Через бомбардування терористами українських міст, ракетні та артилерійські обстріли об'єктів цивільної інфраструктури та житлових будинків гинуть тисячі мирних людей. Оцінити ці втрати неможливо, адже людське життя – безцінне.
В умовах постійних обстрілів важко оцінити й матеріальні збитки. Доріг, мостів, аеропортів, інших споруд зруйновано на десятки чи сотні мільярдів доларів США. Точна цифра не відома, проте зрозуміло одне: вона щодня збільшується.
Залежно від тривалості та інтенсивності війни сукупні втрати України вимірюватимуться сотнями мільярдів доларів США, Прем’єр-міністр України вже заявив, що мова йде про 565 млрд доларів США. Цю суму має компенсувати агресор, тобто російські платники податків, а також долучатимуться до відбудови країни і західні партнери.
Коли закінчиться війна, Україні доведеться докласти чимало зусиль, аби стягнути з окупантів компенсацію за завдану шкоду. Перший крок у цьому напрямку зробила Верховна Рада, ухваливши закон, який дозволяє націоналізувати російські активи в Україні.
Так, враховуючи повномасштабну агресивну війну, яку Російська Федерація розв’язала і веде проти України та українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства, та з урахуванням потреби невідкладного та ефективного реагування на наявні загрози національним інтересам України, Верховна Рада України прийняла Закон України від 03.03.2022 № 2116-IX «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (далі – Закон № 2116-IX). Цей Закон визначає правові засади примусового вилучення з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки, за яких це настійно вимагається військовою необхідністю) об’єктів права власності Російської Федерації як держави, яка почала повномасштабну війну проти України, та її резидентів.
Відповідно до Закону № 2116-IX примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів здійснюватиметься без будь-якої компенсації (відшкодування) їх вартості. Під об’єктами права власності Російської Федерації та її резидентів розуміється рухоме і нерухоме майно, кошти, вклади у банках, цінні папери, корпоративні права, інше майно (активи), що знаходяться (зареєстровані) на території України та безпосередньо або через афілійованих осіб належать Російській Федерації та її резидентам. Резидентами визначено юридичні особи (їх філії, представництва), що здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України на території України, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких прямо або опосередковано є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано чи юридичні особи, засновником (учасником, акціонером) або бенефіціаром яких є Російська Федерація та/або у яких Російська Федерація прямо або опосередковано має частку у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, інше членство (участь у будь-якій формі) у юридичній особі.
Тобто, виходячи із положень Закону № 2116-IX, під примусове вилучення підпадає розташована в Україні власність Російської Федерації та юридичних осіб, Російська Федерація у яких прямо або опосередковано є засновником або бенефіціаром чи має частку у статутному капіталі.
Визначено, що рішення про примусове вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів прийматиметься Радою національної безпеки і оборони України за поданням Кабінету Міністрів України та вводитиметься в дію указом Президента України. Примусово вилучені відповідно до цього Закону об’єкти права власності Російської Федерації та її резидентів передаватимуться у господарське відання на тимчасовій або постійній основі спеціалізованому державному підприємству, яке у разі необхідності створюватиме Кабінет Міністрів України на базі вилучених об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів (цілісних майнових комплексів). Отже, саме Уряд відповідно до закону має забезпечити визначення переліку таких об’єктів; провести їх ідентифікацію (місцезнаходження, реєстрацію тощо); встановити осіб, чия власність підлягатиме примусовому вилученню; а також терміни вилучення кожного об’єкта. Головне, щоб у ході практичної реалізації прийнятого Закону таке вилучення було всезагальним, а не вибірковим – на підставі певних критеріїв.
На перший погляд йдеться про масштабне вилучення російської власності в Україні. Проте, у публікації Тетяни Хутор, голова аналітичного центру "Інститут законодавчих ідей", «Конфіскація майна за заперечення війни з Росією: новий закон на підході», опублікованій в інтернет виданні «Економічна правда» (інтернет посилання за адресою: https://www.epravda.com.ua/publications/2022/03/29/684890/) зазначено про те, що «Серед таких активів – банківський, газовий та нафтовий сектори. Наприклад, Промінвестбанк, 99,77% якого належить російській держкорпорації "ВЕБ.РФ". Остання на 100% належить РФ (25 лютого НБУ відкликав ліцензію банку). Туди ж відносять "Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України", "Газпромнєфть лублікантс Україна", "Газпром збут Україна", Лисичанська нафтова інвестиційна компанія, Завод з виробництва ядерного палива, "Енергомашспецсталь", "Татнєфть-АЗС-Україна". НАЗК внесло до цього списку ще "Южніігіпрогаз", 13-й судноремонтний завод Чорноморського флоту та низку інших компаній. За попередніми підрахунками, їх приблизна сукупна вартість становить близько 15 млрд грн. Це може покрити лише 0,08% від українських втрат».
Закон № 2116-IX регулює виключно питання примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів і відповідно не виключає і не обмежує прав держави Україна вимагати відповідно до норм міжнародного права притягнення до відповідальності держави Російська Федерація, у тому числі відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної внаслідок повномасштабної агресивної війни, яку Російська Федерація розв’язала і веде проти України та українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочини проти людства.
Народними депутатами України – членами Комітету з питань бюджету беззаперечно підтримується рішення щодо конфіскації російського майна і вважається за необхідне вжити всіх заходів для досягнення його широкомасштабного застосування як фінансового інструменту для відновлення України.
Разом з тим, з метою розширення об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів, які можуть бути вилучені, та удосконалення механізму вилучення російського майна Верховною Радою України 1 квітня цього року прийнято рішення про внесення змін до Закону України "Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів".
Визначились віднести до резидентів Російської Федерації (крім юридичних осіб) також і громадян Російської Федерації, а також осіб, які не є громадянами Російської Федерації, але мають найбільш тісний зв'язок з Російською Федерацією, зокрема, мають місце проживання або займаються основною діяльністю на цій території. Крім того, до резидентів, за рішенням Ради національної безпеки і оборони України або суду, можуть прирівнюватися фізичні чи юридичні особи (незалежно від громадянства, місця проживання, місцезнаходження, здійснення основної діяльності тощо), які публічно заперечують чи підтримують здійснення збройної агресії Російської Федерації проти України, встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, та які не зупинили чи не припинили здійснення своєї економічної (зокрема господарської) діяльності на території Російської Федерації в період дії воєнного стану в Україні.
Безумовно така конфіскація була б справедливою для українців, але є юридичні нюанси: законність та ефективність таких рішень. Вилучення власності резидентів Російської Федерації, а також осіб, які не є громадянами Російської Федерації, але мають найбільш тісний зв'язок з Російською Федерацією, має мати міцне законодавче підґрунтя, бо в іншому випадку країнам доведеться не лише повертати конфісковані активи, а й платити відшкодування за запровадження необґрунтованих санкцій. До речі, про накладання обмежень на розпорядження російським майном вже повідомляли державні інститути Сполучених Штатів Америки, Польщі, Італії, Швейцарії, Великої Британії, Чехії та інших.
Зарубіжні країни також працюють над питанням отримання права на конфіскацію російського майна та активів у їх країнах з наступною передачею конфіскованого Україні, розглядаючи такі можливості:
– Сенатори США, а саме Майкл Беннет (Демократична партія) та Роб Портман (Республіканська партія) підготували двопартійний законопроект щодо розподілу коштів, отриманих від конфіскації російських активів, які запропоновано спрямувати до Фондів допомоги українським біженцям та відновлення України. Відповідна ініціатива отримала назву Закон «Про допомогу Україні» /RELIEF for Ukraine Act/. Управління фондом пропонується передати Міністерству закордонних справ США, очолюваному Державним секретарем, та Агентству США з міжнародного розвитку. Слід відмітити, що такі двопартійні зусилля це ще одна ознака того, що Конгрес уважно стежить за масштабами, ефектом та наслідками санкцій, запроваджених проти росії Адміністрацією Джо Байдена.
«Наш законопроект змусить Путіна та російських олігархів компенсувати безпосередньо українському народу усі збитки, понесені під час військового вторгнення за рахунок конфіскованого майна країни-агресора впродовж багатьох наступних важких років, які чекають на Україну», – резюмував сенатор Майкл Беннет під час представлення законопроекту.
- 16 березня п.р. Казначейство США та Міністерство юстиції США оприлюднили прес-реліз про перемовини керівника Казначейства Джанет Йелен та генерального прокурора Мерика Гарленда з представниками Австралії, Канади, Німеччини, Франції, Італії, Японії, Великої Британії та Європейської комісії стосовно створення спеціальної робочої групи під назвою REPO (скорочення від слів: Russian Elites, Proxies and Oligarchs, що перекладається як "Російські еліти, довірені особи та олігархи"). Ця робоча група має збирати інформацію для вжиття конкретних дій проти росіян, включаючи санкції, заморожування активів, арешт активів у цивільному та кримінальному порядку та кримінальне переслідування. Початок роботи групи REPO був анонсований 26 лютого, і вже арештовані яхти російських олігархів та можновладців вартістю у багато сотень мільйонів доларів США.
– Україна, Польща та Литва створили спільну робочу групу, що буде займатися розслідуванням воєнних злочинів, скоєних російськими військами в Україні. Основне завдання групи вбачається у зборі, обміні та зберіганні доказів воєнних злочинів росії, зібраних країнами-сторонами, а також виявленні активів воєнних злочинців з метою їх замороження та подальшої конфіскації на користь України. Агентство ЄС підтримало відповідну ініціативу та заявило, що до цієї групи можуть приєднатися як країни-члени ЄС, так і країни, які не є членами Співдружності. Агентство Євроюст повідомило, що готове забезпечити юридичну, аналітичну, технічну підтримку та надати відповідне фінансове забезпечення.
Водночас, Генеральний прокурор Ірина Венедіктова з цього приводу заявила, що наша спільна слідча група відкрита до інших країн-учасників. Нині крім України, ще 9 країн здійснюють власні розслідування щодо війни, розв’язаної росією: Литва, Польща, Словаччина, Естонія, Німеччина, Швеція, Латвія, Норвегія та Франція. Також очікуємо приєднання Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду.
- В ООН створено незалежну міжнародну комісію з розслідування злочинів росії проти України /відповідно до резолюції №49/1 Ради з прав людини від 04.03.2022 із призначенням її трьох членів 30 березня 2022 року/. Зазначається, що комісія створена на рік. За підсумками своєї роботи вона має подати доповідь в усній формі у вересні 2022 року, а до березня 2023 року – підготувати письмовий звіт та подати його Генеральній Асамблеї ООН.
Народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету висловлюють сподівання, що завдяки спільним зусиллям України та зарубіжних партнерів росії не вдасться уникнути відповідальності за її збройну агресію проти України і доведеться дорого заплатити за завдану шкоду державі і кожному українцю.
Проте, на думку членів Комітету з питань бюджету додаткового вивчення та врегулювання наразі потребує питання щодо визначення механізму використання Україною майна росії та її резидентів, конфіскованого, насамперед в інших країнах, і напрями, на які відповідні кошти можуть бути спрямовані.
Безумовно, окрім власне конфіскації російського майна, за державою залишається право на отримання контрибуції і репарації, які за рішенням міжнародного суду росією будуть виплачуватися, але це дуже складний процес і буде відбуватися протягом довгого періоду часу, який може тривати десятиріччя.
Зважаючи на обсяг втрат, які несе України внаслідок війни, розв’язаної росією, держава має максимально використати всі можливі шляхи для акумулювання ресурсів для визволення та відбудови України і швидкого повернення держави та її громадян до мирного та повноцінного життя.
Народні депутати України – члени Комітету з питань бюджету готові в межах своєї компетенції долучатися до підготовки нових ініціатив з цього питання.
Перемога за Україною на всіх фронтах, українці попри усе житимуть у демократичній та вільній Україні!