Головна > Текстові публікації > Законопроектна робота > Висновки Комітету до законопроектів, щодо яких Комітет є головним

Повідомлення

Перейти до розділу
08 листопада 10:31
Орієнтовний розклад засідань Комітету з питань бюджету на листопад, грудень 2018 року, січень 2019 року докладніше
17 вересня 11:04
Проект Закону про Державний бюджет України на 2019 рік посилання...
07 вересня 09:35
Звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" посилання...
08 листопада 12:40
Щодо розгляду законопроекту про внесення змін до додатку № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстр. № 8414) докладніше
08 листопада 12:39
Щодо підготовки до другого читання законопроекту про внесення змін до Закону України про внесення змін до додатка № 3 до Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” (реєстр. № 8496) докладніше
08 листопада 12:37
Щодо розгляду законопроекту про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо фінансового забезпечення Конституційного Суду України (реєстр. № 9241) докладніше
08 листопада 11:26
Щодо розгляду законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстр. № 9151) докладніше
08 листопада 10:27
Щодо розгляду законопроекту про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо реалізації державних інвестиційних проектів (реєстр. № 9197) докладніше
08 листопада 10:18
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
22 жовтня 11:59
У Комітеті з питань бюджету відбулася зустріч з представниками Ради Європи та Наглядової Ради НТСУ щодо фінансового забезпечення суспільного мовлення в Україні докладніше
18 жовтня 18:02
Щодо підготовки до першого читання урядового законопроекту про Державний бюджет України на 2019 рік (реєстр. № 9000) докладніше

Висновки Комітету до законопроектів, щодо яких Комітет є головним

18 жовтня 2018, 18:02

Щодо підготовки до першого читання урядового законопроекту про Державний бюджет України на 2019 рік (реєстр. № 9000)

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету розглянув питання щодо підготовки до першого читання проекту Закону України про Державний бюджет України на 2019 рік (реєстр. № 9000), поданого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статей 96 і 116 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, статті 29 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статті 153 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Кабінет Міністрів 14 вересня 2018 року подав до Верховної Ради проект закону про Державний бюджет України на 2019 рік (реєстр. № 9000 від 15.09.2018 р.) /далі – законопроект/.

Зважаючи на визначену статтею 154 Регламенту спеціальну процедуру, 21 вересня п.р. на пленарному засіданні Верховної Ради відбулося представлення законопроекту в.о. Міністра фінансів Маркаровою О.С. за участі Прем’єр-міністра Гройсмана В.Б. та інших членів Уряду.

На виконання частини третьої статті 156 Регламенту, пункту 2 частини першої і пункту 2 частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» Рахункова палата (листом від 26.09.2018 р. № 06-2327) надіслала Комітету Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ Висновки щодо законопроекту, підготовлені за результатами експертизи законопроекту.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України /далі – ГНЕУ/ надало висновок (лист від 19.09.2018 р. № 16/3-564/9000 (193775)), в якому, зокрема, проаналізовано законопроект та надано зауваження до його окремих положень.

У Комітеті проаналізовано законопроект, супровідні матеріали до нього, додатково запитувану Комітетом інформацію щодо законопроекту, висновки Рахункової палати і ГНЕУ до законопроекту, інші матеріали (включаючи пропозиції і зауваження щодо законопроекту) та звернуто увагу на таке.

Щодо основних положень і показників законопроекту

При розробці проекту бюджету на 2019 рік враховано прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку на 2019 рік /за першим (базовим) сценарієм, передбаченим у схваленому постановою КМУ від 11.07.2018 р. № 546 Прогнозі/, зокрема: прогноз номінального ВВП становить 3946,9 млрд грн (прогноз на 2018 р. – 3332,3 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 3% (прогноз на 2018 р. – 3%), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/107,4% (прогноз на 2018 р. – 109%). Крім того, за інформацією Міністерства фінансів України /далі – Мінфін/ для розрахунку прогнозу бюджетних показників враховано середньорічний прогнозний курс валюти – 28,2 грн/дол. США (факт за 2017 р. – 26,6 грн/дол. США, прогноз на 2018 р. – 29,3 грн/дол. США, офіційний курс в середньому за січень-вересень 2018 р. – 26,95 грн/дол. США) та прогнозний курс на кінець 2019 року – 29,4 грн/дол. США (факт на 31 грудня 2017 р. – 28,07 грн/дол. США, прогноз на 31 грудня 2018 р. – 30,1 грн/дол. США, офіційний курс на 30 вересня 2018 р. – 28,3 грн/дол. США).

Разом з тим, в урядовому проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки /згідно з проектом постанови ВРУ за реєстр. № 8357 від 16.05.2018 р./ були наведені прогнозні макропоказники на 2019 рік відповідно до Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2018-2020 роки (за сценарієм 1 (базовим)), схваленого постановою КМУ від 31.05.2017 р. № 411 /із змінами від 01.12.2017 р. № 906/, зокрема: прогноз номінального ВВП становив 3733,9 млрд грн, його реальне зростання – на рівні 3,6%, індекс споживчих цін – 6,5%, середньорічний прогнозний курс валюти – 30,5 грн/дол. США.

За оцінкою Рахункової палати збільшення номінального ВВП порівняно з очікуваним у п.р. на 14,1% є завищеним. Беручи до уваги, що згідно з пояснювальною запискою до законопроекту економічне зростання в наступному році забезпечуватиметься, головним чином, за рахунок розширення внутрішнього споживчого й інвестиційного попиту, Рахункова палата зазначає наявні чинники, що гальмуватимуть такі процеси, зокрема: упродовж п.р. скорочується виробництво товарів споживчого ринку й уповільнюються темпи зростання випуску продукції інвестиційного попиту, а також при суттєвій експортозалежності вітчизняного виробництва негативно впливатиме на економічну динаміку прогнозоване на 2019 рік уповільнення темпів зростання економік країн Єврозони – основних торговельних партнерів України. Рахункова палата також вважає, що значними є ризики неутримання інфляції на прогнозованому рівні (7,4%) з урахуванням відкладених інфляційних очікувань внаслідок випереджаючого зростання цін виробників промислової продукції над споживчими цінами, послаблення офіційного обмінного курсу гривні до долара США, а також прогнозованого на наступний рік випереджального збільшення реальної зарплати порівняно зі зростанням реального ВВП.

ГНЕУ вважає, що за наявності ряду ризиків, зокрема, пов’язаних з: динамікою та рівнем цін на енергоносії, а також дефіцитом енергетичних ресурсів в країні (в т.ч. вугілля); посиленням конкуренції на внутрішньому ринку через збільшення імпорту з ЄС; відпливом іноземної валюти з України, вартістю зовнішніх запозичень, можливостями рефінансування зовнішньої заборгованості; характером монетарної політики Національного банку України, що значною мірою визначатиме параметри курсової стабільності, кредитної спроможності банківського сектору, передовсім в сегменті довгострокового інвестиційного кредитування, посиленням трудової міграції тощо, з метою мінімізації ризиків розрахунковою базою для показників державного бюджету на 2019 рік може бути третій сценарій Прогнозу (за яким у 2019 р. прогнозується зростання ВВП на рівні 1,1%, збільшення номінального ВВП до 3982,9 млрд грн, індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 112,4%), який припускає розвиток вітчизняної економіки в умовах гіршої зовнішньоекономічної кон’юнктури та повільнішого зростання основних торгових партнерів України, що послаблюватиме можливості впровадження реформ, в першу чергу, фінансових.

Належить звернути увагу, що законопроект підготовлено з урахуванням запропонованих Урядом змін до чинного законодавства, насамперед, законопроектів:

про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок деяких податків (реєстр. № 9085 від 17.09.2018 р.);

про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 9084 від 17.09.2018 р.).

Неприйняття таких законопроектів або прийняття їх в іншій редакції, ніж на якій були здійснені розрахунки проекту державного бюджету на 2019 рік, призведе до його розбалансування. Отже, для дотримання збалансованості показників державного і місцевих бюджетів на 2019 рік необхідно прийняти відповідні законопроекти до затвердження державного бюджету на 2019 рік, забезпечуючи при цьому взаємоузгодження їх положень.

Загальні показники проекту державного бюджету на 2019 рік такі:

доходи у сумі 1008,4 млрд грн (більше факту за 2017 р. на 214,9 млрд грн, або на 27,1%, та більше затверджених на 2018 р. на 90,5 млрд грн, або на 9,9%);

видатки у сумі 1094,4 млрд грн (більше факту за 2017 р. на 254,9 млрд грн, або на 30,4%, та більше затверджених на 2018 р. на 102,7 млрд грн, або на 10,4%);

повернення кредитів у сумі 9,7 млрд грн (більше факту за 2017 р. на 3,7 млрд грн, або на 62,5%, та більше затверджених на 2018 р. на 2,4 млрд грн, або на 32,7%);

надання кредитів у сумі 13,7 млрд грн (більше факту за 2017 р. на 5,9 млрд грн, або в 1,7 рази, та менше затверджених на 2018 р. на 0,4 млрд грн, або на 3,1%);

дефіцит (фінансування) у сумі майже 90 млрд грн (більше факту за 2017 р. на 42,1 млрд грн, або в 1,9 рази, та більше затвердженого на 2018 р. на 9,3 млрд грн, або на 11,6%), який становить 2,3% прогнозного ВВП (факт за 2017 рік – 1,6%, план на 2018 рік – 2,4%).

У наступному році Урядом прогнозується зменшення частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет, зокрема, доходи проекту зведеного бюджету на 2019 рік становлять 32,8% ВВП (факт за 2017 р. – 34,1% ВВП, прогноз на 2018 р. – 34,9% ВВП). На думку Рахункової палати, зазначене свідчить про наявність додаткових резервів доходів бюджетів.

Як зазначається у пояснювальній записці до законопроекту, показники доходів проекту державного бюджету на 2019 рік розраховано з урахуванням урядових законопроектів щодо змін до Податкового кодексу (реєстр. № 9085) та змін до Бюджетного кодексу (реєстр. № 9084).

Законопроектом за реєстр. № 9085 (розробленим відповідно до пункту 4 розділу ХІХ Податкового кодексу України щодо щорічної індексації ставок окремих платежів) пропонується з 01.01.2019 р., зокрема: збільшити на індекс споживчих цін (9%) ставки акцизного податку на алкогольні напої та тютюнові вироби, екологічного податку, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; збільшити на індекс цін виробників промислової продукції (10,3%) ставки рентної плати за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, рентної плати за спеціальне використання води, рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту № 9000 та за додатково отриманою інформацією Мінфіну (лист від 21.09.2018 р. № 35120-04-2/24711) у показниках доходів проекту державного бюджету на 2019 рік від реалізації законопроекту за реєстр. № 9085 враховано 6597,2 млн грн (довідково: у розрахункових показниках доходів місцевих бюджетів на 2019 рік – 257,9 млн грн), з яких переважна частина (92,4%) стосується акцизного податку – 6098 млн грн (з них щодо тютюнових виробів – 4968 млн грн). При цьому ГНЕУ у своєму висновку до законопроекту за реєстр. № 9085 зауважує, що підвищення ставок акцизного податку своїм наслідком може мати поглиблення негативних тенденцій на ринках відповідної товарної продукції, скорочення бюджетних надходжень від інших податків (податку на прибуток підприємств, ПДВ тощо), вплинути на загальну динаміку цін і тарифів, збільшити тіньову складову ринку. Варто зазначити, що згідно з чинними нормами акон від 07.12.2017 р. № 2245-VIII/ ставки акцизного податку на тютюнові вироби з 2019 р. підвищуються на 20% з метою поступового наближення до мінімального рівня, що діє в ЄС. Відтак, на думку ГНЕУ, питання індексації зазначених ставок ще на індекс інфляції є дискусійним.

Згідно із законопроектом за реєстр. № 9084 та відповідно до пункту 25 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» пропонується з 2019 року зменшити з 75% до 70% частку рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (крім рентної плати за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату), яка зараховується до державного бюджету, із зараховуванням 5% такої рентної плати до бюджетів місцевого самоврядування за місцем видобутку відповідних корисних копалин, у зв'язку з чим у доходах проекту державного бюджету на 2019 рік планові показники цього податку зменшені на 247,9 млн грн із збільшенням на цю суму розрахункових показників доходів місцевих бюджетів на наступний рік.

Отже, реалістичність доходної частини проекту державного бюджету і збалансованість його показників безпосередньо залежать від прийняття і практики застосування вказаних урядових законопроектів та узгодженості правових норм. Рахункова палата також вважає, що у разі неприйняття цих законопроектів або прийняття в іншій редакції збільшуються ризики ненадходження доходів у запропонованих обсягах.

Порівняно з плановими показниками на 2018 рік у доходах проекту державного бюджету на 2019 рік найвагоміше збільшення передбачено щодо:

ПДВ з ввезених на територію України товарів – на 39,4 млрд грн, або на 13,1%;

податку на доходи фізичних осіб та військового збору (разом) – на 15 млрд грн, або на 16,5%;

акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 11,3 млрд грн, або на 14,5%;

ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – на 10,3 млрд грн, або 12,2%;

податку на прибуток підприємств – на 10,27 млрд грн, або на 12,5%;

частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, та дивідендів (доходу), нарахованого на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність – на 8,2 млрд грн, або на 22,6%;

власних надходжень бюджетних установ – на 6,05 млрд грн, або на 23,1%;

ввізного мита – на 2,5 млрд грн, або на 8,9%;

рентної плати за користування надрами для видобування природного газу – на 2,1 млрд грн, або на 7,3%.

У Висновках Рахункової палати зазначено про ризики недосягнення передбаченого у законопроекті зростання окремих доходів, насамперед, ПДВ з ввезених на територію України товарів /за умови прогнозованого зростання імпорту товарів і послуг у 2019 р. на 9,1% і девальвації середнього курсу гривні на 2,5%/ і податку та збору на доходи фізичних осіб /за умови прогнозованого зростання фонду оплати праці і середньомісячної зарплати працівників на 17,1%, індексу споживчих цін у середньому до попереднього року на 8,7%/.

Разом з тим, порівняно з планом на 2018 рік у проекті державного бюджету на 2019 рік зменшені прогнозні показники доходів за деякими видами, зокрема:

плата за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та видачу дублікатів таких ліцензій – на 6,4 млрд грн, або на 99,6% /планові показники на 2018 рік були значно збільшені у зв’язку з впровадженням радіотехнології 4G/;

кошти, що перераховуються Національним банком відповідно до Закону України «Про Національний банк України», – на 4,95 млрд грн, або на 9,8%;

акцизний податок з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – на 1,7 млрд грн, або на 3,7%;

рентна плата за користування надрами для видобування газового конденсату – на 0,61 млрд грн, або на 20,1%;

надходження в рамках програм секторальної бюджетної підтримки Європейського Союзу – на 0,59 млрд грн, або на 54,2%;

рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення – на 0,55 млрд грн, або на 13,7%;

збір за видачу спеціальних дозволів на користування надрами та кошти від продажу таких дозволів – на 0,4 млрд грн, або на 66,7%.

Крім того, на 2019 рік взагалі не заплановані надходження конфіскованих коштів та коштів, отриманих від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов'язаного з корупцією правопорушення /факт за 2017 р. – 29,7 млрд грн, план на 2018 р. – 4,7 млрд грн, однак за 8 місяців п.р. надійшло лише 65,8 тис. грн/.

Відповідно до додатково отриманої інформації Мінфіну у плановому показнику ПДВ на 2019 рік враховано розрахунковий обсяг бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 158,8 млрд грн, що на 30,1 млрд грн більше відповідного розрахункового показника на 2018 рік /128,7 млрд грн/ та на 38,7 млрд грн більше фактичного показника за 2017 рік /120,1 млрд грн/. За звітними даними впродовж січня-вересня п.р. платникам податку грошовими коштами відшкодовано 97,6 млрд грн, що на 10 млрд грн більше ніж за аналогічний період 2017 р., а залишки невідшкодованого платникам ПДВ збільшилися (за даними ДФС бюджетна заборгованість по невідшкодованих сумах ПДВ на 01.09.2018 р. – 17,4 млрд грн /проти 15,3 млрд грн на початок року/, з них з простроченим терміном відшкодування – 487,9 млн грн).

У статті 15 законопроекту передбачено, що Національний банк має перерахувати до державного бюджету у 2019 р. кошти на загальну суму не менш як 45,6 млрд грн, що менше плану 2018 р. (50,55 млрд грн) на 4,95 млрд грн, або на 9,8%. Варто зауважити, що станом на 01.09.2018 р. НБУ перерахував до державного бюджету 44,6 млрд грн, а оскільки відповідна сума визнана у затвердженій Радою НБУ річній фінансовій звітності НБУ за 2017 рік, державний бюджет у п.р. недоотримає 5,9 млрд грн відповідного платежу порівняно з планом (аналогічно за 2017 р. до державного бюджету недоотримано 0,6 млрд грн). Крім того, Нацбанк (лист від 28.03.2018 р. № 62-0008/17469) повідомив, що частина прогнозованого прибутку до розподілу, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету у 2019 р., становить 34,9 млрд грн, а остаточний результат розрахунку такого показника залежатиме від макроекономічних показників 2018 р. та визначатиметься після підтвердження зовнішнім аудитом і затвердження Радою НБУ річної фінансової звітності НБУ за 2018 рік. Зважаючи на вищевикладене, збільшується ризик ненадходження коштів від НБУ у передбаченому законопроектом обсязі, на що також вказує Рахункова палата.

Щодо збільшення у проекті державного бюджету на 2019 рік планових показників деяких доходів слід зазначити, зокрема, що є можливість:

за оцінкою Рахункової плати збільшити надходження податку на прибуток підприємств на 13,2 млрд грн /з урахуванням очікуваних надходжень цього податку у 2018 р. і прогнозного зростання прибутку прибуткових підприємств у 2019 р./ та акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) в частині податку з імпортованого пального на 4,4 млрд грн /з урахуванням очікуваних надходжень цього податку у 2018 р. і прогнозного зростання імпорту товарів і послуг у 2019 р./;

збільшити надходження митних платежів шляхом перегляду курсового співвідношення євро до долара США, врахованого у розрахунках відповідних прогнозних показників, з урахуванням динаміки середньомісячного крос-курсу відповідних валют у 2018 р., а також у разі уточнення прогнозного середньорічного обмінного курсу валюти на 2019 р., врахованого у розрахунках відповідних прогнозних показників (наразі – 28,2 грн/дол. США);

збільшити надходження від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном виходячи з позитивної динаміки таких надходжень у 2017 і 2018 рр. та можливості розширення фактичної орендної бази за рахунок укладання нових договорів оренди.

Граничний обсяг державного боргу на 31.12.2019 р. передбачено у сумі 2060,1 млрд грн, що становить 52,2% прогнозного ВВП (станом на 31.12.2017 р. державний борг становив 1833,7 млрд грн, або 61,5% ВВП, граничний обсяг державного боргу на кінець 2018 р. встановлено у сумі 1999,3 млрд грн, або 60% прогнозного ВВП). Граничний обсяг гарантованого державою боргу на 31.12.2019 р. передбачено у сумі 388,6 млрд грн, що становить 9,8% прогнозного ВВП (станом на 31.12.2017 р. гарантований державою борг становив 307,96 млрд грн, або 10,3% ВВП, граничний обсяг такого боргу на кінець 2018 р. визначено у сумі 747,55 млрд грн, або 22,4% прогнозного ВВП).

Таким чином, загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець 2019 р. очікується у сумі 2448,7 млрд грн, що становить 62% прогнозного ВВП (станом на 31.12.2017 р. загальний обсяг боргу становив 2141,67 млрд грн, або 71,8% ВВП, граничний обсяг такого боргу на кінець 2018 р. розрахунково становить 2746,9 млрд грн, або 82,4% прогнозного ВВП).

Отже, у законопроекті закладається зменшення загального обсягу державного і гарантованого боргу відносно ВВП за рахунок значного зменшення прогнозу гарантованого державою боргу. При цьому за додатково отриманою інформацією Мінфіну (лист від 21.09.2018 р. № 12040-02-2/24721) зменшення граничного обсягу гарантованого державою боргу переважно зумовлене зменшенням прогнозного обсягу надання державних гарантій та коригуванням прогнозних надходжень діючих гарантійних позик, зокрема надходжень від МВФ та надходжень кредитних коштів Експортно-імпортного банку Китаю.

Згідно з вимогами частини другої статті 18 Кодексу загальний обсяг державного та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60% річного номінального обсягу ВВП, а у разі очікуваного перевищення цієї граничної величини Уряд має невідкладно звернутися до Верховної Ради за дозволом на тимчасове перевищення такої граничної величини та подати Верховній Раді для схвалення план заходів з приведення загального обсягу такого боргу до встановлених Кодексом вимог. Водночас, пунктом 23-1 розділу VI Кодексу встановлено, що положення частини другої статті 18 Кодексу не застосовуються, серед іншого, у випадках проведення на території України антитерористичної операції (а згідно із законопроектом за реєстр. № 9084 – ще й у разі проведення операції Об’єднаних сил).

Загалом державні запозичення передбачені в обсязі майже 345,9 млрд грн, що на 114 млрд грн, або на 49,1%, більше планових показників на 2018 р. У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що середньозважена ставка для внутрішніх боргових інструментів становитиме близько 15,7% річних, для зовнішніх боргових інструментів – близько 9% річних, однак умови державних запозичень можуть змінюватися залежно від впливу зовнішніх політичних, економічних та військових чинників. При цьому в інформації Мінфіну про фіскальні ризики у 2019 р. (яка надана у складі супровідних матеріалів до законопроекту) відмічено, що існує ризик зміни тенденції щодо рівня попиту на світових ринках капіталу на державні цінні папери країн, що розвиваються, а у разі дострокового припинення програм МВФ також можливе суттєве зростання вартості державних запозичень на зовнішніх ринках капіталу і зменшення попиту на ОВДП на внутрішньому ринку капіталу, відтак поєднання зазначених факторів може ускладнити виконання плану державних запозичень у майбутніх періодах. У Висновках Рахункової палати також зауважено, що найбільшими ризиками недонадходжень від державних запозичень є погіршення ситуації на зовнішніх ринках капіталу, припинення програм МВФ, зменшення попиту на ОВДП. За таких умов для виконання плану державних запозичень можуть здійснюватися дорогі комерційні кредити, що відповідно спричинить збільшення видатків на обслуговування державного боргу.

Статтею 16 законопроекту передбачається можливість Уряду здійснювати понадпланові випуски ОВДП (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) та подальшим їх спрямуванням на придбання у державну власність в обмін на ці облігації акцій додаткової емісії банків /довідково: факт за 2017 рік – 70,7 млрд грн, а за січень-серпень п.р. такі операції не здійснювалися/. Поряд з тим, статтею 17 законопроекту пропонується надати право Уряду у разі потреби також здійснювати понадпланові випуски ОВДП (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) з подальшим їх спрямуванням на придбання векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб /довідково: у 2017 р. та за 8 місяців п.р. такі операції не здійснювалися/. Зазначені положення не узгоджуються з вимогами Кодексу, зокрема: частиною першою статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною першою статті 18 і пунктом 2 частини першої статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет). Крім того, реалізація таких положень містить ризики неконтрольованого зростання державного боргу (виходячи з практики застосування аналогічних норм протягом останніх років), порушення параметрів боргової безпеки країни та максимізації боргових ризиків у середньостроковій і довгостроковій перспективі, про що також зауважує ГНЕУ і Рахункова палата.

Зовнішні запозичення від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів у 2019 р. планується залучити до спеціального фонду в обсязі 21,2 млрд грн, що на 4,2 млрд грн більше відповідного планового показника на 2018 рік (факт за 2017 р. – 7,4 млрд грн, або 46,2% річного плану /16,1 млрд грн/, факт за 8 місяців п.р. – 4,5 млрд грн, або 26,5% річного плану /17 млрд грн/). Низький рівень залучення таких запозичень є характерним і для попередніх років, що свідчить про системні недоліки у плануванні та використанні зазначених коштів, зокрема через неналежне здійснення відповідальними виконавцями заходів із впровадження проектів. Зважаючи на наведене, вбачається занадто оптимістичною можливість отримання у 2019 році відповідних кредитних ресурсів у запропонованому обсязі.

При цьому, частиною другою статті 4 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну на підставі рішення Уряду вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення фактичного надходження у 2019 році кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами, а також перерозподілу видатків бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів, у межах загального обсягу залучення цих кредитів (позик) з коригуванням встановлених показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету та державного боргу. Таке положення не відповідає вимогам частини першою статті 16, частини першої статті 18 та частиною першої статті 40 Кодексу (щодо встановлення законом про державний бюджет граничного обсягу державного боргу, фінансування державного бюджету, бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету та обсягів залучення відповідних кредитів (позик)), про що також зазначено у Висновках Рахункової палати. Поряд з тим, ГНЕУ зауважує, що таке положення не узгоджується з частиною другою статті 95 Конституції України (згідно з якою виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків).

Загальні витрати на обслуговування і погашення державного боргу заплановані в обсязі 417,45 млрд грн, що на 111,5 млрд грн, або на 36,5%, більше плану на 2018 рік. При цьому, витрати на погашення основної суми боргу заплановано в обсязі 272,2 млрд грн /на 96,5 млрд грн, або на 54,9%, більше планових показників на 2018 рік/, а видатки на обслуговування боргу визначені у сумі 145,2 млрд грн /на 15 млрд грн, або на 11,5%, більше бюджетних призначень на 2018 рік/. За додатково отриманою інформацією Мінфіну видатки на управління державним боргом складуть 573,3 млн грн та будуть здійснені на користь рейтингових агентств, організаторів випусків ОЗДП, Національного депозитарію України, а також з метою технічної підтримки інформаційно-аналітичних баз даних тощо.

В інформації Мінфіну про фіскальні ризики у 2019 р. зазначено, що значне навантаження за борговими платежами припадає на 2019 рік внаслідок необхідності погашення державного зовнішнього боргу перед МВФ та за частиною ОЗДП 2014-2016 років випусків, а відсутність фінансової підтримки від міжнародних інституцій може значно ускладнити рефінансування понад 6,1 млрд дол. США державного боргу в іноземній валюті з терміном погашення у 2019 р.

Статтею 6 законопроекту передбачено надання державних гарантій у 2019 році на суму 27,28 млрд грн, що становить 3% доходів загального фонду проекту державного бюджету на 2019 рік (на 2017 р. передбачалося 31,7 млрд грн і 700 млн дол. США, на 2018 р. – 24 млрд грн, а факт за 2017 р. – 8 млрд грн, протягом 8 місяців 2018 р. – 3,9 млрд грн).

У законопроекті надходження від приватизації державного майна плануються в обсязі 17,1 млрд грн, що на 4,2 млрд грн менше відповідного планового показника на 2018 р. (факт за 2017 р. – 3376,8 млн грн, факт за січень-серпень 2018 р. – 75,3 млн грн). На запит Комітету Фондом державного майна поінформовано (лист від 26.09.2018 р. № 10-19-19787), що Фонд 23.08.2018 р. подав на розгляд Уряду проект розпорядження КМУ про затвердження переліку об’єктів великої приватизації, що підлягають приватизації у 2019 р. Зокрема, до такого переліку включено всі об’єкти, передбачені у розпорядженні КМУ від 10.05.2018 р. № 358-р «Про затвердження переліку об’єктів великої приватизації, що підлягають приватизації у 2018 році» (за виключенням ПАТ «Центроенерго», щодо якого планується завершити процедури його продажу у п.р.), та ПАТ «Аграрний фонд». Зважаючи на значне невиконання цього джерела фінансування державного бюджету протягом останніх років, існують ризики нереалістичності запропонованого показника і на 2019 рік. ГНЕУ і Рахункова палата також зазначають про значний ризик невиконання цього показника. Крім того, недовиконання планових надходжень від приватизації державного майна у 2019 р. матиме ризики здійснення понадпланових державних запозичень відповідно до частини четвертої статті 15 Кодексу з метою заміщення недонадходжень від приватизації /аналогічні операції здійснювалися у 2012, 2013, 2014 і 2017 рр./ та відповідно збільшення обсягу державного боргу і видатків на його обслуговування.

У статті 1 законопроекту (аналогічно як у законах на попередні роки) передбачено визначити оборотний залишок бюджетних коштів у розмірі до 2% видатків загального фонду державного бюджету (тобто це означає межу від 0% до 2%). Однак цим лише дублюється положення абзацу другого частини третьої статті 14 Кодексу, яким встановлено межу для визначення конкретного показника оборотного залишку в абсолютній величині безпосередньо у законі про державний бюджет. Отже, запропонована у законопроекті редакція відповідного положення унеможливлює практичне застосування як оборотного залишку бюджетних коштів для покриття тимчасових касових розривів, так і вільного залишку бюджетних коштів (одного із джерел фінансування державного бюджету), на що також вказує Рахункова палата. Крім того, на думку Рахункової палати, зазначене зумовило незначний обсяг залишку бюджетних коштів загального фонду державного бюджету на початок 2018 р. (3183 млн грн) і стало однією з причин незабезпечення ресурсами 6,2% здійснених у І півріччі 2018 р. витрат загального фонду.

У зв’язку з тим, що станом на кінець вересня п.р. Урядом не прийнято рішення щодо реалізації статті 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо розподілу нерозподіленого залишку надходжень у 2017 році конфіскованих коштів (за даними Казначейства - у сумі 268,8 млн дол. США, або 7544,7 млн грн за офіційним курсом на 01.01.2018 р.), ймовірним є невиконання такої норми до завершення п.р., а відтак таке питання належало б унормувати на 2019 рік у законопроекті.

Видатки проекту державного бюджету на 2019 рік розподілені (додаток № 3 до законопроекту) між 84 головними розпорядниками коштів державного бюджету (без урахування головних розпорядників коштів за загальнодержавними видатками і кредитуванням). Порівняно з 2018 роком кількість головних розпорядників збільшилася на 2 одиниці. Зокрема, новими головними розпорядниками визначено вищі спеціалізовані суди – Вищий антикорупційний суд і Вищий суд з питань інтелектуальної власності (утворені відповідно до Закону України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів» (із змінами), Указу Президента України від 29.09.2017 р. № 299 «Про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності» і Закону України від 21.06.2018 р. № 2470-VIII «Про утворення Вищого антикорупційного суду») та для узгодження з Кодексом у законопроекті за реєстр. № 9084 передбачені відповідні зміни до частини другої статті 22 Кодексу.

У законопроекті передбачено соціальні гарантії на 2019 рік, зокрема:

 

з 01.12.2018
(затверд­жено)

з 1 січня 2019 р.
(проект)

з 1 липня 2019 р.
(проект)

з 1 грудня 2019 р.
(проект)

у %% 2019/2018
(по грудню)

прожитковий мінімум

1853 грн

1853 грн

1936 грн

2027 грн

109,4%

прожитковий мінімум
для працездатних осіб

1921 грн

1921 грн

2007 грн

2102 грн

109,4%

мінімальна заробітна плата

3723 грн

4173 грн

4173 грн

4173 грн

112,1%

прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність

1497 грн

1497 грн

1564 грн

1638 грн

109,4%

Таким чином, пропонується прожитковий мінімум з 1 липня і 1 грудня 2019 року збільшити загалом на 9,4% /грудень до грудня попереднього року/ і мінімальну зарплату з 1 січня 2019 року – на 12,1%, при тому, що інфляція за такий період прогнозується на рівні 7,4%, тобто підвищення основних соціальних гарантій передбачається відповідно на 2 і 4,7 відсоткових пункти вище прогнозного індексу споживчих цін. При цьому, слід звернути увагу, що соціальні гарантії починаючи з грудня 2013 р. були підвищені на 13,1% тільки з вересня 2015 р., у 2016 р. (по грудню) – на 16,1%, у 2017 р. (по грудню) – на 10,1%, у 2018 р. (по грудню) – на 9%, однак інфляція за 2014 р. становила 24,9%, за 2015 р. – 43,3%, за 2016 р. – 12,4%, за 2017 р. – 13,7%, на 2018 р. прогнозується на рівні 9%.

За інформацією Міністерства соціальної політики (на його офіційному сайті), наданою відповідно до статті 5 Закону України «Про прожитковий мінімум», фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах серпня 2018 р. у розрахунку на місяць на одну особу становив 3215 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 3691 грн), для дітей віком до 6 років – 3046 грн, для дітей віком від 6 до 18 років – 3730 грн, для працездатних осіб – 3331 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів – 4138 грн), для осіб, які втратили працездатність, – 2710 грн.

У зв’язку з цим, ГНЕУ зауважує, що Урядом пропонується закріпити значно нижчий розмір базового соціального стандарту, ніж обчислений згідно з чинною на сьогодні методикою його показників, що не враховує знецінення грошових доходів та заощаджень громадян внаслідок високої цінової інфляції, девальвації національної валюти і зумовить зниження купівельної спроможності населення (й відповідно формування ВВП), погіршення рівня його життя та соціальної захищеності, створить передумови подальшого зубожіння, особливо найбільш уразливих верств населення, зокрема, тих, для кого пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги є основним, зазвичай єдиним, джерелом існування.

З 01.01.2017 р. відповідно до постанови КМУ від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (із змінами) розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника І тарифного розряду встановлено у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

ГНЕУ, підтримуючи пропозицію підвищення мінімальної зарплати, акцентує увагу на необхідності відновлення міжпосадових співвідношень та вважає за доцільне, використовуючи досвід країн ЄС, установити законодавчу норму обов’язкового коригування основних державних соціальних стандартів і гарантій у сфері доходів відповідно до індексу інфляції у випадку підвищення споживчих цін більш як на 2%.

Незважаючи на те, що видатки проекту державного бюджету на 2019 рік на 10,4% більше бюджетних призначень на п.р., за висновком Рахункової палати видатки проекту, обраховані з використанням індексу-дефлятора ВВП (1,108), тобто без урахування інфляційного чинника, зменшаться на 0,4%.

У проекті державного бюджету на 2019 рік видатки споживання визначені в обсязі 962,4 млрд грн /на 108,85 млрд грн, або на 12,8%, більше бюджетних призначень на 2018 р./ і становлять 87,9% загального обсягу видатків, а видатки розвитку – 130,5 млрд грн /на 6,2 млрд грн, або на 4,5%, менше бюджетних призначень на 2018 р./ і становлять 11,9% загального обсягу видатків. При цьому, за економічною структурою найбільші обсяги видатків передбачені на:

трансферти місцевим бюджетам – 304,6 млрд грн /на 4,4 млрд грн, або на 1,4%, менше бюджетних призначень на 2018 р./;

оплату праці працівників бюджетних установ – 172,6 млрд грн /на 27,9 млрд грн, або на 19,3%, більше бюджетних призначень на 2018 рік/;

трансферт Пенсійному фонду – 166,5 млрд грн /на 27,2 млрд грн, або на 19,5%, більше бюджетних призначень на 2018 рік/;

обслуговування державного боргу – 145,2 млрд грн /на 15 млрд грн, або на 11,5%, більше бюджетних призначень на 2018 рік/.

Однією з особливостей проекту державного бюджету на 2019 рік з питань державного управління є «замороження» обсягів видатків на оплату праці працівників більшості державних органів. Так, пропонується у 2019 р. визначати посадові оклади, заробітну плату, грошове забезпечення працівників державних органів із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 01.01.2018 р. (пункт 10 Прикінцевих положень законопроекту). При цьому слід наголосити, що згідно з частиною третьою статті 50 Закону України «Про державну службу» з 01.01.2019 р. загальний розмір премій, який може отримати державний службовець за рік, не може перевищувати 30% фонду його посадового окладу за рік. Поряд з тим, як і у 2018 р., пунктом 6 Прикінцевих положень законопроекту серед норм законодавчих актів, які передбачається застосовувати у порядку та розмірах, встановлених КМУ з урахуванням наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів, є абзац другий частини третьої статті 51 та абзаци другий-п’ятий пункту 14 розділу XI цього Закону /щодо встановлення мінімального розміру посадового окладу групи 9 у державних органах з: 01.01.2017 р. – 1,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року; 01.01.2018 р. – 1,5 такого розміру; з 01.07.2018 р. – 1,75 такого розміру; з 01.01.2019 р. – 2 таких розміри/. Водночас, передбачається продовжити до 31.12.2019 р. застосування норм абзацу восьмого пункту 14 розділу XI цього Закону щодо права встановлювати додаткові стимулюючі виплати (пункт 7 Прикінцевих положень законопроекту). З урахуванням таких законодавчих ініціатив для збереження існуючого рівня оплати праці державних службовців належало б збільшити посадові оклади для працівників державних органів (визначені у постанові КМУ від 18.01.2017 р. № 15 (із змінами) «Питання оплати праці працівників державних органів»). Окремо ГНЕУ зауважує, що загалом слід зменшувати розрив між мінімальною та максимальною зарплатою у державних установах, оскільки така різниця сягає подекуди 1:100 (за даними країн Західної Європи ? різниця складає 1:4, а у США ? 1:5). Однак Урядом не запропоновано комплексного врегулювання питання умов оплати праці у державних органах для подолання існуючої значної диференціації у зарплаті державних службовців.

Також слід звернути увагу, що у проекті державного бюджету на 2019 рік третій рік поспіль за загальним фондом передбачені видатки за бюджетною програмою 0421060 «Підтримка реалізації комплексної реформи державного управління» у сумі 1480,7 млн грн (з них на оплату праці – 1213,7 млн грн), що на 150 млн грн менше відповідних бюджетних призначень на 2018 рік /в частині видатків розвитку/. Згідно з додатково отриманою інформацією Мінфіну /лист від 26.09.2018 р. № 08040-01-2/25276/ із загального обсягу видатків за цією програмою 735 млн грн – кошти бюджетної підтримки ЄС з реформування сфери державного управління та 745,7 млн грн – кошти на утримання державних службовців, що призначені на посади державної служби директоратів, генеральних департаментів і Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції. Слід нагадати, що заходи за цією програмою здійснюються з 2017 р. відповідно до низки рішень Уряду щодо реформування державного управління (постанови КМУ від 18.08.2017 р. № 647 «Деякі питання реалізації комплексної реформи державного управління» і № 644 «Деякі питання упорядкування структури Секретаріату Кабінету Міністрів України, апарату міністерств та інших центральних органів виконавчої влади» та від 18.01.2017 р. № 15 «Питання оплати праці працівників державних органів) та встановлюють особливі умови оплати праці новостворених структурних підрозділів у визначених Урядом органах державної влади (зокрема, в частині встановлення щомісячної надбавки за виконання особливо важливої роботи для фахівців з питань реформ у розмірі від 28300 грн до 55000 грн). При цьому статтею 21 законопроекту пропонується установити, що видатки за цією бюджетною програмою розподіляються Кабінетом Міністрів у визначеному ним порядку на бюджетні програми, пов’язані з функціонуванням органів державної влади, або нові бюджетні програми, відкриті в установленому порядку. Таке положення не у повній мірі узгоджується з порядком передачі бюджетних призначень, визначеним частиною шостою статті 23 Кодексу, і при практичному застосуванні може призвести до його неоднозначного трактування. Аналогічне зауваження стосується статті 26 законопроекту щодо розподілу Кабінетом Міністрів видатків за бюджетною програмою 0416030 «Електронне урядування та Національна програма інформатизації».

При цьому, як і в 2016-2018 роках, на 2019 рік обсяг видатків для Пенсійного фонду за бюджетною програмою (код 2506080) на відміну від попередніх років акумулює в собі кошти на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за різними пенсійними програмами, та для покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду /тобто, окремо не визначено обсяг коштів для покриття дефіциту Пенсійного фонду/. За такого правового регулювання наразі дефіцит Пенсійного фонду не визначено, відтак встановлюватиметься виключно при затвердженні Урядом бюджету Пенсійного фонду та існуватиме можливість його уточнення протягом року в межах коштів, визначених Пенсійному фонду у державному бюджеті на 2019 рік, без внесення змін до нього. Згідно з додатково отриманою інформацією Мінфіну видатки на покриття дефіциту Пенсійного фонду за попередніми розрахунками складуть близько 27,9 млрд грн. У пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що у 2019 році, як і у попередні роки, мінімальні пенсії виплачуватимуться у розмірах, не нижчих за встановлений законодавством прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; за рахунок коштів державного бюджету здійснюватимуться видатки на пенсійне страхування окремих категорій громадян (осіб, які проходять строкову військову службу, здійснюють догляд за дитиною або інвалідом, тощо). За висновком Рахункової палати на 2019 р. прогнозується зростання частки коштів державного бюджету в доходах Пенсійного фонду з 39,4% до 41,9%, при цьому зауважується про посилення ризиків збільшення кількості випадків виникнення тимчасових касових розривів на виплату пенсій та допомоги і, як наслідок, зростання обсягів коштів, що залучатимуться з єдиного казначейського рахунка на їх покриття, з огляду на передбачений Урядом у наступному році перерахунок пенсій відповідно до зростання споживчих цін і середньої зарплати. У цьому зв’язку слід зазначити, що залишається законодавчо неврегульованим вже більше 9 років питання щодо погашення заборгованості Пенсійного фонду перед бюджетом за надання позик на покриття тимчасових касових розривів з ЄКР, яка станом на 01.10.2017 р. становила 59,6 млрд грн і на відміну від 2016-2017 рр. з початку п.р. зросла на 11,5 млрд грн. Стрімке зростання такої заборгованості свідчить про нереалістичність планових показників бюджету Пенсійного фонду, на що звертав увагу Комітет під час розгляду проекту державного бюджету на 2018 рік. Рахункова палата вказує, що не запропоновано вирішення багаторічної проблеми повернення на ЄКР коштів, залучених Пенсійним фондом у попередні роки, та збільшуються ризики неповернення цих коштів.

Проект державного бюджету на наступний рік в частині видатків на охорону здоров’я передбачає продовження розпочатої у п.р. медичної реформи, здійснюваної відповідно до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». На 2019 рік Урядом видатки Міністерства охорони здоров’я /без загальнодержавних витрат та видатків на державні інвестиційні проекти, що реалізуються МОЗ/ запропоновано визначити у сумі 37,3 млрд грн і збільшити на 10,8 млрд грн (у т.ч. за загальним фондом – на 10,2 млрд грн), або на 40,6%. При цьому кошти на оплату послуг первинної медичної допомоги, наданих за договорами про медичне обслуговування населення, укладеними з Національною службою здоров’я, передбачено за бюджетною програмою «Надання первинної медичної допомоги населенню» (код 2308020) за загальним фондом у сумі 15,3 млрд грн, що на 7,3 млрд грн, або на 90,1% більше бюджетних призначень на 2018 рік. Поряд з цим, Національній службі охорони здоров’я передбачено за загальним фондом видатки за новими бюджетними програмами:

«Пілотний проект з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у Полтавській області» (код 2308030) – у сумі 966,8 млн грн;

«Відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань» (код 2308040) – у сумі 750 млн грн;

«Пілотний проект з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для амбулаторно-поліклінічної вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги» (код 2308040) – у сумі 2 млрд грн.

У 2018 р. видатки для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги та відшкодування вартості лікарських засобів відповідно до вимог Кодексу здійснюються за рахунок відповідних субвенцій з державного бюджету.

Вищевказані видатки передбачені з урахуванням запропонованих Урядом змін до Кодексу (законопроект за реєстр. № 9084), згідно з якими з 01.04.2019 р. до 01.01.2020 р., як виняток з окремих положень Кодексу, здійснюються пілотні проекти з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для відповідних видів медичних послуг, окремих закладів охорони здоров’я, населених пунктів чи регіонів, а також відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань у порядку, визначеному КМУ. Однак наразі сутність реалізації зазначених пілотних проектів не визначена нормативно-правовими документами та у супровідних матеріалах до законопроекту немає відповідних обґрунтувань та розрахунків.

Разом з тим, незважаючи на недостатність передбачених у державному бюджеті на 2018 рік коштів та соціальну значимість здійснення відповідних заходів, на рівні п.р. визначено видатки за такими бюджетними програмами: «Лікування громадян України за кордоном» (код 2301360) – у сумі 389,9 млн грн; «Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру» (код 2301400) – у сумі 5949 млн грн; «Реалізація пілотного проекту щодо зміни механізму фінансового забезпечення оперативного лікування з трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів» (код 2301550) – у сумі 112 млн грн. Також викликає запитання зменшення у законопроекті (порівняно з бюджетними призначеннями на 2018 рік) видатків загального фонду за бюджетною програмою «Діагностика і лікування захворювань із впровадженням експериментальних та нових медичних технологій у закладах охорони здоров'я науково-дослідних установ та вищих навчальних медичних закладах Міністерства охорони здоров'я України» (код 2301170) /за якою кошти спрямовуються на функціонування 17 клінік наукових установ МОЗ для надання високоспеціалізованої медичної допомоги/ на 113,3 млн грн, або на 7,8%, із визначенням у сумі 1295,7 млн грн.

У сфері освіти в 2019 р. Уряд продовжуватиме здійснювати заходи з передачі підготовки кадрів вищими навчальними закладами /далі – ВНЗ/ І-IІ рівня акредитації відповідно до норм Кодексу на фінансове забезпечення з обласних бюджетів і бюджету м. Києва /до 2018 р. – з державного бюджету/. При цьому статтею 22 законопроекту пропонується встановити, що з 01.01.2019 р. з таких бюджетів здійснюються видатки на підготовку фахівців у ВНЗ I-II рівня акредитації державної власності без статусу окремих юридичних осіб, які входять до складу ВНЗ III-IV рівня акредитації, що не мають статусу національного, визначених у додатку № 10 до законопроекту /загалом 69 закладів/, при цьому Уряду належить забезпечити передачу з державної у комунальну власність відповідних ВНЗ. Водночас, доручається МОН, МОЗ та Мінкультури забезпечити:

виведення із складу ВНЗ III-IV рівня акредитації, що не мають статусу національного, ВНЗ I-II рівня акредитації без статусу окремих юридичних осіб, та створення у встановленому порядку юридичних осіб;

здійснення за рахунок та в межах коштів, передбачених у кошторисах національних ВНЗ III-IV рівня акредитації, видатків на підготовку фахівців у ВНЗ I-II рівня акредитації без статусу окремих юридичних осіб.

ГНЕУ вважає, що положення статті 22 законопроекту щодо доручення Кабінету Міністрів та іншим органам державної влади забезпечити передачу з державної у комунальну власність відповідних ВНЗ, виведення визначених ВНЗ із складу ВНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації та створення юридичних осіб не є предметом регулювання закону про державний бюджет.

За прогнозними розрахунками Мінфіну /лист від 26.09.2018 р. № 07010-04-2/25261/ у 2019 р. обсяг видатків на забезпечення діяльності вказаних ВНЗ, бюджетне забезпечення яких належить здійснювати з місцевих бюджетів, становитиме 862,4 млн грн. Водночас, зазначається про врахування в межах видатків загального фонду проекту державного бюджету на 2019 рік за бюджетною програмою «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ і ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики» (код 2201160) – 2445 млн грн для збереження державного замовлення для ВНЗ I-II рівня акредитації без статусу окремих юридичних осіб, які входять до складу національних ВНЗ III-IV рівня акредитації, а також в межах коштів освітньої субвенції 108,2 млн грн на здобуття загальної середньої освіти у відповідних ВНЗ I-II рівня акредитації.

Згідно з Висновками Рахункової палати передача державних ВНЗ на утримання за рахунок місцевих бюджетів збільшує ризики ліквідації цих ВНЗ, втрати державного майна і земельних ділянок. Поряд з цим, звернуто увагу, що видатки на підготовку кадрів ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації і післядипломну освіту, як і в п.р., передбачені 19 головним розпорядникам бюджетних коштів, відтак для створення єдиного освітнього простору є можливості передачі деяких з цих закладів до сфери управління МОН.

Відповідно до положень Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» у показниках проекту державного бюджету на 2019 рік передбачено видатки загального фонду за новою бюджетною програмою «Забезпечення діяльності Національного фонду досліджень та Державного фонду фундаментальних досліджень, грантова підтримка наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок» (код 2201300) у сумі 262,4 млн грн. Поряд з цим, у складі видатків МОН передбачено нову бюджетну програму «Підтримка пріоритетних напрямів наукової і науково-технічної діяльності у закладах вищої освіти» (код 2201390) у сумі 100 млн грн, проте у супровідних матеріалах до законопроекту немає пояснень щодо завдань цієї бюджетної програми.

Щодо видатків на забезпечення національної безпеки і оборони слід зазначити, що Рішенням Ради національної безпеки і оборони від 06.09.2018 р. «Про пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» по статтях, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони України» /введеним в дію Указом Президента України від 14.09.2018 р. № 283/ Уряду було доручено, зокрема:

передбачити у законопроекті видатки на забезпечення національної безпеки і оборони в обсязі не менше обсягу видатків, передбачених на 2018 рік, у відсотках від ВВП, передбачивши збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських не менше ніж на 30% з урахуванням мінімального розміру грошового забезпечення (осіб рядового складу Державної служби з надзвичайних ситуацій та поліцейських – у сумі не менше 9000 грн, військовослужбовців рядового складу за контрактом першого року служби – у сумі не менше 10000 грн), інші видатки – з урахуванням зростання номінального ВВП стосовно попереднього року (10%);

вжити у 2019 р. заходів щодо забезпечення першочергового фінансування діяльності суб’єктів сектору безпеки і оборони за такими пріоритетними напрямами: виконання заходів із розробки, підготовки виробництва та закупівлі нових зразків озброєння і військової техніки; посилення системи протиповітряної оборони держави та можливостей авіації Повітряних Сил ЗСУ; реалізація державної політики у сфері кібербезпеки, виконання заходів з розвитку та модернізації спеціального зв’язку та захисту інформації; виконання Національної розвідувальної програми на 2016-2020 роки; посилення контррозвідувального захисту та боротьби з тероризмом і диверсійною діяльністю; реалізація соціальних гарантій військовослужбовців, насамперед збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців.

В інформації щодо врахування пропозицій РНБО (що є у складі супровідних матеріалів до законопроекту відповідно до пункту 11 частини першої статті 38 Кодексу) зазначено, що з урахуванням рішення РНБО від 06.09.2018 р. загальний ресурс на безпеку і оборону передбачено у сумі 209,7 млрд грн (5,3% ВВП), у т.ч.: із загального фонду – 192,4 млрд грн (на 31,7 млрд грн, або на 19,7%, більше проти 2018 р.), із спеціального фонду – 12,3 млрд грн (на 1,3 млрд грн більше проти 2018 р.); державні гарантії – 5 млрд грн (на 2 млрд грн менше проти 2018 р.). Однак у такій інформації не наведено вмотивованого обґрунтування і деталізації щодо передбачення у показниках проекту державного бюджету на 2019 рік коштів для практичного впровадження вказаного рішення РНБО. В свою чергу головні розпорядники коштів державного бюджету, яким визначені видатки на забезпечення національної безпеки і оборони, під час заслуховування у Комітеті інформували про недостатність коштів, передбачених у проекті державного бюджету на 2019 рік для виконання вказаного рішення РНБО у повному обсязі, насамперед, в частині видатків на грошове забезпечення з урахуванням підвищення його рівня та збереження диференціації у грошовому забезпеченні між військовослужбовцями. На додатковий запит Комітету Мінфін поінформував /лист від 26.09.2018 р. № 10010-30-2/25275/, що у 2019 р. на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських (з нарахуваннями) планується спрямувати 111,5 млрд грн, що на 27,6 млрд грн, або на 32,5%, більше проти 2018 р. При цьому зазначено, що у 2019 р. за інформацією Міноборони середньомісячний розмір грошового забезпечення контрактника ЗСУ, який не бере участь в ООС, становитиме 12050 грн (на 3795 грн, або на 46%, більше проти 2018 р.), а за інформацією ДСНС та Нацполіції середньомісячний розмір грошового забезпечення рядового і молодшого складу, який не бере участь в ООС, – 9390 грн і 9692 грн відповідно.

Статтею 18 законопроекту /аналогічна норма передбачалася у законах на 2015-2018 рр./ пропонується дозволити Міноборони у 2019 р. продовжити до 31.03.2019 р. дію договорів про закупівлю послуг з харчування, які діяли у 2018 р. Однак таке питання не належить до предмету регулювання закону про державний бюджет, визначеного статтею 40 Кодексу, і має унормовуватися законодавством щодо закупівель. Зокрема, згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг можуть установлюватися або змінюватися виключно цим Законом та/або Законом України «Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони», а зміна його положень може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до вказаних законів. Рахункова палата також звертає увагу на вимоги Закону України «Про публічні закупівлі». Крім того, ГНЕУ зазначає, що дане положення законопроекту дозволяє здійснювати певну частину операцій із закупівлі за державні кошти без застосування процедур і вимог, які передбачені законодавством у сфері публічних закупівель.

Статтею 19 законопроекту пропонується надати Уряду можливість застосування фінансових казначейських векселів (строком обігу до 7 років, відстроченням платежів на 1 рік та відсотковою ставкою 9,3% річних) для реструктуризації фактичної заборгованості обсягом до 7,5 млрд грн за рішеннями судів, виконання яких гарантовано державою, та рішеннями Європейського суду з прав людини, прийнятими за наслідками розгляду справ проти України. Слід відмітити, що подібна норма передбачалася у законах на 2015-2018 рр., проте вона не була реалізована, незважаючи на наявність постанови КМУ від 16.09.2015 р. № 703 «Деякі питання виконання рішень судів, що гарантовані державою, а також рішень Європейського суду з прав людини» (із змінами від 12.07.2017 р. № 522 та від 04.04.2018 р. № 252). Отже, виникає питання щодо дієвості такої норми та відповідно доцільності її передбачення на 2019 рік. ГНЕУ зауважує, що таке положення законопроекту потребує конкретизації (зокрема, у законопроекті та поданих до нього документах відсутня інформація про структуру такої заборгованості). Загалом набуття широкого застосування вексельної форми розрахунків щодо бюджету в подальшому може призвести до зменшення грошових розрахунків, що не сприятиме ефективному управлінню бюджетними коштами та дотриманню фінансової дисципліни, а також потребуватиме у наступних бюджетних періодах збільшення витрат державного бюджету на погашення векселів.

Для забезпечення проведення у 2019 р. чергових виборів Президента України та народних депутатів України у проекті державного бюджету на наступний рік передбачено видатки Центральній виборчій комісії за загальним фондом у сумах 2,35 млрд грн та 1,95 млрд грн відповідно.

У 2019 році значний обсяг витрат державного бюджету планується спрямувати на дорожню інфраструктуру – близько 55 млрд грн виключно за спеціальним фондом (бюджетні призначення на 2018 р. – 47,7 млрд грн, з них за загальним фондом – 6,36 млрд грн). Кошти державного дорожнього фонду за рахунок відповідних доходів спеціального фонду державного бюджету (50,4 млрд грн) розподілено за такими бюджетними програмами:

«Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення» (код 3111020) у сумі 13,05 млрд грн;

«Покращення стану автомобільних доріг загального користування за маршрутом Львів–Тернопіль–Умань; Біла Церква–Одеса–Миколаїв–Херсон» (код 3111100) у сумі 4 млрд грн;

«Покращення стану автомобільної дороги М-15 Одеса-Рені» (код 3111170) у сумі 1,5 млрд грн;

«Покращення стану автомобільної дороги Р-51 Харків–Лозова–Павлоград» (код 3111180) у сумі 1 млрд грн;

«Покращення стану автомобільної дороги Н-08 Запоріжжя–Маріуполь» (код 3111190) у сумі 1 млрд грн;

«Покращення стану автомобільної дороги Н-14 Миколаїв–Кропивницький» (код 3111200) у сумі 1 млрд грн;

«Облаштування Північного об'їзду міста Рівне» (код 3111210) у сумі 0,2 млрд грн;

«Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах» (код 3131090) у сумі 17,65 млрд грн;

«Виконання боргових зобов’язань за запозиченнями, залученими державою або під державні гарантії на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування» (код 3111030) у сумі 8,5 млрд грн;

«Фінансове забезпечення заходів із забезпечення безпеки дорожнього руху відповідно до державних програм» (код 3107020) у сумі 2,5 млрд грн.

Крім того, для реалізації інвестиційних проектів у сфері дорожнього господарства за рахунок позик від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій передбачено залучити 4,6 млрд грн.

Відповідно до частини п’ятої статті 24-2 Кодексу перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення із зазначенням обсягів бюджетних коштів для фінансового забезпечення таких об’єктів затверджується Кабінетом Міністрів. Натомість у проекті державного бюджету на 2019 рік видатки щодо покращення стану окремих автомобільних доріг визначено за 6 бюджетними програмами (коди 3111100, 3111170, 3111180, 3111190, 3111200, 3111210) загалом у сумі 8,7 млрд грн та у зв’язку з цим у статті 29 законопроекту запропоновано установити, як виняток з відповідних положень статті 24-2 Кодексу, спрямування коштів державного дорожнього фонду на покращення стану таких окремих доріг. Рахункова палата вважає, що зазначене збільшує ризики неефективного управління коштами цього фонду.

Щодо державної підтримки розвитку АПК у проекті державного бюджету на 2019 рік за загальним фондом передбачено Мінагрополітики витрати за такими бюджетними програмами:

«Державна підтримка галузі тваринництва» (код 2801540) – 4 млрд грн /на рівні п.р./;

«Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (код 2801580) – 1381,8 млн грн /на 2018 р. – 945 млн грн/;

«Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» (код 2801230) в обсязі 800 млн грн та «Надання кредитів фермерським господарствам» (код 2801460) в обсязі 200 млн грн /загалом на рівні п.р/;

«Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» (код 2801350) – 400 млн грн /на 2018 р. – 300 млн грн/;

«Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» (код 2801030) – 127,2 млн грн /на п.р. – 66 млн грн/.

Статтею 24 законопроекту передбачається встановити, що розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за бюджетними програмами «Здійснення природоохоронних заходів» (код 2401270) та «Державна підтримка галузі тваринництва» (код 2801540) здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів. Однак таке положення (у запропонованій редакції) не потребує законодавчого врегулювання, зважаючи на положення частини сьомої статті 20 Кодексу /щодо затвердження за рішенням КМУ порядків використання коштів державного бюджету за бюджетними програмами/. Крім того, Рахункова палата пропонує виключити із законопроекту статтю 24, оскільки відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 22 Кодексу головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень та оцінку ефективності бюджетних програм, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Для надання державної підтримки державним вугледобувним підприємствам та для проведення подальших заходів із реформування вугільної галузі у проекті державного бюджету на 2019 рік за загальним фондом передбачені видатки на:

реструктуризацію вугільної галузі (код 1101590) у сумі 1,63 млрд грн. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту такі кошти передбачається спрямувати на технічне переоснащення і модернізацію шахт та часткове покриття витрат з оплати праці працівникам державних вугледобувних підприємств. За даними Казначейства за січень-серпень 2018 р. та оперативною інформацією Міненерговугілля на аналогічні заходи у п.р. за рахунок коштів загального (включаючи кошти резервного фонду) та спеціального фондів державного бюджету фактично витрачено 1648,9 млн грн, а річний план був неодноразово уточнений як шляхом внесення змін до відповідного закону на 2018 рік, так і перерозподілу видатків між бюджетними програмами Міненерговугілля, та визначено у сумі 3305 млн грн;

ліквідацію вугледобувних та торфодобувних підприємств (код 1101070) у сумі 659,7 млн грн (на 93,2 млн грн, або на 12,4%, менше ніж бюджетні призначення на 2018 р.);

гірничорятувальні заходи на вугледобувних підприємствах (код 1101100) у сумі 290 млн грн (на рівні п.р.);

державну підтримку будівництва шахти № 10 «Нововолинська» (код 1101530) у сумі 25 млн грн (на 15 млн грн більше ніж бюджетні призначення на 2018 р.).

На відміну від проектів державного бюджету на 2017 і 2018 рр. у проекті державного бюджету на 2019 рік не передбачено розподіл державних капітальних вкладень за державними інвестиційними проектами. Натомість передбачено у складі загальнодержавних витрат Мінекономрозвитку за бюджетною програмою «Державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів» (код 1211120) видатки загального фонду у сумі 2124,1 млн грн (що на 300 млн грн, або на 16,4%, більше загального обсягу таких видатків, визначених у державному бюджеті на 2018 рік), які згідно із статтею 25 законопроекту пропонується розподіляти у 2019 р. між головними розпорядниками коштів державного бюджету (з відкриттям відповідних бюджетних програм) за рішенням КМУ на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів. Однак відповідно до частини четвертої статті 32 та пункту 4-1 частини першої статті 38 Кодексу зазначені державні капітальні вкладення включаються до законопроекту про державний бюджет за результатами розподілу такою Міжвідомчою комісією. Крім того, згідно з частиною шостою статті 23 Кодексу передача бюджетних призначень здійснюється за рішенням КМУ, погодженим з Комітетом. Рахункова палата вважає, що запропоноване у законопроекті збільшує ризики відтермінування початку використання коштів, зважаючи, насамперед, на існуючі недоліки виконання державних інвестиційних проектів. Разом з тим, варто відмітити, що Мінекономрозвитку на підставі рішення Міжвідомчої комісії від 17.09.2018 р. надіслало Комітету Перелік державних інвестиційних проектів та обсяги державних капітальних вкладень на 2019 рік з відповідним їх розподілом для врахування у законопроекті та у зв’язку з цим пропонує виключити статтю 25 законопроекту /листи від 20.09.2018 р. № 4001-08/41035-01 та від 25.09.2018 р. № 4001-02/41718-01/. Зокрема, запропоновано розподіл коштів загального фонду у сумі 2124,1 млн грн за 32 державними інвестиційними проектами.

Необхідно відмітити, що Рахунковою палатою вкотре зауважено, що в законопроекті не передбачаються видатки на погашення простроченої кредиторської заборгованості, яка упродовж останніх років обліковується у деяких головних розпорядників бюджетних коштів (зокрема, у Національної академії медичних наук, Мінрегіоні, Мінагрополітики), що створює ризики виникнення судових спорів і додаткових видатків з державного бюджету для сплати штрафних санкцій.

Окремо слід зазначити, що потрібно уточнити виклад статті 2 законопроекту та назву додатка № 8 до законопроекту щодо розподілу видатків на здійснення правосуддя, найменування бюджетної програми за кодом 0501020 для забезпечення узгодженості з бюджетною методологією та Законом України від 02.06.2016 р. № 1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів».

Крім того, у додатку № 3 до законопроекту щодо окремих бюджетних програм найменування викладено із вживанням терміну «фінансування» (зокрема, за кодами 1201570, 1201580, 6331020), проте такий термін згідно із пунктом 51 частини першої статті 2 Кодексу має інше значення.

Видатки державного фонду регіонального розвитку передбачено у складі загальнодержавних витрат Мінрегіону за кодом 2761070 у сумі 9,1 млрд грн, що становить 1% доходів загального фонду проекту державного бюджету і відповідає вимогам частини першої статті 24-1 Кодексу в частині визначення обсягу коштів на цю мету. При цьому, такі видатки передбачені за загальним фондом державного бюджету на відміну від 2018 року (в якому видатки визначені загалом у сумі 6 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 4 млрд грн, за спеціальним фондом – 2 млрд грн).

Відносини між державним та місцевими бюджетами на 2019 рік у законопроекті побудовані на основі чинного законодавства з урахуванням запропонованих Урядом змін до Кодексу /законопроект за реєстр. № 9084/, та здійснюваних заходів з реалізації реформ у сферах місцевого самоврядування, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення.

На 2019 рік законопроектом встановлюються відносини державного бюджету з 1328 місцевими бюджетами, з яких – 705 бюджетів об’єднаних територіальних громад /далі – ОТГ/, що на 40 одиниць більше ніж у 2018 р. При цьому у супровідних матеріалах до законопроекту зазначається, що на сьогодні 49 ОТГ, з бюджетами яких встановлюються відносини з державним бюджетом, не відповідають перспективним планам формування територій громад та не визнані Кабінетом Міністрів спроможними. Тому пунктом 12 Прикінцевих положень законопроекту пропонується встановити, що у 2019 р. відносини з державним бюджетом мають бюджети усіх ОТГ, які створені згідно із Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», у яких відбулися перші вибори у 2015-2018 роках. Зазначене не узгоджується з вимогами пункту 2-1 частини першої статті 2 і пункту 3 частини четвертої статті 67 Кодексу та частини десятої статті 8 Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», що ставить під сумнів правомірність встановлення відносин державного бюджету з бюджетами таких ОТГ. За таких умов для забезпечення правових підстав щодо встановлення взаємовідносин між бюджетами Кабінету Міністрів належить терміново ухвалити необхідні рішення щодо зазначених ОТГ. Разом з тим, процес об’єднання територіальних громад триває та за інформацією Уряду у п.р. очікується проведення перших виборів ще у 128 ОТГ, а відтак кількість бюджетів, для яких можуть встановлюватися взаємовідносини з державним бюджетом, буде зростати.

Загальний обсяг трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам на 2019 рік становить 304,61 млрд грн, у т.ч. із загального фонду – 283,16 млрд грн, спеціального фонду – 21,45 млрд грн.

Із загального фонду державного бюджету передбачається надати місцевим бюджетам:

дотації у сумі 25,8 млрд грн, що на 0,6млрд грн, або на 2,6%, більше, ніж визначено на 2018 рік, з них:

базову дотацію у сумі 10,3 млрд грн, що на 2,2 млрд грн, або на 26,5%, більше порівняно з 2018 р., яку отримають 19 обласних бюджетів, 53 бюджети міст обласного значення, 353 районні бюджети та 510 бюджетів ОТГ;

стабілізаційну дотацію у сумі 200 млн грн (на рівні 2018 р.) /така дотація відповідно до Кодексу надається до завершення процесу об’єднання територіальних громад відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», мета, критерії розподілу та порядок надання якої визначаються Кабінетом Міністрів/;

– додаткову дотацію на здійснення переданих з державного бюджету видатків з утримання закладів освіти та охорони здоров’я у сумі 14,9 млрд грн, що на 1,6 млрд грн, або на 9,7%, менше ніж у 2018 р. /згідно із Кодексом така дотація встановлюється для обласних бюджетів з подальшим розподілом між місцевими бюджетами у порядку, визначеному облдержадміністраціями/. За висновками Української асоціації районних та обласних рад /лист від 25.09.2018 р. № Р01-161/470/, Асоціації міст України /лист від 18.09.2018 р. № 5-428/ та Асоціації об’єднаних територіальних громад /лист від 27.09.2018 р. № 0158/ чинний порядок здійснюваного на обласному рівні розподілу додаткової дотації між місцевими бюджетами свідчить про нерівномірність та необ’єктивність такого розподілу і не сприяє забезпеченню достатнього рівня видатків у відповідних сферах, що здійснюються з бюджетів місцевого самоврядування та з районних бюджетів;

інші додаткові дотації на:

забезпечення утримання соціальної інфраструктури міста Славутича – 10 млн грн (на рівні 2018 р.);

компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих державою податкових пільг зі сплати земельного податку суб'єктам космічної діяльності та літакобудування – 356,4 млн грн (на 83 млн грн, або на 30,3%, більше ніж у 2018 р.). Однак втрати місцевих бюджетів від наданих державою податкових пільг в інших сферах економіки всупереч вимогам статті 103 Кодексу не відшкодовуються. Прикладом є справляння з 01.01.2018 р. відповідно до пункту 284.4 статті 284 Податкового кодексу плати за землю за земельні ділянки, надані для залізниць у межах смуг відведення, надані гірничодобувним підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, у розмірі 25% податку, що за інформацією Асоціації міст України зумовило втрати місцевих бюджетів у сумі 1,2 млрд грн;

субвенції у сумі 257,3 млрд грн, що на 10,1 млрд грн, або на 3,8%, менше порівняно з 2018 р., зокрема:

освітню субвенцію в обсязі 70,98 млрд грн, що на 9,3 млрд грн, або на 15%, більше ніж передбачено на 2018 рік /субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, професійно-технічних навчальних закладів, ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації в частині забезпечення видатків на здобуття повної середньої освіти/. Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту обсяг субвенції визначено на основі формули, виходячи з розрахункової кількості ставок педагогічних працівників, визначеної на підставі навчального навантаження, та нормативної наповнюваності класів, а також середньої зарплати вчителя. При цьому вперше враховано видатки на оплату праці педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів у зв’язку з поділом класів на групи при вивченні окремих предметів, інклюзивно-ресурсних центрів, загальноосвітніх навчальних закладів приватної форми власності. У складі освітньої субвенції заплановано резерв коштів загалом у сумі 2314,5 млн грн (у т.ч.: 673,57 млн грн – резерв, обсяг якого не може перевищувати 1% загального обсягу субвенції; 1640,97 млн грн – нерозподілені видатки для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень).

медичну субвенцію в обсязі 55,5 млрд грн, що на 1,9 млрд грн, або на 3,3%, менше ніж передбачено на 2018 рік /субвенція спрямовується на оплату поточних видатків комунальних закладів охорони здоров’я, крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв/. При розрахунку цієї субвенції передбачено цільові видатки у сумі 1,8 млрд грн /на рівні 2018 р./, з яких на лікування хворих на цукровий та нецукровий діабет – 0,7 млрд грн; лікування хворих на хронічну ниркову недостатність методом гемодіалізу – 1 млрд грн; придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення, лабораторних реактивів для стаціонарних спеціалізованих закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі для лікування онкологічних захворювань – 42,4 млн грн; виплати щомісячної державної допомоги ВІЛ-інфікованим дітям і дітям, які страждають на хворобу зумовлену ВІЛ, та здійснення банківських послуг, пов’язаних з виплатою цієї допомоги – 11,3 млн грн. У складі медичної субвенції заплановано резерв коштів загалом у сумі 1105,8 млн грн (у т.ч.: 237,04 млн грн – резерв, обсяг якого не може перевищувати 1% загального обсягу субвенції; 868,73 млн грннерозподілені видатки для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень). Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту при визначенні загального обсягу медичної субвенції не враховано видатки на надання первинної медичної допомоги, що в рамках реалізації медичної реформи передбачені у державному бюджеті за окремою бюджетною програмою. Однак, зважаючи на вимоги пп. 5 п. 1-1 розділу VI Кодексу, до 01.01.2020 р. медична субвенція може спрямовуватися для надання первинної медичної допомоги комунальними закладами, що не уклали договори за програмою державних гарантій (за інформацією МОЗ на 01.10.2018 р. таких закладів майже половина з діючих);

– субвенції на здійснення державних програм соціального захисту населення – 122 млрд грн, що на 12,5 млрд грн, або на 9,3%, менше ніж на 2018 рік, насамперед, за рахунок зменшення на 15,9 млрд грн, або на 22,4%, до 55,1 млрд грн обсягу субвенції на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг (код 3511150), незважаючи на одночасне розширення напрямів використання субвенції та категорій населення, яким надаються пільги. Згідно із пояснювальною запискою до законопроекту загальний обсяг видатків на надання таких пільг та житлових субсидій населенню визначено в умовах п.р. з урахуванням впроваджених заходів щодо удосконалення порядку надання житлових субсидій та подальших кроків для підвищення адресності цієї програми. Однак, за оцінкою місцевих органів влади та практикою використання коштів у 2018 р. (станом на 1 жовтня п.р. перераховано місцевим бюджетам 58,9 млрд грн, або 82,9% бюджетних призначень), а також з огляду на можливі зміни в ціновій політиці на енергоносії, реалістичність проведеного розрахунку і достатність передбаченого обсягу субвенції вбачається сумнівною. Разом з тим, передбачається збільшення обсягів субвенцій на виплату допомоги сім’ям з дітьми (коди 3511340 і 2511110) загалом на 3,2 млрд грн, або на 5,3% (до 64 млрд грн), що зумовлено серед іншого запровадженням нових видів допомоги: зокрема, одноразової натуральної допомоги «пакунок малюка» при народженні дитини /з 01.09.2018 р./, допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, а також на дитину, яка отримала тяжку травму і потребує трансплантації органа, паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідність, у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність /з 01.01.2019 р./;

інші субвенції на:

придбання витратних матеріалів для закладів охорони здоров’я та лікарських засобів для інгаляційної анестезії – майже 19 млн грн (на рівні п.р);

придбання медикаментів та виробів медичного призначення для забезпечення швидкої медичної допомоги – майже 138 млн грн (на рівні п.р.);

придбання ангіографічного обладнання – 150 млн грн (на рівні п.р.);

відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань – 250 млн грн (на 750 млн грн, або на 75%, менше ніж на 2018 р., оскільки з 01.04.2019 р. такі видатки планується здійснювати з державного бюджету за новою бюджетною програмою Національної служби здоров’я у сумі 750 млн грн);

реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості – 1 млрд грн (на рівні п.р.);

проектні, будівельно-ремонтні роботи, придбання житла та приміщень для розвитку сімейних та інших форм виховання, наближених до сімейних, та забезпечення житлом дітей-сиріт, осіб з їх числа – 517,7 млн грн (на рівні п.р.);

надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами – 504,46 млн грн (на рівні п.р.), з яких не розподілено між місцевими бюджетами – 151,1 млн грн;

виконання заходів щодо радіаційного та соціального захисту населення міста Жовті Води – 5,6 млн грн (на 2,86 млн грн, або на 33,7%, менше ніж на 2018 р.).

Водночас, законопроектом пропонується затвердити бюджетні призначення за окремими трансфертами без розподілу між місцевими бюджетами, що не узгоджується з вимогами частини третьої статті 97 Кодексу (згідно з якими у державному бюджеті затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів, якщо є підстави для надання та отримання міжбюджетних трансфертів), про що також зазначено у Висновках Рахункової палати. Зокрема, йдеться про стабілізаційну дотацію та субвенції на:

забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» – 1,3 млрд грн (на 69,1 млн грн, або на 5%, менше ніж у 2018 р.);

модернізацію та оновлення матеріально-технічної бази професійно-технічних навчальних закладів – 50 млн грн (на 50 млн грн, або в 2 рази, менше ніж на 2018 р.);

здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, – 34 млн грн (на рівні п.р.);

формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад – 1,9 млрд грн (на рівні п.р.);

фінансування заходів соціально-економічної компенсації ризику населення, яке проживає на території зони спостереження, – 137,5 млн грн (на рівні п.р.);

реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України – 1,55 млрд грн, з них за загальним фондом – 0,5 млрд грн (на рівні п.р.);

проведення робіт, пов'язаних зі створенням і забезпеченням функціонування центрів надання адміністративних послуг, у тому числі послуг соціального характеру, в форматі «Прозорий офіс» – 150 млн грн (на рівні п.р.);

створення нових, будівельно-ремонтні роботи існуючих палаців спорту та завершення розпочатих у попередньому періоді робіт з будівництва/реконструкції палаців спорту – 200 млн грн (на 50 млн грн, або на 33,3%, більше ніж у 2018 р., та із розширенням назви субвенції);

виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, які брали участь в антитерористичній операції і загинули, і для осіб, які стали особами з інвалідністю І-ІІ групи внаслідок участі в антитерористичній операції, та які потребують поліпшення житлових умов (код 2511120), – 305,1 млн грн (на 24,7 млн грн, або на 7,5%, менше, ніж затверджено на п.р.);

виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції і визнані особами з інвалідністю внаслідок війни ІІІ групи або учасниками бойових дій та які потребують поліпшення житлових умов (код 2511190), – 25 млн грн (на рівні п.р.);

виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей учасників бойових дій на території інших держав, які загинули, і для осіб з інвалідністю І-ІІ групи з учасників бойових дій на території інших держав та які потребують поліпшення житлових умов (код 2511200), – 200 млн грн (на рівні п.р.);

виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, які брали участь у Революції Гідності та загинули, і для осіб, які стали особами з інвалідністю I-II групи внаслідок участі у Революції Гідності, та які потребують поліпшення житлових умов (код 2511210), – 24,7 млн грн /нова субвенція/;

реалізацію пілотного проекту щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та м. Києві – 922,6 млн грн /нова субвенція/.

Таким чином, законопроект не містить розподілу між місцевими бюджетами 15 трансфертів з державного бюджету, що становить 40,5% їх загальної кількості (37) і порівняно з минулими роками є найвищим показником, що створює ризики затягування подальшого розподілу відповідних трансфертів та можливостей освоєння зазначених коштів протягом бюджетного періоду. Водночас, у статтях 20 та 27 законопроекту всупереч вимогам частини шостої статті 108 Кодексу розподіл окремих субвенцій доручається здійснювати Кабінету Міністрів (тобто без погодження з Комітетом), про що також зауважено Рахунковою палатою.

Із спеціального фонду державного бюджету передбачено надати місцевим бюджетам субвенції в обсязі 21,45 млрд грн, з яких на:

– фінансове забезпечення будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 17,65 млрд грн /надається на виконання пункту 2 частини третьої статті 24-2 та статті 103-1 Кодексу в рамках державного дорожнього фонду/;

реалізацію інвестиційних проектів за рахунок позик від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій, а саме на: завершення будівництва метрополітену у м. Дніпрі (1,16 млрд грн); подовження третьої лінії метрополітену у м. Харкові (30,1 млн грн); реформування регіональних систем охорони здоров’я для здійснення заходів з виконання спільного з МБРР проекту «Поліпшення охорони здоров'я на службі у людей» (1,55 млрд грн); реалізацію проектів в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (1,05 млрд грн);

– реалізацію проекту «Житло для внутрішньо переміщених осіб» – 10 млн грн /нова субвенція/.

Рахунковою палатою звернуто увагу, що у законопроекті не передбачено, зокрема, субвенції на:

здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій (на 2018 р. затверджена в сумі 5 млрд грн), яка за наслідками проведеного аудиту визнається дієвою фінансовою підтримкою для розбудови і розвитку інфраструктури територій;

погашення різниці між фактичною вартістю теплової енергії, послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, водопостачання та водовідведення, що постачалися населенню, бюджетним установам, та тарифами, що затверджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування (затверджена на 2018 рік у сумі 1 млрд грн).

Реверсна дотаціярансферт з місцевих бюджетів державному бюджету) на 2019 рік визначена в обсязі 6,79 млрд грн (на 1,4 млрд грн, або на 25,6%, більше ніж у п.р.), яку будуть перераховувати до державного бюджету 4 обласних бюджети, 69 бюджетів міст обласного значення, 44 районних бюджетів та 117 бюджетів ОТГ.

За інформацією у супровідних матеріалах до законопроекту розрахункові показники місцевих бюджетів (без міжбюджетних трансфертів) на 2019 рік становлять загалом: видатки і кредитування – 588,9 млрд грн /що більше ніж враховано при затвердженні державного бюджету на 2018 р. на 35,6 млрд грн, або на 6,4%/, доходи – 291,1 млрд грн /відповідно більше на 41,4 млрд грн, або на 16,6%/. За оцінкою Рахункової палати більше половини обсягу доходів місцевих бюджетів, як і у попередні роки, формуватиметься за рахунок трансфертів з державного бюджету (51,1%), частка видатків місцевих бюджетів у видатках та наданні кредитів зведеного бюджету порівняно з плановою на 2018 рік зменшиться на 2,6 відсоткових пункти – до 42,3%, що свідчить про передбачене зменшення реальних, тобто без урахування цінового чинника, видатків місцевих бюджетів і надання кредитів.

Порівняно з 2018 р. на наступний рік у законопроекті передбачається незначне збільшення спеціального фонду державного бюджету (питома вага планових показників спеціального фонду у структурі проекту державного бюджету на 2019 рік становитиме за надходженнями і витратами 8,3% порівняно з 7,9% за надходженнями і 8,2% за витратами у 2018 р.).

Таке збільшення спеціального фонду пояснюється, насамперед, тим, що на 2019 рік згідно з пунктом 41 розділу VI Кодексу збільшується частка окремих податків (з 50% до 75%), які зараховуються до спеціального фонду державного бюджету як джерела формування державного дорожнього фонду. Зокрема, у частині доходів джерелами цього фонду на наступний рік є: 75% акцизного податку з пального і транспортних засобів та ввізного мита на нафтопродукти і транспортні засоби та шини до них (у 2018 р. – 50% таких платежів), 100% плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. У законопроекті загальний обсяг планових показників таких надходжень становить 50.440,5 млн грн (що на 17.495,2 млн грн, або на 53,1%, більше ніж на 2018 р.).

Поряд з тим, на 2019 рік відповідно до пункту 7-4 частини третьої статті 29 Кодексу екологічний податок, що справляється за утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені) та/або за тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строку, буде зараховуватися до спеціального фонду державного бюджету у повному обсязі (у 2018 р. – 50% цього податку та обмежено дію вказаної норми Кодексу). Такий податок є джерелом формування Державного фонду поводження з радіоактивними відходами. У законопроекті передбачено плановий показник цього податку у сумі 1068,1 млн грн (що на 561,3 млн грн, або в 2,1 рази, більше ніж на 2018 р.).

Щодо відповідності законопроекту чинному законодавству

Частинами третьою та четвертою статті 153 Регламенту визначено окремі вимоги щодо підготовки законопроекту про державний бюджет на наступний рік, а саме такий законопроект має бути розроблений з дотриманням вимог Кодексу та Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період, а також не може містити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів.

Насамперед, про відповідність окремих положень законопроекту нормам Кодексу та іншого законодавства вже відмічалося вище по тексту.

Як і у попередні роки, законопроектом пропонується внести зміни або зупинити дію окремих норм законодавчих актів /зокрема, статтями 25 і 29, пунктами 3-7, 11 Прикінцевих положень законопроекту/. Це не відповідає вимогам частини четвертої статті 153 Регламенту, що також зазначено у висновках Рахункової палати та ГНЕУ. При цьому, ГНЕУ зауважує, що у законопроекті продовжена багаторічна негативна практика призупинення законом про державний бюджет дії чинних актів законодавства, зміни правого регулювання відносин, ніж передбачено ними, що суперечить численним рішенням Конституційного Суду України.

У поданих разом із законопроектом супровідних матеріалах немає інформації, передбаченої підпунктами «є» і «ж» пункту 1 та пунктом 4-1 частини першої статті 38 Кодексу, щодо:

обґрунтувань розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення;

розрахунків обсягу компенсації за рахунок коштів державного бюджету втрат суб’єктів господарювання внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів, іншими центральними органами виконавчої влади рішень щодо регулювання цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг;

переліку державних інвестиційних проектів із зазначенням загальної вартості кожного проекту, загальних обсягів витрат державного бюджету, необхідних для розроблення та реалізації кожного проекту, включаючи обсяги видатків державного бюджету, необхідних для завершення кожного проекту, а також обсяги таких видатків на відповідний бюджетний період у розрізі бюджетних програм.

Поряд з тим, у супровідних матеріалах до законопроекту не наведено необхідної деталізованої інформації щодо вартісної оцінки урядових законодавчих ініціатив щодо змін до податкового і бюджетного законодавства, врахованих у показниках проекту бюджету на 2019 рік. Загалом відсутність детальних розрахунків і обґрунтувань до законопроекту та показників проекту державного бюджету на 2019 рік значно ускладнює опрацювання і аналіз окремих положень та показників законопроекту. З огляду на зазначене, від Комітету направлялися звернення до окремих державних органів (насамперед, Мінфіну) щодо термінового подання відповідних матеріалів. У відповідь на такі звернення надано певні пояснення і розрахунки. Однак надана до Комітету інформація не є складовою безпосередньо законопроекту та/або супровідних матеріалів до нього (а відтак не є доступною для широкого обговорення як в Парламенті, так і серед громадськості).

Відповідно до частини третьої статті 33 Кодексу Кабінет Міністрів подав на розгляд Верховної Ради проект Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки (згідно з проектом постанови Верховної Ради за реєстр. № 8357 від 16.05.2018 р.) /далі – проект ОНБП-2019-2021/. Комітет за результатами розгляду проекту ОНБП-2019-2021 рекомендував Верховній Раді повернути Кабінету Міністрів такий документ на доопрацювання та доручити Уряду у двотижневий строк доопрацювати його з урахуванням поданих пропозицій народних депутатів і висновків комітетів (які Комітет направив на розгляд Уряду) та поданням такого проекту на розгляд Верховної Ради. У зв’язку з тим, що до завершення восьмої сесії Верховна Рада не розглядала вищезазначений документ, немає підстав оцінювати стан врахування його положень у законопроекті. У порядку інформування варто відмітити, що більшість положень проекту ОНБП-2019-2021 враховані у законопроекті. Разом з тим, є окремі ключові параметри на 2019 рік, які значно відрізняються (при тому що між датами подання таких документів до Верховної Ради пройшло 4 місяці), зокрема:

у проекті ОНБП-2019-2021 наведено прогнозні макропоказники (схвалені постановою КМУ від 01.12.2017 р. № 906), а показники у законопроекті ґрунтуються на оновленому макропрогнозі (схваленому постановою КМУ від 11.07.2018 р. № 546), про що відмічено вище по тексту;

у проекті ОНБП-2019-2021 граничний обсяг дефіциту державного бюджету визначено на рівні 2,2% ВВП, а у законопроекті – розрахунково становить 2,3% ВВП;

у проекті ОНБП-2019-2021 граничний обсяг державного боргу на кінець 2019 р. визначено на рівні 56% ВВП, а у законопроекті – розрахунково становить 52,2% ВВП;

у проекті ОНБП-2019-2021 прожитковий мінімум з 01.12.2019 р. визначено у сумі 2011 грн, а у законопроекті – 2027 грн (аналогічно змінено показники для основних соціальних і демографічних груп);

у проекті ОНБП-2019-2021 передбачено надходження кредитів (позик), що залучаються державою від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, загалом в сумі 18 млрд грн, а у законопроекті – 21,16 млрд грн.

Аналогічні відмінності стосуються прогнозних параметрів на два наступних за плановим бюджетні періоди, наведених у проекті ОНБП-2019-2021, та у прогнозі Державного бюджету України на 2020 і 2021 роки, який є у складі супровідних матеріалів до законопроекту.

Таким чином, процес формування бюджетних показників потребує подальшого удосконалення як в частині однорічного планування, так і на середньострокову перспективу.

Щодо опрацювання законопроекту та
підготовки його до першого читання

Відповідно до схваленого Комітетом графіку протягом 24 вересня – 1 жовтня п.р. було проведено засідання підкомітетів за участю Мінфіну, Рахункової палати, відповідних органів влади і установ за такими напрямами опрацювання законопроекту: доходи державного бюджету, фінансування державного бюджету, державний борг; видатки та кредитування державного бюджету; відносини між державним і місцевими бюджетами. У процесі розгляду зазначених питань на відповідних засіданнях отримано додаткову інформацію щодо обґрунтувань і розрахунків окремих показників проекту державного бюджету на 2019 рік.

Загалом звернуто увагу, що у доходній частині проекту державного бюджету на 2019 рік є можливим збільшення прогнозу деяких надходжень, при цьому існують ризики щодо виконання окремих запланованих показників доходів та надходжень від приватизації державного майна.

При опрацюванні показників видатків та кредитування проекту державного бюджету на 2019 рік було заслухано 52 головних розпорядників коштів державного бюджету, 42 органів державної влади – відповідальних виконавців бюджетних програм та представників фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, вивчено стан і проблеми бюджетного забезпечення у відповідних сферах діяльності. Слід відмітити, що переважна більшість головних розпорядників коштів державного бюджету зазначила про недостатність бюджетних коштів для забезпечення їх діяльності (насамперед, в частині видатків на оплату праці та оплату судового збору) та виконання покладених на них завдань з огляду на ініційовані та розпочаті структурні перетворення.

Під час розгляду питання міжбюджетних відносин за участю представників органів місцевого самоврядування та їх всеукраїнських асоціацій найбільше занепокоєння, як і у попередні роки, викликало недостатнє забезпечення фінансовими ресурсами виконання делегованих державою повноважень, зокрема, у зв’язку із запропонованою передачею видатків з державного бюджету місцевим бюджетам, що у свою чергу зумовить відволікання власних ресурсів місцевого самоврядування при тому, що не у повній мірі здійснюється компенсація втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок наданих податкових пільг.

За наслідками такої роботи народними депутатами – членами Комітету сформовано ряд пропозицій, які включено до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту.

З метою конструктивного та збалансованого розгляду законопроекту за реєстр. № 9000 у Комітеті за участю керівництва Мінфіну і Рахункової палати опрацьовано таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту та висновки Рахункової палати.

У ході роботи відмічено, що більшість направлених пропозицій не відповідають вимогам, встановленим частиною першою статті 156 Регламенту, а саме:

– пропозиції щодо збільшення витрат та/або зменшення надходжень державного бюджету мають визначати джерела їх покриття (включаючи види та обсяги витрат, що підлягають скороченню) і не можуть призводити до збільшення державного боргу і державних гарантій порівняно з їх граничним обсягом, передбаченим у законопроекті;

– пропозиції щодо зміни прогнозу доходів та фінансування бюджету можуть вноситися у разі, якщо виявлено неточності в його розрахунку Комітетом та/або Мінфіном.

Окремі народні депутати подали збалансовані пропозиції лише формально, тому що запропоновані джерела додаткових витрат бюджету в таких пропозиціях виявилися нереалістичними і не підтверджуються належними розрахунками і поясненнями, не узгоджуються з бюджетною методологією та можуть зумовити невиконання бюджетних програм (зокрема, на функціонування органів влади), видатки за якими пропонується зменшити.

За попередньою оцінкою для врахування поданих пропозицій необхідно загалом близько 2,2 трлн грн.

Крім того, не включені до таблиці пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до законопроекту пропозиції, направлені до Комітету після 1 жовтня п.р. (тобто зареєстровані в Апараті Верховної Ради 2 жовтня і пізніше) як такі, що згідно з частиною другою статті 156 Регламенту не розглядаються.

У результаті проведеної роботи підготовлено проект постанови Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2019 рік» та таблицю пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2019 рік. Пропозиції, наведені у зазначеній таблиці та які запропоновано врахувати (або врахувати частково), включено до зазначеного проекту постанови Верховної Ради. Такі пропозиції мають бути розглянуті і враховані Кабінетом Міністрів при підготовці законопроекту до другого читання і реалізації бюджетної політики у наступному році.

Відповідно до частини десятої статті 157 Регламенту законопроект про державний бюджет на наступний рік вважається прийнятим у першому читанні, якщо буде прийнято в цілому проект постанови Верховної Ради щодо висновків і пропозицій до цього законопроекту, а схвалені Верховною Радою висновки і пропозиції до законопроекту про державний бюджет на наступний рік набувають статусу Бюджетних висновків Верховної Ради.

За підсумками розгляду питання Комітет з питань бюджету ухвалив рішення: рекомендувати Верховній Раді України проект постанови Верховної Ради України «Про висновки та пропозиції до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2019 рік» (реєстр. № 9000-П від 18.10.2018 р.), підготовлений Комітетом з питань бюджету, прийняти за основу та в цілому.