Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

виїзного засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

у місті Києві /Київська міська рада/

23 грудня 2016 року

Веде засідання Голова Комітету з питань бюджету ПАВЕЛКО А.В.

КЛИЧКО В.В. Шановні колеги! Я зараз попросив слово, тому що проходить засідання бюджетного комітету в місті Києві в міській адміністрації. Як господар, попросив слово у голови комітету Андрія Васильовича, він мені з великою шаною надав.

Хочу всіх привітати. Дуже важлива подія, яка відбувається зараз. Дуже важливо, що комітет Верховної Ради, найважливіший комітет, звернувся до нас, розуміючи те, що реформи, зміни всі починаються із серця. І в цьому напрямку ми з великою радістю підтримуємо таку ідею, проговоримо сьогодні ті проблеми, які існують, загальні, в місті Києві.

Я хотів би зробити акценти і розраховуємо також на подальшу співпрацю з членами комітету, з депутатами Верховної Ради для того, щоб Київ став зразком, він є зразком, ще більш зразком для розвитку реформ, реалізації проектів, які будуть в найближчі часи презентовані в нашому місті.

Андрій Васильович, дякую вам за можливість вступного слова, так як ви господар, керівник комітету, але потім я однозначно долучусь і зможу все сказати, що у мене як у міського голови є на серці.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Віталію Володимировичу!

Добрий день, шановні народні депутати та запрошені! На засіданні присутні члени комітету. Засідання оголошую відкритим.

Прошу секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснити підрахунок голосів.

Перш за все, дозвольте засвідчити всім присутнім свою повагу і висловити вдячність за те, що вишукали можливість взяти участь та сприяли в проведенні нашого засідання.

Вітаю наших колег – народних депутатів України, що беруть участь у засіданні! Ми вітаємо всіх наших колег: пан Третьяков, пан Андрієвський. Я їх можу всіх не перерахувати. Білоцерковець та інші наші колеги... (нерозбірливо).

Вітаю Віце-прем’єр-міністра – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадія Григоровича Зубка. Дякую вам за участь!

Заступника Міністра фінансів України Сергія Михайловича Марченка. Дякую вам!

Заступника Міністра освіти і науки Павла Кузьмовича Хобзея. Дякуємо вам!

Також водночас є повідомлення, що до нас приєднався голова міста Житомира Сергій Іванович Сухомлин. Дякую за участь! Та міста Збаража Роман Степанович. Полікровський. Дякую!

Дозвольте коротко проінформувати вас, що бюджетний комітет поставив за мету ознайомитися із практикою впровадження бюджетної реформи, що здійснюється в рамках реформування місцевого самоврядування та децентралізації влади.

Починаючи з 2015 року, вже відбулося 16 таких зустрічей в усіх регіонах. Результати реформи визначаються позитивними.

Загалом можемо констатувати, що бюджетна децентралізація дозволила місцевим бюджетам у 2015 році отримати до загального фонду доходи з приростом у 42%.

Приріст за 11 місяців поточного року склав майже 50%. Водночас впровадження та реалізація заходів у рамках бюджетної децентралізації відбувається не завжди легко, що обумовлює насамперед необхідність одночасного реформування в інших сферах суспільного життя.

За наслідками вивчених проблем і здійснення заходів у поточному році при затвердженні державного бюджету на 2017 рік члени комітету виступили з рядом законодавчих ініціатив, зокрема, щодо сприяння соціально-економічному розвитку регіонів, формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад, покращення фінансового забезпечення дорожнього господарства, реалізації державних інвестиційних проектів, що в свою чергу дає поштовх розвитку іншим галузям економіки, підвищенню інвестиційної привабливості регіонів.

Сьогодні за спільною ініціативою Київського міського голови Віталія Володимировича Кличка та комітету з питань бюджету засідання вперше відбувається в Київській міській державній адміністрації, у місті, що є політичним, адміністративним, духовним, історичним центром.

Київ є абсолютним лідером держави щодо основних економічних індикаторів. Тобто має потужний економічний потенціал і перспективи для розвитку. Відтак бюджетний комітет буде сприяти конструктивному вирішенню нагальних питань та впровадженню законодавчих ініціатив для успішного розвитку міста, що є запорукою добробуту держави.

Тому пропоную перейти до розгляду питань порядку денного. Порядок денний вам роздано.

Є пропозиція, Володимир Васильович Шкварилюк!

ШКВАРИЛЮК В.В. Шановний Андрій Васильович! Шановний Віталій Володимирович! Шановний Геннадій Григорович, а також усі присутні!

Є пропозиція внести до порядку денного питання погодження змін до розподілу субвенцій між місцевим бюджетом і щодо соціально-економічного розвитку.

Є дві постанови Уряду від 21.12.2016, це 970 і 980-р. І також розпорядження Уряду за №995-р, по Міненерговугілля, і за №987-р, це по Мінагрополітики. І секретаріат попрошу роздати документи! І оскільки в нас закінчується бюджетний рік і Міністерство фінансів, а також казначейство чекають на рішення нашого комітету, пропоную його зараз розглянути. Звичайно ці розпорядження ...(нерозбірливо) стосуються і міста Києва, тому пропоную внести його зараз на розгляд питанням №1 і зараз у нас буде кворум, ми його...да, почати обговорювати, ми його зараз завершимо, обговорення, і тоді при повному кворумі, якраз він у нас уже підходить, ми б його проголосували. Дякую!

ПАВЕЛКО А.В. Приймається, колеги? Приймається.

Дякую, Володимире Васильовичу!

Сергій Михайлович, доповісте по першому питанню?

МАРЧЕНКО С.М. Йде мова про зміну деяких назв об’єктів і перерозподіл між окремими об’єктами, тобто це зміна в 395-у постанову. І новий перелік об’єктів - це 981-р, здається. Це ж нові переліки об’єктів, які були змінами, які прийняті буквально нещодавно. Дякую!

ПАВЕЛКО А.В. Дякую! Від комітету ...(нерозбірливо) передав слово Шкварилюку Володимиру Васильовичу.

ШКВАРИЛЮК В.В. Я доповім. Дякую! Пропонується підтримати таке рішення комітету: погодити зміни щодо розподілу між місцевими бюджетами в 2016 році субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій відповідно до двох постанов: №970 і №980-р. Дякую!

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, колеги!

Будь ласка, Анатолій Сергійович Матвієнко!

МАТВІЄНКО А.С. Шановні друзі, колеги! Я, Сергій Михайлович, до вас! Там була, для протоколу я це задаю, була сьогодні проблема зранку узгодженої позиції по групі "УДАРу". І конкретно пан Соловей і здавав, чи ми це все узгодили кінцево в цьому розподілі і немає більше в них запитань, чи ще залишилися неузгодженими? Дякую!

МАРЧЕНКО С.М. Всі питання узгоджені, неузгоджених питань не залишилось.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую! Так, усі питання були вирішені.

Йдемо далі по постановах, а в голосуванні перейдемо до ... коли буде кворум. Зараз, ми це дуже, для протоколу дуже важливе питання.

Наступна, 995-а постанова, 995-р. Доповідає Корзун Анатолій Васильович, заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України

КОРЗУН А.В. Шановні народні депутати, шановні учасники засідання!

Пропонується збільшити видатки за статтею 1101440 державного бюджету, внесок України до енергетичного співтовариства, шляхом зменшення видатків за статтею 1101630, впровадження програми реформування та розвитку енергетичного сектора, на 350,1 тис. грн.

Україна сплатила нам у першому півріччі частину свого внеску в обсязі 165... понад 165 тис. євро за існуючим на той час курсом банку, але в нас залишився несплачений борг у сумі понад 12 тис. євро, який треба перерахувати, тому що втратимо ті права, які ми набули в співтоваристві.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую вам за виступ!

Будь ласка, від підкомітету Горбунов Олександр Володимирович!

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрій Васильович!

Від підкомітету прошу підтримати такі наступні рішення.

Пропонується погодити встановлений Розпорядженням Уряду від 21 грудня за №995-р розподіл видатків державного бюджету.

Шановні колеги, прошу підтримати!

ПАВЕЛКО А.В. Дякую!

Наступне питання, перерозподіл 987-р.

Будь ласка, від Міністерства аграрної політики та продовольства директор фінансового департаменту Ахіджанов Баграт Рафікович. Будь ласка!

АХІДЖАНОВ Б.Р. Дякую!

Доброго дня, шановний Андрій Васильович, шановні присутні!

Розпорядження Уряду від 14.12.2016 за №987, здійснювати розподіл... передбачити розподіл видатків, передбачених Мінагрополітики, шляхом збільшення обсягу видатків по центральному апарату Мінагрополітики на мільйон 400 тис. грн, з них оплата праці 1,147,5, решта нарахування, за рахунок відповідного зменшення обсягу видатків споживання за програмою 200809010, керівництво та управління сфери безпечності продуктів.

Прийняття зазначеного розпорядження дозволить забезпечити виконання положень чинного законодавства, в частині оплати праці, та недопущення утворення ...(нерозбірливо) заборгованості по центральному апарату Міністерства.

Прошу погодити перерозподіл.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую!

Від підкомітету Горбунов Олександр Володимирович!

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрій Васильович!

Пропонується погодити встановлене розпорядження Уряду від 14 грудня за №987-р, перерозподіл видатків державного бюджету, і прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую!

Шановні колеги, хочу наголосити, що для конструктивної роботи пропоную спочатку заслухати всі питання, ...(нерозбірливо) порядку денного, а вже потім перейти до їх обговорення і прийняття рішень.

Будь ласка, як тільки буде кворум, ми перейдемо до голосування.

Прошу спочатку по порядку денному.

І зараз пропоную надати слово Київському міському голові Віталію Володимировичу Кличку. Будь ласка!

КЛИЧКО В.В. Андрій Васильович, дякую! Якось тут багато шановних друзів.

Я з великим задоволенням потім передам слово Віце-прем’єр-міністру Геннадію Григоровичу Зубку.

Я дуже радий всіх вітати.

Слухайте, сьогодні я підняв інформацію. Історичне засідання. Я не зміг згадати, знайти інформацію, щоб засідання бюджетного комітету Верховної Ради відбувалося в місті... в Київській міській адміністрації.

Відверто хочу сказати, що нам цю традицію потрібно продовжити, тому що Київ і проблеми Києва – це дуже важливо. Сьогодні ми послухаємо. Це дуже важливі речі.

Я ще раз хочу нагадати, що місто Київ не тільки одне з великих міст України, а також одне з надвеликих міст Східної Європи. Офіційно в 2002 році проходив перепис населення – 2,8 млрд... 2,8 млн. Сьогодні починається 2017 рік. По наших розрахунках, по перевезенню пасажирів у метро, в транспорті, в нас є розрахунки, якщо ми зробимо перепис населення, ми будемо дуже здивовані, тому що по наших підрахунках ця цифра далеко за 4 млн. У цьому напрямку, ви можете собі уявити, наскільки велике навантаження на інфраструктуру міста.

Хочу ще раз нагадати, що за багато років місто не розвивалося, воно було в занепаді. Нам потрібно інвестувати. Нам господарство дісталося 24 млрд грн, хтось там говорить, що Київ жирує, 24 млрд грн боргів, тільки за один день по деяких кредитах... (нерозбірливо) суму ми платили мільйон гривень. Інтерес, відсоток більше мільйона гривень. Майже 4 роки в місті Києві не відкривалося жодних станцій метро.

Ми розуміємо дуже складну фінансову ситуацію. Ми розуміємо, що бойові дії на сході і так далі, але місто Київ повинно показувати приклад, як воно розвивається. І в цьому напрямку нами зроблено багато кроків. Ті кроки можуть бути прикладом для всієї країни.

Я ще раз хочу нагадати, в нас буде презентація зараз відкритого бюджету. Ми вдячні німецьким партнерам, які за допомогою компанії "ЕсАйПі" зробила так, що всі надходження, хочу звернути вашу увагу, надходження в бюджет міста, районні адміністрації, кожен дитячий садок, школа, кожен будинок - все прозоро: надходження і витрати. Це дуже важливий крок.

Ми зараз зробили положення про бюджет громадської участі, де передбачили майже півмільйона проектів і бюджет 50 млн грн вперше в Україні.

Ми сформували незалежну структуру та розвиваємо Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту, залучили іноземних консультантів. І також це приклад для інших міст.

Можу сказати, нам багато потрібно зробити для того, щоб наповнити  бюджет. Хочу, знаєте, як кажуть, ми в минулому році, позаминулому році збільшили бюджет на 30%, у цьому році заробили, також під 30% бюджет збільшився. Кажуть, це добре! Ми робимо все для того, щоб надходження в бюджет були!

Я хочу привести один гарний приклад, яким чином ми отримуємо прозорість, відкритість і зрозумілість процесів. Можете собі уявити, пересувна торгівля, в минулому році отримав, місто Київ отримало 280 тис. грн. Ми зробили відкриті торги. Тільки одна автівка, одна точка-локація дала в бюджет міста Києва вдвічі більше, ніж увесь бюджет за минулий рік, 600 тис. Вулиця Хрещатик і прилеглі вулиці, нульова зона, – 10 млн!

Ми робимо процеси простими, зрозумілими для того, щоб надходження в бюджет були. За ці два роки зменшені показники, наша заборгованість, з 24 млрд до 13,5.

Але хочу ще раз нагадати, що в нас через рік, нам потрібно буде повертати зобов’язання, строк яких стікає в 18-19 та 20 роках, і це також дуже велике навантаження.

Я не буду говорити про інфраструктурні об’єкти, яких дуже багато. Це і Бортницька станція аерації за допомогою японців. Але нам потрібно проложити колектор і це одна з ключових складових, тому що може статись колапс не тільки екологічний, велика проблема, а й місто може взагалі перестати функціювати, тому що старий колектор уже майже працює... Еле живой і від... (нерозбірливо) до цього напрямку також багато залежить.

В цьому напрямку я дуже вдячний Андрію Васильовичу Павелку, з яким ми дуже багато тісно спілкуємося для того, щоб вирішити питання, які дійсно існують в місті Києві, це й інфраструктурні об’єкти, це й ПДФО, це й  робити все для того, щоб наповнювати бюджет.

Я дуже радий, що ми співпрацюємо також з Віце-прем’єр-міністром Геннадієм Григоровичем у багатьох інфраструктурних об’єктах, але можу також звернутися до вас як до депутатів Верховної Ради, найближчі часи будемо голосувати за Закон "Про паркування", я не пам’ятаю номер, від цього закону також залежать мільйонні надходження. Я думаю, мільярдні надходження по всій країні до місцевих бюджетів.

Звертаюся до вас підтримати цей закон, дуже вкрай важливий, тому що він уже знаходиться майже 2 роки в Верховній Раді, і сподіваюся, що в найближчі часи він буде проголосований з підтримкою депутатів, присутніх тут.

Андрій Васильович, дякую за надане мені слово! Не буду затримувати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую за дуже важливі речі, які ви нам розповіли!

Зараз слово надається Віце-прем’єр-міністру України – Міністру регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадію Григоровичу. Будь ласка!

ЗУБКО Г.Г. Дякую, Андрій Васильович! Дякую, Віталій Володимирович, за слова подяки Уряду! З точки зору того, що ми, постійно співпрацюючи, розглядаємо не тільки ті проекти, які вже були виконані і в 15-му році, і в 16-му.

Я вважаю, що саме підтримка Уряду з точки зору інфраструктурних проектів, це стосується колектора, Фонду регіонального розвитку, який два роки поспіль дозволив, так сказати, спільно з київською міською владою закінчити цей проект.

Але я би хотів сказати, що сьогодні ми повинні дивитися в майбутнє і саме сьогодні ми би хотіли проговорити ті проекти, які би ми могли побудувати разом.

Це, в першу чергу, стосується величезних інвестицій. Те, що надала держава гарантію по будівництву Бортницької станції аерації. Це практично 19 млрд грн залучення коштів. Тут я хочу подякувати всім народним депутатам, особливо Дмитру Йосиповичу Андрієвському і Олександру Третьякову, які долучалися і підтримували постійно цей проект. І зараз він уже виходить на ту стадію, коли з весни почнуться вже, так сказати, інвестиції безпосередньо по кредиту, які надані на 40 років під практично 0,1 відсоток. Це ті кошти, які сьогодні дійсно залучаються в місто Київ і дозволяють вирішити ті інфраструктурні проекти.

І я вважаю, що нам саме таку роботу потрібно продовжувати, тому що є можливість сьогодні під інфраструктурні проекти продовжувати залучення інвестицій. Є сьогодні, так сказати, співробітництво з компанією японською "Джайка", яка розглядає питання інфраструктурних проектів по поводженню з побутовими відходами. Місто Київ розглядається як один із, так сказати, номінантів на участь у такому проекті.

Є сьогодні співпраця з європейським інвестиційним банком, який фінансує розвиток муніципальної інфраструктури, 400 млн євро, то також потрібно долучатися.

І я би хотів сказати, що крім державних субвенцій, які безпосередньо йдуть через Фонд регіонального розвитку, крім соціально-економічного розвитку, які також залучаються і, так сказати, спрямовуються Верховною Радою до міського бюджету Києва, міжнародних фінансових організацій.

Нам потрібно сьогодні попрацювати таким чином, щоб збільшити можливості місцевого самоврядування!

І саме головне, ми розуміємо, що про те, що сьогодні є навантаження на місцевий бюджет із точки зору різних напрямків. А з іншого боку, про те, що говорив міський голова, з точки зору додаткових законів, які дадуть можливість додатково збирати кошти до місцевого бюджету, з точки зору і паркування, з точки зору можливості і ...(нерозбірливо) території. Чому?

Тому що на сьогоднішній день це можливість залучення інвестицій з точки зору взагалі тих законопроектів, які сьогодні дозволяють підсилити, так сказати, можливість реєстрації, обліку, спрощення, надання земельних ділянок в оренду і власність. Цей законопроект сьогодні чекає в Парламенті.

І ми розуміємо, що сьогодні практично під цими будинками, власністю, де є вже, так сказати, власник, просто потрібно спростити процедуру для того, щоб прискорити цей процес, а це додаткові надходження, податок на землю, які можуть бути, так сказати, зібрані не тільки під комерційну нерухомість, а й під тими громадянами, які сьогодні прагнуть взяти будинки в спільну власність, в ОСББ. І таким чином, так сказати, управляючи своєю власністю, додати можливість і до міського бюджету.

І тому я думаю, що саме 2017 рік, він повинен бути ключовий з точки зору взагалі саме законопроектів, які стосуються підсилення місцевого самоврядування, з точки зору спільних проектів. Чому? Тому що на сьогоднішній день співробітництво між територіальними громадами набуває нового значення.

Ми розуміємо, що сьогодні, наприклад, проект Київської окружної дороги, яка розташована в Київській області, вона є також дуже важлива для Києва. Чому? Тому що це зменшення навантаження на місцеві дороги, і саме головне, це менша руйнація великовантажним транспортом міської інфраструктури.

І тому я думаю, що безпосередньо ми повинні розглядати не тільки місто Київ як громаду, яка управляється Київською міською радою, а й ті громади, які є поряд в Київській області, для того, щоб побудувати суспільну інфраструктуру, яка дозволить розвиватись, в тому числі, і місту Києву.

І тому, я думаю, що серед тих завдань сьогодні, які стоять на порядку денному, про прийняття законів, по підтримці бюджетних пропозицій, дуже важлива сьогодні така активна співпраця Уряду, бюджетного комітету Верховної Ради, Верховної Ради і безпосередньо місцевого самоврядування.

Тому я окремо хочу подякувати, в першу чергу, всім депутатам міської ради, які, я скажу, по-моєму, перший Київ сьогодні прийняв, так сказати, бюджет 2017 року, ще, так сказати, до того часу, коли Верховна Рада приймала цей бюджет. Це дуже класний показник. Чому? Тому що ми довго до цього йшли з точки зору того, щоб місцеве самоврядування починало планувати самостійно і не на один рік, а на два, на три роки. І таким чином, так сказати, вже, так сказати, потім очікуючи прийняття державного бюджету і беручи повноваження.

Але нам дуже важливо сьогодні, от міський голова повернувся, так, нам дуже важливо побудувати тісну співпрацю з Асоціацією міст України, з місцевим самоврядуванням і Верховною Радою. Чому? Тому що саме ті законопроекти, які сьогодні чекають у Верховній Раді, вони дійсно дозволять збільшити надходження до бюджету: спрощення оформлення земельних ділянок, закон по паркуванню, так, і ті питання, які вже, все проговорював.

Тому, я думаю, що це дуже, так сказати, добрий приклад, коли напередодні Нового року і Різдвяних свят, з чим я вас усіх вітаю, ми зустрілися саме в міській раді і бюджетний комітет дійсно, от сьогодні може почути не тільки історію. І я от показую цю книжку, так, не тільки історію із сьогодення фінансів Києва, а ще й майбутнє, яке чекає з точки зору децентралізації, з точки зору міста Києва і Верховної Ради.

Тому ще раз дякую і запрошую до співпраці!

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, є пропозиція перейти до...

Дякуємо, Геннадій Григорович, за виступ, дуже важливий. І ви як якраз і куратор від Кабінету Міністрів, регіональний розвиток, тут є голова Асоціації міст наших, тут присутні мери наших міст і це дуже важливо, щоб ми на таких заходах піднімали ті питання, які турбують наших колег з міських... (нерозбірливо), з регіональних наших депутатських корпусів.

Шановні колеги! Пропоную перейти до наступного питання.

Зараз, Геннадій Володимирович, так?

З зали: (Нічого не чути).

ПАВЕЛКО А.В. Так. Є відеоролик. Будь ласка!

ПЛІС Г.В. Добрий день, Андрій Васильович! Добрий день, Віталій Володимирович! Всі присутні! Хочу вам показати нашу систему відкритого бюджету. Вона була запроваджена в рамках ініціативи Kyiv SMART CITY, Віталій Володимирович про неї вже казав. Це сайт Київської міської державної адміністрації. В ньому ви бачите відкритий бюджет, система.

Що являє собою система? Це така аналітична графічна система. Кожен з громадськості, кожен аналітик може попасти, може побачити... Ми бачимо зараз графіки, це щомісячні надходження – з правого боку, а з лівого – щомісячні видатки.

Це заглавна сторінка. Далі ми можемо деталізувати всі доходи. Ми бачимо в розрізі районів скільки зібрано.

В розрізі видів надходжень можна глибше опуститися і побачити розподіл.

Передбачено відображення в різному вигляді. І питома вага районів, і питома вага видів доходів.

Є така опція як платники і ми можемо бачити навіть ТОП 100 платників, хто скільки сплатив. Ми бачимо, що по місту Києву найбільше платників податків є ПАТ "Приватбанк".

Далі ми... Я поверну нас до видаткової частини. Видаткова частина деталізується за трьома показниками. За показником хто витратив кошти, тобто за головними розпорядниками. За показником для чого витрачалися та на що витрачалися кошти.

Будь-який показник може бути деталізований. Тобто, наприклад, Департамент охорони здоров’я в нас найбільше витратив у цьому році коштів.

Таким чином ми можемо побачити розшифровку, на що витрачалися кошти, це використання товарів та послуг. Я зараз розкрию, така сама більш насичена стаття, ми бачимо, це медикаменти, наприклад, 880 млн у цьому році було витрачено, комунальні послуги – 224 млн було витрачено.

Далі, ми маємо можливість, якщо, наприклад, подивитися Деснянський район, то ми можемо бачити видатки, дійти до кожної школи, таким чином провалюючись глибше, глибше, глибше. І, умовно, школа І-ІІІ ступенів №263, ми бачимо, що школа витрачала на продукти... витратила на продукти харчування в цьому році 445 тис., на оплату комунальних послуг – 1 мільйон.

Ми можемо опуститися ще глибше і побачити з якими контрагентами, з якими постачальниками школа, які постачальники забезпечували цю школу товарами матеріальної цінності. Є договори і відповідно контрагенти. Тобто якщо вибирають договір, якщо вибирають контрагента, то я бачу всі укладені договори по школах, по всій школі. Я маю можливість ...

КЛИЧКО В.В. Можна одну хвилинку! Шановні колеги, шановні представники бюджетного комітету! Тільки лінивий нікого не звинувачував. Ви пам’ятаєте, в будь-якому місці розкрадання бюджету, що бюджет пилять, що бюджет там розкрадають, що з бюджетом щось таке дивне відбувається. Жодного звинувачення не може бути, тому що кожен крок, кожен постачальник, кожна будівля, кожна фірма, яка працює з адміністрацією, все прозоро. І ви можете побачити на прикладі тієї школи, в яку постачають навіть продукти харчування, все це прозоро! І жодного звинувачення не може бути взагалі! Це пропозиція! Також нічого нового, використовуємо нові технології, які працюють ...(нерозбірливо).

Продовжуйте, будь ласка!

ПЛІС Г.В. Дякую! Я обрав "Електропромтех" в якості прикладу, я обрав договір і ми можемо побачити цей договір, які платежі по ньому йшли. І ми можемо побачити, за що саме, ви бачите, за послуги техобслуговування внутрішніх електромереж, елекрощитових згідно з договором.

Далі, це для більших сум є прив’язка до системи електронних закупівель.

2,800 просто не торгуються в електронній системі, тому зараз не можемо. Ми можемо тут відкрити, власне, постачальника нашого і подивитися і побачити, які договори в нього були з усіма по всьому місту Києву. Тобто управління освіти Деснянського району, райдержадміністрацію, бачите, школи, комунальний заклад, школа Деснянського району. Тобто вся ця інформація, вона є доступною для всіх мешканців Києва, для аналітиків, для всіх бажаючих аналізувати, слідкувати за бюджетом міста Києва, за його виконанням, можливо щось підказувати або бачити.

Значить, дані знімаються з казначейської системи в автоматичному режимі, повністю виключена участь будь-якого: або чиновника, або когось. Тобто як тільки платіж пройшов, на другий день він з’являється у системі.

Я дякую за увагу! Власне кажучи, в мене все.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую за дану презентацію!

Слово надається директору Департаменту фінансів Володимиру Михайловичу Репіку. Будь ласка!

РЕПІК В.М. Доброго дня всім присутнім! Дякую за можливість презентувати ту ситуацію, яка є в місті Києві, після реформи бюджетних відносин.

Перше, що хотів би зазначити, що реформа в цілому відбулася. І ситуація, ті цифри, які ми на сьогоднішній день маємо, а вам роздана детальна презентація, я буду зупинятись тільки на тих слайдах, на які просив би звернути увагу.

Зокрема, зараз просив би дати 7-й слайд. Реформа міжбюджетних відносин відбулась, доходи бюджету ми отримаємо значно більше і в органу місцевого самоврядування з’явилась не тільки можливість отримати рибу, а ще й отримали органи місцевого самоврядування вудочку, тобто мають самі здійснювати певні управлінські дії для того, щоб нарощувати дохідну базу бюджету.

Ви бачите, що відбулася певна зміна. Стабілізація економіки і її поступальний зріст дають нам сподівання, що дохідна база бюджету міста буде збільшуватися.

Якщо ми перейдемо до аналізу структури бюджету (дайте, будь ласка, 12-й слайд), то хотів би вашу звернути увагу, що по місту Києву реформа міжбюджетних відносин дозволила наростити ту складову в бюджеті, яка є інвестиційною. Тобто капітальні видатки, в порівнянні до 14-го року, зросли майже вдвічі і сьогодні в структурі видатків бюджету міста Києва капітальні видатки складають 29,4%.

На прикладі державного бюджету, якщо я не помиляюсь, в пояснювальній записці була цифра 7,9% капітальних видатків у структурі державного бюджету до загального обсягу бюджету. Тобто...

_______________: Це добре хвалитись, а от не треба з нас знущатися.

Ми вже записали цю цифру – 10,5 млрд. Ми бачимо, що мало... (нерозбірливо) державному бюджеті і що в вас усе добре.

РЕПІК В.М. Це ще одна ознака того, що реформа місць бюджетних відносин дає можливість нарощувати і капітальні інвестиції, і змінювати якість інфраструктури міста.

Дайте 13-й слайд!

По економічній структурі видатків. Традиційно в структурі видатків бюджету міста залишається суттєвою питома вага заробітної плати з нарахуванням.

14-й слайд!

Хотів би звернути увагу на дві галузі: освіта і охорона здоров’я, ті, де ми маємо тісну співпрацю і взаємодію з Урядом, і ті, які потребують подальшого, на мій погляд, удосконалення з огляду на те, що з тим, щоб перейти від ситуативного планування, в якому ми зараз і знаходимося, до стратегічного, хоча б там на перспективу три роки потрібно вживати заходів, на наш погляд, до схвалення державних соціальних стандартів, що дасть можливість справедливо, без нарікань з боку місцевих бюджетів бюджетувати ці дві галузі.

Останніми коригуваннями до бюджетного законодавства відбувся певний перерозподіл. Я хотів би на прикладі цифр показати, що до субвенції з державного бюджету на галузь "Освіта", наприклад, мова йде про школи, 2016 року 2 млрд 278 млн з бюджету міста добавляються 4 млрд 359 млн. Це питання, які пов’язані і з зарплатою, і з капітальними інвестиціями, як одна з найбільших галузей в структурі бюджету міста.

Приблизно така сама ситуація з галуззю охорони здоров’я. Знову ж таки питання отримати у найближчій перспективі державні соціальні стандарти з тим, щоб бюджетування дійсно відбувалося по формі, було справедливим і неупередженим.

Віталій Володимирович уже робив акцент про зовнішній борг. Його суттєве скорочення дозволило нам якраз закумулювати ці видатки на капітальні інвестиції, скоротило витрати на обслуговування цього боргу, але ми бачимо пікові навантаження 19-20 року, і запропонована формула і підтримана і Урядом (Міністерством фінансів), і комітетом з питань бюджету Верховної Ради про віднесення капітальних видатків на зменшення наших зобов’язань перед Міністерством фінансів, вона вирішує кілька стратегічних задач.

По-перше, ми скорочуємо реально цей борг 19-го-20-го років.

По-друге, наприклад, для розуміння, Подільський міст, який проголосований при, як поправка до державного бюджету, в разі реалізації в повному обсязі – 1 млрд 100, дає тільки податкових надходжень до різних бюджетів близько 200 млн грн.

КЛИЧКО В.В. Зараз... Я вибачаюсь дуже, я переб’ю. Геннадій Григорович підказує мені, каже на цьому потрібно зробити завантаження... зауваження по бюджету, що було в 15-му році?

РЕПІК В.М. Поверніть наступний слайд, щоб показати просто, яка була ситуація в... Ні, ні, наступний.

КЛИЧКО В.В. В 15-му році в нас не було грошей виплатити... закупити гемодіаліз навіть. Люди бастували.

126 млн було "Київпастранссервіс"... люди кажуть, що не було грошей на виплату заборгованості по заробітній платні. Тобто Київ готовий був встати в колапс.

Дійсно складні часи пройшли...

ІЗ ЗАЛИ… (Без мікрофону).

КЛИЧКО В.В. Частково. Часткова реструктуризація була... Зовнішні зобов’язання. Але ще раз хочу... Тут кажуть, когось дратує, може бути, тут хваляться чимось.

Ще раз хочу нагадати, міст, усі його бачили, знаєте яким роком датований? В 1979 почали його будувати. Тобто через три роки ми відсвяткуємо 40 років будівництва мосту. Скільки ми будемо ще чекати?

Нам гроші на міст потрібні. Нам потрібні гроші на метро. Нам... Ми не хочемо опинитися в тій ситуації, коли... В якій знаходиться зараз Львів, тому що в нас немає мусороспалювального комбінату, який вже... (нерозбірливо) і зараз 5-й полігон, він переповнений. Нам потрібно... Гроші для міста потрібні. Я не буду говорити про транспортну інфраструктуру, яка знаходиться в занепаді. В цьому напрямку місту потрібні гроші, я казав уже.

Біля 5 млн людей живе в нашому місті. Навантаження дуже велике. Нам потрібні гроші і в цьому напрямку ми робимо зараз... Почали запускати маховик, де ми вже реалізуємо. Але ще нам потрібна підтримка, тому що по іншому в нас проблема буде. І компенсація зараз лежить на бюджеті. Під 1 млрд грн тільки компенсації, який Уряд раніше... (нерозбірливо) перевезення робив, зараз лежить все на... покладено на бюджет міста і так далі.

Продовжуйте, Володимир Михайлович! Коротко, тому що не так багато часу.

РЕПІК В.М. Я за браком часу вже майже завершую презентацію. Знову таки, повторюся, що в матеріалах все це роздано.

Дайте, будь ласка, 18-й слайд!

З зали: А вопроси задавати можна чи...?

ПАВЕЛКО А.В. Після виступу, Андрій Леонідович! Після виступу.

РЕПІК В.М. Хотів би продемонструвати дуже схвальний... (нерозбірливо) працівників бюджетної сфери стосовно мінімальної заробітної плати 3200. Потрібно у наступному році, виходячи зі стану економіки, думати, можливо, про збільшення цього показника.

Я акцентую увагу на тому, що в бюджеті міста Києва 4 млрд 600 млн, витрати пов’язані з тим, щоб добюджетувати, скажімо, до мінімальної заробітної плати і зберегти співвідношення між тарифними розрядами.

Проте зверніть, будь ласка, увагу, якщо... Я не хотів би образити Тернопільську область. Якщо 3200 для бюджетника Тернопільської області – це на рівні середньої по місту, допустимо, по області, вірніше, то для Києва – це дуже далека від середньої, яка склалась. І для того, щоб утримати в розвиненому фактично ринку праці, щоб утримати вчителя або лікаря на робочому місці, то треба ставити питання про те, що він, як мінімум, дві третіх від середньої по місту отримує заробітну плату з тим, щоб він працював, надавав якісні послуги.

Звідси необхідність добюджетовувати і звідси знову питання державних соціальних стандартів.

І наостанок я хотів би, в завершення, дуже правильний підхід децентралізації, а маємо надію, що цей процес буде прогресувати і в контексті цього процесу буде розглядатись питання і податку на доходи фізичних осіб для Києва та пропорція, про яку ми говоримо, нову пропорцію 60%.

Але я хотів би попросити бюджетний комітет ще звернути на таку обставину. Нам, на мій погляд, якщо ми хочемо перейти до більш якісного планування місцевих бюджетів, нам потрібно проводити серйозну дебюрократизацію.

Тому що на сьогоднішній день кількість ідеацій в бюджетному процесі дуже серйозна. Ми готові напрацювати в цьому відношенні пропозиції і для Міністерства фінансів, і для бюджетного комітету, щоб бюджетний процес місцевих територіальних громад був більш динамічний і ми могли територіальні громади за рахунок бюджетних коштів розвивати прискореними темпами, чого вимагає ситуація в Україні, по великому рахунку. Дякую!

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція уточнення, яке є у колег, зараз запитати, а потім в обговоренні виступи.

Будь ласка, Матвієнко ...(нерозбірливо).

МАТВІЄНКО А.С. Дякую, Володимир Михайлович! Щиро тішимося за те, що у вас усе складається. Більш того, що вже прийняли бюджет, я так розумію, так.

РЕПІК В.М. Бюджет прийнятий, підлягає коригуванню у відповідності до кодексу на ті показники, які уточнюються.

МАТВІЄНКО А.С. Тоді я хочу вас запитати, як у плануванні вашого наступного року ви враховуєте ДФРРій і соцекономії, які попадуть певною частиною на територію міста Києва?

І як ви дивитесь, поскільки ви знаєте, що Кабмін нам запропонував соцеконом більше ніж ДФРР. Як ви вважаєте, ДФРР і соцеконом, це, де демократичніше і важливіше нам акумулювати кошти, на соцекономії чи на ДФРРі? Це перше.

І друге. Якщо ви вже прийняли бюджет, то у вас було 5% акцизу на паливо.

Ви знаєте, що цей акциз зараз акумульовано в центрі. Тобто в державному бюджеті. Його мають розподіляти. Ще невідомо як. Як ви врахували цих 5% в своєму бюджеті і чи врахували ви в тому балансі, який вже прийняли? Дякую!

РЕПІК В.М. Перше питання. Моя особиста думка, не знаю, наскільки її розділяють інші територіальні громади, але я би з великим задоволенням запропонував вам 5% податку на доходи в обмін на нашу частку в державному фонді регіонального розвитку і в фонді соціально-економічного розвитку. Тобто прямі надходження до місцевих бюджетів - це є більш дієвий інструментарій, на мій погляд.

Стосовно 5% акцизу на роздріб, на нафтопродукти. Ми в цілому очікуємо сумарного і акумулятивного ефекту. Тобто відбудеться ефект з синергією. Ми не планували в бюджеті, який приймався Київською міською радою, ті зміни, які мали відбутися в податковому і бюджетному законодавствах, тому що не було впевненості, що вони відбудуться до кінця. Це буде зроблено при коригуванні бюджету десь орієнтовно на стику січень-лютий.

ІЗ ЗАЛУ (Без мікрофону).

РЕПІК В.М. Ні, ми... Базою для бюджетування була діюча податкова і бюджетна база.

ІЗ ЗАЛУ (Без мікрофону).

РЕПІК В.М. Так, абсолютно правильно. Да.

ІЗ ЗАЛУ (Без мікрофону).

РЕПІК В.М. Минулого року. Звичайно, да. І буде коригування зараз, тому що ми очікуємо, що відбудеться синергетичний ефект від тих рішень, які прийняла Верховна Рада, в частині роздрібного...

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Володимир Михайлович!

Будь ласка, Андрій Леонідович, ви хотіли щось запитати? Уточнення?

ДЕРКАЧ А.Л. У меня есть пару уточнений.

Во-первых, мы всегда на бюджетном комитете, Владимир Михайлович, поддерживали позицию, связанную с исполнениями функций столицы – Киева. Практически все предложения были учтены.

Поэтому вы зря делаете ку перед вице-премьером по децентрализации, потому что децентрализация на самом деле – это развал Украины, в понимании многих депутатов. Ничего хорошего она стране не приносит. Поэтому, когда вы пишите межбюджетные отношения, я это понимаю и это правильный подход: изменение межбюджетных отношений, передача определенных функций, сбор налогов и стимулирование налогов. Это как бы правильный подход.

Из презентационных материалов, я внимательно посмотрел, что здесь конечно важны инфраструктурные проекты, поэтому... потому что доехать на бюджетный комитет очень тяжело. Я понимаю, что не только от вас зависит, а и от модернизированной полиции в виде Махони и Хайтауэров, которые стоят на перекрестках, ну, тем не менее.

Есть еще два приоритета базовых. Виталий Владимирович, мне очень понятно, что он занялся ими. Я знаю, что очень много школ было построено, достроено и сделано. За это спасибо! В частности 128-я, 123-я, по-моему, на левом берегу.

Вы можете сказать, какое количество наполнения вот из этой школы, я смотрел, какое количество классов компьютерных вы приобретаете на следующий год, и заложены в бюджете, и интерактивных досок. Это первое, первый вопрос.

И второй вопрос. То, что касается здравоохранения, вы сказали - большое количество медикаментов. Но посещая медицинские учреждения города Киева мы видим, что очень мало расход ...(неразборчиво). И второй аспект – высокоспециализированные операции.

Высокоспециализированная медицинская помощь – какая часть бюджета из медицины идет на оказание высокоспециализированной помощи и с кем договора заключены? Что вы сами говорили, должны социальные стандарты быть, качество жизни киевлян.

Важный вопрос на самом деле, потому что с учетом нелегитимного министра здравоохранения, нелегитимно, незаконно назначенного, который декларирует изменения системы финансирования медицины, которая непонятна для нас. Мы заслушивали на бюджетном комитете, это полный бред, то, что говорит нелегитимный человек!

Я хочу понять, вообще вы понимаете как руководитель финансов, как будет финансироваться медицина в следующем году? Это по тому бреду, который излагает в фейсбуках госпожа Супрун, с позволения сказать, или по какому-то другому, по какой-то другой процедуре? Потому что я как член бюджетного комитета несколько раз заслушал этот бред Кабинета Министров, этого не понимаю.

И второй вопрос. Это хорошо, когда у вас там, вы там распоряжаетесь землей и Киевсовет распоряжается землей действительно. У нас же на территориях получается полное...(неразборчиво), как контролировал Гройсман лично Держкомзем. Про какую децентрализацию идет речь, когда два года получают коррупционные схемы через Держкомзем и ничего не передается.

Поэтому, я извиняюсь, может я испортил новогоднее настроение, но, с другой стороны, это правильный вопрос. И поэтому все мы говорим про децентрализацию, как полномочия должны передаваться советам, а то, что команда, которая пришла и сегодня работает в Киевской администрации фиктивно, мы видим, практически, и без этих презентаций, в реальной жизни, потому что мы в Киеве это проживаем. Можем там сравнить какие-то показатели, те, которые были. Спасибо!

РЕПІК В.М. Дуже коротко. Ну, моє переконання, що слово "децентралізація" буде в його класичному розумінні вживатися після змін до Конституції, під що треба 300 голосів, ви знаєте. І воно дійсно потім постави... можливо питання друге та поміжбюджетних реформ, тому що буде перерозподіл йти повноважень власних, делегованих, відповідно перерозподіл ресурсів.

Стосовно комп’ютерних класів, інтерактивних класів, я готовий вам надати до завершення комісії довідку з цього питання, у мене її немає з собою під рукою, в цифрах з конкретними фактами... Ми це робимо, у нас є програма і є програма не тільки інтерактивних класів, є програма хімічних кабінетів і так далі. Це все Департамент освіти робить.

Стосовно медицини, ну, поки що двояке відношення. Я нагадаю, що 4 регіони були в медичному експерименті, починаючи з 2010 року. Потім реформу цю ні з того ні з сього припинили і Міністерство охорони здоров’я, ми, до речі, запрошували на сьогоднішній день спільно з комітетом представників МОЗу з тим, щоб дали розуміння, куди ми рухаємося і яка медична модель.

Знову ж таки, тут є питання і позиція міністерства, яка вимагає також змін до Конституції. Є питання соціально-медичного страхування і так далі. Без пакетного вирішення цих проблем місто в одиночку, скажімо так, свої дії не зробить, хоча ми завдяки місцевій муніципальній програмі дуже серйозно добюджетовуємо медицину. Фактично на той обсяг, який мав би робитися за рахунок коштів державного бюджету.

ПАВЕЛКО А.В. Володимир Михайлович, дякую! Я думаю, що по цьому питанню ми надамо слово, щоб підвести риску, Геннадію Григоровичу і будемо переходити до наступного питання. Дякую!

ЗУБКО Г.Г. Дякую, Андрій Васильович!

Я би хотів два слова сказати з точки зору взагалі оцінки реформ. Я думаю, що оцінку реформ повинен давати український народ, який взагалі сьогодні бачить, що саме змінюється в тих нових повноваженнях місцевої влади, яка є в Києві і в інших містах.

Головне питання, якщо ми дякуємо за нові відремонтовані або побудовані школи, або нові дитячі садочки, які з’являються не тільки в Києві, а, наприклад, Слобожанська об’єднана територіальна громада, яка за свій рахунок без державної підтримки побудувала дитячий садочок на 220 дитячих міст. Це, я думаю, ті символи змін, які будуть показувати хід будь-якої реформи. На це потрібно орієнтуватися, тому що матеріалізація будь-якого впровадження, вона саме впроваджується через, наприклад, дороги в місті Києві, або можливості добудови дитячих садків, або можливості відремонтованих шкіл, або інших інфраструктурних проектів, у тому числі, і того ж каналізаційного колектора, який побудували за два роки, який довго не могли, так сказати, впровадити.

Але я би хотів сказати інші речі, це те, що стосується матеріального, і те, що стосується коштів. Але самі головні зміни відбуваються, з точки зору, в прийнятті рішень. Це зміна системи управління, яка відходить від децентралізації і приходить можливостей.

Я говорив про прийняття Київською міською радою бюджету 2017 року, яка прийняла його задовго ще до голосування в Верховній Раді. Це головне питання, що сьогодні Київ може планувати. Може планувати не тільки розвиток, а може планувати як виходити з тієї кризи, яка була в 14-му році, яка була залишена містом Києвом.

Тому будь-які реформи... Я думаю, що тут потрібно дивитися по результатах. Я думаю, що і нова українська школа, яка презентована, яка дуже важлива і повинна наповнити змістом і, можливо, так сказати, ті дискусії з приводу реформи охорони здоров’я, але в дискусіях потрібно шукати компроміс – це найкращий вихід.

І саме головне, от, я думаю, що підняти питання з приводу можливості як інвестиційного інструменту земельних ресурсів. Я просто закликаю Верховну Раду негайно проголосувати закон про передачу повноважень земельними ресурсами. Землю потрібно забрати у чиновника і передати на місцеве самоврядування.

Будь ласка, просто проголосуйте в другому читанні 4355 і закрийте це питання.

Тому, будь ласка, я думаю, що співпраця, дискусія, критика – це завжди добре. Чому? Тому що вона дає можливість у дискусії отримати, так сказати, правильний рух і дати, в першу чергу, простим українцям реальні результати, які будуть показані не тільки у реформі децентралізації, а й в охороні здоров’я, і в освіті, і в поліції також, я думаю, що це все відбудеться.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Геннадію Григоровичу, за дуже важливу відповідь на всі питання.

Наступне питання соціально-економічного розвитку міста Києва в умовах децентралізації.

Якраз це питання і продовжуємо.

Прошу до доповіді директора Департаменту економіки та інвестицій Світлану Ігорівну Принаду. Будь ласка!

ПРИНАДА С.І. Добрий день, шановні присутні! По Програмі капітального... соціально-економічного розвитку.

За три роки також можемо бачити, на жаль, презентація у вас у всіх роздрукована, перед вами, зараз, відкривайте його в комп’ютері.

Останні три роки показують також суттєвий ріст, збільшення асигнувань на капітальні видатки. З 14-го року Програма збільшилась з 920 млн до 7,5 млрд у 2016 році. З цієї суми в порядку 10-15% отримує місто Київ за рахунок державного бюджету як субвенції, або використання Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, чи Державного фонду регіонального розвитку.

Основні видатки в основному витрачаються на транспорт, це найбільша частка у Програмі, житлово-комунальне господарство, освіта і наступна – охорона здоров’я, культура.

З точки зору, яким чином отримуються кошти з державного бюджету, це вже третій слайд. Різні суми кожного року виділяються на фінансування різних проектів місту Києву. На жаль, не завжди повна сума надходить до фінансування.

Як ми бачимо, цього року ми отримали 63% від передбаченого фінансування. І основне джерело – це субвенції, наступний слайд, на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій, на будівництво та придбання житла для сімей загиблих військовослужбовців, на придбання нових трамвайних вагонів вітчизняного виробництва.

І з державного бюджету – це Державний фонд охорони навколишнього природного середовища, були витрачені кошти на реконструкцію споруд Бортницької станції аерації, і Державний фонд регіонального розвитку – на будівництво другої нитки Міського каналізаційного колектора.

Стратегія міста Києва – одна з ключових, перша стратегічна ініціатива і ... (нерозбірливо) першокласна інфраструктура. Тому, наступний слайд, будь ласка, звичайно допомога з державного бюджету була б дуже бажана для міста. І напрямки, на які б ми використовували ці кошти, – це і Подільський мостовий перехід, і будівництво та реконструкція стратегічних розв’язок доріг, магістралей, розвиток мережі метрополітену і будівництво сміттєпереробних заводів, що, я думаю, більш детально розкажуть наступні доповідачі.

І останній слайд, це також допомога, яка б була бажана місту Києву, вирішення питань з довгобудовами, які, є державні об’єкти. Це і вокзальний комплекс станції "Дарниця", і корпус Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого, і житловий комплекс "Дніпровські вежі", адмінкорпус на вулиці Митрополита Шептицького, дитяча уролого-нефрологічна клініка на Обсерваторній. Це довгобудови, багато років нічого не відбувається. І місто потерпає, тому що не може використовувати ні територію, ні добудувати, тому що ці об’єкти не належать місту.

І останнє, це проблема демеркуризації території ВАТ "Радикал", також проблематика, яка вимагає участь держави з метою вирішення питань для міста Києва.

Це все коротко!

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Світлано Ігорівно!

Будь ласка, Геннадій Григорович!

ЗУБКО Г.Г. Дуже маленький коментар. Тут було питання взагалі інфраструктурних проектів і звучало з приводу того, що ми готові поміняти Фонд регіонального розвитку на 5% з податку на прибуток.

Зрозумійте просто ціль Фонду регіонального розвитку! Фонд регіонального розвитку, якщо взяти 3 млрд, які сьогодні держава там розподіляє між громадами, і кошти, які надходять до місцевих бюджетів, а їх тільки в цьому році було збільшено на 45 млрд, це не співрозмірні кошти. І ви не розглядаєте просто що.... Фонд регіонального розвитку, що фінансує якісь проекти. Фонд регіонального розвитку - це тільки стимул для мотивації того чи іншого напрямку.

Ми зараз визначили, що мотивація і Фонд регіонального розвитку, це енергоефективність, це Центр надання адміністративних послуг і держава буде йти до того, щоб співфінансувати тільки об’єкти культури і спорту, тому що всі інші інфраструктурні проекти, вони можуть бути: або за місцевий бюджет, або за кошти залучених інвестицій.

Я би хотів, користуючись нагодою, бюджетний комітет і Міністерство фінансів, узагалі запропонувати провести дуже таку серйозну дискусію з точки зору фінансування інвестиційних проектів, які є в державі. Чому? Тому що, коли держава фінансує той чи інший об’єкт, це проходить на протязі 7-ми років, коли зайшли 10 млн, або 15 млн, потім 50 млн. Ми просто підрахували, в нас за рахунок таких довгобудів збільшуються кошториси в три, в п’ять разів.

Саме головне. Взагалі, поки ми побудували, вже цінність самого об’єкта, технологій, які залучені на будівництво, вони втрачаються. Тому нам потрібно думати взагалі про можливість надання державних гарантій, залучення дешевих міжнародних кредитів. Профінансували, побудували. Держава за кілька, 10-15 років, розрахувалася. Це буде рух по будівництву. Це буде рух по інвестиційних проектах. А Фонд регіонального розвитку, будь ласка, не міняйте, тому що це єдиний інструмент.

До речі, я вам дякую за те, що він прозоро і, в тому числі, в місті Києві розподіляється! Ми чекаємо зараз від Київської міської влади пропозицій по Фонду регіонального розвитку, але це той інструмент, де держава може собі дозволити, так сказати, мотивувати, розвивати той чи інший напрямок. Дякую!

КЛИЧКО В.В. Геннадій Григорович, одна маленька ремарка, маленька. Забули інфраструктурний об’єкт, який побудований, вкладені великі кошти, але який не працює. Можете собі уявити, всі наші мости перевантажені на більше 100%. Московський міст – 140%, Міст Кірпи, який зданий в експлуатацію, тобто з одного боку, з іншого боку, з’їзду з лівого берегу на набережну немає. Далі, він не... Завантажений на 20%. Тобто нам потрібно його добудувати. Він знаходиться в підпорядкуванні міста. Кияни очікують також допомогу в цьому напрямку, тому що він знаходиться під Міністерством інфраструктури.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую!

Будь ласка, Володимир Васильович!

ШКВАРИЛЮК В.В. Шановний Андрій Васильович! Я хотів би... Прийшов шанований нами Гєллєр Євгеній Борисович нарешті, да, голова бюджетного комітету VII скликання, якого ми дуже чекали.

Дозвольте поставити на голосування ті питання, які ми говорили, по соцекономрозвитку. Це розпорядження №970.

Може всі окремо я тоді озвучу, ми їх окремо поставимо на голосування. Добре? Ми їх обговорили, тому розпорядження №970 від 21.12.2016.

ПАВЕЛКО А.В. Голосуємо?

ШКВАРИЛЮК В.В. Так.

ПАВЕЛКО А.В. Хто за те, щоб підтримати дане розпорядження Уряду, прошу голосувати. Хто "за"? Хто проти? Утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую!

Наступне!

ШКВАРИЛЮК В.В. І наступне розпорядження №980-р від 21.12.2016.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, колеги, хто за дану пропозицію? Прошу голосувати! Хто проти? Утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. Рішення прийнято одноголосно.

Розпорядження Уряду №995-р по Міненерговугілля, також окремо.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, хто за дану пропозицію, підтримати, прошу голосувати! Хто "за"? Хто проти? Утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. Один утримався. Рішення прийнято.

ПАВЕЛКО А.В. Рішення прийнято.

ШКВАРИЛЮК В.В.: І також розпорядження №987-р по Мінагрополітиці.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, хто за те, щоб підтримати дану пропозицію, прошу голосувати. Хто "за"? Хто проти? Утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

Дякую, рішення прийнято!

Шановний Андрій Васильович, дозвольте мені як секретарю відлучитись, а потім вас дожену, я поїду в секретаріат працювати, щоб віддати в Мінфін, завезу всі матеріали.

Дуже вам дякую!

ПАВЕЛКО А.В. Дякую! Йдемо далі по питаннях.

Наступне питання – це перспектива розвитку транспортної інфраструктури міста Києва.

Слово для доповіді має заступник голови Київської міської державної адміністрації Ілля Вадимович Сагайдак. Будь ласка!

САГАЙДАК І.В. Доброго дня, шановні!

Дуже дякую! Сьогодні багато гарних слів було сказано про інфраструктуру нашого міста і про його перспективи. Наведу кілька цифр.

Вулична дорожня мережа міста Києва – це 26,7 млн кв. м., це 1667 кілометрів доріг та вулиць, протяжність, це 171 міст та шляхопровід.

Ви знаєте, що в віданні адміністрації знаходиться метрополітен, це 52 станції і 3 лінії, це автобуси, 72 маршрути, 535 автобусів, тролейбуси, 41 маршрут, рухомий склад - 513 одиниць, і трамваї, 21 маршрут, рухомий склад – 408 одиниць.

Надзвичайно важливо, ви знаєте, відмітити, що через ... (нерозбірливо) містобудівний ... (нерозбірливо) минулих років, у Києві існує недосконала система розселення міста, в результаті якої щоденно виникає трудова маятникова міграція між транспортними районами, особливо лівий, правий берег, тому що 36% сьогодні киян проживають, це більше мільйона людей, на лівому березі і щоденно виникає потреба в подорожі в діловий квартал у центр міста.

Також треба відмітити, що агломерація міста близько мільйона людей, що також багато з яких приїжджають щоденно на роботу в місто Київ.

Минулого року, за останні точніше два роки, вулична дорожня мережа зазнала великих масштабних капітальних ремонтів і реконструкцій.

Ви знаєте, що практично за цей рік було зроблено майже 200 км доріг і щороку цей показник зростає.

Тому ми дуже вдячні за те, що був впроваджений експеримент для розвитку автомобільних доріг, у результаті якого місто Київ отримало 393 млн, завдяки якому ви могли бачити, який в нас прекрасний проспект Перемоги був зроблений, наші західні ворота, також почали будуватися такі проекти як Кільцева дорога – капітальний ремонт, проспект Глушкова та багато інших проектів.

Хочу зараз підняти питання про надзвичайно важливий проект – це Подільсько-Воскресенський міст, який знаходиться на особливій увазі нашого міського голови.

Ви знаєте, дійсно було відмічено, що північні мости загружені на 140%. Були зроблені розрахунки, які показують, що, якщо не буде збудований міст, то у 2025 році середня швидкість пересування по місту Києву буде 15 км, що практично однакова зі швидкістю велосипеда.

Я хочу зазначити, що недобудованому мосту треба 7,5 млрд грн. Міст готовий на 48%. У наступному році закладені кошти на те, щоб укріпити... зняти тимчасові опори, добудувати міст... арочний міст двох систем. Система складається з верхнього шару - це дорожнє полотно і з нижнього – для четвертої гілки метрополітену закладений коридор.

Також дуже важливо відмітити, що для того, щоб не було помилок, які зазначив міський голова, як було з Дарницьким мостом, надзвичайно важливою стає проблема підходів до мосту. Також треба зазначати, що міст треба вводити в експлуатацію разом із якісним підходом до мосту, щоб він був загружений на 100%.

Надзвичайно важливо, треба відмітити, що проблема міста Києва – це є транзитний трафік, який сьогодні проїжджає через центральну частину міста. Такий проект як магістраль Нивки-Бровари, сьогодні покликано загрузити Дарницький міст, який сьогодні дійсно недогружений, його загрузка складає 70%. Також зняти повністю трафік з центральної частини міста Києва.

Надзвичайно важливо також те, що було відмічено Геннадієм Григоровичем Зубком, те, що в Києві немає сьогодні окружної дороги кільцевої. Це є надзвичайно також важливо для того, щоб зняти транзитний трафік з нашого міста. Проект будівництва великої кільцевої дороги сьогодні потребує і в північній частині, і в південній частині.

Хочу відмітити, що в нас у місті Києві існує мале кільце, яке є коридором для швидкісного громадського транспорту.

І надзвичайно також важливо, треба акцентувати увагу на шляхопроводі на Перемоги-Гетьмана, який зараз, робиться техніко-економічне обґрунтування. І ми плануємо, що через рік почнеться будівництво, яке зробить пересування малим кільцем ефективнішим і збільшить пропускну спроможність.

Також треба відмітити, що у міста Києва існують проекти такі, як продовження Саперно-Слобідської, виходу на Столичне шосе, це також дозволить нам догрузити Дарницький міст.

Існують проекти по продовженню Великої Кільцевої, Маршала Рокоссовського, Богатирської. Існують проекти по станції "Чернігівській", шляхопроводу, який також дозволить якісне пересування лівим берегом і транзитний трафік.

Перейдемо до метрополітену, який є надзвичайно важливим і стратегічним нашим транспортом.

Ви знаєте, що існує дуже довго проект четвертої гілки метрополітену, який, на жаль, не зрушив поки що з місця, тому що немає фінансування, це проект масштабний, для нього потрібні значні кошти, приблизно 50 млрд. грн з рухомим складом. Для цього звичайно, що потрібна державна підтримка.

Також важливим є загрузка Сирецько-Печерської гілки. І для цього зараз проводиться техніко-економічне обґрунтування будівництва метро від Сирця до Виноградаря. Це надзвичайно перспективний напрямок, Варшавський напрямок, де також існують плани в міста розвиватись, буде збудовано багато житла.

Також напрямок до станції метро до Новобіличів, який має також відрізаний район, сьогодні зробити комфорт для мешканців Новобіличів.

Дуже важливим, я хочу акцентувати увагу для всіх присутніх, що місто Київ сьогодні працює, зовсім базується на інших засадах, була прийнята нова транспортна політика міста Києва. І всі рішення інфраструктурні, всі маршрути, які сьогодні в місті Києві існують, вони обов’язково мають аналіз на транспортній моделі міста Києва, яка була розроблена разом із фахівцями Світового банку.

У результаті цієї роботи Світовий банк надав рекомендації, як має змінитись маршрутна мережа громадського транспорту. І ... (нерозбірливо) передбачає, що в місті Києві мають відновитись 16 нових стратегічних маршрутів. Інші маршрути мають бути, або подовжені, і дублюючі маршрути мають бути зняті.

Таким чином для того, щоб реалізувати цей сценарій, місту потрібно 215 тролейбусів, 235 автобусів і 63 трамваї. Це великі кошти, але вони себе окуповують тим, що є в міста стратегічна мета.

Сьогодні середній час подорожі по місту для пасажира складає одна година. Наша мета – зробити цей час 40 хвилин.

Це надасть додатковий попит, щоб люди з власних автівок пересідали на громадський транспорт.

Сценарій ... (нерозбірливо) Світового банку передбачає побудову 11 нових швидкісних транспортних коридорів, що дозволять перевозити 2,5 млн пасажирів. Це надзвичайно ефективний механізм. І вже перший маршрут було обрано, який має, уявіть собі, 141 тис. пасажирів, це автобусний маршрут, який буде... це нова філософія перевезення, великий міський транспорт, який проходить по обособленому полотну, фізично відділеному від всього відома, і цей проект підтриманий Світовим банком.

І я хотів би просити колег підтримати, щоб у цей проект був внесений, взаємодії Уряду зі Світовим банком, у перелік.

Також надзвичайно важливим є проект двохсистемного трамваю, який має з’єднати лівий з правим берегом. А по існуючому полотну рельсовому, який має попит 264 тис. пасажирів на добу. Це практично схоже на попит метрополітену.

Надзвичайно важливий є рейковий транспорт. У місті Києві це господарство було занедбано. Я думаю, ви всі бачите, в якому стані знаходяться трамваї, в якому стані знаходиться сьогодні наша інфраструктура трамвайна. І це ми маємо зробити з наступного року, надзвичайно великий акцент на розвиток електротранспорту.

І до вашої уваги якраз маршрут з віддаленого району, відрізаного Відрадного до станції метро "Лук’янівська", який далі матиме можливість продовжений буде і до Нижнього, Верхнього Валу. Відповідно жителі Відрадного матимуть можливість комфортно пересуватись і швидко містом Києвом.

Звичайно, що маршрут пересування лівим берегом, є великий попит переміщення з Троєщини в напрямку Дарниці. І цей попит треба реалізувати тим, що треба реконструювати цей маршрут, зробити більш якісне тросування і новий рухомий склад має забезпечити також комфортне пересування.

З’єднання трамвайної лінії Гната Юри і Кисневий завод. І звичайно всім відомий швидкісний, єдиний реконструйований маршрут – Борщагівська швидкісна лінія, яка сьогодні аналізом моделі була. Показано надзвичайний попит, що цей маршрут може бути продовжений до Палацу спорту, тим самим сьогодні це 160 тис. попиту, а в перспективі це може бути більше 200 тисяч пасажирів на добу.

У наступних слайдах приведені суми, які потребують ... (нерозбірливо) на наступні 10 років. Я думаю, цим ви зможете ознайомитись, щоб не проходити по всіх сумах.

Окремо зауважу і хочу закликати вас підтримати надзвичайно важливі законопроекти, які сьогодні існують в Верховній Раді і особливої уваги потребують, звичайно що закон по електронному квитку і закон про паркування, які сьогодні надзвичайно актуальні не тільки для міста Києва, а, вважаю, для всієї країни.

Дякую за увагу!

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Ілля Вадимович!

Будь ласка, колеги, уточнення, Матвієнко Анатолій Сергійович!

МАТВІЄНКО А.С. Ілля Вадимович, дякую вам за цікаве повідомлення, за те, що ви володієте матеріалом. Це дуже важливо. З ентузіазмом розповідаєте те, що ви опанували і вірите.

Ви сказали, закінчуючи про паркінги і закон, який має вам давати кошти. Ну, перш ніж голосувати за паркінг, треба цей паркінг мати... (нерозбірливо), а його немає. Яка політика ваша з точки зору паркінгу? Бо це одне з вузьких місць міста Києва. Бо штрафувати можна. А як без штрафів? Немає де паркуватися. Я, наприклад, сам вожу машину. Це проблема, яку я не можу в центрі вирішити ніде, я думаю, мої колеги в тому числі.

Друге. Ви говорили про дороги, що ви 200 км побудували. Скажіть, будь ласка, наскільки гарантія є в офіційному договорі з генпідрядчиком на будівництво цих доріг і обслуговування цих доріг? У нас є ринок обслуговування, чи в вас тільки власні компанії комунальні обслуговують ці дороги?

Третє. Тут Віталій Володимирович говорив за міст. Я не знаю, але я, наприклад, би шукав зараз, якщо, може міст Кірпи, а може новозбудований. Пробував знаходити концесію. Будувати один хоча б платний переїзд, який дав би нам можливість мати альтернативу і мати ще якісь надходження до бюджету. В нас є альтернатив купа. Якщо закладати вже нову розв’язку, то може закладати її під концесійну програму і тоді ми можемо дійсно швидко, хто дуже вже спішить, за гроші їхати з одного берега на інший. Чи це розглядається? Ви про це не говорите.

Останнє. Ви нічого не сказати за велосипеди. Столиця європейська без велосипедів якось не виглядає. Чи є якась логіка? Я розумію, що зразу в усіх напрямках не можемо, але хоч з найбільш спальних районів до Києва мати філософію якусь одну і кожен рік робити маленький крок для цього. Дякую!

ПАВЕЛКО А.В. Дякую!

КЛИЧКО В.В. Дякую! Я вибачаюся, я дуже коротко проінформую.

Дуже чутне і важливе питання. Тільки що закінчилася антикорупційна рада, на якій ми зараз розбирали елементарні речі тільки по нічному паркуванню. Прості речі. Ви зараз будете бюджетні... гарно рахуєте.

Ілля Володимирович, скільки в нас парковок у місті Києві?

САГАЙДАК І.В. Нічних 57 тис. 255.

КЛИЧКО В.В. 57 тис....

САГАЙДАК І.В..255...

КЛИЧКО В.В. Зараз, зараз. 57 тис. 255. Кожен з вас, чи водії, чи ... (нерозбірливо) помічники знають, що парковки нічні, вони переповнені і так далі. Коштують, в середньому, від 15 до 30 грн. Візьмемо нижчу планку – 15 грн за ніч. 15, щоб не перебільшувати. Множимо на 15, отримуємо 858 тис. в день. Множимо цю цифру на 365, отримуємо 313 млн 471 тис. 125 грн.

ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону).

КЛИЧКО В.В. Ні.

ІЗ ЗАЛУ. Это с одной машины.

КЛИЧКО В.В. Це з усіх машин. Це обсяг тільки нічних стоянок у місті Києві.

Ілля Вадимович, скільки "Київтранспарксервіс" отримує в бюджет міста?

САГАЙДАК І.В. 24 млн грн.

КЛИЧКО В.В. 313 млн – обсяг, 24 тільки отримує.

(Шум у залі).

КЛИЧКО В.В. Це ще день.

Я в тому напрямку, зараз антикорупційна була. Я впевнений в тому, що це завдання, зараз ми покажемо наступне місце, як скільки буде, як буде це працювати.

Більш того, ми чекаємо закон про паркування.

Зараз парк ... (нерозбірливо), який знаходиться в центрі міста, напівпорожній. Тому що можна кинути автівку де завгодно і за це нічого не буде.

Ми чекаємо закон. Дуже довго чекаємо і сподіваємось на вашу підтримку по закону по паркуванню – це дуже вкрай важливо. Це мільярдне надходження по всій країні, це не тільки по місту Києву, де ми зможемо вже навести лад.

Продовжуйте!

САГАЙДАК І.В. Анатолій Сергійович, дійсно надзвичайно важливе питання ви підняли, що саме цей закон є інструмент регулювання кількості автомобілів, які сьогодні в нас заїжджають у місто. Ви бачите, цей колапс саме спричинений тим, що вони хаотично кинуті на вулиці, немає відповідальності. Це більше навіть не є інструмент наповнення бюджету, а це якраз є інструмент боротьби з заторами.

І більш того, інвестиційна складова для будівництва паркінгів з’явиться тільки тоді, коли буде відповідний попит і у вас буде потреба паркувати свій автомобіль за кошти. Сьогодні цього немає.

І взагалі європейська практика є те, що в’їзд у центральну частину міста є лімітований і дорогий, тому що ви їдете, власне, на своєму авто, вважаєте, що ви приїхали, його поставили і залишили, ціле місце зайняли для цього.

Для цього ми розвиваємо громадський транспорт, щоб він був якісним, зручним і люди могли користуватись.

З приводу гарантій, вона є п’ять років у кожному договорі ... (нерозбірливо), 5 років.

І обслуговує сьогодні вулично-дорожню мережу "Київавтодор".

Ми з кожним роком бачимо, де є проблеми, вдосконалюємо систему відповідно і контролю, і договірних відносин.

Хочу... Анатолій Сергійович! Дуже важливо, хочу зауважити, що питанням Подільсько-Воскресенського мосту зараз займається особисто Віталій Володимирович. І якраз багато, напевно чули, що є робота з німецьким міністерством інфраструктури, де є держсекретар Райнер Бомба, постійно працює над тим, щоб залучити інвестора саме на добудову цього мосту, і цим постійно займається особисто.

Більше того...

КЛИЧКО В.В. По мосту, слухайте! По мосту я до німців звернувся. Кажу: "Вам потрібен наступний бургомістр, німецький бургомістр у місті Києві?". Вони кажуть: "Було б непогано, щоб Кличко ... (нерозбірливо)". Потрібно побудувати міст!

Зараз виділять 200 тис. грн ... 200 тис. євро на експертизу. Міністр транспорту прилітає і сподіваюсь, ми знайшли вже фонди, фінансування на міст вже найдемо. Якщо в нас усі пазли зійдуться, в наступному році ми починаємо вже побудову моста.

Розглядається також можливість для киян по "Карточці киянина", де з бюджету можуть компенсувати проїзд безкоштовний, для транзиту і так далі  потрібно буде платити.

ПАВЕЛКО А.В. Наступне питання, Деркач Андрій Леонідович!

ДЕРКАЧ А.Л. У меня к вам вопрос: какое количество вы собираетесь покупать техники отечественного производства, какое иностранного? Вопрос не... (неразборчиво), потому что у нас, благодаря отдельным еврооптимистическим тенденциям и системе ProZorro, которые, не понятно где миллиард денег гуляет по биржам. Они мне пишут пятый ответ на запрос о том, что у них вся система стоит 24 тыс. грн.

В этой системе видим странности с победами иностранных компаний, убивается наш машиностроительный комплекс. Поэтому, как вы планируете по локализации, даже если вы будете там покупать вагоны для метро, вагоны, связанные с перевозками, для трамваев. То есть я искренне рад за связи с Германией, но у нас есть свои рабочие, которых нужно кормить.

Поэтому, если локализация меньше 50%, то по истории там проведение тендеров лучше даже не рассматривать. Мы все живем в Украине! Там эти все Неходовы, Прохоренки и Коболевы, они развернутся и уедут, а мы останемся с нашим населением. Поэтому здесь очень важный вопрос.

ПЛІС Г.В. Андрій Васильович, дозвольте мені відповісти, бо я цим питанням займався. Справа в тому, що дійсно я вже неодноразово звертався до Нефьодова, я звертався до Кубіва і звернення ці були в письмовому вигляді, де ми говорили, що давайте подумаємо як ми можемо підтримати місцевого виробника. Тому що сьогодні система ProZorro не дозволяє нам це робити, хоча ми це робимо, і на сьогодні ця техніка, яка закуповується Зеленстроєм, закуповується на наші магістралі. Я особисто там був і дивився їхню матеріальну базу. Також ці лампи... лічильники, які ми закуповуємо, я також переймаюся тим, щоб закуповували... Але все це ми вирішуємо більш-менш такими, знаєте, кустарними засобами, щоб закуповувати в місцевих виробників.

Тому на сьогодні, з одного боку, ми рухаємося в плані, щоб керівництво держави все ж таки дозволило нам мати муніципальний заказ чи якийсь інший механізм, чи взагалі на сьогодні, якщо ми кажемо, що закуповуємо через систему ProZorro, то давайте приймемо, наприклад, що закупівля в місцевого виробника без системи ProZorro. Якщо це місцеве, тому що ми знаємо, що це виробник, він точно відкати не буде робити, тому що там працюють 400-500... Хоча я розумію, в нас усе можливо, але, тим не менше, ми над цим дійсно працюємо по двох напрямках.

На сьогодні ми маємо лише один вихід, який сьогодні опрацьовуємо, що бюджетна програма, відповідно до якої лічильники, відповідно до якої лед-освітлення, в нас є виробники в місті, є автомобілі, які на магістралі можуть комплектуватися для прибирання снігу, для Зеленбуду і таке інше. То це будемо вирішувати тоді через програми наші місцеві.

Тому, як кажуть, ми робимо все можливе, але, на жаль, наші можливості обмежені. Дякую!

ПАВЕЛКО А.В. Дякую! Шановні колеги! Є пропозиція перейти до виступів від міністерств.

Будь ласка, заступник Міністра освіти і науки Павло Кузьмович Хобзей! Потім Марченко.

ХОБЗЕЙ П.К. Шановний пане голово! Шановні депутати! Насамперед хотілося би подякувати місту Києву за підтримку освіти, яка є, за те, що зменшили чергу з 14-ти тисяч на дошкілля до 11-ти, ми збільшили кількість місць в Україні на 2,6 тис, восьма частина припала на місто Київ, будуються школи. Але це залишається великою проблемою.

Можливо варто переглянути, коли будуються нові будинки, нові мікрорайони, особливо як Харківський масив. Колись було чітке правило: на стільки-то квартир повинна бути така-то соціальна інфраструктура. Стільки-то місць має мати школа, стільки-то місць має бути дошкільна установа, стільки-то має бути на поліклініку, яка би мала обслуговувати, і міста так розвивалися.

На превеликий жаль, зараз пішла забудова і щоб потрапити до першого класу, це є проблема для батьків. Причому проблема дуже цікава.

Крім Лісового масиву неможливо у перший клас попасти просто так з вулиці, всюди є певні конкурси. Але першого вересня всі вчаться.

Чи не можна звернутись до шановного міського голови, щоб закріпити мікрорайони за тими школами, щоб не робити стреси для батьків і стреси для дітей шестилітніх з тими конкурсами, які педагогічно невиправдані і ніде їх не проводять.

Просто, що робити директору, якщо в нього на одне місце йде десять дітей? Очевидно, що ми маємо робити конкурс, тут освіта невинна. Тут просто треба приймати управлінське рішення для того, щоб зняти цю ситуацію, і ми би були дуже вдячні.

І останнє. Я дякую за те, що ви 20% за престижність, що ви в Києві виплачуєте. Але, щоб розв’язати питання при високому рівні заробітної плати і низькій, яка є в учителя, хоч ви робите багато, мабуть, треба думати про те, щоб брати випускників педагогічних закладів на ті заробітні плати й будувати просто житло для молодих вчителів. Тому що кияни, для киян робота вчителя на сьогодні, поки ми ще не підняли зарплату, не є така, яка би приваблювала, але для того, щоб жити в Києві, досить багато людей би згодились за це право.

Дякую!

КЛИЧКО В.В. Дуже коротка відповідь на ваше питання.

Ми збільшили вдвічі бюджет освіти порівняно з минулим роком, це дуже важливо.

Але ми в цьому році 7 дитячих нових.

143-й дитячий садок у Шевченківському районі, пропоную поїхати. У мене діти вчились у кращих дитячих садках у Лос-Анджелесі, в Німеччині і так далі. Можу сказати, той дитячий садок, який ми зараз, позавчора відкрили, найкращий садок, який бачив у всьому світі, знаходиться у місті Києві. Подивіться, будь ласка! З інтерактивними дошками, з новими речами, які можуть бути, з відеоспостереженням, облаштованим таким чином, що відверто хочу сказати, це дуже добре.

Але в нас грошей не вистачить будувати дитячі садки, нам потрібно зробити так, щоб інвестори, про які ви казали, будували дитячі садки. З ними зараз розробляється програма, де місто буде платити за киянина-дитину, щоб він пішов у дитячий садок. Це підґрунтя для того, щоб бізнес будував дитячі садки, щоб діти ходили в школу. За тих дітей-киян ми готові доплачувати і це є великим стимулом для того, щоб в короткі строки проблему черги, яка на сьогоднішній день складає більше 11 тисяч, вирішити.

Дякую!

ХОБЗЕЙ А.К. Дякую! Зі свого боку ми ... (нерозбірливо) змінили, щоб ви могли більше ... застосувати.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Геннадій Григорович! В кінці підсумовуючи і по цьому питанню, дуже коротко!

ЗУБКО Г.Г. Дуже коротко наступне! Справа в тому, що дійсно така проблема існує. З 2003 року в нас 56 дитячих садочків та шкіл не побудували. Чому? Тому що це є прогалина нашого законодавства.

На сьогодні він має обов’язок запроектувати і вони всі запроектували. Дійсно є місце під школу, на сьогодні їх 13 вільних, але ніхто, побудували будинки, але ж школу там не побудували. І школа там є, пустує і тому це одне.

Інше, ми будуємо, будуємо, але черга не зменшується. Чому? Тому що на сьогодні черга – 12 тисяч, а дітей зовнішніх, які навчаються в наших школах, – 15 тисяч, і законодавство не дозволяє ні в якому разі, мається на увазі, не киян, не зареєстрованих в місті Києві. Тому це приводить до того, що місця створюються, з’являється вакуум і знову заповнюється, і черга не зменшується, хоча ми будуємо, і будуємо, і будуємо! Тому ця проблема існує і хочу звернути увагу на те, що в Київ додатково приїхали 250 тис. переміщених осіб, з них 25 тис. – це діти.

Тому це на сьогодні має бути 10 шкіл додатково, щоб навіть забезпечити той рівень, який ми мали! Тому це навантаження дуже ...

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Геннадію Григоровичу ... (нерозбірливо)! Давайте перейдемо далі!

Сергій Михайлович Марченко від Міністерства фінансів, виступ!

МАРЧЕНКО С.М. Дякую за можливість виступити! У нас з представниками міста Києва дуже активна і конструктивна дискусія завжди. Ми знаходимо можливість вислухати один одного.

Звичайно місто Київ хоче отримати додатковий ресурс. Ми їх прекрасно розуміємо! Готовий підтримувати, але не за рахунок ресурсу державного бюджету! Ми знаходимо якісь компроміси, в принципі, це і по Подільському мостовому переходу, по інших питаннях.

Хочу подякувати місту Києву за активну участь в проведенні Євробачення! Тут напевно найбільша роль міста, тому що місто активно допомагає вирішити проблемні питання, які є. А з боку Міністерства фінансів місто Київ завжди отримує, скажімо так, дискусію, підтримку і ми готові завжди до діалогу. Дякую!

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Михайловичу!

Будь ласка, колеги, зараз переходимо до виступів наших народних депутатів – членів комітету, а також наших друзів з інших комітетів.

Я хочу особо ще раз зазначити підтримку всіх питань, які стосуються міста Києва, нашого колеги Юрія Левченка, Андрієвського Дмитра, Третьякова, які дуже активно завжди підтримують всі пропозиції, які стосуються міста Києва.

Будь ласка, Віктор Кривенко!

КРИВЕНКО В.М. Шановний головуючий! Шановний Віталій Володимирович! Перш за все хочу сказати, що ми гарно працюємо з бюджетним комітетом. Ми зустрічалися якраз із головою нашого комітету, з усією вашою комісією... (нерозбірливо). У вас є дуже хороший серйозний лобіст, в хорошому сенсі цього слова, Ірина Никорак. Ви недовикористовуєте її потужності. Вона може більше для Києва зробити.

На жаль, пішов колега Деркач. Я хотів сказати, що якраз ви підтримуєте вітчизняного товаровиробника. В минулому році та ініціатива, яку я вносив, і колеги підтримали по комітету, це придбання трамваїв вітчизняного виробництва, які були ці кошти як субвенція... (нерозбірливо) переведена на міста. На половину умовної суми придбано Дніпропетровського заводу, на половину – Львівського. Тут наші виробники, які є в цьому напрямку, працюють і за це дякуємо.

Коли піднімалося питання про капи. Ви теж повинні правильно розуміти нас. Ви бачите, яка ситуація по спецконфіскації. Це ми шукаємо 7 млрд для армії. ... (нерозбірливо) профінансовані. Коли є така ситуація в Києві, 10,5 млрд у цьому році, 7300 в минулому, в 15-му році, то якраз довіра до вас є, що вони ефективно використовуються. Це величезна відповідальність і крок, що держава пішла, віддала кошти на міста, вони повинні показати людям, що щось робиться, тому що ця зрада, яка навколо, це величезна проблема і загроза не менше ніж на сході.

Щоб довго не говорити, я хотів ще подякувати пану Плісу Геннадію Володимировичу за активну позицію в питаннях акцизів і те, що ми закриваємо ту дірку корупційну, яка була можливістю ухилення. Це загальноукраїнське питання. Мінімум 2,5 млрд грн наступного року ми очікуємо, які так само підуть на міста, і в нас конструктивна робота.

Я, як голова міжфракційного об’єднання "Коло" в Парламенті, яке об’єднує понад 15 депутатів з різних політичних сил, хотів вас про дещо попросити.

Перше, це підтримка "Пласту", організації. Це один з проектів, який ми підтримуємо з боку "Кола", бо... (нерозбірливо) відійшов, на жаль, і зараз ми маємо ті проблеми в організації, це відсутність приміщень. Зараз діти займаються по підвалах, неопалювальних приміщеннях. Мій колега по ФО і по Парламенту Ярослав Маркевич також член піклувальної ради "Пласту", він у Харкові вже розвинув організацію.

У мене величезне прохання знайти можливість виділити приміщення по місту для "Пласту". Можливо це буде якийсь графік, можливо у власність... не власність, а оренда або пустити... бо це фантастична організація і діти, які в ній є, це дуже серйозно.

ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону).

КРИВЕНКО В.М. ... (Нерозбірливо). Так, ми колективно підпишемо на вас.

Друге. Я хотів би подякувати за проект, який ми спільно реалізували.

Ви знаєте, що в цьому році поїхав "Книжкобус", це проект, ініційований Фундацією Дарини Жолдак, реалізований спільно КМДА і клубом "Коло", і торговою маркою "Молокія". 5,5 тисячі дітей і гостей міста, і дітей пройшло через "Книжкобус", він вчить читати, любити книжку. Понад сто київських шкіл стоять в черзі на те, щоб "Книжкобус" до них заїхав.

Прохання теж дати доручення, там, по технічному обслуговуванню, ми утримуємо там водія, видатки поточні, але там є технічні проблеми і постійно по організації доводять всім, можливо поширити на інші міста, можливо їх треба два. Тому що це дуже хороша ініціатива.

Третє. У нас цей рік був роком Івана Марчука, у нас теж був з вами спільний захід і Ігор Дідковський ... (нерозбірливо) 24-го в КМДА на виставці, дякую за це. Йому і президенти обіцяли, і ваш попереднік йому обіцяв, і закладали капсулу Івану Марчуку, що побудують музей. Це людина, яка визнана в Топ-100...

ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону).

КРИВЕНКО В.М. Анатолій Сергійович, як завжди сказав влучно, музей-майстерня. Йому обіцяли всі керівники держави, от людина внесена в сто найвидатніших жителів сучасності всього світу. І якби ми виділили землю і почали спільну роботу, це б увіковічило і вашу роботу, і взагалі видатного майстра, тим паче і ви в нього були в майстерні, наскільки я знаю.

І останнє прохання, це ми поставили в музеї Пирогово Дуб Перуна, який пролежав понад 30 років, і його витягли під час, коли поглиблювали гирло Дніпра, щелепи вепра з нього лежать в Музеї історії Києва. І тоді витрачено було десь одноклубниками до 50 тис. доларів і зараз вкрай важливо, стоїть накрити його скляним куполом. Це зараз визначна точка у місті Києві, в музеї Пирогово, до нього окремо люди приїжджають з усієї України, це така знакова, туристична. Теж прохання подивитись, знайти можливість, бо він руйнується, хоч він і оброблений був, він руйнується, особливо в зимовий період. Це прохання не політичного характеру від ... (нерозбірливо).

Дякую!

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Вікторе!

Будь ласка, колеги, виступи, Дмитрій Андрієвський.

Дмитро Йосипович, будь ласка!

АНДРІЄВСЬКИЙ Д.Й. Шановний Віталій Володимирович, шановні колеги!

Як депутату-мажоритарнику, обраному в місті Києві, багато хотілось хороших слів сказати за те, що вдалося зробити за цей рік: і про нові дороги, і про першу за 25 років незалежності нову школу в нашому рідному Солом’янському районі, але обмаль часу, хотів би практичні пропозиції надати.

Геннадій Зубко, Віце-прем’єр-міністр, вже казав про те, що треба прискорити роботу по визначенню об’єктів до видатків державного Фонду регіонального розвитку. Тут я хотів би звернути увагу на те, що в недостатніх обсягах фінансується південно-західний колектор.

Це надзвичайно важлива споруда техногенна, яка збирає стоки з південно-західних районів міста Києва. Це і наш Солом’янський район, Святошино, Голосієво, це ті невеличкі села і містечки, які вже фактично стали супутниками міста Києва.

Ми на комітеті нашому з питань ЖКГ проводили нещодавно нараду з Київським водоканалом, вони фактично щомісяця на просто десятки тисяч кубічних метрів видають технічні умови.

Тому я впевнений, що і... (нерозбірливо) тут народних депутатів до формування цих пропозицій. Ми їх обов’язково підтримуємо. Я думаю, що в наступному році треба побачити і цей надзвичайно важливий для міста об’єкт, тому що це якраз той об’єкт, який буде сприяти і інвестиційному розвитку нашого міста. Дякую!

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Дмитро Йосипович!

Будь ласка, завершуючи нашу дискусію щодо питань розвитку міста Києва, Василь Васильович Амельченко. А далі Геннадій Володимирович Пліс.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги! Я тільки той слайд прокоментую і, можливо, скажімо, дослухаєтеся до мене, якщо це сприйнятно для Києва.

На мою думку, не може бути в нас державної комунальної землі 95% в місті. Мені здається, весь світ живе трошки більш лібералізовано по відношенню до землі і частинка в структурі загального фонду має бути приватною власністю, все ж таки більшою. Я думаю, що нам треба в цьому напрямку попрацювати, бо це є додаткові резерви для місцевого бюджету.

КЛИЧКО В.В. Дякую вам!

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Василь Васильович!

Ярослав Маркевич!

МАРКЕВИЧ Я.В. Доброго дня! Во-первых, я бы хотел присоединиться к просьбе коллеги Кривенко по поводу "Пласта".

Это не политическая организация, которая добавит любому городу... Очень активные ребята, активно работают. Помогите им и это буде очень прекрасно в этом году, и в следующем.

Второй момент. Я бы хотел добавить по поводу энергоэффективности. Если по-прежнему вы, в этом прекрасном здании будут курить в туалетах и открывать нараспашку окна, то никаких денег не хватит на отопление.

КЛИЧКО В.В. Прийняли до уваги.

С пластунами ми працюємо. Вони неодноразово були в нас у гостях. Знаємо їх, поважаємо і будемо далі працювати.

Що стосується куріння. Прийняв зауваження. Зараз відповідне доручення дам, щоб вікна не відкривались, в туалетах ніхто не курив.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Віталію Володимировичу!

Будь ласка, завершуючи нашу дискусію щодо питань розвитку міста Києва, надаю слово першому заступнику голови Київської міської державної адміністрації Геннадію Володимировичу Плісу! Будь ласка!

ПЛІС Г.В. Дякую! Шановний Андрію Васильовичу, шановний Віталію Володимировичу, шановні члени бюджетного комітету, шановні депутати, шановні присутні!

Я спочатку хотів би відповісти на питання, що стосовно землі, то сьогодні ми дійсно, ми рахуємо все і це порахуємо теж. І на сьогодні те, що ми прорахували, як кажуть, аналіз грошового потоку, то нам вигідніше здавати його в оренду. Тому що, якщо, наприклад, ділянка під "Епіцентром", він за неї платить там значні гроші, то нам ні в якому разі, якщо рахувати грошовий потік, невигідно її продавати, особливо в цих умовах, в яких зараз ми знаходимось, коли ціна на землю трохи нижче, ніж мала бути. Тому, якщо вона буде на піку, то ми можливо розглянемо це питання, щоб перейти активно до реалізації.

Крім того, реалізація землі проблематична з тієї точки зору, що в нас відсутній Генеральний план і тому відсутні деякі ДПТ. А для того, щоб проаналізувати, необхідно мати ДПТ, а це вже в нашому сенсі питання політичне стає. Тому, це стосовно відповіді, ми займаємося цим питанням.

Далі, сьогодні ми вам надали вже достатньо багато інформації стосовно взагалі стану справ у місті Києві, наших перспектив і проблемних питань. Деякі з озвучених проблемних питань вже завдяки Верховній Раді і взагалі завдяки в особистості вашому комітету вже почали вирішуватись.

І на сьогодні, користуючись нагодою, перш за все я хотів би привітати всіх з наступаючим Новим роком! А головне – подякувати за все те, що ви зробили для нас в цьому році, який доходить свого кінця.

Я хочу чітко сказати, що на сьогодні завдяки вам ми набули можливості, перше, продовжити будівництво Подільського мостового переходу, яке стояло, було законсервовано і вже падає, там 6 метрів підмиті всі тимчасові опори.

Друге, внаслідок продовження експерименту по митниці ми маємо можливість продовжувати розвивати нашу дорожню інфраструктуру.

І третє, внаслідок наведення ладу стосовно роздрібного та оптового акцизу на паливо, ми сьогодні маємо можливість отримати додаткові кошти через зменшення тіньової складової. Я думаю, мільйонів двісті додатково буде для нас!

Однак у нас ще залишається багато викликів і я б хотів, підводячи підсумок, звернути увагу на головні з них. Їх шість і тому по порядку!

Перше, це необхідність погашення боргових зобов’язань. Да, дійсно, ми на сьогодні маємо 14 млрд, 13,5 млрд боргів, боргових зобов’язань. І це нас повністю пов’язує по руках і ногах, тому що через бюджетні обмеження ми не можемо взяти нові кредити, і власних коштів на будівництво в нас також немає. Тому виходить ситуація така, що ми в тупіку, розвиток зупиняється і цей вузол треба, як кажуть, розрубати. І ми вже самостійно і, в тому числі, з вашою допомогою за ці два роки погасили 10 млрд. І хочу звернути увагу, що за попередні десять років не було війни і ці борги накопичувались до розміру 25 млрд. А ми за два роки будуємо і дороги, і 10 млрд погасили. Тому працюємо досить наполегливо, але все одно нам потрібна в цьому напрямку якась допомога і ви допомагаєте.

Тому, якщо ми будемо так рухатись, то можливо ми вийдемо на 19-й рік, ми маємо розуміти, що у будь-якому разі у міста Києва на 20-й рік 13 млрд не буде. Тому краще це вирішувати, питання, якось це поступово.

Друге. Відсутність власних коштів в умові ... (нерозбірливо) кредитування в купі з навантаженням на нашу інфраструктуру додаткових 250 тисяч переміщених з востоку осіб. Це просто якась необхідність все ж таки переглянути приведення до справедливого рівня розміру ПДФО, яке залишається у нас.

Ми вже це неодноразово обговорювали з усіма, але все ж таки просимо звернути вашу увагу на те і розглядати той факт, що місто Київ – це не просто, там, як звичайне місце, це столиця, це обличчя країни. І ніяке інше місто немає такого навантаження через центральні органи виконавчої влади, які, по-перше, дуже збільшують потік навантаження на інфраструктуру.

По-друге, вони займають найкращі комерційно привабливі приміщення, землі і ми з цього ніякого потенціалу доходу не маємо, а це велике навантаження.

Тому на сьогодні я змушений констатувати, що сьогодні функція столиці – це тягар, який ми покриваємо за свій рахунок. І тому просимо вас також звернути на це увагу.

Третє, це необхідність закінчення будівництва Подільського мостового переходу, який вже будується сорок років. Про нього вже говорили і повторюватись не буду.

Четверте, у нас ще є таке питання, на яке ви можливо звернули увагу, можливо не звернули увагу, але є завод "Радикал", є необхідність демеркуризації і в цінах 12-го року це 1 млрд 300 млн грн, у цінах 12-го року. Тому ця проблема...

Звертаю увагу, що завод "Радикал" – це не місцеве комунальне підприємство, це державне підприємство, обов’язки лежать на нас.

Далі, п’яте, це необхідність будівництва сміттєспалювальних заводів. Ви розумієте, що мільйон двісті мусора – це забагато... До речі, ми ще визначаємось з технологією. Це може бути сміттєспалювальний, може бути сміттєпереробний. Але ця проблема актуальна.

І останнє, це необхідність розвитку метро, тому що дійсно це проблема є актуальною для столиці. Концентрація людей в місті як столиці настільки велика, що ми її не можемо забезпечити поточним транспортом: автобусами, трамваями, тролейбусами. Тому метро нам вкрай необхідне.

І хочу звернути увагу на те, що все це, що я назвав, це проблеми державного рівня, а не місцевого рівня.

Тому, враховуючи все викладене, прошу вас звернути увагу на все те, що ми сьогодні вам представили! Дуже дякую вам за допомогу!

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Геннадію Володимировичу!

Шановні колеги! В виступах та при обговоренні питань порядку денного прозвучало ряд пропозицій, врегулювання яких є важливим для подальшого успішного розвитку міста Києва.

В наданих та представлених вам матеріалах, а також у обговоренні наведено ключові питання і надано ряд ініціатив, що потребують вирішення на центральному рівні: Парламентом, Урядом та виконавчими органами.

Пропонується підтримати такі пропозиції та підготувати відповідні рекомендації Уряду щодо їх реалізації.

Немає заперечень, колеги? Немає.

Завершуючи наше засідання, дозвольте ще раз подякувати всім присутнім за участь, всім, хто забезпечив організацію нашого засідання, і маю надію, що наш обмін думками був конструктивним.

Засідання оголошую закритим! На все добре! Дякую!