СТЕНОГРАМА
засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету
3 червня 2020 року
ТРУХІН О.М. Доброго дня, шановні колеги народні депутати! Розпочинаємо наше засідання комітету.
Насамперед, дозвольте вас поінформувати, що голова комітету на період свого перебування на лікарняному, відповідно до положень статті 34 Закону «Про комітети Верховної Ради України», доручив мені здійснювати організацію роботи комітету і секретаріату. Членам комітету відповідне повідомлення було надіслано через систему СЕДО.
Тому на сьогоднішньому засіданні головуючим буду я – заступник Голови Трухін Олександр Миколайович.
Є керівник секретаріату?
ВАТУЛЬОВ А.В. Так точно.
ТРУХІН О.М. Є відповідне доручення голови. Тому ставлю до відома.
Ідемо далі.
Шановні колеги, вчора, 2 червня, Верховна Рада України прийняла постанову, відповідно до якої членом Комітету з питань бюджету обрано народного депутата Пузійчука Андрія Вікторовича – фракція політичної партії Всеукраїнське об'єднання "Батьківщина". Привітаємо нашого колегу.
Таким чином кількісний склад комітету з сьогоднішнього дня буде становити 34 народних депутати.
Шановні колеги, у нас на засіданні, я бачу, відсутній наш секретар комітету Цабаль Володимир Володимирович. Він повідомляв, він буде?
ВАТУЛЬОВ А.В. Казав, що буде, але затримується.
ТРУХІН О.М. Тоді є пропозиція: обрати секретарем комітету для підрахунку голосів на сьогоднішньому засіданні (це пропозиція від мене) Молотка Ігоря Федоровича.
Хто за? Хто проти? Хто утримався?
Ігорю Федоровичу, можете підрахувати?
МОЛОТОК І.Ф. Одноголосно. Утримався – 1.
ТРУХІН О.М. Займіть тоді місце, щоб вам було видніше, бо зручніше рахувати присутніх.
Секретаріат, будь ласка, дайте перелік, кількість присутніх на засіданні.
МОЛОТОК І.Ф. Більшість є.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Кворум є. Засідання оголошую відкритим.
Шановні колеги, наразі присутній секретар комітету Цабаль Володимир Володимирович, який відповідно до повноважень буде здійснювати облік присутніх членів комітету та оголошувати результати голосування з питань порядку денного.
Тепер, шановні колеги, переходимо до порядку денного сьогоднішнього засідання.
Порядок денний вам розданий. Чи є пропозиції народних депутатів щодо зміни порядку денного? Якщо немає, прошу підтримати запропонований порядок денний та поставити на голосування.
Хто за? Хто проти? Хто утримався?
ЦАБАЛЬ В.В. Одноголосно.
Рішення прийнято.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Переходимо до розгляду питань порядку денного. Питання перше. Про розгляд законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, згідно з Регламентом Верховної Ради України і Бюджетним кодексом України. Доповідає голова підкомітету Шпак Любов Олександрівна.
Будь ласка, Любов Олександрівно.
ШПАК Л.О. Дякую, Олександре Миколайовичу.
За наслідками опрацювання законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини, підготовлено та подано на ваш розгляд 49 законопроектів. З них пропонується визначити такими, що не мають вплив на показники бюджету – 14 законопроектів, та такими, що впливають на показники бюджету – 35 законопроектів. 23 з них мають безпосередній вплив на показники, а 12 мають опосередкований вплив.
Прошу підтримати.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Чи є запитання чи зауваження до доповідача?
Тоді є пропозиція: поставити на голосування.
Хто за? Хто проти? Хто утримався?
ЦАБАЛЬ В.В. Одноголосно.
Рішення прийнято.
ТРУХІН О.М. Ми зараз голосували за ті законопроекти, котрі не мають впливу на показники бюджету. Тому є пропозиція: переголосувати, тому що мною не було озвучено.
Секретар комітету підказує, що спочатку ми відмінимо рішення. Давайте проголосуємо за відміну рішення, котре у нас недійсне. Хто за відміну рішення?
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно - за.
Рішення відмінено.
ТРУХІН О.М. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що не мають впливу на показники бюджету?
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? 1 – не голосував. Решта – за. Рішення прийнято.
ТРУХІН О.М. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що мають вплив на показники бюджету?
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? 1 – не голосував. Решта – за. Рішення прийнято.
ТРУХІН О.М. Питання друге. Про погодження перерозподілу видатків державного бюджету, передбачених головним розпорядникам коштів державного бюджету: перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Національній академії наук (розпорядження уряду від 27.05.2020 № 583-р).
Доповідає віце-президент Національної академії наук Пирожков Сергій Іванович.
Будь ласка, Сергію Івановичу.
ПИРОЖКОВ С.І. Дякую, шановний пане головуючий.
Шановні народні депутати, члени бюджетного комітету, питання, яке сьогодні включено до порядку денного, викликано тим, що 27 травня цього року Кабінет Міністрів прийняв розпорядження № 583-р про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Національній академії наук на 2020 рік, і дозволив здійснити в межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Національній академії на 2020 рік у загальному фонді державного бюджету, перерозподіл видатків за бюджетною програмою 6541100 "Медичне обслуговування працівників Національної академії наук України" шляхом зменшення обсягу видатків споживання на суму 647,31 тисяч гривень та збільшення на таку суму обсягу видатків розвитку.
Це питання виникло тому, що у нас 2017 року лікарня, яка була у системі академії наук і обслуговувала більше 50 тисяч не тільки співробітників Національної академії наук, але і інтелігенції, різних творчих спілок, вона була уже в досить такому непривабливому стані. І Президія академії наук прийняла рішення про перетворення цієї лікарні в наукову державну установу "Центр інноваційних медичних технологій". І протягом 2018-2019 років ми почали масштабну реконструкцію, яка не проводилася, і капітальний ремонт, який не проводився протягом майже 50 років. У грудні 2019 року на виконання доручення Прем'єр-міністра було, на жаль, припинено казначейством відкриття асигнувань на проведення платежів за незахищеними видатками, і внаслідок цього виконані відповідно до чинних договорів роботи не були оплачені, це призвело за результатами 2019 року до кредиторської заборгованості за капітальними видатками у сумі 7 мільйонів 303 тисячі. Але внаслідок проведення Центром інноваційних медичних технологій заходів з утеплення фасаду будівлі, модернізації систем опалення теплових пунктів та модернізація медичного устаткування. Вдалося зробити економію коштів за видатками оплати теплопостачання.
ТРУХІН О.М. Дякую, шановний доповідачу.
У нас дуже багато сьогодні питань на порядку денному.
ПИРОЖКОВ С.І. Тому ми просимо…
ТРУХІН О.М. Ми знаємо, яке у вас прохання, і ми бачили ваші документи та матеріали.
Дякуємо за дуже змістовну доповідь.
Будь ласка, чи є зауваження у Міністерства фінансів?
МАРЧЕНКО С.М. Немає.
ТРУХІН О.М. Чи є зауваження у Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Ми хочемо наголосити лише на одному, що були зміни до бюджету, які відбувалися буквально місяць тому. Чому ці зміни не були відображені тоді вже безпосередньо в бюджеті? І чому самі безпосередньо відбувалися прорахунки за програмою 6541100? Це знову неправильне планування, про яке постійно наголошує Рахункова палата. Прошу звернути на це увагу.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Слово надається голові підкомітету Забуранній Лесі Валентинівні.
Будь ласка, Лесю Валентинівно.
ЗАБУРАННА Л.В. Дякую.
Вчора ми на підкомітеті розглядали запропонований перерозподіл. Він здійснюється з метою часткового погашення Центром інноваційних медичних технологій Національної академії наук кредиторської заборгованості за виконані роботи з реставрації, реконструкції об'єктів центру.
За результатами опрацювання даного питання пропонується рекомендувати комітету погодити перерозподіл видатків державного бюджету, встановлений розпорядженням уряду від 27 травня за № 583-р.
Проект ухвали вам роздано. Прошу підтримати.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Прошу визначитися щодо озвученої головою підкомітету Забуранною Лесею Валентинівною пропозиції погодити встановлений розпорядженням уряду № 583-р перерозподіл видатків державного бюджету.
Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно - за.
Рішення прийнято.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Питання наступне. Перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Міністерству оборони (розпорядження уряду від 27.05.2020 № 587-р).
Велике прохання до доповідача: вкластися у регламент у 3 хвилини.
Дякую.
ПЕТРЕНКО А.Г. Дякую.
Заступник Міністра оборони з питань європейської інтеграції Анатолій Петренко.
Шановні народні депутати, у березні набули чинності законодавчі та нормативно-правові зміни, які обумовлюють створення оновленої системи військового управління та розмежування повноважень з Міністерством оборони як центральним органом виконавчої влади, який здійснює демократичний цивільний контроль. Такі зміни потребують розмежування видатків державного бюджету на забезпечення діяльності міністерства і Збройних Сил. Розпорядженням Кабінету Міністрів такі зміни ухвалено і передбачено перерозподілити видатки загального фонду на утримання Генерального штабу у розмірі 232 мільйони 900 тисяч на бюджетну програму, за якою здійснюється утримання військ, 2101020. Контроль за всіма коштами буде здійснювати міністр як головний розпорядник коштів. Це не потребує додаткових змін, додаткових витрат, відповідає вимогам Міністерства фінансів. Встановленим порядком було узгоджено з Апаратом РНБО.
Прошу підтримати.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Чи є зауваження у Міністерства фінансів?
МАРЧЕНКО С.М. Немає зауважень.
ТРУХІН О.М. Чи є зауваження у Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Шановний Олександре Миколайовичу, ми розуміємо, що така ситуація виникла і кошти необхідні для утримання Генерального штабу, ініціювання цього перерозподілу є наслідком об'єктивних підстав. Рахункова палата не заперечує.
ТРУХІН О.М. Слово надається голові підкомітету Забуранній Лесі Валентинівні.
Будь ласка, Лесю Валентинівно.
ЗАБУРАННА Л.В. Дякую.
Сьогодні на підкомітеті ми розглядали дане питання. Цей перерозподіл відповідно до матеріалів, які надані, стосується спрямування, зокрема, як було зазначено, на виплату грошового забезпечення військовослужбовців і заробітної плати працівникам Генштабу, закупівлю предметів, матеріалів і інвентарю, відрядження, оплату комунальних послуг та енергоносіїв.
Слід зазначити, що у матеріалах Міноборони відсутня інформація щодо узгодження питання розмежування видатків на утримання Міністерства оборони, Генерального штабу Збройних Сил із Секретарем Ради національної безпеки і оборони. В той же час, враховуючи соціальну значимість цього питання, за результатами розгляду, пропонується рекомендувати комітету погодити встановлений розпорядженням уряду від 27 травня за № 587-р перерозподіл видатків державного бюджету.
Проект ухвали викладено у розданих вам матеріалах. Прошу підтримати.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Прошу визначатися щодо озвученої головою підкомітету Забуранною Лесею Валентинівною пропозиції: погодити встановлений розпорядженням уряду № 587-р перерозподіл видатків державного бюджету.
Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? За – 24. Утрималися – 2.
Рішення прийнято.
ТРУХІН О.М. Питання третє. Про погодження виділення коштів державного бюджету із фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками для надання фінансової допомоги Фонду соціального страхування України (відповідно до пункту 1 постанови КМУ від 20.05.2020 № 385).
Доповідає Міністр соціальної політики Лазебна Марина Володимирівна.
Будь ласка, Марино Володимирівно.
ЛАЗЕБНА М.В. Доброго дня, шановні народні депутати, шановний головуючий, шановні присутні! Міністерство соціальної політики розробило відповідну постанову. Як ви знаєте, у нас карантин, у нас були обмежувальні заходи, і насправді єдиним джерелом Фонду соціального страхування є Єдиний соціальний внесок. На 1 червня ми, фонд недоотримав майже, навіть більше, ніж мільярд гривень. За нашими розрахунками у липні це буде ще 700 мільйонів.
Я хочу вам подякувати, тому що насправді і уряд, і ви – ми зробили дуже багато в цей період. І я хочу сказати, які додаткові заходи були впроваджені через фонд завдяки прийнятим вашим рішенням. Наприклад, от нова у нас соціальна послуга, тобто застраховані особи, які перебувають на самоізоляції, вони у нас отримують лікарняний, такого раніше не було. Застраховані особи, які перебувають на обсервації, вони також у нас мають право на оплачений листок непрацездатності. Медичні працівники, які перебувають на самоізоляції, у них 100 відсотків зарплата, ми в такому розмірі платимо їм лікарняний. Це все передбачено новими законами, і крім того, ще є постанова, що якщо медичний працівник захворів на COVID-19, це визнано професійним захворюванням, і це також наші нові додаткові видатки.
Тому ми і пропонуємо виділити фонду на поворотній основі 1,8 мільярда гривень, і на безповоротній основі – 471 мільйон гривень. Загалом Міністерству соціальної політики пропонується виділити 2,3 мільярда гривень.
Прошу підтримати.
Дякую.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Чи є заперечення у Міністерства фінансів?
МАРЧЕНКО С.М. Немає заперечень.
ТРУХІН О.М. Чи є заперечення у Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Пропозиція Рахункової палати: встановити все-таки чіткий термін повернення цих коштів, коли вони дійдуть до Фонду соціального страхування на поворотній основі, а також забезпечити достовірний облік застрахованих осіб, які потребують виплат внаслідок професійного захворювання, спричиненого COVID-19. Прошу це врахувати. Рахункова палата тоді буде підтримувати.
ТРУХІН О.М. Чи є що додати міністру щодо зауважень Рахункової палати?
ЛАЗЕБНА М.В. Ні, я дуже дякую за зауваження. Насправді ми так і будемо робити. Коли ми робили розрахунки і вирішували, яка сума буде на безповоротній основі, це все буде залежати як буде працювати економіка, тому ми погоджуємося, що треба повертати ці кошти, але коли це буде, мені здається, що за підсумками кожного кварталу ми можемо говорити, який у нас є темп надходжень до фонду.
І що стосується по професійним захворюванням. Я думаю, що, наприклад, сьогодні у нас є акти медичних закладів на 49 таких осіб. Я теж вважаю, що Фонд соцстраху буде звітувати за підсумками чи місяця чи кварталу про те, як використовуються кошти, і які особи отримали таку матеріальну підтримку.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Слово надається голові підкомітету Забуранній Лесі Валентинівні.
Будь ласка, Лесю Валентинівно.
ЗАБУРАННА Л.В. Дякую.
Ми детально аналізували даний розподіл. І необхідно зазначити щодо рішення уряду на підкомітеті у нас виникло кілька питань.
Отже, перше. Положення порядку № 385 щодо використання коштів, виділених Фонду соцстраху, є занадто загальним і недостатньо конкретизованим, зокрема із таких питань, як не визначено умову, порядок та обсяги повернення коштів, наданих Фонду соцстраху. Зазначене може бути ризиком утворення заборгованості Фонду соцстраху перед державним бюджетом та її непогашення у поточному і наступних роках, що, як наслідок, впливатиме на фінансові можливості державного бюджету у наступні роки. Визначені напрями використання коштів також ми не побачили.
Друге. Подані міністерством соціальної політики фінансово-економічні обґрунтування не є повними, і відповідно ряд депутатів висловили свої зауваження, зокрема ми не знайшли інформації щодо пояснення необхідності здійснення Фондом соцстраху за рахунок коштів державного бюджету на безповоротній основі у період карантину матеріального забезпечення за настання страхових випадків, передбачених статтею 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", наприклад, таких як тимчасова непрацездатність унаслідок всіх захворювань, тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу нижче оплачувану роботу, і ряд інших. Відсутні пояснення щодо необхідності здійснення Фондом соцстраху за рахунок коштів державного бюджету на безповоротній основі у період карантину всіх страхових виплат, передбачених статтею 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Відсутня інформація щодо можливості або неможливості фінансового забезпечення здійснення відповідних заходів за рахунок коштів Фонду соцстраху без залучення коштів державного бюджету, наприклад, шляхом перегляду і скорочення, оптимізація адміністративних витрат та тих витрат, які не можуть бути здійснені в умовах карантину. Відсутнє бачення щодо механізму та термінів поверненням Фондом соцстраху коштів, отриманих з державного бюджету на поворотній основі. І також відсутня інформація щодо запланованих заходів для здійснення контролю за цільовим використанням коштів державного бюджету.
У той же час, зважаючи на необхідність забезпечення виплат Фондом соцстраху в умовах карантину за результатами опрацювання зазначеного питання пропонується рекомендувати комітету:
Перше. Погодити встановлене постановою уряду від 20 травня за номером 385 виділення коштів із Фонду COVID-19 Мінсоцполітики для надання фінансової допомоги Фонду соціального страхування України.
Друге. Рекомендувати Кабінету Міністрів доручити Міністерству соціальної політики додатково проаналізувати види матеріального забезпечення та страхових виплат, виплату яких передбачено здійснювати Фондом соцстраху за рахунок коштів державного бюджету із Фонду COVID?19 на безповоротній та поворотній основі, та у разі необхідності внести відповідні зміни до порядку, затвердженого постановою уряду від 20 травня за номером 385.
Прошу підтримати.
ТРУХІН О.М. Прошу, запитання.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Олексій Гончаренко, "Європейська солідарність".
У мене запитання до шановної Марини Володимирівни. Ось тут розрахунок іде того, як ви порахували безпосередню необхідність додаткового фінансування, в тому числі тут розрахунок по виплатам щодо летальних випадків серед медичних працівників, що прийнято зараз Законом України (мова йде про 100 мінімальних заробітних плат, тобто мова йде про трошки більше, ніж 200 тисяч гривень). Але у вас якийсь розрахунок, я би сказав, дуже песимістичний, може, навіть катастрофічний: ви розраховуєте, що кількість летальних випадків серед медпрацівників буде 844. Тобто на цю хвилину їх рахунок іде на десятки, а ви рахуєте майже тисячу. Причому якщо відкрити ваш розрахунок, ви рахуєте це наступним чином, що захворіє 33 тисячі 480 медпрацівників. Фактично, якщо у нас в країні 186 тисяч медпрацівників, то ваш розрахунок, що захворіє майже кожен п'ятий медпрацівник, перехворіє на COVID-19. Я хотів би від вас почути обґрунтування цієї цифри – звідки такий розрахунок. І це насправді катастрофічна історія.
Дякую.
ЛАЗЕБНА М.В. Шановний народний депутате, коли ми робили ці розрахунки, дійсно, ніхто ще не знав масштабів і проявів, і що буде відбуватися. Насправді ці 844 особи, про які ви сказали, це ті кошті, які ми беремо всього 200 мільйонів, і які ми передбачаємо на поворотній основі. Тому ми знаємо, що це можуть бути прогнозні дані, тобто це ж не всі 2,3 мільярда ідуть саме на цю програму по забезпеченню 100 відсотків заробітної плати. Це іде мова про одноразові виплати членам сімей медичних працівників, які померли від COVID-19. Так, ми прогнозували 844 ще у квітні, воно не справджується, і слава Богу, але кошти, які ми просимо, це всього-на-всього 200 мільйонів і це на поворотній основі. Ми просто беремо для того, щоб у нас були зарезервовані… Ми більше не візьмемо, чим нам потрібно. Це однозначно.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Я розумію. У мене тут питання не щодо бюджетних грошей, я розумію, що вони не зникнуть. У мене питання: а з ким ви робили цей розрахунок? Хто робив його? Звідки ці цифри?
ЛАЗЕБНА М.В. Із Міністерством охорони здоров’я.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Міністерство охорони здоров’я?
ЛАЗЕБНА М.В. Ми у Міністерства охорони здоров’я брали дані…
ГОНЧАРЕНКО О.О. Тобто вони вам дали таку відповідну… А можна у вас попросити цей документ, копію, щоб його надати бюджетному комітету?
ЛАЗЕБНА М.В. Я документ попрошу. І у нас ту є представник, заступник фінансового директора, можливо, вона скаже більш детально.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Якщо можна, хотілось би почути.
ДЕНИСОВА О.О. Доброго дня, шановні члени комітету, шановні народні депутати. Ці розрахунки, звісно, бралися…
ТРУХІН О.М. Я прошу вибачення, можете коротенько: назву, дату та номер документу.
ДЕНИСОВА О.О. Так, ці дані Міністерства охорони здоров’я: 844 особи, 32 тисячі вони вважали, що будуть, це було на початок карантину, коли було зростання, приріст 500 людей інфікованих на кожен день. Вони розрахували, що це буде 32 тисячі інфікованих медичних працівників, і два відсотка від цього помруть відповідно до динаміки, яка була на той час, – це 844 особи. Тому за їхніми даними ми взяли ці розрахунки.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Ми звернемося від комітету з проханням надати відповідні документи та розрахунки. Підходить, Олексію?
Дякую вам.
Тому прошу визначатися щодо внесеної головою підкомітету Забуранною Лесею Валентинівною пропозиції:
Перше. Погодити встановлене постановою уряду від 20 травня за номером 385 виділення коштів із Фонду COVID-19 Мінсоцполітики для надання фінансової допомоги Фонду соціального страхування України.
Друге. Рекомендувати Кабінету Міністрів доручити Міністерству соціальної політики додатково проаналізувати види матеріального забезпечення та страхових виплат, виплату яких передбачено здійснювати Фондом соцстраху за рахунок коштів державного бюджету із Фонду COVID?19 на безповоротній та поворотній основі, та у разі необхідності внести відповідні зміни до порядку, затвердженого постановою уряду від 20 травня за номером 385.
Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? За – 25. Утримався – 1.
Рішення прийнято.
ТРУХІН О.М. Дякую. Четверте питання. Про проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (реєстр. № 3509 від 20.05.2020), внесений народними депутатами України Арістовим Ю.Ю., Культенком А.В., Трухіним О.М. та іншими.
Шановні колеги, щодо цього питання висловлять свої позиції також представники Міністерства фінансів, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства розвитку громад та територій, Офісу Президента України, Рахункової палати, інші експерти та запрошені гості сьогоднішнього засідання.
Тому є пропозиція: давайте я спочатку, як співавтор цього законопроекту, коротенько про нього розкажу.
Цей законопроект розширює можливості використання спецфонду, котрий сформований, надає більш гнучкі інструменти для Кабінету Міністрів, для сьогоденних виважених рішень. Якщо буде потребувати на те нагальні питання розвитку розбудови держави та стимулювання економіки або направлення вільних коштів щонайшвидше у ті галузі народного господарства, яке буде вважати за потрібне Кабінет Міністрів потім з погодженням з Комітетом з питань бюджету, потім народні депутати, котрі можуть бути або в міжсесійному періоді або можуть знаходиться десь, наприклад, це уже буде не сесійний період, не будуть впливати на те, що наша країна буде втрачати можливості. Тому ми даємо інструменти нашому професійному уряду, котрий зможе уже професійно, злагоджено приймати рішення.
Це коротенько. Всі ви читали цей законопроект, у нас був підкомітет. Тому є пропозиція: почати із запрошених. І є пропозиція надати перше слово заступнику Міністра охорони здоров'я Шаталовій Світлані Миколаївні.
ШАТАЛОВА С.М. Доброго дня, шановні народні депутати, шановний Олександре Миколайовичу, шановні присутні! На сьогоднішній день ми стикнулися з питаннями екстреної медичної допомоги. Справа в тому, що наша екстрена медична допомога не відповідає безпосередньо тим стандартам і тим вимогам, які є на сьогоднішній день. Питання екстреної медичної допомоги – це питання рятування життя українців, здоров'я українців, тим паче під час COVID-19, під час пандемії.
Враховуючи зазначене, Міністерство охорони здоров’я просить підтримати проект закону щодо додаткового фінансування щодо виділення інвестицій у медичну інфраструктуру, спрямовані на реалізацію проекту щодо обладнання приймальних відділень станцій екстреної медичної допомоги.
Дуже дякую.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Слово надається для співдоповіді першому заступнику Міністра фінансів.
УЛЮТІН Д.В. Позиція Міністерства фінансів була, що в такому вигляді, як запропонований законопроект, ми підтримати не можемо, тому що це відволікання коштів, які спрямовувалися безпосередньо і планувалися безпосередньо на боротьбу з коронавірусом, відволікання коштів на інші заходи, які на даному етапі не є тими, які можна вважати заходами боротьби саме з такою хворобою.
ТРУХІН О.М. Дякую.
МАРЧЕНКО С.М. Можна я поясню?
Ми вважаємо, що оскільки Фонд боротьби з COVID-19 створений спеціально для цілей боротьби з коронавірусною хворобою, тому дуже важко буде пояснити заходи інші, ніж пов'язані саме з COVID-19 і боротьба з її наслідками. Тому ми б пропонували інший варіант, і враховуючи необхідність будівництва доріг … (без мікрофону) буде складно реалізовувати в зазначеній редакції.
ТРУХІН О.М. Дякую за вашу позицію.
Оскільки ви заговорили про дороги, але в цьому законопроекті присутні не тільки дороги, а й прийомні відділення, про котрі говорив представник Міністерства охорони здоров’я, то є пропозиція надати слово запрошеним: це представник Укравтодору, керівник – Кубраков Олександр Миколайович.
КУБРАКОВ О.М. Доброго дня, шановні колеги! В принципі, хотів сказати, що ми з багатьма з вами спілкуємося окремо, майже кожного дня погоджуємо дороги на ваших округах, але хотів сказати, що у нас це відбувається за планом, тому ми теж підтримуємо, звичайно, цей законопроект. Я розумію, що першочергова задача – це боротьба з коронавірусом, але якщо ми виходимо із ситуації з карантину, то, звичайно, ми готові запропонувати, є готовий перелік, є готові напрямки дороги.
ТРУХІН О.М. Олександре Миколайовичу, до вас таке конкретне питання: чи вбачаєте ви, що вам ці кошти необхідні зараз, що ми надаємо той інструмент, котрим дійсно потрібно користуватися чи не потрібно? І чи встигнете ви реалізувати ті проекти, котрі керівник держави зазначив у своєму останньому виступі, і ту стратегію, котру прийняв Кабінет Міністрів? Чи дійсно сьогодні ви маєте ті потужності і ви бачите дійсно розвиток і мережу, і ви бачите ті горизонти, для котрих вам потрібні ці інструменти?
КУБРАКОВ О.М. Зараз точно можу з впевненістю на 100 відсотків сказати, що ми встигнемо, тому що якщо подивися, на скільки законтрактований вже Укравтодор, те, що відбудеться за найближчі 2-3 тижні, тобто ми розуміємо, що так, ми на 100 відсотків встигнемо. Тобто вже немає такого, ситуація ризикова була 2 місяці тому, але зараз ми знайшли спільну мову з усіма учасниками закупівельного процесу, з Антимонопольним комітетом. Якщо подивитися на останні 3-4 тижні, то як опрацює ті рішення у нас Антимонопольний комітет, то ми бачимо, що ті ризики, які були на початку сезону, ми вже пройшли. Зараз, я впевнений на 100 відсотків, що ми все встигаємо. Відповідно, той план, який затвердив на початку року Президент України, ми на 100 відсотків встигаємо.
ТРУХІН О.М. Тобто програма Президента України буде виконана?
КУБРАКОВ О.М. Так. На 100 відсотків.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Чи є щось додати у фінансового департаменту Укравтодору? Євгене Юрійовичу, будь ласка.
КУЗЬКІН Є.Ю. Просьба поддержать.
ТРУХІН О.М. Чи є ще запитання?
Будь ласка, Іване Івановичу.
КРУЛЬКО І.І. У мене є запитання до Міністерства фінансів. У нас виділені кошті в стабфонд так званий, який є частиною загального фонду, для боротьби з COVID-19. Ви б могли поінформувати скільки коштів на даний момент витрачено з цього фонду, який ми формували відповідними змінами до бюджету, які плани в майбутньому? Якщо подивитися зараз на динаміку перебігу взагалі цієї ситуації з COVID-19, то ми бачимо, що у нас достатньо помірно, дякувати Богу, все проходить, і відповідно кошти, які були передбачені в достатній кількості – 64 мільярда, вони витрачені не будуть однозначно.
Тому я би хотів, щоб ви пояснили, по-перше, скільки; а по-друге, все-таки причини, чому пропозиції, частина з них іде прямо на медичні потреби, а частина іде на дорожні заходи, які безпосередньо пов'язані з тим, що хоча б з села можна було у випадку необхідності по якомусь нормальному дорожньому покриттю довезти людину до лікарні. Власне, це теж пов'язано. Тому я хотів би зрозуміти ваше пояснення з цього приводу.
МАРЧЕНКО С.М. Дякую, шановний народний депутат за запитання.
Щодо використання коштів Фонду COVID-19. З майже 65 мільярдів гривень на сьогоднішній момент прийнято рішення уряду на суму 28,6 мільярда гривень, з них 27,3 – на безповоротній основі, 1,3 – на поворотній основі. Це дійсно є питання щодо того, що кошти використовуються досить повільно по деяким напрямкам, але ми вбачаємо, що ситуація щодо коронавірусу і прогнозу обігу хвороби, це має бути питання, яке вирішено Міністерством охорони здоров’я, тому на даний момент дуже важко спрогнозувати, яким чином буде вести себе, чи буде друга хвиля. Ми не є тут основним ідеологом у цій сфері.
Дякую за запитання.
А щодо того, чи можна з Фонду COVID-19 фінансувати дороги, ми свою позицію вже зазначили.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Є пропозиція надати слово… Чи задоволені ви відповіддю, Іване Івановичу?
КРУЛЬКО І.І. Я не можу бути незадоволений. Я не знаю, чи задоволені запитанням.
ТРУХІН О.М. Запитання у колеги було дуже слушне.
Слово надається раднику Керівника Офісу Президента Подоляку Михайлу Михайловичу.
ПОДОЛЯК М.М. Дякую.
Дивіться, яка була проблема. У нас було 2 з половиною місяці, коли ми практично не працювали в рамках великого і потужного проекту, який називається "Велике будівництво". тобто у нас там цілий ряд є підпроектів, в тому числі це дороги місцевого значення, це приймальні відділення, це дитячі садочки і школи. І це все якось трошки зупинилося, тому що у нас не було і коштів, які треба було в це вкладати, і не було програм, по яким ми мали працювати узгоджених і так далі. І у нас є проблема з тим, що ми можемо не попасти в терміни, в які ми маємо закінчити в цьому році хоча б щось. Там багато об'єктів, наскільки я розумію, зараз ми підходимо до того, щоб цифра була десь в 600 об'єктів, які мають часткову вже готовність, але ми не можемо рухатися тому, що багато не вистачає якраз грошей. Тому я бачу, що ці правки, які ми вносимо, які стосуються саме двох основних напрямків – це дороги місцевого значення і це приймальні відділення, яких на сьогоднішній день є 210, то ми маємо зрозуміти, що або ми зараз вносимо правки, отримуємо гроші і проходимо якісь етапи і вкладаємося в календарні рамки, або ми, знову ж таки, все це відтерміновуємо, і наш проект "Велике будівництво" з великим таким обвалом падає вниз.
Тому я прошу підтримати ці правки. І Офіс Президента дуже уважно за цим слідкує.
Дякую.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Будь ласка, питання коротеньке від пана Гончаренка, у нас багато співдоповідачів запрошених.
ГОНЧАРЕНКО О.О. А ви працюєте в Офісі Президента? Бо я чув ваше прізвище як політтехнолога. А ви зараз представляєте бюджетну програму. Я прошу вибачення, може, щось не знаю. Хотів би почути точну вашу посаду, на якій посаді ви працюєте, і яким чином ви куруєте саме це питання доріг, приймальних відділень?
Дякую.
ПОДОЛЯК М.М. Ми не куруємо, ви трошки помилилися. Я – радник Голови Офісу Президента. І ми дивимося на те, що це президентська програма…
ТРУХІН О.М. Олексію, я прошу вибачення. Ваше питання до запрошених, воно не має ніякого відношення.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Як не має? Я хочу знати просто хто людина: офіційний працівник Офісу Президента, неофіційний.
ТРУХІН О.М. Ви офіційний працівник?
ПОДОЛЯК М.М. Офіційний. Безумовно.
Дивіться, це програма Президента, і ми просто хочемо, щоб вона рухалися. Ми не куруємо її з точки зору виконавчої роботи. Ми дивимося на те, щоб вона у нас почала дійсно працювати, бо ми про неї заявляємо. Ми – це я маю на увазі Президента і Офіс Президента.
ТРУХІН О.М. Дякуємо.
Будь ласка, ще питання.
ЛЮШНЯК М.В. Шановний пане головуючий, шановні колеги народні депутати, гості, присутні, зараз тут представник Офісу Президента обмовився про те, що ті кошти можна направити також на дороги місцевого значення. Це зараз відіграє дуже велику роль. Тому ми маємо скоригувати цей законопроект і дати можливість, щоб ті кошти були на дороги не тільки загальнодержавного значення, але й місцевого значення, тому що саме дороги місцевого значення сьогодні відіграють важливу роль у доставці хворих на коронавірус. Є у нас сьогодні голова Укравтодору. Ми можемо це питання підняти і обговорити, і цей законопроект запропонувати про те, що ми можемо з цих коштів запропонувати відщеплення на дорожній фонд, за рахунок якого ми могли б ремонтувати і будувати місцеві дороги.
Дякую.
ТРУХІН О.М. Давайте останнє питання.
КІССЕ А.І. Это дискуссионные вопросы. Я предлагаю их послушать, потом будем принимать решение, а сейчас за предложенное проголосовать.
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Давайте голосувати.
ТРУХІН О.М. У нас є ще ряд запрошених поважних людей, міністрів та інших працівників Офісу Президента.
Сімоненко Олена є присутня? Є.
Будь ласка, ви в запрошених.
Це теж працівник Офісу Президента.
СІМОНЕНКО О.А. Доброго дня, шановні колеги! Я веду цей проект, починаючи з грудня 2019 року, коли я була заступником Міністра з питань європейської інтеграції Міністерства охорони здоров’я. Саме тоді ми запропонували Президенту реалізувати проект з реконструкції старих приймальних відділень опорних лікарень, які Кабінет Міністрів затвердив як опорні в кожному регіоні. Тобто для кожної області були обрані лікарні, які мають виконувати незалежно від того, що у нас сьогодні є COVID-19 чи немає, тоді ще його не було, мають виконувати функції саме опорних лікарень для надання спеціалізованої медичної допомоги.
Ми проаналізували в Міністерстві охорони здоров’я стан цих приймальних відділень, і було прийнято рішення про необхідність придбання базового обладнання, що має надавати послуги населенню на першій лінії вогню, можна так сказати, в медицині, – в приймальних відділеннях. По кожному з 210 приймальних відділень сформовані переліки обладнання, які вони чекають з грудня поки один уряд, потім другий уряд шукали гроші на його реалізацію. На жаль, станом на сьогодні у цієї програмі готово все, окрім фінансового ресурсу. І перемовини, які йдуть протягом вже півроку між Міністерством охорони здоров’я, Міністерством фінансів, Міністерством регіонального розвитку, не дають нам змоги розпочати закупівлю обладнання, яке сьогодні чекають в приймальних відділеннях головні лікарі. Більше того, з цих 210 приймальних відділень опорних лікарень, що затверджені урядом до 2023 року як опорні, 97 є лікарнями першої хвилі, які сьогодні приймають хворих на COVID-19. І розуміючи це, протягом двох останніх місяців після доручення вже нового Прем'єр-міністра ми не спромоглися з Міністерством фінансів і Міністерством охорони здоров’я знайти рішення по фінансуванню цього проекту.
Тому я дуже прошу підтримати цей законопроект.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Є пропозиція: надати заключне слово серед запрошених нашому поважному Міністру розвитку громад та територій Чернишову Олексію Михайловичу. Потім Рахункова палата.
ЧЕРНИШОВ О.М. Дякую, Олександре Миколайовичу.
Я, зі свого боку, хочу подякувати шановним народним депутатам, всім присутнім за розгляд цього дуже важливого питання. По-перше, хочу всіх поінформувати про те, що президентська програма "Велике будівництво" триває незважаючи на карантинні обмеження. Вона реалізується з початку року, по-перше, за місцеві гроші.
Хочу подякувати бюджетному комітету, також народним депутатам за підтримку і голосування за Державний фонд регіонального розвитку. Нам вдалося зберегти 4,9 мільярда гривень, котрі минулого тижня вже почали надходити на рахунки обласних адміністрацій. Це нарешті надало змогу пришвидшити, прискорити розбудову об'єктів програми, котра включає в себе школи, садочки, стадіони, об'єкти спортивної інфраструктури, і таке інше, також дорожню інфраструктуру.
Сьогодні нам потрібно знайти рішення щодо фінансування приймальних відділень. На даний момент цих грошей немає, і нам залишилося обмаль часу для того, щоб їх реалізувати. Місцеві адміністрації розробили вже відповідну проектно-кошторисну документацію за свій кошт.
Також, звичайно, нам потрібно знайти рішення для того, щоб продовжити розбудову доріг. І нарешті зшити країну і зробити до тих приймальних відділень, до тих об'єктів соціально-економічної інфраструктури якісне дорожнє покриття. Я розумію, що ми всі знаходимося в дефіциті коштів. Такого, можливо, не було давно. І ми також розуміємо, що можлива ще хвиля, і ніхто не надасть гарантій – ми всі це розуміємо. Але давайте приймати відповідне рішення сьогодні і знаходити шляхи для продовження фінансування найважливішої чи однієї з найважливіших програм – президентської програми "Велике будівництво" в цьому році.
Дуже дякую за вашу позицію, за вашу підтримку.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Будь ласка, Іване Івановичу.
КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги, я хотів би звернути увагу, от якщо подивитися цей законопроект, всі думають, що весь залишок Фонду COVID?19 піде на один якийсь напрямок. Але ж насправді цей законопроект не про це. Він доповнює 28-у статтю діючого бюджету, який приймався, коли виникла ситуація з епідемією COVID-19, доповнює ще певними можливостями, які вже були тут озвучені, які стосуються по медицині – можливості виділити кошти на відповідні побудови приймальних відділень, і друге, яке стосується мережі автомобільних доріг. Але ж все одно механізм виділення цих коштів залишається той самий, це законопроект, який не стосується ресурсу конкретно. Тому що уряд буде розглядати відповідну постанову на своєму засіданні: скільки коштів розподілити на які потреби, і тільки за рішенням уряду ці кошти можуть бути спрямовані. Тому я тут не бачу проблеми в принципі, чому цей закон не можна ухвалити, адже це не парламент буде визначати, куди і скільки. Це буде визначати уряд. І цю постанову буде погоджувати відповідно бюджетний комітет, як це передбачено діючим порядком і бюджетним кодексом. Тому я тут не бачу проблему з прийняттям такого законопроекту.
ТРУХІН О.М. Дякую, Іване Івановичу.
Чи є зауваження у професійної нашої Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Олександре Миколайовичу, дуже дякую.
Я зупинюся на декількох цифрах. Шановні колеги, до законопроекту подана порівняльна таблиця, де показано, що у нас буде завдяки реалізації цього законопроекту. Тобто у нас буде створено 63 тисячі нових робочих місць. Далі, підвищення надходження усіх податків і обов'язкових платежів – близько 7,6 мільйона гривень. Збільшується обсяг доходів зайнятого населення на суму 1,8 мільйона гривень. Підвищиться інвестиційна спроможність. Тобто ніби все добре.
Якщо говорити про самий законопроект – так, нам необхідні приймальні відділення, так, нам необхідна інфраструктура. Але чи свідомі ми того, чи буде у нас завтра друга хвиля COVID-19 чи не буде, і чи ми будемо мати надходження до бюджету чи не ми не будемо мати надходжень до бюджету?
Якщо говорити про програму президентську – за. Якщо говорити про законопроект – за. Але треба врахувати всі ризики: чи ми завтра зможемо подолати другу хвилю COVID-19. Шановні колеги, не дай того, Боже, якщо вона буде. Давайте давати собі відповідь: якщо це буде регулювати безпосередньо Кабінет Міністрів через бюджетний комітет, давайте поставимо якісь запобіжники або якісь механізми. Я хочу зараз тут оголосити виключно застереження: у випадку, якщо буде друга хвиля, чи будуть у нас надходження до бюджету?
Зараз хочу вас поінформувати, що у нас немає надходжень до бюджету, думаю, що Міністерство фінансів так само підтвердить, таких, які б дали можливість у повному обсязі реалізувати цей проект.
Дякую.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Я хочу прокоментувати те, що каже Рахункова палата в особі керівника. Є сьогодні дієвий механізм, котрий обирав парламент на весь період цієї ситуації з економікою. І насамперед Фонд COVID-19, якщо ви пам'ятаєте, те, за що ми з вами голосували, і він не тільки на закупівлю масок, рукавичок, і ви бачите, все те, що ми робимо, ми допомагаємо і Фонду соціальному, ми допомагаємо деяким категорія громадян, виділяючи кошти, ми даємо їх на поворотній, на безповоротній основі, ми закуповуємо медобладнання, ми виділяємо на будівництво, ми виділяємо на пожвавлення темпів економіки, тому це все і є опрацювання наслідків і першої, і другої, і третьої, якщо, не дай Боже, буде хвиля коронавірусу. Тому сказати, що тільки закупивши маски, ми можемо втримати країну на плаву і щоб ця країна розвивалася і мала дійсно стабільні результати, того є замало.
Щодо закупівель, я так розумію, засобів індивідуального захисту, представники Міністерства охорони здоров’я, котрі у нас були на останніх погодженнях, вони закупили кількість персональних захисних костюмів, масок, рукавичок, котрих вистачило б на місяць, але при тому, що навантаження на сьогоднішній день близько 12 відсотків від того, що у нас може бути при 100 відсотках завантаженості, то нам тієї закупки вистачить приблизно на 7-8 місяців, якщо темпи не будуть зростати. Тому якщо у нас темпи будуть зростати, ми будемо приймати відповідні рішення. Ну, не складати ж нам, прошу вибачення, маски, рукавички та інші засоби у шухляду – ми повинні бути готові, але люди повинні щось їсти, і країна повинна працювати.
Тому від себе можу додати, що згоден з вами, але як автор законопроекту вважаю його сьогоденним.
Будь ласка, слово надається голові підкомітету Забуранній Лесі Валентинівні.
ЗАБУРАННА Л.В. Дякую.
Отже, ми також вчора розглядали даний законопроект у підкомітеті. Власне, щодо положень слід зазначити наступне.
Перше. Здійснення заходів з покращення транспортного сполучення за певного економічного ефекту не мають прямого зв'язку з подоланням коронавірусу і існує ризик для належного виконання заходів, спрямованих безпосередньо на боротьбу та запобігання поширенню на території країни коронавірусної хвороби.
Слід відмітити, що виклад положень законопроекту № 3509 потребує уточнення відповідно до правил підготовки проектів закону, а також пропозицій, підтриманих підкомітетом. Зокрема, спрямування коштів Фонду COVID-19 на поточний дрібний ремонт, експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення і на придбання обладнання для приймальних відділень опорних закладів охорони здоров'я у госпітальних округах та проведення капітального ремонту, реконструкції цих відділень.
За результатами розгляду проекту Закону № 3509 та альтернативних до нього проектів законів № 3509-1 та № 3509-2 пропонується комітету ухвалити таке рішення: рекомендувати Верховній Раді України за результатами розгляду у першому читанні прийняти законопроект № 3509 за основу і в цілому як закон з урахуванням пропозицій комітету, пов'язаних із належним оформленням законопроекту та врахуванням додаткових пропозицій щодо розширення напрямів використання коштів Фонду COVID?19.
Проект ухвали викладено у розданих вам матеріалах.
ТРУХІН О.М. Дякуємо вам.
Прошу, по альтернативному законопроекту.
ЦАБАЛЬ В.В. Шановні колеги, я, як автор альтернативного законопроекту, також хотів коротко доповісти.
Я хочу нагадати ситуацію 2 чи 3 місяці тому, коли ми робили секвестр бюджету. І я, і фракція "Голос", я пам'ятаю, в тому числі Міністр фінансів тут сидів пан Марченко, ми пропонували, що давайте, колеги, виділимо 20, 30, 40 – максимум – мільярдів у фонд, і потім через 3 місяці в залежності від того, як гроші витрачаються, вирішимо чи додавати з інших програм на цей фонд, чи не додавати. Чому ми це пропонували? Тому що було зрізано багато коштів з різних програм: з культури, з освіти, з місцевого самоврядування. На жаль, комітет, Верховна Рада це рішення не прийняла. Ми виділили більше 60 мільярдів одночасно.
Зараз ми бачимо, що за 2 місяці при розписі у 34 мільярда гривень було використано всього 13 мільярдів гривень з Фонду COVID-19. Я згоден з Рахункової палати, що, можливо, і всі знадобляться, але ідея була в тому, щоб виділяти по мірі надходження, а не різати з різних програм, в тому числі з місцевого самоврядування.
Тепер, щодо мого законопроекту. Відповідно, я і моя фракція, ми повністю поділяємо ідею авторів цього закону: і Олександра Миколайовича, і Юрія Юрійовича – відповідно, ми зберегли ці елементи про фінансування доріг. Але додатково до цього ми хотіли звернути увагу на одну проблему. Це проблема недоотримання 13 мільярдів гривень за 5 місяців місцевими бюджетами. І додатково до цих пропозицій, які були в основному законі, в альтернативному ми ще пропонуємо збільшити відрахування від ПДФО, а компенсувати за рахунок невикористаних коштів з Фонду COVID-19 у місцеві бюджети, які постраждали через коронавірус. Це основна різниця.
Дякую за увагу.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Є пропозиція: перейти до прийняття рішення, озвученого головою підкомітету.
Будь ласка, давайте голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? За – 25. Утримався – 1.
Рішення прийнято.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Переходимо до п'ятого питання. Про проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 3510 від 20.05.2020), внесений народними депутатами України Трухіним О.М., Шуляк О.О. та іншими.
З цього питання, як співавтор законопроекту, доповім я – Трухін Олександр Миколайович, тому що інші не присутні.
Чи присутня народний депутат Шуляк? Немає.
Суть цього законопроекту в наступному: щодо надання можливості обласним радам робити запозичення на розвиток та утримання мережі доріг, те, чого у них зараз немає, тому що зараз ця прерогатива є тільки у міст та ОТГ. А ми розуміємо, що якщо ми надаємо такі можливості для представника, котрий покинув зал засідання, Укравтодору, якщо ми надаємо їм кредитні ресурси, то якщо в країні буде тільки мережа, наприклад, покриття національне, а по області та по містах у нас будуть тільки напрямки, то буде біда. І люди, котрі доручили нам мандати, і котрі хочуть бачити дійсно розсудливих представників, котрі дбають про свої регіони, котрі дбають про своїх виборців, про громадян, вони хочуть бачити дійсно реальні зміни, якісні зміни свого життя, місць існування, обласні ради самостійно без втручання центрального апарату зможуть вирішувати, формувати свою стратегію. Ми, як законотворці, можемо надати їм цю можливість та показати, що ми підтримуємо і децентралізацію, і місцеве самоврядування, і надаємо їм такі ж самі інструменти і можливості, які є у центральних органів влади.
Тому вважаю, що цей законопроект дуже важливий. І буду вас просити його підтримати разом з іншими авторами.
Для співдоповіді хотів би запросити та надати слово першому заступнику Міністра фінансів Улютіну Денису. Та якщо знайде бажання та можливість додати щось або прокоментувати керівник цього міністерства, теж будемо раді заслухати.
Дякую.
УЛЮТІН Д.В. Дякую.
Міністерство фінансів в цілому підтримує ідею цього законопроекту, але з урахуванням певних зауважень, деяких редакційних зауважень. Міністерство фінансів проти надання державних гарантій за запозиченнями обласних рад і місцевих запозичень. Також Міністерство фінансів проти того, щоб вносили зміни в статтю 74, де написано, що держава не несе відповідальності за борговими зобов'язаннями, крім випадків, передбачених цим кодексом, окрім деяких. І також Міністерство фінансів проти того, щоб кошти…
ТРУХІН О.М. Я прошу вибачення. Представники секретаріату, ви просто особисто не були присутні на підкомітеті, були враховані, і тому в розданій редакції всі ваші пропозиції та зауваження…
(Шум у залі)
УЛЮТІН Д.В. І утримання відповідних бюджетних установ, що забезпечує функціонування інформаційно-аналітичної системи за рахунок коштів дорожнього фонду. Це теж виключено?
ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ні, утримання поки ні.
УЛЮТІН Д.В. Тоді виключаємо.
Тоді у нас залишилося одне зауваження не враховане, це є обов'язок функціонувати інформаційно-аналітичної системи, і законопроектом пропонується цю систему утримання "повісити" на бюджетну установу, а її фінансування за рахунок коштів дорожнього фонду. Ми проти такого підходу.
Дякую.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Чи є зауваження у нашої найкращої Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Олександре Миколайовичу, дуже дякую.
Я скажу деякі пропозиції, уточнення. Як ідею, законопроект ми підтримуємо, але два уточнення для того, щоб не займати більше часу.
Я хочу звернути увагу, що надання державних гарантій не узгоджується зі статтею 7 Бюджетного кодексу, тобто щоб ви були поінформовані, і потім ми будемо мати з цього проблематику.
Держава не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування і збільшує ризики додаткових витрат державного бюджету у разі невиконання цих зобов'язань.
Ми пропонуємо уточнення до 71 статті Бюджетного кодексу, де є віднесення до надходжень бюджету розвитку цієї субвенції, оскільки вона частково спрямовується на поточні видатки.
І друге, надання права погашення місцевого боргу за рахунок цієї субвенції, за нашим застереженням, збільшує ризики її нецільового використання, оскільки дає можливість погашати інші місцеві борги.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Слово надається голові підкомітету Кузбиту Юрію.
КУЗБИТ Ю.М. Дякую, Олександре Миколайовичу.
Доброго дня! Шановні колеги, ідея абсолютно правильна – нам потрібні все-таки дороги місцевого значення, які зв'язують районні пункти між собою і з метою доїзду і до лікарень, і до навчальних закладів, і взагалі просто для нормальної адекватної міграції людей по області між населеними пунктами.
Тому за підсумками розгляду законопроекту на підкомітеті, усвідомлюючи важливість і актуальність вирішення питання розвитку дорожньої галузі, що є метою законопроекту, та беручи до уваги позицію ГНЕУ, Міністерства фінансів, Мінінфраструктури, Укравтодору щодо необхідності доопрацювання законопроекту з метою узгодження його положень з іншими нормами Бюджетного кодексу та усунення недоліків нормотворчого характеру, пропонується підтримати законопроект з такими змінами:
Перше. Виключити положення щодо державних гарантій за запозиченнями обласних рад для ремонтно-будівельних робіт на автомобільних дорогах місцевого значення та відповідальності держави за такі запозичення, тобто зміни до статей 17 та 74 Кодексу які такі, що не узгоджується з принципом самостійності бюджетної системи.
Друге. Виключити зміни до частини першої статті 71 Кодексу щодо зарахування відповідної субвенції до надходжень бюджету розвитку місцевих бюджетів як такі, що не відповідають положенням статей 69.1 та 74 Кодексу та не дозволяють здійснювати поточні видатки за рахунок субвенцій.
Третє. Доповнити законопроект змінами до частини п'ятої статті 74 Кодексу щодо обслуговування місцевого боргу за зовнішніми та внутрішніми запозиченнями за рахунок субвенцій.
Четверте. Внести доповнення щодо здійснення контролю Комітетом з питань бюджету за використанням таких місцевих запозичень.
П'яте. Уніфікувати положення законопроекту у частині застосування терміну "місцеві запозичення".
Шосте. Унормувати питання повноважень обласних рад на здійснення внутрішніх запозичень шляхом внесення змін до Закону "Про місцеве самоврядування".
Відповідні пропозиції щодо проекту ухвали вам надано.
З огляду на зазначене, пропонується підтримати таке рішення комітету: за результатами розгляду у першому читанні рекомендувати Верховній Раді України законопроект № 3510 прийняти за основу та в цілому як закон з урахуванням пропозицій комітету, що викладені в проекті ухвали щодо законопроекту.
Щодо альтернативного законопроекту № 3510-1, який ще не надійшов до комітету, то відповідно до статті 95 Регламенту, якщо один із альтернативних законопроектів приймається за основу, інші знімаються з розгляду без прийняття про це окремого рішення.
Прошу підтримати.
Дякую.
ТРУХІН О.М. Дякую.
До нас повернулися представники профільної організації. Я хотів би надати слово, тому що вони зверталися до мене.
Пане Кубраков, чи є Вам що додати щодо цього законопроекту?
КУБРАКОВ О.М. Коротенько. Дійсно, ця ініціатива була розроблена цього року, ми проводили разом з Президентом України, з Прем'єр-міністром України селектор з обласними державними адміністраціями. Цього року Укравтодор вже залучив додаткове фінансування під державні гарантії, такий саме механізм передбачили для обласних державних адміністрацій, але вони залучатимуть кошти, не збільшуючи державний борг, під місцеві гарантії.
Чого не вистачало? Не вистачало можливості погашати кредит за рахунок субвенції, яку вони отримають на розвиток мережі кожного року із дорожнього фонду, тому що не всі області у нас профіцитні, навпаки, у нас меншість областей мають можливість гасити свої зобов'язання з власних надходжень, а більшість навпаки.
Тому ми повністю це підтримуємо, тому що дійсно стан дорожньої мережі, особливо на місцевих дорогах, на 90 відсотків у ненормативному стані. Вважаємо, що області повинні мати можливість робити ремонтні роботи швидше.
Друге. Підтримуємо той відсоток, який може бути, частина субвенцій буде направлена на погашення боргів, саме обмеження 30 відсотків, вважаємо це доцільним, тому що дійсно в рамках кожного року є утримання мережі і додаткові витрати, які повинні все ж таки бути.
Дякую.
ТРУХІН О.М. Чи є що додати у представника Укравтодору по питанням фінансів? Євгеніє Юрійовичу.
КУЗЬКІН Є.Ю. Вчера на подкомитете мы согласовали все позиции, которые главой подкомитета были озвучены, мы их поддерживаем.
Спасибо.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Оскільки більшість присутніх та голова підкомітету підтримують прийняття такого рішення, є пропозиція вислухати тоді нашого колегу, у котрого є питання, Олексія, та перейти до прийняття рішення. Дякую.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Дякую.
У мене запитання, можливо, до авторів законопроекту або до нашого підкомітету. Тобто це буде рішення приймати обласна рада? Це рішення має бути з кимось погоджено чи це буде просто рішення обласної ради?
КУЗБИТ Ю.М. Я відповім. Пане Олексію, дивіться, рішення приймає обласна рада, але кінцева реалізація іде через Міністерство фінансів і бюджетний комітет. Ми закладаємо, що ми будемо…
ТРУХІН О.М. Тобто закладена норма погодження з комітетом, щоб не було свавілля.
ГОНЧАРЕНКО О.О. А де це в тексті? Я щось цього не бачу щодо цієї норми.
ТРУХІН О.М. З голосу була пропозиція.
ГОНЧАРЕНКО О.О. Тобто цього зараз немає в тексті. Ви додаєте.
КУЗБИТ Ю.М. Так, ми додаємо. В проекті ухвали є. Дивіться, у нас є наступний пункт четвертий: внести доповнення щодо здійснення контролю Комітетом з питань бюджету за використанням таких місцевих запозичень, тобто ми будемо бачити повністю, що вони хочуть позичати, на яких умовах, і ми будемо мати повний доступ до цієї інформації і будемо все контролювати.
Дякую.
ТРУХІН О.М. Так, ще остання репліка.
ЛЮШНЯК М.В. Шановні колеги, безперечно, це є революційний законопроект, який місцеві органи самоврядування чекали десятками років, тому прошу всіх проголосувати, прийняти його, і також в залі підтримати.
Дякую.
ТРУХІН О.М. Дякую.
У нас ще є альтернативний.
Прошу, Володимире Володимировичу.
ЦАБАЛЬ В.В. Колеги, я хочу сказати, що, по-перше, щодо рішення підкомітету про статтю 95 Регламенту. Стаття 95 стосується прийняття закону у Верховній Раді, там чітко написано, це не про комітет. Через те у рішенні підкомітету невеличке уточнення треба зробити.
По-друге, по статті 111 комітет повинен розглянути в порядку надходження. Має розглянути всі альтернативні законопроекти. Дійсно, дякуючи підкомітету, ми розглянули в тому числі мій альтернативний, незважаючи на те, що він ще не надійшов у комітет.
Тепер по самому закону. Я згоден з попереднім доповідачем, згоден з авторами – це дуже хороший революційний законопроект. Знову ж таки, я і моя фракція, ми подали альтернативний законопроект, зберігаючи ті нововведення, які пропонують автори, але додаючи одну річ, яка стосується місцевого самоврядування. Ми тут більшість мажоритарники, я сам не мажоритарник, і я дуже прошу весь комітет не забути про цю проблему. Бо ми дуже багато говоримо про недотримання грошей, недофінансування державних програм, але ми забуваємо, що місцеві бюджети недоотримують вже за 5 місяців 13 мільярдів гривень. Це вже зі зменшеного плану. Ми на підкомітеті домовилися, я в тому числі сказав, що я підтримую основний законопроект, де співавтором є колега по комітету, але ми додатково проговоримо проблему недофінансування місцевих бюджетів, щоб знайти якесь більш системне рішення.
Дякую за увагу.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Шановні колеги, переходимо до прийняття рішення. Прошу голосувати. З урахуванням пропозицій, озвучених головою підкомітету.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно - за.
Рішення прийнято.
ТРУХІН О.М. Вітаю вас, колеги, з прийняттям важливого рішення.
Питання шосте. Про проект Закону України про внесення змін до пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" (реєстр. № 3288 від 30.03.2020), внесений народними депутатами України Монастирським Д.А., Костіним А.Є. та іншими.
Шановні колеги, до нас звернувся співавтор народний депутат Монастирський Денис Анатолійович з проханням розглянути дане питання без його участі у зв'язку з проведенням засідання Комітету з питань правоохоронної діяльності, головою якого він є. засідання проходить саме зараз, тому він не може бути присутній.
Тому є велике прохання: для доповіді запросити голову підкомітету Кузбита Юрія Михайловича і висловити уже пропозицію, яка була на підкомітеті, а потім уже після нього виступ Рахункової палати.
КУЗБИТ Ю.М. Дякую, Олександре Миколайовичу.
Шановні колеги, це по суті технічний законопроект, підготовлений з метою приведення Бюджетного кодексу у відповідність із Законом № 2617, це про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень, яким запроваджено поняття "кримінальні правопорушення". До кримінальних правопорушень віднесено усі кримінально карні діяння, які поділяються на злочини та кримінальні проступки. Тобто раніше, якщо все вкладалося в поняття "злочин", зараз ми маємо диференціацію "кримінальне правопорушення", яке передбачає і злочини, і кримінальні проступки. Тому ми мусимо уніфікувати.
Таким чином змінами до законодавства про кримінальну відповідальність термін "злочин" замінено на термін "кримінальне правопорушення" у відповідних випадках, при цьому Закон № 2617 набирає чинності з 1 липня 2020 року.
Головне науково-експертне управління вважає, що положення законопроекту є цілком доцільними задля приведення поняття "злочин" у відповідність до термінології, яка з 1 липня вживатиметься по всьому тексту Кримінального кодексу.
Міністерство фінансів зазначає, що законопроект не впливатиме на дохідну частину державного бюджету та не потребуватиме витрат з державного бюджету.
Законопроект є ідентичним до урядового законопроекту 2487, яким комітетом за підсумками розгляду рекомендовано Верховній Раді України прийняти за основу та в цілому як закон, однак зазначений урядовий законопроект відкликано та знято з розгляду 4 березня у зв'язку із зміною Кабінету Міністрів.
Розглянувши у підкомітеті законопроект, пропонується комітету ухвалити рішення згідно з розданим проектом ухвали, а саме: рекомендувати Верховній Раді України законопроект 3288 за результатами розгляду у першому читанні прийняти за основу та в цілому як закон.
Дякую.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Чи є зауваження у Рахункової палати?
ПАЦКАН В.В. Зауважень у Рахункової палати немає.
ТРУХІН О.М. Чи є зауваження у Міністерства фінансів?
МАРЧЕНКО С.М. У Міністерства фінансів немає зауважень.
ТРУХІН О.М. Тоді переходимо до прийняття рішення.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно - за.
Рішення прийнято.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Щодо питання сьомого про звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік".
Доповідає перший заступник Міністра фінансів Улютін Денис Валерійович.
УЛЮТІН Д.В. Дуже дякую.
Шановні народні депутати, шановний головуючий, вам на розгляд подано звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік".
Вам слайди роздані, то я піду по слайдах.
У цілому зростання у 2019 році вітчизняної економіки, доходів населення та споживання позитивно впливало на наповнення дохідної частини бюджету, окрім одного такого негативного фактору, як зміцнення обмінного курсу гривні, долара США та дезінфекційні процеси. Зміцнення обміну курсу сприяло забезпеченню макроекономічної стабільності та економії видатків на обслуговування державного боргу у іноземній валюті. На слайді представлені основні макропоказники на 2018-2019 роки, які ви можете бачити. У 2019 році Верховною Радою України були внесені зміни до державного бюджету 4 рази, які зменшили як дохідну, так і видаткову частини. Так, впродовж 2019 року внаслідок прийняття змін доходи зменшилися на 18,8 мільярда до 1 трильйона 7 мільярдів, видатки зменшилися на 19,1 мільярда до 1 трильйона 93 мільярдів, надання кредитів збільшилося на 1,4 мільярда до 15,1 мільярда гривень, граничний обсяг дефіциту збільшився на 1,1 мільярда гривень до 91,1 мільярда гривень.
ТРУХІН О.М. У мене велике прохання, ми мали можливість ознайомитися зі слайдами. Коротенько ваше резюме та ваші підсумки щодо цього документа.
УЛЮТІН Д.В. Основні показники державного бюджету були отримані в тих границях і обсягах, які надавала можливість економіка, і дефіцит також отриманий на рівні 2 відсотків, тому якщо немає ніяких інших зауважень, то ми пропонуємо взяти до відома проект постанови Верховної Ради України про звіт про виконання.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Також на засіданні присутня у нас Слюз Тетяна Ярославівна, котра, я думаю, має щось додати теж за 2019 рік. Це керівник казначейства.
СЛЮЗ Т.Я. Дякую, Олександре Миколайовичу.
Всім доброго дня! В принципі, Денис Валерійович на основних показниках зупинився. Я хочу сказати, що та ситуація, яка склалася минулого року, не дала можливість у повному обсязі використовувати кошти і по Пенсійному фонду, і по місцевих бюджетах, тому що було недовиконання і по ЄСВ, і ви знаєте, що згідно Бюджетного кодексу ми надавали позички Пенсійному фонду України, і надавали позички, щоб не було тимчасових касових розривів і місцевим бюджетам.
По місцевих бюджетах позички всі повернуті. По Пенсійному фонду України залишок 1,1 мільярда гривень, але вони були повернуті в перших два робочих дня січня.
Що стосується видатків по платежах по державному бюджету, всі платіжні доручення, які були подані, вони проведені. Я хочу сказати, що у нас по технологічному регламенту, який погоджений з Національним банком і з Міністерством фінансів, є останній банківський день року, він не завжди співпадає з 31 або 30 груднем, тому у нас останній банківський день року, по яких проводилися видатки з клієнтами, 27 грудня – це п'ятниця, а робота без клієнтів і ще зарахування доходів була 28 грудня.
ТРУХІН О.М. Дякуємо Вам за змістовну доповідь і Вашу професійну оцінку цього документу.
Слово надається Рахунковій палаті.
ПАЦКАН В.В. Шановний Олександре Миколайовичу, шановні народні депутати, максимально стисло зупинюся лише на сімох аспектах.
З нашої точки зору, бюджет – це відображення економіки. Ми бачили, що минулого року, на превеликий жаль, у нас не було припливу прямих іноземних інвестицій. Це перше. Друге. У нас не відбувалася приватизація, яка не могла дати надходження до державного бюджету. Це два з основних показників, які не дали надходжень до державного бюджету.
Друге. Ми попереджали і пояснювали декілька разів, що макроекономічні показники не дали можливість надходжень 43 мільярдів до державного бюджету.
Третє. Чотири зміни до державного бюджету, перерозподіл в кінці року так само дало можливість розбалансувати бюджет. І ми бачили, що в кінці року ми знову з програми на програму перекидаємо, де Рахункова палата завжди має свою одностайну позицію: ми проти перекидок.
Четверте. Мобілізація коштів під кінець року зупинила, не дала можливість повноцінно розвиватися у першому кварталі. Наші пропозиції: більше не робити для себе показник, що ніби у нас бюджет виконується, під кінець року забирати кошти з державних підприємств, а потім перший квартал маємо проблеми.
П'яте. Невиконання одних і тих же надходжень і зборів з року в рік.
Шосте. Негативна практика в кінці року і на бюджетному комітеті. До речі, бюджетний комітет тут займав досить чітку позицію проти деяких видатків в кінці року, тобто ми бачили і "кораблики", які мали йти, які не попливли, і багато інших, де зупинилося саме на бюджетному комітеті завдяки саме народним депутатам.
І останнє, на що я хотів би звернути увагу. За результатами річного звіту про виконання Закону України "Про Державний бюджет України" ми надали рекомендації уряду та Міністерству фінансів і просимо їх врахувати.
Дякую за увагу.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Слово надається голові підкомітету Молотку Ігорю Федоровичу.
МОЛОТОК І.Ф. На підкомітеті державного фінансового контролю та діяльності Рахункової палати була палка дискусія, і ми ретельно розглянули звіт Уряду і висновки Рахункової палати, враховуючи всі зауваження, обговорили з Міністерством фінансів заходи по їх врахуванню у бюджеті у 2020 році і в 2021 році, і, враховуючи це, рекомендується ухвалити таке рішення:
Взяти до відома звіт Кабінету Міністрів України про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", згідно з яким державний бюджет виконано за доходами у сумі 998 млрд 344,9 мільйона гривень, видатками – 1 трильйон 75,1 мільйона гривень.
Урядовий звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" взяти до відома та схвалити запропонований проект постанови, в якому рекомендувати Верховній Раді України зазначений звіт взяти до відома і надати Кабінету Міністрів відповідні доручення та також направити їх уряду як рекомендації Комітету з питань бюджету. Крім того, пропонуємо звернутися від комітету до Міністерства охорони здоров’я і Міністерства оборони, які мали значну дебіторську заборгованість за видатками загального фонду державного бюджету, щодо надання пояснень причин виникнення цієї заборгованості та інформацію про заходи, які вживаються для погашення такої заборгованості.
Дякую.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Чи є у когось з присутніх колег коментарі чи зауваження?
Будь ласка, Іване Івановичу.
КРУЛЬКО І.І. Дякую.
Шановні колеги, я хотів би звернути увагу нас всіх, щоб ми для себе розуміли, чому ми маємо нове Міністерство фінансів уже в цьому, 2020 році, з новим керівництвом, і чому ми маємо заміну по керівниках податкової і митниці. Тому що ті слайди, які нам сьогодні показали, а тут цифри, можна казати: давайте візьмемо до відома, не до відома, але факт є фактом – бюджет не виконаний. Виконання державного бюджету за 2019 рік є негативним.
Якщо подивитися таблицю, яка у нас є на другому слайді, зверніть увагу, по видатковій частині бюджету, як і по дохідній, 19 мільярдів гривень був здійсненний секвестр. Секвестри робляться в кінці року не від хорошого життя, а робляться від того, що просто є недовиконання серйозне бюджету.
Якщо подивитися по факту, як було виконано, ми бачимо, що бюджет не виконаний на 77 мільярдів гривень. Тобто видатки по факту були більше ніж доходи на 77 мільярдів гривень.
Що тут є серйозним, на що треба було б нам звернути серйозну увагу, коли ми даємо висновки, в тому числі Міністерству фінансів, Кабінету Міністрів? Проблема полягає в кількох моментах, на які варто звернути увагу. Ви подивіться негативну динаміку у відсотковому відношенні збору основних податків: податку на додану вартість і акцизного податку. Вони у нас зменшуються, крива йде вниз. А що це означає? Це означає, що у нас є серйозні негаразди в економіці, раз. І друге, у нас є серйозні проблеми з адмініструванням цих податків.
Що стосується податку на додану вартість. Тут цих цифр немає, але я вам можу сказати, тому що ми це теж досліджували, в тому числі в рамках діяльності ТСК. Питома вага податку на додану вартість у 2019 році у співвідношенні з 2018 роком скоротилася з 10,5 відсотка в загальному ВВП до 9,5 відсотка в загальному ВВП. Питома вага податку. Один відсоток! Здавалося, це не так і багато, але якщо це перевести в гроші, то це 40 мільярдів гривень, які ми отримали потенційно в 2019 році менше, ніж отримували потенційно у 2018 році. Це є сухі цифри.
Тому насправді я хотів би просто, щоб ми, приймаючи рішення про те, що ми беремо до уваги це питання, чітко розуміли, що насправді висновки, які мали би бути зроблені парламентом стосовно бюджету за 2019 рік, є однозначними – невиконаний був бюджет. І ті особи, які сьогодні уже не є на своїх посадах, а відповідальні були за наповнення дохідної частини державного бюджету, повинні бути зроблені висновки не тільки шляхом того, що їх "попросили" з посад, оце є правда. І те, що ми маємо факти, коли у другій половині 2019 року зросли, серйозно зросли ризикові операції з ПДВ, коли ми бачили, яким чином фірми купували шкарпетки, а на виході у них виходили цвяхи, тобто це факти, які свідчать про те, що саме через такі дії, які ми бачили, у нас відбувся необхідний секвестр бюджету і були недоотримання дохідної частини бюджету.
Це я просто зробив коментар для того, щоб ми свідомо розуміли документ, за який ми зараз голосуємо. Я вважаю, що висновки, які міг би зробити бюджетний комітет з цього приводу, вони могли бути набагато гостріші, ніж ті, які ми зараз робимо.
Дякую.
ТРУХІН О.М. Дякую.
За наслідками розгляду та за пропозицією підкомітету пропонується комітету підтримати таке рішення:
Урядовий звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" взяти до відома та схвалити запропонований проект постанови, в якому рекомендувати Верховній Раді України зазначений звіт взяти до відома і надати Кабінету Міністрів відповідні доручення, а також направити їх уряду, як рекомендації комітету.
Прошу голосувати.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? 4 – утрималися. Решта – за.
Рішення прийнято.
ТРУХІН О.М. Дякую.
Переходимо до позиції "Різне".
Шановні колеги, прошу підтримати ще одну пропозицію. До комітету надійшло звернення Керівника Апарату щодо відзначення працівників секретаріату нагородами Верховної Ради України з нагоди Дня державної служби та Дня Конституції.
Зважаючи на обсяг роботи, що забезпечується працівниками секретаріату, пропоную підтримати надані керівником секретаріату пропозиції та доручити йому направити до Апарату відповідні матеріали щодо визначених кандидатур.
Прошу проголосувати за таку пропозицію і таке рішення.
ЦАБАЛЬ В.В. Хто за? Хто проти? Хто утримався? Одноголосно - за.
Рішення прийнято.
ТРУХІН О.М. Щодо питань порядку денного рішення комітету прийняті. Оголошую засідання комітету закритим.
Дякую всім за участь.