Головна > Текстові публікації > Законопроектна робота > Висновки Комітету до законопроектів, щодо яких Комітет є головним

Повідомлення

Перейти до розділу
05 червня 11:41
Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (із змінами) посилання...
05 червня 11:22
Звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" посилання...
04 грудня 12:05
Про Висновок Рахункової палати про аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2020 рік у січні-вересні та інформацію Міністерства фінансів України щодо поточного стану виконання державного бюджету у 2020 році. докладніше
03 грудня 12:05
Щодо розгляду законопроекту «Про внесення змін до статті 28 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 4431) докладніше
26 листопада 14:25
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини
докладніше
20 листопада 14:38
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
17 листопада 10:11
Щодо підготовки до другого читання законопроекту за реєстр. № 4119 (доопр.) докладніше
03 листопада 17:36
Щодо підготовки до першого читання законопроекту про Державний бюджет України на 2021 рік (реєстр. № 4000 від 14.09.2020 р.) докладніше
03 листопада 14:52
Щодо розгляду законопроекту про внесення змін до Бюджетного кодексу України за реєстр. № 4100 докладніше
02 листопада 21:19
Щодо розгляду законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (щодо реалізації положень статті 11 Закону України «Про ринок природного газу») за реєстр. № 4119 (доопрацьований) від 27.10.2020 р. та альтернативні законопроекти за реєстр. № 4119-1 від 30.09.2020 р. і за реєстр. № 4119-2 від 30.09.2020 р. докладніше

Висновки Комітету до законопроектів, щодо яких Комітет є головним

17 вересня 2020, 20:03

Щодо представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік» (реєстр. № 4000 від 14.09.2020 р.)

 

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету /далі – Комітет/ на своєму засіданні 17 вересня 2020 року заслухав питання про представлення проекту Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік» (реєстр. № 4000 від 14.09.2020 р.), поданого Кабінетом Міністрів України, та за підсумками розгляду даного питання інформує про таке.

Відповідно до статей 96 і 116 Конституції України, статті 37 Бюджетного кодексу України /далі – Кодекс/, статті 29 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» та статті 153 Регламенту Верховної Ради України /далі – Регламент/ Кабінет Міністрів 14 вересня 2020 року подав до Верховної Ради проект Закону України про Державний бюджет України на 2021 рік (реєстр. № 4000 від 14.09.2020 р.) /далі – законопроект/.

Спеціальну процедуру розгляду і прийняття законопроекту про державний бюджет встановлено главою 27 «Затвердження Державного бюджету України і контроль за його виконанням» Регламенту (насамперед визначено строки розгляду та вимоги до такої процедури). Зокрема, згідно з статтею 154 Регламенту не пізніше ніж через 5 днів з дня подання Урядом законопроекту про державний бюджет на пленарному засіданні Верховної Ради відбувається представлення такого законопроекту членом Кабінету Міністрів, відповідальним за формування та реалізацію державної фінансової і бюджетної політики, а від Комітету має виступати Голова Комітету з доповіддю щодо відповідності такого законопроекту вимогам Кодексу.

У Комітеті в межах відведеного стислого часу попередньо проаналізовано законопроект (із супровідними матеріалами до нього), насамперед в частині його відповідності вимогам Кодексу, та звернуто увагу, зокрема, на таке.

І. Щодо основних параметрів законопроекту

Показники проекту державного бюджету на 2021 рік розраховані виходячи з основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку на 2021 рік, передбачених у схваленому постановою КМУ від 29.07.2020 р. № 671 прогнозі на 2021-2023 роки, зокрема: прогноз номінального ВВП становить 4505,9 млрд грн (первинний прогноз на 2020 р. – 4510,8 млрд грн, уточнений прогноз на 2020 р. – 3985,5 млрд грн), його реальне зростання – на рівні 4,6% (первинний прогноз на 2020 р. – зростання на 3,7%, уточнений прогноз – падіння на 4,8%), індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ – 107,3% (первинний прогноз на 2020 р. – 105,5%, уточнений прогноз – 111,6%). Крім того, у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що для розрахунку бюджетних показників законопроекту враховано середньорічний прогнозний курс валюти – 29,1 грн/дол. США (первинний прогноз на 2020 р. – 27 грн/дол. США) та прогнозний курс на кінець 2021 року – 28,8 грн/дол. США (первинний прогноз на 31.12.2020 р. – 27,5 грн/дол. США).

У статті 1 законопроекту загальні показники проекту державного бюджету на 2021 рік є такими (в порівнянні з відповідними плановими показниками на 2020 рік):

доходи – у сумі 1071,1 млрд грн (менше первинно затверджених на п.р. на 24,4 млрд грн, або на 2,2%, та більше затверджених із змінами на п.р. на 92,3 млрд грн, або на 9,4%);

видатки – у сумі 1330,98 млрд грн (більше первинно затверджених на п.р. на 148,97 млрд грн, або на 12,6%, та більше затверджених із змінами на п.р. на 61,59 млрд грн, або на 4,9%);

повернення кредитів – у сумі 8,59 млрд грн (більше первинно затверджених на п.р. на 1,21 млрд грн, або на 16,4%, та більше затверджених із змінами на п.р. на 1,2 млрд грн, або на 16,2%);

надання кредитів – у сумі 19,1 млрд грн (більше первинно затверджених на п.р. на 3,88 млрд грн, або на 25,5%, та більше затверджених із змінами на п.р. на 3,9 млрд грн, або на 25,7%);

дефіцит (фінансування) – у сумі 270,35 млрд грн (більше первинно затвердженого на п.р. на 176,1 млрд грн, або в 2,9 раза, та менше затвердженого із змінами на п.р. на 28,05 млрд грн, або на 9,4%).

Статтею 5 законопроекту пропонується визначити граничний обсяг державного боргу на 31.12.2021 р. у сумі 2604,19 млрд грн (більше відповідного граничного обсягу на 31.12.2020 р.: первинно затвердженого – на 559 млрд грн, або на 27,3%; затвердженого із змінами – на 217,4 млрд грн, або на 9,1%).

Відповідно до статті 7 законопроекту у І півріччі 2021 р. розміри прожиткового мінімуму не змінюватимуться (будуть на рівні, встановленому з 01.12.2019 р.), а їх поетапне зростання передбачається з 1 липня і з 1 грудня /відповідно на 4,8% і 9,3% до грудня попереднього року/, зокрема, прожитковий мінімум становитиме з 1 липня 2294 грн і з 1 грудня 2393 грн, для працездатних осіб – відповідно 2379 грн і 2481 грн, для осіб, які втратили працездатність, – відповідно 1854 грн і 1934 грн.

Згідно з статтею 8 законопроекту мінімальна зарплата у місячному розмірі становитиме у 2021 р. з 1 січня 6000 грн та з 1 липня 6500 грн, тобто зросте відповідно на 20% і 30% порівняно з встановленим її розміром з 01.09.2020 р. /5000 грн/.

ІІ. Щодо відповідності законопроекту вимогам Кодексу та узгодження з деякими іншими законами

1. Частиною третьою статті 153 Регламенту встановлено, що законопроект про державний бюджет має бути розроблений з дотриманням вимог Кодексу та має ґрунтуватися на Бюджетній декларації з урахуванням рекомендацій Верховної Ради щодо бюджетної політики (якщо такі рекомендації схвалені відповідно до частини шостої статті 152 Регламенту).

Відповідно до вимог статті 33 Кодексу та статті 152 Регламенту Кабінет Міністрів не пізніше 1 червня року, що передує плановому, повинен схвалити Бюджетну декларацію і у триденний строк подати її до Верховної Ради, при цьому Верховна Рада має розглянути питання щодо Бюджетної декларації не пізніше 15 липня року, що передує плановому, та прийняти щодо неї відповідне рішення. Разом з тим, пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13.04.2020 р. № 553-IX «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (спрямованим загалом на забезпечення фінансовими ресурсами невідкладних заходів із запобігання негативних наслідків, спричинених виникненням і поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2) за ініціативою Уряду передбачено, що стаття 33 Кодексу у 2020 році не застосовується. Як наслідок, Кабінетом Міністрів не подавалася до Верховної Ради Бюджетна декларація на 2021-2023 роки.

Таким чином, наразі немає урядового документу середньострокового бюджетного планування, що мав би визначати засади бюджетної політики і показники державного бюджету на 2021-2023 роки і бути основою для складання проекту державного бюджету на 2021 рік та прогнозів місцевих бюджетів на 2022 і 2023 роки.

2. Як зазначено у супровідних документах до законопроекту, законопроект підготовлено з урахуванням запропонованих Кабінетом Міністрів змін до базового бюджетного і податкового законодавства, викладених в урядових законопроектах:

про внесення змін до Бюджетного кодексу України (реєстр. № 4100 від 15.09.2020 р.);

про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень (реєстр. № 4101 від 15.09.2020 р.);

Зазначене не узгоджується з визначеним пунктом 5 частини першої статті 7 Кодексу принципом обґрунтованості бюджетної системи (згідно з яким бюджет формується на реалістичних розрахунках надходжень бюджету та витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил), а також визначеним пунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України принципом стабільності податкового законодавства (згідно з яким зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду).

Отже, для дотримання збалансованості показників державного бюджету і місцевих бюджетів на 2021 рік та узгодження правових норм такі законопроекти належить розглядати взаємоузгоджено і одночасно, при цьому першими мають бути прийняті законопроекти за реєстр. № 4100 і № 4101.

3. Щодо окремих боргових параметрів слід зауважити, що у законопроекті:

не передбачено граничного обсягу гарантованого державою боргу на 31.12.2021 р. та граничного обсягу надання державних гарантій у 2021 р.;

граничний обсяг дефіциту проекту державного бюджету на 2021 р. розрахунково становить 6% прогнозного ВВП (факт за 2019 р. – 2%, первинний план на 2020 р. – 2,1%, уточнений план на 2020 рік – 7,5%);

загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець 2021 р. розрахунково враховано у сумі 2908,7 млрд грн, що становить 64,6% прогнозного ВВП (факт на 31.12.2019 р. – 50,3% ВВП, первинний прогноз на 2020 р. – 52,4% ВВП).

Зазначене не відповідає вимогам Кодексу, зокрема, щодо:

визначення граничного обсягу дефіциту державного бюджету не вище 3% ВВП /абзаци другий і третій частини першої статті 14/;

визначення граничного обсягу гарантованого державою боргу та граничного обсягу надання державних гарантій /абзац перший частини першої статті 17, абзац перший частини першої статті 18 та пункт 2 частини першої статті 40/;

визначення граничного обсягу надання державних гарантій не вище 3% планових доходів загального фонду державного бюджету /абзац другий частини першої статті 18/;

дотримання граничної величини (60% ВВП) загального обсягу державного боргу і гарантованого державою боргу /частина друга статті 18/.

У зв’язку з цим, у пункті 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту запропоновано зупинити дію вищенаведених норм Кодексу (які також не застосовуються у 2020 р. згідно з пунктом 2 розділу ІІ закону від 13.04.2020 р. № 553-ІХ).

Разом з тим, відсутність обмежень щодо надання державних гарантій містить ризики неконтрольованого зростання гарантованого державою боргу у 2021 р. та відповідно збільшення боргового навантаження на державний бюджет у наступних бюджетних періодах.

4. Статтями 16 і 17 законопроекту пропонується надати право Мінфіну у разі потреби за рішенням Кабінету Міністрів здійснювати понадпланові випуски облігацій внутрішньої державної позики (з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу) та подальшим їх спрямуванням на придбання у державну власність в обмін на ці облігації відповідно акцій додаткової емісії банків та векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Такі положення не узгоджуються з вимогами Кодексу, зокрема: частиною першою статті 16 (щодо здійснення державних запозичень в межах, визначених законом про державний бюджет), частиною першою статті 18 і пунктом 2 частини першої статті 40 (щодо визначення граничного обсягу державного боргу законом про державний бюджет), пунктом 13 частини першої статті 113 (щодо визнання порушенням бюджетного законодавства прийняття рішень, що призвели до перевищення граничного обсягу державного боргу).

Довідково: протягом останніх років аналогічні норми постійно передбачаються у законах про державний бюджет, при цьому у 2018-2020 роках /станом на 01.09.2020 р./ такі операції не здійснювалися.

5. Частиною другою статті 4 законопроекту пропонується дозволити Мінфіну на підставі рішення Кабінету Міністрів, погодженого з Комітетом, вносити зміни до розпису спеціального фонду державного бюджету з метою відображення фактичного надходження у 2021 році кредитів (позик), залучених державою від іноземних держав, іноземних фінансових установ і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів, та витрат за відповідними бюджетними програмами, перерозподілу витрат бюджету між такими бюджетними програмами головних розпорядників коштів в межах загального обсягу залучення таких кредитів (позик) з коригуванням встановлених показників фінансування, видатків та кредитування, граничних обсягів дефіциту державного бюджету і державного боргу.

Таке положення не враховує вимоги частини першої статті 16, частини першої статті 18 та частини першої статті 40 Кодексу (щодо встановлення законом про державний бюджет граничного обсягу державного боргу, фінансування державного бюджету, бюджетних призначень головним розпорядникам коштів державного бюджету та обсягів залучення відповідних кредитів (позик)).

6. У проекті державного бюджету на 2021 рік не передбачено розподіл державних капітальних вкладень за державними інвестиційними проектами, натомість за загальним фондом акумульовано такі кошти у складі загальнодержавних витрат Мінекономіки за бюджетною програмою «Державні капітальні вкладення на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів» (код 1211120) у сумі 1129,3 млн грн /визначено на рівні 2020 р. з урахуванням змін, внесених законом від 13.04.2020 р. №553-IX/.

При цьому статтею 25 законопроекту пропонується (як виняток з пункту 7 частини дев’ятої статті 33, частин другої, третьої та сьомої статті 33-1 та пункту 4-1 частини першої статті 38 Кодексу) розподіляти такі кошти між головними розпорядниками коштів (з визначенням нових бюджетних програм) за рішенням Кабінету Міністрів на підставі рішення Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів.

Таке положення не відповідає нормам Кодексу (зокрема, вищезгаданим у статті 25 законопроекту, а також частині другій статті 23 і пункту 5 частини першої статті 40 щодо встановлення бюджетних призначень законом про державний бюджет, частині шостій статті 23 щодо передачі бюджетних призначень за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом).

Отже, з метою дотримання бюджетного законодавства при доопрацюванні законопроекту належить статтю 25 та видатки за бюджетною програмою 1211120 у сумі 1129,3 млн грн виключити, здійснивши розподіл таких коштів між відповідними бюджетними програмами головних розпорядників коштів на підставі рішення зазначеної Міжвідомчої комісії.

7. Статтею 18 законопроекту пропонується установити, що розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України між місцевими бюджетами здійснюється Кабінетом Міністрів. У проекті державного бюджету на 2021 р. зазначена субвенція  передбачена у складі загальнодержавних витрат Мінрегіону /код бюджетної програми 2761600/ у сумі 1650 млн грн, у т.ч. за загальним фондом – 450 млн грн, за спеціальним фондом – 1200 млн грн (за рахунок кредиту, залученого від Європейського інвестиційного банку).

Така стаття законопроекту не враховує вимоги Кодексу, оскільки згідно з пунктом 6 частини першої статті 40 Кодексу та частиною третьою статті 97 Кодексу розподіл вказаної субвенції мав би бути передбачений у додатку № 6 до законопроекту, якщо ж на даному етапі це неможливо, зазначений розподіл повинен здійснюватися відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу (за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом).

Крім того, законопроект не містить розподілу між місцевими бюджетами ще 13 трансфертів з державного бюджету, що не узгоджується з вимогами частини третьої статті 97 Кодексу (згідно з якими у державному бюджеті затверджується обсяг міжбюджетних трансфертів окремо для кожного з відповідних місцевих бюджетів) та створює ризики затягування подальшого розподілу відповідних трансфертів (відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу) і можливостей освоєння зазначених коштів протягом бюджетного періоду у повному обсязі.

8. Згідно із статтею 24 законопроекту обсяг видатків, передбачених за бюджетною програмою «Забезпечення окремих видатків районних державних адміністрацій, пов’язаних з ліквідацією районів», розподіляється Кабінетом Міністрів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів. У проекті державного бюджету на 2021 р. зазначені видатки передбачені за загальним фондом у складі загальнодержавних витрат Мінфіну /код бюджетної програми 3511270/ у сумі 1226,9 млн грн (з них на оплату праці – у сумі 1005,7 млн грн).

Така стаття законопроекту не узгоджується з нормами Кодексу, оскільки згідно з пунктом 5 частини першої статті 40 Кодексу розподіл зазначених коштів мав би бути передбачений у додатку № 3 до законопроекту шляхом встановлення відповідних бюджетних призначень облдержадміністраціям (як головним розпорядникам коштів), якщо ж на даному етапі це неможливо, зазначений розподіл повинен здійснюватися відповідно до частини шостої статті 23 Кодексу (згідно з якою передача бюджетних призначень від одного до іншого головного розпорядника бюджетних коштів здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом).

9. Статтею 20 законопроекту встановлюється, що у 2021 р. надходження плати за ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор та за ліцензії на випуск та проведення лотерей зараховуються до спеціального фонду державного бюджету і спрямовуються у порядку та обсягах, визначених Кабінетом Міністрів (що може передбачати визначення нових бюджетних програм), на підтримку спорту та культури, фінансування медицини, освіти та науки відповідно до Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор».

Статтею 29 законопроекту пропонується встановити, що у 2021 р. (як виняток з положень пункту 2 частини першої статті 15 Кодексу) кошти, отримані від приватизації установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, що належать до сфери управління Мін’юсту та безпосередньо не забезпечують виконання встановлених для них законодавством завдань і функцій, не належать до джерел фінансування бюджету, визначених пунктом 2 частини першої статті 15 Кодексу, та зараховуються до доходів державного бюджету в такій пропорції: до загального фонду – 30%, до спеціального фонду – 70%, які спрямовуються на проведення будівництва, реконструкції (реставрації) та капітального ремонту об’єктів Державної кримінально-виконавчої служби у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів (що може передбачати визначення нової бюджетної програми).

При цьому у спеціальному фонді проекту державного бюджету на 2021 р. не передбачено відповідних планових показників надходжень (згідно з бюджетною класифікацією) та видатків (в розрізі визначених головних розпорядників коштів та бюджетних програм).

Такі статті законопроекту не відповідають вимогам Кодексу (зокрема, частині другій статті 23 і пункту 5 частини першої статті 40 щодо встановлення бюджетних призначень законом про державний бюджет та частині третій статті 20 щодо формування бюджетних програм головними розпорядниками коштів під час підготовки пропозицій до Бюджетної класифікації та складання бюджетного запиту), а також суперечать іншим його положенням (а саме статтям 11-14, в яким унормовується вичерпний склад спеціального фонду проекту державного бюджету на 2021 р.). При цьому слід зауважити, що згідно з частиною другою статті 95 Конституції України виключно законом про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Поряд тим, зазначене посилює корупційні ризики внаслідок прийняття неефективних управлінських рішень та «ручного» управління коштами.

Крім того, запропоноване статтею 29 законопроекту віднесення частини надходжень від приватизації державного майна до доходів державного бюджету не відповідає пункту 51 частини першої статті 2 та пункту 2 частини першої статті 15 Кодексу (згідно з якими такі надходження є джерелами фінансування державного бюджету), а також суперечить міжнародним вимогам щодо статистики державних фінансів та призведе до викривлення інформації щодо приватизації державного майна і загалом бюджетних показників.

10. Статтями 26, 27 і 30 законопроекту передбачається певним чином змінити цільове призначення залишків коштів освітньої субвенції, субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами та одного з напрямів використання коштів державного дорожнього фонду, що не узгоджується з нормами відповідно частини четвертої статті 103-2, частини четвертої статті 103-3 та пункту 4 частини третьої статті 24-2 Кодексу.

11. Згідно з абзацом другим частини п’ятої статті 4 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» обсяг коштів державного бюджету, що спрямовуються на реалізацію програми медичних гарантій, щорічно визначається в законі про державний бюджет у розмірі не менше 5% ВВП.

Однак за прогнозними розрахунками Мінфіну обсяг видатків проекту зведеного бюджету на 2021 рік на охорону здоров’я становитиме 191,1 млрд грн, або 4,2% ВВП, а до законопроекту не подана відповідна програма медичних гарантій. Натомість, як і у 2020 р., пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту передбачається зупинити дію такої норми.

Крім того, статтею 19 законопроекту пропонується установити, що у 2021 р. реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів /аналогічна норма діє у п.р./.

12. У законопроекті загальний ресурс на національну безпеку та оборону передбачено у сумі 267,2 млрд грн (з них шляхом надання державних гарантій – до 20 млрд грн), або 5,93% ВВП, що відповідає вимогам частини першої статті 35 Закону України «Про національну безпеку України» /обсяг видатків на фінансове забезпечення сектору безпеки і оборони має становити не менше 5% запланованого ВВП/.

За інформацією, наведеною у супровідних матеріалах до законопроекту, до Мінфіну не надходили пропозиції від РНБО до законопроекту стосовно текстових статей, пов'язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, та обсягів видатків на національну безпеку і оборону. Разом тим, стаття 37 Кодексу передбачає подання Кабінетом Міністрів РНБО законопроекту про державний бюджет до його схвалення по статтях, пов’язаних із забезпеченням національної безпеки і оборони, а згідно з частиною третьою статті 35 Закону України «Про національну безпеку України» Кабінет Міністрів вносить на розгляд Верховної Ради такий законопроект з урахуванням відповідного рішення РНБО.

13. У законопроекті на 2021 рік передбачено подальше збільшення державних соціальних стандартів (про що вище зазначено), проте Урядом показники прожиткового мінімуму визначено без врахування його фактичного розміру. Так, за офіційною інформацією, розміщеною на веб-сайті Мінсоцполітики, фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах липня 2020 р. у розрахунку на місяць на одну особу становив 4466 грн, а у законопроекті середньозважений розмір такого мінімуму передбачено у сумі 2250 грн, що майже у 2 рази менше вказаного фактичного розміру.

З цього приводу слід звернути увагу, що Постановою Верховної Ради України від 19.05.2020 р. № 620-ІХ «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: "Проблеми формування прожиткового мінімуму в Україні"» доручено, зокрема:

Кабінету Міністрів здійснити заходи щодо наближення у 2020 р. розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини з урахуванням оновлених наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг;

Мінфіну при підготовці законопроекту про державний бюджет на 2021 рік та наступні роки розраховувати соціальну складову державного бюджету на основі прожиткового мінімуму, встановленого із дотриманням вимог національного законодавства та міжнародних актів, що регулюють зазначену сферу правовідносин.

Поряд з тим, у статті 7 законопроекту вперше з 01.01.2021 р. запропоновано визначати прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадових окладів судді та працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами /у розмірі 2102 грн/, прокурора окружної прокуратури /у розмірі 1000 грн/, при цьому такі розміри є нижчими від передбаченого цією ж статтею загального прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Проте, положення статті 40 Кодексу та статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум» не містять вимог щодо визначення таких видів прожиткових мінімумів та їх встановлення у законі про державний бюджет.

Крім того, статтею 28 законопроекту передбачається установити, що у 2021 р. для всіх категорій працівників державних органів застосовуються розміри та умови оплати праці, що діяли на 01.09.2020 р. Таке обмеження щодо оплати праці працівників державних органів потребує додаткового правового аналізу щодо відповідності законодавству з огляду на прийняте Конституційним Судом України рішення від 28.08.2020 № 10-р/2020 щодо визнання положень частин першої і третьої статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

14. Як і у попередні роки, законопроектом пропонується внести зміни або зупинити дію окремих норм законодавчих актів /зокрема, йдеться про пункти 3 і 4 розділу «Прикінцеві положення» законопроекту/. Це не відповідає вимогам частини четвертої статті 153 Регламенту (згідно з якою законопроект про державний бюджет не може мітити положень про зупинення дії чи внесення змін до законів) та численним рішенням Конституційного Суду України.

15. У поданих разом із законопроектом супровідних матеріалах немає деякої інформації, передбаченої частиною першою статті 38 Кодексу, зокрема, йдеться про:

обґрунтування розрахунку вартісної величини прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення /пункт 2-1/ – з цього приводу у складі супровідних матеріалів до законопроекту міститься загальна інформація щодо соціального захисту населення, в т.ч. величини прожиткового мінімуму у розрахунку на місяць на одну особу і для основних соціальних і демографічних груп населення;

перелік державних інвестиційних проектів із зазначенням загальної вартості кожного проекту, загальних обсягів витрат державного бюджету, необхідних для розроблення та реалізації кожного проекту, включаючи обсяги видатків державного бюджету, необхідних для завершення кожного проекту, а також обсяги таких видатків на відповідний бюджетний період у розрізі бюджетних програм /пункт 4-1/ – що ймовірно пов’язано з наявністю статті 25 законопроекту, якою в інший спосіб унормовується відповідне питання (про що вище зазначено);

інформацію про цілі державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник коштів державного бюджету, і показники їх досягнення за результатами попереднього бюджетного періоду, очікувані у поточному бюджетному періоді та прогнозні на середньостроковий період /пункт 9-1/ – така інформація має бути подана окремо до Комітету.

16. Враховуючи наведене, при підготовці законопроекту до першого читання необхідно додатково опрацювати вищезазначені питання передусім в частині узгодження правових норм.

Ґрунтовну оцінку законопроекту і показників проекту державного бюджету на 2021 рік передбачається здійснити після детального вивчення законопроекту та матеріалів до нього, опрацювання висновків Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України і Рахункової палати щодо законопроекту, додаткової інформації та розгляду законопроекту у Комітеті.

ІІІ. Щодо процедури розгляду законопроекту

Відповідно до статті 154 Регламенту після представлення законопроекту про державний бюджет не передбачається прийняття Верховною Радою рішення щодо такого законопроекту (за винятком можливості прийняття рішення про відхилення такого законопроекту у разі невідповідності вимогам Кодексу /згідно з частиною четвертою цієї статті/).

Розкладом засідань Верховної Ради на 15-18 вересня 2020 року (узгодженим Погоджувальною радою депутатських фракцій і груп 14.09.2020 р.) передбачено представлення законопроекту на пленарному засіданні 18 вересня п.р.

Процедура підготовки і розгляду законопроекту про державний бюджет у першому читанні визначена статтями 156-157 Регламенту.

Слід звернути увагу, що згідно з частиною першою статті 156 Регламенту народні депутати і комітети Верховної Ради формують свої пропозиції до законопроекту і мають їх направляти до Комітету не пізніше 1 жовтня 2020 року з урахуванням визначених вимог, зокрема: пропозиції щодо збільшення витрат та/або зменшення надходжень державного бюджету мають визначати джерела їх покриття, включаючи види та обсяги витрат, що підлягають скороченню. Такі пропозиції та пропозиції до текстових статей законопроекту не можуть призводити до збільшення державного боргу і державних гарантій порівняно з їх граничним обсягом, передбаченим у законопроекті.

При цьому згідно з частиною другою статті 156 Регламенту пропозиції, направлені до Комітету після 1 жовтня 2020 року (тобто зареєстровані в Апараті Верховної Ради після цієї дати) та/або з порушенням встановлених вимог, не розглядаються.