Комітет Верховної Ради України

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету

21 вересня 2016  року 

Веде засідання голова комітету ПАВЕЛКО А.В.

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалося 16 народних депутатів. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету – кворум є, засідання оголошую відкритим.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є. Якщо пропозицій немає... Є? Будь ласка.

КРУЛЬКО І.І. Андрію Васильовичу, є прохання в "Різному" розглянути проект постанови 5141, це стосовно доручення Рахунковій палаті.

ПАВЕЛКО А.В. Міністерство фінансів не заперечує? Не заперечує. Погодимося? Добавимо цей пункт? Погодимося. Дякую.

По першому питанню доповідає перший заступник голови комітету Амельченко Василь Васильович.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, за наслідками опрацювання законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, підготовлено та подано на ваш розгляд 40 законопроектів. З них пропонується визначити 12 такими, що не мають впливу на показники бюджету, та 28 такими, що впливають на показники бюджету, з яких 23 мають безпосередній вплив. 23 з них зменшують надходження або збільшують витрати.

Далі. Законопроекти (реєстраційний номер 4911, 4991, 4753 і 4038а) містять положення, які потребують узгодження з бюджетним законодавством. І щодо них додатково пропонуються рекомендації профільного комітету. П'ять мають опосередкований вплив. Тому прошу підтримати цю пропозицію.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Крулько.

КРУЛЬКО І.І. Андрію Васильовичу, у мене є пропозиція. Тут є законопроект номер 4838 про відходи. Це рамковий законопроект, який стосується всіх відходів. Він не має прямого впливу на показники бюджету, що збільшує видатки. Він має опосередкований вплив. Тому я прошу його перенести в цей блок, де опосередкований вплив, якщо можна.

(Загальна дискусія)

КРУЛЬКО І.І. Це рамковий закон. Має Бюджетний кодекс, а цей напряму не має.

(Загальна дискусія)

ПАВЕЛКО А.В. Іване Івановичу, все-таки підкомітет відпрацював це питання. Я прошу все-таки погодити цей варіант, який озвучив Амельченко Василь Васильович.

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги, хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету? Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Один. Рішення приймається.

Друге питання. Хто за те, щоб підтримати проект рішень до законопроектів, що мають вплив на показники бюджету? Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Один. Рішення приймається. Дякую.

Друге питання – законопроект про внесення змін до Закону про Державний бюджет України на 2016 рік щодо заходів із стабілізації фінансового стану космічної галузі, номер 5030, поданий народними депутатами Куліченком Іваном Івановичем, Кривенком і Павловим. Доповідає співавтор – народний депутат Кривенко Віктор Миколайович.

КРИВЕНКО В.М. Шановне товариство, ми обговорювали і в попередньому режимі цей законопроект, і на попередньому засіданні. Я зареєстрував поправку, яку теж прошу, щоб ми підтримали, що фінансова підтримка у нас іде не лише на погашення заборгованості за спожиту електричну енергію, а й на погашення заборгованості із заробітної плати. Неодноразово обговорювали, що працівники ракетно-космічної галузі у нас нічим не гірші ні за шахтарів, ні за решту, кому держава допомагає в своєму державному секторі – там, де вона є власником, там, де вона є акціонером.

Дійшли погодженого висновку на нараді перед комітетом, що ми сьогодні приймаємо рішення комітетом, що ми підтримуємо і вважаємо, що це вкрай актуальне питання і що завдання уряду – його вирішити. І спрямовуємо на Кабінет Міністрів, щоб вони нам сформулювали чітко джерело, і тоді ми зберемося в оперативному режимі чи під куполом, якщо я правильно розумію, пане голово. Тому прохання - підтримати в такому форматі рішення, що ми загалом підтримуємо космічну галузь, бо там і "Южмаш" зокрема, бо там постійні ідуть баталії по не допуску на територію, про відключення електроенергії. І можемо отримати серйозний соціальний вибух, пов'язаний з цим всім. І звернутися до уряду з зазначеним швидким рішенням.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Павлов Константин.

ПАВЛОВ К.Ю. Уважаемые коллеги, Андрей Васильевич! Я хотел бы дополнить коллегу еще как соавтор этого законопроекта. Я предлагаю не только поддержать то, что предложил Виктор Кривенко, а еще и в письме – обращение на Кабмин – определить возможность увеличения данной суммы на сумму задолженности по заработной плате, чтобы та задолженность, которая шла по электроэнергии перед этим, она шла своим чередом, но мы учли заработную плату. Скажем так, посмотреть возможность эту.

Кроме того я хочу под стенограмму, Андрей Васильевич, передать вам обращение генерального директора, в котором указано, что, скажем так, нерешение данного вопроса может повлечь за собой срыв международных контрактов, которые на сегодняшний день пока еще существуют, слава Богу! Мы рынок один потеряли, но, тем не менее, есть еще международные контракты.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Я думаю, що можна було би підтримати пропозицію автора по зверненню до Кабміну за знаходженням фінансування даної проблеми.

Міністерство фінансів, до слова.

МАРКАРОВА О.С. Доброго дня! Шановні колеги, щодо даного законопроекту. З одного боку, редакція, в якій викладений цей законопроект, говорить про те, що ця зміна збалансована і не призведе до додаткових витрат, і пропонується перекинути 400 мільйонів фактично з програми Мінекономрозвитку певної на програму фінансової підтримки цього державного підприємства.

З іншого боку, за результатом останнього рішення РНБО, і ми вже отримали, Мінфін, офіційно доручення – Мінфіну доручено саме з цієї теж програми Мінекономрозвитку зробити перерозподіл суми в 360 мільйонів на інші заходи, які пов'язані з Мінобороною. Таким чином, якщо ми виконаємо це доручення, у нас не буде вже джерела в розмірі 400 мільйонів. Відповідно до цього, оскільки розпорядниками цих запропонованих змін як в цьому законопроекті, так і в іншому, є Мінекономирозвитку та Державне космічне агентство, тому що і в дорученні про перерозподіл на інші військові цілі теж ідеться про Національне космічне агентство, але не на ці цілі, які заплановані в даному законопроекті, ми, як ви розумієте, не можемо виконати цей законопроект, підтримати, і виконати доручення по поточному перерозподілу. Відповідно підтримати даний законопроект ми можемо тільки у випадку, якщо Мінекономрозвитку підтвердить остаточно, на які саме цілі вони як головний розпорядник будуть перерозподіляти даний ресурс. Тому прохання – сьогодні не приймати рішення по законопроекту. Я підтримую, як сказав колега, звернутись до нас з точки зору визначення джерела, і ми, я думаю, найближчим часом маємо обговорити і те доручення, яке нам надійшло за рішенням Ради національної безпеки та оборони і винесемо вже фінальне рішення. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Віктор Кривенко як автор.

КРИВЕНКО В.М. Якщо можна, я коротко відрефлексую. Ми говорили з паном міністром з цього приводу, можливо зробити паралельно і дуже швидко якийсь аналог 2711 взаємозалікової постанови, коли кошти виходили і заходили через обленерго на енергоринок, далі на генерацію і в них є заборгованості по податках. Це одна річ.

А друга річ, я дуже просив, щоб ми не акцентувались не лише на програмах Мінекономіки. Мінекономіки – єдина програма, з якої був вільний залишок, як ми знаємо. У вас є купа ваших механізмів і з паном Уманським ми вирішували ці питання і збільшення прогнозних надходжень, у нас же на митниці працюють "чорні ескадрони", які ловлять контрабандистів. Тобто з якої програми, то нехай це уряд вирішить. І прем’єр-міністр і вчора перший віце-прем’єр-міністр і міністр фінансів сказали, що ми цю актуальність розуміємо і навіть зараз, якщо є 365, які ідуть по рішенню РНБО, то у нас там залишок 465, треба 100 мільйонів давати  в першу чергу на зарплату, може ми двома пакетами законів підемо. Попрацюйте отак два-три дні, щоб ми знайшли варіант як це вирішити, тому що питання вкрай гаряче і керівництво уряду його розуміє. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

МАРКАРОВА О.С. Дуже коротко. Як ви знаєте, наш маневр, так би мовити, по програмах на сьогоднішній день є досить обмежений. З одного боку, ми всі знаємо, що спецконфіскат в розмірі 7,7 мільярдів не надійшов і не надійде в цьому році. Ми дуже сподіваємось на наступний рік, але в цьому році можемо всі констатувати, що його не буде. Відповідно те, що ви кажете, перерозподіли, оці 360, це врахування вже тих джерел, яких не буде.

Щодо КБ "Південмаш" безпосередньо, то надходження в бюджет, заборгованість, вони вже враховані. Тому кліринг тут нам не допоможе, він допоможе нам з точки зору наявності фінансового ресурсу, але не з точки зору доходів, які можуть бути джерелом для даних видатків. Але ми опрацюємо це питання і найближчим часом дамо комітету інформацію.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Оксана Сергіївна.

Анатолій Сергійович Матвієнко.

МАТВІЄНКО А.С. Оксано Сергіївно, я до колег, я підтримую пошук компромісу, але хотів би подивитись трошки стратегічно. Те, що ми зараз обговорюємо, це наслідок рудиментного поганого ставлення до космічної галузі. Я не знаю, але мені видається, що держава, яка вміє використати свої конкурентні переваги, може мати перспективу розвитку. Якщо ми будемо бігати за всіма сферами, то ми нічого не досягнемо, а там, де ми конкурентно маємо переваги і маємо якийсь ринок, за це треба триматись зубами.

Комунікації, оскільки ми транзитна держава, дороги – добре, сільське господарство – правильно, ВПК – правильно, але космічна сфера – це найбільш ємко з точки зору перспективи присутності України в  світовому розподілі праці товару і послуг. Чому ми цю галузь вбиваємо? Я просто до того, що, очевидно, наш комітет має зайняти принципову позицію на бюджет наступного року. Не може бути те, що вирізняє Україну з інших держав, втрачено, а ми шукаємо щастя збоку. Ну, це наш український менталітет. Мені видається, що це погано і я хотів би, щоб з цього ми зробили висновок уже на бюджет наступного року. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Пинзеник Віктор Михайлович.

ПИНЗЕНИК В.М.  Шановні колеги, давайте будемо розділяти дві речі. Перша річ, чи треба нам зробити замовлення на високотехнологічному об’єкті, і друге питання: чи повинні ми покривати заборгованість по комунальних платежах чи платити заробітну плату? Перша відповідь моя – так, друга відповідь – ні. Бюджет має мати цільове призначення. Якщо ми хочемо, а там є, очевидно, що підтримати, ми повинні робити замовлення на наукові розробки, на продукти, а не покривати, вибачте, невідомо що. Це неправильно, бюджет так  робити видатки не може.

Тому я ще раз повторюю, щоб ми розмежували дві речі, бо першу річ можна вирішити, а друге рішення буде неправильне.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Вікторе Михайловичу.

Молоток Ігор Федорович, будь ласка.

МОЛОТОК І.Ф. Шановні колеги, в контексті цього питання хотілось би зазначити звернення до вас, до Мінфіну, що енергоринок на сьогоднішній день має заборгованість перед теплопостачальними організаціями, які генеруючі, і зараз ці теплопостачальні організації збираються відновити тепло на тепловий сезон для міст і до нас велике питання – як буде повернена заборгованість перед енергоринком. А зараз ми пропонуємо цю схему, при якій розраховуємось, ми знаходимо кошти, розраховуємось за заборгованість електричної енергії, потім ці кошти ідуть на енергоринок, який потім може віддати кошти генеруючим компаніям, які зараз не знають, чи запустяться вони в опалювальний сезон чи не запустяться.

Хотілось би, щоб ви звернули увагу на державне підприємство ДП "Енергоринок", яке має велику заборгованість перед теплопостачальними організаціями і щось потрібно вирішувати в цьому сенсі, бо ми не знаємо, що буде в опалювальний сезон. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Андрій Леонідович Деркач.

ДЕРКАЧ А.Л. У меня компромиссное предложение – просто додатки по источникам посмотреть вместе с Оксаной Маркаровой, посмотреть додаток на источник. Мое предложение, поскольку Гонтарева все равно будет когда-то снята и попадет уже по назначению, сделайте это за счет прибыли Национального банка. Она все равно не перечисляет, мы у нее когда-то выдерем, не мы выдерем, а люди выдерут. За счет прибыли Национального банка вопрос решим.

А космическая отрасль еще один вопрос. Экспериментов не надо делать, если быть объективными. Кто руководил два года отраслью? Человек, который вообще не имеет отношения ни к чему, просто по квоте досталось. Так у нас вообще никаких космодромов не будет и заказов никогда не будет.

Следующий момент – давайте договоримся с товарищами "еврооптимистами", чтобы нам опять не прислали из Польши, как на железную дорогу, клоуна-джазиста, который привозит порнозвезд и ставит секретаршами себе. Да, так, только думаешь у Прохоренко модели? Нет, там тоже уже все хорошо, все сложилось и зарплата нормальная. Вчера подписал, кстати, с поляками и "Сименсом", ему система "ProZorro", "еврооптимистам" система "ProZorro" не нужна. Он подписал контракт, что Крюковский вагоноремонтный, днепропетровский туда же, он с "Сименсом" будет и с поляками строить и отправлять "бабки" железной дороги на строительство вагонов. И красавец ходит и докладывает это в европейской правде, что все хорошо, сложилось. Поэтому вопрос не только в деньгах, а вопрос еще в мозгах, его назначая. Спасибо, извиняюсь за эмоции.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрію Леонідовичу.

Горбунов Олександр.

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу.

Я хочу сказати від себе і від підкомітету. Від себе скажу наступне, що, на жаль, цілий рік ці кошти лежали в Мінекономіки, і до сих пір не було визначено використання фонду інвестиційних проектів, регіональних і державних. І 485 мільйонів знаходилось, так би мовити, в резерві, на жаль, Мінекономіки.

На сьогоднішній день інструмент, який винайшли автори цього законопроекту, наші колеги, може, це і правильно. Але, скажемо, якщо говорити державною мовою, то я думаю, що це не зовсім правильно, і бюджет, який ми спланували, треба було використовувати цільовим і визначити і порядок використання цих коштів через інвестпроекти, тому що такі інвестпроекти, наскільки я розумію, відпрацьовувалися на містах, в областях, і вони є, і є куди спрямовувати ці кошти. Це перше.

І друге. Однозначно хочу підтримати позицію Міністерства фінансів по цьому питанню. І на підкомітеті ми визначили підтримувати цей законопроект тільки в тому випадку, коли буде надана Мінекономіки своє бачення надання згоди використання цих коштів або невикористання. І у нас немає позиції Державного космічного агентства з цього приводу. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександр Володимирович.

Будь ласка, Маркевич Ярослав.

МАРКЕВИЧ Я.В. Безусловно, Виктор Михайлович прав. Правильнее было бы, чтобы был заказ и уже все государственные предприятия работали бы по заказу, или коммерческие, и государству было бы как заказчику все равно, кому давать эти заказы, что государству, что коммерции. Кто лучше, тот пусть и выполняет. Но сложилась другая ситуация. У нас есть уникальное предприятие, которое фактически перестанет существовать, я думаю, через некоторое время. Я не уверен, что эти деньги его спасут, но, по крайней мере, они оставят предприятие на плаву. И если менеджмент позволит себе наконец начать там нормально работать, то, может быть, они что-нибудь и продадут за рубеж и в результате выйдут хоть в какую-то прибыльность и рентабельность.

Я считаю, что в данной ситуации предприятию надо помочь. Это потенциально крайне прибыльная и крайне интересная отрасль с очень серьезным дополнительным КПД. Я за то, чтобы помочь.

ПАВЕЛКО А.В. Сергій Іванович Мельник і потім Костянтин Павлов.

МЕЛЬНИК С.І. Шановні друзі, ну, якщо вже допомагати, я би запропонував хоча би, щоб це було в межах чинного законодавства. Тоді записати, що ми даємо кошти на поповнення оборотних хоча би коштів, то це хоч буде якось трошки так, а далі… (Шум у залі) 

ПАВЕЛКО А.В. Константин Павлов, и подводим черту.

ПАВЛОВ К.Ю. Я еще один момент хотел озвучить. Если помнят коллеги, на одном из заседаний комитета, мы поднимали вопрос в отношении еще такой серьезной отрасли, как Держлісгосп. Помните, Андрей Васильевич, мы делали запрос, определили там 422 миллиона, там выделялось и так далее? На сегодняшний день это абсолютно не решено, хотя уже поменялся и первый замминистра финансов, и министр финансов. На сегодняшний день, Андрей Васильевич, я разговаривал сегодня с Клешней, у них уже задолженность по заработной плате - за июль. Это государственное предприятие. Уже начались в Днепропетровской области самовольные вырубки, потому что лесники просто не выходят на работу. Это уже просто никому не интересно. Поэтому есть предложение еще под протокол записать доручення – все-таки рассмотреть тот вопрос, по которому было обращение, официальное обращение за вашей подписью на Министерство финансов и решить вопрос. Это отдельно еще одно, это еще одна отрасль, которая на сегодняшний день имеет какую-то определенную перспективу – то, что касается лесного хозяйства.

ПАВЕЛКО А.В. Я думаю, по лесному хозяйству здесь у нас общая позиция, мы ее обсуждали и на выездных заседаниях. Это отдельно.

ПАВЛОВ К.Ю. Это отдельно, это отдельный вопрос.

ПАВЕЛКО А.В. Я думаю, что мы это поддержим.

А вот по поводу все-таки принятия нами решения. Я думаю, что поддержим одного из авторов, Виктора Николаевича, чтобы мы обратились от комитета в ближайшее время к Кабмину визначитись з даним питанням, з джерелом фінансування.

ПАВЛОВ К.Ю. Андрей Васильевич, есть предложение – указать конкретную дату и на заседании уряда определить источник, на том заседании уряда, который состоится в следующую среду.

ПАВЕЛКО А.В. На ближайшем заседании уряду в следующую среду.

Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за по законопроекту № 5030? Хто проти? Хто утримався? 1. Рішення приймається. Дякую.

Наступне питання – про погодження передачі бюджетних призначень, перерозподілу видатків державного бюджету, розподілу коштів, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету: розподіл коштів за бюджетною програмою 6381020 "Виникнення робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері космічної галузі, в тому числі загальнодержавної цільової науко-технічної космічної програми України" (постанова уряду № 598). Доповідає виконуючий обов’язки голови Державного космічного агентства Радченко Юрій Миколайович, будь ласка.

РАДЧЕНКО Ю.М. З вашого дозволу буде доповідати директор департаменту Атаманенко Борис Анатолійович.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

АТАМАНЕНКО Б.А. Дякую.

Шановні колеги, згідно постанови Кабінету Міністрів (пункт 2) Державне космічне агентство представляє сьогодні на ваш розгляд, на розгляд вашого комітету на погодження розподіл коштів за бюджетною програмою на цей рік. Зазначений розподіл коштів передбачає реалізацію семи завдань, ми хочемо виконати в цьому році сім завдань, просимо суму 223,6 мільйона гривень. Ця сума відповідає завданням та сумі, які передбачені на цей рік, на 2016 рік, Законом України "Про загальнодержавну цільову науково-технологічну  програму України на 2013-2017 роки" та відповідає видаткам державного бюджету України на цей рік, тобто ми за програму не виходимо.

Є сім завдань. Перше завдання – це здійснення дистанційного зондування Землі. Що ми тут зробимо? Ми плануємо в кінці 2017 року, в кінці цієї п’ятирічної програми, на початку 2018 року запустити свій вітчизняний супутник нашої брендової серії "Січ 2М" і запуск планується на початку 2018 року. Тут ми просимо 130 мільйонів.

Другий напрямок – удосконалення космічних систем телекомунікації і навігації. Це система про підтримку і подальше створення кординатно-часового та навігаційного забезпечення для безпеки і оборони України – 9 мільйонів 570 тисяч.

Третє. Провадження космічної діяльності в інтересах національної безпеки і оборони. Це державне оборонне замовлення на суму 15 мільйонів 400 тисяч.

Четверте. Проведення наукових досліджень. Ще наші вчені живі, і     вони в світовій спільноті можуть внести свій вклад у великий світовий проект "Космічна погода" через створення космічного апарату "Мікросат", який ми також плануємо запустити на початку 2018 року. Тут ми просимо 39 мільйонів, це з врахуванням створення космічного апарату "Мікросат-М".

П'яте. Це створення космічних комплексів. Ми просимо тут 22 мільйони, і хочемо привести до товарного вигляду наболівший наш проект, тому що ми маємо досвід створення і ракетоносіїв, наших ракетоносіїв типу "Циклон".

Шосте – це забезпечення промислово-технологічного розвитку наших підприємств. Ви чудово знаєте, що сталося з сертифікацією, що сталося з ліцензуванням. Тому ми тут просимо 4,5 мільйона.

І останнє завдання, сьоме: ми просимо на поглиблення міжнародного співробітництва. Ми все-таки ще є в списку держав, які мають космічний потенціал. Ми маємо іноземні замовлення, ми маємо іноземні контракти. Тому нам потрібно також в деяких міжнародних заходах брати участь.

Враховуючи те, що я вам, дорогі колеги, сказав, і з метою забезпечення максимально можливої реалізації, я хочу повторити – максимально можливої реалізації загальнодержавної програми по космосу – просимо вас погодити розподіл коштів, які ми вам представляємо. Дуже дякую. Доповідь закінчив.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Міністерство фінансів. Оксана Сергіївна, по даному питанню.

МАРКАРОВА О.С. Погодили, не заперечуємо.

ПАВЕЛКО А.В. Погодили.

Будь ласка, голова підкомітету Горбунов Олександр Володимирович.

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу.

На підкомітеті уважно розглядалось дане питання, і підкомітет прийняв рішення - рекомендувати комітету погодити даний перерозподіл коштів за загальним фондом державного бюджету за бюджетною програмою щодо виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням у сфері космічної галузі в сумі 223, мільйона гривень за напрямками відповідно до постанови уряду за номером 598 від 8 вересня 2016 року .

Рекомендувати, в свою чергу, Державному космічного агентству України забезпечити надання Комітету з питання бюджету щомісячної інформації щодо стану виконання робіт та використання таких коштів державного бюджету за переліком напрямків, зазначених даною постановою уряду.

Хочу ще додатково сказати, шановні друзі і шановні колеги, те, що, на жаль, Космічним агентством до 1 вересня не було використано ні копійки за цією державною програмою, і тому є сумніви, є питання, і тому є потреба щомісячного інформування комітету щодо стану використання цих коштів. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Віктор Михайлович. 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я пропоную в бюджеті цього року зняти погодження з бюджетним комітетом цих питань. Ми що, космічні фахівці? Чому ми повинні в це лізти? Є фахівці, які повинні цим займатися. Що я маю голосувати? Я поняття не маю в тому, що вони там передбачили. Є для цього уряд, є Національне космічне агентство, це не функція бюджетного комітету, що ми маємо давати згоду. Одна з причин, чому до цього часу нема фінансування, бо комітет має дати добро. Це треба дати на відкуп уряду.

Моя пропозиція: в бюджеті наступного року зняти погодження з бюджетним комітетом.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую за виступ.

Віктор Кривенко.

КРИВЕНКО В.М. Той рідкісний випадок, коли я другий раз підряд повністю погоджуюся з Віктором Михайловичем. Товариство, в тому році саме я ініціював, щоб ми погоджували, частково з тих причин, які озвучував Андрій Леонідович. Тому що я розумію мотивації. Я бачив через тих людей, з ким працював в попередні періоди, куди намагалися направити. І саме необхідність погодження з бюджетним комітетом, де розуміли, що є люди, які трішечки розбираються, і заставила отримати хоча б більш-менш справедливий розподіл.

У нас два дні тому уряд призначив і представив уже нового виконуючого обов'язки керівника агентства. І тому, безумовно, дуже правильне ми вчора прийняли рішення на підкомітеті про інформування щомісячне по використанню. А з наступного року, мені здається, що це погодження можна знімати, бо це просто був захисний механізм, щоб навіть ті копійки, які ми "дуримо" і не виконуємо Закон про космічну програму, а це, нагадаю, Закон України. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Андрій Деркач, будь ласка.

ДЕРКАЧ А.Л. Я считаю, что погодження надо делать по одной простой причине. Исходя из практики, даже при злочинной владе я помню, как через космическое агентство в Павлограде долго там разрабатывали топливо к ракете, которая никогда не взлетит. Говорю это, как ракетчик. 17 лет туда тратили по 300 миллионов гривен, это была бочка имени Остапа Бендера, ну, как-то предприятие выживало. Но они так увлеклись и как-то докладывали при вице-премьере на закрытом совещании, пришлось как ракетчику рассказать, что будет с ракетой. Название ракеты не говорю, тайны не выдаю, бо ми – велика держава.

А с точки зрения погодження, ну, надо. Единственное, Андрей Васильевич, вот те суммы, которые есть, и поскольку два года не разрабатывались программы научно-технической поддержки, у нас единственное, что реально осталось и что надо удержать, это структуру КБЮ (конструкторское бюро "Южное"), которое действительно имеет технологии, начиная от космических аппаратов, запусков, и через нее уже то, что останется, удержать состав, там, Южного машиностроительного завода. Поэтому протокольним дорученням надо обратиться на Кабинет Министров, чтобы тот куратор позволил разработать программу научно-технической поддержки и научно-технического развития, потому что у них программа заканчивается в 2017 году, и сделать эту программу на следующий год, и чтобы это было не 230 миллионов… (Шум у залі) Тут получается другая история, потому что если КБЮ не будет реально, дальше уже разговаривать не о чем. Потом все остальное можно будет просто вырезать на металлолом. А инструменталку уже продали, наверное, на "Южмаше"? Нет? А потом продадим инструменталку и будем гулять. Все, спасибо.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Колеги, переходимо до голосування чи є пропозиції? Матвієнко Анатолій Сергійович.

МАТВІЄНКО А.С. Шановні колеги, я вважаю, що є функції кожного органу державної влади, включаючи Верховну Раду. І така функція, як контрольна, включаючи її інститути і комітет, то ми не можемо позбавити себе самих виконання цієї функції. Розбираємося ми чи не розбираємося – це питання інше, це вже питання професійного формування і відповідних законів Верховної Ради. Але контрольну функцію ми не маємо права знімати. Тому я не погоджуюся з тим, щоб її зняти.

Але, пане голово, я хотів би звернутися до вас і до Міністерства фінансів. Мене також коробить, коли ми займаємося перерозподілом. І у нас пів порядку  денного – це перерозподіл. Я, щоб не брати слово, вважаю, що є дійсно програми, які рятують якусь ситуацію і нам треба перерозподілом займатися, а є просто рятування коштів на відповідному міністерстві в кінці року. Якщо рятуються ці кошти, щоб тільки їх проїсти, то це є злочин. Я пропонував би дійсно тут подивитись, якось систематизувати питання перерозподілу. Якщо ми будемо мати економію, Оксано Сергіївно, то слава Богу, але не так, щоб проїсти ці кошти. Тому я пропоную в цій частині дійсно повивчати ситуацію і відповідно підкомітету запропонувати,  як нам на це реагувати. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Анатолію Сергійовичу.

Будь ласка, є пропозиція підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим пропозицію. Зачитувати її ще раз?

ІЗ ЗАЛУ. Нам відомо.

ПАВЕЛКО А.В. Нам відомо. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Один. Рішення приймається. Дякую.

Наступний перерозподіл: видатки Державного бюджету, передбачених Національному антикорупційному бюро (розпорядження уряду № 659-р). Доповідає заступник директора Національного антикорупційного бюро Варварська Тетяна Володимирівна. Будь ласка, Тетяна Володимирівна.

ВАРВАРСЬКА Т.В. Діяльність Національного антикорупційного бюро здійснюється в межах бюджетної програми за КПКВ 6321010 "Забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро". Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року за № 659-р про перерозподіл деяких видатків Державного бюджету, передбачених Національному антикорупційному бюро, передбачається збільшення на 3 мільйони 407 тисяч 900 гривень видатків розвитку Національного бюро за рахунок зменшення на цю суму видатків споживання.  

За рахунок бюджетних асигнувань у разі, якщо буде прийняте позитивне рішення, планується придбання технічних засобів для негласного  зберігання, обробки інформації та її отримання, а також для придбання комплексу та створення комплексу систем охоронного призначення будівлі, яка розташована по Сурикова, 3 та прилеглої до неї території. Просимо підтримати нас.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Тетяно Володимирівно.

Будь ласка, Оксана Сергіївна.

МАРКАРОВА О.С. Ми підтримали.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Дякую, Андрію Васильовичу.

Підкомітетом було уважно розглянуто даний перерозподіл і було прийнято рішення - рекомендувати комітету погодити встановлений розпорядженням уряду від 8 вересня за № 659-р перерозподіл коштів Державного бюджету. Шановні колеги, пропоную підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

ДЕРКАЧ А.Л. У меня вопрос.

ПАВЕЛКО А.В. Андрій Леонідович Деркач, будь ласка.

ДЕРКАЧ А.Л. У меня вопрос. Скажите, пожалуйста, согласно действующему законодательству НАБУ имеет право на негласный съем информации, минуя Службу безопасности? Вы закупаете оборудование, согласно действующего законодательства вы имеете на это право?

ВАРВАРСЬКА Т.В. Згідно пункту шостого статті 246 Кримінально-процесуального кодексу України детективи Національного бюро мають право самостійно проводити або доручати проведення негласних слідчих дій, крім зняття інформації самостійно.

Відповідно до пункту четвертого статті 263 Кримінально-процесуального кодексу це покладається на уповноважені підрозділи Національної поліції та органів безпеки. Є спільний наказ, який підписаний між СБУ та Національним антикорупційним бюро про зняття, передачу інформації. Цей наказ зареєстрований. Тобто це обладнання для обробки отриманої інформації. Дійсно, на сьогодні Національне антикорупційне бюро не має права самостійно займатись.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Тетяно Володимирівно, за вичерпну інформацію.

Я думаю, що ми можемо переходити до голосування. Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим пропозицію погодити встановлений розпорядженням уряду від 8 вересня за № 659-р перерозподіл видатків державного бюджету. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Хто утримався? Одноголосно. Дякуємо вам, Тетяно Володимирівно, дуже плідної вам праці.

Наступне питання – перерозподіл видатків державного бюджету,  передбачених Центральній виборчій комісії (розпорядження уряду № 644-р). Доповідає керівник секретаріату ЦВК Суярко Сергій Миколайович.

СУЯРКО С.М. Шановні народні депутати, прохання підтримати перерозподіл, який передбачений розпорядженням Кабінету Міністрів, а саме: з програми "Вибори народних депутатів" на програму "Субвенція з державного бюджету"  місцевим бюджетам на проведення місцевих виборів на суму 10 мільйонів 460 тисяч. Виборів народних депутатів в поточному році не передбачається більше, в той же час у нас на розгляді 170 звернень щодо проведення перших виборів об’єднаних громад і на бюджетній програмі "Субвенція" у нас зараз гроші відсутні.

Тому питання дуже актуальне і дуже важливе і прохання підтримати. Крім того, цим розпорядженням передбачається перерозподілити на суму 1 мільйон 682 тисячі видатків споживання на видатки розвитку за бюджетною програмою "Функціонування Державного реєстру виборців". Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Сергію Миколайовичу.

Будь ласка, Міністерство фінансів.

МАРКАРОВА О.С. Ми обговорювали багато це питання і погодили в збалансованих змінах.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Оксана Сергіївна. Будь ласка, голова підкомітету Горбунов Олександр Володимирович.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, підкомітетом рекомендується комітету погодити встановлений розпорядженням уряду від 8 вересня за № 644-р перерозподіл видатків державного бюджету. Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Сергій Іванович Мельник.

МЕЛЬНИК С.І. Сергій Миколайович, наскільки ми знаємо, є звернення, що для проведення виборів в цьому році, перших виборів потрібно ще як мінімум плюс 20 мільйонів по ваших розрахунках, тому що питання в тому, якщо в цьому році ми не закриємо, ці об’єднані територіальні громади відкладемо на наступний рік.

СУЯРКО С.М. Цих грошей недостатньо, але на завтра планується прийняти  розпорядження Кабінету Міністрів і виділити необхідну суму за рахунок резервного фонду.

ІЗ ЗАЛУ. Скільки?

СУЯРКО С.М. 30 мільйонів.

ІЗ ЗАЛУ. Таким чином це питання буде знято?

СУЯРКО С.М. І питання буде повністю закрито.

ІЗ ЗАЛУ. Добре, дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим пропозицію. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

ІЗ ЗАЛУ. Одноголосно.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, рішення приймається.

СУЯРКО С.М. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Наступний розподіл коштів за бюджетною програмою 3606080 "Будівництво, придбання житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінальної виконавчої служби України", розпорядження уряду № 509-р. Доповідає заступник міністра юстиції Онищенко Ганна Володимирівна. Будь ласка.

ОНИЩЕНКО Г.В. Законом України про Державний бюджет на 2016 рік за бюджетною програмою 3606080 "Будівництво, придбання житла для осіб рядового і начальницького складу ДКВС" передбачені видатки розвитку в сумі 1 мільйон гривень. На сьогоднішній день по двох об'єктах незавершеного будівництва житлового призначення з високим рівнем будівельної готовності у Харківській та Чернівецькій областях обліковується кредиторська заборгованість в сумі 483 тисячі гривень за виконані в минулих роках роботи. Разом з тим, будівельна готовність 20-квартирного житлового будинку в Сокиряни складає 80 відсотків.

Відповідно розпорядженням уряду було погоджено перерозподіл (розпорядження уряду від 22 липня 2016 року) видатків. І тому просимо підтримати. Підкомітет з питань бюджетної політики підтримав перерозподіл, тому просимо і вас підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Ганна Володимирівна.

Будь ласка, Міністерство фінансів.

МАРКАРОВА О.С. Все в межах затверджених витрат. Підтримано.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Оксано Сергіївно.

Будь ласка, голова підкомітету Горбунов.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, за результатами розгляду зазначеного питання пропонується рекомендувати комітету погодити відповідно до пункту один розпорядження уряду за номером 509-р від 22 липня 2016 року розподіл коштів за бюджетною програмою щодо будівництва житла для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінальної виконавчої служби України за напрямками, об'єктами і заходами згідно з додатками до цього розпорядження. Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Утримався? Одноголосно. Дякую, Ганно Володимирівно.

ОНИЩЕНКО Г.В. Дякуємо вам.

ПАВЕЛКО А.В. Наступне. Перерозподіл видатків Державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики (розпорядження уряду № 649-р). Доповідає перший заступник міністра соціальної політики Крентовська Ольга Петрівна.

КРЕНТОВСЬКА О.П. Шановний голово комітету, шановні члени комітету, шановні присутні! Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 року № 649 пропонується провести перерозподіл видатків у сумі 2,9 мільйона гривень з програми 2502010 "Керівництво та управління у сфері промислової безпеки, охорони та гігієни праці, нагляду за додержанням законодавства про працю" на програму 2501010 "Керівництво та управління у сфері соціальної політики". Це дасть змогу уникнути утворення кредиторської заборгованості за спожиті комунальні послуги та енергоносії та провести термоізоляційні роботи частини адміністративного будинку Мінсоцполітики для його утеплення.

Так зокрема в Мінсоцполітики відсутні видатки на оплату електроенергії у листопаді та грудні, і вже було здійснено наближення цих видатків з метою оплати енергоносіїв у поточному місяці. Передбачене збільшення фонду оплати праці спрямоване  на виконання Закону України "Про державну службу", який набув чинності з 1 травня цього року.

На даний час в апараті Мінсоцполітики здійснюється виплата заробітної плати лише в частині обов’язкових платежів без стимулюючих надбавок, що в свою чергу не дає змогу здійснювати заохочення працівників. І низький рівень оплати праці зумовлює високу плинність кадрів і зокрема статистика свідчить, що в минулому році звільнилось 102 працівника, це п’ята частина центрального апарату в міністерстві, вже  в цьому році десять відсотків, 53 працівника. Такий низький рівень оплати праці не дає змогу сформувати колектив висококваліфікованих працівників.

І прийняття цього рішення дасть змогу хоча би частково вирішити це питання і забезпечити виконання Закону "Про державну службу". Просимо погодити зазначене рішення. Дякую за увагу.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Ольго Петрівно.

Будь ласка, Міністерство фінансів.

МАРКАРОВА О.С. Погоджуємо цей розподіл.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Слово надається голові підкомітету Горбунову Олександру Володимировичу.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, нами ретельно було розглянуто на підкомітеті дане питання і під час розгляду даного питання були порушені такі моменти і аспекти: обґрунтованості збільшення розміру плати державним службовцям, працівникам апарату міністерства, зважаючи на значно нижчий рівень оплати праці працівників бюджетної сфери, відсутності належних пояснень та розрахунків стосовно рівня оплати праці працівників міністерства у порівнянні з іншими центральними органами виконавчої влади.

З огляду на це визначились прийняти рішення щодо запропонованого перерозподілу видатків державного бюджету безпосередньо під час розгляду на засіданні комітету, заслухавши з цього питання міністра соціальної політики та його обґрунтувань з порушеного питання. В разі прийняття даного перерозподілу видатків державного бюджету рішення комітету пропонується сформулювати таким чином – погодити встановлений розпорядженням уряду від 8 вересня за № 649-р перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству соціальної політики, і визначаємось на комітеті. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Є пропозиція підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим пропозицію. Хто за, прошу голосувати.

Будь ласка, Вікторе Михайловичу.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я, на жаль, вимушений буду пов’язати це питання з першим, бо моя пропозиція буде - не морочте голову секретаріату і не розглядати більше перших питань. Для чого ми мордуємо апарат про відповідність бюджетному кодексу законів? Чи несуть вони видатки? Для чого ця пуста робота? Ми кожне засідання по 30 хвилин, а скільки апарат займає, якщо наслідків абсолютно ніяких немає, щоб формально викатити норму?

Чому я про це згадав? Я згадав це з однієї простої причини, що якби така позиція звучала, коли розглядався Закон "Про державну службу", то я би це розумів. Але бюджет прийняли, плювати на те, що в бюджеті немає коштів закладено і тут же "луплять" Закон "Про державну службу", де передбачаються зовсім нові умови оплати праці, які неможливо виконати. Я не можу однозначно судити пропозицію міністерства, тому що, з одного боку, там є норма, вимога про те, що платити треба в межах фонду заробітної плати за цей рік.

Але з другого боку передбачено зростання зарплат, які бюджет не може потягнути. І одна з проблем, яка вже буде породжена наступного року, в 2017 році, це те, що зроблено по зарплаті в цьому секторі. Як тоді мають інші люди реагувати? Я не знаю, що будуть робити пенсіонери з цим бюджетом, хто їх організує і приведе під стіни Верховної Ради в зв'язку з тими пропозиціями. Тому я не знаю, як реагувати на це рішення. Я, з одного боку, розумію їхню позицію, але з другого боку я хочу, щоб бюджетний комітет хоч раз був послідовний, щоб ми висловлювали таку позицію не по факту, а коли закон ставиться на розгляд.

Ми що, не розуміли, що коштів на виконання Закону про держслужбу немає? Я не говорю про ту частину, яка стосується регуляції, я говорю про бюджет. Якщо ми хочемо бути бюджетним комітетом, то або ми добиваємося, що наші питання про відповідність Бюджетному кодексу розглядаються, або, вибачте, перестаньте смішити людей.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Вікторе Михайловичу.

Будь ласка,  Василь Васильович Амельченко.  

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, я приєднуюсь до думки Віктора Михайловича. Вже з нашої практики ми розуміємо, що достатньо багато часу ми витрачаємо на ті перерозподіли, які, в принципі, відбуваються в межах головних розпорядників коштів, які передбачені Законом про державний бюджет будь-якого року. Тому, якщо це можливо сформулювати, Андрію Васильовичу, що, все ж таки, давайте проаналізуємо, і ті перерозподіли, без яких наступного року ми можемо обійтись на комітеті, треба просто нашу роботу зробити більш ефективною і не вникати вглибину головних розпорядників коштів, які можуть на урядовому комітеті або на засіданнях уряду ці питання вирішувати самостійно.

ПАВЕЛКО А.В. Деркач Андрій Леонідович.

ДЕРКАЧ А.Л. Я хочу вернуть коллег к вопросу о том, что у нас все-таки есть три ветви власти, а не одна. Это первый вопрос. Василий Васильевич! Есть такое понятие "теория права" и "теория государственного управления" и есть принцип разделения властей. И в этом принципе одной из функций, в том числе парламента, является система контроля. Так вот, важна с точки зрения права не строгость наказания, а его неотвратимость как базовый вопрос. Это первое. И вот эти все перерозподіли, они стимулируют, готовят их таким образом, чтобы там было как можно меньше коррупции и как можно меньше коррупционной составляющей, готовить правильно документы с точки зрения расходования средств. Поэтому, к сожалению и к счастью, это - функция бюджетного комитета, которая там есть уже 20 лет. Хорошо ли. плохо, она там функционирует.

Можно проще сделать. Я предлагал вместо электронной декларации сшить чип. Заказать "Миранде" программное обеспечение и выдавать еврооптимистам по три дня, чтобы каждый смотрел. Та же самая история. Если мы так доверяем уряду, давайте дадим, пусть Гройсман своей там росписью… Мы что Президенту… Поднимите руку, кто Президенту не доверяет. Ааа… Дайте ему расписать все бюджетные розписи.

Поэтому, Василий Васильевич, отцы основатели Соединенных Штатов сделали очень правильную вещь, разделив власть и определив принципы создания, и Конституция Соединенных Штатов является базой для нас в том числе. Или вы отрицаете стратегическое партнерство Украины и Соединенных Штатов? Выступление закончил. (Оплески)

ПАВЕЛКО А.В. Оксана Сергіївна.

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги, я просила би вас схвалити даний перерозподіл. Дійсно, прийнятий Закон про державну службу, який вступив в силу з 1 травня дуже серйозно. Але вступили в силу всі його положення практично в межах того бюджету, який був виділений. І деякі органи центральної влади, особливо ті, які не мають  регіональної структури, вони ще якось справляються в межах поточних бюджетів. Такі органи, наприклад, як казначейство чи ДФС, ну, реальна проблема, тому що підтягування нижньої частини з’їло практично весь фонд. Це треба констатувати: ми втрачаємо, наприклад, саме найкращих керівників департаментів і так далі. В даному випадку міністерство саме знайшло ресурс там, де в них були вакантні посади, це не призводить до збільшення. Збалансована зміна, просимо погодити.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Костянтин Іщейкін.

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, начебто все і зрозуміло, але хотів додати ще дві ремарочки. По-перше, я задаю сам собі питання: чому постійно не виконується? Тому що ті, хто планують, думають, що ті, хто будуть використовувати, будуть оптимізовувати і будуть мати економію, а ті, хто використовує, я в цілому кажу, це стосується всього бюджету і формування, намагаються, звісна річ, зекономити для себе і їм завжди не вистачає. Це теж цілком зрозуміла річ.

Так от, розглядаючи відповідний перерозподіл, ми всі задали собі запитання: чи це в умовах сьогоднішніх в Україні є найбільш важливо пріоритетне завдання в цьому напрямку, бо на наші відповіді по "чорнобильцях", по "афганцях", інших декретованих категоріях міністерство завжди казало – грошей немає. Ми навіть не відзначили річницю Чорнобиля, зважаючи на те, що, я перепрошую, в мене на виборчому окрузі, напевно, найбільша частина "чорнобильців" і вони тут по Києву виходять, то сказати, що 3 мільйони гривень пішли не на них, а на надлишок, це по меншій мірі є абсолютно непоступово. Дякую за увагу. Я прошу підтримати пропозицію Олександра Горбунова.

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Кривенко, будь ласка, і переходимо до голосування.

КРИВЕНКО В.М. Я вчора був на підкомітеті, слухали ми дискусію, і мені здається, що кожна точка зору має право на життя і буття, і визначились, що визначимось в залі і в цьому відношенні не було рішення на підкомітеті. Я особисто закликаю підтримати це рішення, тому що ми знаємо, що риба завжди гниє з голови і те відношення до державних службовців по заробітних платах, і ми знаємо цю практику. Я сам працював в центральному органі виконавчої влади, я знаю, як ми зберігали вакансії, щоб мати можливість доплатити людям зарплату. Мені підпорядковувались два департаменти – 48 чоловік, з них троє були чогось варті. Це виглядало наступним чином, що Виктор Николаевич, я на работу не приду, я буду ремонтировать кондиционер. Можно? Я казав, що можна, тільки не звільнись. І 45 людей, які ходили,  які нікому не були потрібні на ринку заробітної плати. Тому краще їх було звільняти, щоб мати можливість людям доплачувати.

Якщо треба по "чорнобильцях" знаходити, погоджуюсь повністю. Може, треба було на НАБУ не 209 мільйонів, а 205 мільйонів. Я логіку розумію, тому що це передбачено цьому органу. Тому я підтримую, щоб люди отримали більшу заробітну плату.

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану пропозицію, яку озвучив Кривенко Віктор Миколайович. Перша була – підтримати, а друга – не підтримати. Хто за те, щоб підтримати даний перерозподіл уряду № 649-р, прошу голосувати.

ІЗ ЗАЛУ. 14.

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Хто утримався?

ІЗ ЗАЛУ. 5.

ПАВЕЛКО А.В. Рішення приймається. Дякую, Ольго Петрівно

Наступний перерозподіл. Видатки Державного бюджету Міністерству охорони здоров'я (розпорядження уряду № 643-р). Доповідає заступник міністра охорони здоров'я Ковтонюк Павло Анатолійович. Будь ласка.

КОВТОНЮК П.А. Дякую.

Шановний Андрію Васильовичу, шановні народні депутати! Ідеться про перерозподіл деяких видатків Державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров'я на 2016 рік, а саме: 183 мільйона 800 тисяч гривень між двома бюджетними програмами. Перша з яких – це програма, яка стосується централізованих державних закупівель ліків та медичних виробів, яка зменшується. А збільшується відповідно програма, яка стосується лікування громадян України за кордоном. Це питання вже піднімалося на бюджетному комітеті 15 липня 2016 року і було погоджено. Але після цього було прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України, це сталося 8 вересня цього року, і відповідно до процедури ми повинні ще раз винести це питання на розгляд комітету. Прошу підтримати цей перерозподіл. Ідеться про 183 мільйони гривень, які були закладені на централізовані закупівлі мамографів та рентгенівських апаратів вітчизняного виробництва, але які міністерство не змогло використати через те, що закупівлі відбуваються через міжнародні організації, а вони не можуть закуповувати обладнання вітчизняного виробництва, вони можуть тільки проводити міжнародні конкурси. Тому ці невикористані кошти ми вирішили погодити також з нашим профільним комітетом - перенаправити на лікування громадян України за кордоном. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Міністерство фінансів, даний перерозподіл.

МАРКАРОВА О.С. Погоджує.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Горбунов Олександр Володимирович.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, враховуючи те, що вже прийнято розпорядження Кабінету Міністрів, пропонується погодити встановлений розпорядженням уряду від 8 вересня за номером 643-р перерозподіл видатків Державного бюджету, передбачених Міністерству охорони здоров'я. Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, Віктор Кривенко.

КРИВЕНКО В.М. Товариство, єдине, що рятує вашу персональну особистість від того, щоб я ініціював вашу відставку, це те, що ви дуже мало працюєте, розказуєте, що ці кошти не можна освоїти через міжнародні організації. Роздайте їх на області, області самі проведуть тендери. Ну хоча б перед тим, як приходити і нам щось розповідати, трішечки вивчіть базу вашу нормативну, щоб потім не ганьбитися.

Друге питання. Колеги, давайте порадимося, тут взагалі треба подавати в правоохоронні органи. Ми пам'ятаємо з вами ситуацію, як ми збиралися екстрено… (Шум у залі)  З 44 дитини, по моїй інформації, 3 вже померли. Тоді ми збиралися – все вирішено: терміново приймайте рішення, нам треба в понеділок платити. Єдиний, який міг зібратися, це був наш комітет. В п'ятницю ми зібралися, всі були в залі. І ми дізнаємося, що лише 8 вересня прийнята постанова уряду. Ми знаємо нашого Героя України, якого ми не можемо на лікування направити, його батько тут теж десь має бути…

ІЗ ЗАЛУ. (Репліка без мікрофону)      

КРИВЕНКО В.М. Я розумію, вибачаюсь. Просто коли я чую ось таку безвідповідальність тотальну і те, що у нас відбувається в МОЗ, це просто жахливо.

І третє – треба, що каже Богдан Васильович. У нас помирає 7,5 тисяч українських громадян (100 чоловіків в середньому і 7400 жінок) від раку молочної залози. Що нам тільки не розповідають ці великі закупівельники у міжнародних організаціях, чому не можна і як імпортери лобіюють, щоб донищити наших українських виробників. От у нас уже три виробника в Україні є, які можуть це виробляти. І в тому році саботували цю програму, в цьому саботували, тоді, коли ми приймали, що ми знімаємо з цієї програми кошти і казали: уряд терміново внесе. Ми в цьому році відновили ці 200 мільйонів. Пам'ятаєте, як розповідав уряд? Де це внесення?

Навіть залишок 17 мільйонів, ви щось зробили по 17 мільйонах, щоб хоча б щось зробити для ранньої діагностики? Ми третину людей цих можемо врятувати – рівно стільки, скільки гине в рік в АТО, і менше ніж на дорогах гине. Тому, будь ласка, займіться своєю роботою, дуже вас прошу.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Шановні колеги, голосуємо?

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

ПАВЕЛКО А.В. Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Горбуновим пропозицію – погодити встановлений розпорядженням уряду від 8 вересня за номером 643-р перерозподіл видатків державного бюджету. Хто за, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.

Андрій Леонідович Деркач, будь ласка.

ДЕРКАЧ А.Л. У меня есть предложение – дать протокольное поручение Министерству здравоохранения совместно с Минфином. Вы тогда говорили, вот здесь стояло чудовище по фамилии Квиташвили…

ІЗ ЗАЛУ. Был хоть раз?

ДЕРКАЧ А.Л. Был, был, конечно. Он пришел, тут – ліжко за койку, койка за ліжко рассказывал. А я ему говорю: ты губишь наших людей. У меня такое же выступление было, если вы слышали. 50 миллионов тогда выделили в том бюджете на лечение за рубежом. В итоге и 50-и не было, и программу они не подписали, и количество людей, которые умерли, и про прокуратуру – правильный вопрос.

Так вот, чтобы в следующем году этой истории не было, что курс поменялся… При "злочинній владі" тратили 70. Так вот, давайте хотя бы к "злочинній владі" підкрадемося, ну, в долларовом эквиваленте. Потому что если это за рубежом, то это в долларовом эквиваленте. Я стесняюсь сказать, там же все – специалисты у нас во всех практически отраслях народного хозяйства Украины, еврооптимисты. Ну считают пусть в долларах. Соответственно 400 миллионов – на лечение за кордоном. 400 – протокольным поручением (200 плюс 200). 200 у нас заложено, 200 еще плюс. Все.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрію Леонідовичу. Це питання ми вже проголосували.

Наступне: передача бюджетних призначень Міністерству інфраструктури (розпорядження уряду № 661-р). Доповідає заступник міністра інфраструктури Лавринюк Юрій Федорович. Будь ласка, Юрію Федоровичу.

ЛАВРИНЮК Ю.Ф. Дякую.

Шановний головуючий, шановні народні депутати! Розпорядженням Кабінету Міністрів № 661-р було прийнято рішення передати частину бюджетних призначень, передбачених Секретаріату Кабінету Міністрів у розмірі 114,2 тисячі гривень, Національному агентству з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату "Євро-2012", з них для виплати заробітної плати людям та подальшої реорганізації. Прошу підтримати. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Міністерство фінансів по даному питанню.

МАРКАРОВА О.С. Без додаткових видатків погоджуємо.

ПАВЕЛКО А.В. Голова підкомітету Горбунов Олександр Володимирович.

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги, за результатами сьогоднішнього розгляду зазначеного питання пропонується підтримати визначену пунктом один розпорядженням уряду за номером 661-р від 8 вересня 2016 року передачу бюджетних призначень Міністерству інфраструктури. Дякую. Прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за? Хто проти? Утримався? 

Одноголосно. Дякую.

Переходимо до розгляду законопроектів. Законопроект про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2016 рік" щодо використання кредиту Уряду Республіки Польща на умовах пов’язаної допомоги (№5074), поданий Кабінетом Міністрів. Доповідає перший заступник міністра фінансів Маркарова Оксана Сергіївна.

МАРКАРОВА О.С. Дякую.

Шановні народні депутати, пропонуємо на ваш розгляд проект змін до Закону "Про Державний бюджет на 2016 рік" щодо використання кредиту Уряду Республіки Польща на умовах пов’язаної допомоги. Це ідеться про кредит у 100 мільйонів євро, який наданий нам Урядом Польщі для облаштування і покращення наших переходів митних між нами і Республікою Польща.

Ми, на жаль, вже давно повинні були би почати реалізацію цього проекту, досить довгий час узгоджували питання між Міністерством інфраструктури, "Укравтодором", ДФС і так далі і вийшли вже зараз на фінальне рішення, яке погоджено, в тому числі польською стороною, яке фактично проаналізувало кожен з переходів і визначило, що по ньому конкретно треба для того, щоб покращити цю ділянку кордону як митний перехід, дорожний і так далі. В деяких місцях ці кошти підуть на саме ДФС, на обладнання для митниць, в деяких - підуть на те, щоб дороги відремонтувати, в деяких – підуть на те, щоб підвести дороги, тому що в нас є пункти, в яких прекрасний перехід, але, вибачте, гарна дорога з польської сторони впирається в нашу.

В чому конкретно полягають зміни? Зміни ми  вносимо до третього і до дев’ятого додатку, розподіл пропонуємо фінальний:  для "Укравтодору" – 68 мільйонів євро, ДФС – 25 мільйонів євро і Держприкордонслужба – 7 мільйонів євро. В чинній редакції закону весь кредит мав іти на "Укравтодор" і це не давало нам досягнути повністю обладнання тих пунктів, які було погоджено з польською стороною. Просимо підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Будь ласка, голова підкомітету Рудик Сергій Ярославович.

РУДИК С.Я. Шановні колеги, показники законопроекту є  збалансовані, його реалізація не призведе до збільшення державного боргу і дефіциту державного бюджету. По суті все правильно розповіла перший заступник міністра фінансів. Ми це питання обговорили і прийняли рішення: рекомендувати Верховній Раді законопроект №5074 прийняти за основу і в цілому як закон з врахуванням пропозицій: виключити з додатку № 3 рядок "разом", це технічна помилка, а також необхідності уточнення бюджетних показників у разі прийняття інших законопроектів щодо змін до державного бюджету до розгляду зазначеного законопроекту. Відповідно комітету разом з Головним юридичним управлінням при оформленні відповідного закону належить внести необхідні редакційні та техніко-юридичні правки.

Інше питання, що під час розгляду цього питання додали до нього ще окрему пропозицію. Надійшло звернення Київської міської державної адміністрації і народного депутата Костянтина Іщейкіна з пропозицією - в цьому блоці  врегулювати питання щодо зобов’язань Київської міської ради за здійсненими запозиченнями в сумі майже 2 мільярди, 1,9 мільярдів гривень, шляхом доповнення статті 32 закону новим положенням. Мінфін підтримує це врахування такої ініціативи, законопроект № 5074, і пропонує його уточнену редакцію.

Разом з тим, на підкомітеті виникли такі достатньо жваві дискусії. Ми вирішили її винести на розсуд нашого комітету. В чому суть проблеми? Ми вчора слухали, коли був у нас Перший віце-прем'єр, на запитання нашого колеги Ігоря Молотка, який у цій ситуації, скажемо, ну, факт якого набагато серйозніший ніж у мене, на запитання, скільки по всій Україні таких боргових зобов'язань, була названа сума більше 5 мільярдів гривень. І виникло питання: а як з іншими областями? Тобто суть дискусії така: ми не проти Києва, але поясніть нам, що буде з тими областями, в яких така ситуація не врегульована на сьогоднішній день. Тобто це окрема частина. Тому пропоную саме з другої частини висловитись, хоча, знову ж таки, може є якісь питання і по першій.

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція Мінфіну. Пожалуйста, Оксана Сергеевна. Ваш коментар з даного питання.

ІЗ ЗАЛУ. По якому? Це по Польщі?

ПАВЕЛКО А.В. Да.

ІЗ ЗАЛУ. Тобто вони пропонують в Польщу ввезти 1,9 мільярда погашення заборгованості по місту Києву. (Шум у залі)

МАТВІЄНКО А.С. А Польща погоджується?

РУДИК С.Я. Польща погоджується. Пропозиція підкомітету: Польща погоджується. Товариство, Польща погоджується, друга частина – на розгляд комітету. Пропозиція: по Польщі погодити.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Пліс Геннадій Володимирович – перший заступник голови Київської міської державної адміністрації. Будь ласка.

ПЛІС Г.В. Доброго дня, шановні депутати, шановні присутні! Справа в чому? Якщо не поглиблюватися в історію, зараз ситуація виглядає наступним чином. Дивіться, статтею 16 "Прикінцевих положень" Закону України про Державний бюджет України на 2015 рік доручено Кабінету Міністрів України при підготовці проекту Державного бюджету України на 2016 рік передбачити субвенцію з Державного бюджету міського бюджету міста Києва на виконання зобов'язань за здійсненням запозичень у сумі 1,9 мільярда гривень. Субвенцію передбачено не було.

Далі. Відповідно до статті 17 "Прикінцевих положень" Закону України "Про Державний бюджет на 2016 рік" Кабінету Міністрів України…

(Шум узалі)       

ПАВЕЛКО А.В. Тихо! Давайте по порядку выступления! Будь ласка.

ПЛІС Г.В. Кабінету Міністрів України доручено під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2017 рік передбачити субвенцію з Державного бюджету міському бюджету міста Києва в сумі 1,9 мільярда гривень. Справа в тому, що при обговоренні, при зустрічі керівництва міста з керівництвом Мінфіну при обговоренні, як включити до бюджету на 2017 рік ці кошти, керівництво Мінфіну разом з керівництвом адміністрації прийшло до висновку, що найбільш ефективний засіб – провести цей залік. Чому? Тому що обслуговування цього боргу вже коштувало бюджету міста Києва – півтора мільярди (практично як сума боргу), вже коштувало Державному бюджету 300 мільйонів. І взагалі затримка прийняття цього рішення кожного місяця коштує 25 мільйонів.

Якщо це рішення буде прийнято, виграють всі три сторони. Перше – державні банки отримають кошти, покращать свої рейтинги. Друге – наше місто покращить своє рейтинги, тому що зараз виключно через цей борг наш рейтинг понижено до негативного, практично дорівнює дефолту. І Мінфін має можливість не передбачати в бюджеті на 2017 рік кошти на цю субвенцію. Тому виграють три сторони. Якщо це рішення не буде прийнято, то я звертаю увагу на те, що чи місцевому бюджету, чи державному бюджету будуть втрати щомісяця 25 мільйонів. Тому, як кажуть, прошу підтримати це рішення, тому що реально виграють всі сторони.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Геннадію Володимировичу.

Мінфін по цьому питанню.

МАРКАРОВА О.С. Шановні колеги, ми подавали проект Державного бюджету, виключно який стосувався на першому етапі кредиту, пов'язаному кредиту з польської сторони, це зміни до Закону про Державний бюджет. І була озвучена пропозиція народним депутатом, яка Міністерством фінансів погоджена, щодо включення також наступної статті 39 Закону про Державний бюджет. Тобто ця зміна не стосується польського кредиту, але це – додаткова зміна в Закон про Державний бюджет, що в разі погашення Київською міською радою зазначеного запозичення власне за рахунок коштів міського бюджету ми на суму такого погашення переносимо фактично це зобов'язання на 2018 рік. Правильно я говорю?

ІЗ ЗАЛУ. 2019-й.

МАРКАРОВА О.С. 2019 рік. Це – зобов'язання по боргу, зовнішньому боргу міста Києва, яке у нас було в периметрі, і яким ми, в принципі, мали погасити з Державного бюджету в 2015 році спочатку, потім 2016 року... І ми кожний раз перекладаємо його на рік. В цьому році його обов'язково треба погасити. Місто Київ погодило… (Загальна дискусія)       

Це борг бюджету Києва, на який в попередніх бюджетах передбачалася, але не виконувалась субвенція з Державного бюджету.

ПЛІС Г.В. Це різниця в тарифах. Свого часу в 2010 році іншим регіонам дали кошти на погашення різниці в тарифах. Нашому місту цього не зробили. А постановою Кабміну зобов'язали нас імітувати векселі, по яким комуненерго отримали кошти від "Ощадбанку", від "Укрексімбанку". Тому таким чином пролонгація цього всього до цього часу призвела до того, що наш бюджет вже втратив півтора мільярда.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Матвієнко Анатолій Сергійович.

МАТВІЄНКО А.С. Андрію Васильовичу, я просив би, давайте якось рухатися за логікою. Ну давайте ми закінчимо з Польщею і з кредитом в 100 мільйонів, а потім будемо обговорювати інші проблеми. Ну до чого ми приліпили проблему обслуговування запозичень по Києву? (Шум у залі) Ну, чекай, чекай! Я ж не проти. Але давайте з Польщею закінчимо, приймемо рішення по Польщі, а далі – обговорюємо цю проблему або не будемо її сьогодні обговорювати. Інакше я не розумію взагалі, чого я тут сиджу і що я тут роблю. Чесно.

Тому я не заперечую, що це питання актуальне, але я вас прошу як головуючого: давайте закінчимо з тим, що стосується 100 мільйонів.

Тепер до Оксани Сергіївни запитання. Попереднє Міністерство фінансів казало, що цього кредиту ніколи не буде, тому що він настільки дорогий, що такої дорогої розкоші, як нам запропонували поляки, ми собі дозволити не можемо. Це говорив Уманський Ігор Іванович, ну принаймні на моє запитання. Я хочу, щоб ви сказали, яка ціна цього кредиту в результаті всіх переговорів з поляками.  І пропоную проголосувати по Польщі, а далі обговорити Київ.

МАРКАРОВА О.С. Розповідаю. Це, мабуть, був жарт, тому що у нас мало таких дешевих кредитів, як цей. Сума кредиту 100 мільйонів євро, відсоткова ставка 0,15 відсотків річних, термін кредитування 30 років, пільговий період 5 років. Єдине, це зв’язний кредит. Що значить зв’язний кредит? Зв’язний кредит – це значить, що буде польський генпідрядник і що біля 60 відсотків вартості контрактів повинно бути з польською стороною. Але зрозуміло, що якби такі ж кредити на гарних умовах.

Але я хотіла би підтримати голову підкомітету. Тобто питання яке. Якщо ми зараз проголосуємо виключно зміни до державного бюджету з польським кредитом, який ми ініціювали, це значить, що для того, щоб внести одну статтю по Києву,  нам доведеться писати ще раз закон про зміни до державного бюджету.

ПЛІС Г.В. А термін погашення кредиту  10 жовтня.

МАРКАРОВА О.С. А термін погашення кредиту 10 жовтня.

ПЛІС Г.В. Вже просто немає ніякого часу. (Шум у залі, вигуки з місць)

Я ж кажу, що в бюджеті на 2016 рік записано, що включити в бюджет 2017 року ці кошти на погашення цього кредиту. Якщо нам дадуть кошти в 2017 році, ми, як кажемо, будемо дуже раді. Але зараз ми готові своїми коштами закрити це. Наш залік  з Мінфіном пройде лише в 2019 році, тобто ми фактично кредитуємо Мінфін ще на 3 роки. Тому я прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Костянтин Іщейкін.

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, є такі моменти. Анатолію Сергійовичу, я би попросив вас, я перепрошую, більше того, я хочу вам нагадати, коли ви особисто звертались до мене, щоб я підтримав вашу поправку в іншому законі, і я її підтримав, хоча вона абсолютно не стосувалась суті того. Але я хочу звернути увагу присутніх на головний момент, якщо є потреба розглянути в той час, коли виникає питання і не втрачати в цілому, бо Київ – це теж Україна і втрачати зайві 1,5 мільярди і 3 роки, то знайти можливість, на яку відреагував Мінфін, дав узгоджену поправку, яка обговорювалась на підкомітеті за великої присутності колег, яка викликала жваве обговорення, але має право бути розглянута. І звичайно, що я в свою чергу прошу колег підтримати в запропонованій Мінфіном редакції. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Віктор Михайлович.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, це приклад того, як треба дотримуватись процедур. Я допускаю, що це питання має право на існування, більше того, його можна розв’язати. Але коли його пхають до невластивого питання, то воно викликало закономірні питання.

Я думаю, що є логіка в тому, що пробують зараз провести, але якщо мова іде про зміну закону, тоді забувайте про свій закон, треба подавати новий закон. Немає закону Мінфіну, а тоді доручайте, домовляйтесь з депутатами, вносять новий закон, де є проблема Києва, бо це  неправильно, коли ми в режимі урядового законопроекту пхаємо ще щось. То який це закон буде: урядовий чи Іщейкіна? Давайте тоді новий вносьте.

Друге. Я хочу, щоб хтось чітко сформулював: поясність, про який залік ідеться? Де зобов'язання Державного бюджету і де зобов'язання є київського бюджету, щоб ми розуміли. Можливо, в рішенні є логіка, його можна буде підтримати. Просто поясність, де заквітовуються взаємні зобов'язання?

ПЛІС Г.В. Мінфін погасить цей борг. Він виставить нам для погашення. Ми його погашаємо. Зараз ми винні по тому боргу, який має державну природу, тому що він фактично підтверджується Мінфіном і щорічно переноситься і закладається необхідність передбачення в бюджеті. І на сьогодні, якщо ми приймемо це рішення, то всі три сторони повністю виграють. Я розумію, що, можливо, це не дотримується порядок, але якщо це рішення коштує кожний місяць 25 мільйонів (зараз Державному бюджету, а в попередні роки нашому місцевому), то чому, як кажуть, не прийняти його і не підтримати?

І я хочу звернути увагу на те, що офіційний рейтинг "Стандарт енд пурс"  такий самий… Я просто хочу зачитати вам резюме.

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо вам.

ПЛІС Г.В. Дозвольте три абзаци мені зачитати. Добре? Він звучить таким чином: "Вопреки ожиданиям нашего базового сценария администрация столицы Украины города Киева приняла решение об изменении срока погашения (потому что заканчивается 10 числа) облигациями-обязательствами в национальной валюте, подлежащие погашению в декабре 2016 года, отсрочив дату погашения еще на один год.

В соответствии с нашими критериями мы будем классифицировать это событие как эквивалент дефолта. В связи с этим мы понижаем наш рейтинг Киева с СС+ до WC, что отражает наше мнение о практически неизбежном дефолте. То есть этот долг державну природу имеет, а страдает Киев. На сегодняшний день мы имеем более дорогой кредит – мы просто не можем взять никакого кредита. Если мы сейчас погасим этот кредит, мы можем тут же взять кредит "Европейского инвестиционного банка" под 2 процента. Ну неужели, скажем, процедура стоит духа закона и буквы закона? Поэтому прошу в данном случае прислушаться к тому, что уже на полтора миллиарда по державному боргу Киев наказан за все эти годы. И державный бюджет в этом году наказан на 300 миллионов. И мы сейчас предлагаем просто прокредитовать Минфин на три года вперед. Мы сами заплатим, ну, чтобы это просто не в никуда ушло, чтобы нам в 2019 году потом как-то это зачлось! Если это будет погашено и потом не возникнет необходимость компенсации.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Геннадію Володимировичу.     

Деркач Андрій Леонідович.

ДЕРКАЧ А.В. Уважаемые коллеги, это не первый раз, когда мы в изменения в бюджет вставляем вторую, третью и четвертую часть. И, к сожалению, так происходит потому, как мы понимаем, что бюджет так формируется. Бывают сложные схемы там, где есть коррупционная составляющая. Здесь как бы рейтинговое агентство. Есть логика того, что расшивка идет долго и перенос долго – соответственно нормальный рейтинг для Киева. И минус 25 миллионов, которые мы выделяем по бюджету. Вопрос же не в Ищейкине. Ну, схема ровная, здесь же нет коррупции, здесь вопрос про коррупцию не стоит.

ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону) Деньги получит "Ощадный банк" и "Укрэксимбанк".

ІЗ ЗАЛУ. Я не против, я просто не понимаю…

ДЕРКАЧ А.Л. Ну мы же не в первый раз, когда решаем вопросы бюджета, вставляем вторую и третью часть. Почему, когда вопрос стал по Ищейкину, он стал каким-то корявым? Он же, в конце концов, представитель власти или нет? Я предлагаю поддержать.

ПЛІС Г.В. Я хочу сказать, что деньги были взяты в облигациях в порядке исключения… (шум у залі) в загальний фонд.

ПАВЕЛКО А.В. По порядку! Віктор Михайлович Пинзеник, будь ласка.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, я почитав, проконсультувався і, дозвольте, я людською мовою поясню, про що йдеться. Оце те, що мали пояснити ви, а не я. Про що йде мова?  Київська міська адміністрація бере на себе зобов’язання: вона погашає зараз борг, платить свої кошти. Але замість цього ми беремо зобов’язання, що в 2019 році державний бюджет не буде вимагати сплати цього боргу. Все. Можна було так пояснити? 

Тому руки геть від Іщейкіна. Я вважаю, що ми можемо в такій формі підтримати. Немає там різниці цін на тепло, навіщо приплели сюди ціни на тепло я не знаю, бо тут їх немає. Тому в цій формулі можна, у мене є пропозиція, що оформіть тепер новим законопроектом і знайдіть, крім Іщейкіна, хто там хоче.

ПАВЕЛКО А.В. Сергій Іванович Мельник, будь ласка.

МЕЛЬНИК С.І. Шановні колеги, я все-таки хотів би нагадати, коли ми вносили зміни до Бюджетного кодексу, ви пам’ятаєте, які були дискусії по місту Києву по нормативам, зокрема по ПДФО і податку на прибуток. Ви пам’ятаєте, ми пішли назустріч і нам сказали, що місто Київ більше сюди не буде приходити. Вже забули про це. Ми ж дали ресурс, а зараз знову ніби ми не дали. Ми ж нормативи віддали. Це одне.

Друге питання. Якщо ми тепер вирішуємо це питання, то давайте вибори ще допхаємо сюди, тих 20 мільйонів, 18, які тільки ми говорили, бо, вибачте, з резервного фонду це теж "ерунда", бо вибори теж важливе питання в цьому році. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будемо вже голосувати.

Крулько Іван Іванович, будь ласка.

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, дивіться, питання, очевидно, що таке, що комітет його би підтримав, якби це був окремий закон про внесення змін до бюджету. Я думаю, що тут була би одностайність. Але дивіться, що реально відбудеться. Ви ж знаєте, що поправку в парламенті, в залі може будь-хто поставити на підтвердження і цю поправку поставлять на підтвердження і вона не набере 226 голосів в залі і вона буде викинута з цього проекту бюджету. Зате ми в залі отримаємо скандал, потопчуться по місту Києву, потопчуться по бюджетному комітету і буде така проблема. Я не проти, якщо колеги наполягають, воно може бути, але просто, щоб ми не отримали такий зворотний ефект.

Тому я зараз просто закликаю Мінфін, подайте оперативно законопроект. Ми його розглянемо, бюджетний комітет вміє працювати навіть більше, як всі комітети разом взяті. Ми зберемось на засідання спеціально по цьому законопроекту, приймемо рішення і внесемо його в зал і в залі буде одностайність і не буде такої ситуації. Це в мене просто така процедурна пропозиція, давайте десь на цьому ми зійдемось.

ПАВЕЛКО А.В. Геннадій  Володимирович.

ПЛІС Г.В. Андрію Васильовичу, я розумію все, але ви розумієте, якщо ми будемо готувати окремий закон, то це місяць, це ще 25 мільйонів. Нам зараз треба верстати бюджет. Якщо рішення буде прийнято зараз, то ми зараз корегуємо свій бюджет і встигаємо до 10 жовтня це все зробити. Тут дійсно питання часу.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

Володимир Шкварилюк.

ШКВАРИЛЮК В.В. Шановні колеги, дивіться, я єдине, що звертаюсь до всіх. Добре тут виступили мої колеги, що, напевно, має місце на життя новий законопроект, але я вас дуже прошу, дивіться, що сьогодні відбувається: хочуть знову поставити бюджетний комітет крайнім.

Сьогодні п'ять разів прозвучало, що 25 мільйонів – втрата кожного місяця. Ну, якщо 25 мільйонів втрата, то хтось має сидіти в тюрмі. Ну точно не бюджетний комітет. І тому нас не треба шантажувати, що 25 мільйонів кожного місяця. Ну так подайте на розслідування, ми дамо депутатський запит – хай розбираються, чому Державний бюджет втрачає 25 мільйонів.

Якби це був окремий законопроект, так як сказали мої колеги, не було би взагалі питань. Ви ж почитайте, що пишемо (бо за що ми зараз будемо голосувати) в порядку денному: "за польські гроші". Тут немає поправки ніякої. І якби мені Рудик не закцентував увагу, то ми би навіть за це не говорили – просто проголосували. І Іван Іванович правильно каже: поставлять на підтвердження це питання і воно не пройде. Просто не треба робити з бюджетного комітету тут дурачків. Поставте собі окремим питанням, і ми будемо ним займатися.

ПЛІС Г.В. Тоді одне питання: чому записано в статті 16 "Прикінцевих положень" закону, що передбачити Кабміну в проекті бюджету 1,9? Чому їх не передбачили? Це ж закон! Закон має виконуватись. Ну не мають кияни платити за все це.

ПАВЕЛКО А.В. Павло Якимович Унгурян і потім Шевченко.

УНГУРЯН П.Я. Шановні  колеги, це той унікальний випадок, коли місто саме платить гроші в Державний бюджет. Тобто вони 1,9 мільярда зі свого бюджету перераховують в бюджет країни. І це іде транзитом на банківські установи. Тому тут питання, що всі троє учасників процесу – КМДА, Мінфін і банківські установи – задоволені цим процесом. Саме тому важливо зараз, тому що у них понижається кредитний рейтинг. Ну, ми всі тут в столиці. 10 числа немає – вони в переддефолтний чи дефолтний стан це переводять тільки тому, що ми до процедури чіпляємося.

Андрій Деркач сказав правильно, ми тут до бюджету країни вставляли більш цікаві речі, які нам потім розповідали про декларування і так далі. Тому це ж ми виходимо з реалій життя сьогодні, так? Тому є пропозиція – підтримати. У разі, якщо не буде підтримано, то терміново тоді вноситься чи урядом, чи депутатами, і тоді ми стовідсотково підтримаємо. Але ж це не для когось, це ж для людей, для міста і для залучення інвестицій в тому числі. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Павле Якимовичу.

Шевченко, Іщейкін і підводимо риску. Будь ласка.

ШЕВЧЕНКО О.Л. Дякую, Андрію Васильовичу, за слово.

Хотів сказати щодо кредиту, зв'язаного чи незв'язаного. Воно виглядає так: 0,15 річних, потім буде 30 відсотків закладено рентабельності – і все то нівелюється, ті всі економії. Тому що держава Україна заплатить за той кредит набагато більше, ніж економія. Я маю на увазі не до Мінфіну, я маю на увазі – до вартості. Тому що коли буде виконувати польська організація, я не розумію тут тоді прозорості тендерних відносин.

Я точно запам'ятаю цю ситуацію і однозначно перевірю вартість, і як ми заробили, проінформую бюджетний комітет.

Тепер я хочу сказати, що у нас в країні дуже багато різноманітних інфраструктурних, дорожніх проектів. Я пропоную вбити двох зайців: зробити ще один підкомітет – інфраструктури і доріг – і мене призначити головою; а чому другий заєць? Тому що будучи головою підкомітету, як Іван Крулько й інші, можливо, мені частіше слово будуть надавати. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

ПИНЗЕНИК В.М. Пропозиція.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка. 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги, ну, бачите, коли ми розібрались, то ми розуміємо, що законопроект треба підтримувати. Проблеми виникли і правильно виникли з того, що "пихають" не до того закону. Я думаю, що треба вирулити все одно з цієї ситуації, бо Київ отримає дуже негативні сигнали, якщо ви стежити за інформацією, і цей сигнал недобрий для країни в цілому.

Що б я запропонував? Можливо, ми б тут вирулили. Там строки не пройшли альтернативного проекту (чи альтернативний, чи новий). Давайте, наприклад, Костя чи ще хтось підготує новий закон, де буде вирішена і знята проблема польського кредиту і одночасно київська. Ми завтра в обідню пору зберемось, у нас по суті ні в кого немає, не плутайте тільки туди різницю в цінах на електрику, бо там немає цієї різниці. Випишіть норми, комітет по суті його підтримає і ми проведемо по можливості завтра.

ПАВЕЛКО А.В. Альтернативный. Вот подсказывают, что не может быть альтернативного.

ІЗ ЗАЛУ. Новий зробити.

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Кривенко, будь ласка.

КРИВЕНКО В.М. Товариство, справді, мають ставити на голосування. Це перше.

Друге. Підтримати зараз місто Київ. Ми всі маємо в своїх групах, фракціях певний авторитет. Ми пояснимо, що дивіться, якщо не підтримує зал з цією поправкою, то можна проголосувати за законопроект без цієї поправки. От таким чином рухатись. Я би дуже просив поставте на голосування, тому що зараз загубите голос.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую.

ПЛІС Г.В. І одна коротка фраза. Якщо "Стандарт енд пурс" побачить це і в проекті закону, і тут, то я не знаю, чим це закінчиться для нас.

ПАВЕЛКО А.В. Анатолій Сергійович.

МАТВІЄНКО А.С. Ще одна пропозиція. Я не знаю,  чи вона можлива з точки зору практики, ми будемо його приймати за основу і в цілому.

ПАВЕЛКО А.В. Так.

МАТВІЄНКО А.С. Ми можемо запропонувати, оскільки цей проект вже є власністю комітету, запропонувати зміни до назви і проголосувати його з такими змінами за основу і в цілому як позиція комітету. Не треба тоді нового реєструвати, а внести зміну до назви, вставити сюди Київ і проголосувати нашу пропозицію як пропозицію комітету за основу і в цілому.

ПАВЕЛКО А.В. Хто за дану пропозицію, озвучену Анатолієм Сергійовичем Матвієнком, прошу голосувати.

МАТВІЄНКО А.С. З уточненням назви.

ПАВЕЛКО А.В. З уточненням назви.

ШКВАРИЛЮК В.В. 17 – за.

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Хто утримався? – 2. Рішення приймається. Дякую.

Будь ласка, шановні колеги, в нас є пропозиція і прохання. З нами сьогодні працює міністр освіти і науки Лілія Гриневич і є пропозиція перенести її питання, щоб зараз розглянути. Будь ласка, це питання в "Різном" – про стан фінансового забезпечення у 2016 році установ освіти, яке здійснено за рахунок освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Будь ласка, Ліліє Михайлівно.

ГРИНЕВИЧ Л.М. Дуже дякую, Андрію Васильовичу, шановні колеги народні депутати, що ви дозволили мені  "вклинитись" позачергово в графік, бо в нас там ще нарада в міністерстві. Я хочу доповісти. Ми, слухаючи це питання, яке ініційоване на бюджетний комітет, зібрали потребу з місць, як вони бачать, скільки їм не вистачить відповідно коштів і які потрібні їм додаткові бюджетні призначення на освітню субвенцію. Доповідаю, шановні колеги, що з місць ми отримали потребу – 1 мільярд 971 мільйон. Але коли ми дивимось і "розшиваємо" цю потребу, то в цю потребу, наприклад, органи місцевого самоврядування вклали капітальні видатки. Ну тобто зрозуміло, що на цю потребу треба подивитися критично. Де насправді є  місце слабке, це заробітна плата.

І наша пропозиція як Міністерства освіти і науки є такою. Ми маємо зараз резерв освітньої субвенції, з якої ми використали дуже мало грошей тільки на підручники, ми берегли ці гроші на останній квартал, бо ми розуміли, що тут можуть виникнути проблеми, які пов'язані з підвищенням заробітної плати і підвищенням видатків на комунальні послуги.

У нас зараз по освітній субвенції є ситуація така. Ми маємо в цілому резерву освітньої субвенції  в сумі 1 мільярд 707 мільйонів. Наша пропозиція з цієї освітньої субвенції: дати на продовження програми закупівлі шкільного автобуса на засаді співфінансування з місцевими бюджетами. Ми цю програму робили минулого року і треба її продовжити цього року. 300 мільйонів ми просимо, половину з того, що було минулого року. І так само на дообладнання опорних шкіл, це дуже важливо, ще 300 мільйонів. Отже, це виходить 600 мільйонів. І тоді у нас залишається 1 мільярд 107 мільйонів, які ми можемо розподілити відповідно до потреб на заробітну плату і комунальні послуги, те, що не вистачає місцевим бюджетам. Ми, звичайно, з ними пропрацюємо цю таблицю, тому що те, що вони пишуть у своїх відразу побажаннях, воно не завжди відповідає дійсності. Але абсолютно відповідає дійсності те, що є частина районів, значна частина районів, яким не вистачє коштів на заробітну плату і оплату комунальних послуг.

Разом з тим я хочу повідомити бюджетний комітет, що ми маємо й іншу ситуацію. Наприклад, міста обласного значення, які відмовляються фінансувати професійно-технічну освіту і в той самий час мають на депозитних рахунках мільйони грошей. Тому ми зараз разом з Мінфіном робимо зустрічну перевірку. У нас вже відбувається знову проблема по профтехосвіті по частині міст обласного значення. І ми будемо виходити на бюджетний комітет знову з проханням. Ми проаналізуємо, хто з міст не може реально фінансувати, не має коштів. І будемо просити для них виділити стабдотації, ще частково кошти, щоб ми цю проблему  по профтехосвіті закрили.

Отже, це наша пропозиція по вирішенню проблем освітньої субвенції 2016 року. Якщо ви з нею ідеологічно погоджуєтеся, ми від уряду підготуємо відповідне розпорядження і внесемо вам на бюджетний комітет на погодження.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Ліліє Михайлівно. Є запитання? Андрій Леонідович Деркач.  Потім Сергій Іванович.

ДЕРКАЧ А.Л. Лилия Михайловна! Мы долго ждали появления, мы, правда, хотели услышать от Минфина позицию, а не от вас, по вопросу, связанному от вас, просто как реакцию вопросов по субвенции, которая есть на образование. На практике мне не понравился ваш текст на тему того, что мы проверяем, как местные бюджеты используют деньги освітньої субвенції. Я вам рассказываю, как сейчас происходит на практике. Приходит глава районной администрации в сельский совет и говорит: "Товарищ сельский совет, у тебя есть избыток по бюджету, ты мне дай, пожалуйста, на зарплату, которую повысил уряд, и вторую часть на учителей". И так происходит практически повсеместно. Поэтому я понимаю как бы корпоративную этику взаимоотношений между Министерством образования и Министерством финансов, тем не менее, мне кажется, что миллиарда на покрытие дефицита именно по зарплате не хватит и боюсь ошибиться. Это первый вопрос.

Второй вопрос. Когда вы говорите про закупку автобусов, есть вопросы на тему закупки автобусов. Но базовый вопрос, о котором вы говорите, о подготовке оборудования опорных школ – да, только вопрос оборудования опорных школ, последний раз компьютеры меняли при позапрошлой "злочинной владе" Виктора Андреевича. То есть компьютеров на самом деле вот 300 миллионов, я не знаю как. Я мажоритарщик и мажоритарщиков здесь сидит половина. Я знаю, что основной вопрос, который сегодня возникает – это интерактивные доски и компьютеры. Я не знаю, как там ваша программа утверждена на опорные школы. Ничего не могу сказать. Но основной вопрос, который сегодня есть, что у нас осталось, благодаря, вот как бы сказать, все время критикуют наши последние деятельности в течении двух лет власти, у нас остались только хорошие дети и креативные идеи. Все. И учителя.

Первый раз в Глуховском педагогическом институте просто на бюджет люди не пошли. 80 мест. Такого звоночка не было с 1991 года, что человек не хочет быть учителем и учиться на бюджете. Это такая трагическая история. Поэтому хочу сказать, что касается позиции по улучшению учителям зарплаты, я знаю, что в том числе ваш вопрос, спасибо и хорошо, что вы сбежали с Верховного Совета на конкретную деятельность и стали еще более конкретно руководить областью образования. Но вот то, что касается вопросов, связанных с коррекцией долга по зарплатам, он больше миллиарда. Это точно.

И второй вопрос. Вы должны просто учителей предупредить, что когда к ним приходят и говорят, что уходи в отпуск, то она должна звонить вам на "Фейсбук" и у вас на "Фейсбуке" должно отсвечивать, вы должны докладывать Гройсману, кто из глав администраций пытается людей убрать незаконно в отпуск за свой счет. И так должно быть.

И по вопросам опорных школ, надо обсудить этот вопрос не только с специалистами в области образования, а и с реальными мажоритарщиками, которые работают в округах. Спасибо.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрій Леонідович. Лілія Михайлівна, будь ласка.

ГРИНЕВИЧ Л.М. Якщо дозволите, я відповім, по-перше, свою думку. Те, що я сказала, що ми перевіряємо, це походить від мого конфлікту з мером Чернігова. Розумієте, коли він мав заборгованість по зарплаті для профтехів 2,5 мільйони гривень і при цьому в нього було 350 мільйонів гривень на депозиті і 50 мільйонів на казначейському рахунку. Я не буду як міністр миритись з такою ситуацією і тому в мене немає іншого інструменту, як іти в Мінфін і витягати в них, бо я не маю цієї інформації, що є по дохідній частині. І не можуть мої вчителі та працівники професійно-технічних закладів і студенти не отримувати належних їм коштів через його фактично невиконання закону. Я оце мала на увазі.

Відносно заборгованості по зарплаті можливій, можливій, те, що ми прогнозуємо, скільки може не вистачити по зарплаті. Я зараз маю насправді цифру, яку я вам доповіла. По оплаті праці, яку поставили самостійно області, самостійно, це не є наші підрахунки, я їх не верифікувала. В мене є 1 мільярд 360 мільйонів. От. 1 мільярд 360 мільйонів. Я цю цифру маю. Але, з нашого досвіду спілкування, її треба все-таки буде верифікувати. Ми подивимося. Але їм ще не вистачає 227 мільйонів на комуналку крім того.

Ми не повинні зупиняти програму "Шкільний автобус". Хочу сказати, що це не міністерство оперує цією програмою, ми ж ці гроші всі віддали на місця. Тобто я не можу зараз чітко сказати, де можуть бути якісь зловживання. Якщо ви маєте інформацію про ці зловживання, говоріть. Але ідея в нас така – підтримати в першу чергу опорні школи, ті школи, де підвозяться діти. Так само кабінети фізики, хімії, біології закуповуються за ті 200 мільйонів гривень.

І останнє, що я хочу доповісти.

ІЗ ЗАЛУ. Пропозиції.

ГРИНЕВИЧ Л. М. Я пропозиції  вже висловила. Я хочу відповісти на зауваження. Про комп'ютерні класи. Я доповідаю членам бюджетного комітету: в рамках співпраці з урядом Китаю ми отримали зараз, ми вже отримали 23,5 тисячі комп'ютерів. Ми виділили з нашого бюджету міністерства, обрізаючи власні програми, 10 мільйонів гривень на ліцензійне програмне забезпечення. Зараз ми провели це рішенням уряду і будемо оголошувати тендер на це програмне забезпечення, поставимо програмне забезпечення і віддамо ці комп'ютерні класи саме в опорні школи.

МАТВІЄНКО А.С. Поясніть, що ви хочете, щоб ми вас підтримали.

ГРИНЕВИЧ Л.М. Ви мене питаєте. Ви мене викликали.

(Шум у залі) 

ПАВЕЛКО А.В. Мы комитетом просили сегодня поднять этот вопрос. Сергей Иванович хотел еще, наш коллега.

(Шум у залі)

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, увага! Мельник Сергій Іванович. Будь ласка

МЕЛЬНИК С.І. У мене два запитання. Наскільки я знаю, по даних Аосціації, вони дають десь близько 3-х мільярдів. Це одне питання.

Друге питання. З жовтня місяця тариф, ціна газу для бюджетних організацій була 2 999. Вона зараз стала 7 тисяч. Тобто комунальні послуги треба помножити мінімум на 2,5 рази. Це одне.

Але я все-таки вважаю, що зараз треба розподілити, але я думаю, в грудні ми ще раз повернемось до цього питання, бо цього буде мало.

І наступне питання. Я би хотів все-таки по бюджету цього року. От яка позиція міністерства, що все-таки освітня і медична субвенція різниться. Ви знаєте. Якщо медичну взяли тільки утримання і комунальні, то освіту – відокремили педагогів. От я, наприклад, не розумію, чим відрізняється бібліотекар, лаборант. От яка ваша позиція? Ви підтримували цю позицію? Чи все таки, моя позиція, я вважаю, що ми повинні рівно зробити як медичну, так і освітню. Віддати тільки утримання. Не треба ділити категорії там, що це вчитель, а це ні. Тоді ми вчителю піднімемо, а бібліотекарю хто підніме?

ГРИНЕВИЧ Л.М. Погляньте. Наша позиція була, що це має бути зарплата всіх працівників, які дотичні до освітнього процесу.

МЕЛЬНИК С.І. Ми так і зробили.

ГРИНЕВИЧ Л.М. Ні. Написали – "тільки педагогічних працівників". Бібліотекар не є педагогічним працівником. На жаль, Міністерство фінансів наполягло, що ці додаткові позиції, які ми пропонували, бібліотекаря, лаборанта, вони спочатку були в наших пропозиціях…

ІЗ ЗАЛУ. В медицині санітарка – це медичний працівник, а от в освіті бібліотекар - це не педпрацівник.

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я за це. І більше того, Міністерство освіти і науки буде просити бюджетний комітет додати ці категорії.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Ліліє Михайлівно. Сергій Ярославович, дуже стисло.

РУДИК С.Я. Дуже маленькі чи  короткі запитання. Я був минулого тижня в Луганській області і з цим же питанням до мене звернувся новообраний депутат Шахов. На підконтрольній нашій території у них є проблема, я розумію, що не тільки в них, вони не знають, який механізм визначення регіонального замовлення на профтехосвіту. Тобто вони створили раду відповідно до нашого наказу і їм хтось сказав, щоб ви розуміли, що вони мають звернутись до бюджетного комітету, що це ми маємо внести зміни в Бюджетний кодекс, хоча це виглядає трошки.

ПАВЕЛКО А.В. Ліліє Михайлівно, будь ласка.

ГРИНЕВИЧ Л.М. Я знаю дуже добре це питання. Це справді треба звернутись до бюджетного комітету. Я поясню в чому річ. У нас в Законі про бюджет є дві статті і в статті 89, там, де фінансування ПТНЗ з міст обласного значення, написано - і регіональне замовлення. А в статті 90, де є фінансування ПТНЗ з обласних бюджетів, забули додати "регіональне замовлення". Немає цих двох слів. І знайшлось кілька областей, які не дали регіональне замовлення, бо вони начебто порушують закон. В Законі про бюджет не передбачено, що вони мають виділити регіональне замовлення.

Тому нам це треба врегулювати, бо більшість областей дали це регіональне замовлення.

РУДИК С.Я. Так хто в результаті його має затверджувати?

ГРИНЕВИЧ Л.М. Обласні ради. Їм просто треба дати підставу, щоб в Законі "Про Державний бюджет" були слова "регіональне замовлення" в 90 статті.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Ліліє Михайлівно. Ми вам дуже вдячні за інформацію. Ми взяли до відому і підтримуємо ваші всі ініціативи.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, я одну хвилину уваги приверну. Ліліє Михайлівно, я би хотів, щоб ми з вами не дорікали керівникам громад. Я  почув про Чернігів, я об’їздив там всі до єдиного заклади профтехосвіти і знаю їхній різний стан. Тому можливо нам треба разом з керівниками громад обласних центрів оптимізувати наші навчальні заклади, визначити пріоритетні і вкладати сьогодні вже покращення їхнього матеріального стану.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Ліліє Михайлівно, за дуже добру дискусію.

Законопроект про внесення змін Бюджетного кодексу щодо розвідувальних органів України (№ 4912), поданий народним депутатом Фріз. Будь ласка, Ірино Василівно.

ФРІЗ І.В. Шановний пане голово, шановні колеги, на ваш розгляд виноситься законопроект № 4912, який логічно пов’язаний з законопроектом № 4911 щодо ліквідування правової колізії між Законом про розвідувальні органи та центральні органи виконавчої влади. Регламент і законодавство вимагає оформлення окремим законопроектом будь-яких змін до Бюджетного кодексу. Саме тому № 4912 цьому присвячений: внесення змін до частини другої статті 22 Бюджетного кодексу. Законопроектом пропонується додати розвідувальні органи України в особі їх керівників як головних розпорядників бюджетних коштів, що виділяються на ці розвідувальні органи.

Декілька слів про законопроект № 4911. В нас у Державній прикордонній службі  України існує розвідувальний орган. Але, з огляду на ситуацію і невідповідність законодавству, він не є головним розпорядником, як є усі розвідувальні органи згідно закону про розвідувальні органи. Тобто якщо Служба зовнішньої розвідки і Головне управління розвідки  Міністерства оборони є головними розпорядниками, то, відповідно, розвідувальний орган Державної прикордонної служби не має зараз таких повноважень і, відповідно, це грає не дуже якісну роль на ефективність. Тому прошу вас розглянути та підтримати зазначений законопроект. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Ірино Василівно, дякую. Будь ласка, Міністерство фінансів. Оксана Сергіївна Маркарова.

МАРКАРОВА О.С. Дякую. Міністерство фінансів  не підтримує даний законопроект з таких причин. На сьогоднішній день, дійсно, цей розвідувальний орган Держприкордонслужби – це взагалі розпорядник третього рівня. Тобто розпорядником другого рівня над ним є Держприкордонслужба, а головним розпорядником – МВС. Відповідно з усталеною практикою планування і виконання державного бюджету у нас є ряд головних розпорядників, які скеровуються через відповідних членів уряду.

Таким чином визначення цього розвідувального органу Держприкордонслужби головним розпорядником вимагатиме підняття його з третього рівня до рівня головного розпорядника. По-перше, це змінює дещо логіку взагалі бюджетного планування і формування. По-друге, треба буде додаткові видатки, тому що як головний розпорядник, то в ньому треба буде утворювати певну кількість самостійних підрозділів, в тому числі господарських і так далі. Плюс, це не узгоджується зі статтею 27 Бюджетного кодексу. І навіть на 2016 рік нам доведеться вносити зміни до бюджету, тому що відповідно в плануванні він у нас проходить як розпорядник нижчого рівня у системі МВС. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Оксано Сергіївно.

Будь ласка, слово надається голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу. 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановний Андрію Васильовичу! Шановні колеги! Дуже коротко по суті. На нашу думку, при розгляді підкомітетом, зважаючи  на те, що Служба зовнішньої розвідки та Головне управління розвідки Міністерства оборони вже визначені головними розпорядниками коштів, та приймаючи до уваги те, що розвідувальний орган адміністрації Держприкордонслужби зустрічається з проблематикою набагато частіше, плюс, під час військової агресії російської треба реагувати набагато швидше, ніж є зараз, то ми просимо підтримати цей законопроект і рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні  прийняти за основу і доручити Комітету з питань бюджету доопрацювати зазначений законопроект до другого читання після прийняття в цілому законопроекту 4911. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Костянтине Євгеновичу.

Переходимо до обговорення. Пинзеник Віктор Михайлович. Будь ласка.

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги! Уявіть собі, що вам доручили певну функцію, ви відповідальні за неї, ця функція потребує коштів. А кому йдуть кошти? А кошти йдуть підпорядкованим вам людям. Ну ви не можете відповідати за функцію, якщо у вас не сконцентровані кошти. Яка логіка головного розпорядника бюджетних коштів? Логіка дуже проста. Гроші виділяються тому, хто відповідальний за реалізацію певної політики. Відповідальним за реалізацію політики є тільки єдиний орган у виконавчій владі, називається цей орган міністерство в особі його керівника, який називається міністром. Бо він відповідає за функцію. Це функція не є, вибачте, розвідки, це функція  поліцейська, це функція Міністерства внутрішніх справ. Насправді немає бути і прикордонників. Головним розпорядником може бути тільки та особа, керівник якої є членом уряду. Тому концентрація має бути керівника. Якщо ми відповідальним за функції зробили міністра внутрішніх справ, то це має бути головний розпорядник. Прикордонники не повинні бути. Я не хочу пояснювати, чому там інші є. Не повинні ніхто бути. Тому це рішення помилково хибне, бо гроші мають концентруватись за тим, за ким закріплена функція.

Служба зовнішньої розвідки не є окремим органом, вона працює в системі МВС. Тому МВС має бути головним, а не розпорядником визначати інші інститути. Моя позиція - не підтримувати проект.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, Сергій Іванович Мельник, потім Деркач.

МЕЛЬНИК С.І. Шановні друзі, я би хотів доповнити, що є усталена практика. Ми цими змінами вже якось, знаєте, з ніг на голову все міняємо. Більше того, в нас державний бюджет за програмами формується. Є відповідна програма, хай працюють. Тому я вважаю, що треба підтримати Міністерство фінансів.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Деркач Андрій Леонідович, будь ласка.

ДЕРКАЧ А.Л. Я просто хочу уточнить. Я думаю, что есть в разных системах управления, касающихся разведывательных органов, разные подходы, в том числе существует и такой подход в разных странах. Я просто хочу понять, какая позиция Госпогранслужбы в этом отношении?

ФРІЗ І.В. Позиція: Держприкордонслужба підтримує зазначений законопроект. Більше того, пов’язаний з ним № 4911, який визначає розвідувальний орган Державної прикордонної служби, де наш Комітет з питань національної безпеки і оборони підтримується за основу і в цілому. Тобто питання № 4912, він просто пов’язаний з № 4911. № 4911 профільний комітет підтримав.

ДЕРКАЧ А.Л. У меня просто тогда короткий текст. Если позиция Госпогранслужбы, а мы слышим, что она поддерживает данную ситуацию, они видят реально картинку, которая происходит, в том числе у меня самого на границе получается 209 километров границы со стратегическим агрессором. Так вот, исходя из картинки, которая происходит, они лучше всех понимают, что происходит, в том числе это прежде всего разведорганы Госпогранслужбы.

Для оперативности в ситуации, которая сегодня происходит в стране, я думаю, что такая функция для них может быть заложена и это объяснимо. Но для этого просто, Ирина Васильевна, вы должны были бумагу дать от Госпогранслужбы о том, что они поддерживают данный законопроект и они считают, что так необходимо делать. К сожалению, мы живем в ситуации проведения АТО и в ситуации проведения как бы агрессии против нашей страны. Исходя из этого, возможно поддержать данный законопроект.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Андрію Леонідовичу.

Переходимо до голосування. Перша була пропозиція, я по мірі надходження пропозицій, запропоноване, роздане і озвучене головою підкомітету Іщейкіним Костянтином Євгеновичем рішення, а саме: рекомендувати Верховній Раді законопроект № 4912 прийняти за основу з доопрацюванням до другого читання після прийняття в цілому законопроекту № 4911. Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто за?

ШКВАРИЛЮК В.В. За -11.

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? 4. Хто утримався? 1. Дякую. Рішення прийнято. Дякую, Ірино Василівно.

ФРІЗ І.В. Дякую, шановні колеги.

ПАВЕЛКО А.В. Наступне питання - законопроект про внесення змін до підпункту 4 пункту 24 розділу 6 "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу (№ 4918), поданий народними депутатами Недавою та Третьяковим. Немає ні Недави, ні Третьякова.

ІЩЕЙКІН К.Є. Я доповім.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги, була розмова з нашим колегою Олегом Недавою, який з розумінням поставився до розгляду питання на підкомітеті, прийняв висловлені зауваження і просить віддати йому на доопрацювання. Відповідне рішення прошу підтримати.

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Підтримуємо? Підтримуємо.

Переходимо до "Різного". Анатолій Сергійович, будь ласка.

МАТВІЄНКО А.С. Я з Андрієм Деркачем погодив, бо це його ініціатива. Але перед тим я хочу публічно вибачитись перед Костею, я не мав на увазі нічого з того, що він зрозумів, що я там якось його принизив, тому прошу вибачення.

ІЩЕЙКІН К.Є. Приймається.

МАТВІЄНКО А.С.  Тепер стосовно моєї пропозиції. Ми стоїмо перед дуже серйозною проблемою. В цьому році ми виділили близько 6 мільярдів на дороги, але не можемо виконати навіть цього обсягу, тому що у нас немає ніякої основи для того, щоб освоїти ці кошти. Наступний рік – тільки 14 мільярдів по Держфонду плануємо плюс ще 15 мільярдів іноземних кредитів – це близько 30 мільярдів грошей. Якщо ми не проаналізуємо, де в нас є вузькі місця, ми цих грошей не освоїмо.

Тому є пропозиція нашого комітету до уряду провести нараду, на якій обговорити аналіз ситуації освоєння коштів цього року по ремонту і будівництву доріг і перспективи та виклики, які нас чекають, з тим, щоб підготуватись до тієї великої суми і пріоритету, який задекларував уряд стосовно дорожнього будівництва. Є пропозиція задекларувати це до уряду, що ми це питання піднімаємо, бо сьогодні відсутність  в парку вагонів тримає всіх в ситуації абсолютної бездіяльності. Росіяни забрали вагони, білоруси забрали вагони, ми не маємо сьогодні можливості будувати дороги. Тому є пропозиція – поміняти філософію фінансування, очевидно, з врахуванням цього нам потрібно. Тому є пропозиція підтримати ініціативу групу депутатів Дубневича, Шевченка, Крулька і Матвієнка звернутись до уряду про необхідність термінового проведення такої наради і делегувати від нашого комітету цих людей на цю нараду як ініціаторів її проведення.

ПАВЕЛКО А.В. Приймається. Якщо хтось буде мати бажання, може долучитись до цього товариства. Підтримується така пропозиція? Підтримується.

МАТВІЄНКО А.С. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Крулько.

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, я пропоную, щоб ми підтримали проект постанови. Відповідно до 156 статті Регламенту Верховної Ради за дорученням парламенту Рахункова палата здійснює експертизу бюджету і робить це до 1 жовтня. Оскільки в Законі "Про Рахункову палату" не написаний термін, то я вважаю, що нам дійсно треба парламентом сформулювати таке доручення і доручити, щоб до 1 жовтня, а ми до 15-го по Регламенту маємо готувати бюджетні висновки, щоб ми отримали експертизу і врахували експертизу Рахункової палати при підготовці бюджетних висновків бюджетним комітетом. Тому я пропоную, щоб ми цей проект постанови сьогодні підтримали і спробували завтра як процедурне питання проголосувати в парламенті. Якщо немає заперечень. Дякую.

ПАВЕЛКО А.В. Мінфін. Будь ласка.

МАРКАРОВА О.С. Міністерство фінансів  підтримує дану ініціативу, звичайно. Ми вважали, що ця норма включиться взагалі автоматично, що Верховна Рада дасть це доручення. Якщо треба його проголосувати, ми ще раз підтримаємо це, тому що ми очікуємо якраз, що Рахункова палата ретельно вивчить і надасть нам свої висновки.

ПАВЕЛКО А.В. Шановні колеги! Підтримуємо, щоб Рахункова палата дала свій висновок?

ІЗ ЗАЛУ. Звичайно.

ПАВЕЛКО А.В. Підтримуємо. Дякую.

Наступне питання. Якщо ніхто не проти.

ІЗ ЗАЛУ. За.

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка. Дякуємо Оксані Сергіївні.

МАРКАРОВА О.С. Я дякую за конструктивну позицію сьогодні. І ми всі  очікуємо великого обговорення бюджету в наступний тиждень.

(Шум у залі)

ІЗ ЗАЛУ. А охорона здоров'я?

ПАВЕЛКО А.В. Охорона здоров'я? Там не треба голосування. Про стан фінансового забезпечення у 2016 році установ та закладів охорони здоров'я, яке здійснюється за рахунок медичної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам і виконання медичних заходів, окремих державних програм та комплексних заходів  програмного характеру за відповідною бюджетною програмою.

Слово надається заступнику міністра охорони здоров'я Ковтонюку Павлу Анатолійовичу. Будь ласка. Регламент.

КОВТОНЮК П.А. Дякую. Я тоді дуже коротко. Наше міністерство так само зібрало інформацію з регіонів щодо забезпеченості…

ПАВЕЛКО А.В. Павле Анатолійовичу, швидше, будь ласка.

КОВТОНЮК П.А. Ми також зібрали інформацію з регіонів і підсумком її є те, що існує незабезпеченість місцевих бюджетів в частині медичної субвенції доволі велика. Вона складає 2,6 мільярда гривень на фонд оплати праці і 500 мільйонів гривень, які стосуються комунальних послуг та оплати енергоносіїв.

У Міністерства охорони здоров'я у відповідь на цю незабезпеченість є тільки два внутрішніх ресурси, щоб її покрити. І перше – це резерв медичної субвенції, це 1 відсоток, який завжди закладається, це 443 мільйони  гривень. І другий ресурс – це 434 мільйони гривень, які є нерозподіленими видатками, які закладалися на тимчасово окуповані території Донецької і Луганської областей.

Наше міністерство пропонувало Мінфіну, точніше, розробило проект розпорядження Кабінету Міністрів  щодо того, аби ці кошти використати на покриття дефіциту медичної субвенції. Але не погодило нам їх Міністерство фінансів. Воно обґрунтовує це тим, що місцеві органи влади неналежним чином приводять свої ліжкові фонди та свою штатну чисельність лікарень до доведених…

ДЕРКАЧ А.Л. Это, конечно, не дороги делить… Но реально: 2,6 – "дырка" по субвенции. Это только оплата праці.

КОВТОНЮК П.А. І 900 ми можемо закрити, але Міністерство фінансів не погоджується це робити.

ДЕРКАЧ А.Л. Андрей Васильевич, а где Оксана Сергеевна?

ПАВЕЛКО А.В. Вона вибачилась – нарада.

ДЕРКАЧ А.Л. Нет, так разговор-то идет. Давайте мы в конце еще раз поставим. Андрей Васильевич, я понимаю, что у нас там есть более важные вопросы. Но у нас "дырка" по субвенции 2,6, а если мы сейчас начнем спрашивать, какие программы реализованы по министерству из восьми базовых программ, мы вообще цифры не увидим.

ПАВЕЛКО А.В. Мы сегодня должны взять "до відома" все цифры и Данилюк Александр Александрович когда у нас будет, мы не Оксане Сергеевне уже зададим вопросы, а министру.

ДЕРКАЧ А.Л. Надо вместе с Минздравом приглашать.

ІЗ ЗАЛУ. Можна?

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

МАТВІЄНКО А.С. Я пропоную зафіксувати 2,6 як проблему. Заява Міністерства охорони здоров'я, що ці 900 вони якось бачать за рахунок перерозподілу. А поставити питання перед Мінфіном, підписати лист, що на наступне засідання комітету щоб Мінфін разом з Міністерством охорони здоров'я нас поінформували, в який спосіб ми вирішуємо.

ДЕРКАЧ А.Л. Поддерживаю. Можно только вначале это сделать? И пусть дадут, пожалуйста, письменный отчет. У меня просьба к вам.

ІЗ ЗАЛУ.  Підтримуємо.

ДЕРКАЧ А.Л. По исполнению вот этих 70-и базовых ваших программ, что происходит в реальности и как вы видите 2017 год опять по этим же программам.

ІЗ ЗАЛУ. Добре.

ДЕРКАЧ А.Л. В двух документах мы можем посмотреть на следующем заседании.

ІЗ ЗАЛУ. Добре. Ми надамо цю інформацію.  

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо вам за доповідь. Приймається до відома і пропонується на наступному засіданні заслухати Міністерство фінансів з цього питання, з цієї проблеми.  

ІЗ ЗАЛУ. І відповідний лист направити.

ПАВЕЛКО А.В. Відповідний лист до Міністерства фінансів.

Будь ласка, у нас ще одне у порядку денному в "Різному" і ще є наші колеги, які хотіли виступити.

Будь ласка, Дубневич Богдан.

ДУБНЕВИЧ Б.В. Дякую, Андрію Васильовичу. Шановні колеги! Маю до вас прохання. На минулій сесії комітет ухвалив рішення порушити клопотання про відзначення наших колег державними нагородами. Оскільки   на  сьогодні питання знаходиться на розгляді у Голови Верховної Ради України, прошу внести корективи до нашого рішення і пропонувати до нагородження народного депутата Іщейкіна Костянтина Євгеновича орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня замість ордену "За заслуги" Ш ступеня. Прошу підтримати пропозицію.

ПАВЕЛКО А.В. Приймається?

ІЗ ЗАЛУ. Приймається.

ПАВЕЛКО А.В. Так. Наступне питання ще одне. Шановні колеги! Ми маємо розглянути організаційне питання – про перепрофілювання підкомітету з питань соціальних програм державного бюджету на підкомітет з питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективності.

Слово надається Горбунову Олександру Володимировичу.

ІЗ ЗАЛУ. Ні, Амельченку.

ПАВЕЛКО А.В. Амельченку. Василь Васильович Амельченко.

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую, Олександре Володимировичу, за таку можливість.

Шановні колеги! Зважаючи на актуальність проблеми забезпечення енергоефективності та енергозбереження в Україні, а також необхідність створення дієвих механізмів державного управління в паливно-енергетичній сфері, зокрема через удосконалення бюджетної політики, з урахуванням як інтересів виробників, так і споживачів енергоресурсів та ефективного захисту внутрішнього ринку, пропонується перепрофілювати підкомітет з питань соціальних програм державного бюджету і відповідно змінити його назву на підкомітет з питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективності, залишивши головою такого підкомітету Молотка Ігоря Федоровича.

До предметів відання цього підкомітету запропоновано віднести зокрема опрацювання питань видатків бюджетів щодо паливно-енергетичного комплексу та енергоефективності.

Додам від себе, що Ігор Федорович є фахівцем у цій галузі. Я думаю, що підкомітет цей забезпечить фаховий розгляд усіх питань, які стосуються порядку ведення.

ПАВЕЛКО А.В. Підтримуємо?

(Шум у залі)

ПАВЕЛКО А.В. Так, шановні колеги! Я вважаю, що всі підкомітети, які були задіяні, погодились на це перейменування. Хто за дане рішення, прошу голосувати. Хто проти? Утримався?

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

ПАВЕЛКО А.В. Одноголосно.

МОЛОТОК І.Ф. Дякую за довіру.

ПАВЕЛКО А.В. Водночас прошу членів комітету визначитися щодо входження до складу підкомітету і подати до секретаріату комітету відповідні заяви.

Щодо всіх питань порядку денного  рішення комітету прийнято. Дякую всім за участь. До побачення.