіх інших поправок. Хоча я ще раз кажу, що завжди державні гарантії мав такий інститут, як «Укравтодор». Скільки існує Україна, стільки він мав можливість отримувати державні гарантії під будівництво, ремонт капітальний і реконструкцію доріг. Хочу вам нагадати, що останні два роки жодної копійки (жодної!) в Україні не виділено на ремонт капітальний, реконструкцію, будівництво доріг. 

Якщо хтось думає, що ми можемо розвивати економіку і повертати наші борги, отут Віктор Пинзеник абсолютно правий, то треба розуміти, що якщо економіка не буде працювати, то не буде з чого і повертати наші борги. Іде мова про те, що ми приймаємо поправку і даємо право уряду під дійсно необхідну синергетичну перспективу або проект зробити якусь комунікацію, зрозумівши, що ця комунікація дасть бурхливий розвиток економіки. Чи це буде якась там суперінвестиція в промисловість, чи це буде суперінвестиція потім в рекреацію, і ми отримаємо значно більше надходжень, таким чином ми можемо говорити про розвиток економіки.

Я вам наводив приклад минулий раз про те, що якщо 40 мільярдів вкласти в дороги, то ми відразу повертаємо в бюджет 14 мільярдів і кожний рік отримуємо близько 12 мільярдів можливість отримувати в бюджет гроші. Сьогодні дешеві гроші є, під 1-2 відсотки. Їх під таку інфраструктурну програму можна знайти. Більше того, це може бути кредит до 10 років. Я вважаю, що держава може передбачати у бюджеті наступних років (уряд разом із такою гарантією) повернення як відсотків, так і тіла кредиту. Але ми маємо тоді перспективу розвитку.

Моя поправка (я її хочу прокоментувати і на цьому закінчити, бо я проводив консультації з багатьма фракціями) зводиться до того, що коли ми писали «суб`єкти господарювання», то є як би підозра, що це можуть бути комерційні якісь структури, вони також є суб`єкти господарювання. Зводиться до того, що написати «суб`єктів господарювання державного сектору економіки». Тобто створюється державне підприємство, під яке може видатись гарантія, яке буде проводити тендер на залучення кредиту і на освоєння цього кредиту. Дякую за увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, ну, можливо, правильно почати з моєї поправки, бо вона визначає все. Я ще раз хочу наголосити: я нічого не маю проти доріг, я не про дороги говорю. Я просив би не плутати сюди дороги, бо я говорю про дефініцію, про борги. Але оскільки згадали тут про «Автодор», то я хотів би нагадати, що зобов`язання по поверненню кредиту ніс не бюджет, не уряд, а «Автодор». І це правильно назвали «з гарантованим боргом».

Що сьогодні нам пропонується? Борг, який гасить уряд. Та це класичний суверенний борг, він не може називатися «гарантованим», бо це зобов`язання  несе не той, хто бере, а несе уряд. Тільки з цього приводу ідуть дефініції, що не можна називати «суверенний борг» гарантованим чи якимось іншим. Тому я ще раз наполягаю: якщо хоче будь-хто з колег передбачати будівництво доріг, передбачайте це в бюджеті, передбачайте це правильно, як суверенний борг. А не називайте те, що є суверенний борг державним боргом. От про що йде мова, а не про ваші дороги.

 

ІЗ ЗАЛУ. Про наші дороги.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Про наші, про наші.

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрій Леонідович Деркач.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Виктор Михайлович, вы говорите, как правильно. Но мы уже 20 лет работаем, как получается. Поэтому, Анатолий Сергеевич, я считаю, что ваша поправка абсолютно логична. Единственный момент: здесь не надо смущаться темой коммерческих структур. На самом деле, проблема сегодня государственная – строительство дорог – как раз в государственных структурах, а не коммерческих. И когда она какой-то вопрос решает, то обычно решают его гораздо быстрее коммерческие структуры, которые строят более качественно. Когда вы выписываете слова «державного сектору економіки», вы добавляете ровно 25-30 процентов на коррупционный налог, который все равно будут делать коммерсанты, но эти 30 процентов будут идти в откаты «Автодорам» и прочим государственным структурам. Поэтому «суб`єктів господарювання, що забезпечують» без державного сектору. А то я хочу понять:  коалиция у нас как-то Европу строит или Европу с элементами социализма и коммунизма?

 

МАТВІЄНКО А.С. Дивіться, йде мова про те, Андрій, що уряд створює державне підприємство під конкретний проект, яке виступає на тендері як замовник пошуку кредиту і виконавця будівництва. От сьогодні виступає «Автодор», для прикладу. «Автодор» залучає гроші, ну от, в бюджеті передбачено 700 мільйонів. Сьогодні «Автодор» є власником дороги…

 

ІЗ ЗАЛУ. Управлінням доріг.

 

МАТВІЄНКО А.С. Чи управлінням доріг. Вони виступають як власники цієї дороги, виступають замовником, оголошують тендер, і бізнес за ціну і якість виграє тендер і будує дороги. Іде мова, що тут…

 

ДЕРКАЧ А.Л. Плюс 20 процентов.

 

МАТВІЄНКО А.С. Нет, нету такого.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Анатолий Сергеевич, ну, в практике так. И кроме того, вы говорите «государственные дороги». Почему же они тогда без нашего согласия, без решения администрации провели тендера?

 

МАТВІЄНКО А.С. Я б тоді Ігоря Івановича попросив мою поправку прокоментувати. Якщо вона зайва, я готовий її зняти. Ігор Іванович, з точки зору того, що депутати бояться, що ми відкриваємо ящик Пандори.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Так уже провели тендера, уже харьковская фирма на севере Сумщины обеспечивает строительство дорог.

 

УМАНСЬКИЙ І.І. Шановні колеги, я просив би вас, все ж таки, прислухатися до того, що говорив Віктор Михайлович. Моя особиста позиція, і це стосується законопроекту по дорожньому фонду, дуже проста. Якщо уряд, Верховна Рада вважають за необхідне будувати дорогу, будувати, ремонтувати, утримувати, при прийнятті Закону про Державний бюджет має бути передбачена відповідна сума в загальному фонді Державного бюджету. Тоді забезпечити це фінансування – завдання вже уряду з точки зору виконання Державного бюджету. Чи буде це покриватися за рахунок прямих доходів або фінансуватися через залучення коштів, тут вже питання виконання Державного бюджету.

Щодо реалізації, тим більше, в 2015 році. Я чому не хотів би ламати списи, ну, якщо просили чесно, тоді скажу чесно. Я вам скажу дуже чесно, що в цьому році під жодні відсотки, навіть під гарантії уряду, в жодні кредитні ресурси Україна не зайде.

 

ПАВЕЛКО А.В. Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Друзі, я не говорю ні про 2015-й, ні про 2016-й, я не говорю зараз за реальні гроші, Ігор Іванович, і за реальний кредит, і за реальні умови. Я кажу, що я уряду, якому довіряю, оскільки у нас парламентсько-президентська республіка, який ми формуємо, даю можливість, уряд має голову. Якщо ви сьогодні в бюджеті не маєте грошей, а ви не маєте, ви не можете навіть на 700 мільйонів прискорити фінансування, а лише на грудень записуєте, коли ми не можемо їх освоїти, то я вам кажу, що я допоможу, бо сьогодні ви не найдете кредиту, крім МВФ, в 4-5 відсотків, менше ніж 4-5 відсотків. А я вам кажу, що я, от умовно, зараз можу вам гарантувати, можу допомогти залучити на інфраструктурні проекти прикордонних територій, в яких зацікавлені сьогодні єврокраїни, кредит під 1-2 відсотки на 10 років. Хай уряд розгляне, це йому вигідно, хай бере. Не вигідно, хай не залучає. Ну скажіть, хто сьогодні інший, крім уряду, може цю функцію виконати? Ми вам даємо можливість, ми не нав`язуємо вам якусь умову. І цю можливість ви завжди мали. Сьогодні ви під інфраструктурні  проекти не маєте можливість залучати гроші. «Автодор» ніхто не буде кредитувати, тому що він банкрот, і МВФ вас попросив взагалі виключити його із цієї статті. А іншого механізму немає. Я пропоную дати уряду такий механізм. І хай уряд не в 2015-му, ні в 2016-му, ні в 2018 році, якщо йому не вигідно, не бере. А якщо вам дадуть сьогодні під 1 відсоток, 2, умовно мільйон там чи 100 мільйонів кредиту, ну то я думаю, що ви можете отримати з того і розрахунок, і економію. Я зовсім не розумію, якщо інша альтернатива, скажіть, але ж її немає.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хотел высказаться Александр Шевченко.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Я підтримую оцю поправку. Єдине, що тут стосується господарювання державного сектору. Це мені нагадує новий «Облавтодор» чи новий «Укравтодор». От дивіться, як сьогодні відбувається в нашій державі. «Укравтодор» - він і замовник, і власник, і виконавець, і контролер всього, що існує в Україні. Уже в області починається розділення:  Управління доріг і «Укравтодор» - той, який начебто має право чи колись виконував всі ремонтні роботи. Його можливості ми знаємо, вони сумнівні. Тому ми кажемо: Управління доріг – о`кей, це власники дороги, і відповідно облавтодори треба ліквідувати. Але зверху стоїть «Укравтодор», який в одному обличчі контролює і власність, і виконання. Оцей вічний конфлікт інтересів, він не дає нам рухатись вперед.

Так от, що стосується отої тематики, хто чим має управляти, чи варто створювати нову державну структуру, яка буде постійно заставляти нас бігати, перепрошую, по кутам. Анатолій Сергійович, це, знаєте, від стратегії – деталь. Тому я хочу додати, що якщо ми сьогодні приватним організаціям міжнародним віддамо митниці під контроль, для того щоб нарешті забезпечити прозорість оподаткування, то дайте, будь ласка, приватним структурам, які завоювали авторитет, контролювати Управління доріг в області і не нав`язуйте їм, що потрібно робити і по яким технологіям. Оце і буде правильний метод і вирішення.

Ви скажіть мені, будь ласка, будь-яку країну в Європі, в якій держава сама і будує, і управляє, і контролює, так як у нас. А у нас це вічний процес. І ця вічна боротьба, вона буде іти і закінчиться нічим, якщо ми будемо породжувати структури, знову ж таки, державні, які будуть начебто під будь-які гарантії отримувати гроші. І я також підтримую Анатолія Сергійовича в тому, що ми залучимо кошти і без відсотків, і в гривнях без індексацій, ми самі дамо величезну суму грошей, щоб збудувати ті об`єкти, які нам потрібні. І знаєте, це не є проблемою – залучити кошти. Але дайте, будь ласка, гарантії. Гарантії ніхто не хоче дати. Перепрошую, навіть дайте гарантії, що через 5 років вернете, все одно ніякої відповіді не отримаємо. Тому інвестиційний клімат на сьогодні якраз не народжується в Кабінеті Міністрів. От коли він нарешті в Кабінеті Міністрів народиться, інвестиційний клімат, а це якраз функція уряду – створювати передумови, а не управляти дорогами чи будь-чим, тоді у нас зміниться ситуація. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Анатолій Сергійович, відповідаєте?

 

МАТВІЄНКО А.С. Друзі, дивіться, це абсолютно не так, як ти говориш, Олександр. Я вам наведу приклад, який вже був реалізований. Те, що він був злодійський, бандитський, там хтось щось відмив, я думаю, сумнівів нема. Як будувалася дорога «Рівне-Київ» під «Євро-2012»? Було створено, Ігор Іванович не дасть мені збрехати, державне підприємство, якому дали кредит, яке виступило замовником (я не знаю, яка компанія там, по-моєму, австрійська будувала ці дороги, я не знаю, хто їм будував). Але не держава будувала. Тому іде мова про те, що нам голоси в залі потрібні. І якщо у багатьох людей є проблема, то я кажу, що цим замовником виступить держава, просто створене державою підприємство, яке залучить інвестиції. Це не «Автодор», і «Автодору» там і близько немає і не пахне. Більше того, така форма дає можливість зв`язаний кредит отримати. Не тільки під низький відсоток, а ще й під компанію, якій довіряють. Ти не смійся, Андрій, ну це реально.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Ну почему государственная? Почему это не может быть американская… Государственная не работает.

 

МАТВІЄНКО А.С. Андрей, это не улучшает ситуацию.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Так я прошу в поправке уберите слово «державне».

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Любий об`єкт господарювання в цьому питанні.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Да. Точка. Который выиграет тендер.

 

МАТВІЄНКО А.С. Так тендер виграє в любому випадку компанія не державна.

 

ІЗ ЗАЛУ. Зніміть цю поправку.

 

МАТВІЄНКО А.С. Домовились, я знімаю цю поправку. Без моєї поправки.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Нет, ваша поправка только без «державного сектору».

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Ця поправка абсолютно слушна, Анатолій Сергійович.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Уберите слово «державний сектор», и проходит.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. «Державний сектор» уберіть.

 

ІЗ ЗАЛУ. Заради цього написано.

 

МАТВІЄНКО А.С. Звичайно, там в тілі є «суб`єкти господарювання». 

 

ГОРДЄЄВ А.А. То не обмежуйте. Якщо я можу залучити кредит або ви можете залучити, навіщо нам, перепрошую, зв`язуватись з державною фірмою?

 

МАТВІЄНКО А.С. Я розумію так, що в любому випадку уряд буде вирішувати – створює він державне підприємство чи не створює. Я знімаю цю поправку.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Колеги, хай вона буде в тексті, але ми погоджуємо  друге читання без поправки Матвієнка. Але чому вона виникла, давайте говорити відверто. Сьогодні є така тенденція, що якщо буде написано слово «державне», відповідно ми пройдемо голосування і люди його проголосують. Але це автоматично, як каже Андрій Леонідович, вже не будуть ваші кредити по одному відсотку, це буде плюс 20 відсотків, тому що відкати і так далі.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Откат сразу идет, сразу.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Тому давайте нехай воно іде без, але якщо вже не набереться критична маса, тоді вже державі слово.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Дуже коротко. Я підтримую зараз цю поправку прибрати. Якщо у якоїсь фракції буде ця принципова вимога, вона скаже, ми її внесемо в тіло. Є пропозиція, оскільки у нас ще 9 питань, а там в пів на шосту величезне засідання, то, може, ми якось пришвидшимось, бо повний гаплик по часу.

 

ІЗ ЗАЛУ. А яке засідання?

 

КРИВЕНКО В.М. Там наше.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ставим на голосование без поправки.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, враховуючи обговорення, пропонується відразу поставити на голосування пропозицію номер три і відповідно відхилити всі інші пропозиції та рекомендувати Верховній Раді законопроект 2940 відхилити. Тобто це буде перше, що буде поставлено на голосування. А друге тоді відповідно буде рішення комітету щодо урахування пропозицій один і два і прийняти у другому читанні.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ставим первое предложение – поправку Виктора Михайловича – відхилити законопроект. Хто за поправку Пинзеника прошу проголосувати. Кто против? Воздержался? Решение не принято.

Второй вариант: принять во втором чтении, поправку отклонили, без нее. Кто за, прошу голосовать. Кто против? Утримався? 2.

 

МАТВІЄНКО А.С. Репліку можна? Я хочу попросити, Андрій Васильович, оскільки ви мені дали доручення піти на зустріч з профспілками, я маю таке ж доручення від керівництва своєї фракції, я хотів би попросити вибачення. Але я голосую за друге питання і просив би це врахувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Второй вопрос – состав Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів. З цього питання слово надається першому заступнику – Амельченку Василю Васильовичу. Будь ласка.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, змінами до Бюджетного кодексу щодо державних інвестиційних проектів передбачено створення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів, 50 відсотків якої мають бути члени Комітету з питань бюджету. У вас є список рекомендованих осіб, і за результатами проведення попередніх консультацій такий склад пропонується. Озвучувати чи всі маєте ці прізвища?

 

ДЕРКАЧ А.Л. Я хочу услышать, у нас в комитете тоже существует, как сказал Президент, позитивная дискриминация? Ну я имею в виду, что те, кто голосовал за законы 16 января, теперь даже не попадают ни в какие комиссии? У нас есть один представитель «Оппозиционного блока», здесь сидящий. Чисто из демократических основ вот я как старый демократ с Анатолием Сергеевичем предлагаю хотя бы один осколок преступного режима включить в состав. Одного кого-то. Давайте 7-го делегируем.

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні, цитую прийнятий нами закон, де ми виписували три доби чи скільки: до складу Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів (колеги, почуйте!) входять члени КМУ, члени Комітету Верховної Ради з питань бюджету за рішенням членів комітету чисельністю не менше 50 відсотків складу такої комісії. Ми можемо і більше. Тому, друзі, давайте це буде наше консолідоване взаємоузгоджене рішення. Я також в своїй кандидатурі – ваш покорный слуга, прошу. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Так предложение?

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, я пропоную підтримати ініціативу Андрія Леонідовича і все-таки включити додатково одну людину ще до цього. Андрій Леонідович, внесіть, будь ласка, персонально кандидатуру.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Давайте Павлова мы внесем. Павлова вносим.

 

ПАВЕЛКО А.В. У нас пришло письмо от Министерства экономики о том, что от нас должно быть не более 6-и человек. Смотрите, здесь есть возможность резерва.

 

СКОРИК М.Л. Андрей Васильевич, ну, мы же не в фильме «Гараж», когда там: вы будете в резервном списке. Если честно, не хочется не парламентской риторикой говорить, но не жлобитесь. Три представителя «Оппозиционного блока», вы вообще никого не поставили. Вот сидит Костя Павлов. Ну поставьте, ну что вы делаете? Ну, можно вообще написать все, что угодно и проголосовать все, что угодно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Іван Крулько, будь ласка.

 

КРУЛЬКО І.І. Я що хотів би запропонувати, шановні колеги? Якщо ми розпочинаємо цю дискусію, в принципі, тоді я пропоную її розпочати для всіх, тому що, скажімо, в цьому ж самому списку не представлені, як мінімум, дві фракції від коаліції: це фракція «Самопоміч» і фракція «Батьківщина», які також є учасниками комітету.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, є проста пропозиція: зламати п`ять сірників…

 

ІЗ ЗАЛУ. Це нормально, це так, як треба.

 

ІЗ ЗАЛУ. У вас, Віктор Михайлович, навіть сірники крапленные  будуть.

 

ПАВЕЛКО А.В. Константин Ищейкин.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, мова йде про те, що коли є певне рішення, зважаючи, що всі мають бажання працювати. Чомусь, коли 3 доби йшло обговорення цього процесу, єдина людина, яка не потрапила до цієї комісії, був Андрій Гордєєв, який працював всі 3 доби тоді. Ну, звичайно, Олексій Савченко доручав теж і контролював процес. Але я хочу звернути увагу на те, що робота над підготовкою цього питання була протягом декількох місяців і займала надзвичайно багато часу. Тому сьогодні, коли іде питання, хто і де має бути, я хотів би, щоб всіх людей, які втратили свій час, ну принаймні згадали, що це не просто так воно з`являється. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Колеги, дивіться, у нас є дуже проста історія. Міністерство економіки нам написало листа, де визначено нормативи, що саме таким порядком формують. Але чим більше людей, тим більше буде прозорості в цьому процесі. Тому є пропозиція додати трьох представників з фракцій «Батьківщина», «Самопоміч» і «Опозиційний блок», 9 чоловік подати – і хай буде комісія з 18 чоловік. Міністерство економіки хай долучить туди Міністерство екології, Міністерство інфраструктури. Тобто 9 чоловік подати від комітету. У них є директори департаментів. Я думаю, два рази ця комісія збереться, і треба «Опозиційний блок» уважити як велику фракцію. І це буде чесно, прозоро. Ми нічого ні від кого не ховаємо.

 

ІЗ ЗАЛУ. Спасибо, ребята.

 

ІЗ ЗАЛУ. Товариство, а опозиційні?

 

КРИВЕНКО В.М. Ми візьмемо на себе тяжку ношу – представлення інтересів позафракційних депутатів.

(Загальна дискусія)

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В.Шановні колеги, в результаті нашого обговорення формулюю остаточний склад комісії: Павелко, Амельченко, Шкварилюк, Горбунов, Іщейкін, Дубневич, Кривенко, Крулько, Павлов.

 

ІЗ ЗАЛУ. Молоток!

 

ПАВЕЛКО А.В. Вопрос с Андреем и Молотком. Я считаю, что у нас в принципе есть возможность ротации. Я думаю, со временем отработаем.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Є питання. Колеги, дивіться, як виходить. Ми, Бюджетний комітет, виписували цей закон, і тут, пам`ятаєте, Світовий банк засідав, ми їздили до міністра економіки, круглі столи проводили. Андрій Васильович, питання в тому стоїть, що коли треба було прийняти цей закон, колеги, то нас тут умовляли, укатували і так далі. А коли стало питання визначення складу цієї комісії, то міністр економіки своїм розчерком пера встановлює нам з вами, яка буде комісія і так далі. Тому є нормальна конструктивна пропозиція - включити туди ще Гордєєва. Голосуємо, відправляємо туди – і хай він відпрацьовує. Він – уряд, який є виконавчим органом. Дякую.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Давайте спочатку той, який був в порядку денному, проголосуємо. Не проходить – тоді даємо додатково.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Колеги, взагалі Віктор Михайлович казав, що ця комісія, як мертвому припарки взагалі, по-перше, бо міністр все одно несе відповідальність за кінцевий результат. По-друге, я думаю, що наявність будь-яких 5-и чи 6-и членів нашого комітету в цій комісії буде говорити про те, що ми будемо захищати інтереси всіх фракцій, всіх членів комітету. Ну це ж очевидно. Ми ж не будемо, скажімо, в якійсь мірі робити преференції комусь із наших.

 

ІЗ ЗАЛУ. Народное творчество.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Та тебе нема там. Давайте за перших 5. Не проходить – будемо голосувати далі.

 

ІЗ ЗАЛУ. Я не понял, почему мы ведемся на экономику?

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Тоді пропоную включити Кривенка, Крулька і Павлова. І все.

 

ІЗ ЗАЛУ. І Молотка!

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Я пропоную тоді включити представників всіх політичних фракцій. І все.

 

ІЗ ЗАЛУ. Так, так.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Плюс Кривенко, Крулько і Павлов.

 

ІЗ ЗАЛУ. А Молоток?

 

ІЗ ЗАЛУ. А от «Воли народа»?

 

САВЧЕНКО О.Ю. Я вибачаюсь, я вважаю, шановні друзі, що таким чином якщо ми будемо так довго сперечатися, що ми будемо робити, то Вітя Кривенко не встигне на сьогоднішнє засідання, на яке він попросився.

 

ІЗ ЗАЛУ. А він не спішить.

 

САВЧЕНКО О.Ю. По-друге, Андрій Васильович, якщо є така пропозиція, приміть рішення як керівник комітету, як краще зробити. А ми підтримуємо, це по-перше.

По-друге, є якась комісія, до складу якої повинні дійсно зайти представники усіх політичних сил. Якщо це неможливо, тоді давайте зробимо: одна у нас комісія є вже зараз, яка вона є, давайте зробимо ще іншу комісію, яка буде контролювати цю комісію, яка є.

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте так, все-таки у нас комитет дружный, и мы не будем вносить, я думаю, яблоко раздора. Я считаю, что мы проведем дополнительные консультации с Министерством экономики, найдем точки соприкосновения. Единственное, что сразу хочу сказать, что я бы предложил тоже такую форму как ротация. Через какое-то время отработали…

 

ІЗ ЗАЛУ. Міністром?

 

ПАВЕЛКО А.В. Нет, состав этой комиссии. Через время – ротация, через полгода сделать ротацию. Тогда все будут удовлетворены, все смогут там поработать.

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. 9 человек, которые были оглашены: Павелко, Амельченко, Шкварилюк, Горбунов, Ищейкин, Дубневич, Кривенко, Крулько, Павлов. Кто за данный состав комиссии, прошу голосовать. Кто за? Кто против? Кто воздержался? Решение принимается.

 

ІЗ ЗАЛУ. А «Воли народа» нет.

 

ПАВЕЛКО А.В. Мы же предложили ротацию.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ну, по стенограмме – ротация, и все.

 

ПАВЕЛКО А.В. Под стенограмму: с ротацией.

Переходим к 3-у вопросу: про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини згідно з Регламентом Верховної Ради і Бюджетним кодексом. У зв`язку з відсутністю голови підкомітету Левченка Юрія Володимировича слово надається Шкварилюку Володимиру Васильовичу.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Дякую, Андрій Васильович.

Шановні колеги, вашій увазі пропонується 88 законопроектів. Я на них зупинятись не буду, ви їх всі прекрасно бачили. 26 є такі, що не мають впливу на показники бюджету, і 62 такі, що мають вплив на показники бюджету. Якщо у когось є заперечення до даних законопроектів, будь ласка, висловлюйтеся. Якщо немає, тоді пропоную одразу перейти до голосування. Дякую.

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

КРИВЕНКО В.М. Я просив би пункт 2.15 перенести на наступне обговорення - законопроект Кишкаря про доступ до публічної інформації, тобто володіння, користування чи розпорядження державним та комунальним майном. Насправді, там один програміст, який має це все діло просто вводити на сайти.

 

ПАВЕЛКО А.В. Пропонується 2.15 перенести на наступне засідання. Підтримуємо?

 

ІЗ ЗАЛУ. Підтримуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Немає більше зауважень?

 

ІЗ ЗАЛУ. Нема.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету? Хто за? Хто проти? Утримався? Приймається.

Тепер хто за те, щоб підтримати проект рішення щодо законопроектів, що мають вплив на показники бюджету? Будь ласка, хто за? Хто проти? Утримався? Рішення приймається. Дякую.

4-е питання – про перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядником коштів державного бюджету та розподілу субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перше питання: про перерозподіл деяких видатків з державного бюджету, передбачених Міністерству культури на 2015 рік (розпорядження уряду від 15 червня номер 595-р). Доповідає заступник міністра культури Зубко Юрій Петрович. Будь ласка.

 

ЗУБКО Ю.П. Шановні члени комітету, ми просимо підтримати проект рішення уряду про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству культури на 2015 рік.

Законом про державний бюджет Міністерству культури передбачені видатки в обсязі 29 мільйонів 800 тисяч гривень величезною бюджетною програмою здійснення концертно-мистецьких та культурологічних загальнодержавних заходів, заходів з вшанування пам`яті, заходів, пов`язаних з забезпеченням совісті релігії, державна підтримка регіональних культурних ініціатив, концертних та циркових організацій, тобто фактично підтримка закладів культури. Ми просимо перерозподілити ці кошти 3 мільйони: 2 мільйона 170 – за програмою надання загальної та спеціальної освіти мистецькими, загальноосвітніми школами та 920 тисяч за бюджетною програмою «Підготовка кадрів для сфери культури і мистецтва вищими навчальними закладами». Тому що по цьому коду заклади освіти ми не можемо підтримати. Вкрай необхідні капітальні видатки на аварійні школи: це Львівська середня спеціалізована музична школа-інтернат імені Крушельницької (вартість робіт – 1 мільйон 960), Київська середня спеціалізована музична школа-інтернат імені Лисенка (210 тисяч гривень) і Київське державне хореографічне училище (920 тисяч) на аварійні роботи, ремонт дахів і так далі.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

 

ГОРБУНОВ О.В. Дане питання було розглянуто сьогодні на підкомітеті, і за результатами розгляду прийнято рішення рекомендувати комітету підтримати встановлений розпорядженням уряду від 15 червня за номером 595-р перерозподіл видатків державного бюджету. Дякую.       

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо, технічне питання.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція підтримати рішення підкомітету. Хто  за, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Утримався? 1. Рішення приймається.

Переходимо до наступного питання: про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики на 2015 рік, розпорядження уряду від 15 червня номер 596-р. Доповідає перший заступник міністра соціальної політики Шевченко Василь Васильович.

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Доброго дня, шановні народні депутати! Я хочу проінформувати вас, що в даному випадку хочу просити вас підтримати рішення уряду про перерозподіл коштів, які утворилися як заборгованість перед дитячим центром «Молода гвардія» у розмірі 5 мільйонів 304 тисячі 800 гривень. В даному випадку на цей рік заплановано погашення бюджетною програмою в розмірі 861 тисяча 400 гривень. І недопогашення складає 4 мільйони 443 тисячі 400 гривень. Кошти, які направляються на погашення, утворилися за рахунок змін до закону, який передбачав правовий режим територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи (четверта зона) за бюджетною програмою 2501200. В даному випадку прийнято рішення уряду з цього приводу – 596-р від 15 червня. Прохання підтримати для того, щоб надати відповідно кошти в літній період, щоб підтримати якраз на харчування.

Щодо вартості путівки. Я хотів би проінформувати, ми на підкомітеті розглядали. Вартість путівки складає 4 тисячі 938 гривень 36 копійок за 21 день. Дуже дякую, прошу підтримую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

 

ГОРУНОВ О.В. Було розглянуто дане питання на підкомітеті. Прийнято рішення: рекомендувати комітету підтримати розпорядження уряду номер 596-р – про перерозподіл видатків державного бюджету. Прошу підтримати колег.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Іван Крулько і потім Андрій Деркач.

 

КРУЛЬКО І.І. У мене є запитання. Василь Васильович, дивіться, ми вливаємо в «Молоду гвардію» з року в рік великі кошти державного бюджету. Вони працюють в абсолютно не конкурентних умовах, тому що вони є унікальними, монопольними і фактично не надають той рівень послуг, в тому числі для оздоровлення дітей, який би вони мали надавати. У мене є запитання: а чи не варто було би міністерству і взагалі уряду розглянути, що от є у нас ринок, є різні табори, в тому числі приватні, які надають послуги на вищому рівні і за менші кошти, і щоб наших дітей оздоровлювати там, де це буде більш ефективно? Тому що я, наприклад, вже скільки був у тій «Молодій гвардії», ще працюючи в уряді, як було тоді, так і зараз. А кошти кожного року і дуже великі ідуть. На всю молодіжну політику в цьому році виділено 12 мільйонів гривень. А ви тільки зараз хочете в порядку перерозподілу 5 додати «Молодій гвардії». От у мене запитання: скільки ми ще будемо кормити ці абсолютно збиткові неефективні заклади?

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Василь Васильович, тільки дуже коротко.

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Дякую.

Ну, я хотів би сказати, що в даному випадку це іде виконання Закону України «Про державну підтримку та особливості функціонування дитячих таборів». Були «Артек» і «Молода гвардія». В даному випадку залишилась «Молода гвардія».

 

ІЗ ЗАЛУ. «Пуща-Водиця» дитячий, 75 чоловік там відпочиває.

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Мається на увазі закон, який стосується «Артеку» і «Молодої гвардії», двох таборів стосується. Мова іде про обов`язковий викуп путівки. Тобто це не йде фінансування, це іде викуп путівок.

 

ІЗ ЗАЛУ. А в інших таборах?

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Ну, прийміть інший закон, будемо викупати в інших таборах.

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрій Деркач, будь ласка.

 

ДЕРКАЧ А.Л. У меня вопрос. Скажите, 11 тысяч путевок, да?

 

ШЕВЧЕНКО В.В. 11200.

 

ДЕРКАЧ А.Л. А какое количество детей из зоны АТО или тех, родители которых погибли, они же попадают в эту категорию? Какой принцип распределения этих путевок по областям?

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Принцип розподілу йде по пільговим категоріям, для дітей пільгових категорій. В даному випадку те, що ми обговорювали на підкомітеті. На даний момент з Донецької й Луганської областей: з Донецької оздоровлено 339 дітей, з Луганської – 150.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Это с 11 тысяч?

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Це з 11 тисяч. Але станом на даний момент…

 

ДЕРКАЧ А.Л. Скажите, у вас есть план? Вы 11 тысяч покупаете. Вы должны точно понимать, куда вы их тратите, куда вы отправляете. Я задаю вопрос простой: какое количество областей, какое количество путевок? Есть расписание на эту тему? И отправляете ли. туда детей тех, кто погиб в АТО?  

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Це не тільки для дітей тих категорій, які передбачаються, це сім`ї загиблих…

 

ДЕРКАЧ А.Л. Есть расписание у вас на 11 тысяч?

 

ІЗ ЗАЛУ. Скільки днів путівка?

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Це 21 день. Вартість путівки за 21 день складає, як я уже і говорив, 4938. В минулому році вона складала 4890.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Пусть они потом (это протокольное поручение) нам отчитаются, как они их отправили по областям и по той категории, про которую я сказал.

 

ПАВЕЛКО А.В. Под стенограмму. Хорошо. Дякую. Ви нам потім доповісте. Будь ласка, Унгурян.

 

УНГУРЯН П.Я. Шановні колеги, я хочу звернути увагу на те, що суть перерозподілу, що Мінсоцполітики за рахунок зменшення чорнобильської програми закриває кредиторку по 2014 року. Тобто ті питання політичні, які зараз були проголошені Іваном і Андрієм, то вони не мають ніякої суті до саме цього питання, яке ми зараз розглядаємо.

 

КРУЛЬКО І.І. В принципі питання…

 

УНГУРЯН П.Я. Тепер по принципу, Ваня. Наскільки ти знаєш, я вже багато років представляю Одесу в демократичному таборі в парламенті. Ми не дали за останніх років 15 роздерибанити цей єдиний дитячий центр. Він сьогодні фактично єдиний, який може приймати 2,5-3,5 тисячі дітей одночасно. Ні клаптику землі за 15 років ми не дали звідти винести. На жаль, нам не вдалося жодного разу там навести лад з точки зору банально батарей, вікон і так далі. Там потрібна ця підтримка. Але вони роблять неможливе: вони на тій інфраструктурі, яка була ще за радянських часів, оздоровлюють тисячі-тисячі дітей, причому цілодобово. Це так просто, для довідки.

 

ІЗ ЗАЛУ. Цілий рік, мабуть.

 

УНГУРЯН П.Я. Там є земельні ділянки, на яких можна ставити навіть наметові містечка. І ось це ще можна було б додатково використати. Але це – єдине місце, де є природній натуральний пляж на всьому узбережжі міста-героя Одеси. Єдине місце, де натуральний піщаний пляж. Не штучний, а натуральний, тобто безпечне місце для дітей, де дітки заходять на 50 метрів в море, а там максимум - по пояс. Тому треба такі центри захищати, відстоювати, особливо в ситуації з Кримом. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Медуниця, а потом Пинзеник.       

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Дякую.

Друзі, ну, я пропоную підтримати міністерство і дозволити перерозподіл, але, в принципі, лавочку треба закривати. Хай конкурують з приватним закладами, не треба нам тягнути за вуха державні всі ці оздоровчі табори. Іван Крулько правильно казав, яка вартість, давайте подивимося на вартість. А там вартість завжди завищена. Тому це абсолютно не ринково, коли ми викупаємо у своїх державних закладах путівки, а потім їх там якось перерозподіляємо. Бюджетні призначення є, тендер провели, стандарти оздоровлення так само є – вперед, діти оздоровлюються.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Пинзеник Віктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, тут позиція близька до того, що я хотів висловити. Давайте приймемо рішення по перерозподілу, тут нема питань, бо є заборгованість. Але Іван Крулько підняв правильно питання: бюджет не повинен утримувати установи, бюджет має оплачувати послуги. Я ще раз наголошую: послуги! І бюджет має замовляти у того, хто пропонує кращі послуги. І тому будь-яка установа («Молода гвардія», не «Молода гвардія», «Буковель» в тому числі чи інші структури) нехай змагається, хто запропонує кращі послуги.

Тому у мене є пропозиція. Перша: підтримати. Друга: доручити Міністерству культури підготувати проект змін до нормативних актів, які б передбачали конкурентні умови розподілу цих путівок.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Я пропоную, можливо, провести окремі слухання, бо у нас є ідеї взагалі, може, перепрофілювати, щоб це стало такою українською базою, щоб діти, окрім оздоровлення, отримували і патріотичне виховання. Ми з Василем Васильовичем домовилися, що ту програму, яка є якраз, яку піднімав Андрій Леонідович, що тисяча дітей зі Слов`янська, з Краматорська,  і вже є домовленість із Донецькою обласною адміністрацією, соціальним їхнім департаментом, ми знайдемо варіант, як саме знайти шляхи реалізації програми, щоб діти не тільки оздоровлювалися, а ще й патріотично виховувалися. Тому, колеги, є пропозиція голосувати і переходити до наступних питань.

         

ПАВЕЛКО А.В. Дуже добра пропозиція. Будь ласка.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Ви знаєте, тут різні аспекти питання. Одні говорять, що треба закрити борги, так, треба закрити. Другі кажуть, що треба оздоровлювати дітей. Так. А ми говоримо з Крульком і, напевно, іншими депутатами про те, що не може бути конкуренції на ці послуги.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Може, може бути.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Перепрошую, монополії. Тобто повинна бути конкуренція на ці послуги. Ми вже другий рік поспіль звертаємося до міністерства включити наш табір в оздоровлення. Скажіть мені, будь ласка, а хто нам подякує за те, що ми 2,5 тисячі дітей уже сьогодні цього літа безкоштовно оздоровили, в тому числі і дітей АТО? Тому що нікого це не цікавить. Всіх цікавить одне, щоби стримати ту державну монополію, яка спочатку розподіляє путівки невідомо як, а потім ми ще й дотуємо ці заклади, інвестуємо в їх реконструкцію. Та скільки це може продовжуватися? Та віддайте ту, перепрошую, без права зміни «Молоду гвардію», щоб вона була постійно тим дитячим табором, віддайте її в приватні руки, хай роблять реконструкцію за свої кошти. І тоді, будь ласка, хай вона виборює своє право отримувати ті пільгові путівки. А так ми кожен раз: то «Артек», то не «Артек», розумієте? Ну «Артек» не із-за того, що він державний, а «Артек» із-за того, що там комфортно дітям. А патріотичне виховання, це, знаєте, напевно, що тренд всієї нашої України. Воно вже від нас нікуди не дінеться, тому що після цієї війни без патріотизму наші люди, де б вони не жили, вони точно, перепрошую, жити не будуть. Дякую.

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Я думаю, что подведем черту. Очень было правильно сегодня сказано, я думаю, что можно создать в нашем комитете рабочую группу, куда могут войти и Иван Крулько, и Александр Шевченко.

 

ІЗ ЗАЛУ. Всі, хто не попав в ту комісію, ідуть в цю комісію.

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрей Гордеев. И как раз в этой рабочей группе предложить тот механизм будущей поддержки молодежных лагерей в контексте сказанного нашими коллегами. Поддерживается?

 

ІЗ ЗАЛУ. Да.

 

ПАВЕЛКО А.В. Тогда кто за то, чтобы поддержать озвученный головою подкомитета Горбуновым пропозицію – погодити встановлений розпорядженням уряду від 15 червня номер 596-р перерозподіл державного бюджету, прошу голосовать. Хто проти? Утримався? Рішення приймається.

 

ШЕВЧЕНКО В.В. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Третє питання: розподіл між місцевими бюджетами обсягу субвенції на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Постанова уряду номер 375. Доповідає заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Абрамовський Роман Романович. Будь ласка.

 

АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Шановний Андрій Васильович, шановні народні депутати! З метою реалізації положень Закону України номер 217/8 про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» та прийнятою 4 червня 375-ї постанови уряду, яка регламентує порядок та умови надання з державного бюджету коштів на погашення  заборгованості в різниці тарифах та розподіл коштів (субвенція) це 2,9 мільярда гривень, здійснення пропорційного наявного ………….. різниці в тарифах по кожному з регіонів станом на 1.01.15.

Розподіл коштів передбачено в державному бюджеті регіонам на підставі інформації, отриманої від облдержадміністрацій про наявний обсяг заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення, водопостачання та водовідведення, що вироблялося, транспортувалося та постачалося населенню станом на 1.01.15 пропорцій6ного обсягу виділених коштів. Реалізація цього акту забезпечить зменшення заборгованості різниці в тарифах, яка виникла у зв`язку з невідповідністю діючих тарифів, заборгованості підприємств водопостачання та водовідведення, з електроенергії, заборгованості підприємств теплоенергетики за спожитий природний газ, тобто заборгованості всіх учасників розрахунків за всі види податків. Ну, я маю на увазі ПДВ та податок на прибуток.

Враховуючи зазначене, відповідно до частини шостої статті 108 Бюджетного кодексу прошу погодити розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості різниці в тарифах, наведених в додатку 1 та порядку і умов, затверджених зазначеною постановою  Кабінету Міністрів України. Прошу підтримати. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Романе Романовичу. Слово надається голові підкомітету Куліченко Івану Івановичу.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги, підкомітет розглянув на своєму засіданні пропозиції Мінрегіону. Субвенція в 2,9 мільярда не покриває збитки минулого року, тобто 2015 рік покривається взагалі на 63,4 відсотка. Всім регіонам приблизно надано справедливий обсяг розподілу. Ми уточнили для себе пропозиції по Києву. Враховуючи те, що ця субвенція не закриває повністю збитки і треба вирішити в цьому році і друге питання, що по наслідкам обговорення пропонуємо, бо зараз ці гроші лежать і підприємства не можуть покрити, це все лягло на комунальні підприємства і в регіонах, щоб не стримати цю політику, пропонується після обговорення підтримати рішення комітету і погодити розподіл між місцевими бюджетами обсяг субвенції згідно з додатком 1 до постанови 375.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Сергій Іванович Мельник, будь ласка.

 

МЕЛЬНИК С.І. У мене запитання до міністерства. Ви знаєте, я не знаю, як так склалося, що «Нафтогаз» подав в суд самі дисципліновані області, розумієте? У кого найбільші були проплати за газ, от зараз Вищий господарський суд поприймав рішення – пені, штрафи. Ну, якщо така позиція міністерства, то тоді ви повинні включити ці пені і штрафи в різницю в тарифах. Тому що так: ми не відшкодували різницю в тарифах підприємствам теплокомуненергетики, їм «Нафтогаз» ще повиставляв судові позови, пені, штрафи. Ну це ж – ваша вина. Тоді внесіть зміни до постанови, щоб також враховувати в різницю в тарифах, тому що ми законом зараз зупинили, наклали мораторій. Але є рішення суду. Ну це також питання міністерство має врегулювати.

 

АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Я хочу сказати, що методологічно це обговорюється, але, скажемо, до якогось результату там ще не дійшло. І це питання піднімалося на засіданні у віце-прем`єра  Геннадія Григоровича Зубка. Я думаю, що ми це обговоримо разом з НКРЕ КП, до речі з НКРЕ КП це засідання проводилось. Питання було, воно в роботі. Думаю, що найближчим часом ми зможемо доповісти членам Комітету бюджетного з цього питання в тому числі.    

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Ігор Молоток.

 

МОЛОТОК І.Ф. Это всеукраинская проблема и, наверное, решать ее, эту проблему, должен Кабинет Министров в первую очередь, потому что проблема теплоснабжающих и водопостачаючих организаций закрыть долги закрывается не живыми деньгами. Все понимают, что это задолженность перед государством. Государство закрывает задолженность свою перед организациями и по кругу там закрывается за водопостачання, за электроэнергию и так далее. Это по кругу закрывается система, то есть эта система не работает у нас в государстве.

Я поддерживаю, чтобы вернули разницу в тарифах тем теплоснабжающим организациям и водопостачающим. Это приведет, по крайней мере, в норму те предприятия, которые вот сейчас готовятся к отопительному сезону, к водопоставке. Но об этом нужно думать, чтобы в последствии таких дырок у нас не возникало.

 

АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Ми це обговорили і наразі, я думаю, що завтра буде в Верховній Раді в залі запропоновано до другого читання закон 2029-а, який дороблений вже комітетом, доопрацьований, який заборонить встановлювати тарифи, які економічно не обґрунтовані.

 

ПАВЕЛКО А.В. Роман Романович, дякую.

Сергій Рудик просив, потім Медуниця.

 

РУДИК С.Я. Роман Романович, у мене питання по додатку номер 1, про, власне, вже розподіл між областями, по Донецькій і Луганській області. Просто ваше міністерство не надало нам до розгляду. У вас є внутрішнє розуміння, що ця заборгованість утворилася по відношенню до українського населення, яке проживає на території, підконтрольній українській владі.

 

АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Так, звісно так. І якщо ви звернете увагу, по Донецькій області тільки 37 відсотків (не 63 і 64, як загальний рівень). Луганськ подав, там теплокомуненерго, дійсно, це українська територія, контрольована.

 

РУДИК С.Я. Тоді я пропоную голосувати в цілому «за».

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Медуниця.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Дякую. Я дуже коротко.

Знаєте, це в жодній країні світу, мабуть, немає різниці в тарифах, яку оце ми зараз проводимо. Ми ж говорили про встановлення об`єктивних тарифів. Ми там запланували 24 мільярди. Давайте закривати ще одну лавочку і не будемо нікому зараз оці взаємозаліки ганебні, які ми кожного року проводимо, більше проводити. Ну, це абсолютно не ринковий механізм і не механізм цивілізованого бюджету, який ми намагаємося всі з вами зробити.

 

АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Завтра – історичний шанс це зробити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Подводим черту. Два выступления буквально. Иван Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. У мене технічна взагалі поправка. От дивіться, в проекті рішення, яке нам роздали, там міститься Донецька та Одеська область. Я думаю, що це описка. Донецька та Луганська область.

 

АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Ні, ні, це не описка. Я можу відповісти вам. Що стосується Одеської, там просто нема схем реалізації цієї заборгованості, тільки на 40 мільйонів. Тому немає сенсу це робити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Андрій Гордєєв і підводимо риску.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Телефонують з округа підприємства, які включено в ці субвенції, плачуть, що нема чим зарплату виплачувати і так далі. В цілому підтримую. Але скажіть, будь ласка, питання по Києву. Субвенцію визначено у сумі 333 з урахування обсягу заборгованості, але при цьому обсяг перевищено на 58,6.

 

АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Я відповім. Це питання, яке стосується тільки Києва. Ну, значно не обґрунтовані, економічно не обґрунтовані тарифи. 40 мільйонів кожного місяця збитки по теплокомуненерго, по «Київенерго».

 

ГОРДЄЄВА.А. Тобто вони у вас обраховані, і ви бачите перспективу?

 

АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Так, і є схема по закриттю.

 

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо, Роман Романович.

Костя Павлов - и ставим на голосование.   

 

ПАВЛОВ К.Ю. Уважаемые коллеги, тот законопроект, который рассматривается, планируется, 2029-а, к сожалению, я хочу предоставить информацию уважаемым коллегам, ликвидирует полностью фактически механизм погашения разницы в тарифах.

 

АБРАМОВСЬКИЙ Р.Р. Вже є. Вже в Прикінцевих положеннях є інформація така.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Но, к сожалению, этот законопроект не предусматривал фактически погашение существующей задолженности, которая есть на сегодняшний день. Поэтому я внес в законопроект соответствующее изменение. Этот законопроект рассматривается сегодня на Комитете по ЖКХ. И я просто обращаюсь к своим коллегам поддержать на голосовании эти поправки, потому что это очень важно для тех предприятий, которые находятся на наших территориях.

 

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо, Константин.

Александр Шевченко, настаиваете? Коротко, будь ласка.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Сморите, это вот каждый год, из года в год не остановится эта ситуация, пока не будет: а) ликвидирован «Нефтегаз», б) не будут подняты зарплаты людям. Мы говорим: олигархи должны поделиться с бедными. Единственное, это минимальная заработная плата. Давайте ее поднимем. Тогда люди смогут платить за свои коммунальные услуги сами, и сам вопрос снимется, сам по себе. А мы бесконечно загоняем коммунальные предприятия до такой степени, чтобы они не то, что выживали, мы просто оживляем трупы. Когда говорят: государственная собственность, коммунальная собственность, - извините, так дайте уже эти коммунальные хозяйства, чтобы они были на аутсорсинге, вообще их ликвидируйте, пускай нам все услуги в городах делают частные компании. Тогда будет всегда судовой процесс между частной компанией, которая поставляет газ, и частной компанией, которая потребляет. Это будет хозяйственный суд, вернее хозяйственный процесс какой-то судовый, и не будет постоянно государство заложником ситуации. Вот это несколько таких позиций. Пока мы к этому не придем, мы будем вечно сидеть и заниматься, извините, не тем, чем надо. Спасибо.

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Куліченком Іваном Івановичем пропозицію погодити розподіл між місцевими бюджетами по обсягу субвенцій згідно з додатком 1 до порядку та умов її надання, затвердженою Постановою уряду від 4 червня номер 375. Будь ласка, хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.

Переходимо до наступного питання. 5-е питання: законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо створення Державного дорожнього фонду України номер 2725, поданий народними депутатами Вадатурським, Діденком, Дубневичем, Гордєєвим, Медуницею, Крульком. Доповідає один із співавторів законопроекту, член нашого комітету,  Медуниця Олег В`ячеславович. Будь ласка.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Друзі, ну, я вже в курсі, що підкомітет поклав нам цей закон на доопрацювання. Що ми хочемо цим законом і змінами до бюджетного кодексу? Ми хочемо створити державний фонд дорожній, який би мав абсолютно конкретні джерела надходжень, який би відповідав за державні саме дороги. Ви знаєте, що у нас дороги скоро будуть роздані, у держави залишаться державні дороги (це приблизно 32 тисячі кілометрів), в областях – обласні, відповідно в містах – міські. Так от, ми хочемо, щоб під ці дороги було відповідне наповнення. Зараз ми маємо просто катастрофічну ситуацію з дорогами. Я не про ями на дорогах, а про бюджет цього процесу, оскільки у нас ті кошти, які акумульовані, вони майже всі ідуть на погашення тих заборгованостей, які у нас були.

Тому ми уважно прочитаємо ці висновки, які нам надали, і будемо доопрацьовувати закон. Але проблему цю якимось чином треба вирішувати. Там є зауваження профільної Асоціації міст, воно абсолютно слушне, його так само треба буде врахувати, тому що справді забирати у міст ті кошти, які ми їм надали у вигляді податку з продажу акцизних товарів, не зовсім доречно, бо ми проаналізували і побачили, що ті надходження, які міста в цьому році отримають від податку з продажу акцизних товарів, навіть менші, ніж ті, які міста використають для ремонту і утримання тільки своєї мережі доріг. Тому пропоную погодитись з рішенням комітету, яке, я думаю, зараз нам зачитають. Дякую.  

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу, будь ласка.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, я, з вашого дозволу, тільки постановчу частину. Пропонується законопроект повернути суб`єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання з метою приведення його положень у відповідність до положень Бюджетного кодексу, а також узгодження із системно пов`язаним з ним законопроектом 2724 та врахуванням доопрацьованого до другого читання законопроекту 0956.

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Мінфін. Слово Мінфіну.

 

ЖАК О.П. Міністерство також не підтримує цей законопроект, оскільки це повернення до ідеології спеціального фонду, проти чого взагалі були прийняті зміни до Бюджетного кодексу. Ми намагалися відійти від спеціального фонду. Законопроектом передбачається повернення. Плюс до того ж це призведе до розбалансування державного та місцевого бюджетів на 4 мільярди гривень. І як було вже сказано, це не вирішить проблему по суті, тому що дійсно це йде на погашення боргів, і саме боргова операція іде на реформування боргу, оце може дозволити вирішити проблему спрямування вже коштів від акцизу та інших джерел на безпосередньо дороги, а не на погашення боргів.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олексій Петрович.

Будь ласка, автор. Гордєєв Андрій.    

  

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, ми щойно проголосували законопроект 2940, там де Мінфін також м`яко заперечував. Але я хотів би звернути увагу, що там ми проголосували про державні гарантії, які будуть надаватись суб`єктам господарювання для виконання дорожніх робіт.

Так ось, шановний Мінфін, звертаємося до вас для того, щоб ви не статично звернулися до цього питання. Тому що державні гарантії видавати без покриття – це також неправильно. А дорожній фонд, який ми намагаємося зараз повернути для того, щоб він у нас працював, і для того, щоб ми не з загального фонду шукали ці кошти, а мали реальний механізм, щоб ми могли залучати ці державні гарантії і так далі як нормальний інструмент економічний, а не як інструмент для розкрадання бюджету, то це є крок вперед. І тому ми цей законопроект доопрацюємо. Але ми чекаємо на вашу нормальну здорову реакцію і увагу. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Іван Іванович Куліченко.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Я перепрошую, я прошу голову комітету залучити до розгляду цього питання підкомітет місцевих бюджетів, тому що цим питанням вторгаються в систему місцевих бюджетів.

Послухайте, що ви хочете. Ви хочете забрати у міст те, що уже забрали. Зменшили відсоток ПДФЛ і замість нього дали акциз. І тепер щоб його забрати? Треба збалансувати. Ви цим питанням розбалансуєте бюджети міст. Але і у містах не такі гарні дороги, як ви думаєте, щоб у них забрати ці кошти.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Поддерживается, чтобы при рассмотрении данных проектов объединить два подкомитета в рассмотрении позиции подкомитета? Александр Шевченко.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Ми коли зараз це обговорюємо, не говоримо про саме головне. Зараз ми говоримо якісь там інструменти в якійсь там медичній операції, які потрібні для самої операції. Але ми не говоримо про те, що не даємо жодного шансу в будь-якому законі, чи в цьому, чи в іншому, іти підприємцю пропонувати свої послуги різноманітним донорам або кредиторам, і щоб тому підприємцю, якому повірять сто процентів більше, ніж нашій державі, дати такі гарантії і зробити такий експеримент, як було в багатьох європейських країнах. Ну дайте мені на мільярд гарантії, я покажу свою роботу. І скільки це буде коштувати, перепрошую, і яка буде величезна різниця між вартістю і якістю тих доріг, які будуть виконуватись. Тому що головна наша задача – зламати ту структуру корупційну в дорожній сфері. А ми ніяк не хочемо відмовитись від тої державної монополії на все і в тому числі на прийняття рішень. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Все-таки підводжу риску і ставлю на голосування запропоноване і озвучене головою підкомітету Іщейкіним Костянтином Євгеновичем рішення, – відправити авторам на доопрацювання. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Рішення приймається. Дякую.

Наступне питання. Є пропозиція шосте питання здвинути, так як зараз проходить комітет Кожем`якіна, де він головний, і ми зараз очікуємо. Якщо вони його відхилять, то в ньому немає сенсу.

Наступне питання 7-е: законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо фінансової забезпеченості надання адміністративних послуг органами місцевого самоврядування (номер 2981, поданий народним депутатом Ляшком, Алексєєвим, Галасюком та іншими). Доповідає співавтор народний депутат Кривенко Віктор Миколайович.

 

КРИВЕНКО В.М. Колеги, перше, цей законопроект я пропонуватиму схвалити в першому читанні і в цілому приймати його вже після пов`язаних 2982, 2983, 2984. А зараз для самої доповіді, бо це спільна робота з Міністерством юстиції, я просив би запросити Мінюст.

 

ІЗ ЗАЛУ. Так це проект Мін`юсту?

 

КРИВЕНКО В.М. Ні, це депутатський, але спільно з Мін`юстом розроблявся.

 

КРАВЧЕНКО. Доброго дня, шановні народні депутати! Я хочу вам сказати декілька таких тез. Мін`юст багато років збирав різні повноваження і нарешті вирішив з ними поділитися. Що стосується передачі функцій реєстрації нерухомості і реєстрації юридичних і фізичних осіб, оцим законопроектом і законопроектами, які зараз розглядаються в іншому комітеті, передаються органам місцевого самоврядування. Якщо ви пам`ятаєте, так колись і було щодо реєстрації фізичних і юридичних осіб. Вважаємо, що це дозволить місцевим бюджетам дійсно отримати додаткові кошти за виконання цієї функції і показало на практиці, що надання цих послуг через ЦНАПи є доволі ефективним.

Цим законопроектом пропонується залучити також до надання таких послуг нотаріусів і банки. Нотаріуси на сьогодні досить ефективно ці функції виконують. І питання про те, що ці функції передадуться банкам, нотаріусам і кошти залишаться у них, ні. Насправді, навіть від цих послуг частина (це 40 відсотків) буде спрямовуватися до місцевих бюджетів по місцю надання цих послуг, інша частина буде йти на забезпечення функціонування осіб, які надають ці послуги.

Міністерство юстиції цим проектом також пропонує відмовитися за надання деяких послуг плати до спецфонду, яка спрямовується до Мін`юсту, віддати її в загальний фонд і залишити собі тільки на закінчення написання програмного забезпечення для функціонування цих реєстрів. Оскільки 5 реєстрів, які зараз є  по нерухомості і по юр. і фізособам, пропонується об`єднати в один, що дозволить зменшити витрати на його функціонування.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович, будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги? гарна пісня, приємно дуже звучить, але давайте попробуємо вникнути не тільки в цей закон, а їх треба розглядати вкупі, бо їх є чотири. Ви зауважили одну цікаву річ, ви почули її. Функція - реєстрація нерухомості. Це державна функція чи приватна функція? Це функція держави чи ні – ведення реєстру?

 

ІЗ ЗАЛУ. Держави.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Слава Богу, що ми оцінюємо як державну функцію. Якщо це державна функція, чи може державну функцію виконувати будь-хто, крім інститутів держави? Звичайно, ні. Нотаріус не є державний чиновник, він не може виконувати державні функції. Якщо ви почули добре, то збираються 60 відсотків віддати нотаріусам сплати за ведення реєстру. Нотаріус має мати доступ до реєстру. Це правильно. Але ведення реєстру… Вибачте, якщо ви приватизуєте цю функцію, то у мене є наступна пропозиція: давайте ліквідуємо Міністерство юстиції. Для чого нам Міністерство юстиції здалось, якщо воно функції, які призначені органу влади, передає зовсім іншим структурам? Це перше питання.

Ви не зауважили другу річ. Там є ще одна цікава норма. Там не міняється 85 відсотків плати за надання відомостей. Раніше йшло на підтримку системи – ведення реєстру. А зараз? Знову ж, зв`язане це з чинними законами. Чи знаєте ви, що в системі Міністерства юстиції у нас давно вже працює приватна структура? У них є зарплата, яка складається з кількох видів, і, крім того, є додаткова оплата саме з цих сум. А ця сума немаленька – 700 мільйонів гривень. То, вибачте, давайте податківцям встановимо процент від стягнутих податків, давайте все приватизуємо. Давайте Кабінет Міністрів перетворимо в акціонерне товариство.

У мене є пропозиція. Якщо ці дві норми лишаються, а вони не в усіх цих законах, я пропоную не голосувати за такий законопроект. Якщо вони вилучаються, ми можемо знайти компроміс, бо нема заперечень проти передачі коштів на регіональний рівень. Будь ласка, передавайте. Але ті норми, які стосуються комерціалізації функцій держави, ми маємо вилучити.

 

КРАВЧЕНКО. Віктор Михайлович, мені важко вам заперечити.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Я не задавав вам питання.

 

КРАВЧЕНКО. Але ми готові піти з народними депутатами на опрацювання тих зауважень, які ми отримали, і готові їх врахувати. Дуже просили б підтримати в першому читанні.

 

ПАВЕЛКО А.В. Автор – Віктор Миколайович Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Віктор Михайлович, повністю підтримую. Якраз це і є та дискусія, яка іде і в колективі авторському. Це загалом, скажемо так, від всього обсягу тих законопроектів і тих справді дуже потрібних новацій. Тому ми можемо підтримати від комітету саме з застереженнями по цим двом пунктам і те, що я говорив, що остаточне рішення – виключно після затвердження базових законопроектів. Тому пропоную рекомендувати Верховній Раді законопроект 2981 прийняти за основу, доручивши Комітету з питань  бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням пропозицій суб`єкта права законодавчої ініціативи та винести його на розгляд у другому читанні виключно після прийняття в цілому законопроектів, які я до цього озвучив. Я особисто підтримую вилучення приватних нотаріусів і тих 60-ти відсотків. Але це буде в базових законах і це буде окрема дискусія.

 

КРАВЧЕНКО. Я не можу вам заперечити, але нотаріуси у частині виконують державну функцію давно – з часів Римського права.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Андрій Гордєєв, будь ласка. 

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги, я повністю підтримую ініціативу Віктора Михайловича. Питання в чому? Нотаріус, щоб працювати з базою даних, він ще має сам платити, він на цьому заробляє гроші. Ми даємо йому доступ, він хай на цьому заробляє. Але платити йому, щоб він ще вів реєстр, це, напевно, неправильно. Але питання ще в іншому. Визначити в спеціальному фонді державного бюджету джерело фінансового забезпечення цих органів Мін`юсту 85 відсотків плати надання відомостей з Єдиного державного реєстру, а також 85 відсотків плати за одержання інформації. Колеги, це ті поправки, що, пам`ятаєте, ми ще в новорічну ніч боролися з Мінюстом, коли він хотів все загнати в спецфонд. Але питання, що за такими речами знову у нас проходять отакі речі. Тому є прохання: на доопрацювання.   

 

ПАВЕЛКО А.В. Олександр Шевченко.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Раніше ці реєстри вели якось там вручну, був бардак. Потім, слава Богу, придумали комп`ютери, це все зробили в автоматизованій формі. Ми знаємо багато скандалів, які були пов`язані з відомими чиновниками, в основному чиновниками і народними депутатами, які були зв`язані з відмиванням коштів якраз на ведені цього державного реєстру в плані обслуговування якогось там і так далі. Так от, коли ми нарешті прийдемо до того, що ми будемо компенсовувати витрати, коли ми перестанемо безкінечно фінансувати ті структури, які ведуть ті реєстри? Оце саме головний складник корупційний оцих всіх реєстрів. І ви знаєте, хто їх буде вести, чи нотаріуси, чи ні, я вже навіть не можу зрозуміти. Але те, що, перепрошую, безкінечно хтось буде придумувати якесь програмне забезпечення і на його обслуговуванні шантажувати державу і заробляти мільярди, то це неправильно, з цим треба боротися. Але безумовно, що в руках держави повинен бути реєстр. Але яким чином? Щоб до нього різні присмоктувачі не присмоктовувались? Як боротись з цим, мені важко сказати. Я не спеціаліст в цьому. От з цим треба боротись. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Віктор Миколайович.

 

КРИВЕНКО В.М. Саме тому і пропоную прийняти його за основу, доручивши доопрацювати до другого читання і виключно після того, як будуть проголосовані базові законопроекти. Тобто йде загальний пакет. Якщо ці речі не будуть виконані, я сам буду виступати проти.

 

ПАВЕЛКО А.В. Іван Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Я дуже коротко. Це стосується цього закону в тому числі. Якщо існує монополія на будь-яку дію, відразу виникає корупція. А те, що частину державних функцій держава передала в даному випадку нотаріусу, це правильно. Що відбувалося, коли реєстр вела держава? Відбувалося те, що за чергу, за те, щоб поза чергою, ще якось, платилися кошти у вигляді хабарів. Тому нотаріуси абсолютно нормально вже зараз мають доступ до реєстрів, куди вони вносять зміни. І немає жодних ніяких порушень, принаймні я про них публічно не чую, коли нотаріуси цим правом чи цією функцією зловживають. Вони працюють, і вони знають, що за неправомірні відомості настає кримінальна відповідальність. Тому чим менше монополії державної, тим менше корупції і хабарництва. І я буду підтримувати демонополізацію в тому числі таких функцій, які можуть виконувати інші особи, як нотаріуси.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Віктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, Іван, очевидно, звернув увагу на одну річ. Ми ж не говоримо про те, що ми не даємо доступ до нотаріуса. Нотаріуси скільки завгодно мають доступу. Мова іде про інше. Держава - завжди монополія. Ви не можете два інститути держави створити. Але це природа держави. Якщо нема цієї функції, то ліквідовуйте орган, бо нема чого тримати його за рахунок податків. Але я повернусь до нашого рішення, ми виходимо нібито на консолідовану позицію. Ви пам`ятаєте, як бюджетний комітет добився тут правильних рішень, а з голосу провели інше рішення? Тому я дмухаю на холодне, бо в другому читанні ми знаємо всі добре, як вибивати позиції. Ми погодили майже всі, і Віктор погодився з цією позицією, зафіксувати нашу позицію: ми підтримаємо в першому читанні, але з умовою, що ті дві норми, які є в супутніх законах, по 85 відсотках і по нотаріусах, ми наполягаємо, щоб їх вилучили ще в першому читанні. І тоді ми підтримаємо в першому читанні.

 

ПАВЕЛКО А.В. Подводим черту тогда. Виктор Михайлович предложил поддержать в первом чтении с тем, чтобы внести  позицию комитета, чтобы ко второму чтению эти две позиции в двух законопроектах, которые идут вместе с 2981, были исключены те пункты, о которых сказал Виктор Михайлович Пинзеник. Кто за данное решение, прошу голосовать. Кто за? 11. Дякую. Хто проти? Хто утримався? 3. Дякую. Рішення приймається.

Переходимо до наступного питання: про підготовку проекту постанови Верховної Ради про Основні напрямки бюджетної політики на 2016 рік (номер 2623-д) до повторного розгляду Верховною Радою. Слово надається голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, про це питання ми вже неодноразово говорили. Тому зважаючи на те, що ми не маємо від уряду доопрацьованих цифр, які народні депутати просили надати в залі, а ми на комітеті, на жаль, не можемо визначити конкретні розміри показників, я маю на увазі граничний обсяг державного боргу, розмір мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, рівня забезпечення і інші, то пропонуємо таке можливе рішення комітету: рекомендувати Верховній Раді направити Кабінету Міністрів для доопрацювання проект постанови Верховної Ради про Основні напрямки бюджетної політики на 2016 рік. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Мудрое решение подкомитета. Я шучу. Виктор Михайлович Пинзеник.

 

ПИНЗЕНИК В.М. У мене є пропозиція: прийняти інформацію підкомітету до відома і звернути увагу Кабінету Міністрів на недопустимість несвоєчасного подання інформації.

 

ІЗ ЗАЛУ. Чудово.

 

ПАВЕЛКО А.В. Олег Медуниця.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. А я ще добавлю про те, щоб звернути увагу Міністерства фінансів на ігнорування позиції бюджетного комітету. Зокрема ми вказали в своєму рішенні, що ми просимо, щоб національні заклади культури залишились на державному бюджеті. Натомість Міністерство фінансів нам відмовило, посилаючись на те, що за його даними національні заклади культури обслуговують переважно те населення, де вони розташовані. Наприклад, Львівський національний академічний театр опери та балету. Наприклад, державний історично-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця», де побувало півмільйона населення при кількості населення в Хотині 20 тисяч чоловік. А наша позиція була пряма і чітка: залиште всі національні заклади культури на державному бюджеті. Так от, Мінфін пише нам тут у записці, ось нам її роздали, посилається на досвід Німеччини, де культурна автономія – це повноваження у сфері культури – видана федеральним землям. Так що Україна - федеральна держава чи що? В Польщі, Франції всі національні заклади культури знаходяться на державному бюджеті. Національний заповідник «Софія Київська» хочете передати місту Києву? Ми за це чи що?

Тому я прошу, щоб Міністерство фінансів оцю позицію з бюджетного комітету врахувало в бюджетній резолюції. Тоді я із задоволенням погоджусь на пропозицію Віктора Михайловича і прийму це до відома.

 

ПАВЕЛКО А.В. Добре. Все-таки есть предложение поддержать решение подкомитета – на доопрацювання – с поправкой Виктора Михайловича. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? 1. Рішення приймається. З мотивів? Будь ласка.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. З мотивів репліка. У нас треба два нюанси зробити: або перший, або другий. Не і той, і той, а щось одне: або зменшити кількість людей в цій залі, або поремонтувати кондиціонери.

 

ІЗ ЗАЛУ. Або швидше працювати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Сделаем.

9-й вопрос повестки дня: законопроект про внесення змін до Закону про держбюджет на 2015 рік (щодо унормування питання оплати робіт та заходів, виконаних підприємствами держагентства з управління зоною відчуження), номер 2158а, поданий народними депутатами Кривенком та Кишкарем. Доповідає співавтор – народний депутат Кривенко Віктор Миколайович.

 

КРИВЕНКО В.М. Іще пан Рудик – народний депутат – теж є співавтором цього законопроекту. Тут є керівник станції чорнобильської. Якщо є якісь запитання… Міністерство фінансів підтримує, ГНЕУ підтримує.

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Предлагается поддержать рішення підкомітету, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект номер 2158а за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням запропонованих змін. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Одноголосно.

У нас є одне питання (шосте), а саме: законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо плати за сервісні послуги, що надаються Міністерством внутрішніх справ (номер 2568 доопрацьований), поданий Кабінетом Міністрів. Є доповідь заступника міністра внутрішніх справ Тахтая Олексія Володимировича. Будь ласка.

 

ТАХТАЙ О.В. Доброго дня, шановні народні депутати, шановний головуючий! На сьогоднішній день розглядається пакет законів про реформування правоохоронних органів. І ось одною з ланок елементів цієї реформи є створення прозорих офісів центрів надання сервісних послуг. Послуги, які надаються зараз всіма ланками правоохоронних органів, будуть надаватися через ці сервісні центри. На сьогоднішній день їх потрібно створювати. Тому ми просимо надати той інструмент, за рахунок чого їх можна буде створити, тобто спрямувати кошти від надання цих послуг, які на сьогоднішній день спрямовуються до державного бюджету, на створення саме цих адміністративних центрів.

Були зауваження минулого разу. На сьогоднішній день доопрацьовано. Ми пропонуємо, щоб 10 відсотків на надання послуг йшло місцевим бюджетам, а 90 відсотків саме на створення цих центрів. Вони будуть створені, і починаючи з 1 січня 2017 року передані до місцевої влади для надання ними саме цих адміністративних послуг. Прошу підтримати, адже це і є ланкою і елементом реформи.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Підкомітет.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Підкомітет рекомендує Верховній Раді доопрацьований законопроект прийняти за основу.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Не было такого решения.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Чого ж не було?

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Подкомитет был два часа назад. Не было такого решения.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. А какое же было?

 

ІЗ ЗАЛУ. Было такое решение.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Было принято решение - вынести на розсуд комитета.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Матвієнко сказав, що прийняти за основу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович, будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК В.М. У мене пропозиція інша: законопроект відхилити. Я знову просив би колег звернути увагу на інший законопроект, він іде в пакеті. На жаль, нам говорять не всю істину. Знову задаю ключове питання: такі функції, як реєстрація зброї, реєстрація автомобілів – це державна функція чи не державна? Якщо ми передбачаємо, що це державна функція, то державну функцію можуть виконувати тільки інститути влади. Ну якщо Міністерство фінансів вважає, що така функція не потрібна, давайте ліквідуємо Міністерство внутрішніх справ, бо це державна функція. Тому ми не маємо права, друзі, перетворювати органи влади в комерційні інститути, які працюють за принципом заробляння грошей. Тому моя пропозиція: відхилити цей законопроект і підтримати ту позицію, яку ми висловлювали попереднього разу. Ми вже раз відхиляли цей проект.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це і є інститут влади.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Я прошу вас, послухайте! Неправда! Тому що в іншому законі у вас записано, що сервісні центри – це не органи влади, це юридичні особи публічного права. Візьміть тлумачний довідник, візьміть Вікіпедію. Юридичні особи публічного права – це бюджетна установа підприємства. Бюджетна установа підприємства не є органом влади. 

        

МАРКЕВИЧ Я.В. Можна слово?

 

ПАВЕЛКО А.В. Маркевич.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Тут, безусловно, господин Пинзеник прав. Здесь же есть два законопроекта. Мы только часть решаем – в качестве изменений в Бюджетном кодексе. А так-то есть основной законопроект, который регулирует деятельность всех этих нововведений, которые вы предлагаете. И по этому поводу важно задавать по нему вопросы. Первый вопрос. Существуют центры предоставления административных услуг. Уже существуют. Зачем создавать параллельный? Зачем?

 

ТАХТАЙ О.В. На сегодняшний день те услуги, которые предоставляются Министерством внутренних дел, они являются специфичными. Та же самая регистрация транспортного средства, при которой проходит ряд проверок этого транспортного средства.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Но вы собираетесь в том числе и у этих административных центров забрать часть функций.

 

ТАХТАЙ О.В. Нет, эти функции сейчас выдаются исключительно через наше МРЭО, если мы говорим на конкретном примере. И функции, которые будут надаваться сервисными центрами, они надаются на сегодняшний день подразделениями нашими. Это МРЭО, это подразделения громадської безпеки, которые выдают дозволи на зброю и так далее, и тому подобное. Мы делаем абсолютно прозрачными эти офисы, и они предоставляют эти услуги. Это точно также, как на сегодняшний день они являются бюджетными учреждениями, те же самые МРЭО, точно также будут и эти сервисные услуги.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Хорошо. Я хочу только от себя отметить по данному вопросу, что у нас этих центров уже есть 660. Вы предлагаете создать 60. Как вы думаете, куда людям будет удобнее ездить, в 660 или в 60 ваших? Но это риторический вопрос.

Второй вопрос. Скажите, пожалуйста, как происходит ценообразование ваших услуг? Почему сам орган принимает решение о стоимости этих услуг?

 

ТАХТАЙ О.В. Ни в коем случае.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Ну, написано так.

 

ТАХТАЙ О.В. Есть методика, согласно которой формируется себестоимость данной услуги.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Ну, в общем, мы опять будем получать стоимость справки 5 рублей 63 копейки. Но фактически…

Следующий вопрос. Мы занимаемся децентрализацией, мы стремимся большинство вывести разрешительной системы на места. Вы сейчас создаете центральный орган, подчиненный, подведомственный. Мы заканчиваем с децентрализацией?

 

ТАХТАЙ О.В. Нет, мы не заканчиваем с децентрализацией, мы наоборот тоже идем по этому пути. Мы предлагаем ступень, которая потом перейдет в эти центры.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Что значит потом? Вот это я тоже не понимаю. Извините, я просматривал закон, там нет ничего временного. Он выписан как навсегда.

 

ТАХТАЙ О.В. Нет, на сегодняшний день он с поправками народных депутатов доработан. Он будет рассматриваться сейчас на Комитете з питань діяльності правоохоронних органів. И там фраза «строк дії цього закону» вже вставлена.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. Ну, значит, может, у меня старый текст?

 

ТАХТАЙ О.В. Это просто предыдущая редакция.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Ярослав, дивись, буквально репліка одна. В Будському районі Сумської області є МРЕО. От воно реєструє одну машину на тиждень, але штат МРЕО присутній. Тому і збільшується кількість МРЕО. Зрозуміло, що людині буде важче їхати кудись, але утримувати цей гігантський апарат цих МРЕО, абсолютно неправильно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. У мене одне дуже серйозне питання: пані Ека Згуладзе підтримує цей законопроект?

 

ТАХТАЙ О.В. Так, це її авторство.

(Оплески)   

 

КРИВЕНКО В.М. Друге. Я думаю, що ми проведемо величезну дискусію між першим і другим читанням. У нас теж демократична ж команда. Тому є пропозиція на першому читанні підтримати цей законопроект. Можливо, вставити зараз цей часовий термін. Який там часовий термін?

 

ТАХТАЙ О.В. До 1 січня 2017 року.

 

КРИВЕНКО В.М. Тобто продублювати прямо в нашому рішенні, щоб це вже було з першого читання, щоб це не було безтермінове, і голосувати.  

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Рекомендувати Верховній Раді доопрацьований законопроект 2568 прийняти за основу, доручивши Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням пропозицій суб`єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради у другому читанні після прийняття в цілому доопрацьованого законопроекту 2567 – базового, з правками, які були тільки що озвучені. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. 13. Хто проти? 2. Хто утримався? 1. Рішення приймається. Дякую.

І в «Різному» я хотел бы всех проинформировать: секретариатом и всеми вместе было обсуждено выездное заседание. Я бы хотел по этому поводу передать Василию Васильевичу Амельченко слово.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, в бюджетному комітеті склалася добра традиція і практика виїзних засідань для того, щоб ми з вами вивчили проблематику тих чи інших регіонів. І от, аналізуючи бюджетні показники за 5 місяців, які є, на жаль або на щастя, я дуже вас прошу звернути увагу на депресивні регіони, яким є Чернігівщина в тому числі. Раніше це питання вирішувалося просто: була дотація вирівнювання, і ми з вами в кінці року отримували ту, скажемо, суму, яка покривала повністю видатки в бюджетній сфері. Сьогодні в зв`язку з введенням освітньої і медичної субвенції у нас є диспропорція. І я прошу вас звернути увагу на Чернігівську область і пропоную, все ж таки, провести його в Чернігові. 

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція на наступному тижні в четвер зробити виїзне засідання комітету в Чернігові. Я прошу підтримати, тому що це, по-перше, і поруч, а по-друге може виникнути ряд питань, які потрібно буде оперативно вирішувати.

 

ІЗ ЗАЛУ. Надо обязательно съездить в Чернигов. Там и так жителям каждый день концерты устраивают, поляны накрывают.

(Загальна дискусія)  

 

КРИВЕНКО В.М. Колеги, раз ми будемо в цьому регіоні, є пропозиція або в п`ятницю, або в суботу відвідати чорнобильську станцію і провести засідання в Чорнобилі.

 

ІЗ ЗАЛУ. Тоже хорошо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Алексей Савченко, будь ласка.

 

САВЧЕНКО О.Ю. Шановні друзі, чернігівська земля зробила дуже багато героїв. Ви знаєте їх, так? Не буду їх перераховувати. Але пропозиція стосовно того, щоб відвідати Чернігівський регіон, дуже цікава. Але, Віктор, я хочу тобі сказати, що місто Чернігів, до якого ми поїдемо, від Чорнобиля дуже далеко. Тому ця екскурсія може не получитися, бо багато людей не доїде. Але якщо є бажання, наприклад, можемо проїхати 130 кілометрів від Чернігова до Славутича. Я теж з Чернігівської області, і місто Чернігів є моїм рідним містом. Тому я дуже прошу прислухатися до прохання, і ми зробимо все, щоб ви відчули на собі всі «прелести». «Опозиційний блок» каже «прелести», хай вам будуть «прелести».

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую за підтримку.

Всі питання розглянуті. На все добре.       

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку