Керуючись статтями 14 і 24 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» та статтею 109 Бюджетного кодексу України, Комітет з питань бюджету на своєму засіданні 19 грудня 2018 року розглянув Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у січні-вересні та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році.

Рахункова палата відповідно до вимог частини другої статті 110 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) і частини третьої статті 7 Закону України «Про Рахункову палату» подала до Верховної Ради Висновок про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у січні-вересні, затверджений рішенням Рахункової палати від 13.11.2018 р. № 29-4 (далі – Висновок РП).

У Комітеті ВРУ з питань бюджету (далі – Комітет) проаналізовано Висновок РП, а також останні звітні дані Міністерства фінансів України (далі – Мінфін), Державної казначейської служби України (далі – Казначейство), Державної фіскальної служби України (далі – ДФС), інших державних органів щодо стану реалізації норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» (далі – Закон) та виконання бюджетів у поточному році і звернуто увагу на таке.

Щодо макроекономічних показників

Згідно з статистичними даними основні показники економічного і соціального розвитку України, зокрема, є такі: реальний ВВП за І, ІІ і ІІІ /за оцінкою/ квартали 2018 р. (порівняно з відповідним періодом 2017 р.) становив відповідно 103,1%, 103,8% і 102,8% /враховано при затвердженні бюджету – 103%/; індекс споживчих цін у листопаді п.р. – 101,4%, з початку року – 108,9% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року) – 109%/; індекс цін виробників промислової продукції у листопаді п.р. – 101,7%, з початку року – 114,6% /враховано при затвердженні бюджету (грудень до грудня попереднього року)  – 110,3%/.

У Висновку РП зазначено, що уповільнення зростання економіки у січні – вересні п.р. створило додаткові ризики ненадходження запланованих на рік доходів.

За попередніми даними Національного банку, обсяг міжнародних резервів станом на 01.12.2018 р. склав 17,71 млрд дол. США і збільшився у листопаді п.р. на 0,97 млрд дол. США, або на 5,8% (з початку року зменшився на 1,1 млрд дол. США, або на 5,8%). Офіційний курс гривні щодо долара США за січень-листопад п.р. в середньому становив 27,15 грн /прогнозний середньорічний обмінний курс, врахований при затвердженні бюджету, - 29,3 грн/дол. США/.

Кошти бюджетів та інших клієнтів Казначейства становили на 01.12.2018 р. 73,3 млрд грн (проти 72,3 млрд грн на 01.01.2018 р.), у т.ч.: на єдиному казначейському рахунку – 17,2 млрд грн, на рахунках Казначейства у іноземній валюті – 48,7 млрд грн, на інших рахунках – 7,4 млрд грн.

Щодо доходів державного бюджету

Доходи державного бюджету за 11 місяців п.р. становили 843,3 млрд грн, що на 118,8 млрд грн, або на 16,4% більше відповідного показника за минулий рік. За Висновком РП збільшення доходів державного бюджету зумовлено, насамперед, зростанням обсягів імпорту, цін, прибутку прибуткових підприємств, надходжень коштів від Національного банку, середньомісячної заробітної плати, надходжень плати за ліцензування при запровадженні 4G зв’язку.

До загального фонду за січень-листопад п.р. надійшло доходів в обсязі 760,8 млрд грн, що на 10,7 млрд грн, або на 1,4%, менше плану на цей період згідно з первинним розписом доходів державного бюджету на 2018 рік. Порівняно з відповідним періодом минулого року такі доходи зросли на 19,2% при плановому річному зростанні на 20,7% /план на 2018 р. до факту за 2017 р./. У Висновку РП зауважено, що враховуючи невиконання плану доходів загального фонду на звітний період, збільшується ризик невиконання доходів державного бюджету загалом за 2018 рік.

Перевиконання плану за такий період відбулося за окремими доходами, зокрема: податок на прибуток підприємств (+14,2 млрд грн); плата за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та видачу дублікатів таких ліцензій (+1,6 млрд грн) /внаслідок надходження коштів від продажу 4G ліцензій у сумі 7,9 млрд грн/, податок та збір на доходи фізичних осіб (+1,2 млрд грн).

Водночас, не виконано план надходжень, насамперед, за такими доходами: акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) (-7,3 млрд грн); частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, та дивіденди (доход), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (-4,4 млрд грн); податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (-3,8 млрд грн); рентна плата за користування надрами для видобування природного газу (-2,5 млрд грн); ввізне мито
(-1,1 млрд грн). При цьому ще у серпні п.р. НБУ завершив розрахунки за зобов’язаннями з перерахування прибутку до розподілу до державного бюджету: загалом перераховано 44,6 млрд грн /відповідна сума визнана у затвердженій Радою НБУ річній фінансовій звітності НБУ за 2017 рік/, хоча зазначене на 5,9 млрд грн менше затвердженого Законом показника і посилює ризик невиконання доходів загального фонду.

Невиконання плану звітного періоду з надходжень частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств та їх об’єднань і дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, спричинено частковим перерахуванням дивідендів від ПАТ НАК „Нафтогаз України”, на що також звернуто увагу у Висновку РП. Зокрема, згідно з розпорядженням КМУ від 25.04.2018 р. № 384-р ПАТ НАК „Нафтогаз України” на виплату дивідендів до державного бюджету спрямовано 30% чистого прибутку (11,8 млрд грн), при цьому 45% (17,7 млрд грн) залишено нерозподіленими до прийняття окремого рішення Урядом. Пізніше Кабінет Міністрів вирішив спрямувати таку нерозподілену частину чистого прибутку на виплату дивідендів і визначив терміни перерахування таких коштів до державного бюджету частинами до 25 грудня п.р., при цьому 16,2 млрд грн мають бути перераховані протягом двох останніх місяців року /розпорядження КМУ від 26.07.2018 р. № 535-р/, що в умовах невиконання плану доходів і загалом надходжень загального фонду державного бюджету є недостатньо зрозумілим. Комітетом у вересні п.р. рекомендовано Кабінету Міністрів розглянути можливість наближення строків виплати таких дивідендів до державного бюджету, що не було враховано /за поясненнями Мінфіну – з огляду на помісячний потік грошових коштів, показники фінансової стійкості, платоспроможності та ліквідності такого товариства/.

Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами за 11 місяців п.р. здійснено в обсязі 121,6 млрд грн, що на 12,9 млрд грн, або на 11,9%, більше такого показника за відповідний період минулого року. За даними ДФС станом на 01.12.2018 р. бюджетна заборгованість по невідшкодованих сумах ПДВ становила 23,8 млрд грн (збільшилася на 8,5 млрд грн з початку року), з них з простроченим терміном відшкодування – 476,6 млн грн (зменшилася з початку року на 0,1 млн грн). При цьому Рахункова палата зауважує, що невирішеною залишається проблема відшкодування ПДВ за заявами платників про повернення, поданими до 01.02.2016 р., та надає рекомендації Мінфіну з цього питання.

До спеціального фонду за січень-листопад п.р. надійшло доходів в обсязі 82,4 млрд грн, що становить 109,9% затвердженого на рік обсягу та на 4,1% менше, ніж за відповідний період 2017 р. Менший обсяг таких доходів проти минулого року пояснюється, насамперед, тим, що за 11 місяців п.р. конфісковані кошти надійшли в обсязі лише 128,2 тис. грн при річному плані у сумі 4,7 млрд грн, в той час як у квітні минулого року такі надходження становили 29,7 млрд грн. За звітний період найбільшим за обсягом джерелом спеціального фонду були власні надходження бюджетних установ: 39,2 млрд грн, або 149,5% річного плану. При цьому доходи, які є складовими державного дорожнього фонду, надійшли загалом у сумі 32 млрд грн, що становить 97,2% річного плану та 106,9% плану на звітний період згідно з первинним розписом доходів державного бюджету на 2018 рік, або на 2,1 млрд грн більше.

Окремо слід зазначити, що відповідно до пункту 33 розділу VI Кодексу у 2018 році продовжено дію експерименту з фінансового забезпечення реалізації заходів з розвитку автомобільних доріг загального користування за рахунок перерахування 50% перевиконання загального обсягу щомісячних надходжень митних платежів, визначених у розписі державного бюджету за загальним фондом, у всіх областях і м. Києві. За даними Казначейства станом на 1 грудня п.р. перераховано до спеціального фонду обласних бюджетів та бюджету м. Києва в рамках експерименту за підсумками січня-жовтня 2018 р. загалом 3,29 млрд грн (у т.ч. 3208,6 млн грн – внаслідок перевиконання загального обсягу індикативних показників митних платежів за січень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень п.р., решта 77,2 млн грн – компенсація з державного дорожнього фонду за підсумками І кв.). При цьому за підсумками лютого, березня, квітня, червня і листопада кошти місцевим бюджетам не перераховувалися, оскільки у цих місяцях не відбулося перевиконання загального обсягу індикативних показників. Залишок коштів в рамках експерименту в окремих регіонах станом на 01.01.2018 р. становив загалом 4 млрд грн. Крім того, за підсумками ІІ і ІІІ кварталів п.р. окремим місцевим бюджетам мало бути надано поквартальну компенсацію з державного дорожнього фонду загалом у сумі 2310,6 млн грн, однак станом на 01.12.2018 р. такі кошти не перераховано. Разом з тим, Постановою КМУ від 12.09.2018 р. № 769 встановлено додаткові умови щодо здійснення поквартальної компенсації (на кінець відповідного кварталу у місцевих бюджетах відсутні залишки коштів, які надійшли в рамках експерименту, а також надійшло 100% коштів до плану, з яких має здійснюватися відповідна компенсація), які за інформацією Казначейства за підсумками ІІ і ІІІ кварталів п.р. не були виконані. Однак в абзаці третьому пункту 33 розділу VI Кодексу, в якому визначено поквартальну компенсацію, не передбачено вищевказаних умов її здійснення.

Відповідно до абзацу другого пункту 33 розділу VI Кодексу перелік об’єктів, щодо яких здійснюється реалізація заходів згідно з експериментом, затверджується відповідною обласною, Київською міською держадміністраціями за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства, та з подальшим погодженням з Комітетом. На виконання такої норми Комітет станом на 17.12.2018 р. згідно із зверненнями Київської міської та всіх обласних держадміністрацій погодив 69 переліків об’єктів (з них додаткових – 9, уточнених – 33), щодо яких здійснюється реалізація відповідних заходів. Разом з тим, на початок грудня п.р. в рамках експерименту за наявності у місцевих бюджетах коштів загалом у сумі 7,3 млрд грн, з них використано лише 4,5 млрд грн, або 61,5%. При цьому у зв’язку із завершенням у 2018 р. дії експерименту виникає питання щодо підстав та можливості використання у наступному році залишків відповідних коштів на кінець п.р.

За даними ДФС станом на 1 листопада п.р. переплати до державного бюджету становили 36,4 млрд грн (проти 38 млрд грн на початок року), а податковий борг перед державним бюджетом становив 84,2 млрд грн (збільшився з початку року на 6,4 млрд грн, або на 8,3%). Зростання податкового боргу перед державним бюджетом свідчить про подальше погіршення стану фінансової дисципліни платників податків та недієвість заходів органів Державної фіскальної служби щодо адміністрування та управління податковим боргом.

Щодо фінансування державного бюджету та державного боргу

За січень-листопад 2018 р. державний бюджет виконано з дефіцитом, що становив 183,6 млн грн, при цьому за загальним фондом - з дефіцитом у сумі 3,4 млрд грн при запланованому (із змінами) дефіциті на цей період у сумі 55 млрд грн, а за спеціальним фондом – з профіцитом у сумі 3,2 млрд грн. Нижчий показник дефіциту державного бюджету порівняно з його граничним обсягом обумовлений, насамперед, проведенням видатків і наданням кредитів з державного бюджету в обсягах, менших ніж отримано доходів і коштів від повернення кредитів, при тому що за загальним фондом не виконано план надходжень від приватизації державного майна на звітний період, а витрати на погашення державного боргу проведено в більшому обсязі, ніж передбачено Законом.

Від приватизації державного майна за 11 місяців п.р. до загального фонду надійшло лише 175 млн грн, або 1,2% плану на січень-листопад п.р. та 0,9% уточненого річного плану (який згідно з внесеними законом від 06.12.2018 р. № 2648-VIII змінами до Закону зменшено на 2,5 млрд грн і встановлено у сумі 18,8 млрд грн).

Слід відмітити, що пунктом 17 Прикінцевих положень Закону доручено Кабінету Міністрів затвердити у двотижневий строк Перелік об’єктів права державної власності, що підлягають приватизації у 2018 р. Поряд з тим, Закон України від 18.01.2018 р. № 2269-VIII «Про приватизацію державного і комунального майна» (проект якого за реєстр. № 7066 ініціював Уряд) передбачає удосконалення, спрощення і скорочення процедур приватизації для досягнення високих темпів приватизації, прозорості та відкритості приватизаційного процесу, залучення широкого кола інвесторів до придбання державної власності. Однак, рішення Уряду на реалізацію вказаних законодавчих норм прийняті лише 10 травня п.р. (включаючи Розпорядження КМУ від 10.05.2018 № 358-р «Про затвердження переліку об’єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році», в якому визначено 23 відповідних об’єкта). За інформацією Фонду державного майна до кінця п.р. запланований продаж державного пакета акцій ПАТ «Центренерго» за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону (початкова ціна майже 6 млрд грн), однак передбачений на 13.12.2018 р. конкурс з продажу пакета акцій ПАТ «Центренерго» не відбувся. Враховуючи наведене, існує ризик невиконання у запланованих обсягах надходжень від приватизації державного майна для фінансування державного бюджету, на що також звернуто увагу у Висновку РП.

Державні запозичення на фінансування державного бюджету за 11 місяців п.р. здійснені в обсязі 227,1 млрд грн (97,9% затвердженого річного обсягу без урахування змін до Закону, внесених законом від 06.12.2018 р. № 2648-VIII та якими збільшено планові зовнішні запозичення за спеціальним фондом на 2,5 млрд грн).

При цьому державні запозичення до загального фонду залучені у сумі 220 млрд грн (що становить 102,4% затвердженого річного обсягу та 83,8% уточненого плану на звітний період), у т.ч. внутрішні – 144,3 млрд грн, зовнішні – 75,7 млрд грн. У Висновку РП зауважено, що невиконання плану надходжень від державних зовнішніх запозичень, доходів загального фонду і приватизації державного майна при підвищенні облікової ставки Національним банком спонукало Уряд здійснювати заміщення запланованих недонадходжень загального фонду внутрішніми запозиченнями з більшою дохідністю, ніж у 2017 р. (у січні-вересні п.р. порівняно з 2017 р. середньозважена дохідність ОВДП, номінованих у гривні, збільшилася з 10,5% до 17%), що в майбутньому може призвести до посилення боргового навантаження на державний бюджет внаслідок збільшення видатків на обслуговування державного внутрішнього боргу.

При цьому згідно з наказом Мінфіну від 23.08.2018 р. № 718 у серпні п.р. Мінфін здійснив приватне розміщення короткострокових /6-місячних/ облігацій зовнішніх державних позик на суму 725 млн дол. США (або 19,45 млрд грн) з терміном погашення у 2019 р. Разом з тим, у листопаді п.р. згідно з наказом Мінфіну від 25.10.2018 р. № 854 здійснено погашення таких облігацій шляхом випуску облігацій зовнішніх державних позик на суму 750 млн дол. США з дохідністю 8,994% річних і строком погашення 01.02.2024 р. та на суму 1250 млн дол. США з дохідністю 9,75% річних і строком погашення 01.11.2028 р.

Слід відмітити, що керуючись частиною четвертою статті 15 Кодексу Урядом прийнято рішення /розпорядження КМУ від 18.07.2018 р. № 501-р «Про збільшення у 2018 році обсягу джерел фінансування державного бюджету у зв’язку із зменшенням його за іншими джерелами фінансування»/, яким передбачено перерозподіл планових показників щодо джерел фінансування загального фонду державного бюджету у сумі 5,5 млрд грн (збільшено за кодом 601100 «Повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред’явлення цінних паперів» та зменшено за кодом 401000 «Запозичення») з метою дострокового погашення заборгованості Фондом гарантування вкладів фізичних осіб перед державним бюджетом на зазначену суму /у 2014-2016 рр. з державного бюджету забезпечено надання кредитів Фонду загалом у сумі 59,56 млрд грн/. Зазначене не вплине на обсяг дефіциту державного бюджету та сприятиме зменшенню державного боргу порівняно з його граничним обсягом на кінець цього року. Таке рішення Уряду погоджено Комітетом. Станом на 1 грудня п.р. Фондом повернуто відповідних коштів у сумі 1 млрд грн. Крім того, керуючись цією нормою Кодексу, Урядом прийнято ще одне рішення /розпорядження КМУ від 18.12.2018 р. № 1006-р «Про збільшення у 2018 році обсягу джерел фінансування державного бюджету у зв’язку із зменшенням його за іншими джерелами фінансування»/, яким передбачено перерозподіл планових показників щодо джерел фінансування загального фонду державного бюджету у сумі 18,4 млрд грн (збільшено за кодом 401000 «Запозичення» та зменшено за кодом 5000000 «Надходження від приватизації державного майна»). Внаслідок реалізації такого розпорядження КМУ на відповідну суму збільшиться державний борг. Загалом дії Уряду щодо зміни обсягу планових державних запозичень до загального фонду державного бюджету у п.р. (спочатку щодо зменшення на 5,5 млрд грн, а потім щодо збільшення на 18,4 млрд грн) вбачаються непослідовними та невиваженими.

Зовнішні запозичення до спеціального фонду (від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій на реалізацію інвестиційних проектів) за 11 місяців п.р. надійшли у сумі 7 млрд грн, або 41,4% первинно затвердженого річного плану та 36,1% уточненого річного плану (який згідно із внесеними законом від 06.12.2018 № 2648-VIII змінами до Закону збільшено на 2499,6 млн грн для реалізації інвестиційного проекту «Створення єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту в Україні» і становить 19,5 млрд грн). За Висновком РП низький рівень залучення зазначених запозичень спричинений системними недоліками в плануванні та використанні таких коштів. Протягом останніх років Рахункова палата і Комітет постійно звертають увагу Уряду на таке проблемне питання, однак наразі немає відчутних позитивних зрушень в його врегулюванні.

У січні-листопаді п.р. платежі з погашення державного боргу здійснені у сумі 217,9 млрд грн (124% затвердженого показника на рік та 96,2% уточненого плану на звітний період), у т.ч. на погашення внутрішнього боргу – 159,6 млрд грн, зовнішнього боргу – 58,3 млрд грн. Водночас, видатки на обслуговування державного боргу проведено в обсязі 110,7 млрд грн, або 85% первинних бюджетних призначень (змінами до Закону згідно із законом від 06.12.2018 № 2648-VIII, проект якого ініційовано Урядом, зменшено такі призначення на 2,5 млрд грн у зв’язку з наявністю економії коштів через різницю між прогнозним і фактичним курсами валют) та 89% плану на січень-листопад п.р.

У Висновку РП зазначено, що витрати на погашення й обслуговування державного і гарантованого державою боргу збільшилися у січні-вересні 2018 р. порівняно з відповідним періодом 2017 р. на 19,6% та становили більше чверті витрат державного бюджету.

Варто зазначити, що згідно з частиною шостою статті 16 Кодексу витрати на обслуговування та погашення державного боргу здійснюються незалежно від обсягу коштів, визначеного на таку мету законом про державний бюджет, а якщо очікуваний обсяг цих витрат перевищить обсяг коштів, визначений законом про державний бюджет на таку мету, Мінфін невідкладно інформує про це Кабінет Міністрів, який у свою чергу має невідкладно інформувати Верховну Раду та подати у двотижневий строк пропозиції про внесення змін до такого закону. З цього приводу Рахунковою палатою пропонується надати відповідну рекомендацію Мінфіну.

Разом з тим, потрібно відмітити, що відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 16 Кодексу у разі збільшення обсягу платежів з погашення державного боргу у зв’язку з погіршенням умов на фінансовому ринку порівняно з обсягом, визначеним законом про державний бюджет, допускається збільшення обсягу державних запозичень з дотриманням визначеного таким законом обсягу фінансування державного бюджету за борговими операціями. Відповідні операції Мінфіном проводилися, що підтверджується збільшенням на 2018 рік за загальним фондом державного бюджету річного плану державних запозичень і погашення державного боргу на 60,97 млрд грн.

Щодо державних гарантій (граничний обсяг надання яких згідно з статтею 6 Закону - 24 млрд грн) слід відмітити, що станом на 1 листопада п.р. надано лише державну гарантію ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" за зовнішніми зобов’язаннями на суму 150 млн дол. США, або 3,9 млрд грн, на підставі Закону України від 05.04.2018 р. № 2395-VIII «Про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект доступу до довготермінового фінансування) між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку». При цьому Кабінетом Міністрів прийнято 6 рішень (постанови КМУ від 23.05.2018 р. №№ 438, 439, 440, 441, 442 і 443) про надання державних гарантій щодо державних підприємств вугільної галузі на загальну суму 1054,6 млн грн /аналогічно до постанов КМУ від 18.12.2017 р. №№ 999, 1000, 1001 і 1002 та від 20.12.2017 р. №№ 995 і 996 щодо надання державних гарантій у 2017 р., які не були реалізовані/ і на підставі таких документів ймовірне оформлення надання державних гарантій до кінця цього року.

За інформацією Мінфіну загальна сума державного та гарантованого державою боргу на 31 жовтня п.р. становила 2093,08 млрд грн та зменшилася з початку року у гривневому еквіваленті на 48,6 млрд грн, або на 2,3%. Обсяг державного боргу зменшився з початку року на 22,3 млрд грн, або на 1,2%, і становив 1811,43 млрд грн (первинно затверджений граничний обсяг на 31.12.2018 р. – 1999,3 млрд грн). Гарантований державою борг порівняно з початком року зменшився на 26,3 млрд грн, або на 8,5%, і становив 281,65 млрд грн (затверджений граничний обсяг на 31.12.2018 р. – 747,55 млрд грн). Слід зазначити, що зменшення боргу є наслідком перевищення суми витрат на погашення боргу над сумою надходжень від запозичень, на що також звертає увагу Рахункова палата.

Залишки бюджетних коштів за загальним фондом зменшилися з початку року на 0,96 млрд грн та станом на 30.11.2018 р. становили 2,2 млрд грн. Залишки бюджетних коштів за спеціальним фондом збільшилися на 9,8 млрд грн і становили відповідно 50,5 млрд грн.

Необхідно звернути увагу, що розділ «Фінансування за класифікацією фінансування бюджету за типом боргового зобов’язання» впродовж п.р. містив значні за обсягом фактичні показники за кодом 602304 «Інші розрахунки» та план щодо яких не визначено Законом. Зокрема, у місячних звітах за таким кодом за загальним фондом відображені такі показники: 2,4 млрд грн (січень), 18,7 млрд грн (січень-лютий), 31,9 млрд грн (січень-березень), 38,9 млрд грн (січень-квітень), 32,95 млрд грн (січень-травень), 32,98 млрд грн (січень-червень), 41,6 млрд грн (січень-липень), 3,68 млрд грн (січень-серпень), 25,9 млрд грн (січень-вересень), 31,35 млрд грн (січень-жовтень), при цьому лише на кінець листопада п.р. відповідний показник зменшився до 6,5 млн грн. На запит від Комітету Казначейством повідомлено (лист від 04.06.21018 р. № 14-01/502-9092), що у 2018 р. за вказаним кодом переважно відображається недостатність ресурсу загального фонду. При цьому Рахункова палата зазначає, що незначний обсяг залишку бюджетних коштів загального фонду державного бюджету на початок року обмежив можливість його використання у цьому році як оборотного залишку бюджетних коштів для покриття тимчасових касових розривів, так і вільного залишку бюджетних коштів (одного із джерел фінансування державного бюджету), відповідно до частин третьої і четвертої статті 14 та пункту 4 частини першої статті 15 Кодексу.

Отже, до кінця року залишаються не вирішеними Урядом проблеми щодо виконання державного бюджету і дотримання його збалансованості з огляду на значні обсяги бюджетних асигнувань на останній місяць п.р. з урахуванням недофінансування витрат у попередніх місяцях.

Щодо видатків та кредитування державного бюджету

За січень-листопад п.р. видатки проведено загалом у сумі 843,3 млрд грн, або 85% первинних бюджетних призначень, у т.ч. за загальним фондом - у сумі 769,6 млрд грн (84,7% первинних бюджетних призначень та 92,5% уточненого плану на 11 місяців /або на 62,3 млрд грн менше/) та за спеціальним фондом - у сумі 73,7 млрд грн (88,6% первинних бюджетних призначень).

Необхідно зауважити, що в звітному періоді проведенню деяких видатків державного бюджету в запланованих обсягах завадили тривале затвердження учасниками бюджетного процесу документів, застосування яких у процесі виконання бюджету визначено Кодексом (порядків використання бюджетних коштів та паспортів бюджетної програми), та неналежна організація процедур закупівель, а стосовно спеціального фонду – ще і неповне використання залишків коштів на початок року і невиконання плану окремих надходжень, що також зазначено у Висновку РП.

Зокрема, станом на 1 грудня п.р. не розпочато проведення видатків загального фонду державного бюджету за 37 бюджетними програмами на суму 1,8 млрд грн (з них 15 бюджетних програм відкрито внаслідок розподілу бюджетних призначень за бюджетною програмою 0416030 «Електронне урядування та Національна програма інформатизації»), незважаючи на наявність відповідних бюджетних асигнувань на звітний період.

Крім того, недоліки у плануванні та організації проведення видатків призвели до прийняття Кабінетом Міністрів рішень про перерозподіл видатків державного бюджету між бюджетними програмами. Відповідно до частин шостої, восьмої та п’ятнадцятої статті 23 Кодексу станом на 17.12.2018 р. Комітетом погоджено 81 рішення Уряду щодо передачі бюджетних призначень та перерозподілу видатків державного бюджету за 150 бюджетними програмами (напрямами) по загальному фонду на загальну суму 13,3 млрд грн. Разом з тим, в процесі або за результатами розгляду таких питань у Комітеті заслуховувалися окремі головні розпорядники коштів державного бюджету (зокрема, Мінкультури, Укравтодор, Міненерговугілля) щодо реалізації відповідних бюджетних програм та окремих норм Закону.

Пенсійному фонду спрямовані видатки у сумі 128,6 млрд грн, або 100% плану на січень-листопад 2018 р., що на 12,8% (на 14,6 млрд грн) більше порівняно з аналогічним періодом 2017 р. На відміну від попередніх двох років загальний обсяг заборгованості Пенсійного фонду за позиками, наданими Казначейством за рахунок єдиного казначейського рахунку, з початку року збільшився на 16,5 млрд грн, або на 34,3%, та на 01.12.2018 р. становив 64,5 млрд грн, що свідчить про значне погіршення фінансового стану Пенсійного фонду. У поточному році Рахункова палата і Комітет неодноразово звертали увагу Кабінету Міністрів на наявність цієї проблеми. З метою врегулювання такого питання Урядом у грудні п.р. ініційовано зміни до Закону, які прийняті Верховною Радою (закон від 06.12.2018 № 2648-VIII). Зазначеними змінами передбачено збільшення за загальним фондом державного бюджету бюджетних призначень Пенсійному фонду на 10,7 млрд грн (за рахунок перерозподілу видатків), а також включення до спеціального фонду державного бюджету митних платежів, отриманих при митному оформленні для вільного обігу транспортних засобів, що були ввезені на митну територію України та поміщені в митні режими транзиту або тимчасового ввезення у період з 1 січня 2015 року до дня набрання чинності Законом України від 08.11.2018 р. “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування акцизним податком легкових транспортних засобів”, із спрямуванням таких коштів на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду (у зв’язку з цим планові показники митних платежів збільшено загалом на 118,5 млн грн та у такій же сумі передбачено відповідні видатки за спеціальним фондом для Пенсійного фонду).

За 10 місяців п.р. прийнято ряд рішень Уряду про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на загальну суму 955,8 млн грн, або 63,7% бюджетних призначень (1,5 млрд грн), при цьому касові видатки становили лише 42,2 млн грн.

У структурі видатків державного бюджету, згрупованих за економічною класифікацією, продовжується тенденція до збільшення питомої ваги капітальних видатків, а саме за 10 місяців п.р. порівняно з відповідним періодом 2017 року такі видатки зросли в 1,9 раза і відповідно збільшилася їх питома вага у структурі видатків державного бюджету з 2,9% до 4,7%. Проте за січень-жовтень 2018 р. такі видатки проведені на рівні 43,5% річного плану (або у сумі 35,65 млрд грн), тобто за останні два місяці п.р. має бути використано більше половини запланованих на цей рік коштів, і як відмічено у Висновку РП, цей період є несприятливим для будівництва, реконструкції і реставрації, що посилює ризики неефективного використання коштів державного бюджету. Така негативна практика відтермінування на кінець бюджетного періоду проведення капітальних видатків відбувається щороку і обумовлена, як неготовністю розпорядників коштів до освоєння таких коштів, насамперед, через несвоєчасність підготовки необхідної документації, проведення тендерних процедур, так і практикою встановлення відповідних бюджетних асигнувань переважно на кінець року, що власне унеможливлює їх використання з дотриманням всіх процедур, передбачених законодавством.

За січень-листопад 2018 року повернуто кредитів до загального фонду в обсязі 6,4 млрд грн, або 106,2% затвердженого на рік показника та 110% плану на січень-листопад п.р. До спеціального фонду повернуто кредитів в обсязі 0,3 млрд грн, або 24,5% первинно затвердженого на рік показника.

За 11 місяців п.р. надано кредитів на суму 6,8 млрд грн, або 48,1% первинно затвердженого на рік показника, у т.ч. із загального фонду – на суму 0,98 млрд грн (106% затвердженого на рік показника та 93,2% уточненого плану на січень-листопад п.р.) та із спеціального фонду – на суму 5,8 млрд грн (44,1% первинно затвердженого на рік показника).

Станом на 01.11.2018 р. кредиторська заборгованість за видатками загального фонду становила 3,3 млрд грн і збільшилася з початку року більше як в 2 рази, з них прострочена кредиторська заборгованість – 1,3 млрд грн (38,7% від загального обсягу заборгованості) та збільшилася з початку року на 18,9%.

Дебіторська заборгованість за видатками загального фонду станом на 01.11.2018 р. становила 18,1 млрд грн і збільшилася з початку року на 6,1%, з них прострочена дебіторська заборгованість – 2,2 млрд грн (12,4% від загального обсягу заборгованості) та збільшилася з початку року на 8,1%.

Відповідно до статті 32 Закону розподіл коштів за напрямами (об’єктами, заходами) за двома бюджетними програмами здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів, погодженим з Комітетом. За зверненнями відповідних головних розпорядників коштів державного бюджету Комітетом погоджено рішення Кабінету Міністрів щодо розподілу коштів за бюджетними програмами:

«Здійснення природоохоронних заходів» (код 2401270), розподіл коштів за якою здійснювався частинами (а саме у сумі 180,9 млн грн згідно з постановою КМУ від 18.04.2018 р. № 361 та у сумі 164,1 млн грн згідно з постановою КМУ від 04.07.2018 р. № 537), а уточнений розподіл коштів у сумі 342,7 млн грн згідно з постановою КМУ від 03.10.2018 р. № 888 (у зв’язку із зменшенням видатків за цією програмою на 18,4 млн грн шляхом перерозподілу видатків Мінприроди). Разом з тим, розпорядженням КМУ від 04.07.2018 р. № 529-р за рахунок залишку коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, який утворився на 01.01.2018 р., Мінприроди виділено кошти у сумі 299,9 млн грн на здійснення природоохоронних заходів з відповідним розподілом, однак такий розподіл не надходив до Комітету на погодження;

«Державна підтримка галузі тваринництва» (код 2801540) у повному обсязі (план становив 4 млрд грн) з наданням ряду рекомендацій Уряду для забезпечення ефективного використання коштів за цією бюджетною програмою та посилення контролю за їх витрачанням (у зв’язку з чим Мінагрополітики своєчасно інформує Комітет про стан виконання відповідних рекомендацій). При цьому розпорядженням КМУ від 31.10.2018 р. № 790-р зменшено видатки за цією програмою на 0,2 млрд грн шляхом перерозподілу видатків Мінагрополітики та затверджено уточнений розподіл коштів у сумі 3,8 млрд грн, що було погоджено Комітетом. Разом з тим, згідно із змінами до Закону, внесеними законом від 06.12.2018 № 2648-VIII, зменшено бюджетні призначення за цією програмою на 979 млн грн через низький рівень виконання такої програми.

Варто відмітити, що законом від 06.12.2018 № 2648-VIII також зменшено бюджетні призначення Мінагрополітики за двома іншими бюджетними програмами «Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств» (код 2801230) і «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» (код 2801580) відповідно на 850 млн грн і 250 млн грн через низький рівень їх виконання /за січень-листопад п.р. виконання за бюджетними програмами 2801540, 2801230 і 2801580 становило відповідно 54,8%, 2,9% і 49,2% бюджетних асигнувань на цей період/, що свідчить про неналежне управління бюджетними коштами та неефективність дій Мінагрополітики щодо реалізації державної політики з підтримки розвитку АПК.

Питання щодо ефективного і своєчасного використання бюджетних коштів та дотримання бюджетного законодавства постійно перебувають на контролі Комітету, про що свідчать заслуховування у Комітеті та його підкомітетах за участю представників Рахункової палати і Мінфіну інформації окремих головних розпорядників коштів державного бюджету (зокрема, Укравтодор, Мінкультури, Міненерговугілля, Мінрегіон, МОЗ) щодо стану реалізації відповідних бюджетних програм у 2018 р.

На виконання статті 34 Закону Урядом лише у листопаді п.р. прийнято і на початку грудня п.р. оприлюднено рішення (постанова КМУ від 14.11.2018 р. № 978) щодо розподілу нерозподіленого залишку коштів, джерелом формування яких у 2017 р. були надходження конфіскованих коштів (у сумі 7,3 млрд грн), із спрямуванням їх: Міноборони на закупівлю та модернізацію озброєння і військової техніки для потреб Збройних Сил (у сумі 4 млрд грн) і на будівництво (реконструкцію) військових об’єктів для забезпечення живучості та вибухопожежобезпеки арсеналів, баз і складів Збройних Сил (у сумі 1 млрд грн); МВС на здійснення заходів для створення єдиної авіаційної системи безпеки та цивільного захисту (у сумі 0,7 млрд грн); Мінекономрозвитку на придбання Державною іпотечною установою квартир для забезпечення житлом поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, зокрема учасників антитерористичної операції, які потребують поліпшення житлових умов, на умовах фінансового лізингу (у сумі 1,6 млрд грн). Відповідне рішення Уряду було погоджено з Комітетом. Разом з тим, слід зауважити, що у такому рішенні Уряду передбачено розподіл лише за деякими з визначених статтею 34 Закону напрямами.

Щодо трансфертів між державним і місцевими бюджетами

За 11 місяців п.р. трансферти з державного бюджету (дотації та субвенції) передані місцевим бюджетам у сумі 270,2 млрд грн, що становить 86,7% уточненого річного плану та 96,1% уточненого плану на січень-листопад п.р.

Базова дотація перерахована у сумі 7,5 млрд грн, або 100% плану на січень-листопад п.р. Додаткові дотації, що планувались у цьому періоді, також передано у повному обсязі відповідно до плану на цей період. Реверсна дотація перерахована до державного бюджету у сумі 4,95 млрд грн, або 100% плану на звітний період.

Субвенції загального фонду перераховані у сумі 235,2 млрд грн, або 96,6% уточненого плану на січень-листопад п.р., з них субвенції на виконання державних програм соціального захисту населення передані в обсязі 114 млрд грн, або 94% уточненого плану на січень-листопад п.р. Серед таких субвенцій найбільша за обсягом - субвенція на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг, яку перераховано у сумі 63,4 млрд грн, або 99,2% уточненого плану на звітний період та 89,3% бюджетних призначень. У Висновку РП зазначено, що за наданими пільгами та житловими субсидіями населенню на оплату житлово-комунальних послуг наявна прострочена кредиторська заборгованість, що в умовах підвищення тарифів на газ посилює ризики збільшення заборгованості за такими видатками на кінець року.

Значну частку у загальному обсязі субвенцій загального фонду, переданих місцевим бюджетам за 11 місяців п.р., становили освітня та медична субвенції, а саме освітня субвенція передана в обсязі 54,8 млрд грн (99,8% уточненого плану на звітний період), медична субвенція – 55,2 млрд грн (100% уточненого плану на звітний період). Статтею 20 Закону надано право Кабінету Міністрів здійснювати розподіл резерву коштів освітньої і медичної субвенцій, а також нерозподілених видатків цих субвенцій для територій Донецької та Луганської областей, на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, між місцевими бюджетами, а також перерозподіл таких субвенцій між місцевими бюджетами /загальний резерв освітньої субвенції – 2,16 млрд грн; загальний резерв медичної субвенції - 1,38 млрд грн/. При цьому, керуючись цією статтею та статтею 30 Закону медичну субвенцію збільшено загалом на 4,28 млрд грн (за рахунок перерозподілу видатків МОЗ у частині зменшення їх обсягу за бюджетною програмою 2308020 «Надання первинної медичної допомоги населенню») та розподілено між місцевими бюджетами у повному обсязі. Разом з тим, щодо освітньої субвенції розпорядженнями КМУ від 25.04.2018 р. № 282-р, від 05.09.2018 № 624-р і від 12.12.2018 № 965-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству освіти і науки на 2018 рік» зменшено її загальний обсяг за рахунок нерозподілених видатків відповідно на 1,1 млрд грн, 0,44 млрд грн і 0,1 млрд грн з відповідним збільшенням видатків за бюджетною програмою 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики». Таким чином, Урядом зменшено загальний обсяг освітньої субвенції (на 1,64 млрд грн) та станом на 17.12.2018 р. не розподілено резерв цієї субвенції у сумі 0,52 млрд грн (за інформацією МОН 18 грудня п.р. прийнято рішення Уряду щодо розподілу такого резерву субвенції між місцевими бюджетами).

Субвенції спеціального фонду перераховані у сумі 12,5 млрд грн, що становить 75,9% бюджетних призначень.

У Законі деякі трансферти місцевим бюджетам затверджено без розподілу між місцевими бюджетами, який відповідно до частини шостої статті 108 Кодексу мав бути здійснений Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом. Зокрема, станом на 17.12.2018 р. Урядом взагалі нерозподілено один вид трансферту місцевим бюджетам - стабілізаційну дотацію (код 3511110), яку затверджено у сумі 200 млн грн (за інформацією Мінфіну 18 грудня п.р. прийнято рішення Уряду щодо розподілу стабілізаційної дотації між місцевими бюджетами).

Внаслідок несвоєчасного розподілу Урядом трансфертів місцевим бюджетам за окремими з них наявні значні залишки коштів на рахунках місцевих бюджетів і бюджетних установ, про що відмічено у Висновку РП.

Згідно із внесеними законом від 06.12.2018 № 2648-VIII змінами до Закону, зокрема встановлено, як виняток з положень частини дванадцятої статті 23 та частин першої і другої статті 57 Кодексу, збереження на кінець 2018 року на рахунках місцевих бюджетів для здійснення відповідних витрат у 2019 році залишків коштів за субвенціями на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій та на реалізацію заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості /у 2017 р. залишки за вказаними субвенціями також були збережені на рахунках місцевих бюджетів/, а також за субвенцією обласному бюджету Івано-Франківської області на будівництво сучасного біатлонного комплексу.

Відповідно до частини п’ятої статті 24-1 Кодексу розподіл коштів державного фонду регіонального розвитку (далі – ДФРР) за адміністративно-територіальними одиницями та інвестиційними програмами і проектами регіонального розвитку затверджується Кабінетом Міністрів за погодженням з Комітетом у тримісячний строк із дня набрання чинності законом про державний бюджет. У Законі загальний обсяг ДФРР на п.р. затверджено у сумі 6 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 4 млрд грн, за спеціальним фондом – 2 млрд грн. За зверненням Мінрегіону Комітетом погоджено розпорядження КМУ від 23.05.2018 р. № 372-р, від 11.07.2018 № 479-р, від 14.11.2018 № 871-р і від 05.12.2018 № 926-р щодо розподілу коштів ДФРР загалом у сумі 5,99 млрд грн, у т.ч. за загальним фондом – 4 млрд грн, за спеціальним фондом – 1,99 млрд грн (з них 0,29 млрд грн - за рахунок залишку коштів на 01.01.2018 р.). Отже, на даний час залишаються нерозподіленими кошти ДФРР у сумі 303,75 млн грн (переважно за спеціальним фондом), або 5,1% бюджетних призначень. Станом на 01.12.2018 р. видатки за зазначеною програмою проведено у сумі 2,38 млрд грн, що становить лише 39,7% бюджетних призначень. Таким чином, зважаючи на тривалий період розподілу коштів ДФРР наразі залишається ризик щодо можливості освоєння у повному обсязі відповідних бюджетних коштів до завершення поточного року, а відтак їх ефективного використання.

Щодо реалізації окремих норм Закону та змін до Закону

З початку року станом на 17.12.2018 р. прийнято 4 закони щодо змін до державного бюджету на 2018 рік, а саме:

від 13.07.2018 р. № 2513-VIII, згідно з яким найменування бюджетної програми за кодом 1101570 «Підтримка впровадження ринку електричної енергії» замінено на «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції», у зв’язку з чим уточнено спрямування відповідних коштів спеціального фонду державного бюджету /зміни до пункту 17 статті 14 Закону/, а також унормовано право Кабінету Міністрів за результатами стану надходження до спеціального фонду державного бюджету конфіскованих коштів здійснювати перерозподіл таких коштів за погодженням з Комітетом /зміни до статті 28 Закону/;

від 20.09.2018 р. № 2573- VIII, згідно з яким найменування бюджетної програми за кодом 1601020 «Заходи щодо захисту і забезпечення прав та інтересів осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок дій незаконних збройних формувань та/або органів влади Російської Федерації на окремих територіях Донецької та Луганської областей, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та тимчасово окупованій території України, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей» замінено на «Заходи щодо захисту і забезпечення прав та інтересів, соціальної реабілітації осіб, позбавлених особистої свободи незаконними збройними формуваннями, окупаційною адміністрацією та/або органами влади Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях України та/або території Російської Федерації у зв’язку з громадською або політичною діяльністю вказаних осіб, а також підтримки зазначених осіб та членів їх сімей, у тому числі відшкодування витрат, пов’язаних із їх відвідуванням, надання особам, позбавлених особистої свободи, та членам їх сімей правової допомоги, медичних та соціальних послуг, виплату державних стипендій імені Левка Лук’яненка», у зв’язку з чим розширено напрями спрямування коштів без зміни обсягу бюджетних призначень за вказаною бюджетною програмою;

від 22.11.2018 № 2619-VIII щодо забезпечення захисту інформації в інформаційних ресурсах Центральної виборчої комісії шляхом перерозподілу видатків загального фонду державного бюджету між бюджетними програмами ЦВК, а саме збільшено бюджетні призначення за програмами «Керівництво та управління у сфері проведення виборів та референдумів» (код 6731010) на 36,8 млн грн /з них оплата праці – на 8,4 млн грн/ і «Функціонування Державного реєстру виборців» (код 6731050) на 12,9 млн грн шляхом зменшення видатків за програмою «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (код 6741020) на 49,7 млн грн;

від 06.12.2018 № 2648-VIII, згідно з яким змінено загальні показники державного бюджету на 2018 рік: збільшено доходи за спеціальним фондом – на 119,5 млн грн, видатки – на 230,7 млн грн (у т.ч. за загальним фондом зменшено на 2432,4 млн грн, за спеціальним фондом збільшено на 2663,1 млн грн), повернення кредитів за спеціальним фондом  на 44 млн грн, при цьому зменшено надання кредитів за загальним фондом – на 67,2 млн грн, а також збільшено фінансування за спеціальним фондом на 2499,6 млн грн та зменшено на цю суму фінансування за загальним фондом (тобто без зміни загального граничного обсягу дефіциту державного бюджету, разом з тим на таку ж суму збільшено граничний обсяг державного боргу на 31.12.2018 р.). Загалом цей закон спрямований на вирішення важливих соціальних питань та ефективне використання коштів державного бюджету, зокрема, за загальним фондом державного бюджету шляхом перерозподілу видатків збільшено бюджетні призначення за бюджетними програмами «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» (код 2506080) на 10659,1 млн грн і «Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (код 2501200) на 227,4 млн грн.

Окремо потрібно звернути увагу, що за підсумками виконання державного бюджету за І квартал 2018 р. надходження загального фонду державного бюджету становили 226,6 млрд грн, що на 65,6 млрд грн, або на 22,5%, менше плану на цей період. Згідно з частиною другою статті 54 Кодексу у разі недоотримання надходжень загального фонду державного бюджету за результатами квартального звіту більше ніж на 15% суми, передбаченої розписом державного бюджету на відповідний період, Мінфін готує пропозиції про внесення змін до державного бюджету, а Кабінет Міністрів, розглянувши ці пропозиції, подає до Верховної Ради розроблений на їх основі проект закону про внесення змін до закону про державний бюджет не пізніше двох тижнів з дня подання пропозицій Мінфіном. Однак Урядом не було подано на розгляд Верховної Ради відповідних пропозицій, при цьому стан виконання надходжень загального фонду державного бюджету за підсумками І півріччя і ІІІ кварталу 2018 р. дещо поліпшився і наразі вже немає підстав для застосування вимог частини другої статті 54 Кодексу. Разом з тим, відповідно до частини першої статті 53 Кодексу у висновках Рахункової палати щодо виконання державного бюджету за підсумками трьох кварталів 2018 року в частині надходжень /рішення Рахункової палати від 09.10.2018 р. №26-1/ відмічено, що немає перевиконання показників надходжень загального фонду державного бюджету за вказаний період (такі надходження становили 69,1% річного плану та лише 88,9% плану на звітний період).

Слід зазначити, що пунктом 19 Прикінцевих положень Закону доручено Кабінету Міністрів на основі моніторингу виконання державного бюджету за підсумками І кв. 2018 р. розглянути питання щодо можливості підвищення розміру мінімальної зарплати з визначенням його на рівні 4200 грн на місяць з ІІ кв. 2018 р. Мінфін повідомив, що результати виконання державного бюджету не дають підстав та можливостей щодо фінансового забезпечення такого підвищення мінімальної зарплати. При цьому варто звернути увагу, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01.01.2019 р. встановлено мінімальну зарплату у розмірі 4173 грн на місяць.

Поряд з тим, на даний час залишається нереалізованою норма абзацу четвертого пункту 13 Прикінцевих положень Закону щодо доручення Кабінету Міністрів при розподілі коштів у межах видатків загального фонду державного бюджету на 2018 рік за відповідними бюджетними програмами передбачити спрямування коштів на розробку препаратів на основі олігонуклеотидів для нових методів діагностики та лікування раку в сумі 30,6 млн грн за бюджетною програмою "Фундаментальні дослідження, прикладні наукові і науково-технічні розробки, виконання робіт за державними цільовими програмами і державним замовленням, підготовка наукових кадрів, фінансова підтримка розвитку наукової інфраструктури та наукових об’єктів, що становлять національне надбання, забезпечення діяльності наукових бібліотек" (код 6541030). З цього приводу Мінфін повідомив, що питання щодо спрямування коштів на вказані напрями відноситься виключно до компетенції головного розпорядника бюджетних коштів, яким є Національна академія наук.

Залишається проблематичним стан реалізації статті 24 Закону щодо фінансового забезпечення з державного бюджету у 2018 р. вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації державної власності, з приводу яких до 1 червня п.р. мало бути прийнято рішення про входження до складу вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації державної власності (як структурних підрозділів). Про наявність відповідної проблеми свідчать численні звернення до Комітету та здійснені Урядом у квітні, вересні і грудні п.р. перерозподіли видатків МОН щодо збільшення відповідно на 1,1 млрд грн, 0,48 млрд грн і 0,22 млрд грн видатків на підготовку кадрів вищими навчальними закладами III і IV рівнів акредитації.

Окремо необхідно відмітити, що згідно з пунктами 20, 21 і 22 Прикінцевих положеннях Закону Кабінету Міністрів доручено за підсумками І півріччя п.р. внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо змін до державного бюджету на 2018 рік у частині:

збільшення стабілізаційної дотації з державного бюджету місцевим бюджетам за результатами виконання місцевих бюджетів у 2018 році;

показників видатків на забезпечення національної безпеки і оборони, додатково опрацювавши це питання спільно з Радою національної безпеки і оборони;

збільшення видатків на фінансове забезпечення Національної суспільної телерадіокомпанії на підставі затверджених в установленому порядку звіту про фінансово-господарську діяльність та фінансового плану НСТУ.

З цього приводу Мінфін повідомив, що результати виконання державного бюджету не дають підстав та можливостей для збільшення вказаних видатків. Разом з тим, згідно із внесеними законом від 06.12.2018 № 2648-VIII змінами до Закону серед іншого здійснено перерозподіл видатків в межах бюджетних призначень Міноборони і СБУ (насамперед, на оплату праці) для фінансового забезпечення нагальних поточних потреб у зв’язку із введенням воєнного стану.

Щодо виконання пункту 23 Прикінцевих положень Закону, яким доручено Кабінету Міністрів за підсумками трьох кварталів 2018 року внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо внесення змін до державного бюджету України на 2018 рік у частині списання заборгованості за середньостроковими позиками та безвідсотковими позичками, наданими місцевим бюджетам у 2009-2014 роках за рахунок коштів ЄКР, яка перебуває на обліку в Казначействі, Мінфін повідомив, що списання заборгованості передбачає наявність джерела, наприклад перевиконання державного бюджету за підсумками трьох кварталів (стаття 53 Кодексу), однак у поточному році має місце недовиконання надходжень загального фонду державного бюджету.

Викликає занепокоєння стан виконання Урядом пункту 24 Прикінцевих положень Закону, згідно з яким у другому півріччі 2018 року Кабінет Міністрів повинен розробити і затвердити механізм запровадження з 1 січня 2019 року надання субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі на рівні кінцевого споживача. За інформацією Мінфіну, відповідно до доручення Кабінету Міністрів термін подання Мінсоцполітики нормативно-правових актів з цього питання перенесено на 28 грудня п.р., тому є ризик щодо належної реалізації у 2019 році монетизації житлових субсидій з урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».

За результатами розгляду такого питання Комітет з питань бюджету ухвалив рішення:

1. Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у січні-вересні та інформацію щодо виконання державного бюджету у поточному році взяти до відома та врахувати в роботі.

2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) проаналізувати Висновок Рахункової палати про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у січні-вересні та опрацювати відповідні пропозиції Рахункової палати щодо можливості їх врахування;

2) вжити заходів для забезпечення додаткових надходжень державного бюджету, включаючи зменшення податкової заборгованості, з метою належного виконання державного бюджету у 2018 і 2019 роках;

3) прискорити виконання пункту 24 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» щодо затвердження механізму надання субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі на рівні кінцевого споживача з метою належного застосування такого механізму у наступному році з урахуванням положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»;

4) звернути увагу головних розпорядників коштів державного бюджету на необхідність дотримання фінансової дисципліни, забезпечивши до завершення поточного року врегулювання питань погашення кредиторської і дебіторської бюджетної заборгованості та ведення належної претензійно-позовної роботи щодо погашення простроченої бюджетної заборгованості;

5) вжити заходів щодо виконання норми абзацу третього пункту 33 розділу VI Бюджетного кодексу України в частині здійснення поквартальної компенсації з державного дорожнього фонду відповідним місцевим бюджетам, а також унормувати питання (у разі необхідності внести пропозиції) про використання у 2019 році залишків коштів на кінець 2018 року, отриманих місцевими бюджетами в рамках відповідного експерименту;

6) подати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету інформацію щодо врахування вищезазначених рекомендацій, включаючи пропозиції Рахункової палати, наведені у її Висновку про стан виконання закону про Державний бюджет України на 2018 рік у січні-вересні..

Повернутись до списку публікацій

Версія для друку

Ще за розділом


“Новини”

03 квітня 2024 10:09
01 квітня 2024 15:31
29 березня 2024 17:06
24 березня 2024 10:34
22 березня 2024 13:14
21 березня 2024 14:21
20 березня 2024 16:28
15 березня 2024 10:37
13 березня 2024 17:35
07 березня 2024 18:34