Стенограма до ЗАСІДАННЯ КОМІТЕТУ №18 від 13.05.2015

19 травня 2015, 17:38

Стенограма підготовлена

Відділом стенографування

Управління технічної роботи з документами

Апарату Верховної Ради України

 

 

 

 

 

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань бюджету

 

 

13 травня 2015 року

 

 

 

Веде засідання Голова Комітету  Павелко Андрій Васильович.

 

ПАВЕЛКО А.В. Доброго дня, шановні народні депутати та запрошені! Зареєструвалися 17 народних депутатів.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Реєструються ще.

 

ПАВЕЛКО А.В. На засіданні присутні більше половини членів комітету, кворум є. Засідання оголошується відкритим. Прошу Секретаря Комітету Шкварилюка Володимира Васильовича здійснювати підрахунок результатів голосування щодо рішень комітету.

Тепер, шановні колеги, щодо порядку денного сьогоднішнього засідання.  Проект порядку денного у вас є. Якщо пропозицій до порядку денного немає, переходимо до розгляду питань.

По першому питанню доповідає Левченко  Юрій Володимирович, голова підкомітету. Будь ласка, Юрію Володимировичу.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Доброго дня, товариство! У нас, в принципі, це вже не перший раз. Я думаю, ми вже увійшли в певну колію: якщо у когось є запитання до переліку, який вам розданий, хтось має сумніви, хтось має пропозиції, прошу їх озвучити і, при потребі, будемо виключати або реагувати. Чекаю на ваші пропозиції.

 

ПАВЕЛКО А.В. Пинзеник Віктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. У мене два питання є відносно проектів, які включені в першу частину, що не впливають на показники доходів. Якраз таблиця 1.1. Про надання допомоги окремим районам Донецької та Луганської областей. Я, на жаль, не маю перед очима цього проекту. Можливо, хтось дивився уважно, бо я суджу по назві, що він може тягнути видатки.

І другий проект – на наступній сторінці - 1.11. Про загальну чисельність Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації. Ми вчора слухали цей закон і нам доповідав автор, не автор, а від Уряду, що цей закон передбачає збільшення чисельності служби. А це означає,  "автоматом" тягне за собою збільшення бюджетних видатків. По цьому точно вчора ми чули, що є збільшення видатків. А по першій, можливо, хто пам'ятає, хто аналізував, в чому суть закону?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А який у нас перший був?

 

ПИНЗЕНИК В.М.  2409.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Щодо 2461 – я погоджуюсь. Хоча воно вже не актуальне, на жаль. А щодо 2409 – зараз я уточню. Хвилиночку. Якраз я сам перевіряю. Вікторе Михайловичу, я погоджуюсь, давайте ми тоді його заберемо зараз із цього списку. Там, можливо, опосередковані видатки будуть. Але до наступного разу опрацюємо. Я погоджуюсь щодо 1.1. і 1.11.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ще є пропозиції? Будь ласка.

 

РУДИК С.Я. Шановні колеги! В переліку першому, там, де ті, які не мають впливу, є законопроект 1.22 – проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо децентралізації у сфері земельних відносин. Автори – Кривошея і Константиновський. А в розділі другому під номером 2.36 є мій законопроект разом з І.Насаликом – про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі місцевого самоврядування. Це той самий предмет регулювання, але він фігурує в іншому. Або давайте уніфікуємо, або мій законопроект виведемо. Мова йде по суті про те, що виділення землі відбувається, видається власником, в даному випадку державою, але за погодженням з органами місцевого самоврядування. Тобто, грубо кажучи, воно не впливає на бюджетний процес, нічого не міняється. І є обов'язковим погодження з органами місцевого самоврядування. Тому я прошу або виключити цей законопроект і перевести в розділ один,  або уніфікувати.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дивіться. Щодо Константиновського і Кривошеї, 1.22 – там трішки інша ситуація. Тому я тоді пропоную все ж таки краще 2.36 С. Рудика виключити, перенести на наступне засідання, ніж чіпати те, тому що те – там трішки інше.

 

РУДИК С.Я. Так у чому інше?

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. В будь-якому випадку ми перетягуємо це на наступний раз, тобто не будемо зараз.

 

РУДИК С.Я. Так у чому проблема?

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Ні, це не проблема.

 

РУДИК С.Я. Просто виведіть у номер один, та і все. Ще раз кажу, мова йде про те, що при виділенні землі погоджувати з органами місцевого самоврядування. Якщо не брати до уваги корупційну складову (чи потенційну корупційну складову), то з точки зору "білого" бюджету, вибачте мені, воно ніяким чином не впливає на бюджетний процес. Просто я хотів би почути пояснення, чому переносимо, у зв'язку з чим. Я запропонував погоджувати з органами місцевого самоврядування. Де тут показники бюджету? 

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дивіться, пане Сергію і решта присутніх. За практикою нашої діяльності, в принципі, в 99 відсотках випадків, коли ми переносили на наступне засідання, ми потім належним чином опрацьовували і вони, в принципі, співпадали з пропозиціями депутатів. Тому для того, щоб не створювати ситуацію, де буде складно пояснити наше рішення, бо я зараз не готовий на сто відстоків сказати,  може, це буде опосередкований вплив, у нас же є три пункти, тому я й пропоную, що ми взагалі це не включаємо, воно не впливає на процес розгляду законопроекту, і переносимо на наступне засідання комітету. Це буде більш логічно.

 

РУДИК С.Я. Я дуже перепрошую. Дивіться. Є в цьому ж другому розділі законопроект про діяльність foreign дилерів в Україні. Я чітко розумію, що це якраз впливає. Тобто цей законопроект був врахований, наприклад, це впливає на бюджет і по ньому нічого не виходить. Бо тут очевидні речі. Як автор законопроекту я кажу вам, що мова йде тільки про те, що перерозподіл землі зобов'язує погоджувати з органами місцевого самоврядування за місцем розташування  земельної ділянки. Законопроект  дуже простий насправді. Я не розумію, для чого переносити.

 

ВАНАТ П.М. Так це ж не принципово. Давайте перенесемо в перший розділ і закінчимо розглядати це.

 

ПАВЕЛКО А.В. Юрий Владимирович, есть предложение все-таки перенести.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Товариство! Просто будь-які перенесення між розділами потім впливають на наше рішення, яке ми розписуємо.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Чому?

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Ну як чому? Це ж не просто ми подаємо оце, ми ж під кожен законопроект розписуємо конкретні рекомендації відповідному профільному комітету. Наскільки я пам'ятаю, там було питання, що запровадження термінів може створити певний бар'єр, який може мати опосередкований вплив. Можливо, я думаю, тут опосередкований вплив буде логічним. Ви погоджуєтесь, якщо опосередкований вплив?

 

РУДИК С.Я. Та який "опосередкований вплив"? 20 днів дається на погодження.

 

ПАВЕЛКО А.В. Вікторе Михайловичу, будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги! У мене є пропозиція підтримати Юрія Левченка. Давайте не робити те, що ми робимо, на жаль, в залі, я думаю, що ніхто не буде заперечувати, але дайте можливість подивитися все-таки на документ. Подивляться документ, ніхто ж не буде штучно ставити перепони. Я попросив би колегу погодитись. Ми вже не перший раз так робимо. Ми не викидаємо цей проект, а наступного разу, коли ознайомиться Юрій Левченко і його колеги, ми приймемо рішення.

 

РУДИК С.Я. Перепрошую, чим депутат Левченко кращий від депутата Рудика?

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Я за це відповідальний.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Він за алфавітом стоїть вище.

 

(Сміх у залі)

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Дивіться. Я розумію настрій Сергія, просто я нагадую всім колегам, що я під цим усім маю підписуватись. Я потім усі ці листи, які подаються Голові Комітету, вичитую. Секретаріат може підтвердити особисто. Тому я просто просив би, будь ласка, все ж таки перенести.

 

ПАВЕЛКО А.В. Еще есть вопросы?

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Інших немає, товариство, поправок?

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто за те, щоб підтримати список законопроектів, що  не мають впливу на показники бюджету, з урахуванням пропозиції Віктора Михайловича Пинзеника? Хто за? Хто проти? Утримався? Рішення приймається.

По другому списку. Хто за те, щоб підтримати проект рішення щодо законопроектів, що мають вплив на показники бюджету? Хто за? Хто проти? Утримався? Рішення приймається.

Переходимо до другого питання порядку денного. Щодо другого питаня слово надається Василю Васильовичу Амельченку, Першому заступнику голови комітету. Підготуватись Шевченку Олександру Леонідовичу.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В.  Шановні колеги! 5-6 травня у нас відбулась виїзна робоча зустріч. І члени бюджетного комітету мали таку можливість ознайомитись зі станом доріг автомобільних загального користування в межах Карпатського єврорегіону. Я вам скажу свою особисту думку як водія і як політика, що, за великим рахунком, ті 700 мільйонів коштів, які передбачає сьогодні Уряд використати на ремонт цих автомобільних доріг, ми можемо не отримати. Якщо їх просто взяти і розділити порівну, як-то кажуть – "всем сестрам по серьгам", то ми можемо ніякого ефекту не отримати. Тому, в принципі, у нашої робочої групи склалася така точка зору, що ми просили і звернулись до Уряду  більш-менш сконцентрувати ресурси на одній із важливих артерій Прикарпатського регіону, маючи на увазі дорогу Львів - Івано-Франківськ. Для більш точної інформації, я думаю, що Олександр Леонідович, який теж був членом робочої групи нашої, я би просив його продовжити в цьому контексті.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Дякую. Дякую всім депутатам, які взагалі обговорюють це питання в бюджетному комітеті. Воно важливе і буде таким новим трендовим поняттям – будівництво доріг. Тому що на сьогоднішній день тренд – це неякісні дороги, неякісні підходи, неякісне будівництво і крадіжки на будівництвах доріг. Оце сьогоднішній тренд, який є зараз в Україні. Тому дякую тим депутатам, які були  на виїзному засіданні, дякую й тим, які не були, які по різних причинах не змогли, але вони принаймні якимось чином бачать цю ситуацію і, напевно, що ми порозуміння знайдемо.

Так от, що я хотів би сказати по результатах роботи нашого виїзного засідання. Це повне розуміння депутатів, що на Західній Україні, напевно, там, де замість Криму буде розвиватись туризм, практично не існує доріг. Крім дороги Львів – Чоп.  

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Київ – Чоп.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Так. Київ – Чоп. Я перепрошую. Це одна дорога, яка існує, по якій фактично проїжджає до Львова півтора мільйона туристів. І в той же час до туристичного комплексу "Буковель", який значимість по кількості туристів має таку ж саму, приїжджає також півтора мільйона туристів. Але там доріг не існує. Починаючи зі Львова або з Тернополя, або з Ужгорода, або з Чернівців – там доріг не існує. В багатьох місцях ці дороги розбиті просто вщент.

Тому ми переговорили з депутатами. Було, скажімо, дві позиції, які висловлювали, скажемо, різні депутати. Одна позиція – це взяти, дійсно, "розмазати" все потрошку і нічого не досягнути. А друга позиція, яка є державницькою, яку підтримував Прем'єр-міністр на нашій зустрічі, це побудувати одну дорогу, принаймні я підтримую, дорогу побудувати зі Льовова на Івано-Франківськ, щоб продовжити хоча б ту артерію. Наступний рік буде – будемо будувати інші.

Кажуть, що Львів – Рахів дорогу ми зможемо збудувати з тих грошей, які виділяє Європейський банк реконструкції і розвитку. Це дозволить також продовжити ту артерію, яка піде через, скажімо, туристичний комплекс "Буковель", тому що він сьогодні найбільше має в Україні туристів як туристичне містечко. Це дасть можливість закарпатській стороні, людям з Румунії приїжджати  відпочивати також в Карпати. Тому що "Буковель" – це не просто в селі якийсь там курорт, це, напевно, ціла індустрія туризму. В радіусі 50 кілометрів живуть люди, катаються на "Буковелі". І відповідно ті люди, які приймають труистів, сьогодні не депресивні, там вони живуть непогано, і чим ближче до "Буковеля", тим, напевно, живуть краще.

І це всі депутати зрозуміли і прониклись, що сьогодні тим людям, які живуть в Паляниці, там, де, скажімо, побудований "Буковель", там не треба нікому їхати за кордон, там створюються нові сім'ї. І таким чином показаний позитивний досвід, як правильно розвивати туристичну інфраструктуру. Не обов'язково мавпувати і робити сто "Буковелів", але можна в одному регіоні рибу вирощувати, перепрошую, тому що Норвегія, вона має втричі більший оборот, ніж ми на всій металургії, від риби.

Тобто бюджетний комітет проникся тим, що треба по всій Україні, але, враховуючи, що ми на Західній Україні проводили виїзне засідання комітету, треба все-таки там збудувати дороги. Нічого більше для інвестицій і для розвитку не потрібно, а треба просто збудувати дороги, так як у будь-якій цивілізованій країні це є нормою, ми про це сьогодні говоримо, в межах усієї країни.

Скажу, що ті цифри, які я досліджував, напевно,  останні півроку, говорять про те, що вартість будівництва тими структурами, які до цього наймались різноманітними державними органами під різними соусами і тендерами, вона від півтора до двох разів вища, ніж сьогодні може запропонувати, скажімо, фірма з цивілізованим підходом. Чому так відбувалось? Тому що коли заносились чиновнику в кабінет відповідні кошти, відповідні, як кажуть, хабарникам "взятки",  тоді завищувалась вартість будівництва, тому що той чиновник, який отримав хабар, він уже більше про вартість не думає. Він думає, щоб йому вчасно занесли. Оце сьогодні так відбувалось.

Я думаю, що ми спільними зусиллями спроможні подолати ті тренди, які відбувались  до цього моменту. І дійсно, дати можливість тим фірмам, які можуть збудувати якісно, дати можливість показати свою роботу, не заважати їм. Я думаю, що на Західній Україні ми ті нові тренди і зробимо. На жаль, по всій Україні це нам не вдасться зробити, я буду максимально інформувати депутатів, щоб вони інформували про вартість будівництва доріг і про технології в кожному регіоні, тому що у нас сьогодні є представники всіх регіонів, але, тим не менше, по результатах роботи цього року ми побачимо, по якій вартості  і чи якісно були збудовані дороги. Тоді побачимо, скільки  і на якій дорозі була завищена вартість. І це не означає, що, скажімо, винні ті підприємці, які будують по завищеній вартості. Це означає, що винуваті ті чиновники, які недостатнім чином проконтролювали цей весь процес.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Або зацікавлені в іншому.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Так. Я ж казав, що спершу отримають "взятку", а потім не контролюють вартість дороги. А про якість взагалі ніхто не говорить. І найголовніший тренд – те, що мені вдалось переконати депутатів, особливо бюджетного комітету, та й інших моїх колег, які працюють у Верховній Раді, що все-таки треба починати з несучої вартості автомобільних доріг. Якщо сьогодні ніхто не перевіряє  несучу вартість, в більшості зрізають новий асфальт і кладуть новий, що є дуже швидким і дуже, скажімо, фінансово затратним, але в результаті ніякої якості, то це не веде  до нових якісних трендів.

Я наведу приклад з дорогою Івано-Франківськ – Львів по львівській території. З самого початку облавтодором було запропоновано тільки підсилювати основу на одному кілометрі методом ресайклінгу. До речі, ЄБРР ні одного кілометра не пропускає без ресайклінгу, щоб ми розуміли. Це підсилення, перемелювання старого, добавляння цементно-бітумної емульсії і відповідно підсилення основи – 22 сантиметри, а потім уже кладуться шари асфальту. ЄБРР не пропустить жодного кілометра без такого підсилення.

Так от, із 42-х кілометрів, спочатку був один кілометр, потім, напевно, що при поясненні братів Дубневичів, можливо, моєму якомусь там поясненні як людини, яка в тому розбирається, в результаті – 30 кілометрів потрібно підсилювати основу. Як вона перевіряється? Перевіряється дуже просто. Є прилади, які перевіряють модуль пружності основи. Це перевіряється в секунди. Тобто в Західному регіоні немає ні однієї дороги, яку би ми не дослідили разом з облавтодором. І тепер ми знаємо, як, яку дорогу яким чином треба будувати. Я вже не торкаюся питання будівництва мостів і так далі.

Тому ми говорили багато, ми моделювали масу різних ситуацій і прийшли, напевно, до розуміння і Прем'єр-міністра, і депутатів багатьох, що все-таки давайте щось одне зробимо і покажемо людям, що ми все-таки щось уміємо робити і самі. Що нам, перепрошую, не треба безкінечних, як вони там називаються, ті, що приїхали з-за кордону, коротше кажучи, тих людей, які будуть нас учити. Так, можливо, подекуди їх треба запрошувати, але щоб навчали технологіям, а не веденню політичного процесу. Ну, мені так чогось здається. У нас є також достатня кількість розумних людей. Але, на жаль, чомусь ми розумних своїх не хочемо просувати, а когось шукаємо, я все забуваю, як воно називається. Ті, хто приїхали з-за кордону, як вони називаються?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Варяги.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Варяги. Так. Я говорив уже одній з наших міністрів, коли вона там проводила якийсь закон, я питаю, чи він ринковий, а вона каже – ні. Кажу, а ви в Америці, коли працювали, також лобіювали неринкові закони? Ви підете, кажу, а нам доведеться це "розхльобувати". Отак сьогодні вся ситуація й виглядає, що одні депутати приходять, лобіюють на свої регіони якісь там гроші, щоб бути гарними перед виборцями, а в результаті через п'ять років ті всі дороги розвалюються і потім нові депутати вже своє лобіюють. І тому ми, перепрошую, ніяк не можемо прибрати, я вже сто разів говорив, дурнів з влади і тому не можемо збудувати дороги.

Оце ми повині спільними зусиллями натиснути, відмовитись від "сієсекундних" результатів, всі ми повинні, бо в кожного з нас є якісь "сієсекундні" фінансові результати, з політиків. Ми повинні відмовитись, поміняти тренди і спокійно потім працювати.

А якщо до конкретики дійти, то, можливо, якісь є запитання абощо. Я можу конкретно сказати по цифрах – як, що і яка дорога, а також моє бачення. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую, Олександре Леонідовичу. Слово надається нашому колезі, члену Комітету Верховної Ради України з питань транспорту, голові підкомітету, народному депутату Кадикалу Миколі Олеговичу. Будь ласка.

 

КАДИКАЛО М.О. Дякую, Андрію Васильовичу. Ви бачите, я вчасно прийшов. От якраз зараз також проходить засідання Комітету з питань транспорту, і це питання стояло під номером один. У мене вже є рішення комітету, де всі одноголосно підтримали якраз такий проект рішення, як тільки що попередній промовець сказав,  щоб це було єдиним відрізком. Ішло зі Львова на Біберку, Рогатин і Івано-Франківськ. Це питання узгоджене як з Укравтодором, так і з Мінінфраструктури. Крім цього, якщо розглядати цей альтернативний варіант, що йшов би зі Стрия на Болехів, то я думаю, що той, хто не львів'янин, він не знає, що то є за дорога. Основна артерія  - це від кордону проходить через Львів і от якраз безпосередньо сюди – на Біберку і Івано-Франківськ. І відповідно тут не може бути якихось інших варіантів, як викристати ці всі кошти. Цей проект рішення, він, правда, не підписаний, я вам зараз передам, а потім уже буде надіслано офіційно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Слово надається першому заступнику Голови Укравтодору Бараху Євгенію Вікторовичу.

 

БАРАХ Є.В. Доброго дня, шановні народні депутати! Укравтодором, як я отримав інформацію від Голови Укравтодору, на останній нараді за участю Міністра інфраструктури, дійсно, було погоджено стратегічний напрямок Львів – Івано-Франківськ. Тому, в принципі,  нарешті, як-то кажуть, після численних дискусій, ґрунтовних, змістовних, професійних з остаточним варіантом всі ми визначилися. До кінця наступного тижня будуть завершені всі роботи з моделюванням по цьому напрямку і, власне кажучи, вже тоді буде остаточне розуміння по обсягах робіт. Щодо категорії робіт визначення вже є, воно не змінювалося – це поточний ремонт. А щодо процедурного моменту – то він сьогодні ще в процесі вирішення з Міністерством фінансів, адже є дві позиції. Позиція перша  Міністерства фінансів, що ця програма потребує окремого порядку використання коштів.

 А позиція друга полягає в тому, що є існуючий порядок використання коштів для програми експлуатації та утримання доріг, тому він є достатньо загальним і в тому числі може включати в собі використання коштів за цією окремою програмою фінансування Карпатського єврорегіону. Сподіваємось, що найближчим часом по цьому процедурному питанню також буде отримано відповідь, принаймні ми зі своєї сторони також ще раз звернулися до Міністерства фінансів з проханням відповідно свою позицію чи підтвердити, чи, можливо, так чи інакше переглянути.

Власне кажучи, якщо будуть якісь питання у вас до Укравтодору, готовий відповісти. Дякую за увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Є бажання виступити у Матвієнка Анатолія Сергійовича.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я для інформації. Друзі, ви знаєте, що я займався цією темою. Я сьогодні вам розмножив два листочки. Я хочу, щоб ви взяли листочок так званої "зебри", подивіться. Я хочу його прокоментувати. Можна було б, дійсно, поділити ці всі кошти, я показав тільки по Івано-Франківській області, де зробити такі вставки. Це вставки - 3 - максимум 5 років гарантії. Використати ці кошти. Але дорога, де я вам продемонстрував ці вставки, вже більше 10 років як перевищений термін її гарантії, дороги, яка збудована.  Тобто ці дороги – розігнався на вставці і в чергову ямку попав. Таким чином ми нічого не вирішуємо.

І я був перший ініціатор, що давайте ми сконцентруємо ці гроші на вирішенні якогось одного напрямку. Тоді це буде державницький підхід. Що це таке в моєму розумінні? Це 10 років гарантії, бо у нас більше немає, рахуйте 20 років гарантії цієї дороги. Я розумію, що це для інших районів і регіонів є щемно. Але я тоді прошу вас звернути увагу на наступну картинку, де є жовта, синя, коричнева і сіра дороги. Я пропоную, ви подивіться, дорога Львів - Івано-Франківськ коштує 780 мільйонів. Це за найскромнішими підрахунками, з точки зору тієї дороги, яка б мала 10 років гарантії. Ми хочемо 80 мільйонів на цій дорозі добитися співфінансування місцевих бюджетів. Тому я буду вносити на одне з наступних засідань питання про право місцевих бюджетів співфінансувати магістралі. Сьогодні таке право їм заборонено законом, тобто не дозволено. Якщо ми це зробимо, ми таким чином залучаємо ще 80 мільйонів додаткових грошей. Як я міркую? Якщо є магістраль, то тоді дорога від магістралі в село має сенс. Але коли немає магістралі, то не має сенсу дорога від магістралі до села. Більше того, ми маємо в Рогатині  проблем купу. Сама дорога рогатинська – в Рогатині дороги є, а магістраль в Рогатині відсутня. Це, очевидно, неправильно. Це не означає, що ми місцеві бюджети маємо заставити фінансувати, але ми маємо право дати їм таке право. Це має бути не імперативна норма.

Друге. Оцих 100 кілометрів, що, власне, і є на 700 мільйонів, ми пропонуємо, нехай Прем'єр-міністр визначиться, він може їх всунути із Мамалиги в напрямку Коломиї, може всунути їх з Мукачевого в напрямку Рахова, може інший напрям бути. Але це право вже Прем'єр-міністра. Ми підтримуємо сьогодні ключову проблему, це ефективний державницький підхід. На наш погляд, найбільш державницький підхід є до Івано-Франківська на цьому етапі. Чому? Тому що Івано-Франківськ – міжнародний аеропорт.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Львів.

 

МАТВІЄНКО А.С. І Львів також.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І там, і там.

 

МАТВІЄНКО А.С. В межах дня людина зі Львова може приїхати до Івано-Франківська і назад повернутися. Ми розвиваємо ще один мегаполіс туризму в цій зоні. І ми на 41 кілометр зменшимо, якщо записати, скажімо, на Стрий, а зі Стрия – на Львів, це також може бути альтернатива. Але це 41 кілометр. На 120 кілометрів ще 41 кілометр – це велика різниця.

Коричнева дорога – якщо ми робимо Львів – Івано-Франківськ, то тоді у нас є право на ЄБРР  і на Інвестиційний міжнародний банк просити до Рахова включити цю дорогу, бо вони мають розуміння, що ця дорога відкриває рахівський перехід з Румунії на Львів і на Східну Європу, тобто на Польщу. А якщо ми не робимо цієї дороги, то дорога Рахів – Івано-Франківськ не має сенсу, бо це як би в ізоляції.

І синім, синім намальовано те, що я пропоную, очевидно, зараз борюсь за це, щоб ми мали 2 мільярди, під гарантію 2-х мільярдів все-таки взяли кредит, зв'язаний       з тим, хто буде виконувати. Якщо це нам вдасться, то ми в цьому році вирішимо проблему Карпат. Бо тоді ці гарантії можна кинути і на Мукачівську дорогу, і ми зв'яжемо Карпати "кільцем": Чоп – Київ – Мукачеве – Івано-Франківськ – Львів і Чернівці – Львів.

Альтернатива, яку сьогодні пробивають деякі наші депутати, це давайте не через Біберку, а до Стрия й Івано-Франківська, оскільки там є Чопська дорога, можемо, нібито, меншими затратами зробити дорогу  і відкрити до Львова. Я кажу, 41 кілометр плюс – це недобре. Альтернативи немає, Стрий – Івано-Франківськ – Львів завантажений. Там проблема, особливо Стрию і Львова,  об'їзної просто жахлива. Ми робимо додаткове навантаження, чим вбиваємо ефективність використання тієї дороги.

Третє. Дорога Стрий – Івано-Франківськ краща.  І тому я пропоную підтримати мене, щоб ми всі 140 мільйонів, ну нехай 100, Фонду регіонального розвитку дали на дороги магістральні в цьому році по Івано-Франківську і полатати дорогу Стрий – Івано-Франківськ і "підкову" Ворохта -  Коломия – Косів. Вірніше, Коломия – Косів – Ворохта. От це тоді державницький підхід.

І тому я підтримую, я не був, правда, на виїзному засіданні, але я абсолютно підтримую: якщо ми будемо розтягувати зараз цю проблему по округах, то ми будемо не державниками, тоді треба йти на цю формулу  і вирішувати проблему. Дякую.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Можна одне питання?

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Я хотів би одне питання з'ясувати, щоб було розуміння добре проблеми. Чи правильно я розумію, що мова йде про таке, що кошти, які передбачені на ремонт, поточний ремонт доріг в Єврорегіоні, 710 мільйонів гривень, 700, передбачається сконцентрувати іншим місцем, іншим характером викристання? Побудувати нормальну, пристойну якусь дорогу. Так стоїть питання?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Тобто мова не йде про всю Україну, а мова йде про 700 мільйонів?

 

МАТВІЄНКО А.С. Це Єврокарпатський регіон, це виділено на Єврокарпатський регіон. Не на всю Україну.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так, як Шевченко говорить. Треба підтримати Шевченка.

 

ГОРДЄЄВ А.А. У мене питання лише одне: коли ми голосували зміни до бюджету 2015 року, саме цих 700 мільйонів, то тут була, Анатолію Сергійовичу, консолідована позиція багатьох депутатів саме Карпатського єврорегіону. І я би вбачав, щоб ми якось спільно знаходили вирішення цієї проблеми. Тому що зараз змінювати на фініші вже ті умови, які ми голосували тоді, це, можливо, трохи неправильно. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Іван Крулько.

 

КРУЛЬКО І.І. Шановні колеги! Дивіться, яка ситуація. У нас є 700 мільйонів. Відверто кажучи, це дуже невеликі кошти, враховуючи те, скільки коштує побудова дороги. Якщо ми будемо намагатися вирішувати проблему доріг шляхом ямкового ремонту, абсолютно безглуздого, де ще більше проблем, коли той ямковий ремонт зроблено, ні ж до того, як було зроблено ті ямки насправді, то, на мою думку, ми так ніколи не вирішимо проблему взагалі з дорогами в Україні. Моя пропозиція така, що дійсно, треба братися за одну справу, може, вона буде менша, вирішувати її, а далі на наступний рік - думати про інші ділянки доріг, які треба будувати.

Тим більше, якщо, дійсно, колеги показали, що можливість виконання ремонту капітального цієї дороги відкриває можливості для співпраці з міжнародними інституціями, зокрема з Європейським банком  реконструкції і розвитку, то однозначно, що це позитивно. Тому я пропоную,  я думаю, тут буде спільне рішення, є підготовлений проект листа, я підтримую, щоб такий лист був направлений від комітету за підписом Голови Комітету до Прем'єр-міністра. І давайте рухатися за цим напрямком. Інакше ми не вирішимо цю  проблему. Можливо, мені як депутату, який народився в Закарпатті, хотілося б, щоб зробили дороги на Закарпаття. Але я розумію, що треба виходити, дійсно, з реального підходу. Те, що я зараз побачив, ця дорога, на мою думку, є найбільш реалістичною і найбільш обґрунтованою, щоб її в цьому році зробити. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Прошу, народнй депутат Шевченко.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Дякую за підтримку. Дякую за позицію багатьох депутатів. У кожного вона, можливо, різна, але в результаті, я думаю, що вона буде однакова для всіх. І це буде новим трендом по відношенню до свого регіону чи до своєї області, ви знаєте, без власних "сіюсекундних" інтересів конкретного мікроокругу.

Хочу назвати ще декілька цифр, навести до уваги депутатів. Отой мікроремонт, який дасть можливість…

 

МАТВІЄНКО А.С. Ви посадіть заступника Укравтодору.

 

(Сміх у залі)

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ви ж думайте над формулюванням.

 

(Шум у залі)

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Так от, наведу ще декілька цифр. От ми говоримо про два аспекти головних. Перше – це, напевно, якась соціальна напруженість в регіоні і взагалі в цілій Україні. Для того, щоб заліпити оті всі ямки, які ми називаємо, скажімо, проблемними ділянками,  то якщо будуть, дійсно, керівники обласних державних адміністрацій вести прозору роботу, і облавтодори в тому числі, й управління доріг областей, то будуть допущені інші, альтернативні організації до так званого "ямкового" ремонту. Тобто я хочу сказати, що якщо буде виділено 200 мільйонів гривень, те, що говорив Прем'єр-міністр, що він докине нам, його позиція була чітка: Львів – Івано-Франківськ, без ніяких доріг на Чернівці там і  так далі. То він сказав, що допоможе також і по соціальному напрямку.

Так от, я хочу заявити, що приблизно десь 400-500 тисяч гривень достатньо, щоб зробити дорогу на рік-два-три проїзною і зняти соціальну напругу. Якщо порахувати це в кілометрах, то 200 мільйонів вистачить приблизно на 400 кілометрів. Тому давайте будемо ці цифри запам'ятовувати, а я кожному депутату з бюджетного комітету підготую таку доповідну записку, скільки це все коштує, якими технологічними методами. І я б багатьом розіслав фільм, але він такий більш рекламно-пропагандистський, а  я зроблю великий фільм, де буде технологія показана. Він буде, може, довший, не на три хвилини, а на десять-п'ятнадцять хвилин, але буде чітко і ясно показано, як треба будувати дороги, щоб у результаті вони потім служили не десять років, а десятки років. І ми, перепрошую, робили ремонт, як в Європі, де багато хто був, у верхніх двох сантиметрах, а не, перепрошую, кожен раз "до основанья, а затем…". Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Будь ласка, Унгурян Павло.

 

УНГУРЯН П.Я. Шановні колеги! Я дуже радий, що ми як бюджетний комітет, але вже на рівні транпортного комітету вникаємо в суть "ямкового ремонту" і так далі. Але все ж таки ми бюджетний комітет. У мене тут питання до Мінфіну. Є у нас Роман Качур, заступник міністра. В принципі, я так розумію, що все питання в тому, щоб ми сьогодні уповноважили Голову Комітету підписати цей лист.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

УНГУРЯН П.Я. Підписати лист з висновками тієї робочої групи, яка їздила. Тобто ми не за проект рішення голосуємо, не за законопроект  і не за внесення змін. Тому я думаю, що такої деталізованої нам не потрібно дискусії, але нехай буде.

Питання до Мінфіну і, можливо, до секретаріату. Наскільки я розумію, у нас за кодом програмної класифікації "Видатки державного бюджету", код 31 11 090, в Державному бюджеті, в Законі "Про державний бюджет" прописана наступна стаття – "Розвиток дорожнього господарства областей Української частини Карпатського єврорегіону, зокрема доріг Мукачеве – Львів, Татарів – Кам'янець-Подільський, Стрий – Мамалига". 700 мільйонів гривень видатків.

Запропонованим текстом листа, я так розумію, що пропонується спрямувати ці 700 мільйонів на одну частку з однієї з цих трьох доріг. Як нам бути із Законом "Про Державний бюджет"? Очевидно, грамотно і правильно, що ми як бюджетники мали би або подавати разом із цим листом проект внесення змін до Державного  бюджету, де зазначати цю ділянку чи цю дорогу, або іншу, нехай нас проконсультують.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, відповідь.

 

КАЧУР Р.П. Дискусія з приводу вибору доріг, вона вже точиться певний час. І була нарада під головуванням Прем'єр-міністра минулого тижня. Очевидно, що рішення кінцеве повинно відповідати формулюванню в Законі "Про Державний бюджет". Тобто якщо було прийняте таке рішення, яке не співпадає з формулюванням, нам потрібно буде внести поправку.

 

УНГУРЯН П.Я. Це формулюваня співпадає? Я про це задаю питання.

 

КАЧУР Р.П. Я не знаю, яке буде кінцеве рішення з приводу дороги.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Дивіться текст листа.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Я хочу додати, що воно відповідає всім нормам і тут не буде жодних проблем. Нічого не треба буде довносити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Віктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги! Я так розумію, що ця норма з'явилась при останньому перегляді бюджету.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так.

 

ПИНЗЕНИК В.М. І якщо оцінювати з точки зору того, чи пустити їх на ями, чи пустити їх на  якийсь серйозний ремонт, то там "ямковий ремонт" нічого не допоможе. "Я тебя ждал всю войну " – так називається дорога в тому регіоні. Я думав, що це мова йде про політично тупиковий варіант, який би не пройшов у парламенті,  коли мова йде про всі гроші, що ми забираємо, на цей випадок, при такій версії, я вважаю, що треба робити такий крок. Більше того, я вважаю, що цей крок має бути орієнтованим на "Буковель". Якщо ми добре розуміємо ситуацію, що "Буковель" став центром, який дає поштовх у розвитку. І одна людина, яка раз побуває на дорозі Львів – Івано-Франківськ, більше в "Буковель" не поїде, тому що це дорога тортур.

І тому відкрити дорогу, яка дає можливість розвитку не тільки "Буковелю", там є ціла мережа в тому числі й розважальних центрів, які можуть конкурувати з "Буковелем", але ми повинні орієнтуватися в умовах девальвації, сильної девальвації, коли для населення з'являється можливість відпочивати взимку в Україні, ми мусимо відкрити для цього дорогу. Тому в цій частині я підтримую проект.

Друге. Питання, яке порушував Олександр і яке стосується будівництва та експлуатації доріг. Безумовно, важливий тендер. Але друга річ. Можливо, цим проектом почати трішки іншу річ, нове явище – здавати в експлуатацію приватним компаніям дороги. Про що йде мова? До одного місця ті вагові зважування. Це місце для збору корупції. Поки в державній експлуатації ті ваги, які стоять біля Бродів, це місце, де збирають хабарі. Єдина структура, яка не буде збирати хабарі і не буде пускати важковагові автомобілі, є приватна компанія, яка взяла в експлуатацію і несе відповідальність за будь-які ямки. Бо проблема наша не тільки в будівництві доріг, а в тому, що треба класти латку, поки вона невелика. І якщо компанія приватна це буде робити, є шанс це зробити.

І третя річ. Я подивився, як написана програма. Програма не заперечує будь-яку ділянку, тому що там написано: "Зокрема". Тобто Карпатський регіон - зокрема, але це не означає, що  всі будь-які інші дороги Карпатського регіону не підпадають під цю програму. Тому я не бачу проблем законодавчого характеру. Я пропоную підтримати звернення.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Треба ставити на голосування. Тут немає людей, які не підтримують такий підіхд.

 

ПАВЕЛКО А.В. Сергій Рудик.

 

РУДИК С.Я. Я дуже перепрошую, просто найкращий приклад для депутата зрозуміти, в якому стані дорога, це взяти особистий автомобіль і проїхати, і тоді можна про це говорити предметно. Я був серед тих восьми депутатів, які наважилися поїхати в ту сторону. У мене був негативний досвід поїздки в ту сторону двомісячної давності, коли я їхав на 25-річчя Союзу українців в Румунії. Я тоді взяв поїхав через Яблунецький перевал і залишив там чотири колеса, чотири колеса за одну поїздку. Цього разу Бог мене вберіг, місцеві везли. А тоді прийшлось поміняти.

Я хотів подякувати Олександру Шевченку за те, що він, як на мене, пояснив мені речі, яких я до цього не знав. Депутат-мажоритарник, знаєте, він відразу як стає депутатом, очевидно, не мав би все знати, і треба не соромитись і питати людей, які щось уже розуміють. Він достатньо дохідливо, ми дві зустрічі мали, дві робочих зустрічі, він нам "розжував". Я, на жаль, сьогодні цього не почув, а насправді він дуже популярно пояснює  речі, які, на жаль,  Укравтодор ніколи не пояснить в силу зрозумілих причин.

Дійсно, по-перше, я підтримую ідею, тому що розумію, що  бюджетних асигнувань  в цьому році мало, і їх треба, дійсно, кажучи російською, дуже "рачительно" вибирати. І цей варіант, який був запропонований, мені здається, є державницьким. Ми так само говорили, що є й інші регіони, і я просив би розуміння колег, що якщо  в цьому році нам все-таки вдасться ці кошти вибити на цей відрізок дороги, щоб ми поглянули хоча б на дороги державного значення, які, перепрошую, є десь в інших областях.

 От ми говорили про відрізок, який проходить через мій округ, але так сталося, що він проходить, неможливо на Кіровоград проїхати, не проїхавши трасою або Городище – Сміла – Кіровоград, або Черкаси – Сміла – Кіровоград. Я би хотів, щоб було у нас розуміння і ми в наступному році, дали кошти сюди,  якщо нам це вдасться. Ми ж розуміємо, що наш вплив там не є стовідсотковий. Так підійти до інших доріг хоча би державного значення.

І третє. Дуже слушна ідея пана Пинзеника в частині експлуатації. От Олександр Леонідович сьогодні про це не сказав, про дорогу на Чоп. Якщо Укравтодор, скажу, користуючись його присутністю, найближчим часом цього не зробить, як та суміш називається, "Сларисіл", якщо ви не покриєте  ним трасу на Чоп сьогодні, то післязавтра вона вже буде непідйомна, для "ямкового" ремонту так точно. Я просто скажу, я не фахівець, але я не соромлюся цього казати.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Якщо можна, я поясню.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Не треба! Поясните йому окремо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Горбунов коротко. І будемо підводити підсумки.

 

ГОРБУНОВ О.В. Коротко. Я хочу, во-первых, поддержать выступление Сергея Рудыка. Я хочу напомнить о том, что отдельным пунктом нашего обсуждения того выездного был пункт как раз качества дорог. И мы просили Александра Леонидовича подготовить нам такой теоретический материал, для того чтобы у себя в областях, в округах, в регионах непосредствено обратиться к облавтодорам и к тем фирмам, которые принимают участие в тендерах,  и особо обратить внимание на оказание услуг, каким образом, какую технологию они применяют по ремонту дорог. Иначе мы просто выбрасываем деньги в трубу по всей Украине. Это касается и тендеров, и дорог внутри населенных пунктов, и дорог различного значения, республиканского и так далее. Мы ждем все-таки от Александра Леонидовича такой ролик и пояснительный видеосюжет,  это и обращение прежде всего к Укравтодору, облавтодорам, чтобы обратить на это внимание. И вы этот видеосюжет обязательно получите. Спасибо.

 

ПАВЕЛКО А.В. Богдан Дубневич.

 

ДУБНЕВИЧ Б.В. Шановні колеги! Я хочу сказати вам одну річ. Що це буде  не найбільш якісно виконана дорога, яка буде в Україні, раз. І по ціні вона буде найдешевшою, яка тільки може бути. Тому що ми пропрацювали з паном Олександром Шевченком, Вікторе Михайловичу, ми складали цю математику, ми зустрічалися, це задіяні місцеві кар'єри, гранітні, щебневі – те все воно йде. А щоб відповісти вам, пане Гордєєв, то ось 60 депутатів підписалися, щоб саме на цю дорогу Львів – Біберка  - Рогатин – Галич – Івано-Франківськ. Дякую. Поки що 60 депутатів.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. У мене два запитання. По-перше, просто коли виступав представник транспортного комітету і представник виконавчої влади, я суцільно чув про те, що вже погоджено з Міністерством інфраструктури, ще з кимось. То у мене логічне запитання: а для чого оцей лист?

 

МАТВІЄНКО А.С. Немає рішення.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Погоджено, але не погоджено.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Погоджено, але не затверджено.

 

МАТВІЄНКО А.С. Можна я відповім? Зараз пробують цією системою зламати інтерес  окружний багатьох депутатів.  Давайте, мовляв, по  округу розпилимо.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Назвіть прізвища.

 

МАТВІЄНКО А.С.  Ну, це некоректно.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Добре, я зрозумів. Дивіться, тут же ж у нас, крім програми  Карпатського єврорегіону, є загалом  звичайне виділення, те, що розвиток мережі автомобільних доріг загального користування. Я так розумію, що цей момент ми не направляємо на одну тільки дорогу, це ми лишаємо, як воно є. Тобто тільки 700 мільйонів.

І останнє. Просто тут дуже обговорюється  питання того, хто буде будувати, як буде будувати.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Тендер буде.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Щодо цього ми нічого не знаємо. Чекайте! Це важливо. Я хотів би наполягати, щоб цього не було, ніяких інсинуацій і так далі. І там є маленька описка. Я просто секретаріату сказав.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. Шановні колеги! Ми зараз говоримо про дороги взагалі в Україні. Не треба про це говорити. Немає в Україні зараз прикладу розвитку підприємництва, як це відбувається  в "Буковелі". Я сам був у минулому році і не поїхав у цьому тільки через те, що там немає дороги. І зараз одна рекомендація – проголосувати.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Давайте вже йти по порядку денному.

 

КУЛІЧЕНКО І.І. У мене тільки єдине прохання ще до підприємців, якби ще й форель розводили там, то було б зовсім гарно.

 

(Шум у залі)

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо!

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція підтримати проект листа на ім'я Прем'єр-міністра, який був розроблений нашою виїзною робочою групою. Хто за дане рішення, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Один. Рішення приймається. Дякуємо вам.

Переходимо до наступного питання – про проект Закону України "Про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України" (щодо фінансової підтримки політичних партій), номер 2564, поданий Кабінетом Міністрів України. Доповідає  представник  Міністерства  юстиції Язловицька-Михайлова О.В.

 

ЯЗЛОВИЦЬКА-МИХАЙЛОВА О.В. Шановні народні депутати! На виконання зобов'язань нашої країни перед Радою Європи передбачені зміни до законодавства щодо фінансування діяльності політичних партій. Урядом на розгляд Верховної Ради внесено законопроект номер 2564 – Проект закону України "Про внесення зміни до статті 87 Бюджетного кодексу України" (щодо фінансової підтримки політичних партій), яким серед джерел фінансування політичних партій  передбачається також і запровадження державного фінансування.

Як відомо, діяльність політичних партій потребує значних фінансових ресурсів. І саме державне фінансування в багатьох країнах світу передбачається як можливість подолання політичної корупції в цій сфері. У зв'язку з цим з метою дотримання вимог Бюджетного кодексу, відповідно до якого всі видатки з Державного бюджету передбачаються в Бюджетному кодексі і Законі "Про Державний бюджет України", був розроблений так званий "технічний" законопроект – про внесення змін до статті 87 Бюджетного кодексу України.

Якщо є якісь питання, я можу прокоментувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякуємо вам за доповідь. Слово надається заступнику Міністра фінансів Качуру Роману Павловичу.

 

КАЧУР Р.П. Дякую. Шановні колеги! Урядом був внесений зазначений законопроект. Відповідно Міністерство фінансів  здійснило свої розрахунки. За нашими даними, це потребуватиме додаткових коштів на фінансування і агітацію в розмірі 767 мільйонів гривень і на щорічне фінансування статутної діяльності 441 мільйон гривень. Враховуючи те, що Урядом прийняте зазначене рішення,  і те, що Закон вводиться в дію з 1-го січня 2017 року, ми бачимо, що  прийнято рішення підтримати даний законопроект.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Слово надається голові підкомітету Іщейкіну Костянтину Євгеновичу.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги! Звичайно, що це має бути ще один крок на деолігархізацію, бо всі ми знаємо, що політичні партії, на жаль, шукають фінансування у тих, у кого є гроші, і потім стають підвладними цим структурам. Але є єдине питання, що грошей у державі немає, про що Мінфін нам сьогодні сказав. І це поки що є тільки крок назустріч узгодженню з європейським законодавством. І ми маємо надію, що нашими спільними зусиллями ми зможемо збалансувати бюджет таким чином, щоб принаймні з 2017 року це було більш-менш реальним.

Тому підкомітет рекомендував комітету цей законопроект голосувати разом з 2563, тому що питання членів підкомітету про те, хто і як має фінансуватися, це дуже серйозне питання. Чи переможці, чи всі – як воно буде розділятися, це в законопроекті 2563. І поки що ми не мали змоги з ним ознайомитись.

 

ПАВЕЛКО А.В. Яка пропозиція від підкомітету?

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Виносити на комітет і підтримувати. До 2017 року будемо шукати гроші.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. За умови прийняття.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Звичайно, що за умови прийняття.

 

КРУЛЬКО І.І. У мене запитання є.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка.

 

КРУЛЬКО І.І. У мене запитання до розробників, до Мін'юсту і до Мінфіну: а чому з 1 січня 2017 року, а не з 1 січня 2016 року? В чому логіка? Чому, наприклад, не з 2018 року?

 

ЯЗЛОВИЦЬКА-МИХАЙЛОВА О.В. Значить, щодо запровадження з 2017 року. В законопроекті про внесення змін  до деяких законодавчих актів міститься норма, якою доручається Кабінету Міністрів розробити законопроект щодо детального механізму фінансування політичних партій, в якому має бути врегульовано, хто, коли і в якому обсязі фінансуватиме це. Протягом шести місяців Кабмін має розробити зазначений законопроект. Таким чином ми підходимо до 2017 року.

 

МАТВІЄНКО А.С. Законопроект чи порядок?    

 

ЯЗЛОВИЦЬКА-МИХАЙЛОВА О.В. Окремий законопроект.

 

МАТВІЄНКО А.С. Порядок чи законопроект?

 

ЯЗЛОВИЦЬКА-МИХАЙЛОВА О.В. Окремий законопроект.

 

МАТВІЄНКО А.С. Ще до цього? Ще один?

 

ЯЗЛОВИЦЬКА-МИХАЙЛОВА О.В. Законопроектом 2563 лише передбачається, запроваджується можливість, ми принципово вирішуємо питання, буде у нас державне фінансування чи ні. Механізми будуть у додатковому проекті визначені. Як відомо, в нашій країні вже була спроба запровадити державне фінансування.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. З 2003 року.

 

ЯЗЛОВИЦЬКА-МИХАЙЛОВА О.В. Так.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. І тільки один рік спрацювало.

 

ЯЗЛОВИЦЬКА-МИХАЙЛОВА О.В. Так. І там передбачалось як фінансування статутної діяльності, так і компенсація витрат передвиборчої агітації. А в законопроекті, про який ми говоримо, будуть детально виписані механізми, які партії, скільки відсотків голосів мають набрати, щоб могли отримати державне фінансування.  І таким чином ми вийшли на найбільш реальний термін – 2017 рік.

 

КРУЛЬКО І.І. У мене коментар. Шановні колеги! Я однозначно підтримую цей законопроект. І в принципі, я підтримую ідею фінансування політичних партій. Це дуже непопулярне рішення, яке доведеться парламенту приймати. Але в будь-якому випадку, якщо ми хочемо, щоб політичні партії більш прозоро працювали і щоб у нас не було політичної корупції, коли "грошові мішки" вирішують, яким чином фактично політичні партії існують і як вони йдуть на вибори, і щоб був контроль за видатками і джерелами поповнення бюджетів політичних партій, потрібно, щоб було державне фінансування політичних партій, як це є практикою в країнах Європейського Союзу.

Але я вважаю, якщо ми приймемо зараз рішення про те, що цей порядок і цей закон вступить в дію з 1 січня 2017 року, то ми в 2016 році, через рік, будемо голосувати рішення про подовження терміну вступу в дію цього рішення. І так ми будемо відкладати, як у нас є купа законів, коли ми кожного року приймаємо рішення про те, що пролонгуємо невступ у дію тих чи інших законів.

Тому я вважаю, що в Міністерстві юстиції є достатньо спеціалістів, якщо треба, ми допоможемо, дамо експертів, які напишуть цей порядок не за шість місяців, а за місяць. Не треба там шість місяців його писати. І треба, щоб цей закон вступав з нового бюджетного року. І вже в цьому році, коли ми будемо готувати бюджет, потрібно передбачати на наступний рік, на мою думку, можливість фінансування політичних партій, подивитися, як це буде працювати.

Тому я за те, щоб ми цей закон приймали, але я вношу пропозицію, щоб цей закон вступав у дію з 1 січня наступного бюджетного року. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Віктор Михайлович.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Шановні колеги! Це правильна ідея, я єдине, що хочу з'ясувати, це річ, яка стосується "порогу", бо це дуже важливо. Бо задача фінансування партій – це не утримання тих партій, які є в парламенті. Ми не маємо права закривати дорогу іншим політичним силам, які набрали певний рівень підтримки суспільства.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це правда.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Тому це не має бути основа для існування тих структур, які пройшли в парламент. Якби це був 2003 рік чи 2006 рік, я б однозначно закликав голосувати "за". Але ми не маємо права забувати трішки про деякі речі. Я не уявляю собі, як можна буде подивитися в очі людям, яким не індексують мінімальну заробітну плату і пенсію при інфляції річній цього року в 61 відсоток уже. І це неможливо робити, бо я знаю трішки ситуацію бюджетну. Як це буде виглядати на фоні того, що політичні партії прийняли рішення про фінансування зі спецбюджету, я просто собі не уявляю.

Тому, враховуючи цю обставину, я не розумію, якщо з 2017 року хочуть ввести в дію цей закон, то чому так "приспічило", що в найбільш критичній ситуації, коли дуже тяжко в країні, треба приймати цей закон. Та я думаю, що Раді Європи чи кому там можна пояснити, що давайте відкладемо, приймемо через два роки його, але не будемо зараз дражнити людей.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Сергій Рудик.

 

РУДИК С.Я. Шановні колеги! Я розбирався з цим законопроектом і хотів би перепитати суб'єкта законодавчої ініціативи, чи правильно мені подали цифри. За моїми даними,  в разі прийняття цього законопроекту, на забезпечення статутної діяльності політичних партій вже з моменту його реалізації буде витрачено 443 мільйони гривень і на компенсацію витрат передвиборчої агітації – 767 мільйонів гривень. Тобто ціна – 1 мільярд 200  приблизно. Про це треба сказати суспільству. Правильно я розумію? Мені пояснили, що мова йде, бо я з'ясовував ці обставини, що мова йде про цифру, прив'язку до мінімальної заробітної плати станом на 31 березня цього року. Отже,  це буде сприйнято суспільством, я абсолютно погоджуюсь з Віктором Михайловичем, вкрай негативно. Мені пояснюють, що це угода з Європейським Союзом, і що це необхідна умова для лібералізації візового законодавства.

 А я  в свою чергу зараз відкриваю, вибачте, візу для своєї дружини і для себе. І перед тим, як вона просто пішла здати документи без "блату", вона з'ясувала, що через прибалтійське посольство – там треба заплатити по 390 євро "на карман", а через, здається, ще одне прибалтійське посольство, 600 євро "на карман". То я собі думаю, ми всі вимоги, наскільки ми можемо, виконуємо, а законодавство візове у нас не лібералізується, і я цю тему вже веду років три. То як нам дивитися людям в очі, розумієте?

Тобто, можливо, десь в ідеалі це хороша норма, якби вона, дійсно, співпадала з якимись соціальними виплатами. Люди ж теж можуть сказати: "А де європейські пенсії?" Що я на  окрузі, як поїду, людям скажу? Чесно, це проблема. Я розумію, що ніби є норма, яку треба  виконувати, є доручення, які повинні виконувати, але я собі просто не уявляю, що депутати-мажоритарники скажуть людям в округах.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Матвієнко.

 

МАТВІЄНКО А.С. Я хотів би все-таки почути відповідь, бо мій коментар залежить від цієї відповіді. Це вимога Міжнародного валютного фонду? Ні? Яка це вимога? Хто скаже?

 

ЯЗЛОВИЦЬКА-МИХАЙЛОВА О.В. Це передбачено і планом по лібералізації візового режиму, а також низкою програмних документів і нашими зобов'язаннями перед Радою Європи.

 

МАТВІЄНКО А.С. Друзі! Дивіться, я вважаю, що закон не має зворотньої сили і тому на парламент нинішній не може розповсюджуватись. Ми обиралися, люди довіряли і тому ніякої фінансової підтримки партіям, які пройшли в цей парламент, не може бути. Може бути тільки на наступні вибори. І це може бути врегульовано. Мені видається, я тут Віктора Михайловича абсолютно підтримую, що це декларація, бо якщо треба прийняти ще три закони на цей закон, то виникає запитання, чому б не доробити закон. А якщо ви просто робите це швидко, давайте ми перейдемо до того, що нам треба прийняти закон про вибори, і давайте зараз його приймати, цей закон. І в прикінцевих положеннях напишемо, що зобов'язання прийняти закон до виборів про фінансування, і ви будете мати аргумент політичної позиції.

 А те, що зараз ви робите, ви нічого не вирішуєте. Більше того, ви дійсно провокуєте сьогодні депутатів, які є, на незрозумілу відповідь на питання  кожного виборця: "Що ви робите, ви себе хочете профінансувати?" Коли ми робимо це на наступні вибори, то виборець знає, що ми це робимо, і вони розуміють, кого вони обирають. Обравши ті партії, вони їх автоматично підтримують.

Тому я вважаю, що це політична декларація, яка невдало сформульована. Треба цю ідею підтримувати, але знайти зараз інший спосіб, як її задекларувати. А закон має бути підготовлений якісно. Більше того, якщо ви хочете побороти, дійсно, олігархів у партійному будівництві, то я вам назву ще мінімум п'ять законів, які треба привести у відповідність, щоб цього не було і щоб політичні партії не купувалися, включаючи і Закон про вибори, включаючи і фінанси, які акумулюються на вибори, включаючи контроль за виконанням цих фінансів.

Тому я утримаюся від підтримки цього законопроекту, хоча я абсолютно підтримую ідею. Але вона не реалізована фахово. Дякую.

 

ЯЗЛОВИЦЬКА-МИХАЙЛОВА О.В. Можна? Як я й говорила, цей законопроект є технічний, він розроблений з метою виконання вимог бюджетного законодавства. А насправді є законопроект 2563, яким вносяться зміни до Закону про політичні партії, до Закону про  Рахункову палату і до Кримінального кодексу, Кодексу про адміністративні правопорушення. Тобто питання вирішується по максимуму.

 

КРУЛЬКО І.І. Там є два законопроекти. Бюджетний кодекс – це один. І другий – 2563.

 

ПАВЕЛКО А.В. Гордєєв Андрій.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги! Я щойно повернувся з округу, в понеділок був прийом. 1200 гривень пенсія – 700 гривень на газ і так далі з цієї пенсії, не кажучи вже про ліки і тому подібне. Тому якщо ми будемо, як кажуть колеги, ще й фінансувати політичні ігри політиків, то я думаю, що це суспільство не сприйме. Але питання дещо інше.

 Сам законопроект, який нашій увазі пропонується, тут мова йде, є тільки один рядок: "Передбачити в Бюджетному кодексі право фінансувати політичні партії". А потім вже йде сам законопроект 2563, за яким передбачається вже так званий "санкційний пакет" – порушення чи обмеження фінансування політичних партій, внесення змін вже до КУАПу, до Кримінального кодексу, до інших законів.

 І тут виходить так, от скажіть, будь ласка, якщо ми завтра не приймемо Державний бюджет, в якому будуть передбачені видатки на політичні партії, але при цьому приймемо оцей "дамоклів меч" за порушення фінансування, як ми будемо в цій ситуації пояснювати нашим європейським партнерам? Тому що те, що ми не приймемо фінансування, це, напевно, відсотків на 90, а от санкції, які тут вводяться вже, це є питання.

 

ЯЗЛОВИЦЬКА-МИХАЙЛОВА О.В. Будь ласка, на розсуд Верховної Ради. І розмір санкцій, і можливість їх застосування.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Ще одне зауваження. Можна? Я згадав, вибачте. Я згадав ще одне зауваження. Цей закон неправильний, на жаль, ще з однієї причини. У нас немає пропорційних виборів. У нас змішана система. От ми ділимо, поділили людей: є депутати від партій і є депутати від округів. По суті, депутати від партій отримують бюджетну підтримку. А в округах? Тоді треба або вводити повністю мажоритарну систему з висуненням від партій, де тільки через партії йде, зрозуміла логіка, фінансування, і партія підтримує.  Або тоді скасувати повністю змішану систему, перейти до пропорційних виборів. Треба спочатку дати відповідь на систему виборів, а тоді вже це ставити.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Голосуємо.

 

ПИНЗЕНИК В.М. Але перше це має бути.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. От що значить досвід.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. Коротке питання до представника Міністерства юстиції. У мене не було можливості вивчити ще 2563. Скажіть, будь ласка, я так розумію, в тому законопроекті немає безпосередньо критеріїв, яка партія отримає яке фінансування. Ви сказали, що треба ще щось обумовлювати.

 

ЯЗЛОВИЦЬКА-МИХАЙЛОВА О.В. Окремо буде спеціальний закон з механізмами.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. То в цьому законі поки що немає.

 

ЯЗЛОВИЦЬКА-МИХАЙЛОВА О.В. Єдине, тут є доручення в шестимісячний строк розробити.

 

ЛЕВЧЕНКО Ю.В. О! Тоді дивіться. Кажуть же, що немає цього конкретного механізму. Тоді незалежно від нашого ставлення, скажімо, до того, чи треба це сьогодні робити, мені здається, трішки не логічно приймати зміни до Бюджетного кодексу, що є по суті механізмом виконання, до того, як приймаються самі принципи. Логічно спочатку прийняти принцип, а потім уже механізм виконання того принципу. З цієї точки зору я не вважаю, що це потрібно сьогодні голосувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую. Олександр Горбунов.

 

ГОРБУНОВ О.В. У меня еще вопрос такого характера. К Министерству юстиции, если можно, вопрос. Смотрите, на сегодняшний день у нас, насколько я понимаю, порядка 220 партий зарегистрировано в Украине. Всего небольшой процент этих партий попадет под государственное финансирование. И все-таки процедура – как вы видите сейчас хотя бы теоретически? Как вы думаете, какое вы право даете и механизм финансирования остальных партий? И вновь созданных партий.

 

ЯЗЛОВИЦЬКА-МИХАЙЛОВА О.В. Значить, концепція нашого законопроекту, це стаття 14 з приміткою 2 законопроекту 2563. Стаття 14.2 Закону про політичні партії передбачає в тому числі фінансування  непарламентських партій, тобто йдеться про тих, хто набрав 3 відсотки і більше голосів.

 

ГОРБУНОВ О.В. То есть те партии, которые не участвовали в последних выборах, они не получают, не имеют возможности для финансирования в принципе.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Если не набрали 3 процента.

 

ЯЗЛОВИЦЬКА-МИХАЙЛОВА О.В. Отримали 4 і більше відсотки. Я перепрошую, отримали 4 і більше відсотки голосів.

 

(Іде загальна дискусія)

 

ПАВЕЛКО А.В. Гордєєв Андрій.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Колеги! Там якось треба трохи питання на місці Уряду поставити по-іншому. Якщо був би законопроект про прозорість фінансування політичних партій, який іде 2563, і відповідні наслідки фінансові за неправильне фінансування, а там іде і підслідність уже і Кримінальному кодексу, і якраз і Національне антикорупційне бюро, саме йому йдеться підслідність цих справ, тоді логіка для суспільства була б зрозуміла. А так іде питання щодо фінансування з бюджету. Тому треба поміняти місцями, тоді воно було б нормально.

 

ЯЗЛОВИЦЬКА-МИХАЙЛОВА О.В. Значною мірою тут є і висвітлення питання прозорості – подання звітів, оприлюднення.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Олександр Шевченко, Костянтин Іщейкін. І підводимо риску.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Чесно кажучи, побачивши цей Закон, я не можу зрозуміти, що зупинить далі тих людей, які мають гроші, продовжувати фінансувати паралельно. Тому це все бутафорія і "єрунда". І той, хто, перепрошую, сьогодні при грошах, той буде спокійно фінансувати і купувати політиків, як і раніше. Я думаю, що найголовніше потім дати тим політикам, які пройдуть, достойну заробітну плату. І з них питати, перепрошую, жорстко і, можна сказати, жорстоко. І тільки так можна  привести до ладу тих політиків.

І я вам хочу сказати, що я все-таки подам закон, я от думав – подавати чи не подавати, за яким буде арештовуватись майно того кандидата в депутати і депутата, якщо він стане, і всієї його родини до другого коліна, і вони не зможуть продати те своє майно, або якщо вони набудуть більше, ніж заробітна плата, майна, то те майно все має бути конфісковане.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А за що арештовувати?

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Арештовувати, якщо буде порушення, зловили, наприклад, на хабарі, ще на чомусь, якщо буде доведено. Це ж не просто так.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Так ми ж це голосували.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Ще раз кажу, ми це нічого не голосували, цей закон нічого не змінює абсолютно. І дійсно, якщо зараз фінансувати ті партії, які набрали більше 4-х відсотків,  то жодним новим партіям ніякого шансу немає. І ті нові  партії будуть фінансуватись все одно від тих людей, які мають гроші. Воно нічого не змінює.

 

 ПАВЕЛКО А.В. Дякую.  Костянтин Іщейкін.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Шановні колеги! Буквально дві ремарки. По-перше, я не думаю, що це перший і останній законопроект, у якому є певні неузгодженості. Як приклад наведу: сьогодні все суспільство вимагало від нас прийняття закону  про певні території і статус. Чи прочитали і усвідомили, про що йде мова? Але всі проголосували за те, що на певних територіях після певних дій можуть забирати машини, заходити в хату, казати, що вона вже не ваша. Але на вимогу народу все це зробили. Сьогодні є питання про те, що Рада Європи просить задекларувати певні думки. Скільки разів ми це декларували – різні думки – і робили? На мою думку, маніпулювати тут тим, мовляв, "що народ скаже", теж не треба, тому що народу треба правильно пояснювати, про що йде мова. Якщо певні люди називають це деолігархізацією, нехай буде так. Казати про те, що олігархи знову будуть платити – та напевно ж будуть.

Але я хотів би підкреслити, що наш комітет каже, що ми готові робити цей крок після того, як буде прийнятий відповідний законопроект, який розглядається не у нас. Ми ж так і формулюємо, що він має запрацювати тільки після того, як буде прийнятий відповідний законопроект, який урегулює всі питання, які ми тільки що порушували, і вся ця дискусія вчора була проведена.

Тому, на мою думку, крок про те, що все ж таки державне фінансування має бути, має бути зроблений, але я почав з того, що на це, по-перше, немає грошей, а по-друге, поки не буде врегульований 2563, дай Боже, щоб до 2017 року було спрацьовано. Тому за тенденцію я просив би підтримати. Дякую.

 

ПАВЕЛКО А.В. Олександр Леонідович.

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Має бути, я думаю,  в результаті  зменшена кількість партій -  за якимись новими критеріями. Не має бути 200 партій,  має  бути  2-3-5 партій. І в результаті тоді пропорційно між ними можна розподіляти те фінансування. І люди будуть об'єднуватися навколо великих партій, а не зараз роз'єднуватись, перепрошую. А це якраз об'єднання дасть пропорційна система з відкритими списками, коли люди будуть іти до великих партій і будуть сильні люди, сильні мажоритарники так звані. І тоді будуть, дійсно, об'єднуватись на тому, що набрав мажаритарник в якомусь місці стільки-то голосів, це все плюсується до голосів усієї партії по всій Україні. І  ті дрібні партії на перших же виборах усі повідлітають. І залишиться 3-5 партій, які будуть дійсно гравцями. От на них пропорційно треба й розподіляти. А то 200 партій – як розподіляти, це все незрозуміло. Це непрозоро.

 

ПАВЕЛКО А.В. Ваша пропозиція по даному законопроекту?

 

ШЕВЧЕНКО О.Л. Відхилити.

 

ПАВЕЛКО А.В. Тогда подводим черту. Было три предложения. Первое было от подкомитета – поддержать, только с условием, что после принятия решения в целом законопроекта 2563. И второе предложение было – на доопрацювання. И третье – відхилити.

Будем голосовать по мере поступления? Тогда, уважаемый Владимир Васильевич, считаем голоса. Кто за предложение главы подкомитета Ищейкина Константина Евгеньевича о том, чтобы  поддержать этот законопроект с условием после принятия 2563?  Кто за, прошу голосовать. С привязкой к законопроекту 2563.

 

ШКВАРИЛЮК В.В. 12.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Хто утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Утримались – 4.

 

ПАВЕЛКО А.В. Рішення приймається. Дякую.

Четверте питання порядку денного. Законопроект "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" (щодо врегулювання деяких питань у зв'язку із прийняттям Закону України "про військово-цивільні адміністрації"), номер 2684, поданий народними депутатами України А.Герасимовим, Ю.Луценком, О.Недавою, І.Вінником, Д.Лубінцем.

Народного депутата А.Герасимова немає. Буде доповідати  А.Гордєєв.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Шановні колеги! Тут питання, скоріше за все, технічне. Ми приймали Закон про військово-цивільні адміністрації, яким передбачалося, що військово-цивільні адміністрації обласного рівня можуть виконувати функції  обласних державних адміністрацій. Але забули про районні державні адміністрації. Фактично сьогоднішня ситуація в зоні АТО, в Донецькій і Луганській області, зводиться до того, що необхідно цю прогалину усунути. Підкомітет з цього приводу засідав, є редакція підкомітету, досить ґрунтовно все виписано. І є пропозиція, щоб саме за основу і в цілому ми його рекомендували Верховній Раді прийняти.

І передаю слово пану Костянтину.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Будь ласка, зачитайте рішення.

 

АМЕЛЬЧЕНКО В.В. Ми готові.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Тоді я не забираю вашої уваги, тому що воно абсолютно з'ясовано з авторами законопроекту. Секретаріат виписав найкращі формулювання, тому я просив би підтримати з пропозиціями підкомітету.

 

ФЕЩУК С.Л. З пропозиціями комітету, які наведені.

 

ІЩЕЙКІН К.Є. Вони всім роздані, немає сенсу їх зачитувати.

 

ПАВЕЛКО А.В. Є пропозиція голосувати. Хто за даний законопроект?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Всі.

 

ПАВЕЛКО А.В. Хто проти? Утримався?

 

ШКВАРИЛЮК В.В. Одноголосно.

 

ПАВЕЛКО А.В. Дякую за дуже гарну роботу. Тепер "Різне". Гордєєв, наш колега, хотів висловитися.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Питання до Мінфіну. Шановні колеги! Особливо мажоритарників це стосується. Питання стоїть по освітній субвенції. Мова йде про те, що сьогодні наші вчителі будуть іти у відпустки літні і сьогоднішнім розписом цієї освітньої субвенції передбачається, що вона там іде рівними частинами, але саме видатки на відпускні та на оздоровчі не передбачаються як виплата  у червні місяці. Прохання до вас велике, Мінфін.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Мінфін не є розпорядником.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Послухайте! Міносвіти з цього приводу звернулося до Мінфіну, а Мінфін не погоджує зміну до розпису бюджету. Тобто не йде мова про збільшення видатків у загальному, а просто в цьому місяці стільки, а в цьому - стільки.  Зробіть, будь ласка,  і погодьте цей перерозподіл, бо наші всі вчителі будуть іти у відпустки всі без грошей. Дякую.

 

КАЧУР Р.П. Я коротко прокоментую. Ми вчора мали нараду з цього приводу в Міністерстві фінансів. Значить, перше, в червні є більша сума по розпису, там певним чином враховані відпускні, але ми подивимося за рахунок  інших субвенцій і дамо цифру, яку можна наблизити з липня-серпня на червень, щоб зняти найбільш критичні моменти.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Я вам навіть письмово приготував, що це не так, як ви кажете.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Це по всій Україні. Це всіх стосується.

 

ГОРДЄЄВ А.А. Це  стосується всіх мажоритарників.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Андрію Анатолійовичу, я дякую, що ви звернули на це увагу.

 

ПАВЕЛКО А.В. Будь ласка, Ігоре Федоровичу.

 

МОЛОТОК І.Ф. Уважаемые коллеги! Депутат Игорь Молоток, 160 округ, Шостка. Хочу вам рассказать о проблеме  этого города, моего родного города. Там случилась экологическая катастрофа. Я не преувеличиваю, потому что был разлит гептил, это одно из химических веществ. Что такое гептил – это ракетное топливо. И сейчас мне кажется и кажется моим избирателям, что об этой проблеме умалчивают. Я написал такое обращение на имя Премьер-министра, на Генерального прокурора, на Министра внутренних дел. Подписались уже 19 депутатов. Просьба поддержать. Что есть в этом решении? Привлечь государство к этой проблеме, потому что все-таки это ракетное топливо. Во-первых, непонятно, каким образом оно попало, потому что это прерогатива государства.

Второе. Я считаю, что все-таки надо создать комиссию и согласно   выводам этой комиссии принять решение по утилизации, действительно, как это сделать. Мы понимаем и знаем, что такое гептил. Вот медики, специалисты знают, что гептил и заражение гептилом определяется только через несколько месяцев, а это онкология и так далее. Спасибо за внимание.

 

ПАВЕЛКО А.В. Я думаю, Игорь Федорович, у вас есть возможность со всеми переговорить и убедить.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Что мы должны сделать?

 

ПАВЕЛКО А.В. Подписать в частном порядке это обращение. Мы поддерживаем.

 Дякую. Таким чином наш порядок денний вичерпано. Дякую всім за участь. До побачення.

 

(На цьому стенографування засідання припиняється)