Повідомлення

Перейти до розділу
23 липня 16:28
Щодо плану роботи Комітету на дев’яту сесію Верховної Ради України докладніше
02 квітня 09:35
Звіт про виконання Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" посилання...
17 липня 15:14
Комітет з питань бюджету на Херсонщині докладніше
17 липня 11:45
Про основні підсумки роботи Комітету з питань бюджету у період восьмої сесії Верховної Ради України восьмого скликання (лютий – липень 2018 року) докладніше
13 липня 10:27
Комітет з питань бюджету рекомендує Верховній Раді України затвердити граничну чисельність апарату Рахункової палати докладніше
11 липня 16:30
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
05 липня 15:46
Щодо розгляду законопроекту про внесення змін до додатка № 3 до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (реєстр. № 8496) докладніше
05 липня 14:52
Щодо розгляду законопроекту про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо належного фінансового забезпечення державного сектору вугільної галузі (реєстр. №8362) докладніше
21 червня 10:55
Про Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у першому кварталі та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році докладніше
20 червня 17:55
Результати розгляду законопроектів щодо їх впливу на показники бюджету та відповідності законам, що регулюють бюджетні відносини докладніше
07 червня 2018, 10:35

Щодо розгляду урядового проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки

 

Комітет Верховної Ради України з питань бюджету на своєму засіданні 6 червня 2018 року розглянув питання про проект Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки, поданий Кабінетом Міністрів України (згідно з проектом постанови Верховної Ради України за реєстр. № 8357 від 16.05.2018 р.).

І. Відповідно до вимог частини третьої статті 33 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) Кабінет Міністрів України має не пізніше 1 квітня року, що передує плановому, схвалити проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період і у триденний строк подати його для розгляду Верховною Радою України за спеціальною процедурою, визначеною статтею 152 Регламенту Верховної Ради України (далі – Регламент).

Кабінет Міністрів України подав на розгляд Верховної Ради України проект Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки (далі – проект ОНБП-2019-2021) та пропонує його схвалити, що відображено у проекті постанови Верховній Ради України за реєстр. № 8357 від 16.05.2018 р.

Проект ОНБП-2019-2021 містить положення щодо:

– основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку на 2019, 2020 і 2021 роки, а саме відповідно:

номінальний ВВП: 3733,9 млрд грн, 4116,5 млрд грн і 4606,5 млрд грн;

реальний темп зростання ВВП: 103,6%, 104% і 106,3%;

індекс споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/: 106,5%, 105% і 104,8%;

індекс цін виробників /грудень до грудня попереднього року/: 107,2%, 106% і 105,6%;

обмінний курс гривні до долара США /в середньому за рік/:30,5 грн, 31,4 грн і 31,8 грн;

рівень безробіття: 8,9%, 8,5% і 8,3%;

– встановлення граничного обсягу дефіциту державного бюджету на рівні 2,2% ВВП у 2019 році, 2% ВВП у 2020 і у 2021 роках (довідково: факт за 2017 р. – 1,6% ВВП, прогноз на 2018 р. – 2,4% ВВП);

– збереження з урахуванням податкового законодавства частки перерозподілу ВВП через зведений бюджет у 2019-2021 роках на рівні не вищому, ніж враховано під час затвердження державного бюджету на 2018 рік (довідково: факт за 2017 р. – 34,1% ВВП, прогноз на 2018 р. – 34,4% ВВП);

– досягнення показника граничного обсягу державного боргу на рівні не більше 56% ВВП у 2019 році, 54% ВВП у 2020 році, 53% ВВП у 2021 році (довідково: факт за 2017 р. – 61,5% ВВП, прогноз на 2018 р. – 60% ВВП);

– встановлення граничного обсягу надання державних гарантій у 2019-2021 роках не більше як 3% доходів загального фонду державного бюджету щороку (довідково: факт за 2017 р. – 1,1% відповідних доходів, прогноз на 2018 р. – 2,8% відповідних доходів);

– встановлення прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2019 р. у розмірі 1853 грн з поетапним збільшенням з 01.07.2019 р. і 01.12.2019 р. до 2011 грн (загалом зростання на 8,5% до 01.12.2018 р), з 01.01.2020 р. – 2011 грн з поетапним збільшенням з 01.07.2020 р. і 01.12.2020 р. до 2152 грн (загалом зростання на 7% до 01.12.2019 р), з 01.01.2021 р. – 2152 грн з поетапним збільшенням з 01.07.2021 р. і 01.12.2021 р. до 2298 грн (загалом зростання на 6,8% до 01.12.2020 р), а також визначення розмірів прожиткового мінімуму за основними соціальними і демографічними групами населення (за такими ж періодами з аналогічними рівнями зростання);

– збереження рівня забезпечення прожиткового мінімуму на рівні, врахованому у державному бюджеті на 2018 рік (довідково: на 2018 р. установлено рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям": для працездатних осіб - 21%, для дітей - 85%, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів - 100% відповідного прожиткового мінімуму);

– визначення загального обсягу державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів у 2019-2021 роках не менш як 1,8 млрд грн щороку (довідково: факт за 2017 р. – 1,55 млрд грн, план на 2018 р. – 1,8 млрд грн);

– залучення державою кредитів (позик) від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних проектів у 2019 році у сумі 18 млрд грн, у 2020 році – 19 млрд грн, у 2021 році – 20 млрд грн (довідково: факт за 2017 р. – 7,4 млрд грн, план на 2018 р. – 17 млрд грн).

ІІ. Процедурою підготовки до розгляду Верховною Радою України проекту Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період, визначеною частинами третьою-п’ятою статті 152 Регламенту, передбачено, що:

народні депутати, комітети розробляють свої пропозиції до проекту Основних напрямів та подають їх до Комітету з питань бюджету в 10-денний строк з дня надходження проекту до Верховної Ради України;

Комітет з питань бюджету розглядає пропозиції, готує на основі поданого Урядом проекту Основних напрямів і пропозицій до нього та подає на розгляд Верховної Ради України проект постанови Верховної Ради України щодо Основних напрямів, який надається народним депутатам не пізніш як за 2 дні до розгляду зазначеного питання на пленарному засіданні Верховної Ради України;

Верховна Рада України розглядає питання щодо Основних напрямів протягом тижня, відведеного для пленарних засідань Верховної Ради України, який є найближчим після реалізації відповідних процедур.

Оскільки у 2018 році проект ОНБП-2019-2021 подано на розгляд Верховної Ради України з порушенням встановленого Регламентом строку, відповідно, керуючись частиною сьомою статті 152 Регламенту, строки розгляду Верховною Радою України проекту ОНБП-2019-2021 мають обчислюватися з дня його фактичного подання Урядом /16 травня/.

Таким чином, народні депутати і комітети мали можливість не пізніше 31 травня п.р. подавати свої пропозиції до проекту ОНБП-2019-2021. З цього приводу від Комітету з питань бюджету 16 травня п.р. направлено відповідні листи до голів комітетів та голів депутатських фракцій (груп).

Загалом до Комітету з питань бюджету з дотриманням регламентних вимог (станом на 01.06.2018 р.) щодо проекту ОНБП-2019-2021 надійшли загалом висновки і пропозиції від 17 народних депутатів, 1 фракції /політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина»/ та 6 комітетів /а саме: з питань національної безпеки і оборони; з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення; з питань науки і освіти; з питань охорони здоров’я; з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства; з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи/.

Крім того, до Комітету з питань бюджету надійшли пропозиції від Асоціації міст України та СПО об’єднань профспілок (такі пропозиції знайшли своє відображення у поданих до Комітету пропозиціях окремих народних депутатів, які їх підтримали).

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України (далі – ГНЕУ) у своєму експертному висновку надало зауваження щодо проекту ОНБП-2019-2021.

На час розгляду питання щодо проекту постанови за реєстр. № 8357 до Комітету з питань бюджету не надійшли висновки комітетів Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції (щодо проведення антикорупційної експертизи проекту) і з питань європейської інтеграції (щодо оцінки відповідності законопроекту міжнародно-правовим зобов'язанням України у сфері європейської інтеграції).

Національний банк України у строки, визначені частиною другою статті 33 Кодексу, надав Верховній Раді України прогнозні монетарні показники на 2019-2021 роки, які включають показники валютно-курсової політики, а також інформацію про частину прогнозованого прибутку до розподілу за 2018 рік, яка підлягатиме перерахуванню до державного бюджету у 2019 році (34889 млн грн).

ІІІ. Проаналізувавши положення проекту ОНБП-2019-2021, у т.ч. з урахуванням висновку ГНЕУ та поданих до Комітету з питань бюджету пропозицій, належить навести окремі зауваження щодо даного проекту.

1. Кабінетом Міністрів України порушено термін подання проекту ОНБП-2019-2020 майже на півтора місяця та не надано пояснень з цього приводу.

Довідково: з часу набрання чинності нової редакції Кодексу (з 2011 р.) проект Основних напрямів бюджетної політики подавався Урядом до Парламенту у більшості випадків із незначним запізненням проти встановлених строків і лише у 2016 р. відбулося значне порушення встановлених строків /проект на 2017 рік було подано 13.07.2016 р./.

Варто звернути увагу, що у березні п.р. Кабінет Міністрів подав на розгляд Верховної Ради України законопроекти про внесення зміни до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України (реєстр. № 8099 від 06.03.2018 р. та реєстр. № 8175 від 21.03.2018 р.), якими з метою здійснення у 2018 році заходів із середньострокового бюджетного планування пропонувалося, як виняток з положень статей 21 і 33 Кодексу та статті 152 Регламенту, розробити відповідний документ на 2019-2021 роки з відтермінуванням на два місяці його подання на розгляд Верховної Ради України /не пізніше 05.06.2018 р./. Разом з тим, Верховною Радою України 20 березня п.р. законопроект за реєстр. № 8099 не прийнято, а 3 квітня і 15 травня п.р. аналогічний законопроект за реєстр. № 8175 не включено до порядку денного сесії.

Отже, Уряд має дотримуватися чинних вимог статті 33 Кодексу та статті 152 Регламенту. Однак, схваливши ще 18 квітня 2018 р. проект ОНБП-2019-2021 (розпорядження КМУ № 315-р), Кабінет Міністрів України подав його до Верховної Ради України із значним запізненням – 15 травня п.р. (16 травня п.р. зареєстровано відповідний проект постанови Верховної Ради).

Така ситуація унеможливлює своєчасне опрацювання проекту ОНБП-2019-2021 у Верховній Раді України, призводить до затягування процесу формування законопроекту про державний бюджет на 2019 рік та зменшення можливостей Уряду врахувати думку Парламенту на цій стадії бюджетного процесу.

2. Проект ОНБП-2019-2021 не у повній мірі відповідає вимогам частини четвертої статті 33 Кодексу щодо змісту відповідного документу.

Насамперед, всупереч вимогам пункту 2 частини четвертої статті 33 Кодексу у проекті ОНБП-2019-2021 не визначено розмір мінімальної заробітної плати, а лише зазначено про забезпечення економічно обґрунтованого підвищення мінімальної зарплати та посадового окладу (тарифної ставки) працівника I тарифного розряду ЄТС. Зазначене видається необґрунтованим при тому, що у проекті ОНБП-2019-2021 приведено розміри прожиткового мінімуму з деталізацією за групами населення і змінами протягом кожного з трьох наступних років. Крім того, відсутність офіційного бачення Уряду щодо такого ключового показника ускладнює прогнозування рівня заробітної плати як у бюджетній сфері, так і загалом у всіх сферах економіки, що негативно впливає на якість бюджетного планування та макроекономічного прогнозування в цілому.

На відміну від попередніх років проект ОНБП-2019-2021 носить загальний характер, оскільки взагалі не містить напрями і пріоритети бюджетної політики щодо розвитку тієї чи іншої галузі (сфери) та не передбачає завдань з фінансового забезпечення заходів щодо здійснюваних Урядом структурних реформ (наприклад, у сферах освіти, науки, охорони здоров’я, пенсійного забезпечення) та ініціатив Уряду щодо нових реформ у найближчій перспективі.

ГНЕУ також вважає, що проект ОНБП-2019-2021 є переважно описовим й декларативним документом без належної прив’язки до бюджетної політики та бюджетних пріоритетів держави, йому бракує змістовного й чіткого відображення фінансово-економічних параметрів середньострокового бюджетного планування як очевидного й заявленого Урядом пріоритету бюджетної політики в забезпеченні середньострокової та довгострокової збалансованості, цілісності й стабільності бюджетної системи.

Зазначене свідчить про низький рівень опрацювання такого документу в Уряді з усіма міністерствами та зацікавленими сторонами, а також позбавляє можливості ознайомитися з баченням Уряду щодо структури проекту державного бюджету на 2019 рік за витратами та пріоритетів спрямування бюджетних коштів.

Як наслідок, комітети і народні депутати подали пропозиції переважно щодо доповнення проекту ОНБП-2019-2021 завданнями бюджетної політики у різних галузях (сферах), що в свою чергу вимагає їх ретельного опрацювання Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України і безпосередньо галузевими міністерствами на предмет узгодженості відповідних завдань з урядовими заходами, реалістичності їх реалізації виходячи з фінансових можливостей держави. При цьому у поданих пропозиціях порушено ряд актуальних питань, які потребують врегулювання при реалізації структурних реформ, формуванні бюджетної політики на середньострокову перспективу та підготовці законопроекту про державний бюджет на 2019 рік.

Зміст розділу «Інші питання, вирішення яких необхідне для складення проекту закону про Державний бюджет України» проекту ОНБП-2019-2021 (який передбачено на виконання пункту 6 частини четвертої статті 33 Кодексу) не відповідає його назві, оскільки в ньому немає положень чи завдань, пов’язаних із складанням проекту державного бюджету на 2019 рік, натомість приведено лише індикативні прогнозні показники та завдання на 2020-2021 роки.

На думку ГНЕУ, не повною мірою врахована вимога пункту 4 частини четвертої статті 33 Кодексу в частині передбачення положення щодо реалізації пріоритетних державних (цільових) програм, що, очевидно, мало б означати визначення більш конкретного переліку таких програм у проекті ОНБП-2019-2021, що в свою чергу забезпечило би можливість оцінити підходи до структурування пріоритетів в системі державних цільових програм, їх фінансового забезпечення в умовах проголошеного курсу на середньострокове бюджетне планування й ефективне використання бюджетних ресурсів.

3. До проекту ОНБП-2019-2021 не надано фінансово-економічне обґрунтування (включаючи відповідні розрахунки), що не відповідає вимогам частини третьої статті 91 Регламенту щодо супровідних матеріалів до законопроекту, проекту іншого акту, прийняття якого призведе до зміни показників бюджету.

Отже, передбачені у проекті ОНБП-2019-2021 показники є декларативними, оскільки вони не підтверджені належними фінансово-економічними розрахунками і поясненнями, а відтак неможливо оцінити їх реалістичність і обґрунтованість.

З цього приводу ГНЕУ зауважує, що вся аналітична інформація у проекті ОНБП-2019-2021 надається без пояснення зв’язків між визначеними індикаторами та без належних розрахункових обґрунтувань у супровідних документах, а відтак застосований формальний підхід до викладення положень поданого проекту основних напрямів бюджетної політики без наповнення їх конкретним змістом нівелює значення цього документа як системного орієнтиру для розробки проекту державного бюджету й забезпечення якісного й прозорого бюджетного процесу.

Особливо слід зауважити про відсутність вартісної оцінки впливу на формування проекту бюджету положень проекту ОНБП-2019-2021 щодо збільшення основних державних соціальних стандартів темпами, що випереджають прогнозний рівень інфляції та зростання економіки /наприклад, на 2019 рік при прогнозі індексу споживчих цін /грудень до грудня попереднього року/ 106,5% та зростання економіки на рівні 3,6% прожитковий мінімум пропонується збільшити з грудня 2018 р. до грудня 2019 р. на 8,5%, а у 2020 р. і 2021 р. відповідно при інфляції 5% і 4,8% та зростанні економіки на 4% і 6,3% прожитковий мінімум зростатиме на 7% і 6,8%/. Разом з тим, передбачений у проекті ОНБП-2019-2021 розмір прожиткового мінімуму на 01.01.2019 р. вже зараз значно нижчий від фактичного його розміру. За інформацією Міністерства соціальної політики України такий показник у цінах квітня п.р. становить 3281,56 грн (3763,8 грн – з урахуванням суми обов’язкових платежів).

4. Наведені у проекті ОНБП-2019-2021 прогнозні макропоказники на 2019-2020 роки є ідентичними відповідним показникам за сценарієм 1 (базовим) у Прогнозі економічного і соціального розвитку України на 2018-2020 роки, схваленому постановою КМУ від 31.05.2017 р. № 411 «Про схвалення Прогнозу економічного і соціального розвитку України на 2018-2020 роки» (із змінами від 01.12.2017 р. № 906). Разом з тим, наведені у проекті ОНБП-2019-2021 прогнозні макропоказники на 2021 рік наразі ще не схвалені Урядом у встановленому порядку.

Як зазначено у пояснювальній записці до проекту ОНБП-2019-2021, при його формуванні враховані попередні орієнтовні прогнозні показники, надані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України відповідно до Порядку розроблення проектів прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та державного бюджету (затвердженого постановою КМУ від 26.04.2003 р. № 621).

На виконання вищезгаданої постанови Кабінету Міністрів України Мінекономрозвитку зобов’язане до 31 травня п.р. подати Уряду для схвалення прогноз основних макропоказників економічного і соціального розвитку України на 2019-2021 роки. На даний час питання щодо схвалення такого прогнозу Кабінетом Міністрів України ще не розглядалося.

При цьому видається логічним перегляд прогнозних макропоказників на 2019-2020 роки, схвалених у грудні 2017 р., виходячи із статистичних даних щодо фактичної динаміки економічного розвитку в 2017 році та наявних тенденцій розвитку української економіки у п.р. До речі, на засіданні Погоджувальної ради депутатських фракцій і груп 21 травня п.р. Перший віце-прем’єр-міністр України С.І. Кубів підтвердив, що найближчим часом уточнення макроекономічного прогнозу буде подано до Кабінету Міністрів України.

ГНЕУ зауважує, що пояснювальна записка до проекту ОНБП-2019-2021 не містить жодного пояснення наведених основних прогнозних макропоказників, зокрема відсутні ґрунтовні пояснення щодо чинників, які визначатимуть параметри та динаміку таких макропоказників.

Крім того, приведені у проекті ОНБП-2019-2021 прогнозні показники середньорічного обмінного курсу гривні до долара США на наступні три роки (30,5 грн, 31,4 грн та 31,8 грн) суттєво відрізняються від відповідних показників, запропонованих Національним банком на виконання частини другої статті 33 Кодексу для цілей технічних розрахунків під час підготовки Основних напрямів бюджетної політики (28,2 грн, 28,3 грн та 28,3 грн).

Виходячи із зазначеного, а також досвіду попередніх років щодо значної відмінності фактичних і прогнозних макропоказників та коригування макропрогнозу (як у 2017 р.), вбачається ймовірним перегляд передбачених у проекті ОНБП-2019-2021 основних макропоказників, а тому виникає питання щодо їх реалістичності і можливості врахування при формуванні бюджетних показників на 2019 рік.

5. У проекті ОНБП-2019-2021 застосування середньострокового бюджетного прогнозування виглядає формальним з огляду на таке.

По-перше, згідно з абзацом дев’ятим частини першої статті 21 Кодексу Кабінет Міністрів України має розробляти та подавати до Верховної Ради України разом з проектом закону про державний бюджет прогноз державного бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, який належить уточнювати на підставі прийнятого закону про державний бюджет та схвалювати до 1 квітня планового року (до 2017 р. - у місячний строк з дня опублікування закону про державний бюджет). Такий документ має включати індикативні прогнозні показники: основних макропоказників; зведеного і державного бюджетів за основними видами доходів, фінансування, видатків і кредитування; державного і гарантованого державою боргу; за бюджетними програмами, які забезпечують протягом декількох років виконання інвестиційних проектів; взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами. Проте з часу дії вказаної законодавчої норми (з 2011 р.) такий документ схвалювався Урядом лише один раз у 2012 році /постанова КМУ від 05.04.2012 р. № 318 «Про схвалення Прогнозу Державного бюджету України на 2013 і 2014 роки»/. Ця тенденція не змінилася у п.р.: на даний час Урядом не затверджено прогноз державного бюджету на 2019 і 2020 роки. Разом з тим, саме прогноз державного бюджету мав би враховуватися при розробці проекту Основних напрямів бюджетної політики і законопроекту про державний бюджет, а щорічний моніторинг реалістичності такого прогнозу та відповідне удосконалення методики його складання створили би надійний фундамент для запровадження середньострокового бюджетного планування.

По-друге, три стратегічні документи, на яких ґрунтується проект ОНБП-2019-2021 (а саме проект Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду на період до 2020 року, Стратегія сталого розвитку «Україна-2020», Стратегія реформування системи управління державними фінансами на 2017-2020 роки) закінчуються 2020 роком. Отже, у проекті ОНБП-2019-2021 індикативні показники і завдання на 2021 рік передбачені без наявності затверджених стратегічних документів.

По-третє, на даному етапі розвитку бюджетування в Україні, включаючи наявні інституційні можливості, викликає сумнів спроможність забезпечити реалістичні показники середньострокового бюджетного прогнозування, зважаючи серед іншого на нестабільну економічну ситуацію і слабкість макроекономічного прогнозування, непередбачуваність змін у законодавстві, стану їх реалізації (особливо в процесі реформування окремих сфер) та невизначеність щодо обсягів фінансового забезпечення імплементації таких змін. Свідченням цього є здійснений Урядом у 2017 році експеримент щодо підготовки та подання на розгляд Верховної Ради України проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2018-2020 роки /проект постанови ВРУ за реєстр. № 6591 від 15.06.2017 р./. Зокрема, у проекті ОНБП-2018-2020, урядовому законопроекті про державний бюджет на 2018 рік за реєстр. № 7000 від 15.09.2017 р. та Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» ключові параметри на 2018 рік значно відрізняються, хоча між датами подання до Верховної Ради України проекту ОНБП-2018-2020 і законопроекту № 7000 пройшло тільки 3 місяці і не змінювався прогноз макропоказників на наступний рік, а від дати схвалення Урядом проекту ОНБП-2018-2020 до дати прийняття Закону минуло лише півроку.

6. У проекті ОНБП-2019-2021 передбачається подальше поступове зменшення граничного обсягу державного боргу відносно ВВП до рівня 56% у 2019 р., 54% у 2020 р. і 53% у 2021 р., що має сприяти у перспективі дотриманню граничної величини загального обсягу державного та гарантованого державою боргу, визначеної частиною другою статті 18 Кодексу (не вище 60% ВВП) та зміцнити стан державних фінансів.

Однак у проекті ОНБП-2019-2021 не наведено конкретних заходів для досягнення цієї мети, зважаючи що на кінець 2018 р. граничний обсяг державного боргу прогнозується на рівні 60% ВВП.

ГНЕУ також відмічає про відсутність жодних завдань і заходів щодо політики управління державним боргом та зауважує, що без чіткого окреслення пріоритетних цілей і завдань управління державним боргом та конкретного інструментарію й засобів їх реалізації у середньостроковому періоді неможливо здійснити належну оцінку фінансових ризиків для країни у наступних бюджетних періодах.

Крім того, передбачений у проекті ОНБП-2019-2021 рівень граничного обсягу державного боргу у 2019 році (56% ВВП) відрізняються від відповідного показника у Середньостроковій стратегії управління державним боргом на 2017-2019 роки, затвердженій постановою КМУ від 01.12.2017 р. № 905 (58% ВВП).

Окремо необхідно зауважити, що виходячи з передбачених у проекті ОНБП-2019-2021 темпів зростання ВВП 103,6% у 2019 р., 104% у 2020 р. та 106,3% у 2021 р. вірогідними можуть бути підстави для здійснення за рахунок коштів державного бюджету виплат за державними деривативами (з 2021 р.) у разі досягнення починаючи з 2019 р. приросту реального ВВП вище 3% /згідно з постановою КМУ від 11.11.2015 р. № 912 «Про здійснення у 2015 році правочинів з державним та гарантованим державою боргом з метою його реструктуризації і часткового списання»/.

Виходячи з наведеного, викликає певний сумнів реалістичність виконання задекларованого Урядом завдання щодо зменшення державного боргу відносно ВВП.

7. У розділі «Пріоритетні завдання податкової політики» проекту ОНБП-2019-2021 серед відповідних завдань передбачено перегляд ставок акцизного податку на алкогольні напої, екологічного податку та рентної плати, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексу споживчих цін та індексу цін виробників промислової продукції, а також поступове наближення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до рівня, передбаченого директивою ЄС.

Відповідно до пункту 4 розділу XIX Податкового кодексу Кабінету Міністрів доручено щорічно до 1 червня у разі необхідності вносити до Верховної Ради України проект закону про внесення змін до цього Кодексу щодо ставок оподаткування, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексів споживчих цін, індексів цін виробників промислової продукції з акцизного податку, екологічного податку та рентної плати.

Однак на даний час такий законопроект Урядом ще не подано на розгляд Верховної Ради України.

При цьому варто звернути увагу, що згідно з підпунктом 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки.

Таким чином, наразі існують ризики незабезпечення Урядом виконання вказаних завдань податкової політики з дотриманням вимог податкового законодавства, при тому що відповідні положення безпосередньо впливають на прогнозні показники доходів проекту державного бюджету на 2019 рік.

8. Проект ОНБП-2019-2021 не дає розуміння, яка частина із загального обсягу державних капітальних вкладень 1,8 млрд грн, що будуть щороку передбачатися на розроблення реалізацію державних інвестиційних проектів, спрямовуватиметься на вже розпочаті та нові проекти, зважаючи що згідно з частиною четвертою статті 32 Кодексу не менше 70% державних капітальних вкладень спрямовується на продовження (завершення) реалізації розпочатих проектів.

На засіданні Міжвідомчої комісії з питань державних інвестиційних проектів від 17.04.2018 р. зауважено, що загальний обсяг державних капітальних вкладень 1,8 млрд грн (на рівні 2018 р.) не враховує інфляційні процеси у подальших роках, а потреба у коштах для продовження реалізації відібраних та розпочатих у 2016-2018 роках державних інвестиційних проектів, враховуючи плани їх реалізації та строки введення в експлуатацію основних засобів, становить у 2019 р. – 10,1 млрд грн (з них 5,1 млрд грн із спеціального фонду), у 2020 р. – 8,5 млрд грн (з них 5,9 млрд грн із спеціального фонду), у 2021 р. – 4,9 млрд грн (з них 4,4 млрд грн із спеціального фонду).

Крім того, у проекті ОНБП-2019-2021 не представлено бачення Уряду щодо врахування норм Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» при розробці бюджетних показників (насамперед, витрат розвитку), хоча починаючи з формування проекту державного бюджету на 2019 рік до бюджетних запитів, які передбачають надання державної допомоги суб’єктам господарювання за рахунок державного бюджету у будь-якій формі, головні розпорядники бюджетних коштів мають додавати копію рішення Антимонопольного комітету України, прийнятого за результатами розгляду повідомлення про нову державну допомогу або справи про державну допомогу відповідно до цього Закону.

За підсумками розгляду питання Комітет з питань бюджету ухвалив таке рішення: рекомендувати Верховній Раді України:

повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання проект Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки, схвалений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 р. № 315-р і поданий Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України у вигляді проекту постанови Верховної Ради України за реєстр. № 8357 від 16.05.2018 р.;

доручити Комітету з питань бюджету у дводенний строк направити до Кабінету Міністрів України висновки і пропозиції народних депутатів України та комітетів Верховної Ради України щодо проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки;

Кабінету Міністрів України у двотижневий строк доопрацювати проект Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки з урахуванням вищезазначених висновків і пропозицій та подати на розгляд Верховної Ради України відповідний проект разом з порівняльною таблицею щодо врахування таких висновків і пропозицій.

При цьому, Комітет з питань бюджету вирішив у разі неприйняття Верховною Радою України рішення щодо даного питання, направити не пізніше 13 липня 2018 року висновки і пропозиції народних депутатів України та комітетів Верховної Ради України щодо проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2019-2021 роки до Кабінету Міністрів України для опрацювання та можливого врахування при підготовці законопроекту про державний бюджет на 2019 рік.