СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань бюджету

 

 

20 грудня 2016 року,

15.00

 

 

ПАВЕЛКО А.В. Так, шановні колеги! Займаємо місця. Увага! Шановні колеги! Є пропозиція почати роботу. Зареєструвалося 14 народних депутатів. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим. Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету. По-перше, хочу зауважити, що Ярослав Маркевич тут, він вийшов. Так що кворум є.

Шановні колеги! Перед тим, як перейти до порядку денного, є пропозиція заслухати нашого шановного друга, Голову Олімпійського комітету, так як пізніше ми вже будемо збиратися "під куполом", зараз надати можливість виступити від "олімпійської сім'ї" України, від нашої спортивної родини, надати слово Сергію Назаровичу Бубці. 

Будь ласка.

 

БУБКА С.Н. Дякую, Андрію Васильовичу. Шановні народні депутати! Шановні члени бюджетного комітету! Мені дійсно дуже приємно сьогодні  зустрітися з вами, подякувати вам за підтримку спорту, олімпійського руху. Дійсно, цей рік був дуже непростий, складний. Ну в цілому наші спортсмени робили все для того, щоб піднімати прапор держави і чути Гімн нашої країни. Я розумію, наскільки непрості часи, наскільки важливі питання сьогодні ви будете вирішувати, тому хотів би звернутися до вас, розуміючи, наскільки важко зібрати бюджет країни. Тому хотів би  підняти питання  щодо наших тренерів, наших спеціалістів, які дійсно працюють і роблять все для того, щоб спортсмени були на високому рівні, перемагали.

В моєму розумінні тренер – це дійсно наш скарб, без тренера не буває чемпіонів, не буває зірок. І таким чином зовсім інші результати. Ми розуміємо, наскільки важкий бюджет, тому хотів би звернутися, щоб наші тренери не від'їжджали  до інших країн. Сьогодні це велике питання, ви чули, що інколи й спортсмени від'їжджають. Тому хотілося б, щоб ми знайшли можливість підтримати наших тренерів, конкуренція сьогодні  в спорті дуже велика. Якщо подивитися, які кошти отримує тренер і в Казахстані, і в Азербайджані, і в Білорусі, то ми в цьому напрямку відстаємо мінімум в десятки разів.

Було таке питання, щоб підняти, була розмова з Прем'єр-міністром України щодо того, щоб десь 300 мільйонів розглянути, щоб надати можливість зберегти наш тренерський потенціал, який би залишився і працював на український спорт. Тому я хотів би звернути на це увагу. Розумію, це непросте питання, але, будь ласка, зрозумійте, що конкуренція в спорті дуже велика і вона не залежить від тих обставин, в яких ми сьогодні знаходимося. Тому я хотів би подякувати вам за розуміння і за підтримку і по цьому питанню в цілому за спорт, і за олімпійський рух. Дякую, Андрію Васильовичу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

В поддержку скажу, что у нас последнее изменение, которое мы включили в Бюджетный кодекс, это то, что области, которые будут принимать Державний фонд регионального розвитку, не меньше 10 процентов должны спрямовувати на інфраструктуру спортивну. Це була позиція комітету, і це вже є досягнення.

Я ще хотів надати слово Нестору Івановичу.

 

ШУФРИЧ Н.І. Шановні колеги, дякую.

Для мене велика честь працювати разом з нашою легендою в Національному олімпійському комітеті. Я скажу, що в Ріо-де-Жанейро  дійсно був вражений ставленням наших тренерів до своєї відповідальності і до свого обов’язку. Отримуючи зарплату 6-9 тисяч гривен максимум, ми конкурували з тренерами колишніх країн Радянського Союзу, які отримують зарплату 3 тисячі доларів плюс. Сьогодні середня заробітна плата тренера олімпійської збірної Росії  10 тисяч доларів, Білорусії – 3 тисячі доларів, Азербайджану – 3-5 тисяч доларів.

Я скажу відверто, зі стрілками із лука я впораюсь, але сьогодні ми маємо більше 20 посад державних монополій, державних підприємств, де отримують зарплату 20 тисяч доларів плюс, і ми це знаємо.

 

ІЗ ЗАЛУ. 40.

 

ШУФРИЧ Н.І. Я сказав, що не всі, окремі – 40. Я думаю, якщо ми дамо олімпійським штабам, а у нас їх 52, можливість отримувати грошове утримання 50 тисяч гривень в середньому на одну збірну, це 300 мільйонів на рік, це 10 мільйонів доларів, то це реальний крок щодо врятування вітчизняного спорту. Спортсмени вже від’їжджають з країни, ми це знаємо, і боротися з цим неможливо. Якщо поїдуть ще і тренери, ми залишимось без спорту і в Токіо навіть нікому вже буде їхати.

Я прошу сьогодні підтримати Сергія Назаровича і олімпійський рух в Україні.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Несторе Івановичу. Будь ласка, Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги, ви знаєте, що наш колега Павло Кишкар є апологетом змін взагалі в системі спорту. І ми проводили окрему зустріч, і Андрій Васильович підтримує, і понад 20 федерацій підтримує, у Сергія Назаровича ми були з головою федерації плавання, що поки у нас буде міністерство керувати спортом, а не федерації і як їх кумулятивний представник, Національний олімпійський комітет, ми все одно не поїдемо в Токіо.

Я повністю вас підтримую. Ви рік тому так само дуже правильно по наших міжнародних, по МЗС вимагали підвищення, тоді ми підтримали вашу ініціативу. Це треба обов’язково робити і не слухати зараз "наших друзів" з Мінфіну, збільшувати надходження від ПДВ. У нас 100 мільярдів гривен, всі декларують і на митниці лежить. От всі про це говорять, що  у нас "дірка", яка крадеться через митницю, це 100 мільярдів ненадходження митних і в першу чергу платежів по ПДВ.

Тому оці 300 мільйонів, треба просто збільшувати надходження по ПДВ, в ці видатки закладати, і обов’язково голосувати Закон про реформу спорту, який розділить спорт вищих досягнень і масовий спорт та прибере цю історію, бо тренерів можна яких завгодно, а потім міністерство по наших гребцях посадить головного тренера, який буде їм розповідати, хто поїде на олімпіаду, кому яке весло дадуть.

 

(Шум у залі)

 

КРИВЕНКО В.М. І в цей перехідний етап проголосувати закон, але зараз виділити ці кошти для федерації і для Олімпійського комітету. І це рішення просто сьогодні прийняти, а далі подивимось. Хочеться голосувати уряду, нехай іде назустріч.

 

ПАВЕЛКО А.В. Давайте зараз перейдемо до порядку денного. Хотел выступить Андрей Леонидович.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Хорошее предложение в развитие есть. У нас есть громадное количество "грантоедов", которые финансируются Европейским Союзом, всевозможными посольствами. Давайте дадим письмо от бюджетного комитета налоговой администрации проверить количество "грантоедов" финансируемых: оплачивают ли они налоги или не оплачивают, а в европейскую комиссию направить письмо, что все гранты от этой организации, которая уничтожает Украину, это "Реанимационный пакет реформ", перенаправить на наших спортсменов, на тех, кто достигает результатов, в том числе в Рио-де-Жанейро.

Во-первых, мы сэкономим здоровье наших спортсменов, тех, кто достигает результатов, в том числе и в Рио-де-Жанейро. Во-первых, мы сэкономим здоровье нашего народа, мы не дадим уничтожать нашу промышленность, мы позволим, наконец-то, развиваться нашему сельскому хозяйству и активистов направим в нужное русло. Пусть они, в конце концов… Вот Прохоренко получает зарплату 1 миллион долларов в год. 1 миллион долларов в год. Каждый член правления "Нефтегаза" получает 40 тысяч долларов. Пусть они вместо мишеней у лучников стоят, у Нестора Ивановича, держат мишени – классно! 40 тысяч долларов туда, стоит держит, половину платит тренеру. У нас такие результаты просто будут – супер!  Усик будет тихо плакать от зависти. Давайте направим такое письмо. Спасибо.

 

ІЗ ЗАЛУ. А, может, мы его немножко перефразируем, если можно, чтобы мы сами себя не "макали" по "грантоедам"…

 

ДЕРКАЧ А.Л. Напишите: "Активисты, которые борются за европейские реформы на уничтожение Украины!" Напишите, как есть, ну чего там мучиться?!

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Іван Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І.  У мене є пропозиція. Я абсолютно підтримую, що вкладати в спорт потрібно. Бо не будемо вкладати в спорт, будемо вкладати в лікарні. І треба вибирати просто – куди і скільки. Я хотів запропонувати також в цьому зв'язку і, Сергію Назаровичу, я просив би вашої підтримки. Комісія з інвестиційних проектів підтримала ряд різного роду дуже важливих проектів. Але в той же час, і там у нас є певні пропозиції, але в той же час я хотів внести одну пропозицію по спорту, про яку ми забули, - Центр олімпійської підготовки по стрибках у воду.

В наступному році в Україні вперше відбудеться (вперше в історії України) чемпіонат Європи з цього виду спорту, де Україна завжди показувала високі результати. Як показала практика, створення центрів олімпійської підготовки, такі центри дають результат. Це і по біатлону ми бачимо, по інших видах спорту. Тому я просив би, щоб ви, Сергію Назаровичу, підтвердили і, власне, ми сьогодні на комітеті підтримали, там невелика сума, Міністерство фінансів знає і підтримує цю пропозицію, щоб ми запустили на наступний рік Центр олімпійської підготовки стрибків у воду. І ви знаєте, що зараз виконавчим директором цього центру стала Ніна Уманець, яку ми всі дуже добре знаємо по роботі в Міністерстві молоді і спорту, це один із найкращих фахівців. Тому я просив би підтримки наших колег, дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, колеги. Підтримка є від Сергія Назаровича.

Дякуємо, Сергію Назаровичу, за виступ, за участь у засіданні комітету.

 

БУБКА С.Н. Дякую, всього найкращого. Спасибі вам велике.

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, тепер щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Є можливість ще раз повернутись до Закону 5131 в частині поправки, озвученої Сергієм Михайловичем Марченком. І з цього питання є пропозиція надати слово Сергію Михайловичу.

Я в двох словах також хочу сказати: после того, как мы приняли решение, в парламенте пошло такое живое обсуждение того, насколько это повлияет в целом на бюджеты и на сверхнадходження до областей, и вызвало большой резонанс и, назовем так, кулуарные какие-то там обсуждения. Я хочу, чтобы лучше мы это еще раз обсудили у нас на комитете, приняли взвешенное решение, для того чтобы это было решение комитета взвешенное, а не которое сейчас уже обсуждается по второму кругу.

Сергей Михайлович, скажите.

 

МАРЧЕНКО С.М. Є пропозиція: або ми залишаємо редакцію, яка діє на сьогоднішній момент, 2016 року, з тими територіями, які включені, або ми залишаємо ту редакцію, яка була проголосована на попередньому рішенні комітету. І все.

 

МАРКЕВИЧ Я.В. А почему приняли решение откатить назад? Меня интересует позиция Минфина.

 

МАРЧЕНКО С.М. Тому що немає підтримки 50 відсотків. Якщо ми поставимо більший відсоток, це значить, що у нас всі повністю перевиконання, значні суми, будуть спрямовуватись на конкретні цілі. На даний момент це недопустима історія.

 

ПАВЕЛКО А.В. Іщейкін Костянтин.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, я хочу нагадати, що до пропозиції Сергія Михайловича Марченка була проголосована комітетом пропозиція голови підкомітету з урахуванням першого читання і відповідно Миколаївської області. Вона була комітетом проголосована.

Тому, якщо Сергій Михайлович дає нам варіант "або-або", я пропоную просто відмінити поправку Марченка і залишити те, що було проголосовано, і закрити на цьому питання.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Мы голосовали за основу.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Ми проголосували за основу, а потім обговорили і проголосували  в цілому.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Ну воно ж було проголосовано.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Проблема есть.

Іван Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, я хочу нагадати, що в нас є закон 5131, прийнятий у першому читанні. В першому читанні ця редакція прийнята і відповідно поправок вона не потребує, підтвердження в сесійній залі. Яка була редакція? Було прийнято рішення парламентом розширити експеримент ще на 3 області: Закарпатська, Івано-Франківська, Вінницька до тих, які вже були. Ось це ми маємо редакцію першого читання.

Далі всі інші пропозиції, які є, це пропозиції у вигляді поправок, які мають бути у порівняльній таблиці, які можуть розглянутись комітетом, можуть бути прийняті, не прийняті і потім в залі вони можуть бути поставлені на підтвердження або не поставлені на підтвердження, і після цього закон голосується в другому читанні і в цілому. Ось, власне, така на цей момент ситуація. Це я просто нагадую історію.

Що відбулось у нас на ранковому засіданні комітету? Ми прийняли рішення підтримати поправку, яку сформулював Сергій Михайлович, я не буду її переповідати, вона роздана, тому давайте, власне, з цього виходити. Я просто нагадав як нам треба. Я так розумію, що запропонував Сергій Михайлович, він запропонував відхилити поправку і залишити редакцію першого читання, яка була проголосована в парламенті. Все.

 

ПАВЕЛКО А.В. Сергій Рудик.

 

РУДИК С.Я. Шановні колеги, мене влаштовує поправка, яку ми сьогодні вже проголосували на комітеті. Одне питання: як буде розподілятись це перевиконання? Чи по тих областях, де перевиконання відбувається, чи всі підряд? Якщо перевиконання відбувається, то мене це влаштовує, і давайте не будемо точити. Це нормальна позиція, яка об’єднає нас усіх, щоб ми між собою не сварились, яка область там є, якої немає, бо це до цього все рівно  вийде. Це нормальний варіант, Богдане Васильовичу.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Нехай розшифрує. Це чоловік каже, якщо вся Україна це виконала, тоді тим, які виконали, ніби щось дається.

 

РУДИК С.Я. Так же ж?

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Якщо вся Україна виконала. Таке буває?  

 

ІЗ ЗАЛУ. В цьому році…

 

ДУБНЕВИЧ Б.В.  Давайте слухати один одного. Так. Таке буває.

 

ІЗ ЗАЛУ. Богдане Васильовичу, цьому році по всіх платежах у нас є перевиконання. Кожного місяця перевиконує.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В.  Ну це ми з вами розуміємо, що норма йде щомісячна. Так? Пройшла місячна норма, виконала держава – на всіх, перепрошую, ділиться. Ті, хто перевиконали. Скільки? 50 відсотків. 

 

ФЕЩУК С.Л. 50 відсотків цього перевиконання ділиться по порціях.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Якщо перевиконав 50 процентів. Чи виконав?

 

ІЗ ЗАЛУ.  Якщо є перевиконання державного бюджету, 50 відсотків цього перевиконання йде на ті області…

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Пропорційно перевиконанню. Добре, а скільки перевиконали? Процент, два, три?

 

(Загальна дискусія)

ДУБНЕВИЧ Б.В. То як ми записуємо, "виконала" чи "перевиконала"? Маю на увазі: можна план виконати, можна його перевиконати. Як ми пишемо?

 

(Загальна дискусія)

 

ДУБНЕВИЧ Б.В.  То як ми записуємо?

 

ІЗ ЗАЛУ. Перевиконання.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В.  Перевиконання.

 

ІЗ ЗАЛУ.  50 відсотків різниці між перевиконанням і виконанням іде на…

 

(Загальна дискусія)

 

ІЗ ЗАЛУ. Була суть така, що хтось перевиконав план, а потім поділили між всіма. Якщо тільки тим, хто перевиконав, це правильно.

 

(Загальна дискусія)

 

ІЗ ЗАЛУ. Я читаю редакцію. "Перевиконання в обсязі, пропорційному до суми перевиконання на відповідній території, загального обсягу щомісячних індикативних показників надходжень митних платежів, пропорційно до суми перевиконання на відповідній території". Якщо територія перевиконала, вона отримує пропорційно своєму перевиконанню суму перевищення по державному бюджету.

 

(Шум у залі)

 

ІЗ ЗАЛУ. По всьому державному бюджету.

 

ІЗ ЗАЛУ. Так, по всьому.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В.  Тобто ще давайте простими словами. Якщо за певний місяць січень держава Україна виконала митних платежів на 101 процент, перепрошую, тоді ті області, які перевиконали, у них залишається 50 процентів.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ні! Від того, що по цілій державі перевиконано, від того 50 процентів.

 

ФЕЩУК С.Л. Від цього одного проценту 50 процентів.

 

(Загальна дискусія)

 

ІЗ ЗАЛУ.  Послухайте! Зараз перевиконання по факту 11 місяців по цих платежах 12 мільярдів гривень. Зараз. По державі.

 

ІЗ ЗАЛУ. Это в месяц миллиард.

 

(Загальна дискусія)

 

ІЗ ЗАЛУ.  Окей, можна посміхатися. Я просто говорю, сто відсотків ми поставити не можемо, а п'ятдесят відсотківперевиконання планових показників, ми можемо сказати, на підтримку цих всіх територій.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В.  Добре, але то так виходить, що одні працюють, а інші не працюють.

 

(Загальна дискусія)

 

ДУБНЕВИЧ Б.В.  А як же ? Дають усім.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ні!

 

ДУБНЕВИЧ Б.В.  Ну як "ні"?

 

ІЗ ЗАЛУ.  Нет, только тем, кто перевыполнил.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В.  Але рахується виконання всіх по державі!

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. В зале началось обсуждение еще раз о том, все ли области получат, или те, кто недовыполнил, тоже получат, как все, или не получат. Я почему хотел, чтобы у нас было не кулуарно, а чтобы мы вместе еще раз обсудили. Если надо внести какую-то поправку или какую-то запятую, или уточнение, то давайте вместе это примем, а не с голоса в Раде. Вот это я хотел сказать.

Да, Юрий.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дякую.

Це один із тих рідкісних випадків, коли я можу погодитись з діючим Мінфіном у тому плані, що я взагалі-то проти цієї системи як такої, але ця поправка, вона хоча би частково повертає нас до реальності унітарної держави, де ми живемо усі разом, а не є федераціями з кожною окремою митницею, тому що тут хоча би згадується загальний бюджет. Тому все дуже просто, якщо люди питають. Якщо загальний бюджет отримав перевиконання, так, тоді це дає підставу розподіляти. То до того просто немає підстави. Є перевиконання на загальному рівні – тоді з'являється підстава. І тоді оця сума перевиконання розподіляється пропорційно між тими, хто перевиконав, власне кажучи. Тому хоча я проти системи загалом такої, але це принаймні краще, ніж те, що зараз є. Тому я, все ж таки, закликаю колег підтримати. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрій Леонідович.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Хочу полностью поддержать коллегу Левченко, потому что это тот один из немногих случаев, когда действительно Министерство финансов приводит к реальности нашу "дорожную коалицию". Мы же тихонечко молчим на тему количества участников "дорожной коалиции". Поэтому вы не заставляйте нас говорить вслух на тему этого "волшебного" эксперимента. Но если уже к реальности приходить, тогда действительно там, почему у нас в областях, которые не включены, или в историях, связанных по проектам не включенным, наши люди должны страдать от того, что кто-то там будет получать дополнительные нерациональные средства? Поэтому самый рациональный подход изложен здесь – это наименьшее зло из того зла, которое обычно дает Минфин. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Спасибо, Андрей Леонидович.

Итак, уважаемые коллеги! Все-таки, есть предложение – оставить в данной редакции?

 

ІЗ ЗАЛУ. Да!

 

ПАВЕЛКО А.В. Никаких запятых, никаких уточнень, ничего не делаем? Колеги, будемо голосувати окремо?

 

ІЗ ЗАЛУ. Воно у нас проголосовано.

 

ПАВЕЛКО А.В. Воно проголосовано.

Будь ласка, Віктор Кривенко.

 

КРИВЕНКО В.М. Шановні колеги, прохання підтримати. Проговорив із Мінмолодьспорту, і ви знаєте, що багато наших колег опікуються військово-патріотичним вихованням, і от правка, яка дуже правильна була проголосована, Петренка і Рудика, щоб до неї додати: "…а також на інституційний розвиток всеукраїнських молодіжних та дитячих громадських організацій". Бо на сьогодні ми маємо величезну проблему з цією моделлю, яка існує, і це в Мінмолодьспорт ця проблема. Ті 5 мільйонів коштів, що додаються, частина піде на "Пласт", а частина – 3 мільйони – піде на інституційний розвиток молодіжних та громадських організацій, тобто вони не можуть фізично… Через Мінсім'ямолодьспорту, їхнім розпорядженням, тобто прохання, щоб це Бюджетний кодекс. Тобто це можливість спрямовувати. (Шум у залі) Її просто не було в таблиці, цієї пропозиції. Але це консенсусна річ, яка дозволяє нам ефективно працювати в цій сфері. Тобто це буде 2-3 мільйони всього на рік, які на наступний рік, і просто щоб у Бюджетному кодексі була така можливість. А далі уряд визначить порядок. (Шум у залі)     

Дивіться, безумовно, там буде "Пласт", там буде "СУМ", там буде "Джура" – там буде 3-5 організацій, які є масштабними і всеукраїнськими. А вже порядок який буде там (конкурс, не конкурс), урядовий порядок їх визначить.

 

ПАВЕЛКО А.В. Виктор Николаевич, уже в таблице печатают.

 

КРИВЕНКО В.М. Товариство, прохання… Будемо тоді з голосу її визначати. І вона дасть можливість фінансувати. Я вас дуже прошу підтримати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Іван Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, так сталося в моєму житті, що я певну частину часу працював заступником міністра сім'ї, молоді і спорту і відповідав за молодіжну політику. Тому дуже добре знаю ситуацію. Що ми зробили вже після Революції Гідності, тому що я продовжив молодіжною політикою займатися, ми надали можливість молодіжним громадським організаціям у проектах, які вони реалізують, 20 відсотків закладати на свій інституційний розвиток. Тобто залишати на менеджмент. Тому що дійсно була ситуація, коли громадські організації молодіжні змушені були подавати проекти і десь там ховати витрати на офіси, там на менеджера. І це була абсолютно тіньова річ, яка створювала для них просто такі неприємні речі морального характеру. Ми це зняли. 20 відсотків вони мають можливість це робити.

 

(Шум у залі)

 

КРУЛЬКО І.І. Значить, я ще раз кажу, що це є. Так, поміняли, в цьому році поміняли. Я ж не перебивав, я слухав уважно. Значить, саме тому я вважаю, що будь-яка громадська організація, яка є в Україні, при всій моїй повазі до всіх, і любові, і підтримки впродовж багатьох років, бо Пластівський рух не почався з нас із вами. Пластівський рух має більше ста років в Україні. Тому давайте не будемо, що от тільки зараз ми його прямо підтримуємо. Він є, і він буде незалежно від нас розвиватися. Але я все-таки вважаю, що у нас має бути в країні один підхід. А один підхід передбачає, що якщо подаються організації і всі вони є громадські рівними, вони подаються на проекти. Комісія ці проекти підтримує, і у виграному проекті організація має можливість 20 відсотків закласти на свій інституційний розвиток. Ось саме так треба рухатися. І я пропоную, щоб саме так воно і залишалося, бо потім у нас залишиться, що ми визначимо, що взагалі у нас мають право існувати тільки такі й такі організації, все решта – це  не організації. Нехай вони в конкурсних засадах виборюють право реалізовувати проект. І тільки проектний менеджмент дозволить нам побудувати нормальну молодіжну політику. Це я вам кажу як людина, яка працювала в цій системі і з одного боку, і з іншого боку. Знаю.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Андрей Леонидович.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Я искренне рад, что мы ставим "с голоса" вопросы, тогда у нас скоро не будет ни "Пласта", никого не будет. Вот вчера было заседание с участием Министерства здравоохранения, к сожалению, я не был, но наши коллеги пытались разобраться с механизмом финансирования, который предлагается министерством в следующем году. Значит, они вот сегодня в ужасе рассказывали конструкцию, которая происходит. Нам кто-то может пояснить ситуацию, Андрей Васильевич? Вот на самом деле ужас. Потому что они не понимают, о чем они говорят.

Дальше переходит это все во что? Сегодня пересчитали бюджет, и вот бюджет Кролевецкого района у меня на округе получается минус 10 миллионов. Андрей Васильевич, минус 10 по одному району. Это значит по 16 районам эта сумма просто колоссальная, та, которая не получается согласно новой методологии, которую предлагает Министерство здравоохранения. Это мы опять получим там большой-большой кошмар.

А с "пластовиками" простая история. Дайте им субвенцию на областной бюджет, они сами решат, кому давать из этих организаций. Давайте не строить комсомол и пионерскую организацию.

 

ІЗ ЗАЛУ. Там немає "Пласту". Там не написано, що це "Пласт".

 

ДЕРКАЧ А.Л. Да какая разница! Область пусть занимается.

 

(Загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги! Хто за пропозицію, яку озвучив Віктор Кривенко? Хто? Два, три. Хто проти? Хто утримався?

 

ІЗ ЗАЛУ. Кворум є.

 

ПАВЕЛКО А.В. Що? Рішення не прийнято. Далі йдемо працювати в зал. Всі питання розглянуто. Дякую всім за участь.

Шановні колеги, пропоную призначити співголовою робочої групи, оскільки нам треба доопрацювати проект державного бюджету, заступника голови комітету Мельника Сергія Івановича. Не заперечуєте?

 

ІЗ ЗАЛУ. В робочій групі по бюджету.

 

ПАВЕЛКО А.В. В робочу групу щоб направити, до Амельченка. Дякую.  

 

 

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку