СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань бюджету

 

 

 

5 квітня 2017 року

 

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Зареєструвалося у нас сьогодні 18 чоловік. На засіданні присутні більше половини від складу членів комітету. Кворум є. Засідання оголошую відкритим. Прошу Секретаря комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснити підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання. Проект порядку денного у вас є.

 

ІЗ ЗАЛУ. Анатолій Сергійович має доповнення.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Прошу, Анатолію Сергійовичу.

 

МАТВІЄНКО А.С. У мене не доповнення. У мене запитання до секретаріату. Ми по п'ятому питанню порядку денного хотіли б і пропонували, група депутатів, запросити "Ощадбанк".

 

ІЗ ЗАЛУ. Запрошували.

 

МАТВІЄНКО А.С. Але тут немає в переліку.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це тому що це питання додатково включене…

 

МАТВІЄНКО А.С. Тобто вони будуть?

 

(Шум у залі)

 

МАТВІЄНКО А.С. Друзі, я не заперечую. Чи буде "Ощадбанк"?

 

ІЗ ЗАЛУ. Є, "Ощадбанк" є.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую. Все, тоді в мене питання вичерпане.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Прошу, Олександр Володимирович Горбунов.

 

ГОРБУНОВ О.В. Шановні колеги! На підкомітеті, який проходив учора і сьогодні, було розглянуто розпорядження уряду номер 187 – про розподіл коштів за бюджетною програмою Міністерства внутрішніх справ щодо будівництва (придбання житла) для військовослужбовців Національної гвардії. Я прошу  це питання включити до розгляду сьогоднішнього комітету.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги! На думку секретаріату, матеріали ще не готові до розгляду на комітеті, тому є з цього приводу різні думки.

 

ІЗ ЗАЛУ. Це вже в "Різному".

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Добре. Давайте перенесемо на "Різне".  Голосувати не будемо зараз з цього приводу.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ні, а може поставимо на голосування це питання в порядок денний?

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Його ставити доречно було б, якби у них були готові матеріали, були б роздані.

 

ІЗ ЗАЛУ. Так дати доручення, щоб підготували.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Даю доручення. Шановний Андрію Вікторовичу, прошу вас, по можливості, підготувати матеріали.

Я пропоную пропозицію Олександра Горбунова поставити на голосування. Хто за те, щоб включити в порядок денний? Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Так, рішення прийнято.

Якщо інших пропозицій до порядку денного немає, переходимо до розгляду питань.

По першому питанню доповідає Шкварилюк Володимир Васильович.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Шановні колеги! Вашій увазі пропонується опрацьованих 68 законопроектів, з них 40 – які мають вплив на показники бюджету, а 28 – які не мають впливу на показники бюджету. Дані законопроекти були опрацьовані. Зауважень не було. Якщо у членів комітету немає зауважень, то прошу підтримати. Дякую.

 

ІЗ ЗАЛУ. Василю Васильовичу, голосуємо.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Хто за? Проти? Утрималися?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно. Це за ті, які не мають впливу на показники бюджету.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Зрозуміло.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. А тепер за ті, що мають.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Хто за другий список, які мають вплив? Хто за? Проти? Утрималися?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно. Рішення прийнято.

 

ІЗ ЗАЛУ. Більшістю голосів. Утримався.

 

(Шум у залі)

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Переходимо до розгляду другого питання: про погодження розподілу субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій між місцевими бюджетами (розпорядження уряду номер 70-р). Доповідає заступник міністра фінансів…

 

ІЗ ЗАЛУ. Директор департаменту.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Директор департаменту Кузькін Євген Юрійович.

 

КУЗЬКІН Є.Ю. Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься розпорядження 70-р о выделении 181 миллиона по нескольким областям: Винницкой, Ивано-Франковской, Киевской, Львовской, Черновицкой области на ряд объектов на общую сумму 181 миллион. Распоряжение подготовлено на основании доручень Кабинета Министров по результатам поездки Премьер-министра. Прошу поддержать. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую, Євгене Юрійовичу.

Які питання у членів комітету? Прошу, Андрію Леонідовичу.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Мы уже обращали внимание представителей Кабинета Министров на распределение вопросов, связанных с фондом социально-экономического развития. Значит, Премьер-министр опять делает "веселую" историю. Он поехал куда-то, после этого появляется какая-то сумма, которую он там кому-то пообещал от имени кого-то. Я хочу понять, он от имени кого это обещает? Для меня вопрос там не понятен.

Теперь, даже если это так, уважаемые коллеги, мы все мажоритарщики, посмотрите, что у нас происходит. Будівництво хірургічного корпусу, перша черга. Им хочется, начальникам, перерезать ленточки. Давайте им ленточек купим на 40 миллионов, всем в уряде, и раздадим. И пусть режут с ножницами. Ну что не понятно, что у нас "коечный" фонд с точки зрения больниц больше, чем надо? И вопрос не в том, что они достроят очередную чергу, а вопрос в том, во-первых, что нет врачей, которые способны делать правильные операции, и нет врачей, способных работать на том оборудовании.

Следующий вопрос – оборудование для перинатальных центров. Есть простая история: зайти там, завести Премьер-министра в ПАГ. Прошлого злочинного Премьер-министра Николая Яновича Азарова я как-то затащил в ПАГ, на него чуть козырек там не упал при входе. Начала штукатурка сыпаться – дали чуть-чуть денег.

 

ІЗ ЗАЛУ. Плохо, что чуть-чуть.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Ну, знаете, не всегда мы ко всему готовы.

Если поедет Владимир Борисович…

 

ІЗ ЗАЛУ. То упадет.

 

ДЕРКАЧ А.Л. … то мы покажем во всей красе, что такое ПАГ. Но вопрос в чем заключается? Просто я обращаю внимание членов комитета на работу членов комиссии, в которую мы входим через промежуток времени по формированию фонда социально-экономического развития, и в том числе фонда ДФРР, когда капитальные "бабки" зарываются.

Вон на нашей территории Чмырь строил дурдом. Сколько дурдом стоил? 150 миллионов на дурдом? Потом покупали оборудование в дурдом. Сверху написано "Сименс", открываешь, а там Китай. Два уголовных дела. Три раза уже продали. Не работает.

 

ІЗ ЗАЛУ. Керівник фірми в розшуку…

 

ДЕРКАЧ А.Л. Там уже вопрос. Олег, вопрос в чем? Мы очередной строим дурдом, только теперь этот дурдом будет в Виннице, а следующий дурдом будет еще где-то. Если у нас есть договоренность с Кабинетом Министров на тему того, что они будут адекватно воспринимать ситуацию по следующим постановлениям, тогда за это постановление надо голосовать.

Особенно нравится еще один вопрос – реконструкция комплекса споруд Собора Святого Юры во Львове. Я как православный, безусловно, за это проголосую. Спасибо.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую, Андрію Леонідовичу. Прошу, Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Зрозуміло, що хотілось би, щоб були включені всі пропозиції, включаючи мажоритарників. І якщо б можна було, я би проінформував, що в мене особисто була розмова з урядом, а користуючись присутністю, наша позиція є такою, щоб ми найближчим часом все-таки розглянули соцеконом і внесли пропозиції. Уряд дав відповідь на запит багатьох членів нашого комітету, що це буде зроблено якнайшвидше. Тому ми дуже просимо передати нашу позицію.

Стосовно запропонованих речей я хочу сказати, що тут немає популізму, я не бачу, оскільки ви бачите, що мова йде про медицину. Це той окоп, з якого ми не маємо права дозволити себе вибити. І дійсно, я говорю і по Вінниці знаю, і по Івано-Франківську, здали лікарню - обладнання немає. Тому, очевидно, цей пріоритет, який стоїть у нас на цей рік - це освіта і медицина, мали б підтримати. Тому я пропоную під те, що уряд запевняє, що соцеконом вони внесуть на розгляд і запропонують найближчим часом, підтримати цей проект, який запропонував уряд. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Я пропоную надати слово голові підкомітету Куліченку Івану Івановичу.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги, мабуть, це розпорядження - двічі ми його мали один раз включити в комітет, інший раз виключили. Голова комітету зустрічався з головою уряду. Є порозуміння, коли ми отримаємо другий етап розподілу. Тому пропонується підтримати таке рішення комітету: погодити розподіл субвенції місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій в сумі 181 мільйон гривень згідно з розпорядження уряду від 7 лютого 2017 року № 70-р. Прошу підтримати.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Прошу, Рудик.

 

РУДИК С.Я. Товариство! Я хотів би ще нагадати, що ми недавно прийняли в парламенті законопроект, який суттєво міняє можливості уряду в одноосібному прийнятті рішень по розподілу соцеконому. Відтепер має бути створена комісія, за участю 50 відсотків цієї комісії – це народні депутати, члени бюджетного комітету. З дня на день ми чекаємо підпису цього законопроекту Президентом. Після чого таких варіантів, які роблять розподіл коштів, які так чекають наші регіони, наші округи, без контролю з боку народних депутатів, я сподіваюсь, неможливо.

В даній ситуації, ми вчора з колегою Костянтином Іщейкіним спілкувались з Прем’єр-міністром України, він теж нас запевнив, що інші області будуть найближчим часом враховані в соцекономі. Нам хочеться світло вірити в цю перспективу, тому що ми розуміємо, що ми не можемо затримувати більше, тим більше, там є чернівецький перинатальний центр. Я хоча і обраний в Черкаській області, але для мене це теж болить.

Але я би хотів сказати, що ми зі свого боку вважаємо, що за діями уряду треба не тільки словом, а й ділом слідкувати, тому що отримувати соцеконом в регіонах в жовтні місяці, а потім летіти і пробувати проводити тендерні процедури по заміні вікон, котлів і багато інших об'єктів – ну нереалістично. Я просив би колег підтримати це рішення, але в майбутньому зважувати на те, що ми живемо в умовах парламентсько-президентської республіки, а не урядово-президентсько-парламентської. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Олександр Горбунов.

 

ГОРБУНОВ О.В. Звернення до Мінфіну. Якщо ви знаєте, в законопроекті 6143 членами бюджетного комітету була подана пропозиція щодо створення комісії до розгляду пропозицій депутатів, інших пропозицій, я вважаю, для справедливого розподілу і вирішення питання щодо розподілу коштів соцекономрозвитку. Яка думка Мінфіну з цього приводу? Тому що пропозицій багато, але, на наш погляд, до них треба ставитись більш ретельно, а не так от – похапцем, не маючи ні проектів, ні розуміння, навіщо це відбувається. Дякую.

 

КУЗЬКІН Є.Ю. Мы ждем подписания закона Президентом. И сразу вместе с комитетом создаем комиссию – численность и кто будет туда входить, 50 на 50, по вашему предложению и по закону.

 

ГОРБУНОВ О.В. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Всі висловилися? Я з вашого дозволу дозволю собі дві коротенькі тези. По-перше, я теж впевнений і підтримую вашу позицію щодо вимоги до уряду, що ця постанова, яку ми погоджуємо, і є частинкою або першим кроком в подальшому розподілі коштів субвенції на соцекономрозвиток.

І стосовно одного рядка, який має відношення до Чернівецької області, то я все ж таки, користуючись можливістю і нагодою, прошу підтримати вас, бо це частинка програми, можливо, державної, яка колись була недороблена. І тому цей перинатальний центр, він потребує введення в експлуатацію, бо він є дуже актуальним для охорони нашого материнства і дитинства.

 

ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Прошу підтримати. Хто за? Проти? Утримались?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Щось Медуниця довго тримав руку. Уточніть, будь ласка.

 

ІЗ ЗАЛУ. Він завжди тримає довго.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.

Шановні колеги! Переходимо до розгляду третього питання - про погодження Переліку об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування у Чернівецькій області, що здійснюються в рамках експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу (згідно з відповідним листом Чернівецької облдержадміністрації).

Доповідає начальник Служби автомобільних доріг Чернівецької області Гах Ігор В'ячеславович. Прошу, Ігорю В'ячеславовичу.

 

ГАХ І.В. Доброго дня, шановні панове депутати, шановні присутні. Начальник Служби автомобільних доріг Чернівецької області представив на погодження перелік об'єктів ремонту ділянок автомобільних доріг за кошти перевиконання на митниці. Перелік налічує 15 об'єктів на загальну суму 289 мільйонів 554 тисячі. Перелік складений під кошти (залишок коштів), не використаних в 2016 році, які перейшли на 2017 рік, і планується реалізувати в цьому році. Об'єкти, наведені в переліку, в основному, всі об'єкти – це найбільш болючі й проблемні ділянки доріг державного значення, в першу чергу міжнародного, національного, регіонального і територіального значення. Також є об'єкти, які з 2008 року, на жаль, із-за відсутності фінансування не добудовувались.

По всіх об'єктах на сьогоднішній день виготовлена проектно-кошторисна документація, є договори перехідні, де вже можна почати роботу, по всіх об'єктах вже проводять тендерні процедури. По шести з об'єктів будуть заключені договори і розпочаті роботи в квітні-травні цього року, можуть бути розпочаті роботи в квітні-травні цього року, по чотирьох об'єктах - в червні  поточного року.

А стосовно питань, якщо будуть питання, далі.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Дякуємо, дякуємо, пане Ігорю. Присідайте.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В.  Дякую, пане Ігорю.

Давайте послухаємо голову підкомітету Богдана Васильовича Дубневича, потім обміняємося думками.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Шановні колеги, ми розглядали це питання. Два рази вже тут начальник служби у нас на бюджетному комітеті. Він нам подав всю інформацію по їхніх виконаннях минулого року, які побажання цього року. Зауважень ніяких немає, тим більше, вони ділять поки кошти, які у них були по 2016 року. Тому рішення підкомітету – прийняти.

 

ІЗ ЗАЛУ. Погодити.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Так, підтримати, погодити їхній перелік доріг по Чернівецькій області. Дякую і прошу підтримати.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Прошу, Анатолій Сергійович Матвієнко.

 

МАТВІЄНКО А.С. У мене запитання, Богдане Васильовичу, напевно, до вас. Це все тендери проведені вже?

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Це залишки минулого року.

 

МАТВІЄНКО А.С. А вони перехідні, ці кошти? 

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Так, ці кошти є перехідні з року в рік.

 

МАТВІЄНКО А.С. І так буде завжди?

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Так, так буде завжди.

 

МАТВІЄНКО А.С. Тобто ми 2017 рік ще не розглядаємо?

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Не розглядаємо. По Чернівецькій області ще не розглядаємо.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ні, не по Чернівецькій, а по інших.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. По Одеській області ми розглянули, прийняли, і перелік доріг вже затвердили.

 

МАТВІЄНКО А.С. А який у нас порядок по інших областях?

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Такий самий: кожна область подає на розгляд, ми це розглядаємо, чи повернути, чи як.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ну, ми готові оперативно розглядати?

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Так, однозначно.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Олександр Шевченко.

Пане Ігорю, члени комітету мають до вас питання.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Шановний пане Гах, Шевченко Олександр, Івано-Франківськ, депутат Верховної Ради (ну просто так, для знайомства, ми раніше не бачились).

Я хотів уточнити: оці кошти, вони перехідні з того року, мені це відомо, але скажіть, будь ласка, це дійсно ці кошти вже сьогодні направляються на проведення тендерів чи це ще перспективні тендери? Скажіть, так чи ні.

 

ГАХ І.В. Ні, ці тендери проводяться.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Тобто ще не проведені, це перспективні.

 

ГАХ І.В. Ні, значить, Олександре Леонідовичу, є два об'єкти, по яких ми можемо вже працювати по перехідних договорах, є шість процедур закінчення і заключення договорів, по яких планується завершити в квітні-травні місяці, можемо по термінах процедур заключати угоди і приступати до роботи, і по чотирьох - у червні, тобто в стадії завершення.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. І враховуючи все-таки, що ми за ці два роки багато на бюджетному комітеті наслухались різноманітних будівельників доріг, і добрих, і поганих, то хотів би просто уточнити у вас, чи ви займаєтесь все-таки на кожній дорозі, хоча би стратегічного значення, підсиленням основи дороги і яким методом? Чи все робиться просто тяп-ляп: зрізається асфальт і кладеться новий?

 

ГАХ І.В. Значить, ми, безумовно, враховуємо існуючий стан покриття та стан існуючої дороги і проектні рішення проектних організацій приймаються виключно, виходячи з наявної ситуації. Безумовно, ми використовуємо технології підсилення дорожнього одягу шляхом влаштування холодного ресайклінгу. З досвіду минулого року ми в цьому році вжили додаткові заходи, які в тому числі передбачені і цим переліком, і тим, що буде на 2017 рік, зі збільшення обсягу цих робіт.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ігор Молоток.

 

МОЛОТОК І.Ф. Ігорю В'ячеславовичу, ми з вами спілкувались на підкомітеті і в мене питання, в принципі, для усіх областей. Я розумію, що ці кошти перехідні, але хотілось, щоб ви планували свою роботу таким чином, щоб використати ці кошти в цей рік, бо якщо ці кошти будуть перехідні, ми будемо розуміти, що ви не на своєму місці. Тобто ви не зможете планувати, не зможете використовувати дійсно ті кошти, які потребує ця область.

 

ГАХ І.В. Зрозуміло. Були враховані всі обставини - і об’єктивні, і суб'єктивні - неосвоєння коштів і в цьому році, я думаю, що цього не буде.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка, Рудик.

 

РУДИК С.Я. Я в минулому році восени, проїжджаючи з Чернівців в напрямку Великого Кучурова, з радістю побачив, що фірма "ПБС" робить асфальт, а потім він десь зупинився. Які плани у Чернівецької обласної служби автомобільних доріг, на якому відрізку закінчиться ця дорога: доведеться до Кучурова, на роздоріжжі піде на Заставну, на Юрківці чи зупиниться? Дякую.

 

ГАХ І.В. Дійсно, планами державного бюджету в минулому році Т 2602 Чернівці-Заставна - було передбачено 28, якщо я правильно пам’ятаю, мільйонів гривень з 60 необхідних і було фірмою "ПБС" зроблено половину наміченого, скажімо, обсягу робіт. Залишок на сьогоднішній день складає близько 40 мільйонів. Я думаю, що при формуванні плану на 2017 рік я буду пропонувати голові державної адміністрації затвердити перелік з цією дорогою, бо в державному бюджеті вона не врахована.

 

РУДИК С.Я. А можна попросити вас розглянути, щоб відрізок з Кучурова ще пішов далі до Юрківців? Там дороги немає, ви ж знаєте.

 

ГАХ І.В. Ми в плані на 2017 рік дуже велику увагу приділяємо вже і дорогам місцевого значення, які були багато років поза увагою, в тому числі і по Заставнинському району, і саме ця дорога там є. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ігорю В'ячеславовичу, от уявляєте собі, який інтерес у членів комітету до доріг Чернівецької області, уявляєте собі. А я, користуючись нагодою, прошу вас уточнити: у вас 21 кілометр майже передбачений на дорогу Чернівці-Житомир чи Житомир-Чернівці, а між якими це населеними пунктами "сплошна" дорога буде зроблена?

 

ГАХ І.В. По цій дорозі планування наступне. Там є кошти і державного бюджету, і кошти митного, які ми плануємо використати, точніше, направити на ремонт цієї дороги. Мова йде про в'їзд в область з боку Хмельницької області – с.Атаки, Хотин, далі до повороту на Сокиряни і Новодністровськ, там порядку 12 кілометрів. Населені пункти…

 

ІЗ ЗАЛУ. Зрозуміло. Голосуємо?

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Так. Дякуємо вам за змістовні відповіді. Хто за те, щоб погодити? Пропонується підтримати пропозицію підкомітету, яка вам роздана, а саме: погодити перелік відповідних об'єктів у Чернівецькій області, що здійснюються в рамках експерименту, поданий листом Чернівецької облдержадміністрації від 13 лютого 2017 року з дотриманням вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів спеціального фонду бюджету.

Голосуємо. Хто за? Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно. Рішення прийнято.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.

Переходимо до розгляду четвертого питання – про погодження Переліку об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування в Одеській області, що здійснюються в рамках  експерименту відповідно до пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України (згідно з відповідним листом Одеської облдержадміністрації).

Доповідає тимчасово виконуючий обов'язки першого заступника Голови Одеської облдержадміністрації Зінченко Марина Анатоліївна.

Прошу, Марино Анатоліївно.

 

ЗІНЧЕНКО М.А. Одеська обласна адміністрація спільно зі Службою автомобільних доріг в Одеській області надає вам до розгляду і погодження перелік автомобільних доріг, які плануються відремонтувати в рамках експерименту з фінансового забезпечення, який прийнято в Бюджетному кодексі, за рахунок перевиконання митних платежів.

Хочу зауважити, що на ваш розгляд надано перелік не тільки по залишку з минулого року, а в цілому Одеською обласною державною адміністрацією прораховано обсяг, який ми плануємо отримати від перевиконання митних платежів, в обсязі 1 мільярд 400 гривень. Те, що обсяг реальний, підтверджує той факт, що за підсумками першого кварталу ми маємо перевиконання 50 відсотків, які надійдуть до обласного бюджету в обсязі 580 мільйонів гривень. Тому ми вже виправляємо помилки минулого року і плануємо вже сьогодні, після вашого погодження, розпочати в деякому разі і тендерні процедури або роботи по перехідних об'єктах вже в той сезон, який передбачає 6 місяців для будівельних робіт.

Дякую. Якщо будуть конкретні питання по об'єктах, я із задоволенням передам слово начальнику Служби автомобільних доріг Вариводі Олегу Миколайовичу.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Богдане Васильовичу, я пропоную заслухати думку підкомітету і потім обмінятись думками, якщо будуть питання.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я хочу вам, шановні колеги, сказати, що пані Марина, ми її пам'ятаємо по Одесі, де нас зустрічали і гарно приймали. Ми вас щиро вітаємо у нас на комітеті.

 

ЗІНЧЕНКО М.А. Дякую, Богдане Васильовичу.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Вибачте, сьогодні шумно, бо це, знаєте, весна прийшла – і така сума. Ми вам по-доброму заздримо і так, як я вам казав на підкомітеті, дай Бог, щоб ви використали ті гроші і ще цього року таку ж саму суму ще раз. Хай на Одещині будуть дороги, бо ми її пам'ятаємо з доброї сторони, а рішення підкомітету – погодити їхню пропозицію.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Медуниця Олег В'ячеславович.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Шановний Василь Васильович, шановні колеги! Я, безумовно, підтримаю це рішення. Єдине, що я хотів би наголосити на тому, що, виділяючи гроші в порядку експерименту на наші дороги загального користування, ми забули про ті дороги, які реально дороги загального користування, але належать громадам. Це про транзитні дороги, про об'їзні дороги, які, на жаль, зараз відповідно до законодавства не можна використовувати ці гроші на їх ремонт.

 

ІЗ ЗАЛУ. Чому?

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Завтра в парламенті буде зареєстрований… Ну, як приклад, дивіться, той самий Дніпропетровськ, через який ідуть транзитні дороги, Дніпро, вибачте. Той самий Глухів, так? Центр міста…

 

ДЕРКАЧ А.Л. Мы будем выращивать коноплю и у нас все будет хорошо.

 

МЕДУНИЦЯ О.В. Історичний музей з коноплею, Національний парк природний, і транзитна дорога йде через місто, і все, і транзитний транспорт.

Тому я хотів би, щоб ви приєдналися до ініціативи, підписали зміни до Бюджетного кодексу, щоб ці гроші можна було спрямовувати, в тому числі на дороги і комунальні, щоб ми цю зміну, інновацію, на наступному комітеті розглянули і винесли в сесійний зал.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Пане Олег, це ви говорите за митні кошти? Так?

 

МЕДУНИЦЯ О.В. За митні, за митні.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ще питання є у кого? Анатолій Матвієнко? Скажіть, будь ласка, а от ми були в Одесі і нам показували таку дуже класну дорогу, яка об'їзною є в напрямку Миколаєва. Тут передбачено частково її?

 

ЗІНЧЕНКО М.А. Я скажу, це була Хаджибейська дамба, така проблемна. Тоді ми з вами прийшли до того, що вона ні у кого на балансі. В минулому році Одеська міська рада взяла її на баланс, фінансується з міського бюджету, в тому числі за рахунок співфінансування з обласного було виділено 45 мільйонів гривень, які використані в повному обсязі. В цьому році цей об'єкт буде зданий в експлуатацію.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ага, зрозуміло. От бачите, яка користь є бюджетного комітету, який привертає увагу навіть місцевої влади до тих доріг, які потребують ремонту.

Олександр Шевченко.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Скажіть, будь ласка, по одеській службі. Яка береться при виконанні середньо-поточного або капітального ремонту гарантія на дороги? І наскільки ці гарантії будуть потім реалізовані? Чи ті фірми, які виконують, достатньо серйозні, і чи вводиться вже якась світова система з перфоменс-бондами, з тим, щоб потім десь ту фірму знайти?

 

ВАРИВОДА О.М. Дякую за запитання.

Начальник служби автомобільних доріг в Одеській області Олег Варивода.

Що стосується поточного й середнього ремонту, заміни основи, що у нас відбувається на Одеса - Рені, то там 10-річниий строк гарантії. Що стосується того, наскільки фірма буде відповідати чи не відповідати по цій гарантії, то можу зауважити, що це дуже комплексне питання. Безумовно, в договорах прописана ця гарантія, прописана відповідальність. І, як правило, на великі проекти у нас заходять фірми з великим досвідом, це "Автомагістраль "Південь", "Ростдорстрой". Тобто фірми, які працюють в цілому по всій Україні і мають репутацію і на неї зважають.

Що стосується того,  будуть чи не будуть  вони відповідати, то тут одне питання. Побудувати дорогу – добре, але потім її потрібно належним чином експлуатувати і здійснювати габаритний ваговий контроль. На жаль, у нас кошти на експлуатацію доріг упродовж багатьох десятиріч, я б сказав так, виділяються не в достатній кількості. Тому це повинно вирішуватися. Я думаю, що з Дорожнім фондом, дякую, до речі, всім народним депутатам за те, що проголосували і у нас з 2018 року запрацює Дорожній фонд, тобто ми будемо отримувати стовідсоткові кошти на утримання, на експлуатацію доріг. Я думаю, що питання з ГВК вирішиться найближчим часом, і тоді в нас уже підрядники не будуть казати, що "ви не належним чином експлуатуєте дорогу, або у вас важковики їздять, тому ми не будемо відповідати по гарантії", тому що, розумієте, це вже судові суперечки. І тут кожна сторона буде доводити свою правоту чи неправоту.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Щодо вагового контролю, це правильно, треба не просто якісь ваги робити десь збоку і заганяти машини і таким чином "убивати" трафік, а нам треба ж автоматизувати, про що я вже неодноразово говорив, цей процес, і фактично зараз інтегрувати в нове дорожнє покриття ваги, які будуть автоматично подавати через камери відповідний сигнал і відповідно знімати штраф або конфісковувати ті автомобілі.

Тому я пропоную депутатам Верховної Ради, щоб ми спільно написали такий закон швиденько і щоб була жорстка санкція за фактично вбивання наших доріг. І також ми багато говоримо, але нічого для цього не робимо, що коли людина будує дорогу і дає десятилітню гарантію, то вона повинна бути, згідно того договору, мати право і зобов'язання, як її експлуатувати. Тому що, відверто кажучи, от сьогодні я знаю декілька доріг, які будували різні фірми, де явно неправильно експлуатується. Єдиний факт фіксації вже ставить під сумнів всю гарантію. Тому ми або по-господарськи відносимося, або ні. І тому давайте ми  спільними зусиллями з керівництвом служб, з керівництвом відповідного профільного комітету транспортного швидко розробимо цей закон і нарешті поставимо ту крапку, щоб вибити оті всі відповідні фірми-одноденки з тієї дорожньої сфери. Ну немає в Австрії 5 тисяч фірм, там є 5 фірм, які  обслуговують ті всі дороги. Дякую.

 

ВАРИВОДА О.М. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Олеже Миколайовичу, я вам допоможу зараз разом із Кубальською-Колтунович Світланою Сергіївною відповісти на питання Олександра Леонідовича, бо питання контролю постійно є в центрі уваги членів бюджетного комітету, де б ми в Україні не були. Тому я прошу, Світлано Сергіївно, якщо є у вас що додати до питання контролю, яке поставив Шевченко, то прошу вас до слова. Бо в Міністерстві інфраструктури нам би хотілося не тільки депутатської ініціативи, а й урядової ініціативи, в першу чергу щодо якості і контролю доріг в Україні.

 

КУБАЛЬСЬКА-КОЛТУНОВИЧ С.С. Доброго дня. Вибачте, я не готувалася, але так наразі розповім у двох словах про те, що в нас є зараз, які роботи проводяться по габаритному ваговому контролю. В принципі, закупівлею ГВК зараз наразі займається Укртрансбезпека. Разом з тим, ми отримали можливість щодо, вибачте за тавтологію, отримання коштів від європейських організацій на закупівлю ще 15 постів для зважування в русі.

 

 

І таким чином на сьогоднішній день, от вчора в нас було засідання з представниками транспортного комітету в рамках роботи по безпеці дорожнього руху з приводу закупівлі 15 рамок, після яких будуть ставити 15 постів або ж розміщати, тобто поки що планують таким чином, щоб їх розміщати в тих місцях, де наразі вже є пости Укртрансбезпеки. Це так коротко.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Чого використовується такий старий метод? Чому не можна інтегрувати в нову дорогу зразу фактично систему зважування онлайн? Чому робиться далі те саме, щоб зупиняти транспорт і так далі. Це ж, відверто кажучи, попереднє століття.

 

КУБАЛЬСЬКА-КОЛТУНОВИЧ С.С. Так, я розумію, в чому питання. Ми також це питання піднімали вчора, у нас була дуже велика група з цього питання, приїжджали представники Міністерства внутрішніх справ, інших міністерств і відомств. Справа в тому, що на сьогоднішній день необхідно підготувати великий пакет законодавчих змін для того, щоб зважування, про яке ви казали, інтегроване, тобто автоматичне, щоб воно мало, скажемо так, законодавчу можливість використовувати для накладання штрафних санкцій.

На сьогоднішній день це в нас і Закон про автомобільний транспорт, і Закон про дорожній рух та багато інших документів для того, щоб можна було після того вже робити на якомусь із підзаконних актів.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Я думаю, якщо ви внесете такий закон в простій формі, він буде підтриманий конституційною більшістю. Я хочу запитати, а є вже пропозиції конкретно по організації, яка це все може зробити?

 

КУБАЛЬСЬКА-КОЛТУНОВИЧ С.С. Вчора лише тільки нам запропонували проект Закону про фотофіксацію.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Ні, я до того веду, що я десь рік тому говорив профільному міністерству про те, що у мене є пропозиції від англійських, німецьких, американських фірм, які це можуть зробити на раз-два. І ми це окупимо за рік. Тому, знаєте, якщо не звертатись по цьому питанню і не реагувати, то так і буде. Так як сидить одна поважна особа, яка контролює відповідні декларації, і говорить про 100 мільйонів, тут Дубілет каже, що давай зроблю за два, потім сказав – за два на волонтерських умовах. Тобто використовуйте те, що вже хтось має досвід і вивчив це питання, тому що ми так ніколи не дійдемо.

А що стосується депутатського голосування, переконаний, що за це депутати проголосують. Просто не робіть складні закони, робіть прості і вони щоб швидко проходили. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Андрій Леонідович, будь ласка.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Мы увидели, какое министерство замечательное. А вот деньги европейские, которые выделяются на дороги, через нас проходили в прошлом году деньги, касающиеся Львовской области, по-моему, была история с Закарпатьем. Непонятная история, почему румыны не финансируют и не работает Черновицкая администрация по системе "Еврорегионы", не получают этих средств. Но есть деньги, которые два или три года лежат. И собственно говоря, "Автодор", я так понимаю, не может поделить коррупционную составляющую и провести тендер на ремонт Кипти-Киев, части. У нас был разговор с губернатором Черниговской области. Они свою часть от Киптей проводят и как-то делают по какой-то логике.

Что касается здесь. Лежат деньги, это большие деньги, сотни миллионов. Этот тендер провести не могут. Вы что-то знаете на эту тему, как вообще министерство контролирует процесс работы с европейскими банками, с европейскими организациями?

 

КУБАЛЬСЬКА-КОЛТУНОВИЧ С.С. У нас тут є представник "Автодору". Якщо ваша ласка, я думаю, що він відповість на запитання.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Что у нас происходит?

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги…

 

ДЕРКАЧ А.Л. Одну минуту, я просто по Чернигову. Он ответит и голосуем.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Сергій Юрійович Цепелєв.

 

ЦЕПЕЛЄВ С.Ю. Добрий день. Так, дійсно, в нас за кошти МФО передбачалось здійснити капітальний ремонт автомобільної дороги Київ - Чернігів - Нові Яриловичі на ділянці від Києва до повороту на Кіпті. Однак ті учасники, які подали заявку на тендер виконання цих робіт, були пропозиції Європейського банку відхилити їх. Тому зараз наразі по-новому оформлюється процедура закупівлі на визначення виконавця робіт.

 

ДЕРКАЧ А.Л. Это о чем говорит? Работа "Автодора", в этом случае должно работать министерство. Выйти и сказать: дорогие товарищи еврооптимисты, евроинтеграторы, раз взяли страну во внешнее управление, так вы же дорог не строите. (Мікрофон не ввімкнено)

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякуємо. Слушна пропозиція у Андрія Леонідовича. Я сподіваюсь, що ми тоді її в робочому порядку через секретаріат комітету оформимо.

Дубіль Валерій Олександрович.

 

ДУБІЛЬ В.О. Сергію Юрійовичу, я, користуючись нагодою, хочу запитати за дорогу, яка іде по Одеській трасі, від КП і до Глевахи, Біла Церква. Вона робиться багато-багато років. Вона робилась декілька років тому, її вже потрібно переробляти. Зараз робиться нова, робиться кусками. Яка взагалі компанія там робить, ще на неї якісь гарантії?

Вона поховала дуже багато життів і скільки там аварій. От потрібно зробити депутатський запит, скільки поховано там життів і скільки там аварій і кожного дня скільки стоїть машин, ремонтується. От я хотів би знати. Можна відповісти на це питання?

 

ЦЕПЕЛЄВ С.Ю. Добре питання, дякую. Це також проект, який реалізується в рамках програми "Підходи до міста Києва", виконавець робіт будівельна компанія "Альтком". На сьогоднішній день, це мається на увазі від Віти Поштової до Білої Церкви, цей проект повинен був бути закінчений декілька років тому, однак на сьогодні здійснюються відповідні переговори з представником, який найнятий компанією "Альтком", щодо невжиття до них штрафних санкцій через невиконання відповідних договірних обов’язків, і зараз ведуться такі переговори.

Об’єкт незакінчений. Ті ділянки, де влаштований асфальтобетон, то влаштований вирівнюючий шар асфальтобетону, після цього ще буде виконуватись облаштування верхнього шару асфальтобетону.

 

ДУБІЛЬ В.О. Від поста до Віти Поштової дорогу вже потрібно переробляти.

 

ЦЕПЕЛЄВ С.Ю. То вирівнюючий шар.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, я пропоную завершити обговорення по цьому питанню. Я вибачаюсь, що так сталось, що це вперше в історії комітету в зв’язку з прийнятим нами законом розглядається питання про погодження і по Чернівцях, і по Одеській. Це перші області, які ми погоджуємо сьогодні на комітеті. Тому, можливо, у колег і є дуже багато запитань, до, скажемо так, представників Міністерства інфраструктури, і, все ж таки, я повертаюсь до питання попереднього…

 

ІЗ ЗАЛУ. Ні, ні, голосування.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Я розумію. Я би хотів, щоб, все ж таки, Міністерство інфраструктури в цьому питанні контролю і експлуатації якісної наших доріг, все ж таки, ініціювало ці зміни в законодавстві, щоб, скажімо, скоріше ми прийшли до того рівня контролю експлуатації, як в усьому світі. Дякуємо вам.

Чи є зауваження у Мінфіну? Мінфін?

 

ІЗ ЗАЛУ. Не погоджує ці речі. Це попри них іде.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ну, зауважень нема?

 

БУЦА Ю.Б. Нема.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Немає.

Пропонується підтримати озвучену головою підкомітету Дубневичем Богданом Васильовичем пропозицію погодити перелік відповідних об'єктів в Одеській області, що здійснюється в рамках експерименту, поданий листом Одеської облдержадміністрації від 3 квітня 2017 року з дотримання вимог Бюджетного кодексу щодо використання коштів Спеціального фонду бюджету. Голосуємо. Хто за? Проти? Утримався? Рішення прийнято. Дякую.

Переходимо до п'ятого питання: інформація щодо стану реалізації пунктів 10 та 17 "Прикінцевих положень" Закону про Державний бюджет на 2017 рік щодо здійснення правочину з державним боргом та підготовки відповідних змін до цього закону.

Для надання такої інформації запрошено представників Міністерства фінансів та Національного банку. Доповідає заступник міністра фінансів Буца Юрій Богданович.

 

БУЦА Ю.Б. Дякую.

Шановні народні депутати, шановні присутні! Відповідно до пункту 10 "Прикінцевих положень" Закону про Державний бюджет на 2017 рік Мінфіну дозволено за згодою Національного банку протягом 2017 року здійснити правочин з державним боргом шляхом обміну облігацій внутрішньодержавної позики, що є власністю Національного банку України на нові ОВДП на умовах, встановлених Кабміном.

Доцільність такого правочину пов'язана з наступним. На даний момент, на 31.03, у власності Нацбанку знаходиться ОВДП на 383 мільярди гривень. Ці ОВДП, така велика сума виникла в зв'язку з декількома факторами. Перше – це  постійна докапіталізація "Нафтогазу", поки не була проведена реформа в сфері тарифоутворення, також докапіталізація державних банків та фінансування Фонду гарантування вкладів.

З 2017 по 2020 рік понад 50 відсотків цих ОВДП мають бути погашені Міністерством фінансів, це тільки 36,4 мільярда гривень в 2017 році. Тому реструктуризація цих ОВДП, перш за все, зменшує ризик рефінансування цього державного боргу та спрощує платіжний графік для Міністерства фінансів.

Крім того, відповідно до пункту 17 "Прикінцевих положень" Закону про Державний бюджет в місячний строк з дня здійснення цього правочину Кабінет Міністрів зобов'язаний подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до державного бюджету в частині зменшення видатків на обслуговування державного боргу з урахуванням збільшення необхідності обслуговування державного боргу, який виник внаслідок націоналізації "Приватбанку" та збільшення видатків на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.

Стосовно видатків на обслуговування, які виникли внаслідок капіталізації системоутворюючого банку, ця сума на даний момент становить близько 10 мільярдів гривень додатково в цьому році, яка не була передбачена в бюджеті. За інформацією, яку ми отримали оперативно від Національного банку, ми провели з ними переговори стосовно умов цієї операції, наразі Національний банк здійснює погодження зі своїми аудиторами і з МВФ. Чому погодження з аудиторами? Тому що інструмент, який буде запропонований в обмін, він повинен оцінюватися по ринковій вартості, інакше ми ризикуємо зменшити суттєво доходи від Нацбанку до державного бюджету в наступних роках, якщо він буде неправильно, ну, не те що неправильно, не в повній сумі оцінений аудиторами.

Тому ми чекаємо на погодження зі сторони Національного банку та їхніх аудиторів, після цього, коли ми отримаємо фінальні умови і вони будуть підтримані Кабінетом Міністрів, ми готові готувати, розраховувати відповідну економію в бюджеті і подавати відповідний проект закону до парламенту. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.

Слово надається заступнику директора департаменту відкритих ринків Національного банку України Лановому Володимиру Володимировичу.

 

ЛАНОВИЙ В.В. Добрий день. Шановний головуючий! Члени комітету! Присутні! Ми підтверджуємо, що наразі проводяться зустрічі з зовнішнім аудитором стосовно умов здійснення правочину та моделей оцінки вартості ОВДП. Виходячи з нашої практики, цей процес узгодження з зовнішнім аудитором приблизно займає два-три місяці. Тобто після цього ми зможемо обговорювати умови здійснення цього правочину та його результати вже з МВФ. Тобто це досить-такий тривалий процес, який займає, за нашими розрахунками, не менше ніж два місяці. Два тижні тому ми почали зустрічі з зовнішнім аудитором.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Мікрофон не ввімкнено)

 

ЛАНОВИЙ В.В. Ну спочатку велися робочі зустрічі з Мінфіном щодо узгодження параметрів, розрахунки, вивчення досвіду. Зараз ми вже ближче, як би, до останнього етапу.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Не чути) …Нас до сих пор за эти проекты в прокуратуру Генеральную таскают. Какой "досвід"?

 

(Шум у залі)

 

ІЗ ЗАЛУ. Все-таки, Василю Васильовичу, можна запитання?

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Так, прошу, які ще питання у колег?

 

УНГУРЯН П.Я. Я вже не конкретно до Нацбанку. Я і до Мінфіну, і до Нацбанку. Все ж таки, який об'єм коштів в результаті репрофайлінгу може вивільнитися для поповнення дохідної частини державного бюджету? Яка конкретна цифра?

І друге питання. Чи це ця цифра може бути одним траншем в дохідну частину чи вона кількома траншами може бути направлена в дохідну частину державного бюджету? Дякую.

 

ЛАНОВИЙ В.В. Все буде залежати від конкретної дати, коли буде проведена операція. За нашими оцінками, це буде складати близько 35 мільярдів гривень. Як би операція передбачається, що буде в один день проводитись, відповідно ці кошти будуть вивільнені з передбачених для обслуговування державного боргу.

 

УНГУРЯН П.Я. Вибачте, будь ласка, звідки 35? Мова ішла на нарадах політичного керівництва уряду країни про 15. Звідки 35?

 

БУЦА Ю.Б. Якщо дозволите, можна я прокоментую? Дивіться, зараз на даний момент на обслуговування портфелю, який знаходиться в Нацбанку, на цей рік заплановано 47,2 мільярда. 11 мільярдів майже, 10,8, ми на даний момент станом на сьогодні вже заплатили в обслуговування.

Далі, дійсно, Національний банк правий, що залежить від дати проведення операції, тому що ця сума ще зменшується на так званий накоплений купонний дохід. Це купонний дохід, який рахується від початку року і не виплачений до дати проведення операції і включається в суму платежів, фактично воно теж мінусується з цієї цифри.

Ефективно, коли ми рахували з датою проведення операції 1 квітня, у нас виходила цифра порядку економії 24,5 мільярда гривень, яку ми мінусуємо на обсяг процентних платежів на цей рік, які виникли у зв’язку з націоналізацією "Приватбанку", це порядка 10,2 мільярда гривень, якщо я не помиляюсь. (Шум у залі)

У нас є два джерела, на що ми можемо потратити економію – це надлишкові видатки на обслуговування, які виникли, незаплановані були в бюджеті станом на голосування бюджету, ви знаєте, "Приватбанк" був націоналізований після і докапіталізація "Ощаду" і "Ексіму" була здійснена в більшій сумі після цього.

Другий напрямок використання – це дороги загального користування.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Мельник Сергій Іванович.

 

МЕЛЬНИК С.І. Я хотів би уточнити, все-таки ми пишемо – шляхом обміну облігацій внутрішньої державної позики, що є власністю НБУ, на нові облігації внутрішні на умовах, встановлених Кабінетом Міністрів. Мені цікаво все-таки почути умови, яка дохідність, які терміни, тобто що далі. Ми що, потім хочемо їх перепродати чи Нацбанк буде заробляти ще на цьому?

 

ЛАНОВИЙ В.В. Наразі передбачається, що нові облігації будуть з термінами обігу від 4 до 30 років з рівномірним погашенням щороку. Вони мають бути з прив’язкою до інфляції, що закріплює курс Національного банку та Кабінету Міністрів на інфляційне таргетування, що дозволить, як би, зменшити видатки по обслуговуванню цього боргу за рахунок зниження темпів інфляції при функціонуванні даного режиму. Процентна ставка має бути повністю залежна від інфляції.

 

МЕЛЬНИК С.І. А що далі буде?

 

ЛАНОВИЙ В.В. Далі Національний банк передбачає їх облік в портфелі доамортизованої вартості, тобто для утримання (???) грошових потоків по інструменту, не передбачає їх продати в найближчій перспективі.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Анатолій Матвієнко.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я хочу попросити вибачення, Володимире Володимировичу, у вас, бо в мене до вас запитання, а потім до Юрія Богдановича. Ви уповноважені що вирішувати на своїй посаді? І з чим ви сюди прийшли, з якими повноваженнями ви прийшли сюди? Чи ви тільки виконавець і прийшли розказувати, який портфель виконання ви виконуєте? Чи ви прийшли з якимось конкретним баченням і позицією Національного банку? Я з вашої доповіді нічого не розумію. Таке враження, що ви живете в іншій країні. Все, що ви розказуєте, це окрема держава. Україна для вас – це тимчасова зона перебування, з того, що я почув. Я не бачу ні настрою, ні політичної волі, ні розрахунку. Ви нас годуєте на четвертому місяці, що вам ще треба чотири місяці. З якими повноваженнями ви прийшли на засідання бюджетного комітету?

 

ІЗ ЗАЛУ. Він - начальник департаменту.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я хочу спитати, чи є в нього, чи немає позиції Національного банку, чи це його повноваження.

 

ЛАНОВИЙ В.В. Я наразі уповноважений доповісти на комітеті про стан справ. На жаль, відповідальна людина за узгодження умов правочину з держборгом перебуває у відрядженні за кордоном.

 

МАТВІЄНКО А.С. І нема заступників у вас там нікого, так? Дякую.

 

ЛАНОВИЙ В.В. Ну, я ось для доповіді лише.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Репліка без мікрофону)       

 

МАТВІЄНКО А.С. Подожди, это отношение к Верховному Совету, к комитету.

 

ІЗ ЗАЛУ. Ну так прислали его.

 

МАТВІЄНКО А.С. Нет, так это отношение Нацбанка. Я хочу, чтобы он понимал, куда он пришел и зачем его сюда прислали.

А можна ще до Мінфіну?

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Так, будь ласка, Анатолій Сергійович. І потім Унгурян.

 

МАТВІЄНКО А.С. Юрію Богдановичу, окрема держава у нас є - це Національний банк. А Мінфін - це теж окрема держава? Чи ви відповідальні за виконання бюджету як міністр фінансів? Скажіть, що вам заважає зробити швидше? Вже чотири місяці пройшло, сказали: до траншу ми не готові заявляти. Ну, вже транш нарешті нас спас. Що вам заважає? Чим вам допомогти? Літо на вулиці, завтра – осінь, ці гроші, як повітря, сьогодні потрібні. А нас годують ще чотирма місяцями. І ви так в'яленько, як і Національний банк, нам доповідаєте: ну, цей процес іде. Коли він прийде не відомо. Ну, таке враження, що ви також незалежні в цій державі. Чи ви залежні… Чим вам помогти? От що треба зробити, скажіть? Де конкретні вузькі місця цього горлишка? Як нам діяти в цій ситуації? Дайте нам хоч якийсь алгоритм розуміння.

 

БУЦА Ю.Б. Якщо дозволите.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Будь ласка.

 

БУЦА Ю.Б. Шановний Анатолію Сергійовичу, дякую за запитання. Насправді, для Мінфіну це принципове питання не тільки з точки зору доріг, але з точки зору обслуговування державного боргу в принципі. Тому ми дуже зацікавлені в тому, щоб ця операція була зроблена як можна швидше. Банально, як я пояснив, ми кожного тижня платимо. Наступного тижня у нас 3 мільярди процентних платежів в сторону Національного банку. Тобто з кожним днем ми все менше маємо запас з точки зору бюджету. Тому ми дуже зацікавлені.

Ми провели попередні консультації з МВФ, ми провели дуже багато консультацій з Національним банком. Ми зараз, так як норма бюджету каже, що ми це робимо за погодженням з Національним банком і відповідно тримачем портфеля облігацій є Національний банк, ми зараз фактично в режимі очікування на позицію Національного банку. Але ми готові, як тільки вона буде фінальна, включатися максимально швидко, готувати і прийняти.

 

МАТВІЄНКО А.С. 3-4 місяці він заявив. Це наша перспектива?

 

 (Шум у залі)

 

БУЦА Ю.Б. Я вчора спілкувався з заступником голови правління. Наскільки я розумію, що вони теж розуміють, що це треба робити протягом тижнів, а не місяців.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Павло Унгурян.

 

УНГУРЯН П.Я. Шановні колеги! Як голова підкомітету з питань доходів державного бюджету хочу вас поінформувати, що в цьому році саме зусиллями нашого комітету, нас з вами, ми вже кілька разів допомагали виконавчій владі пришвидшити ті питання, які ми як народні обранці відчуваємо дуже гостро. Наприклад, питання індикативів ми порушили з вами. Воно було швидко вирішено на рівні уряду саме завдяки впливу нашого з вами комітету, незалежно від політичних позицій, які тут мають депутати. Як наслідок, ми маємо індикативи, які пішли на місця, і сьогодні ми вже почали випускати області.

Далі. Що ми робимо з цим? Я думаю, що нам потрібно зайняти таку саму жорстку позицію і на наступне засідання комітету на наступному тижні ми маємо викликати сюди і зробити для цього все можливе і неможливе, рівень не нижчий заступника Голови правління, наскільки я розумію, це пан Чурій саме веде цей блок питань, викликати сюди, і бажано разом з міністром фінансів шановним паном Олександром Данилюком. Тому що питання, про яке ми сьогодні говоримо, воно розглядається вже протягом кількох місяців, і ми знаємо, що репрофайлінг – це те, що дасть можливість сьогодні зробити серйозний ривок у дорожньому будівництві в нашій державі.

Саме тому я вношу пропозицію, перше, на наступне засідання вживати всіх заходів щодо присутності не нижче рівня заступника Голови Національного банку, який курує ці питання. Друге питання, запровадити контроль комітету для пришвидшення цих питань з точки зору як роботи з аудиторами Національного банку, хоча я не розумію, причому тут Міжнародний валютний фонд, але аудитори Національного банку – я розумію, що це об'єктивно. І рівень не нижчий міністра фінансів. Ми маємо відповісти просто чесно на питання: ми це робимо? Якщо робимо, то тоді комітет зіграє тут ключову роль.

І оскільки я вже взяв слово, саме до цього блоку належить і питання реструктуризації заборгованостей "Укравтодору", який присутній десь тут у нас, запрошені, по двох державних банках – "Ощадбанк" і "Укрексімбанк". Ці питання так само ми порушили з вами. І до сих пір по одному з банків немає вирішеного цього питання, але там легша ситуація з урядом.

Тому я пропоную ці питання на наступний раз ставити першими, прошу, можливо, Володимире Васильовичу і Василю Васильовичу, донести цю позицію. З запрошенням сюди міністра фінансів – раз, міністра інфраструктури особисто, тому що він буде виносити рішення по реструктуризації по двох банках – два. І не нижче заступника Голови Національного банку – три. Дякую за увагу.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую, Павле Якимовичу. Анатолій Сергійович.

 

МАТВІЄНКО А.С. Друзі! Хто не сказав, що це "Рік доріг"? Президент сказав, Прем'єр-міністр сказав. Бюджет затверджуючи, ми всі кричали, що це святий пріоритет. Крім цих розмов, у нас є якесь, я не знаю, ігнорування цієї важливої проблеми.

Я не хочу коментувати і пропонував би зараз дійсно не коментувати ситуацію. Є причина, що Національний банк проігнорував бажання бюджетного комітету серйозно розглянути питання вирішення проблеми із репрофайлінгом. Проігнорував, віднісся до цього, я не знаю, несерйозно, ну, м'яко кажучи. Нам не потрібна просто інформація, нам потрібна політична воля, налаштування, конкретний графік і його дотримання.

Тому ми, дійсно, давайте закінчимо в цій частині дискусію, щоб не тратити час, приймемо рішення, що ми висловлюємо нерозуміння позиції Національного банку.

З позиції Національного банку ми змушені перенести розгляд, запросити, дійсно, Голову Національного банку і запросити міністра Данилюка для наступного засідання і підготувати, доручити таке засідання підкомітету по доходах, Паша, якщо ти не заперечуєш.

 

УНГУРЯН П.Я. Приймається.

 

МАТВІЄНКО А.С. Підготувати на наступний раз, доручити підкомітету по доходах по цьому боргу.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону) … Це Сергій Ярославович, по-моєму, державний борг…

 

МАТВІЄНКО А.С. Ну, хорошо, я не знаю, кому там.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Приймається.

 

МАТВІЄНКО А.С. Але зараз тоді немає сенсу, якщо ми на наступну середу плануємо, то зараз продовжити дискусію немає сенсу.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Зрозуміло. 

 

УНГУРЯН П.Я. (Без мікрофону) … міністр інфраструктури, керівництво двох державних банків, це по реструктуризації, і не нижче заступника…

 

МАТВІЄНКО А.С. Є пропозиція на Дні уряду від бюджетного комітету кожному записатися і зробити інформацію, звернутися до уряду, що ми просто не розуміємо, і до Президента, що ми не розуміємо такого ставлення до виконання бюджету 2017 року.

 

ІЗ ЗАЛУ. Приймається.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Поділяючи занепокоєність членів комітету щодо розгляду цього питання і підготовки його до комітету відповідними організаціями, я пропоную, все ж таки, підтримати пропозицію Павла Якимовича. І чи є сенс… Олександре Леонідовичу, ви по процедурі чи ще пропозиція є?

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Ну, я просто маю право, як всі, виступати, тому взяв слово. Тому що мені, як правило, не дають, але сьогодні мені дають якомога більше.

 

ІЗ ЗАЛУ. (Без мікрофону) Це вже радикальний підхід.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Радикальний підхід. Знаєте, у мене він радикально-реальний, тому що завжди те, що я говорю колись, воно, як правило, потім збувається, ну, не до всіх зразу доходить. Я не маю на увазі в бюджетному комітеті.

Я хочу сказати, знаєте, оце мені сьогодні нагадує так: от в нашій країні був "Укравтодор" і під ним облавтодори. Це старі трупи, які підняти неможливо. Ви знаєте, ми хочемо щось зробити нове, але не робимо нове, а реструктуруємо чи якимось чином реанімуємо старе. Що я маю на увазі? От чому ми повинні (мається на увазі не ми, а дорожні організації, які будують дороги) бути постійними заложниками оцих всіх – Кабміну, Президента, Мінфіну, Гонтаревої і так далі, і тому подібне? Ну, в нормальних, цивілізованих країнах воно працює дуже просто: або є гарантія уряду, яка підтверджена гарантією якогось конкретного банку, або, перепрошую, просто ми можемо зробити чи законопроект, чи зробити якусь нову систему – там, де державні банки, які постійно докапіталізовують, купляють їх, скупляють невідомо що, хай, перепрошую, стають гарантами тих виконань відповідними службами зобов'язань перед тими чи іншими виконавцями. От тоді це буде система. І хай собі, перепрошую, той державний банк бігає чи за Мінфіном, чи за Гонтаревою, чи за ким завгодно, але щоб ми будували дороги і будували якісно і швидко, треба забезпечити просто нормальний графік фінансування.

Дайте гроші – і прийдуть фірми. І прийдуть фірми з гарантією і надійністю. А зараз ми загнали всіх в таку ситуацію, що ніхто, перепрошую, не хоче ні за що братися. Кидають по мільйону гривень - так, знаєте, смішно. Виграні тендери на мільярди – ніхто нічого не фінансує, тому що тотальна ця корупція і тотально, знаєте, забетоновані у нас ноги в цій корупції не дають нам іти вперед. Давайте спрощувати щось, друзі.

Я не знаю, до кого це звернення, це звернення до здорового глузду депутатів Верховної Ради, щоб ми, як колись я казав, я перепрошую, в тому експерименті: давайте всі області включати, давати якийсь "вразумительный" відсоток, щоб була формула, щоб ми не залежали ні від кого і не сиділи тут, не тратили час. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Наскільки я зрозумів, Олександр Леонідович Шевченко пропонує радикально змінити ситуацію в цій сфері в країні.

Прошу, Богдане Васильовичу. І Горбунов.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я би, шановні колеги, вніс ясність.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Вибачте, Костянтине, зараз вам слово.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Я би вніс ясність. Не так давно була прийнята постанова Кабінету Міністрів по кредитних коштах, які були розподілені по областях. Але ми її не бачимо, не виходить вона в публікацію, тобто вона "рисується" недійсною. Тому є пропозиція на наступний комітет запросити також "Укравтодор" - когось, Міністерство фінансів, уряд, нехай дадуть ті пояснення, які в цьому проблеми, що ми не можемо побачити, чому не входить це в юридичну силу, ця постанова Кабінету Міністрів.

 

(Шум у залі)

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Костянтине Юрійовичу, вам слово. А потім Горбунову.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Я абсолютно согласен с Анатолием Сергеевичем в плане переноса рассмотрения вопроса. Единственное, маленькая поправка: политической воли уже вот так. Давайте искать пути решения проблемы.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Горбунов.

 

ГОРБУНОВ О.В. Я ще раз хочу сформулювати ту думку щодо протокольного рішення комітету: запросити в середу, перш за все, і голову "Автодору", якщо він вважає за потрібне взяти з собою профільних заступників, будь ласка, і Голову Національного банку. І якщо вона вважає за потрібне взяти заступників профільних, то будь ласка. а також міністра інфраструктури і міністра фінансів. Це по-перше.

І по-друге, те, що у нас місяць буде все-таки, скажемо так, незрозумілий стан з роботою парламенту. Ми будемо, в принципі, працювати в округах…

 

МАТВІЄНКО А.С. Сьогодні оформити запит до уряду…(Мікрофон не ввімкнено)

 

ГОРБУНОВ О.В. Так, якщо потрібно буде, то тоді і Саєнка.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги! На сьогоднішнє засідання запрошено представників Мінфіну, "Укравтодору" і "Ощадбанку". Враховуючи те, що у нас почалася дискусія, бо всім нам небайдуже це питання, я пропоную заслухати представника "Автодору". І якщо є "Ощадбанк", прошу підготуватися.

 

МАТВІЄНКО А.С. Це інше питання.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Я розумію. Прошу.

 

ІЗ ЗАЛУ. З приводу вашого питання по прийнятій постанові Кабміну

 

(Шум у залі)

 

ІЗ ЗАЛУ. Мікрофон!

 

(Шум у залі)

 

БАКУЛІЧ В.М. Працює? Добрий день усім присутнім. Щодо прийнятої Кабміном постанови по використанню залишку кредитних коштів. Постанова була прийнята з дорученням доопрацювання. Там були під час засідання Кабміну висловлені зауваження Мінфіном і були пропозиції щодо скорочення переліку об'єктів, по яких роботи вже виконані, передбачалося погасити цю заборгованість. Доручення було – доопрацювати, виключити з цього додатку ті об'єкти, по яких поки що немає судових проваджень. Зараз цей проект доопрацьовується.

 

МАТВІЄНКО А.С. (Без мікрофону)  …постанова є чи її немає? От скажіть, що таке "статус доопрацювання"? Значить, її немає.

 

БАКУЛІЧ В.М. Поки що кінцевого документа ще немає.

 

МАТВІЄНКО А.С. А коли він буде? Коли ви доопрацюєте?

 

БАКУЛІЧ В.М. Зараз він на погодженні у Міністерстві інфраструктури. (Шум у залі) В середу було.

 

МАТВІЄНКО А.С. Сьогодні середа. Тиждень пройшов. Де ваш доопрацьований документ на цей тиждень?

 

БАКУЛІЧ В.М.. На даний час він у Міністерстві інфраструктури на погодженні, подання на Кабінет Міністрів. Воно на уряді вже не буде розглядатися. 

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Світлана Сергіївна є? Ще не пішла вона?

 

(Шум у залі)

 

МАТВІЄНКО А.С. (Без мікрофону) Я пропоную Богдана Васильовича підтримати, сьогодні оформити наше звернення на Прем'єра, хай дасть нам пояснення, коли буде випущена постанова по кредиту…

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Добре. Анатолію Сергійовичу, приймається. Приймається ця пропозиція.

Я хочу з вами порадитись: є зараз необхідність голову правління "Ощадбанку" Зенцову Ірину Михайлівну послухати?

 

МАТВІЄНКО А.С. Давайте проголосуємо по Національному банку і по Мінфіну.

 

ІЗ ЗАЛУ. Давайте.

 

МАТВІЄНКО А.С. (Без мікрофону) …що в наступну середу ми проводимо засідання з запрошенням…… "Автодору"…

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Це не потребує рішення комітету.

 

ІЗ ЗАЛУ. Треба! Треба!

 

МАТВІЄНКО А.С. І в п'ятницю виступити з цього приводу, доручите мені, я виступлю на Дні уряду і скажу про відношення до цієї проблеми.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Пропозиція підтримується? Я впевнений, за підписом голови комітету піде до Прем'єр-міністра лист відповідний, в якому будуть враховані всі ваші пропозиції. Це не потребує взагалі голосування, але якщо є бажання, будь ласка.

 

ІЗ ЗАЛУ. Приймається.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Тобто це приймається абсолютно і буде підтримано керівництвом комітету.

 

МАТВІЄНКО А.С. Давайте про "Ощадбанк".

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Слово надається заступнику голови…

 

ІЗ ЗАЛУ. Хай почне "Укравтодор".

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Слово надається заступнику директора фінансово-економічного департаменту "Укравтодору" Бакулічу Володимиру Миколайовичу. Прошу, Володимире Миколайовичу.

 

БАКУЛІЧ В.М. Дякую.

Урядом було доручено відпрацювати Міністерству фінансів разом з "Укравтодором" можливість пролонгації випущених під державні гарантії облігацій "Укравтодору". Облігації були випущені в 2012-2013 роках, в цьому році був графік погашення облігацій - на 3,2 мільярда погашення.

Мінфіном було організовано нараду з власниками облігацій, опрацьовано потенційні можливості щодо пролонгації цих облігацій. І за підсумками цього обговорення було оцінено, що може бути здійснена пролонгація облігацій по серії "С", яка була випущена в 2012 році, загальний обсяг – 2 мільярди гривень. 1 мільярд – власник облігацій "Укрексімбанк" і 1 мільярд – власник "Ощадбанк".

"Укравтодор" звернувся до банків з проханням надати згоду щодо пролонгації облігацій, тому що згідно з чинним законодавством пролонгація може бути здійснена тільки в разі згоди власників. Банки в робочому порядку повідомляли, що необхідно отримати згоду від Міністерства фінансів на зміну графіку погашення облігацій. Згоду таку Мінфін нам надав в лютому місяці, десь 20.02. Банкам ми повідомили позицію Міністерства фінансів. Після опрацювання "Укрексімбанк" нам надав згоду щодо можливості пролонгації облігацій. "Ощадбанк" повідомив, що він таку згоду може надати лише за умови, зараз я процитую: "За умови врегулювання відповідним рішенням Кабінету Міністрів України питань, пов'язаних з наявністю джерел для виконання "Укравтодором" зобов'язань за облігаціями та забезпеченням державних гарантій зобов'язань "Укравтодору" за облігаціями з урахуванням продовження їх строків обігу".

Ну, я відзначу, що облігації випускалися згідно з постановою Кабінету Міністрів, номер 393, 2012 року, де були зазначені параметри, умови випуску облігацій, їхній кінцевий термін погашення. Передбачена пролонгація строків обігу, вона відповідає цим умовам, які постановою Кабміну були передбачені, і, на наш погляд, не було потреби в якихось додаткових рішеннях уряду щодо цієї пролонгації.

Щодо "Ощадбанку" - ми листом звернулися до Міністерства фінансів з проханням надати свою позицію щодо доцільності чи недоцільності прийняття рішення уряду з цього приводу і щодо можливого змісту такого рішення. Такий лист позавчора надіслано до Міністерства фінансів України.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую, Володимире Миколайовичу. Прошу, Анатолію Сергійовичу.

 

МАТВІЄНКО А.С. Скажіть, ви по процедурі отримання цих коштів - 2 мільярди (від "Ощадбанку" мільярд і від "Укрексімбанку" мільярд) - всі виконали, як "Укравтодор"?

 

БАКУЛІЧ В.М. Кошти отримані в 2014 році.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ні-ні. По процедурі. Наради в Мінфіні – ви мали зробити свою, пройти свою дорогу. "Укравтодор" всі виконав вимоги?

 

БАКУЛІЧ В.М. На даний час наш крок – це отримання згоди від власника облігацій.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я вас питаю, чи "Укравтодор" виконав усі вимоги?

 

БАКУЛІЧ В.М. Так.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую. Є пропозиція заслухати "Ощадбанк", потім Мінфін і потім обговорити.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Слово надається заступнику голови правління "Ощадбанку" Зенцовій Ірині Михайлівні.

Прошу, Ірино Михайлівно.

 

ЗЕНЦОВА І.М. Доброго дня. "Ощадний банк", дійсно, прийняв рішення колегіальними органами щодо надання згоди на продовження терміну погашення облігацій, випущених відповідно до постанови Кабінету Міністрів у 2012 році. Але враховуючи, що випуск цінних паперів здійснюється терміном погашення по грудень 2017 року під забезпеченням, яким є договір гарантії Міністерства фінансів, ми поставили умову збереження дії державної гарантії. Для того, щоб зберегти термін дії цієї гарантії, ми розробили проект постанови Кабінету Міністрів, яким наша вимога може бути врегульована, і надали на розгляд "Автодору" і надали на розгляд Міністерству фінансів. Без підтвердження дії державної гарантії, яка забезпечує випуск в нашій частині, мільярд, терміном погашення до 2017, "Ощадний банк", на жаль, не зможе здійснити цю операцію. Це звичайна юридична практика.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Питання, прошу.

Анатолію Сергійовичу, прошу.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ірино Михайлівно, скажіть, а чому для "Укрексімбанку" одні умови, а для вас інші? Це чим викликано: вашою високою професійністю, а їхньою низькою? Ви цікавилися, чому вони дають підтвердження на 1 мільярд, а ви на свій мільярд вимагаєте ще якихось гарантій?

 

ЗЕНЦОВА І.М. Я зрозуміла питання. Мені негоже критикувати "Укрексімбанк" в таких стосунках. Ми ставили це питання, вони в тому числі говорять, що ми надали згоду, але в будь-якому випадку ми будемо просити продовження терміну дії гарантії.

Питання – формулювання рішення, і все. Ми сформулювали так, щоб усі сторони зрозуміли, на яких умовах ми це зробимо.

Уряд повинен прийняти відповідне рішення.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шевченко.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Ірино Михайлівно, я хотів би що запитати у вас, як фактично менеджера банку. Вам достатньо буде державної гарантії Кабінету Міністрів для того, щоб державний банк профінансував зобов'язання відповідної служби перед відповідним виконавцем робіт за виконані роботи?

 

ЗЕНЦОВА І.М. Звичайно.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Зрозуміло.

Тепер мені, шановні колеги, простіше зрозуміти. Якщо ми проводимо якийсь тендер, то давайте, будь ласка, напишемо закон, що під тендер, який фактично відбувся, Кабмін зобов'язаний видати державну гарантію, і ми з тією державною гарантією підемо в державний банк, чи в "Укрексімбанк", чи в "Ощадбанк", чи в "Приватбанк", і отримаємо гроші.

 

ІЗ ЗАЛУ. Бюджет…

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. При чому тут бюджет чи не бюджет? Це є інструменти, банки – це є інструменти. І державний бюджет – це не завжди найкращий інструмент. А банки державні, їх капіталізовують, декапіталізовують за гроші бюджету. Тому нехай і фінансують всі ці програми. І тоді ми дійсно, перепрошую, без всяких проблем, а не так, як, знаєте, "не бійся, я з тобою". Знаєте, гарантії візьміть собі, дайте мені нафту – отак називається.

 

ЗЕНЦОВА І.М. Ми з радістю візьмемо гарантії, якщо їх нам дадуть.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Так от, я ж і кажу, що досить вже займатися по колу оцим всім, ви між собою, уряд, банки, розбирайтеся. Простому виконавцю робіт потрібно просто вчасно гроші, щоб він купив все і нагодував тих людей, які там працюють, купили нову техніку.

Оцією тупою 25-літньою системою ходіння по колу ми і добили взагалі всі державні фірми, всі облавтодори. "Укравтодор" – це є фактично некерована структура, до якої, перепрошую, всі домахуються, і вона не має жодного свого слова, "Укравтодор". Тобто все, що б "Укравтодор" не народив у собі, це все буде проігноровано і спотворено. Тому що забагато міністерств, відомств і так далі, які управляють і впливають на всі ці процеси. Тому, якщо ми не змінимо цю ситуацію, ніякого толку в країні ми не наведемо. Якщо 1% на рік відновлювати, навіть з 10-річною гарантією, вибачте, будь ласка, це не той темп, щоб навіть через 20 років прийти до чогось. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ще які є питання?

 

ІЗ ЗАЛУ. Немає більше питань.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Тоді давайте надамо можливість Юрію Богдановичу відповісти на питання, або прокоментувати питання.

Прошу, Юрію Богдановичу.

 

БУЦА Ю.Б. Дякую.

Дивіться, насправді ця ситуація не вперше виникає з юридичною службою "Ощадбанку", їхнє трактування умов гарантії. Мінфіном погоджено ще 24 лютого дозвіл зробити  "Автодору" таку операцію. Так, у нас дійсно є погодження також "Ексімбанку" і є лист від "Ощадбанку", яким вказано, що вони готові погодити, за умови внесення підтвердження дійсності гарантії. Ми насправді, враховуючи, що гарантія дозволяє здійснювати погашення облігацій не пізніше 2019 року, не бачимо в цьому змісту, але якщо задля того, щоб просто не створювати ці юридичні дискусії, а зберегти час, ми запропонували, я спілкувався з міністром інфраструктури, буквально минулого тижня ми запропонували їм внести все-таки зміни в цю постанову Кабінету Міністрів, щоб зекономити час, якщо "Ощадбанк" по-іншому не готовий робити цю операцію.

 

МАТВІЄНКО А.С. А коли реально ми можемо цих 2 мільярди мати в розпорядженні "Укравтодору"?

 

БУЦА Ю.Б. Це взаємовідносини "Автодору" з власниками облігацій, тобто фактично це їхня економія у виплатах. Державний бюджет і Міністерство фінансів ніяким чином не беруть в цьому участі. Це їхня економія по виплатах.

 

МАТВІЄНКО А.С. Тобто ви ці зміни підтримуєте і вони будуть прийняті ближчим часом. І коли реально ми можемо мати цих 2 мільярди для використання на будівництві доріг?

 

ЗЕНЦОВА І.М. Фактично, наскільки я розумію, враховуючи, що це йде питання перенесення терміну погашення з грудня 2017 року на грудень 2019 року, то гроші нізвідки не з'являться. "Автодор" просто буде мати можливість не здійснювати погашення в межах видатків.

 

ІЗ ЗАЛУ. Вони будуть мати можливість використовувати їх на будівництво.

 

МАТВІЄНКО А.С. Дякую. Тільки єдине, Ірино Михайлівно, нам не переписка потрібна. Нам потрібна ваша активна позиція. Якщо ви хочете добитися такої зміни, бо це з вашої точки зору, і Мінфін ніби не заперечує, то робіть щось для того, а не чекаєте, що хтось це зробить.

 

ЗЕНЦОВА І.М. Ми проект розробили і направили на адресу "Автодору" і Мінфіну.

 

МАТВІЄНКО А.С. З вашого боку проявіть ініціативу, будь ласка.

 

ЗЕНЦОВА І.М. Добре. Проявимо.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Я сподіваюсь, на закінчення Олександр Шевченко. І будемо приймати рішення.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Я хотів додати, просто щоб усі зрозуміли, якщо ми в одному човні, що сьогодні у нас невідновлених доріг на суму в трильйон гривень. Тобто якщо ми будемо інвестувати з десятилітньою гарантією по 100 мільярдів, ми тільки через 10 років відбудуємо всі дороги. Люди добрі! Ви повинні усвідомити цю цифру. Ні 1 мільярд, ні 10, ні 15, навіть і 50 кардинально не вирішують цю проблему. І без банківських інструментів, які спростять нам це все ходіння по кругу з результатом в дулю або пів руки, ми нічого не зробимо.

Тому давайте, шановні державні чиновники, в тому числі керівництво державних банків, якщо ви їх накупили, перепрошую, і докапіталізовуєте собі десятками мільярдів, давайте якимось чином створюйте інструменти, при яких буде спрощуватись та вся система державної інфраструктури. Тому що ні один чиновник, ні один президент чи прем'єр, чи банк з будь-яким капіталом, чи державним чи ніяким, якщо він не розвиває країну, то в тій країні гріш йому ціна.

Тому давайте щось робити конструктивно, а не просто дурити один одного, закривати шпари в державному бюджеті і знищувати інвестиційний клімат. Тому що ніяких тут інвесторів не буде при тій ситуації, коли банки просто віджимають, ніяких інвесторів не буде, коли доріг немає, і коли дурні при владі. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Після такого патріотичного спічу Олександра Леонідовича Шевченка пропоную припинити обговорення.

 

МАТВІЄНКО А.С. У мене є пропозиція, Шевченку ініціювати зустріч на рівні Мінфіну для обговорення його пропозиції. І разом із бажаючими членами нашого комітету.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Добре. Тоді є два варіанти. Я прошу секретаріат уважно прочитати стенограму і сформувати пропозицію від Олександра Леонідовича Шевченка.

 

(Загальна дискусія)

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. У нас вже є пропозиція Павла Якимовича Унгуряна, яку ми підтримуємо, обов'язково відповідний лист буде направлений у всі відомства.

І пропонується взяти інформацію цю до відома.

Шановні колеги, у мене є пропозиція щодо питання, про яке говорив Олександр Володимирович Горбунов. Ми проголосували його. Прошу підтримати мою пропозицію щодо перенесення цього питання на наступне засідання комітету. Хто за, прошу голосувати.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Хто за перенесення на інший комітет? 12.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Хто проти?

 

ІЗ ЗАЛУ. Ми з Сашею проти.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Утрималися?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Утримались? Рішення прийнято.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую.

Слово надається Віктору Миколайовичу Кривенку.

 

КРИВЕНКО В.М. Товариство, серйозне питання. До мене звернулися представники організації "Освітня асамблея", фундації "Освіта. Україна",  "Агенція С-14" з наступного питання. Ми 19,9 мільйона гривень виділили на 39 громадських організацій. Серед них є дуже достойні організації, такі як Федерація афганців. Але серед них є і організації, ветеранські організації, в кабінетах яких знаходяться портрети Сталіна, організації, які активно проводили акцію "Бессмертный полк", організації, які повністю дотримуються проросійської риторики і фактично діють в інтересах тієї країни.

Я сьогодні звернувся до міністра Реви і він сказав мені, що вони зараз не здійснюють фінансування, тому що є великий суспільний резонанс цієї події. Окремо ще, 7 мільйонів, місто Київ фінансує організації.

На мою думку, треба переходити на пряме фінансування і допомогу самим ветеранам, яких дуже мало залишилося. Тому що у нас організаціями командують люди 49-го, 55-го року народження, називаються організаціями ветеранів, займають приміщення, отримують бюджетне фінансування, видають газети. Я думаю, що в місті Києві, Дмитро Білоцерківець може підтвердити, ось такі "чудові" вони видають газети, при всій величезній повазі до ветеранів, треба спрямувати кошти саме на ветеранів, а не на тих, хто до них "присмоктався",  їх обслуговує.

Тому я хочу попросити вас звернутися, щоб ми написали лист від комітету до Міністерства соціальної політики, внести зміни до комісії, яка вибирала ці положення. У нас з вами є великі претензії до розподілу квартир, які йшли через підвідомчі органи по нашій програмі, де для сімей загиблих і інвалідів першої, другої групи в АТО більше мільярда гривень вже виділено на квартири, більше тисячі квартир придбано. І дуже швидко провести. Дати свої пропозиції, взяти від соціальної політики.

 

(Шум у залі)

 

КРИВЕНКО В.М. Зараз пропозиція: змінити робочу групу, внести зміни і подивитися на цей механізм максимально швидко. Тому що є хороші організації, яким треба допомагати, такі, як "афганці", які справді за Україну, а є дуже сумнівні організації. Щоб ми написали звернення від нашого комітету на Мінсоцполітики з питанням призупинення, зміни механізму і делегування народних депутатів від усіх фракцій, від профільних комітетів до цієї робочої групи. І разом, особливо з містом Києвом, з іншими великими містами, напрацювати механізм цієї політики. Тому що це обурює ветеранів АТО, це обурює молодих людей, з якими я щойно зустрічався на сходах перед нашим комітетом. Вони погодилися нас не пікетувати і не показувати фотографії, кого ми фінансуємо, і це наше рішення. Тому така пропозиція.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Головним розпорядником є Міністерство соцполітики?

 

КРИВЕНКО В.М. Мінсоцполітики, так.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Зрозуміло.

 

КРИВЕНКО В.М. Щоб ми в письмовому вигляді звернулися до них. Основні позиції прості: призупинити, змінити комісію і зробити відбір громадських організацій на підставі об'єктивних критеріїв. Приймається, колеги?

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. У зв'язку з цим є пропозиція: запропонувати Віктору Миколайовичу звернутися до комітету з відповідним листом і взяти ваш лист за основу та підготувати звернення до міністерства.

 

КРИВЕНКО В.М. Я проект листа дам. І ми узгоджуємо товариством, що ми такий лист надсилаємо. Ми нікого не звинувачуємо.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Домовилися.

 

КРИВЕНКО В.М. Дякую.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Дякую. Приймається. Костянтин Павлов.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Уважаемые коллеги, я бы, честно говоря, не подходил бы так однобоко, как предлагает наш коллега Виктор. С акцией "Бессмертный полк" понятно, но есть еще такие проекты, как "Марш Победы" и все остальное, которые подтянут под это же. То я сейчас заявляю, Виктор, что 9 мая, как и в прошлом году, 14 тысяч человек в городе Кривом Роге пойдут с "Маршем Победы".

 

ІЗ ЗАЛУ. Ми не проти.

 

ПАВЛОВ К.Ю. Просто, Виктор, благодаря твоей подаче, тот, кто относится к этому негативно и хочет задавить все это в конечном итоге, кому ветераны уже не нужны, подтянут под это. Это просто под повод пойдет, понимаешь?

 

(Загальна дискусія)

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Шановні колеги, всі питання, які були внесені до порядку денного, розглянуті, прийняті відповідні рішення.

Дякую всім за роботу. Засідання комітету оголошується закритим.
Повернутись до списку публікацій

Версія для друку